ЦЕНТР ВИВЧЕННЯ ПОВСТАНСЬКИХ РУХІВ
ОБМІН ПОЛОНЕНИМИ Досвід Сирії, який може бути корисним Україні
Для вирішення проблеми полонених українських громадян необхідно активно використовувати досвід інших країн З 2014 року Україна стикнулася з проблемою звільнення своїх громадян з полону. «Полонений», «заручник», «в’язень сумління», слова, які більшість українців знала по історичним романам та пригодницьким фільмам про війну, стали гіркою реальністю в умовах неоголошеної війни на Сході. За даними Служби безпеки України, всього починаючи з 2014 року з полону сепаратистів так
та заручників. Громадська війна в Сирії, конфлікт який безперервно триває вже сьомий рік, може стати одним з таких прикладів.
званих «ДНР/ЛНР» та Російської Федерації було звільнено 3 221 громадянина України. Станом на 1 лютого 2018 року ще 108 громадян Україні залишаються в полоні у противника. Правозахисники, що займаються полоненими громадянами України, говорять про складність процесу звільнення через низку об’єктивних причин. Це і відсутність представників правозахисного руху в переговорному процесі в Мінську, і залежність переговорів від внутрішніх та зовнішніх політичних процесів, і резистентність противної сторони до міжнародного тиску. Допомогти подолати ці негативні фактори може успішний досвід інших країн, які в різний час стикалися із проблемою полонених
Обмін полоненими на Донбасі
1
Війна в Сирії. Етапи Громадянська війна в Сирії розпочалася в 2011 році в результаті повстання частини насе-
лення країни проти діючої влади Башара Асада та як реакція на жорстокі спроби придушити мирні протести в провінціях країни за допомогою сили. Умовно конфлікт можна поділити на кілька основних етапів, на кожному з яких проблема полонених вирішувалася досить по різному. Етап перший. Озброєне повстання в 2011 році. В цей період конфлікт характеризувався низькою інтенсивністю. Масові протести та демонстрації поступово переросли в протистояння із обмеженим використанням зброї. Офіційна влада активно використовувала політичні ре-
Обмін полоненими: досвід Сирії, який може бути корисним Україні
пресії, затримання, арешти активістів. Поліція арештовувала під виглядом боротьби із тероризмом відомих правозахисників, громадських активістів та членів їхніх родин (1). Етап другий. Військовий опір. 2012-2013 роки. У відповідь на жорстку реакцію на протести з боку влади, протестуючі починають формувати напіврегулярні озброєні підрозділи опозиції, які складаються здебільшого із дезертирів з армії та добровольців з числа повсталих громадян. Опозиція формує політичні структури на звільнених з під контролю уряду територіях. З появою озброєного супроти з’являються і перші полонені з обох боків. З урядового боку це солдати «Сирійської арабської армії», працівники місцевих урядових структур, поліції та іноземні громадяни, які були захопленні повстанцями під час боїв чи після захоплення території. З іншого боку, це бійці опозиційних підрозділів, політичні активісти та члени їх родин. Саме в 2013 році відбувся перший масштабний обмін полоненими між сторонами кон-
флікту. Уряд звільнив з тюрм 2 130 пов’язаних із опозицією людей в обмін на 48 громадян Ірану, захоплених опозицією. Громадян Ірану звинувачували в причетності до іранських збройних сил та участі в конфлікті на боці уряду Асада. Іран інформацію спростовував (2). Посередниками в перемовинах виступили представники турецької гуманітарної групи та уряд Катару. Етап третій. Радикалізація - 2013-2014 роки. В конфлікт поступово починають включатися радикальні угрупування та іноземні сили. Це здебільшого члени та прихильники радикальних
2
ісламістських рухів, бійці міжнародних терористичних організацій, які хотіли скористатися нестабільністю в країні для досягнення власних політичних цілей. Маючи досвідчених бійців, розгалужені мережі підтримки та налагоджену системи пропаганди, ці радикальні організації поступово перехопили контроль над супротивом з рук поміркованої опозиції. «В «Аль-Каїди» є досвід у військовій справі, і вони знають, як його використовувати. «Вільна сирійська армія» (поміркована опозиція) не має не правил, не військового або релігійного порядку. Все відбувається хаотично. «Аль-Каїда» має закон, Який ніхто, навіть емір (командир), не може порушити. У «ВСА» не вистачало здібностей до планування і військового досвіду. Все це може дати «Аль-Каїда». У неї є організація, про яку знають у всьому світі», - колишній боєць «ВСА», який після перейшов до лав радикалів (3). В конфлікті на перший план поступово виходять добре підготовані та оснащені терори-
Повстанці та цивільні особи, які покинули район Хомсу (Сирія)
стичні організації, основними з яких є Джабхат ан-Нусра та «ІДІЛ». Цей період характеризується початком відкритого збройного протистояння між різними організаціями з табору радикальної опозиції. Однак навіть під час вуличних боїв, різні сторони конфлікту продовжували обмін полоненими та заручниками, іноді навіть в односторонньому порядку, як у прикладі із генеральною амністією, яку уряд Сирії оголосив влітку 2014 року. Але такі
ЦЕНТР ВИВЧЕННЯ ПОВСТАНСЬКИХ РУХІВ
кроки як правило носили обмежений характер. У випадку з амністією за даними місцевих та міжнародних правозахисників, кількість заручників та арештованих навіть не зважаючи на амністію залишалася величезною – до 215 тис. чоловік по всій країні (4).
Етап четвертий. Міжнародний конфлікт. 2015- 2017 роки. В війну активно вступають регіональні гравці, на боці уряду – Росія, Іран, на боці опозиції Туреччина, на боці курдів - США. Починають активні спроби політичного врегулювання конфлікту через міжнародні перемовини в форматі міжнародних конференцій (Астана/Женева). Основна увага учасників конфлікту та міжнародного співтовариства переключається на боротьбу проти «Ісламської держави». Продовжуються конфлікти всередині табору опозиційних офіційному уряду сил, що не заважало їм домовлятися про обміни полоненими. Так керівництво двох радикальних опозиційних організацій – коаліції «Хаят Тахрір аш-Шам» (ХТШ) та організації «Харакат Нур ад-Дін аз-Зангі» в листопаді 2017 року провели обмін 60 полонених бійців «аз-Зангі» на 40 полонених членів ХТШ. Посередниками в процесі обміну виступили колишні члени Хаяту Абдулла аль-Мухайсені та Муслех Мохаммед аль-Алані, які мали високий авторитет в середовищі ісламістів та виконували функції шаріатських суддів для радикалів (5). Ще один цікавий приклад, це одностороннє звільнення 19 заручників християн «Ісламською державою» в 2015 році. Одна з поширених
3
версій причин такого рішення терористів - рішення одного з шаріатських суддів організацій, який визнав полонених невинними в порушення законів «Ісламської держави» (6). Посередниками в процесі звільнення виступали лідери місцевих сунітських племен. Подібні випадки односторон-
Бійці «Ісламської держави» залишають місто Ракка
нього звільнення заручників терористами фіксувалися і в сусідньому Іраку. Можна припустити, що не в останню чергу через такі кроки «ІД» налагоджували контакти із посередниками в середовищі місцевих етнічних та релігійних громад, які потім виступали третьою стороною в перемовинах для обміну полоненими бійцями «ІД». В цей період активно використовуються дуже характерний для конфлікту в Сирії формат «заручники в обмін на територію». Це коли оточені урядовими військами опозиційні сили домовлялися про здачу території в обмін на можливість вільного виходу (як правило зі зброєю в руках і разом з родинами) на іншу підконтрольну повстанцям територію. Наприклад в кінці травня 2017 року після вдалого наступу урядових сил в районі підконтрольної повстанцям частини Дамаску, урядовцям вдалося домовитись про безперешкодний вихід заблокованих сил опозиції, бійців зі зброєю та разом із родинами, в обмін на саму територію. Тоді близько 5 000 чоловік тоді виїхало до підконтрольної повстанцям провінції Ідліб (7). Посередниками виступили не командири повстанців, з якими уряд офіційно відмовився ве-
Обмін полоненими: досвід Сирії, який може бути корисним Україні
сти перемовини, а цивільні органи місцевої влади, які були створенні після захоплення опозицією контролю над районом. Мабуть найгучнішим та найскандальнішим став обмін території на свободу для оточених в місті Ракка бійців «Ісламської держави». В жовтні 2017 року, в ході операції «Сирійських демократичних сил» (офіційного наземного партнера США в боротьбі із терористами «ІД») по звільненню міста Ракка, столиці «Ісламської держави», було досягнуто домовленість про евакуації оточених бійців «ІД» разом із родинами в обмін на звільнення без бою території. Всього територію покинуло до 4000 чоловік, бійців, членів їх родин, цивільних (8). Посередниками в перемовинах виступали лідери місцевих племен.
в Сирії, цей приклад може дати кілька важливих для України висновків. По-перше, приклади обміну полоненими в Сирії продемонстрували важливість участі неурядових структур, які мають авторитет для різних сторін. В Сирії це лідери місцевих племен та релігійні авторитети. В Україні, за результатами одних із останніх досліджень, найбільший рівень довіри мають волонтерські організації, Збройні сили України, інститут церкви та громадські організації. Можливо варто було б активніше підключати ці інститути до процесу перемовин. По-друге, в Сирії про обмін полоненими вдавалося домовлятися найзапеклішим та непримиримим противникам, як наприклад курди з «Сирійських демократичних сил» та терористи з «Ісламської держави». Висновки По-третє, участь міжнародних інститутів та організацій при перемовинах підвищувала Громадянська війна в Сирії є унікальною. шанси на успішний обмін, особливо коли питанЦе стосується і питання обміну полоненими між ня стосувалося заручників та полонених, утримуучасниками конфлікту. Унікальність процесу пе- ваних силами офіційного уряду. ремовин та обміну в сирійській війні визначають такі фактори, як: Джерела: - наявність великої кількості учасників із різними, протилежними інтересами та ціля- 1. Syria: Targeted Arrests of Activists Across Country ми. Величезна кількість різноманітних збройних https://www.hr w.org/news/2011/05/15/syriaугрупувань, які приймають участь по різні боки targeted-arrests-activists-across-country конфлікту, створює надскладні умови для ефек- 2. Syria and Iran swap prisoners after months тивного його врегулювання. Відсутність кількох of complex international talks - https://www. головних акторів в конфлікті ускладнює сам про- theguardian.com/world/2013/jan/09/syria-iranцес перемовин, у тому числі і щодо обміну поло- exchange-prisoners неними. 3. Al-Qaida turns tide for rebels in battle for eastern - наявність підконтрольної різним учасни- Syria - https://www.theguardian.com/world/2012/ кам території із проживаючим там населенням. В jul/30/al-qaida-rebels-battle-syria Сирії неодноразово фіксувалися випадки обміну 4. The Presidential amnesty in Syria - http://sn4hr. полонених на території із населенням, чи навпа- org/public_html/wp-content/pdf/english/The%20 ки, населення на полонених солдатів і т. д. У си- Presidential%20amnesty%20in%20Syria%20694.pdf туації, коли конфлікт триває роками, а повстанці 5. After the stop of clashes between them, Zenki тривалий час контролюють певні території, місце- Movement and Hayyaat Tahrir al-Sham exchange ве мирне населення обов’язково стає учасниками about 100 prisoners from both parties in the western переговорного процесу та заручником ситуації. countryside of Aleppo http://www.syriahr.com/ - тривалість конфлікту. Роки війни змушу- en/?p=79208 ють різні сторони активніше шукати шляхи якщо 6. SIS releases some Christian hostages -- but why? не вирішення самого конфлікту, то хоча б локаль- - http://edition.cnn.com/2015/03/02/middleeast/isisного його послаблення, у тому числі і через обмін hostages-why-now/index.html полоненими. Є прикладу обміну полоненими між 7. Syrian rebels leave besieged Damascus district всіма основними учасниками конфлікту, урядо- after government dealhttp://www.dw.com/en/ вими та проурядовими силами з одного боку та syrian-rebels-leave-besieged-damascus-district-afterопозицією, від поміркованої «Вільної сирійської government-deal/a-39037077 армії» та курдів з Рожави, до терористів з «Іслам- 8. Raqqa’s dirty secret - http://www.bbc.co.uk/news/ ської держави». resources/idt-sh/raqqas_dirty_secret Але навіть враховуючи унікальність війни
4