УДК 316.454.54 Найштетік Є.В., Степанов С.Ю., Судакова О.М. РЕФЛЕКСИВНО-ІННОВАЦІЙНІ СЕРЕДОВИЩА ЯК ФАБРИКИ ДУМОК ШОСТОГО ПОКОЛІННЯ Анотація В статті викладається інформація щодо типів фабрик думок, критикується традиційний підхід в їх організації та презентується новий рефлексивно-інноваційний принцип організації, контролю та планування діяльності фабрик думок. Ключові слова: фабрики думок, рефлексивно-інноваційний підхід Постановка проблеми Організаційна форма взаємодії експертів у сфері стратегічного консультування з середини 40-х років ХХ століття в науковій літературі отримала назву «фабрика думок»1. Вчені розрізняють п’ять поколінь (типів) фабрик думок (ФД): 1.
Академічні – академічні дослідницькі центри.
2.
Консалтингові – тимчасові науково-творчі колективи, зібрані за
контрактом для рішення поставленого завдання під конкретний проект. 3.
Адвокатські – організації або політичні об’єднання, які є носіями певних
ідей, цінностей чи технологій в суспільстві. 4.
Лобістські – лобістські організації, які просувають певні аргументи та
інтереси в органах державної влади. 5.
Мережеві (мислячі мережі) – основані на Інтернет технологіях віртуальні
співтовариства експертів, які в режимі реального часу виробляють нові знання шляхом використання технологій мозкового штурму, експертних опитувань (в тому числі й панельних досліджень), баз знань, експертних систем тощо. Останні дослідження ефективності та способів застосування різних поколінь (типів) ФД відображені в рамках міжнародної програми «Фабрики думок та 1
– з англ. – think tank
громадянські суспільства» у працях Джеймса МакҐанна [4, 5], Дональда Абельсона [2], Моніки Благеску, Джона Янга [6], Геофа Малгана [3], Эндрю Денама, Марка Гарнетта[1] та інших. Розробки нових принципів взаємодії ФД з соціальними інститутами знайшли своє відображення в рамках роботи Національного центру політичного аналізу2 у працях Джона Гудмана. Надзвичайно корисними стали дослідження експертів Центру дослідження економічної політики Річарда Портеса та Стефана Єо [7] в галузі дослідницьких мереж. Серед вітчизняних вчених проблемами організації ФД займались Володимир Грановський та Сергій Дацюк [8]. В статті використовуються
методи
рефлексивної
психології,
започатковані
Ігорем
Сємьоновим, Сергієм Степановим [11] та аспекти теорії соціальних мереж [9]. Незважаючи на те, що існує багато наукових напрацювань у напрямку організації ФД, до сьогодні залишається білою плямою питання менеджменту інноваційних процесів фабрики думок. Основним завданням статті є аналіз існуючих організаційних форм та презентація нової, ідея якої полягає у керованій творчості та керованому процесі виробництві інновацій. Незалежно від регіональної спрямованості чи сфери застосування, кожен з типів ФД має свій технологічний діапазон застосування. Для аргументації даного твердження застосуємо наступні показники які використовуються при аналізі соціальних мереж: •
Ступінь домінування – можливість акторів, тобто суб’єктів
соціальних зв’язків (відношень), залучати інших áкторів для досягнення власної мети. Цей показник існує в межах від 0 до 1. При цьому від 0 до 0,3 цей показник вважається низьким, від 0,3 до 0,6 – середнім і з 0,6 до 1 – високим. •
Ступінь свободи – можливість áкторів створювати нові зв’язки. Як
і ступінь домінування існує в межах від 0 до 1. Оцінка цього параметру здійснюється ідентично до ступеню домінування. Наведемо порівняльну таблицю різних поколінь (типів) фабрик думок: 2
http://www.ncpa.org/pub
Висока
До 200 До 10 років
II
Середня
До 30
До 2 місяців
Ступінь свободи експертів
Ступінь домінування експертів
I
Напрямок досліджень
Період створення нових знань
Кількість експертів
Якість наукового опрацювання
Покоління
Таблиця 1. Порівняльна таблиця фабрик думок
Ф3/П4
Низький
Середній
П
Середній
Середній
П
Низький
Низький
П
Низький
Низький
П
Високий
Високий
Період III
Висока
До 30
існування організації Період
IV
Середня
До 30
існування організації
V
Низька
∞
Від 15 хвилин
Різниця параметрів ФД обумовлена розбіжністю призначення діяльності. При цьому регламент виробництва нових інтелектуальних продуктів (знань) в сфері соціальних процесів не може бути гармонійно синхронізовано з процесом впровадження цих продуктів в політику держави. Для оптимізації цих процесів поставимо наступне завдання: Яким чином можна добитися ефекту технопарку для вирішення соціальних проблем, тобто такого ефекту, коли в процесі експертної діяльності відбувається повний цикл виробництва інтелектуальних продуктів (знань): 1. 3 4
Виявлення потреби та постановка проблеми
Ф. – фундаментальні дослідження П. – прикладні дослідження
2.
Народження нових знань
3.
Трансформація знань у технологічні інструментальні форми, придатні до
реалізації у відповідних соціальних практиках та проектах 4.
Впровадження конкретних технологій
5.
Виявлення технологічних обмежень та кордонів застосування
6.
Виявлення нових потреб та постановка нових проблем
Розв’язання цієї задачі не є тривіальним. Перш за все необхідно змоделювати спільний для всіх традиційних ФД механізми реалізації інтелектуальних ресурсів учасників ФД, тобто експертів. Критика традиційних фабрик думок Припустимо, що в нашій фабриці думок є 6 експертів, взаємозв’язок між якими вимірюється в K умовних одиниць знань. При цьому, за системою менеджменту знань [2, 112], функція К матиме наступні залежності: Критерій синтетичного показника знань K = f(o, p, i), де o – ступінь об’єктивності, p – показник корисності, і – показник використання Для прикладу побудуємо матрицю з взаємозв’язків між шістьма експертами, що взаємодіють між собою у процесі обміну знаннями. Для простоти використання візьмемо випадок, в якому всі áктори мають високі ступені свободи та домінування (таб. 2):
Експерт 2
Експерт 3
Експерт 4
Експерт 5
Експерт 6
Експерт 1 Експерт 2 Експерт 3 Експерт 4 Експерт 5 Експерт 6
Експерт 1
Таблиця 2. Матриця взаємодії між експертами фабрики думок
0.0 1.0 2.0 0.1 3.0 2.0
2.0 0.0 1.0 2.0 2.0 0.2
2.0 1.0 0.0 5.0 2.0 2.0
2.0 3.0 0.2 0.0 2.0 3.0
2.0 3.0 1.0 4.0 0.0 2.0
1.0 0.7 2.0 1.0 0.1 0.0
За отриманими даними побудуємо графік взаємодії: Рис.1. Схема роботи традиційної фабрики думок
З наведеної схеми видно, що в загальному вигляді організаційна модель традиційних фабрик думок виглядає як налагоджена система обміну інформації (знань). Інновація, тобто знання, що представляють новизну для всієї системи, виникають спонтанно в процесі обміну інформації. Дуже цікавою ознакою є те, що матриця взаємозв’язків між експертами за критерієм синтетичного показника знань є нульовою, тобто головна діагональ цієї матриці містить нульові значення. Суть цих нульових значень полягає у відсутності рефлексивних механізмів роботи фабрики
думок. Це стосується як рефлексії áкторів, так і всієї системи. Також треба зауважити, що подібна структура виключає наявність предмету дослідження. Cognitio rerum5 Безумовно, не можна констатувати те, що у традиційних фабриках думок не було ефекту рефлексії, скоріше він мав спонтанний характер та не був ключовим в організації експертної роботи. Для досягнення ефекту керованої творчості експертної мережі, застосуємо принципи рефлексивної практики [11] в організації фабрики думок. Побудуємо схему такої соціальної мережі: Рис. 2. Рефлексивно-інноваційний механізм
Така схема відображає рефлексивний механізм роботи фабрики думок. Цей підхід в організації фабрик думок використовується вперше, тому припустимо, що далі ми будемо розглядати новий тип організаційної структури, назвемо її рефлексивно-інноваційне середовище. На схемі відображені: • 5
Група експертів (2-4) – áктори соціальної мережі
- з лат. Пізнання речей
•
Експерт Х – деякий обраний для дослідження окремий експерт
•
Експерт Хр – рефлексія Експерта Х
•
Система, як сукупність експертів у фабриці думок (є самостійним
áктором та має власні взаємозв’язки з іншими áкторами) •
Предмет дослідження (є áктором з обмеженим ступенем свободи
та взаємодіє лише з експертом, який досліджує цей предмет) У дослідженні ми припускаємо, що існують деякі залежності між áкторами L x, при яких сукупність ознак цієї залежності виглядатиме таким чином: (1)
Ln = [x1, x2 … xn], де xn – це певна ознака, n – кількість ознак
зв’язку При цьому, ознаками áктора виступатимуть зв’язки з іншими áкторами, зокрема з системою, експертами, рефлексією себе самого та предметом. Тобто кожен з áкторів є таким, як він діє (створює зв’язки) у системі. У загальному вигляді сукупність ознак áктора А матиме такий вигляд: (2)
А = [L1, L2 … Lm], де Lm – це взаємозв’язок, m – кількість
взаємозв’язків Якщо виразити зв’язки через їх ознаки, то формула áктора матиме наступний вигляд: (3) Через формулу (3) спробуємо виразити предмет дослідження, який має взаємозв’язки тільки між експертами, що його вивчають та їх рефлексіями:
(4)
П=
, де
дослідження та n-им експертом, а
- це сукупність ознак зв’язку між предметом - це сукупність ознак зв’язку між
предметом дослідження та рефлексією n-ого експерта.
Таким чином П = f (L, L’). Цей вид функції сутності предмета дослідження є близьким до кантівських трансцендентальних досліджень. Сфера застосування Рефлексивно-інноваційне середовище є організаційною структурою, мета якої – породжувати нові знання та технології апріорі визначеної якості, тобто з визначеним комплексом властивостей. Така методологія взаємодії áкторів соціальної мережі може використовуватись при плануванні, організації та прогнозуванні роботи НДКР, у виробництві інноваційних товарів та послуг, розробці освітніх програм, організації ефективних інструментів взаємодії соціальних страт тощо. Розробка та опрацювання прикладних методик формування творчих соціальних мереж є перспективним напрямком серед спеціальних та галузевих соціологій, у соціальної інженерії та державному управлінні. Таким чином, фабрика думок шостого покоління, яка побудована за принципом рефлексивно-інноваційного середовища, здатна стати мега та мета фабрикою думок, тобто «фабрикою фабрик думок» 6. Список використаних джерел 1.
Andrew Denham, Mark Garnett: What Works? British Think Tanks and the
End of Ideology // The Political Quarterly Vol. 77 Issue 2 Page 156 April-June 2006. 2.
Donald E. Abelson A Capitol Idea: Think Tanks and US Foreign Policy –
Mode of access: WWW.URL: http://mqup.mcgill.ca/book.php?bookid=1993 – Title from the screen. 3.
Geoff Mulgan: Thinking in Tanks: The Changing Ecology of Political Ideas //
The Political Quarterly Vol. 77 Issue 2 Page 147 April-June 2006. 4.
James G. McGann: Think Tanks and Civil Societies Program – Mode of
access: WWW.URL: http://www.fpri.org/research/thinktanks/ThinkTankNetworkPublications.pdf - Title from the screen. 5.
J. McGann, R. // Kent Weaver Think Tanks & Civil Societies. —
New Brunswick : Transaction Publishers, 2000.
6
- авторський термін, аналог англійською мовою - think tank factory
6.
Monica Blagescu and John Young: Capacity Development for Policy
Advocacy: Current thinking and approaches among agencies supporting Civil Society Organisations – Mode of access: WWW.URL: http://www.odi.org.uk/Rapid/Publications/Documents/WP260.pdf - Title from the screen. 7.
Richard Portes, Stephen Yeo: ‘THINK-NET’: The CEPR Model of a Research
Network – Mode of access: WWW.URL: http://www.cepr.org/aboutcepr/CEPR/CEPR_think.pdf - Title from the screen 8.
Владимир Грановский, Сергей Дацюк: Стратегическое консультирование
в Украине – Режим доступу – http://www.xyz.org.ua/discussion/ukr_strat_consult.html – Назва з екрану. 9.
Градосельская Г.В.: Анализ социальных сетей: Автореф. дис…канд. соц.
наук: 22.00.01 – М, 2001, 11с. 10.
Друкер П .// Задачи менеджмента в XXI веке: Пер. с англ.: Уч. Пос. – М.:
Издательский дом «Вильямс», 2001. 11.
Степанов С.Ю. // Рефлексивная практика творческого развития человека
и организации. – М.: Издательство «Наука», 2000.
РЕФЛЕКСИВНО-ИННОВАЦИОННЫЕ СРЕДЫ КАК ФАБРИКИ МЫСЛИ ШЕСТОГО ПОКОЛЕНИЯ Найштетик Е.В., Степанов С.Ю., Судакова Е.Н. Аннотация
В статье излагается информация о типах фабрик мысли, критикуется традиционный подход в их организации и презентуется новый, рефлексивноинновационный принцип организации, контроля и планирования деятельности фабрик мысли. Ключевые слова Фабрики мысли, рефлексивно-инновационный подход REFLEXIVE-INNOVATIVE ENVIRONMENT AS SIXTH GENERATION THINK TANK Nayshtetik Y.V., Stepanov S.U., Sudakova E.N. Resume In article is set out information about the types of think tanks, is criticized the traditional approach in its organization and is presented the new reflexive-innovative principle of organization, control and planning of think tanks activity. Keywords Think tanks, reflexive-innovative approach