Голодюк І., Василевич Г. Українська література: питальник

Українська література

Питальник: збірник тестових завдань у запитаннях та відповідях

Автори-укладачі Г. Я. Василевич І. Р. Голодюк

Івано-Франківськ, 2013 1

УДК 373.167.1: 883.0 ББК 83.3 (4Укр)а7 У 45

Українська література. Питальник: збірник тестових завдань у запитаннях та відповідях

Рецензенти: Голод Р. Б. – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри мовознавства ІваноФранківського національного медичного університету Нагачевська З. І. – доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки імені Богдана Ступарика Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Марків Г. В. – вчитель-методист Української гімназії №1 м. Івано-Франківська

2

Передмова Задумуючи цю книжку, ми виходили з того, що випускники загальноосвітніх закладів України вже на належному рівні засвоїли програмовий матеріал з української літератури, глибоко осмислили особливості літературного процесу та місце в ньому письменників і їхніх творів, а також прочитали в повному обсязі художні тексти і знають напам’ять твори (поезії, уривки із прозових і драматичних творів), передбачені навчальною програмою. Тестові завдання та відповіді на них, що зразу ж подаються в дужках, дадуть змогу у «гарячий» час підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання закріпити, узагальнити та систематизувати набуті в школі знання, звести їх до цілісної системи, розвивати навички самоосвіти, формувати вміння самоі взаємоконтролю. Із цією метою введено рубрику «Перевір себе», а також узагальнювальні таблиці з вивченого матеріалу. Враховуючи досвід підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання, автори-укладачі подають наприкінці збірника «Словник основних теоретико-літературознавчих понять" відповідно до програми ЗНО. На нашу думку, така структура тестового матеріалу з української літератури має функцію зворотної дії, що дає можливість водночас як перевірити правильність відповідей на тести, так і визначити рейтинг учнів між собою. Це дасть змогу об’єктивно оцінити рівень знань, встановити недоліки в підготовці та знайти шляхи їх усунення. Однак такий підхід не виключає самостійної роботи учнів із численними додатковими джерелами у підготовці до ЗНО. Крім цього, охоплення в тестових завданнях програмового матеріалу із курсу української літератури у 7 – 11 класах може стати основою для успішного використання посібника учителями-словесниками під час поточного і тематичного оцінювання та учнями під час самостійної роботи з метою закріплення, узагальнення і перевірки набутих знань.

3

Зміст Усна народна творчість Пісні Марусі Чурай Народний ліро-епос: історичні пісні, думи, балади Давня українська література «Повість минулих літ» «Слово про похід Ігорів» Григорій Сковорода Нова українська література Іван Котляревський Григорій Квітка-Основ’яненко Тарас Шевченко Пантелеймон Куліш Марко Вовчок Іван Нечуй-Левицький Панас Мирний Українська драматургія Іван Карпенко-Карий Іван Франко Михайло Коцюбинський Ольга Кобилянська Леся Українка Василь Стефаник Новітня українська література Література І половини ХХ століття Микола Вороний Олександр Олесь Володимир Винниченко Павло Тичина Максим Рильський Микола Хвильовий Юрій Яновський 4

Володимир Сосюра Валер’ян Підмогильний Остап Вишня Микола Куліш Богдан-Ігор Антонич Олександр Довженко Література ІІ половини ХХ століття Андрій Малишко Літературний рух шістдесятників Василь Симоненко Олесь Гончар Григір Тютюнник Василь Стус Іван Драч Ліна Костенко Твори українських письменників-емігрантів Іван Багряний Євген Маланюк Сучасний літературний процес Перевір себе Додатки Словник основних теоретико-літературознавчих понять Література

5

Роди літератури   

  1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Лірика Епос віршована форма  прозова форма відсутність подій (сюжету)  наявність подій зображення емоцій, (сюжету) почуттів, переживань ліричного героя Ліро-епос віршована форма наявність сюжету

Драма  наявність конфлікту  відсутність слів автора  твори призначені для сценічного втілення

На які три літературні роди поділяють художні твори? (епос, лірика, драма) У творах якого роду немає сюжету? (лірика) Назвіть тематичні види лірики, наводячи приклади (інтимна (особиста): «Чого являєшся мені у сні?» І. Франка; пейзажна: «Арфами, арфами» П. Тичини; громадянська (патріотична): «Любіть Україну» В. Сосюри; філософська: «Ти знаєш, що ти – людина» В. Симоненка; медитативна: «Мені однаково» Т. Шевченка) Які є жанри лірики? (ліричний вірш, пісня, елегія, ідилія, гімн, епіграма, послання, сонет) Які є жанри епосу? (оповідання, новела, повість, казка, роман та ін.) Назвіть жанри ліро-епічних творів (поема, балада, байка, дума, історична пісня та ін.) У чому полягає особливість ліро-епічних творів? (вони поєднують ознаки лірики (віршована форма) й епосу (сюжет)) Назвіть жанри драматичних творів (власне драма, трагедія, комедія, трагікомедія, водевіль, містерія, драма-феєрія) Що лежить в основі сюжету драматичних творів?(конфлікт)

Усна народна творчість (фольклор) Жанри фольклору 1.

Що означає слово «фольклор»? (з англ. folk lore – «народна мудрість, знання» – колективна усна народна творчість) 6

Назвіть основні ознаки фольклору (анонімність, варіативність, імпровізаційність, усність)

2.

   

Народна лірика  Пісні календарн (зимовий, весняний, о-обрядові літній цикли) суспільно- (козацькі, кріпацькі, стрілецькі та ін.) побутові родинно- (пісні про кохання, сімейні відносини) побутові родинно- (весільні, похоронні пісні) обрядові

Народний епос Народна драма  легенди  весілля  казки  пісні-ігри  перекази

Ліро-епос  історичні пісні  думи  балади

Народна лірика 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Назвіть жанри народної лірики (календарно-обрядові, родиннопобутові, родинно-обрядові, суспільно-побутові пісні) Що таке календарно-обрядові пісні? (давній за походженням вид уснопоетичної народної творчості, пов’язаної зі звичаями, традиціями і циклами хліборобської праці у різні пори року) Які є цикли календарно-обрядових пісень? (зимовий (колядки, щедрівки), весняний (веснянки), літній (русальні, купальські, жниварські: зажинкові, власне жниварські, обжинкові)) Що входить до родинно-побутової лірики? (колискові, танцювальні, жартівливі, пісні про кохання, про сімейне життя) Назвіть родинно-обрядові пісні (весільні, похоронні тощо) Із яких етапів складався весільний обряд? (сватання, заручини, підготовка до весілля, власне весілля та понеділкування) Назвіть види соціально-побутових пісень (козацькі, кріпацькі, бурлацькі (наймитські), рекрутські та солдатські, заробітчанські, стрілецькі) 7

Маруся Чурай

1.

2.

3.

Ця дівчина – не просто так, Маруся! Це голос наш. Це пісня, це – душа (Л. Костенко) Хто така Маруся Чурай? (легендарна українська піснярка, одна із творців народної пісні) Де жила Маруся Чурай? (у Полтаві) Які пісні належать Марусі Чурай? («Засвіт встали козаченьки», «Ой не ходи, Грицю…», «Віють вітри, віють буйні», «Ой у полі вітер віє», «Зелений барвіночку», «Посіяла огірочки»)

Віють вітри

4.

5.

6.

7.

8.

Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльози не ллються.

Що на полі, що на пісках, Без роси, на сонці? Тяжко жити без милого І в своїй сторонці!

Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу.

Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися! Як я, бідна, тут горюю, Прийди подивися.

Не поправлять сльози щастя, Серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, По смерті не забуде…

Полетіла б я до тебе, Та крилець не маю, Щоб побачив, як без тебе З горя висихаю.

Єсть же люди, що і моїй Завидують долі, Чи щаслива та билинка, Що росте на полі?

До кого я пригорнуся, І хто пригoлубить, Коли тепер того нема, Який мене любить?.

Хто автор твору «Віють вітри»? (Маруся Чурай, пісня стала народною) Який рід твору «Віють вітри»? (лірика, родинно-побутова) Який жанр твору «Віють вітри»? (пісня про кохання) Назвіть тему пісні «Віють вітри» (відтворення страждань дівчини за своїм коханим) Назвіть ідею твору (возвеличення щирого почуття кохання)

8

9.

Хто із письменників і в якому літературному творі використав цю пісню? (І. Котляревський у драмі «Наталка Полтавка», пісню виконує Наталка)

Засвіт встали козаченьки Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися, Та за свого миленького Богу помолися! Стоїть місяць над горою, А сонця немає… Мати сина в дороженьку Слізно проводжає: “Іди, іди, мій синочку, Та й не забаряйся. За чотири неділеньки Додому вертайся”. “Ой рад би я, матусенько, Скоріше вернуться,

Та щось мій кінь вороненький В воротях спіткнувся. Ой Бог знає, коли вернусь, В якую годину; Прийми ж мою Марусеньку Як рідну дитину! Прийми її, матусенько, – Всі у Божій волі! Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу у полі?” “Ой рада б я Марусеньку За рідну прийняти, Та чи буде ж вона мене, Сину, шанувати?” “Ой не плачте, не журітесь, В тугу не вдавайтесь: Заграв мій кінь вороненький, Назад сподівайтесь!”

10. Хто автор твору «Засвіт встали козаченьки»? (Маруся Чурай, пісня стала народною) 11. Який рід твору «Засвіт встали козаченьки»? (лірика, суспільно-побутова) 12. Який жанр твору «Засвіт встали козаченьки»? (козацька пісня) 13. Назвіть тему пісні (зображення походу козаків, прощання хлопця з матір’ю та коханою дівчиною) 14. Назвіть ідею пісні (возвеличення моменту прощання козака з матір’ю і коханою заради громадянського обов’язку)

Народний ліро-епос Історичні пісні 15. Що таке історичні пісні? (ліро-епічні твори, у яких розповідається про конкретні історичні події або реальні історичні постаті під час їх діяльності) 9

16. Назвіть види історичних пісень (про боротьбу з турецькотатарськими нападниками: «Зажурилась Україна», «Ой Морозе, Морозенку»; про Хмельниччину та козацько-польські війни «Чи не той то хміль»; про часи Руїни та колонізації України; про соціально- та національно-визвольну боротьбу XVІІІ - І пол.XІX ст.)

17. Які є ознаки історичних пісень? (рівноскладовість вірша, строфічність римування, чітка епічність, виконувалась багатоголосим гуртом) 18. У чому відмінність козацьких пісень від історичних? (у козацьких переважає побутова ситуація (наприклад, похорон козака), а в історичних – реальна історична подія)

Ой Морозе, Морозенку Ой Морозе, Морозенку, Ти славний козаче, За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче.

Ой щось, браття, перед двором Сизий орел в'ється,— Мабуть, мій син Морозенко Назад не вернеться!»

Не так тая Україна, Як та стара мати, Заплакала Морозиха, Та стоячи біля хати.

У неділю та ранесенько, Та ще до схід сонця, Ой плакала Морозиха, Сидя край віконця.

Та не так тая Україна, Як те горде військо! Ой заплакала Морозиха, Йдучи рано на місто.

«Ой щось рано-ранесенько Став мак розпускаться,— Мабуть, син мій Морозенко В неволю попався».

Ой заплакала Морозиха Та й стала тужити, Що взяли її сина Івана У військо служити.

Ой з-за гори та з-за кручі Буйне військо виступає. Попереду Морозенко Сивим конем виграває.

«Не плач, не плач, Морозихо, Об сиру землю не бийся, Ходім з нами, з козаками, Та меду-вина напийся!»

То не грім в степу грохоче. То не хмара світ закрила, — То татар велика сила Козаченьків обступила.

«Ой чогось мені, панове-браття, Мед-вино не п'ється,— Ой десь мій син Морозенко З турком-шведом б'ється!

Ой не встиг Морозенко На коника сісти, Обступили Морозенка Турецькії війська.

10

По тім боці запорожці Покопали шанці; Ой впіймали Морозенка У неділю вранці.

Познімали з Морозенка Всі червоні стрічки; Куди везли Морозенка— Там червонії річки.

Бились наші козаченьки До ночі глухої, — Полягло наших чимало, А татар утроє.

Розкопали Морозенку Глибоку долину, Висипали Морозенку Високу могилу.

Ой недаром ранесенько Той мак розпускався,— Ой уже наш Морозенко У неволю попався.

Прилетіла зозуленька, Почала кувати: «Вийди, вийди, Морозихо, Морозова мати!»

Ой загнали Морозенка В глибоку долину Та спіймали Морозенка За червону жупанину.

Прилетіла зозуленька, Сіла на воротях: «Вийди, вийди, Морозихо, В червоних чоботях!»

Не вернувся Морозенко, Голова завзята. Замучили молодого Татари прокляті.

Прилетіла зозуленька Та й сіла на фіртці; Ой виходить Морозиха, Руки її в тісті.

Вони його не стріляли І на часті не рубали, Тільки з нього, молодого, Живцем серце виривали.

Ой як вийшла Морозиха У густії лози,— Обілляли Морозиху Дрібненькії сльози.

Поставили Морозенка На Савур-могилу. «Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!»

Вся ти єси, Україно, Славою покрита, Тяжким горем, та сльозами. Та кров’ю полита!

Посадили Морозенка На біле ряденце, Ой вийняли, з Морозенка Кривавеє серце.

І поки над білим світом Світить сонце буде, — Твої думи, твої пісні Не забудуть люди.

19. Який рід твору «Ой Морозе, Морозенку»? (народний ліро-епос) 20. Який жанр твору «Ой Морозе, Морозенку»? (історична пісня) 11

21. Назвіть тему історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку» (оспівування боротьби козаків під проводом Морозенка з татарами) 22. Назвіть ідею історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку» (возвеличення мудрості та сміливості козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів) 23. Яка історична подія лягла в основу пісні? (бій козаків, очолюваних Морозенком, із татарами (під час національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького)) 24. Де похований Морозенко? (на Савур-Могилі) 25. Назвіть прототип головного героя – Морозенка (можливо, це реальна історична особа – один із соратників Богдана Хмельницького: або полковник Станіслав Морозенко, або осавул Кропивнянського полку Нестор Морозенко)

Чи не той то Хміль Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється.

«А я ляхів не боюся І гадки не маю — За собою великую Потугу я знаю,

Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає.

Іще й орду татарськую За собой веду, — А все тото, вражі ляхи. На вашу біду».

Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне.

Ой, втікали вражі ляхи — Погубили шуби... Гей, не один лях лежить Вищиривши зуби!

Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, — Гей, не один лях лежить Головою в воду.

Становили собі ляхи Дубовії хати, — Ой, прийдеться вже ляшенькам В Польщу утікати.

«Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води, — Їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди».

Утікали вражі ляхи, Де якії повки, — Їли ляхів собаки І сірії вовки.

12

Гей, там поле, А на полі цвіти — Не по однім ляшку Заплакали діти.

Ген, там річка, Через річку глиця — Не по однім ляшку Зосталась вдовиця...

26. Який рід твору «Чи не той то Хміль»? (народний ліро-епос) 27. Який жанр твору «Чи не той то Хміль»? (історична пісня) 28. Назвіть тему історичної пісні «Чи не той то Хміль» (оспівування мужності та героїзму українського гетьмана Б. Хмельницького, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами; змалювання туги матері за своїм сином) 29. Назвіть ідею історичної пісні «Чи не той то хміль» (плекання серед народу поваги до Богдана Хмельницького, народного ватажка, талановитого полководця та мудрого державного діяча) 30. Яка історична подія покладена в основу пісні? (перша збройна перемога козаків під проводом Б. Хмельницького над поляками під Жовтими Водами 5 травня 1648 року, коли козаки за підтримки татар вщент розгромили польсько-шляхетське військо) 31. Який художній прийом часто використовується в пісні? (паралелізм) 32. Зразками якого художнього засобу є словосполучення «хорошої вроди», «вражі ляхи», «сірії вовки»? (постійні епітети)

33.

34.

35.

36.

37.

Балади Що таке балада? (ліро-епічний твір із драматично-напруженим сюжетом, у якому розповідається про героїчні, фантастичні або незвичайні події з особистого, родинного чи громадського життя) Які основні ознаки балади? (напруженість сюжету, невелика кількість персонажів, незвичайність і загадковість подій, гострота, трагічність у розв’язанні конфлікту, похмурий колорит, ліризм, фантастичні елементи, часто – прийом метаморфози, тобто перевтілення) Назвіть приклади балад («Що сі в полі забіліло», «Бондарівна», «Козака несуть», «Лимерівна») Що таке прийом метаморфози? (літературний опис перетворення людини на тварину чи рослину) Чим відрізняється балада від історичної пісні? (історична пісня відтворює якусь конкретну історичну подію та особу, а балада дає узагальнення, а також містить фантастичні елементи) 13

Бондарівна У містечку Богуславку Каньовського пана, Там гуляла Бондарівна, Як пишная пава. Ой, в містечку Богуславку Сидить дівок купка, Межи ними Бондарівна, Як сива голубка. Прийшов до них пан Каньовський Тай шапоньку ізняв, Обійняв він Бондарівну Та й поцілував. «Ой, не годен пан Каньовський Мене цілувати, Тільки годен пан Каньовський Мене роззувати». Ой шепнули люди добрі Бондарівні тихо: «Тікай, тікай, Бондарівно, Буде тобі лихо!». Ой, тікала Бондарівна З високого мосту, Сама ж вона хорошая, Високого зросту. Ой, тікала Бондарівна Помежи домами, А за нею два жовніри З голими шаблями. А на тій Бондарівні Червонії стрічки, Куди вели Бондарівну Скрізь криваві річки. А на тій Бондарівні Червона спідниця, Де стояла Бондарівна Кривава криниця. Ой повели Бондарівну Помежи крамниці. Прицілився пан Каньовський З срібної рушниці:

«Ой, чи хочеш, Бондарівно, Ізо мною жити? А чи волиш, Бондарівно, В сирій землі гнити?» «Ой, волю я, пан Каньовський, В сирій землі гнити, Ніж з тобою по неволі На цім світі жити». Ой, як тільки Бондарівна Та цеє сказала, Ой, вистрелив пан Каньовський Бондарівна впала. «Ой, ідіте до Бондаря, Дайте батьку знати, Нехай іде свою дочку На смерть наряжати». Ой, посунув пан Каньовський По столу таляри: «Оце ж тобі, старий Бондар, За личко рум'яне. Ой, на ж тобі, старий Бондар, Таляриків бочку Оце ж тобі, старий Бондар, За хорошу дочку». Ой, вдарився старий Бондар В стіну головою: «Дочко ж моя, Бондарівно, Пропав я з тобою!» Ой, поклали Бондарівну На тесову лавку, Доки сказав пан Каньовський Викопати ямку. Лежить, лежить Бондарівна Сутки ше й годину, Поки сказав пан Каньовський Зробить домовину. Ой, вдарили усі дзвони, Музики заграли, А вже дівку Бондарівну Навіки сховали.

14

38. Який рід твору «Бондарівна»? (народний ліро-епос) 39. Який жанр твору «Бондарівна»? (балада) 40. Назвіть тему балади (зображення гордої українки Бондарівни, яка не підкорилася насильству пана Каньовського) 41. Назвіть ідею балади (возвеличення волелюбства, мужності, нескореності гордої українки, засудження жорстокості, несправедливості пана) 42. Назвіть топонім (місце подій у творі) (містечко Богуслав) 43. Яка історична основа твору? (у баладі зображено події середини XVIII ст. за участю магната Миколи Потоцького (в тексті пісні – пан Каньовський)) Використання образів твору Балада «Бондарівна» надихала багатьох українських митців. Микола Лисенко зробив її музичну обробку. Іван Карпенко-Карий написав за сюжетом балади драму «Бондарівна», а М. Вериківський створив перший український балет «Пан Каньовський». Пісня відома також у фольклорі інших слов’янських народів. Існує більше ніж 30 варіантів пісні, які відрізняються переважно місцем дії.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

Думи Що називається думою? (великий віршований нерівноскладовий ліроепічний твір героїчного або соціально-побутового змісту, який виконується речитативом у супроводі кобзи, бандури чи ліри) Хто ввів у літературу термін «дума»? (Михайло Максимович) Охарактеризуйте структуру думи (три частини: заспів («заплачка»), основна розповідь з ліричними відступами («жалощами»), закінчення («славослів’я»)) У чому відмінність дум від історичних пісень? (думи мають більший обсяг, сюжет, не мають чітких строф, виконуються речитативом, є елемент імпровізації, а пісня має чітко окреслену мелодію) У чому відмінність дум від балад? (у думах немає нічого фантастичного) Назвіть приклади дум («Маруся Богуславка», «Буря на Чорному морі», «Хмельницький та Барабаш», «Про Самійла Кішку»)

15

Дума про Марусю Богуславку Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: «Гей, козаки, Ви, біднії невольники! Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?» Що тоді бідні невольники зачували, Дівку-бранку, Марусю, попівну Богуславку, По річах познавали, Словами промовляли: «Гей, дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко! Почім ми можем знати, Що в нашій землі християнській за день тепера? Що тридцять літ у неволі пробуваєм, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм, То ми не можемо знати, Що в нашій землі християнській за день тепера». Тоді дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Теє зачуває, До козаків словами промовляє: «Ой, козаки, 16

Ви, біднії невольники! Що сьогодні у нашій землі християнській великодняя субота, А завтра святий празник, роковий день Великдень». То тоді ті козаки теє зачували, Білим лицем до сирої землі припадали, Дівку-бранку, Марусю, попівну Богуславку, Кляли-проклинали: «Та бодай ти, дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко, Щастя й долі собі не мала, Як ти нам святий празник, роковий день Великдень сказала!» То тоді дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Теє зачувала. Словами промовляла: «Ой, козаки, Ви, біднії невольники Та не лайте мене, не проклинайте, Бо як буде наш пан турецький до мечеті від’їжджати, То буде мені, дівці-бранці, Марусі, попівні Богуславці, На руки ключі віддавати; То буду я до темниці приходжати, Темницю відмикати, Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати». То на святий празник, роковий день Великдень, Став пан турецький до мечеті від’їжджати, Став дівці-бранці, Марусі, попівні Богуславці, На руки ключі віддавати. Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка, Добре дбає, — До темниці приходжає, Темницю відмикає, Всіх козаків, Бідних невольників, На волю випускає І словами промовляє: «Ой, козаки, Ви, біднії невольники! Кажу я вам, добре дбайте, В городи християнські утікайте, Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте, Моєму батьку й матері знати давайте: Та нехай мій батько добре дбає, Ґрунтів, великих маєтків нехай не збуває,

Великих скарбів не збирає, Та нехай мене, дівки-бранки, Марусі, попівни Богуславки, З неволі не викупає, Бо вже я потурчилась, побусурменилась Для роскоші турецької, Для лакомства нещасного!» Ой визволи, Боже, нас, всіх бідних невольників 3 тяжкої неволі, 3 віри бусурменської, На ясні зорі, На тихі води, У край веселий, У мир хрещений! Вислухай, Боже, у просьбах щирих, У нещасних молитвах Нас, бідних невольників!

50. Який рід твору «Маруся Богуславка»? (народний ліро-епос) 51. Який жанр твору «Маруся Богуславка»? (дума невільницького циклу) 52. Назвіть тему думи (зображення часів боротьби українського народу з турками, перебування козаків у ворожому полоні протягом 30 років; їх втеча з допомогою Марусі Богуславки) 53. Назвіть ідею думи (засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків; віра у щасливе вільне життя) 54. Назвіть прототип Марусі Богуславки (вважається, що образ Марусі є узагальненим і не має конкретного історичного прототипу. Маруся – це легендарна українська героїня XVI або XVII століття, яка потрапила у гарем до турецького султана) 55. Яка композиція твору? (вступ: розповідь про те, як козаки перебували в ув’язненні у турецького вельможі; основна частина: обіцяння Марусі звільнити запорожців із неволі після від’їзду пана до мечеті; закінчення: Маруся дотрималася обіцянки – визволила козаків з неволі; відмова героїні від втечі на рідну землю) Використання образів твору І. Нечуй-Левицький написав історичну драму «Маруся Богуславка», Б. Грінченко написав драму «Ясні зорі», П. Куліш створив однойменну 17

поему, Іван Багряний – роман, М. Старицький – історично-побутову драму тощо. Образ неодноразово використовувався в музиці, образотворчому мистецтві, кінематографі. Радимо прочитати Рильський М. Героїчний епос українського народу // Історичний епос східних слов’ян. – К. : АН УРСР, 1958. – С. 39 – 58. Електронний режим доступу до ресурсу: http://www.ukrlib.com.ua/krstat/printout.php?id=13

Узагальнення («Усна народна творчість») № з/п

Назва твору

1.

«Ой Морозе, Морозенку»

2.

Автор

Рід

Жанр

Народ

ліро-епос

історична пісня

«Чи не той то Хміль»

Народ

ліро-епос

3.

«Віють вітри»

Маруся Чурай

лірика

4.

«Засвіт встали козаченьки»

Маруся Чурай

лірика

5.

«Маруся Богуславка»

народ

ліро-епос

дума

6.

«Бондарівна»

народ

ліро-епос

балада

історична пісня родиннопобутова пісня суспільнопобутова (козацька) пісня

Перевір себе (Фольклор) Уривок з твору (за програмою ЗНО) «На ясні зорі, // На тихі води, У край веселий, // У мир хрещений!» «Ой рад би я, матусенько, // Скоріше вернуться, Та щось мій кінь вороненький//В воротях спіткнувся» «Ой, вдарили усі дзвони, // Музики заграли» «То не грім в степу грохоче//То не хмара світ закрила, 18

Прототип Станіслав Морозенко або Нестор Морозенко Богдан Хмельницький

узагальнений образ дівчинибранки пан Каньовський – Микола Потоцький

Жанр

То татар велика сила // Козаченьків обступила» «Трачу літа в лютім горі // І кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, // Як нишком поплачу» «А я ляхів не боюся // І гадки не маю. За собою великую // Потугу я знаю»

Уривок з фольклорної пісні Нема гірше так нікому, //Як бурлаці молодому.// Гей, гей! Як бурлаці молодому! //Заросився, забродився,// Де ти, бурлак, волочився? Чого ж вода каламутна, чи не хвиля збила? Чого ж і я смутна тепер, чи не мати била? Наїхала старшина // До вдовиного двора, Стала думать і гадать, // Кого в рекрути віддать. Ой біжить мала дівчина, // А за нею русалочка: «Та послухай мене, красна панночко, // Загадаю тобі три загадочки...» Ой пущу віночок // На биструю воду На щастя, на долю, // На милого вроду Ой ниво наша, ниво, // Верни нам нашу силу! Ми на тобі жили, // Силоньку положили. Сонце низенько, вечір близенько,// Вийди до мене, моє серденько! //Ой вийди, вийди, та не барися,// Моє серденько, розвеселися Та йшов козак з Дону, та з Дону додому,// Та з Дону додому, та сів над водою.//Сівши над водою, проклинає долю:// Ой доле, ти, доле, доле моя злая! А вже весна, а вже красна,//Із стріх вода капле, —// Молодому козаченьку // Мандрівочка пахне. Стоїть явір над водою, // В воду похилився; На козака пригодонька —// Козак зажурився. Старша сестра коня веде, //А підстарша зброю несе,// А меншая випитує: //«Коли, брате, з війська прийдеш?» Уже сонце низько, низько,// Кінець праці близько, близько. //Покладем серпи //Й дов’яжем снопи. Розвивайся й ти, сухий дубе, —//Завтра мороз буде; Убирайся, молодий козаче, —//Завтра поход буде. Ой тим же я чумакую, // Що так мені лучче жити: На панщину не ходити, //Подушного не платити. Ой там на товчку, на базарі // Жінки чоловіків продавали. // Як прийдеться до ладу, // То я й свого поведу та й продам! Котику волохатий, не ходи до хати, Дитя буде спати, котик воркотати. А тепер я мушу знати: // Пізно лягти, рано встати, // Свекрусі годити, зовицю любити…

19

Жанр (різновид пісні) суспільно-побутова, бурлацька

Періодизація української літератури І. Давня українська література ((IX) XI – XVIII століття (до 1798 року)) 1. Прадавня українська література (IX – XIII століття) («Повість минулих літ», «Слово про Ігорів похід»)  Доба монументального стилю — XI ст.  Доба орнаментального стилю — XII – XIII ст.

2. Давня українська література  Переходова доба (XIV – XV ст.)  Ренесанс та Реформація — кінець XVI ст.  Бароко — XVII – XVIII ст. (Г. Сковорода) ІІ. Нова українська література (кінець XVIII (з 1798 р.) – поч. XX століття) 1. Література кінця XVIII – 40-х pp. XIX ст. Класицизм. Сентименталізм (І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко) 2. Література 40 – 60-х pp. XIX ст. Романтизм (Т. Шевченко, П. Куліш, Марко Вовчок) 3. Література 70 – 90-х pp. XIX ст. Реалізм (Панас Мирний, І. Нечуй-Левицький, Іван Карпенко-Карий, І. Франко) (народництво) 4. Література кінця XIX – початку XX ст. Ранній модернізм (Леся Українка, М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська) ІІІ. Новітня українська література (ХХ століття) 1. Література 10-х років ХХ століття. Модернізм (М. Вороний, Олександр Олесь, В. Винниченко) 2. Література 20 – 30-х рр. ХХ століття. «Розстріляне відродження» (П. Тичина, М. Рильський, Микола Хвильовий, Ю. Яновський, В. Сосюра, В. Підмогильний, Остап Вишня, М. Куліш, Б.-І. Антонич, О. Довженко) В еміграції: «Празька школа поетів» - 20 – 30-ті рр. (Є. Маланюк), МУР – 40-і рр. (І. Багряний) 3. Література ІІ половини ХХ століття (А. Малишко, О. Гончар) Шістдесятники (В. Симоненко, Г. Тютюнник, В. Стус, І. Драч, Л. Костенко) 20

В еміграції: «Нью-Йоркська група поетів», «Слово» IV. Сучасна українська література (кінець ХХ – початок ХХІ століття) (Ю. Андрухович, О. Забужко, І. Римарук) Постмодернізм Літературні угруповання: «Бу-Ба-Бу», «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад» Перевір себе Письменник

Літературний стиль, напрям, період, угруповання

В. Симоненко Марко Вовчок М. Коцюбинський Ю. Андрухович Панас Мирний Г. Сковорода О. Забужко Г. Квітка-Основ’яненко В. Стефаник Л. Костенко Леся Українка Ю. Яновський І. Багряний Т. Шевченко І. Римарук 21

Давня українська література 1.

Укажіть період давньої української літератури (ІX (ХІ) – XVIII ст. (до 1798р.))

2. Назвіть перший публіцистичний ораторський твір в українській літературі («Слово про Закон і Благодать») 3. Хто автор «Слова про Закон і Благодать»? (Іларіон Київський) 4. Кому належить «Повчання дітям» і коли воно написано? (Володимиру Мономаху, точної дати написання не встановлено, ймовірно 1117 рік.)

5. Хто були засновниками українського друкарства (Швайпольд Фіоль, Іван Федоров) 6. Що таке братства? (церковно-освітні товариства міщан, які виникли в першій половині XV ст.)

7. Яку подію вважають початком українського театру? (трагедію з 2-ма українськими інтермедіями, які поставив Якуб Гаватович у XVІІ ст.)

8. Що таке інтермедія? (невеличка вистава в антракті між діями драми, побутова сценка, побудована на фольклорному сюжеті, мета – розважити глядача) 9. Які основні ознаки давньої української літератури? (1) написана книжною мовою; 2) ужиткова роль (література мала чітке призначення: релігійне або політичне)) 10. Які є літературні стилі доби давньої української літератури? (монументалізм, орнаменталізм, ренесанс, бароко)

«Повість минулих літ» 1.

2.

3.

4.

5.

Як називаються перші літературні пам’ятки українського народу? (літописи) Яка пам'ятка світської літератури Київської Русі є найдавнішою? («Повість минулих літ») Що таке «Літопис руський»? (епопея про події часів Київської Русі у світовому контексті до кінця ХІІІ століття, перекладена за Іпатським списком Л. Махновцем. Складається з «Повісті минулих літ», Київського та Галицько-Волинського літопису) Яка друга назва «Повісті минулих літ»? («Початковий літопис») Коли написана «Повість минулих літ»? (бл. 1113 р.)

22

6.

Які ще є літописи відомі з періоду давньої української літератури? (Київський, Галицько-Волинський; козацькі: Григорія Граб'янки, Самійла Величка, Самовидця та ін.)

«Повість минулих літ» від початку світу до 1113 року

«ЛІТОПИС РУСЬКИЙ» Галицько-Волинський Київський літопис літопис 1118 - 1200

1201 - 1292

Оповідь про заснування Києва Поляни жили окремо і володіли своїми родами. І до того вони жили родами, кожен на своїх землях. І були три брати: одному ім’я Кий, другому — Щек, а третьому – Хорив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею. А Хорив – на третій горі, від нього вона прозвалася Хоревицею. І збудували вони місто в ім’я старшого брата і нарекли його Київ. Був круг міста ліс та бір великий, і ловився там всякий звір, і були мужі мудрі й тямущі, а називалися вони полянами, від них поляни і донині в Києві. Дехто, не знаючи, каже, що Кий був перевізником коло Києва, мовляв, був перевіз з того боку Дніпра; тим-то й говорили: «На перевіз на Київ». Але якби Кий був перевізником, то не ходив би він до Царгорода. А Кий князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями. Коли ж він повертався, Кий, то прийшов на Дунай, возлюбив одне місце, і поставив там невеликий городок, і хотів було сісти в ньому своїм родом, та не дали йому навколишні племена; так і донині називають придунайці те городище — Києвець. Кий же, повернувшись у своє місто Київ, тут і помер. І брати його, і сестра Либідь тут же померли. Після смерті братів рід їхній став князювати у полян, а в древлян було своє княжіння, а в дреговичів своє.

Оповідь про напад хозарів По сих же літах, по смерті братів сих, [Кия, Щека і Хорива], утискувалися [поляни] деревлянами та іншими навколишніми [племенами]. І знайшли їх хозари, коли вони сиділи в лісах на горах, і сказали хозари: «Платіте нам данину». Поляни тоді, порадившись, дали [їм] од диму по мечу. І понесли [це] хозари князеві своєму і старійшинам своїм, і сказали їм: «Ось, знайшли ми данину нову». А ті запитали їх: «Звідки?» І вони сказали їм: «В лісі на горах, над рікою Дніпровською». А ті запитали: «Що вони дали?» І вони показали меч, і мовили старці хозарські: «Недобра [се] данина, княже. Ми здобули [її] однобічним оружжям, себто шаблями, а сих 23

оружжя обоюдогостре, себто мечі. Сі будуть брати данину і з нас, і з інших земель». І все це збулося, [бо] говорили вони не з своєї волі, а за Божим повелінням. Так [було] й за фараона, цесаря єгипетського, коли привели перед фараона Мойсея, і мовили старці фараонові: «Сей усмирить землю Єгипетську». Як воно й сталося: погинули єгиптяни од Мойсея, а спершу [євреї] були в рабстві у них. Отак і ці [хозари]: спершу вони володіли, а опісля [ними] самими володіють. Як ото воно й сталося: володіють бо хозарами руські князі й до сьогоднішнього дня.

Оповідь про помсту княгині Ольги деревлянам Ольга ж перебувала в Києві з сином своїм, малим Святославом, і кормилець його [тут] був Асмуд, і воєвода [тут] був Свенельд, той самий отець Мстишин. І сказали деревляни: «Осе князя руського ми вбили. Візьмемо жону його Ольгу за князя свого Мала і Святослава [візьмемо] і зробимо йому, як ото схочем». І послали деревляни ліпших мужів своїх, числом двадцять, у човні до Ольги, і пристали вони під Боричевим [узвозом] у човні, бо тоді вода текла біля Гори київської, і на Подоллі не сиділи люди, а на Горі. Город же Київ був [тут], де є нині двір Гордятин і Никифорів, і двір княжий був у городі, де є нині двір Воротиславів і Чюдинів, а перевісище було поза городом; поза городом був і двір теремний другий, де є двір доместиків, — за святою Богородицею над горою, — саме тут був терем кам’яний. І розповіли Ользі, що деревляни прийшли, і позвала [їх] Ольга до себе, і мовила їм: «Добрі гості прийшли». І сказали древляни: «Прийшли, княгине». І мовила їм Ольга: «Говоріть-но, заради чого ви прийшли сюди?» І сказали деревляни: «Послала нас Деревлянська земля, кажучи так: «Мужа твойого ми вбили, бо був муж твій, як той вовк, що обкрадав і грабував. А наші князі добрі є, бо пильно вони подбали про Деревлянську землю. Іди-но за нашого князя за Мала»,— бо ім’я йому було Мал, князю деревлянському. Мовила тоді їм Ольга: «Люба мені є річ ваша. Мужа свойого мені вже не воскресити, а вас хочу я завтра вшанувати перед людьми своїми. Тож нині ідіте в човен свій і ляжте в човні, величаючись. Завтра я пошлю по вас, а ви скажіте: «Не поїдемо ми ні на конях, ні пішки [не] підемо, а понесіте нас у човні». І вознесуть вас у човні». І відпустила вона їх у човен. Ольга тим часом звеліла викопати яму велику й глибоку на дворі теремному, поза городом. І назавтра Ольга, сидячи в теремі, послала по гостей. І прийшли до них [кияни], кажучи: «Зове вас Ольга на честь велику». Вони ж сказали: «Не поїдемо ми ні на конях, ні на возах, ні пішки [не] підемо, а понесіте нас у човні». І сказали кияни: «Прийдеться нам [нести]. Князь наш убитий, а княгиня наша хоче [йти] за вашого князя». І понесли їх у човні. Вони ж сиділи, взявшись у боки, величаючись і вигорджуючись, у великих застібках. І принесли їх на двір до Ольги, і, нісши їх, [так] і вкинули з човном у яму. І, приникнувши [до ями], Ольга мовила їм: «Чи добра вам честь?» Вони ж сказали: «Гірша нам смерть, ніж Ігореві». І повеліла вона засипати їх живими, і засипали їх.

24

І пославши Ольга [послів] до деревлян, сказала: «Якщо ж ви мене щиро просите, то пришліте до мене знатних мужів, хай у великій честі піду я за вашого князя. А то не пустять мене люди київські». Це почувши, древляни вибрали ліпших мужів, які держать Деревлянську землю, і послали по неї. Коли ж деревляни прийшли, звеліла Ольга приготувати мийню, кажучи [їм] так: «Помившись, прийдіте до мене». Вони, [слуги], тоді розпалили мийню, і ввійшли древляни [туди], і стали митися. І заперли мийню за ними, і повеліла [Ольга] запалити її од дверей, і тут згоріли вони всі. І послала вона [послів] до деревлян, кажучи так: «Се вже йду я до вас. Тож зготуйте медів много коло города, де ото вбили ви мужа мойого. Хай поплачу я над гробом його і вчиню тризну мужеві моєму». Вони ж, почувши [це], звезли медів вельми багато. А Ольга, взявши трохи дружини і йдучи без нічого, прийшла до гробу його і плакала по мужеві своєму. І повеліла вона людям своїм насипати могилу велику, а як вони насипали, звеліла тризну чинити. Після цього сіли деревляни пити, і звеліла Ольга отрокам своїм прислужувати перед ними. І сказали деревляни Ользі: «Де є друзі наші, що їх ми послали по тебе?» А вона відповіла: «Ідуть вслід за мною з дружиною мужа мойого». І як упились деревляни, звеліла вона отрокам своїм пити за них, а сама відійшла звідти і потім наказала отрокам сікти їх. І посікли їх п’ять тисяч. А Ольга вернулася до Києва і спорядила воїв на рештки їх. У РІК 6454 [946] Ольга з сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли древляни насупротив. І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був [Святослав] зовсім малим. І сказав [воєвода] Свенельд і [кормилець] Асмуд: «Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем». І перемогли вони деревлян. Деревляни ж побігли й заперлися в городах своїх. А Ольга кинулася з сином своїм на Іскоростень-город, бо ті [городяни] вбили були мужа її, і стала довкола города з сином своїм. А деревляни заперлися в городі і кріпко боролися з городських стін, бо знали вони, що самі вбили князя і на що [довелося б їм] здатись. І стояла Ольга літо ціле, і не могла вона взяти города. І намислила вона так: послала [послів] до города, кажучи: «Чого ви хочете досидітись? Адже всі ваші городи здались мені, і згодились на данину і обробляють ниви свої і землю свою. А ви хочете з голоду померти, не згоджуючись на данину?» Деревляни ж [їй] сказали: «Ми раді б згодитись на данину, але ти будеш мстити за мужа свойого». І сказала їм Ольга, мовляв: «Я вже одомстила за мужа свойого, коли прийшли ви до Києва, і вдруге, і втретє тоді, коли чинили тризну мужеві моєму. Тому я вже не буду помсту чинити, а хочу взяти потрохи данини і, помирившися з вами, піду назад». Запитали тоді древляни: «Чого ти хочеш од нас? Ми раді дати і медом, і хутром». Вона ж сказала їм: «Нині у вас нема ні меду, ні хутра. Лише малого я у вас прошу: дайте мені од двора по три голуби і по три горобці. Бо не хочу я тяжкі данини накласти на вас, як ото муж мій, а сього прошу у вас малого. Знемоглись бо ви єсте в облозі, тож дайте мені се мале».

25

Деревляни ж раді були [цьому]. Зібрали отож вони од двора по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном. Ольга тоді сказала їм: «Се вже покорились ви єсте мені й моїй дитині. Ідіть-но в город, а я завтра відступлю од города і піду в город свій». Деревляни ж раді були [цьому], увійшли в город і розповіли [про все] людям. І обрадувалися люди в городі. Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла [їм] кожному голубові й горобцеві прив’язати трут, обгортаючи [його] в маленькі платочки [і] ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців. І звеліла Ольга, коли смерклося, воям своїм пустити голубів і горобців. Голуби ж і горобці полетіли в гнізда свої, — ті в голубники свої, а горобці під остріхи, — і тоді загорялися голубники, а од них хижі і стодоли. І не було двора, де б не горіло, і не можна було гасити, бо всі двори загорілися. І побігли люди з города, і повеліла Ольга воям своїм хватати їх. А як узяла вона город, то спалила його. І старійшин же города спалила, а інших людей — тих побила, а других оддала в рабство мужам своїм, а решту їх зоставила платити данину. І наклала вона на них данину тяжку, і дві частини [її] ішли Києву, а третя — Вишгороду, до Ольги, бо Вишгород був Ольжиним городом. І пішла Ольга по Деревлянській землі з сином своїм і з дружиною своєю, встановлюючи устави і уроки. І [донині] є становища її і ловища її. І прийшла вона в город свій Київ із сином своїм Святославом.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

Який рід «Повісті минулих літ»? (епос) Який жанр «Повісті…»? (літопис) Що таке літопис? (це хронологічно (за роками) послідовний запис історичних подій, здійснений їхнім сучасником) Назвіть тему літопису (описано героїчне минуле Київської Русі з 852 до 1113 року) Назвіть ідею літопису (возвеличення давності слов’янського роду, захоплення його історією, заклик до єдності Руських земель) Кого вважають основним упорядником «Повісті…»? (Нестора Літописця; літопис створювався впродовж довгого часу багатьма митцями, але на початку ХІІ століття упорядкував матеріал, завершив літопис і дав йому назву саме Нестор) Який літературний стиль «Повісті…»? (монументалізм) Які є списки «Повісті…»? (оригінал твору не зберігся, літопис дійшов до наших днів у Лаврентіївському та Іпатіївському списках) Які є редакції «Повісті… »? (відомі 3 редакції: Нестора Літописця (до 1113 р.), ігумена Сильвестра (до 1116 р.) та редакція, виготовлена у Видубицькому монастирі для Мстислава, сина Володимира Мономаха) 26

16. Проаналізуйте сюжет «Повісті…» (Літопис починається біблійними легендами про «світовий потоп» та синів Ноя, потім подається розповідь про східнослов’янські племена, про визначні події з історії Руської землі. Події починаються у 852-му році. Наступними у літописі є оповіді про княгиню Ольгу, князя Святослава, сказання про Бориса і Гліба, опис невдалого походу Ігоря Святославича; закінчується «Повість…» смертю Святополка (1113 р.))

17. Короткий зміст легенди про заснування Києва (Апостол Андрій Первозваний під час подорожі по Дніпру пророкував, що тут постане місто: «Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах возсіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог». Засновниками міста вважають братів Кия, Щека, Хорива і їх сестру Либідь) 18. Короткий зміст легенди про напад хозарів (Після смерті Кия, Щека та Хорива на полян нападали сусідні племена, зокрема хозари вимагали данину. Поляни символічно дали їм данину – по мечу. Хозарські старійшини зрозуміли це як символ того, що двобічна зброя (мечі), які прислали їм поляни, сильніша від однобічної зброї (шабель), якими хозари завоювали полян, а отже – поляни будуть правити над хозарами, а не навпаки. Пророцтво збулося – хозари були завойовані русичами) 19. Короткий зміст легенди про помсту княгині Ольги древлянам. (За загибель чоловіка Ігоря Ольга помстилась древлянам жорстокою розправою бл. 946 р. Коли деревляни надіслали до Києва послів, які запропонували княгині стати дружиною деревлянського князя Мала, княгиня одних живцем поховала у човні, а інших— спалила в бані. Третьою помстою був похід на землю деревлян, де під приводом тризни над могилою Ігоря київські дружинники вбили п'ять тисяч деревлян; потім близько року тривала облога міста Іскоростень, що завершилось його спаленням) 20. Які міста згадуються в легенді про помсту княгині Ольги? (Ікоростень, Київ, Вишгород) Використання образів Теми, мотиви та образи «Повісті минулих літ» стали джерелом творчості багатьох письменників, художників (Олександр Олесь, «Княжа Україна»; О. Пушкін, «Песнь о вещем Олеге» та ін.). Радимо прочитати Загребельний П. Золотий гомін давнини // Повість минулих літ. Літопис / Переказ В. Близнеця. – 2-ге вид. – К. : Веселка, 1989. – С. 219 – 221.

27

«Слово о полку Ігоревім» 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

Яка історична основа твору? (Через міжусобиці Київська Русь наприкінці ХІІ століття почала роздрібнюватися на окремі князівства, які ворогували між собою. Саме на цей час припадає збільшення нападів половців на Русь. Руський народ вимагав від князів, щоб вони припинили чвари і об’єдналися для боротьби проти ворога. У 1184 році Святослав Київський разом з іншими князями розгромив половців) Який рід твору «Слово про Ігорів похід»? (ліро-епос) Який жанр твору «Слово про похід Ігорів»? (героїчна поема, іноді жанр визначають як літописну повість) Назвіть тему поеми (зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році) Назвіть основну ідею поеми (заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів) Яка композиція поеми? (1. Заспів. 2. Розповідь про збір Ігоревого війська.

3. Перша битва з половцями – перемога. 4. Друга битва – поразка. 5. Тужіння за Ігоревим військом. 6. «Мутен сон» і «золоте слово» Святослава. 7. Плач Ярославни. 8. Втеча Ігоря з полону і повернення додому.) Ким було знайдено «Слово про похід Ігорів»? (О. МусінимПушкіним) Що сталося з оригіналом твору? (згорів під час війни 1812 року) Хто автор «Слова про похід Ігорів»? (невідомий) Який образ у творі є центральним? (образ Руської землі) Назвіть особливості художньої мови твору (символи, епітети, народнопоетичні паралелізми, порівняння) Робота з текстом Чим починається поема? (заспівом, де згадується співець Боян: «Чи не гоже було б нам, браття, почати старими словами ратних повістей про похід Ігорів, Ігоря Святославовича?») Що охарактеризовано словами: «Якщо кому хотів пісню творити, то розтікався він мислю по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами»? (пісенну творчість Бояна) Кому належать слова: «Ні хитрому, ні вмілому, ні чаклуну вмілому – суда Божого не минути» (Бояну) 28

15. Чиї слова використав автор «Слова…» в уривку: «Хоч і тяжко голові без плечей – зле й тілу без голови», – Руській землі без Ігоря» (приказку Бояна).

16. Хто з князів вирушив у похід? (Ігор Святославич – князь новгородсіверський, його брат – «буй-тур» Всеволод Святославич, син Ігоря Володимир – князь Путивльський, племінник Ігоря Святослав Ольгович – князь Рильський) 17. Пророчий знак про невдалість майбутнього походу (затемнення сонця: «Тоді Ігор глянув на світлеє сонце й побачив від нього тьмою всі свої вої прикриті», «Сонце йому тьмою путь заступало; ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила; свист дикий встав поблизу») 18. Кому належать слова «Лучче ж бо потятим бути, аніж полоненим»? (Ігореві) 19. Кому належать слова: «Хочу-бо, – сказав, – списа приломити кінець поля половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону» (Ігорю) 20. Що означає вислів «напитися шоломом з Дону»? (перемогти) 21. Хто це: мужній, рішучий, хоробрий, проте недалекоглядний, необачний, славолюбний, надміру запальний ?(Ігор) 22. Позитивні риси Ігоря (любов до рідної землі, хоробрість, мужність, прагнення відстояти Батьківщину) 23. Негативні риси Ігоря (нерозсудливість, надмірна завзятість, гордість) 24. Що зображено словами «Тут кривавого вина недостало; тут пир докінчили хоробрі русичі…» (поразку Ігоря в бою з половцями) 25. Про кого сказано: «пересів із сідла золотого у сідло невольниче»? (про Ігоря після поразки) 26. Кого називають «сміливим соколом» у творі? (Ігоря) 27. Про кого слова: «Уже соколам крильця повтинали поганими шаблями, а їх самих опутали у пута залізні» (про князів, які потрапили в полон до хана).

28. Кому приснився віщий «мутен сон» та хто промовив «золоте слово, з сльозами змішане», звернене до руських князів (князь Київський Святослав) 29. Про кого слова: «Грозою був він: розгромив своїми сильними полками і харалужними мечами, наступив на землю Половецькую, притоптав горби і яруги, Змутив ріки і озера, висушив потоки і болота. А поганого Кобяка 29

30.

31.

32.

33.

34.

35.

із лукомор’я, од залізних великих полків половецьких, як вихор, вихопив» (про князя Святослава) До кого звертався Святослав словами: «Рано, рано єсте почали Половецькую землю мечами разити, а собі слави шукати. Та без честі одоліли, без честі бо кров погану ви пролили. Ваші хоробрі серця в жорстокім харалузі сковані, а в одвазі загартовані. Що ж натворили ви моїй срібній сідині?» (до Ігоря та його соратників) Кому належать слова: «Уже нам своїх милих лад ні мислю помислити, ні думою здумати, ні очима оглядіти, а злота і срібла того не мало загубити» (жонам руським) Хто у творі виступає від імені «жон руських» і звертається до сил природи? (Ярославна, дружина Ігоря) До яких сил природи звертається Ярославна? (до вітру, ДніпраСлавути, сонця) Хто допомагає Ігореві втекти з полону? (Овлур) Що описано в уривку: «Сонце світиться на небесах… Дівчата співають на Дунаї… Землі раді, городи веселі» (повернення Ігоря з полону)

Про твір «Коли шумлять-дзвенять світи // Від рику раненого лева, // Лисиці брешуть на щити //І кличе див поверху древа! //Хто золоту порве струну, //Коли у гуслях – дух Боянів» (М. Рильський «Слово про рідну матір») Використання образів Опера О. Бородіна «Князь Ігор», музична композиція «Плач Ярославни» М. Лисенка. Перший переклад «Слова…» здійснений Маркіяном Шашкевичем та Іваном Вагилевичем (1833 р.) Панас Мирний склав переспів «Слова…» у стилі народної думи («Дума про військо Ігореве»). Інші переклади і переспіви «Слова…»: Т. Шевченко, М. Максимович (1857 р.), С. Руданський, І. Франко, Ю. Федькович, Панас Мирний, Б. Грінченко. У ХХ столітті переспіви складали: М. Зеров, Н. Забіла, М. Рильський, П. Тичина, А. Малишко, В. Шевчук та ін.

30

Григорій Сковорода (1722 – 1794)

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Український Горацій, Езоп, Сократ, мандрівний філософ «Світ ловив мене, та не впіймав». «Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця». «Світ подібний до театру».(Г.Сковорода) Де народився і помер Г. Сковорода? ( с. Чорнухи, Полтавщина – с. Іванівка (нині Сковородинівка), Харківщина) Яка хронологічна послідовність етапів життєвого і творчого шляху Г. Сковороди? (навчання в дяка-скрипаля – спів у Петербурзькій придворній капелі – мандрівна академія – викладання піїтики в Переяславському колегіумі – «копаю собі могилу, бо прийшов мій час») До якого літературного стилю належить творчість Г.Сковороди? (бароко) Назвіть ознаки бароко як літературного стилю (повернення уваги до Бога як до вершини досконалості; поєднання краси духовної й фізичної, зовнішньої та внутрішньої; бачення світу через контрасти й суперечності; перенасичення мови твору художніми засобами (метафори, гіперболи, порівняння, антитези, алегорії тощо); урочистість, мальовничість, пишна декоративність, динамічність композиції) Що таке афоризм? (усталений короткий влучний оригінальний вислів) Наведіть кілька афоризмів Сковороди (Людина – коваль свого щастя; Не змагай до того, що не дано від природи; Бери вершину і матимеш середину; Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром; Не вчи яблуню родити яблука; Любов виникає з любові; З усіх утрат утрата часу найтяжча; Краще голий, та правдивий, ніж багатий, та беззаконний)

Байки

7.

8.

9.

«Байка тоді нікчемна та баб'яча, коли в простому та чудному лушпинні своєму не ховає зерна істини» Що таке байка? (невелике ліро-епічне (віршоване або прозове) алегоричне оповідання, що має повчальний зміст) Що таке алегорія? (інакомовлення; спосіб художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями) Хто виділив байку як окремий самостійний жанр? (Г. Сковорода) 31

10. Як називається мораль у байках Г. Сковороди? («сила») 11. Яку назву має збірка байок Сковороди? («Байки Харківські», 30 байок) 12. Назвіть провідні теми байок (роздуми про людське щастя, скороминущість влади, природа – найкращий учитель, ідея «сродної праці») 13. Яка будова байок Г. Сковороди? (мають 2 частини: у І розповідається якийсь випадок, у ІІ – мораль, названа «силою»)

Бджола та Шершень Байка 26-а – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.

– Ти поважний дурень, пане раднику, – відповіла Бджола. – Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом ваша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука. Сила: Шершень – се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола – се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на слова Сіраха: «Веселість серця – життя для людини» – і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха. Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта, коли він веселіший? – Тоді, – відповість вам, – коли полюю зайця. – Коли заєць смачніший? – Тоді, – відповість мисливець, – коли добре за ним полюю. Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти. Старий Катон чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином тим, що йде за натурою, як видно з Ціцеронової книжечки «Про старість»...

32

Але ж розкусити треба, що то значить – жити за натурою. Про се сказав древній Епікур таке: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».

14. Який рід твору «Бджола та Шершень»? (епос) 15. Який жанр твору «Бджола та Шершень»? (байка) 16. Назвіть тему байки (суперечність між працьовитим способом життя та паразитичним існуванням) 17. Назвіть ідею байки (праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці)) 18. Що означає вислів Г. Сковороди «сродна праця»? (праця за покликанням, «у природженому ділі») 19. У чому алегорія образу Бджоли? («символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться», бачить щастя у «сродній праці») 20. У чому алегорія образу Шершня? («образ людей, які живуть крадіжкою чужого і родилися на те тільки, щоб їсти, пити…»)

Поезії 21. Назвіть збірку поезій Сковороди. («Сад божествених пісень», 30 поезій) 22. Укажіть тему збірки (роздуми над смислом і суттю життя, взаєминами між людьми, Природою і людиною, пошуки правди, добра, щастя)

Всякому місту звичай і права Пісня 10-а Из зерна: «Блаженный муж, который в премудрости умрет и в разуме своем поучается святыми» (Сирах) Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав'язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум.

Я ж у полоні нав'язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум.

Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір!

33

Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят. Ті на ловецтво готують собак, В сих дім, як вулик, гуде від гуляк. Я ж у полоні нав'язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум.

Ладить юриста на смак свій права, З диспутів учню тріщить голова, Тих непокоїть Венерин амур, Всякому голову крутить свій дур. В мене ж турботи тільки одні, Як з ясним розумом вмерти мені.

Знаю, що смерть – як коса замашна, Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар, – Все пожере, як солому пожар. Хто ж-бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь...

23. Який рід твору «Всякому місту звичай і права»? (лірика) 24. Який жанр твору «Всякому місту звичай і права»? (ліричний філософсько-сатиричний вірш, що став народною піснею) 25. Назвіть вид лірики поезії (громадянська (філософська)) 26. Що взято за епіграф до поезії? (слова філософа Сіраха) 27. Назвіть провідний мотив поезії (викриття суспільних вад; щасливий той, хто має чисте сумління) 28. Визначте віршовий розмір поезії (дактиль) 29. Укажіть тип римування поезії (суміжне) 30. Який основний стилістичний засіб використано у поезії? (антитеза) 31. Що таке антитеза? (протиставлення) 32. Який є рефрен у творі «Всякому місту звичай і права»? («Лише одне непокоїть мій ум») 33. Що таке рефрен? (повторення у творі одного або декількох рядків, а іноді й цілої строфи) 34. Хто виконує арію «Всякому місту звичай і права» у «Наталці Полтавці» І. Котляревського? (возний Тетерваковський)

De libertate Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж-бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою!

35.

36.

37.

38.

Що означає в перекладі «De libertate»? («Про свободу») Який рід твору «De libertate»? (лірика) Який жанр твору «De libertate»? (ліричний вірш) Назвіть вид лірики поезії (патріотична) 34

39. Назвіть провідний мотив поезії (воля – найбільше багатство, уславлення Б. Хмельницького) 40. Визначте віршовий розмір «De libertate» (дактиль) 41. Укажіть тип римування «De libertate» (суміжне) 42. У якій поезії Г. Сковороди згадується Б. Хмельницький? («De libertate») 43. Які історичні передумови написання «De libertate»? (Сковорода переймався долею закріпачених селян, які були віддані у довічне рабство поміщикам) 44. Хто є символом вольності у поезії «De libertate»? (Б. Хмельницький) «Він свідомо обрав своїм кабінетом цілий світ» (П. Тичина) Про письменника та його творчість 45. «Він свідомо обрав своїм кабінетом цілий світ» (П. Тичина) 46. «І, виламавши палицю із тину, він темними байраками пішов кріпацьким дітям викладать латину» (Д. Павличко) Використання образів Образ мандрівного філософа поширений в українській літературі. Г. Сковороді присвячені такі художні твори: П. Куліш – поема «Грицько Сковорода», Т. Шевченко – повість «Близнецы», М. Рильський «Слово про рідну матір», П. Тичина – поема «Сковорода»; А. Малишко, І. Драч та М. Вінграновський – поезії, В. Шевчук, В. Поліщук, Г. Вовк – художньо-біографічні повісті. Перевір себе (Давня українська література) Визначте, з якого твору уривок і про кого слова: «І збудували вони місто в ім’я старшого брата і нарекли його Київ» «Якщо кому хотів пісню творити, то розтікався він мислю по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами»? «…князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями» «Грозою був він: розгромив своїми сильними полками і харалужними мечами, наступив на землю Половецькую…» «се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться» «І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом… на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був … зовсім малим»

35

Узагальнення № з/ п

Автор

1.

укладач – Нестор Літописець

2.

анонімний (невідомий)

3.

4.

5.

Григорій Сковорода

Коли написаний твір

Рід

поч. ХІІ ст.

Епос

«Слово про похід Ігорів»

ХІІ ст.

(1187 р.)

Ліро-епос

«Бджола та Шершень»

кін. XVIII ст.

Епос

«Всякому місту звичай і права»

кін. XVIII ст.

Лірика

«De libertate»

кін. XVIII ст.

Лірика

Назва твору

«Повість минулих літ»

 уривок про заснування Києва  про помсту княгині Ольги  про напад хозарів

36

(Давня українська література)

Жанр

Літературний стиль, напрям

Історичні передумови написання, протипи

літопис

монументалізм (з елементами орнаменталізму)

однойменні історичні персонажі

орнаменталізм

Ігор Святославич – князь новгород-сіверський

героїчна поема байка (увів жанр байки в українську літературу) ліричний вірш ліричний вірш

Додаткові відомості

1885 рік, битва з половцями

ідея «сродної» праці

бароко

бароко

бароко

запровадження кріпацтва 1783 року (довічного рабства) Образ волі - Богдан Хмельницький

37

переклад – «Про свободу»

Перевір себе (Фольклор та давня УЛ) Основний жанр народної лірики Цикли календарно-обрядової лірики Назвіть види суспільно-побутових пісень Чим відрізняються суспільно-побутові пісні від історичних? Чим відрізняється дума від історичної пісні? Чим відрізняється дума від балади? Хто автор пісень «Засвіт встали козаченьки» та «Віють вітри»? Жанр творів «Чи не той то хміль» та «Ой Морозе, Морозенку» Жанр твору «Бондарівна» Прототип пана Каньовського Жанр твору «Маруся Богуславка» Скільки козаків сиділо у в’язниці (за думою)? До якого циклу дум належить «Маруся Богуславка»? Які століття охоплює період давньої УЛ? Жанр «Повісті минулих літ» Із якого по який рік описані події в «Повісті...»? Жанр «Слова про похід Ігорів» Тема «Слова про похід Ігорів» До якого літературного стилю належить творчість Г. Сковороди? Жанр твору «Бджола та Шершень» Основна ідея твору «Бджола та Шершень» Яких філософів цитує Г. Сковорода у своїй байці? Назва збірки поезій Г. Сковороди Яку пісню Г. Сковороди використав І. Котляревський у своїй драмі? Яка історична особа згадується в поезії «De libertate»? Що означає «De libertate»?

38

Нова українська література 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Який рік вважають початком нової УЛ? (вихід «Енеїди» в 1798 р.) Назвіть етапи нової УЛ (література кінця XVIII – 40-х pp. XIX ст. (І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко; література 40 – 60-х pp.

XIX ст. (Т. Шевченко, П. Куліш, Марко Вовчок); література 70 – 90-х pp.

XIX ст. (Панас Мирний, І. Нечуй-Левицький, Іван Карпенко-Карий, І. Франко) (народництво); література кінця XIX – початку XX ст. (Леся Українка, М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська)) Чому література кінця XVIII – початку XX ст. називається «новою»? (нова тематика, нові герої, основою твору стає народна розмовна мова) Назвіть офіційні заборони царського уряду щодо української мови (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.) Хто входив до «Руської трійці»? (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький). У чому заслуга «Руської трійці»? (вихід альманаху «Русалка Дністрова» 1837 року, розвиток літературної мови на Галичині) Назвіть літературні стилі і напрями нової української літератури (класицизм, романтизм, сентименталізм, реалізм, ранній модернізм) Кого вважають зачинателем нової УЛ? (І. Котляревського) Кого вважають основоположником нової УЛ? (Т. Шевченка)

І період нової української літератури (к. XVIII – поч. XIX ст.)

Іван Котляревський 1.

2.

3.

4.

5.

(1769 – 1838) Де народився і помер Іван Петрович Котляревський? (Полтава) Назвіть найвідоміші твори І. Котляревського (поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник») Коли відкрито пам'ятник Котляревському в Полтаві? (1903 року) До яких літературних стилів, напрямів належить творчість І. Котляревського? (класицизм, сентименталізм) Шо таке класицизм? (художній стиль і напрям у європейській літературі та мистецтві ХVII – ХVIIІ ст., для якого характерні увага до класики, зокрема античних взірців, що вважалися основою для 39

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

наслідування, до духовної і матеріальної культури, суворе дотримання єдності жанрів, засобів художньої виразності, оспівування «сильних світу сього») Особливості українського класицизму (звернення до «низьких» гумористично-сатиричних жанрів бурлескного стилю) Що таке сентименталізм? (ідейно-художній напрям у європейській літературі ІІ пол. XVIII ст., якому властиве звернення до переживань і почуттів простих людей, їх внутрішнього світу) Про письменника «Будеш, батьку, панувати, // Поки живуть люди; //Поки сонце з неба сяє, //Тебе не забудуть» (Т. Шевченко. «На вічну пам'ять Котляревському»). «Таки-то, мисливий, земляче наш милий, //Таке з нами диво робив:// До простого слова та рідної мови //Ти перший своїх прихилив. //Із того почину на всю Слав’янщину //Пішло наше слово гулять; //А твої нащадки своїм рідним батьком //Тебе почали величать» (Панас Мирний) І. Котляревський показав, що і під грубою свитою б’ється людське серце» (М. Коцюбинський) І. Котляревський – «могучий орел» (І. Франко) За словами І. Франка, тільки від часу І. Котляревського «українське письменство приймає характер новочасної літератури, стає чимраз відповідніше до його потреб» «Він між нами тепер! Він зібрав нас усіх! //Хто ж на поклик його не озветься? З-поміж довгих ста літ чи ви чуєте сміх? //То Іван Котляревський сміється!..» (М. Вороний)

«Енеїда» 14. Коли вийшли перші три частини «Енеїди»? Ким і де були надруковані? (1798 р., М. Парпура, Петербург) 15. Коли «Енеїда» вийшла повністю друком? (1842 р.)

16. Яка історична причина написання «Енеїди»? (зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі 1775 року) 17. У кого Котляревський запозичив сюжет для «Енеїди»? (у Вергілія) 18. Який рід «Енеїди»? (ліро-епос) 40

19. Який жанр «Енеїди»? (бурлескно-травестійна поема) 20. Що таке бурлеск? (жанр гумористичної поезії, де героїчний зміст навмисно подається вульгарно, знижено, або навпаки, про низьке говориться піднесено, урочисто) 21. Що таке травестія? (різновид бурлескної поезії, у якій твір із серйозним змістом переробляється на твір комічного характеру) 22. Назвіть тему поеми (глузливе зображення панівного класу України XVIII ст. з його паразитизмом, хабарництвом, жорстокістю, пияцтвом, соціальною та моральною нікчемністю) 23. Назвіть ідею поеми (утвердження безсмертя українського народу, його культури, мови, волелюбності, духу; засудження жорстокості панів, моральної нікчемності чиновників. Мета Енея та його нащадків – відбудова зруйнованої української держави) 24. Визначте проблематику «Енеїди» (у поемі піднімаються проблеми соціальної нерівності, захисту рідного краю від ворогів, громадянського обов’язку, честі сім’ї, виховання дітей, дружби, кохання).

25. Назвіть топоніми у поемі (Карфаген – острів Сицилія – пекло – Латинська земля) 26. Визначте віршовий розмір «Енеїди» (чотиристопний ямб) 27. Зі скількох частин складається «Енеїда» Котляревського? (із шести) 28. Скільки груп дійових осіб виокремлюють в поемі? (три: боги (Венера, Юнона, Плутон, Зевс, Еол), Еней з троянцями (+Низ, Евріал), земні герої (Латин, Турн, Дідона, Ацест)) 29. Назвіть особливості мови «Енеїди» (жива розмовна, яскрава, іскриста, мова фольклору, прислів’я та приказки; жартівливого тону розповіді надає макаронічна мова)

30.

31.

32.

33.

Робота з текстом Про кого говорить автор: «Моторний, // Ласкавий, гарний і проворний, // І гострий, як на бритві сталь» (про Енея) Про кого слова: «… Люта чарівниця // І дуже злая до людей; // Які лиш не остережуться, // А їй на острів попадуться, // Тих переверне на звірей» (про Цирцею) Хто є прототипом Цирцеї? (Катерина ІІ) Кому належать слова: «Де общеє добро в упадку, // Забудь отця, забудь і матку, // Лети повинность ісправлять» (Евріалу) 41

Про твір «Енеїду» «Енциклопедією

34. М. Рильський назвав з українського народознавства».

35. Т. Шевченко назвав «Енеїду» «сміховиною на московський кшталт».

36. З «Енеїди» судилось народитись такому, що зрослось із нашою долею навіки, чого не мусимо забути, чого не занапастить ні панський егоїзм, ні государня політика: народилась українська література» (П. Куліш) 37. «Енеїда» І. Котляревського – «перша ластівка українського національного відродження – невеличка книжка, од якої не тільки початок нового українського письменства рахуємо, а й новий етап позначаємо в історії українського народу» (С. Єфремов) 38. «Енеїда» – «самобутній і глибоко національний твір, де старовинних троянців і латинян переодягнено в жупани й кобеняки українського козацтва XVІІІ ст., в каптани й мундири тодішнього чиновництва…, де широким пензлем змальовано побут тогочасного панства, що замінило собою Вергілієвих олімпійців» (М. Рильський) 39. Коли «історичні обставини поставили під знак питання подальше майбутнє української мови, а також і всієї української культури», коли перед самим народом постало питання: «Бути чи не бути», «Енеїда» відповіла на повний голос: «Бути!» (О. Білецький) 40. «Головний герой поеми «Енеїда» – «троянське військо». Не окрема людина, а люди. І які люди! Це люди виключно здорової й могутньої плоті (…) Це люди неймовірної сили, із залізними мускулами, вродливими голосами (…) Це люди, здатні голими руками взяти розпечене ядро, вони з презирством ставляться до фізичного болю, умруть, але не стануть рабами» (О. Білецький)

«Наталка Полтавка» 41. Яку подію вважають початком нового українського театру? (прем’єра п’єси «Наталка Полтавка» 1819 р. у Полтаві) 42. Назвіть перший драматичний твір нової української літератури («Наталка Полтавка») 43. Який рід твору «Наталка Полтавка»? (драма) 44. Який жанр твору «Наталка Полтавка»? (соціально-побутова драма, а за визначенням автора – малоросійська опера) 42

45. Назвіть тему п’єси (зображення життя й побуту селян на початку ХІХ ст., вірність у коханні) 46. Назвіть ідею п’єси (оспівування духовної величі людини з народу) 47. Скільки пісень використано у п’єсі? (22 пісні, значна частина з яких народні) 48. Хто з відомих українських композиторів написав оперу «Наталка Полтавка» (М. Лисенко) 49. У чому новаторство «Наталки Полтавки»? (героїня – дівчина з народу) 50. Які класицистичні ознаки проявляються у «Наталці Полтавці»? (єдність часу, місця і дії)

51.

52.

53.

54.

55.

56.

57.

58.

59.

60.

61.

Робота з текстом Яке справжнє прізвище Наталки? (Терпило) Як звати матір Наталки? (Горпина Терпилиха) Хто єдиний розмовляв суржиком у п’єсі? (возний Тетерваковський) Які особливості мови возного? (уживання канцеляризмів, старослов’янізмів, юридичних термінів, слівця-паразита «теє-то як його») Якою мовою подано ремарки у «Наталці Полтавці»? (російською) Хто є образом-носієм авторської світоглядної позиції? (Микола) Про кого Макогоненко каже: «Золото – не дівка!.. Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна – яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, себе і матір свою на світі держить…» (про Наталку) Про кого слова: «Хлопець виріс славний, гарний, добрий, проворний і роботящий; він од Наталки старший був годів три або чотири; з нею вигодовавсь і зріс вкупі» (про Петра) Кому належать слова: «Один собі живу на світі, як билинка на полі; сирота – без роду, без племені, без талану і без приюту. Що робить – і сам не знаю. Був у городі, шукав місця, но скрізь опізнився. (Думает). Одважусь в пекло на три дні! Піду на Тамань, пристану до чорноморців. Хоть із мене і непоказний козак буде, та єсть же і негіднійші од мене» (Миколі) Про кого слова: «так і бундючиться, що помазався паном. Юриста завзятий і хапун такий, що і з рідного батька злупить» (про возного) Хто і про кого сказав: «Пив, гуляв і шахровав гроші; покинув свій промисел і мало-помало розточив своє добро, розпився, зовсім ізвівся; в бідності умер…» (виборний Макогоненко про Наталчиного батька) 43

62. Про кого Микола каже: «…чоловік і добрий був би, так біда – хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посієш, там і уродиться» (про виборного Макогоненка) 63. Кому належать слова: «хто живе чесно і годується словами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої» (Наталці) 64. Кому належать слова: «живемо і маємось, як горох при дорозі; хто не схоче, той не скубне» (Наталці) 65. Кому належать слова: «на нас, як на те похиле дерево, і кози скачуть» (матері Наталки - Терпилисі) Про твір 66. І. Карпенко-Карий назвав «Наталку Полтавку» «праматір'ю українського театру» 67. «…насичена елементами сентименталізму, п’єса пробуджує в читача «довічну правду духовної краси», її сила в «простоті, в правді і, найголовніше, - в любові автора до свого народу», «світла незаймана квітка народної поезії» (М. Рильський) Використання образів Про І.Котляревського написано багато творів. Це оповідання В.Грінченка «Іван Котляревський», повісті»Грозовий ранок». І.Пільгука, «Веселий мудрець» і «Видно шляхи полтавські» Б.Левіна та багато віршів. М.Лисенко написав оперу «Наталка Полтавка». Перевір себе Назва пісні Дійова особа п’єси, яка виконує цю пісню «Віють вітри, віють буйні» «Дід рудий, баба руда» «Од юних літ не знав я любові» «Всякому городу нрав і права» «Тече вода каламутна» «Гомін, гомін по діброві» «Чи я тобі, дочко, добра не бажаю» «Один собі живу на світі…» «У сусіда хата біла» «Та йшов козак з Дону…» «Не багата я і проста» 44

Григорій Квітка-Основ’яненко (1778 – 1843)

1.

2.

3.

4.

5.

«Щоб довести одному панові, який не вірив, що малоросійською мовою можна написати ніжне, зворушливе, я написав «Марусю» (Г. Квітка-Основ’яненко) Назвіть справжнє прізвище Г. Квітки-Основ’яненка (Г. Квітка) Яка історія псевдоніму письменника? (від села Основа, де народився) Хто є першим прозаїком нової УЛ? (Г. Квітка-Основ’яненко) Хто є найвідомішим представником сентименталізму в українській літературі? (Г. Квітка-Основ’яненко) Хто ввів жанр повісті в нову українську літературу? (Г. КвіткаОснов’яненко + жанри оповідання та соціально-побутової комедії)

«Маруся» 6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

Назвіть перший прозовий твір нової української літератури («Маруся») Який рід твору «Маруся»? (епос) Який жанр твору «Маруся»? (соціально-побутова сентиментальнореалістична повість) Назвіть тему повісті (життя українського селянства, праця, побут і звичаї народу). Назвіть ідею повісті (засудження соціальної нерівності, яка перешкоджала щасливому життю героїв, возвеличення гуманізму, щирості, доброти, палкого почуття кохання) Що лежить в основі сюжету повісті? (кохання молодої дівчини Марусі, дочки заможних селян, і бідного міського ремісника-рекрута Василя, якого чекає 25-річна солдатська служба) У чому особливості мови твору «Маруся»? (українська «жива» мова, розчулений тон розповіді, пісенність) Визначте основні риси повісті «Маруся»  герой - «природна» людина з глибокою релігійністю;  наявність частих ліричних відступів (опис природи, зоряної ночі);  використання народних пісень;  ідеалізація героїв, характерна для сентименталізму.

45

14. Кому присвячена повість? (дружині) 15. Які обряди змальовано у «Марусі»? (весілля, сватання, похорону) 16. У чому заслуга «Марусі» Квітки-Основ’яненка? (детально вимальований український побут, обряди, звичаї, про що захоплено відгукнулись не тільки Т. Шевченко, а й навіть ті, хто недоброзичливо ставився до всього українського)

17.

18.

19.

20.

21.

Робота з текстом Про кого слова: «Та що ж то за дiвка була! Висока, прямесенька, як стрiлочка, чорнявенька, очицi як терновi ягiдки, бровоньки як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвiте, носочок так собi пряменький з горбочком, а губоньки як цвiточки розцвiтають, i меж ними зубоньки неначе жарнiвки, як одна, на ниточцi нанизані» (про Марусю) Про кого слова: «Хлопець гарний, русявий, чисто пiдголений; чуб чепурний, уси козацькi, очi веселенькi, як зiрочки; на виду рум’яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синiй i китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки пiдперезаний, у тяжинових штанях, чоботи добрi, шкаповi, з пiдковами» (про Василя) Про кого слова: «…був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариства друзяка, ні півслова нікому не збрехав, з ледачими не водивсь..» (про Наума Дрота) Про кого слова: «наградив його [Наума] Бог жінкою доброю, роботящою, хазяйкою слухняною» (про Настю) Про письменника та його творчість Т. Шевченко назвав Г. Квітку-Основ’яненка «батьком української прози», а також написав поетичне послання «До Основ’яненка».

Теорія літератури Композиція (детальніше див. Додаток 1) 1.

2.

Назвіть елементи композиції (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка) Назвіть позасюжетні елементи (заспів, зачин, епіграф, заголовок, пролог, епілог, передмова, післямова, екскурси в минуле та майбутнє, ліричні або авторські відступи, літературно-філософські, публіцистичні роздуми, історичні сцени, статичні описи (розгорнутий пейзаж, інтер'єр, екстер'єр, портрет, авторські характеристики), різноманітні 46

3.

4.

5.

6.

7.

8.

передісторії та міжісторії, спогади героїв, вставні епізоди (новели, сни, листи тощо), повтори однорідних епізодів з поступовим підсиленням). Ліричний відступ (письменник, перериваючи розповіді про події, виявляє своє ставлення до героїв, висловлює їм співчуття чи дає пораду) Композиція повісті «Маруся» Експозиція (знайомство із головними героями, сім’єю Наума Дрота – дружиною Настею та донькою Марусею) Зав’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі) Розвиток дії (сватання, відмова, Василь іде на заробітки, Маруся застуджується й помирає за день до повернення коханого) Кульмінація (Василь, вільний від рекрутчини, застає Марусю мертвою) Розв’язка (хлопець постригся в ченці і незабаром теж помер, а батьки Марусі знаходять втіху в праці, молитві)

Перевір себе Вкажіть період нової української літератури (УЛ) Зачинатель нової української літератури Основоположник нової української літератури До яких літературних стилів належить творчість І. Котляревського? Кому належать слова: «Будеш, батьку, панувати, //Поки живуть люди; //Поки сонце з неба сяє, // Тебе не забудуть» Який твір М. Рильський назвав «Енциклопедією з українського народознавства»? Жанр «Енеїди» Перший драматичний твір нової УЛ Про кого слова: «Золото – не дівка!.. Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна – яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця…» Найвідоміший представник сентименталізму в УЛ Жанр «Марусі» Г. Квітки-Основ’яненка Які жанри ввів Г. Квітка-Основ’яненко в УЛ?

47

Узагальнення (І період нової української літератури – № з/ п

Автор

1.

Назва твору

Коли написаний твір

Рід

Жанр

«Енеїда»

1798 р. – перші три частини, 1842 р. – повне видання (шість частин)

ліроепос

бурлескнотравестійна поема

1819 р. – прем’єра у Полтаві

соціальнопобутова драма (за драма визначенням автора – «малоросійська опера»)

Іван Котляревський (зачинатель нової української літератури) «Наталка Полтавка»

2.

Григорій КвіткаОснов’яненко 3.

«Маруся»

1839 р.

(перший прозаїк нової УЛ)

48

епос

соціальнопобутова повість (увів жанр повісті в УЛ)

література кінця XVIII – 40-х pp. XIX ст.) Літературний стиль, напрям

класицизм

Історичні передумови Присвята написання, прототипи зруйнування Запорізької Січі 1775 р.; У виданні прототипи: М. Парупури Цирцея – «Любителям Катерина ІІ; малоросій«Якусь особу мацапуру ського слова» Там шкварили на шашлику» М. Парпура

джерело «Енеїда» Вергілія (12 ч.)

Перший драматичний твір нової української літератури.

класицизм + сентименталізм

сентименталізм + реалізм

Додаткові відомості

22 пісні. Використано пісню Марусі Чурай і поезію Г. Сковороди Справжнє прізвище – Григорій Федорович Квітка

дружині

49

ІІ період нової української літератури (40-60-і рр. ХІХ ст.)

Тарас Шевченко

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

(1814 – 1861) Пророк національного відродження в Україні, Великий Кобзар, основоположник української літературної мови, нової української літератури, народний поет України Де народився і помер Т. Шевченко? (c. Моринці, Черкащина Петербург) Де похований Т. Шевченко? (Канів, Чернеча гора, 22 травня 1861 року) Коли Т. Шевченко був викуплений з кріпацтва? (22 квітня 1838 року) Хто брав участь у викупі Шевченка з кріпацтва? (К. Брюллов, В. Григорович, О. Венеціанов, В. Жуковський, Є. Гребінка) Студентом якого закладу в Петербурзі був Шевченко? (Академії мистецтв) Скільки було подорожей Т. Шевченка в Україну і коли? (три подорожі: у 1843 – 1844; 1845 – 1847; 1859) Коли і де вперше був надрукований «Кобзар»? (1840 р. в Петербурзі) Хто посприяв виходу «Кобзаря»? (Євген Гребінка) Які твори вміщені в «Кобзарі» 1840 року? (У збірку ввійшло 8 творів: «Думи мої…», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч») І період творчості (1838-1843 рр.)

10. Твори, що належать до цього періоду («Катерина», «До Основ’яненка», «Гайдамаки») 11. Який літературний стиль переважав у І періоді творчості Т. Шевченка? (романтизм) 12. Що характерне для ранньої творчості Шевченка? (романтичний характер творчості, елегійні описи славного історичного минулого, яке не вернеться, змалювання козацтва, сцен їх звитяжних походів) 13. Що таке романтизм? (ідейно-художній напрям, який виник у мистецтві та літературі наприкінці XVIII ст., який на перший план ставить духовне життя людини, змальовує незвичайного героя в незвичайних 50

обставинах. Для романтизму характерне захоплення фольклором, героїчною історією народу)

«Катерина» 14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

Який рід «Катерини»? (ліро-епос) Який жанр «Катерини»? (соціально-побутова поема) Кому присвячена «Катерина»? (В. Жуковському) Назвіть тему поеми (зображення трагічної долі жінки-покритки та дитини-безбатченка під час кріпацтва) Які позасюжетні елементи найбільш характерні для поеми? (ліричні відступи) Який епізод у творі є кульмінацією? (зустріч Катерини з офіцером на зимовій дорозі) Яке ставлення автора до Катерини? (стає на її захист, жаліє її) Яким розміром написана «Катерина»? (майже вся – 14-складовим віршем) Хто підібрав покинуте Катериною на засніженій дорозі дитя? (лісничі) Яка доля сина Катерини Івася? (став поводирем сліпого кобзаря)

«До Основ’яненка» 24. Що стало поштовхом до написання послання? (Г. КвіткаОснов’яненко опублікував нарис про кошового отамана А. Головатого «Головатий» («Нарис для історії Малоросії») у журналі «Отечественные записки» в 1839 році; Т. Шевченко під враженнями від прочитаного написав послання) 25. Який рід твору «До Основ’яненка»? (лірика) 26. Який жанр твору «До Основ’яненка»? (романтично-величальне послання) 27. Який вид лірики послання? (громадянська) 28. Провідні мотиви твору «До Основ’яненка» (захоплення героїчним минулим України, віра в безсмертя рідного народу, роль історії для вирішення проблем сучасності) 29. Із якого твору Шевченка слова: «Наша дума, наша пісня // Не вмре, не загине…» («До Основ’яненка») 51

«Гайдамаки» 30. Назвіть перший український історичний роман у віршах («Гайдамаки») 31. Що стало основою для написання поеми «Гайдамаки»? (особисті враження від розповідей діда Івана й фольклорні твори, через це у поемі допущено кілька історичних неточностей) 32. Який рід твору«Гайдамаки»? (ліро-епос) 33. Який жанр твору «Гайдамаки»? (поема-епопея, іноді – роман у віршах) 34. Назвіть основну тему поеми (боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування, зображення народного повстання 1768 р. – Коліївщини – на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою) 35. Назвіть головні ідеї твору (необхідність по-сучасному оцінити минуле; складність історичної долі українського народу; здобуття незалежності; заклик до єднання слов'янських народів; невідворотність боротьби за визволення; «крила» особистості в єдності її з народом) 36. Яка присвята у поемі? (до першого видання окремих розділів поеми в альманасі «Ластівка» 1841 року була додана присвята: «В. И. Григоровичу на память 22 апреля 1838») 37. Які топоніми є в поемі? (Холодний Яр, Чигирин, Лисянка, Вільшане, Сміла, Умань) 38. Які особливості композиції поеми? (лірично-філософський вступ, 11 розділів, епілог, прозова передмова і «приписи»; відсутність розв'язки; дві сюжетні лінії: історична (повстання), любовна) 39. Який епізод є кульмінацією любовної лінії у поемі «Гайдамаки»? (розділ «Лебедин», вінчання Яреми й Оксани) 40. Який епізод є кульмінацією політичної лінії поеми? (Розділ «Гонта в Умані», страшні наслідки повстання, трагедія Гонти – вбивство синів) 41. Що було основною метою написання поеми? (не представити колекцію точних деталей, а передати атмосферу трагедії, її духовний смисл) 42. Хто є головним героєм поеми «Гайдамаки»? (повсталий народ) 43. Назвіть імена головних персонажів поеми «Гайдамаки» (Ярема Галайда, Оксана, Іван Гонта, Максим Залізняк) 44. Кого Т. Шевченко називає в поемі «орлами»? (Максима Залізняка і Івана Гонту: «на ґвалт України орли прилетіли») 52

45.

46.

47.

48.

49.

50.

51.

Робота з текстом Про що йдеться у вступі? (розмірковування над плинністю часу, вічними змінами в природі і суспільстві, звернення до синів-гайдамаків) Кого Т. Шевченко називає «білолицим» у поемі? (місяць) Кому належать слова: «Сини мої, сини мої! // На ту Україну // Дивітеся: ви за неї –// Й я за неї гину»? (Гонті) Із якого твору Шевченка крилатий вислів «Все йде, все минає»? («Гайдамаки») Із якого твору слова: «Де Гонти могила, – // Мученика праведного // Де похоронили?// Де Залізняк, душа щира, // Де одпочиває?» («Гайдамаки») Про кого слова: «виросли крила, … неба дістане, коли полетить»? (Про Ярему Галайду) Як називається той композиційний прийом, що найліричніший розділ «Титар» подано в обрамленні жорстоких знущань шляхтичів над народом і катування Оксаниного батька титаря? (антитеза) ІІ період творчості (період «трьох літ» 1843 – 1845/47)

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Коли були написані твори, які увійшли до альбому «трьох літ»? (під час І та ІІ подорожі Шевченка на Україну) Коли відбулася перша подорож Шевченка на Україну? (1843 рік, травень --- (села Полтавщини: Березань, Лубни, Ісківці, Березова, Рудка та ін; відвідав Запорізьку Січ – о. Хортицю, с. Покровське, м. Чигирин, Суботів, рідну Кирилівку; задум серії «Живописна Україна») --- лютий 1844 рік) Коли відбулася друга подорож на Україну? (березень 1845 року --(Київ: знайомство з Козачковським, Костомаровим та іншими учасниками Кирило-Мефодіївського товариства) --- квітень 1847 року) Що стало причиною написання поезій «трьох літ»? (за словами Т. Шевченка, світоглядний злам, якого зазнав у період 1843 – 1845 років: «І я прозрівати // став потроху… Доглядаюсь – // Бодай не казати, // Кругом мене, де не гляну, // Не люди, а змії») Перелічіть основні твори, які увійшли до альбому «Три літа» («Сон» («У всякого своя доля»), «Кавказ», «Єретик», «І мертвим, і живим…», «Заповіт», «Три літа», «Розрита могила», «Великий льох», «Наймичка») Хто входив до Кирило-Мефодіївського товариства? (Т. Шевченко, П. Куліш, М. Костомаров, П.Маркович – майбутній чоловік Марка Вовчка) 53

7.

8.

9.

Коли був заарештований Шевченко і за що? (5 квітня 1847 року, за альбом «Три літа», бо участь у Кирило-Мефодіївському товаристві довести не змогли) До якого літературного стилю належить творчість Т. Шевченка ІІ – IV періодів творчості? (реалізм) Що таке реалізм? (літературний стиль, в основі якого – принцип художньої правди; змальовується «типовий герой в типових обставинах»; основною проблемою є взаємини людини й суспільства, середовища, вплив соціально-історичних обставин на формування характеру героя твору)

«Сон» 10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

Назвіть першу політичну сатиру в українській літературі («Сон») Який рід твору «Сон»? (ліро-епос) Який жанр твору «Сон» («У всякого своя доля»)? (сатирична поема) Як сам Т. Шевченко визначив жанр твору «Сон» (комедія) Назвіть провідний мотив поеми (сатира на царизм, протест проти колонізації України) Назвіть основну ідею поеми (засудження самодержавства й кріпосництва, заклик до боротьби) Охарактеризуйте сюжет поеми (політ ліричного героя над Україною (картини закріпаченої України на тлі розкішної природи) – над Сибіром (каторжні роботи засланих декабристів) – над Петербургом (палац царя, сцена «генерального мордобитія», роздуми біля пам’ятника Петру І, білі птахи як символ загиблих козаків (Петербург збудований на кістках козаків)) Які особливості композиції поеми? (4 частини: вступ і три частини – зображення України, Сибіру й Петербурга) Який особливий композиційний прийом застосовує автор у творі? (форму сну) Робота з текстом Із якого твору слова: «Он глянь, – у тім раї, що ти покидаєш, // Латану свитину з каліки знімають,//з шкурою знімають, бо нічим обуть // Княжат недорослих…» («Сон») У якому творі звучить сатира: «Той мурує, той руйнує, // Той неситим оком – // За край світа зазирає… // Чи нема країни, // Щоб загарбать і з собою // Взять у домовину» («Сон») 54

21. Яке символічне навантаження образу сови у поемі «Сон»? (символ тривоги та провіщення чогось лихого) 22. Про кого слова: «Це той перший, що розпинав // Нашу Україну, // А вторая доконала // Вдову сиротину» (про Петра І та Катерину ІІ у поемі «Сон» Шевченка) 23. Про кого сказано: «Мов опеньок засушений, // Тонка, довгонога, // Та ще, на лихо, сердешне // Хита головою» (про царицю у поемі «Сон») Про твір І. Франко назвав поему Т. Шевченка «Сон» «сміливим маніфестом слова проти темного царства», «першим у Росії сміливим і прямим ударом на гниль і неправду кріпацтва».

Теорія літератури Комічне 1.

2.

3.

4.

5.

6.

Що таке «комічне»? (категорія естетики, що характеризує той аспект естетичного освоєння світу, який супроводжується сміхом без співчуття, страху і пригнічення. Поняття, що належать до комічного: «усмішка», «іронія», «гумор», «чорний гумор», «гротеск», «сарказм», «карикатура», «інвектива» тощо) Що таке гумор? (доброзичливе висміювання чиїхось вад чи недоліків, вказування таким чином на них з метою подальшого їх виправлення) Що таке сатира? (гостра критика окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням їх вад і негативних явищ з метою їх викорінення) Що таке сарказм? (їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті та презирства. На відміну від іронії виражається прямо, не має подвійного, прихованого значення. Сарказм спрямований на знищення суспільних вад чи недоліків, бо виправити чи викоренити їх уже неможливо) Що таке іронія? (художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення. Це прихована насмішка, замаскована зовнішньою благопристойною формою) Що таке гротеск? (сатиричний художній прийом, заснований на явному спотворенні, перебільшенні, применшенні зображуваного, поєднанні контрастів: фантастичного і реального, прекрасного і потворного, 55

трагічного і комічного. Це – найвищий ступінь комічного (наприклад, сцена «генерального мордобитія» у поемі «Сон»))

«Кавказ» 7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

Який твір Т. Шевченка є світлим реквіємом загиблому другові поета? («Кавказ») Який рід «Кавказу»? (ліро-епос) Який жанр «Кавказу»? (сатирична поема) Назвіть тему поеми (гнівний осуд колонізаторської політики російського самодержавства) Назвіть головні ідеї поеми (заклик до об’єднання зусиль для боротьби проти спільного ворога – російського царату; співчуття автора горцям, схвалення їх мужньої боротьби, возвеличення безсмертя народу) Кому присвячений «Кавказ»? (другові-художнику Якову де Бальмену) Із якого твору епіграф: «Кто даст главе моей воду, И очесем моим источник слез, И плачуся и день и нощь, о побиенных…» («Кавказ») Що становить основну частину поеми «Кавказ»? (монолог російського колонізатора, звернений до горця) Що означає «чурек» і «сакля»? («хліб» і «хата»)

Про твір І. Франко сказав: «Кавказ» – «…це огниста інвектива проти темного царства…»

16. Що таке інвектива? (творчий прийом, який характеризується гостросатиричним викриттям осіб чи соціальних явищ)

17.

18.

19.

20.

Робота з текстом Що символізує образ Прометея? (незламність і титанізм народів, їх безсмертя) Що символізує образ неситого орла, який «карає… що день Божий добрі ребра й серце розбиває», але «не вип’є живущої крові», «не скує душі живої»? (царське самодержавство Російської імперії) Який античний міф використано у творі «Кавказ»? (міф про Прометея) Із якого твору революційні мотиви: «Борітеся – поборете, // Вам Бог помагає! // За вас правда, за вас слава // І воля святая!» («Кавказ») 56

21. У якому творі звучить такий гімн нездоланності народів: «Не вмирає душа наша, // Не вмирає воля» (у поемі «Кавказ») 22. Що розуміється під словами «Сибір неісходима»? (бездонність цієї незамкнутої тюрми) 23. Із якого твору слова: «А тюрм! а люду!.. Що й лічить! // Од молдаванина до фіна // На всіх язиках все мовчить, // Бо благоденствує!» («Кавказ») 24. Хто вбивця де Бальмена, на думку Шевченка? (вбивця де Бальмена – царат, а не горці: «випив з московської чаші московську отруту») 25. Чим закінчується поема? (зверненням до загиблого друга) 26. Які фрази поеми «Кавказ» стали афоризмами? («Слава! Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям»; «Усі ми в золоті і голі»; «На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує»; «Ви любите на братові шкуру, а не душу»; «Кати знущаються над нами, а правда наша п’яна спить» та ін.)

«І мертвим, і живим, і ненародженим…»

27. Який рід твору «І мертвим, і живим, і ненародженним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє»? (лірика) 28. Який жанр твору «І мертвим, і живим, і ненародженим…»? (послання, поема-послання) 29. Який вид лірики послання? (патріотична (громадянська)) 30. Назвіть провідні мотиви послання (критика української еліти, що зневажає свій народ, заклик до єдності заради відродження нації) 31. До якого твору Шевченка епіграф: «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить, - лжа оце»? («І мертвим, і живим…»)

32. Назвіть особливості композиції послання (5 частин: епіграф, вступ (заклик до інтелігенції полюбити народ), критика української тогочасної еліти, монолог автора (проповідницький, узагальнення), заклик до інтелігенції повести народ праведним шляхом) Робота з текстом 33. Назвіть афоризми з твору «І мертвим, і живим, і ненародженим…» («В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», «Нема на світі України, Немає другого Дніпра. А ви претеся на чужину Шукати доброго добра», «Одцурається брат брата і дитини мати», «Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя»; «Учітеся, читайте, І чужому 57

научайтесь, Й свого не цурайтесь», «Обніміте ж, брати мої, Найменшого брата» та інші) 34. У якому творі звучать пророчі слова: «І оживе добра слава, // Слава України, // І світ ясний, невечірній // Тихо засіяє»? («І мертвим, і живим...»)

35. Із якого твору слова: «Прочитайте знову // Тую славу. Та читайте // Од слова до слова. // Не минайте ані титли, // Ніже тії коми, // Все розберіть»? («І мертвим, і живим…»)

36. Із якого твору слова: «Доборолась Україна // До самого краю. // Гірше ляха свої діти // Її розпинають» («І мертвим, і живим...»)

«Заповіт» Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отойді я І лани і гори —

Все покину, і полину До самого Бога Молитися... а до того Я не знаю Бога. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. І мене в сем’ї великій, В сем’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом.

37. Назвіть найпопулярніший твір Шевченка в Україні («Заповіт», вірш перекладений більше ніж на 100 мов народів світу, на текст створено понад 60 музичних композицій) 38. Який рід твору «Заповіт»? (лірика) 39. Який жанр твору «Заповіт»? (ліричний вірш, форма монологузвернення; громадянська (політична) лірика) 40. Назвіть провідний мотив поезії (заклик до повалення російського самодержавства й розбудови нового вільного суспільства --- заклик до повстання) 41. Визначте віршовий розмір «Заповіту» (хорей) 58

42. Назвіть причину написання поезії (Перебуваючи на Переяславщині, у 1845 році Т. Шевченко захворів на запалення легенів, тоді невиліковну смертельну хворобу, тому вирішив написати прощального листа) 43. Коли вірш отримав сучасну йому назву «Заповіт»? (після смерті поета) 44. Охарактеризуйте зміст «Заповіту» (три частини, кожна з яких має свою провідну ідею: І – пробудження патріотизму, ІІ – заклик до боротьби, ІІІ – побудова нової, вільної сім’ї народів) ІІІ період творчості (1847-1857) Роки творчості Т. Шевченка ІІІ періоду – періоду заслання – діляться ще на 2 періоди: 1847-1850, Оренбург, Кос-Арал – написано 100 віршів та 7 поем; і 1850-1857, Новопетрівське укріплення – написано 1(!) вірш «Мій Боже милий, знову лихо» 1.

2.

3.

4.

5.

6.

Охарактеризуйте тематику невольничої лірики Шевченка (автобіографічні, соціально-побутові твори) Де і коли був написаний цикл «В казематі»? (крім вірша «Згадайте, братія моя», усі твори з циклу були написані під час слідства над учасниками Кирило-Мефодіївського братства та ув’язнення Т. Шевченка в Петропавловській фортеці в Петербурзі у квітні – травні 1847 року) Які твори належать до циклу «В казематі»? (13 поезій: «Згадайте, братія моя…», «Ой одна я, одна…», «За байраком байрак…», «Мені однаково, чи буду…», «Не кидай матері!» – казали…», «Чого ти ходиш на могилу?…», «Ой три шляхи широкії…», «Веселе сонечко ховалось…» (Н. Костомарову), «Садок вишневий коло хати…», «Рано-вранці новобранці…», «В неволі тяжко, хоча й волі…», «Понад полем іде…» (Косар), «Чи ми ще зійдемося знову…») Назвіть присвяту циклу «В казематі» («Моїм союзникам посвящаю») Який авторський задум об’єднує поезії в циклі «В казематі»? (передати сум за Батьківщиною і переживання ліричного героя (ув’язненого поета) за долю України) Що таке художній (літературний) цикл? (це сукупність творів одного жанру, які об’єднуються задумом автора в естетичну цілість. Послідовність їх включення до циклу визначається мінливістю настрою ліричного героя) 59

«Мені однаково» Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні, Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, не оплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій — не своїй – землі.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

І не пом’яне батько з сином, Не скаже синові: «Молись, Молися, сину: за Вкраїну Його замучили колись». Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні... Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять... Ох, не однаково мені.

Який рід твору «Мені однаково…»? (лірика) Який жанр твору «Мені однаково…»? (ліричний вірш (медитація) Який вид лірики «Мені однаково…»? (громадянська (медитативна) Що таке медитація? (це жанр поезії, де автор висловлює свої роздуми над проблемами життя й смерті, сенсу людського буття) Назвіть провідний мотив твору «Мені однаково…» (патріотичні почуття відповідальності за Батьківщину; туга за рідним краєм) Який головний образ твору «Мені однаково...» та поезій цього періоду? (воля) Яка умовна композиція твору «Мені однаково...»? (дві частини: І - 18 рядків, ІІ – останні 5, що становить кульмінацію вірша) Назвіть особливості повтору слова «однаково» (5 разів: спокійно, зі стриманим хвилюванням; вдавано байдуже; категорично; пристрасно і з болем; зі справжнім криком згорьованої душі) У чому полягає принцип антитези у вірші (важкій долі поета протиставляється його тривога за долю Батьківщини) IV період творчості (1857 – 1861)

1.

Укажіть роки останнього періоду творчості Т. Шевченка (після заслання) (1857 – 1861) 60

2.

3.

Які твори написані за цей період? («Ісаія. Глава 35», «Неофіти», «Юродивий» та ін.) Які літературні напрями переплелися у творчості Шевченка? (романтизм та реалізм) Порівняльна таблиця «Романтизм – реалізм» Романтизм «Незвичайний герой у незвичайних обставинах» (Катерина – покритка) Пасивний герой (Катерина з однойменної поеми бореться за своє щастя, але наприкінці опускає руки)

Реалізм «Типовий герой у типових обставинах» (наприклад, кріпак) Активний герой (Ганна з поеми «Наймичка» теж покритка, але вона підкидає свою дитину багатим людям і влаштовується туди наймичкою) Щастя вважається досяжним, і герой бореться за нього Зображення гострих соціальних проблем сучасності (починаючи з ІІ періоду творчості, Т. Шевченко більше звертається до образів кріпаків, змальовує тогочасне життя)

Щастя вважається недосяжним Звернення до історичної тематики (рання творчість Т. Шевченка: «Гайдамаки», «Гамалія», «Іван Підкова») Звернення до фольклору («Тополя» – балада – жанр, запозичений з фольклору) 4.

5.

6.

7.

8.

Коли була третя подорож Т. Шевченка на Україну? (25 травня 1859 року --- вересень 1859) Назвіть основні джерела творчості Т. Шевченка (тогочасна дійсність, фольклор, літературні традиції) Коли Т. Шевченко знайомиться з Марією Вілінською (Марко Вовчок)? (1858 року, називає її своєю літературною донею) За що Т. Шевченку було присвоєно звання академіка? (за досягнення в галузі гравірування) Коли Т. Шевченко помер? (10 березня 1861 року) 61

9.

Де похований поет? (На кошти друзів 13 березня його поховано спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі. 22 травня було перевезено в Україну і прах віднесено на Чернечу гору в Каневі) Перевір себе Цитата

Твір Т. Шевченка

«Наша дума, наша пісня // Не вмре, не загине…» «Он глянь, – у тім раї, що ти покидаєш, // Латану свитину з каліки знімають, бо нічим обуть // Княжат недорослих…» «Сини мої, сини мої! // На ту Україну дивітесь:// Ви за неї – й я за неї гину» « Той мурує, той руйнує, // Той неситим оком – // За край світа зазирає… // Чи нема країни, // Щоб загарбать і з собою // Взять у домовину» «Нема на світі України,// Немає другого Дніпра. //А ви претеся на чужину // Шукати доброго добра» «Борітеся – поборете,// Вам Бог помагає!// За вас правда, за вас слава // І воля святая!» «Одцурається брат брата і дитини мати» «Ви любите на братові шкуру, а не душу» «Слава! Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям» «Учітеся, читайте, /І чужому научайтесь, /Й свого не цурайтесь» «Де Гонти могила, – // Мученика праведного де похоронили?// Де Залізняк, душа щира, // Де одпочиває?» «Це той перший, що розпинав // Нашу Україну, //А вторая доконала //Вдову сиротину» «Якби ви вчились так, як треба, //То й мудрість би була своя» «А тюрм! а люду!.. Що й лічить!// Од молдаванина до фіна// На всіх язиках все мовчить, // Бо благоденствує!» «Кати знущаються над нами, //А правда наша п’яна спить» «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» «Поховайте та вставайте, // Кайдани порвіте // І вражою злою кров’ю // Волю окропіте» «І оживе добра слава, // Слава України, // І світ ясний, невечірній // Тихо засіяє» «В неволі виріс між чужими, // І, не оплаканий своїми,// В неволі, плачучи, умру»

62

Пантелеймон Куліш 1.

2.

3.

4.

5.

(1819 – 1897) Де народився і помер П. Куліш? (м. Воронеж (Сумщина), козацька родина – хутір Мотронівка на Чернігівщині) За що він був заарештований? (за належність до Кирило-Мефодіївського товариства) Назвіть поетичні збірки П. Куліша («Досвітки», «Хуторна поезія», «Дзвін», збірка перекладів «Позичена кобза») Як підписував П. Куліш свої твори? («Гарячий Панько Куліш») Які слова П. Куліша є своєрідним заповітом? («Нехай за нас наше діло говорить, а не наші орації… нехай нашим ворогам буде тяжко від нашої розумної праці»)

«Чорна рада» 6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

Назвіть перший історичний роман в українській літературі («Чорна рада» П. Куліша) Який твір називають енциклопедією народознавства XVII століття? («Чорна рада» П. Куліша) Який рід твору «Чорна рада»? (епос) Який жанр твору «Чорна рада»? (історичний роман-хроніка) Назвіть підзаголовок роману («Хроніка 1663 року») Що таке роман-хроніка (складний за будовою і великий за обсягом епічний твір, у якому розкривається історія широко охоплених суспільних та родинних подій за певний проміжок часу) Назвіть тему роману (зображення історичних подій у Ніжині 1663 року; доба Руїни) Яка історична основа роману «Чорна рада»? (складні часи ІІ половини XVІІ століття після смерті Богдана Хмельницького – період Руїни як символ деградації славної козацької епохи) Назвіть ідею роману (необхідність національної злагоди українців, формування незалежної держави на чолі з національною елітою) Чому рада в романі називається «чорна»? (бо в ній брали участь прості люди, яких називали «чернь») Де і коли відбулася рада? (у Ніжині 27 – 28 червня 1663 року)

63

17. Чому П. Куліш обирає ганебний момент в історії України? (письменник прагне напоумити нащадків, що розрізненість і міжусобиці гублять державність України) 18. Назвіть топоніми у романі (хутір Хмарище – Київ – урочище Романівський Кут – Ніжин) 19. Які особливості композиції «Чорної ради»? (18 частин, 2 сюжетні лінії: політична, любовна) 20. Назвіть центральний образ у романі «Чорна рада» (образ соціальних низів, черні – узагальнений демократичний образ українського народу) 21. Який наскрізний образ використано у романі «Чорна рада»? (образ дороги, якою їдуть полковник Шрам і його син Петро з Правобережної на Лівобережну Україну) 22. Назвіть головну проблему в романі (боротьба за владу – боротьба за напрям розвитку українського суспільства й України як держави) 23. Проблематика твору: o боротьба за владу; o батьки і діти; o взаємини між соціальними o кохання і подружнє життя; станами; o роль державного діяча o ставлення влади до народу o патріотизм і зрада; o відносини між Україною і o незалежність України; Росією; o людина і народна мораль o козацтво і його місце в o добро і зло історії; 24. Що поєднує «Чорну раду» П. Куліша та «Гайдамаки» Т. Шевченка? (тема осмислення історичного минулого України) 25. Які джерела використав П. Куліш у «Чорній раді» для опису козацької ради під Ніжином 1663 р. з участю простих людей? («Літопис Самовидця», частково – літопис Граб’янки) Робота з текстом 26. Назвіть персонажів твору (реальні історичні особи (Яким Сомко, Іван Брюховецький, полковник Шрам (його прототип – паволоцький полковник Попович), образ народу, «черні»; персонажі, створені уявою письменника Петро Шраменко, Кирило Тур, Михайло Черевань, Меланія, Леся, батько Пугач, пан Матвій Гвинтовка, Божий чоловік, Василь Невольник) 27. Що описано в уривку: «По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях ізближалися до Києва з Білогородського шляху. Один був 64

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий козарлюга» (полковник Шрам із сином їдуть на хутір Хмарище до Череваня) Про кого слова: «… по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах по виду – старий козарлюга» (про полковника Шрама) Хто з героїв мріє «зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва… приклонились під одну булаву», щоб була «велика одностайна Україна»? (Сомко) Як хотів Сомко змінити Україну? (позводити «усюди правії суди, школи, академії, друкарні», підняти «Вкраїну вгору» і розвеселити «душі тих великих Ярославів і Мономахів») Про кого слова: «…був високий, огрядний собi пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вiнку; очi яснi, веселi, як зорi; i вже чи ступить, чи заговорить, то справдi по-гетьманськи» (про Сомка) Про кого слова: «…був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тілько з неволі випущений: невеличкий, похилий, очі йому позападали і наче до чого придивляються, а губи якось покривились, що ти б сказав – він і зроду не сміявся» (про Василя Невольника) Про кого слова: «Темний вiн був на очi, а ходив без проводиря; у латанiй свитинi i без чобiт, а грошей носив повнi кишенi. Що ж вiн робив iз тими грiшми?Викупляв невольникiв iз неволi. Iще ж до того знав вiн лiчити усякi болiстi i замовлять усякi рани. Може, вiн помагав своїми молитвами над недужим, а може, i своїми пiснями; бо в його пiсня лилась, як чари, що слухає чоловiк i не наслухається» (про Божого Чоловіка) Про кого слова: «Чоловiчок сей був у короткiй старенькiй свитинi, у полотняних штанях, чоботи шкаповi попротоптуванi - i пучки видно. Хiба по шаблi можна було б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горiла од золота, да й та на йому була мов чужа. I постать, i врода в його була зовсiм не гетьманська. Так наче собi чоловiк простенький, тихенький. Тiлько очi були якiсь чуднi – так i бiгають то сюди, то туди i, здається, так усе й читають iзпiдтишка чоловiка. Iде, трошки згорбившись, а голову схилив набiк… А як у його чого поспитаються, а вiн одвiтує, то й плечi, наче той жид, пiдiйме, i набiк одступить, …а сам знiтиться так, мов той цуцик, ускочивши в хату» (про Брюховецького) 65

35. Хто приїхав підтримати Брюховецького? (московський князь Гагін) 36. Якими ще іменами називали Брюховецького? (Іванець, Ніженський) 37. Про кого слова: «…запорожець був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонцi; сам опасистий; довга, густа чуприна, пiднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кiнська грива; уси довгi, униз позакручуванi, аж на жупан iзвисали; очi так i грають, а чорнi, густiї брови аж геть піднялись над тими очима» (про Кирила Тура) 38. Що вирішує робити Кирило Тур після страти Сомка? (їде в Чорногорію воювати проти турків, бо в Україні, де править І. Брюховецький, «нема місця чесному козакові») 39. Яке життєве гасло Череваня? («Нехай там хоть догори ногами Ніжин перевернуть. Моя хата скраю, я нічого не знаю») Про письменника та його творчість 40. «Тільки його можна вважати за справжнього європейця, за ту людину, яка наблизилась до типу західного інтелігента» (Микола Хвильовий).

41. «Цю книгу [«Чрну раду»] скоро напам’ять буду читати. Вона мені так чарівно живо нагадала мою прекрасну бідну Україну, що я немов з живими бесідую, з її сліпими, лірниками і кобзарями. Пречудова і вельми благородна праця! Брильянт в сучасній історичній літературі» (Т. Шевченко).

42. І. Франко назвав «Чорну раду» «найліпшою історичною повістю в нашій літературі». На його думку, в «історії нашого духовного розвою займе він [Куліш] назавсігди дуже високе місце».

66

Марко Вовчок 1.

2.

3.

4.

5.

6.

Яке справжнє ім’я Марко Вовчок? (Марія Олександрівна Вілінська) Де народилася і померла? (с. Єкатерининське, що в Орловській губернії (нині с. Козаки Липецької області Російської Федерації), у дворянській родині - м. Нальчик, Російська Федерація) Назвіть найвідоміші твори письменниці (повість «Інститутка»; збірка «Народні оповідання» 1857 р.: «Максим Гримач», «Горпина», «Козачка», «Чари» та ін.) Який літературний стиль переважає у творах Марко Вовчок? (реалізм з елементами романтизму) Де і коли вийшла збірка Марко Вовчок «Народні оповідання»? (надрукована П. Кулішем 1857 р. у Петербурзі) Якими ще мовами, крім української, писала Марко Вовчок? (російською, французькою)

«Максим Гримач» 7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

Який рід твору «Максим Гримач»? (епос) Який жанр твору «Максим Гримач»? (родинно-побутове оповідання з елементами балади) Які баладні ознаки є в оповіданні? (зображення трагізму внутрішнього світу героя (розлуки дівчини з коханим), ліризм, драматизм, наявність діалогів, казкових елементів, трагічна розв’язка) Назвіть тему оповідання (зображення життя вільних селян у закріпаченій Україні середини ХІХ століття) Назвіть ідею оповідання (обстоювання родинного щастя, не спотвореного деспотизмом і майновими розрахунками) Композиція твору «Максим Гримач» (традиційна: експозиція (І частина), зав’язка (ІІ частина), розвиток дії (ІІІ частина), кульмінація (IV частина), розв’язка (V частина)) Де і коли, за оповіданням, відбуваються події? (місце – «проти Черкас над Дніпром»; час – «як панували на Вкраїні удвозі Польща і Московщина») Перелічіть персонажів оповідання (вдівець Максим Гримач, його дочки Катря і Тетяна, молодий козак Семен, сотник) 67

15. Що стало на шляху закоханих Катрі й Семена? (соціальна нерівність: Катря – вільна людина, заможна; семен – бурлака, наймит пана) 16. Що стало причиною смерті Семена? (трагічна загибель під час великої бурі на Дніпрі) 17. Ознаки якого літературного стилю проявляються у творі «Максим Гримач»? (романтизму (нічна пора, неймовірні пейзажі, підсилений психологізм) з реалістичною основою (змалювання тогочасних проблем суспільства))

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

Робота з текстом Кого описано словами: «А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода – головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро» (Максима Гримача) Про кого слова: «Такий-то багатир! Ходив у жупанах, та в сап’янцях, та в атласах. І хороший був: повновидий, чорнобровий, чорноусий; а веселий, а жартовливий! Було, як вийде в неділю поміж люди, то так його і обступлять. Дуже його любили» (про Максима Гримача) Що описується в уривку: «Висватали її хороші люди – сотник молодий і на лиці дуже гарний. Бучне весілля справили: од її двору аж до церкви червоною китайкою вислали; срібними кубками гостей частували. Да й понаходило ж їх чимало! в хаті й на дворі, і коло брами – аж усю вулицю вздовж закрасили. Цілий тиждень гуляли» (одруження Тетяни, другої доньки Гримача) Про кого слова: «Найчастіше припливав молодий козак …, уродливий парубок, хисткий, як очеретина, смілий, як сокіл» (Семен, коханий Катрі) Хто з туги за коханим «ступила на вербову віть. Зійшла, як на хибку кладку, поглянула на всі сторони та й кинулась у самий глиб» (Катря) Хто з персонажів оповідання «п’ять років не виходив за свої ворота», «посивів, як той голуб»? (Максим Гримач) Які персоніфіковані образи стали символічними у долі Катрі і Семена? (місяць – свідок щасливих закоханих та останніх хвилин Катрі; Дніпро – поєднав і розлучив закоханих; вінок – символ кохання дівчини та її вінчання зі смертю) 68

Про письменника та його творчість 25. Т. Шевченко називав Марко Вовчок «донею», «зоренькою святою», «кротким пророком», «обличителем жорстоких людей неситих», а її «Народні оповідання» «сердечними, щирими».

26. «В оповіданнях Марка Вовчка зображуються не особисті характери, а народні типи і устами письменниці говорить сама Україна зі своєю розкішною природою і зі своїм поетичним народом, який любить своє минуле, свою волю і поезію; у цьому злитті автора з народом, у цьому повному просякненні його особи духом зображуваного народу і полягає вся його сила, вся таємниця його чарівної краси» (Д. Писарєв) 27. Леся Українка відзначала, що Марко Вовчок зуміла відкрити «тайни історичної душі українського народу, великі глибини його життя». Тарас Шевченко Марку Вовчку На пам’ять 24 січня 1859 Недавно я поза Уралом Блукав і Господа благав, Щоб наша правда не пропала, Щоб наше слово не вмирало; І виблагав. Господь послав Тебе нам, кроткого пророка І обличителя жестоких Людей неситих. Світе мій! Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая!

Світи на мене, і огрій, І оживи моє побите Убоге серце, неукрите, Голоднеє. І оживу, І думу вольную на волю Із домовини воззову. І думу вольную... О доле! Пророче наш! Моя ти доне! Твоєю думу назову.

69

Узагальнення (ІІ період нової української літератури – № з/ п

Автор

2.

4.

Рід

Жанр

лірика

послання

ліроепос

поема

«Гайдамаки»

ліроепос

перший історичний роман у віршах (героїчна поемаепопея)

«Кавказ»

ліроепос

«До Основ’яненка»

1.

3.

Назва твору

«Катерина» Тарас Шевченко (основоположник нової української літератури)

Коли написаний твір

І період творчості (18381843)

ІІ період (1838 р. – «Сон» («У творчості ліровикуп з 5. всякого своя (1843епос кріпацтва; доля») 1847) 1840 р. – вихід «І мертвим, і першого 6. живим, і лірика «Кобзаря») ненародженим» лірика 7. «Заповіт» ІІІ період творчості «Мені однаково» лірика (18471857)

8.

9.

Пантелеймон Куліш

10 Марко Вовчок .

поема (політична сатира)

поема (за визначенням автора – комедія) послання ліричний вірш

ліричний вірш (медитація)

«Чорна рада»

1846 р.

епос

перший історичний роман

«Максим Гримач»

1859 р.

епос

оповідання

70

література 40 – 60-х pp. XIX ст.) Літературний стиль, напрям

Історичні передумови Присвята написання, прототипи

романтизм романтизм

Г. КвіткаОснов’яненко

послання написане після прочитання нарису «Головатий» Г. Квітки-Основ’яненка

Максим Залізняк та Іван Гонта

зображення повстання Коліївщина 1768 р. проти польської шляхти

В. Жуковському

романтизм

реалізм

Додаткові відомості

Якову де Бальмену

реалізм

осуд загарбницької політики Росії; основна частина поеми - монолог російського колонізатора; міф про Прометея Петро І Перша політична сатира в Катерина ІІ укр.літ. (викриття російського Павло Полуботок імперського режиму)

реалізм

критика української еліти

реалізм

заклик до повстання

реалізм

романтизм

присвята в циклі «Моїм союзникам посвящаю»

Цикл «В казематі»

Прототипи: Яким Сомко, Іван Брюховецький, полковник Попович

Зображення історичних подій в Ніжині 1663 року – вибори лівобережного гетьмана. П. Куліш входив до КирилоМефодіївського товариства. Справжнє ім’я – Марія Вілінська. Оповідання входить до збірки «Народні оповідання». Т. Шевченко написав вірш «Марку Вовчку»

романтизм

71

Перевір себе Питання Назвіть жанри народної лірики Які пісні належать Марусі Чурай, легендарній співачці з Полтави? Жанр твору «Ой Морозе, Морозенку» Яка історична подія покладена в основу твору «Чи не той то хміль»? Жанр твору «Бондарівна» Назвіть літературні стилі доби давньої української літератури Жанр «Повісті минулих літ» Жанр «Слова про похід Ігорів» Тема «Слова про похід Ігорів» Що охарактеризовано словами: «Якщо кому хотів пісню творити, то розтікався він мислю по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами»? Про кого слова: «Грозою був він: розгромив своїми сильними полками і харалужними мечами, наступив на землю Половецьку… А поганого Кобяка із лукомор’я, од залізних великих полків половецьких, як вихор, вихопив»? Хто виділив байку як окремий самостійний жанр? Головна ідея «Бджоли та Шершня» Вид лірики «Всякому місту звичай і права» Символ вольності у поезії «De libertate» Хто зачинатель нової української літератури? Хто основоположник нової української літератури? Який твір М. Рильський назвав «Енциклопедією з українського народознавства»? Перший драматичний твір нової УЛ Про кого слова: «Золото – не дівка!.. Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна – яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця…» Найвідоміший представник сентименталізму в УЛ Жанр «Марусі» 72

Відповідь

Кому присвячена поема «Катерина»? Із якого твору Шевченка слова: «Наша дума, наша пісня // Не вмре, не загине…» В якому творі звучить такий гімн нездоланності народів: «Не вмирає душа наша, // Не вмирає воля» Кому належать слова: «Сини мої, сини мої! // На ту Україну дивітесь: // Ви за неї – й я за неї гину»? В якому творі звучить сатира: « Той мурує, той руйнує, //Той неситим оком – //За край світа зазирає…// Чи нема країни,// Щоб загарбать і з собою //Взять у домовину» Кому присвячена поема «Кавказ»? У якому творі звучать пророчі слова: «І оживе добра слава, // Слава України, // І світ ясний, невечірній // Тихо засіяє»? Із якого твору слова: «Прочитайте// Знову тую славу. Та читайте // Од слова до слова. // Не минайте ані титли, // Ніже тії коми, // Все розберіть»? Провідний мотив «Заповіту» До якого циклу належить поезія «Мені однаково…»? Перший історичний роман в українській літературі Тема роману-хроніки «Чорна рада» Справжнє ім’я Марко Вовчок Коли відбуваються події у «Слові про похід Ігорів»? Коли відбуваються події в «Гайдамаках»? Рік викупу Т. Шевченка з кріпацтва Яка історична подія описується в пісні «Чи не той то хміль»? У якому році написаний «Заповіт» Т. Шевченка? Які історичні події описуються в «Чорній раді»? Рік початку нової української літератури Рік початку нової української драматургії Перелічіть головних героїв «Наталки Полтавки» І. Котляревського Перелічіть основних героїв «Марусі» Г. КвіткиОснов’яненка Основні герої оповідання «Максим Гримач» 73

ІІІ період нової української літератури (70 – 90-і рр. ХІХ ст.)

Іван Семенович Нечуй-Левицький

1.

2.

3.

4.

5.

6.

(1838-1918) Головні принципи української літератури – «реальність, народність і національність» «Сміх зі слізьми» є однією з рис української літератури» (І. С. Нечуй-Левицький) Кого називають великим майстром реалістичної прози та українського пейзажу? (І. Нечуя-Левицького) Де народився і помер? (м. Стеблів, Черкащина - м. Київ) Назвіть найвідоміші твори письменника (романи «Хмари», «Князь Єремія Вишневецький»; повісті «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я»; оповідання «Баба Параска та баба Палажка»; п’єса «Маруся Богуславка») Коли було видано повість «Кайдашева сім’я»? (повість 1879 року було опубліковано у львівському часописі «Правда». Вдруге автор видав повість у 1887 році в Києві, дещо змінивши початок і зробивши розв’язку щасливою: груша всохла, брати помирилися й, нарешті, в сім’ї запанувала злагода). До якого літературного стилю належить творчість І. НечуяЛевицького? (реалізм) Ознаки реалізму («типовий герой в типових обставинах»; щастя після довгої боротьби все ж досяжне; активний герой; зображення взаємин людини й суспільства, середовища; вплив соціально-історичних обставин на формування духовного світу, характеру особистості, героя твору)

«Кайдайшева сім’я» 7.

8.

9.

Який рід твору «Кайдашева сім’я»? (епос) Який жанр твору «Кайдашева сім’я»? (соціально-побутова повість) Назвіть тему повісті (зображення життя українського села в пореформену добу (ІІ пол. ХІХ ст. – після відміни кріпацтва 1861 року) з усіма його складнощами та суперечностями на прикладі однієї родини) 74

10. Назвіть ідею повісті (засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині; мотив національної самокритики) 11. Назвіть топоніми в повісті (Семигори, Біївці, Київ) 12. Яка композиція твору? (9 частин, сюжет розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Експозиція – розмова братів про одруження; зав’язка – одруження Карпа з Мотрею; розвиток дії – сварки у сім’ї, одруження Лавріна, смерть Кайдаша; кульмінація – сварка через мотовило; розв’язка – всихання груші) 13. Що є кульмінацією у повісті? (сварка через грушу) 14. До яких поза сюжетних елементів найчастіше вдається письменник? (до описів: портрети, пейзажі) 15. Скільки кінцівок мав твір? (дві: «груша розросталась» і «всохла») 16. Хто став прототипом сім’ї Кайдашів? (сім’я Мазурів, які проживали на кутку Солоному біля церкви й прославилися неспокійною вдачею, постійними колотнечами у родині. Їх по-вуличному звали Кайдашами) 17. Які характери персонажів повісті? (статичні: Омелько Кайдаш – богобоязливість і «чарколюбство», Кайдашиха – чваньковитість, Мотря – сварливість) 18. Який характер Мелашки? (динамічний: спочатку ліричний, ніжний – потім сварливий) 19. Чим забезпечуються комічні ефекти у творі? (іронія + знижена лексика + змішування стилів + контраст форми і змісту, дій та обставин)

20.

21.

22.

23.

Робота з текстом Про кого слова: «…молоде, довгасте лице було рум’яне. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало парубочою красою»? (про Лавріна) Про кого слова: «… здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки» (про Омелька Кайдаша) Про кого слова: «На словах, як на цимбалах, грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне» (про Марусю Кайдашиху) Про кого слова: «… люта змія: ходить по хаті, полум’ям … дише, а з носа гонить дим кужелем» (про Марусю Кайдашиху) 75

24. Про кого слова: «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем… замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів. Вона любила цілувать їх в руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними. Попаді й небагаті панії частували її в покоях, садовили поруч з собою на стільці, як потрібну людину» (Про Марусю Кайдашиху) 25. Про кого слова: «… широкий у плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицеем, тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті» (про Карпа) 26. Про кого слова: «куслива, як мухи в Спасівку,… та бриклива» (про Мотрю) 27. Про кого слова: «Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк» (про Мелашку) 28. Кому належать слова: «Така нудьга мене бере, що здається, … ліси посушила б своєю нудьгою… і зелені луги сльозами залила» (Мелашці) 29. Про кого слова: «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум із завзяттям і трохи з злістю. Сонце било … косим промінням, освічувало її з одного боку, обливало жовтогарячий кісник на голові та червоне намисто на шиї» (про Мотрю) Про письменника та його творчість 30. І. Франко назвав «Кайдашеву сім’ю» «найкращою оздобою українського письменства».

31. І. Франко називав І. Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, «творцем живих типів», «великим артистом зору», «колосальним, 76

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

всеобіймаючим оком» Правобережної України. («Те око обхапує не маси, не загальні контури, а одиниці, зате обхапує їх із незрівнянною бистротою і точністю, вміє підхопити відразу їхні характерні риси і передати їх нам із тою випуклістю і свіжістю барв, у якій бачить їх само») У «Кайдашевій сім’ї», за словами І. Франка, автор малює «гірку картину розпаду українського патріархального устрою під впливом індивідуалістичних змагань кожного її члена» «Кайдашева сім’я» - це «арена людських пристрастей» (Є. Гуцало) І. Нечуй-Левицький показав, за словами літературознавця В. Панченка, «людей, які не сміються», адже щирого сміху, козацького, ментального, в повісті практично нема: «Твір «населений» дуже серйозними, навіть похмурими людьми. Лише інколи пробує жартувати Лаврін, а Мотря й Кайдашиха якщо й сміються, то хіба що зі злістю. Їм не до сміху, оскільки вони — учасники великої родиннопобутової війни, якій не видно кінця». «Письменник у своїх повістях 70 – 80-х років детально показав змізерніння особистості, домінування Кайдашів, старосвітських батюшок і матушок переважно егоїстичних характерів, відсутність глибоких життєвих ініціатив, які б давали широкий простір думкам і почуттям. Оце поглинання людини побутом сприйнято було І. Нечуєм-Левицьким як велика загроза людській індивідуальності» (Р. Міщук) «Жодна література світу, скільки мені відомо, не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим життям, твору про селянство … Тут усе виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як інструмент у хорошому оркестрі чи хорі» (М. Рильський). «З серії кумедних подій виростає реальна і трагічна за своєю суттю картина життя селянства, яке потрапило з кріпосницького ярма у безвихідь нових пореформених відносин» (Н. Крутікова) Панас Мирний високо цінував талант І. Нечуя-Левицького: «З простої речі виробив таку дзвінку та співучу мову, немовби то велика музика на чудовій скрипці грає і своєю грою вражає думку і серце»

77

Панас Мирний 1.

2.

3.

4.

(1849 – 1920) Яке справжнє ім’я Панаса Мирного? (Панас Якович Рудченко) Де він народився і помер? (м. Миргород – м. Полтава) Назвіть найвідоміші твори письменника (романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»; п’єса «Лимерівна»; повісті «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочасне»; оповідання «Морозенко», «Лихий попутав») Переспів якого твору давньої літератури зробив Панас Мирний? («Слово про похід Ігорів»)

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Назвіть «роман з народного життя» Панаса Мирного («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

6. Яка історія назви роману? (слова «Хіба ревуть воли, як ясла повні» взято з Біблії (Книга Йова, глава 6, стих 5)) 7. Який рід твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (епос) 8. Який жанр твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (соціальнопсихологічний роман) 9. Назвіть тему роману (зображення більше ніж столітньої історії села Піски і долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили» Чіпки Варениченка) 10. Назвіть ідею твору (заперечення боротьби з несправедливістю через злочин, пролиття крові) 11. Назвіть топоніми в романі (с. Піски, Московщина, повітове місто Гетьманське) 12. Яка історія написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

5.

нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого» із почутої від візника історії про відомого на Полтавщині Василя Гнидку, який зі своїми поплічниками вбив цілу сім’ю повість (на основі нарису) «Чіпка», прототипом якого був Василь Гнидка

роман (у співавторстві з братом Іваном Біликом) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; уперше надрукований у Женеві в 1880 р.; при перевиданні в Україні (1905 р.) назву були змушені змінити на «Пропаща сила» 78

13. Яка композиція твору? (4 частини (І – дорослий Чіпка і перше кохання; ІІ – історія села Піски, історія Максима Ґудзя; ІІІ – складна доля хлібороба Чіпки, добро і зло; ІV – підсумок життя Максима, Чіпки); 30 розділів) 14. У чому виявилося співавторство Івана Білика? (наповненні роману історичним змістом) 15. Які ключові події згадуються у творі? (скасування гетьманщини; гайдамаччина; зруйнування Січі; запровадження Катериною ІІ кріпацтва на землях України; повстання декабристів; скасування кріпацтва; пореформений період)

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

Робота з текстом Які є фразеологізми у назвах розділів? («З легкої руки», «Сон у руку», «Наука не йде до бука», «Козак – не без щастя, дівка – не без долі», «На своїм добрі», «Старе – та поновлене», «Лихо не мовчить» та ін.) Кого у творі названо «польова царівна», «розбишацька дочка»? (Галю) Про кого слова: «Ішов справді парубок. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-где поп'ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі — теж гострі; лице довгообразе — козаче; ні високого, ні низького зросту, — тільки плечі широкі, та груди високі. Оце й уся врода.» (про Чіпку) Про кого сказано: «таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в нього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою» (про Чіпку Варениченка) Який персонаж роману сповідує життєвий принцип «моя хата скраю»? (Грицько) Які основні причини падіння Чіпки? (нещасне, голодне дитинство; озлоблена мати, що не виявляла любові; несприйняття позитивної народної мудрості баби Оришки; потрясіння від розповідей діда Уласа; батько – «двужон», кріпак-утікач; глузування ровесників, зародження жорстокості і злості; втрата землі) Проблематика твору:  народна мораль;  добро і зло;  батьки і діти;  земля і достаток; 79

  

кріпацька неволя; «пропаща сила»; жінка в сім’ї;

 

любов і сімейне щастя; праця.

Про письменника та його творчість 23. І. Франко назвав твір «одним із перлів нашої повістевої літератури» 24. М. Коцюбинський назвав Панаса Мирного «силою й красою літератури нашої», відзначав, що в його творах відчувається «широкий та вільний розмах думки».

25. О. Білецький назвав «Хіба ревуть воли, як ясла повні» «будинком з багатьма прибудовами і надбудовами» через його композиційну складність.

Теорія літератури Оповідання. Повість. Роман (окремі ознаки епічних жанрів у порівнянні)

Оповідання

Повість

Роман

(«Максим Гримач» Марко Вовчок)

(«Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького)

(«Хіба ревуть воли, як ясла повні» Панаса Мирного)

Описується одна подія з життя героя, тривалість дії – кілька днів

Описується кілька років з життя героїв

Тривалість дії досягає понад 100 років

1 сюжетна лінія Невеликий обсяг твору (до 20 сторінок)

Невелика кількість героїв (3-5)

Зазвичай 2 сюжетні лінії Середній обсяг твору (до 50, а іноді і до 200 сторінок)

Багато героїв

80

Кілька сюжетних ліній Великий обсяг твору (приблизно 200-500 сторінок) Велика кількість героїв. Вони навіть можуть не знати один одного

Українська драматургія. Театр корифеїв 1.

Охарактеризуйте драматургію в давній українській літературі (шкільні драми, інтермедії (XVII ст.) «Володимир» Ф. Прокоповича) 2. Що вважають початком нової української драматургії? (прем’єра «Наталки Полтавки» І. Котляревського 1819 р. у Полтаві) 3. Назвіть драматургічні твори нової української літератури («Москальчарівник» І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Г.КвіткиОснов’яненка, «Назар Стодоля» Т.Шевченка) 4. Охарактеризуйте драматургію початку 80-х рр.:  1881 рік(з ініціативи Миколи Садовського та Марка Кропивницького у містах Кременчук, Харків, Полтава, Київ поставлено кілька українських вистав російською театральною групою)  осінь 1882 (м. Єлисаветград – утворюється професійна трупа Марка Кропивницького)  із серпня 1883 року (Одеса – трупа відкрила сезон п’єсою «Наталка Полтавка»)  1885 рік (із трупи Старицького виділилась трупа Кропивницького) 5. Під якою назвою в історію української драматургії ввійшла професійна театральна трупа, у якій брала участь родина Тобілевичів? («Театр корифеїв») 6. Хто входив до української професійної трупи «Театр корифеїв»? (Марія Заньковецька, Олександра Вірина, три брати Тобілевичі (Микола Садовський, Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський), сестра Марія Садовська-Барілотті, Михайло Старицький (оркестр, гардероб, декорації)) 7. Хто писав драматичні твори для театру корифеїв? (Михайло Старицький, Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий) 8. Які п’єси належать Михайлові Старицькому? («За двома зайцями», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Не судилось», «Розбите серце», «Талан» (присвячено Марії Заньковецькій)) 9. Які п’єси написав Марко Кропивницький? («Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Пошились у дурні») 10. Які твори належать Івану Карпенку-Карому? (18 п’єс, серед яких: «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Суєта», «Наймичка», «Бондарівна», історична трагедія «Сава Чалий») 81

Іван Карпенко-Карий

1.

2.

3.

(1845 – 1907) «Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!» (Іван Карпенко-Карий) Яке справжнє ім'я письменника? (Іван Карпович Тобілевич) Де він народився і помер? (с. Арсенівка (Кіровоградщина – м. Берлін (Німеччина), похований біля хутора Надія на Кіровоградщині) Назвіть найвідоміші твори письменника (комедії «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн»; трагедії «Бондарівна», «Сава Чалий») Про письменника І. Франко назвав Івана Карпенка-Карого «одним з батьків новочасного українського театру»

«Мартин Боруля» 4.

5.

6.

7.

8.

9.

Який рід твору «Мартин Боруля»? (драма) Який жанр твору «Мартин Боруля»? (трагікомедія, за визначенням автора – «комедія в п’яти діях») Назвіть тему п’єси (дворянство як міф про краще життя) Назвіть основні ідеї п’єси (висміювання людей, що соромляться своїх коренів; викриття судової системи, заснованої на хабарництві) Назвіть основних дійових осіб твору (Мартин Боруля, дружина Палажка, Степан, дочка Марися, Омелько, Транделєв, Гервасій) Назвіть прототип головного героя твору (в основі сюжету – дійсні факти з життя родини Тобілевичів: батько драматурга Карпо Адамович прагнув домогтися визнання свого роду дворянським)

Робота з текстом 10. Кому належать слова: «Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, - попелом стала» (Мартину Борулі) 11. Кому належать слова: «Ох, дочко, ти не знаєш, як тяжко хлопом буть, усіх бояться, усіх лічить вищими від себе! І дай Бог, щоб ти не знала…» (Мартину Борулі) 12. Чиїм життєвим принципом були слова: «Живи – не тужи!»? (Транделєва) 82

13. Кому належать слова: «Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном, – це всяке знає!» (Марисі) 14. Кому належать слова: «Дворянство без розуму і без науки хліба не дасть» (Гервасію) 15. Із ким Мартин Боруля вирішує одружити свою дочку Марисю? (із сином свого приятеля Гервасія – Миколою) 16. Хто і кому говорить такі слова: «Душа моя до вас не лежить, і очі мої не стрінуться з вашими (…) люблю другого, йому слово дала, і не розлучить нас ніхто – хіба могила, а за вас я тоді заміж вийду, яу у Спасівку соловейко заспіває!» (Марися – Націєвському) 17. Кого з героїнь нагадує дочка Мартина Марися своїм характером та здатністю відстояти своє право на особисте щастя? (Наталку із п’єси І.Котляревського) 18. Які позитивні риси властиві Мартину Борулі? (як батько, має щирі намагання належно подбати про своїх дітей; доброзичливо ставиться до слуг, не карає навіть п’яничку Омелька, у якого в місті вкрали не лише свитку, чоботи, а й хазяйських коней) 19. Які вчинки Мартина Борулі мають комічний характер? (дочку й сина змушує називати батьків «мамонькою» і «папінькою»; наймає прислугу для дому і зобов’язує величати його паном) 20. Що зробив з «дворянськими документами» Мартин Боруля? (спалив і попросив розвіяти по вітру) Іван Карпенко-Карий про твір «Згадую Борулю, хоч люди сміються з нього, бо їм здається, що вони не такі чудаки, як Боруля, а коли гарненько придивитися, то й сміятись нічого: хто б не хотів вивести своїх дітей на дворянську лінію, щоб вони не черствий кусок хліба мали?!» (Іван Карпенко-Карий)

83

Іван Франко 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

(1856 – 1916) Де народився і помер? (с. Нагуєвичі (Львівщина) – м. Львів) Назвіть найвідоміші твори письменника (поетичні збірки «З вершин і низин», «Зів’яле листя»; поеми «Мойсей», «Іван Вишенський»; повість «Захар Беркут»; драма «Украдене щастя») До якого літературного стилю належить творчість І. Франка? (реалізм з ознаками модернізму) На здобуття якої премії було висунуто кандидатуру І. Франка у листопаді 1915 р., проте 28 травня 1916 р. письменника не стало? (Нобелівської) Які афоризми належать І. Франку? («Пісня і праця – великі дві сили», «Книги – морська глибина», «Лиш боротись – значить жить», «Я син народу, що вгору йде», «Нам пора для України жить» та ін.) Про письменника М. Коцюбинський назвав І. Франка «ліриком високої проби» «Вам стане тепло і ясно од світла його очей, а мова здається не словом, а сталлю, що б’є об кремінь і сипле іскри» (М. Коцюбинський)

Гімн Замiсть пролога Вiчний революцйонер Дух, що тiло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Вiн живе, вiн ще не вмер. Нi попiвськiї тортури, Нi тюремнi царськi мури, Анi вiйська муштрованi, Ні гармати лаштованi, Нi шпiонське ремесло В грiб його ще не звело.

I спiшить туди, де днiє; Словом сильним, мов трубою Мiлiони зве з собою,Мiлiони радо йдуть, Бо се голос духа чуть. Голос духа чути скрiзь: По курних хатах мужицьких, По верстатах ремiсницьких, По мiсцях недолi й слiз.

I де тiльки вiн роздасться, Щезнуть сльози, сум, нещастя. Сила родиться й завзяття Не ридать, а добувать, Хоч синам, як не собi, Кращу долю в боротьбi.

Вiн не вмер, вiн ще живе! Хоч вiд тисяч лiт родився, Та аж вчора розповився I о власнiй силi йде.

I простується, мiцнiє, 84

Вiчний революцйонер Дух, наука, думка, воля Не уступить пiтьмi поля. Не дасть спутатись тепер. Розвалилась зла руїна,

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

Покотилася лавина, I де в свiтi тая сила, Щоб в бiгу її спинила, Щоб згасила, мов огень, Розвидняющийся день?

Назвіть першу збірку І. Франка, прологом до якої стала поезія «Гімн» («З вершин і низин») Який твір називають вершиною політичної лірики І. Франка? («Гімн», замість пролога, («Вічний революцйонер»)) Який рід твору «Гімн»? (лірика) Який жанр твору «Вічний революцйонер»? (гімн, ліричний вірш) Назвіть вид лірики поезії (громадянська) Назвіть провідний мотив поезії (боротьба народу за світле майбутнє, віра в перемогу) Визначте віршовий розмір поезії (хорей) Що на думку І.Франка, здійснює «вічну революцію»? («дух, наука, думка, воля не уступить пітьмі поля, не дасть спутатись тепер»)

Чого являєшся мені у сні? Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі?

В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, Хоч в сні на вид твій оживає,

Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні Пісні.

85

Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого

Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

16. До якої збірки входить поезія «Чого являєшся мені у сні»? (лірична драма «Зів’яле листя») 17. Яка композиція збірки? («Перший жмуток» – весна – скорботна інтимна лірика; «Другий жмуток» – літо – захоплення красою природи; «Третій жмуток» – осінь, зима – думки про самогубство) 18. Який рід твору «Чого являєшся мені у сні?» (лірика) 19. Який жанр твору «Чого являєшся мені у сні?» (ліричний вірш) 20. Який художній засіб використано у назві поезії? (риторичне запитання) 21. Назвіть провідний мотив поезії (муки розбитого серця, зумовлені нерозділеним коханням) 22. Визначте віршовий розмір поезії (ямб) 23. Яка особливість віршування в поезії? (письменник використав форму, коли між багатостопними рядками розміщуються одностопні) 24. У якій формі написаний вірш «Чого являєшся мені у сні?» (у формі монологу)

«Мойсей» Пролог Народе мій, замучений, розбитий, Тебе скував і заприсяг на вірність? Мов паралітик той на роздорожжу, Невже тобі лиш не судилось діло, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Що б виявило твоїх сил безмірність? Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу.

Невже задарма стільки серць горіло До тебе найсвятішою любов'ю, Тобі офіруючи душу й тіло?

Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїзних?

Задарма край твій весь политий кров'ю Твоїх борців? Йому вже не пишаться У красоті, свободі і здоров'ю?

Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, хто зрадою й розбоєм

Задарма в слові твойому іскряться І сила, й м'якість, дотеп, і потуга, І все, чим може вгору дух підняться?

86

Задарма в пісні твоїй ллється туга, І сміх дзвінкий, і жалощі кохання, Надій і втіхи світляная смуга? О ні! Не самі сльози і зітхання Тобі судились! Вірю в силу духа І в день воскресний твойого повстання. О, якби хвилю вдать, що слова слуха, І слово вдать, що в хвилю ту блаженну Вздоровлює й огнем живущим буха! О, якби пісню вдать палку, вітхненну, Що міліони порива з собою, Окрилює, веде на путь спасенну!

Якби!.. Та нам, знесиленим журбою, Роздертим сумнівами, битим стидом,— Не нам тебе провадити до бою! Та прийде час, і ти огнистим видом Засяєш у народів вольних колі, Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом, Покотиш Чорним морем гомін волі І глянеш, як хазяїн домовитий, По своїй хаті і по своїм полі. Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий, Та повний віри; хоч гіркий, та вільний, Твоїй будущині задаток, слізьми злитий, Твойому генію мій скромний дар весільний.

25. Який рід твору «Мойсей»? (ліро-епос) 26. Який жанр твору «Мойсей»? (філософська поема) 27. Що таке філософська поема? (поема, розрахована на тривалу розповідь, в якій осмислюються світ, поступ людства, загальні закономірності життя, природи, сутнісні проблеми буття, часу й простору) 28. Риси якого літературного стилю є в поемі «Мойсей»? (неоромантизму – підвищений інтерес до сильної особистості, культ героя – мужньої людини, чиє життя пов’язане з незвичайними випробуваннями та пригодами) 29. Що стало джерелом натхнення поеми? (події російської революції 1905 р.)

30. Скульптура якого митця надихнула І. Франка написати поему? (Мікеланджело, «Мойсей») 31. Назвіть тему поеми (зображення «смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом»; сам автор наголошує: «ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні») 32. Назвіть ідею поеми (заклик вірити у свій народ, у своє майбутнє; роздуми над долею рідного народу; необхідність позбутися рабської психології й будувати нове життя) 33. Яке основне ідейне навантаження прологу? (звернення-заповіт українському народові)

87

34. Яку ідею розкрито образом Мойсея? (роль визначної особистості в долі народу, нації) 35. Якою строфою написаний пролог до поеми? (терциною) 36. Що таке терцина? (строфа з трьох рядків у п'ятистопному ямбі з римуванням аба бвб вгв гдг і т.д.; строфа завершується окремим рядком, римованим з другим рядком попередньої строфи) 37. Як довго блукав Мойсей зі своїм народом? (40 років) 38. Яка композиція твору? (пролог + 20 пісень (4 композиційні картини:  І (1-11 пісні): змалювання наростання і загострення конфлікту між народом і пророком, до повного розриву;  ІІ (12-18 пісні): Мойсей у вигнанні; філософські роздуми, розмова з Азазелем, сумніви Мойсея;  ІІІ (19 пісня): зустріч Мойсея з Єговою; покарання Мойсея за сумніви;  ІV (20 пісня): смерть Мойсея – поштовх, що розбудив народ) Притча про те, як дерева обирали собі короля V Зареклися ви слухати слів Про Єговину ласку, Тож, мов дітям безумним, я вам Розповім одну казку.

«Ти зійди з своїх гордих висот, Йди до нас царювати». І відмовив їм кедр і сказав: «Ви чого забажали? Щоб покинув я сам ради вас Свої гори і скали?

Як зійшлися колись дерева На широкім роздоллі. «Оберімо собі короля По своїй вольній волі.

Щоб покинув я сам ради вас Блиски сонця й свободу, Бувши вольним – пустився служить Збиранині народу?

Щоб і захист нам з нього, і честь, І надія, й підмога, Щоб і пан наш він був, і слуга, І мета, і дорога».

Ви корону мені принесли? Що мені се за шана! Я й без неї окраса землі І корона Лівана».

І сказали одні: «Вибирать – На одно всі ми звані. Най царює над нами вовік Отой кедр на Лівані».

І вернулися всі дерева, Стали пальму благати: «Ти між нами ростеш, нам рідня, Йди до нас царювати».

І згодилися всі дерева, Стали кедра благати: 88

І сказала їм пальма: «Брати, Що се вас закортіло? Царювати й порядки робить – Се моє хіба діло?

Може, терен захоче». І підхопили всі дерева Се устами одними, І взялися просити терна, Щоб царем був над ними.

Щоб між вами порядки робить, Чи ж я кинути в силі Свої цвіти пахучі та свій Плід – солодкі дактилі?

Мовив терен: «Се добре вам хтось Підповів таку раду. Я на вашім престолі як стій Без вагання засяду.

Мало б сонце даремно мій сік Вигрівати щоднини? Мого плоду даремно шукать Око звіра й людини?

Я ні станом високий, як кедр, Ні, як пальма, вродливий І не буду, як дуб, самолюб, Як береза, тужливий.

Хай царює хто хоче у вас, Я на троні не сяду, Я волю всім давать свою тінь, І поживу, й розраду».

Здобуватиму поле для вас, Хоч самому не треба, І стелитися буду внизу, Ви ж буяйте до неба.

І погнулися всі дерева Під думками важкими, Що не хоче ні пальма, ні кедр Царювати над ними.

Боронитиму вступу до вас Спижевими шпичками І скрашатиму всі пустирі Молочними квітками.

Нумо рожу благать! Та вона Всьому світові гожа, Без корони – цариця ростин, Преподобниця Божа.

І служитиму зайцю гніздом, Пристановищем птаху, Щоб росли ви все краще, а я Буду гинуть на шляху».

Нумо дуба благати! Та дуб, Мов хазяїн багатий, Своїм гіллям, корінням і пнем, Жолудьми все зайнятий.

VI У глибокім мовчанні сю річ Вухом ловлять гебреї... «Се вам казка, – промовив Мойсей, – Ось вам виклад до неї.

Нум березу благать! Та вона, Панна в білому шовку, Розпуска свої коси буйні, Тужно хилить головку.

Дерева – се народи землі, А король у їх колі – Божий вибранець, син і слуга Господевої волі.

І сказав хтось, неначе на жарт, Оте слово діточе: «Ще хіба би терна нам просить, 89

Узагальнення (ІІІ період нової української літератури –

№ з/п

Автор

Іван НечуйЛевицький 1. (Іван Левицький) Панас Мирний 2. (Панас Рудченко)

Назва твору

Коли написано твір

Рід

Жанр

«Кайдашева сім’я»

1878

епос

соціально-побутова повість

1875

соціально-психологічний роман (історія написання: від нарису до роману) епос за визначенням автора – «роман з народного життя»

1886

Трагікомедія / соціальна драма драма (за визначенням автора – «комедія в 5 діях»)

«Хіба ревуть воли, як ясла повні»

Іван Карпенко3. Карий (Іван Тобілевич)

«Мартин Боруля»

4.

«Гімн» («Вічний революцйонер») Підзаголовок вірша – «Замість пролога»

1880

«Чого являєшся мені у сні»

1896

«Мойсей»

1905

5. Іван Франко

6.

90

лірика (громадянська) лірика (інтимна) ліроепос

гімн (ліричний вірш)

ліричний вірш

філософська поема

література к. XIX – поч. XX ст. (народництво, зрілий реалізм)

Літературний стиль, напрям

реалізм

реалізм

реалізм

Історичні передумови написання, прототипи

Додаткові відомості

Зображення пореформеної доби Майстер пейзажу. (після відміни кріпацтва 1861 р.). «Сміх зі слізьми». Прототипи - сім’я Мазурів, які 2 кінцівки. проживали на кутку Солоному. с. Семигори. Події: від скасування Співавтор твору – Іван Гетьманщини до пореформеного Білик. періоду. Галя – «польова Прототип – Василь Гнидка, який зі царівна» своїми поплічниками вбив цілу сім’ю В основі твору – родинні події сім’ї Тобілевичів. Прототип – батько письменника (Карпо Тобілевич)

«Театр корифеїв»

Збірка «З вершин і низин»

реалізм

реалізм

Збірка «Зів’яле листя» (лірична драма)

реалізм

Тема – зображення «смерті пророка, не признаного своїм народом»

Події російської революції 1905 року

91

Перевір себе Великий майстер реалістичної прози та українського пейзажу Справжнє ім’я Панаса Мирного Справжнє ім’я Івана Карпенка-Карого Жанр «Кайдашевої сім’ї» Жанр «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Жанр «Мартина Борулі» Який твір є вершиною політичної лірики І. Франка? Жанр «Мойсея» У якому творі є топоніми село Семигори, Біївці, Київ? У якому творі є топоніми с. Піски, Московщина, повітове місто Гетьманське Прототипи Кайдашів Прототип Чіпки Прототип Мартина Борулі «найкраща оздоба українського письменства» «один з батьків новочасного українського театру» Цитата «Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в нього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка» «Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, - попелом стала» «… широкий у плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті» Цитата-характеристика «гірка картина розпаду українського патріархального устрою під впливом індивідуалістичних змагань кожного її члена» «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» хоч люди сміються з нього, бо їм здається, що вони не такі чудаки,… а коли гарненько придивитися, то й сміятись нічого: хто б не хотів вивести своїх дітей на дворянську лінію, щоб вони не черствий кусок хліба мали?!»

92

Герой

ІV період нової української літератури (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) (ранній модернізм) Модернізм 1.

Назвіть перших модерністів в українській літературі (О. Кобилянська, Леся Українка, М. Коцюбинський, В. Стефаник) 2. Що таке модернізм? (літературний напрям, що утвердився в мистецтві наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. водночас із новим розумінням людини, коли найбільш важливим стає все особистісне, нетипове. Для модернізму характерне зображення життя як хаосу й абсурдності; посилюється увага до внутрішнього світу героя; особистість описується в контексті її відчуження від соціуму) 3. Перелічіть основні течії модернізму (неоромантизм, неореалізм, неокласицизм, символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм) 4. Що є основним принципом модерністів? (важливо не стільки що сказати, а як сказати) 5. Назвіть ознаки неоромантизму (активний герой, сильна особистість, яка намагається наблизити дійсність до мрії; мужній гуманізм, автори жадають змін у житті й художньому стилі) 6. Назвіть представників неоромантизму (Леся Українка, О. Кобилянська) 7. Що таке символізм? (стильова течія модернізму, де головним художнім засобом є символ як спосіб вираження незбагненної суті явищ життя та індивідуальних уявлень митця (символ знаходиться поза межами чуттєвого сприйняття, тож дає право тлумачити його по-різному)) 8. Назвіть ознаки символізму (1. Заміна думок, понять відповідними знаками – символами, що мають прихований смисл («смерть» – «ніч», «молодість» – «ранок»); 2. Бунт проти консервативної суспільної моралі; 3. Естетство (захоплення поетичною формою); 4. Культ екзотичних і заборонених форм. 5. Увага до позасвідомого, що прагне вирватися за межі повсякденного) 9. У творчості яких письменників наявні риси символізму? (П. Тичина, М. Вороний, Олександр Олесь) 10. Що таке імпресіонізм? (стильова течія модернізму, що виникла наприкінці ХІХ ст. в Європі. Ознаки: психологізм у змалюванні персонажів, прагнення відтворити найтонші зміни в настроях, схопити 93

миттєві враження; відмова від великих соціальних проблем; особливий лаконізм прози, її ритмічність, увага зосереджується на зорових (кольори), слухових (звуки) образах, яскравих деталях) 11. У творчості яких письменників наявні риси імпресіонізму? (М. Коцюбинський, В. Стефаник, Микола Хвильовий, Г. Косинка) 12. Що таке експресіонізм? (стильова течія модернізму; її ознаки: відчуття повсякденного болю, страх за майбутнє людини, чиє життя спрямовують соціальні механізми, що загрожують людині безглуздою загибеллю; гіперболізація; «крик душі») 13. У творчості яких письменників наявні риси експресіонізму? (В. Стефаник, Микола Хвильовий)

Михайло Коцюбинський 1.

2.

3.

4.

(1864 – 1913) Кого називають Великим Сонцепоклонником? (М. Коцюбинського) Де він народився і помер? (м.Вінниця – м.Чернігів) Назвіть найвідоміші твори Коцюбинського (оповідання «Харитя»; новели «Intermezzo», «Цвіт яблуні»; повісті «Дорогою ціною», «Тіні забутих предків») Назвіть стильові домінанти творчості М. Коцюбинського (на початку – реалізм, зрілий період творчості – імпресіонізм)

«Тіні забутих предків» 5.

6.

7.

Який рід твору «Тіні забутих предків»? (епос) Який жанр твору «Тіні забутих предків»? (повість) Назвіть тему повісті (зображення життя гуцулів у Карпатах на межі ХІХ – ХХ ст. у гармонії з природою, традиціями та звичаями; поєднання язичницьких та християнських вірувань) 8. Назвіть ідею повісті (уславлення високого й красивого почуття кохання, світлого й здорового життя гуцулів, які перебувають у гармонії з природою) 9. Назвіть персонажів твору (Іван Палійчук, Марічка Гутенюк, Палагна, мольфар Юра, Чугайстер, нявка, щезник та ін.)

10. Де написаний твір Коцюбинського «Тіні забутих предків»? (у с. Криворівні Верховинського району на Прикарпатті) 11. Ознаки яких літературних стилів поєднуються у повісті? (неоромантизму та імпресіонізму) 94

12. Які неоромантичні ознаки наявні у повісті (кохання Івана й Марічки, що зародилося на тлі споконвічної ворожнечі родів; танок під час похорону Івана – це неоромантичне життєсхвалення радощі буття) 13. Які імпресіоністичні ознаки наявні у повісті? (поєднання звукових і зорових образів: «зелений сміх», «Гори міняли своє блакитне убрання на рожеві із золотом ризи», «синє дихання гір», «зелена кров гір») 14. Хто і коли екранізував твір «Тіні забутих предків»? (С. Параджанов, у середині 60-х років ХХ ст. Кіноверсія здобула світове визнання) 15. До якого твору за ідейно-тематичним спрямуванням близька повість «Тіні забутих предків»? (до драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки) Робота з текстом 16. Якою за рахунком дитиною в сім’ї був Іван Палійчук (19-ою) 17. Про кого слова: «Він був без одежі. М’яке темне волосся покривало все його тіло, оточало круглі і добрі очі, заклинилось на бороді й звисало на грудях» (Чугайстер) 18. Про кого слова: «… був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню» (Іван) 19. Про кого слова: «… була з багацького роду, фудульна, здорова дівка, з грубим голосом і волосатою шиєю» (Палагна)

«Intermezzo» 20. Назвіть автобіографічну новелу М. Коцюбинського («Intermezzo») 21. Що означає «intermezzo»? (перерва, відпочинок) 22. Який рід твору «Intermezzo»? (епос (з елементами драми: дійові особи на початку твору й лірики: ліричний герой, палітра емоцій і переживань, пейзажі тощо)) 23. Який жанр твору «Intermezzo»? (лірико-психологічна новела) 24. Що таке новела? (невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваною розв’язкою. Новелі властиві лаконізм, наявність чіткої композиції, зведення до мінімуму кількості персонажів. Сюжет новели драматично напружений, простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки) 25. Назвіть тему новели (відносини між митцем і суспільством) 26. Назвіть головні ідеї новели (служіння митця суспільству; людина щаслива й повноцінна лише в гармонії з природою; заклик до народу створити справедливий суспільний лад) 95

27. Яка присвята у новелі «Intermezzo»? (Кононівським полям) 28. У чому полягає своєрідність новели «Intermezzo»? (внутрішні монологи як засіб відтворення душевного стану героя; драматично напружені діалоги;звернення до пейзажу для розкриття психології митця) 29. Перелічіть дійових осіб новели (Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе) 30. На які 2 групи можна поділити дійових осіб новели? (мінорні (Залізна рука города, Людське горе), мажорні (Сонце, Ниви у червні, Зозуля)) 31. Які особливості оповіді у творі? (ведеться від 1 особи) 32. Які особливості сюжету новели? (безфабульний (без подій), химерна гра настроїв, складається з трьох фаз) 33. Охарактеризуйте три фази настроїв у сюжеті (депресія (душевна втома ліричного героя, потреба самотності), спокійно-споглядальний стан (гармонія з одухотвореною природою), обурення, гнів, нетерпіння (сповідь селянина, герой повертається до міста)) 34. Який епізод є кульмінацією в творі? (зустріч із селянином) Про твір Симон Петлюра назвав новелу «симфонією звуків і барв». «Коцюбинський – письменник сонячний. І не ільки тому, що «носив у душі сонце», як сам про себе казав… - це світлий і відкритий простір для душі й духу» (О. Логвиненко)

Ольга Кобилянська 1.

2.

3.

4.

1863 – 1942 Де народилася і померла письменниця? (м. Гура-Гумора (Південна Буковина, нині Румунія), родина урядовця – м. Чернівці) Як у народі називають О. Кобилянську? (Гірська орлиця) Назвіть найвідоміші твори Ольги Кобилянської (повісті «Людина», «Царівна» – феміністичні твори; «Земля» – життя села в пореформену добу; «В неділю рано зілля копала» – за мотивами життя Марусі Чурай) Який твір є першою спробою розробки теми жіночої емансипації в українській літературі? («Людина» О. Кобилянської)

«Земля» 5.

6.

7.

Який рід твору «Земля»? (епос) Який жанр твору «Земля»? (повість, за визначенням автора - оповідання) Назвіть тему повісті (зображення трагічної події, що сталася в гуцульській родині хлібороба наприкінці ХІХ ст.; тема зради і покути) 96

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

Назвіть ідеї повісті (роздуми над причинами братовбивства, зла у світі; залежність селянина від землі: «земля повинна бути для людини, а не людина для землі») Кому письменниця присвятила повість? (батькові Юліанові Я.Кобилянському) Назвіть епіграф до твору «Земля» («Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша» (Юнас Лі)) Назвіть прототипи у творі (Сава Жижиян – прототип Сави Федорчука, Михайло Жижиян – прототип Михайла Федорчука, Івоніка – Костянтин Жижиян, Маріука Магіс – прототип Рахіри) Яка історія написання повісті? (повість написана на основі реальної трагедії братовбивства, що сталася восени 1894 року в селі Димка неподалік від Чернівців; О. Кобилянська знала родину Костянтина Жижияна. Подія братовбивства глибоко її вразила: «Коли я писала – ох, як я хвилями ридала!») Назвіть топонім у повісті (село Д. недалеко від ріки Серет на Буковині) До якого літературного стилю належить творчість письменниці? (модернізм, зокрема у пізнішій творчості - символізм та неоромантизм) Робота з текстом Кому Івоніка відписав великий шмат землі? (синові Анни Михайликові Чому батьки Сави були проти його стосунків з Рахірою? (він був її двоюрідним братом, її батько мав проблеми з законом, вона погано впливала на Саву, була ледачою й злодійкуватою) Якого біблійного персонажа нагадує образ Сави? (Каїна) Про кого слова: «За землю підняв… руку на свого брата, лиш за землю!.. іншого тут не могло бути» (про Саву) Про кого слова: «Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться. Йому однаково, чи товар поєний, чи ні,коби йому спрага не допікала. Йому однаково, яка погода надворі, чи се землі і збіжжю по добру, чи се бджолу не вбиває,- коби він у своїх збитках мав гаразд, коби йому меду доволі, аби потайком із горівкою змішати та Бог знає з ким випити!» (про Саву) Про кого слова: «І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. Дівчата в селі знали добре, який він був, одначе він держався від усіх так далеко, був такий 97

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

соромливий і замкнений, що ніхто не міг про нього сказати, щоб глядів за одною довше, ніж за другою» (про Михайла) Про кого слова: «Він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати. З лиця подобав також на неї і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного й несупокійного. З його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручував від себе. Очей сих не наслідив він ані від тата, ані від мами. Коли очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти, погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний, то його очі, великі й сиві, не мали нічого спільного з його дитинячо-молодим обличчям» (про Саву) Хто і про кого сказав: «… був баба, хоч був сильний, як медвідь, і плечі у нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо; хоч, щоправда, до роботи був здатний, як рідко хто перший-ліпший. Але серце було у нього м'яке, як тісто!..» (Сава про Михайла) Про кого слова: «Тато його не позволяв йому курити, бо сам не курив, а Григорій усе приносив йому пачку з Гоппляцу, як знав, що в нього вже тютюну не стало, а він хотів курити. В тата пив він горівку лиш 3-4 рази до року - на Різдво, на Великдень, на храм і на Новий рік або в м'ясниці, - а тут частували його не раз і не два, а по кілька разів до тижня. А вже найліпша була для нього Рахіра...» (про Саву) Про письменницю та її творчість «І ти, найкраща жінко, героїчная, // Прекрасна Ольго! Диха не вгаси,//Як не вгашала ти ніколи! Стрічная//Тобі любов од нас! Ти воскреси // Нам діяння народу: одвічная//Ти ж наша сило,— славна-бо єcи!» (Павло Тичина) І. Франко відзначав поетичність і «високу майстерність» повісті «Земля», яка «матиме тривале значення ще й як документ способу мислення нашого народу в часи теперішнього важкого лихоліття» «У художньому світі О. Кобилянської земля – це мати і мачуха в одній особі» (Д. Павличко) І. Дзюба відзначав, що О. Кобилянська відтворила в художній повісті «Земля» «пережитість і посутність поетичної філософії землі – селянина й землі, такі чесно-жорстокі картини бідування й праці, правдивість і разючу силу відтворення селянських драм, що шарпають душу не менше за Стефаникові маломовні трагедії».

98

Леся Українка 1.

2.

3.

4.

1871-1913 Яке справжнє ім’я Лесі Українки? (Лариса Петрівна Косач-Квітка) Де народилася і померла? (м. Новоград-Волинський – м. Сурамі (Грузія), похована в Києві) Який твір є епіграфом до творчості Лесі Українки та її життєвим кредо? («Contra spem spero!») Що означає «Сontra spem spero!»? («Без надії сподіваюсь!»)

Contra spem spero! Гетьте, думи, ви хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа?

Може, квіти зійдуть - і настане Ще й для мене весела весна. Я на гору круту крем'яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать.

Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть, думи сумні!

В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей.

Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на них сльози гіркі.

Так! я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть, думи сумні!

І від сліз тих гарячих розтане Та кора льодовая, міцна, 5.

6.

7.

8.

Який рід твору «Contra spem spero!»? (лірика) Який жанр твору «Contra spem spero!»? (ліричний вірш) Який вид лірики поезії? (особиста (філософська)) Назвіть провідний мотив поезії (оптимізм людини за будь-яких життєвих обставин)

99

9.

Назвіть особливості твору «Contra spem spero!» (оспівування людини, що обирає свободу, образ яскравої, непересічної, сильної ліричної героїні; антитези (осінь-весна), алегорія, риторичні запитання, оклики)

«Лісова пісня»

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

«Писала я її дуже недовго, 10 – 12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам'яті»… Далі я заходилася її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання» Леся Українка Який рід твору «Лісова пісня»? (драма) Який жанр твору «Лісова пісня»? (драма-феєрія) Що таке драма-феєрія? (п'єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами, у якій використовуються різноманітні сценічні образи, ефекти та трюки, багаті декорації тощо) Назвіть тему драми (зображення світу людини й світу природи в гармонійних і суперечливих взаєминах) Назвіть ідею драми (утвердження безсмертя духовного начала в людині, незбагненної сили великого кохання) На які дві групи діляться персонажі у тексті? (неказкові (Лукаш, дядько Лев, мати Лукаша, Килина з хлопчиками) та міфічні істоти (Мавка, Лісовик, Русалка, Водяник, Русалка польова, Перелесник, Той, що греблі рве, Той, що в скалі сидить (Марище), Пропасниця, Потерчата, Куць, Злидні)) Де відбуваються події у драмі? (на Волині (Поліссі)) Що стало джерелом написання драми? (народна творчість) У чому основний конфлікт твору? (суперечність між мрією та дійсністю, конфлікт Людини в людині) Яка композиція п’єси? (пролог – провесна; І дія – весна; ІІ дія – літо; ІІІ дія – пізня осінь, яка переходить у зиму) Назвіть неоромантичні ознаки у п’єсі (Мавка без упину бореться за своє кохання; крім цього, неоромантичним є і жанр, що поєднує реальне й фантастичне; також зображується конфлікт між матеріальним і 100

21.

22.

23.

24.

духовним; зіставляються 2 світи: гармонійно-досконалий (одухотворена природа) і недосконалий та дисгармонійний (людське суспільство)) Яка неоромантична проблематика у творі? (людина і природа, людина і мистецтво, добро і зло, кохання, самозрада) Що символізує образ Мавки? (ідею нездоланності життя, ніжність, поетичність, волелюбність, велич боротьби за людину) Що символізує образ столітнього дуба? (єдність людини й природи) Що символізує образ Лукаша? (уособлення двох граней душі людини: духовної й матеріальної)

Робота з текстом 25. Яка визначальна риса характеру Лукаша? (роздвоєність матеріальним і духовним) 26. На якому інструменті грав Лукаш? (на сопілці) 27. На кого Лісовик перетворює Лукаша? (на вовкулаку) 28. На яке дерево перетворилася Мавка? (на вербу) 29. Кому належать наступні слова і до кого звернені:

між

Ну, як-таки щоб воля - та пропала? Се так колись і вітер пропаде! (Мавка до Лісовика) «Я не кохала? Ні, то ти забула, яке повинно буть кохання справжнє! Кохання - як вода, - плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить. Де пал - воно кипить, а стріне холод стає мов камінь. От моє кохання! А те твоє - солом'яного духу дитина квола. Хилиться од вітру,

під ноги стелеться. Зостріне іскру згорить не борючись, а потім з нього лишиться чорний згар та сивий попіл. Коли ж його зневажать, як покидьку, воно лежить і кисне, як солома, в воді холодній марної досади, під пізніми дощами каяття» (Русалка до Мавки)

«Ні! я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає» (Мавка до Марища (Того, що сидить у скалі) «О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно, чистим, палючим, як добре вино, вільними іскрами вгору злетіло. Легкий, пухкий попілець

ляже, вернувшися, в рідну землицю, вкупі з водою там зростить вербицю, стане початком тоді мій кінець» (Мавка до Лукаша)

«Я душу дав тобі? А тіло збавив! Бо що ж тепера з тебе? Тінь! Мара!» (Лукаш до Мавки) 101

«Заграй, заграй, дай голос мому серцю! Воно ж одно лишилося від мене» (Мавка до Лукаша) «Не зневажай душі своєї цвіту, Бо з нього виросло кохання наше» (Мавка до Лукаша) «Тільки смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» (Мавка до Лукаша)

Про письменницю та її творчість 30. «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як з уст сеї слабосилої хворої дівчини» (І. Франко) 31. І. Франко, називаючи твори Лесі Українки «бадьорими, стильними, а при тім такими простими, такими щирими», захоплено писав, що «ся хвора, слабосила дівчина – трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну» 32. М. Рильський назвав «Лісову пісню» «діамантовим вінцем Українки».

33. «В драмі-феєрії «Лісова пісня» змальовано трагедію високої душі, що заблудилась серед болота буденного людського життя» (М. Драй-Хмара)

Василь Стефаник 1.

2.

3.

4.

5.

1871 – 1936 Де народився і помер письменник? (с. Русів на Івано-Франківщині) Кого називають майстром психологічної новели в українській літературі? (В. Стефаника) Які письменники належали до «покутської трійці»? (В. Стефаник, Марко Черемшина, Лесь Мартович) Які особливості художнього стилю письменників «покутської трійці»? (поєднання гуцульських діалектизмів і літературної мови, виробленої наддніпрянськими письменниками) До якого літературного стилю близька творчість Василя Стефаника? (експресіонізму)

«Камінний хрест» 6.

Який рід твору «Камінний хрест»? (епос) 102

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

Який жанр твору «Камінний хрест»? (психологічна новела (студія, або художнє дослідження душі головного героя)) Назвіть тему новели (еміграція до Канади галицьких селян на межі ХІХ – ХХ ст. (прощання хлібороба Івана Дідуха із сусідами у зв’язку з виїздом за океан)) Назвіть головну ідею новели (єдність селянина з рідною землею) Що було головною причиною еміграції? (пошуки кращої долі) Хто був прообразом головного героя Івана Дідуха (Стефан Дідух (односелець Стефаника) або Іван Ахметійчук) У чому основа сюжету повісті? (Іван Дідух та його дружина прощаються з рідною землею перед еміграцією) Які особливості композиції новели (складається з 7 частин, сюжет як такий відсутній; сповідь героя про своє життя) Що є кульмінацією у творі? (танець Івана Дідуха із дружиною) Назвіть експресіоністичні ознаки у творі (образ камінного хреста, гіперболізація: «праця зігнула в дугу», «хмара плачу, що нависла над селом, пірвалася», справляння панахиди за живим (!) Іваном) Що символізує камінний хрест? (трагічну долю селянина-бідняка; пам’ятник родині Дідухів, усім трудівникам-емігрантам) Робота з текстом Як кликали Івана в селі? (Переломаний) Що залишилося Іванові у спадок від батьків? («хатчина завалена» і горб) Про письменника «Двома-трьома швидкими штрихами він незвичайно яскраво зображує нам цілі драми і, завдяки тому, що всі ці нариси мають загальний тон, вони, даючи нам одну спільну картину життя сільського люду, показують колективну душу його» (Леся Українка) «Я не бачу в Стефаника ані сліду песимізму, навпаки, у багатьох його оповіданнях віє сильний дух енергії й ініціативи. Прочитайте, і ви побачите, як коротко, сильно і страшно пише ця людина» (М. Горький) «Василь Стефаник – се правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом» (І. Франко) І. Франко назвав В. Стефаника «абсолютним паном форми».

103

23.

«Його новели – як найкращі народні пісні, у яких немає риторики ані сентиментальності, а тільки наочне, голе, просте, не підфарбоване життя, дуже часто сумна дійсність. Але оздоблена золотом найправдивішої поезії» (І. Франко) 24. «Він досконало володіє формою і має подиву гідний смак у доборі своїх творчих засобів. Він уміє найпростішими засобами справити якнайбільше враження» (Леся Українка) 25. «П'ятнадцять літ – 1902-1916 роки – він мовчав. П'ятнадцять літ картали його за мовчання» (І. Драч) 26. Я ж вам гармати слів повиставляв! Я ж ніс за вас камінного хреста, Аж захлиналась у сльозах земля! Так чом же вам заціпило вуста?! (І. Драч. «Мовчанка Стефаника»)

Перевір себе Назвіть представників раннього українського модернізму Майстер психологічної новели в УЛ Великий Сонцепоклонник Жанр «Лісової пісні» Лесі Українки Жанр «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського Жанр «Землі» О. Кобилянської Жанр «Intermezzo» М. Коцюбинського Літературний стиль творів М. Коцюбинського Літературний стиль творів Лесі Українки Літературний стиль творів В. Стефаника Присвята «Землі» О. Кобилянської Присвята «Intermezzo» М. Коцюбинського Прототипи у творі «Земля» О. Кобилянської Історія написання твору «Земля» Прототип Івана Дідуха Назвіть героїв твору «Лісова пісня» Назвіть героїв твору «Тіні забутих предків» Перелічіть дійових осіб з «Intermezzo» Назвіть героїв твору «Земля» Назвіть героїв твору «Камінний хрест» 104

Цитата-характеристика

Письменник

«абсолютний пан форми» У її художньому світі земля – це мати і мачуха в одній особі «Писала я її дуже недовго, 10-12 днів. І не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам’яті…» «Його новели – як найкращі народні пісні, у яких немає риторики ані сентиментальності, а тільки наочне, голе, просте, не підфарбоване життя, дуже часто сумна дійсність. Але оздоблена золотом найправдивішої поезії» «ся хвора, слабосила дівчина – трохи чи не одинокий мужчина на всю ново сучасну соборну Україну» «Він досконало володіє формою і має подиву гідний смак у доборі своїх творчих засобів. Він уміє найпростішими засобами справити якнайбільше враження»

Цитата-характеристика

Твір

«діамантовий вінець Українки» «симфонія звуків і барв» Твір «матиме тривале значення ще й як документ способу мислення нашого народу в часи теперішнього важкого лихоліття» У творі «змальовано трагедію високої душі, що заблудилась серед болота буденного людського життя»

Цитата

Твір

«Свій біль, свій жаль, свої пісні // У серці здавлюю на дні» «В довгу, темную нічку невидну // Не стулю ні на хвильку очей - // Все шукатиму зірку провідну, // Ясну владарку темних ночей» «Невже задарма стільки серць горіло // До тебе найсвятішою любов'ю» «Не зневажай душі своєї цвіту, // Бо з нього виросло кохання наше»

Цитата

Герой, Твір

«Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться». «І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус»

105

Узагальнення (ІV період нової української літератури – № з/ п

1.

Автор

Михайло Коцюбинський

Назва твору

Коли написаний твір

Рід

Жанр

«Тіні забутих предків»

1911

епос

повість

«Intermezzo»

1907

епос з елементами лірики й драми

лірикопсихологічна новела

2.

Ольга Кобилянська

«Земля»

1902

епос

повість

3.

Василь Стефаник

«Камінний хрест»

1899

епос

психологічна новела

4.

Леся Українка

1893

лірика

ліричний вірш

5.

(Лариса КосачКвітка)

1911

драма

драмафеєрія

«Contra spem spero!» «Лісова пісня»

106

література к. ХІХ – поч. ХХ століття (ранній модернізм))

Літературний стиль, напрям

Присвята

Історичні передумови написання, Додаткові відомості прототипи Екранізація С. Параджанова, у середині 60-х років Переклад – «перерва». Автобіографічний твір

модернізм (імпресіонізм) модернізм Кононівським (імпресіонізм, полям неоромантизм)

повість написана на основі реальної трагедії братовбивства, що сталася восени 1894 батькові модернізм року в селі Димка письменниці (символізм та неподалік від Епіграф з Юнаса Лі Юліанові Я. неоромантизм) Чернівців Кобилянському Прототипи: Івоніка – Костянтин Жижиян Рахіра – Маріука Магіс Прототип – Стефан В. Стефаник входив модернізм Дідух (односелець до «Покутської (експресіонізм) Стефаника) або Іван трійці» Ахметійчук модернізм (неоромантизм)

Переклад – «без надії сподіваюсь»

модернізм (неоромантизм)

Конфлікт між мрією і дійсністю

107

Новітня українська література ХХ ст. Література 10-х рр. ХХ ст. Микола Вороний (1871 – 1938)

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Її я славлю, і хвалю, І кожну їй хвилину Готов оддати без жалю. Мій друже, я Красу люблю… Як рідну Україну! Де народився і помер? (Дніпропетровщина – Одеса (розстріляний як ворог народу, твори було заборонено друкувати)) Які псевдоніми мав М. Вороний? (Віщий Олег, Арлекін, Микольчик, Sirius, Кіндратович) Хто вважали М. Вороного своїм учителем? (П. Тичина і М. Рильський) Щодо яких питань М. Вороний дискутував із І. Франком? (яка основна функція літератури: естетична чи виховна) У чому новаторство Миколи Вороного? (розширення музичних можливостей українського вірша, значна увага до форми твору та художніх засобів) Ознаки якого літературного стилю притаманні творчості М. Вороного? (символізму)

Блакитна панна Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах... Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих.

Ось вона - Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля Вся земля Їй виспівує: «Осанна!» А вона, як мрія сну, Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою, Сміючись на пелюстках, На квітках

Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна...

108

Променистою росою.

Миготять камеї, фрески, Гомонять-бринять пісні Голосні І сплітаються в гротески.

І уже в душі моїй В сяйві мрій В'ються хмелем арабески,

1.

2.

3.

4.

Який рід твору «Блакитна панна»? (лірика) Який жанр твору «Блакитна панна»? (ліричний вірш) Який вид лірики поезії? (пейзажна) Назвіть провідні мотиви поезії (возвеличення краси природи навесні та єдність її з мистецтвом) 5. Визначте віршовий розмір твору (хорей) 6. Що символізує образ блакитної панни? (весну) 7. Що є домінантним художнім засобом у поезії «Блакитна панна»? (персоніфікація) 8. Хто в поезії «сяє вродою святою, неземною чистотою»? (весна, як жінкакрасуня) М. Вороний про свою творчість «Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більш ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша» (М. Вороний)

109

Олександр Олесь 1.

2.

3.

1878 – 1944 Яке справжнє прізвище письменника? (Олександр Іванович Кандиба) Ознаки якого літературного стилю притаманні поезії Олександра Олеся? (символізму, частково неоромантизму) Назвіть особливості символістської поетики Олександра Олеся (змалювання настроєвого враження, музичне відображення душевних станів героя та емоційних навіювань, відтінків настрою) Чари ночі Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: «Цілуй, цілуй, цілуй її, — Знов молодість не буде!

Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, — Гори! Життя — єдина мить, Для смерті ж — вічність ціла.

Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада.

Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє.

На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе — І струмінь власної душі Улий в шумляче море.

І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості.

Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся.

Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди.

Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче.

І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас — боги скупі, Над нас — глухі й нечулі…»

Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п'яні.

Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: «Цілуй, цілуй, цілуй її — Знов молодість не буде!»

110

4.

До якої збірки належить твір «Чари ночі»? («З журбою радість обнялась») 5. Який рід твору «Чари ночі»? (лірика) 6. Який жанр твору «Чари ночі»? (романс (став популярною народною піснею)) 7. Який вид лірики поезії? (інтимна (любовна)) 8. Назвіть провідний мотив поезії (гімн коханню, життю й весні) 9. Визначте віршовий розмір поезії (ямб) 10. Назвіть основний художній засіб поезії (паралелізм: людина – природа) О слово рідне! Орле скутий! О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам'ятно забутий.

Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним.

О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких,

11. До якої збірки належить поезія «О слово рідне! Орле скутий!..»? («Будь мечем моїм…»)

12. Який рід твору «О слово рідне! Орле скутий!..»? (лірика) 13. Який жанр твору «О слово рідне! Орле скутий!..» (ліричний вірш, медитація) 14. Який вид лірики поезії? (патріотична) 15. Назвіть провідні мотиви поезії (любов до рідної мови, заклик до її збереження) 16. Визначте віршовий розмір поезії (ямб) 17. Що символізує меч у поезії? (войовничу грань українського слова, національної душі) 18. Що символізує сонце в поезії? (миролюбну, творчу властивість мови) Про письменника П. Тичина подарував Олександрові Олесю свою збірку «Сонячні кларнети» з написом: «Великому поетові і моєму вчителеві» «Олександр Олесь – найпопулярніший лірик початку ХХ століття. В його особі Україна дістала поета-лірика, котрого виглядала від часів Шевченка» (М. Грушевський) 111

Володимир Винниченко 1880 – 1951 «…ми всі мусимо підлягати законові прагнення щастя» «Немає вищої, цікавішої теми для творів, як щастя»(В. Винниченко) 1. Де народився і помер?(м. Єлисаветград (нині Кіровоград) – м. Мужен Франція) 2. Назвіть найвідоміші твори письменника (збірка «Краса і сила», «Салдатики», «Записки кирпатого Мефістофеля», «Сонячна машина», «Брехня» та ін.) «Момент» 3. Який рід твору «Момент»? (епос) 4. Який жанр твору «Момент»? (новела) 5. Назвіть підзаголовок новели («Із оповідань тюремної Шехерезади», В. Винниченко задумував створити цикл новел з оповідей, яких наслухався за три роки ув’язнення) 6. Хто є Шехерезадою в новелі? (в’язень-оповідач) 7. У чому особливості оповіді твору? (оповідь ведеться від першої особи, у формі спогадів молодого революціонера) 8. Назвіть тему новели (історія короткої любові між революціонером і панною під час переходу ними кордону) 9. Назвіть ідею новели (оспівування почуття кохання, усвідомлення скороминущості щастя) 10. До якого літературного стилю належить твір? (імпресіонізм з ознаками неореалізму) 11. Які імпресіоністичні ознаки наявні у творі? (яскрава колористика твору (сонячні барви, лісова зелень, небесна блакить), багатство зорових і слухових образів, уся природа віддзеркалюється через внутрішній світ головного героя) 12. У чому полягає щастя за Винниченком? (щастя – це «свободна воля», воля від тягаря й обов’язку, що є наслідком тривалих стосунків; справжнє щастя – у миттєвому захваті) Робота з текстом 13. Кого описано в уривку: «Сама настояща, городська панна, в гарненьких черевиках, що визирали з-під сукні, з солом'яним бриликом на колінях, з 112

14.

15.

16.

17.

18.

19.

1.

здивовано направленими на мене очима. А очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі»? (панну Мусю) Який твір починається словами: «Слухайте. Було це навесні. Ви ще пам'ятаєте, що то таке весна? Пам'ятаєте небо, синє, глибоке, далеке! Пам'ятаєте, як ляжеш в траву десь, закинеш руки за голову і глянеш у це небо, небо весни? Е!… Ну, словом, було це навесні. Круг мене кохалося поле, шепотіло, цілувалось… З ким? А з небом, з вітром, з сонцем. Пахло ростом, народженням, щастям руху і життя, змістом сущого… Словом, кажу вам, було це навесні»? («Момент» В. Винниченка) Що попросила панна зробити революціонера, якщо її вб’ють? (написати записку «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя» і надіслати за певною адресою) Про кого слова: «Ми - двоє людей, загнаних другими людьми,- сидимо і маємо зараз через щось іти ще до якихось інших людей, що десь стоять у цьому лісі серед його кохання і ждуть нас з смертю в руках. Ми - двоє загнаних людей, близькі, з очима, повними ласки й тепла одне до одного, з бажанням злити це тепло докупи, впитись цим теплом, цією ласкою, цим великим даром життя, ми, двоє людей, а не кузьок,- сидимо і не сміємо цього зробити, бо… бо ми ж всього кілька годин знайомі одне з одним. Ми можемо зараз умерти, не стане ні моралі, ні законів, не стане ні кузьок, ні ласки, ні тепла, але ми… не сміємо» (про революціонера та панну) Про кого слова: «з висмикнутим волоссям, з великими палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута, вона здавалась якимсь дивним, прекрасним звіром, сильним, напруженим, диким»? (про Мусю) Кому належать слова: «наше кохання повинно вмерти зараз, щоб, як хтось сказав, ніколи не вмирати. Розумієте мене, хороший? Єсть якісь метелики. Вони вмирають серед кохання»? (Мусі) Кому належать слова: «Щастя - момент. Далі вже буденщина, пошлість. Я знаю вже. Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнянні з цим. Значить, зовсім не буде» (Мусі) Про письменника та його творчість «Кого у нас читають? – Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки інтереси сходяться на літературі? – Про Винниченка. Кого купують? Знов – Винниченка» (М. Коцюбинський) 113

2.

Твори письменника можна вважати зразками «літератури-якфілософії», а Винниченка – представником «філософськоінтелектуальної течії в реалізмі» (Л. Мороз)

Узагальнення (Новітня українська література.

10-і роки ХХ століття) № з/ п

1.

Автор

Микола Вороний

Назва твору

«Блакитна лірика панна» (пей(1912) зажна)

«Чари ночі» (1904) 2.

Олександр Олесь

Рід

лірика (інтимна)

Жанр

Літературний стиль, напрям

Додаткові відомості

розширення музичних можливостей українського вірша, значна ліричний символізм увага до форми вірш твору та художніх засобів М. Вороний – попередник П. Тичини Збірка «З романс символізм журбою радість обнялась»

«О слово лірика рідне! Орле (пат- ліричний Збірка «Будь символізм скутий!..» ріотивірш мечем моїм…»

(1907) чна)

«Момент» (1910) Підзаголовок «Із Володимир тюремних 3. Винниченко буднів Шехерезади».

епос

новела

114

імпресіо- Щастя – момент. нізм Оповідь від 1 ос.

Література 20-30-х рр. ХХ ст. «Розстріляне відродження» Кому належить термін «розстріляне відродження»? (Юрієві Лавріненку) 2. Що означає назва «розстріляне відродження»? (це назва літературномистецької генерації 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст., яка була репресована більшовицьким режимом) 3. Яких письменників зараховують до «розстріляного відродження»? (С. Єфремова, М. Зерова, Є. Плужника, В. Підмогильного, М. Куліша, Леся Курбаса та інших, чиї твори за період з 1917 по 1933 роки були заборонені, а самі письменники у різний спосіб були переслідувані, репресовані або знищені) Текст телеграми Об'єднання Українських Письменників «Слово», посланої з Нью-Йорка 20 грудня 1954 року: «Москва, СРСР, Другому Всесоюзному з'їздові письменників Українські письменники — політичні еміґранти вітають з'їзд і висловлюють співчуття письменникам усіх поневолених народів СРСР.

1930 року друкувалися 259 українських письменників. Після 1938 року з них друкувалися тільки 36. Просимо вияснити в МҐБ, де і чому зникли з української літератури 223 письменники?» До цієї телеграми президія «Слова» подала до преси таке своє пояснення. За приблизними (бо точні поки що неможливі) підрахунками цифра 223 щезлих в СРСР українських письменників розшифровується так: розстріляно 17; покінчили самогубством — 8; арештовані, заслані в табори і іншими поліційними заходами вилучені з літератури (серед них можуть бути розстріляні і померлі в концтаборах) — 175; зникли безвісти — 16; померли своєю смертю — 7. Дані ці приблизні, бо Москва не відповіла на телеграму і тримає далі таємницю своєї розправи над українськими радянськими письменниками того часу. Лише 1956 року почалась несмілива і сором'язлива «реабілітація» кількох імен письменників. З них лише яка пара вернулись живі додому під час реабілітації. Але це тільки одиниці із сотень. І про ці одиниці теж нічого не подається, чому і коли вони були репресовані чи мучені». (за Ю. Лавріненком (антологія «Розстріляне відродження» с. 12 – 13)) 1.

115

Павло Тичина 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

(1891 – 1967) Де народився і помер? (с. Піски на Чернігівщині – м. Київ). Назвіть найвідоміші твори поета (збірки поезій «Сонячні кларнети», «Замість сонетів і октав», «Плуг»; поеми «Похорон друга», «Сковорода»). Назвіть першу збірку поезій П. Тичини («Сонячні кларнети», 1918 р.) Які літературні стилі переплітаються у збірці «Сонячні кларнети»? (символізм та імпресіонізм) Укажіть особливості збірки «Сонячні кларнети» (музичність вірша; модернізм; ніжний ліризм, психологізм; гармонія природи з людськими почуттями та настроями; синтез слова, музики, танцю) Що таке кларнетизм? (поетична система ранньої творчості П. Тичини. Це унікальна світоглядно-естетична концепція поета, виражена за допомогою багатьох поетичних засобів: звукових (асонанс, алітерація, звуконаслідування, анафора й епіфора), художніх (епітет, метафора, індивідуально авторські слова), формальних (розміщення строф і рядків у них) тощо. Це «активно ренесансна одушевленість життя», «гармонія сфер», «кольоровий слух» – «слуховий колір», аристократичність духу) Ким був запропонавний термін «кларнетизм? (Василем Баркою та Ю. Лавріненком) У чиїй поезії є ідея захоплення раннім П. Тичиною та розчарування пізнім? (Є. Маланюка «Сучасники») До яких тогочасних літературних угрупувань належав П. Тичина? («Гарт», потім ВАПЛІТЕ) Із якого року П. Тичина став визнаним офіційним класиком радянської літератури, шанований партією, урядом, удостоєний чи не всіх нагород та почесних звань? (з 1934р., збірка «Партія веде») Хто мав вплив на зацікавлення письменника літературою? (Т. Шевченко, М. Коцюбинський, О. Олесь, М. Вороний, Г. Чупринка) Де почав уперше друкуватися? (1912 р. – журнал «Українська хата») До якої збірки входять поезії «Ви знаєте, як липа шелестить...», «Арфами, арфами...», «О панно Інно...» (до збірки «Сонячні кларнети»).

Ви знаєте, як липа шелестить… Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? Кохана спить, кохана спить,

Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана спить... Ви чули ж бо: так липа шелестить.

116

Ви знаєте, як сплять старі гаї? Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов’ї...

«Я твій», — десь чують дідугани. А солов’ї!... Та ви вже знаєте, як сплять гаї!

14.

15.

16.

17.

Який рід твору «Ви знаєте, як липа шелестить…»? (лірика) Який жанр твору «Ви знаєте, як липа шелестить…»? (ліричний вірш) Який вид лірики поезії? (інтимна) Назвіть провідний мотив поезії (світле і радісне почуття кохання весняної ночі) 18. Який художній засіб є основним у вірші? (паралелізм: картини природи пов’язані з душевними настроями ліричного героя)

О панно Інно… О панно Інно, панно Інно! Я сам. Вікно. Сніги... Сестру я Вашу так любив — Дитинно, злотоцінно. Любив? Давно. Цвіли луги... О панно Інно, панно Інно, Любові усміх квітне раз — ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги...

Я Ваші очі пам’ятаю, Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий — я знаю. А хтось кричить: ти рідну стрів! І раптом — небо... шепіт гаю... О ні, то очі Ваші. Я ридаю. Сестра чи Ви? Любив... Сестра чи Ви? Любив...

19.

20.

21.

22.

23.

Назвіть поезію, яка має автобіографічну основу («О панно Інно...») Який рід твору «О панно Інно…»? (лірика) Який жанр твору «О панно Інно…»? (ліричний вірш) Який вид лірики поезії? (інтимна) Назвіть провідний мотив поезії (туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього) 24. Які символічні значення виражають образи поезії «О панно Інно...»? (вікно – розлука, сніг – безнадія, небо – злет почуттів тощо)

Арфами, арфами Арфами, арфами — Золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена.

117

Думами, думами — Наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий... Стану я, гляну я — Скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон, як золотий, З переливами: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Любая, милая,— Чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай Там за нивами: Ой одкрий Колос вій! Сміх буде, плач буде Перламутровий...

25.

26.

27.

28.

Який рід твору «Арфами, арфами…»? (лірика) Який жанр твору «Арфами, арфами…»? (ліричний вірш) Який вид лірики поезії? (пейзажна) Назвіть провідний мотив поезії (уславлення весни, оновлення природи і людини) 29. Які художні засоби є в уривку «буде бій // вогневий! // Сміх буде, плач буде // перламутровий...»? (риторичний оклик, епітети, повтори) 30. Із якою поезією співзвучний вірш «Арфами, арфами...»? («Блакитна панна» Миколи Вороного) Про письменника та його творчість 31. Василь Стус у дослідженні «Феномен доби, або Сходження на Голгофу слави» назвав П. Тичину «феноменом доби», людиною, яка була мертвою за життя через зраду Поезії на догоду партії. «Феномен Тичини – феномен доби. ... поет жив у час, що заправив генія на роль 118

32.

33.

34.

35.

блазня. І поет погодився на цю роль. ... Тичину репресували визнанням. Покара славою – одна з найновіших і найефективніших форм боротьби з мистецтвом». «Сонячні кларнети» – це книга передчуття сподіваного щастя, передчуття, яке так і не справдилося. І це чи не єдина збірка Тичинівського генія. Тому в доробку поета їй відведено перше місце не тільки хронологічно...» (В. Стус) П. Тичина – «дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа» (С. Єфремов) «...від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась. ... в окривавлений Жовтень – ясна обернулась весна» (Є. Маланюк) «Україна знає двох найбільших новаторів – Тичину й Шевченка» (М. Рильський)

Максим Рильський 1.

2.

3.

4.

5.

(1895 – 1964) Де народився і помер письменник? (м. Київ) Назвіть найвідоміші збірки поезій М. Рильського («На білих островах», «Троянди й виноград», «Голосіївська осінь» та інші) До якого літературного об’єднання входив Максим Рильський? (до київської школи неокласиків) Хто належав до «п’ятірного грона неокласиків»? (М. Рильський, П. Филипович, М. Драй-Хмара, М. Зеров, Юрій Клен (Освальд Бургардт)) Назвіть ознаки неокласицизму:  звернення до вершин світової культури (особливо часів античності)  орієнтація на загальнолюдські цінності та ідеали  глибока афористичність  підвищена увага до композиції  використання класичних форм, образів, сюжетів  увага до національних та суспільних проблем  висока естетичність, культура мислення та поетичне мовлення

Молюсь і вірю Молюсь і вірю. Вітер грає І п'яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги.

І ти смієшся, й даль ясніє, І серце б'ється, як в огні, І вид пречистої надії Стоїть у синій глибині.

119

Клянусь тобі, веселий світе, Клянусь тобі, моє дитя, Що буду жити, поки жити Мені дозволить дух життя!

Ходім! Шумлять щасливі води, І грає вітер навкруги, І голуби ясної вроди Черкають неба береги.

6.

7.

8.

9.

Який рід твору «Молюсь і вірю»? (лірика) Який жанр твору «Молюсь і вірю»? (ліричний вірш) Який вид лірики поезії? (філософська) Назвіть провідний мотив поезії (молодечий оптимізм, відчуття польоту) 10. Визначте віршовий розмір поезії (ямб) 11. Як ліричний герой називає навколишній світ? Чому саме так? («моє дитя» – щоб підкреслити чистоту і непорочність світу та готовність його захищати)

Микола Хвильовий

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

(1893 – 1933) «Я, знаєте, належу до того художнього напрямку, який сьогодні не в моді,— я... романтик! Саме звідси й іде розхристаність і зворушливе шукання самого себе... (…) Я вірю в «загірну комуну» і вірю так божевільно, що можна вмерти» (Микола Хвильовий) Яке справжнє ім’я Миколи Хвильового? (Микола Григорович Фітільов) Де народився і помер? (с. Тростянці, Харківщина (нині Сумська область) – м. Харків). Назвіть найвідоміші твори Миколи Хвильового (оповідання «Мати», «Кіт у чоботях»; новела «Я (Романтика)», повість «Санаторійна зона», роман «Вальдшнепи») Назвіть збірки поезій Хвильового («Молодість», «Досвітні симфонії») Хто був ініціатором літературної дискусії 1925 – 1928 рр.? (Микола Хвильовий) Назвіть памфлети Миколи Хвильового («Камо грядеши?», «Думки проти течії», «Апологети писаризму», «Україна чи Малоросія?») Назвіть основні памфлетні гасла літературної дискусії («Геть від Москви!», «Дайош психологічну Європу!»)

120

8.

9.

10.

11.

12.

13.

Коли Микола Хвильовий заснував літературно-мистецьке угруповання ВАПЛІТЕ (Вільна Академія Пролетарської Літератури) та почав видавати журнал «Вапліте»? (20 листопада 1925 року) Хто ще входив до ВАПЛІТЕ? (М. Яловий, М. Куліш, П. Тичина, Ю. Яновський та ін.) Що було основною ідеєю ВАПЛІТЕ? (творення нової української літератури, яка б орієнтувалася на кращі здобутки західноєвропейської культури) Коли була створена спілка письменників? (Постановою ЦК ВКП(б) з 23 квітня 1932 року всі письменники були зігнані до однієї офіційної спілки письменників) Назвіть основні ідеї Миколи Хвильового (проти масовізму та графоманства, примітивізму та епігонства нової радянської літератури, заклик митців орієнтуватися на кращі зразки світового (західноєвропейського) мистецтва, ідея «месіанства України» та «Азіатського ренесансу» (відродження), «Геть від Москви!») Що таке романтика вітаїзму? (своєрідний прояв в українській літературі 20-х років ХХ ст. європейської літературної течії вітаїзму; літературу активного романтизму (романтики вітаїзму) творив передусім Микола Хвильовий, у ній панувала концепція повноправного життя, життєвості українського відродження, втілювався ідеал активної, сильної, здатної до боротьби людини) «Я (Романтика)»

14. Який рід твору «Я (Романтика)»? (епос) 15. Який жанр твору «Я (Романтика)»? (новела) 16. Назвіть тему новели (роздвоєність людської особистості між добром і злом («чекіст і людина»), протистояння фанатизму й гуманізму) 17. Назвіть головну ідею новели (фатальна невідповідність між ідеалами революції та її засобами; засудження революційного фанатизму) 18. Яка присвята у творі «Я (Романтика)»? (новелі «Цвіт яблуні» М. Коцюбинського) 19. Перелічіть головних героїв твору («Я» - главковерх «чорного трибуналу», доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша; мати «Я»).

121

20. Які проблеми порушені в новелі «Я (Романтика)»? (проблема синівського і революційного обов’язку, звиродніння людини, яка підкорилася сліпій фанатичній вірі) 21. Стисло проаналізуйте сюжет новели (засідання «чорного трибуналу комуни» у «фантастичному палаці» (будинок розстріляного шляхтича) – ухвалення одного й того ж вироку: «Розстрілять!» (без адвокатів і прокурорів) – увечері вдома мати «Я» заспокоює розтерзану душу «м’ятежного сина революції» – одного дня «чорний трибунал» ухвалює вирок розстріляти черниць за антиреволюційну агітацію – серед них «Я» упізнає свою матір – щоб довести відданість революційній справі, «Я» власноруч застрілює свою матір) 22. Укажіть час і місце дії у новелі (20-і рр. ХХ ст., панський палац біля міста) 23. Назвіть особливості композиції у новелі (ліричний заспів і три частини; розповідь ведеться від першої особи; поєднання картин-марень і картин моторошної реальності) 24. Що є кульмінацією у творі? (вбивство чекістом рідної матері)

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

Робота з текстом Який твір починається ліричним заспівом: «З далекого туману, з тихих озер загіної комуни шелестить шелест: то йде Марія…» (новела «Я (Романтика)») Кого з героїв Я називає «вірним вартовим революції» і «сторожем його душі», «палачем із гільйотини»? (дегенерата) Кого описано в рядках: «… низький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс… він завжди нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусів стояти у відділі кримінальної хроніки» (дегенерата) Про кого слова: «завше був солдатом революції, і тільки тоді йшов з поля, коли танули думки й закопували розстріляних» (про дегенерата) Про кого слова «… із широким лбом і білою лисиною, з холодним розумом і з каменем замість серця, - це ж він і мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт (про доктора Тагабата) Що символізує бій годинника на міській вежі? (відлік боротьби між гуманізмом і фанатизмом) Хто з персонажів не хоче підписувати смертні вироки і рветься на фронт? (комунар Андрюша) 122

32.

33.

34.

35.

36.

Про письменника О. Білецький назвав Миколу Хвильового «основоположником справжньої нової української прози» через те, що його збірки новел «Сині етюди» та «Осінь» «визначили все коло тем нашої революційної белетристики» «… Між фізичною і моральною смертю … [він] вибере першу, як менш страшну» (Д. Донцов) «Зайшла непоказна, середнього зросту, щупленька, зі смуглявим обличчям, людина. Присутні заворушилися й відразу обступили її... Я глянув і остовпів. Оцей непомітний маленький чоловічок, (…) оце Хвильовий? Оце той грізний полеміст, що потрясав і потрясає українським культурним світом?» (Г. Костюк) «Революціонер з голови до п’ят, Хвильовий міцно зв’язаний з кращими традиціями української художньої літератури: можна сказати, що шукання Хвильового почалися там, де урвалися шукання Коцюбинського» (М. Рильський) З передсмертної записки Миколи Хвильового: «Арешт Ялового — це розстріл цілої Генерації… За що? За те, що ми були найщирішими комуністами? Нічого не розумію. За Генерацію Ялового відповідаю перш за все я, Микола Хвильовий. «Отже», як говорить Семенко... ясно. Сьогодні прекрасний сонячний день. Як я люблю життя— ви й не уявляєте. Сьогодні 13. Пам'ятаєте, як я був закоханий в це число? Страшенно боляче. Хай живе комунізм. Хай живе соціалістичне будівництво. Хай живе комуністична партія».

123

Юрій Яновський 1.

2.

3.

4.

5.

(1902 – 1954) Де народився і помер? (с. Нечаївці на Кіровоградщині – м.Київ) Назвіть найвідоміші твори письменника (збірки оповідань «Мамутові бивні», «Кров землі»; романи «Майстер корабля», «Чотири шаблі», «Вершники») Хто у 1926 р. став редактором ВФУКУ (Всеукраїнського фотокіноуправління) і переїхав до Одеси, де обіймав посаду головного редактора кінофабрики? (Ю. Яновський) До яких літературних угрупувань належав Ю. Яновський? (ВАПЛІТЕ, засновник і член ПОЛІТФРОНТу) До якого літературного стилю належить творчість Ю. Яновського? (неоромантизм)

«Вершники» 6.

Яким твором Ю. Яновський спробував виправити «ідеологічні помилки» роману «Чотири шаблі» (1930)? («Вершники», 1935) 7. Який рід твору «Вершники»? (епос) 8. Який жанр твору «Вершники»? (роман у новелах; синоптичний або панорамний роман) 9. Із скількох новел складається твір? (з 8 новел, серед яких: «Подвійне коло», «Дитинство», «Шаланда в морі», «Лист у вічність», «Залізна троянда» та ін.)

10. Що таке роман у новелах? (це твір, що складається з кількох новел, які пов’язані не стільки тематично, сюжетно, скільки ідейно) 11. Назвіть особливості стилю «Вершників» (фольклорні джерела роману, вплетення у твір молитов, афоризмів, замовлянь, рядків із пісень, легенд, переказів; поєднання реалізму та романтизму) 12. Які особливості композиції роману? (складна побудова, наявність кількох сюжетних ліній, які переплітаються між собою) Про письменника та твір 13. «Яновський у прозі був поетом» (Ю. Смолич) 14. О. Гончар називав Ю. Яновського «поетом людської чистоти».

15. «Твір… найкраще визнати як синоптичний або панорамний роман… Він [письменник] знайшов спосіб шляхом нанизування 124

ніби незалежних епізодів і розділів, внутрішній зв’язок між якими все яскравіше окреслюється, представити обличчя країни в певну історичну добу. Відмовляючись від приписування всіх пригод обмеженому числу «героїв», з самого початку тісно зв’язаних між собою, він дістав змогу охопити величезну площину, дати відчуття безмежних просторів Батьківщини і яскраво показати, як на її безмірних степах вирішувалась у достопам’ятних боях доля народу» (з підручника) 16. «Остаточно зійти з дистанції «Вершникам» не дав лише могутній талант письменника, вміння його наснажити окремі розділи твору («Шаланда в морі», «Дитинство», «Лист у вічність» та ін.) ... загальнолюдським змістом» (М. Наєнко)

Новела «Подвійне коло» 17. Назвіть тему новели (розпад родини Половців у кривавих подіях громадянської війни 1919р.)

18. Назвіть ідею новели (засудження братовбивства та порушення закону народної моралі «тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду»; протиставлення загальнолюдських вартостей класовим) 19. Зіставлення яких двох ідей вплетено у канву твору? (Мусій Половець (батько): «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду» – Іван Половець: «Рід розпадається, а клас стоїть») 20. Назвіть головних героїв новели (5 братів Половців – денікінецьбілогвардієць Андрій, петлюрівець Оверко, махновці Панас і 14-річний Сашко, червоний командир Іван; їх батько – чорноморський рибак Мусій Половець; червоний комісар Герт) 21. Що символізує назва новели? (у подвійне коло обов’язків – родинних і класових – потрапляє кожен з героїв новели та, розірвавши перше коло, брати навіть не роблять спробу переступити через свої ідейні переконання і зберегти єдність роду) 22. Назвіть топонім у новелі (степ під Компаніївкою, неподалік Одеси) 23. Охарактеризуйте сюжет новели (упродовж одного дня в степу під Компаніївкою в серпні 1919 р. Оверко вбиває Андрія, від Панасової кулі помирає Оверко, Панас після програного бою з Іваном покінчує життя самогубством) 125

24. Що поєднує новелу «Подвійне коло» Ю. Яновського та повість «Земля» О. Кобилянської? (інтерпретація біблійного міфу про Каїна й Авеля) Робота з текстом 25. Назвіть основні ідеї Оверка («Рід – це основа, а найперше держава, а коли ти на державу важиш, тоді рід хай плаче, тоді брат брата зарубає») 26. Назвіть основні ідеї Панаса («А ми анархію несемо на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття?»)

27. Назвіть основні ідеї Івана («От і бачиш сам, що рід розпадається, а клас стоїть») 28. Хто командував загоном Добровольчої армії генерала Антона Денікіна? (Андрій Половець) 29. Хто «Купу кінного козацтва головного отамана Симона Петлюри вів»? (Оверко Половець) 30. Про кого слова: «З-за ліска вискочили вершники з чорним прапором, розгорнулися, пропустивши наперед тачанки, «до зброї! по конях! кулемети! махновці!» (Панас Половець зі своїм загоном) 31. Про кого слова: «І тоді за дощем з'явилося марево: розгорнувся здалеку червоний прапор кінного загону інтернаціонального полку» (Іван Половець зі своїм загоном) 32. Кому належать слова: «Рід розпадається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс» (більшовику Івану Половцю) Про твір Ю. Лавріненко відзначав, що в новелі «Подвійне коло» сягає свого апогею «тема згуби матері, роду, нації через зневагу і нічим не обмежену політичну боротьбу синів-братів»

Новела «Шаланда в морі» 33. Назвіть тему новели (зображення надзвичайної ситуації з рибалками у штормовому крижаному морі) 34. Назвіть ідею новели (возвеличення родини, подружньої відданості; утвердження високих ідеалів вірності й кохання) 35. Із яким літературним образом споріднений образ Половчихи? (із поетичним образом Ярославни зі «Слова о полку Ігоревім») 126

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

Робота з текстом Який твір починається словами: «Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів…»? (новела «Шаланда в морі») Що рятував Мусій під час шторму? (артільну шаланду) Як називалась шаланда (човен)? («Ластівка») Із ким був під час бурі на морі Мусій Половець? (із Чубенком) Кого охарактеризовано в уривках: «її серце обдував трамонтан, її серце ладне було вискочити з грудей», «Вона не показувала перед морем страху, вона мовчки стояла на березі — висока й сувора, їй здавалося, що вона — маяк невгасимої сили»? (Половчиху) Що нагадують такі слова Половчихи: «Ой, пішов ти, Мусієчку, … та й слід твій солона вода змила. Та коли б я знала і бачила, я б той слідочок долонями пригортала та до берега тебе кликала. Ой, подми, вітретрамонтане, оджени в море негоду та оджени тумани, а я стоятиму тут самотня до краю, і хоч би з мене дерево стало, то я б усіма вітами над морем махала і листям шуміла»? (народні замовляння) Яким художнім засобом є вираз «голосила мовчки»? (оксиморон) Про твір «Шаланда в морі» – одна із найромантичніших у нашій літературі новел, хоча ця її романтика написана пером нещадного майстра» (О. Гончар) Радимо прочитати О. Гончар. «Блакитні вежі Яновського»

127

Володимир Сосюра

1.

2.

3.

4.

5.

(1898 – 1965) «Повний щастя перемоги і радості повороту на Україну, я в 1944 році написав вірш «Любіть Україну», який студенти просили по кілька разів читати їм на літвечорах» (В. Сосюра) Де народився і помер поет? (ст. Дебальцеве на Донеччині – м. Київ) Назвіть його найвідоміші твори (поеми «Мазепа», «Розстріляне безсмертя»; вірші «Так ніхто не кохав…», «Любіть Україну») У якій поезії письменник відверто говорить про свою внутрішню роздвоєність: боротьбу між комуністичним та національним? («Два Володьки») Кому належать слова: «Рвали душу мою два Володьки в бою, і обидва, як я, кароокі»? (В. Сосюрі) До яких літугруповань входив Сосюра? ( «Плуг», ВАПЛІТЕ, ВУСПП)

Любіть Україну Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами. Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, у квітці, в пташині, в електровогнях, у пісні у кожній, у думі,

в дитячий усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі… Як та купина, що горить — не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових, в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих. Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину… Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!.. Дівчино! Як небо її голубе, люби її кожну хвилину. Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну…

128

Любіть у труді, у коханні, в бою, як пісню, що лине зорею…

Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею!

6.

За який твір В. Сосюру було звинувачено у націоналізмі 2 липня 1951 року в московській газеті «Правда» у статті «Проти ідеологічних перекручень у літературі», а сам вірш було названо «ідейно порочним»? («Любіть Україну») 7. Який рід твору «Любіть Україну»? (лірика) 8. Який жанр твору «Любіть Україну»? (ліричний вірш) 9. Який вид лірики поезії? (патріотична) 10. Назвіть провідний мотив поезії (щира любов до рідної України) 11. Визначте віршовий розмір поезії (амфібрахій) Про письменника та його творчість 12. «Сосюра – один з найщиріших ліриків ХХ ст. – увійшов у слов’янську поезію як співець любові й вічної світозміни, що злилися в єдиному понятті прекрасного» (В. Моренець) 13. «Такий я ніжний, такий тривожний…» // Ти весь, поете, в цих словах! // Твій кожен вірш, рядок твій кожний // Життя тривожністю пропах» (М. Рильський)

Валер’ян Підмогильний 1.

2.

(1901 – 1937) Де народився і помер письменник? (с. Чапля на Дніпропетровщині Соловки) Назвіть найвідоміші твори письменника (романи «Місто», «Невеличка драма», повість «Остап Шаптала»)

«Місто» 3.

4.

5.

6.

7.

Який твір В. Підмогильного нагадує західноєвропейський роман кар’єри? («Місто») Який рід твору «Місто»? (епос) Який жанр твору «Місто»? (урбаністичний роман) Назвіть тему роману (підкорення міста людиною з села) Назвіть ідею твору (розкриття характеру людини, яка підкорює місто) 129

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

Назвіть час і місце дії у творі ( 1920-і рр. (період українізації), Київ) Перелічіть основних героїв роману (Степан Радченко, Тамара Василівна («Мусінька»), Надійка, Зоська, Рита, Левко, Вигорський та інші) Яка композиція твору? (дві частини, 14 розділів у кожній частині) До якого твору епіграфом є слова: «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома – на янгола: як тварина – людина їсть і п'є; як тварина – вона множиться і як тварина – викидає; як янгол – вона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – священною мовою розмовляє (Талмуд. Трактат Авот)»? (до роману «Місто») Епіграф до твору «Місто» («Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» А. Франс, «Таїс») Які літературні стилі поєднуються в романі «Місто» В. Підмогильного? (імпресіонізм + романтика вітаїзму + екзистенціалістські мотиви) Кого називають «новітнім українським Растіньяком»? (С. Радченка) Назвіть людину із села, яка прийшла «завоювати» місто, а разом з тим принесла до міста всі свої страхи, комплекси і застереження (Степан Радченко) Чим була українізація для Степана Радченка? (спосіб здобути славу, утвердитися в місті та можливість заробляти гроші) Які почуття викликало у Степана перше знайомство з містом? (почуття відчуженості і гострий біль) Які образи жінок і в якій послідовності виведені в романі? (Надійка – селянка, Тамара Василівна – мешканка передмістя, Зоська, Рита – міщанки) Робота з текстом Про кого слова: «Долю своєї бритви він підніс до історії громадянської війни, зробив її символом виборюваної влади» (про Степана Радченка) Хто з українських письменників був для Степана Радченка зразком найвищої письменницької майстерності? (М. Коцюбинський) Про кого слова: «В місто вливається свіжа кров села, що змінить його вигляд і істоту» (про Степана Радченка) Чиїм девізом були слова: «Не ненавидiти треба мiсто, а здобути» (С. Радченка) Хто говорить Степанові: «Душа в тебе погана. Погана якась душа», хоч і називає його «божественним»? (Зоська) 130

24. Кого охарактеризовано в уривку: «Вечори обнімали його лячним неспокоєм, почуття страшної самотності гнітило його». (Радченка) Про письменника та твір 25. «… За багатством суспiльних подiй свого часу вiн не загубив — людини. Вiн бачив її, розумiв i творив її образ в усiй суспiльнiй, психологiчнiй складностi. Вiн не любив людини-янгола, бо знав, що людина є водночас i тварина. Вiн знав людську силу, велич її розуму, її здiбностi, але також усвiдомлював всi її слабостi. В цьому — европеїзм Пiдмогильного» (Г. Костюк) 26. «Дар правдивого спостереження життя, умiння заражати читача настроями, тримати його увагу напруженою на протязi всього оповiдання — становлять невiд'ємну властивiсть творчости Валерiяна Пiдмогильного» (Юрій Клен) 27. «Поява «Мiста» була вершком слави i популярности Пiдмогильного як серед читачiв, так i серед критикiв. Не вважаючи на рiзко протилежнi оцiнки — вiд глибоко позитивної (…) до рiзко негативної (…) — нiхто все ж таки не заперечував лiтературномистецької сили i таланту В. Пiдмогильного» (Г. Костюк).

28. «Творчiсть В. Пiдмогильного, на початку 20-х рокiв нiби осамiтненого автора сюжетних оповiдань i повiстей, у другiй половинi 20-х рокiв у процесi формування нового українського лiтературного стилю стає органiчно-складовою частиною широкого мистецького руху, що вiдомий пiд назвою активного романтизму (вiтаїзму)» (Г. Костюк) 29. «Мiсто» — це перший у пореволюцiйну добу роман європейського рiвня про селянську українську молодь, яка, розбурхана революцiєю, на початку 20-х рокiв тисячами потягнулась у чужi колись їй мiста. I пiшла вона туди, щоб виконати покладену на неї iсторiєю подвiйну мiсiю: «вийти в люди», створити новi загони свiдомої державотворчої української iнтелiгенцiї; завоювати i зробити своїм зрусифiковане українське мiсто, влити в нього свiжу селянську кров, злiквiдувати антагонiзм мiж українським мiстом i селом». (Г. Костюк) Радимо прочитати: Григорій Костюк. Післямова до роману «Місто» Валер'яна Пiдмогильного http://www.ukrlit.vn.ua/article/1259.html 131

Остап Вишня (1889-1956)

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

«Письменникова зброя – мова, слово. Веселу гумореску, фейлетона, гостру сатиру не можна написати спокійною, холодною, хай навіть і найлітературнішою, мовою. У сатирика та гумориста мова має бути жива, гостра, дотепна, наближена до мови, якою розмовляє народ» «Умираючи, кажу вам усім: ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! У моєму сміхові завжди бачив народ…» Назвіть письменника-гумориста, засновника жанру «усмішка» в українській літературі. (Остап Вишня) Яке справжнє ім'я Остапа Вишні? (Павло Михайлович Губенко) Назвіть інші псевдоніми П. Губенка (П. Грунський, П. Михайлович) Де народився і помер письменник? (хутір Чечва, на Полтавщині – м. Київ) Про які роки Остап Вишня писав: «Мені треба надолужити прогаяний час, адже десять кращих моїх років вирвало в мене безглузде і дике заслання, і от тепер я мушу спішити»? (про 1933 – 1943 роки) Коли і чому Остап Вишня зробив перерву у творчості? (26 грудня 1933 року він був заарештований за звинуваченнями в політичному тероризмі і засуджений до розстрілу; вирок замінено 10-річним ув’язненням; після звільнення 3 грудня 1943 р. письменник повертається до творчості за вимогою влади) Хто є «королем тиражу української літератури»? (Остап Вишня) Назвіть найвідоміші твори письменника (збірки «Вишневі усмішки (сільські)», «Вишневі усмішки кримські», «Українізуємось», «Вишневі усмішки закордонні», «Мисливські усмішки»; гумореска «Моя автобіографія») Які особливості стилю Остапа Вишні? (тонкий гумор, близький до народного анекдоту; іронічно-усміхнений мудрий оповідач; поєднання «високого» та «низького» стилів; пейзаж; художня деталь --- гумор народного анекдоту + пейзажна лірика) 132

«Моя автобіографія» 10. Який рід твору «Моя автобіографія»? (епос) 11. Який жанр твору «Моя автобіографія»? (гумореска) 12. Що таке гумореска? (невеликий художній твір, де події та люди зображені в жартівливому тоні) 13. Назвіть тему гуморески (розповідь про батьків, дитинство, навчання та формування світогляду письменника) 14. Назвіть ідею гуморески (розкриття в гумористичній формі факторів, які впливають на майбутнього митця) 15. Композиція гуморески (складається із трьох розділів: 1) вступний етюд-розділ про батьків Остапа Вишні, його народження й витівки дитинства; 2) і 3) – розповідь про навчання хлопця та формування світогляду майбутнього митця) 16. Які хронологічні рамки зображуваних в «Моїй автобіографії» подій? (від народження до 1921 року – письменницького «старту», коли почав працювати в газеті перекладачем, обрав псевдонім та почав писати фейлетони) 17. Про кого слова: «А взагалі … були нічого собі люди. Підходящі. За двадцять чотири роки спільного їхнього життя, як тоді казали, послав їм Господь усього тільки сімнадцятеро дітей, бо вміли вони молитись милосердному»? (про батьків майбутнього письменника) Про твір «Тут увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отчого «щасливого» дитинства» (М. Рильський)

«Сом» 18. До якої збірки входить твір «Сом»? («Мисливські усмішки») 19. Кому присвячена збірка «Мисливські усмішки»? (Максиму Рильському) 20. Коли вийшло найповніше видання «Мисливських усмішок»? (1958) 21. Назвіть тему збірки (змалювання краси рідної природи та заклик до її збереження).

22. Назвіть головну ідею збірки (заклик любити й берегти природу, утвердження думки про її захист) 133

23. Які ще усмішки входять до збірки («Відкриття охоти», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом», «Дикий кабан, або Вепр», «Заєць» та ін.)

24. Який рід твору «Сом»? (епос) 25. Який жанр твору «Сом»? (усмішка) 26. Що таке усмішка? (різновид фейлетону й гуморески, який увів в українську літературу Остап Вишня; своєрідність цього жанру полягає в поєднанні побутових замальовок і жанрових сценок із частими авторськими відступами; усмішці властиві дотепність й лаконізм; це синтез народного анекдоту й пейзажної лірики) 27. Що таке фейлетон? (невеликий художньо-публіцистичний твір у періодичному виданні, у якому злободенні події зображені гумористично або сатирично) 28. Назвіть тему усмішки (гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл) 29. Назвіть ідею усмішки (виховання любові до природи) 30. Яка композиція усмішки (4 частини: 1) оповідач запрошує читача побувати на Осколі; 2) дід Панько застерігає бути обережним біля ковбані, у якій живе сом; 3) розповідь про сома, який тягав за собою моторного човна; 4) розповідь про те, чим живляться соми і як їх ловити)

31.

32.

33.

34.

35.

Про письменника та його творчість Максим Рильський сказав, що Остап Вишня - «справжній мисливець, і при тому поет полювання» «Це не пустопорожній губановсько-малоросійський сміх чергового скалозуба, а сміх соціально і національно значущий, сповнений надлюдської трагічної розпуки і рівночасно оптимістичної життєлюбної віри в краще майбутнє свого народу» (Г. Костюк) Кожна мисливська усмішка Остапа Вишні – «це сонячна палітра звуків, барв і запахів, ліричного і комічного» (О.Бойко) «Усі, хто знав фельдшера Губенка, дивувались, бачачи невичерпну працездатність, незборну життєрадісність, незмінний оптимізм» (М. Коломійченко) «Зовні був схожий на матір, і властивий матері гумор також передався йому» (К. Губенко)

134

Микола Куліш 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

(1892-1937) Де народився письменник? (с. Чаплинці на Херсонщині) Коли і де помер М. Куліш? (7 грудня 1934 року був заарештований і засуджений на 10 років. Його заслали до Соловецького табору, де й розстріляли 3 листопада 1937 року в урочищі Сандормох в Карелії на честь святкування 20-ї річниці Жовтневої революції) Назвіть його найвідоміші твори (п’єси «97», «Народний Малахій», «Патетична соната», «Мина Мазайло») Хто є творцем «модерної драми» в українській літературі? (М. Куліш) Назвіть тему п’єси «97» М. Куліша (голодомор 1921-1923 років) Хто ще, крім М. Ялового, був президентом ВАПЛІТЕ? (Микола Куліш) Із ким із драматургів найбільше приятелював М. Куліш? (Лесем Курбасом, засновником театру «Березіль») Укажіть особливості літературного стилю Миколи Куліша (естетика експресіонізму та ірраціональності дії; використання символів, гіперболи, гротеску, контрастування образів та мотивів; «принцип драматичного контрапункту»)

«Мина Мазайло» 9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

У якому творі Куліша подана критика будь-якої національної упередженості і зверхності – від «хатнього» українського націоналізму до великоросійського шовінізму? («Мина Мазайло») Який рід твору «Мина Мазайло»? (драма) Який жанр твору «Мина Мазайло»? (сатирична комедія) Яка історія написання? (в основу твору лягли реальні події, що сталися з харківським службовцем «Донвугілля» з Н-ської вулиці на Холодній Горі) Назвіть тему п’єси (зображення міщанства й українізації в 20-і роки ХХ ст.) Назвіть ідею п’єси (засудження міщанства, національної упередженості й зверхності) Укажіть час і місце дії у п’єсі (1920-і роки, Харків, період українізації) Перелічіть дійових осіб у творі (Мина Мазайло, його діти Рина й Мокій, Мазайлиха, дядько Тарас, тьотя Мотя (Мотрона Розторгуєва), Уля) 135

17. Що є кульмінацією у творі? (звільнення «систематичний опір українізації»)

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

Мини з

посади за

Робота з текстом Кому належать слова: «Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади» (Мині Мазайлу) До кого Мина звертається словами: «Заставлю! Виб’ю з голови дур український! А як ні – то через труп переступлю. Через труп!..» (до Мокія) Кого Мокій називає «валуєвським асистентом»? (батька) Кому належать слова: «Українська мова – то австріяцька видумка»; «…під’їхали до вокзалу, дивлюсь – отакими великими літерами: «Харків». Дивлюсь – не «Харьков», а «Харків»! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?» (Тьоті Моті) Хто висловив обурення з приводу того, що герої опери «Тарас Бульба» говорять українською мовою? (тьотя Мотя) Про кого Уля каже: «…очі, рот, стан – все чисто українське» (про Мокія) Кому належать слова: «Їхня українізація – це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!» (дядькові Тарасу) Кому належать слова: «Провокація. Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян українців, хто?» (Мокію) Про чию долю слова: «За постановою комісії в справах українізації, що перевірила апарат Донвугілля, звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця» (про Мину Мазайла)

Про письменника та його творчість 27. «Микола безнастанно працював над мовою. Знав її досконало, як небагато його сучасників. Особливо він захоплювався мовою, пишучи «Мину Мазайла» (почав писати цю п’єсу, шукаючи нових драматичних форм), часто при столі він прочитував нам цілі лекції, говорячи про те, як мало на світі таких багатих та соковитих мов, як наша українська» (А. Куліш)

136

«У цьому граціозному перегоні масок виблискують колючі політичні репліки, але це тільки той перець, яким присипано традиційну комедію-балет про кружляння без ладу, мети й системи людців, поглинених формою життя, чи то буде всесвітня номерна система, чи позірність прізвища» (Юрій Шерех) 29. «Мина Мазайло» – «філологічна комедія», яку неможливо перекласти на жодну з мов через гру слів та значень; «політична комедія» (Юрій Лавріненко) 30. «Мовна проблема, хоч і яка важлива, не головна в ньому [творі], вона лише зовнішній сюжет «дискусії з національного питання», лише символ, знак проблеми глибшої, суспільно-громадської, зумовленої відчуттям (чи запереченням) як свого «національного я», так і своєї загальнолюдської сутності» (Лесь Танюк) 28.

Перевір себе Кого В. Стус назвав «феноменом доби»? Творець «модерної драми» Підзаголовок твору «Момент» В. Винниченка Присвята твору «Я (Романтика)» Жанр «Вершників» Ю. Яновського Жанр «Міста» В. Підмогильного Жанр твору «Сом» Остапа Вишні Літературний стиль, до якого належить творчість М. Рильського Псевдонім Справжнє прізвище Остап Вишня Олександр Олесь Микола Хвильовий Вид лірики Поезія «Блакитна панна» М. Вороного «Молюсь і вірю» М. Рильського «Чари ночі» Олександра Олеся «Любіть Україну» В. Сосюри «О слово рідне…» Олександра Олеся 137

Богдан-Ігор Антонич (1909 – 1937)

Автобіографія В горах, де ближче сонця, перший раз приглянувся небу, тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені, і піднеслася голова, й слова прийшли до уст зелені. Тепер — де б я не був і коли-небудь, я все — п’яний дітвак із сонцем у кишені. А як зійшов із гір до гамірливих міст, у злиднях і невдачах не кляв ніколи долі та не ганив, глядів спокійно на хвиль противних гурагани. Мої пісні — над рікою часу калиновий міст, я — закоханий в життя поганин.

1.

2.

3.

4.

Де народився і помер? (с. Новиця на Лемківщині – м. Львів) У чому полягає багатогранність таланту Б.-І. Антонича? (крім поезії, писав музику, грав на скрипці й чудово малював) Назвіть його найвідоміші збірки поезій (перша – «Привітання життя» (1931), «Три перстені», «Книга лева», «Зелена Євангелія», «Ротації») Які стильові риси характерні для творчості Б.-І. Антонича? (символізм та міфологічна поетика)

Різдво Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий.

Ніч у сніговій завії крутиться довкола стріх. У долоні у Марії місяць — золотий горіх.

До якої збірки належить поезія «Різдво»? («Три перстені», 1934 р.) Який рід твору «Різдво»? (лірика) Який жанр твору «Різдво»? (ліричний вірш) Назвіть вид лірики поезії (філософська) Назвіть провідний мотив поезії (таїнство народження Ісуса Христа; переплетення християнських та язичницьких мотивів) 10. Визначте віршовий розмір поезії (хорей) 11. Хто поклав «Різдво» на музику? (кобзар Василь Жданків, колядка «Народився Бог на санях») 5.

6.

7.

8.

9.

138

Олександр Довженко 1.

2.

3.

(1894 – 1956) Хто започаткував жанр кіноповісті в українській літературі? (Олександр Довженко) Де народився і помер? (с. Сосниця на Чернігівщині – м. Москва, РФ) Який фільм О. Довженка був названий на міжнародному кінофестивалі у Брюсселі 1958 року серед кращих 12 фільмів «усіх часів та народів» («Земля»)

Про письменника 4. «Перегляд фільму закінчився, люди підводяться з місць. Замовкли. Але в повітрі носилося: серед нас нова людина кіно. Майстер свого жанру. Майстер своєї індивідуальності. І разом з тим майстер наш. Свій. Спільний. Перед нами була людина, яка створила нове в галузі кіно» (С. Ейзенштейн) 5. «Слов’янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя, поета – Олександра Довженка» (Чарлі Чаплін)

«Україна в огні» 6.

Яку кіноповість Довженка гостро розкритикував Сталін і заборонив до постановки? («Україна в огні») 7. Який рід твору «Україна в огні»? (епос) 8. Який жанр твору «Україна в огні»? (кіноповість) 9. У якому році написано і надруковано кіноповість? (1943, 1966) 10. Назвіть тему кіноповісті (початок війни проти фашистського загарбника, відступ радянських військ) 11. Назвіть ідею кіноповісті (осуд війни, агресії, що призводить до загибелі родів та родин, показ сили та невмирущості української нації) 12. Назвіть топонім у творі (Тополівка) Робота з текстом 13. Скільки дітей було в родині Запорожця до початку війни? (шість) 14. Яку пісню виконувала родина Лавріна Запорожця на початку кіноповісті «Україна в огні»? («Ой, піду я до роду гуляти») 15. Про кого ці слова: «співала так голосно і так прекрасно, як не снилось ні одній припудреній артистці»? (про Олесю Запорожець) 139

16. Кому належать слова «Чому в нашому районі ви міряли чесноти дівочі головним чином на трудодень і на центнери буряків… Мене життя вже так покарало, що більшої кари й не придумаєш» (Христі Хутірній) 17. Кому належать слова «У них від слова «нація» залишився тільки прикметник. У них немає вічних цінностей. Тому серед них так багато зрадників»? (Ернсту фон Краузу) 18. Кому належать слова «Я царя захищав, а ви свою владу одстояти не можете»? (Купріяну Хутірному) 19. Кому належать слова «Не хотіли ярем, треба було битися за волю»? (Лавріну Запорожцю) 20. Скільки Гітлер обіцяв Ернсту фон Краузу і його солдатам гектарів української землі? (45 га) 21. Із якого твору слова: «Як билися люди!… Рідна батьківська земля умножила їх гнів і силу бойового запалу. Вони немов уросли в землю, і коли німці були вже зовсім близько, вони встали як один і пішли в атаку якраз проти середини грізного німецького валу»? («Україна в огні»)

«Зачарована Десна»

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

Маю намір видати таку книжку, яка б «принесла людям утіху, відпочинок, добру пораду і розуміння життя», «написати докладно і абсолютно відверто, як труд цілого фактично життя, з великими екскурсами в біографію, в дитинство, в родину, природу, пригадати всі вчинки, які створювали й визначали смак, тонкість сприймання» (О. Довженко) Кому належать слова: « Я завжди думав і думаю, що без гарячої любові до природи людина не може бути митцем» (О. Довженку) Який твір О. Довженка є автобіографічним? («Зачарована Десна») Який рід твору «Зачарована Десна»? (епос) Який жанр твору «Зачарована Десна»? (автобіографічна кіноповість) Як О. Довженко визначив жанр твору? («короткий нарис автобіографічного оповідання») Укажіть час і місце дії у творі (поч. ХХ ст., с. Сосниця, береги Десни) Упродовж скількох років Довженко працював над твором «Зачарована Десна»? (14 років – з 1942 по 1956) 140

29. Яка композиційна особливість кіноповісті «Зачарована Десна»? (сюжет двоплановий: І – окремі новели, в яких діє головний герой, малий Сашко; ІІ – філософські роздуми та спогади дорослого митця – Олександра Довженка) 30. Чий образ в кіноповісті «Зачарована Десна» є центральним, хто оповідач у творі? (автор) 31. Що уособлює образ зачарованої Десни? (єдність людини і природи) 32. Які типові народні характери зображено в кіноповісті? (дід Тарас, прабаба Марусина, батько Сашка, мати (Одарка Єрмолаївна), дядько Самійло, маленький Сашко) Робота з текстом 33. Із якого твору слова: «Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя» («Зачарована Десна») 34. До чого сашко звик так, як «солдат на війні звикає до грому гармат»? (до картини Страшного суду Божого) 35. Про кого слова: «любить саджати що–небудь у землю, щоб проізростало» (про матір Сашка – Одарку Єрмолаївну) 36. Про кого слова «Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий» (про батька Сашка) 37. Про кого слова «Жарт любив, точне, влучне слово. Такт розумів і шанобливість. Зневажав начальство і царя» (про батька Сашка) 38. Про кого слова «Коли б його пустили з косою просто так, він би обкосив всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб і каша» (про дядька Самійла) Про твір «Це найвидатніша в сучасній літературі розповідь про те, від яких духовно-поетичних «берегів» відчалюють народи – і разом із ними їхні художники – на переломі нової епохи, що вони беруть від свого історичного «дитинства» у майбутнє і що залишають у минулому» (Л. Новиченко) «Митець почував себе щасливим від того, що народився на березі сивої Десни і ніколи не зійшов з її берегів. Зупиніться на мить… і ви побачите його, здивованого маленького хлопчика з широко розкритими зеленими очима, на березі вічної української ріки» (М. Жулинський) 141

Узагальнення (Новітня українська література – № з/п

1.

Автор

Павло Тичина

Назва твору

Коли написаний твір

«Арфами, арфами…»

1914

«Ви знаєте, як липа шелестить» «О панно Інно»

2.

Максим Рильський

Микола Хвильовий 3. (Микола Фітільов)

«Молюсь і вірю…»

«Я (Романтика)»

Юрій 4.. «Вершники» Яновський

Володимир 5. Сосюра

Валер’ян 6. Підмогильний

«Подвійне коло»

Рід

лірика (пейзажна) лірика ліричний 1911 (інтимновірш пейзажна) лірика 1915 (інтимна) лірика (пейзажно- ліричний 1918 філософвірш ська)

1924

епос

новела

1935

епос

роман у новелах (8 новел)

1944

лірика (патріотична)

ліричний вірш

епос

урбаністичний роман

«Шаланда в морі»

«Любіть Україну»

«Місто»

1927

142

Жанр

література І половини ХХ століття) Літературний стиль, напрям

Присвята

Історичні передумови написання, прототипи

Додаткові відомості

символізм+ імпресіонізм; «кларнетизм»

Збірка «Сонячні кларнети» (1918) В. Стус назвав П. Тичину «феноменом доби»

неокласицизм (київська школа неокласиків)

Збірка «Під осінніми зорями»

«романтика новелі вітаїзму»; «Цвіт експресіонізм яблуні» з елементами М. Коцюімпресіонізму бинського

«Я чекіст, але я і людина» Літературна дискусія 1925 – 1928 рр. Громадянська війна 1919 р. Степ під Компаніївкою (біля Одеси) Берег Чорного моря на Одещині

«романтика вітаїзму» Уперше опубліковано в газетах «Київська правда» та «Літературна Україна»

Збірка «Щоб сади шуміли» 1951 року Володимира Сосюру за вірш було піддано нищівній критиці.

2 епіграфи (Талмуд, Трактат Авот; Анатоль Франс «Таїс») 1920 роки, українізація, Київ

неореалізм + екзистенціалізм

143

Узагальнення № з/п

Автор

7.

Остап Вишня (Павло Губенко) (ввів жанр усмішки в УЛ)

Назва твору

Коли написаний твір

Рід

Жанр

«Моя автобіографія»

1927–1955

епос

гумореска

«Сом»

1956

епос

усмішка

«Мина Мазайло»

1929

драма

сатирична комедія

ліричний вірш

8.

Микола Куліш (творець «модерної драми»)

9.

Богдан-Ігор Антонич

«Різдво»

1934

лірика (філософська)

Олександр Довженко

«Україна в огні»

1943

епос

кіноповість

«Зачарована Десна»

1941 – 1956

епос

автобіографічна кіноповість

10.

(ввів жанр кіноповісті в УЛ)

144

(продовження) Літературний стиль, напрям

Присвята

Історичні передумови написання, прототипи

Додаткові відомості три розділи

Збірка «Мисливські усмішки» присвячена Максиму Рильському Експресіонізм+ символізм

«Король тиражу української літератури» в основу твору лягли реальні події, що сталися з харківським службовцем «Донвугілля» з Н-ської вулиці на Холодній Горі

символізм

1942 року О. Довженко друкує статтю «Україна в огні».

1944 року Сталін засудив сценарій за «націоналізм», «антирадянщину»

«філологічний водевіль» 1920 роки, українізація, Харків Збірка «Три перстені» християнські + язичницькі мотиви Велика Вітчизняна війна: від початку відступу радянських військ до визволення. Обрамлення піснею «Ой піду я до роду» с. Сосниця, береги Десни

145

Перевір себе Цитата- характеристика

Герой, твір

«Вона не показувала перед морем страху, вона мовчки стояла на березі — висока й сувора, їй здавалося, що вона — маяк невгасимої сили» «Співала так голосно і так прекрасно, як не снилось ні одній припудреній артистці» «З висмикнутим волоссям, з великими палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута, вона здавалась якимсь дивним, прекрасним звіром, сильним, напруженим, диким» «Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий» «Сама настояща, городська панна, в гарненьких черевиках, що визирали з-під сукні, з солом'яним бриликом на колінях, з здивовано направленими на мене очима. А очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі» «Долю своєї бритви він підніс до історії громадянської війни, зробив її символом виборюваної влади» «За постановою комісії в справах українізації, що перевірила апарат Донвугілля, звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця»

Цитата

Кому належить

«Їхня українізація – це спосіб виявити усіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!» «Рід – це основа, а найперше – держава, а коли ти на державу важиш, тоді рід хай плаче, тоді брат брата зарубає» «Не ненавидiти треба мiсто, а здобути» «Щастя - момент. Далі вже буденщина, пошлість. Я знаю вже. Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнянні з цим. Значить, зовсім не буде»? «Українська мова – то австріяцька видумка» «А ми анархію несемо на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття?» «Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади»

146

Література другої половини ХХ століття Андрій Малишко 1.

2.

3.

(1912 – 1970) Де народився і помер поет? (с. Обухів на Київщині – м. Київ) Назвіть його найвідоміші твори («Пісня про рушник», «Стежина», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі…», «Вчителька», «Журавлі», «Білі каштани» та ін.) Які особливості лірики А. Малишка (надмірна заідеологізованість; народні етико-естетичні уявлення та форми вираження їх)

«Пісня про рушник» Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов'їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші, блакитні твої. Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

4.

5.

6.

Який рід твору «Пісня про рушник»? (епос) Який жанр твору «Пісня про рушник» (пісня) Який вид лірики пісні? (особиста (інтимна)) 147

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

Яка історія написання пісні? (написана до фільму «Літа молодії» (1958 р.) на прохання П. Майбороди, який і поклав слова на музику) Назвіть провідний мотив поезії (вічність і безкорисливість материнської любові та благословення) Визначте віршовий розмір поезії (анапест) Які композиційні особливості поезії? (пісня – монолог-звернення сина до матері) Які зорові і слухові образи використовує автор? (музика солов’їних гаїв, шелест трав, щебетання дібров) Який наскрізний художній засіб використано в поезії? (анафору сполучника і, яким починаються 14 рядків вірша) Яку роль виконує анафора в пісні? (підсилення (градації) синівських почуттів до найдорожчої людини – матері)

Про письменника «Людина полум’яного темпераменту, творчого шаленства, він згорів дочасно. Упав на півшляху. Полишивши нам золоті розсипи своїх поезій, нев’янучу красу своїх пісень… Вогнистий син України, улюбленець народу… співець життя, молодості, любові – такий він для нас, незабутній Андрій Малишко» (О. Гончар)

Літературний рух шістдесятників 1.

2.

3.

Дайте загальне визначення руху шістдесятників (творче молоде покоління 60-х років ХХ ст.; культурно-ідеологічний рух загальнонаціонального значення, що виник і сформувався в другій половині 50-х – на початку 60-х рр. ХХ ст. на хвилі змін, які відбувалися в СРСР під час так званої хрущовської «відлиги»: засудження сталінізму та часткової реабілітації деяких представників «розстріляного відродження». Однак ці зміни мали непослідовний і короткотривалий характер) Де були осередки шістдесятництва? (Клуб творчої молоді «Сучасник» (Київ, 1959 – 1964), «Пролісок» (Львів, 1962), а згодом це явище стало опозицією до влади, набуло загальнонаціонального значення) Де найповніше проявилося шістдесятництво? (у літературі: оновлення художніх форм (після соцреалізму), патетика романтизованого гуманізму) 148

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

Назвіть основних представників-поетів руху шістдесятництва (М. Вінграновський, І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, В. Симоненко, В. Стус та ін.) Назвіть основних представників-прозаїків руху шістдесятництва (Є. Гуцало, В. Дрозд, Гр. Тютюнник, Вал. Шевчук, Ю. Щербак та ін.) Назвіть основних представників-критиків, публіцистів руху шістдесятництва (І. Дзюба, М. Коцюбинська, І. Світличний, Є. Сверстюк, В. Чорновіл) Назвіть основних представників-художників руху шістдесятництва (А. Горська, П. Заливаха) Назвіть основних представників-композиторів руху шістдесятництва (В. Івасюк, М. Скорик) Назвіть основних представників-істориків руху шістдесятництва (М. Брайчевський, О. Апанович) Що таке дисидентський рух? (( від лат. dissident – незгодний) результат еволюції шістдесятництва від культурництва до політичного протистояння тоталітарній системі) Назвіть представників дисидентів (В. Стус, І. Калинець, І. Світличний, Є. Сверстюк та ін.) Укажіть ознаки естетичних засад руху шістдесятництва:  засудження злочинів сталінізму;  вимоги демократизації суспільства;  утвердження національно-патріотичної ідеї, обстоювання гуманістичного погляду на людину (індивід – НЕ «гвинтик» державного механізму);  звернення до традицій, досвіду митців «розстріляного відродження»;  захист права української культури на вільний розвиток;  право митців на власний художній експеримент;  заперечення соцреалізму. Назвіть основні теми творчості шістдесятників (історична доля та сучасне становище української нації й людини, таємниці всесвіту, тривога за майбутнє людства; філософське осмислення дійсності, лексичне багатство художніх форм, перевага ліричних та ліро-епічних жанрів) Яким художнім явищам дав початок рух шістдесятництва? («в'язнична поезія», «тиха» лірика, «київська школа» поетів, «химерна» проза) 149

Василь Симоненко

1.

2.

3.

4.

5.

(1935 – 1963) Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно) «Ще так мало прожито, і так мізерно мало зроблено. Хочеться бути людиною, хочеться робити гарне і добре, писати такі вірші, які б мали право називатися поезією. І якщо це мені вдається рідко, то це не тому, що я не хочу, а тому, що мало вмію і мало знаю. Найбільше люблю землю, людей, поезію і... село Біївці на Полтавщині, де мама подарувала мені життя. Ненавиджу смерть. Найдужче боюся нещирих друзів. Більше мені сказати про себе нічого...» (В. Симоненко) Кого О. Гончар назвав «лицарем (витязем) молодої української літератури»? (В. Симоненка) Де народився і помер? (с. Біївці, Полтавщина – м. Київ) Назвіть найвідоміші твори поета (збірки віршів «Тиша і грім»(перша і остання прижиттєва), «Земне тяжіння», «Берег чекань», «Народ мій завжди буде», «З матір’ю на самоті»; вірш і збірка «Лебеді материнства», вірш «Ти знаєш, що ти – людина?», збірка оповідань і новел «Вино з троянд», казки, щоденникові записи «Окрайці думок») Хто, за висловом В. Симоненка, були його творчими вчителями? («Щось у мене було від діда Шевченка і від прадіда Сковороди») Які риси патріотичної лірики Симоненка? (філософська спрямованість, глибина гуманізму, оптимізм)

Лебеді материнства Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима.

Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні,

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Лопотіли крилами і рожевим пір'ям, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Лоскотали марево золотим сузір'ям.

150

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги.

За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата.

У хмільні смеркання мавки чорноброві Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі.

Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені.

Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть.

Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Який рід твору «Лебеді материнства»? (лірика) Який жанр твору «Лебеді материнства»? (ліричний вірш, колискова) Який вид лірики поезії? (громадянська). Назвіть провідний мотив поезії (любов до матері та Батьківщини); Визначте віршовий розмір поезії (хорей); Яка композиція поезії? (І – чарівна казка щасливого дитинства, у якій мати прагне зробити для свого сина все, щоб оберегти його від життєвих незгод; ІІ – мрії матері про майбутнє дитини, її юність і перше кохання; ІІІ – роздуми матері про змужніння сина як громадянина; роздуми про Батьківщину, про вибір життєвих доріг) 12. Назвіть основні мотиви у поезії «Лебеді материнства» (мотив казкового дивосвіту, яким оточена дитина завдяки турботі батьків, образ рідної хати, сповненої «материнської доброї ласки»; мотив дороги як вибору життєвого шляху уже дорослою дитиною) 13. Назвіть символічні образи поезії «Лебеді материнства»:  Мати — центральний образ у духовному Космосі українців. У народі мати завжди ототожнювалася з Батьківщиною. Тому зрада їй є непростимим гріхом. Вибір іншої Батьківщини постійно осуджувався, тому що призводив до самознищення нації.  Лебеді — символ кохання і вірності, тому не випадково автор пов’язує їх із материнством. Національна символіка постає надійним оберегом українців:  Тополя (у народних легендах) — це перевтілена дівчина (про це йдеться і в поемі Т. Шевченка «Тополя»).

151

 Верба — це дерево життя.

14. Хто написав музику до поезії «Лебеді материнства»? (композитор Анатолій Пашкевич, пісня має назву «Виростеш ти, сину…») Про письменника 15. «Симоненко вразив читача не запаморочливими формалістичними новаціями, не вишуканим мереживом слів, а осяянням краси власної душі, справжністю почуттів, інтелектуальною високістю і молодечим завзяттям» (О. Мусієнко про першу збірку поезій «Тиша і грім») 16. «З глибин народного життя вийшла поезія Василя Симоненка. З мужності народу, з горя його і його звитяжної боротьби виспівалась вона. Звідти той дух непоборний, яким вона пройнята, звідти та розпашіла пристрасть, яка буяє в ній. Вітер часу не остудив Симоненкових поезій…» (О. Гончар)

152

Олесь Гончар (1918 – 1995) Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка 1.

2.

3.

4.

Де народився й помер О. Гончар? (с. Ломівка на Дніпропетровщині – м. Київ) Назвіть найвідоміші твори письменника (романи «Прапороносці», «Собор», «Людина і зброя», «Берег любові», «Твоя зоря» та ін.) Який титул був присвоєний О. Гончару Міжнародним Біографічним центром у Кембриджі (Англія)? («Інтелектуал світу 1993 року») У якій книзі О. Гончар роздумує про українське відродження? (у публіцистичній книзі «Чим живемо?», 1991)

«За мить щастя» 5.

6.

7.

Який рід твору «За мить щастя»? (епос) Який жанр твору «За мить щастя»? (новела) Назвіть тему новели (зображення кохання з першого погляду й страшної розплати за мить щастя) 8. Назвіть ідею новели (оспівування краси й сили почуття кохання) 9. У якому творі подається два варіанти розв’язки?(«За мить щастя») 10. Назвіть топонім у новелі (м. Рангун – Угорщина) 11. Ознаки якого літературного стилю є в новелі «За мить щастя»? (романтизму та реалізму) 12. Із яким твором новела є спорідненою за своєю філософією миті щастя? (із новелою «Момент» В. Винниченка) Робота з текстом 13. Який твір розпочинається словами: «У тропічному місті Рангуні, де молоді смаглочолі солдати стоять з автоматами на постах у своїй джунгляній зеленавій одежі, в місті золотих пагод – храмів, що підносяться в небо стогами жовтогарячого жнив'яного блиску, в місті, де рано ніч настає і в присмерках палацу, мовби вихопленого з казок Шехерезади, майне раптом обличчя з прекрасним профілем камеї, а на сцені, відданій східним розкошам пластики, співають руки танцівниць, тчуть пісню кохання під звуки дивного інструмента (назва якого так і зосталась тобі невідома!), — в той жагучий, по–тропічному паркий рангунський вечір з фантастикою 153

музики, краси і мрій піднебесних згадалася чомусь ця давня історія, історія інших широт...» («За мить щастя» О. Гончара) 14. Про кого слова: «А жниця вийшла із–за полукіпка і, ще й звідси поправляючи снопа, позиркує на шлях до солдата завабливим оком, так принаймні йому здається. Кофтина палахкотить на ній. Червона як жар. Волосся темніє, вільно спадаючи на плечі. Ноги загорілі блищать» (про Ларису) 15. Хто сказав про Діденка такі слова: «На смерть за Батьківщину йшов, а тепер сам заплямував її» (комбат Шадура) 16. Кому належать слова: «Лицеміри ви, брехуни! Це мій гріх, а не його!» (Ларисі) 17. Кому належать слова: «Проти любові закон? Не може бути такого закону!» (Діденкові) 18. Що сказав священик, захищаючи Ларису від самосуду? («Любов перемагає все!»)

19. Про кого слова: «Чули раніше хлопці, що любов змінює людину, що в коханні душа людська розквітає, а тут це диво звершувалось на їхніх очах. Був, як усі, їхній друг і ось враз із звичайного став незвичайним, став щедрим, багатим, багатшим за царів, королів! (…) Наче напоєний чарами, тільки й жив він тепер своїми золотими видіннями, отими снопами, її красою, тільки й ждав, коли вийде з гауптвахти та знов гайне до своєї циганочки (так він свою мадярочку називав)» (про Сашка Діденка) 20. Про кого слова: «в пілотці набакиреній, в медалях на всі груди сидить … артилерист» (про Сашка Діденка) 21. Із якого твору слова: «Хмари над яром пливли, як і пливли. Сталося все, що мусило статись» («За мить щастя» О. Гончара) 22. Які рядки новели є співзвучними головній проблемі твору? («Проти любові закон? Не може бути такого закону!») Про письменника та його творчість «Призначення людини – для страждань чи героїзму? Гончар стоїть на боці героїзму – в цьому найвища сутність створених ним людських характерів, у цьому і найглибинніша суть його творчості» (П. Загребельний)

154

Григір Тютюнник

1.

2.

(1931 – 1980) Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно) «Життя у творчій свідомості письменника начебто роздвоюється: одна площина – існуюча, друга – бажана. Це єдине джерело енергії» (Г. Тютюнник) Де народився і помер? (с. Шилівка на Полтавщині – м. Київ) Назвіть найвідоміші твори Г. Тютюнника («Оддавали Катрю», «Вогник далеко в степу», «Три зозулі з поклоном», «Зав'язь», «Климко»)

«Три зозулі з поклоном» 3.

4.

5.

Який рід твору «Три зозулі з поклоном»? (епос) Який жанр твору «Три зозулі з поклоном»? (автобіографічна новела) Що лягло в основу написання новели? (арешт у 1937 р. батька, який із заслання не повернувся)

Яка історія написання новели? (У 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист. Серед виконаних ним пісень була «Летіла зозуля через мою хату...», де йшлося про нещасливе кохання. Очевидці розповідають, що, почувши цю пісню, Г. Тютюнник підхопився і побіг до своєї кімнати, де почав писанти новелу «Три зозулі з поклоном») 7. Яка історія виникнення назви новели? (фраза «Три зозулі з поклоном» означає «кохання без відповіді», «забудь, відпусти») 8. Яка символіка назви новели? (зозуля – символ смутку, туги за життям; число 3 означає щастя, оптимізм; заголовок новели також може символізувати три долі: Марфину, Софіїну і Михайлову) 9. Назвіть присвяту твору «Три зозулі з поклоном» («Любові Всевишній присвячується») 10. Назвіть тему новели (складність людських стосунків, виражена через історію нерозділеного кохання) 11. Назвіть ідею новели (возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу) Про письменника та його творчість «Задум нового твору виношував у собі. «Програвав» окремі епізоди, відтворюючи міміку персонажів, жести, інтонацію голосу. (…) [Я] слухав, як [він] читав напам’ять «Три зозулі з поклоном», і голос його зривався, перехоплений спазмами» (М. Григорів) 6.

155

Василь Стус (1938-1985) Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Хто є представником дисидентського руху в українській літературі? (В. Стус) Де народився і помер? (с. Рахнівці на Вінничині – поблизу м. Перм, РФ; перепохований у Києві в 1989 р.) Назвіть найвідоміші твори письменника (збірки поезій «Веселий цвинтар», «Палімпсести», «Дорога болю»; вірші «О земле втрачена, явися…», «На Колимськім морозі калина…», «Як добре те, що смерті не боюсь я») Під впливом якого твору В. Стус вирішив стати літератором? (поеми «Мойсей» І. Франка) Хто посприяв публікації перших поезій В. Стуса? (А. Малишко) На презентації якого фільму 1965 року В. Стус встав і звернувся до глядачів, запропонувавши висловити протест проти арештів української інтелігенції? («Тіні забутих предків» С. Параджанова) Назвіть псевдонім В. Стуса (Василь Петрик) Перелічіть арешти В. Стуса (1972 року (5 років таборів і 3 роки поселення); 1980 року (10 років таборів і 5 – поселення), де він оголосив сухе голодування і в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року в нього зупинилося серце. Син поета Дмитро переконаний, що це було таємне вбивство батька)

Як добре те, що смерті не боюсь я І варіант Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст, що жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття.

Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі, і в смерті з рідним краєм поріднюсь.

ІІ варіант Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що вам, богове, низько не клонюся в передчутті недовідомих верств.

Що жив-любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя 156

своїм стражденним і незлим обличчям, як син, тобі доземно поклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі, і чесними сльозами обіллюсь. Так хочеться пожити хоч годинку, коли моя розів'ється біда.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

Хай прийдуть в гості Леся Українка, Франко, Шевченко і Сковорода. Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі, уже не ремствуй, позирай у глиб, у суще, що розпукнеться в грядуще, і ружею заквітне коло шиб.

До якої збірки належить поезія? («Час творчості») Який рід твору «Як добре те, що смерті не боюсь я…»? (лірика) Який жанр твору? (ліричний вірш; поезія-заповіт) Який вид лірики поезії? (патріотична і філософська) Назвіть провідний мотив поезії (незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин) Визначте віршовий розмір поезії (ямб) Як у вірші трактується смерть? (як вища, суто духовна форма існування людини, що дорівнюється до вічності) Який біблійний образ є у вірші? (образ хреста) Із якою поезією перегукується твір? («Заповіт» Т. Шевченка)

О земле втрачена, явися О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні і лазурово простелися, пролийся мертвому мені! І поверни у дні забуті, росою згадок окропи, віддай усеблагій покуті і тихо вимов: лихо, спи!.. Сонця клопочуться в озерах, спадають гуси до води, в далеких пожиттєвих ерах мої розтанули сліди. Де сині ниви, в сум пойняті, де чорне вороння лісів? Світання тіні пелехаті над райдугою голосів, ранкові нашепти молільниць, де плескіт крил, і хлюпіт хвиль, і солодавий запах винниць, як гріх, як спогад і як біль?

Де дня розгойдані тарілі? Мосянжний перегуд джмелів, твої пшеничні руки білі над безберегістю полів, де коси чорні на світанні і жаром спечені уста, троянди пуп'янки духмяні і ти - і грішна, і свята, де та западиста долина, той приярок і те кубло, де тріпалося лебединня, туге ламаючи крило? Де голубів вільготні лети і бризки райдуги в крилі? Минуле, озовися, де ти? Забуті радощі, жалі. О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні, і лазурово простелися, і душу порятуй мені.

157

15. До якої збірки належить поезія? («Палімпсести») 16. Що означає «палімпсест»?(пам’ятка давньої писемності; старовинний рукопис, зазвичай пергаментний, із якого стерто попередній текст і на його місці написано новий, крізь який інколи проступає старий) 17. Який рід твору «О земле втрачена, явися!..»? (лірика) 18. Який жанр твору «О земле втрачена, явися!..»? (ліричний вірш) 19. Який вид лірики поезії? (патріотична; вірш належить до невольницької лірики) 20. Назвіть провідний мотив поезії (туга за Україною, мрія про повернення на рідну землю) 21. Визначте віршовий розмір поезії (ямб) 22. Як побудовано поезію «О земле втрачена, явися!..»? (у формі молитви-звернення сина до рідної землі)

23.

24.

25.

26.

27.

Про письменника та його творчість «У поезії-заповіті «Як добре те, що смерті не боюсь я…» Стус точно передбачає свою долю: незламність перед мучителями-суддями, концтабір, загибель у неволі на далекій чужині й славне повернення на Батьківщину по смерті» (В. Пахаренко) «Сувора простота проступає крізь ці мужні рядки… Зійшли з душі поета сумніви, давні образи, досади, ясним і чистим зором дивиться він в обличчя часу й простору. І на далекій відстані, за тисячі кілометрів, за снігами й судами, за зрадами й тюрмами, за годинами й десятиліттями проступають риси тих, заради кого він діяв і творив» (Ю. Солод) «Є трагедія народу, і Василь Стус – символ цієї трагедії» (Н. Світлична) «У цієї людини якесь божевільне почуття порядності» (В. Іванисенко) «Стус відривався уявою від поділеного на квадрати світу і поринав у космос, який окреслюється поняттям Україна. Це космос його душі, альфа й омега його почувань, його «дорога долі, дорога болю». Україна виступає в його віршах… як психологічна даність. Цей збірний образ наскрізний у поезії Стуса посилюється тим, що постає він найчастіше… як спогад, як видіння, як сповідь на тлі іншої реальності» (М. Ільницький) 158

Іван Драч

1.

2.

3.

4.

5.

(Народився в 1936 р.) Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка «Люблю повертати людину очима до сонця. Спочатку поболюють очі, зате як поліпшується зір! Світ стає дорожчим, ріднішим, відчутнішим. Люблю повертати очима до сонця мистецтва. На небі життя побачив його зразу, почав розуміти тільки недавно» «Художнику – немає скутих норм. Він – норма сам, він сам в своєму стилі…» (І. Драч) Хто є реформатором балади ХХ століття в українській літературі? (І. Драч) Де народився поет? (с. Теліжинці, Київщина) Назвіть його найвідоміші твори (перша збірка «Соняшник»; поезії «Балада про соняшник», «Етюд про хліб»; «Чорнобильська мадонна») Укажіть особливості стилю І. Драча (спроба модернізації поезії залученням сучасної термінології та реалій науково-технічного прогресу; підкреслена увага до форми, до інтелектуального ускладнення образу, метафори, гіперболи тощо; використання прийомів кінодраматургії у композиції поем) Що поєднує І. Драча з кіномистецтвом? (він закінчив Вищі сценарні курси в Москві, працював на кіностудії ім. О. Довженка; є автором сценаріїв «Камінний хрест» (за мотивами творів В. Стефаника), «Іду до тебе» (про долю Лесі Українки)) Балада про соняшник

В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, Щоб вилити з вуха воду,

І раптом побачив сонце, Красиве засмагле сонце, – В золотих переливах кучерів, У червоній сорочці навипуск, Що їхало на велосипеді, Обминаючи хмари на небі... І застиг він на роки й століття В золотому німому захопленні: – Дайте покататися, дядьку!

159

А ні, то візьміть хоч на раму. Дядьку, хіба вам шкода?!

Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриває тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Який твір є поетичним кредом І. Драча? («Балада про соняшник») Який рід твору «Балада про соняшник»? (лірика) Який жанр твору «Балада про соняшник»? (балада (модерна)) Назвіть провідний мотив балади (талант бачити красу в повсякденні) Визначте віршовий розмір балади (верлібр (вільний вірш)) Що таке верлібр? (система віршових рядків, ритмічна єдність яких ґрунтується лише на інтонаційній подібності. Рядки вільного вірша мають різну довжину, не поділяються на стопи: у них різна кількість наголосів і розташування їх довільне. Верлібр не має рим, дуже часто зникає і поділ на строфи) 12. У чому полягає суть реформування жанру балади І. Драчем? (відкинув традиційні легендарно-історичні, героїчні й фантастичні атрибути, залишив ліро-епічну структуру, напружений сюжет, елементи метаморфози) 13. Що символізує образ соняшника? (хлопець-поет, який навічно буде закоханий у сонце – поезію) 14. Що символізує образ сонця? (символ поезії (сільський дядько на велосипеді), що навіки причарує соняшника – хлопця) Про письменника та твір 15. «Тільки той творець може відкрити сонце поезії, хто, на це сонце глянувши, навіки ним захопиться» (П. Тичина) 16. «Цей твір цікавий... По-перше, тема обдарованості й таланту подана цілком по-новому... По-друге: розв'язання теми цілком своє, а не традиційне... По-третє: колір сонця у поета оранжевий, тобто жовтогарячий. Це, як мені здається, цілком відповідає характерові творчого сприймання світла українським народом...» (П. Тичина про «Баладу про соняшник») 17. «Нам дорога присутність в українській літературі цього реформатора й чарівника, бо талантами таких людей підноситься не лише художня писемність, але й усе розгалужене в землі й під зорями буття народу» (Д. Павличко) 160

Ліна Костенко (Народилася в 1930 р.) Лауреатка Державної премії ім. Т. Шевченка 1.

2.

3.

4.

5.

Де народилася письменниця? (м. Ржищево, Київщина) Коли і за який твір Л. Костенко стала лауреаткою Державної премії імені Т. Шевченка? (1987 року за роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку поезій «Неповторність») Укажіть особливості стилю Ліни Костенко (потужна інтелектуальна напруга, тяжіння до влучності вислову, афористичність в оцінці явищ) Назвіть її найвідоміші твори (романи у віршах «Маруся Чурай», «Берестечко»; збірки віршів «Над берегами вічної ріки», «Сад нетанучих скульптур», «Неповторність») Скільки років не видавалися твори Ліни Костенко? (16 років)

Страшні слова, коли вони мовчать Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучився, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди, і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше! Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

6.

7.

8.

9.

Із якого твору афоризм «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»? («Страшні слова…») Який рід твору «Страшні слова, коли вони мовчать...»? (лірика) Який жанр твору «Страшні слова, коли вони мовчать...»? (ліричний вірш) Який вид лірики поезії? (філософська) 161

10. Назвіть провідний мотив поезії (роль слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва) 11. Визначте віршовий розмір поезії (ямб) 12. Із якими творами суголосний вірш Л. Костенко «Страшні слова…»? (із поезіями «Contra spem spero» Лесі Українки та «Стилет чи стилос» Є. Маланюка)

Українське альфреско Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть, несе їм яєчка золоті. Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, і вишні чорноокі стоять до холодів. Хитаються патлашки уздовж всії стежини, і стомлений лелека спускається на хлів. Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки. А потім довго-довго на призьбі ще сидять. Я знаю, дід та баба – це коли є онуки, а в них сусідські діти шовковицю їдять. Дорога і дорога лежить за гарбузами. І хтось до когось їде тим шляхом золотим. Остання в світі казка сидить під образами. Навшпиньки виглядають жоржини через тин…

13.

14.

15.

16.

Який рід твору «Українське альфреско»? (лірика) Який жанр твору «Українське альфреско»? (ліричний вірш) Який вид лірики поезії? (філософська) Назвіть провідний мотив поезії (розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом) 17. Визначте віршовий розмір поезії (ямб) 18. Що таке альфреско? (фреска, виконана водяними фарбами по сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом) 19. Укажіть основний конфлікт у творі (між ідилією традиційного українського сільського світу і сучасним містом) 162

20. Який художній засіб ужито в рядках «Остання в світі казка сидить під образами. Навшпиньки виглядають жоржини через тин» (персоніфікацію)

«Маруся Чурай» 21. Який рід твору «Маруся Чурай»? (ліро-епос) 22. Який жанр твору «Маруся Чурай»? (роман у віршах) 23. Що таке роман у віршах? (різновид ліро-епічного жанру, який поєднує багатоплановість, епічні принципи розповіді з суб’єктивністю, притаманною ліричним творам; дія у творі цього жанру, як правило, концентрується навколо долі одного чи кількох головних героїв) 24. Хто в українській літературі написав перший історичний роман у віршах? (Т. Шевченко «Гайдамаки») 25. Назвіть тему роману (зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України ХVІІ ст.)

26. Назвіть ідею роману (незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом), глибока віра у його (народу) духовну силу і могутність) 27. Укажіть топоніми в романі (Полтава, Київ) 28. Яка композиція роману? (дві сюжетні лінії, які переплітаються: особиста та історична; 9 розділів) 29. У якому столітті відбуваються події у творі «Маруся Чурай»? (ХVІІ століття) 30. Яка історична подія змальована в історичній сюжетній лінії? (національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького, оборона Полтави) 31. Зі скількох розділів складається твір «Маруся Чурай»? Як вони називаються? (із дев’яти: І – Яби знайшлась неопалима книга, ІІ – Полтавський полк виходить на зорі, ІІІ – Сповідь, ІV – Гінець до гетьмана, V – Страта, VІ – Проща, VІІ – Дідова балка, VІІІ – Облога Полтави, ІХ – Весна, і смерть, і світле воскресіння) 32. Визначте основну проблематику твору (проблема патріотизму, тема любові, проблема любові і зради, митець і народ (митець і суспільство)) Робота з текстом 33. Хто в романі є представником тогочасного панства, байдужого до долі Вкраїни? (Вишняк) 163

34. Кого характеризують рядки: «Він не якийсь визискувач чи звір, // він просто вміє взяти запівдарма»? (Вишняка) 35. Кому належать слова: «Історії ж бо пишуть на столі. // Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. // Ми пишем плугом, шаблею, мечем, // Піснями і невільницьким плачем» (мандрівному дякові) 36. Кому належать слова «Отож жінок і не пускають в Січ» (Горбаню) 37. Який фольклорний твір переспівує Маруся Чурай під час зустрічі з мандрівним дяком? («Пісня про Байду») 38. Кому належать слова «Що нам було потрібно на війні? // Шаблі, знамена і її пісні» (Івану Іскрі) 39. Кому належать слова «… дивував, безмірно дивував, – // що от скажи, яка їй дана сила, // щоб так співати, на такі слова!» (Богдану Хмельницькому) 40. Кому належать слова: «Ця дівчина не просто так, Маруся, // Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа» (Іванові Іскрі) 41. Кому належать слова: «Від того берега кидавсь до того.// Любив достаток і любив пісні. // Це як, скажімо, вірувати в Бога // І продавати душу сатані» (Якимові Шибилисту) 40. Про кого слова: «Її пісні – як перло многоцінне, // Як дивен скарб серед земних марнот» (Про Марусю) 41. Кому належать слова: «Моя любов сягала неба, // а Гриць ходив ногами по землі» (Марусі) 42. До кого звернені слова: «Що воно за диво? // Під Берестечком бився ти сміливо. // Під Зборовом також і над Пилявою // своє ім’я ти не покрив неславою. // І тільки у домашньому бою // сміливість раптом втратив ти свою» (до Гриця Бобренка) Про письменницю та її творчість 43. «Багатотемність, поліфонізм роману Ліни Костенко потребували витонченої, «багатоярусної» композиції. «Маруся Чурай» нагадує класичний архітектурний ансамбль, що втілює великий план, велику ідею. Поетичний матеріал розгортається «сам із себе» за законом внутрішньої необхідності і зовнішньої доцільності. Кожна частина необхідна для цілості, а цілість надає кожній частині вищого значення. Все живе наскрізною симфонічною взаємопов'язаністю, взаємопідсиленням» (І. Дзюба) 164

44. «Гриць Бобренко воістину завис між «небом» і «землею». Маруся чи Галя —ось його цілком реальний вибір. І, зрештою, «земне» тяжіння бере гору,— перед нами постає драма людини, яка не відбулася» (за підручником).

Перевір себе Перелічіть представників шістдесятництва Псевдонім В. Стуса «Витязь молодої української поезії» «Інтелектуал світу 1993 року» Присвята твору «Три зозулі з поклоном» Жанр твору «За мить щастя» О. Гончара Жанр «Марусі Чурай» Уривок

Поезія

«Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов'їні гаї…» «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» «Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя своїм стражданням і незлим обличчям» «У хмільні смеркання мавки чорноброві Ждатимуть твоєї ніжності й любові» «Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, і вишні чорноокі стоять до холодів» «Сонця клопочуться в озерах, спадають гуси до води, в далеких пожиттєвих ерах мої розтанули сліди.» «Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину» «Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриває тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником»

Цитата

Твір

«В той жагучий, по–тропічному паркий рангунський вечір з фантастикою музики, краси і мрій піднебесних згадалася чомусь Ця давня історія, історія інших широт...» «Цей твір цікавий... По-перше, тема обдарованості й таланту подана цілком по-новому... По-друге: розв'язання теми цілком своє, а не традиційне... По-третє: колір сонця у поета оранжевий, тобто жовтогарячий. Це, як мені здається, цілком відповідає характерові творчого сприймання світла українським народом...»

165

Творчість українських письменників-емігрантів 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Що таке Празька школа? (об’єднання українських письменників та поетів в еміграції, здебільшого у Празі та Подєбрадах у міжвоєнне двадцятиліття) Ким введений термін «Празька школа»? (В. Державином після Другої світової війни) Хто належав до Празької школи поетів? (Є. Маланюк, Юрій Клен (+неокласик), Ю. Дараган, Л. Мосендз, О. Лятуринська, Н. ЛівицькаХолодна, Олег Ольжич (син Олександра Олеся), О. Теліга, Галя Мазуренко та інші) Що таке «вісниківська квадрига»? (крило еміграційної поезії, яке гуртувалося навколо журналу «Вісник») Хто входив до «вісниківської квадриги»? (Є. Маланюк, Юрій Клен, Л. Мосендз та О. Теліга) Назвіть основні естетичні засади «пражан» (переосмислення історії України (історіософізм), національне спрямування, пошуки національної духовності, іноді – звернення до язичницьких мотивів) Риси яких літературних стилів є в поезії «пражан»? (символізм та неокласицизм)

Про Празьку школу «Трагізм еміграційної поезії не викликав почуття безнадії: в ній жевріли іскри живого вогню, з нього відроджується сьогодні птах фенікс, ім’я якому – нова незалежна Україна, до неї повертаються її цілісна, неподільна культура, її поезія, творена на всіх континентах» (М. Ільницький) «Можна з цілковитою підставою стверджувати, що досягнення поетів української еміграції [Празької школи] озвалися згодом, на початку 60-х років, у творчості молодих поетів Нью-Йоркської групи…, які водночас формувалися під впливом європейської та американської поезії» (М. Ільницький).

8.

Що таке МУР? (Мистецький український рух – об’єднання українських еміграційних письменників із метою згуртування співвітчизниківлітераторів, які після Другої світової війни опинилися в таборах для переміщених осіб у Німеччині та Австрії) 166

9. Коли був заснований МУР? (1945 року в Німеччині) 10. Хто був головою МУРу? (Улас Самчук, який висунув ідею «великої літератури» – одного із найголовніших чинників духовного самовияву нації в умовах її бездержавності) 11. Хто входив до МУРу? (Іван Багряний, Є. Маланюк, У. Самчук, Т. Осьмачка та ін.)

12. Що таке Нью-Йоркська група поетів? (об’єднання українських поетівемігрантів) 13. Коли була заснована Нью-Йоркська група? (1958 року) 14. Які основні ідеї Нью-Йоркської групи? («необхідність піднести українську лірику на новий щабель, переосмислюючи традиції рідного мистецтва слова і спираючись на модерні стилі й форми» (М. Ткачук)) 15. Хто входив до Нью-Йоркської групи? (Б. Бойчук, Б. Рубчак, Ю. Тарнавський, Е. Андієвська, Патриція Килина, Віра Вовк та ін.)

167

Євген Маланюк

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

(1897-1968) «Як в нації вождя нема, Тоді вожді її – поети!» «Збагнеш оце, чим серце билось, Який цей зір нагледів мет, Чому стилетом був мій стилос і стилосом бував стилет» (Є. Маланюк) Де народився і помер поет? (с. Новоархангельськ, Кіровоградська область – м. Нью-Йорк) Як назвав себе Є. Маланюк? («Імператор залізних строф») Як назвали Є. Маланюка через широку географію його перебування за кордоном (Польща, Чехо-Словаччина, Західна Німеччина, США)? («українським Одісеєм») Назвіть найвідоміші твори поета (збірка «Стилет і стилос», «Земля і залізо», «Перстень і посох») До яких літературних організацій належав Є. Маланюк? (один з фундаторів літературної групи «Танк»; член «МУРу», Празької школи) Охарактеризуйте головні мотиви творчості Є. Маланюка (втрачена Батьківщина і розбите особисте життя) Який образ у творчості Є. Маланюка є наскрізним? (образ поетаборця) Риси яких літературних стилів наявні у творчості Є. Маланюка? (символізм, неокласицизм, необароко) Які особливості стилю Є. Маланюка? (зіставлення протилежних властивостей якогось явища задля досягнення більшої точності й виразності провідного мотиву)

Стилет чи стилос Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко Вагаються трагічні терези. Не кинувши у глиб надійний якор, Пливу й пливу повз береги краси. Там дивний ліс зітхає ароматом І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць, 168

Співа трава, ніким ще не зім’ята, І вабить сном солодких таємниць, Там зачарують гіпнотичні кобри Під пестощі золототілих дів… А тут — жаха набряклий вітром обрій: Привабить, зрадить, і віддасть воді. Та тільки тут веселий галас бою — Розгоном бур і божевіллям хвиль. Безмежжя! Зачарований тобою, Пливу в тебе! В твій п’яний синій хміль!

10.

11.

12.

13.

Який рід твору «Стилет чи стилос»? (лірика) Який жанр твору «Стилет чи стилос»? (ліричний вірш) Який вид лірики поезії? (філософська, громадянська) Назвіть провідний мотив поезії (роль слова, митця в житті суспільства) 14. Що означає символічна назва «Стилет і стилос»? (зброя і перо у виборі митця) 15. Визначте віршовий розмір поезії (ямб) Про письменника і його творчість 16. «Автор долучається до споконвічної літературної дискусії: митець може витати у далекому від життя світі мрій, понадземної краси, незворушного спокою чи має боротися за вдосконалення реального світу, наближення його до ідеалу, до Бога» (В. Пахаренко) 17. «… він [Є. Маланюк] єдиний мене зрозумів, він єдиний сказав мені правду… Так воно й сталося… від кларнета мого пофарбована дудка зосталась.. Всі мені кадили, а він один сказав мені правду…» (П. Тичина про Є.Маланюка) 18. «Творчість Маланюка надовго визначила ті незабутні і трагічні дні, коли він покинув Україну і потяг його ридав на захід, на захід. Відтоді Україна для нього стала далека, стала ненависна – і водночас – блакитний міст, степова Еллада… З цього конфлікту між тим, якою є Україна і якою вона мала б бути за подумом (і збройною боротьбою) поета, випливає і філософія поезії Маланюка, і її стиль» (Юрій Шерех) 169

Іван Багряний

1.

2.

3.

4.

5.

(1906-1963) Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно) Я не тільки не є злочинцем супроти своєї Вітчизни, а, навпаки, я витерпів за неї третину свого життя по радянських тюрмах і концтаборах ще до війни. Вона мені сниться щоночі, і все ж я не хочу нині вертатись до неї. Чому? Бо там більшовизм. (Іван Багряний. Із памфлету «Чому я не хочу вертатись до СРСР?») Яке справжнє ім’я Івана Багряного? (Іван Павлович Лозов’ягін) Де він народився і помер? (м. Охтирка, Сумська область – Новий Ульм, Німеччина) Назвіть найвідоміші твори письменника («Сад Гетсиманський», «Тигролови», «Людина біжить над прірвою», памфлет «Чому я не хочу вертатись до СРСР?», збірка поезій «Золотий бумеранг») До якої літературної організації належав? (до МУРу) Що лягло в основу роману «Сад Гетсиманський»? (два роки допиту автора – Івана Багряного – у харківських тюрмах) «Тигролови»

6.

7.

8.

9.

Який рід твору «Тигролови»? (епос) Який жанр твору «Тигролови»? (пригодницький роман) Назвіть тему роману (життя людини в умовах тоталітарної системи; життя українців-переселенців у Зеленому Клину (Далекий Схід)) Охарактеризуйте тематику роману (тема трагедії України в тоталітарному режимі; відображення впливу сталінського терору на долю окремої людини – молодого українського інтелігента інженераавіатора Григорія Многогрішного; показ жорстокості й ницості прислужників сталінського режиму; змалювання побуту і традицій нащадків переселених у тайгу українців; романтичного кохання Григорія і Наталки)

170

10. Назвіть ідею твору (утвердження думки про неминучість перемоги добра і правди навіть у тому жорстокому світі, де носіїв цих ідеалів позбавляють права на життя; віра в Людину) 11. Назвіть топонім у творі (Зелений клин – українська колонія в південній частині Далекого Сходу) Робота з текстом 12. Яку метафору автор використовує на позначення потяга? (образ дракона) 13. Який життєвий девіз Григорія Многогрішного? («Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи!»)

14. Нащадком якого гетьмана є головний герой твору? (Дем’яна Многогрішного) 15. Які слова з твору є рефреном? («Сміливі завжди мають щастя») 16. Про кого слова: «Вона навiть не розумiла, яка чарiвна. Та схожа на дивну рослину, що має гострi колючки. Дiвчина — звiроловка, переможниця страхiть усяких!» (Наталка) Про твір Іван Багряний «Тигроловами» «стверджує жанр українського пригодницького роману, українського всім своїм духом, усім спрямуванням, усіма ідеями, почуттями, характеристиками. Цим він говорить нове слово в українському літературному процесі» (Юрій Шерех)

Перевір себе Хто належав до Празької школи поетів? Хто входив до Нью-Йоркської групи поетів? Перелічіть учасників МУРу Жанр «Тигроловів» Івана Багряного Жанр «Стилета і стилоса» Є. Маланюка Справжнє прізвище Івана Багряного «Імператор залізних строф» 171

Узагальнення (Новітня українська література.

172

Коли написаний твір

№ з/п

Автор

Назва твору

1.

Андрій Малишко

«Пісня про рушник»

1958

2.

Василь Симоненко

«Лебеді материнства»

3.

Олесь Гончар

«За мить щастя»

5.

Григір Тютюнник

«Три зозулі з поклоном»

1944

епос

«Як добре те, що смерті не боюсь я»

?

лірика (патріотична+ філософська)

ліричний вірш

«О земле втрачена, явися»

?

лірика (патріотична)

ліричний вірш

1962

лірика

балада

1980

лірика (філософська)

ліричний вірш

«Українське альфреско»

1989

лірика (філософська)

ліричний вірш

«Маруся Чурай»

1979

ліро-епос

роман у віршах

Рід

Жанр

лірика (особиста)

пісня

1962

лірика (громадянська)

ліричний вірш

1964

епос

новела

новела

Василь Стус

(автобіографічна)

6. (дисидент)

7.

8.

Іван Драч

Ліна Костенко

«Балада про соняшник» «Страшні слова, коли вони мовчать»

9.

Євген Маланюк

«Стилет чи стилос»

1924

лірика (філософська)

ліричний вірш

10.

Іван Багряний (Іван Лозов’ягін)

«Тигролови»

1946

епос

пригодницький роман

173

Література ІІ половини ХХ століття (+ еміграція)) Присвята

Історичні передумови написання, прототипи

Додаткові відомості

написана до фільму «Літа молодії» на прохання П. Майбороди

«Лицар (витязь) молодої української літератури»

«Інтелектуал світу 1993 року»

«Любові Всевишній присвячується»

новела написана під враженням від пісні «Летіла зозуля через мою хату...»

збірка «Щоб сади шуміли» 1951 року Володимира Сосюру за вірш було піддано нищівній критиці.

збірка «Палімпсести»

верлібр; І. Драч реформував жанр балади

Символізм+неоклас ицизм+необароко

Стилет – зброя; стилос – перо Належав до Празької школи, МУРу Топонім – Зелений Клин Належав до МУРу

174

Сучасна українська література 1.

2.

3.

4.

5.

6.

Назвіть одне з перших після часів «розстріляного відродження» неофіційне угруповання митців («ЛуГоСад») Якого року було утворено «ЛуГоСад»? (1984) Хто входив до літературного угруповання «ЛуГоСад»? (Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський) Якого року було утворене угруповання «Бу-Ба-Бу»? (1985) Як розшифровується «Бу-Ба-Бу»? (абревіатура від «Бурлеск – Балаган – Буфонада») Хто входив до літературного угруповання «Бу-Ба-Бу»? (Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець)

Про угруповання «Бубабісти» демократичні, ліберальні, відкриті й недогматичні, карнавальні, безсмертні, синтетичні, тобто різнобічні, урбаністи, національні, філологічні, гетеросексуальні» (з есею Ю. Андруховича «Апологія блазенади» (Дванадцять тез до самих себе)) 7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

Якого року було утворене угруповання «Пропала грамота»? (1990) Хто входив до літературного угруповання «Пропала грамота»? (Юрко Позаяк, Віктор Недоступ, Семен Либонь) Укажіть ознаки стилю угруповання «Пропала грамота» (іронічність, пародійність, бурлеск, гра зі змістом та формою, ліричність, «філологічний вишкіл») Якого року було утворене угруповання «Нова дегенерація»? (1992) Де виникло угруповання «Нова дегенерація»? (у м. Івано-Франківськ) Хто входив до літературного угруповання «Нова дегенерація»? (Іван Андрусяк, Степан Процюк, Іван Ципердюк) Хто з сучасних українських письменників є найпомітнішим творцем постмодерного роману? (Ю. Андрухович) Назвіть найвідоміші твори Ю. Андруховича (романи «Рекреації», «Московіада», «Дванадцять обручів», «Таємниця» та ін..) Який з творів Ю. Андруховича побудований на концепції середньовічної «карнавальної культури»? (Рекреації»)

175

16. Назвіть найвідоміші твори О. Забужко (поетичні збірки «Диригент останньої свічки», «Автостоп»; повісті «Інопланетянка», «Казка про калинову сопілку» та ін..)

17. У якому з творів О. Забужко на основі традиційного фольклорного сюжету осмислюється біблійний мотив братовбивства? («Казка про калинову сопілку») 18. Назвіть лірика сучасної української літератури, лауреата Шевченківської премії 2002 року (І. Римарук (1958 – 2008)) 19. Що таке АУП (Асоціація українських письменників)? (об’єднання молодих українських митців, яке утворилося 1996 року. Вони були незгодні з діями Національної спілки письменників України, яка того часу ще функціонувала за радянськими традиціями) 20. Які письменники входять до АУП? (Юрій Андрухович, Юрій Винничук, Василь Герасим'юк, Василь Голобородько, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Олександр Ірванець, Іван Лучук, Іван Малкович, Віктор Неборак, Юрко Покальчук, Ігор Римарук, Дмитро Стус, Тарас Федюк, Василь Шкляр, Марина та Сергій Дяченки та інші) 21. Визначте основні засади діяльності АУП (митці проголосили своїми критеріями фаховість, подолання колоніального синдрому в українській літературі, орієнтування на світове мистецтво) 22. Що означає термін «елітарна література»? (один з двох потоків сучасного літпроцесу; це художні тексти, які вирізняються інтелектуальністю, естетичною ускладненістю, наявністю глибокого підтексту, зашифрованої образності; твори елітарної літератури розраховані на освіченого і розвиненого читача) 23. Що означає термін «масова література»? (розважальна й повчальна література, яка видається великими тиражами; зазвичай це пригодницькі та любовні романи, детективи, фентезі, комікси, що найчастіше закінчуються хепі-ендом; таку літературу ще називають «попсою») 24. Що таке постмодернізм? (стильовий напрям, який виник наприкінці ХХ століття та характерний для сучасної української літератури) 25. Укажіть риси постмодерної літератури (відсутність пафосу, відмова від культурних традицій, антиутопічність, стирання кордону між мистецтвом і немистецтвом, іронічність, пародійність, інтертекстуальність, грайливість, абсурдизм, епатажність, слово гра тощо)

176

Додаток 1. Літературні стилі, течії, напрями Літературний стиль

Основні ознаки

монументалізм

Представники

Твори

Нестор Літописець

«Повість минулих літ» «Слово про похід Ігорів» «Всякому місту звичай і права» «De libertate»

орнаменталізм

бароко

     

класицизм

    

сентименталізм  

 

романтизм

     

реалізм

  

урочистість пишність поєднання релігійних і світських мотивів метафоричність контрасти поділ жанрів («низькі» гумористично-сатиричні бурлескного стилю) використання античних тем почуття громадянського обов’язку єдність часу, місця, дії зображення внутрішніх почуттів простих людей емоційний тон розповіді, який розчулює читача герої ідеальні смерть героя від стихійного лиха, хвороби, нещасного випадку увага до описів природи «незвичайний герой в незвичайних обставинах» пасивний герой щастя вважається недосяжним звернення до історії звернення до фольклору «типовий герой в типових обставинах» щастя після довгої боротьби все ж досяжне активний герой взаємини людини й суспільства вплив соціально-історичних 177

Григорій Сковорода

«Бджола та Шершень»

«Енеїда» Іван Котляревський

«Наталка Полтавка»

Іван Котляревський

«Наталка Полтавка» (окремі риси)

Григорій КвіткаОснов’яненко

«Маруся»

Тарас Шевченко (рання творчість) Пантелеймон Куліш Марко Вовчок (окремі оповідання) Тарас Шевченко (зріла творчість) Іван НечуйЛевицький

«Катерина» «До Основ’яненка» «Гайдамаки» «Чорна рада» «Максим Гримач» «Сон» «Кавказ» «І мертвим, і живим...» «Заповіт» «Мені однаково...» «Кайдашева сім’я»

обставин на формування духовного світу, характеру особистості, героя твору

Панас Мирний Іван КарпенкоКарий Іван Франко

    модернізм 

імпресіонізм

    

неоромантизм





   експресіо нізм  

 символізм



«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» «Мартин Боруля» «Гімн»

психологізм прагнення нової форми антиреалістична спрямованість Періоди: І – ранній модернізм – декаданс (к. ХІХ – п. ХХ ст.), ІІ – власне модернізм (20-і – 60-і рр. ХХ ст.), ІІІ – авангардизм – мистецтво протесту і руйнування (від Першої світової війни до кінця ХХ століття) Особливості укр. модернізму: поєднання романтичного та реалістичного типів творчості, синтез різноманітних стилів модернізму, тісний зв'язок з національним, соціальним життям. Михайло імпресія – «враження» «Intermezzo» Коцюбинський психологізм, ліричність зображення найтонших змін у Володимир настрої, почуттях людини «Момент» Винниченко багатство зорових (кольори) і слухових (звуки) вражень Іван Франко «Мойсей» зосередження на чуттєвій сфері Михайло «Тіні забутих людини, емоційно-інтуїтивному Коцюбинськ предків» пізнанні світу ий у центрі – яскрава, неповторна Ольга «Земля» особистість, що протистоїть Кобилянська «сірій масі» «Contra spem підвищений інтерес до сильної spero!» Леся особистості, культ героя – Українка «Лісова мужньої людини пісня» експресія – «вираження» гіперболізація почуттів, переживань, емоцій емоційність, ірраціональність, гротескність Василь «Камінний відчуття повсякденного болю, Стефаник хрест» страх за майбутнє людини «крик душі» «не можна навіть не зірвати квітку, щоб при цьому не стривожити зорі» Микола «Блакитна посилена увага до позасвідомого, Вороний панна» ідеалізм «Чари ночі» Олександр створення особливої мови Олесь «О слово символів 178

 

 неокласицизм

     

 постмодернізм 



музикальність вірша, головне у творі – естетичне начало звернення до вершин світової культури (особливо часів античності) орієнтація на загальнолюдські цінності та ідеали глибока афористичність підвищена увага до композиції використання класичних форм, образів, сюжетів увага до національних та суспільних проблем висока естетичність, культура мислення та поетичне мовлення гіперрецептивність (поєднання різних елементів форми/змісту: сюжетів, жанрів, образів, цитат тощо) пародія, ілюзія, гра, містифікація, карнавалізація, іронія інтертекстуальність (використання у тексті образів з інших творів національної та світової літератури) зрідка нехтування національним

рідне…»

Максим Рильський

«Молюсь і вірю…»

Угруповання: Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад»

Ю. Андрухович, О. Забужко, І. Римарук

Додаток 2. Аналіз композицї твору 1.

2.

3.

Надтекстові елементи: заголовок, епіграф, присвята, епілог, пролог, передмова, післямова тощо. Основний конфлікт у творі Сюжетні елементи (утворюють подієвий каркас твору):  Експозиція (вихідна частина сюжету художнього твору, в якій стисло подається ситуація, що логічно випереджає зав'язку. Як правило, в ній читач знайомиться з головними учасниками майбутніх подій, із середовищем, часом та місцем дії. Тут подається тема твору): пряма (передує в тексті зав'язці), затримана (подається після зав'язки окремими деталями впродовж усього тексту), зворотна (подається наприкінці твору).  Зав’язка (епізод чи декілька епізодів, з яких починається дія твору, фіксується початок конфлікту, виявляються основні сили, що конфліктують, причини їх зіткнення, протилежність поглядів, інтересів, устремлінь). Тут розкривається проблематика твору.

179



4.

Розвиток дії (змальовує загострення у стосунках конфліктуючих осіб, яке охоплює не лише головних а й другорядних дійових осіб. Найяскравіше виявляються риси характерів персонажів, їх світорозуміння й життєва позиція. Ведеться гостра боротьба між персонажами). Тут розкривається ідея твору, авторське ставлення до зображуваного. Інтрига - політична, пригодницька, любовна, детективна, психологічна тощо. Ретардація (досягається позасюжетними елементами).  Кульмінація (найдраматичніша точка твору. Це момент найвищого піднесення, напруження, розвитку конфлікту, момент вирішального зіткнення характерів, мить перелому в сюжеті, з якої починається розв'язка. Кульмінація стає найбільш складним випробовуванням для персонажів, котре вирішує їх майбутнє). Тут подається основна проблема в узагальненому, оновленому вигляді.  Розв’язка (вирішення конфлікту, показ наслідків конфлікту (чи конфліктів)). Тут відбуваєтсья остаточне вирішення долі персонажів. Позасюжетні елементи («уповільнюють» розвиток дії):  Ліричні (авторські) відступи  Літературно-філософські, публіцистичні роздуми  Історичні сцени  Екскурси в минуле  Статичні описи:  Пейзаж (розлогий) – опис природи  Портрет – опис зовнішності людини  Інтер’єр – опис приміщення (внутрішній)  Екстер’єр – опис будівлі, архітектурної споруди (зовнішній)  Авторські характеристики  Передісторії  Міжісторії  Спогади героїв  Вставні епізоди: новели, сни, листи тощо

Додаток 3. Художні засоби Тропи Тропи – слово або вираз, вжитий у переносному чи образному значенні. Епітет – художнє означення, що виділяє в зображуваному предметі рису або деталь, індивідуалізує предмет. Виражається прикметником (шовковий степ, солодкі слова) 180

Порівняння – троп, заснований на зіставленні одного предмета з іншим, подібним до нього. При порівнянні використовуються сполучники як, мов, немов, немовби, немовбито, ніби, нібито, наче, начебто та ін. (дівчина усміхнена, мов сонце) Метафора – троп, слово або сполучення слів, яке не розкриває сутність, особливість одного явища через перенесення на нього схожих ознак і властивостей іншого. Вона найчастіше виражається дієсловом (літо вмивається, пливуть дзвони). Можуть бути і два іменники (берег любові). Уособлення (персоніфікація) – надання предметам і явищам рис живої природи (трави шепочуть, дерева розмовляють). Метонімія – перенесення назви одного предмета на інший, що перебуває з ним у певному зв’язку (з’їв миску, читаємо Шевченка, театр зааплодував, попереду ішла червона хустка). Синекдоха – кількісна заміна понять, вживання однини у значенні множини і навпаки (на Січі мудрий німець картопельку садить; наша копійка кров’ю обкипіла). Алегорія (інакомовлення) – абстрактне поняття передається за допомогою конкретного образу у казках і байках (хитрість – лисиця). Перифраз – власне ім’я або явище називається не прямо, а у формі опису їх характерних рис і ознак (І. Франко – Великий Каменяр, син Яця Коваля, Івась Рудоволосий) Гіпербола – перебільшення (море сліз, не бачилися сто років; «і потече сторіками кров у синє море…») Літота – применшення (бабуся малесенька, ледве од земля видно). Символ – троп, який в образі конкретного предмета умовно виражає сутність якогось явища (Прометей – символ нескореності, калина – символ дівочої краси) – складна метафора, яка в образі конкретного предмета виражає людські уявлення, переживання, почуття.

Стилістичні фігури Інверсія – це порушення звичного порядку слів у реченні, непрямий порядок слів (Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена. Звичайний порядок слів: Запашна весна йде, закосичена квітами-перлами). Прямий порядок слів:  підмет – присудок  присудок – прямий додаток  узгоджене означення – означуване слово  означуване слово – неузгоджене означення  обставина способу дії, міри й ступеня – присудок Еліпсис – такі речення у художньому творі, в яких випущені головні чи другорядні члени з метою передати схвильованість мовця, навіяти читачеві певний настрій, пропуск слова чи сполучень слів, зрозумілих із контексту (Зостались ви, пісні старії, Щоб старину згадати нам, Старим літа їх молодії. (О.Корсун)).

181

Оксюморон (оксиморон) – поєднання контрастних понять, які логічно нібито несумісні, але разом створюють нове уявлення (дзвінка тиша, солодка мука, веселе горе, розумний дурень) Паралелізм (зіставлення) – стилістична фігура, яка полягає у подібному зображенні двох явищ із різних сфер життя, показ одного явища на фоні іншого: При потоці явір, явір зелененький, А у вдови хлопець, хлопець молоденький. Антитеза (протиставлення) – контрастне протиставлення протилежних думок, понять, явищ (Згинь старе із мріями – йди нове з героями (П.Тичина)). Риторичне запитання – запитання, яке не потребує відповіді: О люди, люди небораки! Нащо здалися вам царі? Анафора (єдинопочаток) – це поторення тих самих звуків, слів, синтаксичних конструкцій на початку віршованих рядків, частин фрази, речень, абзаців, строф, розділів твору: Затопчу недолю дрібними сльозами. Затопчу неволю босими ногами (Т.Шевченко) Кожен розділ повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма» розпочинається словами: «Смутний і невеселий». Епіфора – однакове закінчення суміжних віршованих рядків, строф, речень, абзаців, розділів твору: О прекрасний час! Неповторний час! (П.Тичина) Симплока – стилістична фігура, у якій поєднані анафора та епіфора: Чи я в лузі не калина була? Чи я в лузі не червоная була? Градація – стилістичний засіб, коли вирази чи картини подаються із зростаючим чи спадним значенням: Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій (Т.Шевченко)(могила – степ – Вкраїна) Тавтологія – повторення одного й того ж слова, однокорінних чи близьких за значенням лексем з метою увиразнити думку (думу думати, гори воно вогнем) Евфемізм – заміна слів із неприємним змістом такими словами, які звучать приємно (померти – спочити, упокоїтись).

Фонетичні засоби поетичної мови Звуконаслідування – це відтворення звуками людської мови природних звуків і шумів (ку-ку, дзень-дзелень). Алітерація – повторення однакових приголосних звуків для посилення інтонаційної виразності: 182

Тешуть теслі із срібла сани стелиться сріблиста путь На тих санях в синь незнану дитя Боже повезуть (Б.-І. Антонич) Асонанс – повторення однакових голосних звуків для посилення інтонаційної виразності: П’яне піаніно на піаніні трав Вітер заграв. Піють по півночі півні (Б.-І. Антонич)

Лексичні засоби поетичної мови Оказіоналізм (індивідуально-авторський неологізм) – нове слово у мові, створене письменником з певною стилістичною метою: Арфами, арфами – Золотими, голосними обізвались гаї, Самодзвонними. (П.Тичина) Архаїзми, історизми, зменшувально-пестливі слова. Експресивнозабарвлені слова тощо.

Перевір себе Роди і жанри літератури Рід Лірика

Епос

Жанр

Письменник

Пісня ліричний вірш Гімн Медитація Послання Романс Байка Оповідання Новела Усмішка гумореска 183

Твір

Ліро-епос

Драма

повість кіноповість літопис роман роман у новелах історична пісня балада дума поема роман у віршах власне драма драма-феєрія комедія трагікомедія Епіграфи Епіграф

Автор, твір

«Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома – на янгола: як тварина – людина їсть і п'є; як тварина – вона множиться і як тварина – викидає; як янгол – вона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – священною мовою розмовляє» (Талмуд. Трактат Авот) «Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть» («Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить, – лжа оце») (Послание Иоанна. Глава 4, стих 20) «Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша» (Юнас Лі) «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» (А. Франс. «Таїс») «Кто даст главе моей воду ,И очесем моим источник слез, И плачуся и день и нощь о побиенных…» (Иеремии. Гл. 9, ст.1)

Присвяти Присвята

Автор, твір 184

«Максиму Рильському» «В. И. Григоровичу на память 22 апреля 1838» «Любові Всевишній присвячується» «Цвітові яблуні» «Своєму батькові Юліанові Я. Кобилянському посвячує авторка» «Кононівським полям» «Василю Андрійовичу Жуковському на пам'ять 22 квітня 1838 року» «Искреннему моему Якову де Бальмену»

Псевдоніми Псевдонім Іван Багряний Григорій Квітка-Основ’яненко Остап Вишня Микола Хвильовий Іван Білик Іван Карпенко-Карий Леся Українка Панас Мирний Олександр Олесь Іван Нечуй-Левицький Марко Вовчок

Прізвище письменника

Місце подій Топонім (и)

Автор, твір

Жовті води м. Рангун – Угорщина Савур-могила с. Піски, Московщина, повітове місто Гетьманське містечко Богуслав Волинь (Полісся) 185

степ під Компаніївкою, неподалік Одеси Іскоростень, Київ, Вишгород Карфаген – острів Сицилія – пекло – Латинська земля Зелений Клин Тополівка Холодний Яр, Чигирин, Лисянка, Вільшане, Сміла, Умань село Семигори – Біївці – Київ село Д. недалеко від ріки Серет на Буковині хутір Хмарище – Київ – урочище Романівський Кут – Ніжин с. Сосниця Прототипи Прототип Микола Потоцький Василь Гнидка Стефан Дідух харківський службовець «Донвугілля» з Н-ської вулиці на Холодній Горі Костянтин Жижиян Карпо Тобілевич Нестор Морозенко Маріука Магіс сім’я Мазурів паволоцький полковник Попович Богдан Хмельницький Катерина ІІ

Герой

Автор, твір

Час дії Коли відбуваються події у творі 186

Твір

946 р.

852 – 1113 рр.

1185 5 травня 1648 р.

1663 р.

1768 р.

1775 – 1861 рр. ІІ пол. ХІХ ст., пореформений період 1894 р. українська революція 1917 – 1920 рр. серпень 1919 р. українізація 1920-х рр. Друга Світова війна Про письменника Цитата

Про кого

«Таки-то, мисливий, земляче наш милий, // Таке з нами диво робив: // До простого слова та рідної мови // Ти перший своїх прихилив» «І, виламавши палицю із тину, він темними байраками пішов кріпацьким дітям викладать латину» «Його новели – як найкращі народні пісні, у яких немає риторики ані сентиментальності, а тільки наочне, голе, просте, не підфарбоване життя, дуже часто сумна дійсність» «...від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась. ... в окривавлений Жовтень – ясна обернулась весна» «Будеш, батьку, панувати, // Поки живуть люди; // Поки сонце з неба сяє, // Тебе не забудуть» «Революціонер з голови до п’ят, … міцно зв’язаний з кращими традиціями української художньої літератури: можна сказати, що [його] шукання почалися там, де урвалися шукання Коцюбинського» «точно передбачає свою долю: незламність перед мучителямисуддями, концтабір, загибель у неволі на далекій чужині й славне повернення на Батьківщину по смерті» «вразив читача не запаморочливими формалістичними новаціями, не вишуканим мереживом слів, а осяянням краси власної душі, справжністю» 187

«серед нас нова людина кіно. Майстер свого жанру. Майстер своєї індивідуальності. І разом з тим майстер наш. Свій. Спільний. Перед нами була людина, яка створила нове в галузі кіно» «у багатьох його оповіданнях віє сильний дух енергії й ініціативи. Прочитайте, і ви побачите, як коротко, сильно і страшно пише ця людина» «ся хвора, слабосила дівчина – трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну» «(почав писати цю п’єсу, шукаючи нових драматичних форм), часто при столі він прочитував нам цілі лекції, говорячи про те, як мало на світі таких багатих та соковитих мов, як наша українська» «Відтоді Україна для нього стала далека, стала ненависна – і водночас – блакитний міст, степова Еллада… З цього конфлікту між тим, якою є Україна і якою вона мала б бути за подумом (і збройною боротьбою) поета, випливає і філософія [його] поезії»

Про твір Цитата «Цей твір цікавий... По-перше, тема обдарованості й таланту подана цілком по-новому... По-друге: розв'язання теми цілком своє, а не традиційне... По-третє: колір сонця у поета оранжевий, тобто жовтогарячий» «перша ластівка українського національного відродження – невеличка книжка, од якої не тільки початок нового українського письменства рахуємо, а й новий етап позначаємо в історії українського народу» Цим твором письменник «стверджує жанр українського пригодницького роману, українського всім своїм духом, усім спрямуванням, усіма ідеями, почуттями, характеристиками» «Коли шумлять-дзвенять світи // Від рику раненого лева, // Лисиці брешуть на щити // І кличе див поверху древа! // Хто золоту порве струну, // Коли у гуслях – дух Боянів» «сміливий маніфест слова проти темного царства», «перший у Росії сміливий і прямий удар на гниль і неправду кріпацтва» «Твір… найкраще визнати як синоптичний або панорамний роман… [Письменник] знайшов спосіб шляхом нанизування ніби незалежних епізодів і розділів, внутрішній зв’язок між 188

Про який твір

якими все яскравіше окреслюється, представити обличчя країни в певну історичну добу» «…насичена елементами сентименталізму, п’єса пробуджує в читача «довічну правду духовної краси», її сила в «простоті, в правді і, найголовніше, - в любові автора до свого народу» «це перший у пореволюцiйну добу роман європейського рiвня про селянську українську молодь, яка, розбурхана революцiєю, на початку 20-х рокiв тисячами потягнулась у чужi колись їй міста» «…це огниста інвектива проти темного царства…» У творі сягає свого апогею «тема згуби матері, роду, нації через зневагу і нічим не обмежену політичну боротьбу синівбратів» «це сонячна палітра звуків, барв і запахів, ліричного і комічного» «Твір «населений» дуже серйозними, навіть похмурими людьми… Їм не до сміху, оскільки вони — учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця» У творі відтворено «пережитість і посутність поетичної філософії землі ... такі чесно-жорстокі картини бідування й праці, правдивість і разючу силу відтворення селянських драм, що шарпають душу не менше за Стефаникові маломовні трагедії» «З серії кумедних подій виростає реальна і трагічна за своєю суттю картина життя селянства, яке потрапило з кріпосницького ярма у безвихідь нових пореформених відносин»

Упізнай письменника Перифраз / характеристика письменника Дочка Прометея Кобзар Мандрівний філософ; український Сократ Гірська орлиця; буковинська горлиця Каменяр Король тиражу Сонцепоклонник «Поет людської чистоти» Лицар (витязь) української літератури 189

Письменник

«Феномен доби» Майстер реалістичної прози та українського пейзажу Майстер психологічної новели в українській літературі Ввів жанр повісті в УЛ Створив жанр кіноповісті в УЛ «Творець живих типів», «великий артист зору», «колосальне, всеобіймаюче око» Правобережної України Найвідоміший представник сентименталізму в УЛ Ініціатор літературної дискусії 1925-1928 рр. «Кроткий пророк» Український Езоп / Горацій Започаткував жанр кіноповісті в УЛ Започаткував жанр усмішки в УЛ Ввів жанр роману в новелах в УЛ Перший прозаїк нової української літератури Український Мойсей Виокремив в УЛ байку як окремий жанр Творець «модерної драми» «П’яний дітвак із сонцем у кишені» Імператор залізних строф Зачинатель нової УЛ Основоположник нової УЛ Представник дисидентського руху в українській літературі Реформатор балади ХХ століття в УЛ Упізнай твір Характеристика твору «філологічна комедія» («політична комедія») 190

Назва твору

перша політична сатира в українській літературі «праматір українського театру» «огниста інвектива проти темного царства» перший прозовий твір УЛ «симфонія звуків і барв» «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» перший історичний роман у віршах «перша ластівка українського національного відродження» «Хроніка 1663 року» «арена людських пристрастей» перший драматичний твір НУЛ «Роман з народного життя» перший історичний роман «сміховина на московський кшталт»

191

Словник основних теоретико-літературознавчих понять Авторські неологізми (оказіоналізми, авторські новотвори) – нові слова і вирази, створені письменником для посилення виразності художнього мовлення (із певною стилістичною метою). Наприклад, лани широкополі, реве ревучий (Т. Шевченко); яблуневоцвітно, сонцебризний (П. Тичина), молодощастя, серцеокий (В. Стус). Вони, як правило, не набувають загального поширення в мові. І тільки деякі зі створених письменниками новотворів увійшли до загальновживаної лексики: майбутнє, мрія (М. Старицького), поступ, чинник (І. Франка), прагнути (Олександра Олеся), бруд, незграбний, окремий (В. Винниченка), розкрилитися (М. Рильського). Алегорія – інакомовлення, зображення абстрактного поняття або явища за допомогою конкретного образу. Наприклад, Прометей – це алегорія незборимого свободолюбного Кавказу(поема «Кавказ» Т. Шевченка). Алітерація – повторення у віршованій мові (інколи – в прозі) однакових чи подібних приголосних звуків, завдяки чому виділяються окремі слова і рядки, які стають більш виразними. Наприклад: На хресті слова розіп’ятий цвяхами літер (Є. Маланюк; алітерація х, р, с, т). Амфібрахій – трискладова стопа з наголосом на другому складі U ─’ U: До бою, до бою За красну весну (Олександр Олесь) Анапест – трискладова стопа з наголосом на останньому складі U U ─’: Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота (Леся Українка). Анафора – єдинопочаток, повторення однакових слів або синтаксичних конструкцій на початку віршових рядків, строф або речень: Вступіте, господарі, в золоті стремена за обиду часу нашого, за землю Руськую, за рани Ігореві («Слово про похід Ігорів»). Протилежною за своєю роллю в поетичному тексті є епіфора. Антитеза – підкреслене протиставлення, що зображує протилежності життєвих явищ, понять, почуттів, думок, образів («Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі» (Л. Костенко))

192

Асонанс – повторення у віршовій мові однакових наголошених голосних звуків, що надає їй мелодійності: На припоні коні отаву скубуть, Осідлані коні, вороні, готові. (Т. Шевченко «Гайдамаки», асонанс о, і) Асоціативність, асоціація – поєднання, зв'язок між уявленнями у свідомості людини, зумовлений суміжністю чи контрастом.Афоризм – визначення, влучний вислів, який у лаконічній яскравій формі містить узагальнену думку про життя людей, явища дійсності тощо («Довго сам учись, коли хочеш навчати іншого» (Г. Сковорода). «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя» (Т. Шевченко). «Лиш боротись – значить жить!» (Іван Франко)) Байка – короткий ліро-епічний твір повчально-гумористичного чи сатиричного спрямування з алегоричним змістом. Людське життя у байці відображається в алегоричних образах тварин, рослин і речей. Композиція байки передбачає фабулу і мораль – висновок в афористичній формі (Наприклад, «Бджола і Шершень» Г. Сковороди). Балада – ліро-епічний твір, у якому зображується якась надзвичайна подія з життя головного героя (героїчна, трагічна, фантастична) Баладі притаманна невелика кількість дійових осіб, в тому числі й героїчних чи фантастичних персонажів. Сюжет балади сповнений драматичної напруги і має, як правило, нещасливу трагічну розв’язку. Розповідь характеризується стислістю, динамічністю (Наприклад, «Бондарівна», «Балада про соняшник» І. Драча). Бурлеск – спосіб зображення, який передбачає трактування «високої» теми низьким стилем – навмисне знижено, жартівливим, іронічним тоном («Енеїда» І. Котляревського) Верлібр – поезія, в якій зберігається віршований ритм, але немає римування. Не є обов’язковим і поділ на строфи (І. Драч «Балада про соняшник»). Гімн – похвальна пісня (І. Франко «Вічний революцйонер»). Гіпербола – засіб художнього зображення, заснований на перебільшенні певних рис людини, властивостей предметів і явищ. Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Лиш приходить подібне кохання (В. Сосюра).

193

Градація – художній засіб, який дає змогу відтворити події, думки, почуття з усе зростаючим чи спадаючим значенням, у розвитку від нижчого до вищого і навпаки. І на хресті отім без ката І без царя вас, біснуватих, розпнуть, Розірвуть, рознесуть… (Т. Шевченко) Гротеск – сатиричний художній прийом у літературі, що полягає в навмисному карикатурному спотворенні, перебільшенні або применшенні зображуваного, у поєднанні різних контрастів. Наприклад, у поемі «Сон» Т. Шевченко у сцені «мордобою» засобами гротеску розкрив суть самодержавства як своєрідну ієрархію насильства. І. Франко влучно назвав цю сцену «картиною генерального мордобитія»: Дивлюсь, цар підходить До найстаршого... та в пику Його як затопить!.. Облизався неборака; Та меншого в пузо — Аж загуло!.. А той собі Ще меншого туза Межи плечі; той меншого, А менший малого, А той дрібних… Драма – 1. У широкому значенні – один із трьох основних родів художньої літератури, який передбачає розкриття явищ життя і характерів героїв не через авторську розповідь про них, а через вчинки і розмови дійових осіб (діалоги та монологи). Основою драми є конфлікт. Драматичний твір призначений для показу на сцені. 2. У вужчому значенні – один із трьох основних жанрів драматургії (драма, комедія, трагедія). Це також драматичний твір (п’єса), в основу якого покладено гострий життєвий конфлікт, що ґрунтується на матеріалі повсякденного громадського і побутового життя, але який не має трагедійної розв’язки. Драма-феєрія – драма-казка, драматичний твір чи вистава, побудований на фантастично-казковому сюжеті («Лісова пісня» Лесі Українки). Дума – як правило, народний ліро-епічний твір найчастіше героїчного характеру про історичне минуле України, який виконували народні 194

співці, кобзарі й лірники, речитативом (декламацією-співом) під супровід національних інструментів – кобзи, бандури чи ліри. Специфічно український фольклорний жанр, прямих відповідників якому у фольклорі інших народів немає. Епітет – художнє означення, яке надає виразу образності та емоційності, підкреслює в зображуваному якусь характерну рису чи ознаку (пишний сад, постійні сизий орел, червона калина, битий шлях). Іде весна Запашна квітами перлами Закосичена (П. Тичина). Епіфора – єдинозакінчення, повторення однакових слів або синтаксичних конструкцій у кінці віршованих рядків з метою посилення виразності поетичної мови, рідше – жарту. Усмішка твоя – єдина Мука твоя – єдина Очі твої – одні (В. Симоненко). Жанр – вид (чи тип) літературного твору, природа якого обумовлюється відповідним змістом і структурою. Основні роди літератури мають чітку систему своїх жанрових форм. Так, наприклад, епічні твори мають такі жанри, як казка, легенда, роман, повість, оповідання, нарис, новела та інші. Ідея твору – основна думка про зображені у творі життєві явища, яка втілюється через єдність його образів. Інверсія – незвичайний порядок слів у реченні, який надає фразі нового виразного відтінку. Іронія – прихована насмішка, зазвичай негативна оцінка явища або особи через висміювання, коли комічний ефект досягається тим, що справжній зміст вислову прихований: говориться протилежне тому, що насправді мається на увазі. Сповнені іронією слова Сивілли з поеми І. Котляревського «Енеїда»: У нас хоть трохи хто тямущий, Уміє жить по правді сущій, То той, хоч з батька, та здере. Кіноповість – жанр художньої літератури, що поєднує в собі епічну широту охоплення дійсності та елементи кіносценарію. Цей жанр започаткував О. Довженко («Зачарована Десна», «Україна в огні»).

195

Комедія – драматичний твір, у якому події, характери людей зображені у смішному плані (найчастіше зображуються потворні суспільні і побутові явища, негативні чи просто смішні риси людського характеру). Комічне – різні життєві суперечності, які стають у мистецтві, зокрема і літературі, об’єктом осміювання. Саме в літературі простежуються всі відтінки комічного: гумор, сатира, іронія і сарказм. Композиція – побудова, розташування і взаємозв’язок усіх частин, образів, епізодів, сцен твору. Конфлікт – сутичка, суперечність, втілена в сюжеті художнього твору. Лірика – один із трьох основних родів літератури (поряд з епосом і драмою), в якому дійсність зображується через розкриття внутрішнього світу людини (почуття, думки, настрої). Ліричний твір в основі своїй має відображення почуття ліричного героя, а тому передусім несе емоційну, настроєву інформацію. Ліричний відступ – авторська мова в епічному або ліро-епічному творі, яка виражає безпосереднє ставлення автора до зображуваного. Ліричний відступ належить до позасюжетних елементів твору, сприяє розкриттю його змісту. Наприклад, у поемі «Катерина» Т. Шевченко час від часу перериває основні події твору ліричними відступами: «Катерино, серце моє, лишенько з тобою…» Ліричний герой – умовна дійова особа, внутрішній світ якої (думки, почуття, переживання) відображаються у ліриці. Ліричні вірші передовсім пишуться від першої особи (я, ми), а тому часто ототожнюють автора і ліричного героя (ліричне «я»). Однак ці поняття не тотожні, бо, розповідаючи про себе автор водночас розповідає про свій час, настрої і переживання свого покоління, тобто додає вимисел, найтиповіше, найістотніше з навколишнього середовища. Ліро-епічний твір – це такий віршований художній твір, який поєднує елементи епосу (сюжетність, наявність дійових осіб та їх характеристику, розповідь, описи) і лірики (відображення у віршованій формі почуттів чи роздумів ліричного героя). Літота – показ ознак якогось предмета чи явища у применшеному вигляді (протилежна до гіперболи). Наприклад: «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» (І. Франко). Метафора – переносне значення слова, засноване на уподібненні одного предмета чи явища іншому за принципом подібності (берег любові, ліси гомонять).

196

Метонімія – переносне значення, засноване на заміні назви одного явища іншим на основі зв’язків, що існують між ними (гомоніла Україна – гомоніли люди, а не країна). Неологізм – це слова чи мовні звороти, які недавно з’явилися в мові для позначення нового предмета або усталеного поняття тощо. Вони виникають із розвитком суспільного життя і творяться за законами певної мови на основі вже наявних у ній способів словотворення або є запозиченнями (боулінг, інтерактивний, нікнейм, мем). Більшість неологізмів закріплюється в мові і стає загальновживаними словами. Див. ще Авторські неологізми. Новела – невеликий розповідний твір про якусь особливу, незвичайну подію з несподіваним закінченням. Сюжет у новелі напружений, бо в основі його – драматичне начало, і розгортається динамічно, доходячи до кульмінаційної точки. Розповідь відзначається стислістю. Основних дійових осіб небагато. На відміну від оповідання, основна увага надається показу не зовнішніх подій, а переживань і настроїв героїв. Особлива увага в новелі зосереджена на зображальних засобах (деталь, жест, образ-символ, образ-алегорія, психологізований пейзаж тощо). Оказіоналізми – див. Авторські неологізми. Оксиморон (оксюморон) – це стилістична фігура, яка ґрунтується на поєднанні протилежних або контрастних за значенням понять, що разом дають нове уявлення. Наприклад: дзвінка тиша, гарячий сніг, сміюся сльозами. Оксиморон використано у назві збірки В. Стуса «Веселий цвинтар». Оповідання – невеликий за розміром розповідний художній твір здебільшого про одну чи кілька подій у житті людини (іноді кількох людей). В оповіданні відсутня широка мотивація подій (чого так сталося?) і характерів персонажів (характери героїв подано не в розвитку, а у сформованому вигляді). Паралелізм – зіставлення двох чи кількох явищ із різних сфер життя шляхом паралельного їх зображення у подібних синтаксичних конструкціях. Широко використовується в усній народній творчості, наприклад: Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється, Ой той то Хмельницький, що з ляхами б’ється Пейзаж – опис картин природи у літературному творі.

197

Перифраз – це слово, усталене словосполучення, що є образнопереносним та описовим найменуванням осіб, предметів, явищ тощо. Наприклад: Т. Шевченко – Кобзар, вугілля – чорне золото. Персоніфікація – вид метафори – олюднення (наділення властивостями людини) тварин, предметів, явищ природи, абстрактних понять (трави шепочуть). Пірихій – допоміжна двоскладова стопа з двома ненаголошеними складами. Така стопа може заміняти ямб чи хорей і не впливати на віршовий розмір. Пісня – короткий ліричний вірш, який має куплетну побудову і виконується співом. Пісні бувають літературні (мають авторів і композиторів) і народні. Повість – розповідний художній твір, що відзначається тематичною одноплановістю, однолінійністю, незначною кількістю персонажів і меншими від роману розміром та широтою зображення життєвих явищ, меншою глибиною їх розкриття. Першою українською повістю є сентиментально-реалістична повість «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка. Повість буває і соціально-побутовою. У ній суперечності суспільного життя розкриваються у побутовому середовищі персонажів («Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького). Поема – ліро-епічний твір, у якому зображені неординарні події і виразні, яскраві характери. Автор виражає своє ставлення до подій і героїв, що досягається суб’єктивним забарвленням тропів, авторськими роздумами і коментарями, поданими найчастіше у ліричних відступах («Мойсей» І. Франка). Порівняння – пояснення одного предмета чи явища за допомогою іншого, подібного до нього. Найчастіше порівняння має у своєму складі сполучники як, ніби, мов, немов, наче, неначе. Наприклад: Скрізь поточки, як дзвіночки, Жайворон, як золотий. П. Тичина Заперечне порівняння – одна з форм порівняння, коли явища чи предмет не уподібнюються, а протиставляються, пояснюючи одне одного (при тому часто вживається заперечна частка не: «То не грім в степу грохоче, // То не хмара світ закрила, - // То татар велика сила // Козаченьків обступила») 198

Послання – віршований або прозовий літературний твір, написаний у формі листа або звернення однієї особи (автора) до іншої (адресата) (наприклад, «До Основ’яненка», «І мертвим, і живим…» Т. Шевченка). Проблема – основне питання, порушене в художньому творі, та сторона життя, що особливо цікавить письменника. Проблематика – коло проблем, які автор порушує в художньому творі. Прототип – реальна особа, уявлення про яку дало змогу письменникові створити літературний характер, тип (наприклад, Василь Гнидка – Чіпка). Психологізм у літературі – передавання художніми засобами (внутрішнім монологом, самоаналізом, певними деталями) внутрішнього світу персонажа, його думок і переживань, зумовлених різними чинниками. Реалізм – художній метод, який характеризується зображенням типових характерів у типових обставинах, історично конкретною художньою деталлю, соціально-психологічною зумовленістю дій і вчинків героїв. Герої змальовуються у різноманітних зв’язках з оточенням, у змінах і розвитку. Ремарка – авторське пояснення для акторів і режисера, де описано обстановку на сцені, зовнішність героїв, їхні дії, жести і т. ін. Рима – розмірність, узгодженість, співзвуччя; це однакове звучання або звуковий повтор віршових рядків, здебільшого в їх кінці. Рима має композиційне значення, допомагаючи розмежовувати рядки один від одного та поєднувати їх у строфи. Римування – характер розміщення рим у віршованому творі. Воно відіграє важливу роль у компонуванні вірша та поділі його на строфи. Є римування: а) суміжне (парне) – у строфі римується перший рядок з другим, а третій – із четвертим (аабб); б) перехресне – перший рядок римується з третім, а другий – із четвертим (абаб); в) кільцеве (охопне, оповите) – перший рядок римується з останнім, а другий – із третім (абба). Риторичне запитання – стилістичний засіб виразності й емоційності мови, який полягає в тому, що ствердження або заперечення виражене у формі питального речення. Воно має на меті привернути увагу до

199

певного явища або самим питанням висловити ствердну думку, наприклад: Невже задарма стільки серць горіло До тебе [народе мій] найсвятішою любов’ю, Тобі офіруючи душу й тіло? (І. Франко) Риторичне звертання – це звернення до відсутніх осіб, як до присутніх, або до неістот (неживих предметів), як до живих, наприклад: Ярій, душе! Ярій, а не ридай! (В. Стус) Роман – складний за побудовою і великий за розміром епічний прозовий (рідко – віршований) твір, у якому зображуються численні події, що описуються розлого, багатогранно; характери в такому творі розкриваються глибоко і повно. Автор докладно показує історію формування характерів персонажів, побут, психологію в контексті важливих суспільно-історичних подій. Відповідно до змісту і проблематики розрізняють романи соціальні, психологічні, історичні, сімейно-побутові, науково-фантастичні, пригодницькі, романи-хроніки тощо. Романтизм – творчий метод, що розвивався у світовій літературі наприкінці XVIII – у перших десятиліттях XIX ст. Характеризується зображенням неординарних, виняткових героїв у незвичайних обставинах. Не приймаючи прозаїчності, духовної вбогості сучасної їм дійсності, романтики творили свій світ, свою дійсність, як правило, героїчну чи фантастичну. Особлива увага приділяється відображенню героїчного минулого народу, передусім національно-визвольних рухів. Функцію романтизованої ситуації чи епізоду часто відіграє незвичний пейзаж (розбурхана природна стихія, таємнича ніч, безкрайні пустелі тощо). Романтичні твори відзначаються підвищеною емоційністю, ліризмом, інтенсивним використанням фольклорних сюжетів, образів, жанрів, поетики. Сарказм – дошкульна насмішка з відверто викривальним змістом. У сарказмі головне – високий пафос заперечення, презирства до зображуваних явищ і людей. Наприклад: По закону апостола Ви любите брата! Суєслови, лицеміри, Господом прокляті. Ви любите на братові Шкуру, а не душу! (Т. Шевченко. «Кавказ») 200

Сатира – 1. Висміювання негативних явищ життя і вад людського характеру. 2. Художній твір. Сатира стала одним з найважливіших компонентів змісту і стилю багатьох творів Т. Шевченка, зокрема поем «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…», «Великий льох», поезій «Холодний яр», «Три літа» та інших. Символ – предмет або слово, яке умовно виражає сутність будь-якого явища та концентрує в собі глибокий зміст і високу емоційність. Наприклад, весна – символ молодості; весняна повінь – символ очищення; грім – зміни в суспільстві. Синекдоха – вид метонімії; перенесення значення одного слова на інше, засноване на кількісній заміні понять: частини замість цілого, однини замість множини. Наприклад: «Дихали так вільно груди» (Леся Українка). Сонет – віршована строфа з 14 рядків п’ятистопного ямба, що композиційно поділяється на дві частини. Зміст сонета ґрунтується на тезі й антитезі. Голубчики, українські поети, Невже вас досі нікому навчити, Що не досить сяких-таких зліпити Рядків штирнадцять, і вже й є сонети? П'ятистоповий ямб, мов з міді литий Два з чотирьох, два з трьох рядків куплети, Пов'язані в дзвінкі рифмові сплети, — Лиш те ім'ям сонета слід хрестити. Тій формі й зміст най буде відповідний; Кофлікт чуття, природи блиск погідний В двох перших строфах ярко розвертаєсь. Страсть, буря, гнів, мов хмара піднімаєсь, Мутить блиск, грізно мечесь, рве окови, Та при кінці сплива в гармонію любови (Іван Франко). Стилістична фігура – своєрідна синтаксична побудова фраз і їх поєднання в художньому творі, інколи незвичайне, для посилення емоційності мови. До стилістичних фігур належать антитеза, інверсія, паралелізм, риторичне звертання, риторичне питання та ін.

201

Стиль письменника – єдність творчих особливостей автора, ідей, тем, характерів, сюжетів, мови його творів. Зумовлюється життєвим досвідом, світоглядом, естетичними ідеалами митця. Стопа – це поєднання наголошених і ненаголошених складів, які повторюються в одному рядку. Найпоширеніші стопи: ямб і хорей (двоскладові) і дактиль, амфібрахій, анапест (трискладові). Стопи бувають усічені. Неповна стопа з ненаголошеним складом під час визначення розміру не рахується, а з наголошеним – рахується. Строфа – певна кількість віршованих рядків, об’єднаних римою та інтонацією, яка відзначається ритмічною і синтаксичною цілістю і відносною змістовою завершеністю. Сюжет – система подій у художньому творі, яка підпорядкована розкриттю характерів персонажів, авторського ставлення до них. Ліричні твори не мають розгорнутого сюжету. Тавтологія – троп, який характеризується повторенням вже названого поняття тим самим словом, спільнокореневим або іншим висловом для додаткового уточнення його змісту. Творчий метод – спосіб викладу матеріалу, сукупність основних принципів художнього відбору життєвих явищ, їх узагальнення, ідейноестетичної оцінки з позиції певного ідеалу. Тема – основне коло тих життєвих питань, які художньо змальовує письменник у творі. Тип, типовий характер – у реалістичній літературі – художній образ людини, в якому поєднуються індивідуальна своєрідність і загальні риси та властивості, притаманні певній групі людей. Травестія – літературна переробка, за якої твір із серйозним або героїчним змістом переінакшується, «перелицьовується» на твір жартівливий з комічними образами і ситуаціями. При цьому виникає дисгармонія між змістом і формою, що спричинює комічний ефект. Трагікомедія – драматичний твір, у якому поєднанні риси трагедії і комедії, причому трагічне і комічне взаємно посилюються. Зразком трагікомедії є «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого. Троп – це слово або вираз, вжиті в переносному значенні, що забезпечує образність художньої мови. До художніх тропів належать епітети, порівняння (це прості тропи), а також метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, іронія, сарказм та інші (це складні тропи).

202

Усмішка – це різновид гуморески і фейлетону, гумористичний твір, який поєднує побутові замальовки з частими авторськими відступами і характеризується дотепністю і лаконізмом. Жанр усмішки увів в українську літературу Остап Вишня (його збірки «Вишневі усмішки сільські», «Вишневі усмішки кримські», «Мисливські усмішки» та ін.) Усмішка започаткувала появу жанрів усмішки-нарису, усмішки-оповідання, усмішки-фейлетону, усмішки-жарту. Уособлення – див. Персоніфікація. Феєрія – див. Драма-феєрія. Фігура поетичної мови – див. Стилістична фігура. Фольклор – див. Народна творчість. Хорей –двоскладова стопа з наголосом на першому складі: Художній образ – специфічна для літератури (і мистецтва взагалі) форма відображення дійсності, у творенні якої основну роль відіграють почуття, мислення й особливості світосприймання автора-митця. Є образи-персонажі (людські постаті), образи-пейзажі (картини природи), образи-речі (описи предметів та інтер’єру) тощо. Ямб –двоскладова стопа з наголосом на другому складі: Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак (І. Котляревський).

203

Література 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

Авраменко О. М. Українська мова та література: Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина / О. М. Авраменко, М. Б. Блажко. – К. : Грамота, 2011. – 552 с. Авраменко О. М. Українська мова та література. Збірник завдань у тестовій формі. ІІ частина / О. М. Авраменко. – К. : Грамота, 2011. – 135 с. Гром’як Р. Т. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів, В. І. Теремко. – К. : ВЦ «Академія», 1997. – 752 с. Гроно нездоланих співців: навч. посіб. – К., 1997. Крайнікова Т. Опорні схеми та таблиці з української літератури. 9 – 10 клас / Тетяна Крайнікова. – К. : Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. – 112 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»). Краса і сила українського слова: Хрестоматійні тексти ХХ століття: навч. посібник за програмою 10 – 11 класів / упорядник і автор статей Юлія Солод. – 2-е вид., виправл.. доповн. – К. : Світло Знань, 2000. – 640 с. Мала філологічна енциклопедія / уклали О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2007. – 478 с. Міщенко О. Українська література: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Олена Міщенко. – К. : Генеза, 2009. – 304 с. Новий довідник: українська мова. Українська література. – К. : ТОВ «Казка», 2008. – 864 с. Семенюк Г. Українська література: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Григорій Семенюк, Микола Ткачук, Ольга Слоньовська та ін. – К. : Освіта, 2010.

– 352 с. Мовчан Р. Українська література, 11 клас: посіб для середньої загальноосвітньої школи / Р. Мовчан, Ю. Ковалів, В. Погребеник та ін.. – К. : ВТФ «Перун», 2009. – 496 с. Українська література. Тести: посіб. / автори-укладачі Н. І. Бернадська, Г. О. Усатенко. – К. : ВЦ «Академія», 2006. – 336 с. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття: у 4-х кн. – К., 1993 – 1996.

204

Алфавітний покажчик Антонич Богдан-Ігор Багряний Іван Винниченко Володимир Вишня Остап Вовчок Марко Вороний Микола Гончар Олесь Довженко Олександр Драч Іван Карпенко-Карий Іван Квітка-Основ’яненко Григорій Кобилянська Ольга Костенко Ліна Котляревський Іван Коцюбинський Михайло Куліш Микола Куліш Пантелеймон Маланюк Євген Малишко Андрій Мирний Панас Нечуй-Левицький Іван Олесь Олександр Підмогильний Валер’ян «Повість минулих літ» Рильський Максим Симоненко Василь Сковорода Григорій «Слово о полку Ігоревім» Сосюра Володимир Стефаник Василь Стус Василь Сучасний літературний процес Тичина Павло Тютюнник Григір Українка Леся Усна народна творчість Франко Іван Хвильовий Микола Чурай Маруся Шевченко Тарас Яновський Юрій 205

Підп. до друку 2013 р. Гарнітура «Book Antiqua» Ум. друк. арк. Тираж 500. Зам. 1. Віддруковано на різографі. Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника 76000. м. Івано-Франківськ вул. Бандери, 1. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру від 12. 12. 2006. Серія ДК 2718 206