Інтерв’ю з Мариною Харрісон про виклики, рішення та здобутки в часи війни 10 «Дякую, колего!» 14 Новини Carlsberg Group 16 Sail’27 17 UA re-start: Пріоритети Carlsberg Ukraine 2022 18 Новинки брендів 20 Директори заводів про роботу під час війни 24 Результати опитування «Життя та робота в умовах війни» 26 Департамент продажів: про економічне «диво» та відновлення продажів 32 Сталий розвиток: ESG без «кредитів» та відтермінувань: як війна вплинула на переосмислення сталого розвитку 34 Гуманітарна допомога Carlsberg Ukraine 36 Історії колег-волонтерів 38 ТМ «Львівське» та «Лев Матчу»: як об’єднати футбольних фанатів України по всій Європі в благодійній ініціативі 41 Цінність роботи в команді: про кросфункціональні проєкти
Слава Україні!
Друзі, ви тримаєте в руках свіжий номер «Пивовара». А це означає, що Carlsberg Ukraine працює. Пиво продовжує ва ритися для кращого сьогодні та завтра, наш бізнес віднов люється, а люди, як завжди, працюють віддано, наполегливо та чесно. Нам із вами довелося зіштовхнутися з війною. росія нахаб но атакувала нашу землю. Я вже якось згадував, що кожна моя нова посада супроводжувалася кризами. Проте, звісно, аж такого передбачити ніхто не міг, а якщо й міг, то до ос таннього не хотів вірити у такий сценарій. Під моє управління потрапила не просто компанія, не про сто успішний бізнес. Це команда справжніх Людей, профе сіоналів своєї справи, об’єднаних спільною метою. За цей час я був і в Запоріжжі, і у Львові, Києві. Географічно різні, в найважливішому – єдині. На всіх трьох заводах мене зустрі чали люди, в яких, без перебільшення, горять очі, небайдужі й готові до дій. Люди, які з гідністю та сміливістю відреагува ли на війну. Люди, які хочуть і вміють допомагати й підтри мувати одне одного і країну загалом. За це я дуже вдячний. Моє головне усвідомлення воєнного часу – з цією коман дою нестрашно. Нам все вдається і вдаватиметься надалі. Спочатку ми безпечно зупинили роботу трьох пивоварень. Станом на зараз усі три броварні знову працюють під керів ництвом відповідальних і досвідчених людей. Оглядаючись на наш шлях від лютого, бачимо, що він був складним. Втім, спільно зі штаб-квартирою ми запустили програму відновлення українського бізнесу UA re-start –адаптація бізнес-моделі, забезпечення ліквідності бізне су, оновлення портфеля брендів, відновлення продажів і
незмінне – турбота про співробітників та соціальна відпо відальність бізнесу. Адже мета перерахованих пріоритетів насправді одна – впевненість у сьогодні та завтра, а також можливість й надалі забезпечувати робочі місця та заробіт ні плати. Воєнний шторм похитнув усіх, але нам вдається тримати курс. Травневий візит виконавчого віцепрезидента регіону Цен тральної та Східної Європи Carlsberg Group Ларса Леман на вкотре засвідчив нам підтримку штаб-квартири в часи війни. Інвестиції в нашу компанію продовжуватимуться, а наша з вами робота викликає щирий захват у керівництва Групи. Ми щодня творимо власне диво Carlsberg Ukraine. Так, це час швидких змін, оперативних складних рішень, реактивного реагування та планування. Але навіть у цих умовах ми доводимо, що ми, probably, найкраща команда у світі, яка варить, probably, найкраще пиво у світі. А пиво, між іншим, завжди відігравало велику роль як в економіці країн, так і в суспільстві. Яскравим прикладом цього є полі тика Великої Британії та США під час Другої світової. Саме тоді пивоваріння стало однією з основ економіки, а також напоєм, який давав можливість утримати контакт із «нор мальністю». Тож і ми сьогодні маємо нашу стабільну мету –варити пиво для кращого сьогодні та завтра. Так тримати, командо! Дякую щиро й кожному!
З повагою, Олег Хайдакін, генеральний директор Carlsberg Ukraine
Київ 4 ТЕМА НОМЕРА
ж повідомили, що почалася війна. Сім’я швидко зібрала речі, Олексій відвів їх у безпечне місце і поїхав на роботу. Багато людей не змогли діста тись заводу в той день, але Олексієві пощастило і він приїхав першим з ке рівного складу. Він ще не знав, що проведе на роботі майже п’ять днів... Перші дні війни Завдяки створеним заздалегідь сце наріям та планам дій всі люди на заводі знали, що робити. Олексій Михайлов був призначений відпові дальним за зупинку Київського заво ду. Добре знаючи розташування елек тричного обладнання, приймав участь у відімкненні електрики, завершенні робочих процесів, проводив евакуа цію працівників підрядних організацій. Довелося навіть проводити зливан ня дріжджів із ЦКТ, перебуваючи на зв’язку з працівниками пивовиробни цтва і виконуючи їхні інструкції.
Робо
Святослав Прус, опе ратор лінії у виробни цтві харчової продукції Від початку війни Свя тослав взяв на себе від повідальну посаду чергово го по технічному забезпеченню заводу та був серед лав наших хоробрих колег – контролював і підтриму вав необхідні процеси на заводі, аби Carlsberg Ukraine попри все продо вжувала варити пиво для кращого сьогодні та завтра. Початок війни 24 лютого в мене мала бути денна зміна в цеху розлива Київського пи воварного заводу. О 4.15 ранку я про кинувся від знайомих звуків «прильо тів». Такі звуки я вже чув, коли жив на Донбасі, але перше, що спало мені в той момент на думку, – мені це нас нилось. Заснув ще на 15 хвилин, поки не почув повторні вибухи. Відкрив інтернет, зайшов почитати, що пишуть люди в новинах. Хтось
написав, що почалася вій на, але у це все ще важко було повірити. Трохи зго дом зателефонував рідним, батьки проживають на сході країни, запитав, як вони, та що відбувається у них.
Нова реальність Так розпочалася нова історія мого життя, яка розділилася на до та після 24 лютого 2022 року. Ситуація в краї ні була вкрай серйозна, люди масо во евакуювалися. Хтось їхав на захід України, хтось вирішив перечекати по далі від міст, хтось взагалі подався за кордон. Я розумів, що мені, доросло му чоловіку, немає сенсу їхати на ма лу батьківщину, адже там небезпечно, навпаки, ба більше людей намагалися евакуюватися звідти. Згодом стало відомо, що у зв’язку з форс-мажор ною ситуацією на Київському заводі не було чергового по технічному за безпеченню, тому зі мною зв’язалося керівництво, мене попитали про мій стан, а потім запропонували очолити
цю відповідальну посаду. Я пого дився, адже незважаючи на велику відповідальність, ця робота давала мені натхнення. У такий важкий час я займався корисною справою. До сить скоро поміж того, що треба було слідкувати за технічним станом під приємства, розпочалася гуманітарна діяльність заводу. Склад вирішили використовувати як базу для гумані тарної допомоги, тому потрібно було координувати гуманітарні вантажі. За два місяці через нас пройшли де сятки тонн гуманітарної допомоги: від питної води для малечі до корму для евакуйованих тварин. Весь цей час, коли мужні ЗСУ відтісняли ворога як найдалі від Києва, невелика кількість людей жила і працювала на заводі. Коли ж стало безпечніше, люди по чали повертатися до своїх домівок, виходити на роботу. Отже, у травні Київський завод відновив повноцінну діяльність, а в мене з’явилося трошки більше вільного часу. Нині, працюючи в цеху зі своїми колегами, підтримує мо економіку країни, виробляючи го тову продукцію.
Згуртована команда долає всі виклики
почат
зміни в орга нізації роботи та структурі. Було пе реглянуто й змінено багато процесів, збільшилася кількість обов’язків. Як почалася війна 24 лютого був звичайний ранок. Я планував свій день, коли почув ви ступ президента. Спочатку не дослу хався, але коли прозвучали перші сирени повітряної тривоги, зрозумів, що щось сталося. Далі був дзвінок від керівника, він і сказав: почалася війна. Той день пам’ятаю до наймен ших подробиць. Приїхав на роботу, подзвонив дружині, щоб заспокоїти. Далі спілкувалися зі співробітниками, всіх відпустили додому. Потім зустрічі з керівниками підрозділів, обхід тери торії… Панувала невизначеність, робота повністю змінилася, втім, рятувала від тривоги. Вся команда залишала ся на зв’язку, приймаючи необхідні рішення та підтримуючи одне одно го. Облаштували склад для прийому питної води, що наливалася на той час на Львівській пивоварні. Прийма ли гуманітарні вантажі, розміщували представництво Червоного Хреста, виділивши їм складські приміщен ня. У березні приймали вантажівки
з Польщі, які завозили гуманітарну допомогу, організовували її видачу на потреби людей, що проживали на нашій території, та відправки на інші площадки. Команда пліч-о-пліч Викликає справжне захоплення, як організувались і згуртувались наші співробітники з перших днів війни. Хоча ми прийняли рішення залучати до роботи людей, які живуть поблизу заводу, щоб вони могли швидко та безпечно дістатись на роботу і додо му, всі хотіли виходити й
з інших підрозділів при ходили та допомагали сортувати ван тажі. Тут працювали поруч і керівники, і робітники, всі намагалися чимось до помогти. Другий фронт Крім основної роботи Роман органі зував закупівлю бронежилетів, касок та іншого обладнання для наших ко лег, які були мобілізовані. Розпочав із трьох жилетів. Згодом знайшов по стачальників, перевозив і передавав захісникам все необхідне. Тепер вже добре орієнтується у класах захисту, видах і якості жилетів і касок. Більше 30 бронежилетів та іншого обмунди рування вдалося закупити та переда ти на передову. «Тепер здається, що зможу дістати все», каже Роман. Що таке стрес? Керівника Романа, Дмитра Тригуба, мобілізували у перші ж дні вторгнен ня військ рф, тому Роману довелося самому очолити напрям логістики у Львові. Він відчуває велику відпо відальність за прийняті рішення і за
свою команду. Намагається пріорите зувати свої завдання, втім, часто дово диться працювати і в неробочий час. «Не знаю, що таке стрес. У мене його нема. Знаю, що всі проблеми можна вирішити». Наразі Роман має чітке бачення, якою він хоче бачити свою команду, і вже реалізовує його. Він задоволений тим, що працівники освоюють різні види роботи і можуть виконувати більше, а головне – хочуть це робити. Зараз команда складського господарства діє злагоджено і чітко. Обсяги про дукції, які виготовляє Львівська пи воварня, значно збільшилися. Отже, навантаження на склад також зростає. За 12 годин нині можуть відвантажи ти таку саму кількість продукції, яку минулого року відвантажували за 24 години. Команда не збільшилася, але чітко працює компанія, що надає послуги з аутсорсингу персоналу. Осо бливу подяку Роман висловлює пра цівникам складського господарства Запорізького заводу, які приїхали, щоб працювати у Львові й допомага ти з відвантаженням.
Сім’я – пріоритет №1
Незважаючи на велику зайнятість, своїм основним пріоритетом Роман вважає сім’ю. Адже у дні війни він вдруге став батьком. Дружина, до нечка і маленький син додають йому натхнення та сили, щоб долати усі ви клики. Роман намагається знайти час для близьких людей і забезпечити їм комфорт і добробут.
не
один обов’язок, а десяток»
Олексій Ревко, головний інженер 24 лютого в мене почалося, як у всіх. Ми припускали, що може щось статися задовго до цієї дати. Тому готува лися з грудня. Виникали підозри, що у Запоріжжі си туація може змінитися. Тож усією командою працювали над програмою протидії мож ливій загрозі, створювали план антикризового реагування. Втім, до останнього не вірили, що це все стане у нагоді. Ніхто не вірив, правда. Усі розраховували на здоровий глузд. Проте настало 24 лютого... Я, як і всі, спав. До мене зателефонував Руслан Мельник, директор Київського заводу: - Олексію, війна! - Серйозно? - Так, нас бомблять. Для мене це була перша інформація. Я відразу зателефонував головному енергетику Запорізького підприємства. «Завод – закритий майданчик, на якому можна керувати процесами» Оскільки війна вже почалася і ми не могли ніяк вплинути, щоб зупинити вторгнення, я розумів – треба спра цювати на випередження. Насам перед приїхав сюди, на завод, і роз почав роботи, які були заплановані антикризовим сценарієм. Оперативно зібралися колективом підприємства. Перше моє бажання та мета – убезпечити співробітників та їхні сім’ї. Прийняли перше рішен ня – безпечно зупинити завод: краще очікувати на розвиток ситуації без не безпечних факторів для себе та насе лення Запоріжжя. Далі я почав зв’язуватися з директо рами заводів, топ-менеджментом, ви значати, чи маємо ми взагалі якийсь зв’язок та як будемо контактувати та працювати надалі, забезпечуючи ко ординацію на всіх трьох майданчиках Carlsberg Ukraine. Потім приїхав додому і запитав дру жину: «Будеш їхати (ред. – в евакуа цію)?». Вона відповіла: «Я без тебе нікуди не поїду». А відтак вирішив, що найбезпечніший варіант, якщо ми бу демо знаходитися на заводі. Я зможу і персоналу, і сім’ї гарантувати більшу безпеку, адже там можна на це
ніж стати головним інженером, я займав посаду керівника енергоце ху. Ми мали самі приймати рішення щодо ризиків та визначати відпові дальність за охорону праці й безпеку. На заводі перебувала група людей. Зокрема, з перших днів з нами зна ходився співробітник із Донецького регіону, він саме працевлаштувався, тому залишився на підприємстві. Ко леги з АГВ, зокрема Денис Денисенко. Долучився до команди і Василь Дов гоноженко, який відповідає за цивіль ну оборону. Усі ввімкнулися з перших днів. Уявіть собі: Василь Довгоножен ко кожну повітряну тривогу дублює! Удень, уночі, у вихідні. Все для того, щоби ніхто не пропустив алярму. «Більшу частину часу ми проводили у бомбосховищах…» У нас є Гамбрінус, тож сім’ї поселили туди. Згодом повітряні тривоги стали дуже тривалими, тому більшу частину часу ми проводили у бомбосховищах. Найважчою була перша ніч у схо вищі – тривога
зачинялися, або видавали продукти порційно. Частина наших співробіт ників шукали торгові точки, купували продукти та привозили їх на завод. На початку березня нам передали гумдопомогу зі Львова, ми зробили запаси. Третє завдання – світломаскування. Необхідно було забезпечити світлома скування заводу у нічний час. Вдень зачиняли вікна, прикручували картон, плівку, залазили на дах, обмотували чорною плівкою ліхтарі, а вночі вила зили на дах, включали у приміщен нях освітлення та визначали, звідки ще назовні приникає світло, доти, до ки не побачили, що завод взагалі не світиться. Разом із охороною вирішували питан ня світломаскування з іншими підпри ємствами. Так, ми зовсім не світилися, але на нас було направлено прожек тори з інших підприємств. Внаслідок переговорів із «сусідами» проблема зникла.
узяв на себе
один обов’язок, а десяток»
багато спілкувалися, обговорю вали:
телеба чення, включали ролики з безпеки та охорони праці, дивилися фільми. Друге завдання – забезпечення їжею. Перші п’ять-сім днів люди в паніці масово просто «виносили» їжу з ма газинів. Пропало все. Магазини або
«У будь-якій ситуації
залишайтеся людьми»:
Марина Харрісон про виклики, рішення та здобутки в часи
війни
Авторка: Ірина Костюк, менеджерка з корпоративних комунікацій
24 лютого. Війна. Перша думка, пер ша реакція?
Війна застала мене не в Україні, тож я дізналася про це від колег, а потім із новин. Я була шокована і не могла по вірити у те, що відбувається. Я не мог ла пити, їсти, спати… Постійно думала: «Мої колеги/люди в Україні не можуть цього робити». Перші дії у Вашому департаменті? Найважливішим для мене було знати, що люди в безпеці, дати їм час переїха ти у безпечне місце, якщо того вимага ла ситуація. Перші дні не всі співробіт ники були на зв’язку, і я дуже вдячна тим, хто зголосився за необхідності виконувати роботу за інших. Це було важливо, оскільки найпріоритетніши ми завданнями для себе ми окресли ли – виплатити аванс, розрахувати та виплатити річну премію, матеріальну допомогу, заробітну плату. Світлана Теличко, Галина Скрипка, Леся Цьопа, Ірина Ащеулова, Юлія Чуріп та її ко манда проявили диво-стійкість, прово дячи розрахунки та проводки для пе редчасних виплат. Отже, Вам з колегами вдалося закри ти першочергові потреби. Що було далі?
Ми з Групою працювали над Фондом підтримки співробітників. Бюджет фон ду – 100 тис. євро. Створили його для
матеріальної допомоги колегам, які безпосе редньо постраждали внаслідок війни. Якщо сталося так, що житло зруйноване або суттєво пошкоджене внаслідок воєнних дій, наші колеги можуть подати заявку на його відновлення. Із травня операційна діяльність відновлюєть ся, а тому ми поступово повертаємо додаткові виплати для працівників. Наприклад, за час війни у нас вже відбулося три весілля співробітників і ми раді будемо привітати їх від компанії.
Що для Вас стало опорою під час ви рішення викликів, які принесла з со бою ця несправедлива війна? Із першого дня треба було сконтак туватися з людьми, зрозуміти, де вони, що з ними. І зараз щодня важ ливо знати, чи всі люди на зв’язку та в безпеці, а в перші дні війни це було критично необхідним. Люди, які пе ребували у безпеці, могли допомогти у виконанні термінових та важливих завдань. Ми всі згуртувалися та за безпечували працездатність бізнесу. Кордони між департаментами стали умовними, люди готові були викону вати потрібний функціонал заради спільної мети без огляду на їхні поса дові обов’язки. Стосовно безпеки. Нам важливо було дати людям час подбати про свій по бут, зрозуміти, де жити далі, рухатися в евакуацію чи приймати інші рішен ня. У цей час колеги, які перебували у відносній безпеці, стали страховим полісом для інших. Вони мали змогу
й бажання працювати стільки, скільки буде потрібно, щоб забезпечити без перервність процесів. Зараз кожна команда – не просто ро боча комірка. Мені здається, ми всі стали ближчими. Які б Ви дали поради керівникам та й усім колегам, стосовно взаємної під тримки? Найперше і найважливіше – постійно бути у контакті. Це можуть бути ре гулярні зустрічі, де обговорюються не тільки робочі моменти, а й особисті: «Як ти почуваєшся?, Як настрій?», «Як твоя сім’я? Близькі? Знайомі? Чим я можу допомогти?»… Важливо надавати гнучкість у вирі шенні завдань. Якщо це можливо, то варто надавати колезі час для вико нання завдання той, який йому (її) па сує найкраще. Допомагати та підтримувати – до помога одне одному у виконан ні завдань незалежно від зони
переконатися, що співробітники у безпеці, допо могти з евакуацією (в Україні та за її межами), якщо лю дина прийняла таке рішення;
забезпечити стабільний дохід; зберегти робочі місця.
відповідальності за наявності необ хідних навичок. Дуже часто у розмо ві народжуються нові ідеї, підходи та варіанти розв’язання тих чи інших пи тань. Кросфункціональність ще ніколи так добре себе не показувала: разом ми можемо більше, разом ми сильні ше, разом – легше й приємніше. А також прості щоденні радощі. На приклад, дякувати одне одному, команді, колегам з інших функцій, нашим захисникам і святкувати ма ленькі перемоги. У вирі завдань ми можемо забувати про досягнення. Хай навіть маленькі. Цим самим ми обмежуємо себе й застрягаємо у петлі нескінченного потоку справ. Поглянь мо на це інакше: викреслюйте зі свого списку зроблене, радійте, що вдалося, привітайте себе й одне одного. Що денні особисті маленькі перемоги –частина омріяної спільної Перемоги на всіх фронтах. Це справді важливо. Марино, якщо дозволите, кілька слів про особисте: що Вас нині тримає, заспокоює та допомагає, що надихає? Мені допомагають тварини і приро да: мій кіт Томмі, якого я взяла з при тулку трохи більше року тому, спо стереження за птахами та білками, прогулянки. Все буде Україна! У будьякій ситуації залишайтеся людьми й пам’ятайте «правило літака»: спочатку кисневу маску надіваємо
хто поряд.
мінімізуючи
можливі ризики. Я дуже
що можу поклас
з вас. І що ви готові зробити для компанії більше, ніж зви чайні юристи. Рома Бондаренко, дякую, що ти завжди готовий опанувати щось нове і шу каєш нестандартні варіанти, якщо стандартні застосувати неможливо. Андрій Горевий, дякую тобі за готовність вирішувати складні задачі, відсут ність страху до невідомого та прагнення ставати ще кращим. Юля Миленко, дякую за твою експертність та надійність. Дякую, що ти ста виш високу планку собі та іншим, це допомагає компанії досягти кращого ре зультату. Олена Рудь, дякую за твій ентузіазм до роботи, професійність, за вміння ко мунікувати та бажання розвиватись й надалі! Також хочу подякувати члену команди Group IP Світлані Шебановій за її прагнення всім допомогти та захистити інтереси компанії, а також члену ко манди Логістики Василю Сидоренку за відповідальність та вміння завжди знайти вихід зі складної ситуації при вирішенні корпоративних
яке вона несе, показала, яка ми чудо ва команда! Дякую своїм колегам за те, що всі в строю; працюєте попри обставини; пріоритезує те безпеку людей; дбаєте і підтри муєте одне одного; вмієте слухати та чути; прийти на допомогу, якщо колега не може зараз виконати роботу; бути гнучкими та відпові дальними у пошуку рішень.
Корх-Апостолова Валентина, начальниця відділу з договірної роботи «Наталіє, Наталіє, Олексію, Маріє, Анно За такий короткий пе ріод часу існування нашо го відділу ми багато разів долали «турбулентність», а сьогодні в на шій країні йде війна. Бої точаться не тільки на фронті, кожен з нас бореться по-своєму: хтось адап тується до життя в іншій країні, су муючи за рідними та кішкою, хтось піклується про велику родину, обе рігаючи своїх дітей, хтось опановує нові навички та допомагає іншим, хтось не втрачає оптимізм, не зва жаючи на душевну травму. Я дя кую кожному з вас за неймовірну залученість та відповідальність, за допомогу і підтримку одне одного, за те, що ми можемо разом смія тись, дратуватись та сумувати. Ви робите дуже важливу роботу для компанії, долаючи безліч пере шкод. Я пишаюсь нашою коман дою! Я рада бути її частиною та радію з того, що ми переживемо ці тяжкі часи разом! Дякую вам, мої шановні та дорогі колеги!».
травня минулого року на 42%. По фасовці пе ревиконання факту травня складає 30% у Західного та 32% у Централь ного регіонів. Поставивши перед собою чіткі цілі по експансії на ринку, ми тримаємо фокус на їхнє виконання. За три місяці в каналі OnTrade і ДІОТ на нашу продукцію перепідключено
силу! Щасливий
мати можливість
точок конкурентів, наро щуванню обсягів
Колеги кожного дня доводять свій професіоналізм, приймають
ставились до непростих задач, особливо в перший місяць війни! Дякую, що забезпечили фінансову стабільність компанії та співробітни ків, складали звітність, здійснювали платежі, знаходили компромісні рі шення. Особливе Дякую за забезпечення виплати заробітної плати, яка бу ла такою важливою для підтримки всього колективу. Дуже запам’ята лась виплата зарплати раніше тер міну 25 лютого, коли під час її роз рахунку за вікном у вас вибухали снаряди, перед очима ваші зляка ні діти, попереду невідомість, а ви стійко та виважено рахували заро бітну плату, не схибили, бо знали, що вона так потрібна кожному, що більше тисячі співробітників і їхніх сімей
агресії, забезпечення документо обігу, підтримка виробництва, про дажів – це все ви, незважаючи на кляту війну! Кожному маю подякувати, що він намагався виконувати свою роботу якнайкраще, незважаючи на обста вини та умови. Тепер ви не тільки НАЙКРАЩІ, а ще й НЕЗЛАМНІ!
Варто подякувати всім колегам ком панії, а саме керівництву Карлсберг Україна, яке, без перебільшень, кож ного дня живе в пошуках шляхів підтримки співробітників, втримання та зростання бізнесу. Особливими героями для мене є колеги SCh, які працювали на виробництві в самі критичні дні війни, колеги з Логіс тики – низький вам уклін, від вас залежить майже все, бо ви зіткну лися з величезними труднощами та ризиками в доставці, відділ Про дажів – битва за кожний клаптик землі, де дозволено було продавати пиво, відділ Закупівель – неймовір не навантаження: знайти все, щоб запрацювало виробництво, ІТ – за безпечили зв’язок, незважаючи, що колектив розкидало по всьому світу. Всім колегам дякую за підтримку та співпрацю, крокуємо до Перемоги
вміння тримати будь-який удар та знаходити сили діяти у будь-яких обставинах. З самого початку війни, незважаючи на свої особисті складні ситуації, всі намагалися допомогти одне одному чим могли – інформа цією, житлом, просто словами підтримки. Коли ж ми почали повертатися до роботи і стало зрозуміло, що війна не закін читься завтра та доведеться працювати зовсім по-новому, моя команда продемонструва ла вражаюче вміння опанувати обставини, емоції та діяти не стандартно. Ми – єдина компанія в нашій індустрії, котра змогла пере робити торговельні умови для клієнтів та втілити їх у життя. Цей крок – безпрецедентний та дуже важкий, він коштував ба гатьох нервів, тяжких дискусій з клієнтами та залученості прак тично 24/7. Як результат – май же всі довоєнні борги повернуті, постачання відновлені і рівень прибутку по каналу дійсно не бувалий. Окремо хочу відмітити роботу польової команди , яка підхопи ла відвідування торгових точок, максимально захистила наші позиції і забезпечила необхід ною інформацією. Пишаюся кожним та нашою
Towards ZERO and Beyond.
Carlsberg Foundation очолила та про фінансувала реставрацію, залучивши групу висококваліфікованих дизайне рів та охоронців природи (загалом 36 професій), з метою ретельно відтвори ти історично значущу резиденцію та її околиці. Сімейна вілла Якобсенів, яка була вперше побудована в середині
1800-х років і розташована у Валь бю, відновлена до свого оригінально го дизайну. Після смерті Джейкоба і Лаури Якобсен вілла стала почесною резиденцією для ряду видатних уче них, зокрема Нільса Бора. З 1990-х років будівля слугує центром науко вих конференцій – Carlsberg Academy.
пивоваріння в основу нашого досвіду роботи з брендом Carlsberg, а отже, з,являється чудова можливість зосередитися на пере довій практиці, знайти можливості та внести стійкі покращення, де це необхідно. Якість – основоположна обіцянка
Автор: Роман Верховод, старший менеджер
потуж ності – на початку вторгнення тільки Львів знаходився у без печній зоні (20% довоєнних виробничих потужностей).
• Розірвані логістичні ланцюги постачань – дефіцит машин, водіїв та палива.
в умовах тур булентності на ринку – забез печити співробітникам безпеку праці, соціальні гарантії та впев неність у майбутньому. Більшість перерахованих вище пріоритетів компанії дозволяють з впевнені стю дивитись вперед і забезпечу вати збереження робочих місць та заробітних плат. 8 Операційне відокремлення бізнесу від
• Відсутність значної кількості постачальників, які знаходи лися в зоні бойових дій або їхнє виробництво було зруй новано. Як результат, вимушене скоро чення асортименту. На початко вому етапі відновлення в пріо ритет виробництва потрапили всього 32 СКЮ (20% від довоєн ного) з подальшим розширен ням. Наступний етап – відновити 50%+ від асортименту 2021. Мета – забезпечити збалансо ваний асортимент для спожива чів з одночасною оптимізацією виробництва та забезпечення достатнього
кампаніях: • підтримка стратегічних запусків; • підтримка футбольної збірної брендом Львівське; • Львівське Різдвяне. Окремим великим блоком є про мопідтримка. Тут ми були зму шені значно скоротити свої ак тивності, вивільнивши кошти для підтримки ліквідності бізнесу.
в сезон.
Авторка: Катерина Верьовкіна, провідна фахівчиня з комунікацій
зв’язок з колегами і ми почали актив но обговорювати всі дії, що потребу вали негайного виконання, для того щоб безпечно зупинити завод і відпу стити додому всіх працівників. Звісно, раніше ми з командою декілька разів обговорювали інструкцію з термінової зупинки заводу, що передбачала зу пинення процесів вручну, втрату ве ликого обсягу продукції тощо, але я й уявити не міг, що нам доведеться ви користати її у реальному житті… ОСНОВНА СКЛАДНІСТЬ, З ЯКОЮ Я ЗІШТОВХНУВСЯ, ЦЕ НЕРОЗУМІННЯ – А ЩО ДАЛІ?! АДЖЕ ПОДІЇ РОЗВИВАЛИСЯ ДУЖЕ ШВИДКО І СТРІЧКА НОВИН В МЕСЕНДЖЕРАХ НАПОВНЮВАЛАСЯ Усвідомлюючи,
них вартий бути окремо від значеним: хтось цілодобово чергував на заводі, хтось нейтралізував аміак, хтось приймав і перевантажував гу манітарну допомогу, хтось запускав завод, для того щоб провести налив питної води, а хтось виходив на лінію і здійснював випуск води, яка була вкрай необхідною для жителів нашого міста і області, а також Чернігівщини, Миколаївщини, Харківщини. Всі ці вчинки є героїчними! Хочу ще раз сказати велике дякую кожному працівнику, ви справжні герої! Я ща сливий бути керівником нашої коман ди. Дякую! Героям Слава! З повагою, Руслан Мельник
Богдан Біланчук, директор Львівської пивоварні
Працюємо, наближаючи перемогу
24 лютого – день, з якого почався но вий відлік часу для всієї країни. З од ного боку, вкрай тривожні новини, а з іншого, – потрібно було приймати швидкі рішення в нових умовах. Тож ми зібралися командою, обговорили заходи, необхідні для зупинки заводу, визначили підрозділи, які працювати муть для підтримання основних про цесів, і встановили чергування наших керівників. Почалася нова реальність для нас. Саме тоді було прийнято рішення про облаштування прихистку для праців ників та їхніх сімей, які евакуйовува лись із небезпечних територій. Вже 5 березня до нас приїхали перші гості. Деякі з них зупинялися на кілька днів, а потім рухалися далі, а хтось зали шався й на кілька тижнів. У березні до нас прибули вантажівки із гума нітарною допомогою від Карлсберг із інших країн. Завод перетворився на невелике сімейне містечко. Ми відно вили роботу їдальні. Обладнали кім
Ми також долучились до волонтер ського руху, який у великих масшта бах розгорнувся у Львові. Постачали ємності для води, піддони, лікарські засоби, паливо для перевезення лю дей і вантажів. ЛЬВІВСЬКА ПИВОВАРНЯ ПЕРШОЮ СЕРЕД ЗАВОДІВ КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА ЗДІЙСНИЛА НАЛИВ ПИТНОЇ ВОДИ. 8 БЕРЕЗНЯ ВІДБУВСЯ ПЕРШИЙ НАЛИВ. ЦЕ РЕЗУЛЬТАТ ЗЛАГОДЖЕНОЇ РОБОТИ ТЕХНОЛОГІВ І ПРАЦІВНИКІВ ВИРОБНИЦТВА. Важливим кроком для нас стало від новлення виробництва. В середині квітня ми відновили випуск продук ції. Виникало багато проблем із по стачанням тари, сировини та інших витратних матеріалів. Через повітряні тривоги ми змушені зупиняти налив продукції чи фільтрацію, внаслідок чо го маємо відставання від планів. Про те ми навчилися з цим працювати і враховуємо при плануванні. У травні ми виготовили рекордну кіль кість продукції. Рекордну для Львів ської пивоварні – 2,5 млн дал. Це най більша кількість випущеної за один місяць продукції за останні 10 років. Звичайно, навантаження на наших працівників значно зросло. Але всі розуміють відповідальність і з перших днів встали до роботи. Щодня на ші люди демонструють надзвичайну
Користуючись нагодою, хочу подя кувати кожному працівникові Львів ської пивоварні за їхню роботу у такий
важкий час і за ті зусилля, які всі до кладають для досягнення результату. Сьогодні пивоварня працює без вихід них і зупинок. Ми вчимось і удоскона люємось для роботи у нових умовах. Щиро вдячний працівникам заводів Києва і Запоріжжя, які приїхали і пра цюють разом із нами. Тут наш фронт! Ми працюємо не лише для отримання прибутку. Ми створюємо для наших людей стабільність, турботу і дохід. Ми поповнюємо бюджет країни. Це наш вклад у перемогу і мир в Україні. Заводчани, я вдячний, що ви продов жуєте роботу, швидко та професійно реагуєте на виклики, дотримуєтеся правил безпеки. Виробництво працює. Ви знаєте наші амбітні цілі й плани. І з такою коман дою, я впевнений, нам все під силу. Наша продукція, попри всі складнощі, потрапляє до споживача, а вода від правляється в різні частини країни до тих, хто її потребує. У нас чудова команда. Дякую за цю єдність і професійність. Героям Слава! З повагою, Богдан Біланчук
на
заводі
до кінця дня 25 лютого. Це відбулося чітко та безпечно, відпо відно до планів, що були розроблені заздалегідь та відпрацьовані на від мінно.
перші дні повномасштабної війни було дооблаштоване бомбосховище для довгострокового перебування. Колеги створили місця для відпочин ку, зробили запаси їжі та води, нала годили інтернет та обігрів. На початку квітня було прийняте рі шення розлити запаси пива, які збе рігались у ЦКТ і були виготовлені ще до повномасштабного вторгнення. При відсутності системи охолоджен ня та постійних повітряних тривогах колектив заводу професійно виконав цю непросту задачу. Були розлиті всі запаси пива з відмінною якістю, жод ного гектолітра напою не втрачено. У червні Запорізький завод почав го туватися до запуску. Це була нелег ка, але радісна й цікава задача. І, як завжди, професійний підхід, наполег ливість, злагодженість дій та підтрим ка одне одного дали чудовий резуль тат. Запорізький завод знову працює! Запрацювали лінії розливу та вариль ні порядки, енергетичні установки та логістика, і знову ми можемо побачи ти на полицях пиво та інші напої ви робництва Запорізького заводу.
ВІДІГРАЛИ
РОЛЬ У РОБОТІ ЗАВОДУ З МОМЕНТУ НАСТАННЯ ВІЙНИ. Ревку Олексію за керування процеса ми на заводі. Коневичу Артему за підтримку функ ціональності майданчика у цілодобо вому режимі. Безпосередньо – за ро боту з утилізації аміаку. Довгоноженку Василю за загальне управління цивільною обороною за воду, комунікацією з представниками держорганів. Денисенку Денису за організацію ро боти бомбосховища. Морозу Денису, Кумпан Олені, Гетуну Сергію за організацію роботи бомбо сховища, забезпечення постачання. Ковальовій Марії за допомогу оформ лення та супроводу листування з дер жавними органами. Семенюк Аллі за підтримку з боку HR. Карнауху Віктору за охорону та без пеку. Команді енергоцеху – Сухорукову Сер гію, Єжаченку Євгену, Ковалю Петру, Кочетковій Олені за проведені роботи із зупинки обладнання, консервації, утилізації аміаку та соляної кислоти. Команді електроцеху – Харламову Віктору, Омельченку Ігорю, Бабенку Володимиру, Магді Віталію, Окороко вій Олександрі, Цибі Андрію, Герману Анатолію, Гузенку Сергію, Вишнякову
В’ячеславу, Калугіну Євгену, Козлов ському Олексію, Сорокоусу Юрію за підготовку бомбосховища, зупинку виробництва, запуск води «Львівар ня».
Команді механичного цеху – Варени ку Петру, Сороці В. Перебейнісу Д., Акімову Олександру, Гризуну Воло димиру за зупинку виробництва, під тримку процесів.
Команді пивовиробництва – Бєлоусо вій Наталії, Глотку Олегу, Чепенку Ан дрію, Доброскок Ользі за зупинку та підтримку виробництва, запуск води. Команді цеху розливу – Скорікову Андрію, Долженку Олегу, Чумаченку Володимиру, Рекуті Віталію, Черненку Віктору, Сотченко Валентині, Малише ву Костянтину, Штаньку Олександру за запуск води «Львіварня». Команді лабораторії – Федосовій Ка терині, Супровіч Альоні за запуск во ди «Львіварня». Команді логістики – Лаврушіну Сер гію, Рудковській Риті за підготовку гу манітарного хаба, запуск води «Льві варня».
Дякую за вашу професійність та згур товану роботу! Героям Слава! З повагою, Сергій Васильєв
відчували?
у перші години 24 лютого?
п’ятій годині ранку я прокинувся від вибухів. Перша реакція була: «Не вже?», бо, щиро кажучи, незважаючи на всі попередження та інформацію, що постійно надходила, я не вірив, як і більшість із нас, що це станеться у та кому масштабі. О сьомій у нас вже відбулося засідан ня Кризового комітету і основний фо кус був спрямований на убезпечення людей. Здебільшого тоді панували думки про роботу, ніж про себе. Ми з дружиною планували залиша тися в Києві. Але наприкінці першого дня війни після наполегливого за прошення мого друга (колишнього військового), його професійних по яснень, чому в моєму районі столиці залишатися надалі небезпечно, поїха ли до нього за місто. Там ми провели місяць. Варто зазначити, що переїзд був правильним рішенням. Адже піс ля того як ми залишили свій дім, тієї ж ночі був прильот рашистської ракети у двох кварталах від нашого будинку. Втім, згодом з’ясувалося, що ми все ж таки опинилися дуже близько до найгарячіших подій цієї війни, оскіль ки перебували у селі Капітанівка
військові гвинтокрили й літаки та який вигляд має російський танк, довелося почути на власні вуха та по бачити на власні очі. Проте все, що ми там бачили і чули, дозволяє мені впевнено казати будьякій людини у світі – те, що накоїли окупанти, то не фейки та провока ції, як стверджує рашистська про паганда. І це дійсно заслуговує на покарання. Я впевнений –відплата неминуча. Наприкінці березня ми по вернулися до своєї квартири і вже не полишали її по цей день.
З якими основними труд нощами зіштовхнулися? Як їх долали? Мабуть, найважче виходило опановувати своє хвилювання та тривогу за близьких і колег, за країну. Адже я мав збе рігати в собі впевненість та оптимізм і, звичайно, ділитися ними з усіма, кому це було необхід но. Допомогали цьому робота, а також зусил
найгіршу ситуацію наприкінці лютого – початку березня дуже гідно. Перш за все, по дбали про безпеку людей, щоб зберег ти команду.
ми чули вкрай панічні поради, як-от: ми маємо готуватися до бізнесу на рівні 90-х років, коли команда прода жів не потрібна, товару буде обмаль та продавати його будемо оптом зі складу. Мовляв, бізнес стане примі тивним. Були на ринку й такі практи ки, коли деякі компанії взагалі нічого не робили задля адаптації. Ми не піш ли ані тим, ані іншим шляхом. Проте відразу почали підлаштовувати біз нес під нові реалії, розробили декілька сценаріїв і готувалися до них. Активно використовували будь-які можливості та шукали оптимальні рішення. Також ми як команда продажів зро били все, щоб допомогти вистояти та пристосуватися до інших обставин на шим партнерам, і це також стало ос новою для збереження бізнесу. Це, мабуть, головне досягнення. І вже у квітні ми почали дуже швид ко відновлювати бізнес і навіть робити його кращим в деяких компонентах, ніж він був до війни, бо суттєво оздо ровили комерційні умови. В країні розпочалася повномасш табна війна. Продажі опинилися під загрозою. Ваші дії? Як вдалося до сягти шаленого відновлення в точках продажу? Якщо ми говоримо про відновлення в точках продажу, не беручи до ува ги регіони, де відбуваються активні бойові дії, – Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська
області, то на всіх інших територіях ми відновили 80%+ довоєнного рівня. Це стало можливим завдяки команді та партнерам. Насправді вся ця си туація показала, що у нас класна ко манда. А переважна більшість наших партнерів, дистриб’юторів – це профе сійні команди, які вміють трансфор муватися, адаптуватися і готові до різ них викликів. Дуже важливо, що ми одразу органі зувалися таким чином, щоб постійно бути на зв’язку – команда, яка керує компанією загалом, і команда відді лу продажів. Спочатку catch-up у нас
сценаріїв роз витку подій. нестача продукції. Оскільки, коли ми повернулися «в бій», в бізнес, спочатку працював тільки один завод у Львові, по тім запустився у Києві. Але за раз працюють вже всі три під приємства. Тож велика подяка колегам із виробни цтва та логістики за героїчне вирішення проблеми дефіциту. А маркетингу –за надшвидкі та дуже якісні рішення з адаптації й розвитку асортименту. Власне, немає жодної функції в компа нії, яка б не долучилась до того, що ми вистояли та перемагаємо як бізнес. Це означає, що ми як нація мужні та адаптивні. Тож незважаючи ні на що, вміємо жити повноцінним життям, ви робляти та пити пиво. Проте пам’ята ти, що йде війна, та давати гідну відсіч окупантам, допомогати ЗСУ.
відбувалися двічі на день, потім ми перейшли в більш стабільне русло –кожного дня, зараз зустрічі проходять двічі на тиждень. Ми повертаємось до більш сталого ведення бізнесу. Завдя ки постійному зв’язку ми мали мож ливість дуже швидко обмінюватись інформацією, оперативно приймати рішення, реагувати на виклики. Крім цього, у наших зустрічах була велика емоційна складова – підтримка одне одного. Люди відчували взаємну тур боту, адже перше питання, яке обго ворюється на всіх зустрічах – це здо ров’я і безпека, чи всі на зв’язку та яка
потрібна допомога, а потім вже гроші і бізнес. Я вважаю, що велику роль в нашому успіху відіграла лідерська команда від ділу продажів. Зокрема, це мої прямі підлеглі Олена Беседіна, Олена Мішкі на, Тарас Грінь, Констянтин Пархомчук, Вадим Клець, Сергій Баландін та їхні підлеглі. Регіональні менеджери Ан дрій Горбуненко, Володимир Шмельов, Сергій Жарик, Ігор Масний та Воло димир Бойко, Менеджери із розвитку каналів МТ Олег Чіхман та Ігор Хар чишин, Старший менеджер з розвитку продажів МТ Володимир Софина та багато інших колег показали себе як Професіонали з великої літери. Це ста ло запорукою того, що всі наші співро бітники відчували підтримку, спокій та впевненість, розуміли, що є конкретний напрямок руху та немає розгубленості. Що хочете сказати колегам? За те, як ми всі разом пройшли най складніший період, хочеться тільки дякувати ще і ще. Більшість колег до вели, що вони Люди та Професіона ли з великої літери. Я щасливий тим, що мені довелося працювати з вами. Побажати всім хочеться ПЕРЕМОГИ та МИРУ якомога швидше! А також бажаю всім нам витримати. На жаль, насправді швидко не буде. Ця історія надовго і ми потребуємо сил мораль них та фізичних, мужності та ресурсів. Але ми витримаємо та переможемо, в цьому немає жодного сумніву! СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
28 ДЕПАРТАМЕНТ ПРОДАЖІВ
Беседіна Олена, директорка по роботі з дистриб’юторами Говорячи про перші години війни, я можу сказати тільки єдине – це був абсолютний шок, ніхто до останнього не вірив, що це насправді відбудеть ся. Різке пробудження після звуків вибуху, телефон, дзвінок рідним і всій своїй команді, гостре відчуття стра шенної небезпеки і необхідність збе рігати ясність мислення та діяти за планом. У перші ж хвилини ми зідзвонилися з керівником, потім з усіма підлегли ми, і визначили місцезнаходження людей, резервні канали комунікації. Головний пріоритет, як і до війни, люди, їхня безпека. Ми в Carlsberg Ukraine багато років будували сталу систему розвитку навичок з охорони життя та безпеки, і це дуже всім до помогло на перших етапах організації роботи в період військових дій. Ба гато співробітників переміщувалися, знаходили притулок в інших областях України та виїжджали за кордон, тому вкрай важливо було налаштувати по стійний моніторинг, підтримувати без перервний зв’язок з командами. Також постало питання організації роботи з партнерами – дистриб’ю торами. Ми підтримували постійний контакт, шукали можливості продов жувати обслуговування роздробу і реалізації продукції. Для моєї команди, а особливо для людей, які зазвичай знаходяться
невизначеність та надія, що все швид ко закінчиться. Проте безпека близь ких – це абсолютний пріоритет, тож перші дні довелося думати, куди пе реїздити, який маршрут безпечніший, де знайти прихисток. І я вкотре пере коналася, який згуртований та чуйний наш народ у лихі часи. Так і наші спів робітники, незважаючи на свої особи сті турботи, не забували підтримувати зв’язок, співчувати, допомагати своїм колегам. Дуже вражає
те, як у таких складних обставинах
Жарик Сергій, регіональний менеджер
Фото полиці супермаркету у перші місяці війни
домівку і переїхати в більш безпечні регіони. З першого дня в нашій групі у Viber вся команда Південного регіо ну дає зворотний зв’язок зранку та ввечері про стан усіх наших співро бітників, обставини та ситуацію на те риторії. З нашими партнерами – дис триб’юторами ми також у постійному контакті. Мене вражає наша згурто ваність, відповідальність, миттєве ба жання допомогти колегам, в родинах яких трапились жахливі події або по трібна підтримка. Як для керівництва компанії, так і для мене, на першому місці є безпека кожного члена нашої команди та їхніх сімей, і це – найго ловніший пріоритет. На превеликій жаль, більша частина Херсонської та частина Миколаїв ської області залишаються окупо ваними, на цих територіях весь цей час йдуть бойові дії. Але попри все з початку квітня ми почали працю вати, спочатку – в Одеській області, а потім частково і в Миколаївський. Дозвіл на торгівлю алкогольними на поями в Одеській області у травні ді яв лише з 9 до 15 години, зараз – до 18.00; у Миколаївській області – лише
у суботу та неділю, зараз вже є дозвіл на продаж протягом усього тижня. Незважаючи на всі складнощі та жа хи, які принесла війна в нашу країну та в кожен дім, ми продовжуємо жи ти і працювати. Кожен співробітник робить на своєму місці максимум можливого для підтримки та роз витку бізнесу Карлсберг Україна. У травні відновили роботу 90% торго вих точок в Одеській області в каналі Традиційної торгівлі та майже 80% торгових точок HoReCa у порівнянні з показниками травня минулого ро ку. У Миколаївській області ці показ ники складають 80% і 40% торгових точок відповідно. Приріст продажів у травні в каналі Традиційної торгівлі в Одеській області склав майже 20%, у каналі HoReCa – 67% до продажів у травні минулого року. У Микола ївській області в каналі Традиційної торгівлі приріст продажів склав май же 14%. З нетерпінням чекаємо всі наші новинки, будуємо дистриб’юцію, відновлюємо співпрацю з кожною торговельною точкою та мережами. Від усього Південного регіону хочу висловити безмежну вдячність нашій
компанії за підтримку та обраний курс. Впевнено можу сказати – ми не підведемо! Віримо в нашу Перемогу, віримо в наші ЗСУ, віримо в нашу Україну! Слава Україні!
Софина Володимир, провідний менеджер з продажу в ключових мережах Війна увірвалась раптово і карди нально змінила життя кожної людини на території Україні, зокрема й кожно го співробітника Carlsberg Ukraine. Від чуття необхідності особистого внеску в протистояння ворогу та відповідаль ності за безпеку близьких переповнює серце з перших хвилин вторгнення. Команда польових продажів о 6.30 24.02 була на зв’язку та організову вала інформаційну взаємодію між центральним офісом Карлсберг, дис триб’юторами та їхніми співробітника ми, клієнтами та торговими точками. Основні труднощі першого місяця війни полягали у
каналів зв’язку давали свої резуль тати. Наступні кроки по відновленню продажів команди: оперативне фо кусування на територіях, мережах, доступному асортименті та необхід них ресурсах виходячи з міркувань безпеки та економічної ефективності. Щиро дякую усім колегам, а особли во польовим командам продажів МТ, за виконані непрості завдання у складних умовах. Ми змогли збе регти нашу сферу трудової діяльно сті і цим забезпечили продовження історії успішних людей Карлсберг як частини успішної суверенної держави
Україна. Прошу всіх залишатися мак симально продуктивними на наших ділянках бізнес-процесів та вірити у невідворотність нашої ПЕРЕМОГИ. Перемоги правди, добра, справед ливості заради світлого майбутнього всього людства. Небайдужість, що панує у суспільстві під час війни, вражає. Співробітники Carlsberg Ukraine яскравий тому при клад, адже я особисто знайомий з ко легами, які знаходяться на фронті зі зброєю в руках, які регулярно здають кров для поранених, які активно до помагають українській армії, які ство рили благодійний фонд гуманітарної допомоги, які допомагають внутріш ньо переміщеним особам і при цьому сумлінно працюють на успіх компанії. Такі дії наших працівників розчулю ють до глибини душі та назавжди за лишаться в серці.
ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО МИ МАЄМО СТРАТЕГІЮ, ВПРОВАДЖУЄМО, ВІДСТЕЖУЄМО РЕЗУЛЬТАТИ, ЩОРОКУ ЗВІТУЄМО. ОДНАК ПРИ ЦЬОМУ РОЗУМІЄМО, ЩО В НАС Є ЧАС НА ЇЇ ВТІЛЕННЯ. НАША СТРАТЕГІЯ «ЦІЛЬ 4 НУЛІ: РАЗОМ ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО» – ПРИКЛАД. НУЛЬ ВУГЛЕЦЕВОГО СЛІДУ, НУЛЬ ВТРАТ ВОДИ, НУЛЬ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ ТА НУЛЬ БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОГО СПОЖИВАННЯ – НАШІ ЧОТИРИ ОРІЄНТИРИ, ДЕ НАМ ВДАЄТЬСЯ ДОСЯГАТИ УСПІХІВ І БУТИ КОМПАНІЄЮ, ЯКА ЗАДАЄ РИТМ СТАЛОМУ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ РАЗОМ ІЗ ІНШИМИ FMCG-ГРАВЦЯМИ. ІЗ ПОЧАТКОМ ПОВНОМАСШТАБНОЇ
до країни-агресора. Ось що відбулося від 24 лютого 2022 року: Міжнародна асоціація ринків капіталу (ICMA) призупинила
позбутися вже існуючих вкладень, хоч вони й складають 0,01%. ESG-рейтинг уряду росії впав до найнижчої можливої позначки ССС замість ВВВ з негативним рейтингом до початку війни за рішенням одного з авторитетних агентств MSCI ESG. Особливо відчутно це в G-сегменті, який складає 50% загальної оцінки: до мінімального рівня знижені категорії «Стабільність та мир», «Політичні права» та «Ефективність управління». Припинила свою діяльність в росії
. Як що світ приймає правила сталого розвитку, виграє той, хто першим до них приєднається. ESG «кредит» – це спосіб, у який частина компаній трактувала ці лі сталого розвитку. Наприклад, точкові проєкти, відсутність ціліс ної стратегії. Війна показала, що в «кредит» працювати не вийде. Для того щоб убезпечити свій біз нес, треба бути підготовленим –мати програму, цілі та слідувати їм. Зміна цілей. Питання цілей ста лого розвитку актуальне зараз як ніколи. Професійна спільнота зада ється питанням: «Може, варто пе реглянути 17 звичних нам Глобаль них цілей?». Хтось нашвидкуруч переписує страте гії, хтось – чекає відповідь міжнародної спільноти, хтось продовжує слідувати своєму плану, зміщуючи акценти. Ос танній варіант – чи не найкращий. Не потрібно руйнувати старе й те, що пра цює, на абсолютно нове. По-перше, стратегія – це довготермі нова історія. Війна закінчиться, страте гія – продовжить працювати. По-друге, не обов’язково змінювати цілу програ му. Вистачить визначити пріоритети, які б стали адекватною відповіддю на зовнішні виклики. У нашому випад ку – повномасштабна війна росії про ти України. Власне, цим шляхом пішли наша компанія та Група.
людей
нашої фінан сової допомоги, ми об’єднали зусилля зі штаб-квартирою, а лінії виробництва Carlsberg Ukraine вперше за всю істо рію діяльності адаптували до вироб лення питної води.
Carlsberg Group, Carlsberg Foundation та Tuborg Foundation перерахували 75 млн данських крон на допомогу Україні. Завдяки цьому сім’я Carlsberg ак тивно долучилася до гуманітарних ініціатив, частина коштів уже безпо середньо спрямована на підтримку українських благодійних фондів та організацій. Нашу допомогу вже от римали 11 організацій.
«Інститут міста» «Львіварня» відновила роботу та під тримала населення міста й сам Львів. 30% вартості квитка і примножений компанією Carlsberg внесок передали до «Інституту міста». Зібрані музеєм кошти спрямували на гуманітарні по треби внутрішньо переміщених осіб, а саме – облаштування містечок для життя на вул. Пулюя та у Сихові. Зо крема, 19 травня Львівська міська рада спільно з польським урядом відкрили модульне містечко у Сихові,
«СТЕП»
Завдяки нашому внеску придбали та передали: холодильники для збері гання медикаментів, планшети та вай фай-роутери для запорізької Служби у справах дітей, які дозволять опти мізувати роботу соціальних праців ників. Фахівці Служби щодня надають підтримку переселеним сім’ям і сім’ям у складних життєвих обставинах. Мо більні пристрої потрібні для зручної реєстрації запитів, обліку виданої гу манітарної допомоги, швидкого по шуку інформації для консультування людей. Крім того, закупили захисне спорядження та інвентар для Управ ління з питань попередження надзви чайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради.
UNITED24
KSE Foundation
Ми підтримали проєкт KSE Foundation по віднов ленню амбулаторії в Макарові на Київщині. До 22 березня Макарів був окупований, російські війська нищили все на своєму шляху. Снаряд за гарбників ущент зруйнував амбулаторію. Мета спільного проєкту KSE, МОЗ, Київської обласної вій ськової адміністрації та Комунального некомерцій
Наша футбольна нагорода «Лев Мат чу» промотує національну платформу збору коштів на підтримку України –UNITED24. Під час серії міжнародних матчів збірної України з футболу ми закликаємо не лише проголосувати за найкращого футболіста гри, а й пе рейти на платформу та зробити бла годійні внески на допомогу Україні.
Rotary Club International
«Життєлюб»
Нам вдалося допомогти закупити пальне для перевезення гуманітарних вантажів (зокрема й життєво необхід ні ліки для інсулінозалежних хворих) для Харківської, Сумської, Київської, Миколаївської, Дніпропетровської та Запорізької областей і евакуації мирного населення прифронтових населених пунктів Харківської, Мико лаївської, Донецької та Луганської об ластей.
Ми допомогали організації евакуйо вувати людей з місць, що знаходяться під постійними обстрілами, на безпеч ні території, забезпечувати людей хар чуванням та одягом.
Help Ukraine 22 –«Операція Паляниця»
Ми долучилися до ініціативи фон ду – підтримка потерпілих від війни внутрішньо переміщених осіб. Насам перед це медична допомога, забезпе чення харчуванням, одягом, місцем проживання. Боротьба – для перемоги, вода – для життя Понад 1,5 млн літрів – саме стіль ки питної води вдалося виробити Carlsberg Ukraine та доставити її лю дям, які цього потребують. Завдяки співпраці з благодійними фондами воду отримали на Чернігівщині; в Бучі та Ірпені, навіть ще до звільнення ре гіонів від ворога; на Харківщині; в За поріжжі, яке приймало евакуйованих мешканців Маріуполя; та у Мико лаєві, який бореться із дуже важким викликом – забезпечити мешканців водою.
Bikes4Ukraine, яку очолює данський урбаніст, ведучий програми LifeSized City Мікаель Колвілл-Андерсен. Його мета – зібрати та доставити у Львів 2 тис. велосипедів, а також облаштувати 20 км велосмуг, що поєднають станції прокату. Carlsberg Ukraine стала партнером проєкту. Компанія взяла на себе логістику та доставила першу партію велосипедів у Львів.
«Понад усе» Проєкт започаткували для забез печення довгострокової програми реабілітації постраждалих від війни в Україні. Його завдання – надати всім українцям, які зазнали лиха від ро сійської агресії, необхідну медичну та психологічну допомогу. Проєкт «Понад усе» вже розпочав свою практичну діяльність: лікарі надають консультації та ведуть огляд постражда лих. А нещодавно відкрився центр фізичної реабілітації, який наразі досить успіш но працює. У межах проєкту надається медична та психо логічна допомога біженцям, внутрішньо переміщеним особам та дітям, які по страждали під час бойо вих дій в Україні.
допомоги по всій Україні. Сім’я придбала бус та зараз активно допо магає на гуманітарному фронті.
вже зібрали, доставили та роздали вісім автомобілів гуманітарної допомо ги: продукти, гігієнічні засоби, стартові пакети, пальне, дитячий одяг, іграшки, ліки та корм для тварин. Одне із найбільших досягнень – ми всі об’єдналися задля спільної мети. Чима
ло колег із різних функцій нашої родини Carlsberg Ukraine вже долучилися до во лонтерства. Безмежно вдячна кожному/ кожній за підтримку та допомогу. Мене надихають люди-однодумці. За раз вони скрізь: в сім’ї, в компанії, в країні та за кордоном. Всі вони додають впевненості у нашій роботі. Завжди до душі слова Ліни Костенко: «Віддай лю
від’їзду додому –молоду сім’ю з дитиною. З початку березня Олександр серед наших колег, які віддано працюють на заводі, аби Carlsberg Ukraine продовжувала варити пиво для мирного сьогодні та завтра. На дев’ятий день війни у мене з’явила ся можливість прийняти у себе вдома переселенців. Тож я одразу повідомив про це департамент персоналу, мовляв, знаходжуся в режимі повної гостинності. Згодом надав прихисток п’яти дівчатам. В одній квартирі ми разом переживали страхіття цієї війни майже півтора місяці. Енергійність колег вирішив спрямувати на нагальні потреби, тож запропонував їм долучитися до команди волонтерів із в’язання маскувальних сіток. Усі із за доволенням відгукнулися на мою про позицію і майже щодня дівчата своїми руками створювали захист для наших Героїв. Фраза, яка допомагає та підтримує: «Песиміст бачить труднощі в кожній можливості, а оптиміст бачить можли вість у кожній труднощі»
ріжжя, а після
Било, менеджерка
персоналу
були
мене
Олександр Костенко, менеджер з інноваційних та виробничих процесів Саша організував спільноту од нодумців, яка підтримує наших захисників. На початку війни я організував збір коштів на спеціальне облад нання для наших захисників. Ми придбали тепловізор, бронежиле ти, одяг та взуття – те, що їм було необхідно. Щодо інших речей ми контактували з волонтерами та від чували їхню велику підтримку. Для моїх друзів із баскетбольної коман ди закупили турнікети, рації, так тичний одяг та багато чого іншо го – відповідно до їхнього списку. На той час вони звільняли Київську область. Наші люди – неймовірні! Таку націю неможливо перемогти. Я намагаюся бути корисним усю ди, де це потрібно. Наприклад, до помагаю жінкам і дітям в перетині кордону та пошуку прихистку на території Польщі. У цей процес та кож активно залучені наші колеги із Carlsberg Polska, які з початку війни пропонують свою допомогу та завжди цікавляться ситуацією в Україні. Я безмежно вдячний їм за підтримку! Зараз усі ми – однодумці: згурто вані, об’єднані та сильні. Всі хочуть зробити свій внесок у нашу пере могу. І соцмережі у цьому дуже допомагають (але завжди потрібно пам’ятати про інфогігієну). втрачаємо надії, але ж скільки людей допомагає одне одному, скільки жит тів врятовано завдяки небайдужості та ще скільки буде збережено задля спільної перемоги. Ми вже інші, але ми все пам’ятаємо, це вже наша істо рія і ми творимо її власноруч, так, як того хочемо і як того заслуговуємо! 37
«А
наш сидр Somersby?», – прикро, але на його виробництво у Львівської пи воварні не було ліцензії.
Отже, перед нами постало завдання: отримати в податковій ліцензію на виробництво сидру. Профільний де партамент на той момент фактично припинив свою роботу, адже співро бітники евакуювалися хто куди, теле фони не відповідали, і на Гарячій лінії ДПС нам також не змогли повідомити жодних контактних даних чи органі заційної інформації про перенесення або відновлення роботи департамен ту в іншому місті.
НЕСТАНДАРТНІ ЗАДАЧІ, ЯКІ ДОВОДИТЬСЯ ВИРІШУВАТИ В РЕЖИМІ NON-STOP, ЗМУШУЮТЬ НАС ІМПРОВІЗУВАТИ, ГУРТУВАТИСЯ, СТАВАТИ БІЛЬШ АДАПТИВНИМИ ТА ГНУЧКИМИ
САМЕ В ЧЕРВНІ 2017-ГО МКК ПІ ЗНОВУ ВІДКРИВ СВОЇ ДВЕРІ ДЛЯ ЛЬВІВ’ЯН ТА ГОСТЕЙ МІСТА. ВІДКРИТТЯ ВИЙШЛО ГУЧНИМ ТА ПОМПЕЗНИМ: НА ТЕРИТОРІЇ ЛП ВІДБУВАЛИСЯ ТЕАТРАЛІЗОВАНІ ЕКСКУРСІЇ, ГРАЛА МУЗИКА, АРОМАТИ СМАКОЛИКІВ ТА СВІЖОГО ПИВА НІКОГО НЕ ЗАЛИШАЛИ БАЙДУЖИМИ – УСІ ПРЯМУВАЛИ ДО ЛЬВІВАРНІ. ДО УВАГИ ВІДВІДУВАЧІВ ПОСТАВ НОВИЙ СУЧАСНИЙ ІНТЕРАКТИВНИЙ МУЗЕЙ, АНАЛОГІВ ЯКОМУ НА ТОЙ ЧАС ГОДІ Й БУЛО ШУКАТИ. ЦЕ ВЖЕ ЗАРАЗ У ЛЬВОВІ З’ЯВИЛИСЯ НОВІ ЦІКАВІ МУЗЕЇ,
відчувається вже з перших кроків, коли ступаєш на поріг Львіварні та бачиш перед собою нестандарний, особливий пивний дизайн музею. Клепки з бочок занурюють тебе у пивний світ, і вся подальша експозиція побудована таким чином, щоб від відувач у легкій, невимушеній атмосфері через інтерактивні ігрові зони міг самостійно поринути в історію та процес пивоваріння. А по тім, звичайно, закріпити отримані враження дегустацією – найсвіжі ші чотири сорти пива дадуть змогу насолодитися різними смаками та ароматами бренду «Львівське». І коли після змістовної екскурсії дегустуєш цей свіжесенький пивний сет від «Львівське», торкаєшся душі бренду, то неодмінно закохуєшся у нього, у його смаки і запа хи, багатство кольору та аромату, і вже ніколи не зрадиш і поміняєш його ні на яке інше пиво. Ось таке воно – «Львівське». За п’ять років роботи Львіварня стала візитівкою міста, місцем, яке кожен має обов’язково відвідати під час свого візиту до Львова. Впродовж п’яти років у Львіварні побували більше 250 тис. туристів з різних куточків світу. Погодьтеся, це немало, особливо зважаючи на те, за яких умов нам доводиться працювати: два роки каранти ну, повномасштабна війна… Але ніщо не стане на заваді нашим планам. Львіварня працює та готова й надалі дарувати яскраві емоції відвідувачам і впроваджу вати у життя найнеймовірніші проєкти. А їх за ці п’ять років було вдосталь: від тематичних екскурсій, фешн-показів до відкриття
Ось і зараз, відновивши роботу Льві варні під час війни, хочемо бути яко мога більше корисними суспільству, нашим людям, Україні. У цей непростий час ми зуміли по-но вому налаштувати роботу нашого комплексу та виставити абсолют но інші пріоритети. Працюємо, щоб пришвидшити нашу ПЕРЕМОГУ! А для цього запровадили низку захо дів: безкоштовні екскурсії для пересе ленців, щоб підтримати і мотивувати людей, показати їм нашу галицьку гостинність, чуйність та розуміння, і хоча б трішки відволікти від страшної буденності. І нам це вдається. Коли бачиш посмішки на їхніх обличчях і чуєш слова подяки, розумієш, що все не намарно. Також важливим пріоритетом у нашій роботі зараз є благочинність – 30% від вартості квитків щомісяця спря мовуємо на гуманітарну підтримку Львова КУ «Інститут міста» для благо дійних потреб. Важливо зазначити, що внесок му зею був примножений компанією Carlsberg. Усі кошти спрямовані на гу манітарні потреби внутрішньо пере міщених осіб, а саме облаштування містечок для життя на вул. Пулюя та в Сихові у Львові. І 19 травня Львівська міська рада спільно з польським уря дом відкрили у Сихові модульне міс течко. Львіварня продовжує брати участь у житті міста та підтримує всі ініціативи туристичного департаменту і міської ради. Зокрема, провела низку екс курсій в межах заходів «Прогулянки містом» та Міжнародний день музеїв, і все це, звичайно, на пільговій основі, заради добра, миру та підтримки пе реселенців. З великою радістю та гордістю ми від новлюємо проведення знакових подій на нашій локації. Зокрема, 3 червня на території Львіварні відбулася Це ремонія Ukrainian Fintech Awards 2021, під час якої було відзначено внесок
провідних компаній у розвиток фін тех-екосистеми. Кульмінацією захо ду став аукціон. Кошти, отримані від продажу картини Соні Морозюк, було спрямовано на благородну та необ хідну справу – закупівлю рацій для наших військових. Ну і, безумовно, неможливо омину ти увагою приїзд до Львіварні вико навчого віцепрезидента регіону Цен тральної та Східної Європи Carlsberg Group Ларса Леманна. Це неймовірно цінно – відчувати зараз підтримку та одностайність нашого керівництва, яке щосили підтримує нас, бізнес, еко номіку та українське суспільство. З такою опорою та вірою в нас ми впев нено рухаємося до перемоги на усіх фронтах – і на
святкували з
заготов ками – пиво, суп, ростбіф, сливовий дуф». А. Стюарт Долден, 1-й батальйон Лондонського шотландського полку. «Ми провели різдвяну вечерю в Альберті, Франція, на старій фабриці швейних ма шин. На вечерю ми пили пиво – і до нього була гарна їжа! Смажена свинина!» Ч.Х. Вільямс, 5-й батальйон, Оксфордширська та Бакінгемширська
Легке пиво під час Другої світової входило до пайків британських і аме риканських солдатів. У Великій Бри танії паби не зачинялися навіть під час найсуворіших бомбардувань, а у США війна фактично врятувала пивну індустрію. Вінстон Черчилль, зокрема, був од ним із найвідоміших «лобістів» пива під час війни. І більшість членів уря ду підтримували його позицію. У 1940 році британський міністр продоволь ства лорд Вултон так відстоював важ ливість пива для тилу: «Якщо ми хочемо підтримувати бо дай якесь нагадування про нормаль не життя, пиво має вироблятися, на віть якщо воно буде не таким міцним, як хочеться поціновувачам. Завдан ням уряду є підтримка не лише жит тя, а й морального духу країни». Паби Британії не зачинили свої двері для відвідувачів. А кухоль пива став одним із визнаних засобів боротьби зі стресом в укриттях. Втім, пінне популяризували не ли ше в тилу, а й на фронті. У 1942 році британські пивовари створили комі тет «Пиво для військ». Вони організо вували поставки для солдатів навіть у найвіддаленіші райони Близько го Сходу та Північної Африки. Після успішної висадки в Нормандії у 1944 році пиво доставляли до солдатських таборів у бочках, прив’язаних до крил літаків. Дійшло до того, що у 1944 році бри танський Королівський флот затвер див новий план забезпечення пивом моряків у Тихому океані. За допомо гою інженерів броварні з Бристоля розробили план «плаваючих пиво варних заводів», які могли виробля ти близько 40 тисяч літрів пива на тиждень. Влітку 1945-го почали бу дувати дві такі «плаваючі броварні». Однак війна завершилась. Проте пер ша пробна варка пива у відкритому
морі таки відбулася, і заверши лася вона тільки 31 груд ня 1945 року. Так з’явився англійський м’який ель, який роздали морякам та високо посадовцям. Друга світова війна, без перебільшення, врятувала й аме риканські пивні бренди. Адже за угодою з урядом бро варні мали постачати американським солдатам 15% своєї продукції. Єдина «суха» поступка, на яку пішов Фран клін Рузвельт, який, до речі, скасував сухий закон у 1933-му, – об’єм алко голю у пиві, яке постачається для сол датів, не має перевищувати 3,2%. Так 3,2-відсотковий американський лагер став головним пивом армії США, а уряд оголосив пивоваріння важли вою галуззю воєнного часу. Пивовари перетворилися на взірець патріотизму. Виробники запусти
Юлія Стельмах –старша дирек торка по роботі з органами дер жавної влади та з корпоративних питань Carlsberg Ukraine: Пивоварна галузь за лишається одним із драйверів еко номіки й сьогодні. Уявіть, внесок пивного сектору в світовий ВВП можна порівняти з економікою Бельгії в 2019 році (533 мільярди доларів США), а кількість підтри муваних робочих місць дорівнює всій робочій силі Італії (23 мільйо ни людей). Тут не тільки робочі місця, а й податки, корпоративна соціальна відповідальність і гума нітарні ініціативи. Перше рішення уряду про заборону продажу пива під час війни було скасоване не випадково, як бачите на прикладі історичних фактів. Ми учасники великого ланцюга еко номіки – сільське гос подарство, HoReCa, логістика, ритейл то що. Ми ключ до цього ланцюга.
розповідаючи про їхні численні внески у перемогу, вклю чаючи податки для підтримки військового виробництва. І, зрештою, отримали величезну ар мію шанувальників, особливо серед молодих солдатів, які повернулися з війни. Керівництво Збройних сил США на магалося забезпечити солдатів пив ним пайком не лише на фронтах Єв ропи, а й навіть у найвіддаленіших куточках Тихого океану. А багато ви робників після консультацій з військо вими почали фарбувати банки зі сво їм пивом в оливково-сірий колір, для маскування.
Поїду відпочивати у наш Крим
Зберу всю сім’ю разом З радістю вийду на роботу, повноцінно, зустрінуся зі всіма колегами; пересаджу квіти та насаджу нові; відвідаю кінотеатри, кафе з друзями; з дітьми брати мемо участь у всіх змаганнях по танцям не on-line! Мрію поїхати до подружки у Харків, щоб допомогти у відновленні
Привіт! Якщо ти читаєш цей лист, війна закінчилася. Ми по вернулися додому. Нарешті ми змогли обійняти тих, кого не бачили так довго. Змогли вибачитися перед тими, хто не доче кався. Змогли подивитися в очі одне одному. Якщо ти читаєш цей лист, то найгірший день, коли все почало ся, та найкращій день, коли все скінчилося, вже позаду. Ти зна- єш, як це — прокидатися від слів «почалася війна», і як це — чути: «Перемога!». Найгірше та найкраще вже сталося, і нехай це завжди дає тобі сили жити далі: Любити. Берегти те, що ма- єш. Пам‘ятати ціну, яку ми заплатили. Мріяти про щось велике та про щось дуже дрібне. Цінувати момент. Не відкладати на потім. Пробачати. Знову будувати дім. Обирати килимки. По ливати квіти. Робити каву вдома на кухні. Одягати обновки. Якщо ти читаєш це зараз, я хочу, щоб ти знав/знала, що буде день, коли ти зможеш прочитати це знову. І цей день обов’язково настане.
цей лист, війна за кінчилася. Ми повернулися додому»...