Vamos aprender ucraniano by Alecsander Coelho

Vamos aprender

Ucraniano! Вивчаймо українську мову! CELEM Centro de Línguas Estrangeiras Modernas

Vamos aprender

Ucraniano! Вивчаймо українську мову!

Depósito legal na Fundação Biblioteca Nacional, conforme Lei n. 10.994, de 14 de dezembro de 2004. É permitida a reprodução total ou parcial desta obra, desde que seja citada a fonte. Autores: Bernadet Kraiczyi; Cecília Tlumaski Prima; Eugênia Osatchuk; Helena Dombek; Helena Gardasz; Maria Luci Tchmola; Maria Lurdes Kassiano; Maria Martinichen; Olga Nadia Kalko; Tereza Retkva. Organizadores: Lia Burigo; Sandra Aguera Alcova; Soraya Ayub Simas Revisão SEED/SUED/CELEM: Reginaldo Ferraz Pires e Gislaine Ronise Feuser

P111 Paraná. Secretaria de Estado da Educação. Superintendência da Educação.

Vamos aprender ucraniano / Paraná. Secretaria de Estado da Educação.

Superintendência da Educação. - Curitiba : SEED/PR., 2013. p. 104; ilus.

ISBN: 978-85-8015-055-1 1. Língua estrangeira-Ensino. 2. Ucraniano-Ensino . 3. Educação-Paraná. I. Kraiczyi, Bernadet. II. Prima, Cecília Tlumaski. III. Osatchuk, Eugênia. IV. Dombek, Helena. V. Gardasz, Helena. VI. Tchmola, Maria Luci. VII. Kassiano, Maria Lurdes. VIII. Martinichen, Maria. IX. Kalko, Olga Nadia. X. Retkva, Tereza. XI. Título. CDD490 CDU89(477)

Secretaria de Estado da Educação Superintendência de Educação Avenida Água Verde, 2140 Vila Isabel Telefone (XX41) 3340-1728 CEP 80240-900 – CURITIBA – PARANÁ – BRASIL

DISTRIBUIÇÃO GRATUITA IMPRESSO NO BRASIL

GOVERNO DO ESTADO DO PARANÁ SECRETARIA DE ESTADO DA EDUCAÇÃO SUPERINTENDÊNCIA DA EDUCAÇÃO

Vamos aprender

Ucraniano! Вивчаймо українську мову!

CURSO BÁSICO CURITIBA SEED/PR 2013

GOVERNO DO ESTADO DO PARANÁ SECRETARIA DE ESTADO DA EDUCAÇÃO SUPERINTENDÊNCIA DA EDUCAÇÃO GOVERNO DO PARANÁ Carlos Alberto Richa SECRETARIA DE ESTADO DA EDUCAÇÃO Flávio Arns DIRETORIA GERAL Jorge Eduardo Wekerlin SUPERINTENDÊNCIA DA EDUCAÇÃO Eliane Terezinha Vieira Rocha DIRETORIA DE EDUCAÇÃO BÁSICA Ivanilde Maria Tibola DEPARTAMENTO DE EDUCAÇÃO INFANTIL, ENSINO FUNDAMENTAL E MÉDIO Telma Faltz Valério COORDENAÇÃO DE EDUCAÇÃO INFANTIL E ENSINO FUNDAMENTAL Eliane Bernardi Benatto EQUIPE DO CELEM Gislaine Ronise Feuser Luci Tereza Sampaio Gohl Reginaldo Ferraz Pires CONSULTORIA – LÍNGUA UCRANIANA Olga Nadia Kalko – UFPR/CELIN

Projeto Gráfico, Diagramação e Editoração Phábrica de Produções DIREÇÃO DE ARTE Alecsander Coelho e Paulo Ciola DIAGRAMAÇÃO Ana Cristina Dujardin, Marcelo Macedo, Ricardo Ordonez, Rodrigo Alves e Tatiana Harada ESTÁGIO Marianna Büll

APRESENTAÇÃO

O aprendizado de uma nova língua ultrapassa os aspectos pedagógicos e linguísticos ao proporcionar o conhecimento de uma nova cultura, ampliar a visão de mundo e fortalecer vínculos e tradições. No Paraná, a grande diversidade resultante das cerca de 30 etnias que fazem parte de sua formação possibilita o contato com diferentes culturas, línguas e costumes dos povos que aqui se estabeleceram, dentre eles os ucranianos. A cultura ucraniana está presente nas tradições mantidas pelos mais de 350 mil imigrantes e descendentes que vivem em nosso Estado. Atualmente, o ucraniano é um dentre os nove idiomas (alemão, espanhol, francês, inglês, italiano, japonês, mandarim, polonês e ucraniano) ofertados pelo Centro de Línguas Estrangeiras Modernas – CELEM, presente na Rede Estadual de Educação do Paraná, contribuindo com a valorização da diversidade étnica que marca a história paranaense. O material “Vamos Aprender Ucraniano”, proposto e orientado pela Coordenação do CELEM e elaborado pelas professoras que atuam com este idioma, sob consultoria do Centro de Línguas e Interculturalidade – CELIN, da Universidade Federal do Paraná, tem o propósito de subsidiar as práticas pedagógicas em sala de aula e sistematizar o ensino da língua ucraniana na Rede Estadual, tendo em vista que, em várias localidades do Estado, dialetos ucranianos são utilizados no cotidiano das famílias. Com a iniciativa, a Secretaria de Estado da Educação reconhece a importância da valorização do ensino de línguas estrangeiras como forma de fortalecer a integração entre os povos, a preservação do vasto patrimônio cultural e a grande diversidade que faz do Paraná “a terra de todas as gentes”. Eliane Terezinha Vieira Rocha Superintendente da Educação Flávio Arns Secretário de Estado da Educação

sumário 07 01. Ucrânia | Ukrayina .............................................................................................. 09 02. MAPA DA UCRÂNIA | Мапа України ..................................................................... 20 03. É IMPORTANTE SABER | Важливо знати ...................................................... 21 04. VAMOS CONTAR! | Порахуймо! ........................................................................... 22 05. PRONOMES POSSESSIVOS | Присвійні Займенники ................................... 23 06. VAMOS APRENDER ALGUNS VERBOS! | Вивчаймо дієслова! .............. 24 07. A MINHA FAMÍLIA | Моя родина (сім`я – рідня – фамілія) ............................... 26 08. IMPERATIVO | (Наказовий Спосіб) .............................................................. 28 09. AS CORES | К О Л Ь О Р И .................................................................................... 32 10. ANTÔNIMOS | АНТОНІМИ ..................................................................................... 39 11. nacionalidades | НАЦІОНАЛЬНОСТІ ....................................................... 42 12. PERSONALIDADES | ПЕРСОНАЛІЇ ................................................................... 47 Introdução ................................................................................................................

13. EXPRESSÕES DO DIA-A-DIA E DE SALAS DE AULA | ВІТАННЯ – ПРОЩАННЯ

52 14. VAMOS LER E APRENDER! | Прочитаймо! ......................................................... 57 15. O PASSARINHO | Синичка ..................................................................................... 69 16. ANIVERSÁRIO DA ODARKA | День народин .................................................... 70 17. ANIVERSÁRIO DE JORGINHO | У день народин ................................................ 71 18. ALIMENTAÇÃO | Їжа ............................................................................................. 72 19. BOM DIA | Ранок ..................................................................................................... 74 20. ANINHA | Як Ганнуся стала Ганною .................................................................... 75 21. COMO MORREU O PRÍNCIPE | Як умер князь Олег ...................................... 77 22. MOEDA CORRENTE NA UCRÂNIA | “Hryvnia” – Українські Гроші .................. 80 23. O NATAL UCRANIANO | РІЗДВО ................................................................... 84 24. A PÁSCOA UCRANIANA | ВЕЛИКДЕНЬ ................................................... 93 25. CANÇÕES POPULARES UCRANIANAS | Українські Народні Пісні.......... 102 26. HINO NACIONAL UCRANIANO | Державний Гімн України ....................... 104 REFERÊNCIAS ............................................................................................................ 108 – ПРОХАННЯ ................................................................................................................

INTRODUÇÃO

O CELEM – Centro de Línguas Estrangeiras Modernas do Departamento de Educação Básica da Secretaria de Estado da Educação do Paraná objetivando melhorar a qualidade do ensino da língua ucraniana promoveu, através de uma iniciativa que se tornou uma de suas ações mais importantes e relevantes, a produção de material didático pelos próprios professores atuantes nos seus cursos, valorizando e socializando suas práticas pedagógicas e saberes. O material “Vamos Aprender Ucraniano” é uma produção coletiva e colaborativa, que contém práticas, conhecimentos e saberes dos profissionais que atuam no CELEM. Ele é composto por volume único e, inicialmente, apresenta um panorama da Ucrânia, em língua portuguesa, situando-a no contexto geográfico atual e abordando aspectos relacionados à história, política, economia e cultura. Na sequência, as unidades, todas em língua ucraniana, apresentam gêneros textuais de esferas de circulação diversificadas e atividades que buscam articular a exploração da compreensão e produção escrita e oral, bem como os elementos linguísticos. As temáticas das unidades abordam assuntos variados que correspondem a interesses das diferentes faixas etárias que compõem a sala de aula do CELEM. Espera-se que este material assegure ao aluno condições para a construção do seu conhecimento em língua estrangeira, considerado um direito pelas Diretrizes e Bases da Educação Nacional e um requisito imprescindível para o exercício pleno de cidadania no mundo globalizado. A mediação da participação do aluno na sociedade por uma língua estrangeira amplia a sua autopercepção e o ajuda a desenvolver sua consciência sobre a diversidade, pois – ao compreender o outro e suas realidades – poderá aprender mais sobre si mesmo e sobre um mundo plural, marcado por valores culturais diversificados e maneiras diversas de organização política e social. Centro de Línguas Estrangeiras Modernas

01. Ucrânia Ukrayina Lema: “Volia, Zlahoda, Dobro” (Liberdade, Concordância, Bondade) Hino nacional: Ще не вмерла України ні слава, ні воля (Shche ne vmerla Ukrayiny ni slava, ni volya) “A glória da Ucrânia ainda não pereceu, nem a sua liberdade” Gentílico: Ucraniano(a)

Bandeira

Brasão de armas

Localização da Ucrânia (em vermelho) Localização na Europa (em branco) Capital

Kiev (44°52’N 22°40’O)

Cidade mais populosa

Kiev

Língua oficial

russo e ucraniano

Governo • Presidente • Primeiro-ministro • Presidente do Parlamento

República semipresidencialista

Independência • Declarada • Reconhecida

da União Soviética

Área • Total • Água (%) Fronteira

• Viktor Yanukovytch • Mykola Azarov • Volodymyr Lytvyn 24 de Agosto de 1991 25 de Dezembro de 1991

603 628 km² (43.º) 7 Rússia, Bielorrússia, Polónia, Eslováquia, Hungria, Moldávia e Roménia

População • Estimativa de 2010 • Censo 2001 • Densidade

45.939.820 hab. (27.º) 48.457.102 hab. 76 hab./km² (115.º)

PIB (base PPC) • Total • Per capita

Estimativa de 2007

IDH (2012)

0,740 (78.º) – elevado1

Gini (2006)

Moeda

Hryvnia (UAH)

Fuso horário • Verão (DST)

EET (UTC+2) EEST (UTC+3)

Cód. Internet

.ua

Cód. telef.

+380

US$ 364,3 bilhões USD (28.º) US$ 7.832 USD (84.º)

01. Ucrânia | Ukrayina

O PAÍS A Ucrânia (em ucraniano Україна, transl. Ukrayina) é um país da Europa Oriental. Faz fronteira a norte com a Bielorrússia, a norte e a leste com a Rússia, a sul com o Mar de Azov e o Mar Negro, e a oeste com a Romênia, a Moldávia, a Hungria, a Eslováquia e a Polônia. Sua capital é Kiev, maior cidade do país em população. O atual território da Ucrânia foi, pelo menos desde o século IX, o centro da civilização eslava oriental que veio a formar a Rússia Kievana, antecessor da Rússia, da Ucrânia e da Bielorrússia. A longo dos séculos seguintes, a região foi partilhada entre as potências regionais. Após um período de independência (1917-1921) em seguida à Revolução Russa, a Ucrânia tornou-se em 1922 uma das Repúblicas Soviéticas fundadoras da URSS. O território da República Socialista Soviética da Ucrânia foi ampliado na direção oeste após a Segunda Guerra Mundial e, novamente, em 1954, com a transferência da Criméia. A Ucrânia ganhou sua independência após o colapso da União Soviética em 1991, tornando-se um Estado soberano.

HISTÓRIA 10

Idade de ouro em Kiev (800 - 1100) Durante os séculos X e XI, o território da Ucrânia tornou-se o centro de um Estado poderoso e prestigioso na Europa, a Rússia Kievana, o que estabeleceu a base das identidades nacionais ucraniana e das demais nações eslavas orientais nos séculos subsequentes. A capital do principado era Kiev, conquistada aos cazares por Askold e Dir por volta de 860. Conforme as Crônicas Nestorianas, a elite do principado era formada, de início, por varegues provenientes da Escandinávia que foram mais tarde assimilados à população local de modo a formar a dinastia Rurik.

Mapa da Rússia Kievana no século XI

Durante a idade de ouro de Kiev, as terras do principado alcançavam grande parte das atuais Ucrânia, Bielorrússia e Rússia europeia. O Principado de Kiev era formado por diversos domínios governados por príncipes ruríkidas aparentados. Kiev, o mais influente de todos os domínios, era cobiçada pelos diversos membros da dinastia, o que levava a enfrentamentos frequentemente sangrentos. A Era Dourada do principado coincide com os reinados de Vladimir, o Grande (Volodymyr, 980-1015), que aproximou o seu Estado do cristianismo bizantino, e seu filho Iaroslav, o Sábio (1019-1054), que viu o principado atingir o zênite cultural e militar. O processo de fragmentação que se seguiu foi interrompido, em alguma medida, pelos reinados de Vladimir Monomakh (1113-1125) e de seu filho Mstislav (1125-1132), mas o território terminou por desintegrar-se em entidades separadas após a morte daquele último príncipe. A invasão mongol do século XIII conferiu ao principado o golpe de misericórdia, do qual nunca se recuperaria.

01. Ukrayina | Ucrânia

A Comunidade Polaco-Lituana (1300 - 1600) Na região correspondente ao atual território da Ucrânia, sucedeu ao Principado de Kiev os Principados de Aliche e de Volodymyr-Volynskyi, posteriormente fundidos no Estado de Aliche-Volínia, liderado por Daniel Romanovitch. Em meados do século XIV, o Estado foi conquistado por Casimiro IV da Polônia, enquanto que o cerne do antigo Principado de Kiev – inclusive a cidade de Kiev – passou ao controle do Grão-Ducado da Lituânia. O casamento do Grão-Duque Jagelão da Lituânia com a Rainha Edviges da Polônia pôs sob controle dos soberanos lituanos a maior parte do territó- Mapa da República das Duas Nações com as principais subdivisões maiores depois da Paz de Deulino em 1618. rio ucraniano. Por força da União de Lublin, de 1569, que criou a Comunidade Polaco-Lituana, uma porção considerável do território ucraniano passou do controle lituano para o polonês, transferido para a coroa da Polônia. Sob pressão de um processo de “polonização”, a maior parte da elite rutena (isto é, eslava ou eslavizada, mesmo que de origem lituana) converteu-se ao catolicismo. O povo, porém, manteve-se fiel à Igreja Ortodoxa, o que levou ao surgimento de tensões sociais demonstradas, por exemplo, pela União de Brest, de 1596, pela qual Sigismundo III Vasa tentou criar uma Igreja Católica Grega Ucraniana vinculada à Igreja Católica Romana. Os plebeus ucranianos, vendo-se sem a proteção da nobreza rutena – cada vez mais convertida ao catolicismo romano – voltou-se para os cossacos (fervorosamente ortodoxos) em busca de segurança.

Os cossacos (1600 - 1800) Em meados do século XVII, um quase-Estado cossaco, o Zaporozhian Sich, foi criado pelos cossacos do Dniepre e pelos camponeses rutenos que fugiam da servidão polonesa. A Polônia não tinha o controle efetivo daquela área, hoje no centro da Ucrânia, que se tornou então um Estado autônomo militarizado, ocasionalmente aliado à Comunidade.

• Reino da Polônia • Ducado da Prússia • Grão-Ducado da Lituânia • Ducado da Curlândia e Semigália • Ducado de Livônia • Livônia sueca e neerlandesa

Entretanto, a servidão do campesinato pela nobreza polonesa, a ênfase da economia agrária da Comunidade na exploração da mão-deobra servil e, talvez a razão mais importante, a supressão da fé ortodoxa terminaram por afastar os cossacos e a Polônia. Assim, os cossacos voltaram-se para a Igreja Ortodoxa Russa, o que levaria finalmente à queda da Comunidade Polaco-Lituana. A grande rebelião cossaca de 1648 contra a Comunidade e o rei polonês João II Casimiro levou à partilha da Ucrânia entre a Polônia e a Rússia, após o tratado de Pereyaslav e a guerra entre Rússia e Polônia. Com as partilhas da Polônia no final do século XVIII entre a Prússia, a Áustria e a Rússia, o território correspondente à atual Ucrânia foi dividido entre os Impérios Austríaco e Russo, aquele anexando a Ucrânia Ocidental (com o nome de província da Galícia), este incorporando o restante do território ucraniano. Em que pese o fato de que as promessas de au-

01. Ukrayina | Ucrânia

tonomia da Ucrânia conferidas pelo tratado de Pereyaslav nunca se materializaram, os ucranianos tiveram um papel importante no seio do Império Russo, participando das guerras contra as monarquias europeias orientais e o Império Otomano e ascendendo por vezes aos mais altos postos da administração imperial e eclesiástica russa. Posteriormente, o regime tzarista passou a executar uma dura política de “russificação”, proibindo o uso da língua ucraniana nas publicações e em público.

República Polonesa e a parte maior, no centro e no leste, transformou-se na República Socialista Soviética Ucraniana em março de 1919, posteriormente unida à União das Repúblicas Socialistas Soviéticas, quando esta foi criada, em dezembro de 1922.

A partilha e o advento dos soviéticos

A industrialização soviética teve início da Ucrânia a partir do final dos anos 1920, o que levou a produção industrial do país a quadruplicar nos anos 1930. O processo impôs um custo elevado ao campesinato, demograficamente a espinha dorsal da nação ucraniana. Para atender a necessidade de maiores suprimentos de alimentos e para financiar a industrialização, Stálin estabeleceu um programa de coletivização da agricultura pelo qual o Estado combinava as terras e rebanhos dos camponeses em fazendas coletivas. O processo era garantido pela atuação dos militares e da polícia secreta: os que resistiam eram presos e deportados. Os camponeses viam-se obrigados a lidar com os efeitos devastadores da coletivização sobre a produtividade agrícola e as exigências de quotas de produção ampliadas. Tendo em vista que os integrantes das fazendas coletivas não estavam autorizados a receber grãos até completaram as suas impossíveis quotas de produção, a fome tornou-se generalizada. Este processo histórico, conhecido como Holodomor (ou Genocídio Ucraniano), levou milhões de pessoas a morrer de fome.

Soldados do Exército Insurgente da Ucrânia em 1917.

O colapso dos Impérios Russo e Austríaco após a Primeira Guerra Mundial, bem como a Revolução Russa de 1917, permitiram o ressurgimento do movimento nacional ucraniano em prol da auto-determinação. Entre 1917 e 1920, diversos Estados ucranianos se declararam independentes: o Rada Central, o Hetmanato, o Diretório, a República Popular Ucraniana e a República Popular Ucraniana Ocidental. Contudo, a derrota daquela última na Guerra Polaco-Ucraniana e o fracasso polonês na Ofensiva de Kiev (1920) da Guerra Polaco-Soviética fizeram com que a Paz de Riga, celebrada entre a Polônia e os bolcheviques em março de 1921, voltasse a dividir a Ucrânia. A porção ocidental foi incorporada à nova Segunda

O ideal nacional ucraniano sobreviveu durante os primeiros anos sob os soviéticos. A cultura e a língua ucranianas conheceram um florescimento quando da adoção da política soviética de nacionalidades. Seus ganhos foram postos a perder com as mudanças políticas dos anos 1930.

Na mesma época, os soviéticos acusaram a elite política e cultural ucraniana de “desvios nacionalistas”, quando as políticas de nacionalidades foram revertidas no início dos anos 1930. Duas ondas de expurgos (1929-1934 e 1936-1938) resultaram na eliminação de quatro-quintos da elite cultural da Ucrânia.

01. Ukrayina | Ucrânia

A Segunda Guerra Mundial

Soldados soviéticos preparando balsas para atravessar o rio Dnieper durante a Segunda Guerra Mundial, em 1943.

Durante a Segunda Guerra Mundial, alguns membros do subterrâneo nacionalista ucraniano lutaram contra nazistas e soviéticos, indistintamente, enquanto que outros colaboravam com ambos os lados. Em 1941, os invasores alemães e seus aliados do Eixo avançaram contra o Exército Vermelho. No cerco de Kiev, a cidade foi designada pelos soviéticos como “Cidade Heróica” pela feroz resistência do Exército Vermelho e da população local. Mais de 660 000 soldados soviéticos foram capturados ali. De início, os alemães foram recebidos como libertadores por muitos ucranianos na Ucrânia Ocidental. Entretanto, o controle alemão sobre os territórios ocupados não se preocupou em explorar o descontentamento ucraniano com as políticas soviéticas; ao revés, manteve as fazendas coletivas, executaram uma política de genocídio contra judeus e de deportação para trabalhar na Alemanha. Dessa forma, a maioria da população nos territórios ocupados passou a opor-se aos nazistas.

de meio milhão de judeus. Dos onze milhões de soldados soviéticos mortos em batalha, cerca de um-quarto eram ucranianos étnicos.

Reunificação e independência Presidente ucraniano Leonid Kravtchuk e Boris Iéltsin assinando o Pacto de Belaveja, que tornava a Ucrânia independente. Com o término da Segunda Guerra Mundial, as fronteiras da Ucrânia soviética foram ampliadas na direção oeste, unindo a maior parte dos ucranianos sob uma única entidade política. A maioria da população não-ucraniana dos territórios anexados foi deportada. Após a guerra, a Ucrânia tornou-se membro das Nações Unidas. O colapso da União Soviética em 1991 permitiu a convocação de um referendo que resultou na proclamação da independência da Ucrânia.

Em 2004, a chamada Revolução Laranja encerra a era Leonid Kuchma, levando ao poder Viktor As perdas totais civis durante a guerra e a ocu- Yushchenko. Dois anos depois, Viktor Yanukovych pação alemã na Ucrânia são estimadas em entre ascende ao cargo de primeiro-ministro. cinco e oito milhões de pessoas, inclusive mais

01. Ukrayina | Ucrânia

GEOGRAFIA

DEMOGRAFIA

Mapa topográfico da Ucrânia.

Kiev, capital e maior cidade do país

Com uma área de 603 700 km², a Ucrânia é o 44° país do mundo em território, um pouco maior que o estado brasileiro de Minas Gerais ou que a soma das áreas da Espanha e de Portugal. É o segundo maior país da Europa, atrás da Rússia Europeia e à frente da França metropolitana.

Conforme o censo ucraniano de 2001, os ucranianos étnicos somam 77,8% da população. As minorias incluem grupos étnicos significativos de russos (17,3%), romenos (0,8%), bielorrussos (0,6%), tártaros da Crimeia (0,5%), búlgaros (0,4%), húngaros (0,3%), poloneses (0,3%), judeus (0,2%), armênios (0,2%), gregos (0,2%) e tártaros (0,2%).

A paisagem ucraniana é formada principalmente por planícies férteis ou estepes, e planaltos, atravessados por rios como o Dniepre, Donets, Dniéster e o rio Bug meridional, que correm na direção sul e escoam no Mar Negro e no pequeno Mar de Azov. A sudoeste, o delta do Danúbio serve de fronteira com a Romênia. Só se encontram montanhas a oeste, a cordilheira dos Cárpatos, cujo ponto culminante é o Hora Hoverla (2 061 m), e no sudeste da península da Crimeia, as cordilheiras. O clima da Ucrânia é, em sua maior parte, temperado continental, embora se possa encontrar um clima mediterrâneo na costa meridional da Crimeia. A precipitação é maior no oeste e no norte e menor no leste e no sudeste. Os invernos são particularmente frios no interior; nos verões são particularmente quentes no sul. As principais cidades do país (por população) são: Kiev, Kharkiv, Dnipropetrovsk, Odessa, Donetsk, Zaporíjia e Lviv.

As regiões industriais a leste e sudeste são as mais densamente habitadas. Cerca de 67,2% da população vivem em área urbana. O russo é amplamente falado, em especial no leste e no sul do país. Segundo o censo, 67,5% da população declararam falar o ucraniano como língua materna, contra 29,6% que falam o russo como primeira língua. Algumas pessoas usam uma mistura dos dois idiomas, enquanto que outras, embora declarem ter o ucraniano como língua materna, usam o russo correntemente. O ucraniano literário é mais usado na Ucrânia ocidental e central, enquanto que o russo predomina nas cidades da Ucrânia oriental e meridional. O governo promove uma política de “ucranização”, com o emprego do ucraniano em escolas, repartições públicas e parte da mídia, normalmente às expensas do russo; no cotidiano, porém, as pessoas são livres para falar qualquer idioma. Na prática, a maioria da população é bilíngue ou trilíngue, como no caso dos Tártaros da Crimeia, que vivem

01. Ukrayina | Ucrânia

na região meridional da Ucrânia, empregando o tártaro, o ucraniano e também podendo empregar o russo. A significativa minoria romena e moldávia localiza-se principalmente no Oblast de Chernivtsi. Devido aos baixos salários e ao desemprego, houve considerável grau de emigração a partir do final dos anos 1990. Embora as estimativas variem, cerca de dois a três milhões de ucranianos residem e trabalham no exterior, em sua maior parte ilegalmente.

Kiev

Segundo estimativas da Embaixada da Ucrânia em Brasília, há cerca de 500.000 ucranianos e seus descendentes no Brasil, concentrados principalmente no estado do Paraná (90%), provenientes de duas levas de emigração, a primeira no final do século XIX, para trabalhar na agricultura, e a segunda no início do século XX, como mão-de-obra na construção ferroviária. Em Portugal, o Serviço de Estrangeiros e Fronteiras divulgou em 2001 que há 40 000 ucranianos no país. Mas este número pode ser superior, já que existem imigrantes ilegais. A imigração ucraniana tem sido importante para aumentar a população jovem de Portugal e preencher postos de trabalho que a maioria dos portugueses prefere não ocupar. A maioria dos ucranianos – muitos com educação superior – trabalha em obras públicas e em serviços de limpeza. Portugal já reconhece diplomas ucranianos.

Cidades mais populosas da Ucrânia Posição

Localidade

População

Kiev

2 786 518

Kharkiv

1 440 676

Odessa

1 003 705

Dnipropetrovsk

1 001 612

Donetsk

977 257

Zaporizhia

776 918

Lviv

758 351

Kryvyi Rih

670 068

Mykolaiv

499 659

Mariupol

489 702

Kharkiv

15 Odessa

Dnipropetrovsk

01. Ukrayina | Ucrânia

RELIGIÃO

»» 16.9% de independentes; »» 11,1% de católicos romanos (8,0% de greco-católicos ucranianos e 3,1% de católicos latinos); »» 2.7% de protestantes; »» 0.7% de outros; • 10.9% de não-religiosos; • 4.0% de ateus; • 1.7% de muçulmanos; • 0.4% de judeus. Mas, um outro censo indica que a população está dividida da seguinte maneira: • 50.4% de ortodoxos pertencentes à Igreja Ortodoxa Ucraniana do Patriarcado de Kiev;

A Catedral de Santa Sofia de Kiev, um Patrimônio Mundial pela UNESCO

A religião predominante na Ucrânia é o cristianismo ortodoxo oriental, atualmente dividido em três denominações: • Igreja Ortodoxa Ucraniana, vinculada ao Patriarcado de Moscovo, é a maior existente com 7.540 paróquias segundo estatísticas do governo (mas não se tem a certeza se é a mais numerosa); • Igreja Ortodoxa Ucraniana do Patriarcado de Kiev, a segunda maior do país (em termos do número de circunscrições eclesiásticas) com 21 dioceses, 14 mosteiros e 1.977 paróquias; 16

• 26,1% de ortodoxos pertencentes à Igreja Ortodoxa Ucraniana do Patriarcado de Moscovo; • 7,2% de ortodoxos pertencentes à Igreja Ortodoxa Autocéfala Ucraniana; • 10,2% de católicos romanos (8,0% de greco-católicos ucranianos e 2,2% de católicos latinos); • 2.2% de protestantes; • 0,6% de judeus; • 3.2% de outros (incluindo os ateus).

POLÍTICA

• Igreja Ortodoxa Autocéfala Ucraniana. Em segundo lugar, bem mais atrás, vem a Igreja Greco-Católica Ucraniana de rito oriental, que mantém uma tradição espiritual e litúrgica semelhante à da ortodoxia oriental, mas está em comunhão com a Igreja Católica Apostólica Romana e reconhece a primazia do Papa. Há grupos menores de católicos romanos, protestantes, judeus e muçulmanos. Segundo os resultados do censo de 2001, a população dividia-se da seguinte maneira: • 83.7% de cristãos: »» 54.3% de ortodoxos;

Verkhovna Rada, o parlamento da Ucrânia

01. Ukrayina | Ucrânia

A Ucrânia é uma república com um sistema de governo semi-presidencial e poderes legislativo, executivo e judiciário separados. O presidente da república é eleito pelo voto direto e detém as funções de chefe de Estado. O primeiro-ministro é designado e demitido pelo parlamento, chamado Verkhovna Rada, com 450 assentos. O parlamento também designa o gabinete. O presidente indica os chefes dos governos regionais e distritais, com a anuência do primeiro-ministro.

A Ucrânia é subdividida em 24 províncias (oblasts) e em uma república autônoma (a Crimeia, com estatuto semelhante ao das regiões autônomas portuguesas dos Açores e da Madeira). Adicionalmente, duas cidades têm um estatuto especial.

As leis, decisões do parlamento e do gabinete, decretos presidenciais e decisões do parlamento da República Autônoma da Crimeia podem ser anuladas pelo Tribunal Constitucional da Ucrânia em caso de violação da constituição do país. Outros atos normativos estão sujeitos a apreciação judicial. O Supremo Tribunal da Ucrânia é o principal órgão judicial da Justiça comum.

Chėrson

O auto-governo local é oficialmente garantido; as câmaras de vereadores e os prefeitos municipais são eleitos pelo voto direto e controlam o orçamento local. Há um grande número de partidos políticos organizados na Ucrânia, muitos dos quais possuem pequeno número de membros e são desconhecidos do público. As agremiações pequenas usualmente se unem em coalizões para participar das eleições parlamentares.

Subdivisões

Carcóvia (Kharkiv) República autónoma da Crimeia Dnipropetrovsk Donetsk Ivano-Frankivsk Jitomir Khmelnytskyi Cidade de Kiev Oblast de Kiev Kirovogrado Luhansk Lviv Mykolaiv Odessa Poltava Rivne Cidade de Sebastopol Sumy Ternopil Tcherkássi Tchernihiv Tchernivtsi Transcarpátia Vinnycja Volínia Zaporíjia

Mapa político da Ucrânia

01. Ukrayina | Ucrânia

ECONOMIA

Centro financeiro de Dnipropetrovsk

Considerada um mercado livre emergente, a economia da Ucrânia é uma das maiores do mundo, com um PIB que vem crescendo recentemente ao ritmo de 2 dígitos ao ano. Anteriormente uma importante região industrial e agrícola da União Soviética, a economia ucraniana passou por fortes flutuações nos anos 1990, inclusive hiperinflação e quedas drásticas na produção econômica.

Após a independência, a falta de reformas estruturais significativas tornou a economia ucraniana vulnerável a choques externos. A partir de 1991, o governo liberalizou a maior parte dos preços e instituiu um quadro normativo para as privatizações, mas uma resistência generalizada, proveniente de dentro do governo, frustrou as reformas e levou até mesmo a uma piora da situação: a produção em 1999 havia caído para menos de 40% do nível de 1991. Uma política monetária temerária causou hiperinflação no final de 1993. O PIB de 2000 apresentou crescimento forte, devido às exportações, com índice de 6% – positivo pela primeira vez desde a independência; a produção industrial cresceu 12,9%. A economia continuou a expandir-se em 2001, com um crescimento real do PIB da ordem de 9% e aumento da produção industrial de mais de 14%. O desempenho favorável baseou-se na demanda interna alta e na crescente confiança do consumidor e do investidor. O crescimento econômico acelerado no período 2002-2004 deve-se em grande medida a um pico de exportações de aço para a China.

O atual governo prometeu reduzir o número de repartições públicas, simplificar o processo regulatório, criar um ambiente jurídico que incentive a livre iniciativa e aprovar uma reforma tributária abrangente. As reformas estruturais e a privatização das terras prosseguem com dificuldade. Instituições externas – particularmente o FMI – têm procurado incentivar a Ucrânia a acelerar o ritmo e o escopo das reformas e têm ameaçado retirar o apoio financeiro. Legado de seu passado soviético, a Ucrânia hoje depende das fontes de energia russas, em especial gás natural, embora venha tentando diversificar a sua matriz energética. É, contudo, autossuficiente em termos de produção elétrica, devido a usinas nucleares e hidrelétricas. Em 2005, a Ucrânia foi o sétimo maior produtor de aço do mundo. No setor de manufaturados, o país fabrica equipamentos metalúrgicos, locomotivas a diesel, tratores e automóveis. A Ucrânia possui uma enorme base industrial de alta tecnologia, inclusive grande parte das antigas indústrias soviéticas de eletrônicos, armamentos e artigos espaciais, embora estes setores sejam estatais e sofram com dificuldades na área de administração de negócios. O país é um grande produtor de trigo, açúcar, carne e laticínios. Segundo estimativas, o PIB da Ucrânia totalizou US$ 81 bilhões (cálculo nominal) ou US$ 355 bilhões (PPC) em 2006.

INFRAESTRUTURA A maior parte da infra-estrutura é do tempo da União Soviética. A malha rodoviária engloba todas os centros mais populosos, mas é considerada de baixa qualidade para os padrões europeus. No total, as estradas pavimentadas são no total 164.732 quilômetros. O transporte ferroviário na Ucrânia, conecta quase todas as áreas urbanas e transporta cargas. A maior concentração de ferrovias está na re-

01. Ukrayina | Ucrânia

gião de Donbass. Apesar disso, o valor da carga transportada por ferrovias caiu em 7.4% em 1995 em comparação com 1994. A Ucrânia continua sendo um dos países que mais usam a malha ferroviária. O valor total de ferrovias é de 22.473 quilômetros, sendo que 9250 km é eletrificado.

vura, pintura de bonecas e de ovos típicos chamados pêssanka. A Cultura da Ucrânia é extremamente vasta. A música, a cozinha, etc., foram influenciados pelos países vizinhos criando assim uma grande diversidade.

Gastronomia Nos pratos ucranianos estão presentes o frango, a carne de vaca, a carne de porco e os cogumelos, bem como uma grande variedade de legumes como batatas e couves. Na cozinha tradicional estão incluídos a massa vareneki, a famosa sopa borsch, de beterraba, e o holubtsí, folhas de repolho recheadas. As especialidades ucranianas são o Frango à Kiev e o bolo de Kiev. Malha rodoviária da Ucrânia

A Ucrânia é um dos países europeus que mais consome energia, consome o dobro de energia consumida na Alemanha, por unidade do PIB. Uma grande parte da energia produzida no país é por meio de usinas nucleares, e a Ucrânia recebe a maioria dos serviços e combustíveis nucleares da Rússia. O petróleo e o gás, são na maioria importados da Rússia. A Ucrânia é pesadamente dependente de sua energia nuclear. A maior usina nuclear na Europa, a Usina Nuclear de Zaporijia, é localizada na Ucrânia. Em 2006, o governo planejou construir novos reatores pelo ano 2030, em efeito, dobrando o atual valor de produção de energia. Fontes de energia renováveis desempenham um papel muito modesto na produção elétrica. Em 2005, a produção energética foi cumprida pelas seguintes fontes: nuclear (47%), térmica (45%), hidrelétricas e outros (8%).

As bebidas ucranianas são semelhantes em relação ao resto da Europa, destacando-se a horilka.

Esportes A Ucrânia foi a sede da passada Eurocopa 2012, a máxima competição de futebol entre seleções da Europa. Trata-se de uma candidatura conjunta com sua vizinha Polônia. Será o primeiro grande evento esportivo disputado na Ucrânia depois da sua independência. Quando fazia parte da URSS, Kiev sediou uma partida de futebol nos Jogos Olímpicos de Moscovo em 1980. Os clubes de futebol mais conhecidos do país são Shakhtar Donetsk e Dínamo de Kiev.

Feriados 1 de Janeiro

Ano Novo

7 de Janeiro

Natal

8 de Março

Dia Internacional da Mulher

1 e 2 de Maio

Dia Internacional do Trabalho

9 de Maio

Dia da Vitória

28 de Junho

Dia da Constituição

Artesanato

24 de Agosto

Independência da Ucrânia

O artesanato da Ucrânia tem longa tradição e é de notável complexidade. Dos bordados, xilogra-

Festa Móvel

Páscoa

Festa Móvel

Trindade

CULTURA

Fonte: Wikipédia. A enciclopédia livre.

02. MAPA DA UCRÂNIA Мапа України

03. É IMPORTANTE SABER Важливо знати Meses do ano

МІСЯЦІ

Dias da semana

ДНІ ТИЖНЯ

janeiro

січень

segunda-feira

понеділок

fevereiro

лютий

terça-feira

вівторок

março

березень

quarta-feira

середа

abril

квітень

quinta-feira

четвер

maio

травень

sexta-feira

п`ятниця

junho

червень

sábado

субота

julho

липень

domingo

неділя

agosto

серпень

setembro

вересень

outubro

жовтень

novembro

листопад

dezembro

грудень

Estações do ano

ПОРИ РОКУ

Pontos cardeais

СТОРОНИ ГОРІЗОНТУ

primavera

весна

norte

північ

verão

літо

sul

південь/полудень

outono

осінь

leste

схід

inverno

зима

oeste

захід

Tempos

ЧАСИ

século

століття / вік

ano

рік

mês

місяць

semana

тиждень

dia

день

hora

година

minuto

хвилина

segundo

секунда

momento

мент / момент

04. VAMOS CONTAR! Порахуймо!

Numerais cardinais

Кількісні числівники

Numerais ordinais

Порядкові числівники

один

primeiro

перш – ий, -а, -е, -і

dois

два

segundo

друг – ий, -а, -е, -і

três

три

terceiro

трет – ій, -я, -є, -і

quatro

чотири

quarto

четверт – ий, -а, -е, -і

cinco

п`ять

quinto

п`ятий (...)

seis

шість

sexto

шостий

sete

сім

sétimo

сьомий

oito

вісім

oitavo

восьмий

nove

дев`ять

nono

дев`ятий

dez

десять

décimo

onze

одинадцять

doze

десятий

décimo 1

одинадцятий

дванадцять

décimo 2

дванадцятий

treze

тринадцять

décimo 3

тринадцятий

(ca)quatorze

чотирнадцять

décimo 4

чотирнадцятий

п`ятнадцятий

quinze

п`ятнадцять

décimo 5

dezesseis

шістнадцять

décimo 6o

шістнадцятий

dezessete

сімнадцять

décimo 7o

сімнадцятий

dezoito

вісімнадцять

décimo 8

вісімнадцятий

dezenove

дев`ятнадцять

décimo 9

дев`ятнадцятий

vinte

двадцять

vigésimo

двадцятий

vinte e um

двадцять один

vigésimo 1o

двадцять перший

trinta

тридцять

trigésimo

тридцятий

quarenta

сорок

quadragésimo

сороковий

cinquenta

п`ятдесят

qüinquagésimo

п`ятдесятий

sessenta

шістдесят

sexagésimo

шістдесятий

setenta

сімдесят

setuagésimo

сімдесятий

oitenta

вісімдесят

octogésimo

вісімдесятий

noventa

дев`ятдесят/дев`яносто

nonagésimo

дев`ятдесятий / дев`яностий

cem

сто

centésimo

сот-ий, -а, -е, -і

cento e um

сто один

centésimo 1

сто перший

duzentos

двісті

ducentésimo

двохсотий / двосотий

trezentos

триста

trecentésimo

трьохсотий / трисотий

quatrocentos

чотириста

quadrigentésimo

чотирьохсотий / чотири...

quinhentos

п`ятсот

qüingentésimo

п`ятисотий / п`ятсотий

seiscentos

шістсот

sexcentésimo

шестисотий / шістсотий

setecentos

сімсот

setingentésimo

семисотий / сімсотий

oitocentos

вісімсот

octingentésimo

восьмисотий / вісімсотий

novecentos

дев`ятсот

nongentésimo

дев`ятисотий / дев`ятсотий

um mil

тисяча

milésimo

тисячн-ий, -а, -е, -і

um milhão

мільйон

milionésimo

мільйонний / мільйоновий

um bilhão

мільярд / більйон

bilionésimo

мільярд-ний, -овий / більйон-ний

um trilhão

трильйон

trilionésimo

трильйон-ний, -овий

05. PRONOMES POSSESSIVOS Присвійні Займенники

singular » oднина masculino

plural » множина

feminino

neutro

todos

мій

meu

моя

minha

моє

meu

мої

meus, minhas

ти

твій

teu

твоя

tua

твоє

teu

твої

teus, tuas

він

його

dele

його

dele

його

dele

його

dele

вона

її

dela

її

dela

її

dela

Її

dela

воно

його

dele/dela

його

dele/dela

його

dele/dela

його

dele/dela

ми

наш

nosso

наша

nossa

наше

nosso

наші

nossos(as)

ви

ваш

vosso

ваша

vossa

ваше

vosso

ваші

vossos(as)

вони

їхній

deles(as)

їхня

deles(as)

їхнє

deles(as)

їхні

deles(as)

masculino

feminino

neutro

plural

Що це /є/ ?

Що це?

Це /є/ олівець.

Це ручка.

Це яблуко.

Це олівці – ручки – яблука.

Чий цей олівець?

Чия ця ручка?

Чиє це яблуко?

Чиї ці олівці – ручки – яблука?

Цей олівець /є/ мій.

Ця ручка моя.

Це яблуко моє.

Ці олівці – ручки – яблука мої.

06. VAMOS APRENDER ALGUNS VERBOS! Вивчаймо дієслова!

купувати

говорити

робити

займати(ся)

стояти

в(у)миватися

comprar

falar

fazer

ocupar (-se)

estar em pé

lavar-se

купую купуєш купує купуємо купуєте купують

говорю говориш говорить говоримо говорите говорять

роблю робиш робить робимо робите роблять

займаю(ся) займаєш(ся) займає(ться) займаємо(ся) займаєте(ся) займають(ся)

стою стоїш стоїть стоїмо стоїте стоять

вмиваюся вмиваєшся вмивається вмиваємося вмиваєтеся вмиваються

бачити

жити

хотіти

ходити

їсти

сидіти

ver

viver

querer

andar

сomer

estar sentado

бачу бачиш бачить бачимо бачите бачать

живу живеш живе живемо живете живуть

хочу хочеш хоче хочемо хочете хочуть

ходжу ходиш ходить ходимо ходите ходять

їм їси їсть їмо їсте їдять

сиджу cидиш сидить сидимо сидите сидять

читати

їхати

давати

в(у)читися

знаходити(ся) йти/іти

ler

andar motorizado

dar

estudar

encontrar (-se)

читаю читаєш читає читаємо читаєте читають

їду їдеш їде їдемо їдете їдуть

даю даєш дає даємо даєте дають

вчуся вчишся вчиться вчимося вчитеся вчаться

знаходжу(ся) знаходиш(ся) знаходить(ся) знаходимо(ся) знаходите(ся) знаходять(ся)

йду йдеш йде йдемо йдете йдуть

любити

варити

працювати

грати(ся)

в(у)міти

писати

gostar

cozinhar

trabalhar

jogar/tocar/brincar

saber

escrever

люблю любиш любить любимо любите люблять

варю вариш варить варимо варите варять

працюю працюєш працює працюємо працюєте працюють

граю(ся) граєш(ся) грає(ться) граємо(ся) граєте(ся) грають(ся)

вмію вмієш вміє вміємо вмієте вміють

пишу пишеш пише пишемо пишете пишуть

06. VAMOS APRENDER ALGUNS VERBOS! | Вивчаймо дієслова!

малювати(ся) лежати

їздити

замітати

чистити

бавитися

pintar (-se)

deitar

andar motorizado

varrer

limpar

brincar

малюю(ся) малюєш(ся) малює(ться) малюємо(ся) малюєте(ся) малюють(ся)

лежу лежиш лежить лежимо лежите лежать

їжджу їздиш їздить їздимо їздите їздять

замітаю замітаєш замітає замітаємо замітаєте замітають

чищу чистиш чистить чистимо чистите чистять

бавлюся бавишся бавиться бавимося бавитеся бавляться

хвалити(ся)

цікавити(ся)

жартувати

керувати

танцювати

пишатися

gabar-se, elogiar

interessar (-se)

gracejar

dirigir

dançar

orgulhar-se

хвалю(ся) хвалиш(ся) хвалить(ся) хвалимо(ся) хвалите(ся) хвалять(ся)

цікавлю(ся) цікавиш(ся) цікавить(ся) цікавимо(ся) цікавите(ся) цікавлять(ся)

жартую жартуєш жартує жартуємо жартуєте жартують

керую керуєш керує керуємо керуєте керують

танцюю танцюєш танцює танцюємо танцюєте танцюють

пишаюся пишаєшся пишається пишаємося пишаєтеся пишаються

показувати мити(ся)

знайомити(ся) (Imperfectivo-presente)

mostrar

lavar (-se)

показую показуєш показує показуємо показуєте показують

мию(ся) миєш(ся) миє(ться) миємо(ся) миєте(ся) миють(ся)

познайомити(ся) (Perfectivo-futuro)

apresentar alguém a alguém, conhecer ...

знайомлю(ся) знайомиш(ся) знайомить(ся) знайомимо(ся) знайомите(ся) знайомлять(ся)

ставати (Imperfectivo- познайомити(ся) -presente) (Perfectivo-passado)

познайомлю(ся) познайомиш(ся) познайомить(ся) познайомимо(ся) познайомите(ся) познайомлять(ся) стати стати (Perfectivo-futuro) (Perfectivo-passado)

tornar-se

стаю стаєш стає стаємо стаєте стають

познайомив(ся), познайомила(ся) познайомив(ся), познайомила(ся) познайомив(ся), познайомила(ся) познайомили(ся) познайомили(ся) познайомили(ся)

стану станеш стане станемо станете стануть

я, ти, він став я, ти, вона стала воно стало ми, ви, вони стали

07. A MINHA FAMÍLIA Моя родина (сім`я – рідня – фамілія) Este (Esse, Aquele) homem é o meu (teu, seu, nosso, vosso)... pai, irmão. Цей (Той) чоловік мій (твій, її, його, наш, ваш, їхній)... батько, брат. Це мій... батько, брат.

pai (papai)

батько, тато avô (vovô) дід, дідо bisavô прадід tataravô (tetravô) прапрадід neto внук, онук bisneto правнук tataraneto (tetraneto) праправнук filho син marido, esposo чоловік, муж enteado пасерб, пасербик, пасинок genro зять sogro da mulher свекор sogro do homem тесть consogro сват irmão брат meio-irmão зведений брат padrasto вітчим padrinho хрещений, хресний батько afilhado хрещеник, (по)хресник parente родич compadre кум viúvo вдівець, вдовець cunhado шваґер, дівер, шурин, свояк, брат дружини, брат чоловіка, чоловік, сестри concunhado свояк, родич, брат шваґра, брат братови sobrinho небіж, племінник, братанок, сестрінок primo двоюрідний (стриєчний) брат, кузен tio (titio) » irmão do pai ou da mãe; дядько marido da tia tio (titio) » irmão do pai ou marido стрий da irmã do pai tio (titio) » irmão da mãe ou marido вуйко, вуй da irmã da mãe

07. A MINHA FAMÍLIA | Моя родина (сім`я – рідня – фамілія)

Esta (Essa, Aquela) mulher é a minha (tua, sua, nossa, vossa)... mãe, irmã. Ця (Та) жінка моя (твоя, її, його, наша, ваша, їхня)... мати, сестра. Це моя... мати, сестра.

mãe (mamãe) avó (vovó) bisavó tataravó (tetravó) neta bisneta tataraneta filha mulher, esposa enteada nora sogra da mulher sogra do homem consogra irmã meia-irmã madrasta madrinha afilhada parenta сomadre viúva cunhada

сoncunhada

sobrinha prima

мати, мама баба прабаба прапрабаба вну(ч)ка, ону(ч)ка правну(ч)ка праправну(ч)ка донька, дочка жінка, дружина пасербиця, падчерка невістка свекруха теща сваха сестра зведена сестра мачуха хрещена, хресна мати хрещениця, (по)хресниця родичка кума вдова братова, діверка, зовиця, сестра чоловіка, сестра, дружини, дружина брата, своячка своячка, свість, родичка, сестра шваґра, сестра, братови небога, племінниця, братанка, сестрінка двоюрідна (стриєчна), сестра, кузина, кузинка тітка, дядина, тета

tia (titia) » irmã do pai ou da mãe; esposa do tio tia (titia) » irmã do pai ou esposa do стрийна irmão do pai tia (titia) » irmã da mãe ou esposa вуйна do irmão da mãe

08. IMPERATIVO (Наказовий Спосіб)

зачинати

зачати

зачиняти

зачинити

começar

fechar

imperfectivo

perfectivo

imperfectivo

perfectivo

1 – presente

6 – futuro perfeito

1 – presente

6 – futuro perfeito

зачинаю

зачну

зачиняю

зачиню

зачинаєш

зачнеш

зачиняєш

зачиниш

зачинає

зачне

зачиняє

зачинить

зачинаємо

зачнемо

зачиняємо

зачинимо

зачинаєте

зачнете

зачиняєте

зачините

зачинають

зачнуть

зачиняють

зачинять

imperativo

зачинай

зачни

зачиняй

зачини

зачинаймо

зачнімо

зачиняймо

зачинімо

зачинайте

зачніть

зачиняйте

зачиніть

2 – pret. imperfeito

5 – pret. perfeito

2 – pret. imperfeito

5 – pret. perfeito

зачинав

зачав

зачиняв

зачинив

зачинала

зачала

зачиняла

зачинила

зачинали

зачали

зачиняли

зачинили

3 – futuro simples

зачинатиму

зачинятиму

зачинатимеш

зачинятимеш

зачинатиме

зачинятиме

зачинатимемо

зачинятимемо

зачинатимете

зачинятимете

зачинатимуть

зачинятимуть

4 – futuro composto

буду

зачинати

буду

зачиняти

будеш

зачинати

будеш

зачиняти

буде

зачинати

буде

зачиняти

будемо

зачинати

будемо

зачиняти

будете

зачинати

будете

зачиняти

будуть

зачинати

будуть

зачиняти

08. IMPERATIVO | (Наказовий Спосіб)

IMPERATIVO Verbos Imperfectivos » A

Verbos Perfectivos » B Terminações no Imperativo

infinitivo

вони » presente/futuro

ти

ми

ви

01-a

давати

dar

(да

-ють)

imp.

дав

-ай

-аймо

-айте

01-b

дати

dar

(дад

-уть)

perf.

-ай

-аймо

-айте

-ють)

02-a

сідати

sentar-se

(сіда

imp.

сід

-ай

-аймо

-айте

03-a

ображати

ofender

(обража -ють)

imp.

ображ

-ай

-аймо

-айте

04-a

кидати

jogar

(кида

imp.

кид

-ай

-аймо

-айте

05-a

закривати

cobrir

(закрива -ють)

imp.

закрив

-ай

-аймо

-айте

06-a

забувати

esquecer

(забува

imp.

забув

-ай

-аймо

-айте

07-b+a

(про)гуляти

passear

(прогуля -ють)

p+i

прогул

-яй

-яймо

-яйте

08-a

дозволяти

permitir

(дозволя -ють)

imp.

дозвол

-яй

-яймо

-яйте

09-a

зачиняти

fechar

(зачиня -ють)

imp.

зачин

-яй

-яймо

-яйте

10-b

наклеїти

colar

(накле -ять)

perf.

накл

-ей

-еймо

-ейте

05-b

закрити

cobrir

(закри -ють)

perf.

закр

-ий

-иймо

-ийте

11-a

стояти

ficar em pé

(сто -ять)

imp.

ст

-ій

-іймо

-ійте

-ють) -ють)

11-b

постояти

ficar em pé

(посто -ять)

perf.

пост

-ій

-іймо

-ійте

12-b

озброїти

armar

(озбро -ять)

perf.

озбр

-ой

-оймо

-ойте

13-a

купувати

comprar

(купу -ють)

imp.

куп

-уй

-уймо

-уйте

12-a

озброювати

armar

(озброю -ють)

imp.

озбро

-юй

-юймо

-юйте

10-a

наклеювати

colar

(наклею -ють)

imp.

накле

-юй

-юймо

-юйте

14-a

сидіти

ficar sentado (сид -ять)

imp.

сид

-и

-ім(о)

-іть

escrever

p+i

напиш

-и

-ім(о)

-іть

15-b+a (на)писати

(напиш -уть)

09-b

зачинити

fechar

(зачин -ять)

perf.

зачин

-и

-ім(о)

-іть

16-b

принести

trazer

(принес -уть)

perf.

принес

-и

-ім(о)

-іть

13-b

купити

comprar

(куп(л) -ять)

perf.

куп

-и

-ім(о)

-іть

04-b

кинути

jogar

(кин

-уть)

perf.

киН

-ь

-ьмо

-ьте

14-b

посидіти

ficar sentado (посид -ять)

perf.

посиД

-ь

-ьмо

-ьте

06-b

забути

esquecer

(забуд

-уть)

perf.

забуД

-ь

-ьмо

-ьте

16-a

приносити

trazer

(принос –ять)

imp.

приноС

-ь

-ьмо

-ьте

03-b

образити

ofender

(образ

-ять)

perf.

обраЗ

-ь

-ьмо

-ьте

02-b

сісти

sentar-se

(сяд

-уть)

perf.

сяД

-ь

-ьмо

-ьте

08b

дозволити

permitir

(дозвол -ять)

perf.

дозвоЛ

-ь

-ьмо

-ьте

17-b+a (за)плакати

chorar

(заплач -уть)

p+i

заплач

-мо

-те

18-b+a (по)бачити

ver

(побач -ать)

p+i

побач

-мо

-те

(подивл-яться)

p+i

подив

-ися/сь -імся

-іться

(бо -яться)

imp.

-ій(ся)

-іймо(ся)

-ійте(ся/сь)

(скупа-ють(ся)

p+i

скуп

ай(ся)

-аймо(ся) -айте(ся/сь)

19-b+a (по)дивитися olhar 20-a

боятися

temer

21-b+a (с)купати(ся) banhar(-se)

08. IMPERATIVO | (Наказовий Спосіб)

Verbos Imperfectivos

Verbos Perfectivos

01 02

бачити, бачать брати, беруть

ver, avistar pegar

побачити, побачать в/узяти, візьмуть

вибачати, вибачають

desculpar

вибачити, вибачать

04 05 06 07 08 09 10 11

вишивати, вишивають відповідати, відповідають відпочивати, відпочивають відчиняти, відчиняють влаштовувати, влаштовують говорити, говорять дзвонити, дзвонять діставати, дістають

bordar responder descansar abrir preparar falar telefonar receber

вишити, вишиють відповісти, відповідять відпочити, відпочинуть відчинити, відчинять влаштувати, влаштують поговорити, поговорять подзвонити, подзвонять дістати, дістануть

12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50

дивитися, дивляться допомагати, допомагають друкувати, друкують думати, думають дякувати, дякують записувати, записують зачинати, зачинають зачиняти, зачиняють їсти, їдять іти, ідуть казати, кажуть кінчати, кінчають купувати, купують курити, курять любити, люблять могти, можуть мусити, мусять обідати, обідають перекладати, перекладають писати, пишуть питати, питають пити, п`ють платити, платять плакати, плачуть приходити, приходять просити, просять повторювати, повторюють повторяти, повторяють показувати, показують робити, роблять розуміти, розуміють складати, складають слухати, слухають учити, учать телефонувати, телефонують хотіти, хочуть чекати, чекають читати, читають варити, варять

olhar ajudar datilografar pensar agradecer anotar começar fechar comer ir, caminhar dizer, contar terminar comprar fumar amar, gostar poder dever almoçar traduzir escrever perguntar tomar, beber pagar chorar vir pedir repetir repetir mostrar fazer entender prestar exame, montar, compor ouvir ensinar telefonar querer esperar ler cozinhar

подивитися, подивляться допомогти, допоможуть надрукувати, надрукують подумати, подумають подякувати, подякують записати, запишуть зачати, зачнуть зачинити, зачинять з`їсти, з`їдять піти, підуть сказати, скажуть скінчити, скінчать купити, куплять закурити, закурять полюбити, полюблять змогти, зможуть змусити, змусять пообідати, пообідають перекласти, перекладуть написати, напишуть с(за)питати, с(за)питають випити, вип`ють заплатити, заплатять заплакати, заплачуть прийти, прийдуть попросити, попросять повторити, повторять повторити, повторять показати, покажуть зробити, зроблять зрозуміти, зрозуміють скласти, складуть (іспит) послухати, послухають навчити, навчать потелефо-нувати, - нують с(за)хотіти, с(за)хочуть зачекати, зачекають прочитати, прочитають зварити, зварять

08. IMPERATIVO | (Наказовий Спосіб)

українські вишивки BORDADOS UCRANIANOS

09. AS CORES КОЛЬОРИ 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 32

30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41

alaranjado amarelo amarelado amarelo-pálido amarelo-fogo, amarelo-vermelho amarelo-verde areia, cor-de-areia azul azulado azul-amarelo azul-celeste azul-claro azul-escuro azul-marinho azul-turquesa bege bordô, vinho tinto branco branquíssimo esbranquiçado brilhante bronze castanho cereja cinza, cinzento cinza escuro com brilho azulado acizentado claro cinza escuro colorido, estampado creme dourado escuro lilás marrom pálido, descorado pardo, castanho acizentado prateado preto, negro pretejado purpúreo

оранжевий, помаранче(о)вий жовтий жовтуватий, жовтявий жовто-блідий жовто- гарячий жовто-зелений пісочний синій синюватий, блакитнуватий, голубуватий синьо-жовтий, блакитно-жовтий блакитний, голубий світло-синій, блакитний, голубий темно-синій темно-синій, г(ґ)ранатовий бірюзовий бежевий темно-червоний, бордовий білий білющий білуватий, білястий яскравий золотисто-коричневий, бронзовий карий, каштановий, коричневий вишневий сірий, сивий, попелястий, сріблястий, мишастий сизий, сіро-голубий, темно-сірий сіруватий, сивуватий світлий моругий (різно))кольоровий, кольористий, барвистий, строкатий кремовий золоти(а)стий темний світло-фіолетовий, бузковий, ліловий коричневий, брунатний, бурий, бронзовий блідий, безбарвний бурий сріблястий, срібний чорний чорнуватий фіолетовий, пурпурний

09. AS CORES | К О Л Ь О Р И

42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57

roxo rosa, rosado, cor-de-rosa ruivo, ferrugem, ferrugíneo, castanhoavermelhado, amarelo-avermelhado salmão transparente unicolor, monocromático, de uma única cor verde verde-amarelo verde-claro verde-escuro verde-mar esverdeado vermelho vermelho-escarlate avermelhado violeta

фіолетовий, фіалковий рожевий рудий, рудавий, іржавий оранжево-рожевий, лососевий прозорий однобарвний зелений зелено-жовтий світло-зелений темно-зелений кольору морської хвилі зеленастий, зеленкуватий, зеленуватий, зеленявий червоний, дамаск яскраво-червоний, червчатий червонастий, червонуватий фіолетовий, фіалковий, темно- бузковий

кольор = колір » кольору (genitivo) – plural: кольори • Якого кольору твоя сорочка? • Моя сорочка рожевого (синього, червоного, чорного) кольору. • Моя сорочка (є) рожева (синя, червона, чорна).

Para as cores dos pelos dos animais em geral devemos dizer: масть » масті • Мій кінь чорної масті. Мій кінь чорний. Мій кінь гнідий (baio). • Мій кінь вороний (cor preta de corvo) / буланий (cinza claro).

Чи ти знаєш? Який цей кольор (колір)? Білий.

Це /є/ білий кольор.

Цей кольор /є/ білий.

Que cor é esta?

É a cor branca. É o branco.

Esta cor é branca.

Branca.

masculino 1a – Якого кольору цей (той) зошит?

Цей (Той) зошит біл-ий.

feminino 2a – Якого кольору ця

(та)

хата?

Ця (Та) хата

(те)

яйце?

Це (Те) яйце

біл-а.

neutro 3a – Якого кольору це

біл-е.

plural 1b – Якого кольору ці

(ті) зошити?

Ці

(Ті)

зошити біл-і.

2b – Якого кольору ці

(ті) хати?

Ці

(Ті)

хати

біл-і.

3b – Якого кольору ці

(ті) яйця?

Ці

(Ті)

яйця

біл-і.

09. AS CORES | К О Л Ь О Р И

Україна – український прапор Ігор: Петре, ти знаєш які кольори має український прапор? Петро: Так, я знаю. Ігор: Добре, то скажи мені. Петро Український прапор має такі кольори: синій і жовтий. Український прапор (є) синьо-жовтий. Ігор: Молодець!

Бразилія – бразилійський (бразильський) прапор Бразилія – це наш край. Ми народилися і живемо у Бразилії. Ми бразилійці (бразильці). Бразилія має гарний прапор. Прапор Бразилії кольоровий. Бразилійський (бразильський) прапор має такі кольори: зелений, жовтий, синій і білий. Який гарний бразилійський (бразильський) прапор!

09. AS CORES | К О Л Ь О Р И

Якого кольору? 1. Якого кольору це крісло, Марку? 2. Це крісло синє, вчителько. 1. Якого кольору листя на деревах, Аніто? 2. Листя на деревах зелене. 1. Якого кольору цей папір? 2. Цей папір рожевого кольору. 1. Іване, якого кольору твоя хата? 2. Моя хата бежевого кольору. 1. Марто, якого кольору мамина троянда? 2. Мамина троянда жовтого кольору. 1. А ти знаєш чиє це чорне авто? 2. Ні, я не знаю. Наше авто сіре. Аніта:

Який кольор ти любиш?

Тетяна:

Я люблю червоний. А ти?

Аніта:

Голубий та білий.

Тетяна:

Чиє це чорне авто? Твоє?

Аніта: Тетяна: Аніта: Тетяна: Аніта: Тетяна: Аніта: Тетяна:

Ні, не моє. Якого кольору твоє авто? Біле? Ні, моє авто не є біле. Воно є голубе. Хочу бачити твоє авто. Воно нове, правда? Так. Ходімо! Прекрасне! Тобі подобається цей кольор? Так. Це є дуже гарний кольор.

Скажи: 1. Який кольор ти любиш? А твої друзі? 2. Якого кольору твої очі? 3. Якого кольору твоє волосся? 4. Якого кольору твій олівець? 5. Якого кольору твоя ручка? 6. Якого кольору ваша школа?

09. AS CORES | К О Л Ь О Р И

Exercícios | Вправи Siga os modelos: Скласти речення за поданими схемами-моделями:

01. singular: Цей чорний олівець мій. plural:

Ці

чорні

лівці

мої.

02. Цей

білий

пес

твій.

03. Цей

синій

папір

його.

04. Цей

жовтий

зошит

її.

05. Цей

рожевий

олівець

наш.

06. Цей

бежевий

стіл

ваш.

07. Цей

зелений

огірок

їхній.

08. Цей

червоний

помідор

мій.

09. Цей

оранжевий телефон твій.

10. Цей

сивий

ключ

Мій олівець

чорний.

Мої олівці

чорні.

їхній.

11. singular: Ця plural:

Ці

чорна

ручка

моя.

Моя

ручка

чорна.

чорні

ручки

мої.

Мої

ручки

чорні.

12. Ця

біла

лінійка

твоя.

13. Ця

синя

парасоля

його.

14. Ця

жовта

помаранча її.

09. AS CORES | К О Л Ь О Р И

15. Ця

рожева

хата

наша.

16. Ця

бежева

книжка

ваша.

17. Ця

зелена

цитрина

їхня.

18. Ця

червона

рожа

моя.

19. Ця

оранжева

троянда

твоя.

20. Ця

сива

сукня

їхня.

21. singular: Це plural: Ці

чорне

авто

моє.

Моє

авто

чорне.

чорні

авта

мої.

Мої

авта

чорні.

22. Це

біле

яйце

твоє.

23. Це

синє

око

його.

24. Це

жовте

вікно

її.

25. Це

рожеве

крісло

наше.

26. Це

бежеве

дзеркало ваше.

27. Це

зелене

яблуко

їхнє.

28. Це

червоне

світло

моє.

29. Це

оранжеве сонце

твоє.

30. Це

сиве

їхнє.

волосся

09. AS CORES | К О Л Ь О Р И

Ти бажаєш мати котика, песика, рибу? Пошукай в Інтернеті: Você deseja ter um gatinho, um cachorrinho, um peixe? Procure na Internet: Тварини, птахи та риби / Подарую 2 цуценят метисів жорсткошерстої такси, дівчатка, 3 місяці. Дуже симпатичні та смішні! Люблять дітей Тел: 8(050)330-20-27

Тварини, птахи та риби / Продам Цуценята метиси, різних розмірів для двору та квартири, щеплені, в добрі руки Тел: 248-82-43

Тварини, птахи та риби / Куплю Візьму на тимчасове утримання будь-яку домашню тварину. Оплата договірна Тел: 462-71-93, 8(096)931-31-40

Тварини, птахи та риби / Продам Німецька вівчарка, кобель, 4 роки. Батько Жак Крафт для в’язки. Оплата цуценя Тел: 8(097)661-88-71

Тварини, птахи та риби / Подарую Кошеня, 2 місяці, хлопчик, підібраний після жорстокого відношення людей до нього, шукає дбайливих хазяїв, дуже лагідний, все їсть, привчений до туалету Тел: 245-74-55

Тварини, птахи та риби / Подарую

Хорошим людям у приватний будинок дуже симпатичне цуценя, дівчинку “бурьонку”, білого кольору в чорні плями, шерсть трохи хвиляста. Дуже допитливе та грайливе цуценя Тел: 8(067)909-16-53

BAZAR.UA – СВІТ ТОВАРИ ДЛЯ ДОМУ Знайдена собака Доберман Пінчер, кобель, вік до 1 року, чорного кольору ... В добрі руки віддаються два короткошерстих котики, 1 рік: персиковий кіт, ... www.bazar.ua/baza/section/section.php?SHOWALL_1=1&level_1_id=3&level_2_ id=8&Submit3=ok - 564k -

10. ANTÔNIMOS АНТОНІМИ 01

близький

далекий

тяжкий

легкий

важкий

легкий

складний

простий

дорогий

дешевий

молодий

старий (літній, похилий)

новий

старий

високий

низький

великий

малий

швидкий

повільний

широкий

вузький

грубий

тонкий

кучерявий

гладкий, рівний

свіжий

несвіжий, старий

м`який

твердий

гарячий

холодний, зимний, крижаний

гарний

поганий

ясний, світлий

темний

чистий

брудний

цікавий

нудний

товстий

марний, стрункий, худий

дурний

розумний

(в)учорашній

сьогоднішній

лівий

правий

веселий

сумний, смутний

здоровий

хворий

слабий

міцний, сильний

довгий

короткий

добрий

злий

смачний

несмачний

тихий

шумний

мокрий

сухий

повний

порожній

солоний

солодкий

квасний, кислий

солодкий

гіркий

солодкий

круглий

квадратний

прямий

кривий

терпкий, шершавий

гладкий

рівний

нерівний

зелений, нестиглий

стиглий, спілий

próximo pesado pesado, difícil difícil caro jovem novo alto grande rápido, veloz largo grosso crespo fresco mole,brando,macio quente bonito claro limpo interessante gordo burro, tolo de ontem esquerdo alegre sadio fraco comprido bom gostoso silencioso, quieto molhado cheio salgado azedo amargo redondo reto, direto áspero plano verde

distante leve leve, fácil simples, fácil barato velho (idoso) velho baixo pequeno lento, vagaroso estreito fino liso, reto velho duro, áspero frio, gelado feio escuro sujo chato magro, esbelto inteligente de hoje direito triste doente forte curto mau, ruim ruim barulhento seco vazio doce doce doce quadrado torto liso irregular maduro

10. ANTÔNIMOS | АНТОНІМИ

Чи ти знаєш? Відгадай! Скажи! Моя хата велика чи мала? 01. Мій тато старий чи

.........................................................?

02. Твоя сестра стара чи

.........................................................?

03. Твої черевики старі чи 04. Твоє авто старе чи

.........................................................?

07. Цей кіт великий чи

08. Ця дівчина весела чи

.........................................................?

09. Наша вода холодна чи 10. Цей хліб свіжий чи

.........................................................? .........................................................?

11. Ця помаранча солодка чи

.........................................................?

12. Ці штани довгі чи

.........................................................?

13. Наше місто тихе чи

.........................................................?

14. Їхні книжки тяжкі чи

.........................................................?

15. Це завдання важке чи

.........................................................?

16. Їхнє речення складне чи

.........................................................?

17. Моя парасоля дорога чи

.........................................................?

18. Мої руки чисті чи

.........................................................?

19. Моє яблуко зелене чи

.........................................................?

20. Твій брат товстий чи

.........................................................?

21. Їхній син здоровий чи 22. ЇЇ баба слаба чи

23. Наш стіл круглий чи 40

.........................................................? .........................................................?

05. Його батьки старі чи 06. ЇЇ мама низька чи

.........................................................? .........................................................?

.........................................................?

24. Ця вулиця рівна чи

.........................................................?

25. Наші склянки повні чи

.........................................................?

26. Ваше м`ясо тверде чи

.........................................................?

27. Ваші окуляри грубі чи

.........................................................?

28. Ваша шафа широка чи

.........................................................?

29. Ваш чай гіркий чи

.........................................................?

30. Їхні чоботи є мокрі чи

.........................................................?

31. Ці коржики є солоні чи

.........................................................?

32. Цей чоловік є добрий чи

.........................................................?

33. Їхня сестра є гарна чи

.........................................................?

10. ANTÔNIMOS | АНТОНІМИ

Вправи Masculino singular 01

Що це /є/?

1 – телевізор -

Це /є/ стіл.

2 – телефон

ти

Якого кольору /є/ цей стіл?

3 – гаманець -

він

Цей стіл /є/ білий.

4 – олівець

вона

Чий /є/ цей білий стіл?

5 – чай

ми

Цей білий стіл /є/ мій.

6 – папір

ви

Твій стіл /є/ великий чи малий?

7 – зошит

вони

Мій стіл /є/ малий. -

Feminino singular 01

Що це /є/?

1 – книжка

Це /є/ хата.

2 – парасоля -

ти

Якого кольору /є/ ця хата?

3 – кухня

він

Ця хата /є/ біла.

4 – піч

вона

Чия /є/ ця біла хата?

5 – ілюстрація -

ми

Ця біла хата /є/ моя.

6 – рожа

ви

Твоя хата /є/ велика чи мала?

7 – сорочка

вони

Моя хата /є/ мала.

Neutro singular 01

Що це /є/?

1 – яблуко

Це /є/ авто.

2 – крісло

ти

Якого кольору /є/ це авто?

3 – пиво

він

Це авто) /є/ біле.

4 – курча

вона

Чиє /є/ це біле авто?

5 – яйце

ми

Це біле авто /є/ моє.

6 – волосся

ви

Твоє авто /є/ велике чи мале?

7 – порося

вони

Моє авто /є/ мале.

Plural

* Passe as palavras acima para o plural.

Що це /є/?

Це /є/ столи (хати, авта).

Якого кольору /є/ ці столи (хати, авта)?

Ці столи (хати, авта) /є/ білі.

Чиї /є/ ці білі столи (хати, авта)?

Ці білі столи (хати, авта) /є/ мої.

Твої столи (хати, авта) є великі чи малі?

Мої столи (хати, авта) /є/ малі.

11. nacionalidades НАЦІОНАЛЬНОСТІ Скласти одне речення за поданими схемами-моделями:

01. Україна:

Цей зошит

український. Ці

зошити українські.

Ця церква

українська.

Ці

церкви

українські.

Це місто

українське.

Ці

міста

українські.

02. Бразилія:

Мій олівець

03. Японія:

Твоя книжка

04. Франція:

Його ім`я

05. Америка:

Наші олівці

............................................................... .

06. Канада:

ЇЇ перстень

............................................................... .

07. Португалія:

Твоя парасоля

08. Австрія:

Наше крісло

............................................................... .

09. Бразилія:

Ваші книжки

............................................................... .

10. Америка:

Мій гаманець

11. Росія:

Моя ручка

............................................................... .

12. Італія:

Твоє вікно

............................................................... .

13. Франція:

Мої перстені

............................................................... .

14. Японія:

Твій телефон

............................................................... .

15. Бразилія:

Його лінійка

............................................................... .

16. Франція:

ЇЇ дзеркало

17. Англія:

Наша ручка

18. Франція:

Їхній годинник

............................................................... .

19. Бразилія:

Це слово

............................................................... .

20. Італія:

Цей театр

21. Польща:

Це прізвище

22. Росія:

Ця вулиця

23. Португалія:

Та школа

............................................................... .

............................................................... . ............................................................... .

11. nacionalidades | НАЦІОНАЛЬНОСТІ

Construa diálogos substituindo os pronomes possessivos e adjetivos pátrios: Masculino singular 01

Що це?

1 – прапор

Це ресторан.

2 – літак

ти

Цей ресторан український чи бразильський?

3 – велосипед

ми

Цей ресторан український.

4 – атлас

ви

Чий цей український ресторан?

5 – пояс

- вони

Цей український ресторан мій.

Мій ресторан український.

Feminino singular 01

Що це?

1 – горілка

вона

Це книжка.

2 – карта

він

Ця книжка українська чи бразильська?

3 – писанка

ми

Ця книжка українська.

4 – опера

Чия ця українська книжка?

5 – площа

ви

Ця українська книжка моя.

Моя книжка українська.

Neutro singular 01

Що це?

1 – авто

вони

Це вино.

2 – слово

Це вино українське чи бразильське?

3 – яйце

ти

Це вино українське.

4 – прізвище

ви

Чиє це українське вино?

5 – ім`я

вона

Це українське вино моє.

Моє вино українське.

Plural

Passe as palavras acima para o plural.

Що це?

Це ресторани (книжки, вина).

Ці ресторани (книжки, вина) українські чи бразильські?

Ці ресторани (книжки, вина) українські.

Чиї ці українські ресторани (книжки, вина)?

Ці українські ресторани (книжки, вина) мої.

Мої ресторани (книжки, вина) українські.

11. nacionalidades | НАЦІОНАЛЬНОСТІ

ДІАЛОГИ 01. Відгадай, котра це країна.

(mostrar cartões postais)

02. Це Україна (...) – Я думаю, що це Україна (...) 03. Так, це (...)

– Ні, це не (...)

01. Ти знаєш де знаходиться Китай? (mostrar no mapa) 02. Так, я знаю, де знаходиться Китай. 03. Прошу (Будь ласка), покажи мені на карті (мапі). 04. Китай знаходиться тут. 05. Дуже дякую. Тепер я вже знаю де знаходиться Китай. 06. Прошу (Нема за що).

01. Мене звуть Олена. Я з України. А як тебе звуть? 02. Тереса. Я з Польщі. 01. Не кажи! Я була в Польщі минулого року. 02. А я приїхала з Польщі минулого місяця.

01. Хто це? 02. Це мій тато. 01. Як він називається? 02. Він називається Андрій Коваленко. 01. Яка його професія? 02. Він інженер.

11. nacionalidades | НАЦІОНАЛЬНОСТІ

01. Хто це? 02. Це моя мама. 01. Як вона називається? 02. Вона називається Євгенія Коваленко. 01. А як по батькові? 02. Іванівна. Євгенія Іванівна Коваленко. 01. Яка її професія? 02. Вона також інженер.

01. Це мій брат. Він зветься Ігор. 02. Чим він займається? 01. Він журналіст. 02. А де він живе? 01. Тепер він живе в Америці, а наступного року він поїде до Канади. 02. А скільки йому років?

01. Йому 30 років. 01. Це моя сестра. Вона зветься Ярослава. 02. Чим вона займається? 01. Вона журналістка. 02. Де вона живе? 01. Тепер вона живе і працює в Аргентині. 02. Скільки їй років? 01. Їй 25 років.

11. nacionalidades | НАЦІОНАЛЬНОСТІ

Compor 4 (quatro) diálogos conforme os modelos abaixo: Скласти 4 діалоги за поданими схемами-моделями: Masculino singular 01

Хто це?

Quem é?

Це Андрій Мельник.

(Este) é (o) André Mélhnek

Він мій дідо.

Ele é (o) meu avô.

Яка його професія?

Qual a (sua) profissão (dele)?

Він співак.

Ele é cantor.

Де він народився?

Onde ele nasceu?

Він народився в Україні.

Ele nasceu na Ucrânia.

Він українець. 09 Він український співак. Feminino singular 08

Ele é ucraniano. Ele é (um) cantor ucraniano.

Хто це?

Quem é?

Це Марія Мельник.

(Esta) é (a) Maria Mélhnek.

Вона моя баба.

Ela é (a) minha avó.

Яка її професія?

Qual a (sua) profissão (dela)?

Вона співачка.

Ela é cantora.

Де вона народилася?

Onde ela nasceu?

Вона народилася в Україні.

Ela nasceu na Ucrânia.

Вона українка.

Ela é ucraniana.

Вона українська співачка.

Ela é (uma) cantora ucraniana.

Masculino plural

Хто це /є/?

Quem são?

Це Павло і Петро.

(Estes) são (o) Paulo e (o) Pedro.

Вони мої брати.

Eles são (os) meus irmãos.

Яка їхня професія?

Qual a (sua) profissão (deles)?

Вони співаки.

Eles são cantores.

Де вони народилися?

Onde eles nasceram?

Вони наpодилися в Україні.

Eles nasceram na Ucrânia.

Вони українці.

Eles são ucranianos.

Вони українські співаки.

Eles são cantores ucranianos.

Feminino plural 01

Хто це /є/?

Це /є/ Оксана і Тамара.

Вони мої сестри.

Яка їхня професія?

Вони співачки.

Де вони народилися?

Вони народилися в Україні.

Вони українки.

Вони українські співачки.

Quem são? (Estas) são (a) Oksana e (a) Tamara. Elas são (as) minhas irmãs. Qual a (sua) profissão (delas)? Elas são cantoras. Onde elas nasceram? Elas nasceram na Ucrânia. Elas são ucranianas. Elas são cantoras ucranianas.

12. PERSONALIDADES ПЕРСОНАЛІЇ 01

Beto Richa

Бето Ріша: екс-мер міста Курітіба, губернатор штату Парана

Bill Clinton

Білл Клінтон: екс-президент Сполучених Штатах Америки

Chico Buarque de Hollanda

Шіко Буарке де Олланда: композитор, співак

Dailza Damas

Даїлза Дамас: бразильська плавчиха

Ekaterina Serebryanskaya

Екатерина Серебрянськая: гімнаст України

Elba Ramalho

Елба Рамальо: співачка, артистка

Ernest Hemmingway

Ернест Хемінгуей (Гемінгвей): письменник

Fernanda Montenegro

Фернанда Монтенеґро: акторка, артистка

Fernando Henrique Cardoso

Фернандо Енріке Кардозо: екс-президент Бразилії (Федеративної Республіки Бразилія)

Fidel Castro

Фідел(ь) Кастро: екс-президент Куби

George W. Bush

Джордж Буш: екс-президент Сполучених Штатах Америки

Hebe Camargo

Ебе Камарґо: співачка, артистка, ведуча

Ivo Pitanguу

Іво Пітанґі: доктор, лікар, пластичний хірург

Jaime Lerner

Жайме Лернер: екс-губернатор штату Парана

Jaсques Chirak

Жак Ширак: екс-президент Французької Республіки

Jô Soares

Жо Соарес: артист, гуморист, ведучий

Leonid Ku(t)chma

Леонід Кучма: екс-президент України

Luiz Inácio Lula da Silva

Луїз Інасіо Лула да Сілва: екс-президент Бразилії (Федеративної Республіки Бразилія)

Márcia Peltier

Марсія Пелтіер: журналістка, ведуча, диктор

Mel Gibson

Мел Ґібсон: актор, режисер, артист

Mikhail Gorbachev

Михаїл Ґорбачов: екс-президент СРСР (Союзу Радянських Соціалістичних Республік)

Papa João Paulo II Karol Jósef Wojtyla

Папа Іван (Іоанн) Павло ІІ (Другий): Папа Римський Кароль Йозеф Войтила (поляк – польський папа)

Pelé

Пеле: футболіст, екс-міністр

Princesa Daiana

Принцеса Діана (Даяна)

Príncipe Charles

Принц Чарльз

Príncipe William V

Принц Вільям V

Rainha Elizabeth II

Єлис(з)авета ІІ (Друга): королева Англії (Британії)

Regina Duarte

Реж(ґ)іна Дуарте: акторка, артистка

Ronaldo

Роналдо (Рональдо): футболіст

Sílvio Santos

Сілвіо Сантос: ведучий, екс-лоточник

Sofia Loren

Софія Лорен: акторка, кінозірка, артистка

Tarás Chevtchenko

Тарас Шевченко: поет, письменник, маляр

Vladimir Putin

Володимир (Владімір) Путін: президент Російської Федерації (Росії)

William Shakespeare

Вільям Ше(й)кспір: письменник

Viktor Yushchenko (Iúchtchenko)

Віктор Ющенко: екс-президент України

Viktor Fedorovych Yanukovych (Ianukovetch)

Віктор Федорович Янукович: президент України

12. PERSONALIDADES | ПЕРСОНАЛІЇ

Papa Bento XVI Cardeal Joseph Ratzinger

Папа Венедикт Шістнадцятий: Папа Римський Кардинал Йозеф Ратцінґер (німець – перший німецький папа)

Barack Hussein Obama

Барак Хусейн Обама: президент Сполучених Америки

Dilma Vana Rousseff

Ділма Вана Руссефф: президент Бразилії

Papa Francisco Jorge Mario Bergoglio

Папа Франциск (перший аргентинський папа) Хорхе Маріо Берґольйо (Папа Римський)

Штатах

Exercícios – Nacionalidades (Вправи) Atenção masculino – НАРОДИВСЯ Яка його професія? Хто він (за фахом)? feminino – НАРОДИЛАСЯ Яка її професія? Хто вона (за фахом)? plural – НАРОДИЛИСЯ Яка їхня професія? Хто вони (за фахом)?

Де він народився? Де вона народилася?

Яка у нього професія? Він

Чим він займається?

Яка у неї Вона

Чим вона займається?

професія?

Яка у них професія? Вони

Чим вони займаються?

Він народився у Бразилії (locativo de Бразилія). Вона народилася в Україні (locativo de Україна).

Скласти речення за поданими схемами-моделями: 01 – Роналдо – Бразилія – високий 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Де він народився? Він народився у Бразилії. Він бразилієць (бразилець). Яка його професія? Хто він (за фахом)? Чим він займається? Він футболіст. Він бразилійський (бразильський) футболіст. Він високий чи низький? Він високий.

12. PERSONALIDADES | ПЕРСОНАЛІЇ

02. Білл Клінтон – Америка – веселий 03. Шіко Буарке де Олланда – Бразилія – хворий 04. Фернанда Монтенеґро – Бразилія – висока 05. Фернандо Енріке Кардозо – Бразилія – добрий 06. Джордж Буш – Америка – старий 07. Леонід Кучма – Україна – молодий 08. Режіна Дуарте – Бразилія – сумна 09. Ромаріо – Бразилія – сильний 10. Софія Лорен – Італія – погана

Selecione as pessoas acima com as mesmas funções e nacionalidades e passe para o plural. 01 – Роналдо і Ромаріо – молоді 1. Де вони народилися? 2. Вони народилися у Бразилії. Вони бразилійці (бразильці). 3. Яка їхня професія? Хто вони (за фахом) ? Чим вони займаються? 4. Вони футболісти. Вони бразилійські (бразильські) футболісти. 5. Вони молоді чи старі? 6. Вони молоді. 02 – Скласти речення за поданими схемами-моделями 1. 01. Павло (є) мій тато (батько). Я (є) його син /

дочка.

2. Оксана (є) моя мама (мати). ................................................................................................................................ . 3. Марта (є) твоя жінка. ................................................................................................................................ . 4. Віктор (є) мій брат. ................................................................................................................................ . 5. Леся (є) моя сестра. ................................................................................................................................ .

12. PERSONALIDADES | ПЕРСОНАЛІЇ

6. Ти (є) моя баба. ................................................................................................................................ . 7. Я (є) його дідо. ................................................................................................................................ . 8. Я (є) твій чоловік. ................................................................................................................................ . 9. Ми (є) твої сестри. ................................................................................................................................ . 10. Ти (є) наша сестра. ................................................................................................................................ .

Чи ти знаєш хто це (є)?

1. Петре, чи ти знаєш хто це (є)? 2. Так, я знаю. Це (є) Софія Лорен. 1. А хто вона (є)? 2. Вона (є) дуже відома артистка. 1. А де вона народилася? 2. Вона народилася в Італії. Вона (є) італійка. Вона (є) італійська артистка (кінозірка). 50

1. Вона така гарна! 2. Правда, вона (є) дуже гарна.

01. Хто це /є/? 02. Це /є/ Пеле. 03. Де він народився? 04. Він народився у Бразилії. Він бразилієць (бразилець). Він футболіст. Він бразилійський (бразильський) футболіст.

12. PERSONALIDADES | ПЕРСОНАЛІЇ

05. Кого я показую? 06. Ти показуєш бразилійського (бразильського) футболіста. 01. Хто це /є/? 02. Це /є/ Даїлза Дамас. 03. Де вона народилася? 04. Вона народилася у Бразилії. Вона бразилійка. Вона плавчиха. Вона бразилійська (бразильська) плавчиха. 05. Кого я показую? 06. Ти показуєш бразилійську (бразильську) плавчиху.

Тарас Шевченко Учитель:

– Діти, хто з вас знає чи в Бразилії є вулиця або площа присвячена Тарасові

Шевченкові? Сандра:

– Я знаю, в місті Прудентополіс є площа з монументом Тараса

Шевченка. Сілвіо:

– Також в Курітібі є монумент Тарасові Шевченкові.

Андрій:

– А я знаю про іншого Шевченка. Він є дуже відомий український

футболіст.

Ольга:

– А я хотіла б читати поезії Тараса Шевченка.

Учитель:

– На, бери, і читай:

„Учітеся, брати мої! Думайте, читайте, І чужому научайтесь, – Свого не цурайтесь: Бо хто матірь забуває, Того Бог карає, ...”

13. EXPRESSÕES DO DIA-A-DIA E DE SALA DE AULA ВІТАННЯ – ПРОЩАННЯ – ПРОХАННЯ 01. Cumprimentos > Вітання а. Добрий

день! Добридень! Доброго дня!

Bom dia! (até 18:00)

б. Добрий ранок! Доброго ранку!

Desejo-lhe) uma boa manhã!

в. Добрий

Boa tarde (noite)! (18:00 – 24:00)

вечір! Доброго вечора!

г. Привіт! Вітаю!

Oi!

ґ. Радий (homem) / Рада (mulher) тебе / вас бачити!

Estou contente de vê-lo (la)!

02. Cumprimentos de despedida > Прощання а. До побачення! б. Добраніч!

До завтра!

Até a vista! Até logo! Até amanhã! Adeus!

На добраніч!

в. На все добре!

Щасти!

Boa noite! (somente na despedida) Щасливо!

Tudo de bom!

г. ти> Бувай (здоров-ий, -а)! ви> Бувайте (здорові)!

Adeus! Tenha saúde!

ґ. До зустрічі!

Até a vista (o próximo encontro)!

д. Щасливої дороги (подорожі)!

Boa viagem!

е. Передавай(те) вітання (... )

Mande lembranças para ... (>dativo)

є. Доброго здоров`я!

Desejo-lhe boa saúde!

ж. Дай Боже здоров`я!

Que Deus lhe dê boa saúde!

03. Perguntas/Respostas sobre a saúde +++ > Питання/Відповіді про здоров`я

а. Як (ви) себе почуваєте? Як (ти) себе почуваєш? Як ся маєте / маєш?

Como se sente / Como vai?

б. Як (ви) поживаєте / живете? Як (ти) поживаєш / живеш?

Como se sente / vai?

в. Як (ваше / твоє) життя /

Como vai a sua saúde / vida (...)?

здоров`я?

г. Як чоловік / жінка – дружина / діти?

Como vai (vão) o marido/a esposa/os filhos?

ґ. Як справи?

Como vai? Como vão as coisas – os negócios?

д. Дякую, добре. А ви / ти?

Bem obrigado(a). E você (o senhor – a senhora)?

е. Дуже добре, дякую.

Muito bem, obrigado(a).

є. Дякую, непогано.

Obrigado(a), nada mal.

ж. Непогано.

Nada mal.

з. Спасибі, теж добре.

Obrigad(o)a, está tudo bem também.

и. Велике спасибі.

Muito obrigad(o)a.

і. Чудово.

Maravilha.

13. EXPRESSÕES DO DIA-A-DIA E DE SALAS DE AULA | ВІТАННЯ – ПРОЩАННЯ – ПРОХАННЯ ...

ї. Нормально.

Normal.

й. Так собі.

Assim-assim.

к. Менш(е)-більш(е).

Більш(е)-менш(е).

л. Не дуже добре. Погано. Жахливо.

Mais ou menos. Mal. Muito mal. Péssimo.

04. Pedidos de favor, expressões de agradecimento > Прохання а. Прошу (...)

Peço-lhe (...)

б. Будь ласка (...)

Seja bem-vindo. Por gentileza, por favor (...)

в. Перепрошую. Даруй. Даруйте.

Peço desculpas. Por favor. Com licença (...)

г. Дякую. Дуже дякую.

Obrigado (a). Muito obrigado(a).

ґ. Прошу. Нема за що. Прошу дуже.

Por nada. Não há de que.

д. Дозволь(те) пройти / зайти – увійти / запалити.

Dá-me licença para passar entrar

е. Чи можу я бачити (...)?

Eu poderia ver (...)?

є. Дайте.

Dê-me (...)

Дай мені (...)

ж. Поясніть. Поясни мені (...)

fumar.

Explique(m) –me (...)

05. Apresentações > Знайомство 1.1. Як ваше (твоє – його – її) ім`я?

Como é o vosso (teu – seu – dele – dela) nome?

1.2. Моє (його – її) ім`я /є/ Іван / Марія.

Meu (...) nome é (...)

1.3. ( Я – Він – Вона ), Когут. Іван / Марія Когут.

(Eu sou / Ele–Ela é) Kohut. João/Maria Kohut.

2.1. Як вас (тебе – його – її) по батькові?

Qual é o seu patronímico (nome do pai)?

2.2. Мене (його – її) по батькові Петрович / Петрівна.

Por parte de pai sou filho / filha de Pedro.

3.1. Як ваше (твоє – його – її) прізвище?

Como é o vosso (teu – seu ...) sobrenome?

3.2. Моє (його – її) прізвище /є/ Когут.

O (meu) sobrenome (dele/dela) é Kohut.

3.3. Як твоє дівоче прізвище?

Como é o teu sobrenome de solteira?

3.4. Моє дівоче прізвище Голуб.

O meu sobrenome de solteira é Holub.

4.1.Як вас (тебе – його – її) звати / звуть / кличуть?

Como o(a) senhor(a) – você – ele – ela se chama?

4.2. Мене (його – її) звати / звуть / кличуть (...)

Eu me chamo (...)

5.1. Як ти звешся / ви зветеся / він – вона зветься?

Como o(a) senhor(a) – você – ele – ela se chama?

5.2. Я звуся / Він – Вона зветься Іван Когут.

Eu me chamo (...) / Ele – Ela se chama (...)

6.1. Як ти називаєшся / ви називаєтеся / він – вона називається?

Como o(a) senhor(a) se chama?

13. EXPRESSÕES DO DIA-A-DIA E DE SALAS DE AULA | ВІТАННЯ – ПРОЩАННЯ – ПРОХАННЯ ...

6.2. Я називаюся (...) Він – Вона називається (...)

Eu me chamo (...)

7. Приємно. Дуже приємно. Взаємно.

Prazer. Muito prazer. Igualmente.

8. Приємно познайомитися.

Prazer em conhecê-lo(a).

9. Дуже приємно познайомитися.

Muito prazer em conhecê-lo(a).

10.. Мені дуже приємно з вами (тобою – нею – ним) познайомитися.

Para mim é um grande prazer conhecê-lo(a).

11. Дуже радий (homem) /рада (mulher) з вами (тобою – нею – ним) познайомитися.

Fico muito feliz em conhecê-lo/la.

12. Я хочу (бажаю) вас–тебе–його–її (acu-

Eu quero (desejo) apresentá-lo(a) para o João / a Paulina.

sativo) познайомити з Іваном / з Павліною. (instrumental). 13. Я хочу (бажаю) з вами (тобою – ним – нею) познайомитися.

Eu quero (desejo) apresentar-me (conhecê-lo).

14. Дозволь(те) познайомити ( представити – відрекомендувати) вас (тебе – його – її).

Permita apresentar o senhor – a senhora – você – ele – ela (apresentá- lo/la).

15. Дозволь(те) познайомитися (представитися – відрекомендуватися).

Permita apresentar-me (...) Peço a sua permissão para apresentar-me (...)

16. Знайомтеся! Познайомтеся!

Apresentem-se! (Conheçam-se)!

17. Познайомся: це є мій друг Іван, це Павліна (...)

Apresentemo-nos: este é o meu amigo João, esta é a Paulina (...)

06. Expressões usadas em salas de aula

Вибач(те), я не розумію.

Desculpe, eu não entendo.

Прошу, повторіть (повтори).

Por favor, repita(m).

Прошу, повторіть (повтори) ще раз.

Favor repita(m) mais uma vez.

Не так швидко.

Não tão rápido (depressa).

Прошу, не говоріть (говори) так швидко.

Por favor, não fale(m) tão depressa.

Прошу, говоріть (говори) повільно.

Por favor, fale(m) devagar.

Дуже дякую, тепер я розумію.

Muito obrigado, agora eu entendo.

Це неправильно.

Isto não está correto.

Скажіть (Скажи) ще раз, будь ласка.

Diga(m) mais uma vez, por favor.

Прошу, повторіть усі разом.

Por favor, repitam todos juntos.

Скажіть (Скажи) це по-українському.

Diga(m) isto em ucraniano.

Так, це правильно.

Sim, está correto.

А як це по-англійському?

E como é isto em inglês?

Як це по-португальському?

Como é isto em português?

Ні, це неправильно.

Não, está incorreto (errado).

Тепер добре.

Agora está bom.

13. EXPRESSÕES DO DIA-A-DIA E DE SALAS DE AULA | ВІТАННЯ – ПРОЩАННЯ – ПРОХАННЯ ...

Прошу, далі.

Por favor, adiante (...)

Прошу, всі разом.

Por favor, todos juntos.

Що це (є)?

O que é (isto)?

Що ти сказав / сказала?

O que você disse? (masculino/feminino)

Що ви сказали?

O que o(a) senhor(a) disse? (...) vocês disseram?

Добре!

Bom!

Дуже добре!

Прекрасно! Молодець!

Браво!

Muito bom!

Lindo! Maravilha!

Bravo!

Вибач / Вибачте.

Desculpe / Desculpem.

Непогано.

Nada mal.

Напишіть (Напиши).

Escrevam (Escreva).

Прочитайте (Прочитай).

Leiam (Leia).

Послухайте (Послухай).

Ouçam (Ouça).

Як “ (...) “ по-українськи/українському?

Como é “(...)” em ucraniano?

Що це означає?

O que isto significa?

Що це слово означає?

O que esta palavra significa?

Що це речення означає?

O que esta sentença significa?

Я ще не зрозумів (homem) / зрозуміла (mulher).

Eu ainda não entendi (...)

Питання

Pergunta

Відповідь.

Resposta

Я забулася / забувся (...)

Eu esqueci (feminino/masculino)

Маєте якесь запитання?

Vocês têm alguma pergunta (dúvida)?

Пам`ятаєте? Можна зайти / увійти? Вибач(те), що запізнився (запізнилась) / перебиваю вас / не зателефону (вав-вала) Сідай(те), будь ласка! Увага! Що сталося? Без сумніву! Хвалити Бога! Слава (Дякувати) Богу(ові)! Це не ваша справа! Згоден! Нізащо! Ніколи! Не заперечую (...) Слава Україні! Героям Слава! Слава Ісусу Христу! Навіки Богові слава!

Vocês se lembram?(...) Pode-se (Posso) entrar? Desculpe(m) por chegar atrasado(a) interrompê-lo(la) não ter telefonado Sente(m)-se, por favor! Atenção! O que aconteceu? Sem dúvida! Graças a Deus! Isto não é da sua conta! De acordo! Nunca na vida! Não tenho objeções (...) Salve (Viva) a Ucrânia! Glória para a Ucrânia! Glória aos Heróis! Louvado seja Nosso Senhor Jesus Cristo! Para sempre seja louvado!

13. EXPRESSÕES DO DIA-A-DIA E DE SALAS DE AULA | ВІТАННЯ – ПРОЩАННЯ – ПРОХАННЯ ...

Atenção! я ти він/вона ми ви вони

Увага!

називати + ся

звати + ся

назива-ю -ся назива-єш -ся назива-єть -ся назива-ємо -ся назива-єте -ся назива-ють-ся

зв-у -ся зв-еш -ся зв-еть -ся зв-емо -ся зв-ете -ся зв-уть -ся

Як твоє ім`я ? Як твоє прізвище? Як тебе (називати) по батькові? Як тебе звати/звуть/кличуть? Як ти звешся? Як ти називаєшся? Як твоє дівоче прізвище?

мене тебе його / її нас вас їх

Моє ім`я /є/ Іван / Марія. Моє прізвище /є/ Климчук. Мене по батькові Дмитрович / Дмитрівна. Мене звати/звуть/кличуть Іван-Марія Климчук. Я звуся Іван / Марія Климчук. Я називаюся Іван / Марія Климчук. Я Іван / Марія. Моє дівоче прізвище Мороз.

1. Fazer o mesmo com os pronomes: ви – він – вона

2. Preencha os espaços: а. Це (є) мій брат. Він .................................................... /називатися/ Віктор Поліщук. б. Моя тітка .................................................... /називатися/ Оксана. в. Наша вчителька .................................................... /називатися/ Ольга-Надія Калько. 56

..................................................../вона/ по батькові Іванівна. ..................................................../вона/ ім`я (є) .................................................... . г. Наш дідо ..................................................../зватися/ Андрій Мельник. ґ. Ваша сестра ................................./зватися/ Тамара. Вона (є) ............................................. . д. Як ти ..................................................../називатися/? Я..................................................../називати/ .......................................................... . е. Вона ............................./зватися/ Марія. Її ..................................................../звати/ Маруся. є. Він ..................................../зватися/ Олександр. Його ..................................../звати/ Олесь.

14. VAMOS LER E APRENDER! Прочитаймо! Моя родина 1. Я називаюся Петро, а ти? 2. Я називаюся Іван. 1. Дуже приємно! 2. Взаємно! 1. Як твоє ім`я? 2. Моє ім`я Марко. 1. А як твоє прізвище? 2. Моє прізвище Бойко. 1. Хто це (є)? 2. Це (є) Лурдес. Вона (є) моя мама. 1. Хто це (є)? 2. Це (є) Іван. Він (є) мій тато. 1. Як твій тато називається? 2. Мій тато називається Іван Бойко. 1. Як твоя мама називається? 2. Моя мама називається Лурдес Бойко. 1. Де твої батьки живуть? 2. Мої батьки живуть у Ріо Азул. 1. Хто твій тато (є)? 2. Мій тато (є) інженер. 1. Хто твоя мама (є)? 2. Моя мама (є) господиня.

14. VAMOS LER E APRENDER! | Прочитаймо!

Прохання – Іване, прошу прочитай діалог. – Оксано, будь ласка, йди до таблиці, і напиши якого кольору наша школа. – Павле, будь ласка, відкрий двері, бо дуже гаряче. – Петре, прошу закрий двері поки будемо на перерві. – Ларисо, будь ласка, принеси нам з бібліотеки словники. – Хлопці, тепер ідіть бавитися м`ячем. – Дівчата, прошу беріть вишивки у руки, і вишивайте.

Текст Юрко мав сірого кота, який називався Часник. Кіт любив заходити до хати, але Юрко не хотів його у хаті. Він хотів, щоб кіт був тільки коло хати. Тоді кіт виліз на хату, і сховався від Юрка. Юрко за котиком шукав, і шукав, а він собі спокійно спав.

Будь ласка, скажи мені:

– Ти знаєш чия ця велика зелена хата? – Ні, я не знаю. – Чиє це авто, що стоїть коло дерева? – Авто, що коло дерева, (є) Іванове. – Чия ця ручка, що лежить на столі? – Ручка, що на столі, (є) моя. – Хто цей чоловік, що співає? – Цей чоловік, що співає, це мій брат.

14. VAMOS LER E APRENDER! | Прочитаймо!

Діалог 1: Петро:

Де ти живеш, Юрку?

Юрко:

Я живу на Лінія Парана, а ти?

Петро:

Я, в місті Сан Вісенте.

Юрко:

Яка вулиця?

Петро:

Вулиця Леся Українка, нумер 30.

Юрко:

Який нумер телефону?

Петро:

3124-8293 (три один два чотири – вісім два дев`ять три)

14. VAMOS LER E APRENDER! | Прочитаймо!

Діалог 2: Павло: Антоній: Павло: Антоній: Павло: Антоній: Павло: Антоній: Павло: Антоній:

Куди ти їдеш, Антонію? Їду до міста на ярмарок. Що ти будеш купувати? Муку, цукор, м`ясо, каву, банани, цукерки. Тільки на ярмарок? Ні, також і до магазину. А що ти будеш купувати? Сорочку, штани, черевики, і інше. До побачення, Антонію. До побачення.

Діалог 3: 1. Куди їдеш, Романе? 2. Їду до міста, мій пане. 1. Що ти везеш продавати? 2. Риж і квасолю. 1. А що ти будеш купувати? 2. Вино і пиво. 1. До побачення, Романе. Щасливої дороги. 2. До побачення.

Чи ти знаєш де Оксана живе? Галя: Тамара: Галя: Тамара: Оксана: Тамара: Галя: Тамара: Галя: Тамара: Оксана:

Добридень! Добридень! Це моя сестра Оксана. Дуже приємно. Взаємно. Де Оксана живе? Оксана живе в Ріо-де-Жанейро. Добре, Ріо-де-Жанейро дуже гарне місто. Ми вже йдемо. До побачення. До побачення.

14. VAMOS LER E APRENDER! | Прочитаймо!

1. Моє ім`я (є) Тамара. – А як твоє ім`я? 2. Моє ім`я (є) Оксана. 1. Дуже приємно. 2. Взаємно.

1. Я називаюся Петро, а як ти називаєшся? 2. Я називаюся Михайло. 1. Приємно. 2. Взаємно.

1. Я (є) Тамара, а хто ти? 2. Я (є) Оксана. 1. А хто це (є)? 2. Я не знаю, хто це (є). Перепрошую (Будь ласка), як ти називаєшся? 3. Я називаюся Петро. 2. Приємно. Він називається Петро. 1. Дякую, тепер я вже знаю, хто він (є).

Пори року 1. Який гарний день! Чи ти знаєш яка тепер пора року? 2. Так, я знаю. Тепер є весна, тому що є багато гарних квітів. 1. Чи ти любиш цю пору? 2. Так, тому що дуже весело, пташки співають, метелики літають. І це все нас озвеселяє. 1. У котрій порі ти будеш мати вакації? 2. Літом. 1. А що ти будеш робити? 2. Я поїду на пляж, і до „Фоз-до-Іґвасу”, щоб побачити гарні водоспади. Можна іще поїхати до Парагваю на закуп. 1. Що ти будеш купувати? 2. Я хочу купити светер для моєї мами на зиму.

14. VAMOS LER E APRENDER! | Прочитаймо!

Текст У неділю Петро і Іван задумали поїхати до парку велосипедом. Там вони стрінули вчительку Анну, що гуляла автом. У понеділок учні поїхали до школи автобусом, але повернулися вантажником, тому що автобус зіпсувся. Для них цей день був дуже забавний і радісний.

Вакаційна подорож У наступних січневих вакаціях моя родина думає поїхати в Україну. Тому що ми мешкаємо в Курітібі біля летовища, ми поїдемо літаком до Португалії. Відвідаємо її столицю Ліссабон, і також відоме місто, що називається Фатіма. Після того, поїдемо до України, до міста Львова. Львів є дуже гарне і велике місто України. А столиця України називається Київ. Ми також поїдемо до Києва. По тій чудесній подорожі, повернемося до Бразилії.

Хто знає? 1. Куди наша родина поїде? 2. Коли ми поїдемо? 3. Де знаходиться місто Ліссабон? 4. Чим ми поїдемо до України? 5. Як зветься столиця України? 62

Сніданок 1. Мамо, що будемо їсти на сніданок? 2. Будемо їсти хліб з маслом, сир і яйця. 1. А що будемо пити? 2. Будемо пити сік з помаранчі, молоко, і каву. 1. Мамо, чи стіл вже готовий? 2. Так, тепер всі сідаймо і помолімся. Смачного. 1. Дякуємо, мамо, за смачний сніданок. 2. Нема за що.

14. VAMOS LER E APRENDER! | Прочитаймо!

О котрій годині? 1. Добридень! 2. Добридень! 1. О котрій годині ти сьогодні встав? 2. Я завжди встаю о шостій годині. 1. А ти, що робив учора? 2. Я встав о сьомій годині, випив каву, і пішов до школи. 1. О котрій годині ти мав перерву в школі? 2. Моя перерва є завжди о десятій годині. 1. О котрій годині будеш обідати? 2. Мій обід завжди о дванадцятій годині, а вечеря о шостій годині.

Дні тижня 1. Доброго ранку, діти! Вже час уставати! 2. Я вже встала, тому що нині є неділя, і я піду з татом на Службу Божу. Мамо, де Івась? 1. У понеділок Івась піде до школи, а вівторок буде мати лекцію українознавства. 2. А котрого дня буде моя лекція? 1. Твоя лекція буде в середу. 2. Мамо, коли ми підемо до баби? 1. Ми всі підемо відвідати бабу в суботу, щоб її трохи потішити, і розвеселити.

Цікава розмова Тетяна: Лариса: Тетяна: Лариса: Тетяна: Лариса: Тетяна: Лариса: Тетяна: Лариса: Тетяна: Лариса: Тетяна: Лариса:

Яка сьогодні погода? Сьогодні сонце світить. Котрий сьогодні день тижня? Сьогодні вівторок. Котрий сьогодні день місяця? Сьогодні двадцять другого серпня. Котрий день буде завтра? Завтра буде середа. А після завтра? Після завтра буде четвер. Котрий день твоїх уродин? Третього вересня, а твої? Мої одинадцятого жовтня. Скоро будемо святкувати.

14. VAMOS LER E APRENDER! | Прочитаймо!

Шкільне приладдя Тарас: Мама: Тарас: Мама: Тарас:

Мамо, ти знаєш, що буде починатися наука? Так, я знаю. А якого шкільного приладдя тобі потрібно? Потребую ручки, зошитів, кольорових олівців, ґумки, лінійки. Добре, завтра ранком підемо до книгарні, і купимо все, що тобі потрібно. Дякую, мамо.

День роковин Іван: Петро: Іван: Петро: Іван: Петро: Іван: Петро: Іван: Петро:

Добридень! Добридень! Сьогодні твої роковини? Ні. Мої роковини були вчора, 23-го серпня. А твої, коли? Мої будуть 10-го жовтня. Чи ти є брат Тараса? Так. Я є брат Тараса, і мені 15 років. Чи ти будеш святкувати твої роковини? Так, запрошую вас та вашу родину. Ґратулюю та бажаю вам всього найкращого.

День Незалежності

1. Котрий нині день? 2. Нині середа, 23-го серпня. 1. Ну то завтра буде 24-го серпня. 2. Чому ти такий радий? 1. А ти забув, що завтра святкуємо день Незалежності України? 2. Дійсно, це важливий день для українців. 1. А 7-го вересня будемо святкувати день Незалежності Бразилії. 2. Це також важливий день для всіх бразилійців (бразильців).

14. VAMOS LER E APRENDER! | Прочитаймо!

У зоопарку 1. Іване, ти вже був у зоопарку? 2. Я ні, а що там є, Вікторе? 1. Там є жирафа, лев, тигр, мавпа ... 2. А там є птахи? 1. Так, там є багато птахів. 2. Ну, то я поїду з моїм братом до зоопарку. 1. Буде для тебе дуже цікаво.

Де аптека? Сабіна: Анна: Сабіна: Анна: Сабіна: Анна: Сабіна:

Добрий день, пані Анно! Добрий день! Чи ви знаєте де аптека? Так, на вулиці Лесі Українки, 45 – коло церкви Святого Йосифа. Ласкаво вам дякую. А чого ви потребуєте купити? Мені потрібно ліків на серце. Дякую за інформацію.

У ресторані Діти: Мама: Офіціант: Діти: Мама: Діти: Мама: Офіціант: Всі:

Де ми будемо обідати? Сьогодні підемо до ресторану. Що ви маєте на обід? Ми маємо вареники, салат, риж, квасолю, м`ясо, картоплю, і також маємо десерт з фруктів, і сік. Мамо, що ми будемо пити? Будемо пити сік з фруктів, тому що є дуже добре на здоров`я. О! Який смачний обід! Скільки коштує наш обід? Р$ 10,00 (десять реалів) за особу. До побачення.

14. VAMOS LER E APRENDER! | Прочитаймо!

Інтерв`ю 1. Добрий день! 2. Добрий день! Будь ласка, сідайте. 1. Дякую. 2. Чого бажаєте? 1. Шукаю роботу. 2. А що ви вмієте робити? 1. Домашню роботу. 2. Як ваше ім`я? 1. Моє ім`я Павліна Голуб. 2. Скільки вам років? 1. Мені 26 років. 2. Ви одружені? У вас є діти? Скільки? 1. Так, я заміжня. У мене двоє дітей. 2. Будь ласка, подайте ваші документи. 1. Ось, вони тут. 2. Яка ваша адреса? 1. Вулиця Павло Шавіер, 149 2. Який ваш телефон? 1. Нумер: (014.57).3219-3869 2. Прийдіть завтра рано. 1. Добре, дуже дякую. 2. До побачення.

1. Як ти називаєшся? 2. Я називаюся Олекса Руденко. 1. Де ти живеш? 2. Я живу на вулиці Санта Марія. 1. Який нумер твоєї хати? 2. Нумер моєї хати є 67. 1. Який твій телефон? 2. Мій телефон є: (021.31)2222-1579. 1. Як зветься твій тато? 2. Він зветься Микола Руденко. 1. А твоя мама, як зветься? 2. Вона зветься Лариса Руденко.

14. VAMOS LER E APRENDER! | Прочитаймо!

1. Ти можеш повернутися завтра? 2. Добре, завтра о 8-ій годині, я повернуся. 1. До завтра. 2. На все добре.

У кухні 1. Що є на обід? 2. На обід є квасоля, картопля, капуста, салат, риж... 1. Хто зварив обід? 2. Сьогодні мама зварила обід. 1 . А що є на десерт? 2. На десерт є торт і фрукти. 1. О, який смачний обід! 1. Що я показую? 2. Ти показуєш пиво. 1. Яке пиво я показую? 2. Ти показуєш світле пиво. 1. Це світле пиво холодне? 2. Так, це світле пиво холодне. 1. Що є на сніданок? 2. На сніданок є хліб, кава, і молоко. 1. Хто нині буде снідати з нами? 2. Нині до нас приїде дідо Данило. 1. А баба Марія не прийде? 2. Ні, баба Марія не прийде. Вона не дуже здорова.

Хто я (є)? Моє ім`я Йосип, але можете мене звати Юзьо. Я живу з моїми батьками, в квартирі, на вулиці Сан Павло, 22. Мій тато має 35 років, а моя мама 30. Наша квартира мала, бо нас тільки троє. Я маю кімнату, у ній є: ліжко, шафа, крісло, телевізор, комп`ютер та книжки.

15. O PASSARINHO Синичка Батько купив Ромі синичку. Рома любила пташку. Синичка жила в клітці. Клітка висіла в кімнаті Роми. Рома годувала синичку хлібом і напувала водою. Вона хотіла, щоб синичка співала. А синичка нічичирк. Рома вже й поклала дзеркальце в клітку. Думала, синичці буде здаватись, що вона не сама, а їх дві. Але й це не помагало. – Мамо, може синичка хвора. Може їй лікаря покликати? – питалась Рома. – Ні, дитино. Тут і лікар не поможе. Синичка тужить за пташками, – сказала мама. Рома випустила синичку надвір. Синичка сіла на дерево і заспівала. – Он, яка ти! Тепер співаєш, - сказала Рома.

1 – Вивчіть слова: синичка – passarinho клітка – gaiola дзеркальце – espelhinho здаватися – parecer помагати – ajudar хвора – doente лікар – médico тужити – sofrer; sentir saudades

2 – Чи ти знаєш?

а. Хто купив Ромі синичку? б. Де жила синичка? в. Що Рома давала синичці? г. Чому синичка не співала? ґ. Що зробила Рома з синичкою? д. Коли синичка заспівала?

3 – Скажи: а. У тебе є пташка? б. Де вона живе? в. Твоя пташка співає? г. Що ти думаєш про життя пташок у клітках? Fonte: BODNARCHUK, Ivan. Reader 1. Printed by The Basilian Press, Toronto, Canada, 1996 (páginas 67 - 68)

16. ANIVERSÁRIO DA ODARKA День народин Оксана:

Добридень, Лесю!

Леся:

Добридень, Оксано!

Оксана:

Чи ти будеш завтра в церкві?

Леся:

Так, завтра неділя, і ми з батьками їдемо до церкви.

Оксана:

Добре, що будеш. Завтра в Одарки день народин.

Леся:

О, а я й не знала. Добре, що ти сказала мені. Треба щось купити Одарці.

Оксана:

Ні, нічого не купуй. Ми порадились дати їй гарну книжку. Це буде дарунок від нас трьох: від тебе, від мене і від Ліди.

Леся:

А яка це книжка буде?

Оксана:

Шевченків Кобзар.

Леся:

А мені треба буде заплатити тобі...

Оксана:

Цим не турбуйся! До побачення, Лесю!

Леся:

До побачення, Оксано!

Чи ти знаєш? 1. Де буде Леся? 2. Коли вона буде в церкві? 3. З ким вона розмовляла? 4. Кого день народин? 5. Що дівчата порадились дати Одарці? 6. Яка це книжка буде? 7. А коли твій день народин? 8. А твоїх друзів? Ти знаєш? 9. А твоєї вчительки / твого вчителя?

Fonte: BODNARCHUK, Ivan. Reader 1. Printed by The Basilian Press, Toronto, Canada, 1996 (páginas 42 - 43)

17. ANIVERSÁRIO DE JORGINHO У день народин У Юрка день народин. Посходились приятелі: хлопці й дівчата. – Сідаймо до столу, – сказала мати. Вона поклала на стіл торт і засвітила свічки. Горіло вісім свічок. Юркові вісім років. Мати покраяла торт. Батько подав лімонаду. Баба принесла дітям пиріжки. Діти приємно забавлялись. – А де Мартіно, – запитав Юрко, – чому він не прийшов? – Він хворий, сказала його молодша сестра і подала Юркові подарунок від Мартіна. Це була книжечка з малюнками і піснями. Мати сіла до піяна (піано) і заграла одну пісню. Діти сказали: „Це про макарони”. Тоді вони кожне одне хотіли проспівати свою пісню. Чергувались пісні: англійські, німецькі, італійські і українські. Усім дуже весело було. Юрків батько взяв дітей на авто й повіз їх на морожене. Діти приємно провели час.

1 – Вивчіть слова:

день народин (день народження, день уродин) – dia de aniversário natalício посходитися – encontrar-se, juntar-se торт – bolo подарунок – presente піяно (піаніно, фортепіано) – piano засвітити – acender свічки – velas лімонада (лимонад) – limonada проспівати – cantar чергуватися – alternar-se, revezar-se морожене (морозиво) – sorvete проводити час – passar o tempo

2 – Чи ти знаєш? а. У кого був день народин? б. Скільки було Юркові років? в. Чому не було Мартіна? г. Який подарунок передав Мартіно? ґ. Які пісні діти співали? д. Коли твій день народин? Fonte: BODNARCHUK, Ivan. Reader 1. Printed by The Basilian Press, Toronto, Canada, 1996 (páginas 64 – 65)

18. ALIMENTAÇÃO Їжа Марка не було в клясі. Його друг Ігор розказав учительці, що Марко не хотів їсти, аж захворів. Тепер мама повезла Марка до лікаря. Тоді вчителька сказала: – Діти, щоб могти добре вчитися, треба добре відживлятися. Їсти треба кожного дня в один і той же час. Найкраще їсти чотири рази на день. Перед їдою треба помити руки. Їсти треба поволі. Їжу добре розжовувати. Після їди треба почистити зуби, або хоч прополоскати рот. Дуже корисно їсти свіжі фрукти і овочі: моркву, помідори, огірки, редьку, яблука, груші, сливи, вишні, суниці, помаранчі, виноград тощо. Від фруктів і овочів людина стає здоровішою. Фрукти і овочі перед уживанням треба добре помити.

1 – Вивчіть слова: їжа – comida, alimentos захворіти – adoecer відживлятися – alimentar-se кожного дня – todos os dias в один і той же час – sempre na mesma hora поволі – devagar розжовувати – mastigar прополоскати – lavar корисно – saudável, útil, proveitoso свіжі – frescos овочі (городина) – legumes e verduras фрукти – frutas

морква – cenoura помідори – tomates огірки – pepinos редька – rábano яблука – maçãs груші – pêras сливи – ameixas вишні – cerejas суниці – morangos помаранчі – laranjas виноград – uva

2 – Чи ти знаєш? а. Чому перед їдою треба помити руки? б. Чому корисно вживати свіжі овочі і фрукти? в. Чому після їди треба почистити зуби? Fonte: BODNARCHUK, Ivan. Reader 2. Printed by The Basilian Press, Toronto, Canada, 1996 (página 12)

19. BOM DIA Ранок Мати будить дітей: – Добрий ранок, діти! Вставайте! Восьма година. Пора в школу! Діти встають і йдуть митися. Леся і Надя уже вмиті, одягнені і зачесані. Вони йдуть до кухні. З кухні пахне каша. Прибігає і Юрко. Діти моляться і снідають. Вони їдять кашу з молоком, п`ють сік. Після снідання чистять зуби. – Де мої книжки? – питає Юрко. – Ось вони, Юрку. Книжки треба шанувати. Книжка, діти, ваш приятель, каже мати. – Книжка навчає, як у світі жити. У школі будьте чемні! – Добре, мамо! До побачення! – кажуть діти і йдуть до школи.

1 – Вивчіть слова: пора – hora de ir одягнені – vestidas зачесані – penteadas чистити зуби – escovar os dentes будити – acordar прощатися – despedir-se

2 – Запитання й відповіді: а. О котрій годині мати будить дітей? б. Що роблять діти перед сніданням? в. Що роблять діти після снідання? г. Чому треба шанувати книжки? ґ. Які діти повинні бути в школі? 72

3 – Замість крапок поставте пропущені слова: а. Мати будить дітей о ........................................................ годині. б. Перед сніданням діти .............................................................. . в. Діти їдять ....................................... з ....................................... , і п`ють ................................ г. По сніданні діти чистять ...................................................... ґ. Книжки треба шанувати, бо книжка наш ............................................................. д. Діти у школі повинні бути ..................................................................... Fonte: BODNARCHUK, Ivan. Reader 1. Printed by The Basilian Press, Toronto, Canada, 1996 (páginas 8 - 9)

20. ANINHA Як Ганнуся стала Ганною

Мала Ганнуся дуже хотіла бути великою. Ой, як хотіла! Але як це зробити?

Вже й у маминих черевиках на високих каблуках ходила. І в бабусинім довгім халаті сиділа. І зачіску таку, як у тітки Квітки, робила. І сережки та намисто перед дзеркалом приміряла. Нічого не виходило. Хіба тільки те, що Данко мав з чого сміятися.

В суботу по полудні мама й тато поїхали до міста на закупно. Бабуся поралася

в городі, а Данко грав із хлопцями футбол на шкільному майдані. Ганнуся так занудилася сама в хаті. – От приберу свою кімнатку! – подумала. Вона викотила пилосос із шафи й почистила килим у своїй кімнаті. – Заки сховаю пилосос, то ще почищу й у світлиці, їдальні, бабусиній

кімнаті, – подумала. Ганнуся й не стямилася, як почистила цілу хату.

Приїхали батьки з міста. Мама зразу завважила, як усюди чисто, і сказала:

– Та невже ти, Ганнусю, все це сама зробила? Ти вже направду стаєш

великою! Ганнуся дуже зраділа й пішла до кухні помогти бабусі готувати вечерю. А по вечері взялася мити посуд. Тато глянув на Ганнусю, всміхнувся й сказав до мами:

– Я й не помітив, коли наша Ганна виросла. Вже й прибирає, і посуд

миє ...

Відтоді вже ніхто не називав Ганнусі малою. І вона вже ніколи не носила

маминих черевиків і бабусиного халата. Вона знала, що ці речі не роблять нікого великим. А як ви, діти? Чи ви також уже великі й допомагаєте вдома в роботі?

20. ANINHA | Як Ганнуся стала Ганною

1 – Вивчіть слова: високі каблуки – saltos altos халат – roupão, penhoar зачіска – penteado сережки – brincos намисто – colar поратися – trabalhar, lidar майдан – campo de esportes; praça занудитись – ficar chateado, aborrecido прибирaти – arrumar, limpar, colocar em ordem пилосос – aspirador de pó світлиця – sala de estar стямитися – cansar-se речі – coisas

2 – Запитання й відповіді: а. Що робила Ганнуся, щоб бути великою? б. Що помогло Ганнусі стати великою?

3 – Замість крапок поставте пропущені слова:

а. Ганнуся хотіла бути .......................................................................................... б. В маминих черевиках на ................................................................................. в. І сережки та намисто перед ............................................................................ г. Аж мама й тато поїхали в ................................................................................. ґ. Ганнуся почистила ............................................................................................ д. Приїхали батьки з ............................................................................................. е. Батько сказав до мами: ....................................................................................

4 – Перекажіть оповідання своїми словами!

Fonte: BODNARCHUK, Ivan. Reader 3. Printed by The Basilian Press, Toronto, Canada, 1996 (páginas 10 -11)

21. COMO MORREU O PRÍNCIPE Olegh Як умер князь Олег Давно, давно, більше тисячі років тому, був в Україні сильний і могутній князь Олег. Жив Олег у Києві, і мав велике та сильне військо. Княже військо звалось дружиною, а вояки дружинниками, бо кожен вояк був другом князеві. Олег воював з хозарами (1), з греками та з іншими народами, які нападали на Україну. Одного разу їхав Олег з дружиною в похід на хозарів. Їдучи в похід, він зустрів старогопрестарого віщуна. Олег запитав віщуна: _ Ти вмієш відгадувати майбутнє: скажи ж мені, від чого я помру? І відповів йому старий віщун: _ Умреш, князю, від того коня, що сидиш на ньому зараз. Зажурився Олег. Дуже він любив свого коня. Цей кінь був йому вірним товаришем у всіх боях і походах. Дуже йому шкода було розлучатися з ним, але вмирати теж не хотілось. І сказав Олег своїм слугам, щоб забрали його коня, одвели його у стайню й годували та напували його завжди найкращим зерном та найчистішою водою, аж поки тому коневі й віку. Собі велів привести другого коня. Пройшло багато років. Князь був уже й забув про свою розмову з віщуном. Та раз пригадав собі свого коня. Покликав конюхів і запитав: – Де ж кінь мій вірний, що я велів вам доглядати його? – Кінь твій, князю, давно вже здох, відповіли конюхи. Пригадав тоді князь віщунове пророцтво, і насміхався з усіх віщунів. Звелів осідлати собі коня й поїхав подивитись на кості свого вірного друга. Приїхав під ліс, де лежали кості його коня, глянув на череп, що вже побілів від вітру та сонця, і сказав: – Шкода, що я послухав віщуна і розлучився зі своїм конем! Був би й тепер їздив на ньому. А так кінь згинув, а я живу й досі. Не заподіє ж мені смерти оцей мертвий кінський череп! Зліз князь з коня і став ногою на череп. У ту ж мить з черепа виповзла гадюка і вкусила князя за ногу. Важко захворів Олег, а потім від того й помер. Так справдились віщунові слова. (1) хозари: кочовий дикий народ, що нападав на Україну в старі часи.

Запитання і завдання: 01. 02. 03. 04. 05.

Як називався князь? Де жив Олег? Як звалось княже військо? Як звалися вояки? Кого Олег зустрів?

06. 07. 08. 09. 10. 11.

Що він запитав? Що віщун відповів? Що Олег сказав своїм слугам? Що сталося з конем? Куди він став ногою? Що сталося після того?

21. COMO MORREU O PRÍNCIPE | Як умер князь Олег

O PRÍNCIPE OLEGH | Kнязь Олег (882 – 912)

Ми багато знаємо про князя Олега, який по смерті Аскольда і Дира став у Києві князювати. Літописець, цебто такий чоловік, що описував пізніше історію, називав князя Олега «віщим князем», цебто таким незвичайним, що у всьому йому щастило й чого захотів, так те й було. Олег був могутнім князем, хоробрим та відважним полководцем. Він ходив у воєнні походи у близькі й далекі краї і завжди з багатою здобиччю вертався на Україну, в Київ. Його боялися й шанували за відвагу свої й чужі, і вже навіть найстарший тоді імператор Греції (Візантії) вів з ним переговори як рівний з рівним. Наслідком таких переговорів був торговельний договір, який уклав князь Олег з греками в році 911. У цім договорі імператор надавав можливість київським купцям привозити до тодішньої грецької столиці, Царгорода (Константинополя), свої товари: шкіри, мед, віск та продавати їх там, а з Греції вивозили наші купці: овочі, срібні й золоті вироби, зброю, вина, дорогі тканини тощо. Літописець пише, що Олег виборов собі цей договір з греками своєю перемогою під Царгородом. Він вирушив на човнах (було їх дві тисячі, а в кожнім човні сиділи по 100 вояків) через Чорне море і приплив аж під Царгород. Коли обступив це місто кругом, грецький імператор налякався, що не переможе Олега. Тому вийшов за місто і попросив пощади й миру. Олег згодився на мир, але взяв з міста великі гроші — як викуп. На знак перемоги прибив князь Олег на воротах Царгорода свій щит. Через кілька літ після походу на Царгород Олег вирушив війною на східні сусідні держави, аж над Каспійське море і в далеку Персію. Він до своєї смерті воював з ворогами Русі і цілий світ знав уже тоді про хоробре військо русичів. Про смерть князя Олега записав літописець ось такий дуже гарний переказ: Вибирався раз Олег у похід; а що вже був постарівся, то призадумався над тим, чи вернеться він ще у свій рідний Київ з того походу. А були тоді на Україні такі ворожбити-віщуни, що ніби то те, що буде, вміли відгадати. То Олег прикликав одного такого старого ворожбита та й каже: — Поворожи мені, старче, коли я вмру і якою смертю! А той ворожбит сказав: — Великий ти, князю, воїн! Завжди ти під стрілами ворожими. Та не від стріли ти згинеш, бо вони тебе не беруть. Ти згинеш від свого любого коня. Засміявся князь та й каже: — Від коня загину? Де ж це може бути! Та послухаю тебе, старче, й відпущу свого коня любого, що вірним товаришем мені був у всіх воєнних пригодах! І велів князь Олег розсідлати свого коня й пустити на волю та добре годувати. А сам сів на іншого й вирушив на війну. Чи по році, чи по двох вернувся князь з походу. В'їжджає у свій двір у Києві та й питає: — А де мій кінь любий, білогривий? — Ого, князю! — відповідають слуги,— твій кінь уже давно згинув, а тільки його кості біліють за городом на могилі! Жаль стало Олегові любого коня. Він наказав показати йому ту могилу.

21. COMO MORREU O PRÍNCIPE | Як умер князь Олег

А коли став над білим черепом свого улюбленця, сльозами зайшли його очі, і він з жалем промовив: — Не сповнилася твоя ворожба, старче! Бачиш, що мій кінь загинув, а я ще живу — то як же я від нього загинути можу? Та ледве договорив князь ці слова, як раптом щось їдке й гаряче впекло його в ногу, в очах йому потемніло, і він упав на землю. Дружинники кинулися його рятувати, аж бачать, а то гадюка вкусила князя в ногу. Вона звила собі гніздо в черепі мертвого коня, і коли князь став необережно ногою на череп, гадюка виповзла й смертельно його вкусила. Так сповнилося віщування старця, бо Олег умер від свого коня, хоча й неживого. Цей переказ про смерть Олега оспівали поети. Літописець запевняє, що Олега призначив київським князем новгородський князь Рюрик, поки підросте його малий син Ігор. Отже, князь Олег був опікуном Ігоря, бо цей власне Ігор по смерті Олега став у Києві князем.

Запитання і завдання: 01. 02. 03. 04. 05. 06.

Прочитай і розкажи перекази про початки Києва. Де жили поляни? Котрі київські князі ходили походом на Царгород? Чому князя Олега називають „віщим”? Чому князь Олег здобував Царгород? Чому князь Олег завісив щит на мурах Царгорода? Що це означувало?

22. MOEDA CORRENTE NA UCRÂNIA “Hryvnia”– Українські Гроші “ Гривня”

25 серпня ц. р. (1996) Президент України Леонід Кучма оприлюднив постанову про

введення в обіг від 2 вересня 1996 року на території України гривні як національної валюти.

Для вилучення з обігу купонів та заміни їх на гривні визначено термін від 2 до 16

вересня. 1 гривня дорівнює 100 тис. крб.

Як зазначено в інформаційному повідомленні про це, підгрунтям для впровадження

гривні стало зниження інфляції, що протягом останніх 2 місяців трималася на рівні 0,1 відсоток. Співвідношення гривні до американського долара визначено як 1 до 1,70 – 1,75, тобто 1 долар дорівнює 1 гривні 70 – 1 гривні 75 копійок.

Отже, співвідношення купоно-карбованців і гривні:

1.000 крб.

1 копійці

2.000 крб.

2 копійкам

5.000 крб.

5 копійкам

10.000 крб.

= 10 копійкам

20.000 крб.

= 20 копійкам

50.000 крб.

= 50 копійкам

100.000 крб.

1 гривні

200.000 крб.

2 гривням

500.000 крб.

5 гривням

1.000.000 крб.

= 10 гривням

Є два випуски української валюти – зразка 1992 і 1994 рр. Банкноти 1992 року

друкувала канадська фірма Canadian Banknote, і вони мають підпис тодішнього голови Національного банку Вадима Гетьмана. Банкноти 1994 року друкувала англійська фірма Thomas De La Ru – з підписом теперішнього голови Національного банку Віктора Ющенка.

22. MOEDA CORRENTE NA UCRÂNIA | “Hryvnia”– Українські Гроші

Портрети і малюнки на банкнотах: 1 гривня: портрет Володимира Великого, на звороті – руїни Херсонеса

2 гривні: портрет Ярослава Мудрого, на звороті – Собор Святої Софії Київської

5 гривень: портрет Богдана Хмельницького і церква в селі Суботові

22. MOEDA CORRENTE NA UCRÂNIA | “Hryvnia”– Українські Гроші

10 гривень: портрет Івана Мазепи і Печерська Лавра

20 гривень: портрет Івана Франка і Львівський оперний театр

50 гривень: портрет Михайла Грушевського і будинок Верховної Ради

100 гривень: портрет Тараса Шевченка і Собор Святої Софії Київської

Банкноти по 50 і 100 гривень мають трохи менший від інших розмір – 133 на 66 мм.

22. MOEDA CORRENTE NA UCRÂNIA | “Hryvnia”– Українські Гроші

Елементи захисту від фальсифікації: Серед кількох десятків захисних елементів найголовніші вісім: 1 – водяний знак – Тризуб, 2 – водяний знак – портрет, що повторює портрет на лицьовій стороні банкноти, 3 – захисна нитка в товщі паперу з написом “Україна”, 4 – мікро-текст (слова або цифри, що повторюються, 5 – суміщений малюнок з лицьової і зворотньої сторін банкноти, 6 – рельєфні елементи, які відчутно виступають над поверхнею паперу, 7 – знак для незрячих, що виразно відчувається на дотик, 8 – кодований малюнок, зображення на якому змінюється, залежно від кута зору.

Наші гроші Тато:

Діти! У неділю будемо мати гості з України.

Мама:

Треба дещо докупити до кухні, і малий подарунок.

Іван:

А мені купіть шоколад.

Тато:

Добре, сину.

Мама:

А скільки все коштувало?

Тато:

Сто сорок реалів і п`ятдесят центів.

Гості:

А скільки це буде на українські гроші „гривні”?

Іван:

Я порахую: один реал вартує чотири гривні, то сто сорок реалів і п`ятдесят центів буде 562 гривні.

Гості:

А то є великі гроші?

Тато:

Це значить, що бразилійські реали вартують більше як українські гривні.

23. O NATAL UCRANIANO РІЗДВО

борщ

голубці

23. O NATAL UCRANIANO | РІЗДВО

Словник – Vocabulário Свят-Вечір: Різдво: ялинка: коляда(и): колядувати: колядники: щедрівка(и): зірка: вертеп: Дід Мороз: Святий Миколай: кутя: мед: родзинки / ізюм: мак: часник: борщ: гриби: вареники: ясла: сіно: прикраси: свічка: узвар: пироги з капустою: калач: яблука: риба: голубці: хліб: сіль: горіхи: пампушки: оселедці: огірки: гречка: дідух: капусняк: пиріжки: млинці: фрукти:

Santa Ceia, Ceia de Natal Natal árvore de Natal canções natalinas сantar canções natalinas cantores de canções natalinas cânticos da Epifania estrela teatro ambulante; presépio Papai Noel São Nicolau grãos de trigo cozido mel passas de uva semente de papoula alho sopa de beterraba cogumelos pastéis cozidos manjedoura feno enfeites vela compota de frutas secas pastéis assados com recheio de repolho trança (pão doce tipo panetone) maçãs peixe charutos feitos com folhas de repolho ou de couve e recheados pão sal nozes espécie de sonhos recheados com ameixa ou outras frutas sardinhas em salmoura pepinos trigo mourisco (sarraceno) feixe de trigo sopa de repolho pastéis assados panquecas frutas

23. O NATAL UCRANIANO | РІЗДВО

борщ

вареники

сало - часник

кутя

CUMPRIMENTOS PARA O NATAL – Різдвяні поздоровлення (привітання) Поздоровлення на Різдво

Христос Народився! – Христос Родився! – Христос Рождається! – Славіте Його! – Славімо Його! – Веселих Свят Різдва Христового! – Веселих та Щасливих Свят! – Щасливого Нового Року і Святого Йордану! – Бажаємо (Тобі – Вам) Веселого Різдва Христового! – Щасливого Різдва Христового! – Бажаємо Вам Щасливого Різдва і Нового Року! – Веселих Свят та Щасливого Нового Року, бажає (Тобі–Вам) родина... – З Різдвом Христовим і Новим Роком! Бажає Ваш ... син – тато – брат – дідо – вуйко – друг Бажає Ваша ... дочка – мама – сестра – баба – тітка – подруга Бажають Ваші ... діти – сестри – брати – друзі

23. O NATAL UCRANIANO | РІЗДВО

Звертання: 01. Пане! 02. Пані! 03. Пані і панове! 04. Любий друже! 05. Люба подруго! 06. Любі друзі! 07. Любі подруги! 08. Шановний брате! 09. Шановна сестро! 10. Дорогий тату – діду – брате – сину – дядьку – друже ... 11. Дорога мамо – бабо – сестро – дочко – тітко – подруго ... 12. Дорогі діду і бабо! 13. Шановні гості! 14. Ось Тобі – Вам подарунок! 15. Дорога родино! 16. Дорогим друзям! 17. Дорогій родині! 18. Дорогі батьки! 19. Дорогі брати і сестри! 20. Поздоровляю – Вітаю з днем народження – уродин – народин – ім`янин 21. Ґратулюю! Ґратуляції!

Senhor! Senhora! Senhoras e Senhores! Querido (amado, prezado) amigo! Querida (amada, prezada) amiga! Queridos (amados, prezados) amigos! Queridas (amadas, prezadas) amigas! Respeitável irmão! Respeitável irmã! Caro pai – avô – irmão – filho – tio – amigo ... Cara mãe – avó – irmã – filha – tia – amiga ... Caros avós! Respeitáveis visitantes – convidados... Eis aqui um presente para você ... Querida família! Aos queridos – caros amigos! Para a querida família! Queridos pais! Queridos irmãos e irmãs! Parabenizo – Cumprimento pelo seu aniversário... Parabéns!

Українська кухня Україна здавна славиться своєю багатою кухнею. Борщі і пампушки, паляниці і галушки, вареники і ковбаси, печеня і напої з фруктів і меду відомі далеко за межами України. Національна кулінарія нараховує сотні рецептів. Деякі страви мають багатовікову історію, як, наприклад, український борщ. Для більшості страв характерний складний набір компонентів (так, у борщі їх нараховується до 20), а також комбінування декількох способів теплової обробки продуктів (смаження, варіння, тушкування, запікання). Така технологія обумовлює неповторні смакові якості, аромат і соковитість страв української кухні. З м'ясних продуктів споживається в першу чергу свинина, потім – яловичина і птиця.

23. O NATAL UCRANIANO | РІЗДВО

М'ясо споживається в різному вигляді, але найчастіше смажене і тушковане. Популярні такі блюда, як печеня по-домашньому, українські битки, шпигована часником і салом буженина, тушкована з капустою і салом свинина, крученики, завиванці, фарширована птиця. Особливо смачні страви з м'яса, що готуються в порційних горщиках. М'ясо часто використовується для приготування перших блюд. Серед них по праву головне місце займає борщ, рецептура якого нараховує до 30 варіантів (полтавський, волинський, чернігівський, галицький, львівський, селянський, дніпровський та ін.). Здавна важливе місце в харчуванні українців займає риба. Улюблені блюда – карась, запечений у сметані, щука тушкована з хроном, короп, тушкований з цибулею в сметані, судак, запечений із грибами і раками, рибні крученики, короп, фарширований грибами і гречаною кашею та ін. Постійно присутні в українському меню найрізноманітніші борошняні блюда: вареники, галушки, млинчики, налисники, крученики, бабки. Популярні різні каші: пшоняна, гречана, гарбузова, каша з гречаного борошна, які їдять з молоком, сметаною чи соняшниковою олією із смаженою цибулею, мамалига та ін. Широко представлені в українській кухні солодкі блюда, для готування яких використовуються фрукти, мед, мак, горіхи тощо. З напоїв для української кухні характерні молочні, особливо користується популярністю пряжене молоко та ряжанка. Одним з улюблених напоїв є також узвар – відвар з фруктів. Невід’ємним атрибутом святкового застілля є алкогольні напої – горілка, коньяки, вина, міцні настоянки. Багато рецептів алкогольних напоїв відомі українцям з давніх давен. Із великого різноманіття легендарних українських горілок особливо вирізняється медова горілка з перцем, у якій поєдналися суперечливі смаки, що втілюють багатогранність і непередбачуваність самого життя – гіркість перцю, медовий смак і запашний аромат диких трав. 86

Борщ український з пампушками Склад: 500 г м ' яса, 4 картоплини, 200 г свіжої капусти, 40 г перцю болгарського, 1 буряк, 3 столові ложки томат-пасти, 40 г смальцю, 2 головки ріпчастої цибулі, 1 морква, півкореня петрушки, 1 чайна ложка борошна, стільки ж цукру, 20 г шпику, 2 зубки часнику, 2 столові ложки сметани, спеції, зелень за смаком. Приготування: приготувати м'ясний бульйон. М'ясо порізати, а рідину процідити. У киплячий бульйон всипати нарізану дольками картоплю, через якийсь час – нашинковані капусту, перець і варити 20 хвилин. Буряк стушкувати з томатом, моркву, цибулю і коріння спасерувати, додати в бульйон і варити до готовності. Борщ заправити мучною

23. O NATAL UCRANIANO | РІЗДВО

пасеровкою, сіллю, цукром. Через 5 хвилин покласти чорний перець, лавровий лист, сало, розтерте з часником і зеленню петрушки. Прокип'ятити, зняти з вогню і настояти 15-20 хвилин. Подається на стіл, як правило, із сметаною. Для пампушок: 2,5 склянки борошна, півсклянки води, 1 столова ложка цукру, 12 г дріжджів. Для часникової заправки: 2 столові ложки олії, 10 зубків часнику, півсклянки води чи квасу. Приготування: у теплій воді розчинити дріжджі, всипати 1/4 частину борошна, перемішати і дати тісту підійти. Додати решту борошна, олію, цукор, сіль, розчинені в невеликій кількості води, перемішати і залишити для бродіння на дві години. З готового тіста сформувати кульки масою 30 г і залишити на листі на 15 хв. Випікати 7—8 хв. Для підливи часник розтерти з сіллю, змішати з олією і охолодженою кип'яченою водою.

Вареники з сиром Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найбільш типовою в українській національній кухні. Слово вареники походить від дієслова “варити”. Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша начинка – картопля, капуста, гриби, квасоля, м’ясо, солоний сир, солодкий сир, солодкі фрукти або ягоди. Готову страву подають зі сметаною чи олією зі смаженою цибулею. Найбільш популярні вареники з сиром. Вони часто згадуються в українському фольклорі. Склад для тіста: 3 склянки пшеничного борошна, 3/4 склянки молока або води, 1 яйце, 1/2 чайної ложки солі. Для начинки: 800 г сиру, 1/2 склянки цукру, 2 яйця, сіль. Приготування: частину борошна заварюють окропом або киплячим молоком (1/3 всієї норми рідини), після старанного перемішування додають решту рідини кімнатної температури з сіллю та яйцем (краще жовтком), решту борошна й замішують тісто, залишаючи його для набухання клейковини на 40 хв. Протертий сир змішують із сіллю, цукром і сирими яйцями. На тісто, розкачане у вигляді невеликих тонких коржиків, кладуть сир, краї защипують, вареники по одному опускають у киплячу підсолену воду й варять 5-7 хв. Готові вареники поливають маслом, сметану подають окремо.

Голубці з м' ясом по – українськи Голубці – поширена українська друга страва, яка поєднує м’ясо, рис, та овочі. Назва цієї страви – давня, і походить від слова “голуб”. Склад: на 1 кг яловичини – 1,2 кг свіжої капусти, 4 ст. ложки рису, 2 цибулини, 3 ст. ложки вершкового масла, сіль, перець – за смаком. Для підливи: 1/2 склянки сметани, 2,5 склянки м'ясного бульйону, по 1 ст. ложці пшеничного борошна й вершкового масла.

23. O NATAL UCRANIANO | РІЗДВО

Приготування: з невеликої головки капусти знімають верхні листки, промивають, вирізують качан, кладуть у киплячу підсолену воду й варять до напівготовності 15– 20 хв., потім головку виймають, охолоджують і розбирають на окремі листки. Товсті жилки зрізають або розбивають сікачем. М'ясо пропускають крізь м'ясорубку, додаючи припущений рис, пасеровану ріпчасту цибулю, перець, сіль, добре розмішують, кладуть на підготовлені листки капусти, краї їх згортають і надають голубцям прямокутної форми. Голубці укладають у сотейник або каструлю, заливають сметанною підливою й тушкують у духовці до готовності. Приготування підливи: Борошно пасерують на вершковому маслі так, щоб воно не змінило кольору, додають сметану, змішують, розводять гарячим бульйоном, проварюють 8–10 хв. на малому вогні, солять, проціджують, доводять до кипіння й заправляють вершковим маслом.

Кутя з пшениці з маком чи варенням Різдвяна кутя є чи не найхарактернішою святковою стравою української кухні. Їдять кутю тричі на рік: на Свят-вечір, на Щедрий вечір та на Водохреще. В її основі – зернові. Склад : 500 г пшениці, 1 склянка маку, 0,5 склянки цукру чи 2 ложки меду. Приготування: пшеницю перебрати, перемити, всипати в окріп, коли закипить – вилити на дуршлаг, перемити холодною водою, викласти в каструлю, залити водою, скип’ятити, накривши кришкою, i довести до готовності на повільному вогні. Готову пшеницю поставити у прохолодне місце. У цей час вимити 1 склянку маку, обдати окропом, злити воду, перемити в холодній воді, злити її, ще раз обдати окропом, обдати холодною водою, злити її, терти в кам’яній чашці, поки не побіліє і не розітруться зерна, покласти 0,5 склянки цукру чи 2 ложки меду, змішати з пшеницею, підлити трохи охолодженої кип’яченої води. Замість маку можна покласти в пшеницю склянку ягід і фруктів з варення, без соку, розвести підсолодженою кип’яченою водою.

Узвар Склад: фрукти сушені – 125 г, цукор – 75 г, мед – 50 г. Вихід – 1 літр . Приготування: узяти сушені груші, яблука, вишні, сливи, родзинки. Перебрати, великі розрізати, промити тричі теплою водою і варити (при закритій кришці) до готовності. Заправити цукром і медом, довести до кипіння і охолодити.

Fonte: Сайт МЗС України - Публікації Українська кухня ... Голубці - поширена українська друга страва , яка поєднує м ’ ясо , рис , та овочі . Назва цієї страви – давня , і походить від слова ... www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/295.htm - 245k

23. O NATAL UCRANIANO | РІЗДВО

Різдво Бернадета:

– Мамо, дивись, хтось приїхав до нас.

Мама: Бернадета: Мама: Бернадета:

– Бернадето, це дідо і баба. – Мамо, вони будуть святкувати Різдво разом з нами? – Так, дочко. У нас багато роботи. Ти приготуй вареники.

Мама:

– Я приготую борщ.

Бернадета:

– А я ще приготую голубці, а ви, мамо, не забудьте приготовити кутю і узвар.

Мама:

– Бернадето, а де дідо?

Бернадета:

– Дідо ловить рибу на вечерю.

Мама:

– А де тато?

Бернадета:

– Тато вже несе сіно.

Мама:

– Ставмо страви на стіл.

Бернадета:

– Скільки страв! Борщ, кутя, вареники, риба, калач, узвар, голубці, пампушки, пиріжки, оселедці, гриби і огірки.

Ігор:

– Мамо! Тату! Вже зірка на небі!

Мама:

– Приступаймо до столу!

Тато:

– Заспіваймо коляду „Бог Предвічний”!

Бернадета:

– А де наші подарунки, мамо?

Мама:

– Ось під чудовою ялинкою. – Веселих Свят для всіх!

Тато:

– А ви, мамо?

Бог предвічний (колядка) traditions.org.ua › Пісні‎ Бог предвічний народився, Прийшов днесь із небес, Щоб спасти люд свій весь*, І утішився. В Вифлеємі народився: Месія, Христос наш І Пан наш, для всіх нас Нам народився. “Слава Богу!” заспіваймо, Честь Сину Божому І Пану нашому Поклін віддаймо.

23. O NATAL UCRANIANO | РІЗДВО

Свят-Вечір Смеркає. Мати кличе нас у хату. В хаті ясно. Пахне свіжа ялинка. Ганнуся при вікні виглядає зірки. – Ось уже й зірка! – вигукує вона. Всі збираємось біля столу. На столі – свята вечеря. У хаті гість – бабуня з України. Мати садовить бабуню на почесне місце. Бабуня світить свічку. Молимося. У молитвах бабуня згадує сина Юрка, що згинув на війні. Його портрет у нас на стіні. Ми всі тепер повертаємо свої очі на нього. Батько віншує нас щастям, здоров`ям, щоб діждати ще кращих свят. Вечеряємо. Починаємо від куті. На столі у нас сьогодні дванадцять страв. У хаті немов у казці. Бабуня оповідає нам про Різдво в Україні. – Українці, в цілому світі, засідають у цей вечір усі разом до святої вечері, – каже тато, – Хай запанує правда у світі! В хату входять колядники. – Христос ра(о)ждається! – вітаються. (Це учні Рідної Школи). – Славіте Його! – відказуємо. Колядуємо разом з ними. Ми з Ганнусею збираємось, ідемо з колядниками. Ми ж учні Рідної Школи. У нашому місті лунає українська коляда. 1 – Вивчіть слова:

смеркати – anoitecer пахнути – exalar um cheiro bom, cheirar bem виглядати – olhar para; parecer-se зірки – estrelas вигукувати – gritar, bradar садовити – sentar alguém à mesa почесне місце – lugar de honra

згинути – perecer, morrer віншувати – cumprimentar, saudar, fazer votos діждати – esperar acontecer, viver para ver коляда – canção natalina колядники – cantores збиратися – arrumar-se лунати - soar, ecoar

2 – Чи ти знаєш? 1. В якому (котрому) місяці святкуємо Різдво? 2. Скільки різних страв маємо на Святій Вечері? 3. Яка страва найголовніша? 4. Коли сідаємо до Святої Вечері? 5. Як називаються пісні, що їх співаємо на Різдво? 6. Як вітаємось на Різдво? Fonte: BODNARCHUK, Ivan. Reader 2. Printed by The Basilian Press, Toronto, Canada, 1996 (páginas 24 - 25)

24. A PÁSCOA UCRANIANA ВЕЛИКДЕНЬ

24. A PÁSCOA UCRANIANA | ВЕЛИКДЕНЬ

Словник – Vocabulário

Великдень (Великий День):

Grande Dia – Páscoa

гагілка – гаївка – веснянка:

canção de roda, ciranda

Цвітна (Квітна / Вербна) Неділя:

Domingo de Ramos

верба – шутка – пальма – лоза:

ramo de salgueiro, “palma”

“Христос Воскрес!”:

“Cristo Ressuscitou”!

“Воістину Воскрес!”:

“Na Verdade Ressuscitou”!

великодня картка:

cartão de Páscoa

Пасха:

Páscoa

свячене:

alimentos pascais que são benzidos na igreja

паска - бабка:

panetone, pão doce ou salgado, preparado com farinha de trigo, ovos e passas

хрест:

cruz

свічка:

vela

кошик:

cesta

яйце:

ovo

писанка:

ovo decorado

крашанка:

ovo pintado / tingido de uma única cor

ковбаса:

lingüiça

сир:

requeijão

сіль:

sal

масло:

manteiga

шинка:

pernil assado

сало:

toucinho

порося:

leitãozinho

хрін:

raiz forte

рушник:

pequena toalha retangular bordada para cobrir a cesta

серветка:

pequena toalha quadrada, guardanapo

перець:

pimenta

церква:

igreja, templo

Церква:

Igreja (instituição)

дзвін:

sino

дзвіниця:

campanário

Служба Божа:

Divina Liturgia

24. A PÁSCOA UCRANIANA | ВЕЛИКДЕНЬ

Бог:

Deus

священик:

sacerdote

отець:

padre

посвячення:

bênção

говіння:

jejum antes da comunhão

розгівлятися:

desfazer o jejum, comer à vontade

Смачного!:

Bom apetite!

плащаниця – плащениця:

Santo Sudário

Страсти (Страсті) Христові:

Paixão de Cristo

Великодня Літургія:

Liturgia Pascal

Воскресіння Христове:

Ressurreição de Cristo

Великодні побажання – Cumprimentos para a Páscoa: Поздоровлення на Великдень – – – – – – –

Христос Воскрес ! – Воiстину Воскрес ! Поздоровляємо Вас з Великодніми Святами ! Бажаємо доброго здоров`я, смачного яйця і ковбаски. Жичимо Вам Веселих Великодніх Свят !!! Здорових і Веселих Великодніх Свят!!! Веселих Свят Воскресіння Христового!!! З нагоди Великодніх Свят засилаємо Вам щирі побажання щастя, здоров`я, радості, веселості і багатства. – Разом з Вами ділимося тим свяченим яйцем. – Нехай нас усіх розвеселить. – Прийміть від нас наші найкращі святочні побажання!

24. A PÁSCOA UCRANIANA | ВЕЛИКДЕНЬ

Писанки – Pyssanky (PESSANKÊ – PÊSSANKAS)

Писанці вже понад тисячу років. Звичай розписувати писанки походить ще з дохристиянських часів. Україна здавна славилася самобутнім народним мистецтвом — писанкарством. Удосконалюючись протягом багатьох століть, вона стала надбанням національної культури, тому відома в усьому світі. Разом з нашими земляками, які шукали кращої долі за межами рідної землі, українська писанка потрапила до інших країн. Колекції їх є в Лондонському королівському музеї, Краківському та Празькому музеях. Багато американців, канадців, австралійців, німців теж уважають писанку своєю. А пам’ятник писанці встановлено в канадському місті Едмонтоні (фотографія пам’ятника писанці в підручнику «Усі країни світу»). Після довгої холодної зими люди завжди чекали на повернення сонця, яке споконвіку давало світло, а тепло сприяло пробудженню природи, розвитку рослинного та тваринного світу. Так найважливішим символом на писанці було й залишається зображення Сонця. Українці споконвіку вірили в магічну силу писанки та були переконані, що вона приносить щастя, добро, достаток, захищає людей від зла. Писанки, мальованки та інші види розписів яєць присвячувались не тільки різноманітним святам, а й порам року, визначним історичним датам і подіям, дню народження. Для створення малюнка на яйці необхідно знати їх символіку. Знаючи значення символів, можна читати «написаний» малюнок як текст, розпізнавати послання майстра. Окрім того, розписане яйце прикрашало інтер’єр. Малюнки на яйцях писали не лише у вигляді орнаментів, а й у задовільній композиції. Орнамент — своєрідний зашифрований текст у вигляді знаків, стилізованих малюнків квітів, тварин, пташок. Вони діляться на геометричні, рослинні, зооморфічні або змішані. Ритм у ньому складається на принципі чергування елементів чи групи елементів. Різноманітні за формою та характером лінії в поєднанні з кольором несуть у собі розповідь про природу всесвіту та місце людини в ньому.

Розглянемо значення деяких символів: Квіти – символізують любов, красу, доброзичливість, радість, достаток, збереження життя. Птахи – перші вісники весни, вони символізують відновлення життя та природи. Виноградний мотив – символізував братерство, доброзичливість і довготривалу вірну любов. Гілки лавра – вічність, славу, перемогу.

24. A PÁSCOA UCRANIANA | ВЕЛИКДЕНЬ

Дубове листя – чоловічу силу, Божу справедливість, красу. Калина, липа, верба, тополя – жіночу красу. Вишня – дівочу красу, причарування. Колосок пшениці, жита – достаток. Яблуко, слива – мудрість та здоров’я. Смерека – вічне життя та юність. Святий знак – хрест – символ всесвіту, знак чотирьох пір року, сторін світу, оберіг від хвороб і нещастя. Охоронниця житла – берегиня – оберіг усього земного. Знак вічності – безконечник – сонячний рух. Символ засіяного лану – квадрат. Символ землі – ромб.

Символи кольорів: Зелений – воскресіння природи, молодість, красу та радість, добробут. Блакитний – безхмарне небо, чисте повітря, космічний простір, майбутнє. Червоний – сонце, радість, ранішню зорю, любов і надію, літнє тепло, зрілість. Чорний – ніч, тьму, надра землі, землю й родючість. Білий – день, світло сонця, життя, вічність, багатство, радість добра та краси. Білий і чорний – день-ніч, зима-літо, південь-північ. Жовтий – Сонце, зорі, Місяць, урожай, приріст покоління. Коричневий – земля й родючість.

На кожне свято тло яйця має свій колір: Різдво – жовтий, білий. Великдень – білий, червоний. Трійця – зелений. Івана Купала – червоний. Маковій – червоний. Спас – білий. Богородиця – блакитний. Піст – чорний, фіолетовий. Fonte: Видавництво «Плеяди» | Статті | Відкритий урок | ІНТЕРАКТИВНИЙ ... Символи кольорів. Зелений – воскресіння природи, молодість, красу та радість, добробут. ... пісня квітів, довершеність, витонченість, майстерність, ...

24. A PÁSCOA UCRANIANA | ВЕЛИКДЕНЬ

Великдень 1. Мамо, котрий день сьогодні? 2. Сьогодні Великдень! 1. То будемо їсти паску? 2. Не тільки паску, але яйце, ковбасу, масло, і хрін. 1. Вже час снідати? 2. Так, поклич тата і Марусю. 1. Добре, мамо. 2. Смачного всім. 1. Марто, ти знаєш, що сьогодні Великдень? 2. Так, Тарасе. 1. Підемо на гаївку? 2. Так, будемо там співати „Де ти їдеш Романочку”. 1. А я, люблю співати „ Літала Сорока”. 2. Закличмо наших друзів. Напевно будуть раді.

24. A PÁSCOA UCRANIANA | ВЕЛИКДЕНЬ

Великодній кошик Мама:

– Діти, великодні страви вже готові. – Марто, зараз твій брат принесе нам кошик, і ми накриємо гарною серветкою та поставимо всі страви, добре?

Тато:

– У кошику вже є паска, шинка, і ковбаса.

Мама:

– На столі бабка, сир і масло.

Тато:

– А Петро поставить хрін, перець, і сіль.

Петро:

– Добре, тату.

Леся:

– Мамо, а де крашанки?

Мама:

– Там на столі, у мисці.

Андрій:

– Тату, мамо, у кошику ще чогось бракує!

Мама:

– Чого ще бракує, Андрію?

Андрій:

– А де писанки?

Мама:

– Лесю, де писанки, що ти писала? Будь ласка, принеси їх, і вклади у кошик.

Леся:

– Добре, мамо, я принесу.

Мама:

– Петре, ще принеси мені лозу, щоб прикрасити кошик. А я знайду рушник на якому є вишито „Христос Воскрес”.

Петро:

– Добре, мамо, ось лоза.

Тато:

– Ось наш великодній кошик вже готовий.

Діти:

– Який гарний наш великодній кошик! – Які смачні страви будемо споживати ранком на Великдень!

Мама:

– Дорогі діти, ще треба ці великодні страви взяти до церкви, щоб посвятити.

Тато:

– О котрій годині буде Служба Божа?

Мама:

– О 10-ій годині.

Тато:

– Ідімо одягатися, щоб не запізнитися.

25. CANÇÕES POPULARES UCRANIANAS Українські Народні Пісні 01. ВЗЯВ БИ Я БАНДУРУ Взяв би я бандуру Взяв би я бандуру Та й заграв, що знав. Та й заграв, що знав. Через ту бандуру Через ту бандуру (дівчину) Бандуристом став. Бандуристом став. А все через очі ... А все через очі ... Коли б я їх мав, Коли б я їх мав, За ті карі очі, За ті карі очі, Душу б я віддав. Душу б я віддав. Марусино, серце, Марусенько, люба, Пожалій мене, - Пожалій мене, Візьми моє серце, Візьми моє серце, Дай мені своє. Дай мені своє. Де Крим за горами, Маруся не чує, Де сонечко сяє, Серця не дає, Там моя голубка З іншими жартує З жалю завмирає. Жалю завдає. Взяв би я бандуру ... Де Крим за горами ...

02. МАРІЧКА

03. ПОВІЯВ ВІТЕР СТЕПОВИЙ

В`ється, наче змійка, неспокійна річка, Тулиться близенько до підніжжя гір. А на тому боці – там живе Марічка В хаті, що сховалась у зелений бір. Як з кімнати вийде, на порозі стане, Аж блищить красою широчінь ріки. А як усміхнеться, ще й спідлоба гляне – “Хоч скачи у воду!” – кажуть парубки. Не питайте, хлопці, чом я одинокий Берегом так пізно мовчазний ходжу! Там, на тому боці, загубив я спокій, А туди дороги я не находжу. Та нехай сміється неспокійна річка, Все одно на той бік я путі знайду. Чуєш чи не чуєш, чарівна Марічко? Я до твого серця кладку прокладу.

– Повіяв вітер степовий, Трава ся похилила. Впав в бою козак молодий, (2) Дівчина затужила! – А то був хлопець молодий, Йому лише кохати, Він впав як той сухий листок (2) Повік буде лежати. – Летить ворон з чужих сторон Тай жалібненько кряче: Вставай, козаче молодий, (2) Твоя дівчина плаче. – Заплаче мати не одна, Заплаче чорнобрива Бо не одного козака (2) Сира земля накрила.

25. CANÇÕES POPULARES UCRANIANAS | Українські Народні Пісні

04. ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ

05. ГАЇ ШУМЛЯТЬ Павло Тичина

Їхав козак за Дунай, Сказав: “Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй!” Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче: “Як ти мене покидаєш, Тільки подумай!”

Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся – дивуюся, Чого душі моїй так весело.

Лучче було б, лучче було б не ходити, (2) Лучче було б, лучче було б не любити, А ще краще, а ще краще та й не знати, Як тепер, як тепер забувати. “Білих ручок не ламай, Ясних очей не стирай, Мене з війни із славою Собі ожидай!” Постій ... Лучче ...

Думки пряде – Над нивами. Над нивами – приливами, Купаючи мене, мов ластівку.

Їхав козак ... Свиснув козак на коня: (2) “Оставайся здорова! Як не згину, то вернуся Через три года!” Лучче ... (2)

Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба край – Як золото. Мов золото – поколото, Горить – тремтить ріка, як музика.

Гей, дзвін гуде – Іздалеку.

Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду Співаючи. Співаючи – кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий.

26. HINO NACIONAL UCRANIANO Державний Гімн України Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Державним гі́мном України є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційно «Музичну редакцію» державного гімну ухвалила Верховна рада України 15 січня 1992 року; слова гімну затверджено «законом про Гімн України» 6 березня 2003 року.

Історія

100

Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року: український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу. Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об’єднаних у Громаду, сталося миттєво. Проте, вже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» (“за шкідливий вплив на розум простолюду”) на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. На текст вірша значно вплинув «Марш Домбровського» — польський гімн «Jeszcze Polska nie zginęła». На той час він був дуже популярним серед народів, що боролися за незалежність. На мотив «Марша Домбровського» словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Слов’яни». Інша відома версія цієї пісні — болгарська «Шуми Марица», яка стала гімном Болгарії у 1886—1944 роках. Перша публікація вірша П. Чубинського у львівському журналі «Мета», 1863, № 4 Отримавши поширення на Західній Україні, патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький), ще й знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського пише музику до нього. Вперше надрукований у 1863, а з нотами — 1865 вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році. У 1917—1920 «Ще не вмерла Україна» як єдиний державний гімн законодавче не був затверджений, використовувалися й інші гімни. 1939-го року саме «Ще не вмерла Україна» був затверджений гімном Карпатської України. Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, «Ще не вмерла Україна» була відкинута як варіант, щоб не викликати занадто сепаратиські настрої серед українців. Потрібен був текст, у якому б стверджувалося, що Україна — держава, що входить до складу СРСР, що вона там «Між рівними рівна, між вільними вільна» та обов’язково повинна була висвітлена комуністична партія, яка веде Україну до комунізму. Це завдання виконав Павло Тичина. Саме його варіант «Живи,

26. HINO NACIONAL UCRANIANO | Державний Гімн України

Україно, прекрасна і сильна» і став державним гімном Української РСР у період з 1949 до 1991. Композитор Антон Лебединець створив музику для нього. Але цей гімн так ніколи й не знайшов популярності. Майже на всіх офіційних зборах лунав гімн СРСР, а не Української РСР. 15 січня 1992 музичну редакцію Державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображання у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», котрий запропонував президент Леонід Кучма. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля». Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 з 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії і Компартії. З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.

Закон України «Про Державний Гімн України» від 6 березня 2003 року Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції: «Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Приспів: Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду». Стаття 2. Встановити, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України. Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів. Стаття 3. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Стаття 4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. м. Київ, 6 березня 2003 року Президент України Л.КУЧМА N 602-IV

101

26. HINO NACIONAL UCRANIANO | Державний Гімн України

Український Національний Гімн “Ще не вмерла Україна” Hino Nacional Ucraniano “A Ucrânia ainda não morreu” слова:

1862 – Павло Чубинський

(1839-1884) > Pavlo Chubynsky

(letra)

музика: 1863 – Михайло Вербицький (1815-1870) > Mykhailo Verbytsky (música)

Versão antiga:

102

Ще не вмерла Україна, і (ні) слава, і (ні) воля. A Ucrânia ainda não morreu (ainda permanece viva, ainda não foi aniquilada), nem a glória, nem a liberdade. Ще нам, браття молодії (українці, молодійці), усміхнеться доля. Ainda, para nós, jovens irmãos (ucranianos) a sorte irá sorrir (mais uma vez). Згинуть наші вороженьки (воріженьки), як роса на сонці, Os nossos inimigos perecerão (evaporar-se-ão) da mesma forma que o orvalho derrete ao sol. Запануєм (Заживемо) і ми, браття, у своїй сторонці. E então, nós, irmãos, é que mandaremos (tomaremos posse; habitaremos, seremos soberanos) nas nossas terras. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, A(s) nossa(s) alma(s) e o(s) nosso(s) corpo(s) entregaremos pela nossa liberdade. I покажем, що ми, браття, козацького роду. E nós, irmãos, mostraremos que somos da estirpe dos kozakos (guerreiros valentes). Станем, браття, в бій кривавий (всі за волю), від Сяну до Дону, E lutaremos, irmãos, na batalha sangrenta (todos pela liberdade), desde o rio Sian até o Don (de ponta a ponta) В ріднім краю панувати не дамо нікому; Não deixaremos que ninguém mande na nossa pátria (terra natal). Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, O Mar Negro ainda irá sorrir, o avô Dnipró (rio) ficará feliz (irá se contentar). Ще у (на) нашій Україні доленька наспіє (доспіє). Pois ainda na nossa Ucrânia a sorte surgirá (há de vir). Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, щира праця свого ще докаже, A nossa persistência, o trabalho sincero ainda irão (com)provar tudo isto (serão recompensados). Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, Ainda a canção (alta, sonora) da liberdade irá ecoar por toda a Ucrânia. За Карпати відіб’ється, згомонить степами, Ecoará além dos Montes Cárpatos), ressoará pelas estepes, України слава стане поміж народами (ворогами). E a glória da Ucrânia prevalecerá (surgirá, será conhecida) entre os povos (nações) – (inimigos ?) Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Tradução adaptada para fins didáticos por Olga Nadia Kalko (novembro-2003)

REFERÊNCIAS

HUMESKY, Assya. Modern Ukrainian. Toronto: University of Michigan, Canada, 1980. BODNARCHUK, Ivan. Reader 1. Toronto: The Basilian Press,1996. BODNARCHUK, Ivan. Reader 2. Toronto: The Basilian Press,1996. BODNARCHUK, Ivan. Reader 3. Toronto: The Basilian Press,1996. HISTORY of Ukraine for Children of School Age [ Toronto]:Trident Press,1972. КРИП`ЯКЕВИЧ Іван; ДОЛЬНИЦЬКИЙ Мирон. Історія України. Видання Шкільної Ради, Нью Йорк, 1966. STRUK, Danilo Husar. Ukrainian for Undergraduates. Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies, The University of Alberta, Edmonton, 1982. Київська Русь та її перші правителі :: Князь Олег www.edu.vn.ua/konkurs2006/1/knyazi/oleg.html - 7k Сайт МЗС України – Публікації Українська кухня ... Голубці – поширена українська друга страва , яка поєднує м ’ ясо , рис , та овочі . Назва цієї страви – давня , і походить від слова ... www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/295.htm - 245k Видавництво «Плеяди» | Статті | Відкритий урок | ІНТЕРАКТИВНИЙ ... Символи кольорів. Зелений — воскресіння природи, молодість, красу та радість, добробут. ... пісня квітів, довершеність, витонченість, майстерність, ... Українські пісні: Тексти та акорди пісень www.pisni.org.ua/‎ Українські народні та авторські пісні. Слова, тексти, записи, скачати mp3, мп3, ноти та акорди. Біографії виконавців, обговорення творчості, форум MOEDA corrente na Ucrânia Hryvnia. Revista Bipa (Fé), v. 3, n. 83,p. 6, 1996. WIKIPÉDIA FOUNDATION. Ucrânia. Disponível em: <http://pt.wikipedia.org/wiki/Ucrania. >. Acesso em: 22 ago.2013. ENDEREÇO ELETRÔNICO DAS IMAGENS Disponível em <http://www.shutterstock.com/?language=pt>

SECRETARIA DE ESTADO DA EDUCAÇÃO SUPERINTENDÊNCIA DA EDUCAÇÃO DIRETORIA DE EDUCAÇÃO BÁSICA DEPARTAMENTO DE EDUCAÇÃO INFANTIL, ENSINO FUNDAMENTAL E MÉDIO CENTRO DE LÍNGUAS ESTRANGEIRAS MODERNAS