2014 07 30 gor

Пенсии. Субсидии. Земля Бесплатные консультации специалистов для читателей «Зори»

45

Ñòð. 6

Ïåðâûé íîìåð ãàçåòû “Çîðÿ” âûøåë 17 (4) àïðåëÿ 1917 ãîäà ïîä íàçâàíèåì

ТВ каналов!

¹30 (472) 30 июля 2014 ãîäà

4 — 10 августа Âñòðå÷àé «Çîðþ», ëþáèìûé ãîðîä!

Руслан ИВАНОВ:

О призыве, отсрочке, помощи армии и многом другом Ñòð. 8

Он был на первом рубеже Ушел из жизни Виктор Бойко. Вместе с ним уходит целая эпоха, ярким представителем которой он был

Батальон «Донбасс»:

Ñòð. 7

Ñòð. 4—5

Трио Мареничей В их песнях — душа народа Ñòð. 20

Читайте «Даринку» вместе с детьми

Сайт газеты «Зоря» — www.zorya.org.ua

Враг не пройдет! Ñòð. 23

влада

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

Євген Удод:

Розвиваємо активність громад Голова обласної ради Євген Удод зустрівся з представниками молодіжних громадських організацій з десяти країн світу — Азербайджану, Білорусі, Болгарії, Вірменії, Естонії, Італії, Латвії, Литви, Молдови та України. Молодіжним активістам керівник області розповів про розвиток громадянської активності на Дніпропетровщині.

— Питання підвищення громадянської активності в Дніпропетровській області, в Україні в цілому одне з ключових, якщо не найголовніше. Тому ми цілеспрямовано розвиваємо активність громад, розробляємо ефективні механізми співпраці. Ми одними з перших в Україні прийняли рішення залучити громадськість до місцевого розвитку. З 2012 року в області діє програма сприяння громадянській активності в розвитку територій. Ця програма продемонструвала готовність наших земляків до партнерства з обласною владою і спільного вирішення питань поліпшення якості життя. В обласній раді робота з розвитку громадянської активності йде за двома напрямами. Перший — це створення майданчика для допомоги ініціативним людям, які не чекають допомоги від держави, а самостійно намагаються вирішити свої проблеми (залучення грантової, технічної допомоги міжнародних фондів, обласні конкурси міні-проектів з енергоефективності та енергозбереження, створення громадських платформ). Другий напрям — це створення майданчика для тих

людей, які хочуть активно брати участь у житті Дніпропетровщини, у розвитку регіону (проведення громадської експертизи проектів рішень обласної ради), — сказав Євген Удод. Голова обласної ради запросив іноземних гостей на молодіжний форум «Молодь за краще майбутнє», який відбудеться у Дніпропетровську в листопаді цього року. Вадимові Скрицькому з Молдови дуже сподобався Дніпропетровськ: — Це справжнє європейське місто. Тут, у Дніпропетровську, переконався у великому бажанні хлопців і дівчат змінити світ на краще. Думаю, що на нас, молодих, лежить величезна відповідальність у цьому.

— Вважаю, що людина, особливо молода, не може бути неактивною. Адже в нас одне життя, і треба багато чого встигнути зробити, максимально наповнити його цікавими й корисними справами. Головне — захотіти. І все вийде. Саме таке бажання я й зустрів тут, у Дніпропетровську, у багатьох молодих людей, — сказав Віталій Іванов з Латвії. Гюнель Абдулаєва з Азербайджану тільки починає свою волон-

терську діяльність. Дівчина вірить, що в неї все вийде, бо має щире бажання і небайдужа до того, що відбувається в світі.

— Мій родич раніше взяв участь у програмі «Молодь у дії» і мав чудові враження від поїздки в Україну, — ділиться дівчина. — Тепер моя черга насичуватися досвідом і емоціями... Молодіжні активісти країн Європейського Союзу та країн Східного партнерства обмінялися досвідом з представниками молодіжних організацій Дніпропетровщини щодо питань активної громадянської позиції, захисту прав людини, активної участі молоді у реалізації соціальної політики країни та розробки майбутніх спільних проектів. Гостей ознайомили з кращими українськими традиціями, звичаями та ситуацією в країні на прикладі Дніпропетровщини. Крім офіційних заходів, відбулись екскурсія на металургійний завод «ІНТЕРПАЙП», квест у центральній частині міста, ознайомлення з культурним надбанням Дніпропетровщини — Петриківським розписом. Ольга ПЕРОВА Фото Бориса ДУБІНІНА

Як завдяки наполегливості жителів

у будинку подбали про світло і про енергозбереження Перемога жителів будинку №9 по вулиці Кожем’яки в конкурсі мініпроектів з енергоефективності й енергозбереження, що вже третій рік проводиться на Дніпропетровщині за ініціативи голови обласної ради Євгена Удода, — приклад того, як завдяки наполегливості й цілеспрямованості можна досягти вагомих результатів.

— Мешканці будинку торік вирішили взяти участь у конкурсі й розробили проект, що за фінансової підтримки обласної ради мав усунути одну з головних болючих точок їх багатоповерхівки, — розповідає Вадим Рублевський, голова правління ОСББ.

— На жаль, товариству не вдалося виграти в конкурсі й одержати соціальний грант. Однак ми не опустили руки, знову попрацювали над проектом. І цього разу виграли в конкурсі, — ділиться директор ОСББ Раїса Шелест. Про непростий шлях співтовариства мешканців будинку до перемоги його керівники розповіли заступникові голови обласної ради Анатолію Адамському, котрий зустрівся з мешканцями вул. Кожем’яки, 9. Сьогодні тут активно йдуть роботи із заміни електропро-

водки й освітлення в під’їздах. Саме електропроводка й була найбільш болючим місцем будинку, якому вже чверть століття. Електромережі вже давно не витримували навантаження, їх зношеність призводила до регулярних замикань і навіть загорянь. Тому мешканці будинку темою свого проекту обрали саме заміну електропроводки. Обласна рада виділила 50 тисяч гривень, до них додалися вже згадувані кошти депутата, а також 30 тисяч гривень мешканців будинку. Реалізація проекту приведе до значної економії електрики.

— Ми ставимо в тамбурах 5-ватні лампи замість 40-ватних, споживання електроенергії знизиться у вісім разів, — говорить бухгалтер ОСББ Тетяна Коваленко. Саме на економію енергоресурсів спрямовано конкурс міні-проектів

з енергоефективності і енергозбереження, що, за словами Євгена Удода, залучає в ряди своїх учасників ще більше число мешканців багатоповерхових будинків. У цьому співтоваристві активних людей, без сумніву, є члени ОСББ на вулиці Кожем’яки, 9.

— Раціональне використання енергоносіїв — це сьогодні дуже актуально як для кожного громадянина, так і для Дніпропетровщини в цілому, — сказав Євген Удод.— Ми й далі будемо сприяти підйому громадянської активності, що об’єднує людей і допомагає їм спільно вирішувати проблеми своїх будинків — установлювати лічильники тепла, заміняти в під’їздах старі вікна на нові, утеплювати фасади, модернізувати системи освітлення. Ольга ПЕРОВА Фото Бориса ДУБІНІНА

актуально

Програма громадянської активності в дії

2

ЗОРЯ

Дніпропетровщина вперше за останні кілька років самостійно забезпечила себе коштами на виплату пенсій Це стало можливим завдяки підвищенню заробітної плати в регіоні, а також легалізації робочих місць. Такі підсумки були підбиті на засіданні Дніпропетровської обласної тристоронньої соціально-економічної ради, яка пройшла за участю заступника голови — керівника апарату облдерж­ адміністрації Геннадія Корбана.

— Усі знають, в якому становищі перебуває країна, у нас є багато проблем, але ми повинні продовжувати те, що почали. Насамперед, це підвищення заробітних плат та розвиток соціальної сфери. Наше завдання максимально знизити навантаження на наших людей, для того, щоб вони менше відчували труднощі, — наголосив Геннадій Корбан. Як доповів голова Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини Віктор Сергєєв, соціальний діалог, налагоджений в регіоні, навіть у складній соціально-економічній ситуації дає свій позитивний результат. Заклик губернатора збільшити оплату праці працівникам ГМК з квітня на 20% підтримали всі учасників діалогу. Приклад тут показали багато підприємств ГМК, енергетики та інших галузей економіки. Це, насамперед, підприємства групи «Приват», ГЗК Метінвесту. Середньомісячна зарплата по всіх галузях в області за січень-травень 2014 року зросла на 6,2%, при цьому фонд оплати праці в області також збільшився на 4,6%. Це свідчить про те, що роботодавці збільшили зарплату не шляхом ско-

рочення робочих місць, а зберегли фонд оплати і навіть його розширили.

— Вперше за останні роки Дніпропетровська область повністю забезпечила себе сумою на виплату пенсій. Це ті гроші, які роботодавці перераховують як соціальний податок. Нам вперше його вистачить на 100,3%. Це за рахунок того, що ми підвищуємо зарплати і займаємося легалізацією робочих місць. Зокрема, нещодавно пройшов черговий місячник з легалізації, ініційований обл­ держадміністрацією, — зазначив Віктор Сергєєв. Голова Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок Віталій Дубіль додав, що ініціатива губернатора допомогла профспілкам посилити роботу і спільно прийти до того, що ГМК у червні підвищив зарплату на 25%. Деякі підприємства підвищили зарплату на 40—50%.

— Це серйозний показник. І цю роботу потрібно продовжувати. Ми запланували провести найближчим часом зустрічі з автодорожниками, транспортниками, представниками переробної промисловості, машинобудівниками, — сказав Віталій Дубіль.

В області буде створено єдиний логістичний центр для волонтерів Про такі плани розповів заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Борис Філатов під час наради з волонтерами, які допомагають військовослужбовцям.

— Багато волонтерів транспортують вантажі у зону АТО. Але мені б дуже не хотілося, щоб хтось із них потрапив по ту лінію фронту, і ми потім займалися їх визволенням, — сказав Борис Філатов. Також він зазначив, що ідея зустрічі полягає якраз у тому, щоб об’єднати зусилля волонтерів.

—Якщо ми спільними зусиллями спробуємо організуватися, координувати транспортну допомогу, і в тому числі ці вантажі супроводжувати за допомогою озброєної охорони у взаємодії та координації з армією та

правоохоронними органами, це буде ефективніше і безпечніше, — наголосив Борис Філатов. — Ми хочемо створити єдиний логістичний центр. Є можливість виділити відповідні приміщення, склади, транспорт. З необхідністю скоординувати дії погодилися і самі волонтери.

новини регіону Потрібна кров для поранених в АТО  м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31, КЗ «Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4» ДОР», прийом донорів з понеділка по четвер з 8.00 до 13.00.  м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 65, КЗ «Дніпропетровське клінічне об’єднання швидкої медичної допомоги» ДОР», прийом донорів з понеділка по четвер з 8.00 до 13.00.  м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 53 КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 2» ДОР», прийом донорів з понеділка по четвер з 8.00 до 13.00 (з 07.08.2014 р.).

Петриківський розпис

Павлоградщина готова приймати переселенців зі сходу, їх в районі вже на сьогоднішній день близько 50 осіб. Їм пропонують безплатне житло, сприяють із працевлаштуванням, за потреби допомагають вирішити питання з виплатами пенсій та допомоги на дітей, надання матеріальної допомоги. У кожному населеному пункті Павлоградського району є люди, які надали згоду розмістити в своїх помешканнях сім’ї, що переїхали зі східних областей України. Надкомфортних умов вони не обіцяють, але спокій, безпеку та мінімальну соціальну допомогу — гарантують. Відомості про господарів, готових прихистити переселенців у себе, знаходяться в управлінні соціального захисту населення райдержадміністрації. Крім того, влада підготувала перелік приміщень комунальної власності, які можна було б віддати під оселі для приїжджих. І хоча зайвого житла немає, Павлоградський район підготував декілька таких об’єктів, які готові для використання під житло для переселенців.

Прямі лінії «Зорі»

лікує душу дітям із зони воєнних дій Днями діти з родин Луганської та Донецької областей на запрошення голови Дніпропетровської обласної ради Євгена Удода відвідали виставку «Відкрита душа Петриківки» у Дніпропетровському художньому музеї. Діти на власні очі побачили унікальне народне мистецтво, що стало нематеріальною культурною спадщиною ЮНЕСКО, та поспілкувались з художниками. Для маленьких гостей провели майстер-клас, де вони навчились малювати елементи Петриківського розпису. В подальшому планується організувати екскурсію до Петриківського району — батьківщини самобутніх майстрів.

— Мистецтво лікує душу — це визнаний факт. Я впевнений, що краса Петриківського розпису теж допоможе дітям відволіктись від жахів війни. Дніпропетровщина підставила дружнє плече жителям областей, де тривають бойові дії. Регіон приймає у себе переселенців, допомагає людям адаптуватися до мирного життя. У цей нелегкий час ми маємо бути як ніколи згуртованими

На ваші запитання щодо сприяння українській армії, а також волонтерського руху з надання допомоги пораненим бійцям і переселенцям із зони АТО відповідає заступник начальника штабу Територіальної оборони Дніпропетровської області Руслан МОРОЗ. Пряма лінія відбудеться 1 серпня, в п’ятницю, з 11.00 до 12.00. Телефонуйте за номерами:

(0562) 27-16-52; 34-91-65.

На ваші запитання відповість головний лікар обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова, професор Сергій Анатолійович Риженко. Пряма лінія відбудеться 6 серпня, у середу, з 14.00 до 15.00. Телефонуйте за номерами:

(0562) 27-16-52; 34-91-65. і дружними, допомагати одне одному. Ми прагнемо не допустити, щоб з цих дітей виросло своєрідне втрачене покоління, — зазначив Євген Удод. Організатором заходу виступив «Молодіжний центр Дніпропетров-

щини». Вже кілька місяців активісти центру беруть участь у підтримці військових та сімей, що переселилися з гарячих точок, надають гуманітарну допомогу постраждалим, організовують різноманітні акції.

На ваші запитання відповість голова Томаківської районної ради Наталія Миколаївна Скрипченко. Пряма лінія відбудеться 8 серпня, у п’ятницю, з 14.00 до 15.00. Телефонуйте за номерами:

Ростіть здорові та щасливі!

197 хлопчиків 167 дівчаток Інформація надана пологовими будинками:

КЗ «Новомосковська ЦМЛ» ДОР»; КЗ «Марганецька ЦМЛ» ДОР»; КЗ «Новомосковська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «Дніпропетровська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «ДМПБ №1» ДОР»; КЗ «Криворізька міська лікарня №7» ДОР»; КЗ «ППБ» ДОР»; ПЦ Дніпропетровська, КЗ «Покровська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «Нікопольський пологовий будинок» ДОР».

Справжній богатир — хлопчик з вагою 4 кілограми 930 грамів і зростом 55 сантиметрів з’явився на світ в КЗ «Нікопольський пологовий будинок» ДОР». А найменше маля — хлопчик з вагою лише 940 грамів і зростом 33 сантиметри народився в Дніпропетровському ПЦ.

Бажаємо всім новонародженим і їхнім матусям міцного здоров’я та щастя на довгі роки!

30 липня

 30 липня 1947 року в Ірпені під 

Києвом помер відомий український художник Федір Кричевський (1869—1947).

30 липня 1944 року в Дніпропетровську народився художник Анатолій Пирожевський. У 1977 році закінчив Український поліграфічний інститут ім. Федорова у Львові. Повернувшись до рідного міста, став працювати в галузі станкового живопису. Багато творів присвятив робітничій тематиці, зокрема, шахтарям та металургам. Анатолій Іванович — учасник багатьох виставок, член Національної спілки художників України. Підготував Микола ГНАТКО

Знамення для молитви У павлоградському Спасо-Нерукотворного Образа кафедральному соборі у ці дні велелюдно, як ніколи: звістка про ікону Христа Спасителя, яка стала мироточити, умить поширилася по всій країні й до храму приходять віруючі навіть з сусідніх регіонів. Дійсно, бачити лик Господа нашого, на якому рясно проступила кров, тривожно. Іконі понад ста років. Спочатку, як розповідають місцеві краєзнавці, вона належала жительці міста Євдокії Оболонській, яка благословила нею свою дочку Марію Смолку на шлюб. З того часу образ зберігався у родині. А 7 липня, у день Іоана Предтечі, володарі ікони побачили на ній потоки червоного кольору. Ще через кілька днів образ передали в дар Спасо-Неруко­ творного Образа кафедральному собору. У храмі краплі крові на іконі запеклися й нових не з’являлося. Церква завжди досить вимогливо ставиться до подібних явищ, скрупульозно пере-

віряючи істинність чуда. За словами благочинного Павлоградського округу протоієрея Валентина Цешковського, настоятеля собору, це чудо можна розцінювати, як знак для того, щоб замислитися над тим, що ми живемо і чинимо неправильно, не по волі Божій, не за Божими заповідями. Це сигнал для умиротворення.

— Господь являє нам чудеса, щоб укріпити нас у вірі, призвати до покаяння. Для того, щоб всі події сьогодення нашли мирне вирішення, щоб люди припинили братовбивчу війну, — сказав настоятель храму.

(0562) 27-16-52; 34-91-65.

УВАГА!

362 малюки народилися на Дніпропетровщині з 17 по 25 липня

Цей день в історії

3

Готові приймати переселенців

КЗ «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» щиро вдячний всім небайдужим людям за здану кров та її компоненти для поранених в АТО на сході України. На сьогоднішній день існує нагальна потреба в донорах з групою крові AB (IV) та всіма групами крові Rh негативного типу. Приймаємо донорів з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 13.00. Обов’язкові документи на кроводачу: 1. Паспорт (оригінал).

2. Копія ідентифікаційного коду. Донорів приймають:  м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 17. Обласна станція переливання крові, прийом донорів щоденно, крім суботи та неділі, з 8.00 до 13.00.

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

ШАНОВНI ЧИТАЧI! Усі пільгові категорії населення можуть передплатити газету «Зоря» на чотири місяці (вересень — грудень) 2014 року за ціною першого півріччя, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок редакції через будь-яке відділення банку або поштове відділення до 25 серпня 2014 року. Вартість передплати газети, яка виходить раз на тиждень, становить 20,55 грн., котра виходить двічі на тиждень — 40,55 грн. Вартість за пересилання коштів у цю суму не враховано. Гроші просимо направляти на рахунок 26000155194600 АТ «УКРСИББАНК», МФО 351005, ЄДРПОУ 35497923, отримувач КП ДОР «Редакція газети «Зоря». У призначенні платежу обов’язково вказати повну поштову адресу, на яку буде надходити газета, прізвище та ініціали. Після переказу грошей обов’язково зателефонуйте до редакції для уточнення даних за нижче вказанними номерами. Також газету можна передплатити безпосередньо в редакції за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7, кімната 614 (6 поверх).

Довідки за телефонами:

(0562) 38-83-73, (067) 630-44-06. Залишайтеся І надалі з улюбленою газетою!

Борис Дубінін, Ольга ДЮЖИНСЬКИХ, Олексій Логінов, Людмила МАслова, Микола ЧАБАН

З повагою колектив «Зорі»

4

тема номера

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 июля 2014 г.

Комбат «Донбасса» Семен Семенченко

Уже несколько месяцев в Луганской и Донецкой областях продолжаются бои между сепаратистами и патриотами Украины. Последние — это не только регулярная армия, но и Национальная гвардия, многочисленные добровольческие батальоны. Один из наиболее известных и хорошо зарекомендовавших себя во время проведения АТО — батальон «Донбасс». Корреспонденты «Зори» провели один день среди его добровольцев. Как раз тогда силы АТО штурмовали Лисичанск. Вечером по дороге домой мы узнали, что город освобожден.

Батальон «Донбасс»:

враг не пройдет! Алёна ДРЫГА Фото Сергея ЧЕРНЯВСКОГО и с сайта dp.vgorode.ua

В Красноармейске и Артемовске с радостью встретили украинскую армию В Красноармейске почти ниче­ го не напоминает о недавних собы­ тиях. Разве что отсутствие воды в кранах и на удивление безлюдные улицы. Сегодня город контроли­ руется украинскими военными, в частности, «Донбассом». Добро­ вольцы контролируют въезды и выезды в город, поддерживают порядок, предотвращают воз­ можные провокации со стороны сепаратистов, которые уже «си­ дят тихо», но иногда стреляют по блокпостам. Следующая точка нашего во­ енного вояжа — Артемовск. О противостояниях здесь красноре­ чиво говорят завалы из камней на дорогах, разбитые стекла и следы минометного обстрела на крыше здания, в котором базируется ба­ тальон. В окнах — мешки с песком. Тут и там украинские флаги. Среди населения настроения разные.

— Слава Богу, ополчение в Артемовске было не очень силь­ ным, — рассказывает местная жи­ тельница Наталия. — Были здесь набегами, совершили несколько нападений. Приезжали им на под­ могу сепаратисты из Горловки. Обстановка стабилизировалась с приходом в город украинской ар­ мии. Но люди по-прежнему боятся. В автобусах гораздо меньше пасса­ жиров. Многие уехали к родным или отдыхать. Но предприятия работают, и город понемногу воз­ вращается к обычной жизни.

По словам Наталии, около тре­ ти жителей города поддерживали сепаратистов — скорее из страха. Остальные поделились на без­ различных, но за мир, и тех, кто выступал на стороне украинских сил. Последние сегодня приносят бойцам еду и одежду. В городе спо­ койно — никто не хочет войны. Инфраструктура Артемовска не пострадала. Разве что воду в не­ которых районах дают по часам. Два брата — по обе стороны баррикад Боец с позывным Харя — в роте охраны батальона «Донбасс». Раньше жил в Харькове с женой и сыном. Очень гордится тем, что воспитал чемпиона по танцам. Поначалу Харя обратился в воен­ комат по месту жительства. Уже прошел психологические тесты, собрал документы. Решение из­ менил после разговора с местным бойцом: — Как раз штурмовали харьков­ скую ОГА. Мы ехали через блок­ пост. Он: «Чего вы сюда претесь? Мы уже на 90 процентов сдались». Тут я понял, что это не мое место. Хотел пойти в один из мест­ ных батальонов самообороны — «Слобожанщину», «Харьков-1». Но оказался старым, туда брали до 35 лет. Потом поехал в Новые Петровцы под Киевом, где трени­ ровался «Донбасс», и остался. В его роте охраняют базы, блок­ посты, первых лиц. В Артемовске, по его словам, «Донбасс» выполня­ ет и функции милиции, которая на обращения граждан давно не реагирует. Ребята сами охраняли больницу, где лежат их раненые друзья. Также реагируют на вызо­

вы артемовцев: там наркоманы, тут крупная драка. Горожане в долгу не остаются: — Нам еду не только приносят, но и готовят здесь. Берут вещи по­ стирать. Приносят письма, детские рисунки. Поверьте, читать их куда приятнее, чем смотреть телевизор. Благодаря местным есть у нас и лекарства. А родной брат Хари воюет в Донецке — по другую сторону баррикады. На днях через соци­ альную сеть прислал фотографию: он с ручным пулеметом в коридоре какого-то административного зда­ ния. Другой связи с ним нет. Бойцы верят, что война закончится до Нового года Доброволец Вадим родом с Ки­ евщины. Когда началась аннексия Крыма, пришел в военкомат: — Мои данные записали. Ска­ зали — жди звонка. Я им звонил, звонил, но без толку. Узнал о на­ боре в Нацгвардию — туда дозво­ нился, и меня перенаправили в «Донбасс». В «Донбассе» он и сапёр, и стро­ итель. В Артемовске с 13 июля. Ликвидирует в городе неразорвав­ шиеся мины, снаряды. Строит обо­ ронительные сооружения. Мешки с песком окружают базу, на дороге насыпи из битого асфальта — что­ бы вражеская машина на полной скорости не могла проехать и об­ стрелять ребят.

— Местное население настроено проукраински, — утверждает Ва­ дим. — Вчера видели возле базара машину с флагом ДНР, доложили сразу нам. В тот же день мы осво­ бождали Попасную — нас встре­ чали как освободителей.

Слава Богу, ополчение в Артемовске было не очень сильным

Боец настроен оптимистично. Говорит, война закончится, когда с деревьев опадет листва. А его со­ служивец Анатолий и вовсе обна­ деживает.

— Да ну, до Дня Независимо­ сти управимся, — говорит стрелок родом из Донецкой области. На этой войне он получил тя­ желое ранение. В Германии в руку поставили титановый протез, и Анатолий вернулся воевать. Не­ смотря на то, что сепаратистов поддерживает Россия и людьми, и оружием, украинцы сегод­ ня смогут дать отпор, отмечает Анатолий. Говорит, за три меся­ ца наша армия так выросла, что даже прямого вторжения уже не боится. География «Донбасса» — от Днепропетровска до Грузии Еще один Анатолий приехал из Киева. Жена его выбор не одобрила — она сепаратистка, активистка Антимайдана.

— По отцовской линии я по­ ляк. Но за Украину голову положу и жизнь отдам, — говорит он. И отмечает, что в «Донбасс» пошел именно из-за интернациональности батальона — тут служат и русские, и белорусы, и поляки, и грузины, был даже испанец, но ему не дали гражданства. Гоча — гражданин Грузии. Именно поэтому и пошел воевать в «Донбасс». В другие воинские подразделения без гражданства не брали, хотя у Гочи есть вид на жительство. В батальоне несколько грузинов. Многие участвовали в войне между Грузией и Россией 2008 года. Говорят, конфликты

похожи как две капли воды. По­ этому их опыт пригодился. Доброволец с позывным Касат­ ка из Днепропетровска. Выбрал себе такую кличку, так как зани­ мался подводной охотой, ловил больших касаток. Работал на про­ изводстве матрасов, но с началом войны эта продукция оказалась не слишком востребованной, и его сократили. Был в рядах «Самообо­ роны Днепропетровска». Стоял на блокпостах, а потом поехал в «Донбасс»: — Я пошел за Семеном (Се­ менченко, командир батальона.

— Авт.). Восхищаюсь этим челове­ ком. Он для меня пример, — гово­ рит боец. — Знаю лично и коман­ диров «Днепра» и «Сичеслава», но эти батальоны находятся в Дне­ пропетровске, а я хотел освобож­ дать нашу землю от сепаратистов. Чтобы к родному городу не дошли. Ведь там у меня жена и ребенок. Касатка говорит, что сепарати­ сты не гнушаются использовать в своих целях детей. Несколько дней подряд засылали на базу четыр­ надцатилетних девочек. Они рас­ спрашивали бойцов, заглядывали в окна. Шпионили, одним словом. В батальоне сразу почуяли нелад­ ное — ведь какие родители пустят своих детей туда, где стреляют? Леонид из Сум оставил дома успешный бизнес, жену и полу­ торагодовалого ребенка и тоже по­ шел за командиром «Донбасса». Последнее время батальон посто­ янно побеждает. По мнению бой­ ца, секрет в хорошей координации действий и в том, что все здесь по доброй воле: за Украину. Александр родом из Житомира. Разведен, но в родном городе оста­

Блокпост на подъездах к Лисичанску укреплен военными и не только

тема номера

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 июля 2014 г.

Гоча — грузин, который воюет за Украину

лись двое сыновей. Последние годы провел в Киеве, производил железобетонные конструкции. В ноябре рассчитался и пошел на Майдан. Во время революции успел не раз побывать в Лукьяновском СИЗО.

— Мы ни на кого не нападаем, — говорит он. — Защищаем наших детей и матерей, наши дома. Да, страшно. Врет тот, кто скажет, что нет. Вчера в Попасном снайперы застрелили моего друга, ему было двадцать четыре. Но думать о себе нельзя. Нужно идти и сражаться с холодной головой. Харьковчанина с позывным Костер дома ждут четверо детей — два мальчика и две девочки. Дома у него была стабильная работа в сфере продаж, но он очень хотел защищать Родину. Трижды ходил в военкомат. Но трижды ему отказывали по возрасту. В Интернете увидел, что формируются добровольческие батальоны, и записался: — Как ни страшно и ни парадоксально это звучит, «Донбасс» — это удивительное путешествие. С людьми, которые настолько переживают за свою страну, что готовы в любую секунду отдать свою жизнь. Дело здесь вовсе не в финансах. За три месяца мы не получили ни копейки. Если заплатят, все деньги потратим на вооружение и снаряжение. Ведь нет ничего дороже жизни. Я потерял очень много друзей. Пятеро погибли под Карловкой. Они навсегда останутся в моей памяти. …Город на языке военных «зачищен» от террористов. Когда приехали, не было ни единого человека на улицах. А сегодня артемовцы гуляют вечером с детьми, делают покупки на рынке и верят, что ско-

ро наступит мир. А «Донбасс» идет освобождать новые города. За день — один трехсотый На базе «Донбасса» в Артемовске есть организованный медицинский пункт. В нем работают два врача — терапевт и хирург-травматолог. К первому приходят с простудой, пневмонией, абсцессом, ко второму — с ранениями легкой и средней степени тяжести. На месте организован стационар на двадцать кроватей. Тяжелораненых, иначе говоря, трехсотых, перенаправляют в Артемовскую центральную больницу. Там им предоставляют необходимую помощь, а далее они подлежат эвакуации в военные госпитали Харькова, Киева, Днепропетровска и других мирных городов.

— В существующих условиях мы можем проводить операции только под местной анестезией. Нет анестезиолога, — рассказывает хирург Мирослав. Он родом из Львова, шесть лет работал в Житомире ортопедомтравматологом. Приехал сюда не воевать, а помогать раненым. Ведь это его призвание.

— Горячее всего было после боев в Попасной — много трехсотых (раненых), были и двухсотые (погибшие. — Авт.), — рассказывает Мирослав. Возвращаясь на базу вечером, узнаем: после боев за Лисичанск сюда привезли одного трехсотого. Пугает мысль о том, что к этим цифрам привыкаешь. По словам врача, медикаментов пока хватает. Многие лекарства остались еще с Майдана, другие — помощь от меценатов. Нужны жгуты, антибиотики, инфузион-

Журналисты ехали в защищенной маршрутке

5

Боевая машина. Управляет боец из Нацгвардии

ные растворы, антикоагулянты, перевязочные материалы. Хуже ситуация с транспортом. Возле медпункта замечаем три потрепанных скорых без номерных знаков. В нескольких километрах от боев По дороге от Артемовска к Лисичанску напряжение усиливается. На обочинах незахороненные тела сепаратистов, обгоревшие машины. Бойцы говорят, к ним лучше не подходить. Подобную тактику применяли на войне в Афганистане: рядом с трупами и техникой, а также в окопах сепаратистов могут быть мины. За деревьями могут сидеть снайперы. Вся группа надела бронежилеты, а в нашу маршрутку подсел вооруженный боец «Донбасса». По дороге видим Лисичанский нефтеперерабатывающий завод. Таки горит. Цистерна на заводе дымится уже пятый день. Предприятие находится в собственности России, а вооруженные охранники не пускают на территорию пожарные части. Видимо, хотят выставить больший счет за ущерб.

Подъезжаем к нашему блокпосту. Здесь вместе с добровольцами «Донбасса» служат бойцы из Нацгвардии и контрактники ВСУ. Блокпост окружен бетонными плитами, шинами, есть и бронетехника. Незваных гостей встречают с автоматами Калашникова. Солдат с позывным Амарок родом из Кременчуга Полтавской области, в боях уже два месяца: — Сложно везде, ведь на стороне ЛНР и ДНР воюет очень много афганцев, бывших сотрудников милиции. Вчера зачищали блокпост и нашли на нем наркотики. А люди под их действием неуправляемы и неконтролируемо жестоки. На блокпосте находимся недолго. С ребятами особо не пообщаешься — все начеку. К нам подъезжает командир батальона «Донбасс» Семен Семенченко. Говорит, что дальше ехать не получится. Террористы нас заметили и уже ждут. Но комбат готов рассказать о боях в Лисичанске: — Вместе с нами воюют бойцы Вооруженных сил Украины. Мы с ними познакомились и подружились. Наверное, по сравнению с

ними мы дети. Хоть они и младше нас в два раза. Ведь они с марта сидят здесь без всякой ротации. У них почернела кожа от загара и грязи. Отношусь к ним с большим уважением. Также здесь есть части Национальной гвардии. Основная проблема при штурме города — не дать погибнуть мирным жителям и бойцам. Поэтому действуем очень осторожно. Сепаратисты обстреливают из минометов и другого оружия свой же город, чтобы посеять панику. Приходится их выбивать из засады. Сегодня мы организовали мирный коридор. Инициаторами стали местные журналисты. Выводим через него женщин и детей. Также задержали несколько снайперов, в том числе и женщин. Сейчас на их стороне работает не шантрапа, не пушечное мясо, а высокопрофес­ сиональные военные — и кадровые российские, и хорошо тренированные казаки. Они думают, что уйдут безнаказанными. Но уже не март, мы научились воевать. Спасибо сепаратистам за минометы. ВСУ не хотели нам их передавать, но мы нашли два на складе террористов.

Как помочь «Донбассу» Для материальной помощи: Карта Приватбанка — 4405885822253933 Оплата любой банковской картой: http://goo.gl/3xL6A6 Для переводов через PayPal используйте адрес: bndonbass@gmail.com. Медицинскому пункту батальона «Донбасс» требуются тормозные колодки на «Газель», аппарат для электросварки, реанимобили. Более подробная информация о нуждах батальона есть в официальной группе «Донбасса» в сети Фейсбук: https://www.facebook.com/teroboronaDonbass?fref=ts

Так выглядит скорая «Донбасса»

Мирослав приехал в «Донбасс» спасать раненых

30 июля 2014 г.

захистимо кожного

Про пільгові умови пенсії Чи можу я вийти на пенсію в 51,6 року, якщо в мене шкідливого стажу 7 років 1 місяць 27 днів за Списком №2? Євгенія АРКУШИНА. Дніпродзержинськ

Шановна Євгеніє Вікторівно, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останнього місця роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, — за Списком №2 виробництв, робіт, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки — по досягненні 50 років і при стажі роботи не менш

як 20 років, з них не менш ніж 10 років на вищезгаданих роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи зі шкідливими й важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, зокрема, жінкам — на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Пунктом 20 Порядку підтвердження виробничого стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993

№637, передбачено, що для підтвердження спеціального виробничого стажу приймаються довідки підприємств, установ, організацій чи їхніх правонаступників. У довідці мають бути зазначені: період роботи, що включається в спеціальний стаж; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків чи їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

актуально

Роз’яснюють фахівці ПФУ

6

ЗОРЯ www.zorya.org.ua

Раненым солдатам украинской армии — помощь и медикаменты от Фонда Александра Вилкула

Потрібні підтвердження свідків Я народилася в 1931 році, під час Великої Вітчизняної війни працювала в колгоспі. Довідку про роботу в колгоспі свого часу не взяла. Куди можна звернутися, щоб одержати статус учасника війни? Які докази можуть бути прийняті?

Фонд Александра Вилкула «Украинская перспектива» доставил медикаменты в больницу Мечникова и военный госпиталь Днепропетровска, где лежат раненые солдаты украинской армии.

Валентина ПАХОМОВА. Криничанський район

Шановна Валентино Василівно, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551 визначено, що до категорії «учасники війни» поряд з іншими особами (військовослужбовці, переселені особи, жителі Севастополя під час облоги міста) входять і трудівники тилу. Статус учасника війни за наявності відповідних документів може бути встановлений особам, які в період Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років і війни 1945 року з імперіалістичною Японією працювали в тилу на підприємствах, в установах, організаціях, колгоспах, радгоспах, індивідуальних сільських господарствах, на спорудженні оборонних рубежів, заготівлі палива, продуктів, переганяли худобу, навчалися в цей період у ремісничих, залізничних училищах, школах і училищах фабрично-заводського навчання й інших установах професійно-технічної освіти, на

курсах професійної підготовки й під час навчання у школах, вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, працювали в народному господарстві й на відновленні об’єктів господарського і культурного призначення. Статус учасника війни особам, які працювали в тилу в індивідуальних сільських господарствах, встановлюється на підставі посвідчень, актів, довідок заготівельних організацій, управлінь сільського господарства, органів місцевої влади, уповноважених державних органів і громадських організацій; даних господарських книг, довідок, виданих архівами й іншими органами, а також рішень зборів селян. Особам, які народилися до 31 грудня 1932 року включно і які через поважні причини не мають можливості подати документи, що підтверджують факт роботи в період війни, статус учасника війни може бути

встановлений за поданням відповідних комісій, що діють при органах праці й соціального захисту населення. У цьому випадку при відсутності документів та інших доказів у зв’язку з воєнними діями, стихійними лихами, пожежами, аваріями, катастрофами, надзвичайними ситуаціями або через поважні причини факт роботи в період війни підтверджується показаннями не менш ніж двох свідків. Свідками можуть бути особи, які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі колгоспі) чи в одній системі, чи в одному населеному пункті й мають документи про свою роботу за час, за який вони підтверджують роботу заявника. Крім того, свідками також можуть бути особи, котрі є ветеранами війни, статус учасника війни яким (про факт їхньої роботи за час, про який вони свідчать) установлений показаннями свідків.

— Война забрала уже тысячи жизней. Как и многие украинцы, я потерял на этой войне своего друга — командира в/ч 3011 полковника Александра Радиевского... Медики делают всё возможное, чтобы спасти раненых. Им необходима помощь. В ответ на обращения врачей Фонд «Украинская перспектива» доставил медикаменты в больницы Днепропетровска, где находятся раненые солдаты украинской армии. Украинцы помогали и будут помогать украинцам, — сказал Александр Вилкул. Врачи отмечают, что медикаменты, переданные Фондом в Днепропетровскую областную больницу Мечникова и военный госпиталь, крайне необходимы для оказания медпомощи раненым солдатам, в том числе, с тяжелыми ранениями. Сейчас в больнице Мечникова проходит лечение заместитель командира бригады Нацгвардии воинской части 3011, полковник Александр Пискун. Александр Вилкул принял личное участие в освобождении его из плена. «Вчера ночью из госпиталя в Изюме перевезли на лечение в Кривой Рог шестерых раненых бойцов войсковой части 3011, которая базируется в Кривом Роге. Сегодня в 6.40 утра вывезли из больницы Лисичанска моего друга полковника Александра Пискуна, заместителя погибшего 23 июля комбрига этой же части, который был взят в плен в бессознательном состоянии (пробито легкое и перебит позвоночник). В это

Пенсія при зміні групи інвалідності З 2004 року я перебуваю на III групі інвалідності по загальному захворюванню, змінюється група інвалідності на I. Як буде зроблений перерахунок пенсії і з якої суми заробітної плати в народному господарстві? Андрій ПАНІОТОВ. Вільногірськ

III групи — 50 відсотків пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст. 27 і 28 цього Закону. Згідно з п. 4.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 №654 інвалідам I групи до пенсії встановлюєть-

ся надбавка на догляд у сумі 50 гривень. При зміні групи інвалідності пенсія буде розрахована з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовувався при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії.

Допомога при народженні дитини Як зараз призначається допомога при народженні дитини й по догляду за нею до трьох років? Катерина ПЕРЕДЕРІЙ. Павлоградський район

Шановна Катерино Єгорівно, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи і створення умов для економічного росту в Україні» (прийнятий 27.03.2014) передбачено об’єднання допомоги при народженні дитини й допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в один вид допомоги. З 1 липня 2014 року встановлено розмір допомоги при народженні дитини в сумі 41280 гривень, незалежно від числа народжених дітей. Виплата допомоги при народженні дитини буде здійснюватися в такий спосіб: - діти, народжені по 30 червня 2014 року, будуть одержувати допомогу в розмірі, установленому на дату народження дитини (на 1 дитину — 30960 грн., на 2 дитину — 61920 грн., на 3 і наступних дітей — 123840 грн.), тобто зміни з 01.07.2014 р.

цієї категорії дітей не торк­ нуться; - діти, народжені з 1 липня 2014 року, будуть одержувати допомогу при народженні в розмірі 41280,00 грн., незалежно від числа народжених дітей (одноразово в сумі 10320 грн., а щомісячна виплата допомоги становить по 860 грн. упродовж 36 міс.). Виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку буде зупинена, крім осіб, яким призначена допомога при народженні першої дитини (народженої по 30 червня 2014 року), що виплачується 24 місяці, на наступних 12 місяців буде призначатися допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн. Наприклад: якщо жінка має дитину 1,5-річного віку, вона

буде одержувати допомогу при народженні в тому розмірі, як їй призначили, а ось по догляду за дитиною до трьох років вона буде одержувати ще 12 місяців, але не довше, ніж коли дитині виповниться 3 роки. Тобто жінка з 01.07.14 ще шість місяців (до дворіччя дитини) буде одержувати допомогу при народженні, допомогу по догляду за дитиною їй 01.07.14 припинять виплачувати, і коли дитині буде 2 роки й закінчиться виплата допомоги при народженні, їй ще 12 місяців будуть виплачувати допомогу по догляду в розмірі 130 грн. Детальніші роз’яснення можна одержати в єдиній приймальні Управління соціального захисту населення за адресою: м. Павлоград, вул. Радянська, 53а, чи за телефоном гарячої лінії (05632) 6-00-57.

Управління соцзахисту населення Павлоградської райдержадміністрації

Інформація в номер

Компетентно

Шановний Андрію Андрійо­ вичу, згідно з п. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язко­ ве державне пенсійне страхування» №1058 пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: інвалідам I групи — 100 відсотків пенсії за віком; інвалідам

время эта часть Лисичанска еще контролировалась ЛНР и они планировали Саню вывезти как заложника. От всей души благодарю бесстрашных людей, которые, без оружия, не побоялись вместе со мной это сделать: бывшего комбрига этой части военного пенсионера полковника Голякова Александра Леонидовича, врача криворожской скорой помощи Пинчука Игоря Николаевича и водителя скорой помощи Бабия Виктора Левковича. Спасибо всем офицерам внутренних войск и армии, которые обеспечили коридор! Александра Пискуна от блокпоста возле Славянска доставили вертолетом в Днепропетровскую больницу Мечникова, и сейчас идет операция. Дай Бог ему здоровья!», — написал Вилкул на своей странице в Facebook после возвращения из зоны конфликта. Фонд Александра Вилкула «Украинская перспектива» занимается системной поставкой гуманитарной помощи мирным людям из зоны конфликта. Фонд уже доставил более 100 тонн гуманитарной помощи — медикаментов и продуктов в больницы и социальные учреждения для беженцев. Также Фонд вывез уже около 800 детей из зоны конфликта Донецкой и Луганской областей и поселил их в лагерях в Скадовске, Геническе и Кривом Роге. Помощь также оказывается в расселении и обеспечении питанием и медицинским обслуживанием беженцам, которые находятся в Кривом Роге.

РРО в електронній торгівлі Нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон) передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових

документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Відповідно до пункту 13 статті 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції). Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська

Особистість

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

7

Він був на першім рубежі якого механізатора. Ідей у кожного з нас багато. А от спробуй відстояти цю ідею і реалізувати, втілити її в життя — в цьому, мабуть, і полягає мудрість керівника, його мужність, талант. З його ім’ям пов’язують й безліч інших починань. Взяти, приміром, Про себе він говорив так: житловий масив Сонячний — це його дітище. Він так його любив, так захо«Я був прихильником нестандартних рішень, плювався ним. Набережна — також любив практикувати нестандартні підходи. зобов’язана своїм існуванням йому. Причому не тільки на правому березі Щоб говорили: «зроблено по-дніпропетровськи». Дніпра, а й на лівому, де вони разом з інженером Мільманом проводили її аж до Ігрені. Кращий у Радянському Союзі парк Мені люди розповідали, що тутешА згадаймо конференції на селі. Брався цілий район і відпрацьовуКолишній голова Дніпропетровського ній величний пам’ятник — його валися всі питання — виробничі, гаміськвиконкому, голова обласного викон- заслуга. Від місцевих жителів В. зифікація, культура, спорт... А на кому і, нарешті, перший секретар Дніпро- Бойко дізнався, яка там була битва, конференції все здавалося під ключ. петровського обкому Віктор Бойко, лиша- яка грандіозна переправа і скільки На них запрошувалися не лише кеючись сином свого часу, був, безсумнівно, людей там полягло, а вже за півроку рівники та громадські діячі нашої масштабною особистістю. Мені довелося зробив цей пам’ятник у Військовому області, а й гості з усієї країни. оцінити це під час двох тривалих інтерв’ю на прославу загиблих воїнів.

— Очоливши обласну раду, — Віктор Бойко був великою особисз ним влітку минулого року. тістю у масштабах країни. Скільки А за три дні до фатального дня він зі- продовжує Ю. Вілкул, — В. Бойко, разів він запрошувався до Кремля, знався колезі-журналістці: вважає «Зорю» спасибі йому, погодився бути у мене доповідав там. Коли Михайла Горулюбленою газетою і передплатив два при- консультантом і радником. Будібачова обрали генсеком, він першу мірники, щоб можна було поділитися і з вельник за освітою, він досконало знав сільське господарство. Віктор свою поїздку здійснив до Ленінграда друзями цікавою газетою. (колиски революції). Друга ж його Минулого літа Віктор Григорович про- Григорович багато корисного мені поїздка була до Дніпропетровська, понував нашій редакції газети «Зоря» роз- підказав, розповів, підправив. За а я б сказав — до Бойка. Настільки крити низку тем, до яких мав безпосереднє декілька днів до смерті під час нашої його цінували в ЦК, адже Горбачов відношення. Згадаймо лише одну з них — розмови також ділився порадами, же не один приймав рішення. розпочату з ініціативи тодішнього мера просив підправити пам’ятник на Колишній голова Дніпропетровського Віктор Григорович для мене осореконструкцію парку ім. Т. Шевченка в могилі його мами в Кривому Розі. Важко, коли такі люди йдуть. Набисто був зразком, святою людиною, обласному центрі в 1973 році. міськвиконкому, голова обласного виконз якої можна брати приклад і який Насамперед Віктор Бойко взявся за роз- передодні ми прощалися з Віктором кому і, нарешті, перший секретар Дніпродо останнього міг дати цінну пракробку документації з реконструкції парку. Богатирем, котрий очолював свого петровського обкому Віктор Бойко, лишатичну і реальну пораду і навіть по Хотів, аби все вийшло якнайкраще. Перед часу обласну раду. Віктор Григорович політичній ситуації для мене більтим вирушив у круїз Європою, під час від- запропонував попрощатися з ним під ючись сином свого часу, був, безсумнівно, шого авторитету, ніж він, не було. відування семи країн посилено знайомився з оплески. Те ж саме я також хотів би масштабною особистістю. Він був правдивий, справедливий і тамтешніми парками. Все знімав на два фото- запропонувати щодо самого Віктора правильний. Поки жива пам’ять про апарати і, повернувшись, на нараді сказав: Григоровича, який слідом пішов від — Ми повинні зробити з парку ім. Шев- нас. Це оплески на честь видатної людини. телевізор, щоб бути в курсі цих подій. Мало людину, поки жива і сама людина.

— Віктор Бойко з висоти свого життєво- не конспектував ці повідомлення. Радів, ченка найкращий парк! Цим займалися протягом одного сезону. го досвіду давав мені дуже слушні поради, якщо дізнавався про факти відродження «Але працювати доведеться багато...» Насамперед вичистили всі кущі. Відмовили- — згадує заслужений працівник культури в області. Він жив усім цим. Моя роль, як ся від відсіву граніту з його пилом. У парку України Валерій Мякотенко. — Я дуже добре дружини, була — обігріти, нагодувати, про— Коли Віктор Григорович Бойко 1970 замінили 70 відсотків дерев. Посадили ка- знав його, працюючи в міськкомі комсомолу, вести, зустріти чоловіка. Тепер я розумію, року прийшов до нашої міської ради, я там штани, платани, клени. Переконавшись, що багато з ним розмовляв. Свого часу я зробив що він був воістину великою людиною в ро- вже рік працював з мером, його поперед­ на Заході в парках немає ніякої політичної найкращий дискоклуб Радянського Союзу. боті — вона займала 99 відсотків його життя. ником. Той приходив чітко о 8-й ранку і агітації, те ж саме вчинили тут, розбили Дуже часто зустрічав Віктора Григоровича На всіх постах, на всіх робочих місцях жив йшов о 7-й вечора, — згадує Михайло Яконаш парк на чотири зони — культурну, по дорозі на Комсомольський острів, куди добротою і розумом. Міг навіть прощати вич Пономаренко, який пропрацював 16 спортивну і т. д. О п’ятій ранку качали воду він щодня прогулювався заради зміцнення зраду і не тому що слабкий — це неправда, років пліч-о-пліч з В. Бойком як його поміч— поки люди прокидалися, парк уже дихав! здоров’я. Він був прекрасна, гарна людина, Бог дав йому велику внутрішню силу мовчки ник. —І ось після сесії міськради приходить У підсумку парк отримав золоту медаль незважаючи на похилий вік. Інтелігентний, переносити образи. І все ж ми всі берегли зовсім незнайомий, молодий і худорлявий ВДНГ СРСР і був визнаний кращим у Ра- грамотний. Вникав в усі галузі життя. Разом його. Тому що у нього доброта переважала Віктор Бойко. Мої двері були навпроти і з його відходом йде епоха людей, які зробили над захистом, і він часом був беззахисний першим він викликав мене: «Ви згодні зі дянському Союзі! Один майстер гірничого інституту приду- для мого міста так багато. перед хамством, приниженням, зрадою. мною працювати?» — «Безумовно». — «Але мав прекрасне розпилення води. Для цього, Ми сьогодні багато говоримо про коруп- працювати доведеться багато». — «Згоден». згадував В. Бойко, оголосили конкурс в Реконструкція проспекту — цію. Віктор Григорович зіткнувся з нею, І після цього всього я переконався: працював газеті, пообіцяли винагороду в 500 карбо- за півтора місяця коли був торговим представником СРСР він тільки на результат! Ми не знали вихідванців — на ті часи гроші чималі. Майстер у Румунії в 1987—1992 роках. У зовніш- них, роботи по годинах. Трудилися стільки, постарався, щоб була мала витрата води.

— Він, напевно, на рівень був вище свого ньоекономічній сфері корупція народила- скільки було потрібно. Ось такий він був. Вранці люди йдуть на роботу, а проспект часу, — згадує колишній перший секретар ся раніше, ніж деінде. Навіть водій не міг Не міг пропустити щось, не вивчивши дов чотири ряди поливу вже отримав вологу. Кіровського райкому партії Алла Кирилівна опинитися на роботі за кордоном, якщо він сконально. Він працював опісля і на інших Люди пішки ходили на роботу, не хотіли Сафонова. — Чудовий господарник і орга- не відкуповувався. А коли прийшов термін постах і щоразу казав мені: «Хочу, щоб ти сідати в трамваї! Звісно, все це вимагало нізатор, Бойко міг, при потребі, і добряче і чоловіка проводжали на батьківщину, був поряд зі мною». І спасибі йому, всі 16 щоденної роботи. спитати. Чесно кажучи, я навіть іноді й працівники торгпредства говорили чима- років, які я з ним пропрацював, — краще А яку дніпровську набережну завдяки В. плакала — проте ці вимоги були завжди ло добрих слів про нього. Запам’яталася всіх спогадів. Дорожче керівника у мене не Бойкові зробили! Коли він впритул зайнявся справедливі, завжди доречні. Так що, ма- така оцінка: «Віктор Григорович підкорив було і, звичайно, вже не буде. містом, виявилося: на правому березі Дніпра буть, з усіх перших секретарів обкому партії торгпредство». Навчив ходити на роботу на ніде будувати житла. Довелося вирішувати після В. Щербицького і О. Ватченка най- 9 годину ранку і повертатися о 6-й вечора. Мене більше ніхто не питав: і цю глобальну проблему. Опинившись на Кубі, він і там вивчав «А які у тебе проблеми?» більший внесок, особливо в розвиток міста Багато хто вважає Віктора Бойка своїм Дніпропетровська, зробив, звичайно, Віктор парк Леніна, щоб взяти щось корисне для реучителем і зберігає добрі спогади про нього. Бойко. Зараз ми користуємося тим, що було конструкції парку ім. Т. Шевченка в нашому — Я щаслива людина, тому що на моєму місті. У Данії вивчав пластик для переходу. життєвому шляху в 1980 році зустрівся побудовано, звершено ще в ті часи. Ніколи не забуду реконструкцію про- Втім, не було б добрих справ його, якби не Віктор Григорович, — ділиться спогадом Прощаємося під оплески спекту Кірова в обласному центрі, коли вже було поруч з ним добрих людей. Адже його головний лікар обласної стоматологічної — Ми не забудемо його батьківської ви- о 6-й ранку починалася оперативка, а о пів добрі задуми реалізовувалися через добрі поліклініки, голова Асоціації стоматологів могливості, порядності, його мудрих порад, на одинадцяту вечора проходила ще одна. душі інших людей, через їхній розум, серця. Дніпропетровщини, кандидат медичних наук, заслужений лікар України Леонід — говорить Юрій Вілкул, міський голова Відтак, реконструкцію проспекту Кірова ми Яловий. — Згодом я бачив багатьох керівКривого Рогу, голова Асоціації мерів міст зробили буквально за півтора місяця тільки Умів відстояти і реалізувати ідею ників, але після Бойка ніхто мене не питав, України. — Особисто я познайомився з ним завдяки таким наполегливим, активним 1969 року. Але до того знав багатьох людей, його діям.

— Пригадується, коли наша область впер- встаючи з крісла: «Льоню, а які у тебе осоякі дружили з ним і добре його знали. Вони ше дала понад один мільйон тонн кукурудзи, бисті проблеми?»

— Якось я їду автом і бачу, як він, гой згадували, як він у шинельці прийшов Він жив добротою і розумом — зазначає заступник голови обласної ради навчатися до технікуму і довго ще в цій по виконавчому апарату з питань супро- лова міськвиконкому, показує робочим, шинельці ходив, поки зміг дозволити собі — З першого ж курсу інституту Віктор водження реформування системи охорони як ломом треба довбати асфальт! Під його щось інше купити — куртку, пальто. Криво- Григорович вчив мене жити в гуртожитку, в здоров’я — радник голови обласної ради керівництвом ми зробили майже неможливе різький хлопчина в скромній шинелі з часом однокімнатній квартирі, — згадує його вдова Володимир Олексійович Павлов. — Сьогодні — виплекали одну з кращих лікувальних виріс до керівника великої Дніпропетров- Валентина Володимирівна Бойко. — У ті не це нікого особливо не цікавить, хіба що з установ. Він як батько міг зрозуміти тебе ської області. Багато керівників України і ситні роки, коли жили на невелику стипен- економічної точки зору. А тоді це було просто і пробачити. Його зараз немає з нами, але Радянського Союзу прислухалися до його дію, головне — щоб були картопля і соління. досягнення! І воно не звалилося з неба. Всі його більше ніхто не повторить! Думаю, у думки, до його порад. Він до останніх хвилин життя жваво його пов’язували з діяльністю В. Бойка. Він моєму житті більше такої людини не буде. Коли я став головою облради, поїхав у цікавився новинами про життя на Дніпропе- особисто вивчив усі тонкощі цього виробниМикола ЧАБАН село Військове на місце форсування Дніпра. тровщині, перемикаючи з каналу на канал цтва. Знав тонкощі, які міг спитати з будьФото Дмитра КРАВЧЕНКА

Пішов з життя Віктор Бойко. Разом з ним відходить ціла епоха, яскравим представником якої він був.

8

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 июля 2014 г.

Прямая линия «Зори»

Руслан ИВАНОВ:

О призыве, отсрочке, помощи армии и многом другом На вопросы читателей «Зори» ответил старший офицер отдела по работе с личным составом и общественностью Днепропетровского областного военного комиссариата В наше непростое время областной военкомат стал точкой притяжения для тысяч людей. Бойцы Днепропетровщины активно пополняют ряды Вооруженных сил Украины. Военнообязанные, их жены, матери, родственники и друзья сталкиваются с новыми проблемами. Кому-то нужна отсрочка от призыва, другие, наоборот, хотят защищать Родину, но призыву не подлежат. На вопросы о подобных и других ситуациях на прямой линии в редакции «Зори» ответил Руслан Александрович Иванов, старший офицер отдела по работе с личным составом и общественностью Днепропетровского областного военного комиссариата.

— 4 апреля моего сына забрали в Гвардейское. Сказали, что до 25 мая. Из всего села призвали только моего сына. Все военнообязанные, но всех оставили — все больные. И уже слух ходит: чтобы откупиться, надо 5 тысяч. Я пенсионерка, у меня таких денег нет. Когда моего сына вернут из Донецка?

— Вашего сына вернут из Донецка после того, как будет указ о демобилизации. Если у вас возникают сомнения в том, насколько правильным было решение мобилизовать вашего сына, вы можете обратиться в органы внутренних дел или на горячую линию областной администрации (тел. 0-800-505-600), или в ре­гиональную приемную Министерства обороны (см. ниже).

— И земли нам не дали…

— Областной военкомат готовит списки для выделения земель и направляет их в областную администрацию. Вопрос о выделении земли семьям военно­ служащих решается там.

— Добрый день! Беспокоит Мария Михайловна из Днепропетровска. Я инвалид второй группы, пенсионерка. После операции сын должен был идти в армию, но был освобожден по уходу за мной. 7 апреля его снова призвали. А мое здоровье ухудшилось. На нервной почве началось обострение. Присвоили инвалидность. Что мне делать?

— Вашему сыну необходимо написать заявление командиру части с просьбой увольнения по семейным обстоятельствам. В заявлении нужно описать вашу ситуацию, документально подтвердить ваше заболевание. После этого составляется «Акт обследования семейных условий» по месту жительства, и представители командования делают соответствующий вывод. Если

этот вывод вас не удовлетворит, вы имеете право оспорить его в судебном порядке. Другого варианта нет. В ином случае ваш сын будет освобожден от службы после указа о демобилизации. Также вы можете обратиться за помощью в отдел социального обеспечения по месту жительства.

— Говорят, что может быть объявлена полная мобилизация. В каком случае это возможно? И что значит?

— Полная мобилизация возможна после введения военного положения. Тогда все будет подчинено военному времени. В особый режим работы переводятся промышленные предприятия, любое из них в случае введения военного положения можно обязать выпускать продукцию военного назначения. Расширится число тех, кого могут призвать. Также вводится комендантский час и определенные трибуналы. В случае введения военного положения инфраструктура государства полностью изменится.

— Во время всеобщей мобилизации есть несколько волн призыва. Кого будут призывать в первую очередь?

— Дефицитных специалистов: радиотехников, инженеров, специалистов по управлению различным вооружением, командиров боевых машин, механиков, наводчиков, связистов, летчиков, зенитчиков. А также тех, кто имеет опыт военной службы.

— А разве они еще не все призваны?

— Еще не все. Есть значительный резерв: например, студенты, которые имеют отсрочку от армии.

— Правда ли, что если снова будет объявлена мобилизация (вторая волна частичной мобилизации в Украине закончилась 20 июня, третья началась

22 июля. — Прим. авт.), будут призывать всех мужчин до шестидесяти?

— Да, это правда. Призывной возраст продлен. Это отображено в соответствующих законах, в которые внесли поправки.

— Здравствуйте! Меня зовут Андрей. В мае хотел пойти в военкомат, но дома не нашел свой военный билет. Как поступить в такой ситуации?

— Обращайтесь в военкомат. Вам нужно восстановить военный билет. Для этого напишете заявление об его утрате.

— Я служу в 20-м ба­ тальоне территориальной обороны. Есть человек пять-шесть, которые хотят служить в нашем батальоне, но в военкомате им говорят, что призыва на данный момент нет…

— Совершенно верно, призыв может быть осуществлен только во время мобилизации либо по контракту (на момент проведения прямой линии третья волна частичной мобилизации еще не началась. — Прим. авт.).

— По какому принципу рассылаются повестки? Почему они приходят по адресу, где человек не прописан уже пять лет? Об этом есть соответствующая отметка в военкомате.

— При смене места жительства военнообязанный должен уведомить об этом военкомат, написав заявление.

— Это уже было сделано. Иначе квартиру не продать.

— Назовите фамилию, имя, отчество человека и адрес места жительства. Мы разберемся.

— И еще… Ранее мой сын проходил врачебную комиссию, и есть заключение, что он не может про-

ходить военную службу по состоянию здоровья. Почему же тогда приходит повестка?

— Повестка приходит всем лицам, которые подлежат призыву в данное время. Но это не значит, что ваш сын будет призван. Когда человек приходит в военкомат, у него уточняют: прежний ли адрес, не подросли ли дети, как изменилось состояние здоровья? Ждите повестку по новому адресу, а мы уточним, почему не внесли изменения.

— Добрый день! Меня зовут Татьяна, я из Днепропетровска. Последнее время в Интернете появилась информация, что одна из причин попаданий по военным объектам украинской армии на Востоке — это мобильные телефоны. Якобы при помощи специальной аппаратуры можно обнаружить, где находятся наши ребята. Не запретят ли нашим военным ими пользоваться?

— Этот вопрос вне компетенции военного комиссариата. Пока запретов на пользование мобильным телефоном не поступало.

— Много говорят о том, что не стоит писать о расположении войск, передвижениях военной техники в социальных сетях. Так ли это?

— Есть надобность ограничить использование мобильных телефонов и других средств связи в свободном доступе на территориях, где проводятся боевые операции, потому что риск утечки информации в случае их использования очень высок. Публикуя информацию в соцсетях, нужно помнить: есть специальные органы контрразведки и разведки, которые отслеживают их. Они ищут не только информацию о событиях в зоне АТО, но и о тех людях, которые там находятся. Соцсети дают возможность определить семейный статус, а через родственников можно пси-

хологически воздействовать на военнослужащего. Такие случаи есть.

— Сейчас появилось много военных счетов для помощи армии. Есть риск, что на благотворительности могут нажиться мошенники. Куда лучше отправлять деньги и другую помощь для военных, чтобы она попала по назначению?

— Есть зарегистрированные волонтерские организации, информация о них есть в облгос­ администрации. Та помощь, которая идет туда, развозится целенаправленно по блокпостам и военным частям, без посредников. В первую очередь, армии требуются средства защиты (бронежилеты, каски), радиостанции, приборы ночного видения и наблюдения. Нужны элементарные средства гигиены, медицинские препараты — особенно антисептики, кровоостанавливающие средства, порошкообразные антибиотики, противопростудные средства. Мы также можем передавать необходимую помощь представителям территориальных батальонов.

— Здравствуйте. Звонит Татьяна, город Днепропетровск. У меня двое маленьких детей — четыре годика и восемь месяцев. Муж — единственный кормилец в семье. Могут ли его призвать?

— Перечень людей, которые не попадают под мобилизацию и имеют отсрочку, четко регламентирован соответствующим законодательством — статья 23 Закона о мобилизации. Для того чтобы иметь отсрочку от призыва, необходимо иметь пятерых детей. Если вашего мужа забирают на службу, по месту работы у него сохраняется средняя заработная плата и место за ним. Кроме того, он получает заработную плату как военнослужащий. А вы получаете соответствующие пособия на ребенка от социальных служб. Записала Алёна ДРЫГА

Полезная информация Региональная приемная Министерства обороны Региональная общественная приемная находится в Днепропетровске на ул. Шмидта, 16. Прием граждан осуществляется каждый вторник и четверг с 10.00 до 17.00. Телефон горячей линии (056) 770-81-25 работает ежедневно, кроме субботы и воскресенья, с 8.00 до 17.00, перерыв с 12.00 до 12.45.

гроші

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

17

на допомогу читачеві

Чим дивують банки Україна — одна з держав з розвиненою банківською системою. Станом на 1 січня 2012 року у країні налічувалося 176 комерційних банків. За статистикою на один банк в Україні приходиться 250 тис. осіб. Разом з кількістю фінансових установ зростає і конкуренція між ними. Масштабні маркетингові та рекламні кампанії вже не дають очікуваного результату. Люди втомилися від засилля кредитних організацій на кожному кроці. Але вихід є — це розширення лінійки продуктів та впровадження нових незвичних послуг. Ми відібрали десять найбільш цікавих. Мета програми — допомогти студентам країн, що розвиваються. Банк надає їм можливість отримати гроші на освіту

1. Вчитися за кордон — безкоштовно! Мета цієї програми — допомогти студентам країн, що розвиваються. Адже молоді люди не повинні страждати через економічну ситуацію в країні та, як наслідок, — брак коштів у родині. Банк надає їм можливість отримати гроші на освіту. Навчатися допоможуть меценати. Вони можуть обрати студента на спеціальному сайті. Потім треба перерахувати не менш ніж 25 доларів на його рахунок у фінансовій організації-партнері. Коли грошей достатньо, банк перераховує майбутньому студентові усю суму.

2. Допомога мігрантам Деякі європейські банки розробляють спеціальні продукти для мігрантів. Це дозволяє їм отримувати прибуток від категорії населення, яка звикла усі гроші надсилати додому навпростець, в обхід банківської системи.

3. Спеціальні банкомати для людей з обмеженими можливостями Спеціально обладнані банкомати для людей з обмеженими можливостями рідко можна зустріти в Україні, однак у Європі, Америці та Канаді вони є обов’язковими. Їх можна сконструювати з нуля, а можна переобладнати з уже діючих банкоматів. Висота таких пристроїв — 1,2 метра або нижче.

4. Банкомати, що розмовляють Телефоном, що нагадує вам про заплановану зустріч чи диктує маршрут, вже нікого не здивувати. А банкоматом? У Сполучених Штатах та Європі такі пристрої — не рідкість. Вони створені спеціально для людей з проблемами зору. Усі інструкції банкомат надає через спеціальні навушники, адже фінансову інформацію не слід передавати третім особам.

5. Засоби підвищеної безпеки Для того, щоб забезпечити безпеку своїм клієнтам, деякі європейські банки облаштували банкомати біометричними системами визначення особи. Для того, щоб зняти гроші у такому пристрої, треба відсканувати відбитки пальців та ввести пін-код. Також технологія дозволяє впізнати клієнта за сітківкою ока.

6. Спеціальний сервіс для неграмотних Спеціальні банкомати створені не лише для неграмотних та малоосвічених людей, вони допоможуть і тим, хто просто не звик до нової техніки — наприклад, літнім людям. Вони знову ж таки використовують біометричні дані людини. Вдосконалившись у тому, що ви той самий клієнт, віддають гроші. Вперше вони з’явилися у Мумбаї, а потім поширилися і на інші регіони.

7. Кредити спеціально для моряків Є у банках навіть спеціальні пропозиції для представників певних професій. Наприклад, в одному українському банку є пропозиція для моряків. Програма «Швидка фінансова допомога» дозволить отримати кредит на термін до півтора року для будьяких цілей. Для його оформлення потрібна лише довідка з крюїнгової агенції про попередні рейси моряка.

8. Екскурсія в банк Можна розмістити свою фінансову установу в історичній будові, можна пофантазувати та здивувати клієнтів унікальним інтер’єром. Це все стане у нагоді, якщо ви вирішите проводити екскурсії у банку. Деякі так роблять. Тут вам розповідають про

пам’ятні місця та продукцію, а між тим, і трохи про кредитну організацію.

9. Для наймолодших клієнтів Не тільки Макдональдс виховує своїх клієнтів чи не з народження, привчаючи до веселих свят саме у їхніх ресторанах. Те саме роблять і банки. Деякі з них, у тому числі й в Україні, пропонують клієнтам оформити кредитки для дітей. Можна оформити картки для членів родини від 10 до 14 років. Водночас батьки можуть контролювати операції, що здійснює дитина, встановлювати ліміти витрачання коштів, а також поповнювати рахунок.

10. Голосове управління Вже сьогодні, зателефонувавши у деякі банківські організації України, почуєте робота. За кордоном сервіс синтезу та розпізнавання мови теж зовсім не рідкість. Роботи сьогодні вміють не тільки розповісти, на яку клавішу треба натиснути для зв’язку з оператором. Вони також можуть зрозуміти ваше питання та навіть відповісти на нього. Це трохи лякає, однак завдяки цій новітній технології банки встигають обробляти вдвічі більше запитів від клієнтів, ніж раніше. Олена Теплова

Інформація в номер

Про облік розмінної монети Підприємства (підприємці) під час здійснення розрахунків із споживачами за готівку зобов’язані приймати у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети (у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні монети, зношені, значно зношені банкноти та монети) усіх номіналів, які випускає Національний банк України в обіг, що є дійсними платіжними засобами і не викликають сумніву в їх справжності та платіжності. У разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених та/або значно зношених банкнот підприємства (підприємці) зобов’язані не видавати таких банкнот на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Крім того, підприємства (підприємці) мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі (за винятком тих номіналів монет (банкнот), випуск в обіг яких припинено Національним банком України). Внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з ви-

користанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення». Тобто розмінна монета, отримана з каси підприємства або залишена в скриньці РРО з попереднього дня, має проводитися через РРО за допомогою операції «службове внесення». Підтвердженням того, що відповідну суму внесено до РРО як розмінну монету, є Z-звіт, у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

Перелік медичних виробів, операції з постачання та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню ПДВ за ставкою 7 відсотків З 02.07.2014 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2014 №216 «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків». До зазначеного переліку медичних виробів включено: медичні вироби — у значенні, наведеному у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753; активний медичний виріб, який імплантують — у значенні, наведеному у підпункті 2 пункту 2 Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №755; медичний виріб для діагностики in vitro (клінічної лабораторної діагностики) — у значенні, наведеному у підпункті 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних ви-

робів для діагностики in vitro, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №754. З урахуванням інформації Міністерства охорони здоров’я України, наданої на запит Міністерства доходів і зборів України щодо медичних виробів, Технічні регламенти до 1 липня 2015 року застосовуються добровільно. Таким чином, обов’язковим документом, який підтверджує належність продукції до медичних виробів, є свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу. Необов’язковими документами є декларація про відповідність та заява про медичні вироби особливого призначення. (Лист Міністерства охорони здоров’я України від 10.07.2014 №18.02-04/4041/1563-ф14, який 21.07.2014 було надіслано до територіальних підрозділів відомства). Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська

18

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 июля 2014 г.

особый случай

Дорогу на сцены Парижа и Сан-Ремо Марине Байбаевой открыла мама И сама по счастливой случайности выступила в Карнеги-холл Благодаря своей дочери учительница музыки Анжелика Пересичанская выступила в знаменитом концертном зале Карнеги-холл. А случилось это вскоре после того, как Анжелика Ивановна поняла: искра, дарованная ее дочери Всевышним, не должна угаснуть, и нужно сделать все возможное, чтобы этот огонек превратился в пламя таланта. И согреть им как можно больше людей… Ольга Гречишкина Фото из архива Пересичанских

Она запела раньше, чем заговорила Уже в шесть лет ее дочь Марина Байбаева заняла первое место на своем первом Международном музыкальном конкурсе в Мариуполе, а в восемь — стала победителем Международного конкурса вокалистов «Окно в Европу» в СанктПетербурге и там же завоевала «бронзу» в номинации «фортепиано». Многим в Днепропетровске их успех показался удивительным. Ведь Марина только несколько лет обучалась игре на фортепиано и полгода — вокалу. А вот победительницам их успех не казался случайным — ведь ему предшествовал упорный труд. То, что победа заслуженная, не сомневалась и преподаватель Марины по вокалу Наталия Дымченко. Они познакомились во время днепропетровского фестиваля «Юность расправляет крылья» незадолго до «Окна в Европу». На фестиваль были приглашены талантливые дети, добившиеся успехов в разных видах творчества, в том числе и Марина, победительница мариупольского конкурса, еще только мечтавшая учиться вокалу. По словам Анжелики Ивановны, дочь, запевшая раньше, чем заговорившая, и часто исполнявшая песни под мамин аккомпанемент, неоднократно просила найти ей преподавателя. Он и отыскался на городском фестивале. Марина, выступавшая в составе оркестра Днепропетровского государственного театра оперы и балета под управлением Владимира Гаркуши, была так впечатлена пением детей, которым аккомпанировала, что по окончании концерта тут же кинулась разыскивать в зале руководителя юных певцов. Им и оказалась Наталия Дымченко… Меценатами стали родные После «Окна в Европу» был Международный телевизионный фестиваль вокально-хореографического искусства «Ялтинский берег». Марина стала его лауреатом и получила путевку на Международный вокально-танцевальный конкурс «До-ре-ми», проходивший в итальянском городе Поретта-Терме. Итальянская сторона согласилась оплатить лишь 30% стоимости поездки самой Марины, предоставив ее родным решать финансовый вопрос самостоятельно. Цена же во-

проса достигала 1000 евро. Тогда Анжелика Ивановна и предприняла попытку обратиться в какие-то организации и к каким-то людям с просьбой о благотворительности… и сразу же поняла, что меценатом собственной дочери может стать только она сама да родные Марины. Ей так хотелось показать дочери Италию, а Марину — этой поющей стране!.. Сумма была найдена… «Поскребла по сусекам, попросила бабушек и дедушек провести ревизию их домашних закромов», — вспоминала Анжелика Ивановна. Поретта-Терме оказался милым провинциальным городишком, славящимся своими целебными источниками и привечающим отдыхающих со всей Европы. «Марина буквально завела зал», — рассказывала Анжелика Ивановна. Финальный гала-концерт шел почти всю ночь и собрал едва ли не все население города. Итоги конкурса огласили уже под утро, начав со специальных призов и третьих мест. Не услышав свою фамилию, девочка встревожилась. «Неужели я так им не понравилась?» — все спрашивала и спрашивала она маму. Наконец, жюри приступило к оглашению победителей. «Марина Байбаева, Украина!» — услышали вдруг наши земляки. До утра Анжелика Ивановна рассылала SMS родственникам и знакомым. Первым в Днепропетровске о победе Марины узнал ее папа, следующей — Наталья Дымченко. После победы в Поретта-Терме, вдохновленная успехом дочери, Анжелика Ивановна «пошарила» в Интернете и обнаружила новую возможность показать Марину ценителям певческого искусства. На этот раз — в Сан-Ремо. Анжелика Ивановна направила видеозапись выступления Марины в оргкомитет фестиваля вокалистов в Сан-Ремо. После победы в заочном туре юная певица получила приглашение на песенный конкурс в «город мечты». Лазурное побережье очаровало путешественниц, а Марина — итальянцев. Ей доверили открывать и закрывать фестиваль «Сан-Ремо юниор», в котором принимали участие юные вокалисты из Казахстана, США, Болгарии и многих других стран. В то время в городе проходил фестиваль фестивалей — одновременно 30 международных конкурсов. Парад его участников прошел по всему Сан-Ремо. Участвовать в нем пригласили и Марину. Она несла табличку «Украина. Днепропе-

Мама и дочь никогда не забудут, как выступали в Карнеги-холл

тровск». За ее спиной больше никого не было. Она одна представляла всю страну и родной город. «Это было странно. Приехали огромные делегации из, тогда казалось, не самых процветающих стран — Казахстана, Грузии…Марина же одна представляла свое государство», — недоумевала Анжелика Ивановна. А вскоре после этого о Марине Байбаевой написала газета «Русский анонс во Франции». Написала после того, как девочка завоевала Гран-при на II Международном осеннем фестивале-конкурсе «Культура народов мира», который прошел в Париже. По возвращении из Франции Марина решила серьезно заняться и французским языком, тем более что это посоветовали Пересичанским организаторы конкурса, проча девочке большое будущее. «Исполнится 16, тогда можно будет говорить о заключении контракта. Но при условии знания языков», — сказали в Париже Анжелике Ивановне. Одни мечты сбываются, другие рождаются Тогда же у Марины родилась мечта — поступить в Парижскую консерваторию. Анжелика Ивановна отнеслась к этой мечте со всем уважением, потому что и сама не сочла ее глупой затеей. Почему бы и нет? Ведь многим на первых порах казались не совсем «адекватными, соответствующими ее социальному статусу и материальному благосостоянию» порывы Анжелики Ивановны ввести дочь в мир музыки — мир, не ведающий границ. И ведь получилось же… И продолжает получаться… Так, после парижского конкурса был Международный фестиваль «Там, где праздник», проходивший в испанском городе Ллорет де Мар, где Марина стала лучшей в своей возрастной категории. А не так давно днепропетровская школьница спела

в Карнеги-холл — одном из самых престижных музыкальных залов мира, подняться на сцену которого мечтают многие талантливые исполнители. Анжелика Ивановна вспоминала, что после испанского конкурса Марина затосковала. «Неужели это все, и мы больше уже никуда не по­ едем?» — спрашивала она маму. «Поедем!» — решила Анжелика Ивановна и стала «бродить» по Интернету. Там и обнаружился международный конкурс «Американский протеже». Правда, он был дистанционным, жюри определяло лучших с помощью видеозаписей. Анжелика Ивановна выбрала ту, где Марина поет под аккомпанемент симфонического оркестра Днепропетровского государственного театра оперы и балета. Вторая запись была сделана в Днепропетровской государственной консерватории — Марина исполняла под фортепиано «Аве Мария». Пение днепропетровской девочки удостоилось 2-го места, наградой за которое и стало выступление в Карнеги-холл. Правда, американская сторона не бралась профинансировать расходы на поездку в Нью-Йорк, пообещала разве что гостеприимный прием. И опять Анжелика Ивановна мобилизовала финансы всех родственников и друзей. Упускать такую возможность было нельзя… Все было как в сказке. Их встретили представители русскоязычного канала, предложив спеть и на телевидении. А на самой знаменитой сцене мира дебютировала и Анжелика Ивановна. Ведь американская сторона не предоставляла аккомпаниатора, и дочери аккомпанировала мама — простая учительница музыки. Зал был полон — и только несколько свободных мест зияли в нем прорехами. Это были места, которые должны были занять друзья Пересичанских. Накануне выступления организаторы дали Марине и

ее маме несколько билетов, цена которых нашим землякам показалась баснословной. «Дайте вашим приятелям, чтобы они посетили концерт», — услышали Анжелика Ивановна и Марина. Но подарить эти пропуска на Маринин триумф было некому, и только по приезде в Днепропетровск они раздали эти замечательные артефакты их звездных мгновений родственникам и знакомым. По словам Анжелики Ивановны, перед выступлением в Карнегихолл она волновалась посильнее дочери, уже получившей закалку на многочисленных международных фестивалях. Но все вышло прекрасно — и «Аве Мария», исполненная Мариной и ее мамой, была встречена громом аплодисментов. «Счастлива?» — спросила Анжелика Ивановна дочь, когда они возвращались домой. «Да, конечно…»

— ответила Марина, а Анжелика Ивановна подумала, что жить прошлым нельзя и что прошлое установило слишком высокую планку… Что ж, нужно стремиться ввысь. И у Марины это должно получиться. Ведь она не только там, где праздник, но и где упорный, напряженный труд… Ныне Марина Байбаева-Пересичанская заканчивает 8-й класс Днепропетровской СШ №97, где, кстати, очень доброжелательно относятся к ее успехам. Через год Марина будет поступать в Днепропетровское музыкальное училище и сейчас активно занимается с преподавателем консерватории Ольгой Школа, что, впрочем, не значит, что она оставила мысли о парижской консерватории. Марина записывает песни, и в ее активе — произведения уже на девяти языках. Не так давно на Анжелику Ивановну вышел композитор из Израиля, предложивший Марине записать песню на иврите. Скоро она прозвучит на нью-йоркском радио.

19

Дешевшають

картопля, помідори, перець За останній тиждень ситуація з цінами на овочі в цілому зберігає тенденцію до зниження. Проте є й винятки. Наприклад, ціна на огірки вже кілька тижнів застигла на позначці 8 гривень за кілограм. Зате подешевшали помідори, сьогодні кілограм цього овочу можна придбати навіть за 4 гривні. Звісно, такі томати більше підходять на сік. А ось щоб поласувати смачненьким літнім салатиком, можна придбати помідори за 6—8 гривень. Ще на дві — три гривні подешевшав солодкий перець. Тепер кілограм можна придбати за 4—8 гривень. Баклажани сьогодні коштують 4—7 гривень за кіло. Картоплю, ціна на яку впала на тому тижні, можна придбати від 3 до 5 гривень за кіло-

грам. Незмінними залишаються ціни на «борщові овочі»: капусту, буряк, моркву, а також цибулю і часник. Щодо фруктів, то ціни на них теж залишилися на рівні минулого тижня. А ось ягоди потихеньку починають зникати з прилавків. Тож, хто ще не встиг в зиму запастися чорною смородиною або малиною, треба поспішати. Ціни на м’ясну та молочну продукцію залишаються стабільними. Свинина та яловичина — 55—70 гривень за кілограм. М’ясо з кістками — 35 грн. За кілограм

сала просять 20—40 гривень. Домашня курочка коштує від 28 до 45 гривень за кілограм. Щодо фабричної курятини, то ціни на неї наступні: курине філе коштує в середньому 46 гривень за кілограм, бройлери від 27,50 до 32 гривень за кілограм. Літр домашнього молока можна придбати за 6—8 гривень. А кілограм сиру коштує 24—34 гривні. Залишилася незмінною ціна на домашні яйця — 11—13 гривень за десяток. А ось фабричні дещо подорожчали — 7,70 — 11,30 гривні за десяток.

Ціни на ринках города Найменування продукту Картопля Цибуля Капуста Буряки Морква Огірки Помідори Кабачки Баклажани Перець солодкий Часник Кукурудза Малина Чорна смородина Персики Яблука, груші Сливи Дині Кавуни Свинина Яловичина Сало Курка домашня (за кг) Курка фабрична (за кг) Яйця домашні Яйця фабричні Молоко (за 1 л.) Сир Сметана Вершки Бички Судак Карась Лящ Карп

Середня ціна Середня ціна на Озерці на «Північному» (правий берег) (лівий берег) Овочі та фрукти 3,50 — 5 3—5 3—4 3—4 2—3 2—3 3—4 3 — 3,50 3—4 3—5 6 — 10 6—7 6 — 10 4—8 2,50 2—3 6—7 4—5 6—8 4—7 18 — 25 18 — 20 0,30 — 0,70 0,50 — 1 35 40 20 — 23 20 — 25 20 15 — 23 5 — 10 5 — 10 10 — 15 15 — 20 6—8 5—8 3 — 3,50 3 — 3,50 М’ясо 55 — 65 55 — 65 50 — 60 45 — 60 20 — 30 15 — 35 28 — 45 28 — 45 29,90 — 30,90

Середня ціна на «Калинівському» (лівий берег) 3—6 4—5 3— 4 3— 4 5—7 6—8 4 — 10 4 4—6 4—6 18 — 25 0,50 — 1,50 45 30 15 —25 5 — 10 15 — 25 4—7 3—4 55 — 70 45 — 60 20 — 40 30 — 45

27,50 — 28,70

27,50 — 28,70

12 — 13 11 — 12 9 — 11 7,70 — 11,30 Молочна продукція 6—7 6—7 24 — 35 24 — 30 30 — 35 30 — 35 45 — 50 45 — 50 Свіжа риба 7 — 7,50 7,50 — 8 40 28 — 40 16 12 20 24 34 30

12 — 13 7,70 — 11,30 6—8 25 — 35 30 — 35 45 — 50 8,50 28 — 40 12 24 35 Підготувала Ольга Дюжинських

Автономная канализация «Эколайн», порошок «Эколайн» для выгребных ям и туалетов. Средство для забитых труб. Биотуалеты и химия для биотуалетов. Тел. 0954788070, 0684084850.

інформує податкова інспекція

Ринок: що почому

ракурс

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 июля 2014 г.

Сайт газеты «Зоря»

www.zorya.org.ua

Повідомляйте про корупційні діяння на «Пульс» Державна податкова інспекція у Кіровському районі міста Дніпропетровська нагадує, що з метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності органів Міндоходів забезпечено інформування платників податків про функціонування антикорупційного сервісу Міністер-

ства доходів і зборів України «Пульс», доступний клієнтам податкової служби та митниці. Ефективний сервіс здійснює свою діяльність за принципом «гарячої лінії» (044) 284-00-07 та працює за принципом CALL-BACK — зворотній зв’язок.

Не зволікайте зі сплатою земельного податку Статтею 286 Податкового кодексу встановлено, що громадянам — власникам земельних ділянок нарахування сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів.

22 серпня 2014 року — останній день сплати земельного податку з фізичних осіб. Громадянам слід звернутися до органів Міндоходів за місцем знаходження земельної ділянки і пред’явити відповідні документи (зокрема, підтвердження права власності, ксерокопії документів права на пільги) у разі, якщо не отримали податкового повідомлення-рішення по платі за землю або ж якщо виникають запитання щодо розміру нарахованого податку, у випадку зміни власника земельної ділянки, набуття права на пільги або виникнення необхідності уточнення сум земельного податку. Таїсія Захаренко, начальник відділу ДПI у Кіровському районі

Днепропетровский областной благотворительный фонд «Люди, события, время» выражает соболезнование семье и близким ушедшего из жизни государственного деятеля Виктора Григорьевича БОЙКО. Швец Н. А., Малая А. Н.

Днепропетровский областной благотворительный фонд «Люди, события, время» выражает соболезнование семье и близким ушедшего из жизни государственного деятеля и дипломата Виктора Васильевича БОГАТЫРЯ. Швец Н. А., Малая А. Н.

Редакція газети «Зоря» висловлює щире співчуття своїй колезі, адміністратору відділу реклами Тищенко Оксані з приводу тяжкої втрати — смерті батька Володимира Григоровича Новицького.

20

далеке — близьке

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

Тріо Мареничів

У їхніх піснях — душа народу На рубежі 70—80-х років минулого сторіччя чудове вокальне тріо з Луцької державної філармонії — Антоніна, Світлана та Валерій Мареничі, які виконували українські пісні, гриміло на всю країну. Родзинкою творчості цього гурту стали старовинні українські народні пісні, які учасники колективу дбайливо відшукували в архівах і надавали їм нового звучання. Артисти настільки перейнялися українською піснею, що змогли закохати в неї всю країну. Мареничів цінували і поважали. Приміром, Муслім Магомаєв в одному з інтерв’ю сказав: «Я бы хотел сделать азербайджанской песне такие же легкие крылья, как Мареничи украинской».

41 рік тому був створений популярний ансамбль Витоки Мареничів — з Дніпропетровщини Ансамбль був частим гостем на Дніпропетровщині. Може, тому, що Валерій Маренич — родом з Кривого Рогу.

— Акорди для семиструнної гітари показала мама, вони в мене лишилися. Мама співала в Дніпропетровській філармонії, а батько грав у духовому оркестрі на заводі в Кривому Розі, — згадує Валерій. А ще прекрасний викладач вокальної майстерності музичного відділення Самарського соціально-педагогічного коледжу Антоніна Олексіївна Козакова з 1964 по 1968 роки вчила вокалу свою юну, талановиту тезку Тоню Сухорукову. Вона прищепила майбутній «зірці» високу пісенну культуру і любов до українських народних пісень, яку сама Антоніна Олексіївна увібрала з молоком матері. Справа в тому, що народилася Козакова і виросла в славетному своєю дивною пісенністю Придніпров’ї — в селі Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області. Поряд з малою батьківщиною майбутнього чоловіка Антоніни — Валерія Маренича. Наш земляк, народний артист України, конферансьє Іван Шепелєв розповідав, що найкращим подарунком для емігрантів-українців були диски тріо Мареничів. Добре сам пам’ятаю, що на пікові популярності цього тріо існувало багато «клонів» Мареничів, які частково заповняли великий попит на їх творчість. Ера Мареничів Антоніна почала співочу кар’єру у вокальному октеті московського естрадного оркестру «ВІО-66» під керівництвом Юрія Саульського, з 1971 р. вона співає у дуеті з Валерієм, а за два роки до них приєдналася і Світлана. Візитною карткою ансамблю стали народні шлягери «Несе Галя воду», «Чом ти не при­ йшов», а також авторські пісні В. Івасюка та А. Злотника. Вперше з’явившись на телеекранах у 1978 році, учасники тріо в тому ж році стали заслуженими артистами України, а протягом наступних трьох років фактично не покидали ефір, підкоривши серця мільйонів слухачів.

Цей період шанувальники колективу назвали «ерою Мареничів». Тріо вибороло перше місце на огляді ВІА у Харкові, а нагородою стала поїздка на молодіжний фестиваль на Кубі (однак у Гавану їх так і не пустили). 1979 рік. «Мелодія» випустила довгограй Мареничів, Укртелефільм зробив його відеоверсію. У цьому ж році Мареничі представляли Радянську Україну на Євробаченні з піснями «Ой у гаю, при Дунаю» та «Несе Галя воду». Раптове зникнення Мареничі відмовлялися від стадіонних концертів, не співали під фонограму, не захотіли обслуговувати Московську олімпіаду, та ще й захоплювалися піснями січових стрільців. Після чергової відмови співати в офіційному концерті до Дня колгоспника спалахнув скандал — історія потрапила в газети. З Міністерства культури прийшов наказ із забороною Мареничам виступати за межами Волинської області, був розмагнічений свіжо знятий фільм, припинена трансляція їхніх записів на радіо та телебаченні. Таке раптове зникнення суперпопулярного колективу України спричинило до появи чутки про їхню втечу до Канади — а вони, як і раніше, жили у Луцьку, утрьох в однокімнатній квартирі. Із небуття Мареничі повернулися тільки на початку 1994 pоку, коли, розпрощавшись із Волинською філармонією, самостійно відзначили 20-ту річницю своєї творчої діяльності великими концертами у столичному палаці «Україна».

1998 р. виходить перший компакт-диск Мареничів «Три тополі» з піснями початку 80-х, що раніше не видавалися, а вже через два роки перевидано перший альбом — «Ой під вишнею...». Лютий 2003 р. — Антоніні, Світлані і Валерію Мареничам присвоєно звання народних артистів України. З цієї нагоди вийшов у світ збірник «Співає тріо Мареничів». «Більше не виступатимемо утрьох» Валерій Маренич все частіше виступав сольно, і в кінці 2004 р. відоме тріо розпалося (Мареничі заявили, що більше не виступатимуть утрьох). Першим оговтався Валерій, і вже за півроку випустив довгограй «Пісні волинських авторів», а вже 2005 р. вийшов його диск «Ген, на узліссі хрест мовчить». Нещодавно з допомогою Олеся Саніна то Олега Климчука Валерій Маренич підготував до тиражування новий компакт-диск своїх пісень, до якого увійшло два десятки переважно повстанських і героїчних пісень на слова волинських, львівських і київських авторів: «Нами снили поліські пущі», «Зв’язкова», «Я сьогодні від вас від’їжджаю». Антоніна також виступає сама, подекуди залучаючи до своєї концертної діяльності і сестру Світлану.

Ой у гаю, при Дунаю

Підготував Дмитро Кравченко

Ой у гаю, при Дунаю, Соловей щебече. Він же свою всю пташину До гніздечка кличе.

Ох тьох-тьох і тьох-тьох-тьох, Там музика грає. Бас гуде, скрипка плаче, Милий мий гуляє.

Ох тьох-тьох і тьох-тьох-тьох, Соловей щебече. Він свою всю пташину До гніздечка кличе.

Ой у гаю, при Дунаю, Стою самотою. Плачу, тужу, ще й ридаю, Милий, за тобою.

Ой у гаю, при Дунаю, Там музика грає. Бас гуде, скрипка плаче — Милий мій гуляє.

Ох тьох-тьох і тьох-тьох-тьох, Соловей щебече. Він свою всю пташину До гніздечка кличе.

Чом ти не прийшов Чом ти не прийшов, як місяць зійшов? Я тебе чекала. Чи коня не мав, чи стежки не знав, Мати не пускала?

А старша сестра сідельце знайшла, Коня осідлала: «Поїдь, братику, до дівчиноньки, Що тебе чекала».

І коня я мав, і стежку я знав, І мати пускала. Найменша сестра, бодай не зросла, Сідельце сховала.

Тече річенька невеличенька, Схочу — перескочу. Віддайте мене, моя матінко, За кого я схочу.

Ой під вишнею Ой під вишнею, Під черешнею Стояв старий з молодою, Як із ягодою.

Куплю тобі хатку, Іще сіножатку, І ставок, і млинок, І вишневенький садок!

І просилася, І молилася: — Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!

— Ой не хочу хатки, І ні сіножатки, Ні ставка, ні млинка, Ні вишневого садка!

— Ой і сам не піду, І тебе не пущу, Бо ти мене, старенького, Покинути хочеш.

Ой ти, старий дідуга, Ізогнувся, як дуга, А я молоденька, Гуляти раденька!

Тиша навкруги Тиша навкруги, Сплять в росі луги. Тільки ти і я, І ясна зоря. Приспів: Розкажи мені, розкажи, Любиш ти чи ні? І в очах сія: «Я — навік твоя!» Скільки я пройшов, А тебе знайшов

У своїх краях, Ластівко моя! Приспів Згасла вже зоря, Пісня солов’я, Лиш любов сія — І твоя, й моя. Приспів Розкажи мені, розкажи, Любиш ти чи ні? І в очах сія: «Ти — навік моя!»

Несе Галя воду Несе Галя воду, Коромисло гнеться, За нею Іванко, Як барвінок, в’ється.

— Галю ж моя, Галю, Дай води напиться. Ти така хороша — Дай хоч подивиться!

— Вода у криниці, Піди та й напийся, Я буду в садочку — Прийди подивися.

— Прийшов у садочок, Зозуля кувала. А ти ж мене, Галю, Та й не шанувала.

— Стелися, барвінку, — Буду поливати, Вертайся, Іванку, —

Буду шанувати.

— Скільки не стелився, Ти не поливала, Скільки не вертався, Ти не шанувала.

ЛЮБЛЮ ГОТУВАТИ

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 30 ëèïíÿ 2014 ð.

21

Ïî÷àñòóº âñ³õ Àíäðþøà äóæå ñìà÷íîþ, ñï³ëîþ ãðóøåþ Íà ðèíêàõ ç’ÿâèëèñÿ ð³çíîìàí³òí³ ñîðòè ãðóø. Îäí³ ïëîäè ï³ä³éäóòü äëÿ ãîòóâàííÿ äåñåðò³â, ïèðîã³â, âàðåííÿ é äæåì³â, ³íø³ — äëÿ ãàðí³ðó äî ì’ÿñà é ðèáè. ª é óí³âåðñàëüí³ ñîðòè — ãðóø³, ÿê³ ï³äõîäÿòü ïðàêòè÷íî äî áóäü-ÿêîãî ðåöåïòó. Ãðóø³, ÿê íå äèâíî, íàáàãàòî ÷àñò³øå âèêîðèñòîâóþòü ó íåñîëîäêèõ, í³æ ñîëîäêèõ ñòðàâàõ. Íà çàêóñêó ¿¿ ôàðøèðóþòü (ñèðîì àáî ì’ÿêèì ñèðîì, êîï÷åíîþ ÿëîâè÷èíîþ ç áðèíçîþ é ãîð³õàìè), ðîáëÿòü ñàëàòè, çàï³êàþòü íà òîñòàõ ç ïå÷³íêîâèì ïàøòåòîì. Ó ãàðÿ÷³é ñòðàâ³ âîíà â³äì³ííî ïî÷óâຠñåáå çàïå÷åíîþ — ç³ ñâèíèíîþ àáî êà÷êîþ. Àáî íàâ³òü ï³äñìàæåíîþ ðàçîì ç³ ñâèíÿ÷èìè â³äáèâíèìè ÷è ô³ëå ³íäè÷êè. Ãðóøà êîðèñíà âñ³ì ëþäÿì, àëå îñîáëèâî — ä³òÿì ìîëîäøîãî â³êó, îñê³ëüêè íå âèêëèêຠàëåðã³þ. Äîòðèìóþ÷èñü ÷àñ â³ä ÷àñó ãðóøåâèõ äí³â, âè â³ä÷óºòå ïðèïëèâ ñèë ³ áàäüîðîñò³.

Ñàëàò ç êàïóñòè ç êóðêîþ é ãðóøåþ Капуста — 300 г, груші — 2 шт. (великі), курка — полови на курячої грудки, сіль, перець мелений чорний, оцет білий вин ний — 2 ст. л., олія рослинна. Капусту тонко нашаткувати, посипати сіллю й пом’яти рука' ми. Перекласти в салатник, збризнути оцтом. Курячі грудки натерти сіллю, обернути фоль' гою й запекти в духовці при 200°С до готовності. Дати м’ясу охолонути, після чого розібрати на волокна або порізати дрібни' ми кубиками. Грушу натерти на крупній тертці й викласти в са' латник з капустою, щоб не втра' тити сік. Додати туди ж куряче м’ясо. Все перемішати, додати сіль, мелений перець, заправи' ти рослинною олією. Õîëîäíà çàêóñêà ç ïå÷åðèöÿìè Філе куряче — 1 кг, цибуля (велика) — 1 гол., курага — 1 жменя, груша — 1/2 шт., пе чериці (свіжі) — 300 г, соус соє вий, майонез (або сметана), перець рожевий, олія рослинна, помідор — 1 шт. Відварити куряче філе до го' товності. Гарячим нарізати шма' точками, скласти в сковороду з рослинною олією. Полити соє' вим соусом і обсмажити. Відва' рити гриби, нарізати їх пласти' нами й теж обсмажити в олії з додаванням соусу. Запарити окропом жменю кураги. Потім нарізати її шматочками. Поло' вину великої солодкої груші (або 2 маленькі) почистити й наріза' ти шматочками. Обсмажити в олії крупно нарізану цибулю. На велике блюдо викласти: 1'й шар — шматочки курки (половина), майонез (або сметана); 2'й шар — гриби (відкласти небагато на прикрашання), курага, груша, майонез; 3'й шар — курка, ци' буля, майонез. Прикрасити са'

лат грибами, шматочками свіжо' го помідора, посипати рожевим перцем. Ñâèíèíà, ôàðøèðîâàíà ãðóøàìè Свинина (філе) — 1,5 кг, груші — 2 шт., хлібні крихти — 200 г, цедра 1 го лимона, сіль. Змішати очищені й дрібно нарізані груші, хлібні крихти й лимонну цедру. Викласти масу на філе. Скачати й туго стягти шнуром, посолити. Запікати 45—60 хвилин, поступово пере' вертаючи в ході готування. Êà÷èí³ ãðóäêè, ñìàæåí³ ç ãðóøàìè Качині грудки — 2 шт., ки тайська груша — 2 шт., імбир (свіжий корінь) — 2 см, сіль, рос линна олія, коричневий цукор — 1/2 ч. л. Качині грудки нарізати на' вскоси скибочками товщиною близько 5 мм. Груші розрізати на 3—4 частини. Імбир нарізати пластинками товщиною 1—2 мм. У глибокій сковороді розігріти 2—3 ст. л. рослинної олії, дода' ти імбир і смажити до світло' жовтого кольору. Потім імбир вийняти й покласти в сковороду шматочки качиних грудок. Сма' жити, часто помішуючи, доти, поки шматочки качки не ста' нуть рожевими. Приправити сіллю. Додати скибочки груші, посипати коричневим цукром і готувати, струшуючи сковороду й помішуючи, до м’якості груш. Розкласти на тарілки і подавати на стіл. Êóðÿ÷³ ñåðäå÷êà ç ñóøåíîþ ãðóøåþ ï³ä ñèðíèì ñîóñîì Курячі сердечка — 1 кг, груша (сушена) — 1/3 кг, цибуля — 1/2 кг, сир плавлений — 2 шт., борошно — 1 ст. л., часник — 1 зубчик, соєвий соус. Сердечка порізати. Прогріти

олію й кинути туди часник. Туш' кувати до золотавого кольору, вийняти. Додати сердечка й об' смажити. Налити соєвий соус. Викласти груші. Тушкувати на повільному вогні. Паралельно обсмажити до м’якості й золоти' стості нашатковану цибулю. Потім додати її до сердечок із грушею й тушкувати. Налити небагато бульйону й залишити тушкуватися до м’якості. Потім додати сир і дати розплавитися. Трохи покип’ятити. Ðóëåò ç ÿëîâè÷èíè ç ãðóøàìè é ñèðîì Яловича вирізка — 800 г, пу чок будь якої зелені, цибуля — 1 гол., твердий сир — 150 г, груші — 2 великі, оливкова олія — 2 ст. л., сіль, мелений чорний перець. М’ясо вимити, обсушити па' перовим рушником. Зробити посередині шматка надріз, не доходячи до краю приблизно 1 см. Надрізати шматок направо й наліво, теж не доходячи до кін' ця 1 см. Розкрити шматок м’яса, як книгу. Надсікти потовщені місця. Накрити м’ясо харчовою плівкою, відбити в тонкий шар. Груші вимити, розрізати на чет' вертинки, вилучити серцевину, м’якоть нарізати соломкою. Сир натерти на тертці. Зелень вими' ти, обсушити й подрібнити. Ци' булю почистити й дрібно наріза' ти. Перемішати груші, сир, ци' булю й зелень. Викласти начин' ку рівним шаром на м’ясо, зали' шаючи незаповненими 1,5 см по краях. Згорнути м’ясо в рулет. Розігріти духовку до 200°С. Пе' рев’язати рулет у кількох місцях мотузкою. Посолити, поперчити й змазати оливковою олією з усіх боків. Загорнути рулет у фольгу, помістити в духовку й запікати 1 г. 30 хв. За 20 хв. до закінчен' ня розрізати фольгу, щоб рулет підрум’янився.

ПАЛЬЧИКИ ОБЛИЖЕШ!

Морозиво з грушами Груші — 4 шт. середньої величини, цукрова пудра — 1 ст., ванілін, морозиво — 500 г, шоколад — 100 г, ром (або шампанське) — 0,3 чарки, вода — 1 ст. У широкому посуді змішати цукор з водою й вином, поки цу' кор не розчиниться. Потім поставити суміш на сильний вогонь, прокип’ятити протягом 10 хвилин і зняти з плити. Груші почистити, розрізати уздовж на дві частини, викласти в майже остиглий сироп, поставити на плиту, проварити близько 2—3 хвилин на дуже слабкому вогні, після чого зняти з плити й дати охолонути. Вийняти груші з сиропу, відцідити його й поставити в холодильник. Перед по' дачею покласти в кожну креманку по дві кульки морозива, додати в кожну з них по половинці груші, залити шоколадом, розтопленим на водяній бані, і подавати.

Ñâèíèíà «Çàáàâà» Сіль, гірчиця — 3 ст. л., майо нез — 4 ст. л., часник — 2 зубчи ка, помідор (великий) — 1 шт., груша — 1 шт., свинина — 2,5 кг, перець чорний. М’ясо змазати майонезом з гірчицею, посолити, поперчити. Залишити на 30—40 хвилин. Груші нарізати кільцями, помі' дор — кружечками. Часник на' різати пластинками. М’ясо ви' класти у форму для запікання, перекласти грушею, помідором і часником. Накрити фольгою, по' ставити в духову шафу на годи' ну. Зняти фольгу й запікати ще 15 хвилин. Ì’ÿñí³ ðóëåòèêè ç ãðóøåþ М’ясна вирізка — 500 г, груша — 1 шт., вино біле сухе — 1 ст., сир тертий, борошно — 3 ст. л., сіль, перець, спеції, олія. Грушу розрізати на невеликі часточки (скільки буде рулети' ків — стільки й часточок). Поси' пати часточки сіллю, перцем, спеціями й тертим сиром. Тонко відбити шматочки м’яса. Згорну' ти рулетики. Заколоти їх зубо' чистками. Обваляти в борошні, обсмажити на вогні до утворен' ня скоринки. Потім у форму для запікання перекласти рулетики. Налити на дно небагато вина — і в духовку на 25—30 хвилин, розігріту до 180°С. Ïèð³ã ç ï³ñî÷íîãî ò³ñòà ç ãðóøàìè é êîêîñîâîþ ñòðóæêîþ Для тіста: вершкове масло — 200 г, цукор — 50 мл, борошно — 450 мл. Для начинки: груші (свіжі або консервовані) — 5— 6 шт., яйця — 2 шт., цукор — 150 мл, кокосова стружка — 200 г, вершкове масло — 50 г. Замісити тісто, з’єднавши всі інгредієнти. Остудити його 30 хвилин у холодильнику. Ви' класти тісто у форму й рівномір' но розподілити. На нього викла' сти часточки груш. Змішати всі складові для начинки до одер' жання однорідної густої маси. Викласти начинку на груші. Випікати при температурі 200°С 35—40 хвилин. При необхідності накрити зверху пекарським па' пером, щоб не підгоріло. Òîðò ñèðíèé Яйця ( для тіста) — 4 шт., вода — 200 мл, масло вершкове — 100 г, борошно — 1 ст., сир (не сухий для заливки) — 1 кг,

молокo згущене — 1 банка, груші (свіжі або консервовані) — 4 шт., желатин — 12 г, цукор — 4 ст. л., ванільний цукор (за ба жанням) — 15 г. Для тіста 200 мл води з вер' шковим маслом довести до ки' піння. У киплячу воду висипати склянку борошна й інтенсивно перемішати. Тісто повинне бути гладеньким, без грудок, в’яз' ким. Дати йому трохи охолону' ти. Вбити по одному яйця, пере' мішати до однорідної маси. За допомогою кавової ложки або кондитерського шприца тісто викласти на лист маленькими порціями й поставити в розігрі' ту до 180°С духовку на 20 хви' лин. Застелити дно миски харчо' вою плівкою. На дно під плівку можна покласти маленьку ча' шечку. Викласти готові профі' тролі в салатницю. Можна поли' ти їх розплавленим на водяній бані шоколадом разом з 50 г вершкового масла. Сир добре пе' ремішати зі згущеним молоком і ванільним цукром. Желатин замочити в невеликій кількості холодної води. Груші почистити від шкірочки, натерти на дрібній тертці, змішати з цукром. Поста' вити на повільний вогонь і вари' ти 5 хвилин. Потім додати жела' тин. Змішати з сирною масою. Залити профітролі й поставити на холод до повного застигання. Коли торт застигне, переверну' ти його на блюдо й зняти плівку. Полити шоколадом. За допомо' гою чашечки, залишеної на дні, торт вийшов з виямкою, яку потрібно заповнити тими ж гру' шами, провареними з цукром і доданим у нього желатином. Можна заповнити джемом або варенням і прикрасити збитими вершками. Ãðóø³, çàïå÷åí³ ç ñèðîì Груші — 2 шт., сир — 100 г, сметана — 1 ст. л., рідкий мед — 1 ч. л., лимонний сік — 1 ч. л., горіхи — жменя, кориця — щіпка. Розрізати груші навпіл і за допомогою чайної ложки вийня' ти м’якоть з насінням. Збризну' ти груші лимонним соком і поси' пати корицею. Перемішати в мисці сир, сметану, мед і по' дрібнені горіхи. Викласти в по' глиблення груш отриману на' чинку. Обернути кожну поло' винку груші фольгою, покласти на лист і запікати в духовці про' тягом 25 хвилин, поки груші не стануть м’якими. Êîìïîò ÿáëó÷íèé ç³ ñëèâàìè é ãðóøàìè Яблука — 1 кг, сливи — 400 г, груші — 200 г. Для сиропу: вода — 1 л, цукор — 1,5—2 ст. Яблука почистити, нарізати часточками. Груші почистити, розрізати на половинки. Сливи покласти цілими або розрізати на половинки, кісточки видали' ти. Підготовлені плоди укласти шарами в банки «по плічка». Залити гарячим цукровим сиро' пом і стерилізувати: літрові бан' ки — 15 хв., дволітрові — 25, трилітрові — 30 хв. Ïîâèäëî ÿáëó÷íî-ãðóøåâå Яблука — 500 г, груші — 1 кг, цукор — 1/2—1 ст. Фрукти вимити, почистити, подрібнити. Змішати пюре з яб' лук і солодких груш, поварити разом майже до готовності, на' прикінці додати цукор і варити до повного його розчинення. Го' тове повидло гарячим розкласти в банки.

ϳäãîòóâàëà Ìàð³ÿ ÃÎÐÁÀ×ÎÂÀ

чоловічі історії

30 липня 2014 р.

Сині очі в моєї дружини... Автобуса на районній автостанції чекати було ще довго. Поряд на лавці сиділи немолоді чоловік і жінка. Розговорилися, хто, що, звідки... «Ось у «Зорі» все жіночі історії описують, — мовив Микола Васильович. — А хочете я вам свою розповім? І час, дивись, швидше пролетить»... Він розповідав свою історію, не криючись від дружини. Вона все знала, та я помітила, що зовсім не відчуває ревнощів. Чому? Адже видно було, що чоловік і досі носить у серці іншу. Віра Павлівна, привітна, синьоока жінка, посміхнувшись кутиками вуст, тихо мовила: «А не забуваю мамину науку. Ми прожили з Миколою більше п’ятдесяти років, і не було такого дня, щоб я не довіряла йому, докоряла чи сердилась на нього. Мама мене вчили: не будь ніколи такою, як Манька Остапова. Вона все кляла свого Остапа, на чому світ стоїть. І йди куди хочеш, і щоб очі мої тебе не бачили, і щоб ти пропав... А він узяв собі та й пішов і більше не повертався. Подейкували люди, що знайшлися такі, що підібрали. Та й зажив чоловік — ні клятий, ні м’ятий. А Манька з двома дітьми ох і натерпілася. Жалкувала, що випустила чоловіка з двору. Як не гуляв, а додому завжди вертався... От я затямила мамину науку: хай собі любиться, нехай кохається, колись нап’ється того любовного зілля через край, а я буду врівноваженою і не перейматимуся цим... Так і живемо. А то якось, було, задумав Микола до свого першого кохання поїхати, бачу аж нестямиться від думки цієї. Я й не суперечила, про Маньку добре пам’ятаю: хай собі їде...» Що з того вийшло, розповідав уже він... Тоді, в кінці п’ятдесятих років, Микола потрапив до того села на збирання врожаю: клич тоді по колгоспах пішов — допомогти відстаючим зібрати врожай. Його, двадцятидворічного колгоспника, теж командирували в Степне. Ставний, плечистий, високий, знаючий трактора як свої п’ять пальців, — він так підходив для бригади механізаторів, яка мала впорати тут і хліб, і до хліба. На квартиру його поставили до однієї родини: батько теж механізатор, мати — в овочевій бригаді, трійко дітей. Чомусь не поладили чоловік із дружиною між собою, пішов він, казали, до вчительки. Так і не повернувся більше додому. Ксеня, випускниця десятирічки. була найстаршою, за нею — братик, а сестричка Катя — ще зовсім мала. Дівчина соромилася, намагалася не стрічатися поглядом зі ставним квартирантом. А він, повернувшись із поля, все було питав. чи не треба щось помогти по господарству. Ввечері, як сутеніло, всі сходилися до хати, мати запрошувала до столу. Микола мив руки, вмивався, кумедно пирхаючи водою і, втираючись, з-під рушника поглядав на дівчину. Мати помічала ті погляди, але вдавала, що це її не обходить. Дітей тримала в строгості, без діла ніхто не сидів. Ксені діставалося найбільше роботи, вона ж доглядала й Катрусю. Утім, хоч як дівчина втомлювалась, а ляже, було, на подушку, — де й сон дівається. Зате перед очима — він, кремезний, запилюжений,

Інформація в номер

22

ЗОРЯ www.zorya.org.ua

Звільнення майна платника податків з-під податкової застави Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є документ, що засвідчує закінчення будь-якої з наступних подій: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження. Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська

— Хочеш побачитись — поїдь, дізнайся, як вона, чи жива, чи здорова, чи згадує своє перше кохання, як ти?

з отим його загадковим поглядом з-під рушника: — Ксеню, чуєш, Ксеню, а на вулицю вийдеш?.. Коли вони почалися, оті їхні втаємничені взаємини, обоє не відали. Ясно одне: подобаються одне одному. Микола полонив її тихим поглядом, лагідним доторком до плеча. Не був ніколи різким та брутальним, як інші парубки, ніколи не лаявся і старався рано-вранці тихенько піти на роботу, щоб ніхто й не чув, хай іще посплять. З роботи прийде, старається бути не чужим, береться за все: і худобу догляне, і води в хату наносить. А що вже казати за Миколу?! Гарна ставна дівчина причарувала його з першого погляду. Так би й прикипів до її пахучих кіс, які пахнуть степом, дихав би ними й не надихався. І вродиться ж така степовичка! Почуття їхні загорілися яскраво й хвилююче. Втоми вдень не відчували, прагнули якнайшвидше лишитися наодинці, щоб підступний ранок не так швидко підкрадався до двору. Чи говорили мати й дочка між собою про нього, Микола про те не знав. Поводився шанобливо, аж якось запопадливо, знаючи, що образа покинутої дружини дуже пекла жінку, мов кропива. Та мати розуміла: якщо трапляється дочці путящий парубок, то чого не бути йому її зятем, а Ксені доброю парою. Дівчина світилася щастям, їй зовсім не хотілося думати, що ось-ось зберуть на полі буряки і все, кінчиться Миколине відрядження. А що далі? Правда, він обіцяв, що все складеться так, як вони того хочуть... Розстаючись із коханим, цілуючи його, Ксеня просила писати і якнайскоріше владнати домашні і колгоспні справи, щоб знову зустрітися. Він же був певен, що зовсім скоро приїде знову в Степне, обніме свою Ксеню, щоб більше не розлучатися ніколи. Їхнє кохання продовжувалося в палких листах, які, здавалося, ладні, було, спопелити душу. Ксеня неквапом готувалася до їхнього весілля, а в нього ніяк не виходило кинути все і приїхати. Не так легко кинути постійну роботу, залишити матір саму з повсякденними клопотами. Вже й зима надворі.. «Ось настане весна,то я й приїду, потерпи, кохана, потепліє — побачимося...». Побачилися. Та не в добрий час дістався він до Степного: з Ксениного двору саме виходили старости, вже засватавши його Ксеню. Зустріч їхня була квапливою і короткою: — Миколко, їдь краще додому, бо я вже майже заміжня. Нам треба забути одне одного. Ти тільки скажи, як же ти міг мучити мене такою довгою розлукою? Я стільки

сліз виплакала. Їдь, але пам’ятай: мої сльози впадуть в твоє серце... Микола зрозумів, що ця розлука назавжди. Потім були ще листи, але не такі вже жагучі. Ксеня писала, що заміжжя скінчилося, зате тепер у неї є донечка і є кому любов віддавати... А він знайшов собі пару у рідному селі. Теж красива, з довгою світлою косою, як у тій пісні: сині очі в моєї дружини, а у тебе були голубі... Прожили вік, обом уже за сімдесят. Діти, онуки — як у всіх людей. Серед старих фотознімків є один, де Ксеня зі своїми подругами, красива дівчина, що й казати...

— Хочеш побачитись — поїдь, — радить синьоока бабуня Віра своєму дідусеві. — дізнайся, як вона, чи жива, чи здорова, чи згадує своє перше кохання, як ти? О Боже, де ті далекі п’ятдесяті роки... А ти все непокоїшся. Поїдь, Колю, поїдь! Летів як на крилах до того Степного. Хіба ж можна забути ту вулицю, дім, садок — усе мов на яву і досі. Ось тут росли молоденькі деревця, стояли дерев’яні паркани... Виросли дерева, змінилося все довкола. Пекуче сонце не жалкує тіло, а серце ладне вискочити з грудей на волю. Аж ось і знайомий двір. У хаті прохолодно і затишно. Біля плити — вона. Така ж струнка і ставна... Впізнав одразу!

— Ксеню! — гукнув тихенько. Тільки голос уже не парубоцький... Озирнулась і... зойкнула.

— Оце так зустріч! Що ж мені снилось? Проходь, сідай. Ось пиріжки, бери, пригощайся.

— Впізнала одразу?

— Впізнала... Як же не впізнати? По імені лише ти так тихенько мене називав... Живу — як бачиш. Чоловік захворів, лежить у лікарні. Ось пиріжки допечу, — піду провідаю. Як там надворі? Дуже пече? Не ходи під таким сонцем, бо в наші роки треба себе берегти від усяких інсультів... Усе складно так. Як наче вірші складаються самі. Хотів розпитати ще за матір, братика, за сестричку Катю. Привіт передати від своєї синьоокої дружини. Ти трохи молодша за неї. Чому ж на очах світиться сльоза, як і при нашому розставанні. Повір, твоя сльоза впала на серце, як ти й казала. Так і несу її все життя... ...В автобусі попереду сиділи молодята. Хлопець тихенько щось шепотів дівчині, лагідно обіймаючи за плечі. Миколі Васильовичу на мить забракло повітря. Так само колись і він обіймав свою степовичку. А тепер дружині своїй синьоокій їде дякувати. За розуміння, підтримку і велику життєву мудрість. Людмила ТИТАРЕВА

Конкурс на заміщення вакантних посад Відповідно до статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» Дніпропетровська обласна рада оголошує конкурс на заміщення вакантних посад головного спеціаліста відділу внутрішньої політики на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника, головного спеціаліста загального відділу на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника та головного спеціаліста відділу з питань охорони навколишнього середовища, природних та земельних відносин управління стратегічного планування та інвестиційної політики. Згідно з типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посадових осіб місцевого самоврядування претенденти на посади головного спеціаліста відділу внутрішньої політики, головного спеціаліста загального відділу та головного спеціаліста відділу з питань охорони навколишнього середовища, природних та земельних відносин управління стратегічного планування та інвестиційної політики повинні мати: повну вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньокваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, відповідний стаж роботи. Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії такі документи: заяву про участь у конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника із встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та її проходження; заповнену особову картку (форма П-2 ДС) з відповідними додатками; дві фотокартки розміром 4x6 см; копії документів про освіту, підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня; декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, передбаченою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»; копію документа, який посвідчує особу; копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних); довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності). Термін прийняття документів — протягом 30 календарних днів з дня оголошення про проведення конкурсу. Додаткова інформація щодо основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надається кадровою службою. Звертатися за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 2, 5 поверх, кімн. 508, тел. 742-81-10.

ОБЕРЕЖНО!

Магістральні газопроводи високого тиску! До відома виконкомів сільських, районних, міських та обласної ради народних депутатів, проектних та будівельних організацій, колективних сільськогосподарських підприємств, садово-городніх колективів, промислових підприємств, населення області та всіх землекористувачів. На території всіх районів області прокладено газопроводи високого тиску — 55 атм. діаметром від 159 мм до 1220 мм. Поряд із газопроводами на відстані 8—10 м проходять кабельні лінії зв’язку. На околицях міст, райцентрів та інших населених пунктів споруджено газорозподільні станції . Газопроводи та споруди на них — потенційно небезпечні об’єкти, які в разі аварії чи пошкодження можуть призвести до загибелі людей, знищення будівель і споруд, припинення на тривалий час постачання газу споживачам і завдати великих матеріальних збитків господарствам і населенню. Тому згідно з Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів», Правилами охорони магістральних трубопроводів встановлено охоронну зону, яка для газопроводів становить 300 м у кожен бік від осі газопроводу, а для газорозподільних станцій — радіусом 350 м. В охоронній зоні магістральних газопроводів і його споруд на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, забороняється: ¨ споруджувати житлові, громадські та дачні будинки; ¨ розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пальномастильних матеріалів; ¨ будувати гаражі та автостоянки, садові та дачно-садові споруди, автомобільні дороги І—V категорії та залізниці; ¨ влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, що спричиняють корозію; ¨ розміщувати спортивні майданчики, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей; ¨ кидати у річках і водоймах якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами; ¨ будувати огорожі для відокремлення приватних земельних ділянок, лісових масивів, садів, виноградників тощо; ¨ зберігати сіно і солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки; ¨ розбирати і руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні та інші споруди, що захищають об’єкти магістрального трубопровідного транспорту від руйнування, а прилеглу територію і навколишню місцевість — від аварійного розливання продукту, який транспортується магістральним трубопроводом; ¨ переміщувати та руйнувати знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, кранове обладнання, засоби технологічного зв’язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів; ¨ відчиняти люки, хвіртки і двері не обслуговуваних підсилюючих пунктів кабельного зв’язку, загорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв’язку, енергозабезпечення і телемеханіки магістральних трубопроводів; ¨ розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню. Будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, підривні гірничі, землечерпальні та поглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через ріки, водойми та болота, торфо-розробка та організація кар’єрів для добування корисних копалин проводяться лише за письмовою згодою підприємств магістрального трубопровідного транспорту та відповідних органів державного нагляду і контролю. Польові сільгоспроботи в охоронних зонах газопроводів виконують землекористувачі з попереднім повідомленням організації, яка експлуатує газопроводи. Для забезпечення нормальних умов експлуатації та запобігання пошкоджень магістральних газопроводів прийнято Закон України від 15.05.1996р. «Про трубопровідний транспорт» та згідно зі статтею 292. Кримінального кодексу України про «Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів» встановлено відповідальність осіб за порушення перелічених вище правил. Виявивши витік або запах газу, припиніть роботи, вимкніть двигун, виведіть людей на небезпечну відстань і зателефонуйте до найближчої ради народних депутатів, органів міліції, Дніпропетровського промислового майданчика за номерами: м. Дніпропетровськ — (0562) 52-02-83; 52-62-55, м. Кривий Ріг — (0564) 77-13-13; 40-00-18. Дніпропетровський промисловий майданчик Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів

ДАРИНЧИНА ВІТАЛЬНЯ

Так у липні кабачок Говорив до мами: — Ще із самих пелюшок Спільне є між нами!

Âèïóñê Âèïóñê Âèïóñê 44 44 44 (514) (514) (514)

Ãåíè На городі кабачок Проказав до мами: — Ще із самих пелюшок Спільне є між нами. Від дідуся ти мені Сили назбирала, І в найперші мої дні У пригоді стала! Від бабусі доброта Перейшла у спадок. Це природна повнота, Гідний я нащадок!

Âàæêî áóòè ëþäèíîþ Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому про" лягав через невеликий хутірець, що лежав у долині за кілька кілометрів до села. Втом" лені, знесилені діти ледве дійшли до хутір" ця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг ма" ленький хлопчик. Жінка витягла з коло" дязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли на кілометр від хутірця, Марій" ка тут і згадала: — А ми ж не подякували жінці за воду. Діти зупинилися. Справді, забули подя" кувати.

— Що ж... — каже Роман, — це не вели" ка біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?

— Варто, — наполягає Марійка. — Хіба тобі самому не соромно перед собою, Романе? Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.

— Ви як хочете, — каже Марійка, — а я повернуся й подякую...

Ìàíäðè ïî äíó ìîðñüêîìó

Ðîçôàðáóé

— Он як! А все ж? — заці" кавився батько. А ще дужче Галинка — молодша Володи" на сестричка. Вона аж зіщули" лася, аж дух затамувала.

— Ходив я, тату, по дну морському. Так"так! Не віри" те? Тоді самі подивіться. Що оце таке, га? Інтересно?! Отож"бо. У Галинки очі аж горять. Дійсно, що то? Вона хоч і не бачила справжнього моря, проте знала: воно велике"пре" велике і таке глибоке, що й дна не дістати... А він, Володя, навіть ходив по ньому... Ото дивина! Тим часом батько уважно розглядав якісь черепашки...

— Справді, — сказав він згодом, — це не річкові, а таки морські черепашки. Себто мушлі з них. А були ж вони колись живі... Давно"давно! Багато мільйонів років тому. От і виходить, любий мій слідопите, що ми живемо за" раз там, де колись дуже давно було море. О, це велика і пре" красна наука — про нашу зем" лю. Зветься вона геологією.

— Чому? Скажи, чи ж обов’язково це робити? — питає Роман. — Адже ми так по" томилися...

— Бо ми люди... Якби ми були телята, можна було б і не вертатися... Вона рушила до хутірця. За нею пішли всі. Роман постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся за гуртом.

— Важко бути людиною... — сказав він. Âàñèëü ÑÓÕÎÌËÈÍÑÜÊÈÉ

³êîíöå â ïðèðîäó

Ïî÷èòàé áðàòèêó é ñåñòðè÷ö³ Над усе Володя любить мандрувати. Хлібом його не годуй, тільки пусти в ліс, у поле... А почнуться літні кані" кули — він і туди гайне, куди навіть не кожен дорослий дістанеться. І повертається з повним рюкзаком. І камінці у ньому всякі, і черепашки, й коробочки з найрізноманітні" шими взірцями грунтів.

— Навіщо тобі оте все? — не раз, бувало, допитувалася в нього мати, витрушуючи з рюкзака немудру всячину після чергового повернення Володі з походів. Все, що можна дізнатися про землю, на якій він живе, по якій повсякдень ходить, — усе хоче знати Володя. Щоб, як виросте, з певністю брати" ся за діло, котре припаде йому до душі ще змалку...

— То де, якими світами не" знаними гасав ти сьогодні, мандрівнику наш? — запитав якось батько, коли Володя стомлено опустив на підлогу свого нелегкого рюкзака.

— Ти й не повіриш, хоч і правду скажу, де був.

23

Ïîâ÷àëüíà ³ñòîð³ÿ

Âåñåëèé â³ðøèê Твої гени — добрий зір, Все я роздивлюся! Татка — мужність у мені, Вітру не боюся! —

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 30 ëèïíÿ 2014 ð.

Ðèáà-àðòèëåðèñò

Вивчає ж геологія походження і будову землі, її природні багат" ства, що звуться корисними копалинами. Отже, Володя сам дійшов правильного висновку, що поверхня нашої землі не була завжди такою, якою ми бачимо її тепер... Земля по" вільно змінюється. Там, де ко" лись було море, — тепер степи, ліси, навіть гори утворилися. А там, де були колись пустелі, — нині моря розлилися! Тільки вже не самі по собі, а люди їх створили. Отож — земля змінює своє лице не лише сама собі, а ще й люди їй допомагають. ßê³â ÌÈÕËÈÊ

Ö³êàâèíêà â³ä Äàðèíêè

Äåðåâî-êàëåíäàð

У Центральній Америці росте дерево із сімейства гілія, яке цілком може викори" стовуватись замість... календаря: воно міняє забарвлення квітів залежно від пори року. Наприкінці травня — на початку червня квіти в гілії червоні, а наприкінці серпня — на початку вересня їх колір змінюється на білий. Чому? Виявляється, у всьому винні запилю" вачі. Червоні квіти потрібні гілії для того, щоб принадити таких запилювачів, як колібрі. З настанням осені колібрі переби" раються в інші місця, і тоді гілія викидає білі квіти: на них краще сідають нічні ме" телики.

Вимов скоро скоромовку Босий хлопець сіно косить, Роса росить ноги босі. * * * Був господар, був господар, Да й розгосподарився.

Біля берегів Індії і Австралії водиться незвичайна рибка. Вона полює не на підводних мешканців, а на різних мух і метеликів, які необачно сідають на гілки поблизу води. Варто метелику потрапити в поле зору смугастого мисливця, якого малайці прозвали рибою" тигром, — і тонкий струмінь води збивав здобич. У цього «снайпера», риби"бризкуна, рот має загли" бину. І коли бризкун притискує до неї язика, вона пере" творюється па вузький канал. Крізь нього риба і про" штовхує струмінь води. А тиск створює, коли різко за" чиняє жаберні кришки. «Стріляє» бризкун зав" жди з усіх сил, не зважа" ючи, далеко чи близько сидить здобич. Іноді бриз" ки летять на чотири з по" ловиною метри. Збити комаху з першого «по" стрілу» не завжди вдаєть" ся, тому бризкун робить до семи «залпів» підряд. Після цього він дуже втомлюється й обов’язко" во повинен відпочити...

Ïîñì³õí³òüñÿ Старший брат говорить молодшому про батьків: — Спочатку вони нас вчать ходити і говорити, а потім змушують сидіти і мовчати.

Êóäè ï³òè ç ä³òüìè â Äí³ïðîïåòðîâñüêó Ïàðê ³ì. Ëàçàðÿ Ãëîáè 30 липня — 6 серпня, з 10.00. Екзотаріум. Тел.: (056) 42 66 12, (056) 42 80 74

Ïàðê ³ì. Ò. Øåâ÷åíêà 30 липня — 6 серпня. Постійна виставка риб і пла" зунів. Тел.: (056) 46 21 02

Äèòÿ÷èé â³ðüîâî÷íèé ïàðê «Ìàóãë³» 30 липня — 6 серпня, 10.00—21.00. Спортивні роз" ваги для дітей. Ж/м Перемога 5, бульвар Слави, 8. Тел.: (096) 304 56 88

Ïàëàö ñòóäåíò³â 30 липня — 1 серпня, 4 — 6 серпня, 11.00—16.00. Екскурсії для школярів у Потьомкінський палац. Тел.: (056) 744 81 37, (056)745 34 96 ϳäãîòóâàëà Äàðèíà ÂÅÑÅËÅÍÊÎ

Використано методичну літературу і матеріали ЗМІ

24

на досуге

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 июля 2014 г.

рецепт от звезды «Я очень люблю готовить, и для меня это один из способов отдыха, — рассказала популярная актриса Марина Могилевская. — Иногда я приезжаю домой уставшая после гастролей и съемок, но не ложусь на диван, а становлюсь к плите и начинаю что-нибудь придумывать. Для меня это абсолютное расслабление, потому что это — настоящий творческий процесс, который имеет смысл. Ведь ты понимаешь, что делаешь приятно своим близким». Предлагаем рецепт фаршированных помидоров, которые готовит актриса.

ãîðîñêîï 21.03 20.04

21.04 21.05

Помидоры, фаршированные гречкой, от Марины МОГИЛЕВСКОЙ Приготовление. Помидоры помыть, срезать у них верхушки. Небольшой ложкой выбрать из помидоров мякоть. Отварить гречку.

Ингредиенты: помидоры — 6 шт., гречневая крупа — 0,5 ст., лук репчатый — 2 гол., соевый соус — 1 ст. л., укроп — 1 пучок.

ñóäîêó

лунный календарь рыболова Прогноз на 31 июля — 6 августа пн

4

вт

5 жор

ср

чт

пт

сб

вс

31

1

2

3

Обжарить нарезанный лук на оливковом масле. В готовую гречку добавить мякоть помидоров, жареный лук, мелкорубленый укроп,

6 хороший клев

слабый клев

Сайт газеты «Зоря» zorya.org.ua

На этой неделе специалисты рекомендуют метеочувствительным людям обратить внимание на свое самочувствие 5, 6 августа.

Прогноз на 31 июля — 6 августа 31 июля — новая прическа сделает вас красивее 1 августа — жизнь в мире и согласии несовместима с визитом к парикмахеру 2 августа — подстригите хоть один локон и жизнь станет длиннее 3 августа — чтобы надолго избавиться от болезней, загляните сегодня в салон красоты 4 августа — подстригитесь — будете счастливы

5 августа — обострение чувств зависит от визита к парикмахеру 6 августа — откажитесь от визита к парикмахеру — возможны недомогания, болезни.

Учредитель — Днепропетровский областной совет Издатель — Коммунальное предприятие Днепропетровского обл­совета

«Редакция газеты «ЗОРЯ» Издается с 6 мая 2005 года. Свтво о регистрации ДП № 1179 от 08.10.2004 г.

22.06 23.07

7 9

22.05 21.06

2 5 7 3 1 2

5 1 9 6 7 4 5

7 8 6 7 1 6 5

1

24.07 22.08

нет клева

Магнитные бури

лунный календарь стрижек

заправить соевым соусом. Полученным фаршем наполнить помидоры. Запекать в горячей духовке 10—15 минут.

3 9 8 5 3 2

4

9 6 8 1 5 2 9 3 4 7 5 7 2 1 6 7 2 8 8 1 6 9 2 3 5 4 9 3

Анекдоты Дорогая редакция! Спасибо вам за рецепт. Авокадо мы заменили отварным картофелем, а креветки — поджаренным салом, но в целом ваш рецепт салата из авокадо с креветками нам очень понравился. * * * Интересно устроен детский желудок: когда в него уже не влезают три последние ложки супа, туда прекрасно помещаются 3 печеньки, 5 конфет и литр сока... * * * Строго сижу на диете: утром — йогурт, в обед — чай с лимоном,

Председатель наблюдательного совета Сергей ЧЕРНЯВСКИЙ. Главный редактор Ксения ЗАЙЦЕВА. Т. Кузьменко, ответственный редактор, Н. Нестерук, заместитель, А. ДРЫГА, редактор по работе со спецкорами.

23.08 23.09

на ужин — лёгкий салат из мяса, колбасы, сметаны, пельменей, курицы, булочек и рыбы. * * * Незадолго до посадки самолета обеспокоенная стюардесса выбегает в салон: — Есть ли на борту пилоты? Салон замирает.

— Космонавты, летчики? Пассажиры немеют.

— Ну, хотя бы прокуроры? Гробовое молчание... Из хвоста самолета раздается дрожащий голос:

СОБкорЫ: Кривой Рог (24) 90 38  16; Павлоград (232) 6  05  08; Пятихатки (251) 3  06  78.

Приемная: (0562) 27  16  52; 27  80  27 (ф.) Отдел (0562) 38  83  53 (ф.); 35  14  26; рекламы: 38  83  28; 33  78  04. Отдел подписки: (0562) 38  83  73.

— У меня есть небольшой опыт сажать картошку... * * * — Дорогой, что у тебя с лицом?

— Вчера ходил в тренажерный зал, хотел себя в форму привести…

— При чем тут тренажерный зал, я тебя про лицо спрашиваю.

— Так в этом зале вчера один качок гирю уронил.

— Тебе на лицо?

— Нет, себе на ногу.

— А лицо?

— А мое лицо решило над этим посмеяться…

24.09 23.10

24.10 22.11

23.11 21.12

22.12 20.01

21.01 20.02

21.02 20.03

Ответственность за содержание рекламы несет рекламодатель. «Реклама», «Партнер рубрики», «PR», «Спонсор рубрики», «Право выбора», «Открытая трибуна» — информация заказчика опубликована на правах рекламы. Редакция не всегда разделяет позицию автора публикаций. При перепечатке материалов ссылка на «Зорю» обязательна. Печать ЧП «СТПРЕС», 50025, г. Кривой Рог, ул. Окружная, 12. Объем 1,86 печ. л. Офсетная печать. Зак. №697.

4 — 10 августа

Овен Скорее всего, вас как магнитом будет притягивать все то, что сопряжено с риском. Сейчас рекомендуется поступать более осмотрительно, не спешить. Телец Придётся прилагать много усилий для того, чтобы удержать равновесие в партнёрских отношениях. Нужно продемонстрировать окружающим своё спокойствие. Близнецы Возможны нервные перегрузки из-за увеличившегося объема работ. Стремясь помочь каждому, вы рискуете забросить собственные дела. Рак Неопределённость будет вызвана ситуацией на работе, трудностями в отношениях с руководством. Возможны сложности и в любовных отношениях. Лев Вы будете действовать исключительно самостоятельно, что может привести к конфликтным ситуациям. Старайтесь проводить больше времени вне дома, в уединении. Дева Возможно, вас заинтересует странное поведение некоторых знакомых или родственников. Есть риск узнать информацию, которая испортит ваши отношения с близкими людьми. Весы Если вы заинтересованы в сохранении круга общения, не стоит отдавать на время кому-то из друзей свои личные вещи либо давать деньги взаймы, возможен конфликт. Скорпион Возможны осложнения в профессиональной деятельности. Возьмите за правило советоваться с начальством и получать разрешение на те или иные виды работы. Стрелец Постарайтесь строго соблюдать законы и правила, особенно при вождении автомобиля, а также во время поездок в общественном городском транспорте. Козерог Обязательно согласуйте свои планы с планами бизнес-партнёров, так вы повысите эффективность сотрудничества. В личной жизни будет царить гармония. Водолей Внешние обстоятельства берут над вами верх и увлекают в круговорот конфликтов и стрессов. В этот период будет сложно сохранять стабильность в отношениях. Рыбы На работе может возрасти круг обязанностей, а дома — количество нерешенных проблем. Стабильно будут развиваться личные отношения. Контролируйте свои расходы.

НАШ АДРЕС: газета «Зоря», ул. Журналис­­тов, 7, Днепро­­­петровск, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua www.zorya.org.ua Тираж номера 39300. Цена договорная.

Спасибо, что читаете «Зорю». Будьте с нами!