7 minute read
ГРА НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ
ПРО СТИМУЛИ КОНСОЛІДАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
Народний депутат, член фракції «Батьківщина», секретар Комітету ВРУ з питань інтеграції України з ЄС Валентин Наливайченко — про початок нової ери для країни, формулу українського успіху у вигляді плану дій з відновлення миру та подолання бідності.
Advertisement
Валентин Наливайченко
Валентине Олександровичу, фракція «Батьківщина», яку Ви представляєте, трансформувала від політичних заяв про готовність підставити плече новому президенту до радикальної позиції щодо переходу в опозицію. В чому вбачаєте причини такого кроку, крім скандального наразі земельного питання?
Для нас із самого початку обрання нового президента означало нові можливості для країни, перехід до нової якості життя людей. Насамперед, це реальне підвищення соціальних гарантій: зарплат, пенсій, інших виплат. Головним нашим очікуванням було побачити конкретний план боротьби з бідністю, що став би потужним об’єднальним стимулом для консолідації суспільства.
По-друге, ми сподівалися побачити конкретні дії для відновлення миру та деокупації Донбасу. Ми чітко усвідомлюємо, наскільки це є необхідним для українського суспільства. Натомість, на практиці зараз відбувається зовсім інше. Особливо, коли президентська політична сила зазіхає на розпродаж українських земель без референдуму та проти волі українських громадян. Це й стало «червоною» лінією, яку перетнула нинішня влада. Наша фракція була вимушена перейти в опозицію з відповідними наслідками задля того, щоб боротися за захист української землі.
Що Ви маєте на увазі?
З одного боку, це розробка великого пакету поправок до цього закону, яку ми вже виконали. З іншого — ми ініціювали збір підписів з вимогою провести всеукраїнський референдум (у цьому нас підтримують об’єднання аграріїв). Окрім того, ми зібрали необхідні підписи для подання до КСУ, аби не допустити втілення антинародного та антиконституційного розпродажу землі.
Ви сказали про підтримку з боку аграріїв. Чи плануєте спільні політичні акції?
В Україні близько 28 тис. фермерських господарств. Для порівняння: в сусідній Польщі їхня кількість дорівнює майже 1,5 млн.
Але навіть 28 тисяч фермерів та їхні сім’ї — потужна сила, з якою «Батьківщина» й особисто Юлія Тимошенко активно співпрацюють. І ми справді використовуватимемо механізми публічних акцій по всій Україні й, зокрема, в столиці, щоб змусити владу дослухатися та забезпечити законні права українських громадян на землю. З обов’язковою умовою — проведенням загальнонаціонального референдуму. До речі, це було однією з передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського як кандидата в президенти. Ми завжди виступаємо за чесність та послідовність і вимагаємо цього від влади.
З КОЛЕГАМИ ПО ФРАКЦІЇ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ
Щодо питання боротьби з корупцією: як Ви оцінюєте відповідні ініціативи та перші кроки нової команди?
На жаль, серйозних антикорупційних розслідувань досі не розпочато. Я маю на увазі дві основні складові — кримінальне переслідування топ-корупціонерів та повернення усього вкраденого ними до бюджету. Принаймні, будь-яка європейська країна діє так. І це вже сфера безпосередньої відповідальності керівників антикорупційних і правоохоронних органів: генпрокурора, директора НАБУ, спеціалізованого антикорупційного прокурора. Наголошую: минуло вже багато часу й потрібно нарешті повертати награбоване з офшорних рахунків з-за кордону!
Я послідовний у думці про те, що антикорупційні розслідування мають завершуватися публічними судами та вироками. І саме тому я пішов з посади в 2015 році.
Корупція у владній верхівці стала внутрішнім агресором в Україні. Особисто я передав відомості про десятки офшорів депутатів та експрезидента в НАБУ, Генпрокуратуру, але жодної реакції не було!
ПІД ЧАС КРУГЛОГО СТОЛУ «ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ + РЕІНТЕГРАЦІЯ ДОНБАСУ = ФОРМУЛА УСПІХУ УКРАЇНИ»
Ще раз наголошую: і наразі відсутня боротьба з топкорупцією та покарання високопосадовців, які злочинно збагачуються у владі!
Можливо, зарано робити такі глобальні висновки, зважаючи на нюанси, пов’язані з таємницею слідства. Та й, у решті-решт, часу небагато пройшло…
Для мене глобальний висновок один: час згаяно, роками боротьба з корупцією у владі системно не велась. Але зараз — час нових політиків, і вони мають рішуче діяти. У них безпрецедентні повноваження, якими їх наділив парламент. Знаєте, для мене як для професіонала є один ключовий показник: чи зробив офіс Генпрокурора бодай один запит до інших країн щодо повернення в бюджет України вкрадених коштів з офшорних рахунків. На жаль, відповідь на це запитання негативна.
Минуло шість років з моменту трагічних подій 2013— 2014 років. Чи є зрушення у розслідуванні фактів вбивств громадян під час Революції Гідності?
Станом на зараз розс лідування розс трілів як протестувальників, так і правоохоронців (це принципово — я їх не роз’єдную) під час Революції гідності опинилося на межі зриву. І пов’язано це з «розпорошенням» дій з розслідування через переведення справ до різних органів: Генпрокуратури, ДБР тощо. Це призведе до розтягнення процесу на невизначений термін. І що обурює найбільше: ініціатори цього рішення зуміли фактично «нав’язати» президенту Зеленському цей сумнівний крок.
Розділяю позицію адвокатів Небесної сотні. З перших кроків своєї діяльності на посаді голови СБУ підтримував їх як фахових юристів, що намагалися об’єднати всі відкриті провадження. Розумію складність цього шляху, адже за злочинами на Євромайдані стояли тодішні найвищі керівники країни на чолі з експрезидентом Віктором Януковичем.
Але, підкреслюю, влада вже нова, а розслідування — знову під загрозою зриву через відсутність політичної волі.
Як Ви думаєте, чому так відбувається?
На жаль, посадовці, які за це відповідають, поки що не усвідомлюють міру відповідальності. Мені очевидно: новому генпрокурору потрібно було насамперед зустрітися з адвокатами Небесної сотні, постраждалими, членами сімей загиблих. Ще раз акцентую: я проти переслідування за політичними ознаками. Має відбутися неупереджене та повне розслідування. Цього не сталося, тому й «проштовхнули» зараз хибне рішення.
Прикро, що минуло понад 2200 днів від тих трагічних подій, а розслідування незавершене, суди не відбулися. А д же я особис то як очільник СБУ організував зібрання доказів злочинів на Євромайдані й арешт усіх правоохоронців, вклю чно з керівництвом спецпідрозділу МВС. Ми задокументували факти незаконного використання владою антитерористичних засобів проти мирних громадян, незаконної взаємодії з російськими спецслужбами, викрили усі рахунки і т.ін.
Найголовніше: одразу передали всі докази до Генпрокуратури України. Вважаю, що відсутність політичної волі попереднього керівництва країни завадила завершенню розслідування цих справ. Не було створено окремої судової палати у Верховному Суді (Трибуналу), не вчинено дій за алгоритмом: «затримання — арешт — розгляд у суді — покарання». Головне завдання — «підсудність — передача справ до суду» — не було виконане. Суд так і не виніс вироків.
Чому, як Ви думаєте, не реалізували основні вимоги, з якими люди вийшли на Євромайдан у 2013 році?
Виходячи на Євромайдан, люди прагнули жити вільно та створити європейську країну. Можливо, це з моїх вуст звучить дещо пафосно, але європейська країна — це ви, журналісти, свобода слова. Усе, що вк лад ає тьс я у визначення «громадянське суспільство». На жаль, ані влада, ані спецслужби, ані суди не стали європейськими. Відтак, головне завдання нової влади — нарешті почати діяти, зробивши адекватні висновки.
Які дії Ви маєте на увазі?
Почну з виконання Угоди про асоціацію з ЄС.
Це низка системних кроків. Варто переглянути та розширити ринки збуту українських товарів до країн ЄС. Другий пріоритет — залучення європейських інвестицій, фондів у розвиток економіки та створення нових робочих місць в Україні. Важливий пріоритет також — сучасні технології та інновації.
Йдеться не про черговий піар про «країну в смартфоні», а створення реального електронного уряду за прикладом Естонії, де протягом години можна зареєструвати підприємство, відкрити видання, скористатися всіма реєстрами та послугами — без черг, паперових довідок, і абсолютно безкоштовно. Це і є приклад спрощення життя громадян та уряду як сервісного центру. Сподіваюся, президент України, який нещодавно відвідав Естонію, візьме це на озброєння.
Я працюю в комітеті з питань євроінтеграції. Для мене головний показник європейськості — це якість життя наших громадян.
В чому полягає запропонований вами План дій з реінтеграції та євроінтеграції України?
Концепція полягає в тому, що настав час новій владі змінити підходи до міжнародних угод, мінських, зокрема. Президенту їхати на переговори з європейськими лідерами потрібно підготовленим, зі стратегічним та конкретним баченням деокупації та реінтеграції країни, включаючи створення Міжнародного економічного фонду для відновлення миру та відбудови життя громадян.
Необхідно мати ефективний і всеохоплюючий план дій д ля відновлення миру, який треба відстоювати на міжнародному рівні. Без цього годі очікувати прогресу. Ми — політики, громад янське суспільство, насамперед громадські організації з постраждалих регіонів — готові діяти.
Ідея с творення міжнародного економічного фонду одностайно підтримана на круглому столі 28 грудня в парламенті. Пропозиції круглого столу, а саме — національний план дій з реінтеграції та євроінтеграції України — вже направлені Президентові України.
Наскільки, де-факто, вирішення питання відновлення миру на Донбасі залежить від української сторони?
Переконаний, усе залежить від дій України. Якщо не пропонуватимемо конкретний порядок денний, буде як у попередні п’ять років. Коли правила гри диктували, де завгодно, але не в Україні.
Хто має ініціативи, може їх обстоювати, той і формує порядок денний. Приклад — нова президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка вийшла з конкретними пропозиціями: екологія, цифрове суспільство, енергетична безпека. Так і в Україні потрібно зосередитися на виконанні двох пріоритетних завдань: відновлення миру та подолання бідності. У реалізації цих двох завдань і полягає формула успіху України. Сьогодні треба діяти ефективно та на випередження!
У чому, на Ваш погляд, головне досягнення та головна помилка попередньої влади?
Справді, з перших днів військової агресії було зроблено багато на міжнародному рівні. Раді безпеки ООН ми запропонували резолюцію про засудження російської агресії, анексії Криму. Я брав участь у цьому процесі. Була створена коаліція, застосовані санкції проти Росії, надано оборонну допомогу Україні.
Головний недолік — верхівка влади, топкорупціонери перетворилися на агресора всередині країни. Корупція вразила всі сфери, зокрема й с тратегічну оборонну галузь. Переконаний, що корупція у владі несе не меншу загрозу, ніж зовнішній агресор. Здолати вну трішнього ворога маємо ми самі, і якнайскоріше. Потрібно почати з рішучого очищення всіх гілок влади.
ТЕКСТ: ОЛЕНА КОТЛЯР
