Гендерний аудит діяльності вищих навчальних закладів

Гендерний аудит діяльності вищих навчальних закладів: законодавча база, цілі, принципи, інструментарій Розроблено на основі методології МОП, авторка: к. філос. н. Н. Світайло, ГЦ СумДУ

Особливості гендерного аудиту – –

–

Аудит - процедура незалежної оцінки діяльності організації, системи, процесу, проекту або продукту. Гендерний аудит (далі –ГА) - це новий інструмент, моніторингове знаряддя у сфері просування політики гендерної рівності. ГА дозволяє проаналізувати, якою мірою принципи гендерної рівності відображені у діяльності організації (компанії, університету), яким чином гендерні компоненти інтегровані до стратегічних, програмних документів, документів з поточної діяльності, у взаємовідносини в колективі. Це соціальний аудит, де одиницею оцінки є не кількісний показник, а якісний (сприйняття, що грунтується на мисленні, міркуванні).

Актуальність для системи вищої освіти  







з точки зору необхідності подальшого вивчення, аналізу різних сфер суспільного життя з врахуванням гендерної складової; враховуючи важливість формування у молодого покоління фахівців навичок гендерного аналізу та принципової готовності впроваджувати принципи гендерної рівності у власній професійній та управлінській діяльності; виходячи з важливості побудови всередині університетів позитивного соціально-психологічного клімату та створення умов та можливостей для досягнення реальної гендерної рівності та чутливості; це додатковий напрям ефективної профорієнтаційної та кадрової роботи, оскільки допоможе вишу залучити не лише більшу кількість студентів, алей й більш професійний та мотивований персонал; це дозволить виявити додаткові механізми для вдосконалення менеджменту ВНЗ, активного залучення жіночого потенціалу.

Завдання сесії: 



надати учасникам семінару – майбутнім організаторам гендерного аудиту - адаптовану до особливостей сучасної вищої школи та зручну для використання методику з організації, проведення та послідовного виконання рекомендацій гендерного аудиту; забезпечити організаторів набором інструментів та практичних рекомендацій з проведення гендерного аудиту діяльності ВНЗ.

Законодавча база 





Спеціальних законодавчих актів, які б регулювали проведення гендерного аудиту, а тим більше, у ВНЗ – сьогодні не існує. Всі кроки у цьому напрямку базуються на існуючих нормативно правових актах, що регулюють правовідносини у сфері гендеру. Це біля 300 документів, до яких віднесемо міжнародні Конвенції, ратифіковані Україною, Конституцію України, низку Законів України, меморандуми, державні програми тощо.

Методологічна основа 



В основу пропонованих розробок покладено методологію МОП, яка передбачає принцип участі та залучення (т. зв. партисипативний аудит). Така методологія є прийнятною та бажаною для ВНЗ, оскільки залучення членів колективу до проведення аудиту є додатковим позитивним чинником, що дозволить активно впроваджувати гендерний підхід, а також розширити і урізноманітнити діяльність ЦГО.

Методологія гендерного аудиту: 

Документи МОП визначають гендерний аудит як інструмент і процес, заснований на принципах активної участі. Він сприяє процесу самонавчання організації методам ефективного застосування на практиці комплексного гендерного підходу.

Гендерний аудит:



визначає, наскільки ефективні в організації правила впровадження комплексного гендерного підходу, а також система підтримки їх виконання; наскільки вони взаємно доповнюють один одного і чи дотримуються на практиці; відстежує і оцінює відносний прогрес у просуванні гендерної рівності; встановлює вихідні принципи та критерії;



виявляє «вузькі місця» і проблеми;



рекомендує методи вирішення цих проблем і пропонує нові, більш ефективні стратегії;



фіксує позитивний досвід у досягненні гендерної рівності.





Особливості гендерного аудиту  



Гендерний аудит відноситься до категорії якісних аудитів, також відомих під назвою «соціальних». При проведенні гендерного аудиту використовується принцип активної участі в ньому співробітників організації, що сприяє навчанню співробітників, їх причетності до проведення аудиту та його результатів. Спільна участь також допомагає мотивувати і навчити ефективним методам оцінки власної роботи і організації в цілому.

Переваги методології Пропонована МОП методологія гендерного аудиту:  дозволяє отримати інформацію про стан справ з забезпеченням гендерної рівності у тій чи іншій організації, але й покликана  стимулювати процес самонавчання на рівні організації, підрозділу та окремих співробітників.  сприяє поширенню гендерних підходів та інституціоналізації гендерних осередків

Головна мета гендерного аналізу ВНЗ 





Сприяти навчанню, підвищенню рівня обізнаності викладачів, співробітників з гендерних питань; Набуття навичок інтеграції гендерних принципів у політику, стратегії, програмні документи та документи з поточної діяльності ВНЗ; Створення умов для формування відповідних поглядів та навичок у студентів.

Що дає гендерний аудит вищому навчальному закладу?   

   

дозволяє ефективніше здійснювати свій управлінський менеджмент; робить більш ефективною соціальну політику; сприяє покращенню основних показників діяльності через вдосконалення кадрового потенціалу, збільшення контингенту тощо; зменшується плинність кадрів і покращується соціальнопсихологічний клімат в колективі; формується позитивний імідж вишу; з’являється додаткова можливість виявлення та аналізу внутрішніх проблем; формується якісно нова корпоративна культура навчального закладу.

Принципи проведення гендерного аудиту ВНЗ:    

добровільність; самостійність оцінки і спільна участь; відкритість і прозорість роботи; орієнтація на розвиток співробітників та колективу;

Принципи та мета гендерного аудиту 

 

Грунтуючись на принципах самостійної оцінки і спільної участі, аудит бере до уваги як об'єктивні дані, так і уявлення співробітників щодо того, як домогтися гендерної рівності в їх організації. Мета ГА - краще зрозуміти наявні конкретні факти, факти непідтверджені, а також їх суб'єктивну інтерпретацію. Гендерний аудит може служити відправною точкою для виявлення і обговорення більш широких проблем, що стосуються самого змісту роботи і функціонування навчального закладу.

Об'єкт гендерного аудиту ВНЗ 

Сукупним об'єктом гендерного аудиту ВНЗ можна назвати документально зафіксовану інформацію про перебіг та основні характеристики процесів, які складають зміст діяльності вищого навчального закладу, з обов’язковим врахуванням їх гендерної складової.

Інструментарій гендерного аудиту:         

аналіз документів; анкетування; соціометрія; соціально-психологічні опитувальники; проективне тестування; включене спостереження; групові вправи та групові дискусії; контент-аналіз; інші методи за потреби. Принциповим є використання як кількісних, так і якісних методів.

Хто виступає ініціатором проведення гендерного аудиту?

 

У ситуації, що склалась сьогодні – це керівник ГРЦ чи подібної структури. У кращому випадку – проректор чи ректор, які розуміють важливість такої роботи для розвитку і іміджу ВНЗ.