голос надежды 120

Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня

№ 2 (102) лютий-березень 2013 року

НЕ ЛИШЕ ЗАРАДИ

СПОРТУ С.6

ВЧИНКИ ДОБРОТИ С.2

ТОЧНЕ ПОПАДАННЯ С.4

ДЕСЯТИНА С.9

АФОРИЗМИ ВІРИ С.7

МІСІОНЕРСЬКИЙ КОНГРЕС У РІВНОМУ С.3

ВІДПОВІДЬ ПАСТОРА С.11

Голос Надії № 2 (102) лютий-березень 2013 року Західна конференція

ЛЬВІВ’ЯНИ ПОКАЗАЛИ ПРОСТІ ВЧИНКИ ДОБРОТИ

ПОДІЇ

Більше 60 дітей зі спеціалізованої школиінтернату відвідали новорічну програму у Львові

посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був і прийшли ви до Мене» (Матв.25:34-36).

16 січня друга громада Церкви християн адвентистів сьомого дня м. Львова представила новорічну програму вихованцям спеціалізованої школи-інтернату №6 для дітей з вадами мовлення. Цього року приготували лялькову виставу з повчальною історією.

МІСІОНЕРСЬКИЙ КОНГЕС ВІДБУВСЯ У М. РІВНЕ

Анатолій Тершак

На місіонерський конгрес, який відбувся 9 лютого в м. Рівному приїхали делегати зі Здолбунова, Корця та Острога

На початку програми зі словами привітання до дітей та вихователів, які завітали в приміщення церкви, звернувся пастор громади Анатолій Тершак. А потім діти співали християнське караоке, відгадували загадки та отримували призи. Після лялькової вистави усі отримали подарунки приготовані членами місцевої громади. На святі були присутні близько 60 дітей. Ще стільки ж не мали можливості прийти на цю програму, ­— їх не оминули увагою, і вони також отримали подарунки.

Подібні зустрічі друга львівська громада влаштовує декілька років поспіль. Організатори вважають, що «прості вчинки доброти принесуть в майбутньому славний вражай на славу Богові — спасенних до вічності». Своє натхнення вони черпають зі слів Ісуса Христа, записаних у Євангелії: «Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця,

2

Розпочався конгрес молитвою та гімном. Місцеві місіонерські вісті розповів Юрій Гринь і дав зрозуміти, що ми повинні непокладаючи рук трудитись на ниві Божій. Суботню школу на тему «Творіння і гріхопадіння» дуже ґрунтовно і зрозуміло виклав пастор третьої громади м. Рівне Сергій Шевчук. Семінар на тему «Важливість підготовки до суботньої школи» проводив обласний пастор Леонід Кулініч, який ще раз наголосив, що суботня школа — найефективніший засіб донесення істини і нам необхідно цінувати працю вчителів, підтримувати їх у цьому служінні. Семінар Романа Климчука, пастора з м. Корець, наголошував на важливості розповсюдження книги «Велика боротьба». «Надія кожній людині в кожний дім» — основний девіз цього проекту! З нагоди відкриття 1 березня цілодобового мовленнєвого телеканалу «Надія» Андрій Михайловський провів семінар, про те яким чином і ми можемо послужити для Господа, а проповіді Олександра Московчука, пастора громади м. Рівне, та Миколи Михайловського — скарбника Західної конференції, ще раз нагадали усім, що дивлячись на Ісуса Христа, ми повинні продовжувати працювати для Господа. Зараз ще є час благодаті, час спасіння інших людей. Хор, музичні номери — усе це створювало піднесену духовну атмосферу. Тому, на заклик до праці відгукнулося понад 60 чоловік, які близько першої години дня приїхали до Здолбунова. Місіонери пропонували газети (близько 3 тисяч), реклами про відкриття телеканалу (близько 2 тисяч) та книги «Велика боротьба» (понад 100 шт). Люди, в основному, зустрічали тепло. Коли ввечері усі з’їхалися на богослужіння, то ділилися досвідами. Дуже багато було цікавих зустрічей з людьми. Навіть православний священик взяв газети і рекламу. Дуже багато молодих людей відгукнулися на читання книги «Велика боротьба». Тому, декілька сестер, підбадьорившись такими досвідами, вирішили на постійній основі продовжувати служіння розповсюдження літератури. Ліля Кулініч

Голос Надії № 2 (102) лютий-березень 2013 року ДО СЕРЦЯ ДОТОРКНУЛИСЬ У ГОРОХОВІ Місіонерський конгрес у Горохові зібрав делегатів з усієї Волині 2 лютого в Горохові, відбувся місіонерський конгрес, на який приїхали делегати із громад Старий Загорів, Локачі, Привітне, Печихвости, Іваничі. А також служителі церкви: Валентин Шевчук, Мирон Вовк, Василь Салівончик та Анатолій Ярчак. Суботню школу провів районний пастор Василь Салівончик, який нагадав, що усі люди — творіння Боже, тому мають відчувати свою залежність від Нього. Він створив людей високоморальними особистостями і вони повинні наслідувати Його характер, бути відповідальними за свої слова, дії та вчинки. Впродовж служіння звучали пісні на славу Богу, духовий оркестр виконував гімни. Перший семінар про

розповсюдження книги «Велика боротьба» проводив місцевий пастор Руслан Демчунь. Наступний семінар у викладі обласного пастора Мирона Вовка розповідав про вплив інформації на духовний стан людини. Останній на тему «Церква — центр впливу» провів пастор з Іванич Анатолій Ярчак. Після семінарів, до присутніх зі словами настанови звернувся секретар Західної конференції Валентин Шевчук. Мирон Вовк звершив молитву над 70 учасниками конгресу готовими вийти в місто з книгами та газетами. Перед походом до міста, щоб підкріпити сили, усіх пригостили смачним обідом. Ввечері книгоноші повернулися з міста і ділилися досвідами про те, як Господь торкався сердець людей яких вони відвідали. Декого приймали радісно, а де-

кого й проганяли, але всі повернулись в піднесеному настрої з купою позитивних вражень. Гімн конгресу мав назву «Доторкнись до серця». Протягом дня звучали побажання, щоби Господь через Духа Святого торкнувся сердець, дарував сили і натхнення в праці задля спасіння багатьох людей, які проживають в Горохові зокрема, а також на всій Волині. Громада м. Горохова має на меті продовжувати почату справу. О. Гладюк

У ЛЬВОВІ ПОПАЛИ ТОЧНО У ЦІЛЬ Молодіжна зустріч «Точне попадання» у львівському арт-кафе «Бамбетель» допомагала молоді вибирати і досягати цілі

Відомий американський винахідник та підприємець Томас Едісон якось сказав: «Геній — це 1% натхнення і 99% поту». І далеко не кожен стає генієм… Бо не готовий прикласти 99% поту — своїх зусиль. Та і взагалі, аби стати генієм, потрібно, згідно досліджень шведського психолога Андерса Ерікона, присвятити справі 10 000 годин. Більша частина людей закінчують свої починання на другій тисячі, так і не змігши стати геніями… Саме про це розповів на останній молодіжній зустрічі у кафе «Бамбетель» 27 січня ведучий вечора — Олег Алексеєв. Цього разу гості смакували українську кухню та насолоджувалися співом Юлії Надвірнянської, котра приїхала з Коломиї. Ще одним цікавим гостем вечора був Олег Гнатів, тренер з легкої атлетики, чемпіон світу, неодноразовий чемпіон України. Тренером він є вже 14 років, ви-

3

Голос Надії № 2 (102) лютий-березень 2013 року ховав чемпіонку світу по бігу на дистанції 3000 метрів. Олег дав гостям декілька порад про досягнення успіху. «Головне, щоб другорядні цілі не затьмарили головну», — говорить він. А яка наша головна ціль? Наша ціль — шукати перш за все Царства Божого… (читайте Мт. 6:33). Також молодь мала змогу пороздумувати над трьома правилами еймінгу (наука про досягнення цілей; ейм — ціль, інг — поставлений): 1. Навчитися ставити перед собою ціль чітку, досяжну, візуалізовану, зрозумілу.

2. Розібратися з самим собою (визначити свої плюси і мінуси при досягненні цієї цілі).

3. Розбити велику ціль на маленькі. Та найголовніше правило психологи пропустили. Головне — Божа воля. Такого висновку при обговоренні дійшли молоді люди. Виявляється, що поставлення цілей разом з Богом приносить набагато кращі результати. Про це і написано у Біблії — Єр. 29:11. Знайдіть цей текст у вашій Біблії і запам’ятайте його. Лише Бог може знати про нас істину, і лише Він має на нас певні наміри, Він покладає на нас великі надії! Давайте ж оправдаємо їх!

дарувалась книга «Велика боротьба» і газета «Вічний скарб». В кожній хаті люди щиро дякували, в свою чергу, пригощали яблуками, пирогами. Одна сім’я подарувала картину. Цей захід був організований аби дати можливість кожному члену церкви виявити свою доброчинність, небайдужість і турботу про ближнього, адже милосердя — це готовність допомагати іншому. Олена Чапко

БІБЛІЮ ДОСЛІДЖУВАЛИ НА ЗАКАРПАТТІ 10 лютого у м. Іршава темою молодіжної вікторини були притчі Христа

Вікторія Михальчук

«ТАВИТА» ПОТУРБУВАЛАСЬ ПРО ДІТЕЙ 7 січня перша ковельська громада провела служіння милосердя, для дітей з малозабезпечених і багатодітних сімей, сиріт та інвалідів Організатором акції виступив пастор громади Мелись Володимир, який запропонував відділу «Тавита» підготувати подарунки для дітей з кількох сіл Ковельського району, а також для потребуючих із власної громади.

Молодь із громад Сваляви, Ільниці, Добрянського, Вільхівців–Лазів, Тячева та Ужгорода привезли результати своєї роботи. Жюрі у складі досвідчених пасторів оцінювало молодь у трьох конкурсах — «Біблійний», «Духовний» та «Творчий». Протягом біблійного конкурсу, який складався з 5 раундів, всі команди демонстрували міцні знання і гарну підготовку. Але найбільш підкованими виявилися команди «КоМоРа» (Ільниця), «Скарб» (Свалява),

Організатори звернулись до директорів сільських шкіл про надання списків дітей, які потребують уваги. Силами членів громади було зібрано майже сто подарунків. Кожен із них був приготований для конкретної дитини, вказувався вік та стать тих, кому вони мали належати. Молоді і старші разом з пастором їздили від села до села, даруючи дітям маленьку радість. Кожна сім’я, до якої завітали, була дуже здивована, адже для них це була приємна несподіванка. Разом з подарунками,

«Сіячі Слова» (Ужгород). Новинкою цієї вікторини став «Духовний» конкурс, в якому представники команд отримали досвід у проголошенні Божого Слова через проповідь. І найбільше розтопити серця молоді та жюрі вдалося Романові Костенюку (Добрянське), Тарасові Копинцю (Ужгород) та Богданові Саповичу (Ільниця). Хоча не всі команди доклали належних зусиль у приготуванні «Творчого» конкурсу, та кращими обрали команди «КоМоРа» (Ільниця), «Тячівські притчі»

4

Голос Надії № 2 (102) лютий-березень 2013 року (Тячів), «Сіячі Слова» (Ужгород). Ще одне свято Біблії завершилося, і молодь роз’їхалася з бажанням ще більше вивчати Святу книгу.

Погляд на

СВІТ

11 ЛЮТОГО БЕНЕДИКТ XVI ЗАЯВИВ ПРО СВОЄ РІШЕННЯ ЗРЕКТИСЯ СТАТУСУ ГЛАВИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

Молодь у вашій громаді починає забувати смак духовної їжі? Тоді скористайтеся нашим простим рецептом. Виберіть поживну тему, візьміть хорошу порцію вільного часу, додайте рівними частинами старанність, допитливість та молодечий запал. Зверху посипати творчістю та оригінальністю, додайте пригоршню музики та дрібку поезії. Щедро заправте молитвами. Готуйте на вогні Святого Духа до повної готовності. А молодь вашої громади знає цей особливий молодіжний рецепт? Приєднуйтеся до нас!

Діана Шаленик

ПАСТОРА ПРЕДСТАВИЛИ У ГРОМАДІ СМТ МАНЕВИЧІ 2 лютого в громаді Маневичі, що на Волині, відбулося урочисте богослужіння, на якому представили пасторську сім’ю Олександра і Надію Слупко на нове місце служіння На цьому урочистому богослужінні до громади звернувся з натхненою проповіддю скарбник Західної конференції пастор Микола Михайловський на тему: «Всеперемагаюча любов Божа» головна думка якої: «Чи відчуваємо ми цю любов самі, і чи простягнули ми руки любові до інших». Також на богослужінні були гості з громади Ківерці, які прославили Господа співом псалмів: «Где ты прекрасная», «Белый снег» і «Журавлі». Ці псалми прославляли нашого Господа Ісуса Христа, який приготував для нас Небесні оселі, що очікують нас у вічності. Також в цих псалмах лунав заклик не бути байдужим до потреб наших ближніх — до тих, хто має якісь сумніви, переживання і потребує нашої братерської підтримки. Завершувалося це урочисте богослужіння за спільним сімейним столом де відчувалася Божа присутність, яка ще більше об’єднала присутніх і надихнула членів громади на ще більш посвячене служіння Господу і ближнім.

Наталія Хохонік

Ватиканські прелати почали розглядати найбільш ймовірні кандидатури на посаду майбутнього Папи Римського. Серйозні шанси на те, щоб бути обраним, вперше з’явилися у кардиналів з Латинської Америки, — повідомляє korrespondent.net та Reuters. Раніше Папою ніколи не обирався не європеєць. Більш того, всього двічі за всю історію папства главою католицької церкви ставав не італієць — нинішній Папа німець Бенедикт XVI і його попередник поляк Іван Павло II. В даний час із 1,2 мільярдної пастви католицької церкви 42% — латиноамериканці. Для порівняння, в Європі католиків налічується тільки 25% від загального числа. «Я знаю багатьох єпископів і кардиналів з Латинської Америки, які могли б взяти на себе відповідальність за вселенську церкву», — сказав архієпископ Герхард Мюллер, префект Конгрегації Доктрини Віри, який займе пост Папи, поки не буде обраний новий глава. У той же час, швейцарський кардинал Курт Кох, глава Ватиканського відділу по християнській єдності, заявив Tagesanzeiger daily в Цюріху, що майбутнє церкви — не в Європі. Якщо конклав, який збереться 24 березня, таки зробить вибір на користь латиноамериканського кардинала, одними з головних кандидатів будуть Оділо Шерер — архієпископ величезної єпархії СанПаулу, і італо-аргентинець Леонардо Сандрі, в даний час очолює відділ Ватикану Східних Церков. Тим не менше, хоча тільки чверть католиків живуть в Європі, на неї припадає більше половини всіх кардиналів, що мають право голосу. Якщо більшість все-таки зробить вибір у бік Старого Світу, то в найбільш виграшному становищі опиниться Анджело Скола з Мілана. Всього ж налічується 10 кандидатів на посаду наступного Папи Римського, з яких тільки троє — європейці.

11 лютого Бенедикт XVI, який став найстаршим за віком на момент обрання Римським Папою з часів Папи Климента XII (обраний в 1730), заявив про своє рішення відійти від виконання обов’язків глави католицької церкви тому, що не відчуває в собі сил далі їх виконувати. Після того, як 28 лютого Папа Римський офіційно складе з себе повноваження, 24 березня збереться конклав кардиналів, який обере нового главу.

за матеріалами інтернет-видань

5

Голос Надії № 2 (102) лютий-березень 2013 року

Не лише заради

ТЕМА спорту

Спортивний клуб «Самсон» відвідав школуінтернат на Волині з подарунками та ідеями здорового способу життя 3 лютого колектив дітей та молоді із клубу «Самсон» відвідали Головненську загальноосвітню школуінтернат Любомльського району на Волині. У цій школі навчаються і проживають 130 дітей з яких 77 — сироти. Тут юні спортсмени показали свою спортивну майстерність, високий рівень фізичної підготовки. Усі були приємно здивовані, коли до участі в важких фізичних вправах долучились вихованці школи і виявили хорошу фізичну форму та моральну підготовку, успішно пройшовши деякі випробування. Разом зі спортсменами діти гідно вистояли на кулаках 3 хвилини, плескали в долоні віджимаючись від підлоги і інше. Усі були приємно здивовані і вражені від такого несподіваного перебігу подій, а зал вибухав оплесками і радістю. Директор школи-інтернату Олександр Петрович не був голослівним, і на ділі підтвердив для дітей здоровий спосіб життя віджиманням від підлоги понад 30 разів на кулаках. Далі діти могли приміряти боксерські шоломи і рукавиці, покидати п’ятикілограмовий м’яч для розминок. Протягом заходу постійно звучала думка, що спорт повинен бути для покращення здоров’я, а здоров’я для праці, а праця, щоб жити і забезпечувати себе та допомагати іншим. Також увагу акцентували на цікавому визначенні по-

6

номера

справжньому сильної людини, що записане в Приповістях Соломона 16:32 «Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста». Наприкінці зустрічі клуб «Самсон» і пастор Церкви адвентистів сьомого дня м. Любомля подарували дітям комп’ютери і ноутбук, а директор клубу обіцяв через 2 місяці привезти деяке спортобладнання при умові, що діти будуть щодня робити фізичну зарядку і покращать результати у віджиманні від підлоги і у вправах на прес. Спортивно-виховний клуб «Самсон» організований у вересні 2012 року членами Церкви адвентистів сьомого дня у місті Любомль — пастором Олександром Коропцем та скарбником громади Анатолієм Марценюком. У клубі займаються діти віком від 10 до 25 років. Крім спортивних занять тут пропагують здоровий спосіб життя, вивчають Біблійні уроки і займаються доброчинною діяльністю. «Коли молодь займається спортом лише заради спорту, тобто для вінка лаврового (медалі, грамоти) то зміст життя, його моральна і духовна сторони втрачають сенс. Спорт заради спорту — недостатній мотив. Спорт — для укріплення здоров’я, характеру, для покращення настрою, для того, щоб ставати кращим і тоді прийде розуміння хто ж на справді «Ліпший від силача…» — зазначають організатори. Олександр Коропець

Голос Надії № 2 (102) лютий-березень 2013 року Особлива

ДУМКА

Яскрава іскра серед сірих буднів Понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця — всім відомі ці дні, чи не так?! Дні, які наповнені суєтою, роботою, переживаннями і постійним браком часу…

Зупинка необхідна Люди очікують знаку СТОП, який допоможе їм зупинитися і особливим чином насолодитися життям. Яка ж це благодать, що Господь, сам Бог, дав нам цей знак — Суботній день: час, коли ти відриваєшся від землі і стараєшся більш наблизитися до Творця, нікуди не спішити, послухати Христа і навчитися від Нього.

Свято у Ходорові Цей довгоочікуваний багатьма людьми день, наступив і у маленькому містечку Ходорів. Група людей, яка вірить Слову Божому і цілком довіряє Йому, святить Суботу, поклоняється особливим чином Всемогутньому, зібралася у домі молитви Церкви адвентистів сьомого дня. Але цього разу, 2 лютого, їх чекав приємний сюрприз. До них в громаду завітали гості: брати та сестри, які приїхали з різних куточків: Новий-Розділ, Стрий, Миколаїв, Львів — громади тих міст, які знаходилися не так і далеко від Ходорова.

Особлива причина Їхній візит був неабияким, адже відбувався під назвою «Місіонерський конгрес 2013». Служіння та програма його проведення була неординарною, що надзвичайно підняло дух прихожан, підбадьорило і дало наснаги іти вперед; незважаючи ні нащо, звіщати з гордістю Божу вістку і радіти тим, що Господь покликав їх на цю справу. Це урочисте служіння було повне співу, молитви. Всі присутні об’єдналися у прославленні Ісуса співом гімну та різноманітних християнських пісень-караоке. Потім звучали практичні поради, які можна реалізувати у своєму житті, для свого духовного росту, і відповідно, для служіння та сповіщення Євангелії іншим людям.

Великі переміни Дух Святий злив надзвичайну милість та любов, відвагу та силу на людей, які находилися в Домі молитви. У присутніх загорілися яскравими іскрами очі; а серце було наповнене бажанням відгукнутися на пропозицію керівника даного конгресу , щоб після служіння піти до людей та пропонувати їм читати газету «Вічний скарб», дивитися позитивне телебачення на телеканалі «Надія», яке вже з березня буде транслюватися цілодобово, а

Афоризми Вiри

також подарувати шукаючим Христа душам місіонерську книгу 2013 року «Велика Боротьба».

Великі врожаї Результати місіонерського виходу були просто вражаючими. Сумні сподівання не виправдалися, адже майже вся література була роздана, реакція людей на книги була, на диво для місіонерів, особливо для братів та сестер Ходорівської громади, хороша та позитивна. Такого успіху у їхній практиці ще не було. На вечірньому служінні, з усмішкою на обличчі, були розказані надзвичайні досвіди, які трапилися протягом місіонерського виходу в місто.

Недаремні зупинки Ці благословенні Богом моменти, чітко закарбувалися у пам’яті братів і сестер, і можливо, згадуючи їх, — такі дні, як понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця набудуть більш глибокого змісту і завше нагадуватимуть про те, що Бог поруч і Він бажає, щоб кожен день з нашого життя звіщав про Його характер та Його план щодо спасіння людства; а Субота матиме ще більш особливе призначення та святе значення у нашому житті.

Марія Наумець

«Благовістя не полягає, головним чином у тому, щоби іти і стукати у двері людей, намагаючись, за п’ять або навіть менше хвилин, переконати в істині тих, хто зовсім не відчуває своєї потреби у Христі, а потім мчати до інших дверей. Щоби благовістя дійсно зберегло свій зміст і значення, воно повинно виражатись в усьому нашому способі життя».

Моріс Венден (1933-2013). Всесвітньо відомий адвентистський проповідник, викладач, автор більше 30 книг, а також речник «Голосу пророцтва». Його перу належать широко відомі на пострадянському просторі книги: «Здесь твоя судьба», «От исхода до пришествия», «Бог говорит — я думаю», «Удивительные пророчества Библии», «Люби Бога и поступай как хочешь», «Вера в действии», «95 тезисов праведности по вере» та ін. Моріс Венден помер 10 лютого у віці 80 років.

7

Голос Надії № 2 (102) лютий-березень 2013 року Так промовляє

БІБЛІЯ

Десятина Як правильно жертвувати Господу? Куди приносити десятину? Як правильно її використовувати?

Десятина в ізраїльському народі Якщо прочитати всі вірші зі Святого Письма про десятину, може здатися, що виникають протиріччя. Наведу лише кілька віршів. «А всяка

десятина на землі з насіння землі, з плоду дерева, Господеві; це святиня Господня» (Лев. 27:30). «Принесіть всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі,...» (Мал. 3:10). Отже, тут читаємо, деся-

тина належить Господу і її потрібно приносити в церкву. Інший вірш говорить, що десятину можемо використовувати для себе і на свій розсуд: «Даси десятину з усього врожаю насіння твого, що приходить з поля твого кожного року, і їж перед Господом, Богом твоїм, на тому місці, яке вибере Він ...» (Повт. 14:22-23). Ще

один вірш, говорить про право царя брати десятину: «А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм евнухам та своїм слугам» (1Сам.8:15). То як

же розпоряджатися десятиною? Кому вона належить? Читаючи ці та інші вірші, дехто дивуюється; в них виникають питання. Відповідь проста: тут йдеться про три різні десятини.

Різні десятини Світло на це питання проливає неканонічна книга Товита. Я розумію, що неканонічні книги не можуть бути підставою для доктрин,

8

але з них ми можемо дізнаватися про життя людей того часу. Ось як описано життя Товита: «Я ж один

часто ходив в Єрусалим на свята, як написано для всього Ізраїлю як встановлення вічне, з усякими десятинами з творінь землі із начатками вовни овець, і віддавав це священикам, Аароновим синам, для жертовника: десятину з всього творіння давав синам Левіїним, службовцям в Єрусалимі; іншу десятину продавав, і кожен рік ходив і витрачав її в Єрусалимі; а третю, давав кому слід було, як заповіла мені Деввора, мати батька мого, коли я після батька мого залишився сиротою » (Тов.1:6-8). Так

підтримки служіння в храмі. Третя десятина використовувалася для допомоги бідним людям або як податки цареві.

Скільки давати сьогодні?

Чи потрібно дотримуватися сьогодні такого порядку. Важко допустити, що Бог утворив свою церкву на землі, і не дав вказівок про те, як матеріально підтримувати її існування у цьому світі. Деякі вважають, що після смерті Христа в цьому питанні відбулися зміни, і описуються приношення десятини сьогодні потрібно приносити тільлюдьми, які жили в той час. Поді- ки пожертвування, хто скільки сам бне ми читаємо і в 10 розділі кни- вважає за потрібне. Але можна ги Неємії, коли після повернення звернути увагу, що християнство — з вавилонського полону було від- це не нова релігія. Всі християни новлено служіння в храмі. Зверніть визнають сьогодні десять запоувагу, як жертвували люди в той відей — моральний закон, даний час. Вони приносили певну суму для ізраїльського народу на горі пожертвувань на потреби «дому Синай. У питанні щодо принесення нашого Бога»: на хліб показний, на десятин, ми можемо звернутися до різні жертви, на дрова, щоб горів слів Христа. Засуджуючи фарисеїв постійно жертовник (Неєм. 10:32- за лицемірство і відсутність милос36). Крім цих пожертвувань, поті, Христос не засудив і не скасувідомляється, що народ тавав принесення десятини кож приносив десятину навіть з дрібниць: «Горе левитам. Для цього в вам, книжники та фаЗасуджуючи храмі були побудоварисеї, лицеміри, що фарисеїв за ні спеціальні кімнадаєте десятину з лицемірство і ти (Неєм. 10:37,38). м’яти, анісу і кмивідсутність милості, Отже, перша ну а залишили найХристос не засудив і не десятина належить важливіше в Закоскасував принесення Господу. Її приносині: суд, милосердя десятини навіть з ли в храм, і потім цю та віру; це треба дрібниць десятину розподіляробити, і того не лили серед Левитів і свяшати» (Матв. 23:23). щеників, які не отримали Апостол Павло вже пізу спадщину землю в Хананіше робить зауваження коані, а служили тільки біля храму. ринтській церкві: «Хіба не знаєте, Друга десятина використовувалася що священнослужителі від святині для особистих потреб віруючого: годуються? Що службовці жертовдля підтримки духовного життя, ника з вівтаря мають частку? Так і для подорожі в храм на свято, для Господь наказав проповідникам Єван-

Голос Надії № 2 (102) лютий-березень 2013 року гелії жити з Євангелії» (1Кор. 9:13-14).

У посланні до євреїв, де апостол Павло багато говорить про служіння Ісуса Христа як Первосвященика, він заявляє: «І тут люди смертель-

ні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе» (Євр.

7:8). Зверніть увагу на дієслово, яке

стоїть в теперішньому часі — «беруть». Розумно припустити, що порядок, який був в Ізраїлі, тодішній церкві Божій на землі, прийнятний і зберігається сьогодні для християнської церкви.

Перша десятина лише для служителів Хотілося б ще відзначити деякі моменти. На будівництво храму не використовували першу десятину. Для цих потреб збиралися спеціальні пожертвування: на будівництво переносної скинії (Вихід 35:29), на будівництво храму в Єрусалимі (1Хр. 29:1-9). Перша десятина використовувалася лише для служіння левитів. Тому і сьогодні перша десятина повинна використовуватися для підтримки служителів і їх роботи.

Десятина розподіляється з одного місця Усі десятини приносилися в храм, і тільки потім вони розподілялися за потребами. Подивіться на наказ Господній: «Принесіть всю десятину до дому скарбниці, щоб у домі моєму була їжа ...» (Мал. 3:10).

Вся десятина збиралися разом і потім розподілялася з загальної купи. Для виконання цього служіння за часів Неємії було обрано чотири людини (Неем. 13:13). Так само і сьогодні уся десятина надходить в одне місце звідки і розподіляється. Це допомагає рівномірно розподіляти кошти, а також уникати багатьох нарікань.

Десятина — не персональне пожертвування Десятини приносили в храм, а не давали безпосередньо Левитам. Такий метод має очевидні пере-

ваги. Якщо людина приносить них. Для того щоб вирішувати ці пидесятину служителю — це персо- тання, потрібна особлива мудрість і налізує їхні відносини, і тоді керівництво Святого Духа. служитель може стати Потрібно навчитися необ’єктивним, подовіряти Господу і тим, На жаль, трапляючи під вплив хто сьогодні обрані не маючи того, хто дає кошти. на служіння і відповної інформації Люди, які приповідають за дорупро проекти, які носять десятину чені їм справи. Ми здійснює церква, багато служителю особисповинні пам’ятати то, можуть стати одну просту істину: хто живе чутками більш шанованими чим вищий керівпро неправильне в його очах, ніж інші. ний пост займає лювикористання Ще одна небездина, тим більшою є грошей пека полягає в тому, відповідальність, але і що матеріальний стан лютим більше вона має індини не завжди залишається формації. Служитель місцестабільним протягом тривалого вої громади має достовірну інфорчасу. Коли люди не матимуть дохо- мацію тільки про свою громаду. дів — служитель не отримає нічого. Обласний — про всі громади, які Кращий спосіб розподілу де- в його області. Маючи інформацію сятини — від загального джерела, з різних територій можна аналізуколи про всіх служителів піклують- вати усі потреби і приймати більш ся однаково, згідно з їх потребами, зважене рішення. На жаль, не маа самі служителі не залежать від ючи повної інформації про проекдостатку і добробуту окремих лю- ти, які здійснює церква, багато хто дей. живе чутками про неправильне використання грошей. Не хочу стверджувати, що в цьому питанні не доЯкщо пускаються помилки. Але, щоб не приходять сумніви виникали сумніви про використання церковних грошей, час від часу Питання використання церков- потрібно звітувати перед церквою них грошей — дуже складне, і, з про використання коштів. різних причин, не завжди повністю відкрите. Церква на землі завжди Оптимальний має потребу в грошах. Зокрема, вихід церква в Україні має дуже багато потреб. Сьогодні відкриваються нові можливості і методи проповіді Звичайно, щоб давати рекоЄвангелія в різних місцях, що ви- мендації як поступати в конкретмагає коштів. Багато громад мають них ситуаціях, потрібно бути їх бажання проводити богослужіння у учасником або володіти більшою власних молитовних будинках, але інформацією. Якщо ж ви вважаєте, змушені орендувати приміщен- що в церкві звершується щось не ня. А скільки молитовних будинків так — поговоріть з пастором вашої потребують ремонту? А в скількох громади. Попросіть відповідь на містах і селах люди ще не чули істи- своє запитання, і разом обговоріть ни про Христа, і є потреба послати проблему. Завжди використовуйте туди місіонерів? А скільки сьогодні пораду Ісуса Христа: «Якщо ж згрісиріт, вдів, інвалідів, які мають різні шить проти тебе брат твій, піди і потреби, і обов’язок церкви послу- викажи поміж тобою та ним самим: жити таким людям. Добре також якщо послухає тебе, то придбав ти мати освічених служителів; прово- брата твого. Якщо ж не послухає, дити різні євангельські заходи під візьми з собою ще одного або двох, егідою церкви. Усе це вимагає фі- щоб устами двох чи трьох свідків нансових витрат. І цей список мож- підтвердилося всяке слово» (Матв. на продовжувати.

18:15-16). Цей принцип діє й тоді, Як правильно розподілити те, коли думаємо, що в церкві щось що збирають? Це питання не один робиться неправильно. Іноді для раз задають собі керівники церкви. усунення сумнівів або для вирішенЯке служіння потрібно підтримати ня проблеми достатньо однієї розфінансово в першу чергу? Усі про- мови. екти важливі. А грошей не вистачає, Мирон Вовк щоб задовольнити навіть частину з

9

Голос Надії № 2 (102) лютий-березень 2013 року 44,0 €

Досвіди Духовний хліб у школах «Кожна людина, яка прийшла у цей світ вірить у Бога. Однак, вірити в Бога це одне, а пізнати Його: який Він є, близький чи далекий до грішника, — це зовсім інше. Для того, щоб люди дізнались більше про Господа, в Церкві адвентистів сьомого дня є хороша традиція — місіонерське служіння. Одна із книг Духа Пророцтва «Велика боротьба» — є сьогодні найкращим духовним хлібом. Вона відкриває минуле і готує до подій, які мають статись на нашій планеті. Адвентисти смт. Жовтневе, що на Волині вирішили вийти на місіонерську роботу. В жовтні 2012 року члени громади завітали у школу. Там, з нагоди Дня вчителя, пастор Євген Михайловський та член громади Г. Лещук подарували 60 книг «Велика боротьба» та «Людина та її світогляд» директору, учителям та всім працівникам школи. А в січні 2013 року книги були завезені в с. Грибовиця Іваничівського району Волинської обл. Тут залишили 30 книг для учителів та працівників школи і додатково, за бажанням дітей, було ще подаровано 30 книг. У планах громади — відвідати школу в с. Заболотці цього ж району. Щомісяця члени громади розповсюджують газету «Вічний скарб» та дитячу газету «Скарбничка», яка вже має своїх постійних читачів. Залишається тільки єдине, молитись, щоб ці книги принесли людям великі відкриття і вони пізнали свого Творця. Тож подяка Богові за той благодатний час, коли варто використовувати можливості працювати на ниві Божій: «…жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє» Лук.10:2». Людмила Бондарчук

Хто любить Бога — тим усе допомагає на добре «Поведінка людей цього світу буває нам часом незрозумілою і жорстокою. В м. Ходорів адвентистів «люблять» по-особливому. Вже довгий час, майже кожної п’ятниці, суботи і неділі, по вулиці 600-річчя Ходорова біля молитовного бу-

10

динку збирається команда підлітків. При домі молитви знаходиться житло пастора, і знання, що там хтось живе, їх зовсім не зупиняє, а навпаки стимулює робити свою справу — кидати каміння у вікна. Громада молилась, щоб Бог захистив свою церкву. Відповідна реакція успіху не принесла б. Сім’я служителів вирішила подружитись з цими хлопцями і запросити їх на чай. Було нелегко бо вони не йшли на контакт. Постійно кричали, обзивали і грубіянили. Одного вечора знову почувся крик, сміх і гуркіт льоду у вікна. Анатолій вийшов порозмовляти з ними, і двоє хлопців підійшли та й стали задавати запитання: «Ви в Бога вірите?» «В Ісуса» «А в Марію?»... Так запитання за запитанням пастору провели екзамен, який він успішно здав. Він запросив їх у гості і ті двоє погодились. З ними познайомились, розпитали чим люблять займатись і пригостили гарячим чаєм. Назар і Діма відчинили вікно і запросили всіх зайти сказавши, що тут дають чай і до чаю. Так у дружній невимушеній обстановці відбулась ця зустріч і знайомство. Вони запросили нас на футбол, який мав відбутись наступного дня, а ми їх запросили ще раз у гості. Це була справжня відповідь на молитву віри. Ми молимось за них і маємо мрію: продовжити спілкування, більше подружитись, щоб розказати їм, що зробив для них Бог. Насправді у нас всесильний Бог, здатний творити чудеса». Надія Капітан

«Ось зроблю Я нове…» «Наша сім’я восени 2011 року переїхала у місто Сарни Рівненської області. На новому місці служіння я шукала «точки дотику» з євангельськими планами мого чоловіка. Передусім, спрацював «попередній фактор»: досвід євангельських програм у Західній конференції, місіонерське і соціальне служіння другої ужгородської громади, зрештою, проведення на міському рівні дитячого конкурсу «Біблійні історії очима дітей» в Ужгороді. Я педагог і мені імпонувала позиція конкурсу. Тоді я знала: це чудова ідея, адже в регіоні величезна кількість дітей і молоді. Водночас, виникало безліч запитань. Де? За які кошти? Адже, «попередній досвід» спирався на величезний ресурс АДРИ, конференції, десятка спонсорів. Після кількох спроб стуку в

Голос Надії № 2 (102) лютий-березень 2013 року зачинені двері Бог просвітлив шлях через книгу пророка Ісаї: «Ось зроблю Я нове, тепер виросте. Чи ж про це ви не знаєте?» ( Іс. 43:19).

Незабаром, у музичній школі, де навчалась донька, попросили дати інтерв’ю, — порівняти заклади мистецтв Рівненщини і Закарпаття. Діалог записувала місцева радіостанція. Ввічлива та уважна директор ТРК «Полісся» зацікавилась мною: хто я, звідки? В той момент я навіть не підозрювала, що Бог діє на випередження, адже керівник, щойно познайомившись зі мною, тут-же пропонувала започаткувати на радіо авторську програму на сімейну тематику. Кожен крок супроводжувала молитва. Програма під назвою «Перемагаюча любов у сім’ї, у душі» у форматі радіосемінарів почала звучати в ефірі щотижня протягом 30 хвилин! Вдячність Богу, який дав сміливість поставити в центрі дошлюбних, та сімейних консультувань, питань про здоров’я — вістку Спасителя і Його Слово. Для цього ж Він і проклав нову дорогу євангелізації на всю північ Рівненської області без жодної гривні з нашого боку. Хочу висловити і вдячність тим, хто трудиться для Бога і Його слави в редколегії видавництва «Джерело

життя», матеріали якого допомагають складати тексти. Наразі, радіослухачі шести адміністративних районів різних вірувань, різних соціальних верств — задоволені. Коло друзів та приятелів церкви розширюється. В ефірі вже прозвучало 27 випусків. Останні радіопередачі доповнені історіями для дітей Марії Власюк, Людмили Ганжелюк, Ольги Бокової у записі молоді та дітей громади м. Сарни. Від нині жіноче служіння в громаді включає не тільки акції доброти, продуктову допомогу ув’язненим місцевої колонії, час спілкування «За чашкою чаю»; воно доповнене активною участю сестер на радіо та їх молитовною підтримкою. Нехай Добрий Господь веде нас далі по Своїх, а не по наших дорогах, адже Його воля: «добро, приємність і досконалість». Я ще раз пересвідчилась, що всі ресурси — у Бога. Разом з тим Господь бажає, щоб ми Йому не заважали і робили те, на що Він нас кличе у конкретному місці, у конкретний час. А голос Божий можна почути тільки в молитвах, чеканні і терпеливості задля того, «щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2Тим.3:17)». Анжела Поліщук

Відповідь Запитує Олександр: «У книзі Повт. 14:26 сказано, що можна купувати і пити вино, і п’янкий напій. Це сказано народу Божому — як це зрозуміти?». Вітаю, Олександре. «П’янкий напій» про який ви запитуєте, єврейською — «шекар» (‫)רכש‬. Російський Синодальний переклад подає: «вина, сикера и всего, чего потребует от тебя душа твоя…»

Словами «вино» та «сикера» або «п’янкий напій» міг позначатися і сік, і алкогольний напій. У сучасній українській мові є аналоги: слово «вколотися» може означати і побутову дрібну травму, і укол-ін’єкцію ліків, і наркоманію. Подібне ми спостерігаємо у біблійних текстах: «Кожна хлібна жертва, яку принесете Господеві, не буде зроблена квашена, бо все квашене й усякий мед не спалите з нього огняної жертви Господу» (Лев.2: 11) «І скажи їм: Оце огняна жертва, що принесете Господеві: безвадні однорічні ягнята, двоє на день, цілопалення завжди... А лита жертва його чверть гіна для одного ягняти. У святині принесеш литу жертву вина для Господа». (Чис.28:3-7)

Квасне Богові не приносили. Тим не менш, у другій цитаті йдеться «жертву вина для Господа» де слово «вино» — «шекар» (‫)רכש‬. Цей важливий момент руйнує теорію про те, що «п’янкий

ПАСТОРА

напій» за перекладом Огієнка, або «шекар» (‫ )רכש‬в оригіналі, обов’язково позначало самогон або переброджене вино. Швидше за все, мова йде про концентрований сік. Ось які напої перераховані як приклад квасного, що забороняється зберігати і вживати юдеям в продовж всього свята Песах: пшенична горілка, пиво, віскі і інші алкогольні напої, солодовий оцет і мариновані продукти, що містять солодовий оцет, фруктові есенції, глюкозу. Неозброєним оком видно як наша планета спивається. Саме тому деякі «дослідники» стверджують, що сикера — це тільки алкоголь. Можливо саме з цих міркувань Огієнко в українському перекладі слово «шекар» (‫ )רכש‬переклав як «п’янкий напій». Однак це не так. Наведені тексти спростовують цю точку зору. Бог запрошував Свій народ в Храм не для п’янки. Також варто зазначити, що в Храмі священикам алкоголь заборонявся, а на свята і при жертвах використовувався тільки виноградний сік. «А Господь промовляв до Аарона, говорячи: Вина та п’янкого напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь, і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим, і щоб навчати Ізраїлевих синів усіх постанов, про що говорив до них Господь через Мойсея. (Лев.10:8-11) Руслан Бабій

“Біблія — наш найбільший авторитет і правило віри. Свідоцтва не містять в собі нового світла, але ставлять перед собою мету — нагадати, відновити у свідомості людей вже відкриті в Слові Божому істини... Свідоцтва не применшують значення Слова Божого, але навпаки підносять Його і приваблюють свідомість людей до Нього...” Елен Уайт

Запитань до

200 Д

уха

76. Чи зможе людина колинебудь зрозуміти Бога? «Обмежений розум невзмозі зрозуміти існування, розум чи діла Безмежного... Люди, з найвидатнішими розумовими здібностями не в стані зрозуміти Бога. Люди можуть постійно досліджувати, вивчати, але перед ними все ще буде простягатися нескінчене поле для вивчення». (Патріархи і пророки с.116).

Пророцтва

Свого чола і залишити людей гинути у гріхах, сказавши: нехай злочинець несе кару за свій гріх, а Я піду до Мого Отця» (Христос — надія світу с.690)

зміцнить церкву. Ці таємниці надто глибокі для людського розуміння і мовчання тут — золото» (Дії апостолів с.51).

78. Чи важливо для нас точно визначити природу Святого Духа?

А ви знаєте, що...

«Наступила та жахлива мить, котра повинна була вирішити долю світу. Доля усього людства опинилась на хитких шальках терезів. Цієї миті Христос міг ще відмовитись випити чашу, призначену для грішної людини, — ще не було пізно. Він міг витерти кривавий піт зі

«Нам зовсім не обов’язково давати точне визначення Святому Духу — це Утішитель, «Дух правди, що походить від Отця». Про Святого Духа ясно сказано, що коли Він попровадить людей до цілої правди, «не буде казати Сам від Себе» (Ів. 15:26; 16:13). Природа Святого Духа залишається таємницею. Ми не можемо її осягнути, тому що Господь не відкрив її нам. Люди, які володіють багатою уявою, можуть вибирати місця із Святого Письма, вигадуючи свої пояснення, однак це не

АНОНСИ ПОДІЙ

Шановні читачі

77. Чи міг Ісус змінити Свої думки?

2.03 Місіонерські конгреси: Мукачево– Свалява–Ракошино–Чомонін; Костопіль– Малий Мідськ–Березне–Сівки–Степань 8.03–20.04 Супутникова програма «Історії вічного кохання», Пт, Сб, Нд о 18:00 (22:00) серед тижня о 18:30 9.03 Біблійна молодіжна вікторина м. Костопіль, вул. Рівненська, 79а о 15:00 10.03 Зустріч команди табору “ДЖЕРЕЛО ЛЮБОВІ” (Закарпаття) 16.03 Місіонерські конгреси: Княже– Сокаль–Червоноград–Соснівка–Львів-1– Радехів; Берегово–Береги–Мужієво– Виноградово–Підвиноградово–Дротинці 16–23.03 Молодіжний молитовний тиждень 21.03 Всеукраїнська молодіжна акція «Заради життя» 23.03 Місіонерські конгреси: Хуст– Велятино–Данилово–Олександрівка– Міжгір’я–Торунь; Ковель-2–КаміньКаширський–Раків-Ліс–Ратно 24.03 Біблійна молодіжна вікторина, Львів–1, вул. Багряного, 38 о 10:00

газети “Голос надії”

Наша мета не лише інформувати Вас про події в нашій конференції, але й ділитися знаннями. Тому ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви може поставити запитаня які Вас турбують, та отримати вичерпну відповідь. Свої запитання надсилайте за адресою: babiy-rus@ukr.net

... У вісьмох найголовніших книгах Еллен Уайт процитувала більше 14 000 віршів Святого Письма — без жодної зміни. Це майже половина усіх біблійних текстів. У книзі «Христос — надія світу» використано 3 955 віршів, які стосуються життя Христа. Деякі повторюються кілька разів. Найчастіше використаний текст у її працях — Мт. 5:14 «Ви — світло для світу». Вона згадує про нього 262 рази. Центральний вірш Біблії — Ів. 3:16 повторюється у її книгах 118 разів.

“Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Засновник — Церква

Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор Відділу інформації ЗК Руслан Бабій babiy-rus@ukr.net Редакційна колегія: Олександр Антонюк, Віталій Шевчук, Валентин Шевчук. Редактор, комп’ютерна верстка і дизайн — Ольга Ношин Газета є некомерційним неприбутковим виданням, що видається і розповсюджується за пожертви. Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а тел. 237-12-13 Для листування: 79041 м. Львів а/с 6241. Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників