Досвід практиків
40
У бізнесі часто виникають суперечки про те, як бути з родичами: брати їх у бізнес чи ні. Думки поділяються на два табори: одні виступають «за» та наводять аргументи, чому добре працювати з родичами, інші – категорично проти. Про це ми нині розмовлятимемо з Людмилою Богуш, бізнес-тренером, спеціалістом з управління часом, засновником і власником «Студії управління часом «BogushTime», автором соціального проекту «Amplifier», автором стильного планувальника «Bogushbook», засновником бізнес-клубу для топ-менеджерів і власників компаній «Міцний горішок», меценатом українського дизайнера Каті Пшеченко.
Людмила Богуш: «Сімейний бізнес – найстабільніший, оскільки, щоб розійтися у бізнесі, спочатку треба розійтися у сім’ї»
Людмило, що Ви вкладаєте у поняття «сімейний бізнес» і «родичі у бізнесі»? – «Родичі в бізнесі» і «сімейний бізнес» – це різні речі. Сімейний бізнес – це домовленість родичів, сім’ї про створення спільного бізнесу. Родичі в бізнесі – це коли свояк приходить на роботу як найманий працівник. Сімейний бізнес – це коли кілька людей рівноправні власники бізнесу. Вони рівноцінно відповідають за перемоги і невдачі. Я не поділяю розмов, які поширені на нашому ринку про те, що сімейний бізнес небезпечний, оскільки хтось когось однозначно рано чи пізно «кине». Насправді, сімейний бізнес – найстабільніший. Спитаєте, чому? Бо, щоб розійтись у бізнесі, треба спершу розійтись у сім’ї. У чому ще полягають переваги сімейного бізнесу? – Сімейний бізнес – це гарна можливість навчити дітей виживати. Їх потрібно одразу залучати до бізнесу, щоб вони виробляли навики до роботи і полюбили сімейну справу. Людство саме таким чином розвивалося. Наприклад, селяни мають город, у них з’явилися діти і вони одразу залуча-
ють їх до праці на грядках. І в мене так було. Саме тому переконана, що спільна діяльність формує людину і передбачає певне майбутнє. Я і моя сестра – ми різні люди. Вона підтримує тенденцію до заробляння грошей і витрачання на покупки. А я фінансові бонуси сприймаю як можливість до створення естетичних речей. Якось я задумалася, чому ми діємо по-різному, і зрозуміла, що моє дитинство минуло в лісі, на грядці, а в неї – у місті. Я була частиною сімейного бізнесу, бо харчувались ми їжею з городу. Так, мені страшенно не подобалося просиджувати на грядках, але це був єдиний шлях вижити. А в місті єдиний шлях до виживання – це заробляти і витрачати. Саме тому ми різні, бо росли в неоднакових умовах. Як, на Вашу думку, що є запорукою успішного сімейного бізнесу? – Гарні та щирі стосунки у сім’ї. А якими Ви бачите «плюси» та «мінуси» сімейного бізнесу? – «Плюс» – ми довіряємо один одному, знаємо, заради чого працюємо. У бізнесі є проблема – як працівників зацікавити цілями бізнесу. В сімейному бізнесі цієї проблеми немає, адже їх ціль – це бізнес. «Мінус» – ми можемо шкодувати, пробачати там, де не треба, дозволити використання маніпуляції. Сім’я може створити будь-який бізнес, але коли Ви до нього залучаєте родичів, можете разом із ними отримати чимало проблем. Адже не завжди вони розуміють, що працюють на правах найманого працівника. Для мене таким хорошим прикладом є корпорація «Аліф» у Дніпропетровсь-
ку. Захоплююсь здатністю власника не наближати настільки свояків, щоб вони стали недоторканими. Насправді родичі – це ті люди, з яких вимагають більше, а зарплата така ж, як в інших. Але є фактор, який не залежить, чи бізнес сімейний, чи несімейний, – вміння використовувати розум. Якщо людина цього не вміє, то будь-який бізнес із часом зруйнується. Які ризики можуть виникнути у процесі ведення сімейного бізнесу? Які наслідки вони матимуть для стосунків між родичами, для самого бізнесу загалом? – Ризики, які можуть виникнути в середині бізнесу, не впливають на стосунки, а навпаки, об’єднують подружжя. Коли в бізнесі добре, це може, навпаки, нашкодити сім’ї, бо людям стає нудно, нічим зайнятися, бути разом нецікаво. Саме стосунки в сім’ї можуть бути серйозним ризиком для бізнесу. Часто можна почути історії: два брати між собою посварилися, коли почали ділити бізнес. Але ж спершу вони зруйнували стосунки, а потім бізнес. Я сама зіткнулась із негативним досвідом у сімейному бізнесі, бо була його частиною. Він зруйнувався у той момент, коли стабілізувався, розростався, коли про нього всі знали. Поки нам треба було виживати, ми боролися. Але коли бізнес нас уже не об’єднував, бо там усе вже було дуже добре, ми знайшли собі заняття – сімейні справи. Ми зруйнували стосунки, розійшлись, і саме тоді бізнес зруйнувався. Яким, на Вашу думку, має бути ставлення до родичів у бізнесі й усіх працівників загалом?