о р п ж а у т д р а о р п а е н р у а о т в к т о ь ц с Ф и н ї н а н р и р ук а е в с т В ь н -8 а 6 . т т и зп на с
№6(10), червень-серпнь 2007
Сьогодні в номері: • ВІТАЄМО!
• Н. Дерев'янко
Наші інтерв'ю
• фоторепортаж • О.М.Бердніков, Л.М.Скачок
Посівам озимих – раціональну систему удобрення
• О.І. Бакун
ТУРБОТИ ПРО ОЗИМІ КУЛЬТУРИ ПІД УРОЖАЙ 2008 РОКУ
• І.М.Вірьовка
Підготовка до сівби посівних агрегатів
1 2 6 9 11 14
• Л.С.Рєзніченко, Т.Г.Грузіна, В.В.Вембер,
Л.М.Скриннік, З.Р.Ульберг, А.М.Головко, С.А.Немиро ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБІОТИКУ «ОКАРІН-ВЕТ» У ТВАРИННИЦТВІ
• Наші консультації
ВСЕ ПРО МАЙНОВІ ПАЇ
• Агромозаїка
• вЕСЕЛІ КАРТИНКИ
16 18 19 20
Новинки
Носівська селекційно-дослідна станція Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
ОЗИМЕ ЖИТО сорт
Походження. Сорт—синтетик на домінантнокороткостебельній основі. Крупнозерний. Перспективний на 2006 рік. Автори сорту. Скорик В. В., доктор с.-г. наук, Скорик В. В., кандидат с.-г. наук. Апробаційні та біологічні ознаки. Короткостеблий, висота до 100-110 см, вирівняний. Високоурожайний, дворядний, довгий, виповнений, при дозріванні пониклий. Число квіток у колосі перевищує 80-72 шт. Озерненість при нормальних погодних умовах більше 90 %. Крупність зерна перевищує 50 г. Середньостиглий. Стійкий до вилягання, снігової плісняви, грибкових хвороб і проростання на пні. Кущистість висока Число падіння більше 235. За більш докладною інформацією Хлібопекарські якості відмінні. стосовно нового сорту жита озимого Пропонуємо співробітництво „Синтетик 38" звертатись за адресою: у розмноженні і поширенні сорту. 17035, с. Прогрес, Козелецький р-н, Агротехніка вирощування Чернігівська область. загальноприйнята. Телефони: (04646) 3-63-10, 3-63-33.
СИНТЕТИК 38
17131, с. Дослідне, Носівський р-н, Чернігівська область. Телефон: (04642) 2-16-71.
Чернігівщина аграрна №6(10), червень-серпень 2007
3
ОЗИМЕ ЖИТО
Національний стандарт України
Боротьба Чернігівський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
За більш докладною інформацією стосовно нового сорту жита озимого „Боротьба” звертатись за адресою: 17035, с. Прогрес, Козелецький район, Чернігівська область. Телефони: (04646) 3-63-10, (04646) 3-63-33. 17131, с. Дослідне, Носівський район, Чернігівська область. Телефон: (04642) 2-16-71.
Походження. Сорт-синтетик. Створений з використанням домінантнокороткостеблих донорів. Внесений до Державного реєстру сортів України в 1993 році для зон Полісся, Лісостепу та Степу. Автор сорту: Скорик В.В., Москалець В.І. Апробаційні ознаки. Різновидність вульгарне. Колос щільний, колоскова луска ланцетна з добре вираженою нервацією, остюки середньої довжини, напіврозходяться. Зернівка напіввідкрита, овальна, сіро-зелена, маса 1000 зерен 42 г. Біологічні особливості. Сорт середньостиглий, висота рослин 115-133 см, стебло потовщене, циліндричне, листки широкі, вкорочені, темно-зелені з сизим кольором. Зимостійкість хороша, стійкість до вилягання, осипання та посухи висока. Стійкість до хвороб задовільна. Урожайність сорту – 9,99 т/га на Правдинській сортодільниці в Литві. Напрямок використання – зерновий. Вміст білка – 10-11 %. Хлібопекарські якості високі. Агротехніка вирощування загальноприйнята для даної зони вирощування. Висока кущистість дозволяє зменшувати норму висіву на родючих ґрунтах до 4 млн. схожих зерен на гектар. Сумарна кількість азотних добрив не повинна перевищувати 90 кг/га.
ВІТАЄМО З ДЕРЖАВНОЮ НАГОРОДОЮ
МАРЧЕНКА ВОЛОДИМИРА ІВАНОВИЧА –
ДИРЕКТОРА ТОВ «РУДЬКІВСЬКЕ» БОБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ
За багаторічну сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток агропромислового комплексу держави Указом Президента України його нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня
Чернігівщина аграрна №6(10), червень-серпень 2007
1
Наші інтерв’ю
Заступник голови ОДА з питань агропромислового розвитку Анатолій ІВАНЬКО: « … буде і хліб, буде і до хліба»
Кор.: Анатолію Васильовичу, жнива на Чернігівщині у розпалі. І, незваж аючи на погодні сюрпризи, наші хлібороби збирають непогані врож аї. Про хід збирання зернових ми періодично дізнаємося з повідомлень засобів масової інформації. Але хотілося б спочути про це, так би мовити, з перших вуст. А.І.: Справді жнива у розпалі, тому в першу чергу хотів би поінформувати вас про хід збиральної кампанії, яка цього року розпочалась на 17 днів раніше, ніж торік, і яка навіть при песимістичному прогнозі має принести на обласний стіл 1,4 млн. тонн зерна. Посуха та інші несприятливі погодні умови, які цього літа докучали Україні, особливо її півдню, майже не відіб’ються на обласному урожаї. Хіба що теперішні дощі трохи затягнуть терміни збирання хлібів. Область на рівні держави виглядає нормально: за жнивами йдемо у ногу з областями поліського регіону, але випереджаємо країну за показниками врожайності. Цього року в області до збирання підлягає 592,3 тис. га зернових та зернобобових культур, що на 1 тис. га більше, ніж торік. Дружно жниву-
2
ють Носівський, Ічнянський, Бахмацький та деякі інші південні райони. До речі, Носівщина утримує першість і по врожайності. А взагалі найвищі врожаї у нинішньому році отримано приватним підприємством “Фортуна”, що в Ічнянському районі: на 18-ти гектарах новий сорт пшениці “Смуглянка” дав аж 101,3 ц/га. Приємно, що більше ніж на чверть цього року збільшені площі під кукурудзу на зерно. Ріпаку посіяли аж у 2,1 раза більше, проте врожайність його через недотримання деяких агротехнічних вимог буде значно меншою, ніж могла б бути. Ситуація з цукровим буряком - протилежна. Сільгоспвиробники миттєво відреагували на минулорічне перевиробництво та відповідні втрати і цього року майже наполовину зменшили посівні площі. Враховуючи те, що треба поспішати, аби з мінімальними втратами зібрати те, що виростили наші хлібороби, наскільки активно залучається для цього техніка з інших регіонів держави? На збиранні ранніх зернових задіяні 2677 зернозбиральних комбайнів. Також організована робота з додаткового залучення комбайнів із-за меж області. Зважаючи на те, що на півдні виникли проблеми з урожаєм, тамтешні комбайни їдуть до нас. Тому що у власника, як кажуть, болить голова не від кількості випитого вчора, а від того, як працюватиме його власність завтра. На сьогодні вже злучено 165 високопродуктивних зернових комбайнів, ще необхідно залучити 15 зернозбиральних комбайнів. Це дозволить нам зменшити навантаження на техніку, яке для області досить значне - 155 га на один комбайн. Але є райони, де ця цифра сягає далеко за 250. Хоча повинен сказати, що сьогодні не всі райони, незважаючи на наші рекомендації, ставляться до цього серйозно і в кінцевому результаті втрачають. Коли вже заговорили про техніку,
то наскільки сільгоспвиробники забезпечені пально-мастильними матеріалами? В цілому для проведення збиральних робіт необхідно 14,2 тис. тонн дизельного палива і 4,1 тис. тонн бензину. На сьогоднішній день господарства в середньому забезпечені пальним на 30 відсотків. Я маю на увазі те пальне, яке у них є безпосередньо, але на ринку області маємо достатню кількість світлих нафтопродуктів, і проблем якихось особливих з цим немає. Єдине – були б гроші. А гроші – це якщо буде зерно, буде відповідний ринок зерна і так далі. Як це не дивно, але в нинішньому році майже не чути нарікань на нестачу коштів у господарствах на період жнив, польові роботи проходять ритмічно, лише погода інколи вносить свої корективи у плани селян. Принаймні там, де доводилось бувати останнім часом, скарг не чула стосовно цього. Чи аграріям за роботою просто ніколи скаржитись, чи все-таки вони справді мали змогу добре підготуватись до цього найвідповідальнішого періоду? Тут, гадаю, доречно буде згадати про державні програми підтримки сільгоспвиробників. Чи діють вони в нинішньому році, і наскільки ефективно? Ви правильно підмітили: з одного боку аграрії більше розраховують на свої сили і з року в рік більш впевнено входять у такі відповідальні періоди сільськогосподарського виробництва, а з іншого - їм скоріш за все ніколи скаржитись за роботою. Вони звикли працювати, працювати і ще раз – працювати. Але, за інформацією, якою особисто я володію, сільгоспвиробники все ж таки відчувають дефіцит коштів. Дивіться, загальна потреба у коштах для проведення цьогорічних жнив, за підрахунками головного управління агропромислового розвитку, становить 375 млн. грн., а попередньо розрахо-
Чернігівщина аграрна №6(10), червень-серпень 2007
Наші інтерв’ю вана очікувана виручка від реалізації продукції тваринництва та рослинництва у червні-серпні становитиме приблизно 300 млн. грн. Тобто, дефіцит, як бачимо, буде близько 75 млн. грн. Це не така вже й велика цифра. Тим більше, що назустріч ідуть банки, які дають кредити. Зокрема, їх отримано з початку року 166 млн. грн., із яких понад 150 млн. становлять пільгові кредити. Але непогано, якщо оцей “дебет-кредит” господар підрахував до початку жнив, а не під час збирання. Що стосується державних програм підтримки сільгоспвиробників, то бюджетні кошти завдяки центральним органам влади цього року надходять значно оперативніше, ніж торік. На сьогодні область отримала майже 62 млн. грн. Для порівняння: торік це було трохи більше 50 млн. Чи всі гроші надійшли до селян? Бо, наприклад, ще у червні приблизно 40 млн. грн. знаходились на різних рахунках, а не в господарствах. Близько 10 млн. грн. на сьогодні ще залишаються на рахунках в основному у районних управліннях через певні об'єктивні причини. Є виписаний порядок отримання цих коштів. Якщо господарство не забезпечило виконання тих чи інших показників (наприклад, щодо підтримки м'ясної худоби, коли нема відповідних приростів, чи необхідної кількості телят на сто корів, чи є заборгованість перед бюджетом), проблеми з отриманням допомоги будуть. Тобто, виписані чіткі правила гри з боку держави. Вони в цьому році більш жорсткі, і по великому рахунку – це правильно. Але одночасно, розуміючи важливість фінансової підтримки, уряд вносить додатково зміни у відповідні постанови (ми їх очікуємо найближчим часом). А чи настануть колись такі часи, коли буде створена обласна програма підтримки сільгоспвиробника? Хоча б по окремих напрямках, наприклад, льонарства, м'ясного скотарства? Є така перспектива? Хочу зазначити, що розроблений і затверджений такий документ, як “Стратегія соціально-економічного розвитку Чернігівської області на період до 2015 року”, складовою частиною якої є розділ, що стосується розвитку галузі АПК. Також на сьогоднішній день опрацьовано і відповідний
Чернігівщина аграрна №6(10), червень-серпень 2007
проект програми розвитку АПК області до 2010 року, який передбачається винести на розгляд сесії обласної ради в третьому кварталі. Є ціла низка інших цільових програм, що стосується і льонарства, і скотарства. Але програма без відповідного фінансування – це скоріш документ для перевіряючих, ніж програма реальної підтримки власного виробника. І тут є проблема. Маємо розуміння пріоритетних напрямків, але немає відповідного стимулу у їх реалізації. Сподіваюся, що ми все-таки візьмемо приклад із наших сусідів, наприклад, Сумської області, де в цьому році, наскільки мені відомо, виділено 500 тис. грн. на підтримку програми розвитку тваринництва. Чи та ж Полтавщина, де підтримують льонарів. Як би там не було, а частина врожаю уже в коморах, і селяни не поспішають його реалізувати, пам’ятаючи ситуацію, що склалась наприкінці минулого – на початку нинішнього року, коли ціни на зерно стрімко зросли. Яким чином відбуватимуться державні закупівлі і формуватиметься регіональний фонд продовольчого зерна? Маю зазначити, що на харчові потреби області цього року планується виділити 167 тис. тонн зерна. Зважаючи на те, що Чернігівщина має отримати десь 272 тис. тонн продовольчого зерна, це завдання виглядає посильним. Отже, хочу запевнити мешканців області: у 2007-2008 роках будемо з хлібом! Більше того, буде сформовано так звані незнижувальний та інтервенційний запаси зерна, що дозволить владі упевнено тримати позиції на ринку хліба, захищаючи у першу чергу інтереси громадян. Що стосується того, що частина врожаю уже в коморах, то я хотів би порадити виробникам не поспішати з його реалізацією, не розібравшись у тенденціях. А тенденції такі, що, враховуючи посуху на півдні, в цьому році зерно буде в ціні. Воно зараз як еквівалент золота. І набагато краще його тримати вдома, ніж гроші на депозитних рахунках за проданий врожай. Як зауважив один з керівників, із яким доводилось спілкуватися нещодавно, поспішати з реалізацією зерна треба повільно. І я з цим висловлюванням абсолютно згоден. Стосовно цін на хліб майбутнього врожаю - ваш коментар? Сьогодні для хлібопечення ми використовуємо пшеничне борошно за середньою ціною 1383 грн. за тонну і житнє – 1270 грн. за тонну. Є й відповідна ціна на хліб. Вона була одна з найнижчих в Україні, зараз трішки збільшилась, але у порівнянні з іншими областями ситуація у нас все-таки залишається кращою. Якщо дивитись на ціни, за якими купується нинішнє зерно, і пустити його на переробку, то борошно пшеничне буде коштувати в межах 1500 грн. за тонну (тобто, десь на 8 % дорожче), а житнє – 1420 грн. за тонну. Питома вага борошна у собівартості хліба становить майже 70 %. Тому можна прогнозувати певне можливе зростання ціни на хліб, хоча конкретно сьогодні важко щось сказати. Тому прогнозую, що якщо хліб і дорожчатиме, то не набагато. Ваші думки стосовно квотування на ринку зерна? Я маю на увазі квоти на вивезення зерна за межі України. Відверто кажучи, я не прихильник жорсткого регулювання державою ринкової діяльності, бо це обмежує права власника. Проте є форс-мажорні випадки, зокрема це стосується нинішнього року, коли травнева посуха знищила майже половину врожаю південних областей України, а
3
Наші інтерв’ю ці області - житниця країни. І я з розумінням ставлюся до спроб уряду, який хоче спрогнозувати ситуацію і упередити вимивання зерна з вітчизняного зернового ринку. Було б нерозумно, не сформувавши власні ресурси, продавати хліб за кордон, щоб потім його там же і купувати. На останній колегії головного управління агропромислового розвитку ви зазначали, що за перше півріччя цього року показники в агропромисловому комплексі області відкинули наш регіон з 11-ого аж на 22-е місце серед регіонів України. У чому тут справа? Справді, за січень-червень валове виробництво скоротилось на 1,7% проти минулого року. Гірше спрацювали господарства населення, де відбулося зменшення валу на 4,2%, і це в кінцевому результаті перекрило
майже тривідсоткове зростання валового виробництва у сільгосппідприємствах. Зростання ж обсягів виробництва у сільгосппідприємствах досягнуто за рахунок збільшення виробництва м’яса свинини та птиці відповідно на 20,2% та у 2,9 раза. Я прискіпливо аналізував усі показники, мав розмови з експертами. За моїми висновками, на показники головним чином вплинули не об’єктивні, а суб’єктивні фактори. Адже вже кілька років поспіль сільське господарство Чернігівщини має стійку тенденцію до зростання. Сподіваюсь, за підсумками року ситуація буде виправлена. Більш ніж десятиріччя у державі триває процес реформування сільгосппідприємств, але невирішених проблем, здається, не меншає, а навпаки – додається. Особливо це стосується майнових відносин. Яка тут ситуація на сьогодні? Скажу, що станом на кінець червня по області оформлено та виготовлено 280,6 тис. державних актів на право приватної власності на землю взамін земельних сертифікатів, що становить 83%. Реформування та майнові відносини на селі лишаються одними з найактуальніших та найскладніших питань Тому давайте, якщо ви не проти, заплануємо десь на кінець серпня, коли темп збиральних робіт трохи спаде, присвятити цій темі окрему “пряму лінію”. Якщо так, то до того часу ми ґрунтовно підготуємось, аби дати відповіді на всі запитання. А поки скажу, що в го-
4
ловному управлінні агропромислового розвитку кожного робочого дня працює постійна “гаряча лінія” з майнових відносин. Телефон гарячої лінії 4-04-61. Телефонуйте і ставте свої запитання. Згадаємо і про землю. Хотілося б почути, який відсоток розпайованих земель нині орендується і використовується з максимальною віддачею. Знаєте, всіма категоріями господарств у 2007 році засіяно 960,4 тис. га, або 69% всієї ріллі. Невикористаними лишаються 417,7 тис. га, або 30,2% розпайованих земель. Станом на 1 липня 2007 року договори оренди укладено сільгосппідприємствами усіх форм власності на 714 тис. га. Найбільш ефективно ріллю, закріплену за районами, використовують у Варвинському, Прилуцькому та Срібнянському районах, де використовується відповідно 94,4%, 93,8% та 93,4% ріллі. Найбільші проблеми з використанням ріллі у НовгородСіверському (не використовується 65,4%), Щорському (не використовується 46,1%), Козелецькому (45,4%) та Семенівському (43,3%) районах. Трохи більше 40% ріллі не використовується у Городнянському та Чернігівському районах. Що стосується орендної плати, то її розмір, встановлений договорами оренди земельних паїв, в середньому по області становить 1,5%. Торік розмір орендної плати був у розмірі 1,4%. А у Бобровицькому районі цей розмір дорівнює 2,4%. Болюче питання – заробітна плата в аграрному секторі. Вона залишається найнижчою у порівнянні з іншими галузями. Чому? Ми знаємо, що в деяких господарствах області працівники отримують менш ніж 70 гривень на місяць. Це, зокрема, має місце у Новгород-Сіверському районі. Як таке може бути і навіщо взагалі такі господарства? Хіба що для статистики. Повністю з вами згоден, тому на подібні підприємства мають звернути увагу не лише ті, хто займається процедурою банкрутства, але й прокуратура. Адже до такої міри нехтувати стандартами життя просто є наругою над людською гідністю. А ви не звернули уваги, що саме у Новгород-Сіверському районі один з найгірших показників використання землі, про що ми тільки що говорили? Що й казати, середня зарплата в еквіваленті повної зайнятості по області складає всього 601 гривню, хоча і збільшилась з минулого року на 30% (139 грн.) Взагалі-то тенденція зі зростання зарплат протягом останніх років стабільна — хоч потроху, але вони зростають. Лише у господарствах 10 районів області заробітна плата виплачується вчасно (Бахмацького, Бобровицького, Варвинського, Городнянського, Ічнянського, Куликівського, Ніжинського, Носівського, Прилуцького та Семенівського). За червень 2007 року заборгованість із виплати заробітної плати збільшили 5 районів області. Найбільше — господарства Коропського району – на 119,3 тис. грн., Менського – на 33,1 тис. грн., Борзнянського – на 20,3 тис. грн., Талалаївського – на 14,3 тис. грн. та Ріпкинського – на 15,1 тис. грн. Найбільшу заборгованість мають господарства Срібнянського району – 265,5 (16,8% обласного боргу), Менського – 214,0 тис. грн. (14%), Чернігівського – 207,4 тис. грн. (13,1%), Козелецького – 198,0 тис. грн. (12,5%),
Чернігівщина аграрна №6(10), червень-серпень 2007
Наші інтерв’ю
Борзнянського – 185,2 (12%) та Н.-Сіверського – 172,4 тис. грн. (10,9%). Уже певний час ведуться розмови про створення в області виробництва біодизелю, будівництво заводу. В нинішньому році ріпак займає чималі площі, зокрема ярий. Але виробляти з нього біопаливо поки що ніде. Що робиться з цим зерном? Відмінною ознакою структури посівних площ є значне розширення площ під озимим та ярим ріпаком. Вони займають в цьому році 36 тисяч гектарів. Це на 18,8 тисячі гектарів, або у 2,1 раза більше від рівня минулого року. У тому числі ярого ріпаку ми посіяли в 1,7 раза більше (або майже 12 тисяч гектарів), озимого ріпаку у нас збереглося 24 тисячі гектарів (це на 14 тисяч гектарів більше, ніж торік). Ми прогнозуємо отримати валовий збір насіння ріпаку близько 40 тисяч тонн. Я не буду зупинятись сьогодні на тих моментах, які нам не дозволили отримати урожай вищий – це більше технологічні моменти. Що стосується питання створення виробництва біодизелю, зокрема будівництва заводу (до речі, не одного), то проекти ці є, але на сьогодні вони поки що залишаються проектами, бо нинішня нормативно-правова база дозволяє з ріпаком найбільш ефективно працювати до переробки його на
Чернігівщина аграрна №6(10), червень-серпень 2007
олію. Цим, як і раніше, займається в основному Ніжинський жиркомбінат, а потім олія відправляється за кордон через Одеський, Іллічівський та інші порти. Це значно вигідніше, ніж продавати неперероблений ріпак. Вигідно це перш за все товаровиробнику, тому й розширюються площі. Тонна ріпаку в середньому коштує 2 тисячі гривень, тобто культура абсолютно ліквідна. Вона прекрасний попередник. У нас в області товаровиробники, які серйозно займаються ріпаком, навчилися вже її вирощувати. Сьогодні створена відповідна технічна база. Проблем з цим особливих немає. Хотілося б, щоб ми поглиблювали переробку цієї культури і з олії робили біодизель. Але це на сьогоднішній день залишається перспективою. Далекою чи близькою – це більше залежить від тих кроків, які будуть робити у нас в області інвестори з одного боку, а з другого – держава через ту нормативну базу, що дозволить біодизелю бути конкурентоспроможним на ринку енергоносіїв. Ріпак переробляється тільки на Ніжинському жиркомбінаті, чи, можливо, вивозиться і за межі області? Безумовно, ми зацікавлені, щоб максимальна кількість будь-якої продукції, не лише ріпаку, перероблялась на виробничих потужностях області, бо з одного боку – це і робочі місця, і заробітна плата, відповідно і відрахування до бюджету, але не потрібно забувати, що є інтереси і самого виробника: якщо будуть більш привабливі умови для переробки або для закупівлі, то, безумовно, ріпак піде туди, де за нього платитимуть більше. Але зауважу: поки у нас не будуть збудовані власні потужності для переробки цієї перспективної культури, область буде втрачати додаткові надходження до бюджету. І на завершення – ваші побажання нашим селянам. Підсумовуючи нашу розмову, хочу сказати, що все у нас буде добре. На славній Чернігівській землі живуть і працюють добрі, порядні і сильні духом люди. Саме завдяки цьому ми уже вкотре впорались з урожаєм і забезпечили область хлібом. Упевнений, що з нашими трудівниками ми подолаємо усі негаразди і досягнемо справді людських стандартів життя в усьому, над чим наполегливо працюватимемо. Хай вам щастить! Розмову вела Н. Дерев'янко.
5
фоторепортаж
НА НАШИХ КОРІВ ДИВ Пам’ятник коровігодувальниці перед товарною фермою у ПСП “Пісківське”
Спочатку учасни31 липня 2007 року в області пройшла Всеукраїнська ки Всеукраїнської нанарада з питань тваринництва за участю керівництва ради побували у ПСП Міністерства аграрної політики України, представників «Пісківське» (с. Піски головних управлінь агропромислового розвитку облаБахмацького району), стей та регіональних племпідприємств. На ній підбито де ознайомились з ропідсумки роботи галузі у першому півріччі та визначено ботою місцевого племосновні напрямки її подальшого розвитку. Учасники назаводу по розведенради також мали змогу вивчати передовий досвід впроню корів української вадження передових технологій виробництва молока червоно-рябої породи та основи співпраці чернігівських товаровиробників із та доїльної зали випідприємствами переробної промисловості. робництва всесвітньовідомої компанії «Вестфалія Сьордж». Середньодобові надої у сільгосппідприємстві перевищують 25 кілограмів молока на корову. Сьогодні «Пісківське» входить до складу корпорації «Мілкі Ленд». За літр молока від пісківських корів переробники платять 2 гривні, а собі-вартість сировини для товаровиробника становить 1 грн. 20 коп. У сільгосппідприємстві триває будівництво ще однієї доїльної зали. Сьогодні у «Пісківському» 800 голів дійної череди, а, за словами керівника підприємства В.П. Колоші, Гості діляться своїми враженнями до кінця року їх кількість сягатиме 1000. з господарем - В.П. Колошею
Директор ПСП “Пісківське” В.П. Колоша зустрічає гостей
“Шведський стіл” для пісківських корівок
Такий вигляд мають побутові кімнати пісківських тваринників
Доїльна зала типу “паралель”
Задоволений побаченим заступник Міністра агрополітики П.І. Вербицький Бичок із пробірки, що побачив світ на племзаводі підприємства
Учасники наради знайомляться з умовами утримання корів
Пульт керування доїльною залою, оснащений комп’ютерною технікою
6
Чернігівщина аграрна №6(10), червень-серпень 2007 Сучасна техніка для заготівлі та виробництва кормів
фоторепортаж
ВИТЬСЯ ВСЯ УКРАЇНА! До огляду готові
Керівник агрофірми ім. Шевченка Г.І. Бідний Учасники Всеукраїнської наради на будівельному майданчику пологового відділення для корів
Передовий досвід повинен бути ще й задокументований Метод безприв’язного утримання худоби дозволяє молочницям почувати себе у корівнику комфортно і давати високі надої
У товаристві з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Шевченка» (с. Григорівка Бахмацького району) гості спостерігали за роботою єдиної в області доїльної зали типу «карусель». Вона споруджувалась за підтримки Шосткинського молокозаводу Сумської області, з яким григорівських тваринників пов'язують багаторічні ділові стосунки. Сьогодні на території молочнотоварної ферми тривають будівельні роботи по спорудженню так званого пологового відділення для корів. Як розповів учасникам наради керівник підприємства Г.І. Бідний, будівництво ведеться за власні кошти господарства. Агрофірма ім. Шевченка водночас є племрепродуктором по розведенню корів симентальської породи.
Щодня, із задоволенням катаючись на “каруселі”, григорівські корівки дають близько 20 кілограмів молока
В очікуванні “карусельної лихоманки”
Чернігівщина аграрна №6(10), червень-серпень 2007
7
фоторепортаж Головний зоотехнік “Фортуни” М.А. Копил обговорює робочі моменти співпраці з директором Ічнянського заводу сухого молока і масла В.П. Кияновським
Директор ПСП Фортуна І.М. Пащенко
Молочний комплекс “Фортуни” отримав схвальну оцінку спеціалістів з усіх регіонів держави
Так відбувається доїння корів у доїльній залі
У ПСП «Фортуна» (с. Южне Ічнянського району) передові технології виробництва молока були продемонстровані на прикладі роботи молочного комплексу з доїльним майданчиком. Гості спостерігали за роботою доїльної зали типу «паралель», що працює у підприємстві з початку року. Вона розрахована на 300 корів, а нині у «Фортуні» ведеться будівництво ще однієї доїльної зали для обслуговування ще 500 голів дійної череди. Середньодобові надої у сільгосппідприємстві сьогодні перевищують 18 кілограмів молока на корову. За словами керівника підприємства І.М. Пащенка, зараз головне завдання для «Фортуни» - поліпшення племінної справи і активізація процесу відтворення дійної череди.
Начальник Асоціації “Чернігівоблплемресурси” О.О. Данилевський
“Шведський стіл” у дії Своєї черги чекає наступна партія молочниць (на задньому плані)
8
Під час пленарного засідання у Южному начальник головного управління агропромислового розвитку ОДА О.М. Шанойло зазначив, що тваринництво на Чернігівщині «Стратегією соціально-економічного розвитку області на період до 2015-го року» визначено пріоритетним напрямком. З урахуванням того, що в Україні сьогодні залишилось всього 15% поголів'я ВРХ від кількості 1990-го року, є нагальна потреба у його збільшенні. А робити це треба насамперед за рахунок великотоварних господарств, де сучасні технології дозволяють робити це швидше і якісніше. Підбиваючи підсумки наради, заступник Міністра агрополітики України П.І. Вербицький зауважив: «Чверть доїльних зал нового покоління, що будуються у державі за європейськими стандартами, припадає на Чернігівщину. Крім того, область на сьогодні також залишається лідером в Україні за кількістю поголів'я ВРХ. Чернігівські аграрії мають всі необхідні умови для ведення як молочного, так і м'ясного скотарства, вони можуть забезпечити необхідну кормову базу для тваринництва. Тож є всі підстави для його динамічного розвитку».
Лише два оператори за зміну обслуговують у доїльній залі понад 300 корів
Триває процес роздавання кормів Переваги безприв’язного утримання худоби у тому, що корови мають змогу споживати корми і відпочивати, коли захочуть
У “Фортуні” для худоби заготовлено достатньо кормів на зиму, у тому числі і якісної соломи
Науковці радять О.М.Бердніков, доктор сільськогосподарських наук, завідувач агрохімлабораторії Чернігівського ІАПВ УААН; Л.М.Скачок, молодший науковий співробітник Чернігівського ІАПВ УААН
Посівам озимих – раціональну систему удобрення За останні роки зернові культури часто страждають від посушливого клімату. Яка ж повинна бути система удобрення у такому випадку? Науковими дослідженнями і практикою передових господарств доведено, що більшу частину приросту врожаю дають добрива. Але в несприятливі роки, коли дуже посушливими є серпень і вересень, до цього агрозаходу слід підходити виважено. Необхідно створити такий режим мінерального живлення, за якого в грунті знаходилась би оптимальна кількість поживних речовин, легкодоступних для озимих культур на початкових етапах розвитку. Посіви, на яких були внесені добрива, витрачають в середньому на одиницю врожаю на 12-13 % менше вологи ніж неудобрені. При дефіциті вологи в грунті у передпосівний та посівний періоди озимих культур доцільно вносити фосфорно-калійні мінеральні добрива під основний обробіток грунту. Це дозволить закласти туки у більш глибокі, краще забезпечені вологою шари грунту. Внесення азотних добрив краще наблизити до часу використання їх рослинами. Забезпечення оптимального фосфорного живлення рослин особливо на перших етапах розвитку сприяє кращому проростанню насіння, утворенню більш потужної кореневої системи і покращанню співвідношення її з надземною масою. Фосфорні сполуки підвищують стійкість рослин проти несприятливих факторів, особливо проти впливу посухи та морозів. Дія фосфорних добрив посилюється при сумісному внесенні їх з калійними. А надлишкове азотне живлення може викликати значний ріст надземної маси рослин, яка не відповідатиме розвитку їх кореневої системи. За цих умов рослини гірше будуть переносити посуху. Тому дозу азотних добрив потрібно зменшити, щоб співвідношення між азотом і фосфором було близьким до одиниці. Збільшити ефективність використання добрив за умов посилення посушливості клімату можна за допомогою внесення не– Переносять слабку середню кислотність Переносять слабку кислотність
Культури
великих доз бору (у вигляді бури, борної кислоти, бор-магнієвого сульфату, розмелених сирих борних руд, а також рідких комплексних добрив – «Оазис»). Бор регулює взаємозв’язок між мікроорганізмами і видами рослин, надходження в рослину елементів грунтового живлення, а тому підвищує ефективність добрив. Озимі культури добре реагують на органічні та сидеральні добрива. На підзолистих грунтах під основний обробіток грунту доцільно вносити по 30-40 т гною або гнойових компостів. У районах з достатнім зволоженням доцільно висівати післяукісно люпин або капустяні культури на зелене добриво, проте в сучасних умовах у зв’язку зі слабкою матеріально-технічною базою це агротехнічне питання для рядових господарств проблематичне. Для отримання врожаїв озимих зернових культур 40 ц/га на середньоокультурених грунтах доза добрив має становити N60-70Р45-55К60-70 з уточненням за результатами грунтової та рослинної діагностики. Система їх використання така: фосфорні і калійні добрива вносять під основний обробіток грунту, залишаючи лише Р10-15 для внесення в рядки під час сівби (гранульований суперфосфат) або нітроамофоску – N10-15Р10-15К10-15. Особливо слід відзначити, що за останні 10-12 років спостерігалась практика сівби озимих без основного удобрення і одностороннім азотним живленням у підкормку, яка є причиною нестабільних врожаїв і пошкодження рослин у період посухи, а також високої ураженості хворобами. Урожайність озимих зернових культур та грунтова кислотність. Оптимальний інтервал рН(КСІ) для озимих зернових культур такий: озима пшениця – 6,3-7,6; жито – 5,5-7,5. Згідно з узагальненими даними недобір урожайності при надлишковій кислотності може бути (таблиця 1): Таблиця 1. Шкала можливого зниження врожайності та ефективності азотних добрив, %
Недобір урожаю при рН
Зменшення окупності добрив, %
4,5 – і нижче
4,6-4–,8
4,9-5,2
5,4-6,2
4,5 – і нижче
4,7-4,9
5,0-5,2
5,4-6,2
жито
25-30
12-16
5-10
0-5
30-40
20-25
2-5
0
озима пшениця
30-50
20-25
4-8
0
50-60
30-50
10-15
5-0
Використання в якості вапняного матеріалу відходів цукрозаводів – дефекату – розширює можливості хімічної меліорації грунтів та підвищення ефективності мінеральних добрив. Оптимально-мінімальна доза дефекату - 1-2 т/га, спосіб внесення – під передпосівну культивацію, можливий і в підживлення озимих спільно з азотними добривами. Прибавка від дефекату на озимих зернових культурах становить 5-7 ц/ га, а при сполученні з мінеральними добривами врожайність озимого жита збільшується на 25-30 %, пшениці – на 35-42 %.
9
Науковці радять Для одержання врожаїв пшениці на рівні 35-40 ц/га дефекат краще використовувати в складі органо-мінеральних добрив (торф 6-8 т/га + NРК + бішофіт як джерело магнію і мікроелементів + дефекат).
кислотністю треба керуватися правилом, запропонованим англійськими дослідниками: перший долар, який призначений для купівлі добрив, повинен бути використаний на хімічну меліорацію, що сприятиме підвищенню ефективності мінеральних добрив на 25-30%. Випередження внесення кальцієвмісних матеріалів доцільне із розрахунку повної, половинної, а при незначних ресурсах – однієї четвертої гідролітичної кислотності. Слід зазначити, що ефективність мінеральних добрив на озимих зернових культурах лімітується довготривалістю осінньої вегетації (таблиця 2). Таблиця 2. Дія добрив на озиму пшеницю в залежності від довготривалості осінньої вегетації (узагальнені дані) Період від посіву до припинення вегетації, діб 25-35 36-45 46-55 56-65 66-75 76-86
На грунтах з підвищеним вмістом алюмінію дефекат збільшував ефективність азотних добрив (сульфат-гумату амонію) на озимому житі на 27%, аміачній селітрі на 18-20 %. Ще вищою ефективність дефекату в дозі 2 т/га була на озимій пшениці – прибавка склала 12 ц/га при врожайності на контролі 29ц/га. Дефекат дозволив збільшити також ефективність на озимих зернових культурах біопрепаратів: поліміксобактерину – в 1,6 раза , ризоагріну – в 1,8 раза, а при використанні на дерново-підзолистих середньокислих грунтах сполучення: дефекат, 1 т/га + N60Р40К60 + Мg20 (у вигляді бішофіту) + альбобактерин дозволило покращити якість зерна. При рівні рентабельності 40 % і відпускній ціні дефекату в межах 2,5-3,0 гривень за тонну цей меліорант окупається вже на першій культурі при відстані перевезення 50-60 км. Використання дефекату у сполученні з проміжною сидерацією і туками дозволяє одержати стабільні врожаї жита 35-40 ц/га, пшениці - 40-47 і знизити невиробничі втрати біогенних елементів в 2,7-3,2 раза. На завершення слід зазначити, що при розробці раціональної системи удобрення на грунтах з надлишковою
10
Урожайність зерна, ц/га Прибавка врожаю зерна від NРК, ц/га по попередниках добрива: по попереднику без добрив N45-60Р30-45К30-45 овес конюшина овес конюшина овес 20,9 22,0 21,7 24,4 0,8 21,2 30,5 24,2 35,5 3,0 24,8 35,0 29,4 43,8 4,6 20,8 33,2 26,3 43,8 5,5 17,5 30,4 23,7 46,9 6,2 16,5 16,0 20,2 26,6 3,7
конюшина 2,4 5,0 8,8 10,6 16,5 10,6
Отже, формування продуктивності озимих культур та їх перезимівля визначаються умовами мінерального живлення в осінній період; питома вага в продуктивності посівів осіннього розвитку складає 60-70 % (таблиця 3). Таблиця 3. Формування врожайності зерна озимої пшениці Питома вага на врожаї
Фаза
Фактори
маса зерна 2528 %
кінець цвітіння
N, Р, К, Са, Мg, мікроелементи, хлорофіл. хвороби листя та їх збереження
формування колосків 5-10 %
колосіння
азотне живлення
густота стеблостою та довжина колосу
кущіння, початок стеблування
норма висіву, рівень грунтової родючості, NРК, СО2
У виробничих умовах технології вирощування озимих культур, запропоновані Чернігівським інститутом АПВ, можуть забезпечити врожайність: на чорних парах – 60-70 ц/га, зайнятих – 50-60 ц/га, стернових попередників – 40-45 ц/га при затратах на гектар озимої пшениці 1800-2000 грн., озимого жита - 12001400 грн., окупності затрат на 1 грн. – 2,0-2,5 гривень. Запрошуємо до співпраці господарства різних форм власності.
Чернігівщина аграрна №6(10), червень-серпень 2007
поради до часу О.І. Бакун, О.В. Єгоров, старші наукові співробітники Чернігівського інституту АПВ, кандидати сільськогосподарських наук
ТУРБОТИ ПРО ОЗИМІ КУЛЬТУРИ ПІД УРОЖАЙ 2008 РОКУ Підбір попередників та способів обробітку грунту Попередники. Величина врожаю озимих і його якість значною мірою залежить від умов вирощування, завдяки яким створюються реальні передумови для реалізації їх генетичного потенціалу. Найбільш сприятливі умови для вирощування високоякісного зерна в умовах нашої області можна забезпечити шляхом правильного підбору попередників. Найважливішими показниками при оцінці попередників є рівень вологозабезпечення ґрунту, наявність у ньому доступних елементів живлення рослин, ступінь забур’яненості полів, відсутність шкідників та збудників хвороб, тобто тих факторів, які гарантують одержання повних та дружних сходів, хороший ріст та розвиток рослин в осінній період, входження в зиму у розкущеному стані, нормальну перезимівлю та сприятливу весняно-літню вегетацію. Як свідчать результати багаторічних досліджень, для проростання та отримання задовільних сходів озимини перед сівбою достатньо мати в орному шарі 20-30 мм вологи. При наявності в орному шарі ґрунту вологи 5 мм і менше сходів не буває, а при 10 мм вони якщо і з’являться, то при відсутності опадів можуть засихати. Щоб озимина мала оптимальну щільність продуктивного стеблостою та увійшла в зиму в добре розвинутому стані, в ґрунті поряд з наявністю необхідної кількості
Чернігівщина аграрна №6(10), червень-серпень 2007
вологи повинні активно проходити процеси нітрифікації. На інтенсивність цих процесів впливають як біологічні особливості попередників, так і строки їх збирання. За даними Чернігівського інституту АПВ, в умовах дерновопідзолистих ґрунтів на час сівби озимих достатньо накопичується азоту в ґрунті, як, до речі, і вологи після конюшини, люпину на силос та на полях після гороху. Після культур, що збираються в пізні строки, процеси нітрифікації суттєво сповільнені, внаслідок чого і азоту у ґрунті накопичується значно менше. Це стосується таких попередників, як кукурудза на силос та зернових колосових культур. Поряд з цим слід відзначити, що озимина, посіяна після стерньових попередників, восени здебільшого розвивається задовільно і непогано перезимовує. Однак у веснянолітній період сходи, в першу чергу озимої пшениці, сильно пошкоджуються збудниками кореневих гнилей та інших хвороб і, як наслідок, їх продуктивність різко падає. Монокультура і систематичне повернення злакових культур на попереднє місце вирощування сприяють збільшенню забур’яненості їх посівів. Так, за даними Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції, в сівозміні, де злакові зернові займали сім полів із десяти, при проходженні трьох ротацій в одному шарі ґрунту було виявлено насіння бур’янів на 140 млн. шт./га більше, ніж у сівозміні з 50 % зернових. Таким чином, розміщення озимих, особливо пшениці,
11
поради до часу вирішувати виходячи з конкретних умов окремих господарств.
Обробіток ґрунту.
після стерньових попередників значно збільшує вірогідність зростання забур’яненості посівів та враження рослин хворобами і шкідниками і тим самим викликає необхідність збільшення затрат на боротьбу з ними та знижує рентабельність виробництва зерна. Отже, для одержання високого врожаю озимих культур у 2008 році необхідно 70-80% площ їх посіву розмістити по кращих попередниках. Про необхідність ретельного підходу до підбору попередників озимої пшениці можуть свідчити дані, одержані в тривалому стаціонарному досліді на дерново-підзолистих ґрунтах Чернігівського інституту АПВ УААН. Так, в середньому за 7 років урожай озимої пшениці при розміщенні після конюшини був вищим у порівнянні з вівсом в залежності від фону живлення на 10,9-4,6 ц/га. Важливо відзначити і те, що ефективність конюшини, як попередника озимої пшениці, змінюється залежно від кількості добрив, що вноситься на 1 га сівозмінної площі. Зокрема, на фоні без добрив і при внесенні 10 т/га гною приріст урожаю зерна після конюшини в порівнянні з вівсом був у межах 10,7-10,9 ц/га. В той же час на фоні щорічного внесення на 1 га сівозмінної площі 10 т/ га гною + N35-45P35К85 з безпосереднім внесенням під пшеницю N60Р40К100 він відповідно становив 6,7 і 4,6 ц/га. Таким чином, збільшення кількості внесення добрив дещо зменшує порівняльну ефективність конюшини як попередника. Проте зараз для переважної більшості господарств
12
області характерне недостатнє застосування як органічних, так і мінеральних добрив. Отже, з впевненістю можна стверджувати, що вирощування озимої пшениці після конюшини є одним із найдоступніших маловитратних заходів підвищення її врожайності. Поряд з конюшиною високі і сталі врожаї озимих культур в умовах Лісостепу можна одержати після парів, зайнятих однорічними культурами на зелених корм і силос, багаторічними бобово-злаковими травами на один укіс, а також після гороху і ріпаку. Задовільним попередником тут може бути угноєна кукурудза на силос і зелений корм та гречка при внесенні під неї рекомендованих доз добрив. На Поліссі кращими попередниками озимої пшениці є сумішки конюшини з тимофіївкою, однорічні бобово-злакові сумішки, люпин на силос і зелений корм, горох, пелюшка, кукурудза на зелений корм та льон-довгунець. Із стерньових попередників в обох зонах області озиму пшеницю можна розміщувати лише після вівса, а жито, крім цього, і після ячменю. Варто відзначити, що озиме жито після стерньових попередників формує значно вищі врожаї, ніж озима пшениця. Це обумовлюється тим, що озиме жито в порівнянні з пшеницею культура більш пластична і менш вимоглива до умов живлення, у тому числі і до рівня забезпечення вологою. Але вартість його зерна часто суттєво поступається озимій пшениці, тому доцільність їх вирощування слід
У вирішенні долі врожаю озимих культур важлива роль належить обробітку ґрунту. Раціональний обробіток ґрунту відкриває значні резерви не тільки у збільшенні виробництва зерна, але й сприяє заощадженню енергоресурсів. І, звичайно ж, він не повинен бути шаблонний. При його проведенні необхідно обов’язково враховувати місцеві грунтово-кліматичні умови, біологічні особливості культур, попередники, їх забур’яненість, тобто підхід має бути диференційованим. Головним завданням обробітку ґрунту є забезпечення нагромадження вологи і поживних речовин до початку сівби озимини, боротьба з бур’янами та створення необхідних умов для розвитку і перезимівлі рослин. Зазвичай в умовах нашої області під озимі культури обробіток ґрунту проводиться шляхом оранки або поверхневого дискового обробітку. І на думку академіка УААН професора В.Ф. Сайка, за нинішньої незадовільної матеріально-технічної бази, вкрай низького фінансового забезпечення господарств та порушеної стабільності землеробства в Україні
поради до часу
відчутних змін у системах обробітку ґрунту найближчими роками не станеться. Ось чому на основі результатів досліджень Чернігівського інституту АПВ та інших установ УААН і практики кращих господарств області науковці Чернігівського інституту АПВ УААН вважають, що після багаторічних трав на задернілих ґрунтах та сильно ущільнених полях основним способом підготовки ґрунту повинна бути оранка (на 20-22 см) плугами з
передплужниками в агрегаті з котками. Загальною і обов’язковою вимогою при цьому має бути проведення лущення дисковим знаряддям та проведення оранки не пізніше як за 30-35 днів до оптимальних строків сівби озимих. Запізнення з його проведенням негативно позначається на якості обробітку та врожайності. У літній час грунт швидко втрачає вологу, значно ущільнюється, заростає бур’янами, погіршуються його фізичні властивості, знижується активність біологічних процесів, пов’язаних з нагромадженням засвоюваних рослинами поживних речовин. Цей негативний вплив тим більший, чим довший період між збиранням попередника і початком підготовки ґрунту під озимину. Наприклад, за даними наукових досліджень, оранка через 10-15 днів після збирання попередника порівняно з оранкою слідом за збиранням знижує врожайність на 6-10 відсотків. При запізненні з оранкою на 20-30 днів втрати врожаю можуть сягати 17-18 відсотків. На зораних площах передпосівний обробіток краще вдається при використанні комбінованих агрегатів як зарубіжного, так і вітчизняного виробництва («Європак-6000», комбінатор, АТ-6, АП-6, ККП-6, РВК та ін.). При відсутності таких агрегатів підготовку ґрунту виконують дідівським методом – культиваторами з боронами. Основною особливістю обробітку після непарових попередників є те, що від їх збирання до оптимальних строків сівби озимих залишається мало часу. Однак, не зважаючи на
це, і в таких випадках обробіток ґрунту повинен забезпечувати умови, при яких насіння лягало б на тверде ложе, а зверху покривалось дрібногрудкуватим шаром. З метою виконання цих вимог зразу ж після збирання попередника необхідно негайно приступати до обробітку ґрунту. Зважаючи на те, що більшість господарств зараз перебувають у скрутному фінансовому становищі, про що свідчить зростання забур’яненості полів, погіршення їх фітосанітарного стану, основним способом обробітку ґрунту і після цих попередників, на нашу думку, повинна бути загальноприйнята оранка (на 20-22 см) в агрегаті з котками. Її глибину на більш окультурених полях можна зменшувати до 16-18–12-14 см, що сприятиме заощадженню пального. В той же час у випадках, коли попередник збирається перед оптимальним строком сівби озимих або в ґрунті недостатні запаси вологи і при стійкій сухій погоді необхідно широко практикувати безполицевий обробіток ґрунту. Це підтверджують результати досліджень Чернігівського інституту АПВ УААН. Так, при застосуванні поверхневого дискового обробітку під озиму пшеницю після кукурудзи на силос, яку збирали перед оптимальними строками сівби (25-30 серпня), урожай зерна був вищим порівняно з оранкою на 3,3 ц/га. При загальновідомих недоліках поверхневого обробітку (підвищене забур’янення посівів, диференціювання орного шару і т. ін.) основною його перевагою є скорочення витрат робочого часу, строків виконання робіт та заощадження пального. І в тих господарствах, де є необхідні знаряддя для такого обробітку, мають вагомі результати. Прикладом у цьому питанні може бути СТОВ “Першотравневе” Чернігівського району Чернігівської області. Основними знаряддями, за допомогою яких здійснюють у цьому господарстві безполицевий обробіток, є важкі дискові борони і культиватори АКШ-3,6. Грунт, підготовлений за допомогою цих знарядь, повністю відповідає всім агротехнічним вимогам і забезпечує високі врожаї як озимих, так і інших культур. Безумовно, що на фоні безполицевого обробітку агрономічна служба господарства, яку очолює головний агроном Сергій Миколайович Подорван, кваліфіковано використовують необхідні агрохімікати (добрива, засоби захисту рослин).
13
поради до часу І.М.Вірьовка, завідувач групи механізації, кандидат технічних наук
Для сівби зернових культур по підготовленій площі основними зернотуковими сівалками в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності Чернігівщини є сівалки, які виготовляє ВАТ “Червона Зірка”. Найбільш поширеною є СЗ-3,6А (мал.1). Вона за якістю заробки насіння, за надійністю та енергоємністю не поступається іноземній техніці, а за ціною - у 3-5 разів дешевша. На замовлення господарств сівалка СЗ-3,6А комплектується дводисковими сошниками для однорядної або дворядної сівби. Для сільськогосподарських підприємств, які мають значні посівні площі озимих культур (1000 га і більше) економічно доцільніше придбати сівалку СЗ-5,4 (мал. 2). Вона використовується переважно на полях площею не менше 40-70 га. За рахунок збільшення ширини захвату продуктивність зростає у 1,5 раза в порівнянні з базовою моделлю СЗ-3,6А. Двигун трактора МТЗ-80 завантажується до 85% його потужності, що дає економію пального до 20%. Зчіпка СП-10,801 призначена для складаня тракторного гідрофікованого ш и р о к о з а х в ат н о го агрегату з двох сівалок СЗ-5,4 або СЗТ-5,4 для сівби зернових культур. Зчіпка агрегатується з тракторами класу 3 т.с. Спосіб агрегатування причіпний. Комплектується гідрофікованими маркерами, керування якими відбувається з кабіни трактора. Агрегат з двома сівалками СЗ-5,4 підвищує продуктивність у 2 рази.
14
Деякі господарства придбали причіпні пневматичні сівалки точного висіву “Містраль”, “Клен-4,5”, “Клен-6” з шириною захвату 4,5 та 6 м і успішно використовують для сівби зернових культур. На жаль, не всі господарства Чернігівщини череза скрутне фінансове становище можуть придбати нові посівні машини, тому використовують для сівби стару сівалку СЗ-3,6 та її модифікації. При підготовці цих сівалок слід звернути особливу увагу на стан дискових сошників та висівних апаратів. У дискових сошниках під час їхньої роботи зношуються диски та підшипники. Якщо зазор між дисками в передній їх частині збільшується більше ніж 1,5 мм, в цей зазор потрапляють пожнивні рештки та грунт, і диски заклинюються, тобто перестають обертатись. Глибина руху сошників Мал. 1 змінюється, а насіння висівається нерівномірно або зовсім не висівається. Такі дискові сошники необхідно ремонтувати. Замість зношених підшипників встановлюють нові. Якщо зазор в передній їх частині не або відігнутий назад, то насіння в такому разі заробляється нерівномірно і не на задану глибину. А це призводить до зниження врожаю. У висівних апаратах зазор між площинами клапанів та нижніми ребрами муфт повинен становити 1-2 мм, коли важіль має бути притиснутий назад і вгору. Якщо зазор в окремих висівних апаратах більший, то гайку з гвинта, що утримує пружину, відкручують. Коли це не допомагає, то це свідчить про те, що пружина, яка притискає клапан до муфти, ослабла. Цю пружину знімають і розтягують, збільшуючи зазор між її витками. Відновлену пруМал. 2 жину встановлю-
Чернігівщина аграрна №6(10), травень 2007
поради до часу
ють на місце і проводять необхідне регулювання. Дослідами доведено, що при збільшенні зазору на 1 мм між клапаном і ребром муфти норма висіву відповідно з б і л ь шується на 1%. Це призводить до нерівномірного висіву окремими висівними апаратами, перевитрати насіння, Мал. 3 загущення посіву в окремих рядках і, відповідно, до зниження врожаю. Укомплектовані та відремонтовані сівалки слід обов’язково обкатати на стерні або на ґрунтовій дорозі. Висівні апарати при цьому повинні легко обертатись, а головки штанг підніматись над вилками. Коли головки штанг висять на вилках при повному входженні штока в гідроциліндр, то регулювальний гвинт потрібно загвинтити. На піщаних і супіщаних грунтах фіксатори натискних пружин доцільно ставити в найнижчі отвори штанг, ослаблюючи повністю натискні пружини. Маси рухомої частини сошників достатньо для того, щоб на підготовленому до сівби полі заробити насіння на глибину 4-5 см і копіювати кожним сошником рельєф поля. При заглибленні центрального гвинта на 1 см глибина ходу сошників збільшується теж на 1 см. Готуючи агрегати до роботи, слід врахувати і те, що сошники, які рухаються по колії трактора, менш заглиблю-
ються в грунт і гірше заробляють насіння. Тому пружини в таких сошниках потрібно більше стиснути, встановивши у відповідні отвори фіксатори. З метою економії пального і трудозатрат доцільно використовувати грунтообробнопосівні агрегати. Для цього можна сумістити сівбу зернових з одночасним прикочуванням грунту. Високу якість сівби після основного обробітку грунту забезпечує комбінований агрегат в складі ґрунтообробного знаряддя АМО-3,6 та сівалки СЗ-3,6А. Такий агрегат дозволяє зменшити витрати пального на 12-16% і підвищити продуктивність праці на 42-55% у порівнянні з роздільним використанням операцій передпосівного обробітку грунту і сівби зернових. Для сівби зернових без попереднього обробітку грунту ВАТ “Червона Зірка” виготовляє сівалки СТС-2 та СТС-6. Сівалка культиватор СТС-2 (мал. 3) призначена для рядкового висіву зернових, зернобобових і трав’яних культур по необробленій стерні з одночасним внесенням гранульованих мінеральних добрив та прикочуванням засіяних рядків. СТС-6 – агрегат з трьох сівалок СТС-2 з маркувальним пристроєм та зчіпкою, агрегатуються з трактором класу 3 т.с. В останні роки широко рекламується посівний комплекс “HORSCH–АГРО–СОЮЗ” (мал. 4). Цей комплекс може виконувати за один прохід сівбу без попереднього обробітку грунту, внесення сипучих рідинноподібних та газоподібних добрив нижче розташування насіння та прикочування. Об’єднання цих операцій призводить до зменшення ущільнення грунту, скорочення строків сівби та економії пально-мастильних матеріалів. Виготовляються сівалки широкого захвату 18,2 м, 11,9 м, 9,8 м. Відповідно необхідна потужність тягача 500 к.с., 375-400 к.с. та 270 к.с. Вони виготовляються за кордоном та дорого коштують. Крім того, впровадження технології прямої сівби вимагає інтенсивного застосування гербіцидів у перші роки.
Мал. 4
Чернігівщина аграрна №6(10), травень 2007
15
Новини ветмедицини Л.С.Рєзніченко, аспірант; Т.Г.Грузіна, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник; В.В.Вембер, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник (Інститут біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка НАНУ); Л.М.Скриннік, аспірант; З.Р.Ульберг, доктор хімічних наук, професор НАНУ; А.М.Головко, доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН (Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН); С.А.Немиро, генеральний директор НТСП «Укрінком»
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБІОТИКУ «ОКАРІН-ВЕТ» У ТВАРИННИЦТВІ Захворювання шлунково-кишкового тракту одні з найбільш поширених серед хвороб молодняку сільськогосподарських тварин. Тривалий час основним засобом профілактики і терапії цих захворювань було застосування антибіотиків. Однак їхнє безконтрольне вживання протягом десятиліть призвело до появи багатьох негативних наслідків і спонукало вчених до пошуків альтернативних, більш безпечних та ефективних засобів. Одними з них є пробіотики – препарати, основним компонентом яких є бактерії - представники нормальної мікрофлори кишковика. Значна ефективність пробіотичних препаратів обумовлена тим, що мікроорганізмипробіонти, які входять до їх складу, виявляють високу антагоністичну активність проти патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, сприяють підвищенню природної резистентності організму, беруть участь у багатьох життєво необхідних процесах: регуляції мінерального обміну, синтезі вітамінів, регуляції ферментативної активності та ін. Найпоширенішими компонентами пробіотичних препаратів є лактобацили та біфідобактерії – представники анаеробної частини нормофлори. Однак найбільш біохімічно-активними мікроорганізмами кишковика людини і тварин є аеробні бактерії, домінуюче положення серед яких належить представникам родів Escherichia та Enterococcus. Ферментативна активність представників цих систематичних груп призводить до створення специфічного мікросередовища кишковика, що сприяє розвитку здорового мікробіоценозу. Тому створення пробіотичних препаратів на основі представників аеробної частини нормофлори та дослідження їхньої ефективності є досить актуальним. Саме до таких препаратів і належить "Окарін-Вет" – ліофілізований пробіотик для профілактики гастроентеритів молодняку сільськогосподарських тварин та птиці, розроблений Інститутом біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка НАНУ спільно з НТСП «Укрінком» (фото 1). Основними компонентами пробіотику "Окарін-Вет" є 3 штами E. сoli – Г35№1-413, Г35№2-412,
Г35№3-411, та штам Ent. faecalis Г35№4410, виділені із вмісту кишковика умовно здорових людей, охарактеризовані та задепоновані в Депозитарії Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів. Дослідження ефективності застосування препарату "Окарін-Вет" у профілактиці і терапії захворювань шлунково-кишкового тракту різної етіології молодняку сільськогосподарських тварин було проведено на базі державного підприємства "Дослідне господарство "Прогрес"" Чернігівського інституту АПВ УААН на таких групах тварин: поросята віком 3-4 міс. – контроль (n=10), дослід (n=10); поросята віком 6-7 міс. – контроль (n=10), дослід (n=10); телята віком 1-2 міс. - контроль (n=10), дослід (n=10); телята віком 3 міс. - контроль (n=10), дослід (n=10). Дослідження проводились порівняно зі схемами утримання, прийнятими у господарстві. Тварини контрольних груп перебували на традиційному раціоні харчування. Піддослідні тварини отримували додатково до звичайного раціону (при умові рівномірного змішування) препарат пробіотику 1 раз на добу протягом 3 діб. Дозування препарату склало 0,3 г на голову для поросят та 0,6 г препарату на голову для телят. Контрольними показниками при дослідженнях стану молодняку тварин слугували: характеристика мікробного пейзажу вмісту кишковика; оцінка біохімічних показників крові (білкові фракції (альбуміни, α-, β-, γ-глобуліни), гемоглобін), вплив на природну резистентність (лізоцимна активність сироватки крові, циркулюючі імунні комплекси (ЦІК)). Відбір проб крові для визначення біохімічних та імунологічних показників проводили тричі протягом експерименту: - до прийому препарату – на початку експерименту (1-й день); - наступного дня після останнього прийому препарату (4-й день);
- через 12 днів після останнього прийому препарату (15-й день). Відбір проб для аналізу стану мікрофлори проводили: - до прийому препарату – на початку експерименту (1-й день); - через 12 днів після останнього прийому препарату (15-й день). Стан кишкової мікрофлори оцінювали за вмістом патогенних та умовнопатогенних видів, оскільки вони є одним із етіологічних факторів, що призводять до захворювань шлунково-кишкового тракту тварин. Аналіз біохімічних показників (білкові фракції (альбуміни, α-, β-, γ-глобуліни), гемоглобін) проводили із застосуванням стандартних тест-систем виробництва ТОВ НВП "Філісіт-Діагностика", Україна. Лізоцимну активність сироватки крові визначали за методом Пері у модифікації Х.Л. Гранта та співавт. (субстрат – ліофілізована культура Micrococcus lysodeikticus). Вміст ЦІК оцінювали за ступенем осадження їх розчином ПЕГ-115 (М=6000). Початковий аналіз стану мікрофлори кишковика тварин виявив наявність неферментуючих мікроорганізмів, Citrobacter freundi, Enterobacter aerogenes, Proteus vulgaris у всіх тварин – як контрольних груп, так і піддослідних. Присутність цих мікроорганізмів у складі мікрофлори свідчить про порушення мікробіоценозу кишковика тварин, що у свою чергу спричинює захворювання шлунковокишкового тракту та ускладнення при запальних процесах різної етіології.
Новини ветмедицини Аналіз біохімічних та імунологічних показників сироватки крові телят (табл.1) і поросят (табл.2) підтвердив наявність запальних захворювань різної етіології, диспепсій, гастроентеритів та інших кишкових розладів. Після триденного курсу застосування препарату "Окарін-Вет" у тварин піддослідних груп спостерігалась нормалізація стану кишкової мікрофлори: зникали виявлені на початку експерименту умовно-патогенні мікроорганізми.
Співвідношення білкових фракцій у сироватці крові наблизилось до нормальних показників, було виявлено підвищення імунологічних параметрів. Аналіз стану тварин контрольних груп, які перебували на звичайному раціоні не виявив позитивних змін клінічних, біохімічних, імунологічних показників. Бактеріологічні дослідження мікрофлори виявили наявність умовно-патогенної мікрофлори, яка висівалась на початку експерименту.
Таким чином, проведені дослідження дозволяють зробити висновок про виражену ефективність пробіотичного препарату "Окарін-Вет" у профілактиці і комплексній терапії захворювань шлунково-кишкового тракту та запальних процесів різної етіології у молодняку сільськогосподарських тварин. Його вживання сприяє нормалізації стану мікрофлори кишковика, покращенню обміну речовин, підвищенню імунної резистентності організму.
Таблиця 1. Оцінка біохімічних та імунологічних показників крові телят Розподіл тварин на групи за віком 1-2 міс. контрольна група
3 міс. дослідна група
дослідна група
51,00± 45,12± 43,59± 41,90± 5,01 4,35 5,01 4,90 5,07± 15,35± 16,47± 16,13± 0,76 5,67 6,43 7,00 5,97± 5,97± 6,12± 6,37± 1,27 2,05 1,98 2,76 12,53± 6,57± 6,74± 6,87± 3,10 2,52 1,97 3,23 26,12± 27,24± 26,94± 30,03± 2,11 3,14 2,78 3,22 123,43± 121,68± 123,35± 122,53± 3,29 5,13 4,21 3,89 0,77± 0,64± 0,63± 0,63± 0,01 0,02 0,03 0,04 100,20± 74,20± 72,80± 72,40± 16,13 5,80 6,20 6,73
15 день
47,88± 5,74 6,10± 0,92 3,97± 1,45 19,90± 3,47 23,01± 1,98 127,92± 6,31 0,76± 0,02 62,40± 5,18
15 день
25,62± 2,55 9,03± 1,43 2,75± 0,45 13,33± 0,65 50,14± 3,71 105,17± 7,77 0,69± 0,02 75,40± 8,44
4 день
47,74± 4,75 12,1± 6,82 8,60± 1,71 12,43± 3,25 19,48± 2,34 104,93± 9,33 0,66± 0,03 70,00± 6,20
15 день
48,01± 5,12 12,35± 6,32 7,56± 2,53 13,01± 2,14 18,89± 1,65 104,18± 5,79 0,66± 0,02 70,80± 6,10
4 день
лізоцим, мкг/мл·30хв.
46,98± 3,95 11,87± 5,12 8,12± 1,56 12,87± 1,54 20,59± 2,11 105,71± 8,57 0,67± 0,04 71,60± 5,90
1 день (початок )
гемоглобін, г/л циркулюючі імунні комплекси, білок мг/мл
4 день
γ
1 день (початок )
β
15 день
α2
4 день
α1
1 день (початок ) альбуміни, %
1 день (початок )
строки відбору проб
Показники
глобуліни, %:
контрольна група
17,22± 8,96 10,30± 4,29 5,17± 0,31 11,30± 1,40 56,27± 3,14 102,28± 8,45 0,63± 0,05 87,20± 17,43
48,44± 3,36 5,40± 1,04 4,17± 0,59 11,53± 2,15 31,02± 2,51 122,53± 3,41 0,74± 0,02 49,40± 3,91
47,40± 1,70 6,70± 2,51 8,57± 1,60 12,90± 0,52 25,26± 3,05 123,13± 4,74 0,73± 0,05 127,80± 12,70
Таблиця 2. Оцінка біохімічних та імунологічних показників крові поросят Розподіл тварин на групи за віком 3-4 міс. контрольна група
6-7 міс. дослідна група
гемоглобін, г/л циркулюючі імунні комплекси, мг/мл лізоцим, мкг/мл·30хв.
дослідна група
38,73± 2,05 4,75± 0,39 11,60± 1,14 16,86± 1,81 28,33± 1,17 108,32± 4,87 0,90± 0,02 141,33± 5,03
Чернігівщина аграрна №6(10), червень-серпень 2007
15 день
37,08± 2,80 5,36± 1,00 10,98± 1,28 17,01± 2,29 29,96± 2,05 106,64± 5,91 0,85± 0,04 84,67± 10,26
4 день
29,02± 6,05 26,01± 3,42 3,46± 0,99 19,68± 1,85 22,56± 4,99 98,35± 4,94 0,68± 0,03 108,67± 18,82
1 день (початок)
29,32± 4,87 23,63± 4,87 4,23± 0,92 19,02± 2,32 23,68± 2,87 100,52± ,72 0,65± 0,03 108,89± 19,78
15 день
27,32± 5,12 26,14± 7,56 5,01± 1,01 19,12± 1,74 22,47± 3,36 99,67± 4,84 0,67± 0,01 109,86± 17,67
4 день
28,10± 4,59 25,32± 5,68 4,57± 0,87 18,98± 2,11 23,16± 2,15 97,45± 5,64 0,65± 0,02 107,45± 19,36
1 день (початок)
15 день
γ
4 день
β
1 день (початок)
α2
15 день
α1
4 день
альбуміни, %
1 день (початок)
Показники
глобуліни, %
контрольна група
строки відбору проб
35,25± 34,81± 36,03± 34,71± 50,36± 50,10± 6,09 7,34 6,14 8,04 2,23 1,73 14,34± 13,65± 15,36± 19,73± 5,83± 6,66± 4,96 3,75 2,79 2,96 0,99 1,00 8,31± 8,15± 8,21± 10,53± 9,61± 9,34± 0,64 0,57 0,64 0,70 0,79 0,56 13,57± 14,01± 13,05± 17,44± 14,78± 13,06± 1,42 0,93 2,21 1,38 1,23 0,70 29,12± 29,81± 28,25± 17,57± 21,10± 21,22± 1,85 3,42 1,93 4,67 1,13 1,12 116,60± 116,90± 119,30± 118,30± 125,88± 126,94± 6,27 5,25 4,15 5,12 3,67 4,86 0,75± 0,73± 0,74± 0,74± 0,86± 0,92± 0,01 0,03 0,02 0,01 0,04 0,02 110,15± 113,01± 111,89± 112,67± 94,33± 140,00± 12,21 9,64 11,53 9,07 6,66 5,29
17
Наші консультації
ВСЕ ПРО МАЙНОВІ ПАЇ На запитання дописувачів відповідає заступник начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації В.М. Кочерга. Запитання: Від чого залежить розмір майнового паю? Відповідно до Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» право кожного члена підприємства на пайовий фонд майна залежить від його трудового внеску. Метод обрахування трудових внесків затверджується загальними зборами членів колективного сільськогосподарського підприємства. Наказом Міністерства аграрної політики від 21.06.2005 р. №274 затверджена методика визначення трудових внесків членів КСП (у тому числі реорганізованих), якою передбачено, що трудовий внесок кожної особи визначається з урахуванням розміру всіх форм оплати праці за період членства у цьому підприємстві. Індивідуальний майновий пай затверджується зборами співвласників на підставі: - методики визначення трудового внеску; - календарного періоду обчислення трудових внесків; - методики обчислення розміру індивідуального майнового паю. Майновий пай буде більшим у того члена КСП, хто мав вищу заробітну плату і хто довший час працював у господарстві. Запитання: Як може скористатися своїм майновим паєм співвласник майна колишнього КСП? Кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: - об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно в натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новоствореної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; - об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно в натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; - отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своє сім'ї і використати його на свій розсуд; - відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку. Запитання: Який порядок документального посвідчення виділення майна в натурі конкретному співвласнику майна колишнього КСП? Відповідно до п. 15 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України №62 від 14.03.2001 р., при виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта прийманняпередавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена КСП ( далі – Свідоцтво), що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку. При виділенні майна в натурі групі співвласників, які уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, співвласники передають підприємству-правонаступнику (користувачу) один примірник цього договору і копію рішення зборів співвласників про виділення майна в натурі. Підприємство-правонаступник (користувач) одночасно
18
з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітки про виділення майна в натурі у спільну часткову власність у Свідоцтвах цієї групи співвласників, що засвідчені підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтва з відмітками про виділення майна в натурі у спільну часткову власність, акт приймання-передавання майна та договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності, можуть бути підставою для оформлення співвласниками прав власності на зазначене майно в установленому порядку. Запитання: Як отримати свідоцтво про право власності на майновий пай, якщо член колективного сільськогосподарського підприємства, що мав право на майновий пай, помер до його отримання? Згідно із спільним листом Міністерства аграрної політики України і Міністерства юстиції України від 10.10.2001 р. №37-251-12/8922 та від 10.10.2001 р. №12/1227 у разі смерті члена КСП, що мав право на майновий пай, у випадку неотримання ним згаданого свідоцтва, це свідоцтво може бути видане сільською, селищною, міською радою на ім'я померлого його спадкоємцям. Видача такого свідоцтва відбувається у разі подання спадкоємцями довідки державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, у якій має бути зазначене коло спадкоємців, що прийняли спадщину. При цьому до граф свідоцтва, які передбачають дані про серію, номер та орган, що видав паспорт, вносяться відповідні відомості свідоцтва про смерть померлого громадянина. Після отримання свідоцтва на спадщину спадкоємець отримує у сільраді майновий сертифікат на своє ім»я у встановленому законодавством порядку. Запитання: Розпаювання майна у колишньому КСП триває довго і ця робота не завершується. Які права мають його члени, щоб прискорити цю роботу? Комісії з організації вирішення майнових проблем, створені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2001 р. «Про врегулювання питань щодо забезпечення майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», мають вирішувати питання щодо уточнення вартості майнових паїв колишніх членів КСП. Бездіяльність комісії може бути оскаржена співвласниками до зборів співвласників майна, органів державної влади, правоохоронних органів або до суду. Безумовно, ця робота повинна бути найближчим часом завершена.
Чернігівщина аграрна №6(10), червень-серпень 2007
Агромозаїка
Про плату за «входження в мережу» і дешеву ковбасу без м'яса У травні м'ясопереробними підприємствами області було ви- ках магазинів продукції київських, лисичанських, харківських та роблено майже 250 тонн м'ясної продукції, що у перерахунку на хмельницьких виробників. Відповідно податки поповнюють бюдкількість населення Чернігівщини становить лише 23 грами на жети інших регіонів», - зауважила Н. Білоус. Торговельні операособу на місяць. І це при тому, що дефіцит ковбасних виробів у тор- тори заявили, що їм байдуже, місцевою чи завезеною продукцією говельних мережах регіону за останні 2 місяці склав 15-20%. Про вони торгують, головне, щоб вона продавалась. Крім того, за це йшлося 13 червня на нараді за участю представників органів даними директора ВАТ «Базис» А. Склярця, ковбаси з інших виконавчої влади, провідних м'ясопереробних підприємств та регіонів на 10-40% дешевші, ніж місцеві, а маркетинговий рівень найбільших операторів наших виробників не відповідає вимогам часу: вони й досі пропороздрібної торгівлі. За нують свою продукцію за допомогою телефону, у той час, як інші словами виконува- підприємства щоденно пропонують послуги агентів. У свою чергу ча обов'язки першо- переробники вважають, що умови реалізації їхньої продукції за го заступника голови межами області кращі, ніж на місці. За інформацією керівника ОДА Н. Білоус, владу ЗАТ «Чернігівський м'ясокомбінат» В. Васильченка, його турбує ситуація, коли, продукція вивозиться у східні регіони без відстрочки платежів по-перше, місцеві та інших умов. Начальник управління харчової та переробної переробники виробля- промисловості ОДА Г. Панченко зауважив, що зараз в області ють взагалі замало склалась ситуація, коли наші переробники фактично кредитують м'яса та ковбас, а по- місцевих операторів торгівлі: гроші за реалізований товар їм подруге, ці вироби дуже вертаються не раніше, ніж за 45 днів, а це «вимиває» обігові кошслабо представлені ти. Крім того, у великих операторів, як, наприклад, ТОВ «Союз», в обласній роздрібній існує плата за так зване «входження в мережу»: виробник має мережі: всього від 2 заплатити плюс-мінус 50 тис. грн. за те, щоб його продукція до 5% від загального продавалась саме в цій роздрібній мережі. Що стосується асортименту м'ясних споживачів, то, за даними тієї ж компанії «Союз», останнім чавиробів. «Маємо до 50 сом продажі товарів середньоцінової та дорогої м'ясних груп видів м'ясо-ковбасних зросли на 15%, а обсяги продажу виробів низько цінової групи виробів, а в області навпаки зменшуються. Тобто, ковбаса «за 6 гривень», у якій, За останні роки чисельність продаються всьо- за словами комерційного директора СФГ «Колос» М. Дейнеки, спеціалістів, зайнятих у сільському го 10-15. Натомість м'яса немає, а є соя і різні ароматизовані та скріплені фосфагосподарстві Чернігівщини, скоротилась вдосталь на прилав- том домішки, уже втрачає свою популярність серед покупців. майже удвічі. Особливо це стосується кадрів масових робітничих професій, як-то механізатор, оператор доїння і столяр, дефіцит яких в області на сьогодні перевищує тисячу осіб, зазначив на брифінгу заступник голови ОДА з питань агропромислового розвитку А. До 45 кілограмів молока за добу дає у ПСП «Пісківське» Бахмацького району дійна Іванько. Він навів типовий приклад однокорова на ім'я Зіна. За словами заступника директора підприємства К. Бондаревої, це у го з найпотужніших сільгосппідприємств чотири рази перевищує середньообласний показник добових надоїв. Підвищенню надоїв півдня регіону – ТОВ «Дружба-Нова» та якості молока у підприємстві, яке інвестує в розвиток молочного скотарства понад 2 Варвинського району. У господарстві млн. грн., приділяється значна увавикористовується сучасна техніка га, адже корова з надоєм у 3 тисячі іноземного виробництва, і на один з нокілограмів молока на рік, або 10 вих «Джон Дірів» ніяк не можуть знайти літрів за добу (в середньому по тракториста з відповідною кваліфікацією. області), за підрахунками Асоціації За статистикою, десять років тому в агро«Чернігівоблплемресурси», тільки промисловому комплексі області праокупає витрати на своє утриманцювало 17 тисяч механізаторів, сьогодні ня, але прибутку не приносить. За – лише 6 тисяч. Аграрні навчальні заклависновками фахівців, найбільш ди Чернігівщини, які щороку випускають продуктивною молочною породою близько 350 трактористів-машиністів, не корів є голштини, здатні давати по покривають дефіциту кадрів ще й тому, 14 кілограмів молока за рік. Але на що їх випускники не дуже охоче їдуть Чернігівщині найбільшого розповпрацювати у сільську місцевість. Дефіцит сюдження набула симентальська керівних кадрів та спеціалістів, за порода корів – їх у господарствах інформацією А. Іванька, менш відчутний: більше половини від загальної агрономів, зоотехніків і ветеринарів не кількості. На українську червоновистачає тільки у 40 з більш ніж тисячі рябу та чорно-рябу припадає сільгосппідприємств регіону. Частково 40%, а на лебединську – 5%. Ревпливає на зміну ситуації система держкордсменка Зіна – представниця замовлення, завдяки якій щороку наукраїнської червоно-рябої породи, правлення на безкоштовне навчання в розведенням якої займаються у аграрні навчальні заклади отримують племпідприємстві ПСП «Пісківське». майже 300 молодих жителів із сіл області.
Кадрова ситуація на селі: пошук тракториста на «Джон Дір», столяра і доярки
Бахмацька корова Зіна дає молока, як чотири звичайні корови
Чернігівщина аграрна №6(10), червень-серпень 2007
19
Веселі картинки Битва за урожай
Солодка парочка
А де гостинець?
Дружна сімейка
Підморгни мені бровою 20 підморгну тобі другою
Заспіваймо пісню Чернігівщина аграрна №6(10), червень-серпень 2007 веселеньку...
Національний стандарт України Дослідні господарства Чернігівського інституту АПВ пропонують
ОЗИМЕ ЖИТО Оригінатор. Інститут землеробства УААН. Автори. Вітвіцький М. А., Коваль Н. М., Оскирко Л. М. Внесений у Реєстр сортів рослин України на 1999 р. Сорт створений методом гібридизації сортів Київське 86 і Зарічанське зеленоукісне з наступним багаторазовим масовим добором низькорослих форм. Сорт низькорослий, ранньостиглий, посухостійкий, високозимостійкий, стійкий до проростання зерна в колос, вилягання, ураження основними хворобами. Зерно високої якості: вміст білка в зерні 12,6 %, число падіння – 183 с., об’ємний вихід хліба зі 100 г борошна 304 мл, загальна хлібопекарська оцінка 4,0 бали. Високопродуктивний, потенційна врожайність зерна 82 ц/га. Рекомендований для вирощування в зонах Полісся й Лісостепу України. За більш докладною інформацією стосовно нового сорту жита озимого „Інтенсивне 95" звертатись за адресою: 17035, с. Прогрес, Козелецький р-н, Чернігівська область. Телефони: (04646) 3-63-10, 3-63-33. 17131, с. Дослідне, Носівський р-н, Чернігівська область. Телефон: (04642) 2-16-71.
сорт
ІНТЕНСИВНЕ 95
ПРАЙС-ЛИСТ
на науково-технічну продукцію ЧЕРНІГІВСЬКОГО ІНСТИТУТУ АПВ УААН (по мережі дослідних господарств)
Оригінальне насіння Жито озиме
Елітне насіння
Боротьба
Поліська 90
Дозор
Крижинка
Синтетик 38
Пшениця озима
Тритикале озиме Славетне Пшениця яра Ячмінь ярий
Миронівська 65
Краса Полісся
Веста
Носівський 21
Боротьба
Варіант
Жито озиме
Чернігівський 28 Деснянський Чернігівський 27 Овес
Люпин жовтий Конюшина червона Люцерна посівна
Синтетик 38 Пшениця яра
Рання 93 Краса Полісся Носівський 21
Райдужний
Варіант
Зірковий
Люпин білий
Інтенсивне 95
Нептун Ранньостиглий
Тритикале яре
Подолянка
Ячмінь ярий
Пеяс Персей
Вікторія
Соборний
Гарант
Аскольд
Либідь
Чернігівський 28
Чернігівець
Деснянський
Агрос 12 Атлас
Овес
Чернігівський 27 Нептун
Анді
Райдужний
Владислава
Ранньостиглий
17035 с. Прогрес, Козелецького р-ну, Чернігівської обл., (директор); тел. (04646) 3-63-10, 3-63-18,(прийм. дир.); 3-63-33 (відділ насінництва); факс (04646) 3-63-10
Люпин білий Люпин жовтий
Гарант Либідь Чернігівець
Гречка
Українка
Просо
Київське 87
Насіння сертифіковано. Умови бартерного обміну обговорюються додатково. Надаються інформаційно-консультативні послуги з питань вирощування сільськогосподарських культур.
Існує гнучка система знижок в залежності від обсягів закупівлі!
Якщо у Вас є що запропонувати сільгосптоварвиробнику області, тоді ця сторінка для Вас! З питань розміщення реклами на сторінках часопису "Чернігівщина аграрна" звертайтесь до редакції за адресою: 17035, Чернігівська область, Козелецький район, с. Прогрес, вул. Гедройца, 4 Чернігівський інститут АПВ УААН тел.: 8 (04646) 3-63-10, 3-63-33 E-mail: lupin2004@ukr.net
науково-популярний журнал червень-серпень 2007 р. №6(10) Головний редактор А.В.Іванько Заступник головного редактора С.В.Дерев'янко Редактор Н.М.Дерев'янко Редакційна колегія: М.І.Колесников І.В.Гриник А.М.Москаленко А.Г.Бардаков В.В.Волкогон О.М.Бердніков А.І.Мельник О.Ю.Локоть В.В.Скорик М.М.Назаренко М.О.Сардак В.Я.Харченко О.О.Данилевський І.О.Кобижча Л.М.Дідух І.М.Вірьовка Комп'ютерна верстка та дизайн Є.О.Насінник При передруку посилання на "Чернігівщину аграрну" обов'язкове. За достовірність інформації та реклами відповідають автори та рекламодавці. Редакція може публікувати матеріали, не поділяючи думки автора. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Журнал зареєстровано 7 вересня 2006р. Чернігівським обласним управлінням юстиції. Свідоцтво про державну реєстрацію: серія ЧГ №352-09. Засновник: Чернігівський інститут агропромислового виробництва УААН. Друкується за рішенням вченої ради чернігівського інституту АПВ УААН та Ради Центру наукового забезпечення Чернігівської області. Адреса редакції: 17035, Чернігівська область, Козелецький район, с. Прогрес, вул. Гедройца, 4 Чернігівський інститут АПВ УААН тел.: 8 (04646) 3-63-10, 3-63-33 E-mail: lupin2004@ukr.net
Видруковано у ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф» 16610, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Шевченка, 109А
Читайте та передплачуйте “Чернігівщину аграрну” на II півріччя 2007 року у поштових відділеннях зв’язку! Передплатний індекс - 96225.