СВІТ ТІКАЄ, ХУТЧІШ ЙОГО ЛОВИ Київ П’ятниця 25 жовтня 2019
Не Америкою єдиною: Делі та Пекін створюють конкуренцію Вашингтону
З
дається, «зіткнення цивілізацій» не уникнути. Торгівельна війна між Китаєм і США, політична невизначеність Європи та стрімке скорочення економіки Німеччини та Британії – перед світовою спільнотою постає нове питання: хто ж визначатиме глобальний порядок майбутнього? Особливістю економічних теорій є те, що вони ніколи не стають аксіомами. Раптове падіння фондових індексів у світових фінансових центрах, спалах масових протестів чи навіть один невдалий допис у Твіттер-акаунті Дональда Трампа можуть звести нанівець будь-які обрахунки. Концепцію наддержав сформували ще в середині ХХ століття. Після Другої світової війни їх було дві – Сполучені Штати і Радянський Союз. Із розпадом СРСР статус найвпливовішої держави перейшов до Америки, вона ж і продовжує відігравати провідну роль у формуванні сучасного світопорядку. Але чи надовго? Аналітики все частіше говорять про «геополітичну революцію» та створення альянсу країн E7 (Китай, Росія, Індія, Бразилія, Мексика, Індонезія і Туреччина), які конкуруватимуть із державами «Великої сімки» (G7). Зараз аналітики вважають, що на статус наддержав претендують три країни – Китай, США та Індія. Така розв’язка по-різному вплине на розвиток світової економіки. Один пояс, один шлях Згідно з останнім звітом, китайська економіка показала найнижче зростання за останні 27 років. ВВП країни зріс всього на 6% – це найнижчий квартальний показник з 1992 року. Ключову роль відіграли внутрішній тиск на національну економіку, світовий спад економічного розвитку та торгівельна війна між Китаєм і США. Лише за 2018 рік Піднебесна втратила 2,4 трильйона доларів через нові мита на китайський імпорт. Незважаючи на це, Китай і досі є головним кандидатом у наддержави майбутнього. Президент Сі Цзіньпін має свій план. Уряд Китаю давно відмовився від політики ізоляціонізму і взяв курс на глобальну інтеграцію. Першим кроком до цього стане створення «Шовкового шляху ХХІ століття» – глобальної мережі залізничних та морських сполучень, яка об’єднає Європу та Азію. Проєкт «Один пояс, один шлях» вже зазнав критики з боку США та деяких європейських країн, адже така політика Сі Цзіньпіна є прямим нав’язуванням китайського економічного імперіалізму. Проте на економіку Піднебесної це матиме позитивний вплив: вирішення проблеми безробіття, стимулювання експорту та створення нових ринків для китайського виробника – це не згадуючи про популяризацію «м’якої сили» уряду Китаю та збільшення світового впливу. Гонка озброєнь 4.0 Однією із характеристик наддержави є значний військовий потенціал. У 2017 глобальні військові витрати сягнули найвищого рівня з часів «холодної війни». Найбільше коштів у розвиток та модернізацію армії вкладають Китай та США, проте й Індія планує розвивати власну військову космічну програму та розробляє ефективну протиракетну оборону. Розвиток оборонної сфери повинен стати одним із першочергових завдань
ГЕОПОЛІТИКА 2-7
для індійського уряду через протистояння з Пакистаном – сильною ядерною державою та зростаючою воєнною могутністю Китаю. Армія Піднебесної теж розвивається швидкими темпами. І хоча витрати Китаю на оборону ще не досягли рівня США, країна володіє великим ядерним потенціалом, застосовує штучний інтелект для розробки нової зброї, переважає кількістю безпілотних літальних апаратів, бомбардувальників та ударних субмарин. Це змусило Вашингтон змінити розрахунки в спірному Південно-Китайсь кому морі. Золотий фонд нації Найбільшою за чисельністю населення державою світу залишається Китай. Вмотивовані та працьовиті люди були основним рушієм прогресу країни. Але через колишню «політику однієї дитини» та старіння населення Китай значно програє своєму південному конкуренту – Індії. 65% індійського населення – це молоді люди до 35 років. Поєднати це із вигідним географічним положенням, природніми ресурсами та сприятливими реформами прем’єр-міністра Нарендра Моді й Індія стає вигідним інвестиційним партнером для Росії, Японії, Китаю та США. Із 2014 року (за винятком 2017) стрімкий економічний розвиток Індії зміг перевершити навіть Китай, а в 2050, очікується, що Індія стане другою найбільшою світовою економікою після Китаю, витиснувши з цієї позиції США. Може виникнути питання: а до чого тут Україна? Для нас немає місця серед наддержав майбутнього. Проте, як вже було сказано, економічні передбачення рідко стають реальністю. Світ знає чимало прикладів, коли країна досягла економічного розвитку всього за декілька років (тигрів не маємо, то, можливо, створимо власного «економічного вовка»?). З новим урядом щодо швидкості питань не буде. Головне зосередитися на якості. Якісно українську економіку зроблять, в першу чергу, іноземні інвестиції. У 2019 році Україна піднялася на 5 сходинок у світовому рейтингу «Doing Business». І це добре, адже, щоб залучити більше інвестицій потрібно створити для цього сприятливі умови. Зокрема робити ставку не лише на традиційні, а й на високотехнологічні галузі (розвивати біоінженерію, 3D-принтинг
Україна і світ 8-12
Чи виживе «Юніон Джек» Судан: по кому подзвін
Референдум у Шотландії
В африканській країні вбивають, а світу байдуже
У Венеції віднайдено Маріупольську «Атлантиду» Фільм українця бере нагороду
Зруйнований пейзаж «Доріана» Виживання на Багамах та ІТ). Можливо, ми не станемо державою, яка визначатиме глобальний світопорядок, але перед тим, як вирішувати глобальне, потрібно вплинути на своє. Дарина Антонюк
Країнознавство 12-16