2014 09 12

Пенсії. Субсидії. Земля Безплатні консультації спеціалістів читачам «Зорі»

Чиста криниця

Стежки Довженка, що не заростають...

Поетична сторінка «Зорі»

У селах Нікопольського та Апостолівського районів Дніпропетровщини знімали знамениту кіноповість «Поема про море» Ñòоð. 13

¹67 (21599)

Ñòоð. 10

Ñòоð. 12

Шукайте долю разом із «Зорею»

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó ï³ä íàçâîþ

Ñòоð. 15

11—12 вересня 2014 ðîêó

Зоря-область — ãàçåòà âèõIäíîãî äíя

Почему я люблю Днепропетровск

Сайт газети «Зоря» — zorya.org.ua

Реклама в газеті «Зоря» Тел. (0562) 35-14-26

О родном городе рассказывают его жители

Ñòð. 5

-50%

81-551

71-133

Гіацинти суміш

Тюльпани бахромчасті Фабіо

(10 шт) 78,00 грн.

39,00 грн.

(10 шт) 58,00 грн.

29,00 грн.

71-247

81-923

Тюльпани Дарвіна Ван Ейк

Шафрани ботанічні суміш

(10 шт) 38,00 грн.

19,00 грн.

Тел.: (044) 363 03 00

(15 шт) 27,00 грн.

13,50 грн.

Сайт: shop.interflora.com.ua

Читайте «Ветеран Придніпров’я»

Ñòоð. 7—11

Голова обласної ради Євген Удод на прес-конференції розповів про хід розробки Комплексної програми екологічної безпеки та збереження клімату Дніпропетровської області на 2016— 2025 роки. А на засіданні робочої групи представники проекту «Місцевий економічний розвиток міст» (Канада) представили її основні положення. У прес-конференції також взяла участь консультант з питань захисту навколишнього середовища проекту МЕРМ Оксана Алієва.

Обласна рада об’єднала промисловців, громаду, світових та вітчизняних експертів для вирішення екологічних проблем Дніпропетровщини

Громадська експертиза

попередньо надала позитивні висновки більшості проектів рішень Дніпропетровської обласної ради 10 вересня голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод зустрівся з робочою групою, яка проводить громадську експертизу проектів рішень обласної ради. 11 вересня закінчився термін обговорення сесійних питань з громадськістю. В цей день обласна рада мала отримати висновки щодо тих проектів рішень, які підлягали громадській експертизі.

— 12 проектів рішень попередньо отримали позитивні висновки від робочої групи. Ще по шести проектах прийнято рішення продовжити громадську експертизу до 15 вересня. Проекти рішень, які отримають негативну оцінку громадської експертизи, не будуть включені до порядку денного сесії облради, — відзначив Євген Удод Як уже повідомлялося, Дніпропетровська обласна рада першою в Україні розробила порядок громадської експертизи своїх рішень.

екологічної безпеки й збереження клімату, здатна бути прикладом у цьому питанні для всієї України. На думку канадського гостя, розроблювана в нашому регіоні стратегія стане орієнтиром для майбутніх інвестицій, що допоможе успішному досягненню мети.

— Федерація канадських муніципалітетів, уряд Канади раді, що мають можливість допомагати вашій країні, зокрема Дніпропетровській області, у справі розвитку економіки й збереження довкілля. Саме цей напрям і є пріоритетним у нашому проекті, — підкреслив Даг Хікман.

— Від того, як швидко ми запровадимо передові

технології зі збереження клімату, енергоефективності, енергоменеджменту, використання альтернативних джерел енергії, розробимо плани дій щодо сталого енергетичного розвитку кожного міста, залежить енергетична та екологічна безпека регіону, здоров’я та добробут жителів Дніпропетровщини. Сьогодні наш регіон отримав системні позитивні зрушення в цій сфері, — зазначив Євген Удод. За ініціативи голови облради на Дніпропетровщині створено відкритий дискусійний майданчик «Громадська екологічна платформа». Вона стала ефективним механізмом для спілкування, обмі-

ну ідеями, обговорення проектів, розробки нових практик в галузі екологічної безпеки. Тут громадські організації, експерти можуть пропонувати свої ініціативи та ідеї щодо екологічних питань, кваліфікований погляд та аналіз цих проблем, а органи державної влади — надати організаційний фундамент для реалізації проектів. Нагадаємо, що зараз 80,6% промислових викидів на території області припадають на Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ та Кривий Ріг, а також Апостолівський та Петропавлівський райони. У регіоні знаходяться 233 сміттєзвалища та 11 полігонів площею близько 500 га, більшість з яких вичерпали свій потенціал. Актуальним є й питання високого рівня викидів СО2 та недостатність природно-заповідного фонду тощо.

Вулиці освітлює сонячна енергія За підтримки обласної ради у селі Широчани Апостолівського району на головній вулиці встановили енергозберігаючу систему освітлення 10 вересня у селі Широчани Михайлівської сільської ради Апостолівського району запустили систему автономного вуличного освітлення з використанням сонячних фотоелектричних модулів. Ініціативу було реалізовано за підтримки голови Дніпропетровської обласної ради Євгена Удода в рамках проекту ЄС/ ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Загальна вартість проекту майже 135 тис. грн. Світильники, які встановлені на вулиці, працюють від сонячної енергії. Енергія накопичується в акумуляторах упродовж

дня, а з настанням темряви живить лампи ліхтарів.

— Михайлівська сільська рада вже тричі ставала переможцем проекту ЄС/ПРООН. Це значить, що жителям села небайдужа доля території, де вони живуть, тому люди спільно займаються її благоустроєм. Завдяки встановленню нового освітлення вирішилося питання підвищення комфорту для

Тепер сільчани мають світло на головній вулиці завдяки енергозберігаючій системі освітлення

всіх жителів села. Також це забезпечить безпеку дорожнього руху на вулиці, яка веде до школи. Крім того, завдяки втіленню сучасних енергоефективних технологій, раціональному використанню енергоресурсів сільська рада зможе заощадити значні кошти на енергоносії, які потім можна направити на проекти з подальшого розвитку своїх територій, — зазначив Євген Удод. Громада Михайлівської сільської ради почала працювати з міжнародним проектом «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» з 2011 року. За цей час було залучено понад півмільйона гривень, які використали на реалізацію трьох об’єктів з благоустрою територій.

Втілюють проекти з енергозбереження Днями відбулася зустріч голови Дніпропетровської обласної ради Євгена Удода з представниками ЖБК №239 і 248 (Ленінський район, м. Дніпропетровськ), які цього року стали переможцями обласного конкурсу міні-проектів з енерго­ ефективності та енергозбереження. В рамках міні-проекту мешканці обох будинків замінили старі вікна у під’їздах на енергозберігаючі металопластикові. Загальний бюджет проектів — 71 тис. грн. та 65 тис. грн. відповідно.

— За три роки запроваджено близько 300 проектів з енергозбереження. Їх мета — навчити людей раціонально ставитися до енергоносіїв, втілити новітні технології, підвищити рівень енергоефективності будівель, тим самим створюючи комфорт та заощаджуючи кошти громад. Нинішньої зими питання економного споживання енергії буде як ніколи гострим і актуальним. Ті мешканці багатоквартирних будинків, які вже активно втілюють проекти з енергозбереження, ремонту-

ють та утеплюють під’їзди, міняють вікна, будуть більш захищеними під час опалювального сезону. Зі свого боку ми завжди підтримуємо їх ініціативи, виділяючи кошти з обласного бюджету та залучаючи соціальні гранти, — підкреслив Євген Удод.

До теми Конкурс міні-проектів з енерго­ ефективності та енергозбереження проводиться обласною радою з 2012 року. За цей час реалізовано майже 300 ініціатив жителів Дніпропетровщини.

24 мешканці Дніпропетровщини

отримали державні нагороди Заступник губернатора Борис Філатов вручив 24 державні нагороди професіоналам, людям, чиєю самовідданою працею ми пишаємося.

— Сьогодні ми зібралися з приводу вручення державних нагород передовикам виробництва: лікарям, пілотам, працівникам промисловості та інших професій. Це справді світла нагода для того, щоб подякувати людям за подвиг, за самовіддану працю. У нас нині в країні тяжкий час, стрічка новин часто рясніє досить сумними повідомленнями. Тому будь-який промінчик сонця, що пробивається крізь хмари, — це добре, — зазначив Борис Філатов. Серед нагороджених Медалі «3а працю і звитягу» удостоєна Наталія Бабець — бункеровник цеху Нікопольського заводу феросплавів. Орденом «За мужність» III ступеня нагороджений Іван Мірошников — командир повітряного судна льотної служби авіаційної компанії «Роза вітрів». Почесне звання «За-­ с ­л у ­ж е н и й м е т а л у р г України» одержали Во-

візит

Спеціалісти з екологічних питань та питань захисту довкілля проекту «Місцевий економічний розвиток міст», які беруть участь у розробці нової програми, спираються на сучасні підходи та успішні практики планування в галузі охорони навколишнього середовища, які реалізовані в Канаді. Крім того, уже зібрано пропозиції основних підприємств-забруднювачів регіону щодо плану реалізації екологічної програми на Дніпропетровщині. Консультант з екологічних питань проекту МЕРМ Даг Хікман певен, що Дніпропетровська область, яка дуже системно й серйозно поставилася до розробки програми

знай наших!

влада

www.zorya.org.ua 11—12 вересня 2014 р.

актуально

2

ЗОРЯ

лодимир Лясов — директор департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг»; Сергій Алмазов і Василь Догода — плавильники Нікопольського заводу феросплавів; Сергій Васильєв — головний прокатник Дніпровського металургійного комбінату імені Ф. Е.Дзержинського. Звання «Заслужений лікар України» присвоїли Юрію Скребцю — заступнику головного лікаря Дніпропетровської обласної лікарні ім. І. І. Мечникова, Радію Шевченку, директорові обласного центру екстреної медичної допомоги й медицини катастроф, а також Світлані Дудукіній, лікареві Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова. Звання «Заслужений працівник освіти України» одержала Світлана Васильківська, директор Дніпропетровського обласного методичного психо-медико-педагогічного центру.

Перший секретар посольства Південно-Африканської Республіки в Україні Віша Бадала відвідав Дніпропетровщину з робочим візитом Під час перебування у Дніпропетровську Віша Бадала зустрівся з керівництвом регіону.

— Дніпропетровщина по праву вважається найбільш привабливим та перспективним регіоном країни у промисловій галузі, інвестиціях, трудовому капіталі й матеріальних ресурсах. У регіоні працює понад 700 великих промислових підприємств. Розвинуті хімічна галузь, транспортна мережа, аграрний комплекс, — розповів заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Станіслав Молоков. Віша Бадала ознайомився з роботою та науковими розробками Національного центру аерокосмічної освіти молоді імені О. М. Макарова, діяльністю конструкторського бюро «Південне» та «Південного машинобудівного заводу імені О. М. Макарова», зустрівся з керівником Торгово-промислової па-

лати міста, ректорами аграрно-економічного та національного університетів і університету залізничного транспорту. Віша Бадала завершив свій візит до Дніпропетровщини ознайомленням з виробничою діяльністю компанії «Агро-Союз» та відвіду­ ванням Національного історичного музею імені Д. Яворницького.

панорама областІ

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 11—12 вересня 2014 р.

3

До Дніпропетровська повернулися

Пенсіонерки в’яжуть для солдат теплі речі

Звільнення відбулося у межах переговорного процесу, організованого Президентом України, за активної участі Служби безпеки України та Центру звільнення полонених при Дніпропетровській ОДА. До Дніпропетровська вночі прибули 20 полонених із зони АТО. Тут вони пройдуть медичне обстеження та отримають кошти для повернення додому. Як зазначив генерал Володимир Рубан, керівник Центру звільнення полонених при Дніпропетровській облдержадміністрації, звільнення проходило за програмою у межах мінських домовленостей, яких досяг

Дніпропетровські пенсіонерки вирішили внести свою лепту в допомогу українській армії: зв’язати солдатам теплі речі, які будуть зігрівати їх взимку. Про це розповіли волонтери Лєра Мальченко і Людмила Пурик на прес-конференції в медіа-центрі «ДНІПРО ПОСТ». Пенсіонерки в’яжуть панчохи, рукавички і жилети, щоб зігріти українських солдат. Оскільки не мають можливості допомогти матеріально, допомагають тим, що вміють. Свою роботу планують закінчити до 4 жовтня, щоб до свята Покрови Пресвятої Богородиці відправити тепле привітання нашим бійцям. Допомогти солдатам таким чином можуть усі бажаючі.

— Найбільше солдати просять привезти жилетки, які вони змогли б надягати під бронежилети. Не всі зможуть таке зв’язати. Шапочки, шкарпетки, шарфи теж потрібні. Ми приїдемо додому до кожного, зберемо всі і передамо волонтерам, — підкреслила Лєра Мальченко. Всі, хто бажає зв’язати речі для солдат, можуть телефонувати за номером (067) 547-74-72 — Лєра.

ще 20 звільнених з полону військових

Президент України Петро Порошенко, спільно зі Службою безпеки України та Центром звільнення полонених при Дніпропетровській ОДА.

— Це обмін всіх на всіх. Ми починаємо зараз цей обмін і в різних точках намагаємося звільнити полонених. Надалі такі ж кроки будуть зроблені з українського боку, — зазначив Володимир Рубан. Заступник губернатора Борис Філатов пообіцяв допомогти військовим повернутися додому, до рідних і близьких.

— Зараз необхідно визначити, кому потрібні гроші на квитки, за

ким приїдуть родичі, які потреби в їжі, в одязі для нормального повернення додому, — зазначив Борис Філатов. За додатковою інформацією родичі можуть звертатися до Центру звільнення полонених за телефонами: (095) 268-00-08, (063) 888-40-40, (097) 07-07-014.

Дніпропетровщина відправила до міста Щастя

Их подвиг не станет 9 тонн життєво необхідного гуманітарного вантажу напрасным 11 сентября в Днепропетровске были преданы земле останки 11 неопознанных бойцов, погибших в боях под Старобешево и Иловайском. Они были захоронены на Краснопольском кладбище областного центра.

Заступник голови Дніпропетровської ОДА Святослав Олійник зазначив, що область відправляє досить великі партії гуманітарної допомоги в різні населені пункти Донецької та Луганської областей 3—4 рази на тиждень. У тому числі, допомогу отримують міста, які знаходяться не під контролем української армії.

— Зараз одне з головних завдань — не допустити гуманітарної катастрофи, яка може виникнути у зв’язку з проведенням АТО, — сказав він.

— Ми відправляємо продукти харчування (крупи, борошно, масло) та предмети гігієни. Той мінімальний

Школи мають зекономити 1,5 млн. кубометрів газу З 1 вересня близько 400 шкіл Дніпропетровщини перейшли на так звану шестиденку. Перенесення робочих годин на суботи відбулося у сімнадцяти районах Дніпропетровщини. Остаточне рішення приймали голови міських та районних органів влади. Необхідність розпочинати навчальний рік з подібних змін виникла в результаті скорочення ліміту газу на 24%. Про це повідомив директор департаменту освіти й науки облдерж­ адміністрації Олександр Демчик під час прес-конференції.

— Скорочення ліміту газу залишається основною причиною змін у навчальному графіку. Загалом необхідно буде зекономити близько 1,5 млн. кубометрів газу. Рекомендації були узгоджені з профспілками. Міста та райони могли самостійно обирати чи змінювати навчальний графік. Як нам уже відомо, сімнадцять районів підтримали рекомендоване перенесення робочих годин. Інші райони Дніпропетровщини обрали підвищення навантаження під час звичного п’ятиденного розкладу, — сказав Олександр Демчик.

Гуманітарна допомога з Дніпропетровщини надійде в Донецьку та Луганську області

життєвий набір, який потрібен, щоб люди не голодували і забезпечували собі нормальні побутові умови. Представник батальйону «Айдар» Аркадій Байкер наголосив, що цей гуманітарний вантаж є надважливим для мешканців міста Щастя.

— Завдяки облдержадміністрації та людям, які зібрали гуманітарний вантаж, ми зробили велику справу. Люди отримають допомогу. Велике спасибі від населення міста Щастя і батальйону «Айдар, — зазначив Аркадій Байкер.

Консультації і поради

можна буде отримати у День міста Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) презентує головні напрями своєї роботи в Дніпропетровську під час святкування Дня міста 13 вересня 2014 року. У «Містечку USAID», яке буде працювати з 11.00 до 17.00, на набережній Леніна 35б (напроти цирку) дорослі зможуть отримати:  практичні поради з планування сімейного бюджету, управління власними фінансами, корисні поради щодо посилення економічних можливостей і т. ін.  безоплатну консультацію з земельних питань, отримати інформацію про те, як стати членом кредитної спілки, а також депозитні чи кредитні послуги;  професійні консультації з енергоефективності; дізнатися про найбільш ефективні у побуті технології чистої енергії; як створити ОСББ та ефективно ним керувати;  безоплатну правову консультацію з питань ризиків потрапляння в ситуації торгівлі людьми, правил безпечної подорожі, міграції та існуючої допомоги особам, які постраждали від сучасного рабства;  безкоштовну консультацію лікаря-фтизіатра.  відповіді на такі актуальні питання: «Як замовити квитки на

потяг?»; «Як користуватися електронними грошима?», «Переваги Інтернет-магазинів» тощо; як користуватися QR-код інструментом, який працює за принципом: «Навів — зняв — прочитав». Молодь дізнається:  про безпечність продуктів харчування рослинного та тваринного походження;  як зареєструватися на ЗНО і подати документів до ВНЗ;  як убезпечити себе, плануючи подорож, працевлаштування або навчання за кордоном та в Україні;  яка поведінка може зберегти здоров’я і не допустити інфікування ВІЛ. Діти матимуть змогу взяти участь у різноманітних конкурсах та майстер-класах та пограти у розважально-пізнавальні ігри. Додаткову інформацію можна отримати за телефоном: +38 (044) 521-57-41 або відвідати сторінку: http://ukraine.usaid. gov чи відвідайте сторінку USAID у мережі Фейсбук за адресою: https://www.facebook.com/ USAIDUkraine

Как сообщил первый заместитель днепропетровского городского головы Вадим Шебанов, у всех одиннадцати погибших бойцов были взяты образцы ДНК, данные которых уже переданы во все военные комиссариаты, откуда могли быть призваны эти люди в зону проведения АТО и могли оказаться в указанное время либо под Старобешево, либо под Иловайском. Если найдутся родственники погибших бойцов, то данные своих анализов ДНК они могут направлять на адрес Днепропетровского областного военного комиссариата. В случае совпадения анализов и установления личности бойца, уже сами родные погибшего воина будут решать: перезахоронять ли его по месту жительства, либо оставить покоиться в земле Приднепровья.

— Сегодня мы отдаем почести погибшим бойцам. Они — герои и будут преданы земле с соблюдением всех традиций православного и воинского ритуала. Пусть даже их имена пока неизвестны, они — наши герои, отдавшие свои жизни за свободу и целостность Украины. Войны, к сожалению, без жертв не бывает. Верю, будет восстановлено имя каждого ныне безымянного героя. И это скорбное место станет местом нашей вечной памяти — Аллеей героев АТО, — сказал Вадим Шебанов.

— Эти бойцы отдали свои жизни за свободу и независимость Украины. Мы должны приложить все усилия, чтобы восстановить их имена. И главное — мы обязаны сделать все, чтобы их подвиг не оказался напрасным. Мы клянемся, наши боевые побратимы, что никто и никогда не сможет безнаказанно прийти и хозяйничать на святой земле Украины, омытой кровью героев, — подчеркнул заместитель военного комиссара Днепропетровского областного военкомата по работе с личным составом подполковник Сергей Полуцыган.

Цей день в історії

Гуманітарний вантаж збирали силами Фонду оборони країни та волонтерських організацій. Продукти харчування та засоби особистої гігієни до Луганської області доставить батальйон «Айдар».

12 вересня 

12 вересня 1906 року в станиці Цимлянська (нині м. Цимлянськ) народився Олександр Максимович Макаров (1906—1999), ракетобудівник, доктор технічних наук, професор. Заслужений машинобудівник УРСР (1981). Почесний громадянин Дніпропетровська (1978). З лютого 1954 р. по березень 1961 р. — головний інженер заводу, а з березня 1961 р. по листопад 1986 р. очолював Південний машинобудівний завод. Олександр Максимович Макаров — це чотири покоління бойових ракет і ракетно-космічних комплексів. Це ракетоносії «Циклон» і «Зеніт». Це розгінні блоки для проекту «Енергія-Буран». Це цілий ряд космічних апаратів для дослідження Землі й Сонця, моніторингу земної поверхні й навколоземного простору, таких, як «Космос», «Інтеркосмос», «Океан», це місячний модуль та інші.

Ольга ГРечишкіна, Валентина КармазІна, Валентина КОРДЮКОВА, Анжела ЛЕВИЦЬКА, Олексій ЛОГІНОВ, Людмила ТИТАРЕВА, Микола ЧАБАН

ракурс

www.zorya.org.ua 11—12 вересня 2014 ð.

актуально

офіційно

4

ЗОРЯ

УКРАЇНА ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ ПОСТАНОВА 9 вересня 2014 року

м.Київ

До Центральної виборчої комісії надійшли заяви громадян України про самовисування разом з іншими документами для реєстрації їх кандидатами у народні депутати України в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Розглянувши зазначені документи, Центральна виборча комісія встановила їх відповідність вимогам Закону України «Про вибори народних депутатів України». Враховуючи викладене, відповідно до статей 9, 10, пункту 9 частини другої статті 30, частини третьої статті 52, частини другої статті 55, частини другої статті 56, частин першої, шостої, сьомої статті 59, частин дев’ятої — одинадцятої статті 107 Закону України «Про вибори народних депутатів України», керуючись статтями 11—13, пунктом 6 статті 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», Центральна виборча комісія постановляє: 1. Зареєструвати кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, згідно з додатками 1—10.

2. Витяг із цієї постанови та посвідчення встановленої форми видати відповідним кандидатам у народні депутати України.

3. Цю постанову разом з відповідним додатком надіслати відповідним регіональним друкованим засобам масової інформації для оприлюднення у триденний строк з дня її прийняття, а також оприлюднити на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії. М. ОХЕНДОВСЬКИЙ

Додаток 1 до постанови Центральної виборчої комісії від 9 вересня 2014 року №873

ПЕРЕЛІК кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в одномандатних виборчих округах, утворених у межах Дніпропетровської області Одномандатний виборчий округ №30 Демошенко Сергій Валентинович, народився 25 березня 1968 року в місті Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянин України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, тимчасово не працює, член Народної Партії, проживає в місті Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, судимість відсутня, самовисування. Секретар Центральної виборчої комісії

З 22 серпня 2014 року набули чинності зміни до Порядку надання допомоги по частковому безробіттю (затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 15.07.2014 №468 «Про затвердження змін до Порядку надання допомоги по частковому безробіттю», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 серпня 2014 року за №921/25698).

№873

Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року

Голова Центральної виборчої комісії

Оновлено Порядок надання допомоги по частковому безробіттю

Т. ЛУКАШ

Допомога по частковому безробіттю надається державною службою зайнятості підприємствам для виплати працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин. Внесення змін до Порядку дає можливість врегулювати питання надання допомоги по частковому безробіттю працівникам підприємств, діяльність яких пов’язана з виробництвом та спрямоване на додаткову соціальну підтримку працівників, які втратили частину заробітної плати в результаті зупинення (скорочення) виробництва. Чинними змінами до Порядку спрощено та вдосконалено механізм надання підприємствам коштів для виплати пра-

цівникам допомоги по частковому безробіттю, зокрема:  розширено коло підприємств — отримувачів виплати допомоги по частковому безробіттю. Так, надано можливість для виплати такої допомоги підприємствам у разі, якщо вичерпано всі можливі заходи запобігання частковому безробіттю, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборним органом профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними;  наданні можливості підтвердження висновком організації роботодавців обласного рівня або галузевої організації роботодавців того, що зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із

замкнутим циклом виробництва (структурному підрозділі підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у ме­жах такого підрозділу) має невідворотний та тимчасовий характер, не залежить від організаційно-виробничих причин, зазначених у пункті 1.2 розділу І Порядку, не має сезонного характеру;  уточнено перелік документів, що можуть підтвердити зупинення (скорочення) виробництва продукції на підприємстві;  визначено причини невідворотності та тимчасового характеру зупинення (скорочення) виробництва продукції;  забезпеченні паритетності комісії, яка здійснює розгляд питання щодо виплати допомоги по частковому безробіттю;

 передбачено процедуру повторного розгляду питання щодо виплати допомоги по частковому безробіттю у разі, якщо у першому випадку питання потребує доопрацювання. Виплати допомоги по частковому безробіттю здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Для отримання виплати допомоги по частковому безробіттю роботодавці повинні звернутися до центру зайнятості за місцем реєстрації і повідомити про можливе зупинення (скорочення) виробництва не пізніше дати початку зупинення (скорочення) виробництва. Розгляд питання про надання допомоги по частковому безробіттю здійснюється спеціально створеною комісією.

Фізико-хімічні параметри природного газу в серпні 2014 року ПАТ «Дніпропетровськгаз» повідомляє про те, що згідно з паспортами фізико-хімічних параметрів природного газу, виданими лабораторіями газотранспортних та газовидобувних підприємств, від яких природний газ надходить до газорозподільних мереж ПАТ «Дніпропетровськгаз», склад газу в серпні 2014 року є наступним: Назва газового господарства Апостолівська дільниця Васильківська дільниця Верхньодніпровська дільниця Дніпродзержинське управління Жовтоводська дільниця Магдалинівська дільниця Марганецька дільниця Нікопольське управління Новомосковське управління Павлоградське управління Першотравенська дільниця Покровський цех Синельниківська дільниця Солонянська дільниця Софіївська дільниця Царичанська дільниця Широківська дільниця

Густина, кг/м3 0,713 0,713 0,713 0,713 0,702 0,000 0,713 0,713 0,713 0,713 0,713 0,713 0,713 0,713 0,713 0,684 0,702

0,731 0,730 0,730 0,731 0,730 0,788 0,731 0,731 0,788 0,730 0,730 0,730 0,730 0,731 0,731 0,694 0,731

СО2, % 0,227 0,217 0,217 0,217 0,149 0,000 0,217 0,227 0,217 0,217 0,217 0,217 0,217 0,217 0,227 0,082 0,149

N2% 0,657 0,558 0,558 0,657 0,575 0,730 0,657 0,657 0,727 0,558 0,558 0,558 0,558 0,657 0,657 0,276 0,657

0,947 1,028 1,028 0,947 0,728 0,000 0,947 0,947 0,964 1,028 1,028 1,028 1,028 0,947 0,947 2,378 0,728

Теплота згоряння, ккал/м3 1,689 1,622 1,622 1,689 1,634 2,891 1,689 1,689 1,998 1,622 1,622 1,622 1,622 1,689 1,689 2,892 1,689

8271 8274 8274 8271 8274 7745 8271 8271 8274 8274 8274 8274 8274 8271 8271 7745 8271

8355 8345 8345 8355 8345 9068 8355 8355 9022 8345 8345 8345 8345 8355 8355 7835 8355

Фізико-хімічні показники природного газу відповідають вимогам ГОСТ 5542-87 «Гази горючі природні для промислового та комунально-побутового призначення». Більш детальну інформацію про склад та фізико-хімічні властивості Ви можете дізнатися, завітавши на наш сайт www.dp.104.ua. ОКПК Дніпропетровський академічний театр опери та балету оголошує конкурс на право укладання договору оренди нежитлових приміщень площею: - 13,7 кв. м, - 23,25 кв. м, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 72А. Цільове призначення — організація харчування працівників та відвідувачів театру. Умови конкурсу: - Розмір орендної плати — не нижче за визначений Методикою розрахунку та порядком використання орендної плати, затвердженої обласною радою.

- Ефективне використання об’єкта за цільовим призначенням.

- Дотримання вимог експлуатації об’єкта (дотримання санітарних та протипожежних правил, своєчасне проведення поточного ремонту за свій рахунок).

- Оплата вартості експертної оцінки об’єкта та розміщення оголошення. Заявки на конкурс приймаються протягом 15 календарних днів від дня оприлюднення оголошення за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 72А, приймальня. Телефон для довідок — (056) 778-44 -86. Розкриття пропозицій та проведення конкурсу — 29.09.2014 року об 11.00 за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 72А, приймальня.

КЗ «ДОКЛ ім. І. І. Мечникова» ОГОЛОШУЄ КОНКУРС ЩОДО ОРЕНДИ ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОБ’ЄКТ ОРЕНДИ Адреса: м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 14.

1. Будівля: третій поверх нового хірургічного корпусу. Кількість об’єктів та площа: 1. S — 8,9 м2 — розміщення офісу. ОТРИМАННЯ ІНСТРУКЦІЇ НА УЧАСТЬ Місце: м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 14, новий хірургічний корпус КЗ «ДОКЛ ім. І. І. Мечникова», 9 поверх, планово-економічний відділ. УМОВИ КОНКУРСУ — крім орендної плати, орендар відшкодовує: - частину податку на землю, податку на воду; - комунальні та експлуатаційні послуги. Кінцевий термін прийняття заяв 29 вересня 2014 р. до 10.00. Конкурс відбудеться 29 вересня 2014 р. об 11.00 за адресою: м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 14, 9 поверх нового хірургічного корпусу, конференц-зал. Довідки за телефонами: (056) 713-51-19; 713-50-82.

КЗ «Дніпродзержинська міська лікарня №9» Дніпропетровської обласної ради» ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на право оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 72, одна кімната на першому поверсі триповерхової будівлі терапевтичного корпусу загальною площею 18 кв. м під аптечний пункт, що реалізує готові ліки. Орган управління майном: Дніпропетровська обласна рада. Стартовий розмір орендної плати за місяць становить 411 грн. Основні умови конкурсу: - найбільший запропонований розмір місячної орендної плати за використання об’єкта оренди, - страхування орендованого майна на користь Дніпропетровської обласної ради, - вартість послуг оцінювача, рецензента звіту про оцінку, витрати на публікацію в ЗМІ відшкодовує переможець конкурсу. Для участі в конкурсі учасник подає на розгляд конкурсної комісії у конверті з написом «На конкурс», запечатаному печаткою учасника, такі документи: 1. Заяву про участь в конкурсі.

2. Зобов’язання щодо виконання умов конкурсу.

3. Установчі документи організації та документи, що посвідчують повноваження представника юридичної (фізичної) особи, свідоцтво про державну реєстрацію — засвідченні нотаріально.

4. Додаткові пропозиції до договору оренди. Кінцевий термін подання заяв для участі в конкурсі — за п’ять діб до проведення конкурсу. Конкурс відбудеться 26.09. 2014 р. о 10.00 у кабінеті головного лікаря КЗ «Дніпродзержинська міська лікарня №9» ДОР», пр. Аношкіна, 72, м. Дніпродзержинськ. Тел.: (05692) 3-84-41.

тема номера

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 11—12 вересня 2014 р.

5

В преддверии Дня города «Зоря»

попросила ответить на пять вопросов о Днепропетровске людей разных профессий, устремлений, разного возраста и достатка. Объединяет их одно — любовь к родному городу.

1. Что для вас значит Днепропетровск?

2. Любимое место в городе.

3. Ваше самое яркое воспоминание о Днепро­петровске.

4. Что бы вы изменили в нашем городе?

5. Что бы вы пожелали днепропетровцам в день рождения города?

Почему я люблю Днепропетровск О родном городе рассказывают его жители Днепропетровск — город моей судьбы

Влюбилась в Днепропетровск с первого взгляда

Геннадий ПИВНЯК, ректор Национального горного университета:

1. Для меня Днепропетровск — это город моей судьбы, моя вторая малая родина. Здесь я постигал жизнь со студенческой скамьи. Мне дороги земляки с их стремлением к лучшему, высоким патриотизмом, готовностью к решению важнейших задач и сложнейших проблем, которые стоят перед Украиной сегодня.

2. Это, прежде всего, наш Национальный горный университет, а также театр оперы и балета, драматические театры им. Т. Шевченко и М. Горького. Хочу отметить также парк имени Т. Г. Шевченко.

3. Самое яркое воспоминание — это первый приезд в Днепропетровск в десятилетнем возрасте. Когда увидел зеленые парки, разлив Днепра, детскую железную дорогу, полюбил этот город навсегда. Не менее яркое воспоминание о тех днях, когда я стал студентом Днепропетровского горного института. Он дал мне путевку в жизнь, определил мою судьбу и моих учителей.

4. В жизни Днепропетровска есть много проблем. По моему мнению, необходимо реформировать коммунальное хозяйство, заниматься энергосбережением,

Елена СОБКО, руководитель центра православной культуры «Лествица»:

увеличить количество парков и зеленых насаждений, обустроить велосипедные дорожки.

5. Хочу пожелать молодежи и всем днепропетровцам занимать активную гражданскую позицию, укреплять потенциал города, помогать друг другу, жить единой семьей в сильном, красивом городе Украины и Европы.

Мирный Днепропетровск особенно красив минания всегда связаны с молодостью. Это выпускной вечер после медицинского института. И еще более яркое воспоминание — рождение сына.

4. Думаю, сейчас не время что-то менять. В будущем хотелось бы реставрировать старые здания, подчеркнуть старину нашего города и в то же время модернизировать существующую инфраструктуру.

сточками. Я гуляла там с маленькой дочкой. Теперь привожу туда внуков.

3. Самое яркое воспоминание — это самое первое. В Зеленодольске Днепропетровской области жила сестра моей мамы. Мне было, наверное, лет семь, когда мы впервые приехали в Днепропетровск. Я помню, как мы переезжали реку. Я была зачарована величием города, раскинувшегося по обеим берегам Днепра. Тогда я не знала, что поступлю сюда учиться и проведу здесь лучшие годы своей жизни.

Наталия КОВАЛЬ, координатор волонтерской организации «Женский батальон Днепропетровска», репетитор английского:

5. Я поздравляю днепропетровцев с Днем рождения города и желаю всем любви. Желаю быть едиными, преданными нашему городу и всячески защищать друг друга и родной Днепропетровск.

1. Как в песне «Днепропетровск — мой дом родной». Так и есть. Я много путешествовала, бывала в разных городах, но каждый раз, когда возвращаюсь, радуюсь, что я дома.

2. Очень люблю Набережную, парки. Люблю пригород Днепропетровска. Сейчас мы часто ездим в Гвардейское и Черкасское, когда развозим ребятам помощь. Каждый раз дух захватывает от красоты природы, которая в течение года меняется — при-

обретает новые ароматы, краски.

3. Это День Независимости в этом году. Возможно, в связи с последними событиями получился грандиозный праздник. Поразили люди, которые пришли на парад. На нем ощущались единство духа, патриотизм, торжественность происходящего.

4. Думаю, должно измениться сознание горожан. Мы должны понять, что наша личная территория не ограничивается пределами

Хочу сделать наш город лучше

Наш город — солнечный и добрый

Вячеслав ПОЕЗДНИК, активист общественной организации «Закон один для всех»:

Денис ГАРКУША, самый юный учитель оригами, ученик школы №137:

1. Город на Днепре. Город, где я родился и живу.

2. Набережная — место, где можно хорошо провести время, отдохнуть и полюбоваться рекой.

3. Хороших дней в Днепропетровске прожито немало. Но, к сожалению, особенно врезался в память неприятный инцидент. На Красном Камне снимал для сайта фоторепортаж с места ДТП. Друзья виновника аварии набросились

1. Мне очень нравится Днепропетровск, потому что я в нем родился, живу, здесь моя семья и мои друзья. Он солнечный, добрый, здесь хорошие люди.

2. Это, конечно, родной Тополь. Я здесь провожу очень много времени. Очень люблю цирк и планетарий. Часто бываю там на представлениях.

на меня с кулаками, пытались помешать съемке. А милиция, к которой я обратился за помощью, не защитила.

4. Ликвидировал бы ямы на дорогах. Оборудовал бы остановки, защитив их специальными столбиками, чтобы больше не было страшных аварий. А моя заветная мечта — чтобы на Новом мосту установили центральный отбойник. Он разделит встречные потоки

4. Во все времена Днепропетровск был известен как очень радушный, веселый и чистый город. Хотелось бы, чтобы его вновь считали таким.

5. Хотелось бы, чтобы мы сохраняли традиции нашего города — жемчужины степного края. И, конечно, желаю всем мирного неба над головой!

Днепропетровск един, как никогда

Людмила ПАДАЛКО, главный врач Днепропетровского регионального перинатального центра:

1. Для меня Днепропетровск — это центр Украины. Я видела много других городов, но лучших не встречала. Особенно Днепропетровск красив сегодня, потому что мирный. Никогда еще он не казался таким величественным и прекрасным.

2. Космическая, 17 — наш перинатальный центр! А отдыхать люблю в парке Шевченко.

3. Самые яркие воспо-

1. Я родилась не в Днепропетровске, а в Луганской области. Но с 1982 года Днепропетровск — это мой родной дом. Здесь моя семья — дети и внуки. Я благодарна этому городу за то, что он собрал под своим крылом очень разных, но интересных личностей. Многие из них стали мне близкими друзьями.

2. Очень люблю парк Шевченко. За Дворцом студентов есть узкие и извилистые тропы. По ним очень приятно гулять, особенно осенью, шуршать ли-

транспорта и позволит спасти не одну жизнь.

5. Желаю днепропетровцам быть активными. Не обсуждать проблемы на кухне, а действовать, жаловаться, требовать от чиновников выполнения их решений.

Считаю, что наша Набережная — самая красивая во всем мире!

3. Помню свои первые мастер-классы. Как делал первую фигурку журавлика, очень запомнилось. Второй раз было тяжело ее повторить. Но многие в городе поддерживали меня, поэтому все получилось.

4. Хочу, чтобы люди

квартиры. Весь Днепропетровск — наш дом. Об этом надо помнить и сохранять его чистым и уютным.

5. Мирного неба над головой! Желаю, чтобы и после окончания войны мы сохранили тот дух единства и солидарности.

были здоровы, счастливы и благополучны.

5. Желаю всем дружить, и чтобы воцарился мир! Записала Алёна ДРЫГА

Во имя Отца и Сына и Святого Духа! Существует ли легкий путь ко спасению? На этот вопрос, конечно, нам сразу хочется ответить отрицательно. Однако святые отцы отвечают на него положительно: да, есть легкий путь ко спасению. Что это за путь? Он заключается в том, чтобы исполнить слова Христа о неосуждении: не судите, да не судимы будете. Ведь из этих слов следует, что если мы не осуждаем, то и нас на Страшном Суде не осудят, а раз не осудят, значит, мы будем оправданы и таким образом спасемся. чинает превратно видеть вещи. И человек тогда бывает совершенно искренне убежден в своей правоте, потому что его ум с испорченным помыслом именно так показывает ему окружающий мир — искаженно и ложно. Всеми силами мы должны стараться избавиться от страсти осуждения. Никого не осуждать даже в том случае, когда чья-либо вина или порочность явна и несомненна. Одно — суд человеческий, и совсем другое — суд Божий. Иуда был в числе ближайших учеников Христа и совершил множество чудес, а разбойник совершил множество злодеяний и сидел в тюрьме, ожидая казни. Но вот прошло всего несколько часов, и мы видим, что разбойник первый из всего человечества вошел в рай, а Иуда предал Христа и пошел в ад. Где же правота суда человеческого? Не является ли суд человеческий ложью и заблуждением? Не потому ли и дана нам заповедь «не судите», ибо наш суд почти всегда оказывается неверным и противоречащим Божиему суду? Как же нам научиться не осуждать? Старец Паисий советовал мысленно поставить себя на место того, кого хотим осудить. Он говорил, что если мы будем так поступать, то не осудим даже шипящую на нас ядовитую змею.

Часто по телевизору мы слышим об опустившихся людях — пьяницах, наркоманах и о тех неприглядных делах, которые они совершают. И вот мы начинаем этих людей осуждать. Однако при этом мы совершенно не знаем обстоятельств их жизни: какое было у них детство, в какой среде они росли, какая у них наследственность и многое другое. А если бы мы выросли в таких условиях? Не стали бы мы такими же, как они, или даже намного хуже? Бог будет судить каждого человека праведным, истинным судом, ибо Он всеведущий и принимает во внимание все, абсолютно все обстоятельства, большинство из которых нам вовсе не известны. Итак, не будем, братия и сестры, осуждать людей, забывая принятую нами Христову заповедь. Не дано нам судить, судить может только Бог. Наш же суд всегда оказывается ложным, он противоречит, он враждебен Божию суду, поэтому, осуждая, мы становимся врагами Самого Господа. Убоимся этого, не будем становиться противниками и врагами Божиими. Приложим усилия к тому, чтобы никого не осуждать. Тогда и нас Господь не осудит, тогда и на нас исполнится Его слово: не судите, и не судимы будете. Аминь. Протоиерей Константин ДРОБИТЬКО

Икона Богородицы «Неопалимая Купина» День памяти: 17 сентября В церковных песнопениях Божия Матерь нередко сравнивается с неопалимою купиною (несгорающим терновым кустом), которую видел Моисей на горе Хорив (Исход, глава 3, стих 2). Сходство между неопалимою купиною и Матерью Божией заключается в том, что как ветхозаветная купина оставалась невредимой во время охватившего её огня, так и Пресвятая Дева Мария, родившая Иисуса Христа до Рождества, и после пребывала Девою. Икона Богоматери «Неопалимая Купина» изображается в виде восьмиугольной звезды, состоящей из двух острых четырёхугольников с вогнутыми концами. Один из них — красного цвета, напоминающий собою огонь, объявший виденную Моисеем купину; другой — зелёного цвета, указывающий на естественный цвет купины, который она сохранила, объятая огненным пламенем. В середине восьмиугольной звезды, как бы в купине, изображена Пречистая Дева с Предвечным Младенцем. По углам красного четырёхугольника изображены человек, лев, телец и орёл, символизирующие четырёх евангелистов. В руках Пречистой Девы лестница, прислоненная верхним концом к Её плечу. Лестница означает, что через Богородицу на землю сошёл Сын Божий, возводящий на Небо всех верующих в Него. Наиболее прославилась икона Божией Матери «Неопалимая Купина» в помощи при пожарах, особенно после событий 1822 года в городе Славянске Харьковской епархии. В том году в городе стали случаться мощные опустошительные пожары

от поджогов, но многочисленные попытки обнаружить поджигателя были бесплодны. Однажды благочестивой старушке по фамилии Бельницкая было явлено во сне, что если будет написана икона Божией Матери «Неопалимая Купина» и отслужен перед нею молебен, то пожары прекратятся. Икона была тотчас написана лучшими мастерами, и после Литургии перед ней был совершен молебен. В тот же день случился новый пожар, при котором была задержана поджигательница — полоумная девица Мавра. После этого пожары прекратились, а благодарные жители Славянска устроили для иконы «Неопалимая Купина» дорогой киот

Вопрос священнику

Не судите, да не судимы будете Казалось бы, все просто, но, увы, мы не хотим идти этим путем, потому что слишком любим осуждать людей. Мы постоянно судим всех и вся: домашних, родственников, знакомых, друзей, соседей, сослуживцев, правителей и начальников. Мы так привыкли к осуждению, что даже не замечаем его — оно стало как бы нашей второй природой. Если человек привык осуждать, то через некоторое время это становится болезнью. Святые отцы называют эту болезнь «испорченный помысел». Человек начинает страдать болезненной слепотой: его ум становится неспособным правильно видеть реальность, а представляет ее в искаженном виде. Он видит плохое там, где его нет, и не видит хорошего там, где оно очевидно для всех. Человек с испорченным помыслом в любой ситуации, в любом человеке, в любой полученной информации видит и находит только то, за что можно осудить. Того, за что можно похвалить, одобрить, он не видит. И если попытаться ему указать на это, то он отказывается признавать свою неправоту, свою ошибку и болезнь. Он совершенно уверен, что он прав, что ясно и точно видит истину, а остальные ошибаются и не видят ее. Вот так и диавол поражает ум человека слепотой, так что он на-

Святыня

православ’я

www.zorya.org.ua 11—12 вересня 2014 ð.

О других религиях и конфессиях — Батюшка, у меня такой вопрос: могу ли, я крещенная в православии, крестить ребенка в греко-католической церкви?

— Нет, не можете. веры. Хотя таинства, соПравославный человек вершаемые у греко-катоне должен участвовать ликов, очень похожи на в таинствах других кон- православные, но, по сути, фессий. Это будет грехом это самая настоящая като— предательством своей лическая церковь.

— Мой ребёнок крещён в украинской православной церкви, но мне говорят, что его надо перекрестить. Не знаю, что делать, посоветуйте, как правильно поступить.

— Когда люди из Ки- своего ребенка в филареевского патриархата по- товском храме по незнакидают свою религиозную нию, но сейчас нужно, поорганизацию и приходят молившись, направиться в православную церковь, в православную церковь, то им нужно начинать все чтобы совершить действис начала — с Крещения. тельное Таинство КрещеВозможно, вы покрестили ния.

Как правильно обращаться — Крёстный отец моей дочери стал батюшкой. Как правильно мне теперь к нему обращаться?

— Обращайтесь к нему ращаться к нему на «ты». по имени с добавлением — Именно так обращаются отец. Только в отличие от друг к другу и сами свяприхожан, вы можете об- щенники. На вопросы отвечал иерей Павел ПАВЛИЧЕНКО pravoslavie.ua

С 13 по 19 сентября

Слово священника

6

ЗОРЯ

Православный календарь 13 сентября — Положение честного Пояса Пресвятой Богородицы. Сщмч. Михаила пресвитера.

14 сентября — Начало индикта — церковное новолетие. Черниговской-Гефсиманской иконы Божией Матери.

15 сентября — Прпп. Антония и Феодосия Печерских. Обретение мощей прп. Феодосия Тотемского.

16 сентября — Блж. Иоанна Власатого, Ростовского чудотворца. Сщмч. Романа пресвитера. Сщмчч. Алексия, Илии, пресвитеров.

17 сентября — День постный. Пища с растительным маслом. Прор. Боговидца Моисея. Обретение мощей свт. Иоасафа, еп. Белгородского. Иконы Божией Матери, именуемой «Неопалимая Купина».

18 сентября — Прор. Захарии и прав. Елисаветы, родителей св. Иоанна Предтечи. Блгв. кн. Глеба, во св. Крещении Давида.

19 сентября — День постный. Пища с растительным маслом. Воспоминание чуда архистратига Михаила. Киево-Братской и Арапетской икон Божией Матери.

Именинники

с надписью: «В память 1822 года за спасение города от пожара». Традиция молиться Божией Матери от пожаров перед Её иконой «Неопалимая Купина» сохранилась до сих пор. Также пред иконой Пресвятой Богородицы «Неопалимая Купина» молятся об избавлении от лютых бед, об исцелении недугов.

Молитва к Пресвятой Богородице пред Ея иконой, именуемой «Неопалимая Купина» Молитва первая Царице Небесная, Владычице наша, Госпоже Вселенныя, Пресвятая Богородице, нескверная, неблазная, нетленная, пречистая, чистая Приснодево, Марие Богоневесто, Мати Творца твари, Господа славы и Владыки всяческих! Тобою Царь царствующих и Господь господствующих прииде и на земли нам явися. Ты убо Божие милосердие воплощенное. Ты Мати Света и Живота сущи, якоже некогда во чреве Твоем носила еси Его и на объятиих Твоих имела еси Младенца Слово Превечное, Бога, тако и всегда Того с Собою имаши. Сего ради мы по Бозе к Тебе прибегаем, яко к нерушимей стене и предстательству: призри благосердием, всепетая Богородице, на лютое озлобление наше и исцели душ и телес наших болезни: отжени от нас всякаго врага и супостата, избави от глада, мора, от язвы, от вод многих и воздухов тлетворных и от смерти внезапныя; и якоже три отроки в пещи вавилонстей, сохрани и соблюди нас, да якоже древле людем Божиим, тако будут вся благая нам чтущим Тя; врази же и вси ненавидящии нас да постыдятся и посрамятся, и уразумеют вси, яко с Тобою Господь, о Владычице, и Тобою с нами Бог. Во дни осени нас сению благодати Твоея, во тьме же нощней просвети светом свыше, всем полезная устрояющи: преложи горесть нашу во сладость и слезы утри согрешивших и бедствующих раб Твоих, исполняющи коегождо прошения вся во благо; вся бо можеши, елика хощеши Ты, Мати Слова и Живота. Тебе Отец венча Дщерь, Сын Матерь Деву, Дух Святый Невесту, да царствуеши яко царица, предстоящи одесную Святыя Троицы, и милуеши нас якоже хощеши, ныне и присно и во веки веков. Аминь.

13.09 — Геннадий, Владимир, Дмитрий 14.09 — Петр, Татьяна, Наталия, Марфа 15.09 — Федот, Филипп, Ефим, Серафима 16.09 — Андрей, Роман, Алексей, Иван 17.09 — Федор, Юлиан, Илья, Елена 18.09 — Глеб, Максим, Раиса, Елизавета 19.09 — Михаил, Кирилл, Макарий, Давид, Константин

Просите и обрящєтє 14 — Пресвятую Богородицу перед Ее иконой Черниговской-Гефсиманской — об исцелении от душевных и телесных недугов 12 — прп. Александра Свирского — об исцелении от паралича, бессонницы, от слепоты и различных болезней 12 — блгв. кн. Александра Невского — об избавлении Оте­ чества от иноземного нашествия, о добром нраве властей и правителей, об успехе в ратном деле, о твердом стоянии в вере 17 — свт. Иоасафа, еп. Белгородского — о помощи в одолении страстей и нравственных пороков, о помощи больным детям.

Календарь венчаний пн

15

вт

16

ср

17

чт

18

пт

сб

вс

12

13

14

19

Страницу подготовила Ольга ДЮЖИНСКИХ

Із одного металу ллють медаль за бій, медаль за труд!

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 21 ÷åðâíÿ 2003 ðîêó.

Поздравляем!

«Зоря» №67 (21599)

11—12 вересня 2014 року/п’ятниця

С днем рождения, любимый город! Завтра, 13 сентября, наш родной Днепропетровск будет отмечать свой очередной день рождения. Сегодня ведутся споры между историками и краеведами, от какой же даты считать начало истории нашего города? Мы, не претендуя на строго научное изыскание, хотим напомнить читателям некоторые факты из жизни нашего города, которые сегодня немного забыты, но тем не менее достойны того, чтобы ими гордиться.

Первый екатеринославский трамвай

Уникальный Мерефо-Херсонский мост

Народ и армия

Изначальный облик екатеринославского вокзала

С давних времен территория современного Днепропетровска привлекала людей красивейшей природой, плодородной землей с достаточно мягким климатом, а также своим географическим расположением: Днепр с его притоками — Самарой и Орелью — позволял осуществлять не только удобное сообщение по воде, но контролировать большую территорию, охраняя ее от посягательств врага. А желающие «поживиться» были всегда. Фактически вся история нашего края и родного города в том числе, укладывается в знаменитую толстовскую формулу: «война и мир». Тут можно вспомнить и о том, как славяне времен Киевской Руси отстаивали эту землю от степняков-кочевников, и запорожских казаков, чьи паланки и зимовники располагались на территории современного Днепропетровска, и считавшуюся неприступной крепость Кодак, взятую войском Богдана Хмельницкого. И то, как оспаривали эту землю друг у друга в 20-х годах прошлого века белогвардейцы, большевики и воины Нестора Махно. Форсирование же Днепра и освобождение самого Днепропетровска от гитлеровских полчищ в октябре 1943 года вообще вошло в мировую историю, как беспрецедентный пример мужества и самоотверженности, героизма и военного искусства. Шутка ли: только за эту операцию было

присвоено столько званий «Герой Советского Союза», сколько за Сталинградскую битву и Курскую дугу вместе взятых. Сегодня Днепропетровску опять приходится быть оплотом обороны Украины. На сей раз от посягательств на независимость и целостность Украины от сепаратистов и их пособников. Исторические события нашего края, кстати, всегда бывшего многонациональным, воспитали его жителей и толерантными к другим людям, и доброжелательными к друзьям, и стойкими в защите своего права на свободу, и неутомимыми в работе на благо города и страны. А теперь немного фактов, подзабытых сегодня, но достойных того, чтобы мы гордились деяниями своих земляков. Тот облик, который имеет сегодня наш город, был заложен еще в конце XVIII века лучшими зодчими России того времени: Андрианом Дмитриевичем Захаровым, Иваном Евгеньевичем Старовым и Василием Петровичем Стасовым. Именно они проектировали те здания СанктПетербурга, которые сегодня считаются всемирным культурным наследием. В то время Екатеринославу планировали отвести роль Южной столицы, а посему денег на его обустройство не жалели. Именно этими зодчими был спланирован исторический центр и строгое расположение улиц, привязанное к Днепру — либо вдоль течения, либо перпенди-

кулярно к нему. Согласитесь, далеко не каждый город мира может похвастаться столь четкой планировкой. Затем на долгое время город превратился хотя и в губернский город, но весьма скромный по размерам и задачам. Второе дыхание развитию города дал промышленный бум конца XIX века, когда были открыты Донецкий угольный и Криворожский железорудный бассейны. В 1873 году была построена и сдана в эксплуатацию железная дорога, позволившая доставлять сюда руду и уголь и определившая роль города, как металлургической столицы всего Юга Российской империи. А 18 мая 1884 года был открыт первый на тот момент в стране двухъярусный 15-пролетный мост длиной с подходами 2397 метров, позволивший осуществлять железнодорожное и шоссейное движение с левого берега Днепра на правый. В эти же годы открываются металлургические заводы, завод Гнатке, вагоноремонтный завод. К концу века в городе действовало уже 69 крупных заводов и фабрик, а его население приближалось с 150 тысячам человек. Это был уже крупный по тем временам город. В июне 1897-го в городе был запущен электрический трамвай. Кстати, третий в стране после Киева и Нижнего Новгорода и гораздо раньше, чем в Москве и Санкт-Петербурге. Причем на тот момент Екатеринославские трамвайные линии были крупнейшими и имели четыре маршрута: — от вокзала по Екатерининскому проспекту до Соборной площади; — от порта по Провиантской улице до Екатерининского проспекта; — от вокзала по улицам Торговой и Иорданской до Днепра;

— от проспекта по Александровской улице до улицы Базарной, на которой тогда располагался главный рынок города. В ХХ веке город бурно развивался. И к началу Великой Отечественной войны в нем насчитывалось 622 крупных промышленных предприятия с населением более полумиллиона человек. Днепропетровск, по выражению нашего земляка и выдающегося историка Дмитрия Ивановича Яворницкого, стал «славным украинским Манчестером». Истинной изюминкой в облике города той эпохи стало открытие в 1932 году железнодорожного Мерефо-Херсонского моста, связавшего станции Нижнеднепровск на левом берегу и Лоцманку (ныне — Южный вокзал) на берегу правом, закольцевав, таким образом железнодорожные ветки в черте города. Уникальность сооружения в том, что это: — первый в мире мост, построенный по дуге с поворотом над Монастырским островом; — самый длинный арочный мост в мире (длина от берега до берега — 1627 метров); — самый длинный железнодорожный мост Европы. Во время войны Днепропетровск претерпел колоссальные разрушения. Считалось, что потребуется не менее десяти лет, чтобы поднять его из пепла и руин. Но опять сказался характер земляков, и уже через год практически все заводы начали выдавать продукцию. Ну а более поздняя история уже слишком хорошо известна нашим читателям, поскольку мы все стали ее участниками и творцами. С днем рождения, любимый город! С праздником, дорогие земляки! Подготовили Валентина БОЛТЯНСКАЯ и Алексей ЛОГИНОВ

Помощь раненым бойцам На защиту целостности Украины поднялась вся страна. В том числе и земляки-днепропетровчане. Кого-то призвали в армию по мобилизации, кто-то ушел доТак, волонтеры городского и областного советов бывших узников нацизма (УСУ-ЖН) собрали личные средства, на которые решили оказать помощь раненым бойцам, проходящим лечение в Днепропетровском военном госпитале. Инициатором этого стал председатель городского совета УСУ-ЖН 89-летний Василий Александрович Третьяков. Вначале он посетил госпиталь со своей семьей и передал подарки, которые порадовали выздоравливающих бойцов. Потом он провел сбор средств для благотво-

бровольцем. В это тревожное для страны время нельзя оставаться равнодушным, и каждый должен оказывать посильную помощь нашим героям.

рительной помощи раненым в зоне АТО. Наши волонтеры — бывшие узники нацизма Анна Павловна Гришаева, Татьяна Ивановна Николаева, Любовь Павловна Пржлковская, Елена Андреевна Антоненко и автор статьи на собранные деньги купили мед, чай, кофе, конфеты, консервы, зубную пасту, зубные щетки, тапочки, носки и передали это все бойцам, проходящим лечение в хирургическом отделении госпиталя. А еще бойцам были переданы книги и газеты, которые особенно порадовали ребят.

Мне удалось побеседовать с бойцом 51-й механизированной бригады Виталием. Он воевал в зоне АТО шестой месяц. В один из дней Виталий отражал атаки на блокпосте на подходах к Луганску и во время боя с сепаратистами был ранен в левую руку, получив осколочный перелом кости.

— Зарастет рука, снова пойду воевать до полной победы, — сказал мне Виталий. А Александр Клёрик из Галичины служил в противотанковом подразделении 72-й механизированной

«Выздоравливай скорее, сынок»

бригады. Во время одного из боев был ранен в обе ноги. Дома его ждут жена Анастасия и семимесячная дочка Софийка. Александр мечтает поскорее вылечиться, побывать дома, а потом снова воевать с врагами Родины. Все бойцы, с которыми нам уда-

лось побеседовать, в один голос заявляли: «Нас им не победить. Будем бороться до полной победы!». И просили навещать их в госпитале чаще. Наш совет решил обязательно их навестить в ближайшее время. Владимир МАРГОВЦЕВ

Личность

Ветеранская жизнь

8

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 11—12 вересня 2014 р.

ветеран придніпров’я

Дороже мира нет ничего 1 сентября в совете ветеранов жилого массива Левобережный состоялось торжественное собрание, посвященное 69-й годовщине победы над Японией. С воспоминаниями о Маньчжурской операции выступил участник этих событий Анатолий Иосифович Томарович. Участник войны с Японией Анатолий Иосифович ТОМАРОВИЧ

Анатолий Иосифович Томарович воевал автоматчиком в 49-м стрелковом полку 53-й армии 2-го Украинского фронта. Освобождал Украину, Польшу, Венгрию, Румынию, Чехословакию. А затем ему довелось сражаться с самураями. В числе прочих наград, Анатолий Иосифович награжден и медалью «За победу над Японией». Ветераны бурными аплодисментами приветствовали героя. Он рассказал, что в ходе упорных боевых действий Советской Армии на всех фронтах в течение десяти дней главные силы Квантунской армии были разбиты и капитулировали, в результате чего стали свободными Маньчжурия, большая территория Северо-Восточного Китая, города Люшатунь, Салунь, Харбин, ПортАртур и Дальний. Под мощными ударами Советской Армии, взаимодействовавшей с войсками США, Великобритании, Франции, Югославии, Польши и Чехословакии и присоединившихся к ним частям румынской, болгарской и венгерской армий, в мае 1945 года нацистское государство рухнуло. Подписанный Акт о безоговорочной капитуляции Германии принес народам Европы долгожданный мир. Но вторая мировая война все еще продолжалась в Юго-Восточной Азии и Тихоокеанском бассейне. Вооруженных сил, дислоцировавшихся

на Дальнем Востоке, было недостаточно для быстрого разгрома японских милитаристов. Ставка Верховного главнокомандующего разработала план переброски туда части войск с бывшего советскогерманского фронта. В течение мая — июня 1945 года на Дальний Восток были переброшены четыре армии, в том числе и 6-я гвардейская танковая армия под командованием уроженца Полтавщины дважды Героя Советского Союза генерал-полковника танковых войск Андрея Григорьевича Кравченко. Это позволило увеличить количество советских войск на Дальнем Востоке почти в два раза. Для боевых действий против Японии были развернуты два фронта: Забайкальский (командующий — маршал Советского Союза Родион Яковлевич Малиновский), Дальневосточный (командующий — маршал Советского Союза Кирилл Афанасьевич Мерецков), действия которых поддерживали Тихоокеанский флот (командующий — адмирал Иван Степанович Юмашев) и Краснознаменная Амурская флотилия (командующий — контр-адмирал Неон Васильевич Антонов). Общее руководство операцией осуществлял Александр Михайлович Василевский. Разгромив Квантунскую армию, советские войска вынудили

японское правительство прекратить войну. Подписанный Акт о безоговорочной капитуляции японским правительством 2 сентября 1945 года на американском линкоре «Миссури» означал конец Второй мировой войны. Свою подпись на историческом документе от СССР поставил уроженец Черкасской области генераллейтенант Кузьма Николаевич Деревянко. Разгром японских войск был осуществлен в ходе 24-дневной кампании. За мужество, отвагу и героизм 87 воинов были удостоены звания Героя Советского Союза, а шестеро из них — дважды. В списке бедствий, когда-либо выпадавших на долю человечества, Вторая мировая война занимает особое место. В войну были втянуты 72 государства, на территории которых проживало на тот момент более 80% населения планеты. Она стала самой кровопролитной в истории человечества — массовое уничтожение людей по всему миру продолжалось ровно 6 лет. На всех ее фронтах сражалось более 110 миллионов человек, из которых десятки миллионов погибли, получили ранения, стали инвалидами. Сейчас утверждают, что во всех воюющих странах погибли около 60 миллионов человек. Самые крупные прямые и косвенные потери населения

понесли страны Европы, где погибли около 50 миллионов человек, что составило более 83% от всех человеческих потерь Второй мировой войны. Половина этих потерь приходится на долю стран бывшего СССР. В 1962 году ООН было принято решение считать второе воскресенье сентября Международным днем памяти жертв фашизма. Сентябрь выбран не случайно, поскольку Вторая мировая война началась 1 сентября 1939 года, а полностью завершилась 2 сентября 1945 года. Этот скорбный день является напоминанием о тех страшных событиях, когда миллионы людей гибли от обстрелов и бомбежек, в боях и концлагерях, от голода и болезней. Дороже мира нет ничего. Но полностью осознавать это начинаешь, когда в твою страну приходит такая беда. Уже полгода идет настоящая война на Востоке Украины. Погибают мирные жители, уничтожаются села, разрушаются города, гибнут наши защитники. Счет потерь уже идет на тысячи. Днепропетровцы, участвующие в АТО, пошли защищать целостность державы, как и все те, кто вступил в добровольческие батальоны защищать Украину. Главная задача сегодня — отстоять мир в Украине, то есть — победить!

Затем члены совета ветеранов поздравили именинников: — инвалида ВОВ Павла Ивановича Тупицина с 87-летием; — участников ВОВ Нилу Ивановну Шаповалову с 84-летием, Евдокию Андреевну Пелепец с 84-летием, Анну Варфоломеевну Чуприну с 97-летием, Елену Павловну Черную с 89-летием, Надежду Степановну Доливец с 84-летием, Булеева Александра Дмитриевича с 81-летием, Ольгу Петровну Ткаченко с 93-летием. После поздравлений вокальный ансамбль «Родничок» под управлением Валерия Федоровича Лескова исполнил песни «Я уходил тогда в поход», «Мы с тобою не дружили» и «Окрасился месяц багрянцем». Совет ветеранов жилого массива Левобережный поздравил участников Маньчжурской операции с победой над японскими милитаристами и пожелал им крепкого здоровья, бодрости и чистого неба над Украиной.

2 сентября в СОШ №133 в 11-м классе (классный руководитель Елена Александровна Мурадян и учитель истории Тамара Александровна Иванова) состоялся урок мужества, во время которого ветераны Левобережного рассказали школьникам о победе над Японией. Алла ЕРЕМИНА Фото Ларисы ЯВОРСКОЙ

Фронтовыми дорогами к Победе Отец Андрея Юрчука видел своего сына только врачом, считая, что благороднее профессии нет. Может быть, он и стал бы врачом, но помешала война. Только отпраздновали школьный выпускной бал, как на утро, в 4.00, их село Джуньков Киевской области уже бомбили. Утром все ребята пошли в военкомат записываться на фронт. Но их отправили рыть окопы под Киевом. А дальше — под Сталинград. Путь был нелегкий: приходилось строить доты и дзоты, помогать селянам эвакуировать на восток скот, зерно, сельхозмашины. После очередной бомбежки у края дороги Андрей увидел красивую лошадь. Он погладил ее по шее. Она повернула голову, но вместо глаз у нее были зияющие дыры. Андрей снял с плеч котомку и покормил лошадь хлебом, а потом повел ее за собой. Он всегда старался первой покормить ее, а потом уже ел сам. И все же с ней пришлось расстаться — ее забрали отступающие артиллеристы. В Сталинград добрались поздней осенью 1941 года. Всех дошедших распределили по заводам. Андрей попал на тракторный завод, где освоил профессию токаря. Враг рвался к Волге. Здесь Андрей впервые попал на передовую, где его ранило и контузило. Парня отправили лечиться в Новосибирск. После лечения Андрей попал в Бийск, в запасной полк, а затем — в Барнаул, в военное пехотное училище. Учили по сокращенной программе. Оставалось

совсем немного времени до присвоения офицерского звания, когда вышел приказ Сталина об отправке всего курсантского состава училища на Курско-Орловскую дугу. Служить Андрей Юрчук попал в 92-ю гвардейскую дивизию, которая под Сталинградом потеряла более половины личного состава. В звании сержанта его поставили командовать отделением и дали 15 суток на обучение новобранцев обращению с оружием. Во время знаменитого танкового сражения пехота шла следом за танками, добивая фашистов, выскакивавших из горевших танков.

— Сложнее всего было бросать гранату под танк, ибо если не успеешь спрятаться, то можно погибнуть от осколков твоей же гранаты, — вспоминает ветеран. Таких случаев было сколько угодно. Именно за это сражение Андрея Юрчука наградили в последствии знаком «Ветеран Курско-Орловской битвы» за подписью маршала Гречко. После Курска Андрей Юрчук освобождал Харьковскую область, затем Полтавщину, форсировал Днепр в Аулах.

— Готовились тщательно: собирали бревна, строили плоты и лодки, — рассказывает Андрей Феодосиевич. — Мы первыми переправились под дымовой завесой на правый берег и там око-

пались. Немцы отступали быстро, но оказывали при этом сильное сопротивление. Под Пятихатками, отступая, они бросали много техники и оружия. Нам достались хорошие трофеи. А немцев гнали дальше в сторону Кривого Рога. Под Кривым Рогом Андрей Юрчук получил тяжелое ранение и был отправлен в Ярославль на лечение. Кстати, осколки, оставшиеся в его теле, дают о себе знать до сих пор. После лечения к дальнейшей службе в пехоте он был признан негодным. И тогда его знакомый ленинградец Борис Козунов, с которым он лечился в госпитале, предложил проситься в зенитчики. Кстати Козунов — сам зенитчик — и ходатайствовал за него перед медкомиссией. Так Андрей Юрчук попал в 1566-й зенитно-артиллерийский полк 13-го корпуса ПВО. С этим полком он освобождал Белоруссию, затем Прибалтику. В Каунасе его батарея получила задание охранять железнодорожный узел, через который шли наши войска. Самым опасным участком был тоннель, длиной 800 метров. Но батарея так защищала узловую станцию, что ни один вражеский самолет не смог прорваться к ней. Дальность стрельбы зенитного орудия составляла до 10 км по вертикали и до 15 км — по горизонтали. Однажды во время сильного

Однополчане Андрей Феодосиевич ЮРЧУК (слева) и Павел Егорович ПИВНЫК

налета был ранен заряжающий орудия. Тогда Андрей у командира батареи попросил разрешения встать на место заряжающего. С порученной задачей он справился отменно, и его назначили сначала заместителем командира орудийного расчета, а вскоре и командиром. В Каунасе Андрей Юрчук и встретил Победу. Был в его фронтовой биографии и такой момент. Андрея долго искала полевая почта с известием о том, что ему присвоено офицерское звание. Дело в том, что его искали по пехотным частям, а он уже долго служил зенитчиком. Уже даже решили считать Юрчука пропавшим без вести. И вдруг вызывает его к себе начальник политотдела 13-го корпуса ПВО и говорит: «Что ж ты, лейтенант Юрчук, прячешься за сержантскими погонами!». Это, конечно же, была шутка. Война уже к тому времени закончилась и лейтенанта Андрея Юрчука откомандировали в Ашхабад сдавать экзамены на офицерский чин. По пути он заехал домой, в родное село

Джуньков. Для родных это было полной неожиданностью и радостью, так как они успели получить известие о том, что Андрей Юрчук пропал без вести. А в Ашхабаде неожиданность ждала уже самого Андрея — преподавателем там был майор Иван Юрчук — родной брат. Андрей успешно сдал экзамены и получил назначение в десантное училище, но был демобилизован по состоянию здоровья. Дальнейшая его судьба сложилась так, что Андрей Феодосиевич оказался в Днепропетровске. Уже тут он заочно окончил Одесский институт народного хозяйства, потом — высшую партийную школу. Работал в партийных органах, в народном хозяйстве. Недавно ему исполнилось 90 лет. Но Андрей Феодосиевич чувствует себя бодро, сотрудничает с прессой. Его с юбилеем поздравляли ветераны, дети и внуки, для которых он всегда молодой и всегда дорогой друг, отец и дедушка. Светлана ПЕЛЫХ

Нескорений екіпаж (до Дня танкіста)

Капітан Олександр ЛАВРЕНКО

Це змушувало військово­ службовців ще більше вслуха­ тися в непевну тишу, оминати віконні отвори та притискатися до стін. Давалася взнаки і вто­ ма після здійснення нічного маршу. Та головне, що вони вже тут, тож десантники, які так довго утримували оточене летовище, нарешті отримали підмогу. Доба промайнула спокійно й доволі швидко. У ранковій прохолоді екіпажі ретельно пе­ ревіряли техніку, як раптом пролунала команда на шику­ вання в одному з терміналів. Зачитали бойовий наказ: «За­ хопити населений пункт Піски та закріпитися на підступах до обласного центру». Це дозволи­ ло б розірвати кільце оточення навколо підрозділів Збройних сил України на території Доне­ цького аеропорту.

— За даними розвідки, — розповідає командир баталь­ йонної тактичної групи під­ полковник Дмитро Кащенко, — в районі населеного пункту Піски терористи збудували два блокпости. Перший дово­ лі сильно укріплений, тож на нього були спрямовані основні сили, другий — менший. За­ вдання з його знищення отри­ мав командир танкової роти капітан Олександр Лавренко. Офіцер добре усвідомлював значення успішного захоплен­ ня цього блокпоста — це уне­ можливлювало б вихід проти­ вника в тил основної групи. В екіпаж танка капітана Олександра Лавренка входили військовослужбовці за призо­ вом по мобілізації — навідник молодший сержант Олександр Вохромєєв та механік-водій солдат Андрій Кулягін. Їхня бойова машина йшла в голові колони. Прикриваючи вогнем піхоту, танкісти стрімко набли­ жались до ворожого блокпоста. Зав’язався бій. Терористи відкрили шале­ ний кулеметний та міномет­ ний вогонь. Знищуючи вогневі точки противника, командир екіпажу помітив два вкопані ворожі танки. Від прийняття рішення до пострілу промай­

Не приховуючи цікавості, екіпажі танків, що входили до складу батальйонної тактичної групи 93-ї окремої гвардійської механізованої бригади оперативного командування «Південь», оглядали територію терміналів Донецького аеропорту. Посічені осколками та кулями стіни, вибиті шибки — так тепер виглядали «повітряні ворота» Донбасу.

нули лічені секунди. Цілеука­ зання — Олександру Вохромє­ єву. Навідник був майстром: від прямого влучення ворожий танк спалахнув, наче коробка із сірниками. Не зупиняючись, бойова машина увірвалася в селище. Група терористів саме завантажувалася в автобуси. Два влучні постріли — і воро­ жий транспорт злетів у повітря! Екіпаж БМП-2, який ру­ хався за танком, розпочав евакуацію поранених наших військовослужбовців. Піхо­ тинці зайняли позиції на за­ хопленому блокпосту, а танк Лавренка вогнем прикрив їхні дії та евакуаційну групу. Мінометний вогонь не при­ пинявся. Надійшла інформа­ ція про підготовку контратаки терористів. Олександр чітко розумів, що міномети працю­ ють зовсім поруч, тож їх треба знайти і знищити. Однак боє­ припасів — катма! Передав­ ши піхоті сигнал, він рвонув з місця. Командирський люк різко закрився, одночасно розвертаючи танкову башту назад. Минуло кілька хвилин — і міномети затихли! Настала гнітюча тиша, яка ще більше продовжувала очікування. Зда­ валося, хвилини перетворюва­ лися на години, добу, а екіпаж все не повертався й не виходив на зв’язок.

— Страшне, але водночас й обнадійливе визначення «зникли безвісти» давало нам підстави сподіватися, що екі­ паж живий, — пригадує під­ полковник Дмитро Кащенко.

— Ми тоді закріпилися на блокпостах, але далі пройти не змогли. Лише коли в Інтер­ неті з’явилися фото підбитого танка та документи екіпажу, стало зрозуміло, що наші тан­ кісти-герої загинули…

— Пам’ятаю, як Олександр Лавренко молодим лейтенан­ том прийшов після училища в мою роту. Вже на другий день у нас з ним відбулася серйозна розмова на підвищених тонах стосовно субординації та пані­ братства. Після цього він до останнього дня називав мене на «ви». І це попри те, що ми з ним

P.S. За мужність та героїзм, виявлені при захисті суверенітету та територіальної цілісності України, екіпаж танка посмертно представлений до урядових нагород, а командир танкової роти капітан Олександр Лавренко — до звання Героя України (посмертно).

стали справжніми друзями, ділилися проблемами, ходили один до одного в гості, — з су­ мом розповідає Дмитро. — Він був професіоналом, досконало знав машину, ми інколи жар­ тували, що Лавренко заведе танк навіть без двигуна і ви­ стрелить, навіть якщо в нього не буде гармати… Згодом були відтворені й останні хвилини бою. Роздавивши танком два мі­ номети, танкісти почали від­ ходити до своїх. Механік-во­ дій солдат Андрій Кулягін зміг ухилитися від двох пострілів з гранатомета, але розрив по­ тужного фугасу все ж зупинив гвардійців. Молодший сер­ жант Олександр Вохромєєв та механік-водій солдат Андрій Кулягін загинули. Вже важко­ поранений капітан Олександр Лавренко не здався ворогу та не допустив захоплення танка, підірвавши себе в бойовій ма­ шині разом з екіпажем. Завдя­ ки рішучим та сміливим діям геройського екіпажу танка вда­ лося не допустити контратаки елітного підрозділу «Кальміус» терористичної організації «До­ нецька народна республіка». Відвагу наших танкістів ви­ знали навіть вороги.

— Коли ми домовилися з терористами про обмін загиб­ лими, — розповів командир бригади, — вразило, що тіла наших хлопців були охайними. На наше німе запитання один з терористів розповів: «Під час бою ми думали, що на нас ви­ пустили якихось фанатиків, так самовіддано та відважно вони воювали, більше сотні наших поклали. Тож з поваги до такої хоробрості їхні тіла були відправлені до донецького моргу, де були приведені у на­ лежний вигляд…» «Фанатиками» виявилися звичайні українські хлопці. Андрій Кулягін народився на Полтавщині, Олександр Вох­ ромєєв — з Апостолового, що на Дніпропетровщині, а їхній командир Олександр Лавренко — з селища Лозова на Харків­ щині. Аркадій РАДКІВСЬКИЙ

офіційно

Герої нашого часу

ветеран придніпров’я

9

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 11—12 вересня 2014 р.

УКРАЇНА ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ ПОСТАНОВА 10 вересня 2014 року

м.Київ

№906

Про зміни в складі окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року Розглянувши подання суб’єктів внесення канди­ датур до складу окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року про заміну членів окружних виборчих комісій, а також заяву голови окружної виборчої комісії про складення повноважень голови без припинення членства в комісії, відповідно до пункту 1 частини другої статті 13, частин першої — третьої, п’ятої — сьомої статті 26, частин п’ятої — сьомої, десятої, одинадцятої статті 27, пунктів 1, 2 частини третьої, частин четвертої, сьомої, дев’ятої, десятої статті 37, частини другої статті 107 Закону України «Про вибори народних депутатів України», керуючись статтями 11 — 13, пунктом 17 статті 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», Центральна виборча комісія постановляє: 1. Внести зміни до складу окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, утворених відпо­ відно до постанови Центральної виборчої комісії від 5 вересня 2014 року №858 «Про утворення окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України на позачергових виборах на­ родних депутатів України 26 жовтня 2014 року», згідно з додатками 1—20.

2. Окружним виборчим комісіям з виборів народних депутатів України, до складу яких вносяться зміни, поінформувати громадян про такі зміни у визначений цими комісіями спосіб.

3. Цю постанову разом з відповідним додатком на­ діслати відповідним регіональним друкованим засобам масової інформації для опублікування у семиденний строк від дня її прийняття, а також окружним виборчим комісіям з виборів народних депутатів України.

4. Цю постанову оприлюднити на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії. Голова Центральної виборчої комісії

М. ОХЕНДОВСЬКИЙ

Додаток 1 до постанови Центральної виборчої комісії від 10 вересня 2014 року №906

ЗМІНИ в складі окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року Дніпропетровська область Окружна виборча комісія з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу №28 Припинити достроково повноваження члена комісії: Гармаш Віталій Юрійович, 1986 року народжен­ ня — секретар комісії, від Політичної партії «Зелені» (у зв’язку з внесенням подання про заміну члена вибор­ чої комісії суб’єктом, за поданням якого кандидатуру такого члена було включено до складу виборчої комісії). Включити до складу комісії та призначити секре­ тарем цієї комісії: Яценко Яна Станіславівна, 1993 року народження — від Політичної партії «Зелені».

Окружна виборча комісія з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу №30 Припинити достроково повноваження члена комісії: Варченко Костянтин Вікторович, 1985 року на­ родження — заступник голови комісії, від Політичної партії «Зелені» (у зв’язку з внесенням подання про заміну члена виборчої комісії суб’єктом, за поданням якого кандидатуру такого члена було включено до складу виборчої комісії). Включити до складу комісії та призначити заступ­ ником голови цієї комісії: Стрельченко Олександр Сергійович, 1986 року народження — від Політичної партії «Зелені». Секретар Центральної виборчої комісії

Т. ЛУКАШ

ракурс

полIтична трибуна Алексей Чеберда:

Свой газ в десять раз дешевле 14 сентября в Украине отмечается День работников нефтяной, газовой и нефтеперерабатывающей промышленности. Сегодня все, что касается энергоресурсов, волнует практически каждого жителя Днепропетровска. Ведь от наличия доступного газа в прямом смысле зависит не только благополучие наших граждан, но и сама возможность нормально пережить приближающиеся холода. Накануне профессионального праздника мы побеседовали с руководителем Днепропетровской городской организации ВО «Батьківщина» Алексеем Чебердой, более десяти лет проработавшим в нефтегазовой промышленности. В течение нескольких лет Алексей Григорьевич возглавлял самое крупное предприятие по добыче и переработке природного газа — ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України».

— Актуален ли для сегодняшней Украины такой праздник, как День работников нефтяной и газовой промышленности?

— Я очень рад, что такая промышленность в нашей стране по-прежнему существует. И она должна быть максимально охвачена вниманием государства. Но, к сожалению, такого внимания уделяется очень мало. Труд нефтяников и газовиков требует высокой квалификации, ответственности и выдержки.

Поэтому, с одной стороны, я бы хотел поздравить коллег с профессиональным праздником, пожелать им успехов, здоровья и благополучия. С другой стороны — терпения: думаю, что восторжествует та справедливость, которую заслуживают люди, добывающие газ и нефть.

— Насколько серьезную роль может играть газодобыча в отечественной экономике?

— К сожалению, крупные газодобывающие предприятия не имеют того дохода, который получает коммерческий посредник, реализующий газ. Так, сегодня стоимость газа, добытого ДК «Укргазвидобування», составляет порядка пятисот гривен за тысячу кубометров. В то же время на рынке газ предлагается по четыреста долларов — по этой цене мы его закупаем у Российской Федерации. В 1996—1997 годах оте­ чественные компании добывали

около сорока миллиардов кубо­ метров газа в год. Сегодня этот показатель сократился практически вдвое. А ведь 30—35 миллиардов кубометров собственной добычи позволили бы обеспечить по цене в 500 гривен и ЖКХ, и население. И таким образом уйти от зависимости российского газа.

— Как же добиться должного внимания к отрасли?

— Одним из первых шагов должна стать люстрация, которую сегодня проводит «Батьківщина» во главе с Юлией Тимошенко. Уверен, что она достойно пройдет и в данной отрасли. И обновленное правительство оправдает ту на­ дежду, которая на него возлагается в плане увеличения финансирования развития газодобывающей промышленности для обеспечения Украины именно собственным газом. Возможности для этого имеются — требуется лишь доб­ рая воля власти и бюджетное финансирование.

Cистема міжбюджетних стосунків Для кардинальних змін у суспільстві повинні відбуватися певні реформи. Нагальним питанням для поліпшення життя місцевих громад є питання реформи місцевого самоврядування. Але до реальних втілень в життя таких програм, так час і не настав. По одному з аспектів реформування місцевого самоврядування, а саме міжбюджетними стосунками ми звернулись за поясненнями до керівника аналітичної наукової групи з питань реформи місцевого самоврядування Андрія Горник.

— Андрію Володимировичу, як ви можете прокоментувати нинішній стан місцевого самоврядування?

— На сьогоднішній день, перш за все, нас турбує мирне життя нашої країни. ВО «Батьківщина» буде робити все для того, щоб на території України не велися бойові дії, щоб запанувало мирне життя, — зазначив радник керівника Дніпропетровської міської організації ВО «Батьківщина» Андрій Горник. — Втім, поточне життя наших людей багато в чому залежить від наших місцевих органів самоврядування. І, на превеликий жаль, сьогодні вони знаходяться в такому стані, що не дозволяють у повному обсязі задовольнити потреби громад. Чому це так? Чому так сталося? Скажемо дуже просто: у нас є відповідні повноваження, але на їх виконання у нас ніколи не вистачає грошей. Ми зароблені гроші відсилаємо до Києва, а потім їдемо і як жебраки просимо гроші, щоб щось зробити у себе. На мій погляд, це відверте

безглуздя. Місцеве самоврядування повинне мати і повноваження, і кошти для виконання своїх повноважень. В умовах постійних політичних та економічних змін в Україні система адміністративно-територіального устрою виявилась нездатною до самовдосконалення і саморегуляції, а тому потребує пошуку більш оптимальних варіантів її побудови. В Україні назріла нагальна необхідність реформувати чинну систему розподілу функцій і повноважень між органами управління різних рівнів.

— Якою ви бачите досконалу систему міжбюджетних стосунків?

— Досконала система міжбюджетних стосунків повинна відповідати наступним загальним умовам: - По-перше, вона має бути збалансованою. Це означає, що необхідно чітко визначити підхід до розподілу ресурсів (грошових коштів).

Запитуєте — відповідаємо

10

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 11—12 вересня 2014 р.

Розрахунок — згідно з документами Я вступив до інституту на денне відділення у вересні 1984 року, а в січні 1987 року відрахований за сімейними обставинами. Як повинен бути зарахований стаж — відповідно до наказів про зарахування та відрахування з курсу або тільки за закінчені курси? Олександр КАЙДАНОВ. Павлоградський район

Шановний Олександре Валерійовичу, за період до 01.01.2004 р. згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788, до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. До стажу зараховується лише період з денною формою навчання. Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підви-

щення кваліфікації і перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. При відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах містяться дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Перерахунок пенсії — за стажем Після призначення пенсії продовжував роботу. Останній перерахунок за період роботи травень — листопад 2013 року — був зроблений без урахування мого заробітку, додано тільки стаж. Чи правильно це? Микола АНДРОЩУК. Петропавлівка

Шановний Миколо Івановичу, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 встановлено, що коли пенсіонер після призначення (останнього перерахунку) пенсії набув менше 24 місяців страхового стажу, можна здійснити перерахунок пенсії. Він буде проведений не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього

перерахунку) пенсії з урахуванням набутого страхового стажу та заробітної плати, з якої призначено (перераховано) пенсію. При цьому перерахунку зміні підлягає тільки коефіцієнт стажу. Таким чином, оскільки після останнього перерахунку пенсії ви набули менше 24 місяців страхового стажу, то ви маєте право на перерахунок лише за стажем.

Понаднормовий стаж У цьому році я вийшла на пенсію в 50 років — як мати дитини-інваліда. Мій загальний стаж становив 24 роки. Доплата за понаднормовий стаж мені не виплачується, хоча для призначення пенсії матері дитини-інваліда достатньо 15 років стажу. Поясніть, будь ласка, ситуацію. Олена ГОНЧАР. Дніпродзержинськ

- По-друге, міжбюджетні стосунки мають стати основою та рушієм проведення державної регіональної політики, більше того, їм належить стати свого роду провідником державної стратегії в регіонах країни.

- По-третє, міжбюджетні стосунки повинні бути побудовані таким чином, щоб створювати для місцевих органів влади стимул збирати податки і наповнювати бюджет, а також забезпечувати максимальну ефективність використання місцевих ресурсів, тобто сприяти підвищенню якості й обсягів надання суспільних послуг, забезпечувати розвиток приватного сектору та сприяти поліпшенню інвестиційного клімату в регіонах.

- По-четверте, система міжбюджетних стосунків має бути прозорою, тобто зрозумілою для всіх учасників цих відносин. Я підкреслюю, прозорою для всіх учасників.

Шановна Олено Юріївно, справді, положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 визначено, що жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років за наявності не менш ніж 15 років страхового стажу. У той же час згідно зі ст.

28 зазначеного вище Закону

№1058 за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% основного розміру пенсії, але не більш ніж на 1% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, незалежно від віку виходу на пенсію і стажу, необхідного для призначення такого виду пенсійного забезпечення, понаднормовий стаж розраховується як різниця між наявним стажем і 35 роками для чоловіків і 30 роками для жінок.

Про отримання пенсії за новим місцем перебування Я — пенсіонер, був вимушений переїхати з м. Луганська до м. Дніпропетровська. Як я зможу отримати пенсію за місцем перебування?

Георгій КАШИН. Дніпропетровськ

Шановний Георгію Івановичу, для вирішення питання виплати пенсії за місцем фактичного перебування (проживання) Вам необхідно звернутися до управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровськ за фак-

тичним місцем перебування (проживання) та надати заяву про запит пенсійної справи із зазначенням в ній фактичного місця перебування (проживання) в м. Києві без необхідності надання відповідної довідки.

События, значимые для одной эпохи и возвышенные ею, вольно или невольно становятся неким балластом для эпох последующих. Так, к сожалению, несовершенно устроен наш мир, который мы то и дело постоянно перестраиваем. Но истинные герои, зачастую простые смертные, причастные к «не совсем удобным» сегодня делам лет давно минувших, не должны быть забыты. Вот почему всецело поддерживаю начатый редакцией «Ветерана Приднепровья» экскурс вглубь нашей мученицы-истории с ее конъюнктурными разночтениями. Предлагаю крупицы сведений о неупомянутых в публикации от 29 августа «потемкинцах». Участником восстания на броненосце «Потемкин» был уроженец села Новопавловка Межевского района Сергей Софронович Бойко. К сожалению, сведений о нем сохранилось немного. После возвращения из Румынии был арестован и осужден к двум годам каторжных работ. Вернувшись в родное село, до самой революции находился под присмотром полиции. В советское время трудился в колхозе. В энциклопедическом издании «История городов и сел Украины. Днепропетровская область» (Киев.

1969 г.) скупо упоминаются два «потемкинца» — уроженца Новомосковского района. Один из них — И. Г. Земляной — в годы Гражданской войны возглавлял штаб 1-го Новомосковского повстанческого полка. Погиб в 1918 году. Его однофамилец Г. Ф. Земляной родом из села Попасное. Подвиги «потемкинцев» оценены высокими государственными наградами. Указом Президиума Верховного Совета ССР от 22 июня 1955 года в связи с 50-летием восстания все здравствующие на то время его участники отмечены орденами Красной Звезды. По неподтвержденным данным, двое из них награждены орденами Красного Знамени. Еще трое «потемкинцев» получили ордена Красной Звезды в 1956 году (Указ Президиума Верховного Совета ССР от 23 марта). Предлагаю читателям «Ветерана Приднепровья» полный список награжденных «потемкинцев».

Надеюсь, что в нем они смогут найти своих героических предков, грудью вставших на защиту данных Богом вечных ценностей — чувства личного достоинства, чести, свободы, равноправия. Потомки должны о них помнить. Ведь герои еще были рядом с нами до 60-х—70-х годов прошлого века. И у многих матросов-бунтарей украинские фамилии, очень распространенные в Приднепровье. Награждены 20 июля 1955 года: Ф. М. Антонов, В. П. Барковский, Е. А. Батиев, К. М. Бабченко, А. М. Береза, И. Н. Бирюков, С. С. Бойко, Н. Т. Булавко, Ф. Т. Бурмистров, Я. А. Бычинин, Г. М. Васильченко, И. И. Васин, А. Д. Войцеховский, М. Г. Гасненко, Я. Е. Глущенко, П. С. Гонтарев, Я. Л. Горбунов, А. С. Гужва, Е. В. Гутников, М. Д. Данилов, Е. Ф. Джоболда, А. Я. Дмитриенко, Л. М. Ежов, И. Н. Ермаков, И. Ф. Журавлев, А. С. Зиновьев, С. В. Зубко, М. И. Зубченко, Л. И. Иванов, М. Т. Иванов, Д. Г. Киряненко, И. И. Карпенко, Ф.Я. Кашугин, О. А. Киселев, Л. К. Коновалов, Е. Г. Костенко, П. В. Костюков, П. К. Кофанов, А. И. Кулявцев, С. П. Куницын, П. Я. Кучман, Е. Г. Лакий, Л. И. Летучев, И. К. Литвиненко, А. Н. Лобов, И. А. Лычев, М. М. Мартыненко, Г. И. Мартынов, И. И. Михайленко, А. П. Мураха, Г. П. Некрашевич, А. С. Ненашев, А. П. Озеров, П. Н. Ольховский, М. И. Павленко, П. К. Пазюк, А. Д. Пархоменко, И. А. Пахно, Я. Д. Перепадя, П. И. Подзолкин, М. С. Подус, П. Е. Поляков, Г. Н. Полторацкий, В. Е. Пригорницкий, Д. Ф. Прищепа, Ф. А. Ребров, Е. Ф. Резцов, Т. З. Рыбас, Н. П. Рыжий, Е. К. Савилов, И. А. Седуненко, А. С. Сиротин, Ф. В. Смирных, И. И. Старцев,

Памятник матросам броненосца «Потемкин» в Одессе

Х. И. Тесленко, С. И. Ткаченко, С. П. Токарев, И. В. Тороп, Д. Е. Уваров, П. П. Фесенко, З. И. Фишков, И. И. Фролов, Г. П. Хаценко, А. Ф. Царев, З. А. Цымбал, С. И. Челядинов, Т. В. Черный, В. Е. Чечин, Е. С. Шевченко, И. П. Шестидесятый, В. Л. Яковец. Награждены 23 марта 1956 года: И. Н. Гусельников, Г. К. Ракитин, И. Т. Чубук. Уже в наше время отмечены наградами и участники героического боя крейсера «Варяг» и канонерской лодки «Кореец» с японской эскадрой 9 февраля (27 января) 1904 года. Спустя пятьдесят лет в живых оставались еще 45 участников того трагического сражения. Всем им в знак признания героического подвига и в связи с полувековой датой этого события в 1954 году были вручены медали «За отвагу». Некоторые из «варяговцев» принимали участие в восстании на броненосце «Потемкин». В связи с 50-летием этого революционного события, как уже упоминалось, в 1955 году героям-морякам были вручены новые награды — ордена Красной Звезды. Так, бывший кочегар «Варяга» Петр Егорович Поляков стал кавалером медали «За отвагу» и ордена Красной Звезды. Александр ПЕРЕПЕЛИЦА

Нікопольчани — матроси «Потемкина» Шановна редакціє! З цікавістю прочитав у газеті «Ветеран Придніпров’я» №63 (21595) від 29.08.2014 року статтю О. Логінова «Земляки в экипажах легендарных кораблей». На початку 60-х років минулого сторіччя я навчався в Нікопольському технікумі механізації сільського господарства. Тоді мені довелося бачити в тамтешньому міському краєзнавчому музеї стару фотографію, на якій було

зображено групу з кількох матросів — учасників відомого повстання на броненосці «Потемкин». На жаль, сьогодні я не пам’ятаю жодного з їхніх імен і прізвищ, ні того, чи вся група складалась виключно із земляків-нікопольчан, адже з часу мого відвідання музею минуло більш ніж півсторіччя. Але, гадаю, для редакції навести довідки не становить особливих проблем. Пригадую, що тоді зі мною в

одній групі навчався в майбутньому співробітник «Зорі» Григорій Руденко, котрого з нами вже, на жаль, немає. В наш час складних тривожних випробувань дуже прикро, що по різні сторони фронту опинилися сини й онуки тих, хто колись відстоював свободу і незалежність держави від спільного ворога. З повагою, Георгій Олексійович Ткаченко

Газета удостоєна Диплому та Гран-прі (бронзової статуетки Афродіти) Всеукраїнського фестивалю журналістики «Людина і зброя» (2005 р.) та срібної медалі Всеукраїнського огляду-конкурсу «Дякують ветерани» за благодійну діяльність з нагоди 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Памятные даты

Земляки в экипажах легендарных кораблей

Нам пишуть

Возвращаясь к напечатанному

ветеран придніпров’я

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 11—12 вересня 2014 р.

11

Календарь исторических событий 13—30 сентября 13 сентября 1923 г. родилась Зоя Космодемьянская, партизанка. Во время войны при выполнении задания была арестована и после пыток казнена фашистами 29 ноября 1941 года в деревне Петрищево Московской области.

15 сентября 1925 г. родился Кирилл Лавров, актер театра и кино. Учился в Киевском академическом театре русской драмы имени Леси Украинки. Известные работы в фильмах: «Живые и мертвые», «Братья Карамазовы», «Укрощение огня», «Мастер и Маргарита» и др. Ушел из жизни 27 апреля 2007 года.

18 сентября 1918 г. родился Виктор Талалихин, летчик. Вошел в историю авиации как первооткрыватель ночных таранов, произвел более 60 боевых вылетов, сбил 6 самолетов. В ночь на 7 августа 1941 года на И-16 одним из первых произвел таран в ночном воздушном бою, сбив бомбардировщик He-111. Погиб в воздушном бою 27 октября 1941 года.

23 сентября 1943 г. День памяти жертв геноцида в Литве — день, когда фашистские оккупанты начали ликвидацию еврейского гетто в Вильнюсе. Узники были депортированы в концлагеря Эстонии и Латвии, расстреляны или направлены в лагеря смерти в Польше.

25 сентября 1920 г. в селе Белозерка Одесской области родился Сергей Бондарчук, актер, режиссер, сценарист, педагог, участник Великой Оте­ чественной войны. Его первая роль — большевик-подпольщик Валько в фильме «Молодая гвардия». Большой успех принесла главная роль в фильме «Тарас Шевченко» (1951). Снялся в целом ряде фильмов: «Степь», «Отец Сергий», «Борис Годунов», «Они сражались за Родину». Скончался 20 октября 1994 года.

25 сентября 1932 г. в Донецке родился Анатолий Соловьяненко, оперный певец. Он был первым тенором, которого пригласили петь в Метрополитен Опера — лучшем оперном театре США. За тридцать лет работы в киевском театре оперы и балета, Соловьяненко исполнил свыше 18 партий. Скончался 29 июля 1999 года.

27 сентября 1938 г. приговорен к 10 годам заключения и отправлен на Колыму начальник отдела ракетных летательных систем Московского ракетного научно-исследовательского института Сергей Павлович Королев, якобы как участник контрреволюционной троцкистской организации. Освобожден в 1944 году и реабилитирован 19 апреля 1957 года.

28 сентября 1939 г. Молотов и Риббентроп подписали договор «О дружбе и границе» между нацистской Германией и СССР, закрепивший ликвидацию Польши и подтвердивший ранее заключенный пакт Молотова — Риббентропа (23.08.1939). Договор рассматривался Гитлером лишь как ширма для тайной подготовки к войне.

30 сентября 1941 г. началась Московская оборонительная операция, ставшая первым этапом битвы под Москвой. На полях Подмосковья было нанесено первое крупное поражение немецко-фашистской армии, развеян миф о ее непобедимости. Подготовила Мария ГОРБАЧЕВА

Телефон «Ветерана Придніпров’я» (056) 38-83-23.

E-mail: zorya@ezorya.dp.ua. Редактор випуску Олексій ЛОГІНОВ

12

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 11—12 вересня 2014 р.

поетична сторінка Та мій народ люблю найбільше

Чиста криниця ***

Минуло літо, наче й не було, І вже летять у вирій журавлі. Слідом за ними вийду за село, Вклонюсь моїй натрудженій землі — Отій, що влітку — буйний густоцвіт, Дозрілим хмелем пахне восени, Росинок-поту зберігає слід На рунах молодих озимини, Що воїнів-синів з ясних криниць Снагою напувала край отав, А ворога в могилу клала ниць, Щоб він садів і квітів не топтав. Отій, що віддає плоди рясні Порі багряно-золотій. Отій, Що сниться й не насниться навесні, Колише над колоссями пісні — За все, за все уклін земний. Петро Шаповал

3а тобою

За тобою іду — через рік, За тобою іду — через два! Тільки ж рік той мені, наче вік. Посивіла моя голова. Дожену я тебе, а чи ні?.. Потопають в осоці слова, Наче лебеді, ранки і дні, Та жовтіє у лузі трава. Ось і річка дитинства мого. Хтось маячить з тії сторони. Десь тут брід, я не бачу його... «Прощавай», — доліта з далини. Я не встигла? Ну що за біда?! Я ж летіла, не чуючи ніг... Та дитинства мойого вода Пил змиває далеких доріг.

Сни

Ніч дрімотна зорить над землею тьмяно, Сипле зорями з вишини. На добраніч вам, рідні мої земляни, Хай вам добрі насняться сни! Матерям — хай насняться синочки милі, Добрих весен їм на віку! Колосистих хлібів золотаві хвилі Хліборобові-земляку. Хай насняться солдатам над садом тихим Журавлів весняні ключі, А дитині — ласкавих очей утіха, Що над нею цвіте вночі. На добраніч, земляни! Хай тиша п’янко Вас на хвилях гойда легких. Я сьогодні одна не засну до ранку У турботах своїх земних. Будуть інеєм першим сивіти скроні, Буде прагнути думка весняних слів. І стоятиме тихе моє безсоння Насторожі щасливих снів. Ганна Світлична

Марія ДУБИНА

Коханій

Ні сльозинки моєї, ні крові не побачать мої вороги. Я помру від палкої любові — захлинуся від ласки й жаги. Будить зайві моління і чари. Ще ніхто не ожив на землі. Попливу я за обрій, під хмари, де голосять дощі й журавлі. Я розтану в холоднім узвишші, щоб до тебе, кохана, якось обізватися громом із тиші, прошептати вустами колось, опуститися сонечком в руку, чи дощем, чи лелечим пером. Я помру від солодкої муки в Україні, над рідним Дніпром. Світ загубить, навіки забуде мою посмішку, погляд, слова. Я розтану. Могили не буде. Буде лише у пояс трава. Володимир СІРЕНКО

Найдорожче

Щастя Нікого я не стану докоряти, Що рано звідав ношу нелегку. Та підіймали дух мені солдати На марші в піхотинському полку. Зі мною друзі хліб ділили, мрії, Я відчував товариша плече, І щире слово, що, мов сонце, гріє, І докір, що зненацька обпече. І легко на душі стає від того, Що я пізнав життя таке, як є. Мені не треба щастя золотого, — Воно завжди у кожного своє.

***

...Благословляється на світ. Зоря на скрипці тиші грає. Земля вмивається. Світає!.. Аж роси світяться в траві... Така світанна чистота! Така неторкана природа! Такі тумани вкрили води, Що аж димлять очерета!.. Замри і стій. Ні пари з вуст. Дзвонять роси. Це в них народжуються грози. Що завтра випадуть в траву... Замри! Люби цю дивну мить, Що не розгадана й понині, Де з ночі — із густої сині, — Багряний парусник летить! Ні шерхоту... Ні свисту крил... Й здається, зовсім аж не вчасно: Найголосніший в світі крик — Серцебиття у грудях власних... ...О таїнства висока суть! Навшпиньки тягнешся до неї, Де в озері душі моєї — Сліпучі лебеді пливуть... Олександр ПІЛЬОНОВ

Сергій БУРЛАКОВ

Україна Ні, не придумав я: була вона і є Свята земля — єдина Україна, Квітуча, молода наснаги надає Синам своїм. Про неї пісня лине. У береги Дніпрова хвиля б’є, Червона усміхається калина, Колосся нив блакить небесну п’є, В словах луна гармонія і сила. Від моря до Карпат прокинулась, встає! Хоч зазнавала втрат, ніколи вже не згине. Прокинулись поля. Проміння сонце ллє. Прадавній краю мій: степи і полонини! І гордо я кажу: була вона і є! І вічно житиме соборна Україна! Вадим Третяк

Життя

В ранковім серпанку купаються роси, Немов діаманти, на травах блищать. У ярім гаю, де стоять верболози, Пташини невтомно про щось гомонять. І хто не казав би, що щастя немає На батьківськім потом пропахлій землі, Той марно, що Богом дано, проживає Життя лиш одне у безглуздій імлі. О, земле моя, у зеленім розвою, В квітковім розмаї, що личить весні, Хай кожна людина пройметься тобою, А силу й наснагу примножують дні. Анатолій БОГАЧ

Олександр ТАРАНЕНКО

Ліс після спеки вільгістю Наливсь, як світлом скло. Пташа — уперше — з гідністю Звелося на крило. Полинуло, полинуло — І впало у полин, І смішно так поплигало, Втяглось в одвічний плин, Де різні є оказії, До смерті — один крок. Кричать батьки з акації: — Не підкачай, синок.

Микола МИКОЛАЄНКО

Кость Дрок

Уже осінньо-золоті Роки ідуть. А що поробиш? А з ними недруги й хвороби Підніжки ставлять у житті. Час, ніби повінню тече, Та відкриває фальш і зраду — Хто шанував твою посаду, Хто щиро підставляв плече. Та ще не вечір. На коні Погарцювать на виднокрузі — Допоки добрі й щирі друзі Ви є опорою мені, За вас радію і молюсь, Щоб кожен був завжди здоровим. Своїм, зігрітим серцем, словом Як найдорожчим поділюсь.

Перший політ

Я не бунтую проти світу — проти неправди повстаю... Теплом народним обігріту, у братстві мирнім хочу стріти Державу сонячну мою. Я знаю: рівні всі народи, усі країни і краї: вони, осяйливої вроди, достойні гідного походу у світлі осяги свої. Та мій народ люблю найбільше: я народився тут, живу, моє у нім святе і грішне, мале, велике і невтішне, а може — й змаг за булаву. Жили мої тут батько й мати, мені співали солов’ї, тут стелеться під ноги м’ята — по ній ходив я, мов на свято, в наук задумливі гаї. Хвала зимі, хвала і літу! І в листопаді, і в маю живіть, народів різних діти!.. Я не бунтую проти світу — проти неправди повстаю.

***

Тут є усе. Чаїний усміх крил І хмари плин, немов початок пісні, І рушники веселок після злив На стінах світу білого і хат. Тут рідне все. І слово, і вода, І стежка до Дніпра, і тиша думки, Тут кожна мить у вічність опада, Як опадають на траву пелюстки. Тут вічне все. І наш буденний слід, І сонця схід, і захід, і зірки у небі, І вічно падатимуть яблука дозрілі До букви буквою, щоб скласти слово — ВІЧНІСТЬ. Григорій Маловик

Випробування Відболіло осколками мінними, Через серце вогнем перейшло. Лихоліття воєнне з руїнами. Чебрецями в полях проросло. Цього дня знову вас випробовує, Ветерани, ви в справжнім «бою»... В переможнім строю загартовує, Захищаючи долю свою. І Вікторія любить нескорених, Не дивуйтесь високим словам. Б’ють салюти на честь непідкорених, До землі я вклоняюся вам. Микола Яковчук

13 вересня — День українського кіно

далеке — близьке

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 11—12 вересня 2014 р.

13

Стежки Довженка, що не заростають... У селах Нікопольського та Апостолівського районів Дніпропетровщини знімали знамениту кіноповість «Поема про море» Олександр Петрович Довженко. Слава і гордість України. Письменник, режисер, кінодраматург, художник, публіцист... Багатогранний талант. Згадаємо хоча б деякі з його кінематографічних творів — «Звенигора», «Арсенал», Олександр ПIЛЬОНОВ, заслужений журналіст України Фото Дмитра КравченкА

...Народився Олександр Петрович на хуторі В’юнище, що нині входить до складу селища міського типу Сосниця у Чернігівській області, а от стежки його життя і творчості є і у нас, на Дніпропетровщині. Зокрема, в ряді сіл Апостолівського та Нікопольського районів, де він свого часу збирав матеріал для кіноповісті «Поема про море», і де згодом відбувалися зйомки цього фільму. До речі, в 1959 році О. П. Довженку за літературний сценарій «Поема про море» було посмертно присвоєно Ленінську премію. Згадуючи про це, варто згадати і такий ось факт. Коли вирішувалося питання, щоб цю нагороду вручити його дружині режисеру Юлії Солнцевій, яка творчий задум Олександра Петровича довела до логічного завершення, вона особисто попросила присвоїти премію Довженку. Аргумент простий: «Не було б сценарію — не було б і фільму». У 1967 році Київській кіностудії художніх фільмів присвоєно ім’я О. П. Довженка. Уже в наш час, у 1994 році, затверджено Державну премію імені О. П. Довженка в галузі кінематографії. Та й День українського кіно бере початок від дня його народження (в цьому році цей день відзначається 13 вересня). Сьогодні ім’я Довженка, як це не прикро, згадується нечасто. Навіть у ці дні. 120 років від дня народження! А в кінотеатрах області — тиша... І все ж стежки Довженка на Дніпропетровщині не заростають безпам’ятством. Про це і мова... Саме такій добрій ідеї і була присвячена мистецька акція «Стежками Олександра Довженка», організована управлінням культури та мистецтв Дні-

пропетровської міської ради, Дніпропетровським осередком Національної спілки кінематографістів України та Дніпропетровським будинком мистецтв. Керівник проекту — голова Дніпропетровського осередку, секретар правління НСКУ, директор Дніпропетровського будинку мистецтв Валентина Володимирівна Слобода.

— Ми вирішили ще раз пройтися його стежками, — говорить вона.

—Адже саме в Нікопольському та Апостолівському районах знімався фільм «Поема про море», і саме до цих місць чотири роки підряд приїздив Олександр Петрович, коли працював над сценарієм фільму. А задуми у нас хороші: виступи перед мешканцями цих сіл, демонстрація довженківських фільмів, розповіді про кіномистецтво. І, що дуже для нас важливе, — спілкування зі свідками подій затоплення Великого лугу, проведення мистецьких пленерів для фотохудожників та художників. У складі творчої групи, окрім керівника проекту, були журналіст і автор ряду документальних фільмів Ігор Родіонов, кінооператор Олександр Пилипенко, член оргкомітету міжнародного фестивалю екранних мистецтв «Дніпро-сінема» Олександра Ганжа, художникграфік Ірина Колядіна, живописець Михайло Кублик, фотохудожник Дмитро Кравченко, творча молодь, інші небайдужі до творчості Довженка люди. Про цю поїздку і про те, як на Апостолівщині та Нікопольщині пам’ятають Олександра Петровича Довженка, буде окремий документальний фільм. А зараз увазі читачів представлено репортаж, створений на основі знімків Дмитра Кравченка. ...Апостолівський район. Село Ленінське. Місцева середня школа. На довгій-довгій стіні переповненої зали, де зібралися вчителі та учні, стенди про життя і діяльність О. П. Довженка. На них фотографії, малюнки, спогади. Зараз тут відбувається демонстрація уривків з фільмів «Звенигора», «Земля», ряду інших. Ну і, звичайно ж, фрагменти з «Поеми про море». Цей фільм тут знімався також. Про це пам’ятають. І не лише старожили, а і їхні нащадки.

— У нас були такі красиві плавні! — говорить одинадцятикласник

Пам’ятник О.П. Довженку біля хати, де він народився, у Сосниці

«Земля», «Щорс», Мічурін», «Прощай, Америка!» Ну і, звичайно ж, «Поема про море», який після того, як не стало Довженка, був доведений до екранного завершення його дружиною Юлією Солнцевою.

Учасники мистецької акції вирішили ще раз пройтися стежками Олександра Довженка

Гліб Бок. — Мені про це розповідав мій дідусь Алім Григорович Стрельченко. А риби, казав, було!.. Але все це до затоплення плавнів.

— І мені про це розповідав мій прадід Павло Володимирович Воронков, — продовжив розмову його правнук старшокласник Павло Воронков. — Зараз прадіду 97 років, він живе у Жовтих Водах, а оті плавні й родючі землі не забуває.

— А мені розповідала бабуся Марія Земляна, — говорить Ганна Кулібаба. — Коли люди вже покидали Грушівку, яка повинна була піти під воду, то кожен хотів узяти з собою щось найпам’ятніше. Взяла і її родина. У їхньому дворі росла груша. У груші був відросток. Його й викопали. І посадили вже на новому дворищі. Ця груша росте й понині... ...Поки йшла зустріч у школі, художники були на етюдах — малювали ті стежки і ті місця, які колись бачив Довженко. А потім відбулося ще дві зустрічі, які по-справжньому сколихнули наші душі. Один зі співрозмовників Григорій Вікторович Донець брав участь у масових зйомках фільму «Поема про море».

— Я був тоді ще дитиною. А тут якісь зйомки. Нам кажуть: «Пройдіться вулицею!» А вулиця тоді — десять хат у п’ять рядів. Все ж тільки будувалося. І от ми йдемо. І раз, і другий, і третій. Вісім разів проходили! Все не так йшли!.. Це зараз я знаю, що то знімався фільм. А тоді ми просто ходили по команді, яку нам кричали в рупор: «Пішли! Стали! Знову пішли!». А коли

вийшов фільм «Поема про море», то все село сходилося його дивитися, і не раз. І показували його на вулиці. Ми малі тоді були. На дерева повилазимо, щоб зручніше було дивитися, і дивимося. Себе пізнавали... ...Напрочуд тепла і поселянському щира зустріч відбулася й з Тамарою Онуфріївною Сидоренко. Чистий двір. Тінь від дерева. Море квітів. А вона сидить з портретом у руках дорогої їй людини.

— Це Сава Антонович Ніколенко. Він був у нас головою колгоспу. Дуже хороша людина була! Ми жили бідно, мене мати привела до нього і сказала: «Побудь тут трохи». Але так вийшло, що я тут і зосталася. Дуже добре ставився до мене. І його дружина Оксана Сергіївна також. Дітей у них не було, і я, виходить, що стала прийомною його донькою. А потім одного разу Сава Антонович прийшов з Олександром Петровичем Довженком. Він жив у нас десь місяців зо два. Все сидів у відведеній йому кімнаті. Сава Антонович казав: «Тихіше в хаті! Чоловік книжку пише!» Він писав тоді про наше село. І у своєму фільмі голову колгоспу також назвав Савою... ...Прототипом героя фільму «Поема про море» Сави Зарудного у Нікопольському районі вважають також свого голову колгоспу Петра Івановича Овчаренка. Світла людина була. Добра. Про це і йшла мова на зустрічі в історико-краєзнавчому музеї села Покровське. Тут,

збираючи матеріал для майбутньої кіноповісті, в 1952 році тривалий час жив Олександр Петрович Довженко. У нього склалися прекрасні стосунки з Овчаренком. А були й просто зустрічі з його односельцями. Ось така, наприклад, про яку, прийшовши у той день до музею, з приємністю згадує Володимир Михайлович Балихін.

— Було мені тоді дванадцять років. Хата наша стояла на краю села. І от одного вечора до нас приходить Олександр Петрович з жінкою. Мати каже: «До нас приїхали гості переночувати». А Довженко й говорить: «Володька! Це ти?» — «Це я». Зайшли у хату, а там гітара. Він побачив її і запитав: «Це ти граєш?» — «Старший брат грає. Ну, і я трохи...» — «Ану зіграй!» Я зіграв. Потім показав, як я у себе дома влаштовую начебто якісь зйомки кіно. Він тоді й каже матері: «Ви віддасте його нам? Він буде вчитися. Буде доглянутий. Займатиметься серйозним ділом». Мати не віддала: «Це моя надія». Тоді ж Олександр Петрович розповів, що він збирає матеріал для фільму. «Як буде той фільм називатися, — казав, — я ще не знаю, але він буде...» ...Стежки Довженка. Вони справді не заростають. На Нікопольщині, наприклад, цьому сприяють журналіст Володимир Глядченко, історик-краєзнавець Мирослав Жуковський, директор Покровського музею Лариса Гладкогуб, багато інших ентузіастів. І це добре. Поки є ті, хто пам’ятає, стежки історії ніколи не будуть забур’янені...

У шкільній залі села Ленінського

Т.О. Сидоренко з портретом С.А. Ніколенка

14

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 11—12 âåðåñíÿ 2014 ð.

НА ПРОХАННЯ ЧИТАЧІВ

Ñìàêîòà ó êîæí³é áàíö³ класти в емальовану каструлю, додати 20 відсотків води і кип’ятити 15—20 хвилин. Про5 варені яблука протерти через друшляк, в результаті чого відокремиться шкірка і на5 сіння. Сливове і яблучне пюре викласти в таз, додати цукор і спеції і все разом кип’ятити 5 хвилин, після цього розлити у підготовлені банки. Стерилізу5 вати півлітрові банки 20 хви5 лин, літрові — 25 хвилин. За5 катати.

Ïðèãîòóâàííÿ êîíñåðâàö³¿ â ë³òíüî-îñ³íí³é ïåð³îä º äóæå âàæëèâîþ ñïðàâîþ, îñê³ëüêè ñàìå â³ä öüîãî çàëåæèòü òå, ç ÿêèì áàãàæåì âëàñíå çàãîòîâëåíî¿ ïðîäóêö³¿ ìè çóñòð³íåìî çèìó. Êîíñåðâàö³ÿ çðîáèòü äóæå ñìà÷íèì ³ êîðèñíèì áóäü-ÿêèé îá³ä àáî âå÷åðþ. ª áàãàòî ð³çíèõ ñïîñîá³â çáåð³ãàííÿ ³ ïåðåðîáêè ÷èñëåííèõ îâî÷³â. Öå ñòåðèë³çàö³ÿ, çàñîëþâàííÿ ³ êâàøåííÿ, ìàðèíóâàííÿ ³ áàãàòî ³íøîãî.  ñåçîí îâî÷³â òà ôðóêò³â ³ ïî÷èíຠïðàöþâàòè íàø äîìàøí³é ì³í³-êîíñåðâíèé çàâîäèê. Êîðèñòóþ÷èñü íàøèìè ðåöåïòàìè, âè çìîæåòå çàáåçïå÷èòè âñþ ñ³ì’þ çáåðåæåíèìè â³òàì³íàìè. Òåïåð óðîæàé íå ò³ëüêè ïðèáðàíèé, à é íàä³éíî çáåðåæåíèé.

Çàêóñêà ç áóðÿê³â Буряки — 3 кг, морква — 1 кг, болгарський перець — 1 кг, цибу ля — 1 кг, помідори — 1 кг, сіль — 3 ст. л., цукор — 200 г, олія — 0,5 л, оцет 9% — 200—300 г. Буряк і моркву натерти на тертці (як корейську моркву). Болгарський перець нарізати часточками, цибулю — кільця5 ми. Помідори нарізати часточка5 ми або кружечками. Все пере5 мішати і варити 30 хвилин. До5 дати оцет і варити ще 10 хвилин. Розкласти в стерильні банки, закатати. Ñàëàò ç ñîëîäêîãî ïåðöþ ³ ÿáëóê Болгарський перець — 2 кг, яблука — 1 кг, цибуля — 1 кг, олія — 100 г, мед — 3 ст. л., сіль — 1 ст. л. Болгарський перець нарізати великими шматочками, яблука — скибочками, цибулю — пів5 кільцями. Все перемішати і до5 дати олію, мед і сіль. Настоюва5 ти близько години, щоб виділив5 ся сік. Варити 15 хвилин з мо5 менту закипання, розкласти у стерильні банки, закатати. Ñàëàò «Ãîðîäíèé» Помідори — 1,5 кг, огірки — 1,5 кг, солодкий перець — 1 кг, цибуля — 0,5 кг, олія — 100 мл, сіль — 3—4 ст. л., лавровий лист, перець запашний, перець горошком, оцет 9% — 150 г. Помідори нарізати тонкими часточками, перець і цибулю — кільцями, огірки — кружальця5 ми. Олію нагріти до кипіння і охолодити. Нарізані овочі укла5 сти в емальований таз, додати сіль і перець, ретельно переміша5 ти. У літрові банки налити по 2 ст. ложки олії, кинути 3—4 го5 рошини перцю і лавровий лист. Наповнити банки овочами на 1 см нижче верху горлечка. Звер5 ху налити по 2 ст. ложки оцту і стерилізувати 15 хвилин. Банки закатати і зберігати в прохолод5 ному місці. Êàïóñòà ç ïîì³äîðàìè Капуста — 3 кг, бурі дрібні помідори — 1 кг, солодкий перець — 3 шт., морква — 2—3 шт., сіль — 3 ст. л. Капусту, моркву і перець дрібно нашаткувати і переміша5 ти з сіллю. Помідори розрізати навпіл. Капусту з овочами і по5 мідори укласти шарами в каст5 рулю. Накрити марлею, постави5 ти гніт і винести в прохолодне місце. Êàáà÷êîâà ³êðà ç ìàéîíåçîì Кабачки — 3 кг, цибуля — 0,5 кг, морква — 0,5 кг, олія — 150 г, сіль — 2 ст. л., оцет — 100 г, майонез — 100 г, томатна пас та — 250 г, часник — 2 шт., цу кор — 0,5 ст.

Кабачки, цибулю, моркву пе5 ремолоти на м’ясорубці або на5 терти, додати олію, томатну пас5 ту, майонез і варити на слабкому вогні, помішуючи, годину. Потім додати сіль, перець, лавровий лист, цукор і варити ще годину. Після цього прибрати лавровий лист. Гарячу ікру розкласти в банки і закатати. Â’ÿëåí³ ïîì³äîðè Томати — 2 кг, часник — 3 гол., олія — 1 л, базилік суше ний, орегано сушений. Помідори (трохи тверденькі) нарізати шматочками до 1 см. Вистелити деко пергаментом, викласти на нього помідори і су5 шити у привідкритій духовці приблизно 5 годин при 70°С. По5 тім нарізати тонкими пластинка5 ми часник. Приготувати базилік з орегано. У стерилізовану банку викласти помідори, зверху час5 ник і трави. Злегка залити олією, викласти наступний шар. Коли банка заповниться, залити олією до горлечка. Зберігати у темному і прохолодному місці. Ïîì³äîðè ìàðèíîâàí³ ç êàâóíîì Томати — 1,5 кг, кавун — скільки увійде, часник — 5—7 зубчиків, селера, сіль — 1 ст. л., цукор — 2,5 ст. л., кислота ли5 монна або оцет — 1 ч. л. У 35літрову банку покласти на дно кілька зубчиків часнику, гілочки селери, потім шарами помідори і нарізаний великими шматками кавун. Зверху — селе5 ра і часник. Залити двічі по 10 хв. окропом. Потім на злитій воді зробити маринад: додати сіль, цукор, оцтову есенцію (або ли5 монну кислоту), залити помідо5 ри, закатати і укутати. Ãîñòð³ áàêëàæàíè Баклажани — 2 кг, сіль. Маринад: оцет — 200 г, цукор — 200 г, вода — 300 г. Заправка: час ник — 3 шт., перець гострий — 2 шт., олія. Баклажани порізати шматоч5 ками, пересипати сіллю та зали5 шити на 1,5—2 години. Змішати цукор, оцет та воду, закип’ятити. Баклажани варити в маринаді 5—7 хвилин. Дати охолонути. Перець та часник перекрутити. Охолоджені баклажани переси5 пати гострою заправкою, роз5 класти в банки, залити олією. Зберігати в холодильнику. Çàêðóòêà òðèêîëüîðîâà Капуста цвітна — 1 кг, пе рець болгарський — 1 кг, петруш ка, оцет — 0,5 л, сіль — 80 г. Капусту розділити на суцвіт5 тя, перець почистити від насіння і нарізати. На дно стерилізованих банок укласти шарами перець, капусту, петрушку. І так поки банка не наповниться. Зробити

заливку: прокип’ятити воду з сіллю, влити оцет і зняти з вог5 ню. Охолодити заливку і залити овочі. Закрити поліетиленовими кришками. Зберігати в прохо5 лодному місці. ²êðà ç ìîðêâè Морква — 2 кг, болгарський перець — 10 шт., помідори — 3 кг, цибуля — 500 г, часник — 1 гол., червоний гострий перець — 1 стручок, олія — 500 мл, сіль — 2 ст. л. Помідори, моркву, перець і цибулю подрібнити за допомо5 гою блендера або пропустити через м’ясорубку. Викласти в каструлю, посолити, додати олію, перемішати і поставити на вогонь. Коли маса закипить, зменшити вогонь, накрити кришкою і варити, помішуючи, 1,5—2 години. У варену ікру додати пропущений через прес часник і подрібнений гострий перець, перемішати. Гарячу ікру розкласти в банки і закатати кришками. Àäæèêà ç ÿáëóêàìè Помідори — 5 кг, перець бол гарський — 2 кг, яблука — 2 кг, морква — 800 г, перець гострий червоний — 1 шт., коріандр ме лений — 3 ст. л., хмелі сунелі — 3 ст. л., цукор — 4 ст. л., сіль — 4 ст. л., олія — 2 скл., часник — 400 г. Помідори подрібнити. Про5 терти через сито. Яблука змоло5 ти в пюре і додати до томатної маси. Подрібнити в пюре солод5 кий перець. Додати до яблук з томатами. Моркву натерти на дрібній тертці. Додати до решти маси. Поставити на вогонь і ки5 п’ятити годину. Потім додати по 2 ст. ложки коріандру і хмелі5су5 нелі, а також дрібно порізаний червоний гострий перець (на5 сіння треба вийняти). Варити ще годину, додати змелений час5 ник, сіль, цукор, олію, решту спецій і дати покипіти 15 хв. Розлити в стерилізовані пів5 літрові банки. Закатати. Ïðèïðàâà ç ÿáëóê Кислі яблука — 5 кг, солод кий болгарський перець — 500 г,

Ãàðáóç ìàðèíîâàíèé Гарбуз — 1 кг, вода — 1 л, цукор — 400 г, оцет — 5—6 ч. л., цукор ванільний — 10 г. Гарбуз нарізати на невеликі шматочки, скласти в каструлю, додати цукор, ванілін, оцет та залити водою. Кип’ятити 15—20 хв., поки гарбуз трохи не розм’якне та стане злегка про5 зорим. Гарячим розкласти в банки. Закатати. Можна, крім ванільного цукру, додати кори5 цю та гвоздику.

зелень петрушки і коріандру — по 300 г, зелень селери і кропу, сіль. Кислі яблука розрізати на часточки, зварити в каструлі з невеликою кількістю води. Про5 терти через рідке сито або друш5 ляк і довести до кипіння. Солод5 кий перець дрібно нарізати або пропустити через м’ясорубку. Подрібнити зелень. Часник дрібно нарізати. Підготовлені овочі всипати в кипляче яблуч5 не пюре і варити близько 10 хви5 лин. Посолити за смаком. Гаря5 чу приправу розкласти в банки, закатати.

Ãàðáóçîâèé ñ³ê Гарбуз — 3,5 кг, вода — 5 л, цукор — 0,5 л, лимонна кисло та — 2 ч. л. Гарбуз нарізати невеликими шматками. Скласти в емальова5 ний посуд та залити водою. Ки5 п’ятити 10 хвилин. Дати трохи охолонути. Зцідити воду через сито в окрему посуду. Подрібни5 ти варений гарбуз блендером. З’єднати зціджену воду та пюре, додати цукор, лимонну кислоту та, помішуючи, прокип’ятити сік 20 хвилин. Розлити одразу в банки, закатати.

Êàáà÷êè â î볿 Кабачки — 1 кг, яблучний оцет — 375 мл, сіль — 1 ст. л, лимон — 1 шт., гострий черво ний перець — 1 шт., базилік — 1 пучок, олія — 500 мл, чорний мелений перець. Кабачки почистити і наріза5 ти кружечками завтовшки 0,5 см (якщо треба, зрізати шкіроч5 ку і видалити насіння). Оцет змішати з 750 мл води і сіллю, за5 кип’ятити. У цій рідині 2 хвили5 ни кип’ятити кабачки, потім вийняти їх шумівкою і промок5 нути паперовим рушником. Ли5 мон обдати окропом і обсушити. Зняти з нього цедру і дрібно на5 різати її. Гострий перець наріза5 ти соломкою. Обірвати листочки базиліка. На сковороді з олією обсмажити кабачки зі шматоч5 ками гострого перцю до золоти5 стого кольору. Овочі поперчити за смаком і разом з цедрою лимо5 на і базиліком викласти в скляні банки. Долити в них олію так, щоб повністю покрити кабачки. Закрити капроновими кришка5 ми. Зберігати в прохолодному місці.

Ìàðèíîâàíèé âèíîãðàä Виноград — 2 кг, вода — 1,5 л, цукор — 150 г, оцет 9% — 150 г, сіль — 1 ч. л., гвоздика, за пашний перець, лавровий лист, паличка кориці. На дно 0,55літрових банок покласти прянощі. Ягоди вино5 граду відділити від гілочок, про5 мити і розкласти в банки. При5 готувати маринад: воду зміша5 ти з цукром і сіллю, довести до кипіння, зняти з вогню і влити оцет. Залити маринадом ягоди, накрити банки кришками і стерилізувати у киплячій воді 20 хв. Закатати. Ñëèâè ìàðèíîâàí³ Сливи — 2 кг, вода — 1 л, цу кор — 800 г, оцет — 200 г, па лички кориці, бутони гвоздики, запашний перець горошком, лавровий лист. На дно кожної банки покла5 сти по 2 лаврових листа, 4 горо5 шини запашного перцю, 3 буто5 ни гвоздики і 0,5 палички ко5 риці. Кожну банку наповнити сливами. Цукор змішати з во5 дою і довести до кипіння, вли5 ти оцет і ще раз довести до ки5 піння. Гарячим маринадом за5 лити сливи, накрити кришка5 ми, простерилізувати 7 хв. і за5 катати.

ßáëó÷íî-ñëèâîâà ïðèïðàâà Сливове пюре — 3 кг, яблучне пюре — 1 кг, цукор — 1 кг, гвоз дика — 0,5 г, кориця — 1 г, імбир — 0,2 г. Сливи без кісточок покласти в емальовану каструлю, додати 20 відсотків води і варити 10—12 хвилин, поки сливи повністю не розваряться. Потім масу протер5 ти через друшляк. Яблука ви5

ПАЛЬЧИКИ ОБЛИЖЕШ!

Варення з гарбуза та кураги Гарбуз — 1 кг, курага — 300 г, цукор — 0,5 кг, лимонний сік, вода. Курагу нарізати вузенькими смужками, залити гарячою водою і за5 лишити на 20—30 хвилин. Гарбуз нарізати вузенькими смужками або кубиками. У каструлю злити воду від кураги, додати цукор, нагрівати, поки не утвориться прозо5 рий сироп. Всипати порізані гарбуз, курагу, додати сік лимону і варити, поки гарбуз не стане м’я5 ким. Розкласти варення в стерилізовані банки, дати охолонути і прибрати в холодильник на тиж5 день. Через тиждень гарбуз вбере смак кураги і воно стане абрикосовим. ϳäãîòóâàëà Ìàð³ÿ ÃÎÐÁÀ×ÎÂÀ

особисте

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 11—12 вересня 2014 ð.

вітаємо!

Де ти, моя доле? Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК Алім П. з Дніпропетровська. Мені щойно виповнилось 74, вага 80, родом я з Приорілля. Весь час працював токарем, з 2011 вже на пенсії. По натурі спокійний, нескупий, роботящий. Ще надіюсь таким от способом, подаючи цей допис, зустріти жіночку, щоб до кінця своїх днів прожити у взаємній повазі, розумінні та підтримці. * * * Віктор Д. 1951 р. н., 175, вага 85—90, розлучений з моєї ініціативи. Не зійшлися характерами. Останній час жив з батьками. Поховав їх. Обидва сини живуть у місті. З 2008 сам, це майже шість років. Навчився і варити, і пекти. Себе не треба хвалити. Просто самому погано жить. Так, як і жіночці самій. «Зорю» передплачую вже два роки і ось пишу. В селі родився і виріс. Робити усе навчився. З поганими звичками не дружу. Пенсіонер. Де жити, обговоримо потім, дай Боже, щоб усе було добре. * * * Володимир Б. з Дніпропетровська. 50 років, ріст 172, вага 70, дві вищі освіти, військовий пенсіонер, але ще працюю, часто їжджу у відрядження. Однокімнатка моя в центрі, я в ній сам. Був жонатий, дуже давно. Дітей нема, бо жінка не могла мати. Сам я енергійний, веселий, добрий чоловік, люблю гумор, природу. Більше про себе та своє нелегке життя розповім самотній жінці при зустрічі. * * * Олександр С. Я 1979 р. н., ріст 187. Рік тому вмерла дружина. Синові чотири роки, доньці ось буде два, я у відпустці по догляду за дітьми. Живемо з матір’ю і бабусею, бо за дітьми потрібні жіночі руки. Господарюємо: свині, три корови, кури, індики, в селі без худоби, без городини не виживеш. Маємо кілька паїв на землю. Село мальовниче, біля Орелі, скрізь сосновий ліс, це наше лісництво. Я там працюю. Є де косити сіно на зиму, грибів восени рясно, люди приїздять відпочивати навіть з Росії. Хоч я на теперішній час живу в бабусі, та маю свій дім, землю коло дому. З майбутньою обраницею є де господарювати окремо. Її дітям, як вони в неї є, буду за батька. Хочу, щоб діти мали люблячу маму, а я добру дружину. * * * Дмитро В. з Дніпропетровська. Пунктирно про себе: скінчив метакадемію, працюю менеджером, перекладачем на відстані, тобто з дому. І замислююсь про найближчу перспективу. Нудитися не вмію, без діла не сиджу, але й зайва метушня і шум — не моє. Не любитель галасливих, гучних товариств. І — за здоровий спосіб життя. Характер? Змішаний, товариський, у певних обставинах активний. Є, звісно, мінуси, стараюсь над цим працювати. Біографічне: жонатий не був, дітей нема, 32 роки, ріст 180, вага 70—71, темно-русявий, очі зелено-сірі, усмішка доброзичлива з відтінком задуманості. * * * Любов В. з Дніпропетровська. А родом я з Приорілля. Мені 76, середньої повноти, спокійної вдачі. Чоловіка рік тому поховала. Маю дочку. Одній сумно. Люблю трудитися на землі, жити в селі. * * * Марія К. з Кривого Рогу. Вдова, 71 рік, 165, вага 82, приємних форм. Акуратна, доглянута. Можу створити затишок, дарувати тепло, я ласкава, сваритися не люблю. Та й голос не в моїх правилах підвищувати. Живу одна, стомилася бути одна.

* * * Анна С. з Новомосковського району. Принесли «Зорю», і я почитала, що одинокі є такі, що можуть і переїхати у село. В нас маршрутки через п’ятнадцять хвилин до Новомосковська і до Дніпра, близенько санаторій «Солоний Лиман», а я біля самого лісу, місце хороше, і село дуже хороше, велике. Домик мій гарний, времянка, гараж, погріб, садок, і все на городі вродило, од хати до кухні двір виноградом засланий. На обійсті в мене одні кури, більш нічого. В дочки і сина свої сім’ї, я сама. У квітні було 70, ну ще все роблю і по гриби ще бігаю. Як бажання в самотнього чоловіка є у селі пожить, то дайте знати або приїдьте. * * * Світлана Ч. з Дніпропетровська. Мені 65, 158, вага 63. В жовтні буде три роки як овдовіла. Самотність мене поїдає. Є діти й онуки, та в усіх своє життя. Хочеться бути в парі або ж потрібною комусь. У квартирі все є, а від чоловіка потрібні: лагідне обличчя, тверде плече та переїзд до мене. Якби ще почути: «Люба, я дуже радий, що ми зустрілися», а я йому відповім, що все життя чекала його, аби прожити решту віку. Надія на радісну зустріч мене не покидає. * * * Тамара Ф. із Солонянського району. Пробачте, Олено, за можливі помилки, бо по-українськи писала років сорок тому. Мені 60, ріст 159, середня статура, зовнішність нормальна. Сімнадцятирічною із селища переїхала в місто, вчилася, працювала, вийшла на пенсію. Півроку як переїхала в село, думала, щось переміниться в житті, а самотність і там добивала, і тут. Є син, він хороша людина, але в нього своя сім’я. В невеликому домику зі мною кіт, кішка і маленький песик. Городу сім соток, але я не працювала раніше так фізично, то важко, та й здоров’я не дуже міцне. Колись моя сусідка розказала, що познайомилася через Вашу газету зі своїм чоловіком, я цю розмову забула, а потім згадала, попросила в них газету, тому що на пошті зараз у вільному продажу «Зорі» чомусь нема. Хотілося б, щоб чоловік був непитущий, курящий може бути, його житло мене не цікавить, що в мене є, того і достатньо, на чиєсь не претендую. * * * Олена Н. з Павлограда. Скінчила вуз, а роботи за фахом нема, в нас кругом скорочення, то працюю в торговому центрі. Чорнява, скромна, косметикою не користуюсь. Є квартира. Познайомлюся з хорошим хлопцем.

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ íà íàøié ñòîð³íöi (âèõîäèòü ó êîæíîìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå íå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äîêëàäí³øå áóäå ðîçêàçàíà âàøà ³ñòîð³ÿ, ваша правда, òèì á³ëüøå ìàòèìåòå øàíñ³â íà óñï³õ. Íàïèñàíå íàä³øë³òü íà àäðåñó: Îëåíi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çîðÿ», âóë. Æóðíàëiñòiâ, 7, Äíiïðîïåòðîâñüê, 49051. І свій лист-âiäãóê на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) òàê ñàìî øëåòå ìåíi, а ÿ ïåðåøëþ тій людині, з якою хочете познайомитися. Дëÿ öüîãî íå çàáóäüòå ïîêëàñòè êîíâåðò ç ìàðêîþ. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Àäðåñè ³ ïðiçâèùà íå ðîçãîëîøóþ, íå âèñèëàþ i ïðîøó до редакції íå ïðè¿çäèòè. Ùèðî âàøà Î. Ä.

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

Якщо у вас з’являються проблеми з доставкою газет «Зоря-область» чи «Зоря-город» по передплаті, телефонуйте до редакції за номером (0562) 38-83-73 або пишіть на е-mail: ktv@ezorya.dp.ua Увага! Кожен передплатник один раз на півроку може безплатно подати оголошення про купівлю або продаж, привітати близьку людину чи висловити співчуття.

Якщо вам важко самим дістатися до поштового відділення, щоб передплатити «Зорю», телефонуйте до редакції (0562) 388373, і листоноша прийде до вас сам.

15

ЛАПШИНУ Ольгу Геннадіївну, депутата обласної ради, директора дочірнього підприємства «Єдиний оздоровчий комплекс», ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», РИЖЕНКА Сергія Анатолійовича, депутата обласної ради, головного лікаря КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова», РАЗГОНЯЄВА Михайла Васильовича, депутата обласної ради, позаштатного радника голови Дніпропетровської обласної ради, КОЦАРЕНКА Савелія Лук’яновича, депутата обласної ради, головного лікаря КЗ «Павлоградська центральна районна лікарня» ДОР», ВЕРОПОТВЕЛЯНА Миколу Петровича, депутата обласної ради, головного лікаря ОКЗ «Міжобласний центр медичної генетики та пренатальної діагностики», м. Кривий Ріг, позаштатного радника голови обласної ради, ЧЕПУРКА Володимира Володимировича, депутата обласної ради, ІЩЕНКА Миколу Івановича, депутата обласної ради, директора гірничодобувного дивізіону ТОВ «Метінвест холдинг», КРИВОШЕЄВУ Тетяну Ремівну, депутата обласної ради, начальника КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради», позаштатного радника голови облдерж­ адміністрації, ШВЕЦЯ Миколу Антоновича, дніпропетровського міського голову у 1994—1999 рр., голову Дніпропетровської обласної ради у 2004—2005 роках, КЛИМЕНКА Володимира Івановича, керівника ФГ «Перемога КВІ» Дніпропетровського району, КОРЖА Олександра Леонідовича, керівника ТОВ «Агро-Інвест» Солонянського району, НІЦЕНКА Павла Яковича, керівника ТОВ «Птахівниче» Новомосковського району,

ЩИРО ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Зичимо великих успіхів у діяльності в ім’я розвитку Придніпровського регіону, наснаги й оптимізму. З повагою зорянці

Добрих друзів «Зорі» — працівників Дніпропетровського обласного відділення УДППЗ «Укрпошта»: ЧЕХЛАТУ Ольгу Володимирівну — заступника начальника ЦПЗ №5; начальників поштових відділень: САЛИМОН Людмилу Андріївну (с. Троїцьке П’ятихатського району, п/в 110), КАЙКО Тетяну Володимирівну (Кривий Ріг, п/в 2), СКРИПНІКОВУ Любов Миколаївну (с. Красіне Криворізького району, п/в 50), МАТВІЙЧИК Олену Андріївну (с. Жовте Софіївського району, п/в 171), БАКУМЕЦЬ Ніну Миколаївну (Кривий Ріг, п/в 11), РОМАНЮКУ Тетяну Володимирівну (с. Миколаївка Петриківського району, п/в 842), ОДНОШЕВНУ Наталію Олександрівну (Нікополь, п/в 201), ОМЕЛЯН Світлану Олександрівну (с. Ляшківка Царичанського району, п/в 12), БОТВІН Яну Олександрівну (Дніпродзержинськ, п/в 9380), ПРИВОКОНЬ Галину Анатоліївну (Зеленодольськ, п/в 860), ЦИПІЛО Іріаду Андріївну (Орджонікідзе, п/в 303), АНТОЛИК Валентину Іванівну (Кривий Ріг, п/в 7), БОНДАРЕНКО Людмилу Федорівну (с. Данилівка Покровського району, п/в 633), БЕРЕЖНУ Олену Леонідівну (Павлоград, п/в 4050), ДЕСЯТЕРИК Наталію Олександрівну (с. Новопідкряж Царичанського району, п/в 46)

ЩИРО ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Нехай збуваються всі мрії; зичимо добробуту, особистого щастя, здоров’я, злагоди в родинах.

З повагою зорянці

П р о д а м На автотрасі Дніпропетровськ—Київ біля річки Домо­ ткань (Домоткань — притока Дніпра) продається ділянка під забудову 0,10 сот. Є камінь-бут, електроенергія, сад. Тел. (05658)3-17-88; 097-516-48-84, Роман.

Нікопольське медичне училище оголошує конкурс на право оренди приміщення площею 22,32 кв. м під розміщення буфету для забезпечення харчування студентів. Заяви приймаються до 26 вересня 2014 р. за адресою: м.Нікополь, вул. Херсонська, буд.

5 (т. 05662-5-03-16). Конкурс відбудеться 29 вересня 2014 року о 10.00 у приміщенні Нікопольського медичного училища (м. Нікополь, вул. Херсонська, буд. 5).

Як передплатити «Зорю» Вартість передплати на газети «Зоря»-область» та «Зоря»-город» на II півріччя 2014 року Iндекс «Зоря»-область»

Iндекс «Зоря»-город»

Періодичність

1 міс.

3 міс.

6 міс.

Ціни подані без урахування вартості приймання передплати 35380 Для індивідуальних передплатників

91324 Для індивідуальних передплатників

середа

11,00 грн.

33,00 грн.

66,00 грн.

61141 Для індивідуальних передплатників

89661 Для індивідуальних передплатників

середа, п’ятниця

16,80 грн.

50,40 грн.

100,80 грн.

0,9 грн.

2,10 грн.

2,55 грн.

Вартість приймання передплати

16

даринчина вітальня

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 11—12 вересня 2014 ð.

Вимов скоро скоромовку

Прочитай братику й сестричці

Як дядько небо виправ

Зебра Заболіли зуби в зебри. Йти до зубра, зебро,треба. Як не хочеш буть беззуба —

Âиïóñê 56 (526)

Лікуватись йди до зубра.

Веселий віршик

Білочка восени

Було це дуже давно. Небо тоді ще лежало на землі, а вітер був ледачий. Спав собі серед поля в густому горосі. А як намуляє боки, то розсердиться, постелить під себе небо та й знов спить. Одного разу прийшов дядько в поле та й каже вітрові: — Вставай, а то через тебе не можна горох зібрати.

— То не збирай, — буркнув вітер спросоння, перевернувся на другий бік і знову заснув.

— Ти ба, який розумний! «Не збирай». Уставай, кажу! Вітер поволі звівся на ноги і позіхнув. Небо лежало біля нього на землі дуже брудне.

На гіллячках, на тоненьких, Поки день ще не погас, Сироїжки та опеньки Білка сушить про запас. Так нашпилює охайно, Так їх тулить на сосні І міркує: а нехай-но Ще побудуть тут мені! Поки дні іще хороші, Поки є іще тепло, А як випадуть пороші, Заберу їх у дупло. Буде холодно надворі, Сніг посиплеться з дубів, Буде в мене у коморі Ціла в’язочка грибів! Але білочці не спиться. Дятел тукає: тук-тук! Щоб не вкрала їх лисиця Або хитрий бурундук.

Найстаріша в Україні річка їнської РСР» інформує, що це річка, яка «нікуди не впадає», і подає її «прописку» — басейн Прип’яті. Свій початок річка бере від джерела у Щетининських та Чарчинських болотах, має своє русло і течію, місцями сягає 20 метрів завширшки, а потім через кілька кілометрів зникає. Не зумівши дістатися до Турії, Прип’яті або Стиру, Сліпа Турія залишається водяним апендиксом на рівнинних болотах.

У Михайлика був вірний друг — Рябко. Одного разу побачив Михайлик, що Рябко бігає по вулиці. За ним женеться хтось із палицею — якийсь чоловік у сірому халаті. Це дуже стурбувало Михайлика. Кілька днів він працював у повітці — робив дерев’яну будку. Дім для Рябка — так назвав хлопець споруду. Будка була справді схожа на маленький будиночок. Михайлик поставив будку під хатою. Рябко заліз усередину, ліг і висунув голову. «Сподобалось жит-

Відгадай загадки

Цікавинка від Даринки

Шимпанзе-санітар

Засновник — Дніпропетровська обласна рада Видавець — Комунальне підприємство

Дніпропетровської обласної ради

«Редакція газети «Зоря» Видається з 17 (4) квiтня 1917 року. Свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р., ДП № 1179 від 08.10.2004 р.

Микола Стеблина

Дім для Рябка

Ми з країни Україна

Унікальний санітар працює у ветеринарній клініці лікаря Уоями в японському місті Фукуока. Заробіток свій він отримує бананами. Це — мавпа-шимпанзе за кличкою Хозуке. Мавпочка, яку лікар купив своїм дітям як веселу домашню тварину, часто спостерігала за роботою господаря і... вирішила допомагати йому. Вона навчилася професіонально тримати, наприклад, хворих собак, коли їм роблять уколи або міряють температуру, відводити до кліток тварин... Лікар Уояма дуже задоволений

«Бач, яке гарнесеньке небо!

— думав собі дядько. — Треба б його висушити і розіп’яти вгорі, хай би воно було над землею таке гарне, блакитне. Та й жайворонки мали б де купатися й виспівувати». Посадив дядько високі зелені дерева і розвісив на них небо. Воно швидко висохло і стало ще краще. Навіть вітер оторопів: покинув косу, задер голову. А потім як дмухне! Небо злетіло над деревами високо-високо і вже не опускалося, бо жайворонки за ним піднялися і підпирали його там своїми веселими піснями.

Повчальна історія

Ліна Костенко

На звання найдавнішої річки може претендувати річка Сліпа Турія, що на Волині. Вона майже ніде не згадується, а «Словник гідронімів Укра-

— Дивись, як ти небо засмальцював. На нього й глянути страшно... Бери косу та коси горох, а я піду до річки небо виперу. Згорнув дядько небо, взяв його на плечі й поніс до Дніпра. Довгенько йшов полями, обминаючи яри та яруги. Аж ось попереду засиніла річка. Вода в ній чиста-пречиста, така чиста, що всю рибу видно до самого дна. Розгорнув дядько небо і виправ його гарненько. Воно стало блакитне й прозоре, аж очі вбирало, коли довго на нього дивитись.

Йшов із ріжками стіжок, пригощав малих діток молочком таким смачним, і поживним, й запашним.  Замість носа — п’ятачок, замість хвостика — крючок. Вмить калюжу віднайде, ще й сімейство приведе.

своєю вихованкою. «Вона розуміється на тваринах і легко знаходить з ними спільну мову», — каже він. Голова наглядової ради Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Головний редактор Ксенія ЗАЙЦЕВА. Т. Кузьменко, відповідальний редактор, М. Нестерук, заступник, О. ДРИГА, редактор з роботи зі спецкорами.

 Першим прокидається, з сонечком вітається. Ген, аж на сусідні села лине пісенька весела.

ло», — подумав Михайлик. А щоб Рябко нікуди не бігав, то прив’язав його міцним залізним ланцюгом. Рябко відчув, що він прив’язаний, ліг біля будки, поклав голову на лапи й тихо заскавулів. Михайлик приніс Рябкові їсти. Але собака відвернувся від миски з їжею. Так лежав Рябко до вечора, так пролежав і цілу ніч. Вранці пішов холодний дощ зі снігом. Михайлик думав: «Тепер Рябко заховається від негоди». Але собака не зрушив

з місця. Він лежав біля будки й тихо скавулів. Михайлик відв’язав Рябка й відніс ланцюг у повітку. Рябко радісно замахав хвостом і поліз у свій дім. Василь Сухомлинський

Увага! КОНКУРС



 

Газета «Зоря» спільно з кінотеатром «Правда-кіно» оголошує дитячий фотоконкурс

«Від посмішки стане всім світліше!» 



  

Дорогі мами, тата, бабусі й дідусі! Вибирайте фотографії ваших дітей і онуків, де вони посміхаються, і відправляйте їх до нас у редакцію за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7, редакція газети «Зоря», к. 608. Фото потрібно оригінально назвати і підписати, хто на ньому зображений, вказати вік дитини. Підбиття підсумків та визначення найкращих трьох знімків у кінці кожного місяця, переможців чекають квитки в кіно! Посміхайтеся! І нехай весь світ посміхнеться у відповідь.



Підготувала Дарина ВЕСЕЛЕНКО. Використані методична література і матеріали ЗМІ

Власкори: Кривий Ріг (24) 90 38  16; Павлоград (232) 6  05  08; П’ятихатки (251) 3  06  78.

Приймальня:

(0562) 27  16  52; 27  80  27 (ф.)

Відділ (0562) 35  14  26; 38  83  53 (ф.); реклами: 38  83  28; 33  78  04. Вiддiл передплати: (0562) 38  83  73.

Вiд­повiдальнiсть за змiст реклами несе рекламодавець. «Реклама», «Партнер рубрики», «PR», «Спонсор рубрики», «Право выбора», «Открытая трибуна»— інформація замовника опублікована на правах реклами. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. При передруку посилання на «Зорю» обов’яз­кове. Друк ПП «СТПРЕС», 50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12. Обсяг 1,86 д. ар. Офсетний друк. Зам. №861.

НАША АДРЕСА: газета «Зоря», вул. Журналiс­­тiв, 7, Днi­про­­­петровськ, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua www.zorya.org.ua Тираж номера 32780. Цiна договiрна.

Дякуємо, що читаєте «Зорю». Будьмо разом!