2014 07 30 obl

Пенсії. Субсидії. Земля Ñòоð. 19

Безплатні консультації спеціалістів читачам «Зорі»

«Легальна зайнятість — спільна відповідальність» Під таким гаслом фахівці обласної служби зайнятості провели міський ярмарок вакансій

Він був на першім рубежі Пішов з життя Віктор Бойко. Разом з ним відходить ціла епоха, яскравим представником якої він був Ñòоð. 7

45

ТВ каналів!

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó ï³ä íàçâîþ

30 липня 2014 ðîêó

з 4 по 10 серпня

ÎÁËÀÑÍÈÉ ÑÓÑϲËÜÍÎ-ÏÎ˲ÒÈ×ÍÈÉ ÙÎÒÈÆÍÅÂÈÊ

400 бронежилетів, придбані на кошти клієнтів ПриватБанку, передані батальйону «Дніпро-1»

На початку червня стартувала акція по збору коштів на підтримку армії в банкоматах ПриватБанку. В цій акції взяли участь більше 20 тисяч жителів регіону. На сьогодні вже зібрано 1 млн. грн. близько 20 тис. осіб зробили пожертвування. І я впевнений, що ця кількість ще подвоїться, а то і потроїться, — зазначив генеральний заступник голови правління ПриватБанку Юрій Пікуш. Заступник командира батальйону «Дніпро-1» Максим Дубовський, який прийняв бронежилети, подякував організаторам та кожному благодійнику. Він додав, що кожна партія бронежилетів перед тим, як потрапити до воїнів, обов’язково відстрілюється на полігоні, перевіряється на відповідність до сертифікату партії. Начальник відділу забезпечення Дніпропетровського обласного військового комісаріату Олександр Вольніков повідомив, що, зважаючи на вагу, екіпіровку та на необхідні елементи, які знаходяться на бронежилетах, це амуніція високої якості.

Ñòоð. 4—5

«Донбас»:

Ворог не пройде! Реклама в газеті «Зоря» Тел. (0562) 35-14-26

У результаті опитування клієнтів ПриватБанку було вирішено направити всі кошти, зібрані в ході громадської ініціативи, на закупівлю і поставку армійським частинам сучасних бронежилетів. Уже придбано і передано 400 бронежилетів 4-го класу батальйону «Дніпро-1». Бронежилети, придбані на зібрані кошти, виготовлені у Дніпропетровську. Один бронежилет коштує близько 2 тис. грн.

— Практично кожен клієнт ПриватБанку стикався в банкоматі з пропозицією благодійності. Через цей сервіс ми збираємо пожертви і для придбання амуніції бійцям у зоні АТО. Ця акція тривала трохи більше місяця і ще триватиме до 1 вересня як мінімум. Наразі вже зібрано 1 млн. грн. Середній внесок становить близько 50 грн. Це означає, що

Батальйон

Читайте «Даринку» разом з дітьми

Сайт газети «Зоря» — zorya.org.ua

¹54 (21586)

Ñòоð. 6

Ñòоð. 23

влада

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

Євген Удод:

Розвиваємо активність громад Голова обласної ради Євген Удод зустрівся з представниками молодіжних громадських організацій з десяти країн світу — Азербайджану, Білорусі, Болгарії, Вірменії, Естонії, Італії, Латвії, Литви, Молдови та України. Молодіжним активістам керівник області розповів про розвиток громадянської активності на Дніпропетровщині.

— Питання підвищення громадянської активності в Дніпропетровській області, в Україні в цілому одне з ключових, якщо не найголовніше. Тому ми цілеспрямовано розвиваємо активність громад, розробляємо ефективні механізми співпраці. Ми одними з перших в Україні прийняли рішення залучити громадськість до місцевого розвитку. З 2012 року в області діє програма сприяння громадянській активності в розвитку територій. Ця програма продемонструвала готовність наших земляків до партнерства з обласною владою і спільного вирішення питань поліпшення якості життя. В обласній раді робота з розвитку громадянської активності йде за двома напрямами. Перший — це створення майданчика для допомоги ініціативним людям, які не чекають допомоги від держави, а самостійно намагаються вирішити свої проблеми (залучення грантової, технічної допомоги міжнародних фондів, обласні конкурси міні-проектів з енергоефективності та енергозбереження, створення громадських платформ). Другий напрям — це створення майданчика для тих

людей, які хочуть активно брати участь у житті Дніпропетровщини, у розвитку регіону (проведення громадської експертизи проектів рішень обласної ради), — сказав Євген Удод. Голова обласної ради запросив іноземних гостей на молодіжний форум «Молодь за краще майбутнє», який відбудеться у Дніпропетровську в листопаді цього року. Вадимові Скрицькому з Молдови дуже сподобався Дніпропетровськ: — Це справжнє європейське місто. Тут, у Дніпропетровську, переконався у великому бажанні хлопців і дівчат змінити світ на краще. Думаю, що на нас, молодих, лежить величезна відповідальність у цьому.

— Вважаю, що людина, особливо молода, не може бути неактивною. Адже в нас одне життя, і треба багато чого встигнути зробити, максимально наповнити його цікавими й корисними справами. Головне — захотіти. І все вийде. Саме таке бажання я й зустрів тут, у Дніпропетровську, у багатьох молодих людей, — сказав Віталій Іванов з Латвії. Гюнель Абдулаєва з Азербайджану тільки починає свою волон-

терську діяльність. Дівчина вірить, що в неї все вийде, бо має щире бажання і небайдужа до того, що відбувається в світі.

— Мій родич раніше взяв участь у програмі «Молодь у дії» і мав чудові враження від поїздки в Україну, — ділиться дівчина. — Тепер моя черга насичуватися досвідом і емоціями... Молодіжні активісти країн Європейського Союзу та країн Східного партнерства обмінялися досвідом з представниками молодіжних організацій Дніпропетровщини щодо питань активної громадянської позиції, захисту прав людини, активної участі молоді у реалізації соціальної політики країни та розробки майбутніх спільних проектів. Гостей ознайомили з кращими українськими традиціями, звичаями та ситуацією в країні на прикладі Дніпропетровщини. Крім офіційних заходів, відбулись екскурсія на металургійний завод «ІНТЕРПАЙП», квест у центральній частині міста, ознайомлення з культурним надбанням Дніпропетровщини — Петриківським розписом. Ольга ПЕРОВА Фото Бориса ДУБІНІНА

Як завдяки наполегливості жителів

у будинку подбали про світло і про енергозбереження Перемога жителів будинку №9 по вулиці Кожем’яки в конкурсі мініпроектів з енергоефективності й енергозбереження, що вже третій рік проводиться на Дніпропетровщині за ініціативи голови обласної ради Євгена Удода, — приклад того, як завдяки наполегливості й цілеспрямованості можна досягти вагомих результатів.

— Мешканці будинку торік вирішили взяти участь у конкурсі й розробили проект, що за фінансової підтримки обласної ради мав усунути одну з головних болючих точок їх багатоповерхівки, — розповідає Вадим Рублевський, голова правління ОСББ.

— На жаль, товариству не вдалося виграти в конкурсі й одержати соціальний грант. Однак ми не опустили руки, знову попрацювали над проектом. І цього разу виграли в конкурсі, — ділиться директор ОСББ Раїса Шелест. Про непростий шлях співтовариства мешканців будинку до перемоги його керівники розповіли заступникові голови обласної ради Анатолію Адамському, котрий зустрівся з мешканцями вул. Кожем’яки, 9. Сьогодні тут активно йдуть роботи із заміни електропро-

водки й освітлення в під’їздах. Саме електропроводка й була найбільш болючим місцем будинку, якому вже чверть століття. Електромережі вже давно не витримували навантаження, їх зношеність призводила до регулярних замикань і навіть загорянь. Тому мешканці будинку темою свого проекту обрали саме заміну електропроводки. Обласна рада виділила 50 тисяч гривень, до них додалися вже згадувані кошти депутата, а також 30 тисяч гривень мешканців будинку. Реалізація проекту приведе до значної економії електрики.

— Ми ставимо в тамбурах 5-ватні лампи замість 40-ватних, споживання електроенергії знизиться у вісім разів, — говорить бухгалтер ОСББ Тетяна Коваленко. Саме на економію енергоресурсів спрямовано конкурс міні-проектів

з енергоефективності і енергозбереження, що, за словами Євгена Удода, залучає в ряди своїх учасників ще більше число мешканців багатоповерхових будинків. У цьому співтоваристві активних людей, без сумніву, є члени ОСББ на вулиці Кожем’яки, 9.

— Раціональне використання енергоносіїв — це сьогодні дуже актуально як для кожного громадянина, так і для Дніпропетровщини в цілому, — сказав Євген Удод.— Ми й далі будемо сприяти підйому громадянської активності, що об’єднує людей і допомагає їм спільно вирішувати проблеми своїх будинків — установлювати лічильники тепла, заміняти в під’їздах старі вікна на нові, утеплювати фасади, модернізувати системи освітлення. Ольга ПЕРОВА Фото Бориса ДУБІНІНА

актуально

Програма громадянської активності в дії

2

ЗОРЯ

Дніпропетровщина вперше за останні кілька років самостійно забезпечила себе коштами на виплату пенсій Це стало можливим завдяки підвищенню заробітної плати в регіоні, а також легалізації робочих місць. Такі підсумки були підбиті на засіданні Дніпропетровської обласної тристоронньої соціально-економічної ради, яка пройшла за участю заступника голови — керівника апарату облдерж­ адміністрації Геннадія Корбана.

— Усі знають, в якому становищі перебуває країна, у нас є багато проблем, але ми повинні продовжувати те, що почали. Насамперед, це підвищення заробітних плат та розвиток соціальної сфери. Наше завдання максимально знизити навантаження на наших людей, для того, щоб вони менше відчували труднощі, — наголосив Геннадій Корбан. Як доповів голова Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини Віктор Сергєєв, соціальний діалог, налагоджений в регіоні, навіть у складній соціально-економічній ситуації дає свій позитивний результат. Заклик губернатора збільшити оплату праці працівникам ГМК з квітня на 20% підтримали всі учасників діалогу. Приклад тут показали багато підприємств ГМК, енергетики та інших галузей економіки. Це, насамперед, підприємства групи «Приват», ГЗК Метінвесту. Середньомісячна зарплата по всіх галузях в області за січень-травень 2014 року зросла на 6,2%, при цьому фонд оплати праці в області також збільшився на 4,6%. Це свідчить про те, що роботодавці збільшили зарплату не шляхом ско-

рочення робочих місць, а зберегли фонд оплати і навіть його розширили.

— Вперше за останні роки Дніпропетровська область повністю забезпечила себе сумою на виплату пенсій. Це ті гроші, які роботодавці перераховують як соціальний податок. Нам вперше його вистачить на 100,3%. Це за рахунок того, що ми підвищуємо зарплати і займаємося легалізацією робочих місць. Зокрема, нещодавно пройшов черговий місячник з легалізації, ініційований обл­ держадміністрацією, — зазначив Віктор Сергєєв. Голова Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок Віталій Дубіль додав, що ініціатива губернатора допомогла профспілкам посилити роботу і спільно прийти до того, що ГМК у червні підвищив зарплату на 25%. Деякі підприємства підвищили зарплату на 40—50%.

— Це серйозний показник. І цю роботу потрібно продовжувати. Ми запланували провести найближчим часом зустрічі з автодорожниками, транспортниками, представниками переробної промисловості, машинобудівниками, — сказав Віталій Дубіль.

В області буде створено єдиний логістичний центр для волонтерів Про такі плани розповів заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Борис Філатов під час наради з волонтерами, які допомагають військовослужбовцям.

— Багато волонтерів транспортують вантажі у зону АТО. Але мені б дуже не хотілося, щоб хтось із них потрапив по ту лінію фронту, і ми потім займалися їх визволенням, — сказав Борис Філатов. Також він зазначив, що ідея зустрічі полягає якраз у тому, щоб об’єднати зусилля волонтерів.

—Якщо ми спільними зусиллями спробуємо організуватися, координувати транспортну допомогу, і в тому числі ці вантажі супроводжувати за допомогою озброєної охорони у взаємодії та координації з армією та

правоохоронними органами, це буде ефективніше і безпечніше, — наголосив Борис Філатов. — Ми хочемо створити єдиний логістичний центр. Є можливість виділити відповідні приміщення, склади, транспорт. З необхідністю скоординувати дії погодилися і самі волонтери.

новини регіону Потрібна кров для поранених в АТО  м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31, КЗ «Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4» ДОР», прийом донорів з понеділка по четвер з 8.00 до 13.00.  м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 65, КЗ «Дніпропетровське клінічне об’єднання швидкої медичної допомоги» ДОР», прийом донорів з понеділка по четвер з 8.00 до 13.00.  м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 53 КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 2» ДОР», прийом донорів з понеділка по четвер з 8.00 до 13.00 (з 07.08.2014 р.).

Петриківський розпис

Павлоградщина готова приймати переселенців зі сходу, їх в районі вже на сьогоднішній день близько 50 осіб. Їм пропонують безплатне житло, сприяють із працевлаштуванням, за потреби допомагають вирішити питання з виплатами пенсій та допомоги на дітей, надання матеріальної допомоги. У кожному населеному пункті Павлоградського району є люди, які надали згоду розмістити в своїх помешканнях сім’ї, що переїхали зі східних областей України. Надкомфортних умов вони не обіцяють, але спокій, безпеку та мінімальну соціальну допомогу — гарантують. Відомості про господарів, готових прихистити переселенців у себе, знаходяться в управлінні соціального захисту населення райдержадміністрації. Крім того, влада підготувала перелік приміщень комунальної власності, які можна було б віддати під оселі для приїжджих. І хоча зайвого житла немає, Павлоградський район підготував декілька таких об’єктів, які готові для використання під житло для переселенців.

Прямі лінії «Зорі»

лікує душу дітям із зони воєнних дій Днями діти з родин Луганської та Донецької областей на запрошення голови Дніпропетровської обласної ради Євгена Удода відвідали виставку «Відкрита душа Петриківки» у Дніпропетровському художньому музеї. Діти на власні очі побачили унікальне народне мистецтво, що стало нематеріальною культурною спадщиною ЮНЕСКО, та поспілкувались з художниками. Для маленьких гостей провели майстер-клас, де вони навчились малювати елементи Петриківського розпису. В подальшому планується організувати екскурсію до Петриківського району — батьківщини самобутніх майстрів.

— Мистецтво лікує душу — це визнаний факт. Я впевнений, що краса Петриківського розпису теж допоможе дітям відволіктись від жахів війни. Дніпропетровщина підставила дружнє плече жителям областей, де тривають бойові дії. Регіон приймає у себе переселенців, допомагає людям адаптуватися до мирного життя. У цей нелегкий час ми маємо бути як ніколи згуртованими

На ваші запитання щодо сприяння українській армії, а також волонтерського руху з надання допомоги пораненим бійцям і переселенцям із зони АТО відповідає заступник начальника штабу Територіальної оборони Дніпропетровської області Руслан МОРОЗ. Пряма лінія відбудеться 1 серпня, в п’ятницю, з 11.00 до 12.00. Телефонуйте за номерами:

(0562) 27-16-52; 34-91-65.

На ваші запитання відповість головний лікар обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова, професор Сергій Анатолійович Риженко. Пряма лінія відбудеться 6 серпня, у середу, з 14.00 до 15.00. Телефонуйте за номерами:

(0562) 27-16-52; 34-91-65. і дружними, допомагати одне одному. Ми прагнемо не допустити, щоб з цих дітей виросло своєрідне втрачене покоління, — зазначив Євген Удод. Організатором заходу виступив «Молодіжний центр Дніпропетров-

щини». Вже кілька місяців активісти центру беруть участь у підтримці військових та сімей, що переселилися з гарячих точок, надають гуманітарну допомогу постраждалим, організовують різноманітні акції.

На ваші запитання відповість голова Томаківської районної ради Наталія Миколаївна Скрипченко. Пряма лінія відбудеться 8 серпня, у п’ятницю, з 14.00 до 15.00. Телефонуйте за номерами:

Ростіть здорові та щасливі!

197 хлопчиків 167 дівчаток Інформація надана пологовими будинками:

КЗ «Новомосковська ЦМЛ» ДОР»; КЗ «Марганецька ЦМЛ» ДОР»; КЗ «Новомосковська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «Дніпропетровська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «ДМПБ №1» ДОР»; КЗ «Криворізька міська лікарня №7» ДОР»; КЗ «ППБ» ДОР»; ПЦ Дніпропетровська, КЗ «Покровська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «Нікопольський пологовий будинок» ДОР».

Справжній богатир — хлопчик з вагою 4 кілограми 930 грамів і зростом 55 сантиметрів з’явився на світ в КЗ «Нікопольський пологовий будинок» ДОР». А найменше маля — хлопчик з вагою лише 940 грамів і зростом 33 сантиметри народився в Дніпропетровському ПЦ.

Бажаємо всім новонародженим і їхнім матусям міцного здоров’я та щастя на довгі роки!

30 липня

 30 липня 1947 року в Ірпені під 

Києвом помер відомий український художник Федір Кричевський (1869—1947).

30 липня 1944 року в Дніпропетровську народився художник Анатолій Пирожевський. У 1977 році закінчив Український поліграфічний інститут ім. Федорова у Львові. Повернувшись до рідного міста, став працювати в галузі станкового живопису. Багато творів присвятив робітничій тематиці, зокрема, шахтарям та металургам. Анатолій Іванович — учасник багатьох виставок, член Національної спілки художників України. Підготував Микола ГНАТКО

Знамення для молитви У павлоградському Спасо-Нерукотворного Образа кафедральному соборі у ці дні велелюдно, як ніколи: звістка про ікону Христа Спасителя, яка стала мироточити, умить поширилася по всій країні й до храму приходять віруючі навіть з сусідніх регіонів. Дійсно, бачити лик Господа нашого, на якому рясно проступила кров, тривожно. Іконі понад ста років. Спочатку, як розповідають місцеві краєзнавці, вона належала жительці міста Євдокії Оболонській, яка благословила нею свою дочку Марію Смолку на шлюб. З того часу образ зберігався у родині. А 7 липня, у день Іоана Предтечі, володарі ікони побачили на ній потоки червоного кольору. Ще через кілька днів образ передали в дар Спасо-Неруко­ творного Образа кафедральному собору. У храмі краплі крові на іконі запеклися й нових не з’являлося. Церква завжди досить вимогливо ставиться до подібних явищ, скрупульозно пере-

віряючи істинність чуда. За словами благочинного Павлоградського округу протоієрея Валентина Цешковського, настоятеля собору, це чудо можна розцінювати, як знак для того, щоб замислитися над тим, що ми живемо і чинимо неправильно, не по волі Божій, не за Божими заповідями. Це сигнал для умиротворення.

— Господь являє нам чудеса, щоб укріпити нас у вірі, призвати до покаяння. Для того, щоб всі події сьогодення нашли мирне вирішення, щоб люди припинили братовбивчу війну, — сказав настоятель храму.

(0562) 27-16-52; 34-91-65.

УВАГА!

362 малюки народилися на Дніпропетровщині з 17 по 25 липня

Цей день в історії

3

Готові приймати переселенців

КЗ «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» щиро вдячний всім небайдужим людям за здану кров та її компоненти для поранених в АТО на сході України. На сьогоднішній день існує нагальна потреба в донорах з групою крові AB (IV) та всіма групами крові Rh негативного типу. Приймаємо донорів з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 13.00. Обов’язкові документи на кроводачу: 1. Паспорт (оригінал).

2. Копія ідентифікаційного коду. Донорів приймають:  м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 17. Обласна станція переливання крові, прийом донорів щоденно, крім суботи та неділі, з 8.00 до 13.00.

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

ШАНОВНI ЧИТАЧI! Усі пільгові категорії населення можуть передплатити газету «Зоря» на чотири місяці (вересень — грудень) 2014 року за ціною першого півріччя, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок редакції через будь-яке відділення банку або поштове відділення до 25 серпня 2014 року. Вартість передплати газети, яка виходить раз на тиждень, становить 20,55 грн., котра виходить двічі на тиждень — 40,55 грн. Вартість за пересилання коштів у цю суму не враховано. Гроші просимо направляти на рахунок 26000155194600 АТ «УКРСИББАНК», МФО 351005, ЄДРПОУ 35497923, отримувач КП ДОР «Редакція газети «Зоря». У призначенні платежу обов’язково вказати повну поштову адресу, на яку буде надходити газета, прізвище та ініціали. Після переказу грошей обов’язково зателефонуйте до редакції для уточнення даних за нижче вказанними номерами. Також газету можна передплатити безпосередньо в редакції за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7, кімната 614 (6 поверх).

Довідки за телефонами:

(0562) 38-83-73, (067) 630-44-06. Залишайтеся І надалі з улюбленою газетою!

Борис Дубінін, Ольга ДЮЖИНСЬКИХ, Олексій Логінов, Людмила МАслова, Микола ЧАБАН

З повагою колектив «Зорі»

4

тема номера

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

Вже кілька місяців у Луганській і Донецькій областях тривають бої між сепаратистами й патріотами України. Останні — це не тільки регулярна армія, а й Національна гвардія, численні добровольчі батальйони. Один з найбільш відомих і тих, хто добре зарекомендував себе під час проведення АТО, — батальйон «Донбас». Кореспонденти «Зорі» провели один день серед його добровольців. Саме тоді сили АТО штурмували Лисичанськ. Ввечері по дорозі Комбат «Донбасу» Семен Семенченко

додому ми довідалися, що місто звільнене.

Батальйон «Донбас»:

ворог не пройде! Альона ДРИГА Фото Сергія ЧЕРНЯВСЬКОГО та з сайту dp.vgorode.ua

У Красноармійську й Артемівську радо зустріли українську армію У Красноармійську майже нічого не нагадує про недавні події. Хіба що відсутність води у кранах та безлюдні вулиці. Сьогодні місто контролюється українськими військовими, зокрема, «Донбасом». Добровольці контролюють в’їзди й виїзди в місто, підтримують порядок у місті. Запобігають можливим провокаціям з боку сепаратистів, які вже «сидять тихо», але час від часу стріляють по блокпостах. Наступна точка нашого військового вояжу — Артемівськ. Про протистояння тут красномовно свідчать завали з каміння на дорогах, розбите скло і сліди мінометного обстрілу на даху будинку, в якому базується батальйон. У вікнах мішки з піском. Скрізь українські прапори. Серед населення настрої різні.

— Слава Богу, ополчення в Артемівську було не дуже сильним, — розповідає місцева жителька Наталія. — Були тут набігами, зчинили кілька нападів. Приїжджали їм на підмогу сепаратисти з Горлівки. Обстановка стабілізувалася з приходом у місто української армії. Але люди, як і раніше, бояться. В автобусах набагато менше пасажирів. Чимало людей виїхали до родичів або відпочивати. Але підприємства працюють, і місто потроху вертається до звичного життя.

За словами Наталії, близько третини жителів міста підтримували сепаратистів — скоріше, через страх. Інші поділилися на байдужих, але за мир, і тих, хто виступав на боці українських сил. Останні сьогодні приносять бійцям їжу та одяг. У місті спокійно — ніхто не хоче війни. Інфраструктура Артемівська не постраждала. Хіба що воду в деяких районах дають по годинах. Два брати — по обидва боки барикад Боєць з позивним Харя — у роті охорони батальйону «Донбас». Раніше жив у Харкові, з дружиною й сином. Дуже пишається тим, що виховав чемпіона з танців. Спочатку Харя звернувся до військкомату за місцем проживання. Пройшов психологічні тести, зібрав документи. Рішення змінив після розмови з місцевим бійцем: — Саме штурмували харківську ОДА. Ми їхали через блокпост. Він: «Чого ви сюди претеся? Ми вже на 90 відсотків здалися». Тут я зрозумів, що це не моє місце. Хотів піти в один з місцевих батальйонів самооборони — Слобожанщину, Харків-1. Але визнали старим, туди брали до 35 років. Потім поїхав у Нові Петрівці під Києвом, де тренувався «Донбас», і залишився. Його рота охороняє бази, блокпости, перших осіб. В Артемівську, за його словами, «Донбас» виконує й функції міліції, що на звернення громадян давно не реагує. Хлопці самі охороняли лікарню, де лежать їхні поранені друзі. Також реагують на виклики артемівців:

там наркомани, тут велика бійка. Городяни в боргу не залишаються.

— Нам їжу не тільки приносять, а й готують тут. Беруть речі випрати. Приносять листи, дитячі малюнки. Повірте, читати їх значно приємніше, ніж дивитися телевізор. Завдяки місцевим є в нас і ліки, — розповідає він. А рідний брат Харі воює в Донецьку — по другий бік барикад. Днями через соціальну мережу надіслав фотографію: він з ручним кулеметом у коридорі якогось адміністративного будинку. Іншого зв’язку з ним немає. Бійці вірять, що війна закінчиться до Нового року Доброволець Вадим родом з Київщини. Коли почалася анексія Криму, прийшов у військкомат: — Мої дані записали. Сказали — чекай дзвінка. Я їм дзвонив, дзвонив, але марно. Довідався про набір у Нацгвардію — туди додзвонився, і мене перенаправили в «Донбас». У «Донбасі» він і сапер, і будівельник. В Артемівську з 13 липня. Ліквідує в місті нерозірвані міни, снаряди. Зводить оборонні споруди. Мішки з піском оточують базу, на дорозі насипи з битого асфальту — щоб ворожа машина на повній швидкості не могла проїхати й обстріляти хлопців.

— Місцеве населення налаштоване проукраїнськи, — стверджує Вадим. — Учора бачили біля базару машину з прапором ДНР, доповіли одразу нам. Того ж дня ми звільняли Попасну — нас зустрічали, як визволителів. Боєць настроєний оптимістич-

Слава Богу, ополчення в Артемівську було не дуже сильним

но. Говорить, війна закінчиться, коли з дерев спаде листя. А його товариш по службі Анатолій і зовсім обнадіює: — Та ні, до Дня Незалежності впораємося, — говорить стрілець родом з Донецької області. На цій війні він дістав тяжке поранення. У Німеччині в руку вставили титановий протез, і Анатолій повернувся воювати. Незважаючи на те, що сепаратистів підтримує Росія і людьми, і зброєю, українці сьогодні зможуть дати відсіч, певен Анатолій. Говорить, за три місяці наша армія так виросла, що навіть прямого вторгнення вже не боїться. Географія «Донбасу» — від Дніпропетровська до Грузії Ще один Анатолій приїхав з Києва. Дружина його вибір не схвалила — вона сепаратистка, активістка Антимайдану.

— По батьківській лінії я поляк. Але за Україну голову покладу й життя віддам, — говорить він. І зазначає, що в «Донбас» пішов саме завдяки інтернаціональності батальйону — тут служать і росіяни, і білоруси, і поляки, і грузини, був навіть іспанець, але йому не дали громадянства. Гоча — громадянин Грузії. Саме тому й пішов воювати в «Донбас». В інші військові підрозділи без громадянства не брали, хоча в Гочі є посвідка на проживання. У батальйоні кілька грузинів. Багато хто брав участь у війні між Грузією й Росією 2008 року. Кажуть, конфлікти схожі як дві краплі води. Тому їхній досвід став у пригоді.

Доброволець з позивним Косатка з Дніпропетровська. Вибрав собі таке прізвисько, тому що займався підводним полюванням, ловив великих косаток. Працював на виробництві матраців, але з початком війни ця продукція стала непопулярною, і його скоротили. Був у рядах «Самооборони Дніпропетровська». Стояв на блокпостах, а потім поїхав у «Донбас».

— Я пішов за Семеном (Семенченко, командир батальйону. — Авт.). Захоплююся цією людиною. Він для мене приклад, — говорить боєць. — Знаю особисто й командирів «Дніпра» і «Січеслава», але ці батальйони перебувають у Дніпропетровську, а я хотів визволяти нашу землю від сепаратистів. Щоб до рідного міста не дійшли. Адже там у мене дружина й дитина. Косатка говорить, що сепаратисти не гребують використовувати у своїх цілях дітей. Кілька днів підряд засилали на базу чотирнадцятирічних дівчаток. Вони розпитували бійців, заглядали у вікна. Шпигували, одним словом. У батальйоні відразу зачули недобре — які ж батьки пустять своїх дітей туди, де стріляють? Леонід із Сум залишив вдома успішний бізнес, дружину й півторарічну дитину й теж пішов за командиром «Донбасу». Останнім часом батальйон постійно перемагає. На думку бійця, секрет у гарній координації дій і в тому, що все тут по добрій волі: за Україну. Олександр родом з Житомира. Розлучений, але в рідному місті залишилися двійко синів. Останні роки провів у Києві, виробляв залізобетонні конструкції. У листопаді

Блокпост на під’їздах до Лисичанська укріплений військовими і не тільки

тема номера

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

Гоча — грузин, який воює за Україну

розрахувався й пішов на Майдан. Під час революції встиг не раз побувати в Лук’янівському СІЗО.

— Ми ні на кого не нападаємо, — говорить він. — Захищаємо наших дітей і матерів, наші домівки. Так, страшно. Бреше той, хто каже, що ні. Вчора у Попасному снайпери застрелили мого друга, йому було двадцять чотири. Але думати про себе не можна. Треба йти й боротися з холодною головою. Харків’янина з позивним Костер дома чекають четверо дітей — два хлопчики й дві дівчинки. Удома в нього була стабільна робота у сфері продажів, але він дуже хотів захищати Батьківщину. Тричі ходив у військкомат. Але тричі йому відмовляли через вік. В Інтернеті побачив, що формуються добровольчі батальйони, і записався: — Хоч як страшно і парадоксально це звучить, «Донбас» — це дивна подорож. З людьми, які настільки переживають за свою країну, що готові будь-якої секунди віддати своє життя. Річ тут зовсім не у фінансах. За три місяці ми не одержали жодної копійки. Якщо заплатять, всі гроші витратимо на озброєння і спорядження. Адже немає нічого дорожчого за життя. Я втратив дуже багато друзів. П’ятеро загинули під Карлівкою. Про них я завжди пам’ятатиму. …Місто мовою військових «зачищене» від терористів. Коли приїхали, не було жодної людини на вулицях. А сьогодні артемівці гуляють увечері з дітьми, купують продукти на ринку й вірять, що скоро настане мир. А «Донбас» іде визволяти нові міста.

За день — один трьохсотий На базі «Донбасу» в Артемівську є організований медичний пункт. У ньому працюють два лікарі — терапевт і хірург-травматолог. До першого приходять із застудою, пневмонією, абсцесом, до другого — з пораненнями легкої й середньої тяжкості. На місці організовано стаціонар на двадцять ліжок. Тяжкопоранених, інакше кажучи трьохсотих, перенаправляють в Артемівську центральну лікарню. Там їм надають необхідну допомогу, а далі вони підлягають евакуації у військові госпіталі Харкова, Києва, Дніпропетровська й інших мирних міст.

— В цих умовах ми можемо проводити операції тільки під місцевою анестезією. Немає анестезіолога, — розповідає хірург Мирослав. Він родом зі Львова, шість років працював у Житомирі ортопедом-травматологом. Приїхав сюди не воювати, а допомагати пораненим. Адже це його покликання.

— Найгарячіше було після боїв у Попасній — багато трьохсотих (поранених), були і двохсоті (загиблі. — Авт.), — розповідає Мирослав. Вертаючись на базу ввечері, дізнаємося: після боїв за Лисичанськ сюди привезли одного трьохсотого. Лякає думка про те, що до цих цифр звикаєш. За словами лікаря, медикаментів поки вистачає. Багато ліків залишилося ще з Майдану, інші — допомога від меценатів. Потрібні джгути, антибіотики, інфузійні розчини, антикоагулянти, перев’язувальні матеріали. Гірша

Журналісти їхали в захищеній маршрутці

5

Бойова машина. Керує боєць з Нацгвардії

ситуація з транспортом. Біля медпункту помічаємо три пошарпані швидкі без номерних знаків. У кількох кілометрах від боїв Дорогою від Артемівська до Лисичанська напруження зростає. На узбіччях непоховані тіла сепаратистів, обгорілі машини. Бійці говорять, до них краще не підходити. Подібну тактику застосовували на війні в Афганістані: поруч з трупами й технікою, а також в окопах сепаратистів можуть бути міни. За деревами можуть сидіти снайпери. Вся група надягла бронежилети, а в нашу маршрутку підсів озброєний боєць «Донбасу». По дорозі бачимо Лисичанський нафтопереробний завод. Таки горить. Цистерна на заводі димить уже п’ятий день. Підприємство у власності Росії, а озброєні охоронці не пускають на територію пожежні частини. Мабуть, хочуть виставити більший рахунок за збиток. Під’їжджаємо до нашого блокпоста. Тут разом з добровольцями

«Донбасу» служать бійці з Нац­ гвардії й контрактники ЗСУ. Блокпост оточений бетонними плитами, шинами, є й бронетехніка. Незваних гостей зустрічають з автоматами Калашникова. Солдат з позивним Амарок родом з Кременчука Полтавської області, у боях уже два місяці: — Складно скрізь, адже на боці ЛНР і ДНР воює дуже багато афганців, колишніх співробітників міліції. Учора зачищали блокпост і знайшли на ньому наркотики. А люди під їхньою дією некеровані й неконтрольовано жорстокі. На блокпості знаходимось недовго. З хлопцями особливо не поспілкуєшся — усі напоготові. До нас під’їжджає командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко. Говорить, що далі їхати не можна. Терористи нас помітили і вже чекають. Але комбат готовий розповісти про бої в Лисичанську: — Разом з нами воюють бійці Збройних сил України. Ми з ними познайомилися й подружилися. Напевно, порівняно з ними

ми діти. Хоч вони й молодші за нас удвічі. Адже вони з березня сидять тут без усякої ротації. В них почорніла шкіра від засмаги і бруду. Ставлюся до них з великою повагою. Також тут є частини Національної гвардії. Основна проблема при штурмі міста — не дати загинути мирним жителям і бійцям. Тому діємо дуже обережно. Сепаратисти обстрілюють з мінометів й іншої зброї своє ж місто, щоб посіяти паніку. Доводиться їх вибивати із засідки. Сьогодні ми організували мирний коридор. Ініціаторами стали місцеві журналісти. Виводимо через нього жінок і дітей. Також затримали кілька снайперів, у тому числі й жінок. Зараз на їхній стороні працює не шантрапа, не гарматне м’ясо, а високопрофесійні військові — і кадрові російські, і добре вишколені козаки. Вони сподіваються, що підуть безкарними. Але вже не березень, ми навчилися воювати. Спасибі сепаратистам за міномети. ЗСУ не хотіли нам їх передавати, але ми знайшли два на складі терористів.

Як допомогти «Донбасу»? Для матеріальної допомоги: Карта ПриватБанку — 4405885822253933 Оплата будь-якою банківською картою: http://goo.gl/3xL6A6 Для переказів через PayPal використовуйте адресу: bndonbass@gmail.com Медичному пункту батальйону «Донбас» потрібні гальмівні колодки на «Газель», апарат для електрозварювання, реанімобілі. Докладніша інформація про потреби батальйону є в офіційній групі «Донбасу» в мережі Фейсбук: https://www.facebook.com/teroboronaDonbass?fref=ts

Так виглядає швидка «Донбасу»

Мирослав приїхав в «Донбас» рятувати поранених

акцент

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

«Легальна зайнятість — спільна відповідальність»

актуально

6

ЗОРЯ

Під таким гаслом, у рамках проведення місячника легалізації трудових відносин, у приміщенні Центральної міської бібліотеки м. Дніпропетровська фахівці обласної служби зайнятості провели міський ярмарок вакансій, де понад 100 шукачів роботи, у тому числі й переселенці з Криму та Сходу країни, знайомились з вакансіями, що пропонували понад 30 роботодавців міста.

помощь и медикаменты от Фонда Александра Вилкула Фонд Александра Вилкула «Украинская перспектива» доставил медикаменты в больницу Мечникова и военный госпиталь Днепропетровска, где лежат раненые солдаты украинской армии.

посадах фахівця з методів розширення ринку збуту (маркетолога) та менеджера з реклами, дана зустріч з роботодавцями стала новим вектором у процесі пошуку роботи. Він провів декілька продуктивних співбесід з працедавцями та отримав запрошення на підприємства для проведення другого етапу співбесіди. Розуміючи проблеми працевлаштування шукачів роботи, особливо переселенців, Дніпропетровська служба зайнятості надає весь спектр послуг, що входять до її компетенції, та прагне створити всі умови для найшвидшого працевлаштування безробітних. До уваги шукачів роботи були представлені вакансії для службовців, робітників та вакансії для осіб, які не мають професії, зокрема: головний спеціаліст відділу виконання бюджету (бухгалтерського обліку та звітності), інженер з охорони праці, менеджер з реклами, продавець непродовольчих товарів, касир, діловод, системотехнік відділу інформаційних систем, сестра медична, маляр, токар, столяр, вулканізаторник, співробітники охорони, оператор контактного центру, водій, листоноша, офіціант, електрозварник, фрезерувальник, швачка, підсобний робітник та багато інших. Окрім вакансій запрошених підприємств, на ярмарку вакансій до уваги безробітних були представлені вакансії по всьому місту, кількість яких становить

— Война забрала уже тысячи жизней. Как и многие украинцы, я потерял на этой войне своего друга — командира в/ч 3011 полковника Александра Радиевского... Медики делают всё возможное, чтобы спасти раненых. Им необходима помощь. В ответ на обращения врачей Фонд «Украинская перспектива» доставил медикаменты в больницы Днепропетровска, где находятся раненые солдаты украинской армии. Украинцы помогали и будут помогать украинцам, — сказал Александр Вилкул. Врачи отмечают, что медикаменты, переданные Фондом в Днепропетровскую областную больницу Мечникова и военный госпиталь, крайне необходимы для оказания медпомощи раненым солдатам, в том числе, с тяжелыми ранениями. Сейчас в больнице Мечникова проходит лечение заместитель командира бригады Нацгвардии воинской части 3011, полковник Александр Пискун. Александр Вилкул принял личное участие в освобождении его из плена. «Вчера ночью из госпиталя в Изюме перевезли на лечение в Кривой Рог шестерых раненых бойцов войсковой части 3011, которая базируется в Кривом Роге. Сегодня в 6.40 утра вывезли из больницы Лисичанска моего друга полковника Александра Пискуна, заместителя погибшего 23 июля комбрига этой же части, который был взят в плен в бессознательном состоянии (пробито легкое и перебит позвоночник). В это

2,2 тис. одиниць. Також безробітним були презентовані журнали з інформацією про вакансії — «Трудові резерви». Фахівці обласного центру зайнятості провели індивідуальне консультування з питань працевлаштування усім бажаючим. Спеціалісти з профорієнтації відповіли на запитання відвідувачів ярмарку вакансій щодо питань, пов’язаних з пошуком роботи, зміни професії, адаптації до умов сучасного ринку праці, безробітні отримали інформацію щодо сучасних робітничих професій, які мають попит на ринку праці. Також клієнти служби зайнятості мали можливість пройти експрес-діагностичне обстеження. Сучасний ринок праці висуває більш високі вимоги до кандидатур, тому все більшого значення набуває професійне навчання безробітних. Учасники заходу мали можливість більше дізнатися стосовно навчання та ознайомитися з переліком курсів, які організує обласний центр зайнятості для безробітних, перш за все в Дніпропетровському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. У ході проведення заходу значна кількість шукачів роботи після спілкування з роботодавцем отримали запрошення на другий етап співбесіди — безпосередньо на підприємстві. Відділ надання соціальних послуг населенню по м. Дніпропетровську

Інформація в номер

До зустрічі долучилися й соціальні партнери служби зайнятості: Територіальна державна інспекція з питань праці у Дніпропетровській області, Головне управління юстиції у Дніпропетровській області, управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради. У приміщенні Центральної міської бібліотеки Дніпропетровська пройшов черговий ярмарок вакансій під гаслом «Легальна зайнятість — спільна відповідальність». Даний захід був надзвичайно насичений барвами «живого спілкування» між роботодавцями й безробітними та викликав чимале захоплення значної кількості клієнтів служби зайнятості. Ярмарок вакансій відвідали понад 100 безробітних, різних за освітньо-професійним складом та досвідом роботи, але об’єднаних спільною метою — працевлаштування. Також були присутні для надання консультацій представники соціальних партнерів: Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області, Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради. Для широкого вибору вакансій та роботодавців для безробітних міста у зустрічі взяло участь 31 підприємство. Роботодавці — учасники заходу — пропонували безробітним найрізноманітніші вакансії, що охоплюють чимало видів економічної діяльності, серед них: ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова, ПАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну», ТОВ «Дніпропетровський завод бурового обладнання», Депо №2 МКП «Дніпропетровський електротранспорт», ДД УППЗ «Укрпошта», ПАТ КБ «Приватбанк», ПрАТ «Нова лінія», готельно-ресторанний комплекс «Бартоломео», ТОВ «Союз-Гарантія» та інші. Участь у пошуку роботи взяли не лише жителі Дніпропетровська, а й переселенці з Криму та Сходу країни. Так, наприклад, для Юлія Смереканця з Донецька, який має досвід роботи на

Раненым солдатам украинской армии —

время эта часть Лисичанска еще контролировалась ЛНР и они планировали Саню вывезти как заложника. От всей души благодарю бесстрашных людей, которые, без оружия, не побоялись вместе со мной это сделать: бывшего комбрига этой части военного пенсионера полковника Голякова Александра Леонидовича, врача криворожской скорой помощи Пинчука Игоря Николаевича и водителя скорой помощи Бабия Виктора Левковича. Спасибо всем офицерам внутренних войск и армии, которые обеспечили коридор! Александра Пискуна от блокпоста возле Славянска доставили вертолетом в Днепропетровскую больницу Мечникова, и сейчас идет операция. Дай Бог ему здоровья!», — написал Вилкул на своей странице в Facebook после возвращения из зоны конфликта. Фонд Александра Вилкула «Украинская перспектива» занимается системной поставкой гуманитарной помощи мирным людям из зоны конфликта. Фонд уже доставил более 100 тонн гуманитарной помощи — медикаментов и продуктов в больницы и социальные учреждения для беженцев. Также Фонд вывез уже около 800 детей из зоны конфликта Донецкой и Луганской областей и поселил их в лагерях в Скадовске, Геническе и Кривом Роге. Помощь также оказывается в расселении и обеспечении питанием и медицинским обслуживанием беженцам, которые находятся в Кривом Роге.

РРО в електронній торгівлі Нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон) передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових

документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Відповідно до пункту 13 статті 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції). Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області, ДПI у Кіровському районі м. Дніпропетровська

Особистість

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

7

Він був на першім рубежі якого механізатора. Ідей у кожного з нас багато. А от спробуй відстояти цю ідею і реалізувати, втілити її в життя — в цьому, мабуть, і полягає мудрість керівника, його мужність, талант. З його ім’ям пов’язують й безліч інших починань. Взяти, приміром, Про себе він говорив так: житловий масив Сонячний — це його дітище. Він так його любив, так захо«Я був прихильником нестандартних рішень, плювався ним. Набережна — також любив практикувати нестандартні підходи. зобов’язана своїм існуванням йому. Причому не тільки на правому березі Щоб говорили: «зроблено по-дніпропетровськи». Дніпра, а й на лівому, де вони разом з інженером Мільманом проводили її аж до Ігрені. Кращий у Радянському Союзі парк Мені люди розповідали, що тутешА згадаймо конференції на селі. Брався цілий район і відпрацьовуКолишній голова Дніпропетровського ній величний пам’ятник — його валися всі питання — виробничі, гаміськвиконкому, голова обласного викон- заслуга. Від місцевих жителів В. зифікація, культура, спорт... А на кому і, нарешті, перший секретар Дніпро- Бойко дізнався, яка там була битва, конференції все здавалося під ключ. петровського обкому Віктор Бойко, лиша- яка грандіозна переправа і скільки На них запрошувалися не лише кеючись сином свого часу, був, безсумнівно, людей там полягло, а вже за півроку рівники та громадські діячі нашої масштабною особистістю. Мені довелося зробив цей пам’ятник у Військовому області, а й гості з усієї країни. оцінити це під час двох тривалих інтерв’ю на прославу загиблих воїнів.

— Очоливши обласну раду, — Віктор Бойко був великою особисз ним влітку минулого року. тістю у масштабах країни. Скільки А за три дні до фатального дня він зі- продовжує Ю. Вілкул, — В. Бойко, разів він запрошувався до Кремля, знався колезі-журналістці: вважає «Зорю» спасибі йому, погодився бути у мене доповідав там. Коли Михайла Горулюбленою газетою і передплатив два при- консультантом і радником. Будібачова обрали генсеком, він першу мірники, щоб можна було поділитися і з вельник за освітою, він досконало знав сільське господарство. Віктор свою поїздку здійснив до Ленінграда друзями цікавою газетою. (колиски революції). Друга ж його Минулого літа Віктор Григорович про- Григорович багато корисного мені поїздка була до Дніпропетровська, понував нашій редакції газети «Зоря» роз- підказав, розповів, підправив. За а я б сказав — до Бойка. Настільки крити низку тем, до яких мав безпосереднє декілька днів до смерті під час нашої його цінували в ЦК, адже Горбачов відношення. Згадаймо лише одну з них — розмови також ділився порадами, же не один приймав рішення. розпочату з ініціативи тодішнього мера просив підправити пам’ятник на Колишній голова Дніпропетровського Віктор Григорович для мене осореконструкцію парку ім. Т. Шевченка в могилі його мами в Кривому Розі. Важко, коли такі люди йдуть. Набисто був зразком, святою людиною, обласному центрі в 1973 році. міськвиконкому, голова обласного виконз якої можна брати приклад і який Насамперед Віктор Бойко взявся за роз- передодні ми прощалися з Віктором кому і, нарешті, перший секретар Дніпродо останнього міг дати цінну пракробку документації з реконструкції парку. Богатирем, котрий очолював свого петровського обкому Віктор Бойко, лишатичну і реальну пораду і навіть по Хотів, аби все вийшло якнайкраще. Перед часу обласну раду. Віктор Григорович політичній ситуації для мене більтим вирушив у круїз Європою, під час від- запропонував попрощатися з ним під ючись сином свого часу, був, безсумнівно, шого авторитету, ніж він, не було. відування семи країн посилено знайомився з оплески. Те ж саме я також хотів би масштабною особистістю. Він був правдивий, справедливий і тамтешніми парками. Все знімав на два фото- запропонувати щодо самого Віктора правильний. Поки жива пам’ять про апарати і, повернувшись, на нараді сказав: Григоровича, який слідом пішов від — Ми повинні зробити з парку ім. Шев- нас. Це оплески на честь видатної людини. телевізор, щоб бути в курсі цих подій. Мало людину, поки жива і сама людина.

— Віктор Бойко з висоти свого життєво- не конспектував ці повідомлення. Радів, ченка найкращий парк! Цим займалися протягом одного сезону. го досвіду давав мені дуже слушні поради, якщо дізнавався про факти відродження «Але працювати доведеться багато...» Насамперед вичистили всі кущі. Відмовили- — згадує заслужений працівник культури в області. Він жив усім цим. Моя роль, як ся від відсіву граніту з його пилом. У парку України Валерій Мякотенко. — Я дуже добре дружини, була — обігріти, нагодувати, про— Коли Віктор Григорович Бойко 1970 замінили 70 відсотків дерев. Посадили ка- знав його, працюючи в міськкомі комсомолу, вести, зустріти чоловіка. Тепер я розумію, року прийшов до нашої міської ради, я там штани, платани, клени. Переконавшись, що багато з ним розмовляв. Свого часу я зробив що він був воістину великою людиною в ро- вже рік працював з мером, його поперед­ на Заході в парках немає ніякої політичної найкращий дискоклуб Радянського Союзу. боті — вона займала 99 відсотків його життя. ником. Той приходив чітко о 8-й ранку і агітації, те ж саме вчинили тут, розбили Дуже часто зустрічав Віктора Григоровича На всіх постах, на всіх робочих місцях жив йшов о 7-й вечора, — згадує Михайло Яконаш парк на чотири зони — культурну, по дорозі на Комсомольський острів, куди добротою і розумом. Міг навіть прощати вич Пономаренко, який пропрацював 16 спортивну і т. д. О п’ятій ранку качали воду він щодня прогулювався заради зміцнення зраду і не тому що слабкий — це неправда, років пліч-о-пліч з В. Бойком як його поміч— поки люди прокидалися, парк уже дихав! здоров’я. Він був прекрасна, гарна людина, Бог дав йому велику внутрішню силу мовчки ник. —І ось після сесії міськради приходить У підсумку парк отримав золоту медаль незважаючи на похилий вік. Інтелігентний, переносити образи. І все ж ми всі берегли зовсім незнайомий, молодий і худорлявий ВДНГ СРСР і був визнаний кращим у Ра- грамотний. Вникав в усі галузі життя. Разом його. Тому що у нього доброта переважала Віктор Бойко. Мої двері були навпроти і з його відходом йде епоха людей, які зробили над захистом, і він часом був беззахисний першим він викликав мене: «Ви згодні зі дянському Союзі! Один майстер гірничого інституту приду- для мого міста так багато. перед хамством, приниженням, зрадою. мною працювати?» — «Безумовно». — «Але мав прекрасне розпилення води. Для цього, Ми сьогодні багато говоримо про коруп- працювати доведеться багато». — «Згоден». згадував В. Бойко, оголосили конкурс в Реконструкція проспекту — цію. Віктор Григорович зіткнувся з нею, І після цього всього я переконався: працював газеті, пообіцяли винагороду в 500 карбо- за півтора місяця коли був торговим представником СРСР він тільки на результат! Ми не знали вихідванців — на ті часи гроші чималі. Майстер у Румунії в 1987—1992 роках. У зовніш- них, роботи по годинах. Трудилися стільки, постарався, щоб була мала витрата води.

— Він, напевно, на рівень був вище свого ньоекономічній сфері корупція народила- скільки було потрібно. Ось такий він був. Вранці люди йдуть на роботу, а проспект часу, — згадує колишній перший секретар ся раніше, ніж деінде. Навіть водій не міг Не міг пропустити щось, не вивчивши дов чотири ряди поливу вже отримав вологу. Кіровського райкому партії Алла Кирилівна опинитися на роботі за кордоном, якщо він сконально. Він працював опісля і на інших Люди пішки ходили на роботу, не хотіли Сафонова. — Чудовий господарник і орга- не відкуповувався. А коли прийшов термін постах і щоразу казав мені: «Хочу, щоб ти сідати в трамваї! Звісно, все це вимагало нізатор, Бойко міг, при потребі, і добряче і чоловіка проводжали на батьківщину, був поряд зі мною». І спасибі йому, всі 16 щоденної роботи. спитати. Чесно кажучи, я навіть іноді й працівники торгпредства говорили чима- років, які я з ним пропрацював, — краще А яку дніпровську набережну завдяки В. плакала — проте ці вимоги були завжди ло добрих слів про нього. Запам’яталася всіх спогадів. Дорожче керівника у мене не Бойкові зробили! Коли він впритул зайнявся справедливі, завжди доречні. Так що, ма- така оцінка: «Віктор Григорович підкорив було і, звичайно, вже не буде. містом, виявилося: на правому березі Дніпра буть, з усіх перших секретарів обкому партії торгпредство». Навчив ходити на роботу на ніде будувати житла. Довелося вирішувати після В. Щербицького і О. Ватченка най- 9 годину ранку і повертатися о 6-й вечора. Мене більше ніхто не питав: і цю глобальну проблему. Опинившись на Кубі, він і там вивчав «А які у тебе проблеми?» більший внесок, особливо в розвиток міста Багато хто вважає Віктора Бойка своїм Дніпропетровська, зробив, звичайно, Віктор парк Леніна, щоб взяти щось корисне для реучителем і зберігає добрі спогади про нього. Бойко. Зараз ми користуємося тим, що було конструкції парку ім. Т. Шевченка в нашому — Я щаслива людина, тому що на моєму місті. У Данії вивчав пластик для переходу. життєвому шляху в 1980 році зустрівся побудовано, звершено ще в ті часи. Ніколи не забуду реконструкцію про- Втім, не було б добрих справ його, якби не Віктор Григорович, — ділиться спогадом Прощаємося під оплески спекту Кірова в обласному центрі, коли вже було поруч з ним добрих людей. Адже його головний лікар обласної стоматологічної — Ми не забудемо його батьківської ви- о 6-й ранку починалася оперативка, а о пів добрі задуми реалізовувалися через добрі поліклініки, голова Асоціації стоматологів могливості, порядності, його мудрих порад, на одинадцяту вечора проходила ще одна. душі інших людей, через їхній розум, серця. Дніпропетровщини, кандидат медичних наук, заслужений лікар України Леонід — говорить Юрій Вілкул, міський голова Відтак, реконструкцію проспекту Кірова ми Яловий. — Згодом я бачив багатьох керівКривого Рогу, голова Асоціації мерів міст зробили буквально за півтора місяця тільки Умів відстояти і реалізувати ідею ників, але після Бойка ніхто мене не питав, України. — Особисто я познайомився з ним завдяки таким наполегливим, активним 1969 року. Але до того знав багатьох людей, його діям.

— Пригадується, коли наша область впер- встаючи з крісла: «Льоню, а які у тебе осоякі дружили з ним і добре його знали. Вони ше дала понад один мільйон тонн кукурудзи, бисті проблеми?»

— Якось я їду автом і бачу, як він, гой згадували, як він у шинельці прийшов Він жив добротою і розумом — зазначає заступник голови обласної ради навчатися до технікуму і довго ще в цій по виконавчому апарату з питань супро- лова міськвиконкому, показує робочим, шинельці ходив, поки зміг дозволити собі — З першого ж курсу інституту Віктор водження реформування системи охорони як ломом треба довбати асфальт! Під його щось інше купити — куртку, пальто. Криво- Григорович вчив мене жити в гуртожитку, в здоров’я — радник голови обласної ради керівництвом ми зробили майже неможливе різький хлопчина в скромній шинелі з часом однокімнатній квартирі, — згадує його вдова Володимир Олексійович Павлов. — Сьогодні — виплекали одну з кращих лікувальних виріс до керівника великої Дніпропетров- Валентина Володимирівна Бойко. — У ті не це нікого особливо не цікавить, хіба що з установ. Він як батько міг зрозуміти тебе ської області. Багато керівників України і ситні роки, коли жили на невелику стипен- економічної точки зору. А тоді це було просто і пробачити. Його зараз немає з нами, але Радянського Союзу прислухалися до його дію, головне — щоб були картопля і соління. досягнення! І воно не звалилося з неба. Всі його більше ніхто не повторить! Думаю, у думки, до його порад. Він до останніх хвилин життя жваво його пов’язували з діяльністю В. Бойка. Він моєму житті більше такої людини не буде. Коли я став головою облради, поїхав у цікавився новинами про життя на Дніпропе- особисто вивчив усі тонкощі цього виробниМикола ЧАБАН село Військове на місце форсування Дніпра. тровщині, перемикаючи з каналу на канал цтва. Знав тонкощі, які міг спитати з будьФото Дмитра КРАВЧЕНКА

Пішов з життя Віктор Бойко. Разом з ним відходить ціла епоха, яскравим представником якої він був.

8

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

Пряма лІнІя «ЗорІ»

Про реформи — місцевого самоврядування і медичну, про допомогу учасникам АТО та про альтернативну енергетику розповів у ході прямої телефонної лінії з читачами «Зорі» голова Криворізької районної ради Володимир Сергійович Мельник Пряма лінія в редакції газети «Зоря» за участі голови Криворізької районної ради В. С. Мельника засвідчила неабиякий інтерес наших земляків до очікуваних реформ у галузі місцевого самоврядування, а також до перспектив майбутнього опалювального сезону та пов’язаного з дефіцитом природного газу питання про розширення використання альтернативних джерел енергії. Перед початком прямого ефіру наші журналісти поспілкувались з Володимиром Сергійовичем на злободенні теми. На одне з питань «Коли ж ми, врешті, будемо краще жити?», відповідь була простою і лаконічною — «Коли навчимося вибирати». На цьому й перейдемо, власне, до тих питань, котрі найбільше цікавили вас, шановні читачі.

— Доброго дня, Володимире Сергійовичу! Я — Володимир Гуков з Кривого Рогу. Зараз багато говорять про реформування місцевого самоврядування, а чи вчасні ці реформи у непростий для держави момент?

— Сучасні реалії доводять, що здійснювати реформування треба було ще «вчора», адже саме його застаріла та така, що не відповідає реальним потребам громад, модель стала причиною багатьох негативних явищ у нашій країні. Гадаю, вчасне проведення такої реформи вибило б грунт з-під ніг у тих, хто прагнув ослабити нашу державу, а тому сьогодні ми могли б жити в інших реаліях. Скажу відверто, що й альтернативи реформуванню місцевого самоврядування не існує — це шлях до розвитку демократії, зміцнення економічного підґрунтя держави. Власне, саме такий шлях обрала більшість демократичних держав світу. Щодо успішності змін — мені складно спрогнозувати результат, адже Концепція є документом досить загальним за змістом (це ж лише Концепція). Безумовними є мета і завдання Концепції — вони сформульовані чітко і правильно: мова йде про наповнення місцевого самоврядування реальним змістом, про реалізацію принципу субсидіарності — тобто передачу повноважень ближче до громад, фінансову децентралізацію, формування виконавчих органів місцевих рад, виборність керівників районів. На мою думку, до моделювання адміністративно-територіальних одиниць слід забезпечити диференційований підхід з урахуванням специфіки регіонів, районів, сільських та селищних рад. Також характер змін залежатиме і від того, наскільки ефективним буде механізм фінансування потреб громад, наскільки самодостатніми будуть їхні бюджети.

— Здрастуйте, Володимире Сергійовичу, Вас турбує Ваша колега з Царичанського району — виконуюча обов’язки голови райради Світлана Андріївна Горбачова. Якими Ви бачите повноваження районних рад після реформування?

— Дякую за запитання, шановна колего. На мою думку,

основні повноваження районної ради, передбачені Концепцією, є надто вузькими і не забезпечують рівномірного розвитку території району. Як на мене, до основних повноважень районної ради слід віднести забезпечення рівномірного соціально-економічного розвитку громад через формування районного бюджету, вирішення бюджетних питань, розвиток медицини, розвиток освіти, культури, спорту і туризму, вирішення земельних питань відповідно до законодавства, охорону довкілля (в т. ч. надання районній раді можливості формування в бюджеті екологічного фонду з числа коштів, що стягуються як екологічний податок, для використання їх за цільовим призначенням), забезпечення ефективної розробки надр. Щодо проблеми «дуалізму влади» відповім так, що, як доводить сьогодення, надмірна централізація лише шкодить. Тож особисто я не бачу сенсу в тому, аби органи місцевого самоврядування на районному рівні, окрім існуючих нині правоохоронних органів, контролювались ще додатковими інституціями.

— Я Ступак Олеся Володимирівна з Чкаловської сільради, мати сімох дітей. Скажіть, будь ласка, коли вже в нас буде належним чином налагоджене водопостачання?

— Олесю Володимирівно, дякую Вам за запитання. Як відомо, наш район у плані водозабезпечення є одним з найбільш благополучних, однак проблеми в окремих населених пунктах дійсно існують. Хочу зазначити, що наразі ситуація не сприяє тому, аби за бюджетні кошти можна було вирішити все і одразу, тому раджу всім сільським головам нашого району активніше залучати позабюджетні кошти. Скажімо, знаючи про ваші проблеми, ми неодноразово намагаємось залучити Чкаловського сільського голову Анатолія Миколайовича до участі у проектах розвитку, зокрема, в українсько-швейцарському проекті DESPRO, досвід якого нині активно поширюється завдяки Дніпропетровській обласній раді. Участь у цьому проекті якраз і дозволяє розв’язувати проблеми з водозабезпеченням. Однак на наші пропозиції не бачимо активної реакції.

— Телефоную з Чкаловської сільської ради, мене звуть Валентина. Хочу подякувати «Зорі» за надану нам можливість поспілкуватися засобом прямої телефонної лінії. У мене запитання до нашого голови таке — Володимире Сергійовичу, як зимуватимемо? Що сьогодні робить влада, аби взимку було тепло в оселях?

— Як бачимо, сама ситуація підштовхує нас до ширшого використання альтернативних джерел палива. Зараз ми працюємо над цим. В найближчий опалювальний сезон декілька бюджетних закладів нашого району вперше перейдуть на опалення пелетами. В інших зміниться температурний режим, але бюд­жетні заклади без опалення не залишаться. Приватному сектору доведеться також реагувати відповідно до ситуації. Думаю, на часі вже не задумуватись, а активно працювати над тим, аби мати змогу свою оселю опалювати альтернативним паливом.

— Добридень, Володимире Сергійовичу! Це телефонує Яна Пухальська з Валового. Читала в районній газеті про село Широке, де тепер вулиці села яскраво освітлюються завдяки енергії сонця. Наша громада також хоче реалізувати подібний проект, та переживаємо, чи не завадять нашим планам невтішні реалії?

— Сподіваюсь, що до кінця серпня ви також матимете подібні автономні системи освітлення, як і в Широкому, і нічого цьому не завадить. Принагідно хочу подякувати голові обласної ради Євгену Григоровичу Удоду і координатору проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-ІІ» в нашій області Олені Павлівні Харченко за ту можливість, котру сьогодні мають наші громади в рамках участі у проектах розвитку. Лише завдяки проекту «МРГ-ІІ» нам вдалося модернізувати чотири освітні заклади, провівши в них заміну вікон, налагодити вуличне освітлення в кількох населених пунктах, здійснити переоснащення котельні навчального закладу, застосувавши твердопаливні котли заміть газових. Як бачимо, кожен з проектів є дуже актуальним.

— Володимире Сергійовичу, з Вами на зв’язку заступниця голови Апостолівської районної ради Наталя Миколаївна Романова, доброго дня Вам! Шановний колего, наших людей сьогодні дуже турбує питання про опалювальний сезон 2014—2015 років. Ми, як і ви, є учасниками міжнародних проектів, в тому числі проекту «МРГ». Знаємо, що в рамках цих проектів ви працюєте над впровадженням альтернативної енергетики. А чи можливо нашим районам об’єднати зусилля, скажімо, налагодити спільне виробництво пелетів?

— Наталю Миколаївно, я лише «за». Оскільки набутий досвід переконує в ефективності такого виду опалення, вважаю, що виробництво пелетів — дуже перспективний напрямок.

— Вітаю, Володимире Сергійовичу! Софіївка на зв’язку в особі заступника голови районної ради Віталія Вікторовича! Володимире Сергійовичу, мене цікавить Ваша позиція стосовно медичної реформи. Які Ваші оцінки перетворень у медичній галузі?

— На мою думку, сьогодні ми маємо позитивні зрушення у медичній галузі. Якіснішою стала первинна медична допомога. Доступнішими для наших людей стала спеціалізована і невідкладна медична допомога. Однак, враховуючи наявні реалії, вважаю, що підвищення рівня первинної медичної допомоги можна досягнути за рахунок функціонального виділення первинної медико-санітарної допомоги з-поміж інших видів медичної допомоги — без його структурного виділення через створення Центрів первинної медико-санітарної допомоги. Новостворений Центр ПМСД — це структура, подібна до лікарні, тож у центрі, як і в будь-якому самостійному закладі, створено керівництво, адміністративно-управлінські та господарські підрозділи, подібні до тих, які є в районній лікарні. Таким чином, не відбулося оптимізації витрачання бюджетних коштів, адже тепер замість одного керівництва (у райлікарні) маємо два (райлікарня і центр), замість однієї бухгалтерії маємо дві, замість

двох інженерів з техніки безпеки також два і т. д. Управління і первинною, і вторинною медичною допомогою за умови чіткого функціонального розмежу­вання досить успішно може здійснюватись районними лікарнями і саме така управлінська модель, як на мене, є більш ефективною для сільської місцевості. Телефон не змовкав. Світлану з Широкого цікавило, чи зміниться на краще життя простої людини внаслідок реформи місцевого самоврядування. Марію з Грузького — чи діє нині програма підтримки гіпертоніків. Ще одна читачка переймалась тим, чи буде село з газом, адже в селі у неї мешкають старенькі батьки — чи забирати їх до себе? Володимир Сергійович записав контакти з людьми, котрі порушили індивідуальні питання, і має намір поспілкуватися з ними детальніше. Ми ж поцікавилися ходом акції з підтримки військовослужбовців, мобілізованих до лав Збройних сил України — мешканців Криворізького району, які нині проходять службу в зоні АТО. Як повідомив Володимир Сергійович, завдяки спільним зусиллям агробізнесу, підприємців, громадськості, працівників бюджетної сфери в районі мобілізували понад триста тисяч гривень для підтримки земляків. Їм підготовлено адресні пакунки зі спецодягом, взуттям, бронежилетами, спальними мішками, білизною, продуктовими наборами, медикаментами. Ці пакунки самі ж представники району доставили у ті військові частини і на блокпости, де несуть службу мешканці Криворізького району. Хлопцям було приємно, що до них навідалися земляки — нині вони кожну добру звістку чекають з нетерпінням. І, головне, демонструють справді бойовий дух, відчувають власну відповідальність за долю країни. Як проінформував голова райради, найближчим часом планується закупити біноклі, радіостанції та інші спецзасоби, що полегшать військову службу. Принагідно В. С. Мельник подякував усім небайдужим землякам, які перераховували кошти для підтримки військовослужбовців району. Та ще подякував підприємцям, котрі підтримали родини військовослужбовців, надавши їм матеріальну допомогу. Підготувала Валентина Кордюкова

гроші

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

17

на допомогу читачеві

Чим дивують банки Україна — одна з держав з розвиненою банківською системою. Станом на 1 січня 2012 року у країні налічувалося 176 комерційних банків. За статистикою на один банк в Україні приходиться 250 тис. осіб. Разом з кількістю фінансових установ зростає і конкуренція між ними. Масштабні маркетингові та рекламні кампанії вже не дають очікуваного результату. Люди втомилися від засилля кредитних організацій на кожному кроці. Але вихід є — це розширення лінійки продуктів та впровадження нових незвичних послуг. Ми відібрали десять найбільш цікавих. Мета програми — допомогти студентам країн, що розвиваються. Банк надає їм можливість отримати гроші на освіту

1. Вчитися за кордон — безкоштовно! Мета цієї програми — допомогти студентам країн, що розвиваються. Адже молоді люди не повинні страждати через економічну ситуацію в країні та, як наслідок, — брак коштів у родині. Банк надає їм можливість отримати гроші на освіту. Навчатися допоможуть меценати. Вони можуть обрати студента на спеціальному сайті. Потім треба перерахувати не менш ніж 25 доларів на його рахунок у фінансовій організації-партнері. Коли грошей достатньо, банк перераховує майбутньому студентові усю суму.

2. Допомога мігрантам Деякі європейські банки розробляють спеціальні продукти для мігрантів. Це дозволяє їм отримувати прибуток від категорії населення, яка звикла усі гроші надсилати додому навпростець, в обхід банківської системи.

3. Спеціальні банкомати для людей з обмеженими можливостями Спеціально обладнані банкомати для людей з обмеженими можливостями рідко можна зустріти в Україні, однак у Європі, Америці та Канаді вони є обов’язковими. Їх можна сконструювати з нуля, а можна переобладнати з уже діючих банкоматів. Висота таких пристроїв — 1,2 метра або нижче.

4. Банкомати, що розмовляють Телефоном, що нагадує вам про заплановану зустріч чи диктує маршрут, вже нікого не здивувати. А банкоматом? У Сполучених Штатах та Європі такі пристрої — не рідкість. Вони створені спеціально для людей з проблемами зору. Усі інструкції банкомат надає через спеціальні навушники, адже фінансову інформацію не слід передавати третім особам.

5. Засоби підвищеної безпеки Для того, щоб забезпечити безпеку своїм клієнтам, деякі європейські банки облаштували банкомати біометричними системами визначення особи. Для того, щоб зняти гроші у такому пристрої, треба відсканувати відбитки пальців та ввести пін-код. Також технологія дозволяє впізнати клієнта за сітківкою ока.

6. Спеціальний сервіс для неграмотних Спеціальні банкомати створені не лише для неграмотних та малоосвічених людей, вони допоможуть і тим, хто просто не звик до нової техніки — наприклад, літнім людям. Вони знову ж таки використовують біометричні дані людини. Вдосконалившись у тому, що ви той самий клієнт, віддають гроші. Вперше вони з’явилися у Мумбаї, а потім поширилися і на інші регіони.

7. Кредити спеціально для моряків Є у банках навіть спеціальні пропозиції для представників певних професій. Наприклад, в одному українському банку є пропозиція для моряків. Програма «Швидка фінансова допомога» дозволить отримати кредит на термін до півтора року для будьяких цілей. Для його оформлення потрібна лише довідка з крюїнгової агенції про попередні рейси моряка.

8. Екскурсія в банк Можна розмістити свою фінансову установу в історичній будові, можна пофантазувати та здивувати клієнтів унікальним інтер’єром. Це все стане у нагоді, якщо ви вирішите проводити екскурсії у банку. Деякі так роблять. Тут вам розповідають про

пам’ятні місця та продукцію, а між тим, і трохи про кредитну організацію.

9. Для наймолодших клієнтів Не тільки Макдональдс виховує своїх клієнтів чи не з народження, привчаючи до веселих свят саме у їхніх ресторанах. Те саме роблять і банки. Деякі з них, у тому числі й в Україні, пропонують клієнтам оформити кредитки для дітей. Можна оформити картки для членів родини від 10 до 14 років. Водночас батьки можуть контролювати операції, що здійснює дитина, встановлювати ліміти витрачання коштів, а також поповнювати рахунок.

10. Голосове управління Вже сьогодні, зателефонувавши у деякі банківські організації України, почуєте робота. За кордоном сервіс синтезу та розпізнавання мови теж зовсім не рідкість. Роботи сьогодні вміють не тільки розповісти, на яку клавішу треба натиснути для зв’язку з оператором. Вони також можуть зрозуміти ваше питання та навіть відповісти на нього. Це трохи лякає, однак завдяки цій новітній технології банки встигають обробляти вдвічі більше запитів від клієнтів, ніж раніше. Олена Теплова

Інформація в номер

Про облік розмінної монети Підприємства (підприємці) під час здійснення розрахунків із споживачами за готівку зобов’язані приймати у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети (у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні монети, зношені, значно зношені банкноти та монети) усіх номіналів, які випускає Національний банк України в обіг, що є дійсними платіжними засобами і не викликають сумніву в їх справжності та платіжності. У разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених та/або значно зношених банкнот підприємства (підприємці) зобов’язані не видавати таких банкнот на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Крім того, підприємства (підприємці) мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі (за винятком тих номіналів монет (банкнот), випуск в обіг яких припинено Національним банком України). Внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з ви-

користанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення». Тобто розмінна монета, отримана з каси підприємства або залишена в скриньці РРО з попереднього дня, має проводитися через РРО за допомогою операції «службове внесення». Підтвердженням того, що відповідну суму внесено до РРО як розмінну монету, є Z-звіт, у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

Перелік медичних виробів, операції з постачання та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню ПДВ за ставкою 7 відсотків З 02.07.2014 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2014 №216 «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків». До зазначеного переліку медичних виробів включено: медичні вироби — у значенні, наведеному у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753; активний медичний виріб, який імплантують — у значенні, наведеному у підпункті 2 пункту 2 Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №755; медичний виріб для діагностики in vitro (клінічної лабораторної діагностики) — у значенні, наведеному у підпункті 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних ви-

робів для діагностики in vitro, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №754. З урахуванням інформації Міністерства охорони здоров’я України, наданої на запит Міністерства доходів і зборів України щодо медичних виробів, Технічні регламенти до 1 липня 2015 року застосовуються добровільно. Таким чином, обов’язковим документом, який підтверджує належність продукції до медичних виробів, є свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу. Необов’язковими документами є декларація про відповідність та заява про медичні вироби особливого призначення. (Лист Міністерства охорони здоров’я України від 10.07.2014 №18.02-04/4041/1563-ф14, який 21.07.2014 було надіслано до територіальних підрозділів відомства). Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська

18

акцент

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

Легалізація трудових відносин — питання, що не втрачає актуальності Майже 50 представників малого та середнього бізнесу взяли участь у засіданні круглого столу на тему: «Легалізація трудових відносин у сфері підприємництва — гарантія соціального захисту найманих працівників», який відбувся в залі засідань Криворізького міського центру зайнятості та мав на меті інформування приватних підприємців щодо необхідності легалізації найманих працівників, порядку реєстрації трудових договорів та змін у законодавстві. Традиційно взяли участь у семінарі соціальні партнери центру зайнятості щодо вирішення питання подолання «тіньової зайнятості» — фахівці податкової інспекції, Пенсійного фонду та інспекції з питань праці. Акцент на легалізації праці саме у сфері приватного бізнесу зроблений не випадково. Ситуації, коли роботодавці, бізнес яких створено на базі приватної власності, намагаються одержати прибуток з найменшими витратами і, користуючись напруженістю на ринку праці, приймають працівників без належного оформлення трудових відносин, на жаль, не є поодинокими. Таким чином роботодавці позбавляють найманих працівників соціального захисту, соціальних гарантій та належного пенсійного забезпечення в майбутньому. Без перебільшення можна зазначити, що така ситуація є небезпечною як для нелегально працюючих, так і для економіки країни в цілому. Саме тому легалізація праці залишається актуальним питанням сьогодення, вирішення якого є одним із пріоритетних у діяльності служби зайнятості. Одна із складових такої роботи — це широка інформаційнороз’яснювальна робота. Саме тому захід висвітлювався місцевими засобами масової інформації, а перед по-

чатком засідання директор Криворізького міського центру зайнятості Ігор Вознюк та начальник відділу взаємодії з роботодавцями Лариса Шевченко звернулись до глядачів телевізійного каналу «Рудана» та надали роз’яснення щодо чинного законодавства стосовно питання подолання тіньової зайнятості. Відкриваючи засідання круглого столу, директор центру зайнятості Ігор Вознюк зазначив, що саме приватні підприємці є найбільш активним і міцним потенціалом для працевлаштування безробітних, тому, оформлюючи трудові відносини офіційно, забезпечується захист працюючих, підвищується рівень життя населення та рівень стабільності ринку праці міста в цілому. Ігор Богданович також наголосив на необхідності встановлення відповідного рівня заробітної плати у вакансіях, які подають роботодавці до центру, адже бажання мати у себе гарного кваліфікованого спеціаліста повинне підкріплюватись гідною оплатою праці. Не оминув увагою Ігор Вознюк актуальне наразі пи-

тання щодо сприяння працевлаш­ туванню переселенців зі східних регіонів країни та АР Крим. Начальник відділу взаємодії з роботодавцями міського центру зайнятості Лариса Шевченко поінформувала присутніх про шляхи співпраці центру зайнятості із суб’єктами підприємницької діяльності, спрямованої на зміцнення кадрового потенціалу та стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, а також детально зупинилась на процесі реєстрації трудових договорів у центрі зайнятості та порядку компенсації нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за умов працевлаштування на новостворені робочі місця безробітних та інших питаннях. Надалі представники соціальних партнерів, які взяли участь у зустрічі, інформували підприємців про важливі моменти в законодавстві, що стосуються ведення власного бізнесу, та, звичайно, наголошували на необхідності пра-

цювати в законодавчому полі щодо оформлення трудових відносин з найманими працівниками та виплати відповідної заробітної плати. Заступник начальника Територіальної державної інспекції з праці у м. Кривому Розі Вікторія Романів акцентувала у своєму виступі увагу присутніх на необхідності та своєчасності ведення документації щодо найманих працівників та на найбільш поширених порушеннях, що допускають під час здійснення підприємницької діяльності фізичні особи-підприємці. «Легше попередити правопорушення або вчасно його виправити, ніж потім сплачувати штрафи та мати інші проблеми з контролюючими органами», — зазначила Вікторія Саввівна. Представник Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції — начальник відділу обслуговування платників податків Ганна Познякова зазначила, що працювати треба в правовому полі, якщо є наймані працівники, то підприємцю присвоюється статус податкового агента, який має відпо-

відні зобов’язання щодо нарахування заробітної плати та її виплати, а також щодо ведення податкової звітності. Також вона торкнулась питання оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, які несуть службу в зоні бойових дій. Ганна Познякова запросила підприємців за роз’ясненнями та допомогою звертатись до центрів по обслуговуванню клієнтів та консультативних центрів, які працюють у всіх районних податкових міста. Представники Пенсійного фонду розповіли, з яких складових нараховується та складається пенсія, та в черговий раз наголосили, що про пенсійне забезпечення в майбутньому треба дбати сьогодні та вчасно, і в повному розмірі сплачувати відповідні внески до відповідних фондів. Під час засідання круглого столу та по його завершенні представники державних структур відповідали на чисельні питання, що надійшли від роботодавців, надали вичерпні пояснення та контактні дані для співпраці в майбутньому.

Соціальне партнерство — запорука Зустріч у Павлограді стабільності на ринку праці міста Під таким гаслом фахівці Орджонікідзевської міської служби зайнятості провели засідання круглого столу з представниками органів влади та соціальними партнерами, де обговорили питання дотримання трудового законодавства в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками та нарахування працівникам заробітної плати «у конвертах». В рамках проведення місячника добровільної легалізації трудових відносин в Орджонікідзевському міському центрі зайнятості пройшло засідання круглого столу під гаслом «Соціальне партнерство — запорука стабільності на ринку праці міста». У заході взяли участь представники виконкому Орджонікідзевської міської ради, управління Пенсійного фонду у м. Орджонікідзе, управління праці та соціального захисту населення, Орджонікідзевського відділення Нікопольської об’єднаної податкової інспекції та Орджонікідзевського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Відкриваючи засідання круглого столу, директор Орджонікідзевського міського центру зайнятості Оксана Кравченко розповіла про основні тенденції на локальному ринку праці, звернула увагу, що одним із актуальних питань сьогодення є питання дотримання трудового законодавства в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками та

нарахування працівникам заробітної плати «у конвертах», оскільки від офіційного праце­ влаштування та рівня заробітної плати найманих працівників залежить добробут жителів міста, стан їх соціальної захищеності, наповненість місцевого бюджету, а значить, і утримання місцевої інфраструктури, тобто фінансування закладів освіти та культури, виплати заробітної плати та забезпечення благоустрою міста. Заступник начальника відділу взаємодії з роботодавцями міського центру зайнятості Жанна Ширяєва інформувала присутніх, що з метою виявлення прихованої зайнятості та забезпечення соціального захисту населення у місті Орджонікідзе постійно діє комісія з питань легалізації виплат заробітної плати та зайнятості населення. Робочою групою протягом січня-липня проведено 8 рейдів і перевірено 105 фізичних осіб-підприємців з питань легалізації зайнятості населення та стану дотримання законодавства з оплати праці, виявлено 28 порушень. За результатами про-

ведених перевірок легалізовано 10 робочих місць найманої праці у фізичних осіб-підприємців. З початку року було зареєстровано 299 трудових договорів між найманими працівниками і фізичними особами, які використовують найману працю, в тому числі 46 трудових договорів з початку липня. З роботодавцями та найманими працівниками постійно проводиться роз’яснювальна робота, організовуються відвідування підприємств, круглі столи, семінари та виїзні акції. Подібні заходи проводяться із залученням соціальних партнерів, представників органів влади та місцевого самоврядування. Усіх порушників трудового законодавства запрошують до міського центру зайнятості з метою усунення недоліків та встановлено конкретні строки законного оформлення трудових відносин. За результатами проведеної зустрічі були намічені різні напрями роботи центру зайнятості з соціальними партнерами задля вирішення питання легалізації трудових відносин.

У рамках проведення Місячника добровільної легалізації трудових відносин Павлоградським міськрайонним центром зайнятості проведено семінар «Підвищення соціальної відповідальності бізнесу та легалізація робочих місць» з приватними підприємцями, які здійснюють активну фінансово-господарську діяльність та використовують найману працю. У семінарі взяли участь представники органів влади, управління Пенсійного фонду у м. Павлоград та Павлоградському районі.

Відкриваючи зустріч, начальник відділу взаємодії з роботодавцями Павлоградського міськрайцентру зайнятості Світлана Ціпура сказала, що при реалізації державної політики зайнятості населення питання тісної взаємодії центру зайнятості з роботодавцями є одним з найголовніших. У значній мірі цьому сприяє проведення семінарів з роботодавцями, доведення до відома роботодавців їх прав та обов’язків, які визначені в Законі України «Про зай­ нятість населення». Головний спеціаліст відділу взаємодії з роботодавцями міськрайцентру зайнятості Ірина Петріна розповіла про можливості служби зайнятості в наданні допомоги в створенні додаткових робочих місць для працевлаштування категорії громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню та яким надано статус безробітного, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, шляхом компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. Також вона поінформувала про можливості служби зайнятості в наданні послуг з професійної підготовки та перепідготовки безробітних під замовлення роботодавців за робітничими професіями. Окремо спеціаліст відділу зупинилась на можливості отримання ваучера на навчання. Так, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», громадяни віком від 45 років зі страховим стажем не менше ніж 15 років мають право до досягнення пен-

сійного віку на одноразове отримання ваучера для оплати навчання. На підставі отриманого ваучера здійснюються перепідготовка, спеціалізація, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності, здобуття освіти на базі вже здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня. Також у ході семінару було зауважено, що роботодавцям забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів, висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися винятково особами певної статі), а також вимагати від осіб, які праце­ влаштовуються, надання відомостей про особисте життя. Роботодавці зобов’язані забезпечувати гідні умови праці, які відповідають вимогам законодавства у сфері оплати праці, охорони та гігієни праці. Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Інна Афанасьєва розповіла про те, що роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин. Крім того, особливу увагу присутніх підприємців акцентували на особливості правового регулювання праці неповнолітніх. Також були роз’яснені вимоги трудового законодавства України, що обумовлює працю неповнолітніх, зумовлену їх фізіологічними, психологічними та віковими особливостями. Всі учасники семінару отримали інформаційні матеріали, буклети.

Ïðî ï³ëüãîâ³ óìîâè ïåíñ³¿ Чи можу я вийти на пенсію в 51,6 року, якщо в мене шкідливого стажу 7 років 1 місяць 27 днів за Списком №2?

ªâãåí³ÿ ÀÐÊÓØÈÍÀ. Äí³ïðîäçåðæèíñüê

Шановна Євгеніє Вікторів+ но, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від остан+ нього місця роботи, працівни+ ки, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, — за Списком №2 виробництв, ро+ біт, посад і показників, затвер+ джених Кабінетом Міністрів України, і за результатами ате+ стації робочих місць: жінки — по досягненні 50 років і при стажі роботи не менш як 20 ро

ків, з них не менш ніж 10 років на вищезгаданих роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи зі шкідливими й важкими умо+ вами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі змен+ шенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, зокрема, жінкам — на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Пунктом 20 Порядку під+ твердження виробничого ста+ жу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній, затвердженого Постановою

КМУ від 12.08.1993 №637, пе+ редбачено, що для підтвер+ дження спеціального виробни+ чого стажу приймаються до+ відки підприємств, установ, організацій чи їхніх правонас+ тупників. У довідці мають бути зазначені: період роботи, що включається в спеціальний стаж; професія або посада; ха+ рактер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, най+ менування списків чи їх номе+ ри, куди включається цей пе+ ріод роботи; первинні докумен+ ти за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

Ïîòð³áí³ ï³äòâåðäæåííÿ ñâ³äê³â Я народилася в 1931 році, під час Великої Вітчизняної війни працювала в колгоспі. Довідку про роботу в колгоспі свого часу не взяла. Куди можна звернутися, щоб одержати статус учасника війни? Які докази можуть бути прийняті? Âàëåíòèíà ÏÀÕÎÌÎÂÀ. Êðèíè÷àíñüêèé ðàéîí

Шановна Валентино Васи+ лівно, Законом України «Про статус ветеранів війни, га+ рантії їх соціального захисту» №3551 визначено, що до кате+ горії «учасники війни» поряд з іншими особами (військово+ службовці, переселені особи, жителі Севастополя під час облоги міста) входять і тру+ дівники тилу. Статус учасника війни за наявності відповідних доку+ ментів може бути встановле+ ний особам, які в період Вели+ кої Вітчизняної війни 1941— 1945 років і війни 1945 року з імперіалістичною Японією працювали в тилу на підпри+ ємствах, в установах, органі+ заціях, колгоспах, радгоспах, індивідуальних сільських гос+ подарствах, на спорудженні оборонних рубежів, заготівлі палива, продуктів, переганя+ ли худобу, навчалися в цей період у ремісничих, залізнич+ них училищах, школах і учи+ лищах фабрично+заводського навчання й інших установах професійно+технічної освіти,

на курсах професійної підго+ товки й під час навчання у школах, вищих і середніх спеціальних навчальних за+ кладах, працювали в народно+ му господарстві й на віднов+ ленні об’єктів господарського і культурного призначення. Статус учасника війни осо+ бам, які працювали в тилу в індивідуальних сільських гос+ подарствах, встановлюється на підставі посвідчень, актів, довідок заготівельних органі+ зацій, управлінь сільського господарства, органів місцевої влади, уповноважених дер+ жавних органів і громадських організацій; даних госпо+ дарських книг, довідок, вида+ них архівами й іншими орга+ нами, а також рішень зборів селян. Особам, які народилися до 31 грудня 1932 року включно і які через поважні причини не мають можливості подати документи, що підтверджу+ ють факт роботи в період війни, статус учасника війни може бути встановлений за

поданням відповідних комі+ сій, що діють при органах пра+ ці й соціального захисту насе+ лення. У цьому випадку при відсутності документів і ін ших доказів у зв’язку з воєн ними діями, стихійними ли хами, пожежами, аваріями, катастрофами, надзвичайни ми ситуаціями або через по важні причини факт роботи в період війни підтверджується показаннями не менш ніж двох свідків. Свідками можуть бути осо+ би, які знають заявника по спільній з ним роботі на одно+ му підприємстві, в установі, організації (у тому числі кол+ госпі) чи в одній системі, чи в одному населеному пункті й мають документи про свою ро+ боту за час, за який вони підтверджують роботу заявни+ ка. Крім того, свідками також можуть бути особи, котрі є ве+ теранами війни, статус учасни+ ка війни яким (про факт їхньої роботи за час, про який вони свідчать) установлений пока+ заннями свідків.

Ïåíñ³ÿ ïðè çì³í³ ãðóïè ³íâàë³äíîñò³ З 2004 року я перебуваю на III групі інвалідності по загальному захворюванню, змінюється група інвалідності на I. Як буде зроблений перерахунок пенсії і з якої суми заробітної плати в народному господарстві? Àíäð³é ÏÀͲÎÒÎÂ. ³ëüíîã³ðñüê

Шановний Андрію Андрі+ йовичу, згідно з п. 1 ст. 36 За+ кону України «Про загально+ обов’язкове державне пенсій+ не страхування» №1058 пен+ сія по інвалідності залежно від групи інвалідності призна+ чається в таких розмірах: інвалідам I групи — 100 від+ сотків пенсії за віком; інва+

лідам III групи — 50 відсотків пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст. 27 і 28 цього Закону. Згідно з п. 4.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пен+ сійного забезпечення грома+ дян» від 16.07.2008 №654 інвалідам I групи до пенсії

встановлюється надбавка на догляд в сумі 50 гривень. При зміні групи інвалід+ ності пенсія буде розрахо+ вана з урахуванням показ+ ника середньої заробітної плати по Україні, що засто+ совувався при призначенні (попередньому перерахун+ ку) пенсії.

Ïðî êîðèãóâàííÿ âèïëàò Мені призначено пенсію держслужбовця в 2008 році. З 20.07.2013 по 31.12.2013 я пра+ цювала на більш високій посаді, аніж до призначення пенсії. Яким чином буде здійснено перерахунок пенсії?

²ðèíà ËÈÇÓÍÎÂÀ. Äí³ïðîïåòðîâñüê

КОМПЕТЕНТНО

РОЗ’ЯСНЮЮТЬ ФАХІВЦІ ПФУ

ПЕНСІОНЕР ПРИДНІПРОВ’Я

ÇÎÐß www.zorya.org.ua 30 ëèïíÿ 2014 ð.

19

Äîïîìîãà ïðè íàðîäæåíí³ äèòèíè Як зараз призначається допомога при народженні дитини й по догляду за нею до трьох років? Êàòåðèíà ÏÅÐÅÄÅвÉ. Ïàâëîãðàäñüêèé ðàéîí

Шановна Катерино Єгорівно, Законом України «Про запобі+ гання фінансової катастрофи і створення умов для економічного росту в Україні» (прийнятий 27.03.2014) передбачено об’єд+ нання допомоги при народженні дитини й допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три+ річного віку в один вид допомо+ ги. З 1 липня 2014 року встанов лено розмір допомоги при народ женні дитини в сумі 41280 гри вень, незалежно від числа народ жених дітей. Виплата допомоги при народ+ женні дитини буде здійснювати+ ся в такий спосіб: + діти, народжені по 30 черв+ ня 2014 року, будуть одержува+ ти допомогу в розмірі, установле+ ному на дату народження дити+ ни (на 1 дитину — 30960 грн., на 2 дитину — 61920 грн., на 3 і на+ ступних дітей — 123840 грн.), тобто зміни з 01.07.2014 р. цієї категорії дітей не торкнуться; + діти, народжені з 1 липня 2014 року, будуть одержувати до+ помогу при народженні в розмірі 41280,00 грн., незалежно від числа народжених дітей (однора+ зово в сумі 10320 грн., а щомісяч+ на виплата допомоги становить по 860 грн. упродовж 36 міс.). Виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку буде зупинена,

крім осіб, яким призначена допо+ мога при народженні першої ди+ тини (народженої по 30 червня 2014 року), що виплачується 24 місяці, на наступних 12 місяців буде призначатися допомога по догляду за дитиною до досягнен+ ня нею трирічного віку в розмірі 130 грн. Наприклад: якщо жінка має дитину 1,5+річного віку, вона буде одержувати допомогу при народженні в тому розмірі, як їй призначили, а ось по догляду за дитиною до трьох років вона буде одержувати ще 12 місяців, але не довше, ніж коли дитині випов+ ниться 3 роки. Тобто жінка з 01.07.14 ще шість місяців (до дво+ річчя дитини) буде одержувати допомогу при народженні, допо+ могу по догляду за дитиною їй 01.07.14 припинять виплачува+ ти, і коли дитині буде 2 роки й закінчиться виплата допомоги при народженні, їй ще 12 місяців будуть виплачувати допомогу по догляду в розмірі 130 грн. Детальніші роз’яснення можна одержати в єдиній прий+ мальні Управління соціального захисту населення за адресою: м. Павлоград, вул. Радянська, 53а, чи за телефоном гарячої лінії (05632) 6+00+57. Óïðàâë³ííÿ ñîöçàõèñòó íàñåëåííÿ Ïàâëîãðàäñüêî¿ ðàéäåðæàäì³í³ñòðàö³¿

Ïîêàçàííÿ ë³÷èëüíèê³â ï³äñóìîâóþòüñÿ Маю на одній ділянці два будинки, поштова адреса одна. В кожному встановлений лічильник газу. Як розраховуються об+ сяги спожитого газу і тариф на нього у цьому випадку?

Ñâ³òëàíà ËÎÏÀÒÈÍÑÜÊÀ. Öàðè÷àíñüêèé ðàéîí

Шановна Світлано Анатолі+ ївно, відносини між газопоста+ чальними підприємствами, газо+ розподільними підприємствами та фізичними особами (населен+ ням) — споживачами природно+ го газу регулюються «Правила+ ми надання населенню послуг з газопостачання», затверджени+ ми Постановою Кабінету Міні+ стрів України від 09.12.1999 р. №2246 (далі — Правила). Відповідно до пункту 10 Пра+ вил, розрахунки з населенням за надані послуги з газопостачання здійснюються, починаючи з 1 січ+ ня 2007 року, за роздрібними ці+ нами, диференційованими залеж+ но від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показання+ ми лічильників газу, а в разі їх відсутності — за нормами спожи+ вання природного газу, також га+ зопостачальні підприємства про+

водять щороку станом на 1 січня перерахунок вартості використа+ ного природного газу залежно від обсягу використаного газу в попе+ редньому році та від диференційо+ ваних залежно від річних обсягів споживання роздрібних цін, що діяли в зазначеному році. У разі розміщення за однією поштовою адресою кількох об’єк+ тів, що належать споживачеві на правах власності чи користуван+ ня, загальний обсяг споживання природного газу для застосуван+ ня роздрібних цін, диференційо+ ваних залежно від річних обсягів споживання, визначається як сума показань приладів обліку, встановлених на таких об’єктах. Ìèêîëà ÏÀÍÀÑÅÍÊÎ, â. î. çàñòóïíèêà ãîëîâè ïðàâë³ííÿ ÏÀÒ «Äí³ïðîïåòðîâñüêãàç» ç ïîñòà÷àííÿ òà îáë³êó ãàçó

ЗАПИТУЙТЕ — ВІДПОВІДАЄМО

Ñòðàõîâêà îïîäàòêîâóºòüñÿ У 2013 році за кордоном мені виплатили страхову суму в резуль+ таті страхового випадку. Чи маю я подати декларацію про доходи? Âëàäèñëàâ ÌÀÉÁÎÐÎÄÑÜÊÈÉ. Äí³ïðîïåòðîâñüê

Шановна Ірино Петрівно, пунктом 2 Порядку коригуван+ ня розміру виплат, що включа+ ються в заробіток для обчис+ лення пенсії відповідно до Закону України «Про держав+ ну службу», затвердженого спільним наказом Міністер+ ства праці та соціальної полі+ тики України, Міністерства фінансів України від 11.08.2003 №226/509, зареєст+ рованого в Міністерстві юс+ тиції України 01.09.2003 за №758/8079 передбачено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг чи кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вис+ лугу років), які нараховані, ви+ ходячи з посадового окладу та рангу до прийняття Постанови Кабінету Міністрів України про підвищення розміру заро+

бітної плати працюючим дер+ жавним службовцям і включа+ ються в заробіток для обчис+ лення пенсії відповідно до За+ кону України «Про державну службу», коригується за кое+ фіцієнтом підвищення посадо+ вого окладу та надбавки до ньо+ го за ранг, що визначається окремо для кожного працівни+ ка шляхом ділення суми поса+ дового окладу і надбавки за ранг, встановлених йому По+ становою Кабінету Міністрів України про підвищення заро+ бітної плати, на суму посадово+ го окладу і надбавки до нього за ранг, які працівник мав до підвищення заробітної плати. Якщо з моменту підвищен+ ня заробітної плати працівни+ ка було переведено на іншу по+ саду, то коефіцієнт підвищен+ ня визначається з урахуванням

посадового окладу та надбавки до нього за ранг відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України про підвищення роз+ міру заробітної плати працюю+ чим державним службовцям за займаною посадою за станом на останній день перед підвищен+ ням заробітної плати. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 №34 з 01.02.2008 були підвищені на 45% поса+ дові оклади керівних праців+ ників, спеціалістів і служ+ бовців апарату органів вико+ навчої влади, органів місцево+ го самоврядування, органів прокуратури, судів та інших органів. Виплати, одержані після підвищення заробітної плати (01.02.2008), коригуванню не підлягають.

Шановний Владиславе Володимировичу, дохід, отриманий з дже+ рела за межами України, — це будь+який дохід, отриманий резиден+ тами, у тому числі від будь+яких видів їхньої діяльності за межами митної території України. У випадку, якщо джерело виплат будь+яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається в загальний річний оподатковуваний дохід платника податку — одер+ жувача, котрий зобов’язаний подати річну податкову декларацію, й оподатковується по ставках 15—17%. У фізичної особи, що уклала страховий договір за межами митно+ го рубежу території України, з’являється іноземний дохід під час ви+ плати страхової суми. Така фізична особа зобов’язана була задекла рувати свої доходи й подати декларацію про майнове становище й доходи за 2013 рік до 1 травня 2014 року. Ãîëîâíå óïðàâë³ííÿ ̳íäîõîä³â ó Äí³ïðîïåòðîâñüê³é îáëàñò³

Дорогі читачі! На сторінках «Пенсіонер Придніпров’я» та «За+ хистимо кожного» ви одержите відповіді на ваші запитання. Але відповідно до законодавства про звернення громадян фахівці держав+ них установ, комунальних і приватних підприємств надають відповіді при наявності поштової адреси заявника. Тож, будь лас+ ка, вказуйте зворотну адресу (у газеті не друкується)! Пишіть на адресу: редакція газети «Зоря», вул. Журналістів, 7, м. Дніпропетровськ, 49051. Контактний телефон: (0562) 27 16 52. Ëþäìèëà ÌÀÑËÎÂÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê

20

далеке — близьке

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

Тріо Мареничів

У їхніх піснях — душа народу На рубежі 70—80-х років минулого сторіччя чудове вокальне тріо з Луцької державної філармонії — Антоніна, Світлана та Валерій Мареничі, які виконували українські пісні, гриміло на всю країну. Родзинкою творчості цього гурту стали старовинні українські народні пісні, які учасники колективу дбайливо відшукували в архівах і надавали їм нового звучання. Артисти настільки перейнялися українською піснею, що змогли закохати в неї всю країну. Мареничів цінували і поважали. Приміром, Муслім Магомаєв в одному з інтерв’ю сказав: «Я бы хотел сделать азербайджанской песне такие же легкие крылья, как Мареничи украинской».

41 рік тому був створений популярний ансамбль Витоки Мареничів — з Дніпропетровщини Ансамбль був частим гостем на Дніпропетровщині. Може, тому, що Валерій Маренич — родом з Кривого Рогу.

— Акорди для семиструнної гітари показала мама, вони в мене лишилися. Мама співала в Дніпропетровській філармонії, а батько грав у духовому оркестрі на заводі в Кривому Розі, — згадує Валерій. А ще прекрасний викладач вокальної майстерності музичного відділення Самарського соціально-педагогічного коледжу Антоніна Олексіївна Козакова з 1964 по 1968 роки вчила вокалу свою юну, талановиту тезку Тоню Сухорукову. Вона прищепила майбутній «зірці» високу пісенну культуру і любов до українських народних пісень, яку сама Антоніна Олексіївна увібрала з молоком матері. Справа в тому, що народилася Козакова і виросла в славетному своєю дивною пісенністю Придніпров’ї — в селі Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області. Поряд з малою батьківщиною майбутнього чоловіка Антоніни — Валерія Маренича. Наш земляк, народний артист України, конферансьє Іван Шепелєв розповідав, що найкращим подарунком для емігрантів-українців були диски тріо Мареничів. Добре сам пам’ятаю, що на пікові популярності цього тріо існувало багато «клонів» Мареничів, які частково заповняли великий попит на їх творчість. Ера Мареничів Антоніна почала співочу кар’єру у вокальному октеті московського естрадного оркестру «ВІО-66» під керівництвом Юрія Саульського, з 1971 р. вона співає у дуеті з Валерієм, а за два роки до них приєдналася і Світлана. Візитною карткою ансамблю стали народні шлягери «Несе Галя воду», «Чом ти не при­ йшов», а також авторські пісні В. Івасюка та А. Злотника. Вперше з’явившись на телеекранах у 1978 році, учасники тріо в тому ж році стали заслуженими артистами України, а протягом наступних трьох років фактично не покидали ефір, підкоривши серця мільйонів слухачів.

Цей період шанувальники колективу назвали «ерою Мареничів». Тріо вибороло перше місце на огляді ВІА у Харкові, а нагородою стала поїздка на молодіжний фестиваль на Кубі (однак у Гавану їх так і не пустили). 1979 рік. «Мелодія» випустила довгограй Мареничів, Укртелефільм зробив його відеоверсію. У цьому ж році Мареничі представляли Радянську Україну на Євробаченні з піснями «Ой у гаю, при Дунаю» та «Несе Галя воду». Раптове зникнення Мареничі відмовлялися від стадіонних концертів, не співали під фонограму, не захотіли обслуговувати Московську олімпіаду, та ще й захоплювалися піснями січових стрільців. Після чергової відмови співати в офіційному концерті до Дня колгоспника спалахнув скандал — історія потрапила в газети. З Міністерства культури прийшов наказ із забороною Мареничам виступати за межами Волинської області, був розмагнічений свіжо знятий фільм, припинена трансляція їхніх записів на радіо та телебаченні. Таке раптове зникнення суперпопулярного колективу України спричинило до появи чутки про їхню втечу до Канади — а вони, як і раніше, жили у Луцьку, утрьох в однокімнатній квартирі. Із небуття Мареничі повернулися тільки на початку 1994 pоку, коли, розпрощавшись із Волинською філармонією, самостійно відзначили 20-ту річницю своєї творчої діяльності великими концертами у столичному палаці «Україна».

1998 р. виходить перший компакт-диск Мареничів «Три тополі» з піснями початку 80-х, що раніше не видавалися, а вже через два роки перевидано перший альбом — «Ой під вишнею...». Лютий 2003 р. — Антоніні, Світлані і Валерію Мареничам присвоєно звання народних артистів України. З цієї нагоди вийшов у світ збірник «Співає тріо Мареничів». «Більше не виступатимемо утрьох» Валерій Маренич все частіше виступав сольно, і в кінці 2004 р. відоме тріо розпалося (Мареничі заявили, що більше не виступатимуть утрьох). Першим оговтався Валерій, і вже за півроку випустив довгограй «Пісні волинських авторів», а вже 2005 р. вийшов його диск «Ген, на узліссі хрест мовчить». Нещодавно з допомогою Олеся Саніна то Олега Климчука Валерій Маренич підготував до тиражування новий компакт-диск своїх пісень, до якого увійшло два десятки переважно повстанських і героїчних пісень на слова волинських, львівських і київських авторів: «Нами снили поліські пущі», «Зв’язкова», «Я сьогодні від вас від’їжджаю». Антоніна також виступає сама, подекуди залучаючи до своєї концертної діяльності і сестру Світлану.

Ой у гаю, при Дунаю

Підготував Дмитро Кравченко

Ой у гаю, при Дунаю, Соловей щебече. Він же свою всю пташину До гніздечка кличе.

Ох тьох-тьох і тьох-тьох-тьох, Там музика грає. Бас гуде, скрипка плаче, Милий мий гуляє.

Ох тьох-тьох і тьох-тьох-тьох, Соловей щебече. Він свою всю пташину До гніздечка кличе.

Ой у гаю, при Дунаю, Стою самотою. Плачу, тужу, ще й ридаю, Милий, за тобою.

Ой у гаю, при Дунаю, Там музика грає. Бас гуде, скрипка плаче — Милий мій гуляє.

Ох тьох-тьох і тьох-тьох-тьох, Соловей щебече. Він свою всю пташину До гніздечка кличе.

Чом ти не прийшов Чом ти не прийшов, як місяць зійшов? Я тебе чекала. Чи коня не мав, чи стежки не знав, Мати не пускала?

А старша сестра сідельце знайшла, Коня осідлала: «Поїдь, братику, до дівчиноньки, Що тебе чекала».

І коня я мав, і стежку я знав, І мати пускала. Найменша сестра, бодай не зросла, Сідельце сховала.

Тече річенька невеличенька, Схочу — перескочу. Віддайте мене, моя матінко, За кого я схочу.

Ой під вишнею Ой під вишнею, Під черешнею Стояв старий з молодою, Як із ягодою.

Куплю тобі хатку, Іще сіножатку, І ставок, і млинок, І вишневенький садок!

І просилася, І молилася: — Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!

— Ой не хочу хатки, І ні сіножатки, Ні ставка, ні млинка, Ні вишневого садка!

— Ой і сам не піду, І тебе не пущу, Бо ти мене, старенького, Покинути хочеш.

Ой ти, старий дідуга, Ізогнувся, як дуга, А я молоденька, Гуляти раденька!

Тиша навкруги Тиша навкруги, Сплять в росі луги. Тільки ти і я, І ясна зоря. Приспів: Розкажи мені, розкажи, Любиш ти чи ні? І в очах сія: «Я — навік твоя!» Скільки я пройшов, А тебе знайшов

У своїх краях, Ластівко моя! Приспів Згасла вже зоря, Пісня солов’я, Лиш любов сія — І твоя, й моя. Приспів Розкажи мені, розкажи, Любиш ти чи ні? І в очах сія: «Ти — навік моя!»

Несе Галя воду Несе Галя воду, Коромисло гнеться, За нею Іванко, Як барвінок, в’ється.

— Галю ж моя, Галю, Дай води напиться. Ти така хороша — Дай хоч подивиться!

— Вода у криниці, Піди та й напийся, Я буду в садочку — Прийди подивися.

— Прийшов у садочок, Зозуля кувала. А ти ж мене, Галю, Та й не шанувала.

— Стелися, барвінку, — Буду поливати, Вертайся, Іванку, —

Буду шанувати.

— Скільки не стелився, Ти не поливала, Скільки не вертався, Ти не шанувала.

ЛЮБЛЮ ГОТУВАТИ

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 30 ëèïíÿ 2014 ð.

21

Ïî÷àñòóº âñ³õ Àíäðþøà äóæå ñìà÷íîþ, ñï³ëîþ ãðóøåþ Íà ðèíêàõ ç’ÿâèëèñÿ ð³çíîìàí³òí³ ñîðòè ãðóø. Îäí³ ïëîäè ï³ä³éäóòü äëÿ ãîòóâàííÿ äåñåðò³â, ïèðîã³â, âàðåííÿ é äæåì³â, ³íø³ — äëÿ ãàðí³ðó äî ì’ÿñà é ðèáè. ª é óí³âåðñàëüí³ ñîðòè — ãðóø³, ÿê³ ï³äõîäÿòü ïðàêòè÷íî äî áóäü-ÿêîãî ðåöåïòó. Ãðóø³, ÿê íå äèâíî, íàáàãàòî ÷àñò³øå âèêîðèñòîâóþòü ó íåñîëîäêèõ, í³æ ñîëîäêèõ ñòðàâàõ. Íà çàêóñêó ¿¿ ôàðøèðóþòü (ñèðîì àáî ì’ÿêèì ñèðîì, êîï÷åíîþ ÿëîâè÷èíîþ ç áðèíçîþ é ãîð³õàìè), ðîáëÿòü ñàëàòè, çàï³êàþòü íà òîñòàõ ç ïå÷³íêîâèì ïàøòåòîì. Ó ãàðÿ÷³é ñòðàâ³ âîíà â³äì³ííî ïî÷óâຠñåáå çàïå÷åíîþ — ç³ ñâèíèíîþ àáî êà÷êîþ. Àáî íàâ³òü ï³äñìàæåíîþ ðàçîì ç³ ñâèíÿ÷èìè â³äáèâíèìè ÷è ô³ëå ³íäè÷êè. Ãðóøà êîðèñíà âñ³ì ëþäÿì, àëå îñîáëèâî — ä³òÿì ìîëîäøîãî â³êó, îñê³ëüêè íå âèêëèêຠàëåðã³þ. Äîòðèìóþ÷èñü ÷àñ â³ä ÷àñó ãðóøåâèõ äí³â, âè â³ä÷óºòå ïðèïëèâ ñèë ³ áàäüîðîñò³.

Ñàëàò ç êàïóñòè ç êóðêîþ é ãðóøåþ Капуста — 300 г, груші — 2 шт. (великі), курка — полови на курячої грудки, сіль, перець мелений чорний, оцет білий вин ний — 2 ст. л., олія рослинна. Капусту тонко нашаткувати, посипати сіллю й пом’яти рука' ми. Перекласти в салатник, збризнути оцтом. Курячі грудки натерти сіллю, обернути фоль' гою й запекти в духовці при 200°С до готовності. Дати м’ясу охолонути, після чого розібрати на волокна або порізати дрібни' ми кубиками. Грушу натерти на крупній тертці й викласти в са' латник з капустою, щоб не втра' тити сік. Додати туди ж куряче м’ясо. Все перемішати, додати сіль, мелений перець, заправи' ти рослинною олією. Õîëîäíà çàêóñêà ç ïå÷åðèöÿìè Філе куряче — 1 кг, цибуля (велика) — 1 гол., курага — 1 жменя, груша — 1/2 шт., пе чериці (свіжі) — 300 г, соус соє вий, майонез (або сметана), перець рожевий, олія рослинна, помідор — 1 шт. Відварити куряче філе до го' товності. Гарячим нарізати шма' точками, скласти в сковороду з рослинною олією. Полити соє' вим соусом і обсмажити. Відва' рити гриби, нарізати їх пласти' нами й теж обсмажити в олії з додаванням соусу. Запарити окропом жменю кураги. Потім нарізати її шматочками. Поло' вину великої солодкої груші (або 2 маленькі) почистити й наріза' ти шматочками. Обсмажити в олії крупно нарізану цибулю. На велике блюдо викласти: 1'й шар — шматочки курки (половина), майонез (або сметана); 2'й шар — гриби (відкласти небагато на прикрашання), курага, груша, майонез; 3'й шар — курка, ци' буля, майонез. Прикрасити са'

лат грибами, шматочками свіжо' го помідора, посипати рожевим перцем. Ñâèíèíà, ôàðøèðîâàíà ãðóøàìè Свинина (філе) — 1,5 кг, груші — 2 шт., хлібні крихти — 200 г, цедра 1 го лимона, сіль. Змішати очищені й дрібно нарізані груші, хлібні крихти й лимонну цедру. Викласти масу на філе. Скачати й туго стягти шнуром, посолити. Запікати 45—60 хвилин, поступово пере' вертаючи в ході готування. Êà÷èí³ ãðóäêè, ñìàæåí³ ç ãðóøàìè Качині грудки — 2 шт., ки тайська груша — 2 шт., імбир (свіжий корінь) — 2 см, сіль, рос линна олія, коричневий цукор — 1/2 ч. л. Качині грудки нарізати на' вскоси скибочками товщиною близько 5 мм. Груші розрізати на 3—4 частини. Імбир нарізати пластинками товщиною 1—2 мм. У глибокій сковороді розігріти 2—3 ст. л. рослинної олії, дода' ти імбир і смажити до світло' жовтого кольору. Потім імбир вийняти й покласти в сковороду шматочки качиних грудок. Сма' жити, часто помішуючи, доти, поки шматочки качки не ста' нуть рожевими. Приправити сіллю. Додати скибочки груші, посипати коричневим цукром і готувати, струшуючи сковороду й помішуючи, до м’якості груш. Розкласти на тарілки і подавати на стіл. Êóðÿ÷³ ñåðäå÷êà ç ñóøåíîþ ãðóøåþ ï³ä ñèðíèì ñîóñîì Курячі сердечка — 1 кг, груша (сушена) — 1/3 кг, цибуля — 1/2 кг, сир плавлений — 2 шт., борошно — 1 ст. л., часник — 1 зубчик, соєвий соус. Сердечка порізати. Прогріти

олію й кинути туди часник. Туш' кувати до золотавого кольору, вийняти. Додати сердечка й об' смажити. Налити соєвий соус. Викласти груші. Тушкувати на повільному вогні. Паралельно обсмажити до м’якості й золоти' стості нашатковану цибулю. Потім додати її до сердечок із грушею й тушкувати. Налити небагато бульйону й залишити тушкуватися до м’якості. Потім додати сир і дати розплавитися. Трохи покип’ятити. Ðóëåò ç ÿëîâè÷èíè ç ãðóøàìè é ñèðîì Яловича вирізка — 800 г, пу чок будь якої зелені, цибуля — 1 гол., твердий сир — 150 г, груші — 2 великі, оливкова олія — 2 ст. л., сіль, мелений чорний перець. М’ясо вимити, обсушити па' перовим рушником. Зробити посередині шматка надріз, не доходячи до краю приблизно 1 см. Надрізати шматок направо й наліво, теж не доходячи до кін' ця 1 см. Розкрити шматок м’яса, як книгу. Надсікти потовщені місця. Накрити м’ясо харчовою плівкою, відбити в тонкий шар. Груші вимити, розрізати на чет' вертинки, вилучити серцевину, м’якоть нарізати соломкою. Сир натерти на тертці. Зелень вими' ти, обсушити й подрібнити. Ци' булю почистити й дрібно наріза' ти. Перемішати груші, сир, ци' булю й зелень. Викласти начин' ку рівним шаром на м’ясо, зали' шаючи незаповненими 1,5 см по краях. Згорнути м’ясо в рулет. Розігріти духовку до 200°С. Пе' рев’язати рулет у кількох місцях мотузкою. Посолити, поперчити й змазати оливковою олією з усіх боків. Загорнути рулет у фольгу, помістити в духовку й запікати 1 г. 30 хв. За 20 хв. до закінчен' ня розрізати фольгу, щоб рулет підрум’янився.

ПАЛЬЧИКИ ОБЛИЖЕШ!

Морозиво з грушами Груші — 4 шт. середньої величини, цукрова пудра — 1 ст., ванілін, морозиво — 500 г, шоколад — 100 г, ром (або шампанське) — 0,3 чарки, вода — 1 ст. У широкому посуді змішати цукор з водою й вином, поки цу' кор не розчиниться. Потім поставити суміш на сильний вогонь, прокип’ятити протягом 10 хвилин і зняти з плити. Груші почистити, розрізати уздовж на дві частини, викласти в майже остиглий сироп, поставити на плиту, проварити близько 2—3 хвилин на дуже слабкому вогні, після чого зняти з плити й дати охолонути. Вийняти груші з сиропу, відцідити його й поставити в холодильник. Перед по' дачею покласти в кожну креманку по дві кульки морозива, додати в кожну з них по половинці груші, залити шоколадом, розтопленим на водяній бані, і подавати.

Ñâèíèíà «Çàáàâà» Сіль, гірчиця — 3 ст. л., майо нез — 4 ст. л., часник — 2 зубчи ка, помідор (великий) — 1 шт., груша — 1 шт., свинина — 2,5 кг, перець чорний. М’ясо змазати майонезом з гірчицею, посолити, поперчити. Залишити на 30—40 хвилин. Груші нарізати кільцями, помі' дор — кружечками. Часник на' різати пластинками. М’ясо ви' класти у форму для запікання, перекласти грушею, помідором і часником. Накрити фольгою, по' ставити в духову шафу на годи' ну. Зняти фольгу й запікати ще 15 хвилин. Ì’ÿñí³ ðóëåòèêè ç ãðóøåþ М’ясна вирізка — 500 г, груша — 1 шт., вино біле сухе — 1 ст., сир тертий, борошно — 3 ст. л., сіль, перець, спеції, олія. Грушу розрізати на невеликі часточки (скільки буде рулети' ків — стільки й часточок). Поси' пати часточки сіллю, перцем, спеціями й тертим сиром. Тонко відбити шматочки м’яса. Згорну' ти рулетики. Заколоти їх зубо' чистками. Обваляти в борошні, обсмажити на вогні до утворен' ня скоринки. Потім у форму для запікання перекласти рулетики. Налити на дно небагато вина — і в духовку на 25—30 хвилин, розігріту до 180°С. Ïèð³ã ç ï³ñî÷íîãî ò³ñòà ç ãðóøàìè é êîêîñîâîþ ñòðóæêîþ Для тіста: вершкове масло — 200 г, цукор — 50 мл, борошно — 450 мл. Для начинки: груші (свіжі або консервовані) — 5— 6 шт., яйця — 2 шт., цукор — 150 мл, кокосова стружка — 200 г, вершкове масло — 50 г. Замісити тісто, з’єднавши всі інгредієнти. Остудити його 30 хвилин у холодильнику. Ви' класти тісто у форму й рівномір' но розподілити. На нього викла' сти часточки груш. Змішати всі складові для начинки до одер' жання однорідної густої маси. Викласти начинку на груші. Випікати при температурі 200°С 35—40 хвилин. При необхідності накрити зверху пекарським па' пером, щоб не підгоріло. Òîðò ñèðíèé Яйця ( для тіста) — 4 шт., вода — 200 мл, масло вершкове — 100 г, борошно — 1 ст., сир (не сухий для заливки) — 1 кг,

молокo згущене — 1 банка, груші (свіжі або консервовані) — 4 шт., желатин — 12 г, цукор — 4 ст. л., ванільний цукор (за ба жанням) — 15 г. Для тіста 200 мл води з вер' шковим маслом довести до ки' піння. У киплячу воду висипати склянку борошна й інтенсивно перемішати. Тісто повинне бути гладеньким, без грудок, в’яз' ким. Дати йому трохи охолону' ти. Вбити по одному яйця, пере' мішати до однорідної маси. За допомогою кавової ложки або кондитерського шприца тісто викласти на лист маленькими порціями й поставити в розігрі' ту до 180°С духовку на 20 хви' лин. Застелити дно миски харчо' вою плівкою. На дно під плівку можна покласти маленьку ча' шечку. Викласти готові профі' тролі в салатницю. Можна поли' ти їх розплавленим на водяній бані шоколадом разом з 50 г вершкового масла. Сир добре пе' ремішати зі згущеним молоком і ванільним цукром. Желатин замочити в невеликій кількості холодної води. Груші почистити від шкірочки, натерти на дрібній тертці, змішати з цукром. Поста' вити на повільний вогонь і вари' ти 5 хвилин. Потім додати жела' тин. Змішати з сирною масою. Залити профітролі й поставити на холод до повного застигання. Коли торт застигне, переверну' ти його на блюдо й зняти плівку. Полити шоколадом. За допомо' гою чашечки, залишеної на дні, торт вийшов з виямкою, яку потрібно заповнити тими ж гру' шами, провареними з цукром і доданим у нього желатином. Можна заповнити джемом або варенням і прикрасити збитими вершками. Ãðóø³, çàïå÷åí³ ç ñèðîì Груші — 2 шт., сир — 100 г, сметана — 1 ст. л., рідкий мед — 1 ч. л., лимонний сік — 1 ч. л., горіхи — жменя, кориця — щіпка. Розрізати груші навпіл і за допомогою чайної ложки вийня' ти м’якоть з насінням. Збризну' ти груші лимонним соком і поси' пати корицею. Перемішати в мисці сир, сметану, мед і по' дрібнені горіхи. Викласти в по' глиблення груш отриману на' чинку. Обернути кожну поло' винку груші фольгою, покласти на лист і запікати в духовці про' тягом 25 хвилин, поки груші не стануть м’якими. Êîìïîò ÿáëó÷íèé ç³ ñëèâàìè é ãðóøàìè Яблука — 1 кг, сливи — 400 г, груші — 200 г. Для сиропу: вода — 1 л, цукор — 1,5—2 ст. Яблука почистити, нарізати часточками. Груші почистити, розрізати на половинки. Сливи покласти цілими або розрізати на половинки, кісточки видали' ти. Підготовлені плоди укласти шарами в банки «по плічка». Залити гарячим цукровим сиро' пом і стерилізувати: літрові бан' ки — 15 хв., дволітрові — 25, трилітрові — 30 хв. Ïîâèäëî ÿáëó÷íî-ãðóøåâå Яблука — 500 г, груші — 1 кг, цукор — 1/2—1 ст. Фрукти вимити, почистити, подрібнити. Змішати пюре з яб' лук і солодких груш, поварити разом майже до готовності, на' прикінці додати цукор і варити до повного його розчинення. Го' тове повидло гарячим розкласти в банки.

ϳäãîòóâàëà Ìàð³ÿ ÃÎÐÁÀ×ÎÂÀ

чоловічі історії

30 липня 2014 р.

Сині очі в моєї дружини... Автобуса на районній автостанції чекати було ще довго. Поряд на лавці сиділи немолоді чоловік і жінка. Розговорилися, хто, що, звідки... «Ось у «Зорі» все жіночі історії описують, — мовив Микола Васильович. — А хочете я вам свою розповім? І час, дивись, швидше пролетить»... Він розповідав свою історію, не криючись від дружини. Вона все знала, та я помітила, що зовсім не відчуває ревнощів. Чому? Адже видно було, що чоловік і досі носить у серці іншу. Віра Павлівна, привітна, синьоока жінка, посміхнувшись кутиками вуст, тихо мовила: «А не забуваю мамину науку. Ми прожили з Миколою більше п’ятдесяти років, і не було такого дня, щоб я не довіряла йому, докоряла чи сердилась на нього. Мама мене вчили: не будь ніколи такою, як Манька Остапова. Вона все кляла свого Остапа, на чому світ стоїть. І йди куди хочеш, і щоб очі мої тебе не бачили, і щоб ти пропав... А він узяв собі та й пішов і більше не повертався. Подейкували люди, що знайшлися такі, що підібрали. Та й зажив чоловік — ні клятий, ні м’ятий. А Манька з двома дітьми ох і натерпілася. Жалкувала, що випустила чоловіка з двору. Як не гуляв, а додому завжди вертався... От я затямила мамину науку: хай собі любиться, нехай кохається, колись нап’ється того любовного зілля через край, а я буду врівноваженою і не перейматимуся цим... Так і живемо. А то якось, було, задумав Микола до свого першого кохання поїхати, бачу аж нестямиться від думки цієї. Я й не суперечила, про Маньку добре пам’ятаю: хай собі їде...» Що з того вийшло, розповідав уже він... Тоді, в кінці п’ятдесятих років, Микола потрапив до того села на збирання врожаю: клич тоді по колгоспах пішов — допомогти відстаючим зібрати врожай. Його, двадцятидворічного колгоспника, теж командирували в Степне. Ставний, плечистий, високий, знаючий трактора як свої п’ять пальців, — він так підходив для бригади механізаторів, яка мала впорати тут і хліб, і до хліба. На квартиру його поставили до однієї родини: батько теж механізатор, мати — в овочевій бригаді, трійко дітей. Чомусь не поладили чоловік із дружиною між собою, пішов він, казали, до вчительки. Так і не повернувся більше додому. Ксеня, випускниця десятирічки. була найстаршою, за нею — братик, а сестричка Катя — ще зовсім мала. Дівчина соромилася, намагалася не стрічатися поглядом зі ставним квартирантом. А він, повернувшись із поля, все було питав. чи не треба щось помогти по господарству. Ввечері, як сутеніло, всі сходилися до хати, мати запрошувала до столу. Микола мив руки, вмивався, кумедно пирхаючи водою і, втираючись, з-під рушника поглядав на дівчину. Мати помічала ті погляди, але вдавала, що це її не обходить. Дітей тримала в строгості, без діла ніхто не сидів. Ксені діставалося найбільше роботи, вона ж доглядала й Катрусю. Утім, хоч як дівчина втомлювалась, а ляже, було, на подушку, — де й сон дівається. Зате перед очима — він, кремезний, запилюжений,

Інформація в номер

22

ЗОРЯ www.zorya.org.ua

Звільнення майна платника податків з-під податкової застави Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є документ, що засвідчує закінчення будь-якої з наступних подій: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження. Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська

— Хочеш побачитись — поїдь, дізнайся, як вона, чи жива, чи здорова, чи згадує своє перше кохання, як ти?

з отим його загадковим поглядом з-під рушника: — Ксеню, чуєш, Ксеню, а на вулицю вийдеш?.. Коли вони почалися, оті їхні втаємничені взаємини, обоє не відали. Ясно одне: подобаються одне одному. Микола полонив її тихим поглядом, лагідним доторком до плеча. Не був ніколи різким та брутальним, як інші парубки, ніколи не лаявся і старався рано-вранці тихенько піти на роботу, щоб ніхто й не чув, хай іще посплять. З роботи прийде, старається бути не чужим, береться за все: і худобу догляне, і води в хату наносить. А що вже казати за Миколу?! Гарна ставна дівчина причарувала його з першого погляду. Так би й прикипів до її пахучих кіс, які пахнуть степом, дихав би ними й не надихався. І вродиться ж така степовичка! Почуття їхні загорілися яскраво й хвилююче. Втоми вдень не відчували, прагнули якнайшвидше лишитися наодинці, щоб підступний ранок не так швидко підкрадався до двору. Чи говорили мати й дочка між собою про нього, Микола про те не знав. Поводився шанобливо, аж якось запопадливо, знаючи, що образа покинутої дружини дуже пекла жінку, мов кропива. Та мати розуміла: якщо трапляється дочці путящий парубок, то чого не бути йому її зятем, а Ксені доброю парою. Дівчина світилася щастям, їй зовсім не хотілося думати, що ось-ось зберуть на полі буряки і все, кінчиться Миколине відрядження. А що далі? Правда, він обіцяв, що все складеться так, як вони того хочуть... Розстаючись із коханим, цілуючи його, Ксеня просила писати і якнайскоріше владнати домашні і колгоспні справи, щоб знову зустрітися. Він же був певен, що зовсім скоро приїде знову в Степне, обніме свою Ксеню, щоб більше не розлучатися ніколи. Їхнє кохання продовжувалося в палких листах, які, здавалося, ладні, було, спопелити душу. Ксеня неквапом готувалася до їхнього весілля, а в нього ніяк не виходило кинути все і приїхати. Не так легко кинути постійну роботу, залишити матір саму з повсякденними клопотами. Вже й зима надворі.. «Ось настане весна,то я й приїду, потерпи, кохана, потепліє — побачимося...». Побачилися. Та не в добрий час дістався він до Степного: з Ксениного двору саме виходили старости, вже засватавши його Ксеню. Зустріч їхня була квапливою і короткою: — Миколко, їдь краще додому, бо я вже майже заміжня. Нам треба забути одне одного. Ти тільки скажи, як же ти міг мучити мене такою довгою розлукою? Я стільки

сліз виплакала. Їдь, але пам’ятай: мої сльози впадуть в твоє серце... Микола зрозумів, що ця розлука назавжди. Потім були ще листи, але не такі вже жагучі. Ксеня писала, що заміжжя скінчилося, зате тепер у неї є донечка і є кому любов віддавати... А він знайшов собі пару у рідному селі. Теж красива, з довгою світлою косою, як у тій пісні: сині очі в моєї дружини, а у тебе були голубі... Прожили вік, обом уже за сімдесят. Діти, онуки — як у всіх людей. Серед старих фотознімків є один, де Ксеня зі своїми подругами, красива дівчина, що й казати...

— Хочеш побачитись — поїдь, — радить синьоока бабуня Віра своєму дідусеві. — дізнайся, як вона, чи жива, чи здорова, чи згадує своє перше кохання, як ти? О Боже, де ті далекі п’ятдесяті роки... А ти все непокоїшся. Поїдь, Колю, поїдь! Летів як на крилах до того Степного. Хіба ж можна забути ту вулицю, дім, садок — усе мов на яву і досі. Ось тут росли молоденькі деревця, стояли дерев’яні паркани... Виросли дерева, змінилося все довкола. Пекуче сонце не жалкує тіло, а серце ладне вискочити з грудей на волю. Аж ось і знайомий двір. У хаті прохолодно і затишно. Біля плити — вона. Така ж струнка і ставна... Впізнав одразу!

— Ксеню! — гукнув тихенько. Тільки голос уже не парубоцький... Озирнулась і... зойкнула.

— Оце так зустріч! Що ж мені снилось? Проходь, сідай. Ось пиріжки, бери, пригощайся.

— Впізнала одразу?

— Впізнала... Як же не впізнати? По імені лише ти так тихенько мене називав... Живу — як бачиш. Чоловік захворів, лежить у лікарні. Ось пиріжки допечу, — піду провідаю. Як там надворі? Дуже пече? Не ходи під таким сонцем, бо в наші роки треба себе берегти від усяких інсультів... Усе складно так. Як наче вірші складаються самі. Хотів розпитати ще за матір, братика, за сестричку Катю. Привіт передати від своєї синьоокої дружини. Ти трохи молодша за неї. Чому ж на очах світиться сльоза, як і при нашому розставанні. Повір, твоя сльоза впала на серце, як ти й казала. Так і несу її все життя... ...В автобусі попереду сиділи молодята. Хлопець тихенько щось шепотів дівчині, лагідно обіймаючи за плечі. Миколі Васильовичу на мить забракло повітря. Так само колись і він обіймав свою степовичку. А тепер дружині своїй синьоокій їде дякувати. За розуміння, підтримку і велику життєву мудрість. Людмила ТИТАРЕВА

Конкурс на заміщення вакантних посад Відповідно до статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» Дніпропетровська обласна рада оголошує конкурс на заміщення вакантних посад головного спеціаліста відділу внутрішньої політики на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника, головного спеціаліста загального відділу на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника та головного спеціаліста відділу з питань охорони навколишнього середовища, природних та земельних відносин управління стратегічного планування та інвестиційної політики. Згідно з типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посадових осіб місцевого самоврядування претенденти на посади головного спеціаліста відділу внутрішньої політики, головного спеціаліста загального відділу та головного спеціаліста відділу з питань охорони навколишнього середовища, природних та земельних відносин управління стратегічного планування та інвестиційної політики повинні мати: повну вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньокваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, відповідний стаж роботи. Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії такі документи: заяву про участь у конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника із встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та її проходження; заповнену особову картку (форма П-2 ДС) з відповідними додатками; дві фотокартки розміром 4x6 см; копії документів про освіту, підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня; декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, передбаченою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»; копію документа, який посвідчує особу; копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних); довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності). Термін прийняття документів — протягом 30 календарних днів з дня оголошення про проведення конкурсу. Додаткова інформація щодо основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надається кадровою службою. Звертатися за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 2, 5 поверх, кімн. 508, тел. 742-81-10.

ОБЕРЕЖНО!

Магістральні газопроводи високого тиску! До відома виконкомів сільських, районних, міських та обласної ради народних депутатів, проектних та будівельних організацій, колективних сільськогосподарських підприємств, садово-городніх колективів, промислових підприємств, населення області та всіх землекористувачів. На території всіх районів області прокладено газопроводи високого тиску — 55 атм. діаметром від 159 мм до 1220 мм. Поряд із газопроводами на відстані 8—10 м проходять кабельні лінії зв’язку. На околицях міст, райцентрів та інших населених пунктів споруджено газорозподільні станції . Газопроводи та споруди на них — потенційно небезпечні об’єкти, які в разі аварії чи пошкодження можуть призвести до загибелі людей, знищення будівель і споруд, припинення на тривалий час постачання газу споживачам і завдати великих матеріальних збитків господарствам і населенню. Тому згідно з Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів», Правилами охорони магістральних трубопроводів встановлено охоронну зону, яка для газопроводів становить 300 м у кожен бік від осі газопроводу, а для газорозподільних станцій — радіусом 350 м. В охоронній зоні магістральних газопроводів і його споруд на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, забороняється: ¨ споруджувати житлові, громадські та дачні будинки; ¨ розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пальномастильних матеріалів; ¨ будувати гаражі та автостоянки, садові та дачно-садові споруди, автомобільні дороги І—V категорії та залізниці; ¨ влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, що спричиняють корозію; ¨ розміщувати спортивні майданчики, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей; ¨ кидати у річках і водоймах якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами; ¨ будувати огорожі для відокремлення приватних земельних ділянок, лісових масивів, садів, виноградників тощо; ¨ зберігати сіно і солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки; ¨ розбирати і руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні та інші споруди, що захищають об’єкти магістрального трубопровідного транспорту від руйнування, а прилеглу територію і навколишню місцевість — від аварійного розливання продукту, який транспортується магістральним трубопроводом; ¨ переміщувати та руйнувати знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, кранове обладнання, засоби технологічного зв’язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів; ¨ відчиняти люки, хвіртки і двері не обслуговуваних підсилюючих пунктів кабельного зв’язку, загорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв’язку, енергозабезпечення і телемеханіки магістральних трубопроводів; ¨ розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню. Будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, підривні гірничі, землечерпальні та поглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через ріки, водойми та болота, торфо-розробка та організація кар’єрів для добування корисних копалин проводяться лише за письмовою згодою підприємств магістрального трубопровідного транспорту та відповідних органів державного нагляду і контролю. Польові сільгоспроботи в охоронних зонах газопроводів виконують землекористувачі з попереднім повідомленням організації, яка експлуатує газопроводи. Для забезпечення нормальних умов експлуатації та запобігання пошкоджень магістральних газопроводів прийнято Закон України від 15.05.1996р. «Про трубопровідний транспорт» та згідно зі статтею 292. Кримінального кодексу України про «Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів» встановлено відповідальність осіб за порушення перелічених вище правил. Виявивши витік або запах газу, припиніть роботи, вимкніть двигун, виведіть людей на небезпечну відстань і зателефонуйте до найближчої ради народних депутатів, органів міліції, Дніпропетровського промислового майданчика за номерами: м. Дніпропетровськ — (0562) 52-02-83; 52-62-55, м. Кривий Ріг — (0564) 77-13-13; 40-00-18. Дніпропетровський промисловий майданчик Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів

ДАРИНЧИНА ВІТАЛЬНЯ

Так у липні кабачок Говорив до мами: — Ще із самих пелюшок Спільне є між нами!

Âèïóñê Âèïóñê Âèïóñê 44 44 44 (514) (514) (514)

Ãåíè На городі кабачок Проказав до мами: — Ще із самих пелюшок Спільне є між нами. Від дідуся ти мені Сили назбирала, І в найперші мої дні У пригоді стала! Від бабусі доброта Перейшла у спадок. Це природна повнота, Гідний я нащадок!

Âàæêî áóòè ëþäèíîþ Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому про" лягав через невеликий хутірець, що лежав у долині за кілька кілометрів до села. Втом" лені, знесилені діти ледве дійшли до хутір" ця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг ма" ленький хлопчик. Жінка витягла з коло" дязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли на кілометр від хутірця, Марій" ка тут і згадала: — А ми ж не подякували жінці за воду. Діти зупинилися. Справді, забули подя" кувати.

— Що ж... — каже Роман, — це не вели" ка біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?

— Варто, — наполягає Марійка. — Хіба тобі самому не соромно перед собою, Романе? Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.

— Ви як хочете, — каже Марійка, — а я повернуся й подякую...

Ìàíäðè ïî äíó ìîðñüêîìó

Ðîçôàðáóé

— Он як! А все ж? — заці" кавився батько. А ще дужче Галинка — молодша Володи" на сестричка. Вона аж зіщули" лася, аж дух затамувала.

— Ходив я, тату, по дну морському. Так"так! Не віри" те? Тоді самі подивіться. Що оце таке, га? Інтересно?! Отож"бо. У Галинки очі аж горять. Дійсно, що то? Вона хоч і не бачила справжнього моря, проте знала: воно велике"пре" велике і таке глибоке, що й дна не дістати... А він, Володя, навіть ходив по ньому... Ото дивина! Тим часом батько уважно розглядав якісь черепашки...

— Справді, — сказав він згодом, — це не річкові, а таки морські черепашки. Себто мушлі з них. А були ж вони колись живі... Давно"давно! Багато мільйонів років тому. От і виходить, любий мій слідопите, що ми живемо за" раз там, де колись дуже давно було море. О, це велика і пре" красна наука — про нашу зем" лю. Зветься вона геологією.

— Чому? Скажи, чи ж обов’язково це робити? — питає Роман. — Адже ми так по" томилися...

— Бо ми люди... Якби ми були телята, можна було б і не вертатися... Вона рушила до хутірця. За нею пішли всі. Роман постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся за гуртом.

— Важко бути людиною... — сказав він. Âàñèëü ÑÓÕÎÌËÈÍÑÜÊÈÉ

³êîíöå â ïðèðîäó

Ïî÷èòàé áðàòèêó é ñåñòðè÷ö³ Над усе Володя любить мандрувати. Хлібом його не годуй, тільки пусти в ліс, у поле... А почнуться літні кані" кули — він і туди гайне, куди навіть не кожен дорослий дістанеться. І повертається з повним рюкзаком. І камінці у ньому всякі, і черепашки, й коробочки з найрізноманітні" шими взірцями грунтів.

— Навіщо тобі оте все? — не раз, бувало, допитувалася в нього мати, витрушуючи з рюкзака немудру всячину після чергового повернення Володі з походів. Все, що можна дізнатися про землю, на якій він живе, по якій повсякдень ходить, — усе хоче знати Володя. Щоб, як виросте, з певністю брати" ся за діло, котре припаде йому до душі ще змалку...

— То де, якими світами не" знаними гасав ти сьогодні, мандрівнику наш? — запитав якось батько, коли Володя стомлено опустив на підлогу свого нелегкого рюкзака.

— Ти й не повіриш, хоч і правду скажу, де був.

23

Ïîâ÷àëüíà ³ñòîð³ÿ

Âåñåëèé â³ðøèê Твої гени — добрий зір, Все я роздивлюся! Татка — мужність у мені, Вітру не боюся! —

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 30 ëèïíÿ 2014 ð.

Ðèáà-àðòèëåðèñò

Вивчає ж геологія походження і будову землі, її природні багат" ства, що звуться корисними копалинами. Отже, Володя сам дійшов правильного висновку, що поверхня нашої землі не була завжди такою, якою ми бачимо її тепер... Земля по" вільно змінюється. Там, де ко" лись було море, — тепер степи, ліси, навіть гори утворилися. А там, де були колись пустелі, — нині моря розлилися! Тільки вже не самі по собі, а люди їх створили. Отож — земля змінює своє лице не лише сама собі, а ще й люди їй допомагають. ßê³â ÌÈÕËÈÊ

Ö³êàâèíêà â³ä Äàðèíêè

Äåðåâî-êàëåíäàð

У Центральній Америці росте дерево із сімейства гілія, яке цілком може викори" стовуватись замість... календаря: воно міняє забарвлення квітів залежно від пори року. Наприкінці травня — на початку червня квіти в гілії червоні, а наприкінці серпня — на початку вересня їх колір змінюється на білий. Чому? Виявляється, у всьому винні запилю" вачі. Червоні квіти потрібні гілії для того, щоб принадити таких запилювачів, як колібрі. З настанням осені колібрі переби" раються в інші місця, і тоді гілія викидає білі квіти: на них краще сідають нічні ме" телики.

Вимов скоро скоромовку Босий хлопець сіно косить, Роса росить ноги босі. * * * Був господар, був господар, Да й розгосподарився.

Біля берегів Індії і Австралії водиться незвичайна рибка. Вона полює не на підводних мешканців, а на різних мух і метеликів, які необачно сідають на гілки поблизу води. Варто метелику потрапити в поле зору смугастого мисливця, якого малайці прозвали рибою" тигром, — і тонкий струмінь води збивав здобич. У цього «снайпера», риби"бризкуна, рот має загли" бину. І коли бризкун притискує до неї язика, вона пере" творюється па вузький канал. Крізь нього риба і про" штовхує струмінь води. А тиск створює, коли різко за" чиняє жаберні кришки. «Стріляє» бризкун зав" жди з усіх сил, не зважа" ючи, далеко чи близько сидить здобич. Іноді бриз" ки летять на чотири з по" ловиною метри. Збити комаху з першого «по" стрілу» не завжди вдаєть" ся, тому бризкун робить до семи «залпів» підряд. Після цього він дуже втомлюється й обов’язко" во повинен відпочити...

Ïîñì³õí³òüñÿ Старший брат говорить молодшому про батьків: — Спочатку вони нас вчать ходити і говорити, а потім змушують сидіти і мовчати.

Êóäè ï³òè ç ä³òüìè â Äí³ïðîïåòðîâñüêó Ïàðê ³ì. Ëàçàðÿ Ãëîáè 30 липня — 6 серпня, з 10.00. Екзотаріум. Тел.: (056) 42 66 12, (056) 42 80 74

Ïàðê ³ì. Ò. Øåâ÷åíêà 30 липня — 6 серпня. Постійна виставка риб і пла" зунів. Тел.: (056) 46 21 02

Äèòÿ÷èé â³ðüîâî÷íèé ïàðê «Ìàóãë³» 30 липня — 6 серпня, 10.00—21.00. Спортивні роз" ваги для дітей. Ж/м Перемога 5, бульвар Слави, 8. Тел.: (096) 304 56 88

Ïàëàö ñòóäåíò³â 30 липня — 1 серпня, 4 — 6 серпня, 11.00—16.00. Екскурсії для школярів у Потьомкінський палац. Тел.: (056) 744 81 37, (056)745 34 96 ϳäãîòóâàëà Äàðèíà ÂÅÑÅËÅÍÊÎ

Використано методичну літературу і матеріали ЗМІ

24

на дозвіллі

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 липня 2014 р.

ãîðîñêîï

рецепт від зірки «Я дуже люблю готувати, і для мене це один із способів відпочинку, — розповіла популярна акторка Марина Могилевська. — Іноді я приїжджаю додому втомлена після гастролей і зйомок, але не лягаю на диван, а стаю до плити й починаю що-небудь придумувати. Для мене це абсолютне розслаблення, тому що це — справжній творчий процес, який має сенс. Адже ти розумієш, що робиш приємне своїм близьким». Пропонуємо рецепт фаршированих помідорів, які готує акторка.

21.03 20.04

21.04 21.05

Помідори, фаршировані гречкою, від Марини МОГИЛЕВСЬКОЇ Інгредієнти: помідори — 6 шт., гречана крупа — 0,5 скл., цибуля ріпчаста — 2 гол., соєвий соус — 1 ст. л., кріп — 1 пучок.

Приготування. Помідори помити, зрізати в них верхівки. Невеликою ложкою вибрати з помідорів м’якоть. Відварити греч-

ку. Обсмажити нарізану цибулю на олії. У готову гречку додати м’якоть помідорів, смажену цибулю, дрібно посічений кріп, за-

правити соєвим соусом. Отриманим фаршем напов­ нити помідори. Запікати в гарячій духовці 10—15 хвилин.

22.05 21.06

22.06 23.07

місячний календар рибалки Прогноз на 31 липня — 6 серпня пн

вт

4

5

ср

чт

пт

сб

нд

31

1

2

3

24.07 22.08

6

жор

добрий кльов

нема кльову

слабкий кльов

ñóäîêó

стрижемося за місяцем

23.08 23.09

Прогноз

7

на 31 липня — 6 серпня 31 липня — нова зачіска зробить вас красивішими.

1 серпня — життя в мирі та злагоді несумісне з візитом до перукаря.

2 серпня — підстрижіть хоча б один локон і життя стане довшим.

5 серпня — загострення почуттів 3 серпня — щоб надовго позбутися хвороб, загляньте сьогодні в салон залежить від візиту до перукаря. краси.

6 серпня — відмовтеся від візиту 4 серпня — пострижіться і будете до перукаря — можливі нездужання, хвороби. щасливі.

9

2

5

5 7

24.09 23.10

9 6

3 1

2

7

4 5

7 8

6

1

3 9

Магнітні бурі

7 1

На цьому тижні спеціалісти радять метеозалежним людям звернути увагу на своє самопочуття 5, 6 серпня.

1

6

24.10 22.11

8 5

5

3

2 23.11 21.12

4 9 6 8

1

5 2

9 3

22.12 20.01

4 7 5

7 2 1

21.01 20.02

6 7 2

8

8 1 6 9

2 3 5

Засновник — Дніпропетровська обласна рада Видавець — Комунальне підприємство

Дніпропетровської обласної ради

«Редакція газети «Зоря» Видається з 17 (4) квiтня 1917 року. Свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р., ДП № 1179 від 08.10.2004 р.

Голова наглядової ради Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Головний редактор Ксенія ЗАЙЦЕВА. Т. Кузьменко, відповідальний редактор, М. Нестерук, заступник, О. ДРИГА, редактор з роботи зі спецкорами.

Власкори: Кривий Ріг (24) 90 38  16; Павлоград (232) 6  05  08; П’ятихатки (251) 3  06  78.

Приймальня:

(0562) 27  16  52; 27  80  27 (ф.)

Відділ (0562) 35  14  26; 38  83  53 (ф.); реклами: 38  83  28; 33  78  04. Вiддiл передплати: (0562) 38  83  73.

21.02 20.03

4 9 3 Вiд­повiдальнiсть за змiст реклами несе рекламодавець. «Реклама», «Партнер рубрики», «PR», «Спонсор рубрики», «Право выбора», «Открытая трибуна»— інформація замовника опублікована на правах реклами. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. При передруку посилання на «Зорю» обов’яз­кове. Друк ПП «СТПРЕС», 50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12. Обсяг 1,86 д. ар. Офсетний друк. Зам. №698.

4 — 10 серпня

Овен Швидше за все, вас як магнітом притягуватиме все те, що пов’язане з ризиком. Зараз рекомендується діяти більш обачно, не поспішати. Телець Доведеться докладати багато зусиль для того, щоб утримати рівновагу в партнерських стосунках. Потрібно продемонструвати навколишнім свій спокій. Близнята Можливі нервові перевантаження через збільшення обсягу робіт. Прагнучи допомогти кожному, ви ризикуєте знехтувати власні справи. Рак Невизначеність буде викликана ситуацією на роботі, труднощами у стосунках з керівництвом. Можливі складності й в любовних відносинах. Лев Ви будете діяти виключно самостійно, що може призвести до конфліктних ситуацій. Намагайтеся проводити більше часу поза домом, на самоті. Діва Ймовірно, вас зацікавить дивна поведінка деяких знайомих або родичів. Є ризик дізнатися інформацію, яка зіпсує ваші стосунки з близькими людьми. Терези Якщо ви зацікавлені у збереженні кола спілкування, не варто віддавати на час комусь із друзів свої особисті речі або давати гроші в борг, можливий конфлікт. Скорпіон Можливі ускладнення у професійній діяльності. Візьміть за правило радитися з начальством і отримувати дозвіл на ті чи інші види роботи. Стрілець Постарайтеся строго дотримуватися законів і правил, особливо при водінні автомобіля, а також під час поїздок у громадському міському транспорті. Козеріг Обов’язково узгодьте свої плани з планами бізнес-партнерів, так ви підвищите ефективність спів­ праці. В особистому житті пануватиме гармонія. Водолій Зовнішні обставини беруть над вами верх і призводять до конфліктів і стресів. У цей період буде складно зберігати стабільність у стосунках. Риби На роботі може зрости коло обов’язків, а вдома — кількість невирішених проблем. Стабільно розвиватимуться особисті стосунки. Контролюйте свої витрати.

НАША АДРЕСА: газета «Зоря», вул. Журналiс­­тiв, 7, Днi­про­­­петровськ, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua www.zorya.org.ua Тираж номера 41700. Цiна договiрна.

Дякуємо, що читаєте «Зорю». Будьмо разом!