A Gift From Saint Nicholas

Упорядкувала Юлія Березенко Намалювала Мар’яна Качмар

“Братське” Київ 2012

Видано з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Дарунок святого Миколая: вірші, казки, оповідання.

[Для мол. та сер. шкільного віку] / Упор. Ю. Березенко; худож. М. Качмар. – К., 2012. – 72 с.

Видання підготоване з ініціативи Київського молодіжного православного братства святих князів-страстотерпців Бориса та Гліба

Чудотворець Миколай щороку готує для кожної дитини гостинця. Герої цих історій дістали подарунки зовсім особливі та незвичайні: Каріна і Яна отримали в дар справжню дружбу, а Надійка – старшу сестру. А от що знайшов під подушкою Миколка в нагороду за свій грандіозний вчинок, ти дізнаєшся, коли розгорнеш цю книжку! Видання розраховане на дітей молодшого, середньо­го шкільного віку та для родинного читання. Стане в пригоді на уроках української літератури, християн­ ської етики, у церковних недільних школах і гуртках.

Тексти © Автори Упорядкування © Юлія Березенко Обкладинка, ілюстрації © Мар’яна Качмар

Валентина Вздульська

З любов’ю, cвятий Миколай Дорога Каріно! Я знаю, що це проти правил. Але дозволь цього разу мені написати тобі листа, а не навпаки. Річ у тім, що я хочу попросити тебе про послугу. У школі, на великій перерві, підійди до новенької дівчинки Яни. Вона страшенно сором’язлива. Допоможи їй призвичаїтися у класі. Домовилися? З любов’ю, святий Миколай Я витріщилася на аркуш паперу, який що­­йно витягла з кишені рюкзака. Був світанок 19 гру­­дня, і я збиралася до школи. Усі нормальні діти цього ранку отримували подарунки. Хто – солодощі, хто – книжку, хто – іграшку. А я примудрилася дістати якийсь дурний жарт! Цікаво, хто це постарався? Я розсердилася. Страшенно-страшенно, ну просто зовсім!

– Що таке, мала? Не сподобався гос­ тинчик? – підморгнув тато, відвозячи мене до школи.

– Сподобався! – буркнула я. Вони з мамою за сніданком подарували мені ковзани. Сказали, що їх передав святий Миколай. Ще

3

Я подивилася на Яну, Яна подивилася на мене. У нас обох наче відібрало мову.

– Ти… ти теж?.. – вичавила я з себе. І після цих слів нас обох прорвало. Ми не могли спинитися, поки не розповіли одна одній усіх наших думок, переживань і підозр, породжених листом “від святого Миколая”. Я навіть роз­казала їй про Сашка.

– Ні, Каріно! Я впевнена, це не він. Ти подумай, адже свого листа я отримала не тут, не в Києві, а ще коли жила в Білій Церкві! Ми замовкли, замислившись.

– То ти… Ти гадаєш, це й справді був… він? Святий Ми… – я обірвала себе на півслові. Ми дивилися одна на одну шаленими очи­ма. А тоді Янка залопотіла: – Каріно, ти тільки подумай! Хто б не написав ці листи, він зробив нам величезний подарунок. Ну-просто-таки-ве-ли-че-зний! – пошепки виголосила вона. – Він подарував нам обом справжню дружбу! Я охнула. Вдихнула і видихнула. Але ж Яна має рацію! Оце так подарунок! Не цукерка, і навіть не ковзани… А справжній, дуже-дуже, ну просто зовсім!

9

Ігор Калинець

Лист Святий отче Миколаю, пишу без принуки: чи достатньо є у Раю дітям подарунків? А писати тобі, отче, я набравсь відваги – будь ласкавий і на мене ти зверни увагу. Прошу дуже небагато: якщо є друкарня, то хотів би я дістати з неба книжку гарну. Щоб цікава була, звісно, й, звісно, кольорова, і до того ж українська – це обов’язково! Як ти можеш пам’ятати, що куди принести? Тож не гнівайся на мене, що даю адресу. Старші люди – то забудьки (кажу просто в очі). Запиши мою адресу десь окремо, отче!

24

Світлана Прудник

Чарівне дерево Миколая Напередодні свята дідусь Миколай дістає свою торбинку і складає до неї гостинчики. Туди їх вміщається дуже багато, але сама торбинка залишається легкою. Це хитрість у неї така чарівна – щоб подарунків вистачило всім дітям, а святому Миколаєві нести її було не важко. Ще дідусь Миколай неодмінно спиняється біля чарівного дерева і просить: – А чи не знайдеться у тебе дві різочки для вередунів? Дерево сміється (воно ж чарівне) ось так: – Ха-шелесь, шелесь-ха-ха-ха. А тоді запитує в гілок: – Чия черга цьогоріч на землю спускатися? Дві гілочки радісно відповідають: – Ми, ми допомагатимемо дідусеві Миколаю! І прудко стрибають до хитрої торбинки. Там і їм вистачає місця. Дерево у святого Миколая теж чарівне. На ньому ростуть і вишневі гілки, і березові, і вербові, і... Святий Миколай виростив таке дерево,

25

на якому яблуневі гілки сусідять із каштановими, букові з дубовими, вишневі з мандариновими, щоб не засаджувати небо садом. Там мають сяяти зірки. Коли торбинку спорано, дідусь Миколай на небесних санях спускається на землю. І ходить від хати до хати, обдаровуючи слухняних і чемних дітей гостинчиками: – Молодець, Катрусю!

– Рости здоровим, Остапчику!

– Будь розумницею, Марійко! Подарунки самі вистрибують із хитрої тор­­­бинки, ховаються під подушками і з нетер­ пін­ням чекають, щоб уранці їх знайшли. І дві гілочки-різочки раз у раз намагаються вистрибнути звідти.

– А ви куди? – зупиняє їх дідусь Миколай. – Ховайтесь у торбу! Не тому повертає він їх на місце, що боїться: аж на дві гілочки стане менше на його чарівному небесному дереві. Навіть неслухняній дівчинці, нечемному хлопчику залишає він гостинчики. Хіба що менші, ніж іншим дітям.

– А вони, я вірю, – усміхається в бороду, – наступного року краще поводитимуться. Та й прошкує зі своєю торбинкою до наступної оселі.

26

27

Лідія Дяченко

Таємничий гість У шибку кімнати Зорять зоренята. Над ліжком хлоп’яти Дідок сивуватий. Нашіптує Дані Колядки різдвяні Й кладе під подушку Дарунки жадані.

30

Наталка Малетич

Ангельська пригода Ти любиш зиму? Чекаєш першого снігу? Святого Миколая з дарунками і Різдва? Стрибайко і Побігайчик також люблять і чекають. А надто чекають першого снігу, бо тоді їхні шубки стають білі-біленькі, пухкі-пухкенькі, достоту наче вигаптувані зі сніжинок. Ти вже, мабуть, здогадуєшся, що Стрибайко і Побігайчик – зайченята, до того ж вони – близнюки, і про них наша оповідь. Снігу цієї ночі натрусило – аж віконця в заячій хатці замело. Тож Стрибайко з Побігайчиком вже тричі вибігали надвір: спершу вікна від снігу розчистили, тоді стежку до криниці протоптали, а тепер ото знову біжать – вже їм ялинку закортіло прикрашати.

– Куди ж ви, до Різдва ще далеко! – гукає їм услід мама. Та зайці не слухають: понабирали повні лапки яблук та горішків і подалися до ялинки. Добре, що недалеко біля хатки росте – мамі їх із вікна видно. У лісовій школі нещодавно почалися довгі-предовгі зимові канікули (такі, як у тебе літні). А вдома близнюкам нудно – книжки вже всі перечитали, чекають, коли Миколай

31

36

ме­дівниками, ангел Побігайчик навіть пере­­став пчихати і зіграв дві партії в шахи – з кожним із зайців. А потім ангел мусив повертатися додому, бо ж там сумував його хворий братик, для якого Стрибайко і Побігайчик напхали в торбинку медівників, горіхів, яблук і закоркований малиновий сироп. Ангелик пообіцяв, що незабаром прийде до них у гості разом із братом і зі святим Миколаєм, і, притиснувши торбинку з гостинчиками до грудей, спурхнув у повітря. З порогу Стрибайко та Побігайчик махали йому лапками, аж поки він не піднявся так високо, що став схожим на сніжинку – одну з тисяч, які саме посипалися на землю. А потім – хоча все навколо, і навіть очі зайцям, запорошив великий лапатий сніг – вони таки побачили, що в небі яскраво спалахнула невеличка зірка. І близнюки здогадалися, що ангелик вже вдома: він засвітив лампу під абажуром біля ліжка, напуває брата малиною з медівниками і розповідає про свою пригоду. І тоді зайчата ще раз помахали обом – були певні, що ангели з небес їх бачать.

Оксана Лущевська

Бажання 1. Хіба можна написати гарного листа, коли хтось тарабанить по підлозі? рипає дверцятами? стукає чашками? Хіба можна зібрати думки, коли хтось вищить? кричить? белькоче? Хіба можна хоч слівце видавити із себе під час бекання? мекання? гиркання? Отож-бо, не можна! Ну, може, якщо сильно-сильно зціпити зуби, то… Ні! Ні! Ні!

– Та-то! Ма-ма! Ба-ба! Бу-бу! Ді-ду! Ту-ту! Бе-бе! Ду-ду!

– Натусику, – сердито кидаю ручкою і підходжу до малої, яка вчепилася за кухонну штору і тягне її на себе. – Ти вже маєш ґулю! Хочеш другу?

– Гу-гу! Ду-ду!

– Грррррр, – вискалюю зуби, мов дикий звір. – Нато! – викрикую голосно. – Дай спокій! Я пишу листа! До святого Миколая!

46

–

47

Олеся Мамчич

“Миколай святий...” Миколай святий зіроньку впустив, зажурився тим, і заплакав... Доненька мала зіроньку знайшла, кличе: Мико-Микола... (щоб не плакав)...

60

Володимир Чернишенко

Колька Мене звуть Колька. Марія Сергіївна, наша класна, називає мене Миколкою, але мені не подобається. Микола – це щось таке велике і доросле, це такий дядько у довгому пальті з костуром, вусатий, ясна річ, а то й з бородою. Як святий Микола, приміром. (Я не сказав – завтра саме дев’ятнадцяте грудня, день Миколи). А я не дядько, вусів не маю… До речі. Про Миколу. Я ще з осені замовив собі під подушку “Зоряну платформу-5”. Це такий комп’ютер, з якого тебе ніхто не зганяє, прикриваючись якоюсь “роботою”. Він – лише для дітей. Так ось, завтра Микола принесе мені його під подушку.

– Миколко, знову ґав ловиш?! Це Марія Сергіївна мене шпетить. У нас урок. Усі однокласники сидять, роззявивши роти, і ловлять кожне учительчине слово. Жалюгідно. А тепер он Наташа зачитує перед класом свій твір про святого Миколу.

– Якось святий Микола ішов вулицею і почув, як плаче дитина. Він збочив із дороги, підійшов ближче до вбогої хати і зазирнув у вікно. У кімнаті на долівці сиділа дівчинка і зби-

61

Галина Кирпа

Святому Миколаю пощастило Боже, я цілий день слухалась маму. А потім – цілий тиждень. А потім – цілий місяць. А потім – цілий рік. Але не думай, ніби я слухалась маму на догоду Святому Миколаєві, який розносить чемним дітям гостинці! Правда, мені страшенно хотілося побачити, як він зайде у замкнені двері? чи здогадається, де моє ліжко? чи світитиме світло, чи йтиме навпомацки? чи пощастить йому просунути руку під мою подушку й не збудити мене? Де там! Я все це прогледіла! Одне тільки знаю – йому пощастило! А мені – ще більше: якби ви знали,

що то був за гостинець!

Зміст Валентина Вздульська

З любов’ю, святий Миколай................................3 Галина Манів Подарунок святого Миколая..............................10 Ігор Калинець Лист..........................................................................24 Світлана Прудник Чарівне дерево Миколая......................................25 Лідія Дяченко Таємничий гість....................................................30 Наталка Малетич Ангельська пригода..............................................31 Оляна Рута Чобітки для Сніжинки.........................................38 Зоряна Живка Зимова молитва.....................................................41 Лідія Дяченко Мама зі снів.............................................................42 Юля Смаль Лист до Миколая...................................................45 Оксана Лущевська Бажання...................................................................46

69

Віра Вовк Молитва...................................................................54 Наталка Малетич Рукавички для мами.............................................55 Олеся Мамчич “Миколай святий...”..............................................60 Володимир Чернишенко Колька......................................................................61 Галина Кирпа Святому Миколаю пощастило..........................68

Видавництво «Братське» пропонує: «Золота книжка» – поетичне завершення серії «Християнська читанка». На сьогодні це найповніше видання української поезії для дітей, при­свяченої основам християнської ві­ ри та реаліям християнського життя. У віршованій формі, яка сприяє кращому запам’ятовуванню, оповідається про Церкву, Таїнства, чесноти. Великий розділ присвячено святам православного циклу; чимало тут віршівмолитов і віршів-славнів за чудовий світ, подарований нам Богом. Поезії, написані як класиками української літератури, так і сучасними талановитими поетами, покликані прищепити дитині не лише перші знання основ нашої віри, а й добрий поетичний смак. «Різдвяна чудасія» – це барвиста й дуже затишна книжка святочних історій. Її головні герої – тварини, які не менше за людей люблять Різдво. Разом із осликом, овечкою та верблюдом читач помандрує до Вифлеєма, де стане свідком народження Спасителя. А відтак переживе безліч пригод, пізнає таємниці чарівної ночі, повірить у здійснення мрій разом із чарівним зайчатком, малим мишеням, капосним лисом, невгамовною синичкою та іншими незабутніми героями цієї книжки.

Літературно-художнє видання

Дарунок святого Миколая: вірші, казки, оповідання Упорядкування, редагування

Коректура

Художнє оформлення та обкладинка Верстка

Юлія Березенко Олена Приліпко Мар’яна Качмар Юлія Березенко

Чекаємо на ваші відгуки, зауваження та пропозиції: agape.kyiv@gmail.com Замовити книжки можна, зателефонувавши 098-435-53-10, 095-010-35-45 або написавши на таку електронну адресу: agape.kyiv@gmail.com Формат 60х90/16. Наклад 1000 прим. Гарнітура Garamond. Віддруковано на ТОВ “Задруга” 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 86