новини і оголошення
Другий рік поспіль у прикордонній з Білоруссю Любецькій об’єднаній територіальній громаді не втихають протистояння між частиною депутатського корпусу та керівництвом громади. Опоненти голови ОТГ Сергія Пінчука звинувачують його у розтраті бюджетних коштів, земельних махінаціях, завищенні тарифів, хамській поведінці та втрачених можливостях. Минулого року навіть ініціювали відкликання його з посади, назбиравши близько 1200 підписів мешканців громади. Натомість сам Сергій Пінчук стверджує, що звинувачення на його адресу – абсурдні, підписи збирали обманом, воду ж каламутять представники однієї політичної сили, інтерес якої підігрівають латифундисти через відмову здавати їм в оренду задешево землю. Що ж насправді відбувається в Любецькій ОТГ?
№8(773)20 лютого 2020 року Сергій Заліський
Активіст: «Ми потопаємо в смітті»
Минулий рік видався не вельми успішним у політичному плані для голови Любецької ОТГ Сергія Пінчука. З найгучнішого – публічний скандал і побиті горшки з тодішнім нардепом по округу, забудовником Максимом Микитасем та неодноразові спроби представників обласної організації «Батьківщини» зняти його з посади. Результат всім відомий: Микитась програв вибори і опинився під слідством через забудовний скандал, а спроби зняття Сергія Пінчука закінчились фіаско – не вистачило голосів. Була ще одна спроба – відкликання з посади селищного голови за народною ініціативою. Про неї розповідає любеччанин Сергій Заліський. «У позаминулому році, коли Пінчук звітував про свою діяльність, майже сто відсотків присутніх на зборах людей прийняли рішення визнати роботу Любецької селищної ради не-
Депутат Олександр Максименко задовільною і вирішили ініціювати процедуру відкликання селищного голови, – розпочинає Сергій Заліський. – Було зібрано 1200 підписів під зверненням до БПП про відкликання Пінчука з посади. Що робить голова? Він подає позов в адмінсуд про визнання дій незаконними. В результаті і перша інстанція, і апеляція відмовили йому у задоволенні позову. Але з того часу для нас нічого не змінилося. Ми вже сумніваємось в
с.2 Дорогу між селами трьох районів відремонтують
Чому лихоманить Любецьку громаду? тому, що нам вдасться відкликати голову з його посади». Любеччанин говорить і про грубі порушення селищною радою екологічного законодавства. «Наша громада в цілому потопає в стихійних сміттєзвалищах, – нарікає він. – Після перевірки держекоінспекції по більш ніж 11 пунктах приписів щодо організації вивезення сміття, ліквідації стихійних звалищ тощо нічого не було зроблено. Крім того, – додає Сергій Заліський, – на території селищної ради за сумнівними ордерами було вилучено до 2 тисяч дерев. На превеликий жаль, ні на запити громадськості, ні на запити депутатів про те, яким чином визначалась кубатура деревини, яка її вартість, сортимент, а найголовніше – скільки було отримано коштів і куди вони були потрачені – голова так і не відповів». Депутат Любецької селищної ради Олександр Максименко також нарікає на погіршення екологічної ситуації в Любечі – розростанню діючого сміттєзвалища та збільшенню кількості несанкціонованих смітників. «У громаді є два трактори, але до цього часу роботу з вивозу сміття не було налагоджено, – обурюється
с.3 У Росію – лише з закордонними паспортами Пограбували сільраду, а потім зайнялись фермером с.3
с.2
депутат. – Сміттєзвалище на південно-західній околиці Любеча вже впритул підходить до самого селища. Я на кожній сесії говорю про екологію. Голова нас слухає, але не чує». «А яке у вас бачення вирішення проблеми?», – запитуємо в обранця. «Поки що ніякого, – відповідає Олександр Олексійович. – Це питання не обговорювалось. Була пропозиція Пінчука возити сміття на Чернігів, але ж це обійшлося б дорого для мешканців громади. Частину сміття, наприклад, можна спалювати, можна сортувати тощо». Депутат додає, що Держекоінспекція вже тричі штрафувала голову за порушення норм екологічного законодавства. «Цей штраф для нього – копійки, якщо в нього зарплата 26-30 тисяч гривень, – каже Олександр Максименко. – Ми хотіли позбавити його премії, але нічого не вийшло.
(Продовження на 2-й стор.)
с.6
Пенсія – не вирок, а вік нових можливостей
с.7
Чув дзвін, та не знає, де він…