гліф №1

№1 січень 2017

зміст 2-3 4-5 6-7 8-9 10 11 12

анатомія шрифтів міжнародна класифікація поняття гарнітури не зловживайте засічками! шрифт і колір обираємо шрифт гліф рекомендує

ЩО

?

шрифт

таке

Шрифт (нім. Schrift, від schreiben — писати) — графічний малюнок накреслень літер і знаків, які складають єдину стилістичну та композиційну систему, набір символів визначеного розміру і малюнка. У вузькому друкарському сенсі шрифтом називається комплект друкарських літер, призначених для набору тексту.

журнал «гліф», №1, січень 2017 свідоцтво про реєстрацію КВ №15876-4478НР від 30 грудня 2016 р. Шеф-редактор: Олександра Брунова адреса: м. Київ, вул. Мельникова 36/1, 04119 телефон: +38 (066) 556 98 47 www.glyph.ua ціна вільна тираж 1000 прим. надруковано у типографії «Бруно-принт» м. Бровари, вул Горького 5, 07400 номер замовлення: 74/108 текст © fonts.com, 2016 переклад © Олександра Брунова, 2017 дизайн © Олександра Брунова, 2017

Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє Жж Зз Ии Іі Її Йй Кк навіщо читати гліф? гліф — перший журнал про шрифти українською мовою, побудований за принципами стилю баухаус. Йдеться не лише про активне використання геометричних фігур і читабельних літер. Баухаус вимагає синтезу простоти і практичності, прагматики та гнучкості мислення, розуміння реалій застосування того чи іншого виробу. Тому завданням гліфа є позиціонування шрифтів з боку їх ефективності у щоденному житті та дизайні будь-якого призначення. На дванадцяти сторінках ви знайдете усе, що важливо знати про шрифти, починаючи від будови та закінчуючи дружніми порадами в обранні найліпшого шрифту. Писати можна що-завгодно. Головне, як це потім побачать.

Aa

Анатомія шрифтів

01 апертура 02 верхівка 03 арка 04 рука 05 верхній виносний елемент 06 вісь 07 дзьоб 08 двобічна засічка 09 напівовал 10 дужка 11 внутрішньолітерний простір (відкритий) 12 внутрішньолітерний простір (закритий) 13 перекладина 14 вилка 15 нижній виносний елемент 16 вушко 17 вічко 18 кінцевий елемент 19 стопа

20 сполучний штрих 21 верхня засічка 22 з’єднання 23 ніжка 24 лігатура 25 шийка 26 петля 27 звис 28 засічка 29 плече 30 s-подібна крива 31 шпора 32 основний штрих 33 наплив 34 хвіст 35 крапля 36 термінал 37 зеніт

2

Основні поняття Рука, ніжка — горизонтальна або діагональна лінія, що з одного боку приєднана до елемента, а другий кінець вільний.

Верхній виносний елемент — частина, що виходить за лінію висоти малої літери. Перекладина — горизонатальна лінія, як у A, H, R, e чи f. Напівовал — вигнута лінія, що утворює простір всередині літери. Висота великої літери — відстань від основної лінії до верхніх кінцевих елементів, зазвичай вимірюється за допомогою літер із пласким верхом (E, H, I). Нижній виносний елемент — частина, що виходить за основну лінію донизу. Вушко — маленька риска, як у літері g. Петля — нижня частина літери g. Засічка — елемент, що виходить із основних ліній літери. Можуть мати дужки (плавний перехід) або ні. Плече — вигнута частина у літерах h, m, n. Шпора — маленький апендикс основної лінії як у великої G. Наплив — напрямок потовщення кривої лінії. Хвіст — нижній виносний елемент у Q або коротка діагональна лінія в R. Термінал — кінцевий елемент лінії, що не має засічки. Висота малої літери — висота літери без виносних елементів.

base line/mean line — основна лінія bеard line/descent line — лінія нижнього виносного елемента cap line — лінія великої літери top line/ascent line — лінія верхнього виносного елемента ascender hight — висота верхнього виносного елемента descender hight — висота нижнього виносного елемента cap hight — висота великої літери kerning — проміжок між сусідніми літерами leading — інтерліньяж point size — кегель body width — майданчик літери character width — майданчик кегля sidebearings — півапрош, межі сторін x-height — висота малої літери

3

Міжнародна класифікація Більшість шрифтів можна віднести до однієї з чотирьох основних груп: рубані, із засічками, рукописні та декоративні. Роками типографи та науковці розвивали різні системи категоризації, тому нині кожна група розгалужена на кілька підгруп. Класифікаційна система допомагає визначити, обрати ти поєднати шрифти. Справжньому професіоналові мало знати чотири групи — він має вільно орієнтуватися у просторі доступних шрифтів. У цій статті ви дізнаєтеся про 15 основних стилів, заснованих на історичній та описовій номенклатурі 1954 року під назвою система Vox. Наразі це світовий загальноприйнятий стандарт типографіки.

Неокласичні (Bodoni Classic, Marconi, Fenice)

Це шрифти, створені наприкінці XVIII століття, та їх пізніші модифікації. Стиль категорії визначив шрифт Джамбаттісти Бодоні. Коли він уперше з’явився, його назвали класичним, проте типографи розуміли, що це не відроджена класика, а повністю новий стиль. Із середини XХ століття назву змінили на Неокласичні або Дідони. Контраст між широкими та тонкими лініями різко виражений. Вісь округлих елементів вертикальна. Кінцівки ліній часто мають краплеподібні елементи.

Брускові (Rockwell, Egyptian Slate, Soho)

Ця група шрифтів стала популярною в XІХ столітті у сфері реклами. Літери мають масивні широкі засічки та постійну товщину ліній. Вони нагадують складені перпендикулярно бруски, звідти й назва. Для багатьох читачів брускові шрифти схожі на рубані, оскільки широкі засічки сприймаються як окремий елемент.

Шрифти із засічками Антикви (Centaur, Bembo, Berkeley Oldstyle)

Ця категорія включає перші романські шрифти, створені між XV та XVIII століттями. Осі округлих форм зазвичай мають нахил у лівий бік (від 2 до 8 градусів). Контраст товщини ліній незначний, елементи літер досить масивні та важкі. Засічки розташовуються під прямим кутом, перші великі літери інколи похилі. Ранні версії, наприклад, Венеціанська антиква, впізнавані завдяки діагональним рискам літери е.

Перехідні (Americana, Baskerville, Bulmer) Англійський видавець і типограф Джон Баскервілль створив цей стиль у середині XVIII століття. Шрифти цієї категорії займають проміжну позицію між антиквами та неокласичними і поєднують риси обох. Робота Баскервілля з каландрованим папером і розвинені способи друку (також створені ним) дозволили досягти тонших і чіткіших ліній, а отже, елегантніших форм. Округлі елементи мають невеликий нахил, але лінії загалом вертикальні. Контраст товщин більш виражений, ніж у антиквах. Засічки перпендикулярні, а перші великі літери похилі.

Кларендон (Bookman, Charter, Clarendon) Ця категорія включає шрифти, створені на основі шрифту Кларендон середини XІХ століття. Це досить масивні шрифти для виокремлення елементів текстової композиції. Контраст товщини невеликий, засічки короткі або середні. Пізніше такі шрифти стали популярними для екранного тексту, оскільки легко сприймалися на дисплеї. У пізніших модифікацій дещо довші засічки і помітніша різниця товщини ліній. Різьблені (Albertus, Cartier Book, Friz Quadrata)

Шрифти цієї групи більше нагадують гравіювання, ніж письмо. Контраст товщини мінімальний, осі округлих елементів вертикальні. Відмінною характеристикою цих шрифтів є трикутні засічки або розширення ліній у мічцях, де вони кінчаються. У деяких класифікаціях підгрупу поділяють на ще дві: гліфи й латинські. У латинських шрифтах трикутність форм виражена чіткіше.

4

Шрифти без засічок (рубані) Гротески (Helvetica, Univers, Franklin Gothic) Це перші комерційно успішні шрифти без засічок. Вони мають однакову товщину ліній, певну «квадратність» вигинів, розповсюдженість вічок та гачків у літерах. До цієї категорії також входять більш сучасні дизайни з варіаціями товщини, більшою заокругленістю літер. Зазвичай ознаками гротесків є рівномірна товщина ліній, моноширинність, округлі гачки. Геометричні (Avenir, Bauhaus, Futura)

На конструкцію цих шрифтів вплинули прості геометричні форми. Їм притаманні прямі моноширинні лінії, а літери вписуються у квадрат, коло чи трикутник. Геометричні шрифти менш читабельні, ніж гротески.

Квадратні рубані (Cachet, Eurostile, Neo Sans) Дизайни цих шрифтів базуються на параметрах і пропорціях гротесків, але мають різкі форми, гострі кути, квадратність елементів, які у гротесках заокруглюються. Такі шрифти потребують більше простору, оскільки у них достатньо великий трекінг. Використовувати їх потрібно досить обережно та розсудливо. Гуманістичні (Frutiger, Gill Sans, Mentor Sans) Створені на основі пропорцій римських маюскулів. Часто наявний контраст у товщині ліній. Типографи стверджують, що це найбільш зручні та читабельні з усіх рубаних шрифтів. Гуманістичні шрифти легко поєднуються зі шрифтами із засічками.

Рукописні шрифти Офіційні (Bickham Script, Elegy, Helinda Rook)

Походять від каліграфічних шрифтів XVII століття. У параметри літер вбудовані поєднання довгими рисками.

Каліграфічні (Belltrap, Mistralm Vivaldi) Імітують ручне каліграфічне письмо. Літери можуть як поєднуватися, так і ні. Ломбардські (Monmouth, Agincourt, Goudy Text)

Шрифти, що базутьються на манускриптних літерах, дуже пишні, деталізовані та динамічні.

Звичайні (Brush Script, Freestyle Script, Nadianne) Дизайн літер покликаний створювати неформальність, імітувати швидкість написання. Часто схожі на письмо пензлем. Літери зазвичай поєднані між собою.

Декоративні шрифти (Aftershock, Airstream, Mo Funky Fresh) Це найбільша і найрізноманітніша категорія. Шрифти цього типу рідко використовують для довгих текстів, частіше для заголовків чи підписів, коли потрібно підкреслити та виділити написане. Вони часто виражають культурний аспект, відповідають певним часовим рамкам чи емоціям. Психоделічні шрифти, наприклад, були поширеними на початку нульових, але наразі втратили популярність. Деякі декоративні шрифти мають незвичайні форми та пропорції, спрямовані на підсилення вражень, 3-D ефект тощо.

5

Поняття гарнітури

ра

у ніт

Гар

(англ. Typeface, від нім. Garnitur — комплект) — сімейство накреслень шрифтів, що мають загальні стильові особливості та різні деталі рисунку знаків (в деяких випадках гарнітура складається з одного накреслення). Як назва гарнітури часто використовується ім’я художника, що спроектував її або її прототип. У гарнітурі з декількох накреслень зазвичай одне (основне) призначене для набору основного тексту, а інші — для смислових виділень у тексті та набору заголовків.

Походження гарнітур Коли шрифти вперше з’явилися, ніхто не замислювався над можливістю об’єднання їх у сімейства. На початку XVI ст. курсив — або італійське накреслення (назване на честь Італії, де воно було поширене) — вперше з’явився у світовому книговиданні. Поняття гарнітури все ще не існувало, усі шрифти були різновидами антикв або курсивами. Саме вони є пращурами сучасних груп рубаних шрифтів і шрифтів із засічками. Після 1700 року почали з’являтися перші сімейства накреслень — синтез антикв і курсивів, що мали свій неповторний стиль. Це дало поштовх розвитку понять ваги та трекінгу, що доповнили характеристики гарнітур. У XX ст. гарнітури розширило введення таких термінів як стислий, розріджений та затінений способи набору. Людину, якій приписують концепцію сучасних шрифтів, звали Морріс Фуллер Бентон. Він був директором відділу з розробки шрифтів Американської Типографської Спілки наприкінці XІX – початку XX ст. Бентон висунув тезу, що кожному накресленню гарнітури властиві базові характеристики головного шрифту, доповнені індивідуальними варіаціями. Гарнітури Cheltenham, Century, Cloister та Stymie розвивалися під пильним наглядом Бентона. Його оригінальне бачення передалося наступним поколінням, і як результат, наразі ми маємо широкий вибір найрізноманітніших гарнітур.

6

Планування за номерами У 1957 році швейцарський дизайнер шрифтів Адріан Фрутігер розробив новий вид гарнітури. Він вважав тогочасну систему назв (жирний, напівжирний, напівжирний стислий тощо) застарілою та незручною, тож запропонував логічну нумераційну схему. В системі Фрутігера кожне накреслення мало двозначний індекс. Перша цифра вказувала на вагу шрифту (3 – найтонший, 9 – найбільш товстий), а друга — на трекінг між літерами (чим більша цифра, тим стисліший шрифт). На додаток, якщо друга цифра була непарною, шрифт був прямого накреслення, а якщо парною — курсивом. Таким чином Univers 39 був дуже тонким, стислим та прямим, Univers 56 — середньої товщини курсивом із середнім трекінгом. Neue Helvetica і Serifa — дві гарнітури, що досі мають таку нумераційну систему.

Розширені гарнітури

Деякі гарнітури мають два чи більше підсімейства шрифтів, наприклад ITC Stone. Вона складається зі шрифту із засічками, без, із ледь помітними засічками та звичайного. Кожен шрифт має пряме накреслення та курсив із трьома варіантами ваги, а отже, до гарнітури входять 24 різних накреслення. Усі літери мають однакову висоту великих та малих регістрів, ширину ніжок і загальні співвідношення. Проте кожне накреслення розроблялося як ефективний засіб комунікації. Також відомими гарнітурами з підсімействами є Thesis та ITC Legacy.

Гарнітури зі специфічним розміром До таких гарнітур належить, наприклад, ITC Bodoni. Вона має три варіанти розміру (шість, дванадцять і сімдесят два). Вони визначали різницю між металевими штампами Джамбаттісти Бодоні, які він використовував для своїх оригінальних шрифтів. Нумерація означає оптимальний розмір літери для того чи іншого дизайну, але технології не стоять на місці, й сучасні гарнітури FB Californian та ITC Founders Caslon мають ще більшу диференціацію в розмірах.

7

Не зловживайте засічками! Донедавна рубані шрифти вважалися «типографічними невдахами». Деякі експерти й досі не радять ставити їх менше 10 кегля. Критичне ставлення до рубаних шрифтів викликане двома факторами, так чи інакше пов’язаними з читабельністю. Типографи вважають, що засічки допомагають оку доходити до кінця рядка. Так і є, коли погляд повільно переміщується сторінкою в одному напрямку. Наразі доведено, що частіше наше око переміщується з одного фрагмента на інший каскадними рухами, і засічки ніяк не впливають на те, як ми читаємо. По-друге, дизайнери переконані, що монотонний вигляд рубаних шрифтів може втомлювати око у довгих текстах. Наукового доведення цьому немає, але на візуальному рівні дослідники погоджуються, що великий блок, надрукований шрифтом із засічками Frutiger виглядає привабливіше за блок тексту рубаним шрифтом Futura. Існує суттєва різниця між оптимальними шрифтами для друкованої продукції та екранного тексту. Дослідження підтверджують, що шрифти з засічками на папері більш читабельні, ніж рубані, які варто частіше використовувати для екранів. Найоптимальнішими шрифтами є ті, які найлегше будуть сприйняті читачем. Якщо йдеться про великий обсяг тексту у друкованому виданні, що призначене для довгого читання, варто надати перевагу шрифту із засічками. Якщо текст поділений на невеликі блоки (списки, документи, переліки тощо) та розміщений на екрані, рубані шрифти будуть найзручнішими. Якщо у проекті багато чисел, рубані гарнітури пропонують найкращий вибір символів, оскільки цифри з засічками менш читабельні та важчі для сприйняття.

9

шрифт

і колір Колір — один із найефективніших засобів у типографіці. Він не лише може формувати контраст, виділення чи ієрархію, а й задавати настрій. Також колір може бути відмінною індивідуальною рисою видання, тобто елементом брендової айдентики. Колір — це те, що око помічає першим. У руках вправного дизайнера він стає ефективним знаряддям для створення унікального контенту. Раціональне використання кольору покращує розуміння тексту, якість комунікації. Для шрифтів важливий як колір літер, так і тло. Колір і шрифт взаємодіюсь у логотипах, книжках, дизайні паковання, брошурах, листівках, обкладинках, постерах тощо. Колір фокусує увагу на заголовках, підзаголовках, переліках, цитатах, буквицях та інших елементах типографіки. Колір слугує засобом організації контенту відповідно до естетики та функціональності. Належне використання кольору може підкреслити текст у прямому та переносному значенні. Саме колір допомагає створити «читацький досвід» аудиторії. Червоний вважається кольором сили та енергії, синій — довіри та безпеки, зелений — грошей і достатку, рожевий — жіночності та романтики. Проте колір може мати відмінні конотації в різних культурах, і про це теж важливо пам’ятати.

Кольори тла і шрифтів слугують для створення контрасту та нюансу між матеріалами, виділення заголовків і візуальної ієрархії.

Розворот журналу U&lc (Vol. 21, No. 1, 1994)

Як обрати колір? o Створюйте контраст для підвищення читабельності o Уникайте нюансних тонів чи схожих відтінків o Менше означає більше: забагато кольорів знижують ефективність o Зберігайте єдність палітри впродовж усього проекту o Будьте обачні з кольором основного тексту малих кеглів, деталі літер можуть губитися через відсутність контрасту o Надавайте перевагу шрифтам помірної товщини для кольорового тексту, уникайте тонких ніжок чи мініатюрних засічок o Обережно ставтеся до ефектів на зразок металічного блиску, підсвітки, тіней, градієнтів тощо o Враховуйте властивості поверхні, на якій розміщується текст, адже вона впливає на контрастність, читабельність і сприйняття кольору o Ретельно формуйте палітру кольорів і розумно її використовуйте. Колір повинен зацікавити, а не викликати відразу чи різати око

10

Обираємо шрифт Сім ключових факторів, що впливають на обрання шрифту: Демографічний чинник Необхідно точно знати, ким є представники цільової аудиторії, їхній вік, інтереси, захоплення, стиль життя. Встановлюючи мету публікації, дотримуйтеся максимальної точності. Не важливо, мова йде про продаж продукції чи про текст розважального характеру, мета шрифту — зачепити, заохотити аудиторію. Дітям потрібні доступні та прості шрифти, а дорослим експертам сподобається щось модерне та вишукане.

Читабельність Окрім візуальної привабливості шрифт має бути читабельним та зручним для сприйняття інформації. Деякі декоративні шрифти, що затримують погляд, можна використовувати в заголовковому комплексі чи в текстах невеликого обсягу.

Обираючи шрифт, потрібно враховувати демографічні особливості читацької аудиторії. Особливо вагомим фактором є вік, він впливає на складність будови та розмір шрифту. Для дітей, наприклад, декоративні та занадто дрібні шрифти будуть незручними. Впевніться, що обрана гарнітура має достатньо накреслень для задоволення ваших типографських потреб. Подальше застосування тексту є ключовим аспектом в обранні шрифтів. Перш за все варто дослідити аудиторію та зрозуміти потреби читача чи замовника. Не бійтеся витратити трохи часу на тестування та перевірку різних шрифтів. Це може зайняти від кількох хвилин до цілого дня, але не думайте, що витративши день на обрання гарнітури, ви згаяли час. Якщо це означає якісний та ефективний дизайн, то така витрата часу - досить розумна інвестиція.

Довжина тексту Для книжки, журналу чи газети шрифт потрібно обирати з оглядом на те, що текст призначений для суцільного довготривалого читання. Читабельність шрифту має бути значно більшою, ніж для текстів довжиною у кілька рядків. Для малих текстів можна дещо ускладнити гарнітуру, оскільки увага читача буде більш зосередженою.

Засічки Шрифти з засічками вважаються легшими для сприйняття, ніж рубані, особливо малих кеглів. Зазвичай це правда, але жорсткої регламентації немає. Наявність засічок може регулюватися читацьким призначенням, розміщенням тексту тощо.

Розмір гарнітури Перш ніж застосовувати накреслення, варто ознайомитися з характеристиками гарнітури, її загальними пропорціями. Для одного проекту може бути достатньо два накреслення курсивом різної ваги, для іншого може знадобитися ширший вибір накреслень. Усе залежить від візуальної ієрархії тексту.

Спеціальні риси Чимало проектів можуть отримати додаткову перевагу від капітелей, декоративних стилів, суцільної в’язі, альтернативних варіантів літер, підтримки гарнітурою іноземних мов. Шрифти OpenType зазвичай мають такі властивості.

Друк, Інтернет чи інші медіа Варто пам’ятати, що одна й та сама гарнітура на різних носіях виглядатиме по-різному. Якщо це друковане видання, шрифт має бути простішим. Для онлайн матеріалів, електронних книжок, смартфонів тощо, потрібно обирати шрифт, зручний для будь-якого використання (збільшення, натискання, редагування).

11

гліф рекомендує Наразі ми маємо широкий вибір безкоштовних шрифтів, настільки широкий, що очі розбігаються. Інколи можна витратити цілий день на пошук оптимального шрифту, перепробувати сотні, але так і не досягти бажаного. Саме тому гліф пропонує чотири різних шрифти, які можуть задовольнити типографські потреби будь-якого спрямування.

Простий, тонкий та елегантний шрифт без засічок, округлість літер надає шрифту плавності. Підходить для основного тексту. Гарнітура має курсив, напівжирний та курсивний варіанти накреслень.

Caviar Dreams

Mightype Script Цікавий декоративний шрифт, що імітує ефект друкарської машинки. Ним можна виділяти заголовковий комплекс або друкувати поезію. Додає естетики минулого століття і «олдскульного» характеру.

Glasten

Вишуканий рукописний шрифт, що створює ефект хенд-леттерінгу. Підходить для заголовків, написів на зображеннях тощо. Не рекомендується використовувати в офіційних паперах чи наукових виданнях.

B52 font

Простий і читабельний декоративний шрифт без засічок, пробіли додають йому унікальності та вишуканості. Підходить для видань в естетиці мінімалізму. Для внутрішньотекстових виділень не надто вдалий, але чудово підходить для заголовків, особливо великих кеглів.

Шрифт — це характер видання. Не бійтеся витрачати на нього час, забагато уваги до шрифтів не буває. Шукайте, експериментуйте, поєднуйте, креативте, адже де ще можна знайти такий простір для фантазії? Пориньте у незабутній світ шрифтів і знайдіть своїх фаворитів!

12