Корпоративне видання
Досвід професіонала Юрій Логуш в МХП
Події
День преси і день інвестора
Проект Мережа фаст-фудів «Крила»
№3 осінь-2011
Юрій Косюк, Голова правління ПАТ «Миронівський хлібопродукт»
Шановні колеги!
Початок цієї осені ознаменувався для нас новими досягненнями. Ще ніколи частка від зернового бізнесу в прибутку МХП не була такою великою. Цьому сприяли високі показники врожайності, збільшені площі посівів та сумлінна праця кожного в полі. Крім того, вже введено в експлуатацію перші два елеватори комбікормового комплексу в Ладижині — вони вже місяць приймають перше зерно. А це означає, що перші кроки роботи Вінницької птахофабрики зроблено. Динаміка розвитку нашої компанії передбачає постійну оптимізацію всіх процесів та дедалі більшу екологічну безпечність її виробництва. Сьогодні МХП розпочинає проект, який уже за кілька років дозволить компанії ефективно утилізувати органічні відходи та перетворювати їх на біогаз та високоякісні, екологічно чисті органічні добрива.
Енергетична незалежність нашої компанії та виробництво власних біодобрив — у недалекому майбутньому.
ЗМІСТ
ВІТАЄМО 4
№3
Міжнародний рівень
ПІДСУМКИ 5
осінь-2011
Урожайна посівна
ПРИЗНАЧЕННЯ 6
Юрій Логуш: «Зміряємо, зробимо висновки, вдосконалимо»
ЕКСПЕРТИЗА 9
6
ПРИЗНАЧЕННЯ
ЮРІЙ ЛОГУШ: «ЗМІРЯЄМО, ЗРОБИМО ВИСНОВКИ, ВДОСКОНАЛИМО»
Курячі перегони
ПРОЕКТ 10
У передчутті польоту. «Крила» ростуть
ПРАКТИКА 12 Лабораторна співпраця
ПОДІЯ 14 «Миронівський хлібопродукт» відкриває двері
ПРИЗНАЧЕННЯ 18
10
ПРОЕКТ
У ПЕРЕДЧУТТІ ПОЛЬОТУ. «КРИЛА» РОСТУТЬ
Андрій Белінський – про свої цілі в МХП
ІТ-БЕЗПЕКА 19 Фішинг і вішинг – інтернет-шахрайство
ВІТАЄМО 20 Старинській птахофабриці 11 років!
ПЕРСОНАЛ 22 Можливості є, потрібне бажання
ФОТОРЕПОРТАЖ 24 Два в одному
ДОЗВІЛЛЯ 26 Крим оксамитовий
14
ПОДІЯ
«МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ» ВІДКРИВАЄ ДВЕРІ
Засновник: ПАТ «Миронівський хлібопродукт», 03143, вул. Ак. Заболотного, 158, м. Київ, Україна, тел.: +38 044 207 00 70. Над номером працювали: Зоя Шевчук, Юрій Забродін Дизайн та верстка: ТОВ «ЮНІВЕСТ ПРЕПРЕС», 03680, вул. Кржижановського, 4, Київ, Україна, тел.: +38 044 494 07 45. Арт-директор: Катерина Пасічнюк. Дизайн, верстка: Максим Нощенко. Літературний редактор: Валентина Ниркова. Препрес та друк: ТОВ «ЮНІВЕСТ ПРЕПРЕС». 03680, вул. Кржижановського, 4, Київ, Україна, тел.: +38 044 494 07 45. Наклад: 6000. Виключне майнове право на матеріали, надруковані в корпоративному виданні «Миронівський хлібопродукт», належать ПАТ «Миронівський хлібопродукт». Концепція, зміст та дизайн є інтелектуальною власністю видавця. За умови передрукування та використання матеріалів посилання на видання обов’язкове.
3
Міжнародний рівень Вітаємо Виробничо-технологічний центр контролю якості та безпеки продукції МХП та його керівника Вікторію Олійник з отриманням атестату акредитації ДСТУ ISO/IEC 17025:2006!
Вітаємо
В 4
Вступ України до міжнародних торговельних організацій та адаптація національної економіки до умов ЄС вимагає якнайшвидшого впровадження міжнародних вимог у галузях управління якістю. Усунення технічних бар’єрів у торгівлі грунтується перш за все на досягненні взаємного визнання міжнародними сторонами результатів оцінки відповідності лабораторних досліджень, яке засноване на безумовному впровадженні в Україні міжнародних вимог до компетентності випробувальних лабораторій. Загальний рівень вимог до компетентності лабораторій визначається і відображений міжнародно визнаним стандартом ДСТУ ISO/IEC 17025:2006. Зараз в Україні ледве набереться десяток лабораторій, які запровадили вимоги стандарту і успішно пройшли аудит. Отримання акредитації згідно з ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 — це свідчення того, що лабораторія відповідає міжнародним вимогам до компетентності випробувальних лабораторій, що там ефективно працює система управління якістю, що співробітники технічно компетентні і здатні отримувати технічно обгрунтовані результати і що результати, отримані в цій лабораторії, мають найвищу точність та достовірність. Враховуючи вимоги Національного агентства з акредитації України керівництвом було сформовано план дій для досягнення поставлених ці-
лей, персонал Центру пройшов курс навчання за програмою «Розробка та впровадження системи управління якістю в лабораторіях за ДСТУ ISO/ IEC 17025:2006». По завершенні навчання працівники склали тести, було проведено два аудити з перевірки знань, компетентності та підготовки співробітників.
Урожайна посівна
M
Збираючи врожай поточного року, «Миронівський хлібопродукт» засіває озимі культури та підраховує прибутки. Після того як минулого року земельний банк компанії було збільшено до 280 тис. га, цей рік було присвячено інтеграції «нових земель» та доведенню їх до стандартів бізнесу МХП.
Урожай ранніх зернових МХП 2011 року 6,0 5,0 4,0
МХП
5,0
Україна
3,4 2,8
3,0
1,7
2,0 1,0 0,0
пшениця
ріпак
Урожайність культур 2010 року по МХП та Україні
9,0 8,0 7,0 6,0 5,0 4,0 3,0 2,0 1,0 0,0
7,8
4,3
Україна
2,6
3,0
4,7 2,9
кукурудза
МХП
пшениця
1,6
соняшник
Завдяки правильній організації бізнесу, сильному менеджменту та сучасним технологіям і техніці показники врожайності МХП уже котрий рік поспіль незалежно від погодних умов майже удвічі перевищують середні показники врожайності по Україні. У планах компанії протягом 2012 року збільшити свій земельний банк іще на 50-60 тис. га земель. А 2015 року МХП планує обробляти вже близько 450-500 тис. га з тою ж структурою посівів: на першому місці — кукурудза, на другому — пшениця, потім — соняшник і ріпак. Ці перспективи підтверджує і хід посівної кампанії 2011-2012 рр., частка озимих культур (пшениці, ячменю, ріпаку) у якій збережена на рівні минулого року: 73-74 тис. га, з деяким збільшенням площ посіву ячменю та ріпаку і зменшенням посівних площ під пшеницю. «Озимий ріпак посіяно на площі 13,8 тис. га, порівняно із 10,9 тис. га у минулому році. В цілому отримано хороші сходи, ведеться плановий догляд за посівами. На сьогодні озима пшениця посіяна на площі 23 тис. га (45% до плану), а озимий ячмінь — на площі 2,9 тис. га (34% до плану). Через посушливу погоду в останні півтора місяці на підприємствах компанії, як і в цілому в державі, призупинено посів озимих культур в очікуванні опадів. Але закінчуються оптимальні строки посіву. При випаданні опадів посів озимих зернових буде продовжуватись до закінчення оптимальних строків. Ґрунт до посіву підготовлено», — розповів Юрій Мельник.
1,7 ріпак
Підсумки
МХП завершує жнива-2011: практично всі основні культури зібрані, завершується збір соняшнику, а також триває збір кукурудзи. «Миронівський хлібопродукт» знову суттєво перевищив середньоукраїнські показники врожайності, завдяки чому, за словами голови правління МХП Юрія Косюка, «практично половину прибутків компанії забезпечив зерновий сегмент». Підбиваючи перші підсумки врожаю МХП цього року, перший заступник голови правління МХП Юрій Мельник, зокрема, відзначив: «Найважливішим фактором, який вплинув на врожайність сільськогосподарських культур у поточному році, були природно-кліматичні умови. Відтак, урожайність ранніх зернових і технічних культур нижче планового рівня. Так, середня врожайність озимої пшениці на площі понад 56 тис. га становила близько 50 ц/га при плановому показнику 58 ц/га. Середня врожайність ріпаку на площі 9800 га становила близько 28 ц/га при плановому показнику 34,2 ц/га. Завершується збирання соняшнику на площі 28,8 тис. га. Середня врожайність очікується на рівні 28,5 ц/га при плановому показнику 29,7 ц/га. Проте врожайність основної пізньої зернової культури — кукурудзи – очікується на 20% вище планового рівня. В даний час культура зібрана на площі понад 12 тис. га із запланованих до збирання 111 тис. га, середня врожайність становить 100 ц/га при плановому показнику 78 ц/га. Загалом, за рахунок вищої врожайності пізніх зернових культур, планові показники валового збору зерна в цілому по компанії будуть виконані».
5
Призначення
Юрій Логуш: «Зміряємо,зробимо 6
висновки, вдосконалимо»
З 1 серпня команду топ-менеджменту компанії «Миронівський хлібопродукт» поповнив один із найвідоміших в Україні управлінців — Юрій Логуш. Він обійняв посаду заступника голови правління з маркетингу і продажів. Своє бачення маркетингового майбутнього МХП новопризначений начальник розкриває для всіх працівників компанії.
Ми всі добре розуміємо, хто ми — найбільший і найкращий український виробник м’ясних виробів: курятини, м’ясоковбасних виробів, копченостей, готових продуктів, делікатесів (фуагра, елітної яловичини). І це неймовірне досягнення — бути номером один в Україні, а у перспективі, із відкриттям Ладижина, — і у Європі. Юрій Косюк — справжній captain of industry (капітан індустрії). Цей вислів, що є дуже високою оцінкою, з’явився у XIX ст. серед виробників, які розбудовували інфраструктуру і промислову базу Європи та США. В МХП я відповідатиму за маркетинг і збут нашої продукції. Ринок курятини сконсолідований (ми маємо 35% споживання та 50% промислового виробництва курки в Україні) — і існують перспективи подальшої консолідації, каталізатором і драйвером якої є наша компанія. У ковбасах ми маємо 10-12% ринку в трьох брендах. Це означає, що ринок дуже незгуртований: виробників багато — і багато регіональних торгових марок, але жодної національної, тож це відразу створює для нас можливість. Наша компанія присутня також на ринку готових страв і суперпреміальних товарів — тобто майже в усіх сегментах м’ясної продукції. Для нас головним продуктом є курка, а попит на неї завжди перевищував пропозицію, щоправда, з Ладижином ми зможемо нарешті збільшити свою пропозицію. Загалом рівень споживання курятини в Україні нижчий, ніж в інших регіонах (країнах ЄС, США, Бразилії, Росії). Переваги цього м’яса в тому, що з нього можна готувати багато різних страв — і холодних, і гарячих, його ціна найпривабливіша з усього м’ясного асортименту, це легкостравний продукт, дієтичний, тобто найбільш корисний для організму. Це усвідомлення потрібно зміцнювати. Наприклад, в Америці курятина дуже популярна, це еталон доброго м’яса, там навіть свинину називають «друге біле м’ясо». Ми повинні давати людям конкретну відповідь на запитання стосовно наявності гормонів та інших шкідливих речовин у м’ясі — наша компанія їх не використовує у своєму виробничому процесі. Тим більше, що 95% населення знають «Нашу Рябу», це дуже високий показник, досягнутий попередньою роботою, і нам тепер треба його далі розбудовувати. Наша мета — здобути більшу довіру споживача, який би бачив додаткову вартість у нашому товарі і був готовий його купувати — щоб досягти кращої прибутковості. У ковбасних виробах ситуація трохи інша. У цьому сегменті ми маємо три торгові марки,
під якими представлено великий перелік найменувань. Тут у нас багато можливостей. Поперше, на основі того, що вже маємо, ми можемо створити національну марку, яка б розповсюджувалася по всій Україні. По-друге, ми можемо пропонувати продукцію в різних цінових сегментах. Ті види ковбас, які вже випускаємо, ми повинні розсортувати згідно з ціновими сегментами, попитом на ринку і потужностями фабрик. Можемо залишити оригінальні марки і працювати з ними. Асортимент ми скоротили. Завелика кількість неприбуткових та з дрібними об’ємами найменувань ускладнює виробничий процес, послаблює потужність фабрик, піднімає собівартість продукції. Ми також побачили, що в ціні ми здебільшого стоїмо нижче продуктів наших конкурентів. Тож ми почали системну програму перегляду цін. З уже скороченим портфелем легше домовляти-
Усе — заради оптимізації роботи системи дистрибуції, для того, щоб значно збільшити продажі. ся з дистриб’юторами про більші об’єми продажів, у ньому можна сформувати Топ-10, Топ-20, Топ-30 найменувань. Так домовлятися швидше й легше. А для нас це найбільш прибуткові і об’ємні продукти — критичні для нас в аспекті нарощування нашої присутності на ринку. З готовими стравами ми були першими, але запустили їх якраз перед кризою. Ми успішно витримали тиск економічних негараздів, і хоча в складні часи люди обирають чисту сировину, наша позиція тут не послабилася. Це дуже хороша ознака, адже з виходом із кризи попит зростатиме. Крім того, це ще й питання рекламної кампанії. Усе це — потенціал нашої діяльності. Окрема тема — преміальні продукти «Ангус» та «Фуа Гра» — це присутність в певних магазинах, у громадському харчуванні HoReCa, правильне представлення на полицях. Це цікаві продукти, і для них є свій споживач, який зростатиме разом з економічним розвитком країни. Питання лише в швидкості й технології його просування. Тепер щодо збуту. Тут ми теж бачимо великий потенціал: треба розвивати торгові марки і систему дистрибуції. В нас є понад 1000 людей у «полі»: торгових агентів, мерчандайзерів, їхніх керівників — це хороша кількість, із якою можна працювати. Перше, що ми зробили, починаючи аналіз продажів, це пройшли-
Призначення
М
7
Призначення
ся по магазинах і побачили, що нашого товару не видно. Ми повинні підвищити продуктивність наших філій прямих продажів і хочемо, щоб дистриб’ютори продавали те, що потрібно МХП і в чому зацікавлені споживачі. Дистриб’ютор відтепер буде здебільшого логістом. Майже всі компанії FMCG працюють за таким принципом. Компанія краще знає свій продукт і те, що хотіли б купити споживачі, бо
8
їхні інтереси і потреби регулярно вивчаються. Ми вже почали працювати з агенціями, які проводять дослідження через фокус-групи та кількісні опитування та аналізи. Якщо з куркою ситуація непогана, то в сегменті ковбас і продуктів м’ясопереробки ми, по суті, не знаємо, кому продаємо продукцію і за якими критеріями споживачі обирають товар у магазині. Ми не маємо списку замінних між собою товарів з погляду споживача. У нього свої ієрархії, і ми повинні їх знати і використовувати. Ми вже працюємо над вирішенням цього питання. Загалом ми розділили наших торгових агентів на тих, що працюють з філіями, і тих, що працюють з дистриб’юторами. І побачили дивні речі: філії охоплюють не одну область, а кілька, але хороші результати показують тільки по своїй (близько 80% товару продано у своїй області, близько 20% — у сусідніх). Тож ми проведемо територіальну реорганізацію — філії тепер працю-
ватимуть тільки у своєму регіоні. Проведемо перепис наших діючих та усіх загалом точок продажу. У тих областях, де не буде філій, ми призначимо територіальних менеджерів, які візьмуть команди і продаж у свої руки і переглядатимуть усіх дистриб’юторів. Хочемо зрозуміти своє покриття, спроможність дистриб’юторів, чи не накладаються їхні «сфери впливу» тощо. Усе — заради оптимізації роботи системи дистрибуції, для того, щоб значно збільшити продажі. Тепер про наш особливий канал збуту — брендовані магазини франчайзингової мережі «Наша Ряба». Ми ставитимемо до них інші вимоги — більш жорсткі й ефективні, і водночас надамо їм більшу підтримку. Зараз на всіх цих точках є курка, на третині — напівфабрикати і ще на третині — ковбаси. Чому всі види нашої продукції не можуть бути на тих 2700 точках? Перешкод для цього неіснує, це підняло б прибутковість кожної точки. І чому немає більше «наших» магазинів? Знаємо, що зможемо збільшити їх кількість. Так само мусимо розвивати й експорт. Зараз це для нас залишковий канал, по якому ми продаємо заморожену курку. Щоб його збільшити, ми змушені більше виробляти або забирати з внутрішнього ринку. А в нас така цінова ієрархія: найдорожчою є охолоджена курка, потім — заморожена для внутрішнього ринку, потім — заморожена на експорт. З уведенням у дію Ладижинської птахофабрики ми зможемо задовольняти потреби наших експортерів. Щоб запустити механізм маркетингу, потрібно багато часу. Адже важливо, щоб він працював системно і генерував суттєво більші об’єми виробництва. Для швидкого результату ми працюємо в напрямку трейд-маркетингу (це акції в магазинах) і вносимо зміни до існуючої політики. Тепер замість системи знижок ми пропонуватимемо програми з додатковою вартістю. Тобто частину грошей, які б ми втратили на знижках, ми інвестуємо, наприклад, у проекти: продаватимемо курку разом із рукавом і спеціями. Запустимо, побачимо, як працює. А потім зміряємо, зробимо висновки, вдосконалимо. Ще один важливий клієнт — супермаркети. У цьому сегменті ми бачимо великі перспективи, адже тепер ми можемо не стільки задовольняти вимоги мереж, скільки відстоювати свої переваги і захищати якість продукту МХП. Наразі ми будемо використовувати потужність усього нашого портфеля. Адже МХП — це не лише «Наша Ряба». Це й ковбаси, і напівфабрикати, і делікатеси, а МХП в цілому — номер один у кожній із цих категорій. Ми більше не будемо приховувати свої переваги перед нашими конкурентами. Щоб конкуренти, які теж використовують нашу сировину, не змагалися із нами тільки в ціні, ми хочемо брендувати наші місця в супермаркетах і продавати брендовану продукцію. Ми змінюємо ринок, нашу гру на ринку, і себе — для того, щоб значно більше продавати і заробляти. Разом ми переможемо!
КУРЯЧІ перегони Улітку саме охолоджена курятина — найулюбленіше м’ясо українців. Водночас саме воно може приховувати в собі небезпеку, про що свідчать численні випадки отруєння. Щоб визначити, чия продукція найбезпечніша, спеціалісти привезли зразки продукції в сертифіковану лабораторію досліджень хімічно-біологічних і радіологічних факторів УкрНДІ «Ресурс» Державного агентства резерву України. Саме тут було проведено так звану «глибоку» експертизу — курятину перевіряли за великою кількістю параметрів. Серед них — хімічно-фізичні показники (кислотне і перекисне число, вміст аміаку і солей амонію), мікробіологія (наявність і вміст антибіотиків, кількість мезофільних мікроорганізмів, наявність бактерій кишкової палички, патогенних мікроорганізмів, зокрема типу Salmonella і Listeria). Перевірили й органолептичні показники — зовнішній вигляд, консистенцію, прозорість, аромат бульйону тощо. Звернули увагу і на якість упаковки та наявність важливої для споживача інформації на ній. У цілому дослідження тривало майже два тижні. Результати вчених здивували: лише один зразок — ТМ «Наша Ряба» — у лабораторії визнали повністю якісним і безпечним. В усіх інших зразках, що пройшли експертизу, були виявлені хоч і не смертельні, але вагомі відхилення від нормативів ДСТУ з мікробіології (зокрема — антибіотики та кишкова паличка). Кишкову паличку знайшли в продукції ТМ «Гаврилівські курчата» і ТМ «Курка Чеботурка». І хоч позбутися цієї неприємності легко під час термічної обробки курятини (понад 60 °С), краще, коли такої загрози зовсім нема. Кількість мезофільних аеробних мікроорганізмів перевищило норму в продукції усіх учасників експертизи, крім ТМ «Наша Ряба». Значна кількість життєздатних клітин у харчових продуктах свідчить або про недостатню термічну обробку сировини, або про недостатньо ретельну мийку і дезінфекцію обладнання, або про незадовільні умови зберігання продукції, за яких розвиваються певні групи мікроор-
ганізмів. Відповідність нормі за цим показником свідчить про високу культуру виробництва і вертикальний контроль якості, аж до полиць магазинів. Антибіотики було виявлено лише в одному зразку — ТМ «Курка Чеботурка», і в досить значній концентрації. Стриманий оптимізм у спеціалістів викликав той факт, що продукція, яка мала найменше нарікань та зауважень, охоплює близько 50% ринку, а отже половина всієї української курятини промислового виробництва — якісна і безпечна. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ КУРЯТИНИ ВІД ЗАЗНАЧЕНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ МАРОК ЗА НАСТУПНИМИ КРИТЕРІЯМИ ФІЗИЧНОПАТОГЕННІ КИШКОВА МЕЗОФІЛЬНІ ХІМІЧНІ ОРГАНІЗМИ ПАЛИЧКА ОРГАНІЗМИ АНТИБІОТИКИ ПОКАЗНИКИ
«НАША РЯБА» Не виявлено
Не виявлено
В межах норми
Не виявлено
Високі
Не виявлено
Виявлено
Вище норми
Не виявлено
Середні
Не виявлено
Не виявлено
Вище норми
Не виявлено
Середні
Не виявлено
Виявлено
Вище норми
1,39 од./мл при нормі 0,01 од./мл
Середні
Не виявлено
Не виявлено
Вище норми
Не виявлено
Середні
«ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА»
АГРОФІРМА «ВІЛЬХІВСЬКА»
«КУРКА ЧЕБОТУРКА»
ПТАХОФАБРИКА «ВОЛОЧИСЬКА»
ПАТОГЕННІ КИШКОВА МЕЗОФІЛЬНІ АНТИБІОТИКИ ФІЗИЧНООРГАНІЗМИ ПАЛИЧКА ОРГАНІЗМИ ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
ЕКСПЕРТИЗА
У
У липні столичний Інститут споживчих експертиз провів лабораторну перевірку якості курячого м’яса. У змаганні за якість узяли участь п’ятеро учасників – чотири торговельні марки з київських супермаркетів та один зразок з ринку. Відібрано було продукцію торговельних марок, що охоплюють майже 80% ринку курятини в Україні. Зі значним відривом від конкурентів лідирувала «Наша Ряба».
9
У передчутті «Крила» ростуть
Поки на вітчизняному ринку промислового виробництва курятини «Миронівський хлібопродукт» набирає дедалі більшої ваги, його власник Юрій Косюк нарощує для компанії «Крила». Саме під такою назвою влітку в Києві стартував проект мережі ресторанів фаст-фуд, головна особливість якої — формування меню на основі продукції МХП: крилець, ніжок та інших продуктів, спеціально розроблених для проекту на основі м’ясопереробних потужностей заводу «Легко». Про запуск та особливості проекту розповідає відповідальний за «Крила» Юрія Косюка — Олександр Уланович.
T Керівник проекту «Крила» Олександр Уланович
10
Технологічна основа мережі ресторанів «Крила» — найкраща у світі, напрацьована та доведена до досконалості лідерами цього ринку «Макдональдз», який Олександр Уланович наприкінці 1990-х запускав в Україні. На основі світового стандарту (технологій управління якістю, чистотою, персоналом, роботою з клієнтами, споживачами) виділяється особливість «Крил» — це продукт, який відвідувачі можуть тут скуштувати: чудовий, свіжий, безпечний і смачний, вироблений на м’ясопереробному заводі «Легко». Спеціально для ресторанів було розроблено нові продукти — три види крилець (класичні, з димком і гострі), котлета «Мексиканська», нагетси, попкорн. До того ж у закладах багатий вибір соусів, деякі з них розроблені спеціально для проекту. «Крила» — це якісна натуральна їжа за розумну ціну для широкого кола споживачів, поєднана з можливістю провести час із друзями, комфортно відпочиваючи у світлих залах зі зручними меблями. Більше того, на відміну від класичного фаст-фуду, тут можна замовити пиво відомого українського виробника — чудовий соціалізуючий елемент у спілкуванні. Атмосфера відпочинку та передчуття чогось надзвичайного та приємного закріплена в слогані мережі — «З’їли — полетіли», в якому ди-
намізм польоту нагадує про приємну паузу в аеропорту між зонами контролю та власне відльотом. Валізний настрій у найкращому сенсі цього слова — одна з пропозицій «Крил». «Я хочу дати часточку передчуття чогось цікавого і приємного людям, які до нас приходять, — розповідає Олександр Уланович. — У дизайні ресторанів використано елементи аеропорту — знаки, брендування, уніформа персоналу, а також гумористичні аудіоролики, стилізовані під оголошення в аеропорту, але на нашу тему». Олександр Уланович має правило, яким користується вже багато років: «Усе, що я продаю іншим людям, я повинен їсти сам і мені це повинно подобатися. Якщо якийсь продукт особисто мені не подобається, я його не продаю, навіть якщо інші доводитимуть мені, що він смачний». Тож керівник проекту сам регулярно харчується в «Крилах», куштує різні продукти, перевіряє, планує розвиток асортименту, ідеї для якого вже напрацьовуються. А також стверджує: на поточний момент відгуки від споживачів про ніжки та крильця дуже приємні і позитивні. Цікавою, зокрема, є ідея подавати страви у відерцях, які зручно брати із собою. Новинка, ще слабко розвинена на вітчизняному ринку, має великі перспективи: за кордоном саме в такому форматі споживаються мегатонни аналогічної
польоту
Довідка «Крила» вже працюють у Києві по вул. Червоноармійській, 114 (ст. м. «Палац Україна»), вул. Спаській, 5 (ст. м. «Контрактова площа»), вул. Хрещатик, 15 (ст. м. «Хрещатик»), готується до відкриття заклад по вул. Горького, 47 (ст. м. «Олімпійська»). Потім розпочнеться пошук наступних місць із приємним співвідношенням вартості оренди, видимості об’єкта та людського трафіку. Перші чотири точки відкрито в центрі Києва, але «Крила» можуть з’явитися також у будь-якому місці столиці, де є жвавий потік людей. Музичний супровід у «Крилах» виключно ліцензійний і відтворюється тільки легально. Спеціальна агенція здійснює підбір композицій, щоб створити комфортну атмосферу. Тож гостей у «Крилах» вітає позитивна, динамічна, світла музика, а також смішні аудіоролики. Час роботи: 08.00 – 23.00.
Проект
продукції під час спортивних змагань — на стадіонах, у барах, вдома перед телевізором. Тож українцям теж варто робити наступний крок і переходити від чіпсів та сухариків до крилець, ніжок та інших смачних курячих продуктів. Зараз на підприємстві, що запускає мережу «Крила», працює понад 50 осіб. І головне їхнє завдання на сьогодні — відкриття перших закладів, перевірка роботи окремих процедур, стандартів, первинна реклама та реакція споживачів і потенційних клієнтів. Коли ж буде запущено в роботу всю першу хвилю закладів — а це не менше 7-8 точок, і завершено глобальні роботи з будівництва, встановлення обладнання, інтер’єру, прийняття важливих, але одноразових рішень (наприклад, щодо упаковки продукції), можна буде перейти до масштабної рекламної роботи.
11
ЛАБОРАТОРНА співпраця Наприкінці липня на базі Виробничо-технологічного центру контролю якості та безпеки продукції МХП відбувся семінар за участю представника фірми BioChek Барта Ван Лірдама (Нідерланди), українських представників цієї компанії, співробітників ВТЦ та регіональних виробничих лабораторій МХП. Захід був присвячений вдосконаленню знань та навичок проведення та інтерпретації результатів серологічних досліджень за допомогою набору для ІFA-тесту, якими оснащено лабораторії МХП. Цей метод дослідження дозволяє завчасно ідентифікувати збудника вірусного захворювання птиці, запобігти хворобі, оцінити якість виведених курчат, оптимізувати процедуру вакцинації та суттєво зекономити кошти.
Л
“
Вікторія Олійник
На сьогодні усі лікарі-серологи МХП надзвичайно високого професійного рівня, усі пройшли навчання в Голландії, де отримали кваліфікаційні сертифікати. Під час навчання саме серологи з МХП показали найкращі результати серед представників не лише України, але й Росії і Білорусі. «З 20 осіб у групі 5 перших місць — наші — пишається своїми спеціалістами Вікторія Олійник. — Вони були найшвидші і найточніші серед спеціалістів харчових і ветеринарних підприємств».
12
26-28 липня у Виробничо-технологічному центрі контролю якості та безпеки продукції МХП (Київ) зібралися представники виробничих лабораторій усіх птахофабрик і спеціалісти ВТЦ — лікарі-серологи, ветеринарні лікарі та головні ветеринарні лікарі більшості птахофабрик «Миронівського хлібопродукту». У ці дні тут проходив черговий, плановий семінар із представниками голландської компанії BioChek, яка виробляє тест-набори для ІFAметоду дослідження, що використовуються в лабораторіях на підприємствах МХП. Співпраця компаній МХП і BioChek від самого її початку в 2004 році відбувається за однаковою схемою. Спочатку спеціалісти збираються у ВТЦ на лекцію Барта Ван Лірдама, який як головний консультант розповідає про новини, нововведення, нові тенденції тощо. Його завдання — підтримувати лабораторії МХП на світовому рівні. Після чого учасники семінару групами виїжджають на профільні підприємства для практичних занять, оскільки ситуація зазвичай в окремих господарствах відрізняється. У ході цих занять учасники семінару колегіально розглядають результати досліджень для конкретної птахофабрики, обговорюють випадки неправильно проведеного аналізу, кожен із лікарів-серологів отримує завдання, розшифровує, а потім під керівництвом лектора проводить роботу над помилками. Цього року учасники семінару відвідали такі птахофабрики: Старинську, Миронівську, «Оріль-Лідер», «Дружбу народів».
Навчання було розділено за напрямками. Так, окремі дні діяльності семінару були присвячені бройлерним птахофабрикам на базі Миронівської, інші — батьківським на базі Старинської, та окремо винесено «Дружбу народів» та «Оріль-лідер», оскільки це віддалені, але великі підприємства. Молоді місцеві серологи, за словами Вікторії Олійник, працюють тут лише рік, і їм корисно пройти детальніше навчання і додаткове тестування. Про внесок своєї компанії у співпрацю «Миронівського хлібопродукту» з компанією BioChek та її мету розповів регіональний менеджер компанії BioChek у країнах СНД Дмитро Єфименко: «Наше завдання — забезпечити підприємства МХП обладнанням для діагностики і досягти потрібного рівня підготовки кадрів у лабораторіях. Ми виробляємо набори для ІFA-методу, це діагностичний тест-набір, що дозволяє ветеринару на фабриці з’ясувати наявність проблеми і відповідно діяти з усвідомленням того, із чим він має справу. Діагностика завжди краща за лікування, тому що економить кошти. Крім того, ІFA-діагностика дозволяє оптимізувати витрати на ветеринарне забезпечення. Спеціалісти-ветеринари, застосовуючи нашу продукцію, можуть визначити, наскільки ефективно використовуються біологічні препарати у господарстві, а також змінювати існуючу схему вакцинації, досягаючи дедалі більшої ефективності та економії коштів». Хоча зараз на кожному підприємстві МХП діє виробнича лабораторія, починалося все, як
ДОВІДКА «Імуно-ферментний метод дослідження (ІFA-тест) показує, скільки антитіл знаходиться в організмі птиці до певного інфекційного захворювання. Або, можна сказати, це кількісний показник імовірності захворювання птиці. По суті, це очі ветлікаря, які без такого тесту не можуть провести вакцинацію або спрогнозувати її дату. Спочатку лаборант проводить дослідження, дивиться імунний статус птиці, наскільки вона здорова, з огляду на це розраховує дату входження вакцини, а потім перевіряє, наскільки якісно птицю провакциновано. Результат — дуже низький відсоток відходу птиці. Головний ветлікар Миронівської птахофабрики повідомив на семінарі, що у них цей показник складає 0,07%. Це говорить про те, що лабораторія спрацювала професійно, вакцинація проведена ефективно і інфекційних захворювань ми не допустили». ВІКТОРІЯ ОЛІЙНИК
Представник компанії BioChek БАРТ ВАН ЛІРДАМ розповів про те, наскільки важлива йому особисто та його компанії співпраця з «Миронівським хлібопродуктом»: «МХП — наші партнери, тому підприємствам МХП ми надаємо якісну підтримку. Завдання компанії BioChek — моніторинг здоров’я птиці. На сьогоднішній день той моніторинг, що проводиться на підприємствах МХП, гарантує потрапляння виключно якісної продукції на стіл українського споживача. Для нас МХП — це ключовий клієнт в Україні, тому що це найбільша компанія з наших клієнтів, крім того, я бачу, що питанню якості продукції тут надається дуже велике значення, а на роботу запрошуються молоді спеціалісти. Ми забезпечуємо підтримку при застосуванні нашого обладнання, наших тест-наборів і хочемо бути впевнені, що вони використовуються правильно. Дуже велику увагу ми приділяємо правильній інтерпретації результатів, отриманих унаслідок використання нашої технології. Друга група спеціалістів, яким ми приділяємо і будемо у перспективі приділяти ще більше уваги, — працівники лабораторій. Ми пишаємося тим, що МХП — наш клієнт, не лише тому, що це велика компанія, але й тому, що це компанія, яка велику увагу приділяє якості продукції. У цих питаннях ми солідарні з МХП».
ПРАКТИКА
завжди, з малого. Керівник ВТЦ Вікторія Олійник розповіла, що у 2004 році на «Реалбазі» був лише один прилад і два працівники, які намагалися обслуговувати весь «Миронівський хлібопродукт». Однак з часом з’ясувалося, що це дуже перспективний аналіз, а об’єктів, які треба було обслуговувати, ставало дедалі більше, адже «Миронівський хлібопродукт» зростав. Тоді було прийнято рішення на кожній птахофабриці зробити власну невелику серологічну лабораторію. І виявилося, що вони дуже ефективні, а ветлікарі активно використовують у своїй роботі імуно-ферментний метод дослідження.
13
«Миронівський хл Із самого ранку на прес-конференцію «Миронівського хлібопродукту», що відбувалася в готелі «Інтерконтиненталь», почали збиратися журналісти з Києва, Черкаської та Вінницької областей, де розташовані найбільші виробничі проекти компанії. Громадськість поспішала дізнатися про долю грандіозного проекту МХП в Ладижині, який обіцяє стати одним із найбільших птахівницьких підприємств Європи, про підсумки збору врожаю–2011, плани на майбутнє, а також про деталі обіцяного проекту з виробництва біогазу. Гостей зустрічав голова правління МХП Юрій Косюк.
Подія
Ю 14
Юрій Косюк, голова правління ПАТ «Миронівський хлібопродукт»: Важко уявити, щоб наша компанія могла повідомити неочікувані або погані новини. Щоб люди вірили в нас, ми повинні бути послідовними, і ми зберігаємо цю позицію досить довго протягом усієї нашої публічної історії. У повній відповідності до нашого кредо стратегія МХП 2011-2013 рр. іде чітко в лінії, як і було заплановано ще 2007-2008 рр. Наші колеги з Ладижина знають, що будівництво одного з найбільш потужних птахокомплексів Європи просувається досить активно, можливо, навіть із деяким випередженням графіка. Ми не відчуваємо проблем ні з фінансуванням, ні з бюджетом, намагаючись рухатися в жорстких межах кошторису, визначеного заздалегідь, ще в кризовому 2009-му. Що стосується розширення виробництва, то в птахівницькому напрямку ми набрали додаткових обертів, збільшивши виробництво на існуючих фабриках, тож поточний рік іще пока-
же додаткові 5% росту. Ми витиснули наші фабрики, що називається, всуху, щоб дати додаткові 10-12 тис. тонн м’яса птиці українському ринку. Як ми й планували, у середині 2012 року МХП почне прокрутку підприємства в тестовому режимі. На початку червня у продажу з’явиться птиця нової бригади, вирощена на птахофабриці «Вінницький бройлер» у Ладижині в тестовому режимі. Перед цим увесь травень новий птахокомплекс працюватиме на птиці, привезеній із Миронівської птахофабрики. Це потрібно для того, щоб навчити людей, як працюють механізми і програми сучасного птахівництва і водночас прогнати всю систему. Очікується, що на 1 січня 2013 року Ладижин запрацює на повну силу: за попередніми оцінками МХП, 2013 року «Вінницький бройлер» повинен видати перші 80-100 тис. тонн м’яса птиці на ринок України. Події вересня свідчать про те, що ми йдемо досить чітко як за графіком, так і за бюджетом: ми ввели першу частину комплексу з виробництва комбікормів і переробки соняшника і, зокрема, два елеватори для соняшника і кукурудзи місткістю по 200 тисяч кубометрів кожен. Сьогодні вони працюють не просто в тестовому режимі, а на повну потужність. Це говорить про те, що ми можемо безперебійно забезпечувати всі виробничі програми. У принципі, можна стверджувати, що комплекс у Ладижині вже почав працювати.
Зараз у нас завершуються жнива, практично всі основні культури вже зібрано, за винятком хіба що кукурудзи — її поки що зібрано 10-12%, а також близько 70% полів соняшника. Думаю, що 2011 рік буде унікальним для МХП, тому що ніколи частка доходів від зернового бізнесу ще не була такою великою — цьому сприяли хороший урожай і непогані ціни. Таким чином, МХП вий-
Подія
хлібопродукт» відкриває двері
15
Подія
Щодо експорту Після того, як комплекс у Ладижині запрацює на повну потужність, ми плануємо реалізовувати свою продукцію здебільшого на локальному ринку. Разом із тим розглядаємо перспективи експорту. Ми дійшли до такої межі, що часом у селі вигідніше експортувати продукцію, ніж продавати її в Україні. Водночас, якщо забрати продукт з ринку, споживач переключиться на інший товар, а це неправильно. Минулого року експорт курятини склав 5% від об’єму виробництва, а зараз ми вийшли на рівень 8-10%.
16
шов на перевищення середньоукраїнських показників: по пшениці — на 5 тонн, по соняшнику — на 3 тонни. Тож ми спокійно закриваємо 10 тоннами кукурудзи в сухому зерні на елеваторі по всій площі. Власне кажучи, практично половину прибутків компанії забезпечив зерновий сегмент. Олександр Домбровський, науковий керівник проекту МХП «Біогаз»: Я думаю, що в залі немає жодної людини, яка б не погодилася з тим, що МХП — одна з найдинамічніших компаній на пострадянському просторі. Як людина, яка досить довгий час спостерігала за нею, як-то кажуть, зблизька, але водночас і збоку, я вважаю, що головний стратегічний пріоритет МХП полягає у здатності керівництва дивитися в майбутнє та чітко усвідомлювати виклики завтрашнього дня. Перш ніж почати роботу над програмою зі спорудження біогазових установок на підприємствах МХП, ми кілька разів обговорювали проблеми, що стоять перед ринками України, країн СНД та ринками країн-партнерів. Перша проблема — це постійне зростання вартості енергетичних ресурсів. По-друге, на сьогоднішній день спостерігається динаміка швидкого зростання цін на мінеральні добрива поряд із тенденцією до монополізації цього ринку в Україні. За допомогою своєї екологічної про-
грами МХП має на меті реалізацію цілого технологічного комплексу виробництва власного енергетичного ресурсу, який дасть можливість поставити питання про енергетичну незалежність компанії в майбутньому. Я розумію, що зараз це звучить досить амбітно з огляду на умови, в яких ми працюємо, але водночас це абсолютно реально. Крім того, в рамках даного проекту ми плануємо налагодити виробництво чистих органічних мінеральних добрив, що дасть змогу перейти до органічного землеробства, яке дуже культивується сьогодні в Європі, і, на превеликий жаль, практично не використовується на території України. Якщо взяти всю органічну сировину (курячий послід, відходи від ВРХ і свиней, а також шлам від очищення води) в еквіваленті та сформувати її в органічний ресурс, можна буде виробляти приблизно 220 млн. кубометрів біогазу на рік, що дасть змогу отримати 55 МВт/год. електроенергії або 60 МВт теплової енергії, оскільки ми плануємо переробляти біогаз через когенераційні станції, що працюватимуть на біогазі, виробляючи як електричну, так і теплову енергію. Друга частина нашого проекту — це цінні мінеральні добрива, а саме сульфат амонію та тверді органічні добрива, які являють собою аналог природного біогумусу нашої країни. Люди, знайомі з проблемами аграрного сектора, добре знають, наскільки стрімко погіршується родючість українських ґрунтів. Використання аналога біогумусу з вивозом на поля дасть можливість не тільки вдосконалити структуру ґрунту та покращити врожайність, а й вирішити ряд нагальних проблем аграрної галузі. Перший проект, реалізацію якого ми розпочали, — підприємство в «Оріль-Лідер», що виробляє на рік 50 тис. тонн курячого посліду, а до
куємо. Крім того, в нас на руках довготривалі договори оренди, а зараз декларується, що договори оренди передаватимуться при зміні власника землі, тобто новий власник має виконувати зобов’язання, які взяв на себе попередній власник, укладаючи договір оренди. Якщо громадянам України запропонують максимум 1200-1500 га в одні руки, це не стане проблемою, адже, з одного боку, є іпотека, а з іншого боку — люди, які не матимуть бажання продавати землю, зможуть скористатись іпотекою та отримувати кошти від користування своєю землею або ж сплачувати відсотки та утримувати землю у розрахунку на те, що вона дорожчатиме.
Щодо інших видів м’яса: З боку виробників свинини ми не відчуваємо ніякої загрози; Україна — єдина країна, де ціна цього м’яса майже вдвічі відрізняється від ціни курки. У Європі цінове співвідношення складає 1:1, а в Америці курка інколи може коштувати дорожче, ніж свинина. Оскільки ціни вказують на преференції споживачів, ми бачимо комфортні умови в тому, що курка майже вдвічі дешевша за свинину — адже задля забезпечення еластичності пропозиції свинарям доведеться спускати ціни до нашого рівня, через що в багатьох господарствах складеться зовсім непрохідна математика. Але ми водночас врахували фактор конкуренції — у Ладижині ферма розділена навпіл, передбачено не тільки птахівничий, а й свинарський комплекс. Однак, за нашими розрахунками, МХП має у 1,5 разу більше витрат на аналогічне виробництво тонни продукту у свинарстві, ніж у птахівництві. Тож конкуренції зі свининою ми не боїмося. Другим пунктом програми і на День преси, і на День інвестора була ознайомча екскурсія до Вінницької області — на будівництво комбікормового комплексу «Ладижинський» і птахофабрики «Вінницький бройлер». Представників ЗМІ та інвесторів з аналітиками на будмайданчику зустрічали Мирослав Дідух, Олександр Черніков і Артур Футима, які розповіли про стан будівництва всіх об’єктів комплексу.
Подія
того ж має шлам та стічні води. Коли все це перероблятиметься, ми матимемо на виході біогаз, електроенергію, тепло та органічні продукти, що будуть на 100% використовуватись у рамках холдингу з метою забезпечення енергетичної безпеки підприємств та підтримки органічного землеробства. Сума інвестицій проекту, за попередніми оцінками, складає приблизно 13 млн. доларів США, проте ми сподіваємося, що зможемо знизити обсяг капіталовкладень. Зараз ведуться жорсткі переговори з нашими партнерами в Європі. Генеральним підрядником проекту стане одна з кращих європейських компаній — Nijhuis Water Technology. Ми сподіваємося, що до серпня–вересня наступного року біогазова станція на «Орелі» запрацює. У такий спосіб ми не тільки вирішимо енергетичні та екологічні проблеми МХП, а й зможемо частково відійти від необхідності купувати мінеральні добрива. Юрій Косюк: За попередніми розрахунками, ми сподіваємося повернути інвестиції протягом 3,5-4 років. Я думаю, це буде дуже великий крок не лише для нашої компанії, а й для України в цілому. Ще десяток компаній замислиться над перспективами біопалива — і торги з Росією з приводу газу втратять актуальність. Щодо роботи в умовах вільного ринку земель та загрози поділу та розпродажу земель, які належать потужним аграрним компаніям: наша компанія — один із найбільших операторів ринку сільгосппродукції. Я не думаю, що перехід до вільного ринку землі викличе якийсь глобальний ефект. Наші можновладці мусять розуміти: тільки-но почнуть розривати великі холдинги, наступного року Україна прийде до 25 млн. зерна на рік та переміститься з лав експортерів зерна до розряду його імпортерів. Я знаю, що в нас достатньо людей, які вміють рахувати та прогнозувати, тому значних змін ми не очі-
17
про свої цілі АНДРІЙ в МХП
БЕЛІНСЬКИЙ
О
Новий директор департаменту ІТ Андрій Белінський про те, які завдання поставлені перед ним в МХП і в чому полягають особливості роботи ІТ-департаменту холдингової компанії.
Основне завдання інформаційних технологій — це забезпечення реалізації бізнесстратегії компанії, тобто переходу від поточного стану, у якому компанія перебуває на даний момент (її продукція, клієнти, ресурси тощо), до цільового, у якому компанія хоче опинитися в майбутньому (за 5 років, за 10). Це, наприклад, вихід на нові ринки, нові продукти, розвиток нових бізнесів чи одного потужного, вертикально-інтегрованого. Завдання інформаційних технологій — вибудовувати інформаційні платформи в такий спосіб, щоб вони підтримували реалізацію цих бізнес-стратегій, поступово трансформуючи існуючий стан у цільовий. Маючи цільову бізнес-модель компанії, ми вибудовуємо цільову ІТ-архітектуру, на базі якої може спокійно розвиватися бізнес, реалізуючи свої цілі і завдання, розширюючи кількість і якість бізнесів. Реалізовувати це завдання мені допомагає досвід роботи в аналогічних холдингових структурах, наприклад, у компанії «Інтерпайп», де вертикальна інтеграція була присутня в межах конкретних бізнесів: сталеливарного, феросплавного, трубно-колісного, медійного тощо. У кожному з них використовувалися свої ERP-системи, щоб менеджмент завжди мав під рукою
оперативні дані про діяльність та ефективність компанії та міг приймати правильні управлінські рішення. Друге моє завдання в «Миронівському хлібопродукті» — допомога бізнесу в систематизації, стандартизації та уніфікації бізнес-процесів з метою остаточного переведення компанії в стан системної. У системній організації управління стає знеособленим і не залежить від людського фактора, інформаційні та матеріальні потоки не так зав’язуються на людях, як у несистемних. Людина включається в механізм і виконує в ньому свою функцію, а механізм направляє людину. «Миронівський хлібопродукт» — ще дуже молода компанія, яка знаходиться приблизно посередині між цими двома видами організацій і рухається зараз у бік системності. Темпи її переходу до системного стану досить високі. Інколи занадто, що часом призводить до деякого буксування — адже українське бізнес-середовище це, скоріше, пісок, ніж хороша дорога. Скільки часу потрібно на цей перехід і повне забезпечення бізнес-стратегій необхідною ІТ-архітектурою, сказати важко, бо це процес еволюційний і безперервний — динамічність цих систем передбачає постійні зміни та вдосконалення. Зупинка і відпочинок не передбачаються. Через деякий час зміниться наш погляд на світ і у нас з’являться нові цілі. Коли ви вдосконалите якийсь процес на одному рівні, з’ясується, що в нього є кілька підрівнів, які теж можна покращити. Ви їх поліпшуєте, а потім з’являються суміжні процеси і т.д. Під ці процеси вже існують певні стандарти, які описують зрілість бізнес-процесів в організації, якість системної організації, яка зрештою вибудовується. Ще кілька років тому люди не знали, що таке ІSО, HACCP — стандарти якості харчової продукції. Існують спеціальні стандарти керування інформаційними технологіями, наприклад, ITIL, ITSM, COBIT тощо, які я впроваджую. Тож департамент ІТ МХП теж потребує реформ.
Про те, як уникнути небезпеки в інтернет-середовищі, розповідає Володимир Безмалий, MVP Consumer Security, Microsoft Security Trusted Advisor з відділу безпеки інформаційних систем і технологій департаменту ІТ МХП. ВОЛОДИМИР БЕЗМАЛИЙ
ФІШИНГ
І ВІШИНГ – інтернет-шахрайство форма шахрайства в інтернеті. Це крадіжка особистих конфіденційних даних — паролів доступу, даних банківських та ідентифікаційних карт тощо. Зловмисники використовують перехоплювачі клавіатури, поштові повідомлення, складені за всіма правилами соціальної інженерії, спеціально розроблені недовговічні веб-сайти (живуть до 12 годин). На думку дослідника Оллі Уайтхауса, злодії обирають домашніх користувачів — традиційно найслабшу ланку. І з часом рівень атак стає дедалі витонченішим. Наприклад, відправляють підробні листи нібито від імені легальних організацій, в яких просять зайти на підробні сайти цих установ і підтвердити паролі, PIN-коди та іншу особисту інформацію, за допомогою якої і крадуть потім гроші з рахунків. Головне, що жертва добровільно вводить усі дані, не розуміючи, що відбувається. І для цього використовують технології соціальної інженерії. Зараз фішинг існує трьох видів: поштовий, онлайновий та комбінований. Найдавніший із них — поштовий, коли жертва отримує лист із проханням надати певні дані. Під час онлайнового фішингу жертва отримує лист, у якому, наприклад, відомий інтернет-магазин (а насправді — фальшивка) пропонує їй здійснити покупку, ціни в якому при цьому, звісно, приємні. Купуючи, жертва реєструється, вводить номер та інші дані кредитної карти. Комбінований вид: створюється підробний сайт, на який заманюють потенційних жертв. Використовуючи знання психології, тут їм пропонують самостійно здійснити певні операції.
ВІШИНГ (vishing) – різновид фішингу, який полягає у використанні war diallers (автонабирачів) та можливостей інтернеттелефонії (VoIP) для крадіжки конфіденційних даних (паролів, номерів карт, PIN-кодів тощо). Початок — такий самий, як і під час фішингу: електронний лист, але вже із проханням подзвонити на певний номер. Автовідповідач просить жертву повідомити свої конфіденційні дані. Власників такого номера знайти важко — із розвитком інтернет-телефонії дзвінок за міським номером може бути автоматично перенаправлений у будь-яку точку планети. Інший приклад: комп’ютер набирає телефонні номери з довгого списку і кожному, хто відповідає, зачитує повідомлення: дані про вашу кредитку потрапили до шахраїв, введіть із клавіатури телефону номер. Коли жертва набирає цей номер, їй повідомляють, що треба ввести дані карти з клавіатури телефону. Тепер у злодіїв є всі потрібні дані (номер телефону, повне ім’я, адреса), щоб, наприклад, обкласти карту штрафом або зібрати про неї всі необхідні дані. ЩО РОБИТИ? Банк завжди звертається до клієнтів на ім’я, якщо ні — це шахрайство. З питань безпеки банківських карт дзвоніть лише за телефоном, що зазначений на самій карті. Якщо хтось вам дзвонить і питає ваші конфіденційні дані — відразу кладіть трубку. Не відкривайте посилань від незнайомих відправників. Нікому ніколи не давати свої паролі та інші особисті дані. Служба підтримки ніколи не проситиме у вас пароль. Якщо вам щось пропонують безкоштовно — подумайте, чи вистачить у вас грошей розплатитися?
ІТ-БЕЗПЕКА
ФІШИНГ (phishing) — найбільш поширена
19
Старинській птахофабриці
11 років!
Вітаємо
19 серпня відбулося свято, на яке чекали кілька останніх місяців, — СТОВ «Старинська птахофабрика» масштабно відзначила 11-річчя свого існування. Як і обіцяв директор підприємства Олександр Зубчук, цей захід став великим святом, що зібрало весь колектив.
20
Д
До свята готувалися дуже ретельно. Його змогли оцінити як працівники птахофабрики, так і мешканці Мирного: напередодні стовпи вуличного освітлення прикрасили банерами із зображеннями ветеранів війни та праці, працівників птахофабрики та їхніх дітей. А головну ідею свята — «ми розвиваємося добре і дякуємо за це попереднім поколінням трударів» — увіковічили новими великими банерами на в’їзній сільській арці. Крім того, силами птахофабрики прикрасили центральну вулицю та майдан села, провели нові асфальтовані доріжки, встановили лавочки, ліхтарі, оформили ошатні клумби. Святкові заходи відбувалися на спортивному стадіоні с. Мирне. Коли о 18-й годині, після закінчення робочого дня працівники посходили-
ся й поз’їжджалися з підрозділів, там на них уже чекали щедро накриті столи, приготування яких повністю взяли на себе співробітники їдальні. Щоб пригостити всіх працівників підприємства, знадобилося 76 столів. Розпочалося свято з урочистої частини. У вступному слові директор птахофабрики Олександр Зубчук привітав усіх із тим, що підприємство плідно пропрацювало ще один рік, подякував за це колективу і разом із ведучим, народним артистом України Богданом Бенюком, підняв келих за компанію «Миронівський хлібопродукт» та її голову Юрія Косюка. Директор птахофабрики особисто привітав 16 орденоносних ветеранів праці та кількох пенсіонерів, які не так давно залишили
чора. Відтак, не встиг Богдан Бенюк оголосити ім’я виконавиці, котра мала вийти на сцену, як біля неї вмить зібрався натовп у кількасот осіб. А коли на сцені з’явилася Таїсія Повалій, увесь стадіон зустрів її дружними оплесками. Протягом годинного виступу народна артистка України дарувала публіці найкращі хіти зі свого репертуару, щиро вітаючи колектив птахофабрики зі святом. Завершив сольний концерт великий та яскравий феєрверк, що освітив святкове мирненське небо. Потім на сцену вийшов гурт Романа Рудого (м. Київ). Понад годину співаки виконували популярні пісні, під звучання яких майже весь стадіон заходився танцювати. Закінчилася святкова програма двогодинною дискотекою.
Вітаємо
трудовий колектив. Їм вручили подяки та грошові премії. Після вшанування колишніх найкращих працівників перейшли до нагородження нинішніх. До свята кожен підрозділ птахофабрики обрав свого передовика. Їх також особисто привітав Олександр Зубчук і нагородив почесними грамотами і грошовими преміями. Директор підкреслив також значущість питання благоустрою, яким постійно опікується підприємство, і нагородив спеціальними подарунками двох робітників бригади благоустрою. Також Олександр Зубчук оголосив рішення, яке вже тривалий час хвилювало колективи виробничих зон птахофабрики. За підсумками роботи у 2010 році кращими виробничими зонами стали продуктивна зона № 4 та ремонтна зона № 2. Керівники цих підрозділів із рук директора отримали Перехідний Прапор передового підрозділу, почесні грамоти та, як завжди, можливість гарантованої поїздки колективів на культурно-розважальний захід. Спеціальними подарунками директор нагородив сім родин працівників птахофабрики, котрі вже багато десятиліть сумлінно трудяться на цьому підприємстві. Головний приз свята — автомобіль ВАЗ-2107 — отримала сім’я Бордунів. Доки лунали привітання та роздавалися подарунки, за накритими столами свято було в розпалі — працівники підприємства, жителі та гості села піднімали келихи та куштували смачні страви. Піднесений настрій панував на стадіоні до завершення офіційної частини. Усі присутні терпляче чекали «основної страви» святкового ве-
21
Можлив У цьому номері ми познайомимо вас із найкращими працівниками батьківських птахофабрик — ДП «Птахофабрика «Шахтарська Нова» і СТОВ «Старинська птахофабрика».
Тетяна Королева, начальник дільниці ДП «Птахофабрика «Шахтарська Нова»». На птахофабрику прийшла в середині 2004 року птахівником у бригаду з вирощування дорослого поголів’я. У травні 2010 року перейшла на посаду начальника дільниці. Посада начальника дільниці — це робота в колективі. Від того, яким він буде, залежить загальний результат. Чудово, коли на роботі ми знаходимо нових друзів, однодумців. Це збагачує наше життя. Коли я вперше прийшла на птахофабрику птахівником, то не думала, що робота з птицею буде такою цікавою і вимагатиме багато знань. За хороші показники мене неодноразово висували на Дошку пошани, відправляли за путівкою до санаторію «Святі гори», а моя дочка Оля не раз відпочивала у дитячому оздоровчому таборі «Веселка» в Ялті.
Персонал
Сергій Середній, зоотехнік ремонтних зон СТОВ «Старинська птахофабрика». Під час пошуку роботи після закінчення вишу обрав роботу у СТОВ «Старинська птахофабрика». Починав із посади начальника виробничої зони. Після 4 років роботи на одному з найпотужніших підприємств компанії МХП вважаю, що не помилився з вибором. Мені подобається працювати на підприємстві, котре динамічно й органічно розвивається. Приємно трудитися в колективі, який ніколи не зупиняється на досягнутому, увесь час спрямований на максимальні виробничі показники. Щоб відповідати високому рівню розвитку підприємства, і сам постійно активно працюєш над собою та вдосконалюєшся як фахівець. А такий темп роботи приносить задоволення від зробленого та відчуття професійної й особистісної самореалізації.
22
Ганна Матюхіна, птахівник ДП «Птахофабрика “Шахтарська Нова”». Працюю на птахофабриці з літа 2004 року. На нашому підприємстві дуже хороший колектив, чуйне керівництво, працівники — професіонали своєї справи, атмосфера стабільності й надійності. Нагорода — поїздка в Алушту — це оцінка не тільки моєї діяльності, але й роботи моїх колег. Птахівником я працюю з моменту приходу на птахофабрику. За високі показники неодноразово потрапляла на Дошку пошани, отримувала грошові премії. Роботу свою дуже люблю, ціную і пишаюся підприємством і компанією. Впевнена, що в нас попереду багато рекордів і успіхів.
ості є, потрібне бажання Роман Тютюн, завідувач виробничо-технологічною лабораторією СТОВ «Старинська птахофабрика». Свою трудову біографію я почав у СТОВ «Старинська птахофабрика» 2002 року, відразу після закінчення школи. До початку навчання в Національному аграрному університеті працював різноробочим. У січні 2008 року, по закінченні навчання, повернувся до роботи на підприємстві, але почав працювати вже за здобутою спеціальністю — лаборантом лабораторії «Старинської птахофабрики». Згодом керівництво доручило мені очолити підрозділ. Про свій вибір професії та місця роботи я не шкодую, а навпаки — дуже задоволений, що мені довелося почати свою професійну діяльність саме в найбільшому племрепродукторі «Миронівського хлібопродукту». Саме в цій швидко зростаючій компанії європейського рівня, що навчила мене бути відданим своїй справі, вчасно, якісно та сумлінно виконувати свої обов’язки, я зрозумів, що майбутнє нашої країни саме за такими професіоналами, як спеціалісти ПАТ «Миронівський хлібопродукт».
Світлана Боровик, зоотехнік продуктивних зон СТОВ «Старинська птахофабрика». Свій трудовий шлях я почала у СТОВ «Старинська птахофабрика» 7 років тому, відразу по закінченні навчання в Національному аграрному університеті. Очоливши один із виробничих підрозділів підприємства, я досить швидко зрозуміла розбіжність між теоретичними знаннями, отриманими за час навчання у виші, та практикою роботи на великому підприємстві. Тож довелося швидкими темпами поглиблювати свої знання з птахівництва і набувати управлінського досвіду роботи з колективом. Я впевнена, що як молодий спеціаліст я б не відбулася і не досягла теперішнього рівня без підтримки досвідченіших колег і працівників птахофабрики. Тому я дуже задоволена тим, що працюю на підприємстві та в компанії, де панує справжній командний дух, почуття взаємовиручки та взаємодопомоги, де цінується професіоналізм, старанна робота та прагнення до самовдосконалення й професійного зростання.
Персонал
Любов Карпенко, начальник дільниці ДП «Птахофабрика “Шахтарська Нова”». Влітку 2006 року влаштувалася на птахофабрику птахівником з вирощування ремонтного молодняка. На початку 2011 року перейшла на посаду начальника дільниці. Працюючи на птахофабриці «Шахтарська Нова», я зрозуміла, що досягти успіху можна лише постійно навчаючись, вдосконалюючи свій професійний рівень. У нас є всі можливості, головне, щоб було бажання. Я працюю на підприємстві 5 років. Подобається те, що спеціалісти діляться своїм багаторічним досвідом з молоддю. Це дуже допомагає. Моя робота — це можливість розкрити свій потенціал, впевненість у завтрашньому дні. А найголовніше — я шукала роботу і прибуток у родину, а знайшла справу до душі.
23
Два в одному П
24 серпня у місті Ладижин, де «Миронівський хлібопродукт» будує надпотужний птахокомплекс, компанія уже вдруге відзначила два свята — День Незалежності і День міста.
Подвійне свято для ладижинців — справжня радість, а для ТМ «Наша Ряба» — головного спонсора події — ще одна можливість висловити свою турботу та любов до прихильників торговельної марки. У цей день ТМ «Наша Ряба» пригощала всіх мешканців та гостей міста стравами-гриль та напоями. Запам’ятався захід ще й тим, що директор «Зернопродукту МХП» Микола Кучер подарував Сергію Гуменному, надії ладижинського веслування, чек на 290 тис. грн. для придбання гоночного човна компанії Empacher — лідера у виробництві човнів для академічного веслування. 19-річний спортсмен, змагаючись на українському човні, цього року двічі посідав другі місця на Чемпіонатах України серед до-
рослих (з 23 років) і програвав лідеру лише незначні секунди. Даруючи хлопцеві чек для придбання човна, Микола Кучер водночас подарував йому й надію на перемогу. День міста ще запам’ятався ладижинцям дитячими розважальними заходами з конкурсами і призами від мерії міста і ТМ «Наша Ряба», виступом польського духового оркестру з містапобратима Ладижина — Коло, нагородженням найкращих працівників міста почесними грамотами та грошовими винагородами. Ведучим концертної програми був народний артист України Богдан Бенюк. Музичний настрій свята підтримували співачка Міла Нітіч і гурт «Тартак», а завершилося дійство святковим феєрверком і дискотекою.
Директор «Зернопродукту МХП» Микола Кучер передає чек на 290 тис. грн. Сергію Гуменному для придбання гоночного човна
Фоторепортаж
У цей день ладижинці також узяли участь у параді молодих родин з немовлятами, каталися на конях і, звісно, смакували курятиною від ТМ «Наша Ряба».
25
оксамитовий Сади, що дали назву населеному пункту, частково збереглися — вони розташовані навколо палацу і прикрашені різноманітними фонтанами. Поблукати в Бахчисараї можна й простими вуличками — стара частина міста ще зберегла давній східний колорит. А коли ваш культурний інтерес до зодчества вичерпається, цікаво поглянути на природні пам’ятки — наприклад, як навколо палацу вигадливими антропоморфними формами випнулися вапнякові скелі, утворені природним шляхом унаслідок вивітрювання. Зусібіч Бахчисарай оточують надзвичайної краси природні пам’ятки — Качинський каньйон, печерні міста Тепе-Кермен і Качі-Кальон. Качинський – важкодоступний каньйон, пробитий у гірському пасмі
річкою Качей, навколо нього на 150 м завширшки здіймаються круті скельні схили з гротами і виступами. У Тепе-Кермен (гора-фортеця) майже завжди можна зустріти туристів. З VI до XIV ст. тут було укріплене поселення, яке досягло розквіту у XII-XIII ст. і було одним із найбільш багатолюдних печерних міст Криму. На сьогодні від нього збереглося 235 печер, у 6-7 ярусів вирубаних у скелях. Цитадель Качі-Кальон виникла у VI ст. Зараз на 1,5 га розташувалися скельні вирубки — близько 150 приміщень різного призначення, з’єднаних між собою терасами і сходами. Головною святинею городища була церква Св. Софії, зведена у VIII-IX ст. і відбудована після зруйнування у ХІХ ст.
27
КРИМ
ДОЗВІЛЛЯ
Кожному з нас добре відоме Південне узбережжя Криму, багато хто не раз відпочивав на відомих курортах, що хоч і знаходяться впритул один до одного, але водночас суттєво відрізняються: і культурою, і мікрокліматом, і рельєфом, і нахилом території у бік сонця. А коли всі курорти Південного узбережжя знайомі і хочеться чогось кримського, але невідомого і, можливо, не надто багатолюдного, то варто звернути увагу на Центральний Крим, основна перлина якого — Бахчисарай, у перекладі — місто-сад.
26
Я
Якщо візит на «Дружбу народів» залишив трохи вільного часу і є бажання витратити його культурно, то бахчисарайські пам’ятки радо відкриють для вас свої двері. Головна з них — унікальна пам’ятка архітектури XVI–XVIII ст. — Ханський палац (Хан-Сарай), у спорудженні якого брали участь італійські, іранські, турецькі, українські та російські майстри. Протягом 2,5 століть на території площею близько 4 гектарів зводилися численні споруди палацового комплексу. Через це ансамбль палацу привертає увагу відсутністю продуманого плану і єдиного стилю. Після спалення міста в 1736 році та подальшої його відбудови головною спорудою стала Велика ханська мечеть — Хан-Джамі. Основні будівлі палацу зосереджені навколо великого головного двору, які краще один раз побачити, ніж сто разів про них прочитати.