THE ANATOMY OF SIMULACRUM
АНАТОМІЯ СИМУЛЯКРА
Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України в рамках ХI платформи «Новітні спрямування»
АНАТОМІЯ СИМУЛЯКРА живопис / об’єкт / скульптура / інсталяція / нові медіа
THE ANATOMY OF SIMULACRUM painting / objects / sculpture / installation / new media
Modern Art Research Institute of the National Academy of Arts of Ukraine 2018
13.12.2018–19.01.2019 Керівник проекту / Project leader Ігор Абрамович / Igor Abramovych Куратори проекту / Project curators Андрій Сидоренко / Andriy Sydorenko Олександра Халепа / Oleksandra Khalepa Ірина Яцик / Iryna Yatsyk
Висловлюємо подяку за допомогу у здійсненні проекту / With gratitude for their assistance in the implementation of this project to Зенко Афтаназіву / Zenko Aftanaziv Роберту Бровді / Robert Brovdi Костянтину Кожем’яка / Kostyantyn Kozhemiaka
Партнери проекту / Project partners
ZenkoFoundation
I’ve lately seen many new initiatives supporting contemporary art in Ukraine emerge. It always gives me extra impetus to move forward. Landmark art events keep introducing new artists and scholars capable of making sense of the time we live in. In view of this The Newest Trends platform of the Modern Art Research Institute is an important program for cultural development in this field. Founded in the begining of 2000s, it functioned as a lab for mapping the creative trajectory of renowned artists, and a launch pad for the young ones. This year was no exception. Over a half of the artists included in the Anatomy of Simulacrum visual program are first-time participants. The project allows to track how the creative career of most of them fits a certain consecutive movement. The project’s theme focuses on the search for original ideas in the abyss of simulation. The relentless information stream replicates copies and substitutes in unbelievable, absurd numbers, making us lose ties with reality and proceed towards the era of hyperreality, where an image is more important than meaning, and connections between objects, phenomena and the signs denoting them are undermined or lost forever. The works exhibited during the program have explored these issues through various media, including photography, video art, digital art, installation, and painting. Hyperreality has entered all spheres of life, radically changing the very nature of interpersonal relations. It’s becoming ever harder to tell the original from a copy, a representative of a certain art trend from casual plagiarism. Connected to that is a whole range of phenomena that, perched on the verge between various terms, discourses and scientific methods, resist definition. The process of becoming, which requires not only the acquisition of new knowledge, but also the employment of earlier skills, belongs to this type too. This year marked the first time we have established the competition for theoretical works, alongside the visual program, to systematically analyze the issues addressed in the project. By combining theory with art practice, we have created a broad field of discussion, featuring specialists from various fields tied to the history and theory of culture, around the project’s theme. The Anatomy of Simulacrum project provided conclusive proof that our art community has huge untapped potential, and only large-scale projects that afford a high level of synergy between specialists can make it manifest. Creative and organizational initiatives of this kind foster hope that we could develop a new cultural strategy fast, creating an arsenal of new, more effective instruments to understand local and global historical perspectives. Igor Abramovych
Останнім часом я спостерігаю, як з’являються нові можливості щодо підтримки сучасного мистецтва в Україні. І щоразу це дає додатковий стимул рухатись далі. Дедалі частіше під час знакових подій мистецтва відкриваються нові імена митців та дослідників, котрі здатні осмислити час, в який ми живемо. Однією із важливих програм культурного розвитку в цьому напрямку є платформа «Новітні спрямування» Інституту проблем сучасного мистецтва. Заснована на початку 2000-х, вона стала водночас лабораторією для виявлення мистецької еволюції відомих художників та місцем старту для молодих. Цей рік не став винятком. У візуальній програмі «Анатомії симулякра» більше половини митців беруть участь у проекті вперше. Завдяки проекту можна зокрема відстежити, як творчість майже кожного з них наочно вкладається у певний послідовний рух. Тематика проекту повязана із пошуком оригінальних сенсів у безодні симуляції. Безупинний потік інформації тиражує до абсурду неймовірну кількість копій та замінників; у цій ситуації ми втрачаємо зв’язок з реальністю і крокуємо епохою вже гіперреальності — де зображення важливіше за зміст, а зв’язок між предметами, явищами та їх знаками порушено або й втрачено назавжди. Експоновані твори виявили цю проблематику у різних медіа, таких як фотографія, відеоарт, діджитал арт, інсталяція, живопис. Гіперреальність проникає в усі сфери людської діяльності, внаслідок чого зазнав кардинальних змін сам характер людських взаємин. Все складніше стає відрізнити оригінал від підробки, появу мистецької течії від спорадичного плагіату. З цим пов’язано багато таких аспектів, котрі взагалі не піддаються визначенню, позаяк перебувають на межі понять, дискурсів або наукових методів. До них слід віднести і процес становлення, під час якого обов’язково відбувається не тільки здобуття нових, а й використання існуючих знань. Щоб системно проаналізувати проблематику проекту, окрім створення візуальної частини ми вперше започаткували конкурс теоретичних робіт. Поєднання теорії та мистецької практики дозволило створити навколо тематики проекту широке дискусійне поле, до якого приєднались фахівці різних дисциплін, пов’язаних із історією та теорією культури. Реалізація проекту «Анатомія симулякра» переконливо засвідчила, що ми маємо величезний потенціал, котрий містить у собі художня спільнота. І виявити його можуть лише масштабні проекти, які здатні створити високий рівень синергії фахівців. Подібні творчі й організаційні ініціативи живлять надію, що ми зможемо швидко наблизитись до нової культурної стратегії, якою буде забезпечений новий, значно ефективніший інструментарій бачення локальних та світових історичних перспектив. Ігор Абрамович
THE ANATOMY OF SIMULACRUM Scientific, technological and social progress is accompanied by millions of books, texts and formula. This archive of information is structured like genetic codes that define the organization and interactions between various organs and cells of living organisms. And yet, the evolution of the technogenic world proceeds much faster than the evolution of life on Earth; therefore, alongside new gadgets and the technical know-how, we see the accumulation of millions of tons of technological waste, as well as gigabytes of refuted theories, legends and myths. What we believe to be the newest highly relevant breakthrough today may seem irremediably obsolete or derivative come tomorrow, and this is how simulacra are born. We do not recognize them at once, only noticing them once something newer and more credible discredits their veracity. This process has been unfolding since forever; therefore, there are reasons to believe that humankind has long existed among simulacra, that is, the data and beliefs that will be either refuted or reconsidered in the future. The term “simulacrum” has been introduced as early as in the works of the Renaissance philosopher Marsilio Ficino, who translated Plato into Latin. The term saw a significant revival in the 20th century in the philosophy of the French poststructuralists. In Jean Baudrillard’s interpretation, a simulacrum is not just an imitation that copies or obscures the truth: it is an imitation that is more compelling than the truth. This paranoid interpretation contains barely veiled mistrust for the media, which, competing for popularity, begin to produce ever more spectacular news and fake publicity stunts. Therefore, deep analysis of personal and historical changes gives way to consumerist logic and hyperreality, the illusory world where the meaning of mindful existence is imperceptibly lost. In Baudrillard’s paradigm, reality is harnessed by simulacra. And yet, this is no reason to idealize former eras: it is rather a reminder that fundamental reflection on the phenomenon of simulation is unfolding in the now. Andriy Sydorenko
АНАТОМІЯ СИМУЛЯКРА Науково-технологічний та соціальний прогрес супроводжують мільйони книг, текстів та формул. Цей архів інформації впорядкований на зразок генетичних кодів, в яких зазначається спосіб організації та взаємодії різних органів та клітин живого організму. Але еволюція техногенного світу відбувається набагато швидше, ніж еволюція життя на Землі; відповідно, окрім нових приладів та ноухау, накопичуються мільйони тонн технологічного сміття, гігабайти спростованих теорій, легенд та міфів. Те, що ми сьогодні вважаємо найновішим досягненням та актуальним знанням, завтра може стати безнадійно застарілим та вторинним — так і народжуються симулякри. Проте ми дізнаємось про них не одразу, а лише тоді, коли щось нове, більш достовірне, спростовує їх як істину. Цей процес відбувається споконвіку; отже, є всі підстави вважати, що людство давно існує серед симуляції, тобто серед знань та вірувань, які будуть спростовані або видозмінені в майбутньому. Термін «симулякр» можна знайти ще у Марсіліо Фічіно, ренесансного філософа, який переклав Платона латиною. Та справжнє відродження термін отримав у ХХ столітті у філософії французьких постструктуралістів. У розумінні Жана Бодріяра симулякр — це не просто імітація, яка копіює або спотворює істину, а імітація, переконливіша за істину. У цій параноїдальній інтерпретації прихована недовіра до мас-медіа, які, конкуруючи за популярність, стають інструментом виробництва видовищних новин та фейкових сенсацій. Таким чином, глибока аналітика особистих та історичних змін поступається споживацькому мисленню та гіперреальності — ілюзорному світу, в якому непомітно втрачається сенс свідомого існування. В оптиці Бодріяра реальність охоплена симулякрами — але це не аргумент на користь ідеалізації минулих епох, навпаки, радше нагадування, що фундаментальне осмислення симуляції відбувається саме сьогодні. Андрій Сидоренко
АЛЬОНА ТОКОВЕНКО
«System Analysis» живопис, інсталяція 2017
10
ALENA TOKOVENKO
11
АЛЬОНА ТОКОВЕНКО
«System analysis» живопис, інсталяція 2017
12
ALENA TOKOVENKO
13
ЮЛІЯ БЄЛЯЄВА
14
YULIA BELYAEVA
«Bodyforms» digital art 2018
15
ІРИНА БЕРЕЖКО
16
IRYNA BEREZHKO
«Нереалізовані бажання» графіка 2012–2018
17
ТЕТЯНА БОГУСЛАВСЬКА
18
TATYANA BOGUSLAVSKAYA
«Screenshot» digital art 2018
19
BONDERO
«Гра в сніжки» живопис (із колекції Dymchuk Gallery) 2018
20
BONDERO
«Викрадення Святого Грааля» живопис (із колекції Dymchuk Gallery) 2018
«Час другого Місяця» живопис (із колекції Dymchuk Gallery) 2018
21
ОЛЕКСАНДР БУГАЙ
22
OLEXANDR BUGAI
«Початок» графіка 2018
23
АЛЛА ВОЛОБУЄВА
24
ALLA VOLOBUYEVA
«Наближення» живопис 2018
25
ІРИНА ВОРОНА
«Внутрішнє світло» інсталяція 2017–2018
26
IRYNA VORONA
27
АНТОН ГАУК
28
ANTON GAUK
«Dominia» digital art 2018
29
МАРИНА ГРОМЕНКО
30
MARYNA GROMENKO
«Mixology» колаж 2018
31
АНДРІЙ ДОСТЛІЄВ
32
ANDRIY DOSTLYEV
«Генштаб / Der Generalstab» бюрократичний перформанс, документація 2018
33
СЕРГІЙ ЗАПАДНЯ
34
SERGEY ZAPADNYA
«Цифрові сновидіння» digital art, авторська техніка 2017
35
36
37
ГАМЛЕТ ЗІНЬКІВСЬКИЙ
38
GAMLET ZINKIVSKIY
«ХТЗ» живопис 2018
39
ІГОР КАНІВЕЦЬ & МАРГАРИТА ШЕРСТЮК
40
IGOR KANIVETS & MARGARITA SHERSTYUK
«Вiтальня» з проекту «Секрет #7» живопис 2018
41
ЮЛІЯ КИСЕЛЬ
42
YULIA KISEL
«Бомженьки» авторська техніка 2017–2018
43
ДАРИНА КОЛЬЦОВА
44
DARYA KOLTSOVA
«Горизонти сумнівів» об’єкти, digital art 2018
45
СЕРГІЙ КОРНІЄВСЬКИЙ, ЕДУАРД ПОТАПЕНКО, ЛЮДМИЛА РАШТАНОВА
46
SERGIY KORNIEVSKY, EDWARD POTAPENKO, LYUDMILA RASHTANOVA
«Трансляція підсвідомості» об’єкт 2018
47
ОЛЕНА КУЗНЄЦОВА
48
OLENA KUZNETSOVA
«Kill Bill» живопис 2017
49
ОЛЬГА КУКУШ
50
OLGA KUKUSH
«Сценографія вагітності» фотографія 2018
51
АНТОН ЛОГОВ
«Дім з привидами» інсталяція 2018
52
ANTON LOGOV
53
АНТОН ЛОГОВ
54
ANTON LOGOV
«Дім з привидами» інсталяція 2018
55
ВІКТОРІЯ ЛИХОЛЬОТ
56
VIKTORIA LIHOLYOT
«2» фотографія 2018
57
ОЛЕКСАНДР ЛЯПІН
58
ALEXANDER LYAPIN
«З’їдене місто» фотографія 2011
59
РОМАН МІНІН
«Homer» килим 2018
60
ROMAN MININ
61
ЗОЯ ОРЛОВА & ОЛЕКСАНДР НАЙДЕН
62
ZOYA ORLOVA & OLEXANDR NAYDEN
«Яке життя, таке й мистецтво…» чорно-білий принт 1987–2018
63
ФРАНСУАЗА ОЗ & БОГДАН ПЕРЕВЕРТУН
64
FRANCOISE OZ & BOGDAN PEREVERTUN
«Планета ляльок» живопис, авторська техніка 2018
65
РОДІОН ПРОХОРЕНКО
«Ологія» об’єкт 2018
66
RODION PROKHORENKO
67
68
69
ЮЛІЯ САВЕНКО
70
YULIA SAVENKO
«Семіозис реальності» фотографія 2018
71
ЮРІЙ СИВИРИН
72
YURI SIVIRIN
«Transmimesis» живопис 2018
73
ЛІЛІЯ ТІМАКОВА
74
LILIA TIMAKOVA
«Тихий дим» живопис 2018
75
МИХАЙЛО ТЮТЮННИК
«Череп» живопис 2018
76
MYKHAYLO TYUTYUNNYK
77
ДІАНА ФАКШ, КАТЕРИНА ШИМАН
78
DIANA FAKSH, KATERYNA SHYMAN
«Дiйснiсть симулякра. Дисонанс» відео 2018
79
ОЛЕНА ХОМЯКОВА
«Posthuman Being» живопис, графіка 2018
80
OLENA KHOMYAKOVA
81
МИКИТА ЦОЙ
82
NIKITA TSOI
«Kevin Me & Jesus» живопис 2018
83
ІГОР ЧЕКАЧКОВ
84
IGOR CHEKACHKOV
«NA4JOPM8» фото 2018
85
ОКСАНА ЧЕПЕЛИК
86
OKSANA CHEPELYK
«Untitled» інсталяція 2018
87
ВАЛЕНТИН ЧОРНИЙ & МАРІЯ БОНДАРЕНКО
88
VALENTINE CHORNY & MARIA BONDARENKO
«No Signal» інсталяція 2018
89
АЛЬБІНА ЯЛОЗА
90
ALBINA YALOSA
«Untitled» відео, інсталяція 2018
91
MODERN AR T RESEARCH INSTITUTE OF THE NATIONAL ACADEMY OF AR TS OF UKRAINE the exhibition hall 18-D Ye. Konovaltsa St., Kyiv, Ukraine www.mari.kiev.ua (044) 529–2051, (044) 529–4677
Каталог виставки
АНАТОМІЯ СИМУЛЯКРА живопис / об’єкт / скульптура / інсталяція / нові медіа
Українською й англійською мовами
Дизайн макету / Design Олександр Червінський / Oleksandr Chervinskiy Андрій Шалигін / Andriy Shalygin
Літературне редагування / Literary editing Світлана Кулінська / Svitlana Kulіnska Максим Добровольський / Maksym Dobrovolskiy Ярослава Стріха / Iaroslava Strikha
© ІПСМ НАМ України, 2018