ПРОПОЗИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ГЛУХИХ ЩОДО СТАНДАРТИЗАЦІЇ СУБТИТРУВАННЯ В УКРАЇНІ 1. Головна мета Загальні рекомендації щодо виробництва субтитрів і їх розміщення на телеекрані повинні дотримуватись мети досягнення максимального сприйняття і розуміння змісту оригінального телепродукту в цілому шляхом максимізації читабельності і видимості представлених на екрані субтитрів. 2. Просторовий параметр/розміщення субтитрів на екрані - Розміщення на екрані: Субтитри слід розміщувати в нижній частині екрану так, щоб вони охоплювали район відеозображення, який менш важливий з точки зору загальних естетичних цінностей оригінального телепродукту. Нижня лінія субтитрів повинна відступати від нижнього краю екрану не менш ніж на 1/12 від повної висоти екрану так, щоб око глядача не примушувалось понижуватись на самий нижній край екрану, відволікаючись від відеоматеріалу. Такий відступ слід передбачити в горизонтальному напрямку з обох боків від тексту так, щоб знову ж таки око глядача не відволікалось від відеоматеріалу на читання субтитрів. Із цією метою субтитри слід розміщувати на відстані не менше 1/12 загальної ширини екрану ліворуч і праворуч від краю екрану. Субтитри можна розмістити в верхній частині екрану лише в обумовлених випадках, коли візуальний матеріал (лінгвістичний чи якийсь інший) є вкрай важливим для сприйняття і розуміння змісту оригінального телепродукту і відображається саме в тій частині екрану, в якому мали б розміщуватись субтитри. - Кількість текстових рядків: Одночасно на екрані дозволяється розміщувати два текстових рядки. Саме це гарантує, що не більш ніж 2/12 екранного зображення водночас займатиметься під субтитри. У випадку, коли субтитри демонструються в один рядок, вони повинні займати нижчий із двох можливих рядків і ніяк не вищий, що мінімізує факт втручання субтитрів в події матеріалу фонового відеозображення. - Розміщення тексту: Текст субтитрів слід розміщувати по центру відведеного для відображення субтитрів поля. Оскільки більшість подій відеоматеріалу відбувається в центрі екрану, саме ця позиція дозволяє оку глядача відволікатись від цих подій на меншу відстань в напрямку початку субтитрів. Винятком є випадок «подвійного тексту» (наприклад, коли діалог починається з тире і представлений одночасно на двох текстових рядках), коли діалог повинен вирівнюватись по лівому краю екрану відповідно до принципів друкованої літератури, які вимагають, щоб кожна репліка діалогу починалась з тире і вирівнювалась по лівому краю сторінки (дивіться також статтю «Тире» в розділі 3 «Пунктуація і вимоги до окремих літер»). - Кількість літер на один рядок: Кожний рядок субтитрів повинен містити приблизно 35 літер (до 40 символів з прогалинами), що дозволяє вмістити достатню порцію тексту перекладу фрагменту розмовної мови і мінімізувати скорочення (і видалення певних фрагментів) оригінального тексту. Занадто велика кількість літер в рядку вище 40 призводить до низької читабельності субтитрів, адже розмір літер за цих умов неодмінно зменшується і стає нечитабельним. - Шрифти і відстані між літерами: Не бажано використовувати шрифти типу Serif (з додатковими графічними елементами – засічками), оскільки вони візуально важкі для читання. Шрифт типу Verdana та Arіаl є прийнятими. Пропорційна відстань між літерами (як ось така, яку ви бачите в цьому документі і в більшості текстових редакторів (наприклад в редакторі Word)) на відміну від шрифту M o n o s p a c e з непропорційними інтервалами літер, економить простір рядка, в якому можна розмістити не більше 35 літер. - Колір шрифту і фону: Літери субтитрів повинні мати блідий білий колір (в жодному разі не бути «яскраво білосніжними»), оскільки занадто яскраві пігменти білого кольору швидко стомлюють очі глядачів. Окрім цього, їх краще представляти на сірому напівпрозорому фоні, а не в контурному форматі (коли контур на краях літер трохи відтінений), оскільки доведено, що для ока легше читати текст, якщо фонове зображення не буде змінюватись і тим самим заважати процесу читання. Окрім цього, колір «напівпрозорого фону» (сірого) є нейтральним для сприймання оком і створює враження, що нібито він не повністю перекриває собою відеоматеріал. 1
3. Часовий параметр/Тривалість - Тривалість демонстрації субтитрів з текстом в два рядки (максимальна тривалість): Швидкість читання «середньостатистичного» глядача (у віці 14-65 років, що належить до вищого-середнього соціально-культурного класу) тексту середньої складності (який являє собою комбінацію офіційного і неофіційного стилю), як встановлено, перебуває в межах 150-180 слів на хвилину, тобто 2½-3 слова на секунду. Це означає, що повні два рядки тексту, які містять 14-16 слів, мають залишатися на екрані щонайбільше до 5½ секунд. Проте краще було б, якби ми все ж таки округлили цей параметр до 6 секунд, оскільки ще потрібно додати ¼-½ секунди на те, щоб мозок глядача мав час переключитися на процес осмислення прочитаного субтитру. Слід мати на увазі, що 6 секунд цілком достатньо для короткочасного збереження в оперативній пам'яті інформації двох рядків субтитрів і її осмислення, і перевищення цієї межі може викликати автоматичний рефлекс повторного читання субтитрів глядачами, що читають швидко. Примітка: Середня швидкість читання для дітей (віком 6-14 років) становить приблизно 90-120 слів на хвилину. Тривалість демонстрації субтитрів дитячих програм буде відповідно більшою. - Тривалість демонстрації тексту субтитрів в один рядок (підрахунок максимального часу для демонстрації): Хоча чисті математичні підрахунки приведуть нас до висновку про те, що один рядок тексту субтитрів розміром в 7-8 слів має демонструватись на екрані приблизно 3 секунди, насправді цей час слід подовжити до 3½ секунд. Це зумовлене тим, що дворядковий текст субтитрів є візуально складнішим для сприйняття, що викликає сигнали для прискореного читання. В ситуації з однорядковим текстом субтитрів цей механізм реакції свідомості не спрацьовує. Отже, знову ж таки, виділення 3½ секунд на осмислення однорядкового тексту субтитрів є оптимальним параметром, який не можна перевищувати, інакше читач автоматично переключиться на процес повторного читання субтитрів — і особливо це стосується швидких читачів. З урахуванням вищезазначеного в обох випадках — і у випадку з однорядковим текстом, і у випадку з дворядковим текстом субтитрів — тривалість демонстрації субтитрів слід скорочувати до максимально оптимального часу на читання (3 слова на секунду або 1/3 секунди на одне субтитроване слово), якщо текст лексично і синтаксично дуже легкий для його осмислення звичайним глядачем і якщо швидкий ритм фільму вимагає зниження тривалості демонстрації субтитрів. - Тривалість однослівного тексту субтитрів (мінімальний час тривалості демонстрації): Мінімальний час тривалості демонстрації однослівного тексту субтитрів становить врешті решт не менше 1½ секунди, яким би простим не було слово. Надання меншого часу на демонстрацію субтитрів в цьому випадку призведе до ефекту спалаху субтитрів, що дуже дратує око. Знову ж таки, слід зазначити, що і в цьому випадку не слід перевищувати час демонстрації однослівних субтитрів більш ніж 1½ секунди, оскільки це може викликати реакцію автоматичного повторного перечитування інформації з екрану.
2
- Передчасна демонстрація субтитрів на екрані: Субтитри не можна демонструвати одночасно з відповідним виразом героїв відеоматеріалу і краще це робити на ¼ секунди пізніше, оскільки попередні тестування довели, що мозок глядача потребує додатково ¼ секунди на осмислення щойно почутого лінгвістичного матеріалу і направлення свого ока в напрямку до нижньої частини екрану, очікуючи появу субтитрів. Одночасна демонстрація субтитрів разом зі вставкою звукової інформації сприймається передчасною, дивуючи око спалахом і спантеличуючи мозок на ½ секунди, через що його увага нестримно весь час переміщується між вставленим текстом субтитрів і розмовним лінгвістичним матеріалом, не розуміючи, на що перш за все слід звертати увагу. - Відставання в часі: Субтитри не повинні відставати в часі і не повинні залишатися на екрані більше 2 секунд після закінчення голосової вставки, навіть якщо за цей проміжок в 2 секунди не прозвучало жодної іншої голосової вставки. Це необхідно тому, що субтитри повинні передавати якомога точніше і правдивіше голосові вставки як з точки зору їх змісту, так і з точки зору їх часу, і тому запізнення справлятиме враження недовіри до якості субтитрів, оскільки глядачі почнуть міркувати, що те, що вони читають на екрані фактично не відповідає тому, що було сказано в момент читання. - Інтервали часу між двома послідовними демонстраціями субтитрів: Між двома послідовними демонстраціями субтитрів слід вставляти паузу тривалість щонайменше ¼ секунди, що дає змогу уникнути ефекту накладки субтитрів. Ця невеличка пауза необхідна як сигнал мозку про зникнення попереднього тексту субтитрів як частини лінгвістичної інформації і наступну появу іншої частини. Якщо не витримувати цю паузу, то око глядача не зможе природно сприймати заміну старого тексту субтитрів новим текстом, особливо якщо новий текст має таку ж саму довжину, що і попередній. - «Накладка», «додатки» і «кумулятивний текст»: Всі ці терміни є технічними синонімами і означають «динамічний текст», тобто діалог або монолог, рядки репліки якого подаються через певні паузи, коли перша репліка з’являється у верхньому рядку субтитрів, а друга репліка з’являється через деякий час нижче у другому рядку для субтитрів, причому перша репліка продовжує відображатися на екрані. Ця техніка є ідеальною для уникнення ефекту «виказування таємниці» і допомагає відобразити інформацію, наприклад «здивування» водночас із фактичним здивуванням. Оскільки цей механізм є непередбачуваним, його слід застосовувати обережно. - Вплив ефектів камери (зміна кадрів) на тривалість субтитрів: Субтитри повинні залежати від таких ефектів камери, як зміна планів чи теми зйомки, тому субтитри мають зникати ще до того, як має відбутися зміна сцени. Різні сцени зйомки, затемнення і зміна ракурсів, які суттєво не пов'язані із зміною теми (внутрішньокадровий монтаж, наприклад, перехід від загального плану до крупного і знову до загального плану) взагалі не повинні впливати на час демонстрації субтитрів, оскільки вони не стосуються зміни теми зйомки. 4. Пунктуація і подача тексту великими і малими літерами - «Трикрапка незавершеної думки» {…}: У випадку, коли речення однієї порції тексту субтитрів ще не закінчене і має бути продовжене в наступній порції тексту субтитрів, трикрапку слід вставляти одразу після останньої літери тексту попередньої порції субтитрів (і між ними не повинно бути прогалини). Ці три послідовних крапки вказують на те, що речення ще не закінчене, і отже око і мозок глядача мають очікувати на появу нової порції субтитрів найближчим часом. Повна відсутність в цьому випадку якихось попереджувальних знаків пунктуації після останньої літери незакінченої порції тексту призводить до затримки в діяльності мозку, якому в цьому випадку знадобиться більше часу на осмислення наступної порції тексту субтитрів, яка виявляється несподівано продовженням речення попередньої порції субтитрів. Через цю особливу функцію послідовних крапок, які сигналізують про незавершеність висловлювання, використання послідовних крапок слід значною мірою обмежити. - «Сполучні крапки продовження думки» {…}: Трикрапка може вставлятися перед першою літерою тексту субтитрів (при цьому ця літера пишеться з малої букви і між нею і крапками не повинно бути прогалин), якщо вона розпочинає текст, який є продовженням незакінченого речення попередньої порції субтитрів. Тут трикрапка сигналізує про продовження інформації незакінченого речення попередніх субтитрів, яке завершувалось також трикрапкою. У разі відсутності трикрапки, яка мала б просигналізувати про 3
продовження незавершеного речення, знадобиться набагато більше часу для того, щоб мозок глядача нарешті збагнув, що у наступній порції тексту йдеться мова про продовження попередньо незавершеного речення. Внаслідок того, що «сполучні крапки» виконують функцію сигналізаторів про продовження незавершеного речення попередніх субтитрів, вони повинні постійно вживатись разом із трьома крапками незавершеної думки. - Крапка {.}: Крапка має використовуватись після останньої літери субтитрів (і між ними не повинно бути прогалини) і позначати кінець речення тексту субтитрів. Цей розділовий знак є сигналом для ока про те, що воно може повертатись назад в центр зображення для перегляду відеоматеріалу, оскільки після цієї крапки не очікується більше тексту. У випадку відсутності цього розділового знаку або «трикрапки незавершеної думки» (які є альтернативою позначення кінця речення субтитрів) глядач не зможе отримати сигнал, що позначає завершення порції субтитрів, і внаслідок цього мозку знадобиться деякий час для осмислення того факту, що субтитри вже завершились. - Тире і дефіси {-}: Тире використовуються перед першою літерою кожної із реплік, наприклад у випадку двох реплік, кожна з яких розміщується на окремому рядку субтитрів (між цим знаком і першою літерою репліки завжди ставиться прогалина), позначаючи при цьому діалог двох героїв або у формі одночасного відображення всієї порції діалогу, або відображаючи репліки діалогу поступово по мірі того, як вони виконуються в часі, як це обговорювалось при ознайомленні з поняттям «динамічного подвійного тексту». У випадку використання дефісу для зв'язки слів з обох сторін дефісу не ставляться прогалини.
- Знак запитання {?} і знак оклику {!}: Знак питання і знак оклику використовуються відповідно для передачі запитання і оклику так само як і в літературних творах і ставляться праворуч від останньої літери речення субтитрів (і між ними прогалина не ставиться). - Дужки {()} і скобки {[]}: Також можна використовувати і дужки та скобки, які обрамовують коментарі, що пояснюють попередній вираз. Оскільки тривалість кожної текстової порції субтитрів обмежена, а вживання дужок і скобок в друкованих матеріалах не є поширеним явищем, дужки і скобки є небажаними знаками і їх слід використовувати з обережністю. - Єдині цитатні лапки {' '}: Ці знаки використовуються так само як і в друкованих матеріалах для відокремлення недійсної чи неймовірної інформації. З причин, подібних до тих, що описувались при обговоренні дужок і скобок, єдині цитатні лапки також слід вживати з обережністю. - Подвійні лапки {«»}: Подвійні лапки застосовуються так само, як і в друкованих матеріалах з метою відокремлення прямої мови або цитати. З тих самих причин, які обговорювались при використанні дужок і скобок, слід виявляти обережність при вживанні подвійних лапок. - Кома {,}, двокрапка {:} і крапка з комою {;}: Коми, двокрапка і крапка з комою повинні використовуватись так само як і в друкованих матеріалах і передають коротку паузу в процесі читання. На відміну від крапок, трикрапок, знаків оклику і знаків питання, які можуть використовуватись в кінці речення, ці знаки ніколи не завершують речення і текстовий матеріал субтитрів, тому що пауза, яку вони позначають, у поєднанні з паузою між субтитрами є завеликою і лише заважатиме мозку осмислювати наступну текстову порцію субтитрів. Знову ж таки, з тієї ж самої причини, що вимагає уникати використання дужок і скобок, слід обережно використовувати коми, двокрапки і крапки з комою. - Курсив: Курсив в рамках субтитрів повинен використовуватись для позначення джерела звукової інформації, яке знаходиться поза екраном (наприклад, коли чути голос когось на іншому «кінці дроту» телефону). Курсив також може вживатись при використанні іноземних слів мовою оригіналу (наприклад, «Він отримав je ne sais quoi (казна що)»).
4
- Подвійні лапки {«»}, що відокремлюють текст, поданий курсивом: Подвійні лапки, що відокремлюють текст, поданий курсивом слід використовувати для позначення публічної трансляції, наприклад звернення по радіо до групи людей (по телебаченню, радіо або гучномовцю). Їх також слід використовувати для відокремлення тексту пісень. - Використання слів з великих і малих літер: Великі і малі літери слід використовувати як і в друкованих матеріалах. Текст субтитрів друкується великими (ПРОПИСНИМИ) літерами при необхідності передачі/виділення того, що з'являється на екрані, наприклад напису. - Товстий шрифт і підкреслення: Товстий/подвійний шрифт і підкреслення при субтитруванні не дозволяються. 5. Редагування цільового тексту - Перехід від однорядкових субтитрів до дворядкових: Краще розбивати довгі однорядкові тексти субтитрів на дворядкові субтитри, рівномірно розміщуючи слова на двох рядках. Це необхідно тому, що око і мозок глядачів сприймає дворядковий текст субтитрів занадто громіздким, що, як наслідок, включає рефлекс прискореного читання. - Сегмент і довжина рядка: Верхній і нижній рядки дворядкового тексту субтитрів повинні мати пропорційну довжину, оскільки око глядачів більш пристосоване сприймати текст як квадрат, а не як трикутник. Це трапляється через те, що звичний текстовий формат друкованих матеріалів має прямокутну форму (або у вигляді колонок, або у вигляді однієї суцільної колонки). Сегментація тексту субтитрів повинна бути в рамках компромісу між синтаксисом і геометрією. Проте, якщо потрібно буде пожертвувати одним заради іншого, звичайно краще пожертвувати геометрією. - Розмовні вислови і субтитровані речення: Кожний розмовний вислів повинен ідеально відповідати субтитрованому реченню. Причина тут криється в тому, що глядачі сподіваються на правильне і правдиве відображення оригінального тексту, і одним із первинних способів цього добитися є звернення уваги те, щоб кількість розмовних висловлювань співпадає з кількістю субтитрованих речень. Іншими словами, глядачі сподіваються побачити кінець субтитрованого речення, як тільки вони зрозуміють, що герой відеоматеріалу закінчив своє висловлення і перед тим як розпочнеться його нове висловлення. В такому разі злиття або поєднання двох або більше висловів героя в одне субтитроване речення слід уникати у будь-якому разі, окрім випадків коли цього вимагають обмеження в часі і просторі. - Більш ніж одне речення в одній порції субтитрів: в одній порції субтитрів дозволяється компонувати не більше двох речень. Керуючись принципом «сегментації тексту», кожен із сегментів повинен займати окремий рядок, не зважаючи на те, чи відповідають вони висловлюванням одного і того ж героя (в монолозі) або належать різним героям (в діалозі). Якщо вони відносяться до монологу, вони повинні бути центрованими по центру екрана, як звичайний/нормальний текст субтитрів. Якщо вони мають відношення до діалогу, то їх слід вирівнювати по лівому краю і перед ними слід ставити тире («розподіливши репліки у два рядки»).
- Уникнення лінгвістичних елементів оригіналу: Рішення про те, яких частин інформації слід уникати або включати в матеріал субтитрів, залежить від відповідного внеску кожної окремої частини інформації в ціль розуміння і сприйняття фільму в цілому. Виробник субтитрів не повинен намагатися передавати абсолютно все, навіть якщо для цього вистачає і простору і часу. Виробник субтитрів повинен намагатися підтримувати відповідний баланс між спробою зберегти в субтитрах максимальний об'єм оригінального тексту (і це є суттєвою вимогою для розуміння лінгвістичної складової фільму) і водночас давати достатньо вільного часу для опрацювання оком нелінгвістичної аудіо і візуальної інформації (які є суттєво важливими для сприйняття естетичної складової фільму). Категорії окремих лінгвістичних елементів, що можуть бути видалені, наступні: - вставні слова (наприклад «знаєш», «чуєш», «тож», «як на мене» тощо): ці 5
вислови в більшості випадків позбавлені змісту і не несуть семантичного ядра і їх присутність в більшості випадків має чисто функціональне призначення, вони вставляються для того, щоб підтримати бесіду і привернути до себе увагу співрозмовників. - тавтологічні кумулятивні прикметники і прислівники (наприклад «великийвеликий», «супер-мега», «маленький-маленький» тощо): перша частина цих подвійних прикметникових/прислівникових комбінацій несе в собі емфатичний зміст, який можна замінити однослівним еквівалентом (наприклад «гігантський», «надзвичайно», «крихітний»). - короткі вислови («так», «ні», «ОК», «прошу!», «дякую», «дякую вам», «пробачте»). - Збереження лінгвістичних елементів оригіналу: Слід не тільки зберігати лінгвістичні елементи оригіналу, які легко розпізнаються і сприймаються глядачами, але і якщо вони з'являються в контексті разом з нерозпізнаваними елементами, які затуманюють значення всього висловлювання; їх слід також перекладати слово-в-слово. Ці елементи здебільшого є власними назвами (наприклад, вони можуть бути географічними назвами, як наприклад «Лос-Анджелес», «Африка» тощо) або елементами, які запозичені мовою перекладу або навпаки запозичені мовою оригіналу або якщо запозичені мовою перекладу і мовою оригіналу із третьої мови. Дослідження психології глядача вказують на те, що коли ці лінгвістичні елементи розпізнаються глядачами, очікується, що відповідно в субтитрах мають з'явитись їх точні, літературні еквіваленти. Це трапляється через постійну присутність внутрішньо функціонуючого контрольного механізму в мозку глядачів, який стимулює підозри про те, що переклад оригінального тексту не є «належним» або не є «правильно» представленим в субтитрах, і це відбувається кожного разу, як тільки не виявляються дослівні переклади цих елементів. - Акроніми, числа і символи: Акроніми, числа і символи також можуть зекономити багато місця на екрані, скорочуючи текстовий матеріал субтитрів. Проте їх слід вживати з обережністю і лише у випадку, якщо вони одразу розпізнаються і зрозумілі за змістом. Наприклад: - Акроніми: можна вживати такі акроніми як «НАТО» і «США»: але слід уникати вживання акронімів типу «ПМ» (прем'єр-міністр). - Чисельники: що стосується чисельників, то в цьому випадку слід дотримуватись поширених норм для друкованих матеріалів, тобто їх слід вживати для позначення чисел більше десяти «Йому лише 25», але не слід вживати ускладнені форми використання чисельників як наприклад «1000 разів» або «2 з нас». - Символи: слід використовувати символи, що є популярними і одразу розпізнаються в друкованих матеріалах, як наприклад: символ «%» і уникати менш популярних символів, таких як «&» тощо. - Як слід подавати діалекти: якщо необхідно представити на екрані діалект мовою перекладу (мовою регіональною або соціальною), то його слід подавати у формі фонетичної або синтаксичної транскрипції розмовної форми. Лише діалекти, які вже траплялись в друкованих матеріалах, дозволяється використовувати також і в субтитрах. - Ненормативна лексика: ненормативна лексика не підлягає цензурі, окрім випадків, коли їх часте вживання викликає необхідність їх уникання задля економії простору субтитрів. Розробники: Ірина Чепчина, chepchina@bigmir.net Ігор Бондаренко, csli.bondarenko@gmail.com +380 63 3320623
6