№16, вересень 2010
Сьогодні в номері: Організація виробництва оригінального та елітного насіння картоплі в елітно-насінницьких господарствах Чернігівської області Сортовий склад картоплі для вирощування в умовах Чернігівщини в 2010 році Характеристика сучасних сортів картоплі, які вирощуються в Україні Сучасний ринок картоплі у світі та в Україні Вирощування картоплі з використанням альтернативних добрив Як подовжити життя сортів картоплі? Технологія вирощування картоплі та розрахунок витратно-дохідної частини Біотехнологічне оздоровлення – друге життя сортів картоплі Ефективні тест-системи вірусів рослин – невід’ємна частина при виробництві високоякісного насіння сільськогосподарських культур «Другий хліб»: що ми про нього знаємо? Картопляна історія Чернігівщини Екологічні функції добрив у землеробстві Еколого-агрохімічне обстеження земель – дороговказ до урожаю і охорони ґрунтів Відтворення родючості грунтів у сучасних умовах
3 9 12 15 18 20 22 24 28 30 32 34 36 37
АПК: проблеми, пошуки, здобутки
В.П. Купріянов, директор науково-виробничої асоціації «Чернігівкартопля», кандидат сільськогосподарських наук; Т.Б. Мілютенко, начальник відділу організації виробництва та маркетингу продукції рослинництва головного управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації; В.Ф. Кекух, начальник Чернігівської обласної насіннєвої інспекції, головний державний інспектор області з насінництва; Н.І. Горбаченко, завідувачка лабораторії первинного насінництва картоплі Чернігівського інституту АПВ НААНУ; Г.В. Гайструк, завідувач лабораторії первинного насінництва ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля»
Організація виробництва оригінального та елітного насіння картоплі в елітно-насінницьких господарствах Чернігівської області Україна зробила свій вибір на шляху до ринкової економіки, як стратегічного напрямку державної політики. Конкретні концептуальні положення цієї політики передбачають, що подолання негативних тенденцій розвитку агропромислового комплексу, розв’язання продовольчої проблеми можливі лише за умов проведення кардинальної земельної реформи, створення юридичної основи економічної незалежності сільськогосподарського виробництва. Разом з тим воно вимагає не стихійного, а цілеспрямованого вирішення проблем. Ініціатором цього навіть в умовах ринкових відносин, тим більше перехідного періоду, повинна стати держава, а високоефективна картопляна галузь повинна базуватися на інтеграції науково-технічного прогресу, виробництва, промислової переробки та торгівлі. Чернігівщина завжди була і залишається провідною областю по виробництву картоплі на Україні. Питома вага обсягів виробництва картоплі товаровиробниками області по відношенню до загальнодержавного виробництва становить близько 15 відсотків. В структурі обласного валового доходу рослинництва частка картоплі перевищувала 34 відсотки, займаючи в структурі по-
сівних площ лише 6 відсотків. В результаті проведеної роботи по спеціалізації і концентрації основні товарні і насінницькі посіви картоплі зосереджені в районах Полісся, де грунтово-кліматичні і фітосанітарні умови найбільше відповідають біологічним особливостям цієї культури. Для зміцнення матеріально-технічної бази галузі картоплярства були спря-
мовані значні капіталовкладення. Збудовано типових картоплесховищ на 420 тис. тонн насіння картоплі, придбано 1000 картоплесаджалок, 1700 картоплезбиральних комбайнів та 1200 штук сортувальних пунктів. Проте тривала соціально-економічна криза попередніх років негативно вплинула як на розвиток сільського господарства в цілому, так і на виробництво картоплі зокрема. №16, вересень
3
АПК: проблеми, пошуки, здобутки
Стелажі з оздоровленими пробірковими рослинами
Промислово-гідропонна технологія виробництва міні-бульб на оздоровленій основі в ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля»
Площі, зайняті цією стратегічною для Полісся культурою, по всіх категоріях господарств зменшилися за останні 18 років на 30 тис. га і продовжують дещо скорочуватись насамперед з причин демографічної ситуації в області. Проте врожайність за останні чотири роки суттєво зросла, що пов’язано зі щорічним збільшенням садивних площ цієї культури в колективних сільськогосподарських підприємствах, залученням у виробництво нових високорепродукційних сортів і застосуванням прогресивних технологій її вирощування (таб. 1) Значне місце у підвищенні урожайності картоплі та її якості належить сорту та залученню у виробництво здорового насіннєвого матеріалу високих репродукцій. У ситуації, що склалася на сьогодні в агропромисловому комплексі, це може дати збільшення врожаю картоплі на 20-40 відсотків. На думку американських фермерів, кожний вкладений у закупівлю
нового сорту високих репродукцій долар дає три долари прибутку. З метою одержання необхідної кількості насіннєвого матеріалу високих репродукцій для проведення сортозаміни і сортооновлення в області створена і функціонує науковообгрунтована система насінництва картоплі, яка складається з таких взаємопов’язаних етапів: 1. Виробництво оздоровленого вихідного матеріалу. 2. Виробництво оригінального і елітного насіннєвого матеріалу. 3. Виробництва репродукційної насіннєвої картоплі.
рних пункти з первинного насінництва картоплі, 14 елітно-насінницьких господарств з відтворення еліти і 10 господарств з виробництва сортового репродукційного насіння картоплі. В ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» розроблена і впроваджена промислово-гідропонна технологія виробництва міні-бульб на оздоровленій основі, яка дозволяє щорічно одержувати 150-200 тис. штук міні-бульб і перейти на скорочену схему відтворення еліти. Проте ця робота була б набагато ефективнішою за умови наявності в теплицях механізму регулювання температурного і світлового режимів та режиму зволоження.
Система насінництва картоплі в Чернігівській області
1. Виробництво оздоровленого вихідного матеріалу
Для ефективної діяльності такої системи насінництва в області створено 2 наукові лабораторії, 3 лабораторії мікроклонального розмноження оздоровленого вихідного матеріалу, 4 опо-
Функції по одержанню і розмноженню такого насіннєвого матеріалу покладено на науково-дослідні установи області. Це Інститут сільськогосподарської мікробіології НААНУ, Чернігівський інститут АПВ НААНУ і ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля». Ці науково-дослідні установи можуть щорічно виробляти близько 100 тис. безвірусних пробіркових рослин, 150-250 тис. штук міні-бульб і 50 тонн вихідного безвірусного матеріалу другої польової бульбової репродукції. Така кількість вихідного безвірусного матеріалу повністю забезпечує подальші обсяги виробництва супер-супереліти та еліти картоплі згідно з існуючою схемою насінницького процесу (табл. 2).
Площа садіння, динаміка продуктивності та валовий збір картоплі в усіх категоріях господарств № п/п
Показники
1
Площа збирання, тис. га, в т. ч. по с/г підприємствах
2
Урожайність, ц/га, в т. ч. по с/г підприємствах
3
Валовий збір, тис. тонн, в т. ч. по с/г підприємствах
2005 95,5 2,7 135,0 166,0 1289,0 44,8
2006 88,8 3,2 166,0 179,0 1474,0 57,3
роки 2007 86,9 3,6 185,0 207,0 1608,0 74,5
2008 84,2 3,8 180,0 217,0 1516,0 82,5
2009 83,0 4,4 185 218,0 1536,0 95,9 Таб. 1
4
Чернігівщина аграрна
АПК: проблеми, пошуки, здобутки
Врожай оздоровлених міні-бульб, одержаних за промислово-гідропонною технологією в ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля»
Врожай першої польової бульбової репродукції, одержаної з міні-бульби
удосконалення організації заготівель та реалізації, наукове забезпечення селекційно-насінницького процесу. Асоціав т. ч. по роках ція має статутний та централізований Назва науковоВсього, Показники дослідних установ тис. шт. 2005 2006 2007 2008 2009 фонд обігових коштів, власний рахунок у банку, господарську діяльність веде на 338,6 82,4 70,1 67,4 64,5 54,2 Чернігівський інститут Пробіркові рослини АПВ НААНУ повному госпрозрахунку. Міні-бульби 563,2 94,4 102,4 130,2 121,4 114,8 З метою забезпечення потреби споІнститут Пробіркові рослини 7,3 1,2 1,4 1,3 1,5 1,9 сільськогосподарської живачів елітної картоплі в сортооновМіні-бульби 17,9 3,0 3,4 3,5 3,9 4,1 мікробіології НААНУ ленні і сортозаміні асоціація: визначає Пробіркові рослини 60,8 10,4 10,4 11,6 12,8 15,6 ЗАТ НВО перспективи та обсяги первинного, «Чернігівеліткартопля» Міні-бульби 536,3 58,6 111,6 82,4 132,8 150,9 елітного і сортового насінництва та доПробіркові рослини 406,7 94,0 81,9 80,3 78,8 71,7 цільність розмноження окремих сортів; Разом Міні-бульби 1117,4 156,0 217,4 216,1 258,1 269,8 забезпечує елітгоспи вихідним оздоровленим матеріалом районованих і Таб. 2 перспективних сортів, пестицидами та Як бачимо, Чернігівщина в питаннях тут сільськогосподарської мікробіології, насінницькою документацією; надає картоплярства має потужний наукодля цієї мети практично сьогодні не за- методичну і практичну допомогу в пивий потенціал, який ще до кінця не стосовуються, за винятком двох-трьох таннях виробництва та зберігання здовикористовується як в області, так і за господарств. На нашу думку, із введен- рового насіннєвого матеріалу; укладає її межами. ням в дію служби «Сертифікації сільдоговори контрактації та договори поПри відтворенні еліти картоплі на ськогосподарських рослин» це питання ставок на елітну картоплю; організовує всіх етапах насінницького процесу осо- повинно вирішитися позитивно. реалізацію елітної і сортової насіннєвої бливо важливим залишається контроль господарствам усіх категорій. 2. Виробництво оригінального картоплі за якістю насіннєвого матеріалу. Спільно з виробниками асоціація вита елітного насіннєвого На сьогодні основним методом оцінзначає ціни та порядок і умови закупки, матеріалу ки рослин в розсадниках відтворення реалізації елітної та сортової насіннєвої еліти є візуальний, що не зовсім достатУ Чернігівській області, починаючи картоплі; бере участь у практичних ньо для одержання високоякісної еліти. з 1992 року, питання виробництва, засемінарах та навчаннях кадрів, видає і У первинних ланках виробництва еліти, готівлі і реалізації елітної картоплі позабезпечує їх спеціальною літературою крім візуального, необхідно застосувати кладено на обласну виробничо-наукову та інформацією; вивчає і узагальнює інші методи діагностики (серодіагносасоціацію «Чернігівкартопля», до скла- пропозиції наукових установ, новітні тика, ІФА), що дадуть змогу значно по- ду якої входять 14 елітно-насінницьких технології та впроваджує їх у елітгоскращити якість цього матеріалу, видагосподарств. пах, координує роботу опорних пунктів ляти не тільки візуально хворі рослини, Головним завданням асоціації є доз первинного насінництва картоплі. але й уражені патогенами у прихованій корінне поліпшення насінництва, збільВиробництво еліти ведеться на шення виробництва і підвищення якос- оздоровленій основі за традиційною латентній формі. Проте сироватки досить високої якості, яку виробляє Інсти- ті елітної і сортової насіннєвої картоплі, п’ятирічною схемою, а саме: розсадник Результати виробництва оздоровленого вихідного матеріалу в науково-дослідних установах Чернігівської області за 2005 - 2009 роки
№16, вересень
5
АПК: проблеми, пошуки, здобутки
добору клонів - 1-й рік; розсадник випробування клонів - 2-й рік, розсадник супер-супереліти - 3-й рік; розсадник супереліти - 4-й рік; розсадник еліти 5-й рік. Проте деякі господарства по окремих сортах перейшли на скорочену схему відтворення еліти (на основі міні-бульб і розсади). За останні 9 років середня врожайність усіх розсадників відтворення еліти склала 214,5 ц/га, елітгоспами асоціації дібрано 1030,3 тис. клонів і одержано 52672,1 тонн елітної картоплі по 24-х сортах. Для сортооновлення і сортозаміни реалізовано 36088,0 тонн еліти сортів картоплі, що становить 68,5 відсотка від вироблених обсягів. В середньому за рік вирощується 5,9 тис. тонн еліти, що повністю забезпечує потребу області і дозволяє значну її частину продавати за межі регіону. Необхідно відзначити, що за останні 4 роки, коли держава почала компенсувати сортові надбавки за придбану супереліту та еліту, проблеми з реалізацією насіннєвої картоплі високих репродукцій практично відсутні. За рівнем продуктивності необхідно виділити такі сорти: Беллароза (середня врожайність за 9 років - 347 ц/га), Слов’янка (253 ц/га), Водограй (246 ц/ га), Явір (225 ц/га), Невська (223 ц/га) і Фантазія (218 ц/га) (табл. 3).
У первинне та елітне насінництво картоплі залучено і ведеться робота по 48-ми сортах як вітчизняної, так і зарубіжної селекції. Найбільшу питому вагу займає сорт Невська - 25%, Беллароза і Розара - 10%, Світанок Київський і Сатурна - 5%, Поляна, Серпанок, Придеснянська і Фантазія - 3%, а решта сортів - менше 3%. За останні роки у первинне насінництво картоплі залучені і нові перспективні сорти картоплі, а саме Тирас, Левада, Забава, Карлик, Жиран, Скарбниця, Романсо, Дубравка, Рокко, Легенда, Сувенір Чернігівський, Нагорода, Зоряна, Ароза, Рів’єра, і через 2-3 роки по окремих сортах ми будемо мати свою власну місцеву еліту.
3. Виробництво репродукційної насіннєвої картоплі
Виробництво репродукційної насіннєвої картоплі в області зосереджено у спеціалізованих насінницьких господарствах різних категорій (насінгоспи). Розмноження еліти до І-ІІІ репродукції проводиться в такій послідовності. Кожне із насінницьких господарств завозить щорічно 28-30 тонн еліти на 100
Садіння насіннєвої картоплі в ПП «ЛевонаАгро» Чернігівського району
Результати виробництва і реалізації оригінального та елітного насіння картоплі елітгоспами Чернігівської області за 2001-2009 роки Культура Зов Невська Серпанок Повінь Водограй Пост-86 Чернігівська рання Фантазія Світанок Київський Доброчин Слов’янка Луговська Придеснянська Явір Тетерів Тирас Левада Рів’єра Беллароза Інші сорти Всього
Добрано клонів, тис. шт. 31,1 177,6 73,0 55,9 35,7 25,6 16,5 59,9
Супер-супереліта Супереліта Матеріал на суперПосадУрож. Вал. збір, ПосадУрож. Вал. збір, Посаделіту, тонн жено, га ц/га тонн жено, га ц/га тонн жено, га 110,0 24,0 166,3 399,0 58,5 178,0 1041,3 111,2 481,9 361,3 220,0 7949,0 376,0 214,6 8046,0 985,1 227,0 56,7 185,0 1049,0 57,1 180,0 1029,0 41,1 178,2 49,6 180,0 893,0 101,0 171,0 2907,0 27,7 150,8 42,1 265,0 1116,0 78,0 236,0 1841,0 121,6 143,3 36,0 156,0 562,0 54,7 147,1 804,6 53,3 51,4 20,3 174,0 353,2 16,0 172,0 275,2 17,3 225,4 198,3 216,2 4287,3 79,6 206,0 1640,0 98,7
Еліта Урож., ц/га 177,1 222,6 176,0 175,0 232,0 145,0 176,1 205,0
Вал. збір, тонн 1969,0 21928,4 723,4 479,2 2821,0 773,0 305,0 2024,0
Продано, тонн 986,0 14574,0 444,0 342,0 1936,0 401,0 222,0 1426,0
22,9
93,3
27,4
172,0
471,3
50,7
174,0
882,2
92,6
175,6
1626,0
960,0
20,5 92,1 22,6 45,1 49,6 30,2 16,7 14,8 5,0 17,3 218,2 1030,3
66,3 309,2 117,6 206,5 161,3 125,2 31,3 37,7 21,0 44,0 506,7 3288,1
15,1 59,9 45,6 54,1 22,4 29,2 11,1 13,2 4,0 6,0 112,5 1188,8
221,0 241,0 213,0 190,0 194,0 222,0 215,0 201,0 270,0 340,0 206,7 210,9
333,7 1444,0 972,0 1028,0 435,0 648,0 239,0 251,0 108,0 204,0 2325,8 25068,3
22,4 52,0 65,3 108,3 46,1 40,0 16,0 6,0 3,0 4,5 339,7 1575,0
198,4 231,0 208,0 182,0 192,0 218,2 213,0 206,0 265,0 317,0 193,0 202,0
443,5 1201,0 1358,2 1971,0 885,0 273,0 314,0 120,0 80,0 142,2 6556,2 31810,4
21,9 82,1 69,3 205,7 49,4 46,1 14,3 4,0 10,0 15,0 478,1 2544,5
187,9 230,4 201,0 188,0 203,0 208,7 210,0 187,0 261,0 318,0 196,2 207,0
412,0 1892,0 1393,0 3867,2 1003,2 962,2 300,3 75,0 261,0 477,0 9380,2 52672,1
250,0 1110,0 792,0 2634,0 782,0 634,0 250,0 60,0 250,0 405,0 7630,0 36088,0 Таб. 3
6
Чернігівщина аграрна
АПК: проблеми, пошуки, здобутки
Первинні розсадники відтворення еліти в ТОВ «Прогрес» Сосницького району
га посівів товарної картоплі і дотримується такої схеми її розмноження: 1-й рік – ділянка розмноження – 7,5 га, одержують першу репродукцію; 2-й рік – насіннєва ділянка – 22,5 га, одержують другу репродукцію; 3-й рік – товарні насінницькі посіви – 70,0 га, одержують третю репродукцію. Перша і друга репродукції використовуються в межах області, а третя реалізується в південні регіони України. Проте необхідно відзначити, що коли в питаннях виробництва вихідного,
Збирання насіннєвої картоплі в ФГ «Бутенко» Менського району
Апробація еліти картоплі сорту Фантазія в ТОВ «Прогрес» Сосницького району
оригінального та елітного насіннєвого матеріалу стан справ як в Україні, так і на Чернігівщині, більш-менш стабільний, то проблеми з виробництвом сортової репродукції картоплі на сьогодні існують. Головна - полягає в недостатній кількості насінгоспів, які б придбану еліту розмножували до 1-3 репродукції, хоча держава відчутно компенсує сортонадбавки за придбаний насіннєвий матеріал високих репродукцій: На сьогодні в області ми маємо 10 господарств з обсягами виробництва
6,0 тис. тонн, які мають право на виробництво і реалізацію репродукційної картоплі. Проте цього недостатньо для розмноження того обсягу елітної картоплі, який щорічно виробляють елітгоспи області. На нашу думку, необхідно розширити мережу насінгоспів області хоча б у співвідношенні 1 до 2, а саме 14 елітгоспів і 28 насінгоспів, і в основі їх взаємовідносин повинно бути замовлення як на сорт, так і на кількість оригінального та елітного матеріалу.
Врожай картоплі сорту Пікасо, затарений в сітки для реалізації ФГ «Бутенко» Менського району
№16, вересень
7
АПК: проблеми, пошуки, здобутки
Обласна державна насіннєва інспекція
Система насінництва картоплі в Чернігівській області Суб’єкти (виконавці)
Функції
Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, Виробничо-наукова асоціація «Чернігівкартопля»
Прогнозування обсягів виробництва, співвідношення сортів, сортооновлення та сортозаміна, регулювання збуту, експорту і т.д.
Інститут с/г мікробіології НААНУ, Чернігівський інститут АПВ НААНУ, ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля»
Оздоровлений вихідний матеріал
Елітгоспи області
Оригінальне та елітне насінництво
Насінницькі господарства всіх категорій
Репродукційне насінництво
Виробники продовольчої картоплі всіх категорій
Продовольча картопля
Чернігівський обласний державний центр експертизи сортів рослин
Регулювання асортименту сортовипробування
Таким чином, підсумки роботи виробничо-наукової асоціації «Чернігівкартопля» свідчать про те, що ця організаційно-виробнича структура органічно поєднала виробництво і реалізацію елітної, оригінальної та репродукційної насіннєвої картоплі, стала необхідним зв’язуючим ланцюгом між наукою і виробництвом, забезпечила відносну стабільність виробничих та економічних відносин між постачальниками і покупцями насіннєвої картоплі високих репродукцій та ринку збуту. Контроль за якістю на всіх етапах насінницького процесу як при виробни-
цтві, так і реалізації, здійснюють державні насіннєві інспекції, а саме: бульбовий аналіз, відбір зразків супереліти для ґрунтового контролю, апробацію і приймання насінницьких посівів.
4. Розвиток ринку насіннєвої картоплі Кон’юнктура ринку картоплі безпосередньо залежить від пропозицій (обсягів виробництва) та попиту (обсягів споживання). Пропозиція насіннєвої картоплі високих репродукцій в області визначається в основному крупнотоварним виробництвом насінницьких госпо-
Структура витрат, собівартість вирощування вихідного оригінального та елітного насіння картоплі на площі 100 га з урожайністю 200 ц/га, в середньому за 2005-2009 роки Показники Насіння Мінеральні добрива Засоби захисту ПММ Запасні частини Витрати на зберігання Заробітна плата з нарахуваннями Всього виробничих витрат Амортизація основних засобів Адміністративні та загальногосподарські Інші витрати Витрати (всього) Виручка Прибуток Собівартість Рентабельність, %
На 1 тонну На всю площу На 1 га посіву продукції Один. виміру кіль- вартість, кіль- вартість, кіль- вартість, кість грн. кість грн. кість грн. тонн 50 250000 0,5 2500 0,05 250 тонн 100 500000 1,0 5000 0,1 500 л/кг 1500 150000 15,0 1500 1,5 150 л 42000 210000 420 2100 42 210 140000 1400 140 95000 950 95
Структура витрат 14,8 29,7 8,9 12,5 8,3 5,6
146000
1460
146
8,7
1491000
13910
1391
88,5
55000
550
55
3,3
120000
1200
120
7,0
20000 1686000 2620000 934000
200 16860
20 1586
1,2 100
1775 55,4 Таб. 4
8
Чернігівщина аграрна
дарств, а попит - всіма суб’єктами господарювання. На сьогодні взаємовідносини між виробниками і споживачами мають дещо стихійний характер. Тому для поліпшення ситуації в цьому плані необхідно прискорити багатоцільове формування і розвиток сучасного комплексу елементів інфраструктури ринку картоплі: госпрозрахунки організаційно- і посередницько-виробничих консорціумів, асоціацій, об’єднань, кооперативних господарств та інших формувань, що об’єднували б з одного боку - виробників, а з іншого - споживачів. При цьому потрібна самоорганізація, самокоординація їхньої діяльності з метою стабілізації ринкового середовища. В області основними суб’єктами реалізації насіннєвої картоплі високих репродукцій є: – виробничо-наукова асоціація «Чернігівкартопля»; – обласна товарна агропромислова біржа; – районні агроторгові доми; – сільські заготівельно-збутові кооперативи. Сприяє цьому також організація виставок-ярмарків, виїзна торгівля в райцентрах, придбання насіння картоплі безпосередньо в господарствах.
5. Економічна ефективність На сьогодні картопля, незважаючи на високі затрати при її вирощуванні, є однією з найприбутковіших культур у сільськогосподарському виробництві. Про це свідчать результати п’ятирічного аналізу, представлені у таблиці 4.
АПК: проблеми, пошуки, здобутки
З.Б. Києнко,
заступник директора з наукової роботи Українського інституту експертизи сортів рослин; А.А. Клочко, заступник начальника Чернігівського обласного державного центру експертизи сортів рослин
Сортовий склад картоплі для вирощування в умовах Чернігівщини в 2010 році На сьогодні кваліфікаційна експертиза сортів рослин на придатність до поширення здійснюється в 9 закладах експертизи Державної служби з охорони прав на сорти рослин. В зоні Полісся - на Бородянській (Київська область), Любашівській (Волинська область), Старосамбірській (Львівська область), Костопільській (Рівненська область), Ямпільській (Сумська область) державних сортодослідних станціях та в Житомирському держекспертцентрі. В зоні Лісостепу дослідження проводять Карлівська (Полтавська область), Славутська (Хмельницька область) та Холодноярська (Черкаська область) сортодослідні станції. Загальна тенденція, що спостерігається останнім часом в політиці сортовипробування – скорочення пунктів випробування сортів рослин. Так, в 90-х роках випробування сортів картоплі здійснювалося більше ніж в 50 пунктах , в тому числі у трьох пунктах Чернігівської області. В 2010 році до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, було внесено 144 сорти картоплі, різні за строками достигання, напрямом використання, вмістом крохмалю, кольором шкірки та м’якуша, дегустаційними якостями. Для поширення в зоні Полісся пропонується 134 сорти картоплі, для умов Лісостепу - 93, в зоні Степу – 63. Понад 60 відсотків сортів картоплі, що внесені до Реєстру, належать до ранньостиглої (54 сорти) та середньоранньої (38 сортів) групи. Решта – 38 (26 %) та 14 (10 %) сортів належать,
відповідно, до середньостиглих та середньопізніх сортів. За напрямом використання в Реєстрі сортів переважають сорти столового призначення – 88 % (126 сортів) від загальної кількості внесених до Реєстру. Сорти технічного напряму використання становлять лише 12 % (18 сортів). Більшість із них іноземного походження. Сортів вітчизняного походження в Реєстрі налічується 75 (52 %), іноземного – 69 (48 %). Найбільша кількість сортів у Реєстрі належить Інституту картоплярства
НААН (32 сорти), Поліській дослідній станції ім . О.М.Засухіна ІК НААН (19 сортів), ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” ( 7 сортів). Країнами іноземного походження сортів в основному є Голландія, Німеччина, Польща. За підсумками державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні, в тому числі в Чернігівському обласному державному центрі експертизи сортів рослин, для виробництва в грунтово-кліматичних умовах Чернігівщини суб’єктам господарювання пропонуються такі сорти (табл. 1). №16, вересень
9
АПК: проблеми, пошуки, здобутки Асортимент картоплі, що пропонується для виробництва в умовах Чернігівщини (за 9-бальною шкалою, * - запатентовані сорти) Сорти
Реєстрація
Заявник
Зона
Велокс Серпанок * Беллароса * Розалінд * Агаве * Моллі* Тирас Мелодія * Подолянка* Ліщина Аграрна Нагорода* Рів’єра* Скарбниця* Ероу Бонус Овація Сувенір Чернігівськ.* Фінка Глазурна
2001 2001 2003 2004 2004 2004 2004 2005 2006 2006 2006 2007 2007 2008 2009 2009 2009 2009 2009 2010
Німеччина ІК Німеччина Німеччина Німеччина Німеччина Поліс. ДС ІК ІК ІК СНАУ „ЧЕК” Нідерланди ІК Нідерланди Німеччина Польща „ЧЕК” Німеччина ІК
ПС СП ЛП СЛП П П СЛП СЛП ЛП СЛП СЛП ЛП СЛП ЛП П П ЛП П П П
Дубравка Сатіна Солара* Поляна * Дара Забава* Делікат* Малинська біла Довіра * Аріель Звіздаль* Оберіг* Міранда Гала Фазан
2001 2001 2001 2002 2004 2004 2004 2005 2007 2007 2008 2008 2009 2010 2010
Поліс. ДС Німеччина Німеччина ІК Поліс. ДС ІК Німеччина Поліс.ДС ІК ІК Поліс.ДС ІК Німеччина Німеччина Німеччина
П П ПС СЛП СЛП СЛ П Л П СЛП П ЛП П ЛП ЛП
Явір * Чернігівська 98 Зоряна * Надійна * Курода * Тайфун Мелоді Вернісаж* Рампель* Мандрівниця Євростач
2000 2002 2004 2006 2008 2008 2008 2009 2009 2010 2010
ІК НВО „ЧЕК” НВО „ЧЕК” ІК Нідерланди Польща Німеччина ІК Польща ІК Німеччина
СП ЛП СЛП СЛП ЛП П П ЛП СЛ ЛП ЛП
Тетерів Оксамит 99 Червона рута Промінь *
2002 2002 2005 2006
Поліс. ДС ІЗТЗРУ ІК ІК
СЛП СЛП СЛ СЛ
Продуктивність
Напрям використання
Ранньостиглі 7 стл 5 стл 9 стл 9 стл 9 стл 9 стл 9 стл 8 стл 9 стл 7 стл 7 стл 8 стл 9 стл 7 стл 9 стл 7 стл 8-9 стл 7 стл 7 стл 7 стл Середньоранні 5 стл 5 стл 9 стл 7 стл 8 стл 8 стл 9 стл 8 стл 8 стл 7 стл 7 стл 7 стл 7 стл 8 стл стл 7 Середньостиглі 7 стл 7 стл 8 стл 9 стл 8 стл 8 стл 7 стл 7 стл 8 стл 7 стл 7-8 стл Середньопізні 9 стл 9 стл 8 стл 7 стл
Стійкість до:
Колір
посухи
хвороб
Вміст крохмалю
5 5 7 9 9 7 9 7 7 7 7 7 7 5 7 7 7 7 7 7
5 5 9 9 9 7 9 7 8 7 7 7 7 5 7 7 7 8 8 7
скр скр вкр вкр вкр вкр вкр вкр скр вкр скр вкр скр скр скр скр скр скр скр скр
Ж РОЖ Ч Ч Ж Ж Р Р Ж Ж Ж Ж Ж Ж СБЕЖ Ж Ж Ж Ж Ч
Ж КР Ж Ж Ж Ж Б КР СЖ СЖ Б Ж КР Ж КР Ж СЖ КР ТЖ ТЖ
5 5 5 5 7 9 9 7 7 7 5 7 7 7 7
5 5 5 5 8 9 9 7 7 7 7 7 8 7 7
скр скр вкр скр скр вкр вкр вкр скр скр скр скр вкр скр вкр
Р Ж Ж Р Б Р Ж Б Ч Ж Р Р Ж Ж Ж
Б Ж Ж КР Б Б Ж Б Б Ж Ж Ж СЖ ТЖ ТЖ
5 5 8 7 7 7 7 7 7 7 7
9 9 7 7 8 7 7 8 8 7 7
вкр вкр вкр скр скр вкр скр вкр вкр вкр вкр
Ж Б Б Р Ч Ж Ж Р СР Ч Ж
КР Б Б КР Ж Ж Ж ПЖ Б ПЖ Б
7 7 7 7
9 9 9 9
вкр вкр вкр вкр
Р Р Ч Ч
Б Б Б КР
шкірки
м’якуша
Таб. 1
10
Чернігівщина аграрна
АПК: проблеми, пошуки, здобутки
Коротка характеристика сортів рослин, внесених до Реєстру в останні роки. ЕРОУ Заявник: Нідерланди. Урожайність: Полісся - 393 ц/га, гарантована прибавка - 65.1 ц/га. Вміст крохмалю 13.7 %, збір крохмалю 47.2 ц/га, вегетаційний період - 87 днів, маса бульб 90 г, смакові якості 8.5 балів, група стиглості – надранній, столового призначення. Квітки – великі, білі, шкірка бульб світло-бежева, м’якуш кремовий.
7.3 балів, група стиглості – ранньостиглий, напрям використання – столовий. Квітки – середні, білі, шкірка бульб жовта, м’якуш жовтий.
ВЕРНІСАЖ Заявник: Інститут картоплярства НААН. Урожайність: Полісся - 400 ц/ га, гарантована прибавка - 63 ц/ га. Вміст крохмалю 15.6 %, збір ГЛАЗУРНА крохмалю 46.3 ц/га, вегетаційний Заявник: Інститут картоплярства період - 126 днів, маса бульб 82 г, НААН. смакові якості 7.0 балів, група стиУрожайність: Полісся - 298 ц/га, гаглості – середньостиглий, напрям рантована прибавка - 22 ц/га. використання – столовий. Вміст крохмалю 16.4 %, збір крохмаКвітки – середні, з помірним анБОНУС лю 48.9 ц/га, вегетаційний період - 103 тоціановим забарвленням, шкірка Заявник: Німеччина. дні, маса бульб 78 г, смакові якості 7.0 бульб рожева, м’якуш помірноУрожайність: Полісся - 353 ц/га, габалів, група стиглості – ранньостиглий, жовтий. рантована прибавка - 25 ц/га. напрям використання – столовий. Вміст крохмалю 19.2 %, збір крохмаКвітки – середні, з слабким антоціаРАМПЕЛЬ лю 53.9 ц/га, вегетаційний період - 97 новим забарвленням, цвітіння слабке. Заявник: Польща. днів, маса бульб 68 г, смакові якості Шкірка бульб червона, м’якуш помірУрожайність: Лісостеп - 269 ц/га, 7.4 балів, група стиглості – ранньости- но-жовтий. гарантована прибавка - 96 ц/га. глий, напрям використання – переробВміст крохмалю 19.6 %, збір крохка на чіпси, столовий. Квітки – великі, МІРАНДА малю 46.6 ц/га, вегетаційний період білі, шкірка бульб жовта, м’якуш поЗаявник: Німеччина. - 122 дні, маса бульб 61 г, смакові мірно жовтий. Урожайність: Полісся - 355 ц/га, гаякості 7.2 балів, група стиглості – рантована прибавка - 32 ц/га. середньостиглий, напрям викорисОВАЦІЯ Вміст крохмалю 14.6 %, збір крохма- тання – крохмально-столовий. Заявник: Польща. лю 48.7 ц/га, вегетаційний період - 106 Квітки – середні, білі, шкірка Урожайність: Полісся - 423 ц/га, гаднів, маса бульб 90 г, смакові якості 7.0 бульб світло-рожева, м’якуш бірантована прибавка - 96 ц/га. балів, група стиглості – середньоранлий. Вміст крохмалю 15.8 %, збір крохма- ній, напрям використання – столовий, лю 58.1 ц/га, вегетаційний період - 95 переробка на фрі. МАНДРІВНИЦЯ днів, маса бульб 119 г, смакові якості Квітки – середні, білі, шкірка бульб Заявник: Інститут картопляр6.0 балів, група стиглості – ранньости- жовта, м’якуш світло-жовтий. ства НААН. глий, напрям використання – столоУрожайність: Полісся – 372 ц/га, вий. ГАЛА гарантована прибавка - 39 ц/га. Квітки – середні, білі, шкірка бульб Заявник: Німеччина. Вміст крохмалю 18.3 %, збір жовта, м’якуш світло-жовтий. Урожайність: Полісся – 303.4 ц/га. крохмалю 68.2 ц/га, вегетаційний Вміст крохмалю 14.8 %, збір крохмалю період - 120 днів, маса бульб 100 г, СУВЕНІР ЧЕРНІГІВСЬКИЙ 44.9 ц/га, вегетаційний період - 96 днів, смакові якості 7.0 балів, група стиЗаявник: ЗАТ НВО “Чернігівеліткар- маса бульб 67 г, смакові якості 8.3 баглості – середньостиглий, напрям топля”. лів, група стиглості – середньоранній, використання – столовий. Урожайність: Полісся - 346 ц/га, ганапрям використання – столовий. Квітки – середні, з помірним анрантована прибавка - 19 ц/га. Квітки – середні, білі, цвітіння потоціановим забарвленням, цвітінВміст крохмалю 14.7 %, збір крохма- мірне. Шкірка бульб жовта, м’якуш ня слабке. Шкірка бульб червона, лю 44.5 ц/га, вегетаційний період - 104 темно-жовтий. м’якуш помірно-жовтий. днів, маса бульб 86 г, смакові якості 9.0 балів, група стиглості – ранньосФАЗАН ЄВРОСТАЧ тиглий, напрям використання – стоЗаявник: Німеччина. Заявник: Німеччина. ловий. Урожайність: Полісся - 281 ц/га. Урожайність: Полісся - 339 ц/га, Квітки – малі, білі, шкірка бульб Вміст крохмалю 22.2 %, збір крохма- гарантована прибавка - 5 ц/га. жовта, м’якуш кремовий. лю 62.4 ц/га, вегетаційний період - 104 Вміст крохмалю 20.8 %, збір днів, маса бульб 68 г, смакові якості крохмалю 70.5 ц/га, вегетаційний ФІНКА 8.5 балів, група стиглості – середньоперіод - 119 днів, маса бульб 81 г, Заявник: Німеччина. ранній, напрям використання – для смакові якості 8.0 балів, група стиУрожайність: Полісся - 331 ц/га, гавиробництва чіпсів та сушених проглості – середньостиглий, напрям рантована прибавка - 9 ц/га. дуктів. використання – технічний. Вміст крохмалю 13.5 %, збір крохмаКвітки – середні, білі, цвітіння рясне. Квітки – середні, білі, цвітіння лю 39.6 ц/га, вегетаційний період - 100 Шкірка бульб жовта, м’якуш помірно- рясне. Шкірка бульб жовта, м’якуш днів, маса бульб 104 г, смакові якості жовтий. білий. №16, вересень
11
АПК: проблеми, пошуки, здобутки
Характеристика сучасних сортів картоплі, які вирощуються в Україні Сорт Адретта
Беллароза
Група Вміст крохстиглосМорфологiчнi ознаки Смак малю, % ті ранній Кущ не розлогий, високий, квітки білі. 13-18 Відмінний Бульби великі (100-150г), округло-овальні з дрібними вічками. Шкірка жовта, м’якуш жовтий ранній Рослина висока, кущ добре розвинений, 14,6-21,0 Добрий 60-80 стебла з антоцiановим забарвленням. Листки великi, зеленi. Вiночок квiтки бiлий. Бульби овальнi, великi, рожеві. Шкiрка середньої товщини, вiчка середнi. М’якуш блiдо-жовтий, твердої текстури, при варiннi нерозсипчастий, пiсля кулiнарної обробки слабо темнiє
Велокс
ранній 80-90
Весна
ранній
Веснянка пізній
Вінета
ранній
Діана серед(Рум’яна) ньостиглий Дубравка середньоранній
12
Жиран
ранній
Жуковський ранній
дуже ранній
Чернігівщина аграрна
Стiйкiсть до хвороб
Лежкість
Примітки
Стійкий до раку, відносно стійкий до вірусних хвороб, чутливий до фітофторозу, парші звичайної та ризоктоніозу Стiйкий до раку, картопляної нематоди, паршi звичайної i порошистої, чорної нiжки, фiтофторозу; високостiйкий до вiрусiв Y, A, L; не уражується iржавою плямистiстю
Задовільна та добра
Швидкий розвиток бадилля та бульб
Дуже добра – 93%
Товарність - 8299%. Дуже висока придатність до тривалого зберігання та надзвичайні смакові якості поєднуються з високою врожайністю - 45-50 т/га
Кущ середньої висоти, добре облис14-15,5 тяний. Квітки білі. Бульби красивої овальної форми, шкірка з сіткою, жовті. М’якуш жовтий до світло-жовтого, при варінні не темніє. Бульби розварюються помірно. Зберігання добре Рослина низька, стебла темнопігмен10,0-17,8 товані з зеленими крильцями, віночок квітки блідо-червоно-фіолетовий з білими кінчиками. Бульби великі (100-130г), плоско-довго-овальні, рожеві, вічка поверхневі, брівки різкі, шкірка гладка; м’якуш білий, при варінні не темніє; слаборозваристий Бульби округло-овальньні, шкірка жов- 15-21,6 та, м’якуш кремовий, вічка дрібні, світлорожеві. Колір квітки білий
Відмінний
Стійкий до раку, картопляної Добра нематоди, фітофторозу; високо стійкий до альтернаріозу та гнилі бульб
Добрий та задовільний
Стійкий до раку та альтернаріозу; відносно стійкий до фітофторозу; чутливий до вірусних хвороб
Добрий
Кущ добре розвинений, стебла високі, 12,9-15,2 віночок квітки білий. Бульби округлоовальні, світло-жовті. М’якуш світло-жовтий, після варення незначне потемніння
Відмінний та добрий
Стійкий до картопляної нема- Добра тоди та раку; відносно стійкий до фітофторозу і вірусних хвороб. Стійкий до картопляної неДобра – матоди та раку, скручування 87% листя. Відносно стійкий до парші звичайної, чорної ніжки й фітофторозу
Бульби овальні, вічка мілкі, шкірка 11-13 червона шорохувата. М’якуш жовтий. Рослина висока, прямостояча, віночок квітки червоно-фіолетовий Кущ високий, прямостоячий, середньо10-13,2 облистяний; стебла середньогiллястi. Листки великi, темно-зеленi, матовi. Вiночок квiтки бiлий. Бульби крупні, округлi, свiтло-рожевi, гладенькi. Вiчка середньозаглибленi, незабарвленi. М’якуш бiлий Бульби овально-округлі, вічка поверх14-17,5 неві, шкірка червона. М’якуш білий. Рослина добре облистяна, низька. Віночок квітки червоно-фіолетовий
Добрий
Ракостійкий. Відносно стійкий до парші і фітофторозу
Задовiльний та добрий
Стiйкий до раку; має польову Добра стiйкiсть до вiрусних хвороб, iржавої плямистостi; вiдносно стiйкий до фiтофторозу, паршi звичайної; нестiйкий до стеблової нематоди
Добрий
Стійкий до раку картоплі та нематоди картопляної
Кущ середньої висоти, напіврозлогий, 10,7-12,0 сильнооблистяний крупними темнозеленими листками. Квіти середньої величини, червоно-фіолетові з білими кінчиками. Бульби крупні, масою 111,0117,0 г, дуже вирівняні, округло-овальні, з поверхневими вічками. Шкірка рожева, м’якуш білий
Добрий
Високостійкий до раку, золо- Добра тистої цистоутвоюючої нематоди та парші звичайної. Середньо стійкий до бактеріозів, ризоктоніозу та механічним пошкодженням. Стійкий до спеки та засухи. Слабостійкий до вірусних хвороб
Високотоварний – 98%
Від сеДуже добре реаредньої гує на удобрення до доброї
Багатобульбовий сорт Дружно формує бульби, дуже легко переносить посушливі умови і слабо реагує на механічні пошкодження. Добра пристосованість до тривалого зберігання та високі споживчі якості поєднуються з високою врожайністю - 40 - 45 т/га
190 ц/га на 4045 день після сходів, більше 410 ц/га в кінці вегетації Висока товарність ранньої продукції, посухостійкість, слабо стійкий до фітофторозу бульб
АПК: проблеми, пошуки, здобутки
Сорт Зоряна
Група стиглості середньостиглий 115-125
Ідеал
середньоранній
Імпала
ранній
Карлик 04
середньоранній
Кондор
середньоранній
Леді Клер дуже ранній
Мінерва
ранній
Нагорода ранній
Невський середньоранній
Морфологiчнi ознаки
Вміст крохмалю, %
Смак
Стiйкiсть до хвороб
Лежкість
Рослина середньої висоти, кущ напів16,3-17 розлогий, середньо облистяний. Стебла колінчасті, гіллясті, пігментовані.. Віночок квітки синьо-фіолетовий, цвітіння рясне, тривале. Бульби коротко-овальні, білі. Вічка середньо-заглиблені. М’якуш білий Рослина середньої висоти, кущ напів17-20 розлогий, середньо облистяний. Квітки білі. Бульби великі, з рожевою шкіркою і білим м’якушем Бульби овальні, шкірка жовта, м’якуш 10-15 світло-жовтий
Добрий та відмінний
Стійкий до раку картоплі; відносно стійкий до фітофторозу і вірусних хвороб
Добрий
Стійкий до раку картоплі; відносно стійкий до фітофторозу
Добрий
Добра – 90%
Рослина невисока, кущ напіврозлогий, 12-14 добре облистяний. Квітки червоно-фіолетові, бульби округлі, середнього розміру, під кущем 16-20 і більше. Шкірка бульб жовтувата, м’якуш білий Рослина висока, стебел мало, вони 9-14 темно-червоні, віночок квітки темночервоний. Бульби видовжено-овальні, червоні, шкірка гладка; вічка середньо заглиблені; м’якуш блідо-жовтий, після кулінарної обробки колір не змінюється; твердої текстури
Задовiльний та добрий
Стійкий до раку та картопляної нематоди; відносно стійкий до парші звичайної і вірусних хвороб. Чутливий до фітофторозу Середньо стійкий до стеблової нематоди та ураження іржавою плямистістю Не стійкий до фітофторозу; стійкий до вірусу А та парші звичайної
Від середньої до доброї – 74-91%
Рослина середньої висоти, кущ напів11,6-16,2 розлогий, добре облиснений. Віночок квітки білий. Бульби масою 82-107 г, овальні з дрібними вічками. Шкірка гладенька, жовта. М’якуш світло-жовтий Бульби округлі, шкірка біла, вічка мілкі. М’якуш білий. Рослина невисока, кущ напіврозлогий, добре облистяний, віночок квітки білий Рослина прямостояча, висока, стебла 17 товсті, антоціанове забарвлення відсутнє. Листки великі, темно-зелені. Віночок квітки блідо-червоно-фіолетовий. Бульби дуже крупні, білі, мають легку сіточку. М’якуш білий. Ягід від самозапилення не утворює Бульби масою 90-130 г, жовтуваті з роже- 10-12 вими мілкими вічками. М’якуш білий
Від задоСтійкий до раку та картоплявільного до ної нематоди. Чутливий до доброго фітофторозу
Добрий
Примітки
Добра
Товарність висока – 89-94%
Забезпечує 200 ц/га на 45 день вегетації, 380 – у кінці вегетації
Добра – 94%
Сорт забезпечує високу продуктивність на любих типах ґрунтів з високим виходом крупних бульб, які добре зберігаються і мають хороший смак. Товарність стабільно висока – 92-96% Товарність висока – 81-94%
Посередній Ракостійкий. Стійкий до чорної ніжки Добрий та відмінний
Стійкий до раку картоплі, парші звичайної
Від задоСтійкий до раку картоплі; вільного до відносно стійкий до фітофтодоброго розу, вірусних і бактеріальних хвороб, а також ризоктоніозу та чорної ніжки. Чутливий до холоду – бульби можуть діткуватись
Памiр
середньоранній 100-115
Квiтки бiлi. Бульби жовтi з гладенькою шкiркою. М’якуш блiдо-жовтий
14
Добрий та відмінний
Панда
середньопізній 125-140
Рослина прямостояча, стебла середньої товщини, антоціанове забарвлення відсутнє або незначне. Листки середньої величини. Віночок квітки червоно-фіолетовий. Бульби масою 65-129 г, короткоовальні, жовті. Вічка середні. М’якуш кремовий. Придатний для виробництва чіпсів
14,4-15,3
Добрий
Добра, але бульби рано проростають
Стійкий до раку картоплі, картопляної нематоди, а також вірусам А та Y, фітофторозу, видам парші. Несприйнятливий до залізистої плямистості (іржавості) Стійкий до раку картоплі, віДобра – русу Y картоплі, картопляної 88% нематоди; нестійкий до фітофторозу, парші звичайної
Висока урожайність, висока пластичність, висока товарність – 90-95%. Не переносить обламування ростків та посадки в непрогрітий грунт Вимогливий до умов вирощування, реагує на добрива Дуже вимогливий до умов вирощування, реагує на добрива. Товарність 79-86%
№16, вересень
13
АПК: проблеми, пошуки, здобутки
Група стиглосМорфологiчнi ознаки ті Повінь ранній Рослина прямостояча, висока, віночок квітки фіолетово-червоний. Бульби округлі, рожеві, гарної форми з привабливою сітчастою шкіркою та неглибокими вічками. М’якуш кремовий, нерозсипчастий Поран ранній Бульби округло-овальні, рожеві, з поверхневими вічками; м’якуш білий, після кулінарної обробки не темніє. Кущ напіврозлогий, стебла нечисленні, слабогіллясті, зелені, листки середні, матові, опушені, віночок квітки червонофіолетовий ПрисередРослина середньої висоти, добре обдеснянсь- ньолистяна. Листки темно-зелені, середньої ка стиглий величини. Віночок квітки червоно-фі115-125 олетовий. Бульби округло-овальні на довгих столонах, білі, вічка поверхневі, шкірка сітчаста. М’якуш світло-жовтий, після кулінарної обробки не змінюється, нерозсипчаста Рая ранній Бульби овальні, великі; шкірка червона, трохи груба, вічка мілкі; м’якуш жовтий, дещо темніє після кулінарної обробки; текстура тверда або борошниста. Рослина висока, стебла з яскравим антоціановим забарвленням, віночок квітки червоно-фіолетовий Рів’єра ранній Бульби овально-округлі 3 білою шкіркою. Вічки мілкі. М’якуш світло-жовтий. Рослина висока, добре облистяна. Не цвіте Розара ранній Бульби масою 80-115 г, овальні, червоні; шкірка гладка, вічка мілкі; м’якуш жовтий; при приготуванні страв бульби переважно розварюються. Кущ напіврозлогий; віночок квітки червоно-фіолетовий Санте середКущ компактний, середньої висоньоти. Стебла з дуже слабим або без стиглий антоцiанового забарвлення. Вiночок 115-125 квiтки бiлiй, цвiтiння слабе. Бульби овальнi, блiдо-жовтi, вiчка поверхневi. М’якуш блiдо-жовтий, може темнiти пiсля кулiнарної обробки Сорт
Смак
Стiйкiсть до хвороб
Лежкість
13,2-16,5
Добрий
11 -12
Задовільний
19,7-22
Відмінний
стійкий до раку картоплі, фітофторозу; нестійкий до нематоди, вірусу S
Добра, бульби довго не проростають
14,1
Добрий
Стійкий до раку та картопляної нематоди; чутливий до ураження надземної вегетативної маси фітофторозом; стійкий до вірусів А та X, чутливий до парші звичайної
Добра
14-16
Добрий
Стійкий до раку, картопляної нематоди та окремих вірусних хвороб
12-16
Добрий
10-14,1
Добрий
Стійкий до картопляної нематоди та раку; слабо уражується фітофторозом і паршею звичайною; висока стійкість до бурої плямистості та гнилей бульб Стiйкий до раку, картопляної нематоди, вiрусiв А, Х, Y; помiрностiйкий до скручування листя; стiйкий до фiтофторозу; чутливий до рiзних видiв паршi
середній Бульби округлі, білі з рожевим відтінком; 13,3-15 шкірка слабо сітчаста; вічка глибокі; м’якуш білий. Кущ добре облиснений, віночок квітки синій середРослина висока, стебла середньої 15 ньоран- товщини, антоціанове забарвлення відній сутнє. Листки середні і великі. Віночок 100-115 квітки білий. Бульби крупні, овальні, білі. Шкірка має дрібну сіточку. М’якуш кремовий. Ягід від самозапилення не утворює середБульби округло-овальні, рожеві з негли- 14-18,6 ньопізбокими вічками; шкірка дещо жорстка; ній м’якуш білий. Рослина високоросла, листки темно-зелені, віночок квітки червоно-фіолетовий
Добрий
Тирас
ранньос- Бульби видовжені, блідо-рожеві, м’якуш тиглий білий, квітки червоно-фіолетові
Добрий
Явір
середній Бульби округлі, гарної форми, кремові, з 17-18 сітчастою шкіркою та неглибокими вічками; м’якуш кремовий, після кулінарної обробки не темніє; нерозсипчасті. Кущ компактний, листки матові, віночок квітки білий.
Синьоглазка Сувенір Чернігівський
Тетерів
14
Вміст крохмалю, %
Чернігівщина аграрна
11,3-14,4
Відмінний та добрий
Добрий та відмінний
Добрий
Стійкий до картопляної нема- Добра – тоди та раку, відносно стійкий 88% до альтернаріозу та іржавої плямистості. Чутливий до фітофторозу, бактеріальної гнилі Стійкий до раку та картопляДобра ної нематоди; відносно стійкий до фітофторозу, стеблової нематоди, парші звичайної
При запізненні зі збиранням може гнити в полі та погребі Посухостійкий, відзначається дуже раннім бульбоутворенням
Добра
Товарність висока – 91-99%
Добра
Дуже урожайний сорт, потребує великої відстані у рядку та широких міжрядь! Висока пластичність та стійкість до фітофторозу бульб Маловибагливий до ґрунтових умов
Уражується фітофторозом; за Добре несприятливих погодних умов сильно проявляється іржава плямистість бульб Стійкий до раку картоплі, парші звичайної, посухи
Стійкий до раку та картопляної нематоди; відносно стійкий проти фітофторозу, стеблової нематоди, слабо уражується вірусними хворобами Стійкий до раку та картопляної нематоди; відносно стійкий проти фітофторозу та парші звичайної Стійкий до раку; відносно стійкий до фітофторозу, альтернаріозу, мокрої гнилі, парші звичайної та вірусних хвороб; в посушливі роки спостерігається іржава плямистість бульб
Примітки
Маловибагливий до ґрунтових умов
Забезпечує 180 ц/га на 45 день вегетації, 370 – у кінці вегетації Добра
АПК: проблеми, пошуки, здобутки
Р. Демченко, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” НААНУ
Сучасний ринок картоплі у світі та в Україні Зберігається тенденція до зменшення площ висаджування картоплі. Із 2005 р. вони скоротилися на 62,5 тис. га і становлять нині 1453,4 тис. га. На ринках міст України спостерігається значна варіація реалізаційних цін на картоплю. Без докорінної зміни системи заготівлі, зберігання та збуту продовольчої картоплі не буде подолана значна різниця в реалізаційних цінах. Основна частина роздрібної торгівлі припадає на міські та стихійні ринки. 98% картоплі надходить на ринок із господарств населення. Продовольче споживання картоплі стабілізувалося на рівні 130,4 кг за рік на душу населення. Зростання валового виробництва картоплі не сприятиме збільшенню обсягів споживання, а розвиток інфляційних процесів зумовлює зростання цін на картоплю. Ця тенденція зберігалась і в 2010 році. Останніми роками обсяг виробництва картоплі коливається в межах 20,0 млн. тонн. Питома вага господарств населення у валовому зборі становить близько 98% . У загальній пропозиції картоплі визначилася стійка тенденція до зростання пропозиції картоплі господарствами населення та різкого зменшення частки сільськогосподарських підприємств. Зростання виробництва картоплі господарствами населення супрово-
джується зниженням рівня механізації виробництва, погіршенням захисту рослин від шкідників і хвороб, зростанням собівартості картоплі. В умовах економічної нестабільності населення значною мірою вимушене займатися самозабезпеченням продуктами харчування, насамперед картоплею. Цим ми схильні пояснювати насиченість картоплею загальної площі посівів у господарствах населення та зміни у розміщенні виробництва. Питома вага картоплі в структурі
посівів у восьми областях України — близько 10%, а в Івано-Франківській — 20,6, Закарпатській — 18,7, Львівській — 18 відсотків. Останніми маркетинговими роками сталися значні зміни в розміщенні виробництва картоплі. Картопля - культура Полісся - впевнено просувається на південь. Області, що історично займалися товарним виробництвом, зменшили площі посівів, і, як наслідок, їхня питома вага з року в рік зменшується: №16, вересень
15
АПК: проблеми, пошуки, здобутки
в Чернігівській області - від 6,5 до 5,99% у 2007 р.; Сумській - від 4,7 до 4,4%. Збільшення площ посівів як в абсолютних величинах, так і в структурі посівів, відбулося в АР Крим, Запорізькій та Одеській областях, але їхня частка у валовому виробництві картоплі не зросла. В Запорізькій та Одеській областях питома вага в структурі посівів у 2007 р. становила, відповідно, 2,28 та 2,55%, а у валовому зборі - лише 0,62 та 0,58%. Це зумовлено низькою врожайністю культури у несприятливих природно-кліматичних умовах. Дослідження економічної ефективності виробництва картоплі за природно-економічними зонами за 2007 р. було проведено на основі даних сільськогосподарських підприємств, що звітують за формою 50-сг. Таких господарств в Україні 471, зібрана площа становить 13036 га. Низьку ефективність виробництва можна розцінювати як наслідок дрібнотоварного виробництва (в середньому 27,7 га на одне господарство), відхід від зональної спеціалізації, низької товарності виробництва, значних матеріальних витрат на виробництво за низького рівня врожайності.
Імпорт картоплі Достатня кількість пропозицій власної продукції та високе ввізне мито стримують надходження імпортної картоплі в Україну. У формуванні загального обсягу продукції картоплі на
16
Чернігівщина аграрна
імпорт у 2007 р. припадало близько 0,03%. У 2007 р. імпорт зменшився втричі. Основними постачальниками картоплі в Україну були Єгипет — 2072 т і Нідерланди — 1969,1 т.
Попит на картоплю залежить від питомої ваги сільського населення в регіоні та природно-кліматичних умов. Із розрахунку на одного міського жителя найбільшу кількість картоплі реалізують у Луганській, Запорізькій, Миколаївській областях, де сконцентрована Попит промисловість, тому тут несприятливі Обсяг реалізації картоплі на ринку природно-кліматичні умови для виропродовольства України формується щування картоплі. під впливом демографічних і вартісФормування потужної промислової них чинників, серед яких, передусім, переробки картоплі може сприяти підсукупні грошові доходи та платоспро- вищенню дохідності галузі, створенню можність громадян. картоплепродуктових підкомплексів. Споживання картоплі з розрахунку Але на практиці виникла складна на душу населення в Україні стабільне: ситуація: підприємства з переробки в межах 130–140 кг. У 2007 р. її було картоплі практично не забезпечені спожито 130,4 кг, або 107,8% раціосировиною. Розпорошеність виробнальної норми. В Україні на спожиництва в сотнях тисяч селянських вання використовують не більше 35% господарств стримує реалізацію карвалового збору. В світі цей показник топлі переробним підприємствам, що становить 50, а в європейських країзумовило зміну сировинної бази крохнах — 75%. Використання картоплі в мальних заводів. Сировиною для виУкраїні різниться за способами спожи- робництва крохмалю стали переважно вання. Жителі України купують карзернові культури — кукурудза, ячмінь, топлю в сирому вигляді і в домашніх інші зернові. умовах готують з неї страви. У країнах На ринках України залишається Європи використовують готові пронезадоволений внутрішніми проподукти та напівфабрикати з картоплі. зиціями попит на продукти переробки Зростає фізичний обсяг роздрібнокартоплі (чіпси, картопля-фрі). го товарообігу картоплі. Останніми Загальні обсяги картоплі, що може роками він зріс майже вдвічі, проте до бути перероблена на підприємствах, рівня 1990 р. становить лише 67%. Ця сягають майже 995 тис. тонн. тенденція пояснюється зростанням Експорт картоплі сукупних грошових доходів частини населення країни, що зумовило відмоНезважаючи на те, що Україна входить до першої десятки найбільших ву від самозабезпечення картоплею.
АПК: проблеми, пошуки, здобутки
виробників картоплі, вона ніколи не займала провідних позицій на світовому експортному ринку. Україна не використовує можливостей експорту, хоча за останні роки простежується тенденція до його збільшення. 2007 року експортовано 2815,5 тонн картоплі, це в 4,5 раза більше, ніж за весь 2006 р. (618,9 тонн). Ціна реалізації за експортними угодами становила 239,87 дол. США/т. За шість місяців 2008 р. експортовано 1529 тонн картоплі за ціною 440,24 дол. за тонну. Головною проблемою експорту є неконкурентоспроможність картоплі, що зумовлено високою витратністю виробництва в умовах застарілих технологій, низькими сортовими якостями бульби, тим, що немає ефективної маркетингової діяльності, потрібної для просування продукції на зовнішній ринок. Саме цим можна пояснити незначні обсяги експорту картоплі з України.
запаси продовольчої картоплі. В цей період ціни на неї нижчі на 20–25 відсотків. Сільськогосподарські підприємства реалізують картоплю за різними маркетинговими каналами. Переробним підприємствам реалізують лише 12,5%, а основну частину — за іншими каналами (72,3%). У 2007 р. за найвищими цінами картоплю продали пайовикам у рахунок орендної плати за землю, за найнижчими — переробним підприємствам. Успіх подальшого розвитку картоплярства України можливий лише за умов спеціалізації і концентрації виробничих та фінансових ресурсів. Отже, мова йде про створення сировинно-промислових зон у місцях масового вирощування картоплі. Тільки поєднанням виробництва картоплі з її промисловою переробкою на основі економічних інтересів єдиного інтегрованого виробничо-комерційного комплексу можна вивести картоплярство на сучасний Цінова ситуація конкурентоспроможний рівень. Нині ціни на картоплю формуються У майбутньому основними позалежно від попиту й пропозиції, вистачальниками картоплі на ринок в трат на виробництво та реалізацію, Україні будуть сільськогосподарські ринкових зборів тощо. Аналіз цінової підприємства з приватною власністю ситуації на ринках міст України зана засоби виробництва й колективною свідчує велику варіацію. Середня ціна формою господарювання. Із зміцнен1 кг картоплі не дає повної змоги оха- ням сільськогосподарських підприрактеризувати цінову ситуацію ринку ємств та економіки країни в цілому картоплі України. виробництво картоплі в господарМаксимальні ціни в 2008 р. вищі за ствах населення скорочуватиметься. середні на 25–29%, а максимальні ціни Крім того, на нашу думку, розвиток перевищували мінімальні в лютому в особистих селянських господарств 2,4 раза, в серпні — вдвічі. До регіонів ускладниться зі вступом України з максимальними цінами належать: до СОТ. На місце розрізнених видів Київ, міста АР Крим — Севастополь, аграрної і промислової діяльності на Сімферополь, Керч, Феодосія; міста село має прийти інтегроване агропроДніпропетровської, Донецької та Лумислове виробництво, яке сприятиме ганської областей. комплексному багатопрофільному Низькі ціни реалізації в поліських його розвитку, дасть можливість регіонах: Рівненській, Житомирській, відкрити в селах нові робочі місця, Львівській, Сумській областях. Без підвищити рівень життя сільського докорінної зміни системи заготівлі та населення. зберігання продовольчої картоплі не Розв’язання проблеми подальшого буде подолано значної різниці в реарозвитку ринку картоплі в Україні з лізаційних цінах залежно від регіонів. урахуванням світових тенденцій набуТака значна різниця є важливим доває принципового значення, тому що казом низької територіальної мобіль- від цього багато в чому залежить реності картоплі як ринкового товару та альне входження в ринкову економіку, суттєвої розбіжності в рівнях доходів стале функціонування в ній та екононаселення різних регіонів країни. мічне зростання нашої країни. Спостерігається сезонна циклічСвітове виробництво картоплі деданість цін: зростання їх зі зменшенням лі збільшується. Загалом її вирощують запасів і зниження після закінчення близько 150 країн у найрізноманітнізбиральних робіт, коли відбувається ших грунтово-кліматичних умовах. масова реалізація картоплі виробниОсновну частину картоплі виробляками, які не мають змоги зберігати ви- ють в Азії та Європі. Серед провідних рощений урожай, а споживачі роблять виробників Європи слід виділити
Pociю, яка концентрує 11,7% світового й 28,6% європейського врожаю картоплі; Україну, на частку якої припадає, відповідно, 6,1 i 14,9, та Бiлорусь — 2,6 i 6,3 %. В Азії найбільшими виробниками продукції виступають Китай (73,5 млн. т) та Індія (25,0 млн. т), частка яких становить 30,8% світового виробництва й 74,3 % валового збору азіатського континенту. Основними виробниками бульби на американському континенті є країни Північної та Центральної Америки, серед яких США i Канада: вирощують 60,4% картоплі загального врожаю континенту. Лiдери виробництва кapтoплі в Африці — Єгипет (2,5 млн. т), Алжир (2,2), ПАР (1,9), Малаві (1,8), Марокко (1,5) i Руанда (1,3 млн. т), які дають 69,1% загального виробництва культури на континенті. В Океанії провідні позиції у вирощуванні картоплі належать Австралії, що зосереджує понад 2/3 валового виробництва продукції в регіоні. Щодо світових тенденцій функціонування ринку картоплі, слід відзначити значний інтерес до його розвитку міжнародних організацій. Так, Генеральна Асамблея ООН 2008 рік оголосила Міжнародним роком картоплі. В контексті зазначеного вище треба оцінити сучасний стан ринку картоплі в Україні та переглянути нинішні підходи до його формування для суттєвого посилення ролі нашої держави як світового виробника бульби. В сучасних умовах поглиблення інтеграції України у світовий економічний простір пріоритетним напрямом діяльності суб’єктів народногосподарського комплексу є збільшення масштабів міжнародної торгівлі й вихід на зовнішні ринки, оскільки саме від цього залежить конкурентоспроможність вітчизняного аграрного сектора та експортний потенціал держави загалом. З урахуванням світових тенденцій розвитку картоплярства пріоритетним завданням подальшого реформування цієї галузі в Україні є налагодження виробництва конкурентоспроможної продукції за сортовими характеристиками, якістю й ціною. Саме за дотримання зазначених умов картопля українського походження зможе ефективно конкурувати з іноземними сортами не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках. №16, вересень
17
науковці радять
Вирощування картоплі з використанням альтернативних добрив
Єгоров О.В. кандидат сільськогосподарських наук, зав. лабораторії землеробства та механізації Чернігівського інституту АПВ НААН України
В сучасному сільськогосподарському виробництві існує ряд серйозних проблем, серед яких найголовніші — деградація і різке падіння родючості ґрунтів та ігнорування закону повернення в грунт основних елементів живлення.
В зміні ситуації на краще важлива роль належить збільшенню виробництва і застосування органічних добрив. Значення органічних добрив полягає в тому, що їх використання допомагає включати у кругообіг поживні речовини, винесені із ґрунту врожаєм, і внесення їх в нього з добривами. Всемірне залучення в біологічний кругообіг традиційних і нових органічних добрив, як стверджують науковці «ННЦ Інституту землеробства» НААН, є одним із суттєвих джерел підвищення родючості ґрунту. На жаль, в умовах економічної кризи застосування традиційних органічних добрив у сільськогосподарському виробництві стало невигідним, а інколи і неможливим. Кількість внесення органічних добрив в господарствах різко зменшилась. Це негативно позначається як на врожайності картоплі, так і на родючості грунтів. Тому зараз існує необхідність пошуку шляхів і розроблення технологій з використанням біологічних засобів інтенсифікації, що відрізняються низькою затратністю та
18
Чернігівщина аграрна
високою економічністю. Такими засобами можуть бути солома зернових культур, проміжні посіви люпину на зелене добриво та ін. За даними наукових досліджень, відчуження соломи та використання її на корм тваринам є неефективним ні з економічної, ні з екологічної точки зору. А тому необхідно перейти на повне повернення соломи і іншої нетоварної продукції в грунт на гуміфікацію. На жаль, часто у виробничих умовах солому просто спалюють на полях. Проте шкода, яку наносить спалювання ґрунтам і навколишньому середовищу, очевидна: ґрунти збіднюються на органічні речовини, погіршується їх якість, посилюється загроза ерозійної та дифляційної небезпеки, вичерпується джерело для відновлення органічної речовини у ґрунті. Це, з точки зору екології, один із найнебезпечніших агротехнічних заходів. А для природної фауни наслідки спалювання просто трагічні – знищується все живе. Отже, у сучасному землеробстві спалювання соломи, стерні і інших органічних речовин є не-
логічним, антиприродним, антиекологічним і архаїчним прийомом, хоч як би деякі автори не намагались обґрунтувати доцільність його застосування. Важливим джерелом поповнення запасів азоту і органічної речовини в ґрунті можуть бути і зелені добрива. Завдяки заорюванню зеленої маси в грунт поліпшується його структура, стимулюється мікробіологічна активність, а на надмірно зволожених ґрунтах знижується вологість, завдяки чому створюються кращі умови для якісного обробітку ґрунту. Вирощування сидеральних культур післяжнивно перешкоджає вимиванню поживних речовин з ґрунту, що є особливо важливим на легких ґрунтах. Поживні речовини, що містяться в зеленому добриві, звільняються поступово, сприяючи більш гармонійному живленню рослин. За заорювання на зелене добриво бобових культур у наступному році можна значно зменшити дозу внесення азотних добрив. Сидерація також знижує засміченість полів бур’янами, зменшує ураження бульб паршею.
науковці радять
Дослідження, проведені Чернігівським інститутом АПВ НААН України в довготривалому стаціонарному досліді, показали, що урожайність картоплі без внесення добрив на дерново-підзолистих ґрунтах не перевищує 100 ц/га, і в середньому за сім років досліджень становить 98,5 ц/га (таблиця 1).
на зелене добриво приріст врожаю бульб ще більше зростав і по своїй величині впритул наближався до ефективності внесення 40 т/га гною. При такій системі удобрення урожай картоплі був лише на 11,7 ц/га нижчим у порівнянні з внесенням 40 т/га гною (174,3 ц/га), а затрати на застосування добрив при
Вплив добрив на урожайність і якість бульб картоплі Система удобрення Без добрив (контроль) Гній 40 т/га Солома 5 т/га Солома + проміжний посів люпину на сидерат Солома + N40P40K120 Солома + проміжний посів люпину на сидерат + N40P40K120
Урожай картоплі, ц/га 98,5 186,0 126,2
Вміст у бульбах крохмалю, % вітаміну С, мг/% 14,2 12,0 13,6 13,1 14,0 14,4
174,3
14,3
14,3
169,2
14,3
15,5
198,4
14,6
15,3
Внесення під картоплю соломи зернових культур в кількості 5 т/га підвищує її урожайність на 27,7 ц/га практично без додаткових затрат. При поєднанні соломи з проміжним посівом люпину
Таб. 1
цьому зменшувались на 50%. Подальший ріст продуктивності картоплі можна досягти за рахунок використання мінеральних добрив. Так, у наших дослідженнях внесення
мінеральних добрив у дозі N40P40K120 на фоні соломи забезпечило одержання 169,2 ц/га бульб, а на фоні соломи у поєднанні з сидератами їх врожай становив майже 200 ц/га. Необхідно зазначити і те, що вирощування картоплі з використанням альтернативних добрив сприяє підвищенню якості врожаю. При цьому в бульбах зростає як вміст крохмалю, так і вітаміну С. Так, у середньому біологічні засоби інтенсифікації підвищують вміст крохмалю у порівнянні з внесенням 40 т/га гною на 5,1%, вітаміну С – на 13,7%. Отже, результати наших досліджень свідчать, що для заощадження енергоресурсів на транспортування і внесення гною та за умови його недостачі або відсутності необхідно широко використовувати на добриво солому в поєднанні з проміжним посівом люпину, а в крайньому випадку і солому в чистому вигляді. При наявності мінеральних добрив альтернативні добрива доцільно поєднувати з рекомендованими нормами. №16, вересень
19
науковці радять
С.В. Дерев’янко, кандидат біологічних наук, І.В. Демчук, кандидат сільськогосподарських наук, І.В. Волкова, науковий співробітник ІСГМ НААНУ
Як подовжити життя сортів картоплі?
Проблеми насінництва картоплі та шляхи їх вирішення Майже всі картоплярі знайомі з ситуацією, коли улюблений сорт починає розчаровувати. За багаторічними даними Інституту картоплярства НААН, лише 10% сортів картоплі перебувають у виробництві понад 20 років. Середня тривалість використання переважної більшості сортів становить всього 1,5 року. Тривалість життя сортів картоплі
сорти понад 20 років; 10%
сорти близько 1,5 років; 90% Головною причиною такої ситуації є низька якість насіннєвого матеріалу внаслідок нагромадження у ньому вірусних інфекцій. ДСТУ 4013-2001 дозволяє наявність вірусної інфекції у насіннєвому матеріалі до 4,5%, тоді як реальна зараженість партій насін-
20
Чернігівщина аграрна
нєвої картоплі вірусними хворобами становить понад 80%. Вірусні хвороби надзвичайно шкідливі для культур, що розмножуються вегетативно, зокрема Рис. 1 для картоплі. В цьому випадку вірусна інфекція прогресує із року в рік, накопичується в бульбах, поступово знижуючи валовий урожай, товарність і смакові якості. У практичній роботі з насінництва картоплі основою вірусологічного контролю є проведення
ретельних візуальних фітосанітарних прочисток під час вегетації. На жаль, фітопрочистки зараз мало хто проводить – роботе ця специфічна і затратна. Агрономам-насіннєводам відомо, що отримати якісний вихідний матеріал картоплі при відтворенні еліти методом клонового добору, власне, добір базових клонів слід проводити у розсадниках, де загальний рівень прихованої ураженості вірусними інфекціями не перевищує 5%. Однак зовнішні симптоми часто бувають відсутні на рослинах за латентного перебігу інфекції. Тому клоновий добір не є ефективним без використання імунологічних методів діагностики, які дозволяють виявляти вірусні інфекції у прихованій формі.
науковці радять
Різноманітні форми вірусних часток збудників хвороб картоплі
Якість вихідного матеріалу в первинному насiнництвi картоплі значною мiрою залежить вiд технології одержання i культивування in vitro оздоровлених рослин. Використання в технології оздоровлення рiзних стресових факторiв (фiзичних i хiмiчних) призводить до того, що рослини-регенеранти не завжди добре приживлюються i адаптуються до ґрунтових умов. Ця проблема набуває особливого значення на етапі масового мікроклонального розмноження оздоровлених рослин. Інститут має захищену патентом наукову Рис. 2 розробку, що дозволяє значно збільшиСучасне первинне насінництво сорхіміотерапією. Застосування антивіти приживлюваність і продуктивність тів картоплі базується на клоновому русних речовин значно підвищує ефек- розсади оздоровленої картоплі та захисдоборі та оздоровленні вихідного мативність оздоровлення. Дослідження тити її від грибкових інфекцій. теріалу біотехнологічними методами. проводяться комплексно в напрямку ІСГМ НААНУ може надавати послуОздоровлений вихідний матеріал – це розробки технологічного процесу з ви- ги з біотехнологічного оздоровлення картопля, що звільнена від вірусної та вченням впливу елементів технології сортів картоплі оригінаторам сортів, іншої інфекції методами біотехнології на збереження ідентичності сортових насінницьким господарствам, які маабо клонового добору та призначена ознак, збільшення продуктивності ють ліцензійні договори з оригінатодля отримання оригінального насіннє- матеріалу за рахунок фізіологічного рами, а також лабораторіям мікроклового матеріалу. До вихідного матеріалу, оновлення та відбору найбільш пронального розмноження. оздоровленого методами біотехнології, дуктивних клонових ліній, на розробСпівробітники сектора фітобіотехвідносять рослини та мікробульби in ку і застосування системи контролю нології Інституту мають можливість vitro, міні-бульби, отримані на біотехвірусологічного стану регенерантів допомогти у проведенні фітовірусонологічних установках або в умовах на всіх етапах технології одержання логічних тестувань партій насіннєвої закритого грунту, та перше бульбове оздоровленого вихідного матеріалу. картоплі (від рослин in vitro до елітнопокоління від них. Встановлено залежність ефективності го матеріалу) на економічно важливі Роботи з біотехнологічного оздохіміотерапії сортів від вихідного скла- віруси картоплі, а також надавати ровлення сортів картоплі у Інституті ду виявлених в них вірусів. Тому техконсультаційну і методичну допомогу сільськогосподарської мікробіології нологія передбачає варіювання етапів і виробникам насіннєвого матеріалу із НААНУ проводяться методом кульметодів залежно від складу патогенів у проведення фітосанітарних прочисток тури меристеми, який доповнено матеріалі, що оздоровлюється. насінницьких насаджень картоплі. Оздоровлений вихідний матеріал сортів картоплі
Рис. 3
Додаткову інформацію можна отримати за адресою: 14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, 97, Інститут сільськогосподарської мікробіології НААНУ; тел. (04622) 3-81-40, 3-70-38, 3-17-49 №16, вересень
21
науковці радять
І. Чечетко, Центр аграрних технологій «ДУКАТТ»
Технологія вирощування картоплі та розрахунок витратно-дохідної частини Вирощування картоплі залишається одним з найприбутковіших напрямків галузі рослинництва. Незважаючи на значні витрати при її вирощуванні, сприятлива кон’юнктура ринку, певний дефіцит якісної картоплі зумовлюють гарну прибутковість цього бізнесу. Виходячи із співвідношення якість: вартість у виробництві столової картоплі найдоцільніше використовувати якісний насіннєвий матеріал першої або другої репродукцій. Використання такого насіння здатне забезпечити не тільки високий врожай бульб, але і їх високу товарність. Використання ж для садіння картоплі третьої та старіших репродукцій призводить до зменшення збору бульб та погіршення якості. При дотриманні технології та якісному виконанні всіх технологічних заходів можна розраховувати на врожайність не менше 40-45 т/га. Залежно від сорту в середньому при садінні на 1 га витрачається 2,5-2,8 т насіннєвої картоплі (при фракції 3555мм), що буде становити 40-50 тис. рослин на гектар. Використання для садіння некаліброваної картоплі (2060 мм) призводить до нерівномірності сходів та неоднорідності розвитку рослин.
22
Чернігівщина аграрна
Розрахунок потреби в насіннєвій картоплі На 1 га
На 100 га
т 2,6
т 260
Вартість насіння картоплі, грн. 1000 кг 5000
Ціна на насіннєву картоплю класу А (І репродукція), вирощену з імпортованої еліти, на початку 2009 року становила 4500-5500 грн. за 1 тону, що в середньому складало 13000 грн. на 1 га. В структурі собівартості витрати на закупівлю насіннєвої картоплі є найвищими і складають 35,1%. В умовах переважної частини території України оптимальною шириною міжрядь є відстань в 75 см. Використання більш широких міжрядь (80-90 см) сприяє зростанню забур’яненості поля, а при міжряддях 70 см відзначається збільшення ступеню загальної травмованості бульб колесами трактора. Тому міжряддя 70 см доцільніше застосовувати в спекотливих та посушливих регіонах, оскільки воно сприяє більш ран-
на 1 га 13000
на 100 га 1300000
ньому змиканню бадилля в міжряддях і зменшенню втрат ґрунтової вологи. Для формування врожаю необхідно забезпечити повноцінне живлення рослин. При цьому слід враховувати, що для утворення 10 тонн бульб картопля використовує до 50 кг азоту, 20 кг фосфору та 80-100 кг калію. Найбільш вживаними мінеральними добривами при її вирощуванні є аміачна селітра та суперфосфат. Оскільки картопля є культурою, яка чутлива до хлору, слід обачно підходити до використання калійних добрив, переважна більшість з яких містить хлор. Це зумовлює використання більш дорогих добрив іноземного виробництві, зокрема Патенкалі, який, окрім калію, містить також магній та сірку.
науковці радять
погіршення товарності бульб. Для уникнення цього використовують протруйПотреба в ники Престиж, Круїзер та інші. Вміст Вартість, грн. добривах, т Необхідно На 1 га, Види елементів Загалом передсадивного протруєння внести кг добрив живлення, На 100 За 1 На На 100 достатньо для того, щоб уникнути проНа 1 га % га тону 1 га га блем з колорадським жуком. Однак в Аміачна окремих випадках (м’які зими, рання N 130 34 0,382 38,2 2160 825,12 82512 селітра весна, спекотне літо) або при вирощуP 100 Суперфосфат 16 0,625 62,5 2640 1650 165000 ванні пізніх сортів ефективності цих K 200 Патенкалі 30 0,6 60 8550 5130 513000 препаратів буває недостатньо, що вимагає додаткового використання інсекВсього, грн. 160,7 7605,12 760512 тицидів, таких, як Конфідор, Актара, зація правильної стратегії боротьби з Вартість добрив є другою за розміМоспілан і т.п. ними. Невід’ємним елементом захисту є ром витрат статтею при вирощуванні Останніми роками в Україні значно використання гербіцидів. Ефективність загострилася проблема і з хворобами картоплі і в загальній структурі собівартості складає 20%. При використан- їх застосування залежить від погодкартоплі. Почав раніше з’являтися фіні мікроелементів та позакореневого них умов, стану ґрунту, фази розвитку тофтороз, частіше спостерігається його підживлення залежно від фірми вибур’янів та фази розвитку культурних стеблова форма, а у роки, несприятливі робника додатково на один гектар дорослин. Стандартним елементом є для розвитку фітофторозу, значно дається ще 200-400 грн. витрат. використання ґрунтового гербіциду зростає шкодочинність альтернаріозу. З урахуванням цін та витрат, Зенкор в дозі 1кг/га. Гербіцид в рекоЦе вимагає грамотного застосування пов’язаних із застосуванням добрив, мендованій дозі слід використовувати фунгіцидів. Для здешевлення системи надзвичайно важливим є ефективність виключно до сходів, відразу ж після захисту та для уникнення проблем зі їх засвоєння рослинами. В умовах, як формування гребенів. Умовою ефектив- звиканням збудників до препаратів правило, постійного дефіциту вологи ного використання Зенкору є достатня слід чергувати їх застосування. Перші в ґрунті рослини просто не можуть за- вологість ґрунту. При внесенні по сухо- обробки необхідно робити контактнисвоїти внесені добрива. Тому для біль- му ґрунту Зенкор, як і решта ґрунтових ми препаратами (Купроксат, Ширлан, шості регіонів України обов’язковим гербіцидів, не діє. Правильне викорисКурзат, Антракол тощо). Решту – сиселементом технології стає зрошення. тання Зенкору забезпечує надійний та темними (Акробат, Консенто, Танос Завданням зрошення є не тільки заякісний захист саме до періоду змикан- та інші). Слід враховувати, що не всі безпечення надходження вологи до ня в рядках і міжряддях. Для вирішення препарати однаково ефективні проти рослин, але і розчинення мінеральних проблеми з пізнім засміченням, або у фітофторозу та альтернаріозу. добрив та перетворення їх у доступну випадку, коли Зенкор не спрацював доДля прискорення дозрівання бульб, для кореневої системи форму. Найстатньою мірою, можна використати зменшення їх травмування та полегбільш поширеними способами поливу післясходові гербіциди: Тітус, Пантера, шення збирання необхідно проводити є дощування, спринклерне зрошення Фюзілад Супер та інше. знищення бадилля. Для цього використа крапельний полив. Одним з найпоІснуючий фітосанітарний стан наших товують механічне подрібненням або ширеніших в Україні є використання ґрунтів вимагає передпосадкового про- хімічний спосіб. Оскільки механічний дощувальних установок барабанного труювання картоплі. Масовий розвиток спосіб вимагає наявності спеціальної типу. Їх застосування відносно недоу ґрунті дротяників, личинок хруща, техніки – внесення десикантів є пророге, і, незважаючи на меншу ефектив- совок призводить до пошкодження та стішим. ність використання води порівняно Загалом у структурі витрат витрати безпосередньо на закупівлю з крапельним поливом, цей тип зрозасобів захисту та десикантів не перевищують 10% шення покращує мікроклімат поля та Норма полегшує температурний стрес для Потреба, л/кг Вартість, грн. витрати, Кількість рослин. Загалом застосування подіобробок 1 га 100 га 1 л на 1 га на 100 га л/т бних систем при п’ятиразовому поливі Передсадивне протруювання бульб препаратом Престиж по 300 м3 води разом з вартістю води, 1 1 2,6 260 519 1349,4 134940 електроенергією і оплатою праці обхоБоротьба з бур’янами - внесення Зенкору диться близько 2000 грн. на гектар. 1 1 100 519 519 51900 Вирощування картоплі вимагає поБоротьба з бур’янами - внесення Тітусу силеного захисту посівів від бур’янів, шкідників та хвороб. При цьому 1 0,05 5 6228 311,4 31140 найбільш критичними є два періоди Захист від шкідників - обробка Конфідором — раннє засмічення (від посадки до 1 0,05 5 726,6 36,33 3633 змикання бадилля в рядках) і пізнє Захист від хвороб - обробка Купроксатом (при відмиранні бадилля). Бур’яни є 2 4 400 51,9 415,2 41520 конкурентами культурним рослинам Захист віх хвороб - обробка Акробатом за поживні речовини, воду та світло, 2 2 200 166,1 664,32 66432 вони сприяють погіршенню товарності Передзбиральне знищення бадилля - обробка Реглоном врожаю, ускладнюють технологічні 2 3 300 65,4 196,2 19620 операції при догляді та збиранні тощо. Всього по захисту 3491,85 349185 Тому надзвичайно важливою є органіРозрахунок потреби в добривах
№16, вересень
23
науковці радять
І.В.Демчук, кандидат сільськогосподарських наук, Інститут сільськогосподарської мікробіології НААНУ
БІОТЕХНОЛОГІЧНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ – ДРУГЕ ЖИТТЯ СОРТІВ КАРТОПЛІ Відомо, що наша країна посідає четверте-п’яте місце у світі за валовим виробництвом картоплі, проте урожайність культури є низькою і становить в середньому 12-13 т/га. Серед низки причин, які не дають реалізувати генетичний потенціал сортів – відсутність ефективного вірусологічного контролю за якістю насіння вищих репродукцій та недостатній обсяг виробництва здорового (вільного від фітопатогенних вірусів) вихідного матеріалу для оригінального та елітного насінництва. Згідно з ДСТУ 4013-2001 «Сортові та посівні якості картоплі насіннєвої» кількість інфікованих вірусами одиниць у насіннєвому матеріалі не повинна перевищувати 4,5%, тоді як реальна зараженість партій насіннєвої картоплі вірусними хворобами значно вища. Картопля – рослина, яка розмножується вегетативно. Саме ця її біологічна особливість обумовлює високу шкідливість вірусних інфекцій. На відміну від грибкових та бактеріальних хвороб, вірусні вбивають рослини (або сорт) поступово, накопичуються кожного літа і передаються бульбами наступним поколінням (репродукціям). Під впливом вірусної інфекції погіршуються ріст і розвиток рослин, зменшується площа листкової поверхні, вміст хлорофілів, а
відтак знижуються врожайність, якість і товарність бульб (рис. 1-5). Вірусні хвороби – одна з причин виродження сортів, а недооцінка цього факту і нехтування «зайвою» роботою (фітосанітарні прочистки, наприклад) значно пришвидшує старіння сортів. Яким чином? По-перше, хворі кущі є джерелами інфекції, і саме з них віруси потрапляють на сусідні рослини. По-друге, навіть сильно уражений кущ сформує кілька бульб, і бульби ці
Рис. 1-2. Ознаки вірусних хвороб на рослинах картоплі (М, Y)
24
Чернігівщина аграрна
будуть не більше 30-50 г, і потраплять вони якраз у насінницьку фракцію! За численними даними, упродовж п’яти років репродукування без проведення фітосанітарних заходів ураженість матеріалу вірусами зростає до 100%, а продуктивність знижується втричі. На сьогодні на картоплі описано понад 50 вірусів із 22 родів, близько 30 з них відіграють більшу чи меншу роль у світовому картоплярстві. За даними Інституту сільськогосподарської
науковці радять
Рис. 3-5. Ознаки вірусних хвороб на бульбах картоплі (раттл, L-вірус, Y)
мікробіології НААН, суттєвої шкоди картоплярству в Україні завдають Y, М, S, Х, L-віруси картоплі. Крім того, у насадженнях виявляють F-вірус картоплі, що проявляється яскравою мозаїчністю (аукуба-мозаїка), А-вірус, а також вірус строкатої смугастості стебел картоплі (раттл-вірус). Останнім часом фітовірусологи відмічають зростання частки сильнопатогенних штамів у популяціях вірусів в 1,2-1,5 раза. Формуванню нових патологічних зв’язків сприяє широка інтродукція сортів іноземної селекції та послаблення їх стійкості під впливом інших умов вирощування та місцевих штамів вірусів. При цьому швидкість наростання вірусної інфекції значною мірою визначається чутливістю сортів до окремих вірусів і їхніх комплексів, а також рівнем інфекційного навантаження у місцях виробництва оригінальної та елітної насінної картоплі. Досвідченим картоплярам відомо, що для отримання якісного вихідного матеріалу при відтворенні еліти методом клонового добору власне добір базових клонів слід проводити у розсадниках, де загальний рівень прихованої ураженості вірусними інфекціями не перевищує 5%. Але, за даними багаторічних досліджень ІСГМ НААНУ, ураженість насінницьких ділянок у господарствах північного та західного регіонів України становить від 80% і вище. Як приклад, кілька цифр з досвіду роботи фітовірусологів нашого Інституту за останній час: імуноферментний аналіз 50 відібраних клонів еліти 5 сортів виявив
100% ураженість матеріалу вірусами з термо- та хіміотерапією і в результаті мозаїчної групи (2008 рік); електронно- дає безвірусний фізіологічно оновлений мікроскопічний аналіз зелених пагонів вихідний матеріал у вигляді мікророс70 клонів еліти 7 сортів картоплі виявив лин (рослин in vitro, тобто пробіркових ступінь ураження відібраних рослин від рослин, розмножених в лабораторіях), 40 до 100 % (2009 рік). Отже, ведення мікробульб (стерильні бульбочки, отринасінництва методом клонового добору мані в пробірках), міні-бульб (бульби, в наших умовах не може забезпечити отримані від пробіркових рослин на належну якість еліти. біотехнологічних установках або в умоОкрім клонового добору, вже понад вах закритого чи відкритого ґрунту) 30 років в Україні існує інший шлях (рис. 6). отримання вихідного матеріалу для відтворення Рис. 6. Розсада з пробіркових рослин у плівкових рулонах еліти – це біотехнологічне оздоровлення сортів. Початок роботі поклали спільні дослідження вчених Інституту сільськогосподарської мікробіології та Інституту картоплярства, за результатами яких у 1975 році було видано перші методичні рекомендації «Технология производства исходного безвирусного материала картофеля методом культуры меристемы для первичного семеноводства УССР». Оздоровлення, або негенетичне поліпшення існуючих сортів, базується на методі культивування меристем у поєднанні №16, вересень
25
науковці радять
Сам процес отримання безвірусного вихідного матеріалу для первинного насінництва складається з двох етапів: власне оздоровлення (отримання безвірусних рослин-регенерантів певного сорту, які дають початок оздоровленим
рантів параметрам сорту, що оздоровлюється, оцінки та відбору високопродуктивних клонових ліній, на розробку і застосування системи контролю вірусологічного стану регенерантів на всіх етапах технології одержання оздоровле-
Рис. 7. Схема оздоровлення сортів картоплі, яка застосовується в Інституті сільськогосподарської мікробіології
клоновим лініям) та мікроклонального розмноження цих клонових ліній в лабораторних умовах із наступним виведенням розмноженого матеріалу із стерильної культури в ґрунтові умови. Роботи першого етапу – отримання безвірусних регенерантів – є надзвичайно відповідальними і проводяться тільки в Інституті картоплярства та Інституті сільськогосподарської мікробіології НААНУ, оскільки вимагають потужної науково-технічної, зокрема діагностичної, та кадрової бази для дослідницької роботи такого рівня. Роботи другого етапу – розмноження стерильної культури та переведення матеріалу в ґрунтові умови — є більш прикладними, виробничими і можуть проводитись у будь-якій лабораторії мікроклонального (прискореного) розмноження. В Інституті сільськогосподарської мікробіології НААНУ дослідження з оздоровлення сортів картоплі методом культивування меристем ведуться у напрямку вдосконалення технології і окремих її етапів, вивченні впливу елементів технології на збереження ідентичності ознак безвірусних регене-
26
Чернігівщина аграрна
лінії сортів вітчизняної та зарубіжної селекції, зокрема Міраж, Сувенір Чернігівський, Карлик-04, Жиран, Дубравка, Тирас, Аріель, Санте, Пікассо, Імпала, Леді Клер, Рів’єра. «Друге дихання» отримали улюблені Адретта та
Рис. 8. Рослини з рулонів у розсаднику випробування оздоровлених ліній
ного вихідного матеріалу (рис. 7). Як видно з представленої схеми, процес оздоровлення є багатоетапним і включає попередню польову оцінку матеріалу сорту, що має оздоровлюватись, двофазну хіміотерапію з використанням штучно синтезованих антивірусних речовин, ізолювання меристем та регенерацію експлантів з кількаразовим електронномікроскопічним тестуванням первинних регенерантів та мікроклонів з них, а також додаткове оцінювання відібраних безвірусних ліній на продуктивність та тотожність сортових ознак. Всі отримані результати аналізуються та систематизуються методами математичної статистики з використанням набору комп’ютерних програм STATISTICA 6.0, що дозволяє виділити серед ліній оздоровлених сортів ті, що мають сортополіпшувальні властивості – високопродуктивні, типові. Саме такі лінії вводяться до колекції оздоровлених сортів і можуть бути передані для подальшого розмноження у виробництво. На сьогодні колекція ІСГМ НААН включає високопродуктивні
Синьоглазка, триває робота з іншими цікавими сортами (рис.8). Слід зазначити, що електронномікроскопічні тестування та жорстке бракування уражених рослин є невід’ємною частиною технологічного процесу, як і комплексне оцінювання безвірусних клонових ліній у ґрунтових умовах на продуктивність та відповідність ознакам вихідних сортів. Нашими дослідженнями встановлено, що безвірусні клонові лінії одного й того ж сорту значно відрізняються між собою за рівнем продуктивності: високопродуктивні лінії можуть перевищувати низькопродуктивні того ж сорту на 45-100%, це добре видно на діаграмі (рис.9). Мінливість клонових ліній зберігається в бульбових поколіннях і, за відсутності відповідної оцінки та відбору зумовлює невирівняність вихідного матеріалу картоплі, оздоровленого біотехнологічним методом. Десятиріччя практичного застосування оздоровленого матеріалу у первинному насінництві виявили як переваги, так і «вузькі місця» біо-
науковці радять Рис. 9. Різниця в масі клонів високо- та низькопродуктивних оздоровлених ліній (ОЛ) порівняно з клонами материнських рослин (МР), % (трирічні дані)
технологічного оздоровлення сортів картоплі. Проблеми полягають у високих ризиках масового інфікування розмноженого матеріалу внаслідок невиявленої інфекції у первинних регенерантах, збереження ідентичності сорту, а також збереження в оздоровленому меристемному матеріалі врожайних властивостей на рівні генетичного потенціалу сорту. Всі ці проблеми вирішуються тільки на рівні установ, які отримують безвірусні рослини. Особливого значення набуває ретельний фітовірусологічний та молекулярно-генетичний контроль, а також підвищення відповідальності виконавців за матеріал, що надходить у лабораторії для прискореного розмноження, оскільки помилки на етапі тестування регенерантів обходяться дуже дорого і призводять до дискредитації методу біотехнологічного оздоровлення. Так, наприклад, з однієї пробіркової рослини, що має приховану інфекцію, за півроку мі-
кроклонування можна отримати до 16 тис. інфікованих рослин, та, крім того, перезаразити інший матеріал цієї лабораторії. Висаджування інфікованого матеріалу в польові розсадники або теплиці призводить до спалахів вірусних хвороб та отримання матеріалу, що втрачає свій потенціал за 1-2 роки! На жаль, інфіковані рослини in vitro візуально не відрізняються від здорових і чудово ростуть як на поживних середовищах, так і у ґрунті. Але, на відміну від здорових, продуктивність хворих рослин при репродукуванні в ґрунті дуже швидко знижується. Так, у наших дослідженнях продуктивність інфікованої клонової лінії сорту Беллароза впродовж трьох років падала із 139,8 % до 83,3 % у порівнянні з материнськими не оздоровленими клонами, що слугували контролем. Таким чином, якісний оздоровлений вихідний матеріал для від-
творення еліти в комплексі із захисними фітосанітарними заходами – запорука високої продуктивності і довго життя сортів картоплі. Створення сортів, стійких до окремих вірусів, не вирішує проблеми, а створення ідеального сорту, стійкого до всіх вірусних хвороб, теоретично і практично є нереальним. Досить швидко нові сорти втрачають свою стійкість через виникнення більш вірулентних штамів вірусів. Крім того, жоден сорт, навіть найстійкіший, не може існувати без ефективної системи його насінництва, яка включає всі необхідні профілактичні заходи контролю та захисту від інфекцій. Тому одним з важливих шляхів одержання високоякісного садивного матеріалу картоплі лишається масштабне оздоровлення районованих та перспективних сортів методом культури меристем та прискорене розмноження вихідного безвірусного матеріалу. №16, вересень
27
науковці радять
Ефективні тест-системи вірусів рослин – невід’ємна частина при виробництві високоякісного насіння сільськогосподарських культур
С.В. Дерев’янко, кандидат біологічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту сільськогосподарської мікробіології Національної академії аграрних наук України М.М. Зарицький, кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник лабораторії вірусології Л.П. Коломієць, кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник лабораторії вірусології І.В. Демчик, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії вірусології
Важливим резервом підвищення врожайності сільськогосподарських культур є оздоровлення їх від вірусної інфекції. Віруси, проникаючи в рослину, порушують життєвий перебіг обміну речовин, що обумовлює різке зниження врожайності і погіршення якості продукції. Особливої шкоди віруси завдають садівництву і картоплярству. У боротьбі з вірусними хворобами картоплі велике значення має створення і впровадження у виробництво стійких до вірусів сортів, а також отримання безвірусного насіннєвого матеріалу картоплі з допомогою культури меристем. Дослідники, що займалися отриманням стійких до вірусів сортів картоплі і ті, що одержують безвірусний насіннєвий матеріал, повинні мати надійні діагностикуми вірусів. Поширення клонів, вражених агресивними формами вірусів, в насадженнях оздоровленої картоплі може звести нанівець багаторічну роботу як селекціонерів, так і біотехнологів. Інститут сільськогосподарської мікробіології НААН України протягом багатьох років проводиться фітовірусологічний моніторинг агроценозів України, має висококваліфікований Вірусні хворобиРис.1. картопліВірусні
персонал, необхідну інструментальну базу з унікальною колекцією фітопатогенних вірусів для виробництва тест-систем, яка включає 48 штамів 7-и видів. Проведені дослідження показують широке розповсюдження вірусів збудників захворювань головних сільськогосподарських культур, що обумовлено високим природним інфекційним фоном (рис. 1). Економічне значення для картоплярства мають X, M, S, Y-віруси картоплі, а також вірус скручування листя картоплі. Недобір врожаю при враженні цими вірусами сягає 30-40%. Ураженість вірусними хворобами товарних посівів картоплі може сягати 100%. Втрати у масштабах держави можуть сягати 1,5 млрд. гривень. Перехід системи насінництва в Україні на безвірусну основу із застосуван-
хвороби картоплі
10
Рис. 1
28
Чернігівщина аграрна
ням методу культури меристем покращує фітосанітарну ситуацію, але поки що не вирішує проблеми. Причиною такої ситуації є відсутність в Україні обов’язкової діагностики на вірусні ураження в системі первинного насінництва картоплі. Значне поширення вірусних хвороб у картоплярстві України зумовлює необхідність суворого контролю вихідного насіннєвого матеріалу. Клонування однієї вірусної рослини може призвести до значного поширення вірусу в насіннєвому фонді держави. Так, з 1 інфікованої рослини при масовому черенкуванні подібних можливо отримати до 16 000 тисяч (рис. 2). Тож для ефективного виявлення вірусних захворювань картоплі не обійтись без сучасних методів діагностики вірусів. У фітовірусології протягом багатьох років широко використовується цілий ряд діагностичних методів: візуальний, індикаторний, серологічний і електронномікроскопічний. Широкого розповсюдження останнім часом набув імуноферментний аналіз. Переваги цього методу над візуальним показано на рис. 3. Тобто, застосування тест-систем дозволяє виявляти вірусні враження рослин до моменту появи візуальних симптомів. Такими діагностикумами Інститут сільськогосподарської мікробіології НААН України міг би забезпечити усе первинне насінництво України, яке дуже їх потребує. Однак насправді вони використовуються процентів на 5 від потреби. Чому? Та тому, що немає у виробників картоплі стимулу купувати тест-системи, якщо від них цього ніхто не вимагає, а насіння купують і без того. Те, що таким чином у картоплярстві продукуються віруси,
науковці радять
Біотехнологічне поширення вірусів картоплі
Рис. 2
занапащуються сорти і знижується продуктивність, здається, в Україні мало кого обходить. Тоді як в економічно розвинених державах своєчасне виявлення та ідентифікація патогенів стала повсякденною практикою. Та й у найближчих сусідів, Білорусі та Росії, для аналізу рослинного матеріалу широко застосовуються відповідні аналізи. Чому ж у нас не так? Перш за все тому, що цього не ви-
магає наше законодавство. Державний стандарт не передбачає застосування діагностикумів при контролі картоплі. Можна припустити, що через це уражене насіння проникає до нас і з-за кордону. Імпортні діагностичні тест-системи, які сьогодні інколи застосовуються в Україні, ніким не контролюються, не реєструються, що не може забезпечити належну якість діагностичних досліджень. Бо чи ж зацікавлена іноземна
Результати обстеження 39 сортів картоплі, які проходять випробування у Чернігівському обласному державному центрі експертизи сортів рослин, 2009 р.
безвірусні та латентний перебіг візуальні симптоми
безвірусні латентний перебіг візуальні симптоми Рис. 3
фірма, яка постачає нам разом із картоплею свої діагностичні набори, аби вони виявляли у ній віруси? Друга проблема – в Україні немає депозитарію патогенних мікроорганізмів рослин, на основі яких виготовляються діагностичні тест-системи. Через це ми не можемо запатентувати виділені у нашому Інституті штами вірусів, необхідні для діагностики картоплі, підтвердити їхні характеристики, провести незалежну експертизу, стандартизувати діагностичні набори, зареєструвати нормативну документацію на них тощо. Крім того, у державі практично не існує виробництва засобів діагностики більшості фітопатогенів сільськогосподарських культур, спеціалізованих контролюючих закладів для їх випробування, стандартизації та реєстрації. Лише окремі лабораторії виробляють дослідні зразки імунодіагностикумів у наукових цілях. Проте ситуацію можна виправити. Перш за все, у державному стандарті «Сортові та посівні якості картоплі насіннєвої» необхідно передбачити обов’язкове застосування імуноферментних діагностикумів або інших молекулярно-діагностичних напрямків діагностики. Постанову Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1994 р. N 705 «Про державну систему депонування штамів мікроорганізмів» потрібно доповнити пунктом про створення в Україні депозитарію штамів фітопатогенних вірусів. Треба створити незалежні діагностичні лабораторії з контролю насіннєвого матеріалу, які б використовували комплекс вірусологічних методів, запровадити процедуру тендерних закупівель наборів діагностикумів для Державної насіннєвої інспекції та Головної державної інспекції з карантину рослин. Картопля на Чернігівщині завжди вважалася продуктом номер один. Та цьогоріч вона в особливій ціні – за кілограм крохмалистої продавці правлять від 3 до 5 гривень. Є стимул саджати і вирощувати її. Та, як бачимо, забезпечення високоякісним насіннєвим матеріалом залишається найбільш вразливим місцем галузі картоплярства. Про ці проблеми були поінформовані у минулому році Верховна Рада України та Міністерство аграрної політики України. Там визнали їх дуже актуальними, а пропозиції – слушними і обіцяли розглянути. Хотілося б, щоб швидше дійшло до їх утілення в життя. №16, вересень
29
«Potato casa», або «Картопляна світлиця»
«Другий хліб»:
що ми про нього знаємо? Другим хлібом називають в Україні цей найпоширеніший і найулюбленіший овоч. Без нього важко уявити бодай один день. Приміром, на Чернігівщині, де родить найсмачніша картопля, вже починаючи з 18 століття, всі перші страви готували з неї, широко використовували і для других страв. Окрім того, з картоплі виготовляють крохмаль, патоку, глюкозу, ацетон, спирт, пластмаси. Завезли до нас картоплю з Південної Америки як... квітку, і спочатку по всій Європі її сприймали як рідкісну, кумедну рослину, дивуючись її квіточкам. Коренеплоди колись були зовсім маленькими, і в їжу їх не вживали боялися отруїтись. Та й підстави для цього були: адже сира картопля, особливо та, що полежала на сонці, містить отруйну речовину соланін. Словом, цей овоч приживався у нас досить складно. Однак наші мудрі предки своєю “внутрішньою лабораторією” розпізнали цей коренеплід, визначили не лише його чудовий смак, а й дивовижні лікувальні властивості. Згодом це довели і пояснили вчені. У картоплі близько 85% крохмалю, 3% білків, які містять чотирнадцять (із двадцяти) амінокислот. Поживна цінність картопляного білка прирівнюється до курячого м’яса. Крім того, картопля містить пектини, вітаміни, зокрема С і групи В, органічні кислоти, мінеральні речовини і,
30
Чернігівщина аграрна
звичайно, клітковину. Людина, вживаючи картоплю, збагачувала свій організм усіма поживними речовинами, на які багатий цей овоч. Водночас зверталися до картоплі і як до лікувального засобу. Віддавна лікували картоплею виразку шлунка, долали з її допомогою печію, нудоту, біль у шлунку й кишечника. Для цього використовували сік сирої бараболі. Він добре усуває запалення слизової оболонки шлунка, знижує кислотність. Сік (по одній столовій ложці тричі на день до їди) пили, лікуючи гастрит, виразку шлунка. До того ж він нормалізує і функцію кишечника. Окрім того, має сечогінні властивості. Цей сік показаний також гіпертонікам, оскільки нормалізує кров’яний тиск, знижуючи його, усуває головний біль. І що важливо - не має побічної дії. Для отримання соку картоплю підбирають без паростків і позеленілих ділянок, миють, труть на тертці й від-
жимають через складену вдвоє марлю. Перетертою сирою картоплею лікують екзему, опіки, запалення шкіри та різноманітні виразки на ній, навіть трофічні. Для виведення бородавок слід відрізати позеленілу частину картоплі та її зрізом натирати хворе місце. Незабаром бородавка зникне. Виявляється, бородавка, як і інші доброякісні пухлини, боїться соланіну, який є в позеленілій сирій картоплі. У великих кількостях він отруйний для людини, тому ми не вживаємо сирої картоплі, а піддаємо її термічній обробці: варимо, смажимо, печемо. Запечена картопля - найсмачніша. Та ще й (без солі) дуже добрий дієтичний продукт для хворих на ниркові та серцево-судинні недуги. Широко використовували картоплю для лікування катарів верхніх дихальних шляхів, вдихаючи випари щойно відвареної картоплі. Такі інгаляції допомагають і дітям, і дорослим. Не всі лікувальні властивості цьо-
«Potato casa», або «Картопляна світлиця»
го овоча випробували наші предки, не повністю і не до кінця розпізнали картоплю. Це маємо зробити ми та наступні покоління. З картоплі жінки робили живильні маски для обличчя, які дарували їм красу. А ванночки для рук із відвару картоплі надавали шкірі пружності, робили її ніжно-оксамитовою. І, певна річ, з картоплі готували чимало смачних страв: запіканки, бабки, картопляники, завиванці, оладки, деруни, пиріжки, вареники, картоплю із салом та цибулею, хроном, чорносливом, капустою, морквою, сиром, сметаною, грибами. Тож вживайте картоплю, збагачуйте свій організм, лікуйтеся нею і будьте здорові!
добалось. Відтоді картопля отримала своє визнання в Англії. У Франції на початку 18 століття сам король носив на грудях квіти картоплі, королева прикрашала ними зачіску, а страви з картоплі щодня подавали королю до столу. Щоправда, селян довелося привчати до цієї культури хитрістю. Коли картопля достигала, навколо полів ставили охорону. Думаючи, що охороняють щось цінне, селяни нишком викопували картоплю, варили її і їли. В Росії картопля приживалася з величезними труднощами. Селяни вважали за гріх вживати привезені невідомо звідки «чортові яблука» і навіть під страхом каторги відмовлялися їх розводити. У 19 столітті виникали Картопля - важлива картопляні бунти. Пройшло чимало продовольча культура часу, поки в народі зрозуміли, що карУ бульбах в залежності від місця ви- топля смачна і поживна. рощування і сорту міститься 11-25% Цей овоч використовують для прикрохмалю, близько 2 % - білка, 0,3% готування легких закусок, салатів, жиру. Білок картоплі найбільш повно- супів і других страв. Картопля містить цінний із усіх рослинних. Він багатий білки, вуглеводи, калій, баластні речона амінокислоти і належить до повно- вини, вітаміни А, В1, С. У 100 г картоцінних. Із мінеральних речовин карто- плі - 70 калорій. пля найбільш багата на калій (568 мг Дика картопля за кілька тисяч років на 100 г сирої маси) і фосфор (50 мг). до нашої ери мала велике значення у У ній містяться солі кальцію, магнію, житті перших поселенців Анд. Страва, заліза, вітаміни С і групи В. У бульбах яка рятувала від голоду цілий народ, міститься до 3 мг соланіну, тому їх не називалась “чуньо” і готувалась з провикористовують у сирому вигляді - це морожених, а потім просушених картоможе викликати отруєння. На світлі плин дикої картоплі. В Андах до цього вміст соланіну збільшується до 20-40 часу індійці бережуть прислів’я: “Сушемг, тому використовувати в їжу буль- не м’ясо без “чуньо” подібне до життя би, що позеленіли, не можна. Відомо, без кохання”. Воно слугувало також одиницею обміну у торгівлі (“чуньо” міщо із картоплі можна приготувати няли на квасолю, кукурудзу і т.д.) більше 500 смачних страв. Її вико“Чуньо” було двох видів - біле (“тунристовують у вареному, смаженому, тушкованому, печеному вигляді, а та- та”) і чорне. Рецепт “чуньо” приблизно такий: картоплини розсипали під кож, заморожують і використовують у переробній промисловості. Завдяки відкритим небом і залишали мокнути підвищеному вмісту калію картопля під дощем, сохнути під сонцем та підсприяє виведенню із організму люмерзати ночами під час приморозків; дини води та хлористого натрію, тим для швидкого видалення вологи карсамим покращує обмін речовин. топлини після відтавання розкладали Назва картоплі походить від італій- в місці, яке продував вітер, і обережно перетоптували ногами. Щоб шкірка з ського слова трюфель і латинського картоплин краще злазила, їх вміщуватерратубер – «земляна шишка». З картоплею пов’язано чимало ли поміж спеціальними сиром’ятними шкірами; коли готували чорне “чуцікавих історій. Розповідають, що у ньо”, почищені у вищеописаний спосіб 16 столітті один англійський адмірал привіз з Америки диковинний замор- картоплини промивали водою, а коли ський овоч, яким вирішив пригостити готували “тунта”, то картоплини на кілька тижнів опускали у басейн з воі друзів. Проте кухар підсмажив не дою, після чого залишали для остаточкартоплини, а бадилля. Страва, звичайно, нікому не сподобалася. Розгні- ного просушування на сонці і вітрі. ваний адмірал розпорядився спалити “Тунта” зберігало форму картоплини і посаджені ним кущі. Наказ виконали, було дуже легке. а незабаром у попелі знайшли спечені Після такої обробки дика картокартоплини. Спробували - всім спопля втрачала гіркий присмак і довго
зберігалася. Якщо виникає бажання смакувати дикою картоплею, рецепт до ваших послуг. Вперше європейці, а точніше іспанці, спробували “мучне коріння хорошого смаку” лише в середині 16 століття в Перу і назвали його трюфелем. Проте ця знахідка не досягла берегів Європи. Пізніше іспанські та англійські кораблі робили зупинки біля берегів Чилі і запасались картоплею. Звідти перші картоплини потрапили в Іспанію, а тоді в Італію. В Європі картопля приживалася важко. Не беручи до уваги те, що іспанці першими з європейців познайомилися з цією культурою, Іспанія була останньою країною в Європі, що по-справжньому оцінила овоч. У Франції перші згадки про обробку картоплі датовані 1600 роком; її поширення натрапляло на багато перешкод аж до 18 століття. В Англії перше експериментальне висаджування картоплі датовано 1589 роком. Пруський король Фрідріх Вільгельм I у 1651 році проголосив обробіток картоплі національним обов’язком німців. До Росії картопля потрапила через балтійські порти, чи через Польщу, чи безпосередньо з Прусії у 17571761 роках. Перше офіційне ввезення картоплі пов’язане із закордонними подорожами Петра I. Він вислав з Роттердама мішок картоплі для Шереметьєва і наказав розкидати картоплини по різних областях Росії. На жаль, ця спроба не мала успіху. Лише при Катерині II був виданий наказ про відправку у всі губернії “на розплід земляних яблук”, і вже через 17 років картопля була по всьому Сибіру і навіть на Камчатці. Проте впровадження картоплі у селянське господарство супроводжувалось бунтами і жорстокими адміністративними заходами. Були помітні випадки отруєння, оскільки в їжу вживали не картоплини, а зелені отруйні ягоди. Упередження проти картоплі посилювалось і звучанням самої назви, адже багатьом вчувалося “крафт тойфельс”, що в перекладі з німецької означало «чортова сила». Для підвищення темпів впровадження картоплі у селянські господарства розіслали спеціальні інструкції про розведення і вживання “земляних яблук”, що дало позитивний результат. Починаючи з 1840 року, площі під картоплею почали інтенсивно зростати, а через 100 років виникло більше тисячі сортів картоплі. №16, вересень
31
«Potato casa», або «Картопляна світлиця»
Картопляна історія
Чернігівщини На території України картоплю вирощують понад 260 років. Картопля в Україні досить давня і традиційна культура, бульби якої різною мірою споживає майже все населення. Це цінний продукт харчування. З неї готують сотні страв. Завдяки високому вмісту крохмалю, вітамінів, незамінних амінокислот, мінеральних та інших сполук вона здатна значною мірою забезпечити потребу людини в елементах харчування. Крім того, картопля є цінною кормовою культурою, яку використовують для годівлі худоби. За кількістю засвоюваних поживних речовин 3 кг картоплі відповідають 1 кг зерна. Картопля – це цінний та багатий поживними речовинами продукт харчування, білок якого містить усі незамінні амінокислоти. При споживанні 300 г картоплі організм людини одержує 250 ккал, а також забезпечує добову потребу у ві-
32
Чернігівщина аграрна
таміні С майже на 50%, вітамінах В і РР – на 15%, незамінних амінокислотах – на 40%, калії – на 60%, залізі – на 30%, фосфорі й кальції – на 4%. Близько 1,5 млн. гектарів картоплі щорічно висаджують в Україні у сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах, на городах і дачних ділянках. Лише на невеликій частині посівів збирають врожай бульб більше 250-300 ц/га, а середній
врожай по країні роками не перевищує 125 ц/га. При великих затратах на вирощування залишається низькою товарність врожаю. Історично склалось так, що Чернігівщина стала одним з основних регіонів виробництва картоплі в Україні. В Україні картоплю почали вирощувати в Харківській губернії, водночас вона у 1790 році швидко поширилась на території колишньої Чернігівської губернії,
«Potato casa», або «Картопляна світлиця»
чому сприяли місцеві грунтово-кліматичні умови. Картоплю можна культивувати в будь-яких грунтово-кліматичних зонах Чернігівщини, а за універсальністю використання в народному господарстві та прибутковістю, вона займає одне з перших місць серед сільськогосподарських культур області. Щороку в господарствах усіх категорій області висаджують близько 100 тис. га картоплі. Господарства населення вирощують картоплю в основному для власного споживання. Згідно з розрахунками товарність її становить менше 10%, що обумовлено відсутністю ринку збуту. В останні роки спостерігається тенденція збільшення виробництвакартоплі в розрахунку на одну особу та зменшення її споживання. У 2006 р. в області у розрахунку на одного жителя було спожито 176,4 кг картоплі (у середньому по Україні – 133,6 кг), що майже у 2 рази більше від мінімальної норми споживання. За споживанням картоплі чернігівці знаходяться на 5 місці серед регіонів України. Сьогодні процес виробництва картоплі в області, як і в державі, залишається високо трудо- та ресурсоємним. Скорочення площ посівів картоплі у суспільному секторі, переміщення їх в особисті підсобні господарства і на дачні ділянки призвело до розрізнення посівів, розпорошення ресурсів, значного зростання витрат виробництва. Головне управління агропромислового розвитку Чернігівської ОДА проаналізувало стан виробництва в області картоплі як продукту харчування та сировини для переробної промисловості. Як свідчать дані аналізу, за останні 10-15 років вирощування картоплі
перемістилося з громадського сектора в особисті підсобні господарства населення. Зосередження виробництва картоплі на дрібних ділянках (майже 96% площ і валового збору) практично в умовах монокультури не дозволяє повною мірою використовувати досягнення науки. Сьогодні виробничо-наукова асоціація “Чернігівкартопля” готова співпрацювати з товаровиробниками усіх форм власності області на договірних засадах. Це дасть можливість товаровиробникам значно дешевше придбати насіння картоплі і запобігти втратам при зберіганні. В Чернігівській області збережена і успішно працює система насінницьких господарств, які об’єднані у виробничо-наукову асоціацію “Чернігівкартопля” і вирощують якісне насіння картоплі районованих та високоврожайних сортів. З метою ознайомлення та інформування населення області стосовно наявності ресурсів якісного насіння картоплі, зернових культур та багаторічних
трав, садивного матеріалу плодових культур та овочів, головним управлінням проведені обласні наради та семінари за участю голів територіальних громад районів області
на базі ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля», Носівської селекційно-дослідної станції, Прилуцької сортодослідної станції, СТОВ АПК «Злагода» Ніжинського району, ФСГ «Золотий Пармен» Коропського району.
Площі картоплі у 1990-2009 роках (Україна , Чернігівська область) Роки
Площа по Україні, тис. га
1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
1432,7 1530,6 1631,0 1604,7 1592,3 1586,9 1556,4 1515,9 1461,5 1452,7 1413,1 1414,2
Площа по Чернігівській області, тис. га 155,1 104,5 98,7 103,0 102,7 102,8 101,3 95,5 88,9 86,9 84,2 82,9
Питома вага області, тис. га 11 7 6 6 6 6 6 6 6 6 6 6
Посівні площі картоплі по сільськогосподарських підприємствах Чернігівської області, 1991-2009 роки Роки 1991 1994 2000 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Посівна площа, тис. га 78,0 32,0 9,3 3,1 2,8 3,3 3,4 3,8 4,5 №16, вересень
33
Лабораторія агрохімії і Грунтознавства
А.І. Мельник, кандидат сільськогосподарських наук, директор ПТЦ «Облдержродючість»
Екологічні функції добрив у землеробстві Найважливішою екологічною проблемою агрохімії є відтворення і раціональне використання родючості ґрунту. А головним її завданням, як вважав Д.М. Прянішніков, є вивчення кругообігу речовин у землеробстві і визначення тих заходів впливу на хімічні процеси, що проходять в ґрунті та рослинах, які можуть підвищувати урожай або покращувати його якість. Агрохімічна наука вже вирішила багато питань, пов’язаних з цим завданням, проте в сільському господарстві проблема раціонального використання і охорони ґрунтового покриву, особливо в останні роки, все більше загострюється. Незважаючи на розуміння ролі ґрунтового покриву як головного багатства будь-якої держави, в Україні продовжується експлуатація ґрунту без проведення адекватних заходів по відтворенню його родючості. Розглядаючи одну з основних екологічних функцій агрохімії, якою є забезпечення оптимального кругообігу біогенних елементів у землеробстві з їх балансом в агроекосистемі, слід зазначити, що в останні роки по всіх макроелементах спостерігається різко від’ємний баланс. Так, від’ємне сальдо по азоту сягає -31-56 кг/га, фосфору – -22-26, калію – -71-82. В результаті цього відбувається інтенсивна мобілізація запасів поживних речовин ґрунту, що неминуче призводить до зниження
34
Чернігівщина аграрна
його родючості, а відтак - і продуктивності землеробства. Другою важливою екологічною функцією добрив є покращення агрохімічних властивостей грунтів. Застосування добрив - це основний фактор покращення хімічних, фізико-хімічних, фізичних та інших властивостей ґрунту. Екологічні функції добрив проявляються і опосередковано - через оптимізацію умов живлення рослин. Це надає їм підвищену стійкість проти
екстремальних умов росту і розвитку (посухи, заморозків та ін.). На жаль, як у питаннях застосування мінеральних добрив, так і органічних, ситуація склалась вкрай незадовільна, а вже з проведенням такого агрохімічного заходу, як вапнування, то й катастрофічна. Важливим інтегральним показником родючості ґрунту є його гумусний стан. Гумус покращує водно-повітряні та фізико-хімічні властивості ґрунту і визначає його біологічну активність, покращує структуру мікробіоценозу.
Лабораторія агрохімії і Грунтознавства
Проте на різних типах грунтів спостерігається помітне зниження вмісту гумусу. За 100 років втрати гумусу склали близько 20%. В середньому з 1 гектара орних земель щорічно його втрачається 400-600 кг, а в районах з розвиненою ерозією - удвічі більше. Встановлено, що за рахунок рослинних залишків, які залишаються після збирання польових культур, компенсація втрат гумусу забезпечується лише наполовину. Це призводить до погіршення водно-фізичних властивостей ґрунту, його ущільнення. Тому вирішення проблеми поповнення ґрунту органічною речовиною є надзвичайно актуальним завданням. Тим більше, що агрохімічні заходи, спрямовані на покращення гумусного стану грунтів, одночасно вирішують питання суттєвого покращення екологічної ситуації в агроекосистемі. Однією з важливих екологічних функцій добрив є зниження негативних наслідків від локального і глобального техногенного забруднення агроекосистем важкими металами та іншими токсичними елементами. Агрохімікати мають великі потенційні можливості щодо інактивації рухомих форм важких металів у ґрунті і суттєвого зниження їх надходження в рослини. Вапнування ґрунтів та застосування органічних добрив у поєднанні з оптимізацією живлення рослин макро- і мікроелементами дозволяє на забруднених важкими металами ґрунтах одержувати екологічно безпечну продукцію рослинництва. Важко переоцінити і таку важливу функцію агрохімікатів, як покращення радіоекологічної ситуації в агроекосистемах, де відбуваються складні процеси взаємодії радіонуклідів з біогенними макро- і мікроелементами: акумуляція, мобілізація та іммобілізація, міграція за профілем ґрунту, антагонізм і синергізм з біогенними елементами при транслокації в рослини. Радіонукліди, що присутні в трофічному ланцюгу, здійснюють серйозний негативний вплив, у тому числі і на організм людини. Це досить актуальне питання для Чернігівщини, де значні площі сільгоспугідь забруднені радіонуклідами. Проведення на цих територіях агрохімічних заходів (внесення органічних добрив, вапнування кислих ґрунтів, застосування підвищених доз фосфору і калію та ін.) є суттєвим фактором іммобілізації радіоактивних елементів у грунті і зниження їх
надходження в рослини. При цьому рівень забруднення радіонуклідами урожаю знижується в 2-3 рази. Досить актуальним питанням в Україні є вилучення з інтенсивного використання малопродуктивних земель. Важливо, щоб цей процес не відбувався стихійно, як це нерідко спостерігається. Його необхідно скерувати в бік створення оптимальних культурних агроландшафтів для різних природних регіонів відповідно до їх спеціалізації. Так, у зоні Полісся переважаючими елементами ландшафту мають стати окультурені пасовища і сіножаті, як основа кормової бази для розвитку скотарства. Створити такі агроландшафти без широкого проведення агрохімічних заходів неможливо. Вапнуванням кислих ґрунтів, внесенням макро- і мікроелементів у певному співвідношенні можна суттєво впливати на ботанічний склад біоценозів, їх продуктивність і поживну цінність. Реалізація науково обґрунтованих технологій вирощування основних сільськогосподарських культур на основі діагностики мінерального живлення та оптимізації застосування добрив показала великі потенціальні можливості агрохімічних заходів не тільки в реалізації генотипу конкретної культури щодо продуктивності,
але і щодо покращення основних показників якості продукції. Однією з найбільш гострих екологічних проблем землеробства є проблема раціонального використання та охорони ґрунтового покриву. На жаль, селяни ще не відчули себе справжніми власниками землі, натомість зростає число тимчасових землекористувачів, які в переважній більшості хочуть отримати максимальний зиск від землі, обмежившись мінімальними інвестиціями. Насамперед цим і пояснюються зростаючі темпи деградації ґрунтів, внаслідок чого порушуються численні біологічні, хімічні і фізичні процеси, з якими пов`язана екологічна стійкість біосфери і створення нормального середовища для життя людини. Ситуація ускладнюється відсутністю дієвої законодавчої бази. Чинне законодавство конкретно не зобов’язує землекористувачів стежити за станом ґрунтів, рівнем їх родючості, і на основі ґрунтового обстеження, матеріалів агрохімічної паспортизації земель, раціонально та високоефективно застосовувати агрохімікати, розробляти і впроваджувати ґрунтоохоронні заходи. На жаль, як окремі землевласники, так і суспільство в цілому ще не усвідомили загрози деградації і руйнування ґрунтів, яка над ним нависла. №16, вересень
35
Лабораторія агрохімії і Грунтознавства
Еколого-агрохімічне обстеження земель – дороговказ до урожаю і охорони ґрунтів Основною діючою ланкою агроекологічного моніторингу є агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення. Суть її полягає в суцільному обстеженні ґрунтового покриву з метою визначення основних показників родючості ґрунту: вмісту гумусу, азоту, фосфору, калію, кальцію, мікроелементів, ступеня кислотності та забруднення ґрунту важкими металами, радіонуклідами, залишками пестицидів. За даними цих досліджень виготовляються агрохімічні картограми та паспорти полів, на підставі яких розробляються конкретні науково обгрунтовані рекомендації щодо ефективного, екологічнобезпечного застосування агрохімікатів та раціонального використання земельних ресурсів. Щороку в області паспортизується 220-250 тис. гектарів орних земель. Матеріали агрохімічної паспортизації необхідні для ведення державного контролю якісного стану ґрунтів, здійснення державної політики в ґрунтоохоронній сфері, розроблення екологобезпечних технологій виробництва сільськогосподарської продукції, створення і застосування механізмів примусово-обмежувального та стимулююче-компенсаційного характеру щодо еколого-економічних наслідків використання земель тощо. На рівні землекористувачів матеріали агрохімічної паспортизації земель використовуються з метою: • передачі у власність або надання у користування, у тому числі в оренду, земельної ділянки; • проектування і впровадження сівозмін (інтенсивних, ґрунтозахисних, короткоротаційних та ін.); • розміщення сільськогосподарських культур та їх сортів відповідно до біологічних вимог рослин з урахуванням рівня агрофону, відношення до реакції ґрунтового середовища тощо; • застосування збалансованих, економічно вигідних доз органічних та мінеральних добрив та розробки
комплексних проектів відтворення родючості ґрунтів; • визначення необхідності хімічної меліорації ґрунтів та розробки проектно-кошторисної документації на її проведення; • порівняння якісної оцінки ґрунтів по полях господарства та визначення малопродуктивних земель; • впровадження диференційованої оплати за оренду земельних паїв; • визначення рівня забруднення ґрунту полютантами та розробки технологічних проектів для його реабілітації (ремедіації); • збереження гумусованого родючого шару ґрунту із землевідводів під будівництво та ін.; • контролю якості рекультивації ґрунту (після тимчасового використання під кар'єри, нафтовидобуток та ін.). Поданий перелік напрямків використання даних агрохімічної паспортизації земель може бути значно розширений і деталізований, проте і наведена інформація переконливо свідчить, що цей захід є необхідним для успішного ведення землеробства. Багатоцільове використання ма-
теріалів агрохімічної паспортизації зумовлює їх високу ефективність. Розрахунок показників економічної ефективності за двома напрямками - розміщення культур з урахуванням кислотності ґрунту і їх удобрення - наведено в таблиці. Найбільш ефективним було використання агрохімічних даних при вирощуванні цукрових буряків, де на кожному гектарі їх посівів за рахунок врахування кислотності ґрунту одержано 1167,6 грн. прибутку, при удобренні – 378 грн. Загальний обсяг прибутку найвищий при вирощуванні кукурудзи на зерно – 66,9 млн. грн., що пояснюється її найбільшою посівною площею. Загалом прибуток від використання матеріалів паспортизації лише по чотирьох культурах в цілому по області у 2008 році становив 159 млн. грн. З огляду на вищевикладене завдання керівників та агрономічної служби господарств разом зі спеціалістами Центру «Облдержродючість» - забезпечити широкомасштабну паспортизацію земель і всебічне використання її матеріалів при веденні землеробства.
Економічна ефективність використання матеріалів агрохімічної паспортизації при вирощуванні основних сільськогосподарських культур
Культура
Озима пшениця Ячмінь Кукурудза на зерно Цукровий буряк
36
При розміщенні культур у полях сівозмін з урахуванням кислотності грунту прибуток за рахунок приріст паспортизації урожаю, площі, ц/га з 1 га, грн. зі всієї млн. грн.
При застосуванні мінеральних добрив
Площа посіву, тис. га
Урожай, ц/га
139,1
34,7
2,8
280,0
38,9
7,5
1,1
110,0
15,3
63,3
35,5
3,4
340,0
21,5
4,6
0,6
60,0
3,8
176,9
45,7
2,9
261,0
46,2
9,1
1,3
117,0
20,7
8,1
384,0
41,7
1167,6
9,5
96,4
13,5
378,0
3,1
Чернігівщина аграрна
приріст урожаю за рахунок добрив, ц/га
прибуток за рахунок в т.ч. за рахупаспортизації нок паспортизації, ц/га з 1 га, грн. зі всієї площі, млн. грн.
Лабораторія агрохімії і Грунтознавства
А.І. Мельник, М.П. Мукосій, О.І. Проценко, І.І. Шабанова, І.А. Корж, Д.С. Комок, ПТЦ «Облдержродючість»
Відтворення родючості грунтів у сучасних умовах Поповнення ґрунту органічною речовиною
джерелом органічної речовини в ґрунті. У вісімдесятих роках за рахунок органічних добрив до ґрунту надходило 35-45% елементів живлення.
Основне органічне добриво – гній, в одній тонні якого міститься 10-13 кг поживних речовин, з них 4-5 кг азоту, 2-3 кг фосфору і 4-5 кг калію (табл.1).
Вміст у ґрунті в оптимальній кількості гумусу та органічної речовини є основою для високого рівня його роВміст поживних речовин в органічних добривах та сидератах дючості і продуктивності та екологічної стійкості ґрунтових екосистем. Вміст на природний стан Згідно з розрахунками для підтриВолога, Добриво мання бездефіцитного балансу гумусу вміст органічної % K2O N P2O5 речовини необхідно щорічно вносити на гектар Гній свіжий 78 165 4,7 2,6 5,0 орних земель в зоні Полісся 10-11 тонн органічних добрив, у перехідній – 8-9, Гній напівперепрілий 75 195 6,0 3,8 6,4 в Лісостепу – 7-8 тонн. Задовольнити Гній рідкий 94 43 2,5 0,9 2,0 цю потребу лише за рахунок застосуТорф 68 250 9,3 2,2 0,1 вання гною не можливо, тому доцільно Солома озимої пшениці 13 773 6,1 2,8 9,0 в найближчий час значно розширити Кукурудза (стебла) 79 750 2,1 0,9 1,7 видобуток і внесення на добриво торфу, Ставковий мул 74 74 2,8 2,1 1,1 збільшити обсяги використання соломи Сидерати: та іншої побічної продукції рослиннилюпин 85 150 4,2 1,0 2,6 цтва, розширити посіви сидератів, багаредька олійна 60 235 6,9 9,5 2,1 торічних трав, особливо бобових.
Застосування гною Використання гною як відходу тваринницької галузі в якості добрива є способом його утилізації і значним
гірчиця озимий ріпак пелюшка озиме жито
60 60 65 75
227 224 242 166
7,1 7,9 6,2 4,8
9,2 8,3 8,1 1,4
4,3 8,6 4,8 4,4
Всього 12,3 16,2 5,4 11,6 17,9 4,7 6,0 7,8 18,5 20,6 24,8 19,1 10,6 Таб.1 №16, вересень
37
Лабораторія агрохімії і Грунтознавства
Скорочення поголів`я тварин обумовило зниження обсягів отримання гною, до того ж значна частина його втрачається. Для підвищення ефективності гною необхідно додатково розширити обсяги його виробництва за рахунок збільшення використання підстилкових матеріалів, зменшення його втрат, підвищення якості гною шляхом зберігання у гноєсховищах та великих правильно сформованих буртах, дотримання технології його застосування (рівномірність внесення, раціоналізація доз, своєчасність заробки в ґрунт, врахування пріоритетності культур та окупності добрива тощо). Як у великотоварних господарствах, так і у фермерських та підсобних слід підвищити увагу до використання безпідстилкового гною, гноївки, сечі тварин, пташиного посліду.
зниження інтенсивності інфільтрації, гальмуються процеси ерозії, підвищується біологічна активність ґрунту. Для сидерації використовують переважно бобові культури - багаторічний та однорічний люпин, буркун, сераделу. Певні переваги мають озимий та ярий ріпак, олійна редька, як культури з досить невеликою нормою висіву. Доцільне також використання посівів райграсу, озимого жита, особливо на кислих бідних ґрунтах. Сидерацію застосовують головним чином у вигляді підсівної або післяжнивної культури. Окрім великого екологічного значення для відтворення родючості грунтів, сидерація досить ефективний захід і з економічної точки зору (табл.2). Найбільш рентабельне застосування сидератів під картоплю: прибуток перевищує витрати у 3,0-3,7 раза. З огляду на вище згадане та враховуючи післядію сидератів, маємо ставити Видобуток та застосування завдання - розширити їх посіви до 10Застосування для торфу 20% орних земель. відтворення родючості В умовах області значним резерСолома. грунту сидератів, соломи та вом поповнення органічної речовини Важливим джерелом поповнення багаторічних трав грунту є торф. Загальна площа понад вмісту органічної речовини у ґрунті 200 родовищ торфу становить близько Сидерати. є солома. Коефіцієнт її гуміфікації у 90 тис. га із запасами його понад 300 Важливим заходом підвищення ропівтора-два, а іноді - і в кілька разів млн. тонн. З них 88 родовищ із западючості грунтів, особливо на віддалебільший, ніж у зеленоукісних решток. сами 59,3 млн. тонн можуть експлуаних полях, є застосування сидеральних Але солома злакових культур містить туватись. Вміст органічної речовини культур, що не потребує значних тран- лише 0,5 % азоту, в той час як мікроу торфі коливається в межах 30-70%, спортних витрат. Використання сидеорганізмам необхідно 1,5-2,0 % азоту азоту – 0,5-2,8, фосфору – 0,1-0,5% на ратів на площі до 10% ріллі дає змогу загальної маси рослинних решток, суху речовину. Відновлення видобутку удобрити віддалені поля при зниженні тому вони вбирають його з ґрунту, що торфу та використання його у вигляді витрат у 1,5 раза. Взагалі сидерація несприятливо впливає на живлення торфокомпостів, торфогною, органопрактично обов`язкова на легких ґрун- більшості наступних культур. Цьому мінеральних добрив дозволить суттєво тах і є важливим додатковим резервом запобігають внесенням при заробці 1 поліпшити поживний режим та баланс на ґрунтах більш важких. З приоранит соломи азоту мінеральних добрив з органічної речовини у грунті. ми 200-350 ц зеленої маси у ґрунт надрозрахунку 8-10 кг, або рідкого гною, У вісімдесятих роках підприємстваходить 120-220 кг/га загального азоту, сечівки – 6-8 т. що рівноцінно 30-40 т/га гною. До пеми «Облсільгоспхімії» щорічно видоПри заробці на 1 гектарі до 40 ц солореваг сидератів слід також віднести їх бувалось понад 2 млн. тонн торфу. В ми у ґрунт надходить: органічної речоздатність знижувати забур`яненість по- вини – 3200 кг, азоту – 14-22, фосфору останні роки використання його на добриво практично припинено. Пере- лів та зменшувати кількість патогенних – 3-7, калію – 22-55, кальцію – 9-37, магвезення торфу на великі відстані стамікроорганізмів. За рахунок сидерації нію – 2-7 кг, сірки – 6-9 кг. Така кількість ло економічно невигідним. З іншого зменшуються непродуктивні втрати соломи з компенсацією азоту (N10/т собоку, на даний час торф розглядається вологи та поживних речовин внаслідок ломи) рівноцінна 18-20 т/га гною. як енергетичний потенціал, до використання якого слід відноситись економічно зважено. Торфові грунти слід використовувати під сівбу багаторічних трав, де процеси мінералізації і дефляції торфу відбуваються найменш інтенсивно. Незважаючи на це, в даний час потрібно відновити застосування торфу в області щорічно в обсягах 200-250 тис. тонн і наростити його використання до 2015 року до 350 тис. тонн. Використовуючи торф, необхідно застосовувати сучасні технології приготування торфокомпостів та добрив із них. Практика минулих років показала, що в значній частині господарств області належним чином компостування не проводилось, а застосування чистого торфу без мікробіологічної активізації малоефективне. Прирости урожаїв вищі в 3-4 рази під впливом торфокомпостів, ніж чистого торфу.
Економічна ефективність використання сидератів Культура Картопля Озима пшениця Ячмінь
Сидерат Люпин однорічний Редька олійна Люпин однорічний Редька олійна Люпин однорічний Редька олійна
Прибавка урожаю, ц/га
Вартість прибавки урожаю, грн.
40
5200
9
1080
7,5
900
Вартість Прибуток від Всього Рентабельвирощування витрат, застосування грн. сидератів, грн./га ність, % сидерату, грн. 680 1308 3892 297 471 1099 4101 373 680 763 317 42 471 554 526 95 680 748 152 20 471 539 361 67 Таб.2
38
Чернігівщина аграрна
Лабораторія агрохімії і Грунтознавства
Солому на добриво варто вносити насамперед на збіднених малогумусних грунтах, на полях, віддалених від тваринницьких ферм більше ніж на 5 км. Використовують її під усі сільськогосподарські культури. Найефективніша вона під кукурудзу на зерно і зелений корм – приріст урожаю зерна становить 5,0-8,3 ц/га; окрім того, знижуються витрати коштів та пального на виконання технологічних операцій (від 15,8 до 54,0%). Найкраще, коли солома подрібнюється під час обмолоту на частки
завдовжки 5-10 см і рівномірно розподіляється по полю. Після внесення азотних добрив у дозі 8-10 кг п.р. на 1 т соломи поле потрібно задискувати на глибину 8-10 см. Встановлено, що за 3-4 місяці розкладається до 46% соломи, за 1,5-2 роки – до 80%. З огляду на високу екологічну та економічну ефективність спалювання соломи – неприпустима річ. Це пряме зниження органічної речовини – акумульованої енергії сонця, знищення поряд зі шкідливою і корисної біоти, забруднення довкілля. Солома згорає
на 1 м2 за 30-40 секунд, при цьому температура на поверхні ґрунту сягає 360о С, на глибині 5 см – до 50о С. Вигорання гумусу відбувається в шарі ґрунту 0-5 см, а втрата води – 0-10 см. Погіршуються водно-фізичні властивості ґрунту, зменшується його біологічна активність. Травосіяння. Відомий високоефективний захід збереження родючості ґрунту. Розширення посівів багаторічних трав дозволить накопичувати щорічно на кожному гектарі до 600-800 кг гумусу. Після їх дворічного використання в грунті залишається 4-5 т/га кореневих та пожнивних залишків, що еквівалентно одноразовому внесенню гною в дозі 15 т/га. Підраховано, що вартість 1 кг азоту, одержаного на посівах бобових трав, у 8 разів нижча від азоту промислового виробництва. При оптимізації структури посівів у зоні Полісся передбачається збільшити площі багаторічних трав до 3540%, серед них бобових – до 60%, в структурі зернових мати 15% зернобобових. Це сприятиме відтворенню родючості грунтів, зменшить залежність рослинництва від промислових форм добрив. У зв’язку с нестачею гною особливої ваги в умовах Полісся набувають культури-грунтополіпшувачі. Однією з них є люпин – цінна кормова культура, яка майже не потребує внесення азоту, а сама нагромаджує його в ґрунті. Особливо вигідним є використання люпину на зелене добриво. Приорювання його в кількості 30 т зеленої маси рівноцінне внесенню 20-30 т органічних добрив, або 80-120 кг азоту на гектар.
Внесення мінеральних добрив Поряд з органічними добривами на відтворення родючості і підвищення продуктивності грунтів значною мірою впливають мінеральні добрива. За багатьма науковими і виробничими даними їх внесок у приріст урожайності перевищує 50%. На даний час лише за допомогою туків можна сформувати додатній баланс поживних речовин у землеробстві. Проте в сучасних складних економічних умовах господарювання на селі, при існуванні значного диспаритету цін на продукцію промисловості і сільського господарства використання мінеральних добрив має базуватись на реальному економічному ефекті. №16, вересень
39
Лабораторія агрохімії і Грунтознавства
З цією метою пропонується така концепція їх застосування. Мінеральні добрива використовують в першу чергу під пріоритетні культури та їх інтенсивні сорти, які забезпечують найбільшу агрономічну та економічну ефективність (озима пшениця, ячмінь, цукрові буряки, картопля, овочі, кукурудза). Дози добрив оптимізують і збалансовують в залежності від агрохімічних показників грунтів, визначених в результаті агрохімічної паспортизації земель або діагностики мінерального живлення рослин. Добрива у ґрунт вносять найефективнішими способами, що забезпечує найвищу окупність одиниці діючої речовини: весняне азотне підживлення озимих зернових культур та багаторічних трав, а також локальне (рядкове) внесення туків, що забезпечує їх економію на 30-40% без зниження приростів урожаю. Дози, строки і способи внесення добрив залежать від рівня удобреності та біологічних особливостей попередника (насамперед від строків та доз внесення органічних добрив, здатності бобових культур нагромаджувати азот за рахунок азотфіксації тощо). При застосуванні мінеральних добрив доцільно надавати перевагу внесенню їх на землях з покращеним водним режимом, провапнованих або окультурених іншим чином.
Найвищої ефективності добрив досягають на посівах, захищених пестицидами від бур`янів, шкідників, хвороб та при веденні господарювання в умовах підвищеної культури землеробства. Виходячи з реальних можливостей господарств, розрахована мінімальна потреба в добривах на 2011 рік по області загалом становить 54,9 тис. тонн поживних речовин, що становить 71 кг на 1 га посівів. За рекомендаціями українських вчених-агрохіміків оптимальна сумарна доза NPK в економічному відношенні для зернових культур перебуває на рівні 90-120 кг/га, для технічних – 120-180 кг/га діючої речовини. Співвідношення азоту, фосфору і калію у внесених обсягах мінеральних добрив в останні роки дорівнює 1:0,2:0,2 при рекомендованому співвідношенні 1:0,8:1,0. Незбалансоване живлення рослин призводить до зменшення їх продуктивності і зниження якості урожаю. Одностороннє застосування азотних добрив можливе лише на площах, де ґрунт містить достатні кількості фосфору і калію. Найнижчого рівня застосування мінеральних добрив досягло в 2000 році, коли їх було внесено по 10 кг/га. Під урожай 2009 року на 1 га у грунт надійшло 56 кг поживних речовин, з них азоту – 40, фосфору – 8, калію – 8 кг. Діаграма внесення добрив по районах наведена на рисунку.
Рис. Внесення мінеральних добрив під урожай 2009 р.
40
Чернігівщина аграрна
Позитивний ріст показників внесення мінеральних добрив дозволяє передбачити підвищення обсягів застосування туків у 2015 році до 95 тис. тонн поживних речовин, що в 11 разів більше, ніж було внесено під урожай 2000 року. На 1 гектар посівної площі, яка використовується на даний час, це становитиме 136 кг поживних речовин, що передбачає подальше зростання обсягів застосування мінеральних добрив з тим, щоб підвищити продуктивність грунтів, забезпечити бездефіцитний баланс поживних речовин і на цій основі досягти розширеного відтворення родючості грунтів.
Застосування органомінеральних добрив нового покоління Органо-мінеральні добрива – це суміш органічних добрив, які мають сипучу структуру з мінеральними добривами або їх сумішшю. Серед органо-мінеральних добрив найбільш поширені комбіновані добрива „гармонія” (КДГ), які мають широкий діапазон вмісту азоту, фосфору і калію в залежності від їх призначення: для польових, плодових, ягідних культур чи квітів. До їх складу входить також певна кількість мезо- та мікроелементів. Ефективність 1 т/га КДГ марки 5-5-5 ідентична ефективності 50 т/га підстилкового гною. Перспективним є застосування органо-мінеральних добрив, виготовлених способом активізації органічної речовини торфу вуглеамонійними солями. Висока ефективність характерна для гранульованих органо-мінеральних добрив (ОМД) виготовлених на основі сапропелю, азотних, фосфорних і калійних добрив. Найвища їх окупність досягається при локальному внесенні. При цьому у зв`язку з більшою концентрацією поживних речовин і біостимуляції оптимальні дози ОМД становлять для просапних культур 2-3 т/га, для зернових – 1-1,5 т/га, що за ефективністю дорівнює 50 т/га підстилкового гною. В останні роки все ширшого застосування набуває біогумус – продукт вермикультивування, тобто промислового розведення каліфорнійських черв`яків. Він містить всі необхідні рослинам елементи живлення, біологічно-активні речовини, які стимулюють ріст та розвиток сільськогосподарських культур. Оптимальні дози вермикомпосту в 10 разів менші ніж гною, що значною мі-
Лабораторія агрохімії і Грунтознавства
марганцю, 9-18% міді, 8-10% магнію. При наявності візуальних симптомів нестачі цих елементів хелатні добрива можуть збільшити врожайність на 20-30%, а в окремих випадках значно більше.
Застосування бактеріальних і біоактивних препаратів
рою знижує витрати на їх перевезення та внесення. Заслуговують на увагу органічні добрива, які одержують на основі регульованої біоферментації відходів тваринницької та рослинницької галузей (фермвей).
Використання мікродобрив та добрив-хелатів нового покоління У зв`язку з обмеженими обсягами застосування гною практично на всіх грунтах спостерігається позитивний вплив мікроелементів на урожай і якість польових культур. При внесенні 1 т напівперепрілого гною до грунту надходить 50 г марганцю, 4 г міді, 5 г бору, 0,25 г кобальту, 24 г цинку, 0,5 г молібдену. Слід враховувати: за рахунок внесення гною (в середньому 8-10 т/га посівної площі) потреба в мікроелементах задовольняється приблизно наполовину. В умовах області кукурудза на зерно потребує цинку, цукрові буряки
В умовах застосування мінеральних та органічних добрив в обмежених обсягах одним із важливих питань сільськогосподарського виробництва є раціональне їх використання. Підвищити родючість грунтів можна, застосовуючи не лише добрива, але і мікробіологічні препарати, що здатні фіксувати повітряний азот, запаси якого в атмосфері складають 4 трлн. тонн, та мобілізувати важкорозчинні фосфати грунту, запаси яких досить значні. Тому питання мікробної фосформобілізації з грунту та поліпшення фосфорного живлення рослин в умовах дефіциту мінеральних добрив є дуже актуальним. У розвинутих країнах світу використання біологічних препаратів є обов`язковим агрозаходом при вирощуванні більшості сільськогосподарських культур. Так, у США потреба сільського господарства в азоті задовольняється за рахунок мінеральних добрив лише на 31%, за рахунок гною – на 24%, а за рахунок біологічної азотфіксації – на 45%. Інститутом сільськогосподарської – бору, конюшина – молібдену. Ряд мікробіології НААНУ розроблено ряд культур потребують як одного, так і конкурентоздатних мікробіологічних комплексу мікроелементів. препаратів, які успішно себе зарекоОскільки мікроелементи входять мендували у рослинницькій галузі. до складу ферментів і активно беруть До впровадження Інститут пропонує участь в обміні речовин, у зарубіжному 10 препаратів, із яких діазофіт (ризоземлеробстві широко застосовується їх агрін), ризоентерин, діазобактерин, внесення одночасно із засобами захис- азотобактерин створені на основі асоту рослин і регуляторами росту. ціативних і ризобофіт (ризоторфін) До рідких комплексних добрив із мі- – на основі симбіотичних азотфіксуюкроелементами варто віднести вітчиз- чих бактерій, поліміксобактерин, альняні полімінеральні добрива НААН, бобактерин, фітофосфобактерин – на „Лактофол” і його модифікації, розро- основі фосформобілізуючих бактерій, блені Болгарською академією аграрних мікрогумін (біогран) – комплексний наук, польське добриво „Супло”, ропрепарат, який, крім культур мікросійське добриво „Кристамін” та інші, організмів, містить стимулятори росту що проходять широкі випробування у біологічного походження, та препарат нашому землеробстві. хетомік, розроблений на основі грибаДобрива-хелати – це внутрікомплек- антагоніста, який здатен захищати россні з`єднання органічних речовин із лини від кореневих гнилей та фузаріометалами. Використовуються вони як зів протягом усього періоду вегетації. мікродобрива. До комплексоутворюваКомплексне збалансоване застосучів частіш за все відносять магній, завання добрив у необхідних обсягах є лізо, мідь. Хелати добре розчиняються головним ресурсом підвищення родюу воді і засвоюються рослинами, місчості ґрунтів та продуктивності землетять 10-12% заліза, 6-10% цинку, 8-10% робства. №16, вересень
41
Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції надає такі послуги:
1. Проведення агроекологічної паспортизації земельних ділянок з видачею відповідної документації. 2. Проведення агроекологічних аналізів ґрунтів на вміст: азоту • рухомого фосфору • кальцію • гумусу • обмінного калію • магнію; визначення: гідролітичної кислотності • рН сольового; мікроелементів: міді • цинку • марганцю • бору. 3. Визначення залишкової кількості пестицидів, важких металів (міді, цинку, кадмію, свинцю), нітратів у ґрунті і рослинницькій продукції. 4. Визначення діючої речовини в пестицидах. 5. Визначення якості рослинницької продукції з виконанням аналізів за показниками вмісту: вологи • клейковини • ерукової кислоти • цукру • золи • крохмалю • білку•калію • глюкозинолатів. 6. Визначення якості кормів для тваринництва: всі аналізи для визначення поживної цінності усіх видів кормів. 7. Визначення рівнів радіаційного забруднення ґрунту, рослинницької продукції цезієм-137 і стронцієм-90 з видачею відповідних документів. 8. Визначення якості мінеральних добрив та вапнякових матеріалів за показниками вмісту: вологи • калію • азоту • карбонату кальцію • фосфору • гранулометричного складу. 9. Визначення якості органічних добрив і торфу за показниками вмісту: вологи і сухого залишку • загального азоту • золи • загального калію • амонійного азоту • рНKCl • загального фосфору.
За результатами виконаних досліджень центр „Облдержродючість” видає свідоцтва, протоколи вимірювань, розробляє проектно-технологічну документацію, рекомендації щодо застосування агрохімікатів, заходи по ефективному веденню сільськогосподарського виробництва. Наша адреса: 14020, м. Чернігів, вул. Малиновського, 41,
Центр “Облдержродючість”. Телефони для довідок: (0462) 60-64-85, тел./факс 60-64-92.
42
Чернігівщина аграрна
Якщо у Вас є що запропонувати сільгосптоварвиробнику області, тоді ця сторінка для Вас! З питань розміщення реклами на сторінках часопису "Чернігівщина аграрна" звертайтесь до редакції за адресою: 17035, Чернігівська область, Козелецький район, с. Прогрес, вул. Гедройца, 4 Чернігівський інститут АПВ НААН України тел.: 8 (04646) 3-63-10, 3-63-33 E-mail: lupin2004@ukr.net sekretar_chiapv@ukr.net
науково-популярний журнал ВЕРЕСЕНЬ 2010 р. №16 Головний редактор А.В.Іванько Заступник головного редактора Л.М. Дідух Редактор Н.М. Дерев'янко Редакційна колегія: М.І. Колесников І.В. Гриник А.М. Москаленко А.Г. Бардаков В.В. Волкогон О.М. Бердніков Н.М. Буняк А.І. Мельник О.Ю. Локоть В.В. Скорик М.М. Назаренко М.О. Сардак В.Я. Харченко О.О. Данилевський І.М. Вірьовка Комп'ютерна верстка та дизайн Є.О.Насінник При передруку посилання на "Чернігівщину аграрну" обов'язкове. За достовірність інформації та реклами відповідають автори та рекламодавці. Редакція може публікувати матеріали, не поділяючи думки автора. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Журнал зареєстровано 7 вересня 2006р. Чернігівським обласним управлінням юстиції. Свідоцтво про державну реєстрацію: серія ЧГ №352-09. Засновник: Чернігівський інститут агропромислового виробництва НААН України. Друкується за рішенням вченої ради Чернігівського інституту АПВ НААН України та Ради Центру наукового забезпечення Чернігівської області. Адреса редакції: 17035, Чернігівська область, Козелецький район, с. Прогрес, вул. Гедройца, 4 Чернігівський інститут АПВ НААН України тел.: (04646) 3-63-10, 3-63-33.
Передплатний індекс «Чернігівщини аграрної» — 96225