EUPHORIA
ЗМІСТ
MCR: its not a band, it`s an idea c. 4-7
TSTM. The war is won. c.
Виникнення рок-музики: рок-н-рол с. 8-9
Життєві правила Біллі Джо Армстронга с. 19 ПОСТЕРИ: My Chemical Romanse Mindless Self Indulgence
МУЗИЧНІ НОВИНИ
Нова пісня Енріке Іглесіаса - «Physical», записана за участю Дженніфер Лопес. Трек увійде до нового десятий альбом співака «SEX + LOVE». Реліз альбому відбудеться 18-го березня.
Шотландський діджей Кельвін Харріс представив новий сингл - «Summer», який увійде в майбутній четвертий студійний альбом музиканта.
Олена Катіна та група Re: boot, одним із солістів якої є Кіро (ex-Cinema Bizarre) випустили спільний трек «Сentury». Офіційна прем'єра пісні запланована на 25 березня.
The Kooks планують випустити EP «Down» 20 квітня. Хлопці вже офіційно представили пісню «Down», яку можна прослухати на офіційному сайті гурту та зіграли новий матеріал наживо на нещодавному концерті у Сан-Франциско. На просторах інтернету вже можна знайти лайвові записи нових пісень: «West Side», «Forgive & Forget» та «Around Town». Влітку гурт виступить на кількох масштабних фестивалях Європи: Pinkpop у Нідерландах, Orange Warsaw Festival у Польщі, Hurricane Festival та Southside Festival у Німеччині, а ми досі чекаємо на хлопців в Україні Музичний фестиваль The Best City.UA оголосив хедлайнерів першого дня! Ними стали фінські рокери HIM, які грають у стилі «love metal» . Гурт відвідає Україну вперше у рамках цього фестивалю 27 червня.
MY CHEMICAL ROMANCE: it’s not a band, it’s an idea Для мільйонів людей з усього світу ці слова стали рідними. Ця драйвова п'ятірка друзів зробила великий вклад в історію музики та зіграла велику роль у житті багатьох підлітків. Їхня творчість допомагає переосмислити своє життя, свої вчинки, дає поштовх, щоб рухатися вперед і не стояти на місці. Самі учасники завжди наголошували, що надія – це головне у житті і на власному прикладі довели, що може зробити людина, якщо живе надією та вірою в себе. Згадаємо дитинство та юність Джерарда. Товстий, замкнутий у собі мрійливий хлопчина, котрий тільки те і робив, що малював тихенько у кутку, аби його не помічали оточуючі. Скільки ж терпіння та наполегливості треба мати, щоб пережити масу знущань, насмішок, глузувань.
Закінчивши школу, хлопець вирішив вступити до школи візуальних мистецтв у Нью-Йорку, але через давню депресію у нього почала розвиватись алкогольна та наркотична залежність. Тиняючись вулицями міста, Джерард став очевидцем трагедії 11 вересня.
зміг виплеснути усі болючі образи та знущання у пісні. Спостерігаючи за цим, менший брат Уея – Майкі, настільки захопився ними, що за дуже короткий час навчився грати на басу та приєднався до гурту, саме він і вигадує назву My Chemical Romance. Записуючи пісні, їм не вистачало певної «родзинки», та нею стає Френк Айєро, котрий був наймолодшим, проте аж ніяк не найгіршим учасником. Розвиток колективу відбувався з космічною швидкістю, і за 10 днів студійного запису вони випустили дебютний альбом «І Brought You My Bullets, You Brought Me Your Love». Ці пісні є чи не найемоційнішими за всю історію гурту, адже у них усі учасники відкривають свою душу, почуття та переживання. «Я хочу зберегти твоє серце. Можливо, я Саме ця подія дала поштовх хочу побачити тебе зседо початку зовсім нового редини» Bury Me In Black; та незнайомого життя « І після всього, у що ми Джерард вирішує створити вплутали один одного, я власний гурт. Тоді й почала- б відправився з тобою до ся велика історія «хімічного кінця», «Я б закінчив життя романсу». Під сильним – з тобою, під градом куль» впливом трагедії Уей пише Demolition Lovers. Саме першу пісню «Skylines and тоді у групи з 'являються Turnstiles», згодом до нього перші фанати, які знайшприєднується Мет Пелісьєр ли у творчості MCR щось та давній друг Рей Торо. своє, знайоме, зрозуміле, Перші репетиції були дуже отримали певну підтримку емоційними, саме тоді Дже- та порозуміння. Група ж, рард нарешті у свою чергу, не стояла на
місці, швидко розвивалась та розпочала запис другого альбому – «Three Cheers for Sweet Revenge», у якому яскраво поділилась своїм минулим. І ось перша відео робота – I’m Not Okay (I Promise), де було показано тяжкі роки шкільного життя хлопців. За часи «Ревенджу» на зміну Метту приходить Боб Брайар. У 2006 році група випускає, на мою думку, один з найвеличніших альбомів в історії музики – «The Black Parade». Історія пацієнта зворушила увесь світ, сколихнула серце кожного фаната. У My Chemical Romance проходять нереальні концерти і вони налагоджують тісний зв’язок з фанатами. Сам Джерард одного разу розповів дуже зворушливу історію: «Багато людей, з тих, кого я зустрічав, істотно змінилися, але я не знаю, чи має це відношення до нас. Днями до нас прийшла мама однієї дівчинки, яка сказала: «Це дивно, але раніше моя дочка була дуже сором’язливою і ненавиділа себе. Але потім вона дізналася про вашу групу і немов вийшла зі своєї раковини, почала отримувати задоволення від життя.» Просто неймовірно чути таке. Це приголомшливо. Це – ідея. Ось про що йдеться – про створення чогось абсолютно іншого».
Учасники гурту неодноразово ділилися своєю думкою щодо своїх фанатів, тепло називаючи їх дітьми. Ось кілька прикладів цього: «Наші фанати неймовірно талановиті, інтелігентні і виразні. І кожен з них індивідуальний, крім того, що їм всім подобається одягатися в чорне... Вони приїжджають звідусіль, і у себе в місті вони можливо єдині, хто так виглядає, але коли вони приходять на наше шоу – вони всі схожі. Один з кращих компліментів, які ми тільки можемо від них почути, це «Я познайомився зі своїм кращим другом на вашому концерті» , або «Я познайомився зі своїм кращим другом в інтернеті, намагаючись потрапити на ваш концерт». Думаю, це приголомшливо, тому що у мене такого не було. Я не міг знайти поблизу жодного фаната NOFX», «У нас найкращі фани. Вони брутальні божевільні хлопці. Наші фани люблять, ненавидять, іноді вони злі, іноді вони не дадуть тобі шансу навіть збігати в туалет, але вони повністю віддають себе. Я думаю, MCRmy існувала навіть до появи фандомів». Альбом мав величезний успіх, гастролі затягнулись на 3 роки, але ці роки були прекрасними, «Парад» запам'ятався
кожному фанату. Боб Брайар сказав золоті слова, які ідеально розкрили суть відвідання їхніх концертів: «Що завжди застрягає в мене на думці, коли ми граємо – це діти, які просто виходять із себе і плачуть в перших рядах. Можливо, це трапляється з багатьма групами, але для нас це по-іншому. Музика випускає назовні все, що накопичилося у них всередині. Це звільнення». Після приголомшливого успіху «Параду», у 2009 році група йде на заслужений відпочинок, набиратися сил і придумувати щось абсолютно нове, що їм і вдалося. Починається ера Кіллджоїв. Фанати дуже полюбили ці часи і відтоді так і називають себе. Група випускає четвертий альбом «Danger Days: The True Lives of the Fabulous Killjoys», який дуже відрізняється від попередніх робіт гурту. Вони почали жити заново, забувши про «Парад» та його історію. MCR переходять до нових, веселих, запальних мотивів. Змінюється усе: від кольору волосся Уея до настрою пісень та кліпів. Нова історія, нові герої. MCR гастролюють, заряджаючи своєю енергією кожного кіллджоя, даруючи кожному частинку своєї любові та теплоти.
Рядки з пісні «Sing» стали своєрідним гімном від групи до фанатів:
Sing it for the boys! Sing it for the girls! Every time that you lose it Sing it for the world! На запитання «Чого б ви хотіли, щоб ваші фанати навчилися від вашої музики?» Френк сказав важливі слова: «Бути впевненим у тому, що ти робиш і що створюєш, і любити це. Не піддаватися тиску з боку і знати, хто ти і ким тобі потрібно бути». У 2013 році група порадувала фанатів збірником «Convention Weapons», подарувавши приємні відчуття. Неочікувано для всіх у тому ж 2013, 22 березня група офіційно оголосила про свій розпад. На протязі 12 років ця група врятувала мільйони людей, допомогла їм жити, проходити через усі труднощі, навчила бути впевненими у собі, вірити у себе, мати надію у серці і «…не боятися йти в цей світ самому». Закінчити хотілося б словами Джерарда, які котрий раз підтверджують почуття My Chemical Romance до нас: «…я хочу подякувати кожному фанові і шанувальнику. Я дізнався від вас набагато більше, ніж ви дізналися від мене, повірте. Шкода тільки, що я жахливо запам'ятовую імена, але зате у мене хороша пам'ять на обличчя, і я відчуваю кожного з вас. Я відчуваю Любов». Юлія Ройко
Рок – музика, котру слухає ледве не кожний пересічний підліток. Адже саме вона охоплює в собі усі суперечливі настрої, всі протести проти загальноприйнятих стереотипів. Однак помилково вважати рок лише напрямком музики. Адже це і своєрідна філософія, і стиль життя, і субкультура. Всі вони разом і дозволяють досягнути необхідної свободи від дійсності. Початком рок-музики є поява
ВИНИКНЕННЯ РОК-МУЗИКИ: РОК-Н-РОЛ рок-н-ролу, який увібрав в себе
ритми блюзу, бугі-вугі, кантрі, ритм-енд-блюзу та джазу. Рок-нролу характерний швидкий темп, часте використання молодіжного сленгу та розкутість музичного виконання. Вагомий внесок у розвиток цієї музики внесли такі блюзові виконавці як Роберт Джонсон, Мадді Уотерс, Лідбеллі. Вперше вираз рок-н-ролл з’явився у пісні Роя Брауна “Good Rocking Tonight” (1947 рік). А вже через 2 роки виходить пісня Уайд Біллі Мура “Rock And Roll”. Та оскільки це були лише експерименти, фахівці вважають початком даного стилю пісню “Rocket 88” у виконанні Айка Тернера, що була записана на студії Сема Філліпса 1951 року. А мейнстрімним (не люблю це слово, однак так воно і є) рок-н-рол зробила пісня Білла Хейлі “Rock Around The Clock”. Термін “рок-н-рол” в сучасному розумінні ввів у загал Алан Фрід – диск-жокей із Квіленда, котрий дуже багато зробив для популяризації нової музики, яку засуджували в консерва- тивній Америці.
Варто відзначити, що рок-н-рол це перший стиль музики, котрий був однаково розвинутий як білими, так і чорними людьми. Саме це частково зменшило расову загостреність, адже тексти рок-н-ролу були аполітичними. Звичайно ж виконавці рок-н-ролу, ще непопулярного напрямку, не забували і про його витоки. Тому часто співали пісні у своїх старих рідних стилях: кантрі, джаз, блюз, однак у той же час надаючи їм рок-н-рольного звучання.
Класичне звучання рок-н-ролу було сформоване у 1954-55 рр. Елвісом Преслі, тим же Біллі Хейлом, Чаком Бері та іншими музикантами. Саме вони, додаючи щось своє, і створювали класику. Елвіс сміливо експериментував із кантрі та блюзом; Літл Річард шаленими криками та ураганними ритмами заклав бунтарський характер у рок-н-рол; Чак Бері вносив гумор своїми дотепними текстами, завдяки чому і став прикладом для наслідування. Саме Елвіс Преслі став першим білошкірим виконавцем рок-н-ролу. Ба більше: він першим записав пластинку, яка не поступалася пластинкам його чорних колег. А коли король рок-н-ролу виходив на сцену, то уточнювали: Преслі перший білий виконавець цього напрямку. Іншим знаменитим білим виконавцем був Джері Лі Льюіс, котрий за свою несамовиту манеру виконання і гри на піаніно отримав прізвисько “Killer”. Представниками трохи м’якшої форми у виконанні білошкірих стали Бадді Холлі та Everly Brothers. Конкуренцію цим американським представникам рок-н-ролу складали не менш талановиті англійці. До них сміливо можна віднести Лонні Донегена, Кліфа Річарда, The Shadows та перший гурт Джона Ленона The Quarrymen. У 1956-57 роках рок-н-рол поповнився новими зірками. Ними стали Карл Перкінс, Едді Кокран та Лінк Рей. Останній, до речі, своєю композицією “Rumble” справив величезний вплив на розвиток гітарної музики та інструментального рок-н-ролу. До кінця 50- років платівки з піснями у стилі рок-н-рол були найбільш популярними серед меломанів. Однак дуже швидко рок-н-рол почав самовичерпуватися. Літл Річард полишив його вже 1957; Преслі, після повернення
із армії зайнявся кінокар’єрою; Бері потрапив до в’язниці;Бадді Холлі та Едді Кокран загинули у 1960 році. Інші ж представники стали знову повертатися до ритм-ендблюзу та кантрі. Не змогли врятувати рок-н-рол навіть такі його варіації як твіст чи серф-рок. І от коли ця музика вже була на шляху тупикового самоповторення, з’являються всім відомі “The Beatles”. Ці хлопці з Британії надали нове дихання музиці, яка саме завдяки їхнім переспівам відомих пісень і отримала нову назву – “рок”. Переродження традиційного рок-н-ролу як жанру відбувалося і у 60-х (групи Creedence, Mungo Jerry), у середині 70-х (Shakin’ Stevens, Showaddywaddy) та на початку 80-х, коли багато новостворених панк-груп взяли за основу рокабілі – синтезу рок-н-ролу та кантрі. У 1986 році був заснований “Зал слави рок-н-ролу”, у який щороку на церемонії у Нью-Йорку вводяться впливові виконавці рок-музики. А у 1993 році у Клівленді було відкрито музей “Зал слави рок-н-ролу”.
Христина Шумило
EUPHORIA
EUPHORIA
THE WAR IS WON BY OUR LOVE LUST FAITH AND DREAMS
Віра в себе і досягнення своїх мрій – наша ідеологія, боротьба – те, з чим стикаємося кожного дня, музика Thirty Seconds to Mars – наше джерело натхнення, ми – мрійники. Концерту в Україні чекали довгих 4 роки і ось, нарешті, дочекалися. Черги біля ПС з чотирьох ранку, здивовані погляди перехожих на десятки людей у вишиванках і віночках, розмальовані обличчя, різнокольорові кружечки в руках, голосні співи українських і марсівських пісень перед запуском, лічені хвилини до виступу кумирів. Хтось може сказати, що концерти для України зараз – це не те, чим треба перейматися, а я скажу, що для цього гурту можна, ба, навіть, треба зробити виняток. Чому? Бо їхні пісні – це не просто слова і музика, в них ідеї боротьби, віри, любові і миру. Ніяка інша музика не опише ті емоції і переживання, які відчуває кожен
сьогодні, тож концерту Thirty Seconds to Mars в Україні чекали з нетерпінням. Розпочалося шоу з «Birth», фан-зона колихнулася хвилею до сцени аби побачити своїх кумирів ближче, і перше, що впало в око – вишитий рушник на шиї Джареда. Побачити на концерті прапор своєї країни було очікувано, але рушник – це зовсім інше, по-особливому приємно. Після Birth зіграли пісні з 3 альбому: «Night of the Hunter», «Search and Destroy» і «This Is War». Виконання останньою було просто феєричним – тисячі людей у фан-зоні підняли руки вгору і, стиснувши кулаки, головно скандували «This Is War», а пізніше «fight!».
нового альбому, ідейна і мотивуюча. Швидкий ритм концерту повільно стишувався, зазвучала лірична «City of Angels», що супроводжувалася яскравим світлом телефонних ліхтариків і неонових браслетів. Далі невеличка перерва для розмов і жартів на кшталт «Сan anybody make me some borsch?» та акустична частина концерту. Взагалі, концерти Thirty Seconds to Mars – це діалоги з публікою, хоровий спів натовпу, танці на сцені, розмови, жарти, публіка і група тут – одне ціле. Тож на питання чи чули ми промову на Оскарі, зал одноголосно почав скандувати «thank you!», що згодом переросло у «Слава Україні! Героям Слава!». Ці слова не на жарт розчулили кожного, а Джаред виголосив нам цілу промову підтримки: «Ви зараз знаходитесь на півдорозі. Це важко, і це найвища ціна, яку мусиш заплатити за такий привілей, як право на власну свободу. Я хочу, щоб ви знали, я розумію групи які скасували свої шоу, але не могло бути інакше, просто не могло, щоб ми не приїхали в це прекрасне місто, в цю чудову країну. І я хочу присвятити цю пісню всім тим, хто щиро вірить, і не тільки прихильникам Thirty Seconds to Mars, але й мрійникам, тим, хто вірить у себе, вірить у країну, в сім’ю, друзів, вірить у кохання, і тим віруючим, що спочивають в мирі. Ця пісня називається «The Kill», і я хочу почути як ви співаєте її настільки гучно, щоб решта світу почула всіх нас і бажала б бути тут, святкуючи свободу і любов» В зал полетіли В очах людей навколо – сльози. Неймовірна вдячність – от різнокольорові кульки що почуваєш до групи, яка дає тобі сили триматися, вірити і конфеті, фан-зона не в себе і вперто йти до своєї мети. переставала стрибати, відгукуючись на часте Джаредове «Jump! Jump! Jump!» . «Kings and Queens» наживо звучить як переможний гімн, пісня, яку хочеться слухати, коли піднімаєшся на п’єдестал перемоги. Тут і згадалася відповідь Джареда, що якби Оскар отримували під пісню, це була б саме вона. На «Do or Die» Джаред вийшов з українським прапором, фан-зона знову вибухнула і відспівала кожне слово; без перебільшень, краща пісня
DID YOU EVER BELIEVE? WERE YOU EVER A DREAMER? EVER IMAGINE HEART OPEN AND FREE?
Справжньою несподыванкою у сет-листі стала «Vox Populi», яку вже давно не виконують наживо, та яка так близька і зрозуміла нам зараз. «Vox Populi» з латинської перекладається як «голос народу», що і доводить ця пісня, яку співають хором усі. Після неї зіграли «The Race», яка за весь час туру звучала всього лишень 2-3 рази. Концерт наближався до кінця, ще кілька запальних пісень та фінальна «Up in the Air» з найбільшою кількістю людей на сцені за весь тур, «антіденсом», обіймами з Шенноном, сміхом Томо та конфеті у волоссі і, навіть, декольте. На виході з ПС щасливі обличчя, дружні обійми, обмін контактами з новими знайомими і обіцянки скоро зустрітися, пісні Марсів на нічних вулицях Києва то тут, то там, і впевненість в тому, що ця ніч була найяскравішою в твоєму житті. Наступного дня Джареда, виконуючого свою обіцянку, помічають на Майдані Незалежності. Він небагатослівний,
вражений. Спілкується з людьми, питає, як довго вони тут лишатимуться, на що отримує відповідь: «поки не досягнемо свого», багато фотографує, кажучи, що ці фото має побачити весь світ. Пізніше на Майдані з’являється і Шеннон, а Томо, тим часом, прихильники влаштували екскурсію по Києву. Перед прем’єрою «Далласького клубу покупців», Джаред зізнається журналістам, що концерт в Україні був одним із кращих у його житті. Далі за розкладом серія концертів у Росії, і ми з нетерпінням чекаємо фото і вражень російського Ешелону від шоу. Концерти, насправді, стирають усі політичні рамки, коли ти стоїш в натовпі у вишиванці і розмовляєш українською, а поряд дівчата з Петербурга, які тебе чудово розуміють, дівчина з прапором України і Росії на щоках, а інша з серцем у кольорах польського стягу. Усі ми тут сім’я, усі ми рівні і усі ми за мир і любов в усьому світі.
Текст: Яна Камінська Фото: Христина Лабунська
ВАШІ ВРАЖЕННЯ: «Київ. Палац Спорту. Thirty Seconds To Mars. Мрія. Це все здається таким нереальним. У вухах й досі скандують тисячі фанів, а перед очими стоїть Джаред з вишитим рушником на шиї. Неймовірно, фантастично, казково - це все, що я зуміла вимовити після двох з половиною годин екстазу. Не змогли зіпсувати настрій навіть сильний холод та малий зріст, через який я мало що бачила, окрім чужих рук та невгамовного Джареда. Я безмежно щаслива, що почула теплі слова Джея про українців. Після них справді хочеться вірити в краще майбутнє. Згадка про цей концерт залишиться в моєму серці назавжди» Ірина Санатос «Прокидаючись сьогодні зранку після концерту, я планувала поїхати на Майдан та взяти хоча б у кого-небудь з них автограф. І знаєте, чим все закінчилося? Я 4 години гуляла з Томо у Києві! Знаєте, це було не "О,Боже мій, він реальний!!!", це було просто цікаво. Цікаво було поспілкуватися з такою відомою людиною. Він не вважає себе якоюсь зіркою. Він просто звичайна людина, яка згодом пригостила нас кавою та чаєм. А нас було приблизно 10-13 чоловік. За весь час,який ми провели разом, ми не замовкали ні на хвилину. Завжди було про що поговорити. Що ми тільки не обговорювали: ситуацію в Україні, мови, місця які вони відвідали, Київ, кухню. Він навіть показувув нам фото своїх домашніх тварин. Також,що важливо, він зазначив, що рідко коли він так гуляє з фанатами, і ми йому дуже сподобалися. Томо дуже привітна людина. Нікому не відмовив у автографі та фото, навіть якщо це було вже не перше фото. На останок він усіх обнімав та сфотографував на свій телефон. Це, безперечно, один із найнезабутніших днів у моєму житті! Дякую, Томо!» Яна Скрибка «На довгий час ти запам’ятаєш те, як гра Шеннона на барабанах звучить в тебе у голові, як гітара Томо віддається мурашками по шкірі, а голос Джареда лунає у самому серці! Кожна пісня стає особливою по-своєму, чи то буде від пронизливих слів, а можливо від реакції натовпу, чи від всієї ейфорії довкола, та ти точно не зможеш бути байдужим до цього всього!» Ірина Дебела
Про що розкажуть тату знаменитостей
На грудях: •Знак ОМ, написаний на древньоіндійському санскриті. Це універсальна мантра, яке очищує свідомість, символізує собою вібрацію для осягнення вищих планів матерії. •Доволі якісна графіка, стилізована під китайську. Досить популярний мотив на Далекому Сході, пов’язаний з езотерикою. Права рука: •Кельтський хрест. Вік малюнку орнаменту приблизно 2 тисячі років. Вважається що цей символ має давні язичницькі корені. Існують численні приклади зображення хреста і кола, які деякі джерела називають «сонячними хрестами». Хрест в центрі кола в цьому випадку символізує безкінечність, досконалість або циклічність часу •Типовий малюнок Tribal-стилю , який почав використовувати з 1950 – х . Трактування Дейва : «Це моя любов до Терези. Вона облутала моє серце.»
KEEP CALM AND GO TATOO
Життєві правила Біллі Джо Армстронга
• Панк – рок помер! І знаєте, хто його вбив? Я! • Єдине, що я вивчив це, що не потрібно кидати надію на життя, не намагатися дивитися і не дивитися далеко вперед, а просто насолоджуватися теперішнім. Більшість людей не цінують теперішнє до того моменту, доки воно не стане минулим. • Школа – це певно практика чи тренування. По ідеї, тренування робить тебе досконалим. Але ж ніхто не досконалий, так навіщо ходити в школу? • Коли я дивлюся на свої старі пісні, вони, здається, повні гніву , але пусті. У моєму життя була порожнеча. • У любому випадку ніхто по – справжньому не може бути щасливим. Це не притаманне людині. • Я ненавиджу знаменитостей. Я дійсно ненавиджу їх. • Люди так бояться, що в один прекрасний день вони прокинуться і зрозуміють, що постаріли. • Наша пристрасть – наша сила. • Що у мене викликає гнів, так це зарозумілість деяких людей. Вони не слухають нашу музику, вони вже собі вирішили, що вона їм не подобається. • Знаєте, демократи тепер схожі на стадо бісових котенят. • Музика для мене..це повітря, яким я дихаю…це кров, яка тече моїми венами…вона підтримує у мені життя…Я не знаю, щоб я без неї робив…Це я … Це все моє життя. • Чи хочу я змінити світ своєю музикою? Ну, напевно, хочу в певній мірі. Але поки мені не дали добрячого копняка, я навряд чи за це візьмуся.
EUPHORIA №5 березень
Над номером працювали: Яна Камінська, Юлія Ройко, Христина Шумило, Мар’яна Телючик, Анастасія Шемендюк Ми у мережі: https://vk.com/euphoriaua