Практичні консультації
44
Спілкування у бізнесі Нині без спілкування – ні на крок. Банально, але факт. Усі важливі рішення – це результат спілкування: усного чи письмового. Неодмінною складовою безпосереднього керівництва людьми є спілкування з ними. А поза комунікацією, без співпраці й діалогу, взаємодії та взаємного сприйняття людей управлінська діяльність керівника взагалі неможлива. Проте не кожен розуміє роль спілкування загалом. Є і такі, які твердо переконані, що головне –стати керівником, а спілкуватися зі своїми підлеглими – не входить у їхні обов’язки і можливе лише при певних ситуаціях, коли, наприклад, спілкування не уникнути. Про те, потрібне спілкування чи ні та яка його роль у бізнесі, читайте у нашій статі у розмові з психологом Мирославою Старицькою. Мирославо Степанівно, що таке спілкування і яка його роль в управлінні? – Роль спілкування знайома кожному з нас. Половину наших повсякденних справ вирішуємо завдяки спілкуванню. Якщо говорити про спілкування у бізнесі, то його роль очевидна: за допомогою спілкування керівник вирішує усі важливі управлінські функції – організацію роботи персоналу, мотивації, планування робочого процесу, контролю та донесення до працівників усієї необхідної інформації тощо. Керівник здійснює комунікацію і тоді, коли розмовляє телефоном, і коли проводить оперативну нараду, співбесіду чи бере участь у ділових переговорах, і коли розв’язує конфліктну проблему тощо. Тобто, уся діяльність керівника – це безпосереднє спілкування. Кожна ситуація, яка постає перед керівником, вирішується спілкуванням і, залежно від того, яке це спілкування, який його результат, можна судити про вирішення справи. Як саме спілкування допомагає в управлінні? – У кожній ситуації успіх визначається якістю спілкування, умінням керівника слухати й передавати інформацію, здатністю зрозуміти співрозмовника. У процесі ділового спілкування розкривається суб’єктивний, внутрішній світ однієї людини для іншої. Така своєрідна «презентація» дає змогу з’ясувати людські якості. Завдяки спілкуванню індивід долучається до життя організації, засвоює її досвід, здобутки,
водночас він відособлюється, виокремлюється із групи, формує свою індивідуальну неповторність і самобутність. Мирославо Степанівно, у колективі часто виділяється лідер. Які особливості спілкування між лідером і керівником? – Психологи виділяють кілька особливостей спілкування. Залежно від того, яку модель спілкування обирають, складається взаєморозуміння між ними та колективом загалом. Отож, виділяють такі типи спілкування: Партнерська взаємодія. Передбачає спілкування, за якого керівник визнає авторитет лідера, а лідер визнає справедливість соціального статусу керівника. При цьому стосунки гармонійні, адже і лідер, і керівник визнають один одного і між ними не виникає так-званої конкуренції, коли керівник уже має статус і користується ним, а лідер прагне завоювати становище. Тоді між ними партнерські взаємовідносини, які не розбивають колектив на ворогуючі табори, а навпаки, згруповують його. Маніпулятивна взаємодія. Проявляється у спілкуванні, коли керівник намагається використати лідера для тиску на групу. Таке спілкування найчастіше не лише не приносить бажаних результатів, а й може нашкодити роботі колективу. Можливі два варіанти: коли лідер не розуміє дій керівника і сприймає все, як належне, або ж коли лідер прекрасно розуміє дії керівника і свідомо погоджується на маніпуляцію. Конфліктна взаємодія. Властива спілкуванню, за якого керівник бачить у лідерові свого суперника, який зазіхає на його владу та авторитет. Зрозуміло, що у такому разі не можна говорити про позитивне спілкування та про те, що воно позитивно впливатиме на усіх працівників загалом. Адже боротьба між цими двома домінуючими особами може поділити колектив на два ворогуючих табори, коли працівники прийматимуть бік то керівника, то лідера. При цьому краще ще на початках з’ясувати стосунки і, якщо не дійти згоди, краще, аби
Власний Бізнес № 3 (51) 2011 р
хтось один залишив колектив (здебільшого, це лідер, який не уміє (чи не хоче) своїм лідерством організувати колектив так, аби не шкодити ні репутації керівника, ні роботі загалом). А скажіть, будь ласка, що є важливим в управлінському спілкуванні? Що має вплив на таке спілкування? – Психологічні аспекти спілкування пов’язані з багатьма факторами. Одним із них є, наприклад, міжособистісне сприймання. Власне те, яку думку ми формуємо про свого опонента в процесі спілкування, його здібності, характер, світогляд, манеру поведінки тощо, має вплив на подальше спілкування. Одним з основних способів пізнання й розуміння іншої людини є ідентифікація – уподібнення (ототожнення) себе з іншим. У такому разі керівник намагається прирівняти себе до працівника, увійти в його становище і, таким чином, намагається зрозуміти, чому він вчинив так чи інакше. Існує тісний зв’язок між ідентифікацією і близьким до неї за психологічним змістом механізмом – емпатією (співпереживання, спосіб розуміння іншої людини за домінування не раціонального, а емоційного сприймання її внутрішнього світу). На відміну від ідентифікації, яка є процесом раціональним, емпатія – чуттєво-емоційний процес, тобто розуміння іншої людини не так розумом, як серцем. При цьому керівник переймається проблемами працівника, співпереживає з ним і приймає рішення, які іноді можуть навіть шкодити добробуту компанії, адже як би там не було, а керувати компанією, перш за все, потрібно керуючись логікою, а не м’якістю серця.