2014 11 14

Передплатіть «Зорю» на 2015 рік Новомиколаївка Над берегами Мокрої Сури

Ñòоð. 4

Помогите ребенку понять и принять Посттравматический синдром у детей

¹85 (21617)

Ñòоð. 7

Ñòð. 10

Шукайте долю разом із «Зорею»

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó ï³ä íàçâîþ

Ñòоð. 23

14 листопада 2014 ðîêó

Зоря-область — ãàçåòà âèõIäíîãî äíя

По той бік екрана

Ñòоð. 11

Один день у редакції новин 34 телеканалу провела кореспондент «Зорі»

Сайт газети «Зоря» — zorya.org.ua

Кира МУРАТОВА:

Кино —

мое любимое занятие Кинокритики часто так и говорят о её работах: «Кино не для всех», «Элитное кино», «Другое кино». В её картинах — даже если это детектив или комедия — вся динамика проявляется не столько в движении сюжета, сколько в движении душ. «Я люблю статику и не люблю дешевую динамику, которая сейчас популярна. Мне нравится лишь та динамика, которая хорошо сделана». Но её картины никогда не разлюбят те, кто их любит.

Ñòð. 9

Читайте «Даринку» разом з дітьми

Ñòоð. 24

2

влада

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

Дніпропетровська делегація на чолі з головою обласної ради Євгеном Удодом перебувала в Берліні, де 11—12 листопада відбулася конференція «Енергоефективність-2014», організована Німецьким енергетичним агентством (DENA). Агентство вже п’ятий рік збирає разом провідних представників промисловості, виробництва, місцевого самоврядування, політики та науки.

Євген Удод:

Дніпропетровська область спирається на кращий досвід Німеччини для впровадження проектів з енергоефективності У ході конференції учасники вивчали перспективи енергетичної модернізації житлових багатоквартирних будинків, втілення інноваційних технологій енергозбереження в житловому секторі, питання сталого виробництва тепла і можливості зниження імпорту енергії.

— Нинішня конференція — наймасштабніша в Німеччині і має особливе значення для реалізації наших цілей. Ми давно займаємося впровадженням енергоефективних та енергозберігаючих проектів і для цього активно залучаємо технічну допомогу всіх світових експертів, які успішно працюють у цьому напрямі. Німеччина — практичний приклад успішного втілення енергозберігаючих проектів, це та країна, яка має великий досвід і напрацювання у сфері енергоефективності, — сказав Євген Удод і зазначив, що німецькі партнери зацікавилися проектами Дніпропетровської облради,

тому конференція дозволила не тільки здобути досвід, а й розширити міжнародне співробітництво в питаннях розвитку енергетики. У рамках конференції були вручені премії енергоефективності «Energy

Efficiency Awards 2014», якими відзначаються підприємства, що реалізували найкращі інноваційні проекти з підвищення енергоефективності. Як відомо, Дніпропет­ ровська обласна рада уклала

угоду з Міністерством фінансів землі Гессен (Німеччина). Це дозволило стати частиною великої міжнародної мережі з обміну досвідом, впровадження проектів з енергоефективності та зменшення викидів СО2.

Дніпропетровська облрада підбила підсумки роботи з проектом «Місцевий економічний розвиток міст України» У грудні підходить до завершення термін реалізації Проекту «Місцевий економічний розвиток міст України», який упродовж двох років впроваджувався на Дніпропетровщині Федерацією канадських муніципалітетів за фінансової підтримки уряду Канади. Підсумки співпраці підбили на національній конференції «Місцевий економічний розвиток — основа стабільної та процвітаючої України», яка відбулася 12— 13 листопада в Києві.

— Спільно з Проектом «Місцевий економічний розвиток міст України» ми створили Стратегію регіонального

розвитку до 2020 року, а нині розробляємо детальний операційний план її виконання. З наступного року почнемо навчати працівників органів місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад за напрямами «Місцевий економічний розвиток» та «Управління проектами місцевого та регіонального розвитку» на

базі Дніпропетровського регіонального інституту держ­ управління при Президентові України. Освітню програму складали разом з консультантами проекту МЕРМ. Все це і дозволить нам ще більше стимулювати громади проявляти ініціативу, розвивати свої території та, виходячи за звичні рамки комфорту,

підвищувати свій рівень благополуччя. Для цього ми і створюємо основу, даємо необхідні інструменти та механізми, як можна реалізувати задумане, — прокоментував підсумки співпраці голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод.

Заощаджувати енергію треба вчити змалку Уже сьогодні треба виховувати в підростаючого покоління раціональне ставлення до енергоносіїв, щоб у подальшому це стало для українців нормою і дозволило значно скоротити обсяги використання енергії. На цьому наголосив голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод під час старту конкурсного відбору шкіл Дніпропетровська для участі у спільному з компанією ДТЕК проекті, який об’єднує обласний конкурс «Енергозбереження задля майбутнього» та соціальний проект ДТЕК «Енергоефективні школи».

— Ми давно боремося за енергетичну та екологічну безпеку регіону. І робимо це не популістськими методами, а реальними кроками, співпрацюючи з великим бізнесом, залучаючи між-

народні фонди технічної підтримки, розробляємо та реалізовуємо конкурси міні-проектів з енергоефективності серед локальних громад та фізичних осіб, заручились підтримкою на державному рівні. Наш підхід дає вагомі результати як громадам, так і кожній конкретній зацікавленій людині. Адже заощаджуючи енергоносії, люди заощаджують власні кошти, і як стратегічний результат — Україна та наш регіон зможуть домогтись енергетичної безпеки. Вчити такому мисленню треба змалечку

і давати дітям можливість втілювати здобуті знання на практиці. Чим ми активно і займаємось, — зазначив Євген Удод. Конкурсний відбір шкіл триватиме до 25 листопада. Оцінка претендентів включає понад 20 критеріїв, основні з яких — готовність вживати енергозберігаючі заходи, наявність систем обліку енергії, здатність надати інформацію про енергоспоживання школи. Переможців оголосять влітку 2015 року, а до нового навчального року вони матимуть можливість реалізувати свої заходи енер-

гозбереження. Обласна рада та ДТЕК планують виділити 2 млн. грн. на фінансування впровадження проекту у Дніпропетровську. Для участі в проекті необхідно заповнити заявку-анкету і надіслати її до 20 листопада на електрон­ ну адресу ees@mdi.org.ua. Зразок заявки — на сайті Дніпропетровської обласної ради: http://www.oblrada. dp.ua/official-records/ lead_orders/52r,. додаткова інформація про проект на сайті: http://spp-dtek.com. ua/projects/energy-efficientschools/.

Матеріали надані відділом з питань зв’язків з громадськістю та пресою Дніпропетровської обласної ради

Дніпропетровщина —

самодостатній регіон України Сьогодні, незважаючи на складну економічну ситуацію в Україні, Дніпропетровщина не здала своїх позицій. Наш регіон дає 20% податку на додану вартість, повністю виконує всі бюджетні зобов’язання перед країною. Дніпропетровська область — одна з бюджетоутворюючих в Україні. Про це та про те, як регіон справляється у складній економічній ситуації, розповів директор департаменту економічного розвитку Олег Кужман в ефірі програми «Погляд». Олег Кужман зазначає, що пріоритет Дніпропетровщини в тому, що обласна влада змогла переконати іноземних інвесторів у безпеці продовження бізнесу в регіоні.

— Ми сьогодні не втратили іноземного інвестора, який вкладає у промисловість. І ми в цьому плані сьогодні посідаємо перше місце в Україні. Інвестор нам повірив. І ті люди, які вклали свої гроші у промисловість, в аграрний сектор, не збираються їх забирати. Інвестори нам вірять, незважаючи на те, що регіон знаходиться поруч з територією АТО. І це перемога Дніпропетровщини, — зазначив Олег Кужман. Директор департаменту економічного розвитку облдержадміністрації бачить одним з основних перспективних напрямів розвитку Дніпропетровщини — поліпшення інвестиційного клімату регіону.

— Ми не беремо кредитів, ми живемо за свої. Сьогодні Дніпропетровщина — самодостатній регіон. Ми виконуємо всі свої бюджетні зобов’язання перед країною. І не говоримо про кредити, ми говоримо про інвесторів. Нам важливіше, щоб люди вкладали в нашу область гроші, створювали тут робочі місця, наші жителі отримували зарплату і платили податки. А область ці гроші вже буде витрачати на соціальні моменти — пенсії, стипендії тощо, — розповів Олег Кужман. Окреслюючи проблемні моменти, директор департаменту пояснив, що на даному етапі важливим питанням є переорієнтація ринків збуту. Але зазначає, що після укладення угоди з ЄС збільшилися обсяги поставок нашої продукції у країни Європи, особливо аграрного та частини промислового секторів.

— Для нас нині дуже важливий аграрний сектор, переробна та харчова промисловості, що сьогодні величезними темпами розвиваються. Для цього існують державні та обласна програми розвитку та кредитування аграріїв, — зазначив Олег Кужман.

Відкритий мікрофон: Як обласна влада та держава підтримують дітей-сиріт та родини, що ними опікуються? Обласна влада відповідає на найгостріші запитання жителів Дніпропетровщини. Щопонеділка та щосереди з 15.00 до 15.40 на центральній площі Дніпропетровська перед ТК «Пасаж» працює «відкритий мікрофон». До нього може підійти кожен та поставити своє запитання до обласної влади. Публікуємо відповідь на запитання щодо підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: «Як обласна влада та держава підтримують дітей-сиріт та родини, що ними опікуються?» Відповідає головний спеціаліст служби у справах дітей облдержадміністрації Інна Чапліна. Держава сплачує дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім’ям на кожну дитину-сироту щомісяця 2 прожиткових мінімуми. Батьки-вихователі отримують зарплату.

Якщо один з батьків-вихователів не працює, то також виплачуються відрахування і в Пенсійний фонд, а вихователям іде трудовий стаж. Сім’ям, у яких діти перебувають під опікою, сплачується щомісяця лише 2 прожиткових мінімуми на кожну дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування. Сім’ї, які всиновили дитину, отримують одноразову соціальну допомогу, як при народженні дитини. У прийомних сім’ях діти виховуються до 23 років. Якщо дитина вчиться, вона отримує стипендію. Стипендії в таких дітей підвищені, але в кожного вузу її розмір різний. Після досягнення 16 років таких дітей ставлять на квартирний облік, по можливості вони отримують квартири.

новини регіону Петриківський розпис: шлях до всесвітнього визнання

Всеукраїнська конференція «Різноманітність нематеріальної культурної спадщини як ресурс економічного розвитку України» зібрала у Києві майстрів народного мистецтва, представників громад — носіїв елементів культурної спадщини, органів влади, державних і приватних інституцій культури з усієї України. Йшлося про можливості популяризації серед населення нематеріальної культурної спадщини.

Петриківський розпис став першим серед українських художніх скарбів в Україні, що потрапив у список всесвітньої нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Петриківська громада та спеціалісти Дніпропетровської облради поділилися з присутніми досвідом нелегкого шляху до всесвітнього визнання.

— Оцінку Петриківському розпису давали понад сорок експертів з різних країн світу. Аналізуючи нашу культурну спадщину, можна наявно зрозуміти, який насправді є український народ, які цінності лежать у фундаменті нашого світогляду і яке місце в сучасній світовій спільноті ми гідні посісти, — прокоментував подію голова Дніпропетровської облради Євген Удод. Присутні високо оцінили досвід петриківської громади та дійшли висновку, що визнання культурної спадщини є важливою умовою підвищення іміджу нашої держави у світі. А щоб цей процес мав своє продовження та розвиток, учасники конференції висунули ряд пропозицій щодо змін у чинному українському законодавстві.

Новий параграф у підручниках має з’явитися вже навесні. Наразі у Міносвіти розглядають його створення в електронному та друкованому форматах. Добірку необхідних матеріалів підготують також і для вчителів. Інформацію про підготовку додаткових інформаційних матеріалів оприлюднило Міністерство освіти і науки України. За даними відомства, робота зі створення інформаційно-методичних матеріалів триває у двох напрямах — для школярів і викладачів. «Обидва формати охоплюватимуть події Революції гідності, російськоукраїнської війни, політичні процеси — як то президентські та парламентські вибори тощо. Матеріали будуть доступні і в електронному, і в друкованому форматах. Видрукувані матеріали будуть поширені серед загальноосвітніх навчальних закладів», — йдеться у повідомленні.

В область стало потрапляти багато зброї і боєприпасів

Програма навчання передбачає участь у реальних проектах від розробки до реалізації, прикладні тренінги та семінари, а також work-shop від досвідчених та успішних проектних менеджерів. Курс розрахований на чотири місяці, заняття проходитимуть двічі на тиждень у Дніпропетровській обласній раді. За результатами на-

вчання, в березні 2015 року, всі учасники отримають сертифікати та рекомендаційні листи, які допоможуть у подальшому працевлаштуванні. Слухачі «Школи проектного менеджменту» були відібрані на конкурсній основі. Серед них — представники провідних вузів Дніпропетровська, Кривого Рогу та Дніпродзержинська.

Владислав Перевалов завоював бронзу на чемпіонаті Європи У м. Анапа (Росія) завершився чемпіонат Європи з боксу серед юніорів. У змаганнях взяли участь 225 спортсменів з 28 країн Європи, збірну команду України представляли 13 спортсменів. Дніпропетровську область — один спортсмен, який виборов бронзу. Дніпропетровський боксер Владислав Перевалов завоював нагороду у ваговій категорії до 66 кг. За підсумками змагань збірна команда України посіла друге загальнокомандне місце. Для забезпечення підготовки спортсменів з боксу в області працює 105 тренерів, які тренують 3443 спортсмени, з них: 124 — у вищих навчальних закладах; 1697 — у ДЮСШ; 15 — у Дніпропетровській школі вищої спортивної майстерності; 12 — у Дніпропетровському вищому училищі фізичної культури, 1315 — у спортивних клубах.

З Дніпропетровська почне ходити новий поїзд до Львова та Iвано-Франківська З 29 листопада у розкладі руху поїздів Придніпровської залізниці з’явиться додатковий швидкий поїзд 231/232 сполученням Дніпропетровськ — Івано-Франківськ. Поїзд курсуватиме через день, відправляючись по непарних днях з Дніпропетровська, а по парних — з

Івано-Франківська. Зі станції Дніпропетровськ-Головний поїзд відправлятиметься о 17.36, о 10.41 — заходитиме до Львова, а о 13.24 — прибуватиме до Івано-Франківська. З Івано-Франківська потяг відправлятиметься о 15.36, а прибуватиме до Дніпропетровська — об 11.48.

Керівник обласної міліції поінформував громадськість про результати роботи правоохоронних органів за останній місяць. За його словами, за цей час в ЄРДР внесено майже 31,5 тис. заяв про злочини та пригоди. За ним відкрито понад 7 тис. кримінальних проваджень. Так, за вказаний період в області скоєно 17 вбивств, з яких 15 вже розкрито. Наприклад, співробітниками міліції Дніпродзержинська розкрито два резонансні вбивства літніх жінок, скоєні з особливою жорстокістю. Вбивцею виявився 17-річний школяр. Також була затримана банда з чотирьох осіб, яка скоїла три грабежі в Дніпродзержинську і один — у Криничанському районі. Віталій Глуховеря підкреслив, що співробітниками ДАІ, міліції та спеціальних батальйонів, котрі цілодобово чергують на блокпостах, при огляді автомобілів постійно вилучаються зброя і боєприпаси, які громадяни намагаються завезти на територію області із зони АТО. Керівник міліції

Цей день в історії

Близько 17 тис. одинадця­ тикласників Дніпропетровщини вивчатимуть історію подій на Майдані та АТО

22 листопада облдержадміністрація запрошує усіх небайдужих взяти участь в акції «Запали свічку». Захід присвячений одній з найтрагічніших сторінок історії України — Голодомору 1932-33 років. О 16.00 22 листопада на алеї Небесної Сотні (пр. Кірова,1) зберуться люди, щоб вшанувати загиблих хвилиною мовчання і запалити у пам’ять про них свічки. Ми мусимо пам’ятати, якою ціною оплачені дні нашого буття. Повинні виховувати у молоді шану і повагу до пам’яті загиблих співвітчизників. Молодь має знати гірку й болючу правду, щоб ніколи більше не допустити подібного на нашій родючій, щедрій землі. Український народ шанує День пам’яті жертв Голодомору як дату великої скорботи. В одній лише Дніпропетровській області виявлено 65 тис. 332 жертви та 74 тис. 818 постраждалих від голоду 1932—1933 років.

12 листопада начальник ГУ МВС України в Дніпропетровській області генерал-майор міліції Віталій Глуховеря провів чергову зустріч з представниками громадських організацій та журналістами.

Близько 30 слухачів «Школи проектного менеджменту» 11 листопада приступили до навчання. Ініціатор і розробник освітнього проекту — Дніпропетровська обласна рада.

У школах вивчатимуть історію подій на Майдані та АТО

3

22 листопада о 16.00 Дніпропетровщина запалить свічки у пам’ять про жертв Голодомору

Шанс для молодих, активних

— З одного боку, ми даємо шанс активним молодим спеціалістам отримати нові знання, проявити себе і в майбутньому отримати перспективну роботу. А з другого — сприяємо створенню потужного кадрового резерву управлінців як для державного, так і для інших секторів, готуємо ефективних керівників для нашого регіону. Дніпропетровська обласна рада у своїй роботі використовує проектний підхід, і ми готові поділитися власними напрацюваннями з молодими спеціалістами: показати кращі практики стратегічного планування, моделі співпраці з міжнародними фондами та організаціями, — наголосив Євген Удод.

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

Дніпропетровської області висловив серйозну стурбованість тим, що далеко не всю зброю, яка завозиться, вдається вилучити на кордоні області. Доволі багато зброї вже знаходиться на руках у населення. Він також нагадав, що будь-яке володіння громадянами, які не перебувають на службі в спеціальних підрозділах, бойовою зброєю та боєприпасами є незаконним і переслідується за законом. Крім того, Віталій Глуховеря повідомив, що в області й надалі проводитиметься боротьба з нелегальним гральним бізнесом та будуть посилюватися санкції до порушників ПДР і правил пасажирських перевезень.

14 листопада  14 листопада 1891 року в Катеринославі на-

родився Пилип Аліпієвич Щукин, політичний і культурний діяч, активний просвітянин, член багатьох українських організацій, публіцист і літературознавець, видавець. У 1921 році був розстріляний НК.

 14 листопада 1924 року в Катеринославі на-

родився Леонід Борисович Коган, видатний український скрипаль та педагог. Дебют Когана на великій сцені відбувся 1941 року: він виступив з концертом Й. Брамса у Великій залі Московської консерваторії. З 1944 року — соліст Московської філармонії. 1951 року здобув перемогу на конкурсі ім. королеви Єлизавети у Брюсселі. В 1982 році знявся у ролі Нікколо Паганіні в однойменному фільмі.

Борис Дубінін, Ольга ДЮЖИНСЬКИХ, Олексій Логінов, Анелія Сергієнко

Підготувала Марія Горбачова

читач — газета

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

«Зоря» виховує патріотів

Читайте «Зорю» разом з нами

4

ЗОРЯ

Добрий день, шановні зорянці! Я вчитель-пенсіонер, мені 73 роки, стаж роботи — 42. Діти порозліталися, два роки тому померла дружина, теж учителька. Скільки себе пам’ятаю, «Зоря» завжди була на першому плані. Дякую, колись і мої статті були надруковані на шпальтах улюбленої газети. Як

на мене, серед багатьох видань «Зоря» вирізняється своїм особ­ ливим стилем — вона народна, адже і науковець, і політик, і простий робітник-селянин знайдуть, що почитати у ній саме для себе. Дуже добре, що ви шануєте історію нашої країни. На сторінках «Ветерана Придніпров’я» друкуєте розповіді про героїв,

імена деяких нерідко відкриває саме «Зоря». На прикладі їх життя підростаюче покоління одержує уроки патріотизму. Тож можна сказати, що «Зоря» виховує патріотів. Так тримати і далі! Іван Федорович ВОРОНКІН Брагинівка Петропавлівського району

Улюблена газета земляківхліборобів Шановні зорянці! Пише вам колишній мешканець села Червоноіванівка Криничанського району. Більш ніж чотири роки мешкаю у Кривому Розі. Я ветеран війни і праці. Маю 55 років загального трудового стажу і повних 85 років життя. «Зорю» передплачую постійно. Як колишній селянин, стверджую, що «Зоря» — найулюбленіша газета селян Придніпров’я.

А ми удвох в «Зорю» закохані Доброго дня вам, шановні зорянці! Ми з чоловіком передплачуємо вашу газету не один рік. І просто-таки закохані в неї — така вона відкрита для людей будь-якого віку. Щоразу, коли береш у руки свіжий номер, очікуєш на добрі новини, захоплюючі розповіді, цікаву інформацію. І не помиляєшся: усе це є в «Зорі». З нею, як з доб­рим знайомим, хочеться поділитися радістю, розповісти про те, що на душі. Справді ж бо, чимало людських сповідей друкуєте в життєвих історіях. Ось і мені хочеться поділитися радістю із «Зорею». Цей рік ювілейний для нашої родини. 4 жовтня мені виповнилося 80, а чоловікові 16 листопада відзначатимемо 85-річчя. Ми виховали двох дітей: синові

50 років, дочці — 58. А 25 серпня 2015 року ми з чоловіком Володимиром Борисовичем будемо святкувати 60 років подружнього життя. Хочу від імені усієї нашої дружної сім’ї привітати чоловіка з ювілеєм. А від того, що він його прочитає в «Зорі», йому буде удвічі приємніше! У цей осінній теплий день Прийми від нас палкі вітання. Здоров’я, щастя, довгих літ — Усі найкращі побажання. Нехай прийдешнії літа Дарують мир, тепло і ласку. Душа хай буде молода, Життя веде в чарівну казку!

Відновлено пільги для передплатників «Зорі»

Інна Панасівна ДУДАРЕВА, учитель Новомосковськ

Передплачуйте і читайте «Зорю» — вашу порадницю і помічницю!

З повагою колектив редакції газети «Зоря»

роби — механізатори, спеціалісти господарства, дорогі пенсіонери! Прийміть найкращі поздоровлення з професійним святом — Днем працівників сільського господарства. Від усієї душі бажаю вам міцного здоров’я, щастя, благополуччя, щедрих ужинків на хлібному полі, мирного неба! Володимир Петрович МАТВІЄВСЬКИЙ, ветеран війни і праці

Дякую добрій людині Добрий день, дорога редакція газети «Зоря»! Уже й не пам’ятаю, скільки років — дуже багато — передплачую вашу газету. Я пенсіонерка, мені 74. У кожному номері читаю новини, поради. Особисто мені милі серцю розповіді про цікавих людей. Про них можна прочитати не тільки в рубриці «Особистість», а й у звичайних інформаціях.

І я хочу трохи розповісти про чудову людину — Тамару Василівну Сирожкіну, сестру милосердя, яка мене обслуговує вже багато років. Це дуже чуйна і добра жіночка. Я дуже їй вдячна, адже в будь-який день можу їй подзвонити, і Тамара Василівна відразу ж прийде, допоможе. Навіть у непризначені дні привезе ліки з аптеки і виконає будь-яку роботу. Велике їй спасибі, нехай Бог пошле їй

доброго здоров’я і довгих років життя. Будь ласка, подякуйте в «Зорі» Тамарі Василівні Сирожкіній, яка працює в Магдалинівському відділі соцзахисту, за її чуйне серце. А я «Зорю» вже переплатила на весь 2015-й рік. Будьте здорові! Ольга Яківна КРИШТАЛЬ Магдалинівка

Читаємо всією родиною Шановні працівники редакції газети «Зоря»! Я учасник війни і ветеран армії. Десять років тому уперше передплатив «Зорю», жодного разу про це не пошкодував. За ці роки ваша газета стала нам рідна, як член сім’ї. Бо читаємо всією родиною і жваво обговорюємо публікації в рубриках

«Новини регіону», «Особливий випадок», «Захистимо кожного». А вони охоплюють усі сфери нашого життя-буття: політичне і громадське життя, новини, культурні події, поради добрим господарям, роз’яснення з юридичних питань. Навіть діти знайдуть корисне й цікаве для себе.

28 років я віддав армії, слу-

жив у Запоріжжі, Одесі, Молдавії, Херсоні. Нині з великим задоволенням дописую в «Зорю», і мені приємно, що не обходите увагою мої статті і публікуєте на сторінках вашої газети. Бажаю вам творчих успіхів і вдячних читачів. Іван Олексійович ТАРАН Кривий Ріг

Передплатити газету «Зоря» ви можете:

:

ефонами

!

 у кожному поштовому відділенні (сторінки 7 та 8 в Каталозі періодичних

Шановні читачі! Газета «Зоря» — одне з найстаріших і шанованих періодичних видань області. Вона має багаторічну цікаву історію, яка починається з квітня 1917 року. І завжди «Зоря» впевнено крокує в ногу з часом. Усе це завдяки вам — нашим читачам! На жаль, навесні цього року через обставини, що склалися на той період, і скрутне матеріальне становище редакція «Зорі» була змушена тимчасово на друге півріччя 2014 року скасувати пільгові передплатні індекси та підвищити вартість передплати. Ми вдячні вам за розуміння і за те, що ви залишилися з нами. Зі стабілізацією становища та зважаючи на ваші численні звернення, керівництво газети прийняло рішення про відновлення пільгових передплатних індексів та зниження передплатної вартості на 2015 рік. Тож «Зоря» сьогодні має найнижчу вартість передплати. Ми сподіваємося, що й надалі ви залишитеся з улюбленою «Зорею». А колектив редакції докладе максимум зусиль для того, щоб з кожним номером наша газета ставала ще цікавішою і змістовнішою.

Саме у вас можна прочитати і про сільські трудові будні, і про культурне життя на селі, про рядових людей, які своєю працею дають нам хліб насущний. Хочу через нашу улюблену газету «Зоря» привітати земляків-хліборобів, з якими працювали разом понад 30 років у колгоспі «Україна» Криничанського району: — Шановні працівники і ветерани, наші славні хлібо-

а тел Довідки з

83-73, 8 3 ) 2 (056 0-54-15 3 6 7 6 0

видань Дніпропетровської області на 2015 рік)

 у відділі передплати редакції газети «Зоря» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7, кімната 614  на сайті www.zorya.org.ua

Пільгові індекси для ветеранів та пенсіонерів ВАРТІСТЬ ПЕРЕДПЛАТИ НАЙНИЖЧА — 4,90 грн.

Iндекс «Зоря»-область»

89656 Для пенсіонерів пільгова

Iндекс «Зоря»-город»

89658 Для пенсіонерів пільгова

Періодичність

1 міс.

3 міс.

6 міс.

12 міс.

середа

4,90 грн.

14,10 грн.

26,55 грн.

51,90 грн.

середа

6,10 грн.

17,70 грн.

33,75 грн.

66,30 грн.

середа, п’ятниця

7,60 грн.

22,20 грн.

42,75 грн.

84,30 грн.

61141 Для індивідуальних передплатників 89661 Для індивідуальних передплатників середа, п’ятниця

13,60 грн.

40,20 грн.

78,75 грн. 156,30 грн.

08785 Для підприємств та організацій

15,90 грн.

47,10 грн.

92,55 грн. 183,90 грн.

35380 Для індивідуальних передплатників 91324 Для індивідуальних передплатників 89657 Для пенсіонерів пільгова

! *

Кожен передплатник

89659 Для пенсіонерів пільгова 89660 Для підприємств та організацій

один раз на півроку може безплатно* подати оголошення про купівлю або продаж, привітати близьку людину чи висловити співчуття.

вартість оголошення 0,01 грн.

середа, п’ятниця

Ціни подано з урахуванням послуг Укрпошти

Всі, хто передплатив газету «Зоря» на весь 2015 рік, або на півроку газету, яка виходить двічі на тиждень, мають право взяти участь у щорічному традиційному розіграші призів серед передплатників, який відбудеться у січні 2015 року. Для участі в конкурсі просимо надсилати до редакції в конвертах з чітко вказаною адресою передплатника копію квитанції про оплату. На копії квитанції обов’язково вкажіть свій контактний телефон. Бажаємо удачі та сподіваємося, що ви і надалі залишитеся з улюбленою «Зорею»!

Передплата на «Зорю» не закінчується ніколи!

Азы православия

О силе общей молитвы Во имя Отца и Сына и Святого Духа! Когда мы зажигаем несколько свечей, в темной комнате делается светлее, и как несколько угольков издают больше тепла, так и вера нескольких человек обладает большей силой пред Богом. Эта истина вытекает из многих свидетельств Священного Писания. Возьмем, к примеру, слово, сказанное Господом: Иисус, видя веру их, говорит расслабленному: чадо! прощаются тебе грехи твои. Посмотрите, Господь не сказал: «видя веру расслабленного», а веру их, то есть тех, кто нес на постели этого расслабленного. Действительно, если бы эти четверо, несшие расслабленного, не имели великой веры, они не стали бы так утруждать себя: ведь они, видя такое множество народа вокруг Спасителя и не имея возможности пробраться к Нему с расслабленным, нашли другой способ поставить его пред Христом. Они разобрали крышу дома, в котором находился Господь, и спустили через нее постель с больным. Потрудившись так, им удалось показать его Спасителю, ибо они имели огромную веру в то, что если Христос увидит его, то сжалится над ним и исцелит его от болезни. По вере своей, твердой и непоколебимой, они получили то, чего ожидали. Мы — священнослужители, стоя здесь для служения православным христианам, видим и слышим от многих благодарения за благодеяния, полученные ими от Бога. Один благодарит, что после совершения богослужений в святом храме он исцелился от болезни, которой страдал; другой благодарит, что Бог отвел от него пагубу, врагов, опасность, угрожавшую ему. Все тот же преблагий и щедрый Спаситель, исцеливший расслабленного по его вере и по вере несших его, и в наши

дни совершает бесчисленные чудеса, помогая всем добрым христианам, прибегающим к Нему с правой верой и горячей неотступной молитвой. А как вера одних помогает другим — об этом мы уже столько раз слышали в Святом Евангелии, когда читали о жене хананеянке, слуге сотника, сыне Наинской вдовы и многих других. Будем же помнить, что где двое или трое собраны во имя Господне, там Он посреди них (Мф. 18: 20). Тем более там, где собрано несколько христиан, молящихся о тех, кто пребывает в опасности или просит о чем-нибудь Бога. Но нигде не может молиться вместе так много христиан, как в святых храмах, где их молитвы соединяются с молитвами священников и возносятся к Богу, от которого сходят милость и помощь всем, нуждающимся в Его милости. Там священник в святом алтаре ходатайствует пред Богом обо всех православных христианах, находящихся повсюду. Самые важные общие молитвы, совершаемые в наших храмах о верующих, — это Святая литургия и Таинство елеосвящения (Соборования). Сколько же чудес совершилось и совершается сегодня благодаря Святой литургии! На нее, особенно в праздники, собирается больше всего верующих. Таким образом, их общие молитвы, вознесенные с великой верой, соединяются с молитвами священников в святых алтарях и более всего способствуют исполнению их прошений. Благодаря богослужениям, богослу-

жебным книгам, Святой литургии, проповеди и церковному пению православная церковь сохранила, кроме единства в вере и мироощущении, также единство языка, древней религиозной культуры и всей тысячелетней православной традиции. Между тем все это — чудеса и плоды общей веры и молитвы. На Святой литургии церковь также возносит молитвы за умерших и силой жертвы Христовой вызволяет из ада многие души усопших. Разве мы в храме не молимся все вместе о наших почивших, не поем им вместе со священниками «вечную память» и не желаем им Царства Небесного? Один только Бог знает, сколько душ вырвано из мук адовых силой литургической жертвы и панихид, и это тоже плод благодати священства и общей молитвы. Другие чудеса веры и общей молитвы христиан совершаются в Таинстве елеосвящения. Это самая мощная молитва и служба церкви о болящих. Поэтому христиане должны просить об этом Таинстве священников каждый раз, когда у них в семье случится больной, и как можно больше христиан должно участвовать в Соборовании, потому что молитва веры исцелит болящего, и если он совершил грехи, простятся ему (Иак. 5: 15). Продолжайте молиться, ходите в храм и исцеляйте расслабление души своей молитвой, милостыней и покаянием. А кто не сделал ничего для души в эти покаянные дни, не откладывайте, начните отныне совершать спасение свое, покуда у нас еще есть время. Аминь. Протоиерей Константин ДРОБИТЬКО

Евхаристия — Божественная литургия Литургия — общественное богослужение, за которым совершается таинство Святого причащения. Божественная литургия называется также Евхаристией — благодарением. Совершая ее, мы благодарим Бога за спасение рода человеческого от греха, проклятия и смерти жертвой, принесенной на Кресте Его Сыном, Господом нашим Иисусом Христом. Первую литургию совершил Господь наш Иисус Христос в Сионской горнице, и каждая литургия является таинственным продолжением этого события. Совершается литургия в крупных храмах ежедневно, в большинстве других — каждое воскресенье. Начало литургии обычно в 9—10 часов утра, в храмах, где более одного престола, может совершаться также и ранняя литургия (в 6—7 часов утра). Продолжительность службы 1,5—2 часа. В наше время общеупотребительны три вида Божественной литургии: Литургия св. Иоанна Златоуста совершается в течение всего года, когда не положено совершать двух остальных литургий. Литургия Василия Великого совершается десять раз в году: во все воскресные дни Великого поста, исключая Вербное воскресенье; в Великий четверг и субботу на Страстной неделе; 14 января (праздник Обрезания Господня и память св. Василия Великого) и накануне или в самый день праздников Рождества Христова и Крещения Господня. Литургия Преждеосвященных Даров совершается по средам и пятницам Великого поста, с понедельника по среду на Страстной седмице, а также в день памяти св. Иоанна Предтечи (8 марта) и Сорока мучеников Севастийских (22 марта), если эти праздники приходятся на период Великого поста и не попадают на воскресенье. Эта литургия называется так потому, что на ней приобщаются Святыми Дарами, освященными ранее на литургии Иоанна Златоуста или Василия Великого.

Литургии не положено совершать по понедельникам, вторникам и четвергам во время Великого поста, в среду и пятницу в неделю о Страшном суде (масленица). В литургии можно выделить три части: Проскомидия, во время которой приготовляется вино и хлеб (просфоры) для Евхаристии и поминаются души христиан живых и усопших, за которые священник вынимает частицы из просфоры. В конце службы эти частицы погружают в Чашу с Кровью с молитвой: «Отмый, Господи, грехи всех зде поминавшихся Честною Твоею Кровию молитвами святых твоих». Поминание живых и усопших на Проскомидии является самой действенной молитвой. Проскомидия совершается священнослужителями в алтаре, в храме обычно в это время читаются Часы. Литургия оглашенных, которая начинается словами священника: «Благословенно царство Отца и Сына и Святаго Духа ныне и присно и во веки веков» и оканчивается словами: «оглашеннии, изыдите». На этой части могли присутствовать оглашенные, которые слушали чтения из Евангелия и Апостола. Литургия верных, которая начинается словами: «елицы вернии, паки и паки миром Господу помолимся...» и кончается отпустом. Наиболее важный момент в литургии — Евхаристический канон. Он начинается словами священника: «Благодать Господа Нашего Иисуса Христа будет со всеми вами» и оканчивается словами: «И да будут милости Господа и Бога и Спаса

нашего Иисуса Христа со всеми вами». Центральной частью христианской литургии, во время которой происходит преложение Святых Даров, является Анафора (Евхаристическая молитва, Евхаристический канон). Древнейшая по своему происхождению, она является наиболее важным моментом всего православного богослужения в целом. Во всех Анафорах можно выделить несколько основных частей: 1. Praefatio (лат. введение) — начальная молитва, содержащая славословие и благодарение Богу.

2. Sanctus (лат. святой) — гимн «Свят, Свят, Свят...».

3. Anamnesis (лат. воспоминание) — воспоминание Тайной Вечери с произнесением таиноустановительных слов Иисуса Христа.

4. Epiclesis (лат. призывание) — призывание Святого Духа на «предлежащие» Дары.

5. Intercessio (лат. заступничество, ходатайство) — молитвы за живых и усопших, составляющих церковь, с воспоминанием Богородицы и всех святых. Причастие — это не обязанность, а привилегия христиан. Преподобный Серафим Саровский говорил, что человек, регулярно причащающийся св. Христовых Тайн, постепенно освящается. Сам Господь говорил: «Кто не ест Тело Мое и не пиет Крови моей, не имеет жизни вечной». Древняя практика предусматривала еженедельное и даже ежедневное Причастие. В наше время желательно причащаться не реже одного раза в месяц, а лучше каждую воскресную литургию.

С 15 по 21 ноября

Слово священника

православ’я

5

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

Православный календарь 15 ноября — Мчч. Акиндина, Пигасия, Аффония, Елпидифора, Анемподиста и иже с ними. Шуйской-Смоленской иконы Божией Матери.

16 ноября — Мчч. Акепсима еп., Иосифа пресвитера и Аифала диакона. Обновление (освящение) храма вмч. Георгия в Лидде.

17 ноября — Преставление свт. Павла Тобольского.

18 ноября — Свт. Ионы, архиеп. Новгородского. Прп. Илариона Троекуровского. Свт. Тихона, патриарха Московского и всея Руси.

19 ноября — День постный. Пища с растительным маслом. Свт. Павла исп., патриарха Константинопольского. Прп. Варлаама Хутынского. Прп. Луки, эконома Печерского, в Ближних пещерах.

20 ноября — Мучеников в Мелитине. Иконы Божией Матери «Взыграние», Угрешской.

21 ноября — День постный. Пища с растительным маслом. Собор архистратига Михаила и прочих Небесных Сил бесплотных. Архангелов Гавриила, Рафаила, Уриила, Селафиила, Иегудиила, Варахиила и Иеремиила.

Именинники 15 ноября — Доминика, Константин 16 ноября — Александр, Анна, Богдан, Василий, Викентий, Владимир, Евдокия, Иван, Илья, Иосиф, Кузьма, Николай, Павел, Петр, Семен, Сергей, Федор, Федот 17 ноября — Александр, Евгения, Иван, Илья, Николай, Порфирий, Степан 18 ноября — Гавриил, Галактион, Григорий, Памфил, Тимофей, Тихон 19 ноября — Александра, Анатолий, Арсений, Василий, Виктор, Гавриил, Герман, Клавдия, Константин, Никита, Николай, Нина, Павел, Серафима 20 ноября — Александр, Алексей, Афанасий, Богдан, Валерий, Василий, Вениамин, Георгий, Григорий, Евгений, Елизавета, Иван, Иларион, Кирилл, Константин, Максим, Михаил, Николай, Павел, Сергей, Федор, Федот 21 ноября — Гавриил, Марфа, Михаил, Павел, Рафаил.

Просите и обрящєтє 17 — прп. Иоанникия Великого — о защите в бою, о помощи в борьбе с врагами, об усердной молитве, об исцелении от беснования 18 — свт. Иону, архиеп. Новгородского — о духовном просвещении, о строительстве и украшении обителей, о благочестивой жизни 20 — мч. Феодота корчемника — о терпении и стойкости в испытаниях и страданиях, о доброте и отзывчивости к ближним.

Календарь венчаний пн

вт

ср

чт

пт

сб

вс

15 16 17 18 19 20 21

Страницу подготовила Ольга ДЮЖИНСКИХ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

захистимо кожного

Якщо учасник АТО має сплачувати кредит Чи нараховуються учасникам АТО штрафні санкції та пеня за кредитними зобов’язаннями? Ніна АРХІПОВА. Павлоград

Шановна Ніно Семенівно, відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам

та військовозобов’язаним — з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками

та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. На сайті Міністерства оборони є зразок листа, який рекомендовано направити банку (http:// www.mil.gov.ua/content/other/ example_bank.pdf).

Компетентно

Запитуйте — відповідаємо

6

ЗОРЯ

Дарча на частину квартири У нас приватизована 3-кімнатна квартира. Приватизація оформлена на мене, батька й матір. Ми ж в ній і живемо. У батька є 2 сини від першого шлюбу. Батько хоче оформити дарчу своєї долі квартири на мене. Що необхідно для того, щоб оформити дарчу? Якщо ми оформимо дарчу на мене, то чи можуть діти батька від першого шлюбу претендувати на його частину після його смерті? Наталя ІСАЄНКО. Дніпропетровськ

Шановна Наталю Василівно, для здобуття повного списку документів, необхідних для оформлення дарчої, візьміть ті, що встановлюють право на квартиру, які є в наявності, і

ідіть до нотаріуса. Нотаріус надасть вичерпний перелік документів, які необхідно отримати для оформлення операції. Це найпростіший спосіб. Щодо дітей від першого шлюбу, то

після переоформлення власності на ваше ім’я вони вже не зможуть претендувати на частину спадку згідно з законом, якщо ніхто з них не є непрацездатним.

Чи можна звільнити вагітну, якщо закінчується трудова угода? Я склала строкову трудову угоду. Строк її закінчується, але я завагітніла. Чи мають право мене звільнити? Альбіна ОКСЕЛЕНКО. Дніпродзержинськ

Шановна Альбіно Юріївно! В разі звільнення після закінчення строкового трудового договору вагітних або жінок, що мають дітей у віці до трьох років, обов’язком власника є їх працевлаштування. Мінсоцполітики України в своєму листі від 10.09.2014 р.

№143/06/187-14 відзначає, що в разі звільнення після закінчення термінового трудового договору вагітних жінок; жінок, що мають дітей у віці до трьох років; самотніх матерів за наявності дитини у віці до 14 років або дитини-інваліда, обов’язком власника або упов­

новаженого ним органу є їх працевлаштування. На період працевлаштування за цими жінками зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців від дня закінчення дії строкового трудового договору.

Загубили трудову книжку Я на пенсії, працевлаштовуюсь на постійну роботу на підприємство, але моя трудова книжка загублена. Чи має право підприємство видати дублікат трудової книжки? ві іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом «Дублікат» в правому верхньому кутку першої сторінки. Тобто якщо трудова книжка загублена, то її дублікат оформляється за останнім, а не новим місцем роботи.

Юридична сила розписки Чи має юридичну силу розписка, написана від руки, але яка при цьому грамотно складена з юридичної точки зору, фізичної особи перед другою фізичною особою на позику коштів і з точним терміном погашення позики? Чи можна в разі неповернення грошей звернутися до суду? Денис КОХАНСЬКИЙ. Кривий Ріг

Шановний Денисе Романовичу, форма договору позики визначається статтею 1047 Цивільного кодексу України. Зокрема, тут вказано таке: 1. Договір позики складається у письмовій формі, якщо його сума не менше ніж вдесятеро перевищує встановлений законом розмір неоподатко-

вуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли кредитором є юридична особа, — незалежно від суми. 2. На підтвердження договору позики і його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, що засвідчує передачу йому кредитором певної грошової

суми або певної кількості речей. Таким чином, розписка — це фактично договір позики. Тільки вона має бути правильно складена. Суди приймають розписки як підтвердження факту позики, існує велика кількість рішень про стягнення боргу по розписці.

Áåçïëàòíà ïåðâèííà ïðàâîâà äîïîìîãà Головним та територіальними управліннями юстиції Дніпропетровської області забезпечується надання безплатної первинної правової допомоги громадянам України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, стосовно їх прав та обов’язків, безпечного переміщення, шляхів розв’язання соціально-побутових проблем. Надання вказаної допомоги здійснюється під час роботи громадських приймалень та офісів з надання безплатної первинної правової допомоги в порядку, встановленому законодавством. Інформацію про роботу громадських приймалень та офісів з надання безплатної первинної правової допомоги територіальних управлінь юстиції Дніпропетровської області ви можете отримати на офіційному веб-сайті Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (http://www.obljust.dp.ua/) в рубриці «Прийом громадян» у підрубриці «Громадські приймальні» (http://www.obljust.dp.ua/). Äîðîã³ ÷èòà÷³! Íà ñòîð³íêàõ «ïåíñ³îíåð Ïðèäí³ïðîâ’ÿ» òà «Çàõèñòèìî êîæíîãî» âè îäåðæèòå â³äïîâ³ä³ íà âàø³ çàïèòàííÿ. Àëå â³äïî­â³äíî äî çàêîíîäàâñòâà ïðî çâåðíåííÿ ãðîìàäÿí ôàõ³âö³ äåðæàâíèõ ó ­ ñòàíîâ, ê ­ îìóíàëüíèõ ³ ïðèâàòíèõ ï³äïðèºìñòâ íàäàþòü â³äïîâ³ä³ ïðè íàÿâíîñò³ ïîøòîâî¿ àäðåñè çàÿâíèêà. Òîæ, áóäü ëàñêà, âêàçóéòå ­çâîðîòíó àäðåñó (ó ãàçåò³ íå äðóêóºòüñÿ)! Ïèø³òü íà àäðåñó: ðåäàêö³ÿ ãàçåòè «Çîðÿ», âóë. Æóðíàë³ñò³â, 7, ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê, 49051. Êîíòàêòíèé òåëåôîí: (0562) 27-16-52. Ëþäìèëà ÌÀÑËÎÂÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê

Ганна ЯКИМОВА. Дніпропетровськ

Шановна Ганно Степанівно, з прийняттям Закону України «Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України» від 09.07.2010 №24479-ІV повноваження щодо встановлення та узгодження тарифів для суб’єктів природних монополій перейшли від органів місцевої влади до Національної комісії регулювання електроенергетики України, про що було внесено відповідні зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування». Чинні сьогодні тарифи прийняті відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 30.05.2014 №632 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення». КП «Дніпроводоканал» запроваджено такі тарифи для потреб населення з 01.07.2014 р.: - на послуги з централізованого водопостачання — 4,68 грн. за 1 м3 (з ПДВ); - на послуги з централізованого водовідведення — 3,684 грн. за 1 м3 (з ПДВ); - разом — 8,364 грн. за 1 м3 (з ПДВ). Розрахунки цих тарифів були виконані відповідно до вимог Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 та постановою НКРЕ від 17.02.2011 №243 з метою стабілізації фінансово-економічного стану підприємства шляхом приведення тарифів на послуги водо-

постачання та водовідведення до економічно обґрунтованого рівня. На підставі вищезазначеного, прийняття рішення про підвищення або зменшення чинних тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення не входить до повноважень КП «Дніпроводоканал» чи органів місцевого самоврядування. Відповідно до бази даних підприємства за Вашою адресою (особовий рахунок 780626004а01) нарахування за послуги з централізованого водопостачання проводиться згідно з показниками лічильника холодного водопостачання з урахуванням пільги 25% на одного мешканця згідно з чинним тарифом. Відповідно до п. 22 Постанови КМУ від 21 липня 2005 року №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» — у разі встановлення квартирних засобів обліку їх показання розподіляються пропорційно кількості мешканців квартири. Пільги споживачеві з оплати послуг надаються на частку, отриману після такого розподілу, за фактичними витратами, але не вище від нормативів (норм) споживання, визначених законодавством. Андрій АЛЕКСЄЄНКОВ, в. о. директора КП «Дніпроводоканал»

Роз’яснюють фахівці ПФУ

Інструкції. Так, фізична особа, що втратила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов’язана негайно заявити про це за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви (а в разі ускладнення — в інші терміни) власник чи уповноважений ним орган видає працівнико-

Розкажіть, будь ласка, про вартість послуг водоканалу. Які нині тарифи?

Зарплата «в конвертах» на пенсію не впливає

Увага!

Геннадій ПЕТРУНЬКО. Орджонікідзе

Шановний Геннадію Васильовичу, Інструкція про порядок ведення трудових книжок затверджена спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. №58. Дії працівника при втраті трудової книжки встановлені в розділі 5

Тарифи на водопостачання

Контакт-центр Пенсійного Фонду України

На підприємстві, де я працюю, велика частина заробітної плати виплачується «в конвертах». Цього року я оформляю пенсію і планую надати довідку про заробіток до 2000 року. Чи вплине факт одержання зарплати «в конвертах» на розмір моєї пенсії? Галина ІВАНОВА. Дніпропетровськ

Шановна Галино Василівно, статтею 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 встановлено, що для розрахунку пенсії враховується заробітна плата за даними системи персоніфікованого обліку (за період з 01.07.2000 р.). Оскільки в системі персоніфікованого обліку містяться відомості лише про заробіток, з якого сплачені внески, відповідно

До уваги мешканців Дніпропетровщини! У зв’язку з великою кількістю звернень до Контакт-центру Пенсійного фонду України з 7 листопада 2014 року запроваджено додаткові номери (044)281-08-70, (044)281-08-71, за якими можна отримати відповіді на запитання громадян. Додаткові номери працюють: понеділок-четвер — з 9.00 до 18.00; п’ятниця — 9.00 до 16.45; обідня перерва — з 13.00 до 13.45; субота та неділя — вихідний день.

дані про зарплату «в конвертах» в розрахунку пенсії брати участь не будуть. У той же час за бажанням пенсіонера і за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами (відомостями про нарахування заробітної плати, особовими рахунками) для розрахунку пенсії в період до 01.01.2016 р. також враховується заробітна плата за будь-яких 60 місяців.

Послуга зв’язку надається відповідно до тарифів ПАТ «Укр­телеком», який із жовтня ц.р. включив до тарифного плану «Домашній базовий» 5 годин безплатних міжміських розмов у межах України. Принагідно нагадуємо, що гарячі телефонні лінії працюють в усіх управліннях Пенсійного фонду України в областях, а також у місті Києві. Продовжує також працювати багатоканальна телефонна лінія Контакт-центру Пенсійного фонду України 0-800-503-753. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

точка на карті

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

7

Новомиколаївка

Над берегами Мокрої Сури

Степова Новомиколаївка розкинулася на межі Солонянського і Дніпропетровського районів. Через те у різний час територіально належала то до одного, то до другого. Нині — у складі Дніпропетровського району. Прийшли у степ переселенці Село Новомиколаївка засноване в 1858 році і назване на честь царя Миколи І. Спочатку воно звалось і Бесарабівкою, і Поселянським. Річ у тім, що від гноблення турецьких яничар мирні козаки тікали на землі Бессарабії. Та царська Росія за договором передала частину Бессарабії румунам, і гноблення стало нестерпне. Відтак, селяни великими групами тікали на незаймані, казенні вільні степи. Так і виникло нове поселення на березі річки Сури, яке й досі старі люди зовуть Бесарабівкою. Через деякий час брати Власенки поїхали до Катеринослава і взяли вид на поселення. Два роки прожили в землянках, а потім почали будувати глиняні хати, які накривали черепицею власного виробу. Деякі з цих хат збереглися до наших днів. Перша хата збудована на сучасній вулиці Центральній. Село розташоване по обидва боки залізниці, яка з’єднала село з містом. Будівництво її розпочалося ще в часи Першої світової, а відкриття відбулося влітку 1929 року. Перша школа тут була відкрита в 1860 році. 1931 року школа реорганізована в семирічну, а згодом — у восьмирічну. У 1961 р. першою жінкою-директором стала Євдокія Микитівна Олійник (Щербак), яка працювала в цій школі ще з 1945-го. Добудова шкільного приміщення в 1967 р. — це її заслуга. Школа перейшла на однозмінне навчання. Євдокія Микитівна стала й літописцем історії села. Старовина на межі городу Як розповів нам 74-річний житель села Олександр Закора, скільки він пам’ятає себе, на межі його двору з сусідським, на вулиці Центральній, стоїть незвичайний високий камінь — свідок минувшини. Старовини довкола вистачає. У 1970 році археологи знайшли неподалік давнє поховання. Колись село називалося і Поселянським, і Бесарабівкою, в цьому простежується відгомін історії — переселенці на береги Мокрої Сури були родом з бессарабських степів. На кар’єрі працювало кілька поколінь селян Знайомство з селом ми розпочали з Новомиколаївського кар’єру.

Кар’єр було відкрито ще в 1947 році. На ньому працювали кілька поколінь новомиколаївців. Заступник директора з техніки безпеки Тетяна Максимова познайомила з підприємством та його історією.

Технічний директор Сергій Дощенко розповів, що тут видобувається бутовий камінь, виготовляється щебінь кількох фракцій. Заступник директора з техніки безпеки Тетяна Максимова познайомила з підприємством, його історією. Кар’єр відкрито ще в 1947-му. Це було продиктовано потребами повоєнної відбудови області. На кар’єрі працювали кілька поколінь новомиколаївців. У селі було зведено декілька двоповерхових будинків для працівників. Багато зробило підприємство і для благоустрою села. Зараз в об’єднанні працює 90 людей. Один з вироблених кар’єрів вже залито водою, тут нині створена зона відпочинку. Вражає глибина цього озера — вона сягає ста метрів. Приваблює водойма й любителів рибної ловлі. Кажуть, трапляється тут і щука вагою до семи кілограмів. Другий діючий кар’єр — ділянка «Балка Гривина», де добувають камінь буро-вибуховим способом. Свідки війни і відбудови Як розповіла голова тутешньої ветеранської організації Антоніна Володимирівна Балаш, у селі нараховується 1485 жителів, а з дачниками до двох тисяч. Ветеранів проживає 384, з них один — учасник бойових дій 93-річний полковник Іван Павлович Ткаченко, з яким Антоніна Володимирівна порадила нам зустрітися. Найстаріші жительки села — вдови фронтовиків Марія Іванівна Підгірна та Зінаїда Йосипівна Євтушенко. Антоніна Балаш поділилася сокровенною мрією — виготовити стелу, де були б увічнені всі імена односельців, які пройшли горнило війни. А цього літа в селі з почестями ховали загиблого вже в наш час в АТО земляка 38-річного Андрія Крилова. Як живеться закладам культури Сільський клуб — у самому центрі Новомиколаївки. Збудовано його в 1967-му. Нині його очолює Лариса Грачова. Та клуб не опалюється, зрештою, як і бібліотека при ньому. Лише в одній кімнаті тепло. Тут і відбуваються репетиції, заняття гуртків. Ми розговорилися з художнім керівником клубу Оленою Зубковою. Разом з дітьми від 5 до 16

У гуртку «Умілі руки» навчать робити паперові квіти, вироби з бісеру, стрічки, дитячі обручі в національному стилі

У цьому куточку «старовини» можна знайти багато цікавого

років готують паперові квіти, вироби з бісеру, стрічки, дитячі обручі в національному стилі. Гурток так і зветься — «Умілі руки», а в гуртку «Пензлик-мандрівник» діти опановують ази малювання. Вокальний ансамбль «Червона калина» (художній керівник Василь Крикунов) торік відзначив 30-річчя. Нещодавно десять співачок колективу вибороли друге місце в районному конкурсі-фестивалі козацької пісні «Покрова». А дитячий колектив «Калинонька» створено 6—7 років тому. Ним керує Олена Зубкова. Десяток років тому вона закінчила режисерське відділення училища культури. Тож при клубі виросли її 21-річна донька Настя, 16-річний син Сашко і 4-річний онук Ваня. Пару місяців тому хореограф Ольга Шляпак стала викладати для дітей танці. Родина Шляпаків і їхній колектив «Ніка» при Палаці культури «Шинник» — лауреат ряду конкурсів. Півтора року працює бібліотекарем Світлана Володимирівна Копитко. При нас сюди завітала читачка Валентина Стрикова. Жінка-підприємець любить читати періодичні видання з питань тваринництва, сільського господарства, здоров’я. «У нас хороша бібліотека, —говорить вона, — але ж холодно». Сільчанам пощастило — до 140-річчя Новомиколаївки (2003 р.) вийшла книжечка покійної вчительки Євдокії Микитівни Олійник-Щербак «Історія села». Розпочату справу продовжує директор клубу Лариса Грачова — вона веде літопис сучасної історії села.

У «Веселці» сьогодні дітям тепло та затишно

У сільській бібліотеці завжди є відвідувачі

Як знов спалахнула «Веселка» Дитячий садочок «Веселка» відкрився в перебудовному 1988-му. Та на початку кризових 90-х закрився. Про це нам розповіла беззмінний керівник закладу Антоніна Олексіївна Шихиріна. У вересні 2004-го їй доручили відновлювати занедбане. Стукала в усі двері, і завдяки її наполегливості та допомозі небайдужих людей «Веселка» знов відродилася. У «Веселці» тепло, затишно, смачно пахне свіжою випічкою. Тут чисто та охайно. Багато допомагають батьки — робочими руками, матеріалами, склалися на комп’ютер. Вдалося замінити половину вікон на енергозберігаючі. «Веселка» переповнена. Дітей на сьогодні за списком 59, а належить 40. Та в черзі ще стоять 26 хлопчиків та дівчаток. У кабінеті Антоніни Олексіївни висить портрет славетного педагога Василя Сухомлинського. Як і його, сенсом її життя, є любов до дітей. «Я тільки дитсадком і живу», — говорить вона. У планах Антоніни Олексіївни привести до ладу господарське подвір’я, оформити екологічну стежину. Якось принесла з дому кущики полуниці, дітки теплої пори поливають, доглядають за нею. А ще завідуюча не втрималася і придбала для малечі мікроскоп і телескоп. Нині в штаті 17 співробітників. Серед них — вихователька Віра Білоусова, яка так само палко любить дітей і свою роботу. Він охороняв виставку трофейної зброї Приємним було знайомство з родиною Ткаченків. 93-річний Іван

Сім’я Ткаченків: Іван Павлович з синами В’ячеславом та Володимиром

Павлович — полковник, фронтовик живе на вулиці Шевченка, а по-місцевому цей куток зветься Любимівка. Народився Іван Павлович на цій же вулиці, пригадує: коли поблизу прокладали залізницю на південь і відчужували їхні землі, то його предок дістав у вигляді компенсації 100 золотих. Перед війною їхня родина виїхала в Діївку, батько працював на ДЗМО. Війна застала 20-річного юнака в армії, куди його покликали в 1940-му. Він саме стояв на посту, коли почув грізне слово «війна!». Пам’ятає по радіо виступ Молотова. Їх повантажили в ешелон і відправили в напрямі фронту. Так він опинився під Ленінградом, служив в артилерії, розвідці. Потім була участь в обороні Сталінграда, воював під Воронежем, форсував Дніпро. А 25 жовтня 1943 року перший зайшов у рідне село. Тут його зустріла рідна тітка. А потім Іван Ткаченко визволяв від фашистів Нікополь, Кривий Ріг, Одесу, Ковель. І скрізь доводилося йти, як розвідникові, попереду. Про війну нагадують медаль «Про відвагу», орден Червоної Зірки та інші нагороди. Війну він закінчив у Польщі. А в Києві йому доручили бути начальником охорони виставки трофейної зброї в Києві. Тоді він із самим Хрущовим щодня за руку вітався. Після війни працював у Західній Україні, де народилися сини — В’ячеслав і Володимир. У квітні 1949-го родина повернулася до Новомиколаївки. Багато років ветеран працював на місцевому кар’єрі. Двадцять років тому померла дружина, і нині сини, які живуть у місті, по черзі доглядають за батьком. В’ячеслав Ткаченко все життя пропрацював водієм. А коли в квітні нинішнього року біля залізничного переїзду відкрився блокпост, він добровільно три місяці відпрацював на ньому, за що нагороджений грамотою облдержадміністрації. Його молодший брат Володимир перед виходом на пенсію очолював дільницю в тролейбусному депо №2 обласного центру. Обидва брати — завзяті мисливці, захоплюються музикою, залюбки співають під гітару. Ось такі вони мешканці степового села над Сурою. Микола ЧАБАН Дніпропетровський район Фото Дмитра КРАВЧЕНКА

8

особистість

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

Зинаида Александровна никогда не была похожа на других. Например, еще школьницей записалась в аэроклуб, в парашютный кружок, и даже 25 раз оказывалась один на один с небом. В принципе, 1-й разряд по парашютному спорту имели многие девушки Советского Союза и, в частности, Днепропетровской области. Но далеко не все из них обладали столь чудными рыжими волосами и были так ярко, по-весеннему, зеленоглазы.

Оперировала, читала лекции, летала с санавиацией ...На первом курсе медицинского института девушка стала учиться фехтованию. Возможно, это увлечение, приведшее к получению звания мастера спорта, стало следствием пробуждения в ней польской и итальянской крови, полученной в наследство по линии матери. По линии отца Зинаиде достались основательность и стойкость, берущие начало в Сибири. Это смешение земель и характеров придавало девушке необыкновенную привлекательность. Тогда же ее увидел и полюбил на всю жизнь Игорь Кукин — молодой человек, носивший русскую фамилию, но имевший кавказскую внешность. Когда Игорь Кукин встретил Зинаиду, они оба были первокурсниками. Будущий горный инженер сразу же обратил внимание на рыжеволосую красавицу. Но поженились молодые люди, уже заканчивая учебу. Игорь Кукин был направлен на угольную шахту в Караганду. Зинаида последовала за ним. Она стала работать акушером-гинекологом в родильном доме. Там и родила первенца. Молодые назвали его Сергеем — в честь отца Игоря. Второй сын получил имя в честь отца Зинаиды — Александр. Но родился он уже в Днепропетровске. Сюда Кукины вернулись спустя три года. Зинаида Александровна поступила в аспирантуру медицинского института и скоро защитила кандидатскую диссертацию. Работавшая на кафедре акушерства и гинекологии мединститута, она и оперировала, и принимала тяжелые роды, и читала лекции студентам, а вдобавок ко всему участвовала в вылетах, осуществляемых санавиацией. Бывало, Зинаиду Александровну поднимал среди ночи звонок, и она спешно собиралась в дорогу. То была жизнь, посвященная людям, и потому она не тяготилась ею, а принимала как естественное продолжение выбранного ею пути. Такой же беспокойной, связанной с разъездами, была работа Игоря Сергеевича — возможно, еще более хлопотной, чем у жены: он был приглашен на службу в КГБ. В 1981 году подполковник госбезопасности Игорь Сергеевич Кукин был направлен в Афганистан. Сохраняя самообладание, Зинаида Александровна проводила мужа на войну. И никто, кроме нее, не услышал, как, подобно набату, бьется ее сердце. «Игорь Сергеевич в командировке. Нет, не знаю где», — отвечала знакомым. А спустя год уже сама была в Афганистане. Странно, но после приезда оттуда она долго тосковала по Афганистану. Не столько по стране, сколько по людям, с которыми приходилось встречаться, — мужчинам, женщинам, детям. Дети пели по-русски «Пусть всегда будет солнце» и гроздьями висли на ее муже. Женщины внимательно слушали ее рассказы. Она помогала мужу, выполнявшему в Афганистане свою секретную миссию. Так, из бесед с афганцами нередко узнавала ценные сведения о передвижениях банд. Однажды, срочно вызванный по телефону, он, уходя из дома, кивнул ей: «Вот автомат. Знаешь, как с ним управлять-

Стремление быть нужной людям

вело по жизни Зинаиду Александровну Кукину ся…» Она, конечно, знала и вообще не боялась оружия. Только однажды, следуя на военную операцию в транспортной колонне и видя, как взорвалась на мине впереди идущая машина, как разлетаются во все стороны человеческие головы, руки и ноги, на миг ужаснулась происходящему, но тут же кинулась к раненым, разрывая на себе одежду, чтобы перевязать их. Тогда Зинаида Александровна тоже была ранена — уже второй раз в жизни. Первый случился в далеком 41-м, во время эвакуации. Тогда она была совсем ребенком. В Афганистане же ей исполнилось 50. «Мама Зина» — называл ее афганский воин Рахматшах. Он назвал своего сына в честь Игоря Сергеевича. Правда, афганцам непросто было выговорить имя ее мужа. У них получалось — Егор. «Сначала умру я, потом умрешь ты, Егор», — говорил полковнику Кукину Рахматшах. Это же говорили ему другие афганцы. Это означало: мы прикроем тебя собой. Зинаида Александровна, награжденная медалью «От благодарного афганского народа», вернулась на родину на год раньше, чем Игорь Сергеевич. Ожидая мужа, она лишилась сна, и уже никогда не обрела его. Игорь Сергеевич пришел с войны живым и невредимым, но тоже уже не таким, каким был прежде. Равнодушно-жестокая фраза, много раз слышанная воинами-интернационалистами: «А мы вас туда не посылали!» — была подобна капле воды, точившей камень. Полковник Кукин попробовал служить, но не смог: Родина оказалась уже не та. Он ушел в отставку, а вскоре ушел и из жизни из-за разрыва сердца. Зинаида Александровна отдала детям кинжалы, подаренные Игорю Сергеевичу афганскими боевыми командирами, что означало: мы не поднимем против вас оружие. Несколько кинжалов Зинаида Александровна подарила музею чекистской славы. Она оставила себе немногое — награды мужа, баночку с гильзами и осколками снарядов, собираемыми после обстрелов их дома, и еще — память об этой удивительной стране и еще более удивительных людях, обещавших умереть прежде Егора. «А на том берегу незабудки цветут...» Тяжело переносившая уход мужа, Зинаида Александровна не осталась одна. Ее опорой стали сы-

новья, невестки, внучки, многочисленные друзья и, конечно же, работа консультанта в поликлинике. Тогда она еще бегала по утрам в парк на берегу Днепра. С этим парком у Зинаиды Александровны связано одно яркое воспоминание. Она гуляет вместе с тетушкой по аллеям. Клумбы, по обыкновению, привлекают ее внимание. Она подходит к каждой и восхищенно любуется цветами. Однажды, еще раньше, она сорвала какой-то цветок, и мама строго наказала ее. С тех пор она вдыхает аромат цветов, держа за спиной

Иногда мотивом к созданию картины служит вдруг отделившаяся от других строка стихотворения или песни: «А на том берегу незабудки цветут…» Иногда картины ей снятся. Творчество — это очень личный процесс. Это поняли и посетители ее персональных выставок

руки. Вот и на этот раз она так же наклоняется над ними и руки сами тянутся сорвать. «Зиночка, нельзя, не делай этого! А то дядя милиционер заберет!..» — одергивает малышку тетушка. Стоявший неподалеку милиционер, очевидно, слышит эти слова. Он, улыбаясь, подходит к ним и вдруг берет девочку на руки: «Ты любишь цветы?» «Очень», — шепчет она. «На, возьми! — милиционер срывает цветок с клумбы и протягивает ей. — Если любишь, так люби всю жизнь…» — говорит он. Зинаида Александровна очень часто вспоминает эти слова. А еще однажды, уже студенткой, Зинаида увидела в магазине цветы из ткани, сделанные в Германии. Но они стоили дорого, и она не смогла купить их. Чуть позже в маминой книге «Домоводство» Зинаида обнаружила крошечный раздел, посвященный изготовлению цветов из ткани. Приводились чертежи нескольких инструментов и выкройка ромашки. Игорь, уже ставший мужем, изготовил инструменты из толстых гвоздей и никелированного шарика, снятого со старой кровати. Ромашка, сделанная Зинаидой своими руками, показалась самым чудесным цветком на свете. Позже она таки купила те германские цветы и заглянула в тайное

тайных — их устройство. Отныне их строение уже не было для нее секретом, и Зинаида Александровна начала творить. Она украшала цветами свои костюмы и дарила сделанные собственными руками изящные букетики знакомым — тем, кто мог оценить их красоту. Но ей, неустанно работавшей и постоянно пребывавшей в заботах о своих мужчинах, трудно было найти время, чтобы отдаться любимому увлечению «до донышка». И только в последние годы, после ухода на пенсию, у Зинаиды Александровны появилось больше возможностей для творчества, хотя она, всегда активная, привыкшая быть среди людей, и тогда не стала домоседкой. Так, обладавшая великолепным голосом, Зинаида Александровна стала ведущей и организатором всевозможных концертов — и в клубе «Галатея» при ДК студентов, и в литературно-музыкальной гостиной Днепропетровской городской библиотеки. Среди добрых знакомых Зинаиды Александровны немало профессиональных певцов, музыкантов. Однажды она объединила сделанные ею цветы в композицию и показала коллегам по искусству. Искреннее восхищение, вызванное ее работами, заставило Зинаиду Александровну вдруг подумать о возможности соз-

дания не просто композиций, а уже и картин. И она начала «писать» их своим неповторимым стилем, посвящая многие картины друзьям. Иногда мотивом к созданию картины служит вдруг отделившаяся от других строка стихотворения или песни: «А на том берегу незабудки цветут…» Иногда картины ей снятся. Творчество — это очень личный процесс. Это поняли и посетители ее персональных выставок — сначала в литературном музее «Приднепровье», потом в историческом музее им. Яворницкого. Сбылась мечта Зинаиды Александровны — собрать воедино свои работы в месте, освященном былым присутствием выдающихся людей. Посетителям выставки открылся удивительный духовный мир этой женщины. Зинаида Александровна не раз организовывала мастер-классы. Один из них состоялся в городской библиотеке — рядом с ее необыкновенными картинами. «Они пришли из глубины веков, чтоб сделать жизнь возвышенней и чище», — написал днепропетровский поэт Юрий Полисский. Они — это цветы, вечные и верные спутники Зинаиды Александровны, которая тоже пришла в этот мир, чтобы сделать его прекраснее и добрее. Ольга ГРЕЧИШКИНА

персона

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

9

Кира МУРАТОВА:

Кино —

мое любимое занятие Кинокритики часто так и говорят о её работах: «Кино не для всех», «Элитное кино», «Другое кино». В её картинах — даже если это детектив или комедия — вся динамика проявляется не столько в движении сюжета, сколько в движении душ. «Я люблю статику и не люблю дешевую динамику, которая сейчас популярна. Мне нравится лишь та динамика, которая хорошо сделана». Но её картины никогда не разлюбят те, кто их любит. «Кино — ширма, которой я отгораживаюсь от ужасов реальности» Муратова принадлежит к поколению великих режиссеров — таких как Андрей Тарковский, Алексей Герман, Сергей Параджанов, Отар Иоселиани. Во времена цензуры ее камерные аполитичные эстетские работы подвергались идеологическому разгрому, физическому кромсанию и на долгие десятилетия ложились на полку. Потому что они были не антисоветскими, а просто «не советскими». И, даже разменяв девятый десяток, Муратова не только осталась в профессии, но и планку не уронила: что ни лента — то шедевр, что ни фильм — то диагноз — обществу. Кира Муратова показала настоящую любовь в «Коротких встречах», «Долгих проводах». Потом она ­начала потихоньку разочаровываться — сначала в самой любви, затем и в людях. Первыми из списка выпали мужчины, за ними женщины, далее старики. Дольше всех держались дети. Итог подвели «Три истории», в которых все убивают всех и даже дети не святы. Кира появилась на свет 5 ноября 1934 года в бессарабском городе Сороки, который входил тогда в состав Румынии. Ее отец, коммунист Юрий (Георгий) Коротков, пропал без вести в 1941 году, а мать, Наталья Короткова-Скурту, прошла путь от секретаря до заместителя министра здравоохранения Румынии. После окончания школы Кира поступила на филфак МГУ, но проучилась там всего год.

— Еще в школьной самодеятельности поняла, что мне интересно не на сцене быть, а находиться за кулисами», — вспоминает она. Увлечение кино привело ее на режиссерский факультет ВГИКа, где ее учителями стали Тамара Макарова и Сергей Герасимов. В 1959 году Муратова окончила университет и вернулась на родину. Через два года началась ее кинокарьера в качестве режиссера Одесской киностудии. В это время Кира уже была замужем за Александром Муратовым. В 1962 году состоялся их совместный дебют — короткометражная лента «У крутого яра». А вскоре они поставили полнометражный игровой фильм «Наш честный хлеб» (1964). Уже тогда проявились фирменные черты кинематографа Муратовой: глубокомысленные диалоги, отвратительный моральный облик персонажей, изучение разных, в том

На съемках фильма «Познавая белый свет» (1978)

числе и темных сторон человеческой души.

— Даже самые страшные фильмы, показывающие отвратительные стороны существования человека, все равно положительнее источника, потому что хаос таит в себе столько всего, что утешиться невозможно, так это страшно. Всегда хочется какой-то гармонии, она должна существовать в искусстве. Кино — ширма, которой я отгораживаюсь от ужасов реальности, — говорит К. Муратова. В её фильмографии 26 картин, полнометражных и короткометражных, цветных и черно-белых, самых разных жанров. Она говорит, что обладает маргинальной манией величия и единственным конкурентом себе считает Чарли Чаплина — «если, конечно, можно конкурировать с учителем». Короткие встречи как долгое прощание… Первой самостоятельной работой режиссера можно считать фильм «Короткие встречи» (1967) — провинциальную мелодраму о простых людях и их простых чувствах. Заурядный, на первый взгляд, любовный треугольник, составленный из простой провинциальной девушки (Нина Русланова), крепкого хозяйственника с женственным лицом (первая и последняя главная роль в кино самой Муратовой) и неотра­ зимого геолога (Владимир Высоцкий). Уже тогда режиссер задала тему вечного возвращения. Валентина Ивановна, важный чин в местной администрации и

«Короткие встречи» (1967)

женщина строгая и обязательная, интересуется у Максима, бородатого геолога, привыкшего к кочевой жизни, об их будущей совместной жизни. Разговор не клеится, а вскоре и вовсе случится скандал, но пока же она просто задается вопросом: «Теперь я понимаю, почему ты уходишь, но почему ты возвращаешься?» Эту идею продолжил фильм «Долгие проводы» (1971), который стал известен благодаря своей скандальной репутации, так как он не вписывался в советскую действительность. Рената Литвинова — ровесница «Коротких встреч» — была как актриса открыта именно Муратовой и стала любимицей режиссера. Рената сыграла главных героинь во многих фильмах Муратовой, включая и «Вечное возвращение». Фабула стара, как мир. Мужчина и Женщина. Давно не виделись. Общее прошлое. И большая проблема в настоящем: как же быть, если любишь двоих одновременно? Этот мелодраматический (если такое слово вообще применимо к фильмам Муратовой) этюд оформлен как кинопробы. Одна и та же сцена проигрывается снова и снова (фирменное муратовское повторение) разными актерскими парами. Немолодой мужчина, то ли Олег, то ли Юрий, приходит без стука к своей бывшей однокурснице и донимает ее вопросом, кого ему выбрать — жену или любовницу, Люду или Люсю. Но уходит ни с чем: бывшая сокурсница его не помнит и предпочитает, чтобы и он ее забыл. Эта сцена заканчивается и тут же повторяется заново, только уже в другой квартире и с другими героями,

Кира Муратова и Евгений Голубенко

которых играют другие актеры… Фильм-матрешка, в котором много потайных дверей. В этом фильме снялся внук Муратовой — Антон.

— Он с детства максималист. Антон считает, либо уж быть великим актером, либо не стоит этой профессией заниматься вообще. Он начал понемножку сниматься у меня. Иногда говорил, что не будет играть того или иного героя, потому что это плохой человек. У него свои представления, — говорит о нем знаменитая бабушка. Удивляет зрителей и удивляется сама В 70-х годах в жизни Киры Муратовой произошли значительные перемены. Она поссорилась с руководством Одесской киностудии и уехала в Ленинград. Здесь встретила художника Евгения Голубенко, который стал ее вторым мужем и сценаристом нескольких её картин. Кира Георгиевна говорит, что, снимая фильмы, эгоистично ориентируется на себя, потом на Женю Голубенко, а потом уж на человечество. Главное, чтобы нравилось ей самой. Каждый раз после показа ее картин зрители начинают задавать вопросы: «Вы можете объяснить, что это было?» Муратова отвечает: «Мое кино отчасти состоит из таких людей, которые мои фильмы не поняли бы». В Ленинграде Муратовой потребовалось несколько лет, чтобы обзавестись знакомствами, добиться разрешения на съемки, найти деньги. В результате ее новая кинолента «Познавая белый свет» была выпущена только в 1979 году. А потом семья

«Вечное возвращение» (2012)

вернулась в полюбившуюся Муратовой Одессу. Режиссер говорит, что как случайно оказалась в Одессе, так с тех пор и лежит там, как камень. Ведет отшельнический образ жизни: «Наш дом — не проходной двор». Но заметила, что, бывая на одесском Привозе, начинает подлаживаться к торговцам, разговаривать на странном языке — моя твоя не понимает.

— Одесская манера общения, при которой посторонний человек в трамвае бесцеремонно встревает в ваш разговор со спутником, осталась и сегодня. Представьте, вы что-то рассказываете своему знакомому и вдруг слышите: «Вы не правы», то есть сосед слушает ваш разговор и считает возможным в нем поучаствовать. В Ленинграде, где я снимала фильм «Познавая белый свет», такого нет, про Москву не знаю. Но я долго жила в Одессе и, конечно, привязалась к ней, привыкла. И когда вернулась после съемок из Ленинграда, ехала в такси, где таксист называл меня «девонькой» и вел «задушевный» разговор. Смотрю вокруг на Одессу и вдруг думаю в неожиданной для себя форме: «Одессочка грязненькая, родненькая» — представляете?! Чета Муратова — Голубенко живут просто.

— Я минималист, а Кира неприхотлива, — говорит Евгений. — Ее, кроме работы, мало что интересует. Она человек простой, но не проще, чем другие. Выгул собаки на протяжении 12 лет — это простая жизнь или осложненная? Я кормлю грача, живущего у меня в мастерской уже 6 лет. Кошек-собак у нас уже нет. У Киры Муратовой негромкий голос, мягкие манеры и изящный перстенек в виде кошечки. И чудная, но такая обаятельная нездешность... И она по-прежнему продолжает снимать кино так, как нравится только ей самой. Она никуда не вписывалась: ни в Одесскую киностудию, ни во ВГИК, ни в западную тусовку, превозносившую ее: «Муратова — один из наиболее феноменальных художников Восточной Европы за 50 лет». Герои Муратовой с годами не меняются. Им, как и раньше, самое место в кунсткамере, чтобы другим неповадно было. Но они ей интересны, и она ими даже любуется. Муратова, оставаясь верной себе, умудряется удивлять зрителей и самой удивляться. Чему? Людям, конечно же. Анжела ЛЕВИЦКАЯ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

здоровенькі були!

Помогите ребенку понять и принять Посттравматический синдром у детей У ребенка, как и у взрослого, могут развиться симптомы состояния посттравматического стресса. Считается, что дети очень хорошо переносят сильные стрессы. С одной стороны, это так. У детей мозг гораздо более пластичен, чем у взрослых, а значит, в большей степени способен к адаптации. Но не стоит забывать, что мозг и психика ребенка еще находятся в процессе формирования и поэтому уязвимы к трудным обстоятельствам. Детям гораздо сложнее понять и принять многие факты в жизни, потому что у них еще мало знаний и умений. В некоторых случаях ребенку очень трудно осознать, что происходит и почему; кроме того, он не может оценить последствия или составить план по выходу из кризиса. Посттравматический синдром, или посттравматическое стрессовое расстройство (ПТСР), является серьезным состоянием, требующим квалифицированной помощи. Оно возникает в результате сверхсильного травмирующего воздействия на психику ребенка и проявляется целым рядом психических симптомов. Как помочь малышам Посттравматический синдром у малышей проявляется нарушениями сна, рассеянностью, погружением в себя. Они не хотят общаться с окружающими, легко возбудимы, плачут по мелочам. Такого малыша очень трудно развеселить и обрадовать, положительные эмоции не могут вызвать ни новые игрушки, ни интересные мультфильмы, ни вкусные конфеты. При ситуациях, схожих с психотравмирующей, ребенок бледнеет, начинает часто дышать, у него отмечается учащение сердцебиения, то есть развивается физиологическая реакция на психологический стрессор. Страшные воспоминания отражаются в играх и рисунках

советы ко времени

В этом возрасте дети начинают «примерять» вину за произошедшее на себя, при этом путая порядок событий в развитии психотравмирующей ситуации. Страшные воспоминания находят отражение в играх, рисунках и поделках ребенка. Некоторые ребятишки включают эпизоды из психотравмирующей ситуации в свою обычную жизнь, например, они бьют своих кукол или мягкие игрушки, стреляют из игрушечного пистолета по людям (в зависимости от того, что им пришлось пережить).

Причины возникновения посттравматического синдрома у детей Причин для развития ПТСР у детей разных возрастов немало. Вот основные из них:

медицинские вмешательства, сопровождающиеся болевыми ощущениями; для малышей это один из самых сильных травмирующих факторов; насилие, физические наказания в семье, наблюдение сцен насилия; война, перестрелки, бомбежка; природные катастрофы (лавины, наводнения, цунами и т. д.); похищение; несчастные случаи, аварии, эвакуация; развод родителей, смерть близкого родственника, друга; даже банальная с точки зрения взрослого человека смена места жительства для ребенка может стать травмирующей ситуацией. Не ждите, пока «все уляжется само собой» У подростков после 12 лет на первое место выходят нарушения поведения, повышенная нервозность и импульсивность. У ребят проявляется страх смерти и одиночества, они находятся в постоянной тревоге и депрессии. У подростков отмечается заниженная самооценка и ощущение, что все видят их несостоятельность. Многие из ребят начинают употреблять алкоголь, наркотические или другие психоактивные вещества. Появляется агрессивное поведение, возможны криминальные поступки. У ребят нарушается сон, отсутствует желание социального общения, появляется погруженность в себя и замкнутость. Многие родители просто предпочитают переждать, пока

у ребенка «все уляжется само собой». На самом деле далеко не все «укладывается» или «укладывается» не так, как надо. У взрослых после перенесенного в детстве ПТСР нередко развивается депрессия, они более склонны к химическим и поведенческим зависимостям. В личной и профессиональной жизни они гораздо менее успешны, хуже переносят стрессы. В любом возрасте ребенку с ПТСР требуется помощь квалифицированного психолога и психиатра. Врачи проводят индивидуальные и групповые занятия, а при необходимости назначается и медикаментозное лечение.

Інформація в номер

10

ЗОРЯ

Жінку з підозрою на Еболу вчасно госпіталізували У Дніпропетровському аеропорту пройшли навчання із захворювання, викликаного вірусом Ебола. Лихоманка Ебола, яка охопила деякі африканські країни, загрожує не тільки місцевому населенню. Враховуючи темпи переміщення людей між країнами та континентами, почувати себе в небезпеці не може жодна країна світу. З метою забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення в Україні проводиться комплекс заходів, спрямованих на попередження завозу на територію України цього захворювання. Найбільш вірогідним шляхом завезення інфекції є авіалінії та аеропорти. У повітряних пунктах пропуску через державний кордон України посилено санітарно-карантинний контроль за особами, які прибувають з країн Африки, з ознаками небезпечних інфекційних хвороб.

6 листопада у Дніпропетровську відбулися чергові навчання з захворювання, викликаного вірусом Ебола, де були задіяні Дніпропетровський міжнародний аеропорт, департамент охорони здоров’я облдержадміністрації, Головне управління Держсанепідслужби України у Дніпропетровській області, Дніпропетровська міська лікарня швидкої допомоги, міська клінічна лікарня №21 ім. проф. Є. Г. Попкової, кафедра інфекційних захворювань ДМА, Головне міське управління МНС України в Дніпропетровській області. В умовах, максимально наближених до реальних, спеціалістами було відпрацьовано усі етапи надання медичної допомоги — від виявлення пацієнта в

аеропорту Дніпропетровська до консультації співробітниками кафедри у боксованому відділенні інфекційної лікарні. Навчання пройшли за такою легендою: жінка, яка напередодні гостювала у родичів у Республіці Сьєрра-Леоне — державі на заході Африки, поверталась літаком до Дніпропетровська. В дорозі її самопочуття різко погіршилось. В аеропорту тепловізор зафіксував у неї підвищену температуру. Мандрівницю направили до медпункту, що знаходиться на території аеропорту, та викликали «швидку», яка миттєво госпіталізувала пацієнтку до міської лікарні №21. Навчання дали можливість перевірити готовність медперсоналу до роботи у вогнищі особливо небезпечних вірусних лихоманок. Особлива увага зверталася на забезпеченість засобами індивідуального захисту, організацію дезінфекційних заходів, а також готовність інфекційних відділень до прийому хворих з підозрою на захворювання.

Довідково Для лихоманки Ебола характерні раптове підвищення температури тіла, виражена загальна слабкість, м’язові і головні болі, а також болі в горлі. Найчастіше це супроводжується блювотою, діареєю, висипом, порушенням функцій нирок і печінки, а в деяких випадках як внутрішніми, так і зовнішніми кровотечами. Лабораторні тести виявляють низькі рівні білих кров’яних клітин і тромбоцитів поряд з підвищеним вмістом ферментів печінки. Вірус Ебола передається при прямому контакті з кров’ю, виділеннями, іншими рідинами і органами інфікованої людини.

Лариса Чудакова, главный внештатный детский психиатр департамента здравоохранения Днепропетровской облгосадминистрации

Чтобы не заболеть, нужно высыпаться и больше гулять Осенью люди особо подвержены болезням. Чтобы избежать их, медики рекомендуют придерживаться элементарных советов.

ü Постарайтесь меньше курить, а лучше совсем бросить! Ограничить алкоголь, и, главное, двигаться! Нам нужны сильные мышцы, сердце и сосуды. Качаем пресс, укрепляем плечевой пояс. Детям нужна физическая нагрузка не меньше трех раз в неделю, а взрослым хорошо бы делать упражнения как минимум

по 5—10 минут два раза в день. А еще нужно ходить пешком — 5—7 тысяч шагов (3—5 км) за день. ü Гулять. Особенно на солнце. Оно — наш самый важный витамин, а свежий воздух помогает мозгу «надышаться» кислородом. ü Спать не меньше 7—8 часов в день. ü Правильно питаться. 3 раза в день, два из которых будут с горячими блюдами. Поменьше углеводов, побольше клетчатки — овощей и фруктов. ü Избегать перегрузок и стрессов. Пишите план на день и не оставляйте горы работы на вечер, постарайтесь решать

вопросы без конфликтов, выходите из дома заранее, чтобы не спешить, дышите глубже! ü Закаляться. Начинать можно в любом возрасте. Главное — без фанатизма. Не сразу выливать на себя ведро ледяной воды, а постепенно привыкать — сначала обливаться после мытья водой чутьчуть прохладнее привычного душа, и так постепенно понижать градус. Можно начать с обливания ног и рук. ü Не кутаться. Одевайтесь по погоде и выбирайте одежду из натуральных тканей. Модные полиэстеры и акрилы не дают коже дышать. А шерсть и хлопок все равно согреют лучше.

репортаж

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

11

Глядачам завжди цікаво, як працює телевізійна кухня, що відбувається по той бік екрана? Напередодні Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку України кореспондент «Зорі» завітала до наших колег — працівників 34-го каналу, щоб привітати зі святом та дізнатися, як працюють телевізійники.

По той бік екрана

Один день у редакції новин 34 телеканалу провела кореспондент «Зорі»

Наталія Лоба, продюсер «Деталей»

Іван Біленко, оператор

Ольга Романовська, літредактор

Дмитро Вронський, випускаючий редактор

Замість метушні — тиша Перше враження в редакції новин — спокій та тиша. Велика світла кімната, десяток робочих столів з необхідним обладнанням, розвішані фотографії кожного співробітника — такий офіс у журналістів на телебаченні. З самого ранку майже всі журналісти редакції новин відсутні, бо вони на зйомках. Починаючи з 12—13-ї години, повертаються до своїх робочих місць. І відразу до комп’ютера — працювати. Координує роботу журналістів продюсер «Деталей» Наталія Лоба: — Багато зйомок знаходимо через розсилку. Але є й ті, на які запрошують люди: мешканці міста та області, що звертаються за телефоном гарячої лінії (+38 098-000-00-34. — Авт.). Нерідко відкидаємо те, що не варте уваги наших телеглядачів. Але іноді люди телефонують, і ти розумієш — оце матеріал буде! Тоді зв’язуємося з майбутніми героями сюжету, домовляємося про зйомку. Буває, один журналіст потрапляє на дві-три зйомки за день. Як правило, у програмі виходить не менше 10 сюжетів. Є й додатковий матеріал — інформація, що надходить від УВС, МНС, — їх оперативні відеохроніки. Зазвичай ще звечора готуємося до наступного дня: затверджуємо певні зйомки: час та місце події, на які журналіст та оператор поїдуть. Але бувають й форс-мажори. На такий випадок є черговий журналіст з оператором: швидко зібралися й поїхали. У вихідні на 34-му намагаються не навантажувати своїх працівників, бо вони й без того працюють понаднормово. Тому заздалегідь, упродовж тижня, відбирають найкращі сюжети. Вони потрапляють до суботнього випуску — дайджесту найцікавіших новин за тиждень. А висновки роблять вже у неділю — у «Деталях-підсумках». Не кожен ранок починається з кави Ніна Сердюк вирішує, які саме оператор і водій поїдуть на ту чи іншу зйомку, слідкує за рівномірним розподілом роботи й навантаженням:

Лейла Аббасова, ведуча

— Усі зйомки новин займають першу половину дня. І часто буває, що на один і той же час припадає декілька зйомок, тому потрібна певна кількість операторів. Для цього ще з вечора я отримую повний список зйомок на наступний день і розподіляю операторів за часом, — розповідає Ніна. Розподіляє вона ще й чергування поміж хлопцями. Щоразу залишається черговий оператор. Якщо до 7-ї вечора жодної додаткової зйомки, можна йти додому. Але якщо терміновий виїзд — їде разом з журналістом на місце події. Кожен ранок Олександра починається з кави. Але якщо часу обмаль — відразу за кермо. Адже від нього надалі залежить, чи встигне знімальна група на місце події.

— Наступний робочий день не схожий на попередній: кудись їдеш, щось чуєш, бачиш, — розповідає водій. — Буває, що тільки-но привіз одну знімальну групу, треба повертатися й відвозити інших. Якщо зйомка не надто довга, чекаю на журналіста та оператора і повертаємося на студію. Тут до «гри» вступають відеомонтажери.

— Починаємо працювати о 9-й ранку. Найперше прораховуємо готові сюжети за вчорашній день і додаємо їх до архіву, аби в майбутньому знайти при подібних зйомках, — розповідає Валерій. — Та бувають і термінові справи. Зазвичай це незаплановані зйомки, після яких ми їх прораховуємо та відправляємо чорнове відео нашим столичним партнерам — і вже зі спокійною душею повертаємося до звичних обов’язків. Це робота з журналістом. Відразу, повернувшись з місця зйомки, журналіст віддає мені флешку з відзнятим матеріалом, яку я потім копіюю на загальний сервер. Доступ до нього є і у мене, і в журналіста. Навіть життю потрібні редактори та ведучі Поки інформація з носія копіюється та завантажується, журналіст, не гаючи часу, пише сценарій сьогоденної зйомки та віддає літературному редакторові.

— Кожен текст, який планується подати в ефірі, має бути перевіреним, — розповідає Ольга Романовська. — До

Оксана Цибуля, шеф-редактор сайту 34.ua

моїх обов’язків входить перевірка не тільки орфографії журналіста, а ще й титрів, анонсів, плашок — загалом усього, що потрапить до ефіру та з’явиться на екрані. Чи розкрита тема сюжету, його об’єктивність та відповідність стандартам, перевіряє шеф-редактор. Після цього журналіст начитує написаний сценарій. І вже потім знову співпрацює з відеомонтажером. Тепер же зазвичай удвох працюють над сюжетом із начиткою журналіста, вирізаними тайм-кодами відзнятих інтерв’ю та сценарієм. Потім журналісти можуть дихати спокійно: справу зроблено — залишилось тільки транслювати сюжет на екрані. Але для ведучих новин основна робота тільки-но розпочинається. Лейла Аббасова працює і журналістом, і ведучою. Щодня після створення сюжету поспішає до гримерної, адже ще новини у прямому ефірі вести.

— Ведучих новин троє. І після кожного насиченого дня розмовляти важко. Ще й у телевізорі. У прямому ефірі. Та збираємося і «йдемо у бій». Можемо навіть певні вправи виконувати, аби язик не заплутався. Але якщо таке й стається, — вибачаємося й продовжуємо інформувати далі, — ділиться Лейла. Двічі на день у редакції новин проходять літучки, на яких планується верстка новинного ефіру.

— Збираємося для обговорення сьогоднішнього випуску новин: чи додати щось нове, чи цікава ця інформація — вирішує випусковий редактор, тобто я, — розповідає Дмитро Вронський. — А крім звичайних літучок, двічі на тиждень збираємося, щоб визначитися з підсумками: які сюжети цікаві, які треба переробити чи доповнити або навіть об’єднати один з одним. Працюємо з 9-ї ранку до 9-ї вечора, але можуть бути й ненормовані робочі дні. Займається новинами і сайт телеканалу.

— Оскільки ми — сайт телеканалу, між нашими працівниками пряма взаємодія, — розповідає Оксана Цибуля, шеф-редактор сайту. — Від самого ранку дізнаємося про план зйомок журналістів, аби йти в ногу з новинами. Після випуску підсумкових «Деталей» о 20.30 одразу ж викладаємо сюжети на сайт. Якщо трапляється незапланована ситуація, телефонуємо до редакції й дізнаємося: що саме трапилося, чи виїхали наші журналісти на місце події. Не гаючи часу, розміщуємо дану інформацію на сайті, але з анонсуванням: детальніше — у вечірньому випуску новин. У середньому за один робочий день до сайту потрапляє близько 40—45 повідом­лень. І це не лише новини, а й авторські програми та передачі. Напередодні професійного свята зичимо колективу 34-го каналу і всім телевізійникам Дніпропетровщини творчого натхнення, яскравих сюжетів і побільше хороших новин. Наріна ВОЛНЯНСЬКА Фото автора

www.zorya.org.ua 14 ëèñòîïàäà 2014 ð.

ЗДОРОВЕНЬКІ БУЛИ! КОРИСНЕ ХАРЧУВАННЯ

12

ÇÎÐß

Êîðèöÿ, ìàáóòü, ãîëîâíà ïðÿí³ñòü ó çäîðîâ³é 䳺ò³, ³ â íå¿ äëÿ öüîãî º, çà òâåðäæåííÿìè ë³êàð³â-䳺òîëîã³â, ÿê ì³í³ìóì, äâàäöÿòü ï³äñòàâ. Îòæå, êîðèöÿ:

Варто: Періодично насолоджуватися корицею в малих дозах, знаючи, що це не тільки смачно, а й неймо# вірно корисно для здоров’я.

БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!

Ãàðíî ñèäèìî! Варто відучитися сидіти, поклавши ногу на ногу. Це дуже нездорова поза, від неї страждає хребет. Сядьте прямо, щоб ступні рівно стоя# ли на підлозі, і перенесіть вагу тіла на низ живота. Почуваєте зміни у відчуттях? Хребет розвантажився, тому що центр ваги перемістився. Посидьте так якийсь час і ви зрозумі# єте: у подібному положенні спина й руки менше втом# люються, а постава стає правильною.

ЗДОРОВ’Я ДО ЛАДУ З ВЛАСНОГО САДУ

А ВИ ЗНАЛИ?

Äâàäöÿòü êîðèñíèõ âëàñòèâîñòåé êîðèö³

Не варто: Починати їсти корицю ложками щодня, щоб швидше домогтися корисного результату. У вели# ких дозах кориця токсична!

Ïðè ñëîâ³ â³âñÿíêà ìèìîâîë³ çãàäóºòüñÿ ãåðîé áåçñìåðòíîãî òâîðó Àðòóðà Êîíàí-Äîéëÿ ñåð Ãåíð³ Áàñêåðâ³ëü, ÿêèé ç ãåðî¿÷íèì âèðàçîì îáëè÷÷ÿ ç’¿äຠ÷åðãîâó ö³ëþùó ëîæêó îáðèäëîãî ïðîäóêòó. ×îìó ñàìå â³âñÿíêó òàê ãîñòðî ïîòðåáóâàâ âèñíàæåíèé ñòðåñàìè ³ çíåñèëåíèé îðãàí³çì ñåðà Ãåíð³, ³ ÷è òàêèé äàëåêèé áóâ àâòîð â³ä ³ñòèíè? Ïðî öå íèæ÷å. ijéñíî, ïàëêó ïðèñòðàñòü äî â³âñÿíêè â³ä÷óâàþòü äàëåêî íå âñ³, ÿê ³ ìàëî õòî çíàº, ùî çà ñòóïåíåì íàñè÷åíîñò³ ³ ð³çíîìàí³òíîñò³ â³òàì³í³â ³ êîðèñíèõ ì³íåðàëüíèõ ðå÷îâèí, â³âñÿíêó ñì³ëèâî ìîæíà ïîñòàâèòè â ÷èñë³ ë³äåð³â íåîáõ³äíîãî ëþäèí³ ïðîäóêòîâîãî íàáîðó. Ïðîãàíÿºìî íóäüãó... â³âñÿíêîþ Якщо ви схильні до депресії і нудьги, нервуєте через дрібниці, — тарілочка вівсянки — це те, як мо# виться, що лікар приписав. Вели# ка кількість вітаміну В, що містить# ся в каші, наділяє її яскраво вира# женим антистресовим ефектом. Саме вітамін В сприяє здоров’ю вашої нервової системи, міцному сну, а ще — підтримці шкіри і во# лосся в чудовому стані. Учені з Великобританії дійшли висновку, що регулярне вживання вівсянки розвиває розумові здіб# ності. В експерименті брала участь група добровольців від 30 до 80 ро# ків. Протягом місяця вони абсолют# но добровільно їли вівсянку. Всьо# го через тиждень в учасників екс# перименту покращилася робота мозку, а протягом усього часу ви# пробування супроводжували ба# дьорість і прекрасний настрій. Цей чудо#продукт допоможе позбутися судинних бляшок і зни# зити рівень холестерину в крові.

сторінки Людмила Людмила ТИТАРЕВА ТИТАРЕВА Ведуча Ведуча сторінки

 Знижує холесте# рин.  Знижує рівень цукру в крові і допома# гає при діабеті 2 типу.  Захищає від сер# цево#судинних захво# рювань.  Допомагає в боротьбі з раком, стримуючи зростання ракових клітин при лейкемії.  Традиційно використовується при зубному болю і несвіжому подиху.  Допомагає лікувати хронічний кашель, за# студу, прочищає носові пазухи.  Покращує роботу мозку, зміцнює пам’ять і знімає нервове перенапруження.  Володіє протигрибковими, антибактеріальни# ми, антисептичними властивостями, тому ефектив# на при молочниці і вошах.  Допомагає заспокоїти біль і дискомфорт при місячних.  Завдяки протизапальним властивостям допо# магає при болях, пов’язаних з артритом.  Ефективна при нудоті, розладнаному шлун# ку, діареї і метеоризму.  Є натуральним сечогінним засобом.  Коричневий альдегід у кориці запобігає агре# гації (зрощенню) тромбоцитів.  Покращує циркуляцію крові, що сприяє знач# ному зняттю болю, поліпшеному насиченню клітин киснем і прискоренню метаболізму.  Знімає м’язовий і суглобовий біль, допомагає при їх скутості.  Суміш меду і кориці допомагає знеболити уку# си комах.  Підвищує імунітет, знімає хронічну втому, збільшує тривалість життя, уповільнює появу ознак старіння.  Відмінне джерело марганцю, клітковини, за# ліза і кальцію.  При додаванні в їжу запобігає росту і поши# ренню бактерій.

×óäîâ³ âëàñòèâîñò³ â³âñÿíî¿ êàø³

Якщо ви любите поїсти і тарілка каші для вас — жарт, не впадайте у відчай: щедрий сніданок, такий, як яєчня з ковбасою, бутерброди з маслом і т. д. не завдадуть шкоди су# динам — вівсянка виконає роль «буфера» і не дозволить холестери# ну проникнути в кров і відкласти# ся на стінках судин. Îâåñ íåäàðìà çâóòü ãåðêóëåñ Мало хто знає, що вівсянка має властивість виводити з організму солі важких металів і токсини. Не# зважаючи на досить високу ка# лорійність вівсянки (350 ккал/100 г), дієтологи настійно рекомендують усім, хто хоче позбутися зайвих кілограмів, 1 — 2 рази на тиждень влаштовувати розвантажувальні дні. У вашому раціоні не повинно бути нічого, крім 200 г крупи, відва# реної на воді, за один раз і запива# ти чаєм або відваром шипшини. У народній медицині вівсянці відведене теж чільне місце. І не ви# падково. Адже здавна вівсянка ви#

користовувалася для лікування різних захворювань. Захворювання ротової порожни# ни, такі, як карієс, слабкі ясна, остеопороз і кісткова система ліку# ються вівсянкою. Для цього герку# лесові пластівці замочити в хо# лодній воді і залишити на 3 години. Після цього зварити до готовності і їсти, стільки забажаєте. Якщо ви гіпертонік, якщо тур# бує серце, — щодня випивайте по півсклянки вівсяного відвару. Готу# вати його нескладно: склянку зерен вівса кип’ятити в одному літрі води доти, доки кількість води змен# шиться вдвічі, після чого відвар процідити. Шлунок турбує — варіть собі вівсяну кашу або вівсяний кисіль. Якщо загострилася виразка, заму# чили гастрит, панкреатит, коліт або наслідки отруєння, перевіреним століттями народним засобом зно# ву ж є вівсянка. Вівсяний кисіль відновить нормальну функцію ки# шечника, і приготувати його дуже просто: крупу залити холодною кип’яченою водою в пропорції 1:1, додати трохи дріжджів або шматок житнього хліба, після чого накри# ти і залишити бродити на 12 годин. Потім рідину акуратно злити, до# вести до кипіння і відставити. Все — кисіль ваш. Хочете позбутися набряків — пийте вівсяний відвар. Склянку вівсяної крупи кип’ятити 10 хви# лин у 4 склянках води. У відвар додати столову ложку меду і дати ще покипіти 5 хвилин.

ßãîäà-êàëèíêà, Äèâîâèæí³ âëàñòèâîñò³ êàëèíè çäàâíà çíàëè ³ ö³íóâàëè íà Ðóñ³. ßñêðàâî÷åðâîíèìè ÿãîäàìè ïðèêðàøàëè âåñ³ëüí³ ñòîëè, íàðå÷åí³ äàðóâàëè æåíèõàì ðóøíèêè, âèøèò³ îðíàìåíòîì ³ç êâ³ò³â ³ ëèñòÿ êàëèíè. Ї¿ ââàæàëè ñèìâîëîì ä³âî÷î¿ êðàñè, ñâ³æîñò³, öíîòëèâîñò³. Âçèìêó, êîëè íå âèñòà÷àëî â³òàì³í³â, ïåêëè êàëèííèê: ïèðîãè áåç ò³ñòà. Êîðèñí³ âëàñòèâîñò³ êàëèíè ââàæàëèñÿ ÷óäîòâîðíèìè ³ ë³êóâàëüíèìè ñåðåä íàðîäó. Íèí³ â³äîìî, ùî çà âì³ñòîì â³òàì³íó Ñ êàëèíà íàáàãàòî îáãàíÿº âñ³ ³íø³ ÿãîäè é ôðóêòè.

Õâàëèëàñÿ êàëèíà, ùî ñêëàäîì áàãàòà Калина відома людям більше тисячі років тому, дуже шанована нашими предками за свої корисні, дивовижно цілющі й лікувальні властивості. Причому не лише яго# ди, а все — кора, квіти, плоди. Кора кущів калини містить масу корисних компонентів: смоли, дубильні речовини, вібурнін, фіто# стерини, сапоніни, міріціловий спирт, флобафен, а також органічні кислоти: валеріанову, оцтову, ліно# леву, олійну, перотинову, мураши# ну та інші. Корисні властивості всіх цих елементів допомагають, голов# ним чином, при кровотечах як зовнішніх, так і внутрішніх, так як покращують згортання крові. Роз# терту кору прикладають до ран. В ягодах калини є досить бага# то цукру — більше 30 відсотків, який має зволожуючі властивості і досить широко використовується в косметології, а також каротин, пек# тин, танін, кумарин, смоловидні ефіри. Завдяки цьому ягоди кали# ни є чудовим сечогінним і потогін# ним засобом, а також сприятливо впливають на шлунок людини.

Є в ягодах калини величезна кількість вітамінів, чимало в ній і мінеральних речовин. В калині вміст аскорбінової кислоти переви# щує 70 відсотків, тож вона є най# кращим засобом при лікуванні про# студних захворювань нарівні з шип# шиною та малиною. У калині є віта# міни А, Е, Р, К, а з мінеральних ре# човин — магній, фосфор, залізо, калій, ванадій, кальцій, марганець, мідь, йод, стронцій, цинк, хром, селен. Найбільш важливим елементом в ягодах калини є вібурнін, завдя# ки якому вона є прекрасним аналь# гетиком. Його корисні властивості сприяють звуженню судин, а також позбавляють організм й оберігають його від різних інфекцій. Саме че# рез велику кількість вібурніну смак ягід калини трішки гіркуватий. Ó íàðîäí³é ìåäèöèí³ ã³äíå ì³ñöå º êàëèí³ З давніх часів для підтримки здоров’я і поліпшення імунітету люди використовували ягоди кали# ни, які, крім усього, ще й досить благотворно діють на серцеву діяльність і взагалі найсприятливі#

шим і лікувальним чином вплива# ють на весь організм. Завдяки наявності в ній вале# ріанової кислоти калина заспо# коює нервову систему, допоможе при депресії, стресах, сприяє від# новленню від психологічних травм. Одна склянка соку з ягід кали# ни здатна збагатити організм всіма потрібними елементами на цілий день. Крім того, сік може замінити кавовий напій, будучи також тоні# зуючим і збадьорюючим засобом. Важливою властивістю калини є її здатність очищати й оновлюва# ти кров, тому, крім тієї ж полуниці, ягоди калини стали широко вико# ристовувати для цих цілей. Досить з’їсти одну жменю ягід на день. Навіть при звичайному головно# му болю замість спазматичних за# собів краще випити склянку настою з ягід калини. Крім цього, настій допомагає при проблемах зі шлун# ком, приміром, при гастриті або виразці, а також загалом зміцнює стінки шлунка і покращує травлен# ня. Ягоди калини зменшують арте# ріальний тиск, однак перш ніж ними лікуватися з цього приводу,

Õðèçàíòåìà — óí³êàëüíà êâ³òêà, áàòüê³âùèíîþ ÿêî¿ ââàæàþòü Êèòàé. ² äîñ³ â ö³é êðà¿í³ ì³ñÿöü âåðåñåíü íàçèâàþòü õðèçàíòåìîþ. À ùå ¿¿ çâóòü êîðîëåâîþ îñåí³, áî æ öâ³òå äîâãî é ïèøíî, àæ äî ñàìèõ ìîðîç³â. Íåçâàæàþ÷è íà ïðèìîðîçêè, ïîõìóð³ îñ³íí³ äí³ é äîù³, âîíà ìèëóº ñâî¿ìè êîëüîðàìè, ðîçìà¿òòÿì êâ³ò³â é îñîáëèâèì àðîìàòîì. Áàãàòî ñòîë³òü òîìó, ùå â Ñòàðîäàâíüîìó Êèòà¿, õðèçàíòåìó âèêîðèñòîâóâàëè íå ëèøå äëÿ åñòåòè÷íî¿ íàñîëîäè, à é äëÿ ë³êóâàííÿ ³ â ¿æó.

³ä îñ³ííüî¿ íóäüãè âðÿòóº õðèçàíòåìà Õðèçàíòåìà — ñîíÿ÷íà êâ³òêà Так перекладається її назва. Може, тому вона так благотворно впливає на нервову систе4 му людини, має дивовижні лікувальні властивості. Тому букет хризантем, вірні4 ше їхній аромат, допоможе пере4 жити осінню нудьгу. Ну а якщо ви хочете більш ефективно впли4 нути на свій сумний стан, зробіть собі хризантемову ванну. Пелюст4 ки квітів заварити 2 склянками окропу, настояти відвар півгоди4 ни й додати у ванну. Приймати таку ароматну ванну слід 20 хви4 лин двічі на тиждень. Квіткові голівки рослини — особливо цінні. В пелюстках хри4 зантеми у великій кількості є калій, селен, магній, цинк та інші корисні речовини. У квітках є гідрокарбонові сполуки, аміно4 кислоти, ефірні олії, глікозиди тощо. Завдяки такому складу щоденне використання квітів сприяє відновленню здоров’я. Ефірні олії, які є у складі хризан4 тем, сприятливо впливають на стан людей із хворобою Паркінсо4 на. Народна медицина рекомен4 дує їм розтирати руками квіти і вдихати їхній аромат.

тами й залити оливковою чи со4 няшниковою олією. Настояти в темному місці три тижні. Викори4 стовувати для розтирання. Також при болях у суглобах для місцевого застосування реко4 мендують настоянку пелюсток хризантеми. Банку з темного скла заповнити наполовину пелюстка4 ми квітів і залити спиртом (горіл4 кою) так, щоб він покривав пелю4 стки на 3—4 см. Щільно закрити й поставити в прохолодне місце на 6 тижнів.

Õðèçàíòåìîâèé ÷àé Для цього змішати в рівних пропорціях листя смородини, яго4 ди обліпихи та квіти хризантеми. Залити повну столову ложку збо4 ру склянкою окропу, настояти півгодини, пити як чай. При гіпертонії, головному болю готують відвар: 2 столові ложки сухих чи 3 столові ложки свіжих подрібнених квітів хри4 зантеми залити 1,5 склянки окро4 пу. Варити 5—7 хвилин на слаб4 кому вогні, настояти 30—40 хви4 лин. Пити по третині склянки 2— 3 рази на день за півгодини до їди. Курс лікування 2 — 3 тижні кож4 ного місяця, а при головних болях — до повного одужання. При ревматизмі, артриті, полі4 артриті як допоміжний засіб ви4 користовують олійний настій хризантем. Наповнити банку кві4

Î÷àì ³ êðàñó ïîäàðóº, ³ â³ä íåäóã ¿õ ïîë³êóº У разі кон’юнктивіту, інших хвороб очей застосовують настій пелюсток хризантеми. Столову ложку сухих чи 2 столові ложки свіжих пелюсток залити склян4 кою окропу, настояти годину. Настоєм промивати очі. Із свіжих пелюсток хризанте4 ми готують цілющий чай, який зміцнює імунну систему: чайну ложку пелюсток заварити склян4 кою окропу, додати кілька роз4 чавлених ягід калини. Такий чай нормалізує емоції, бадьорить, сприяє поліпшенню зору. Клумбу з хризантемою варто мати в кожній оселі: ця квітка поліпшує мікроклімат завдяки своїй здатності виділяти речови4 ни з бактерицидною дією, схожу на ту, яку мають хвойні дерева.

ïðèðîäíà â³òàì³íêà варто проконсультуватися з ліка4 рем. Також з обережністю варто вживати ягоди калини тим, у кого низький тиск, фахівці радять всьо4 го кілька ягід на добу, не більше. Відвар ягід (і кори) теж має ко4 рисні властивості: допомагає при хворому горлі, ангіні або бронхіті. Для цього достатньо прополоскати горло гарячим відваром кілька разів на день. Полоскання відваром знімає хрипоту і навіть запалення легенів. Відваром ягід або квіток калини можна лікувати захворю4 вання печінки та жовтяницю. Настій калини помічний і при хворобах шкіри. При зовнішньому застосуванні настою уражений шкірний покрив швидко очищаєть4 ся і загоюється. Також відвар кали4 ни широко використовують при геморої, так як кора калини здатна загоювати ранові поверхні і є хоро4 шим протизапальним засобом. Êàëèíà — ÿãîäà æ³íî÷à Саме так, адже калина дуже широко використовується в гінеко4 логії, бо вона має властивості, здатні зупиняти кровотечі. Відвар кори застосовують при менструаль4 них порушеннях і кровотечах. А відвар квіток калини дуже добре допомагає в післяпологовий період, загоюючи рани і можливі шви. При захворюваннях статевих органів у народній медицині вико4 ристовують ванночки з відвару ягід або кори калини. Утім, калина помічна не лише жінкам. Приміром, лікарі радять пити відвар з ягід калини тим, хто страждає діабетом, захворювання4 ми кишечника, адже благотворно впливають на його стінки. Ще одна корисна властивість калини — зниження вмісту жирів у циркулю4 ючій крові, внаслідок чого пол4 іпшується робота серця і приплив крові в судинах. Тому калину мож4 на використовувати для лікування та профілактики виникнення

жирових відкладень на судинах. У народній медицині відвар з калини — ефективний проносний засіб при слабких запорах. Дуже зручно і корисно готувати з ягід калини чай з медом, особли4 во при застудах і для їх профілак4 тики. Корисні властивості калини не зникнуть, якщо її сік додати вже в готовий чай. Систематичне вжи4 вання такого напою здатне віднови4 ти всі хімічні процеси, що відбува4 ються в організмі. Допоможе кали4 на й при склерозі, для його проф4 ілактики достатньо двічі на день пити ароматний чай з ягід. Тим, хто потерпає від алергії, теж можна пити сік із ягід калини,

а при алергічних висипаннях на шкірі можна приймати ванни з відваром кори або гілок калини. Сік з неї також здатний запобігти навіть раковим утворенням. Уза4 галі, калина незамінна для загаль4 ної підтримки імунітету, вона може стати прекрасним замінником різного роду вітамінів і лікарських засобів, лікуючи й оздоровлюючи наш організм. Крім того, калина — чудовий косметолог. Щоденні маски з її соку (або відвару плодів) та меду (чи сиру, вершків), нанесені на облич4 чя, зроблять шкіру пружною, омо4 лодять її, знищивши передчасні зморшки.

СМАЧНІ РЕЦЕПТИКИ Крім випічки і соків, ягоди калини використовуються для при готування соусів і заправок до рибних і м’ясних страв, калинова гірчинка додасть страві чудового смаку. Ягоди її можна додавати в каші, в поєднанні з медом і калиною навіть звичайна каша набу де вишуканого смаку. А із помелених зерняток ягід калини можна приготувати смачний напій, схожий на каву. Âàðåííÿ ç êàëèíè Варення з калини — це невичерпне джерело вітамінів. Готують його просто. Ягоди калини пробланшувати кілька хвилин, залити густим цукровим сиропом на 12 годин. Прокип’ятивши 15 хвилин, розклас4 ти в баночки і закатати. Êàëèí³âêà Ця смачна настоянка стане прикрасою будь4якого столу. Для цього промиті яго4 ди (можна з дрібними гілочками) укласти у велику ємкість, залити горілкою. Через три тижні яскравий, корисний і смачний напій можна подавати до столу. Ñàëàò «Êèñëèíêà-â³òàì³íêà» Нам знадобиться: 60 г ягід калини, половинка бурячка, половинка ріпи, половинка моркви, чверть чайної ложки цукру, 40 г олії. Через сито протерти ягоди. Ріпку, бурячок і моркву нарізати невеликими ски4 бочками. Потім у салатниці все перемішати, посипати цукром, поли4 ти олією. Салат можна прикрасити ягодами калини і зеленню. Перед вживанням бажано охолодити салат 10—15 хвилин.

ПОРАДИ ДО ЧАСУ

ЛІКИ НАВКОЛО НАС

ЗДОРОВЕНЬКІ БУЛИ!

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 14 ëèñòîïàäà 2014 ð.

13

³ä çàñòóä âèë³êóþòü ñïåö³¿ ϳçíÿ îñ³íü — ñåçîí çàñòóäíèõ çàõâîðþâàíü. Ïîõìóðà äîùîâà ïîãîäà âïëèâຠíå ò³ëüêè íà íàñòð³é, à é íà ³ìóíí³ ñèëè ëþäèíè. Çâè÷àéíî ó âàñ íà êóõí³, áåçïåðå÷íî, çíàéäóòüñÿ ïðîòèçàñòóäí³ é ïðîòèãðèïîçí³ çàñîáè, ÿê ìîâèòüñÿ, ò³, ùî çàâæäè ï³ä ðóêîþ, äî òîãî æ ³ùå é êîðèñí³. Íàéïåðøà ë³êàðêà — ð³ï÷àñòà öèáóëÿ Вона справедливо посідає перше місце в цьому ряді. Вимочену порізану цибулю в салаті можуть їсти навіть маленькі діти. А дорослим можна додавати сиру цибу4 лю в перші страви безпосередньо перед їдою. ×àñíèê òåæ ïîìàãàòè çâèê Це потужний противірусний засіб. Приймати в чис4 тому вигляді його небезпечно людям із порушеннями роботи травного тракту. Часник дуже добре використо4 вувати як простий інгалятор. Кілька зубків треба покла4 сти в полотнинку й відбити як м’ясо. Цей кисет варто по4 вісити в кімнаті, де спить дитина. Інгаляцію можна про4 водити як під час грипу, так і з профілактичною метою під час епідемії. ×åáðåöü ïðîæåíå çàñòóäó ãåòü Трава чебрецю містить ефірні олії, які знищують бактерії, що спричинюють застудні хвороби. В разі за4 палення ясен допомагає чай із чебрецем або полоскання рота його настоєм. Можна також розтирати в руках свіже листя та вдихати його приємний аромат. Настій: 2—3 гілочки залити окро4 пом, настояти 5 хвилин. Пити як чай. Для полоскан4 ня: 3 чайні ложки трави за4 лити 0,5 л окропу, настояти півгодини. Ðåäüêà ÷îðíà — ö³ëèòåëüêà ìîòîðíà Помити тугий великий коренеплід і зрізати із запа4 сом верхівку. Потім вона служитиме кришечкою. Вирі4 зати серединку розміром як стограмова чарка. У неї на4 лити меду. Зрізати корінець і вставити редьку в склян4 ку. Мед змішається з соком редьки й фільтруватиметь4 ся в склянку. Приймати по чайній ложці три4чотири рази на день. Äèâîâèæíà êóðêóìà Батьківщина цієї приправи — Індія, мешканці якої вважали куркуму засобом, здатним зберегти молодість і красу. До того ж куркума (її порошок можна знайти в будь4якому продуктовому магазині) допоможе зменшити набряки й біль при артритах, вилікувати запалення на шкірі. Вживати її дуже просто: додавати по півложки сухої куркуми на порцію супу або тушкованого м’яса, можна додавати в рис — це терапевтична доза при арт4 ритах, а ще добра профілактика простуд. Ì’ÿòà ïåðöåâà çàñïîêî¿òü íåðâè Вона допомагає при головному болю і поліпшує ро4 боту мозку, розширює просвіт бронхів. Здавна відома як заспокійливий засіб, що усуває м’язове напруження, нервове занепокоєння, поліпшує настрій. Настій: 2—3 столові ложки листя м’яти заварити як чай. Можна за4 горнути листя м’яти в бавовняну тканину, злегка пом’я4 ти її в руках і покласти біля узголів’я в ліжку. Ñòàíå â íàãîä³ é ³ìáèð Імбир потрібно викори4 стовувати при перших оз4 наках гострого бронхіту — сухий кашель, біль у гру4 дях, підвищена температу4 ра. Тонкий зріз імбиру покласти на язик й інтен4 сивно дихати відкритим ротом. Імбир поліпшує циркуляцію крові, знімає судоми при грипові. У період реабілітації в людини немає апетиту, а імбир добре його підвищує. Застосування при грипові: натерти корінь імбиру на тертці з великими вічками, висушити. Зава4 рити як чай: чайну ложку на літр води, довести до ки4 піння. У теплий відвар додати мед і лимон за смаком. ʳíçà òåæ ö³ëþùó ñïðàâó çíà Кінза, чи ж коріандр підвищить апетит, поліпшить травлення й кровообіг. Допомагає вивести з організму надлишок рідини, може застосовуватися як сечогінний засіб. Свіже листя додають у рагу, страви з рису, в салати. Відвар насіння допоможе від набряків: 2 чайні ложки насіння варити в 200 мл води три хвилини. Пити тричі на день. Отож, як бачимо, спеції — це не тільки смачно, а й корисно. Розмаїтість наявних у кулінарії приправ дає можливість кожній господині поліпшити якість страв і зберегти здоров’я всій родині. Але треба пам’ятати: в усьому має бути міра.

14

Актуально

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

Новые подходы к проблеме отходов Переработка вторсырья выгодна как с точки зрения экологии, так и экономики Уже год в субрегионе «Западный Донбасс» (кластер включает в себя территориальные общины городов Павлоград, Терновка, Першотравенск, Павлоградского и Петропавловского районов) реализуется комплексная инвестиционная и эффективная стратегия обращения с твердыми бытовыми отходами. Проект этот долговременный — полное внедрение запланировано в 2042 году. Сегодня уже завершена предварительная технико-экономическая оценка строительства современного полигона твердых бытовых отходов (ТБО) и системы сбора и использования биогаза на существующем и будущем полигонах. Сейчас оформляется документация на земельный участок под создание нового полигона ТБО рядом с существующим (Павлоградский район). Разрабатывается также документация реконструкции, технического переоснащения используемого полигона и рекультивации земель, занятых в регионе действующими, а также стихийными свалками. В шахтерских городах, а также многих селах Павлоградщины внедряется система раздельного сбора бытовых отходов. Мусор должен не гнить, а работать Утилизация отходов — одна из наиболее актуальных проблем современности, важная как для Европейского Союза, так и для Украины. Под полигоны ТБО отводятся огромные площади земель, в том числе и плодородных. Эти многослойные «горы» растут как на дрожжах и не спешат превращаться в полезный гумус. А среднестатистический человек продолжает «производить» столько же мусора в год, сколько весит среднестатистический слоненок. Европейцы уже разработали современные технологии и продемонстрировали, что если отладить систему сбора, утилизации и переработки отходов — бытовых и промышленных, можно значительно снизить нагрузку на окружающую среду и получить солидные экономические дивиденды. В странах Евросоюза появляются все новые технологии по безопасной и эффективной переработке мусора, один за другим строятся специализированные заводы. Опыт и наработки ЕС использует и наша страна. К разработке стратегии обращения с ТБО в Западном Донбассе были привлечены зарубежные специалисты и эксперты в данной сфере, в том числе из Болгарии — Борислав Морджев, Соня Янкова. Реализация стратегии позволит эффективно ответить на целый ряд социально-экономических и экологических вызовов, стоящих перед территориальными общинами Западного Донбасса. В Стратегии сделан акцент на четырех основных общеевропейских приоритетах: снижение экономического дисбаланса; развитие сельских территорий; экологическая и энергетическая безопасность; развитие территориальных общин. Воплощение замысла позволит повысить конкурентоспособность субрегиона, снизить вредное влияние на природу, сохранить и восстановить плодородие почв, снизить уровень безработицы, внедрить современные ресурсосберегающие технологии, например, производство биогаза, наладить производство по переработке вторичного сырья. Можно не сомневаться: спрос на вторсырье будет, ведь оно в разы дешевле первичного, а подчас по техническим параметрам и свойствам ничем ему

Вторая жизнь бытовых отходов

Структура площадей субрегиона, % Павлоград Терновка

Первичную сортировку ТБО может сделать каждый житель. Для этого в регионе уже установлены специальные контейнеры

Першотравенск Павлоградский район Петропавловский район

не уступает. Любое предприятие не упустит такой шанс сэкономить на закупках сырья. Полигон не мусора, а энергоресурсов Люди старшего и среднего возраста еще помнят времена, когда сдавать вторсырье было делом обыденным: за определенное количество макулатуры можно было получить абонемент на дефицитную книгу, а в обмен на молочную тару — бутылку молока. Сегодня такого нет. И потому все, что теоретически могло бы обрести вторую жизнь, отправляется в мусорное ведро. А ведь площади полигонов ТБО небезразмерны, и запасы полезных ископаемых ограничены. Вот поэтому на Днепропетровщине, как и в Европе, понимают необходимость объемной переработки отходов. И внедрению стратегии по обращению с ТБО в Западном Донбассе уделяют должное внимание: регулярно проходят встречи Экспертной группы по разработке Стратегии (в её состав входят украинские и зарубежные специалисты, представители областной и местных властей, территориальных общин субрегиона). Реализация программы контролируется областным советом. На недавнем совещании председатель Днепропетровского областного совета Евгений Удод вновь подчеркнул: — Мы первыми в Украине разработали и утвердили на сессии областного совета Стратегию своего развития. Для того, чтобы она не осталась только декларацией о намерениях, необходимо четкое выполнение конкретных мероприятий на всех территориях региона. Демонстрационный проект Западного Донбасса по обращению с ТБО является составляющей частью областной стратегии устойчивого развития. Разработан поэтапный план реализации программы. Но, как заметил консультант проек-

та Борислав Морджев, «одно дело просто выполнить запланированные мероприятия и использовать привлеченные средства, и совсем другое — добиться, чтобы эти действия принесли конкретную пользу жителям региона. Исполнителями стратегии является немало субъектов. Если кто-то из них будет сидеть и ждать, что за них будут работать другие, то успеха не будет. Необходима инициатива громад, тогда реализация Стратегии будет эффективной». «Мусорный вопрос» нужно решать уже сейчас У жителей региона уже есть понимание того, что «мусорный вопрос» нужно решать, не откладывая в долгий ящик. И речь не только о том, чтобы просто избавиться от отходов и сделать это наиболее безопасным для всего живого способом. Но и о том, чтобы намного шире использовать ту их часть, которую можно переработать, тем самым сохранив «кладовую» полезных запасов природы. Как отмечает участник Экспертной группы западнодонбасского проекта Александр Ларькин, биогаз на свалках твердых бытовых отходов весьма перспективный и незаслуженно стоящий в стороне нетрадиционный источник энергии. Извлечение биогаза из коммунальных отходов — это требование не только энергетики, но и экологии, особенно в свете поручений Киотского протокола. В целом же будущее за предприятиями комплексной переработки отходов. Часть сырья здесь будут превращать во вторичные ресурсы. А то, что переработать невозможно, — использовать для получения электроэнергии. Есть ноу-хау технологии, позволяющие перерабатывать старый спрессованный мусор. Стратегия реализуется. Первый шаг уже сделан. Дорогу осилит идущий. И мусорные горы свернет. Людмила МАСЛОВА

Площади полигонов ТБО небезразмерны, и запасы полезных ископаемых ограничены

Перед отправкой на переработку бытовые отходы сортируются

Будущее за предприятиями комплексной переработки отходов

До редакції надійшло кілька листів із проханням розповісти, коли та як краще пересаджувати фруктове дерево, що плодоносить. Пересаджувати доросле фруктове дерево — справа копітка і вимагає не тільки чималих фізичних зусиль та вправності, а й великого часового проміжку.

Пересаджуємо доросле дерево Найкращим часом для пересадження є рання весна (до розпускання бруньок) або пізня осінь (після падолисту), тобто період спокою рослини. Готувати доросле дерево до пересадки ліпше в два етапи. Всі операції потрібно виконувати вдвох чи втрьох. Спершу гостро заточеною штиковою лопатою підрізають коріння дерева півколом на відстані 60—90 см від стовбура, заглиблюючись на 40—50 см. Землю, що обсипається, обережно, оберігаючи коріння, вибирають вручну. Зовні від кореневої системи ставлять щити, відгороджуючи її від земляного масиву, а утворений проміжок заповнюють торфом. Ущільнюють і щедро поливають. Протягом наступного підготовчого періоду на товстих коренях утворюється мичка, завдяки якій «переселенець» швидше приживеться на новому місці. Дерево залишають у спокої на півроку і лише через зиму чи літо роблять те ж саме з другого боку. Зауважимо, що

центральний корінь — стрижень — до моменту пересадження не чіпають. Безпосередньо перед «переселенням» для збереження полярності на стовбурі роблять позначку фарбою. У день пересадки торф навколо кореневої системи частково видаляють і сильним ударом штикової лопати перерубують стрижневий корінь. Поруч розстеляють мішковину чи іншу натуральну тканину, яка згодом у землі перегниє, і ставлять на неї дерево, вийняте зі старого місця без щита. Краї полотнища піднімають і обв’язують мотузкою (не синтетичною!) навколо кореневої грудки. Її діаметр у чотирирічного дерева повинен бути не менше одного метра. Яму для «новосела» готують заздалегідь за всіма правилами садової агротехніки. Її діаметр повинен бути більший від кореневої грудки на 40—50 сантиметрів. Після пересадження простір заповнюють поживною сумішшю, притоптують і добре

поливають. Навколо стовбура забивають кілки, до яких прикріплюють розтяжки. Якщо дерево пересаджують восени, пристовбурний круг укривають шаром опалого листя, гною чи торфу такої товщини, що забезпечить надійну зимівлю кореневої системи. При весняному «переселенні» необхідні мульчування, своєчасний полив під час посух. Незалежно від сезону пересадження дорослого дерева рано навесні крону обов’язково проріджують: скелетні гілки обрізають на дворічну деревину, а обростаючі — на половину їх довжини. Адже поранена коренева система неспроможна забезпечити живлення цілісної крони. «Новоселу» в першу вегетацію треба приділяти багато уваги: регулярно поливати, спушувати ґрунт у пристовбурному крузі, оберігати від шкідників. Зате матимете від дерева бажану віддачу, адже колишні помилки в його вирощуванні будуть усунені.

Зайцям і мишам не місце в саду Трапляється, що взимку насадження в садах об’їдають зайці. Багато дерев доводиться садити заново. Чим і як можна відвадити зайців? Окрім зайців, величезний збиток саду наносять миші-полівки. Тому необхідно обов’язково вдатися до їхньої нейтралізації. Засобів боротьби з цією напастю багато, але не всі вони ефективні. Добре хоч, що далеко не всі дерева мишкам по зубах: якщо сад старший 12 років — можна взагалі не турбуватися. Вони не будуть підгризати стовбури — занадто товстий шар відмерлої загрубілої кори їх не приваблює, гризуни шукають поживу ніжнішу. У першу чергу ушкоджують яблуні та груші, набагато рідше чіпають абрикоси, сливи, вишні, бо у кісточкових кора гірчить і слугує харчем гризунам тільки голодного року. Помічено, що запах креоліну відлякує мишей і зайців, тому його по 50 г найчастіше додають до 10 л вапняного розчину, яким восени білять стовбури дерев. Або просочують деревну тирсу концентрованішим розчином і розсипають у пристовбурних кругах (50 г креоліну замінить чайна ложка розчину карболової кислоти). Можна відвадити гризунів, якщо біля дерев розкласти пучки сухої м’яти, бузини або чорнокореня. Вдаються і до менш відомих способів захисту. Наприклад, додають у побілку трохи крові свійських тварин. Подібну фарбу гризуни ніколи не погризуть.

Не менш ефективною є обмазка кори овечим послідом, для чого його розводять у воді. Недолік більшості спеціальних засобів у тому, що за високої чисельності гризунів вони не спрацьовують. Дуже ефективними для винищування мишей є зернові принади, заражені мишачою чумою. Наприклад такі, як «Еффа». Вони практично не шкідливі для людини і здатні спричинити на вашій ділянці епідемію, що масово винищує гризунів. Такі принади навіть ефективніші, ніж отруйні. Але й вони не порятують сад від великих колоній шкідників. Адже отрута винищує лише частину особин, а епідемія розвивається поступово, і миші можуть за цей час обгризти деревця до висоти 50 см. Кардинальний спосіб захисту — обгорнути стовбури руберойдом. Один лише недолік — під ним може випріти кора. Тому краще обв’язувати стовбури плодових дерев ялиновими, сосновими чи ялівцевими гілками.

Сучасніший метод — установка металевої сітки з дрібними отворами. Якщо при цьому врахувати перспективу потовщення стовбура та вкопати на 5—10 см глибше поверхні ґрунту — такого захисту деревам вистачить аж до похилого віку. І знімати його щовесни не обов’язково. Якщо ж перераховані вище способи не підходять, обв’яжіть для захисту від зайців восени стовбури і скелетні гілки молодих дерев (до 7—10-річного віку) очеретом, осокою, стеблами соняшнику. Випробуваний прийом — обмотування стовбурів дерев використаними синтетичними колготками. Миші та зайці їх не гризуть, і кора під ними не пріє. «Одягати» дерева в капрон можна задовго до початку холодів. Не варто забувати й про огородження ділянки високим парканом, бажано з металевої сітки, оскільки біля суцільних огорож накопичуються кучугури снігу, що полегшує доступ зайцям до саду.

Навіщо зайцю сало? Простий і водночас надійний рецепт, як уберегти взимку молодий сад од зайців. Треба взяти дуже старе сало (пожовкле та з «душком») і натерти ним стовбури і гілки, яких можуть дістатися гризуни. При цьому варто врахувати можливу висоту снігового покриву. Жоден заєць не наблизиться до «присмаченого» дерева.

куточок квітникаря

садівнику-початківцю

наша земля

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

15

Мушки на кімнатних рослинах Ваші кімнатні квіти потерпають від дрібних мушок. Їх личинки пошкоджують коріння рослин, відтак, ті пропадають. Як же позбутися цих настирливих шкідників? Слід пам’ятати, що зимової пори кімнатні рослини не потребують частого поливу. Якщо вони витримують короткочасну посуху (придивіться до кожної), то краще, щоб верхній шар землі в горщиках був сухий. Такі умови не сприятимуть розмноженню комах. Якщо ж шкідники у квіткових горщиках усе-таки з’явилися (це можуть бути і личинки, і дорослі літаючі чи стрибаючі комахи), то боротьбу з ними не можна відкладати на потім. Один із доступних засобів, до якого можна вдатися: в блюдце налити кислого вина, капнути соку лимона або оцтової кислоти й рідкого мила. Комахи злітаються на кислий запах, залипають у розчині й тонуть. Міняти рідину треба кожні чотири-п’ять днів. Непрохані гості загинуть, якщо рослини полити настоянкою тютюну чи часнику. Для цього беруть чайну ложку того чи іншого на літр води і настоюють протягом трьох днів. Обережно підкопайте рослину: якщо на корінні видно личинки, то її слід пересадити, замінивши грунт. При цьому зверху треба насипати піску: після поливу він швидко просихає, а в сухий грунт мухи відкладати яйця не люблять.

Відлякують шкідників сильноароматичні приправи: гвоздика, імбир тощо. Достатньо лише розкласти їх на землі в горщиках. Літаючі комахи гинуть од дотику до електролампочки настільного освітлювального приладу, який потрібно поставити близько до рослини. Однак тримати довго ввімкненим світло не можна, щоб не обпалити листя. У квіткових магазинах продають спеціальні засоби (спреї) для обробки вазонів. На горщик із рослиною, що «принадила» багато мушок, надіньте поліетиленовий пакет, під нього вприсніть спрей і щільно закрийте. Достатньо доби, щоб у такій «морилці» мушки та інші шкідники загинули. Можна скористатися і клейкими стрічками, згубними для комах.

Агава — лікарська, а також технічна рослина. Відомо майже 300 її видів. Поширена переважно в Америці та на островах Карибського моря. Найчастіше агаву вирощують у відкритому грунті, але вона добре почувається і в оранжереях та кімнатах. Щоправда, в домашніх умовах не цвіте.

Агава — родич алое

Агава — розеткова рослина. Листки шкірясті, м’ясисті, сидячі, завбільшки від кількох сантиметрів до 2 метрів. Квітконос (у природі агава цвіте тільки один раз) довгий, міцний, з жовтуватобілими квітами. Найпоширеніші види — американська, Королеви Вікторії, нитконосна, страшна. Рослина світлолюбна, посухостійка. Влітку її бажано виносити на повітря, взимку тримати за температури близько 15 градусів, зрідка поливаючи. Найкращою є землесуміш з дернової, листяної землі та піску. Розмножується насінням і розетками. Агава здобула світову славу завдяки волокнам у лис-

ті. З нього роблять канати, мотузки, рибальські сітки. Американські індіанці серцевину стовбура агав запікали і виготовляли з цього борошно. Лікарські властивості агави ще повністю не вивчені. У гомеопатії поціновуються її ранозагоювальні властивості, внутрішньо застосовують для лікування хвороб шлунка, недуг легенів та печінки, як протизапальний, знезаражувальний та знеболювальний засіб. Сік агави слід вживати в дуже малих дозах, розчиненим у воді, щоб не спричинити опіків слизових оболонок рота і шлунка. Зовнішньо з великим ефектом застосовується від ревматизму. Настій для цього готують так: подрібнене листя заливають 40—70-процентним спиртом або горілкою в пропорції 1:10. Ємність із сумішшю щільно закривають і тиждень витримують за кімнатної температури, потім проціджують у темну пляшку. Розтирають, щоб викликати приплив крові до хворого місця. І насамкінець. Варто знати, що агава і алое — рослини різні, а тому й лікарські властивості їх різні.

Сторінку впорядкував Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ

наша земля

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

Мова про цибулю ріпчасту (Allium cepa) — дворічну перехреснозапильну рослину. Батьківщина її — Середня Азія й Афганістан. Вона стала добре відомою завдяки високим смаковим властивостям як цибулини, так і трубчастого листя, високим урожайності і лежкості.

Цибуля — панянка столу За смаком цибулю ріпчасту поділяють на гостру, напівгостру і солодку. Форма цибулин буває округла, плоска і подовжена. Залежно від ступеня розгалуження «денця» (вкороченого стебла) розрізняють одно-, середньо-, і багатогніздові сорти. Корисні властивості цибулі були відомі ще в Давньому Єгипті. Про неї йдеться в Старому Заповіті, якому більше чотирьох тисяч років. Цибуля надзвичайно багата на вітаміни, особливо щедре на них зелене листя. Є велика кількість цукрів, 2,4—14% (залежно від сорту), білків та ефірних олій. Бактерицидні властивості цибулі забезпечуються завдяки утворенню нею особливих летких речовин — фітонцидів, від чого вона має своєрідні аромат і смак. У цибулі містяться азотисті речовини, глюкоза, фруктоза, сахароза, мальтоза, солі кальцію, міді, заліза і фосфору. Спиртова витяжка з цибулі має антибактеріальну дію і стимулює секреторну діяльність кишечника. Її призначають для лікування атонії кишечника, проносів, а також атеросклерозу. Свіжий сік дуже корисний для чоловіків, тому що сприяє виробленню сперми і підвищує статеву потенцію. А жінкам він допомагає при мізерних менструаціях та долати інфекції. Застосовують сік і в лікуванні та профілактиці гіпертонічної хвороби, атеросклерозі.

Також рекомендується при неврастенії, безсонні й ревматизмі. Але треба пам’ятати, що надмірне вживання цибулі може виявитися небезпечним при тяжких захворюваннях нирок, печінки, шлунка і серця. Цибуля покращує апетит, засвоєння їжі, підвищує опірність організму до інфекційних захворювань. Її застосовують у боротьбі з цингою. Печену цибулю прикладають до фурункула, а свіжонарізану — до скронь від головного болю. Її застосовують при пошкодженні м’язів, для лікування нежитю, при затвердінні сірки у вухах, для лікування кашлю. Корисна цибуля для волосся: сприяє його зміцненню та відростанню. Цибулево-медова суміш використовувалася ще красунями Стародавньої Греції як омолоджувальна маска для обличчя. У ріпчастій цибулі є каротин, який при надходженні в організм перетворюється на вітамін А (ретинол), необхідний для повноцінного росту та розвитку дитини, для здоров’я шкіри, волосся і зубів. Також у складі цибулі є вітамін В 1 (тіамін), який бере активну участь у всіх видах обміну речовин. Він сприяє зміцненню нервової системи, підтримує тонус м’язів. У цибулі міститься також вітамін В 2 (рибофлавін), який регулює обмін речовин, позитивно впливає на стан і функціонування центральної нервової системи, запобігає впливові

шкідливих факторів довкілля на шкірні покриви. Дефіцит рибофлавіну в організмі може призвести до розвитку анемії. Ще одна «вітамінна складова» цибулі — вітамін В3. Він регулює водно-сольовий і білковий обміни, забезпечує клітинне дихання, захищає шкіру, благотворно позначається на діяльності нервової та серцевосудинної систем, нормалізує рівень холестерину в крові. Багато в ріпчастій цибулі і вітаміну В9 (фолієва кислота), яка необхідна для кровотворення і є дуже важливим елементом для дитячого організму та вагітних жінок. В одній цибулині міститься необхідна людині добова норма аскорбінової кислоти, яка зміцнює стінки кровоносних судин, кісткову тканину, перешкоджає утворенню канцерогенів. Словом, наша добра і давня знайома цибуля — рослина воістину дивовижна. Задумаймося: без неї не обходиться практично жоден салат чи суп. Її вживають у стравах щодня. Ми настільки звикли до її присутності на нашому столі, що іноді забуваємо про те, що це ще й дешеві та доступні ліки. Головне багатство цибулі — це вітаміни, які містяться у кількості, достатній для нормального функціонування нашого організму. Що ж до запаху цибулі, то є безліч способів освіжити дихання, а от продукту, здатного замінити її, немає жодного!

«Хімія» з... власного городу Відомо, що озимий часник, як правило, має погану лежкість. До нового року його ще можна споживати, а далі тільки те й роби, що перебирай та викидай головки, які почали підгнивати. Якщо часник починає псуватися, найдоцільніше переробити його на екстракт, який потім згодиться для захисту рослин від шкідників і хвороб. Для цього через м’ясорубку пропустіть кілограм часнику з лусочками. Отриману масу покладіть у трилітрову банку, залийте двома літрами теплої води, закрийте щільно кришкою і витримайте при кімнатній температурі 8—10 днів. Після цього відіжміть сік, вичавки перемішайте руками (у гумових рукавичках) і повторно залийте віддушеним соком. Масу знову добре перемішайте, відіжміть сік, а макуху викиньте. Зберігати екстракт найліпше у погребі в пляшках із темного скла, щільно їх закупоривши. Щоб приготувати робочий розчин, треба розвести у відрі води по 50 г екстракту і мила. Застосовувати настої часнику

рекомендується від парші, фітофтори, брунькового і павутинового кліщів, попелиці, медяниці, личинок колорадського жука та інших шкідників. Якщо ви на своєму городі вирощуєте ярий часник, який добре зберігається до нового урожаю, то для боротьби зі шкідниками можна застосовувати не менш ефективний часниковий настій. Готувати його краще за кілька днів заздалегідь. 200 г часнику заливають літром води і витримують упродовж п’яти днів в закритому посуді. Для обробки рослин беруть 250—300 мл настою і розводять в 10 л води. Який би не був пекучий стручковий перець, а й він має шкідників і хвороби. У висушеній в’язаночці перчини можуть

гнити або їх починає точити міль. Такий «товар» також можна пустити в діло. Настій із гіркого перцю ефективний проти попелиць, медяниць, слимаків, листогризучих комах. Його готують так. Перчини (в кількості одного кілограма) розрізають уздовж, заливають водою, кип’ятять годину у воді в закритому емальованому посуді, доводять об’єм до 10 літрів і дають настоятися дві доби. Після цього перець добре розтирають, віджимають, а відвар проціджують. Отриманий концентрат розливають у пляшки, щільно укупорюють, ставлять у темне прохолодне місце. Для обробки рослин рекомендується 0,5 л концентрату розвести в 9,5 л води і додати 40 г рідкого мила.

домашній майстер

лікнеп городника

16

ЗОРЯ

Який тин,

такий і господар Часом чуємо: який тин, такий і господар. І справді, з вигляду огорожі люди судять і про статки, і про майстровитість того, хто за нею живе. Так уже ми влаштовані, що прагнемо відмежуватись, означити свою територію. Перш за все — для морального спокою, бо це дає відчуття захищеності. Парканами не просто позначають межі ділянки, вони оберігають і від непроханих гостей, і від сторонніх очей. Але, погодьтеся, важливий і естетичний аспект: продумана огорожа разом із будинком та рештою споруд становить єдиний архітектурний ансамбль.

Щоб і недорого, й довговічно Найбільшою популярністю користуються огорожі з дерева, цегли і сітки рабиці. Зазвичай на одному подвір’ї зустрічаємо різні їх комбінації: від вулиці — глухіший паркан, між сусідами — сітка або легкий штахет. Декоративними зеленими шпалерами і невисокими огорожами ділянку розмежовують на внутрішні зони. Змішаний підхід виражається ще й у тому, що огорожі споруджують не з одного, а з кількох матеріалів, наприклад, із каменю і чавунних грат, із цегли і дерев’яних панелей... Дерев’яні огорожі — це частокіл, тин, пліт, штахет, вагонка, елементи яких можуть укладатись як горизонтально, так і вертикально чи навкіс. Проста дерев’яна огорожа простоїть десять-п’ятнадцять років. Термін служби можна збільшити, якщо обробити її антисептиком, закріпити на цегляних або ж бетонних стовпах та регулярно фарбувати. Зауважимо, що нижня частина не повинна торкатися грунту, інакше за два-три сезони дерево згниє. Найдоцільніше вибрати комбінований варіант. Наприклад, дерев’яні чи металеві прогони, укріплені на цегляних стовпах. Металеві зварні огорожі мають багато плюсів. Вони стійкіші від решти до пошкоджень, довговічніші й потребують лише періодичного фарбування. Найпростіший металевий паркан — зі зварених прутів чи з прямокутних профільних труб, встановлений на цегляні стовпи. Секційні огорожі Останнім часом набули популярності паркани з бетонних блоків. Для їх виготовлення використовують бетон, армований сталевим каркасом, а також посилений синтетичними домішками. Блоки мають різні форму і розміри, колір, фактуру. Оригінальне

поєднання становлять монолітні і перфоровані секції. Такі огорожі за довговічністю не поступляться цегляним і кам’яним, але обходяться значно дешевше. До того ж будувати з них швидше, та й спеціальних навичок не потрібно. Процес монтажу дуже простий: панелі (або блоки) в горизонтальному положенні вставляють у пази забірних стовпів, зверху надівають і фіксують панелі-головки. Найбільш ощадливий і швидкий спосіб зведення огорожі — з сітки рабиці. Її опора — стовпи (бетонні, дерев’яні чи металеві), закріплені на бетонній основі. Сітку можна помістити всередині металевих рам. Що ж стосується терміну служби, то дешева, «чорна», залізна сітка проіржавіє через три-чотири сезони. Сітка з вініловим покриттям трохи дорожча, але й вона через 2-3 роки потріскається від морозу. Найдовше прослужить оцинкована або покрита поліхлорвінілом — ці не іржавіють. Живопліт Щільні насадження з дерев і чагарників часто використовують для позначення кордону між ділянками. Живі огорожі можуть бути низькі — від 0,5 до 1 м, середні — 1—1,5—2 і високі — понад 2 метри. Колись наші предки доволі часто захищали живоплотами від череди городи чи садки. Послуговувалися при цьому не рослинами-екзотами, як модно сьогодні, а звичними ліщиною, терном, глодом... Сучасний живопліт створюємо так. Спочатку по натягнутому шнуру на всю необхідну довжину викопуємо канавку завглибшки 40-60 см. На дно насипаємо шар родючого грунту і вносимо добрива, після чого висаджуємо підібрані рослини. Ширина живоплоту залежить від кількості рядів у ньому. Для однорядної «межі» вистачить 50—60 см, для дворядної — 80—100. Жива огорожа потребує обрізки і формування крони.

Розмежування двору на зони особливо необхідне у разі утримання домашньої птиці чи худоби. Для них виокремлюють місце для вигулу. Внутрішні паркани можуть стати окрасою будь-якого подвір’я. їх легко змайструвати, скажімо, з дерев’яних рейок. Термін служби палісаду можна подовжити, якщо огорожу пофарбувати. Втім, тут уже простір для ваших можливостей і винахідливості. Сторінку впорядкував Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ

поради до часу

птахи на вашому подвір’ї

наша земля

Птиця росте швидко Птахівництво — одна з найшвидше прогресуючих галузей скороспілого тваринництва, яка є джерелом отримання яєць, м’яса, пуху, пір’я. Яєчна продуктивність курей-несучок у 6—8 разів перевищує їх власну вагу. Від однієї качки, курки, індички за один рік можна виростити молодняк загальною масою 170—200 кг. Статева зрілість сільськогосподарської птиці — здатність нести яйця і давати потомство — настає в 5—10-місячному віці. Наприклад, у курей яєчних порід статева зрілість настає у 5-місячному віці, у м’ясних — переважно на один місяць пізніше, качок — у 7 місяців, індичок — 8—9, гусей — 8,5—10 місяців. Яйця птиці є цінним харчовим продуктом, що містить багато білків, вуглеводів, жирів, більше 20 мінеральних речовин і понад 12 вітамінів. Основне значення для отримання яєць як продукту харчування людини мають кури. Птахівництво є джерелом цінного дієтичного м’яса. Так, м’ясо курчат-бройлерів містить 22,5% білка і дуже мало холестерину, індиків — 21%, качок — 16%, гусей — 15% білка. Для порівняння, cвинина містить в середньому 13,8% білка. Птиця швидко росте, швидко відгодовується і набирає масу. Для індиків, гусей, качок, а також курей м’ясних порід м’ясна продуктивність є основною. Найшвидше від усіх ростуть каченята — за 2 місяці їх маса зростає від 40 г до 2—2,5 кг. М’ясні курчата-бройлери за 48—50 днів відгодівлі досягають маси 1,4—1,6 кг. Особливістю сільськогосподарської птиці є те, що вона не має зубів і корми перетираються у неї у м’язовому шлунку, який має щільну рогоподібну оболонку. Птахи мають вищу температуру, ніж інші тварини. Нормальна температура їх тіла 40,5—42°С, що пов’язано з більш інтенсивним обміном речовин. Біологія розмноження птиці дає можливість виводити молодняк у штучних умовах — в інкубаторах і відразу у великій кількості. Крім того, свійська птиця є виводковою — їх молодняк вилуплюється з яєць вкритий пухом і через кілька годин починає самостійно вишукувати і споживати корм. Велике значення у практиці має і полігамність сільськогосподарської птиці, тобто здатність одного самця спаровуватись з багатьма самками. У сільськогосподарському виробництві використовується в основному 12 видів птиці, найбільше значення серед яких мають кури, качки, гуси та індики.

Домашні породи курей Походять від дикої банківської курки, що зустрічається і тепер в лісах Південно-Східної Азії. Одомашнення курей розпочалося понад 5 тис. років тому в Індії. Нині в світі нараховується понад 600 порід курей. За напрямом використання академік М. Іванов поділив усі породи курей на несучі, м’ясні та м’ясо-яєчні. Спеціалізованими породами курей несучого напряму продуктивності є білий леггорн, російська біла, андалузька голуба, мінорка та ін. Білий леггорн. Порода виведена в США схрещуванням італійських порід курей з місцевими. Вона є основною несучою породою курей у всьому світі. Забарвлення пір’я біле, воно щільно лежить на птахові. Дзьоб і ноги жовті, гребінь листкоподібний. Маса курок 1,8—2,0 кг, півнів 2,3—2,7 кг. Несучість 240—270 яєць в рік, маса яєць 56—62 г. Порода скороспіла. Яйця кури не насиджують.

* * *

В Україні значного поширення набули породи м’ясояєчного використання, такі, як плімутрок, первомайська, полтавська глиниста, прикарпатська зеленоніжка, українська вушанка, українська чубата, загорська, ювілейна, юрловська голосиста, род-ай­ ланд та ін. Плімутрок. Кури цієї породи виведені в США на основі домініканських курей, порід кохінхіни і брама. За забарвленням існують різні різновидності породи: біла, чорна, глиниста, полосата. В Україні зустрічаються в основному полосата і біла різновидності. Маса курок 2,8—3,0 кг, півнів 3,8—4,0 кг. Несучість 160—180 яєць в рік. Маса яєць 60 г. Порода використовується, як основна материнська порода для схрещування з м’ясними породами курей під час отримання м’ясних курчат-бройлерів. Первомайська. Порода виведена в Україні схрещуванням порід род-айланд, віандот і юрловської. Забарвлення пір’я сріблясто-біле з чорними пір’їнками на шиї і хвості. Гребінь трояндоподібний. Жива маса курок 2,7—3,0 кг, півнів 3,2—3,5 кг. Несучість 150—180 яєць масою 57 г. (Далі буде)

Сторінку впорядкував Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

17

Сад на порозі зими Холодна постіль для насіння Яких тільки способів стимуляції насіння не придумують садівники, щоб спонукати його проростати! Серед них особливої уваги заслуговує стратифікація. Цей метод базується лише на законах природи: створюються умови для проростання культурних рослин, наближені до тих, які є звичними для їхніх диких родичів, тобто насіння перебуває в середовищі з підвищеною вологістю за низьких температур, що зумовлює його пробудження і водночас загартовує майбутню рослину.

Стратифікацію, як і решту агротехнічних заходів, проводять за певною технологією. Насіння плодових, ягідних культур краще стратифікувати у річковому піску, який необхідно попередньо продезінфікувати однопроцентним розчином марганцевокислого калію або пропарити. Насіння також промивають у розчині марганцівки, зволожують і змішують з мокрим піском у співвідношенні 1:5. Посудину із сумішшю поміщають у ящики чи поліетиленові мішечки, які, не зав’язуючи, кладуть на поличку холодильника, де температура утримується на рівні 1—3ОС, чи загортають у сніг. Щотижня насіння потрібно зволожувати, перемішувати, струшуючи посудину, щоб забезпечити обмін повітря. Насіння різних видів рослин потребує різного періоду стратифікації. Так, для диких яблуні та груші він становить 120—130 діб, для культурних сортів цих же порід — 60—90, вишні та сливи — 150—180, шипшини і глоду — майже рік.

Американська борошниста роса — це хвороба сильнорослих сортів. Однак вона може проявлятись і на інших сортах, ослаблених унаслідок недостатнього догляду за ними. Відомо, що застосування підвищених доз фосфорних і калійних добрив підвищує стійкість агрусу до захворювання. Цьому сприяє також середнє обрізування кущів, що означає вкорочення найдовших пагонів (що схиляються до землі) на третину та регулярне спушування ґрунту навколо них. На відміну від інших грибкових хвороб у борошнисторосяних грибів міцелій (грибниця) розміщується на поверхні рослин: прикріплюється до них спеціальними присосками. Зимує гриб на уражених частинах агрусу в особливих плодових тілах, всередині яких містяться дуже дрібні сумки із зимуючими спорами. Навесні спори проростають і заражають рослини. Впродовж літа хвороба швидко поширюється. Аби зменшити її масштаб і знизити кількість зимуючих сумкоспор, пізно восени потрібно зібрати і знищити опале листя і засохлі ягоди, обрізати та спалити всі підозрілі (деформовані і гачкоподібні) верхівки уражених пагонів, перекопати грунт у прикущових кругах. Після падолисту, а потім напровесні, перед розпусканням бруньок, необхідно провести рясне обприскування агрусу 3-відсотковим розчином залізного купоросу або 0,5—1-відсотковим розчином мідного купоросу (відповідно 300 або 50—100 г на 10 літрів води). Надійний захист від сферотеки дає обробка листя фунгіцидом топаз (2 мл на 10 л води).

Лікуємо камедетечі Після падолисту, у період зимового спокою, можна починати лікування дерев, хворих на гомоз.

Як побороти сферотеку В останні роки ягоди агрусу часто вкриваються білим нальотом, схожим на мох. Це найбільш поширене та небезпечне його захворювання — американська борошниста роса. Крім ягід, сферотека, як іще називають хворобу, вражає молоді пагони та листя.

На пошкоджених місцях спочатку з’являється білий борошнистий наліт, який з часом перетворюється на плями, схожі на темно-коричневу повсть. Уражені хворобою ягоди погано розвиваються, мають вигляд в’ялих, чимало з них засихає. Листя скручується й також засихає, а верхівки хворих пагонів темніють, викривляються і гинуть. Хворі кущі сильно слабнуть, припиняють плодоношення і можуть загинути впродовж двох-трьох років.

Це хвороба кісточкових порід, яка супроводжується витіканням камеді — густої клейкої рідини, що застигає у вигляді прозорих склоподібних крапель золотавого, бурштиново-жовтого або бурого кольорів. На уражених деревах потрібно зчистити клей та змастити рани розчином, приготовленим за таким рецептом: на 100 г залізного купоросу беруть 5 мл сірчаної кислоти й 1,2 л води. Залізний купорос треба всипати в глиняну, керамічну або скляну ємність із сірчаною кислотою, розведеною 0,5 л води, затим потроху підливати зазначену кількість гарячої води. Цим розчином з допомогою звичайної щітки змащують стовбури і гілки хворих рослин.

Осіння профілактика Після перших же приморозків проводять обприскування крон та стовбурів яблуні і груші п’ятивідсотковим розчином сечовини (з розрахунку 500 г на 10 л води). Кісточкові обприскують трипроцентним розчином бор-

доської рідини (300 г суміші на 10 л води). Це профілактика від кокомікозу і моніліозу на вишні та черешні, а також клястероспоріозу і моніліозу на абрикосах, персиках і сливах.

Дика поросль у садку Починаючи з другої половини листопада і до настання сталих морозів, у садівниківекспериментаторів триває заготівля живців для зимового та весняного щеплення. І тут треба бути уважним не тільки з точки зору техніки вибору доброякісного матеріалу. Річ у тім, що садівники беруть живці зі щеплених дерев, а дика поросль досить часто відростає не від кореня, а на штамбі, нижче місця щеплення, яке може бути на висоті 20—30 см від землі. Через недогляд замість культурного сорту аматор ризикує прищепити дичку. Гілочки дички помітно

відрізняються від культурного сорту листям, бруньками, кольором кори та іншими ознаками. Тому наша порада: поки не опало листя і дику поросль легше відрізнити від сортових гілочок, пройдіться з секатором садом і видаліть непотріб, а коли настане час заготівлі живців, ви впевнено це зробите без зайвих вагань.

Від сонячних опіків Однією з найсерйозніших небезпек для дерев узимку є сонячні опіки. Тому, доки не вдарили морози, берімося за побілку штамбів і скелетних гілок. Для цього підготуємо вапняний розчин, який не змиють холодні дощі. Як? На 7—8 л води беремо 2—3 кг свіжогашеного вапна, 300—500 г казеїнового клею або 100 г напередодні звареного чи розігрітого столярного, 100 г клейстеру або 2 л нежирного молока. Перед побілкою старі дерева для дезінфекції обробляємо залізним купоросом (300—500 г на 10 л води). Штамби і основи скелетних гілок молодих плодових дерев (до 12—15 років), аби взимку не нашкодили миші та зайці, обв’язуємо зрізаними пагонами малини, стеблами соняшнику, обгортаємо щільним білим папером або металевими та іншими сітками. Можна застосовувати гілки ялини і сосни, але прив’язувати їх треба обов’язково голками донизу. А тепер увага! Ось тут добрій справі якнайкраще прислужаться і жіночі колготки та панчохи — цього «скарбу» зі «стрілками» кожна господиня може запасти вдосталь. Таким «укривним матеріалом» особливо зручно обгортати (по спіралі) молоденькі саджанці. І від гризунів, і від морозу — захист гарантовано! Перед промерзанням грунту пристовбурні кола бажано утеплити — гноєм, торфом, тирсою, листям, що є під рукою. Якщо взимку снігу достатньо, нагорніть його під крону кожного дерева якомога більше.

наша земля

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

домашня ферма

Дуже небезпечно, коли корова разом із кормом заковтує різні тверді частки: камінці, шматочки глини, металеві та інші неїстівні предмети. Вони, бува, потрапляють у сіно при його заготівлі та зберіганні. А позаяк у великої рогатої худоби низька чутливість слизової оболонки ротової порожнини.

куме, хочу меду

18

ЗОРЯ

Небезпека в сіні тєво важливих органів корови, і при наближенні сторонньо­ го предмета не виключене їх травмування. При цьому до травмованих органів прони­ кають мікроби, які викликають гнійне запалення, відтак — під­ вищення температури тіла. Внаслідок цього знижуються продуктивність та вгодованість худоби. За підозри на травматичний ретикуліт необхідно звернутися до ветеринара. На жаль, досить важко буває визначити місце­ знаходження стороннього пред­ мета. Метод лікування — вида­ лення феромагнітної частки із сітки з допомогою магнітного зонда. Його вводять через рото­ ву порожнину в передшлунок, і якщо предмет ще в ньому, то успіх гарантований. Тому дуже важлива рання діагностика ретикуліту. Якщо сторонній предмет неметалевий, вдаються до оперативного втручання. У тяжкому випадку лікування недоцільне — тварину вибра­ ковують.

Після звільнення від чужо­ рідної частки важливо забез­ печувати тварині лікувальний раціон, який складається з м’якого сіна та борошняних бовтанок. Також всередину призначають дезінфікуючі розчини: креоліну, іхтіолу, бензонафтолу. Профілактика травматич­ ного ретикуліту полягає в до­ триманні порядку у місцях зберігання кормів, у хліві та на вигульному майданчику. Їх треба періодично очищати від цвяхів, дроту, шматків скла тощо. Перед закладанням у го­ дівницю сіно потрібно перетру­ шувати, а соковиті та зернові корми уважно проглядати. Вівці та кози, зауважимо, майже не хворіють на травма­ тичний ретикуліт, оскільки по­ їдають корм малими порціями, ретельно його пережовуючи. А ось коні та свині хоч і ков­ тають різні предмети, та вони не затримуються в їхньому ор­ ганізмі і виходять без наслідків природним шляхом.

Неперебірлива тварина Ця домашня живність усеїдна — залюбки поїдає корми як рослинного, так і тваринного походження За складом і поживністю корми можна об’єднати в такі групи: концентровані (всі зер­ нові, насіння інших рослин, а також деякі рештки промисло­ вого виробництва, наприклад макуха та висівки), соковиті (трави, корене- і бульбоплоди), грубі (сіно, солома, полова), тва­ ринного походження (м’ясне, кров’яне, м’ясо-кісткове і рибне борошно, незбиране молоко, від­ війки, сколотини, сироватка), мінеральні (крейда, кухонна сіль, дикальційфосфат та ін.). Із зернових кормів найкра­ щим для свиней є ячмінь. Тва­ рини добре поїдають і засвою­ ють також дерть із жита, вівса, кукурудзи, гороху і пшениці. Висівки найліпші пшеничні, макуха — соняшникова, льняна і соєва. В районах із високою лісистістю значну частку у ра­ ціоні можуть становити жолуді. Добре поїдають свині сіно люцерни, конюшини, вики та інших бобових трав. Полова, звісно, менш цінний корм, утім, підходить просяна, житня, ві­ всяна і гречана, але останню можна згодовувати лише сви­ ням чорно-пістрявої масті, бі­ лим вона протипоказана. Соковиті корми малопо­ живні, однак їх згодовування (картоплі, буряків, моркви, гарбузів, силосу і трави) пози­ тивно позначається на організмі тварин, особливо на молочній продуктивності свиноматок. Дуже хорошим кормом для них є столові й харчові відходи, ко­ трими найчастіше доповнюють

раціон у приватних підсобних господарствах. Їх ліпше давати в суміші з концентратами, со­ ковитими і зеленими кормами. Отже, свині їдять усе, проте перед згодовуванням оце «усе» треба відповідним чином під­ готувати. Корм можна давати у вигляді бовтанки, сухим чи зволоженим. Найбільший при­ ріст ваги дають корми у вигляді вологих мішанок (на 2 кг су­ хого корму — 1 л води). Зерно обов’язково слід подрібнювати, що сприяє кращому засвоєнню поживних речовин, а значить, приросту маси тварин. Ячмінь та овес потрібно перемелювати на мілку дерть, кукурудзу — на середню, а жито і пшеницю — на грубу. Якщо немає можливості змолоти зерно, то заздалегідь, за 16, а то й за 24 години до згодо­ вування, його необхідно замо­ чити. Таке зерно свині поїдають гірше, ніж дерть, однак усе-таки охочіше, ніж сухе. Доцільніше згодовувати концентровані кор­ ми у вигляді комбікорму. Ніжне сіно можна давати по­ дрібненим, грубіше ліпше запа­ рювати. Свіжоскошену зелену масу перед згодовуванням по­ трібно подрібнити. Коренеплоди слід мити, різати на шматки і згодовувати сирими. Якщо вони мерзлі, їх необхідно завчасу розморозити впродовж ночі в теплому приміщенні. Розмо­ рожені коренеплоди не можна зберігати навіть кілька годин, позаяк вони швидко псуються. Цінним кормом для свиней є картопля. Зазвичай її дають у

У зимівнику, де комахи перечікують холод, вулики розміщені у два (інколи три) яруси льотками до проходу. На нижньому зазвичай сильні сім’ї, нагорі слабші — їм там тепліше, тож є шанс, що краще перезимують і будуть не надто ослаблі.

У бджолиному царстві — мир і спокій. Щоб його не по­ рушували миші, дбайливий господар льотки засітковує від гризунів, а поміж вуликами на долівці розставляє мишачу потраву. Термометр і психро­ метр у зимівнику вкрай необ­ хідні, аби мати інформацію про температуру і вологість. За нормальної температури, тобто +2—3О, з гнізда зніма­ ють верхнє і бокове утеплення. Впродовж зими верхні й нижні льотки мають бути відкриті та захищені від мишей. Потріб­

но стежити, щоб температура була не вище +3 і вологість — не більш як 70—80%. Під час зимівлі бджолам не треба створювати умов для занепокоєння. У першій по­ ловині зими відвідувати уте­ плене приміщення з вуликами слід один-два рази на місяць. А в другій — частіше, тому що вже є розплід, бджоли стають активніші, необхідно ретель­ ніше стежити за температурою в зимівнику й за необхідності регулювати її. Передусім при­ слухаємося до шуму бджіл: якщо у вулику тихо, це свід­ чить, що зимівля проходить нормально. А коли гудуть, це вказує на ненормальний стан, який необхідно виправити. Заходити до зимівника тре­ ба з червоним світлом. У дру­ гій половині зими необхідно прочистити нижні льотки від підмору.

Передбачають зиму бджоли Незвична стурбованість бджіл говорить про настання холодних ночей, а отже, і припинення медозбору. Бджоли завбачають, якою буде зима. Якщо суворою — вони майже повністю заклеюють прополісом льотки. Перед теплою зимою цього не роблять.

Косметика з грядки

Корова погано пережовує корм, тож сторонні предмети з легкістю можуть потрапити до системи травлення тварини. Це спричиняє небезпечне за­ хворювання — травматичний ретикуліт. Дає про себе знати воно не відразу. Річ у тім, що тверді частки якийсь час залишають­ ся у передшлунку, не турбуючи тварину. Гірше, коли гострий предмет проколює стінку сітки. Тоді тварина стає неспокійна, відмовляється від корму та води, у неї порушується рит­ мічність і сила скорочень рубця. Рухається корова дуже обереж­ но, уникає крутих поворотів, неохоче йде під гору. Якщо на­ тиснути на сітку рукою, тварина смикається від сильного болю. Перистальтика кишечника слабне, випорожнення густі, сухі, темного кольору. Іноді по­ мітні сліди крові. Стан тварини погіршується після прийому корму. Передшлункова сітка зна­ ходиться дуже близько до жит­

Сплять крилаті трудівниці

Поживна маска «Картопляна» Відваріть у лушпинні ве­ лику ретельно вимиту карто­ плину. Почистіть, дещо осту­ дивши, і розітріть з однією столовою ложкою нежирно­ го кислого молока чи кефіру (для жирної шкіри) або сме­ тани (для сухої). Теплувату суміш нанесіть на обличчя і потримайте хвилин десять (а як вона пом’якшує шкіру рук!). Змийте водою кімнатної температури. Цієї перехідної пори маска

чудово підживить, зніме по­ дразнення і розгладить вашу шкіру.

Руки мили?

вареному вигляді. Але воду, в котрій варилися бульби, необ­ хідно злити і не давати твари­ нам. Варену картоплю не мож­ на залишати на тривалий час. Перед згодовуванням її краще розім’яти. Годувати свиней треба лише за нормами залежно від живої ваги і віку. Встановлено, що годівля досхочу підсвинків на відгодівлі призводить до їх ожи­ ріння і відставання в рості, а свинок — до непридатності в майбутньому давати розплід. Годівля вволю дорослих сви­ номаток так само спричиняє ожиріння, внаслідок чого по­ гіршуються їх плодючість і материнські якості. Така сви­ номатка погано годує поросят. Закладати корм підсисним сви­ номаткам потрібно не менше трьох разів на добу. Але в період відгодівлі молодняку вигідніше дворазове давання корму за умо­ ви збереження добової норми. Продуктивність при цьому не знижується, зате менше часу витрачається на догляд.

Які руки у більшості сіль­ ських жінок? Натруджені. Після роботи на грядках і біля худоби, домашнього господа­ рювання шкіра загрубіла й пошерхла. Та є на це рада. Щоб зм’якшити шкіру, по­ тримайте руки кілька хвилин у такому розчині — 1 чайна ложка нашатирного спир­ ту або ж 6%-ного оцту на 1 склянку теплої води. Витріть їх насухо і змажте кремом для рук чи будь-чим, що є напо­ хваті: жиром, маслом. Хочете більшого ефекту, то потримайте руки у підігрітій олії (15—20 хвилин), а якщо додасте в неї 3—4 краплини йо­

ду, то заодно зміцните й нігті. Дорогі живильні маски для рук замінить... капустя­ ний розсіл. Він дезінфікує і пом’якшує шкіру. Якщо ж є подряпини, тріщинки, розве­ діть розсіл навпіл зі сметаною. Натріть цією сумішшю руки і через 10—15 хвилин змийте теплою водою.

Вітамінізуймось! Усі знають про корисність споживання пророщених зерен пшениці. Організм поповнюється енергетичним запасом і оновлюється завдяки вмісту в паростках вітамінів. Але, мабуть, не всі знають, що таким же простим способом — у темряві на зволоженій полотнинці — можна пророщувати й бобові: горох, сою, нут, чину, вику, квасолю. Коли із зернят витикаються невеликі паростки, це чудова вітамінна їжа в осінньо-зимовий період. З’ясовано, що в кільчиках бобових міститься набагато більше вітамінів, ніж у сухих зернах. Сторінку впорядкував Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ

історії з історії прославил екатеринославских заключенных 11 ноября 1823 года Александр Пушкин пишет письмо к литературному критику и переводчику князю Петру Вяземскому: «Истинное происшествие подало мне повод написать этот отрывок. В 1820 году, в бытность мою в Екатеринославе, два разбойника, закованные вместе, переплыли через Днепр и спаслись. Их отдых на островке, потопление одного из стражей мною не выдуманы». В результате Пушкин напишет поэму «Братья-разбойники», в основу которой и легла история екатеринославских заключенных.

Пушкин жил на Мандрыковке Александр Пушкин посетил Екатеринослав в 1820 году, но не по собственной воле, а по делам «слу­ жебной надобности». Поэт был сослан на Юг России под начало генерала И. Н. Инзова — главного попечителя иностранных колонистов. Во время своего пребывания в Екатеринославе Пушкин жил в доме на Мандрыковке. Житель города Григорий Меклен­ бурцев, пасынок князя Аслан Гирея, пишет: «Мой покойный отчим князь А. Н. Гирей указывал мне место, где жил Пушкин. Жил он в доме Крако­ нини, находящемся на Мандрыковке, против усадьбы моего отчима, князя Гирея. Усадьба, где жил Пушкин, прилегает к Днепру…» (Екатерино­ славский юбилейный листок, с. 55, 233). В справочной книге «Весь Ека­ теринослав» за 1913 г. имеется адрес: «Кулабухова П. Мандрыковка, 39». Потомки Кулабуховых в начале ХХ века еще владели местом, где жил Пушкин. Есть подтверждение того, что Пушкин действительно был в городе в момент бегства заключенных. Так, в календаре «Приднепровье» за 1909 год говорится: «Из этого тюремного замка, во время пребывания Пуш­ кина в Екатеринославе в начале 20-х г., был совершен двумя арестантами замечательный побег, послуживший сюжетом для поэмы «Братья-раз­ бойники». В 1980-х годах появилось мнение, что острог, виденный Пуш­ киным, находился на Мандрыковке, правда, эта версия не нашла докумен­ тальных подтверждений. На самом же деле тюрьма сто­ яла на Острожной площади, в том районе, где сегодня находится театр оперы и балета. Подтверждает это историк Антон Мухин. По его сло­ вам, острог на площади простоял до конца 1830-х годов. Затем на его месте появились деревянные качели, а сама площадь стала называться Качельной. Беглецы возглавили крестьянское восстание

В тему

Екатеринославских зеков история запомнила, как внебрачных детей помещика Засорина и крепостной крестьянки. По воле случая жизнен­ ный путь одного из них до деталей напоминает биографию Устима Кар­ малюка. В феврале-марте 1830 года Кармалюк под именем Павла Богда­ нова испытал на себе все «прелести» екатеринославской тюрьмы. История Засориных и вопрос, о них ли Пушкин сообщал Вяземско­

Сегодня местность, которую описывает Пушкин, имеет абсолютно другой вид. Ведь после окончания строительства Днепродзержинской плотины, вода затопила мелкие островки. Под водой оказалась коса, на которой, вероятно, останавливались, чтобы отдохнуть, беглые заключенные. Современная коса (полуостров) Гребной канал был искусственно создан в 70-х годах. му, до сих пор детально не изучены. Существуют лишь предположения. Так, в 10-х гг. XIX века вблизи Та­ ганрога, в глубокой Валовой балке, густо заросшей деревьями и непро­ ходимыми кустами терна, обитала шайка разбойников, беглых кре­ постных и дезертиров-солдат. Че­ рез балку лежал тракт на Ростов и Нахичевань. Чумаки и фурщики, возившие товары, боясь ограбления, проезжали эту местность днем, со­ бираясь большими ватагами. Глава­ рями разбойников были братья Засо­ рины. Полиции долго не удавалось их поймать. При облавах разбойники уходили в степь или пробирались к морю. Но Засорины имели приют и в городе, и в деревнях у бедняков. После нескольких неудачных по­ пыток поймать братьев была органи­ зована облава с участием большого отряда войск, оцепившего балку с суши и моря. Засорины и часть участников шайки были арестованы. Несколько человек, пытавшихся убежать, были убиты. Главари были брошены в местный острог. Потом по требованию екатеринославского судебного начальства Засориных заковали в кандалы и отправили в екатеринославскую тюрьму, откуда они бежали и в кандалах переплыли Днепр. Видимо, балка на берегу реки Берда стала прибежищем для одного из мятежников, либо для казакаоднофамильца.

Поэма «Братья-разбойники» представляет собой отрывок — вступление к большой, уничтоженной самим Пушкиным поэме «Разбойники». Поэт писал 13 июня 1823 г. А. Бестужеву, издававшему вместе с Рылеевым альманах «Полярная звезда»: «Разбойников» я сжег — и поделом. Один отрывок уцелел в руках Николая Раевского; если отечественные звуки: харчевня, кнут, острог — не испугают нежных ушей читательниц «Полярной звезды», то напечатай его». «Братья-разбойники» были напечатаны в «Полярной звезде» в 1825 г.

После своего удачного побега братья Засорины возглавили одно из наиболее мощных крестьянских восстаний. Как раз во время пребыва­ ния в городе Пушкина оно сотрясало екатеринославскую губернию. Это восстание было самым масштабным после Пугачевщины 1773—1775 гг. Проверено на себе Историки отмечают тот факт, что Пушкин нигде прямо не говорит, что воочию видел побег. Скорее всего, о происшествии поэту рассказали на встрече у вице-губернатора Ше­ миота. Разгулявшаяся фантазия не давала поэту покоя, и на следующий день он решил повторить «подвиг» беглецов. Как результат — Пуш­ кин сильно заболел и вынужден был преждевременно, с разрешения по­ печителя Конторы опекунства Ново­ российских иностранных поселенцев генерала И. Н. Инзова, покинуть Екатеринослав. Сам Пушкин в письме к брату Льву Сергеевичу об этом происше­ ствии писал: «Приехав в Екатерино­ слав, я соскучился, поехал катать­ ся по Днепру, выкупался и схватил горячку, по моему обыкновению. Генерал Раевский, который ехал на Кавказ с сыном и двумя дочерьми, нашел меня в бреду, без лекаря, за кружкою оледенелого лимонада». Поэт отправился на Кавказ с Раев­ скими, а свое приключение увеко­ вечил в стихах: Река шумела в стороне, Мы к ней — и с берегов высоких Бух! поплыли в водах глубоких. Цепями общими гремим, Бьем волны дружными ногами, Песчаный видим островок И, рассекая быстрый ток, Туда стремимся. Юлия КОСМОДЕМЬЯНСКАЯ

19

Самовільне втручання в роботу газових приладів

— ризик для життя!

Одна з найпоширеніших причин нещасних випадків у побуті — самовільне втручання споживачів у систему газопостачання, а саме: самовільне встановлення (заміна) газових приладів та недотримання вимог безпеки під час їх експлуатації; втручання в систему димових і вентиляційних каналів; втручання в роботу приладів обліку — побутових газових лічильників; неузгоджене перепланування приміщень, в яких розміщені газові прилади. Основним завданням ПАТ «Дніпрогаз» є попередження аварій та нещасних випадків, а також посилення пропаганди безпечного і раціонального використання природного газу серед населення Дніпропетровська та Дніпропетровського району. Уникнути нещасних ви­ падків та аварійних ситуацій вам допоможе дотримання на­ ступних правил: u дотримуйтесь правиль­ ної послідовності дій при включенні газових приладів: спочатку необхідно запалити сірник, а вже потім відкрива­ ти подачу газу; u під час роботи газових приладів має бути постійний приплив свіжого повітря, що забезпечить повне згорання газу (відкрийте вікно або ква­ тирку); u не змінюйте конструк­ цію димових та вентиляцій­ них каналів, u не користуйтесь газови­ ми приладами після закінчен­

ня терміну дії акта про пере­ вірку та прочистку димових та вентиляційних каналів, не заклеюйте вентиляційні решітки; u не користуйтесь несправ­ ними газовими приладами; u не залишайте без нагля­ ду працюючі газові прилади, не допускайте їх перегріву, бо це може сприяти виникненню аварійних ситуацій; u не використовуйте газові плити для обігріву квартир; u не допускайте до корис­ тування газовими приладами осіб, які не знайомі з правила­ ми безпечного користування газовими приладами, осіб у нетверезому стані, дітей до­ шкільного віку.

ПАТ «Дніпрогаз» звертається до споживачів газу у Дні­ пропетровську та Дніпропетровському районі: природний газ — це не тільки товар першої необхідності, але й джерело підвищеної небезпеки. Тому в ситуації, коли мова йде про безпеку людей, компроміси неприпустимі. Ми закликаємо всіх споживачів до співпраці, при наявності технічних по­ рушень рекомендуємо їх усунути, не піддаючи ризику не тільки власне здоров’я і життя, а й безпеку своїх сусідів.

ДП «Сантрейд» по адресу: г. Днепропетровск, Кировский район, ул. Ленинградская, 46 планируется модернизация технологического процесса в рушально-веечном отделении путем установки дополнительного оборудования. При эксплуатации проектируемого оборудования воздействие на компоненты окружающей среды минимизировано и соответствует требованиям действующего природоохранного законодательства Украины. Для выполнения требований экологической безопасности на всех этапах строительства и эксплуатации объекта предприятие обязуется: • выполнять все заложенные в проекте природоохранные и другие мероприятия, обеспечивающие безаварийную работу объекта, исключающую нанесение ущерба окружающей природной среде и населению; • обеспечить соблюдение требований техники безопасности и противопожарных мер. Предложения и замечания по данному проекту направлять в исполком Кировского района по адресу: 49038, г. Днепропетровск, ул. Ленинградская, 42.

Комунальний заклад «Дніпропетровське клінічне об’єднання швидкої медичної допомоги» ДОР» проводить конкурс на право оренди нерухомого майна загальною площею 35,5 кв. м за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, буд. 65. Зазначене майно складається з вбудованого нежитлового приміщення площею 35,5 кв. м, розташованого в будівлі лікарні — для розміщення буфету. Умови конкурсу: 1. Оплата вартості експертної оцінки об’єкта оренди.

2. Дотримання вимог експлуатації об’єкта оренди.

3. Основним критерієм визначення переможця конкурсу є пропозиції максимального розміру орендної плати. Конкурс буде проведено за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 65, в актовому залі 28.11.14 р. об 11.00. Кінцевий термін подачі документів: 27.11.14 р. Розкриття пропозиції: 28.11.14 р. за адресою: вул. Свердлова, 65. Мінімальна вартість оренди 1068 грн. 49 коп. за перший місяць оренди. Тел. для довідок: 770-86-16; 770-65-03.

Офіційно

Как Александр Пушкин

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

Податковий період у разі зміни податкової адреси У разі зміни податко­ вої адреси фізичної особи — підприємця — платни­ ка єдиного податку остан­ нім податковим (звітним)

періодом за такою адресою вважається період, у яко­ му подано до контролю­ ючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.

жіночі історії

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

Між двома дощами... Тетяна сьогодні раніше відпросилася з роботи, бо ж іще з самого ранку почувалася недобре, страшенно боліла голова. По дорозі додому зайшла до дитсадка забрати малого Юрасика, щоб чоловікові за ним увечері вже не треба було їхати. Зайшовши в квартиру, одразу почула аромат свіжозавареної кави. З кухні долинав веселий безтурботний сміх, голос чоловіка і ще жіночий, незнайомий. Її явно ж що не чекали... Тетяна завела сина в дитячу кімнату, потім постукала в двері кухні: — Там Юрасик, будь ласка, тихіше... Вловила переляканий погляд чоловіка і гарної білявки, котру якось бачила на роботі в чоловіка. Голова розболілася ще дужче. Зараз вона одягне Юрася і... Тетяна не встигла подумати, що вона робитиме далі — перед очима попливли зрадливі різнокольорові цятки, зливаючись в одну райдужну смугу. В лікарні, коли прийшла до тями, почула свій діагноз: нервовий стрес.

— Щось повинно було його спровокувати, — роз’яснював їй і чоловікові лікар, намагаючись дізнатися про причину хвороби.

— Так, неприємності на роботі, — сказала Тетяна, байдуже дивлячись у вікно, — це все мине швидко. Проте... Вона довго виходила з хвороби, нервовий стрес став причиною ускладнення: в неї відмовила нирка. Віталій весь час просиджував біля Тетяни, навіть уночі. Літня нянечка дуже дивувалася й розповідала хворим з інших палат, що такої турботи чоловіка про свою дружину побачити в лікарні можна не часто. Віталій справді, як міг, піклувався про неї.

— Тетянко, люба, все буде добре, — гладив схудлі пальці дружини, — влітку втрьох поїдемо в Карпати — я, Юрасик і ти... Але поїхала Тетяна вдвох із сином, і не в Карпати, а додому, в райцентрівське селище, до батьків. Віталій просив, благав її залишитися: — Невже ти не розумієш, що то був просто випадок, більш нічого серйозного. Для мене ти з Юрасем — найголовніше, ви — моє щастя, моє життя, а все інше не має ніякого значення. Ой, якби ж вона могла йому зізнатися, що навіть тепер він для неї — теж усе... Якби ж то... Віталій часто присилав гроші, привозив подарунки для Юрасика. Тетяна не перечила йому бачитися з сином. Але коли він приїздив, весь час ішла з дому, лишаючи їх удвох з Юрасем. Якось Віталій притримав її за руку: — Таню, три роки минуло відтоді, як ти пішла. Невже ти й досі мені не пробачила? Ще не пізно повернути все, я так люблю тебе й сина. Як же вона хотіла сказати, що давно все забула й усе йому простила, що теж сумує за ним, як і він... Та щось не давало їй

Офіційно

20

ЗОРЯ

З початку року платникам Дніпропетровщини в автоматичному режимі відшкодовано понад 160 млн. грн. ПДВ Протягом січня — жовтня 2014 року платникам Дніпропетровського регіону відшкодовано майже 390 млн. грн. податку на додану вартість, з них за процедурою автоматичного відшкодування — понад 160 млн. грн. Слід відзначити, що з початку року дніпропетровському бізнесу ПДВ відшкодовано майже на 44 млн. грн., або на 37,5% більше, ніж за десять місяців минулого року. Окрім того, спостерігається позитивна тенденція і щодо збільшення кількості «автоматичних відшкодуван-

говорити... Ось нехай наступного разу, вона збереться з духом і все розкаже, зробить крок назустріч. Наступної неділі Тетяна з Юрасем чекали Віталія. «Щось він сьогодні рано», — подумала Тетяна, коли на світанку хтось подзвонив у двері. На порозі стояла жінка. Та сама красива білявка. В Тетяни знову попливли перед очима різнокольорові цятки. Що їй треба? Незнайомка почувалася, певно, не ліпше. В Світлани, так вона назвалася Тетяні, красиве обличчя було аж занадто блідим. Нічого, Тетяна сильна, ось зараз пригостить білявку кавою. Запах кави з того часу дуже її тривожив. Дарма, нехай побачить ця симпатична незнайомка, що їй усе байдуже. Але Світлана від кави відмовилась.

— Я дуже поспішаю, хочу встигнути на автобус прямо додому, там мене чекає донька, Маринка — сестричка вашого Юрася. Пробачте, але я повинна була вам про це розказати. Тоді все сталося так випадково. Чому я тепер приїхала до вас? Я й сама не знаю, просто в мене немає нікого з рідних, крім донечки й вашого Віталія. Але він любить не мене...

— То чим же вам можу допомогти я? — намагалася пригасити вогонь неприязні Тетяна.

— Нічим. Я просто хотіла, щоб ви знали про мою донечку, про Маринку. В неї, крім мене, нікого більше немає, а я дуже часто хворію. О, ні, це вже занадто. Невже ця жінка, яка зруйнувала Тетянину сім’ю, приїхала до неї, щоб вона ще її й пожаліла? Світлана, напевно, вгадала Тетянині думки. Швидко попрощалася й пішла, лишивши за собою тонкий аромат парфумів і ще чогось незбагненного, чого — Тетяна так і не могла зрозуміти. Зате вона тепер точно знала, як їй діяти. Коли приїхав Віталій, вона знову залишила його з сином удвох.

— Таню, минулого разу мені здалося...

— Тобі, Віталію, справді здалося. Їдь додому, там тебе чекають, Світлана і донька. Віталій поїхав. Надовго, може, й назавжди, тільки гроші для сина присилав справно. Листи, вітання — теж для нього. Тетяні — ні слова. Скільки років минуло відтоді? Лише два, а для неї — ціла вічність.Тетяна чула, що Віталій таки одружився зі Світланою, що в них підростає донька. Батьки й подруги радили і їй врешті влаштувати свою долю, бо так і життя, дивись, мине. «Ще встигну, — відсміювалася Тетяна, — ось виросте Юрасик і тоді»... Але від долі не втечеш...

У те відрядження вона зголосилася поїхати сама. Збиралася надто ретельно, зробила нову зачіску, до валізи поклала найкращу сукню. Нехай бачить Віталій, що вона все така ж гарна. «Тетяно, він уже не твій!» — «Я знаю. Зустрінемося просто так, я розкажу йому тільки про сина». «Ось і поговорила сама з собою, Тетяно. Добре, що подумки, ніхто не чув. Витягни краще те святкове плаття. Як же ти зустрінешся з Віталієм, коли його не шукатимеш?» Віталій розшукав Тетяну сам. Чекав її після семінару, на який вона приїхала.

— Звідки ти дізнався, що я тут? — здивувалася Тетяна.

— Я вчора телефонував Юрасю, він і скзав, що ти поїхала в місто.

— Зрозуміло... Тетяні хотілося пошвидше додому. Чекала дива, а воно все он як прозаїчно. Задля годиться підтримувала розмову: як Світлана, як донька.

— Ми з Маринкою лишилися вдвох. Коли? Давно, майже відтоді, як Світлана приїздила до тебе. В неї була невиліковна хвороба — лейкемія... Віталій проводжав Тетяну на автобус. Холодні краплі дощу розбивалися об мокрий асфальт, шуміли у верховіттях старих кленів, стікали брудними краплями кудись ген далеко, лишаючи після себе чисту бруківку. Тетяна куталась у тонкий плащ, намагаючись сховатися від вітру й дощу. Віталій прикрив її своїм піджаком.

— Візьми, а то застудишся. Уже в автобусі помітила, що так і не віддала Віталію піджака, їде в ньому додому... Дні знову потяглися сірою ниткою. Та якось серед ночі Тетяну розбудив тривожний дзвінок.

— Таню, пробач, але Маринці тільки-що зробили операцію, в неї був апендицит, їй потрібен догляд, а я ніяк не можу в ці дні залишити роботу, в нас тут перевірка з міністерства. Може, ти?.. Тетяна зітхнула в слухавку. До ранку вже не могла заснути, збирала речі, щось же треба взяти з собою до міста. Думки снували в голові, плуталися одна поперед одної. Десь там, у місті, її жде маленька дівчинка, яка найменше в усьому винна. Знайшла Маринку в лікарняній палаті, з такими ж, як в її Юрасика, очима.

— Ви тьотя Таня? — спитало дівча, — мені мама про вас казала... ...За вікном палати шумів дощ. Як тоді, коли Віталій прикрив її своїм піджаком... Людмила ТИТАРЕВА

ців». Зараз таких платників у Дніпропетровській області 28, тоді як у минулому році їх було 18, а в 2012 році тільки 11. Нагадаємо, що з початку 2015 року вводиться електронне адміністрування податку на додану вартість — радикально спрощується процедура сплати (адміністрування) ПДВ та мінімізуються контакти між платником податків та інспектором. Це дасть змогу унеможливити формування фіктивного податкового кредиту та отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету.

ЄВ з доходів від провадження незалежної професійної діяльності та діяльності на спрощеній системі оподаткування З метою уникнення подвійного нарахування єдиного внеску фізична особа — підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування та при цьому здійснює незалежну професійну діяльність, реєструється у контролюючих органах як фізична особа — підприємець на спрощеній системі з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та нараховує єдиний внесок у розмірі 34,7%

бази нарахування єдиного внеску, а в разі укладання зазначеною особою з органами доходів і зборів договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування 36,6%, 36,21% або 38,11%. При цьому базою нарахування єдиного внеску є сума доходу, отримана від незалежної професійної та підприємницької діяльності.

Фізико-хімічні параметри природного газу у жовтні 2014 року ПАТ «Дніпропетровськгаз» повідомляє про те, що згідно з паспортами фізикохімічних параметрів природного газу, виданими лабораторіями газотранспортних та газовидобувних підприємств, від яких природний газ надходить до газорозподільних мереж ПАТ «Дніпропетровськгаз», склад газу у жовтні 2014 року є наступним:

Апостолівська дільниця

Теплота згоряння нижча, ккал/м3 0,699 0,720 0,173 0,305 0,812 1,402 8157 8316

Васильківська дільниця

0,701 0,727 0,139 0,337 0,810 1,475 8163 8360

Назва газового господарства

Густина, кг/м3

СО2, %

N2%

Верхньодніп­ровська дільниця 0,701 0,727 0,139 0,337 0,810 1,475 8163 8360 Дніпродзер­жинське управління 0,699 0,727 0,139 0,337 0,810 1,475 8157 8360 Жовтоводська дільниця

0,696 0,727 0,116 0,337 0,642 1,475 8155 8360

Магдалинівська дільниця

0,696 0,796 0,139 0,560 0,810 2,916 7855 9032

Марганецька дільниця

0,699 0,727 0,139 0,337 0,810 1,475 8157 8360

Нікопольське управління

0,699 0,720 0,173 0,305 0,812 1,402 8157 8316

Новомосковське управління

0,701 0,788 0,139 0,420 0,810 1,908 8163 8970

Павлоградське управління

0,701 0,727 0,139 0,337 0,810 1,475 8163 8360

Першотравенська дільниця

0,701 0,727 0,139 0,337 0,810 1,475 8163 8360

Покровський цех Синельниківська дільниця

0,701 0,727 0,139 0,337 0,810 1,475 8163 8360

Солонянська дільниця

0,699 0,727 0,139 0,337 0,810 1,475 8157 8360

Софіївська дільниця

0,699 0,720 0,173 0,305 0,812 1,402 8157 8316

Царичанська дільниця

0,685 0,716 0,099 0,561 2,261 3,019 7732 8054

0,701 0,727 0,139 0,337 0,810 1,475 8163 8360

0,696 0,720 0,116 0,305 0,642 1,402 8155 8316 Широківська дільниця Фізико-хімічні показники природного газу відповідають вимогам ГОСТу 5542-87 «Гази горючі природні для промислового та комунально-побутового призначення». ДП «Сантрейд» по адресу: г. Днепропетровск, Кировский район, ул. Ленинградская, 46 планируется техническое переоснащение подготовительно-прессового цеха путем установки дополнительного оборудования без увеличения производительности. При эксплуатации проектируемого оборудования воздействие на компоненты окружающей среды минимизировано и соответствует требованиям действующего природоохранного законодательства Украины. Для выполнения требований экологической безопасности на всех этапах

строительства и эксплуатации объекта предприятие обязуется: • выполнять все заложенные в проекте природоохранные и другие мероприятия, обеспечивающие безаварийную работу объекта, исключающую нанесение ущерба окружающей природной среде и населению; • обеспечить соблюдение требований техники безопасности и противопожарных мер. Предложения и замечания по данному проекту направлять в исполком Кировского района по адресу: 49038, г. Днепропетровск, ул. Ленинградская, 42.

Реклама в газеті «Зоря» Тел.: (0562) 35-14-26

ЛЮБЛЮ ГОТУВАТИ

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 14 ëèñòîïàäà 2014 ð.

21

Ëèòîâñêàÿ êóõíÿ — óíèêàëüíàÿ ïàëèòðà áëþä Ëèòîâñêàÿ íàöèîíàëüíàÿ êóõíÿ. ×òî ìîæåò áûòü âêóñíåå è àïïåòèòíåå. Öåïïåëèíû, øâèëüïèêàé, êèáèíàé, ùè, áîðùè, ñóïû è ò. ä. — ýòè íàöèîíàëüíûå áëþäà ëèòîâñêîé êóõíè ñïîñîáíû óêðàñèòü äàæå ñàìûé èçûñêàííûé ñòîë. Èçäàâíà åäà ó ëèòîâöåâ áûëà ïëîòíîé. Òàê, íà çàâòðàê ãîòîâèëè ñóï ñ ìÿñîì, ìó÷íûå è êàðòîôåëüíûå áëèíû; íà óæèí — ìîëî÷íûå ñóïû èëè âàðåíûé êàðòîôåëü ñ êèñëûì ìîëîêîì.  áîëüøîì ïî÷åòå ó ëèòîâöåâ êàðòîôåëü. Îí èñïîëüçóåòñÿ è êàê ãàðíèð êî âòîðûì áëþäàì, è êàê ñîñòàâíàÿ ÷àñòü çàêóñîê è ïåðâûõ áëþä. Î÷åíü ïîïóëÿðíû ðóëåòû èç íàòóðàëüíîé ñâèíèíû è ãîâÿäèíû, à òàêæå èç ðóáëåíîãî ìÿñà è ïòèöû, ñóáïðîäóêòîâ. Èõ ãîòîâÿò ñ ðàçëè÷íûìè ôàðøàìè — èç ÿèö, èçþìà, ÷åðíîñëèâà, ñàëà, õðåíà, ìîðêîâè è äðóãèõ îâîùåé. Ëþáÿò çäåñü ìîëî÷íûå ïðîäóêòû — ìîëîêî, ñìåòàíó, ìàñëî, òâîðîã, ñûðû.  Ëèòâå åäÿò ìíîãî îâîùåé, ãðèáîâ, ôðóêòîâ, ÿãîä. Ñàëàò ñ ãðèáàìè è ñåëüäüþ ïî-ëèòîâñêè Грибы — 0,5 кг, уксус — 2 ст. л., соль, перец, лавровый лист — 2 шт., сельдь — 1 шт., лук — 1 гол., огурцы соленые — 1 шт., масло растительное — 3 ст. л., яйца вареные — 1 шт., зелень. Грибы отварить с добавлени# ем уксуса, соли и специй в тече# ние 20 минут, слить воду, поре# зать. Сельдь вымочить, отделить филе, порезать. Лук порубить. С огурца снять кожицу, порезать. Все подготовленные продукты соединить, заправить раститель# ным маслом. Перед подачей са# лат уложить в салатник, офор# мить ломтиками вареного яйца и зеленью. Áîðù ñ ãðóäèíêîé èëè êîðåéêîé Грудинка или корейка копче ная — 90 г, бульон — 2 ст., свек ла квашеная — 300 г, рассол све кольный — 1,5 ст., лук — 2/3 гол., морковь — 2/3 шт., петрушка (корень) — 1/2 шт., сало свиное — 30 г, картофель отварной — 4—5 шт., сметана — 2 ст. л., перец душистый, лавровый лист, соль, сахар. В бульон, сваренный на коп# ченой корейке или грудинке, до# бавить спассерованные морковь и петрушку, специи, сахар. Че# рез 10 мин. выложить нарезан# ную брусочками квашеную свек# лу, влить свекольный рассол и вновь довести до кипения. При подаче в тарелку положить лом# тик копченого мяса и сметану. Отдельно подать отварной карто# фель. Ñóï òîìàòíûé ñ ðèñîì Кости мясные — 300 г, поми доры — 3 шт., рис — 1/2 ст., лук — 1/2 гол., сметана — 3 ст. л., соль. Сварить бульон. Помидоры нарезать, потушить, протереть и выложить в бульон. Туда же до# бавить рис, поджаренный лук, соль и варить до готовности риса. Подавать суп со сметаной. Ñóï æåìàéòñêèé Тмин — 2 ч. л., сахар — 2 ч. л., пиво — 1 л, яичные желтки — 2 шт., мягкий сыр (или творог) — 200 г, сметана — 1,5 ст., чер ный хлеб — 500 г, соль. Растереть с сахаром и солью желтки, соединить их со смета# ной, взбить в миксере. Налить в небольшую кастрюлю пиво, дове# сти до кипения, снять с огня и добавить сметану и тмин. Затем снова поставить на плиту и дер# жать на медленном огне, непре# рывно помешивая, до начала кипения. Снять с огня. Батон черного хлеба нарезать тонкими полосками, посолить и посыпать тмином, затем слегка подсушить в духовке. Подавать к супу.

Öåïïåëèíû ëèòîâñêèå Для картофельного теста: кар тофель — 1 кг, густая сметана — 1 ст. л., соль. Для фарша: фарш мясной — 200 г, лук — 2 гол., пе рец черный молотый. Для соуса: сало. Четвёртую часть картофеля сварить в кожуре до готовности. Потом размять в пюре. На мелкой терке натереть оставшийся сырой картофель. Выложить на марлю тертый картофель и хорошо его отжать, положить в миску. Жид# кость оставить отстояться. Спус# тя минут десять на дне появится белый осадок. Это крахмал, кото# рый необходим для приготовле# ния теста. Смешать отжатый кар# тофель, пюре, ложку сметаны, соль. Приготовить фарш для цеп# пелинов. Сначала сделать шквар# ки. Нарезать сало небольшими кубиками и обжарить его до золо# тисто#коричневого цвета. Шквар# ки шумовкой выложить на сал# фетку, чтобы впитался лишний жир. Мелко нарезанный лук об# жарить. Половину лука смешать с фаршем. Посолить, поперчить. Из картофельной массы сделать лепешку примерно с ладонь. В середину выложить фарш и со# единить края. Изделия сложить на блюдо, протертое половинкой лимона. Варить их в подсоленной воде около 20 минут и вынуть шумовкой. Готовые цеппелины выложить на тарелки, разрезать пополам, посыпать шкварками, луком и полить сметаной. Êóðèíûå ãðóäêè ñ íà÷èíêîé èç øàìïèíüîíîâ è ñûðà Куриное филе — 6 шт., шам пиньоны — 6 шт., лук — 0,5 гол., чеснок — 2 зубчика, горчица — 1 ст. л., твёрдый сыр — 30 г, ма ринованные огурцы — 1 шт., вет чина копченая — 70 г, панировоч ные сухари — 1 ст., молоко — 0,5 ст., соль, перец черный молотый. Грибы, лук и чеснок измель# чить. Слегка обжарить грибы, выложить лук и чеснок, жарить до готовности. Ветчину и марино# ванные огурцы нарезать солом# кой. Снять грибы с огня, добавить ветчину, огурцы, тертый сыр, приправить солью, перцем и гор# чицей, перемешать. В куриных грудках ножом аккуратно сделать «кармашки» и начинить их гриб# ной смесью. Края можно закре# пить зубочисткой. Смешать моло# ко с солью и обмакнуть в него го# товые грудки. Обвалять в паниро# вочных сухарях и обжарить на ра# стительном масле до готовности. Êóãåëèñ Ребрышки — 600 г, картофель — 2 кг, лук — 2 гол., сало — 50 г, молоко — 1,5 ст. Для маринада: лук — 2 гол., майонез — 2 ст. л., лимоны — 1 шт. Если мясо сырое, то марино# вать его с луком в течение 2 часов.

Картофель натереть на мелкой терке. Откинуть на дуршлаг, что# бы стек сок. Обжарить до золоти# стого цвета мелко нарезанные сало и лук. Влить молоко, при# править солью и перцем. Довести до кипения и выключить огонь. Добавить смесь в тертый карто# фель, перемешать. Разогреть ду# ховку до 200°С. Противень на# крыть пищевой фольгой, выло# жить нарезанное кусочками мясо и залить картофелем. Готовить час#полтора. Ïàøòåò ïå÷åíî÷íûé ëèòîâñêèé Печень — 300 г, масло сливоч ное — 2 ч. л., лук — 1/2 гол., вино сухое — 1 ст. л., сало шпик — 30 г, перец молотый, соль. Печень ошпарить, нарезать на куски, тушить с жареным луком, пропустить через мясорубку, до# бавить масло, соль, перец, вино и взбить. Нарезанное кубиками сало#шпик и печеночную массу перемешать и варить на водяной бане до готовности. Готовый паш# тет охладить. Çðàçû îòáèâíûå ïî-ëèòîâñêè Говядина — 250 г, мясной бульон — 1 ст., хлеб белый — 20 г, шпик — 20 г, яйца вареные — 1 шт., лук — 1 гол., масло сливоч ное — 1 ч. л., соус томатный — 100 г, зелень петрушки, зелень укропа, перец черный молотый, соль. Мясо нарезать ломтиками, отбить, посыпать солью и перцем. Для фарша: хлеб измельчить, шпик, вареное яйцо, лук нарезать мелкими кубиками, зелень пору# бить. Все перемешать и обжарить на масле. На каждый ломтик мяса положить фарш, завернуть в рулет, скрепить шпажками и тушить в небольшом количестве бульона. Затем добавить томат# ный соус. Для соуса мелко наре# занные лук и коренья пассеровать на масле, добавить томат и пассе# ровать еще 15 минут. Муку под#

сушить без изменения цвета, охладить и развести небольшим количеством теплого мясного или рыбного бульона, перемешать, со# единить с оставшимся бульоном. В полученный соус выложить пассерованные с томатом овощи, варить 20 минут, добавить перец горошком, сахар, соль, лавровый лист и прогреть еще 15 минут. Соус процедить, протереть овощи и снова дать закипеть. Заправить кусочками масла. Можно доба# вить лимонную кислоту (0,5 г) или белое сухое вино (100 г). Øâèëüïèêàé — êàðòîôåëüíûå ïàëî÷êè ïîä ñîóñîì Картофель — 500 г, мука — 3 ст. л., яйца — 1/2 шт., жир сви ной, сметана — 2 ч. л., соль. Для соуса: сало — 30 г, лук — 1/2 гол., сметана — 1 ст. л. Сварить картофель в мундире, почистить и пропустить через мясорубку. Добавить муку, яйца, соль. Из полученной массы сфор# мировать валики диаметром 2 см, придать им плоскую форму, наре# зать наискось палочки длиной 7 см. Уложить их на противень, посы# панный мукой, и выпекать в ду# ховке. Затем палочки сложить в кастрюлю, залить жиром и смета# ной, встряхнуть и немного выдер# жать под крышкой. При подаче полить соусом из сала, поджарен# ного с луком и сметаной, или мас# лом и сметаной. Âèðòèíÿé ñ ãðèáàìè èëè ðûáîé Для теста: мука — 1 ст., яйца — 1 шт., петрушка — пучок, соль. Для грибной начинки: соле ные грибы — 400 г, лук — 2—3 гол. Для рыбной начинки: рыба — 900 г, лук — 1 гол., соль, зелень пет рушки, масло сливочное, перец. В первом случае соленые гри# бы с луком порубить. Во втором случае отварную рыбу без костей разобрать, смешать с рубленым луком, петрушкой, посолить, поперчить, потушить с маслом на

сковороде. Приготовить смесь и начинить ею пирожки, смазать их яичным желтком и выпекать в духовке со средним жаром. По# давать горячими со сметаной или сметанным соусом. Êèáèíàé Для фарша: баранина или свинина (нежирная) — 100 г, лук репчатый — 15 г, вода — 25 г, сахар, соль, перец. Для теста: мука — 70 г, масло или маргарин — 20 г, сметана — 15 г, яйцо — 13 г, сахар — 1 г. Для приготовления фарша мясо смолоть, перемешать с из# мельченным луком, водой, саха# ром, солью и перцем. Приправы — по вкусу. Приготовить тесто. Из муки, масла, сметаны, яиц, соли и сахара замесить тесто, раз# делить его на 2 части. Каждую часть раскатать, нарезать на большие квадраты и разложить фарш. Края теста соединить и защипать в форме «веревочки», смазать желтком и запекать 25— 30 минут в духовке. Ëèòîâñêèå ïèðîæêè ñ òâîðîãîì Для теста: мука — 500 г, дрожжи — 40 г, молоко — 1 ст., яйца — 1 шт., соль — щепотка, маргарин — 100 г. Для начинки: творог — 500 г, яйца (желток) — 2 шт., сахар — 1 ст. л., соль — щепотка, растопленное мас ло, сахар, корица. Дрожжи развести в теплом молоке с небольшим количе# ством сахара. Из муки, яйца и маргарина замесить довольно крутое тесто. Отставить его на 1— 1,5 ч. подходить, затем еще раз обработать и раскатать. С помо# щью стакана вырезать из теста кружки, на каждый положить начинку. Сформовать пирожки в виде полумесяцев, выложить в сито так, чтобы они не касались один другого. Сито укрепить над кастрюлей с кипящей водой и довести пирожки до готовности над паром. Перед подачей сбрыз# нуть маслом и посыпать сахаром и корицей. Ïå÷åíüå ïî-ëèòîâñêè Соль — 1/2 ч. л., сахар — 80 г, яйца — 2 шт., масло сливочное — 180 г, сметана — 1/2 ст., творог — 200 г, мука — 500 г. Творог соединить с маслом, сметаной, одним яйцом, добавить муку, смешанную с солью, и за# месить тесто. Раскатать тесто в пласт толщиной 4 мм, смазать его взбитым яйцом, посыпать саха# ром и нарезать полосками шири# ной 5 см. Придать изделиям фор# му подковки, выложить на про# тивень, смазанный маслом. Вы# пекать печенье при 250°С до золо# тистого цвета.

ПАЛЬЧИКИ ОБЛИЖЕШЬ!

Медовые пипаркукас Мука — 800 г, мед — 200 г, сахар — 200 г, сода — 1 ч. л., корица — 1 ч. л., кинза, кориандр (семена) — 1 ч. л., гвоздика — 8 г, мус катный орех — 0,5 ч. л., имбирь — 0,5 ч. л., перец черный молотый — 0,3 ч. л., кардамон — 0,5 ч. л., измельченная сушеная апельсино вая цедра — 1 ст. л. В ступке истолочь пряности. Положить в кастрюлю сливочное масло, мед, приправы, половину сахара. Нагревать компоненты на медленном огне до тех пор, пока масло не растопится. Во вторую кастрюлю насыпать оставшийся сахар. Когда он начнет темнеть, налить 1/3 стакана воды и мешать до полного растворения сахара. В медовую мас# су влить сироп и все вместе нагреть до закипания и понемногу добавить муку, предварительно сме# шанную с содой. Когда мешать станет трудно, выложить тесто на стол и продолжить месить до тех пор, пока оно не перестанет липнуть к рукам. Тесто должно стать мягким, пластичным и гладким. Раскатать его тонко, вырезать фигурки формочками и украсить. Выпекать при умеренной темпе# ратуре около 10—15 минут. Печенье станет твердым и хрустящим после того, как остынет. Ïîäãîòîâèëà Ìàðèÿ ÃÎÐÁÀ×ÅÂÀ

22

На дозвіллі

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 р.

усмішка

судоку

Не Не попередив попередив гороскоп гороскоп про про удар удар качалкою качалкою вв лоб лоб Якось обговорюючи на родинній раді матеріальні статки, яких не вистачало по всіх статтях, уже давно обмежених витрат, Василь Кожушний запропонував дружині: — Знаєш, Людочко, ми живемо в песимістичній аурі. Так не можна. Учора по радіо рекламували газетутижневик під інтригуючою назвою «Ваш родинний бюджет». І, між іншим, слушну пораду почув, котра більше тебе як куховарки-господині стосується: як з мінімальної кількості м’яса приготувати набагато більше котлет, ніж за звичним рецептом, із використанням інших нехитрих селянських продуктів. Диктор навіть сказала, що вони ні за смаком, ні за поживністю фактично не відрізняються від, як би тобі делікатно сказати, справжніх. Ну, таких, з яких аж жир скапує, коли ти їх зі сковороди береш і вкладаєш до каструльки. А ще в газеті постійно друкуються гороскопи для чоловіків та жінок...

— Про котлети нового зразка періоду економічної кризи — хай самі їх готують та їдять. А от про що попереджають гороскопи — треба знати, бо до родичів, кумів та сусідів на іменини ходимо й не знаємо, що іменинник чи іменинниця можуть вчудити того чи іншого дня… Після цих слів Людмила взяла з купки сотенну купюру і поклала на тумбочку: — Це на газету. Передплатимо її на жовтень, листопад та грудень. З роботою на городі до того часу впораємося, кормів худобі заготовимо, тож тільки лишиться читати та дітей з міста виглядати. І от настав довгожданий час осінньо-зимового перепочинку від сільської роботи. Того дня Людмила пішла провідати куму, з якою давненько не спілкувалася, а Василь, лігши на диван, став чекати листоношу з першим номером газети. І ось загавкав собака, щось біля хвіртки цокнуло. І знову стихло. Василь схопився і побіг до власноруч змайстрованої з дерева поштової скриньки. Ще за десять кроків він побачив частину газети, що виглядала з неї. Швидко повернувся до хати і розгорнув її. Ось і його, Скорпіона, гороскоп. Адже за тиждень — 25 жовтня у Василя мали бути іменини. Очі біжать по рядках, ніби відшукуючи кращі, ніж в інших односельців, його риси, якості, унікальні відмінності від них: «Скорпіон — глибоко філософська натура, що цікавиться таємницями життя й підходить близько до відповідей... У цих

J J J У женщины три возраста: - нервируем отца - достаём мужа - бесим зятя.

J J J Муж жене: — Может, стоит купить штаны на размер меньше? Если все пойдет по плану, через месяц я в них влезу!

— Не советую. У меня дома полный шкаф такого самообмана.

J J J Приходят из школы Баба яга, Кощей Бессмертный и Змей Горыныч. Баба яга хвастается: — Я сегодня четвёрку получила! Кощей Бессмертный: — А я пятёрку!

9

4 2

4

2 7 8 7 6

5 9 8 4 3 5 1 6 3 1 4

8 3 6

5 1

9 8 6 3

7

чоловіків вибуховий темперамент... Коли він устромляє своє жало («Нічого собі!» — з захопленням вигукнув Василь) — це справді дуже боляче («А я й не знав — тепер стережіться мої недруги й ображальники!»). Але він не просто насолоджується перемогою — він має перемагати. Це рідкісний тип чоловіка, який може пити чистий спирт і поділяти грубі чоловічі жарти, а потім перетворитися на ніжного коханця для жінки. Скорпіон ніколи не дозволить собі, щоб дружина диктувала йому що-небудь. Жінка має бути дуже хороброю, щоб жити з ним і не зламатися»...

— О, Боже, чому ж мені ніхто раніше не підказав, що я можу бути таким... Таким самостійним, а не підметковим, рішучим чоловіком, — вигукнув Василь. У цю мить відчинилися двері і задоволена, напевне, від спілкування з кумою, обговорення сільських новин дружина, побачивши чоловіка, обличчя якого закривала газета, мовила: — Кидай, Васю, свій лікбез і перемели м’ясо на котлети — кума свіжини ось дала! А я тим часом вареників із сиром наліплю.

— Котлети — це жіноче діло, а чоловіче — тіло! — невдоволено відповів Василь з твердим наголосом. Дружина, яка звично вже переступила поріг кухні, раптом уклякла. Різко повернувши до Василя голову, Людмила випалила: — Що ти сказав, сонна тетеря, про тіло? Та в мене вже через твою байдужість все перетліло! Ти здатен лише ручку машинки крутити!

— Я не для того живу, щоб м’ясо молоти та город полоти! Я — філософ! Ось, подивись, про це й в газеті написано!

— Так ти, виявляється, в нас філософ? Чого ж тоді до столу вранці, в обід та ввечері поспішаєш сісти, годував би себе своїми мудрими думками! А то — звари йому те, подай інше... То недосолила, то недоперчила... Та якби не діти — оцими б наробленими руками тебе задавила!

— Кого, мене, свого хазяїна? Рвучко зіскочивши з ліжка, Василь кинувся до кухні і замахнувся на дружину скрученою на ходу газетою. Та в цю ж мить у лоба йому ніби громом ударило... І денне світло у вікні померкло. Прийшовши до тями, він побачив себе знову на дивані. На лобі лежало щось холодне з гострим запахом. Торкнувся рукою. То був рушник, намочений у воді та оцті. А потім помітив сполохані очі дружини.

— Васильочку, ти мене так налякав! Уже не боляче?

— Що ти, що ти, зовсім добре. Петрові іменини, мабуть, відгукнулись. Ти ж просила не пити восьму чарку, а я не послухав. От і запаморочилась голова...

— Лежи, відпочивай, а я зараз м’ясо перемелю і котлеток зготую.

— Та ні, Людмилочко, молоти м’ясо — то моя, чоловіча робота! І, невпевнено підвівшись, почалапав до кухні, правим оком позираючи на дружину, яка обережно клала на стіл качалку, підібрану з підлоги... Іван ДАНИЛЮК сел. Васильківка

Змей Горыныч: — А я шестёрку!

— Как это?

— Каждая голова по двойке.

J J J — Милая, я летел к тебе на крыльях любви!

— Три дня?!

— Ветром сносило.

J J J Бухгалтер возвращается с семьей из отпуска на дорогом заграничном курорте. В аэропорту в зоне пограничного контроля, пограничник: — Откуда прибыли?

— Да какие прибыли?! Одни убытки!

J J J — Дорогой, я нашла твою заначку и всю её спустила в ресторане с подругами.

— Ничего страшного, дорогая, я тебе на новую шубу копил.

J J J

Женщина в аптеке: — Что лучше для мужа: валидол или валерьянка?

— А диагноз какой?

— Туфли за 5 тысяч.

J J J Приятели разговаривают: — Моя теща вчера ходила на выставку змей.

— И что?

— Вернулась с медалью.

J J J Муж смотрит телевизор и вслух говорит: — Не иди туда. Ну не иди, дурак... Жена спрашивает: — Что смотришь? Муж: — Нашу свадьбу...

4

1

2

4

Анекдоты — С чем булочка?

— С моим будущим лишним весом.

9

1

5

7

2

3 4 8 6 7 1 5 3

7

6

9 3

1

6 9

1

4

2 5 9 8 7 5 4 6 2 3

4 3 2 8

3 7 1

5 2 8

1 9

Говорять діти

Придумав — Придумай речення з прийменником «на».

— Корова залізла на дерево.

— Навіщо?

— Щоб був прийменник «на»!

Кури не клюють — Що означає фразеологізм «кури не клюють»?

— Це означає, що вони наїлися!

Пожартував — Миколко, що сталося? Чому ти такий сумний?

— Мій тато жартів не розуміє.

— Яких жартів?

— Вчора було перше квітня. Я й пожартував, мовляв, тебе, тату, в школу викликають. Жарт як жарт. А він не зрозумів і

пішов. Ну, а ввечері, сам знаєш...

Навчила Бабуся проводжає внучку до школи і примовляє: — Дивись, Агнешко, щоб зошити були чистими, а то тато розсердиться!

— Як чистими? А в чому ж я писати буду?!

Не переплутай — Дідусю! — кричить від телевізора Оксана.

— Будеш збирати мій портфель — нічого не переплутай! А то минулого разу на фізкультуру замість кедів поклав свої рибальські чоботи!

Підпишися — Тату, а ти можеш розписатися з закритими очима?

— Звичайно.

— Тоді закрий їх і підпиши мій щоденник.

особисте

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 ð.

вітаємо!

Де ти, моя доле? Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК Йосип Й. з Васильківщини. Спасибі тобі, Оленко, велике за висланий мені відгук від Віри Ю. Ну ми з нею спілкувались два місяці, і ось в останньому листі пише: ногами майже не ходжу, дуже погано бачу, нікуди не поїду. Отакі вони, дописувачки. І сьогодні отримав свою рідну «Зорю», рідну, бо я з нею не розстаюсь ціле своє життя. І виписую на цілий рік. Може, є десь та добра душею років 75 доля моя, з якою могли б доживать у миру і радості? Ріст мій 165, на городах ще вправляюсь, підготов­ ляю до зими. * * * Олександр Ш. із Синельниківського району. Я вій­ ськовий пенсіонер, 75 років, ріст 170, один у селі. Дру­ жину свою поховав у 2010. Два сини сімейні, у Дніпрі, приїздять ріденько, спілкуємося телефоном, працюють. Живу на пенсію, мені достатньо. Сам варю собі сніданки та обіди, перу, доглядаю за маленьким господарством: це — курочки, качечки і песики. Город не обробляю.

2010 року впав і зламав стегно, ліва нога стала на три сантиметри коротша, трішки кульгаю, а втім, почува­ юся добре. В хаті є туалет, вода, ванна. Топлю дровами, на зиму заготовив, користуюсь електричною пічкою. Харчі їжджу купувати в Синельникове, для себе нічого не шкодую. Не випиваю, спокійний, душевний, довірливий, люблю тварин, люблю приймати гостей. Акуратний. Олено! Надіюся, що познайомите з хорошою ровес­ ницею, можна з молодшою, котра захоче переїхати до мене на все життя. Хай просто їде до мене, зустріну і проїзд оплачу. Ось, по-моєму, цього досить для першого знайомства. Оленко, у вашій газеті Ви робите велику справу. * * * Іван В. з Петриківського району. Петриківку і моє село ділить річка Чаплинка: на лівому березі наші хати, а на правому — петриківські. З Дніпра-міста маршрутка в кінці Правди повертає на Совхозну, це кінець масиву Клочко, з неї пряма дорога в моє рідне село. Навесні все навкруги цвіте. Тільки я вже в’яну... Хто ж полюбить немолодого мене? Тоді й моя душа розцвіла б! Вдівець, 73 роки, ні дітей, ні поганих звичок, є, можна сказати, тільки позитивні якості. Для подружнього життя хотів би жінку так само без дітей. І зробимо нашу домівку за­ тишною для двох. Отже, ласкаво прошу на оглядини, в гості, дорогі, милі мої жіночки! * * * Ігор Щ. з Дніпропетровська. Так неохота писати, та ще й себе хвалити. Ну коротко. Чоловік я не без голови і не без рук, люблю музику, природу, тварин, землю. На превеликий жаль, донині не зміг створити сім’ю, про що дуже шкодую. Але не втрачаю надії. Шаную жіночу працю і завжди готовий помогти. Шкідливих нахилів не нажив. Є робота, житло. Хочу, щоб відгукнулася не схильна до повноти, не старша від мене, з добрим характером і м’яким серцем. Та, що страждає, як і я, від самоти. Я 1965 р. н., ріст 164, вага 65. * * * Олег С. Хочу спробувати знайти своє щастя, свою половинку. Мені 44, ріст 190, здоровий спосіб життя, мешканець села. Надоїла самотність, хочу дарувати тепло і ніжність своїй єдиній, її діти не перешкода. Не терплю зради і брехні. * * * Максим К. з Дніпропетровська. Усі свої 26 років мешкаю з батьками — татом і мачухою, працюю на по­ шті. Робочий день починається о дев’ятій, а кінчається після 18-ї, часом і о 20 годині. Мало часу для себе: лиш у неділю я вільний. Відразу скажу, ні зовнішніми даними, ні статками не вирізняюсь, але в моєму багатому внутрішньому світі є місце для любові і романтики. Хочеться не просто жити, а жити з думкою, що десь хтось тебе чекає, і любить, і сприймає таким, який ти є. * * * Галина В. Пенсіонерка з ІнГЗКу, вже 23 роки як не працюю. Мені 74, здоров’ям так дуже не похвалюся, чорна металургія дається взнаки. Помагаю дітям у хаті, на городі. Живу з сімейною дочкою у приватному будиночку, тіснувато. Хочеться, щоб дітям було про­ сторіше, та й мені б самостійно пожити... * * * Лариса Г. з Дніпропетровська. Була одружена не­ довго, муж помер. Одна у трикімнатці. Люблю вірші, трохи пишу сама. Подобається праця в саду, на городі. Вегетаріанка. Мої подруги і знайомі всі курять, а я ні. Раніш їздила по путівках до Криму, до Дагестану. На пенсії і працюю. Дуже люблю сонце: як воно є, тоді можу знімати біль у людей.

23

ГУДОЖНИКА Леоніда Васильовича, депутата обласної ради, директора фермерського господар­ ства «МЮД», ПШІНЬКА Олександра Миколайовича, депутата обласної ради, ректора Дніпропетровського націо­ нального університету залізничного транспорту імені Академіка В. Лазаряна, ХРАМЦОВА Валерія Леонідовича, депутата обласної ради, ГАЛСТЯНА Карена Сейрановича, керівника ДП «Націонал плюс» Царичанського району, ЩИРО ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Зичимо успішної діяльності для розвитку Дні­ пропетровщини, здійснення всіх планів; натхнення та оптимізму. З повагою зорянці

Добрих друзів «Зорі» — працівників Дніпропетровського обласного відділення УДППЗ «Укрпошта»:

* * * Любов А. з Дніпропетровського району. Вдова, мені 69, жити самій дуже важко. Донька з двома онуками має власну двоповерхову хату, яку ми з покійним чоловіком їй побудували. Вдачі я веселої, подільчива, з почуттям гумору. Не зазіхаю на чуже, все, що треба, в мене є: теплий будинок, який опалюється газом, присадибна діляночка — для городини та полуниць, гарний виноградник. Змалку звикла до роботи і тримаю своє господарство завжди в порядку. * * * Світлана С. з Дніпропетровська. Розлучилися по взаємній згоді, бо чоловік зловживав алкоголем. Дітей нема. Сама у двокімнатці. Батьки окремо, мають дачу, авто і гараж. Мені 41, ріст 171, вага 79, освіта середня технічна. За останні два роки набрала ваги 5—7 кг, але стараюся їх позбутися. Шкідливих звичок нема. * * * Оксана В. з Дніпропетровська. 38 років, 176, вага 68—70, зеленоока шатенка, симпатична. Синові три роки сім місяців. Була у громадянському шлюбі, усе зруйнував алкоголь. Живемо у приватному секторі на Фрунзенському втрьох: я працюю, мама з онуком. У домі всі зручності. * * * Таля П. з Дніпропетровська. 36 років, народжена у серпні, знак Лева, русява, середнього росту. Вища освіта, здоровий спосіб життя, дітей нема. Познайомитися б з порядним, бажано розлученим, від 30 до 50... Однак не вдається знайти споріднену душу. Працюю, робота подобається, ні матеріальних, ні житлових проблем, люблю своїх рідних. Багато читаю, також подобається чаювання і розмови з близькою лю­ диною, вирощую живі квіти, збираю гриби. Отже, чекатиму вісточки від чоловіка, який побажає зі мною спілкуватись. * * * Про Євгенію Б. з Дніпропетровська. Здрастуйте, ша­ новна Олено. Читаю «Зорю» років з десять. Подобається сторінка про пісні та співаків. Не лишає байдужою ваша рубрика, простота і щирість людей, які потребують лю­ бові, уваги і турботи. Я довго-довго сумнівалась, писати чи ні, тим паче не за себе. Але, читаючи, бачу, що багато хто пише про своїх рідних, які не зважаться самі. Так і моя дочка. Їй 34, 170, вага 63, освіта вища, робота достой­ на, всього досягла сама, приваблива. Дитинці її третій рік. Та й люди так кажуть: добросерда, чуйна, відкрита (може, занадто), тактовна, непогана хазяйка. Прикро, що її відкритість, доброту використовують. Завдають болю. Думаю, це загартувало, але й зробило її більш недовірливою до людей, найперш до чоловіків. Може, напише Жені той, що любить дітей, природу, тварин? І, звичайно, цінує у стосунках взаємоповагу і розуміння. Наталя Б.

* * * Яна А. з Нікополя. Надіюсь познайомитися з розум­ ним, великодушним чоловіком, який цінує жіночність і вірність. Це міг би бути вдівець або тато-одинак 30—36 років, який хоче створити сім’ю. Хай був одружений, але щоб був щирою людиною, яку я зможу покохати. Мені 32, ріст 155, вага 55, струнка, чорнява, добра, чуйна. Виховую чарівну дитинку. І хотіла б ще наро­ дити, бо діти — це любов і щастя. Сподіваюсь, кохання допоможе Україні!

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ íà íàøié ñòîð³íöi (âèõîäèòü ó êîæíîìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå íå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äîêëàäí³øå áóäå ðîçêàçàíà âàøà ³ñòîð³ÿ, ваша правда, òèì á³ëüøå ìàòèìåòå øàíñ³â íà óñï³õ. Íàïèñàíå íàä³øë³òü íà àäðåñó: Îëåíi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çîðÿ», âóë. Æóðíàëiñòiâ, 7, Äíiïðîïåòðîâñüê, 49051. І свій лист-âiäãóê на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) òàê ñàìî øëåòå ìåíi, а ÿ ïåðåøëþ тій людині, з якою хочете познайомитися. Дëÿ öüîãî íå çàáóäüòå ïîêëàñòè êîíâåðò ç ìàðêîþ. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Àäðåñè ³ ïðiçâèùà íå ðîçãîëîøóþ, íå âèñèëàþ i ïðîøó до редакції íå ïðè¿çäèòè. Ùèðî âàøà Î. Ä.

ДЕНЩУК Тетяну Олександрівну — заступника начальника ЦПЗ №6; начальників поштових відділень: ЧИКАНОВСЬКУ Людмилу Леонідівну (с. До­ линське П’ятихатського району, п/в 154), НІКІФОРЧУК Аллу Вікторівну (с. Славгород Синельниківського району, п/в 580), МОСКАЛЕНКО Надію Леонідівну (Кривий Ріг, п/в 76), ПОЛІТЕКУ Ірину Олександрівну (Кривий Ріг, п/в 32) ЩИРО ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Бажаємо успіхів, здоров’я, добробуту, особис­ того щастя; нехай здійснюються всі мрії. З повагою зорянці

Заслуженого працівника сільського господарства України

Миколу Миколайовича СЕЛЕЗНЬОВА щиро вітаємо з ювілеєм!

Шановний Миколо Миколайовичу! Ви, агроном за фахом, усе життя віддали праці на землі, пройшли великий трудовий шлях від тракториста до директора агрофірми. І весь цей час незмінним девізом Вашої діяльності були слова: «Якщо ти любиш землю, то поважаєш і людей, які працюють на ній». За високі врожаї та високу культуру землероб­ ства Ви удостоєні звання заслуженого працівника сільського господарства України, не раз Ваша звитяжна праця була відзначена нагородами і по­ дяками голови обласної державної адміністрації. Від усієї душі вітаємо Вас, шановний Мико­ ло Миколайовичу, з 60-річчям! Щиро зичимо міцного здоров’я, довгих років життя, бадьорості та оптимізму. Нехай кожний день приносить радість, гарний настрій, дарує надії на краще. Дякуємо і за багаторічну синівську турботу про людей похилого віку. Нехай Господь береже Вас і всі Ваші справи! Хай ще довго роки квітнуть веселково, Серце хай співає молодих пісень, Щастя в Вашім домі, радості, здоров’я, Зичимо Вам щиро в цей прекрасний день! З повагою від імені ветеранської організації АФ Горького Новомосковського району Надія ЛУБЕНЕЦЬ, голова ради ветеранів

ДП «Сантрейд»

по адресу: г. Днепропетровск, Кировский район, ул. Ленинградская, 46 планируется реконструкция вспомогательного корпуса под цех по производству масла «Олейна Запашна». При эксплуатации проектируемого оборудования воздействие на компоненты окружающей среды минимизировано и соответствует требованиям действующего природоохранного законодательства Украины. Для выполнения требований экологической безопасности на всех этапах строительства и эксплуатации объекта предприятие обязуется: выполнять все заложенные в проекте природоохранные и другие мероприятия, обеспечивающие безаварийную работу объекта, исключающую нанесение ущерба окружающей природной среде и населению; обеспечить соблюдение требований техники безопасности и противопожарных мер. Предложения и замечания по данному проекту направлять в исполком Кировского района по адресу: 49038, г. Днепропетровск, ул. Ленинградская, 42.

Реклама в «Зорі» — це саме ваша реклама! Тел.: (0562) 38-83-28, тел./факс (0562) 38-83-53 Сайт газети «Зоря» www.zorya.org.ua

24

даринчина вітальня

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 14 листопада 2014 ð.

Віконце у природу

Вимов скоро скоромовку

Сойчин гай

 У стозі пшениця, Під стогом криниця, Там щука-риба грала, Золотеє перо мала, Сама собі дивувала, Що хороше вигравала.

Âиïóñê 73 (542)

Люблю пізно восени блукати лісом. Густий туман обволікає похнюплені і мовчазні дерева, листя з яких давно облетіло. Тільки де-не-де вітер закручує на тонкій павутині поруділий листочок. В таку пору дерева плачуть. На кожну гілочку туман чіпляє крапельку води. Поступово краплина важчає і вже не в силі втриматися на гілці — кап! Повільний дощ шумить у лісі. Кап, кап! Шурхотить, ворушиться опале листя під ногами, розмотує стежка свій пуховий клубок. Здається, ніщо не тривожить лісової задуми. Але варто зупинитися, прислухатися, придивитися — і стане ясно, що ліс живе своїм життям. Щось зашаруділо в кущах: може, миша пробігла або заєць сполохано кинувся в гущавину. Перелітають з дерева на дерево синиці. На високій груші примостилася сойка. Посиділа хвилину, причепурилася, а потім заспівала. Зовсім як іволга. Сойка, мабуть, улітку підслухала, як співає «лісова флейта», і тепер старанно повторює мелодію, яку чула. Пташка не помічає мене і співає-заливається. Сойка, мабуть, пролітала і над осіннім полем, де орали трактори, бо посвист іволги раптом змінився гуркотінням двигуна: др-р-р! Др-р-р! Але досить репетицій! Пора і за роботу братися. Осінній день, як заячий хвіст, а справ он скільки. Зима — не рідна тітка. Як дошкулить морозами та завірюхами, не знатимеш, куди діватися. Перш за все треба запастися їжею. Жолуді — улюблені сойчині ласощі. Треба їх якомога більше назбирати. Сойка злітає на вкриту рудим листям землю



Повчальна історія

Хай я буду вашою, бабусю… На краю села живе старенька бабуся Марина.

— У неї немає нікого-нікогісінько, — часто говорить матуся маленькій Марійці. Марійка з матусею живуть через дорогу від бабусі Марини. Устане вранці Марійка, гляне на бабусине подвір’я: сидить старенька на стільчику, гріється на сонці й пильно-пильно дивиться на неї, Марійку. Марійка біжить до бабусі, вітається: — Доброго дня, бабусю.

— Доброго здоров’я. Марійко, — радісно відповідає бабуся. — Посидь біля мене, дитино. Марійка посидить трохи, послухає казку. Але довго сидіти не хочеться. Ваблять луки — он скільки метеликів там літає. Вабить річка — який пісочок чистий там на березі, яка вода тепла… Марійка збирається йти, а бабуся зітхає.

— Чого ви зітхаєте, бабусю?

— Бо ні до кого й слова промовити. Одна я, однісінька…

— Хай я буду вашою, бабусю, — тихо шепоче Марійка й

цілує її в старечу, зморщену щоку.

— Добре, дитинко, будеш моя, — усміхається бабуся Марина. До вечора Марійка бігає в лузі, грається, милується метеликами. А про бабусю не забуває. Побігає, тоді й прибіжить на бабусине подвір’я й защебече: — Я не забула, що я ваша, бабусю! Тільки в лузі бігати хочеться!

Головне правило — ніяких правил Зауваження в щоденнику, домашні завдання, контрольні роботи... У школі ALPHA, що діє в Канаді з 1972 року, нічого подібного не-

Поміркуй

Хитрі запитання 1) Пара коней пробігла 20 км. Скільки кілометрів пробіг кожен кінь?

(20 км) 2) Світланка і Василь прийшли вранці в клас, а там уже було 4 учениці. Скільки учениць стало у класі?

Говорять діти

Маленький дідусь — Дідусю, а ти був маленьким?

— Був, онучку.

— Ну і сміялися, напевно, хлопці над твоєю бородою і лисиною!

(4 + Світланка) 3) Скільки днів на тиждень сова полює на мишей?

Хто з’їв?

Мама: — Хто з’їв грушу? Дочка (злякано): — Не знаю!

— А ще хочеш?

— Хочу!

(Жодного, бо вона полює вночі)

Підготувала Дарина ВЕСЕЛЕНКО. Використані методична література і матеріали ЗМІ

Засновник — Дніпропетровська обласна рада Видавець — Комунальне підприємство

Дніпропетровської обласної ради

«Редакція газети «Зоря» Видається з 17 (4) квiтня 1917 року. Свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р., ДП № 1179 від 08.10.2004 р.

Голова наглядової ради Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Головний редактор Ксенія ЗАЙЦЕВА. Т. Кузьменко, відповідальний редактор, М. Нестерук, заступник, О. ДРИГА, редактор з роботи зі спецкорами.

Степан Мацюцький

Цікавинка від Даринки

Василь Сухомлинський

Допоможи курчаті якомога швидше відшукати свою маму. З’єднай по порядку усі цифри від 1 до 20.

під дубом, нишпорить у листі, вибирає найбільший жолудь, бере його в дзьоб і, озирнувшись на всі боки, летить у гущавину, щоб там його заховати. Роблю кілька кроків, розминаю закляклі ноги. Потім ховаюся за кущ глоду: сойка повинна знов повернутися сюди. Аж ось чути її різкий крик: чже-е-е! Прилетіла-таки. Знову схопила жолудь, але подалася зовсім в інший бік. Там теж влаштує собі комірчину. Так триватиме доти, поки сойці не набридне «працювати» і вона полетить шукати іншого заняття. Шкода мені працьовитої пташки. Всі її старання марні. Сойка робить сотні схованок у лісі, але швидко забуває про них і взимку рідко живиться своїми припасами. Та то не велика біда. Сойка знайде інший корм, якось переживе зиму. А коли зійде сніг, жолуді, що їх посадила сойка, пустять корінці, викинуть по чотири несміливих листочки, потягнуться вгору крихітними дубками. І люди будуть вдячні галасливій пташці. Сотні дубків виростуть далеко від батьківського дуба. Справжній гай зашумить під весняним небом. Гай, посаджений сойкою.

Власкори:

Приймальня:

Кривий Ріг (24) 90 38  16; Павлоград (232) 6  05  08.

(0562) 27  16  52; 27  80  27 (ф.)

Відділ (0562) 35  14  26; 38  83  53 (ф.); реклами: 38  83  28; 33  78  04. Вiддiл передплати: (0562) 38  83  73.

має. Учнів ніколи не покарають за балаканину на заняттях або втечу з уроку. Класи формуються не за віком, а по схожості захоплень. Крім математики та хімії, осягається кулінарія та безліч предметів, яких ви не зустрінете в планах інших шкіл. Вчителі переконані, що їх головне завдання — не докучати підопічним нудними нотаціями. Якщо виникає конфліктна ситуація, примиренням займається спеціальний комітет. До його складу входять дорослі і діти. Сторонам дається можливість висловитися і обгрунтувати свою точку зору. Після чого комісія пропонує варіанти відновлення миру, і посварені вибирають найбільш вподобаний.

Увага! КОНКУРС



 

Газета «Зоря» спільно з кінотеатром «Правда-кіно» оголошує дитячий фотоконкурс

«Від посмішки стане всім світліше!» 



 

Дорогі мами, тата, бабусі й дідусі! Вибирайте фотографії ваших дітей і онуків, де вони посміхаються, і відправляйте їх до нас у редакцію за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7, редакція газети «Зоря», к. 608, еmail: zorya@ezorya.dp.ua. Фото потрібно оригінально назвати і підписати, хто на ньому зображений, вказати вік дитини. Підбиття підсумків та визначення найкращих трьох знімків у кінці кожного місяця, переможців чекають квитки в кіно!

Вiд­повiдальнiсть за змiст реклами несе рекламодавець. «Право вибору», «Політична трибуна», «Погляд», «Точка зору» — інформація замовника опублікована на правах реклами. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. При передруку посилання на «Зорю» обов’яз­кове. Друк ПП «СТПРЕС», 50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12. Обсяг 1,86 д. ар. Офсетний друк. Зам. №1177.

НАША АДРЕСА: газета «Зоря», вул. Журналiс­­тiв, 7, Днi­про­­­петровськ, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua www.zorya.org.ua Тираж номера 32780. Цiна договiрна.

Дякуємо, що читаєте «Зорю». Будьмо разом!