2015 01 21 obl

Передплатіть «Зорю» на 2015 рік Довга дорога в дюнах, або Чим стане в нагоді українцям досвід латиської євроінтеграції

Художник Iван Марчук:

Навіть малюючи пейзажі, я все одно малюю себе Ñòоð. 14

Ñòоð. 12

¹4 (21634)

Перша газета Дніпропетровська і області

42

ТВ канали!

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó ï³ä íàçâîþ

21 січня 2015 ðîêó

Ñòоð. 4

з 26 січня по 1 лютого

ÎÁËÀÑÍÈÉ ÑÓÑϲËÜÍÎ-ÏÎ˲ÒÈ×ÍÈÉ ÙÎÒÈÆÍÅÂÈÊ

Де і як отримати біометричний паспорт

Як відомо, з 1 січня в Україні почалася видача біометричних паспортів. Ці документи відповідають основним європейським стандартам і є однією з ключових вимог того, щоб українці змогли без віз їздити до країн Євросоюзу. Оформлення перших біометричних паспортів почалося і в Дніпропетровську з перших днів січня 2015 року. Кореспондент «Зорі» поцікавилася, як впроваджується нововведення в нашій області.

Реклама в газеті «Зоря» Тел. (0562) 35-14-26

Ñòоð. 11

Сайт газети «Зоря» — zorya.org.ua

Читайте «Даринку» разом з дітьми

Ñòоð. 23

2

влада

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 21 січня 2015 р.

22 січня — День Соборності України! Дорогі жителі Дніпропетровщини! Вітаю вас з Днем Соборності України! Національна свідомість, злагода і взаєморозуміння є основою для об’єднання окремих регіонів, районів, міст і селищ навколо головної мети — розбудови вільної та заможної України. Ми всі різні, але єдині в любові до нашої держави. Тільки згуртувавшись, зможемо реалізувати наші сподівання на сильну країну, яку цінують громадяни та міжнародне співтовариство. Бажаю всім міцного здоров’я, благополуччя, добра і нових досягнень в ім’я процвітання Дніпропетровщини та всієї України!

Облдержадміністрація налагодить співпрацю з обласним відділенням Міжнародного товариства прав людини Як спільно вирішувати найскладніші питання стосовно дотримання прав людини в регіоні, обговорили під час зустрічі радник губернатора Борис Трейгерман та голова обласного відділення МТПЛ Ірина Пупенко.

З повагою Євген УДОД, голова Дніпропетровської обласної ради

Євген УДОД:

Благородство, небайдужість та людяність особливо потрібні в нинішній непростий час

Днями голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод відвідав недільну школу «Джерело» при СвятоУспенському соборі і привітав її вихованців з Новим роком та Різдвом Христовим. Малюкам вручили солодощі та подарунки і влаштували майстерклас від майстрів петриківського розпису Центру народних ремесел «Дивокрай». Учні школи підготували для гостей різдвяні пісні та колядки.

— З кожним роком учнів школи при Свято-Успенському соборі

та інших храмах Дніпропетровщини дедалі більшає. Це говорить про те, що на Дніпропетровщині живуть духовно багаті люди, які долучають своїх дітей до православної традиції. Саме духовність об’єднує і виховує в нас найкращі якості — благородство, небайдужість та людяність, які особливо

потрібні в нинішній непростий час. Я вдячний настоятелеві собору отцю Тимофію за всі добрі ініціативи, благородні справи і молитви, якими він щодня підтримує жителів Дніпропетровщини і всієї України, — зазначив у своєму вітанні Євген Удод. ДовIдково У недільній школі при СвятоУспенському соборі безплатно навчаються діти віком від 5 до 18 років. Нині «Джерело» має 67 слухачів.

Приклад енергоефективних будинків

— кращий аргумент на користь енергозбереження Все більше жителів Дніпропетровщини цікавляться програмами з енергозбереження, що ініціює Дніпропетровська обласна рада завдяки Інтернет-сайту http:// energy.oblrada.dp.ua/ та call-центру. Про це свідчить статистика користувачів інформаційних ресурсів. За два місяці роботи сайту на ньому побувало близько п’яти тисяч унікальних відвідувачів, ще триста осіб зателефонували для консультацій до call-центру. Серед найпопулярніших пропозицій — запустити конкурс міні-проектів з енергоефективності для мешканців приватних будинків.

— Ми використовуємо комплексний підхід до енергозбереження: інформуємо населення, пояснюємо, переконуємо, надаємо субсидії, залучаємо міжнародну фінансову і технічну допомогу та державні кошти. При цьому, кращий аргумент на користь енергозбереження — це приклад

тих будинків, які реалізували свій проект і отримали реальний ефект. Аби донести найповнішу інформацію про енергозбереження людям, використовуємо всі сучасні IT-методи, — зазначив Євген Удод. На сайті http://energy.oblrada. dp.ua представлені передові регіональні, національні і зарубіжні розробки та технології з енерго­ збереження, ініціативи Дніпропетровської обласної ради у цій сфері, тематичні рекомендації до законодавчої бази, інтерактивна карта, де позначені вже реалізовані проекти, віртуальні демонстраційні зони,

довідково-інформаційна система. А відвідувачі online можуть стати учасниками усіх конкурсів та програм, які реалізують у цьому напрямі облрада та її партнери. Крім того, на сайті є форум, де громадяни можуть ділитися своїми думками, досвідом та пропозиціями щодо енергозберігаючих заходів і завжди отримувати вичерпні відповіді від модератора сайту. Також діє call-центр: (056) 742-80-07, фахівці якого завжди нададуть професійну консультацію усім зацікавленим в енергозбереженні громадянам.

Дніпропетровське відділення Міжнародного товариства прав людини працює з 2013 року. Організація займається широким спектром проблем. Її представники допомагають інвалідам, дитячим будинкам, військовим АТО тощо. Одним з основних напрямів діяльності є юридична допомога та захист прав людей, що незаконно опинилися в місцях позбавлення волі. Зокрема, нині представники товариства займаються справою чоловіка, який, за їх словами, є патріотом, та за свої переконання ще з 2013 року незаконно знаходиться в слідчому ізоляторі. Голова Дніпропетровського обласного відділення Міжнародного товариства прав людини Ірина Пупенко звернулася до Бориса

Трейгермана з проханням сприяти організації у її діяльності.

— Це чудово, що представники міжнародних організацій приходять до нас за допомогою і хочуть працювати разом з владою як єдине ціле, вирішувати найскладніші питання шляхом переговорів. Це показує, що з боку організацій та жителів області є довіра до тих, хто сьогодні очолює регіон, — зазначив Борис Трейгерман. — Те, що роблять представники організації, дуже важливо. Ми чуємо факти, що свідчать про порушення прав людей, які стояли за свободу і незалежність України. В результаті сьогоднішньої зустрічі ми виробимо механізм того, як нам разом вирішувати найважчі питання якнайшвидше.

27 загиблих в АТО міліціонерів Дніпропетровщини посмертно відзначили державними нагородами Отримувати ордени «За мужність» III ступеня до Дніпропетровської облдержадміністрації приїхали матері, дружини, діти 18 загиблих міліціонерів. Ще минулого року Президент України підписав декілька указів про нагородження загиблих в антитерористичній операції працівників міліції Дніпропетровщини. Тоді таких було 27.

— Це люди, які жили в області, захищали правопорядок. Сьогодні Дніпропетровщина стала тією буферною зоною, яка захистила Україну і мобілізувала максимальну кількість військовослужбовців, — сказав представник керівництва Дніпропетровської облдержадміністрації Олексій Салкоч. Начальник ГУ МВС України в Дніпропетровській області Віталій Глуховеря зазначив, що загиблі працівники міліції віддали своє життя за те, щоб українці могли спокійно працювати на благо країни та народу. Олексій Салкоч та Віталій Глуховеря вручили нагороди

сім’ям загиблих міліціонерів. Галина Кузьменко отримувала нагороду загиблого сина разом з його 4-річною донечкою.

— Мій син мріяв, що буде мир, і своїй донечці сказав, що скоро повернеться. Тепер намагаємося дитині просто зберегти пам’ять про батька, тому що любов у них була надзвичайна. Вона знатиме, що батько в неї герой, — зазначила вона. На сьогодні в зоні проведення АТО загинули 29 співробітників батальйонів патрульної служби міліції особливого призначення ГУ МВС України в Дніпропетровській області («Дніпро-1» — 20 осіб, «Шахтарськ» — 6 осіб, «Артемівськ» — 3 особи). Ще 107 бійців зазнали поранень. Загалом за час проведення антитерористичної операції загинуло 207 військовослужбовців — мешканців Дніпропетровської області.

На Дніпропетровщині зареєстровано 59,6 тисячі переселенців з Донбасу і Криму Про це повідомили у департаменті соціального захисту населення облдержадміністрації. Зокрема, пенсіонери, сім’ї з дітьми та малозабезпечені сім’ї з числа переселенців вчасно отримують належні державні соціальні виплати за місцем фактичного проживання на території Дніпропетровської області.

Крім того, особи, які зареєструвалися у підрозділах соціального захисту населення, отримують грошову допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житловокомунальних послуг. У 2014 році таку допомогу отримали 15,9 тис. сімей на загальну суму 33,6 млн. гривень.

новини регіону У Дніпропетровську відбудеться акція «Стрічка Єдності». Вимушені переселенці із зони бойових дій у День Соборності України о 18.00 вийдуть на Європейську площу. Про це на прес-конференції повідомив представник Всеукраїнської громадської організації з прав вимушених переселенців Михайло Решетніков.

— У кожного учасника буде жовто-блакитна стрічка, ми зв’яжемо ці стрічки разом і передамо до Києва. Подібні акції в цей день пройдуть у Львові, Києві, Одесі, Донецькій та

Луганській областях (у населених пунктах, підконтрольних Україні), Дніпропетровську, Кривому Розі, Сумах, Харкові. Там теж зв’яжуть стрічки і передадуть до Києва. У столиці ці «стрічки Єдності» з усієї України з’єднають разом, — розповів Михайло. Організатори зазначають, що акція не тільки для переселенців. До участі запрошуються всі бажаючі. Основна мета заходу — показати, що переселенці з Донбасу такі ж українці, як і жителі інших областей нашої країни.

Дітям-переселенцям надаватимуть міжнародну допомогу Міжнародна організація «Врятуємо дітей», яка діє у понад 120 країнах світу, надасть допомогу дітям-переселенцям, які знаходяться у Дніпропетровській області. Планується підписання меморандуму про співпрацю. У програмі фонду для дошкільнят та дітей початкової школи передбачено надання психологічної допомоги, для чого психологи двадцяти навчальних установ пройдуть тренінги. Результатом підписання угоди стане створення «дитячих куточків» у школах для надання психосоціальної та освітньої підтримки малюків. Шкільні психологи та аналогічна служба дитячих садків пройдуть курс тренінгів для надання першої допомоги дітям, які приїхали із зони боїв.

Божої благодаті вистачить на всіх 19 січня величезна кількість дніпропетровців прийшла до Храму Іоанна Хрестителя не тільки для того, щоб освятити принесену з собою воду, а й пройти обряд хрещення під покровом хреста великого святого.

3

Аукціон побачень допоможе зібрати кошти для української армії Запрошуємо всіх взяти участь у благодійному аукціоні побачень! Креативний простір «Риба Андрій» спільно з громадянською ініціативою «Сила Дніпра» (siladnepra. com.ua) оголошує благодійну акцію — АУКЦІОН ПОБАЧЕНЬ! Якщо хочеш поспілкуватися з творчими, думаючими та небайдужими людьми нашого міста, КУПИ ПОБАЧЕННЯ! У цьому альбомі під відповідним фото залишай ко-

Інформує ДАІ

У Дніпропетровську розгорнуть «Стрічку Єдності»

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 21 січня 2015 р.

ментар з ціною, яку ти готовий заплатити. Стартова ціна кожного «лота» — 50 грн. У кожному наступному коментарі ставка повинна збільшуватися мінімум на 25 грн. Зупиняємо торги і підбиваємо підсумки на День закоханих — 14.02 о 14.02. Всі виручені таким чином кошти підуть на закупівлю обмундирування, спорядження і ліків для української армії об’єднанням незалежних волонтерів «Сила Дніпра». https://m.vk.com/ album-42691203_209653924

Як повідомляють з відділу з’вязків з громадськістю Управління ДАІ ГУ МВС у Дніпропетровській області, за тиждень, з 14 по 20 січня, на автошляхах регіону трапилось 22 ДТП, в яких чотири людини загинули та ще 26 громадян отримали травми різного ступеня тяжкості.

Інспекторами ДАІ зафіксовано:  порушень ПДР — 938,  керування ТЗ у нетверезому стані — 80,  перевищення встановленої швидкості руху — 4,  проїзд на заборонений сигнал світлофора — 16,  порушення правил обгону — 8,  порушення проїзду перехресть — 15,  порушення правил проїзду пішохідних переходів — 102,  порушення ПДР пішоходами —156.

СБУ затримала бойовика,

на руках якого кров мирних громадян

і звернувши свої молитви до Бога.

— Прийдіть додому, помийте дітей, напоїть тварин, окропіте будинок, город. Благополуччя вам і пам’ятайте, що хрещенською водою потрібно ділитися з ближнім. Божої благодаті вистачить на всіх, — напучував владика мирян, які зібралися біля купелі. А тих, хто наважується пройти обряд хрещення водою, з кожним роком стає все більше...

— Це чудово! — коротко прокоментувала свої емоції «дебютантка» Ольга.

А от Андрій занурився вже вдев’яте.

— Я завжди з нетерпінням чекаю цього дня. Після обряду відчуваю незвичайний духовний підйом, та й фізичний стан поліпшується, — сказав він. До речі, Божа благодать молитвами церкви сходить в цей день на всі водні джерела, навіть водопровідну воду. «Головне — вірити, жити по совісті, в любові до ближнього», — переконані представники церкви.

Ростіть здорові та щасливі!

222 малюка народилося на Дніпропетровщині з 9 по 16 січня 138 хлопчиків 84 дівчинки IнформацIя надана пологовими будинками: КЗ «Новомосковська ЦМЛ» ДОР»; КЗ «Марганецька ЦМЛ» ДОР»; КЗ «Новомосковська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «Дніпропетровська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «Криворізька міська лікарня №7» ДОР»; ПЦ Дніпропетровська, КЗ «Покровська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «Нікопольський пологовий будинок» ДОР»; КЗ «Дніпропетровська МКЛ №2» ДОР»; «Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром» ДОР»; КЗ «Дніпродзержинська міська лікарня №9» ДОР»; КЗ «Павлоградський пологовий будинок» ДОР»; ОКЛМ.

Найбільше маля — дівчинка з вагою 4 кілограми 500 грамів і зростом 57 сантиметрів — з’явилося на світ у Новомосковській ЦМЛ. А найменше маля — теж дівчинка з вагою 1 кілограм 220 грамів і зростом 42 сантиметри — народилося в Павлоградському пологовому будинку.

Бажаємо всім новонародженим і їхнім матусям міцного здоров’я та щастя на довгі роки!

Ой на річці, на Орелі, та й воду святили У понеділок приорільці святкували Хрещення Господнє. Слухали богослужіння в Свято-Покровському кафедральному соборі в Царичанці та в усіх сільських храмах, а далі Хресним ходом до Орелі, купалися в хрещенській воді. У Свято-Миколаївському храмі в Бабайківці бажаючих прилучитися до Бога з нагоди Хрещення Господнього було вельми багато. Запрошуючи прихожан прилучитися до святої купелі, отець Димитрій, знявши святкову ризу, зайшов у

крижану воду. Бажаючих наслідувати приклад отця Димитрія знайшлося немало — і літніх людей, і молодих. «Скупатися в Орелі на Святі Водохрещі сам Бог велів, щоб очиститися і тілом, і душею», — казали в один голос сміливці. Так, Оріль — не Йордан, та душі й серця очистить від ран... Купалися, прилучаючись до таїнства Водосвяття, й мешканці Царичанки, Китайгорода, Могилева та інших сільських приорільських глибинок.

Встановлено, що за вказівкою ватажків терористична група, до складу якої входив «Цербер», у грудні діяла в районі населених пунктів Мар’їнка — Курахово. Бойовики здійснювали у цій місцевості розвідку розташування на блок-постах підрозділів ЗС України. «Розвідники» активно мародерствували, тероризували та залякували місцевих жителів, погрожуючи фізичною розправою. Від слів вони перейшли до справи, вбили двох мирних громадян — чоловіка та жінку і заволоділи їхнім автотранспортом. Втікаючи з місця злочину, терористи поранили співробітника ДПС України. У результаті контррозвідувальних заходів співробітники СБУ оперативно встановили одне з місць переховування терористів. У ході спецоперації було затримано «Цербера» та ще одного бойовика-диверсанта на прізвисько «Коба». Обидва

Цей день в історії

— Те, що багато людей приходять у цей день і занурюються в холодні води нашого Йордану — Дніпра, свідчить, що глас Іоанна Хрестителя чути і в 21 столітті, — сказав настоятель храму протоієрей Дмитро Аксютін. Тим же, хто поки остерігається занурюватися у крижаний український Йордан, митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней запропонував умитися водою, яку сам же владика й освятив, зануривши в купіль хрест

У місті Курахово на Донеччині СБУ затримала бойовика диверсійної групи т. зв «ДНР». Серед численних злочинів терориста на прізвисько «Цербер» — вбивство двох мирних громадян.

раніше разом проходили спеціальну підготовку на базі одного з незаконних збройних формувань терористичної організації «Оплот». Під час затримання у терористів вилучено пістолет, дві гранати та карта Донецької області з позначками результатів їх розвідувальної діяльності. Вилучення у бойо­ виків цієї карти дозволило уникнути жертв серед мирного населення та українських військовослужбовців. Слідчими СБУ розпочато кримінальне провадження, обидва бойовики утримуються під вартою. Оперативнослідчі дії тривають. Прес-центр СБ України

21 січня  21 січня 1944 року в П’ятихатках Дніпропетровської

області народився Родіон Нахапетов, актор, режисер, сценарист, продюсер. Знімався у фільмах «Живе такий хлопець», «Ніжність», «Закохані», «Це солодке слово — воля!», «Торпедоносці» та ін. В 1973 році вийшла його режисерська робота — «З тобою й без тебе». В 1989—2003 рр. жив і працював у США.

 21 січня 1992 року Спасо-Преображенський кафед­

ральный собор Дніпропетровська був офіційно переданий Українській православній церкві. Після 1917 року Преображенський собор потрапив до чорного списку генерального плану розвитку міста і мав бути підірваний. Дмитро Іванович Яворницький врятував храм. Підготувала Марія Горбачова

Борис Дубінін, Ольга ДЮЖИНСЬКИХ, Валентина КОРДЮКОВА, Олексій Логінов, Анелія Сергієнко, Людмила ТИТАРЕВА

Редактора царичанської районної газети «Приорільська правда», члена Національної спілки журналістів України, шанованого читачами автора «Зорі»

Людмилу Василівну ТИТАРЕВУ щиро вітаємо з ювілейним днем народження! Доля щедро наділила Людмилу талантами. Вона відомий на Дніпропетровщині журналіст, поетеса. Понад три десятиліття тому скромна дівчинка з приорільського села, успішно склавши вступні іспити, стала студенткою філологічного факультету ДНУ. Здобула фах учителя і викладала українську мову й літературу в сільській школі. Хоч працювала там успішно, але відчувала потяг до праці творчої — манила журналістика. Ще школяркою дописувала в районну газету, брала участь у творчих конкурсах. І писала вірші — ліричні, сповнені щирих почуттів. У рядках її поезій чути пісню соловейка, тихо перешіптуються хвилі Орелі, на березі якої освідчуються закохані… Талант її не залишається непоміченим. Доля приводить її в редакцію

Нам пишуть

читач — газета

www.zorya.org.ua 21 січня 2015 р.

вітаємо!

з ювілеєм!

4

ЗОРЯ

нашої «Зорі». Як кореспонденту відділу листів, Людмилі доводилося їздити по області, зустрічатися з людьми, працювати з листами читачів. Кожен рядок її статей сповнений любові й пошани до трудівників, про яких кажуть: сіль землі. Взагалі тематика публікацій журналістки якнайширша, їй підкорені всі жанри. Читачі «Зорі» давно вже полюбили її як ведучу «Аптеки бабусі Ганнусі», автора рубрики «Традиції предків», а ще як автора нарисів про жіночу долю, сім’ю, дитинство. Майже в кожному номері «Зорі» читаємо цікаві й актуальні свіжі новини від Титаревої в «Панорамі області». Нині Людмила Василівна працює редактором царичанської районної газети «Приорільська правда». Але зв’язків з рідною «Зорею» не полишає. Людмила Титарева — учасниця

багатьох творчих конкурсів, її роботи відзначені дипломами та іншими нагородами. Як сповідь душі вийшла у світ збірка її поезій. Дорога наша імениннице, вітаємо тебе з ювілейним днем народження! Прийми від нас сердечні побажання оптимізму, успіхів, здоров’я, нових творчих злетів. Нехай щодня поряд будуть справжні друзі, колегиоднодумці, а добробут і щира любов зігрівають твій дім. Люблячі тебе зорянці

Наші листоноші заслуговують поваги і похвали Колектив 66-го відділення поштового зв’язку Дніпропетровська невеликий, дружний, працьовитий, кожен серйозно ставиться до своїх обов’язків, а робота в них нелегка і відповідальна. Надворі негода — спека чи дощить, завірюха, позамітало дороги, що не проїхати, не пройти, а трудівницям треба бути на посту, як солдату. До відвідувачів завжди ввічливі. Хто ж ці чарівні трудівниці і симпатичний чоловік?

Оксана Миколаївна Нашильник — начальник відділення зв’язку №66, Людмила Сергіївна Куроженко — заступник начальника, листоноші О. Поліщик, О. В. Столярчук. Вони всі заслуговують поваги і похвали. Ми, пенсіонери, які проживають по вул. Магнітогорській, щиро бажаємо листоношам 66-го відділення поштового зв’язку у новому році міцного здоров’я, мирного неба, достатку в кожнім домі та сімейного затишку.

Добрих друзів «Зорі» — працівників Дніпропетровського обласного відділення УДППЗ «Укрпошта» МАНЖЕЛІЙ Валентину Іванівну — начальника ЦПЗ №4; начальників поштових відділень: БАТЕЧКО Олену Олександрівну (Васильківка, п/в 600), АЛЕКСАХУ Наталію Анатоліївну (Кривий Ріг, п/в 106), ГИРКАЛО Тетяну Миколаївну (Дніпропетровськ, п/в 15), ГУЩУ Ірину Євгенівну (Васильківка, п/в 602), ДРОНОВУ Анастасію Яківну (с. Вербівське Васильківського району, п/в 632), ПЕТРОВУ Ірину Борисівну (с. Жданове Солонянського району, п/в 405), ПОГОРІЛУ Олену Вадимівну (Дніпропетровськ, п/в 47), ОЛІВАК Людмилу Григорівну (Дніпропетровськ, п/в 116), СВИНАРЕНКО Людмилу Миколаївну (с. Китайгород Царичанського району, п/в 30), ВОЛОШИНУ Наталію Миколаївну (с. Хутірське Петриківського району, п/в 51822), ЛЯХОВУ Ірину Володимирівну, заступника начальника п/в №15, м. Дніпропетровська, ГОРОБЧЕНКО Людмилу Степанівну, начальника ПВПЗ №33, Криворізького району, ЩИРО ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Зичимо успіхів у роботі, оптимізму й енергії, злагоди в родинах, доброго здоров’я, особистого щастя й добробуту. З повагою зорянці

Бажаємо здоров’я, добра і довголіття, Хай вистачить вам щастя на ціле століття. Хай сміхом і радістю повниться хата, Родина була щоб здорова й багата. Хай світлою буде життєва дорога, Любов від людей і ласка від Бога!

Галину Володимирівну Слободянюк, листоношу поштового відділення №64 м. Дніпропетровська, щиро вітаємо з днем народження! Прийміть з нагоди ювілею Наш найсердечніший привіт. Хай Вам із Вашою сім’єю Лиш радості дарує світ. Нехай душа ніколи не старіє, На білій скатертині будуть хліб і сіль. Своїм теплом хай сонечко зігріє І щиро привітання линуть звідусіль.

З повагою, пенсіонери з Магнітогорської

«Зорю» читаю с первой до последней страницы Уважаемые зорянцы! Я «Зорю» выписываю с 2000 года, читаю от корки до корки. Люблю ее потому, что мой муж Иван Гаврилович Филоненко бывший журналист. Работал еще с вашими знаменитостями С. М. Горбовицким, Орликом... Всего три месяца, как я не работаю. Отработала 35 лет после пенсии на общественной работе: 10 лет

Відновлено пільги для передплатників «Зорі» Шановні читачі! Газета «Зоря» — одне з найстаріших і шанованих періодичних видань області. Вона має багаторічну цікаву історію, яка починається з квітня 1917 року. І завжди «Зоря» впевнено крокує в ногу з часом. Усе це завдяки вам — нашим читачам! На жаль, навесні 2014 року через обставини, що склалися на той період, і скрутне матеріальне становище редакція «Зорі» була змушена тимчасово на друге півріччя 2014 року скасувати пільгові передплатні індекси та підвищити вартість передплати. Ми вдячні вам за розуміння і за те, що ви залишилися з нами. Зі стабілізацією становища та зважаючи на ваші численні звернення, керівництво газети прийняло рішення про відновлення пільгових передплатних індексів та зниження передплатної вартості на 2015 рік. Тож «Зоря» сьогодні має найнижчу вартість передплати. Ми сподіваємося, що й надалі ви залишитеся з улюбленою «Зорею». А колектив редакції докладе максимум зусиль для того, щоб з кожним номером наша газета ставала ще цікавішою і змістовнішою.

Передплачуйте і читайте «Зорю» — вашу порадницю і помічницю!

З повагою, колектив редакції газети «Зоря»

— секретарем общественного совета пенсионеров и 25 лет председателем квартального комитета при горсовете. Довольна, люблю работу с людьми, но хватит трудиться, надо и отдыхать. Ведь 25 января мне исполнится уже 90 лет. Газета ваша очень интересная. Хорошо пишете о селе, о молодежи, для детей замечательная страничка «Даринка» — теперь и моя любимая.

З повагою колеги та зорянці

Людмилу Миколаївну Лисенко,

Передаю почитать вашу газету соседям и друзьям. Всем нравится. Многие из них тоже выписали «Зорю». Хочется вам сказать большое спасибо за ваш труд. Пишите и побольше, вас ждут, т. е. ваших материалов. Мира всем! Будет и на нашей улице праздник!

листоношу поштового відділення 53254 с. Шолохове Нікопольського району, від усього серця вітаємо з днем народження!

Хай ладиться скрізь: на роботі, в родині, Щоб радісний настрій у серці не згас, Все світле і гарне, що треба людині, Нехай неодмінно приходить до Вас!

С уважением, Мария Ивановна Филоненко Синельниково

З повагою колектив поштового відділення та зорянці

Передплатити газету «Зоря» ви можете:

!

 у кожному поштовому відділенні (сторінки 7 та 8 в Каталозі періодичних

:

ефонами

а тел Довідки з

83-73, 8 3 ) 2 (056 0-54-15 3 6 7 6 0

видань Дніпропетровської області на 2015 рік)

 у відділі передплати редакції газети «Зоря» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7, кімната 614  на сайті www.zorya.org.ua

Пільгові індекси для ветеранів та пенсіонерів ВАРТІСТЬ ПЕРЕДПЛАТИ НАЙНИЖЧА — 4,90 грн.

Iндекс «Зоря»-область»

89656 Для пенсіонерів пільгова

Iндекс «Зоря»-город»

Періодичність

89658 Для пенсіонерів пільгова

1 міс.

3 міс.

6 міс.

12 міс.

середа

4,90 грн.

14,10 грн.

26,55 грн.

51,90 грн.

середа

6,10 грн.

17,70 грн.

33,75 грн.

66,30 грн.

середа, п’ятниця

7,60 грн.

22,20 грн.

42,75 грн.

84,30 грн.

61141 Для індивідуальних передплатників 89661 Для індивідуальних передплатників середа, п’ятниця

13,60 грн.

40,20 грн.

78,75 грн. 156,30 грн.

08785 Для підприємств та організацій

15,90 грн.

47,10 грн.

92,55 грн. 183,90 грн.

35380 Для індивідуальних передплатників 91324 Для індивідуальних передплатників 89657 Для пенсіонерів пільгова

!

89659 Для пенсіонерів пільгова 89660 Для підприємств та організацій

Кожен передплатник один раз на півроку може безплатно* подати оголошення про купівлю або продаж, привітати близьку людину чи висловити співчуття.

*

вартість оголошення 0,01 грн.

середа, п’ятниця

Ціни подано з урахуванням послуг Укрпошти

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Якщо у вас з’являються проблеми з доставкою газет «Зоря-область» чи «Зоря-город» по передплаті, телефонуйте до редакції за номером (0562) 38-83-73 або пишіть на е-mail: ktv@ezorya.dp.ua

Передплата на «Зорю» не закінчується ніколи!

Виховуємо нове покоління

Актуально Євген Удод:

Енергозбереження — не економія, а розумне споживання

У Дніпропетровську з’явиться ще 20 енергоефективних шкіл — навчальні заклади стали учасниками спільного конкурсу Дніпропетровської обласної ради, міськради та компанії ДТЕК «Енергозбереження задля майбутнього». З 19 січня у школах, які долучилися до проекту, почнеться навчання з основ енергозбереження.

— Тема енергоресурсів в Україні є надзвичайно складною і викликає соціальну напругу. При цьому треба не опускати руки, а робити все для того, щоб наші діти виросли свідомими у питанні енергоефективності й стали для нас прикладом у бережному ставленні до тепла, світла, води. «Енергозбереження задля майбутнього» — це не тільки освітня місія, а й практична допомога в утепленні шкіл, щоб учні та вчителі могли працювати у комфортних умовах, — зазначив голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод. За словами керівника департаменту з соціального розвитку ДТЕК Вікторії Гриб, проект вже став історією успіху, завдяки якій вдалося змінити ставлення до споживання енергії понад 25 тисяч людей у 20 містах України. Практична складова проекту допомогла учасникам побачити реальний ефект від енергозбереження.

— Ми виховуємо нове покоління відповідальних громадян, які вже змалечку розуміють, що все залежить від їхньої поведінки і позиції, — підкреслила вона.

Понад два місяці для учнів 6—8 класів проводитимуть факультативи з основ теплопостачання та теплозбереження, навчальну програму до яких розробили викладачі всеукраїнської благодійної організації «Інститут місцевого розвитку». На уроках дітям розкажуть, як уберегти приміщення від нераціонального використання тепла і світла. Крім того, кожна школа отримає набір для енергоаудиту (вольтметр, пірометр, термометр, вимірювальні стрічки тощо), за допомогою якого школярі визначатимуть «слабкі» та енергозатратні місця у школі чи квартирі. Протягом весни діти побувають з екскурсією на Придніпровській ТЕС, позмагаються у конкурсах малюнків, плакатів, творів, інформаційних кампаній та агітбригад на тему енергозбереження. Також школи розроблять та презентують свої проекти, мета яких зробити свій навчальний заклад енерго­ ефективним. Переможці отримають гранти на реалізацію своїх ініціатив, які втілять у життя до нового навчального року.

Профтехучилища області продовжать співпрацю з соцпартнерами, а науковці поїдуть на стажування у Францію Такі плани має освіта Дніпропетровщини на наступні 12 місяців. Крім того, у списку пріоритетних ініціатив створення нових місць у дошкільних навчальних закладах і легалізація роботи понад 20% батьківських фондів у школах і дитсадках. Здобутий досвід прозорого батьківського контролю над фінансами передадуть до профільного міністерства. Про це під час прес-конференції повідомив директор департаменту освіти і науки облдержадміністрації Олександр Демчик.

— У 2014 році було відкрито п’ять дитсадків і навчально-виховних комплексів. Це дозволило створити понад 800 нових місць для дітей. В цьому році ми плануємо створити мінімум таку саму кількість місць. Крім того, продовжимо роботу над спільним із посольством Франції проектом. Ця ініціатива передбачає виплати стипендій моло-

дим науковцям та влаштування для них стажувань за кордоном, — зазначив Олександр Демчик. Він також повідомив, що протягом нинішнього року у професійно-технічних училищах області продовжать спів­ працю з місцевою владою та бізнес-партнерами. Спільними зусиллями будуть сформовані нові піклувальні ради. Минулого року такою ініціативою було охоплено чверть від усіх училищ регіону. За словами Олександра Демчика, у 2015 році практику буде поширено вже у 50% навчальних закладів. Також за інформацією Олександра Демчика, одним з найбільших здобутків 2014 року стало здобуття студентами та науковцями області, загалом, понад 360 стипендій та грантів. Посадовець відзначив також досягнення Дніпропетровського відділення Малої академії наук.

18 січня 2015 року на 61 році життя перестало битись серце Миколи Івановича Кривохатька — Саксаганського сільського голови П’ятихатського району, мудрого і досвідченого керівника, людини, яка зробила великий внесок у розвиток місцевого самоврядування Дніпропетровщини. Його смерть — це велика втрата. Микола Іванович пройшов славний трудовий шлях. Маючи невичерпну енергію, добрий гумор, глибокі знання і практичний досвід у питаннях місцевого розвитку, він залишив по собі добру пам’ять і багато благородних справ. Нехай світла пам’ять назавжди залишиться в серцях близьких та знайомих! Євген Удод, голова Дніпропетровської обласної ради, депутатський корпус Дніпропетровської обласної ради, ветерани місцевого самоврядування Дніпропетровщини

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 21 січня 2015 р.

До літа гімназисти будуть вчитися зберігати тепло та електроенергію, проведуть енергоаудит шкільних приміщень і розроблять проекти з економії енергоресурсів. Спільний проект Дніпропетровської обласної ради та компанії ДТЕК «Енергоефективні школи» стартував ще в грудні. У ньому беруть участь двадцять шкіл Дніпропетровська.

5

Для кожної з них початок енергоефективного етапу — свято. Адже їх вибрали з 160 навчальних закладів. Школи-переможці — це ті, у яких були системи обліку енергії, ті, що змогли надати інформацію про енергоспоживання навчального закладу за останні чотири роки і довели, що до енергозберігаючих заходів готові.

Енергоефективна школа У гімназії №3 гучно стартував проект, який навчить дітей економити

Як зацікавити дітей у необхідності проведення якихось незрозумілих «енергоефективних заходів»? Залучити їх у гру, відвести кожному важливу роль у ній, зробити процес веселим і захоплюючим. Такий спосіб вибрали викладачі гімназії №3 Дніпропетровської міської ради.

15 січня — день Х, точка відліку початку проекту. Сьогодні в школі будуть гості. Сьогодні грає музика, всі святково одягнені і готові проявити себе. Ще в холі в очі кидаються дитячі малюнки. «Зберігаючи електроенергію — збережемо майбутнє» написано на одній з робіт, а поруч зображено дерево з лампочками замість листя. Подібних картин тут сотні.

— Кожен клас по-своєму готувався, — говорить директор гімназії Вікторія Силіна.

— Старшокласники підготували проекти з енергозбереження, писали наукові роботи по цій темі, учні молодшого віку — малювали. В актовому залі яблуку ніде впасти. Вся школа поділилася на команди. Тепер тут навчаються не 7-В, 8-А, 10-Б ... Замість них — «Світлячки», «Промінь світла», «Енерджайзери», «Зберігайчики», «Гарячі серця». Вчителі стали «Поучайками». Приєдналися до проекту і батьки як «Надійне плече».

— У процесі підготовки до участі в проекті у дітей виникали різні питання. Починаючи від того, що таке світлодіодна лампочка, закінчуючи принципами роботи системи опалення. Думаю, після такого наші діти не пройдуть повз відкритого вікна взимку або палаючої лампочки в денний час. Ми, батьки, дуже цьому раді і вдячні організаторам, — сказав Юрій Сокол, голова батьківського комітету гімназії. У кожної команди — свої кольори, своя кричалка і своя

мета, яку вони формулюють у формі частівок і віршів. наприклад: «Розумній економії — так, Безрозсудним витратам — ні. Зупинимо самознищення, Ми — за енергозбереження!». Представлення команд учасників перемежовується з танцями та піснями в українському стилі. Почесні місця на сцені в учнів 7-В класу — пілотного класу проекту, класу-куратора. Семикласники — члени команди «Енергія» — будуть найбільш залученими в проект. Їх завдання — ділитися знаннями з іншими класами. Адже найбільш ефективно навчання проходить тоді, коли вчиш когось іншого. Учні проведуть енергоаудит усіх приміщень загального користування в школі та виберуть ту кімнату, яка найбільше потребує утеплення. Спеціальну валізку з інструментами для енергоаудиту та інструкцією з їх застосування передали школярам представники компанії ДТЕК. Після учні пілотного класу розроблять проекти з енергоефективності — як групові, так і поодинокі. Діти будуть

розробляти їх від початку до кінця — навіть конструкторську документацію. А батьки, вчителі та старшокласники їм допоможуть. Кращі шкільні проекти візьмуть участь у міському конкурсі. Влітку оголосять переможців на міському рівні. Ці проекти й отримають фінансування. Загальний бюджет проекту — 2 мільйони гривень. Ці гроші виділяють Дніпропетровська обласна рада і компанія ДТЕК. Частину бюджету витратять на навчальну програму, решту — на фінансування проектів школярів. Наталія Ковтун, керівник проекту від гімназії №3, вручила пілотному класу енерго­ зберігаючу кулю. Яскрава пластикова споруда вже потроху наповнюється — записками про заходи, які провели під час підготовчого етапу.

— Наповнюйте її добрими енергозберігаючими діями і вчинками. Нехай вона буде символом участі нашої гімназії в проекті і кулею-хранителем ваших корисних справ, — сказала вона. Альона Дрига Фото Бориса Дубініна

www.zorya.org.ua 21 січня 2015 р.

захистимо кожного

Виходити на пенсію у 55 жінки можуть до 2022 року Чула, що Верховна Рада дозволила жінкам виходити на пенсію в 55 років. Чи так це? Катерина СІНГУР. Петропавлівський район

Шановна Катерино Павлівно, народні депутати України прийняли законопроект, яким продовжили право жінок до 2022 року виходити на пенсію у віці 55 років. За законопроект №1086 проголосували 256 народних депутатів. Законом продовжується

право звернення за призначенням пенсії жінок, яким виповнилося 55 років, щодо дострокового виходу на пенсію за віком, за наявності страхового стажу не менше 30 років і за умови звільнення з роботи. У даному випадку розмір пенсії зменшується на 0,5% за

кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію. Також Законом продовжено до 2022 року термін обмеження права подання довідки про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року.

Скорочення штатів не дає право на дострокову пенсію Залишилося півтора року до пенсійного віку. На підприємстві повідомили про скорочення штатів. Чи зможу я оформити пенсію достроково? Богдан ГУСАК. Дніпропетровськ

Шановний Богдане Миро­ славовичу, Законом України №76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» припиняється достроковий вихід на пенсію у зв’язку зі скороченням штатів та за станом здоров’я.

З 1 січня 2015 року скасовано можливість виходу на пенсію достроково за півтора року до досягнення пенсійного віку, якщо людина звільняється у зв’язку зі скороченням штатів або за станом здоров’я. Також виключено норму щодо дострокового виходу на пенсію за

два роки до досягнення пенсійного віку особам, які вивільняються у зв’язку із закриттям ЧАЕС. Але ця зміна здебільшого є технічною, оскільки норма практично не використовувалась. Пенсії, призначені достроково до 1 січня 2015 року, будуть виплачуватися й надалі.

Розмір наукової пенсії У березні після досягнення пенсійного віку планую вийти на пенсію за нормами Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». В якому розмірі мені буде призначена така пенсія?

Володимир КЛЕБАНОВ. Дніпропетровськ

Шановний Володимире Васильовичу, відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну ді-

яльність» (у редакції, чинній з 01.01.2015 р.) пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються

в розмірі 60 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника.

Обчислення пенсії за роботу в Казахстані Чи можливо при зверненні за призначенням пенсії за віком обчислити заробітну плату за період роботи в Республіці Казахстан з 1994-го по 1998 рік? Олександра БОРОДАЄВА. Тернівка

Шановна Олександра Іванівно, відповідно до ст. 4 Угоди між Міністерством соціального захисту населення України та Міністерством соціального захисту населення Республіки Казахстан про співпрацю в галузі пенсійного забезпечення від 21.09.1995 року, пенсійне забезпечення громадян України і громадян Республіки Казахстан та членів їх сімей здійснюється відповідно до законодавства тієї

держави, на території якої вони проживають. Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 передбачено, що у разі, якщо в державах — учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу

на момент призначення пенсії. За інформацією Національного банку України в Республіці Казахстан, національну валюту — казахський тенге — було введено в обіг з 15.11.1993 р. При призначенні пенсії за віком заробітну плату за період роботи в Республіці Казахстан з 1994 по 1998 рік буде обчислено з урахуванням офіційного курсу гривні до казахського тенге станом на дату визначення права.

Пенсіонер змінює місце проживання Я пенсіонер. Хочу переїхати до дочки в Кіровоград. Як я зможу отримати пенсію в Кіровограді?

Антон ШОРОХ. Дніпропетровський район

Шановний Антоне Харитоновичу, при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання в іншу місцевість заява на запит пенсійної справи подається пенсіонером до управління Пенсійного фонду України за новим місцем проживання. Особа, яка звертається за пенсією, повинна пред’явити паспорт або інший документ,

що посвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік. Таким чином, до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді до заяви про запит пенсійної справи Вам необхідно надати документи, що підтверджують місце проживання в м. Кіровограді. На підставі такої заяви складається запит пенсійної справи,

що надсилається до управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі. Після надходження пенсійної справи виплату пенсії буде забезпечено за новим місцем проживання у спосіб, визначений пенсіонером у своїй заяві: через підприємство поштового зв’язку або через установу уповноваженого банку.

Пенсія сім’ям загиблих в АТО Племінник загинув в АТО. У нього залишилися дружина і двоє малих дітей. На яку пенсію по втраті годувальника вони можуть розраховувати?

Запитуйте — відповідаємо

Роз’яснюють фахівці ПФУ

6

ЗОРЯ

Виплати при звільненні з роботи Мені 53 роки, але я вже отримую пільгову (по «підземному» стажу) пенсію. Працюю на одному з комунальних підприємств міста, але збираюся звільнятися. Чи маю я право на якісь виплати? Якщо так, то в якому розмірі і за яким законодавством? Юрій ДЕЙНЕКО. Павлоград

Шановний Юрію Сергійовичу, Ви не вказали причину, чому вирішили піти з роботи. Якщо вирішили звільнитися за власним бажанням, то вихідна допомога не передбачається. При цьому згідно зі ст. 83 Кодексу законів про працю і статті 24 Закону України №504/96-ВР «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року у разі звільнення працівникові виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Умови виплати вихідної допомоги при звільненні закріплені в статті 44 Кодексу законів про працю. Вихідна допомога у розмірі, не меншому від середнього місячного заробітку виплачується у випадках: - відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також у разі відмови від продовження роботи у зв’язку з істотною зміною умов праці (п.

6 ст. 36 КЗпП); - звільнення працівника у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства чи перепрофілювання підприємства, установи,

організації, скорочення чисельності працівників або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП); - виявленої невідповідності працівника обійманій посаді чи виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи, а також у разі скасування доступу до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці (п.

2. ст. 40 КЗпП); - поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП). Якщо працівник був призваний або вступив на військову службу, або направлений на альтернативну (невійськову) службу, вихідна допомога виплачується у розмірі двох мінімальних заробітних плат (п.

3 ст. 36 КЗпП). І, нарешті, якщо причиною звільнення стало порушення власником підприємства чи керівництвом законодавства про працю, колективного або трудового договору, вихідна допомога виплачується в розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому від тримісячного середнього заробітку (ст. ст. 38, 39 КЗпП).

Про переведення пенсійної справи Переїхав з Донецька до Дніпропетровської області. Куди треба звернутись, аби з’ясувати стан переведення пенсійної справи та дату проведення виплати пенсії? Іван БЕРЗЮК. Петропавлівський район

Шановний Іване Івановичу, із зазначених питань необхідно звернутися до управління Пенсійного фонду, до якого надано заяву на переведення пенсійної справи. Адреси та номери телефонів районних управлінь Фонду розміщені на офіційному веб-сайті pfu.gov. ua Пенсійного фонду України в розділі «Контакти». Також можна зателефонувати на гарячі лінії головних управлінь Пенсійного фонду України в областях та місті Києві (відповідна інформація

також розміщена на офіційному веб-сайті Пенсійного фонду України). Телефони Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: (0562) 37-75-10, 31-75-26. Переведення пенсійної справи здійснюється впродовж 7—10 днів. Проте в окремих управліннях Фонду, які знаходяться найближче до території проведення антитерористичної операції, ці строки можуть бути більшими у зв’язку із необхідністю обробки значної кількості звернень.

Áåçïëàòíà ïåðâèííà ïðàâîâà äîïîìîãà Головним та територіальними управліннями юстиції Дніпропетровської області забезпечується надання безплатної первинної правової допомоги громадянам України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, стосовно їх прав та обов’язків, безпечного переміщення, шляхів розв’язання соціально-побутових проблем. Надання вказаної допомоги здійснюється під час роботи громадських приймалень та офісів з надання безплатної первинної правової допомоги в порядку, встановленому законодавством. Інформацію про роботу громадських приймалень та офісів з надання безплатної первинної правової допомоги територіальних управлінь юстиції Дніпропетровської області ви можете отримати на офіційному веб-сайті Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (http://www.obljust.dp.ua/) в рубриці «Прийом громадян» у підрубриці «Громадські приймальні» (http://www.obljust.dp.ua/).

Світлана ГОНЧАРЕНКО. Павлоград

Шановна Світлано Петрівно, з 1 січня 2015 р. розмір пенсії родичам загиблих військовослужбовців в зоні АТО збільшений на 30% (з 40% до 70%) від розміру заробітної плати. Якщо ж на утриманні годувальника перебували двоє чи більше членів сім’ї, пенсія призначається в розмірі 90%.

Надбавку до пенсії отримують в разі втрати годувальника члени сімей військовослужбовців; осіб, звільнених з військової служби; загиблих (померлих) внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, які вони дістали при захисті Батьківщини; ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або виконанні інших обов’язків військової служби

(службових обов’язків), які є непрацездатними і знаходилися на утриманні загиблого (померлого) годувальника. Однак розмір пенсії в разі втрати годувальника не може бути нижчим від двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність на кожного члена сім’ї. Зараз це — 1898 грн.

Äîðîã³ ÷èòà÷³! Íà ñòîð³íêàõ «ïåíñ³îíåð Ïðèäí³ïðîâ’ÿ» òà «Çàõèñòèìî êîæíîãî» âè îäåðæèòå â³äïîâ³ä³ íà âàø³ çàïèòàííÿ. Àëå â³äïî­â³äíî äî çàêîíîäàâñòâà ïðî çâåðíåííÿ ãðîìàäÿí ôàõ³âö³ äåðæàâíèõ ­óñòàíîâ, ­êîìóíàëüíèõ ³ ïðèâàòíèõ ï³äïðèºìñòâ íàäàþòü â³äïîâ³ä³ ïðè íàÿâíîñò³ ïîøòîâî¿ àäðåñè çàÿâíèêà. Òîæ, áóäü ëàñêà, âêàçóéòå ­çâîðîòíó àäðåñó (ó ãàçåò³ íå äðóêóºòüñÿ)! Ïèø³òü íà àäðåñó: ðåäàêö³ÿ ãàçåòè «Çîðÿ», âóë. Æóðíàë³ñò³â, 7, ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê, 49051. Êîíòàêòíèé òåëåôîí: (0562) 27-16-52. Ëþäìèëà ÌÀÑËÎÂÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê

тема номера

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 21 січня 2015 р.

11

Де і як отримати біометричний паспорт Як відомо, з 1 січня в Україні почалася видача біометричних паспортів. Ці документи відповідають основним європейським стандартам і є однією з ключових вимог того, щоб українці змогли без віз їздити до країн Євросоюзу. Оформлення перших біометричних паспортів почалося і в Дніпропетровську з перших днів січня 2015 року. Кореспондент «Зорі» поцікавилася, як впроваджується нововведення в нашій області.

Офіційно

Ольга ГРЕЧИШКІНА

На порозі безвізового режиму Ще кілька років тому Україна почала серйозно займатися впровадженням нових документів для виїзду за кордон. Але були потрібні чималі організаційні та фінансові ресурси. До того ж чимало наших співвітчизників непокоїла необхідність «легалізувати» свої відбитки пальців і дати згоду на розміщення своїх персональних даних у Єдиному державному демографічному реєстрі. Пам’ятається, це викликало дискусії та обговорення серед населення, громадська рада при Дніпропетровській міськраді навіть присвятила цій темі своє засідання. Але взятий країною курс на Європу змусив наших співгромадян не вдаватися до побоювань з приводу доцільності та безпеки «чипування для паспортизації». Першим отримав біометричний паспорт і продемонстрував його населенню України як гарантію майбутнього безвізового режиму з ЄС Президент України Петро Порошенко.

— Це останній крок, який ЄС чекає від України для того, щоб надати нам безвізовий режим, — зазначив глава держави. Можливо, що це надання відбудеться вже у травні цього року в Ризі на саміті країн східного партнерства. Ажіотажу з оформленням немає У Дніпропетровську ажіотажу з оформленням перших «перепусток в Європу» не спостерігається. Як розповіла перший заступник начальника Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області Світлана Куляба, за два перших післясвяткових дні роботи співробітники служби оформили всього 20

біометричних паспортів і в кілька разів більше звичайних закордонних. Можливо, це пов’язано з побоюванням жителів області наразитися на ажіотаж, що спостерігається з оформленням біометричних паспортів у Києві, небажанням штовхатися в чергах.

— Поки в Дніпропетровській області діє один термінал з оформлення біометричних паспортів за адресою: Дніпропетровськ, вулиця Поля, 1, — сказала Світлана Куляба.

— Проте вже найближчим часом запрацюють 25 терміналів. Ще чотири будуть встановлені за цією ж адресою: вулиця Поля, 1. По три термінали з’являться у відділеннях міграційної служби Бабушкінського та Ленінського районів та в міському управлінні на вулиці Красній. Також термінали запрацюють в Кривому Розі, Нікополі, Дніпродзержинську, інших містах. Для оформлення біометричного паспорта необхідно принести в обладнане терміналом відділення міграційної служби паспорт громадянина України та дві банківські квитанції — про оплату вартості бланка паспорта та послуг міграційної служби, а також про оплату держмита. Оформлення біометричного паспорта в звичайному режимі (21 день) коштує 518 гривень, терміновому (сім днів) — 775 гривень. Бланки для оплати можна взяти у всіх відділеннях міграційної служби або роздрукувати з сайту Головного управління ДМС у Дніпропетровській області. Громадянам треба буде підписати заяву-анкету — підпис тут же оцифровується, як і фото, яке робить співробітник служби. Він же знімає і відбитки пальців з обох рук. Вся процедура триває близько 15 хвилин. Ще в підгузниках, а вже з паспортом Особливістю біометричного паспорта є те, що діти в

нього вже не вносяться. Паспорт для виїзду за кордон з безконтактним носієм може отримати і новонароджений. Батькам (або одному з них) треба з’явитися у міграційну службу зі свідоцтвом про народження і написати заяву, пред’явити фото свого малюка, яке оцифровується і розміщується на носії. Однак якщо біометричний паспорт, що видається з 16 років, розрахований на 10 років, то термін придатності дитячого — всього чотири роки. По досягненні дитиною 12 років вона повинна вже сама (зрозуміло, у супроводі батьків) з’явитися в міграційну службу, щоб пройти процедуру фотографування і дактилоскопії. Звичайні закордонні паспорти не скасовуються Як підкреслює Світлана Куляба, громадяни України вправі як і раніше оформляти звичайні, без чипа, закордонні паспорти. До речі, їх вартість майже така ж, як біометричних. Оформлення впродовж 20 днів коштує 461 гривню, тижня — 718.

— Традиційні паспорти громадян України для виїзду за кордон як і раніше чинні, і ніхто не збирається їх анулювати. «Громадяни України, в яких у закордонних паспортах попереднього зразка є діюча Шенгенська віза, зможуть в’їжджати в ЄС, використовуючи ці документи», йдеться в повідомленні Міністерства закордонних справ України. А по завершенні терміну їх дії власники самі вправі вирішувати, який паспорт їм оформляти — з чипом чи без електронного носія, — говорить Світлана Куляба. Інша річ, що ЄС обіцяє безвізовий режим саме власникам біометричних паспортів, а не паперових...

Корисна інформація Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області: Дніпропетровськ, вулиця Поля, 1; телефон гарячої лінії: (056) 745-61-11.

Наша довідка

Впровадження біометричних паспортів передбачено Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Як виглядає новий закордонний паспорт Бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм виготовляється у формі книжечки синього кольору розміром 88х125 міліметрів. Бланк складається з м’якої обкладинки, форзаца, сторінки даних і 32 паперових сторінок. У праву частину обкладинки імплантований безконтактний електрон­ ний носій. Дизайн форзаца, сторінки даних і паперових сторінок бланка паспорта створений з використанням спеціальних захисних фонових сіток з різною геометрією рисунка, ліній тексту зі словами УКРАЇНА та UKRAINE, зображень малого Державного герба та стилізованих зображень історичних, культурних та архітектурних пам’яток, які відображають різні історичні епохи розвитку України. Яка інформація вноситься У паспорт для виїзду за кордон вноситься така інформація: назва держави; назва документа; тип документа; код держави; номер документа; прізвище та ім’я особи (українською мовою і через навкісну риску — латинськими літерами); громадянство; дата народження; унікальний номер запису в реєстрі; стать; місце народження; дата видачі документа; уповноважений суб’єкт, що видав документ (код); дата закінчення терміну дії документа; оцифроване зображен-

ня особи; оцифрований підпис; дані про перебування на консульському обліку (за бажанням особи або її представника, представника установи, яка виконує функції опікуна чи піклувальника над особою). У безконтактний електронний носій, який імплантовано в паспорт для виїзду за кордон, вноситься:  інформація, що міститься на сторінці даних паспорта для виїзду за кордон;  додаткова змінна інформація (про місце реєстрації, про сімейний стан, про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, про видачу приватизаційних паперів, додаткові (факультативні) біометричні дані, параметри (оцифровані відбитки пальців рук). Важливо, що внесення такої інформації здійснюється за письмовим клопотанням особи, а щодо особи, яка не досягла 16-річного віку, — її батьків (усиновителів), опікунів, піклувальників чи інших представників;  основні біометричні дані, параметри (оцифроване зображення обличчя, оцифрований підпис);  відомості про забезпечення захисту інформації, що міститься на безконтактному електронному носії.

Как у них?

12

ракурс

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 21 січня 2015 р.

Долгая дорога в дюнах, или

Чем пригодится украинцам опыт латышской евроинтеграции

Сегодня, когда перед Украиной уже практически безальтернативно определился курс на ассоциацию, а затем и полную интеграцию с Европейским Союзом, было бы интересно посмотреть и проанализировать, как этот весьма тернистый путь проходили другие страны из числа республик бывшего Союза. Например, в Латвии. Тем более что там живут родственники автора статьи, и ситуация в этой стране известна не понаслышке.

Алексей ЛОГИНОВ

Республики Прибалтики, и Латвия в особенности, во времена СССР были чем-то вроде «витрины» достижений развитого социализма. То есть этакой советской Европой, в которой попытались соединить капиталистическое изобилие с социалистической доступностью. В самом конце СССР богаче, чем в Латвии, тогда жили только в Москве, Питере и Украине. Помню, в июне 1990 года с целой тысячей еще «допавловских» рублей отпускных, мы с женой в Риге ощущали себя, ну если не кумами королю, то уж точно сватами министру. В Европу, шагом марш! На момент отправки Латвии в «свободное плавание», ее экономика выглядела так. В своей книге известный латвийский экономист Эрнест Буйвид приводит такие данные. В расчете на душу населения в долларах США в 1991 году ВВП Латвии составлял 6265 долларов, Германии — 10709 долларов, Италии — 7425 долларов, Ирландии — 5225 долларов. В 2013 году ВВП Латвии составлял 11600 долларов США на душу населения. Однако с учетом инфляции доллара за это время этот показатель составит 3867 долларов США в ценах 1991 года, сообщает Эрнест Буйвид. Переход на рыночную экономику, наряду с закрытием заводов и ростом безработицы, как ни странно, сопровождался необъяснимым с логической точки зрения ростом количества чиновников. Эрнест Буйвид приводит такие цифры: перед Второй мировой войной чиновники составляли 1,3% трудоспособного населения страны. Да и то Латвия существенно превосходила своих прибалтийских соседей по этому показателю. К моменту развала Союза этот показатель снизился и составлял всего 0,79% населения, что было сопоставимо с аналогич-

ными показателями по всем республикам. Зато потом... Уже к началу 1995 года количество латвийских чиновников выросло и достигло 61 тысячи человек. А к 2004 году их стало более 73 тысяч. Как в Литве, при том что население этой страны в полтора раза больше. В 2008 году в Латвии насчитывалось 88,3 тысячи человек, или 7,65% трудоспособного населения. А расходы на их содержание составляли 26,3% латвийского бюджета. Средняя чиновничья зарплата превышала среднюю зарплату по стране на 50%. Государство полностью оплачивало чиновнику все (!) социальные страховки и компенсации на «коммуналку». А еще регулярно им выдавались различные премии. Согласно официальным данным численность населения Латвии сегодня составляет около 2,2 миллиона человек. На исходе существования Латвийской ССР там проживало более 2,7 миллиона жителей. Реально же сейчас в Латвии постоянно проживает около 1,7 миллиона человек, остальные полмиллиона работают за границей, хотя и продолжают сохранять латвийское гражданство. Путь в Европу: взгляд жителя Латвии А теперь предоставим слово брату моей жены, непосредственно переживавшему с семьей «европеизацию» Латвии.

— Попробую описать нашу жизнь за эти двадцать три года. После развала Союза в 1991 году в Латвии в первую очередь обанкротились и закрылись все заводы и фабрики союзного подчинения, в течение следующих пары лет приказали долго жить все государственные санатории и большинство мелких заводиков и фабрик местного значения. В 1993 году ушли последние российские воинские части, а вместе с

Бричка с парой гнедых — самый востребованный транспорт у туристов в глубинке

ними уехали офицерские семьи и те, кто не хотел жить в латышской Латвии. В том же году сеймом (латвийский парламент. — Ред.) был принят закон о гражданстве, согласно которому гражданами страны становились только родившиеся до 1939 года и их прямые потомки. И более 600 тысяч человек тут же стали лицами без гражданства. Правда, оказалось, что в Риге почти две трети жителей — не этнические латыши. Или как нас тут называют — «русскоязычные». Под русскоязычными подразумевались русские, украинцы, белорусы, татары, поляки, евреи и даже эстонцы с литовцами. Поначалу хотели было закрыть все русские школы и детские садики, но, посмотрев на этническую ситуацию, решили страсти не накалять. Благо, латыши по своей сути люди миролюбивые, и до этнических разборок дело не дошло. Кстати, в силовых структурах национальный состав был весьма пестрым. В общем, воевать никто не стал. Теперь об экономике. В 1992 году ввели свою валюту — лат. Его стоимость привязали к европейской потребительской корзине. Минимальную зарплату сделали в 25 лат, и все зарплаты привязали к ней. Самый большой должностной оклад в стране у президента составлял 20 «минималок», или 500 лат. Я в своем «Латвтелекоме» получал тогда аж 75

Представить Латвию без этнотуризма невозможно. Как и без копченой рыбы...

лат, или чуть больше 100 баксов по курсу. И так дела обстояли примерно у 80% работающего населения. Цены на все европейские, зарплаты — латвийские. Единственно, что государство сделало, чтобы мы тут все с голоду не умерли, — на каждого ребенка, вне зависимости от доходов родителей, доплачивали: до полутора лет — 30 лат, от полутора до трех лет — 15 лат, от трех до шестнадцати лет — 10 лат. Жена Алена работала на рынке реализатором — торговала «ножками Буша». Нашего совместного с ней заработка хватало только на квартплату, проезд и весьма скудное питание. После 1996 года дела в стране пошли в гору: «минималку» стали поднимать каждые полгода, соответственно, росли и зарплаты. К началу 1998 года мы не только расплатились с долгами за квартиру, но и смогли купить свою первую машину — хорошо подержанный «Фольксваген Гольф-2», а Алена смогла наконец-то бросить торговлю на базаре и заняться детьми и изготовлением «хэнд-мейд» игрушек и домашних украшений с последующей их продажей через Интернет. До 2004 года Латвия бурно развивалась, как самостоятельная страна со своей экономикой и развитой транспортной инфраструктурой, особенно портами в Вентспилсе и Лиепае. А после вступления в ЕС все круто изменилось: законодательство пришлось приводить к европейскому, ЕС ввело квоты на производство всей сельскохозяйственной продукции, особенно на всю без исключения мясную и рыбную. Закрылись все сахарные заводы. Единственный плюс: крестьянам стали выплачивать субсидии за потерю доходов, и им этого хватило на то, чтобы быстро переориентировать свои хозяйства. Чего не скажешь о промышленных предприятиях. Европе латвийские товары оказались не нужны, им свои бы куда-то пристроить. У нас до сих пор продукты из Испании, Польши и Голландии стоят дешевле местных. Спасает только реклама и преданность латышей своей родине: они готовы покупать местные товары по более высокой цене, главное, чтобы была латвийская символика. Как показал опыт, латвийские экономисты с латом в девяностые все верно рассчитали, и выбранная ими монетарная политика дорогой внутренней валюты себя полностью оправдала. А вот с отказом от введе-

ния евро они прогадали по полной программе. По планам ЕС в Латвии евро должны были ввести с 1 января 2008 года, но у нас латы до сих пор, поскольку лат — святое для Латвии. Эта «святость» обошлась всем нам в «копеечку». Если бы во время кризиса 2008—2009 годов у нас был евро, то ЕС помогал бы нам беспроцентным кредитом на «поддержание штанов», а так Латвии пришлось брать кредит у МВФ под их стандартный процент. Сейчас объясню это на цифрах: если на начало 2009 года внешний долг Латвии был менее 1 миллиарда евро, то теперь — больше 6 миллиардов евро, при населении около двух миллионов человек, то есть каждый живущий в Латвии, от стариков до новорожденных включительно, «должен» МВФ по 3 тысячи евро. Вот это и называется «шоковой терапией», — поделился своими воспоминаниями и соображениями Дмитрий. Чем же сердце успокоится? Поскольку направление пути развития Украина выбрала, а «шоковая терапия», простите, реформы у нас проходят еще и на фоне военных событий на востоке страны, из всего вышеизложенного можно сделать вывод: ни в коем случае не опускать руки и надеяться только на собственные силы, помощь семьи и друзей. Безусловно, если у вас есть работа, то за нее надо держаться: в такое время любой постоянный доход поможет выживать. Но даже если ее нет, то надо искать такое занятие, которое, с одной стороны, вам нравится, а значит, его результаты будут позитивными, а с другой — плоды вашего труда будут востребованы и куплены. И еще раз подчеркну: дело должно нравиться вам. Как сказал один мудрый человек: «Нелюбимым делом можно заниматься либо под дулом автомата, либо за о-о-очень большие деньги. Причем, во втором случае — недолго». И самое главное — помнить, что любая война заканчивается миром, а любой кризис — подъемом. Важно дожить до этого мира и подъема. И не забывать, что самый трудный шаг — первый, а далее дорога покоряется идущему. И, уподобившись той лягушке из притчи, попавшей в кувшин с молоком, барахтаться и работать «лапками», пока молоко не собьется в масло. А далее просто «выпрыгнуть из этого кувшина». И все у вас и у всех нас получится!

особливий випадок

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 21 січня 2015 р.

13

Нам все подвластно Именно автомобиль помог Светлане Лобко не только выздороветь, но и поменять профессию Ольга ГРЕЧИШКИНА

Ириска как символ цели Когда 12-летняя Светлана Лобко впервые села в байдарку и тут же оказалась вверх ногами, ноябрьская вода не охладила ее пыл заняться греблей, а даже, напротив, словно бы и стимулировала. То, что она не смогла «удержаться в седле» юркой лодчонки, не просто задело за живое, но и подхлестнуло девочку, к тому времени успешно занимавшуюся и легкой атлетикой, и гимнастикой, и баскетболом. Не покорившаяся с первой попытки байдарка вскоре стала ручной, а Светлана — чемпионкой Украины в своей возрастной группе — 14 лет. Ее, школьницу из маленького Зеленодольска, пригласили учиться в школу олимпийского резерва. Когда было тепло, гребцы «пропадали» на воде, а с наступлением холодов тренировались на суше.

— Помню, мы поехали в Херсон на «сухие сборы», — вспоминает Светлана. — Тренировки на специальных тренажерах были не из простых. Чтобы вдохновить меня, открыть второе дыхание, а, возможно, и подсластить мое непростое существование — я была самой маленькой в команде, — тренер клал передо мной ириску и разрешал взять, если я «догребу» до нее, показав хорошее время. Мне очень хотелось получить этот сладкий трофей, поэтому я не жалела себя и всегда доплывала. Какими же вкус-

ными были те ириски, которые я клала в рот кровоточащими ладошками! Конечно, я могла купить такие же в магазине. Но были бы они столь сладкими? Ведь мои ириски имели вкус победы. С той поры Светлана поняла, какую определяющую роль в жизни человека играет цель. Когда она поступила в Днепропетровский институт физкультуры, поставила перед собой цель — стать мастером спорта. Светлана достигла ее уже на первом курсе, а потом как-то охладела к гребле, хотя семь лет входила в сборную Украины. Похоже, на этот раз она промахнулась с целью: вот если бы запланировала стать олимпийской чемпионкой... Но было уже поздно. Светлана вышла замуж, родила Настеньку. Ее «ириской» стала семья, казалось бы, должная подарить новые сладкие мгновения, из которых — Светлана верила в это — и будет состоять ее жизнь. Но семейная жизнь начала потихонечку трещать, а потом и развалилась вовсе. С «вышкой» — в «бурсу» Когда Светлана еще находилась в отпуске по уходу за крохой-дочкой, она поняла, что очень хочет научиться создавать выкройки и шить, сообразуясь с ними, а не с готовыми чертежами из модных журналов. И потому решила поступать в швейное училище — попросту говоря,

«бурсу». Когда она принесла документы в ПТУ, в приемной комиссии несказанно удивились, познакомившись с ее дипломом Днепропетровского инфиза. «А не ошиблись ли вы адресом?»

— услышала Светлана. «Нет», — категорически ответила она, уже поставившая перед собой цель — научиться кроить. «Но мы принимаем только портных, тех, кто уже умеет шить», — продолжали упорствовать в приемной комиссии. И тогда Светлана принесла в училище свои изделия. К тому времени она, самоучка, освоившая швейное дело, уже имела клиентуру и пользовалась спросом у модниц. Аргумент возымел действие и Светлану приняли в ПТУ. Ее дипломом стало сложнейшее изделие — мужское пальто. «У вас талант от Бога», — услышала новоиспеченная закройщица от преподавательницы, от которой доброго слова никто никогда не слышал. Несколько лет Светлана активно обшивала клиенток, от которых не было отбоя, но однажды, с трудом вдев нитку в иголку, поняла, что ее доставляющий удовольствие труд сопряжен с потерей зрения. И деликатно рассталась с опечаленными клиентками. К тому времени у нее появилось новое увлечение — автомобили. Курица — не птица, блондинка — не водитель Как рассказывает Светлана, в свое время Настин папа попытался научить ее вождению. Но то ли он оказался плохим учителем, то ли Светлана еще не была готова садиться за руль, из учебы ничего не вышло.

— Курица, блондин-

ка! Ты никогда не научишься водить! — выходил из себя муж, ныне давно уже бывший, и Светлана порой с отчаянием думала, что ее нежность к автомобилям так никогда и не будет реализована. И все же она поставила перед собой цель. Окончила курсы вождения, в ходе которых поняла, что не такая уж она и «блондинка». И — купила автомобиль. Красный «Шевроле» выбрала Настя, к тому времени уже достигшая школьного возраста. Приближался Международный женский день, и Светлана торопилась с кредитом на машину, хотела успеть к 8 Марта. И, действительно, успела. Машину пригнал к ее дому знакомый, потому что Светлана еще опасалась садиться за руль. 8 Марта она с дочкой пошла в магазин: будучи классным руководителем самых замечательных ребят на свете, она ждала своих учеников в гости и хотела накормить их разными вкусностями. Светлана подняла тяжелую сумку и вдруг почувствовала резкую боль в шее и голове. И упала замертво. Знать, где упасть… О том, что происходило в течение того времени, когда Светлана Лобко находилась в состоянии клинической смерти, ей рассказала женщина, к ногам которой упала почти умершая героиня этого повествования. Позже она узнала: выпавший в результате поднятия тяжести позвонок пережал сосуд, питающий головной мозг. У женщины, которая склонилась над Светланой и решила, что она уже отдала Богу душу, от этого умер муж. «Почему вы не дернули его за голову? В результате этого сосуд мог бы освободиться, и ваш муж в этом случае остался бы жив», — вспомнила женщина слова врача скорой помощи, которая, увы, не успела спасти самого дорогого ей человека. Словно он, муж, напомнил ей те слова. И женщина склонилась над бездыханной незнакомкой, дернула ее за голову и с замиранием сердца прислушалась, не пробудится ли в ней жизнь?.. И жизнь, действительно, «проклюнулась». Приехавшая скорая забрала

Светлану в больницу и по дороге привела в чувство. Ох, как же болела у нее голова. Решив, что в больнице ее не ждет ничего хорошего, Светлана вызвала такси и отправилась домой. А на следующий день, еле держась на ногах, отправилась в другую больницу — для исследования своего испытавшего стресс и шок мозга. Дорога проходила мимо ее «Шевроле», который еще не успел почувствовать рук хозяйки. И Светлана села за руль, прикоснулась к нему и словно почувствовала ответное рукопожатие. Она быстро и без проблем добралась на «Шевроле» до больницы. Обследовав пациентку и познакомившись с медицинским заключением, врач ужаснулась: — Да вы же должны были умереть!..

— Жива, как видите… Да еще и на машине к вам приехала!

— ответила на это Светлана к вящему ужасу врача. А по дороге домой поняла: когда она за рулем, боль в голове стихает. Нежность к ревущему зверю Две недели спасалась Светлана от боли, колеся по городу и его окрестностям на своем врачевателе-автомобиле. А потом окончательно выздоровела. Многие, встречая ее впервые, думали, что водительский стаж Светланы исчисляется годами. Многие просили ее научить водить автомобиль так, как водит она, — красиво, умно и очень бережно. И она учила. Впрочем, и сейчас учит — уже как профессионал, а не любитель. Страшно удивился Настин папа метаморфозам, происшедшим с его бывшей женой. А Светлана говорит, что главное — определить цель и двигаться к ней. И если этой целью станет автомобиль, который иным блондинкам, а также шатенкам, брюнеткам и рыжим кажется неприступной крепостью, не нужно бояться и отступать. «Нам все подвластно!» — уверена Светлана, к слову, не так давно купившая — и тоже в кредит — второй автомобиль и не чаявшая в нем души, как и в первом.

14

особистість

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 21 січня 2015 р.

Художник Іван Марчук:

Навіть малюючи пейзажі, я все одно малюю себе У Дніпропетровську в ці дні працює виставка знаного українського художника з Києва Івана Марчука. Понад півсотні його робіт виставлені в арт-галереї на вулиці Артема, 4. На відкриття виставки спеціально приїхала донька митця відома скрипалька Богдана Півненко, яка віртуозно ви— Пане Іване, як найти власну стежину в мистецтві?

— Я завжди тримаюся своєї ідеоло­ гії. Думаю, в світі є кілька мільйонів художників, і в тому великому хороводі знайти свою дорогу зовсім нелегко.

— Чим ви керувалися, коли добирали для дніпропетровської виставки саме ці картини?

— Лише одним — аби картини за­ цікавили людей. Тож серед багатьох моїх робіт прагнув вибрати за різними стилями, циклами, темами. Щоб у разі, коли ця виставка виявиться останньою, люди бачили певний діапазон автора. На цій виставці немає натюрмортів, портретів, циклів «Експресії», «Цві­ тіння», «Кольорові прелюдії». Але я вибрав такі праці, де є певна інтрига, і щоб люди побачили те, чого вони досі не бачили. Притому, що щось їм може бути незрозуміле. На одній з моїх київських виставок до мене підійшла відвіду­ вачка: «Іване Степановичу, ми знаємо Рєпіна, інших видатних художників і розуміємо їхнє мистецтво. Але чому ми не можемо зрозуміти ваші картини? (То був цикл «З голосу моєї душі») Але від них не можна відірватися». Я їй відповів: «Ось тут і собака заритий. Ви звикли до принципу: прийшов, по­ бачив, а потім… забув навіть, що саме дивився на виставці. Біля моїх же кар­ тин треба подумати. Я даю проблему, яку ви мусите розв’язувати самі для себе, адже кожна людина індивідуум, по-своєму мислить». Ще одна пригода була на моїй ви­ ставці у Москві. Я ще розвішував кар­ тини, коли прийшло двоє: чоловік і жінка. Йдуть виставкою, розглядають картини і говорять одне до одного: «Эт ха-ра-шо! А это бред сумасшедшего». І я відчув, що я на правильній дорозі: не роблю того, що роблять усі.

— А скільки Марчуків живе усередині вас?

— Всередині багато. Я ще всіх їх не вивів на поверхню… Мабуть, з десяток є кардинально різних. Цикл «Голос моєї душі», то — стовбур, а гілочки — то інші марчучки. Але кожна гілочка має ще меншу гілочку. І в мене є від­ хилення від тих гілок, але я їм не даю назву. Кожна гілочка теж розвивається. Це відбувається, коли я переходжу на іншу стезю, вибираю певну технологію, стилістику, формальне рішення. І по­ тім воно розгортається, розростається.

— Якщо ми вже перейшли на ваше дерево творчості, то хочеться запитати про ваше родове дерево. Скільки поколінь свого роду ви знаєте?

— Я навіть діда й баби не знаю! Тож на тому мій родовід кінчається. Бо ніколи не дивлюся назад, а тільки вперед! Тому мене історія зараз не ціка­ вить. Колись у школі історія була мій улюблений предмет, а тепер перестала цікавити, бо я дивлюся за обрій. А за обрієм — новий горизонт…

— Ви любите малювати нічні пейзажі з місяцем чи без нього?

— У мене багато нічних пейзажів без місяця. Люблю малювати і такі місяці, як це робив класик Архип Ку­ їнджі. Мені за це дорікали, але я казав: «Куїнджі погас, і його місяць вже не світить, а людство потребує світла, і я підняв це світло та дарую його людям». Річ у тім, що Куїнджі при створенні картин вживав фосфор, а фосфор через певний час гасне. Тому я так і висло­ вився.

Мене ж виручає моє світіння завдя­ ки моїй технології. На моїх картинах воно буквально мерехтить, рухається. Мерехтіння, вібрація світла створює мікрорельєф. Тому мої картини ре­ льєфні. Коли я малюю сніг, то часом аж іскорки світяться від морозу. Малюючи краєвиди з натури, я не давав попервах ніякого світла, і вони виходили не такі реалістичні. Але коли я ввімкнув світло місяця і сонця, то пейзажі зайнялися, запалали. І я став доводити це до такого рівня ілюзії, чого ніяка фотографія не може досягти. І виходить красиво, і на­ стрій передається незалежно від пори року. Якщо на пейзажі йде дорога, то вона мусить бути з грудками, нама­ гаюся довести зображуване до дуже натурального вигляду. І в той же час звертаюся до зовсім протилежного — до абстрактних, настроєвих колористич­ них полотен.

— У вас є автопортрети?

— Я давно не писав автопортретів, але в мене їх багато. Коли створював картини з циклу «Голос моєї душі», на яких зображені люди, то мені казали: ти себе намалював на кожній картині. Колись одна художниця мені каже: «Якби я була така цікава, як ти, я б тільки себе малювала…» А я їй відпо­ відаю: «Я тільки тим і займаюсь». Бо ж навіть малюючи пейзажі, я все одно малюю себе, бо так ніхто не малює, тому я є в кожній своїй картині.

— Ви маєте дуже красиву доньку, яка на вас схожа.

— Так, вона цікава. Є жінки цікаві, а є красиві. Для художника чоловік чи жінка цікаві тим, коли вони про­ сяться на пензля, на полотно. А гар­ на — це просто лялечка, якою можна милуватися, а малювати не хочеться. Якось я малював гарну дівчину — як я намучився з нею, але зробив якось те замовлення. Найцікавіший був портрет Соломії Павличко. Її не стало у сорок років, а я малював її по закінченні ас­ пірантури. Страшенно розумна була, навіть батько казав: «Я до неї не доріс». Вона до красунь не належала, та коли її не стало, мені казали: «На пор­ треті вона приречена». Так, щось там таке було. Я малював її як образ Мавки — скуйовджене волосся на фоні лісу. Вилизував пензликом її обличчя і довів його до досконалості. Тим портретом хотів довести собі, що здатна рука ху­ дожника зробити з обличчям людини. Я довів собі це, і далі мені так працювати було вже нецікаво, треба було міняти манеру письма в підході до людини. На мене чекали різні фантазії, різні цикли, і я занурився у фантазію, як риба у воду. А Соломії портрет нині

зберігається у її родині. Намалював і Роксолану, її сестру. Ця — гарненька, чотири роки мене просила: «Коли буде мій портрет?» Ну, я її намалював. Але Соломія мала неповторний образ, то була глиба.

— А портрет вашої доньки є?

— Ні, його ще немає. Я їй сказав: «Буде тобі дев’яносто років, тоді я по­ чну тебе малювати. Може, я тоді мати­ му більше часу, тоді й стану малювати».

— Вам приємно було отримати найвищу державну нагороду — Шевченківську премію?

— Звичайно, приємно. Коли мені в 60 років дали звання заслуженого, то була насмішка, бо мене вже не можна було сховати. Після того одна журна­ лістка написала: «Нарешті, народно­ му художникові дали звання заслу­ женого!» Я сміявся з того, бо що мені це звання дає? Нічого. Кілька років тому я написав заяву голові Спілки художників з проханням виділити мені майстерню. Мені відповіли: майстерень немає. Я попросив назвати хоч одного народного художника, якому б спілка не дала майстерні. «А це зараз немає ніякого значення», — почув у відповідь.

— То ви не маєте зараз майстерні?

— Маю. Але…Колись вона була раєм: у центрі Києва, п’ятий поверх, під дахом, мансарда, чотири маленькі кімнати. Маю її з 1982 року. Але зараз ця майстерня мені ніяк не підходить. По-перше, високо — і себе носити дого­ ри, і картини. Особливо коли готуєшся до виставки, то треба наймати людей, які зносять і заносять на п’ятий поверх твої твори. Ось, приміром, з Дніпропе­ тровська хлопці приїхали, дуже файно запакували картини, самі повантажили їх, привезли сюди і потім привезуть мені їх назад до Києва. Бо сам нічого того не можу робити. У своїй майстерні не можу розгорнути полотно 3х2 метри, не можу малювати на підлозі, бо там тісно, не можу розставити фарби по всьому приміщенню, як це роблять усі художники. Все на столі стоїть у тюбиках і маленьких баночках. А я хотів би себе, образно кажучи, умо­ чити у фарбу і покачатися по полотні, зробити відбиток… Є праці, які я швидко роблю: це — цикли «Нові експресії» і дві, що на цій виставці, — «Виходять мрії з берегів». Тут я трошки змагаюся з часом. Це така техніка, така імпровізація, що хочеться його робити і робити! І ці картини не будуть подібні одна на одну, вони схожі на джазові імпровізації.

— Дякую за розмову. Записав Микола ЧАБАН

конала низку класичних творів. Уродженець Тернопілля, Іван Степанович довгий час жив у США, його твори зберігаються по всьому світу. Автор, приїхавши на відкриття виставки, пробув тут два дні, охоче спілкувався з відвідувачами і пресою. Так народилося це інтерв’ю.

пам’ять

ракурс

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 21 січня 2015 р.

Композитор,

Комунальний заклад «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради», розташований по вул. Бехтерева, 1, оголошує конкурс на здачу в оренду нежитлового приміщення загальною площею 9 м2 для розміщення операторів телекомунікацій, які представляють послуги мобільного зв’язку: - приміщення розташоване на 1-му поверсі площею 9 м2. Конкурс відбудеться 5 лютого 2015 року о 10.00 за адресою: 49115, м. Дніпропетровськ, вул. Бехтерева, 1. Довідки за тел/факс: 753-45-49.

який шанував журналістику Гіркі новини завжди з одним і тим же болючим відтінком — зі сльозою. Так і зараз: не стало Ігоря Анатолійовича Тищенка. Ще вчора жив, працював, творив і раптом про це треба говорити вже в минулому часі… Хоча чого в минулому? Він написав сотні пісень, хороших пісень, посправжньому високого професійного рівня, які співали й будуть співати не лише на Дніпропетровщині, видав чимало пісенних збірок, у тому числі й такі, як «Песни Игоря

Тищенко», «Для вас, ветераны», «Тюльпаны мая», а також книгу вибраних творів «Пісні моєї душі». Значить, був і залишається з нами. Композитор, лауреат обласної премії імені Г. І. Петровського Ігор Анатолійович Тищенко був членом Національної спілки журналістів України, багато десятиліть мав найтісніші зв’язки із засобами масової

Комунальний заклад «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради»,

інформації Дніпропетровщини, був яскравим пропагандистом української пісенної творчості. Світла йому пам’ять. Найщиріші співчуття рідним та близьким покійного. Правління Дніпропетровської обласної журналістської організації

Не забудемо Ігоря Тищенка Звістка про те, що пішов з життя Ігор Тищенко, композитор, член Національної спілки журналістів України, лауреат обласної премії імені Г. І. Петровського, давній друг нашої газети, болем відізвалася в серцях зорянців.

Ринок: що почому

Пісні Тищенка відомі далеко за межами Дніпропетровщини. Його співавторами були поети знані та яскраві. Музика, покладена на їхні вірші, хвилювала серця слухачів, спонукала задумуватися про щирість почуттів, любов до ріднокраю,

його красу й необхідність берегти мир у душах людей і в милій його серцю Україні. Ігор Анатолійович був добрим другом «Зорі». Чимало його пісень народилися у творчій співдружності з поетом-зорянцем Олександром

Тараненком (на жаль, Олександр Андрійович теж пішов у вічність рік тому). Їх пісні, здавалось, ще недавно звучали в стінах нашої редакції… Ігор Тищенко лишив землякам неоціненну творчу спадщину — збірки пісень, вибрані твори. Висловлюємо щире співчуття родині покійного і поділяємо скорботу і біль утрати. Нехай Господь упокоїть його душу і пухом буде земля. Колектив редакції газети «Зоря»

Як зекономити на продовольчому кошику Після свят кожна господиня переймається лише одним: як зекономити на продовольчому кошику своєї сім’ї. Причому так, щоб і смачно було, й корисно. І тут на допомогу прийдуть вміння і багаторічний досвід. Адже приготувати кілька Найменування продукту

страв, наприклад, з однієї курки, це найвищий пілотаж в кулінарії. В нагоді також стануть прості й поживні страви з овочами, ціни на які й досі залишаються низькими. Взяти хоча б ті ж самі картопляні зрази, начинку для яких можна

Середня ціна на Озерці (правий берег)

вигадати будь-яку, наприклад, з грибами чи з капустою. До речі, ціна на цей овоч всього 2—4 гривні за кілограм. Недорого, а скільки страв можна приготувати! А щодо інших цін, то вони сьогодні мають наступний вигляд:

Середня ціна на «Північному» (лівий берег)

Середня ціна на «Калинівському» (лівий берег)

Овочі та фрукти Картопля Цибуля Капуста білокачанна Капуста цвітна Капуста пекінська та червона Буряки Морква Огірки Перець гострий Перець солодкий Гриби Гарбузи Часник Яблука Хурма Банани Апельсини, мандарини Лимони Свинина Яловичина Сало Курка домашня (за кг) Курка фабрична (за кг) Куряче філе Яйця домашні Яйця фабричні Молоко (за 1 л) Сир Бички Судаки Щуки, соми Карасі Лящі Пеленгас Товстолобик та білан Коропи

3,50—5 3—5 2—5 18 7—10 3—5 3—5 40—50 20 50—55 25—32 5 20—25 7—12 32—35 18—22 18—25 20—25

19

3—4 3—4 2—3,50 16 7—8 3—4 3—4 40 18 45—50 25—27 4—4,50 20—25 7—10 35 20—22 20—25 25

М’ясо 65—70 60—70 70—80 65—70 25—50 40—45 45 38—45 29,50—32,90 29,50—32,90 49,90—51 49,90 18—20 18 11,60—16,50 11,60—16,50 Молочна продукція 9—10 8—9 26—40 28—38 Свіжа риба 14 14 35 35 45 40—45 18 16—17 25 25 22—50 22—50 12—18 15—17 28—32 25—30

3,50—5 3,50—5 2,50—4 16—18 7—10 3,50—5 3,50—5 50—55 20 50—55 27—32 4,50—5 25—30 10—12 35—45 25 20—26 30—35 65—75 70—80 40—50 45 29,50—32,90 49,90—51 20 12,20—16,50 9—10 38—40 14 40 45 18 27 22—50 15—18 26—35 Підготувала Ольга Дюжинських

розташований по вул. Бехтерева, 1, оголошує конкурс на здачу в оренду нежитлового приміщення загальною площею 2 м2 для розміщення банкомата: - приміщення розташоване на 1-му поверсі площею 2 м2. Конкурс відбудеться 5 лютого 2015 року о 10.00 за адресою: 49115, м. Дніпропетровськ, вул. Бехтерева, 1. Довідки за тел/факс: 753-45-49.

Комунальний заклад «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради», розташований по вул. Бехтерева, 1, оголошує конкурс на здачу в оренду нежитлового приміщення загальною площею 22 м2 для розміщення аптечного пункту, що реалізує готові ліки: - приміщення розташоване на 1-му поверсі площею 22 м2. Конкурс відбудеться 5 лютого 2015 року о 10.00 за адресою: 49115, м. Дніпропетровськ, вул. Бехтерева, 1. Довідки за тел/факс: 753-45-49.

Комунальний заклад «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради», розташований по вул. Бехтерева, 1, оголошує конкурс на здачу в оренду нежитлового приміщення загальною площею 40,49 м2 для розміщення суб’єкта господарювання, що діє на основі приватної власності і проводить господарську діяльність з медичної практики: - приміщення розташоване на 3-му поверсі площею 40,49 м2. Конкурс відбудеться 5 лютого 2015 року о 10.00 за адресою: 49115, м. Дніпропетровськ, вул. Бехтерева, 1. Довідки за тел/факс: 753-45-49.

Продам швейную ножную машинку Minerva (Чехословакия). Цена 600 грн. Возможен торг. Находится в Синельниковском районе. Тел. 068-413-97-52.

Продам посудомоечную машину «Bosch» на 12 персон (требует замены нагревательных элементов), 1100 грн., торг уместен. Находится в Синельниковском районе. Тел. 068-413-97-52.

Продам стиральную машинку Indezit. Автомат. Требует ремонта программатора. Цена 2700 грн. Торг. Тел.068-475-0-525.

Реклама в «Зорі» — це саме ваша реклама! Тел.: (0562) 38-83-28, тел./факс (0562) 38-83-53 Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на заміщення вакантних посад: 1. Провідний спеціаліст відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами — державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області.

2. Головний спеціаліст відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря — державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області.

3. Провідний спеціаліст відділу екологічного контролю природно – заповідного фонду, рослинного і тваринного фонду – державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області.

4. Провідний спеціаліст сектору екологічного контролю природних ресурсів Західно-Донбаського регіону — державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області.

5. Провідний спеціаліст відділу інструментально — лабораторного контролю — державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області (декретна вакансія).

6. Завідувач сектору оперативного контролю — старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області. До участі в конкурсі допускаються громадяни України, які мають: - повну вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра; - знають вимоги чинного законодавства з питань державної служби; - вільно володіють державною мовою. Додаткова інформація щодо основних функціональних обов’ язків, розміру та умов оплати праці, переліку необхідних документів для участі в конкурсі надається кадровою службою за адресою: (м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, 69). Документи та заяви для участі у конкурсі приймаються протягом 30 календарних днів з дня опублікування оголошення. Телефон для довідок: 375-90-46.

20

далеке — близьке

ЗОРЯ www.zorya.org.ua 21 січня 2015 р.

Вениамин Баснер:

В песне должен быть электрический заряд Имя композитора Вениамина Баснера прежде всего ассоциируется с огромным количеством песен, ставших воистину народными. «Березовый сок», «Белой акации гроздья душистые», «Это было недавно, это было давно» — на этих удивительно душевных, светлых песнях выросло целое поколение наших соотечественников. Его песни почти Любовь к скрипке — на всю жизнь Вениамин Баснер родился в Ярославле. С шести лет начал заниматься на скрипке, любовь к которой сохранил на всю жизнь. Одним из первых крупных музыкальных впечатлений в жизни юного Баснера стало исполнение в Ярославле в 1938 году Пятой симфонии Дмитрия Шостаковича. Первые композиторские опыты музыканта относятся к пятнадцатилетнему возрасту. В 1955 году Вениамин Баснер получил звание лауреата Международного конкурса композиторов в Варшаве за свой Второй струнный квартет. С тех пор началась его активная творческая деятельность. Диапазон интересов

Баснера был широк — тринадцать произведений для музыкального театра, три симфонии, два инструментальных концерта, симфонические сюиты, пять квартетов, вокальные циклы — вот далеко не полный перечень его сочинений в академических жанрах. Любая песня Баснера запоминается сразу Как часто бывает с серьезными композиторами, Вениамин Баснер, написавший ряд симфоний, сюит, квартетов, обрел всенародное признание благодаря песням и музыке к фильмам, среди которых «Судьба человека», «Полосатый рейс», «Тишина», «Щит и меч», «Друзья и годы», «Дни Турбиных»...

всегда попадали «в десятку». «В песне должен быть электрический заряд, — считал Баснер. — Событие или человек, о котором собираешься писать, обязательно должны тебя вдохновлять, зажигать. Еще одно требование к хорошей песне, — искренность и простота».

1 января Вениамину Ефимовичу Баснеру исполнилось бы 90 лет. Удивительно: человек, написавший «На безымянной высоте», «Махнем не глядя», другие заветные песни о войне, строго говоря, фронтовиком не был. Война застала его на втором курсе музыкального училища в Ярославле, в 17 лет он стал курсантом артиллерийского училища в Костроме, оттуда попал в музвзвод, в оркестр Военно-транспортной академии. С ним юный солдатскрипач эшелоном приехал в освобожденный от блокады Ленинград — поступать в консерваторию. Любая песня Баснера проста и доходчива, она запоминается с первого раза. Многие из них стали долгожителями, что для песни немало. Подготовил Дмитрий Кравченко

От разлуки до разлуки Из кинофильма «Тишина» Музыка Вениамина Баснера Слова Михаила Матусовского

Снова ждут нас поезда И прощанье на вокзале, Мы с тобою никогда Счастья долгого не знали. И опять глухой гудок И составов перестуки, И такой короткий срок От разлуки до разлуки.

Жёсткий ворс твоей шинели. Самых главных слов сказать Мы друг другу не успели. Только помню я с тех пор Отдалённой песни звуки И ночной наш разговор От разлуки до разлуки.

У щеки моей опять

Вот одна в окно смотрю, Сна не зная до рассвета. Всё-равно благодарю Я тебя за всё за это, За сиянье глаз твоих И за дружеские руки, И ещё за этот миг — От разлуки до разлуки.

1976

Крестики-нолики

Улетел, развеялся Пароходный дым, Взрослой стала девочка,

Вот и вся история, Нет в ней ничего. Ждет ли снова девочка Друга своего? Гонят в море парусник Дальние ветра.

Крестики-нолики — Детская игра. По знакомой улочке, Узкой и крутой, Шла другая девочка, Мальчик шел другой. Надпись полустертая Посреди двора. Крестики-нолики — Детская игра.

1970

Из кинофильма «Последний шанс»

Музыка Вениамина Баснера Слова Михаила Матусовского

Не тревожьте попусту

Тихий лес спросонок, Не ходите к проруби, Лед покуда тонок. С нелюбимой до свету В поле не бродите,

Над нами «мессеры» кружили, Их было видно, словно днем... Но только крепче мы дружили Под перекрестным артогнем. И как бы трудно ни бывало, Ты верен был своей мечте — У незнакомого поселка, На безымянной высоте. Мне часто снятся все ребята, Друзья моих военных дней, Землянка наша в три наката, Сосна сгоревшая над ней. Как будто вновь я вместе с ними Стою на огненной черте — У незнакомого поселка, На безымянной высоте.

1963

С чего начинается Родина? Из кинофильма «Щит и меч»

Музыка Вениамина Баснера Слова Михаила Матусовского

С чего начинается Родина? С картинки в твоём букваре, С хороших и верных товарищей, Живущих в соседнем дворе. А может, она начинается С той песни, что пела нам мать, С того, что в любых испытаниях У нас никому не отнять. С чего начинается Родина? С заветной скамьи у ворот, С той самой берёзки, что во поле, Под ветром склоняясь, растёт. А может, она начинается С весенней запевки скворца

И с этой дороги просёлочной, Которой не видно конца… С чего начинается Родина? С окошек, горящих вдали, С той старой отцовской будёновки, Что где-то в шкафу мы нашли. А может, она начинается Со стука вагонных колёс, С той клятвы, которую в юности Ты ей в своём сердце принёс… С чего начинается Родина? С чего начинается Родина?

1968

Белой акации гроздья душистые Целую ночь соловей нам насвистывал, Город молчал и молчали дома... Белой акации гроздья душистые Ночь напролет нас сводили с ума.

Не ищите ландышей в месяце апреле Не ищите ландышей В месяце апреле, Не трясите яблонек, Если не созрели,

Дымилась роща под горою, И вместе с ней горел закат... Нас оставалось только трое Из восемнадцати ребят. Как много их, друзей хороших, Лежать осталось в темноте — У незнакомого поселка, На безымянной высоте. Светилась, падая, ракета, Как догоревшая звезда. Кто хоть однажды видел это, Тот не забудет никогда. Он не забудет, не забудет Атаки яростные те — У незнакомого поселка, На безымянной высоте.

Романс из кинофильма «ДНИ ТУРБИНЫХ»

Музыка Вениамина Баснера Слова Михаила Матусовского

Мальчик стал большим. Бродит он под окнами С ночи до утра. Крестики-нолики — Детская игра.

Из кинофильма «Тишина»

Музыка Вениамина Баснера Слова Михаила Матусовского

Музыка Вениамина Баснера Слова Михаила Матусовского

Из кинофильма «Море в огне»

Мальчик с нашей улицы С девочкой играл, На асфальте крестики Мелом рисовал. Шла над южным городом Летняя пора, Крестики-нолики — Детская игра.

На безымянной высоте

Раз цветы оборваны — Ягодок не ждите, Не хвалитесь дружбою, Если не сдружились, Не спешите с песнями, Если не сложились.

1978

Сад весь умыт был весенними ливнями, В темных оврагах стояла вода. Боже, какими мы были наивными, Как же мы молоды были тогда! Годы промчались, седыми нас делая...

Где чистота этих веток живых? Только зима и метель эта белая Напоминает сегодня о них. В час, когда ветер бушует неистово, С новою силою чувствую я: Белой акации гроздья душистые Невозвратимы, как юность моя! Белой акации гроздья душистые Неповторимы, как юность моя...

1976

Это было недавно, это было давно Из кинофильма «Друзья и годы» Музыка Вениамина Баснера Слова Михаила Матусовского

На вечернем сеансе в небольшом городке Пела песню актриса на чужом языке, «Сказки Венского леса» я услышал в кино: Это было недавно, это было давно, Это было недавно, это было давно. Разве мог я подумать, мог поверить тогда, В то, что с юностью нашей расстаюсь навсегда. Но остался надолго этот вальс из кино:

Это было недавно, это было давно, Это было недавно, это было давно. Этим дням не подняться и не встать из огня, Что же вальс этот старый всюду ищет меня, Будто вновь мы с тобою в полутемном кино: Это было недавно, это было давно, Это было недавно, это было давно.

1965

ЛЮБЛЮ ГОТУВАТИ

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 21 ñ³÷íÿ 2015 ð.

21

ËÈÌÎÍ: â³ä àíã³íè âñ³õ ë³êóº, ³ ó ñòðàâàõ â³í ñìàêóº Ïðî êîðèñí³ âëàñòèâîñò³ ëèìîíà âçèìêó òà ðàííüîþ âåñíîþ çãàäóþòü áàãàòî. Àäæå çà çì³ñòîì â³òàì³íó Ñ â³í ìîæå çð³âíÿòèñÿ õ³áà ùî ç øèïøèíîþ ³ ñìîðîäèíîþ. À ãîëîâíà ïåðåâàãà îäíîãî ç êðàùèõ «çáåð³ãà÷³â» àñêîðá³íîâî¿ êèñëîòè â òîìó, ùî öåé æîâòèé ôðóêò íå âòðà÷ຠâ³òàì³íè ïðîòÿãîì äîâãî¿ çèìè. Ëèìîí íå ëèøå ðÿòóº â³ä ñåçîííèõ çàñòóä òà ³íôåêö³é, à é ïîçáàâëÿº øê³ðó â³ä ðàíí³õ çìîðøîê ³ ïåðåä÷àñíîãî ñòàð³ííÿ. Ì’ÿêîòü ëèìîíà áàãàòà ïåêòèíàìè, ÿê³ âèâîäÿòü ç îðãàí³çìó òîêñèíè ³ øëàêè, çàõèùàþ÷è éîãî â³ä ñåðöåâî-ñóäèííèõ ³ îíêîëîã³÷íèõ çàõâîðþâàíü. ³í ì³ñòèòü áàãàòî â³òàì³í³â ãðóïè Â, ÿê³ äîïîìàãàþòü áîðîòèñÿ ç áåçñîííÿì ³ äåïðåñ³ºþ, â³òàì³í À â³äïîâ³äຠçà õîðîøèé ç³ð, à â³òàì³í Ð äîïîìàãຠîðãàí³çìó çàñâî¿òè àñêîðá³íîâó êèñëîòó. À ñê³ëüêè ñìà÷íèõ ñòðàâ ìîæíà ïðèãîòóâàòè ç öèì ôðóêòîì. Ìè ï³ä³áðàëè äëÿ âàñ äåê³ëüêà ðåöåïò³â ñìà÷íèõ ³ êîðèñíèõ ñòðàâ ç ëèìîíîì.

Êàïóñòà ç ÷îðíîñëèâîì òà ëèìîíîì Білокачанна капуста — 1/4 головки, лимон — 0,5 шт., морква — 1 шт., сіль — 1 ч. л., цукор — 1 ч. л., чорнослив. Пошаткувати дрібно капус$ ту, перетерти її з сіллю та цук$ ром, зайвий сік, що утворився, злити. Порізати заздалегідь за$ мочений чорнослив. Натерти моркву і лимон з цедрою на тертці. Перемішати. Можна до$ дати дрібку кмину. Ñàëàò ç ëèìîíîì Консерва в олії (або відва рена риба) — 1 банка, лимон — 0,5 шт., твердий сир, майонез, цукор — 0,5 ч. л., чорний моло тий перець. На дно салатниці викласти рибу без кісток, посипати цук$ ром, зверху покласти тоненькі дольки лимона. Посипати чор$ ним молотим перцем, зверху — натертим твердим сиром і поли$ ти майонезом. Поставити на хо$ лод настоятися. Ñàëàò çàêóñî÷íèé ç îñåëåäöåì Оселедець солоний — 300 г, цибуля червона — 1 шт., огірки корнішони мариновані — 100 г, перець болгарський — 1 шт., салат — 3 листки, лимон — 1 шт., зелень, сіль, перець. На блюдо викласти листя са$ лату, збризнути лимоном. Оселе$ дець порізати шматочками. Ци$ булю нарізати кільцями, кор$ нішони — кружечками, перець — маленькими кубиками. Зе$ лень подрібнити. З’єднати інгре$ дієнти, посолити і поперчити. Викласти салат на блюдо з лист$ ками салату. Подавати зі ски$ бочками лимона. Ñàëàò ç ãàðáóçà òà ëèìîíà Гарбуз — 300—400 г, морква — 1 шт., апельсин — 1 шт., ли мон — 0,5 шт., мед. Гарбуз і моркву натерти на крупній тертці, перемішати. З половинки лимона вичавити сік, м’якоть дрібно порізати. Додати до гарбуза, перемішати, дати постояти 15 хвилин. Апельсин почистити, нарізати невелики$ ми шматочками. Апельсин і мед додати в салат, перемішати. Êóðÿ÷èé ñóï ç ëèìîíîì Курка — 0,5 шт., червона цибуля — 2 гол., яєчні жовтки — 2 шт., морква — 1 шт., лимон — 1 шт., корінь селери — 0,5 шт.,

рис — 3 ст. л., чорний мелений перець, сіль. Відварити курку з морквою, цибулею і селерою, посолити. М’якоть нарізати кубиками, про$ цідити бульйон. Промити рис, відварити його в курячому буль$ йоні. Яєчні жовтки збити з ли$ монним соком, влити, постійно помішуючи, в гарячий бульйон. Додати в суп нарізане куряче філе. Перед подачею в кожну порцію додати по кружечку ли$ мона (без шкірки) і посипати по$ січеною зеленню петрушки. ßëîâè÷èíà ç ëèìîíîì Яловичина — 1 кг, цибуля — 2 гол., часник — 3 зубчики, лимон — 1 шт., кетчуп, сіль, перець. Яловичину порізати шматоч$ ками товщиною 2—3 см, додати сіль і перець, полити лимонним соком. Залишити хвилин на 30— 40. Обсмажити цибулю до золо$ тистого кольору. Викласти на сковороду м’ясо, додати кетчуп, тушкувати на повільному вогні близько 30 хвилин. Потім дода$ ти товчений часник і трохи ли$ монної цедри. Тушкувати ще 20—25 хвилин. Подавати на стіл, прикрасивши дольками лимона. Êóðêà ç ëèìîíîì Курка — 1 шт., лимон — 1 шт., рис — 1 скл., вода — 2,5 скл., сіль, аджика, сметана — 250 г, вершкове масло — 50 г, чорний мелений перець, сіль. Натерти курку аджикою і сіллю. Вимити лимон і покласти його в черевце курки цілим або порізати скибочками. Помістити тушку в товстостінну каструлю. Промити склянку рису в кількох водах. Розкласти його в каструлі навколо курки. Налити туди 2,5 склянки води, злегка посо$ лити і накрити каструлю криш$ кою. Поставити курку в розігрі$ ту до 180°С духовку. Готувати 1,5—2 години. Викласти готову курку на блюдо, рис покласти на$ вколо. Подавати гарячою. Ïóòàñó, çàïå÷åíà ç ëèìîíîì Путасу — 1 кг, лимони — 2 шт., помідори — 2 шт., часник — 4 зубчики, зелень петрушки січена — 2 ст. л., сік лимонний — 2 ст. л., олія — 6 ст. л., орегано сушений — 1 ст. л., перець чор ний мелений, сіль. У форму, змащену маслом, один до одного укласти тушки риби черевцями вниз. Лимони і помідори нарізати кружечками і покласти між тушками риби.

Часник порубати, змішати з зе$ ленню, орегано, сіллю, перцем і посипати рибу. Лимонний сік змішати з олією, полити суміш$ шю рибу, запікати 20 хвилин при 200°С. Подавати страву в формі. Ñêóìáð³ÿ, çàïå÷åíà ç öèáóëåþ òà ëèìîíîì Лимон — 1 шт., скумбрія — 2 шт., цибуля — 1 гол., сметана — 100 г, сіль, перець чорний ме лений — 0,5 ч. л. Скумбрію почистити від нут$ рощів, відрізати голову і плавни$ ки, промити. Натерти сіллю і перцем. Збризнути соком лимо$ на (використовувати для цього половину лимона). Надрізати кожну скумбрію порційно не до кінця. Цибулю порізати кільця$ ми і нафарширувати ним надрізи у рибі. Лимон нарізати кільцями й покласти його в живіт скумб$ рії. Викласти скумбрію у форму для запікання і змастити зверху сметаною. Запікати 35 хвилин при 180°C до золотистої скоринки. ³äáèâí³ ç ëèìîíîì М’якоть свинини чи теля тини — 700 г, лимон — 1 шт., яйця — 2 шт., мелені сухарі з білого хліба, борошно, часник — 3—4 зубчики, сметана — 1 ст. л., сіль, чорний мелений перець. М’ясо нарізати тоненькими скибками, відбити, посолити, поперчити, посипати товченим часником, обваляти у борошні, занурити у злегка підсолену суміш збитих яєць та сметани,

запанірувати в сухарях і підсма$ жити з обох боків до золотисто$ го кольору. Скласти у змащену вершковим маслом сковороду чи форму для запікання, на кожну відбивну покласти тоненьку скибочку лимона і поставити на 15—20 хвилин у гарячу духовку. Ëèìîíí³ ñïàãåòò³ ç ì’ÿòîþ Спагетті — 400 г, лимони — 2 шт., м’ята — 10 гілочок, час ник — 4—5 зубчиків, оливкова олія — 4 ст. л., сіль, чорний мелений перець. Відварити спагетті. З лимонів зняти цедру. Половину цедри подрібнити. З лимонів вичавити сік. Крупно порізати листочки м’яти. Подрібнити часник. На холодну сковороду влити олію, покласти часник, м’яту і не по$ дрібнену цедру лимона. Готува$ ти, помішуючи, на середньому вогні 5 хвилин. Влити лимонний сік, зменшити вогонь до мініму$ му і готувати 10 хвилин, не до$ пускаючи кипіння соусу. Посо$ лити, поперчити. Зварені спа$ гетті викласти в сковороду з со$ усом. Перемішати і готувати на слабкому вогні 5—7 хвилин. Го$ тові спагетті розкласти по таріл$ ках, посипати подрібненою цед$ рою і прикрасити м’ятою. Ëèìîíí³ áóëî÷êè ³ç çåëåííþ Вершкове масло — 150 г, вода — 200 мл, сіль — 1/4 ч. л., гост рий червоний перець — 1/8 ч. л., борошно — 120 г, яйця — 5 шт., цедра 1 лимона, зелена цибуля — 3 пера, петрушка — невеликий пучок.

Посікти зелень. Натерти цед$ ру лимона. Покласти в каструлю вершкове масло, сіль, перець, влити воду. Поставити на вогонь і тримати, поки масло не розта$ не. Зняти з вогню і вмішати бо$ рошно. Повернути каструлю на вогонь, постійно розмішуючи, поки тісто не стане однорідним і не почне відставати від стінок каструлі. Зняти з плити, дати охолонути кілька хвилин. По од$ ному додати яйця, ретельно пе$ ремішуючи після кожного. До$ дати зелень і цедру, перемішати. Перекласти тісто в кондитер$ ський мішок і висаджувати на застелене пергаментом деко ма$ ленькі булочки. Випікати в по$ передньо розігрітій до 200°С ду$ ховці до золотистого кольору, близько 20 хвилин. Ëèìîííèé ïèð³ã Яйця — 4 шт., цукрова пуд ра — 0,5 скл., цедра і сік 1 лимо на, мелений мигдаль — 2 ст. л., сухі хлібні крихти — 3 ст. л., мак — 1 ч. л., коньяк — 2 ст. л. Розігріти духовку до 180°С. Змастити жиром форму для тіста або олією. Збити в піну лимон$ ний сік, цедру, яєчні жовтки і цукор. У окремому посуді збити в піну яєчні білки і добре пере$ мішати з мигдалем, хлібними крихтами і маком. З’єднати обидві суміші, вилити у форму і випікати 40 хвилин до золотис$ того кольору. Готовий пиріг зверху полити коньяком і дати охолонути. Ëèìîííå ïå÷èâî Вершкове масло — 160 г, цу кор — 125 г, борошно — 260 г, цедра двох лимонів, лимонний сік — 2 ст. л., крохмаль — 20 г, сіль — 1/3 ч. л., цукрова пудра. Просіяти борошно, додати сіль, крохмаль і перемішати. В окрему посудину викласти м’я$ ке масло, цукор, цедру лимона і збити міксером. Додати лимон$ ний сік, перемішати. Потім до$ дати просіяне борошно з крохма$ лом і сіллю й замісити круте тісто. Розділити його на дві ча$ стини і скатати дві ковбаски діа$ метром 4 см. Кожну частину тіс$ та загорнути в харчову плівку і залишити в холодильнику на 2 год. Потім тісто порізати кру$ жечками товщиною 5—7 мм. Тістечка викласти на деко, за$ стелене пергаментним папером, на відстані 2 см один від одного. Випікати у розігрітій до 175°С духовці 13—14 хв. Гарячі тістеч$ ка обваляти в цукровій пудрі.

ПАЛЬЧИКИ ОБЛИЖЕШ!

Лимонний пиріг з малиною Борошно — 220 г, розпушувач для тіста — 1,5 ч. л., цукор — 150—200 г, вершкове масло — 100 г, оливкова олія — 100 г, яйця — 4 шт., цедра двох лимонів, сік з половини лимона, малина — 200 г. Для прикрашання: білок 1 яйця, цукор — 50 г, цукрова пудра, малина — жменька. Борошно просіяти, додати розпушувач і перемішати. Зняти цедру з двох лимонів. До цедри всипати цукор (150—200 г) і все добре перетерти. Потім додати туди яйця. Все збити міксером на найбільшій швидкості. Яєчна маса має посвітлішати і збільшитись в об’ємі у 3—4 рази. До збитих яєць додати просіяне борошно і акуратно перемішати. Потім додати сік з половини лимона, перемішати. Влити заздалегідь розтоплене тепле вершкове масло та олив$ кову олію. Знову перемішати. 2/3 тіста вилити у змащену олією форму, зверху викласти малину. Потім ягоди залити тістом, що залишилося. Випікати пиріг у розігрітій до 175°С духовці приблиз$ но 35 хв. Спечений пиріг покрити збитими білками. Для цього білок збити в піну, додати цукор і продовжити збивати до твердих піків. Пиріг покрити збитими білками, притрусити цукровою пудрою і на 2—3 хв. відправити назад у максимально розігріту доховку, щоб білок зарум’янився. Випічку прикрасити ягодами та листочками малини. ϳäãîòóâàëà Ìàð³ÿ ÃÎÐÁÀ×ÎÂÀ

особисте

www.zorya.org.ua 21 січня 2015 р.

Де ти, моя доле? Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК Петро Л. з Кривого Рогу. 1938 р. н., мешкаю у приватному секторі. Оленко, якби ти тільки знала, як я ненавиджу самотність. Може, хтось із твоїх дописувачок захоче познайомитися зі мною, вдівцем? Вітаю тебе і всю редакцію «Зорі» з Новоріччям та бажаю миру, любові, здоров’я усім. * * * Віктор Ч. із Запоріжжя. Згоден з думкою, висловленою на вашій, шановна Олено, сторінці, що наша доля вже зрежисована згори. Єдине, що ми все-таки робимо щоденний вибір, а потім за це відповідаємо. Сьогодні формуємо своє завтра. Вдівець, 1945 р. н., освіта вища, працював на керівних посадах, мешкаю у двокімнатці. Діти окремо. Рибалити, збирати гриби — моє улюблене дозвілля. Їжджу на автівці «Форд». Дачі нема. Іноді буваю у вашім місті, то зможу поспілкуватися з жінкою, яка відгукнеться. * * * Михайло Я. з Петриківки. Вдівець. Мені 57, ріст 180, вага 80. Працюю, спиртного не вживаю. Проживаю з меншим сином, старший з сім’єю мешкає окремо. Маю біля хати невеличкий город, всього потроху саджаю, вистачає, в домі все є для життя. Діти та друзі бажають, щоби в мене була хазяйка. Може, знайдеться жіночка добродушна, безкорислива, середньої повноти, згідна на переїзд до мене для створення сім’ї? * * * Олександр В. Я селянин, своя хата, город, господарство, газ, вода, всім необхідним забезпечений. Немає лише господині на все це. Статки середні, не сприймаю лицемірства і фальші. А також легковажних стосунків. Мені 50, ріст 180, вага 85. * * * В’ячеслав П. з Дніпропетровська. 42 роки, ріст 176, худорлявий, освіта вища, є робота і житло, шкідливих звичок нема. І дітей нема. Багато читаю. Люблю спілкування з приємною людиною. * * * Василь Р. з Дніпропетровська. Мені 33, інвалід дитинства, але працюю на підприємстві, мешкаю у квартирі. Життя моє не склалося, та все ж надіюся жити в парі, тож чекатиму відгуку. * * * Про Любов Ю. Так сталося, що ще задовго до воєнних подій у Донецьку Люба, моя подруга, продала квартиру, купила в селі на Дніпропетровщині дім, згодом віддала його доньці, коли та одружилася, самій же довелося мешкати з батьками та ще й ростити онука, сина старшої дочки, яка вмерла. Але шани і дяки ні від доньки, ні від онука, нині 23-річного, не дочекалася. Отак і живе з розчаруванням у серці. Люба хазяйновита, смачно варить їсти, город доглянутий. А який сад посадила! Ясна річ, треба з Любою поспілкуватись, тому вона погодилася на цей лист, чекатиме вістки від самотнього, з яким обговорять, можливо, де житимуть. Анна О.

* * * Ангеліна Д. з Дніпропетровська. Працювала в медицині. 16 років як овдовіла, відтоді самотня. В АНД районі в мене приватний сектор. Діти помагають. Мені 65, невисока, нехуда, 75 кг. Дивлюсь телевізор. В голову лізуть усілякі думки, нема доброго друга, з ким би поговорити, попрацювати на дачі. Хазяйновита, охайна, доброї душі, несварлива, відверта, нескупа. На дозвіллі плету всілякі речі, а також вишиваю бісером, хрестиком образки, ікони, картини. Непроти ще побігати, якимсь спортом зайнятися, їздити на природу, мандрувати, в юності змагалася з бігу, грала у волейбол, люблю пісні, концерти. * * * Федосія С. За 25 км від мене починається Донеччина. Дочка з чоловіком і онуком у Донецьку, за 22 км від мене у невеликому містечку Першотравенську — син з невісткою. Невістка у квітні має народити мені внучку. А я тут, у селі, сама. Торік овдовіла. Двоє телят, десятеро свиней і два десятки курей. Коло хати гектар городу. Тож ціле літо нема коли тужити. А от зимою дуже тоскно. Вишивання і плетіння — тільки це бодай трохи рятує від туги.

20 січня виповнилося 58, ріст 162, вага десь 80. * * * Любов Г. Цим листом роблю собі різдвяний дарунок — налагодити спілкування з людиною подібної долі.

Працюю в бюджетній організації, то спершу «Зорю» передплатила була добровільно-примусово, а оце вже третій рік — з власного бажання. Газета подобається, читаю і «Особисте». Та й себе заспокоюю, що не одна я така — самотня, що таке випробування долає багато і багато хто. А як казав хтось мудрий, те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими і мудрішими. Втрату рідної людини нелегко нести: хтось топить горе у вині, хтось, навпаки, мерщій починає шукати розраду у спілкуванні «з різноманітними не тими», хтось поринає в суцільний морок духовної недуги, а хтось стає релігійним фанатом. І лиш одиниці шукають відраду в праці на дачі, у самовдосконаленні, у спорті. Свого чоловіка втратила у жовтні 2008. Життя стало чорно-біле, пощезли барви, запахи, звуки. Єдина нитка, що тримала мене на цім світі, — донька. Доньці була потрібна моя поміч, підтримка. Моїми ліками від самоти були служба і фізична праця на землі. Увесь свій вік працюю з дітьми: спочатку в школі, далі в дитсадку, тепер у дитячому санаторії. Нині можу запевнити, що діти — найголовніші антидепресанти. Я 1960 р. н., ріст 166, вага 76. * * * Ліля Р. з Дніпропетровська. Школяркою кожне літо минало з бабусею в селі, тож мовою, хоч не літературою, а суржиком, володію цілком. Старший син за кордоном, молодший тут на квартирі. Я одна. Думала, більше ніколи ні з ким не буду, не захочу, і раптом такий настрій став находити... Самота поняття часове, іноді вона потрібна, але мені з 2001 року вже почала набридати.

1963 р. н., у Дніпрі я від народження, ріст десь 165, вага 62, світла, очі голубі, але, по-моєму, це важливе було років 30 тому. Весела, з дуже загостреним почуттям гумору. Завжди знайду з чого посміятися, але тільки від справжнього гумору. Читання, готування їжі — це все люблю, трошки в’яжу. Працюю в кіоску «Газети, сигарети». Щодо переїзду туди-сюди говорити передчасно. Це не головне, головне — є де жити. * * * Наталя Б. з Дніпропетровська. Мені 44, працюю в дитячому садку, одружена не була. Не п’ю, не курю, дітей нема. Згодна на переїзд. * * * Яна Т. з Кривого Рогу. Освіта вища, радіоінженер, шкідливих звичок нема. Окрім роботи, в мене є ще кілька шкільних приятельок, а так нікуди не ходжу.

24 роки, висока, струнка, русява, з сірими очима. * * * Про Тетяну К. Моїй онуці 25 січня, на Тетяни, виповниться 21 рік. Золота медалістка, вступила до академії банкової справи, на четвертому курсі. Дівчинка скромна, старанна, чуйна, на вроду приваблива: блакитні очі, волосся темно-русяве хвилясте, струнка, ріст 165. До клубів і дискотек не ходить, серйозно ставиться до навчання, недавно скінчила курси поліпшення англійської мови. Тепер складає зимову сесію. У взаєминах між людьми цінує доброту, чесність, прямоту і надійність. Якщо серйозний парубок захоче познайомитись і поспілкуватися з онукою, то я буду рада. Перш ніж писати, я показала Танечці публікації під рубрикою «Особисте». Ніла К. Апостолівський район

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ íà íàøié ñòîð³íöi (âèõîäèòü ó êîæíîìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå íå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äîêëàäí³øå áóäå ðîçêàçàíà âàøà ³ñòîð³ÿ, ваша правда, òèì á³ëüøå ìàòèìåòå øàíñ³â íà óñï³õ. Íàïèñàíå íàä³øë³òü íà àäðåñó: Îëåíi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çîðÿ», âóë. Æóðíàëiñòiâ, 7, Äíiïðîïåòðîâñüê, 49051. І свій лист-âiäãóê на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) òàê ñàìî øëåòå ìåíi, а ÿ ïåðåøëþ тій людині, з якою хочете познайомитися. Дëÿ öüîãî íå çàáóäüòå ïîêëàñòè êîíâåðò ç ìàðêîþ. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Àäðåñè ³ ïðiçâèùà íå ðîçãîëîøóþ, íå âèñèëàþ i ïðîøó до редакції íå ïðè¿çäèòè. Ùèðî âàøà Î. Ä.

З листів ведучій

22

ЗОРЯ

За мною кури ходили, як за квочкою Добрий день, Оленко! «Зорю» люблю понад 40 літ. Мої ровесники — покоління великих трудівників, змалечку привчених загладжувати повоєнні рани. Чи думали ми, що війна знову нагадає про себе? А вона таки є, і знову гинуть наші чоловіки, сини, брати. І знову зостаються вдови, яким не буде до кого пригорнутись, не буде чоловічого плеча. Батько був військовий, пішов на фронт і загинув. Пізніше мама, правда, вийшла заміж. Провчителювала сорок років. А от нам з сестрою не було обіймів батьківських... Мій чоловік був шофером, завжди спішив до свого авта і не дуже знаходив час для обіймів. Його забрали в армію, там він найшов собі другу, і все, а я живу, доглядаю стареньких свекрів, з дитинкою маленькою... Тепер усе згадується, як дивлюся на сторінці доль фотознімки: обов’язково жіночка кладе свою голову на чоловіче плече, пригорнувшись до нього. Діти далеко, в них усе є. А я на третім поверсі, вирощую кімнатні квіти, потім частину роздаровую знайомим і дещицю продаю. Встаю рано. Люблю землю, рослини, бо професія агроном (вчилася в Києві), про рослини дещо знаю. Живність, чи, як пишуть читачі, хазяйство, теж люблю: курчат, качат, гусенят. В мене кури цілими днями було ходять слідом, як за квочкою. Та й, до речі, неслись добре. Дуже хотілося б, щоб і мені було кому покласти голову на плече. Несварлива, не схильна до того, що зветься жадобою, знак Риби, ще по-другому Кіт. Якщо добрий чоловік без поганих звичок, то переїду до нього, бо сумую за усім сільським. Дуже боюся, як супутник виявиться лайливим. Нам потрібні лише злагода, доброта, взаєморозуміння, повага. Світлана М. Дніпропетровськ

Уявити не міг, що стану біженцем Газету читаю вперше, бо все життя минуло на Донеччині, я шахтар, нині пенсіонер. Мав дружину, дім і все необхідне. Біда не ходить одна: відійшла у вічність дружина, а невдовзі постраждав дім від обстрілів. Не лишилося нічого. Я біженець, приїхав до сестри, але хочу мати своє сімейне гніздечко. Невисокий, ріст 160, сивий, колись мав кучеряву чуприну, блондин зроду, веселої вдачі, щедрий, люблю працю на городі, взагалі всяку працю, цікавлюся спортом, читаю. Та одинокому серцю книга не помічниця. Хочеться живого спілкування, піклування про когось, хочеться радіти прийдешньому дню. До тютюну і спиртного байдужий. В мене немає майна, зате є непогана пенсія. Все, що треба, купимо, аби лиш був дім, хоча б маленький. Я несварливий, невибагливий, простий, з поняттям, ціную в жінці порядність, чистоту душі, простоту і господарську жилку. Дуже сподіваюсь на Вашу, Олено, легку руку, наперед дякую. Володимир Ш., 75 років Магдалинівка

Про труднощі спілкування Те, що пані Ніна пише про характер онуки («Вона б швидко освоїла комп’ютер», 24 грудня 2014), я, здається, розумію. Колись мав подібні труднощі. Довелось багато працювати над собою. В чомусь, правда, і обставини посприяли. Тепер я достатньо комунікабельний — але вибірково, більше «від душі до душі»: тепле людське спілкування — це по мені, це люблю, а ось офіційні контакти «на публіці» або якісь велелюдні зібрання — ну з таким трудніше, юрмищ і гамірних збіговиськ уникаю. Гадаю, пані Ніно, що Оксанчина проблема може бути розв’язана. Оксанці просто має пощастити, щоб вона зустріла морального, розуміючого чоловіка, котрий пробудить у ній здатність до нового життя. І все піде на лад. Дмитро С., 32 роки Дніпропетровськ

даринчина вітальня Вимов скоро скоромовку

Мороз Морозенко Мороз Морозенко Морозний Морозить всім лиця й носи. Мороз Морозенко Морозний Найкращий друзяка зими. Заради розваги та сміху, Заради щасливих очей Засклив він озера i ріки, Й ставок заморозив оцей. Скоріше на лижі чи санки,

— Дуже добре, брате бобре! 

Прийшла Лисиця на базар, принесла повну торбу якогось краму, прикритого білим рушничком. Діло було зимою. Стала Лисиця в ряд, підняла пухнастий комір, поставила кошик на стіл, відкрила, й побачили люди: у кошику хитринки. Ішла повз базар Наталочка. Побачила — Лисиця хитринки продає. Підійшла і вибрала собі таку хитринку: маленька дерев’яна дівчинка приклала руку до голови, скривилася й жалібно пищить: «Ой, голова болить». Купила Наталя хитринку, принесла додому. Треба готувати уроки, але ж не хочеться.

— У мене голова болить,— скаржиться Наталя мамі,— не буду уроків вчити.

— Добре, полеж, Наталочко. Лягла дівчинка в ліжко й одразу ж забула про головний біль, каже мамі: — Мамо, я піду покатаюсь на ковзанах.

— Але ж у тебе голова болить,— здивувалась мама. Наталочка почервоніла від сорому. «Віднесу на базар хитрин-

ку, віддам Лисиці, не треба мені її хитрощів»,— подумала вона. Пішла на базар. Засунула руку в кишеню, а маленької дерев’яної дівчинки нема. «Де ж вона поділася?» — дивується Наталя. Так і не зрозуміла дівчинка, куди поділася хитринка. Розповіла про все мамі. Мама й каже: — Злякалася тебе хитринка. Хитрощі не люблять совісті.

— А де ж моя совість? У чому вона?

— У тому, що тобі стало соромно. Василь Сухомлинський

Цікавинка від Даринки

Без зірок і собак не було б і канікул Виявляється, що без зірок і собак не було б і слова канікули. Є така зірка — Сіріус, вона входить у сузір’я Пса. У латинській мові це сузір’я звалося Каніс (собака). Сонце перебуває у сузір’ї Пса з

22 липня до 23 серпня. У цей час у Римі починається найбільша спека. Тому здавна на цей час робилася перерва у всіх заняттях, а серед інших — і в навчанні. Згодом цей час став постійною перервою в заняттях учнів і студентів не лише в Греції та Римі, а й в усіх інших країнах світу.

Поміркуй Уважно розглянь картинку. Який гонщик прибуде до фінішу другим? Чому?

Катерина Дишкант

Переполох Насипало снігу в лісі багато, такого пухкого снігу та білого. Ходити в лісі взимку важко людині. А на лижах куди завгодно пройдеш. Тихо навколо в лісі, тільки поскрипує веселий морозець у стовбурах сосен, ялинок та дубів. Скрип-скрип... Тварини лісові не бояться снігу й морозу. Одяглися в тепле хутро звірятка, у густий пух пташки й шукають собі їжу. Під дуплом старого дуба миша собі ще влітку нірку вирила, наносила тоненьких травинок і сухого моху — зробила тепле кубельце.

Спала миша, виспалась, треба піти й погуляти. Вилізла з нори, озирнулася навкруги. Тихо, очі сліпить білий сніжок. Засипав сніг стежечку, що миша протоптала, прогулюючись. Вилізла вона на пеньок, дивиться — сухе насіннячко сюди вітер приніс. Поласувала сухим насіннячком і почала хутро своє чистити. Аж гульк — прямо над нею щось чорне й велике впало на стовбур дуба. Перелякалася миша, бо ворогів у неї багато. Перелякалася та — шубовсть із пенька прямо в нірку. Сидить, не поворухнеться. Зраділа, що втекла від страшної халепи. Що ж воно за страхіття

Відгадай загадки à à à Наладнали санки ми, Готувались до зими. Маєм лижі й ковзани — Будем їздить до весни. А один дивак, одначе, Зроду ще зими не бачив — Бо узимку вічно спить. Як він зветься? Це ж … (Ведмідь) à à à У дуплі її домівка — Живе, як вільна пташка. Грибків собі насушить, Горішків назбирає. Зима снігів натрусить, А їй біди немає. (Білка)

Підготувала Дарина ВЕСЕЛЕНКО. Використані методична література і матеріали ЗМІ

В швидких ковзанах чи без них, На вулицю гайда ще зранку Допоки лежить білий сніг. Допоки рипить під ногами Присріблена ковдра зими, Грай сніжки, лiпи снiгобабу Й морозу спасибі скажи.

Віконце у природу

Повчальна історія

Як Наталя у Лисиці хитринку купила

23

Вивчи віршик

 Бабрились в брудній баюрі Два бобри брунатно-бурі: — Правда, брате бобре, добре?

Âиïóñê 2 (556)

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 21 січня 2015 р.

впало на стовбур? Тихесенько визирнула миша з нори, роздивилася, аж то дятел прилетів жуків шукати. Це птах не страшний. У дятла дзьоб міцний і лапи, мов гачки. Чіпляється дятел за кору дерева й лазить, куди захоче, — угору, униз, в один бік, у другий бік. Лазить дятел весело по деревах і — стук-тук дзьобом, тукстук... Працює дятел, аж цурки летять. Ось під корою сховався на зиму жучок-шкідничок. Улітку буде цей жук дереву шкодити. Дятел колупнув кору, зирк — жучок. Схопив жука й проковтнув. Так і працює дятел цілісінький день — винищує шкідників, що під кору поховалися. Побачила миша дятла — вилізла з нори. Раптом стрибнула на пеньок білка, шишка соснова в неї в лапах. Сіла білочка снідати. На мишу, на дятла позирає, шишку гризе, насіння вилущує. А хто воно там стрибає між кущами, серед сухого бур’яну? Дятел писнув тихо й замовк, білка насторожилася, а мишка вже не тікає в нору — поглянути цікаво на того великого звіра. Білка не тікає, дятел працює спокійно — значить, звір не страшний. Та то ж заєць пухнастий

шукає собі захисний куточок для відпочинку! Стрибнув до молодої дикої груші, погриз трохи кори й прямо до пенька, де мишача нора. Отут він і відпочине. Звірята не страшні зібралися. Лисицю або вовка здалеку помітять дятел та білочка. Тікатимуть вони — заєць і собі пострибає, не наздоженуть. Не знав заєць, що його слідом давно вже лисиця йде та стежить за ним. Вирив собі ямку під пеньком заєць і ліг, задрімав. Тепло йому у своєму хутрі в затишку лежати. Коло нього миша прогулюється, шукає поживи. А лисиця здалеку побачила білочку й дятла. Присіла тихенько. Бо знає,— сполохають зайця, тільки почне вона наближатися до пенька. Не впіймає тоді прудкого зайця. Сидить лисиця й чекає. Тихо навколо в лісі. Аж ось зарипів сніг здалеку, зашелестів сухий бур’ян, об дерево вдарилася гілка. Розмову чути. Білочка стрибнула. Заєць помчав. Лисиця шмигнула поза кущами. Усі звірі кинулися врозтіч. А миша залізла в нірку й сидить. Сидить і боїться визирнути. Це ми з Василем у ліс прийшли й наробили переполоху... Олександр Копиленко

Куди піти з дітьми в Дніпропетровську Молодіжний театр «Камерна сцена» 24 січня, 11.00. «Пеппі Довгапанчоха». Вистава-гра.

25 січня, 11.00. «А де ж п’ятий?» Лялькова казка. Тел.: (056) 745-35-70, (056) 778-15-32, (056) 778-15-31

Театр ляльок 24—25 січня, 11.00, 13.00. «Вельмишановний Тузик». Казка. Тел.: (056) 370-25-06, (056) 716-00-10

Парк ім. Лазаря Глоби 22—28 січня, з 10.00. Екзотаріум. Тел.: (056) 42-66-12, (056) 42-80-74

Парк ім. Тараса Шевченка 22—28 січня, 10.00—18.00. Постійна виставка риб і плазунів. Тел.: (056) 46-21-02

24

на дозвіллі

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 21 січня 2015 р.

23

рецепт від зірки Популярний актор Володимир Горянський належить до того типу чоловіків, які люблять і, що дуже важливо, вміють готувати. Щоправда, тут він схожий на інших представників славного чоловічого племені — найбільш затребуваною стравою для нього є м’ясо в будь-якому вигляді: варене, смажене, парене або печене.

Крученики від Володимира ГОРЯНСЬКОГО посипте приправою. На телятину викладіть сало, нарізане тонкими смужками. Загорніть м’ясо так, щоб вийшли тонкі рулетики, краї заколіть зубочистками. Обваляйте рулетики в борошні й смажте на розігрітій ско-

місячний календар рибалки Прогноз на 22—25 січня пн вт ср чт пт

22 26

27

нд

24

25

7 4

добрий кльов

9 2 5 3

2 6 8 4 3 4 2 5 6 8 1 4 9 7 1 5 7 8 2 2 4 8 5

7 1

слабкий кльов

2 7 6 5 9 3 2 9

3 6 7 4

21.04 21.05

22.05 21.06

22.06 23.07

24.07 22.08

23.08 23.09

повнолуння нема кльову

8

Прогноз на 22—28 січня

26 січня — 1 лютого

Овен Терези Тримайте зараз свої сумніви На перше місце поставте свої обов’язки. Це стосується і роботи, 24.09 всередині себе. Ви можете розпоі особистих відносин. Не пускайте 23.10 вісти про свої підозри тільки тому, кого це стосується — тоді вони не нічого на самоплив, інакше цим будуть вас турбувати. скористаються ваші заздрісники. Скорпіон Телець Навчіться правильно реагуваПочинайте нові справи прямо з понеділка. Це стосується і роботи, і 24.10 ти на критику, в ній є багато конлюбовних відносин. Не варто зараз 22.11 структивного. Знайдіть у собі сили і прислухайтеся до неї — тоді осовитрачати час на дурниці — удача бисте зростання вам гарантоване. на вашому боці! Стрілець Близнята Не вихлюпуйте на своїх колег У першій половині тижня доведеться вирішувати старі проблеми, 23.11 по роботі невдоволення собою і своїми близькими — це може стаа в другій —уже виникнуть нові.

21.12 ти крахом вашої кар’єри. Рак Козеріг Суперечки і конфлікти напоКонкретні результати ваших внять ваше життя, якщо діятимете зусиль прийдуть не скоро — це 22.12 за емоціями. Будьте уважнішими 20.01 своєрідна перевірка на міцність до почуттів навколишніх людей. Ваших намірів. Не опускайте руки Лев і продовжуйте діяти. У понеділок і вівторок вже поВодолій трібно вирішити важливі справи. Можливо, відчуєте себе неЗараз є великий ризик захворіти і 21.01 стійко, але не шукайте винних на не встигнути доробити те, що обі- 20.02 стороні. Намагайтеся будь-яку сицяли. туацію перевести на свою користь. Діва Риби Не підводьте членів робочого Зараз важливо відчути настрій колективу своїми непрофесійними навколишніх людей — тільки так діями. Перш ніж діяти — реально 21.02 зможете знайти тих, хто допоможе 20.03 у вирішенні складних завдань. зважте свої можливості.

Засновник — Дніпропетровська обласна рада Видавець — Комунальне підприємство

Дніпропетровської обласної ради

«Редакція газети «Зоря» Видається з 17 (4) квiтня 1917 року. Свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р., ДП № 1179 від 08.10.2004 р.

Голова наглядової ради Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Головний редактор Ксенія ЗАЙЦЕВА. Т. Кузьменко, відповідальний редактор, М. Нестерук, заступник гол. редактора, О. ДРИГА, редактор з роботи зі спецкорами.

Власкори:

Приймальня:

На цьому тижні фахівці рекомендують метеочутливим людям звернути увагу на своє самопочуття 25 січня.

стрижемося за місяцем

6 5 9 4

1 7 2 9 7 1 6 8 2 5 3 5 6 4 8 1 3 2 3

гороскоп 21.03 20.04

Г. Горин. «ЗАБЫТЬ ГЕРОСТРАТА!» Трагикомедия в 2-х действиях.

25 января, воскресенье, 12.00. Д. Урбан. «ВСЕ МЫШИ ЛЮБЯТ СЫР». Музыкальная сказка.

25 января, воскресенье, 17.00. А. Курейчик. «ОСТОРОЖНО, ЖЕНЩИНЫ!» Комедия в 2-х действиях. Тел.: (05692) 3-26-82, 3-85-62, 3-76-43.

24

Павлоградский театр имени бориса захавы 24 января, суббота, 18.00. Еврипид — Л. Разумовская. «МЕДЕЯ». Драма.

25 января, воскресенье, 18.00. А. Грин — П. Морозов. «АЛЫЕ ПАРУСА». Спектакль.

Магнітні бурі

28

дуже добрий кльов

судоку

23

сб

вороді на сильному вогні до рум’яної скоринки. Потім крученики протушкуйте під щільно закритою кришкою 15 хвилин на середньому вогні. Готову страву полийте грибним соусом і прикрасьте зеленню.

23 января, пятница, 18.30. Ж.-Б. Мольер. «ТАРТЮФ». Комедия в 2-х действиях.

24 января, суббота, 17.00.

22 січня — візит до перукаря зробить вас багатшими.

23 січня — щоб тіло і почуття зміцніли, сходіть у перукарню.

24 січня — якщо фінанси співають романси, загляньте у перукарню.

25 січня — нова зачіска зробить вас красивішими.

26 січня — життя у мирі і злагоді несумісне з візитом до перукаря.

27 січня — підстрижіть хоча б один локон — і життя стане довшим.

28 січня — щоб надовго позбутися хвороб, загляньте сьогодні в салон краси.

Тел.: (05632) 6-48-47.

23

Криворожский театр драмы и музыкальной комедии им. Т. Г. Шевченко 23 января, пятница, 18.00. Режиссер-постановщик М. Мельников. «НИЧЕГО СЕБЕ КВАРТИРКА». Комедия в 2-х действиях.

24 января, суббота, 17.00. С. Гулак-Артемовский. «ЗАПОРОЖЕЦ ЗА ДУНАЕМ». Музыкальный спектакль в 2-х действиях.

25 января, воскресенье, 11.00. По произвединию Н. Шейко-Медведевой. «ГДЕ ВАСИЛИСА ПРЕМУДРАЯ?» Украинская сказка.

25 января, воскресенье, 17.00. По пьесе М. Ладо. «ОЧЕНЬ ПРОСТАЯ ИСТОРИЯ». Драма в 2-х действиях. Тел.: (056) 410-33-00.

24

Криворізький міський театр ляльок 24 января, суббота, 11.00, 12.30. По мотивам сказки Г. Х. Андерсена. «ДЮЙМОВОЧКА». Сказка.

25 января, 11.00, 12.30.

По мотивам сказки Корнея Чуковского. «МОЙДОДЫР». Веселая музыкальная сказка. Тел.: (0564) 26-61-45.

Реклама в газеті «Зоря» Тел. (0562) 35-14-26

Інгредієнти: теляча вирізка — 250 г, сало — 30 г, печериці — 3—4 шт., вершки 30% — 50 г, спеції, цибуля — 1 гол., зелень, олія — 2 ст. л.

Приготування. Цибулину подрібніть, печериці наріжте тонкими скибочками. Для соусу обсмажте цибулю і гриби, залийте вершками й тушкуйте кілька хвилин. М’ясо розріжте на шматочки. Відбийте їх, посоліть і

Днепродзержинский музыкально-драматический театр им. Леси украинки

Кривий Ріг (24) 90 38  16; Павлоград (232) 6  05  08.

(0562) 27  16  52; 27  80  27 (ф.)

Відділ (0562) 35  14  26; 38  83  53 (ф.); реклами: 38  83  28; 33  78  04. Вiддiл передплати: (0562) 38  83  73.

Вiд­повiдальнiсть за змiст реклами несе рекламодавець. «Право вибору», «Політична трибуна», «Погляд», «Точка зору», «PR» — інформація замовника опублікована на правах реклами. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. При передруку посилання на «Зорю» обов’яз­кове. Друк ПП «СТПРЕС», 50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12. Обсяг 1,86 д. ар. Офсетний друк. Зам. №55.

НАША АДРЕСА: газета «Зоря», вул. Журналiс­­тiв, 7, Днi­про­­­петровськ, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua www.zorya.org.ua Тираж номера 41700. Цiна договiрна.

Дякуємо, що читаєте «Зорю». Будьмо разом!