#17 Chernigivshchina Agrarna/Чернігівщина Аграрна by Eugen Nas

№17, вересень 2011

СПЕЦВИПУСК

Шановні у учасники Всеукраїнської наради! Прийміть щирі вітання на древній Чернігівській землі, аграрії якої активно ведуть осінні польові роботи з підготовки врожаю наступного, 2012 року. Президент Україїни В.Ф Ф. Янукович та Кабінет Міністрі р в Укра р їни поставили пере пе редд аг агро ропр пром омис исло лови вим м комплексом амбітне завдання — за короткий проміжок часу практично подвоїти ї валове вироб бництво зерна в країні. Аграрії Чернігівщини долучатимуться до великої

загальної справи. І зробити це можливо не стільки за рахунок розширення площ під зерновими, скільки завдяки інтенсифікації виробництва і застосуванню нових підходів та ефективних агра р рн р их технологій. Пере Пе реко кона нани ний й, що сь сьо огоднішня зустріч стане доброю нагодою для отримання нового досвіду, налагодження діілових стосунків між регіонами та, зрештою, стимулом для розвитку і втілення найсу-

часніших світових аграрних технологій у практику українського аграрного бізнесу. Бажаю учасникам Всеукраїнської наради плідної спіівпраціі, ціікавих ідей й, добрих знайомств та ділового настр рою на гостинній ні й Че Черн рніг ігов ово о-Сі Сіве верс рськ ькій ій землі! Нехай кожна така зустріч стає ефективним кроком на шляху подальшоїї розбудови б аграрного комплексу України!

Голова Чернігівської обласної державної адміністрації В.М. Хоменко

Шановні колеги! Вас щиро вітає земля Чернігівщини і запрошує до плідної співпраці в рамкахх Вс ка Всеу еуукр краї аїнс нськ ької ої нар арад ади и з питань проведення осінньої польової кампанії. Актуал Акту альн ьнііість сть цьо ього го заходу підтверджується нагальною необхідністю запр за пров пр о адження нових техн те хнол ологій ій таа пр прин инци ципі півв госп го спод одар арюв ювання, без яких агра аг рарн рнаа га галузь з навряд чи мати ма тиме ме інт н ен е си с вний розвито ви токк та від ідповідні еконоо

мічні результати. Лише за умови акумуляції світового аграрного досв до свід ідуу та ада дапт птац ації ії йог ого ов українських реаліях агропромисловий комплекс швид шв идко ко пос осяд ядее гі гідн іднее мі місц ісцее серед найбільш розвинених і технологічно передових галузей економіки. Впев Вп евнений, що підприємства, наа яки кихх сь сьог огод одні ні відбуватиметься практична частина нара ради ди,, м ють досвід та ін ма інно нова вації,ї

що роблять аграрне виробництво ефективнішим та конкурентоспроможніши ні шим. м. Тому щиро бажаю учасникам Всеукраїнської нара на ради ди збага багаче ченн нняя но нови вим м досвідом, ефективної роботи та плідних контактів заради заможного та щасливого майбутнього України. Щастя, здоров’я, добра та гар а них вражень!

Заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації з питань агропромислового розвитку О.М. Шанойло

ЧЕРНІГІВЩИНА АГРАРНА: ЗНАЙОМСТВО З РЕГІОНОМ Чернігівщина є однією з найбільш аграрно розвинених областей України. Виробництвом сільськогосподарської продукції в області займаються майже 1200 сільськогосподарських підприємств, які засновані на приватній власності на землю та майно. В структурі посівних площ найбільшу питому вагу займають зернові, кормові, картопля та технічні культури. Базовою галуззю сільськогосподарського виробництва є рослинництво. Цьогорічна посівна площа сільськогосподарських культур становить понад 1030 тис. га, або понад 70% загальної площі ріллі. Актуальними напрямами роботи галузі є нарощування обсягів виробництва зерна, картоплі, кормів, олійних культур.

За попередніми прогнозами, цього року очікується отримати близько двох мільйонів тонн зерна, що може бути третім результатом за всю історію Чернігівщини. Прогноз валового збору переглянутий у бік збільшення в основному за рахунок очікувань від кукурудзяного поля, погодні умови для якого виявились сприятливими попри загальні цьогорічні кліматичні негаразди. Чернігівщина завжди була і залишається провідним регіоном з виробництва картоплі в Україні та веденню насінництва цієї цінної продовольчої культури. В області - єдиній в Україні - збереглася система насінництва картоплі: 16 елітно-насінницьких господарств області об’єднані у виробничо-наукову асоціацію

“Чернігівкартопля”. Первинне насінництво ведеться по 40 сортах вітчизняної та зарубіжної селекції. Область здатна забезпечити насіннєвим матеріалом картоплі у повному обсязі не тільки себе, а й поставляти високоякісне насіння в інші регіони. Природнокліматичні умови нашої області, особливо зони Полісся, сприяють виробництву конкурентоспроможної продукції тваринництва, зокрема молока та м’яса яловичини. Це та галузь, яка може приносити високі та стабільні прибутки в будь-яку пору року. В області є майже півмільйона гектарів луків і пасовищ. Тому нарощування обсягів виробництва якісного молока і ріст продуктивності дійного стада є на сьо-

годні пріоритетним напрямком розвитку АПК регіону. На сьогоднішній день Чернігівська область по поголів’ю ВРХ займає друге місце в Україні після Полтавської. В області ведеться будівництво сучасних молочних ферм: кожна четверта доїльна зала, що будується в Україні, припадає на Чернігівщину. Сільгоспвиробники майже повністю, за винятком олії та рибних продуктів, забезпечують продовольчі потреби населення області в сільськогосподарській продукції та по більшості її мають значні експортні можливості. Харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів займає домінуюче положення в промисловості області, виробляє практично половину промислової продукції регіону, при цьому в її структурі понад 80% припадає на виробництво тютюну, пива та молока. Галузь налічує більше 100 великих та середніх підприємств з річними обсягами реалізації продукції понад 5 млрд. грн. Крім них, функціонує більше 400 малих підприємств, які переробляють сільськогосподарську продукцію. У галузі зайнято 12,7 тис. осіб, або понад чверть (25,3%) від загальної чисельності працюючих у промисловому виробництві. В загальному обсязі реалізації продукції харчової та переробної промисловості області 30,7% займає тютюнова галузь, 26,6% — молочна, 22,9% — виробництво пива, 5,0% — виробництво хліба та хлібобулочних виробів, 3,3% — виробництво м’яса та м’ясних продуктів. Продукція чернігівських харчовиків та переробників постачається у понад тридцять країн світу. №17, вересень

АПК: ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

Максак А.М., Мілютенко Т.Б. – Головне управління агропромислового розвитку Чернігівської ОДА; Буняк Н.М., Лісовий М.М., Бардаков А.Г., Бердніков О.М., Єгоров О.В., Ніколаєнко Р.Ф., Вірьовка І.М., Волкогон В.В., Токмакова Л.М. – Чернігівський інститут сільськогосподарської мікробіології та АПВ НААН; Довбиш М.Й., Клочко А.А. – Чернігівський обласний державний центр експертизи сортів рослин; Доля М.М., Бондарева Л.М. – НУБіП.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

з підготовки та проведення сівби озимих зернових колосових культур в господарствах Чернігівської області під урожай 2012 року Зернова галузь є базою для стабільного розвитку більшості галузей агропромислового комплексу та основою аграрного експорту Чернігівщини. В 2010 році товаровиробниками господарств всіх форм власності області було вироблено на душу населення 1382,5 кг зерна, в той час як в державі – 856,9 кг. З останні роки відбулися суттєві зміни в структурі посівних площ сільгоспкультур. Посіви зернових культур займають більше половини орних земель області. Спостерігається тенденція збільшення їх частки в загальній посівній площі. Якщо у 1990 р. вона становила 43,0%, у 2000р. – 48,4%, то у 2011 році – 62%, що пояснюється пріоритетністю виробництва зерна порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами. У 2008р., 2009 роках господарствами всіх категорій було одержано рекордно високі урожаї

Чернігівщина аграрна

зерна – 2161,4 тис.т. та 2049,2 тис. т. Валовий збір зернових збільшився порівняно з 2000р. у 2,6 раза, а з 2007р. на 510,5 тис.т, у тому числі за рахунок розширення площ на 294,7 тис.т та за рахунок підвищення врожайності – на 215,8 тис.т. По виробництву зерна в Україні область займає 11 місце з питомою вагою у загальнодержавному виробництві 4,1% . В поточному році Міністерством аграрної політики та продовольства України разом з Національною академією аграрних наук України доопрацьовується національний проект «Зерно України», яким передбачається до 2015 року збільшення виробництва зерна до 80 млн. тонн, відповідно до якого Чернігівщина має забезпечити загальний валовий збір зерна всіх видів культур в 2015 році 3,0 млн. т, утримуючи технології вирощування з середнім рівнем урожайності 47,8 ц/га.

АПК: ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

Таблиця 1. Програмні показники виробництва озимих зернових на Чернігівщині на 2011-2015 роки 2011 рік

Урожайність, т/га

Валовий збір, тис.т

Урожайність, т/га

Валовий збір, тис.т

Урожайність, т/га

Валовий збір, тис.т

2015 рік

Валовий збір, тис.т

2014 рік

Урожайність, т/га

2013 рік

Валовий збір, тис.т

Пшениця озима Жито озиме

2012 рік

Урожайність, т/га

Назва культури

Площа посіву, га

У зерновому клині області майже 40 % посівних площ займають озимі колосові культури, серед яких провідне місце належить пшениці озимій. Порівняно менші площі займає жито і зовсім незначні - ячмінь озимий і тритикале озиме. Формування продуктивності сільськогосподарських культур значною мірою залежить від погодних умов. Для зниження негативного впливу агрокліматичного фактору необхідно застосовувати комплекс агрозаходів, об’єднаних у цілісну технологію вирощування кожної культури. Виробництво продукції озимих залежить не лише від агрометеорологічних умов періоду їх активної вегетації, а й від умов зимового періоду. Здатність рослин протистояти несприятливим явищам залежить як від зимостійкості сортів озимих культур, так і від рівня агротехніки в конкретному господарстві або навіть полі. Комплексному підвищенню зимостійкості озимих сприяє розміщення їх по кращих попередниках у сівозміні, рівень родючості грунту і оптимальна система удобрення, система обробітку грунту, науково обгрунтовані терміни сівби з урахуванням сортового складу, проведення сівби якісним насінням високих репродукцій. У перспективі в Україні планується інтенсифікувати розвиток виробництва зерна на інноваційно-інвестиційній основі, з допомогою держави надати повне ресурсне забезпечення рекомендованих науково-дослідними установами інноваційних технологій вирощування зернових культур і істотно збільшити виробництво зерна. Державною програмою економічних реформ на 2010-2014 рр. обгрунтовано завдання збільшення виробництва зерна в нашій країні до 2015 року в обсязі 80 млн. тонн, в тому числі озимих зернових культур – 42,81 млн. тонн. Проектом регіональної Програми розвитку зерновиробництва в Чернігівській області до 2015 року щорічні посівні площі зернових культур в 2011-2015 рр. визначено в межах 640 тис. га, у тому числі озимих – 246 тис. га. Виробництво зерна має становити у 2015 році 3060 тис. тонн при середній урожайності 4,78 т/га, у тому числі 882 тис. тонн пшениці і 184 тис. тонн жита. Урожайність пшениці має зрости до 4,58 т/га, а жита – до 3,0 т/га. В середньому за 2006-2010 роки ці показники в господарствах області становили, відповідно, 2,92 т/га та 1,87 т/га. Тобто, зростання врожайності цих культур щорічно має наближатися до 0,5 т/га (пшениця) та 0,3 т/ га (жито) (таб. 1). Виконання цього завдання можливе лише при розробці інноваційних програм збільшення виробництва зерна до 2015

192.6

2,59

498.2

3,1

597.8

3,62

697.5

4,14

797.1

4,58

881.8

61.2

1,7

103.8

2,04

124.6

2,37

145.3

2,71

166.1

3,0

183.7

Таб. 1

року в кожному господарстві, максимальному залученні організаційно-економічних і технологічних чинників для суттєвої активізації інноваційно-інвестиційного розвитку зерновиробництва, повного ресурсного забезпечення технологій вирощування. З урожаю 2012 року в господарствах області прогнозується виробити зерна 2076 тис. тонн, у тому числі, пшениці і жита 722,4 тис. тонн. Прогнозується восени поточного року в господарствах області засіяти 252 тис. га озимими зерновими культурами, в т.ч. пшеницею – 73 тис. га, житом – 77,1 тис. га, ячменем – 0,4 тис. га, тритикале – 1,5 тис. га. Розміщення озимих культур у сівозміні. В одержанні гарантованих валових зборів зерна важлива роль поряд з іншими питаннями має освоєння сівозмін з правильним чергуванням культур та оптимізація системи обробітку ґрунту. За попередніми розрахунками головного управління агропромислового розвитку, фактична структура попередників під озимі культури урожаю 2012 року є наступною. По найкращих попередниках, тобто по парових полях, зокрема сидеральних, буде посіяно 35,0 тис. га або 3,2% площ озимих, по травах, багаторічних та однорічних, включаючи 30% сої, посів буде виконано на 173,6 тис. га, або на 15,6% площ. Площі допустимих попередників, а саме: ріпаки, кукурудза на силос, гречка, просо займають площу 76,0 тис. га (6,8%). Отже, загальна площа найкращих та допустимих попередників складе 284,6 тис. га, що дозволить посіяти озимі культури на зерно в прогнозованих обсягах, використовуючи лише названі вище культури. Для задоволення потреб у зерні в господарствах Лісостепу науково-дослідні установи рекомендують насичувати сівозміни зерновими культурами до 50-55%,

в Поліссі – до 45%. Довготривалими дослідженнями в зоні нестійкого і недостатнього зволоження Лісостепу, до якої відноситься і частина Чернігівської області, встановлено, що оптимальне насичення сівозмін пшеницею озимою є в межах 2530%. Однак при погіршенні складу попередників і зближенні її посівів до одного року середня врожайність при такому насиченні може знижуватись. У зоні Полісся озимі пшениця і жито повинні становити 50-60% у структурі зернових. На кращих ґрунтах цієї зони перевагу слід надавати пшениці озимій , а на легких ґрунтах, особливо в північній частині – житу озимому. Особливу увагу необхідно звертати на використання більш зимостійких сортів жита озимого та тритикале озимого, які в структурі озимих згідно з рекомендаціями НААН повинні займати в зоні Полісся до 50%, в Лісостепу – до 15-20%. Серед зернових культур найбільш вимогливою до сівозмінного фактора є озима пшениця. Оптимальні умови її вирощування забезпечуються після кращих попередників і оптимальному періоді повернення на попереднє місце вирощування. Навіть при достатньому забезпеченні поживними речовинами і вологою озима пшениця дуже вимоглива до попередників. Тому розміщувати її після нерекомендованих попередників і зближувати посів до одного року недоцільно. Згідно з даними наукових досліджень у Лісостепу високі і сталі врожаї пшениці можна одержати після парів, зайнятих однорічними культурами на зелений корм і сіно, та багаторічними бобовими і бобово-злаковими травами на один укіс, а також після гороху. Після цих попередників на час сівби пшениці в ґрунті міститься достатня кількість вологи і поживних речовин, що май№17, вересень

АПК: ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

же в усі роки (8-9 із 10) гарантує дружні сходи і нормальні умови росту і розвитку її в осінній період. Задовільним попередником пшениці в цій зоні може бути угноєна кукурудза на силос і зелений корм. Як свідчать дані наукових досліджень в Лісостепу, особливо в південній частині, використання багаторічних трав на два укоси при розміщенні по них озимої пшениці є недоцільним. Це підтверджується даними ННЦ «Інститут землеробства НААН». Урожай зеленої маси трав другого року не перевищує 5,0-8,0 т/га, а недобір зерна при цьому становить 0,6-1,5 т/га. До значного зниження продуктивності пшениці призводить її повторне розміщення по пшениці, а також після інших стерньових, за виключенням вівса. На Поліссі кращими попередниками пшениці озимої і жита є конюшина і її сумішки з тимофіївкою, пар зайнятий однорічними бобово-злаковими сумішками,

ня N60P60K100 її врожайність, відповідно, становила 3,47 і 2,92 т/га. Тобто, за рахунок попередника на фоні без добрив урожайність пшениці озимої підвищилась на 1,32 ц/га, або в 1,9 раза. Конюшина як попередник озимої пшениці рівноцінна, практично, внесенню мінеральних добрив у дозі N60P60K100 після вівса. При розміщенні пшениці після стерньових попередників її врожайність різко знижується. Найменшу продуктивність озимої пшениці у наших дослідженнях як на фоні мінеральних добрив, так і без них, отримано у повторних посівах (0,8-1,76 т/га). Після кукурудзи на силос озима пшениця в Поліссі за даними ННЦ «Інститут землеробства НААН» забезпечує високі врожаї зерна тільки в роки з добрим осіннім запасом вологи. У посушливі роки її врожайність після кукурудзи порівняно з конюшиною і іншими кращими попередниками знижується на 0,3-1,1 т/га.

люпином на зелений корм і силос, горох, пелюшка на зерно, рання картопля, кукурудза на зелений корм і льон-довгунець. Розміщення пшениці після жита, ячменю і повторно, як і в лісостеповій зоні, призводить до зниження врожайності. Після кукурудзи на силос і стерньових попередників більш високі і сталі врожаї забезпечує жито озиме, ніж пшениця. Так, у дослідженнях Чернігівського інституту АПВ НААН у середньому за 5 років урожай озимої пшениці на фоні без добрив після конюшини становив 2,77 т/ га, а після вівса – 1,45 т/га, на фоні внесен-

На легких ґрунтах у зоні Полісся доцільніше розміщувати жито. Питому вагу жита в структурі озимого клину в господарствах поліської зони слід мати як мінімум 40 відсотків. За даними Чернігівського інституту АПВ, навіть без внесення добрив жито озиме забезпечує врожайність після люпину на зелену масу 3,0-3,62 т/га, після люпину на сидерат – 3,8-4,03 т/га. Проте у виробничих умовах жито розміщують після гірших попередників на малородючих ділянках, під нього майже не вносять добрив, не дотримуються оптимальних строків сівби, що і призво-

Чернігівщина аграрна

дить до зниження врожайності та рентабельності його вирощування. Виділяється жито серед зернових колосових культур невибагливістю, посухостійкістю, холодостійкістю. Відзначається швидким нарощуванням вегетативної маси весною, і тому його вирощування може обходитись практично без застосування гербіцидів. Ось чому на Поліссі посіви його необхідно збільшувати. Попередники як в зоні Полісся, так і в Лісостепу помітно впливають на якість зерна озимих культур. Так, після кращих попередників вміст білка і клейковини завжди вищий ніж після гірших. Обробіток ґрунту. Вибираючи спосіб обробітку під урожай 2012 року слід проаналізувати, наскільки технологія обробітку та наявні засоби механізації дозволяють за мінімуму витрат одержати найбільш високий врожай і забезпечать найвищий прибуток. При цьому необхідно звернути увагу на наявність необхідних знарядь для проведення доброякісної підготовки ґрунту незалежно, чи це є полицевий чи безполицевий обробіток. Безумовно, що в кожного способу обробітку є свої плюси і мінуси. До того ж при цьому важливо враховувати ґрунтові погодні умови в конкретній місцевості і в даний період часу. Буває, що добре для одного, не завжди підходить для іншого поля чи регіону. Досить часто в умовах області ймовірність випадання оптимальної кількості опадів у період сівби озимих зернових культур є незначною, що вимагає звернути особливу увагу на збереження і накопичення продуктивної вологи у їх допосівний період. Незалежно від способу підготовки ґрунту обробіток повинен мати вологозберігаючий напрямок, а після посіву необхідно практикувати прикочування посівів. Так, чим коротше строк між обробітком ґрунту і оптимальним строком посіву або чим сухіший грунт, тим більші переваги безполицевого обробітку. Однак, як показав широкий виробничий досвід, безполицевий обробіток ґрунту дає добрі результати на чистих полях. На забур’янених площах необхідно застосовувати оранку. Оранка плугами з передплужниками (на 20-22 см) в агрегаті з котками має бути основним способом підготовки ґрунту після багаторічних трав та на задернілих ґрунтах і сильно ущільнених полях. Загальною і обов’язковою вимогою при цьому має бути проведення лущення дисковими знаряддями та проведення оранки не пізніше як за місяць до оптимальних строків сівби озимих. Після непарових

АПК: ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

попередників також повинна переважати загальноприйнята оранка. Проте її глибину на більш окультурених полях можна зменшувати до 16-19; 12-14 см. Завчасно зорані поля в міру потреби обробляються боронами або культиваторами з боронами для знищення бур’янів і збереження грунтової вологи. Передпосівний обробіток на зораних площах краще проводити комбінованими агрегатами як зарубіжного, так і вітчизняного виробництва (Європак-600, Комбінатор, АГ-6, ККП-6 та ін.). При відсутності таких агрегатів підготовку ґрунту виконують культиватором з боронами, а краще –культиваторами з обертовими боронами. За посушливих умов роздільне проведення механічних операцій, спрямованих на додаткове кришіння, вирівнювання та ущільнення грунту, призводить до зниження якості його обробітку, затримки строків сівби, втрати вологи та збільшення виробничих витрат. В умовах гострої нестачі грунтової вологи, а також після пізнозбираних попередників доцільно проводити безполицевий поверхневий обробіток грунту. Такий обробіток проводять за допомогою дискових, плоскорізних та комбінованих агрегатів. При цьому незалежно від попередника, глибини обробітку і знарядь обробітку обов’язковим є негайне доведення поля до стану посівної придатності. Наприклад, це може бути дискування в один – два сліди з подальшим застосуванням культиваторів АКШ 3,6. Якісну підготовку ґрунту можна зробити і за один прохід вітчизняними агрегатами типу АГ, МАГ і УДА виробництва ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ». Ці ґрунтообробні агрегати призначені для обробітку всіх типів ґрунтів на глибину 4-18 см з одночасним прикочуванням верхнього шару ґрунту для збереження ґрунтової вологи. Перевагою безполицевого обробітку є скорочення витрат робочого часу, строків виконання робіт та заощадження пального. В останні роки широкого поширення набуває технологія прямої сівби No-till. Дослівний англійський вислів No-till перекладається, як «не орати». Ця ґрунтозахисна система базується на безполицевому обробітку ґрунту. При No-till пожнивні рештки не виносяться з поля, не спалюються, не приорюються, а рівномірно розподіляються по всьому масиву. Мульча, що утворилась внаслідок цього, захищає грунт від вітрової та водної ерозії, випаровування вологи, підвищує в ґрунті вміст органічної речовини. У системі землеробства лісостепової

Таблиця 2. Шкала можливого зниження урожайності зернових колосових культур( у %) на ґрунтах з надмірною кислотністю рН (KCl) Культури Пшениця озима Жито озиме

4,5 і нижче 30 21

4,6-5,0

5,1-5,4

5,5-6,0

25-19 10-6

13 4

6 0

6,1 та вище 0 0

Таб. 2

зони Чернігівщини така технічна і технологічна система може бути ефективно задіяна після попередників, що вивільняють поле близько до оптимальних строків сівби або навіть дещо пізніше. При звільнені поля задовго (1-1,5 місяці до сівби) абсолютно необхідним стає внесення гербіцидів суцільної дії, що може нівелювати економічні й організаційні переваги такого технологічного заходу. За даними компанії «Агромир» No-till забезпечує такі економічні переваги в порівнянні з традиційною технологією: • на 39% зменшуються капіталовкладення в сільськогосподарську техніку; • на 75% зменшується потреба в потужності тракторів; • на 80% зменшуються витрати праці; • на 84% зменшуються витрати палива; • на 96% вирішуються проблеми ерозії ґрунту. Удобрення з урахуванням погодних умов поточного року. Урожайність озимих зернових культур визначається рівнем ґрунтової родючості. При плануванні врожайності зернових культур слід знати, що рівень ґрунтової родючості дерновопідзолистих середньоокультурених ґрунтів оцінюється в 40-46 балів і без внесення добрив може сформуватися врожайність жита озимого 1,2-1,5 т/га, пшениці озимої – 1,6-2,0 т/га, чорноземні ґрунти з вмістом гумусу (2,5-3,4%) оцінені в 48-56 балів, забезпечать без удобрення врожайність зернових колосових на рівні 2,8-3,0 т/га. Раціональна система удобрення при достатньо хорошому розвитку рослин з осені здатна збільшити продуктивність

рослин в 2-2,5 раза і забезпечити високу якість зерна. Але слід мати на увазі, що рівень ґрунтової кислотності може значно знизити продуктивність рослин, що можна регулювати внесенням дефекату з розрахунку 0,5-1,0 т/га під передпосівний обробіток (таб. 2). Такий захід на слабо- і середньокислих ґрунтах підвищує ефективність мінеральних добрив, особливо азотних – на 38-45%. При достатньо високій агротехніці один кілограм діючої речовини мінеральних добрив окуповує 8-10 кг зерна, це означає, що повне мінеральне удобрення в дозі N32P32K32 (2 ц/га нітроамофоски) вартістю 710-720 грн./га (з урахуванням його внесення) забезпечить приріст урожаю зерна 0,8-1 т/га при рівні рентабельності більше 200% та створить основу для ефективної дії азотних добрив навесні у підживленні. Поживний рівень ґрунту поточного року відмічається в бік збільшення обмінного калію і, як правило, фосфору, та низьким вмістом азоту, кальцію та магнію через посушливі погодні умови першої половини вегетаційного періоду та інтенсивного промивного режиму другої половини вегетації (таб. 3). При отриманні врожайності жита озимого на рівні 6-7 т/га та пшениці озимої на рівні 8 та більше т/га слід керуватися наступними нормативами: з однієї тонни врожаю зерно жита озимого з урахуванням побічної продукції (соломи) виносить 25 кг азоту, 13-14 кг фосфору та 24-25 кг калію у діючій речовині: пшениця озима – відповідно елементам – 29-31; 12-

Таблиця 3. Поживний режим ґрунту (шар 0-20 см) за різних попередників , мг/100 г NO3 Попередник Зернобобові Стерньові ярі Стерньові озимі Багаторічні трави Однорічні трави Кукурудза та соняшник

середнє багаторічне 3-4 2-3 2-1 2-3 5-6 2-4

P2O5 2011 р. 0,2-1 0 0 1-2 2-3 сліди

K2O5

середнє багаторіч- 2011 р. не 160 14 16 12 16 10 14 14 16 16 14

середнє багаторічне 6-8 7-9 7-9 8-9 7-8 7-9

2011 р. 7-9 9-10 9-11 10-11 9-11 8-10 Таб. 3

№17, вересень

АПК: ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

13; 20-22 кг/т. З метою збереження ґрунтової родючості мінеральні добрива доцільно вносити «по виносу» урожаєм (таб. 4). Урожайність зернових культур може лімітуватися і мікроелементами. Для стартового удобрення, особливо при обмежених ресурсах, ми рекомендуємо добре перевірений препарат “Зернові” підприємства «Интермаг» у дозі 1,5 літра на тонну насіння. Препарат сприяє більш повному використанню потенціалу сорту. Вартість таких добрив 11,5-12,0 грн./га (таб. 5). У наших умовах при середньому і підвищеному вмісті в ґрунті фосфору добре зарекомендував себе мікробний препарат препарат поліміксобактерин. Обробка насіння цим препаратом (150 мл/га) дозволяє зменшити дозу фосфорних туків на 20 кг/га в діючій речовині. Можливим доповненням до системи удобрення є використання асоціативних бактеріальних препаратів для обробки насіння зернових культур типу агробактерин, ризоагрін. Для пшениці озимої на основі відселектованих активних штамів бактерії Agrobacterium radiobacter створено бактеріальний препарат діазофіт. Багаторічні дані вегетаційних, польових і виробничих дослідів свідчать про високу ефективність цього мікробного препарату. При застосуванні діазофіту збільшуються врожайність на 3-9 ц/га, вміст клейковини від 0,9 до 3,0 %. Бактеризація сприяє активізації азотосіміляторних ферментів у рослинах, що призводить до додаткового синтезу білка в зерні. У зв’язку з цим продукція, одержана при застосуванні діазофіту, завжди є вищого класу порівняно з урожаєм, отриманим не з бактеризованої пшениці. Препарат технологічний у застосуванні: його можна використовувати щляхом як механізованої, так і ручної обробки насіння. Допускається спільна обробка біопрепаратом діазофіт та малотоксичними фунгіцидами, такими як фундазол, вітавакс, але найефективніше його використання в комплексі з біологічними засобами захисту рослин. Ефективно на пшеницю озиму впливає також поліміксобактерин, функціональною основою якого є фосфатмобілізівна бактерія Paenibacillus Polimyxa КВ. Крім мобілізації фосфатів грунту, бактерія активно продукує фітогормони, тому препарат можна вважати ростостимулюючим. За даними Миронівського інституту пшениці НААН, його застосування забезпечує істотне збільшення врожайності культури. Поліміксобактерин має стійкі до впливу

Чернігівщина аграрна

Таблиця 4. Рівні мінерального живлення для отримання запланованого врожаю (кг, діючої речовини)

3 40-45

4 60-80

Рівень урожайності, т/га 5 6 7 120 140 160

P2O5

20-22

30-40

Елемен-ти

8 180

9 і більше 180

K2O

25-30

100

120

140

CaO

40-60

60-80

100

140

200

240

MgO

12-16

30-40

30-40 Таб. 4

Таблиця 5. Хімічний склад препарату “Зернові” N

P2O5

K2O

MgO

1,5

1,0

1,8

19,5

13,0

23,5

Склад (%маси) 0,2 0,2 0,9 Склад (г/л) 2,6 2,6 11,7

0,3

0,06

0,4

0,15

3,9

0,78

5,2

1,95 Таб. 5

зовнішніх факторів бактеріальні спори, через що можливе його поєднання з пестицидами при обробці насіння. Це значно розширює можливості його застосування. Для жита озимого проведення селекції активних штамів бактерій роду Azospirillum дало змогу одержати перспективний штам Azospirillum brasilense 18-2 і на його основі створити мікробний препарат діазобактерин, який забезпечує збільшення польової схожості насіння, фотосинтезу, активності асоціативної азотфіксації в зоні коріння. Комплекс позитивних ознак сприяє збільшенню врожайності культури, активізації синтезу білка в зерні та покращенню його амінокислотного складу. Урожайність культури від бактеризації зростає на 12-30%. Сортові ресурси та їх використання. Важливим елементом в нарощуванні та стабілізації виробництва зерна в області є правильний підбір сортів. В останні десятиліття, сорт був одним з основних засобів, що стримував вплив негативних фак-

торів на продуктивність зернового поля. На жаль, негаразди в сільському господарстві значною мірою здатні нівелювати досягнення вітчизняних селекціонерів. А вони в селекції сортів озимих зернових культур досить вагомі (таб. 6). У Чернігівській області в 2010 році в сортових посівах пшениці озимої знаходилося 90 сортів, що становило майже 40 відсотків сортів, внесених до Реєстру. Відповідно, сорти з терміном знаходження в Реєстрі 1-5 років складали 21 %, 6-10 років – 49 %, 11-15 років – 4 %, понад 15 років – 23 %, виключені та невнесені до Реєстру – близько 3 % від загальної кількості висіяних сортів. Найбільш масового поширення набули сорти Поліська 90, Подолянка, Застава одеська, Смуглянка, Фаворитка, Золотоколоса, які займали 58 % всіх площ посіву. Звертає на себе увагу те, що площа під посівами сортів з терміном знаходження в Реєстрі 1-5 років складала 21 % від загальної площі сортових посівів, а їх кількість була найбільшою – 47 сортів.

Таблиця 6. Ефективність використання потенційних можливостей сорту Урожайність, ц/га

Культура

Пшениця озима м’яка Жито озиме

експертиза сортів рослин, 2008-2010 роки (сорти внесені до Реєстру) Всі категорії господарств Чернігівська область Держсортслужба в області, середня 2006-2010 максимаксирр. середня мальна мальна Лісостеп Полісся 29.2

51.2

89.8

65.7

55.8

18.7

50.9

77.1

59.7

53.0

110.0 85.7 Таб. 6

АПК: ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

Це ще раз свідчить про те, що виробник активно веде пошук нових сортів. У виробництві задіяні такі високопродуктивні та з добрими показниками якості зерна сорти як Либідь, Богдана, Волошкова, Писанка, Царівна, Годувальниця одеська, Золотоколоса, Трипільська, Тітона, Ювілейна 100. Разом з тим, маємо сорти доцільність залучення яких у виробництво сумнівне (Комплімент, Торрілд, НС100/01, НС124/04, Нота, Іліас, Рогнеда, Русія, Зимоярка, та ряд інших), оскільки вони, як іноземні, так і наші, за врожайністю не перевищують кращі вітчизняні сорти, а окрім того поступаються ознаками стійкості до несприятливих факторів природного середовища. Досить вагому частку посівів в усіх зонах області (23 %) займає такий перевірений багаторічною практикою використання сорт, як Поліська 90. У подальшому при підборі сорту, господарства, які мають змогу забезпечити інтенсивні технології вирощування, мають орієнтуватися на сорти високоінтенсивні, потенційний рівень урожайності яких досягає 10,0 т з 1 га, а деяких навіть і більше. До них, наприклад, належать - Ятрань 60, Селянка, Київська 8, Пріма одеська, Харус, Колумбія, Куяльник, Смуглянка, Ремеслівна, Володарка, Ліона, Золотоколоса, Землячка одеська, Богдана, Батько, Вдала, Супутниця, Либідь, Антонівка, Заможність. Кращою адаптивністю до несприятли-

вих умов вирощування, дещо меншими вимогами до агрофону та попередників характеризується найчисельніша група сортів, які відносять до універсальних. Вони формують високий урожай за інтенсивної технології та середній за загальноприйнятими технологіями вирощування. Використовуючи їх, можна отримати високий і достатньо стабільний урожай зерна. Це такі сорти, як Застава одеська, Перлина Лісостепу, Крижинка, Херсон-

ська безоста, Зустріч, Веста, Повага, Подолянка, Сніжана, Василина, Веснянка, Дальницька, Добірна, Єрмак, Побєда 50, Столична та інші. Напівінтенсивні сорти, які зазвичай більш високорослі, з доброю зимостійкісю та найбільш адаптовані до агротехнологічних вимог (агрофону, гірший попередника, строків сівби тощо) з потенціалом урожайності 6,0-7,5 т з 1 га більш придатні для поширення в менш сприятливих умовах виробництва та в господарствах, які мають змогу забезпечити лише звичайну технологію вирощування. До таких можемо віднести сорти: Одеська 267, Веселка, Коломак 3, Київська 7, Миронівська 66, Харківська 105, Копилівчанка, Елегія, Диканька, Донський сюрприз. Для зменшення ризиків при вирощуванні озимих зернових у посівах господарства доцільно мати 3-4 сорти, котрі відрізняються за типом інтенсивності формуванням урожаю, строками дозрівання, кращими за зимо- та морозостійкістю, селекційним центром походження, мають генетичні основи отримання цінного та сильного зерна. Необхідно уникати грубих порушень агротехнологічних вимог вирощування культури, що здатні мінімізувати всі переваги сорту. Особливо зваженим необхідно бути при залученні у виробництво іноземних сортів західноєвропейського типу, зимостійкість яких, як правило, в порівнянні з сортами вітчизняної селекції, значно нижча. Щодо сортів, заявниками яких є установи Російської Федерації, то державне випробування засвідчує, що лише окремі з них заслуговують на увагу з огляду на підвищену морозостійкість, скоростиглість, продуктивність та якість. Саме вони за результатами випробування внесені до Реєстру сортів рослин та рекомендовані для поширення в Україні, переважно в зоні Степу, а окремі, також і в зоні Лісостепу (Станична, Зерноградка 11, Побєда 50, Єрмак, Батько, Донський сюрприз, Краснодарська 99, Ювілейна 100). Решта - Дея, Дельта, Ліра, Купава, Половчанка, Дон 95, Зерноградка 9, Русса, Дар Зернограда, Росинка тарасівська, Віта, Красота, Станична, Фішт, Тарасівська остиста, Ростовчанка 3, Сєвєродонська 12 та інші за цими показниками поступаються кращим вітчизняним сортам-стандартам. З нововнесених до Реєстру сортів для виробництва в Чернігівській області слід використовувати наступні:

• високоінтенсивні – Славна, Ужинок, Чорнява, Ясногірка, Солоха, Ювілейна 100, Паляниця, Косовиця, Трипільська; • універсальні – Епоха одеська, Заграва одеська, Ареал ювілейний, Сагайдак, Златоглава, Пам’яті Ремесла, Красень, Колос миронівщини, Царівна, Тітона, Волошкова. Особливу увагу слід звернути на групу сортів з високими ознаками стійкості до несприятливих природних умов – Гордовита, Сагайдак, Златоглава, Заграва одеська, Ареал ювілейний (зимостійкість), Колос миронівщини, Тітона, Ювілейна 100, Паляниця, Косовиця, Нива Київщини та інші (посухостійкість), високим вмістом білка – Почаївка, Наталка, Миронівська сторічна, Заграва одеська, Сагайдак, Яворина. У зону Лісостепу і навіть Полісся доцільно залучити сорти степового типу, створені переважно в Селекційно-генетичному інституті. Сортовипробування засвідчує високу їх продуктивність у цих природних регіонах, що пов’язується з просуванням жорстких посушливих явищ в Україні з півдня на північ. Доцільно і надалі розширювати посіви таких сортів як Смуглянка, Фаворитка. Сорт Золотоколоса, як у випробуванні так і виробничих посівах, негативно зреагував на умови перезимівлі 2009-2010 років, тому вирощування його у господарствах доцільно поєднувати разом з іншими сортами. Сорти Поліська 90 та Подолянка мають також залишатися в сортових посівах, оскільки вони чи не найбільш адаптовані до протистояння природним та технологічним негараздам. У 2011 році в зоні Полісся, яка також характеризувалася складними умовами перезимівлі, жорсткою посухою у весняно-літній період, надлишком опадів під час достигання та збирання врожаю, найбільш урожайними (50.2-53.0 ц/га) виявилися сорти Подолянка, Переяславка, Столична, Снігурка, Трипільська, Ясногірка, Почаївка, Поліська 90. За 4-річного випробування в післяреєстраційному вивченні найбільшу продуктивність та стабільність урожаю продемонстрували сорти Подолянка, Переяславка, Столична, Богдана з середнім рівнем урожайності 54 ц/га. Отже, на Поліссі слід акцентувати увагу саме на цих сортах, які пройшли додаткове вивчення протягом 4 років. У сортових посівах жита домінують сорти Інтенсивне 95, Боротьба, Синтетик 38, які відповідно займають 38, 29 та 14 відсотків площ. Отримана ж у виробництві врожайність жита не перевищує 2530 відсотків їх потенційної урожайності. №17, вересень

АПК: ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

Найдовше, з 1993 року, ‘’працює’’ у виробництві сорт Боротьба. За даними автора сорту доктора сільськогосподарських наук В.В.Скорика, даний сорт та подібні до нього домінантно-короткостеблові сорти Носівської селекційно-дослідної станції при випробуванні на полях Німеччини не поступалися іноземним гібридам першого покоління Аманда, Гала, Хакадо. В Німеччині, яка забезпечує потреби ринку Європейської співдружності найвагомішою часткою зерна жита, в аграрному секторі, в типових зонах його вирощування економічна конкурентоспроможність жита по відношенню до інших культур стоїть на першому місці. Кращі із сортів жита, які пропонуються виробнику – це, як добре відомі нам Боротьба, Інтенсивне 95, Харківське 98, Інтенсивне 99, так і нові – Сіверське та сорти-синтетики Носівської селекційнодослідної станції – Синтетик 38, Хлібне, Забава. При випробуванні сортів тритикале озимого на Чернігівщині в зоні Полісся, вагомі прибавки врожаю мали у сортів Славетне, Інтерес, Раритет, Валентин 90, Паво, в зоні Лісостепу – у сортів Дон, ДАУ 5. У лісостеповій зоні Чернігівщини в останні роки у виробництво впроваджуються сорти ячменю озимого Луран, Зимовий, Добриня 3, Трудівник, Морозко, Сіндерелла та інші. Звичайно, це пов’язано з певними ризаками, оскільки зимостійкість ячменю озимого нижча в порівнянні з іншими озимими зерновими. Але, враховуючи тенденції погодно-кліма-

тичних змін, постає питання і про доцільність його поширення в північні регіони України. Підготовка насіння до сівби. Для одержання високих урожаїв важливе значення мають не тільки властивості сорту, але й якість насіння. Хлібороби, що з року в рік вирощують високі врожаї , вважають першочерговим завданням поряд з іншими заходами забезпечення себе високоякісним насінням. Останнім часом господарства відмовляються купувати елітне насіння через високі ціни на нього. Таке рішення вкрай помилкове. Кожен агроном знає, що на насіннєвому матеріалі наколи не зекономиш. Добре відомо, що одержати високий ефект від найкращого сорту і високої репродукції без належної підготовки насіння до сівби важко, а то і неможливо. Тому цьому питанню потрібно надавати такого ж значення як, наприклад: застосуванню добрив, обробітку грунту, строкам сівби, нормам висіву та ін. Обмолочене насіння зразу ж очищають, доводячи його за показниками до базових посівних кондицій. Особливу увагу слід звертати на добір крупного насіння. Адже польова схожість крупного вирівняного насіння на 10-15 % вища, ніж у невідсортованого. Слід звернути особливу увагу на відокремлення з насіннєвого матеріалу плюсклого недорозвинутого зерна – плюскле насіння малопродуктивне і є тільки баластом при посіві. Умови цього року для озимих виявили-

ся не дуже сприятливими. Тому наявність плюсклого насіння становила 20-25 %, а іноді доходила до 35 %, а відповідно і вихід насіння буде становити 65-75 %. В умовах 2011 року спостерігалось ураження посівів озимих культур цілою низкою хвороб: борошнистою росою, септоріозом, фузаріозом, кореневими гнилями, твердою і летючою сажкою. Враховуючи великий потенційний запас інфекційних хвороб у грунті та рослинних рештках є загроза ураження посівів озимих культур хворобами та пошкодження шкідниками. Для запобігання розвитку шкідливих організмів, необхідно суворо дотримуватись рекомендованих технологій вирощування зернових культур та інтегрованого захисту їх від шкідників та хвороб. За 1-15 днів до сівби необхідно протруїти насіння для захисту від усіх видів сажок, кореневих гнилей, пліснявіння насіння одним із рекомендованих “Переліком пестицидів” протруйників. З урахуванням результатів фітоекспертизи насіння та прогнозу розвитку хвороб у кожній конкретній ситуації підбирають препарати з відповідним спектром фунгіцидної дії (таб. 7). З метою підвищення посівних якостей насіння доцільно в одному процесі з протруюванням обробити його одним із стимуляторів росту – агростимуліном (10 мл/т), емістимом (10 мл/т), триманом (10 г/т). За даними Чернігівського інституту АПВ НААН, всі ці препарати сприяють підвищенню схожості насіння на 4-8 %, активізують формування вторинної

Таблиця 7. Спектр дії та ефективність протруйників насіння пшениці озимої

Препарат Байтан універсал, 19,5 % з.п. Вінцит, 5 % к.с. Вітавакс 200, 75 % з.п. Вітавакс 200 ФФ, 34 % в.с.к. Дерозол, 50 % к.с. Девіденд 030FS, т.к.с. Девіденд стар, 036FS, т.к.с. Максим, 2,5 %, т.к.с. Преміс 25, 2,5 % т.к.с. Раксил, 2 % з.п. Реал, 200 т.с.к. Сумі-8, 2 % з.п. Фундазол, 50% з.п.

Норма витрати, л/т або кг/т 2,0 2,0 3,0 2,5-3,0 1,5 2,0 1,0 1,5 1,3-1,5 1,5 0,2 1,5-2,0 2,0-3,0

Сажка тверда

летюча

+++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++

+++ +++ +++ +++ +++ +++ +++ + +++ +++ +++ +++ ++

Коренева гниль гельмінфузарі- тноспоріозна озна ++ + ++ ++ + + + + + + + + ++

++ + ++ ++ + + + + + + + +

Пліснява

Плямистість

насіння

снігова

борошниста

септоріозна

++ + +++ +++ + + + + + +

++ ++

+ ++

++ + ++

+ + +

++ + +

+ +

+ + + + + Таб. 7

Примітка: + + + – висока ефективність; + + – середня ефективність; +– невисока ефективність

Чернігівщина аграрна

АПК: ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

кореневої системи, збільшують водопоглинальну здатність їх на 10-16 %, густоту продуктивного стеблостою на 12-17 %, що забезпечує приріст урожаю 3-5 ц/га (12-18%). Слід пам’ятати, що низка системних препаратів (Байтан Універсал, Раксил, Вінцит, Сумі-8 та ін.) вкорочують довжину колеоптеле, а тому це потрібно враховувати при визначенні глибини загортання насіння. На полях, де при допосівних розкопках будуть виявлені гусениці озимої совки, хлібної жужелиці ( більше 2-3 особин на м2), дротянок (більше 10 особин на м2) за 1-5 днів до сівби насіння слід обробити одним із вищеназваних препаратів у суміші з такими інсектицидами як Промет 400, 40 % м.к.с.(2 л/т), або Рогор, 40 % к.е. (2 л/т.).

Сівба. Врожайність озимих, як і інших зернових, є результатом низки складових. Це кількість продуктивних колосів на одиниці площі, кількість колосків у колосі, кількість зерен в одному колоску і маса однієї зернини, або як прийнято у практиці – маса 1000 зерен. Урожайність зерна озимих культур 70-80 ц/га можна одержати при створенні наступних комбінацій факторів: густоти продуктивного стеблостою – 450-550 колосів на 1 м2, числа зерен в колосі – 32-36 шт., маси 1000 зерен – 45-50 г. Всі складові врожаю формуються незалежно один від одного і в той же час величина одного показника може впливати на величину іншого. Так, у дуже загущених посівах, як правило, формуються колоси з малою кількістю колосків і низькою масою 1000 зерен. При зріджених посівах формуються великі колоси з виповненим зерном. Але величину врожаю на сильно зріджених посівах не завжди вдається компенсувати за рахунок продуктивності колоса. Все це слід компенсувати за рахунок строків сівби, норм висіву, глибини загортання насіння.

Строки сівби. При виборі строків сівби необхідно орієнтуватися на критерії, встановлені наукою і доведені практикою: найбільш продуктивними і стійкими до несприятливих умов є рослини пшениці озимої, які на час припинення вегетації утворили 3-4 пагони, набули помірних розмірів вегетативної маси і глибоко розгалужену кореневу систему. Для забезпечення оптимального розвитку рослин необхідно впродовж 5060 днів від сівби до припинення осінньої вегетації сума середньодобових температур була в межах 520-670оС, цим і визна-

чаються календарні дати оптимальних строків сівби. У разі сівби раніше оптимальних строків рослини утворюють 6-8 і більше пагонів, вони швидше старіють, стають більш вразливими до несприятливих умов зимівлі, хвороб і шкідників, а витрати вологи зростають майже вдвічі. Посів озимих зернових культур після оптимальних строків, як правило, призводить до втрат майбутнього врожаю по 20-40 кг/га за кожен день запізнення. Сівбу слід провести за 5-7 робочих днів у найсприятливіший за погодними умовами період. За багаторічними дослідженнями Чернігівського інституту АПВ НААН і виробничими спостереженнями, оптимальні строки сівби пшениці озимої в поліській зоні області припадають на період з 1 до 15 вересня, допустимі – до 25 вересня; для жита озимого, відповідно, – з 5 до 20 вересня і допустимі до 30 вересня; для тритикале озимого – з 10 до 25 вересня, допустимі – до 5 жовтня. У лісостеповій зоні строки сівби озимих культур зміщуються на 5 днів у сторону більш пізніх.

Способи сівби. Величина врожаю зернових культур значною мірою залежить не тільки від кількості рослин на площі, але і від рівномірності їх розміщення на ній. Із способів сівби зернових культур найбільш поширеним є звичайний рядковий з міжряддям 15 см. Обов’язковим заходом при сівбі озимих зернових повинно бути залишення технологічної колії для проходів агрегатів з догляду за посівами. Технологічну колію утворюють, закриваючи 6,7 та 18,19 сошники сівалки.

Глибина загортання насіння.

Дотримання оптимальної та рівномірної глибини заробки насіння – одна з важливих умов одержання своєчасних і дружних сходів, формування посівів із задатками високої продуктивності і зимостійкості, здатних найбільшою мірою реалізувати потенціал продуктивності сорту. За даними досліджень видовження підземної частини стебла на кожен сантиметр понад оптимальної глибини заробки насіння зменшує врожайність зернових культур на 3-5 %. У зернових колосових культур незалежНорми висіву. но від глибини загортання насіння конус Ефективним заходом формування наростання головного пагона виноситься оптимальної густоти продуктивного у приповерхневий шар грунту. При застеблостою озимих зернових культур зна- гортанні насіння на глибину 2-3 см він у чною мірою є застосування оптимальних проростків знаходиться на оптимальній норм висіву. За результатами досліджень глибині. Тому сіяти необхідно на глибину для районованих в області сортів опти3-4 см в оптимальні строки і на 2-3 см в мальна норма висіву насіння пшениці кінці оптимальних. озимої в лісостеповій зоні в середньому За результатами дослідження ННЦ складає 4-5, поліській 5-6; жита озимого, “Інститут землеробства НААН” для відповідно 5-5,5 та 5,5-6,0; ріпаку озимого одержання сходів пшениці озимої при – 0,8-1,5 млн. штук схожих насінин на 1 га. глибині загортання насіння 2-3 см сума При цьому для забезпечення оптималь- температур має становити 1500С. З поглибленням посіву на кожний сантиметр ної густоти продуктивного стеблостою сума температур повинна підвищуватися – 500-600 штук продуктивних колосів на 1м2 – норма висіву повинна бути скорего- на 100С. Отже, за пізніх строків сівби з вана з урахуванням сортових особливос- глибоким загортанням насіння необхідної тей, строків сівби, якості насіння, метеосуми температур може бути недостатньо рологічних умов тощо. для одержання рівномірних сходів. Для компенсації дії негативних фактоМілке і глибоке (більше 6 см) загоррів, що знижують схожість, інтенсивність тання насіння знижує і ослаблює ріст та кущення і виживання норму висіву нарозвиток рослин, погіршує умови перележить збільшити на 5% на кожний з них, зимівлі. але не більше як на 15 %. Система захисту озимих Виходячи з того, що високу життєздатсільськогосподарських ність в польових умовах має крупне насінкультур від комплексу ня з високим вмістом білка, а найбільш вишкідливих організмів восени сокопродуктивні посіви формуються при 2011 року. використанні для посіву не тільки крупноВ 2011 році озимі сільськогосподарські го насіння, але і вирівняного за величиною культури пошкоджувалися шкідливими зернівок, то для посіву доцільно брати організмами протягом усього періоду насіння з вагою 1000 зерен для пшениці вегетації. Зародком проростаючого зерна озимої не менше 40, а жита озимого 30 г, живилися дротяники, несправжні дровикористовуючи порівняно вирівняні за величиною зернівок посівні партії насіння. тяники, фітогельмінти, кліщі. Гусениці №17, вересень

АПК: ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

підгризаючих совок, личинки пластинчастовусих жуків та інших твердокрилих перегризали молоді проростки, що призводило до зрідження посівів. На ранніх посівах озимої пшениці оселялися личинки шведської, гессенської, пшеничної мух. Вони пошкоджували точку росту, центральне стебло, центральний листок, що також сприяло загибелі рослин восени. Місцями при посіві озимої пшениці по стерньових попередниках значної шкоди молодим рослинам завдавали личинки як злакових мух, так і озимої совки та інших спеціалізованих фітофагів. На перших етапах росту та розвитку озимої пшениці у порівняно довготривалий теплий осінній період, спостерігалося інтенсивне живлення блішок, цикад, кліщів та мишовидних гризунів на сходах культурних рослин. На листках озимих сільськогосподарських культур розвивалися і шкодили личинки пильщиків, попелиці, клопи, п’явиці тощо. В сучасних умовах ведення землеробства спостерігається поширення і розвиток борошнисторосяних, вірусних, фітоплазмових хвороб, а також кореневих гнилей та плямистостей листків. На окремих посівах зернових колосових та інших культурах виявлені тверда і летюча сажка пшениці, ячменю, вівса, проса. При посіві зернових колосових культур по стерньових попередниках скрізь спостерігалося ураження рослин фузаріозними гнилями, що на 20-30% знижує їх продуктивність та якість зерна. Особливої уваги заслуговують питання щодо контролю чисельності мишовидних гризунів. Так, протягом року ці шкідливі організми заселяли, головним чином, озимий ріпак, пошкоджуючи понад 12% сходів. За таких умов необхідно проводити захисні заходи від полівок та інших видів гризунів із застосуванням принад і нових родентицидів. У зв’язку з цим для господарств усіх форм власності доцільно уточнити фенологію шкідливих організмів, урахувати і оцінити сезонну динаміку їх чисельності, ступінь ураження насіннєвого матеріалу та рослин вірусними, грибними та бактеріальними хворобами з кваліфікованим визначенням строків появи шкодочинних фаз і стадій розвитку шкідливих організмів восени. Обов’язковими є фітосанітарна експертиза насіння, ґрунтові розкопки і обліки шкідливих організмів в резерваціях, зокрема на землях, що не обробляються. Детальний фітосанітарний моніторинг кожного поля дозволить своєчасно та якісно виконати восени наступні захисні заходи:

Чернігівщина аграрна

• дотримання сівозмін з насиченням колосовими культурами не більше 40%; • підбір 2-3 відносно стійких і витривалих сортів до комплексу шкідливих організмів; • вровадження енергоощадної, вологозберігаючої системи обробітку ґрунту, що дозволяє одержати добре розвинені та своєчасні сходи, а також оптимальний осінній ріст і розвиток озимих культур; • збалансоване живлення рослин восени (N16 P16 K16); • знищення бур’янів до посіву озимих, застосовуючи бакові суміші гербіцидів та агрохімікатів; • протруєння насіння препаратами фунгіцидно-інсектицидної дії як проти хвороб, так і шкідливих видів комах і кліщів; • за умов теплої і тривалої осені та інтенсивного розмноження шкідливих ор-

БІ-58(новий), 40% к.е. – 1,0-1,5 л/га; бульдок, 2,5 к.е. – 0,3 л/га; нурел, 56% к.е. – 0,51,0 л/га, ф’юрі, 10% к.е. – 0,07 л/га. У боротьбі з хворобами використовують: імпакт, 48,7% - 0,5 л/га; рекс, 49,7% к.е. – 0,5-0,8 л/га; фундазол, 50% з.п. – 0,50,6 кг/га. По сходах бур’янів в осінній період ефективним є використання гербіцидів на основі сульфонілсечовин, лідером серед яких є гербіциди виробництва компаній Дюпон. На відміну від гербіцидів фуксинової групи, вони є активними в умовах знижених температур (обприскування можна проводити за середньодобової температури від +50С.). До того ж вони не призводять до зниження зимостійкості культури. Для осіннього внесення компанія Дюпон в першу чергу пропонує свій новий

Таблиця 8. Найбільш шкодочинні організми на посівах озимих зернових культур в осінній період Шкідники

Фаза розвитку рослин

Економічний поріг шкодочинності

Озимі та інші підгризаючі совки Дротяники

Сходи-кущення

2-3 личинки на 1м2

Перед сівбою

Злакові мухи

Сходи-кущення

Цикадки Злакові попелиці Хлібна жужелиця

Сходи Сходи-кущення Сходи-кущення

5-8 на 1м2 40-60 шт. на 100 помахів сачком, або 6-15% заселених стебел 80-100 на 1м2 80-10 на 1м2 1-3 на 1м2 Таб. 8

ганізмів проводять обприскування сходів препаратими згідно з «Переліком пестицидів… 2011 року». В систему догляду за посівами озимих зернових культур в осінній період доцільно включати профілактичне обприскування посівів на початку кущіння рослин фунгіцидами (фундазол, байлетон) з метою попередження ураження рослин кореневими гнилями, борошнистою росою, іржею тощо. При необхідності (при появі злакових мух, попелиць) – обробку посівів фунгіцидами можна проводити сумісно з інсектицидами. Всі захисні заходи проти шкідників і хвороб необхідно проводити, враховуючи економічні пороги шкодочинності (таб. 8). Необхідно врахувати, що на ранніх посівах озимини складаються найбільш сприятливі умови для розвитку шкодочинних організмів. На таких посівах захист необхідно проводити в першу чергу. Обробку посівів засобами захисту рослин розпочинають і завершують при середньодобових температурах не нижче +5-90С. З інсектицидів можна застосовувати:

гербіцид Еллай Супер. Він є високоселективним, недорогим (до 30 грн./га з ПДВ) рішенням для контролю більшості бур’янів (корене-паросткових, зимуючих та ярих), і особливо падалиці ріпаку. Висока ефективність, невисока вартість та весь комплекс переваг роблять цей гербіцид привабливим для вирішення тих проблем, які можуть постати перед виробниками нинішньої осені. Результати досліджень, проведені в ІСГП НААН показали, що за внесення гербіциду Еллай Супер восени в дозі 15 г/ га приріст врожаю зерна пшениці озимої в середньому за два роки становив 6,3 ц/га порівняно з варіантом внесення гербіциду Гранстар весною. При заселенні мишовидними гризунами посівів в кількості 10-15 жилих колоній на 1 га необхідно на посівах розкласти безпосередньо в нори зернові приманки, оброблені розчином фосфіду цинку до ваги принади або гліфтору 0,5-0,6%. Майже щороку 10-15 % площ озимих культур області тією чи іншою мірою пошкоджуються льодяною кіркою. За зменшення її шкідливого впливу на ози-

АПК: ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

рактеризувати ступінь перезимівлі.

Технічне забезпечення внесення мінеральних добрив. Для поверхневого внесення мінеральних добрив ВАТ “Хмельниксільмаш” виготовляє начіпні розкидачі МВУ-0,5, МВУ-900, МВУ-1600. За рівномірністю розкидання мінеральних добрив ці машини відповідають агротехнічним вимогам. Особливо це стосується дводискових розкидачів МВУ-900 та МВУ-1600 як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва RS-M-105 агрофірми “VISON” та інших. Норма внесення мінеральних добрив у начіпних машинах, як однодискових, так і дводискових, регулюється шляхом відкривання та закривання дозувальних заслінок за допомогою гідравлічного та електричного приводу, розміщеного на градуйованому секторі.

Протруювання насіння. ВАТ “Львівагромашпроект” виготовляє такі протруювачі: - Суперпротруювач ПК-20. мих зернових культурах слід подбати з Він виконує: температурі 0-+2оС. Після відтавання осені і посів слід проводити при достатній моноліти переносять у світле приміщення - приготування робочої рідини; ущільненості грунту (оптимальна щільз температурою 16-20оС і вже через 8-10 - самозавантаження насінням; днів попередньо передбачають життєздатність грунту для зернових культур скла- протруювання насіння; дає 1,1-1,3 г/см3), а в пізньоосінній період, ність, а через 15-20 днів – визначають її - вивантаження обробленого насіння в остаточно. Для цього рослини виймають з транспортні засоби, мішки або в бурт. коли грунт промерзне на глибину 4-6 см, а сніг ще не випаде, на площах із значною грунту, промивають коріння водою і підПродуктивність його 3-20 т/год. Прараховують живі рослини (з відростаючи- цює в автоматичному режимі. Такий прокількістю мікро-понижень («блюдець») ми листками і корінчиками) і загиблі - без труювач потрібен один на 1000 га ріллі. доцільно провести щілювання. ознак відростання. Ступінь перезимівлі - Протруювачем ПНШ-5 “Господар” Визначення стану посівів у визначають у відсотках загиблих рослин проводять протруювання насіння зерзимовий період. до всіх узятих у моноліті для оцінки. нових культур водними суспензіями або Використовують монолітний спосіб Життєздатність рослин у період зирозчинами препаратів. Для включення оцінки. Восени перед припиненням вемівлі можна визначити і більш простим протруювача в роботу його розміщують гетації для взяття монолітів відмічають та нетрудомістким способом, який розбіля бурта насіння, проводять підготовчі найбільш характерні за ростом і розвироблений Донським зональним НДІСГ. роботи згідно з інструкцією з експлуататком рослини на ділянках площею 30х30 По діагоналі поля через кожні 50-100 ції, встановлюють перемикач режимів росм. Для кращого вирубування монолітів м відбирають по 30-50 рослин з непоботи в автоматичний режим і проводять по периметру ділянки, на глибину 15-20 шкодженим вузлом кущення. У морозну протруювання. Продуктивність його 5 т/ см заводять поліетиленову плівку. Майпогоду (нижче ніж 14оС) не допускають год. Використовується в господарствах, замерзання рослин, загортаючи їх у папір де висівають зернові культури в межах данчики відмічають вішками висотою чи мішковину. Спочатку рослини ви1,0-1,5 м. 1000 га. тримують (для розморожування) при Строки відбору монолітів наступні: 25 - Протруювач ПНШ-3 рекомендуєтьсічня, 23 лютого і 10 березня. Якщо в про- температурі +3-+7оС, потім відмивають ся використовувати в господарствах, де від грунту холодною водою і ножицями цесі зимівлі спостерігаються затяжні відвисівають зернові культури на площі не лиги, значне зниження температури грун- відрізають коріння і листки на 1,5-2,0 см більше 300 га. ту, тривале залягання притертої льодової від вузла кущення. Підготовлені таким Продуктивність його 3 т/год. Обладначином рослини поміщають у банки, на дні ний елементами контролю та регулюванкірки, моноліти беруть додатково. яких покладена злегка зволожена вата, і Моноліти беруть у спеціально підня подачі робочої рідини згідно з інструкзакривають склом. Протягом 1-3 діб при готовлені ящики, оформляють етикетцією з експлуатації, працює в ручному рекімнатній температурі у живих рослин ками, де вказують дату відбору, назву жимі. Після закінчення робіт протруювачі з’являється приріст меристематичної культури, сорту, номер поля і сівозміни, ретельно вичищають, при необхідності тканини понад 3 мм. Рослини, що не дали ремонтують і готують до зберігання. попередник, висоту снігового покриву, наявність і товщину льодяної кірки тощо, приросту або дали його менше 3 мм, вваЗахист рослин. жаються загиблими. Відсоток загиблих вкривають їх мішками і транспортують Обприскувачі польові використорослин від кількості усіх рослин і буде хау приміщення для розморожування при №17, вересень

АПК: ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

загінку орють врозгін. Кількість звальних гребенів та розгінних борозен при такому комбінованому способі мінімальна. При оранці агрегатами з начіпними трикорпусними плугами трактора рухаються правим колесом по борозні. Трактори при агрегатуванні широкозахватних плугів можуть рухатись як по борозні, так і по полю. Це залежить від конструктивної особливості напівначіпних оборотних плугів з механічним регулюванням ширини захвату.

Обробіток грунту чизельними та дисковими знаряддями. вуються для суцільного обробітку польових культур хімічними засобами захисту рослин від бур’янів, хвороб та шкідників, а також для внесення рідких мінеральних добрив. Виготовляються на підприємствах України і за кордоном начіпними, причіпними і самохідними. Начіпні обприскувачі мають ємність бака в межах 600-800 л. Причіпні обладнані баком в основному 2000 л. Самохідні обприскувачі мають баки 5000 л і навіть більше. Ширина захвату в начіпних обприскувачів 10-18 м, в причіпних 18-22 м, в самохідних 18-30 м. Продуктивність залежить від ширини штанги і швидкості руху агрегату. У начіпних обприскувачів продуктивність знаходиться в межах 3-12 га/год., у причіпних обприскувачів – 4,818 га/год., у самохідних обприскувачів – 18-20 га/год. Особливо продуктивні обприскувачі з повітряною підтримкою. Самохідні обприскувачі будуть ефективні в тих господарствах, де є великий обсяг робіт і необхідність у переїздах на значні відстані. Сучасні обприскувачі оснащені насосами, регуляторами витрати рідини та розпилювачами провідних фірм; мають високу надійність та довговічність. Основні регулювання обприскувачів: робочого тиску – маховичком регулятора тиску; хвилинної витрати робочої рідини – зміною робочого тиску в нагнітальній магістралі та встановленням розпилювачів з відповідним діаметром вихідного отвору; висоти розміщення штанги над оброблюваною поверхнею – за допомогою гідроциліндрів. Основний спосіб руху агрегату при обприскуванні польових культур – човниковий з використанням пінного маркера, супутникової навігаційної системи та інших способів точного водіння агрегату. У залежності від площ полів, призначених для обробітку, строків проведення робіт визначається необхідна кількість обприскувачів вибраної моделі за відповідною формулою, яка наводиться

Чернігівщина аграрна

Розпушування грунту чизельними робочими органами проводиться на глибину 25-50 см без обертання скиби. Призначення такого агрозаходу – для покращення Обробіток грунту. водно-повітряного режиму ущільненого Резервом економії затрат на виробнигрунту. Це попереджає розвиток ерозії цтво сільськогосподарської продукції є грунтів, забезпечує накопичення вологи раціональний вибір технологічних проі як результат – підвищення врожайності цесів грунтообробних знарядь і організа- сільськогосподарських культур. ція їх ефективного використання. Вибір Для виконання цієї операції в НПП таких процесів при вирощуванні озимих ”БілоцерківМАЗ” виготовляють глибококультур залежить від низки факторів, а розпушувачі різної ширини захвату для саме: вимог агротехніки до якості оброагрегатування з тракторами класу 2-6. бітку, типу грунту, характеристики поля Агрегати рухаються по полю човниковим (забур’яненість, наявність рослинних способом, глибина обробітку регулюється решток, природний ухил тощо). Врахову- зміною розміщення за висотою опорних ючи це і використовують ті чи інші грунколіс та прикочуючих котків. тообробні знаряддя для полицевого чи У НПП “БілоцерківМАЗ” виготовляють безполицевого обробітку грунту. також грунтообробні дискові борони типу АГ, модульні агрегати грунтообробні Оранка. типу МАГ та універсальні дискові агреДля полицевого обробітку грунту ВАТ гати типу УДА різної ширини захвату “Одесасільмаш” випускає нове покоління для виконання операцій з тракторами плугів типу від звичайних ПЛН-3-35 до класу 1,4-5,0. Ці агрегати об’єднали в собі восьмикорпусних начіпних і напівначіпфункції плуга, лущильника, культиватора них ПЛН-8-40 та ПНУ-8-40 відповідно до і дискової борони. Вони призначені для тракторів тягового класу 1,4-5,0, а також обробітку всіх типів грунтів на глибину обертові плуги типу ПОН-7-40 до тракто- 5-18 см човниковим способом, утворюють рів тягового класу 3. оптимальну природну структуру грунту Усі види оранки, за винятком переорю- для росту рослин і прикочують верхній вання пару, повинні проводитися плугами шар грунту для збереження грунтової з передплужниками. Передплужники вологи. Глибина обробітку в них регулюрозташовують на рамі плуга так, щоб ється гідросистемою трактора та котками. відстань між носками передплужників і Вони, як і всі інші дискові борони з дискаосновних корпусів по горизонталі була ми типу “Ромашка”, забезпечують за один 25-30 см, а глибина їх руху 10-12 см незапрохід подрібнення і заробку пожнивних лежно від глибини оранки. решток, подрібнення грунту і вирівнюУ начіпних плугів перед початком ровання поверхні поля, заробляють у грунт боти перевіряють гвинтовий механізм внесені добрива. опорного колеса, за допомогою якого Важкі дискові борони з шириною завстановлюють глибину оранки. При оран- хвату 7 м і більше, які складаються з баці з оборотними плугами поле починають тарей із дисками, що розташовані в два орати з одного кінця і закінчують на дру- сліди, регулюються на глибину обробітку гому кінці, рухаючись човниковим спошляхом зміни кута атаки від 10 до 20о. Із збільшенням кута атаки глибина обробітсобом. Під час агрегатування звичайних плугів площу розбивають на загінки. Пер- ку збільшується і навпаки. Агрегати з дисковими боронами обробляють поля човшу та третю загінки орють всклад, другу в інструкції з експлуатації або в інших посібниках.

АПК: ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

никовим способом. Робочі органи борін на поворотах піднімаються в транспортне положення. Після закінчення обробітку поля, обробляють поворотні смуги.

грунт, знищують і викидають на поверхню бур’яни, закривають вологу. Конструкція агрегату проста, надійна в експлуатації, відсутні будь-які приводи. Агрегати типу АКШ можна використовувати як у Передпосівний обробіток господарствах з традиційною системою грунту комбінованими землеробства, так і в господарствах, де сільськогосподарськими використовують грунтозахисні технології машинами. вирощування культур. Сучасні агрегати для передпосівного обПісля збирання ранніх зернових кульробітку грунту в порівнянні з культивато- тур основний обробіток грунту виконурами, що широко використовуються типу ють на глибину 8-10 см при заробці орКПГ, КПС, КНС, КП, КН та іншими вигід- ганічних та мінеральних добрив, а також но відрізняються тим, що за один прохід заробляють у грунт нетоварну частину агрегат виконує наступні операції: врожаю. Передпосівний обробіток грунту -інтенсивне розпушування грунту за проводять на глибину не менше 5 см під будь-яких мов; культури, насіння яких зароблюється на -вирівнювання поверхні грунту за допо- задану глибину. могою підпружиненої борони, яка переГлибина обробітку регулюється зміною ставляється по висоті, балки; розташування по висоті опорних коліс. -подрібнення і ущільнення грунту танАгрегат рухається човниковим способом. демом із легких і важких вальців; На поворотах робочі органи піднімаються -подрібнення і зарівнювання грунту гідросистемою трактора в транспортне пружинними боронами; положення. По закінченню обробітку -розпушування грунту спеціальними поля проводять обробіток поворотних робочими органами, які розташовуються смуг. по ширині і глибині тракторної колії. Сівба озимих культур. Агрегати Борекс АГ-6 типу “Європак” У світовій практиці виготовляють появляють собою широкозахватну шарнірсівні машини для сівби сільськогосподарно-секційну причіпну машину з робоських культур по підготовленому (трачими органами, які жорстко закріплені диційна технологія) та непідготовленому на рухливо встановлених S-подібних стояках. При обробітку грунту агрегатом грунту (нульова технологія). В Україні для сівби по підготовленому АГ-6 досягається ефект передпосівної грунту виготовляє сівалки ВАТ “Червона поверхні, тобто дрібнозернисті фракції грунту знаходяться в шарі висіву насіння, зірка”. Тут виготовляються зерно-тукові, зерно-туко-трав’яні, зерно-тукові пресоа великозернисті – на поверхні грунту. Цього ефекту не можна досягти обробля- ві сівалки з шириною захвату 3,6 та 5,4 м. ючи грунт хоча і новими, але звичайними Усі сівалки агрегатуються з тракторами класу 1,4. культиваторами. Багатосівалкові агрегати через гідрофіАгрегат Борекс-АГ-6 агрегатується з ковані зчіпки агрегатуються з тракторами тракторами класу 3,0, АГ-3 агрегатується класу 3,0-5,0. з тракторами класу 1,4. Обробіток поля Сівалки комплектуються наборами відбувається човниковим способом, а по різних сошників та загортальних робочих закінченні обробітку обробляють повоорганів (за замовленням покупців), заротні смуги. вдяки чому можуть бути переобладнані в На відміну від вищеназваних агрегатів умовах господарства з одного виконання своєю технологічністю вигідно відрізна інше. няються агрегати, які виготовляє ВАТ Глибина ходу соняшників регулюється “Хмельниксільмаш”. Це агрегати швидкісгвинтом в діапазоні 10-120 мм. ні АКШ-2,5 (3,6), (5,6) для агрегатування Цей гвинт знаходиться на центральній з тракторами класу 1,4 (3,0),(5,0). Агресниці сівалки. Амортизатор сошника гати АКШ начіпні мають раму, на якій (пружинний механізм) забезпечує ставстановлені 2 ряди плоскорізальних лап більну глибину загортання насіння та та 2 ряди виляючих дисків. До рами на якісне копіювання рельєфу поля. Норма спеціальному пристрої встановлені під кутом до напрямку руху 2 обертові гнучкі висіву задається регулюванням робочої довжини котушки, груповим регулюборони. ванням клапанів висівних апаратів та При роботі такого агрегату плоскорізальні лапи підрізають і піднімають скиби зміною частоти обертання валу висівних агрегатів. Налаштування норми внесення грунту, виляючі диски подрібнюють підняті скиби, а обертові самоочисні борони добрив виконується відповідним важелем. Зміна частоти обертання валу висівних розпушують, вирівнюють, планують

апаратів відбувається за допомогою редуктора, яким можна встановити 6 швидкостей. Сучасні сівалки зернової групи обладнані пробовідбірниками. Вони дозволяють полегшити налаштування висівних апаратів на необхідну норму висіву. Сівбу проводять посівними агрегатами човниковим способом. Спочатку засівають поле, а потім поворотні смуги. Завантаження сівалки насінням проводять на поворотних смугах спеціальними завантажувачами, які встановлені на автомобілях самоскидах. Для сівби по непідготовленому грунту ВАТ “Червона зірка” виготовляє сівалки СТС-2,1 та СТС-6. СТС-2,1 – сівалка культиватор зерно-трав’яна, стерньова, призначена для смугоподібного висіву зернових, зернобобових і трав’яних культур по необробленій стерні з одночасним внесенням гранульованих мінеральних добрив та прикочуванням засіяних смуг. Ширина захвату сівалки СТС-2,1 м, вона агрегатується з тракторами класу 1,4. СТС-6 – агрегат з 3-х сівалок СТС-2,1 з маркувальним пристроєм та зчіпкою, агрегатується з тракторами класу 3,0. Робочі органи розташовані у три ряди, що дозволяє уникати грунтового валу перед робочими органами та забивання їх пожнивними рештками. Фірма “HORSCH” (Німеччина) і виробниче об’єднання “Агро-Союз” спільно виготовляють комплекси АТД-18,35, АТД11,35 та АТД-9,35 для сівби по непідготовленому грунту, тобто No-till. Кожен комплекс складається з пневматичної сівалки з прикочувальною батареєю та насіннєвого бункера. Без попереднього обробітку за один прохід посівний комплекс Horsch-Агро-Союз може проводити сівбу насіння різних за розмірами сільськогосподарських культур, вносити безпосередньо під горизонт посіву сипучі, рідкі або газоподібні добрива, та прикочувати смуги сівби. У конструктивному відношенні комплекси ідентичні. Різняться тільки кількістю висіваючих сошників і, відповідно, шириною захвату. АТД-18,35 має ширину захвату 18,2 м та агрегатується з трактором потужністю 500 к.с., АТД-11,35 має ширину захвату 11,9 м та агрегатується з трактором потужністю 375 к.с., АТД-9,35 має ширину захвату 9,8 м та агрегатується з трактором потужністю 170 к.с. Кожен агрегат за допомогою гідравлічного пристрою може складатись для транспортування до ширини 5,8 м. Крім зазначених сівалок для сівби за системою No-till, компанія “Агромир” поставляє в Україну сівалки прямої сівби з Бразилії, компанія “”Амако” – сівалки Great-Pleins та інші. №17, вересень

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

Мілютенко Т.Б. – Головне управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Буняк Н.М. – Чернігівський інститут сільськогосподарської мікробіології та аргопромислового виробництва НААН Довбиш М.Й., Клочко А.А. – Чернігівський обласний державний центр експертизи сортів рослин

Як покращити використання сортів озимих культур на Чернігівщині – це погодно-кліматичні умови, природна що, відповідно, становить 50,8 та 46 родючість грунтів, дотримання наукових відсотків від загальної кількості сортів основ ведення землеробства та техноцих культур, внесених до Реєстру. Пології вирощування культур. Важливим рівняльні результати випробування цих елементом в нарощуванні та стабілізації сортів на придатність до поширення в виробництва зерна в області є правильДержсортомережі України та, зокрема на ний підбір сортів. В останні десятиліття Прилуцькій ДСДС та в Чернігівському сорт був одним з основних засобів, що держекспертцентрі, наведено у таблицях стримував вплив негативних факторів на 3,4,5. Зазначимо, що агротехнологічне продуктивність зернового поля. На жаль, забезпечення вирощування озимих зернегаразди в сільському господарстві знанових в закладах експертизи відповідало чною мірою здатні нівелювати досягнензагальноприйнятим в зоні Лісостепу і ня вітчизняних селекціонерів. А вони в Полісся та було середнього рівня інтенселекції сортів озимих зернових культур сивності. досить вагомі (таб. 2). В 2008-2010 роках до Реєстру Таблиця 2. Ефективність використання сортів було внесено: пшениці потенційних можливостей сорту озимої 113, жита озимого 8, тритикале озимого 13 сортів,

Таб. 1

Чернігівщина аграрна

Пшениця озима м’яка Жито озиме

29.2

51.2

89.8

65.7

55.8 110.0

18..7

50.9

77.1

59.7

53.0

Полісся

максимальна

Лісостеп

Пшениця 192.6 25.9 498.2 31.0 597.8 36.2 697.5 41.4 797.1 45.8 881.8 8 озима Жито 8 61.2 17.0 103.8 20.4 124.6 23.7 145.3 27.1 166.1 30.0 183.7 озиме

середня

макси-мальна

Валовий збір, збір тис. т

Культура

Урожайність, ц/га експертиза сортів рослин, 2008-2010 роки (сорти внесені до Реєстру) Чернігівська Держсортслужба область середня

2015 рік р Урожайність, ц/га

Валовий збір, тис. т

2014 рік Урожайність, ц/га

Валовий збір, тис. т

2013 рік Урожайність, ц/га

Валовий збір, тис. т

2012 рік Урожайність, ц/га

Валовий збір, тис. т

2011 рік Урожайність, ц/га

Назва культури

Площа посіву, га

Таблиця 1. Програмні показники виробництва озимих зернових на Чернігівщині на 2011-2015 роки

Всі категорії господарств в області, 2006-2010 рр.

Урядовою Програмою ‘’Зерно України’’ в досить короткі терміни в країні передбачається значне збільшення об’ємів його виробництва - до 80 млн. т у 2015 році. Чернігівщина, зокрема, має вийти на показник валового збору зернових в 3 млн. т. В тому числі, збирання таких основних зернових продовольчих культур, як пшениця та жито, має стабілізуватися на рівні 882 тис. т та 184 тис. т. Урожайність пшениці має зрости до 45.8 ц/га, а жита - до 30.0 ц//га. В середньому за 2006-2010 роки ці показники становили відповідно 29.2 ц/га та 18.7 ц/ га. Тобто, приростання врожайності цих культур щорічно має наближатися відповідно до 5 та 3 ц/га (таб. 1). Основні чинники впливу на продуктивність озимих зернових в сучасних умовах

85.7

Таб. 2

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

Таблиця 3. Результати випробування сортів рослин, на які виникло майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту в Україні у 2008 році ( сорти, що пропонуються для виробництва в грунтово-кліматичних умовах Чернігівської області в таблицях виділені фоном) № з/п

Показник Назва сорту

Заявник зона

Урожайність, ц/га

група стиглості якість

середня

Прибавка до стандарту

максимальна

Років у випробуванні

Пшениця м”яка озима Група середньорослих сортів

1 2 6 7 8 9 10 11 12 14

Подолянка Крижинка Колос Миро-нівщини Царівна Волошкова Калинова Трипільська Ассоль Косовиця Пам”ять Антонівка Безмежна Єдність Подяка Олексіївка Станіслава

15 16

Запорука Кобіра

Лугастар

18 19

Актер Вінничанка

ІФРГ, МІП, 2003 МІП, 2002 МІП, ІФРГ БСДС МІП, ІФРГ МІП, ІФРГ „Теософ” „Степова” СГІ Росія, КНДІСГ СГІ СГІ СГІ СГІ ДІАПВ ТОВ„Нас. Луганщини” СГІ Польша ТОВ „Нас. Луганщини” Німеччина „Тирас”

СЛП ЛП ЛП ЛП ЛП ЛП СЛП С СЛ Л С СЛ СЛП СЛ СЛ

ср сс сс сс сс сс сс ср ср сс ср ср ср ср ср

с ц ц с ц ц с с с с с с с с с

61.2 63.2 62.8 61.9 63.2 61.0 62.0 65.3 63.0 61.4 59.3 61.1 58.3 59.9 59.7

стандарт стандарт +3.5 +2.5 +2.0 +1.6 +0.8 +4.1 +1.8 + 0.2 -0.1 -0.1 -1.1 -1.3 -1.5

72.9 78.7 68.1 73.3 72.5 63.5 84.0 69.2 80.0 72.3 79.2 72.4 74.5 76.6 72.7

3 3 2 2 3 2 3 3 3 3 2 3 2 3 3

СЛ

ср

59.6

-1.6

71.3

СЛ ЛП

ср сс

с ц

59.0 58.4

-2.2 -2.8

74.2 68.6

3 3

ср

54.2

-4.5

74.5

П ЛП

сс сс

с ц

54,4 52.1

-5.0 -9.0

76,3 62.2

2 3

Група напівкарликових сортів

20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

Білоцерківська напівкарлик Ятрань 60 Ювілейна 100 Тітона Богиня Паляниця Кнопа Крижинка Палпич Косоч Антара озимий тип розвтку Хуторянка ярий тип ровитку

БЦСДС, 1999

ЛП

рс

54.8

стандарт

69.7

ІФРГ, 2001 Росія, КНДІСГ „Бор” ДІУААН ЛІСГ ОІАПВ ДІАПВ Росія, КНДІСГ Кочубей О.В. „Степова”

СЛП СЛ СЛП СЛ СЛ СЛ С СЛ Л ЛП

сс рс ср ср ср ср ср ср рс сс

с с с с ц ц с с ц с

55.8 64.3 63.4 60.9 61.6 58.2 56.5 54.4 55.9 53.5

стандарт +9.5 +6.2 +6.1 + 4.4 +3.4 +1.7 - 0.4 -1.3 -1.9

68.3 80.0 73.1 76.4 79.9 75.2 63.8 62.9 67.2 66.0

3 3 2 3 2 3 3 3 2 2

„Теософ”

ср

46.3

-9.1

66.5

43.8

+0.4

43.8

1 Таб. 3

За ознакою посухостійкості, сприятливі умови для прояву якої склалися за посушливих погодних умов 2006 року, сорти можна диференціювати таким чином: • дуже високоспосухостійкі (урожайність в 2006 році знаходилася в межах 51-58 ц/га) – Калинова, Колос Миронівщини, Станіслава, Тітона;

• високопосухостійкі (урожайність в 2006 році знаходилася в межах 46-50 ц/га); • Ассоль, Безмежна, Волошкова, Царівна, Ювілейна 100, Косовиця; • з підвищеною посухостійкістю (вища за середню), (урожайність в 2006 році знаходилася в межах 38-45 ц/га) ; • Антара, Подяка, Паляниця, Богиня, Єдність, Косоч, Олексіївка;

• середньопосухостійкі (урожайність в 2006 році знаходилася в межах 32-40 ц/га) – Антонівка, Актер, Трипільська, Кнопа, Вінничанка, Запорука, Лугастар, Пам”ять, Кобіра. До найбільш високоінтенсивних вважаємо можливим віднести сорти: • Антонівка, Косовиця, Паляниця, Трипільська, Ювілейна 100. №17, вересень

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

Показник № з/п

Назва сорту

Заявник зона

група стиглості

Урожайність, ц/га середня

Прибавка до стандарту

максимальна

Років у випробуванні

з з з

47.0 52.6 44.7

стандарт +5.6 -2.3

55.3 58.2 46.5

2 2 2

використання

Жито озиме 1 2

Харківське 98 Слобожанець Ф1 Купалинка

ІР, 1999 ІР Білоруськ.ІЗ

СЛП СЛ СЛ

сс сс сс Тритикале озиме

Амфідиплоїд 256 1

Інтерес

2 3 4

Раритет Валентин 90 Пурпурний

ІР, 2001 ТОВ „Насін. Луганщини” ІР Росія, КНДІСГ ФГ”Родень”

СЛП

сс

59.7

стандарт

68.1

СЛП

ср

69.1

+9.4

78.1

ЛП ЛП ЛП

ср ср сс

з з з

63.9 66.3 64.1

+8.4 +6.6 +4.4

74.0 77.7 76.5

2 3 3

Таблиця 4. Результати випробування сортів рослин, на які виникло майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин в Україні в 2009 році Ввміст білка, %

Заявник

Група стиглості

Назва сорту

Зона

Урожайність, ц/га № зп

72.9 71.9 66,4 70,4 64.8 80.3 72,6 74.0 83.4 78,7 78,5 73,2 70,1 73,9 67,0 78,5 74,3 73,3 74,5 74,7 67,3 72,2 75,0 68,9 71,1 71,7 73,1 67,7 70,4 73,2 66,8 70,0 74,2 72,1 65,3 70,5 78,1 58,7 68,4 71,6 74,1 62,3 69,3 77,0 63,5 65,4 68,6 74,7 63,9 65,9 68,2 72,3 61,0 70,4 67,9 66,1 75,3 61,3 67,6 74,9 65,5 60,5 67,0 71,6 63,2 65,6 66,8 64,0 66,7 65,4 67,5 62,4 65,0 76,4 61,2 60,7 66,1 71,9 58,4 62,5 64,3 Група напівкарликових сортів 82,8 85,1 76,1 81,3 69,7 71,5 70,6 75,3 86,9 73,2 78,5 75,3 83,9 69,6 76,3 Тритикале озиме

стандарт стандарт стандарт 70,4 70,4 70,4 70,4 69,2 69,2 70,4 69,2 70,4 70,4 70,4 70,4 70,4 70,4 70,4 69,2 69,2 70,4 70,4

СЛП +0,2 +6,3 +3,5 +2,9 +1,8 +1,3 +1,2 +0,8 +0,1 - 0,8 -1,1 -1,8 -2,2 -2,5 -2,8 -3,4 -3,6 -3,8 -4,2 -4,3 -6,1

ср ЛП ЛП СЛП СЛП СЛП СЛ СЛП СЛП СЛП СЛП СЛП СЛ СЛП С ЛП СЛП СЛ СЛП ЛП СЛ С

ср сс сс сс сс сс сс сс сс сс сс сс сс сс сс сс сс сс сс сс сс сс

13.2 13.7 13.3 13,1 12,3 13,2 12,1 15,0 12,0 13,0 13,4 13,4 13,1 12,9 13,2 13,0 13,8 11,8 15,4 14,0 13,4 13,2

стандарт 84,0 81,3 81,3

СЛП +13,4 -2,8 -5,0

ср ЛП С С

с, 12,7 рс ср ср

12.8 13,7 13,4 12,9

61,0

стандарт

Прибавка до стандарту

СЛП

сс

2007 р. 2008 р. 2009 р. Середня Сдандарту

Прибавка до стандарту

Пшениця м’яка озима Група середньорослих сортів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Подолянка Крижинка Фаворитка Ясногірка Солоха Пам”яті Ремесла Красень Почаївка Романтика Овідій Сонечко Новокиївська Служниця одеська Годувальниця од. Місія одеська Достаток Дорідна Повелія Наталка Миронівська сторіч. Розкішна Кохана

МІП ,ІФРГ, 2003 МІП, 2002 ІФРГ, 2005 ІФРГ ІФРГ Аремів.СДС. ІФРГ СГІ ІФРГ БЦСГДС ІЗПРУ ІФРГ ІФРГ СГІ СГІ СГІ ІФРГ ІР ТОВ “ Степова” ІФРГ МІП, ІЗР ІР ІЗПРУ

Смуглянка Білоцерківська нк. 1 Бунчук 2 Благодарка одеська

ІФРГ, МІП, 2004 БЦСГДС, 1999 СГІ СГІ

Амфідиплоїд 256

ІР, 2001

50,8

24,6

45,3

Таб. 4 Таб

Чернігівщина аграрна

Прибавка до стандарту +13,5 -1,7

Зона

Група стиглості

Ввміст білка, %

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

П Л

сс

3 3

Прибавка до стандарту -11,1 -20,7

СЛП

сс

Урожайність, ц/га № зп

Назва сорту

Заявник

1 2

Паво Полянське

Польша ІК

74,5 61,7

СГІ, 2005

Зимовий Метелиця 1 2

2007 р. 2008 р. 2009 р. Середня Сдандарту 48,6 20,4 Ячмінь озимий 49,2

СГІ, 2003

70,7-

Німеччина Німеччина

86,0 51,1

Боротьба

ЧІАПВ,1993

71,8

Харківське 98 Інтенсивне 95 Пікассо

ІР, 1999 ІЗ, 1999 Німеччина

79,2 76,6 80,5

Актіон Вінтмальт

43,9

0 44,6 0 50,5 Жито озиме

74,5 43,6

61,0 45,3

49,2

умовний стандарт

57,2 43,5 33,9

54,6 54,6

46,7

59,3

стандарт

36,8 38,5 52,0

58,0 57,6 66,2

стандарт стандарт 59,3

Прибавка до стандарту -1,3 -1,7 +6,9

СЛ

ср

СЛП ЛП

ср ср

3 3

СЛП

сс

СЛП П ЛП

сс сс -

3 3 3 Таб. 4 Таб

Таблиця 5. Результати випробування сортів рослин, на які виникло майнове право інтелектуальної власності на

Урожайність, ц/га Назва сорту

Заявник 2008 2009 2010

СР

УМ. СТ.

Білок,% (Л-П)

Клейк. % (Л-П)

W. о.а. (Л-П)

Хліб, мл (Л-П)

Держсортслужба (3 роки випробування) Уро-жай Прибавка (Л-П) (Л-П)

Зимостійкість (2009-2010

№ зп

Прибавка до стандарту

поширення сорту рослин в Україні в 2010 році

Пшениця м’яка озима Середньорослі 1 2 3

Славна Заграва одеська Ужинок

Чорнява

ІФР. МІП 89.8 СГІ , ‘’Селена’’ 75.9 СГІ, ‘’Селенга’’ 70.3 ІФРГ

71.7 66.8 79.1

29.2 33.9 25.8

63.6 58.9 58.4

51.2 51.2 51.2

67.2

77.1

26.0

56.8

51.2

5 Епоха одеська СГІ, ‘’Селена’’ 6 Яворина ІФРГ, МІП 7 Ареал ювілейний ПП ‘’Сорт’’ 8 Гордовита ІР 9 Жайвір СГІ, ‘’Селена’’ 10 Істина одеська СГІ 11 Хоревиця ІФРГ

71.3 75.5 73.8 70.2 74.2 67.1 70.6

72.8 66.2 62.3 62.6 67.8 72.0 70.2

26.0 24.0 29.3 31.4 21.9 24.4 20.4

56.7 55.2 55.1 54.7 54.6 54.5 53.7

51.2 51.2 51.2 51.2 51.2 51.2 51.2

66.9

65.7

27.9

53.5

51.2

Вільшана

Полтав.ДАА

Акратос

Нім. ТОВ ‘С-М’ 83.6

Поверна

ІР

66.2

Сагайдак

Полтав.ДАА

59.9

62.5

34.1

52.2

51.2

Златоглава

Луган. ІСТ

53.7

34.3

44.0

43.2

17 18 19 20 21 22 23 24

Відрада Єврофіт СО 207 Емеріно Еміт Самурай Богемія Юнона

БЦ СДС Кіпр Франція Кіпр Канада Німеччина Чехія Росія

60.5 61.5 69.5 53.1 67.0 56.0 46.9

63.1 58.8 59.5 63.3 50.8 55.1 58.7 61.0

21.9 24.7 16.0 24.6 20.4 20.8 19.2 24.9

48.5 48.3 48.3 47.0 46.1 38.0 44.6 44.3

51.2 51.2 51.2 51.2 51.2 43.2 51.2 51.2

58.4

17.2

53.1

51.2

61.4

30.2

52.6

51.2

Астрон

Нім. ТОВ ‘С-М’ 67.1

41.2

18.2

42.2

51.2

26 27

ФТ Вандер Дромос

Канада 60.1 Нім. ТОВ ‘С-М’ 56.4

45.1 53.3

15.8 0

40.3 36.6

51.2 51.2

28 29

Нива Київщини Іришка

74.3 81.4

30.2 16.9

59.5 52.2

55.9 55.9

ІФРГ Росія

73.9 58.4

+12.4 +7.7 +7.2

13.5-14.0 29.6-28.6 270-311 990-1000 ц,с 73.9-58.6 14.0-14.3 29.8-29.5 360-322 1200-1200 с 66.9-53.8 14.0-14.0 29.8-29.5 423-405 1280-1140 66.7-52.0 +5.6 13.6-13-9 28.9-28.9 287-391 1000-1080 66.8-55.9 ц,с +5.5 14.1-14.0 29.1-28.2 450-480 1130-1100 с 66.2-53.0 +4.0 14.3-14.2 29.128.4 262-255 990-900 ц 63.8-53.5 +3.9 13.8-13.6 28.7-27.9 260-160 980-930 ц,ф 67.3-58.1 +3.5 13.4-13.7 26.8-29.3 347-323 1150-1110 ц 59.6-52.1 +3.4 14.4-14.0 29.1-28.8 407-396 1210-1100 с 68.4-54.6 +3.3 13.9-13.0 28.1-26.5 376-329 1270-1260 с 65.3-53.5 +2.5 14.0-13.9 29.5-28.6 363-356 1170-1100 с 64.3-54.9 +2.3 14.0-13.9 28.8-28.4 281-317 1050-1000 66.1-51.2 с,ц +1.9 13.5-13.3 27.2-27.4 262-258 1000-1060 ц 71.8-60.5 +1.4 13.9-13.8 29.4-29.8 367-332 1210-1180 62.2-52.8 с.ц +1.0 14.2-14.4 29.5-28.8 386-371 1200-1200 с 65.2-54.6 +0.8 13.9-13.8 29.4-28.6 400-309 1140-1180 70.7-54.9 с,ц -2.7 14.5-14.6 28.5-30.2 405-324 1180-1120 с 63.4-52.0 -2.9 13.3-13.3 28.9-27.8 313-324 1100-1000 ц 64.3-58.8 -2.9 13.5-13.6 27.1-26.4 332-263 1170-1110 ц 62.7-59.8 -4.2 13.6-13.4 28.4-27.5 304-268 1160-1030 ц 64.5-57.1 -5.1 12.9-13.3 26.8-27.5 216-260 880-1060 ф.ц 67.7-55.3 -5.2 13.3-13.3 28.3-26.6 208-164 1000-980 ф 70.3-61.8 -6.6 14.4-14.5 29.7-30.0 307-208 1130-1100 с 70.4-59.1 -6.9 14.5-14.3 29.6-29.7 307-321 1110-1190 с 61.1-52.2 -9.0 13.9-13.8 29.4-28.2 377-360 1100-1100 61.5-55.6 с,ц -10.9 13.8-13.6 30.3-27.9 194-136 890-850 ф 56.8-55.3 -14.6 13.0-12.8 26.6-26.1 262-252 1080-980 ц,ф 68.0-68.1 Напівкарлики +3.6 14.0-14.1 30.0-31.2 280-329 110-1050 с 70.3-54.5 -3.7 14.3-14.1 28.3-29.6 294-304 1140-1050 с 60.1-56.0

10.0//6.1 3.0//1.3 2.8//-0.5

6.0 7.0 5.0

2.9//3.4

5.0

2.3//0.5 0//1.0 3.4//5.6 -4.3///0.4 4.5//2.1 1.4//1.0 0.4//2.4

7.0 5.5 4.5 7.0 5.0 6.0 3.0

2.2/-1.3

6.0

7.9//8.0

4.0

-1.7//0.3

6.5

1.3//2.1

8.0

6.8//2.4

7.0

0//0 0.4//6.3 -1.2//7.3 -0.4//4.6 3.8//2.8 6.4//9.3 6.5//6.6 -2.8//-0.3

4.0 3.5 2.0 3.0 4.0 3.0 3.0 6.5

-2.4//3.1

3.5

-7.1//2.8 4.1//15.6

3.0 1.0

6.3//2.5 -3.9//4.0

5.0 3.0 Таб. 5

№17, вересень

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

Рисунок 1. Врахування факторів впливу на ефективність добору нових сортів пшениці м’якої озимої

Лісостеп: середня – 41.3 г, максимальна – 45.8 г (Хоревиця), мінімальна – 37.0 г (СО 207). Головні установи, що працюють над їх створенням і є Екологічний тип (екотип) Полісся: середня – 40.2 г, максимальна майновими власниками прав на сорт та на поширення сорту сорту – 43.3(ФТ Вандер), мінімальна – 36.6 ц/га СГІ-НЦНС, ІЗПР, ДІАПВ, ЛІАПВ Степовий МІП, ІФРГ, ІР, ННЦ ІЗ, БЦ ДС ІЦБ, ПДС ТІАПВ, ПДАА Лісостеповий (СО 207). Закордонні європейські установи та приватні фірми Західноєвропейський Висота рослин була в межах: 80- 90 см - СО 207, Гордовита, Ареал Реакція на енергетичне ювілейний, Істина одеська, Епоха одеська, Назва сортів, внесених до Реєстру в 2008-2010 роках забезпечення агрофону Заграва одеська, Жайвір, Яворина, СлавТрипільська, Косовиця, Ювілейна 100, Паляниця, Ясногірка, Солоха, на, Златоглава, Самурай (один з найнижІнтенсивний тип сорту Сонечко, Служниця одеська, Бунчук, Благодарка одеська, Славна, чих -77-80 см), Ярославна, Юнона, ЧорняУжинок, Чорнява, Акратос, Іришка Колос Миронівщини, Царівна, Волошкова, Калинова, Тітона, ва, ФТ Вандер, Еміт, Поверна. Богиня, Кнопа, Пам’яті Ремесла, Красень, Почаївка, Заграва одеська, 90-110 см - Сагайдак, Вільшана, УжиУніверсальний тип сорту Епоха одеська, Яворина, Ареал ювілейний, Гордовита, Сагайдак, нок, Хоревиця, Богемія, Відрада, Астрон, Златоглава, Нива Київщини Акратос, Дромос, Емеріно (один з найвиОдеська 267, Веселка, Коломак 3, Київська 7, Миронівська 66, Напівінтенсивні сорти Харківська 105, Копилівчанка, Елегія, Диканька, Донський сюрприз. щих – до 110 см), Єврофіт. Стійкість сортів до вилягання становиНаявність господарськола 7-9 балів, до осипання зерна та посухи Назва сортів, внесених до Реєстру в 2008-2010 роках біологічно цінних ознак - 8-9 балів. Почаївка, Наталка, Миронівська сторічна, Сонечко, Розкішна, Диференціація сортів за зимостійкістю Підвищений вміст білку в Бунчук, Яворина, Жайвір, Сагайдак, Відрада, Богемія, Юнона, зерні (критичні роки 2009-2010) та стійкістю Іришка до посухи (критичні роки 2010) виглядає Екстрасильні за якістю Безмежна, Епоха одеська зерна таким чином: Златоглава, Сагайдак, Заграва одеська, Гордовита, Поверна, Славна, Висока та підвищена Підвищені зимостійкість (6.5-8 балів) та Вільшана, Епоха одеська, Істина одеська, Юнона зимостійкість посухостійкість (7 балів), урожайність в Аналог, Косоч, Ювілейна 100 Скоростиглі межах 29-34 ц/га (критичні роки 2010): Калинова, Колос Миронівщини, Станіслава, Тітона, Ассоль, Златоглава, Сагайдак, Заграва одеська, Безмежна, Волошкова, Царівна, Ювілейна 100, Косовиця, Антара, Висока та підвищена Гордовита, Поверна, Славна. Подяка, Паляниця, Богиня, Єдність, Косоч, Олексіїївка, Заграва посухостійкість одеська, Ареал ювілейний, Гордовита, Вільшана, Поверна, Середньозимостійкі (5-7 балів) та Сагайдак, Златоглава, Нива київщини середньо посухостійкі (6 балів), урожайАнтара, Паляниця, Палпич, ювілейна 100, Тітона, Лугастар, Посередня стійкість до Благодарка одеська,Безмежна, Косовиця, Станіслава, Олексіївна, ність 24-28 ц/га: вилягання за умов, які Вінничанка, Волошкова, Турунчук, Калинова, Розкішна, Пам’яті Вільшана, Істина одеська, Епоха одесьсприяють прояву ознаки Ремесла, Хуторянка, Годувальниця одеська ка, Ужинок, Чорнява, Яворина, Юнона. Середньозимостійкі (4.5-5.0 балів) та Урожайність умовних стандартів мальна – 73.9 ц/га (Славна), мінімальна сильнопосухостійкі (8 балів), урожайність становила (УМ.СТ.): 51.2 та 55.9 ц/га – 56.8 ц/га (ФТ Вандер). 29-30 ц/га: (середня урожайність 25 та 2 сортів, які Полісся: середня - 55.8 ц/га, максимальАреал ювілейний, Нива Київщини. знаходилися у випробуванні 3 роки); 43.2 на – 68.1 (Дромос), мінімальна – 51.2 ц/га Слабкозимостійкі (3-3.5 балів) та сец/га (середня урожайність 2 сортів, які (Вільшана). редньпосухостійкі (6 балів), урожайність знаходилися у випробуванні 2 роки). Найвищі показники урожайності за 25 ц/га: Зимостійкість сортів наведена в період роки випробування були відмічені у Єврофіт, Емеріно. перезимівлі з 2009 року на 2010 рік, коли сортів: Слабкозимостійкі (1-4 балів ) та слабкоприродні умови сприяли прояву ознаки і Славна (89.8), Акратос (83.6), Іришка посухостійкі (4-5 балів) урожайність 20 ц/ їх стійкість до умов перезимівлі виявила- (81.4), Ужинок (79.1), Чорнява (77.1), Зага і менше, або ж загинули взимку: ся найнижчою за 3 роки випробування. грава одеська (75.9), Яворина (75.5), Астрон, Акратос, Дромос, Самурай, ФТ Середня, максимальна та мінімальна Нива Київщини (74.3), Жайвір (74.2), Вандер, СО 207, Богемія, Іришка, урожайність по досліду в грунтово-кліАреал ювілейний (73.8 ц/га). На сьогодні до Державного реєстру матичних зонах України за 29 сортами Середня, максимальна та мінімальна внесено 226 сортів пшениці озимої м'якої, відповідно становила: маса 1000 зерен по досліду в грунтово32 сорти жита озимого та 28 тритикале Степ: середня - 61.1 ц/га, максимальна – кліматичних зонах України за 29 сортаозимого. 69.5 ц/га (Славна), мінімальна – 51.1 ц/га ми відповідно становила: При підборі сортів для виробництва в (Емеріно). Степ: середня – 39.5, максимальна – 42.6 тих чи інших умовах господарювання виЛісостеп: середня - 65.7 ц/га, максиг (Славна), мінімальна – 34.6 г (СО 207). робник має враховувати низку факторів. Особливо це стосується пшениці озимої, Урожайність, ц/га Прибавка в якої поповнення сортами в останні роки № Назва сорту Заявник до станзп було досить інтенсивне (рис. 1). 2008 2009 2010 СР УМ.СТ. дарту Перелік сортів рослин озимих культур, Жито озиме який пропонується для вирощування в 1 Фестус Ф1 Нім. ТОВ ‘С-Х’ 67.5 51.6 56.2 58.4 53.9 +4.5 2 Аскарі Ф1 Нім. ТОВ ‘С-Х’ 77.1 43.6 53.3 56.0 53.9 -0.6 умовах Чернігівщини, дає змогу виробни3 Радомирська Поліська СДС 37.8 49.2 43.5 46.5 -3.0 кам підібрати сорт з врахуванням означе4 Забава Носівська СДС 55.8 36.7 43.6 45.4 53.9 -8.5 них факторів (таблиця 6). 5 Пам’ять Худоєрка ІР 38.1 38.1 48.1 -10.0

Чернігівщина аграрна

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

Таблиця 6. Характеристика сортів рослин озимих видів, які пропонуються для вирощування в умовах Чернігівської області (господарсько-цінні ознаки подані за 9-бальною шкалою) ПШЕНИЦЯ М”ЯКА ОЗИМА Сорти

Реєстрація

Заявник

Зона

Крижинка Подолянка Колумбія Смуглянка Переяславка Фаворитка Либідь Золотоколоса Землячка одеська Писанка Донський сюрприз Шестопалівка Скарбниця Тітона Богиня Ювілейна 100 Трипільська Царівна Волошкова Паляниця Колос Миронівщини Калинова Аналог Турунчук Ясногірка Почаївка Пам”яті Ремесла Солоха Славна Чорнява Нива Київщини Заграва одеська Епоха одеська Ужинок Гордовита Ареал ювілейний

2002 2003 2003 2004 2004 2005 2006 2006 2006 2006 2006 2007 2007 2008 2008 2008 2008 2008 2008 2008 2008 2008 2008 2008 2009 2009 2009 2009 2010 2010 2010 2010 2010 2010 2010 2010

МІП ІФРГ, МІП ІФРГ, МІП ІФРГ, МІП ІФРГ, МІП ІФРГ ІФРГ ІФРГ Зат”Селена” СГІ Росія ПП „Бор” СГІ ПП „Бор” Донецьк..ІАПВ Краснод.НДІСГ ФГ „Теософ” БЦ СДС МІП Луган.ІАПВ МІП МІП ННЦ „ІЗ” СГІ ІФРГ ІФРГ ІФРГ, Арт.СДС ІФРГ ІФРГ, МІП ІФРГ ІФРГ СГІ, ‘’Селена’’ СГІ, ‘’Селена’’ СГІ, ‘’Селена’’ ІР ПП ‘’СОРТ’’

ЛП СЛП СЛП СЛП СЛП ЛП СЛП СЛП СЛ СЛ СЛ СЛ СЛ СЛП СЛ СЛ СЛП ЛП ЛП СЛ ЛП ЛП Л С СЛП СЛП СЛП СЛП СЛП СЛП СЛП СЛП СЛП СЛП П ЛП

Стійкість до: ПроСти- ЗимосСортодуктив- глість виляоси- хворо- Якість тійкість тип посухи ність гання пання би 9 сс 8-9 5 5 7-9 5 цін ср 9 ср 7-8 7-8 7-8 7-9 7 слн ср 9 рс 5-6 5 7-9 7-9 7-9 слн нк 9 ср 6 7-9 9 7-9 7-9 слн нк 7-9 ср 7-8 7 7-9 9 7-9 слн нк 8 сс 7 7 8-9 8-9 8-9 цін ср 7-9 сс 7-9 7-8 7-9 7-9 7 слн ср 9 сс 7 7 8-9 9 7-9 цін нк 7-9 ср 7-8 8-9 8-9 8-9 7-8 цін ср 7-9 ср 7-8 8-9 7-8 8-9 7-9 слн ср 7 рс 7-9 7-9 8-9 8-9 7-9 слн нк 8-9 рс 8 8 8-9 8-9 7 слн ср 7-9 ср 8 7-8 8-9 8-9 7 слн ср 8-9 ср 8 8 8 8-9 7-8 слн ср 8 ср 8 7-8 9 8-9 7-8 слн нк 8-9 рс 8 8 8 8 7-8 слн нк 8-9 сс 8 8 8-9 8-9 7-8 слн ср 8 ср 8-9 8 8-9 8 7-8 слн. нк 8-9 сс 8 8 8 8 7-8 цін ср 8-9 ср 8 8 9 8-9 7-8 цін нк 8 сс 8 8 8-9 8 7-8 цін ср 8 сс 7-8 7-8 8 8-9 7 цін ср 8 рс 7-8 8 8 8 7-8 слн нк 8-9 ср 8 8 8 8 7-8 слн ср 9 сс 8 8 8 8 7-8 слн ср 8-9 сс 8 8 8 8 7-8 слн ср 8-9 сс 8 8 8 8 7-8 слн ср 8-9 сс 8 8 8 8 7-8 цін ср 9 сс 8 8 8 8 7-8 цін ср 8-9 сс 7-8 7-8 8 8 7-8 цін ср 8-9 сс 7-8 8 8 8 7-8 слн нк 8-9 сс 8 8 8 8 7-8 слн ср 8-9 ср 8 7-8 8 8 8 слн ср 8-9 ср 7-8 7-8 8 8 8 слн ср 8 ср 8 8 8 8 8 цін ср 8 ср 7 8 8 8 8 цін ср ЖИТО ОЗИМЕ

Сорти

Реєстрація

Заявник

Зона

Боротьба Інтенсивне 95 Харківське 98 Інтенсивне 99 Хасто Ірина Дозор Синтетик 38 Хлібне Сіверське Слобожанець Ф1 Пікассо Забава Аскарі Ф1 Фестус Ф1

1993 1999 1999 2002 2002 2004 2005 2006 2007 2007 2008 2009 2010 2010 2010

ЧІАПВ ІЗ ІР ІЗ ІР ВІАПВ Носівська СДС Носівська СДС Носівська СДС ННЦ „ІЗ” ІР Німеччина Носівська СДС Німеччина Німеччина

СЛП П СЛП ЛП Л ЛП ЛП СЛП СЛП СЛП СЛ ЛП ЛП ЛП ЛП

Стійкість до: ПроСти- Зимосдуктив- глість виляоси- хворотійкість посухи ність гання пання би 7 сс 7 7 5 5 5 7 сс 7 7 5 7 5 7 сс 7 7 5 7 5 7 сс 7 7 5 5 5 9 сс 7 7 7 7 5 8 сс 8 8 7 8 8 7 сс 7 7 8 7 8 8 сс 8 7 7 7 7 7 сс 7 7 7 7 7 7 сс 8 7 5 5 7 7 сс 8 8 7 8 8 8 сс 8 8 7 7 7 7 сс 8 8 7 7 7 7 сс 8 8 7 8 8 8 сс 8 8 7 7 7

ТРИТИКАЛЕ ОЗИМЕ Сорти

Реєстрація

Заявник

Зона

Ладне Славетне Гарне Алкід Ратне Валентин 90 Раритет Інтерес Дон ДАУ 5 Паво

2002 2004 2004 2006 2007 2008 2008 2008 2009 2009 2009

ІР Носівська .СДС ІР ВНІС ІР Росія, КНДІСГ ІР „Насіння Луган.” Росія, КНДІСГ ДАЕУ Польща

ЛП ЛП ЛП СЛП СЛП ЛП ЛП СЛП СЛП СЛП СЛП

Стійкість до: ПроСти- Зимосдуктив- глість виляоси- хворотійкість посухи гання пання ність би 9 СС 7 7-9 7-9 7-9 7-9 9 СС 7 7 7 7 7-9 9 СС 7 7 7 7 7-9 7-8 СС 8-9 8-9 7-8 8-9 8-9 8-9 СС 9 8 7-8 8-9 8 8 СР 8-9 8-9 8-9 8-9 8-9 8 СР 8 8 8 8-9 8-9 8 СР 8-9 8 8 8-9 8-9 8 СР 7 8 9 9 9 8 СР 8 7-8 9 9 9 8 СР 8 7 9 9 9 Таб. 5 №17, вересень

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

більше. До них, наприклад, належать Ятрань 60, Селянка, Київська 8, Пріма одеська, Харус, Колумбія, Куяльник, Смуглянка, Ремеслівна, Володарка, Ліона, Золотоколоса, Землячка одеська, Богдана, Батько, Вдала, Супутниця, Либідь, Антонівка, Заможність. Кращою адаптивністю до несприятливих умов вирощування, дещо меншими вимогами до агрофону та попередників характеризується найчисельніша група сортів, які відносять до універсальних. Вони формують високий урожай за інтенсивної технології та середній за загальноприйнятих технологій вирощування. Використовуючи їх, можна отримати високий і достатньо стабільний урожай зерна. Це такі сорти, як Застава одеська, Перлина Лісостепу, Крижинка, Херсонська безоста, Зустріч, Веста, Повага, Подолянка, Сніжана, Василина, Веснянка, Дальницька, Добірна, Єрмак, Побєда 50, Столична та інші. Напівінтенсивні сорти, які зазвичай Останнім часом в країні спостерігаодеська, Смуглянка, Фаворитка, Золото- більш високорослі, з доброю зимостійється практика залучення у виробниколоса, які займали 58 % всіх площ покісю та найбільш адаптовані до агротехцтво значної, навіть надмірної кількості сіву. Звертає на себе увагу те, що площа нологічних недоліків (середній та низьсортів пшениці озимої. Наприклад, у під посівами сортів з терміном знахокий агрофон, гірший попередник, посів Вінницькій області в 2010 році в сордження в Реєстрі 1-5 років складала 21 поза оптимальними строками, тощо) з тових посівах налічувалося понад 139 % від загальної площі сортових посівів, потенціалом урожайності 60-75 ц з 1 га сортів пшениці озимої, в Полтавській а їх кількість була найбільшою – 47 сор- більш придатні для поширення в менш області - 35 сортів Селекційно-генетич- тів. Це ще раз засвідчує, що виробник сприятливих умовах виробництва та в ного інституту, 20 – Інституту фізіології активно веде пошук нових сортів. У господарствах, які мають змогу забезрослин і генетики, 11 – Полтавської виробництві задіяні такі високопродук- печити лише звичайну технологію видержавної аграрної академії, 8 – Інтивні та з добрими показниками якості рощування. До таких можемо віднести ституту рослинництва, а також сорти зерна сорти, як Либідь, Богдана, Волош- сорти Одеська 267, Веселка, Коломак 3, інших селекційно-дослідних установ. кова, Писанка, Царівна, Годувальниця Київська 7, Миронівська 66, Харківська Це пояснюється тим, що в порівнянні одеська, Золотоколоса, Трипільська, 105, Копилівчанка, Елегія, Диканька, з 2001 роком кількість сортів пшениці, Тітона, Ювілейна 100. Донський сюрприз. внесених до Реєстру, зросла більше ніж Разом з тим маємо сорти, доцільність Для зменшення ризиків при вирощуу 3 рази. Разом з тим це свідчить про те, залучення яких у виробництво сумванні озимих зернових у посівах доцільщо, по-перше, суб'єкти господарювання нівне (Комплімент, Торрілд, НС100/01, но мати 3-4 сорти, котрі відрізняються знаходяться в постійних інтенсивних НС124/04, Нота, Іліас, Рогнеда, Русія, за типом інтенсивності формуванням пошуках нових сортів, по-друге, доЗимоярка та ряд інших), оскільки вони, врожаю, строками дозрівання, кращибір нових сортів для впровадження у як іноземні, так і наші, за урожайнісми за зимо-та морозостійкістю, селеквиробництво повинен бути більш витю не перевищують кращі вітчизняні ційним центром походження, мають важеним і ґрунтовним. В сортові посіви сорти, а окрім того, поступаються озна- генетичні основи отримання цінного не повинні залучатися сорти, від яких у ками стійкості до несприятливих факта сильного зерна. Необхідно уникати подальшому доводиться відмовлятися. торів природного середовища. грубих порушень агротехнологічних виНа Чернігівщині у 2010 році в сортоДосить вагому частку посівів в усіх мог вирощування культури, що здатні вих посівах пшениці озимої знаходизонах області (23 %) займає такий пере- мінімізувати всі переваги сорту. лося 90 сортів, що становило майже 40 вірений багаторічною практикою викоПри впровадженні нових сортів у відсотків сортів, внесених до Реєстру. ристання сорт, як Поліська 90. виробництво слід вивчити їх у конкретТобто, стан добору сортів відображає Площі, зайняті посівами насінням них умовах вирощування і поступово загальну тенденцію, яка існує в країні. першої-третьої репродукцій, становили розширювати їх посіви. Адже не всі Відповідно, сорти з терміном зна91.6 %, добазових та базових категорій нові сорти пройшли багаторічне випроходження в Реєстрі 1-5 років складали - 7.6 %. бування, і виявляти їх недоліки, коли 21 %, 6-10 років – 49 %, 11-15 років - 4 При підборі сорту господарства, які сорт вже займає значні площі, не варто. %, понад 15 років - 23 %, виключені та мають змогу забезпечити інтенсивні Особливо виваженим необхідно бути не внесені до Реєстру – близько 3 % від технології вирощування, повинні оріпри залученні у виробництво іноземзагальної кількості висіяних сортів. єнтуватися на сорти високоінтенсивні, них сортів західноєвропейського типу, Найбільш масового поширення набули потенційний рівень урожайності яких зимостійкість яких, як правило, в посорти Поліська 90, Подолянка, Застава сягає 100 ц з 1 га, а деяких навіть і рівнянні з сортами вітчизняної селекції

Чернігівщина аграрна

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

значно нижча. Щодо сортів, заявниками яких являються установи Російської Федерації, то державне випробування засвідчує, що лише окремі з них заслуговують на увагу з огляду на підвищену морозостійкість, скоростиглість, продуктивність та якість. Саме вони за результатами випробування внесені до Реєстру сортів рослин та рекомендовані для поширення в Україні, переважно в зоні Степу, а окремі - також і в зоні Лісостепу (Станична, Зерноградка 11, Побєда 50, Єрмак, Батько, Донський сюрприз, Краснодарська 99, Ювілейна 100). Решта, як-то Дея, Дельта, Ліра, Купава, Половчанка, Дон 95, Зерноградка 9, Русса, Дар Зернограда, Росинка тарасівська, Віта, Красота, Станична, Фішт, Тарасівська остиста, Ростовчанка 3, Сєвєродонська 12 та інші, за цими показниками поступаються кращим вітчизняним сортам-стандартам. Отже, з новозанесених до Реєстру сортів для виробництва в Чернігівській області маємо запропонувати такі: високоінтенсивні – Славна, Ужинок, Чорнява, Ясногірка, Солоха, Ювілейна 100, Паляниця, Косовиця, Трипільська; універсальні – Епоха одеська, Заграва одеська, Ареал ювілейний, Сагайдак, Златоглава, Пам’яті Ремесла, Красень, Колос Миронівщини, Царівна, Тітона, Волошкова. Особливу увагу слід звернути на групу сортів з високими ознаками стійкості до несприятливих природних умов – Гордовита, Сагайдак, Златоглава, Заграва одеська, Ареал ювілейний (зимостійкість), Колос Миронівщини, Тітона, Ювілейна 100, Паляниця, Косовиця, Нива Київщини та інші (посухостійкість), високим вмістом білку – Почаївка, Наталка, Миронівська сторічна, Заграва одеська, Сагайдак, Яворина. В зону Лісостепу і навіть Полісся необхідно залучити сорти степового типу, створені переважно в Селекційногенетичному інституті. Сортовипробування засвідчує високу їх продуктивність в цих природних регіонах, що пов’язується з просуванням жорстких посушливих явищ в Україні з півдня на північ. Доцільно і надалі розширювати посіви таких сортів, як Смуглянка, Фаворитка. Сорт Золотоколоса, як у випробуванні, так і у виробничих посівах, негативно зреагував на умови перезимівлі 2009-2010 років, тому вирощування його у господарствах доцільно проводити разом з іншими сортами. Сорти Поліська 90 та Подолянка мають також залишатися в сортових посівах, оскіль-

Таблиця 7. Результати післяреєстраційного вивчення сортів рослин пшениці м’якої озимої в зоні Чернігівського Полісся Назва сорту Миронівська 808 Веста Подолянка Колумбія Смуглянка Переяславка Василина Володарка Столична Фаворитка Богдана Либідь Золотоколоса Богиня Царівна Волошкова Колос Миронівщини Калинова Астет Писанка Снігурка Ласуня Хуртовина Актер Вінничанка Лугастар Тітона Трипільська Аналог Турунчук Поліська 90 Крижинка Єрмак Паляниця Ясногірка Почаївка Солоха Бунчук Сонечко

Урожайність , ц/га 2008 2009 2010 2011 Середнє 4-річне вивчення 1963 33.8 43.9 38.1 40.4 39.1 2003 48.1 48.4 54.7 50.6 50.4 2003 57.7 55.0 54.3 52.5 54.9 2003 52.6 65.3 36.8 40.0 48.7 2004 64.0 59.9 46.6 44.2 53.7 2004 59.0 59.5 47.0 51.7 54.3 2005 49.7 43.8 40.0 40.4 43.5 2005 55.5 43.1 56.0 49.7 51.1 2005 48.3 61.9 55.0 50.6 54.0 2005 56.7 56.8 40.8 44.3 49.6 2006 62.1 56.4 52.2 47.9 54.6 2006 53.6 53.2 43.9 44.9 48.9 2006 63.9 66.2 38.2 39.1 51.8 3-річне вивчення 2008 41.8 52.3 46.0 46.7 2008 55.4 51.4 49.2 52.0 2008 45.0 47.9 48.0 47.0 2008 52.0 37.2 48.1 45.8 2008 49.9 39.4 47.5 45.6 2-річне вивчення 2006 55.9 45.9 50.9 2006 53.6 43.2 48.4 2007 58.3 50.5 54.4 2007 57.8 43.0 50.4 2007 51.1 50.0 50.6 2008 38.3 44.0 41.2 2008 39.9 39.6 39.8 2008 47.7 39.4 43.6 2008 51.1 48.2 49.6 2008 54.9 50.2 52.6 2008 48.4 44.1 46.2 2008 45.4 37.7 41.6 1-річне вивчення 1994 52.5 52.5 2002 47.7 47.7 2005 49.6 49.6 2008 52.3 52.3 2009 53.0 53.0 2009 51.6 51.6 2009 34.8 34.8 2009 46.0 46.0 2009 45.8 45.8

Реєстр

Таб. 7

ки вони чи не найбільш адаптовані до протистояння природним та технологічним негараздам. Досліди з післяреєстраційного вивчення сортів пшениці м’якої озимої в зоні Полісся засвідчують, що під час перезимівлі 2009-2010 років із 84 сортів повністю загинули такі сорти як Антонівка, Ассоль, Єдність, Комплімент, Косовиця, Ларс, Національна, Олексіївка, Подяка, Зимоярка, Веснянка, Пивна.

Отже, залучати до поширення ці сорти не потрібно. Адже в досліді урожайність деяких сортів сягала більше 50.0 ц/га (Подолянка, Тітона, Ремеслівна, Богдана, Писанка, Царівна, Богиня, Володарка, Альянс, Веста, Дальницька, Диканька, Литанівка, Лісова пісня, Отаман, Ясочка, Царівна), а деяких - 55.0 ц/ га і більше (Столична, Трипільська, Астет, Досконала, Заможність, Снігурка, Володарка, Ласуня). №17, вересень

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

В зоні Полісся у 2011 році, який також характеризувався складними умовами перезимівлі, жорсткою посухою у весняно-літній період, надлишком опадів під час достигання та збирання урожаю, найбільш врожайними (50.2-53.0 ц/га) виявилися сорти Подолянка, Переяславка, Столична, Снігурка, Трипільська, Ясногірка, Почаївка, Поліська 90. За період 4-річного випробування в післяреєстраційному вивченні найбільшу продуктивність та стабільність врожаю продемонстрували сорти Подолянка, Переяславка, Столична, Богдана з середнім рівнем урожайності 54 ц/га. Отже, на Поліссі слід акцентувати увагу саме на цих сортах, які пройшли додаткове вивчення протягом 3-4 років (таб. 7). На нашу думку, показники врожайності жита озимого в межах 18.7 ц/ га свідчать про те, що долю врожаю культури вирішує в багатьох випадках не сорт, а ставлення до неї як до продовольчої культури другого плану. Звідси - розміщення його на менш продуктивних та окультурених площах, мінімальні за інтенсивністю технології вирощування, технологічні недоліки щодо якості та строків проведення робіт та інші чинники, що об’єднуються поняттям культури землеробства. В сортових посівах жита домінують сорти Інтенсивне 95, Боротьба, Синтетик 38, які відповідно займають 38, 29 та 14 відсотків площ. Отримана ж у виробництві урожайність жита не перевищує 25-30 відсотків їх потенційної урожайності. Найдовше, з 1993 року, ‘’працює’’ у виробництві сорт Боротьба. За даними автора академіка В.В.Скорика, цей сорт та подібні до нього домінантно-короткостеблові сорти Носівської селекційно-дослідної станції при випробуванні на полях Німеччини не поступалися іноземним гібридам першого покоління Аманда, Гала, Хакадо. В Німеччині, яка забезпечує потреби ринку європейської співдружності найвагомішою часткою зерна жита, в аграрному секторі, в типових зонах його вирощування економічна конкурентоспроможність жита по відношенню до інших культур стоїть на першому місці. Кращі із сортів жита, які пропонуються виробнику, це як добре відомі нам Боротьба, Інтенсивне 95, Харківське 98, Інтенсивне 99, так і нові – Сіверське та сорти-синтетики Носівської селекційно-дослідної станції – Синтетик 38, Хлібне, Забава. На сьогодні в Реєстр внесено декілька гібридів жита озимого – вітчизняні Первісток, Слобо-

Чернігівщина аграрна

жанець, Юр’ївець та іноземні – Аскарі, Фугато. За урожайністю вони переважають сорти популяції та синтетики, але оскільки являються продуктом, який створено на основі стерильних і фертильних ліній, при схрещуванні яких спостерігається високий рівень гетерозису, то вимагають вирощування гібридів першого покоління кожного року. Найвищий урожай гібридного жита було отримано в Черкаській та Вінницькій областях - 91.2 та 87.5 ц/ га. Продуктивність перелічених сортів та гібридів за 9-ти бальною шкалою оцінюється в 7-9 балів. Сорти досить стійкі до вилягання, посухи, мають підвищене та високе число падіння, а отже, і високі хлібопекарські якості. Сорти жита, внесені до Реєстру, мають високу зимостійкість. Так, за жорстких умов перезимівлі 2002-2003 років у пшениці озимої м”якої загинуло до 47 відсотків сортів із загальної кількості, що проходили кваліфікаційну експертизу, в тритикале озимого - до 28 відсотків, а в жита озимого не загинув жодний. В порівнянні з сортами інших озимих зернових вони виявилися найбільш стійкими до екстремальних умов перезимівлі і сформували урожайність на рівні 22-26 ц/га більшу, ніж у пшениці озимої, котра випробовувалася в зонах Лісостепу і Полісся. Але при цьому слід звернути увагу на той факт, що після перезимівлі все частіше на сортових посівах жита спостерігається масове враження рослин сніговою пліснявою, навіть незважаючи на ту чи іншу висоту залягання снігового покриву. Отже, висівати насіння необхідно обов’язково протруєним. Останніми роками в Україні зростають посіви тритикале. В селекції цієї відносно нової культури науковцями досягнуті суттєві успіхи щодо покращення його хлібопекарських якостей. Такі сорти як Ладне, Гарне, Алкід, Раритет, Інтерес мають оптимальне співвідношення низки факторів - підвищену пружність клейковини, сильну водоутримуючу здатність пентозанів зі зниженою розчинністю, більш високий вміст спирто-та лужнорозчинних білків, непошкодженого крохмалю, слабку активність амілазного комплексу. До складу сортових популяцій включені лінії з високою стійкістю до проростання на корені та числом падіння 250-350 сек. До того ж вирощування тритикале здатне розширити ринок виробництва екологічно чистої продукції, оскільки серед озимих зернових воно є видом найбільш стійким до враження хворо-

бами і пошкодження шкідниками. При випробуванні сортів тритикале озимого на Чернігівщині в зоні Полісся вагомі прибавки врожаю мали сорти Славетне, Інтерес, Раритет, Валентин 90, Паво, в зоні Лісостепу – сорти Дон, ДАУ 5. У Лісостеповій зоні Чернігівщини в останні роки у виробництво впроваджуються сорти ячменю озимого Луран, Зимовий, Добриня 3, Трудівник, Морозко, Сіндерелла та інші. Звичайно, це пов'язано з певними ризиками, оскільки зимостійкість ячменю озимого нижча, в порівнянні з іншими озимими зерновими. Але, враховуючи тенденції погодно-кліматичних змін, постає питання і про доцільність його поширення в північні регіони України. Сорти ячменю озимого, як правило, ранньостиглі – дозрівають на 8-12 днів раніше від інших зернових культур. Мається ряд сортів-дворучок, які здатні формувати урожай як за осіннього, так і за весняного строків посіву (Росава, Основа, Тамань, Достойний, Абориген, Ковчег та інші). Схильність більшості сортів до враження летючою сажкою потребує обов'язкових заходів захисту. Більшість із 34 сортів, що внесені до Реєстру, належить вітчизняним селекціонерам. Потенційна урожайність сортів ячменю озимого, що пропонуються для поширення в Україні, сягає 90 ц/га і навіть більше. В дослідах з кваліфікаційної експертизи сортів рослин на Прилуцькій сортодослідній станції урожайність сортів коливалася в межах 30-90 ц/га в залежності від того, як складалися погодні умови для росту і розвитку рослин. В останнє десятиріччя повну загибель сортів у дослідах спостерігали в 2003 та в 2010 роках і часткову - в 2008 році. В 2008 році, коли загинули такі високопродуктивні сорти, як Зубен, Екзистенс, Актіон, Вінтмальт, Майбріт, Скарпія, інші сорти - Метелиця, Сейм, Тутанхамон, Мастєр Зернограда, Наомі, Жерар, Кондрат, Платон сформували урожайність на рівні 39 ц/га (Жерар) – 53 ц/га (Кондрат). Максимальна урожайність, яку отримали в 2007 році, становила: Метелиця -71, Тутанхамон – 75, Морозко - 76, Екзистенс – 77, Сейм – 79, Мастєр Зернограда – 81, Майбріт – 82, Актіон – 86, Фантаст – 88 ц/га. Якісна характеристика сортів знаходиться на рівні: розмір зерна – 8.5 мм, вирівняність зерна - 65 %, екстрактивність -78.5 %, вміст сирого протеїну – 10.9-13.1 %.

АДРЕСИ ДОСВІДУ

Сергій Гайдай, генеральний директор СТОВ «Дружба-Нова».

Новітні технології – успішний бізнес Десятирічна історія нашої компанії доводить відому, але далеко не всіма усвідомлену істину: успіху завжди можна досягти з нуля. Головні його складові – воля і цілеспрямованість у співдружності з чітким розрахунком, не позбавленим елементів тверезого ризику. Ми створили компанію, що динамічно розвивається, яка повністю відповідає сучасним уявленням про успішний і відкритий бізнес. І ми не збираємося зупинятися на досягнутому, а й далі будемо вдосконалюватися, щоб реалізувати нашу головну мету - створити в Україні компанію світового рівня. Наш шлях розпочався десять років тому з 2000 гектарів орних земель. Сьогодні в управлінні «Дружби-Нової» знаходиться більше 90 000 гектарів земельних угідь, розташованих в Чернігівській, Сумській та Полтавській областях. Компанія набула величезного досвіду у сільгоспвиробництві, який вміло поєднується з сучасними технологіями, обладнанням та технікою, ефективним використанням природних і земельних ресурсів. Активно впроваджуються енергозберігаючі та інноваційно-технологічні рішення управління агровиробництвом. Розширюються міжнародні зв’язки з науковцями і партнерами США, Канади, ФРН та інших країн. Ми першими в Україні впровадили

елементи точного землеробства. Створено управління з питань науки та агрохімічного сервісу. Пройшла атестацію на право вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду сучасна вимірювальна агрохімічна лабораторія. Вона є однією з кращих в Україні за технічною комплектацією вимірювального аналітичного обладнання. Застосовуємо технологію обстеження ґрунтів, яка базується на використанні даних електричної провідності ґрунту і рельєфу поля для більш ефективного лабораторного аналізу і розроблення точних картограм ґрунтових властивостей. Здійснюємо диференційне внесення азотних добрив в передпосівне внесення, підживлення та для мінералізації пожнивних решток. Впровадили найновішу технологію сівби з автоматичним відключенням секцій сівалки. Дане обладнання допомагає економити насіння і максимально ефективно використовувати ґрунтовий потенціал. У компанії є власна сучасна метеостанція, яка дозволяє отримувати дані щодо

Генеральний директор СТОВ «Дружба-Нова» Сергій Гайдай

погодних умов та вимірювати температуру і вологість ґрунту на різних глибинах. Введено в дію унікальну систему GPS - моніторингу транспортних засобів в режимі On-Line. Диспетчерська служба має можливість оперативно визначити місцезнаходження будь-якої одиниці техніки та аналізувати якість виконаної роботи. Ми використовуємо безвідвальну технологію обробітку землі. Застосовуємо мінімальний обробіток «Mini-till», що дозволяє значно зменшити механічний вплив на грунт та сприяє збільшенню урожайності. Впроваджуємо «No-Till». Слід виходити з того, що ми нічого №17, вересень

АДРЕСИ ДОСВІДУ

Сергій Гайдай спілкується із заступником голови Чернігівської обласної державної адміністрації Олександром Шанойлом під час Міжнародного консиліуму, якій проходив на базі СТОВ «Дружба-Нова»

Голова Чернігівської обласної державної адміністрації Володимир Хоменко ознайомлюється із впровадженням новітніх технологій в СТОВ «Дружба-Нова»

Сівалка точного висіву

Чернігівщина аграрна

нового не винаходимо. Ці технології ефективно працюють протягом багатьох років в інших країнах, зокрема в США. Залишається перенести все це на наші умови. Нічого складного тут немає. Крім одного - правильно сформулювати саме завдання на змінне внесення добрив або норму висіву. Ось для цього необхідно багато зробити. Ми більше року працювали над тим, щоб зрозуміти саму філософію того, як правильно сформулювати це завдання, щоб завантажити його в машину. А прорахувати економіку просто. До нас вже зверталося кілька великих компаній. Вони готові платити за наші консультаційні послуги з переобладнання своєї техніки, вони готові копіювати те, що робимо ми. Вони самі зрозуміли, що в недалекому майбутньому без цього бути конкурентоспроможними вже буде неможливо. Якщо ці технології успішно застосовуються за кордоном, то і ми повинні їх застосовувати. Тому на базі господарства у липні 2011 року був проведений Міжнародний консиліум на тему «Системний підхід у сучасному агровиробництві. Використання інформаційних та енергозберігаючих технологій у рослинництві», який зібрав у Варві понад 120 фахівців з різних країн світу. Те, що такий представницький міжнародний форум відбувся на базі компанії «Дружба-Нова» та за підтримки Чернігівської обласної адміністрації, свідчить про її міжнародне визнання, світовий рівень впровадження новітніх технологій. У нас більше 5 тисяч ВРХ, сучасний доїльний зал (BOU - MATIK «XpresswaySuupreme»). Багатющі природні пасовища на заплавах Десни дозволяють організовувати відгодівлю і разом з тим - економити. Почали розвивати м’ясне скотарство: закупили поголів’я високопродуктивної породи абердин-ангус. Впровадили новітню технологію - консервуємо в поліетиленових рукавах сінаж і силос. Це дозволяє мати поблизу ферм поживний корм. Успіху досягнуто завдяки сильній і досвідченій команді менеджерів, а також старанній роботі всіх її працівників. Їх у «Дружбі-Новій» понад 1,5 тисячі. Тільки за останній рік створено близько 200 нових робочих місць. Товариство визнане кращим роботодавцем в агропромисловому комплексі Чернігівщини. Запроваджена система управління якістю з метою сприяння підвищенню рівня організації праці, технологічних процесів, поліпшення якості продукції. «Дружба-Нова» велику увагу приділяє і соціальній сфері. Компанії небайдужі проблеми людей. Приходячи в новий регіон, ми намагаємося покращити рівень життя кожного і всієї громади в цілому, тісно співпрацюючи з місцевою владою. Інвестуючи в соціальні проекти, компанія «Дружба-Нова» робитиме свій внесок у підвищення добробуту громадян. Розвиваючись сама, вона розвиватиме середовище навколо себе.

АДРЕСИ ДОСВІДУ

«АГРІКОР ХОЛДИНГ»: рухатись, аби розвиватись У будь-якому бізнесі, в тому числі аграрному, діє об’єктивний принцип: якщо хочеш встояти на місці, то мусиш рухатися з усіх сил. Це означає, що успіх приходить лише до тих, хто рухається, змінюється, вдосконалюється. В іншому випадку на високі результати годі й сподіватись — під лежачий камінь вода не тече.

Підприємство “Агрікор Холдинг” створено у 2006 році, і на сьогодні воно є багатогалузевим господарством, яке, крім іншого, займається вирощуванням зернових культур та їх зберіганням (має власний елеватор на 110 тис. т одноразового зберігання зерна та його відвантаження). У користуванні господарства майже 30

тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 7 тис. га луків і пасовищ біля берегів річок Десна та Сейм. В даний час підприємство має землі в довгостроковій оренді на 10 років. Ці землі знаходяться в Прилуцькому, Носівському, Борзнянському та Коропському районах Чернігівської області. Планується розширення орендованих земель до 35 тисяч га.

Сплачено орендної плати за договорами оренди землі 2010 року 10544,2 тис. грн. Відсоток сплати за оренду землі - 3-4%. За 2010 рік підприємство зібрало понад 42 200 тонн зерна з площі 13578 га при середній урожайності 31,1 ц/га. Площа озимих зернових під урожай 2011 року становила 3547 га, крім того озимого ріпаку - 2344 га. №17, вересень

АДРЕСИ ДОСВІДУ

Господарству присвоєні такі племінні статуси: • племінний завод з розведення великої рогатої худоби Знам'янського типу поліської м'ясної, симентальської м'ясної, поліської м'ясної, південної м'ясної, абердин-ангуської порід і порід шароле та лімузин; • племінний репродуктор з розведення української червоно-рябої молочної породи корів; • племінний завод з розведення свиней миргородської породи. На сьогоднішній день в ТОВ «Агрікор Холдинг» утримується 5718 голів великої рогатої худоби (у тому числі 2292 корів) та 3312 голів свиней. За 2010 рік господарством вироблено м’яса ВРХ в живій вазі 1082,1 т, що на 165,1 т (18%) більше порівняно з 2009 роком. Валове виробництво молока склало 3165 т. М’яса свиней отримано 355,3 т, що на 44,1 т (14,2%) більше порівняно з 2009 роком. Годівля тварин забезпечується за рахунок власної кормової бази, що дозволяє гарантовано отримувати сировину для приготування кормів. Для зберігання річного запасу кормів використовується елеватор, обладнаний ефективними системами вентиляції і контролю параметрів, що дозволяє забезпечити високу якість сировини протягом усього року. Зараз господарство продає тварин переважно живою вагою на м'ясокомбінати. На даний момент іде вибір проекту нового м'ясопереробного підприємства, яке буде оснащене обладнанням по забою і переробці, що відповідає європейським вимогам якості. Планується реалізація м'яса в напівтушах (охолоджене), а також розрубів сортових, а згодом і готової продукції з м'яса, виробленої на підприємстві. Згідно з програмою розвитку м'ясного скотарства в господарстві до 2015 року планується наростити за рахунок власного відтворення та закупівлі в інших господарствах поголів'я м'ясної худоби до 15 тис. голів. В 2010 році запрацювало потужне зерносховище на землях Івківцівської сільської ради Прилуцького району загальною потужністю 80,0 тис. тонн зерна. Це зерносховище є одним з найпотужніших в Україні (по прийманню, доробці та зберіганню зерна) і дає змогу переробляти зерно будь-якої кондиції і вологості та доводити його до необхідного стану для довготривалого зберігання. Зберігання зернових відбувається у металевих оцинкованих силосах різної ємності. На даний час підприємство здійснює будівництво молочнотоварної ферми на 2400 голів дійної череди в с. Сергіївка та спорудження комплексу на 5000 основних свиноматок у с. Красляни.

Чернігівщина аграрна

ДОВІДКА: ТОВ «Агрікор Холдинг» с. Сергіївка, Прилуцький район Чернігівської області. Директор підприємства Петренко Сергій Миколайович. Кількість працюючих – 975 осіб. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника – 1463 грн. Дебіторська заборгованість на 01.01.2011 – 71,8 млн. грн. Кредиторська заборгованість на 01.01.2011 – 237,7 млн. грн. Державна підтримка за 2010 рік – 916,6 тис. грн.

НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ

НОСІВСЬКА

СЕЛЕКЦІЙНО-ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ (Коротка історична довідка) Носівська селекційна дослідна станція - одна із найстаріших науково-дослідних установ на території області. Вона стала широко відомою завдяки працям академіка К.К. Гедройця, доктора сільськогосподарських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки Молдови С.П. Кулжинського, професора, почесного академіка ВАСГНІЛ А.П. Редькіна, професорів Ф.Н. Германова, Ф.П. Саваренського, С.І. Лебедєва та інших видатних учених-дослідників, а згодом і селекціонерів В.С.Губернатора, В.Л.Лихацького, А.П. Брзежицького, Г.Т. Гордієнко, І.В. Колядка, І.Г. Набокова та ін. У червні цього року Носівська селекційно-дослідна станція відзначила 100 років свого існування. Як сільськогосподарська дослідна станція заснована в червні 1911 року з дослідним полем площею 75 гектарів. У складі науково-технічного персоналу в той час було лише четверо осіб, решта - сезонні робітники. Всю організаційну роботу по створенню станції вів агроном-дослідник, а пізніше заслужений діяч науки С.П. Кулжинський, який і став першим директором станції. На цій посаді він беззмінно працював до 1930 року. Земельна ділянка для дослідної станції була виділена подалі від населених пунктів, серед степу, поряд із залізницею Ніжин - Київ. Тут не було ніяких будівель і споруд. Після відповідного планування ділянки було проведено оранку та сівбу жита. В 1912 році закладені перші дослідні ділянки, розпочалося будівництво службових та житлових приміщень, а також приміщень для робочої худоби. Перші польові досліди з добривами, проведені на станції, показали, що вилуговані чорноземи слабо реагують на калійні добрива та малі норми гною і краще - на фосфорні і азотні. Високі ж норми внесення гною забезпечували значні прибавки врожаю. Поряд із всебічним вивченням добрив станція розробляла та пропагувала такі питання, як раннє приорювання толоки і заміна її конюшиновими, еспарцетовими і вико-вівсяними парами; строки, спосо-

би посіву і норми висіву сільгоспкультур культур по кращих попередниках, впровадження в практику селянських господарств кукурудзи, яка, за дослідними даними станції, перевершувала за врожайністю в той час культури вівса та ячменю у 2- 3 рази. Від часу свого заснування Носівська сільськогосподарська дослідна станція багато працювала в напрямку пошуку шляхів підвищення ефективності селянських господарств - надавала їм безплатні консультації, продавала насіння, племінний молодняк. Всебічно вивчивши генезис ґрунтів Придніпровської низини та ґрунтовий покрив Чернігівської області і встановивши причини, що обумовлюють їхні несприятливі агрономічні особливості, станція науково обґрунтувала і шляхи радикального поліпшення цих ґрунтів через збільшення в них органічної частини колоїдального комплексу покриву, а також біологічних особливостей вирощування культур в кожному агроґрунтовому районі області. Про цінність племінного поголів'я на станції можна судити з того, що його представники брали участь у Королівських виставках в Англії у 1922 році в м. Кембридж, а в 1925 році - в м. Чистерей. Одночасно з виконанням науково-дослідної роботи з агротехніки, агрохімії, агрогрунтознавства станція почала вести і селекційну роботу: з 1925 року - з конюшиною червоною, з 1928 року - з ніжинськими огірками, а з 1929 року - з цибулею та помідорами.

За період понад 70 років відділ селекції значно розширив кількість культур, по яких велась селекція: жито - 1937 р., ячмінь - 1938 р., овес - 1948 р., гречка, люпин, горох, ярий ріпак, пшениця озима та яра, кукурудза, столовий буряк, тритикале, редька олійна.

У 1956 році Носівська селекційно-дослідна станція увійшла до складу Чернігівської державної сільськогосподарської дослідної станції, яка була створена на базі Чернігівської станції тваринництва. У 1991 році Носівське відділення реорганізувалось у самостійну Носівську селекційно-дослідну станцію з підпорядкуванням її Інституту агроекології та біотехнології УААН. У 1999 році станцію підпорядкували Чернігівській державній сільськогосподарській дослідній станції як центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Чернігівської області. №17, вересень

НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ

За роки існування станції створено і передано для використання у виробництві близько 70 сортів сільськогосподарських культур. Зокрема, до Реєстру на 2011 рік увійшли сорти: -озимого жита - Боротьба, Воля, Богуславка, Дозор, Синтетик 38, Хлібне, Забава; -ярого ячменю - Носівський 21, Варіант, Гося, Козацький (голозерний); -вівса - Чернігівський 27, Чернігівський 28, Деснянський, Славутич, (ранньостиглий), Райдужний, Нептун, Зірковий, Парламентський, Закат, Скарб України (голозерний); -озимого тритикале - Славетне; -ярого тритикале - Вікторія, Всеволод; -ярої м'якої пшениці - Краса Полісся; -ярої твердої пшениці - Букурія; -конюшини лучної - Носівська 4, Носівська 5, Атлас, Агрос 12, Фалкон; -люцерни - Анді, Владислава, Алія; -цибулі - Стригунівська Носівська, Грандіна, Буран, Господиня; -огірків - Ера, Носівські, Етап. Останніми роками створено нові сорти озимого жита з потенційною врожайністю 100 ц/га: Дозор, Синтетик 38, Хлібне (селекціонер Скорик В.В.); сорти ярого ячменю та вівса з урожайністю 70-80 ц/ га: ячмені Носівський 21, Варіант, Гося, Козацький (голозерний) (селекціонер Сардак М.О.), вівси Нептун, Зірковий, Парламентський, Закат, Скарб України

Чернігівщина аграрна

(голозерний) (селекціонер Матрос О.П.). Зареєстровані також високопродуктивні, пристосовані до місцевих умов вирощування сорти конюшини - Фалкон, люцерни – Алія (селекціонер Боженко А.І.), цибулі – Господиня (селекціонер Горган Н.О.), огірка – Етап (селекціонер Набокова Л.О.). Колектив науковців, незважаючи на труднощі, пов'язані з кризовими явищами в аграрному секторі України в останні півтора десятиріччя, продовжує успішно працювати над створенням нових сортів генетично захищених від ураження основними хворобами, адаптованих до місцевих умов вирощування, з рівнем урожайності озимого жита та озимого тритикале 80-100 ц/га, ярого ячменю та вівса - 70-80 ц/га, огірків та цибулі - 300-350 ц/га з високими смаковими та засолювальними якостями, доброю лежкістю цибулі, конюшини та люцерни з урожайністю зеленої маси 600 та насіння - 5,5 ц/га. Відрадно, що поля Чернігівщини нині

наполовину засіяні носівськими сортами озимого жита, на 90 % - сортами вівса, а в межах України 80% посівів вівса становлять сорти носівської селекції. Має попит насіння сортів інших культур. Поширення сортів на полях Чернігівщини та інших областей країни можливе тільки через добре налагоджене насінництво. Носівська селекційно-дослідна станція та дослідне господарство проводять велику насінницьку роботу як по сортах власної селекції, так і по інших культурах. Щорічно вирощується 200-300 тонн оригінального та 600-800 тонн елітного насіння, яке поширюється у переважній більшості областей України. Зокрема, в 2010-2011 роках насіння озимого жита та тритикале, вирощене в Носівській СДС, поширене в 12 областях, вівса - у 18 областях, ярого ячменю – в 7 областях, конюшини та люцерни в 5 областях. Працюючи над вирішенням цих питань і усвідомлюючи їх важливість, Носівська СДС планує свій шлях у майбутнє.

науково-популярний журнал ВЕРЕСЕНЬ 2011р. №17

Сьогодні в номері: Чернігівщина аграрна: знайомство з регіоном — 3 Рекомендації з підготовки та проведення сівби озимих зернових колосових культур в господарствах Чернігівської області під урожай 2012 року — 4 Як покращити використання сортів озимих культур на Чернігівщині — 16 Новітні технології – успішний бізнес — 25 «Агрікор Холдинг»: рухатись, аби розвиватись — 27 Носівська селекційнодослідна станція — 29

Редактор Н.М. Дерев'янко Редакційна колегія: М.І. Колесников Н.М. Буняк В.В. Волкогон О.М. Бердніков А.М. Москаленко А.Г. Бардаков А.І. Мельник В.В. Скорик М.М. Назаренко М.О. Сардак Комп'ютерна верстка та дизайн Є.О.Насінник При передруку посилання на "Чернігівщину аграрну" обов'язкове. За достовірність інформації та реклами відповідають автори та рекламодавці. Редакція може публікувати матеріали, не поділяючи думки автора. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Журнал зареєстровано 7 вересня 2006р. Чернігівським обласним управлінням юстиції. Свідоцтво про державну реєстрацію: серія ЧГ №352-09. Засновник: Чернігівський інститут агропромислового виробництва НААН України. Друкується за рішенням вченої ради Чернігівського інституту АПВ НААН України та Ради Центру наукового забезпечення Чернігівської області. Адреса редакції: 17035, Чернігівська область, Козелецький район, с. Прогрес, вул. Гедройца, 4 Чернігівський інститут АПВ НААН України тел.: (04646) 3-63-10, 3-63-33. E-mail: lupin2004@ukr.net sekretar_chiapv@ukr.net

Передплатний індекс «Чернігівщини аграрної» — 96225