Airport April 2021 by Airport Magazine

№ 165 квітень 2021 ХАРКІВ

КОНТИНЕНТ, ЩО ДИВУЄ ЛІМПОПО.

Побачити на власні очі

КИРИЛО КАРАБИЦЬ: «Диригент — провідник енергії»

СУЧАСНЕ АФРИКАНСЬКЕ МИСТЕЦТВО

ТЕТЯНА БУДЬОННА: «СПРАВЖНІЙ ЛІКАР — ТОЙ, ЯКОМУ ДОВІРЯЮТЬ»

THE AFRICA ISSUE

CONTENT

THE AFRICA ISSUE З півдня на північ, із заходу на схід: кіно-Африка

Кирило Карабиць: «Диригент — провідник енергії»

Луксорський обеліск: шлях між цивілізаціями

№ 165 квітень 2021 Головна редакторка ОЛЕНА ІВАНОВА (063) 837-14-52 h.ivanova@megapolisplus.com.ua

Лімпопо. Побачити на власні очі 22

Випускова редакторка ОЛЕКСАНДРА ГОРБАЧ (066) 143-12-24 a.horbach@megapolisplus.com.ua

Сафарі в Танзанії: tips & tricks

Асистентка редакції АНАСТАСІЯ ФУРСЕНКО a.fursenko@megapolisplus.com.ua

Літературна редакторка ГАННА ПАНАХНО

Ігор Гут: «Вчасно продати бізнес — великий талант»

Жодних кліше

Просто, пряно, екзотично

Сontemporary African art

КОНТИНЕНТ, ЯКИЙ ДИВУЄ

Born to be wild

Дизайн ОКСАНА КАТЕРЕНЧУК ДАР’Я АКУЛОВА АНАСТАСІЯ БОЙКО Відділ реклами у Харкові (057) 751-94-61 ОЛЕГ НОВІКОВ (050) 824-15-33 o.novikov@megapolisplus.com.ua Відділ реклами в Одесі вул. Пушкінська, 38/40 тел./факс: (048) 775-16-16 Випускова редакторка АНАСТАСІЯ МЕЛЬНИК (098) 236-32-31 av.melnik@megapolisplus.com.ua Відділ реклами у Києві Лук’янівський пров., 8 ЮЛІЯ АГЕЄВА (097) 849-85-86 air@inline.in.ua Відділ реклами у Львові вул. Водогінна, 2, офіс 222 (2-й поверх) (032) 290-2-777 ГАЛИНА БЕРЕЖАНСЬКА (097) 935-93-33 h.berezhanska@megapolisplus.com.ua Відділ реклами в Дніпрі вул. Казакова, 2д, БЦ «Континент», офіс 410 (067) 322-78-87 Випускова редакторка МАРИНА ЛОПЕС ЕНРІКЕС (050) 704-27-26 m.lopesenrikes@megapolisplus.com.ua

Над номером працювали: Ганна Панахно, Ганна Безрукова, Ксенія Литвин, Юліанна Кокошко, Дарія Демура, Інна Сословська, Світлана Остін, Євгенія Прорвіна, Юлія Козда, Крістіан Ульвеус, Тетяна і Кирило Лазовські, Олена Іванова, Ірина Баранівська, Катерина Сафронова, Юлія Риндіна Розповсюдження журналу

Журнал розповсюджується безкоштовно на території міжнародних аеропортів «Харків», «Одеса», у харківських ресторанах, бутиках, спортивних центрах, автосалонах, розважальних і торговельних центрах, а також по широкій базі партнерів рекламного холдингу «Мега-Поліс-плюс», яка постійно оновлюється. кція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів. У разі надання готових оригінал-макетів рекламодавець підтверджує, що макет відповідає вимогам законодавства України. У цьому випадку рекламодавець несе відповідальність за збереження прав третіх осіб і підтверджує, що використані в макеті знаки для товарів і послуг мають реєстрацію та дозвіл на розміщення і використання на території України, а всі рекламовані товари і послуги, що підлягають обов'язковій сертифікації та вимагають наявності ліцензії, сертифіковані та мають відповідну ліцензію. Також у разі надання оригінал-макетів, що містять зображення фізичних осіб, рекламодавець підтверджує, що володіє всіма необхідними правами на розміщення таких зображень і це ніяк не обмежує права третіх осіб. Думка редакції може не збігатися з думкою авторів. Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція залишає за собою право на редагування матеріалів. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Усі права захищені. Передрук і будь-яке використання матеріалів можливі лише з письмового дозволу редакції.

I AIRPORT magazine • April 2021

Видавець та засновник ТОВ «Мега-Поліс-плюс» Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 20189-9989 ПР. Видане Державною реєстраційною службою України 30.08.2013 р. Адреса редакції та видавця 61002, Харків, вул. Культури, 28 (057) 751-94-61 (62, 63) Друк ТОВ «Перша зразкова друкарня» 61052, Харків, вул. Конєва, 21 www.exp-print.com.ua Наклад: 5000 примірників Вихід з друку: 5 квітня 2021

Audi Центр Харків Восток Харків, вул. Шевченка, 135 (098) 717-00-00 audi.kh.ua

EDITORIAL

епізнані загадкові континенти інтригують і освіжають нашу любов до життя. Бо що ж ще, крім обов’язків, стереотипів і страхів, отак по-справжньому надає енергію прокидатися, планувати, досягати? Хіба не факт, що у світі є дещо, чого ми ще не знаємо? І якщо вибирати найбільш загадкову частину планети, це, без сумніву, буде Африка. Африканський континент через своє розташування завжди був осторонь торгових шляхів і подій, що потрясали решту світу. Сахара ховала його від Євразії, а специфічні вітри і течії

ЯКЩО ВИБИРАТИ НАЙБІЛЬШ ЗАГАДКОВУ ЧАСТИНУ ПЛАНЕТИ, ЦЕ, БЕЗ СУМНІВУ, БУДЕ АФРИКА

I AIRPORT magazine • April 2021

Атлантики не давали великої свободи у навігації біля його берегів. Тож сусідні народи майже нічого не знали про землі, розташовані далі Великої Пустелі, та навідувалися лише на узбережжя, здебільшого щоби купити рабів. Де-юре Африка отримала рівний статус із іншими континентами, а її країни набули незалежності тільки в середині XX століття. І хоча на мапі вона виглядає не дуже велетенською — у найширшій частині простягається на таку саму відстань, як Росія (не забуваємо про викривлення пропорцій у звичних нам картах Меркатора). Буде чудово, якщо цей номер додасть фарб у ваше уявлення про ці незвичайні й надзвичайні землі та країни, про цих людей континенту контрастів, безкінечно багатого природою, пейзажами і копалинами — й безкінечно бентежного водночас.

ОЛЕНА ІВАНОВА, головна редакторка

HIGHLIGHTS

AIRPORT РЕКОМЕНДУЄ ПОДИВИТИСЯ

Вибір: Ганна Панахно

AIRPORT РЕКОМЕНДУЄ ПОСЛУХАТИ

28 КВІТНЯ 8 КВІТНЯ

«ПУЛЬС»

Стрічка, що надихає йти (ба більше, бігти!) уперед попри все. Фільм базується на історії Оксани Ботурчук — української легкоатлетки, чемпіонки Паралімпіади 2008-го, п'ятикратної срібної та бронзової призерки Паралімпійських ігор 2008, 2012 і 2016 років. Спортсменка потрапила в автомобільну аварію, що спричинила важкі травми та майже повну втрату зору. Але це не зупинило дівчину, яка прагнула перемоги. Завдяки тривалій реабілітації та виснажливим тренуванням, а головне, силі волі, вона здобула омріяне золото. Окрім подолання фізичних випробувань, картина зображує і внутрішній розвиток героїні: від стадіону до стадіону бачитимемо щоразу іншу Оксану. Режисер фільму — Сергій Чеботаренко. Головну роль зіграла Наталія Бабенко.

I AIRPORT magazine • April 2021

«THE HANDMAID'S TALE». Четвертий сезон

Серіал «Розповідь cлужниці» перестав бути екранізацією роману Маргарет Етвуд ще наприкінці першого сезону. У третьому історія, що розпочиналася як антиутопія, поступово перетворилася на казку про помсту. Джун вдалося переправити понад 50 дітей із тоталітарного Геліаду до Канади та вижити після серйозного поранення. Попри нереалістичність сюжету, її шлях від жертви до месниці надзвичайно захоплює. Події нового сезону розгортаються під гаслом «Нехай панує свобода». Служниці й марфи беруться до зброї та виходять на стежку війни. Джун очолює повстання, не забуваючи про свою головну мету — повернути дочку. Цей сезон став для Елізабет Мосс режисерським дебютом: акторка зняла третій епізод.

9 КВІТНЯ

TAYLOR SWIFT. «FEARLESS: TAYLOR'S VERSION»

Невтомна Тейлор Свіфт презентує нову версію «Fearless». Це друга платівка співачки, що вийшла 2008-го, мала шалений комерційний успіх і стала першим релізом в історії, що отримав чотири головні музичні нагороди протягом одного року. Ще 2019-го, після продажу майстер-копій американському бізнесмену, Свіфт анонсувала перезапис перших шести альбомів. Оновлена платівка містить 26 пісень, зокрема шість нових, створених артисткою у віці 13–16 років. Минулорічна робота Тейлор також здобула визнання. У березні на 63-й церемонії вручення Grammy збірка «Folklore» перемогла в номінації «Найкращий альбом року».

HIGHLIGHTS

AIRPORT РЕКОМЕНДУЄ НАДИХНУТИСЯ

AIRPORT РЕКОМЕНДУЄ ПОЧИТАТИ

ОЧІКУЄТЬСЯ У КВІТНІ

ЮРІ ЕРРЕРА.

«ANDY WARHOL» Ретроспектива Енді Воргола в Tate Modern — одна з експозицій, що привертають увагу навіть через монітор. Окрім культових зображень Мерілін Монро, банок Coca-Cola та Campbell, куратори зібрали роботи, які раніше не експонувалися у Великій Британії. Так, тут можна побачити твори із серії «Ladies and Gentlemen» — портрети чорношкірих та латиноамериканських трансвеститів і трансжінок, які не виставлялися широкому загалу понад 30 років. Виставка представлена на сайті галереї (www.tate.org.uk) та розділена на 12 частин, що презентують життя й творчість радикального митця. Проєкт доповнює відео з кураторами, які обговорюють Воргола з погляду історії іммігрантів, його ЛГБТКІ-особистості та стурбованості питаннями смерті й релігії.

I AIRPORT magazine • April 2021

«ЗНАКИ, ЩО ПЕРЕДУВАТИМУТЬ КІНЦЮ СВІТУ»

«Деінде паблішінг» — видавництво сучасної іспаномовної та англомовної прози, яка запам'ятовується не тільки доброю історією, а й тим, як вона розказана. Серед таких книжок — роман мексиканського автора Юрі Еррери «Знаки, що передуватимуть кінцю світу» (2009), з українським перекладом якого познайомимося вперше. Головна героїня Макіна вирушає з Мексики до США на пошуки брата. Проте це розповідь не тільки про еміграцію й інші актуальні проблеми регіону. Еррера пише про переходи, які робимо у свідомості, коли перетинаємо кордони, про доколумбівську Америку та пошуки щастя. Водночас роман побудований у такий спосіб, що читач може сам інтерпретувати реальність. 2015-го він увійшов до списку найкращих книжок року за версією Guardian.

12 КВІТНЯ

ЮРІЙ ВИННИЧУК. «ВІЛЛА ДЕККЕРА»

Юрія Винничука не дарма називають популяризатором Львова — чимало його робіт присвячено цьому харизматичному місту. Інша їхня характерна риса — авантюрний сюжет з елементами гротеску й гумору. У новому творі письменника знайдемо і перше, і друге. «Вілла Деккера» — ретродетективний роман, що розкриває таємниці життя передвоєнного Львова. Події відбуваються за кілька днів до початку Другої світової, перетворюючи сюжет на політичний трилер. Озброєний глибокими знаннями теми, Юрій Винничук створює для своїх героїв найдетальніше тло. Соковитою мовою розповідає про кримінальні та любовні інтриги, про балансування в невизначеності, додаючи нові яскраві штрихи до портрета міста Лева.

INSPIRE 10

I AIRPORT magazine • April 2021

КОНТИНЕНТ, ЯКИЙ ДИВУЄ Текст: Юліанна Кокошко

Почувши слово «Африка», уявляєте насамперед пустелю? Ми розвіємо міф про те, що головні й чи не єдині герої цього континенту — палюче сонце, гарячий пісок і убога рослинність.

АТЛАСЬКІ ГОРИ: ВІД САДІВ ДО ЛЬОДОВИКІВ Територія від Атлантичного узбережжя Марокко до затоки Габес у Тунісі Найбільший і найвищий гірський масив Північної Африки — Високий Атлас. Вирушати в похід Атласькими горами варто обов’язково з провідником.

У цій місцевості трапляються села, у яких живуть доброзичливі бербери, проте загалом вона важкодоступна для європейського туриста. У тутешніх ущелинах (глибина — до 4 км) здавна ховалися втікачі — і одинаки, і племена. До того ж рясні зимові снігопади часто відрізають регіон від цивілізації. Зате який прекрасний Високий Атлас навесні! Мандруючи південною частиною гір теплої пори, відчуєте гаряче

дихання Сахари. Північ потішить око яскравою зеленню й квітучими садами. Охочим підкорити найвищу вершину (Тубкаль — 4167 м) або гори трохи нижче (Мгуні — 4068 м, Аяші — 3737 м), знадобиться повноцінне альпіністське спорядження. На сміливців чекають засніжені піки, льодовики й водоспади. На деяких верхогір’ях сніг лежить майже цілий рік. До лижних трас зручно добиратися з Марракеша.

INSPIRE

НАМАКВАЛЕНД — КРАЇНА КВІТКОВИХ ЧУДЕС Територія Намібії та ПАР

Намакваленд («Земля людей нама») — область на північному заході Південної Африки, що розтягнулася приблизно на 1000 км. Її високі гори посеред пустелі та корінні жителі — бушмени — навряд чи цікаві мандрівникам. Справжній туристичний бум вона переживає із серпня до жовтня, дивуючи гостей квітковою феєрією. У період цвітіння на одному

I AIRPORT magazine • April 2021

квадратному метрі можна зустріти до 60 видів рослин неймовірних відтінків. Усього в Намакваленді їх орієнтовно 4000 — і це в серці посушливого континенту! Згідно з однією з версій, рясний розквіт відбувається через розмаїття рідкоземельних металів у місцевих ґрунтах. До речі, алмазні родовища розташовані неподалік. Ця країна — батьківщина багатьох культур, красою яких давно звикли милуватися в садах і парках. Тут народилися лілії, гербери, гладіолуси, алое. Окрема історія — жовтопомаранчеві намаквалендські ромашки. Розкішні килими, ступити на які нога не підіймається. Утім таке буяння барв,

на жаль, не щорічне диво. Для створення квіткової казки регіону має пощастити з весняними дощами.

INSPIRE

ОЗЕРО РЕТБА (РОЖЕВЕ). СТЕРЕЖІТЬСЯ ОПІКІВ!

Приблизно за 20 км від столиці Сенегалу (Дакар) У цій водоймі навряд чи потонете. По-перше, її глибина всього 3 метри. По-друге, Рожеве озеро дуже солоне. Саме через це купатися в ньому довше 10 хвилин суворо заборонено. Раніше воно було лагуною, яка з'єднувалася з океаном вузькою протокою. Потроху атлантичний прибій намив стільки піску, що протока зникла. Лагуна перетворилася на озеро. У 1970-х, коли в країні лютувала посуха, Ретба помітно обміліло й набуло унікального кольору. Відтінки водойми можуть змінюватися від світло-рожевого до коричневого. Секрет появи незвичних барв — у ціанобактеріях. Найдавніші мікро

організми, які з'явилися на Землі приблизно 3,5 мільярди років тому, — єдині мешканці озера. Жодні інші істоти не здатні виживати в таких умовах. Вміст солі в Ретба майже в півтора раза більше,

ніж у Мертвому морі, — 380 г/л. Купатися в ньому ризикують рідкісні туристи. Місцеві, які заробляють копійки на видобутку солі з озерних вод, обов'язково змащують тіло захисною олією.

April 2021 • AIRPORT magazine

I 13

INSPIRE

КАНЬЙОН ФІШРИВЕР: ПРОГУЛЯНКИ ДЛЯ ЕКСТРЕМАЛІВ Південь Намібії

Найдовша внутрішня річка Намібії — Фіш-Ривер — дама непостійна, тече з перервами. Коли в південній півкулі в розпалі літо, стає повноводною, в інші сезони — розпадається на безліч дрібних водойм. За мільйони років унаслідок цього процесу утворився найбільший на африканському континенті каньйон. Розмірами він поступається тільки Великому каньйону в США. Велич долини вражає: довжина — понад 160 км, ширина — 27 км, глибина місцями сягає 550 м. Майже 60 років тому її визнали національною пам'яткою. Подужати небезпечні гірські стежки можуть лише досвідчені екстремали. Один із найпопулярніших пі-

I AIRPORT magazine • April 2021

шохідних маршрутів (90 км) триває орієнтовно 5 днів. Щоб його здолати, потрібно дістати спеціальний дозвіл у столиці Намібії (Віндгук). Вирушати на прогулянку каньйоном можна виключно

холодної пори року (місцева зима триває з квітня до вересня). Приголомшливі краєвиди, зустрічі зі зміями, скорпіонами й незабутня атмосфера — саме за цим варто їхати до Африки.

INSPIRE

ЗАПАДИНА ДАНАКІЛЬ. ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО ПЕКЛА! Північна частина Афарської улоговини, кордон Ефіопії та Еритреї

Її називають пеклом на Землі. Навіть якщо відмінно переносите спеку, опинившись тут, приготуйтеся до випробувань. Влітку місцева температура може сягати +55 °C. +37 °C — звичайна справа. Додайте до всього цього постійний запах

I AIRPORT magazine • April 2021

тухлих яєць, точніше сірки, що підіймається від гарячих джерел всередині вулканічного кратера. Западина розташована на висоті 125 м нижче рівня моря. Це одне з найнижчих місць на планеті. Вона з'явилася мільйони років тому через розсув тектонічних плит на стику Африки й Азії. Данакіль вабить найсміливіших туристів і допитливих дослідників. Іспанська експедиція дійшла висновку, що данакільська вода унікальна. Така кі лькість неорганічних сполук у рідині

могла існувати лише за тих часів, коли життя на Землі тільки зароджувалося. Ба більше: у гідротермальних басейнах і гарячих джерелах западини — безліч мікроорганізмів — екстремофілів. Вони примудряються виживати за температури від +40 до +90 °C, майже в окропі! Цей факт заінтригував астрономів. Адже якщо життя можливе в такому пеклі, значить, його реально знайти і на інших планетах, на перший погляд, абсолютно не придатних для існування живих істот.

INSPIRE

З ПІВДНЯ НА ПІВНІЧ, ІЗ ЗАХОДУ НА СХІД:

КІНО-АФРИКА Текст: Дарія Демура

Уявіть найкіногенічніші місця Африки на кшталт пейзажів з «Короля Лева» чи планети Татуїн із «Зоряних війн», які знімали в Тунісі. Континент величезний! Пропонуємо добірку фільмів про життя його різних частин.

«МАБУТЬ, БОГИ З’ЇХАЛИ З ГЛУЗДУ» (1980, Ботсвана)

Перша з чотирьохсерійного циклу комедія південноафриканського режисера Джеймі Юйса. Типовий гумор 80-х і водночас глибокий філософський зміст, простота й наївність на фоні первозданної природи далекої Ботсвани. Фільм показує ізольоване середовище племені бушменів із пустелі Калагарі. Вони не знають, що таке гроші, автомобілі та білошкірі люди. Натомість розуміються на полюванні й місцевих рослинах. У них немає поняття власності, усі живуть мирно і дружно, аж поки в їхнє буття не втручається цивілізація. Утім, на думку племені, це вторгнення богів. Паралельно розвиваються дві інші історії — науковця й вчительки зі Штатів та повстанців-терористів. Тут бачимо розвинутішу Ботсвану — трохи міста й одне живописне село. Однак більша частина сюжету відбувається серед дикої природи: висушені пейзажі, екзотичні дерева, змії,

I AIRPORT magazine • April 2021

слони, жирафи та носороги. Фільм сподобається тим, хто цікавиться саваною і життям віддалених африканських племен.

FUN FACT Актора, який зіграв головну роль — бушмена, режисер знайшов у схожому племені в Намібії. До того часу він бачив лише трьох білих людей і вважав своє село найбільшим населеним пунктом у світі. На момент знімання першої частини бушмен не усвідомлював значення грошей: перший і без того невеликий гонорар — 300 доларів — просто викинув.

БОТСВАНА Держава в центрі Південної Африки, що не має виходу до моря. Колишня колонія Великої Британії. Межує з ПАР, Намібією та Зімбабве. Одна з країн із найменшою густотою населення на планеті. У Ботсвані, площа якої значно перевищує територію України, живе трохи більше ніж півтора мільйона людей. До 70-х була серед найвідсталіших держав у світі, та після виявлення родовища алмазів рівень життя тут різко виріс. Сьогодні це одна із найбільш розвинутих країн на континенті.

INSPIRE

«РОЗКОЛОТЕ НЕБО» (1990, Північна Африка)

Драма Бернардо Бертолуччі базується на однойменному романі Пола Бовлза. Письменник був вельми незадоволений фільмом і не погоджувався з багатьма сценами, хоча й зіграв у ньому роль оповідача. Стрічка знайомить із колоритом Північної Африки. 1947 рік. Молода пара американців, втомлена Другою світовою війною та особистими стосунками, приїжджає з товаришем до Марокко. Дія картини розпочинається в портовому місті Танжер (у книзі це алжирський Оран), потім герої подорожують далі й далі вглиб

Сахари. Бертолуччі проводить улюблені паралелі: втікаючи від цивілізації, подружжя мало б відновити почуття, однак сувора місцевість весь час приносить нові випробовування. Погана їжа, обшарпані стіни запорошених готелів, старі французькі форти серед пустелі, епідемія тифу, піщані бурі, каравани берберів і життя в гаремі. Дивитися всім, хто не боїться зняти рожеві окуляри і дізнатися, що справжня Північна Африка — не лише туристичні вулички марокканських містечок.

САХАРА Сахару часто називають найбільшою пустелею на Землі. Насправді вона — друга за розмірами після Антарктичної, однак можна впевнено стверджувати: серед класичних спекотних пустель Сахара не поступається жодній. Займає приблизно 30% площі Африки, захопивши території Марокко, Алжиру, Єгипту, Лівії, Мавританії, Малі, Ніґеру, Судану, Тунісу, Чаду й спірну частину Західної Сахари.

April 2021 • AIRPORT magazine

I 19

INSPIRE

«ПАЛЬМИ В СНІГУ» (2015, Екваторіальна Ґвінея)

РЕСПУБЛІКА ЕКВАТОРІАЛЬНА ҐВІНЕЯ Країна на західному узбережжі екваторіальної частини Африки, що складається з континентальної території (Ріо-Муні) та п’яти островів. Межує з Камеруном і Габоном, омивається водами Ґвінейської затоки Атлантичного океану. Колишня колонія Іспанії, офіційна мова — іспанська (у єдиної серед африканських країн). Розвивається завдяки родовищу нафти, третя на континенті за нафтовидобутком після Анґоли та Нігерії.

I AIRPORT magazine • April 2021

Картина іспанського режисера Фернандо Ґонсалеза Моліни, події якої розгортаються у двох епохах. Сюжет, що розвивається у 50–60-ті, знайомить з Екваторіальною Ґвінеєю за колоніальних часів, зокрема із завершенням цієї доби. Водночас зі стрічки можна дізнатися, як країна змінилася за понад пів століття і чим живе зараз. Головний герой із минулого — іспанець, нащадок власників плантацій какао на Фернандо-По (сьогодні — Біоко), найбільшому острові країни, на якому розташована її столиця. Героїня сучасних пригод — його

племінниця, що розплутує стару родинну історію. Хоча це й романтична стрічка, у її основі — не звичайна любовна драма. Вона зображає непрості відносини між іспанськими колоністами та їхніми підданими, життя корінного народу бубі, їхні звичаї і традиції. Та, здається, головну роль тут грає природа Ґвінеї. Соковита, щедра, насичено-зелена, вона щоразу контрастує з надривними настроями фільму. Обов’язкова до перегляду тим, хто хоче розширити знання про цю частину Африки.

INSPIRE

«КОРОЛЕВА КАТВЕ» (2016, Уґанда)

Фільм Disney, який зрежисирувала Міра Наїр. Це реальна історія про неписемну дівчинку зі столичних нетрів, що завдяки випадку та надзвичайним здібностям стала чемпіонкою континенту із шахів. Можливо, Африка тут не така мальовнича: у картині відвели зовсім небагато місця природі. Зате ви відчуєте справжнє життя міста, побачите різницю між вищим і середнім класами в країні. Звичайно ж, найбільше уваги приділили найбіднішій верстві населення. Умови нетрів, щоденна праця з малих років, майже

суцільна неграмотність. Проте стрічка не гнітить. Вона залишає світле відчуття завдяки позитивним героям і вселяє віру в те, що немає нічого неможливого, навіть у найважчих ситуаціях. Буде цікава не лише любителям шахів, а й тим, хто хоче поглянути на світ під іншим кутом.

FUN FACT Із понад сотні уґандійців, які знялися у вуличних сценах фільму, майже 80% не мали досвіду роботи з камерою. Проте в картині це непомітно.

УҐАНДА Розташована на сході Африки, межує з Південним Суданом, Кенією, Танзанією, Руандою та Демократичною Республікою Конго. Не має виходу до моря, зате володіє чималою частиною найбільшого африканського озера — Вікторія. Уґанда — колишня колонія Великої Британії. Економіка країни динамічно розвивається завдяки сільському господарству. Основний експортний товар — кава.

April 2021 • AIRPORT magazine

I 21

TRAVEL

ЛІМПОПО.

ПОБАЧИТИ НА ВЛАСНІ ОЧІ

Текст: Світлана Остін

18 років тому я переїхала до Південної Африки, і провінція з казковою назвою Лімпопо стала моїм домом. За цей час побувала в багатьох куточках країни, відвідавши найцікавіші та найкрасивіші місця. Однак щоразу переконувалася: і в «рідній» Лімпопо є на що дивитися й чим милуватися.

ровінція Лімпопо, незаслужено обділена увагою туристів, розкинулася на півночі ПАР. На кордоні з Ботсваною і Зімбабве протікає однойменна річка, назву якої чули

з дитинства. Багато хто помилково вважає, що в Лімпопо немає нічого цікавого, крім заповідників. Їх тут дійсно чимало, зокрема відомий на весь світ Національний парк Крюгера (його пів

нічна частина). Та цей край — справжня знахідка для охочих зійти з виходжених стежок і спробувати щось нове й незвичайне.

СВЯТЕ ОЗЕРО ФУНДУДЗІ (Fundudzi)

З ним пов'язано багато історій та легенд, які дбайливо зберігають венди (місцеве плем'я — прим. ред.). Озеро розляглося поблизу лісу Татхе-Вондо (Thathe Vondo), також священного для цього народу. Відвідати водойму й ліс можна лише після отримання дозволу від вождя племені. Поодаль від великих міст, тутешні живуть просто й невибагливо. Субтропічні пейзажі підкорюють красою, а священний ліс і таємниче озеро, що кишить крокодилами, переносять в інший вимір, де час сповільнюється. Навіть починаєш по-іншому сприймати життя.

I AIRPORT magazine • April 2021

TRAVEL

ЛІМПОПО — СПРАВЖНЯ ЗНАХІДКА ДЛЯ ОХОЧИХ ЗІЙТИ З ВИХОДЖЕНИХ СТЕЖОК І СПРОБУВАТИ ЩОСЬ НОВЕ Й НЕЗВИЧАЙНЕ

April 2021 • AIRPORT magazine

I 23

TRAVEL

МАГОБАСКЛООФ ЧАСТО ПОРІВНЮЮТЬ З АЛЬПІЙСЬКИМИ ЛУКАМИ. ЦЕ ДІЙСНО МАЛЕНЬКА АФРИКАНСЬКА ШВЕЙЦАРІЯ

I AIRPORT magazine • April 2021

TRAVEL

МАГОБАСКЛООФ (Magoebaskloof)

Назва місцевості перекладається як «Долина Магоби». Магоба був вождем племені тлоу. З ним пов'язана загадкова історія зі зниклою головою. Та зараз не про це. Магобасклооф простеляється біля підніжжя двох гірських гряд — Стрейд поорт і Дракенсберг. Район часто порівнюють з альпійськими луками. Це дійсно маленька африканська Швейцарія. Однойменний перевал п'янить розкішними пейзажами. Густі ліси в долині повні водоспадів і бурхливих річок. Для любителів походів і гірських велосипедів прокладені пречудові маршрути різної складності з хатинками для ночівлі. Для спраглих до пригод є зиплайн, на якому можна політати між кронами дерев і стрімкими скелями, а потім — прямісінько над водоспадом. Цей шматочок Лімпопо увібрав багато цікавого. В історії регіону, крім вождя Магоби, є й інші захопливі моменти, як-от золота лихоманка та англобурська війна. У лісі ростуть гриби й ожина, на місцевих фермах вирощують лохину, малину, ківі й авокадо. А ще

МІСЦЕВІ УМІЛЬЦІ РОБЛЯТЬ НЕЗВИЧАЙНІ СКУЛЬПТУРИ З ДЕРЕВА ТА МЕТАЛОБРУХТУ

тут виготовляють смачний сир за старовинними швейцарськими рецептами. У вересні місцевість вибухає різнокольоровими барвами під час цвітіння азалій та сакури.

АРТМАРШРУТ РИБОЛА (Ribola Art Rout)

Маршрут названий на честь гори неподалік від містечка Елім. Культура вендів і тсонга (ще один народ, що живе в цих краях, — прим. ред.) під час невеликої подорожі відкривається сповна. Місцеві гончарині ліплять глиняні горщики і з радістю готові навчити ремеслу кожного. Інші умільці роблять незвичайні скульптури з дерева та металобрухту. Дякі з цих творів мистецтва красуються в європейських галереях. А майстрині з Лімпопо творять чудеса з фарбами, обертаючи непримітні шматки матеріалу на гарні скатертини з африканськими мотивами. Якщо копітка робота не для вас, чому б не навчитися грі на традиційних барабанах і не пуститися в та-

нок разом із жінками тсонга? Повне занурення в культуру забезпечено!

МАПУНГУБВЕ (Mapungubwe)

Ну і яка ж Лімпопо без заповідника? Хоча Мапунгубве значно відрізняється від решти. Велику п’ятірку тварин тут не побачиш, та слонів, жираф і антилоп у цій місцевості достатньо. А ще саме тут — річка Лімпопо. І багато-багато баобабів. Крім того, заповідник знаменитий руїнами стародавнього царства Мапунгубве, розквіт якого припав на XIII століття. На його території був знайдений скарб із золотими прикрасами та фігуркою носорога, що датуються тим самим періодом. Архітектурна цікавинка локації — інфоцентр. 2009 року проєкт споруди переміг на міжнародному конкурсі за звання найкращої будівлі у світі. Несподівано, чи не так? Та це далеко не все. Ліпше заплануйте подорож — переконаєтеся самі!

April 2021 • AIRPORT magazine

I 25

САФАРІ В ТАНЗАНІЇ: TIPS & TRICKS

TRAVEL

Текст і фото: Євгенія Прорвіна prorvina

Танзанійська савана — світ справжньої дикої природи. Одне з небагатьох місць на планеті, де тварини почуваються господарями. Єдиний спосіб потрапити сюди — відвідати сафарі-тур.

анзанія охоплює тисячі квадратних кілометрів рівнин із неймовірно комфортним кліматом. Найбільше тварин можна побачити на півночі країни, де розкинулися найпопулярніші національні парки — Таран гіре, Серенгеті, Нґоронґоро, Маньяра, Аруша, Натрон тощо. Тут гарантовано зустрінете левів, слонів, жираф, антилоп, бегемотів, газелей, зебр, сімейства мавп, різноманітних птахів. У деяких парках мешкають гепарди, леопарди, рідкісні носороги. Усі вони живуть разом, у єдиній екосистемі — без жодного паркана та жодної крихти їжі від людей. Так, ми тут лише гості! Самостійне відвідування парків і піші прогулянки категорично заборонені через можливість нападу диких тварин. Під час сафарі-турів туристи їздять

у джипах із досвідченими водієм і гідом. Таке знайомство з життям савани безпечне та зручне. Потрапити на сафарі можна прямим рейсом із Занзібара чи одразу з України. Пункт призначення — аеропорти «Аруша» або «Кіліманджаро». Тут вас зустріне провідник, з яким вирушите за вибраним маршрутом. Під час поїздки побуваєте в колоритних танзанійських містечках і селах, познайомитеся з племенем масаїв і поринете у світ спекотної Африки. Але найдивовижніше, звісно, game drive — подорож через природні парки спеціальними дорогами, протягом якої споглядатимете за тваринами. Гід зупинятиметься на всіх цікавих локаціях, розповідатиме історії заповідників та їхніх мешканців. Парків у Танзанії чимало. Ми розкажемо про найзахопливіші місця.

April 2021 • AIRPORT magazine

I 27

TRAVEL

ТАРАНГІРЕ Тарангіре — парк могутніх баобабів і величних слонів. Звідси часто розпочинається сафарі-подорож. Названий на честь однойменної річки, куди щодня приходять на водопій тварини. Завдяки значній популяції слонів матимете всі шанси побачити їхні сім’ї з дитинчатами. Також зустрінете жираф, диких кабанів, газелей, безліч видів птахів, якщо пощастить — гепардів і левів. Водій зупиняється якомога ближче до тварин, щоби відвідувачі краще роздивилися їх та сфотографували. Окреме задоволення — мальовничі пейзажі з монументальними баобабами, вік яких сягає 800 років. У жодному іншому парку Танзанії немає такої кількості цих велетнів. Під ними часто прогулюються жирафи, у сусідніх кущах живуть сімейства мавп.

СЕРЕНГЕТІ Серенгеті — екорегіон, що простягається приблизно на 30 000 км². Орієнтовно половину площі займає однойменний національний парк, відомий надзвичайно великим різноманіттям тварин. На його

I AIRPORT magazine • April 2021

рівнинах мешкають понад 3 000 000 ссавців, більше ніж 500 видів птахів. Щороку з жовтня до листопада відбувається велика міграція: 1 000 000 антилоп гну та понад 200 000 зебр переміщуються з північних пагорбів на південні рівнини. Це одне з найбільш захопливих видовищ у світі! Серенгеті популярний і розмаїттям хижаків — левів, леопардів, гепардів, шакалів. На озерах господарюють колонії тисяч рожевих фламінго, дорогами гуляють десятки мавп і мавпенят, у кущах ховаються мангусти та сервали, над рівнинами літають орли, полюючи на дрібних гризунів. Аж ось невелике озеро, поряд — кілька туристичних джипів. Це знак — там точно щось цікаве! Під’їжджаємо й бачимо десятки бегемотів, що граються у воді. Біля сусідньої водойми спочиває крокодил. Мабуть, ситий, бо зовсім не реагує на пташок навколо. Леви проходжуються поруч з автівками, не звертаючи жодної уваги на туристів. Гіди кажуть, що вони не сприймають нас за їжу або небезпеку. Щоби хижаки не змінили своєї думки, заборонено виходити з машини, провокувати чи торкатися їх.

ЩОРОКУ З ЖОВТНЯ ДО ЛИСТОПАДА В СЕРЕНГЕТІ ВІДБУВАЄТЬСЯ ВЕЛИКА МІГРАЦІЯ: 1 000 000 АНТИЛОП ГНУ ТА ПОНАД 200 000 ЗЕБР ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ З ПІВНІЧНИХ ПАГОРБІВ НА ПІВДЕННІ РІВНИНИ

Фото: depositphotos.com

НҐОРОНҐОРО — ВЕЛИЧЕЗНИЙ КРАТЕР, УТВОРЕНИЙ ЧЕРЕЗ ВИБУХ ГІГАНТСЬКОГО ВУЛКАНА. У НЬОМУ ЖИВУТЬ ТВАРИНИ, ЩО НЕ МОЖУТЬ ВИБРАТИСЯ «НАЗОВНІ»

TRAVEL

FAQ Яка тривалість сафарі? Від одного дня до двох тижнів. Вибір парку та тривалості подорожі — за вами. Де ночувати під час туру? У лоджах і готелях, розташованих у найближчих містах. Також на території парків є кемпи та лоджі для туристів. Житло й харчування зазвичай входять у вартість туру. Як годують у подорожі? Сніданок і вечерю подають у готелях та лоджах, обід отримуєте в ланч-боксах і берете на game drive.

НҐОРОНҐОРО Біосферний заповідник Нґоронґоро — місце з найбільшою кількістю тварин на квадратний кілометр. Цей величезний кратер, утворений через вибух гігантського вулкана понад 2 500 000 років тому, унікальний закритою екосистемою. У ньому живуть тварини, що не можуть вибратися «назовні». На дні кратера розляглося озеро Магаді, відоме численною популяцією фламінго. Уздовж водойми мешкають і інші види птахів. На берегах сплять бегемоти, на рівнинах пасуться зебри, буйволи й газелі. Найбільші шанси натрапити на носорога — саме в Нґоронґоро! Також тут можна знайти левів, шакалів, слонів. Трава невисока — чудово видно всіх, хто ховається!

ОЗЕРО МАНЬЯРА Раніше цей парк був домівкою для тисяч тварин, але за останні роки рівень водойми суттєво виріс: територія переважно затоплена. Фламінго, яких тут було досить багато, відлетіли, хижаки мігрували до сусідніх Нґоронґоро й

ОЗЕРО, ЩО ЗАТОПЛЮЄ ВСЕ НАВКРУГИ, ЯВИЩЕ НАДЗВИЧАЙНЕ. ТУТ МОЖНА ПЕРЕСВІДЧИТИСЯ У МОГУТНОСТІ ПРИРОДИ, ЯКА ЗМІНЮЄ ТИСЯЧОЛІТНІ ЛАНДШАФТИ

Тарангіре. Але на території і далі живуть бабуїни, буйволи, слони, зебри й дикі кабани. Озеро, що затоплює все навкруги, явище зовсім не казкове, але все ж надзвичайне. Тут на власні очі можна пересвідчитися у могутності природи, яка змінює тисячолітні ландшафти. Вірогідно, найближчими роками парк назавжди зачинять для туристів, адже до нього не вестиме жодна дорога.

Чи є зупинки в національних парках? Так, але виключно в спеціальних місцях — picnic areas. Там є інформаційні центри, кіоски з напоями та снеками, зони для обіду, вбиральні. Чи можуть тварини напасти на туристів? Теоретично — так, але під наглядом провідника таке не трапляється. Важливо не порушувати заборон та не ходити парками без дозволу. Тоді ризик зіпсувати відпочинок майже нульовий. Які шанси побачити тварин на таких величезних територіях? Досвідчені гіди знають, де тварини можуть перебувати в певний час, передбачають їхню поведінку. Крім того, кожен провідник має рацію: побачивши щось цікаве (наприклад прайд левів поруч із дорогою), повідомляє про знахідку іншим.

April 2021 • AIRPORT magazine

I 31

Тетяна Будьонна — дерматовенерологиня і косметологиня, засновниця та головна лікарка BUDENNAYA cosmetology center. Експертка розповіла про вибір фахівця та професіоналізм в естетичній медицині, про власну Школу косметології, індивідуальні програми краси та здоров'я.

«СПРАВЖНІЙ ЛІКАР — ТОЙ, ЯКОМУ ДОВІРЯЮТЬ»

promotion

ТЕТЯНА БУДЬОННА:

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІ

INTERVIEW

Знайти гарного косметолога не просто. На що варто звертати увагу насамперед? Вибір будь-якого фахівця будується на довірі. Якщо фахівець хороший, йому легко знайти клієнтів, які не просто повертатимуться, а й приводитимуть нових. Якщо ж ви на роздоріжжі, напевно, допоможе спілкування. Спочатку можна вивчити профіль косметолога в соцмережах. По-перше, він має бути відкритий, з прозорою інформацією про послуги, матеріали, їхню вартість, відгуки тощо. По-друге, соцмережі дають змогу побачити спеціаліста як особистість та інтуїтивно зрозуміти, чи подобається він вам. Не бійтеся запитувати косметолога про все, що вас турбує. У мене встановлюється контакт із пацієнтами з першої зустрічі. Я максимально відкрита, чесна, зрозуміло пояснюю і роблю свою роботу з повним усвідомленням відповідальності. Мій принцип — допомогти й у жодному разі не нашкодити. Краще відмовлюся від процедури, пораджу іншу або перенаправлю до колеги, ніж просто продам послугу заради заробітку.

Як перебороти страх першого візиту до косметолога? Передовсім варто дізнатися основну інформацію про те, що вас хвилює.

Поясню головні моменти. Професіоналізм. У косметолога повинна бути медична освіта. Під час будьяких косметологічних процедур можуть виникнути ускладнення, часто саме через брак медичних знань. Рекомендую вибирати косметолога, який точно розуміє, чим він займається, який готовий бути відповідальним за свої дії. Біль. Відчуття болю залежить від больового порогу, гормонального статусу (у жінок). Найболючіші апаратні процедури практично всі проходять з анестезією. Ціна. Не може бути, що всі процедури занадто коштовні. Косметолог діагностує пацієнта і пропонує оптимальне рішення з огляду на його запити та бюджет. Приходьте в мій центр, ми обов'язково складемо вашу індивідуальну програму краси та здоров'я.

Як взаємопов’язані вартість та якість процедури? Як показує практика, часом саме ціна впливає на остаточний вибір клієнта. Чому так робити не можна? Те, що дешево, не завжди якісно. Можна сказати, завжди неякісно. Адже вартість процедури складається не тільки з ціни за роботу. Основне — вартість препаратів, які використовуються. Скільки коштують препарати для дешевих процедур? Зазвичай це не зрозуміло, як і те, де вони куплені. До прикладу, бачила чимало випадків, коли пацієнти приходять із величезними деформаціями губ, з алергією, що виникла через тривалий час після процедури. З'ясовується, їм кололи що завгодно, тільки не професійну продукцію. Добре, якщо такі наслідки виявляються вчасно. Закликаю бути уважними щодо цього питання.

promotion

Що ефективніше: апаратна або ін'єкційна косметологія? Обидва методи ефективні, проте кожен спрямований на розв’язання конкретних проблем. Перш ніж робити висновки, сходіть на консультацію. Хороший

спеціаліст вивчить ваш випадок і надасть рекомендації. Загалом майбутнє, звичайно, за апаратною косметологією: менше протипоказань та обмежень, простіше працювати точково.

В косметології є тренди? Чи варто зважати на них? Багато хто інколи робить ставку на популярні послуги, але не назвала б це професійною косметологією. Для мене на першому місці — якість шкіри. Наприклад, пацієнт приходить на ін'єкційні процедури, але за станом шкіри бачу, що починати потрібно з лікування. Тактовно рекомендую йому ту чи іншу процедуру. У моїй практиці таке відбувається досить часто. Пацієнти дослухаються до моїх рекомендацій, часто самі запитують поради. Починати потрібно зі здоров'я, а вже потім розставляти акценти на інших моментах.

Розкажіть про вашу Школу косметології. Як з’явилася ця ідея? Ідея відкрити Школу виникла після історій колег, які нещодавно завершили навчання. Чомусь майже завжди косметологічні курси проходять у великих аудиторіях і групах. Інформацію дають поверхнево. Випускниці залишилися невпевненими в тому, що здобули необхідні знання, після навчання звернулися до мене за консультацією та додатковими заняттями. Сам Всесвіт натякнув: час ділитися накопиченим досвідом. Хочу випускати впевнених у собі фахівців, створити професійне ком'юніті, а також центр, у якому надаватимуть якісні послуги.

Харків, вул. Мироносицька, 75 (063) 159-27-75 dr.budenna.kh ФОП Будьонна Тетяна Валеріївна. Наказ МОЗ України від 24.10.2019 № 2151. Рішення про видачу ліцензії від 24.05.2018 № 1009. Реєстраційне досьє від 01.10.2019 № 252 /0/14-19.

ІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я

SPEED

BORN to be WILD Записала: Юлія Козда rima99_sakua

Рима Сакуа — засновниця, капітанка і тренерка першої та єдиної в Україні жіночої мотоциклетної команди «Spirit Racing», керівниця однойменного мотосервісу. На її рахунку — безліч мотоперегонів і звання віцечемпіонки 2018 року.

У своєму інстаграмі ви опублікували серію постів, присвячених 10-річному рубежу професійної кар’єри і життя. Зазвичай озираєтеся назад або візуалізуєте майбутнє? Частіше заглядаю в майбутнє, живучи у сьогоденні. Рідше — повертаюся до минулого, щоб підбити підсумки. Коли тільки почала займатися кільцевими мотоперегонами, жіночого класу в Україні не було. А коли з’явився — складався усього з чотирьох пілотес, серед яких була і я. Нині ж маємо приблизно 20 крутих і швидких дівчат. Якби мені 10 років тому розповіли про їхні блискучі результати, не повірила б. У перший свій сезон я не була лідеркою, рекордсменкою. А от першовідкривачкою — точно!

Чи дозволите зазирнути у ваші майбутні цілі на найближчі п’ять років?

ПЕРЕД СТАРТОМ НАМАГАЮСЯ НІ ПРО ЩО НЕ ДУМАТИ. ТОМУ ЩО НАПЕРЕДОДНІ ДУМАЮ ПРО ПЕРЕГОНИ ПОСТІЙНО»

Що саме ви робите? Коли починали, у нас була суто жіноча мотокоманда. Тепер є вже три підрозділи. По-перше, ми, як і раніше, підтримуємо дівчат жіночої команди — рекордсменок і призерок України. Є чим пишатися! По-друге, це інтернаціональна

I AIRPORT magazine • April 2021

товки і для різних цілей, включаючи дітей від п’яти років. У мене є курс для новачків, де навчаю базовим технікам управління мотоциклом. Є міський курс, розрахований на підвищення навичок безпечної їзди. І, зрозуміло, спортивний курс, націлений на підготовку професійних мотоспортсменів, де передаю учням мій досвід, знання і навички участі у кільцевих перегонах. І ще є куди рости!

команда, що складається з перекладачів, людей, які їдуть з інших країн на сезон. По-третє, це об’єднана команда із хлопців та дівчат у різних класах. Я треную людей різного рівня підго-

Прагну значно підвищити свій рівень пілотування і взяти участь у європейських відкритих чемпіонатах. Крім цього, у мене грандіозні плани на розвиток моєї справи. Вони стосуються і гоночної команди, і магазину, і СТО, і школи. Поєднувати стільки сфер одночасно допомагає сильна команда — я не перестаю захоплюватися кожним із них. Наша мета — постійно розвиватися, бути найкращими, виступати на європейському кубку і чути назву команди «Spirit Racing» у різних серіях чемпіонатів. Маючи колосальний досвід участі в українських змаганнях, намагаємося вийти на європейський рівень. Щорічно влаштовуємо командні збори на трасах Європи. У тому числі й на тих, які стоять у календарі Чемпіонату світу. Це дозволяє істотно підвищити рівень пілотування і зміцнити командний дух.

SPEED

У перспективах СТО в цьому сезоні теж багато цікавого. Нам подобається бути новаторами, робити те, що не робив ніхто. Це особливо цінно для команди з амбіціями. У нас є потенціал і потужності — можемо зробити будь-який мотоцикл! Кастомайзинг і тюнінг — родзинка нашого сервісу. Ми часто говоримо про перегони, однак багато хто навіть не припускає, скільки готуємо цікавих проєктів під ключ! Не можна робити щось глобальне і не змінювати мастило в мотоциклі. Звісно, виконуємо базові роботи, але творчість — окрема ніша. Спеціалізуємося на всіх класах мотоциклів: спортбайки, стріти, круїзери, туристи, чопери, кросова мототехніка. Обслуговуємо і тюнінгуємо. І ще наразі створюємо бобери та кафе-рейсери.

Ви неодноразово порівнювали життя з перегонами. Що думаєте про філософію slow living, яка пропагує відмову від жаги швидкості? Що це не моє. Справа в тому, що я така і є — справжня. Швидкістю просякнуте все моє життя. Щоправда, в дійсності хочу прийти до плавнішої динаміки. Усе ж таки падати боляче. (Усміхається.)

А якби могли оцінити швидкість вашого життя поза мототреком, скільки б показував спідометр? Іноді в моєму житті така швидкість, що мені здається: з такою ще не їздила! Це понад 300 км/год. (Сміється.) Тільки от, як і з мотоциклами: щоб розігнатися, багато розуму не треба, а загальмувати... Буває, на гальмуванні перевантаження вище, ніж на розгоні.

Що відчуваєте напередодні перегонів та які емоції у вас під час заїзду? Ох, перегони — це божевільна пристрасть. Перед стартом намагаюся ні про що не думати. Тому що напередодні думаю про перегони постійно. (Сміється.) А ось на старті й протягом перших трьох кіл емоції зашкалюють. Усе, що намагаюся зробити — бути холоднокров-

КОЛИ ВПЕРШЕ ПРОЇХАЛА НА 600-КУБОВОМУ МОТОЦИКЛІ, ВІДЧУВАЛА, НЕМОВ НА ШМАТКИ РОЗРИВАЮ ВІТЕР 36

I AIRPORT magazine • April 2021

ною і діяти за планом. Я рішуча, але мені не дуже подобається змінювати заплановане.

Найкращий саундтрек до ваших перегонів, окрім ревіння мотора? Якщо чесно, практично на кожну гонку

може зайти новий трек. Ви аж мене розкусили! (Сміється.) Це може бути що завгодно. Ось на четвертому етапі 2017 року слухала пісню Басти «З надією на крила». А на першому етапі того ж року мене супроводжували Imagine Dragons з їхньою «Battle Cry».

Ваша мета — їздити не тільки в жіночому класі, але і скласти конкуренцію найкращим гонщикам країни незалежно від статі, раси й релігії. Чи боретеся за ідею рівноправності у спорті? Особисто мені хочеться змагатися з усіма і всюди. Однак я не зовсім за рівноправність. Усе-таки ми різні з чоловіками. І в деяких видах спорту це сильно відчувається — тому й існує поділ.

Мотоперегони — небезпечний вид спорту. Що є небезпечним для вас? Насправді ми розуміємо, що не безсмертні і що це — екстремальний вид спорту. Так, часом здається, ніби ти всемогутній і та сама межа ще далеко, але періодично з нею зіштовхуєшся. Проте я навчилася контролювати ці відчуття.

SPEED

Із «прозаїчних» страхів боюся темряви, висоти й каруселей, із чим старанно працюю. (Сміється.) З дитинства не каталася на атракціонах: вони мене страшенно лякають. А також усе, де немає мого контролю, де не можу керувати, мене насторожує. З висотою простіше: коли в літаку мені дали штурвал і можливість кермувати — страх відступив. Якщо ж йдеться про колесо огляду, де все скрипить, керується не мною, і я не впевнена у цій конструкції... «А раптом щось піде не так — мені залишиться змиритися?!» Інтерес і мотивація — ось головні ключі для подолання страхів.

Сьогодні моторинок фокусується на керованості, електроніці, екологічності та мінімалістичному дизайні, а лідери продажів — японська «велика четвірка». Якими моделями захоплюєтеся? Я не приховую своєї любові до «Yamaha» та спортбайків. Моє серце належало «R6», поки не вийшла «R1M». Ще мені дуже подобається «XSR900» і багато інших моделей. Коли хотіла свій перший мотобайк, не здогадувалася: пізніше захочу ще шість мотоциклів різних класів. Безліч позитивних вражень залишив «BMW». «Honda» мені не подобаються. Як не крути, вони більш м’які та плавні — я можу заснути. (Сміється.) Влітку зазвичай хочеться проїхатися на мотоциклі містом. Зараз у мене немає міського, але я вже активно його вибираю.

Кожен мотоцикл має історію, потенціал і характер. З яким упевнено можете себе ототожнити? «Yamaha R6». Мені зрозумілий мотоцикл із вибуховим характером, у якого є підрив і миттєвий відгук. Коли хочу прискоритися або загальмувати, він негайно реагує: немов я, якби була мотоциклом. Якщо вийти за рамки вищезгаданої четвірки, на світовому ринку багато таких «істеричок». (Сміється.)

А як щодо вступу до культового клубу «Harley-Davidson»? Поки що в мене не було можливості або бажання поїздити й насититися філософією «Harley-Davidson». Це цікаво — просто по-іншому. Не про швидкість — про спосіб життя і форму самовираження.

Колись ця можливість, напевно, мені випаде — краєвиди, серпантини, море, ідеально гладке шосе. «Harley» унікальні, специфічні, у них є свої плюси й мінуси. І своя історія. Візуально вони виняткові, їх важко повторити: дизайн кожної моделі оригінальний. Зовсім інші відчуття, коли несе така міць, що гуде і по-звірячому реве під тобою, — це особливий вид емоцій. Кайф від споглядання навколо. Не та міць, якою розрізаєш простір. Спортбайки свою потужність реалізують через динаміку розгону та гальмування. Коли вперше проїхала на 600-кубовому мотоциклі, відчувала, немов на шматки розриваю вітер.

МЕНІ ЗРОЗУМІЛИЙ МОТОЦИКЛ ІЗ ВИБУХОВИМ ХАРАКТЕРОМ, У ЯКОГО Є ПІДРИВ І МИТТЄВИЙ ВІДГУК. КОЛИ ХОЧУ ПРИСКОРИТИСЯ АБО ЗАГАЛЬМУВАТИ, ВІН НЕГАЙНО РЕАГУЄ: НЕМОВ Я, ЯКБИ БУЛА МОТОЦИКЛОМ

Цікаво дізнатися про ваше ставлення до байкерського руху. Є легенди про те, що байкери не люблять спортбайкерів. Може, це десь і проявляється, але не в нас. Особисто мені більш ніж зрозуміла і близька філософія справжніх байкерів — «дорога життя», швидкості та жага до подорожей. Вона інша і, звичайно, сильно відрізняється від спортбайкерської. Та головне — теж про свободу!

Чи підтримуєте фізичну форму, крім мототреку? Для чудового результату потрібна колосальна робота. Це і загальна фізкультура, і мотоцикл, і спортзал. Планую підключити ще басейн. Необхідна серйозна всебічна підготовка.

Які риси характеру повинні мати мотогонщики? Немає певного «хітпараду». Існує поняття схильності як потенційних даних гонщика або таланту, та я вважаю інакше. Важливо, щоб людина вміла правильно використовувати свої ресурси й здібності. Мотоспорт — технічний вид спорту. У когось можуть бути в корені відсутні метушливість, амбітність і агресивність, але всередині — комп’ютер, людина — стратег. Все продумує, зважує і аналізує. Прораховує, скільки обертів здійснює колесо, за теорією ймовірності обчислює, хто скільки разів може помилитися, скільки секунд і очок втратить. Таке вміння думати під час перегонів — її перевага над іншими. Я, наприклад, дію інтуїтивно. Пам’ятаю про план,

стратегію, але їжджу, спираючись більше на відчуття й емоції. Головне, щоби людина могла реалізувати потенціал. Вважати, що в екстремальному технічному виді спорту безстрашні люди — оманливо. Тим, кому не страшно, затримуються ненадовго. Або вони лукавлять. Відчуваючи страх, важливо не ціпеніти, не варитися в ньому — інакше тіло задерев’яніє. Треба помічати, приймати страх і відпускати.

Ви сувора наставниця? Я захоплююся психологією людей, мені важливо знайти найшвидший спосіб передачі інформації. Спочатку придивляюся до людини, намагаюся її зрозуміти — це триваліший шлях. Потім передаю досвід і навички. Максимально швидко й безпечно. З учнями я різна: на одному занятті сувора, на іншому можу видати пряник, хоча не дуже щедра на них. (Сміється.) У всьому потрібен баланс. Так само, як важливо аналізувати плюси й мінуси суперника, щоб навчитися виграшно їх використовувати.

April 2021 • AIRPORT magazine

I 37

INTERVIEW

«ТURKISH DEVELOPMENT UKRAINE»: ПОКИ ІНШІ ЧЕКАЮТЬ, ВИ ВІДПОЧИВАЄТЕ Компанія «Turkish Development Ukraine» увірвалася на будівельний ринок Харкова та встановила нову планку якості будівництва в місті. Як можна побудувати хмарочос за пів року? Саме це вразило пересічних харків’ян та інших гравців ринку.

к компанії вдалося вийти на таку швидкість? Про темпи й тенденції міського будівництва, нові проєкти та додаткові сервіси ми розпитали керівницю департаменту продажів «Turkish Development Ukraine» Юлію Бельмас.

паралельно. Наприклад, коли бетоном заливали останній поверх за монолітнокаркасною технологією, на перших уже встановлювали двері у квартири та розпочинали укладання плитки в під'їзді. Зараз чекаємо тепла, щоби проводити оздоблювальні роботи на фасаді. Уже оформлюємо права власності на квартири. Хочу підкреслити, що така швидкість дивує лише наших співвітчизників. У Європі та США це стандарт будівництва, адже час — гроші, як забудовника, так і власників житла. Тож ми економимо кошти покупців наших квартир. Щонайбільше через рік від початку будівництва вони вже живуть у власних оселях або здають їх в оренду.

Наші любі власники! Насолоджуйтеся життям та відпочивайте, вам не треба довго чекати. Ми все зробимо якнайшвидше! Це наш принцип.

ЗАСТОСУВАННЯ НАЙБІЛЬШ ПЕРЕДОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ, МЕНЕДЖМЕНТ ПРАЦІ ТА КВАЛІФІКОВАНІ ПРАЦІВНИКИ — ЗАПОРУКА УСПІХУ І ШВИДКОСТІ БУДІВНИЦТВА

На місті вашого флагманського проєкту — ЖК «Магістр» — ще в червні 2020-го був котлован, туди лише підтягувалася будівельна техніка. Зараз бачимо 17-поверхівку, у якій уже проводять оздоблювальні роботи. Як компанії це вдалося? Застосування найбільш передових технологій, менеджмент праці та кваліфіковані працівники — запорука успіху і швидкості будівництва. У нас щоденно працює інтернаціональна бригада з 50 співробітників, зокрема у вихідні та державні свята. Ми налагодили роботу в такий спосіб, що деякі процеси йдуть

I AIRPORT magazine • April 2021

promotion

INTERVIEW

Які додаткові сервіси пропонуєте власникам квартир? Ті, хто вибирають житло для купівлі, часто бояться саме цього стану квартири — «від будівельників». Їм здається, що ремонт — чорна діра, яка затягне в себе час, гроші, нерви та інші ресурси. На жаль, імідж склався не на порожньому місці. Саме непрофесійні приватні будівельники часто-густо роблять помилки під час ремонту, не можуть нормально спланувати процеси та дотримуватися технологій. До того ж наші покупці здебільшого зайняті й не можуть витрачати час на контроль бригади, закупівлю будматеріалів, навіть на розроблення дизайну. Спеціально для тих, хто цінує свій час, підготували нову послугу — стандартизовані проєкти, які реалізують акредитовані підрядники. Вартість такої послуги починається від 200 доларів за квадратний метр (робота й матеріали). Ціна залежить від обраних замовником

promotion

ЖК «КУЛИКОВСЬКИЙ» ВІД «TURKISH DEVELOPMENT UKRAINE» — УНІКАЛЬНИЙ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС ПРЕМІУМКЛАСУ Особливості розташування ЖК «Куликовський» (вул. Куликівська, 32) — тихий історичний центр Харкова, прилеглий до найкрасивішої вулиці міста — Дарвіна з її знаменитими особняками. У мешканців ЖК «Куликовський» будуть найреспектабельніші сусіди! Велика кількість навчальних закладів створить стабільний попит на оренду. Японський формат квартир, що поєднує компактність і зручність, забезпечить оптимальну окупність. Прекрасна транспортна розв'язка: поруч — дві станції метро («Академіка Бекетова» і «Пушкінська»). Усередині власників порадують два безшумні ліфти та широкі холи. На окрему увагу заслуговують краєвиди, які відкриваються з вікон і просторих балконів висотної будівлі. З одного боку побачите красиві історичні садиби з ліпниною, оточені зеленню, площі й сквери. З іншого — не менш романтичні краєвиди на річку Харків і сусідній район. Житло у форматі «апато кайдзен» — оптимальний варіант для тих, хто шукає квартири для орендного бізнесу. Їх можна здавати як подобово гостям міста, так і на тривалий термін — студентам прилеглих навчальних закладів (ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, Інституту дизайну та кафедри Фармацевтичного інституту). Ті, хто розглядає купівлю нерухомості як швидку і надійну інвестицію, залишаться в захваті від стрімкості будівництва, введення в експлуатацію й оформлення всіх документів.

April 2021 • AIRPORT magazine

I 39

INTERVIEW

інші приватні бригади власників наших квартир. На вибір клієнтів розроблені три типові проєкти інтер'єрів: «Класичний» зі стриманими кольорами, прямими лініями й компактно організованим простором; «Лофт», який сподобається активним мешканцям — молодим сім'ям або студентам; «Будуар» — елегантний дизайн, призначений для дівчат і молодих жінок.

Деякі покупці обурюються, що ваш ЖК має обмежені місця для паркування.

НА ВИБІР КЛІЄНТІВ РОЗРОБЛЕНІ ТРИ ТИПОВІ ПРОЄКТИ ІНТЕР'ЄРІВ: «КЛАСИЧНИЙ», «ЛОФТ» І «БУДУАР» 84

I AIRPORT magazine • April 2021

матеріалів і площі об'єкту. Термін реалізації — три місяці — і вже можете заносити меблі, вішати штори та розкладати подушки. Крім того, наші акредитовані підрядники мають суттєву перевагу в часі: розпочнуть роботи на «Магістрі» раніше, ніж ми запустимо для ремонту

По-перше, насправді зараз бачимо транспортний колапс у Харкові та інших мегаполісах країни. Саме такий колапс був у Європі 30–40 років тому, поки там не розпочали жорстку боротьбу із приватним транспортом у міських межах. За всіма законами урбаністики місто, особливо його центр — єпархія пішоходів. Ми не проти автівок, але всім мегаполісам світу доводиться вибирати — або

promotion

INTERVIEW

затори, або відмова від машин. Якщо дивимося в майбутнє, мусимо визнати: місця стає дедалі менше, тому не можемо витрачати його на паркування. По-друге, студенти мають жити якомога ближче до навчальних закладів — це суттєво розвантажить міський транспорт. Саме тому вибрали такий формат для ЖК «Магістр»: мешканець будинку може дійти пішки до більшості закладів навчання, ввечері — до місць відпочинку. До того ж часто наші покупці планують використовувати квартири для орендного бізнесу. Проаналізувавши ринок, зрозуміли: в центрі міста небагато квартир у нових домах, які можна застосовувати як подобове житло під час ділових подорожей. Харків — великий бізнесхаб. Навіть віддалена робота передба-

НЕРУХОМІСТЬ У ФОРМАТІ «АПАТО КАЙДЗЕН» — ОПТИМАЛЬНИЙ ВАРІАНТ ДЛЯ ТИХ, ХТО ШУКАЄ КВАРТИРИ ДЛЯ ОРЕНДНОГО БІЗНЕСУ

5 ФАКТІВ ПРО КОМПАНІЮ «TURKISH DEVELOPMENT UKRAINE» 1.

«Turkish Development Ukraine» (ТОВ «ТУРКІШ ДЕВЕЛОПМЕНТ») — українська будівельна та девелоперська компанія. Заснована 9 листопада 2019-го.

чає бізнес-візити, адже тут багато компаній з іноземним капіталом. Такі гості не користуються приватним транспортом — пересуваються пішки або на таксі.

Останнє питання, що цікавить усіх: які ваші нові проєкти?

Спеціалізується на зведенні житлових і нежитлових будівель у Харкові. За два роки компанія побудувала п'ять житлових комплексів.

3. Компанія будує за монолітно-каркасною технологією, використовуючи високоякісний бетон та бетононасоси (без інсталяції баштових кранів та іншого громіздкого обладнання).

Найновіший проєкт, якому присвятили багато зусиль та уваги, — житловий комплекс «Куликовський». Розташований на вулиці Куликівській, 32, у центрі Харкова, з чудовими краєвидами на місто та набережну, неподалік від туристичних місць — вулиць Дарвіна, Пушкінської та інших. Це буде багатоповерхівка з елегантним сучасним фасадом, великими панорамними вікнами преміумкласу, якісними дверима тощо. Дотримуємося нашого принципу: найбільша

4. Інноваційні технології та оптимальний менеджмент проєкту дають змогу

увага — дрібницям і побажанням покупців. Впевнені, це буде ЖК мрії. Чекаємо в нашому відділі продажів для укладання найуспішнішої угоди у вашому житті!

Рішення засновника ТОВ «Інвестбуд-2019» № 1, серія та номер: № 778, виданий 22.05.2019, видавник: Приватний нотаріус ХМНО Самощенко О. А.; Акт прийому-передачі об'єкту нерухомого майна, серія та номер: № 781, 782, виданий 14.06.2019, видавник: Приватний нотаріус ХМНО Самощенко О. А.; відомості з ДЗК, серія та номер: 11191799, виданий 14.06.2019, видавник: Державний земельний кадастр.

promotion

зводити один поверх будівлі за тиждень (тобто 17-поверхівка будується менш ніж за пів року).

5. Ліфти, датчики руху, додаткові електрогенератори та протипожежні системи, якими обладнані житлові комплекси «Turkish Development Ukraine», виробляються в Туреччині та доставляються безпосередньо від виробників.

Декларація про готовність об'єкта до експлуатації ХК101201007760 від 07.10.2020. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації ХК101201006444 від 06.10.2020. Видані Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Генеральний підрядник — ТОВ «А.С.К. ІНСААТ». Ліцензія ДАБІУ видана 04.06.2019.

April 2021 • AIRPORT magazine

I 85

INTERVIEW

Деякі покупці обурюються, що ваш ЖК має обмежені місця для паркування.

НА ВИБІР КЛІЄНТІВ РОЗРОБЛЕНІ ТРИ ТИПОВІ ПРОЄКТИ ІНТЕР'ЄРІВ: «КЛАСИЧНИЙ», «ЛОФТ» І «БУДУАР» 86

I AIRPORT magazine • April 2021

promotion

INTERVIEW

5 ФАКТІВ ПРО КОМПАНІЮ «TURKISH DEVELOPMENT UKRAINE» 1.

Останнє питання, що цікавить усіх: які ваші нові проєкти?

4. Інноваційні технології та оптимальний менеджмент проєкту дають змогу

promotion

зводити один поверх будівлі за тиждень (тобто 17-поверхівка будується менш ніж за пів року).

April 2021 • AIRPORT magazine

I 87

INTERVIEW

КИРИЛО КАРАБИЦЬ: «Диригент — провідник енергії»

Записала: Олена Іванова Фото: Konrad Cwik та kirillkarabits.com

Медіуми, як відомо, об’єднують два світи, щоби передавати з одного в інший дещо важливе. Диригент — медіум, який об’єднує ще більше: композитора, оркестр, публіку. Говоримо з найуспішнішим і відомим на весь світ українським диригентом Кирилом Карабицем.

ирило Карабиць — єдиний українець, який керує європейським симфонічним оркестром, причому вже 12 років. І не абияким, а Борнмутським — одним з основних у Великій Британії. Протягом цього часу колектив здобув звання «Найулюбленіший оркестр світу», Кирило — «Диригент року». Паралельно кілька років обіймав посаду шеф-диригента й музичного директора Німецького національного театру і Державної капели Веймара — одного з найпрестижніших у світі та найстарішого в Німеччині.

I AIRPORT magazine • April 2021

Свого часу на його місці були Штраус і Ліст. Працював із найкращими симфонічними оркестрами планети: Віденським, Чиказьким, Французьким національним, Сіднейським філармонічним, Оркестром BBC і багатьма іншими. Щоби перерахувати всі його досягнення, нагороди й проєкти, не вистачить кількох сторінок. Європейська кар’єра Кирила Карабиця розпочалася у 22 роки — феноменальний вік для цієї професії. Ще бувши студентом, він виграв конкурси на престижні вакансії. Спочатку — на роль помічника дириген-

та Будапештського фестивального оркестру, потім обійшов 150 претендентів з усього світу на посаду другого диригента Філармонічного оркестру Радіо Франції. Єдиний, хто не знав французької, але переміг саме французів на фінальному етапі добору. Це було 20 років тому, протягом яких пан Кирило й не думав збавляти темп. Одна з його цілей — популяризація музики українських композиторів на Заході. Завдяки його записам і виступам Прокоф’єва стали, нарешті, називати українським композитором, світ дізнався про Лятошинського...

INTERVIEW

ПРО РОБОТУ ДИРИГЕНТА Нещодавно пройшов ваш онлайн-концерт у Тулузі. Як почуваєтеся, коли немає глядачів?

ЯК КАЗАВ МІЙ УЧИТЕЛЬ, «ДИРИГУВАТИ ВАЖКО ПЕРШІ 30 РОКІВ, ПОТІМ ПОСТУПОВО СТАЄ ЛЕГШЕ»

Це нелегко. Немає ніякої енергії від залу, тому треба знаходити інші енергетичні потоки, щоби концентруватися на них. Інакше — усе пусте, граєш фактично для себе. Дуже сподіваюся, що це скоро закінчиться.

У оркестрів різних країн, крім об’єктивних вимог до професіо-

налізму диригента, можуть бути ще й специфічні очікування, відомі тільки їм. Інакше як мінімум отримаєш психологічний дискомфорт. Як знаходите підхід? Звідки знаєте, що важливо для колективу, який бачите вперше? У мене вже є приблизне уявлення, як спілкуватися з колективами залежно від країни, як доносити музичні ідеї. Наприклад, Німеччина та Велика Британія. У них протилежні очікування від диригента. У першій люблять, коли він пояснює все словами, говорить що, як і чому треба робити, ще й розкаже

April 2021 • AIRPORT magazine

I 43

INTERVIEW

щось про композитора. Це дає їм матеріал для роздумів, мотивацію. В Англії навпаки: музикантам не подобається, коли диригент розмовляє, їм треба тільки показати, і все. Це все практика, вивчення ментальності кожної країни. З роками дедалі простіше, але не все. Як казав мій учитель, «диригувати важко перші 30 років, потім поступово стає легше». Так, полегшуються процеси за пультом, але інші складники — навряд чи. Як-то постійні переїзди, адаптація до нової ментальності. І комунікація — найголовніша частина роботи диригента.

як ця машина працюватиме надалі? Чи повернуться гастролі, чи весь фокус переміститься на роботу тільки в своїй країні? Очевидно, класична музика все переживе, як робила це сотні разів. А от суспільство — як воно зміниться? Уже помічаю, наскільки небезпечний вакуум, що виникає, коли людина припиняє спілкування. Думаю, тепер воно стане найціннішим пріоритетом у нашому житті.

Але зараз із локдаунами ваш світ як музиканта змінився кардинально. Що відчуваєте за такого рівня невизначеності? Чи стане все знову, як раніше?

Є енергія залу, і мені надзвичайно важливо відчувати її. Проявляється вона по-різному. Буває, публіка дуже вихована і стримана в оплесках, але відчуваєш неймовірний контакт. Диригент — провідник цієї енергії: з одного боку, керує оркестром, з іншого — приймає відгук залу, акумулює його, щоб у відповідь або вести публіку в якісь несподівані моменти, дивувати, або навпаки. Щоби через змахи рук відбувалася комунікація музики та слухача. Саме в цьому полягає робота диригента.

Усе дуже незрозуміло, і недостатньо просто жити надією, що все повернеться. Ми змушені вже щось шукати, робити — це зовсім не легко. Наприклад, я керую оркестром в Англії. Повернувся з Франції — маю зробити шість тестів та відсидіти вісім днів на карантині, щоби бути допущеним до репетицій. У будь-якому разі ситуація почне покращуватися, але коли саме — це інше питання. Чи зможемо подорожувати? Адже кожна країна має свої правила. Для музикантів це величезна проблема. Як відновлюватимуться концерти та

I AIRPORT magazine • April 2021

Як би описали хорошу та «важку» публіку? Який план дій для «важкої»?

Нещодавно ви знайшли в Паризькому архіві дві загублені симфонії Березовського. А 31 грудня 2020-го виконали їх із «Київськими солістами». Це значуща подія для україн-

ПОМІЧАЮ, НАСКІЛЬКИ НЕБЕЗПЕЧНИЙ ВАКУУМ, ЩО ВИНИКАЄ, КОЛИ ЛЮДИНА ПРИПИНЯЄ СПІЛКУВАННЯ. ДУМАЮ, ТЕПЕР ВОНО СТАНЕ НАЙЦІННІШИМ ПРІОРИТЕТОМ У НАШОМУ ЖИТТІ

INTERVIEW

ПРО ОСОБИСТЕ Час згадати ще одного визначного українського композитора — Івана Карабиця, вашого батька. З огляду на вашу сім’ю, у дитинстві вас автоматично уявляєш відмінником, який весь вільний час грає гами. Але ви були відмінним зірвиголовою, двієчником і просто нормальною дитиною. Як ця дитина реагувала на твори батька? Чи відкривали його для себе по-новому? Такі відкриття, аналіз і переоцінки легше робити на відстані, коли пройшов час. А тоді це була просто частина мого життя: бачив, як він пише твори, ходив на концерти... Для мене то була єдина відома реальність: чийсь батько на заводі, мій — композитор. Але товариші, звісно, могли це якось зазначати. А от пізніше, коли був студентом консерваторії, це почало тиснути. Завжди відчував імідж «сина свого батька», усі мої досягнення автоматично приписували тільки цьому. Це і стало поштовхом поїхати вчитись у Віденський університет музики, щоби самоствердитися. Завжди хотів бути тільки симфонічним диригентом, але навчатися за цією спеціальністю дозволяють тільки після першого диплому. Мене ж прийняли відразу на два факультети — хорового та симфонічного диригування, тому вдвічі довше вчитися не довелося. Тоді ж ще виграв конкурс на помічника диригента Будапештського оркестру й постійно мігрував між містами.

ської музики. Що відчували, коли ноти втілилися у звуки, розуміючи, що саме від вас залежить, як світ почує ці твори вперше? Симфонічних творів українських композиторів мало, як і мало незагубленої оркестрової музики Березовського. А тут — відразу дві симфонії. Поставив собі за мету втілити цей проєкт у життя до кінця року. Так, було хвилююче. Ще й вдалося порадувати музикантів, які не щодня мають змогу грати абсолютно нове. Це дійсно історична подія.

Як усе встигали? Уже не кажучи, що це найскладніший можливий факультет... Це був важливий крок щодо питання «батька — сина». Відчував себе хазяїном свого життя, з цього моменту почалася моя кар’єра. Зрозумів, що людина, якщо захоче й буде тяжко працювати, зможе досягти величезних успіхів. Батько, і за це я дуже вдячний, ніколи не тиснув і лише спостерігав. Точно бажав мені одного — здоров’я, усе інше — опціонально. Тільки завдяки цьому, коли я зробив вибір у бік музики, він був впевнений, що це рішення саме моє, добровільне.

April 2021 • AIRPORT magazine

I 45

INTERVIEW

Офіційно ви мешкаєте в Парижі, але все життя безупинно їздите, маючи не тільки гастролі, а й постійні місця роботи в інших країнах. Чи знайшли свій дім — у найглибшому сенсі цього слова? Згодом зміг побудувати для себе різні світи. У мене не може бути постійного місця. Уже 12 років я головний диригент Борнмутського оркестру, і в Англії в мене своє життя. Водночас ще три роки очолював Оркестр Веймарської штатскапели та Національного театру Німеччини — там абсолютно інше життя. Потім є Париж, у якому 20 років тому починав. А ще є Україна зі своїми викликами. І відчуття того, що, попри різноманіття місць та історій, я однаково залишаюсь українським диригентом із місією розвивати й доносити світу нашу культуру. Постійно вивчаючи різні менталітети, мови, приходжу до думки, що найважливіше — ми самі. Ми заслуговуємо на комфорт проявляти власні риси, закладені природою та походженням. Так і моє українство з часом тільки проявляється. Україна переживає складні часи щодо культурної ідентифікації. Ніхто зараз не може сформулювати, що ж таке українська культура та спадщина. На жаль, визначення цьому дають залежно від політичного контексту. Наприклад, чи можна вважати українським композитором Бортнянського, хоча він реалізувався в Росії? Потрібно, щоби політика йшла за культурою, а не навпаки.

ПОСТІЙНО ВИВЧАЮЧИ РІЗНІ МЕНТАЛІТЕТИ, МОВИ, ПРИХОДЖУ ДО ДУМКИ, ЩО НАЙВАЖЛИВІШЕ — МИ САМІ. МИ ЗАСЛУГОВУЄМО НА КОМФОРТ ПРОЯВЛЯТИ ВЛАСНІ РИСИ, ЗАКЛАДЕНІ ПРИРОДОЮ ТА ПОХОДЖЕННЯМ

любов до жанру, розкривати його мову, бути в контакті. І, звичайно, важливий якісний та різноманітний продукт, щоби людині було цікаво повертатися. Тоді вона знову купить квиток, а інституції не треба буде жалітися на нестачі.

Чому ця проста ідея у нас майже не практикується? Наша система працює ще за радянськими настановами — державні колективи отримують зарплатню. Водночас не вистачає контролю якості їхнього продукту. Тому, можливо, кількість таких колективів треба скорочувати,

ПРО ІНДУСТРІЮ Часто керівники опер, театрів (усі ті, хто впливає на репертуар та його подачу) — потомствені музиканти, що виросли на академічній музиці й глибоко занурені в її світ. Чи здатні вони з боку (очима потенційної широкої публіки) подивитися на репертуар, його подачу й імідж своїх закладів? Без зверхності та нарікань на неосвіченість молоді як причину власної непопулярності? Головна місія державних культурних інституцій — оперних театрів, філармоній, оркестрів тощо — виховувати

I AIRPORT magazine • April 2021

публіку й надавати якісний продукт. Саме тому вони фінансуються державою. Так це має працювати. Кожна організація має відповідати за своїх слухачів. На Заході, наприклад, є технології, що дають змогу робити класичні концерти популярними, досягати заповнення залу на ту чи іншу програму. Це завдання і наших інституцій.

Мова йде про піар насамперед? Піар лише частину комплексу. Треба боротися за кожен квиток, за кожну людину як постійного відвідувача. А для цього — спілкуватися, прищеплювати

створювати більшу конкуренцію. Якщо театр не створює якісний продукт, можливо, його потрібно закривати або міняти керівника. Це ще одне запитання: «Як побудована система їхнього найму та їхньої мотивації?». У Європі це досить просто: очільник театру підписує контракт на кілька років і знає, що його можуть не подовжити, якщо результат буде незадовільний.

Як формулюєте свою місію як музиканта? Знаходження шляхів спілкування з людьми мовою музики.

INTERVIEW

SONGHOY BLUES: «Пустельний блюз — музика нашої Батьківщини»

Записали: Крістіан Ульвеус, Олена Іванова

Songhoy Blues став усесвітньо відомим гуртом, передавши у піснях трагічні спогади про цивільний конфлікт у рідній країні — Малі.

I AIRPORT magazine • April 2021

ОРЕ І БЕРЕГ, ЩО М НАРОДИЛИ БЛЮЗ Пару тисяч років тому, завойовуючи Африку, араби пізнали дещо небачене. Рідна Аравійська пустеля виявилася невеликим морем порівняно з розлитим у безкінечність океаном Сахари, що панує аж до країв Землі. Крім піщаних хвиль, хтось розлив тут у безкінечність і час — він стікає плавно, як дюна, й так само невідступно, тихо розчиняючи зміну незліченних поколінь... І от раптом океан скінчився. Арабський караван завмер від роками небаченої картини Сахель, що означає «берег». На ній — зелені дерева і трави, червона земля і сиві башти круглих скель. Сахель — це 4000 км поясу велетенської Африки, від Атлантики до Червоного моря. На півдні за ним — Сахара, яка вже не має влади. Тут, у царстві саван і джунглів, час несеться гучно та бурхливо, разом із пташками, що зграями літають поміж дерев. Саме тут звучить багато гітарної музики. На пасовища цих країн — Малі, Алжиру, Буркіна-Фасо, Ніґеру — постійно навідувались кочівники туа реги з верблюдами, щоби нагодувати їх перед черговим походом із караваном через Сахару. Саме вони під гітару наспівували свої історії про блукан-

ня, вічну спеку, мрії, що, звичайно ж, не здійснилися... Цю музику називають пустельним блюзом. Жанр народився навіть до того, як на протилежній стороні Землі, у Міссісіпі, темношкірі раби почали виливати тугу, граючи на гітарі. Міссісіпські мелодії поклали початок відомому всім класичному блюзу. Звучання цих двох жанрів досить схоже, але пустельний пульсує великим різноманіттям ритмічних штрихів, які наче малюють контрасти пейзажів. А кілька років тому він зазвучав особливо гучно і сумно. Північ Малі 2012-го окупували повстанці. Однією з заборонених дій стало виконання музики. На біженців перетворилися багато музикантів — тепер їхній пустельний блюз почули за океаном, лейбли зацікавилися свіжим звучанням. Серед найвідоміших представників напряму — Songhoy Blues. Блюз цих музикантів не традиційний, сильно приправлений західним роком і електрогітарами.

Засновуючи гурт, прагнули через музику передавати свої страждання і надії? Перед початком кризи у Малі 2012 рок у ми були звичайними студентами, закоханими у музику. Та коли джихадисти

INTERVIEW

April 2021 • AIRPORT magazine

I 49

INTERVIEW

застосували закони шаріату, вся прогресивна спільнота запротестувала проти них так, як могла, взявши до рук замість зброї свій талант. Оскільки музика — наша основна зброя, вирішили опиратися саме так — створити групу і виконувати патріотичні пісні для співгромадян.

Як описуєте жанр пустельного блюзу? Пустельний блюз — музика нашої Батьківщини. За географічними ознаками це пісні з півночі Малі або з тих країн, що розташовані поруч. За мелодикою жанр орієнтований на гітару.

Троє з чотирьох учасників колективу мають однакове прізвище, хоча не є родичами. Чи відчувається, що вас поріднила музика? Співак Алью, гітарист Ґарба і бас-гітарист Умар мають прізвище Туре, доволі розповсюджене у Малі. Ми не родичі, але маємо одне коріння, на нас вплинула однакова музика, у нас одна історія. Тож можна сказати, що ми поріднилися.

I AIRPORT magazine • April 2021

Пам’ятаєте роки становлення? Що допомогло пережити цей період успішно? Коли почали їздити на концерти, виступати у клубах, заробляли копійки. Грали на сцені з усмішками на обличчях, хоча потім хотіли плакати. Пройшли всі перепони завдяки двом чинникам. Насамперед про Songhoy Blues почали говорити: спершу — в родинах і компаніях, згодом — по радіо, на телебаченні, у газетах. Інтерес до нас був справді великим: зрозуміли, що колись станемо всесвітньо відомими, що доля нам усміхнеться. По-друге, у піснях ділилися думками про тодішні події в країні й отримували схвальні відгуки. Ми посли організації «WaterAid»: пишаємося тим, що діяльність гурту допомагає збирати кошти на проєкти з доставлення чистої води в Малі. Завдяки цьому нам не соромно за власне існування.

Яке значення для творчості гурту мала зустріч із Ніком Зіннером (Yeah Yeah Yeahs)? Завдяки зустрічі з Ніком Зіннером і музичному проєкту «Africa Express» нашу

ОСКІЛЬКИ МУЗИКА — НАША ОСНОВНА ЗБРОЯ, ВИРІШИЛИ ОПИРАТИСЯ САМЕ ТАК — СТВОРИТИ ГРУПУ І ВИКОНУВАТИ ПАТРІОТИЧНІ ПІСНІ ДЛЯ СПІВГРОМАДЯН

INTERVIEW

Як ставитеся до нових музичних технологій? Ми не проти використання електронних музичних інструментів або програмного забезпечення у творчості за умови, що і надалі гратимемо малійську музику. Та апаратні гітари — як акустичні, так і електричні — мають якусь чарівність і магію, тому не готові повністю перейти на програмні синтезатори.

Якою мовою виконуєте пісні? Більшість пісень із репертуару Song hoy Blues виконуємо сонгайською: це наша рідна мова, якою досконало володіємо. Але іноді співаємо іншою мовою Малі — бамбарою, а також французькою.

Над чим працюєте сьогодні? музику змогли почути по всій планеті. У цьому справді велика заслуга саме Ніка.

Чому дебютний альбом гурту — «Музика у вигнанні» — отримав багато позитивних відгуків? «Музика у вигнанні» — частина нашої

історії. Позитивні відгуки викликані тим, що граємо мелодії Малі по-новому. З одного боку, творчість Songhoy Blues містить традиційні елементи, з іншого — передає бунтівний дух, в якому ми починали писати. Саме цей неповторний стиль і цінують слухачі.

Останній альбом записали торік у НьюЙорку, наразі продовжуємо його розкручувати. На наших шанувальників чекає багато приємних сюрпризів і позитивної енергії, особливо в умовах жахливої пандемії. Ми радо даруємо вдячність і любов прихильникам Songhoy Blues в усьому світі.

April 2021 • AIRPORT magazine

I 51

INTERVIEW

ІГОР ГУТ:

«ВЧАСНО ПРОДАТИ БІЗНЕС — ВЕЛИКИЙ ТАЛАНТ»

Записав: Крістіан Ульвеус

Співзасновник «DYB Ukraine» розмірковує про ілюзії та страхи власників бізнесів, легальну монополію і, звичайно ж, про людей, від яких залежить успіх компаній.

Ім’я Ігоря Гута відомо більшості українських підприємців і керівників вищої ланки, адже він — один із них. Ігор був директором зі стратегічного розвитку і маркетингу «Brocard Ukraine» у часи її активного зростання й становлення. Зокрема завдяки його внеску компанія перетворилася на один із найприбутковіших бізнесів у країні та досі є беззаперечним авторитетом в індустрії. Після цього став співзасновником українсько-шведського проєкту «DYB» («Develop Your Business»), що розвиває компанії системно, створюючи дорадчі та наглядові ради, розвиваючи команди топменеджменту. Ігоря Гута цінують саме як експерта зі стратегічного маркетингу й конкурентоздатності бізнес-моделі.

ому в Україні бізнес часто ототожнюється насамперед із прагненням заробити якомога більше грошей та самоствердженням? На початку 1990-х єдиним мотивом займатися бізнесом стали гроші. Ми були бідні й голодні, ринкова економіка вважалася водночас і неминучим злом, і небесним порятунком. Відсутність конкуренції подарувала нам ілюзію, що під-

I AIRPORT magazine • April 2021

приємництво гарантуватиме багатство й успіх. Деякі навіть повірили, що це ще й зробить їх щасливими. Зараз у цивілізованих країнах бізнеси створюють передусім для самореалізації. Західноєвропейська статистика доводить: здобувши якісну освіту, зароблятимете більше, працюючи менеджером, ніж заснувавши власну справу.

Чи можливо сьогодні знайти нішу на ринку, у якій вдасться домінувати? Бізнесу ідеально бути монополістом, та нині це неможливо. Єдиний вихід — шукати монополію в маркетингу. Є три способи. Перший — створити унікальну пропозицію, як це роблять «Apple» та «Nike». Другий — надавати послуги найшвидше й найдешевше на кшталт «Нової пошти». Третя можливість — побудувати довгострокові відносини з ключовими клієнтами, пропонуючи комплексні рішення, розроблені саме для них. Так працюють юридичні та консалтингові компанії, архітектурні бюро й інші.

INTERVIEW

April 2021 • AIRPORT magazine

I 53

INTERVIEW

Останні 10 років жодна бізнесстратегія не обходить тему диджиталізації. Експерти невтомно закликають підготуватися до «цифрової ери, що вже на порозі». Наскільки це на часі?

СВІТ НЕ ТАК ПОТРЕБУЄ НОВИХ ВИНАХОДІВ, ЯК ПІДВИЩЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ТОГО, ЩО ВЖЕ СТВОРЕНО

Як можна уникнути снігової навали чи буревію? Готуйтеся до них, інакше накриє та знесе! Україну ще не накрило, але незабаром це станеться. Так, за п’ятьдесять років значну кількість професій оцифрують, потреба в спеціалістах певних сфер зникне. Фахівці «Ericsson» давно попереджали, що світ не так потребує нових винаходів, як підвищення застосування того, що вже створено. Наше найближче майбутнє — інтернет речей. Ваш холодильник сам замовить їжу, яку

доставлять із супермаркету автівкою без водія! Диджиталізація вимірюється і в грошах. Погляньте на показники фондового індексу «S&P 500», а саме на рівень капіталізації так званої групи конгломерату FAANG («Facebook», «Amazon», «Apple», «Netflix» і «Google»). Технологічні велетні, що виробляють алгоритми, забирають левову частку приросту капіталізації 500 найбільших американських компаній. Оце і є світовий уряд, яким лякають прихильники теорії змови. Саме вони вирішуватимуть, який пилосмок купимо, у якому ресторані замовлятимемо вечерю тощо. Майбутнє — за цифровими сервісами, які усунуть людський чинник. У Швеції оцифрували всі державні послуги — позбулися корупції. Проблема в тому, що в Україні корупція живе не тільки в державному управлінні, а й у бізнесі. Зокрема беруться відкати. На додачу маємо шалену плинність кадрів. На фронт-офісах ритейлу чи ресторанів, наприклад, вона іноді сягає 200%. Себто персонал оновлюється двічі за рік, ви навіть не встигаєте навчити його. Про який належний рівень сервісу може йтися?

Говорячи про кадри, варто згадати українські виші. Чому вони майже не приділяють увагу практиці? Не знаю, чого наші заклади вищої освіти приносять більше — користі чи шкоди. У Швеції налагоджений зв’язок між університетами й бізнесом. Ми про це можемо тільки мріяти. Єдиний відомий мені успішний приклад — співпраця визнаної у світі української айтікомпанії «SoftServe» і львівських вишів: Університету імені Франка та Українського католицького університету (УКУ). Річ у тім, що наші підприємці переважно не довіряють місцевим вишам. Останні мають налагоджувати відносини із компаніями, що давало б змогу працевлаштовувати студентів. Натомість вони вважають, що власники бізнесу повинні іти до них на поклін. Та й чого може тих студентів навчити професура з позаминулого століття? Хто сидить в освітніх комісіях, прогнилих від хабарів? Тому й не дивно, що локальним бізнес-школам доводиться займатися не бізнес-освітою, а здебільшого дотягувати випускників.

I AIRPORT magazine • April 2021

INTERVIEW

Чого навчились, віддавши сім років «Brocard»? Що компанія отримала завдяки вам? Цей бізнес побудувала команда, я був одним із її учасників. Якщо конкретніше, одним із двох ключових топменеджерів, хоча де-факто мав партнерські відносини з власниками. Я справді багато приніс компанії, але також багато чого навчився, зокрема в Юрія Гаткіна, одного з її засновників. Тоді щойно захистив дисертацію з поведінкової економіки й займався стратегічним розвитком «Brocard», використовуючи науковий підхід.

Коли говорите про ефективність підприємства, часто згадуєте концепцію lean thinking — ощадливого мислення. Як би описали її суть? Наші компанії здебільшого патологічно неефективні, особливо в порівнянні із західними колегами. Тому про їхню конкурентоздатність на світових ринках годі й казати. Ми розвиваємо компанії у трьох напрямах: конкурентоспроможність, капіталізація і культура. Це взаємозалежні речі. Конкурентоздатність будь-якої компанії залежіть не ліше від технологічністі, а й від корпоративної культури. Lean thinking підвищує ефективність, але все починається насамперед зі змін у культурі компанії. Шведський автовиробник «Scania» понад 10 років упроваджував ощадливий підхід, тому не варто сподіватися, що українці застосують його за місяць.

Коли пандемія, сподіваємося, завершиться, що станеться з віддаленою роботою? Віддалена робота залишиться новою реальністю. Не вважаю повністю дистанційний режим вельми ефективним явищем, але його розумне поєднання із перебуванням в офісі — майбутнє, яке вже впроваджують у багатьох західних компаніях. По-перше, це дбайливо, по-друге, крок назустріч співробітникам. Адже люди вже не готові проводити все життя на роботі.

Чи є формула успіху? Щоби почати бізнес, треба добре вміти спілкуватися. Для створення підприємства середнього рівня необхідні також

характер і воля. Для успішної діяльності великої компанії потрібно додати розум. Ось і вся формула.

У «DYB» є бізнес-клуб. Для кого відкриті його двері? Клуб — не послуга компанії, яку продаємо. Це наша програма лояльності, побудова дружніх відносин із ключовими клієнтами. Існує два формати. Перший — відкриті зустрічі, такі собі глибокі інтелектуальні бесіди з видатною людиною. Другий — закриті зустрічі, до яких залучаються учасники дорадчих, наглядових рад, постійні клієнти. Цей формат більш професійний. Загалом до клубу входить тусовка не лише з грошима. Важливі складники — совість та інтелект.

Чому багато власників українських компаній нікому не довіряють крісло СЕО? У нас в країні велика криза довіри. Тому власникам бізнесу просто нікого в це крісло посадити. Точніше, є кого, але якщо доведеться постійно найманого СЕО перевіряти, легше вже самому займати цю посаду. До того ж виклики зовнішнього середовища стають дедалі агресивнішими. Власникам доводиться захищати свій бізнес, як батькам — своїх дітей. Менеджмент до цього не готовий. На все потрібен час. Ми ще дуже молода економіка.

ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА СТАТИСТИКА ДОВОДИТЬ: ЗДОБУВШИ ЯКІСНУ ОСВІТУ, ЗАРОБЛЯТИМЕТЕ БІЛЬШЕ, ПРАЦЮЮЧИ МЕНЕДЖЕРОМ, НІЖ ЗАСНУВАВШИ ВЛАСНУ СПРАВУ

Як гідно піти з бізнесу? Треба не доводити до того, щоби вогнище згасло. Щодо стартапів, тут усе легко: якщо пташка не злетіла, треба зайнятися чимось іншим. З бізнесами, що працюють кілька десятиліть, ситуація складніша. Однозначно не варто доводити до того, щоби компанія стала неконкурентоздатною. Гідний вихід із проєкту — його продаж. Як каже мій шведський партнер Крістер Ферлінг, «бізнес треба вести так, щоби його можна було продати будь-якої п’ятниці». Вчасно продати бізнес — великий талант. Про це слід думати, щойно запускаєш проєкт. В Україні продаж компанії вважають поразкою, хоча насправді — це перемога. Адже вашу справу належно оцінили.

April 2021 • AIRPORT magazine

I 55

GUIDE

ЛУКСОРСЬКИЙ ОБЕЛІСК: шлях між цивілізаціями

Текст: Тетяна і Кирило Лазовські, гіди по Парижу і Франції

Величне минуле Стародавнього Єгипту відкрилося нам багато в чому завдяки французам. Грандіозний обеліск на площі Згоди вражає фундаментальністю і нагадує, що шлях через тисячоліття почався в Парижі.

онад 3000 років тому єгиптяни висікли «паризький» обеліск, який прикрашав вхід до храму бога Амона у Фівах. Благодатні Фіви були заселені ще 3200 року до нашої ери, але найвищого розквіту місто досягло в епоху Нового царства, за часів Хатшепсут, Тутмоса III, Аменхотепа III, Рамзеса II, коли й обзавелося розкішними храмами і пам'ятниками. Однак до XIX століття про блискучу історію Єгипту давно забули: пам'ятки були зруйновані, могили — розграбовані,

I AIRPORT magazine • April 2021

старі міста — засипані піском. Інтерес до цивілізації, що колись існувала, прокинувся у Франції 1798-го. Тоді Бонапарт направив на південь свій знаменитий похід-експедицію. І все ж стародавній світ довго залишався таємницею: вченим не вистачало головного — ключа до єгипетських ієрогліфів. Ключ знайшов Жан-Франсуа Шампольйон. Геніальний лінгвіст 25 років вивчав мертві мови. 1822-го він розшифрував єгипетські тексти. Вперше за півтора тисячоліття людство зуміло наблизитися до історії Єгипту!

Єдиний раз вчений був на берегах Нілу. Саме Жан-Франсуа і виявив у Луксорі, колишніх Фівах, залишки храму. Будівля була зруйнована майже вщент, але біля входу красувалися два шедеври — гранітні обеліски. Французький єгиптолог першим прочитав висічену на граніті хвалу на честь видатного правителя і будівельника храму — Рамзеса II. Єгиптяни ж у той час мало цікавилися власною спадщиною, для них вона була язичницьким пережитком. Вибудовуючи дипломатичні відносини з іншими державами, правителі Єгипту легко

GUIDE

пускали в хід древнощі своєї країни. Шампольйону майже нічого не вартувало вмовити єгипетського пашу Мухаммеда Алі подарувати Карлу Х, королю Франції, Луксорський обеліск. Так перед французами постало феноменальне, нечуване завдання: доставити скарби в столицю. Звичайно, до них римляни вже привезли до себе кілька подібних монументів. Єгиптяни переміщали гранітні голки з каменярень Верхнього Єгипту на північ, де встановлювали пам'ятки. Та коли це було — тисячоліття тому!

Тепер, 1829 року, все заново. Обеліск відігравав важливу політичну роль: він не повинен був дістатися суперниці — Англії, що теж претендувала на нього й мала свої зазіхання в Північній Африці. Будь-якими способами колос вагою 220 тонн і 22 метри заввишки необхідно було доставити в Париж. Настав час проявити себе другому в цій історії французькому генію — інженеру Аполлінеру Льоба. На півдні Франції, в Тулоні, почалося будівництво незвичайного плоскодонного корабля, названого «Луксор». Саме він повинен був доставити до

СТАРОДАВНІЙ СВІТ ДОВГО ЗАЛИШАВСЯ ТАЄМНИЦЕЮ: ВЧЕНИМ НЕ ВИСТАЧАЛО ГОЛОВНОГО — КЛЮЧА ДО ЄГИПЕТСЬКИХ ІЄРОГЛІФІВ

Франції пам'ятник, який стане найдавнішим у столиці. Корабель відчалив від рідних берегів у квітні 1831-го. Тоді, ймовірно, ніхто й не очікував, що справа затягнеться на кілька років.

April 2021 • AIRPORT magazine

I 57

GUIDE

На місці стародавнього міста закипіла робота. Французи зробили майданчик для розміщення судна, від храму до річки проклали 400-метрову дорогу, викупили й знесли будинки, які заважали спорудженню, вирили 8-метровий рів, щоби розхитати намертво влиту в землю основу одного з обелісків. Для демонтажу гранітної брили Льоба розробив систему із крутнів і канатів. Нарешті монумент обнесли дерев'яним захистом і помістили на корабель. На демонтаж і вантаження пішло п'ять місяців. Не обійшлося без жертв: важка робота, спека, холера та інші хвороби раз у раз підривали процес. Та це був лише початок. Коли до Різдва 1831 року судно підготували до відправлення, Ніл обмілів. «Луксору» вдалося відплисти з паводком тільки в серпні 1832-го. Під час плавання Нілом знову гинуть люди, а 2 жовтня біля Розетти (нині — Рашид) корабель впирається в піщаний гребінь і не може вийти в Середземне море. У січні сильний шторм розбиває перешкоду, і «Луксор» прямує до Олександрії, де його чекає буксир «Сфінкс», пароплав Королівського флоту. Однак побоюючись зимових штормів, судна знову зволікають. Лише в травні вони причалюють до Тулона й направляються до Гібралтару, щоби прибути до Франції з півночі.

I AIRPORT magazine • April 2021

12 серпня 1833 року «Луксор» припливає в Шербур, і 2 вересня король ЛуїФіліпп I особисто сходить на борт вітати героїв. Подарували обеліск королю Франції, але отримав його король французів. Далі корабель прямує до Руана, ще три місяці чекає паводка на Сені й 23 грудня, після дворічної подорожі, пришвартовується біля мосту Згоди. Нарешті Париж!

Луї-Філіпп, людина високої культури та бездоганного смаку, вибрав для обеліска найкраще місце — найкрасивіше, престижне й найбільш логічно обґрунтоване. Король прагнув згоди. Він хотів, щоби люди забули, що площа колись називалася на честь Людовика XV, а пізніше — на честь Революції. Хотів стерти з пам'яті французів гільйотину, яка стояла тут і позбавила життя Людовика XVI,

Фото: Cristian Bortes

GUIDE

НА ДЕМОНТАЖ І ВАНТАЖЕННЯ ПІШЛО П'ЯТЬ МІСЯЦІВ його сестру мадам Елізабет, Марію-Антуанетту, багатьох революціонерів. Ще в квітні 1833-го архітектор Жак Іньяс Гітторф звів на площі фонтани, які оточуватимуть майбутній обеліск. Він же потім створив п'єдестал. А поки «Луксор» знову рушив у дорогу — для постаменту потрібно було привезти з Бретані 230 тонн граніту. Ще три роки Луксорський гість чекав нового народження. Великим днем стало 25 жовтня 1836-го. 350 осіб керували величезними складними пристроями з мотузок, металу й дерева, розробленими інженером Льоба.

200 000 глядачів прилипли до вікон, які виходили на площу, в очікуванні дива. Королівська родина розмістилася в Палаці Морського міністерства. Очолював операцію Льоба: стояв із гучномовцем безпосередньо під обеліском, щоби напевне загинути, якщо щось піде не так. Що ж сталося з другою гранітною голкою? Вона, як і раніше, стоїть біля входу до храма Амона. 1981 року Франція відмовилася від своїх прав на брата-близнюка, і він був урочисто повернений Єгипту, межі якого ніколи так і не полишав. У наш час пам'ятник став ще гарнішим і величнішим. 1998-го завдяки Фонду П'єра Берже та Іва Сен-Лорана у нього з'явився покритий золотом бронзовий пірамідіон. Немов сонцем, він висвітлив верхівку обеліска, як за часів Рамзеса.

Для чого ж єгиптяни будували цих велетнів? Щоб обмінюватися енергією з небом, підкреслити божественну владу фараонів або домогтися у богів благодатної погоди? У вас є припущення?

БЮРО ПОДОРОЖЕЙ КИРИЛА І ТЕТЯНИ ЛАЗОВСЬКИХ Індивідуальні і групові екскурсії Парижем та околицями, музеї Лувр і Орсе без черг, поїздки до Нормандії, долини Луари, Шампані, Ельзасу, Бурґундії та Бордо. Забронювати індивідуальну або групову пішу прогулянку Парижем: +33 6 22 84 32 45 best_tour.fr GUIDE-IN-PARIS.FR

April 2021 • AIRPORT magazine

I 59

GUIDE

ЛЕОПОЛЬД ІІ, АБО ЯК ВИНИЩИТИ ЗЕМЛІ, НА ЯКИХ НІКОЛИ НЕ БУВ

Текст: Олена Іванова

Всі знають про Гітлера, але мало хто чув про Леопольда II, короля Бельгії. А він, за різними джерелами, має безпосереднє відношення до знищення приблизно 10 мільйонів жителів Конго лише за два десятки років.

Бельгія

Вільна держава Конго

I AIRPORT magazine • April 2021

GUIDE

Річка Конго, найглибша у світі. У XIII столітті тут виникло перше об'єднане королівство Конго

ВІЛЬНА ДЕРЖАВА КОНГО — ТРУДОВИЙ ТАБІР РОЗМІРОМ 2,5 МІЛЬЙОНИ КВАДРАТНИХ КІЛОМЕТРІВ, ЯКИЙ НАЛЕЖАВ ОДНІЙ ЛЮДИНІ

«Страта рабів», ілюстрація з книги Г. М. Стенлі

1870-ті. Англійська королева Вікторія править половиною світу, зокрема третиною загадкового континенту Африка, де щойно знайшли незлічені багатства. Французи контролюють іншу чверть на заході, португальці та німці облаштувалися на півдні.

А ЩО Ж БЕЛЬГІЯ? Бельгія у ті часи — одна з найпрогресивніших держав світу: після низки реформ у країні встановилася конституційна монархія, і король Леопольд II, який зійшов на престол 1865 року, не почувався таким впливовим, як хотів. Амбіції мав великі, та як тепер їх реалізувати? Король зажурився, але на допомогу прийшов старий рецепт: оформи будь-яку ідею в обгортку благородних мотивів, християнства та допомоги — і можеш робити все, що забажаєш.

«БЛАГОДІЙНИК» ЛЕОПОЛЬД II Тому 1876-го він ініціював географічну конференцію у Брюсселі, де запропонував створити благодійну організацію «Association Internationale Africaine». І врешті став її єдиним інвестором і головою. Взявши в борг гроші у держави Бельгія, відправив у басейн річки Конго експедиції географів і місіонерів. Виявилося, що потенціал території величезний: у той час сталося революційне відкриття властивостей каучуку, і саме на цих землях його можна було добувати у неймовірних кількостях. А ще слонову кістку, золото, мідь і безліч інших ресурсів. До речі, про дослідників і місіонерів — їх, звичайно ж, проголосили героями, але саме з них почалася ця кривава історія...

ВІЛЬНА ДЕРЖАВА КОНГО 1885 року на Берлінській конференції всі провідні країни світу офіційно оформили колоніальний розподіл Африки. Тоді ж і виникла Вільна держава Конго — саме таку іронічну назву мав трудовий табір і клондайк всіляких багатств розміром 2,5 мільйони квадратних кілометрів, який належав одній людині. Так, одній, адже коли Леопольд II повернув гроші, які позичив у держави для експедицій, Бельгія вже не мала впливу на Вільну державу Конго і не отримувала від неї прибутку. Варто зауважити, що на Берлінській конференції короля зобов’язали скасувати работоргівлю, тимчасово відмінити мито на імпорт, дотримуватися вільної торгівлі тощо. Леопольд II підписався, але одразу заборонив відкриту публікацію внутрішніх указів щодо Конго: ніхто з громадськості не міг дізнатися, що відбувається. Знали це тільки король і люди, які працювали на нього. До речі, Леопольд II ніколи не відвідував своє «ранчо». Щоби затвердити владу на віддаленій території, призначив там правителями арабського работорговця Тіппу Тіб і ватажка місцевої мафії, який раніше вивозив з країни рабів і слонову кістку. Саме тоді остаточно вулканізували каучук — простіше кажучи, стартувало виробництво гуми, яка була не просто цінним матеріалом для чобіт і плащів. Завдяки їй автомобілі почали їздити так, як їздять зараз. Попит неймовірно зріс: каучукова компанія Леопольда II незабаром отримала 700% прибутку. Конголезці офіційно не могли бути поневолені, але стали кріпаками з нелюдськими

April 2021 • AIRPORT magazine

I 61

GUIDE

Роботи конголезця Tshibumba Kanda-Matulu про будні Конго в колоніальні часи

нормами виробітку, які встановлювало ніким не контрольоване керівництво на чолі з доблесним королем. Тобто як рабів їх офіційно продавати не могли, зате могли вбивати (за псування одного каучукового дерева), калічити (за все інше) і пороти про всяк випадок. Наприклад, поширене було відрубування рук як покарання за недопрацювання чи просто для профілактики. Адже на кожного наглядача виділяли певну кількість набоїв. Як свідчення їхньої цілеспрямованої витрати потрібно було пред’являти відрубану руку вбитого. А якщо солдату захотілося постріляти по білках або продати пару набоїв сусідові? Тоді руку відрубували у живого — і проблема звітності розв’язувалася. Якщо залишалась одна кінцівка, яка все ж потрібна для роботи, рубали руки чи ноги дружині або дітям працівника. Конголезці повинні були знищувати джунглі, щоби засаджувати землі каучуковими деревами, полювати на слонів (з нормою вироблення, яка не залежала від наявності тварин), добувати золото. Ще одне завдання місцевих — утримання солдатів та інших причетних до екзекуцій. А це були білі найманці з різних країн (вищі чини) і найняті ними місцеві. Король особисто призначав управителів з потрібним рівнем жорстокості, а платив їм відсотками від виробітку на підвладній йому території. Лікарні або медпункти для мешканців не створювали: тих, хто вижив після спілкування з солдатами, добивали епідемії та хвороби. Все це довго залишалося непоміченим на території, більшій за саму Бельгію у майже 80 разів. Та деякі місіонери і мандрівники почали подавати голос. Навіть зверталися до самого короля: «раптом поважний монарх не здогадується, що роблять підлеглі?». Пізніше листи отримали представники США та дипломатичних структур інших країн.

I AIRPORT magazine • April 2021

ВСЕ ТАЄМНЕ СТАЄ ЯВНИМ Працівник транспортної компанії, журналіст і пацифіст Едмунд Морель звернув увагу на характер обміну вантажами з Конго: звідти приходили слонова кістка, каучук, дорогоцінні матеріали, а назад відправлялися набої, ґвинтівки і солдати. Такий різновид «вільної торгівлі» здався йому підозрілим. Він став одним із засновників «Товариства з проведення реформ у Конго», яке підтримали популярні письменники, зокрема Артур Конан Дойл і Марк Твен. Найвідоміший літературний доробок на цю тему — повість «Серце темряви» Джозефа Конрада, яка стала прообразом фільму «Апакаліпсіс сьогодні» Френсіса Форда Копполи. Фінансування кампанії підтримав бізнесмен Джон Кедбері («Cadbury» — славнозвісний бренд кондитерських виробів). Незабаром громадськість змусила провести міжнародне розслідування, і факти геноциду підтвердилися. Після інтенсивної боротьби

Ілюстрація 1874 року. Работорговці гонять рабів на продаж, вбиваючи того, хто відстає

GUIDE

ПОШИРЕНЕ БУЛО ВІДРУБУВАННЯ РУК ЗА НЕДОПРАЦЮВАННЯ ЧИ ПРОСТО ДЛЯ ПРОФІЛАК ТИКИ

Леопольда II відсторонили від влади в Конго, а територія нинішньої Демократичної Республіки Конго стала бельгійської колонією. Усунення з престолу відбулося 1908 року, а колоніальне правління тривало до 1960-го. За 23 роки правління Леопольда II населення Конго скоротилося вдвічі — на 10 мільйонів осіб. В історії Бельгії його запам’ятали як «королябудівельника»: він фінансував зведення багатьох знаменитих будівель і помер у похилому віці

1909 року. За дорученням короля всі свідоцтва жорстокості знищили. Сьогодні Демократична Республіка Конго — найбагатша на природні ресурси країна у світі. Рівень життя — один із найнижчих, рівень зараження СНІДом перевищує 80%. Нещодавній кривавий період африканських воєн забрав життя приблизно 6 мільйонів осіб. Зараз ресурси країни повністю контролюють іноземні корпорації під егідою миротворчих місій ООН.

«В гумовому задушенні». Леопольд II в образі змії, що обплутала місцевого збирача каучуку

April 2021 • AIRPORT magazine

I 63

GUIDE

ЖОДНИХ КЛІШЕ Записала: Ірина Баранівська

Хто думає, що африканський інтер’єр — землянка із солом’яною стріхою, дуже помиляється. Засновник «Studio A», південноафриканський дизайнер Трістан дю Плессі доводить протилежне.

оли опиняєшся в ресторанах чи крамницях, оформлених Трістаном, відчуваєш зацікавленість, збудження й задоволення. Як в атмосферних місцях Парижа або Лондона. От тільки мова про ПАР та її космополітичного майстра. Хлопцю щойно виповнилося 33, а він

I AIRPORT magazine • April 2021

уже шість років керує власною студією та має статус «Чоловік року» за версією «GQ». Одним із найбільших своїх успіхів вважає здобуття міжнародної премії «Restaurant & Bar Design Awards» за найкращий інтер’єр року — оформлення ресторану «Alice & Fifth» у Йоганнесбурзі. Дю Плессі, який

вправно працює з фактурами, індустріальними елементами та сучасною графікою, першим привіз цю визначну нагороду до своєї країни. Попередній найвагоміший проєкт Трістана в рідному місті — клубний коворкінг «Mesh» — несподіваний мікс стильного офісу й бару, що відкривається о 16:00. Він вміє поєднувати бізнес із задоволенням і перетворювати кволі корпоративні ідеї на славні дизайн-пам’ятки. Тяжіє до лофтового шику і водночас сконцентрований на сучасній африканській естетиці — природних матеріалах, яскравій палітрі й залученні талантів співвітчизників. У його інтер’єрах можна побачити меблі Девіда Крейноу, Ґрегора Дженкіна, унікальні роботи Поркі Гефера і команди «Dokter and Misses». Не так давно дю Плессі відсвяткував перехід ще одного професійного рубежу — символічне завоювання Рима. Він закінчив реновацію готелю «Chapter Roma» в історичній частині міста і тепер правомірно називає себе міжнародним дизайнером. Трістан жваво вдихнув життя в неокласичну будівлю 1880 року, залишивши недоторканими історичні склепіння й арки. Хоча ні, він їх навіть покращив — підкреслив геометрію чорненим металом. Інтер’єри деяких кімнат прикрасив килимками еротичного характеру. Хлопець гостро відчуває зв’язок поколінь — поєднує спадщину і сучасність так влучно, що хочеться рукоплескати стоячи. Непогано як для майстра без профільної освіти, чи не так? Вам не почулося. Дю Плессі — натхненний самоук із захопливим портфоліо. У ньому можна знайти бутик-готель «Georgious George» в Кейптауні, стейкгауз «MeatCo» в Дубаї та оптику «Now You See Me» в Норвуді. Паралельно Трістан розробляє приватні інтер’єри. У його кар’єрній географії — дев’ять країн. Він — відома особистість у ПАР і без перебільшення ікона стилю. Дизайнер полюбляє шкіру й чорний колір. «Якби міг стати ким завгодно, був би рокзіркою», — виправдовується молодий маестро. Знаєте, яке місце директор «Studio A» вважає сакральним для всіх дизайнерів? Паризьку оперу. Він запрошує її відвідати, щоб збагнути свою ординарність і свою тлінність.

FYN

GUIDE

Трістане, хто більш стильний — ви чи ваші проєкти? Звичайно ж, мої проєкти!

Як вони відображають вашу особистість? Відчуваю повагу до традицій і одночасно непереборне бажання ставити їх під сумнів щоразу, коли насичуюся ними. Дух бунтівника, що живе в мені, воліє змінювати усталені правила. Немов дитина, тягнуся до свіжості й азарту.

Якби не стали дизайнером, ким могли б бути? Міг би реалізуватися як забудовник. Вирішував би долю нерухомості у вашому місті. Все одно обрав би творчу сферу.

Що нині відбувається в африканському дизайні? Сучасна Африка вражає силою й уні-

ТЕКСТУРИ, КОЛЬОРИ ТА МАТЕРІАЛИ ДОПОМАГАЮТЬ МЕНІ ОФОРМИТИ ЕМОЦІЮ, А ВАМ — ВІДЧУТИ ЇЇ

кальністю. Майстерність, що демонструють місцеві дизайнери, росте щодня. Щирі таланти, які вона плекає, трапляться на вашому шляху ще не раз.

Африка відома соціальними ініціативами. Можете уявити, що працюєте над проєктом притулку для біженців? Правду кажучи, важкувато. Хоча, впевнений, це було б цікаво.

April 2021 • AIRPORT magazine

I 65

Alice & Fifth

КЛУБ-РЕСТОРАН «ALICE & FIFTH» У ЙОГАННЕСБУРЗІ ДОВІВ: АФРИКА ТЕЖ МОЖЕ БУТИ СТИЛЬНОЮ Й РОЗКІШНОЮ

GUIDE

Якою своєю роботою пишаєтеся найбільше? Найважливіше відкриття останніх років — клуб-ресторан «Alice & Fifth» у Йоганнесбурзі. Він довів: Африка теж може бути стильною й розкішною. Інтер’єр, який розробляв із креативною студією «Jana + Koos», здобув важливу нагороду — «Restaurant & Bar Design Awards». І не тільки як найкращий ресторан Африки. Він виграв і в загальній номінації!

Маю трохи європейських генів, тож із місцевими дизайнерами порозумівся швидко. Та різницю в культурному коді

Mesh Club

Ви часто подорожували до Європи, працюючи над дизайном готелю в Римі. Легко знаходили спільну мову з італійцями?

відчути встиг. Тільки-но уявіть: після обіду замовив капучино. Хай мені грець, звідки маю знати, що італійці п’ють його виключно за сніданком? Зате всі добре пореготали.

Now You See Me

Часто буває, що клієнт хоче донести ідею, але не може її висловити. Тут треба підключати шосте чуття — створити цукерочку й запропонувати її. Вміння читати думки — головний скіл. Проте мені щастить із замовниками. Усі вони успішні й інтелігентні люди, що надихають. Відчуваю задоволення від бесід із ними.

Gorgeous George Hotel

Тепер важливу роль відіграють софт-скіли. Наскільки вони вагомі у вашій професії?

Скільки дизайнерів працюють у «Studio A»? Якої вони думки про вас як про боса?

нашаровую на нього дизайн і, звичайно, трохи краси.

Наразі студія об’єднує сімох майстрів. Певно, вони описали б мене як пристрасного, надійного, терплячого.Такого, що спонукає.

Журналісти часто називають ваші інтер’єри сексуальними. У чому секрет?

Уявіть, що отримали карт-бланш на замовлення. Про що думатимете насамперед? Таке вже траплялося. Працюю за схемою: спочатку досліджую ринок і пропоную відповідний концепт. Потім

В емоції. Текстури, кольори та матеріали допомагають мені оформити емоцію, а вам — відчути її.

Якби написали книгу про себе, як вона називалася б? «Життя в дизайні».

April 2021 • AIRPORT magazine

I 67

боботi 68

I AIRPORT magazine • April 2021

Фото: drizzleanddip.com

INTERVIEW

GUIDE

Усі скучили за подорожами. А як щодо пригод тут і зараз? Приєднуйтеся до нашої гастрономічної мандрівки країнами африканського континенту, для якої немає жодних обмежень. Текст: Катерина Сафронова

ote

Найвідоміша страва Анголи — муамба — курятина, тушкована з овочами й прянощами на червоній пальмовій олії денде. Здається, нічого незвичайного, але це лише початок. Перед тушкуванням курку, нарізану на дрібні шматочки, посолену, поперчену, залиту соком лимона, маринують приблизно пів години. У середині процесу тушкування до маси додають плоди бамії. Подають із розсипчастим рисом або пюре з маніока. Муамбу часто можна побачити на столі в Португалії. Протягом кількох століть Ангола була португальською колонією, що призвело до обміну гастрономічними ідеями.

Традиційні для Ефіопії млинці інджера — вельми далекі від звичних нам смаколиків. Інджера — великі пухкі коржі в дрібну дірочку, приготовані з кислого борошна високопоживного африканського злаку теф. Рідку бездріжджову тефову суміш залишають киснути на кілька днів. Скисле тісто смажать на круглому деко (могого) на відкритому вогні (мітад). Млинець виходить досить великим — приблизно метр у діаметрі. Його часто використовують як лаваш або тарілку для овочів. Відщипують по шматочку, вмочуючи в різні соуси, фарширують м’ясом, смаженою картоплею, морквою, маринованим буряком, овочами з прянощами, тушкованою капустою. В Ефіопії страва популярна серед християн, які споживають інджера в дні посту. Крім того, млинці відомі в Ємені та Ізраїлі.

АНГОЛА

ita

ТРАДИЦІЙНА СТРАВА ПАР — БОБОТІ — ЗДОЛАЛА НЕПРОСТИЙ ШЛЯХ ІЗ МАЛАЙЗІЇ ДО АФРИКАНСЬКОГО КОНТИНЕНТУ ІЗ МАЛАЙСЬКИМИ РАБАМИ

ЕФІОПІЯ

о: r

Місцева кухня ввібрала кулінарні історії багатьох країн. Греки, англійці, португальці, китайці, араби та інші народи, мігруючи до Південної Африки, брали із собою продукти й рецепти. Традиційна страва ПАР — боботі — здолала непростий шлях із Малайзії до африканського континенту із малайськими рабами. Їх привезли голландці до щойно заснованого міста Капстад (нині — Кейптаун). Що ж таке боботі? У класичному варіанті — пряна м’ясна запіканка з каррі, родзинками та сушеними абрикосами, вкрита скоринкою з яєць із молоком. Сьогодні для її приготування переважно використовують яловичину або баранину. Подають із рисом басматі, східними соусами чатні та самбал. Боботі можна зустріти й в інших африканських країнах: Кенії, Ботсвані, Замбії, Зімбабве.

ера

Фот

ПІВДЕННО-АФРИКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА

Фото: foobie.ch

iн

дж

.co

GUIDE

Фото: taste.com.au

кошарi

ЄГИПЕТ Знайомство з єгипетською кухнею починають зазвичай із кошарі. У цій страві поєднані непоєднувані, на перший погляд, інгредієнти — рис, макарони, сочевиця, приправлені томатнооцтовим соусом і прикрашені нутом.

I AIRPORT magazine • April 2021

Частування з’явилося в ХIX столітті (доба мультикультуризму в Єгипті) завдяки змішуванню індійської та італійської кулінарних традицій. Тоді населення країни різко збільшилося — поява недорогої страви, якою можна

було добре наїстися, була на часі. Першими її оцінили єгипетські солдати. Сьогодні кошарі їдять повсюдно: в офісах між нарадами, у сімейному колі, вишуканих ресторанах і маленьких вуличних кафе.

GUIDE

Сенеґальську кухню можна назвати найкращою на континенті. Вона формувалася під впливом смакових уподобань місцевих етносів, ісламу (головної релігії країни), північноафриканської, португальської та французької гастрономії. Саме у французів сенеґальці запозичили кулінарні витребеньки. Найважливіший локальний продукт і водночас символ країни — баобаб, що охороняється законом. Вирубка цих дерев і навіть лазіння по гілках без дозволу категорично заборонені. З його кори виготовляють міцні мотузки, рибальські сітки, одяг, олію, мило, лікарські препарати. Листя і м’якуш вживають у їжу. Також із баобаба випилюють дерев’яні вироби, зокрема дощечки із заглибленнями для подавання страв. У такий спосіб презентують і найпопулярніше частування сенеґальців — маффі — ніжне м’ясо в кокосово-арахісовому соусі. Для приготування переважно використовують баранину або м’ясо ягняти, як варіант — свіжу або сушену рибу.

СЕНЕҐАЛЬСЬКА КУХНЯ ФОРМУВАЛАСЯ ПІД ВПЛИВОМ СМАКОВИХ УПОДОБАНЬ МІСЦЕВИХ ЕТНОСІВ, ІСЛАМУ, ПІВНІЧНОАФРИКАНСЬКОЇ, ПОРТУГАЛЬСЬКОЇ ТА ФРАНЦУЗЬКОЇ ГАСТРОНОМІЇ

ндоле

МОЗАМБІК Мозамбік має багату гастрономічну спадщину. Це мікс традицій народів банту (корінне населення Африки, що живе на півдні від Сахари), арабської та португальської кулінарії. 1498-го мореплавець Васко да Гама та його флотилія прибули до країни, яка перебувала під впливом арабів. Це стало початком 500-річного португальського правління Мозамбіком. Найоригінальніший місцевий смаколик — матапа, що готується з маленьких, заздалегідь замаринованих крабів або креветок із тушкованим молодим листям маніока, часником, меленим арахісом або горіхами кеш’ю в кокосовому молоці. Матапу вживають як самостійну страву, з хлібом або рисом як гарнір, додають до овочевого рагу.

Фото: sbs.com.au

СЕНЕҐАЛ

КАМЕРУН Кухня Камеруну — одна з найбільш різнобарвних в Африці. Так сталося насамперед завдяки його розташуванню: на перехресті між північчю, півднем, заходом і сходом континенту. Чимало вплинула й колонізація, під час якої сюди потрапили різноманітні продукти й методи приготування. Крім того, кулінарні традиції країни збагатило розмаїте населення, що складається з понад 250 етнічних груп. Одна з найулюбленіших серед туристів і самих камерунців страв — ндоле — гостре рагу з товченої зелені, у якому поєднуються арахіс, м’ясо, креветки та олія. Смакує неймовірно!

April 2021 • AIRPORT magazine

I 71

GUIDE

АНТИЕЙДЖМЕДИЦИНА — виклик ХХІ століття

Середня тривалість життя в сучасному світі перевищує 75 років. Якщо раніше могли лише мріяти про еліксир молодості, нині антиейджмедицина уповільнює процеси старіння. А здоров’я та якість життя — серед найважливіших пріоритетів.

АНТИЕЙДЖ-ХАРЧУВАННЯ — ОДИН ІЗ ГОЛОВНИХ СКЛАДНИКІВ АНТИЕЙДЖМЕДИЦИНИ

«СТАРІННЯ ОРГАНІЗМУ ПРОВОКУЮТЬ ПРОДУКТИ, ЯКІ ЗБУДЖУЮТЬ АПЕТИТ», — зазначає лікарка-дієтологиня Центру відновлення здоров’я «Edem Resort Medical & SPA» Валентина Савчак.

Глюкоза та фруктоза в складі десертів і страв запускають процеси пришвидшеного старіння. Особливо цей механізм проявляється, якщо є багато перекусів,

I AIRPORT magazine • April 2021

переважно солодких, і відсутні повноцінні приймання їжі. Це веде до розвитку чи посилення інсулінорезистентності, набору ваги та зростання метаболічних ризиків. Серед продуктів із високим глікемічним індексом — солодощі, батончики, здобна випічка, солодкі напої, зокрема соки, мед, цукор, варення, фастфуд. Щоби підтримувати молодість, потрібно харчуватися правильною їжею. Омега-3: жирна риба (лосось містить астаксантин, що покращує еластичність і зволоження шкіри), насіння льону (містить лігнани, які знижують рівень холестерину, цукру й інсуліну в крові). Овочі: морква, гарбуз і солодка картопля (містять бета-каротин, який захищає від сонячного випромінювання та вільних радикалів, що призводять до старіння шкіри); листяна зелень, болгарський перець, помідори, броколі мають найбільший вміст вітаміну С; активні речовини авокадо знижують рівень запалення і відновлюють пошкодження ДНК. Темний шоколад / какао (поліпшує функцію еластичності бактерій та захищає від сонячного випромінювання). Зелений чай (містить антиоксиданти — поліфеноли, які борються з діабетом, резистентністю до інсуліну, запаленнями та серцевими захворюваннями; захищають колаген шкіри від сонячного проміння). Для підтримування молодості організму важливий структурований і налагоджений дво- або триразовий раціон без перекусів та інтервальне голодування.

«СФОРМУЙТЕ СВОЄ СЕЗОННЕ МЕНЮ», — рекомендує шеф-кухарка «зеленої» кухні «Edem Resort Medical & SPА» Христина Федочинська.

Фахівчиня детокс-харчування підкреслює, що насамперед варто звернути увагу на такі показники. Енергетична цінність продукту (калораж страви) та енергія продукту — вміст вітамінів і мікроелементів. Взаємодія — поєднання сезонних продуктів, які повинні допомагати досягати поставленої цілі: очищення, відновлення, активність. Сезонність продукту та його вплив на циркадні ритми.

promotion

У гастрономічній концепції незмінно важливим залишається кількість грамів у кожному прийманні їжі. Для гостей наших медичних програм не комбінуємо більш ніж три-чотири основні продукти.

БАЗОВІ ПОРАДИ ДЛЯ АНТИЕЙДЖ-ТЕРАПІЇ

ЩОБИ ПІДТРИМУВАТИ МОЛОДІСТЬ, ПОТРІБНО ХАРЧУВАТИСЯ ПРАВИЛЬНОЮ ЇЖЕЮ

Приклад страв для одного приймання їжі 1. До основного приймання їжі — десерт на основі ягід і неекзотичних фруктів, щоб не порушувати процес травлення та засвоєння основних страв (80 грамів). 2. Салат із капусти кале або кольрабі, ріпи чи дайкону з великою кількістю зелені (крес-салат, радичио, цикорій). Доповнюємо його горіхом пекан або макадамія, заправляємо скибкою лимона (100 грамів). 3. Якщо віддаєте перевагу білку тваринного походження (птиця вільного вигулу, дика риба, морепродукти), рекомендуємо приправити їх лемонграсом, коренем куркуми, свіжим імбиром, каєнським перцем, що функціонуватимуть як антиоксиданти. Чудовий гарнір — стейк із цвітної капусти чи броколі або ж парова спаржа чи корінь фенхелю (140–160 грамів).

promotion

Головний лікар комплексу «Edem Resort Medical & SPA», кандидат медичних наук, академік Європейської академії природничих наук, член наглядової ради Університету Сингулярності (Київ) у галузі експоненційної медицини, міжнародний експерт із питань антиейдж-медицини Олексій Башкірцев відкриває секрети збереження молодості:

1. Варто боротися з хронічними запаленнями в організмі. Раз на пів року контролювати гострі маркери запалення

в крові (гомоцистеїн, С-реактивний протеїн високочутливий, загальний аналіз крові). Запалення — найпотужніший тригер передчасного старіння. 2. Регулярно приймати вітаміни та мінерали. Дослідження в царині харчування й хвороб надають нові докази щодо користі постійного вживання БАДів. Вони допомагають покращити пам’ять, знизити рівень холестерину, попереджають проблеми з передміхуровою залозою, послаблюють симптоми менопаузи, знижують запалення й рівень розвитку катаракти. 3. Підтримувати психоемоційний баланс. Це передовсім робота з ментальними практиками: занурення в себе та пошук свого Я, діагностика й нормалізація сну, регулярна фізична активність. 4. Дерматологічно-естетичний і косметологічний блоки — ви повинні подобатися собі у дзеркалі. 5. Постійно спілкуватися з нетоксичними друзями. 6. Слідкувати за балансом води, вологістю та освітленням приміщення, у якому проводите більшість часу. 7. Харчуватися тільки тими продуктами, склад яких бачите, а не про які читаєте. Якість життя — у наших свідомих руках. Лише завдяки правильному підходу до здоров’я, необхідній кількості вітамінів і мінералів, регулярному чекапу організму і збалансованому харчуванню можна досягти стану «вічної молодості».

April 2021 • AIRPORT magazine

I 73

GUIDE

СONTEMPORARY AFRICAN ART Сучасне мистецтво Африки завойовує популярність по всьому світові. На континенті, який об’єднує 54 країни і 1,2 мільярда жителів, стрімко розвивається артринок. Місцеві художники дедалі частіше привертають увагу кураторів з Європи.

Текст: Юлія Риндіна

ВІДКРИВАЮЧИ НОВІ ГОРИЗОНТИ 2019 року на Венеційській бієнале Гана вперше представила павільйон та дістала захоплені відгуки. Величезну інсталяцію «Земля проливає свою шкіру» митець Ель Анацуї виготовив із численних сплющених жовтих кришок від пляшок, зібраних мідними дротами. Своєю роботою майстер хотів сказати про необхідність оновлення світу, у якому живемо, та про індивідуальні акти самооновлення. Гучною подією в Кейптауні стало відкриття першого масштабного музею на континенті — Zeitz MOCAA, присвяченому сучасному африканському мистецтву та діаспорі. Футуристична будівля стоїть у популярному районі набережної Вікторії та Альфреда. У просторих галереях представлені картини, скульптури і мультимедійні інсталяції.

I AIRPORT magazine • April 2021

НЕ ЗАВДЯКИ, А ВСУПЕРЕЧ Сучасні африканські художники вражають бажанням творити попри важкі обставини повсякденного життя. Умови, у яких працюють митці, часто несприятливі. Усюди превалює бідність, свобода самовираження в Африці не прийнята. Багато хто робить своє мистецтво інструментом критики суспільства. Творці не бояться проявляти власну позицію і висловлювати думки, ставлять під сумнів умовності та стереотипи. Художники, які нині на підйомі, — інші: зі стійким характером та схильні до ризику. Вони відрефлексовують події, що відбуваються в їхніх країнах.

GUIDE

John Kamicha «100 soldiers series», 2014–2019

Джон Каміча Джон Каміча з Кенії займається артом скільки себе пам'ятає. Він ніколи не відвідував художню школу, але навчався у батька — відомого митця в Найробі. Джон любить експериментувати з матеріалами, техніками і контентом. Його роботи виставлялися в Інституті Ґете, у Штаб-квартирі Програми ООН з довкілля, Музеї сучасного мистецтва Рамона Рахімтули. Мистецтво Камічі — реакція на корупцію і лицемірство кенійців щодо релігії, проституції та криміналу. До того ж він гостро реагує на роль християнства в Найробі, яке керує думками більшості. Усюди в місті можна натрапити на релігійні тексти. На вулицях продають постери із зображенням попзірок і водночас зі словами з Біблії. Каміча створює з таких плакатів колажі з Ісусом у головній ролі. У цій серії робіт Джон ставить запитання: «Як саме зображували Ісуса і чому він оточив себе 12 апостолами?», «Чи був Ісус геєм?», «Чому його шкіра білого кольору і чому здається, ніби в нього на губах помада?».

Після експозиції колажів у рідному місті художник був змушений переховуватися, щоб уникнути гніву місцевої християнської громади. Навіть його колеги визнали, що той зайшов занадто далеко, що треба триматися подалі від теми релігії. Але для Камічі запитувати — мета мистецтва. «Я постійно експериментую і досліджую, що відбувається в кенійському суспільстві, ставлю під сумнів звичні речі. Хочу розбудити людей. Навіщо залишатися в тіні, прикидатися та ігнорувати?» Серед останніх проєктів Джона — серія картин, у якій він віддає данину поваги сотні солдатів Кенії, що загинули, борючись у посередницьких війнах. «У центрі Найробі є монументи деяким із цих солдатів, але ніхто не знає, хто вони й через що пройшли». Художник знайшов їхні фотографії в національному архіві й створює окрему роботу про кожного з них. Він малює на газетному папері так, щоби фрагменти тексту були коментарями.

April 2021 • AIRPORT magazine

I 75

GUIDE

Ephrem Solomon «Silence series», 2017 «Recycle Series», 2018–2019

Ефрем Соломон Художник з Ефіопії Ефрем Соломон із тієї самої причини використовує газетні вирізки. Його ксилографії — великі темні портрети незнайомців з акцентом на різні вирази обличчя. Він зображує звичайних людей, яких зустрів на вулиці. Усі

РОБОТИ ЕФРЕМА СОЛОМОНА — РЕАКЦІЯ НА ТИСК, ЯКОМУ ПІДДАЄТЬСЯ НАСЕЛЕННЯ ЕФІОПІЇ, ТА НЕСВОБОДУ САМОВИРАЖЕННЯ

I AIRPORT magazine • April 2021

вони розміщені по центру, ніби перебуваючи перед самим митцем, у сьогоденні, там, де відбувається життя. Тло заповнене повторюваним візерунком із політичними написами й фрагментами газет. Ці роботи — реакція на тиск, якому піддається населення Ефіопії, та несвободу самовираження. Хоча варто зазначити, що за нового режиму стан речей поступово змінюється. На виставці у Лондоні Ефрем Соломон різко висловився про панівний режим в Ефіопії. Після повернення додому на нього вже чекала поліція, тиждень він перебував під вартою. Після цього випадку його роботи стали менш радикальними. Тепер митець створює портрети без коментарів, але зображені люди мають вигляд не щасливий, а імовірніше, втомлений. Соломон заявив про себе на міжнародному рівні, зокрема на експозиціях в Кенії, Німеччині, ОАЕ, Хорватії, Австралії та Великій Британії.

GUIDE

Mary Sibande «A Reversed Retrogress, Scene 1», 2013 Courtesy de l’artiste et SMAC Gallery

ЖІНОЧІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ Мері Сібанде Південноафриканська художниця Мері Сібанде з Йоганнесбурга створює живопис та скульптури, у яких досліджує побудову ідентичності в постколоніальному контексті. Її роботи відтворюють працьовитість, силу, любов, надію, які мільйони південноафриканських жінок, зокрема її мама, бабуся, прабабуся, пронесли через расову ізоляцію. Особлива скульптура мисткині — Софі, альтер еґо Сібанде. Вона черпає енергію з багаторічного досвіду домашніх робітниць під час апартеїду та постапартеїду, критикує довгу історію гніту в Південній Африці.

«They Don’t Make Them Like They Used To», 2008

April 2021 • AIRPORT magazine

I 77

GUIDE

Tyna Adebowale 1) «Dandauda Series», 2018 2) «Uitsnede»

Тіна Адебовале Становище жінки відіграє ключову роль і в роботах мультимедійної художниці Тіни Адебовале. Вона виросла й навчалася живопису в Нігерії, 2019 року працювала в резиденції Академії мистецтв в Амстердамі. Мисткиня створює величезні чорнобілі автопортрети, часто з галюцинаційними візерунками. Ці узори з кіл, ліній і трикутників наповнюють тіла, а іноді й фон картин. Часто Тіна зображує себе з предметами, які вказують

МИСТКИНЯ СТВОРЮЄ ВЕЛИЧЕЗНІ ЧОРНО-БІЛІ АВТОПОРТРЕТИ, ЧАСТО З ГАЛЮЦИНАЦІЙНИМИ ВІЗЕРУНКАМИ

I AIRPORT magazine • April 2021

на кращі часи. Історично в Нігерії переважав матріархат. Існувала армія з жінок, жінки могли укладати шлюби між собою, сексуальні меншини не заперечувалися суспільством. Під впливом християнства, нав'язаного внаслідок колонізації, ці традиції зникли. Роботи Тіни Адебовале — реакція на закон проти сексуальних меншин, який з 2014 року діє в Нігерії, а також на прецеденти пригнічення жінок та інші соціальні несправедливості. Про відмінність між «білими» і «чорними» вона не говорить, класифікація, на її думку, — прийом гнобителів. Художниця брала участь у групових виставках в Нідерландах, Бразилії, Камеруні, Південній Африці та Гані. Сучасне африканське мистецтво активно розвивається, щораз впевненіше виходячи на міжнародну арену. І воно значно більше, ніж декоративні картини для туристів зі слонами або левами на тлі савани.

PARTNERS

АВІАКВИТКИ ТА АВІАПЕРЕВЕЗЕННЯ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ХАРКІВ» Харків, вул. Ромашкіна, 1 (057) 775-53-57, (057) 752-00-28 www.hrk.aero TURKISH AIRLINES Харків, Павлівська пл., 2 0-800-501-207 turkishairlines.com

АВТО ПОРШЕ ЦЕНТР ХАРКІВ Харків, вул. Клочківська, 95 (057) 700-20-00 www.porsche.ua «АКТИВ-ТРАНС ПРЕМІУМ» Харків, вул. Клочківська, 55 (057) 719-00-00 www.infiniti.kh.ua LEXUS ХАРКІВ «АРТ-ЛЕКС» Харків, вул. Шевченка, 332 (057) 763-1-777 kharkiv.lexus.ua «АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ СОЛЛІ-ПЛЮС» Харків, вул. Ак. Павлова, 323 (057) 716-42-45, (057)716-47-77 sollyplus.com ТОЙОТА ЦЕНТР ХАРКІВ «АВТОАРТ» Харків, вул. Шевченка, 334 (057) 763-22-22 www.toyota.kh.ua «АККО МОТОРС» Харків, вул. Гольдбергівська, 44а (057) 756-44-00 www.mazda-ua.com.ua «VOLVO CAR — ХАРКІВ» Харків, вул. Сидора Ковпака, 22 (057) 725-11-11 www.kharkiv.volvocarsdealer.com «АВТО ГРАФ М» Харків, вул. Шевченка, 157 (057) 766-88-99 landrover.kh.ua

ГОТЕЛІ БУТИК-ГОТЕЛЬ «MIRAX» Харків, просп. Московський, 86а (057) 763-61-07, (093) 360-09-79 www.mirax-hotel.com.ua ГОТЕЛЬ «ХАРКІВ» Харків, пл. Свободи, 7 (057) 758-00-08, (057) 758-01-53 www.hotel.kharkov.com «ХАРКІВ ПАЛАС ПРЕМ’ЄР ГОТЕЛЬ» Харків, просп. Незалежності, 2 (057) 766-44-00 www.kharkiv-palace.com БИЗНЕС-ГОТЕЛЬ «АВРОРА» Харків, вул. Алчевських, 10/12 (057) 752-40-40 тел./факс: (057) 752-40-02 www.hotel-aurora.com.ua HOTEL 19 Харків, вул. Сумська, 19 (у дворику) (057) 754-40-61 www.hotel19.ua OVIS HOTEL Харків, просп. Гагаріна, 201б (057) 717-06-33 www.ovis-hotel.com

HOTEL NATIONAL Харків, просп. Науки, 21 (057) 702-16-24, (057) 349-53-85 www.national.kharkov.ua ARK PALACE HOTEL Одеса, вул. Генуезька, 1б (048) 773-70-70, (050) 228-88-80 www.arkpalacehotel.com

КРАСА ТА ЗДОРОВ’Я «АУРА ФІТНЕС» Харків, вул. Шекспіра, 1а (057) 717-18-00 просп. Ювілейний, 65в (057) 727-57-00 www.aurafit.com.ua EGOISTE Харків, вул. Сумська, 10, ТЦ «AVE PLAZA», 4-й поверх (057) 716-09-91, (057) 716-09-92 www.egoiste.in.ua СПА-САЛОН «AURA RELAX» Харків, пл. Павлівська, 2 (057) 731-21-87, (066) 249-30-30 spakharkov.com СПА-ЦЕНТР «МАХАРАДЖА» Харків, пров. Костюринський, 2, ТРЦ «Palladium», 4-й поверх (057) 771-04-64 www.m-spa.com.ua

«НАША ДАЧА» Харків, вул. Батумська, 4а (050) 108-58-70 CAFE GULLIVER Харків, вул. Сумська, 81 ЦПК та В ім. Горького (066) 469-44-44, (067) 469-44-44 www.gulliver.cafe БАР «MOSKVICH» Харків, вул. Сумська, 19 (057) 758-12-61 www.firstline.in.ua РЕСТОРАН «BONO» Харків, вул. Дерев'янка, 7а РЕСТОРАН «FASOL» Харків, вул. Сумська, 81 РЕСТОРАН-МІКС «MONTANA» Харків, просп. Науки, 39 (067) 544-91-19 www.montana.kharkov.ua РЕСТОРАН «ПОЛЕТ» Харків, вул. Ромашкіна, 1, Міжнародний аеропорт «Харків», ВІП-термінал (057) 728-33-80, (067) 314-55-45 РЕСТОРАН «PACIFIC SPOON» Харків, просп. Незалежності, 2 (057) 766-44-22 www.kharkiv-palace.com

LORÊ KLINIK Харків, пл. Конституції, 26 (067) 840-09-87 lore-klinik.com.ua

КОФЕЙНЯ «K°KAWA» Харків, вул. Данилевського, 26 (057) 701-40-08, 701-40-05

«БЕАТРІС» Харків, вул. Пушкінська, 44 (057) 706-45-80, (067) 706-45-80 beatris.com.ua

РЕСТОРАН «НЕ ГОНИ» Харків, просп. Ювілейний, 49/8 (057) 758-12-58 www.ne-goni.kharkov.ua

DENTAL PARK Харків, вул. Асхарова, 17г (057) 757-60-40, (050) 757-60-40, (098) 757-60-40 dentalpark.com.ua

РЕСТОРАН «ПУШКА-МИНДАЛЬ» Харків, вул. Пушкінська, 31 (067) 542-55-05 www.pushka.kharkov.ua

СТОМАТОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР «SENSE» Харків, вул. Конторська, 5б (097) 197-62-23 sense.dental YOUR DENTIST Харків, вул. Клочківська, 117 (095) 552-88-11 basargin.com.ua SMART CLINIQ Харків, вул. Бучми, 1б, ТОЦ «Континент», 2-й поверх (067) 000-03-07, (099) 402-04-03 smartcliniq.site

КАФЕ ТА РЕСТОРАНИ 44 FAVORITE PLACE Харків, вул. Пушкінська, 44 (067) 575-25-80 РЕСТОРАН «AMADEUS» Харків, просп. Незалежності, 2 (057) 766-45-34 РЕСТОРАН-КУРОРТ «ДУБРОВСКИЙ» Харків, вул. Кромська, 75а Ресторан: (067) 811-02-02 Баня: (067) 326-02-02

РЕСТОРАН «NIKAS» Харків, вул. Університетська, 2 (067) 000-11-14, (057) 728-11-14 ТРАКТИР-РЕСТОРАН «ШАРИКОFF» Харків, вул. Кв.-Основьяненка, 12 (067) 473-71-00 www.sharikoff.kharkov.ua РЕСТОРАН «ЧЕХОВ» Харків, вул. Сумська, 84/2 (057) 700-52-89 www.firstline.in.ua РЕСТОРАН «ЧИЛИ» Харків, просп. Незалежності (057) 705-23-36 www.chili.kharkov.ua РЕСТОРАН «АБАЖУР» Харків, вул. Сумська, 19 (057) 716-00-22 www.firstline.in.ua РЕСТОРАН «DE GUSTO» Харків, вул. Космічна, 16 (096) 246-43-39 МІСЬКЕ КАФЕ «16/54» Харків, пл. Конституції, 2/2

РЕСТОРАН «ARGENTINA GRILL» Харків, просп. Науки, 20 (067) 353-26-26

GOA Харків, вул. Мироносицька, 57 (057) 700-35-07, (063) 858-87-48 goa.com.ua

OSTERIA IL TARTUFO Харків, вул. Культури, 20в (057) 702-07-03 iltartufo.com.ua reserve@iltartufo.com.ua

КАФЕ «PILGRIM» Харків, вул. Ромашкіна, 1, Міжнародний аеропорт «Харків», термінал А (067) 546-17-09

I AIRPORT magazine • April 2021

РЕСТОРАН «NON» Харків, вул. Пушкінська, 32 КУЛІНАРНА ШКОЛА «AL.CUISINE» Харків, вул. Чайковська, 6 (067) 799-14-14, (063) 799-14-14 7BURGERS Харків, вул. Культури, 22в (096) 141-93-39 BEEF CLUB Харків, вул. Сумська, 7 (068) 88-00-881, (068) 88-00-883 beefclub.com.ua РЕСТОРАН «ALTBIER» Харків, вул. Героїв Праці, 14в beer-altbier.com.ua РЕСТОРАН «МЫСЛИ ВСЛУХ» Харків, пл. Павлівська, 5/7 (095) 800-80-02

МАГАЗИНИ ТА БУТИКИ STYLE AVENUE Харків, вул. Ак. Павлова, 44б, ТРЦ «Французький бульвар», 1-й поверх пров. Костюринський, 2, ТРЦ «Palladium», Panorama Lounge, 1-й поверх www.style-avenue.cz MIKI HOUSE Харків, вул. Ю. Зойфера, 3 (050) 308-37-73 www.mikihouse.ua

TARTINKA Харків, вул. Мироносицька, 68 (067) 418-74-18, (057) 700-15-45 tartinka.com.ua STATUS BOUTIQUE Харків, вул. Сумська, 84 (057) 717-43-37 BART FLOWERS AND DECOR Харків, пров. Банний, 1 (057) 731-42-52, (099) 275-34-34, (096) 647-44-15 bart.com.ua ТЦ «AVE PLAZA» Харків, вул. Сумська, 10 www.aveplaza.com.ua VITO TORELLI Харків, вул. Героїв Праці, 9, ТРЦ «Дафі» (057) 728-24-73 вул. Клочківська, 134б, супермаркет «Восторг» (096) 980-16-48 JBY BOUTIQUE Харків, вул. Ярослава Мудрого, 6/8 (068) 202-24-48 EMPIRE HALL Харків, вул. Сумська, 114 БУТИК «KIEHL'S» Харків, вул. Героїв Праці, 7, ТРЦ «Караван», магазин «BRОСARD»

ІНТЕР’ЄР ТА ДИЗАЙН

IL CAMMEO Харків, вул. Сумська, 73/75 Дніпро, просп. Д. Яворницького, 10

«ЖАР&ПАР» (095) 006-05-06 gar-da-par.com

BROCARD www.brocard.ua

НЕРУХОМІСТЬ

FASHION BRIDE Харків, вул. Сумська, 24 (057) 764-80-33, (050) 955-51-90 www.fashionbride.ua БУТИК «ACCETTO» Харків, просп. Науки, 7 ТД «Павлівський», 2-й поверх БУТИК «LB DESSOUS LUXURY PURE» Харків, вул. Мироносицька, 68 (057) 700-55-60 www.lbdessous.com HITON Харків, вул. Мироносицька, 48 instagram.com/the_hiton.com www.hiton.com CITYLINE Харків, просп. Науки, 7в, ТЦ «Призма» (057) 716-45-57 просп. Тракторобудівників, 59/56, ТРК «Україна» (057) 766-60-38 вул. Ак. Павлова, 44б, ТРЦ «Французький бульвар» (057) 728-16-72 SK HOUSE Харків, вул. Сумська, 10, ТЦ «AVE PLAZA» (093) 761-78-21 SYMBOL BABY Харків, вул. Сумська, 116 (098) 777-98-44 symbol.ua ЮВЕЛІРНИЙ БУТИК «ZARINA» Харків, вул. Алчевських, 38 (057) 728-12-18 вул. Сумська, 59 (057) 700-32-00 www.zarina.ua

«АВАНТАЖ» Харків, вул. Культури, 20в (057) 766-80-80, (057) 766-80-90 avantazh.ua IT-ПАРК «MANUFACTURA» Харків, вул. Ю. Чигирина, 13 (063) 77-20-111 manufactura.kh.ua NEWSIDE (067) 21-22-777 newside.town

ПОСЛУГИ АДВОКАТСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «ШКРЕБЕЦЬ І ПАРТНЕРИ» Харків, пров. Каплуновський, 14 (057) 720-90-01, (057) 720-90-02 shkrebets.com

ОСВІТА ОСВІТНЯ КОМПАНІЯ «ERUDITUS» (097) 181-21-21, (057) 716-91-21 www.eruditus.com.ua ДИТЯЧИЙ САДОК «HAPPY LIFE» Харків, вул. О. Яроша, 16 вул. О. Яроша, 21а (050) 022-10-89, (063) 715-73-57 www.happylife.net.ua

РОЗВАГИ PLARIUM Харків, просп. Науки, 27б company.plarium.com PARK ROST CLUB Харківська обл., с. Гайдари, вул. Піонерська (057) 730-66-55, (067) 136-07-07 www.hotel-parkrost.com