JOURNTEAM №3 by Стань Журналістом

journ TEAM magazine for youth

h c ar

очаток весни ми чекаємо завжди із нетерпінням. Хочеться почати щось абсолютне нове. Саме тому і березневий випуск нашого молодіжного журналу ми присвячуємо темі «Переродження». Перші квіти, перші побачення і звісно ж дилема, що новенького одягнути аби виглядати стильно. І новинка випуску №3 - тема, яку розкриваємо також вперше. Для мене, ця весна особлива. Я як і наші читачі занурюсь у новий період аби почати щось нове, неочікуване та ризиковане для мене. Шукаю мотивацію у проведенні часу із рідними та за улюбленою справою. Тож, якщо і ви довгий час не наважуєтесь чи то запросити дівчину на побачення, чи то піти до спортивного залу аби врешті решт почати готуватись до літнього періоду. Чи то просто зробити крок вперед назустріч мріям. Кидаємо собі виклик ? Нумо разом у цьому місяці зробимо щось фантастичне та неочікуване. Запрошую поринути у цю довгоочікувану весну разом із нашим новим випуском. Ну а якщо ж після усіх прочитаних сторінок і досі не знайдете гарний настрій, тоді запрошую разом випити горнятко кави та поговорити про живопис. З повагою, Засновниця проєкту

Вероніка Кашинська «Стань журналістом»

ЧИТАЙТЕ У ВИПУСКУ: 1. Про роботу, захоплення та мотивацію: інтерв’ю з президентом локального комітету AIESEC у Львова Андрієм Бобаком. 2. Медіа для усіх: секрети створення «Школи журналістки у молодіжному просторі» та поради, як почати займатися улюбленою справою 3. Перлина Азербайджану: загадкове та красиве місто Баку. Що варто побачити, а що варто скуштувати 4. «Ми не говоримо про ЦЕ», або як у різних країнах діти вивчають сексуальне життя 5. Фотонатхнення. Фотограф: Софія Бігайло 6. Актуальні прикраси для чоловіків та жінок на сезон весна-літо 2020 року. Дрібниці у тренді. 7. Як навчитися дослухатися до власних бажань та почати працювати. 6 корисних звичок. 8. Український вікенд у Закарпатті! Два міста, що вже чекають на тебе. 9. Американська освіта як у фільмах? Стереотипи та реалії від студентки штату Луізана. 10. Сторінка ідей: що подарувати дівчатам та жінкам? 11. Фотонатхнення від ГО «Спалах моментів».

ктивний, комунікабельний, хороший друг та справжній лідер. І хоча йому лише 21 рік він вже організував стажування у компаніях Львова для 112 іноземних волонтерів. Андрій Бобак- Президент локального комітету AIESEC у Львові. Аби дізнатись, як хлопець поєднує навчання і громадську роботу, зустрілись з ним за кавою. - Як ти потрапив до міжнародної молодіжної організації AIESEC?

- Що підштовхнуло тебе подати анкету на LCVP? (прим ред. Local committee Vice-President) А на LCP? - Направду, податись на посаду віцепрезидента, я хотів, ще тоді коли тільки вступив в організацію. Я був захоплений можливостями для розвитку, які мені давала організація і розумів, що LCVP - це зовсім інший рівень відповідальності. Це і стало моєю метою. І я ніколи не шкодував, що подався. Я працював у команді з найкращими у світі людьми і з найкрутішим напрямком вхідних професійних стажувань. Це навіть важко словами передати, наскільки цей досвід став важливим для мене. А пізніше я подався на LCP (Local Committee President). Думка про це виникла ще на початку терміну віцепрезидента. Але я не був впевнений на всі 100%, що хочу цього. Що мене надихнуло? Люди в моєму напрямку. Я знав, що дехто з них подадуться на віцепрезидентів і я не хотів втрачати можливості працювати з ними.

- Це було майже випадковістю. Пригадую, десь жовтень 2018 року, я любив відвідувати різні події по саморозвитку. Тоді я побачив у Фейсбуці організацію подію SDG Marathon – це івент про Цілі Сталого Розвитку. Я зацікавився і прийшов на цей захід, щоправда, я пробув там тільки півтори години, бо початок був дуже затягнутий, втратив інтерес і пішов. Але якимось чином так трапилося, що за ті півтори години я запам’ятав лише назву «AIESEC». Знайшов їхній сайт і почав вивчати інформацію - Чим займався на посаді віце-президента і чим про організацію. Скажу чесно, три дні просидів на відрізняється робота на посаді президента? сайті перш, ніж подати заявку на вступ. А от після того, як вже подав, то боявся, що мене можуть не візяти у таку організацію... Але згодом все ж такиі зателефонували і запросили на співбесіду. -Чи було тобі складно виконувати завдання? - Сказати чесно, бути членом організації AIESEC іноді дуже непросто. Часом, це багато інтелектуальної роботи, яка психологічно втомлює, але водночас — це просто найкрутіша платформа для розвитку. Момент який змінив усе — це був якраз тільки початок мого перебування в організації. В той період я одночасно працював на роботі журналістом. І в один момент ця робота мені дуже набридла. Я відчув, що більше не розвиваюся, але не ризикнув звільнитись, бо робота все ж таки... Але після того, як мене прийняли в AIESEC, більшу частину моєї уваги зайняла ця організація. Не повірите, але я з набагато більшим задоволенням виконував завдання на волонтерській основі, ніж на роботі. AIESEC довів мені, що меж для розвитку не існує... І два місяці потому я пішов з роботи, яка мені не подобалася.

Я був керівником напряму Вхідних професійних стажувань - курував напрямок за яким до Львова приїжджали іноземні стажери на стажування в Львівських компаніях. За рік мого віце-президенства за обміном до Львова приїхало 112 іноземців з таких країн як Бразилія, Туреччина, Канада, Індія, Китай, Італія, Німеччина, Велика Британія та інші. До моїх обов’язків входило курувати команди рекрутменту та дві команди продажу, які укладали партнерства з компаніями. Позиція Президента від позиції віце-президента відрізняється масштабами. Якщо раніше, я відповідав лише за один напрямок в якому було три команди, то тепер я відповідальний за Локальний комітет в якому під 100 учасників і 8 різних напрямків. Це вантаження зовсім іншого рівня. - Які скіли здобув за час перебування в організації? О, про це можна говорити довго. Один з наголовніших - це робота зі людьми. Я працював в 7 різних командах і за цей час вивчив психологію, розвинувся у маркетингу, продажах, івент-менеджменті, фінансах, тощо. І продовжую далі розвиватися . - Як ти розпоряджався своїм часом: встигати усе і робити якісну роботу?

можу сказати, що найкраще - це просто проводити - Скажу чесно, ме- час разом. неджити багато завдань - Чому на твою думку молоді необхідно йти в гробуло важко раніше і важко зараз. Я робив багато мадські організації? помилок і роблю зараз. Молоді люди рано чи пізно доходять до думки, що Але це нормально! Головне - робити правильні університет не дасть їм усіх бажаних навичок і повисновки. Так, іноді бу- стає питання про те де ж їх розвинути. Громадські вало, що я робив роботу організації - це чудова можливість для цього. Тут неякісно через втому або можна не тільки слухати теорію, але і все пробувати втрачав мотивацію. Але я на практиці. Тут молоді дають дорогу для фантазії, все одно намагався про- довіряють відповідальність і дозволяють ризикувадумувати всі свої кроки ти. наперед. - Що порадиш молоді, яка має потенціал та часто невпевнена у своїх діях, та у своїх силах? - Що найбільше подобається в роботі твоєї ко¬- Всі сумніваються і бувають не впевнені у собі. манди? Це є абсолютно нормально. Просто ризикуйте і іно-Сама команда! Це чу- ді робіть спонтанні рішення. Шукайте людей, які дово, коли є можливість кращі за вас у чомусь і працюйте з ними разом. І ви просто проводити час ра- зможете дуже багато навчитися. зом. Я уже закінчив свій Автор: Дарина Дворецька. досвід віцепрезидента і

Наважитися і працювати у власне задоволення

к позбутися потаємних мрій стати журналістом, реалізувати бажане, пробувати і досягати.

Плідна праця творчих та креативних людей розвиває український медіапростір з кожним роком. Різноманітність програм чи блогів, форм чи способів подачі інформації зацікавлює та дивує. Суспільство не тільки отримує новини, але дізнається правду про політиків через розслідування, відчуває себе на місці події через репортаж або дізнається думки людини через інтерв’ю. Вище переліченими людьми не завжди є професіонали з журналістською освітою. Але журналістами стають. І стають не завжди завдяки університету. Вероніка Кашинська за освітою архітекторка та працює уже два роки журналісткою на телеканалі «НТА». Дівчина не любила писати тексти в дитинстві, як це буває часто в інших журналістів , а в медіасферу потрапила досить випадково. Завдяки активності в соціальних мережах, Вероніці запропонували вести сторінку у Facebook. А далі розпочалась робота в інформаційному відділі Львівського обласного молодіжого центру, відкриття школи журналістики, стажування на телеканалі, створення онлайн медіа-марафону. Згадуючи про навчання, молода журналістка не жаліє, що опановувала професію архітектора, оскільки отримані знання допомагають у зніманні сюжетів. Обов’язок кожного масмедійника - бути професійним, обізнаним, зацікавленим, відкритим. Важливими є вміння порівнювати, аналізувати та відшукувати зв’язки. «Я не кажу, що журналіст має бути експертом в усіх сферах. Працюючи на «НТА» я зрозуміла, що він має орієнтуватися в подіях, які відбуваються в місті. Я завжди переглядаю стрічку новин за ранковою кавою і роблю це навіть у вихідний день», - додає Вероніка. Школи журналістики, курси, онлайн-платформи, лекції – це хороший спосіб отримати корисні та важливі знання за короткий час. Такі програми допомагають розкрити людям кожну зі сфер журналістики, щоб у подальшому людина обрала напрямок та розвивалась у ньому. Отримання знань буде поєднуватися зі знайомствами з іншими бажаючими стати журналістами. Відкритість допоможе

не тільки обмінюватися думками, але й корисною інформацією, потрібними контакВеликий внесок для розвитку журналістів роблять тами та цікавими можливостями. соціальні мережі з різноманітними спільнотами як для професійних журналістів, так і початківців. Відвідування курсів чи шкіл - не достат- Варто стежити та якомога активніше обмінюватися ньо для поглиблення у цю сферу. «В будь- думками та досвідом. якій сфері найбільше цінується досвід. Не треба його соромитися, навіть якщо Не треба цікавитися тільки журналістикою, а він мінімальний», - зазначає Вероніка Ка- пізнавати усе можливе. І навіть те, що навчання шинська. Початківці часто чують відмову проходило не на факультеті журналістиці, а на інчерез відсутність досвіду. Проте варто не шому, стане не недоліком, а навпаки перевагою. відступати, а звертати увагу на всі можливі Журналісту потрібно знайти тему яка буде йому місця отримання досвіду. Наприклад, ста- настільки цікавою та зацікавить інших, щоб він жування - це хороша можливість не тільки міг присвятити себе цьому, бути у цьому справжотримати досвід, але й в разі максимально- нім експертом. І якщо здається, що диплом медика го прояву свого потенціалу та здібностей чи історика не потрібен, то варто задуматись чи не вам можуть запропонувати залишитись об’єднати два захоплення у справу для душі. працювати. Звісно, це не у всіх випадках. Якщо є позитивні відгуки, але залишитись Журналістка Вероніка Кашинська підсумовує: не пропонують, все ж не варто розчарову- «Журналістика дуже цікава. Ти ніколи не знаєш, де ватись. У майбутньому буває по-різному: опинишся сьогодні та з ким будеш спілкуватися. вас можуть зарекомендують, якщо у ін- Але це і велика відповідальність за кожне слово. Я ших редакціях шукатимуть журналіста або всім кажу, журналістика – це не професія, а спосіб звільниться вакансія. Окрім стажування, є життя, бо де б я не була, я постійно включаюся». й інші можливі варіанти отримання досвіду. Дуже часто можна побачити конкурси Автор: Христина Донченко журналістських робіт, де у кожних свої вимоги та винагороди. Не варто засмучуватись, якщо не вдається знайти роботу. Можна спробувати себе в ролі дописувача. Варто зв’язатись з редактором чи його заступником та запропонувати свою роботу. Дієвішим методом, щоб вдалось отримати згоду від редактора, буде пропозиція матеріалу. Але обов’язково перед написанням тексту проаналізуйте обране медіа, його цільову аудиторію та специфіку. Журналістам-початківцям варто читати дуже багато. На підсвідомому рівні людина переймає спосіб написання автора, збагачує словниковий запас та розширює світогляд. Окрім цього, варто якомога більше писати. Як відомо, звичка виробляється за 21 день. Пишучи кожного дня хоча би сторінку, у людини виробляється звичка писати. І коли з’являється робота і дедлайни, то одразу не виникає паніка. Окрім цього, щодня пишучи і аналізуючи, людина усвідомлює що з текстом не так, удосконалює форму та вчиться логічно викладати думки. Та найголовніше, чому варто багато читати та писати, це формування власного стилю написання.

Країна вогню, місто вітрів та Дубаї на мінімалках. Доброго ранку в Баку!

кщо ти надаєш перевагу пересуванню наземним способом, то столиця Азербайджану зустріне тебе в міжнародному автовокзалі. До нього їде вдосталь міських автобусів, та якщо пройдеш трохи далі зможеш скористатися метро. Якщо ж ти обрав для своєї подорожі літак тебе зустріне просто неймовірний аеропорт імені Гейдара Алієва та щирі посмішки на паспортному контролі. Аби добратися до міста ти можеш скористатися класичним фіолетовим Бакинським таксі, звичним для кожного Українця Bolt чи Uber або ж звичайним автобусом. Міські автобуси в Баку дуже комфортні, тому раджу скористатися ним і зекономити кошти на місцеві смаколики. Аби це зробити, на виході з аеропорту потрібно купити BAKI Card. За допомогою цієї картки ти зможеш платити за проїзд в метро та автобусах. Коштує вона 2 манати. Проїзд по місту у всіх видах транспорту коштує 0,30 AZN, та за шлях від аеропорту до міста коштує 1,70 AZN. Раджу зайняти передні місця. Автобус привезе тебе на площу 28 Травня і звідти ти вже зможеш дістатися куди завгодно на будь-якому виді транспорту. Один манат приблизно дорівнює 15-тьмам Українським гривням. Ціни майже такі ж як і в наших магазинах. Літр молока коштує 3 AZN, літр айрану – 1.5 AZN, 200 грамів масла – 0.88 AZN, шоколад від ROSHEN – 1.10 - 2 AZN. Та якщо у твої плани на п’ятницю входить зустріч за келихом вина, то новина не з хороших. Ціни на алкоголь в Азербайджані вищі - приблизно в три рази. Але якщо ти любиш таку штуку як Тархун – вітаю! Ціна за літр цього чудо напою починається від 1 AZN.

18 градусів за Цельсієм. Та краще візьми із собою теплих речей, адже вітер в місті надзвичайно сильний. ЩО ОБОВ’ЯЗКОВО ПОТРІБНО СКУШТУВАТИ? Якщо запитаєш в місцевих яка ж їхня улюблена страва, всі без виключення від першокласника до пенсіонера скажуть – КЕБАБ. Його ціна кохається

від 1 AZN до 10 AZN. Тут він справді особливий. Варто також скуштувати місцевий лаваш та тандир (хліб який випікають на відкритому вогні). Стандартний сніданок азербайджанской сім’ї складається з тостів та різних добавок до них. Це можуть бути оливки, масло, сир кількох видів та шоколадної пасти. П’ють тут зазвичай чай, навіть у кав’ярнях. Найситнішим в азербайджанській сім’ї є обід. Це Якщо їдеш взимку – не хвилюйся, снігу тут не може бути що завгодно: суп, макарони зі сметаною, буде. Температура повітря триматиметься від 5 до котлети. Та головним атрибутом є зелень та свіжі

овочі. На столі ти обов’язково побачиш тарілку з помідорами, огірками, редискою та сумішшю кінзи, кропу та петрушки. Вечеря в Бакинців завжди особлива. В більшості випадків це буде долма – традиційна азербайджанська страва. Долму роблять як із виноградним листям, так із капустяним (як наші голубці). До цього всього вам наллють склянку айрану. Із солодощів найяскравішими представниками є лукум, варення з інжиру та пахлава.

КУДИ СХОДИТИ?

Першою нашою зупинкою буде Бульвар. І це, мабуть основна зупинка для першого дня, адже Бульвар надзвичайно великий і простягається вздовж узбережжя Каспійського моря. Насправді, Каспійське море зовсім таки не море, це найбільше у світі озеро. Тож, Бульвар – одне з найкрасивіших місць у місті. Влада вирішила зібрати на ньому всі частинки світу! Тут є і маленька Венеція, і торговий центр у вигляді театру як в Сіднеї та гігантське чортове колесо. Річ якою пишається кожен Азербайджанець, це – килими. Тому під час прогулянки Бульваром обов’язково відвідай музей килима. Вхід для іноземців коштуватиме 10 AZN. Наступна станція – старе місто. Мабуть, найкраще місце аби відчути усю атмосферу Азербайджану. Поблизу старого міста розташована ще одна гор-

дість Бакинців – Дівоча башта. Якщо потоваришуєш з місцевими, ті розкажуть безліч захоплюючих легенд про це місце. Обов’язковим для відвідування є центр Гейдара Алієва. У 2014 році будівля отримала нагороду від «Design of the Year» як найкраща будівля у світі. Центр Гейдара Алієва – це про мистецтво. Тут і музей, і виставкові зали, і різні цікаві заходи.Алея шахідів, Flame Towers, площа фонтанів, парк Хайленд та музей мініатюрної книги – все це про столицю Азербайджану. Та що якщо ми рушимо трохи далі за межі міста? За 50 кілометрів від міста знаходиться містечко Гобустан. Тут розташований заповідник зі справжніми наскальними малюнками. І саме в цьому містечку у тебе є можливість відвідати земний Марс. В Гобустані зустрічаються найбільші грязьові вулкани на Кавказі. За 27 кілометрів від міста в напрямку півночі знаходиться надзвичайна пам’ятка природи – гора Янардаг або ж горюча гора. На її схилі, ще з початку віків, палає вічний природний вогонь. Дощ, сніг чи апокаліпсис – вогонь продовжує горіти. А все через те, що зі скелі виходить назовні природній газ. Дійсно вічний вогонь. В голові не одразу вкладається, але таке можливо. Запиши це місце в список обов’язкових для відвідування місць. Країна з надзвичайно добрими людьми, місце де співіснують старовинні мечеті та блакитні хмарочоси, через які місто часом скидається на Дубаї, страшенно широкі вулиці та розтоптані оливки на хідниках. Це все столиця країни вогню – місто вітрів Баку! Автор: Дарина Дворецька

ТИ НЕ МОЖЕШ СКАЗАТИ СЛОВО «С*КС» ВГОЛОС?

ротягом довгого часу сексуальну освіту вважали сороміцькою та непотрібною. Мовляв, все вивчиться по ходу справи, тобто на практиці. Проте уявімо, що водій, який не вміє їздити, вперше сів за кермо. Можемо тільки надіятись, що він не вріжеться у перше краще дерево чи стовп, а правила дорожнього руху йому розкажуть пізніше. У випадку з автомобілем така

телебачення запустило серію з 8 роликів під назвою «Статеве дозрівання». Ведуча, доктор Лін Йансруд, пояснює найважливіші аспекти статевого розвитку і навіть демонструє всі нюанси наочно (ця програма не має вікових обмежень). НІМЕЧЧИНА: З 1970 року держава зобов’язана забезпечувати сексуальну освіту. Курс охоплює широкий спектр тем: від статевого дозрівання, складнощів абортів, небажаної вагітності до небезпеки сексуальних домагань та ставленням до ЛГБТ (лесбійки, геї, бісексуали і трансгендери). Більшість шкіл навчає, як правильно використовувати контрацепцією.

Фрагмент з серіалу «Рівердейл» ситуація звучить смішною, а ось про секс – це цілШВЕЦІЯ: ком реально. Обов’язковим шкільним предметом з 1956 року є Шукаючи матеріали для статті, я дізналась, як статеве виховання. Хоча навчання починають у віці ставляться до секс-освіти європейські країни. 7-10 років, існує багато коротеньких мультфільмів Отож, розпочнімо. для 3-річних дітей, де вони можуть зрозуміти, як влаштовані їхні тіла. У Швеції аборти не тільки дозНІДЕРЛАНДИ: волені, але й безкоштовні. Більш незвично і те, що Держава запровадила повну статеву освіту ще неповнолітні не потребують дозволу батьків, щоб з 4-річного віку. Очевидно, що з дітьми не гово- його зробити. Контрацепція доволі дешева, а ексрять про секс, але дітям відкрито розповідають трені контрацептиви взагалі можуть продати без про стосунки і кохання. З 8-річного віку дівчатка рецепта. та хлопчики дізнаються про гендерні стереотипи та самооцінку, а з 11 років вони вже знають, що ФРАНЦІЯ: таке сексуальна орієнтація та засоби контрацепції. З 1973 року статеве виховання викладають у шкоБа більше, презервативи у Нідерландах доступні лі. Учні отримують усе необхідне знання про секс, в торгівельних автоматах, а протизаплідні засоби включно з правильним використанням контрацепбезкоштовні до 21 року. тивів. Презервативи у школах роздають вже у 8-9 класах або підлітки можуть отримати їх безкоштовНОРВЕГІЯ : но у шкільної медсестри. Статева освіта запроваджена ще 1971 року. У програмі для школярів (від 7 до 16 років) пояснюють, США: що таке мастурбація, аборт, венеричні захворюванУсі ми неодноразово бачили американські шконя, гомосексуальність, сексуальне бажання тощо. ли у фільмах, де учні постійно «тусуються», а секс Не менш цікавим є те, що норвезьке національне для них – це буденна справа. Проте, переглянувши

багато статей, я дуже здивувалась, коли прочитала, що Америка – це доволі консервативна держава, а про секс до весілля навіть не може йти мови. На щастя, я маю подругу з Каліфорнії Хеллі, яка розповіла мені реальну ситуацію. У школі учні мають предмет – Health Education ( так би мовити, «здорова освіта»), де вони розглядають, що таке безпечний секс. За її словами, секс-освіта існує в Штатах, але не на стільки, як це потрібно молоді. Людям дозволено займатись сексом, коли вони хочуть. Такого стереотипу, як «до весілля ні-ні» там немає. Це особистий вибір людини. Отже, за статистикою європейських та не тільки країн, секс-освіта має позитивний вплив на молодь. Небажані вагітності помітно зменшилися, кількість абортів знизилась у кілька разів та передавання венеричних хвороб статевим шляхом є мінімальним. Нарешті, перейдемо до України. На жаль, у нас секс-освіта перебуває на «зародковому етапі». Український менталітет – це доволі дивна штука. При слові «СТАТЕВИЙ АКТ» більшість вчителів червоніють, а при слові «СЕКС», почутого від своїх дітей, більшість батьків можуть втратити свідомість. Думаю, більшість з нас читали «Гаррі Поттера», ну принаймні, фільм бачили всі. Так ось, там існує такий персонаж як Лорд Волдеморт, ім’я якого не можна вимовляти вголос. Так ось, слово секс в Україні мені це чимось нагадує. Мені випала нагода взяти інтерв’ю у вчительки біології, яка працює в одній з середньостатистичних українських шкіл. Отож, Галина Василівна показала мені теми уроків. І ситуація є такою: 1. Дуже далеко у 5-ому класі зачіпають тему сексу на предметі «Основи здоров’я», а саме у розділі про ВІЛ, де сказано, що він може передаватись статевим шляхом. 2. У 8-ому класі, коли учням уже по 13-14 років, на предметі «Біологія» вони вивчають анатомію: будова людини і функція репродуктивної системи, будова статевих клітин, запліднення, вагітність, ембріональний, постембріональний розвиток та репродуктивне здоров’я, в якому йде мова про захворювання. Галина Василівна стверджує, що про ЦЕ потрібно

говорити з дітьми, але починати не у школі, коли більшість підлітків уже начитались інформації (до речі, ми не можемо нести відповідальність за джерела їхньої інформації і бути впевненими в якісному матеріалі), крім того, з дитинства батьки повинні закласти розуміння, що це нормально і секс не просто, скажімо, виконує функцію продовження роду, але й забезпечує задоволення. Єдиним виходом з цієї ситуації у сьогоденні, вчителька бачить у впровадженні факультативів для початкових класів. Впродовж свого «розслідування» я провела мініопитування, результати якого подано нижче: Тож, 35% говорили про ЦЕ, але більшість – 65% вважали непотрібним проінформувати своїх дітей.

Можливо, не варто спихати всю відповідальність на школу, і батькам знайти час та підібрати доречні слова, щоб відверто поговорити з дітьми. Чим більше ви замовчуєте, тим цікавіше їм спробувати «що це і навіщо». Як кажуть, заборонений плід – солодший. Отже, на цьому етапі в Україні сформований стереотип: «МЕНШЕ ЗНАЮТЬ – КРАЩЕ СПЛЯТЬ» P.S. у наступному випуску, ми почуємо коментар психолога Анни Лозової про: • З якого віку говорити з дітьми про секс? • Чи варто це робити батькам чи вчителям? • Які зміни можуть відбутися в Україні після введення якісної секс-освіти? • Як батькам говорити про секс, не соромлячись? • І чи варто взагалі говорити про ЦЕ з дітьми? Автор: Марічка Майко

Фотосторінка

Фотограф: Софія Бігало inst:@abazjan.ph

АКСЕСУАРИ ВЕСНА-ЛІТО 2020

а вікном початок весни. Настрій вдягати яскравий та легкий одяг. Проте кожен образ неможливо уявити без частинки аксесуару, який чітко його підкреслить. Утім потрібно вміти правильно його підібрати та знати, що в тренді 2020-го року. Сумки та сережки з бахромою На піку популярності з весняних аксесуарів 2020 будуть вироби з бахромою. Бахрома буде представлена на сумках у ковбойському стилі. Найчастіше це сумки через плече. Такий варіант підійде для повсякденного способу. Бахрома також представлена в сережках і кольє. Вона може бути виконана з ниток або навіть металевих паличок. Такі прикраси будуть подовжувати ваш силует, а це додасть вам молодий і стрункий вид.

Аксесуари з бантами Банти це жіночний елемент. Ще з дитинства дівчаткам чіпляють шпильки та гумки з бантиками. Ось цей тренд і буде на піку популярності у весняних аксесуарах 2020-го року. Банти використовують найчастіше в прикрасах для волосся.. Образ бантом чудово гармонізує в повсякденному житті, а також використавши його на вечірній прогулянці. Також дуже естетично та красиво дивиться на прикрасах.

Прикраси з хрестами У 2020-му у моду входить готичний стиль. А що як не хрести найкраще уособлює готику. Прикраси з цим аксесуаром з’єднали в собі стиль готики й бароко. Найчастіше такі оздоби представлені у вигляді сережок або підвісок. Поєднання кольорів в цьому випадку золотий та чорний з додаванням каменів різних квітів. Вони прекрасно підкреслять образ та нададуть витонченості.

Чоловіки: Для вас майже все залишається беззмінно лише варто надати увагу гаманцям, які застібаються за допомогою кнопки або блискавки. Вони будуть зручні у повсякденному використанні. В таких гаманцях є багато просторих відділень, де можна зберігати всі предмети, які потрібно мати при собі для ділових зустрічей або ж обідів з друзями. У таких гаманцях передбачені спеціальні відділення для банкнот й дрібних монет, а також для документів, кредитних карт та водійського посвідчення. Обрана модель дозволить підтримувати порядок і легко знаходити потрібні речі. Якщо купюр багато, то необхідний ще і затиск для грошей. Також на піку популярності малогабаритні сумки-валізи. Ну і чоловічі рюкзаки строгих геометричних форм - квадратної, прямокутної, трапецієподібної. Вони застібаються не за допомогою блискавки, а шляхом шнурка з клапаном або ж ремінцем.

Без уваги не залишились сумки-тоут, які ще називають «баули». Ці моделі дуже місткі. У складеному вигляді займають мінімум місця. А сміливі й харизматичні персони почали носити хутряні сумки з колекцій «Марні», «Версаче», «Пол Сміт». І запам’ятайте: кожен аксесуар буде виглядати гарно та естетично, якщо він правильно підібраний, незалежно від того чи він в моді. Будьте завжди стильними та усміхненими, адже усмішка найкращий аксесуар. Автор: Настя Шийка

Рекомендуємо до перегляду фільм «Зізнання шопоголіка» 2009 року. 25-річна мешканка Нью-Йорка, Ребекка Блудвуд, живе зі своєю подругою Сьюзі і працює журналісткою в одному фінансовому виданні. Вона молода і приваблива, але головний недолік Ребекки в тому, що вона просто схиблена на шопінгу і дорогому одязі. Бідна дівчина змушена страждати від спокус, якими рясніє велике місто і від обмежених фінансів ...

Найкраща співпраця, або як слухати себе і працювати

початком весни завжди думаєш про щось нове: нову пару класних кросівок, нову сумку для навчання, нове хобі, нові плани і нового впевненого себе. Ту версію, що ти так старанно вимальовуєш у голові, досі без жодних недоліків, без страху, без комплексів, з «прокаченими» скілами і з готовністю наполегливо працювати задля власного майбутнього. Та чомусь завжди щось

1. Про добрий ранок з вечора Є люди, яким вставати зранку не завдає жодної проблеми. Якщо ж ти та більшість, яка ще до обіду повалялась би у ліжечку, тоді терміново запам’ятовуй перше корисне правило: готуй звечора щось цікаве чи смачненьке, аби ранкове пробудження було найкращою частиною гарного дня. Солодке тістечко з кавою чи ситний сніданок, декілька сторінок

затримує цей початковий рух до досконалості. Спершу ти лінуєшся, потім трохи забуваєш про цілі та обмеження, а згодом і ставиш собі цю мету на літо, бо зовсім заплутався з навчанням чи роботою. І ось тут вже, друже, так помітна твоя найбільша і найперша помилка: ти забув, що потрібно постійно співпрацювати з внутрішнім «я» і частіше дослухатися до себе.

улюбленої книжки, ранковий догляд за тілом чи усе інше, що тобі приносить неабияке задоволення. Нехай перші 10-15 хвилин будуть тільки твоїми і тільки для тебе, без обмежень на дієти, велику кількість роботи чи інші відмазки затятого лінивця. Повір мені, ранок може приносити задоволення, якщо задоволений ти!

«Співпрацювати? Пфф, наче я сам не знаю, чого прагну? Я слухаю себе, але інколи обставини будуть мене перемагати, таке життя». Так, життя таке, воно завжди буде підкидати нам все нові і нові шляхи чи бар’єри. Та в ці миті можна легко забути про власні цінності та бажання або ж просто відчути жахливу втому та апатію. Внутрішні потреби дуже хочуть, аби ти до них дослухався, адже тільки вони ховають ту омріяну гармонію і спокій душі. Й інколи слухати себе не тільки корисно, але й дуже продуктивно. Не варто забувати, що ти мусиш бути впевненим у своїх справах, а найкращу впевненість може гарантувати лише власне его)). Тож я тобі пропоную 6 корисних правил, які допоможуть зробити перші кроки до цілі та навчать слухати самого себе:

2. Кидай собі маленькі виклики Щоразу, коли потрібно зробити те, що тобі відверто не подобається, спробуй зіграти з собою «на слабо». Постав ціль, розділи її на шматочки (на години, періоди, дні чи вечори) та обіцяй собі при кожному виконанні те, що ти любиш найбільше. Нехай це буде чи мінішопінг, чи кава у хорошому кафе, чи інші речі, які додадуть тобі впевненості, що ти з цим впорався. 3. Говори про цілі вголос Можливо, спочатку це виглядатиме дивно, але варто звикнути. Наш мозок запрограмований так, що коли ми чуємо про проблему, то одразу ж з’являється реакція на неї та певна ідея її вирішення. Спробуй говорити наодинці про те, чого ти хочеш досягти, нагадуй про плани, мотивуй і змушуй себе робити все у вигляді розмови. До того ж, так ти не

будеш завантажувати мозок думками.

Прислухайся до себе і працюй тільки заради влас4. Спорт щодня ного задоволення. Принагідно нагадуй собі, заради Не обов’язково ходити в зал, займатися на тре- кого ти, насамперед, працюєш. І кого, звісно, понажерах чи прагнути ідеальних форм. Спорт, на- трібно слухати першого. самперед, мотиватор до дії. Тобі лише потрібно увімкнути музику, одягнути щось зручне та розСтань собі другом і хорошим порадником, і щось почати тренування. Нехай це будуть 10-15 хвилин всередині буде постійно підштовхувати тебе йти вдома, але ти отримаєш заряд бадьорості на цілий далі. І це тобі неабияк сподобається! день. Чудово, якщо ти використаєш секундомір або рахуватимеш кількість повторень, адже ти одразу Автор: Анастасія Величко бачиш власну силу і витримку. Це змусить підсвідомо рухатися далі у переліку справ. 5. Оточуй себе красивими речами та хорошими емоціями Не економ гроші на речі, якими ти користуєшся щодня. Приємніше писати у тому, що тішить твоє око, аніж те, що вийшло дешевше. Створюй потрібну атмосферу під час роботи: м’яке біле світло, чистий стіл, гарненька канцелярія, декілька улюблених цукерок та речі, на які хочеш дивитись і працювати (нехай це буде фото країни, яку плануєш відвідати чи календар з планами на майбутнє, головне, аби це викликало приємні емоції для тебе). 6. Не забувай черпати натхнення Це, мабуть, найбільша річ у світі, яку не можна охопити жодними рамками. І саме тому постійно і дуже ретельно потрібно шукати те саме натхнення. Не бійся дивитися на все з пошуком того, що зачепить, адже найпростіші речі часто стають двигуном у справі. Нехай це буде фільм о 2:20 ранку або книга, яку ти читатимеш на парі - якщо воно чіпляє тебе зсередини, тоді чи важливий світ довкола?

«Їж, молись, люби/ Eat, pray, love» (2010) Драма, сюжет якої взятий з одноіменного роману Елізабет Гілберт, відрізняється своїм несподіваним початком подій: молода письменниця Елізабет в одну мить розумію, що живе не так, як цього хоче душа. Після розлучення з чоловіком, нудної роботи, вона вірушає, що їй потрібні зміни. І одна покупка в магазині змушує її вирушити у подорож до дивовижної країни, яка дає їй перші нотки того «ідеального» життя. Жінка знайомиться з новими людьми, пізнає себе та шукає своє «я» серед нових горизонтів.

Вікенд на Закарпатті: що подивитись та де зупинитись Нарешті зима закінчилася. Урааа! Не знаю як ви, а я просто щаслива, що вже весна. Я люблю зиму, але тільки в тому випадку, коли вона дійсно схожа на зиму, а не те що було останнім часом. У таку похмуру і мокру погоду (хоча і було декілька хороших днів) настрою не так вже і багато, а ще ціла гора справ, які потребують вирішення. І як же врешті хочеться сонечка та теплої погоди. Отож - ВЕСНА! Все прокидається: не тільки природа, а й наш організм. Хочеться більше руху, і в голові цілий вир ідей та планів, які так і хочеться реалізувати. І от, що я пропоную: не сидіти на місці, а подорожувати, і провести один вікенд далеко від буденної рутини. Знаю, що не кожен зможе відірватися від своїх звичних справ та обов’язків, але давайте разом перенесемося в неймовірний Ужгород, насолодимося чарівним цвітінням сакур і відвідаємо величний Мукачівський замок. Тут Ти знайдеш інформацію, яка допоможе у мандрівці. Розпочнемо наш маршрут зі Львова. До Ужгорода Ти можеш дістатись автобусом або потягом. Якщо їхати автобусом, то дорога займе від 5 до 7 годин, залежить від рейсу. Вартість проїзду обійдеться від 190 до 300 гривень. І моя Тобі порада: найкраще їхати з вечора (для прикладу у вечір п’ятниці), щоб зранку(в суботу) вже бути на місці. Відповідно, у Тебе буде цілий день на те, щоб прогулятися містом. Якщо ти розглядаєш другий варіант, тоді тут трішки простіше. Оскільки автобуси в ту сторону курсують не дуже часто, то поїздом ти зможеш доїхати так, як тобі буде зручніше, і ще краще розпланувати свою поїздку. Тут лише варто слідкувати за розкладом і обрати потрібний потяг. Дорога займе стільки ж скільки, як і в першому варіанті, 5-6 годин. Але от що стосується ціни, то тут вдасться зекономити. Сума проїзду становить 100-200 гривень, а якщо у тебе є студентський - це вартуватиме значно менше. Тому використай таку можливість. Але знову ж таки, краще їхати з вечора, чи навіть з

ночі, тоді буде досить часу щоб встигнути все оглянути, а може навіть і більше;) Обов’язково забронюй місце в хостелі чи готелі. Це дасть тобі змогу залишити свої речі, щоб не носитися з ними, і відпочити годинку другу, якщо приїдеш дуже рано. Як і всюди, ціни за проживання різні, і тут краще орієнтуйтеся на свій бюджет і вподобання. Але роби усе з розрахунком до дня неділі. Адже за один день ти не зможеш усе встигнути

і насолодитися відпочинком. І от ти уже на місці, і що я пропоную? Ти можеш одразу поїхати у Мукачево до замку. Не хвилюйся, сакури там теж є. Туди ти можеш дістатися рейсовим автобусом, який курсує щогодини, просто попередньо перевір розклад. 40 кілометрів, година часу, і ти вже там. Що робити в Мукачеві? Насамперед - бігом до замку! Вхід платний, але не дуже дорогий, від 40 грн. Ти можеш використати також можливості студентського квитка, і це буде коштувати трошки менше. Це вже зможеш дізнатися безпосередньо біля входу в замок. А далі весь замок у твоєму розпорядженні. Саме містечко дуже гарне, тож після того як добряче нагуляєшся і вивчиш кожен закуток замку, спускайся у місто, і там

вже можеш насолодитися цвітінням сакур. Знайти їх буде дуже просто, так як вони там майже всюди є. І тут ти вже сам вирішуй, що і в якому порядку робити. Ось тобі декілька підказок, де їх можна знайти: - Сакурова алея у місті над Латорицею – це вулиця Маргітича (колишня Московська). Розташована практично у центрі, але при цьому прихована від міської рутини. - Вулиця Королеви Єлизавети. Тут сакури ще молоденькі. - Є деревця і біля Мукачівського державного університету (вулиця Ужгородська). - Парк Перемоги. А поціновувачам кавових напоїв, раджу обов’язково відвідати одну з кав’ярень Бондаренків або кав’ярню «Time». Там ти зможеш насолодитись різноманіттям кави і спробувати щось нове для себе, а ціни приємно здивують. Повір, Тобі і цілого дня буде мало, щоб все оглянути. Та не забувай, що потрібно дістатися Ужгорода до 9-ої вечора. Приїхавши, одразу постарайся відпочити, адже попереду наступний день в Ужгороді. Одразу залишу підказки, де ростуть ці неймовірні красуні: - Проспект Свободи - Сквер Масарика - Також ти їх знайдеш майже на усіх вуличках - Варто також зазирнути на площу Пушкіна та вийти до набережної. Дерева японської вишні можна зустріти по обидва боки ріки Уж. - А безпрограшний варіант, просто запитайте самих ужгородців, вони вам точно підкажуть. Окрім сакур, в місті є ще на що подивитись. Найголовніше, це Ужгородський замок, який розташований на замковій горі. На території замку знаходиться внутрішнє подвір’я. Там можна побачити прекрасний сад, міфічні статуї, а також фундамент церкви Св. Юрія, яка датується 14 століттям. Із внутрішнього подвір’я також відкривається чудова панорама на місто. У самому ж палаці розмістився етнографічний музей із дуже цікавими експозиціями. Обов’язково завітай до скансену –

це музей просто неба, який знаходиться одразу ж біля фортеці по правий бік, Тобі точно сподобається. Тут зібрані матеріали із усіх куточків Закарпаття, представлені хатини етнічних груп та національних меншин. Це не просто музей у класичному вигляді, а ціле старе село. Також неодмінно зайди на вулицю Корзо – центральну вулицю міста, яка заповнена внутрішніми двориками, кав’ярнями, магазинами. І, вже знайоме нам, львів’янам - особливого шарму задають вуличні музиканти. Перпендикулярна вулиця Волошина, багата на пам’ятки архітектури. І не забудь про Липову алею на набережній Незалежності. І якщо Ти любитель солодкого, то тобі неодмінно треба відвідати кондитерську майстерню «Штефаньо». Тут обов’язково знайдеш щось і для себе. Валентин Штефаньо – відомий кондитер Закарпаття, його ім’я знайоме всій Україні. І як би не було все прекрасно, але час повертатися додому. Сподіваюсь, тобі знадобляться ці підказки, і Ти разом зі своїми друзями, родиною чи коханою людиною проведете незабутній вікенд. Автор: Інна Гавритюк

Американське студентство: очікування та реальність

руті хлопці, які грають у футбол, черлідерки, інтерактивні заняття, веселі викладачі, вічні тусовки у студмістечку… Це все ми звикли бачити у голлівудських фільмах про навчання в університеті. Чи дійсно все так, як нам показують? Про все це та інше ми розпитали в студентки провідного університету штату Луізіана(LSU) Яни Лазар. Величезний кампус, де проживають студенти з інших країн , штатів чи міст. На території університету є криті та відкриті басейни, баскетбольні, тенісні, футбольні корти, чималий тренажерний зал, заняття з різних видів танців та інших видів спорту. І це все у вільному доступі для студентів щодня та найголовніше – безкоштовно. Те ж стосується і занять: професори привітні, намагаються пояснювати все простою мовою, жартують , показують смішні відео, вигадують тематичні ігри та дискутують зі студентами. «На уроках медіа та журналістики ми дивимося реклами і аналізуємо їхні тактики, обговорюємо статті в газетах, порівнюємо різноманітні ресурси, такі як Нетфлікс, наприклад». У кожного студента є 2 тижні на те, щоб зрозуміти чи дійсно йому подобається обраний предмет. Якщо ж ні - він може легко замінити його на інший. В електронному вигляді адміністрація навчального закладу нагадує про тести, іспити чи дедлайни щодо домашнього завдання. Доволі корисна функція в час нестримних інформаційних потоків, аби попередити про важливі здачі. Якщо виникають труднощі з домашнім завданням, є можливість написати викладачеві, проконсультуватися з ним. Більшість студентів навчаються саме у бібліотеках. Вони у Штатах дуже затишні, є комп’ютери, столи як для великої компанії, так і для малої. Також у бібліотеці LSU працюють безкоштовні репетитори, які завжди готові допомогти. Зі слів Яни: «Університет живе від ранку до пізнього вечора. Самі працівники закладу налаштовані на те, що студенти – це майбутнє, тому їм потрібно віддавати все найкраще». Професори із прекрасних снів чи не кожної людини існують. Більшість з них, мабуть, проживають в Америці. Лояльні до усіх студентів, не ставляться упереджено, навіть якщо відстаєш у навчанні; не обговорюють оцінки та не порівнюють своїх підопічних, а навпаки завжди раді допомогти, особисто поговорити про труднощі, які виникли під час

навчання . Усі, без виключення, викладачі Луізіанського університету націлені навчити студентів критичного та креативного мислення, вони заохочують дискутувати, висловлювати та формувати власну думку. «На лекціях подається уся інформація, яка згодом буде на фінальних тестах, домашні завдання прямо націлені лише задля закріплення знань. Тому, тут нескладно вчитися, якщо відвідувати лекції і виконувати завдання, які задають професори», - каже Яна.

В американських університетах значно відрізняється контроль знань. Все проходить дуже строго: жодного плагіату в роботах та без найменшої можливості для списування. Студенти повинні вимкнути електронні прилади та відкласти у спеціально відведене місце. Наскільки б успішно впоралися із екзаменаційними задачами українські студенти, якби було у нас все так радикально?! Якщо ж якийсь студент ризикне скористатись ґаджетом, автоматично отримує за тест 0. Чернетку перед виходом з аудиторії необхідно віддавати викладачам. Ще одна значна перевага навчання в Америці є те,

що студенти мають змогу самостійно обирати одну із трьох запропонованих дат та час написання іспиту. Яна із захватом ділиться своїм першим досвідом студентських вечірок. «Тиждень перед навчанням адміністрація університету організовує різноманітні заходи з нагоди нового навчального року». Щодня – нові розваги. Стенд-ап шоу, пінні вечірки, дискотеки біля басейну, на стадіоні, в бібліотеці зі смачною їжею, живою музикою , батутами та цікавими майстер-класами. До прикладу, одного дня адміністрація університету організувала «новеньким» знайомство з клубами, до яких можна приєднатись. Все як у фільмах – біля університету стоять кілька десятків столів із презентацією спортивного чи мистецького гуртка. Представники клубів активно і гучно закликають, аби новоприбулі обрали саме їх, розповідають про свою унікальність та пригощають їжею. А ввечері тусовка з відомими реп-піснями, танцювальними батлами, масажем та катанням на механічному бику. Усе це здається нереальним та утопічним. Мабуть, кожен уявляв, як він навчається за кордоном, а тим паче в США. Адже з самого дитинства нам транслюють яскраве і неймовірне життя американських студентів. Не лише завдяки талановитим режисерам славляться їхні вищі навчальні заклади. Університети США входять в топ найкращих у світі, а система навчання визнана чи не найефективнішою. Та все ж таки наскільки ця мрія здійсненна?

обрання правильного університету та листування з представником вишу. Далі потрібно впоратися з міжнародними іспитами, написати есе та додаткові завдання, які вимагає той чи інший університет. Також необхідно зібрати увесь пакет документів, перекласти їх англійською та надіслати в університет. Так ось, кроки, які потрібно зробити до омріяного вступу. • Зібрати документи: закордонний і український паспорти, прописка, іспит з англійської мови (IELTS/TOEFL), виписка оцінок з університету ( якщо ви в ньому навчалися, він зменшить кількість предметів, які потрібно буде закрити під час навчання) та атестат зі школи. • Здійснити передплату за навчання, щоб вас зареєстрували на предмети та закріпили за вами місце. • Документ, який підтверджує платоспроможність, довідку з банку, довідки з роботи батьків. • Отримати зарахування від університету • I-20 form (підтвердження, що ви навчаєтеся, потрібно для проходження митниці в аеропорті США) З цим пакетом документів і потрібно вирушати до посольства для отримання візи. Більшість студентів, які навчаються за кордоном радять звернутись до команди професіоналів, які допоможуть з обранням університету, комуні куватимуть з представниками вишів та допомагатимуть зібрати весь пакет документів. Вони супроводжують студентів протягом вступної кампанії. Зробити все це самостійно теж під силу, та на це піде значно більше часу, сил та енергії. Плюс – успішний результат не гарантовано. «Я в шаленому захваті від навчання. Мої очікування справдились та навіть перевершили себе. Тут я насолоджуюся навчанням та усіма можливостями, які надає мій університет. Однак є лише один недолік навчання в Америці - відстань і самотність. Та, якщо ви приймете цей виклик, зміцніє дух і сила волі» - ділиться Яна Лазар , студентка Луізінського університету (LSU) Якщо навчання в американському виші є вашою мрією, то це цілком досяжно. Адже Америка – країна грантів та стипендій. Візуалізуйте своє майбутнє і докладіть достатньо зусиль, аби воно стало реальністю. Черпайте мотивацію з Яниної розповіді, а також надихайтесь історіями сотні інших студентів, Насправді, як зазначають студенти, які пройшли яким вдалось. Мрії без дій нічого не варті. Дійте всі етапи вступу, це не настільки складно, як зда- тут і зараз… бо ж ється на перший погляд. «…жити спішити треба» . Насамперед, вам потрібно набратися терпіння впродовж року. Приблизно стільки часу піде на

Автор: Софія Король

Поради: Весну завжди хочеться асоціювати з красою та свіжістю, з теплом та сонцем. Й особливо з найріднішими жінками та дівчатами: мамою, бабусями, тітками, сестрами, подругами та навіть однокласницями чи колегами! Ця прекрасна стать завжди надихає нас та є невід’ємною частиною тепла і сонячного проміння в сумний день. Тому я пропоную вам список цікавих ідей, які маленькі подарунки ви можете зробити для близьких дівчат чи жінок, аби просто зайвий раз нагадати, як ви їх любите. Адже для подарунків привід не обов’язковий! - приготувати смачний сніданок для усієї сім’ї і ретельно все прибрати вдома, аби мама і бабуся відпочили у цей день - спекти печиво для подруги й покласти його у коробку, додавши саморобну листівку з надписом «Ти завжди прекрасна» - неочікувано приїхати додому, аби провести вечір з мамою, обговорюючи все на світі - відвести подругу на каву чи чай - якщо ти добре справляєшся з бісером, тоді зроби красиве намисто, а у виборі тобі допоможуть ідей з Інтернету та магазин для створення прикрас Monpacie - можеш підготувати маленький колаж з улюбленими фото та прикрасити кімнату сестри перед її приходом - організувати для сестри класну фотосесію разом (можна навіть у початкових фотографів, адже головне тут - емоції) - якщо у тебе класно виходить робити щось власними руками, то варто пошукати у YouTube, як робити маленькі коробочки з паперу, а вміст можна наповнити за бажанням

- створи box з тропічних фруктів, які можна як замовити на сайті, так і купити у магазині, а згодом можете спробувати разом з мамою чи подругою (замість фруктів можуть бути навіть найдивніші солодощі чи цукерки з різними смаками) - купити маленький букетик квітів для бабусі, аби їх аромат щодня нагадував їй про тебе - зробити власноруч мамі маску для обличчя або кавовий скраб для тіла - якщо у тебе добре виходить малювати, тоді зроби красиву листівку для подруги, а всередину поклади шоколадку Сподіваюсь, що ці ідеї знадобляться тобі! Не забувай дарувати радість близьким, а ще смачні шоколадки просто так;) P.S. Про секрети пакування подарунків дивись у нашому Instagram: @jourteam . Автор: Величко Анастасія

ГО «Спалах моментів»

Привіт, мене звати Юлія. Навчаюсь на психолога, вчусь розуміти людей. І фотографія мені допомагає в цьому. Фотографую вже близько двох років, надихаюсь людьми, містом, а особливо архітектурою, особливо зачарована Львівською архітектурою, будинками які мають свої вражаючі історії! Не можу пройти повз ратушу і не глянути вгору. Часто фотографую людей, які проходять повз, які ідуть і не помічають, що проходять повз місця від яких захоплює дух. Так це тільки уявити можна скільки всього відбувалось на вулицях Львова!

СКЛАД КОМАНДИ: Координатор проекту та засновниця «Стань журналістом у молодіжному просторі Вероніка Кашинська Головний редактор - Марія Оринчак, редактор - Анастасія Величко, коректор, кореспондент соціальних медіа Інна Білокринитська, спеціаліст з макетування, кореспондентІнна Гаврилюк, фоторедактор, кореспондент Анастасія Шийка, кореспондент, фотокореспондент Дарина Дворецька, кореспондент - Марія Майко. ЗА ПІДТРИМКИ:

«Щодо питань співпраці, публікації матеріалів та партнерства, звертайтесь на нашу пошту becomeajournalistlviv@gmail.com Inst: @journteam Fb: facebook.com/journteam/