2014 10 31

Передплатіть «Зорю» на 2015 рік Он искал прародину скандинавов в Украине, а свой рай земной нашел на Тенерифе

Віктор НЕЧИТ:

Свій потенціал я ще далеко не вичерпав!

Ñòð. 9

¹81 (21613)

Ñòоð. 4

Ñòоð. 20

Шукайте долю разом із «Зорею»

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó ï³ä íàçâîþ

Ñòоð. 23

31 жовтня 2014 ðîêó

Зоря-область — ãàçåòà âèõIäíîãî äíя

Когда друг — компьютер

Альтернатива — общение и развивающие игры

Еще десять лет назад проблема «ребенок и компьютер» не казалась столь уж неразрешимой. Современные малыши вырастают с гаджетами в руках. С мышкой и тачпадом они порой обращаются более умело, чем взрослые. Казалось бы, в чем проблема? Игры, общение, фильмы, знания — компьютер открывает каждому из нас целый мир. Вот только маленькому человеку так просто потеряться в виртуальной жизни и напрочь забыть о реальной. Как отвлечь ребенка от компьютера, выясняла корреспондент «Зори».

Ñòð. 11 Сайт газети «Зоря» — zorya.org.ua

Реклама в газеті «Зоря» Тел. (0562) 35-14-26

Читайте «Даринку» разом з дітьми

Ñòоð. 24

2

влада

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

Запорукою успішного розвитку територій є запровадження європейських принципів управління, залучення технічної і фінансової підтримки, громадянське суспільство та децентралізація влади. На цьому наголосив голова Дніпропетровської облради Євген Удод 30 жовтня у Львові на міжнародній конференції «Сталий розвиток малих міст України в контексті нової європейської перспективи».

Євген Удод:

Кожен має побудувати Європу у своїй голові, і тоді всі разом ми збудуємо Європу в Україні, зазначив Євген Удод на міжнародній конференції у Львові Конференцію проводить Фонд Ган­ са Зайделя спільно з Національним агентством України з питань державної служби для обговорення актуальних питань у сфері місцевого самовря­ дування в контексті децентралізації влади та європейської перспективи. Участь у заході взяли представники місцевої влади з більшості українських областей, дипломати і національні й баварські експерти з розвитку місце­ вого самоврядування.

— Ми розвиваємо територіальні громади, залучаючи сучасні світові практики, міжнародних експертів та напрацьовуємо власний досвід. Синте­ зом цієї великої роботи стала Стратегія розвитку області до 2020 року, яка по­ вністю відповідає Державній стратегії регіонального розвитку до 2020 року. Вона спирається, зокрема, на досвід, отриманий у співпраці з Фондом Ганса Зайделя при розробці планів сталого розвитку малих міст регіону. Всі вони інтегровані у загальну стратегію, у якій робимо ставку на такі напрями: знижен­ ня економічного дисбалансу, розвиток сільських територій, екологічна та енер­

— Європейський вибір України — це прийняття суспільством і державою європейських цінностей і принципів, — наголосив голова Дніпропетровської облради Євген Удод на міжнародній конференції

гетична безпека та розвиток людського капіталу, — зазначив Євген Удод. Голова обласної ради також наголо­ сив, що європейський вибір України — це не просто формальний документ, а прийняття суспільством і державою європейських цінностей і принципів.

— Якщо громада не навчиться ставитися до життя по-європейськи, то будь-які технології та фінансова допомога не будуть дійовими. Кожен

має побудувати Європу у своїй голові, і тоді всі разом ми побудуємо Європу в Україні, — підкреслив Євген Удод. Щоб допомогти працівникам орга­ нів місцевого самоврядування стати ефективними спеціалістами з розвитку своїх територій, облрада запровадила ряд навчальних програм. Наступного року стартує вже третій курс у цьому напрямі, розроблений у співпраці з експертами Фонду Ганса Зайделя.

Співпраця Дніпропетровщини і Болгарії дуже перспективна 29 жовтня голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод у Києві провів робочу зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Болгарія в Україні Красіміром Мінчевим. Сторони обговорили перспективні напрями співпраці у 2015 році. Мова йшла про налагодження діло­ вих і партнерських відносин між Дні­ пропетровщиною та Смолянською об­ ластю Болгарії. Досягнуто домовленості щодо спільних проектів у культурній сфері. Зокрема, наступного року Бол­ гарія прийматиме у себе виставки «Пе­ триківський розпис — колір традицій» і «Таємний світ символів Михайла Са­ пожнікова», які із своїх фондів готовий надати Дніпропетровський художній

музей. Експозиції будуть представлені як у регіональних мистецьких закла­ дах, так і на національному рівні.

— Співпраця Дніпропетровщини та Болгарії дуже перспективна, адже наші регіони мають чимало цікавих напрацювань, які можна реалізувати в обох країнах. Ми співпрацюємо у сферах обслуговування, бізнесу, ту­ ризму, а відкриття візового центру цієї республіки у Дніпропетровську

посприяло ще більш активному нала­ годженню ділових, підприємницьких та культурних зв’язків між наши­ ми регіонами та відкрило додаткові можливості для жителів області. Ми зацікавлені в активізації співпраці наступного року, готові переймати кращий досвід інших європейських держав, — зазначив Євген Удод.

Підприємства області — переможці Всеукраїнського конкурсу «100 кращих товарів України» 2014 року Одинадцятий рік підприємства Дніпропетровської області беруть активну участь у Всеукраїнському конкурсі якості продукції (товарів, робіт, послуг) — «100 кращих товарів України». Цього року кращі підприємства визначались за номінаціями «Продукція» й «Роботи та послуги». Участь у регіональному етапі конкурсу 2014 року взяли 48 підприємств Дніпропетровської області (крім Криворізького регіону) з 62 видами продукції. За підсумками експертизи матеріалів учасників регіонального етапу конкурсу та враховуючи висновки експертів, регіональна конкурсна комісія визначила переможців, лауреатів та фіналістів регіонального етапу конкурсу. Урочисті заходи з нагоди нагородження кращих підприємств області — учасників регіонального ета­ пу конкурсу відбулися у приміщенні ДП «Дніпро­ стандартметрологія» за участю заступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації Станіслава Молокова. Відкрив урочисті збори генеральний дирек­ тор ДП «Дніпростандартметрологія» Олексій Шипко, який звернув увагу, що більшість підприємств, які стали переможцями та лауреатами конкурсу, вже мають багатий досвід на ринку регіону та країни.

12 підприємств Дніпропетровської області, ре­ комендованих регіональною конкурсною комісією, взяли участь у заключному загальнодержавному етапі конкурсу.

26 вересня у Києві головна конкурсна комісія Все­ українського конкурсу «100 кращих товарів України» визначила переможців: ПрАТ з ІІ «ДОЕЗ» (олія соняшникова гідратована виморожена (пресова) т. з. «Олейна духмяна пер­ шого віджиму»); ТОВ «АЛАН» (ковбаски мисливські, ковбаса «Бра­ уншвейзька» сирокопчена, сосиски «Віденські»); ПрАТ «ДКХК» (палички оригінальні ТМ «Potato Boom» в асортименті); ПАТ «Комбінат «Придніпровський» (йогурт вітамі­ нізований «Малятко» 2,8% жиру з наповнювачем «абрикос-морква» для дитячого харчування від 8 місяців, сметана 21% жиру (термостатна); ТОВ «Підприємство «Теплотехніка» (апарат елек­ тротепло-акумуляційний (модернізований) АЕТ-ВВ марки «Дніпро»); ПП «ДЗСК «ТехноПрогрес» (калібри шліцові конт­ рольні, прямозубі, калібри різьбові контрольні, калібри еталонні установочні); ПАТ «ІНТЕРПАЙП Новомосковський трубний завод» (труби зварні); ТОВ «ТД «Н’ю-лайн» (спортивне та ігрове облад­ нання, у тому числі для дітей); ТОВ «Дніпромлин» (борошно вищого сорту, папе­ ровий пакет, маса нетто 1,8 кг). Урочисті заходи з нагоди нагородження пере­ можців Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) — «100 кращих товарів Укра­ їни» заплановані на листопад і відбудуться у Києві за участю перших осіб держави. Вітаємо переможців та лауреатів як регіонального, так і загальнодержавного етапів Всеукраїнського кон­ курсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) — «100 кращих товарів України» 2014 року, бажаємо великої творчої наснаги, сміливих ідей та вдалих рішень.

Кооперативи об’єднують сільські родини, навчають основам фермерства

На Дніпропетровщині розширюється мережа молочних кооперативів та сімейних ферм. Нині в області діють 35 кооперативів різних напрямів, 18 з яких молочні. Обласна рада затвердила Програму розвитку молочного скотарства на період до 2015 року. Згідно з Програмою виділяються кошти на придбання молоковозів та охолоджувачів. В області створено вже 7 ферм сімейного типу, ще 20 перебу­ вають у стадії реконструкції і будуть відкриті найближчим часом.

— Кооперативи допомагають лю­ дям організуватися і поліпшити за­ гальний доступ до ринку збуту молока. Членство в кооперативі дає сільгоспви­

робникам ряд переваг: ми об’єднуємо сільські родини, навчаємо їх бізнесплануванню та основам фермерства. У членів кооперативів є можливість проходити безкоштовні тренінги, залу­ чати гранти на підтримку своєї справи, — зазначив голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод. Ще одним поштовхом до розви­ тку кооперативного напряму в регі­

оні став грант у розмірі 200 тис. євро від Єврокомісії в рамках програми «Підтримка регіональної політики України», який цього року отримав П’ятихатський район. Проект задіяв 34 населених пункти району та 853 домогосподарства. Як результат — жителі району отримують можливість реалізовувати молоко за прийнятною ціною і бути конкурентоспроможними на ринку. Для вдалої реалізації проекту спеці­ алісти П’ятихатського району взяли участь у тренінгу, який було організо­ вано на базі підприємств Покровського району — лідера кооперативного руху в області.

Матеріали надані відділом з питань зв’язків з громадськістю та пресою Дніпропетровської обласної ради

Довідково Офіційний організатор конкурсу — Міністерство економічного розвитку і торгівлі України за сприяння обласних державних адміністрацій. Традиційно конкурс проводиться на регіональному та загальнодержавному етапах. Роботи з організаційно-методичного та інформаційного забезпечення конкурсу в Дніпропетровській області проводить ДП «Дніпростандартметрологія» за сприяння Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

новини регіону На Придніпровській залізниці відкрили ще одну меморіальну дошку в пам’ять про загиблого захисника Батьківщини. На гранітній дошці увічнений Олег Коренченко, 23-річний провідник Придніпровської залізниці, який був мобілізований 25 березня нинішнього року для участі в АТО на сході України. Три місяці тому Олег загинув разом з товаришами по службі — бійцями 25-ї окремої Дніпропетровської військово-повітряної бригади, які були на борту літака Іл-76, збитого під час посадки в аеропорту Луганська. А в музеї Дніпропетровського пасажирського вагонного депо з’явилася експозиція, присвячена загиблому захисникові Батьківщини.

Стартував проект підтримки сімей героїв АТО На черговій сесії міської ради було прийнято рішення про надання безкоштовного харчування дітям бійців АТО в комунальних навчальних закладах.

За фактом падіння крана і загибелі людей порушено кримінальну справу

статті передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк від п’яти до восьми років. Власне розслідування проводить і територіальне управління Держгір­ промнагляду в Дніпропетровській області. «Комісія з розслідування групового нещасного випадку, що стався 28 жовтня на будівельному майданчику ТОВ КЦФК« ДНІПРО», розташованому за адресою — вул. Шмідта, 15, встановила, що кран, падіння якого призвело до загибелі чотирьох монтажників, був змонтований на цьому майданчику в травні 2014 року. Після перевірки державним інспектором теруправління Держгірпромнагляду в Дніпропетровській області та усунення виявлених недоліків будівельна площадка в цілому була прийнята в експлуатацію відповідно до чинного законодавства України. Членами комісії спеціального розслідування також встановлено, що в день трагедії керівництво будівельного майданчика ТОВ КЦФК

«ДНІПРО» впустило на територію споруджуваного об’єкта чотирьох осіб, які представилися монтажниками ТОВ ПК «КРАФТ», без відповідальної особи з боку підприємства. Зазначені працівники приступили до виконання робіт підвищеної небезпеки. За попередніми даними, під час нарощування секції вежі крана КБ674-А раптово сталося руйнування монтажної секції крана. Після цього вежа і стріла крана впали на підкранові шляхи разом з працівниками, що перебували на крані. В результаті падіння з висоти всі четверо монтажників отримали смертельні травми. Відомо, що двоє із загиблих були співробітниками ТОВ ПК «КРАФТ». Остаточні обставини та причини нещасного випадку визначить комісія зі спеціального розслідування групового нещасного випадку», — інформує прес-служба територіального управління Держпромнагляду в Дніпропетровській області. Фото з сайта news.meta.ua

Ростіть здорові та щасливі!

407 малюків народилися на Дніпропетровщині з 17 по 24 жовтня 203 хлопчики 204 дівчинки Інформація надана пологовими будинками: КЗ «Новомосковська ЦМЛ» ДОР»; КЗ «Марганецька ЦМЛ» ДОР»; КЗ «Новомосковська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «Дніпропетровська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «Криворізька міська лікарня №7» ДОР»; ПЦ Дніпропетровськ, КЗ «Покровська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «Нікопольський пологовий будинок» ДОР»; КЗ «Дніпропетровська МКЛ №2» ДОР»; «Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром» ДОР»; КЗ «Дніпродзержинська міська лікарня №9» ДОР»; КЗ «Павлоградський пологовий будинок» ДОР»; ОКЛМ.

КП «Автопідприємство санітарного транспорту» передасть у тимчасове користування військової частини №1603 шість автомобілів швидкої медичної допомоги абсолютно безкоштовно, щоб більш оперативно перевозити в медустанови поранених бійців.

Cкрипач зі світовим ім’ям виступив у Дніпропетровську У театрі імені Горького з аншлагом пройшов концерт відомого скрипаля зі світовим ім’ям Дмитра Ткаченка. Дмитро вже не вперше виступає в нашому місті, і цього разу разом із симфонічним оркестром Дніпропетровської філармонії. Український скрипаль — випускник Лондонської музичної академії, який став у ряд з найвідомішими музикантами планети, сьогодні відомий практично в усіх країнах світу. У Дніпропетровську він виконував соло в концерті для скрипки з оркестром №3 і в «Рондокапрічіозо» Сен-Санса. У

Як повідомляють з сектору зв’язків із ЗМI та роботи з громадськістю ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, 28 жовтня, о 14.21, в Службу порятунку «101» надійшло повідомлення про те, що на будівельному майданчику багатоквартирного будинку на розі вулиць Шмідта і Комсомольської в Дніпропетровську сталося падіння будівельного баштового крана. Під час нарощування конструкцій баштового крана КБ-674-А зав­вишки 60 метрів, через порушення будівельниками техніки безпеки при виконанні монтажно-демонтажних робіт, сталося руйнування його конструкції. В результаті падіння крана три людини загинули на місці пригоди, ще один працівник помер у машині швидкої допомоги. Місцеві жителі розповідають, що це вже не перший інцидент з краном на цьому будівельному майданчику. Під час бурі зі шквальним вітром у кінці вересня кран також був повалений і впав, пошкодивши паркан будівництва. Тоді завдяки щасливому випадку ніхто не постраждав. Як повідомляють з відділу зв’язків з громадськістю ГУ МВС України в Дніпропетровській області, слідчим відділом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 272, ч. 2 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою). Санкція зазначеної

Таке рішення було прийняте на 56-й сесії міської ради.

Крім цього, проект передбачає фінансову допомогу сім’ям, які залишилися без годувальників, і усіляку підтримку протягом 2014—2019 років.

Башта і стріла крана впали разом з монтажниками

Найбільше немовля — хлопчик з вагою 4 кілограми 950 грамів і зростом 57 сантиметрів — з’явилося на світ у КЗ «Криворізька міська лікарня №7» ДОР». А найменше маля — теж хлопчик з вагою лише 500 грамів і зростом 28 сантиметрів — народилося у Дніпропетровському перинатальному центрі.

Бажаємо всім новонародженим і їхнім матусям міцного здоров’я та щастя на довгі роки!

3

На потреби АТО передадуть шість автомобілів швидкої допомоги

другому відділенні були виконані поема Штрауса «Дон Жуан» і твори Ріхарда Вагнера. Нагородою стали довгі оплески.

Для об’яв у місті є спеціальні дошки У жовтні цього року на порушників правил благоустрою у Дніпропетровську складено 26 протоколів. Про це повідомили у комунальному підприємстві «Управління контролю за благоустроєм міста». Переважну більшість з них, а саме 19 протоколів, — за розклеювання інформаційної продукції у непризначених для цього місцях (на фасадах будівель, зупиночних павільйонах, електроопорах, деревах, парканах тощо). В управлінні ще раз нагадують, що для розклеювання об’яв та подібних інформаційних листів є спеціальні інформаційні дошки, розміщені на під’їздах житлових будинків. Схему розміщення цих дощок можна дізнатись у районних відділах

Цей день в історії

У Дніпропетровську увічнили загиблого героя АТО

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

комунального господарства. Окрім цього, по декілька протоколів на порушників складено за невідновлення благоустрою після земляних робіт, за самовільне зайняття території та ін. За словами представників управління, першочергово на порушників благоустрою складається припис на усунення порушення. У разі невиконання останнього на порушників чекає штраф, розмір якого на сьогодні становить від 340 до 1700 гривень. Городянам нагаду­ ють, що з питань пору­ шення правил благо­ устрою у Дніпропетров­ ську можна звертатися за адресою: вул. Черво­ на, 22а.

31 жовтня  31 жовтня 1897 року відбулося засідання Катеринославської міської думи. Було виділено 10000 рублів на проект «заключної перебудови Катерининського бульвару». Старі дерева на бульварі зрубали, а на їхнє місце посадили молоді білі акації.

 31 жовтня 1967 року в Дніпропетровську від-

крито монумент Вічної слави. На площі був споруджений 30-метровий монумент, що піднімається над широкою гладдю ріки. Скульптори В. Агібалов, М. Овсянкін, архітектори А. Максименко, Є. Черкасов. На вершині п’єдесталу — статуя Батьківщини-матері із символічним факелом у піднятій правій руці й пальмовою гілкою — у лівій. Внизу три фігури: солдат, партизан і підпільник, біля їхніх ніг — Вічний вогонь.

Борис Дубінін, Ольга ДЮЖИНСЬКИХ, Олексій Логінов, Анелія Сергієнко

Підготувала Марія Горбачова

4

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

Якось несподівано, стрімко, навіть різкувато увірвалася до нас цьогорічна осінь. Після погідного, аж затяжного літа холодні дні з умить опалим листям нині здаються не лише небажаними, а й недоречними. І тільки зорані маслянисточорні ниви та городи, зелені полотна посівів озимини та червоні кетяги калини на загальному тлі свідчать справді про осінь і про завершення сільськогосподарського року.

А. Д. Пучка вітає гаврилян зі святом

На Покровщині звикли його проводжати з почестями, аби після зимових канікул з новими силами й ще більшим натхненням та відповідальністю розпочати новий трудовий сезон. А в гаврилян, до того ж, досі живе традиція разом з підбиттям підсумків урочисто, всією громадою проводжати на пенсію своїх односельців. Цього року їх було чимало: водій, акумуляторник, майстер з ремонту автомобілів Петро Безкоровайний, колишній соліст симфонічного оркестру, директор сільського Будинку культури Олександр Усов, різноробоча Ганна Молчанова, лаборант, свинарка Надія Підгола, Григорій Малишко, Яків Кулага та інші — всього 18 добросовісних працівників, кожен з яких отримав у подарунок, крім оплесків, море квітів, пісень, ще й по плазмовому телевізору. Цього разу на свято знову назбиралося стільки людей, що, як кажуть у народі, яблуку ніде впасти. Аякже, стільки всього можна було побачити й почути: невід’ємний атрибут урочистостей — захоплюючі мелодії у виконанні народного духового оркестру Гаврилівського СБК, розваги для дітей — надувна гірка, батут і солодка вата, благодійна акція задля допомоги військовим — ярмарок-продаж кулінарних виробів-шедеврів місцевих умільців (школярів та їхніх батьків), виставка чудових робіт місцевих вишивальниць, чомусь рідкість для сьогодення

Зворушлива мить вітань...

О. П. Галчанський та В. І. Сердюк біля вирощених власноруч диво-буряків

з його технічними можливостями — документальний фільм про будні земляків, трудівників полів і ферм... І, звичайно ж, великі підсумки з великим концертом на честь сільських трударів, що відбулися після вшанування пам’яті загиблих у минулій і сьогоднішній війнах за свободу рідної землі, та вручення короваїв найшанованішим людям. Небувало високий урожай ранніх зернових, а також дорідний соняшник (26,1 ц/га), успішні посів озимих культур та підготовка грунту до весняних робіт, хороші результати в тваринницькій галузі, постійне зміцнення соціальної інфраструктури села дають усі підстави не сумніватися ні в мудрому керівництві генерального директора ТОВ «Зоря» Анатолія Пучки, ні в професіоналізмі директора товариства з рослинництва Миколи Михайлюка, ні в організаторських здібностях

Відновлено пільги для передплатників «Зорі»

Передплачуйте і читайте «Зорю» — вашу порадницю і помічницю!

З повагою колектив редакції газети «Зоря»

спеціалістів і керівників середньої ланки, ні в самовідданості хліборобській справі десятків, сотень звичайних працівників полів і ферм, ні в материнській турботливості профспілкового лідера Світлани Костюченко. Бо саме вони заслуговують найбільше поваги. Бо саме вони створюють ті блага, що визначають рівень благополуччя людей, і саме вони годують усю державу. І саме їм, працівникам товариства і ветеранам сільгоспвиробництва низько вклонився за натхненну працю, підтримку багатьох ініціатив, планів, починань і практичних справ Анатолій Пучка, на їхню честь пролунали численні вітання з успішним завершенням сільськогосподарського року від гостей свята й артистів сільської сцени, в тому числі й від редакції нашої газети. Людмила ФЕДОРЕНКО Покровський район

Сергей Теодорович, председатель Федерации футбола Днепропетровска, спортивный журналист:

— Я постоянно читаю «Зорю», ведь в ней много интересной и познавательной информации. Например, недавно очень полезной оказалась статья о новшествах вступительной кампании. В Интернете писали об этом, но кратко, а в «Зоре» разложили все по полочкам — от и до. В газете мне нравятся развернутые интервью с людьми, которые состоялись в жизни и профессии — политиками, людьми культуры и искусства, спортсменами. Читаю исторические очерки. Из «Зори» узнаю новости города и области, которые публикуются всегда оперативно. Я с интересом следил за развитием акции «Днепр» — чемпион!» Журналистам удалось откопать много фактов из того времени, которые ранее были неизвестны даже самым внимательным болельщикам. Хорошо, что вспомнили о знаменитых спортсменах,

которые приносили «Днепру» победу. Также мне нравится рубрика песен, которую ведет Дмитрий Кравченко. Вместе с детьми читаем детскую страничку, в частности — познавательные рассказы на украинском языке. Так что, можно сказать, «Зорю» читаем всей семьей.

З «Зорею» дружу все життя Шановна редакціє! З Вашою «Зорею» я дружу все життя, скільки себе пам’ятаю: спочатку батьки виписували цю газету, а потім — я сама. Цікаві, корисні й пізнавальні матеріали із життя міст і сіл Дніпропетровщини, поради, консультації для молодих людей і пенсіонерів. Економічні і спортивні новини. Музична сторінка навіює спогади про веселу безтурботну юність. Листи з пошти Олени Десятерик допомагають оди-

Передплатити газету «Зоря» ви можете:

ноким людям: одним знайти свою половинку, а іншим — не зневірятися, легше переносити життєві негаразди, мріяти про краще майбутнє, забуваючи про вік. А дитяча сторінка «Даринка» — наш постійний гість на уроках в початкових класах, де я працюю вчителем. Дякую Вам за Вашу працю. Успіхів і процвітання «Зорі». З повагою Валентина Степанівна Єфремова Софіївський район

:

ефонами

!

 у кожному поштовому відділенні (сторінки 7 та 8 в Каталозі періодичних

Шановні читачі! Газета «Зоря» — одне з найстаріших і шанованих періодичних видань області. Вона має багаторічну цікаву історію, яка починається з квітня 1917 року. І завжди «Зоря» впевнено крокує в ногу з часом. Усе це завдяки вам — нашим читачам! На жаль, навесні цього року через обставини, що склалися на той період, і скрутне матеріальне становище редакція «Зорі» була змушена тимчасово на друге півріччя 2014 року скасувати пільгові передплатні індекси та підвищити вартість передплати. Ми вдячні вам за розуміння і за те, що ви залишилися з нами. Зі стабілізацією становища та зважаючи на ваші численні звернення, керівництво газети прийняло рішення про відновлення пільгових передплатних індексів та зниження передплатної вартості на 2015 рік. Тож «Зоря» сьогодні має найнижчу вартість передплати. Ми сподіваємося, що й надалі ви залишитеся з улюбленою «Зорею». А колектив редакції докладе максимум зусиль для того, щоб з кожним номером наша газета ставала ще цікавішою і змістовнішою.

Читайте «Зорю» разом з нами

Всією громадою гавриляни відсвяткували «Зорю» читаем завершення сільськогосподарського року всей семьей!

а тел Довідки з

83-73, 8 3 ) 2 (056 0-54-15 3 6 7 6 0

видань Дніпропетровської області на 2015 рік)

 у відділі передплати редакції газети «Зоря» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7, кімната 614  на сайті www.zorya.org.ua

Пільгові індекси для ветеранів та пенсіонерів ВАРТІСТЬ ПЕРЕДПЛАТИ НАЙНИЖЧА — 4,90 грн.

Iндекс «Зоря»-область»

89656 Для пенсіонерів пільгова

Iндекс «Зоря»-город»

89658 Для пенсіонерів пільгова

Періодичність

1 міс.

3 міс.

6 міс.

12 міс.

середа

4,90 грн.

14,10 грн.

26,55 грн.

51,90 грн.

середа

6,10 грн.

17,70 грн.

33,75 грн.

66,30 грн.

середа, п’ятниця

7,60 грн.

22,20 грн.

42,75 грн.

84,30 грн.

61141 Для індивідуальних передплатників 89661 Для індивідуальних передплатників середа, п’ятниця

13,60 грн.

40,20 грн.

78,75 грн. 156,30 грн.

08785 Для підприємств та організацій

15,90 грн.

47,10 грн.

92,55 грн. 183,90 грн.

35380 Для індивідуальних передплатників 91324 Для індивідуальних передплатників 89657 Для пенсіонерів пільгова

! *

Кожен передплатник

89659 Для пенсіонерів пільгова 89660 Для підприємств та організацій

один раз на півроку може безплатно* подати оголошення про купівлю або продаж, привітати близьку людину чи висловити співчуття.

вартість оголошення 0,01 грн.

середа, п’ятниця

Ціни подано з урахуванням послуг Укрпошти

Всі, хто передплатив газету «Зоря» на весь 2015 рік, або на півроку газету, яка виходить двічі на тиждень, мають право взяти участь у щорічному традиційному розіграші призів серед передплатників, який відбудеться у січні 2015 року. Для участі в конкурсі просимо надсилати до редакції в конвертах з чітко вказаною адресою передплатника копію квитанції про оплату. На копії квитанції обов’язково вкажіть свій контактний телефон. Бажаємо удачі та сподіваємося, що ви і надалі залишитеся з улюбленою «Зорею»!

Передплата на «Зорю» не закінчується ніколи!

Димитриевская суббота —

особый день поминовения усопших Во имя Отца и Сына и Святого Духа! Святая церковь за каждой Божественной литургией поминает всех усопших отцов и братьев наших. Но есть еще и особые дни, в которые по церковному уставу положено совершать поминовение усопших.

Азы православия

Димитриевская суббота, бывшая первоначально днем поминовения православных воинов, установлена великим князем Димитрием Иоанновичем Донским. Одержав знаменитую победу на Куликовом поле над Мамаем 8 сентября 1380 года, Димитрий Иоаннович по возвращении с поля брани посетил Троице-Сергиеву обитель. Преподобный Сергий Радонежский, игумен обители, ранее благословил его на брань с неверными и дал ему из числа братии своей двух иноков — Александра Пересвета и Андрея Осляблю. Оба инока пали в битве и были погребены у стен храма Рождества Пресвятой Богородицы в Старом Симонове монастыре. Впоследствии православные христиане стали в этот день творить память не только православных воинов, за Веру и Отечество жизнь свою на поле брани положивших, но вместе с ними и всех усопших. В заупокойном Евангелии (Ин. 5, 2430), которое читают в храмах в этот день, Господь говорит нам с вами: «Наступает время и настало уже, когда мертвые услышат глас Сына Божия и, услышав, оживут: «Это мы — мёртвые. И настало время нам ожить». И выйдут творившие добро в воскресение жизни, а делавшие зло — в воскресение осуждения». Обратите внимание: добро можно только творить, это всегда творческий процесс, то есть сотрудничество с Творцом. А вот

зло просто делают. Господь, чтобы подчеркнуть это, далее говорит: «Я ничего не могу творить Сам от Себя... ибо не ищу воли Моей, но воли пославшего Меня Отца». Даже Сын Божий ничего доброго не может творить без Отца Вседержителя, тем более мы ничего не сможем. Бог может дать нам творческие силы, которые воскресят наши души. Апостол Павел в этот день говорит нам: «Мертвые во Христе воскреснут... Итак, утешайте друг друга. Наши предки выстояли против сильнейших армий мира. Мы должны вспомнить в Димитриевскую родительскую субботу о том, что мы их потомки. Эта поминальная служба нужна не только им, героям, у Престола Божия предстоящим, но и нам, для того, чтобы восстановить в себе человеческое и христианское достоинство. Именно тех, кто строил и защищал нашу державу, мы поминаем в Димитриевскую родительскую субботу. Ну а нас-то наши потомки как будут поминать? Удостоимся ли мы быть поминаемыми в Димитриевскую родительскую субботу? Совершая сегодня поминовение усопших, нам необходимо и самим серьезно задуматься о жизни вечной. Каждый из нас без исключения, однажды появившись на этом свете, должен непременно покинуть его. И в этом законе Божием нет исклю-

чений. Непрочна и суетна наша жизнь на земле. Ясное и радостное течение ее часто омрачается неожиданными житейскими скорбями и несчастьями. Радости наши смешаны с горем: от богатства недалеко нищета, здоровье ничем не защищено от болезней, самая жизнь в любой момент может пресечься смертью. Время жизни неудержимо и скоротечно, так что и не замечаешь, как пролетают дни. Мысль о нашей участи в будущей жизни должна, казалось бы, больше всего занимать нас. Но как это ни парадоксально, современный человек меньше всего хочет задумываться над вопросом смерти. Самое разительное отличие современной массовой культуры от культуры христианской — в неумении умирать. Человек подходит к порогу смерти, не столько стараясь всмотреться за его черту, сколько без конца оборачиваясь назад и с ужасом вычисляя все возрастающее расстояние от поры своей молодости. Старость из времени «подготовки к смерти», когда «пора о душе подумать», стала временем боя за место под солнцем, за последние «права». Она стала временем зависти. Поэтому сегодня, поминая наших ближних, вспомним и о своей душе, чтобы достойно проводить время земного странствования и дорожить временем, которое Господь отпустил нам. Аминь! Протоиерей Константин ДРОБИТЬКО

Молебен —

молитва о различных житейских нуждах Каждый день в православных храмах по окончании утренних служб священники совершают требы. Одна из самых распространенных — молебное пение (молебен). Что такое молебен? Это краткая, но прилежная молитва о различных житейских нуждах. За Божественной литургией мы слышим прошения о повседневных надобностях, но часто не воспринимаем их как должно из-за глубочайшего мистического содержания литургии. Потребность помолиться «о малом» так, как учил преподобный Амвросий Оптинский — «коротенько, да горяченько», осуществляется нами на молебне. Болеем ли мы — будем служить молебен о недужных. Начинаем ли важное дело — на молебне попросим помощи Божией. Отправляемся ли в путь — выслушаем чин благословения в путешествие. Настал ли день именин

и хочется усердно помолиться своему святому — закажем ему молебен. Начинается ли учебный год, и нашим детям пора в школу — совершим чин благословения на начало учения отроков. Внял ли Господь нашей молитве, и мы хотим вознести хвалу — будем служить благодарственный молебен. Кроме частных молебнов, существуют и общенародные молебные пения. Церковь содержит множество таковых — водосвятный и новогодний; во время безведрия (при ненастье) и бездождия (при засухе); молебны о страждующих от нечистых духов и от недуга пьянства; торжественные чины в первое воскресенье Великого Поста (Торжество Православия) и в Рождество Христово

(в память победы 1812 года)… На молебнах мы обращаемся к Господу Иисусу Христу, Его Пречистой Матери, святым. Благодарственные молебные пения адресуются Господу. Заказывая молебен за свечным ящиком, мы подаем записку с именами тех, за кого (или от кого) он будет совершаться. Порой человек, заказывающий молебен, не дожидается его совершения и уходит из храма, оставляя только записку. Господь приемлет всякую жертву, но намного действеннее помолиться вме-

сте со священником, нежели предоставлять тому умолять за нас Бога. Порой к молебнам добавляют акафисты, каноны. Часто священники, завершая требу, помазуют молящихся освященным елеем, окропляют святой водой. По вере нашей Господь подает Свою помощь весьма скоро после молебна. Поэтому не надо злоупотреблять этим священнодейством, заказывая по одному поводу молебен несколько раз (исключение — молитва о болящих и служение молебнов по обету).

Вопрос священнику

О православной вере Иван: — Может, этот вопрос и не самый главный, но для меня важный. Каждый раз перед едой необходимо молиться и креститься, и я абсолютно понимаю и разделяю, что это не проявление формальности, а реальная благодарность Богу за еду. Когда ешь дома, вопросов нет, можно спокойно прочитать молитву и перекреститься, а когда находишься в кафе, ресторане и т. д., тогда молитву читаю про себя, а перекреститься бывает вроде как бы не к месту в такой обстановке. И еще, молиться и креститься всегда нужно? Например, обедаешь или ужинаешь — понятно, а когда пьешь чай или конфету ешь? Иерей Павел Павличенко: — Да, конечно, православный хри- Креста Господня. Хотя я знаю и свя- выпить чашку кофе, достаточно будет стианин всегда молится перед приемом щенников, которые стараются не при- просто перекреститься самому и осенить пищи. По поводу ресторана или кафе, влекать к себе таким образом внимания крестным знамением напиток. думаю, необходимо креститься перед и не крестятся, когда кушают в кафе. pravoslavie.ua едой и там, мы не должны стесняться Думаю, это неправильно. Перед тем как

С 1 по 7 ноября

Слово священника

православ’я

5

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

Православный календарь 1 ноября — Димитриевская родительская суббота. Прор. Иоиля. Мч. Уара и с ним семи мчч., учителей христианских. Перенесение мощей прп. Иоанна Рыльского.

2 ноября — Вмч. Артемия. Обретение мощей прп. Анастасии, вел. кн. Киевской.

3 ноября — Прп. Илариона Великого. Перенесение мощей свт. Илариона, еп. Меглинского. Сщмч. Дамиана, архиеп. Курского.

4 ноября — Празднование в честь Казанской иконы Божией Матери. Равноап. Аверкия, еп. Иерапольского, чудотворца. Семи отроков, иже во Ефесе.

5 ноября — День постный. Пища с растительным маслом. Апостола Иакова, брата Господня по плоти. Прп. Иакова Боровичского, Новгородского чудотворца. Прп. Елисея Лавришевского.

6 ноября — Мч. Арефы и с ним 4299 мучеников. Иконы Божией Матери «Всех скорбящих Радость». Прп. Зосимы.

7 ноября — День постный. Пища с растительным маслом. Мчч. Маркиана и Мартирия. Прп. Матроны исп.

Именинники 1 ноября — Дмитрий, Иван, Леонид, Михаил, Николай, Павел, Петр, Сергей, Феликс 2 ноября — Александр, Артемий, Герасим, Герман, Иван, Леонид, Михаил, Николай, Павел, Петр, Федор 3 ноября — Аза, Александр, Алексей, Анатолий, Аркадий, Василий, Владимир, Денис, Дмитрий, Захар, Иван, Иларион, Константин, Максимилиан, Николай, Павел, Пелагея, Сергей, Федор, Яков 4 ноября — Александр, Анна, Василий, Владимир, Герман, Григорий, Денис, Елизавета, Иван, Ираклий, Константин, Максим, Николай, Федор 5 ноября — Александр, Афанасий, Владимир, Емельян, Иван, Игнатий, Максим, Николай, Петр, Яков 6 ноября — Алексей, Афанасий, Георгий, Иван, Ираклий, Николай, Петр 7 ноября — Афанасий, Валерий.

Просите и обрящєтє Пресвятую Богородицу перед Ее иконами: 4 — Казанской — о защите Отечества от нападения иноплеменных, об исцелении от различных болезней, от слепоты, о благословении вступающим в брак.

4 — Андрониковской — о помощи в благоустроении города, о разрешении семейных проблем, о даровании чадородия.

6 — Прилукской «Скорбящей» — об исцелении от различных болезней, о помощи в трудных жизненных ситуациях, о даровании надежды и умиротворения.

Календарь венчаний пн

3

вт

4

ср

5

чт

6

пт

сб

вс

1

2

7

Страницу подготовила Ольга ДЮЖИНСКИХ

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

захистимо кожного

Коли маляр може достроково вийти на пенсію З 1980-го по 2000 рік я працювала малярем у будівельному тресті. Чи можу я оформити пільгову пенсію з 50 років? Ірина ЄРЕСЬКО. Дніпропетровськ

Шановна Ірино Яківно, згідно з чинним законодавством, незалежно від місця останньої роботи право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці: за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на вказаних роботах; жінки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на вказаних роботах. Працівники, які мають не

менше половини вказаного вище стажу роботи за Списком №2, набувають права на призначення пенсії на пільгових умовах із зниженням загальновстановленого пенсійного віку на 1 рік за кожних 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи — жінкам. Списком №2 передбачена професія маляра за умови зайнятості на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки. Згідно з Порядком застосування Списків №1 і №2 (Наказ Міністерства праці і соціальної політики України №383 від 18.11.2005 р.) у пільговий стаж зараховується час роботи на відповідних посадах або по професіях незалежно від дати їх внесення до Списків

за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. і за результатами проведення атестації робочих місць умов праці після 21.08.1992 р. Таким чином, 20 років стажу за Списком №2 при дотриманні вказаних вище умов роботи дають вам право на вихід на пенсію в 50 років. Крім того, слід пам’ятати, що при призначенні пільгової пенсії зайнятість на шкідливій роботі має бути повний робочий день, робоче місце повинно бути атестовано, і всі ці факти мають бути документально підтверджені (запис у трудовій книжці, копії наказів про атестацію, уточнююча пільгова довідка).

Стаж медсестри інфекційного відділення Я працювала медичною сестрою в інфекційному відділенні. Чи має бути зарахований в подвійному розмірі цей стаж при призначенні пенсії? Наталя ГРИЩЕНКО. Дніпродзержинськ

Шановна Наталю Денисівно, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 (ст. 60) передбачені пільги по обліку стажу роботи в деяких медичних установах, а саме: робота в період до 01.01.2004 р. в лепрозорних і протичумних установах охорони здоров’я, в установах (відділеннях) по ліку-

ванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини чи хворих СНІДОМ, в інших інфекційних установах (відділеннях) охорони здоров’я, в патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях установ охорони здоров’я, а також у психіатричних установах охорони здоров’я зараховується в стаж у подвійному розмірі.

Таким чином, якщо лікарня (відділення), в якій ви працювали, віднесена до установ охорони здоров’я, а пенсія вам призначена після 15.08.2003 р. (це дата набирання чинності змін в Закон, що передбачає пільги для працівників інфекційних установ), то ви набуваєте права на облік стажу в подвійному розмірі.

Відпустка за власний кошт До досягнення пенсійного віку мені залишився рік. Чи зобов’язаний я на вимогу працедавця брати відпустку за власний кошт? Микола КРАВЕЦЬ. Дніпропетровський район

Шановний Миколо Андрійовичу, Законом України «Про відпустки» передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати: відпусток, що надаються працівникам через суб’єктивне право, що належить їм згідно з законом, тобто в обов’язковому порядку, і відпусток, наданих за погодженням сторін (працедавця і працівника). У випадках, передбачених ст. 25 Закону «Про відпустки», працівникові по його бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. Ст. 26 Закону «Про відпустки» визначено право працівника на відпустку без збереження заробітної плати за угодою сторін. Так, через сімейні обставини і з інших причин

працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником і власником чи уповноваженим ним органом, але не більше ніж 15 календарних днів за рік. Важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження заробітної плати, встановлених статтями 25 і 26 Закону України «Про відпустки», є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках відповідно до пункту 4 статті 9 даного Закону України зараховується в стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Отже, відпустка без збереження заробітної плати, що надаєть-

ся працівникові в обов’язковому порядку, і відпустка без збереження заробітної плати за угодою сторін (ст. 26 Закону) надається лише за бажанням працівника, а не за ініціативи працедавця. Примусове відправлення працівників у відпустку без збереження заробітної плати є грубим порушенням законодавства про працю, за що працедавець в установленому порядку має бути притягнений до відповідальності. Функції державного контро­ лю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі про відпустки, здійснює Державна інспекція України з питань праці і її територіальні органи, куди працівники мають право звернутися за захистом своїх трудових прав.

Доплата до пенсії вдовам учасників Великої Вітчизняної війни Я вдова учасника війни. Чи маю я право на підвищення до пенсії у розмірі 42% прожиткового мінімуму? Софія БЄЛІК. Дніпропетровськ

Шановна Софіє Микитівно, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш незахищених верств населення» від 28.12.2011 р. №1381 доплата до пенсії дружинам померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не вийшли заміж удруге, становить 42% від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, тобто

з 01.12.2013 р. — 398,58 грн.

(949 х 42%). Доплата до пенсії дружинам померлих учасників війни і бойових дій, партизан і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва і з інших причин, які не вийшли заміж удруге, становить 12% від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, тобто з 01.12.2013 р.

— 113,88 грн. (949 х 12%).

Таким чином, право на підвищення пенсії у розмірі 42% прожиткового мінімуму мають лише вдови інвалідів Великої Вітчизняної війни. У вашому випадку розмір підвищення становитиме 12% прожиткового мінімуму, але лише за умови, якщо ваш покійний чоловік був визнаний за життя інвалідом від загального захворювання, трудового каліцтва або з інших причин.

Äîðîã³ ÷èòà÷³! Íà ñòîð³íêàõ «ïåíñ³îíåð Ïðèäí³ïðîâ’ÿ» òà «Çàõèñòèìî êîæíîãî» âè îäåðæèòå â³äïîâ³ä³ íà âàø³ çàïèòàííÿ. Àëå â³äïî­â³äíî äî çàêîíîäàâñòâà ïðî çâåðíåííÿ ãðîìàäÿí ôàõ³âö³ äåðæàâíèõ ­óñòàíîâ, ­êîìóíàëüíèõ ³ ïðèâàòíèõ ï³äïðèºìñòâ íàäàþòü â³äïîâ³ä³ ïðè íàÿâíîñò³ ïîøòîâî¿ àäðåñè çàÿâíèêà. Òîæ, áóäü ëàñêà, âêàçóéòå ­çâîðîòíó àäðåñó (ó ãàçåò³ íå äðóêóºòüñÿ)! Ïèø³òü íà àäðåñó: ðåäàêö³ÿ ãàçåòè «Çîðÿ», âóë. Æóðíàë³ñò³â, 7, ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê, 49051. Êîíòàêòíèé òåëåôîí: (0562) 27-16-52. Ëþäìèëà ÌÀÑËÎÂÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê

запитували — відповідаємо

Роз’яснюють фахівці ПФУ

6

ЗОРЯ

Чому відмовили в північному стажі Я народилася і працювала в Красноярському краю. При призначенні пенсії мені було відмовлено в заліку стажу в полуторному розмірі. Чи правильне рішення Пенсійного фонду, адже це місцевість, прирівняна до районів Крайньої Півночі?

Катерина КУШИК. Нікопольський район

Шановна Катерино Петрівно, згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» період праці до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцбергені враховується в страховий стаж у порядку і на умовах, передбачених законодавством, яке було чинним до 1 січня 1991 року. Так, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 р. працівникам, що переводяться, направляються або запрошуваним на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладання ними трудових договорів про роботу в цих районах надаються

додатково такі пільги: зараховується один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на здобуття пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, передбачені вище, надаються також особам, прибулим в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, за власною ініціативою і які уклали термінову трудову угоду про роботу в цих районах. Таким чином, право на облік стажу в полуторному розмірі набувають лише вказані категорії працівників — переведені, направлені, запрошені на роботу в райони Крайньої Півночі з інших місцевостей або прибулі за власною ініціативою і котрі уклали терміновий трудовий договір.

Військовий пенсіонер має неповнолітню дитину Чи маю я право на надбавку на неповнолітню дитину, якщо розлучений з її матір’ю і сплачую аліменти? Михайло БАХАРЄВ. Дніпропетровськ

Шановний Михайле Михайловичу, відповідно до п. «а» ст.

16 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби і деяких інших осіб» непрацюючим пенсіонерам, що мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї, які належать до осіб, які забезпечуються пенсією через втрату годувальника (ст. 30), до пенсії за вислугу років нараховується надбавка — на кожного непрацездатного члена сім’ї у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Згідно зі ст. 30 вказаного Закону непрацездатними членами сім’ї вважаються діти, що не досягли 18 років. Таким чином, для вирішення питання надбавки на непрацездатного члена сім’ї необхідно через районне управління Пенсійного фонду України за місцем проживання надати такі документи:

- заяву-зобов’язання; - копії свідоцтва про народження, паспорта, ідентифікаційного номера дитини; - довідку про навчання дитини або довідку з дошкільної установи; - копію свідоцтва про шлюб (про розлучення); - довідку уповноважених органів за місцем проживання про склад сім’ї; - довідку уповноважених органів по місцю проживання дружини про склад сім’ї; - довідку про неодержання пенсії чи надбавки на дітей батьками в ПФ за місцем реєстрації; - довідку про неодержання соціальних виплат на дітей батьками в УПСЗН за місцем реєстрації; - копії паспорта, трудової книжки пенсіонера; - довідку з Єдиного держреєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.

Ідентифікаційний номер можна внести до паспорта Знаю, що при відмові від ідентифікаційного номера ставиться відмітка в паспорті. А чи можна внести до документа ідентифікаційний номер, щоб не носити ще й довідку про його присвоєння? Євген ГУЗЕНКО. Вільногірськ

Шановний Євгене Станіславовичу, всі громадяни мають право внести до свого паспорта номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер). Кожний українець за власним бажанням може це зробити у будь-який час. Для цього потрібно звернутися до податкової інспекції за місцем проживання з відповідним проханням. Відмітка проставляється на сьомій, восьмій чи дев’ятій

сторінці паспорта. Така законодавча норма направлена на поліпшення обслуговування платників податків. У першу чергу, вона стане корисною тим, хто вирішив звернутися до послуг банківських установ, наприклад, за відкриттям чи закриттям рахунку. За наявності відмітки в паспорті банк зможе ідентифікувати особу без документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб в Державному реєстрі.

Áåçïëàòíà ïåðâèííà ïðàâîâà äîïîìîãà Головним та територіальними управліннями юстиції Дніпропетровської області забезпечується надання безплатної первинної правової допомоги громадянам України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, стосовно їх прав та обов’язків, безпечного переміщення, шляхів розв’язання соціально-побутових проблем. Надання вказаної допомоги здійснюється під час роботи громадських приймалень та офісів з надання безплатної первинної правової допомоги в порядку, встановленому законодавством. Інформацію про роботу громадських приймалень та офісів з надання безплатної первинної правової допомоги територіальних управлінь юстиції Дніпропетровської області ви можете отримати на офіційному веб-сайті Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (http://www.obljust.dp.ua/) в рубриці «Прийом громадян» у підрубриці «Громадські приймальні» (http://www.obljust.dp.ua/).

акцент

ЗОРЯ

Дети на дороге

Офіційно

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

Статистика свидетельствует, что именно во время каникул возрастает риск получения детьми травм в результате дорожно-транспортных происшествий. Как сообщают из отдела профилактической работы УГАИ в Днепропетровской области, с начала этого учебного года на дорогах нашего региона в ДТП погибло 7 детей и еще 67 — получили травмы различной степени тяжести. Несмотря на очень юный возраст, дети показали хорошие знания правил перехода проезжей части дороги, сигналов светофора, правильно рассказывали, где им разрешено кататься на велосипедах и самокатах. Операция «Школьный автобус» Особое внимание было уделено проведению профилактических мероприятий в трудовых коллективах предприятий общественного транспорта, направленных на обеспечение безопасности детей при перевозке их автобусами. Были обследованы все 312 маршрутов движения школьных автобусов, а также все автобусы, задействованные для регулярных перевозок детей в школы и обратно. При этом было выявлено всего 10 случаев не полностью укомплектованных автобусов и два случая, когда водители перевозили детей на технически не полностью исправных машинах. Других нарушений в подготовке техники и правил перевозки детей выявлено не было. Кроме того, сотрудниками Госавтоинспекции проводилась широкая целенаправленная разъяснительная работа среди всех участников дорожного движения при помощи каналов регионального телевидения, радио, печатных изданий, Интернет-ресурсов и наружной рекламы, а также раздачи разъяснительных листовок при личных беседах с водителями транспортных средств непосредственно на дорогах области. Осенняя дорога опасна всегда Учитывая то, что во второй половине осени ухудшаются дорожные условия: дождь, туман, слякоть, заморозки и, как следствие, мокрое и скользкое дорожное покрытие — все это усложняет управление автомобилем. Кроме того, часто родители сами пренебрегают правилами безопасной перевозки маленьких пассажиров: перевозят их на переднем сиденье, что категорически запрещено правилами, забывают пристегивать их ремнями безопасностями, не говоря уж об установке специального детского кресла.

— Госавтоинспекция просит водителей быть особенно осторожными во время движения мимо школ, детских садиков, игровых и спортивных площадок, парков, скверов, а также во время появления возле проезжей части маленьких пешеходов. Поведение ребенка предсказать практически невозможно, поскольку он может неожиданно выбежать на дорогу. Во дворах двигайтесь с минимальной скоростью, не выше 10 км/ч, будьте предельно внимательны при выполнении любых маневров во внутриквартальных проездах и при проезде пешеходных переходов, — подчеркнула старший инспектор отдела профилактической работы УГАИ в Днепропетровской области подполковник милиции Ирина Снитько. Дети очень подвижны и импульсивны, большинство из них просто не умеют предусматривать опасные ситуации и правильно оценивать дорожную ситуацию. Водители, помните, что на дороге «чужих» детей не бывает, и каждый из вас в ответе за жизнь любого ребенка на дороге! Подготовил Алексей ЛОГИНОВ

ІнформацІя в номер

авариях. Педагогам были доведены статистические данные о количестве ДТП по вине и с участием несовершеннолетних детей, составлены планы совместной профилактической работы на нынешний учебный год. Перед началом учебного года в школах области было обновлено и оборудовано 980 уголков дорожной безопасности и 65 учебных автоплощадок. В дошкольЧто показал профилактический рейд? ных детских учреждениях установлено 657 уголков дорожной безопасности и Традиционно, с 20 августа по 20 сен- оборудована 21 учебная автоплощадка. Возле школ и дошкольных учебных тября, ГАИ проводила профилактический рейд «Внимание! Дети на дороге!». заведений области установлено 553 доЗа время проведения этой рейдовой рожных знака, обновлено 20 участков операции на дорогах Днепропетровской пешеходного ограждения, нанесено 324 области произошло 47 дорожно-транс- зоны дорожной разметки «Пешеходный портных происшествий, в которых три переход», оборудовано 14 устройств приребенка погибли и 53 — получили трав- нудительного снижения скорости движемы различной степени тяжести, рас- ния «лежачий полицейский». Кроме того, в первый месяц учебного сказали корреспонденту «Зори» в отделе профилактической работы УГАИ года, пока дети еще не адаптировались к в Днепропетровской области. При этом условиям ежедневных походов в школу и по вине самих детей (внезапный выход домой, на участках улиц, непосредственребенка на проезжую часть или ката- но находящихся возле школ, постоянно ние на велосипеде по дорогам общего несли службу наряды дорожно-патрульпользования) произошло 11 ДТП, в кото- ной службы ГАИ. Офицеры Госавторых один ребенок погиб и 12 детей были инспекции участвовали в проведении травмированы. Наибольшее количество уроков, рассказывая ребятам об опастаких происшествий произошло в двух ностях, подстерегающих их на дорогах, крупнейших городах Приднепровья: в и о правилах безопасного поведения на Днепропетровске — 16 ДТП, в Кривом улицах с интенсивным автомобильным движением. Принимали они участие Роге — 9. Многолетняя статистика проведе- также и в родительских собраниях, нания подобных рейдов показывает, что поминая о необходимости каждый день количество дорожно-транспортных про- проверять знания элементарных правил исшествий с участием наших малень- безопасности у детей. И главное — не ких сограждан и их тяжесть остаются показывать детям дурного примера попрактически на одном уровне. С одной ведения на дороге. Например, перехода стороны, количество пострадавших детей улицы в неположенном месте или на не растет, но с другой стороны, нет и по- запрещающий сигнал светофора. Сотрудники УГАИ в области посезитивной динамики снижения детского дорожно-транспортного травматизма в тили среднюю школу №35 ДнепропеДнепропетровской области, что не может тровска, где провели конкурс рисунка не удручать, ведь за каждым таким слу- под девизом «Детям — безопасное дочаем боль и страдание детей или, хуже рожное движение!» для первоклассничего не бывает, невосполнимая горечь ков, рисовавших вместе с родителями и первой учительницей, то, как они виутраты ребенка. дят безопасное поведение на дороге. А Безопасности на улицах надо учить затем первоклашки вместе командой «с младых ногтей» юных инспекторов движения (ЮИД) этой школы путешествовали по азбуке Тем не менее сотрудники ГАИ прово- Правил дорожного движения, закрепляя дят постоянную работу по профилактике при помощи рисунков азы безопасного детского дорожно-транспортного травма- поведения на дороге. А чтобы лучше тизма. В частности, в августе они прини- закрепить свои знания, малыши промали участие в совещаниях педагогов, на смотрели тематические мультфильмы которых были рассмотрены проблемные «Азбука безопасности от Смешариков». вопросы по предупреждению гибели и Напоследок каждый малыш получил получения детьми травм в дорожных памятки от ГАИ. Тематические уроки «Азбука дорожного движения» с привлечением отрядов ЮИД были проведены и в дошкольных учреждениях области. Так, 28 августа в детском саду №260 Кривого Рога состоялось торжественное открытие детской площадки для проведения практических занятий по изучению Правил дорожного движения Украины. Сотрудники ГАИ провели с малышами различные конБезопасности на улицах надо учить «с младых ногтей» курсы на знание ПДД. Поэтому Госавтоинспекция обращает внимание водителей на то, что в школах начались осенние каникулы, которые в этом году продлятся не одну, а две недели. А это означает, что на улицах стало больше детей. Увлекаясь играми, наши юные граждане нередко забывают об осторожности, поэтому взрослым надо быть в этот период особо внимательными.

7

Про захист економічної конкуренції

Адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 29.07.2014 року № 54/01-14/05-14 у справі № 12/05-03-6/14, яким: 1. Дії товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС» (код ЄДРПОУ 19098332) щодо подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню на вимогу від 13.06.2013 року № 1958/44/05-13 визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом чотирнадцятим статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

2. Відповідно до абзацу першого частини п’ятої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначеному у п. 1 резолютивної частини рішення, на товариство з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС» (код ЄДРПОУ 19098332) накладено штраф у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Іноземний дохід громадянина України та Угода про уникнення подвійного оподаткування Оподатковуваний за кордоном іноземний дохід громадянина України (заробітна плата) не оподатковується в Україні згідно з нормами Угоди про уникнення подвійного оподаткування. Такий дохід має бути обов’язково задекларований в Україні, одночасно фізична особа має право після подання підтверджуючих документів на зарахування сум податку, сплаченого з такого доходу за кордоном, в рахунок зобов’язань, визначених відповідно до норм Податкового кодексу України. Такі документи мають бути переведені з іноземної мови, а також на довідці має бути проставлений апостиль, оскільки між урядами України та Німеччини укладено Угоду про уникнення подвійного оподаткування.

Податкова звітність в електронному вигляді без головного бухгалтера У разі виникнення змін в облікових даних платника податків щодо осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи (відокремлених підрозділів юридичної особи), такому платнику податків необхідно: • подати до контролюючого органу в 10-денний термін із дня виникнення змін в облікових даних платників податків реєстраційну заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни» з відомостями щодо осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського (податкового) обліку; • до моменту подання наступної електрон­ ної звітності скасувати посилений сертифікат відкритих ключів, що був отриманий на головного бухгалтера, посада якого вакантна. Для скасування сертифіката ключа заявник зобов’язаний подати до АЦСК ІДД Міндоходів або відокремленого пункту реєстрації письмову заяву встановленого зразка, засвідчену його особистим підписом. Якщо заявником є юридична особа, заява засвідчується підписом уповноваженого представника та печаткою юридичної особи. До призначення нового головного бухгалтера електронні цифрові підписи (ЕЦП) посадових осіб платника податків будуть накладатись у такому порядку: • першим — ЕЦП керівника: • другим — ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська

Захоплення

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

Современным модницам несказанно повезло… Раньше они имели возможность украшать себя разве что только золотом и драгоценными каменьями, которые, понятно, далеко не всем по карману. Нынче любительницам украшений предлагаются изделия из материалов, которые еще несколько лет назад им и не снились, — например, глины или валяной шерсти… Разнообразие современных «подручных средств» для брошей, колье и прочих атрибутов дамских туалетов оказалось на руку и многим нашим соотечественникам, готовым и угождать себе, модницам, и тешить собственную душу приносящим удовольствие творчеством…

Колье и броши из валенок Жительницу Днепропетровска Оксану Иванцову часто можно увидеть на выставках изделий ручной работы — но не в числе посетителей, а в ряду мастеров, показывающих товар лицом. От товара же глаза разбегаются… Неужели все это можно сотворить из материала, который ранее шел разве что на производство валенок? С этого вопроса корр. «Зори» и начала беседу с Оксаной Иванцовой. Ольга Гречишкина

— Оксана, так что же можно создать из валяной шерсти?

— Да все что угодно…Юбки, сумки, палантины, перчатки, чехлы для телефонов и планшетов, пояса, бусы, броши…И этот ряд можно продолжать и продолжать…

— Известно, что валяная шерсть — материал новый, только несколько лет назад появившийся в обиходе рукодельниц. Как вы с ним «нашли друг друга»?

— Предыстория нашего «знакомства» такова. Как и многие девочки, в детстве я занималась рукоделием. Вдохновляла на творчество бабушка, которая умела и шить, и вязать, и вышивать, и даже прясть — в ее доме была самая настоящая прялка. Однако серьезно никаким видом рукоделия не увлеклась — очевидно, ни одно из них не зацепило. Поступила в днепропетровский университет на экономическую кибернетику, родила сына, потом «сидела дома» до той поры, пока он не пошел в школу. Рукодельничала потихоньку — для себя и семьи, однако ни шитье, ни вязание не захватывали так сильно, чтобы хотелось окунуться в такое творчество с головой… Когда сын пошел в школу, нашла работу в офисе. Именно старший ребенок (у меня есть еще и дочка), пусть и косвенным образом, но помог мне обрести хобби, которое позволяет творить с великим удовольствием и неимоверным наслаждением.

— И как же это произошло?

— Несколько лет назад моя университетская подруга заявила мне: дескать, наши дети подросли, стали самостоятельными и, значит, высвободили кучу свободного времени, которое призывает правильно распорядиться им. Так случилось, что в период наших раздумий по поводу того, как умно и эффективно заполнить готовую образоваться брешь в нашем жизненном расписании, третья наша подруга обнаружила в торговом центре выставку изделий из валяной шерсти. И, совершенно очарованная ими, указала нам на эту выставку. Действительно, работы понравились — однако понравься они до конца, без каких-либо компромиссов, возможно, я бы купила парочку изделий — и была удовлетворена и не предприняла бы никаких шагов по освоению этого вида искусства. Однако к работам были какие-то интуитивные претензии, захотелось сделать лучше… В общем, мы нашли объявление о мастер-классе по производству изделий из валяной шерсти и прошли урок… И я сразу же поняла: это мое! Необыкновенное, доселе неведомое рукоделие пришлось по душе и подруге. Поэтому мы

Анонс

8

ЗОРЯ

З 6 по 11 листопада

Тиждень українського кіно на підтримку Олега Сенцова у Дніпропетровську! З 6 по 11 листопада у кінотеатрі «Правда-кіно» (пр. імені Газети «Правда», 86) у рамках Тижня українського кіно глядачі зможуть побачити найкращі українські фільми, що стали учасниками міжнародних кінофестивалів останніх років: «Гамер», «Молитва за гетьмана Мазепу», «Істальгія», «Трубач», «Параджанов», а також альманах короткометражної документалістики «Вавилон’13». Усі фільми демонструються українською мовою. Зібрані від продажу квитків кошти підуть на оплату послуг адвокатів Олега Сенцова, робота яких наближає нас до повернення українського режисера на батьківщину, а також на допомогу родині митця, у якого вдома в Криму залишились двоє дітей. Олег Сенцов був активістом Автомайдану і підтримував рух за єдину Україну в Криму, за що був ув’язнений за звинуваченням у тероризмі. Наразі Олег перебуває у московському СІЗО. Наступне засідання суду заплановано на початок 2015 року. Найбільшу підтримку режисер отримує від простих громадян України, небайдужих до його долі та долі інших патріотів країни, і саме завдяки Тижню українського кіно. Тому чекаємо всіх патріотично налаштованих дніпропетровців на благодійних показах у кінотеатрі «Правда-кіно» з 6 по 11 листопада.

Дивись українське! Початок сеансів о 18.30. Довідки та бронювання квитків за тел.: 371-42-02; (093) 347-37-56.

Програма заходу:

решили на этом прекратить поиски себя в искусстве, хотя планировали целую зиму посвятить прохождению самых разных мастер-классов. Первый, что называется, стал попаданием в десятку.

— И как далее складывалась ваша жизнь в искусстве валяния?

— Мы ушли в Интернет и начали осваивать производство разных видов изделий, начав, естественно, с цветка — одного из самых простых в изготовлении. Хотя и здесь есть свои «высоты», которые с наскоку не возьмешь. Например, трудоемкая хризантема.

— Известно, что многие делающие свои первые шаги мастера начинают с приношения даров своим друзьям и близким. Не ошибусь, если предположу: так было и у вас?

— Да, свои первые цветы-броши мы раздаривали подругам, которые надевали их на работу в офисы, пробуждая интерес коллег своего же, женского пола. Сильная половина человечества такие «штучки» не замечает, а вот «наша сестра» к ним неравнодушна. Так мы обретали первых клиенток.

— Трудно далось освоение непростого ремесла?

— Отвечу словами героини из «Служебного романа»: ничего нет невозможного для человека с интеллектом… Другое дело, что это искусство — простите за банальность — не знает пределов совершенства. Оно позволяет фантазировать и материализовывать рожденный в голове образ и, случается, видоизменять его уже в ходе работы. Случается, идеи «подбрасывают» и заказчицы или посетительницы выставок, когда обсуждают наши изделия.

— Можете ли сказать о том, что вашими поклонницами являются женщины определенного склада характера, вкуса?

— Да, наверное, хотя их вряд ли можно систематизировать. Скажем так — нас любят неординарные, не боящиеся выделиться из толпы женщины, имеющие собственное и зачастую совпадающее с нашим представление о красоте, стиле… Те, кто уже останавливается у нашего прилавка, — потенциальные покупательницы. Равнодушные к таким изделиям просто проходят мимо.

— Вы реализуете свои работы на выставках?

— Да, больше негде. В некоторых днепропетровских магазинах существуют отделы изделий ручной работы, однако их хозяева устанавливают такие высокие наценки, что изделия перестают быть конкурентоспособными и по цене становятся сопоставимыми едва ли не с музейными ценностями. И начинают, как те, пылиться на магазинных полках. Можно, конечно, продать их, снизив до минимума «родную» цену,

однако тогда теряется смысл нашей деятельности. Ведь мы, в конце концов, не альтруисты и хотим, помимо морального удовлетворения, получать и материальное. Потому и участвуем в самых разных городских выставках и ярмарках, которые являются оптимальной формой реализации наших изделий. Правда, в последнее время все чаще посматриваем на Киев с его частыми фестивалями hand made.

— Однако надеяться на то, что на ярмарки забредут почитатели вашего таланта и, значит, потенциальные покупатели — занятие, не очень сулящее успех…

— Мы просим номера телефонов у своих покупателей и перед началом работы выставок рассылаем SMS. Многие приходят, потому что уже почувствовали, какое это удовольствие — подчеркивать свою индивидуальность, обладать изюминкой, подобной которой нет ни у кого…

— Ассортимент ваших изделий, действительно, заставляет вспомнить известное изречение: нет ничего невозможного для человека с интеллектом… Но есть ли то, за что вы пока медлите браться?

— Конечно. И не потому, что опасаемся, что не получится. Просто реально оцениваем возможности наших покупательниц и соизмеряем цены наших изделий с покупательской способностью наших соотечественниц. Потому и не беремся за масштабные и трудоемкие изделия, ибо их себестоимость сделает невозможной их покупку. А мы, в первую очередь, ориентируемся на рынок.

— Дух захватывает от красоты работ. Чтобы сотворить такие «необыкновенности», нужно ли обладать даром художника или достаточно старательности и терпения?

— Ну, думается, одного терпения маловато будет… Здесь требуется чувство вкуса, стиля, тогда и изделие получится неординарным, ярким. Понятно, что дар художника здесь более чем кстати, однако если его нет, не трагедия. Творить можно и без него.

— Оксана, вы совмещаете работу в офисе с творчеством. Не думали ли полностью посвятить себя любимому делу? Иными словами, превратить хобби в профессию?

— Не думаю, что в этом есть резон. Творчество потому приносит огромное удовольствие, что не является необходимостью, единственным источником добывания средств к существованию. Основная работа в офисе позволяет сделать паузу в творчестве, осмыслить будущее изделие и предвкушать его. Потому для офиса — будни, а для творчества — выходные и праздника. Да оно само и есть праздник.

ГАМЕР

ПАРАДЖАНОВ

Країна: Україна, 2012 Хронометраж: 92 хв. Жанр: драма Режисер: Олег Сенцов У ролях: Владислав Жук, Олександр Федотов, Жанна Бірюк У невеликому місті живе хлопець, його звати Косс, він — геймер. Косс не ходить на навчання, має конфлікти з мамою, його люблять фанати, він багато тренується та бажає стати найкращим. Нарешті від їде на чемпіонат світу та посідає там друге місце. Косс вертається додому героєм, але чи так він все це собі уявляв?

Країна: Україна, Франція, Вірменія, Грузія, 2013 р. Хронометраж: 95 хв. Жанр: байопік Режисер: Серж Аведікян («Лаючий острів»), Олена Фетісова У ролях: Серж Аведікян, Юлія Пересільд («П’ять наречених», «В тумані»), Карен Бадалов Сергій Параджанов — один з найвеличніших кінорежисерів ХХ століття, геній і провокатор — знімає великі фільми, які приносять йому міжнародне визнання. Зухвала поведінка режисера призводить до конфлікту з радянським тоталітарним режимом. Але незламна любов до краси і свободи надихають творити, незважаючи на підступи КДБ і заборону роботи в кіно.

МОЛИТВА ЗА ГЕТЬМАНА МАЗЕПУ Країна: Україна, 2002 р. Хронометраж: 144 хв. Жанр: історичний Режисер: Юрій Іллєнко У ролях: Богдан Ступка, Людмила Єфименко, Микита Джигурда Фантасмагоричні сни історії про кривавий бенкет трьох великих примар європейської культури: Петра І, Карла ІХ та гетьмана України Мазепу на полі Полтавської битви 1709 року. Сліпучі візії Любові, Смерті та Анафеми Мазепи, що назавжди змінили історію Східної Європи.

ТРУБАЧ Країна: Україна Хронометраж: 80 хв. Жанр: сімейна комедія Режисер: Анатолій Матешко У ролях: Нонна Гришаєва, Олексій Горбунов, Володимир Горянський, Римма Зюбіна, Ірма Вітовська, Олеся Жураківська, Юрій Радковський, Леонід Шевченко, Полінка Тарасенко Коля Шевченко — юний трубач дитячого естрадно-духового оркестру «Березіль». На його шляху до успіху стають «проблеми дорослого життя»: заздрощі, конкуренція, інтриги. Але дружба, взаємодопомога і кохання допомагають все подолати і перемогти.

ІСТАЛЬГІЯ Країна: Україна, Німеччина, Сербія, 2012 Хронометраж: 100 хв. Жанр: драма Режисер: Дар’я Онищенко У ролях: Ніна Ніжерадзе, Карл Маркович, Вук Костич, Іван Добронравов, Георг Фрідріх, Леа Морнар, Марія Шкаричич, Олексій Горбунов Три історії кохання, три європейські міста, три сюжетні лінії. Літня емігрантка з України і колишній сербський боксер відокремлені мовним бар’єром від німецького суспільства. Їх об’єднує слов’янська культура і власні діти, які досі живуть в Україні та Сербії. Що їх там тримає?

ВІЙНА «Вавилон’13» протягом минулої зими послідовно фіксував поступ української революції гідності. Барикади в середмісті Києва розібрано. Та революція не скінчилася. Вона триває в суспільстві й у кожному з нас. Хтось у неї стріляє. Хтось хоче приспати. Але марно! Про це — у фільмах «Вавилону’13»...

історії з історії

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

9

Он искал прародину скандинавов в Украине, а свой рай земной нашел на Тенерифе

Тур Хейердал

Как боявшийся воды мальчишка стал великим мореходом Родился Тур Хейердал 6 октября 1914 года в маленьком городке Ларвик на самом юге Норвегии. Его отец — Тур-старший владел семейной пивоварней, а мать — Алиса работала научным сотрудником в местном антропологическом музее. Поэтому интерес Тура-младшего к истории и антропологии был предопределен, поскольку можно считать, что при музее и прошли его детские годы. Еще одной особенностью, выглядящей ныне казусом, в биографии юного Тура Хейердала было то, что он жутко боялся воды, потому что дважды чуть не утонул. Как вспоминал он впоследствии, если бы даже в 20 лет ему кто-то сказал, что он будет пересекать океаны на утлых плотах и лодках, он назвал бы того человека безумным фантазером, поскольку он не умел плавать, что странно для норвежца, живущего у моря. Кстати, не такого уж и холодного из-за Гольфстрима, чтобы в нем нельзя было купаться. Перебороть эту фобию он смог только в 22 года, когда в очередной раз случайно свалился из лодки в море, но нашел в себе силы и мужество выплыть самостоятельно. В 1933 году 19-летний Тур Хейердал поступает в университет Осло на естественно-географический факультет, где изучает зоологию и географию. Там он знакомится с Бьерном Крепелином — путешественником, жившим долгое время на Таити. Эта встреча оказала огромное влияние на молодого студента, во многом определив его дальнейший жизненный путь. В 1936 году он женится на студентке того же университета Лив Кушерон-Торп, с которой после окончания университета отправляется в 1937 году в Полинезию, в свою первую научную экспедицию. Итогом этой экспедиции стала первая книга Хейердала «В поисках рая», опубликованная в Норвегии в 1938 году. Но из-за оккупации страны немцами она оказалась практически незамеченной публикой. Далее следует вторая его экспедиция в Канаду с целью найти следы морских путешественников, приплывших из Юго-

В этом году исполняется 100 лет со дня рождения, пожалуй, самого известного норвежца в мире — путешественника и ученого-антрополога, талантливого писателя и автора многих книг по истории, географии и экологии Тура Хейердала, изыскания которого по иронии судьбы привели его в конце жизни в Украину. Восточной Азии в первом тысячелетии нашей эры и ставших предками местных индейцев. Но разразившаяся Вторая мировая война его изыскания оборвала. Как истинный патриот родной Норвегии, Тур желал сражаться с нацистами и, перебравшись в США, записался в армию добровольцем. После окончания школы связистов в Англии Хейердалу присвоили звание лейтенанта и отправили на американском корабле в составе конвоя союзников в Мурманск. В районе северной Норвегии их конвой подвергся атаке немецких подлодок, которая была отбита советскими моряками. Из Мурманска Тур попадает в городок Киркенес, в 8 км от советской границы, где и служит до окончания войны, обеспечивая радиосвязь с английскими и американскими кораблями, идущими в Мурманск и обратно в Шотландию.

сподвижников — Кнут Хаугланд, Бенгт Даниэльссон, Эрик Хессельберг, Турстен Робью и Герман Ватцингер — в Перу из бальсового дерева и других природных материалов построили плот «Кон-Тики».

28 апреля они отправились в путь из порта Кальяо и 7 августа, через 101 день путешествия «Кон-Тики», преодолев по Тихому океану 4300 морских миль (около 8000 км), прибыли к острову Туамоту в Полинезии. «Кон-Тики» доказал, что примитивный плот, используя течение Гумбольта и попутный ветер, смог относительно безо­ пасно пересечь Тихий океан в западном направлении. Благодаря системе килей и парусу плот оказался очень маневренным. Кроме того, между бальсовыми бревнами в большом количестве скапливалась рыба, что позволяло нам утолять жажду в отсутствие других источников пресной воды. Таким образом, и древние инки вполне могли переправляться с материка на острова Полинезии. А тот факт, что батат (сладкий южноамериканский картофель) является основным продуктом питания полинезийцев, доказывает, что так оно и было», — писал в своей самой знаменитой книге «Кон-Тики» Тур Хейердал. Путем бога Солнца Ра

В 1969 и 1970 годах Хейердал строит две лодки из папируса для пересечения на них Атлантического океана с целью доказать, что древние мореплаватели могли совершать и трансатлантические переходы на парусных судах, используя для этого Канарское течение. На «Кон-Тики» через тихий Океан Первая лодка «Ра» была построена специалистами из Чада из папируса, доК плаванию на плоту через Тихий оке- бытого на озере Тана в Эфиопии, по риан Хейердала подтолкнули старинные сункам и макетам лодок Древнего Египта. летописи и рисунки испанских конки- Экипаж, состоявший из представителей стадоров с изображением плотов инков и различных национальностей, вышел 25 легенды, позволяющие предположить, что мая 1969 года в Атлантику от западномежду Южной Америкой и Полинезией го побережья Марокко. Но уже через 56 дней, преодолев около 5000 км, «Ра» из-за в средние века существовали контакты. В 1947 году Тур Хейердал и его пятеро конструктивных недочетов стала разваливаться. Экипажу пришлось покинуть судно. На следующий год лодка «Ра-2», доработанная с учетом опыта предыдущего плавания, была построена мастерами с озера Титикака в Боливии. Экипаж, выйдя из того же порта в Марокко, на сей раз благополучно добрался до острова Барбадос, продемонстрировав, что еще в античные времена египетские мореплаватели, намеренно или случайно, могли попадать в Новый Свет, о чем говорят многочисленные легенды индейцев Карибского моря. Примечательно, что в обоих Тур Хейердал, его жена Жаклин Бир и Юрий Сенкевич путешествиях в качестве судо-

«Ра-2»: Хейердал и его интернациональная команда

Лодка «Ра» на вечном приколе

вого врача принимал участие легендарный ведущий телепрограммы «Клуб кинопутешествий» Юрий Александрович Сенкевич. В поисках земного рая Из остальных известных путешествий Тура Хейердала стоит отметить его экспедиции на острова Пасхи, Шри-Ланку и Мальдивы, когда он доказал родственность их культур, а, следовательно, и контакты в древности посредством мореходства. Поход на тростниковой лодке «Тигрис» в 1977 году из иракского порта Басра через Персидский залив в Пакистан, а оттуда вокруг Аравии в Красное море доказал тесные связи между Индией, Месопотамией и Аравией еще в древние времена. В 1991 году Хейердал, женившись на Жаклин Бир, отправился на главный остров Канарского архипелага Тенерифе. Там он исследовал пирамиды Гуимар, доказав, что это не просто горы камней, а пирамиды строгой астрономической ориентации. И что сами Канары были в древности перевалочным пунктом на пути между Америкой и Средиземноморьем. Кстати, сам остров Тенерифе Тур Хейердал называл своим земным раем, на котором он и провел последние годы жизни. Украинские следы скандинавского прошлого О последнем проекте Хейердала говорится в его книге «В поиске Одина. По следам нашего прошлого». Он проводил исследования и раскопки на побережье Азовского моря от российского Азова через Мариуполь и Бердянск до степей в окрестностях Мелитополя. Здесь он пытался отыскать следы древней цивилизации Асгарда, описанной в «Саге об Инглингах» Снорри Стурлуссона. В ней говорится, что вождь Один возглавил племя асов и повел его на север через Саксонию и Данию в Швецию. Проект вызвал резкую критику в научном мире, зато стал крайне популярным в литературе, предназначенной для самых широких масс. Так, Тур Хейердал утверждал, что предки современных скандинавов перекочевали в Скандинавию в VI—VII веках нашей эры. Так это или нет, доказывать историкам. Но в любом случае деятельность известнейшего путешественника ХХ века коснулась и нашей страны. Умер Тур Хейердал 18 апреля 2002 года в возрасте 87 лет от опухоли головного мозга в имении Колла Микери в пригороде итальянского городка Алассио на севере Италии в окружении своей семьи — жены Жаклин, сыновей Бьерна и Тура и дочерей Марианны и Элизабет. Подготовил Алексей ЛОГИНОВ

Плот «Кон-Тики» посреди океана

10

поради спеціалістів

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

Лептоспіроз:

прислухайтесь

коли тварини стають джерелом інфекції Сказу можна

Внимание

Лептоспіроз — гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів (інфекційні захворювання, при яких основним джерелом інфекції є тварини). Хвороба супроводжується гарячкою, загальною інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової систем, геморагічним синдромом. В Україні лептоспіроз реєструється в усіх областях. Хворобу спричиняють патогенні мікроорганізми — лепто­ спіри, яких налічується понад 200 варіантів. Отож навіть якщо людина перехворіла на лептоспіроз, викликаний одним з варіантів лептоспір, та отримала стійкий імунітет, існує можливість захворіти знов, якщо відбудеться зараження іншим варіантом збудника. Лептоспіри стійкі до дії низьких температур (добре зберігаються в замороженому стані), тривало виживають у воді, вологому ґрунті, однак дуже чутливі до висушування, сонячного проміння, високої температури (при нагріванні до 100 град. С гинуть миттєво), кислот, препаратів хлору. Резервуаром збудника лептоспірозу є дикі гризуни (щури, миші), свійські (свині, велика рогата худоба, собаки) і промислові (лисиці, песці) тварини, які виділяють лептоспір у довкілля з сечею. Основним носієм збудників, поширених в Україні, є звичайні полівки, польові миші та сірі щури. Хвора людина не становить небезпеки для інших людей. Основним фактором передачі інфекції є вода, забруднена сечею інфікованих тварин. Зараження відбувається під час вживання зараженої води і харчів, купання, риболовлі, догляду за хворими тваринами, укусу гризуном. Має значення контакт з вологим ґрунтом, а також при забої заражених тварин, розробці м’яса. Для проникнення лептоспір до організму достатньо мікротравми на шкірі, непомітної оку. До групи ризику належать тваринники, меліоратори, працівники м’ясокомбінатів, робітники очисних споруд і каналізації, мисливці, рибалки, шахтарі.

Лептоспіри проникають в організм людини через слизові оболонки травного каналу, а також кон’юнктиву очей та ушкоджену шкіру, в місці проникнення збудників в організм людини ніяких видимих ознак не з’являється. З кров’ю лептоспіри розносяться по всьому організму, осідають у різних органах, де продовжується їх активне розмноження. Інкубаційний період триває від 1 до 20 діб, частіше — 7—14 діб. Одним з головних симптомів лептоспірозу є ураження печінки. Жовтяниця коливається від жовтуватого до яскравого червоношафранового забарвлення склер і шкіри, може супроводжуватися свербежем і зберігатися кілька тижнів. Також при лептоспірозі завжди уражаються нирки, що проявляється болем у попереку, а при розвитку гострої ниркової недостатності зменшується сечовиділення (аж до припинення). Для лептоспірозу характерний геморагічний синдром. Навіть при легкому перебігу хвороби відзначаються крововиливи в кон’юнктиві, на шкірі, в місцях ін’єкцій, носі, а при тяжчому — легеневі, маткові, кишкові кровотечі, крововиливи у життєво важливі органи, що може призвести до летального наслідку. На 3—6-й дні від початку хвороби на кінцівках і тулубі може з’явитися висипка, іноді свербіж. При лептоспірозі виявляють значні зміни з боку серцево-судинної системи: уповільнення пульсу, зниження артеріального тиску. У 10—70% хворих на лептоспіроз виявляють ураження дихальної системи: трахеїт, бронхіт, у тяжких випадках — вогнищеву геморагічну пневмонію. Для легеневої форми лептоспірозу характерні рання (у перші 2—3 дні хвороби) поява болю в грудях, непродуктивний кашель і кровохаркання. Для лептоспірозу характерні зміни з боку центральної нервової системи: інтоксикація, загальномозковий, менінгеальний, енцефалітний синдроми. Характерним для лептоспірозу є й ураження очей.

запобігти

З давніх часів відомо про грізне захворювання, що є спільним для тварин і для людини і неминуче закінчується загибеллю, — це сказ. Збудник сказу — вірус, який виділяється зі слиною хворої тварини. Це можуть бути собаки, кішки, вовки, лисиці, велика рогата худоба і навіть кажани. В першу чергу розповсюджують захворювання домашні тварини та безхатні собаки і кішки.

Важливо! Якщо ви відловили гризуна, його можливо дослідити на лептоспіроз у лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ», яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 26, тел. (056)770-69-20. У цій лабораторії також можна пройти обстеження на лептоспіроз. Одержати консультацію можна у відділенні особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ ДСЕСУ», вул. Щербаня, 6, т. 726-87-08.

У перші дні хвороби діагноз можна підтвердити лабораторним виявленням лептоспір при мікроскопії крові, сечі, у лікворі (за наявності ознак менінгіту). При встановленні діагнозу лептоспірозу обов’язкова госпіталізація в інфекційне відділення. Режим ліжковий, антибіотики призначаються тільки лікарем, самолікування неприпустиме! Показана також специфічна терапія за допомогою донорського протилептоспірозного імуноглобуліну. Одночасно проводять комплексне лікування для поліпшення кровообігу, серцевої діяльності, роботи нирок та печінки. За перехворілими протягом 6 місяців наглядають інфекціоніст, терапевт, нефролог, окуліст, невролог. Отож, якщо ви не працюєте в галузях тваринництва, сільського

господарства та не отримували профілактичну вакцинацію проти лептоспірозу, а збираєтесь на відпочинок на воді, або на рибалку, пам’ятайте: як би вам не хотілось пити — не вживайте воду сумнівної якості з невідомих джерел. Якщо ж вже стався прикрий випадок і ви захворіли, негайно звертайтесь до інфекційної лікарні, де вам нададуть кваліфіковану допомогу. Важливо якомога раніше розпочати лікування (бажано, з першого ж дня, але не пізніше 4-го) — це сприяє скорішому одужанню та відсутності небажаних наслідків. Обов’язково попередьте лікаря про обставини, які дадуть змогу запідозрити у вас саме захворювання на лептоспіроз та провести його вчасну діагностику та необхідне лікування. Тетяна Баскакова, лікар-епідеміолог

Определите риск развития инсульта! Высокий риск развития инсульта

Фактор риска

Внимание! Обратитесь к врачу!

Низкий уровень развития инсульта

Артериальное давление

Больше 140/90 мм рт. ст. или «Я не знаю какое у меня артериальное давление»

Артериальное давление от 120/80 мм рт. ст. до 139/89 мм рт. ст.

Артериальное давление меньше 120/80 мм рт. ст.

Уровень холестерина в крови

Я не знаю какой у меня уровень холестерина У меня уровень холестерина выше 6,2ммоль/л

Мой уровень холестерина (5,2 — 6,2 ммоль/л)

У меня нормальный уровень холестерина (менее 5,2 ммоль/л)

Я болею сахарным диабетом

Да

Сахар крови в норме

Вы курите?

Я курю

Сахар крови выше 6,1 ммоль/л Я курил, но бросил

Нарушение сердечного ритма

Я ощущаю перебои в сердце

Я не знаю

Мое сердце бьется ритмично

Масса тела

У меня избыточный вес

Мой вес превышает норму

Физическая активность

Я не занимаюсь физическими упражнениями

Я иногда занимаюсь физическими упражнениями

У меня нормальный вес Я регулярно занимаюсь физическими упражнениями (не реже 3 раз в неделю)

В моей семье есть случаи заболевания инсультом у ближайших родственников

Да

Я не знаю

Я никогда не курил

Нет

Общее число баллов в каждой колонке (каждый ответ — 1 балл) Сверьте результаты 3 и более баллов, которые вы насчитали в первой колонке 4—6 баллов, которые вы насчитали во второй колонке 6—9 баллов, которые вы насчитали в третьей колонке

Інфікування настає не тільки при укусі, а також при потраплянні слини в подряпини шкіри, слизові оболонки очей, носа, рота. Ознаками захворювання у тварин є підвищена агресивність, слинотеча, світло- та водобоязнь. Інколи сказ може бути в тихій формі, коли названі ознаки не проявляються, що особливо небезпечно, і хвороба розпізнається надто пізно. Важливо відзначити, що вірус у слині хворої тварини з’являється ще за 10 днів до появи перших ознак захворювання. Тому кожний випадок нападу на людину, на перший погляд, здорової тварини, повинен розцінюватись як потенційна загроза інфікування сказом. Найперше слід негайно звернутись до лікаря, необхідно вчасно отримати медичну допомогу та призначення антирабічних щеплень, бо це єдиний ефективний засіб попередити захворювання. Важливо, щоб медична допомога була своєчасною — подряпини, рану, місця укусу або ослинення слід масивно промити проточною водою з милом, обробити йодом. Постраждалий направляється до травматологічного пункту для отримання спеціальної допомоги та призначення щеплень. Слід чітко виконувати усі медичні вимоги, пройти повний курс щеплень та дотримуватись прописаного режиму. Це особливо важливо в тих випадках, коли тварина невідома, не вдалось її упіймати, або коли вона зникла. Якщо тварина відома або свійська, за нею встановлюється спостереження у ветеринарній клініці протягом десяти днів.

Немедленно обратитесь к врачу — у вас крайне высокий риск развития инсульта. Необходимо немедленно применить активные профилактические мероприятия, чтобы предотвратить инсульт. У вас высокий риск развития инсульта. Обратитесь к врачу за советом. Поздравляем! Вы контролируете состояние своего здоровья. В данный момент у вас низкий уровень развития инсульта.

Для профілактики сказу важливо правильно організувати утримання домашніх тварин. Обов’язкова їх реєстрація, проведення своєчасного щеплення від сказу. У випадках підозрілої поведінки тварини слід викликати ветеринарну службу. Вигул тварин проводиться в намордниках на короткому ланцюжку на спеціально відведених ділянках. Безхатніх бродячих собак і кішок необхідно своєчасно відловлювати та направляти до спеціальних приміщень по утриманню тварин. Необхідно пам’ятати що тварини можуть хворіти і лептоспірозом та бути джерелом інфекції для людини. Дотримуючись таких правил, можливо забезпечити профілактику захворювання на сказ. Галина Шамичкова, завідувач відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України»

Тема номера

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

11

Когда друг — компьютер Альтернатива — общение и развивающие игры Еще десять лет назад проблема «ребенок и компьютер» не казалась столь уж неразрешимой. Современные малыши вырастают с гаджетами в руках. С мышкой и тачпадом они порой обращаются более умело, чем взрослые. Казалось бы, в чем проблема? Игры, общение, фильмы, знания — компьютер открывает каждому из нас целый мир. Вот только маленькому человеку так просто потеряться в виртуальной жизни и напрочь забыть о реальной. Как отвлечь ребенка от компьютера, выясняла корреспондент «Зори».

В первый класс — с ноутбуком? По словам детского психолога Александра Пушкова, в наше время компьютеры считаются обычным бытовым прибором, наравне с холодильником или телевизором. Современные дети смалу знакомятся с гаджетами, начинают играть с ними еще с двух-трех лет, что, конечно, не может не сказаться на здоровье ребенка, состоянии его психики и окружении. В некоторых классах дети уже на первый урок приходят с ноутбуком, рассказывает Ольга Крамарь, преподаватель биологии днепропетровской школы №39. Одно время необходимость использовать ноутбук на уроках даже хотели включить в учебную программу для первоклассников. Но решение раскритиковали родители. Сейчас компьютер на уроках использует только учитель, а дети могут смотреть слайды и видео на проекторе, хотя во многих городах Украины существуют экспериментальные классы, где обучение с самого начала полностью компьютеризировано.

— С одной стороны, это хорошо, — считает Ольга Ильинична, — ведь компьютер дает возможность ребенку найти много полезной информации, а с другой — он получает много ненужной, которую еще не может отфильтровать. Задача учителей и родителей — научить ребенка не только компьютерной грамотности, но и тому, как вычленить нужное в огромном потоке информации и как пользоваться компьютером без ущерба для здоровья. Если вы не хотите, чтобы ребенок уж слишком зависел от новомодной техники, придется справиться со своей любовью к компьютеру, считает педагог. Ведь дети — это ваше отражение.

Поэтому сидите за компьютером реже, а лучше тогда, когда ребенок вас не видит. Чтобы сохранить здоровье ребенка, во-первых, не экономьте на компьютерной технике. Очень важно ограничить время нахождения малыша за компьютером и как можно раньше научить его делать гимнастику для глаз, советует Ольга Крамарь: — Первоклашек не стоит пускать за компьютер более чем на 15—20 минут. Потом время пребывания возле монитора можно постепенно увеличить. Помните, что на усвоение учебного материала за компьютером младшим школьникам вряд ли понадобится более получаса. Остальное время ребенок, скорее всего, потратит на развлекательные игры и онлайн-переписку. Попустительство может привести в дальнейшем к развитию у него болезней зрения, опорно-двигательного аппарата, ожирению, сахарному диабету. Как распознать компьютерную зависимость Приучая ребенка к компьютеру, помните: есть риск «потерять» его в виртуальном мире. По словам психолога Александра Пушкова, наиболее опасным возрастом для развития компьютерной зависимости считается младший школьный и подростковый. И если поначалу у взрослого есть рычаги влияния на ребенка, в переходном возрасте они уже малоэффективны. Основные причины развития зависимости прозаичны, это:  напряженные, конфликтные отношения с членами семьи;  отсутствие других интересов и увлечений;  отсутствие друзей;  психологические комплексы (неуверенность в себе, боязливость и пр.) или серьезные физические заболевания.

Современные малыши вырастают с гаджетами в руках

Как узнать, что любовь к компьютеру у ребенка переросла в зависимость? Признаки болезни это:  потеря контроля над временем, проведенным за компьютером;  просиживание перед монитором более 3-х часов в день;  предпочтение компьютера отдыху, еде или сну;  утрата интереса к социальной жизни и внешнему виду;  перепады настроения;  ночные кошмары, приступы страха, тревоги, навязчивые состояния. Что же делать? Проще всего — отключить Интернет, а на компьютер поставить пароль, известный только вам. Но выход ли это?

— Полностью вычеркнуть компьютер из жизни ребенка не получится да и не нужно, — считает Александр Пушков.

— Все, что вы можете — обогатить его жизнь, найти альтернативный способ проведения времени. Помните, наказания не дадут результата, а только усугубят ваши отношения с ребенком. Куда лучше вместе поискать возможное решение проблемы. Также стоит позаботиться о здоровье ребенка — научить его следить за глазами и позвоночником, приобрести качественный монитор и кресло. Еще один вариант — превратить компьютер из ящика с играми в рабочий инструмент. Можно отдать ребенка на курсы программиста, дизайнера или мультипликатора. Таким образом, вы можете

заложить базу для будущей профессии, а время перед монитором он будет проводить с пользой. Игры не только у монитора Чтобы узнать, чем же отвлечь ребенка от компьютера, мы отправились в обычный магазин игрушек. По словам Лилии, продавца-консультанта, такую задачу родители перед собой ставят крайне редко. В компьютерах проблемы взрослые не видят, и даже наоборот, стараются приобрести планшеты детям от 2—3 лет. Как правило, эти устройства содержат различные развивающие игры: учат детей цифрам, буквам, названиям различных предметов. Специальные детские гаджеты стоят на уровне взрослых, около 2 тысяч гривен. Поэтому еще не слишком вошли в широкое употребление. Если же вы хотите, чтобы ребенок проводил время с вами и сверстниками, а не с ультрамодной техникой, покупайте настольные игры, советует Лилия. Среди них популярны классическая «Монополия» и игры из серии «Активити», предлагающие выполнить различные задания, разгадать загадку и т. д. Дети младшего и среднего школьного возраста по-прежнему любят собирать большие конструкторы — это может занять их на несколько часов. Мальчики до 7—10 лет будут без ума от радиоуправляемой машины, а девочки в этом возрасте уже стремятся быть похожими на маму, поэтому обрадуются детским украшениям и детской косметике.

Компетентно

Алёна ДРЫГА

Корни зависимости — в раннем детстве Наталья ВАЛЕДОВА, детский психолог:

— Когда вы сажаете за компьютер трех-, четырех-, пятилетнего ребенка, помните: он станет подростком, и тогда оторвать его от монитора будет уже очень сложно. Не нужно сразу давать ребенку в руки планшет. Пусть он сначала познает предметный мир, а потом уже, не ранее, чем в семь лет, — примется за виртуальный. По ее словам, ребенок должен видеть обычную, а не виртуальную жизнь и участвовать в ней. Родителям стоит устраивать семейные ужины, праздники, вместе с малышом читать книги, ходить в театры, на выставки, в парк и зоопарк.

— Подросток не покупает сам себе гаджеты, — продолжает Наталья Валедова. — Часто родители сами просто заваливают ребенка электронными игрушками, а потом удивляются, что он все время тратит на них. Помните: малыш должен иметь лишь минимум техники, необходимый ему для учебы. В то же время, советует психолог, в доме должны быть обычные, а не электронные книги. Обычные, а не компьютерные игры: лото, домино, шахматы. По мнению Натальи Валедовой, если ваш ребенок во что бы то ни стало стремится сесть за компьютер, просыпается и засыпает с мобильным телефоном, а без гаджетов становится раздраженным и замкнутым, это уже зависимость сродни наркотической. В этом случае у ребенка даже наступает ломка: он на все готов, лишь бы получить доступ к компьютеру, а игры с друзьями во дворе игнорирует. В этом случае справиться с зависимостью самостоятельно довольно сложно и лучше обратиться за помощью к квалифицированному психологу.

— Полностью вычеркнуть компьютер из жизни ребенка не получится да и не нужно, — считает детский психолог Александр Пушков.

— Все, что вы можете — обогатить его жизнь, найти альтернативный способ проведения времени. Помните, наказания не дадут результата, а только усугубят ваши отношения с ребенком.

www.zorya.org.ua 31 æîâòíÿ 2014 ð.

ЗДОРОВЕНЬКІ БУЛИ! ЗДОРОВ’Я ДО ЛАДУ З ВЛАСНОГО САДУ

12

ÇÎÐß

Ãîð³õ — äåðåâî æèòòÿ Ìàáóòü, íàéóí³êàëüí³øèì ³ íàéÿñêðàâ³øèì ïðåäñòàâíèêîì ôëîðè º âîëîñüêèé ãîð³õ. «Äåðåâî æèòòÿ» — òàêó âåëè÷íó íàçâó äàëè éîìó ùå â ñòàðîäàâí³ ÷àñè. Öå ïîâ’ÿçàíî ç òèì, ùî ç éîãî äîïîìîãîþ ëþäè ãîäóâàëèñÿ, ë³êóâàëèñÿ ³ â³äíîâëþâàëè ñèëè íå îäíó òèñÿ÷ó ðîê³â. Ïðàêòè÷íî âñ³ ÷àñòèíè öüîãî äåðåâà ìàþòü á³îëîã³÷íî àêòèâí³ âëàñòèâîñò³ ³ âèêîðèñòîâóþòüñÿ ëþäüìè. ² áåç ãðåöüêîãî ãîð³õà «çåëåíà êîìîðà» íàøî¿ ïëàíåòè áóëà á íàáàãàòî á³äí³øîþ. Íà Óêðà¿í³ âàæêî óÿâèòè ñ³ëüñüêå ïîäâ³ð’ÿ, íà ÿêîìó á íå ðîñëè ãîð³õè. Òî é ïðàâèëüíî, áî æ íàø³ ïðåäêè ââàæàëè, ùî öå äåðåâî íåîäì³ííî ìຠðîñòè â äâîð³. рекомендують пити як допоміжний засіб при цукровому діабеті, оскіль8 ки цей відвар стимулює засвоєння глюкози. Ще він використовується для лікування запальних процесів носа і горла, допомагає при рахіті.

³ä ïðîñòóäè òà àíã³íè º ïðèðîäí³ â³òàì³íè

Ãîð³õ ïîõâàëèòè íå ãð³õ Волоський горіх (рос. — грец8 кий орех) — високе дерево з краси8 вою сильною кроною, великим ли8 стям. Ядра горіхів містять необ8 хідні людині мінеральні речовини: калій, магній, залізо, вітаміни, ка8 ротин. Дуже багаті вони на вітамін С (найбільше в молодих). Іван Мічурін назвав їх так: «Го8 ріхи — це хліб майбутнього». І справді, вони вдвічі поживніші від пшеничного хліба, в сім разів — від картоплі, в п’ять — від яєць, в трид8 цять — від яблук. За вмістом жирів горіхи багатші від масла, а за вмістом білка — від м’яса. З листя волоського горіха мож8 на приготувати настоянку, яка буде прекрасним загальнозміцнюючим засобом при авітамінозі. Ще отри8 маний препарат застосовують для полоскань при стоматиті і в якості в’яжучого засоба при діареї. А якщо залити склянкою окро8 пу столову ложку сушеного листя горіха, дати 20 хвилин настоятися, то вийде життєдайний відвар. Його

Îäèí-äâà êîâòêè õîëîäíîãî ïîâ³òðÿ ï³ñëÿ òåïëî¿ îñåë³ äëÿ íåçàãàðòîâàíîãî îðãàí³çìó — ³ âæå á³äà: àíã³íà. На початку хворо8 би хороший ефект дає полоскання горла теплим лужним роз8 чином (чайна ложка харчової соди на склянку кип’яченої води) 4—5 разів на день, а також пиття теплого молока (можна розбавляти його мінераль8 ною водою без газу або свіжим соком цибулі — по чайній ложці 3—4 рази на день). Рекомендується покласти на шию зігрівальну пов’язку або компрес. Розчином для компресу може служити чайна ложка оцту, розведена у воді, горілка, пополам з оцтом, підігріта олія. Компрес робиться так: обмотавши шию зволоженою ткани8 ною (найкраще — лляне полотно), покласти звер8 ху провощений папір, потім шар вати або м’який вовняний шарфик і закріпити бинтом чи хусточ8 кою. Тривалість компресу — до двох годин. Для інгаляції можна використовувати картоп8 лю (краще брати дрібну). Помити, зварити у не8 великій кількості води, щоб пара йшла від кар8 топлі, а не від води (можна покласти дві таблет8 ки валідолу). Накрившись з головою, нахилити8 ся над каструлею так, щоб пара потрапляла на лице, і вдихати її носом і ротом 10—15 хвилин. Після інгаляції потрібно відразу лягти в постіль, щоб не прохолонути. Найчастіше при ангіні для полоскання вико8 ристовується густий відвар ягід чорниці (100 г су8 хих ягід залити 0,5 л води, кип’ятити доти, доки лишиться 0,3 л). Можна взяти також листя шавлії, зібране разом із верхівками стебел під час цвітіння (4 чайні ложки подрібненого листя зава8 рити 2 склянками окропу, настояти 30 хвилин, процідити). Застосовують для полоскання настій ромашки лікарської — одну8дві столові ложки залити 2 склянками окропу, прокип’ятити на слабенько8 му вогні до 10 хвилин. При полосканні додати одні8дві чайні ложки меду. Допомагають гарячі ванни для ніг: налити в глибоку миску чи відро гарячу воду (температу8 ра до 42 градусів), опустити ноги у воду на 15— 20 хвилин. Як тільки вода охолоняє, підливати га8 рячу. Можна додати одну8дві ложки сухої гірчиці. Після насухо витерти ноги, одягнути вовняні шкарпетки і лягти в постіль. Якщо хронічний тонзиліт у маленьких дітей, змащуйте мигдалини соком алое, змішавши з на8 туральним медом (1:3), щодня протягом двох тижнів, а в наступні два тижні — через день. Цю процедуру проводять натщесерце.

РЕЦЕПТИК

˳êóºìî ãëóõîòó Знавці народної медицини при глухоті радять промивати вуха теплим молоком із додаванням лляної олії. А ще пити свіжий сік білокачанної капусти тричі на день до їди. Для покращення слуху також необхід8 но щодня з’їдати по 1/4 частині лимона разом зі шкіркою.

ЦІЛЮЩА ГОРОДИНА

САМ СОБІ ГІППОКРАТ

сторінки Людмила Людмила ТИТАРЕВА ТИТАРЕВА Ведуча Ведуча сторінки

² ñåðöå ïîë³êóþòü, ³ ñèëè ïîäàðóþòü Горіхи народні лікарі особливо рекомендують їсти дітям, вагітним жінкам, підліткам, літнім людям, а також людям розумової праці, бо речовини, що є в них, прекрасно підтримують нервову систему, сти8 мулюють розвиток кісткової та м’я8 зової тканини. А взагалі вони від8 новлюють сили організму, покра8 щують роботу серця, мозку, печін8 ки, регулюють процеси росту. Горі8 хи мають бути в раціоні хворих на гепатит, атеросклероз, гіпертонію, залізодефіцитну анемію. Ядра волоських горіхів дуже поживні і легко засвоюються. Вони корисні тим, хто страждає серцево8 судинними захворюваннями, мало8 крів’ям, запорами, хворобами пе8 чінки і жовчного міхура. Хворі на цукровий діабет теж можуть їх їсти, але не більше 30—50 г на добу. Клітковина горіхів сприяє нор8 мальній діяльності кишечника. Але при хронічних запальних захворю8 ваннях шлунка й кишечника (гас8 трит, коліт) їсти горіхи не рекомен8 дується: клітковина може подраз8 нювати слизову оболонку травного каналу. Тож коли шлунок ураже8

ний, краще споживати «горіхове молочко»: ядра двох горіхів добре розтерти, залити 3—4 ложками води, вимішати і профільтрувати. Підвищить цінність «молочка» ло8 жечка меду. Не варто захоплювати8 ся й тим, хто схильний до повноти. Ядра волоського горіха по8 живніші багатьох продуктів. Якщо взяти разом хліб, рибу, м’ясо і мо8 локо, то їх поживна цінність буде менша, ніж у волоського горіха. У його ядрі є багато вуглеводів, білків, вітамінів, жиру. І тому волоські го8 ріхи незамінні в раціоні космо8 навтів і спортсменів. Також їх реко8 мендують людям зі слабким здоро8 в’ям, оскільки вони допомагають знімати втому, відновлюють сили. ² â êóë³íà𳿠òåæ äຠíà䳿 Так, кулінарія теж не обходить волоський горіх увагою. Дерево дає «матеріал» для багатьох страв. На8 приклад, із його зрілих ядер готу8 ють горіхові ковбаски. Для цього висушені ядра треба нанизати на нитку і в довгастій формі залити виноградним соком, згущеним мо8 локом або яким8небудь фруктовим сиропом, змішавши його з борош8 ном. Така ковбаска може зберігати8 ся довго, якщо її висушити і повіси8 ти в сухому місці. Волоський горіх — то комора вітамінів. Горіхову олію використо8 вують для лікування опіків, давніх ран, кон’юнктивіту. Для цього кілька свіжих горіхів треба добре по8 товкти і викласти у чисту шматин8 ку з капронової панчохи (не марлі). Закручуючи вузлик, спробуйте ви8 чавити деяку кількість олії. А ще в ній є вітамін F, який грає не останню роль у нервовій та моз8 ковій діяльності людини.

I âèðîñëà ð³ïêà âåëèêà-ïðåâåëèêà... Áàòüê³âùèíà ð³ïè — êðà¿íè Ñåðåäçåìíîìîð’ÿ. Ñòàðîäàâí³ ãðåêè, ïåðñè, ºãèïòÿíè øèðîêî êóëüòèâóâàëè ð³ïó. Âîíà ââàæàëàñÿ ¿æåþ ðàá³â ³ á³äíîòè. ªãèïòÿíè ãîäóâàëè íåþ áóä³âåëüíèê³â ï³ðàì³ä. Ó Ñòàðîäàâíüîìó Ðèì³ ïå÷åíó ð³ïó âæèâàëè ïðåäñòàâíèêè âñ³õ ñòàí³â, à â XVI ñòîë³òò³ ð³ïà ââàæàëàñÿ íàéâàæëèâ³øèì ïðîäóêòîì õàð÷óâàííÿ â Àíã볿, Ôðàíö³¿. Ïðè öüîìó âèêîðèñòîâóâàâñÿ íå ò³ëüêè êîðåíåïë³ä, à é ìîëîäå ëèñòÿ ó âèãëÿä³ ñàëàòó. гïà 䳺òè÷íà, ïîâíÿâèì ïîì³÷íà Секрет цього овоча простий. Ріпа — одна із низькокалорійних дієтичних харчових рослин, реко8 мендованих при ожирінні й діа8 беті. В ріпі є такі мікроелементи, як залізо, калій, кальцій, магній, натрій, фосфор. Невелика кіль8 кість вітамінів, але багата за скла8 дом: В1, В2, В6, РР, С. Цікаво, що вітаміну С в ріпі вдвічі більше, ніж в лимонах, капусті, редисці, тома8 тах, малині, суниці; в шість разів більше, ніж у цибулі ріпчастій, і в 12 разів більше, ніж у моркві. Є в ріпі і пантотенова кислота, невелика кількість ефірних олій. Ріпа має фітонцидні й бактери8 цидні властивості. «Ïðîñò³øå ïàðåíî¿ ð³ïè» На Київській Русі ріпа була го8 ловним овочем, що грав роль су8 часної картоплі в раціоні всіх

станів. Ріпу їли печену, варену, парену, використовували як на8 чинку для пирогів. Це був найдешевший і найдос8 тупніший овоч. До цього часу існує приказка: «Простіше пареної ріпи». Широко використовувалися і лікувальні засоби з ріпи. Сік з неї, проварений з цукром, вважався ефективними ліками від цинги. Ним змащували опухлі, що кро8 воточать, ясна. Застосовували сік ріпи при гострому ларингіті, брон8 хіальній астмі — всередину, а зов8 нішньо — при подагрі. Ìàëåíüêà, àëå ïîì³÷íåíüêà Ріпа — не лише корисний овоч, а й доступні ефективні ліки від ба8 гатьох недуг. При простуді, кашлі, серцево8судинних захворюваннях, як заспокійливий і снодійний засіб змішували сік із пареної ріпи з ме8 дом і пили по 0,5 склянки тричі на день до їди. При пошкодженні голосових

зв’язок, безсонні, серцебитті 2 сто8 лові ложки подрібненої ріпи зали8 ти склянкою окропу, варити 15 хвилин і пити по 1/4 склянки 4 рази на день. При поліартритах застосовува8 ли відвар із ріпи: 2 столові ложки протертої на тертці ріпи залити склянкою окропу, варити 30 хви8 лин, охолодити і пити по столовій ложці тричі на день. Настій із листя ріпи застосову8 вали у вигляді полоскань для про8 філактики карієсу. Для цього бра8 ли 20 г подрібненого листя, зали8 вали склянкою окропу, настоюва8 ли півгодини. Проте слід мати на увазі, що ріпа протипоказана при запальних процесах у нирках, запаленні шлунка і кишечника. Ñìà÷íîãî! Ріпу зварити до напівготов8 ності, обережно зрізати верхівку і ножем вийняти серцевину, зали8 шаючи тоненькі стінки. Заповни8 ти внутрішню частину будь8яким фаршем (м’ясним, грибним, рисо8 вим з яйцями й обсмаженою цибу8 лею), накрити зрізаною верхів8 кою, перев’язати ниткою і варити в киплячій воді (бульйоні) до го8 товності. Готові коренеплоди ви8 класти на тарілку, полити соусом або сметаною.

Òîï-6 ïðîäóêò³â ëèñòîïàäà Öÿ àéâà íà ñòîë³ íå çàéâà Плоди дозрівають на Кавказі у вересні8жовтні. Втім, вирощува8 ти її в себе вдома умудряються й наші садівники8любителі. І не8 дарма.

Плоди айви відрізняються тонким, вишуканим смаком. Найчастіше її використовують для приготування десертів, ком8 потів, желе, цукатів, мармеладу і варення. На Кавказі і в Середній Азії айву використовують як припра8 ву до м’яса, особливо баранини. В Узбекистані готують плов з айвою, причому порізаної айви і м’яса кладуть порівну. А якщо запекти плоди айви з медом і вершковим маслом, вий8 дуть дуже смачні ліки від кашлю.

НА КОЖНУ НЕДУГУ Є ЗІЛЛЯ НА ПОТУГУ

Ôåéõîà åêçîòè÷íà ³ äëÿ íàñ ïîì³÷íà Темно8зелені плоди фейхоа апетитно пахнуть суницями і містять багато йоду і вітаміну С. Шкірка цих екзотичних плодів багата антиоксидантами, її су8 шать і додають у чай. Найпростіший спосіб приготу8 вання фейхоа — подрібнити з цукром. Цей «швидкий джем можна вживати одразу або збері8 гати в холодильнику. Фейхоа додають у м’ясні, фруктові та овочеві салати, з плодів готують компоти, десерти, начинку для солодких пирогів і пікантний соус до м’яса. З фейхоа запікають курку.

Ñî÷åâèöÿ — òàêîæ äîáðà ïîì³÷íèöÿ Як і всі бобові, сочевиця май8 же не має жиру, зате є чудовим джерелом клітковини і рослинно8 го білка, який легко засвоюється організмом. У ній багато заліза і цинку, ось чому включення її в постійне меню підвищує праце8 здатність й опірність організму різним захворюванням. Сочевиця не накопичує нітра8 тів, радіонуклідів та токсичних елементів, у зв’язку з чим вва8 жається екологічно чистим про8 дуктом. На відміну від своїх бобових побратимів, сочевиця готується дуже швидко. А готують з неї різноманітні гарніри, салати, супи і навіть паштет. Ðåäüêó íà ñò³ë! Редька багата вітамінами С і В, мінеральними солями, білками і цукром. В її складі є речовини, що містять сірку, вони ж і визна8 чають сильні фітонцидні й бакте8 рицидні властивості редьки. Терту редьку і її сік здавна використовують для збудження апетиту, нормалізації роботи ки8 шечника, загоєння ран, розчинен8 ня каменів у нирках. При застуді і сильному кашлі допомагає сік редьки з медом (по 1 столовій ложці 3 рази на день). Особливо корисно вживати редьку взимку і на початку весни, в період авітамінозу. Однак вар8 то пам’ятати: налягати на редьку не рекомендується при хворобах шлунка, нирок, підшлункової за8 лози, при ряді захворювань серце8 во8судинної системи. Êîð³íü ³ìáèðó äàñòü ñíàãó ³ ñèëó Корінь імбиру містить багато необхідних нашому організму амінокислот, багатий він на віта8

міни С, В1, В2 і А, солями магнію, фосфору і кальцію. Він благотворно впливає на травлення, знижує рівень холес8 терину, зміцнює пам’ять, виво8 дить токсини, має антисептичні та протизапальні властивості, до8 помагає при застуді. Крім того, він уповільнює про8 цеси старіння і підвищує статевий потяг. Регулярне вживання в їжу невеликих кількостей імбиру в їжу стимулює травлення, зігріва8 ючи шлунок і кров. Імбир дуже корисний для людей, зайнятих інтелектуальною працею: розрі8 джуючи кров, він сприяє кращо8 му постачанню мозку киснем.

М’якоть імбиру можна натер8 ти на тертці і потім додавати в підготовлену на повільному вогні страву, варення, м’ясний фарш або приправу. Пропустивши імбир через со8 ковижималку, можна додавати його сік у соуси, оцет і напої. Çãîäÿòüñÿ é ïå÷åí³ êàøòàíè Знамениті печені каштани не так смачні, як поживні, адже плоди каштана багаті вуглевода8 ми і білками. Купити каштани по осені най8 простіше на ринку, де торгують азербайджанці. Щоб їх спекти, на шкірці кожного роблять хресто8 подібний надріз, потім плоди кла8 дуть надрізом вгору на деко і на півгодини ставлять в духовку, ро8 зігріту до 180 градусів. Крім того, каштани додають в салати і супи, пасту, кекси і навіть торти. Дуже смачна дичина, запечена з кашта8 нами.

Ëèïîâèé öâ³ò ïîðÿòóº â³ä á³ä

Серед корисних речовин ли8 пового цвіту — летюча ефірна олія, флавоноїдні глікозиди із цінними сполуками, які надають квіткам цілющих властивостей. Косметичні властивості липо8 вого цвіту теж відомі: компреси з липи надають шкірі свіжості, пружності. Настоєм липового цвіту протирають жирну шкіру обличчя, роблять примочки при набряках, подагрі, ревматизмі. Ëèïîâèé ÷àé ïðîæåíå â³ä÷àé Якщо пити в помірних дозах, то чай із липи дуже корисний і приємний. У народній медицині липовий чай п’ють як потогінне, він знімає спазми шлунка, біль при каменях у нирках і сечовому міхурі, стимулює виділення шлункового соку і покращує відтік жовчі. Столову ложку дрібно наріза8 них квіточок заварити склянкою окропу, через 20 хвилин настій процідити і випити гарячим на ніч. Напій має приємний золота8 вий колір, на запах дуже духмя8

13

Äåñÿòü íàéåôåêòèâí³øèõ ïðîäóêò³â Áðèòàíñüê³ â÷åí³-䳺òîëîãè ðîçðîáèëè òàê çâàíó «÷àð³âíó äåñÿòêó» — ïåðåë³ê äåñÿòè ïðîäóêò³â õàð÷óâàííÿ, êîòð³ ñïðàâëÿþòü íàéåôåêòèâí³øèé ïîçèòèâíèé âïëèâ íà ëþäñüêèé îðãàí³çì. Îñü âîíà: Полуниці — містять антиоксиданти і речовини, що захищають від серцевих хвороб. Чорниці — антиоксиданти і речовини, що знижують рівень холестерину. Жирна риба — кислоти, що захищають від серце8 вих хвороб, і речовини з протизапальними властивос8 тями. Волоські горіхи — корисні жири, що знижують рівень холестерину. Часник — речовини, що захищають серце, вбивають шкідливі бактерії. Гриби (насамперед білі, печериці, гливи, а також інші їстівні) — антиоксиданти і речовини, що посилю8 ють імунітет. Ананаси — протизапальні речовини. Капуста брокколі — речовини, що підтримують центральну нервову систему. Оливкова олія — корисний для серця жир. Помідори — антиоксиданти і речовини, що знижу8 ють ризик раку.

Ïøîíÿíà êàøà — ë³êàðêà íàøà Ïøîíî — äóæå ö³ííà êðóïà: êð³ì ñâî¿õ ïîæèâíèõ âëàñòèâîñòåé, âîíà ðîáèòü áëàãîòâîðíèé âïëèâ íà âåñü îðãàí³çì óö³ëîìó ³ âõîäèòü äî ñêëàäó ð³çíèõ ë³êóâàëüíèõ 䳺ò. Ïðî ïøîíÿíó 䳺òó áåç óñÿêîãî ñåêðåòó Пшоняна дієта — м’я8 ка, насичує, і в той же час лояльна, оскільки пшоно зовсім не відкладається в жир і навіть, навпаки, виво8 дить його з організму. Пшоно доб8 ре нормалізує кров’яний тиск, благотворно впливає на роботу серця і допомагає при інших захворюваннях. Готувати пшоняну кашу для очищення організму не важко. Перебране пшоно промити в теплій воді 4—5 разів, залити великою кількістю води (як, приміром, на макарони), закип’ятити і варити до напівготовності, потім воду злити. У проварену крупу покласти сіль, цукор, молоко, трішки вершкового масла, розмішати. Запікати в духовці до готовності. Цю кашу готувати про запас не можна, треба з’їда8 ти її протягом доби. Розігрівати не рекомендується — вона після підігріву втрачає свої лікувальні властивості. ²íäèêàòîð ñòàíó øëóíêà Саме так. Якщо ви хочете перевірити роботу шлун8 ково8кишкового тракту, з’їжте пшоняну кашу. З’яви8 лася печія — значить, у вас підвищена кислотність. Так само важко каша перетравлюється шлунком із пониже8 ною та нульовою кислотністю. Також при колітах, особ8 ливо у літніх людей, використання пшона в якості каш або супів може викликати запори. Лікарі застерігають і тих, у кого виразка шлунка або дванадцятипалої кишки. При цих недугах використо8 вувати пшоно в лікувальних цілях протипоказано.

Âë³òêó áàãàòî õòî çáèðຠé ñóøèòü ëèïîâèé öâ³ò, áî çíàº: ùå íàø³ ïðàáàáóñ³ ëèïîþ ïðîñòóäó âèãàíÿëè. Òîìó òåæ ÷àñòåíüêî êèäຠâ ÷àéíèê, ïðèì³ðîì, ³ç ÷åáðåöåì ÷è ì’ÿòîþ. À âçàãàë³, ùî ìè çíàºìî ïðî ëèïîâèé öâ³ò? Ó êâ³òàõ ëèïè º åô³ðí³ ìàñëà, äóáèëüí³ ðå÷îâèíè, êóìàðèí, ôëàâîí³äè, â³ñê, ñàïîí³íè, ãëþêîçà, öóêîð, â³òàì³íè, êàðîòèí, ìàêðî- ³ ì³êðîåëåìåíòè. Íå á³éñÿ, ç òîáîþ ëèïà Щодо лікарських властивос8 тей липи, то згадайте одразу: най8 цілющіший мед — липовий. Так, так, серед медоносів липа не має собі рівних. За два тижні цві8 тіння одного дерева липи бджоли встигають зібрати з неї стільки меду, скільки дає один гектар гречки. Липовий цвіт застосовують у медичній практиці у вигляді на8 стою як потогінний засіб при про8 студних захворюваннях, а також як бактерицидний засіб для по8 лоскання при захворюваннях ротової порожнини.

НЕ ЗАВАДИТЬ ЗНАТИ

²ç íàñòàííÿì õîëîä³â, íà æàëü, ñåçîííèõ ïðîäóêò³â íà íàøîìó ñòîë³ ñòຠâñå ìåíøå. Àëå öå íå ïðèâ³ä âïàäàòè ó â³ä÷àé. Îñü ñïèñîê äåÿêèõ ïðîäóêò³â, íåîáõ³äíèõ äëÿ çäîðîâ’ÿ â îñòàíí³é ì³ñÿöü îñåí³.

КОРИСНЕ ХАРЧУВАННЯ

12 МІСЯЦІВ ЗДОРОВ’Я

ЗДОРОВЕНЬКІ БУЛИ!

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 31 æîâòíÿ 2014 ð.

ний. Відвар квітів використову8 ють при захворюваннях сечови8 відних каналів. Цвітом липи аро8 матизують вина. Та найчастіше липовий цвіт заварюють як чай і застосовують гарячим при застуді. Липовий чай підвищує потовиділення, допомагає знизити температуру, має відхаркувальні і протиза8 пальні властивості. Рекоменду8 ють пити липовий чай при ангіні, бронхіті, запаленні легенів, ли8 хоманці, грипі. Як заварити липовий чай? Дуже просто: сушений цвіт зава8 рити в керамічному заварнику гарячою водою (90—95 градусів), укутати рушником і дати насто8 ятися 20 хвилин. На одну чашку достатньо 2—3 суцвіття. У липового чаю практично немає протипоказань. Однак у всьому потрібно знати міру. Три8 вале вживання липового чаю протипоказане людям із хворим серцем. Також якщо чай пити постійно протягом року, може погіршитися зір.

² íàãîäóº, é ïîë³êóº Якщо з’явився кон’юнктивіт, треба відварити трішки крупи у воді, настояти до охолодження. Неза8 довго до сну промити цим очі. Також кашку можна за8 горнути в марлю і прикладати до хворих очей. Допоможе пшоно і при гіпертонії. Чайну ложку пшоняного борошна розмішати в 300 г холодної води, суміш розділити на три частини і випити протягом дня за 20—30 хвилин перед кожним прийомом їжі. При панкреатиті вживати лікувальну кашу: склян8 ку пшона залити 2 л води і варити до повного розварю8 вання. Окремо на крупній тертці натерти гарбуза (1 склянка), додати в каструлю і варити ще 10 хвилин, злегка підсолити, додати чайну ложку соняшникової олії. На час лікування такою кашею виключити з меню молоко і молочні продукти. Лікуватися місяць. При регулярному вживанні пшоняної каші змен8 шується концентрація шкідливих сполук і радіо8 нуклідів в організмі. Коли болить серце, треба їсти кашу зі смаженого пшона: 0,5—0,7 склянки пшона посмажити на розпе8 ченій сковорідці до коричневого кольору. З цього пшона зварити кашу, трохи підсолодивши, і з’їсти за день, бажано теплою. При циститі 0,5 склянки пшона промити, воду зли8 ти, а пшоно перекласти в літрову банку і залити склян8 кою води кімнатної температури. Трохи пом’яти паль8 цями цю суспензію — виділиться білуватий осад у воді. Цю воду і слід випити, причому обмежень немає, можна пити «скільки влізе». Зате всі неприємні симптоми циститу — болі і часті позиви — перестануть турбува8 ти досить швидко.

14

професія

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

Превратить собаку в зебру

может Влада Тимощук, стилист меньших братьев наших Чтобы попасть на прием к Владе Тимощук, персы и йоркширы занимают очередь загодя, за несколько недель. Понятно, не они сами, а их владельцы, очень желающие, чтобы их любимцы имели ухоженный вид. Возможно, профессия, которой вот уже несколько лет владеет Влада, когда-нибудь и будет называться собачий или кошачий стилист. Ныне же она зовется — грумер. Корреспондент «Зори» расспросила Владу, почему она захотела наводить красоту не людям, а нашим меньшим братьям, и не кусаются ли ее клиенты, если им не нравятся стрижки.

— Влада, неужели стричь и брить четверолапых вы мечтали с детства?

— Нет, конечно. Но сколько себя помню, животных любила, правда, главным образом, на расстоянии, теоретически. А когда училась на четвертом курсе Днепропетровского горного университета, приобрела русских борзых. Стала ездить с ними на выставки, охоту. Тогда и приобрела первые навыки ухода за собаками. Готовила к выставкам, мыла, расчесывала. Стрижки, правда, эта порода не требует, да я вряд ли справилась бы. В то время я и своего кота, перса-шиншиллу, не решалась сама стричь, возила в салон.

— И что же все-таки послужило толчком для того, чтобы вы взялись за ножницы?

— Все шло к этому — даже мировой экономический кризис поспособствовал моему профессиональному самоопределению. По образованию я программист и финансист, но по специальности трудиться не пришлось. Работала менеджером в частной фирме, а когда из-за кризиса дела пошли плохо, начались задержки в выплате заработной платы, хозяин предложил сотрудникам трудоустроиться в другом месте. Меня словно магнитом потянуло в зоомагазин. Знание животных позволило с честью выдержать «вступительные экзамены» на должность продавца-консультанта. Работа мне нравилась. Позже, уже став грумером, я поняла, что время, проведенное в зоомагазине, не прошло даром. Владея полной информацией о поступающих на украинский рынок атрибутах собачьего и кошачьего быта, я могла посоветовать хорошее новое средство ухода за животными своим клиентам. Но, понятно, что професс и о -

налом я стала не сразу. Работая продавцом-консультантом, начала потихоньку стричь животных. Первым клиентом стала моя кошка. Я стригла ее два часа (ныне на такую процедуру у меня уходит 15—30 минут). Первый блин, однако, оказался не комом, и это придало мне уверенности в моих силах.

— Кто следующий, после вашей кошки, решился вручить себя в ваши руки?

— Репутация в моей профессии зарабатывается годами. Начиная трудиться на этом поприще, я не скрывала перед потенциальными клиентами, что являюсь новичком, только учусь. Моя старательность, очень скромные расценки привлекали людей. Постепенно круг моих клиентов становился шире, появились постоянные. И в один прекрасный момент я поняла, что могу уже не держаться за работу продавца-консультанта в зоомагазине и готова работать на себя. Уволилась и, что называется, ушла на вольные хлеба. Бралась за любой заказ, выезжала к клиентам домой, принимала их у себя дома. Конечно, я рисковала. Ведь когда я полностью посвятила себя работе грумера, мой стаж в этой сфере составлял только полгода. Уже с самого начала я поняла, что качественную стрижку можно сделать только с помощью хороших инструментов, а не их аналогов, дешевых подделок. Предпочитаю работать и с качественными средствами ухода. Я не жалела средств на различные мастер-классы, семинары, которые люблю посещать. Однако на своем сайте в Интернете предпочитаю выкладывать не дипломы, по большому счету, ничего не говорящие клиентам, а практические результаты своего труда — фотографии мною приведенных в порядок клиентов. Они

лучше всяких грамот свидетельствуют о моем профессионализме. А с учебой мне повезло еще и потому, что в Киеве грумером работает моя подруга. Приезжая туда на выставки с моими борзыми, я останавливалась у подруги и на первых порах наблюдала, как она работает со своими клиентами. Позже подруга стала доверять мне привести в порядок того или иного клиента. Большим подспорьем в моем профессиональном росте стало и общение в Интернете с коллегами. Многие их советы оказались поистине бесценными.

— И вы открыли собственный салон?

— Да, поняв, что работа грумера — это мое, что я не ошиблась в выборе, решила открыть собственный салон в арендованной квартире. Родители помогли мне установить стол нужной высоты, поднять ванну. Мне комфортно и удобно работать здесь: шампуни, фены, чесалки — все под рукой, да и клиентам созданы все условия. Их хозяева могут или подождать тут же, или отправиться по своим делам.

— Ваши клиенты — народ достаточно специфический. Могут и зубки показать, ежели что не так. Справляетесь с ними?

— Чаще всего какие-либо меры убеждения быть терпеливыми и не требуются. Подавляющее большинство моих клиентов — народ воспитанный и знающий, как надо вести себя в гостях. Известно, что на чужой территории становятся

смирными даже самые своенравные кошки и собаки. Хотя случается, что я не нахожу общего языка со своим клиентом, и хозяйка, видя это, уже не приводит своего питомца ко мне.

— Живой очереди в вашем салоне нет?

— Это так. Клиенты записываются заранее и приходят в предложенное время. Поэтому каких-либо конфликтов, выяснения отношений в моем салоне нет. А приезжают ко мне хозяева со своими питомцами не только со всех концов Днепропетровска, но и из окрестных населенных пунктов.

— Обращение к услугам грумера — это дань моде или необходимость соблюдать гигиену?

— Думаю, что визит к грумеру обусловлен, в первую очередь, не тщеславием, не стремлением выделить своего питомца из отряда им подобных, хотя, думается, и это тоже присутствует. Хозяевами движет желание сделать жизнь своих любимцев комфортной. Ведь я не только делаю стрижки и прически, но и вычесываю подшерсток, избавляю от колтунов, купаю, подрезаю ноготки. В общем, что называется, привожу в порядок, и этот порядок самым благотворным образом сказывается на физическом самочувствии моих четвероногих клиентов и моральном — их любящих и заботливых хозяев.

— А кто чаще приходит привести себя в порядок — кошки или собаки?

— Наполовину. Но если стрижка кошки, как правило, длится 30

минут, то приведение в порядок длинношерстной крупной собаки занимает до трех часов.

— Люди обычно начинают прихорашиваться с наступлением весны, когда приходится разоблачаться от одежды. А наши меньшие братья?

— Приход тепла увеличивает и число моих клиентов. Владельцы кошек и собак хотят не только представить своих любимцев во всей красе, но и облегчить им жизнь, снять «лишнюю шубку». Случается, мне приходится рекомендовать хозяевам не переусердствовать в этом, чтобы их питомцы не получили тепловых ударов из-за того, что полностью лишились «меха».

— Вы часто рекомендуете хозяевам, как постричь их питомцев?

— Существуют стандарты стрижек, присущие той или иной породе. Им и должен следовать грумер. Однако на домашние стрижки стандартов нет, они могут приобретать самый причудливый характер — в зависимости от фантазии владельцев животных и умения мастера. Но и здесь важно подчеркнуть достоинства собаки и скрыть ее недостатки, если таковые, конечно, имеются. Потому люди моей профессии должны знать особенности каждой породы собаки и кошки.

— Ныне все большее распространение получает декоративный груминг. Хозяева стригут и раскрашивают своих питомцев под самых разных животных. Обращаются ли к вам с такими заказами?

— В Днепропетровске декоративный груминг, предполагающий даже тату блестками, не очень распространен. Иные мои клиенты еще только «зреют» для этого. А вот свою собачку — хохлатую китайскую пуховую — я уже как-то превращала в зебру: выстригла полосы и покрасила в черный цвет.

— А со своими русскими борзыми не экспериментируете?

— Нет, ни в коем случае. Ведь я по-прежнему выезжаю с ними на выставки. Вообще же очень люблю пообщаться с собачниками, обсудить актуальные в нашем кругу темы. Беседовала Ольга ГРЕЧИШКИНА

— Подавляющее большинство моих клиентов — народ воспитанный и знающий, как надо вести себя в гостях, — говорит Влада Тимощук

Найбільший клопіт кожної господині-квітникарки — як уберегти від морозів улюблені квіти (троянди, деревоподібну півонію, вейгели, гортензію, хризантеми та інші). Щоб вони спокійно перезимували, їх необхідно укрити. Для цього використовують такі прийоми, як підгортання, пригинання до землі і верхнє укриття.

майстру

куточок квітникаря

наша земля

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

Укриваємо сплячу красуню Нині щедро доцвітають хризантеми. Чи не зашкодить їм холод? Якщо зі знанням справи підготуєте їх до зими, то й наступного року порадують квітами. Але тут є одна особливість. Річ у тому, що хризантеми часто пропадають, але не через морози, а через вимокання. Тому вони потребують укриття, але такого, щоб запобігало потраплянню вологи безпосередньо на кореневища. Спочатку на рівні грунту зрізуємо стебла, потім мульчуємо сухим торфом або грунтом на висоту не менше 5—7 см. А вже зверху прикриваємо шматком руберойду чи фанери — тим матеріалом, що здатний перешкодити дощовій воді потрапити просто на корені. Вкривати потрібно таким чи-

ном, щоби з боків була вільна вентиляція. А щоб укриття не знесло вітром, кладемо на нього камінь і вже зверху прикриваємо ялиновими гілками. Під таким укриттям хризантеми чудово зимують і витримують будь-який холод. Низькорослі хризантеми (нині дуже модні кулеподібні форми) треба обов’язково на зиму викопувати і зберігати в підвалі, ямі, погребі. А можна викопати кущ пізнього сорту, посадити в горщик чи відро, і він ще довго радуватиме вас цвітінням. Але не забувайте — на хризантемах часто поселяється попелиця, не занесіть її на свій город на підвіконні або на кімнатні рослини. Уважно огляньте хризантеми, якщо не впевнені у відсутності небажа-

них «квартирантів», то краще не несіть кущ у будинок. Не забудьте про красуню гортензію. Гортензія великолиста потребує надійного укриття взимку і захисту від весняних приморозків. Її кореневу систему вкривають листям і підгортають землею. Та є сорти, які, крім цього, потребують ще й обгортання всієї рослини папером, шматком «дихаючої» тканини, скажімо, бавовняної чи лляної старенької скатертини. Можна над нею встановити картонну коробку. Обов’язково обв’яжіть мішковиною хвойні рослини, особливо молоді. Тому що в лютому вони можуть зазнати сонячних опіків, які згодом проявляться у вигляді ділянок поруділої хвої.

актуально

мідного купоросу на 10 л води). Готуючи до укриття ремонтантні троянди, пагони спочатку зв’язують і пригинають до землі, накривають глицею або листям. А ось пагони чайно-гібридних, поліантових і троянд із групи флорибунда не пригинають. Замість цього навколо основи куща нагортають землі, а з настанням приморозків накривають ялиновим гіллям або листям. (Завважте, що землю слід брати не з-під куща, бо тоді оголите корені й замість користі завдасте шкоди). Основне правило — вкрити корені й основу рослини, верхівки навесні обріжуться. Троянди, що плетуться, обережно знімають з опори, вирізують пошкоджені пагони і очищають від листя (а ще краще звільнити кущ і від тих, які цьогоріч відцвіли, залишивши зимувати тільки молоді, як при обрізці малини). Після цього їх скручують, обв’язують шпагатом і пришпилюють металевими чи дерев’яними гачками до землі. Бажано підкласти старі дошки, гілочки хвойних порід

чи грубі городні рештки, які не гнитимуть, скажімо засохлі стебла хризантем. Зверху утеплюють будь-яким доступним матеріалом, вкривши сухим листям, хвоєю, ялиновим гіллям. Можна зробити укриття з цупкого паперу, толю, дерев’яних ящиків тощо. Для укриття троянд на зиму вдаються і до повітряно-сухого способу: над рослинами майструють курінчик із дерев’яних щитів, солом’яних мат чи ялинових гілок. Тільки не забувайте провітрювати укриття під час відлиг. Такий прихисток забезпечує сприятливий для зимівлі мікроклімат і захищає трояндові кущі не тільки від низьких температур, а й від зайвої вологи, оскільки вони найбільше потерпають від випрівання і грибкових хвороб. Не утеплюйте троянди торфом, тирсою чи піском — вони дуже вологоємні і під час коливань температур навколо кущів може утворитися крижана кірка. А ось компост — саме те, що треба.

Лікарські рослини сіють під зиму Пояснюється це тим, що їх насіння має пройти природну стратифікацію. Багатолітні лікарські рослини найкраще сіяти пізньої осені. Те ж стосується і пряних: кропу, петрушки, чаберу, черемші, любистку, гісопу, материнки, селери, шавлії. Грядки для них розміщують на рівному місці, там, де взимку сніжно, а під час відлиг та на-

весні не застоюється вода. Грядку перекопують, розрівнюють граблями і роблять борозенки завглибшки, як рекомендується для кожної культури (залежно від розміру насіння). Сіють тоді, коли грунт зверху прихопить перший морозець. Варто пам’ятати, що осінні посіви треба загортати глибше, ніж весняні.

Початок і кінець посіяних рядків доцільно позначити кілочками, оскільки сходи лікарських і пряних рослин дуже дрібні й часто схожі на бур’яни. Якщо ж доводиться сіяти щось рідкісне і в обмеженій кількості, ліпше зробити це в горщики чи пластикові стаканчики. В такому разі ємності з посівами взимку треба закопати в сніг.

Міні-поради

Остання хвиля цвітіння троянд припадає на жовтень. Цими квітамикрасунями милуємося до настання сталих холодів. Щоб вони радували нас і наступного літа, потрібно потурбуватися про їхню успішну зимівлю. Адже у дуже холодні зими королева квітів нерідко вимерзає. Вкривають троянди лише з настанням стійких низьких температур: якогось року у листопаді, а якогось — і в грудні. Невеликі морози не тільки їм не шкодять, а навіть сприяють кращому визріванню пагонів і загартовують рослини. Отже, передчасно вкривати троянди не варто, бо це призводить до проростання, а ще — випрівання рослин через нестачу повітря. Увага! У зимові «шубки» їх «одягають» виключно в суху погоду. Найкраще використати для цього садову землю, сухе листя, глицю, прислужаться як укривні матеріали толь, руберойд або дошки. Майте на увазі, кущі не можна дуже щільно вкривати, бо створите сприятливі умови для враження грибковими захворюваннями. Перед тим, як загортати троянди в «шуби», рекомендується видалити з кущів засохлі квітки, листя, молоді жирові пагони та недозрілі верхівки, а також обприскати мідно-мильним розчином (300 г зеленого мила і 30 г

Висоли на цегляних стінах Що робити, якщо на цегляній кладці проступили плями солі, а на бетонній стіні стали помітні залишки цементного розчину? Найчастіше білий соляний наліт з’являється на фасаді новобудови. Це результат кристалізації солей. Крім того, що висоли псують декоративний вигляд кладки, вони ще й сигналізують про початок корозії, руйнування стіни.

Висоли виникають, якщо порушено співвідношення цементу і води при приготуванні розчину або застосовувався недоброякісний цемент. Причина може полягати й у самій цеглі за порушення технології її виробництва. Такий будівельний матеріал дещо дешевший, проте негативні наслідки покупки проявляються досить швидко. Ще одна причина появи висолів на цегляній кладці — використання неефективних протиморозних сумішей, які додають у розчин за низької температури повітря. А ще вони можуть з’явитись, якщо розпочатий процес мурування стін призупиняється на тривалий час, а потім знову відновлюється. Для запобігання цьому необхідно дотримуватися кількох правил: класти цеглу за сонячної погоди; готувати густий розчин із цементу з мінімальним відсотком розчинних солей; не допускати його потрапляння на лицьовий бік цегли. Після зведення стіни кладку для захисту від висолів і посилення морозостійкості слід обробити якоюсь спеціальною сумішшю. Особливі добавки — мікропіноутворювачі для робочих розчинів забезпечать вологонепроникність усієї кладки. Їхня дія заснована на блокуванні переміщення рідини, з

Королева боїться морозу

15

якою водорозчинні солі й потрапляють із товщі стіни на поверхню. Незначні висоли на цегляній кладці можна спробувати видалити розчином оцту, 5-відсотковим розчином соляної кислоти, розчином нашатирного спирту. Однак спеціальні очищувачі кращі, оскільки вони напевне не зіпсують зовнішнього вигляду стіни і не вплинуть на структуру цегли. Наприклад, мийний засіб «Фасад» застосовують, коли необхідно видалити залишки цементного розчину з цегляної, бетонної або кам’яної стіни. З плямами солі добре впораються суміші «АСоль» та «Тіпром». Остання до того ж видаляє плями карбонатного і сульфатного походження, мікробіологічні забруднення (мікроводорості, грибки, бактерії). Щоб надалі унеможливити появу плям на фасаді, потрібно обробити поверхню будь-якою протиморозною рідиною і одним з морозостійких гідрофобізаторів (водовідштовхувальною сумішшю). Їх можна наносити звичайною малярською щіткою в три шари або пульверизатором. Такі захисні рідини проникають у будівельний матеріал на глибину до 6 мм, зберігаючи його декоративний вигляд і природне «дихання».

Без лійки Щоб перелити рідину в пляшку з вузькою шийкою, за відсутності лійки можна скористатися поліетиленовим пакетом із розрізаним дном, кінці якого вставляються в пляшку.

Допоможе магніт У просвердлених заглибленнях у сталевих деталях часто залишається металева стружка. Її легко видалити з допомогою цвяха з магнітом на головці. Достатньо покрутити його в отворі, щоби стружка швидко налипла на цвях.

Прибираємо в салоні Прибирання в автомобілі значно полегшиться, якщо на кінець усмоктуючого патрубка пилососа надіти відрізок велосипедної камери. Такий простий пристрій дістане сміття із недоступних місць, не пошкоджуючи при цьому оббивку та фарбу в салоні.

Двері скриплять Під дверне полотно треба підкласти клинок, щоб воно піднялося на петлях, і в зазори, що утворяться навколо штифтів, влити по кілька крапель машинного масла або засипати дрібні шматочки графіту, з якого виготовляють грифелі олівців. Під вагою петель вони перетруться на порошок, і скрипу більше не буде. При цьому бажано використовувати грифель від м’якого простого олівця. Сторінку впорядкував Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ

І вершки, і корінці Петрушка — зелена пряна культура, що заслуговує особливої уваги. Вона прикрашає стіл будь-якої пори року, причому високі смакові якості мають як листя, так і коріння. Пучечок петрушки чудово присмачує гарячі страви (супи, бульйони, борщі), надає приємного смаку овочевим маринадам і консервам. Шанують господині також сушені листя й коріння. Заготовлена про запас пряність довго зберігає свій натуральний колір і духмяний запах. У листі й коренеплодах містяться солі калію, кальцію, фосфору, заліза і т. д. Особливого аромату петрушці надають ефірні олії. Листя є джерелом багатьох вітамінів: С, В1, К, РР, провітаміну А. У коренеплодах міститься більш як 7% вуглеводів. Петрушка має два різновиди — коренева і листкова. Із сортів кореневої найбільш поширені Цукрова, Урожайна; з листкових — Звичайна листкова. Петрушка більш холодостійка культура, ніж морква, і при хорошому вкритті (опале листя, тирса, торф) може зимувати на грядці і давати ранньою весною зелень. Крім городу, петрушку можна вирощувати в осінньо-зимовий період у домашніх умовах на підвіконні, посадивши у горщики по 2 коренеплоди. Напровесні, у квітні, починають готувати грядку. При перекопуванні на 1 м2 додають піввідра перегною. Якщо грунт глинистий, то вносять ще по дві

літрові банки піску й тирси на 1 м2. З добрив уносять по столовій ложці сульфату калію, подвійного суперфосфату, сечовини і півлітрову банку попелу. Грунт перекопують, вирівнюють і поливають розчином марганцевокислого калію (1,5 г на 10 л води), витрачаючи 3 л на 1 м2. Насіння петрушки проростає дуже повільно. Для прискорення цього процесу його потрібно замочити у вологій тканині, марлі й проростити при кімнатній температурі. На 6-й день, коли у 5—6% насіння з’явиться паросток, його поміщають у холодильник (температура мінус — плюс 1—2°С) на 10—12 днів. За такої підготовки насіння сходи з’являються на 5—7-й день. Висівають проросле насіння на грядку в борозенки, тільки у вологий грунт. Відстань між борозенками — 45 см. Після появи справжніх листочків посіви проріджують, залишаючи рослини на відстані 2—3 см. Петрушку краще висівати на родючих ґрунтах, суглинистих або супіщаних. Протягом вегетації листкові сорти слід

підживлювати азотними добривами, а для вирощування коренеплодів — калієм і фосфором. Для отримання зелені культуру можна висівати в кілька строків: ранньою весною (друга половина квітня), влітку (в першій декаді червня) і восени під зиму (жовтень—листопад). Упродовж вегетації петрушку 3—5 разів поливають залежно від погоди, знищують бур’яни і розпушують грунт у міжряддях після дощів і поливів. Для отримання власного насіння петрушки потрібно зберегти коренеплоди, а навесні, в останній декаді квітня, висадити два-три на грядці. При садінні намагайтеся, щоб верхня частина коренеплоду (по плічка) перебувала на рівні ґрунту. Висаджують коренеплоди на відстані один від одного 40 см, цвітіння рослин триває 35—46 днів. У міру дозрівання насіння швидко обсипається, тому його потрібно вчасно збирати. Зберігають насіння в мішечку в приміщенні за температури 18—20°С. При цьому способі зберігання схожість насіння підвищується.

птахи на вашому подвір’ї

наша земля

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

Тож курей, качок, індиків, яких старанно доглядали з ранньої весни, господарі забивають, запасаючись м’ясом на довгу зиму — смажать, коптять, солять, заморожують... Чи не найкращим способом заготівлі м’яса є виготовлення тушонки. Тушонка — це тушковане м’ясо, законсервоване, у нашому випадку, в домашніх умовах. Отже, обпатрану тушку нарізають шматочками, ретельно миють, укладають у літрові скляні банки, заздалегідь простерилізовані в киплячій воді, додають лавровий лист, запашний перець, солять у розрахунку дві чайні ложки на 1 кг м’яса. При консервуванні гусячого м’яса можна додавати цукор — по пів чайної ложки на кілограм. Накривають скляною (!) кришкою і тушкують у духовці три години при температурі 180ОС. Після виймання з духовки відразу закатують. Закатані банки зберігають у погребі. Можна вдатися й до іншого способу — обсмажування.

Зберігаємо правильно цибулю та часник Холоди ще не почались, а дехто з господарів, перевіривши засіки, вже нарікає на погане зберігання цибулі й часнику нового врожаю. Погодні умови спричинили розвиток у цибулі сірої шийкової гнилизни. У здорової цибулини зовнішня луска тонка, прилягає щільно, шийка має вигляд підсохлої. Ознаки ж хворої — роз­ м’якшення тканини і утворення прим’ятини коло шийки. У розрізі ушкоджена тканина бруднувато-жовтуватого кольору, наче запарена. З часом гнилизна розповсюджується й охоплює всю цибулину. Зараження цією хворобою відбувається ще на ділянці у передзбиральний період. Інфекція проникає через шийку. Важливе значення для стійкості чи, навпаки, сприйнятливості до сірої гнилизни має ступінь зрілості цибулі на час збирання. Восени може проявитись і бактеріальна гнилизна цибулі й часнику, спричинена гнильними бактеріями. І це захворювання починається ще в полі, під час вегетації, але масового розвитку набуває у період зберігання. Причому на цибулі ознаки хвороби можна побачити лише в повздовжньому розрізі. Під здоровими верхніми лусочками виявляється шар із однієї-двох розм’якшених, знову-таки, наче запарених і

ослизлих лусок. Іноді чергування здорових і ослизлих лусок має місце у глибоких внутрішніх частинах цибулини. Через два-три місяці після збирання гнилизною може бути охоплена вже вся цибулина. Чинники захворювання цибулі на мокру бактеріальну гнилизну — сонячні опіки тканини, пошкодження її градом і комахами, що призводить до фізіологічного ослаблення рослини. Дуже негативно позначається на цибулі й різка зміна погодних умов, коли вологі, з помірними температурами дні змінюють спекотні, сухі. Відтак зелене листя швидко засихає, цибулина припиняє ріст і виявляється недостиглою. Звісно, так само погано зберігається і часник, уражений бактеріозом. Ознаки захворювання такі: на зубках з’являються світло-жовті заглиблення, що потім набувають коричневого кольору. Тканина ураженого зубка з часом стає перламутрово-жовтою, мовби

підмерзлою. Бактеріоз передусім вражає недостиглий або непросохлий часник. Що ж робити, аби порятувати запаси? По-перше, їх треба досить часто перебирати, видаляючи хворі овочі. Їх пускають на переробку в першу чергу. По-друге, ушкоджену цибулю можна оздоровити. Для цього знімають шар лусочок, поки цибулина не стане зовсім чистою. У процесі зберігання «роздягнений» овоч знову покриється сухими лусочками. Відходи при такому зачищенні цибулі можна пустити на корм курям — ніщо не повинно пропадати. Щоб урятувати цибулю від псування, її слід добре просушити на грубці. Спочатку прогрівають при температурі 4042оС (так витримують 12 годин), потім досушують при 30—35оС. Сирі цибулини починають сушити при нижчій температурі, інакше відбудеться запарювання продукції. Найліпше цибуля зберігається, сплетена в коси, при температурі 0о...+1оС.

Як індик у суп потрапив Настав час, коли у пташнику різко зменшують поголів’я птиці. Вигули на зеленій траві відійшли разом із теплою порою, личинки та комахи ховаються — відтак дармових харчів немає, а згодовувати птиці зернові запаси недоцільно — однак уже більшої ваги не нагуляє.

поради до часу

вклоняємось рідній грядці

16

ЗОРЯ

При цьому обпатрану тушку досуха обтирають, розрізають на шматки, обсмажують на сковороді. Далі складають у каструлю, додають спеції і тушкують на невеликому вогні протягом чотирьох годин. Готове м’ясо гарячим розкладають у попередньо прогріті скляні банки (їх ставлять на деко в холодну духовку і нагрівають її до 200ОС) і відразу закатують. При консервуванні іноді з’являється специфічний запах, якого можна позбутися, додавши трішки — на кінчику ножа — порошку куркуми. Поліпшує смак м’ясних страв майоран. Пам’ятайте, що під час обробки м’яса за температури нижче 100оС гинуть тільки мікроорганізми вегетативної форми, спори виживуть. А от при температурі 100—120ОС гинуть і ті, й інші. Консервуючи м’ясо, необхідно суворо дотримуватися санітарних правил: ретельно мити руки, кип’ятити банки, витримувати рекомендований час їх стерилізації після наповнення м’ясом. Смачного вам!

Солона купіль для горіхів Волоські горіхи, як правило, збираємо мішками. Радіємо врожаю. А далі кожен зберігає, як уміє. Примхливі вони — і холод їм не товариш (можуть відсиріти, запліснявіти), і тепло (прогіркнуть). Найчастіше горіхи зберігають у прохолодному приміщенні, де достатньо повітря, скажімо, на горищі. Але є

абсолютно надійна альтернатива. Горіхи треба опустити в солоний окріп (0,5 склянки солі на 10 л води) і витримати в цій ропі 8—10 годин (наприклад, ніч). Після цього горіхи треба дуже добре обсушити — краще на протязі, щоб і сонце, і вітерець зробили своє діло. Не повірите, але горіхи після такої купелі залишаються свіжими 2—3 роки.

Гарбузу допоможе зеленка Ви зібрали гарний урожай гарбузів і, перевозячи їх із городу, обідрали шкірочку в деяких місцях. Зрозуміло, що закладати такі овочі на тривале зберігання не можна: швидко зіпсуються. Змажте пошкоджені місця зеленкою. Рани підсохнуть, і гарбуз зберігатиметься цілу зиму. Порадимо ще один спосіб його зимового зберігання. Зріжте гострим ножем черешок, а місце зрізу густо посипте сухим негашеним вапном. І ще один дуже важ-

ливий момент. Якщо під час зберігання хвостик у гарбуза починає мокнути, зачистіть його до здорової тканини, а місце зрізу підсушіть. Для цього можна використати полум’я свічки.

Сторінку впорядкував Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ

Пам’ятаєте старий анекдот, коли чоловік на прохання свого кума дати покуштувати сало відповідає: «Сало як сало, що його куштувати?» Однак сало буває різне, і досвідчені у відгодівлі кабанчиків господарі добре знають, що впливає на його смак.

поетичне джерело

Насамперед, вибираючи молодняк для вирощування, треба звертати увагу на те, щоб тварини були здорові й мали хороший апетит. Купувати поросят потрібно місячного віку вагою від 10 до 12 кг. Найкращі породи для отримання смачного сала — українська біла і ландрас. До тримісячного віку поросят годують тричі на добу обов’язково свіжими, щойно приготовленими кормами приблизно о 6.30; 13.00 і 19.00. Після їди поросятам дають чисту теплу воду. У міру звикання живності до режиму кількість кормів поступово збільшують і десь за три тижні годують уже досхочу. У віці два-три місяці тваринам дають варену картоплю, терті буряки і гарбузи, а з концентратів — подрібнені пшеницю та жито. Дуже важливо до основного раціону в сезон додавати посічену кропиву, трави бобових культур, також — молочну сироватку (літр на відро корму). Сіллю присмачують у кількості всього 10 г на голову. Справжній період відгодівлі починається після досягнення тваринами тримісячного віку та ваги приблизно 60 кг. Саме з цього часу поросят переводять на дворазове харчування. Попередній раціон поповнюють вареними подрібненими ячменем, сочевицею, натертою морквою і посіченим листям капусти. Молочної сироватки дають 2 л на відро

корму, а кількість солі збільшують до 20 г. Коли тварини досягнуть шести-, семимісячного віку і важитимуть майже 100 кг, раціон збагачують вареними буряками цукрових сортів, присолюють корми у кількості вже 30 г на голову. За такої годівлі тварини до 8—9 місяців набирають вагу від 150 до 200 кг і потребують ще більше корму. Тому їм слід згодовувати ще й варену кукурудзу, горох, жирні відходи зі столу, подрібнені кабачки і гарбузи, а літньої пори — свіжі фрукти. Кількість солі доводять до 35 г. Схема такої відгодівлі пояснюється насамперед тим, що поросятам у віці від трьох до шести місяців потрібно давати більше кормів із високим вмістом білка, бо саме в цей період підсвинки активно розвиваються і дорослішають, у них наростають м’язи, а от жировий прошарок утворюється повільно. Ближче до піврічного віку ріст м’язової маси вповільнюється, а жир наростає швидше. Тому, починаючи з шести місяців, поросята повин­ ні одержувати ті корми, які сприяють наростанню сала. Для багатьох тваринників є проблемою змусити порося з’їдати все в кориті. Досвідчені господарі присмачують варений корм хамсою чи тюлькою (п’ять-сім штук на 10-літрове відро корму). Однак тваринам більш як піврічного віку рибу давати вже не можна, щоб м’ясо і особливо сало не набули рибного присмаку. А ось свіжі фрукти, яких улітку багато (падалиця яблук і груш), поїдаються поросятами з величезним задоволенням, і сало від таких кормів буде особливо ароматне. Щоб отримати сало відмінного смаку, деякі господарі для свиней навіть варять компот із торішніх сухофруктів.

Чорнобривці Вдивляючись в квіти осені, під темною парасолькою, З дощами її непроханими, з світанками непрозорими, З калюжами темно-сірими, де краплі злітають птицями, Милуюсь останнім дивом я — ошатними чорнобривцями. Такі золотаво-сонячні, з червоною оторочкою, Немовби усмішка донечки в квітчастій мережній сорочці, Неначе розлите золото так щедро, так безкорисливо Яскраві квіти-метелики злетівши, в повітрі зависли! Дурманять солодким запахом, останнім привітом радують, І стійко стоять під заморозь, коли жовте листя падає. Стоять. Не чорніють, світяться гарно маленьким яскравим факелом. Так обіцяюче, що все буде добре завтра... Ірина ЛІВОБЕРЕЖНА Сторінку впорядкував Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ

садівнику-початківцю

Буде смачне сало

17

Уже час потурбуватися про підготовку плодових дерев до зими, їх захист від шкідників та гризунів. Один із важливих заходів — очищення від відмерлої та тієї, що відстала від деревини, кори. Разом із нею позбуваємося шкідників, хвороб, мохів та лишайників.

Поки не вдарили морози Очищати відмерлі частини кори потрібно гумовою або пластмасовою щіткою, дерев’яним ножем чи пластмасовою скребачкою. Дерев’яний ніж загострюють на кінці для прочищення щілин і розвилок. Не можна виконувати цю операцію металевими щіткою, скребачкою чи ножем, позаяк ними легко поранити живу тканину, серйозно нашкодивши саду. Перед очищенням під деревом чи кущем розстеляють поліетиленову плівку і вже на неї збирають відходи, які потім спалюють. Коли починається листопад, очищені дерева обробляють дезінфікуючими і загоювальними розчинами. Ось, наприклад, склад одного з таких, а взагалі їх досить багато. 1,5 кг деревного попелу залити 8 л води (окропу). Кип’ятити протягом 20—30 хвилин і дати відстоятися. Після проціджування через марлю до залишку попелу додати трохи гарячої води і знову процідити крізь подвійну мар-

лю. В отримані перший і другий розчини додати 200—300 г господарського мила, заздалегідь розчиненого в теплій воді, і по одній столовій ложці солі та скипидару. Все ретельно перемішати і долити до 10 л. Цим розчином обмивають стовбур, скелетні гілки та обприскують усю крону плодових дерев, а також ягідники. Попіл підживлює живу кору калієм, кальцієм, мікроелементами, що сприяє її швидшому визріванню та кращій підготовці до зимівлі. А від солі та скипидару гинуть комахишкідники і зникають збудники основних захворювань. Наприкінці жовтня — першого тижня листопада, при плюсовій температурі повітря, зашпаровують щілини на стовбурах, а у молодих дерев — усю

поверхню стовбура і скелетних гілок теплоізолюючими сумішами. Зазвичай роблять із глини (2/3) і коров’яку (1/3), іноді з додаванням попелу (10—30%). Збільшення частки коров’яку сприяє ліпшому прилипанню і стійкості покриття до змивання дощами, а також проникності повітря до кори. Після висихання теплоізолюючого шару дерева білять свіжогашеним вапном (2—2,5 кг розмішують у 10 л води). Кращому прилипанню допоможе додавання соєвого молока або казеїнового клею. Очищення, промивання, нанесення теплоізолюючих сумішей, побілка дуже оздоровлюють сад і добре вберігають його зимової пори від пересушування і промерзання.

Хоча цей рік і видався не зовсім урожайним на садовину, але все ж таки підживіть дерева гноєм із розрахунку 20—30 кг на одне дерево. А хто не тримає худоби, може зробити це з допомогою внесення в пристовбурні кола «осінніх» (безазотних) добрив, у тому числі калімагнезії (20—30 г на 1 м2), сульфату калію, сірчанокислого калію чи магнію.

Iржа на смородині «Останніми роками мою смородину уражає невідома мені хвороба. Спершу листя вкривається жовтими цятками, згодом на його нижньому боці з’являється іржавий осад. Листя скручується й опадає. Захворювання проявляється протягом усього періоду вегетації, — пише Василь Котенко із Царичанського району. — Розкажіть, що це за хвороба і як із нею боротися?» Який би докладний опис міщених плям з лицьового боку хвороби не був, заочно поста- листя і оранжевих пустот — вити «діагноз» важко. У цьому уредіній — з нижнього. Вони випадку має значення, що зна- можуть вкривати всю поверхню ходиться по сусідству зі сморо- листка, надаючи йому іржавого диною — болото чи сосновий забарвлення. Листя некротизуліс. І ще — чи проявляється ється і опадає. хвороба на інших рослинах, що Позаяк обидва види іржі зиростуть поруч. Тому розглянемо мують на опалому листі, боротькілька варіантів. бу з хворобою треба починати Рано навесні відразу після саме з його спалення. повного розпускання листя на Запобігти захворюванню смородину може переселитися можна, тричі обприскуючи набокальчата іржа. Грибок ура- садження одновідсотковим розжає кущі смородини та аґрусу, чином бордоської суміші (100 г а потім вітер і комахи перено- мідного купоросу, 100 г вапна сять його спори на бур’яни. на 10 л води) у період розпусНа них, особливо на осоці, він кання листя, при відокремленні розвивається все літо і там же бутонів і відразу після цвітіння. залишається зимувати. При підживленні обов’яз­ Окрім цього виду, є ще одне ково додавати мікроелементи: подібне захворювання — стовп- сірчанокислу мідь; сірчанокисчаста іржа. Її спори зимують лий цинк (2—3 г на 10 л води). на хвойних культурах, в осноОдним із дієвих і випровному на сосні. Хвороба про- буваних засобів у боротьбі з являється у вигляді хлорозних грибковими хворобами саду жовтуватих нерівномірно роз- є сечовина. Восени, коли тем-

господині на замітку

домашня ферма

наша земля

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

пература знизиться до +8ОС, весь сад, у тому числі й кущі смородини, а також ґрунт під кущами і деревами треба обробити розчином сечовини високої концентрації (700 г на 10 л води). Це обприскування знищує збудників грибкових і бактеріальних захворювань, а також усіх шкідників, що зимують у розгіллі і в опалому листі. Таку обробку слід повторити рано навесні, ще до початку сокоруху. Із сучасних засобів захисту рослин добре себе зарекомендували циркон та епін-екстра. Цими препаратами обробляють смородину по молодому листю. Для приготування розчину беруть по 2 краплі кожного з них на один літр води. Обприскування слід повторити наприкінці літа. Циркон підсилює стійкість рослин до будь-яких захворювань, а епін-екстра — до несприятливих погодних умов.

Перемо без хімії Останнім часом усе частіше йдеться про заміну неекологічних мийних засобів «чистими». Пральні порошки не виняток. Хоч і важко уявити прання без них, та все ж білизна може стати чистою без фосфатів, відбілювачів, синтезованих добавок тощо. Для цього всього-на-всього потрібно дотримуватися правила замочувати білизну з господарським милом перед пранням у машині. Кольорові речі — на кілька годин, білі ж можна

залишити замоченими на ніч. Речі з бавовни та льону стануть просто білосніжними, якщо додавати соду і прати їх при досить високій температурі — близько 70 градусів. Екологічно чистий порошок можна приготувати власноруч. Для цього візьміть 250 г натертого господарського мила (можна використати обмилки

туалетного), 125 г бури і 125 г соди. Перемішайте і зберігайте в закритій посудині. Перед тим, як братися за прання, додайте приблизно 100 г суміші у відділ для порошку в машині. Коли вийняли білизну, прополощіть її в оцтовому розчині.

Вибираємо коня

завітаймо до саду

наша земля

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

господарюємо

18

ЗОРЯ

Після кількох десятиліть активної механізації села, коли, здавалося, машини повністю замінять живу тяглову силу, дедалі більше господарів розуміють переваги в обійсті незамінного помічника — коника. стань між ними вважається в нормі, якщо становить 8—9 см (тобто вільно входять чотири пальці руки). Простір між ганашами має бути без пухлин і припухлостей. Особливу увагу слід звернути на ноги коня, форму копита і його вигляд. Ноги повинні бути правильно поставлені, без кісткових наростів. Інакше за активної експлуатації тварина «надбає» хронічну кульгавість. Не варто обмежуватись тільки оглядом кінцівок — їх треба промацати і оцінити пропорційність копит, твердість рогової частини і чи покрита вона глянцем. Оцінюють, певна річ, і будову тіла. Причому не тільки в стані спокою, а й у русі. Рухатися кінь має ступою і риссю в напрямку від покупця і на нього. Так легше виявити дефекти постави тіла і, зокрема, ніг (вивернутість, клишоногість, саблистість тощо), а ще хвороби дихання — свистячу ядуху та інші вади. Неабияке значення має стан шкірного покриву, а також рівномірність забарвлення шерсті. Для особистого господарства можна купити мерина, тільки бажано, щоб він за темпераментом був спокійний. Та краще все-таки придбати кобилу, щоби отримувати щороку ще й по лошаті.

Сторінку впорядкував Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ

За зимового щеплення як підщепи підходять одно- або дворічні сіянці з діаметром біля кореневої шийки не менше 12 міліметрів і заввишки не менше 15 сантиметрів. Їхня коренева система не повинна мати жодних ушкоджень і ознак загнивання. Викопують рослини восени до настання морозів. Кращими методами щеплення в цьому разі є копулірування і поліпшене копулірування. Після проведеної операції щепу потрібно потримати у приміщенні з температурою до 26ОС, не допускаючи підсихання деревця. Через 20— 25 днів його переносять у холодний підвал. Із настанням тепла висаджують у шкілку. Плодоносять такі дерева, як правило, на 3—4-му році, а іноді й раніше. Для літнього окулірування використовують бруньки пагонів поточного року. Важливо,

щоб вони були великі і мали кулясту форму. Беруть живці з двома добре розвиненими бруньками із пагонів не менше 30 сантиметрів завдовжки і 7 міліметрів завтовшки, та найголовніше (увага!) — діаметр серцевини не повинен перевищувати товщину кільця деревини. Пагони з великою серцевиною не придатні для живців. Для щеплення у відкритому грунті живці найкраще заготовляти безпосередньо перед операцією. Можна це зробити і за 20—30 днів до неї, тільки тоді їх зберігають у холодильнику у вологій тирсі чи в піску, а зрізи вкривають садовим варом. За літнього щеплення вдаються до методу окулірування брунькою за кору (так зване «окулірування трубкою»). При цьому особливу увагу потрібно приділити точності співпадання розмірів вирізаного кільця з вирізом кори на підщепі.

Найкраще виконувати цю операцію спеціальним ножем із двома паралельними лезами, відстань між якими має бути 3—3,5 см. Його можна виготовити й самому з двох ножів для окулірування, вставивши між ними дерев’яний брусок і обмотавши ручки скотчем чи ізоляційною стрічкою. Як підщепу можна використати дво-, трирічні сіянці з діаметром штамба в зоні щеплення 1,5—2,5 см, попередньо підготувавши. А саме: вирізати «на кільце» зайві пагони, приблизно за два-три тижні до щеплення підгорнути вологою землею для кращого відставання кори та підживити азотними добривами (столова ложка на відро води). За два-три дні до операції деревце рясно поливають. У день проведення роботи кореневу шийку звільняють від землі і місце щеплення ретельно протирають вологою ганчіркою.

Будь-хто, посадивши дерево, мріє якнайшвидше скуштувати плоди з нього. Вдаються до найрізноманітніших агротехнічних заходів: обрізування, надрізування, надламування, скручування, прищипування, відгинання гілок, надрубування штамба тощо. Та й це ще не все. Вчені Алматинського інституту садівництва імені Шредера з’ясували, що яблуня на сильнорослій сіянцевій підщепі з диким скелетоутворенням має значно більшу листяну масу і у зв’язку з цим плодоносить на два-три роки раніше. Технологія вирощування дикоштамбових саджанців не складна. Насіння з яблук-дичок можна сіяти як восени (нестратифіковане), так і навесні (стратифіковане). Коли підщепи підростуть до 80—100 см заввишки і їхні штамбики на висоті 20—30

Присоліть корм для курей «Які мінеральні добавки треба давати курям узимку і чи є щось цінне для них у перепалених кістках?» — Лідія Петрова з м. Дніпропетровськ. тися), її краще змішувати з черепашками навпіл. Деревне вугілля запобігає розладам кишечника. Його товчуть і згодовують, додаючи до корму по дві столові ложки у розрахунку на десять голів раз на тиждень. Не менш важливими для курей є натрій і хлор. Це не Перепалені та потовчені що інше, як кухонна сіль. кістки згодовувати домашній Її треба розчиняти у воді і птиці потрібно тому, що це змішувати з кормом у кільцінна мінеральна добавка. Пе- кості від 0,5 до 0,7% його ред згодовуванням сировину ваги. Однак пересол може й подрібнюють і пересівають. зашкодити, тому слід бути Аби кури були здорові й обережними. У годівниці в курнику тадобре неслися, в їхньому раціоні обов’язково мають бути кож необхідний гравій. Хоч це мінеральні речовини. І осо- і не корм, та його відсутність бливо важливо, щоб у ньому є причиною поганого травмістилися кальцій і фосфор. лення. Як наслідок — кури Адже вони є складовими кіс- вискубують і з’їдають пір’я, ток та яєчної шкаралупи, а в кращому разі — підстилку. також відіграють важливу Гравій сприяє перетиранню роль у всіх фізіологічних про- корму у шлунку. Проте розміцесах. Для поповнення орга- ри його часточок мають бути нізму цими елементами птиці не більші 4—6 міліметрів. І насамкінець — суттєве згодовують крейду, черепашки, вапняк... До речі, оскіль- уточнення. Всі ці мінеральні ки курям важко проковтнути речовини потрібні птиці не суху крейду (можуть удави- лише взимку, а цілий рік.

Більшість садівників-аматорів припускається помилки, якщо планує щепити волоський горіх навесні. У цього дерева є свої вегетаційні особливості. Найкраще щепити пізно восени — на початку зими на викопані підщепи або в травнічервні, коли настане стале тепло і стовпчик термометра підніметься вище 20ОС.

Дикоштамбові плодоносять раніше

а ви чули?

запитували — відповідаємо

Наші сьогоднішні поради стосуються того, як не помилитись у виборі під час придбання коня. Огляд зазвичай починають із голови, зокрема очей. Подивіться, як реагує зіниця ока на різне освітлення і чи немає на рогівці білих плям або більма. Коні з «сорочими» чи «скляними» очима іноді мають ослаблений зір, що може проявитися присмерком. Будьте уважні: тварина із зовні здоровими очима може мати поганий зір і навіть бути сліпою. Це визначається, наприклад, з нерухомості зіниці. Кінь з поганим зором, як правило, полохливий, у русі високо піднімає передні ноги і часто спотикається. Варто звернути увагу й на вуха. Підвищена їх рухливість і асиметричне розміщення також можуть свідчити про дефекти зору, які тварина намагається компенсувати слухом (щулить вуха). Оглядаючи ніздрі, треба звернути увагу на стан слизової оболонки. Блідість чи почервоніння, а також гнійний слиз із неприємним запахом указують на те, що кінь хворий. Зуби мають бути рівні й світлі, не стерті. Звичайно, краще, коли всі вони, як-то кажуть, на місці. Далі оглядають ганаші (задні кути нижньої щелепи). Від-

Секрети щеплення горіха

см стануть не тонші 5—7 мм, їх окулірують. Здебільшого до цієї операції вдаються наступного літа, бо за один вегетаційний період штамб (крім кісточкових) навряд чи досягне необхідної товщини. У червні-липні другого року дичку звільняють від бічних пагонів на висоті до півметра. Щеплять вічком у липні-серпні, а за потреби — і у вересні, вдаючись до окулірування «вприклад». Щиток з вічком встановлюється на висоті 20— 30 см для низькоштамбових дерев та 50—60 сантиметрів

— для звичайних. Досліди показали незаперечні переваги дерев із низьким штамбом. Доглядають за майбутніми саджанцями так, як і за звичайного вічкування в кореневу шийку. Проте на них відростає значно менше дикої порослі, а зрізають дичку обов’язково на «культурне вічко» без шпичака. Якщо третього літа сортовий пагін росте дуже інтенсивно, його пінцирують на висоті 15—20 см, завдяки чому відбувається галуження і закладка майбутньої крони.

Гарбузових більшає Гарбузова родина поповнюється — на городах з’являються голонасінні брати. На сьогодні описано три форми нових сортів: кругла оранжево-бежева зі смужками; подовжена зелено-жовта; третя — схожа на кабачок. Усі тонкокорі, м’якоть соковито-прісна, легко розварюється. За смаком голонасінні поступаються своїм старшим «братам». Їх вирощують у промислових масштабах з метою використання насіння у харчовому виробництві. Агротехніка голонасінного і звичайного видів гарбузів не відрізняється. Насіння висівають у ті ж терміни на глиби-

ну 5—6 см. Ці сорти стійкі до захворювань. Кожна рослина дає чотири-п’ять досить великих плодів, які добре зберігаються в приміщенні всю зиму. Єдина обов’язкова умова при вирощуванні голонасінних гарбузів: їх слід садити подалі від родичів — інших сортів гарбузів, кабачків, патисонів. Усі ці рослини легко перезапилюються, тому сусіди

цілком можуть «одягнути» його насіння у звичайну тверду шкірку.

персона

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

19

Актер привык жить на скорости.

И скорость его чуть не погубила В феврале этого года любимый миллионами актер приезжал в неспокойный Киев, чтобы поклониться христианской святыне — Дарам волхвов, привезенной тогда в Лавру. Паломники, узнав любимого артиста, который был в сопровождении жены, пропустили супругов без очереди. Более того, реликвию сняли с пьедестала и поднесли к Караченцову поближе. Подняться сам он не смог бы. Актер поцеловал святыню. «По дороге к микроавтобусу люди просили у него автографы, а уже в поезде, в своем купе, он с большим трудом написал: «Украина для меня — друзья», — вспоминает известный украинский композитор, друг Николая Каранченцова Владимир Быстряков.

Николаю Караченцову — 70! Валентина КОРДЮКОВА

В теннис сыграл с самим Борисом Ельциным Не обладая внешностью рокового красавца, он покорял сердца зрителей благодаря своей яркой актерской игре и неповторимому «фирменному» голосу с хрипотцой. И хотя с детства бредил балетом, стал звездой театра и кино. Николай Петрович Караченцов родился 27 октября 1944 года. Он коренной москвич. Его отец — художник-график, много лет проработавший в журнале «Огонек». Мать работала балетмейстеромпостановщиком в музыкальных театрах. Она часто брала сына на репетиции, и именно благодаря ей он открыл для себя театр еще в детстве. «Считал, что лучше нет занятия, чем прыгать по сцене Большого театра. Но мама меня не пустила. Сказала, будь ты девушкой, отдала бы тебя в хореографическое училище, а так — нет. А если я не попаду на сцену Большого театра? А если травма ноги? И в сорок лет ты становишься пенсионером… Я ей бесконечно благодарен, в том числе и за то, что тогда она повлияла на мой выбор…» — позже вспоминал о своем детском увлечении Караченцов. Отговорив сына стать артистом балета, мать отдала его в одну из спортивных секций, что потом очень помогло. Благодаря необычайной пластике и отличной физической форме актер сам, без дублеров исполнял в фильмах сложные трюки. При этом секрета своей физической формы он не скрывал, ведь еще в детстве прыгал в воду, играл в теннис, довелось сыграть даже с Борисом Ельциным. Но увлечение танцами осталось на всю жизнь. В 1963 году Караченцов поступает в Школу-студию МХАТ, которую с отличием заканчивает. Обычно выпускников школы автоматически «распределяли» во МХАТ, но в том году в Московском театре имени Ленинского комсо-

мола (сейчас — «Ленком») сложилась катастрофическая ситуация с недобором актерского состава, и театр попросил о помощи. Так выпускник Школы-студии МХАТ Караченцов оказался в «Ленкоме». По словам художественного руководителя театра Марка Захарова, актер сыграл большую роль в жизни театра, и это именно он подал мысль о переименовании театра имени Ленинского комсомола в «Ленком». На ленкомовских подмостках Караченцов заслуженно обрел статус одного из ведущих актеров театра. Громадный успех принесла постановка Захарова «Юнона и Авось», где главного героя графа Николая Петровича Резанова сыграл тоже Николай Петрович, но Караченцов. Спектакль сразу же стал культовым и классикой на все времена. Сам Караченцов, неизменный граф Резанов на протяжении более 20 лет, признавался, что эта роль — одна из его самых любимых. По словам актера, в этом герое ему нравится «безудержная смелость и вера в добро». Трогательное исполнение хита «Ты меня на рассвете разбудишь» до сих пор вызывает слезы у чувствительных дам. Бесспорно, это лучшая роль Караченцова. Немногим посчастливилось видеть артиста на театральной сцене, зато на киноэкране он один из самих известных и любимих актеров. Еще в начале своей кинокарьеры — в 1975 году — Николай Караченцов снялся в фильме «Старший сын». Потом особый успех актеру принесли фильмы «Собака на сене», «Приключения Электроника», «Белые росы», «Человек с бульвара Капуцинов». Всего в копилке актера более 100 киноролей в картинах всех жанров: драма, приключения, комедия, детектив, исторический, музыкальный, детский фильмы и т. д. Есть что вспомнить Однажды, еще в советские времена, Караченцову позвонил человек и, почти рыдая, сказал, что у него несчастье, что они с женой

«Старший сын»

инвалиды и у них шестеро детей, что обитают в каком-то вагончике и им не на что жить. И попросил актера одолжить 300 рублей, которые обещал вернуть по частям. «Я, естественно, спрашиваю: «А почему вы именно ко мне обратились?» — рассказывал актер. — «Вы знаете, моя жена посмотрела фильм с вашим участием, и она уверена, что у вас добрая душа, что вы не сможете отказать», — отвечает. Я говорю: «Сто пятьдесят». Он согласился. Я поехал одалживать эти деньги, поскольку такой суммы у меня тогда при себе не было. Рассказал об этом человеке Леонову, а он говорит: «Аферист!» Так и оказалось». А в Новой Зеландии с актером случился казус. У крутого местного кутюрье захотелось приобрести модный прикид. Дизайнер лично встречал гостей на пороге своего офиса, стены которого украшали фото звезд в его нарядах. Среди них были и Джексон, и Горбачев. И вот вынесли костюмчик для Николая — шедевр ослепительно белого цвета! На спортивной фигуре актера сидел как влитой. Караченцов смотрел на себя в зеркало и, судя по всему, так еще себе никогда не нравился. Восторг продолжался до той минуты, пока не огласили цену — несколько десятков тысяч долларов! «Коля изменился в лице, — вспоминал Владимир Быстряков.

— Я понял: друга нужно спасать. И громко произнес: «А вот тут-то… морщит». «Морщить» стало и в других местах. Кутюрье один за другим предлагал примерить еще с десяток костюмов. В конце концов пришлось приобрести рубашечку всего… за 600 долларов. Дешевле ничего не нашлось. После чего я сказал Коле: «Больше никаких кутюрье — будешь ходить только по секонд-хендам и только со мной!» Ситуации бывали разные. Както снимался в Дагомысе фильм. В одной из сцен герой, которого играл Караченцов, с 15-го этажа гостиницы бросал сто тысяч отксеренных рублей. И полетели «соточки», разносимые ветром,

«Собака на сене»

по улицам города, и завизжали тормоза автомобилей, и ринулась толпа отдыхающих граждан на невиданную халяву. А на следующий день съемочной группой заинтересовалась милиция. Выложили перед киношниками «сотки» и сообщили, что ими уже вовсю люди расплачиваются вечерами в местных барах, а утром — на рынке. Запахло статьей за такое творчество. Спасти ситуацию мог только Николай Караченцов, включив свое отшлифованное годами обаяние. И прониклись правоохранители любовью к киноискусству, и сидели до самого утра с песнями под гитару и водочку… «Я здесь, ветром прилег у ног после путей-дорог» Почти 10 лет прошло с тех пор, как он выжил в жуткой аварии. Тогда, в ночь с 28 февраля на 1 марта 2005-го, Караченцов узнал о смерти тещи. Он мчался с подмосковной дачи домой. Очень спешил. На обледеневшей дороге не справился с управлением, врезался в бетонный столб... С тяжелейшими травмами, про которые врачи говорят: «С такими не живут», Караченцова доставили в ближайшую больницу, сделали операцию. Потом была еще одна операция в Институте Склифосовского. Он 28 дней находился в коме, но врачи сделали все возможное, чтобы снова вернуть актера к жизни. Да он и сам боролся. Семье Караченцова пришлось нелегко — некогда сильный, гибкий мужчина заново учился ходить, есть, разговаривать, брать в руки предметы. Однако супруга Николая Петровича не оставляла его ни на минуту, и после долгого лечения здоровье всенародно любимого артиста начало восстанавливаться. Через два года после несчастья, сделавшего его инвалидом, Караченцов начал появляться на посвященных ему мероприятиях, встречаясь с поклонниками. Чаще всего его сопровождает супруга Людмила Поргина. Она возит мужа везде!

«Юнона и Авось»

По заграницам, морям, кинофестивалям, водит по кинотеатрам. Многие ее спрашивают, зачем она это делает. Людмила Андреевна отвечает, что занимается этим потому, что он — живой человек, всем интересуется. И с гордостью: «Он даже в эпизоде фильма «Белые росы-2» снялся». Они уже сорок лет вместе, и она ни разу не пожалела, что выбрала его. Если бы у нее сегодняшней была возможность обратиться к себе юной, то она бы сказала: «Выходи за него замуж!» И такое чувство у нее было с первого дня их знакомства, когда Людмила, которая, кстати, была замужем за другим, увидела его в театре. После несчастья с любимым она все время молится: «Господи, сохрани его для меня!» Актер привык жить на большой скорости. Но сегодня он даже по квартире не может передвигаться без посторонней помощи. В свет выходит с тросточкой. Чествование юбиляра состоялось в его родном театре «Ленком». Ему посвятили гала-концерт под названием «Я — здесь». Это строчка из песни Николая Караченцова: «Я здесь, ветром прилег у ног после путей-дорог, раньше прийти не мог». У Николая Караченцова, народного артиста России, нескончаемое количество наград, главная из которых — зрительская любовь. В том числе и украинского зрителя. Кстати, Киев Караченцов и Поргина называют святым городом.

20

спорт

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

Фізкульт-толока від Володимира Сороки Подія

Жовтень для сільських спортсменів Придніпров’я видався доволі багатим на усілякі бенефіси. Тут тобі й ХХХVІ розіграш Кубка «Зорі» з футболу, і низка районних баталій, і перші в історії Дніпропетровщини колосівські ветеранські перегони…

Зібралися в коло аксакали із глибинки Сільський ветеранський спорт Придніпров’я незаслужено, як на мене, довгий час залишався без своєї малої олімпіади. Це прекрасно розуміли й керівники обласної організації ВФСТ «Колос», які, врешті-решт, зібрали аксакалів із глибинки у своєрідне енергетичне коло, провівши І Спартакіаду серед ветеранів у залік ОССІ Дніпропетровщини 2014 року. До Верхньодніпровська прибули делегації 14 районів, які змагались у п’яти дисциплінах: настільному тенісі, волейболі, міні-футболі, шахах і шашках. Спершу хочу сказати про той дух, ту неймовірну ауру, яка витала на змагальних «полігонах», ту непідробну радість головних осіб дійства, які вже давно очікували на подібне вшанування. З ким би я цього дня не розмовляв, з ким би із старих знайомих не обмінювався враженнями, — нев’янучою 72-річною томаківкою Валентиною Круц, яка продовжує демонструвати свій вишкіл на пінг-понговому ристалищі, старшим за неї на рік почесним працівником фізичної культури України Віктором Нечитом, що майже півстоліття очолював районний спортивний підрозділ на Апостолівщині, чи його колегою-побратимом Віктором Сіроштаном, колишнім верхньодніпровським упередзоріючим, усі вони стверджували важливість подібних стартів.

— Коли ми везли свою команду «патріархів» на Верхньодніпровщину, у багатьох моїх підопічних від щастя світилися очі, — розповів очільник томаківської делегації Алім Дузенко. — Для всіх них — тієї ж Валентини Круц, Степана Гаха, Антоніни Циганій (а вони вже подолали сімдесятирічний рубіж!) — нинішні старти виходять з-за меж звичайних перегонів, здобуття звань, подарунків; звітні змагання — це феноменальна можливість повернутись у молодість, поспілкуватись з однодумцями, відчути, зрештою, себе потрібною оздоровчій родині. І хай не всім старожилам фізкультурного руху пощастило зійти на подіум, завоювати медалі, настрій від цього у них аж ніскілечки не зіпсувався. А ось хто цього дня, образно кажучи, керував парадом, поповнюючи скарбничку дорогоцінними карбівками, так це представники Царичанщини, які горували у двох дисциплінах — у своєму коронному виді — волейболі та у міні-футболі, а також ставши третіми у шахах.

Цікаво, що у фінальному міні-футбольному протистоянні з покровчанами приорільці були далеко не фаворитами, однак змогли нав’язати опонентам свою гру, результатом чого стали два м’ячі, організовані В. Лозою та Ю. Баршаком, і лише в епілозі двобою дозволили Володимиру Листопаду (воротарю суперників!) зі штрафного єдиний раз взяти свою брамку. Чемпіонських нагород удостоїлись Михайло Чередниченко (блискуче відпрацював на останньому рубежі!), Михайло Стратій, Олександр Алієв, Віталій Лоза, Юрій Баршак, Володимир Грицай та Андрій Білоус. А ось інші царичанські віртуози «крилатого м’яча» (Володимир Смик, Віктор Петренко, Анатолій Шкраєв, Ігор Майний, Наталія Шкраєва та Людмила Макатуха) свій високий рівень підтвердили без особливих зусиль, граючи легко і невимушено, вже на початку кожної партії даючи зрозуміти опонентам, хто є хто. Двічі сходили на вищий щабель п’єдесталу пошани й представники Апостолівщини, рівних яким не було на тенісній галявині і в шашках. Щоправда, в останній дисципліні серйозну конкуренцію переможцю чемпіонату обласної організації ВФСТ «Колос» Василю Таранюку склав магдалинівець Григорій Гуманенко, і долю карбівок найвищого ґатунку довелося з’ясовувати у додаткових партіях, де апостолівець на класі таки дотиснув свого візаві. Серед шахістів упевнену перемогу здобув п’ятихатець Вадим Шарамок, який на півтора пункта (і це за «швейцарки»!) обійшов найближчого переслідувача — верхньодніпровця Олега Степанковського. Варто додати, що на обох чорно-білих «фронтах» серед лідерів були й представниці прекрасної половини, зокрема, у царині Каїсси фігурами відмінно «фехтувала» Тетяна Суха з Апостолівщини, а на шашковому «обійсті» аж ніяк

Переможці перших ветеранських розбірок — збірна Царичанщини

не загубилася томаківка Інна Давиденко. Однією з найстабільніших на звітних перегонах була покровська делегація, яка увійшла до призової трійки у чотирьох дисциплінах (зокрема, вікторію у настільному тенісі святкувала Олена Легкодух) і провалившись лише в одній — шахах. Однак це фіаско аж ніяк не вплинуло на завойоване тверде друге місце у загальнокомандному заліку. На цілих тридцять п’ять пунктів підопічні Cтаніслава Степаненка обійшли господарів дійства — верхньодніпровців, третіх призерів дебютної «малої олімпіади» сільських патріархів, слідом за якими у турнірному ростері розташувалися апостолівці, новомосковці, томаківці і дніпропетровці. Впевнену ж і цілком заслужену перемогу в спартакіаді здобула дружна і майстровита команда Царичанського району, з чим ми і

поздоровляємо її штурвального Володимира Тимошенка та усіх без винятку членів екіпажу. Так тримати й далі, приорільці!

— Задум зібрати разом ветеранську рать глибинки витав у повітрі вже давненько, — підсумував старти заступник голови обласної організації ВФСТ «Колос» Микола Берест. — Однак з різних причин втілити його в життя вдалося тільки зараз. У листопаді минулого року на президії затвердили регламент змагань, проговорили усі робочі моменти. Поки що зупинилися лише на п’яти видах спорту, однак у перспективі плануємо значно розширити «асортимент» перегонів. Приємно, що на наш заклик відгукнулись у чотирнадцяти районах, однак, сподіваємось, що на наступний форум зберуться всі сільські аксакали області. Фото Віталія Прудкосвиста

Кількома КІЛЬКОМАрядками РЯДКАМИ Обласна організація ВФСТ «Колос» підбила підсумки сільських спортивних ігор Дніпропетровщини 2014 року. Переможцем у комплексному заліку — вже близько десяти разів за історію змагань! — із 4028 очками стала збірна Покровського району. Кубок за друге місце отримали царичанці (3855,5 пункта), а за третє — апостолівці (3842). Спеціальних призів «Прогрес року» удостоєні криничанці й магдалинівці. Індивідуальними відзнаками нагороджені Людмила Стрижньова із Дніпропетровського району, магдалинівець Віктор Лимар, голова Катеринівської сільської ради, що на Покровщині, Олександр Рикашов.

Наш гість

Свій потенціал я ще далеко не вичерпав! Віктор нечит:

Наш зорянський «італієць», невичерпний оптиміст Віктор Нечит

— Бачимо, добряче потерлася вже наша футболка. Час вже, здається, дарувати вам новеньку…

— Я хоч дещо й випав із вашої зорянської орбіти, однак фізкультурно-оздоровчу вахту продовжую нести. Активно займаюсь рукоборством (2010 року Нечит став третім призером чемпіонату України серед працівників харчової галузі. — Авт.), гирьовим спортом, іншими ігровими видами і, звичайно, загартуванням. До слова, мрію взяти участь у чемпіонаті світу з гирьового спорту серед ветеранів. Сподіваюсь, рано чи пізно мрія моя здійсниться…

— І якого результату в «боротьбі» з гирьками вже досягли?

— Поки що у двоборстві (ривку і поштовху) маю 150 підіймань. Планую дійти

У другій половині дев’яностих років минулого століття народна газета Дніпропетровщини «Зоря» систематично підбивала підсумки спортивного сезону і називала своїх лауреатів — кращих сільських спортсменів, тренерів, організаторів. Усіх їх видання відзначало сувенірами, зокрема, футболками із зорянським логотипом. До числа номінантів незмінно входив і керівник апостолівського спортклубу «Таврія», давній друг «Зорі» Віктор Савелійович Нечит, за плідною роботою якого часопис спостерігав із особливою ретельністю. Савелійович, як ми, газетярі, по-дружньому охрестили свого побратима, відповідав взаємністю, чи не на всіх фізкультурноспортивних заходах з’являючись у «зорянській» одежині. Як і цього разу на випробуваннях сільських ветеранів у Верхньодніпровську.

до двохсот разів. Розумію, що для завоювання світової нагороди цього замало, однак головне для мене сьогодні — олімпійський принцип…

— Дається взнаки здоров`я?

— А що ви хочете, вже сімдесят три рази відкувала зозуля! Сім років тому переніс одразу дві операції, відтоді залишилися деякі проблеми.

— Савелійовичу, ви, однак, невичерпний оптиміст. Тому повернемось до вашої «фірмової» дисципліни — загартовування. Ще й досі обливаєтеся на морозі холодною водою, й ті ж самі процедури змушуєте робити дружину з донькою?

— Звичайно! Однак не змушую. Вони самі цього прагнуть. Вікторії зараз шість з половиною рочків, а розпочав я свою доньку привчати до «моржування», як кажуть,

із самих пелюшок. Не лишається, звісно, осторонь і дружина Ганна.

— Кандидат у майстри спорту із шашок, між іншим. А у вас за вашу шістдесятитрирічну спортивну «епопею» залишилися, скажемо так, «не розсекречені» види спорту? Ті, якими б ви не займалися особисто, або, принаймні, ті, з яких ви на Апостолівщині не проводили б змагання?

— Гадаю, залишилися (сміється). Є ще деякі екзотичні…

— І серед них, певно, американський жіночий футбол… Жартую… Традиційний турнір з гри мільйонів, започаткований свого часу у вашу честь районною федерацією футболу, на Апостолівщині ще проводиться?

— Ні, новітні колосівські очільники цей проект згорнули…

— Зрозуміло… На жаль, змушений зачепити доволі неприємну для вас тему. Всю область облетіла звістка, що у вас сталася пожежа, серйозно постраждав ваш будинок. Хтось допоміг у біді?

— Щиро вдячний керівникам обласної колосівської організації, які звернулися до усіх районних підрозділів із проханням допомогти мені. Відгукнулися, щоправда, не всі — новомосковці, царичанці, магдалинівці, назагал 42 чоловіки, однак, як кажуть, по крихті, і... Є люди, які не обмежились одноразовою допомогою, мій учень, приміром, полковник міліції у відставці Володя Юшков щомісяця надсилає із Ленінського по 200 гривень. Потихеньку справа налагоджується. Цими днями плануємо лагодити дах…

— Савелійовичу, і останнє запитання, яке стосується звітного дійства…

— Ветеранські старти необхідно було запровадити у життя вже давно. Уявіть лишень собі, яка це для нашого, «аксакалівського», полку радість! Ось я, зокрема, побачив Аліма Дузенка, з яким давненько не пересікався, інших своїх одновірців. Подібні зустрічі — справжній бальзам на серце! І, звісно, своєрідний стимул на подальші фізкультурні подвиги. Я ж бо свій потенціал ще далеко не вичерпав! Фото Віталія ПРУДКОСВИСТА

ЛЮБЛЮ ГОТУВАТИ

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 31 æîâòíÿ 2014 ð.

21

Ñîðî÷èíñêîå ïøåíî — èñòèííûé äåëèêàòåñ прогреется. В конце добавить поджаренный бекон, полить со< евым соусом, приправить по вку< су солью и перцем. Подавать го< рячим в качестве гарнира к мяс< ным или рыбным блюдам.

Ðèñ — îäíî èç ñàìûõ âàæíûõ õëåáíûõ ðàñòåíèé.  äðåâíèõ êèòàéñêèõ òðàêòàòàõ, äàòèðóåìûõ 2800 ã. äî í. ý., ýòîò çëàê çíà÷èòñÿ â ÷èñëå ïÿòè ñâÿùåííûõ ðàñòåíèé, êóäà âõîäÿò åù¸ ïðîñî, ïøåíèöà, ÿ÷ìåíü è ñîÿ. Ñëîâî «ðèñ» ïîÿâèëîñü ó íàñ òîëüêî â êîíöå XIX âåêà, ÿâëÿÿñü ïðîèçâîäíûì îò àíãë. rice, äî ýòîãî æå ðèñ íàçûâàëè «ñàðàöèíñêèì çåðíîì» èëè «ñàðàöèíñêîé ïøåíèöåé», çàòåì íàçâàíèå ïðåîáðàçîâàëîñü â «ñîðî÷èíñêîå ïøåíî». À çíàåòå ëè âû, ÷òî îáû÷íûé ðèñ ìîæåò ñòàòü èñòèííûì äåëèêàòåñîì, åñëè åãî ïðàâèëüíî ïðèãîòîâèòü? Âîçìîæíî, êòî-òî èç âàñ âîçðàçèò è ñêàæåò: «Äà ÷åãî òàì ãîòîâèòü — âîäîé çàëèë, ñâàðèë è ãîòîâî». À âîò è íåò! Ïðàâèëüíî ïðèãîòîâëåííûé ðèñ èñòî÷àåò ÷óäåñíûé àðîìàò, îáëàäàåò íåïîâòîðèìûì âêóñîì è âûãëÿäèò ïðîñòî ïîòðÿñàþùå. Ê òîìó æå ðèñ ïîëåçåí.  í¸ì åñòü âèòàìèíû ãðóïïû Â, âèòàìèíû ÐÐ, Å, ìíîãî ìèíåðàëîâ, äàæå áåëîê.  ðèñå ñîäåðæèòñÿ äî 78% óãëåâîäîâ — îòëè÷íûé ïðîäóêò äëÿ òåõ, êòî õî÷åò ïîõóäåòü. Îí ïî÷òè íå ñîäåðæèò ñîëè, ïðåêðàñíî óñâàèâàåòñÿ îðãàíèçìîì.

Ñóï ñ ðèñîâûìè ôðèêàäåëüêàìè Сливки — 2 ст. л., специи (паприка, душистый перец, мус катный орех, соль), шампиньо ны — 3—4 шт., рис — 200 г, яйца — 1 шт., творог — 3 ст. л., сухари панировочные, зелень, масло растительное — 2 ст. л., лук белый — 1 шт., морковь — 1 шт., вода — 1 л. Рис отварить. Лук порезать кубиками, морковь — соломкой, грибы — пластинками. Пригото< вить творог, яйцо, зелень и спе< ции. На растительном масле пас< серовать лук с морковью, доба< вить грибы и специи. Тушить на медленном огне минут 7. В лит< ровую кастрюлю налить воду, дать закипеть. Смешать творог, остывший рис, мелко нарезан< ную зелень, яйцо, специи, пере< мешать. Мокрыми руками сфор< мировать шарики размером с грецкий орех. Обвалять в пани< ровочных сухарях. В кипящую воду добавить зажарку с гриба< ми. Дать покипеть 5 минут, влить сливки. Столовой ложкой погрузить тефтели в кипящий суп. Варить минут 10, добавить соль, если это необходимо. Засы< пать оставшуюся зелень. «Ãàäæàð Ïóëàó» — èíäèéñêîå áëþäî èç ðèñà Рис длиннозернистый — 1 ст., морковь, натёртая на крупной тёрке — 1 1/4 ст., ко кос (свежая или сушёная на тёртая мякоть) — 3 ст. л., кунжут — 1 1/2 ст. л., масло растительное — 2 ст. л., изюм — 2 ст. л., вода — 2 ст., соль — 1 ч. л., гвоздика — 6 шт., кори ца — 1 палочка, чёрный перец — 6 горошин или молотый — 1/2 ч. л. Разогреть масло в толсто< стенной кастрюле на среднем огне и высыпать туда специи — семена кунжута, гвоздику, чер< ный перец, палочку корицы и кокос. Жарить, помешивая, пока кокос не станет золотис<

тым. Всыпать рис и обжарить его несколько минут, пока зерна риса не станут слегка прозрачны< ми. Добавить горячую воду и оставшиеся компоненты, при< бавить огонь и довести до кипе< ния. Сделать огонь минималь< ным, накрыть крышкой и пусть медленно кипит 20—25 минут, пока рис не станет воздушным, овощи мягкими, а вся жидкость не впитается. Выключить огонь и оставить рис под крышкой на 5 минут. Затем аккуратно всё перемешать и выложить в тарел< ки. Украсить блюдо щепоткой зелени. Ðèñ ñ ÷åñíîêîì ïî-ÿïîíñêè Рис — 200 г, чеснок — 5 зуб чиков, масло растительное — 1 ст. л., лук зеленый — 1 пучок, яйца — 2 шт. Рис отварить до полуготовно< сти. Мелко нарезать и обжарить чеснок. Добавить и обжарить рис, затем яйца, перемешать. До< бавить зеленый лук, обжарить минуты 2, влить немного воды, накрыть крышкой. Готовить еще 10 минут. Подавать с соевым со< усом. Ðèñîâàÿ çàïåêàíêà «Âîçäóøíàÿ» Яйца — 2 шт., курица от варная — 100 г, рис отварной — 100 г, сыр твердый — 150 г, лук — 1 гол. Лук мелко нарезать, обжарить до золотистости. Курицу порезать или разобрать руками на тонкие волокна, перемешать с желтками и жареным луком. Белки взби< вать до тех пор, пока пена начнет становиться белой. Перемешать остывший рис с белками. Полови< ну риса выложить в форму для запекания, поверх него — кури< цу, затем оставшуюся половину риса. Накрыть крышкой и запе< кать в предварительно разогретой духовке при 160—180°С 45 минут до золотистого цвета. Затем посы< пать тертым сыром и отправить обратно в духовку до расплавле<

ния сыра. Дать постоять минут 20 и можно резать. Подавать с овощ< ным салатом. Ðèñîâûå øàðèêè Рис — 200 г, сливки — 150 мл, сыр твердый — 100 г, яйца — 2 шт., мука, сухари паниро вочные. Разогреть сливки (можно за< менить молоком), смешать их с тертым сыром. Помешивать, пока сыр не расплавится. Доба< вить рис, перемешать. Выло< жить в форму, хорошенько спрессовать и поставить в холо< дильник до остывания. Когда остынет, нарезать на кусочки любой формы. Или можно завер< нуть в пленку, придать форму колбаски, а потом, уже остыв< шую, порезать на кусочки. Каж< дый кусочек обвалять сначала в муке, затем в яйце, затем в пани< ровочных сухарях. Обжарить со всех сторон до золотистой корочки. Ïîñòíûé ïèðîã «Ëóêîâíèê» íà ðèñîâîì îòâàðå Рис (для отвара) — 0,5 ст., вода (для отвара) — 3 ст., мука — 3 ст., сахар — 4 ч. л., соль — 1,5 ч. л., масло растительное (для обжаривания лука + 3 ст. ложки в тесто) — 100 мл, лук репчатый — 1 кг, дрожжи (су хие) — 2 ч. л. Рис хорошо промыть, вы< сыпать в кипящую воду (3 стака< на) и варить, пока он превра< тится в кашу. Отвар слить. Мож< но сделать это через дуршлаг, хо< рошо перетирая рис ложкой. Отвар получается как кисель. Его выходит ровно стакан. Оста< вить остывать до комнатной температуры. Приготовить на< чинку: лук покрошить, обжа< рить на растительном масле до золотистого цвета, посолить, по< перчить. Замесить мягкое тесто (смешать дрожжи с мукой, доба< вить сахар, рисовый отвар, рас< тительное масло — 2 ст. л. и соль). Поставить подходить в

ПАЛЬЧИКИ ОБЛИЖЕШЬ!

Желейный десерт с рисом Рис — 4 ст. л., творог — 150 г, желатин — 1 ст. л., сливки (или молоко) — 5 ст. л., сахар — 2 ст. л., ванильный сахар, корица молотая. Рис отварить в подслащенной воде до готовности. Желатин замочить в небольшом количестве воды, дать набухнуть. Затем распустить на водяной бане. Творог (или творожную массу) соединить со сливками, сахаром и ванильным сахаром, корицей, взбить блендером. Добавить распущенный желатин к творожной массе, взбить блендером. Затем добавить вареный рис (можно измельчить блендером). Разлить в формочки и отправить в холодильник. После застывания подавать с любым сладким соусом.

теплое место до увеличения его в 2 раза. Затем разделить его на 3 части. Одну часть раскатать в пласт. Смазать луковой начин< кой. Так же поступить и с двумя другими кусочками теста. Затем разрезать сложенные лепешки на 16 частей. И из каждого сег< мента скрутить рогалик. В фор< му выложить рогалики. Поста< вить на расстойку на 30 минут. Выпекать до готовности при тем< пературе 180°С. Ðèçîòòî «Ðèñîâàÿ ôàíòàçèÿ» Лук — 1 гол., перец болгар ский (красный) — 1 шт., грибы — 300 г, рис — 200 г, бульон гриб ной — 3 ст., пармезан — 75— 100 г, петрушка — 1 пучок, лук зеленый — 1 пучок, масло рас тительное, соль, перец черный молотый. Луковицу нарезать кольцами, обжарить на растительном масле. Нарезать мелкими кубиками пе< рец, добавить его к луку. Туда же добавить грибы. Жарить овощи минут 5, пока грибы не станут мягкими. В отдельной сковороде на большом огне обжарить рис (минуты 2—3). Сделать огонь меньше и, аккуратно помешивая, влить бульон. Довести до готовно< сти — рис должен впитать весь бульон. Затем добавить к рису овощи, хорошо перемешать. До< бавить сыр, натертый на терке, зелень, соль, перец, перемешать и держать на огне еще минуты 2. Æàðåíûé ðèñ ïî-êèòàéñêè Рис — 180 г, бекон (тонкие кусочки) — 4—5 шт., лук репча тый — 1 шт., чеснок — 2 зубчи ка, имбирь — кусочек 2 см, яйца — 2 шт., горошек (заморожен ный) — 4 ст. л., соль, перец, сое вый соус — 3 ст. л. Рис промыть 4—5 раз, перело< жить в кастрюлю, налить в нее воды, чтобы уровень был выше слоя риса, и довести до кипения на сильном огне. Затем убавить огонь до минимума. Через 20 ми< нут вода выпарится и рис станет похож на хлопья. Его необходи< мо слегка остудить. Порезать бе< кон мелкими кубиками, поджа< рить до коричневатого цвета и вынуть из сковороды. На образо< вавшемся жире быстро обжарить измельченный чеснок, имбирь и мелко порезанный лук. Слегка взбить яйца и вылить на сковоро< ду. Поджарить омлет, раздробив его на кусочки. К омлету добавить замороженный горошек, про< греть несколько минут. Добавить отваренный рис и все вместе пе< ремешать в сковороде. Жарить несколько минут, пока рис не

Ðèñîâûé ïóäèíã ñ êóðèíîé ïå÷åíüþ Рис белый длиннозернис тый) — 2 ст., печень куриная — 500—600 г, яйца — 2 шт., лук — 2 гол., масло раститель ное, масло сливочное (для сма зывания формы), сыр швейцар ский — 50 г, зелень, соль. Репчатый лук нарезать полу< кольцами и обжарить до золоти< стого цвета на растительном мас< ле. Куриную печень нарезать не< большими кусочками и добавить к луку, жарить 7—10 минут. Остудить. Вскипятить 4 стакана подсоленной воды, всыпать про< мытый рис, довести до кипения. Уменьшить огонь и варить под крышкой 20 минут. Остудить. Яйца разделить на белки и желт< ки. Желтки размешать. Белки взбить до образования пены и поставить в холодное место на 5—10 минут. Сыр натереть на крупной терке. Соединить рис с белками, перемешать. Форму смазать сливочным маслом, вы< ложить 1/2 часть рисовой массы. Затем выложить печень с луком. Залить 1/2 частью желтков. Вы< ложить оставшийся рис, разров< нять поверхность, залить остав< шейся частью яичной массы. Посыпать тертым сыром. Выпе< кать в духовке, разогретой до 160—180°С 20 минут. Áàáóøêèíû ïèðîæêè ñ ðèñîì, ëóêîì è ÿéöîì Рис — 100 г, яйца — 6 шт., лук зеленый — 1 пучок, масло сливочное — 100 г, мука — 4 ст., дрожжи — 11 г, сахар — 2 ст. л. Замесить дрожжевое тесто. В 0,5 л теплой воды растворить 2 ч. л. соли (без верха), 2—3 ст. л. сахара, 1 ст. л. сливочного масла. Добавить пачку быстрых дрож< жей (11 г) и примерно 4—4,5 ст. муки (стакан 250 мл). Тесто по< ставить в теплое место на час, для расстойки. Рис всыпать в холод< ную подсоленную воду, добавить сливочное масло. Объём воды должен быть в 2 раза больше, чем объем риса. Варить в холодной воде на медленном огне с закры< той крышкой. Как только вода выпарится — рис готов. Лук мел< ко нарезать. Сварить яйца, из< мельчить. Соединить с луком и рисом. Добавить растопленное сливочное масло и перемешать. Подошедшее тесто обмять, раска< тать и вырезать формой лепешки. Положить в них начинку и за< щипнуть края. Жарить пирожки на растительном масле с обеих сторон до румяной корочки. Ïëîâ «Ðàéñêèé» Рис — 2 ст., орехи грецкие — 5 шт., мёд — 3 ст. л., курага — 1 горсть, изюм — 1 горсть, чер нослив — 1 горсть, киви — по вкусу. Рис сварить в слегка подсо< ленной воде до полуготовности. Курагу нарезать соломкой, чер< нослив очистить от косточек и нарезать. Добавить ягоды в рис и довести до готовности. Доба< вить мед, орехи и дать настоять< ся. Украсить порции нарезан< ным киви, можно посыпать плов толчеными орехами. Ïîäãîòîâèëà Ìàðèÿ ÃÎÐÁÀ×ÅÂÀ

22

жіночі історії

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 р.

Пізні груші — Оксанко, заходь, чого минаєш хату? Впізнаю тебе: а раптом — не ти? Стільки років не бачилися... В гості до батьків приїхала? І синочок твій уже виріс, нівроку... Тітка Софія сипле словами, мов горох перебирає. А в Оксани тихенько, десь аж у п’яти, втікає серце. Таки боялася вона цієї зустрічі. Пронизливого погляду тітки Софії. А раптом почне дорікати, звинувачувати, як тоді, давно, на похороні Дмитра — свого єдиного сина. І ніхто не знає, що найбільше картала себе Оксана сама — вона й досі собі не простила, їй і досі здається: якби не той вечір, коли вони посварилися з Дмитром...

— То чого ж ти стала у воротах, Оксанко? Заходь до двору. Та не сама, а разом із синочком. Пригощу вас грушами. Пізніми, пам’ятаєш? Щедро вони вродили цьогоріч. А вишні — не дуже. Й абрикоса замерзла. Та й смородини не густо. Втім, скільки мені одній треба. Стара вже я, Оксанко. І груша стара. Софія зітхнула, прикрила рукою від скупого осіннього сонця очі.

— Сльозяться, коли дивлюся на щось яскраве, — мовила. А в Оксани ще глибше упало серце. Груші... Пізні, коли в садках уже не було ніяких плодів, соковиті, солодкі, вони вабили всю вуличну дітвору. Тітка Софія більше для годиться, ніж насправді, прикрикувала на хлопчаків, які, звісно ж, без дозволу видряпувалися високо, де найспіліші, найбільші, найсолодші. Тими грушами пригощав Оксанку й Дмитро. Був старший за неї на три роки. Поки вона закінчувала школу, вже вчився в інституті. Тітка Софія гордилася сином. Усе село знало, який він у неї розумний, вивчиться і буде інженером. А може, займеться власним бізнесом. Дмитро був пізньою дитиною. Ростила його Софія одна: чоловік рано помер, навіть уволю не навтішався сином. Мабуть, тому так хотіла Софія доброї долі для свого сина, щоб невістка була і гарна, і багата. А тут — Оксанка. Вродлива, нема що сказати. Але ж із сім’ї, де дітей повна хата... Дмитро, який ніколи не перечив матері, був як криця. Не встигне з міста додому на вихідні приїхати — одразу до Оксанки. Вона добре пам’ятає, як Дмитро вперше привів її на своє подвір’я: коли осінь щедро рум’янила сади. На груші... Рвав їх, вибираючи великі, стиглі, вистояні на сонці. Оксанка розсипала щасливі дзвіночки сміху й раптом відчула на собі чийсь погляд. Озирнулася — позаду стояла Софія, прискіпливо оглядаючи її з ніг до голови.

— Може, й справді гарною невісткою будеш. Врешті, мені що, аби йому було добре, — кивнула на Дмитра. Він уже стояв між матір’ю й Оксанкою, готовий захистити, приголубити обох. Тільки, здається, жодна не хотіла його ділити з іншою.

Минав час. Софія так і не змирилася з тим, що її Дмитро бігає до Оксани. І що він у ній знайшов? Он навіть до інституту не вступила, балів не вистачило. Але варто їй тільки мовити слово... От і сьогодні Софія, як завжди, наварила-напекла, зготувала на тиждень сумку для сина. Під вечір, останнім рейсом автобуса Дмитро щонеділі їхав у місто на навчання. І нині зібрався. Але Миколка, сусідський хлопчина, забіг до хати, передав Дмитрові якусь записку. Син одразу ж за ним у двір.

— Мамо, я до Оксанки, вона мені щось хоче сказати.

— Та ви ж тільки бачилися вчора. На автобус не встигнеш.

— Нічого, поїду завтра вранці. Мамо, я повинен побачити Оксанку, ми вчора трохи посварилися. Дмитро чмокнув Софію в щоку і вибіг із хати. Тільки й почула, як завів мотоцикла. Вони й справді напередодні посварилися. Дмитро просив Оксанку поїхати разом із друзями у сусіднє село на дискотеку. Вона відмовилася. В цей вечір хотіла побути з ним удвох, сказати йому щось дуже важливе. Дмитро образився, мовляв, таке важливе, що слід відмовитися від дискотеки? Вони й так завжди вдвох, а тепер — він просто пообіцяв друзям поїхати з ними. Це ж буває нечасто.

— Ну й їдь, — Оксанка стояла на своєму. А те, що хотіла йому сказати, й справді дуже важливе. Міг би здогадатися й сам.

— Я — не ясновидець, думок іще не навчився читати, — бурк­ нув сердито Дмитро. Слово за слово, і вечір було зіпсовано. Дмитро поїхав із друзями, а Оксанка лишилася сама. А їй же так кортіло поділитися й радістю, і тривогою з коханим, тому й передала цю записку. Якби ж то вона знала, що Дмитро до неї не доїде... Чому в Дмитра в мотоциклі відмовили гальма і він на швидкості врізався в придорожню тополю, слідство так і не встановило. Софія почорніла вмить. Не вірила, що сина більше немає. Кричала на всю вулицю, що то все вона, Оксана, винна. Якби не ота її злощасна записка, Дмитро поїхав би автобусом до міста. І хай лише спробує прийти на похорон її сина. Прийшла Софія до Оксани сама, через дев’ять днів, як по-

ховали Дмитра. Чорною чайкою розп’ялася над зблідлою дівчиною: — Скажи мені, що ти хотіла йому повідомити? Через що він лишився життя? Оксанка так і не зізналася Софії, що носить під серцем Дмитрове дитя. Незабаром батьки відправили її до родичів у сусідню область. Там вона й народила сина, Дмитриком назвала. І тільки років через три навідалася додому. Крадькома зайшла на цвинтар, знайшла там дорогу могилку.

— Прости мені, коханий, що навіть не попрощалася з тобою, — втираючи сльози, гладила руками холодний граніт пам’ятника. Крадькома тоді минула Софіїну хату. Й ось знову, через кілька років, по осені приїхала в село до батьків, якраз на Покрову. Йшла знайомою вулицею, думала, Софія в церкві, а виявилося — вдома... Софія ніби вгадала її думки.

— Нездужаю я, Оксанко, після всього... Ноги болять і серце, і на очі добре не бачу. Навіть до церкви сьогодні не пішла, а празник же. Попросила сусідку свічку поставити, за упокій... Та чого це я розбалакалася на дорозі. Ходімо в садок, нарвеш груш, поки дощу нема, він тепер, восени, в нас частий гість. А скільки років твоєму синочкові? — перевела раптом розмову на інше.

— Дев’ять. Уже великий...

— То тільки здається, а насправді ще дуже маленький. Чула я, що і ти одна, Оксанко. Виходь заміж, поки молода, самій важко, поки підросте Дмитрик... Тебе ж Дмитриком звати? — звернулася Софія до хлопчика і примовкла. А за мить тепла натруджена долоня лягла на дитячу голівку.

— І не дивися на мене так перелякано, Оксанко, знаю, ти ні в чому не винна. Спасибі тобі за онука, за Дмитрика... А дощ і справді не забарився. Налетів десь із верховіття дерев старого саду, струсонув яблуньку, розкуйовдив гілля на старій груші, підхопив у танок переквітлі пелюстки жоржин. Стікав по обличчях двох жінок краплями: чи то слізьми, чи то водою. Маленький Дмитрик вловлював долоньками веселку, що вслід за дощем оперізувала небо... Людмила ТИТАРЕВА

ОКП «Фармація» проводить конкурс на здачу в оренду наступного нежитлового приміщення: - нежитлове приміщення площею 33,7 кв. м, розташоване за адресою: м. Нікополь, вул. Першотравнева, буд. 58. Цільове використання — аптечний пункт. Основними критеріями переможця конкурсу є: - пропозиція максимальної орендної плати з урахуванням запропонованої мети використання, але не менше, ніж орендна плата, яка визначена відповідно до вимог Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області; - дотримання вимог експлуатації орендованого приміщення; - компенсація витрат, пов’язаних з утриманням орендованого майна; - компенсація вартості розміщення оголошення про проведення конкурсу в газеті «Зоря»; - виконання переможцем конкурсу всіх обов’язків за договором оренди та відповідно до вимог чинного законодавства. Конкурс відбудеться 17 жовтня 2014 року об 11 годині за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, буд.22а. Кінцевий термін прийняття пропозицій — 14 жовтня 2014 року. Фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють відповідному орендодавцеві заяву, проект договору оренди, розрахунок орендної плати за перший або базовий місяць оренди, підписаний керівником і головним бухгалтером підприємства, звіт про незалежну оцінку об’єкта оренди та рецензію (у двох примірниках). За додатковою інформацією з питань проведення конкурсу звертатися за тел.: (0562) 31-02-92. Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніропетровська оголошує конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців: головного спеціаліста відділу з призначення пенсій — тимчасова; головного спеціаліста відділу надходження, прогнозування платежів та обліку застрахованих осіб — тимчасова, головний спеціаліст відділу інформаційних систем та програмного забезпечення — постійна. Вимоги до конкурсантів: громадяни України з повною вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра за напрямами: економіст, бухгалтер, юрист, комп’ютерні системи та мережі. Мати стаж роботи за фахом на державній службі на посаді провідного спеціаліста не менше року або стаж роботи за фахом в інших сферах управління не менше 3 років. Вільне володіння державною мовою; вміння працювати на комп’ютері. До заяви додаються такі документи: особова картка (форма №П-2ДС), копії документів про освіту, декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік, копії паспорта та військового квитка, дві фотокартки, копія трудової книжки, копія картки фізичної особи — платника податків. Документи для участі в конкурсі приймаються протягом 30 календарних днів з дня публікації оголошення. Додаткова інформація щодо порядку проведення конкурсу, основних функціональних обов’язків, розмірів та умов оплати праці надається кадровою службою. Контактні телефони: (0562) 375-44-45; 375-44-54. Адреса: 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 116а. Адміністрація КЗ «Криворізька міська лікарня №7» ДОР» Повідомляє про проведення конкурсу на здачу в оренду частини нежитлового приміщення на 1-му поверсі пологового відділення загальною площею 9 кв. м, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 1а, для використання під розміщення торгового приміщення (торгівля продуктами першої необхідності). Умови конкурсу: 1. Розмір орендної плати (основний критерій визначення переможця — максимальний розмір орендної плати).

2. Ефективне використання об’єкта оренди за цільовим призначенням.

3. Своєчасна оплата комунальних послуг та обов’язкових податків.

4. Дотримання вимог експлуатації об’єкта. Дата проведення конкурсу — 24.11.2014 року. Розкриття пропозицій — 13.11.2014 року о 12.00 в економічному відділі (1-й поверх головного корпусу лікарні). Кінцевий термін прийняття пропозицій до 9.00 12.11.2014 року. Телефон для довідок: (097) 371 27 40. Комунальний заклад «Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня №4» Дніпропетровської обласної ради» оголошує конкурс щодо оренди Інформація про об’єкт оренди Адреса: 49102, м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31. Будівля: нежитлове приміщення, 1-й поверх. Кількість об’єктів та площа: S — 43,32 м2 — для розміщення торгового приміщення (реалізація продуктів харчування). Розмір мінімальної орендної плати 1442,10 грн. Отримання інструкції на участь Місце: КЗ «Дніпропетровська ДМБКЛ №4» ДОР», 49102, м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31, 2-й поверх, плановоекономічний відділ. Умови конкурсу — крім орендної плати, орендар відшкодовує: - частину податку на землю; - комунальні та експлуатаційні послуги; - переможець сплачує експертну оцінку. Кінцевий термін прийняття конкурсної пропозиції: 17.11.2014 р. до 10.00. Конкурс відбудеться: 17.11.2014 р. об 11.00 за адресою: 49102, м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31, учбова кімната, 1-й поверх. Довідки за телефоном: (056) 377-41-86.

Комунальний заклад «Нікопольська міська лікарня №4» Дніпропетровської обласної ради» виставляє на конкурс нерухоме майно, розташоване за адресою: 53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 50. П’ятиповерхова будівля стаціонару, частину приміщення на 1-му поверсі площею 19,1 м2 та частину приміщення на 1-му поверсі площею 35,1 м2. Умови конкурсу: 1. Оплата вартості експертної оцінки об’єкта оренди.

2. Дотримання вимог експлуатації об’єкта оренди.

3. Основним критерієм визначення переможця конкурсу є пропозиція максимального розміру орендної плати. Конкурс буде проведено за адресою: м. Нікополь, пр. Трубників, 56/2, 6-й поверх, економічний відділ. Кінцевий термін подачі пропозиції: 25.11.2014 до 10 години. Розкриття пропозиції — 25.11.2014 об 11 годині, 6-й поверх, економічний відділ. Тел. для довідок: (056562) 9-13-56. Українсько-кіпрське спільне підприємство «ЛІГА» Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями заявляє про наміри отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря джерелами блочно-модульної котельні на твердому паливі, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 7. Від джерел викидів блочномодульної котельні в атмосферне повітря викидаються речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, сірчистий ангідрид, діоксид азоту, оксид вуглецю, важкі метали та їх сполуки, діоксид вуглецю, метан, оксид діазоту. Перед викидом в атмосферу димові гази очищуються від золи в циклонах. Перевищення встановлених нормативів екологічної безпеки та гігієнічних нормативів немає. Всі пропозиції та зауваження направляти до управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, тел.: 744-25-00.

особисте

ЗОРЯ

Де ти, моя доле? Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК Михайло Д. з Орджонікідзе. Мої діти влаштовані, в них своє життя, а я вже третій рік сам, у будиночку з усіма зручностями. Запрошую до знайомства самотню, згодну на переїзд. Мені 78 років. * * * Микола В. з Новомосковського району. 1942 р. н., ріст 170, вага 60, вдівець. Є хата, город, на пай дають зерно, муку, цукор. Пенсія 1238. Дочки у місті, обидві заміжні, три онуки. Не курю, горілкою не захоплююсь, не зануда, веселої вдачі. Моя вада: ходжу з паличкою, як іти далеко. Робити можу. Хата за 30 км від Дніпра. Автобус чотири рази на день. Хотів би познайомитися з ровесницею або молодшою чи старшою від мене, бажано з Новомосковська або з Дніпра. Щоб літо жити у селі. За літо можна усього надбать із живності і на городі. «Зоря» моя любима газета, виписую щороку. * * * Петро М. із Жовтих Вод. 68 років, 164, вага 65, чорнявий, очі карі, веселої вдачі, з почуттям гумору, добрий, лагідний. Може, тому на вигляд молодший. Маю будинок зі всіма зручностями, авто і т. ін. Займаюся спортом, музикою. В обох дітей свої сім’ї. Виховував сам, жінка пила, тому доводилося спочатку боротись, а як діти підросли, то і розлучитись. Діти добрі, порядні. Дипломи, матеріальні статки мене не цікавлять. Потрібна не рабиня, а кохана, якій віддавав би любов і піклування. * * * Юрій Б. із Синельниківського району. Мені 49, ріст 168, ходжу в окулярах. Три роки як розлучений. В селі я з сином і мамою. Дім, 50 соток городу. Не п’ю, але курящий. Працюю в фермера на олійниці. * * * Олексій З. з Дніпропетровська. 41 рік, жонатий не був. Живу з батьками, працюю на заводі. Веселий, оптиміст, з почуттям гумору. Читання, робота на дачі, поїздки на море — це мої захоплення і інтереси. Хочу створити міцну сім’ю, люблю дітей. *** Олег Б. з Петриківського району. Власний дім у центрі села, поряд школа, крамниці. Є господарство, два паї. Нудьгувати часу нема, але так надоїло бути самому. Хочу створити сім’ю. 37 років, чорнявий, 180, вага 76. * * * Іван Д. з Дніпропетровська. Мені 32, зріст 172, вага 80, не був ні жонатий, ані засуджений. У своєму будинку роблю ремонт, недавно купив цю хату. Працюю. Характер нормальний. Улюблене дозвілля — відпочинок на природі. Хочу бути вже сімейним чоловіком, люблю дітей дуже, є двоє хрещеників. Хочеться з дружиною виростити сад і дітей. * * * Тамара О. з Кривого Рогу. Скоро п’ять літ як овдовіла. Син, двоє внуків у своїх квартирах: онук у Ялті, онука тут, у Кривому Розі, одружена. Правнуків ще нема. Я 1940 р. н., ріст 160, вага до 70, не важилася, карі очі, ходжу в синій куртці та білому береті. Хата моя у приватному секторі. Пробачте, може, десь пропущена буква, підсліпуваті ми вже. Шлю вісточку в надії на зустріч з хорошим одинаком. * * * Анна С. з Новомосковського району. Дочка і син

23

МАЛООКА Олега Володимировича, депутата обласної ради, СЕРГЄЄВА Вячеслава Сергійовича, депутата обласної ради, професора кафедри політології Міжрегіональної академії управління персоналом, ЩИРО ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Зичимо великих успіхів у діяльності в ім’я розвитку Дніпропетровщини, наснаги, енергії й оптимізму. З повагою зорянці

Добрих друзів «Зорі» — начальників поштових відділень:

помагають, але вони у своїх домівках. А мені страх як скучно. Доки тепло, то я на городі, в садку, а взимі холодно, ну коли-не-коли підеш десь до сусідів, та не будеш весь час ходить. Хата в мене цегляна, гараж, погріб вихідний, літня кухня шлакоблочна, вода колодязна добра, мотор у колодязі, качаю воду, в хаті газ, двір забетонований, від хати до кухні перекритий виноградом. Усе є. Хазяїна нема. Той, що любить село, хай приїде і побачить, як тут гарно. На городі я вже все зібрала, крім петрушки, зірву, виорю — і до весни. Ще все потроху роблю сама, що встигаю, мені 70, люблю квіти, їх повна хата, на всіх підвіконнях і на столах, рози цвітуть зараз і калачики. Ходжу поливаю, милуюся, а тільки скучно самій. * * * Любов А. з Дніпропетровського району. Є бажання прийняти доброго чоловіка, непитущого і без цигарки в зубах. Вдовою живу дев’ять років. В гарному моєму будинку завжди чисто, затишно і пахне свіжим борщем. На своєму городі вирощую овочі, ягоди, я дуже роботяща, і це дає мені можливість вижити в цей скрутний час. Вдачею весела і жвава, струнка, за плечима 69 років. Єдина донька має власний дім. Дуже хочу, аби поруч був вірний друг, з яким можна і поділитись, і порадитись, і просто поговорити про життя. Для мене гроші чи посада не головне. Головне — порозуміння. З повагою ставлюся до людей різної категорії, завжди намагалася брати для себе тільки кращий життєвий досвід. * * * Олена Ю. з Дніпропетровська. Тридцятирічною овдовіла. Відтоді минуло 18 літ, діти виросли: син жонатий, дочка кінчає медучилище. Дуже хороші. Я 1965 р. н., ріст 170, середньої повноти. Моя свекруха переживає за мене і хоче, аби знайшла собі пару. Бажає невістці щастя. Каже, що я уважна, чуйна, роботяща, щира. * * * Наталя Я. з Дніпропетровська. Мені 49, 168, вага 74, білявка. Освіта вища економічна. Працюю за фахом. Інтересів розмаїття, аби тільки на все час був: пекти торти, в’язати, шити, малювати, а ще музика. Люблю працювати на дачі, ходжу до фітнес-клубу, маю друзів багато, всі сімейні, талановиті. Немає вірного друга й порадника, який би був опорою й захистом у житті. Живу разом з донькою у трикімнатній квартирі на Перемозі. * * * Таня Г. Мені 34-й, одружена не була, дітей нема. Є власна оселя, є робота. Ріст 172, повнувата, але активна, самостійна. Мешкаю за 50 км від Дніпра-міста.

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ íà íàøié ñòîð³íöi (âèõîäèòü ó êîæíîìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå íå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äîêëàäí³øå áóäå ðîçêàçàíà âàøà ³ñòîð³ÿ, ваша правда, òèì á³ëüøå ìàòèìåòå øàíñ³â íà óñï³õ. Íàïèñàíå íàä³øë³òü íà àäðåñó: Îëåíi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çîðÿ», âóë. Æóðíàëiñòiâ, 7, Äíiïðîïåòðîâñüê, 49051. І свій лист-âiäãóê на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) òàê ñàìî øëåòå ìåíi, а ÿ ïåðåøëþ тій людині, з якою хочете познайомитися. Дëÿ öüîãî íå çàáóäüòå ïîêëàñòè êîíâåðò ç ìàðêîþ. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Àäðåñè ³ ïðiçâèùà íå ðîçãîëîøóþ, íå âèñèëàþ i ïðîøó до редакції íå ïðè¿çäèòè. Ùèðî âàøà Î. Ä.

Сайт газети «Зоря» www.zorya.org.ua

вітаємо!

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 ð.

ЧЕРНОБАЙ Валентину Василівну (Орджонікідзе, п/в 301), МАРТИНЕНКО Ларису Юріївну (с. Знаменівка Новомосковського району, п/в 280), ЧОРНУ Наталію Іванівну (Нікополь, п/в 219), ЗАХАРЧЕНКО Віру Іванівну (с. Письмечеве Солонянського району, п/в 440), Кураєву Аллу Петрівну (с. Олександрія Широківського району, п/в 723), БІЛИК Інну Олександрівну (с. Андріївка Покровського району, п/в 640), КУХАР Зою Олександрівну (Синельникове, п/в 500), ОБОДЕНКО Тамару Олександрівну (с. Вільне Криворізького району, п/в 32), КАЛЬКО Ольгу Наумівну (с. Малософіївка Криничанського району, п/в 371), БОНДАРЕНКО Євгенію В’ячеславівну (Дніпродзержинськ, п/в 914) ЩИРО ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Бажаємо успіхів, здоров’я, добробуту, злагоди в родинах; нехай збуваються всі мрії. З повагою зорянці

Реклама в «Зорі» — це саме ваша реклама! Тел.: (0562) 38-83-28, тел./факс (0562) 38-83-53

24

даринчина вітальня

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 31 жовтня 2014 ð.

Вимов скоро скоромовку

Наш конкурс

«Від посмішки стане всім світліше!»

Якось Яків сіяв мак Так-сяк, абияк. Визрів ярий Яків мак, Та щось коле, як їжак.  Обережний хитрий лис До нори вечерю ніс. Біг додому лісом лис, Шелестів над лисом ліс.

Âиïóñê 69 (539)

Дорогі наші маленькі читачі, а також мами, тата, бабусі й дідусі! Вже вдруге ми підбиваємо підсумки нашого конкурсу. Сьогодні перед вами жовтневі переможці, знайомтесь:

Вивчи віршик

Богдана, 1 рік Хтось не давав спати вночі всій родині. Хто ж це?

Ангеліна, 2 роки Я конячку поганяю, собі настрій піднімаю

Кіра, 4 роки Я така гарна, немов квіточка!

Вітаємо переможців! Їх чекають призи — квитки в «Правда-кіно», які можна отримати в редакції газети «Зоря» А ми й надалі чекаємо від вас фото з дитячими усмішками. Адже наш конкурс продовжується.

Газета «Зоря» спільно з кінотеатром «Правда-кіно» оголошує дитячий фотоконкурс Дорогі мами, тата, бабусі й дідусі! Ви- редакція газети «Зоря», к. 608, еmail: бирайте фотографії ваших дітей і онуків, zorya@ezorya.dp.ua. де вони посміхаються, і відправляйте Фото потрібно оригінально назвати їх до нас у редакцію за адресою: м. і підписати, хто на ньому зображений, Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7, вказати вік дитини. Підбиття підсумків та визначення найкращих трьох знімків у кінці кожного місяця, переможців чекають квитки в кіно!

Щоб ти був щасливим — тобi заповiм... Щоб ти був щасливим — тобі заповім: Люби Батьківщину всім серцем своїм! Найбільше у світі люби ти її! Є інші держави, є інші краї — А рідна Вітчизна у світі одна, Для тебе, мій друже, як мати, вона.

Посміхайтеся! І нехай весь світ посміхнеться у відповідь.

Прочитай братику й сестричці

Завидюща сова

Марія Познанська

Повчальна історія

(Індійська народна казка)

Старий пень Росло в лісі велике гіллясте дерево. Весною воно вкривалось зеленим листям, білими квітками. Прилітали до квіток бджоли і джмелі. Поселилися на дереві співучі пташки. Щовесни повертались вони з теплого краю, знаходили своє дерево і весело щебетали: «Доброї весни, рідне дерево, ось ми і прилетіли до тебе». Радісно жилось дереву, бо багато друзів було у нього. Минули роки. Постаріло дерево, засохло. Прийшли до лісу люди, спиляли його і кудись повезли. Залишився тільки пень. Від суму й самотності покрився він сірим пилом. Боляче було йому, коли згадував,

як злітались до нього бджоли, як співали пташки. Прилетіли якось пташки, покружляли, защебетали тривожно й полетіли. Пень заплакав з туги. Так захотілось йому чиєїсь прихильності, дружби. Настала осінь. Якось прибіг до пенька їжак. Вирив ямку та й носить сухі листочки, жмутки моху, стеле зимову постіль. Зрадів старий пень. І їжак з пеньком став ласкавий. Подружились вони, розповіли одне одному про своє життя. Аж помолодів пень. Зацвів зеленим мохом. Бо є тепер у нього вірний друг. Василь Сухомлинський

Підготувала Дарина ВЕСЕЛЕНКО. Використані методична література і матеріали ЗМІ

Засновник — Дніпропетровська обласна рада Видавець — Комунальне підприємство

Дніпропетровської обласної ради

«Редакція газети «Зоря» Видається з 17 (4) квiтня 1917 року. Свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р., ДП № 1179 від 08.10.2004 р.

Голова наглядової ради Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Головний редактор Ксенія ЗАЙЦЕВА. Т. Кузьменко, відповідальний редактор, М. Нестерук, заступник, О. ДРИГА, редактор з роботи зі спецкорами.

Якось сова сіла на дах царського палацу, i в садку, на високій пальмі, побачила солов’я. З подивом помітила сова: кожен, хто проходить повз нього, низько, до землі вклоняється. Невдовзі в садок вийшов i сам цар. Він тримав у руках золоту тацю з добірним зерном. Цар поставив тацю під пальмою, i соловей відразу злетів на землю та заходився клювати. Коли цар i його придворні пішли з садка, сова мовила до солов’я: — За що це тoбi від них така пошана?

— Цареві напрочуд подобається мій спів, — скромно відповів соловей, — а тому він звелів, аби всі в палаці виконували мої найменші забаганки. Та й сам цар щодня виходить до мене, приносить добірне зерно на золотій таці. День скінчився, запала ніч, але coвi було не до сну. Слава солов’я не давала їй спокою. «Чим я гірша від солов’я?

— думала вона. — А голос мій навіть кращий від солов’їного. Цар ще не чув мого співу: якби почув, то й слухати більше не схотів би цього миршавого солов’я! I він, i його придворні схилялися б переді мною, виконували б найхимерніші мої примхи».

Власкори:

Приймальня:

Кривий Ріг (24) 90 38  16; Павлоград (232) 6  05  08.

(0562) 27  16  52; 27  80  27 (ф.)

Відділ (0562) 35  14  26; 38  83  53 (ф.); реклами: 38  83  28; 33  78  04. Вiддiл передплати: (0562) 38  83  73.

Розпалившись такими думками, сова що було сили й хисту заходилася виухкувати: «У-ух-у-ух! У-ух-у-ух!» I таке моторошне було те ухкання, що вci в палаці відразу посхоплювались, а сам цар не на жарт розгнівався: — Хто це посмiв серед ночі ухкати в моєму палаці? Зараз же знайдіть і приведіть його до мене! Сторожа кинулася виконувати царський наказ. А виконати його було легко, бо сова, захоплена своїм урочистим та величним співом, i далі ухкала, не помічаючи нічого довкола. Сову швидко спіймали й принесли до царя.

— Володарю наш, ось хто насмілився порушити ваш спокій!

— Обскубти її, — коротко звелів цар. Слуги схопили сову, обскубли до останнього пір’ячка й вижбурнули геть із царського палацу. Л е д в е жива добралася завидюща сова до темного лісу. Вiд­повiдальнiсть за змiст реклами несе рекламодавець. «Право вибору», «Політична трибуна», «Погляд», «Точка зору» — інформація замовника опублікована на правах реклами. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. При передруку посилання на «Зорю» обов’яз­кове. Друк ПП «СТПРЕС», 50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12. Обсяг 1,86 д. ар. Офсетний друк. Зам. №1126.

Відтоді раз у раз розповідала вона папугам про свою пригоду, через яку мусить тепер ходити голою. I звинувачувала вона в своєму лихові, своїй ганьбі та copoмi маленького співучого солов’я.

— То все через нього! — вигукувала сова сердито. — То завдяки йому я ходжу обскубана, хоч на очі нікому не навертайся!

— Та чим же той соловей завинив перед тобою?— дивувалися папуги. А сова одно торочила: — Хто ж іще, як не він? Якби він тоді не потрапив мені на очi, мені б і на думку не спало хизуватися перед царем своїм голосом. А якби я не заспівала, ніхто мене не почув би, ніхто не зловив би й ніхто б не обскуб! От i розважте самі, хто тут винен! Соловей винен! Так i не вдалося папугам переконати завидющу сову, що в своєму copoмi та ганьбі винна вона сама. Отак, друзі, негоже звинувачувати когось у тому, в чому винен сам. НАША АДРЕСА: газета «Зоря», вул. Журналiс­­тiв, 7, Днi­про­­­петровськ, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua www.zorya.org.ua Тираж номера 32780. Цiна договiрна.

Дякуємо, що читаєте «Зорю». Будьмо разом!