Crazy Georgia by BAR magazine

crazy

Georgia

your own cactus world

Привіт, Джорджія! Нарешті перед вами перший випуск журналу!) Скільки сил та терпіння витрачено на його випуск, скільки запасів кави випито безсонними ночами його розробки, не варто й рахувати. Та це все не має значення, коли ми отримуємо таку колосальну підтримку від вас. За випуск цього журналу ми безмежно вдячні тим, хто вірив у нас, тим, хто допогав і допомогає нам робити Джорджію дійсно крейзі.

StareMisto:Як це було

c. 12-15 Time

c. 4 -7

to be alive

Про що розкажуть тату знаменитостей?

c.16-17

Олівер Сайкс

Вілле Вало

Georgia_music

c.18

Життєві правила Кріса Корнера

c.19

StareMisto: Як це було Напевно, більшість із нас хоч раз у житті пережили той момент, коли ти стоїш і бачиш з одного боку звичайну людину, а з іншого - одного із своїх кумирів, і раптом у тебе перехоплює подих. Ось він стоїть, достатньо лише зробити кілька кроків і простягнути руку, щоб торкнутися його і з вдячністю обняти, але, справді, хай це і неможливо, сам факт того, що ти бачиш його на власні очі вже неймовірний. І, дійсно, на кілька хвилин я відчула себе найщасливішою людиною у світі. Можу без сумнівів сказати, що сама поїздка у Львів була не без цікавих моментів: забута батарейка від фотоапарата і, відповідно, жодних фотографій; дорога у таксі до стадіону і думки про те, в які хащі воно нас відвезе і чи заріже нас цей дивакуватий таксист; гра у слова та дуже довга поїздка у жаркому автобусі; чуваки, що були впевнені, що пісня Fuck You була написала гуртом Placebo та купа цікавезних людей, яких ми зустріли біля стадіону. Адже саме такі деталі роблять історію?.. Друга година дня, вхід на стадіон. Люди тільки-тільки починають підтягуватися, стаючи коло певних воріт із назвами фан-зон, а я набираю другові з надією нарешті зустріти його, хай і в чужому місті. І ось, лише всього через кілька хвилин легкої пробіжки по сходам стадіону ми уже внизу і займаємо місця. Чесно кажучи, ще досі не можу нарадуватись тому, що ми прийшли раніше, адже те місце, де ми стояли, було ідеальним, беручи до уваги те, що гурти виступали на двох різних сценах. І, справді, нам було було пофіг навіть на те, що за пів метра від нас стояла велетенська колонка, з якої спочатку був такий сильний потік повітря, що мені відкинуло волосся і, здавалося, луснуть барабанні перетинки. Перший гурт - український. Вокаліст у сорочці з пір'ям, милий та дуже емоційний басист, чудові пісні, в такт яких і справді хотілось притупувати ногою та фраза: "Ну, бачу вас тут ще не дуже багато, але, чесно кажучи, набагато більше, ніж на нашому вчорашньому концерті у Тернополі." - це все зробило їх виступ непоганим і навіть досить успішним початком вчорашнього фестивалю.

StareMisto

Наступними були Ляпіс Трубецкой. Якщо бути чесною, то, послухавши їх пісні за кілька днів до фесту, я не була особливо вражена, та живий виступ цих чуваків був справді неймовірним і не міг нікого лишити байдужим. Хотілось посміхатися, качати у такт головою, адже ці хлопці завели публіку вже з перших хвилин і, звичайно ж, не можу не згадати про: «НЕТ НЕТ НЕТ, КОТИК НЕ УХОДИ, СКАЗОЧНЫЙ РАССВЕТ ЖДЕТ НАС ВПЕРЕДИ», тому що це була єдина пісня, слова якої я знала. Причому все, про що я думала в процесі диких співів з усіма, хто стояв поблизу мене було: "А чи не оглохне та дівчина, що стоїть переді мною?", але це вже дрібниці.

Che Sudaka. Чесно, тут навіть немає про що говорити. Все, що я можу сказати на їх рахунок - це: "ЧОРТ ЗАБИРАЙ, ЦІ ІСПАНЦІ БОЖЕВІЛЬНІ!" і пофіг навіть, що насправді вони латиноамериканці. Ця міміка, ця музика (як на мене абсолютний кал, але натовп, здавалось, практично блював від неї веселкою) і остання пісня, розтягнута на 15 хвилин змусили мене захотіти заліпити своєю долонею по лобі з таким виразний фейспалмом, що світ ще не бачив. Ну все, проїхали.

Archive, Archive, Archive. Після ненормальних іспанців це був наче ковток свіжого повітря - неймовірна доза таємничості, містики і враження, ніби ти в космосі. Їхній чорний одяг, струнка й неймовірно красива вокалістка, довговолосий вокаліст і стильний хлопчина, співаючий Fuck You так шикарно, що весь натовп підспівував, фантастичні клавішники і вражаючі голоси впереміш з чудовим багатогранним звучанням - це було неймовірно, просто неймовірно, адже, що стосується мене, то у моменти, коли я не дивилася у вічі вокалістці, я стояла із закритими очима і практично "пливла у просторі". Тут більше немає що сказати. І *барабанний дріб* IAMX! Ці хлопці просто змусили натовп вибухнути хоча би своїм зовнішнім виглядом та ефектним виходом, адже до цього відвідувачі фестивалю ще так не кричали. Клавішниці порвали, особливо Джанін, а щодо Кріса, то тут і говорити немає про що - цей чувак "просто космос", як сказали б більшість дівчат і у момент, коли він заспівав, я готова була його боготворити. Мелодія, знайомі пісні та витівки Джанін справили такий фурор, що я навіть не можу описати цього словами. Кріс стрибав ці сцени, кидав пляшки у фанатів, ходив, заплутуючи провід від мікрофону, зачіплявся за тарілки від барабанів та пив вино між стрічками пісень - це було достойно справжнього захоплення, оскільки те, з якою граційністю та легкістю він це робив, змушувало затримувати подих. Справді, усе те, що крутилось у мене в голові під час виступу IAMX складалось із нецензурних слів і нічогісінько більше - це було дійсно фантастично, атмосфера вражала.

Знаєте, ось у такі моменти дійсно розумієш, що життя - не така вже й погана штука. А ще - рішення, прийняті спонтанно, найкращі рішення.

Текст: Поліна Масальова. Фото: Арсен Кривенко

Наші враження: «Це було дуже круто! Особисто я з самого початку йшла тільки через IAMX і The Subways, ну і частково через Archive, але не можна було залишитись байдужим і до інших гуртів. Була просто шалена енергетика, всі виступи були прекрасними! Чарівних IAMX вдалось викликати на біс , а The Subways ощасливили автографами і фото) Враження просто неймовірні і якщо мене запитають, чи я ще раз піду на Stare Misto, то відповіть буде тільки «так»!» Вікторія Вікторова «Цього року я організувала собі фест-літо) Спочатку Impact Fest у Польщі, далі Stare Mistо в Україні а потім Maxidrom у Росії. Вирішила порівняти який фестиваль мене вразить найбільше. У Польщі більш за все чекала на 30 Seconds to Mars, Asking Alexandria та IAMX. Не буду багато про нього писати, скажу таку річ... Я вже думала, що всі інші фести будуть не «альо». Слава тобі Боже, що я так помилялась) «Stare misto» мене дуже порадувало! Стосовно виступу IAMX, то програма трохи відрізнялася від того, що я побачила на Impact Fest. Але вона не була гіршою) В принципі, це той гурт, на який я чекала в перший день фестивалю. 2-й день... Oh My God! The Subways, Kaiser Chiefs, Fiddler’s Green. Я співала, я стрибала, я відривалася, а найголовніше - я забула про Impact Fest. А це може означати лише те, що наш український фест не «фуфло»! Звісно, я вважаю, що могли привезти когось іншаго замість ДДТ і Ляпесів (бо в одних сольник, інші будуть ще на одному нашому фесті). Нам ще є куди рости і стосовно організації. А загалом, я можу сказати зі щирою душею, що це чудовий фест! Катерина Базарова

crazy

Georgia

crazy

Georgia

Time to be alive «Ви зійдете з розуму на наших шоу, вашою причиною смерті буде передозування прекрасним» – це слова гітариста гурту 30 Seconds To Mars Томо Мілішевіча і це кращий опис того, що я пережила на концерті в Варшаві в рамках фестивалю Impact Festival 2013. IMPACT FESTIVAL 2013 - найбільший у Польщі фестиваль альтернативної музики, який можна було відвідати 4-5 червня в Варшаві. Фестиваль проходив 2 дні на території аеродрому Бемово. У перший день виступали такі відомі колективи, як RAMMSTEIN, SLAYER, KORN, BEHEMOTH, AIRBOURNE, MASTODON, GHOST BC і LOVE AND DEATH. Другий фестивальний день порадував глядачів виступами THIRTY SECONDS TO MARS, PARAMORE, STEREOPHONICS, NEWSTED, ASKING ALEXANDRIA, IAMX і NEGRAMARO.

Побувати на фестивалі такого рівня та ще й на концерті улюбленого гурту 30 Seconds To Mars – це мрія, якою я жила довгий час і, чесно кажучи, навіть не вірила, що вона справді здійсниться! Але мрії здійснюються і це найкраща їхня властивість! Їхала з невеликим острахом тому, що наслухалась страшних історій про фестивалі і неконтрольований натовп, про жахливу давку і озлоблену міліцію. Але Польща вразила мене не тільки своєю чистотою і культурою, а ще й хорошою організацією! Я приїхала в Бемово десь за дві години до початку фестивалю і людей при вході можна було перерахувати майже на пальцях. Це було несподівано. Побачивши, що часу достатньо і ніхто мене «давити» не збирається, вирішила піти до волонтерів і дізнатись деякі організаційні питання. Прийшовши на місце, де мав відбуватись ранній захід на фестиваль, побачила досить дивну картину, як для нас, але типову для Європи – усі люди, які вже прийшли, мирно сиділи по одну сторону огорожі один за одним на газоні. Я навіть розгубилась! Була можливість пройти до самих воріт і стати першою або, як порядна людина, зайняти місце вкінці черги. Людей було відносно не багато і я сіла на газоні біля двох хлопців, які були останні в черзі і слухали музику в очікуванні концерту. Та атмосфера, яка там була - надихала! Було так спокійно і дружелюбно. Всі займались своїми справами, але водночас відчувалась якась єдність. Зрештою ми всі чекали одного – божевільних виступів улюблених гуртів, здійснення своїх мрій!

Найбільше було звісно Ешелону. Та що там казати, я тільки їх і бачила. Прихильників інших гуртів було мало, але вони були. Всі були зайняті підготовкою до концерту: хтось домальовував плакати, хтось розмальовував обличчя і руки, знайомились, обнімались, а дехто просто слухав улюблену музику і чекав. Я сиділа і просто насолоджувалась цим всім: цією єдністю, атмосферою любові, пристрасті, віри та мрій. Мабуть, єдина річ, яка могла б зробити цю мить ще більш ідеальною – це колективне виконання пісень 30 SECONDS TO MARS. Я прийшла туди сама, але я абсолютно не відчувала себе самотньою! Я просто спостерігала за цим всім і думала про людей, які мене так підтримували в цій поїздці, згадувала своїх друзів і просто знайомих, згадувала людей, з якими спілкувалась, але яких ніколи не бачила, і знала, що опинитись тут – це їхня мрія! І подумки вони були зі мною. Справді, це дуже надихає! Поки ми стояли в очікування початку концерту, охорона приємно спілкувалась з нами, деякі на наші прохання фотографували нас і фотографувались самі. Вкотре переконуюсь, що поляки – дуже позитивні люди. Виступи гуртів відбувались почергово. Спочатку на головній сцені, потім, поки готувалась наступна група, концерт продовжувався на меншій сцені. А натовп поступово переходив то до однієї, то до іншої. Можна собі уявити картину, як люди перебігають від однієї сцени до іншої збиваючи все на своєму шляху, але цього не було. Все це більше нагадувало повільну прогулянку.

«Ми плануємо підірвати ваші очі і розплавити ваш мозок», – сказав Джаред Лето. Так і сталось! Impact Fest – це перший фестиваль в Європі, який відвідали 30 Seconds To Mars цього літа в підтримку нового альбому «LOVE LUST FAITH + DREAMS», що вийшов 21 травня 2013 року. І ніхто не знав, що очікувати від нових шоу. Все було таємничо і хвилююче. Єдине, що знали всі – це буде незабутньо. «Наше завдання - переконатися в тому, що у кожного з вас ця ніч - найкраща в житті. І, можливо, ми всі разом зможемо згадати про можливості цього життя, а не про ліміти та обмеження. Ви нагадуєте мені про це кожен день. Ви даєте мені так багато і я дуже вдячний. І намагаюся платити вам тим самим», – говорить Джаред. Сказати, що шоу було прекрасним – це не сказати нічого! Мене переповнював вир емоцій настільки, що я навіть не могла тримати наш український прапор в руках тому, що вони трусились! Це справді був кращий концерт на якому я коли-небудь була! Це було неймовірно за всіма критеріями, це було шоу, яке ніколи не забудеш! Проспівати з Ешелоном «Kings and Queens» та «Alibi», несамовито прокричати «This Is War», «The Kill» та «Closer To The Edge»! Чи варто говорити, що після концерту я майже не чула свій голос? А найнесподіванішим і найбільш вражаючим був виступ акробатів під новий трек «Pyres of Varanasi». Коли вони виступали я просто завмерла і, здається, навіть не дихала.

А завершилось все божевільними танцями Джареда з прихильниками на сцені під «Up In The Air». Феєрверки, неймовірний відеоряд, надувні кулі, конфетті з різноманітними текстами (приміром: «Help I’m trapped in a fortune cookie factory», «Provehito in Album» та «We Love You – MARS») ну і звичайно невід’ємний гумор Джареда – це все було і це все створювало неймовірну атмосферу! Цих півтори години пролетіли, як 5 хвилин. А ще, я раптом усвідомила, що мені дуже не вистачало Томо і Шеннона під час концерту, вони були там, але здавалися такими далекими і недосяжними... Концерт завершився, а мені не хотілось нікуди йти, хотілось просто залишитись під сценою і ще хоч трошки провідчувати всі ті емоції та енергетику! Приємно було просто бути там! Прокинулась я з відчуттям жахливої після-концертної депресії! Важко було повірити, що вже все закінчилось і треба збирати речі і повертатись додому. Важко навіть було встати з ліжка! Але я можу сказати точно, що ця поїздка була неперевершена і що ці 3 дні я запам’ятаю на довго! Прекрасне місто, прекрасний фестиваль, прекрасне шоу і прекрасна компанія :) «Слідкуйте за покликом свого серця, будьте чесні з собою, ризикуйте і залишайтеся відкриті новому!» - Шеннон Лето. Це було те, за що я люблю 30 Seconds To Mars: вони вміють об’єднювати тисячі людей і дарувати їм частинку себе, дарувати їм мрії, віру, натхнення та любов! А ще це був неймовірний досвід досягнення поставленої мети (Do or Die). «Прямуй за своєю мрією, незважаючи ні на що. Не залежно від того старий ти чи молодий, ти повинен реалізувати свої найсміливіші мрії. Це єдина причина існування на цій планеті» - Джаред Лето. Олександра Стьоганцева

ь т у ж а зк тей? о р о Про щнаменитос тат у з Зображення на тильній стороні долоні. «Це жінка з головою восьминога. Ця ідея прийшла мені в голову після перегляду “The Creature From The Black Lagoon” (американський фільм жахів 1954 року)»

Олівер Сайкс

Тату на грудях. «Я насправді дуже захоплююся смертю, так що ця частина мене має з нею багато спільного» «Серед моїх улюблених тату - акула,вовк і орел. Я спеціально їздив в Японію щоб набити акулу і вовка в чудовій студії Ink Rat. Можете самі в цьому переконатися. Аллісон Меннерс. яка зараз проживає у Брінсбені, намалювала орла. Вона - мій улюблений майстер тату. Вона зробила багато моїх тату, включаючи весь лівий рукав. Я обожнюю її»

Тату на пальцях. «Це напис “Drop dead” - назва моєї компанії з виробництва одягу. Весь дизайн я розробляю сам» Зараз у компанії працюють троє художників

KEEP CALM AND GO TATOO

Вілле Вало Очі Едгара По на спині. Едгар Аллан По – американський письменник, поет, літературний критик і редактор. Вало неодноразово згадував у своїх інтерв’ю, що це його улюблений письменник. Ну і у 2006 році на спині Вілле з’явилося тату у вигляді очей Едгара По.

Портрет Клауса Кінскі на животі. «Це просто яканебудь фотографія! Кінскі смокче свій великий палець і дивиться на оголену жінку, яка лежить поруч із ним. Для мене це ідеальний портрет художника: вічна дитина у вічному пошуку невідомого»

Портрет Шарля Бодлера. Шарль Бодлер – поет і критик, класий французької та світової літератури. Красується на правому передпліччі Вілле. За словами самого Вілле цей портрет – знак поваги Бодлеру за те, щ він (Вало) позичив у поета рядок "flowers of evil" для своєї пісні "Funeral of Hearts".

KEEP CALM AND GO TATOO

Georgia_Music

Коротко про нові альбоми «13» - це 19 студійний альбом британської рокгрупи Black Sabath. Це перший запис з вокалом Оззі Озборна після 1978 року. Синглом до цього альбому є композиція «God is Dead?», на яку 10 червня був презентований кліп. Обкладинка була створена фірмою Zip Design у Лондоні. Скульптор Спенсер Дженкінс зробив напис «13» з лози, висотою 2 метри 44 сантиметри (8 футів), який потім підпалили в сільській місцевості Бакінгемшир.

Восьмий студійний альбом українського гурту Океан Ельзи, прем’єра якого відбулася 15 травня 2013 року. Над цією платівкою музиканти працювали разом з британським саунд-продюсером, володарем трьох нагород Grammy Кеном Нельсоном. На обкладинці зображено 12 насінин, кожна з яких відповідає певній пісні.

Четвертий студійний альбом американського гурту 30 Seconds To Mars. Синглом цього альбому є композиція «Up in the air». Варто зазначити, що автором текстів та музики є Джаред Лето, крім композиції «Convergence», яку написав Шеннон Лето. Обкладинкою «Love Lust Faith + Dreams» є картина Деміена Хьорста ,що має назву «Isonicotinic Acid Ethyl Ester».

Random Access Memories - це четвертий альбом фрнанцузького електронного дуету Daft Punk. В записі альбому взяли участь Найл Роджерс, Пол Уільямс, Джорджіо Мородер, Фаррелл Уільямс, Тодд Едвардс, DJ Falcon, Gonzales, Panda Bear і Джуліан Касабланкас.

Життєві правила Кріса Корнера • «Мистецтво допомагає нам змиритися з життям. Воно змащує крихкі колеса і дає нам проблиск у більш глибоке призначення нашого нікчемного існування». • «По суті ти не можеш змінювати чи контролювати людей. У них завжди буде своя думка і своє знання на рахунок того, ким ти є. Вони будуть шкодити тобі і будуть любити тебе на своїх умовах. Коли ти даєш занадто багато – вони беруть занадто багато, коли ти даєш занадто мало – вони звинувачують тебе». • «Нас повинен супроводжувати абсурд. Дивне відчуття близького сердечного приступу і непередбаченого майбутнього». • «Цілком ясно, що світ весело трахають. Спотворені й мерзенні релігії, рабовласницька політика, ущербні банки та брехливі ЗМІ. Наркотики заповнюють маленькі дірки, лише щоб створювати кратери, а радість від сексу така короткотривала. Задоволення, мінливе кохання, обійми день за днем. Ми вже стільки разів отруєні й знерухомлені, що цей стан став комфортом і залежністю». • «Х - це символ змін. Це може бути мистецтво, це може бути любов, це може бути секс. Це може бути залежність». • «Ласкаво просимо до королівства залежності. Це мій спосіб бути позитивнішим. Я думаю, робота і мистецтво, і креативність це види залежності». • «Музика – це наука та емоція. Наука і емоція – боги. Ось і все».

Редколегія: Камінська Яна, Телючик Мар’яна Дизайнер: Камінська Яна Над номером працювали: Поліна Масальова, Олександра Стьоганцева, Телючик Мар’яна. Наша адреса: http://vk.com/crazy_georgia