1999 02 ntsh gerb by Aleksey Yankovskiy

Наукове товариство ім. Шевченка в Україні Історико-філософська секція ** * Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевеького Національної Академії наук України Львівське відділення ** * Львівський Національний університет імені Івана Франка Інститут історичних досліджень

Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій Н ТШ в Україні

Випуск другий

(1995-1997 рр.)

Л ьвів — 1999

Р Е Д А К Ц ІЙ Н А КОЛЕГІЯ:

ЯРОСЛАВ ГРИЦАК, ЯРОСЛАВ ДАШ КЕВИЧ, ОЛЕГ К УП ЧИ Н СЬКИ Й , ІГ О Р СКОЧИЛЯС

Видається за ухвалою Історико-філософської секції Н ТШ з 10 грудня 1997 р.

Літературна редакція: Наталя К ІТ

Друкується завдяки фінансовій підтримці Освітньої фундації Петра Яцика в Міссісазі (Онтаріо, Канада)

IS B N 966-02-0451-5

Андрій ГРЕЧИ ЛО ДО П И Т А Н Н Я П РО ГЕРБ К И Є В А В К ІН Ц І X V - К ІН Ц І Х У Л І СТ.

У радянській історіографії склався певний стереотип щодо герба міста Києва, який використовувався у кінці X V - кінці X V III ст. Зокрема, дослідниця В. Румянцева стверджувала, що в останні роки X V ст. місто “ отримало свій герб із сюже том, аналогічним зображенню на гербі Київського воєводства - “ ангела білого в червоному полі” , посилаючись при цьому на гербовник К.Несецького1. Щоправда, у самому гербовнику про міський герб взагалі не йшлося, а тільки подано опис земельного знаку, хоча приписування зображенню ангела чи архангела Михаїла ролі герба Києва також не було новим воно траплялось і раніше як у польських, так і українських публікаціях2. Д алі В.Румянцева виділяла в окреме поняття “ магістратську печатку” , на котрій було “ зображення руки, що тримає самостріл, який називали також “ кушею”3. Ана логічна сепарація понять “ міський герб” та “ магістратська печатка” зустрічається й у інших публікаціях дослідниці та в компіляціях з них4. Проте, подібний висновок не тільки не підтверджується джерелами, але й є безпідставним з точки зору тогочасного функціонального призначення герба. Ця помилка спричинена нерозумінням різниці між міським і те риторіальним знаком. Найважливішою суспільно-політичною функцією герба в цей період була роль символу самоврядування міста. На практиці вона зводилася здебільшого до застосування герба саме на міській печатці (у текстах грамот Х У -Х У ІІІ ст. “ герб” і “ печатка” фігурують як адекватні поняття). Міський знак також використовувався на прапорах, будівлях, ставився на

2 Д и в . х о ч а б: ЧС. — \Varszawa, 1883. — Т. IV . — Б. 61; Щ ербаківський

Д-

Р е л ік в ії старого київського самоврядування ок оли ц я . — К и їв, 1926. — С . 231.

//К иїв

та

його

Румянцева В. Эмблемы зем ель и городов Л евобереж ной У раины периода ф еодализм а. — К ., 1986. — С . 45. Д и в., н ап р и к лад : П анченко В. Герб К иева //К иївська старовина. — 1994. — № 3. — С . 96.

мірних ємностях, ним знакували стоплений віск та різні ви роби, відоме його вживання у водяних знаках тощо. На вій тівських та лавничих печатках переважно зустрічаються пев ні видозміни герба міста. Поява в українських землях перших міських знаків, які поступово набули значення гербів, відома ще з початку X IV ст. їх виникнення тісно пов'язане з еволюцією українських феодальних міст і формуванням у них громад, наділених пев ними самоврядними функціями. Так, із отриманням магде бурзького права міське населення звільнялося від управління й суду великого князя чи королівського урядника. Керівні повноваження переходили до призначеного війта, який очо лював міське самоврядування. Очевидно, що й раніше вико ристовувалися символи, котрі вказували на приналежність військових формувань чи якоїсь власності конкретному воло дарю, особі чи групі осіб (можливо - й тій чи іншій формі міських поселень) і створили передумови для подальшого розвитку геральдичних традицій. Однак утрадиційнення місь кої геральдики слід пов'язувати із виникненням самоврядних міських громад та конкретного часу стабілізації їх початко вого знаку, який набуває постійного характеру (що й сфор мувало поняття “ міський герб” ). Колонізаційний процес на П оділлі й Правобережжі в XV ст. переривався частими нападами кримських татар, зокрема значним погромом Києва у 1482 р. Тому особливо активне впровадження магдебурзького права відбувалося в кінці XV ст., коли великим князем Олександром дано грамоти Луцьку, Києву та ряду інших великих міст. Зокрема, традиція пов’ язує 1497 р. й отримання магдебурзького права Брацлавом разом з іменем міста св.Петра . Такі припущення вигля дають дуже правдоподібно з огляду на тогочасне значення цього міста. У пізніших джерелах X V I ст. згадується про ви користання Брацлавом герба зі зображенням св.Петра0, що може підтверджувати наведену версію. На жаль, текст привілею для Києва не зберігся й точна дата його виставлення невідома. У травні 1494 р. великокня-* Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета (д алі — Т П Е И С К ). — Кам енец-П одольск, 1901. — В ьш . 9. — С . 123. а Paprocki В. Herby rycerstwa polskiego. — Krakow, 1858. — S. 921.

жим листом підтверджуються давніші права киян, а в кінці документу зазначається: “ и всимъ есмо пожаловали м'кщан кіевскіхь и все поспольство, по давному, какъ было за вели кого князя Витовта: бо мы никому новины не велимъ уво дити, а старины рухаты...” 7 А л е вже в грамоті про звіль нення від сплати мита від 4 червня 1505 р. прохачами є “ войтъ м'кста кіевского, и бурмистры, и радцы, и вси игкщане” 8, що засвідчує нову самоврядну організацію міста. Це підтверджується й грамотою 1499 р. (даною киянам після скарги київського воєводи Дмитра Путятича), у котрій фіксу ється: “ какъ есмо дали вамъ право Н емецкое...”9. Проведе ний нами порівняльний аналіз чотирьох тогочасних грамот на магдебурзьке право, виставлених 31 червня 1497 р. для Луцька10, 4 жовтня 1498 р. для Дорогочина11 (за публікацією Ф.Леонтовича привілей датований 17 січня 1498 р.12*) і По лоцька та 14 березня 1499 р. для Мінська14 показав, що до кументи мають подібну структуру, містять майже ідентичні формулювання й у них немає ніякого надання герба чи пе чатки. Натомість фіксуються окремі аспекти, що вказують на функціональне застосування міського знаку: “ на ратуши ма ють мФтьі бочку мерную и модницу съ знаменемъ мН&стскимъ [...] мФты важницу, и тежъ калницу, и весь воскъ тамъ же стопленый печатью ихъ мають знаменовать!...” 16 •J

А к т ы , относящ иеся к истории Западной России (д а л і — А З Р ). — Санкт-Петербург, 1846. — Т . I. — С . 146. 8 Там ж е. — С . 173. *оТам ж е . — С . 194. Ч.

А р х и в Ю го-Западной России (д а л і — А р х и в Ю З Р ). — К ., 1869. — V. — Т . I. — № IV.

А к т ы Л и товско-Русского государства (д а л і — А Л Р Г ) . — М осква, Н>00. — В ы л . 1. — № 59. А к т ы Л и товской м етрики. — В арш ава, 1896. — Т . I. — В ьш . 1. ГГ № 371. 8 А З Р . — Т . I. — № 159. u Там ж е. — № 165. Т ам ж е. — С . 181, 188; порівняй з латинським текстом привілею Для Д орогочина: “ Habebunt item in praetorio mensuram frugum et mensuram otellis signo eorum siguata, locabunt etiam cameram coeree liquefactoriam alias czapnicza et ceram liquefactam signo eorum notabunt” ( А Л Р Г . — В ы л . 1. — 8 5 .), ч и Л у ц ь к а : ’’Damus dcmum et admittimus cameram ponderum, alias

Можна припустити, що київська грамота мала би мати подіб ний зміст і містити аналогічні формули. У згаданому вище привілеї київським міщанам 1505 р. також згадується міська печатка: “ ...у которых мФщан кіевскихь зъ ратуша кіевского бу деть листь подъ ихъ печатью мФстскою, тымъ м'Ьщаномъ не надоб'Ь мыта даваты нигдФ...” 1 . Немає сумнівів, що на цей час печатка зі знаком Києва вже функціонувала. Дослідник київських печаток Кость Антипович датував найстаршу з них приблизно 1500 р .*171 * На ній 8 зображено у заокругленому щиті лук зі стрілою, який натя гують дві руки, що виходять із хмари. І розвідка К.Антиповича, і проведені нами додаткові пошукові роботи засвідчили, що цей знак залишався на печатках до першої чверті X V II ст. Не випадково, коли в кінці X V I ст. загострю ються релігійно-національні протиріччя і цей процес знайшов своє відображення й у міській геральдиці, то київський като лицький єпископ Ю.Верещинський розпочав заходи щодо зміни символіки Києва. За його проектом утворювалися три окремі міста: для існуючого нижнього планувалося замість “ варварського лук а” використати зображення витягнутої із хмари руки з королівським скіпетром; для нового верхнього (королівського) міста - витягнута з хмари рука із королівсь ким вінцем; для нового єпископського міста - у верхньому полі єпископська митра, у нижньому - герб Верещинських1*. Хоча цей проект втілення не отримав, але з нього вже видно, що старим гербом був саме “ варварський л у к ” , а не архангел Михаїл чи ангел. Л ук згадується “ з двома стрілами” , проте поганий стан відтисків печаток не дає змоги точно стверджу вати, скільки стріл було на гербі. На печатці з 1630 р. у гербі вже немає хмари, лук видозмінюється в арбалет, який тримає іь'агпісе,

іЬісіет

сатегат

сегае

Ііциеіасїогіат

сопьПнеге

сеіат

Ііцчеіасгат БІупо е о л іт шЯаге...” (А р х и в Ю З Р . — Ч . V . — Т . І. — С. 14). 1в А З Р . — Т . І. — С . 173. 17

Ант ипович К.Є. К и їв ськ а м іська печатка //Ю вілейний збір н и к на пош ан у Д .І.Б а т а л ія з нагоди сімдесятої річниц і ж иття та п ’ятдеся тих роковин н аукової діяльності: Ч . 2. — К ., 1927. — К н . 13-14. — С . 831. 18 Стороженко А, Киев триста лет назад //Киевская старина. — 1894. — № 3. — С . 413.

одна рука. Подібний трансформований символ маємо на всіх інших київських міських печатках до 1780 р. (за винятком однієї печатки з 30-40-х рр. X V II ст., де арбалет поданий без руки й у іншому положенні). Варто згадати, що 1722 р. в Росії було утворено Герольдмейстерську контору19, в якій розпочинають розробку гербів, що призначалися для знамен полків, розташованих у різних містах імперії. Автори не мали якогось поняття про украї нську міську геральдику, тому для київської (як і чернігівсь кої) емблеми було взято територіальний знак з “ Титулярника” 1672 р.20 Ц і емблеми затверджено Сенатом 1730 р. і пе редано Воєнній колегії для використання на полкових прапо рах та печатках губернаторів. Однак українськими містами та органами місцевого самоврядування ці знаки не використо вувалися і вважати їх міськими гербами, очевидно, не мож на. П ісля ліквідації автономії Гетьманщини утворюються ука зом від 16 вересня 1781 р. Київське, Чернігівське та Новгород-Сіверське намісництва, кожне з яких ділилося на 11 по вітів. Д ля повітових міст здійснюються в 1782 р. “ височайші надання” гербів, хоча ці затвердження б^ли формальними, оскільки здебільшого залишено давні герби21. Земельний знак з архангелом Михаїлом, використовуваний Київською губерн ською канцелярією22, взято для нового герба Києва замість давнього міського символу (лука чи самострілу)23.

Лакиер А. Ру сская геральдика. — М осква, 1990. — С.220; Соболева Н А . Старинные гербы российских городов. — М осква, 1985. — С . 44.

Каменцева Е., Устюеов Н . Русская сфрагистика и геральдика. — М осква, 1 9 7 4 .— С . 186. П олное собрание законов Российской империи. — Санкт-Петер бург, 1830. — Т . 2 1 . — № 15422-15424. Грабова Н. П ечат к и адміністративно-судових установ Лівобереж ної У к р а їн и Х У Ш ст. //Записки Наукового товариства імені Т.Ш евченка (далі — З Н Т Ш ). — Львів, 1991. — Т . С С Х Х ІІ. — С . 290 291. 23

Винклер П .П . И сторический очерк городских гербов //Есо же. Гербы городов, губерний, областей и посадов Российской империи, внесенные в П олн ое собрание законов с 1649-1900 гг. — С анкт-П еТербург, 1900. — С . 68.

При складанні нових гербів не завжди фахово розгляда лися старі знаки, іноді давні міські герби плутали із земель ними або з емблемами полків та полкових установ. Варто зазначити, що такі новації не зовсім однозначно сприймалися на місцях. Характерним прикладом може служити те, що в Києві “ градське общество” 1787 р. виготовило печатку не з “ височайше” затвердженим п'ятьма роками раніше новим гербом, а з традиційним зображенням самостріла, вживаним постійно впродовж трьох століть241. Отже, немає сумнівів, що з кінця X V до третьої чверті X V III ст. міським гербом Києва було спершу зображення двох рук, що виходять з хмари й натягують лук зі стрілою (чи двома стрілами), а пізніше воно видозмінилося у зобра ження самостріла-арбалета, якого тримає рука (або й без неї). Архангел М ихаїл у цей же період відігравав роль територі ального герба Київського воєводства та Київського полку (що підтверджують різні джерела), й, як слушно вважав О.Оглоблин, “ міг в народі вважатися за оборонця-покровителя Києва”2 252 4 , проте функції герба міста до 1782 р. не вико 6 нував.

24 Інститут рукопису Н ац іо н аль н ої бібліотеки У к р а їн и ім . В .В ернад ського (д а л і — І Р Ц Н Б ). — Ф . II. — С пр. 20768. — А р к . 1. 26 Оелоблин О. Герб міста К иєва / / Н ау к а і суспільство. — 1994. — № 7-8. — С . 50.

ЗМІСТ

Андрій БОЛЯНОВСЬКИЙ Політико-правовий статус Галичини в системі окупованих Німеччиною територій: пошук альтернатив нацистської схід ної політики у 1941-1944 рр....................................................... З

Костянтин БОНДАРЕНКО Теоретичні та практичні розходження між фракціями О У Н на початку Другої світової війни: порівняльна схема.......... 15

Марія ВАВРИ ЧИ Н До підсумків дослідження картографічної спадщини Г.Боплан а............................................................................................. З А

Ліліана ГЕН ТО Ш Ставлення Римського престолу до виникнення польсько-ук раїнського збройного конфлікту в 1918 р .............................. .30

Тетяна ГОШКО Російська та білоруська історіографія проблеми німецької колонізації та магдебурзького права в Східній Європі X IV X V I I сг....................................................................................... .43

Тетяна ГОШКО Джерела та історіографія Польщі щодо проблеми магде бурзького права України X IV -X V II сг....................................79

Андрій ГРЕЧИ ЛО Джерела з української геральдики в польських архівах...... 90

Андрій ГРЕЧИ ЛО До питання про герб Києва в кінці X V - кінці X V1П сг.... .93

Андрій ГРЕЧИ ЛО До питання про герб міста Стрия........................................... .99

Андрій ГРЕЧИ ЛО Герб міста Роздолу в привілеї 1745 р.................................... 104

Андрій ГРЕЧИ ЛО У справі герба міста Жидачева.............................................. 106

Ярослав ГРИ Ц АК Забутий польський перекладач Т.Г-Шевченка — ЕЛ.Селецький............................................................................................. 111

Ярослав ГРИ Ц АК Українська тації

революція,

1914-1923

рр.:нові

інтерпре 117

Ярослав ГРИ Ц АК |Рец. на]. Taras Kuzio and Andrew W ilson. Ukraine: Perestroika to Independence. — Edmonton-Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 1994. -X IV +260 pp.............138 477

Олена Г У ЗАР Правописна система Галичини 80-х рр. X IX ст................... 144

Ярослав ДАШ КЕВИЧ Документи з внутрішнього життя вірменської громади Льво ва кінця X V I - початку Х У П ст............................................ 151

Ярослав ДАШ КЕВИЧ Документи та матеріали про польсько-українські стосунки у 1940- х рр. в Українському архіві (Варш ава).....................155

Ярослав ДАШ КЕВИЧ Документи Українського Центрального Комітету в Націо нальному архіві Канади про польсько-українські стосунки 1941-1944 рр.............................................................................157

Ярослав ДАШ КЕВИЧ Караїмські написи в Криму як історичне середньовічне джерело. Проблематика дослідження.....................................160

Ярослав ДАШ КЕВИЧ Київ в ідеології України X V -X V IH ст.................................. 166

Ярослав ДАШ КЕВИЧ “Нова хронологія“ Анатолія Фоменка, або манівці концепту альної історії............................................................................ 170

Ярослав ДАШ КЕВИЧ Омелян Пріцак. До 75-річчя з дня народження................... 176

Ярослав ДАШ КЕВИЧ Українські збірки Нью-Йорку................................................. 178

Орест ДЗЮБАН Національно-визвольна боротьба українського народу 19411945 рр. у світлі польських документів................................. 182

Орест ДЗЮБАН Печатки політичних, громадських, культурних та інших ус танов і організацій міста Львова початкового періоду ні мецької окупації (1941 р.).......................................................194

Андрій ЗАЯЦЬ Наукові студії у Варшавському Головному архіві давніх актів............................................................................................199

Мирон КАП РАЛЬ Джерела до історичної демографії та соціотопографії Львова X V I-X V II ст. у варшавських архівних збірках.................... 201

Ярослав К Н И Ш Проблеми хронології перших київських князів................... 205

Уляна К РИ Ш ТАЛО ВИ Ч Карти України X V H -X V III ст. в архівах і бібліотеках К а нади............................................................................................ 216 478

Уляна КРИ Ш ТАЛО ВИ Ч Минуле і сучасне бібліотеки Симона Петлюри в П а рижі........... ................................................................................218

Михайло К Р ІЛ Ь Історичні дисципліни у Львівському університеті (кінець X V I I I - перша половина X IX ет.)...........................................223

Олее П А В Л И Ш И Н Українська Національна Рада З У Н Р -З О У Н Р : реконструкцій особового складу (жовтень 1918 р. — червень 1919 р.)................... 234

Василь РАСЕВИЧ Зовнішньополітичні орієнтації австрійських українців (19121918 рр.).....................................................................................253

Василь РАСЕВИЧ Роль Української національно-демократичної партії в орга нізації українського державного життя................................270

Тарас РОМ АШ ОК Архівні матеріали до історії українського шкільництва в Австро-Угорщині 1915-1918 рр..............................................279

Галина СВАРНИК Архів Євгена Архипенка в Національній бібліотеці у Вар шаві............................................................................................ 291

Галина СВАРНИК Листи Є.Маланюка до Д.Донцова за 1924-1925 рр. Проблеми передачі текстів........................................................................ 297

Галина СВАРНИК Листування “вісгниківців“ в архіві Д.Донцова: досвід та пер спективи публікації..................................................................308

Іван СВАРНИК Документи про організацію Геральдичної служби в Галичині в кінці X V П І ст.........................................................................316

Іван СВАРНИК Польські офіційні документи про акцію “Віела“................ .320

Іван СВАРНИК Радянські документи 1939 р. у фонді Народних зборів Ц ДІЛ у Львові......................................................................................324

Алла СЕРЕДЯК Протоколи засідань Головного Виділу товариства “Просвіта“ (1868-1923): з надбань Ц Д ІА України у Льво ві 329

479

Іеор СКОЧИЛЯС Документи Кам’янецької уніатської консисторії X V 111 сг. у фондах Кам’янедь-ІІодільського музею-заповідника........ .333

Іеор СКОЧИЛЯС Нео публікована праця з історії Уніатської церкви на Право бережній Україні у X V 111 сг................................................. .343

Іеор СКОЧИЛЯС Пастирські візитації в християнській спільноті: біблійні дже рела, настанови отців церкви та партикулярне законодавство (до початку X сг.)................................................................... .361

Феодосії/, С ТЕБ Л ІЙ До ґенези ідеї української незалежності в 40-х рр. X IX сг. (М ихайло С від.-пінський у пошуках шляхів визволення У к раїни).................................................................................. ..390

Олег Т У Р ІЙ До питання про провідну роль греко-католицького духо венства в національному русі галицьких українців у X IX сг.............................................................................................. .408

Олее Т У Р ІИ “Українська ідея“ в Галичині 1848-1849 рр.: проблема націо нальної та державної самостійності.......................................418

Ярослав ФЕДОРУК Австрія в системі східноєвропейської політики 1654 р ...... 434

Ярослав ФЕДОРУК Нові джерела до історії міжнародних відносин 1654 р. у фон дах московського архівосховища...........................................448

Ярослав ФЕДОРУК Польські плани ірландської колонізації України (50-і рр. Х У П сг.).....................................................................................453

Надія ХАЛАК Громадсько-політична та наукова діяльність Степана Томашівського в роки Першої світової війни............................... 459 Теми доповідей та повідомлень, виголошених на засіданнях Історичної комісії Н ТШ у Львові протягом 1995-1997 років........................................................................................... 471 Теми доповідей та повідомлень, виголошених на засіданнях Археографічної комісії Н ТШ у Львові протягом 1995-1997 років............................................................................................473 П ІС Л Я М О В А .............................................................................475 ЗМ ІСТ........................................................................................ 477

480