PLAKAT PRZECIW WOJNIE
MIĘDZYNARODOWA WYSTAWA PROJEKTÓW GRAFICZNYCH
O TEMATYCE ANTYWOJENNEJ
POSTER AGAINST THE WAR INTERNATIONAL EXHIBITION OF ANTIWAR GRAPHIC DESIGN
Spis treści / Зміст / Contents
UCZESTNICY / УЧАСНИКИ / PARTICIPANTS
PLAKAT PRZECIW WOJNIE ANTYWOJENNE PROJEKTY GRAFICZNE Z UKRAINY, POLSKI ORAZ INNYCH KRAJÓW
POSTER AGAINST THE WAR
ANTIWAR GRAPHIC DESIGN FROM UKRAINE, POLAND AND OTHER COUNTIRES
Uczestnicy / Учасники / Participants
Miroslava Antolíková / Мирослава Антолікова (Słowacja / Словаччина / Slovakia) 12
Šimon Bakajsa / Шимон Бакайса (Słowacja / Словаччина / Slovakia) 12
Olha Borysenko / Ольга Борисенко (Ukraina / Україна / Ukraine) 12, 13
Rina Borsuk / Ріна Борсук (Ukraina / Україна / Ukraine) 14, 15
Elena Čániová / Єлена Чаньова (Słowacja / Словаччина / Slovakia) 16
Zuzanna Chęcińska / Зузанна Хеціньска (Polska / Польща / Poland) 16
Ľubomíra Chylová-Sekerášová / Любоміра Хилова-Секерашова
(Słowacja / Словаччина / Slovakia) 17
Vilmantas Dambrauskas / Вільмантас Дамбраускас (Litwa / Литва / Lithuania) 17
Jutta Damm-Fiedler / Ютта Дамм-Фідлер (Niemcy / Німеччина / Germany) 18
Martin Fek / Мартін Фек (Słowacja / Словаччина / Slovakia) 19
Jochen Fiedler / Йохен Фідлер (Niemcy / Німеччина / Germany) 20, 21
Mark Folds / Марк Фолдз (Wielka Brytania / Великобританія / Great Britain) 22
Małgorzata Gurowska / Малгожата Гуровска (Polska / Польща / Poland) 22, 23
Olena Halytska / Олена Галицька (Ukraina / Україна / Ukraine) 24
Pascal Hautecoeur / Паскаль Хоутекер (Francja / Франція / France) 25
Mieko Hayakawa / Міеко Хаякава (Japonia / Японія / Japan) 25
Krzysztof Iwański / Кшиштоф Іваньскі (Polska / Польща / Poland) 26, 27
Martynas Juchnevicius / Мартинас Юхневічус (Litwa / Литва / Lithuania) 28
Marian Kamensky / Мар’ян Каменскі (Austria / Австрія / Austria) 29, 30
Madoka Kawado / Мадока Кавадо (Japonia / Японія / Japan) 31
Victoria Khanas / Вікторія Ханас (Ukraina / Україна / Ukraine) 31
Justyna Kazanecka / Юстина Казанецка (Polska / Польща / Poland) 32
Zuzanna Kliniewska / Зузанна Клінєвска (Polska / Польща / Poland) 33
Mariia Kocherova / Марія Кочерова (Ukraina / Україна / Ukraine) 34
Jan Kowalski / Ян Ковальскі (Polska / Польща / Poland) 34
Marian Kovalchuk / Мар’ян Ковальчук (Ukraina / Україна / Ukraine) 35
Mykola Kovalenko / Микола Коваленко (Ukraina-Słowacja / Україна-Словаччина / Ukraine-Slovakia) 36, 37, 38, 39
Viktoriia Krokhina / Вікторія Крохіна (Ukraina / Україна / Ukraine) 40
Piotr Kunce / Пьотр Кунце (Polska / Польща / Poland) 41, 42, 43
Oleksii Kustovskyi / Олексій Кустовський (Ukraina / Україна / Ukraine) 44, 45
Katia Lisova / Катя Лісова (Ukraina / Україна / Ukraine) 46, 47
Vlado Lofai / Владо Лофай (Słowacja / Словаччина / Slovakia) 48
Ihor Lev / Ігор Лев (Ukraina / Україна / Ukraine) 49
Kacper Malaga / Кацпер Малага (Polska / Польща / Poland) 50
Michał Matoszko / Міхал Матошко (Polska / Польща / Poland) 51
Serhiy Mikhnovskyy / Сергій Міхновський (Ukraina / Україна / Ukraine) 52
Ivan Monarkha / Іван Монарха (Ukraina / Україна / Ukraine) 52
Mykhailo Moskal / Михайло Москаль (Ukraina / Україна / Ukraine) 52, 53
Ivan Nebesnyk / Іван Небесник (Ukraina / Україна / Ukraine) 54
Michał Olkowicz / Міхал Ольковіч (Polska / Польща / Poland) 55
Tomasz Pietrek / Томаш Пєтрек (Polska / Польща / Poland) 56
Nikodem Pręgowski / Нікодем Преговскі (Polska / Польща / Poland) 57, 58
Volodymyr Prusak / Володимир Прусак (Ukraina / Україна / Ukraine) 59
Kaja Renkas / Кая Ренкас (Polska / Польща / Poland) 60
Oleksii Revika / Олексій Ревіка (Ukraina / Україна / Ukraine) 61
Olha Rodzyk / Ольга Родзик (Ukraina / Україна / Ukraine) 61
Kseniia Romanova / Ксенія Романова (Ukraina / Україна / Ukraine) 61
Olha Rosolianyk / Ольга Росоляник (Ukraina / Україна / Ukraine) 62
Dmytro Simonow / Дмитро Сімонов (Ukraina / Україна / Ukraine) 63, 64
Eugeniusz Skorwider / Еугеніуш Скорвідер (Polska / Польща / Poland) 65, 66, 67
Artur Skowroński / Артур Сковроньскі (Polska / Польща / Poland) 68, 69, 70
Weronika Stanek / Вероніка Станек (Polska / Польща / Poland) 71
Monika Starowicz / Моніка Старовіч (Polska / Польща / Poland) 72
Nataliia Stryzhak / Наталія Стрижак (Ukraina / Україна / Ukraine) 73
Yarosłav Sulyma / Ярослав Сулима (Ukraina / Україна / Ukraine) 74
Szymon Szymankiewicz / Шимон Шиманкєвіч (Polska / Польща / Poland) 75, 76, 77
Sławomir Śląski / Славомір Шльонскі (Polska / Польща / Poland) 78, 79, 80
Anna Tarach / АннаТарах (Niemcy-Polska / Німеччина-Польща / Germany-Poland) 80
Suren Vardanian / Сурен Варданян (Armenia / Вірменія / Armenia) 81
Borys Velykholova / Борис Великголова (Ukraina / Україна / Ukraine) 82
Ludo Wache / Людо Ваше (Francja / Франція / France) 83
Donata Wińska / Доната Віньска (Polska / Польща / Poland) 84
Kacper Wiatrak / Кацпер Вятрак (Polska / Польща / Poland) 84
Magdalena Wosik / Магдалена Восік (Polska / Польща / Poland) 85
Marta Yakhvak / Марта Яхвак (Ukraina / Україна / Ukraine) 86
Yurii Yamash / Юрій Ямаш (Ukraina / Україна / Ukraine) 86
Daryna Zadorozhnia / Дарина Задорожня (Ukraina / Україна / Ukraine) 87
PLAKAT PRZECIW WOJNIE
ANTYWOJENNE PROJEKTY GRAFICZNE
Z UKRAINY, POLSKI ORAZ INNYCH KRAJÓW
Sztuka plakatu zawsze okazywała się skuteczną bronią psychologiczną i potężnym środkiem masowego oddziaływania. Od 24 lutego 2022, od samego początku skomasowanej inwazji wojsk rosyjskich na Ukrainę, plakat odgrywał niezwykle istotną rolę. Wielu artystów podjęło aktywną działalność, mając świadomość, że sztuką można bezpośrednio wpływać na otoczenie. Plakat, z jego lakonicznym i wyrazistym przekazem, natychmiast odzwierciedla zmiany w społeczeństwie, a będąc obdarzonym mocą artystycznej ekspresji, staje się znaczącym sposobem wpływania na ludzkie emocje. Charakterystyczna dla plakatów komunikatywność spowodowała ich masową reprodukcję, a także błyskawiczne rozpowszechnianie w sieciach społecznościowych, wspierając w ten sposób ducha walki Ukraińców i podkreślając ich poczucie jedności. Wyraziste i proste, ale niezwykle pojemne obrazy stały się przejawem oporu, który Ukraińcy pragnęli przekazać całemu światu. Z kolei wielu artystów z różnych krajów za pośrednictwem swoich plakatów również wsparło Ukrainę. Tak zrodził się pomysł stworzenia międzynarodowego projektu „Plakat przeciw wojnie”.
Głównym celem projektu jest nadanie rozgłosu – za pośrednictwem plakatu – wydarzeniom w Ukrainie, uświadomienie zagrożenia, jakie rosja stanowi dla świata, a także wyrażenie niezłomnej postawy artystów, którzy potępiają wojnę i są przekonani, że Ukraińcy będą walczyć o swoją niepodległość do ostatniego tchu. Jednym z ważnych zadań projektu jest także pokazanie światu, że Uraińcy są nie tylko narodem silnym i odważnym, ale też niezwykle utalentowanym i kreatywnym.
Projekt międzynarodowej wystawy „Plakat przeciw wojnie” został zrealizowany w Akademii Sztuk Pięknych im. Eugeniusza Gepperta we Wrocławiu, we współpracy z Wrocławskim Centrum Akademickim. Partnerami wydarzenia jest Narodowe Centrum Nauki, Lwowski Pałac Sztuki oraz Fundacja Liderzy Przemian. Projekt badawczy obejmuje nie tylko ekspozycję, ale także przegląd i analizę kluczowych tendencji we współczesnym plakacie w Europie i na świecie. Obszerna wystawa, złożona ze 100 realizacji, zorganizowana została w galerii Neon mieszczącej się we wrocławskiej akademii. Prezentowane są tu prace autorów z Ukrainy, Polski, Słowacji, Litwy, Niemiec, Armenii, Austrii, Wielkiej Brytanii, Francji i Japonii. Wśród twórców
są znani artyści i projektanci, a także bardzo młodzi studenci uczelni artystycznych, których prace odznaczają się wysokim poziomem i profesjonalizmem.
Plakaty różnią się indywidualnym podejściem do rozwiązywania zadań twórczych. Artyści są szczególnie wrażliwą grupą społeczną, przynależą do intelektualnej elity. W tym napiętym, trudnym czasie wstrząsów intuicyjnie, podświadomie transformują je w artystyczne refleksje i swoje własne projekcje na temat wojny. Unikalne obrazy powstają na gruncie twórczych reinterpretacji i skojarzeń wywołanych wydarzeniami w Ukrainie. W swoich plakatach autorzy poruszają nie tylko problem wojny, ale także bolesne kwestie społeczne i wątki patriotyczne, odzwierciedlają skomplikowane interakcje człowieka ze światem. Autorzy posługują się nowoczesnymi programami kompu‑ terowymi, tworząc nierzadko minimalistyczne, oszczędne w kolorze prace zgodnie ze stylistycznymi cechami języka plakatu, czyli syntezą i dynamiką form oraz kadrowaniem obrazu, dzięki czemu natychmiast zapadają one w pamięć. Wśród tych kompozycji znajdziemy również kombinacje fotokolaży z dodatkiem tekstu, odręcznych rysunków satyrycznych i innych elementów. Różnorodność rozwiązań kompozycyjnych i środków wyrazu potwierdza oryginalność wypowiedzi każdego artysty.
Międzynarodowa wystawa „Plakat przeciw wojnie” będzie podróżować do różnych miast i krajów. Marzymy, aby ekspozycja finałowa odbyła się w Ukrainie już w czasie pokoju, a plakat antywojenny odnosił się do historii. Uważamy, że odpowiedzialnym zadaniem artystów, krytyków sztuki i menadżerów kultury jest szerzenie informacji o plakacie antywojennym na całym świecie, jako że ten front kulturalno artystyczny jest powszechnie obserwowany.
Dziękujemy partnerom, którzy dołączyli do realizacji tego projektu. Jesteśmy wdzięczni wszystkim artystom – uczestnikom wystawy i życzymy im, aby ich prace czyniły dobro, poruszały ludzkie serca i wypełniały je pokojem i spokojem.
Dr hab. Olha Lukovska, prof. Ukraińskiej Akademii Drukarstwa Prof. Wojciech Pukocz, Rektor Akademii Sztuk Pięknych im. Eugeniusza Gepperta we Wrocławiu
ПЛАКАТ ПРОТИ ВІЙНИ
АНТИВОЄННІ ГРАФІЧНІ ПРОЄКТИ
З УКРАЇНИ, ПОЛЬЩІ І СВІТУ
лакатне мистецтво завжди було ефективною психологічною зброєю та потужним засобом масового впливу. Гостро актуальним плакат став від початку повномас‑ штабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року. Багато художників розпочали активну діяльність, адже мистецтво – це теж зброя та засіб, за допомогою якого можна впливати на оточення. Саме плакат з його лаконічними й змістовними зображеннями миттєво зреагував на зміни у суспільстві, а численні авторські твори стали яскравим прикладом емоційного впливу на людину. Характерна для плакатів доступність виразу спричинилася до масового їх тиражування, а також поширення у соціальних мережах, підтримуючи бойовий дух українців та підкреслюючи відчуття єдності. Чіткі й прості, але надзвичайно місткі візуальні образи стали виявом громадського спротиву, який українці прагнули донести до всього світу. Багато митців з різних країн світу підтримали Україну своїми плакатами. Так виникла ідея створити міжнародний проєкт „Плакат проти війни”.
Головною метою проєкту є через плакатне мистецтво розповісти про події в Україні, довести, яку небезпеку становить росія для світу та виразити чітку позицію митців, які засуджують війну, але водночас стверджують, що Українці – герої, які до останнього подиху будуть боротися за свою незалежність. Одним із важливих завдань проєкту є також показати світу, що Україна не лише сильна й мужня нація, але надзвичайно талановита, креативна та ерудована.
Проєкт міжнародної виставки „Плакат проти війни” реалізовано у Вроцлавській академії мистецтв ім. Євгеніуша Гепперта у співпраці з Вроцлавським Академічним Центром. Партнерами заходу є Національний Центр Науки, Львівський Палац Мистецтв та Фундація Лідери Змін. Дос‑ лідницький проєкт включає не лише експозиційну частину, а й вивчення та аналіз провідних тенденцій сучасного плаката в Європі та світі. Потужна експозиція зі 100 плакатів розгорнулася у галереї «Неон» при академії мистецтв. Тут представлено роботи авторів з України, Польщі, Словаччини, Литви, Німеччини, Вірменії, Австрії, Великобританії,
Франції та Японії. Серед репрезентантів – знані художники та дизайнери, а також зовсім молоді митці та студенти мистецьких вишів, авторські твори яких виконані з високою професійною майстерністю. Твори різняться індивідуальним підходом до вирішення творчих завдань. Митці – особливо емоційна категорія сус‑ пільства та інтелектуальна еліта нації. В напружений час воєнних потрясінь в них загострилися інтуїтивні, підсвідомі начала, що виливаються в мистецькі рефлексії та проєкції на війну. З творчих фіксацій, переосмислень та асоціацій подій в Україні виникають унікальні художні образи. В плакатах автори порушують не лише питання війни, а й дотикають болючих соціальних та патріотичних тем, відображують складну взаємодію людини й світу. При створенні робіт автори використовують сучасні комп’ютерні програми, укладаючи лаконічні кольорові зображення згідно стилістичних особливостей плакатної мови, а це – узагальнення форм, динаміка форм, кадровість зображення, яке миттєво запам’ятовується. Серед композицій бачимо також комбінації фотоколажів зі шрифтовим доповненням, рукотворні сатиричні малюнки тощо. Різноманітність композиційних рішень та виражальних засобів підтверджує оригінальність світосприйняття кожного художника.
Міжнародна виставка „Плакат проти війни” буде мандрувати різними містами та країнами. Ми мріємо, щоб кінцева експозиція відбулася в Україні вже у мирний час, а воєнний плакат перетворився в історію. Вважаємо, що важливим завданням художників, мистецтвознавців та культурних діячів говорити про воєнний плакат та поширювати його у світі, адже це є культурно мистецький фронт, на який споглядає увесь світ.
Хочемо подякувати партнерам, які долучилися до реалізації цього проєкту. Ми вдячні всім художникам – учасникам виставки та бажаємо їм, щоб їхні роботи діяли на добро, влучали в серця людей і наповнювали їх миром і спокоєм.
Ольга Луковська, доктор мистецтвознавства, проф. Української академії друкарства у Львові Проф. Войцєх Пукоч, ректор Академії образотворчих мистецтв ім. Євгеніуша Гепперта у Вроцлаві