1 minute read
ТЕКТОНIЧНI ЗМIНИ
by ЧАС ПЕРШИХ
№2 (11) ЛІТО 2021
Д екларація про державний суверенітет України ухвалювалася за складних обставин тотальної економічної, політичної та інституційної кризи під час так званого «параду суверенітетів». Саме тоді мрія багатьох поколінь українців втілилася в життя. У серпні ми святкуватимемо тридцятиріччя Незалежності.
Advertisement
До Дня Незалежності України, за традицією, підбиваємо підсумки та будуємо плани на майбутнє. З якими надбаннями входимо в новий період життя держави?
За останні тридцять років наша країна зазнала тектонічних змін: ми пройшли шлях від нестабільності до загартованості, від невизначеності в зовнішній політиці до моновекторності, від карбованця й обвальної гіперінфляції до гривні та відносної стабільності в монетарній політиці, від розпайовування до відкриття ринку сільськогосподарських земель. Українське суспільство побачило і мир, і війну.
На жаль, ми — чи не єдині з пострадянських країн, хто за 30 років незалежності так і не перевищив економічного рівня початку 1990-х.
Звичайно, можна традиційно шукати винних серед корупційних чиновників, слабкої вертикалі влади, олігархату, зовнішніх факторів тощо. Проте однією з найважливіших причин є кволий інвестиційний клімат у країні, незахищеність інституту власності, неефективність низки реформ, перманентна криза судової системи та, як наслідок, шалений відтік населення — за 30 років ми безповоротно втратили щонайменше 20% громадян з тих чи інших причин!
Озирнувшись назад, слід зробити висновки та здійснити впевнений крок уперед; надати істинний пріоритет питанням дієвого функціонування економіки, здоров’я нації та встановлення такого жаданого миру в нашій країні.
Мирне небо та продумана економічна політика дадуть нам право з гідністю дивитися в очі новому поколінню. Це шанс розцвісти як та квітка, що стала символом тридцятої річниці незалежності.
Саме про неї сказав Президент України Володимир Зеленський: «Мені здається, що це правильний символ нашої державності… Нас не затоптати, нас не зрізати, нас не зламати, ми все одно будемо квітучою країною й точно розквітнемо»!
