Гендерний аудит діяльності вищих навчальних закладів: законодавча база, цілі, принципи, інструментарій Розроблено на основі методології МОП, авторка: к. філос. н. Н. Світайло, ГЦ СумДУ
Особливості гендерного аудиту – –
–
Аудит - процедура незалежної оцінки діяльності організації, системи, процесу, проекту або продукту. Гендерний аудит (далі –ГА) - це новий інструмент, моніторингове знаряддя у сфері просування політики гендерної рівності. ГА дозволяє проаналізувати, якою мірою принципи гендерної рівності відображені у діяльності організації (компанії, університету), яким чином гендерні компоненти інтегровані до стратегічних, програмних документів, документів з поточної діяльності, у взаємовідносини в колективі. Це соціальний аудит, де одиницею оцінки є не кількісний показник, а якісний (сприйняття, що грунтується на мисленні, міркуванні).
Актуальність для системи вищої освіти
з точки зору необхідності подальшого вивчення, аналізу різних сфер суспільного життя з врахуванням гендерної складової; враховуючи важливість формування у молодого покоління фахівців навичок гендерного аналізу та принципової готовності впроваджувати принципи гендерної рівності у власній професійній та управлінській діяльності; виходячи з важливості побудови всередині університетів позитивного соціально-психологічного клімату та створення умов та можливостей для досягнення реальної гендерної рівності та чутливості; це додатковий напрям ефективної профорієнтаційної та кадрової роботи, оскільки допоможе вишу залучити не лише більшу кількість студентів, алей й більш професійний та мотивований персонал; це дозволить виявити додаткові механізми для вдосконалення менеджменту ВНЗ, активного залучення жіночого потенціалу.
Завдання сесії:
надати учасникам семінару – майбутнім організаторам гендерного аудиту - адаптовану до особливостей сучасної вищої школи та зручну для використання методику з організації, проведення та послідовного виконання рекомендацій гендерного аудиту; забезпечити організаторів набором інструментів та практичних рекомендацій з проведення гендерного аудиту діяльності ВНЗ.
Законодавча база
Спеціальних законодавчих актів, які б регулювали проведення гендерного аудиту, а тим більше, у ВНЗ – сьогодні не існує. Всі кроки у цьому напрямку базуються на існуючих нормативно правових актах, що регулюють правовідносини у сфері гендеру. Це біля 300 документів, до яких віднесемо міжнародні Конвенції, ратифіковані Україною, Конституцію України, низку Законів України, меморандуми, державні програми тощо.
Методологічна основа
В основу пропонованих розробок покладено методологію МОП, яка передбачає принцип участі та залучення (т. зв. партисипативний аудит). Така методологія є прийнятною та бажаною для ВНЗ, оскільки залучення членів колективу до проведення аудиту є додатковим позитивним чинником, що дозволить активно впроваджувати гендерний підхід, а також розширити і урізноманітнити діяльність ЦГО.
Методологія гендерного аудиту:
Документи МОП визначають гендерний аудит як інструмент і процес, заснований на принципах активної участі. Він сприяє процесу самонавчання організації методам ефективного застосування на практиці комплексного гендерного підходу.
Гендерний аудит:
визначає, наскільки ефективні в організації правила впровадження комплексного гендерного підходу, а також система підтримки їх виконання; наскільки вони взаємно доповнюють один одного і чи дотримуються на практиці; відстежує і оцінює відносний прогрес у просуванні гендерної рівності; встановлює вихідні принципи та критерії;
виявляє «вузькі місця» і проблеми;
рекомендує методи вирішення цих проблем і пропонує нові, більш ефективні стратегії;
фіксує позитивний досвід у досягненні гендерної рівності.
Особливості гендерного аудиту
Гендерний аудит відноситься до категорії якісних аудитів, також відомих під назвою «соціальних». При проведенні гендерного аудиту використовується принцип активної участі в ньому співробітників організації, що сприяє навчанню співробітників, їх причетності до проведення аудиту та його результатів. Спільна участь також допомагає мотивувати і навчити ефективним методам оцінки власної роботи і організації в цілому.
Переваги методології Пропонована МОП методологія гендерного аудиту: дозволяє отримати інформацію про стан справ з забезпеченням гендерної рівності у тій чи іншій організації, але й покликана стимулювати процес самонавчання на рівні організації, підрозділу та окремих співробітників. сприяє поширенню гендерних підходів та інституціоналізації гендерних осередків
Головна мета гендерного аналізу ВНЗ
Сприяти навчанню, підвищенню рівня обізнаності викладачів, співробітників з гендерних питань; Набуття навичок інтеграції гендерних принципів у політику, стратегії, програмні документи та документи з поточної діяльності ВНЗ; Створення умов для формування відповідних поглядів та навичок у студентів.
Що дає гендерний аудит вищому навчальному закладу?
дозволяє ефективніше здійснювати свій управлінський менеджмент; робить більш ефективною соціальну політику; сприяє покращенню основних показників діяльності через вдосконалення кадрового потенціалу, збільшення контингенту тощо; зменшується плинність кадрів і покращується соціальнопсихологічний клімат в колективі; формується позитивний імідж вишу; з’являється додаткова можливість виявлення та аналізу внутрішніх проблем; формується якісно нова корпоративна культура навчального закладу.
Принципи проведення гендерного аудиту ВНЗ:
добровільність; самостійність оцінки і спільна участь; відкритість і прозорість роботи; орієнтація на розвиток співробітників та колективу;
Принципи та мета гендерного аудиту
Грунтуючись на принципах самостійної оцінки і спільної участі, аудит бере до уваги як об'єктивні дані, так і уявлення співробітників щодо того, як домогтися гендерної рівності в їх організації. Мета ГА - краще зрозуміти наявні конкретні факти, факти непідтверджені, а також їх суб'єктивну інтерпретацію. Гендерний аудит може служити відправною точкою для виявлення і обговорення більш широких проблем, що стосуються самого змісту роботи і функціонування навчального закладу.
Об'єкт гендерного аудиту ВНЗ
Сукупним об'єктом гендерного аудиту ВНЗ можна назвати документально зафіксовану інформацію про перебіг та основні характеристики процесів, які складають зміст діяльності вищого навчального закладу, з обов’язковим врахуванням їх гендерної складової.
Інструментарій гендерного аудиту:
аналіз документів; анкетування; соціометрія; соціально-психологічні опитувальники; проективне тестування; включене спостереження; групові вправи та групові дискусії; контент-аналіз; інші методи за потреби. Принциповим є використання як кількісних, так і якісних методів.
Хто виступає ініціатором проведення гендерного аудиту?
У ситуації, що склалась сьогодні – це керівник ГРЦ чи подібної структури. У кращому випадку – проректор чи ректор, які розуміють важливість такої роботи для розвитку і іміджу ВНЗ.