2015 02 13

Передплатіть «Зорю» на 2015 рік Сретение Господне Праздники церковного года

Ñòоð. 13

Чиста криниця Поетична сторінка «Зорі»

Ñòð. 6

Ñòоð. 12

¹11 (21641)

Перша газета Дніпропетровська і області

Шукайте долю разом із «Зорею»

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó ï³ä íàçâîþ

Ñòоð. 15

13 лютого 2015 ðîêó

Зоря-область — ãàçåòà âèõIäíîãî äíя

Учиться не поздно и на пенсии Где в Днепропетровске можно бесплатно научиться плести маскировочную сеть и освоить компьютер

Во время кризиса многие откладывают на второй план вопросы развития и образования. А для людей преклонного возраста, которые живут на одну пенсию, платное обучение и вовсе недоступно. Корреспондент «Зори» узнала, какие знания и навыки можно получить сегодня бесплатно. Такие курсы помогут расширить мировоззрение, найти новых знакомых, а, возможно, даже и способ заработка.

Сайт газети «Зоря» — zorya.org.ua

Ñòð. 5

Реклама в газеті «Зоря». Тел. (0562) 35-14-26

Масленица, угощай, всем блиночков подавай! Ñòð. 14

Читайте «Ветеран Придніпров’я»

Ñòоð. 7—11

2

влада

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 13 лютого 2015 р.

Голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод пропонує створити комплексну програму реабілітації поранених військовослужбовців і дітей-переселенців зі сходу країни. Про це йшлося 12 лютого під час зустрічі з Генеральним секретарем ОБСЄ Ламберто Заньєром.

Євген УДОД:

80% військових, які дістали поранення, та близько 10% дітей-переселенців із зони бойових дій потребують реабілітації — За статистикою спеціалістів, 80% військових, які дістали поранення, а також близько 10% дітей-переселенців із зони бойових дій потребують комплексної реабілітації. Це питання неможливо розв’язати якимись поодинокими спробами, треба діяти комплексно. Є перспектива частину людей оздоровлювати у реабілітаційних закладах міжнародних партнерів, зокрема, у Польщі, а ще частину — в обласних медичних установах, санаторіях. Необхідно лише покращити умови перебування там, виходячи з нових потреб, а також доукомплектувати штат психологами, психотерапевтами та іншими профільними фахівцями. Зараз ми займаємося розробкою комплексної програми, яка дозволить зробити реабілітацію людей, які її потребують, системною, — зазначив Євген Удод. Зокрема, комплексна реабілітація для військових передбачає медичну та психологічну підтримку, протезування, юридичну консультацію, перекваліфікацію, працевлаштування — все те, що дозволить повернути людей до нормального життя та влитися в суспільство.

20 тис. євро зібрали співробітники ОБСЄ для дітей-переселенців, родини яких переїхали на Дніпропетровщину. Грошовий чек Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр передав під час відвідання центру переселенців «Допомога Дніпра» раднику голови облдержадміністрації Борису Трейгерману. За ці кошти будуть закуплені речі, необхідні дітям, які через збройний конфлікт на сході України були вимушені покинути свої домівки.

— Ми були вражені увагою, яку надали співробітники головного офісу ОБСЄ. Прості працівники, які знали, що Генеральний секретар буде у Дніпропетровській області, зібрали пожертви для дітей, які приїжджають в наш регіон. Сьогодні Генеральний секретар передав нашим дітям цю допомогу. 20 тис. євро для переселенців з Донецької та Луганської областей. Цей сертифікат він передав нам

для того, щоб ми придбали все необхідне для дітей, — сказав Борис Трейгерман.

— Я особисто побачив ту сильну підтримку, яку надає місцева влада вимушеним переселенцям. Я відвідав центр переселенців і передав невелику допомогу, яка була зібрана безпосередньо працівниками нашого офісу у Відні для вимушених переселенців. Найважливіше, що ми всі повинні об’єднати наші зусилля. Україна буде продовжувати отримувати всю підтримку від ОБСЄ, яка буде потрібна, — наголосив Ламберто Заньєр.

Соціальні виплати та пенсії переселенцям виплачуються вчасно та в повному обсязі Сьогодні в регіоні отримують пенсію 34 тисячі 876 пенсіонерів-переселенців, соціальні виплати — 5 тисяч 763 особи. Голова обласної ради Євген Удод під час зустрічі з Генеральним секретарем ОБСЄ Ламберто Заньєром підкреслив важливість комплексної реабілітації як поранених військових, так і дітей-переселенців

До теми У 2014 році реабілітацію у Польщі пройшли 45 військових та 5 дітей-переселенців. У 2015 році здравниці воєводства Нижня Сілезія приймуть ще 40 поранених та 10 дітей. Це стало можливим за домовленістю Євгена Удода з владою воєводства Нижня Сілезія та керівництвом курортних закладів.

Грант від обласної ради

допоміг підтримувати комфортну температуру в будинку та економити 10% теплоносіїв Плюс сімнадцять у під’їздах замість звичних п’яти градусів та до 10% економії теплоносіїв мають мешканці будинку №29 по вул. Олеся Гончара (ЖБК №181 «Металург-2»), які перемогли у конкурсі мініпроектів з енергозбереження та енергоефективності серед локальних громад, ініційованого головою облради Євгеном Удодом. Позитивної динаміки мешканці досягли, замінивши у під’їздах усі старі вікна на металопластикові енергозберігаючі, старі труби — на нові та залишивши по одній секції теплообмінника на під’їзд. Реалізація міні-проекту обійшлась у 57,4 тис. грн., з них близько 41 тис. грн. — фінансування від обласної ради, іншу суму зібрали самі мешканці.

— Громадяни, які вже стали переможцями нашого конкурсу, на власному прикладі доводять: економити енергоносії реально й у значних відсотках. І зробити це можна швидко та доступно, отримавши грант від обласної ради, який становить більшу частину

Допомога від співробітників ОБСЄ: для дітей-переселенців придбають речі першої необхідності

суми, необхідної на проведення енергозберігаючих робіт. За три роки ми разом з жителями Дніпропетровщини реалізували майже триста різноманітних проектів. Економія до 70% електроенергії та до 40% тепла — більше, ніж гарні показники, — зазначив голова облради Євген Удод. За словами голови правління ЖБК №181 «Металург-2» Миколи Рослика, участь у конкурсі стала корисною для членів ЖБК. Вони побачили позитивний ре-

зультат та переконались, що можна заощаджувати та підвищувати комфорт у помешканні. Тож відтепер мешканці готові ще серйозніше займатись енергозбереженням. У їх планах покращити термоізоляцію даху та утеплити зовнішні стіни будинку сучасними термостійкими та пожежобезпечними матеріалами. Нині триває збір заявок на участь у проекті у 2015 році. До кінця прийому документів залишилося майже два місяці.

Більш детальну інформацію можна отримати на сайті http://energy.oblrada.dp.ua/, або зателефонувавши на гарячу лінію:

(056) 742-80-07

Про це повідомила директор департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Вікторія Крупська під час прес-конференції. З жовтня 2014 року органи соціального захисту здійснюють перереєстрацію переселенців для організації їм виплат та допомоги. Після заповнення анкети особа безплатно отри-

мує довідку про реєстрацію. Ця довідка є основним документом для призначення соціальних виплат, пенсій, компенсацій на проживання і оплату житловокомунальних послуг. Всі, хто має питання про оформлення такого виду допомоги, можуть звернутися на гарячу лінію: (056) 713-69-09, (056) 713-62-21, (056) 713-64-94.

До Дніпропетровська прибули 130 людей, яких евакуювали із зони АТО Переселенці прибули до Дніпропетровська з Донецька та Горлівки. Вимушених переселенців зустрічав радник губернатора Борис Трейгерман.

— Коли ми відпрацьовували всі організаційні моменти, необхідно було, щоб ті, хто вирішив покинути Донбас, одночасно зібралися в одному місці. Для цього велися переговори. Ми просили, щоб нам надали можливість вивезти мирних мешканців «зеленим коридором», — розповів Борис Трейгерман. — Сьогодні нам вдалося допомогти людям, які щодня засинали та просиналися у страху, що куля чи ракета потраплять в їх дім. Усі ми віримо, що мир переможе нікому не потрібну війну, і люди повернуться додому. Вивезти людей із зони обстрілів вдалося завдяки співпраці Дніпропетровської облдержадміністрації з міжнародною організацією «Joint». Серед тих, кого

вдалося евакуювати, 22 дитини (з них 7 віком до п’яти років) та 70 осіб віком старше 55 років (з них 80 і старші — 9 осіб). Усі вони зазначають, що раді тому, що їм допомогли покинути небезпечні території та облаштуватися на новому місці. Мріють вимушені переселенці про мир та найближче повернення до рідних домівок. Дівчинка Ліля, яка приїхала разом з батьками, розповіла, що звуки пострілів у її рідному Донецьку не вщухають. Через це вона вже тривалий час не виходила на вулицю.

— Ми приїхали сюди відпочити від війни, — сказала вона. Усіх людей, які прибули до Дніпропетровська, нагодували та розселили в санаторіях Павлограда та Запоріжжя.

3

Нова книга Андруховича вже в Дніпропетровську «Тут похований Фантомас» — таку назву має книга, яку Юрій Андрухович, видатний український прозаїк та поет, презентував 11 лютого у Дніпропетровську. Книга з’явилась лише кілька тижнів тому. Це — збірка колонок, які письменник писав для сайту tsn.ua, починаючи з 2010 року. Загалом було опубліковано 212 колонок, а в книзі вміщені 73. Назва книги збігається з назвою однієї з них. Ідея створення книги з’явилася випадково. Письменник очікував на свій літак та перечитав усе, що брав

У Павлограді чоловіків кличуть до загону самооборони Нині його бійці разом з міліцією патрулюють місто. Однак чоловіків не вистачає. Частина захворіла на застуду та грип. Добровольці потрібні терміново, каже Іван Щербина, заступник штабу Павлоградської самооборони. Павлоградці, які хочуть приєднатися до загону та підтримувати порядок на вулицях рідного міста, можуть телефонувати: 050-97-73-558.

Екс-міліціонера засудили на 9 років за вину в смертельній ДТП Ще влітку, 3 липня, під Дніпродзержинськом зіткнулись два автомобілі. В одному з них була молода пара: чоловік та жінка загинули. Сиротою залишився їх 9-річний син. За кермом іншої машини був Петро Вакуленко — у минулому міліціонер та співробітник ДАІ. За словами очевидців, він був нетверезим та їхав по зустрічній смузі. Спочатку Петриківський суд призначив Вакуленку 10 років позбавлення волі. Однак екс-даішник подав апеляцію, вважаючи себе невинним. Після семи місяців розгляду справи на останньому засіданні Петро Вакуленко нарешті визнав свою провину.

Криворізький національний університет поділять на три вузи Від вузу відокремлять педагогів, економістів і металургів. Щоб це зробити, керівництво закладу чекає розпорядження Кабінету Міністрів України. Національний університет у Кривому Розі був створений 2011 року на базі декількох вищих навчальних закладів міста. Уже в 2014 році три вузи побажали отримати незалежність. Після тривалих переговорів вчена рада цих інститутів проголосувала за це рішення.

Ольга Лазаренко Фото автора

SOS

Проблема

Велосипедисти хочуть пересуватися безпечно Ще минулого року біля торгівельних центрів та навчальних закладів Дніпропетровська почали з’являтися паркувальні місця для велосипедистів. Але для того, щоб дістатися до них, необхідна безпечна смуга руху. Детальний проект велосипедних доріжок розробив велоактивіст та архітектор Юрій Лозовенко. Пілотний проект передбачав будування велодоріжок уздовж набережної від ж/м Перемога до ж/м Червоний Камінь (майже 20 км). Зараз він охоплює значно більше вулиць і доріг, враховує всі норми дорожнього руху і забудови міста. 70 відсотків маршруту вже з асфальтним покриттям. Але велодоріжка ще має бути побудована таким чином, щоб не межувати з проїжджою частиною. Її треба відгородити бруствером за європейським зразком. Велоактивісти Олександр Дикий та Дмитро Пєвцов розповідають, що з «велосипедного» питання зібрана група на чолі з Іриною Зайцевою, заступником міського голови. Проте останнім часом міськрада все більше дає відмовки. Активісти розуміють, що навіть в умовах кризи можуть допомогти закордонні

інвестиції (як це було у Львові). Але без згоди влади інвесторів залучити неможливо. Гроші виділялись на «Євробаскет-2015», який скасували. Проект побудови спорткомплексу для чемпіонату включав у себе велодоріжки довжиною 2—4 км уздовж набережної. Гроші на це виділили, а доріжок і досі нема. Активісти також закликають прокласти доріжки через Центральний міст, який з’єднує між собою обидва береги міста. «Цим мостом користується дуже багато велосипедистів, але це дуже небезпечна ділянка», — коментує Олександр Дикий. Досвідчені велосипедисти майже не потрапляють у ДТП. Але часто через відсутність доріжок страждають діти та сільські мешканці.

Аліна Левицька, голова федерації зимового плавання «Білий ведмідь», розповіла про традицію такого вінчання. Ідея належить Аліні та її чоловікові Олегу. Вони давно займаються зимовим плаванням, і 11 років тому вирішили у такий спосіб скріпити свій союз. Цього року в День усіх закоханих знов народиться сім’я. Об 11.00 на ж/м Перемога, 1, на воднолижному стадіоні «Сентоза»,

вінчатимуться в ополонці Альона Мороз та Сергій Білий. Усі охочі можуть бути гостями на цьому святі. Також Аліна Левицька запрошує мешканців міста приходити на заняття із зимового плавання. Їх проводять щосуботи о 10.00 на Монастирському острові, на Дитячому пляжі та щонеділі на Фрунзенському каналі теж о 10.00. Ольга Лазаренко

Зірки для закоханих запалають у планетарії У дніпропетровському планетарії нова святкова програма. Про неї розповіла Людмила Марченко, астроном, лектор дніпропетровського планетарію.

14 лютого зранку — свято для дітей. Юні глядачі створять величезне серце, а також виготовлять зоряні серця — валентинки. О 18.00 та 20.00 планетарій чекає дорослих на програму «Зірки для закоханих». Їм розкажуть легенди, історії, романтичні оповідання, пов’язані з міфологічними героями, в яких йдеться про кохання, вірність та зраду. Зоряне небо над головою створить романтичний настрій, і гості планетарію зможуть побачити найбільш вражаючі небесні

світила, які також відповідають темі Дня Валентина.

— На землі й в небі все дуже тісно пов’язано одне з одним, тому планетарій — це дійсно найбільш незвичайне місце, в якому можна провести День Валентина, — каже Людмила. Вона розповідає, що після програми люди освідчуються в коханні одне одному і навіть роблять пропозиції руки і серця. Програма триватиме в середньому 50 хвилин. На вечірні програми вартість квитків 60 гривень, на денні — 40 гривень (дитячий квиток) та 50 гривень (дорослий). Вероніка Трофімова

держави дитині зробили операцію. Хлопчику вставили титанові пластини та наклали гіпс. Зараз він знаходиться в Дніпропетровський обласній лікарні та потребує подальшого лікування. На лікування дитини волонтери та опікуни потратили вже понад 13 тис. грн. Якщо ви хочете допомогти Давиду одужати, кошти можна перераховувати на картку: 4731217109799435 — одержувач Олена Мазепа. Отримати будь-яку інформацію про допомогу дитині можна за телефоном 063-706-68-11, Олена. Євгенія Дмитренко

Переселенці творять добро Майстрині зі Сходу хочуть зруйнувати стереотип, згідно з яким переселенці лише просять. Вони намагаються не тільки брати, а й давати. Ірина Терехова і Тетяна Гладкова з Донеччини та Луганщини займаються рукоділлям у творчій майстерні при центрі допомоги переселенцям «Допомога Дніпра» і запрошують усіх приєднуватися до них. Працюють за адресою: проспект Карла Маркса, 119/а, 4 поверх, кімната 46.

Олександра Матях Фото автора

Свято наближається Вінчання в ополонці у День Святого Валентина

Допоможіть одужати маленькому Давиду 26 січня під час пожежі у жилому будинку Новомосковська загинуло четверо людей. Батько, мати та дідусь маленького Давида померли через удушення чадним газом. Тітка разом з хлопчиком, рятуючись, вистрибнула з вікна. Та, на жаль, її травми були несумісні з життям. Вижити вдалось лише трирічній дитині. Через падіння з сьомого поверху Давид отримав багато травм. У нього закрита черепно-мозкова травма, зламано два ребра з правого боку, пневмонія внаслідок розриву легені. Також зламані тазові кістки ніг. За рахунок

Ініціатива

Безкоштовний практичний семінар у рамках реалізації програми «Практичні аспекти співпраці з ЄС» (спільно з Посольством Великобританії в Україні) відбудеться 18 лютого у приміщенні Дніпропетровської торгово-промислової палати (вул. Шевченка, 4) та буде присвячений вимогам європейських торгових мереж до національної сільськогосподарської та харчової продукції, що імпортується в ЄС. Участь для українських підприємців безкоштовна. Обов’язкова попередня реєстрація. Кількість учасників обмежена. З усіх організаційних питань прохання контактувати з відділом зовнішніх зв’язків та інвестицій УЗЕЗ за тел.: (056) 374-94-12 (10, 13), mes@dcci.org.ua.

перебуваючи в Києві в період з жовтня по листопад 2013 року, я не міг не писати про те, що там відбувалось, — каже автор. Книга побачила світ у молодому видавництві «Diskursus». Придбати це видання можна у дніпропетровській книгарні «ВІЗ».

Цифра

Підприємців запрошують на безкоштовний семінар

із собою. Потім вирішив продивитися власні публікації для tsn.ua. Прочитав одну з перших колонок та зрозумів, що вона актуальна і сьогодні.

— Я намагався створити щось на зразок щоденника думок, спостережень та ідей. Ця книжка від загальнолюдських тем плавно переходить до суто політичних. Адже,

Цей день в історії

Коротко про головне

Прем’єра

новини регіону

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 13 лютого 2015 р.

Жінки говорять, що рукоділля допомагає їм відволіктися від поганих думок і віднайти душевний спокій. Планують влаштувати благодійний ярмарок. Гроші, отримані з продажу різноманітного хендмейду, підуть на допомогу переселенцям, а особливо дітям-сиротам. Захід буде проводитися 28 лютого о 12.00 за адресою: проспект Карла Маркса, 119/а. Ольга Лазаренко Фото автора

На Дніпропетровщині на карантин закрили 25 шкіл Лише за три тижні до лікарень звернулося близько 20 тисяч людей з ГРВІ, більшість з яких — діти. Вимушена міра — закриття окремих класів та шкіл загалом, щоб запобігти розповсюдженню інфекції. У Дніпропетровській області на карантин закрили вже 25 шкіл у Павлограді, Тернівці та Павлоградському районі. У Дніпропетровську на ка-

рантині 15 класів у п’яти школах міста. Відновити роботу шкіл та класів планують з середини лютого.

— Два тижні вимушених канікул не вплинуть на знання та оцінки дітей. Існують форми дистанційного навчання, — повідомив Олексій Полторацький, заступник директора департаменту освіти і науки Дніпропетровської ОДА. Олена Реблян

13 лютого  13 лютого 1921 року у с. Великомихайлівка Дніпропетровської області народився Володимир Микитович Вільний, український письменник.  13 лютого 1923 року Томаківка стала районним центром новоствореного Запорізького округу. У 1963 році Томаківський район приєднали до Нікопольського, а у 1965 році знову відокремили у самостійний район. Відповідальна за сторінку Альона ДРИГА

Александр ВИЛКУЛ:

Суд отменил постановление кабмина об отмене выплат пенсий мирным жителям в зоне конфликта

Запитуйте — відповідаємо

— Окружной администра­ тивный суд Киева отменил не­ законный пункт Постановле­ ния Кабмина, которым были отменены выплаты пенсий и социальных пособий мирным жителям в зоне конфликта. Античеловеческое решение власти признано незаконным с момента издания. Все выплаты с ноября должны быть компен­ сированы людям, должна быть выплачена вся задолженность и выплаты должны войти в обычный ритм. Решение суда вступит в силу, если не будет апелляции со стороны прави­ тельства. В течение десяти дней власть должна показать, пойдет ли она на геноцид собственного народа, — сказал один из ли­ деров Оппозиционного блока Александр Вилкул. Напомним, что на протя­ жении двух месяцев власть умышленно затягивала процесс рассмотрения дел в суде о вос­

становлении выплат пенсий и социальных пособий мирным жителям из зоны конфликта. Несмотря на обращение депу­ татов Оппозиционного блока в Конституционный Суд, рас­ смотрение дел постоянно пере­ носилось. Наконец, спустя два месяца, Окружной административный суд Киева удовлетворил иск, ко­ торый был подан пенсионеркой из Донецка Ниной Ивановой. В этот же день в Высшем админи­ стративном суде рассматривался иск еще одного пенсионера из Донецка Владимира Стещенко, но из-за того, что на заседание не явился представитель Президен­ та, рассмотрение дела перенесли на 4 марта. Для защиты законных прав людей 3 декабря Оппозицион­ ный блок подал обращение в Конституционный Суд Украины о несоответствии положениям Конституции Украины Указа

Президента, решения СНБО и Постановления Правительства №595 от 7 ноября 2014 года «О некоторых вопросах финансиро­ вания бюджетных учреждений, осуществления социальных вы­ плат населению и предостав­ ления финансовой поддерж­ ки отдельным предприятиям и организациям Донецкой и Луганской областей». Этим античеловеческим постановле­ нием были отменены пенсии, социальные пособия и другие социальные выплаты мирным жителям из зоны конфликта. Обращение в Конституционный Суд подписали 40 депутатов Вер­ ховной Рады от Оппозиционно­ го блока и 9 внефракционных депутатов.

Компенсаційні виплати родинам ліквідаторів Чи маю я право на доплату до пенсії, як вдова ліквідатора аварії на ЧАЕС, якщо мій чоловік помер, за висновками медиків, від хвороби, не пов’язаною з Чорнобильською катастрофою? Ніна ЗЕЛЕНЧУК. Дніпропетровськ

Шановна Ніно Семенівно, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраж­ дали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячна компен­ сація сім’ям за втрату годуваль­ ника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначається на кожного непрацездатного члена родини, який був на його утри­

манні, в розмірі 12 процентів прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездат­ ність (з 1.12.2013 р. — 12% від 949 грн., тобто 113,88 грн.). Законодавством передбаче­ но, що при призначенні компен­ саційної виплати по втраті го­ дувальника внаслідок аварії на ЧАЕС (стаття 52 Закону Укра­ їни «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих

внаслідок Чорнобильської ка­ тастрофи») необхідно надати в органи Пенсійного фонду експертний висновок про причинний зв’язок смерті годувальника з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Таким чином, якщо смерть годувальника не пов’язана з вищевказаними обставинами, то права на компенсаційну виплату ви не маєте.

Як оскаржити рішення районного управління ПФУ Моєму чоловікові було відмовлено у призначенні пільгової пенсії. Ми маємо намір оскаржити рішення районного Пенсійного фонду. Як це зробити?

Тамара ДМИТРІЄНКО. Кривий Ріг

Шановна Тамаро Захарівно, якщо пенсіонер не задоволений рішенням районного управління Пенсійного фонду України — вва­ жає, що воно суперечить пенсій­ ному законодавству чи прийнято не в межах компетенції органу, — він має право оскаржити таке рішення в органі вищого рівня чи звернутися до суду. Скарга на рішення управлін­ ня Пенсійного фонду України в районах, містах, районах в міс­ тах, а також у містах і районах подається до регіональних орга­ нів Пенсійного фонду України. Скарга на рішення регіональ­ них органів Пенсійного фонду України — в Пенсійний фонд України. При подачі скарги необ­ хідно вказати прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, на­ йменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення, суть питання. Скарга Медицинская водительская комиссия проводит комплексное обследование водителей всех категорий с участием психиатра. Выдача медицинских справок для ГАИ и на оружие в день осмотра. Адрес: ул. Ломанная, 4, район цирка. Тел.: 47-27-53, каб. 405.

супроводжується документами, що свідчать про ухвалення не­ правильних рішень. Документ має бути викладений у письмовій формі і підписаний з вказівкою дати. Термін подачі скарги — один рік з моменту ухвалення рішення, але не пізніше ніж за один місяць з часу ознайомлення з прийнятим рішенням. Скарга надсилається поштою або пере­ дається особисто. У разі потреби можна подава­ ти й інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду будуть повернені. Ор­ ган Пенсійного фонду України не довше, ніж у місячний термін від дня надходження скарги при­ ймає рішення і надсилає його на адресу заявника поштою чи надає йому під розписку. Якщо в місячний термін ви­ рішити порушені в скарзі питан­ ня неможливо, може бути при­

йняте рішення про продовження термінів розгляду скарги, про що письмово повідомляється заявникові до закінчення трид­ цятиденного терміну. При цьо­ му загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів. Звернення із скаргою в орган Пенсійного фон­ ду України не позбавляє права на звернення до суду. Таким чином, у Вашому випадку необхідно звернутися зі скаргою в обласне управління фонду — Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 26. Якщо згодом Ви не будете згодні з рішенням регіо­ нального органу, Ви зможете його оскаржити в Пенсійному фонді України, адреса: 01601, м. Київ-14, вул. Бастіонна, 9.

Дніпропетровська державна фінансова академія оголошує конкурс на заміщення посади завідувача кафедри менеджменту та маркетингу.

Вимоги до претендентів: науковий ступінь доктора або кандидата економічних наук і вчене звання доцента або професора. Термін подачі заяв: протягом місяця з дня публікації об’яви. Документи приймають за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Аржанова, 12, к. 12. Телефон для довідок: 371-77-53.

Компетентно

захистимо кожного

Роз’яснюють фахівці ПФУ

взгляд

4

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 13 лютого 2015 р.

Перехід з військової на загальнодержавну пенсію Я військовий пенсіонер. Після призначення пенсії за вислугу років працював ще 20 років на цивільних посадах. Чому я не маю права на перерахунок моєї військової пенсії на цій підставі? Антон МЕДЯНИК. Новомосковськ

Шановний Антоне Іванови­ чу, пенсійне забезпечення гро­ мадян України із числа осіб, які перебували на військовій служ­ бі, службі в органах внутрішніх справ, здійснюється відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262. Пенсії, призначені відповід­ но до вищевказаного Закону, підлягають перерахуванню у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забез­ печення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку з введен­ ням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додат­ кових видів грошового забез­ печення (надбавок, доплат, під­ вищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Інших підстав для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років особам, які перебували на військовій службі,

службі в органах внутрішніх справ, не передбачено. Водночас особам, звільне­ ним з військової служби, а та­ кож іншим особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262, може призна­ чатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передба­ чених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». При цьому для розрахунку пенсії враховуються всі види грошо­ вого забезпечення, які отриму­ вали вказані особи, які мають право на пенсію відповідно до цього Закону, перед звільнен­ ням зі служби. Отже, так як Ви досягли 60-річного віку, ви маєте право перейти на пенсію за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», при призначенні якої будуть враховані 20 років на цивільних посадах, однак це буде пенсія за віком, а не за вислугу років.

Які документи потрібні при прийомі на роботу Онук шукає роботу. Одного разу йому відмовили начебто через його релігійні переконання. Які документи можуть вимагати при працевлаштуванні? Ганна ЧОПОВСЬКА. Покровський район

Шановна Ганно Федосіївно, відповідно до ст. 24 КЗпП при прийомі на роботу необхідно надати паспорт чи інший документ, якій засвідчує особу, і трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документи про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. Документ про освіту нада­ ється в тому випадку, якщо робота вимагає спеціальних знань відповідно до законодав­ ства. Так, певні посади мають право обіймати тільки праців­ ники за наявності відповідної кваліфікації (наприклад, ме­ дики, судді). Вимоги до квалі­ фікації професій передбачені Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим нака­ зом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 16 серп­ ня 2012 №923, та Довідником кваліфікаційних характерис­ тик професій працівників.

Довідка про стан здоров’я потрібна, наприклад, при при­ йомі на роботу зі шкідливими і важкими умовами праці, на роботу, пов’язану з виробни­ цтвом продуктів харчування тощо. Перелік професій і ка­ тегорій працівників, а також порядок проходження ними медичного огляду регулюють­ ся Порядком проведення ме­ дичних оглядів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 трав­ ня 2007 №246 та зареєстро­ ваного в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 під №846/14113. При цьому необхідно зазначити, що згідно зі ст. 25 КЗпП забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну, національну належність, походження, прописку та документи, надання яких не передбачено чинним законодавством.

Áåçïëàòíà ïåðâèííà ïðàâîâà äîïîìîãà Головним та територіальними управліннями юстиції Дніпро­ петровської області забезпечується надання безплатної первинної правової допомоги громадянам України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, стосовно їх прав та обов’язків, безпечного переміщення, шляхів розв’язання соціально-побутових проблем. Надання вказаної допомоги здійснюється під час роботи громад­ ських приймалень та офісів з надання безплатної первинної правової допомоги в порядку, встановленому законодавством. Інформацію про роботу громадських приймалень та офісів з надання безплатної первинної правової допомоги територіальних управлінь юстиції Дніпропетровської області ви можете отримати на офіційному веб-сайті Головного управління юстиції у Дніпропетровській області www.obljust.dp.ua в рубриці«Прийом громадян» у підрубриці «Громадські приймальні». Äîðîã³ ÷èòà÷³! Íà ñòîð³íêàõ «ïåíñ³îíåð Ïðèäí³ïðîâ’ÿ» òà «Çàõèñòèìî êîæíîãî» âè îäåðæèòå â³äïîâ³ä³ íà âàø³ çàïèòàííÿ. Àëå â³äïî­â³äíî äî çàêîíîäàâñòâà ïðî çâåðíåííÿ ãðîìàäÿí ôàõ³âö³ äåðæàâíèõ ­óñòàíîâ, ­êîìóíàëüíèõ ³ ïðèâàòíèõ ï³äïðèºìñòâ íàäàþòü â³äïîâ³ä³ ïðè íàÿâíîñò³ ïîøòîâî¿ àäðåñè çàÿâíèêà. Òîæ, áóäü ëàñêà, âêàçóéòå ­çâîðîòíó àäðåñó (ó ãàçåò³ íå äðóêóºòüñÿ)! Ïèø³òü íà àäðåñó: ðåäàêö³ÿ ãàçåòè «Çîðÿ», âóë. Æóðíàë³ñò³â, 7, ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê, 49051. Êîíòàêòíèé òåëåôîí: (0562) 27-16-52. Ëþäìèëà ÌÀÑËÎÂÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê

тема номера

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 13 лютого 2015 р.

5

Учиться не поздно и на пенсии Где в Днепропетровске можно бесплатно научиться плести маскировочную сеть и освоить компьютер

Во время кризиса многие откладывают на второй план вопросы развития и образования. А для людей преклонного возраста, которые живут на одну пенсию, платное обучение и вовсе недоступно. Корреспондент «Зори» узнала, какие знания и навыки можно получить сегодня бесплатно. Такие курсы помогут расширить мировоззрение, найти новых знакомых, а, возможно, даже и способ заработка. Юлия КОСМОДЕМЬЯНCКАЯ

Осваиваем языки Каждый четверг с 17.30 до 19.00 на втором этаже торговоразвлекательного центра «Дафи» (бульвар Зоряный, 1а) проходят бесплатные уроки английского. Ваш уровень знания языка значения не имеет. По данным организаторов, чтобы посещать бесплатные уроки, которые проводят в рамках проекта «Разговорники английского языка», не нужно предварительно регистрироваться и записываться. Достаточно просто прийти. В Центральной городской библиотеке Днепропетровска каждую среду и четверг работают бесплатные курсы украинского языка. Как сообщили сотрудники библиотеки, занятия проходят с 19.00 до 20.00 на третьем этаже (читальный зал). Курсы могут посещать люди разного возраста. Тем, кто владеет украинским языком, занятия помогут усовершенствовать его, а тем, кто его не знает — выучить «с нуля». Предварительно регистрироваться не нужно. Более подробную информацию можно получить по телефону (056) 740-37-52. С компьютером на «ты» Также в центральной библиотеке сейчас набирают на бесплатные компьютерные курсы. Сотрудники библиотеки сообщили, что занятия начнутся по мере формирования групп, тогда же будет известно время. Курсы помогут овладеть основами работы на компьютере и поиска информации в Интернете. Кстати, Интернет и Wi-Fi в библиотеке бесплатные. Записаться могут все желающие. Информацию можно получить в интернет-центре библиотеки. Он работает в воскресенье

и вторник с 11.00 до 17.00, в остальные дни — с 9.00 до 18.00, понедельник — выходной. Также возможны справки по телефону (056) 740-38-76. Отметим, что в библиотеке постоянно работают разнообразные кружки и клубы. К примеру, для тех, кто свободно общается на английском, действует клуб разговорного английского языка. Здесь также можно получить бесплатную юридическую консультацию специалистов городского управления юстиции. Приходите по адресу: ул. Ленина, 23, телефоны: (056) 740-38-75 или 740-37-11. Помоги себе сам С прошлого года в Днепропетровске организация Красный Крест проводит курсы по оказанию первой медицинской помощи. Сегодня набор в группы временно прекращен, но возобновить курсы специалисты планируют в ближайшее время.

— Все наши учебные комнаты заняты вещами для переселенцев. Мы активно работаем, раздаем необходимое людям. Приложим максимум усилий, чтобы со второй половины февраля работа курсов возобновилась, — рассказала Лариса Суббота, главная медицинская сестра Днепропетровской областной общественной организации Красного Креста. По словам Ларисы Федоровны, они закупили необходимое оборудование для проведения занятий, в том числе и новые манекены. В решении некоторых вопросов помог председатель областного совета Евгений Удод. Специалисты научат всех желающих оказывать помощь в разных ситуациях. Например, расскажут, что делать, если человек на улице сломал ногу. Научат, как помочь при инфарктах и инсультах. На

практических занятиях покажут приемы первичной реанимации (искусственное дыхание, закрытый массаж сердца), первой помощи при кровотечениях, поражении электрическим током. Общая продолжительность занятий — 12 часов. После окончания слушатели сдают экзамен и получают документ. Проконсультироваться и предварительно записаться можно по телефону (0562) 31-31-75. Изучаем фотодело Каждые две недели одна из городских фотошкол проводит бесплатные уроки фотографии. Прийти на занятия могут все — независимо от уровня знаний, образования и возраста. Для этого достаточно зарегистрироваться по адресу http://lustre.ua/school/ Плетем и маскируемся Еще год назад никто и представить себе не мог, что в Днепропетровске будут бесплатно учить плести маскировочные сети. Сегодня этим делом занимаются люди всех возрастов и профессий. По словам волонтера Лилии Верещаги, эта работа не требует предварительной подготовки, но ее результат очень важен для бойцов на передовой: — С сентября прошлого года мы сплели более 50 сеток, а это укрытая техника и спасенные жизни. В зону военных действий их доставляют волонтеры. Там их, поверьте, очень ждут. Помочь «паучкам» можно и материалом для работы. Возможно, у вас дома без надобности хранится постельное белье, например, простыни. Или отрезы ткани, которые вам не нужны. Вы также можете порезать их дома и принести готовые полоски. Ширина полос до 3 см, а максимально возможная длина — до 30 см. Обратите внимание, что ткань должна быть только натуральная, например, хлопчатобумажная. Это важно, ведь синтетика при возгорании плавится и сетка уже не спасает, а травмирует. Учитывайте также и цвет ткани. Сегодня для работы

нужны серые, коричневые, белые полосы. Все, кто может поделиться тканью или готов принять участие в плетении, приходите на Серова, 4 (здание «Созидатель»), главный вход, 4 этаж, 413 комната. Закаляйся на Победе Каждое воскресенье в 11.00 на Зимнем пляже в Днепропетровске (жилмассив Победа-1) всех желающих бесплатно обучают моржеванию.

— Цель занятий — привлечь к здоровому образу жизни максимальное количество жителей Днепропетровска, — рассказал председатель Всеукраинской организации Street Workout и председатель международного движения «Здоровый образ жизни» Денис Минин. Он уверен, что закаливание отрезвляет не только внешнюю оболочку, но и сознание. Ледяная вода формирует новые грани характера, мировоззрения. Тренировки будут проходить до ранней весны. На занятиях ждут всех желающих, возраст значения не имеет.

— К моржеванию у каждого своя дорога. Кто-то ныряет на Крещение и входит в азарт, а кто-то сознательно готовится к этому. Лично я и не думал купаться зимой, пока в 2008 году не провалился под лед, — рассказал заядлый рыбак Николай Ступник. По словам пенсионера, именно этот случай изменил его отношение к моржеванию.

— Мне повезло, я провалился в районе Красного Камня — погрузился лишь по грудь и стал на дно. Выбраться помогли другие рыбаки. С простудой провалялся недолго, а потом взял полотенце и пошел «лечиться» на Днепр, — рассказал Николай Ступник. От рыбалки Николай Петрович не отказался, просто для себя решил, что к следующему «возможному погружению» нужно подготовить организм. Сегодня он регулярно окунается в ледяную воду и пропагандирует зимнее купание в кругу рыболовов.

— Я знаю, что на Победе учат

моржевать. Это правильно. К сожалению, это далеко от моего дома, да и компания там моложе. Мне ведь уже 72 года, — сказал он. Не так давно в Днепропетровске бесплатных курсов для пенсионеров было значительно больше. Можно было изучать английский, осваивать танцы и театральное искусство. Были бесплатные уроки самообороны. Но из-за кризиса большинство курсов закрылось. Отметим, что сегодня можно найти очень много бесплатных курсов и видеоуроков в Интернете. Например, видеокурс для обучения риелторов, курсы по самообороне, парикмахерскому искусству, компьютерные курсы. Напомним, бесплатно пользоваться Интернетом можно в центральной городской библиотеке. Личный опыт: за компьютер — в 58 Пенсионерка Елена Шевчук впервые села за компьютер в 58 лет. В 2013 году она посещала курсы компьютерной грамотности в Днепродзержинске. Там они тоже были организованы при городской библиотеке.

— Меня, если можно так сказать, пристыдил мой брат. Мол, сегодня все в социальных сетях пишут письма, а ты даже не знаешь, что это такое. В общем, пошла я на курсы. Компьютер дома был у внука, он меня тоже научил многому, — поделилась Шевчук. В прошлом году Елена Владимировна переехала в Днепропетровск. Здесь она тоже записалась на курсы, но смогла посетить лишь несколько занятий. Продолжать учебу дальше не позволило здоровье.

— Подруга моя, Зоя Григорьевна, вообще за польский взялась. У нее дочка на заработки уехала, а ей задание дала — польский язык учить. К сожалению, бесплатных курсов в Днепропетровске нет, зато есть аудиоуроки. Забавно, конечно, когда Зоя Григорьевна с плеером в ушах сидит. Но ведь время сейчас сложное, не знаешь, когда и что тебе пригодится, — рассказала Елена Владимировна.

Сретение Господне 15 февраля (2 февраля по старому стилю) православные отмечают великое Сретение Господне — один из двунадесятых, то есть главных праздников церковного года. На церковно-славянском «сретение» означает «встреча». Праздник установлен в память об описанной в Евангелии от Луки встрече, которая произошла на сороковой день после Рождества Христова. В тот день Дева Мария и праведный Иосиф Обручник принесли младенца Иисуса в Иерусалимский храм, чтобы совершить установленную законом благодарственную жертву Богу за первенца. Встреча Ветхого Завета с начинающимся Новым Заветом

Установление празднования Сретения Господня Сретение Господне относится к древнейшим праздникам христианской церкви и завершает цикл рождественских праздников. Самые ранние свидетельства о праздновании Сретения на христиан-

ском Востоке относятся к концу IV века. Тогда Сретение в Иерусалиме ещё не было самостоятельным праздником, а называлось «сороковым днём от Богоявления». Сохранились тексты проповедей, что произносили в этот день святители Кирилл Иерусалимский, Василий Великий, Григорий Богослов, Иоанн Златоуст и другие известные иерархи. Но до VI века этот праздник совершался не так торжественно. При императоре Юстиниане в 544 году Антиохию поразила моровая язва, уносившая ежедневно несколько тысяч человек. Бедствия прекратились, когда в день Сретения было совершено всенощное бдение и крестный ход. Поэтому церковь в 544 году установила торжественно праздновать Сретение Господне. С событием Сретения Господня связана икона Пресвятой Богородицы, именуемая «Умягчение злых сердец», или «Симеоново проречение», которую необходимо отличать от иконы «Семистрельная». Икона «Симеоново проречение» символизирует исполнение пророчества праведного старца Симеона: «Тебе Самой оружие пройдет душу» (Лк. 2, 35).

С 14 по 20 февраля

По ветхозаветному закону женщине, родившей мальчика, в продолжение 40 дней (а если рождалась девочка — то и все 80) было запрещено входить в храм. Ей также следовало принести Господу благодарственную и очистительную жертву: благодарственную — годовалого ягнёнка, и во оставление грехов — голубку. Это был Моисеев закон, установленный в память исхода евреев из Египта и освобождения от рабства. Пресвятая Дева Мария не нуждалась в очищении, потому что Иисус появился на свет в результате непорочного зачатия. Однако из смирения она пришла в храм. По преданию, когда Дева Мария переступила порог храма с младенцем на руках, навстречу ей вышел древний старец. Звали его Симеон. Предание гласит, что Симеон прожил 360 лет. Он был одним из 72 книжников, которые в III веке до н. э. по велению египетского царя Птолемея II перевели Библию с еврейского на греческий. Когда Симеон переводил книгу пророка Исаии, он увидел слова: «Се Дева во чреве приимет и родит Сына» и хотел исправить «Дева» (девственница) на «Жена» (женщина). Однако ему явился ангел и запретил менять слово, обещав, что Симеон не умрет, пока сам не убедится в исполнении пророчества. В день Сретения исполнилось то, чего

старец ждал всю свою долгую жизнь. Пророчество исполнилось. Праведник взял на руки младенца и воскликнул: «Ныне отпускаешь раба Твоего, Владыко, по слову Твоему, с миром, ибо видели очи мои спасение Твое, которое Ты уготовал пред лицем всех народов, свет к просвещению язычников и славу народа Твоего Израиля» (Лк. 2:29-32). Церковь назвала его Симеоном Богоприимцем и прославила как святого. Епископ Феофан Затворник писал: «В лице Симеона весь Ветхий Завет, неискупленное человечество, с миром отходит в вечность, уступая место христианству...» В день Сретения в Иерусалимском храме произошла ещё одна встреча. В храме к Богоматери подошла 84-летняя вдова, «дочь Фануилова», ее еще называли Анна-пророчица. Она много лет жила и трудилась при храме, «постом и молитвой служа Богу день и ночь» (Лк.

2:37 — 38). Анна-пророчица поклонилась новорожденному Христу и вышла из храма, неся горожанам новость о пришествии Мессии, избавителя Израиля.

Православный календарь

Вселенская родительская суббота: смысл, содержание

14 февраля — Вселенская родительская (мясопустная) суббота. Предпразднство Сретения Господня. Мч. Трифона.

15 февраля — Сретение Господа Нашего Иисуса Христа.

16 февраля — Попразднство Сретения Господня. Правв. Симеона Богоприимца и Анны пророчицы. Равноап. Николая, архиеп. Японского.

17 февраля — Прп. Исидора Пелусиотского. Блгв. вел. кн. Георгия Всеволодовича Владимирского.

Прп. Кирилла Новоезерского.

18 февраля — Мц. Агафии. Свт. Феодосия, архиеп. Черниговского. Елецкой-Черниговской, Сицилийской, или Дивногорской, и именуемой «Взыскание погибших» икон Божией Матери.

19 февраля — Отдание праздника Сретения Господня. Прп. Вукола, еп. Смирнского.

20 февраля — Прп. Парфения, еп. Лампсакийского. Прп. Луки Елладского.

Именинники

14 февраля — Василий, Гавриил, Давид, Николай, Петр, Семен, Тимофей 15 февраля — Василий 16 февраля — Адриан, Анна, Василий, Владимир, Иван, Михаил, Николай, Павел, Роман, Семен, Тимофей 17 февраля — Александр, Алексей, Андрей, Аркадий, Борис, Василий, Георгий, Дмитрий, Екатерина, Кирилл, Николай, Петр, Сергей, Федор, Юрий 18 февраля — Александра, Антон, Василиса, Макар, Михаил 19 февраля — Александр, Анатолий, Арсений, Василий, Дмитрий, Иван, Кристина, Максим, Мария, Марфа, Севастьян, Юлиан

20 февраля — Александр, Алексей, Петр.

Церковь творит в определенные дни года поминовение всех от века преставившихся отцов и братий по вере, сподобившихся христианской кончины, равно и тех, которые были застигнуты внезапной смертью, не были напутствованы в загробную жизнь молитвами церкви. Совершаемые при этом панихиды, указанные Уставом Вселенской церкви, называются вселенскими, а дни, в которые совершается поминовение, — вселенскими родительскими субботами. В кругу богослужебного года такими днями общего поминовения являются субботы Мясопустная и Троицкая. Первая вселенская родительская суббота бывает на Мясопустной седмице, перед началом Масленицы, подготовляющей верующих к Великому посту. Воскресенье перед Масленицей посвящено воспоминанию Страшного суда: хотя все только еще готовятся к праздничному веселью Масленицы. К этому радостному веселью уже понемногу присоединяется торжественное и покаянное настроение начала Великого поста. «Поминай час смертный и вовеки не согрешишь», говорили в древности, поэтому и веселье Масленицы не должно быть безумной оргией, но должно быть

временем радостного общения с ближними. Посвящая Неделю мясопустную преднапоминанию последнего Страшного суда Христова, церковь ввиду этого установила ходатайствовать не только о живых членах своих, но и обо всех от века умерших, во благочестии поживших, всех родов, званий и состояний, особенно же за скончавшихся внезапной смертью, и молит Господа о помиловании их. Торжественное всецерковное поминовение усопших в эту субботу (а также в Троицкую субботу) приносит великую пользу и помощь умершим отцам и братиям нашим и вместе с тем

служит выражением полноты церковной жизни, которой мы живем. Ибо спасение возможно только в церкви — обществе верующих, членами которой являются не только живущие, но и все умершие в вере. Не возбраняется при этом и поминовение ближайших сродников. В этот день православным желательно посещать храм, где священник совершает заупокойные службы, подать поминальные записки с именами усопших, поставить свечи за упокой. На панихидный стол в церкви можно принести поминальные продукты. Также в день поминовения усопших необходимо читать молитвы. В «православном молитвослове» после утренних молитв идут молитвы за ныне живых и усопших. Поминая своих усопших на кладбище, не следует оставлять на могилах никаких съестных припасов — это все языческие обычаи, которые не имеют ничего общего с традицией православия. Также нельзя на могилах распивать спиртное — церковь расценивает это как большой грех. Самое лучшее, что можно сделать для своего усопшего родственника — это прочитать поминальную молитву, попросить Господа простить покойнику все его грехи.

Слово священника

православ’я

www.zorya.org.ua 13 лютого 2015 р.

Азы православия

Праздники церковного года

6

ЗОРЯ

Время познать себя Во имя Отца и Сына и Святого Духа! Совсем мало времени остается у нас, братья и сестры, чтобы подготовиться к Великому посту. И сейчас, как никогда, вспоминается день Страшного суда Господня. Что страшного в этом суде? Неужели то наказание, которое нас может постигнуть? Нет! В каком-то смысле наказание облегчает тяжесть нашего греха; наказанный чувствует, что он выплатил свой долг, что теперь он свободен. Страшное в этом суде то, что мы станем перед Живым Богом, когда уже будет поздно что бы то ни было менять в нашей жизни, и обнаружим, что прожили жизнь напрасно, что за нами и в нас только пустота. А весь смысл нашей жизни был в том, чтобы любить живо, активно — не чувствами, а делом. Ибо, как сказал Христос: «Тот, кто любит, должен свою жизнь положить за тех, кто нуждается в любви; не за тех, кто мне дорог, а за того ближнего, кому я нужен...» Но вдруг мы обнаруживаем, что прошли мимо всего этого. Мы могли любить Бога, мы могли любить своего ближнего, мы могли любить себя, то есть относиться к себе с уважением, видеть в себе все величие образа Божия, все величие нашего призвания, стать причастниками Божественной природы (2 Пет. 1, 4), а мы прошли мимо всего этого, потому что легче было прозябать, а не жить, легче существовать безжизненно. Когда мы станем перед Христом, разве мы не увидим, что мы ответственны за Его распятие всей нашей жизнью, всем тем, как мы свою жизнь прожили недостойно и себя, и Его, и ближнего нашего. Каково нам будет тогда стоять перед Христом? У нас есть время. Христос нам говорит, что суд будет без милости к тому, кто сам не оказал милости. И напрасно мы говорим, что любим Бога, если при этом мы не любим своего ближнего. Ведь любовь к ближнему переносится и на Него. Служить любому другому человеку — радовать Его, служить Ему! У нас есть покаяние, то есть обращение от земли на небо, обращение сердца и ума, поворот; и этот поворот зависит от нашей воли и от нашей решимости. Святой Серафим Саровский говорил, что между погибающим грешником и спасающимся святым разница только в одном — в решимости. Есть ли у нас таковая? Готовы ли мы с решимостью действовать? Нам надо переосмыслить свою жизнь, себя: в чем мы виноваты перед каждым отдельным человеком, и решиться изменить это и просить прощения не с тем, чтобы чувствовать, что мы теперь свободны от прошлого, а с тем, чтобы взяться за новое, по-новому начать жить, в новом соотношении с теми людьми, которых мы унижали, обижали, обирали духовно. Но когда мы будем давать прощение, мы должны это делать ответственно. Давайте продумаем нашу жизнь, поставим вопрос, что было бы, если б вот теперь, сегодня нам пришлось стать перед Богом и увидеть, что мы — пустота, что мы прожили бессмысленно и напрасно. Сейчас время, когда церковь нас готовит познать себя с тем, чтобы приступить к Посту уже подготовленными. Аминь. Протоиерей Константин ДРОБИТЬКО

Страницу подготовила Ольга ДЮЖИНСКИХ

Із одного металу ллють медаль за бій, медаль за труд!

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 21 ÷åðâíÿ 2003 ðîêó.

событие

«Зоря» № 11 (21641)

Ветеранский фестиваль: перекличка поколений «Жить, а не существовать!» — лозунг областного фестиваля самодеятельного творчества ветеранов к 70-летию Великой Победы. Сегодня мы расскажем о концертах в Кривом Роге и Кировском районе Днепропетровска. В Кривом Роге, по инициативе председателя городского совета ветеранов Николая Кирилловича Дабижи, смотры вокально-хоровых коллективов ветеранов города проводятся еще с 2004 года. Поэтому в 2014 году областной фестиваль, посвященный 70-летию Великой Победы, совпал с 10-летним юбилеем подобного мероприятия в самом Кривом Роге. Смотр-конкурс проходил в три тура: — 30 октября в ДК «Терновский», в котором участвовали Саксаганский, Терновский и Жовтневый районы; — 31 октября в КУЦДЮТ «Дружба», в котором участвовали город Ингулец и Ингулецкий и Долгинцевский районы; — 1 ноября в ДК «Металургов» участвовали Дзержинский и Центрально-Городской районы. Показали свое мастерство 32 коллектива — 398 участников. В заключительном концерте выступили представители всех коллективов-участников: хоры ДК «Металлургов», «Берегиня», «Овация», «Краяны», «Ветеран» ДК «Терновский», «Кобзарь» поселка «Авангард», ветеранов ДК

К 70-летию Великой Победы

13 лютого 2015 року/п’ятниця

Вокальный ансамбль ветеранов Кировского района

«Артема», «Вербиченька» ДК «Першотравневый»; вокальные ансамбли «Лилея», «Червона калина», «Джерело», «Журавка»; солисты Екатерина Колесниченко, Алла Евдокимова, Анатолий Лушпий, Ангелина Метеля, Жанна Дерипаско, Григорий Стрелец, Леонид Талалайченко. Завершающим аккордом этого великолепного концерта было выступление инструментальной группы ветеранов Вооруженных сил «Форпост» (руководитель Павел Трунов). Режиссер заключительного концерта городского смотра-конкурса художественной самодеятельности ветеранов — бессменный организатор этого мероприятия и ответственный секретарь городского совета ветеранов Элла Ивановна Вышивана. А победителей определяло авторитетное жюри — Светлана Львовна Рябкина (председатель комиссии по общественно-массовой и информационной работе городского совета ветеранов), Татьяна Александровна Месропова (заведующая предметной комиссией специализации «Хоровое дирижирование» Криворожского областного музыкального учи-

лища), Светлана Станиславовна Пикуль (преподаватель-методист высшей категории отдела хорового дирижирования Криворожского областного музыкального училища), Ульяна Богдановна Савенкова (методист высшей категории городского методического кабинета школ эстетического воспитания), Марина Михайловна Терещенко (директор музыкальной школы №13). Концерт-фестиваль ветеранских коллективов Кировского района Днепропетровска проходил в актовом зале Днепропетровского монтажного техникума. Сошлись в одном гостеприимном зале деды-прадеды и молодое поколение — студенты техникума и школьники Кировского района. Студенты техникума продемонстрировали документальный фильм, посвященный 70-летию Победы, рассказали о Михаиле Степановиче Столярове, чьим именем названа улица, на которой стоит монтажный техникум, представили гостей концерта — ветеранов. Этот концерт — перекличка поколений. Литературно-музыкальная композиция «Прадедушка» от

Ансамбль фольклорного коллектива «Надежда» — «Нива трудовая»

учеников СШ №22 была посвящена ветеранам Великой Отечественной войны В. Г. Воскобойникову и И. С. Пене. Всем ветеранам подарила песню «Ты же выжил, солдат» Александра Семенченко, ученица СШ №2, неоднократная победительница международных вокальных конкурсов, солистка образцового театра песни «Бис». Порадовали зрителей ансамбль Детско-юношеского центра художественного и технического творчества Кировского района песней «О той весне», школа танцев «Prime-Dance» и коллектив «Планетяночка» учащихся УВК №148, выступившая вместе с участником войны Владимиром Григорьевичем Воскобойниковым. «Посвящение деду» — эта лирическая музыка, посвященная деду, погибшему в той страшной войне, прозвучала в исполнении автора Сергея Табачука (флейта). Но главные герои концерта, конечно, ветераны. Здесь блеснули вокальным талантом дуэт ветеранов труда Ирина и Григорий Бобешко. Несколько военных песен прозвучали в исполнении вокального ансамбля ветеранов

Кировского района (Т. Ф. Пузина, В. И. Чумак, В. М. Твердохлеб, В. А. Сафонова и Л. М. Марецкая), а песне «Катюша» подпевал весь зал. Душевно тронула всех песня «Журавли» в исполнении Людмилы Марецкой и Владимира Твердохлеба. Ветераны труда, преподаватели монтажного техникума Людмила Данильченко и Иван Беляев вызвали слезы на глазах зрителей, исполнив песню «Нам нужна одна победа!» Минутой молчания почтили все присутствующие память погибших героев, защитников Родины, и прадедов, и тех, кто погиб в наше время. В нынешней непростой жизни главная задача каждого творческого человека, а особенно творческого коллектива — направить мысли людей в позитивное русло, порадовать хорошими стихами, песнями. И оправдывать каждый день своим творчеством лозунг областного фестиваля: «Жить, а не существовать!» Информацию о концертах ждите от нас в следующих номерах «Ветерана Приднепровья». Ирина СЕЛЕЗНЕВА Фото Сергея ДОРОШЕВА

Нашей памяти огонь неугасимый Украина отметила Международный день памяти жертв Холокоста и 70-летие освобождения узников концлагеря Освенцим. Именно 27 января вошло в историю, как день скорби, как день памяти жертв Холокоста. В этот же день 70 лет назад советские войска освободили узников одного из самых страшных концлагерей нацистского режима — Освенцима (по-немецки — Аушвиц). Преступления нацизма против человечества настолько чудовищны, что разум не может постичь их до конца. Начальник концлагеря Освенцим, когда прибывала очередная партия узников, заявлял им: «Вы прибыли в концлагерь, из которого есть только один выход — через трубу крематория». День и ночь над Освенцимом ды-

Выступает узница Освенцима Мария МАРЧЕНКО

мили трубы. За пять лет только в этом лагере был уничтожен миллион человек. А из 242 тысяч детей, которые были привезены в концлагерь, на волю вышли всего 600. Номер узника наносили та-

туировкой на руку. Те, кто дожил до освобождения, пронесли через всю жизнь это клеймо фашизма. На воротах этого лагеря смерти «красовалась» циничная надпись: «Труд освободит тебя».

Для бывших узников днепропетровской областной организации жертв нацизма (УСУЖН) уже стало традицией в этот скорбный день встречаться с молодежью, школьниками УВК-122 (жилой массив Игрень), делиться своими воспоминаниями, передавать эстафету памяти. На таких встречах демонстрируется документальный фильм «Дорога длиною в жизнь», снятый Андреем Савинским. Ознакомившись с материалами о нацистских злодеяниях против людей, он сделал вывод: история повторяется, если она ничему не учит. Это подвигло украинца создать фильм о жертвах Холокоста. Просмотр фильма проходил в полной тишине. У многих школьников на глазах появились слезы. В обсуждении фильма приняли участие узники Освенцима В. К. Фоменко, М. Ф. Гаврюшин, В. А. Третьяков, М. А Марченко, узница гетто М. С. Пятигорская, М. Ф. Поддубский.

Председатель областного совета УСУ-ЖН Л. В. Кочержина отметила, что один Гитлер не смог бы совершить все эти зверства, если б ему не помогали в этом. И, обращаясь к молодежи, сказала: — Чтобы не повторилось вновь ничего подобного, необходимо не только знать и помнить, но и не дать возможности зарождения подобных монстров тоталитарных режимов. Школьники УВК-122, как волонтеры, посещают престарелых ветеранов и инвалидов на дому, в том числе и переселенцев из Донбасса, оказывают им помощь. Шефствуют над памятником узникам Игреньского концлагеря. Необходимо отметить, что все эти мероприятия уже много лет проходят в рамках проекта, поддерживаемого благотворительным фондом «Память, ответственность и будущее» (Германия). Владимир МАРГОВЦЕВ

www.zorya.org.ua 13 лютого 2015 р.

ветеран придніпров’я

С боями через всю Европу

Розповім про подвиг

Они сражались за Родину

8

ЗОРЯ

По сей день Григорий Яковлевич Сокольский помнит красоту своего села Новоалександровка в Белоруссии, где родился и провел детские годы. Роскошный лес и зеркально чистая речка Брагинка, из которой сельчане брали воду. К несчастью, очень рано умерла его мама. И отец с тремя сыновьями переехал в Днепропетровск, куда его звали родственники. Здесь сняли квартиру, более похожую на сарайчик. Так и жили. Отец устроился работать на железной дороге экспедитором. А Гриша учился в средней школе №26, где окончил девять классов. В десятый перейти не довелось: началась война. Немцы подошли к городу, уже бомбили вокзал, мост и жилые кварталы. Началась эвакуация в Киров. Погрузились в вагоны. Доехали до Синельниково, где состав и разбомбили. Гриша вместе с другими выскочил из вагона. Когда окончилась бомбежка, он уже не смог найти родных, но твердо помнил, что надо добираться до Кирова. Где пешком шел, где на попутках ехал. До Кирова кое-как добрался, но там его родных не оказалось. На эвакопункте Григория определили в колхоз, в пригородное село. Начиналась зима 1941—1942 годов. Его задачей было возить на телеге продукты в город. Постепенно освоил эту работу и уже мог сам управляться с лошадьми. Однажды его вызвали в управление колхоза и вручили письмо, из которого Гриша узнал, что родные живут в Тюмени и разыскивают его. Селяне собрали ему продуктов в дорогу и отправили в Тюмень. На вокзале Григорий попал в вагон, в котором ехали поляки. Один из них болел. На одной из станций вызвали врача, но спасти поляка не удалось. Гриша и сам давно уже чувствовал себя неважно и попросил врача осмотреть и его. После осмотра врач посоветовал ему сойти на ближайшей станции и обратиться в медпункт, иначе будет то же, что и с поляком. На следующей станции Григорий попал в больницу, где прямо в приемном покое и потерял сознание. Очнулся уже в койке. Доктор, осматривавшая

подростка, сказала, что у него двухсторонняя пневмония. Целый месяц лечила его пенициллином, который уже появился в то время в больницах. Так и поставила Гришу на ноги. Но парень твердо помнил, что нужно добраться до Тюмени, где он и нашел своих родных. Только Григорию исполнилось 18 лет, ему пришла повестка из военкомата. Он попал в истребительную противотанковую бригаду, с которой и дошел до Дрездена. А первые бои бригада приняла на Дону, где немцы пытались прорвать кольцо, в которое в Сталинграде попала армия Паулюса. Воевал Григорий в разведывательном взводе. Первый бой помнит, как будто он происходил вчера. Их бригаду засек немецкий истребитель во время разведывательного полета. Пришлось окапываться и занимать оборону. Немцы пытались переправиться через Дон. Завязался бой. И хотя большинство бойцов в бригаде были необстрелянными, переправиться на левый берег Дона немцам так и не удалось. Когда бой окончился, Гришу больше всего впечатлили горы трупов советских и немецких солдат. Позже будут Курская дуга, Харьков, Киев, вся Украина и пол-Европы. Он привыкнет к грохоту орудий, бомбежкам и погибшим солдатам, потеряет счет боям, большинство из которых потом ни разу и не вспомнит. Но тот первый бой остался в его памяти навсегда. Еще там, на Дону, Григорию дважды со своим взводом пришлось ходить за реку в разведку. Один раз, только отплыли они на лодках от берега, их засекли немцы. Начался обстрел. Вода, казалось, в Доне кипела. Осколки свистели буквально со всех сторон. Наконец добрались до правого берега Дона. Завязался бой. А нужно было засечь немецкие огневые точки. А тут еще, как назло, пошли танки. В общей сложности

Рядовой Сокольский со своим другом старшим сержантом Слепчуком в освобожденной Чехословакии

Григорий Яковлевич СОКОЛЬСКИЙ

бой длился около двух часов. Подбили восемь танков. Но и от 25 разведчиков, отправившихся с левого берега реки, в живых оставалось 13 человек. Просят подмоги, а в ответ: «Хлопцы, держитесь пока сами. Все свободные бойцы заняты постройкой переправы». Через ту переправу и вернулись в штаб. За тот бой Григорий получил медаль «За отвагу». Запомнилась Григорию Яковлевичу и Курская дуга. Здесь они заняли оборону, построили блиндажи, замаскировались. Стали изучать наиболее уязвимые места немецких танков. И вот настал тот самый день боя под Прохоровкой — 12 июля 1943 года. В наступление пошли немецкие «тигры», а навстречу им наши Т-34 и тяжелые ИСы. Небо было черным от самолетов. Первую и вторую линии обороны враг пробил. Добрались до их позиций. В это время начался тот самый знаменитый встречный танковый бой. Поле было усеяно подбитыми машинами. Немцы рвались в бой со страшной силой, желая взять реванш за Сталинград. Но не вышло. В итоге их отбросили от Прохоровки на 35 километров. Там Григорий Сокольский был ранен. Но лечился в медсанбате, до госпитализации дело не дошло. За Курскую дугу его наградили орденом Красной Звезды. Когда уже закончилась война, после освобождения Чехословакии и Дрездена, возвращались домой через Австрию. В одном селе попросили у местной жительницы чаю. Та сделала вид, что не понимает по-русски. Тогда один из бойцов Слепчук, у которого был трофейный аккордеон, растянул меха и запел «Реве та стогне Дніпр широкий». У женщины из глаз потекли слезы. На ломаном украинском языке она объяснила, что сама с Украины, вышла замуж за австрийца, но очень тоскует по родине. Чаем после этого она, естественно, бойцов напоила... В 1945 году Григория послали в школу старшин, после которой он служил еще год старшиной в учебной части по подготовке сержантов. Ему предлагали остаться в армии, но страшно тянуло домой, и он демобилизовался. А дома — ни кола, ни двора. Родня ютилась в мазанке. Оба его брата погибли на фронте. Поэтому именно на его плечи легла забота о семье. Работал на различных заводах. Шел туда, где мог получить квартиру. Одно время работал наладчиком станков на Южмаше. Одновременно в вечерней школе заканчивал десятый класс, потом — заочно Московский машиностроительный институт. Свою же собственную квартиру Григорий Яковлевич получил лишь на заводе «Полимермаш» в 42 года, когда у него уже была своя семья. Вырастил прекрасных детей Игоря и Галину, внука Константина. У ветерана уже есть две правнучки. Сегодня Григорию Яковлевичу Сокольскому 92 года. Не так давно не стало его жены. Живет один. Дети хотят забрать его к себе, но он не хочет. Светлана ПЕЛЫХ

Життя — Вітчизні, честь — нікому! Андрієві Дерилу судилося стати першим воїном АТО, якого поховала Дніпропетровщина... Ця трагічна звістка сколихнула все Присамар’я, бідою постукала в кожну оселю Видвиженця — рідного села загиблого героя. ...Завмерли каштани, мов очманілі від жахливої звістки, схилили в скорботі віття берізки, виструнчились ялинки в німому очікуванні на селищному меморіалі Слави... «Життя — Вітчизні, честь — нікому» — таким було життєве кредо Андрія. Того дня, 23 травня 2014 року, коли на автівках інкасаторської служби приїхали терористи і обстріляли українських бійців 93-ї бригади, які охороняли блокпост під селом Золотий Колодязь Добропільського району Донецької області, біля кулемета чергував Андрій Дерило. Під час бою він не розгубився і прийняв вогонь на себе, давши можливість іншим хлопцям вижити. Навіть поранений у шию та голову сержант Дерило продовжував вести вогонь, доки не втратив свідомість. Андрій зазнав двох тяжких поранень, а потім його, вже непритомного, терористи намагалися добити ногами, завдавши тяжких ушкоджень та переломів. Дивом наш витязь залишився живим. Він відчайдушно боровся за життя спочатку в одній із добропільських лікарень, потім — у лікарні на Харківщині, де переніс декілька операцій, далі — у нейрохірургії Києва. Але Андрій помер: поранення виявилися несумісні з життям.

19 липня минулого року старшого сержанта 93-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України Андрія Борисовича Дерила за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час бойових дій було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Згасло молоде життя вірного захисника України, достойного сина своїх батьків, надійного заступника дружної сім’ї, доброго робітника Андрія Борисовича Дерила. Пам’ять про героя-земляка буде жити у серцях односельців. Плачуть рідні через невимовну втрату, але і пишаються героїзмом свого Андрія... Школярі щоранку вітають його гаслами «Слава Україні!

— Героям слава!». А він усміхнено і привітно дивиться з меморіальної дошки на тих, заради кого пройшов з гідністю пекло, віддав життя, але не втратив честі. Андрієві було 37, коли його кров окропила священну українську землю. ...Ніколи більше не йти йому додому шляхом з яворами обабіч, не вітатися з ошатним горіхом біля свого дому, не п’яніти від духмяного цвіту лип на рідній вулиці... Та щоранку біля рідної школи піднімається Державний прапор України і клятвою лунає над Видвиженцем Гімн «Ще не вмерли...», хвилюючи душі, здіймається до Небесної Сотні, де на сторожі миру й спокою ангеломохоронцем пильнує і Андрій Дерило. Юлія МІНІНА, учениця 7-го класу Видвиженівської ЗОШ Новомосковського району

Ветеранская жизнь

Не стареют душой ветераны

ветеран придніпров’я

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 13 лютого 2015 р.

9

И в 90 ему рано на покой Николай Павлович Молчанов, председатель совета ветеранов Павлоградского района, для молодежи пример стойкости, жизнелюбия С уверенностью можно сказать, что возраст — понятие относительное. Одни чувствуют себя стариками уже в 50 лет, другие же, наоборот, и в 80, и в 90 полны сил, энергии и оптимизма. Безусловно, и в преклонном возрасте можно приносить много пользы обществу. И не нужно слушать тех, кто постоянно напоминает вам о возрасте. За плечами у Николая Павловича Молчанова, председателя совета ветеранов Павлоградского района, 90 прожитых лет, и они вместили в себя многое. Мальчишкой пережил голод 33-го, когда началась война, погнал колхозный скот за Волгу, под Сталинградом ушел добровольцем на фронт. Давно все это было, но помнится до мелочей.

— Наш колхоз в Юрьевском районе имел приличное стадо коров и другой живности. В 41-м стадо надо было гнать за Волгу. Таково было решение властей. Это был адский труд. Корова может, если ее гнать с утра до вечера, пройти не более 15 километров. Погнали сотни коров, а дошло гдето 50. По пути надо было их доить, сбывать молоко и вышедших из строя коров воинским частям, кормить тех, кто эвакуируется, оформить документацию и многое другое. За нами и перед нами другие колхозы и совхозы тоже гнали скот. К концу 1941 года мы с этим живым колхозным добром оставили пределы родной Украины. 5 декабря дошли до Дона.

100 километров оставалось до Сталинграда. Шли берегом реки, морозище градусов под 40. Падеж животных был невероятный. Мы бросали слабых коров и шли дальше. Проходили шолоховские места. Перезимовали в Логовском районе Сталинградской области. Определили нас на хутор, назывался он почему-то Культстан.

Летом 42-го с наступлением наших войск на Сталинград добрался до Камышина, нашел военкомат, откуда направили в райком комсомола, мол, там как раз набирают добровольцев на фронт. Николаю еще не исполнилось 18-ти, поэтому он попал в запасной полк. Его первое боевое оружие — пулемет «Максим». Сальские степи, Матвеев Курган, Краснодон, Саур-Могила… Фронтовые дороги 43-го. Форпост немцев на реке Миус. В долгих боях через города Зимовники, Котельниково вышли на просторы Сальских степей, а затем — на Донбасс. Участвовал в боях за освобождение хутора Саур-Могильского. 29 августа 1943 года советские полки начали штурм высоты Саур-Могила.

— Это был кошмар! — вспоминает фронтовик. — Немцы оказывали бешеное сопротивление, ведя огонь исключительно большой плотности с горы Саур-Могила. Ожесточенные бои продолжались в течение двух суток. Здесь я был ранен. Память… Почему же ты жива о том далеком, а вот то, что было вчера, вспомнить не можешь? Десятки лет отделяют нас от тех событий, но, удивительное дело, память о них с годами не меркнет. Будто рубец на сердце, будто раны застарелые дают о себе знать. То болью скорбной о друзьях-однополчанах, сложивших головы на поле битвы, то

горьковатой радостью от мысли, что выжили. После недолгого лечения в госпитале попал в разведроту 33-й стрелковой дивизии, которая вела бои под Мелитополем. В районе реки Молочная снова ранение, на этот раз в ногу. В госпитале извлекли более десяти осколков. Далее, отметая врага от Запорожья, Херсона, Николаева, Одессы, Кишинева, рядовой Молчанов воюет в составе дивизии под началом нашего славного земляка генерала Василия Маргелова. Позади Румыния, Болгария, Венгрия, Чехословакия, Югославия. Перечислить страны и города, где воевал, может, и не трудно, но помнить детали в 90 лет дано не каждому. В Югославии при подходе к городку Белая Церковь не заметили ни одного огонька в домах — сплошная темень. Послали разведчиков.

— Заходим в один дом, второй и так далее — как вымерли все. Я разворачиваю рацию, чтобы доложить обстановку. Видимо, услышав русскую речь, пошло какое-то движение. Оказалось, здесь засели партизаны Броз Тито. Началось братание, угощение. А в Буде Новый год встречали в хоромах пустого швейцарского посольства. В воздухе уже витало предчувствие конца войны. Он как сейчас помнит, вошли в Австрию в апреле 45-го, минуя прославленный Штраусом венский лес. Но взять Вену не удавалось, хотя немецкие

Вот и правнуки пошли — все опять повторится сначала...

войска почти уже были окружены. Их командование усиливало свои войска путём переброски дополнительных сил. Падением Берлина война для рядового Молчанова не закончилась, его с однополчанами должны были отправить в Японию, но сесть в эшелоны фронтовики не успели — война в Японии к тому времени уже закончилась. Службу пришлось продолжать в Кишиневе. Демобилизовался только 13 февраля 1948 года. Начинал мирную жизнь практически с нуля. Вполне логично было предложить солдату место физрука в сельской школе. С тех пор вся жизнь Николая Павловича связана с педагогической деятельностью — завуч школы, инспектор районо по трудовому обучению, директор районной заочной школы. Хотя он на пенсии уже 30 лет, но продолжает вести активный образ жизни, возглавляя совет ветеранов Павлоградского района. У него большая армия подопечных — более 10 тысяч пенсионеров, из них 700 участников войны.

— В районе осталось только 28 участников боевых действий, — говорит Николай Молчанов.

— Самый старший из воевавших Александр Петрович Жегур, ему 95 лет. Участники боевых действий окружены у нас заботой, им бы здоровья еще прибавить… В семейной жизни юбиляра полный порядок, хотя о своих личных невзгодах ветеран распространяться не любит. Рядом любимая жена Людмила Лукьяновна — вместе уже 66 лет. У супругов трое детей, шестеро внуков и пять правнуков. Николай Павлович Молчанов — Почетный ветеран Украины. И это звание он заслужил своим бессменным в течение многих лет участием в ветеранском движении. Седовласый, как лунь, высокий, с несгибаемой спиной, он и для молодежи пример стойкости и жизнелюбия. А еще сердечности, доброго отношения к людям. Поэтому и уважают его ветераны района, желают еще долго быть в строю. Валентина КОРДЮКОВА

Храним память о ветеранах Великой Отечественной! На жилом массиве Старая Игрень в 2003 году создана первичная организация ветеранов. В настоящее время на учете в организации состоят 269 ветеранов, в том числе 5 — участники боевых действий, 59 — участники войны, 170 — дети войны, 35 — ветераны труда, ликвидаторы аварии на ЧАЭС. На протяжении многих лет большую помощь в решении социальных вопросов поселка, благоустройства и благотворительной помощи ветеранам оказывала депутат городского совета М. А. Меркова. Постоянно оказывают благотворительную помощь ветеранам руководители расположенных поблизости предприятий. С их помощью ежегодно в День Победы для ветеранов жилмассива организуется «Солдатский привал» на территории детского клуба «Мрия». С участием членов совета ветеранов — Г. И. Комишановой и Л. В. Бурды, председателя районной организации ВСЖТ «Женщины-труженицы за будущее детей Украины» В. И. Хариной и члена этой организации Е. С. Филипповой в районе проведено 8 смотров-конкурсов «Таланты многодетной семьи» патриотической направленности. Учащиеся СШ №129 и СШ №98, педагоги этих школ шефствуют над памятником погибшим партизанам, установленном

на территории Старой Игрени. Как вспоминает замечательный человек, ветеран войны и труда Евгения Ивановна Заглуха, родившаяся и постоянно проживавшая в нашем поселке, очевидец событий января 1944 года: «27 сентября 1943 года советские войска освободили поселок Старая Игрень и прилегающие села от фашистских оккупантов. В конце 1943 года и в начале 1944-го в поселке Старая Игрень размещался штаб партизанского движения 3-го Украинского фронта. В его распоряжении имелась большая радиостанция, с помощью которой координировались действия партизанских отрядов на занятых врагом территориях. Стояла радиостанция во дворе дома по улице Фабрициуса, 5. В ночь на 10 января 1944 года над поселком появился вражеский самолет. Видимо, немцы засекли местонахождение этой радиостанции и сбросили бомбу во двор, где размещался радиоузел. Радиостанция была уничтожена, погибло четыре человека,

обслуживающие ее в тот момент. Хоронило героев на следующий день все село, как и подобает, с воинскими почестями». Позже пионеры-следопыты Приднепровска уточнили имена погибших, выяснили некоторые подробности их биографий. В ту ночь от вражеской бомбы погибли: 1. Рядовой Петров А. В. — шофер-механик радиостанции. До войны работал механизатором в Сталинградской области; 2. Рядовой Головин В. С. — охранник радиостанции. Родом с Харьковщины, из села Маргари Барвенковского района; 3. Младший лейтенант Панамарчук А. Ф. — шифровальщик, сын кузнеца из Гомеля. До войны преподавал математику в школе; 4. Рядовая Яровая М. Н. — радистка, родом из Полтавского села Броусовки.

Жизнь продолжается: три поколения Старой Игрени

Памятник партизанам был полностью реконструирован к 65-летию Великой Победы благодаря инициативе активистов-ветеранов Е. И. Заглухи, Л. М. Сиволап, Г. И. Комишановой и Л. В. Бурды. Средства на реконструкцию памятника выделены при помощи депутатов городского совета. Одновременно благоустроена территория возле памятника. К 66-й годовщине Победы активисты поселка собрали сведения об ушедших на фронт и не вернувшихся земляках (39 человек). Их имена увековечены на гранитных плитах. В настоящее время ведется активная подготовка к празднованию 70-летия

Победы советского народа в Великой Отечественной войне 1941-45 годов. Совет ветеранов, активисты жилмассива делают все, чтобы в каждой семье знали и рассказывали своим детям и внукам о тех героях Великой Отечественной войны, которые похоронены на этом святом для нас месте, именами которых названы две улицы — Марии Яровой и Панамарчука. Имена этих героев, отдавших свои жизни за честь, свободу и независимость нашей Родины, должны навечно сохраниться в памяти благодарных потомков! Ю. В. УЛЬЯНОВ, председатель совета ветеранов жилмассива Старая Игрень

Особистості

10

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 13 лютого 2015 р.

Дует закоханих сердець Уже багато років при раді ветеранів житлового масиву Фрунзенський Дніпропетровська діє «Клуб цікавих зустрічей». Його започаткував поет, ветеран Збройних сил України Олександр Федорович Жаров. Раз на місяць у затишному, гарно оформленому залі збираються ветерани війни і праці, діти війни цього мікрорайону, аби послухати дорогих гостей. Виступають тут і письменники, і співаки та композитори, і різноманітні вокальні колективи. Постійні відвідувачі цих цікавих зустрічей подружжя Мазуренків. Ліда Григорівна і Георгій Арсентійович пригощають гостей козиним молоком. І якщо дозволяє час, Олександр Жаров просить Георгія Мазуренка виконати хоча б одну-дві пісні. Всі ми із великим задоволенням слухаємо його сильний голос. Нещодавно я несподівано потрапила на його концерт. Як виявилось, ініціатором цього свята стала Ліда Григорівна, а Олександр Жаров, спасибі йому, підтримав цю ініціативу. І всі присутні дві години насолоджувалися бага-

Юридична консультація

ветеран придніпров’я

тим репертуаром Георгія Мазуренка. Це були пісні нашої молодості... Ліда Григорівна була ведучою того незабутнього концерту в раді ветеранів. І ось я вже у гостях в затишному будиночку Мазуренків на вулиці Житомирській. І вже лунає дует закоханих сердець. Обоє минулого року відзначили свої 75, а у цьому році — 15, як вони разом. Який же тернистий життєвий шлях подолали обоє, йдучи назустріч одне одному! Обом не виповнилось і двох рочків. коли грянула війна. Батько Жори працював на залізниці, і його разом із сім’єю евакуювали за Урал, у Нижній Тагіл. Пережило дитя і голод, і холод. З фронтових листівтрикутничків, які одержували сусіди, змальовував Жора танки, літаки, солдатів у касках, моряків у безкозирках. І це за-

хоплення воєнного дитинства проніс він через усе життя. Стіни затишної оселі Мазуренків прикрашені його картинами. Вступити ні в художнє, ні в музичне училища, про які мріяв у дитинстві, в ті голодні післявоєнні роки не пощастило. Після закінчення семирічки в рідному селі Шабельному на Вінниччині він вступив до зоотехнічного технікуму в райцентрі Іллінці. Так став Жора не художником чи музикантом, а зоотехніком. Маленький, худенький, уперто займався спортом, тягав штангу і до закінчення технікуму вже мав другий розряд з класичної боротьби. Там на другому курсі уперше вийшов на сцену. Дуже вдячний за це чудовому художньому керівнику — музиканту Костянтину Новікову. Саме він і відкрив у своєму учневі дар співака.

Ліда і Георгій Мазуренки — дует закоханих сердець

А далі... Далі доля кидає Георгія Мазуренка в бурхливий життєвий вир, такий, що ні в казці розказати, ні пером описати. Окрім художнього і музичного, він має дар чудового оповідача. Вислухавши його, порадила: сідай і пиши повість про своє життя, бо маєш ще й дар до писання. Лідин батько загинув у 1943 році під Сталінградом. Та досі він стоїть перед очима, молодий і красивий, у морської формі. Пам’ятає його посмішку і сяючі очі, як плигнула прямо з печі на його плечі. І досі плаче і жде його з війни. Може, за все пережите і вистраждане у ди-

тинстві, і на крутих життєвих дорогах Господь подарував їм це щастя: жити в парі, зливатись воєдино в цілоденній праці, в піснях, в музиці, які дають сили, здоров’я і нев’янучу душевну молодість. В обох є сини і дочки від перших шлюбів, а зараз вже онуки і правнуки... А зустрілися зовсім випадково, коли обом було вже далеко за... Глянули одне одному в очі-озера і потонули. І тепер бринить над світом цей дует закоханих сердець. Дай Боже всім, хто чекає і шукає, такої щасливої зустрічі. Навіть і на схилі літ... Дора КАЛИНОВА

Міністерство оборони України інформує Останнім часом великої актуальності набувають питання, пов’язані з військовослужбовцями — учасниками АТО та грошовим забезпеченням їх родин у різноманітних випадках, які можуть виникнути з учасником АТО у ході бойових дій.

Міністерство оборони України розробило спеціальні пам’ятки стосовно вказаних випадків. Газета «Зоря» на шпальтах «Ветерана Придніпров’я» розпочинає друкувати ці інфографічні пам’ятки, в яких у досить простій формі показано, як у тій чи

іншій ситуації треба діяти військовослужбовцю — учаснику АТО або його дружині чи іншим членам сім’ї, щоб вирішити виниклу проблему. Сподіваємось, що ця інформація буде корисною для наших читачів. З повагою редакція газети «Зоря»

Трофейная Германия Каждая завершившаяся война, независимо от ее причин и характера, всегда оставляла после себя и победителей, и побежденных. Первым доставалась слава, триумфальные арки и… трофеи, размер которых во все времена определяла неуемная алчность. Вторым, уцелевшим и выжившим, — позор, пепелища и руины. Ситуация вокруг трофейных вопросов не менялась и «с поступью цивилизации», когда были прописаны нормы международного права. Не стала исключением из «правил» и Вторая мировая война. На территории СССР гитлеровцы разрушили и разграбили 1710 городов и поселков городского типа, сожгли более 70000 сел и деревень, уничтожили полностью или частично около 32 тысяч промышленных предприятий, разрушили 65 тысяч километров железнодорожных путей, разграбили 98 тысяч колхозов, около 5 тысяч совхозов и МТС, уничтожили десятки тысяч больниц, школ, техникумов, вузов, библиотек. Государственная комиссия под председательством Николая Шверника определила астрономическую сумму материальных потерь СССР от войны в 674 млрд. рублей. Современные историки называют другие цифры: 2,5 триллиона рублей прямых потерь плюс 3 триллиона военных расходов и косвенных убытков от того, что цвет нации четыре года был оторван от производительного труда. Американцы и англичане удивились, когда Сталин отказался от доли золотого запаса и банковских активов третьего рейха, заявив, что СССР предпочитает получить репарации исключительно натурой, и указал сравнительно скромную сумму претензий — 10 млрд. долларов. По настоянию советского вождя был взят принцип: каждая держава-победительница берет то, что ей причитается в своей оккупационной зоне. Такое положение сделало процесс покрытия ущерба от войны абсолютно не прозрачным. Все правительственные распоряжения по вывозу оборудования и материалов с оккупированных территорий подписывались лично Сталиным. Темпы вывоза были стремительными. Только за 1945 год специально созданные трофейные войска отправили в СССР: 21834 вагона вещевого и обоз­нохозяйственного имущества, 73493 вагона строительных материалов и «квартирного имущества», в том числе: 60149 роялей, пианино и фисгармоний, 458612 радиоприемников, 188071 ковер, 841605

Имперский орел на трофеи не пошел

предметов мебели, 264441 настенные и настольные часы; 6870 вагонов бумаги; 588 вагонов посуды; 3338648 пар обуви, 1203169 женских и мужских пальто, 2546919 платьев, 4618631 предмет белья, 1053503 головных убора; 154 вагона мехов, тканей и шерсти; 18217 вагонов с сельскохозяйственным оборудованием в количестве 260068 единиц; 96 электростанций; 340 тысяч станков и так далее. В СССР переправили телескопы из астрономической обсерватории университета Гумбольдта, вагоны берлинской подземки и круизные лайнеры. Демонтировано 4389 промышленных предприятий, причем не только в Германии: в Польше — 1137, в Австрии — 206, в Манчжурии — 96, в Чехословакии — 54, в Венгрии — 11. Вывоз материальных ценностей продолжался вплоть до начала 1948 года. Сначала в Ялте, а затем и в Потсдаме Сталин обещал союзникам изымать в качестве репараций лишь то оборудование, «которое не нужно мирной экономике». В этой связи можно если не оправдать, то хотя бы объяснить вывоз из Германии прокатных станов, доменных печей, генераторов электростанций, цементных и кирпичных заводов. Однако массовый вывоз в СССР оборудования легкой и, в частности, пищевой промышленности в этом контексте объяснению не поддается. Впрочем, поиском аргументов Сталин себя не утруждал. Тем более что в этом вопросе союзники сами были не без греха. Сама же «трофейная эпопея» началась намного раньше победного 45-го. Еще в 1944 году Государственный комитет обороны своим постановлением разрешил всем рядовым, лицам сержантского и офицерского состава, а также генералам действующих фронтов отправку личных посылок на дом. Отправка могла производиться не более одного раза в месяц: для рядового и сержантского состава — 5 кг, для офицерского — 10 и генералов — 15. Прием от рядовых и сер-

жантов производился бесплатно. От офицерского состава и генералов за пересылку взималась плата 2 рубля за килограмм. Что мог принести из Германии простой солдат в своем вещмешке? Ничего особенного. Везли, прежде всего, то, что могло пригодиться в хозяйстве: ножницы, ложки, вилки, посуду и сапожные инструменты… Бытует устойчивое мнение, что «чемоданный» вывоз трофеев из Германии был тонким ходом Сталина. Чемодан — наглядное свидетельство ненапрасности тягот войны для простого солдата. Поэтому мешки, набитые чужим добром, стали психологической компенсацией, которые переключали бойцов с идеи кровной мести на мечты о мирной жизни. Но это — для простого солдата, а для высшего генералитета существовала другая мотивация.

19 августа 1946 года от генерал-лейтенанта МГБ Блинова поступило оперативное донесение лично главнокомандующему Сталину о том, что на Яготинской таможне задержано 7 вагонов, в которых находилось 85 ящиков с мебелью. При проверке документации выяснилось, что мебель принадлежит маршалу Жукову. Жуков вынужден был унизительно оправдываться. Его простили. А вот генерал-лейтенанта Телегина, который умудрился оправить к себе в Новосибирск 25 вагонов с награбленным добром, не простили. Пришлось сидеть 6 лет в лагере. Не простили и Главного маршала авиации Новикова, и генерал-лейтенантов Минюка и Крюкова. Не простили и расстреляли генералполковника Гордова, генерал-лейтенанта Кулика, генерал-майора Рыбальченко… Знаменитое «трофейное дело» генералов было политическим заказом Сталина, который хотел поставить на место маршала Жукова. Подготовил Александр ПЕРЕПЕЛИЦА

Анекдот в тему

«Чемоданные» эшелоны шли потоком на восток

Генерал-полковник N, на трофеи которого был наложен арест, добился аудиенции у самого Сталина. Войдя в кабинет Верховного главнокомандующего, подал рапорт с просьбой вернуть имущество. «Вождь всех народов» внимательно прочитал бумагу, затем взял красный карандаш и начертал визу: «Вернуть полковнику его барахло!»

— Товарищ Сталин, но я же генерал-полковник, а не полковник, — едва выдавил из себя проситель.

— Нэт. Тепэр ты просто палковник. Пашол вон! Газета удостоєна Диплому та Гран-прі (бронзової статуетки Афродіти) Всеукраїнського фестивалю журналістики «Людина і зброя» (2005 р.) та срібної медалі Всеукраїнського огляду-конкурсу «Дякують ветерани» за благодійну діяльність з нагоди 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Памятные даты

Это было, было, было...

ветеран придніпров’я

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 13 лютого 2015 р.

11

Календарь

исторических событий 13—28 февраля 13 февраля 1934 г. в Чукотском море был раздавлен льдами пароход «Челюскин». Получив повреждения, пароход вмерз в большую льдину и несколько месяцев дрейфовал с ней. Затем началось сильное сжатие льдов, и «Челюскин» затонул. Летчики совершили более десятка рейсов и эвакуировали попавших в беду людей.

14 февраля 1936 г. родилась Анна Герман, польская певица. Песни в ее исполнении лиричны и задушевны: «Эхо любви», «Когда цвели сады», «Надежда», «Гори, гори, моя звезда» и др. Выступала во многих странах мира, а диски и альбомы с песнями в ее исполнении выходили многотысячными тиражами. Ушла из жизни 26 августа 1982 года.

15 февраля 1923 г. родилась Елена Боннэр, общественный деятель, правозащитник, диссидент, публицист. Во время Великой Отечественной войны ушла добровольцем на фронт медсестрой. В 1965 году вышла замуж за академика Андрея Сахарова. Во всех делах и проектах поддерживала мужа и помогала ему, вместе с ним находилась в ссылке в Горьком. Скончалась 18 июня 2011 года.

17 февраля 1924 г. родился Геворк Вартанян, армянский разведчик, Герой Советского Союза. Первой успешно выполненной задачей в феврале 1940 года стало установление прямого контакта с резидентурой НКВД в Тегеране. В 1943 году разведывательная группа 19-летнего Вартаняна сорвала покушение на лидеров «большой тройки» в Тегеране. Скончался 10 января 2012 года.

22 февраля 1968 г. в Западной Антарктиде начала действовать полярная станция «Беллинсгаузен». Она была развернута для выполнения географических, геологических, гляциологических и биологических исследований Ледового континента.

23 февраля 1958 г. ко дню 50-летия Победы на Поклонной горе был открыт мемориальный комплекс Победы. В 2003 году была открыта часовня, воздвигнутая в память об испанских добровольцах, погибших в Великой Отечественной войне.

28 февраля 1920 г. родился Алексей Смирнов, актер театра и кино, заслуженный артист РСФСР. С началом Великой Отечественной войны ушел добровольцем на фронт и служил в разведке. Во время одного из боев был контужен и после длительного лечения комиссован. Снимался в фильмах «Полосатый рейс», «Вождь краснокожих», «Операция «Ы» и другие приключения Шурика», «Свадьба в Малиновке», «Семь стариков и одна девушка» (1968), в драматической роли в картине «В бой идут одни «старики». Умер 7 мая 1979 года. Подготовила Мария ГОРБАЧЕВА

Телефон «Ветерана Придніпров’я» (056) 38-83-23.

E-mail: zorya@ezorya.dp.ua. Редактор випуску Олексій ЛОГІНОВ

12

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 13 лютого 2015 р.

поетична сторінка Пишіть листи!

Чиста криниця

В нас електронні засоби — гінкі, Однак прогресом пошта не затерта. А ви давно вдихали із конверта Домівки рідні запахи п’янкі? Немов розряди першої грози, Вже є листи прудкіш од телеграми. А ви читали на папері... плями Що між рядків лишились од сльози? Комп’ютерам байдуже, що нести: Холодну правду, чи гірку оману. Отож писать продовжуйте листи — Неначе глави вічного роману. І почуттів не спалюйте мости — У долі й так значимі наші втрати! Час невмолимий збереже листи, Й на схилі віку буде що читати. Олександр Тараненко

Біля вікна Зимова ніч сніжинками дзвеніла В моє вікно, а я чекав тебе. Й виводила рука морозу біла Мереживо на шибці голубе. Немов букет з конвалій і жасмину Приготувала вмить тобі зима. Й здавалося мені у ту годину, Що ти ось-ось постукаєш сама. Та розростались пелюстки прозорі, Й гула метіль у срібний ріг надворі, Твої шляхи, напевне, замела. Уже чекать була душа не в силі. І, виглядаючи тебе щохвилі, Зітер я квіти подихом зі скла. Кость Дрок

Юність ще не сходжена Поезія! Сила в ній дужа, могуча, Вона мене давить, вона мене мучить, Вона в моїм серці змогла засвітить Вогонь, що тепер не згаса ні на мить. Поезія! Душу мою полонила, Могутні, незламні дала мені крила, Тепер моє серце тріпоче, тремтить, Мов птиця, піднятися хоче в блакить. Поезія! Юність! Я хочу віднині, Щоб ти помогла Не старіти людині, Поради давала І другом була, І щирим коханням У серці цвіла. Поезія! Треба шукати, творити, Щоб людям небачені далі відкрити... І радісно, легко на серці стає: В поезії бачу безсмертя своє. Дора Калинова

Мрії полетіли В дорогу знову мої мрії полетіли, Мене, старого, вже з собою не беруть. Сидіть під хатою вони не захотіли, Нехай летять собі, й мені щось добре принесуть. Летять вони без втоми, без надії. Що зможуть вже знайти наприкінці доріг? Та знаю я давно мої крилаті мрії — Вони повернуться на мій сумний поріг. Повернуться... Зі мною вже спокійно поряд сядуть — Розкажуть, де були, з собою що хороше принесли. А далі — тихо на папері спати ляжуть. І рідні сестри їхні вже мої бажання на крилах понесли. Й отак щодня я пораюся з ними. Буває так, що в хаті їм не можу дать ладу. Та мрії рідні я не сплутаю з другими, Колись я їх вдягну й охайними у люди поведу. Я вийду з ними в двір, а там — вони вже самі... Під хатою мене посадять спочивать, І підуть в люди їм знайомими стежками, Щоб одинокого колись мене згадать. Федір Клименко

Скерцо Раптом все затихло на землі, Тільки часу калатало серце, І крізь тишу наростало скерцо, Й зайняло всю просторінь землі! Сонце народилось на снігу. Я всього того іще не знала, Музика по всій землі стояла, Й сонце народилось на снігу! ...Просто відтепер все звалось — ТИ! Просто музика повнила серце. То було мого кохання скерцо, Просто відтепер все звалось — ТИ!.. Валентина Денисова

Народна пісня Я повертаюсь до джерел — Туди, де гір високі шати, Де полонини, Де крилатий Тріпоче вітер, мов орел. Я повертаюсь в часу плин, Несучи смуток за плечима, Я знов заглиблююсь очима В безмежну даль, Високу синь. Я знов ловлю бентежну мить, Молюся палко, мов дитина, І преклоняю знов коліна, А серце з вітром гомонить. Я входжу у святий Йордан — Обряд очищення приймаю. В душі скипає звуків зграя — Я воскресаю із оман. Яке цілюще джерело, Що у добра бере початок! Мені народ зберіг у спадок Пісенну мудрість, мов зело. Не потрясаючи основ, Моя свята, Моя пречиста, Звертаюся до тебе знов. Марія Дружко

Рідне Знаю, друже, для кожного з нас Вітчизна — То своя і чуттів, і надій глибина: Сад, що грушами з осені пахне допізна, Квітів грядка біля вікна І зарошена стежка, ота, що від ганку Мчить, весела, до обрію без вороття. Ти виходиш рум’яним, як літо, ранком, А попереду світ, а попереду ціле життя. Все попереду... В будні, а то й у свята Може серце твоє обійнять печаль. Тільки ніжно яснітиме вікнами хата, Рідна хата, як мати, крізь споминів даль. І пахтітиме так, як од віку й до віку Тільки хатам батьківським дано пахтіть. Буде різно... І, може, з доріг великих Знов судилось на ганок тобі ступить. А на плечах, на плечах, бува, й утоми І поразок гірких принести тягар. Ти увійдеш і вклонишся рідному дому Й рушникам, що цвітуть, наче маківок жар, І тоді зрозумієш ти: що ж, може, вечір Надто рано в зіницях твоїх заліг — Тут начало твоє і твоя предтеча, Тут промінне начало твоїх доріг. Ганна Світлична

Маки

Диво-маки на схилах «кровили», З ковилом поєднавши біду. Тут бої не одного «зморили», — Пам’ятаймо лихую добу. Рідну землю тут кров’ю кропили, Відвели від країни ганьбу. Уквітчаймо всі сущі могили,— Перехрестимо й нашу судьбу.

Mo’, краса порятує все суще? Приголубить Вкраїна синів? Тож закличемо всіх на грядуще, З дальноріччя ще й наших дідів... Присягнемося кожній людині, Що своїх не діждалися мрій, Маків цвіту, червоній калині, Україні, завжди молодій! Микола Яковчук

Етюд

Сини Сини, — мов сни: були й нема. Навколо столу троє їх сиділо. Тепер стара, самотністю німа, Своє нехитре робить хатнє діло. Крізь шибку в серце дивиться зоря, А їй цигарка синова здається, І знову згадок крихітки збира Й годує ними зголодніле серце. Траву косили в срібні три коси, В три пісні радість праці відливали, Трьома серцями закохались в три краси, Трьома слізьми їй в очі припливали. Сльозина перша — то найстарший син (Додому не приходять обеліски). Сльозина друга — то щоденні сни, Що їде в гості другий із неблизька. А третій син — то радісна сльоза, У самім серці матернім нагріта. Десь руса повела його коса Під солов’їв закоханого літа. Старенька згадує життя своє, Немає на чолі самотності печаті. Сини — не сни, були і є, Живуть під серцем, вічністю зачаті. Григорій Маловик

Придавило сніги туманами, Важко диха під ними земля. Вже верблюжими караванами Погорбатилася рілля. Гайвороння мандрує хмарами У північні свої краї. Скоро в небі заграють парами, Затрублять весну журавлі. І лелеки, як символ вічності, Плавно сядуть біля води. У красі своїй споконвічності Завітає весна сюди. Без кашкета хлоп’я замріяне За снігами її впізна. Клаптик неба у нього під віями, А по щоках розлита весна. Зінаїда Грушко-Колінько

ракурс Фізико-хімічні параметри природного газу у січні 2015 року ПАТ «Дніпропетровськгаз» повідомляє про те, що згідно з паспортами фізико-хімічних параметрів природного газу, виданими лабораторіями газотранспортних та газовидобувних підприємств, від яких природний газ надходить до газорозподільних мереж ПАТ «Дніпропетровськгаз», склад газу у січні 2015 року є наступним: Назва газового господарства

Густина, кг/м3

СО2, %

Теплота згоряння найнижча, ккал/м3

N2%

Апостолівська дільниця

0,698

0,700

0,145

0,163

0,624

0,708

8182

8213

Васильківська дільниця

0,696

0,701

0,128

0,156

0,664

0,775

8151

8202

Верхньодніпровська дільниця

0,696

0,701

0,128

0,156

0,664

0,775

8151

8202

Дніпродзержинське управління

0,696

0,701

0,128

0,163

0,624

0,775

8151

8213

Жовтоводська дільниця

0,696

0,701

0,128

0,163

0,624

0,775

8151

8213

Магдалинівська дільниця

0,696

0,797

0,128

1,620

0,664

1,967

8126

9090

Марганецька дільниця

0,696

0,701

0,128

0,163

0,624

0,775

8151

8213

Нікопольське управління

0,698

0,700

0,145

0,163

0,624

0,708

8182

8213

Новомосковське управління

0,696

0,780

0,128

0,430

0,664

1,684

8151

8896

Павлоградське управління

0,696

0,701

0,128

0,156

0,664

0,775

8151

8202

Першотравенська дільниця

0,696

0,701

0,128

0,156

0,664

0,775

8151

8202

Покровський цех

0,696

0,701

0,128

0,156

0,664

0,775

8151

8202

Синельниківська дільниця

0,696

0,701

0,128

0,156

0,664

0,775

8151

8202

Солонянська дільниця

0,696

0,701

0,128

0,163

0,624

0,775

8151

8213

Софіївська дільниця

0,698

0,700

0,145

0,163

0,624

0,708

8182

8213

Царичанська дільниця

0,686

0,731

0,112

1,621

1,406

2,557

7812

8135

Широківська дільниця

0,698

0,700

0,145

0,163

0,624

0,708

8182

8213

Фізико-хімічні показники природного газу відповідають вимогам ГОСТу 5542-87 «Гази горючі природні для промислового та комунально-побутового призначення». Більш детальну інформацію про склад та фізико-хімічні властивості ви можете дізнатися, завітавши на наш сайт www.dp.104.ua.

Кредитна спілка «Християнська Фортеця» (код за ЄДРПОУ 25946729) інформує про скликання чергових загальних зборів членів Кредитної спілки «Християнська Фортеця», які відбудуться 23.05.2015 року за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Леніна, 39. Початок реєстрації — 13.00, початок загальних зборів о 13.10. На порядок денний загальних зборів пропонується винести наступні питання: 1. Заслуховування та затвердження звіту спостережної ради КС «Християнська Фортеця».

2. Заслуховування та затвердження звіту кредитного комітету КС «Християнська Фортеця».

3. Заслуховування та затвердження звіту правління КС «Християнська Фортеця».

4. Заслуховування та затвердження висновку ревізійної комісії КС «Християнська Фортеця».

5. Заслуховування аудиторського висновку, яким підтверджена річна звітність КС «Християнська Фортеця» (річна фінансова звітність та звітні дані КС «Християнська Фортеця» за 2014 рік), та затвердження річної звітності та результатів діяльності КС «Християнська Фортеця» за 2014 рік.

6. Щодо визначення незалежного аудитора (аудиторської фірми) для підтвердження достовірності і повноти річної звітності КС «Християнська Фортеця» за 2015 фінансовий рік.

7. Щодо розподілу нерозподіленого доходу, що залишився у розпорядженні КС «Християнська Фортеця» за підсумками 2014 фінансового року.

8. Ознайомлення з бюджетом на 2015 фінансовий рік.

Правління Кредитної cпілки «Центральна» повідомляє, що згідно з рішенням спостережної ради від 23.01.2015, дата проведення загальних зборів призначена на 25 березня 2015 р. Початок зборів о 16.00 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, зал засідань профкому ДП ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова, 2-й поверх. Порядок денний: 1. Заслуховування та затвердження звіту спостережної ради.

2. Заслуховування та затвердження звіту кредитного комітету.

3. Заслуховування та затвердження звіту правління.

4. Заслуховування та затвердження висновку ревізійної комісії.

5. Заслуховування аудиторського висновку, яким підтверджена річна звітність КС «Центральна» за 2014 р.

6. Затвердження порядку розподілу доходу та покриття збитків в КС «Центральна».

7. Різне. Довідки за тел.: (0562) 34-14-35, (0562) 372-16-97, (067) 562-91-98.

Реклама в «Зорі» — це ваша реклама! Тел.: (0562) 38-83-28, тел./факс (0562) 38-83-53

Відновлено пільги для передплатників «Зорі» Шановні читачі! Газета «Зоря» — одне з найстаріших і шанованих періодичних видань області. Вона має багаторічну цікаву історію, яка починається з квітня 1917 року. І завжди «Зоря» впевнено крокує в ногу з часом. Усе це завдяки вам — нашим читачам! На жаль, навесні 2014 року через обставини, що склалися на той період, і скрутне матеріальне становище редакція «Зорі» була змушена тимчасово на друге півріччя 2014 року скасувати пільгові передплатні індекси та підвищити вартість передплати. Ми вдячні вам за розуміння і за те, що ви залишилися з нами. Зі стабілізацією становища та зважаючи на ваші численні звернення, керівництво газети прийняло рішення про відновлення пільгових передплатних індексів та зниження передплатної вартості на 2015 рік. Тож «Зоря» сьогодні має найнижчу вартість передплати. Ми сподіваємося, що й надалі ви залишитеся з улюбленою «Зорею». А колектив редакції докладе максимум зусиль для того, щоб з кожним номером наша газета ставала ще цікавішою і змістовнішою.

Передплачуйте і читайте «Зорю» — вашу порадницю і помічницю!

З повагою, колектив редакції газети «Зоря»

13

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 13 лютого 2015 р.

Заявление об экологических последствиях производства лецитина из растительного сырья производительностью 360,0 тонн в год по готовому продукту. Днепропетровская область, Днепропетровский район, п. Новоалександровка, ул. Степная, 1а.

— на окружающую социальную среду: объекты ООО «НПП «БИОЛЕР» является действующим предприятием, реализующим инвестиционный социального назначения в зоне влияния проектипроект по созданию промышленного предпри- руемого объекта отсутствуют; — на окружающую техногенную среду: в реятия по производству химического лецитина из растительного сырья в количестве до 360,0 т/год. зультате планируемой деятельности нарушение Технология предусматривает получение ле- эксплуатационной надежности и сохранности близцитина путем обезжиривания фосфатидного кон- лежащих техногенных объектов не предвидится. Уровни звукового давления, создаваемые источцентрата по СОУ 15.4-37-212:2004 «Концентраты никами шума (работа технологического оборудовафосфатидные». В основу технологии положен Патент Украины ния) на близлежащей территории, не превышают на полезную модель №54922 «Способ выделения допустимые нормы, акустический дискомфорт отсутствует. фосфолипидов из фосфатидного концентрата». Эксплуатация комплекса не приведет к заПомимо лецитина, в качестве побочного продукта в производстве получают масло концентрата грязнению или истощению поверхностных и подземных вод. фосфатидов. Нанесение ущерба земельным ресурсам исХарактеристика возможных воздействий планируемой деятельности на компоненты окружа- ключается. Организация технологического процесса лециющей среды: — на воздушную среду: выбросы загрязняющих тина предусмотрена в границах существующего веществ в атмосферу от технологического обору- землеотвода, что не требует дополнительного отдования, паровой котельной и автотранспорта — вода земельного участка. Принятый комплекс проектных решений по 20,61 т/год (азота диоксид, углерода оксид, зола, ацетон и др), а также газы, обладающие парни- защите окружающей природной среды является ковым эффектом (диазота оксид, метан, углерода оптимальным и не приведет к нарушению сущедиоксид). Общий валовый выброс загрязняющих ствующей экологической обстановки в районе веществ с учетом газов парникового эффекта со- размещения объекта. Экологический риск влияния планируемой ставит 527,112 т/год (основной вкладчик углерода диоксид — 506,34 т/год). При этом максимальные деятельности на здоровье населения мал, что явприземные концентрации загрязняющих веществ ляется безопасным для жизни и здоровья людей. Для выполнения требований экологической в атмосферном воздухе на границе санитарнозащитной зоны не превышают установленные безопасности на всех этапах эксплуатации объекта Заказчик обязуется: санитарные нормативы; • выполнить мероприятия, обеспечивающие — на водную среду: отсутствует; — на почву: все эксплуатационные и произ- безаварийную работу объекта, исключающую наводственные отходы накапливаются в специально несение ущерба окружающей природной среде; • обеспечить соблюдение требований техники отведенных местах с последующим вывозом на утилизацию на предприятия, имеющие лицензию безопасности и противопожарных мер. Непредвиденных последствий в области экона обращение с данным видом отходов; — на климат и микроклимат: на климат и ми- логии не ожидается при условии обязательного кроклимат планируемая деятельность не окажет соблюдения техники безопасности; выполнения воздействия в виду отсутствия значительного вы- контроля за соблюдением намеченных мероприятий. деления тепла, парниковых газов и влаги; Заказчик имеет намерение получить раз— на растительный и животный мир, заповедные объекты: состояние сложившихся в районе решение на выбросы загрязняющих веществ в проектируемой деятельности биотипов флоры и атмосферу. По вопросам и предложениям обращаться в фауны не изменится, заповедные объекты в зоне Новоалександровский поселковый совет. активного воздействия отсутствуют; Комунальний заклад «Томаківська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» виставляє на конкурс нерухоме майно, розташоване за адресою: 53500, Дніпропетровська область, смт Томаківка, вул. Шосейна, 22; будівля головного корпусу, загальна площа 33,0 м2. Умови конкурсу: 1. Оплата вартості експертної оцінки об’єкта оренди.

2. Дотримання вимог експлуатації об’єкта оренди.

3. Основним критерієм вимог визначення переможця конкурсу є пропозиція максимального розміру орендної плати. Конкурс буде проведено за адресою: Дніпропетровська область, смт Томаківка, вул. Шосейна, 22, поліклініка, 2-й поверх, актовий зал. Кінцевий термін: 20.03.2015 року о 9.00. Розкриття пропозицій: 20.03.2015 року об 11.00, поліклініка, актовий зал. Телефон для довідок: (05668) 2-24-89.

Комунальний заклад «Томаківська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» виставляє на конкурс нерухоме майно, розташоване за адресою: 53500, Дніпропетровська область, смт Томаківка, вул. Шосейна, 22; будівля головного корпусу, загальна площа 18,0 м2. Умови конкурсу: 1. Оплата вартості експертної оцінки об’єкта оренди.

2. Дотримання вимог експлуатації об’єкта оренди.

3. Основним критерієм вимог визначення переможця конкурсу є пропозиція максимального розміру орендної плати. Конкурс буде проведено за адресою: Дніпропетровська область, смт Томаківка, вул. Шосейна, 22, поліклініка, 2-й поверх, актовий зал. Кінцевий термін: 20.03.2015 року о 9.00. Розкриття пропозицій: 20.03.2015 року о 12.00, поліклініка, актовий зал. Телефон для довідок: (05668) 2-24-89.

Передплатити газету «Зоря» ви можете:

!

 у кожному поштовому відділенні (сторінки 7 та 8 в Каталозі періодичних

:

ефонами

а тел Довідки з

-83-73, 8 3 ) 2 6 (05 0-54-15 3 6 7 6 0

видань Дніпропетровської області на 2015 рік)

 у відділі передплати редакції газети «Зоря» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7, кімната 614  на сайті www.zorya.org.ua

Пільгові індекси для ветеранів та пенсіонерів ВАРТІСТЬ ПЕРЕДПЛАТИ НАЙНИЖЧА — 4,90 грн.

Iндекс «Зоря»-область»

89656 Для пенсіонерів пільгова

Iндекс «Зоря»-город»

Періодичність

89658 Для пенсіонерів пільгова

1 міс.

3 міс.

6 міс.

12 міс.

середа

4,90 грн.

14,10 грн.

26,55 грн.

51,90 грн.

середа

6,10 грн.

17,70 грн.

33,75 грн.

66,30 грн.

середа, п’ятниця

7,60 грн.

22,20 грн.

42,75 грн.

84,30 грн.

61141 Для індивідуальних передплатників 89661 Для індивідуальних передплатників середа, п’ятниця

13,60 грн.

40,20 грн.

78,75 грн. 156,30 грн.

08785 Для підприємств та організацій

15,90 грн.

47,10 грн.

92,55 грн. 183,90 грн.

35380 Для індивідуальних передплатників 91324 Для індивідуальних передплатників 89657 Для пенсіонерів пільгова

!

89659 Для пенсіонерів пільгова 89660 Для підприємств та організацій

Кожен передплатник один раз на півроку може безплатно* подати оголошення про купівлю або продаж, привітати близьку людину чи висловити співчуття.

*

вартість оголошення 0,01 грн.

середа, п’ятниця

Ціни подано з урахуванням послуг Укрпошти

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Якщо у вас з’являються проблеми з доставкою газет «Зоря-область» чи «Зоря-город» по передплаті, телефонуйте до редакції за номером (0562) 38-83-73 або пишіть на е-mail: ktv@ezorya.dp.ua

Передплата на «Зорю» не закінчується ніколи!

14

НА ПРОХАННЯ ЧИТАЧІВ

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 13 ëþòîãî 2015 ð.

Ìàñëåíèöà, óãîùàé, âñåì áëèíî÷êîâ ïîäàâàé! таной. Добавить муку с содой. Хорошо перемешать. Добавить тертый сыр, хлопья. На проти2 вень, застеленный пекарской бумагой, выложить чайной лож2 кой приготовленное тесто. По2 ставить выпекать в разогретую до 200°С духовку на 20 минут.

Ìàñëåíèöà — äðåâíèé ñëàâÿíñêèé ïðàçäíèê, äîøåäøèé äî íàñ ÷åðåç âåêà.  2015 ãîäó îíà âûïàäàåò íà 16 ôåâðàëÿ è çàêàí÷èâàåòñÿ 22 ôåâðàëÿ. Íà Ìàñëåíèöó çîâóò ãîñòåé è ñàìè íàâåùàþò ðîäíûõ è áëèçêèõ, âñïîìèíàþò îá îáèæåííûõ, îáåçäîëåííûõ, ñî âñåìè ïðèìèðÿþòñÿ, ïðîñÿò ïðîùåíèå. Ìàñëåíèöà — ýòî âåñåëûå ïðîâîäû çèìû, îæèäàíèå áëèçêîãî òåïëà, ñîëíöà, âåñåííåãî îáíîâëåíèÿ ïðèðîäû. Ýòî ïðàçäíèê ñ íàðîäíûìè ãóëÿíüÿìè, ïåñíÿìè, ïëÿñêàìè, èãðàìè, ÿðìàðêàìè. Íà Ìàñëåíèöó áëèíû — íåèçìåííûé àòðèáóò, ãîðÿ÷èå, êðóãëûå, ðóìÿíûå, îíè ÿâëÿþòñÿ ñèìâîëîì ñîëíöà, êîòîðîå âñå ÿð÷å ðàçãîðàåòñÿ, óäëèíÿÿ äíè.

Çàêóñêà èç ñâåêîëüíûõ áëèí÷èêîâ ñ ñåëüäüþ Молоко — 300 мл, свекла — 200 г, ряженка — 150 мл, сахар — 1 ст. л., яйцо — 1 шт., мука — 300 г, соль — 1 ч. л., масло подсол нечное — 50 мл, филе сельди (для начинки) — 300 г, сыр сливоч ный — 400 г. Вареную свеклу перемолоть блендером, добавить ряженку, половину молока, яйцо, соль, сахар. Взбить. Постепенно под2 сыпать муку, все время переме2 шивая, и влить оставшееся моло2 ко. Из полученного теста испечь блины. Смазать их сливочным сыром. В ряд выложить кусочки сельди немного внахлест. Плот2 но завернуть все блинчики и дать им немного полежать, чтобы на2 чинка склеилась. Затем блины порезать рулетиками и скрепить шпажками.

Îðåõîâûå áëèíû Творог — 250 г, молоко — 220 мл, лимон — 1 шт., сахарная пудра — 1—2 ст. л., заморо женная малина — 200 г, белки — 2 шт., желтки — 2 шт., крах мал — 50 г, мука — 100 г, моло тые орехи — 3 ст. л., сахар — 3 ст. л., соль, растительное масло. Перемешать творог и 2 ст. л. молока. Натереть цедру лимона и добавить ее к творогу. Отжать сок из лимона и перемешать с массой. Посыпать сахарной пуд2 рой. Разморозить малину. Белки взбить. Замесить тесто из крах2 мала, муки, орехов, желтков, соли и 200 мл молока. Осторож2 но, снизу вверх, перемешать со взбитыми белками. Испечь из теста маленькие блинчики. По2 ловину блинов намазать творо2 гом, сверху выложить малину и накрыть оставшимися блинами.

Áóëüîí ñ áëèí÷èêàìè Бульон — 1 л, яйца — 2 шт., молоко — 3 ст. л., мука — 4 ст. л., петрушка — 4 веточки, укроп — 4 веточки, соль. Зелень мелко нарезать. Заме2 сить жидкое тесто из муки, яиц, молока и зелени. Разогреть ско2 вороду, влить немного расти2 тельного масла, поварёшку тес2 та и обжарить блин с одной сто2 роны. Переложить его на блюдо. Так же выпечь остальные. Свер2 нуть каждый блинчик в рулет, нарезать небольшими кусочка2 ми. Добавить в бульон.

Áëèí÷èêè íà ïðîñòîêâàøå ñ êóðèöåé è ãðèáàìè Яйца — 2 шт., соль — 1/2 ч. л., сахар — 1,5 ст. л., раститель ное масло — 3—4 ст. л., сода — 1/4 ч. л., кипяток — 1 ст., про стокваша — 1 ст., мука — 1,5 ст. Яйца, соль, сахар, раститель2 ное масло и соду смешать и взбить венчиком до однородности. Доба2 вить стакан кипятка, стакан про2 стокваши, взбить. Добавить муку, перемешать, чтобы не было ком2 ков. Сковороду смазать кусочком несоленого сала и испечь блины. Для начинки пропустить через мясорубку отварное куриное филе и жареный лук и грибами, посо2 лить, поперчить и добавить тер2 тый сыр.

Ñûðíûå áëèíû Мука — 2,5 ст., яйца — 5 шт., сахар — 100 г, масло — 200 г, молоко — 3 ст., соль — 3/4 ч. л., сыр — 300 г. На мелкой терке натереть сыр. Отделить желтки от белков. Взбить желтки с молоком, доба2 вив туда же тертый сыр, муку, соль. Взбить белки и добавить полученную белковую пену в те2 сто. Обжарить небольшие блин2 чики до получения золотистой хрустящей корочки.

Áëèíû ñ ñûðîì è çåëåíüþ Яйца — 2 шт., молоко — 500 мл, вода — 200 мл, ванилин — 1 пакетик, сахар — 3 ст. л., мука — 2,5 ст., растительное масло, сыр твердый — 250 г, пе трушка. Два белка отделить от желт2 ков и взбить в крутую пену. Мо2 локо разбавить водой. Желтки

растереть с пакетиком ванилина и 3 ст. л. сахара, добавить расти2 тельное масло. В полученную массу влить разбавленное моло2 ко, перемешать. Постепенно вве2 сти муку и замесить тесто. В по2 следнюю очередь ввести взбитые белки и сразу выпекать. Для на2 чинки натереть сыр на мелкой терке и смешать с рубленой пе2 трушкой. Блины посыпать на2 чинкой и свернуть вчетверо или рулетом. Рулетики после запека2 ния разрезать. Духовку разо2 греть до 220°С. Противень засте2 лить бумагой для выпекания, выложить блины и запекать, пока сыр не расплавится. Áëèííûå ìåøî÷êè Тесто: кефир — 400 мл, кипя ток — 200 мл, мука — 14 ст. л., яйца — 2 шт., сода — 1/2 ч. л., растительное масло — 2 ст. л., сахар — 1 ст. л., соль. Начинка: грибы, лук, филе куриное. Яйца взбить с сахаром, доба2 вить соль, кефир и просеянную муку, перемешать. Крутой кипя2 ток из чайника налить в стакан, добавить соду, быстро размешать и вылить в тесто, не забывая по2 стоянно взбивать венчиком. Дать тесту постоять примерно 5 ми2 нут, добавить растительное мас2 ло. Выпекать блины на раскален2 ной сковороде. Каждый блин щедро смазать сливочным мас2 лом. Куриное филе отварить и из2 мельчить. Грибы и лук нарезать и обжарить на сковороде. Соеди2 нить куриное филе с грибами. Пе2 ремешать. Собрать блинные ме2 шочки: на середину блина выло2 жить начинку, края блинчика со2 брать и перевязать полосками сыра сулугуни или перьями зеле2 ного лука. Îëàäüè-ïèööû Специи любые, соль, перец, сода — 0,5 ч. л., мука — 2 ст., яйца — 2 шт., сметана (или кефир, или йогурт натуральный несладкий, без наполнителей) — 1 ст., сыр твердый (тер

ПАЛЬЧИКИ ОБЛИЖЕШ!

Блины боярские Мука — 2 ст., мука гречневая — 3 ст., молоко — 4 ст., слив ки густые — 1 ст., сахар — 1 ст. л., масло сливочное — 100 г, дрож жи — 30 г, яйца — 5 шт., соль. В 100 г теплого молока развести дрожжи и завести на гречне2 вой муке опару. Поставить в теплое место на 1,5—2 часа. Добавить в опару остальное молоко, желтки, сметану, масло, соль, сахар и пшеничную муку. Размешать и дать тесту подняться. Влить в тесто взбитые сливки, затем взбитые яичные белки, перемешать и дать постоять 15—20 минут. Выпекать блины на раскаленной сковороде с обеих сторон. Подавать со сметаной, маслом или икрой.

тый), ветчина (или другие кол басные изделия или фарш), по мидоры — 1 шт., грибы, перец сладкий — 1 шт., оливки, зелень. Смешать соду и сметану, ос2 тавить минут на пять. Затем до2 бавить яйца, специи, соль, пе2 рец, муку. Мелко нарезать ветчи2 ну, помидор, грибы, перец слад2 кий, оливки, зелень — все то, с чем вы любите обычную пиццу. Смешать с тестом. Жарить как обычные оладьи. Îëàäóøêè íà ðÿæåíêå Ряженка — 500 г, яйца — 2 шт., сахар — 2 ст. л., соль — щепотка, мука — 3 ст., сода — 0,5 ч. л., масло растительное. Вылить в посуду ряженку, вбить яйца, всыпать сахар и соль. Перемешать до однородности. Затем добавить просеянную муку и соду. Перемешать необходимо вилкой или венчиком! Тесто по2 лучается комковатое и с пузырь2 ками. Налить горячую воду в ем2 кость подходящего размера, что2 бы можно было поставить в нее посудину с тестом. Накрыть поло2 тенцем и оставить на 20 минут, чтобы настоялось. Тесто не пере2 мешивать! Жарить оладьи на рас2 каленной сковороде, как бы от2 щипывая тесто, в растительном масле с двух сторон до румянос2 ти с каждой стороны. Êàïóñòíûå îëàäüè ñ ñûðîì Капуста белокочанная — 200 г, петрушка — 2 ст. л., сме тана — 1 ст. л., яйцо — 1 шт., сыр твердый — 50 г, перец белый молотый, мука — 2—3 ст. л., разрыхлитель теста — 1/4 ч. л., соль — щепотка. Капусту тонко нашинковать. Опустить на несколько минут в кипящую подсоленную воду, что2 бы стала мягкой. Откинуть ее на дуршлаг. Затем капусту переме2 шать с нарубленной петрушкой. Добавить взбитое яйцо, сметану, натертый сыр и молотый белый перец. Перемешать. Просеять муку вместе с разрыхлителем и щепоткой соли. Масса не должна быть жидкой, но и слишком плот2 ной тоже быть не должна. Отпра2 вить в холодильник минимум на полчаса. Духовку разогреть до 160—180°С. Противень накрыть листом пекарской бумаги. Капу2 стную массу перемешать и столо2 вой ложкой понемногу выклады2 вать на противень. Отправить в духовку минут на 20. Ñûðíûå îëàäüè ñ õëîïüÿìè Яйцо — 1 шт., сметана — 3 ст. л., мука — 3 ст. л., хлопья кукурузные — 150 г, сода — 1/4 ч. л., сыр твердый — 100 г. Взбить венчиком яйцо со сме2

Ïèêàíòíûå òûêâåííûå îëàäüè ñ ñûðîì Тыква — 500 г, сыр твердый — 200 г, яйцо — 2 шт., мука — 1 ст., имбирь — кусочек с грец кий орех, чеснок — 5 зубчиков, зелень (петрушка, укроп), мас ло растительное, соль, перец черный. Тыкву и сыр натереть на крупной терке. Смешать их, до2 бавить яйца, муку, нарезанную зелень, измельченные чеснок и имбирь. Посолить, поперчить, перемешать и дать постоять при2 мерно час. Жарить оладьи на растительном масле на среднем огне, выкладывая на сковороду ложкой. Áëèííûé ïèðîã «Èòàëèÿ» Для блинов: кефир — 1 л, яйца — 3 шт., сахар — 3 ст. л., соль — 1/2 ч. л., сода — 1 ч. л., масло растительное — 2 ст. л., мука. Для начинки: помидоры — 2 шт., перец болгарский — 1 шт., лук зеленый — 1 пучок, сыр твердый. Помидоры и перец нарезать маленькими кубиками, лук из2 мельчить, сыр натереть. Все ин2 гредиенты смешать в миске. Ке2 фир вылить в кастрюлю, всы2 пать сахар, соль и соду, переме2 шать. Добавить яйца и расти2 тельное масло, взбить. Всыпать муку и замесить тесто густотой, как жирные сливки. Испечь бли2 ны. Горячие блины сложить в форму и пересыпать начинкой. Поставить в горячую духовку на 5—7 минут или подержать под крышкой на огне, чтобы сыр расплавился. Òîðò áëèííûé ñ òâîðîãîì è ÿáëîêàìè Для блинов: мука — 250 г, ванильный сахар (+ 2 ст. л. обычного сахара) — 1 ч. л., яйца — 2 шт., молоко (400 мл — в тесто + 50 мл — в крем) — 450 мл, масло сливочное — 20 г, соль. Для начинки: яблоки — 3 шт., изюм — 100 г, творог — 150 г, желтки — 3 шт., сахар — 150 г, сок половины лимона, желатин — 5 г. Замесить тесто на блины. В молоко добавить яйца, сахар, ванильный сахар, растопленное сливочное масло, соль, муку, пе2 ремешать. Поставить тесто отды2 хать на час. Изюм залить водой, оставить набухать. Яблоки поре2 зать дольками. Для сиропа на2 греть воду (неполный стакан) с 50 г сахара и соком половины ли2 мона. Выложить яблоки в сироп, варить 4—5 минут. Затем слить остатки сиропа. Яблоки осту2 дить. Три желтка растереть со 100 г сахара. Молоко нагреть (но не кипятить). Вылить желтки с сахаром и варить на медленном огне до загустения, постоянно помешивая. Желатин залить во2 дой и оставить набухать. В загу2 стевший горячий крем добавить изюм, творог, желатин. Блины разрезать на части. Выложить часть на дно салатницы. Затем слой крема и слой яблок. Слои повторить несколько раз. На2 крыть целым блином и поставить на холод застывать. Ïîäãîòîâèëà Ìàðèÿ ÃÎÐÁÀ×ÅÂÀ

особисте

ЗОРЯ

Де ти, моя доле? Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК Микола Б. 73 роки, давно живу сам, і все є, лиш хазяйки нема. Думаю, не пожалкує та самотня, що погодиться завітати на оглядини. Освіта вища, маю діток, онуків і правнуків, живуть окремо. Не залежу ні від кого, моя обраниця буде рівноправна в нашій родині, я не відкину її діток. * * * Володимир Л. Міг би бути опорою для тієї самітньої, що горя зазнала. Мені 54, ріст середній, чорнявий, українець, інвалід третьої групи після війни в Афганістані: оглушило в танку, і понизився слух. Мешкаю недалеко від Запоріжжя, в Томаківському районі. Що ще? Нелінивий, робити ніби все вмію. Шукаю жінку для життя, щоб разом ділити радість і смуток. Друзів нема. Та нині час такий, кожен живе для себе, люди перестали ходити одне до одного. Є «Жигулі», можу приїхати на побачення. * * * Петро В. з Дніпропетровського району. Почитав сторінку в «Зорі», і деякі тексти близькі по духу. Кожна людина має право на щастя. Мені 42, розлучений. Освіта вища аграрна, але працюю не за фахом, у теплових мережах Дніпродзержинська. Мешкаю у приміському селі. Щодо моїх зацікавлень, то це виноград і взагалі різні рослини, квіти. Цієї осені посадив нові сорти винограду, може, комусь цікаво, які саме: Находка, Анюта, Фавор, Цвєточний і Лівадійський чорний. А в мого кума посаджено — не багато не мало — 62 кущі, в цім ділі кумові помагаю. Чекатиму відгуку самотньої ровесниці. * * * Олександр М. з Дніпропетровська. Майже 40 років, середнього росту, розлучений, освіта вища, дітей немає, хотів би мати. Працюю на себе, є власне ремесло, а в сезон ще й невелика пасіка, дача. Лихих звичок нема, віруючий, на правому березі невеличке своє житло, в тій частині, що належить мені у приватному будинку. З родичів зостались тітка і сестра. Хотілося б мати дружну сім’ю, на любові, чесності, вірності, щоб одне підтримувало другого, попри всі обставини в країні і в світі. * * * Олег Б. Скоро 37, ріст 178, вага 78, чорнявий. Своя хата в центрі, село недалеко від міста. Два паї, хазяйство. Був одружений, прожили вісім років і розбіглись. Після розлучення не хотілося заводити ніяких стосунків. Та вже вляглося, і хочу, щоби була кохана людина, якій можна довірять. * * * Дмитро С. з Дніпропетровська. Сімейного минулого нема. Зі своїх 32 літ майже тринадцять мешкаю у Дніпрі, відколи наша родина переїхала з Кривого Рогу. Освіта економічна, працюю як менеджер і перекладач, сповідую здорові правила життя, інтереси різноманітні, лиш часу на все обмаль, робота і побут тиснуть зусібіч. По натурі доволі доброзичливий, трохи впертий, не схильний до гулянок та збіговиськ, але й не «рибка в акваріумі». Чекатиму скорих рядків у вісточці тієї, що захоче зі мною поспілкуватися. * * * Олександр О. Мрію про міцну сім’ю. Краса і вік не має для мене аж такого значення. Мені 30, в селі я з батьками. Не п’ю, не курю, совісний, спокійний. Шукаю жінку, можна з дитиною, негулящу, неліниву, негорду, нескандальну. На переїзд не погоджуся. Дружину цінитиму і шануватиму. * * * Алла П. з Нікополя. У свої 75 нічим особливим не вирізняюся з-поміж жіноцтва мого віку. Як з’явиться в того, що прочитає ці мої рядки, бажання познайомитись, то прошу дати знати. А далі раджу: взяти свій вузлик (кусочок хлібця, дрібку солі й водички на дорогу, як, може, далеко) — і ласкаво прошу до мене. В мене квартира, я не багата і не бідна. У вдовиному житті виручають книги і пісні. Все прощаю, навіть зраду, а от неправду і лінь — ні. Вигляд мій і самопочуття відповідають вікові. Ліків не вживаю. * * * Ганна О. Топлю дровами, газова плита тільки у кухні. В мене один син, зараз проживають зі мною. Мені минає 70-й, ріст 162—164, середньої повноти. Спокійна, мені можна в усьому довіряти, завжди готова прийти на поміч. Дуже хочу дожить віку з хорошою людиною, обов’язково без вредних звичок. Звісно, в мирі та згоді. Я ніколи нікого не скривджу. Село наше на межі з Донецькою і Запорізькою областями. Наразі тихо. Стоять блокпости.

вітаємо!

www.zorya.org.ua 13 лютого 2015 ð.

15

ПОЛЄЙКО Тетяну Іллівну, депутата обласної ради, МИРОНОВА Олега Анатолійовича, депутата обласної ради, ДЕГТЯРЕНКА Сергія Михайловича, депутата обласної ради, ЛАЗНІКОВА Олександра Михайловича, депутата обласної ради, генерального директора філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Кримський ТИТАН», ЩИРО ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Бажаємо здійснення усіх накреслень для розвитку Дніпропетровщини і добробуту її населення, успішної діяльності, енергії та оптимізму. З повагою зорянці

Ольгу Василівну Деркач, листоношу поштового відділення с. Звонецьке-на-Дніпрі Солонянського району, щиро вітаємо з ювілеєм! Хай буде світлим кожен день в житті, Хай негаразди завжди обминають, Хай буде легко Вам вперед іти, І словом добрим Вас завжди вітають. Бажаєм успіхів великих у роботі, Й побільше творчих Вам натхнень. Нехай минають завжди всі турботи, І хай приносить радість кожний день.

З повагою колеги та зорянці

Ніну Iванівну Горбулю, * * * Євгенія Ф. з Дніпропетровська. 70, 162, 75, технолог, на пенсії, православна, українка з чорними бровами і карими очима, не модель. Здоров’я по-всякому, домосідка: шити, пекти, квіти вирощувати, слухаючи пісні. Хочу дожити у повазі та любові з гарним чоловіком. Є і житло, і статус, і діти, а гарного чоловіка нема. * * * Тетяна А. з Дніпропетровська. Сім літ як овдовіла, відтоді сама. Мені 69, ріст 165, вага 82, освіта вища, працювала в науково-дослідному інституті, вела громадську роботу. Є певний достаток у моїй двокімнатці, в дочки і зятя недалеко власний дім, дорослий онук у своїй квартирі, працює на фірмі, дочка викладає в академії. Найліпше вмію: спілкуватися з людьми; варити їсти; водити авто; поратися на господарстві, що означає так багато... * * * Віра О. з Павлограда. Вдова, 68 років. Дві доці заміжні, троє внуків і два правнуки, я у своїй двокімнатці на третьому поверсі. Найголовніше, торік я пережила мікроінсульт, спасибі дітям, трохи помагають, мені тепер набагато краще. Як надумає чоловік, прочитавши, зі мною поспілкуватися, то прошу написати. * * * Люба К. з Дніпропетровська. У шлюбі прожила 43 роки, нині вдова. Працюю, забезпечена, дім двоповерховий, з усіма вигодами. Відповідальна, люблю спілкуватися з друзями. Хотіла б мати поряд дбайливого, ніжного чоловіка. Мені 64, ріст 165, вага 75. * * * Таїса Ч. з Дніпропетровська. Мешкаю на правому березі, вдова, на пенсії, ще працюю. Мені 58, і хотіла б познайомитися з достойним самітником. * * * Оксана М. з Дніпропетровська. Вже 56, але доки наберусь відваги відіслати цей текст, то буде 57. Вийшла на пенсію і зрозуміла, як тоскно. Працювала бухгалтером, робота відвертала від самоти. Діти у своїх квартирах. Люблю працювати на землі, мандрувати, відпочивати на природі. Забезпечена. Моє бажання — познайомитися з однодумцем для спілкування, дружби, моральної підтримки. А як складуться взаємини, то для життя. Писати — це одне, а побачитися, поспілкуватися душевно — це зовсім інше. * * * Наталія Н. 48 років, ріст 153, вага 52, працюю на підприємстві. Дві доньки, одна заміжня, живе окремо. У квартирі моїй завжди чисто й затишно, люблю куховарити, на невеличкому городі вирощую овочі, ягоди. Ще хочеться кохати та бути коханою. * * * Галина М. з Дніпропетровська. 35 років, середнього росту, струнка, карі очі, довге волосся, чорнявка. Освіта вища, робота є, житло на правому березі, шкідливих звичок нема.

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ íà íàøié ñòîð³íöi (âèõîäèòü ó êîæíîìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå íå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äîêëàäí³øå áóäå ðîçêàçàíà âàøà ³ñòîð³ÿ, ваша правда, òèì á³ëüøå ìàòèìåòå øàíñ³â íà óñï³õ. Íàïèñàíå íàä³øë³òü íà àäðåñó: Îëåíi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çîðÿ», âóë. Æóðíàëiñòiâ, 7, Äíiïðîïåòðîâñüê, 49051. І свій лист-âiäãóê на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) òàê ñàìî øëåòå ìåíi, а ÿ ïåðåøëþ тій людині, з якою хочете познайомитися. Дëÿ öüîãî íå çàáóäüòå ïîêëàñòè êîíâåðò ç ìàðêîþ. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Àäðåñè ³ ïðiçâèùà íå ðîçãîëîøóþ, íå âèñèëàþ i ïðîøó до редакції íå ïðè¿çäèòè. Ùèðî âàøà Î. Ä.

листоношу поштового відділення с. Іванівка Петриківського району, щиро вітаємо з днем народження! Бажаємо здоров’я, як криця, міцного! Будьте душею завжди молода! Хай Вашу долю освітлюють зорі, А щастя рікою вливається в дім! На довгий вік, на многії літа, На шану від людей, тепло родинне, Стелися, доле, крізь усе життя, Лише добром для доброї людини! Нехай старання Ваші у труді Помножать успіх в нашім колективі! Живіть в добрі і радості завжди Та будьте все життя щасливі! З повагою колектив п/в Іванівка Зорянці приєднуються до привітань

ПОВІДОМЛЕННЯ про намір зміни тарифів на послуги з централізованого водопостачання

ТОВ «Енерговодхоз» по вул. Замполіта Бєляєва, б. 16, кв. 67. Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №390 від 30.07.2012 року товариство «Енерговодхоз» доводить до відома своїх споживачів, які мешкають на ж/м Чаплі, інформацію щодо зміни тарифів на послуги централізованого водопостачання. Таблиця 1. Структура тарифів на централізоване водопостачання на 3 2015 рік за м , грн.

Назва статті

Споживачі

Електроенергія на технологічні потреби

1,21

Сировина та матеріали для профілактики обладнання

0,52

Витрати на ремонт технологічних мереж з водопостачання

0,88

Прямі витрати оплати праці

1,32

Витрати на соціальні заходи

0,51

Амортизація основних засобів

0,35

Загальновиробничі витрати

0,05

Адміністративні витрати

0,26

Витрати на збут

0,64

Повна собівартість

5,74

Плановий прибуток 5% (населення)

0,29

Тариф без ПДВ

6,03

Тариф з ПДВ для населення

7,24

Повна собівартість

5,74

Плановий прибуток 50% (інші споживачі)

2,87

Тариф без ПДВ Тариф з ПДВ для інших споживачів

8,61 10,33

Діючі сьогодні тарифи на послуги з централізованого водопостачання за 1 м3 становлять 3,60 грн. — для інших споживачів; 2,76 грн. — для бюджету; 2,69 грн. — для населення (рішення виконкому міської ради від 09.03.2011 р. №343 «Про погодження тарифів на послуги з водопостачання») і не переглядалися до лютого 2015 року. Зазначені тарифи не забезпечують покриття витрат на надання послуг з централізованого водопостачання. Необхідність перегляду тарифів на централізоване водопостачання обумовлюється підвищенням цін на електричну енергію, ремонтні матеріали та обладнання, підвищенням рівня мінімальної заробітної плати, відрахування на соціальні заходи. Порівняно з періодом 2010 року, витрати на електроенергію зросли на 110%, на ремонтні матеріали та обладнання — на 71%. Витрати на оплату праці збільшились на 29%. Калькуляція тарифів з врахованим збільшенням витрат свідчить про збільшення тарифу для всіх споживачів на 170% за період з 2010 р. по 2015 р. Зауваження та пропозиції приймаються протягом 15 днів з моменту публікації за адресою: 49112, м. Дніпропетровськ, вул. Станіславського, 11. Тел.: (067) 6396304; (067) 6314344.

16

даринчина вітальня

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 13 лютого 2015 ð.

Весела лічилка

Віконце у природу

Раз і два

Раз і два. Раз і два. В нас лічилка — лісова! В лісі — дерево дуплисте, А в дуплі живе сова, Що жовтаві очі має, Спить — удень. Вночі — літає. Добрий сон, сові приснись! Я ховаюсь! Ти — жмурись! Григорій Чубай

Âиïóñê 7 (561)

Віршик

Песик для мами і тата Ранок в шибку заглядає — тато з песиком гуляє. Ну а вечір як надходить — мама песика виводить. Хто благав його придбати, присягався доглядати? Хто дав слово годувати, у садочку з ним гуляти?

— Соромно мені зізнатись, та від правди не сховатись. Думав я, проста це справа, але песик — не забава: Просить їсти, хоче спати, у садочку погуляти. Мама й тато клопіт мають — цуценятко доглядають.

Щодо песика, малята, вам пораду хочу дати: Перед тим як купувати, добре слід поміркувати. Леся Вознюк

Особливості навчання в школах світу

Через потік

Як я не побачив, що Ніна — в черевичках?» Він перебрів назад і каже Ніні: — Це я хотів узнати, чи глибоко. Бо переправлятися будемо разом.

— Як? — здивувалася Ніна. — Я ж у черевичках.

— Чіпляйся мені за шию, — сказав Андрійко. Ніна так і зробила, і хлопчик її переніс. Василь Сухомлинський

Поміркуй Розглянь малюнок. Скільки років кожній ялинці? Щоб визначити вік ялинки, треба порахувати кількість «поверхів» її гілок.

Засновник — Дніпропетровська обласна рада Видавець — Комунальне підприємство

Дніпропетровської обласної ради

«Редакція газети «Зоря» Видається з 17 (4) квiтня 1917 року. Свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р., ДП № 1179 від 08.10.2004 р.

Зима. Лісова галявина вкрита білим пухнастим снігом. Тепер на ній тихо й порожньо, не те що влітку. Здається — взимку на галявинці ніхто й не живе. Але це тільки так здається. Біля куща з-під снігу стирчить старий, трухлявий пень. Це не просто пень, а справжній терем-теремок. Чимало в ньому затишних зимових квартир для різних лісових мешканців. Під корою заховалися від холоду дрібні комашки, і тут же влаштувався зимувати втомлений жук-дроворуб. А в норі між корінням, згорнувшись у туге кільце, вляглася моторна ящірка. Всі забралися в старий пень, кожен зайняв у ньому крихітну спальню, та й заснув у ній на всю довгу зиму. ...На самому краю галявинки, в канаві, під опалим листям, під снігом, ніби під товстою ковдрою, сплять жаби. Сплять і не знають, що тут же, неподалік, під купою хмизу, згорнувшись у клубок,

Цікавинка від Даринки

Повчальна історія Андрійко й Ніна поверталися зі школи. Дорогу їм перепинив ярок. Пригріло сонце, розтанув сніг, і яром потекла вода. Бурхливо шумить потік. Стоять перед ним Андрійко і Ніна. Ось хлопчик швидко перебіг через потік і став на тому березі. Озирнувся — і соромно йому стало. Він у чобітках, Ніна в черевичках. Як вона перебреде? «Ой, недобре я зробив, — подумав Андрійко. —

На лісовій галявині

Найважче опановувати грамоту дітям Ефіопії. В алфавіті ефіопів налічується 296 букв, зате в талиській азбуці — 9.

J ¨ ü В школах Індії діти першого класу при вивченні азбуки не переказують назв букв, а проспівують їх. Виявляється, що в процесі співу букви запам’ятовуються швидше. А всі письмові роботи в класі виконуються олівцем, чорнилом — лише контрольні роботи.

В одній із провінцій Індії існує звичай: якщо учень пропускає заняття без поважних причин, то замість нього повинен відвідувати школу хтось із членів сім’ї.

J ¨ ü Особливості бурятської і калмицької мов обумовили римування співзвучних слів не в кінці рядка, а на початку його. В останні роки бурятські та калмицькі поети почали складати вірші з кінцевими римами, але співзвучність початкових рим залишилась обов’язковою. Ця висока гармонійність віршів сприяє кращому засвоєнню їх учнями.

J ¨ ü В Японії та Австрії за давньою традицією вчать дітей писати і правою, і лівою рукою.

J ¨ ü В Іспанії з давніх часів утвердилося правило окличні та запитальні знаки ставити в кінці і на початку речення. Іспанські педагоги вважають, що ця традиція допомагає учням заздалегідь зорієнтуватись, якою інтонацією вимовляти при читанні речення.

Голова наглядової ради Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Головний редактор Ксенія ЗАЙЦЕВА. Т. Кузьменко, відповідальний редактор, М. Нестерук, заступник гол. редактора, О. ДРИГА, редактор з роботи зі спецкорами.

Власкори:

Приймальня:

Кривий Ріг (24) 90 38  16; Павлоград (232) 6  05  08.

(0562) 27  16  52; 27  80  27 (ф.)

Відділ (0562) 35  14  26; 38  83  53 (ф.); реклами: 38  83  28; 33  78  04. Вiддiл передплати: (0562) 38  83  73.

заснув їх найлютіший ворог — їжачок. Тихо й порожньо взимку на лісовій галявині. Тільки зрідка пролетить над нею зграйка щиглів або синиць або дятел, сівши на дереві, почне вибивати дзьобом з шишки смачне насіння. А іноді вискочить на галявину білий пухнастий заєць. Вискочить, стане стовпчиком, послухає, чи все спокійно навколо, подивиться, та й далі в ліс побіжить. Георгій Скребицький

Почитай братику й сестричці

Три каски Є в Андрійка вдома дві каски. І стоять вони на полиці поряд. Одна каска солдатська. Її з війни привіз дід. Ця каска врятувала колись його від смерті. Біг дідусь в атаку — тоді він іще був не дідом, а молодим парубком, і попереду нього розірвалася міна. Розлетілися осколки. І один із них влучив у каску, ударом звалив солдата на землю. Проте каска виявилася сильнішою. Живим лишився солдат. Друга каска батькова, це мирна каска. Андрійків тато працює на будівництві бригадиром. Багато будинків побудував він із своєю бригадою. І дев’я­ типо­ верхо­ вий будинок, в якому живе Андрійко, також. Коли

хлопчик разом із батьком їдуть по місту, той показує йому у вікно: «Онде моя школа, мій Палац культури. Твій дитсадочок я також будував». Батькова каска почесна, її називають золотою. І нагороджують нею кращих робітників на будівництві. О т о ж обидві каски і стоять поряд. Дідусева — темна, з подряпинами і вм’ятинами від куль та осколків. І батьківська — жовтогаряча, весела. Андрійко мріє про свою каску, яку він носитиме, коли виросте. Він вірить, що це буде каска космонавта. Вір­ ніше, шолом космонавта. І Андрійко неодмінно поставить його поряд з касками батька та діда. І будуть вони стояти поряд, усі три. Василь Хомченко

Відгадай загадки

Спритно зайчика за вуха Він дістане з капелюха.

Що під руку попадає, догори усе злітає. *** Легко розігне підкову, щоб скрутити в бублик знову.

Підготувала Дарина ВЕСЕЛЕНКО. Використані методична література і матеріали ЗМІ Вiд­повiдальнiсть за змiст реклами несе рекламодавець. «Право вибору», «Політична трибуна», «Погляд», «Точка зору» — інформація замовника опублікована на правах реклами. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. При передруку посилання на «Зорю» обов’яз­кове. Друк ПП «СТПРЕС», 50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12. Обсяг 1,86 д. ар. Офсетний друк. Зам. №148.

НАША АДРЕСА: газета «Зоря», вул. Журналiс­­тiв, 7, Днi­про­­­петровськ, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua www.zorya.org.ua Тираж номера 32780. Цiна договiрна.

Дякуємо, що читаєте «Зорю». Будьмо разом!