1994 07 08 nis gerb

*і ij 'ikftä f

Щомісячний науково-популярний і літературно-художній ілюстрований журнал

Заснований у серпні 1923 року

ЛИПЕНЬ-СЕРПЄНЬ

п о у п о

іо .

, р , с™

“

»Г С Й ™

п

і суспільство © журнал «Наука і суспільство», 1994

Ж УРНАЛ ВИДАЄТЬСЯ З А УЧ А СТЮ :

У номері: 2

Наші пріоритети ПЕТРЕНКО В. «Усе — всім»

4

У лабораторіях учених.

14

Андрієвський П. Дещо про «наш» СНІД ПАВЛЮ К О. Від злуки — до розриву. Взаємини урядів УНР і ЗУНР у 1919 році. БОЙЧЕНКО С. Щ о заливати у бак? Газорідинне пальне — спосіб розв’язання екологоекономічних проблем. СВІДЗИНСЬКИЙ А. Комунізм — глухий кут ци­ вілізації? ІВАНЕНКО Л. Спонука і засіб єднання

22

Мозаїка планети

24

ПАТРУШ ЕВ В. пріоритетів

28

3 історії науки і техніки

ЗО

ВЕРБА І. Від Богдана — до Івана, або Як заги­ нула українська держава ТРОФ’ЯК М. «Він весь жив У країною». Невідо­ мий документ про зв’язки С. Петлюри з Кубанню.

6 10 12

37

Національні

інтереси

і

У К Р А ЇН С Ь К О Ї А К А Д Е М ІЇ НАУК Н А Ц ІО Н А ЛЬН О ГО ПРОГРЕСУ (УАННП)

КОНЦЕРНУ «УКРЦУКОР»

вибір

41

«Гіперболоїд».

46

ВЕРБА І. На стрімнині епохи. Публікація істо­ ричної довідки відомого українського вченого О. Оглоблина «Герб міста Києва».

52

Біля домашнього вогнища

57

Невідоме про відоме

58

Люди та ідеї.

62

ІЛЛЄВИЧ С. Борис Паншин — побратим Вавилова Чудеса? Давайте розберемося... Про таємницю Бермудського трикутника

65

Д оброго вам здоров’я

69 71 74 80 82

БАБИЦЬКИЙ О. Поговоримо про любов ЩУЛІПЕНКО І. Чи розквітнуть Понтійські сади? ХОХЛАЧОВ В. Скільки живе мильна булька? Наші пріоритети. Цілюще опромінення. Призабутий просвітитель. Розповідь О. Радишевського — одного із українських першодрукарів.

84

«Сміхофразотрон»

87

Наш шаховий клуб

КО М ЕРЦ ІЙ Н О ГО БАНКУ «ПЕРСОНАЛЬНИЙ К О М П ’ЮТЕР» («ПЕРКОМБАНК»)

Гроші мають силу і навіть можуть говорити. Ми даємо Вашим грошам силу і примусимо їх говорити про Вашу перемогу. «Перкомбанк»

На стрімнині епохи Ім ’я історика і громадського діяча О. П. Оглоблина (1 8 9 9 — 1992) три було під забороною. Ревнителі «ідеологічної чистоти о в науці атестували вченого не інакше, як «українського бурж уазного націоналіста» «колаборанта», «зрадни­ ка українського народу», неодмінно зараховуючи його в розряд «служників іноземних розвідок». Усе це перешкоджало як об’єктивному вивченню творчо­ сті О. П. Оглоблина, так і з’ясуванню непростих обставин його життя. Лише останнього часу — за роки відродження української держави — ім'я визначного дослідника-українознавця знову спалахнуло на небосхилі вітчизняної науки.

О л е к с а н д р П етр о ви ч О гл о б л и н н ар о ­ д и в ся 24 л и с т о п а д а (6 гр у д н я ) 1899 р о к у в К и є в і. Й ого п о я ва на св іт д о с ь о го д н і о віян а т а є м н и ц е ю : за д е я к и м и д а н и м и , р ід н и м б а ть к о м х л о п ч и к а б ув у ч и те л ь о д н о го з к и їв с ь к и х народних учи­ лищ П . М . М е з ь к о , п р о те в н а с л ід о к , н а с а м п е р е д , м а те р іа л ь н и х о б стави н С а ш ­ ко ви хо в ув а в ся в з а м о ж н о м у к у п е ц ь к о м у р о д у О г л о б л и н и х . Й ого н азван и й б а ть ­ к о — П . І. О г л о б л и н б ув г л у х о н ім и м , в ід та к не м ав іс то тн о го вп ливу на ф о р м у в а н н я с в іт о г л я д у О л е к с а н д р а П е т­ ро ви ча. Є п ід с та в и в в аж ати , щ о й м ати вч е н о го К . П. О г л о б л и н а (Л а ш к е в и ч ) т а ­ к о ж м а ла п о д іб н і в а д и . У р а н н ь о м у д и ти н с тв і С а ш к о захо п и в ся к н и ж к а м и , які на в се ж и т тя стали його 46

о сн о вн и м и д о р а д н и к а м и в ск л а д н и х і б у р хл и в и х п о д ія х X X с т о л іт т я . З а ­ кінчивш и із з о л о т о ю м е д а л л ю Т р е т ю К и їв с ь к у ч о л о в іч у г ім н а з ію , м о л о д и й н аук о в е ц ь во сен и 1917 р о к у вступи в на іс то р и к о -ф іл о л о гіч н и й ф а к у л ь т е т К и їв с ь ­ к о го у н ів е р с и т е т у св . В о л о д и м и р а . Т у т, п ід о р у д о ю ш а н о в а н о ї р у с о ф іл ь с ь к о ї п р о ф е с у р и ( М .В . Д о в н а р -З а п о л ь с ь к о го , С . Т . Г о л у б є в а , М .М . Б уб н о в а та ін ш и х) п р о сл у ха в ск о р о ч е н и й к у р с гу м а н іта р н и х д и сц и п лін і в 1919-м у почав ви кл а д ати іс то р ію та у к р а їн о з н а в с тв о в к и їв сь к и х с е р е д н іх ш к о л а х . А л е ц е тр и в а л о н е­ д о в го : в ж е 1921 р о к у О . П. О гл о б л и н а зап р о си л и ч и тати л е к ц ії в К и їв с ь к о м у Ін с ти т у ті н а р о д н о ї о св іти ( К ІН О ) , к о ­ л и ш н ь о м у К и їв с ь к о м у у н ів е р с и т е т і. Ц е б у л а ц іла е п о х а у тв о р ч ій б іо г р а ф ії О л е к с а н д р а П е тр о в и ч а . М а й ж е 20 р о к ів в ід д а в учений ц ь о м у н а в ч а л ь н о м у за к л а ­ ду: тут сф о р м ув ався як д о с л ід н и к , лектор та п е д а г о г, н е п е р е в е р ш е н и й о р га н із а то р н авч альн о го п р о ц е с у . В е л и ­ к о го н а ук о в о го та гр о м а д с ь к о го р о з го ­ л о су н аб ув засн о ван и й за його у ч а стю і кер о в ан и й ним Істо р и ч н и й се м ін а р в и щ о го ти п у . Ц я ін с т и ту ц ія , щ о д ія л а в с т ін а х К ІН О , го т у в а л а м о л о д у ге н е р а ­ цію в и кл а д а ч ів та д о с л ід н и к ів д л я у к ­ р а їн с ь к и х вищ их ш к іл ; с е р е д в ід в ід у в а ­ чів с е м ін а р у в а р то н азвати такі н ауко ві та л а н ти , як К . Є . А н тип ович та М . 3 . Л е в ­ ч ен ко . Р а зо м зі с в о їм и у ч н ям и зр о став і О л е к с а н д р П етр о в и ч . У 1925 році з а в д я к и п р и та м а н н ій й о м у е н е р г ії, вели-

кій п р а ц е з д а т н о с т і, у м ін н ю розум но ро зп о р яди ти ся ч асо м він п ід го т у в а в і видав д в а гр у б е з н и х то м и з іс т о р ії у к р а їн с ь к о ї е к о н о м ік и X V I I I — X I X в ік ів . З а о д н у з цих п р ац ь — « П р е д к а п и та л и с т и ч е с к а я ф а б р и к а на У к р а и н е » , п ісл я п у б л іч н 9 го з а х и с т у в О д е с і у 1926 р о ц і, він п е р ш и м з в ітч и зн ян и х іс то р и к ів б ув у д о с то є н и й в ч е н о го с т у п е н я д о к т о р а іс т о р ії у к р а їн с ь к о ї к у л ь ту р и .

20— 30-і р о к и в ж и т ті О . П . О гл о б л и н а п о зн ач ен і друж бою з а к а д е м ік а ­ м и Д . І . Б а га л іє м і М . Є . С л а б ч е н к о м , як о ю він п и ш ався д о о ста н н іх д н ів св о го ж и т т я . С л ід з а зн а ч и ти , щ о р а зо м зі с в о їм и с та р ш и м и к о л е га м и О л е к с а н д р П е тр о в и ч тво р и в нову р е в о л ю ц ій н у ш к о ­ л у на п р о ти в а гу н е о н а р о д н и ц ь к ій , я к у р е п р е з е н ту в а в а д е п т у к р а їн с ь к о ї іс т о ­ р іо г р а ф ії а к а д е м ік М . С . Г р у ш е в с ь к и й . У з в 'я з к у з ц и м , д о д ія л ь н о с т і о ста н н ь о го на т е р е н і А к а д е м ії Н а ук О . П. О г л о б л и н ста в и в с я стр и м а н о і д е щ о ск е п ти ч н о ,— щ о , о д н а к , не з а в а д и л о й о м у з б е р іга т и п о в а гу д о в и зн ач н о го у к р а їн с ь к о го іс т о ­ рика. Д ія л ь н іс т ь у с т ін а х В с е у к р а їн с ь к о ї А к а д е м ії н а ук , п оч ата у 1926 р о ц і, д а л а м о ж л и в іс т ь О . П . О гл о б л и н у в и д р у к у в а ­ ти н и з к у ц ік а в и х р о з в ід о к , які не в тр а т и ­ ли н а у к о в о ї в а р то с ті д о н и н і. С е р е д них н а з в е м о « Е с к із и з іс т о р ії п о в стан н я П е т р а Ів а н е н к а (П е т р и к а )» , « Д о іс т о р ії Р у їн и » , « Д о іс т о р ії п о л іти ч н о ї д у м к и на п о ч а тк у X V I I I с т .» , « О р л и к і П е т р и к » . Ц і р о б о ти с тв е р д и л и н овий п о гл я д на істо р и ч н і п о д ії XVII— XVIII с т о л іт ь , з о к р е м а , на п о с та ть ге ть м а н а Іван а М азеп и. На д у м к у О . П . О гло б ли н а, доба М а з е п и — ц е час в ід р о д ж е н н я У к р а їн и , еп о ха п о л іти ч н о го , е к о н о м іч н о го , к у л ь ­ т у р н о го р о з в о ю , щ о н аступ и в по д р у г ій п оло ви н і X V I I с т о л іт т я . В с у п е р е ч д о р е ­ во л ю ц ій н ій р о с ій с ь к ій та р а д я н с ь к ій іс т о р іо г р а ф ії, вч ений вваж ав М а з е п у в и зн ач н и м д е р ж а в ц е м і д и п л о м а т о м . П р о а н а л із у в а в ш и іс т о р и к о - п о л іт и ч н і у м о в и , в я к и х о п и н и ла сь У к р а їн а на п о ч а тк у XVI 11 в ік у , О . П . О гл о б л и н п р и й ­ ш ов д о р е зо н н о го в и сн о в к у : Іван М а ­ зе п а п р о д о в ж у в а в з д ій с н ю в а ти плани Б . Х м е л ь н и ц ь к о го щ о д о в и зв о л е н н я у к ­ р а їн с ь к и х з е м е л ь в ід р о с ій с ь к о го д и к т а ­ т у , о д н а к ід е ю д р у г о ї Х м ель н и ч ч и н и в тіл и ти не в д а л о с я . В т ім , д ія л ь н іс т ь М а з е п и с п р и я л а п ід н е с е н н ю у к р а їн с ь к о ­ го го с п о д а р с тв а й к у л ь т у р и , а в ід та к — збереж енню цих в а ж ли ви х чинників у к р а їн с ь к о ї д е р ж а в н о с т і та н а ц іо н а л ь н о ї с а м о б у т н о с т і. С ь о г о д н і м ір к у в а н н я вче­ н о го ста л и х р е с т о м а т ій н и м и і п р и й н яті п е р е в а ж н о ю б іл ь ш іс т ю як з а р у б іж н и х , так і в ітч и з н я н и х д о с л ід н и к ів .

30-ті р о к и у в ій ш л и в ж и ття у к р а їн с ь к о ­ го с у с п іл ь с тв а то та л ь н и м н а с ту п о м с т а л і­ н із м у на всі с ф е р и б у т т я , в т о м у числі —

н а у к у і к у л ь т у р у . З а з н а в р е п р е сій і О л е к ­ са н д р П е тр о в и ч . Н а п р и кін ц і 1930 р о к у « к о м п е те н т н і о р га н и » з а а р е ш т у в а л и О г ­ л о б л и н а , зви н увати в ш и у « п р о таску в а н н і у к р а їн с ь к о го б у р ж у а з н о го н а ц іо н а л із м у » в н а у к у . О д н а к , с ф а б р и к у в а ти ч ер го в у с п р а в у н ад у к р а їн с ь к о ю ін те л іге н ц іє ю то д і не в д а л о с я . Н а п о ч а тк у 1931 р о к у д о с л ід н и к а з в іл ь н и л и . А л е у ти с к и не з а к ін ч и л и с я . В ін ц е м їх ст а л а тр и д е н н а д и с к у с ія з п р и в о д у н ауко ви х праць іс то р и к а , щ о в ід б у л а с я в тр авн і 1931-го в с т ін а х к о л и ш н ь о го К и їв с ь к о го у н ів е р с и ­ т е т у . З вуст н е д а в н іх к о л е г та учн ів , н а у к о ім іта то р ів і п р и сто сув а н ц ів р ізн о го га т у н к у , на О л е к с а н д р а П е тр о ви ч а б у л о в и л и то ц іл е ц е б р о ід е о л о гіч н о го б р у д у . Й ого з в и н у в а ти л и у « в ід р и в і в ід м а р к с и с ­ тсько ї науки», бур ж уазн о м у р е п р о д уку­ ванні с х е м и іс т о р ії У к р а їн и т о щ о . В ід ц ь о го часу п о літи ч н и й ти ск на О . П . О г ­ л о б л и н а р із к о п о с и л и в ся . А б и ун и к н у ти з іт к н е н ь з у р я д о в о ю ц е н з у р о ю , він б ув з м у ш е н и й н ю а н с ув а ти с в о ї в и со к о ін те л е к т у а л ь н і п р ац і п а р тій н о -п р о п а га н д и с­ тс ь к и м и д о м іш к а м и . В ід о м а д о с л ід н и ц я іс т о р ії В У А Н , д р у г і к о л е га в ч е н о го , проф есор Н . Д . П о л о н с ь к а -В а с и л е н к о з а зн а ч а л а , щ о цей час б ув « тя ж к о ю ж и ттє в о ю к а т а с т р о ф о ю д л я О гл о б л и н а : він в тр ати в всі к а т е д р и , д е я к і й о го вж е в и д р у к у в а н і р о б о ти не в и й ш л и ... Н а с л ід ­ к о м цих р е п р е с ій на к іл ь к а р о к ів був з а га л ь м о в а н и й у п рац і тал ан о в и ти й іс то ­ р и к , п р о ф е с о р ви со ки х ш к іл , щ о м ав б а га то уч н ів » . П о д а л ь ш и й ж и ттєв и й і тво рч ий ш лях О л е к с а н д р а П е тр о в и ч а — ц е н и зка з л е ­ тів і п а д ін ь . У 1932— 34 р о к а х він д и р е к т о р у є в К и їв с ь к о м у Ц е н т р а л ь н о м у ар хів і д а в н іх а к тів ; о д н а к н е в д о в зі його з в іл ь н я ю ть з р о б о ти ,— б у ц ім т о за т е , щ о зр о б и в п о в аж н е а р х ів о с х о в и щ е п р и ста ­ н и щ е м д л я « в о р о гів п р о л е т а р іа ту » — М . С . Г р у ш е в с ь к о го , В . О . Р о м а н о в ськ о го та ін ш и х . Н е в сти г д о с л ід н и к в л а ш ту в а ­ ти ся на р о б о ту д о Ін с т и т у т у м а т е р іа л ь н о ї к у л ь т у р и А Н У Р С Р (1 9 3 5 — 37 р р .), як зн о в у йо го з в іл ь н я ю т ь ,— ц ь о го р а з у за « с а б о т а ж » . О ста н н і п е р е д в о єн н і роки п р ац ю в ав в Ін с т и т у т і іс т о р ії У к р а їн и АН У Р С Р . У цьом у н ауковом у закладі вчений п осів п о в аж н е м іс ц е : в п р о д о в ж к іл ь к о х р о к ів оч о лю вав с е к т о р іс т о р ії к а п іт а л із м у ; п ід го т у в а в ц іл у п л е я д у ав то ­ р и те тн и х д о с л ід н и к ів : В. А . Д я д и ч е н к а , М . І. М а р ч е н к а , Ф . Є . Л о с я та ін ш и х. У ц ей ж е час він в ід н о в л ю є п р о ф е с у р у в К и їв с ь к о м у у н ів е р с и т е т і, н а к р е с л ю є і ч астко в о з д ій с н ю є гр а н д іо зн и й план в ід р о д ж е н н я і р о з в и тк у у к р а їн с ь к о ї іс то р и ч н о ї н а у к и , по якій п р о й ш л ася ст а л ін с ь к а кр и вава с о к и р а . О д н а к , п оч и ­ н а єть с я в ій н а ... У п ер ш і м іс я ц і в о єн н о го л и х о л іт тя п о ч алася е в а к у а ц ія а к а д е м іч н и х о с е ­ р е д к ів , с к л а д а л и с я сп и ск и в ч е н и х, к о тр і 47

м а л и виТхати в ти л . Я к св ід ч и л и о ч е в и д ц і, О . П . О гл о б л и н не п о тр ап и в д о ц ьо го р еєстр у. Із в с ту п о м н ім ц ів д о К и єв а вчений у в е р е с н і-ж о в тн і 1941 р о к у о чолив К и їв с ь к у м іс ь к у у п р а в у (К М У ). Я к п ер ш и й го л о в а К М У він п ік л у в а в с я про в ід р о д ­ ж е н н я с т о л и ц і, д б а в п р о и' н о р м а л ь н е ф у н к ц іо н у в а н н я , сп р и я в за сн у в а н н ю в о к у п о в а н о м у м іс т і У к р а їн с ь к о ї А к а д е м ії Н а у к . У п р о д о в ж 1942 р о к у О гл о б л и н о ч о л ю в ав М у з е й - А р х ів П е р е х о д о в о ї д о ­ би м . К и є в а , д е зб и р а л и і ф ік с у в а л и д о к у м е н т а л ь н і й у сн і св ід ч е н н я про « с та л ін с ь к и й к у л ь ту р н и й н е п ». Я к а в то р и те тн и й н а у к о в е ц ь , О л е к с а н д р П е т р о в и ч , в л ітк у 1942 р о к у за з а в д а н н я м н о в о ї а д м ін іс т р а ц ії о ч о ли в К о м іс ію по у к р а їн с ь к ій е м б л е м а т и ц і, я к а м а л а о б ­ гр ун ту в а ти д о ц іл ь н ість введен н я в У к р а їн і ге р а л ь д и ч н и х а т р и б у тів д е р ж а в н о с т і. Ц я ін с т и ту ц ія (д о н е ї в х о д и л и Н . Д . П ол о н с ь к а -В а с и л е н к о , П. П. К у р ін н и й , В . В . М ія к о в с ь к и й та ін ш і) п ід го т у в а л а о н о в л е н н я б а ть к ів щ и н и , вір и в , щ о у к ­ тр и р е в е л я ц ії; о д н у з них — « Г е р б м іс та р а їн с ь к и й н а р о д — т р у д ів н и к п о д о л а є всі К и єв а » — н аписав о со б и сто О . П . О г л о б ­ т р у д н о щ і на ш л я х у п о б у д о в и в л а с н о ї, л и н . Ч итачі « Н а ук и і с у с п іл ь с тв а » м а ю ть н е з а л е ж н о ї д е р ж а в и і п о с я д е г ід н е м іс ц е н а го д у о з н а й о м и т и с я з ц іє ю , ве л ь м и в є в р о п е й сь к ій с п іл ь н о с т і. З ц іє ю в ір о ю ц ік а в о ю , та, на ж а л ь , м а й ж е н е в ід о м о ю він і п о м е р — 16 л ю т о го 1992 р о к у в м іс т і р о б о то ю в ч е н о го ,— о з н а й о м и т и с я , з а у ­ С п р ін г ф іл ь д і. в а ж и м о , п е р ш и м и : р о з в ід к а О гл о б л и н а Е м ігр а ц ій н и й д о р о б о к О . П . О г л о б л и ­ н ік о л и н е д р у к у в а л а с я . Т и м б іл ь ш и й , на в ід з н а ч а є ть с я о б ш и р о м і р о з м а їт т я м га д а є м о , ін те р е с ста н о в и ти м е вона д л я п р о б л е м а ти к и . Х р о н о л о гіч н о він о х о п ­ у к р а їн с ь к и х іс т о р и к ів , д о с л ід н и к ів с п а д ­ л ю є всі к лю ч о в і п е р іо д и у к р а їн с ь к о ї щ и н и в ч е н о го ... іс т о р ії. У ч ен и й п л ід н о п р ац ю в ав т а к о ж на ц ар и н і г е н е а л о г ії. З н а с ту п о м Ч е р в о н о ї А р м ії, О . П . О г ­ С е р е д й о го си н те ти ч н и х р о б іт о со б л и ­ ло б л и н у 1943 р о ц і п е р е їх а в д о Л ь в о в а , ву в а р тіс н у в а гу м а є « У к р а їн с ь к а іс то ­ а в л іт к у 1944-го — д о П р а ги , д е в и кла д ав р іо г р а ф ія 1917— 1956 р р .» ; с е р е д с п е ­ в У к р а їн с ь к о м у В іл ь н о м у У н ів е р с и т е т і; ц іа л ь н и х праць с л ід н а с а м п е р е д в ід з н а ­ він п р о ф е с о р у є в ц ь о м у н ав ч ал ь н о м у чити м о н у м е н та л ь н е і гл и б о к е д о с л ід ­ з а к л а д і й п із н іш е , п іс л я й о го в ід р о д ж е н ­ ж е н н я ш е д е в р у у к р а їн с ь к о ї н ац іо н альн о ня в М ю н х е н і — н а п р и кін ц і 1945 р о к у . п а тр іо ти ч н о ї д у м к и к ін ц я X V I I I с т о л іт т я Н а п о ч а тк у п 'я т д е с я т и х іс то р и к п е р е ­ « Іс т о р ії Р у с ів » . К р а щ и й зн а в е ц ь М а з е б и р а є ть с я д о С п о л у ч е н и х Ш т а т ів , д е п и н ськ о го р е н е с а н с у , О гл о б л и н написав б а га то р о б и ть д л я р о з б у д о в и у к р а їн с ь к о ї гр у н то в н у м о н о гр а ф ію « Г е ть м а н М а з е п а іс то р и ч н о ї н а ук и в е м іг р а ц ії. В ін з а с н о в у є і й о го д о б а » , я к о ю п ід с у м у в а в вла сн у і о ч о л ю є У к р а їн с ь к е ге н е а л о гіч н е й г е ­ ти та н іч н у , м а й ж е п ів в ік о в у п р ац ю над р а л ь д и ч н е то в а р и с тв о (1 9 6 3 ), У к р а їн с ь к е ц іє ю п р о б л е м а ти к о ю . В е л и к у істо р и к о іс то р и ч н е то в а р и с тв о (1 9 6 5 ) та ін ш і л іт е р а т у р н у ва гу м а ю ть т а к о ж сп о гад и м іж н а р о д н і о р г а н із а ц ії. В п р о д о в ж с ім ­ в ч е н о го п р о в ід о м и х д ія ч ів у к р а їн с т в а , н а д ц я ти р о к ів , п о ч и н аю ч и з 1960-го, й ого д у х о в н и х р е ч н и к ів — А . Ш е п ти ц ь О . П . О г л о б л и н п р а ц ю є к о н с у л ь та н то м к о го , Д . І. Д о р о ш е н к а , Б. Д . К р у п н и ц ь У к р а їн с ь к о г о н а ук о в о го ін с т и т у т у Га р ­ к о го , Н . Д . П о л о н с ь к у -В а с и л е н к о та ін ­ в а р д с ь к о го у н ів е р с и т е т у . Т р и в а л и й час ш их. він го л о в у є в Н а у к о в ій р а д і С х ід н о є в р о ­ О л е к с а н д р П етр о ви ч О гл о б л и н во ч е­ п е й с ь к о го д о с л ід н о г о ін с т и т у т у ім е ­ ви дь са м н а л е ж и ть д о ц іє ї с л а в н о ї ні В . К . Л и п и н с ь к о го у Ф іл а д е л ь ф ії. к о го р ти й з а с л у г о в у є на у к л ін н у ш ан у В 1970-у с т а є п р е з и д е н т о м У к р а їн с ь к о ї с п ів в ітч и з н и к ів . Х а й ця н е в е л и ч ка р о з в ід ­ В іл ь н о ї А к а д е м ії Н а у к у С Ш А . П ід й о го ка с т а н е ск р о м н и м ви явом т а к о ї шани о р у д о ю з р о с т а є ц іла п л е я д а в ід о м и х і п р и с л у ж и ть с я в с ім , к о м у не б а й д у ж і у ч е н и х -у к р а їн о з н а в ц ів _ — Л . В и н ар , його ім 'я і й о го с п р а в а ... О . В ін то н я к , В . О м е л ь ч е н к о та ін. Д о к ін ц я ж и т т я О л е к с а н д р П етр о ви ч в ід ч ув ав н о с та л ь гію за У к р а їн о ю , ж ва во ц ік а в и в с я в с ім , щ о та м в ід б у в а л о с я . З р а д іс т ю в іта в він д е р ж а в о т в о р ч е 48

Герб міста Києва Олександр ОГЛОБЛИН Герб «К уш а ». З пе­ чатки К иївського магі­ страту. X V II століття. Герб * Архангел Михаїл ».

Публікується вперше

З а га л ь н о -є в р о п е й с ь к а п р а к ти к а д о д е р ­ ж у є т ь с я с т а р о ї к у л ь т у р н о ї т р а д и ц ії м іс ь ­ к и х ге р б ів . К о ж н е , н а д то -ж ви зн ач н е, м іс т о м а є свій власн ий ге р б . Ц ей ге р б н а л е ж и ть д а н о м у м іс то в і і т їл ь к и й о м у . Він в ід р із н я є й о го в ід ін ш и х м іс т . Він ста є іс то р и ч н о ю е м б л е м о ю ц ь о го м іс т а , й в ж и в а є ть ся в у с іх о ф іц ій н и х а к та х м іс ь к о ­ го у р я д у . С т а р е , ти с я ч о л іт н є м іс т о — ст о л и ц я У к р а їн и — К и їв — т а к о ж м ає св ій істо р и ч н и й ге р б . Я к щ о п и тан н я п р о К и їв с ь к у м іс ь к у печатку* м о ж н а вв аж ати з а б іл ь ш -м е н ш з 'я с о в а н е в іс то р и ч н ій н а уц і, то п р о герб м іс т а К и єв а ц ь о го не м о ж н а с к а з а т и . В н а ук о в ій л іт е р а т у р і є т іл ь к и о к р е м і п р и н а гід н і з га д к и й у ваги щ о д о ц ь о го п и та н н я. О т ж е , не в с і, н авіть о сн о вн і, м о м е н ти й о го в и с в ітл е н о . С п р а в а в т о м у , щ о К и їв м ав п р о тя го м с в о є ї б а г а т о в ік о в о ї іс т о р ії два ге р б и , які вж и в а л и ся в п евн ій іс то р и ч н ій п о с л і­ д о в н о с т і. Н а й ста р іш и й ге р б м . К и єв а , в ід о м и й н ам на м іс ь к ій п е ч а т ц і,— це т . з . « К у ш а » , л у к аб о а р б а л е т , с а м о с т р іл . З у с т р іч а є м о й о го в п е р ш е к о л о 1500 р о ­ к у , н а й п із н іш е — в 1770-х р р . Ц ей ге р б щ іл ь н о з в 'я з а н и й з К и їв с ь к о ю М а гд е б у р г іє ю . Є всі п ід ста в и д у м а т и , щ о він б ув в ста н о в л е н и й р а зо м з н а д а н н я м К и єв у м а г д е б у р г с ь к о г о п р а в а ', с е б т о не п із н і­ ш е д р у г о ї п о ло в и н и X V с т. (а , м о ж е , й р а н іш е , в часи В іт о в т а 2). В п лив н ім е ц ь ­ к о ї м іс ь к о ї п р а к ти к и т у т б е з п е р е ч н и й . П о х о д ж е н н я « К у ш і» н е в ід о м е . А л е , цей ге р б в ід н о в и в , на н аш у д у м к у , у X V с т о л іт т і с т а р у , щ е з часів К и їв с ь к о ї д е р ж а в и , т р а д и ц ію . Д а в н о в ж е в к а за н о б у л о на т.е, щ о « К у ш а » є м о д и ф ік а ц іє ю ста р о го к и їв с ь к о го « Т р и з у б а » , ц ьо го У п у б л ік а ц ії зб е р е ж е н о мовні й стилісти чні особливості о р и гін алу. П ід к р е сл е н н я в те к ­ сті — авто р ські.

4 «Н а ук а і су с п іл ь ств о » № 7 — 8

д и н а сти ч н о го з н а к у ск а н д и н а в с ь к и х Рю р и к о в и ч ів 3, с т а в ш е го д е р ж а в н и м ге р б о м К и їв с ь к о ї д е р ж а в и . З д р у г о г о б о к у , в л іт е р а т у р і п о д а н о д у м к у п р о т е , щ о в ід о б р а ж е н н я х р е с та на п ід ста в ц і е в о л ю ­ ц іо н у в а л о д о с и т ь д о в ги м і с к л а д н и м ш л я х о м (1 6 ти п ів е в о л ю ц ії) ч е р е з л у к д о с а м о с т р іл у (« Z n a k i p ie c re tn e ru s k ie . V it y h e ra ld y e rh e » . P a ris, 1862, т а б л . 5 ). О д н и м з етап ів е в о л ю ц ії х р е с та , м о ж л и в о , був « Т р и з у б » , д а л ь ш о ю е в о л ю ц іє ю й о го б у л а К и їв с ь к а « К у ш а » . Г о д і т е п е р с к а з а т и , чи т р а д и ц ія « Т р и зу б а » б е з п о с е р е д н ь о вп ли ­ н ула на к и їв сь к и й м ісц е в и й ге р б X V с т ., чи, м о ж е , « Т р и з у б » п ер е й ш о в у « К у ш у » ч е р е з як ісь р о д о в і ге р б и к н я з ів с ь к і (а б о ш л я х е т с ь к і). А л е ген е ти ч н и й з в 'я з о к « К у ш і» і « Т р и з у б а » є ц іл к о м ім о вір н и й , і й о го не в ід к и д а є й М . С . Г р у ш е в с ь к и й (« У к р а їн с ь к и й ге р б » — «Н а п о р о зі н о в о ї У к р а їн и » .— К ., 1918, с . 9 4 ). Д о ц ь о го с л ід д о д а т и с л у ш н е з а у в а ж е н н я в ід о м о го зн а в ц я у к р а їн с ь к о ї ге р а л ь д и к и Т о к ар ж е в с ь к о го -К а р а ш е в и ч а про т е , щ о «ви­ м о га ко н ч е п р и л іп и ти д о к о ж н о го ге р б а я к у сь н а зв у , б а ж а н н я з м а т е р іа л із у в а т и м а л ю н о к п о я сн е н н я м та н азво ю з щ о ­ д е н н о го чи п р и р о д н ь о го ж и ття з м у ш у в а ­ ли в д е я к и х в и п а д ка х п е р е м ін я т и ге р б , в ін ш и х м а л ю в а ти й о го ц іл к о м н е п р а­ ви льн о » (Я н з Т о к а р Т о к а р ж е в с ь к и й К а р а ш е в и ч . П о х о д ж е н н я і ге р б ге ть м а н а

1 Ф е о д а л ь н е й м іс ь к е право, згід н о з яким м істо зв іл ь н я л о ся в ід втруч ан ня й с у д у ф е о д а л ів . М а гд е ­ б у р з ь к и м правом К и їв к о р и стув а вся в ід по чатку X V с т о л іт т я , щ о б у л о п ід тв е р д ж е н о сп ец іальн и м п р и віле єм ли то в ськи х князів у 1494 р о ц і.

2 В іто в т (В іта у т а с , 1350— 1430) — велики й к н язь ли товський (1392— 1430).

3 Рю р и к (?— 879) — за р усь ко ю літо п и сн о ю л е ­ ге н д о ю , в атаж о к в ар язьки х д р у ж и н , який 862 р о к у захопив в л ад у в Н о вго р о д і і поклав початок д и н а с тії Рю ри кович ів.

4 То кар ж евськи й-К ар аш еви ч Ян — польський істо р и к -ге р а л ь д и с т.

49

М а зе п и — « М а з е п а » , З б ір н и к , то м 1, В ар ш а в а , 1938, с. 5 9 ). С та р и й к и їв сь к и й « Т р и з у б » , зн а ч е н н я я к о го н е з р о з у м іл е д л я нас, н е з р о з у м іл и м б ув і в X V с т о л іт т і, й о с м и сл е н н и м з о с т а в с я як л у к , аб о с а м о с т р іл . Т р е б а з а у в а ж и ти т а к о ж , щ о цей ге р б з а зн а в п р о тя го м X V I I — X V I I I с т . п евн их м о д и ф ік а ц ій (д и в . К . А н т о н о ­ вич. « К и їв с ь к а м іс ь к а п е ч а т к а » .— « Ю в і­ лей н и й з б ір н и к В У А Н на п о ш а н у а к а д . Д . І. Б а т а л ія » ), « К у ш а » , з д е я к и м и н е зн а ч н и м и в ід м ін ­ н о с тя м и , б у л а ге р б о м м іс т а К и єв а д о 1780 р о к ів , к о л и , в з в 'я з к у з п о ш и р е н н я м на К и їв « Г о р о д о в о го п о л о ж е н и я » , « А р ­ х а н ге л М и ха и л в се р е б р я н о й о д е ж д е в го л у б о м п о л е » (І П о л н о е С о б р а н и е З а к о н о в , т. X X I , № 15422; в и д р ук у в а н и й цей ге р б в « К н и ге ч е р т е ж е й и р и с ун ко в . Р и су н ки ге р б а м го р о д о в » , С П б ., 1843, л . 2 9 ) не ви тісн и в й о го . О т ж е ге р б « К у ш а » (в ід ф р а н ц у з ь к о г о « co u ch e », ч асть к о р б и 5, щ о п р и л я га л а д о о б ли ч ­ ч я ,— g lo g e r, E n c y k lo re d ia S taro -P o lska , W a rs z a w a , 1902, str. 126). Д р у ги м ге р б о м м іс т а К и єв а б у л о в ід о б р а ж е н н я А р х а н ге л а М и х а їл а . Д е я к і д о с л ід н и к и (п р и м ір о м Д . М . Щ е р б а к ів с ь ­ кий6) в в а ж а ю ть , щ о « існ у в а л о й вж и ва­ л о сь м а й ж е р ів н о б іж н о д в а ти пи ге р б ів К и є в а :— « К у ш а » й « А р х а н ге л М и х а їл » . (Д. Щербаківський. Р е л ік в ії ста р о го к и їв с ь к о го с а м о в р я д у в а н н я . « К и їв та йо го о к о л и ц я » , К ., 1926, с. 231 ). Ц я д у м к а з 'я в и л а с ь д а в н о в п о л ь сь к ій л іт е р а т у р і (S lo u n ik g e o g ra fic h y , t. IV , str. 61 ). А л е ту т м а є м о д е я к у п л у та н и н у . « А р х а н ге л М и ­ х а їл » в л и то в сь к о -п о л ь с ь к і часи був ге р б о м не міста К и єв а, а К и їв с ь к о ї з е м л і, К и їв с ь к о г о в о є в о д ств а . Й о го в ід о б р а ж а ­ ли на ч е р в о н о м у т л і, з гл о р іє ю над го л о в о ю , в п р ав ій р у ц і м е ч , д о д о л у о п у щ е н и й , в л ів ій — п іхви , які к ін ц е м т о р к а ю т ь с я м е ч а (Щербаківський, 231, Д и в . S L . g e o g ra fic h y , IV , 61). П ісл я П е р е я с л а в с ь к о ї у го д и 1654 р . М о с к о в с ь ­ кий у р я д з д е я к и м и в ід м ін а м и («в п р ав и ­ ці А р х а н ге л т р и м а є не о п у щ е н и й , а п ід н я ­ тий в го р у м е ч , а в л ів ій р уц і з а м іс т ь піхвів щ и т » ) вваж ає « А р х а н ге л а М и х а їл а » за К и їв с ь к и й ге р б . (Д и в . « Б о л ь ш у ю Г о с у ­ д а р с тв е н н у ю к н и гу » 1672 р .— « П о р тр е ­ ты , ге р б ы и п еч ати Б о л ьш о й Г о с у ­ д а р с тв е н н о й К н и ги 1672 г.» — С П б ., 1903 — с. 3 4 ). Т ак було н ап р и кін ц і X V I I с т. (1 6 9 8 — 1699). (Д и в . А . Л а к и е р « Р у с с к а я г е р а л ь д и к а » , кн. I. С П б ., 1855, с. 281 і т а б л . X V I I ) . «В т а к о м у п р и б л и зн о в и г л я д і,— к а ж е Д . М . Щ е р б а к ів с ь к и й ,— ми б а ч и м о ге р б К и єв а і на п еч атц і М а л о р о с ій с ь к о ї к о л е г ії» , з а т в е р д ж е н о ї П е тр о м І в 1722 р . (Д и в . Барсуков, 5 Т о б то , ш ле м а.

6 Щ е р б ак ів сь ки й Д а н и л о М ихайлович (1 8 77 — 1927) — в ідо м и й ук р а їн сь ки й м у з е єз н а в е ц ь , м и стец тво зн авец ь, е тн о гр а ф .

50

П р а в и те л ь с тв е н н ы е п еч ати в М а л о р о с ­ си и .— « К и е в с к а я С та р и н а » , 1887, IX , п р и м .). Ге р б м іс т а К и єв а , з а т в е р д ж е н и й р о с ій с ь к и м у р я д о м в 1729 р о ц і, мав «в с е р е д и н е а н ге л а в б е л о м о д еян и и с м е ч е м , си я н и е ж е л т о е , п о л е л а з о р е ­ вое» (А . Л а к и е р , Р у сск а я ге р а л ь д и к а , кн. I, С П б ., 1855, с. 2 9 1 ). А п р о те п е ч а тка з « К у ш е ю » о ф іц ій н о в в а ж а л а ся аж д о 1780-х р о к ів , п р о щ о св ід ч и ть і Н о в го ­ р о д ц е в . А л е в 1784 р о ц і, за йо го т в е р д ж е н н я м , « Г е р б К и е в ск и й , А р х а н ге л М и х а и л , и зо б р а ж е н в го л у б о м п о л е , сто я щ и й на го р е в в о и н ск о м н а р я д е , в правой р у к е д е р ж и т м е ч , а в лево й щ и т, гл а в а н е п о к р о в е н н а , о к о л о го ло вы ве н е ц » (« С б о р н и к м а те р и а л о в д л я и сто ­ р и ч е ско й то п о гр а ф и и К и е в а » , К ., 1874, с. 125— 126). В 1853 р . ге р б К иєва в и зн ач е н о т а к : «В л а з у р е в о м п о л е св. А р ­ х и с т р а т и г М и хаи л в с е р е б р я н о м о д ея н и и и вооруж ении с п лам енею щ им м ечем и с е р е б р я н ы м о д ея н и и и во о р у ж е н и и с плам енею щ им м ечем и сер еб р яны м щ и то м » . (Д . Щ е р б а к ів с ь к и й , op. cit, 23 2 ). « А р х а н ге л М и х а їл » б ув т а к о ж ге р б о м н о в о ї К и їв с ь к о ї г у б е р н ії. Ц е ге р б існував аж д о 1917 р о к у . Іс т о р и ч н е п о х о д ж е н н я ц ь о го ге р б а щ е не з 'я с о в а н е . А л е не з о в с ім правий був М . С . Г р у ш е в с ь к и й , в в аж аю ч и , щ о цей ге р б не м а є за со б о ю у к р а їн с ь к о ї т р а д и ц ії (Д и в . В. М о д за л е в с ь к и й і Г. Н арб у т « Д о п и тан н я п р о д е р ж а в н и й ге р б У к р а їн и » — « Н а ш е М и н у л е » , 1918, 1, 121) (« Н а п о р о зі н о в о ї У к р а їн и » , с. 9 5 ). А р х іс т р а т и г М и х а їл — це ста р и й , м а б у т ь , з часів п р и й н я ття х р и сти я н ств а , п атрон м іс т а К и єв а. С та р о д а в н є існ у в а н н я аж д в о х М и х а й л ів с ь к и х м о н а сти р ів (З о л о т о ­ в е р х о го і В и д у б е ц ь к о г о ) с в ід ч и ть про о со б ли ви й п іє те т д о н ьо го в К и єв і. М . О . М а к си м о в и ч 7 га д а є, щ о « о тс ю д а ж е (з ід М и х а й л ів с ь к о го м о н а сти р я О . О .) п о л у ч и л св о є н ач ало и ге р б К и е в ск и й , п р е д с та в л я ю щ и й А р х и с т р а т и га М и х а и ­ ла» (М . А . М а к си м о в и ч . С о б р а н и е со ч и ­ нен ий, т. П, К ., 1877, с. 103). В ід о м а є л е г е н д а п ро М и х а й л и к а , « з н а м е н и т о го л и ц а р я , гр о з у та та р і х о р о б р о го з а х и сн и ­ ка К и єв а » , який н іб и -то п о б у д у в а в М и х а й ­ л ів сь ки й « со б о р » . Т. П . С у ш и ц ь к и й 8, ви сло вив с л у ш н у д у м к у п р о те , щ о «в о б р а зі М и х а й л и к а — о б о р о н ц я Ки єв а» в ід б и в с я « п р о сто св. а р ха н ге л М и х а їл — п о к р о в и те л ь м . К и єв а : ге р б о м м . К и єв а і є я к р а з о б р а з св. М и х а їл а ... Ц ей А р х а н ге л д ав н о м іг в н ар о д і в в аж ати сь за о б о р о н ц я — п о к р о в и те л я К и єв а, щ е за часів д о та та р с ь к о го н а сту п у Б а ти я , с е б ­ то з X I в., к о л и б у л о з б у д о в а н о М ихайМ акси м ович М ихайло О л ек сан д р о в и ч (1 8 04 — 1873) — у к р а їн с ь к и й у ч е н и й -п р и р о д о зн а в е ц ь , іс то р и к , ф о л ь к л о р и с т, пи сьм енни к.

8 С уш и ц ьки й Т е о ф іл а к т П етрович (1890— 1919) — л іте р а ту р о з н а в е ц ь .

л ів с ь к о г о м о н а с т и р я » . (П р о ф . Т.Сушицький. Д о іс т о р ії п о л іти ч н и х о п о в ід а н ь п ро М и х а й л и к а , З о л о т і в о р о та та п р о Бати я — « З а п и с к и Іс т о р и ч н о -Ф іл о л о гіч н о го В ід д іл у В У А Н » , к н . II — I I I , К. , 1923, с . 7 — 8 ). О т ж е ге р б з в ід о б р а ж е н н я м А р х а н ге л а М и х а їл а , вж и ван ий за л и то в сь к о -п о л ь с ь ки х часів як ге р б К и їв с ь к о г о в о є в о д ств а ( з е м л і) , хоч і не м а є т а к о ї ге р а л ь д и ч н о ї т р а д и ц ії щ о д о м іс т а К и єв а , я к у м ає « К у ш а » , а все ж він п о в 'я зан и й був з с т а р о ю к и їв с ь к о ю т р а д и ц іє ю , з к у л ь то м А р х іс т р а т и г а М и х а їл а , п атр о н а м . К и єв а, н а р е ш т і, з ге р б о м в е л и к и х к н я зів К и їв с ь ­ ки х X I I с т. (А . Л а к и е р , o p. с it. I, 105— 106). П о зб а в л е н и й б іл ь ш о в и к а м и ге р б а , так с а м о як і св о го м іс ь к о го с а м о у п р а в л ін н я , К и їв м у с и т ь т е п е р д іс т а т и св ій власний ге р б . Я ки й ж е з д в о х історичних ге р б ів м . К и єв а м а є п е р е в а гу д л я нас? Н а наш у д у м к у , п ер ш и й — « К у ш а » , який м а є с т а ­ р у геральдичну т р а д и ц ію « Т р и з у б а » X — X I с т ., який п о н ад 300 р. б ув м іс ь к и м ге р б о м К и єв а в часи М а г д е б у р г ії ( X V — X V I 11 с т .) і який б ув н аси л ь н о ск асо в ан и й р о с ій с ь к и м у р я д о м в кін ц і X V I I I ст. В у м о в а х в и зв о л е н н я К и єв а н ім е ц ь к о ю а р м іє ю в ід м о с к о в с ь к о -б о л ь ш е в и ц ь к о ї в л а д и , с а м е ста р и й м ісь к и й ге р б м а є п о в н е п р ав о на існ ува н н я*. Н е т о р к а є м о с ь т у т п и тан н я п р о зо в н іш ­ ній в и гл я д ц ь о го ге р б а й х у д о ж н ь о го йо го о ф о р м л е н н я . Ц е ін ш а сп р ав а, яка в и м а га є с п е ц іа л ь н о го р о з г л я д у . З св о го б о к у м и в в а ж а є м о , щ о б аж а н а б у л а б та к а х у д о ж н я с т и л із а ц ія ст а р о д а в н ь о го м іс ь к о го ге р б а , яка б м а к с и м а л ь н о н а б л и зи л а й о го д о « Т р и з у б а » .

2 2 .V I.1 9 4 2 р . К и їв

Друкується за машинописною копією, яка зберігається в Центральному дер­ жавному архіві вищих органів влади та управління України (ф. 3561.— Оп. 1 — Спр. 55.— Арх. 1— 7) Вступна стаття і публікація

Ігоря ВЕРБИ.

*М . С . Груш евськи й пиш е: «Я вваж аю , що сі два знаки («Тр и зуб » і «К уш а» — О . О .) м аю ть право на те, щ об їх уваж али укр аїн сь ки м гер б о м . (П р и м ітк а О . О гл о б л и н а).

4*

51