bezk10 by Yulia Fedorovych

№ 0010, 25 червня 2007 року | наклад: 1000 пр.

[про подорожі]

Якщо якусь проблему достатньо вперто і довго ігнорувати, то вона зникає сама собою. (сімейна народна мудрість) Ігноруваити проблеми можна по-різному, та, як на мене, найкращим є варіант - це зібрати речі, і поїхати „куди очі бачать”. Р.S. Не забувайте після себе прибирати. Залиште хоч маленький шматочок незасраної країни для майбутніх поколінь. І про презервативи памятайте, бо Україна ж перша у Європі за темпами поширення ВІЛ.

Подорожі хобі, якому мало гідних замін. Коли кров в тобі ще тепла і не сидиться на місці, ти їдеш кудись чи від когось, або світ за очі. В дорозі проходить значна частина часу, але плануючи поїздку або зриваючись з місця ми зазвичай похапцем беремо все, що попадає під руку. А ось самого необхідного, зазвичай, з собою не виявляється. Який основний мінімальний багаж пакувати? Велика кількість речей буде зайвою, беріть саме необхідне, так зручніше і приємніше пересуватись. Замість дрібничок, котрі можна придбати на кожному кроці, доцільніше мати з собою більше грошей, телефоні і банкові картки. Світлий та маркий одяг це краса на один день, але прання в поїздці дуже велика

У всіх світських розмовах прийнято приділяти кілька реплік погодним умовам. Я не буду винятком, і зазначу, що погода останні кілька днів якась дивно гівняна, і взагалі, гівнянодивна, не зважаючи на те, що на календарі кінець червня. Літо у розпалі. Канікули: по телебаченню повторно демонструють усе напрацьоване за зимово-весняноосінній період (бо телевізійники теж мають таку дурну звичку - відпочивати), перестають працювати театри, робочий клас їде на курорти "по горящим путьовкам", астрологи скаладють гороскопи на 2 місяці вперед... Літо. Кілька місяців тому, повертаючись до міста гріхів (я про Рівне), на львівському вокзалі я познайомилася з мандрівним канадцем, який довго не міг вирішити, куди ж йому податися далі. Врешті-решт, він розстелив на асфальті мапу України і, заплющивши очі, навмання тицьнув на неї (я про мапу) пальцем. Потім все акуратно склав, і пішов у касу купувати квиток на потяг... до м. Суми. Особисто я нічого не маю проти такого способу обирання places of interest, але при таких розкладах ймовірність гарно провести час зменшується разів так... у мільярд. Саме тому в цьому номері ми намагалися зібрати інформацію про найцікавіші події, найкорисніші слова, найнеобхідніші речі – про подорожі. Я дякую за допомогу Прокопчуку Дмитру (за листи на е-мейл), Антонюку Володимиру (за публікації в живому журналі), і Богуцькому Роману (просто так). Щиро сподіваюся, що матеріали цього номеру допоможуть тобі запам’ятати це літо як період твого життя, в якому щастя як відчуття було сконцентоване максимально. Подорожуй! Редактори та журналісти нашої газети довго переборювали в собі нестримне бажання працювати, і... перебороли. Ми йдемо на канікули, але, як і Карлсон, обіцяємо повернутися. А щоб тобі не було сумно наступних два місяці – збирай валізи і поїхали з нами шукати нових проблем, нових друзів і нових матеріалів для статей . До зустрічі восени! Юля “Барвінка” Федорович

Нашкрябав: еXclusiveOR

[РУПОР] [кілька слів про тему номера]

телефон (обов'язково візьміть зарядне для нього), та mp3-плеєр з улюбленою музикою. Блукаючи незнайомою місцевістю не потрібно афішувати, що ви не місцевий. Не ходіть з розгорнутою мапою, а питаючи шлях у перехожих, звертайтесь двічі до різних людей, щоб вас не зав ели бозна куди. Щоб уникнути

гасимо фари збираємо речі:

ОБХІДНЕ & НЕОБХІДНЕ морока. Вдягатися варто в самі зручні та практичні речі на всі випадки життя. З собою можуть згодитись змінна футболка або сорочка та шкарпетки, а особливо якщо подорожуєте залізницею в самий раз буде змінне взуття (капці або хоча би старі кеди). «Для чого змінне взуття в поїзді?», скажете ви. По-перше, це зручно. А подруге, пам'ятаєте жебраків, циган і торговців пиріжками, що часто шмигають вагонами? Їм може сподобатись ваше взуття і коли ви подрімавши потягнете ноги взутися, ваше взуття буде не біля вашого місця, а у нового власника на ногах. Погода, як завжди, самий непередбачуваний фактор. Нехтувати нею не варто. Зазвичай про парасольку згадують в момент, коли негода вже підмочила вас. Якщо ж ви в дощовій куртці, без парасольки теж не пропадете. Незалежно від терміну поїздки та пункту призначення, варто подбати про маленьку аптечку з медикаментами першої необхідності. Обов'язкові складові: бинт, пластир, вата, антисептики, аспірин, тощо. Якщо ви вживаєте будь-які ліки, потрібно запастись достатньою їх кількістю. Без розваг дорога здається нескінченно довгою. Згодиться цікава книжка, журнал чи газета. Не завадить заряджений мобільний

скрутних ситуацій, слідкуйте за всіма своїми речами і тримайте при собі газовий балончик. Не зважайте на всі складності та проблеми подорожі, адже головні її супутники - гарний настрій та веселі друзі.

Підступно і невблаганно підкрався Європейський Союз до західних кордонів Батьківщини. Пару-трійку років тому у тісне коло, складене з жовтих пентаграм, було милостиво прийнято державу на ймення Республіка Польща, або „Жеч Посполіта Полска”, як її називають тубільці.

хутчіш за візою! Є у Луцьку будиночок, а біля будиночка - парканчик. ”Парканчик Національної Ганьби” називається. Чимало зараз допитливих, що психологією цікавляться - от, будь-ласка, наочний приклад для дослідження „умозавіхрєній” людини, яка перетворюється на звіра. Приходите будь-якого буднього дня і споглядаєте шоу. Ці парканно-консульські спектаклі працівники установи знімають досить таки неприхованими камерами, а потім,

Нашкрябав: Бриних Антон

та[ЧАТ,де краватки! На фотці бути ЛИШЕ всімаємовЧАТь] ОБЛИЧЧЯ і маленький шматочок шиї. Разом із заповітною наліпкою, оздобленою євроуніатськими голограмами і розтягнуто-сплюснутим фейсом, панове потенційні туристи нарешті отримують ще й виняткову можливість перевірити, як цей амулет працює на благо громадянина України, і відтоді можуть з чистою совістю, за наявності вільного часу і зайвих грошей, вирушати на штурм польського кордону. Отже, документи в порядку,

Мальбруг у похід зібрався. На Польщу! Ну от... вдома не сидиться, хочеться понюхати чим той самий закордон пахне. Але ні вдало застоплена фура, а ні заброньоване на двох купе у спальному вагоні потяга ”КиївВаршава”, ба навіть ”квиток на літак зі сріблястим крилом” не гарантуватимуть безталанному мандрівникові приємної подорожі на той берег Західного Бугу (якщо прямувати через Устилуг, Ягодин або „праз Дамачаву чи Брест”) або Колючого Дроту (всі інші пункти пропуску). Нехай не пройде повз мандрівничу увагу той факт, що на Краю Землі доведеться мати справу з працівниками Прикордонної Служби, які при спілкуванні керуються чудною істиною ”бєз бумажкі ти - кокажка”. Тобто без наявності артефакту кривавого кольору з написом ”ПАСПОРТ” ще з дечим усередині доведеться негайно повертатися ”на кругі своя” і ”нє солоно хлєбавши”. Пояснюю чому: оскільки терени ЄвроРаю-Для-Білих-Людей апріорі не повинні паплюжитися наявністю на них жебрущих прибульців, Найбіліші-зБілих, чиї дупи засідають по брюссельських кріслах, ухвалили відмежуватися від інородців Візовим Режимом - новітнім берлінським муром. Приїхали? Та ні, ще й ніби не їздили нікуди... Маєте ПАСПОРТ? Гаразд. Тепер -

певно, на батьківщині у себе крутять перед здивованою публікою, коментуючи: ”І це бидло СЕРЕД НАС???”, ”І це бидло хце до ЄвроУнії???” Сподіваюсь, шановним читачам зрозуміло, що займати за декілька днів чергу, та ще й у сусідньому обласному центрі, а потім тусуватися у натовпі потенційних бариг і шабашників - заняття малоприємне для культурних туристів. Здається, автор вжив чарівне слово? Турист? Правильно. Зробимо спершу тур до турфірми. Більшість з них без зайвої тяганини відкривають за символічну плату (порядку 60 гривень) одноразову туристичну візу терміном на два тижні. Але ж вам більше й не треба, правда? Тільки до згаданих гривень і власне паспорта додайте фотку Своєї Нєотразімої Харизми (до речі, як українською ”Нєотразімая”? Невже ”Невідбивна”?) розміром 3,5 на 4,5 см. І не цікавлять працівників консульства ваші блузо чки

рюкзаки екіпіровані, фінансів вдосталь, на небі - сонечко, на вустах - ухмилка або смайлик (залежно від того, в кого які вуста!). Вперед до залізничної каси, на автовокзал або на широку трасу кому що ближче до душі!

Cтаять, Ракєль - ми на ґраніце! При перетині кордону через Шегині, що на Львівщині, готуйтесь до вибору: або 5-годинна пішохідна черга, або зайві витрати дорогоцінної ”капусти”. Тому що метод "вписка в машинку" поставлено там на комерційну основу: якщо ви сновигаєте біля автомобільної черги з безпорадним виразом обличчя - до вас негайно підстрибнуть спритні „поцанчєґі” малоінтелектуальної зовнішності з пропозицією перевезення "на ту сторону" всього за... 50 гривень! Альтернатива: "ходім, покажу... Бачиш - он мудачйо за парканом тусується? Хто там першенький - той з 3-ї години ночі стоїть! Ти теж туди хочеш?" Від жаху споглядання змучених людей з різним кольором шкіри паспорта, рука сама тягнеться до кишеньки і трепетно простягає фіолетовий папірець. Але прикол у наступному - вся корисна робота вищевказаних товариші в полягає лише і винятково у діало

далі >> стор.4

Таааак, заходимо до СКЛЄПУ. І негайно забуваємо про існування грошової одиниці "гривня"! Тут в обігу лише повновісні польські злоті, в яких все дешево. Особливо коли ці злоті солодко подзенькують і пошелестують у твоїй кишені. Ще раз, якщо ви є затятим жмотом - задля власної психологічної безпеки у гривні нічого не переводити не раджу. Але, спеціально для фанатів арифметики: ціни множити на коефіцієнт 1.8. Гроші раджу міняти в Україні, бо у Польщі курс гривні просто драконівський - Національну Грошову Одиницю цінують майже вдвічі дешевше, ніж злотувку. Задля поповнення бюджету зайвими злотими можна порекомендувати зразу по перетині кордону продати завбачливо куплений блок цигарок. Скільки віддали за нього гривень - сміливо просіть стільки ж злотих!

Якщо подорож передбачається цивільним шляхом, та й часове обмеження дається взнаки,найлогічнішим є переміщення "за пеньондзе". Вагони у польських потягах зазвичай сидячі - м'які крісла у купе зі скляними дверима. Чотири крісла перший клас, шість крісел - другий. Здавалось, фігня яка, але різниця у ціні квитка є відчутною. Екзотично виглядають польські двохповерхові "почьонґі особове" - аналог електрички, але з тією різницею, що замість звичних дерев'яних лавок там м'якенькі сидіння. Залазите на другий поверх - і насолоджуєтесь польськими ”крайобразами”! Але якщо ви, подібно Воланду, любите сидіти низько спускайтеся на перший, який знаходиться дещо нижче рівня перону. Для подорожі на довгі дистанції є вагони ”з місцями

Cумасшедшиє бабки співають романси.

Don't Stop Me Now

для лежання” і спальні вагони, куди, окрім квитка, купується плацкарта. Сукупна вартість виходить настільки баснослівною, що годі й мріяти про цю розкіш. Ще така є залізнична особливість: потяги не гримлять й не трясуться під час руху, та й розвивають більшу швидкість, ніж наші, тому що євровагони з”єднуються між собою гнучкою гвинтовою стяжкою, а не жорстким автозчепом. Для локальних автоперевезень застосовуються маршрутки, а для далеких - автобуси, які, не повірите, не смердять соляркою - не в приклад рідному ікарусу сполученням "Нововолинськ-Київ". Стосовно автостопу: хочете зразу і далеко у Польщу - рекомендую у Медиці (останній форпост Жечі Посполитої перед кордоном) ловити когось, хто їде далі за Пшемисль, бо застопити щось безпосередньо за Пшемислем майже неможливо через серпантинно-горбистий профіль тамтешньої траси. Будь я водієм - сам навряд чи там спинився б. А так, за сприятливих умов - зазвичай поляки підбирають часто і охоче.

зі з водіями: "перевези чувачька - окей, чож не перевезти, як хороший чєловьєк? - зара приведу". Тобто все те, що на інших пунктах пропуску робиш самостійно, без шуму і пилу. Вашого Покірного Слугу розвели таким чином на тридцятник, але є підстави вважати, що навряд чи пацани дозволили б самостійно домовлятися мабуть, делікатно торкнулися б плечика й натякнули б "канай у живу чергу". Бо некислий заробіток - 30 гривень з одного лоха (у найгіршому випадку), а скільки їх тут за день проходить? Робота не брудна, а на руках сотні гривень чистого прибутку, левова частка якого тут же пропускається - на "ігрових автоматах". Як стало відомо пізніше - 30 гривень (!) коштує повноцінний квиток на автобус зі Львова до Пшемисля. Це при тому, що його щасливий володар абсолютно позбавлений радості прикордонного сновигання, спілкування з „поцанчєґами” і чекання у автомобільній черзі. Тому не жмотіться - бо нецивілізованим шляхом вийде довше і дорожче! Польотний час автобуса з пункта ”Л” до пункту ”П” складає всього-на-всього 4 години. НЕ ЗАБУДЬТЕ У ПОЛЬЩІ ПЕРЕВЕСТИ ГОДИННИК НА ГОДИНУ НАЗАД!

Їсти дай Заклади типу "Eat fast - die young" в цивілізованих населених пунктах явище недороге і розповсюджене. Кнайпи, кав'ярні і ресторани - теж, на всі типи гаманців. Так що вельмишановне панство від голоду не помре. При наявності пєнєндз, звісно. Розпиття алкоголю на вулиці, у парках, скверах, мальовничих руїнах та інших місцях масового скупчення вільношпацеруйонцих - ясна річ, ЗАБОРОНЕНО. Одне ”але”: ПИВО - ЦЕ ТАКОЖ АЛКОГОЛЬ! Поліціянти застукають - штраф на місці. А чого б ви думали, поляки у Львові на Ринку гонорово з горла жлуктять цей напій? Бо дешево і можна! Хоча... під час останнього польського турне мені мінімум тричі вдалося порушити це найсуворіше табу, і нічого - зекономив на штрафах... До речі ”штраф” попольськи ”гживна”, і якщо десь побачите напис ”Grzywna = 100 Zł.” - не тіште себе ілюзіями, ЦЕ НЕ КУРС ВАЛЮТ! Аааа.... кальмари, полосатики, анчоуси та інші морські дива, а також халва-яхши - продукти, котрих у Польщі немає і взяти ніде, а якщо десь і є - то це з розряду "круто і дуже дорого". Так що самотні подорожуючі ловеласи мають нагоду почастувати уподобаних панянок українською халвою. Бо якщо халва буде танути на дзєвченчих язиках, то й самі дзєвчента будуть теж… танути... :) Загалом, якщо ви є "білою людиною", то відчути себе на чужині великим «баріном» можна лише за наявності на кредитній картці тої самої суми, яку польські прикордонники мають право вимагати від подорожуючого українця. Тоді з повним правом, вальяжно розкинувшись у плетеному фотелі вуличної пивнички де-небудь у Замошьчі на Ринку, шифруйте собі дурниці на кшталт "жыцця тече, немов TYSKIE по моєму горлу..." Що ж стосується подорожі в амплуа ”чорної людини” за формулою ( трасса - тусовка - вписка - )*N, де N → ∞, то наразі нема з ким. Дівчат ка, я це кому кажу? ☺

Cумасшедшиє бабки співають романси.

Język Polski

Пам'ятаєте колись по телевізору була популярна телепередача „Що? Де? Коли?”. Та гра стала досить популярна і на її основі трішки пізніше придумали спортивне „Що? Де? Коли?”. В ньому питання задається одразу декільком командам, і за хвилину вони мають здати свої відповіді на картках. Гра як правило складається з 36-45 запитань, і перемагає та команда яка дала найбільше правильних відповідей. Саме спортивне „Що? Де? Коли?” нині здобуло найбільшого поширення, в нього грають вже далеко за межами колишнього радянського союзу. Нині навіть проводяться своєрідні чемпіонати Європи та світу, як серед дорослих гравців, так і серед школярів та студентів. В Рівному „Що? Де? Коли?” починалося десь у 1994 році, коли Володимир Попик, тепер редактор однієї з рівненських газет, а тоді студент педінституту, разом з друзями створили команду „Еллада”. Організували тренування, до речі, в підлітковому клубі „Вогник”, де нині знаходиться редакція нашої газети. З ініціативи Володимира відбулася перша гра, в якій взяли участь близько 20 команд. Тоді ж і створилась молодіжна громадська організація „Клуб інтелектуальної творчості”, що взялась опікуватись розвитком ЩДК в області. Володимир Попик став її президентом. На базі обласної бібіліотеки для юнацтва проводились щотижневі тренування. КІТ організував повноцінний турнір дорослих команд. Потім почали грати школярі, потім студенти ПТУ №10 це завдяки зусиллям Віктора Величко. Найбільш титулованою на той час стала команда „Соляріс”. Починаючи з 1997 року Петро Кульпач взявся за організацію турнірів з „Брейнрингу”, які проводились з того часу в клубах „Зодіак”, „Меркурій” та „Аврора”. Але фактично після переїзду Петра на ПМЖ до іншого міста „брейнівські” турніри зникли. Зни кла і ком

Нашкрябав: Святослав Клічук

Dzień dobry! [дьжєнь дОбри] - Доброго дня! Cześć! [чешьчь] - Привіт! Powodzenia! [поводзЕня] Успіхів! Życzę miłej podroży [жИче мІўей подрОжи] - Бажаю приємної подорожі Dziękuję! [дьжєнькУє] - Дякую Bardzo [бАрдзо] - Дуже Proszę… [прОше] - Дайте, будь-ласка... Rozmawiam po polsku… [розмАвям по полску] Розмовляю польською... Dobrze / złe [дОбже / зўе] Добре / погано Rozumiem / nierozumiem [розУмєм / нєрозУмєм] Розумію / не розумію Wszystko / nic [вшИстко / ніц] - Все / нічого Prosze mówić wolnej [прОше мУвічь вольней] - Будь-ласка, розмовляйте повільніше Mam na imię …[мам на Ім'є] - Мене звати... Jestem z Ukrainy [Єстем з украІни] - Я з України Jestem turystem / handlowcem [Єстем турИстем / гандльОвцем] - Я турист / торговець Jadę do Lublina / Przemyśla / Warszawy [Яде до люблІна / пшемИшьля / варшАви] Їду до Любліна / Перемишля / Варшави Dzisiaj (dziś) / już [дьжІшяй (дьжішь) / юж] - Сьогодні / вже (наразі, тепер) Ile kosztuje…? [Ілє коштУє] - Скільки коштує...? Chcę… [хце] - Хочу.... Bezpłatno / tanio / drogo [безпўAтно / таньо / дроґо] - Безплатно / дешево / дорого Jeść [єшьчь] - Їсти Nic niejedliśmy [нiц нєЄдлішьми] - Ми нічого не їли Sklep spożywczy [cклеп спожИвчи] продуктовий магазин Tyskie, Warka, Tatra, Perła, Leżajsk, Lech [тискє, варка, татра, перўa, лєжайск, лех] - сорти пива Jasne / mocne [Ясне / мОцне] - Світле / міцне Śniadanie / obiad / kolacja [шьнядАнє / Обяд / колАцья] - Сніданок / обід / вечеря Wódka, papierosy [вУдка папєрОси] переклад потрібен??? Oczywiśćie! [очивІшьчє] - Само собою! (в значенні ”гавновопрос!”) Jechać [єхачь] - Їхати Dworzec PKP [двОжец пекапЕ] Залізничний вокзал Dworzec autobusowy [двОжец аутобусОви] - Автовокзал Czy ten autobus jedzie do Wrocława / Krakowa? [чи тен аутОбус Єджє до вроцўАва / кракОва] - Цей автобус їде до Вроцлава / Кракова? Czy pan jedzie w kierunku granicy? [чи пан Єдьжє в кєрУнку ґранІци] Ви їдете у напрямку кордону? Samochód [самОхуд] - Автомобіль

анда „Еллада” та ще багато інших. Натомість створились нові. Найбільш успішною серед них є команда „Рівне” (капітан Володимир Попик), яка два роки тому посіла третє місце на Олімпійському кубку України. Рівняни регулярно перемагають на етапах Кубку Західної України, а ось на чемпіонаті України „Рівне” були одинадцятими. Варто відзначити, що схід, південь та Київ є найбільшими центрами інтелектуальних ігор на Україні. Команди з цих регіонів не тільки регулярно виграють українські змагання, а й завжди серед фаворитів на міжнародних. А от Західна Україна в цьому плані помітно поступається. Причин багато. Це і відсутність поставленої клубної роботи, і недостатність потужних регіональних змагань, і замкненість в собі. На сьогодні в Рівному проводиться шкільний чемпіонат та періодично граються синхронні чемпіонати. Команда „DiXLOFOZiUm” стала срібним призером львівського чемпіонату з „брейну”, а „КУЕМбрідж” посіли 6 місце у львівській Лізі претендентів. Ті ж куемівці, але молодіжним складом, посіли 26 місце на Молодіжному чемпіонаті в Запоріжжі, що стало найкращим результатом серед команд Західної України. Але тішитися з того особливо не варто. Адже хотілося б бути кращими не лише в регіоні. Для того потрібна ціленаправлена робота багатьох людей. Начальник управління у справах сім'ї, молоді та спорту Рівненського виконкому Сергій Шевчук неодноразово висловлював свою зацікавленість в розвитку ЩДК в місті та й управління допомагало відряджати команди і в Київ на телебрейн, і в те ж Запоріжжя, але це тільки перші кроки. Щоб ми стали кращими в Україні потрібні клуби які б займалися з дітьми, потрібні постійні змагання, по ієрархії: від школи і до дорослого чемпіонату. Крім того, вкрай важливим є участь в змаганнях що проводяться за межами міста. А тут уже на одному ентузіазмі далеко не виїдеш, потрібні кошти. Чи знайдуться вони, і чи знайдуться люди які і надалі захочуть займатися цією нев дячною, але дуже цікавою та корисною справою?.

Що? Де? Коли? по-рівненськи

«Країна Мрій» Офсайт: http://www.krainamriy.com Де: м.Київ, Співоче Поле Коли: 6-8 липня 2007 року Інфо: “Країна Мрій” - музичне фольклорне дійство у вигляді народного гулянняярмарку з вечірніми головними подіями на основній сцені Співочого поля, концертними виступами запрошених колективів, майстернями. Програма: Музика. Сучасні стилі: "Халєд" (Франція), "Вартіна" (Фінляндія), Олег Скрипка (Україна), “Anselmo Crew” (Угорщина), “Сяудяла” (Польща), “Сонцекльош“ (етно-кабаре, Україна), "Капела Бродов" (Польща), “Джам” (Іран), "Фанфаре-оркестр" (етно, м. Київ), ДахаБраха (Україна) Фольклор: “Древо” (м.Київ),

«Шешори» Офсайт: http://www.sheshory.org Де: с.Воробіївка, Немирівський район, Вінницька область. Коли: 12-14 липня 2007 року Маршрут: Шлях до Воробіївки проходить через Вінницю, від якої треба вирушати на Немирів (40 км). Маршрутні автобуси до Немирова відправляються з вінницького центрального автовокзалу. Між Немировим та Воробіївкою (18 км). На час проведення фестивалю буде налагоджене постійне транспортне сполучення. Інфо: “Шешори” - це Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту. «Шешори'2007» - це дороги. У подорожах бачиш нові місця. Зустрічаєш нових людей. Знайомишся з новими звичаями. Дороги нікого не залишають байдужими, обіцяючи нові пригоди. Програма: Музика. Вже постійними гостями фесту став гурт “Перкалаба” з ІваноФранківська. Їх етно-ска-ритми примушують танцювати всіх і кожного. За словами продюсера, гурт грає весільну і похоронну музику, музику забав. Виступ “Перкалаби” запланований на 14 липня заключний день фесту. «Тайко Драммерс» це унікальна формація щирих прихильників японських барабанів, що живуть і вдосконалюють свою майстерність в Україні. Барабанитимуть хлопці 12

«Таврійські Ігри» Офсайт: http://www.tavriagames.com Де: м.Київ, НСК «Олімпійський» Коли: 29-30 червня 2007 року Інфо: “Таврійські ігри” це дійство, організатори якого називають його головною музичною подією літа. Цьогорічний фестиваль буде вже шістнадцятим за ліком. До цього року постійним місцем проведення дійства було м.Нова Каховка (Херсонська обл.). Тепер фестиваль переїхав до столиці. Програма: Хорошою традицією попередніх “Таврійських ігор” було проведення в рамках фестивалю конкурсу краси «Королева України», але даний захід не вписується у формат стадіону, тому цього року організатори проводитимуть його окремо. 29 червня горланитимуть: Діма Білан, Ірина Білик, Валерій Меладзе, “Тартак”, Наталія Могилевська, Віталій Козловський, “Друга Ріка”, “Авіатор”, Гайтана, “С.К.А.Й.”, “Бумбокс”, Асія Ахат та “69”, “Алібі”, Гудімов, Семіраміда. 30 червня: “K-maro”, Вєрка Сердючка, “Дискотека Аварія”, “ТНМК”, Тіна Кароль, Олександр Пономарьов, Ані Лорак, “Арктика”, “Імперія” Лейбл (XS, Потап, Настя Каменских), “Mad Heads XL”, “М'ята”, “Джанго”, Міка Ньютон, Світлана Лобода, “НеАнгели”, Марта, AnGel.

“Гуртоправці” (м.Київ), “Серпанок” (м.Суми), “Дике поле” (м.Кіровоград), “Буття” (м.Київ), “Володар” (м.Київ), “Божичі”, “На добридень” (м.Київ), “Лукині роси” (м.Київ). На кобзарських сценах можна буде послухати бандуристів, лірників і кобзарів з м.Києва. 7 липня на “Країні Мрій” буде відтворено купальський обряд. Центральним персонажем купальського дійства є „Головатий Іван” - ритуальна лялька з ознаками чоловічої статі, яку по закінченню гулянь топлять у Дніпрі. Обряд супроводжується ритуальними купальськими наспівами та жартівливими піснями. У цей же день на театральній сцені демонструватимуть виставу “Адам і Єва” та обряд „Вечорниці”. У майстернях навчатимуть литовським та українським народним танцям, а також відбудуться майстер-класи бойківських і середньовічних танців. Крім того, на території фесту працюватиме дитячий майданчик “Равлик”, кухні, а також пересувна сцена “Фіра”.

Інфо зібрала до купи: Барвінка

липня. “Пакава Ить”. Москва (Росія). Ця музика не обмежена жодними стилістичними рамками, тут є все: від джазу і сучасного авангарду до африканської і латиноамериканської танцювальної музики. “Троіца”- етно-тріо з Білорусії. Ті, хто хоч раз чули музику цього гурту вживу, не однократно стверджували, що в ній є щось магічне, шаманське, і саме це дозволяє відчути пісню на іншій мові, зчитати тисячолітнє послання, що передавалося із покоління в покоління і містить в собі концентрацію народної мудрості багатьох віків. Екоації. Екскурсії мальовничими краєвидами Поділля. Програмою передбачено їх три: “Береги Бугу: життя тварин поруч з людиною”, “Зелені скарби Поділля”, “Екологічна стежина Побужжя”. Майстерні. Танцювальні майстерні: традиційні українські танці, традиційні єврейські весільні танці, ірландські танці. Співочі майстерні: автентичний український спів, автентичне виконання хасидських наспівів-молитв нігунів. Ремісничі майстерні: лялька-мотанка, традиційний розпис по склу, печворк та квілтінг - клаптеве шиття, гончарство, витинанки, вишивка.

«Підкамінь» Де: с.Підкамінь, Бродівський р-н, Львівська обл. Коли: 19-23 липня, 2007 року (програма розрахована на 20-22 липня) Інфо: "Підкамінь" - свій фолковий фестиваль на Львівщині зі всіма складниками, необхідними для щастя: виступи найкращих фолкових колективів, небо над головою, мальовничий сакральний закуток України і купа інших цікавинок! Програма: Музика (за порядком виступу). 20 липня: «Люди Добрі», «Оркестр VITO», «Гуцул Каліпсо», «Свята Ватра», «Бумбокс». 21 липня: «Lomaga's Band», «ДримбаДаДзиґа», «ТІК», «Кому Вниз». 22 липня: «Green Silence», «Н.Три», гурт мандрівних дяків «Вертеп», «Бурдон». Очікується також «Оркестр святого Миколая» У програмі демонстрації культурних проєктів автентичних формацій та індивідуумів: традиційні ремесла, прикладна творчість, прикладне музикування, інсталяційні проекти, перформенси, дегустація традиційних страв, що готуватимуться місцевими майстрами на фестивалі.

«Славське Рок-Фест» Де: м.Славське, Львівська обл. Коли: 20-22 липня, 2007 року Контакти: Тетяна Букаренко (8 067464-18-16, е-скринька:

далі >> стор.7

«Українська Ельба» Офсайт: http://www.elba.org.ua/ Де: в точці з координатами: Nord 48*39'15'' Ost 35*17'39'', на висоті 71 метр над рівнем моря. Коли: 7-9 вересня 2007 року Інфо: Українська Ельба - це фестиваль автостопу, що тричі на рік збирає представників української (та не тільки української) автостопної і взагалі громадськості, що мандрує. Ельба проводиться ЗА БУДЬ-ЯКОЇ ПОГОДИ! Відміні і перенесенню цей захід НЕ ПІДЛЯГАЄ навіть у разі настання Страшного Суду або термоядерної війни! Всі необхідна інформація для подорожі знаходить на вебсайті (див. вище).

“RED ALERT OPEN FEST” Де: м. Євпаторія, АР Крим. Коли: 2-8 серпня 2007 року. Інфо: “RED ALERT OPEN FEST” - це об'єднаний ”Red Alert”, ”Metal Heads' Mission” та Tatoo, bodyart & Piercing festival. Програма: з 2 по 4 серпня маємо ”RED ALERT”-сцена (hardcore, nu metal). 4,5 серпня - Tatoo & Piercing, bodyart fest, який раніше проходив в Одесі. 6-7-8 серпня ”Metal Heads' Mission”сцена (heavy, grind, death, trash, metalcore...). Зараз відомо 2 хедлайнери фесту - “Vader” та “Benediction”. Не “Napalm Death”, звісно, але вже хощ щось...

Bukarenko@gmail.com), Сергій Харчук (8 067-464-18-17, е-скринька: skharchuk@gmail.com). Інфо: «Славське Рок-Фест» - це міжнародний рок-фестиваль у відомому гірськолижному містечку Славське на Львівщині. Гасло забави: «Я люблю Карпати». Програма: Музика. Іноземні гості: гурт "Farben Lehre" з Польщі, "Крамбамбуля" з Білорусі, німецька ватага "Mamasweed" і "Easy Life", "Natural" з Угорщини. Українську обойму представлятимуть "Ґорґішелі", "Мертвий Півень", "Оратанія" та "Файно" зі Львова, іванофранківці "Пан Пупец" і "Фліт", буковинські "Гуцул Каліпсо", волиняки з Рівного "От Вінта!" й столичні рої "Катя Гапочка та Бенд", "Н-Три", "Колохмар" і "ДримбаДаДзиґа". Мистецька програма включатиме також виставки малярів, знимкарів та ремісників. Загадується також постійно діючий кінозал, де можна буде подивитися нові доробки кіномитців і невизнані шоу-бізом кліпи. Всі бажаючі зможуть взяти участь у спортивних змаганнях з туристичних видів спорту (спортивне орієнтування, скелелазіння, сплав на каное, їзда на конях, гірських велосипедах та інших спортивних засобах. Будуть показипредстави нових добірок провідних світових виробників спортивного та подорожнього спорядження.

Е Г О Ц Е Н Т Р И С Т С Ь К І Н О Т А Т К И (уривок)

Нашкрябала: Барвінка Привіт? привіт. Як мої справи? Добре. Ні, справді, якщо в мене є справи то вони винятково добре. Я вчуся і то навчання робить життя якимось клаустрофічним. Щойно йшла додому по темній вулиці і було відчуття містичності: кажани качелі листки вітер і всяке інше прямо як у тих містичних триллерах з невідомими акторами в головній ролі. Літають мухи і я подумую час від часу вступити в якусь політичну партію: якщо не сподобається, то помию черевики, і всьо стане як раніше. Два тижні тому в мене з'явився нежить і зараз вже перейшов у хронічний стан з тим я весь час закрапуюся і маю підозру, що скоро мої шмарклі стануть токсичними. Важко так жити із кашою в голові варто спробувати її поцукрувати чи посолити і когось нагодувати. З тим трохи збільшиться список добрих вчинків. Я все намагаюся зрозуміти як треба почати ранок, щоб день був не таким паскудним як позачора. Ти не знаєш часом? Чимало гидких речей доводиться переживати Кожного дня стається щось нове і я таки радію цьому, хоча і ненавиджу загальні фрази. Дивні речі ніколи не змінять мого уявлення про глобалізацію та дефляцію нікому невідомих грошових одиниць, яких чомусь завжди катастрофічно не вистачає навіть тим, у кого їх і так без міри. З ціллю поживи продаються приміщення громадських організацій, а інсулін, чи, наприклад, хліб стає лотом на аukcijska kuća „Sotbi“. Я на те не зважаю, як і всі

решта бо так вже нас зліпили з перманентного пофігізму. Літературні герої вилазять з книг і починають проповідувати нам простим людям а ми не в силах опиратися, бо це наші герої, ми їх любимо і наслідуємо. кАмінь. Я кілотоннами хвилин слухаю Бреґовіча з намаганням надолужити пропущений мною концерт на 750 річницю підземного ZOO. Добре, що я не вважаю трагедією свою десь відсутністьі ненавиджу слова “а якби ...”. Кажуть, самотність - це коли ти береш слухавку як дзвонить будильник. Думаю самотність - це коли ти відповідаєш на листи з розсилки. Зогляду на ці народні прислів'я, я не самотня. Хіба що вона в мене якась гіпертрофована (я про самотність). Всі люди схильні писати потаємні щоденники, сидячи на унітазі, а потім, на тому ж унітазі сидячи, тихо мріяти про то, щоб їх потаємні щоденники хтосьтаки прочитав. Або хоч якось використав. Під ногами лежить провінційна країна, навкруги мене спальні гетто цідять нудьгу. Тут навчились на совість будувати руїни, і всі провулки, здається, ведуть у Тайгу… www. Все… Кому це треба - грати на життя, якщо flash-royal - в одного з них, вони кажуть: дивись-но, брате - блакитне жито, жовте небо! Ти дивишся вгору, і бачиш: твій шанс - був і зник. І ти ніби звикаєш, що тобі в цьому житті все зрозуміло в твої 20 років. А люди як дерева, хоча не зовсім: в людей є водка, яка вкінець розбещує дружні товариства, бо немає сигнальної системи, яка попередила б про те, що вже досягнуто потрібного рівня відвертості, і ти вже не думаєш, що

- стрижки, зачіски; - нарощування нігтів; - манікюр, педікюр; - макіяж;

чекаємо на Вас за адресою:

м.Рівне, вул.Степова,16

розповісти, а що приховати. Тобі лише 20, і ти ше нічого не шариш в процесі становлення особистості постекзистенціонального соціуму. Це просто полегкість. Це просто прозорість. Це просто повітря. Це просто ти в свої ледво за двадцять. йо. якась хєрня Я вже-не-можу зухвало розраховувати на можливості свого розуму, тому доводиться в руках носити книги, як доказ своєї начитаності. Фак, я що, невидима??? Стресові дні проходять і приходять і я б не проти зараз почуватися хоч трохи краще. Відсутність восьмигодинного сну спричиняє велосипедні авіакатастрофи, тому першу чарку водії завжди п'ють за здоров'я пасажирів. Однонога красуня Каліка від Бога Ромашок нарвала, Що росли край дороги. Кажуть, кожна краплина води, Струшена тобою в намаганні висушити тіло - це біс. Бісів не видно. Знаєш чому бісів не видно? Тому що вони невидимі. Думаю про знання і незнання. Незнання часто робить людей щасливими, хоч і обманутими. Незнання часто робить людей не щасливими, і теж обманутими Єдине, з чим усі погоджуються: Незнання робить, А не просто отримує пособіє, стоючи на обліку в Центрі Зайнятості. Говорю говорю говорю і от лювлю себе на думці, що я ненавиджу ненавиджу ненавиджу Говорити сидіти і ловити себе на думці. Навіщо люди відрізають красиві Етикетки з некрасивого одягу?

«Без консервантів» - газета для молоді. Засновник: МГО «Пінопласт». Видається за сприяння Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Рівненського міськвиконкому. №10, червень 2007. Надруковано: ВАТ «Рівненська друкарня», м. Рівне, вул.Київська,10. Тираж: 1000 пр. Розповсюджується безкоштовно. головний редактор: Роман «Драго» Мартин Коректор: Оксана «Вишня» Ярощук Верстка та дизайн: Юля «Барвінка» Федорович Телефон для конструктивних пропозицій: 8 (068) 146 72 25 Адреса: м. Рівне, вул. Соборна,14а, червоні двері під землю. е-mail: bezb@i.ua

Овен Якщо ти плануєш поїздку за кордон, то знімай роги, інакше на всіх прикордонних пунктах перед тобою будуть закривати ворота, щоб перевірити їх на міцність. Телець Зірки кажуть, що цього літа на тебе чекає незабутнє спілкування з однодумцями - можливо, тебе відправлять в село пасти собі подібних... Близнюки Тобі відпочивати не вигідно - усі путівки обходитимуться вдвічі дорожче. Рак На тебе чекає незабутнє підводне полювання з ластами та маскою, шкода тільки, що полювати будеш не ти... Лев Найкраще місце для твого відпочинку саванна, що в перекладі з французької означає „хороша ванна”. Діва Пляж, сонце, засмаглі хлопці, вечірки, кохання під зоряним небом... - все це і влітку показуватимуть по телебаченню. Терези Терези - мірило справедливості. Тому тобі доведеться все літо бути на сторожі справедливості, бо як казав класик: “Лутше перебдіть, ніж недобдіти!”. Скорпіон На час відпочинку забудь про азіатські країни ти там дорогий делікатес... Стрілець Для тебе найкращим відпочинком є прогулянки мікрорайоном “Північний” у вечірню пору - і свіжим повітрям подихаєш, і тютюнових виробів “настріляєш”. Козеріг Приєднуєтесь до тельця - разом і батька бити, і худобу випасати легше... Водолій Прийшов твій час! Але швидше вода в річках повисихає ніж ти роздуплишся, що він прийшов... Риби Аби уникнути сильного шоку, радимо тобі не брати із собою на відпочинок рибні консерви.

[мешканці ТВОГО міста :)]

[ГОНоскоп] Астролох: Лісовичок