Медіаконтент у глобальному вимірі: навчальний посібник by copyright.literacy

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ

Катерина ГОРСЬКА, Владислав МИХАЙЛЕНКО

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Навчальний посібник

Київ 2021

УДК 070 (316.773) Г70 Рекомендовано до публікації вченою радою Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 5 від 12.10.2021 р.) Рецензенти: Черемних І. – доктор наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри телебачення та радіомовлення Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Морозова О. – кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри реклами і зв’язків з громадськістю Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка; Гордієнко Т. – медіааналітикиня, головний редактор видання про медіа The Lede. Горська К., Михайленко В. Медіаконтент у глобальному вимірі: навчальний посібник / Катерина Горська, Владислав Михайленко. Київ, ННІЖ, 2021. 142 с. Навчальний посібник має на меті дати читачеві комплексне уявлення про медіаконтент, увесь цикл його виробництва та функціонування в умовах цифрових трансформацій галузі. Видання адресоване студентам закладів вищої освіти спеціальності «061-Журналістика», які вивчають курс «Медіаконтент у глобальному вимірі», а також журналістам, редакторам та іншим фахівцям, що цікавляться сферою медіавиробництва. © Горська К., Михайленко В., 2021

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

ЗМІСТ ВСТУП . .........................................................................................................5 ТЕМА 1. ЕВОЛЮЦІЯ КОНТЕНТУ В ЦИФРОВОМУ МЕДІАСЕРЕДОВИЩІ.................................... .........................................10 Питання, завдання та рекомендовані джерела до теми....... ..16 ТЕМА 2. МЕДІАПЛАТФОРМИ ТА ВИРОБНИЦТВО..........................20 Питання, завдання та рекомендовані джерела до теми ….….33 ТЕМА 3. АВТОРИ МЕДІЙНОГО КОНТЕНТУ ......................................36 Питання, завдання та рекомендовані джерела до теми…..….42 ТЕМА 4. ВЕРИФІКАЦІЯ КОНТЕНТУ.....................................................46 Питання, завдання та рекомендовані джерела до теми.……..56 ТЕМА 5. КРАУДСОРСИНГ В МЕДІАІНДУСТРІЇ. ...................................58 Питання, завдання та рекомендовані джерела до теми ……..64

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

ТЕМА 6. ФОРМАТИ МЕДІАКОНТЕНТУ: СУЧАСНІ ТРЕНДИ .........68 Питання, завдання та рекомендовані джерела до теми …..…87 ТЕМА 7. МОДЕЛІ МОНЕТИЗАЦІЇ В МЕДІА .......................................90 Питання, завдання та рекомендовані джерела до теми ……..107 ТЕМА 8. ПОШИРЕННЯ МЕДІАКОНТЕНТУ ........................................110 Питання, завдання та рекомендовані джерела до теми …..…118 ТЕМА 9. МЕДІАСПОЖИВАННЯ............................................... ..........122 Питання, завдання та рекомендовані джерела до теми ……..135 Список літератури..................................................................................138

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

ВСТУП Цифрова доба ознаменувалася глобальними трансформаціями в медіагалузі, наслідком яких стали не лише докорінні зміни процесів медіавиробництва, а й переоцінка сутнісно-феноменологічних характеристик самого медіаконтенту. Автоматизація посприяла значному збільшенню обсягів інформації, і сучасному споживачеві все важче в ній орієнтуватися. Тому саме якість контенту стає визначальною ознакою, що допомагає пробитися через інформаційний потік, а вміння орієнтуватися в цьому потоці стає важливим складником життя сучасної людини. Штучний інтелект упевнено входить у роботу журналістів, розширюється штат технічних працівників, а самі офіси редакцій стають осередками технічних інновацій. Мультимедійні історії, гейміфікований контент, подкасти та інтерактивна інфографіка – ось далеко не весь арсенал нових форматів, з якими продовжують експериментувати редакції для створення привабливого медійного продукту.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Тісна взаємодія з аудиторією також стала примітною ознакою сучасної медіаіндустрії. Активна аудиторія, що не лише споживає, а й сама створює контент, поступово стає рівноцінним партнером для медіа. Усвідомлення її нової ролі змушує редакції швидко адаптуватися до нових вимог медіаринку. Комунікація через творчість – теж унікальне явище сьогодення. Споживач усе більше часу проводить у соціальних мережах. Саме тут відбувається взаємодія аудиторії з контентом, який вона охоче використовує для обміну інформацією та спілкування. З огляду на це медіа будують свої бізнес-стратегії довкола активного діалогу з аудиторією, спираються на неї в моделях монетизації, розвивають краудсорсингові інструменти партнерства. Водночас активно розвивається некомерційна журналістика як втілення концепції сторожового пса, що стає барометром відкритості та підзвітності медіа. Розуміння структури сучасного медіапростору та глобалізаційних процесів, що відбуваються в ньому, актуальне для медіапрацівників, що формуватимуть цифрове медіасередовище майбутнього. Саме тому дисципліна «Медіаконтент у глобальному вимірі» є необхідним складником освітньо-професійної програми підготовки фахівців за спеціальністю «061- Журналістика».

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Навчальний посібник розроблений відповідно до програми дисципліни і має на меті ознайомити майбутніх представників професії з трансформаціями, що відбулися в галузі під впливом глобалізації; розкрити роль інновацій і технологій у цьому процесі; оцінити зміни в організації контентовиробництва, каналах поширення та моделях монетизації, взаємодії з аудиторією і представниками громадянської журналістики, у споживчій поведінці аудиторії. Структура видання розкриває основні етапи створення й поширення медіаконтенту в умовах глобалізаційних перетворень та висвітлює такі теми: еволюція контенту в цифровому медіасередовищі; медіаплатформи та виробництво; автори медійного контенту; верифікація контенту; краудсорсинг в медіаіндустрії; формати медіаконтенту: сучасні тренди; моделі монетизації в медіа; поширення медіаконтенту; медіаспоживання. Навчальний посібник адресований студентам закладів вищої освіти спеціальності «061-Журналістика», а також журналістам, редакторам та іншим фахівцям, що цікавляться сферою медіавиробництва.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ №

Кількість годин

Назва теми

Лекції

Семінар. Сам.роб.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. МЕДІАКОНТЕНТ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ 1 Еволюція контенту в цифровому медіасередовищі

2 Медіаплатформи та виробництво

3 Автори медійного контенту

4 Верифікація контенту

5 Краудсорсинг в медіаіндустрії

7 Моделі монетизації в медіа

8 Поширення медіаконтенту

9 Медіаспоживання

6 Формати медіаконтенту: сучасні тренди

Консультація УСЬОГО

2 18

Загальний обсяг: 90 год., у тому числі: Лекції – 18 годин Семінарські заняття – 10 годин Самостійна робота – 60 годин

ТЕМА

ЕВОЛЮЦІЯ КОНТЕНТУ В ЦИФРОВОМУ МЕДІАСЕРЕДОВИЩІ

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

ТЕМА 1. ЕВОЛЮЦІЯ КОНТЕНТУ В ЦИФРОВОМУ МЕДІАСЕРЕДОВИЩІ

квінтильйонів

•

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ЦИФРОВЕ МЕДІАСЕРЕДОВИЩЕ

•

СУЧАСНА СТРУКТУРА МЕДІАПРОСТОРУ

•

СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ МЕДІАКОНТЕНТУ

•

КОНВЕРГЕНЦІЯ

Вплив медіа в сучасному світі важко переоцінити, він поширився фактично на всі сфери життєдіяльності людини. Численні глобалізаційні процеси та явища відіграють у цьому важливу роль. Глобалізація як трансформаційний процес всесвітньої інтеграції й уніфікації, що відбувається на різних рівнях (політичному, економічному, культурному тощо), є рушієм масштабних змін у медіаіндустрії. Дигіталізація (або ж цифровізація – перехід на цифрові формати) спрощує процеси генерування контенту, змінює канали його поширення та, врешті, сприяє появі нових контентних форматів.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Демасифікація контенту. Сплеск громадянської активності та збільшення ролі спільнот посприяли відродженню популярності регіональних та гіперлокальних медіа. З'являються численні медіаресурси, аудиторію яких формують вузькі соціальні групи. Комодифікація інформації як процес надання економічної цінності приводить до того, що медіапродукт перетворюється на мультитовар багаторазового використання контенту на різних платформах і в різних форматах. Мультикультуралізм – явище співіснування багатьох культур – набуває особливої актуальності в контексті транскордонного характеру поширення медіаконтенту.

Поширення протилежних за підходами явищ інформаційного простору породжує "інтелектуальний" розкол

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Інформаційне перевантаження (від англ. information overload) проявляється в стрімкому зростанні кількості контенту, доступного в інтернеті. Для того щоб завантажити всю інформацію мережі, сьогодні людині знадобиться більше 181 млн. років (дані Unicorn Insights). Такі обсяги інформації закономірно призвели до нездатності користувачів самостійно орієнтуватися в медіапросторі. Тож з’являється все більше нових медіапосередників, що впливають на перерозподіл фінансових потоків галузі. Зміни споживацької поведінки. Аудиторія сама вирішує, коли їй взаємодіяти з контентом, і для цього все частіше обирає соціальні мережі замість традиційних каналів поширення інформації. Активними користувачами інтернету станом на 2021 рік є понад 4,6 млрд людей в усьому світі, з них 4,3 млрд використовують соціальні мережі (дані CureMedia). Згадані обставини суттєво вплинули і на сам контент медіа, що еволюціонує під впливом глобалізаційних процесів. Медіаконтент – змістове наповнення медіаресурсу, що виконує інформаційну, комунікаційну, когнітивну, виховну, розважальну, промоційну та інші функції; інформація (дані), що

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Чинники, що впливають на трансформації медіаконтенту

може бути представлена в будь-якій формі (текстовій, аудіальній, візуальній, мультимедійній та ін.) і поширюється медіа. Контентні трансформації відбуваються на технологічному, організаційному і сутнісно-феноменологічному рівнях. Технологічний рівень. Технологічний прогрес є важливою рушійною силою глобалізації контенту.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Медіаконтент набув таких характеристик: • нелінійність (аудиторія сама керує процесом споживання та звертається до контенту в будь-який зручний для неї час), • гіпертекстуальність (можливість зв’язування текстів між собою, що дає споживачеві доступ до більшої кількості матеріалів чи ресурсів), • інтерактивність (інструментарій, що дає змогу аудиторії активно взаємодіяти з контентом), • мультимедійність (поєднання різних форм подання контенту: відео, аудіо, текст, графіка тощо), • модульність (фрагментація контенту, що підвищує його адаптивність для різних платформ і гаджетів споживання), • інноваційність (запровадження новітніх технологічних розробок) та ін. Сьогодні ринок не відчуває нестачі якісних медійних платформ, що значно спрощують опублікування й поширення контенту, дають змогу роботи це однаково ефективно і медіакомпаніям, і окремим авторам. Організаційний рівень. Мультиплатформність та багатоканальність поширення контен-

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ ту природно корегують підходи до організації контентовиробництва. Поряд із генеруванням визначне місце посіла агрегація, «перепакування» та автоматизоване виробництво. Популярна свого часу модель конвергенції, що мала на меті об’єднання функцій і посад у редакції, побудову ідеалізованої моделі «відкритого офісу», поступово йде з редакційних офісів. Інтенсифікація взаємодії з аудиторією в інтернет-просторі спричинила переосмислення значення конвергенції та появу нового терміна «вебвергенція». Співробітництво для спільного використання можливостей мережі спонукає медіа до партнерських практик у цифровому просторі. Обмін контентом, об’єднання зусиль для роботи над великим проєктом та навіть спільна робота кількох редакцій на одній платформі – ці поширені сьогодні практики ще кілька років тому видавалися неможливими через усталену конкуренцію, що панує в медіаіндустрії. Однак наслідки пандемії COVID-19 та економічна криза галузі змусили медіа працювати спільно для того щоб адаптуватися до нових умов ринку. Сутнісно-феноменологічний рівень. В умовах інформаційного перенасичення знеціннення інформації змушує фахівців усе частіше говорити про необхідність відродження якісної журналістики. Саме якість як ціннісна катего-

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ рія відіграватиме важливу роль у майбутньому індустрії. Унікальність контенту також є стратегічно важливим вибором для ефективного просування сайту медіаресурсу та підняття його рейтингу. Персоналізація є найвиразнішою ознакою сучасного контенту й полягає в індивідуальному доборі матеріалів для кожного споживача з урахуванням його інтересів та інформаційних запитів. Телевізійний контент менше орієнтований на персоналізацію, однак інтерактивне телебачення дає своїй аудиторії можливість самостійного вибору програм у межах сітки мовлення або перегляду окремих епізодів у форматі «catch up TV». Мобільні технології дають нагоду розширити можливості споживання телевізійного контенту з різних мобільних гаджетів. Тож, як бачимо, унікальний, якісний, персоналізований, структурований контент із доданою вартістю переважатиме в медіа цифрової доби. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. Які глобалізаційні чинники впливають на медіаконтент? 2. У чому проявляється демасифікація контенту? 3. Дайте визначення поняттям «нелінійність», «гіпертекстуальність».

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ 4. Назвіть контентні зміни, що відбуваються на технологічному, організаційному та сутнісно-феноменологічному рівнях. 5. Як реалізується тренд «персоналізації контенту» в аудіовізуальному секторі? 6. Яку роль відіграє глобалізація у формуванні контентного наповнення медіа? ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Проаналізуйте світові тенденції в еволюції медіаконтенту та їхнє відображення в українському медіапросторі. РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА: 1. Комунікація і культура в глобальному світі / Є. Бистрицький, С. Пролеєв, Р. Зимовець. Вид-во Дух і Літера, 2020. 416 с.

2. Різун В. Теорія масової комунікації Київ, Просвіта, 2008. 260с. 3. Кастельс М. Інтернет-Галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства. Київ, Ваклер, 2007. 304 с. 4. Кросмедіа: контент, технології, перспективи. Київ, Інститут журналістики, 2017. 234 с.

5. Шнайдер В., Рауе П.-Й. Новий посібник з журналістики та онлайн-журналістики. Київ, Центр Вільної Преси, Академія Української Преси, 2014. 358 с.

6. Тодорова О. Майбутнє. Тренди та ідеї. Інтерконтиненталь-Україна, 2018. 272 с.

7. Грінгард С. Інтернет речей. «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. 176 с.

ТЕМА

МЕДІАПЛАТФОРМИ ТА ВИРОБНИЦТВО

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

ТЕМА 2. МЕДІАПЛАТФОРМИ ТА ВИРОБНИЦТВО •

ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРОФЕСІЙНИХ ПРАКТИК

•

ДИСТАНЦІЙНЕ КОНТЕНТОВИРОБНИЦТВО

•

АВТОМАТИЗАЦІЯ В ГАЛУЗІ

•

ПАРТНЕРСТВО В МЕДІА

Цифрова ера не лише «переписує» процеси медіавиробництва, а й вносить корективи у професійні журналістські практики. В редакціях усе частіше займаються пошуком та обробкою матеріалів з інших джерел, а моніторинг соціальних мереж стає щоденною рутиною. Проте саме тут журналісти знаходять унікальні історії, що ляжуть в основу майбутніх публікацій. Для полегшення роботи широко використовуються інструменти пошуку, агрегації та упорядкування новин за конкретними темами чи категоріями. Це надає журналістам доступ до величезних обсягів контенту в усьому світі і дає змогу створювати й оновлювати історії в режимі реального часу.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Інструмент Reuters News Tracer допомагає журналістам зекономити від 6 до 60 хвилин. Працює з Twitter

Reuters, приміром, використовує Reuters News Tracer, що, за словами самого медіа, є оперативнішим за найвідоміші світові агентства; Associated Press має власну розробку – Newswhip. Програми також дають змогу фільтрувати контент від користувачів за хештегами або ключовими словами. Якщо ж оперативність для вас не є визначальною, завжди можна скористатися інструментом Google Alerts, що стежитиме за обраною темою або персоною та сповіщатиме про вихід нових матеріалів, що її стосуються.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Виробництво медіаконтенту сьогодні все більше нагадує бізнес-процеси в інших галузях. Так само, як і будь-який інший товар, контент «рухається» уявною конвеєрною лінією, на якій його генерують, «пакують» і спрямовують до споживача. Наступний етап також має багато спільного з іншими сферами бізнесу – отримання прибутку, розширення аудиторії споживачів, вивчення попиту, підтримка зворотного зв’язку й збирання відгуків. Модель медіа, орієнтована на прибуток, використовує увесь доступний маркетинговий арсенал, який так само можна було б застосовувати для випуску продуктів чи побутової техніки. Сучасне «обличчя» редакції також зазнало глобальних змін. Деякі фахівці жартують, що чи не єдиною незмінною ознакою редакції лишається сьогодні… кава. Можемо виділити тенденції в підходах до організації професійних журналістських практик з виготовлення сучасного медійного продукту: • розширення функцій професійних журналістів, що відтепер виконують і нові для себе завдання аналітика, рерайтера, графічного дизайнера та ін.; • зростання ролі особистості у стратегіях медіабрендингу; • збільшення кількості технічного персоналу редакції;

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ • розширення концепції редакторської діяльності, зокрема поява посад редактора інформаційного потоку, редактора-модератора, редактора спільноти тощо; • більша залученість до процесу виробництва контенту аудиторії, особливо на етапах генерування ідей (тем), формування тематичного наповнення та поширення; • широке використання автоматизованих процесів для ефективної роботи редакції, зокрема в питаннях перепакування й адаптації контенту для різних медіаплатформ; • взаємодія з інтернет-сервісами на кшталт YouTube і широке залучення можливостей соціальних мереж. Модель дистанційного контентовиробництва. В епоху інтернету медіа оптимізують використання матеріальних ресурсів та переходять на роботу дистанційного офісу. Однаково якісні медіа випускаються як у великому, обладнаному за останнім словом техніки офісі, так і у скромному приміщенні чи взагалі без нього. Після переходу на дистанційну роботу під час пандемії медіа, що вклалися у високотехнологічне обладнання офісів і зон комфортного відпочинку, постали перед новою проблемою повернення своїх співробітників до редакцій. Адже навіть самі роботодавці змушені були визнати, що деякі з процесів

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ медіавиробництва можуть та успішно виконуються «з дому». Журналісти також встигли адаптуватися до віддаленої роботи, і багатьом це сподобалося. Тож 100%-ого повернення співробітників до приміщень аналітики вже не прогнозують. Окремі медіа (The New York Times, The Times, The Journal та інші) навіть розгорнули цілу кампанію з повернення своїх колег до редакцій, звертаючи увагу на цінність міжособистісного спілкування, стратегічного бачення спільних завдань та формування офісної культури. Однак очевидно, що медіа, які запускаються сьогодні, вже по-новому будуть організовувати роботу своїх редакцій і враховувати попередні напрацювання дистанційної роботи та вдалі практики своїх колег. Стрімка автоматизація

галузі посприяла

Технологія Heliograf від The Washington Post здобула багато нагород в медіаіндустрії

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ спрощенню, пришвидшенню процесів контентовиробництва. Технології штучного інтелекту (AI) також стали невід’ємною частиною медійної індустрії. Успішні приклади інтеграції AI-технологій до медіасектору демонструє Heliograf (інструмент від The Washington Post), що свого часу допоміг створити кілька сотень матеріалів під час Олімпіади в Ріо-де-Жанейро та президентських виборів у США 2016 року. У 2020 році технологія була вдосконалена і дозволила під час чергових виборів аналізувати їхні результати, відбирати залежно від регіону перебування споживача та в режимі реального часу у форматі подкасту, автоматично начитаного голосовим помічником, розміщувати актуальну саме для цього регіону інформацію щодо перебігу виборів у новинних блоках. The Associated Press використовує Radar для генерування контенту у великих обсягах. Інструмент зменшує навантаження на співробітників редакції та допомагає створювати за той самий час значно більшу кількість контенту. The New York Times залучає технологію Editor, що дає змогу швидко збирати та компелювати матеріали на основі даних із мережі. Reuters спрямовує можливості штучного інтелекту на автоматичне генерування новинного відеоконтенту на основі вже наявних відеосюжетів. AI дає можливість перекладати відео

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ 11 мовами, що значно розширює потенційну глядацьку аудиторію. Цікаво, що аналогічні технології використовуються для створення глибоких фейків (від англ. deepfake – технології заміни елементів зображення чи відео). Компанія ж знайшла їм корисне застосування. Ще більший попит має оптимізація процесів медіавиробництва. Forbes, приміром, використовує розробку AI Bertie – інструмент для підготовки шаблонів для новинних матеріалів. Програма, як стверджують розробники, є надійним помічником журналіста на всіх етапах роботи над матеріалом та здатна пропонувати актуальні теми, генерувати інформацію, що стосується теми публікації, і навіть добирати варіанти заголовків. Процес пошуку зображень до матеріалів теж зазнав кардинальних змін. Зручні сервіси, як приміром, GettyImage [gettyimages.com], за допомогою алгоритму AI самостійно аналізують журналістську статтю та пропонують автору найкращі варіанти візуального контенту з фотобанків і інших доступних для медіа ресурсів. Проєкти Rosebud.AI [generative.photos] та Icons8 [photos.icons8.com] пішли ще далі й готові згенерувати фотографії спеціально до вашого матеріалу. Такі послуги в майбутньому можуть повністю замінити роботу фотографів і необхідність проведення фотосесій.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Lil Miquela на обкладинках модних журналів

Використання штучно згенерованих моделей стрімко набирає популярності в медіаіндустрії. Так, Lil Miquela, 3-d дівчина-модель, розробка компанії Brud [brud.fyi], широко рекламує марку Calvin Klien, Loreal, «носить» одяг від усесвітньо відомих брендів і вже не раз з’являлася на обкладинках модних видань.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Партнерство в медіа Медіабізнес завжди був конкурентною діяльністю, тож партнерство в індустрії переважно було вимушеною відповіддю на поточні проблеми галузі. Медіа об’єднувалися для вирішення конкрентних завдань та продовжували йти власним шляхом, коли такої потреби не було. Втім, історія знає й немало прикладів довгострокового співробітництва. Активний перехід у віртуальний простір змушує медіа шукати партнерів у цьому новому Прикладом успішного партнерства є заснування в 1846 році п’ятьма американськими видавцями інформаційної агенції Аsocciated Press, що гарантовано забезпечувало медіа оперативною інформацією з усього світу. для себе середовищі. Практики спільної роботи напрацьовуються на рівнях: медіа/бізнес; медіа/медіа; медіа/IT-компанії; медіа/лідери думок. Медіа – IT-компанії. Співпраця з такими компаніями сьогодні є очевидною необхідністю для медіа та допомагає розширити функціонал своєї діяльності. Оскільки не всі медіа можуть собі дозволити штатних технічних працівників, що займалися б розробленням спеціальних

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ чат-ботів, комп’ютерних програм чи застосунків, співпраця часто ініціюється на рівні окремих проєктів і має епізодичний характер. Утім, саме її результати сприяють появі яскравих та сучасних прикладів поєднання якісного контенту й нових технологій. Медіа орієнтуються на створення нових цифрових платформ для поширення власного контенту і в цьому охоче покладаються на досвід і технологічний ресурс своїх партнерів з IT-індустрії. Медіа – Медіа. Найчастіше медіа практикують обмін партнерськими лінками на матеріали або окремі проєкти. Деякі з них демонструють готовність до спільної роботи над журналістськими історіями, для чого використовують інструментарій Collaborate (програми з відкритим кодом), що дає можливість кільком репортерам працювати разом над однією історією. Співробітництво на рівні обміну контентом для медіасфери непоширене. Але й тут маємо приклади успішного партнерства. Наприклад, українські регіональні телекомпанії для забезпечення мовлення стабільними обсягами медіапродукту об’єдналися у Media Change Ukraine – хаб для спільного використання медіаконтенту. Зазвичай партнерство має однакові переваги для сторін, якщо медіа є рівнозначними за охо-

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ пленням аудиторії чи тематичною нішою видань. Однак і взаємодія, наприклад, відомого загальноукраїнського та регіонального медіа може дати свої позитивні результати, оскільки останнє має унікальний локальний контент і не є прямим конкурентом своєму «старшому» партнеру. Спробуйте підготувати карту потенційних партнерів серед медіа або лідерів думок. Враховуйте мету, якої хочете досягти такою співпрацею, та потенційні переваги всіх учасників.

Медіа – Лідери думок. Медіа вчасно усвідомили роль, яку відіграють лідери думок та відомі особистості у формуванні споживацької поведінки та навіть смаків, уподобань, переконань аудиторії. Тож для популяризації медіабренду активно залучаються так звані «медійні персони» або інфлюенсери (від англ. influence – вплив), що за своїми ціннісними орієнтирами й аудиторією близькі до концепції медіа. Журнальні видання практикують підготовку окремих номерів за участю «зіркового редактора», розміщують їхні авторські колонки або влаштовують івенти та розіграші з цінними призами від публічних персон.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Меган Маркл стала зірковим редактором одного з номерів журналу Vogue

Телеканали також запрошують інфлюенсерів у ролі ведучих чи модераторів зустрічей з глядачами.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Сьогодні ми можемо говорити про поступове укорінення інфлюенс-маркетингу в медіаіндустрії. Пошук кандидатів для ефективного та взаємовигідного партнерства стає важливим завданням для медіа, що прагнуть розвиватися та розширювати власну аудиторію. Відповіддю на цей запит медіаринку стала поява численних посередників і бірж, що надають бази потенційних інфлюенсерів для медіа з урахуванням багатьох важливих критеріїв, як-то: країна розташування, тематичне спрямування, концепція та редакційні цінності, цільова аудиторія, сформований імідж тощо. За ступенем впливу на аудиторію виділяють: • наноінфлюенсерів з аудиторією від 1 тис. до 10 тис. підписників. Невелика аудиторія цієї категорії лідерів думок може бути дуже ефективною, тому що рівень довіри до них як до пересічних блогерів подекуди вищий, ніж до модних розкручених медійних персон; • мікроінфлюенсерів (або ж нішевих лідерів думок), кількість підписників у яких становить від 10 до 100 тис.; • макроінфлюенсерів, аудиторія яких перевищує 100 тис. підписників; • блогерів-мільйонників з аудиторією понад 1 млн. підписників.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Необхідно також зазначити, що й самі журналісти та ведучі зі зростанням своєї популярності і розвитком власних акаунтів у соціальних мережах органічно переходять до категорії лідерів думок чи навіть відмовляються від основної професії на користь медійної діяльності в мережі. Медіа – Бізнес. Співпраця медіа з представниками інших бізнес-індустрій здебільшого представлена на рівні брендингу. Це можуть бути первинно рекламні домовленості, що переростають у довгострокове співробітництво. Наприклад, 1+1 Digital Sales (1+1 media) уклали меморандум про співпрацю з «Глобал Медіа Груп», що, на переконання партнерів, дозволить сторонам створювати глибокі інтеграції брендів у медійних проєктах та допоможе інтенсифікувати взаємодію з аудиторією. Таке партнерство вигідне і для медіа, і для бізнесу, рекламні стратегії якого демонструватимуть більшу ефективність. Телеканал «1+1» також стимулює своїх рекламодавців через організацію щорічної премії Pluses Partners Awards для компаній – найактивніших телевізійних спонсорів. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. На яких рівнях проявляється партнерство в медіа? 2. Охарактеризуйте тенденції в підходах до організації

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ професійних журналістських практик роботи над медійним продуктом. 3. У яких сферах медіаіндустрії автоматизація виявилася найбільш потрібною? 4. У чому полягає особливість дистанційного виробництва медіаконтенту? 5. Як медіа використовують технології АІ для роботи з великими даними?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Проаналізуйте ступінь залучення автоматизованих процесів виробництва контенту в українських медіа.

РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА: 1. Сташен Б. Мобільна журналістика. Київ, Центр вільної преси, 2021. 260 с. 2. Кросмедіа: контент, технології, перспективи. Київ, Інститут журналістики, 2017. 234с. 3. Вольф Ф. Журналістика газет і журналів. Київ, Центр вільної преси, 2017. 377 с. 4. Носке Г. Журналістика: що треба знати та вміти. Київ, Центр вільної преси, 2017. 312 с. 5. Больц Н. Абетка медіа. Київ, Центр вільної преси, 2015. 177 c.

ТЕМА

АВТОРИ МЕДІАКОНТЕНТУ

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

ТЕМА 3. АВТОРИ МЕДІАКОНТЕНТУ

•

АВТОРИ МЕДІАКОНТЕНТУ

•

РЕРАЙТЕРИ ЯК НОВА КАТЕГОРІЯ АВТОРІВ

•

АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ГЕНЕРУВАННЯ КОНТЕНТУ

•

САМОБРЕНДИНГ: РОЛЬ У СТРАТЕГІЯХ МЕДІАБІЗНЕСУ

Хто може бути автором контенту медіа? Сучасні медіа дуже лояльні, активно співпрацюють з аудиторією та постійно розширюють пул потенційних авторів матеріалів. Створені професійними журналістами матеріали є основою наповнення медіа. Їх готують журналісти, що перебувають у штаті редакції або співпрацюють з медіа як фрилансери. Контент від блогерів, експертів, політиків та інших медійних особистостей дуже популярний сьогодні, тож більшість медіа його використовують. Однак, на відміну від професійних журналістів, для стилю блогерів характерний суб’єктивний підхід, демонстрація власних по-

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ глядів чи позиції. Хоча саме це й імпонує аудиторії та зумовлює її вибір того чи іншого автора, такий підхід іде в розріз із основоположними принципами роботи професійних журналістів. Тож, дотримуючись усталених журналістських стандартів, видання часто намагаються відділити матеріали редакції від авторських колонок. Наприклад, інтернет-ресурс «Українська правда» має окремий розділ для блогів, де розміщують свої матеріали понад 260 авторів. The Guardian публікує авторські матеріали в розділі «Погляди» (Opinion).

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Хin Xiaomeng – віртуальна ведуча випуску новин XinHua’s New Media Center

Деякі редакції (Tsn.ua, gazeta.ua) навіть запроваджують рейтингову систему, що відображає в топі найактивніших авторів та заохочує їх публікуватися більше. Особлива категорія – контент, що не має авторства. Новини, стислі повідомлення, короткі замітки здебільшого є неоригінальними продуктами, що беруть за основу матеріали пресрелізів, звітів, офіційних повідомлень чи коментарів. Такий контент також може створюватися автоматично, без участі людини (більше про це в Темі 2). Сьогодні медійний ринок переповнений вторинним контентом, що стає результатом переписування та оброблення вже наявної інфор-

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ мації. Цей недорогий спосіб створення привів до популярності професії рерайтера, діяльність якого фактично зводиться до стилістичного переосмислення чужих публікацій. Рерайт (від англ. rewriting) – переписування шляхом зміни чи покращення. Хоча посада рерайтера більш характерна для сфери бізнесу, що потребує написання текстів для наповнення сайту компанії чи оформлення бізнес-пропозиції, журналісти також вдаються до рерайтерських практик та нерідко готують свої публікації, не виходячи з редакції. Рерайтери, як нова категорія авторів, змінюють ставлення до традиційно творчого процесу створення медіатекстів. Однак уже зараз очевидно, що з рерайтерською діяльністю значно ефективніше й швидше впораються технології штучного інтелекту, що пропонують ці послуги на ринку виробництва контенту. AI-копірайтинг, на відміну від залучення людини, є суттєво дешевшим. Він також дає можливість готувати тексти, пропонуючи десятки варіантів альтернативних стилістичних зворотів, тож унікальність новоствореного тексту гарантовано буде високою. В еру динамічного розвитку штучного інтелекту технології замінюють не лише авторів, а й ведучих. Так, політичного оглядача Cox Media

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Group Джеймса Дюпрі, що втратив голос, «підмінив» на етері штучний інтелект, а китайський новинний гігант Xinhua давно демонструє телевізійні випуски з віртуальними ведучими. Згодом аналогічний проєкт з АІ-телеведучою Кім ДжуХа запустили на корейську телеканалі MBN. Незважаючи на ці технологічні тренди, роль постаті автора сьогодні зростає. Оскільки 62% українців (дослідження USAID-Internews, 2020 р.) віддають перевагу споживанню новин через соціальні мережі, вони швидше «виходять» на особисті профілі авторів матеріалів. Цьому сприяють і самі журналісти, що активно комунікують зі своєю аудиторією в соціальних мережах. Самі ж медіа неохоче діляться лінками на акаунти своїх журналістів у соцмережах, проте деякі з них уже усвідомили важливість розвитку брендів авторів і включають його в загальну стратегію медіа. Самобрендинг – один із нових трендів професіоналізації журналіста. Медіапрацівники набувають популярності нарівні з політиками, громадськими та державними діячами. Вони розвивають власні сторінки в соцмережах і мають багато фоловерів. Для працевлаштування в галузі важливими складниками професійного

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ багажу журналіста стають рейтинги в соціальних мережах, кількість підписників, наявність авторських блогів, вміння активно співпрацювати з аудиторією. Маркетологи також наголошують на провідній ролі особистості у формуванні медійного бренду. Що більший бренд, то більша роль у ньому відводиться особистості. Однак не всі журналісти готові розвивати власні бренди в мережі. Вміння розповідати історії, ділитися моментами з власного життя, демонструвати високі професійні якості, приділяти увагу формуванню та підтримці своєї репутації – ось далеко не повний перелік умінь, що необхідні журналістові для побудови ефективної стратегії самобрендингу. Не забуваймо, що і сама аудиторія ініціює дискусії та вимагає від журналістів реакцій у соціальних мережах на події або явища. Як наслідок, акаунт журналіста наповнюється різнобарвним контентом і

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ відкриває нові грані його особистості. Є в цьому й свої мінуси: аудиторія не відділяє приватне життя журналістів від їхньої медійної діяльності та пильно стежить за всім сказаним чи зробленим в особистих акаунтах. Хобі та інтереси, політичні погляди, соціальний і сімейний статус автора – усе це «пазли», що складає читач, щоб сформувати цілісне враження від журналістської публікації та визначитись, чи довіряти їй. Головне завдання для журналіста – знайти баланс між публічним і приватним, що дасть змогу поєднувати особисту активність із пріоритетами бренду медіа, в якому він працює.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. Розкрийте сутність поняття «самобрендинг». 2. Які типи контенту можуть генеруватися автоматично? 3. Які матеріали медіа здебільше публікують без зазначення автора? 4. Що потрібно враховувати журналісту під час розробки стратегії самобрендингу? 5. Наведіть приклади використання штучного інтелекту в медіагалузі. 6. Як змінилась роль автора в цифровому медіапросторі?

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Проаналізуйте сайти українських інтернет-медіа за критеріями: зазначення імені автора; маркування контенту, отриманого від користувачів; наявність фото та додаткової інформації про автора; посилання на особисті акаунти автора в соціальних мережах. Зверніть увагу на дотримання корпоративної етики й активність журналіста в соціальних мережах.

РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА: 1. Носке Г. Журналістика: що треба знати та вміти. Київ, Центр вільної преси, 2017. 312 с. 2. Cаленбахер Ю. Креативний особистий брендинг. Фабула, 2019. 224 c. 3. Бейлі С. Мілліґан Е. Міфи про брендинг. Фабула, 2020. 256 с. 4. Горська К. Від медіабренду до бренду журналіста: сучасні практики самопрезентаії автора в українських інтернет-медіа. – http://philol.vernadskyjournals. in.ua/journals/2021/1_2021/part_3/44.pdf. 5. Ґілмор Д. Медіактивність (Mediactive). – http://www. mediactive.com.

ТЕМА

ВЕРИФІКАЦІЯ КОНТЕНТУ

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

ТЕМА 4. ВЕРИФІКАЦІЯ КОНТЕНТУ

•

ПОНЯТТЯ ВЕРИФІКАЦІЇ КОНТЕНТУ

•

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ Й ІНСТРУМЕНТИ ВЕРИФІКАЦІЇ

•

ПРОГРАМИ ПЕРЕВІРКИ ФОТО ТА ВІДЕОКОНТЕНТУ

•

ВИКОРИСТАННЯ БОТІВ ДЛЯ ПОШУКУ І ВЕРИФІКАЦІЇ КОНТЕНТУ

Спрощення процесів виробництва контенту перетворило аудиторію на активних авторів, що створюють власний медіапродукт або діляться контентом інших. Ця діяльність набула глобальних масштабів. Лише у 2020 році кожна активна в мережі людина щосекунди генерувала 1,7 мегабайта контенту (дані IBM). Однак переважна більшість цієї інформації не структурована та попередньо не перевірялася на достовірність. Утім, звинувачувати аудиторію у свідомому поширенні дезінформації теж не варто одразу. Користувачі здебільшого просто не розуміються на процесах виробництва новин, за якими працюють медіа. Приголомшливий кадр,

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

кумедне відео чи зворушлива історія – споживачі миттєво реагують на атрактивний для них контент та одразу поширюють його, не замислюючись над необхідністю перевірки джерела інформації, дотриманням авторських прав чи етичних норм. Завантажуючи його «для всіх», власники акаунтів передусім орієнтуються на коло своїх друзів і знайомих. Водночас зовсім не беруть до уваги проблему «міжкультурної інтерпретації» контенту, що в умовах поширення концепції мультикультуралізму особливо актуальна. Не можна забувати про те, що через широку географію споживання та відмінні культурні традиції, мову, ціннісні орієнтири різні користувачі сприймають і тлумачать інформацію абсолютно по-різному. Згадаймо трагічний приклад редакції видання «Шарлі Ебдо» (Charlie Hebdo).

У процесі перевірки контенту журналісту потрібно відповісти на такі запитання: • Чи справжній цей контент (достовірні факти, реальне фото, не змонтоване відео тощо)? • Хто розмістив контент? • Коли? • Де він був створений?

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Верифікація – процес перевірки інформації щодо достовірності, точності даних. Як бачимо, перед тим як поділитися контентом зі свою аудиторією, необхідно врахувати чимало деталей та уважно поставитись до перевірки багатьох аспектів публікації, зокрема й зображення (відео). Оскільки значну частину контенту сучасні журналісти беруть із мережі, їм також варто вдосконалювати свої навички перевірки інформації на цих цифрових майданчиках. Ось кілька порад для перевірки контенту: • оцініть унікальність контенту; • перевірте джерело, на якому розміщено інформацію; • зв’яжіться з автором повідомлення (телефоном, еmail, через соціальні мережі тощо) для з’ясування деталей; • перевірте фотографії та відеоконтент за допомогою автоматизованих ресурсів для розширеного пошуку зображень TinEye або Google Search by Image) і відеоконтенту; • використовуйте за потреби інструменти встановлення редагування файлів та навіть визначення місця розташування об’єкта (наприклад, JPEGSnoop, Jeffrey Exif Viewer,

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Інтерфейс і результати пошуку за фотографією в програмі TinEye

Google Street View, Google Earth), ідентифікацію за ім’ям, адресою, номером телефону (наприклад Spokeo) та ін. • проаналізуйте контент щодо використання образливих слів і мови ненависті.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Інтерфейс сервісу Google Image

Перевірка першоджерела. Ви не можете бути впевнені, що контент, який ви бачите, був опублікований уперше. Люди часто не зазначають першоджерело або ж знаходять старі публікації та оприлюднюють їх знов як «свіжі». Навіть якщо ви довіряєте джерелу інформації, не варто нехтувати базовими процедурами перевірки. Фото й відеоматеріали найкраще «просканувати» у програмах TinEye або Google Search by Image. Обидві дають можливість завантажити файли або вказати URL-адресу для контенту, що вже розміщений у мережі. Google Search by Image також добре шукає відео лише за одним кадром чи скрином екрану. Знайти більше інформації про відео, його автора, час та місце завантаження (за наявності) допоможе YouTube DataViewer. Цей потужний

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ пошуковий інструмент від YouTube орієнтований більшою мірою саме на відеоконтент цієї платформи. Перевірити додаткову інформацію про власника сайту можна за допомогою інструментарію Whois.

Інтерфейс сервісу Whois

Якщо результати пошуку показали, що першоджерело контенту відрізняється, необхідно зв’язатися з авторами та отримати дозвіл на його використання. Дізнатися, чи захищене фото (відео) авторським правом, також можна за наявності спеціальних нанесених на них цифрових міток. Візуальний і текстовий контент у мережі часто поширюється на умовах відкритої ліцензії Creative Commons (https://creativecommons. org). Про це сповіщає відповідна позначка поряд із контентом. Натискаючи її, ви отримаєте

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ всю інформацію щодо авторства та дозволених способів використання. Система пропонує шість типів ліцензій, які передбачають необхідніть зазначення імені автора, регулюють можливість створення похідних творів та комерціалізації роботи, що ґрунтується на оригінальному творі. Для цього використовуються комбінації з представлених нижче умовних позначок. Сервіс має публічний інструмент, що дає змогу творцям відмовлятися від авторських прав і передавати твори в суспільне надбання з мож-

ливістю подальшого вільного використання в будь-який спосіб без жодних обмежень.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Порівняння місцевості за фотографією та програмою Google Street

Також Creative Commons є повноцінним пошуковим ресурсом, база якого містить понад 500 млн зображень, що перебувають у відкритому доступі. Перевірка місця проведення зйомки. Якщо автор знімка зробив прив’язку до геолокації, вам пощастило. Але здебільшого зображення такої інформації не мають. У цьому випадку допо-

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Результати пошуку в програмі Jeffrey Exif Viewer

можуть програми JPEGSnoop або Jeffrey Exif Viewer. Вони аналізують EXIF-дані фотографії – додаткові відомості щодо параметрів зйомки, дати та часу, моделі гаджета, з якого було її здійснено, тощо. Додатково результати отриманих даних варто порівняти зі знімками місцевості за допомогою програми Google Street View. Навіть якщо локація зйомки повністю збігається, результати можуть дати більше інформації про час зйомки. Скористайтеся сайтами про-

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

гнозів погоди, щоб пересвідчитися, що погода на знімку справді відповідає тій, що була в зазначений день. Насправді інструментів, що пропонують користувачам аналогічні функції, значно більше, деякі з них повністю безкоштовні, інші потребують платної підписки. Втім, багато проєктів згодом перестають підтримуватися або не оновлюють програмне забезпечення до нових форматів та операційних систем. Тож професійному журналістові необхідно постійно стежити за новинками ринку. Боти з пошуку та верифікації інформації в медіа дуже популярні. Переваги цього інструменту оцінили, у першу чергу комунікаційники, спрямувавши його потенціал на відстеження поширення власного медійного контенту в інших медіа, на YouTube та в соціальних мережах (приміром, українські розробки – SoMoBot, TWN тощо). Боти також знайшли своє призначення для ефективного управління постингом, модерування, організації зворотного зв’язку з аудиторією і налаштування персоналізації контенту. Висока популярність ботів зумовлена відносно невеликими витратами для їх створення і здатністю швидко вирішувати ло- Інтерфейс чат-бота кальні ситуативні завдання, що постають пе- від Poynter ред редакцією. Деякі медіа пропонують власні чат-боти, в яких кожен може перевірити публікацію на достовірність.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. Що таке «верифікація»? 2. Які інструменти перевірки інформації ви знаєте? 3. За допомогою яких програм можна перевірити місце проведення зйомки? 4. Як знайти, де зображення було опубліковане вперше? 5. Як працює сервіс ліцензій Creative Commons? ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Спробувати роботу в програмах з верифікації контенту для отримання Exif-даних, перевірки редакційного втручання у фото, пошуку фотографій та відео за кадром; визначення місця, де відбулась зйомка. РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА: 1. Посібник з верифікації. https://verificationhandbook. com/book_ua. 2. Голуб О. Медіакомпас: путівник професійного журналіста. Київ, “Софія-А”, 2016. 184 с. 3. Фактчекінг та перевірка даних. – https://video. detector.media/lessons/faktcheking-ta-perevirkadanykh-i27. 4. Вайшенберг З. Новинна журналістика. Київ, 2016. 265 с. 5. Використання даних у боротьбі проти маніпуляцій та дезінформації. – https://www.checkregion-ua.info. https://bit.ly/3l1e7Va. 6. Больц Н. Абетка медіа. Київ, Центр вільної преси, 2015. 177 c. 7. Правила світу інформації: як українським медіа наблизитися до європейських стандартів: посібник для журналістів. Київ, 2019. 107 с.

ТЕМА

КРАУДСОРСИНГ В МЕДІАІНДУСТРІЇ

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

ТЕМА 5. КРАУДСОРСИНГ В МЕДІАІНДУСТРІЇ •

ПОНЯТТЯ ТА СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ КРАУДСОРСИНГУ

•

ТИПИ КРАУДСОРСИНГУ

•

КОНТЕНТ КОРИСТУВАЧІВ

•

СПОСОБИ ЗАЛУЧЕННЯ АУДИТОРІЇ ДО СТВОРЕННЯ КОНТЕНТУ

Сьогодні, в епоху глобального поширення інтернету журналістика стає транскордонною. Журналісти, перебуваючи в різних куточках світу, виходять в етер на телеканалах, проводять резонансні розслідування та навіть створюють спільні матеріали й масштабні міжнародні проєкти. Ще частіше медіа звертаються до співпраці зі своєю аудиторією. Видання давно зрозуміли, що більш оперативного репортера, ніж читач, не знайти, а у швидкості, з якою очевидці поширюють свої дописи в мережі, з ними може позмагатися не кожна редакція. Репортери і

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ самі широко використовують соціальні мережі для пошуку сенсацій. Для цього активно використовують модель краудсорсингу. Краудсорсинг (первинно) – економічне поняття (від англ. crowdsourcing, crowd – натовп і sourcing – використання ресурсів) – сьогодні впевнено ввійшло в ужиток в журналістиці та використовується на позначення явища взаємодії з аудиторією. Виділяють чотири типи краудсорсингу: • «мудрість натовпу» (сrowdwisdom) – модель, за якої використовуються знання аудиторії в конкретній галузі або темі. Наприклад, читачів залучають для отримання експертної думки та генерування нових ідей. Видання також практикують зустрічі редакційної команди зі своїми читачами. За чашкою кави всі охочі можуть висловити свої побажання щодо змісту видання, запропонувати цікаві теми для майбутніх матеріалів. Так, The Guardian попросила свою аудиторію допомогти в перевірці 450 тис. документів для резонансного проєкту «Витрати британських парламентарів». І хоча «помічники» не працювали організовано, за словами видання, вони все ж отримали чимало тем для публікацій, а уважність окремих читачів відкрила багато прихованих фактів.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ • «краудстворення» (сrowdcreation) – використання творчої енергії аудиторії для розвитку тем, сюжетних ліній і концепцій. Хоча журналісти все ще не бачать у своїх читачах (глядачах) повноцінних партнерів для спільного створення медіаконтенту, однак на багатьох етапах роботи над матеріалом така взаємодія може бути корисною. Історії читачів, приміром, можна використати у майбутніх публікаціях. Прикладом успішної спільної роботи є проєкт «Вікіпедія», що побудований на відкритій платформі та дозволяє кожному долучитись до створення й редагування статей цієї мережевої енциклопедії. • «краудголосування» (сrowdvoting) – використання думки споживачів для організації та вибору способів подання інформації; проведення опитувань, інтернет-голосувань тощо. Цей тип краудсорсингу дає змогу журналістові отримати додаткові емпіричні дані й переконливу аргументацію до свого матеріалу. • «краудфінансування» (сrowdfunding) – використання аудиторії як спонсора проєктів. Прикладом реалізації моделі «краудфінансування» можуть бути ресурси, де люди добровільно фінансують журналістські розслідування та написання матеріалів на цікаві для них теми. Ця порівняно ще нова фінансова модель створення контенту робить журналістський

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

процес більш прозорим і дає можливість аудиторії бути його регулятором, здійснювати контроль на всіх етапах підготовки матеріалу – від ідеї, вибору способів її висвітлення до експертної оцінки та висновків. Цікавим прикладом реалізації моделі є ресурс Scoopshot. Журналісти мають можливість сформувати запити на отримання конкретної інформації, відео чи фотоконтенту. Користувачі виконують ці замовлення на умовах оплати, що, безумовно, є додатковим стимулом їхньої діяльності. Мета ресурсу – дати можливість користувачам отримати прибуток від своєї творчої праці й активної взаємодії з медіа. Свого часу популярності набула модель заохочення аудиторії ділитися з редакцією власним контентом. Ці матеріали журналісти в подальшому використовували для підготовки редак-

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

ційних публікацій. Поступово читачі зрозуміли, GuardianWitness що можуть ділитися контентом самостійно та розвивати власні бренди. Так, медіаплатформа GuardianWitness, на якій із 2013 року, за словами видання, читачі поділились понад 350 000 історій, фотографій чи відео, офіційно закрилась у 2018 році. Аналогічні майданчики iReporter від CNN та інших відомих медійних гігантів також сьогодні втратили свою актуальність. Фото:

Контент від користувачів – «user–generated content» (UGC) (з англ. – контент, який генерується користувачами) створений користувачами з використанням будь–яких медіатехнологій і є результатом творчої діяльності.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Чи варто розраховувати на активність аудиторії? • «Правило 1 : 10 : 89». Дж. Хау, американський професор журналістики та ідеолог краудсорсингу, запропонував оцінювати активність аудиторії так: • 1 людина зі 100 створить щось цінне; • 10 людей будуть голосувати та давати оцінку; • 89 лише споживатимуть контент, створений іншими.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Краудсорсинг упевнено узвичаївся як інструмент журналістської діяльності, що уможливлює швидке надавання величезних обсягів інформації. Роль аудиторії за активного впровадження моделі краудсорсингу істотно розширюється та посилює регуляторні функції користувачів. Феномен активної аудиторії, що приміряє на себе ролі – від автора та медіакритика до модератора, рерайтера, розповсюджувача, – перетворив користувачів із медіаспоживачів на партнерів – постачальників інформації, які самостійно виробляють і поширюють контент. Це змушує медіа переосмислювати роль аудиторії, зважати на її запити й демонструвати все більшу залежність від контенту користувачів.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. 2. 3. 4.

Що таке «краудсорсинг»? Які типи краудсорсингу ви знаєте? Сформулюйте правило «1:10:89» Дж. Хау. У якій спосіб найчастіше медіа залучають аудиторію до співпраці? 5. Назвіть популярні платформи з розміщення контенту користувачів. 6. Дайте визначення поняття «контент від користувачів».

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Підготуйте огляд українських майданчиків та медіаплатформ для розміщення контенту користувачів на сайтах українських медіа (наприклад «Я-автор», «Я-кореспондент» та ін.). Проаналізуйте альтернативні види залучення контенту від аудиторії. Наведіть українські і зарубіжні приклади такої співпраці. Ознайомтеся з правилами розміщення та використання контенту користувачів, що існують в різних медіа, на їхніх сайтах. Опишіть основні положення цих правил (кому належать права на контент, способи оплати, можливість його вільного використання журналістами медіа тощо). Порівняйте підходи різних редакцій. РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА: 1. Носке Г. Журналістика: що треба знати та вміти. Київ, Центр вільної преси, 2017. 312 с. 2. Howe J. Crowdsourcing: why the power of the crowd is driving the future of business. NewYork, Crown Business, 2008. 3. Мартін Томас М. Посібник The Financial Times зі стратегії для соціальних медіа. Фабула, 2020. 304 с. 4. Сінґер П. «Війна лайків. Зброя в руках соціальних мереж». Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. 320 с. 5. Ден Ґілмор «Медіактивність» (Mediactive). – http:// www.mediactive.com. 6. Зінсер В.Текст-пекс-шмекс. Магія переконливих текстів. Наш Формат, 2018. 288 с.

ТЕМА

ФОРМАТИ МЕДІАКОНТЕНТУ: ТРЕНДИ ТА СПЕЦИФІКА

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

ТЕМА 6. ФОРМАТИ МЕДІАКОНТЕНТУ: ТРЕНДИ ТА СПЕЦИФІКА

•

ФОРМАТНІ ТРЕНДИ СУЧАСНОГО МЕДІАПРОСТОРУ

•

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ЕКСПЛЕЙНЕРІВ І CAPTION-ВІДЕО

•

ПРОВЕДЕННЯ СТРИМІВ

•

ПОДКАСТ ЯК ПОПУЛЯРНИЙ АУДІАЛЬНИЙ ФОРМАТ

•

ТЕКСТОВІ ФОРМАТИ ТА EMAIL-РОЗСИЛКИ

Медіапростір сьогодні характеризується домінуванням візуального контенту серед уподобань аудиторії. Сучасна аудиторія мислить картинками, а споживання «на ходу» лише сприяє посиленню цієї тенденції. За статистикою, саме його користувачі найактивніше споживають та діляться ним з іншими. Тож найбільш перспективним для медіа стає відеоконтент, обсяги якого щороку зростають. Медіа поступово облаштовуються на YouTube і створюють окремі команди для роботи над відеоматеріалами. Канали на цій популярній платформі сьогодні мають фактично всі

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ телеканали України та багато інших медійних інтернет-ресурсів. В Associated Press з’являється понад 300 відеороликів на тиждень. The New York Times і The Washington Post генерують більше ніж 10 роликів на тиждень.

ЯКІ ФОРМАТИ КОНТЕНТУ СЬОГОДНІ ПОПУЛЯРНІ? Відеоформати Варто навести цифри офіційної статистики YouTube: більше ніж 10 тис. відеофайлів, понад 1 млрд переглядів, близько 70 млн годин часу перегляду. Експлейнер (від англ. – explainer video) – це формат відеоролика, який пояснює поняття, явища або представляє продукт. Експлейнер – надзвичайно популярний сьогодні формат. Його основну функцію пояснення широко використовують не лише в медіа, а й у рекламі товарів та послуг. Він може бути поданий як у навчальній, так і в іронічній формі; змонтований у відеоформаті, форматі послідовних колажів чи повноцінної анімації. Усе залежить від фантазії авторів та бюджету редакції.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Експлейнер від «Голосу Америки». Перейдіть за QR-кодом, щоб подивитися

Caption-відео (від англ. сaption – підпис) – короткі за хронометражем ролики, що подають важливу інформацію за допомогою титрів. Популярності цей формат відео набув завдяки особливості споживання медіаконтенту в соціальних мережах. За світовою статистикою, понад 85% користувачів дивляться відеоролики в соціальних мережах без звуку. Тож титри, що накладені на відеокартинку, дуже допомагають. Також caption-відео – чудовий інструмент для того, щоб розповідати історії. Динамічна

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

картинка та лаконічні титри, що акцентують увагу на найважливіших моментах, допомагають краще передати потрібний меседж або емоцію. Рекомендований хронометраж caption-відео – 2-3 хвилини, воно також має бути адаптоване до перегляду на мобільних пристроях (квадратне або вертикальне). Стрим (від англ. stream – потік) – це пряма трансляція відео або аудіо через інтернет. Під час стримів автори заохочують аудиторію до живого спілкування. Саме тому цьому формату характерна більша залученість аудиторії. У мережах Facebook та Instagram прямі відеотрансляції дуже популярні, а користувачі коментують їх значно частіше, ніж звичайне відео.

5 правил успішного відео • Цікава та близька глядачеві тема • Яскравий герой або актуальна проблема • Емоція • Сценарій • Call-to-action (відео мотивує до дії)

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Мотивенти стримів для аудиторії: • відчуття причетності; • взаємодія онлайн; • зменшення дистанції.

ЩО МОЖНА СТРИМИТИ? Хоча стрим можна провести і зі студії, найефектнішимі для стримінгу все ж будь-які заходи з активною дією (івенти, перформанси, шоу тощо) або ж їх очікування. Цікавими знахідками для стриму можуть бути реакції (наприклад, після спортивного матчу) чи відвідування незвичайних місць. Хоча стрим має багато спільного з прямими включеннями журналістів, він також має свої унікальні особливості. Тож під час планування сценарію стриму варто дотримуватися таких порад: • Почніть зі стендапу, в якому стример має відповісти на питання: Що? Де? Коли? • Натграф (від анг. nut graf) – важливий елемент багатьох журналістських матеріалів, основна функція якого – пояснити аудиторії, чому вона має вас подивитись. • Запитайте, чи добре вас чують, бачать глядачі. Це не лише елемент ввічливості, а й

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

хороший спосіб залучити аудиторію до діалогу. • Звертаючись до людини в кадрі, повідомте їй що ви перебуваєте в прямому ефірі. • Наприкінці стриму не забудьте нагадати аудиторії, що вони дивилися стрим, а також укажіть, де можна буде його переглянути в записі, та запросіть залишати коментарі після перегляду.

АУДІАЛЬНИЙ КОНТЕНТ Формат, що з’явився на початку 2000-х, однак набув популярності лише в останні роки. Подкасти з’являються і як рубрики на сайтах видань, і як окремі медійні проєкти. Деякі з них дублю-

Популярні подкасти українських медіа • The Ukrainians (https://theukrainians.org/media) • Українська правда (https://www.pravda.com.ua/podcasts/) • Куншт (https://kunsht.com.ua/podkasty) • The Village Україна «Простими словами» (https://podcasts.apple. com/ua/podcast/простими-словами/id1487856534?l=uk) • Радіо НВ (https://radio.nv.ua/ru)

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Подкаст (від англ. iPod та broadcast – мовлення) – цифровий медійний аудіофайл, що доступний для прослуховування на інтернет-майданчиках. ють аудіодоріжку відеосюжетів, інші побудовані як самостійні продукти із заставками та спеціально створеним музичним оформленням. Музика і звуки – дуже важливі елементи подкастів. Вони дозволяють слухачеві зануритись в атмосферу аудіальної історії. Шум автівок, звуки дощу чи хруст свіжоспеченого хліба – у кожному з елементів закладений додатковий зміст, що візуалізує подкаст в уяві слухача. Автори приділяють багато уваги унікальності аудіодоріжок, що записуються безпосередньо «в полі», наприклад під час події, що висвітлюється, або репортажу з цікавого місця. Залежно від бюджету автори також звертаються

Візуалізація ведучих на обкладинці подкасту "Простими словами" від The Village

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

до композиторів за написанням музичних фрагментів. Однак якщо ресурси подкастерів обмежуються студією, їм не обійтися без спеціальних бібліотек зі звуками та музичними семплами. Ось кілька корисних ресурсів: • freesound.org • ponds.com • podcastmusic.com • audijungle.net • epidemicsound.com • soundbible.com Оскільки подкаст – це саме Подкасти від The New Yorker у мобільному додатку формат, а не жанр, він може бути реалізований у формі інтерв’ю з відомими особистостями або ж актуального репортажу чи навіть самостійної історії на кшталт радіоп’єси. Дуже поширені подкасти на радіостанціях, які в такий спосіб викладають на сайті свої ефіри, програми або окремі епізоди. Однак і вони не обходяться без гарної «обґортки», що допомагають затримати увагу читача на конкретному медійному продукті. Популярним прийомом є анімаційна візуалізація ведучих подкасту, що

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Інтерактивний лонгрід «SnowFall» від The New York Times

спрацьовує одразу у двох напрямах: знайомить з авторами та в такий спосіб, скорочує дистанцію між ними й аудиторією, а також додає елемент розваги. Це вимагає залучення художника чи дизайнера для роботи над «обґорткою» подкасту. Тож, як бачимо, первинно, аудіальний формат в реальності стає квінтесенцією різних форматів і жанрів.

Інтерактивний лонгрід проєкту Reporters.media

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ ВІЗУАЛЬНИЙ КОНТЕНТ Інтерактивні лонгріди – надзвичайно якісні та візуально привабливі продукти, що часто є справжніми шедеврами дизайну. Одним з перших зразкових лонгрідів вважають «SnowFall» від The New York Times, випущений 2012 року. На підготовку матеріалу пішло кілька місяців, а його розробники здобули Пулітцерівську премію. Сьогодні з’явилося багато технологій, завдяки яким можна робити такий контент в умовах дедлайнів.

Приклад інфографіки проєкту "На Урок" (джерело: naurok.com.ua)

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Гейміфікований контент (від англ. game – гра) – медійний продукт створений за принципами гри. Привернути увагу сучасної аудиторії – завдання, реалізації якого приділяють у медіа чи не найбільшу увагу. Оскільки споживач усе більше тяжіє до розважального контенту, саме ці характеристики контенту використовують найчастіше. Тенденція надавати форму розваги різним типам контенту вже ввела в обіг такі поняття, як інфотейнмент (від англ. information – інформація та entertainment – розвага), едьютейнмент (від англ. education – навчання й entertainment) та ін. Гейміфікація медіаконтенту, що поєднує в собі базові принципи ігрового дизайну та ігрових механік із журналістським

Інтерфейс гри «Піратська риболовля» від Al Jazeera

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Інтерфейс гри «Сирійська подорож: обери свій шлях для порятунку» від BBC

текстом, стала новою віхою інтеграції інновацій у медіа. Серед відомих прикладів гейміфікованого контенту можна назвати «Піратську риболовлю» (Pirate Fishing) від Al Jazeera та «Сирійську подорож: обери свій шлях для порятунку» (Syrian Journey: Choose you oun escape) від BBC. Аналогічні українські проєкти випускали Texty.org. ua «Гроші, метри, два авта», StopFake «Медіаграмотна місія» та ін.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Однак технологічний аспект не завжди є пріоритетним, особливо в ситуації, коли гейміфікація охоплює соціально важливі теми та проблеми. Так, приміром, за сценарієм «Сирійської подорожі» гравці можуть вирушити маршрутом, яким тіІнтерактивна гра від ресурсу Texty.org.uaкають сирійці від громадянської війни «Гроші, метри, два авта»й дізнатися більше про труднощі, що постають на їхньому шляху. Гра, незважаючи на бездоганну технічну реалізацію, отримала добру порцію критики за намагання привернути увагу до людської трагедії біженців через ігровий жанр.

Сатиричний малюнок у рубриці "Cartoon" на The Guardian

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Комікси та карикатури Хоча цей різновид візуального контенту не новий, його популярність рік від року збільшується й посідає почесне місце в структурі медійних ресурсів. Рубрика Cartoon сьогодні є невід’ємним атрибутом лідерів медійного ринку. Контент представлений у різних форматах, починаючи від шаржів, сатиричних малюнків та закінчуючи повноцінною історією. Вони мають регулярні оновлення, велику кількість переглядів і коментарів аудиторії. Українські медіа частіше публікують карикатури на обкладинках журналів. Комікси ж здебільшого використовуються у форматах авторської історії, експлейнеру чи в рекламних проєктах у друкованих виданнях. Кросворди. Ще в недалекому минулому читачі купували свіжий випуск суботнього номера газети в очікуванні свіжого кросворда, а в редакційному штаті навіть була для його підготовки окрема людина. Із переходом у цифровий формат ця традиційна «страва для розуму» не перейшла в категорію архаїзмів. Навпаки, кількість кросвордів та головоломок збільшилась, а видання виділили для них спеціальну рубрику. Сучасні кросворди інтерактивні та візуально привабливі, взаємодіяти з ними легко й цікаво. Вони також активно інтегруються до брендованого контенту та окремих рекламних проєктів.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Головоломка від The Village, підготовлена за партнерства компанії "Молокія"

Квести та головоломки. Контент з елементами гри не лише не втрачає своєї популярності, а й активно використовується з рекламною метою. Водночас медіапродукт може бути й інтерактивним або з окремими елементами залучення аудиторії до взаємодії. ТЕКСТОВИЙ КОНТЕНТ Подати стару інформацію під новим кутом допоможуть списки. Рейтинги популярності кінострічок чи книжкових новинок, добірка зручних програм для обробки селфі, топ

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ рок-музикантів 2000-х. Що б ви не обрали, вже відома інформація «зазвучить» по-новому в цьому форматі. Причина безпрецедентної популярності списків – структурування інформації. В епоху інформаційного перенасичення та кліпової свідомості список – без перебільшення – найуніверсальніший формат, що дає змогу аудиторії швидко отримати пізнавальну інформацію, не витрачаючи багато часу. Близьким за структурою і метою текстовим форматом є гайд (від ангд. gide – гід) – добірка публікацій за однією темою, доповнена тестовими фрагментами. Зазвичай гайди практично орієнтовані та дають своїм читачам (глядачам) покрокові рекомендації з різних сфер життєдіяльності. Підібрати телефон або знайти найкращі ідеї для фотосесії за допомогою гайдів вдасться значно швидше. Надзвичайно популярними залишаються і тести. Вони стали невід’ємною частиною видань та слугують і розважальним контентом, і вдалим інструментом для нативної реклами. Сьогодні з’явилося безліч програм, завдяки яким можна зробити різні типи тестів для різних гаджетів та в різних форматах (наприклад, Kahoot, Quizizz та ін.). Формат електронних листів давно набув популярності у сфері бізнесу, а згодом і медіа також

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ звернули увагу на цей інструмент комунікації з аудиторією. Оскільки споживачі, що втомилися від нав’язливого контенту в мережі, все ще охоче переглядають електронну пошту, саме розсилки стали новим полем, де розгорнулася справжня боротьба за увагу аудиторії. 2020 рік багатьма експертами був названий роком інформаційних розсилок. Email-розсилка (від англ. email ) – це електронні листи, що надсилають групі отримувачів. Медіа використовують цей формат для підтримки взаємодії з аудиторією. Так, розсилки, що робляться 1 раз на тиждень, мають на меті привернути увагу до найцікавіших аналітичних матеріалів і лонгрідів, що цілком вкладається в концепцію читання на вихідних. Їх легко можуть застосовувати журнальні видання для анонсу чергового номера чи окремих медійних спецпроєктів. Натомість ранкові розсилки, навпаки, лаконічно знайомлять читача з аджендою дня. Приміром, The Financial Time пропонує своїм підписникам FirstFT – ранкову новинну розсилку для різних регіонів (Asia morning, Europe-Africa morning, Americas morning). Деякі медійні проєкти працюють тільки у форматі розсилок. Цікавим прикладом самостій-

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Дані статистики переглядів розсилки в програмі UniSender

ного видання про медіа, що протягом кількох років існувало в такому форматі, був проєкт «Довгий пес». Якісні та візуально привабливі тексти сьогодні можна швидко зробити за допомогою числен-

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ них спеціальних сервісів, що пропонують уже готові шаблони або дають змогу вносити зміни, додаючи відео, фото, анімацію, логотипи або інші компоненти за вашим бажанням. Звісно, «зверстати» макет розсилки можна в таких програмах, як Canva, або ж використати для цього UniSender (UniSender.com), MailChimp чи Sendinblue (sendinblue.com), що відразу дозволяють імпортувати базу контактів та здійснити розсилку. Також спеціалізовані сервіси надають дуже корисну статистику ефективності розсилки, завдяки якій ви дізнаєтеся, скільки людей відкрило лист або перейшло за розміщеними вами лінками. Звісно, ми розглянули далеко не повний список форматів медіапростору, що стрімко трансформується під впливом технологічних інновацій і змін у споживацькій поведінці аудиторії. Деякі з них, природно, поступово втрачають свою популярність, водночас з’являються нові, які ще тільки належить вивчити та описати. Хоча для зручності ми структурували формати (відео, аудіо, зображення, текст), цей поділ є умовним. Швидкоплинність і симбіоз форматів – характерні особливості сучасного медійного простору. Медіа разом із дизайнерами й програмістами шукають нові способи привернути увагу своєї аудиторії та продовжують експериментувати.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. Які формати контенту мають найбільший попит у сучасної аудиторії? 2. Наведіть приклади гейміфікованого контенту в медіа. 3. За допомогою яких програм можна готувати email-розсилки? 4. Яких рекомендацій треба дотримуватися під час проведення стриму? 5. Які подкасти українських медіа ви знаєте?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Проведіть стрим на обрану тему з дотриманням рекомендацій щодо його структури. Підготуйте макет і здійсніть email-розсилку (на запропоновану тему) з використанням спеціальних програм (UniSender.com, MailChimp чи SendPulse). Підготуйте журналістські матеріали у форматі caption-відео (на запропоновану тематику).

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА: 1. Носке Г. Журналістика: що треба знати та вміти. Київ, Центр вільної преси, 2017. 312 с. 2. Зінсер В.Текст-пекс-шмекс. Магія переконливих текстів. Наш Формат, 2018. 288 с. 3. Сташен Б. Мобільна журналістика. Київ, Центр вільної преси, 2021. 260 с. 4. Черемних І. Телевізійний маркетинг. Київ, Експрес-Об’ява, 2018. 304 с. 5. Кросмедіа: контент, технології, перспективи. Київ, Інститут журналістики, 2017. 234с.

ТЕМА

МОНЕТИЗАЦІЯ КОНТЕНТУ

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

ТЕМА 7. МОНЕТИЗАЦІЯ КОНТЕНТУ •

СУЧАСНІ ТРЕНДИ МОНЕТИЗАЦІЇ В МЕДІА

•

ПРИБУТКИ ВІД РЕКЛАМИ

•

МЕДІА ТА ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМИ: ПОШУК ВЗАЄМОВИГІДНИХ УМОВ

•

РОЗВИТОК СПІЛЬНОТ І ПІДТРИМКА АУДИТОРІЇ

•

ПОНЯТТЯ «НЕКОМЕРЦІЙНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ»

Монетизація – головне завдання для медіапочатківців, які прагнуть не лише перейти на самоокупність, а й почати заробляти на медіабізнесі. Утім, поступове падіння накладів друкованої преси та перехід до електронних форматів змусив і колишніх монополістів ринку шукати нові шляхи отримання прибутку. Медіа почали будувати свої бізнес-стратегії навколо діалогу з аудиторією. Для цього редакції зосередили свою увагу на формуванні стійких, активних та лояльно налаштованих спільнот. Свою діяльність вони ведуть одночасно на інтернет-платформах, у популярних соціальних мережах та за допомогою безпосереднього

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ спілкування зі своїми читачами (глядачами) під час зустрічей та івентів, організованих редакцією. Також медіа «продають» і свій досвід: проведення платних майстер-класів та ініціювання курсів з організації й запуску медіастартапу, надання послуг виробництва медіаконтенту чи експертного оцінювання конкретного медіабізнесу допомогає розширити поле потенційних джерел доходу. The Ukrainians має власну студію The Ukrainians Story Studio, що пропонує пакетні послуги підготовки медіаконтенту від відео, фото, книг до подкастів. The Economist вирішив розвиватися в напрямі освітнього продукту. 2021 року стартували перші онлайн-курси, що підготовлені досвідченими журналістами видання – спеціалістами в окремих галузях (економіці, політиці та ін.). Вартість пілотного 6-тижневого курсу «Новий світовий порядок: як змінюються політика, бізнес і технології» становить близько 1500 фунтів стерлінгів. Стратегія The Financial Times із проведення платних професійних заходів, яка і раніше була для медіа прибутковою, сьогoдні переживає справжній бум. У розпал пандемії видання переорієнтувалося на заходи в режимі онлайн

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ на платформі Zoom. Лише у 2020 році івенти, організовані виданням, відвідали більше 200 тисяч людей (дані FT). Це зумовило суттєве розширення потенційної аудиторії медіа. Дуже популярною в багатьох країнах стала робота з аудиторією в напрямі інтертейнменту. Медіа успішно практикують зустрічі редакції зі своїми підписниками, організують тематичні заходи, розіграші з різноманітними призами та навіть спільні екскурсії. До речі, медіа зізнаються, що екскурсії до редакції і можливість зустрітися з журналістами є найбажанішим заохоченням для багатьох читачів, що вирішили підтримати видання.

Анонс стратегічної вечері для членів клубу "Української правди" у дворі редакції (джерело: Facebook УП)

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Журнальні видання намагаються монетизувати багаторічну роботу своїх дизайнерів. Не секрет, що багато обкладинок є взірцями графічного дизайну. Їх представляють на мистецьких виставках, а деякі навіть стали постійними музейними експонатами. Видання The Time популяризує цей напрям мистецтва та продає по-

Постер обкладинки видання The Time у фірмовому магазині Time Cover Store

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ стери з обкладинками номерів свого видання в різному оформленні (з багетом, на крейдованому папері або полотні тощо) за ціною від 19 до 111 $. Врешті, медіа не відмовляються від реалізації власної брендованої продукції. Хоча дохід від продажу такої продукції, як зізнаються редакції, є не дуже великим, мерч окрім безпосередньо грошової вартості «працює» на популяризацію бренду та встановлення тісніших зв’язків зі своєю лояльною аудиторією. Наприклад, видання «Українська правда», що на сьогодні пропонує широкий спектр можли-

Фірмові шкарпетки від "Української правди" в продажу в інтернет-магазині видання

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ востей для охочих його підтримати, також має магазин брендованої продукції, де можна придбати книжки, випущені редакцією, футболки, канцелярію та навіть шкарпетки. Власне, запуск медіакомпаніями інтернет-магазинів став останніми роками популярним трендом. Починаючи з власного мерчу, компанії невпинно розширюють асортимент товарів. Корисні дрібнички для офісу, улюблена косметика співробітників редакції чи спорядження для подорожей – усі ці товари читачі ототожнюють з медіабрендом, а тому активно розкуповують. Партнерські посилання в межах програм електронної комерції, що забезпечують ви-

Видання Wirecutter повністю присвячено оглядам товарів

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ нагороду, якщо читач звернувся до сайту інтернет-магазину через платформу медіа, теж є суттєвим джерелом додаткового прибутку редакції. У 2016 році The New York Times придбала партнерський сайт Amazon The Wirecutter, присвячений винятково оглядам товарів із цієї платформи. Медіа отримує партнерську комісію від купленого читачами на сайті, про що відкрито повідомляє на головній сторінці сайту. Відносно новою моделлю для збільшення доходів редакції стала партнерська співпраця з незалежними журналістами. Видання роблять акцент на можливостях журналістів, що мають велику аудиторію, побудувати власну кар’єру через випуск інформаційних бюлетенів на платформах відомих медіа. Це також дає змогу їм відчути відповідальність за аудиторію. Так, Forbes має сьогодні понад 20 подібних розсилок і пропонує авторам половину доходу від підписки на щотижневий бюлетень та реклами.

Є щось чудове у написанні лише для «читачів. Оскільки ваші люди там, ви повинні нести відповідальність, але це дуже чисті стосунки . » Ендрю Салліван, Тижнева страва

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Статус нового стандарту індустрії незалежної журналістики здобув ресурс Substack. Це інтернет-платформа для незалежних авторів, що мають намір працювати у форматі платних розсилок та формувати пул власних підписників. Проєкт дотримується політики невтручання в контент, натомість стає зручним інструментом для роботи в різних форматах: блогів, подкастів, коміксів тощо. У першу чергу платформа позиціонує себе як інструмент, що дозволяє кожному авторові почати власний медіабізнес «із нуля». ПРИБУТКИ ВІД РЕКЛАМИ Традиційно медіа співпрацювали з бізнесом, пропонуючи розміщення нативної чи банерної реклами. Найлегший метод, що не потребує від вас багатьох зусиль, робота з Google AdSense, де реклама автоматично змінюється для кожного відвідувача сайту. Однак для отримання великого прибутку перегляди сайту медіа повинні бути значними. Спецпроєкти також залишаються затребуваним форматом взаємодії з брендами. Єдність у цінностях компанії та аудиторії медіа робить рекламу значно ефективнішою. Хоча підписки сьогодні посідають перше місце серед джерел доходів багатьох компаній, ринок нативної реклами все ще доволі значний.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ 61% видавців вважає нативну рекламу найбільш важливим джерелом доходу для цифрового медіабізнесу (дані опитування, проведеного Reuters Institute, 2021 рік) Серед альтернатив – спільні проєкти з компаніями. Однак сьогодні реклама орієнтована на цифровий формат – тут з’явилася безліч можливостей для реалізації найсміливіших задумів. В умовах стрімкого зростання швидкості інтернету та технологій 5G нове прочитання отримує навіть звичайна банерна реклама. Проєкт, реалізований компанією Media First Ukraine, на мобільному пристрої дає змогу поринути в доповнену реальність. Взаємодія з банером

Реклама з використанням технології доповненої реальності (джерело: http://mediafirst.com.ua)

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Спецпроєкт "Квест" The Village, створений у партнерстві з Альфа-Банком

на екрані гаджета відкриває камеру телефона, що дає можливість, наприклад, «приміряти» продукт в інтер’єрі вашої оселі тощо. Стрімко розвивається ринок відеореклами, адже саме відеоконтент домінує серед уподобань сучасної аудиторії. Телеканали створюють вебсеріали, водночас активно залучають

100

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ продакт плейсмент (від анг. prodact placement) – інтегровану в контент рекламу від компаній. Бізнес підвищує свої вимоги до таргетування аудиторії, а в контексті анонсованого наміру Google Chrome припинити підтримку 3rd-party cookies з 2022 року медіа постали перед необхідністю самотужки розробляти високотехнологічні інструменти для глибшого вивчення та сегментування своєї аудиторії, аби залишатися привабливими майданчиками для потенційних рекламодавців. Зокрема, їхні зусилля зосереджені на підвищенні ефективності персоналізації контенту й контролі над їхньою споживацькою активністю.

МОНЕТИЗАЦІЯ ВІД ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМ Поява великої кількості нових медіапосередників у мережі суттєво вплинула на шляхи монетизації медіапродукту та призвела до перерозподілу прибутків від її поширення. Великі гравці мережевого ринку – Google і Facebook – фактично будують свою роботу на контенті медіа. Ситуація, в якій опинилися медіа, поставила їх перед необхідністю адаптуватися до нових умов або боротися з конкуренцією на ринку виробництва. Конфлікт, що розгорівся між медіавидавцями та Google, а згодом Facebook, тягнеться вже більше 10 років. Медіа заявля-

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ ють про свої права на отримання справедливої винагороди за використання їхнього контенту мережевими монополістами. Опоненти натомість час від часу публічно демонструють наміри інвестувати в підтримку та розвиток медіаіндустрії. Так, проєкт Google News Initiative анонсував залучення понад 300 млн $ для потреб якісної журналістики, реалізації бізнес-моделей медіа і впровадження ними технологічних новинок. Facebook Journalism Project також взаємодіє з медіа, зокрема робить із ними спільні проєкти, спрямовані на розробку навчальних курсів із цифрової журналістики. Цікаво, що не всі редакції одностайні у своїй негативній позиції. Насамперед це стосується невеликих медіа, що бачать у соціальній мережі та пошукових сервісах ефективний механізм поширення своїх матеріалів. Переломним моментом став лютий 2021 року. На ініціативу австралійського уряду ввести закон, що примушує Fаcebook сплачувати місцевим медіа за доступ до новинного контенту, компанія відреагувала жорстко – відключила контент австралійських медіа від цієї соціальної мережі. Після кількох днів «новинної ізоляції» реакція аудиторії, що категорично відмовлялася прийняти такі обмеження, змусила владу піти на поступки.

101

102

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Крига нарешті скресла. Компанії почали підписувати угоди з видавцями Австралії, Німеччини, Бразилії та інших країн щодо плати за використання свого контенту на платформі Fаcebook. Це має стати важливим додатковим джерелом фінансування для медіа в майбутньому.

РОЗВИТОК СПІЛЬНОТ ТА ПІДТРИМКА АУДИТОРІЄЮ У те, що аудиторія готова платити за якісний медіаконтент, ще кілька років тому не вірив ні-

Постер проєкту "Куншт" у межах компанії із залучення донатів

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ хто. Невтішні приклади світових медіагігантів, що провалили стратегії пейволу, також не додавали оптимізму редакції. Проте наполеглива поступова діяльність медіа з виховання культури споживання та розвитку спільнот врешті дала свої результати. Аудиторія почала довіряти редакціям та, головне, – цінувати їхню працю. Монетизація за допомогою аудиторії може бути побудована переважно за трьома моделями: • пожертви (донати – від англ. donation) – добровільні внески лояльних читачів, що

Видання The Ukrainer на платформі Patreon

103

104

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ розділяють цінності редакції та ставлять у пріоритет якість матеріалів. Українські видання за прикладом зарубіжних колег почали рекомендувати пакетні пропозиції донату для своїх читачів (глядачів); • підписки (пейвол – від англ. pay wall) – оплата доступу до контенту медіа або інших послуг; • членство (клубна модель – від англ. – membership) – за певну плату читачі (глядачі) отримують додаткові привілеї, до яких можуть входити доступ до ексклюзивного контенту чи архіву статей; участь у закритих заходах, що організує редакція; пріоритетна розсилка матеріалів до їх появи на сайті тощо.

Куншт пропонує своїм читачам різні варіанти щомісячних внесків

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Модель підтримки читачами від Hromadske – «Друзі hromadske» – пропонує обрати один із трьох варіантів: «друг», «партнер» або «родина». Серед бонусів від редакції щотижневі розсилки, щомісячні подарунки-сюрпризи або актуальний мерч. Медіа активно практикують елементи гри та будують стійкий емоційний контакт зі своєю аудиторією. Проєкт «Куншт» своїх найвідданіших підписників називає «кунштозаврами» і розміщує їхніх іменних динозаврів у спеціальному розділі ресурсу «Парк Кунштівського періоду». Також у межах підписок чи членства медіа пропонують новий різновид медіапродукту – «преміум-контент». Підґрунтям для формування таких колекцій може бути аналітика, публіцистика, цикл інтерв’ю та ін. Деякі медіа почали видавати книги та добірки з найкращими публікаціями для своїх донатів. «Новое время» та «Liga.net» одні з перших заявили про успіх своїх кампаній монетизації й

105

106

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ суттєве зростання прибутків для регулярних внесків аудиторії та продажу підписок. Видання також активно використовують і спеціальні платформи, як Patreon, що за певний відсоток дозволяють створювати клуби з платним членством для своїх фоловерів. Розвиток спільнот потребує постійної та активної взаємодії з аудиторією поза процесом медіавиробнитва, що вимагає від медіа додаткового ресурсу. Популярний подкаст «Куншт» пропонує своїм донатам участь у науково-популярних заходах і регулярно проводить зустрічі з цікавими спікерами. НЕКОМЕРЦІЙНА ЖУРНАЛІСТИКА Журналістика, що не має на меті отримання прибутку, бере своє коріння від громадянських активістів. Сьогодні про неї як про різновид професійних медіа все більше говорять у контексті актуалізації відкритості та підзвітності. Фінансування таких медійних проєктів здебільшого здійснюється через гранти та рідше через краудфандинг. І саме фінансова незалежність дає можливість медіа братися за складні проєкти й бути контентно незалежними. Стратегію на отримання прибутку медіа свідомо не розвивають, натомість зосереджують увагу та редакційний ресурс на досягненні соціальних ефектів і більше дослухаються до запитів своєї аудиторії. Гострі соціальні теми,

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ проблеми спільнот чи окремих регіонів – усе те, що рідко потрапляє у фокус традиційних медіа, тут стає об’єктом висвітлення. Головною проблемою для некомерційної журналістики залишається нестабільність фінансування. Грантова підтримка має епізодичний характер, тож після закінчення періоду гранту медіа постає перед необхідністю пошуку нового джерела підтримки проєкту. Їхні редакції, як правило, мають нетипову структуру та малий штат (до 5-6 людей), що допомагає краще адаптуватися до можливих викликів медіаринку і враховувати економічні ризики.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. Які моделі монетизації ви знаєте? Наведіть приклади. 2. У чому відмінність між монетизацією контенту та монетизацією аудиторії? 3. Як отримують фінансування некомерційні медіа? 4. У якій спосіб аудиторія може підтримати медіа? 5. Які фінансові привілеї дає партнерство між медіа?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Проаналізуйте моделі монетизації, які використовують українські медіа. Які з них вияви-

107

108

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ лися найбільш успішними?

РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА: 1. Гарус А., Герегієва Г. Media Membership Models. Огляд найкращих практик та поради з імплементації. КШЕ, 2020. 21с. 2. Геннінг Носке. Журналістика: що треба знати та вміти: Книжка для читання та підручник. Київ: Центр вільної преси, 2017. 312 с. 3. Як використовувати Patreon для монетизації медіа / Інтерньюз Україна. 20 травня 2020. – https:// internews.ua/opportunity/yak-vikoristovuvatipatreondlya-media. 4. Гарус А., Яніцький А. Дослідження бізнес-моделей українських медіа. КШЕ, 2019. – https://voxukraine. org/wp-content/uploads/2020/02/CEEJ_policy-brief-1. pdf . 5. Черемних І. Телевізійний маркетинг. Київ, Експрес-Об’ява, 2018. 304 с.

ТЕМА

ПОШИРЕННЯ МЕДІАКОНТЕНТУ

110

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

ТЕМА 8. ПОШИРЕННЯ МЕДІАКОНТЕНТУ •

СУЧАСНІ СТРАТЕГІЇ ПОШИРЕННЯ КОНТЕНТУ

•

ПРИСУТНІСТЬ НА РІЗНИХ МЕДІАПЛАТФОРМАХ

•

ПОШИРЕННЯ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

•

МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНОЇ ДИСТРИБУЦІЇ

•

МЕДІАПОСЕРЕДНИКИ ТА ПОШИРЕННЯ КОНТЕНТУ

В еру домінування соціальних мереж лише виробництва якісного контенту вже недостатньо для успішного ведення медіабізнесу. Сотні якісних репортажів, унікальних відео чи фотоісторій ризикують ніколи не знайти своєї аудиторії в перенасиченому медіапросторі. Тож головне стратегічне завдання медіа – прорватися через інформаційний шум до своєї аудиторії. Приваблива «обґортка» та заголовок з інтригою – те, що змушує читача (глядача) зупиняти свій вибір на конкретному матеріалі. Але не менш важлива й платформа, де представлено контент. Якщо матеріал не потрапляє на екрани споживачів – ваші зусилля були мар-

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ ними. Аудиторія все менше відвідує сайт видання, натомість гарантовано починає свій ранок зі стрічки у фейсбуку чи в іншій соціальній мережі. Необхідність іти за своєю аудиторією, бути там, де й вона, змушує медіа оперативно переглядати свої усталені моделі дистрибуції, шукати нові шляхи діалогу.

Традиційно виділяють три моделі поширення в медіа: • модель «push media» (з англ. нав’язувати медіа) передбачає, що комунікацію ініціюють медіа. Медіа зі стійкою сіткою мовлення або журнали з усталеною періодичністю є типовими прикладами цієї моделі. З одного боку, регулярність сприяє формуванню споживчих звичок аудиторії, з другого – не дозволяє аудиторії ефективно керувати своїм часом для медіаспоживання; • модель «pull media» (з англ. притягати в медіа) дає споживачам можливість самим приймати рішення щодо вибору медіа та шляху отримання контенту (наприклад, придбання пакету кабельного мовлення чи оформлення підписки); • pass-модель орієнтована на використання технологічного інструментарію. Медіа дотри-

111

112

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ муються вимог SEO, роблять взаємні посилання на ресурсах, залучають до поширення соціальні мережі.

ПРИСУТНІСТЬ НА ВСІХ МЕДІАПЛАТФОРМАХ Бажання бути представленими на всіх можливих платформах закономірна, однак не далекоглядна стратегія, оскільки просування в мережі потребує фінансових витрат. Якщо метою є отриманння прибутку від цього, то й витрати повинні бути співрозмірними. Тож значно ефективнішим буде визначити кілька майданчиків з цільовою аудиторією та зосередити просування саме на них. Для цього перед початком планування варто дати відповідь на питання: • Хто належить до вашої цільової аудиторії? • Яким платформам споживання контенту віддає перевагу ваша цільова аудиторія? • Чи підходить контент вашого медіа для поширення на цих платформах? У разі невідповідності чи можлива його адаптація? • Які інструменти зворотного зв’язку з аудиторією ви використовуватиме під час реалізації стратегії просування? • Якого кінцевого результату хотіли б досягти?

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Корисним інструментом для медіа, що хочуть бути представленими на кількох платформах, є cross-posting. Він дає змогу одночасно публікувати матеріали на кількох цифрових майданчиках, що не лише економить час редакції, а й сприяє охопленню більшої аудиторії. Утім, недоліком інструменту залишається те, що тексти за своєю структурою та форматними характеристиками мають узгоджуватися з усіма обраними платформами.

ПОШИРЕННЯ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ Зростання ролі соціальних мереж у споживанні медійного контенту лише підсилює популярність застосування технологій SMM. SMM-технології (від англ. social media marketing) – технології, що застосовують для просування продукту та комунікації зі споживачами в соціальних мережах. Інтернет-користувачі все більше взаємодіють з медійним контентом безпосередньо в соціальних мережах: переглядають розміщені тут публікації або проявляють активність в коментарях. В «оболонці» соціальної мережі бренд медіа втрачає своє пріоритетне значення. Тож споживач може навіть не звернути увагу на те, якому медіа належить контент, що його заці-

113

114

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ кавив. Для того щоб перетягнути аудиторію на свій ресурс, медіа доводиться залучати увесь інструмент заходів від опитувань, конкурсів, розіграшів із призами до партнерської співпраці з лідерами інтернет-спільнот. Соціальні мережі теж не стоять осторонь і пропонують медіа можливість прямої публікації на їхніх платформах, як, приміром, Instant Articles від Facebook чи Telegraph від Telegram. Рекламне просування в соціальних мережах. Цей механізм потребує фінансових витрат, втім у короткі терміни здатен суттєво збільшити охоплення для публікації. Чіткий та прозорий інструмент аналітики дає змогу оцінювати ефективність рекламних кампаній, корегувати її на всіх етапах і вчасно припинити в разі відсутності очікуваних результатів. Розпочати рекламне просування в мережі найкраще з топових публікацій, які гарантовано привернуть увагу аудиторії. Використовуйте корисну аналітику або резонансні інтерв’ю для того ,щоб «увірватися» в інформаційну стрічку нових читачів. Email-розсилки й досі не втрачають своєї популярності. Їх продовжує використовувати більшість відомих медійних брендів. Деякі з них пропонують широкий список розсилок, орієнтований на різні уподобання аудиторії. Більше про розсилки читайте в Темі 6.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Результати дослідження компанії Tynt Research

МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНОЇ ДИСТРИБУЦІЇ Ця дієва стратегія допомагає залучити аудиторію до поширення контенту. Споживачі активно діляться медіаконтентом у соціальних мережах. За допомогою цього вони створюють спільноти, заявляють про свої переконання та цінності, шукають однодумців і навіть формують власний імідж у мережі. Можна сказати, що аудиторія певною мірою експлуатує результати роботи медіа. Однак погляньмо на ситуацію під іншим кутом. Активні користувачі сьогодні відчувають потребу в комунікації та здійснюють її через творчість. У процесі поширення контент доповнюється,

115

116

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Результати дослідження проєктів Upworthy та BuuzFeed

перепаковується, обростає коментарями, що подекуди цікавіші за сам матеріал, стимулює окремі гілки дискусій. Тут же з’являються цитати, лінки на інші ресурси, авторські тексти, змонтовані користувачами ролики, які мають більший емоційний вплив. У результаті комунікація через творчість стає взаємовигідним інструментом, який допомагає медіа скерувати енергію своїх фоловерів у потрібне русло, а користувачам досягти власних цілей. Через спеціальні вбудовані інструменти на кшталт «поділитися», «додати в уподобання», «надіслати друзям», «рекомендувати» спожи-

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

вач автоматично інтегрується в складну систему розповсюдження, допомагаючи побудувати широку дистрибуторську мережу. Журналісту в цій ситуації відводиться функція модератора, що скеровує користувачів мережі, комунікує з ними.

МЕДІАПОСЕРЕДНИКИ Збільшення обсягів виробництва медіаконтенту природно призвело до появи великої кількості медіапосередників. Вони охоче допомагають споживачам упоратися з великою кількістю інформації, яка надходить щодня. Новинні агрегатори – інформаційні інтернет-ресурси чи програми, що подають структуровану новинну стрічку, сформовану з добірки контенту з медіа.

117

118

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Агрегатори новин не генерують власного контенту, але в ролі медіапосередників займаються добором, упорядкуванням, обробкою та поширенням матеріалів медіа. Сніппети (від англ. snippet – фрагмент, уривок) – продукт діяльності агрегаторів – невеликі за обсягом фрагменти публікацій медіа, які пропонують споживачам. Діяльність медіапосередників із поширення контенту медіа, з одного боку, популяризує їхній контент серед споживачів, збільшує його охоплення, але водночас своїми діями завдає збитків новинній медіаіндустрії. Адже аудиторія задовольняється прочитанням сніппетів та в результаті не переходить безпосередньо на сайт видання (більше про це в Темі 7). Проте так чи інакше медіа змушені підлаштовуватися під правило нового цифрового простору, в якому структурування інформації, зокрема й через агрегацію, позитивно сприймається аудиторією, а отже, і надалі така тенденція посилюватиметься. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. Які канали поширення контенту медіа ви знаєте? 2. Назвіть сучасні тенденції в поширенні медіаконтенту. 3. Хто може виступати посередниками в дистрибуції контенту? 4. У чому полягає модель соціальної дистрибуції? 5. Опишіть принципи роботи новинних агрегаторів.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

119

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Проаналізуйте моделі поширення контенту на різних медійних платформах. Визначте переваги, які надає взаємодія медіа із соціальними мережами в аспекті поширення контенту медіа.

Київ,

Центр вільної преси, 2017. 377 с. 4. Носке Г. Журналістика: що треба знати та вміти. Київ, Центр вільної преси, 2017. 312 с. 5. Больц Н. Абетка медіа. Київ, Центр вільної преси, 2015. 177 c.

ТЕМА

СПОЖИВАННЯ МЕДІАКОНТЕНТУ

122

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

ТЕМА 9. СПОЖИВАННЯ МЕДІАКОНТЕНТУ

•

ТРЕНДИ СПОЖИВЧОЇ ПОВЕДІНКИ АУДИТОРІЇ

•

СПЕЦИФІКА СПОЖИВАННЯ З МОБІЛЬНИХ ГАДЖЕТІВ

•

ПРАГМАТИЧНЕ СПОЖИВАННЯ

•

ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ КОНТЕНТУ

Ринок мобільних гаджетів демонструє стійкий розвиток. На початку медіа покладали великі надії на планшети, вважаючи, що вони і є майбутнім цифровим аналогом газет і журналів. Утім, зручним цей спосіб читання виявився лише для книжок. Журнали у pdf-версіях суттєво втрачали як за форматом, так і за функціональністю, а надання сторінці мультимедійності вимагало додаткових витрат. Зверстані для друку видання абсолютно не підходили для їх споживання з екрана. Докорінне переформатування інформації під екранні особливості дало старт зростанню популярності споживання медіаконтенту саме з мобільних пристроїв. Розмірні характеристики їхніх екранів також

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

поступово збільшуються, немовби даючи більше свободи для сприймання великих обсягів інформації. Станом на 2021 рік 92,6 % усіх користувачів інтернету у світі (4,32 млрд) виходять у мережу через мобільні гаджети (дані Statista, 2021 рік). Медіа намагаються бути представленими на всіх популярних комунікаційних платформах, адаптують контент для кожного з них. Мобіль-

123

124

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ ні пристрої задають новий тренд у медіаспоживанні, в основі якого зручність сприйняття інформації. Адже від цього безпосередньо залежить, чи ставатимуть користувачі вашою відданою аудиторією. Зручність сприйняття інформації забезпечують такі параметри: • швидкість завантаження контенту на пристрій; • адаптивність до різних гаджетів; • мультимедійність; • зручний інтерфейс; • добре структурований контент.

«КВАНТ» КОНТЕНТУ Фрагментація контенту – іще одна ознака сучасності. Увага аудиторії, за яку так борються всі медіа, спонукає їх робити короткі за хронометражем або текстовим обсягом формати. Повноцінні телевізійні програми «нарізають» на епізоди, аудіодоріжку дублюють у вигляді тексту, а найголовніше виділяють як цитати – і все це задля того, аби користувачеві було зручно. Текстові формати також піддаються структуруванню, поділу на частини, підсилюються та

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

розділяються фото- та відеоконтентом, лінками на дотичні попередні публікації. Гіпертекстовість і нелінійність контенту дає змогу почати читання (перегляд) з будь-якого місця або епізоду. Водночас «квант» контенту, як мінімальна смислова одиниця, постійно переміщується залежно від маршруту пересування ресурсом споживача.

ДОВГИЙ ЧИ КОРОТКИЙ Стрімкий ритм життя вносить корективи і в усталену поведінку споживачів інформації.

125

126

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Усе менше читачів гортають ранкову газету за чашкою кави, натомість перегляд новинної стрічки з телефона в потязі метро – картина, яку ми можемо спостерігати щоранку. The Washington Post навіть запустила спеціальний інформаційний бриф «The 7», що виходить щоранку о 7 годині з найактуальнішими новинами чи, краще сказати, картиною світу в прочитанні цього медійного гіганта. Теми матеріалів різні: від політики до культури чи екології. Головне, що обіцяє видання, на прочитання знадобиться лише 3 хвилини. Та незважаючи на домінування коротких медійних форматів, відмовлятися від якісних об’ємних матеріалів передчасно. Сучасний користувач проводить багато часу у своєму мобільному пристрої, переглядаючи різноманітний контент. Медійні ресурси посідають далеко не останнє місце в списку контентних уподобань аудиторії. Тож примусити людину споживати більше і читати довше – це питання хорошої організації, структурування контенту та, звісно, його якості. Справжній контент – це передусім хороша історія, яка затягує та викликає емоції; глибока аналітика, що спонукає до роздумів. Медіа не мають наміру відмовлятися від великих форматів, однак усе частіше «морально готують»

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ читача до глибокого занурення в читання за допомогою спеціальних маркерів на кшталт «10 хвилин читання», що передують об’ємному матеріалу. Тож очевидно, що лонгріди продовжать бути популярними до тих пір поки виявлятимуться здатними тримати увагу аудиторії. Концептуально інший підхід демонструє британський стартап Tortoise, що вже кілька років працює в ніші «повільних новин». Команда видання пропонує «інтелектуальне резюме» з кількох історій, що поширюються у форматі інформаційного бюлетеня один раз на день. Медіа більшою мірою орієнтується на аудіоконтент з невеличкими текстовими лідами, що,

Стартап Tortoise вважає повільне читання мудрішим

127

128

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ за задумом, має спростити сприйняття інформації й налаштувати аудиторію на повільне читання, так званий «інформаціний релакс» (за визначенням самих засновників стартапу). ЧИТАЄМО, ДИВИМОСЯ ЧИ СЛУХАЄМО? Не секрет, що сучасна людина не лише може робити кілька справ одночасно, а й робить це без втрати ефективності в усіх видах робіт. Це саме стосується й споживання медійного контенту. Ніби намагаючись не втратити ані хвилини, ми використовуємо для цього кілька гаджетів одночасно. Якнайкраще цей тренд проявляється в паралельному перегляді, коли глядач одночасно шукає інформацію на мобільному телефоні та дивиться телевізор. Але що з цих процесів превалює? Для того щоб телевізійний контент не перетворювався на «звуковий фон» для інших занять глядачів, телеканали активно залучають аудиторію в соціальних мережах до взаємодії з телевізійним контентом: брати участь в голосуваннях чи залишати коментарі. Медіаексперти навіть почали вживати словосполучення «перекушувати контентом», намагаючись описати характер сучасного споживання. Для того щоб підходити для такого перекусу, контент має відповідати потребам аудиторії на конкретний час споживання. Зокрема, швидко

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ завантажуватися на пристрій, поєднувати модулі з різними форматами історії для зручності сприймання, мати функціонал інтерактивної взаємодії з контентом, додану вартість та фрагментарнуструктуру для можливості читання уривками. ПРАГМАТИЧНЕ СПОЖИВАННЯ Інший тренд останніх років – прагматичне споживання та запит на якісний контент із так званою «доданою вартістю» (додатковою цінністю). Очевидно, що аудиторія, яка не лише споживає, а й використовує контент медіа, має свої особливості. Така аудиторія охоче взаємодіятиме на рівні ідей, оскільки це безпосередньо перегукується з її соціальним запитом на отримання певної інформації. Якщо читач, скажімо, не знаходить відповіді на певне запитання, він сам пропонує журналістам теми для висвітлення. Натомість канадське видання The Globe and Mail у питанні пріоритетів та оцінювання контенту аудиторією повністю покладається на свою нову розробку – інструмент штучного інтелекту Sophi. Аналіз того, як на матеріали

129

130

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Дженіфер Брандел у публікації «Дайте аудиторії те що вони хочуть, чи те, що їм потрібно?...» виділяє дві, на її думку, найбільші помилки, яких можуть припститися редакції: вважати, що вони вже знають, що хоче аудиторія, та самостійно визначати її інформаційні потреби. реагують читачі, змусило видання змінити тематичне наповнення багатьох рубрик, а також переглянути графік виходу публікацій. Також важливою функцією інструменту редакція вважає оцінювання комерційної цінності кожного журналіста з огляду на сприйняття його матеріалів аудиторією. Результати аналізу споживчої поведінки, проведеної BBC, допомогли медіахолдингу визначити 6 потреб своєї аудиторії. У медіа переконані, що потреба «бути повідомленим» далеко не найперша в списку пріоритетів аудиторії, яка очікує від контенту більшого. Так, у BBC намагаються залучити молодіжну аудиторію за допомогою класифікації контенту відповідно до цих основних потреб: •

оновлюйте мене,

•

дайте мені перспективу,

•

навчайте мене,

•

тримайте мене у тренді,

•

розважайте,

•

надихайте.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Вони також формують теми для майбутніх матеріалів, орієнтуючись на цей перелік. Загалом молоде покоління цінує контент, який сприяє саморозвитку та одночасно є джерелом розваги. І хоча споживач не задоволений традиційним підходом нав’язування інформації в медіа, в результаті медіа також беруть активну участь у формуванні споживчих звичок. Оскільки все більша частина медіаконтенту споживається з мобільних гаджетів, медіа постали перед завданням зрозуміти, який контент найбільше сприймається в цьому форматі. Так, CNN навіть запустила новинне шоу Go There, призначене винятково для платформи

Класифікація потреб аудиторії за результатами дослідження BBC

131

132

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Facebook Watch. Проєкт, фінансування якого ініціював сам Facebook, покликаний допомогти медіакомпанії зрозуміти, який контент очікує до перегляду на мобільних гаджетах його аудиторія. Поки CNN іще експериментує з поданням новинного контенту, інші видання інвестують у технології штучного інтелекту для голосової взаємодії аудиторії з контентом. Очікується, що вже в недалекому майбутньому превалюватиме голосовий пошук матеріалів на сайтах.

62% цифрової аудиторії ВВС щодня витрачають до 4 годин на прослуховування контенту у форматі подкастів. Медіагігант BBC оперативно реагує на запити своєї аудиторії, що віддає перевагу аудіоконтенту. Тож медіа на своїй міжнародній платформі BBC.com запустили функцію автоматичного начитування текстів із ресурсу за допомогою штучного інтелекту. Відтепер споживач за бажанням може не лише читати чи дивитись, а й слухати матеріали сайту. Для релевантного пошуку серед таких аудіоформатів, контент має підпорядковуватися вже докорінно іншим законам розміщення слів-маркерів чи голосових міток, за допомогою яких відбуватиметься оброблення і структурування контенту.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ ТА БУЛЬБАШКА ФІЛЬТРІВ Персоналізація сьогодні стає віддзеркаленням процесів егоцентричного споживача та поширюється на всі сфери його діяльності. Споживачі роблять свій вибір на основі рекомендацій – чи то вибір фільмів для перегляду, чи купування в інтернет-магазині. Технологічні можливості також дозволяють медіа пропонувати читачеві (глядачеві) контент відповідно до його запитів і уподобань. Пошукова система турботливо стежить яким ресурсам ви віддаєте перевагу та які типи контенту споживаєте найбільше, а самі медіаресурси запам’ятовують, якою інформацією цікавився відвідувач.

Ілюстрація явища «бульбашка фільтрів». Джерело: Duckduckgo.

133

134

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ Також не останню роль відіграють і рейтинги аналогічних інтернет-ресурсів серед інших користувачів мережі. Однак у цих, на перший погляд, позитивних процесів є і зворотний бік. Споживач опиняється замкнутим у власному персоналізованому світі, «бульбашці фільтрів». Саме так І. Парайзер у своїй роботі «Бульбашка фільтрів: що інтернет приховує від вас?» («The Filter Bubble: What the Internet Is Hiding from You?») назвав це явище за аналогією з великою бульбашкою, у якій опиняється споживач. «Вийти із зони комфорту», навіть за бажання, виявляється непростим завданням. Якщо ваш портрет споживача в «очах» пошукової системи суголосний з інтелектуалом та кіноманом, ви втрачаєте шанс відкрити в собі захоплення ресурсами з анекдотами чи ігровими-спільнотами. Так само ви навряд чи дізнаєтеся про існування маленьких, менш популярних медіа, що розташувалися не на початкових сторінках у результатах вашого пошукового запиту. Адже за статистикою, 3/4 користувачів ніколи не переглядають більше однієї сторінки результатів (дані HubSpot). Для медіа такі технології, за яких споживачеві надається тільки та інформація, що відповідає його уподобанням, теж є небезпечними. Адже звична для журналіста функція гейткіпера за таких умов переходить до автоматизованих ін-

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ струментів, які зрештою впливають не лише на вибір, а й на погляди та мислення аудиторії. Взагалі, вплив, що його здійснює пошуковий монополіст Google на фактично усі сфери життєдіяльності людини й на соціальну реальність загалом, став причиною введення в словообіг таких понять та термінів, як «googlearchy», «google bomb» чи «googlewashing».

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. Розкрийте сутність поняття «прагматичне споживання». 2. Що таке «квант» контенту? 3. Укажіть параметри, що забезпечують зручність споживання інформації. 4. Охарактеризуйте поняття «бульбашка фільтрів». 5. Назвіть тренди у споживчій поведінці медіааудиторії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Ознайомтеся з довгими й короткими публікаціями за однією темою. Опишіть свої враження від прочитання. Занотуйте переваги та недолі-

135

136

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ ки для обох видів текстів за критеріями: зручність сприйняття інформації, глибина розкриття теми, структурованість матеріалу тощо.

РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА: 1. Крайнікова Т. Культура медіаспоживання в Україні: від консьюмеризму до просьюмеризму. Бориспіль, Люксар, 2014. 372 с. 2. Кросмедіа: контент, технології, перспективи. Київ, Інститут журналістики, 2017. 234с. 3. Досенко А., Погребняк І. Інтернет-журналістика. Комунікативні маркери. Центр навчальної книги, 2020. 184 с. 4. Бергер Й. Невидимий вплив. Приховані сили, які формують поведінку. Наш формат, 2018. 240 с. 5. Черемних І. Телевізійний маркетинг. Київ, Експрес-Об’ява, 2018. 304 с.

ЛІТЕРАТУРА

138

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ: ОСНОВНА: 1. Больц Н. Абетка медіа. Київ, Центр вільної преси, 2015. 177 c. 2. Вайшенберг З. Новинна журналістика. Київ, 2016. 265 с. 3. Використання даних у боротьбі проти маніпуляцій та дезінформації. – https://www.checkregion-ua.info. https://bit.ly/3l1e7Va. 4. Вольф Ф. Журналістика газет і журналів. Київ, Центр вільної преси, 2017. 377 с. 5. Гарус А., Герегієва Г. Media Membership Models. Огляд найкращих практик та поради з імплементації. КШЕ, 2020. 21 с. 6. Гарус А., Яніцький А. Дослідження бізнес-моделей українських медіа. КШЕ, 2019. – https://voxukraine.org/ wp-content/uploads/2020/02/CEEJ_policy-brief-1.pdf. 7. Досенко А., Погребняк І. Інтернет-журналістика. Комунікативні маркери. Центр навчальної книги, 2020. 184 с. 8. Ґілмор Д. «Медіактивність» (Mediactive). – http://www. mediactive.com. 9. Голуб О. Медіакомпас: путівник професійного журналіста. Київ, “Софія-А”, 2016. 184 с. 10. Горська К. Медіаконтент цифрової доби: трансформації та функціонування. Дисертація. Київ, 2016. 449 с.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ 11. Горська К. Потенціал некомерційної журналістики як рушія розвитку регіонального медіаринку // Регіональна журналістика: реалії, виклики, перспективи: матеріали Міжнародної наукової інтернет-конференції. Тернопіль, 2021. C. 16-18. 12. Горська К. Від медіабренду до бренду журналіста: сучасні практики самопрезентації автора в українських інтернет-медіа. – http://philol.vernadskyjournals.in.ua/ journals/2021/1_2021/part_3/44.pdf. 13. Кастельс М. Інтернет-Галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства. Київ, Ваклер, 2007. 304 с. 14. Комунікація і культура в глобальному світі / Є. Бистрицький, С. Пролеєв, Р. Зимовець. Вид-во Дух і Літера, 2020. 416 с. 15. Крайнікова Т. Культура медіаспоживання в Україні: від консьюмеризму до просьюмеризму. Бориспіль, Люксар, 2014. 372 с. 16. Кросмедіа: контент, технології, перспективи. Київ, Інститут журналістики, 2017. 234 с. 17. Посібник з верифікації. – https://verificationhandbook. com/book_ua. 18. Різун В. Теорія масової комунікації. Київ, Просвіта, 2008. 260 с. 19. Cаленбахер Ю. Креативний особистий брендинг. Фабула, 2019. 224 c. 20. Сташен Б. Мобільна журналістика. Київ, Центр вільної преси, 2021. 260 с.

139

140

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ 21. Черемних І. Телевізійний маркетинг. Київ, Експрес-Об’ява, 2018. 304 с.

ДОДАТКОВА: 22. Бейлі С. Мілліґан Е. Міфи про брендинг. Фабула, 2020. 256 с. 23. Бергер Й. Невидимий вплив. Приховані сили, які формують поведінку. Наш формат, 2018. 240 с. 24. Горська К. Комунікація через творчість. Як медіа взаємодіють з аудиторією в цифровому форматі // Соціальні комунікації: теорія і практика сучасної науки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ, 2021. 84 с. 25. Горська К. Новинні агрегатори: нова віха протистояння на медіаринку // Соціальні комунікації: інструменти, технологія і практика: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Запоріжжя, 2021 р. 100 с., С. 86-89. 26. Грінгард С. Інтернет речей. «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. 176 с. 27. Зінсер В. Текст-пекс-шмекс. Магія переконливих текстів. Наш Формат, 2018. 288 с. 28. Мартін Томас М. Посібник The Financial Times зі стратегії для соціальних медіа. Фабула, 2020. 304 с. 29. Носке Г. Журналістика: що треба знати та вміти. Київ, Центр вільної преси, 2017. 312 с. 30. Сінґер П. Війна лайків. Зброя в руках соціальних мереж. Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. 320 с.

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ 31. Тодорова О. Майбутнє. Тренди та ідеї. Інтерконтиненталь-Україна, 2018. 272 с. 32. Фактчекінг та перевірка даних. – https://video. detector.media/lessons/faktcheking-ta-perevirkadanykh-i27. 33. Шнайдер В., Рауе П.-Й. Новий посібник з журналістики та онлайн-журналістики. Київ, Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2014. 358 с. 34. Як використовувати Patreon для монетизації медіа / Інтерньюз Україна. 20 травня 2020. – https://internews. ua/opportunity/yak-vikoristovuvatipatreon-dlya-media. 35. Brandel J. Give the audience what they want or what they need? There’s an even better question. – https:// bit.ly/3kP4NVI. 36. Horska K. A New Test of Artificial Intelligence: Should the Media Industry Be Afraid? // Science and education a new dimension. Humanities and Social Sciences. 2020. VІІІ(39), Issue 231. P.26-29. 37. Howe J. Crowdsourcing: why the power of the crowd is driving the future of business. NewYork, Crown Business, 2008. 38. Levy S. Facebook: The Inside Story. Blue Rider Press, 2020. 592 p. 39. Pariser E. The Filter Bubble: What the Internet Is Hiding from You. Penguin Press New York, May 2012. 304 p.

141

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

МЕДІАКОНТЕНТ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ ГОРСЬКА КАТЕРИНА МИХАЙЛЕНКО ВЛАДИСЛАВ РЕДАКТОР МАРИНЕНКО ІРИНА

Підписано до друку 13.10.2021. Гарнітура Helvetica Обл.вид.арк. 4. Умовн. друк. арк. 8,87 Формат 210x147. Наклад — 100 примірників.