175
9 жовтня 2015 ювілейний випуск
1
ОПРИШІВЕЦЬКІЙ
ШКОЛІ
Школо, моя рідна школо, Казко тепла й доброти! Стежка від тебе хрещата В’ється в далекі світи…
СЬОГОДЕННЯ ОПРИШІВЕЦЬКОЇ ШКОЛИ
Д
е б не проживала людина, куди б не закинула її доля, але отой «солодкий та коханий дім рідного краю» завжди нагадує і рідну батьківську хату, і школу, і те оточення, серед якого ти зростав, тих людей, які допомогли тобі стати на ноги й навчили добра. Такими людьми для кожного з нас були батьки, вчителі. Теплі спогади про чарівний світ дитинства, рідну школу… Школу (так, саме школу) поставили українці в один ряд із такими величинами, які рівноцінні життю — матір, Україна, мова. Як церква росить віру в Бога, так школа плекає розум нації, формує громадянина України. І тому на теренах України з найдавніших часів живуть давні, добрі традиції шанобливого ставлення до освіти. Минуле завжди стоїть на дорозі в майбутнє. І ми, молоде покоління, повинні пізнавати славне минуле, гордитися ним, примножувати його. І випускники Опришівецької школи
Ш
своїми ділами завжди доводили, що є вірними синами й доньками Вкраїни. Уже протягом століть вони вносять свій вагомий вклад в розбудову держави. І сьогодні, коли перед нашою країною стоїть багато непростих викликів, вихованці нашої школи на передовій захисту цілісності та незалежності України. І ті національні, патріотичні засади, які протягом багатьох років прищеплювали учням під час навчання педагоги, сходять добрим врожаєм на полях боротьби за Україну. А це і є найвища, найсвятіша місія Школи. Історія не має кінця, її витоки у своїй землі, у своєму народові. Літопис школи — у її вчителях, учнях. Як перлина до перлини на вишуканому вкраїнському намисті, так рік за роком нанизані на срібну нитку життя дні, роки й уже століття нашої школи. Скільки дитячих очей бачили її віконця, скільки учнівських голосів чули її стіни. 175 років із дня заснування школи! І вона, як добра матінка-голубка, збирає щороку під своє тепле крило пташенят-вихованців. Навчає, виховує, любить та благословляє в далекі світи. Сьогодні звичайну селянську хату (школу-дяківку) замінило сучасне триповерхове приміщення,
ановна освітянська, учнівська, батьківська громадо! Івано-Франківська загальноосвітня школо І-ІІІ ступенів № 6! Щиросердно вітаю Вас із 175-ою річницею від дня заснування навчального закладу. Школа — це діти, учителі та батьки. Це дух, пам’ять, традиції, наступність поколінь. Зі стін Опришівецької школи вийшли тисячі талановитих випускників, які несуть у світ посіяні в їхні душі зерна любові до України і прославляють добрими словами рідну школу на теренах країни й зарубіжжя. Бути вчителем — це справжнє мистецтво, обрана за покликом серця наполеглива, чесна, натхненна праця, що збагачує світ мудрістю, знаннями, милосердям і людяністю. Ваше щире й самосвідоме служіння ви-
низенькі, ледь освітлювані кімнати перетворились на світлі просторі класи, дерев’яні лави та саморобні карти замінили сучасні шкільні меблі, одну книгу на весь клас замінили ілюстровані підручники, комп’ютери, інформаційно-комунікаційні технології, Інтернет.
Школа переступила межу свого третього століття та впевнено крокує другим тисячоліттям. 21 вересня 2001 року відкрито та здано в експлуатацію новозбудований перший пусковий комплекс школи, де учні мають змогу на(продовження на с. 2)
ховало ціле покоління нескорених захисників свободи й державності. І тому завжди в Україні завдяки педагогам будуть сміятися діти й колоситиметься хліб. Бажаю колективу школи, Опришівецькій громаді щастя, миру, здоров’я, добробуту, творчих здобутків і нових перемог во ім’я Людини та Української держави. З повагою голова Івано-Франківської міської організації ВО «Свобода» Руслан Марцінків
2
9 жовтня 2015 ювілейний випуск
вчатися у світлих та просторих сучасно обладнаних приміщеннях. У 2008 році виготовлено та затверджено проектно-кошторисну документацію на добудову ІІ черги школи. Сьогодні Івано-Франківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 ім. І. Ревчука — це сучасний навчально-виховний заклад, який за-
безпечує повноцінний розвиток і саморозвиток учня, виходячи з його індивідуальних можливостей, виховує гармонійно розвинену та патріотично свідому особистість школяра, досягнення ним високого рівня освіченості, культури, духовності водночас зі збереженням і зміцненням здоров’я. На сьогоднішній день у школі навчаються 415 учнів, працюють 44 педагогічні та 20 технічних працівників, функціонує 18 класів. Протягом останніх років у школі спостерігається зростання кількості учнів: 2012–2013 н. р. 1–4 кл. — 176 уч. (48%) 5–9 кл. — 164 уч. (44%) 10–11 кл. — 29 уч. (8%) Разом — 365 учнів 2014–2015 н. р. 1–4 кл. — 181 уч. (45%) 5–9 кл. — 187 уч. (47%) 10–11 кл. — 34 уч. (8%) Разом — 402 учні
2013–2014 н. р. 1–4 кл. — 186 уч. (48%) 5–9 кл. — 181 уч. (46%) 10–11 кл. — 25 уч. (6%) Разом — 391 учень 2015–2016 н. р. 1–4 кл. — 197 уч. (48%) 5–9 кл. — 184 уч. (44%) 10–11 кл. — 34 уч. (8%) Разом — 415 учнів
Люди споконвіку з повагою й особливим пієтетом ставилися до вчителів. У джерелах народної педагогіки знаходимо думки про високий рівень культу вчителя: «Професія вчителя прекрасна, мов на небі сонце ясне», «Де праця вчителя завзята, там країна на героїв багата» і т. д. Такими сіячами вічного, доброго, мудрого є педпрацівники ЗШ № 6. Серед них 4 вчителі-методисти, 10 «старших вчителів», 20 вчителів «вищої категорії», 3 вчителі «І кваліфікаційної категорії», 4 вчителі «ІІ кваліфікаційної категорії», 15 «спеціалістів».
За час роботи в школі, що особливо приємно, захистили кандидатські дисертації наші молоді вчителі. Г. Войтків — вчитель фізики — стала кандидатом педагогічних наук у 2013 році. І. Голодюк — вчитель української мови та літератури — здобула науковий ступінь кандидата філологічних наук у 2015 році. За такими педагогами майбутнє освіти школи й України. Учителі школи є активними учасниками різноманітних загальноміських заходів, ме
тодоб’єднаннь, творчих конкурсів, де демонструють високий фаховий та методичний рівень. У 2012 році вчитель української мови Л. Шушайло стала переможцем міського конкурсу «Вчитель року – 2012», у 2013 році вчитель фізики Г. Войтків здобула перемогу в міському конкурсі «Вчитель року – 2013», а в 2014 році вчитель української мови та літератури І. Голодюк зайняла І місце, вчитель образотворчого мистецтва Л. Гринів здобула ІІ місце в міському конкурсі «Вчитель року – 2014». На базі нашого навчального закладу активно проводять різноманітні обласні, міські методичні семінари, педпрактики, круглі столи для керівників ЗНЗ Івано-Франківської області та міста, вчителів із різних фахових дисциплін. Школа здобула заслужений авторитет на
навчальній, методичній, виховній карті освіти області й міста. За останні роки, завдяки якісній та творчій праці вчителів, значно зріс рівень навчальних досягнень учнів, що є одним з основних засадничих завдань навчального закладу. Учні школи почали успішно виступати на всеукраїнських предметних олімпіадах, конкурсах, фестивалях, змаганнях. За останніх 5 років результативність виступів на предметних олімпіадах зросла в чотири рази. Щорічно учні школи стають переможцями Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика, Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Т. Шевченка, Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України та інших різноманітних конкурсів, фестивалів. Найуспішнішими учнями школи за останнє десятиріччя стали Тетяна Дівнич, Олеся Волошин, Тетяна Родчин, Ярина Медвідь, Тарас Соломка. У цьому заслуга як учнів, так і педагогів, які своєю високопрофесійною, якісною, творчою працею сприяють перемогам своїх вихованців. Найвищі здобутки за останні роки були в Р. Сагайдак (вчитель французької мови), О. Сіщук ( вчитель історії), Н. Швець (вчитель біології), І. Гаврилів (вчитель української мови та літератури), Р. Пукіш (вчитель географії), Л. Кузьміної (вчитель української мови та літератури), В. Данилишин (вчитель математики), О. Коваль (вчитель початкових класів), Л. Римик ( вчитель початкових класів), І. Голодюк (вчитель української мови та літератури), Г. Войтків (вчитель фізики, інформатики), Л. Гринів (вчитель образотворчого мистецтва). Випускники ЗШ № 6, здобувши ґрунтовні та міцні знання, стають студентами вищих навчальних закладів Івано-Франківська, України, Європи. Відсоток тих, хто після закінчення 11 класу вступає до вузів, кожного року зростає. За останніх 5 років студентами стало понад 80% випускників, у 2014 році цей показний становить 90%. Серед випускників 2014 року золота медалістка, гордість школи Т. Дівнич на ЗНО з української мови здобула максимальні 200 балів, а за результатами ЗНО 2014, 2015 років ЗШ № 6 потрапила в п’ятірку кращих загальноосвітніх закладів Івано-Франківська. На високому рівні в школі функціонує виховна система. Учні школи є активними учасниками різноманітних творчих конкурсів, фестивалів. змагань, де, прославляючи себе й школу,
здобувають яскраві перемоги. Вихованці ЗШ № 6 є щорічними переможцями загальноміського фестивалю «Таланти землі Галицької», конкурсу колядницьких гуртів «Бо прийдуть до тебе три празники в гості!», конкурсу патріотичної пісні «А ми тую червону калину підіймемо!» та багато інших. Шкільний вокальний ансамбль
«Опришівецькі соловейки» (кер. Т. Шиптур) став візитною карткою школи, мікрорайону, міста, а в 2015 році — уже й області, здобувши ряд яскравих перемог на міських й обласних конкурсах, за що були нагороджені туристично-пізнавальними поїздками до країн Європи. У 2013 році шкільна команда КВК «Не такі, як всі» (кер. Н. Процюк) здобула впевнену перемогу в міському етапі та стала лауреатом обласного конкурсу КВК «Лінійка +». Яскраві сторінки в новітню історію Опришівецької школи вписали такі заходи, як загальноміське свято з нагоди Дня української писемності та мови «О, явись мені слово — душі освята» (2008 рік); святкові заходи до 170–річчя школи (2010 рік) за участі міського голови
В. Анушкевичуса, голови обласної ради О. Сича, начальника управління освіти і науки М. Вереса, начальника МНС області В. Чернецького та багатьох інших відомих особистостей міста, випускників школи; відкриття меморіальної дошки відомому опришівчанину, одному з перших голів територіального комітету Опришівців
Я. Василишину за участі голови обласної ради О. Сича, секретаря Івано-Франківської міської ради Р. Марцінківа, депутатів міської ради від ВО «Свобода» І. Максимчука, О. Савчук. О. Гоянюк; проведення загальноміського Дня цивільного захисту за участі керівників навчальних закладів Івано-Франківська, МНС міста та області; відкриття меморіальної дошки випускнику школи, воїну-афганцю Р. Роговичу (2012 рік) за сприяння директора школи депутата міської ради від
9 жовтня 2015 ювілейний випуск ВО «Свобода» І. Максимчука та участі секретаря міської ради Р. Марцінківа, голови спілки воїнів-афганців Івано-Франківська В. Омелька, воїнів-ветеранів з Івано-Франківська, Черкас; відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку в 2013 році (до 200-літнього ювілею Кобзаря) за організаційного сприяння почесного громадянина
Івано-Франківська Б. Гавриліва, депутатів Івано-Франківської міської ради І. Максимчука та В. Ревчука та участі депутата Верховної Ради України від ВО «Свобода» Р. Марцінківа, начальника управління освіти і науки Н. Микули та інших почесних гостей. У 2010 році було видане друге доповнене видання «Хроніка школи в Опришівцях», автор Б. Гаврилів, за активної підтримки директо-
ра ЗШ №6 І. Максимчука та Івано-Франківської міської організації ВО «Свобода», де ґрунтовно досліджено історію школи з 1840 до 2010 рр. Управління освітнім, виховним процесом в школі здійснюється на державно-громадських засадах, що зумовлює тісну й активну спів працю з батьківською громадою, органами самоврядування, зокрема із загальношкільним
батьківським комітетом, багаторічним головою якого є Т. Симак, Піклувальною радою школи (із 2010 року її очолює священик церкви св. Параскеви о. Т. Огар, попередній голова — Н. Григорів), радою школи — голова О. Сіщук, шкільним профспілковим комітетом — голова Л. Римик, учнівським самоврядуванням школи, яке в різні роки очолювали Т. Петришишин, О. Волошин, В. Ревчук, Т. Дівнич, В. Головата, Ю. Тонюк. Така тісна співпраця й взаємодія сприяють розвитку матеріально-технічної бази школи, виховної системи, підвищують імідж та авторитет школи в мікрорайоні та в місті. За такою тісною співпрацею — майбутнє школи й освіти. Уже довгими століттями поруч в Опри-
шівцях йдуть школа й церква. Тісно співпрацюючи, гармонійно доповнюючи одне одного, вони плекають високу духовність, моральність, християнські цінності в молодого покоління. Ця співпраця засіває в юних дитячих душах зерна любові, доброти, терпимості, які дають свої благодатні врожаї в подальшому житті. Щотижневі ранкові богослужіння, різноманітні спільні заходи, реколекції, екскурсії святими місцями Прикарпаття та України, Перші Причастя, години духовності, дитячий церковний хор — це далеко не повний перелік тих спільних справ, які здійснюють священики церкви св. Параскеви та учні й вчителі ЗШ № 6. У такій тісній співпраці світле майбутнє і для школи, і для церкви, а
найперше для краси й гордості України — наших дітей. Вагомі успіхи школи в навчальній та виховній роботі були б неможливі без сучасного матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу. За останніх 5 років школа значно покращила й зміцнила свою базу. Цей прогрес відбувся завдяки тісній співпраці та активній діяльності директора школи І. Максимчука з Піклувальною радою та шкільним батьківським комітетом, з Івано-Франківською міською радою, виконавчими структурами міста та області. Назвемо основні досягнення з матеріально-технічного розвитку школи : — заміна освітлення на сучасне енерго зберігаюче в навчальних класах, коридорах, шкільній їдальні, спортивній залі, учительській (2008‑2015 рр.); — обладнання кабінету інформатики сучасною комп’ютерною технікою, меблями, унаочненнями (2008‑2015 рр.); — заміна учнівських меблів (парти, стільці, столи, стінки) в усіх класах школи (2008‑2014рр.); — сучасний ремонт їдальні, придбання меблів, заміна освітлення, сантехніки, встановлення електрорушників (2012 рік); — сучасний ремонт спортивної зали, встановлення захисної сітки, заміна освітлення, придбання спортінвентарю (2013 рік); — встановлення сучасного дитячо-ігрового майданчика на шкільній території (2011 рік); — придбання сучасної комп’ютерної техніки, мультимедійних систем (2010‑2015 рр.); — придбання меблів у шкільну бібліотеку,
3
(2008‑2015 рр); — облаштування шкільного стадіону; — заміна вікон та дверей у музеї та шкільній бібліотеці. Активна діяльність школи, суттєво зростаючі показники навчально-виховного процесу не залишилися поза увагою владних структур
області та міста. Наш навчальний заклад неодноразово визнавався кращим за підсумками підготовки до нового навчального року, нагороджений грамотами та подяками міського голови Івано-Франківська В. Анушкевичуса, Департаменту освіти і науки, сім’ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації, управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради. У 2010 році школа успішно пройшла державну атестацію навчальних закладів, яка проведена управлінням освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Департаментом освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації. Педагогічний колектив школи постійно та впевнено крокує вперед шляхом нових відкриттів та досягнень, надаючи учням знання, даруючи натхнення та оптимізм, формуючи віру в краще майбутнє. Кожен навчальний рік учителі розпочинають із глибоким переконанням, що майбутнє України в руках освічених, щирих, патріотичних, національно свідомих випускників школи. У нашого навчального закладу славне минуле, прекрасне сьогодення, світле й дивовижне майбутнє. Попереду нові злети, відкриття, перемоги, досягнення. Продовжуватимуться давні
традиції, зароджуватимуться нові. І віриться: нетлінно сяятиме зірка Опришівецької школи, освітлюючи тисячам майбутніх учнів шлях до знань, перемог, життєтворення. Нехай завжди в прекрасний світ ведуть дороги з рідної школи… Щасти тобі, рідна школо!
музей, учительську (2012‑2014 рр.); — оформлення фойє школи, шкільних коридорів, заміна сантехніки, відкриття кабінету психолога, заступника директора школи (2010‑2015 рр); — підключення Інтернету та проведення мережі в шкільні приміщення, бібліотеку, музей
Ігор Максимчук, директор Івано-Франківської ЗШ № 6, депутат Івано-Франківської міської ради ВО «Свобода»
4
9 жовтня 2015 ювілейний випуск
НАЙДАВНІША ШКОЛА ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ З
Foto: www.umoloda.kiev.ua
агальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 імені педагога Івана Ревчука м. Івано-Франківська справді є найдавнішою в обласному центрі. Свій літопис документально вона веде з 1840 року, коли в приміському селі Опришівці, біля церкви, у селянській хаті, була відкрита школа-дяківка. Учителем в селянській хаті-школі був дяк, який до того ж рахувався сільським писарем. Лише в 1875 році австрійська влада призначила учителя початкової школи, який вів заняття польською мовою. У 20-х роках ХХ століття під тиском громадськості села та в результаті письмового звернення-скарги 69 жителів Опришівців до кураєвої шкільної ради у Львові навчання почали проводити українською мовою. Архівну інформацію ми почерпнули з унікального першоджерела «Хроніки школи в Опришівцях» кінця ХІХ століття, яку виявив на горищі старої школи в післявоєнні роки тодішній дирек-
тор М. Суровський і пізніше передав її для шкільного музею автору цих рядків. Якщо «Хроніка школи» з 1896 року збереглася до наших днів, то акт передачі майна старої школи за 1903 рік, на жаль, не зберігся. Правда, у «Хроніці» зазначено, що новозбудованій австрійською владою двокласній початковій школі було передано кілька парт, ковбан для рубання дров, сокира і аж два каганці для освітлення класів. Першим учителем у новій школі був Євген Валявський, який більше двадцяти років спільно з о. Теодором Матейком дбали про розвиток школи й села. У 1944 році школа була реорганізована в семирічку, де працювало вже сімнадцять вчителів, а класи розміщувалися в тимчасових приміщеннях. Лише в 1989 році перший в Україні та місті демократично обраний директор школи, заслужений вчитель України Іван Йосипович Ревчук розгорнув активну діяльність з будівництва нової школи, перша черга якої в кризових умовах була відкрита тільки 21 вересня 2001 року, тобто майже через 100 років після будівництва австрійської школи 1903 р. Такі реалії сьогоднішнього дня. Педагогічний колектив школи впродовж попередніх десятиліть постійно дбав про якісну освіту дітей і сьогодні продовжує вдосконалювати навчально-виховний процес. Багато випускників Опришівецької школи, здобувши міцні й ґрунтовні знання, стали відомими науковцями. Захистили дисертації з математики проф. Богдан Василишин, Ольга Когутяк, Олег Довгий, медик Іван Дідух, фізик Василь Пилипів, історик Богдан Гаврилів, філолог Тамара Ткачук та інші. Нині педагогічний колектив школи успішно очолює депутат Івано-Франківської міської ради Ігор Максимчук. У приміщенні старої школи (пам’ятки архітектури) відновлено першу чергу зразкового музею школи та мікрорайону Опришівці. До 200-річчя від дня народження Т. Шевченка на подвір’ї навчального закладу урочисто відкрито пам’ятник Кобзареві. Богдан Гаврилів, випускник школи 1957 р,, доцент ПНУ ім. В. Стефаника, заслужений працівник культури України, головний історик міста і почесний громадянин Івано-Франківська.
МИНУЛЕ ШКОЛИ НА СВІТЛИНАХ
9 жовтня 2015 ювілейний випуск
5
СПОГАДИ ПРО ШКОЛУ Отець Іван Репела, парох церкви Святої Параскевії: «Пригадуючи нашу школу, добре пам’ятаю насамперед директора Івана Ревчука. Із самого початку між школою та церквою налагодилися тісні стосунки. На час його керівництва церква тільки розпочинала свою діяльність. Він мене буквально змушував проводити катехизацію учнів у старому приміщенні «Просвіти», щойно відремонтованому, оскільки Церква ще була закритою. Пам’ятаю перше Святе Причастя, першу Святу Сповідь. На той час діти дуже мало приступали до сповіді. Ревчук Іван був дуже чуйною, доброзичливою, справедливою людиною. Пам’ятав кожну дитину на ім’я. Він зумів створити добрий, дружний колектив. Ми почувалися однією сім’єю. Школа, Церква, громада та родина. Бо тільки за такої співпраці можна виховати добрих людей, громадян своєї держави. На той час школа знаходилась у 8 пристосованих приміщеннях, які були перебудовані з резиденції. Коли ми розібрали будівлю початкових класів, то виявили австрійську цеглу, що свідчить про те, що школа була збудована на початку ХХ століття, ще за Австро-Угорщини. Директорові було над чим працювати. Тому головним бажанням Ревчука було збудувати нову школу. Тим, що ми святкуємо 175-ліття нашої Гаврилів Богдан, історик, випускник школи: «Я прийшов у перший клас у 1950 році, коли школа святкувала 110 років. Звичайно, що, окрім будівлі 1903 року, школа тоді мала ще мало приміщень, нашвидкуруч збудованих у післявоєнні роки. Стара школа сягає ще австрійського періоду, тому в доброму стані збереглася до наших часів. За бюджет австрійської влади тоді було збудовано в нашому місті дуже мало шкіл, серед них і наша. Пригадую реорганізацію школи з початкової в семирічну. Тоді більше десяти вчителів зі Східної України направили на роботу до нас. Звичайно, вони мали вищу педагогічну освіту та старалися дати нам добрі знання. Добре пам’ятаю Миколу Онисимовича Суровського, директора школи, вчителя історії. Він був дуже суворим та вимогливим, доступно та натхненно пояснював науку. Я саме йому завдячую тим, що обрав фах викладача історії». Іванишин Богдан, мешканець села Опришівці, син учителів школи: «Я в Опришівецькій школі не навчався, але в музеї школи є фотографії моїх батьків — Іванишина Володимира, який працював у 50-х роках вчителем трудового навчання, креслення
Іванишин Володимир Олексійович зі шкільним ансамблем
школи та посвячення нової школи, ми завдячуємо саме йому. Я сподіваюся ще дожити того часу, щоб освятити й другу частину нової школи. Надіюся на нашу владу та на добру волю наших керівників». Ревчук Володимир, вчитель історії, онук директора школи Ревчука Івана Йосиповича: «Мені хочеться розповісти про свого діда, Ревчука Івана Йосиповича, іменем якого названа наша школа. Я був у 9 класі, коли він нас залишив. Він був найсильнішою людиною, яку я зустрічав у своєму житті. Мені закарбувалися в пам’яті його слова: «Живи так, щоб, обертаючись назад, не жаліти ні про що». Я стараюся жити так само, як він. Дід був готовим на все. У нього було підвищене почуття справедливості. Він дуже сильно любив дітей. Людину оцінюють за її вчинками. Я бачив єдиний раз у своєму житті таку велику кількість людей, які прийшли на його похорон, щоб віддати останню шану. Я зрозумів тоді, що він був справді Великою людиною».
та математики, і матері Даниїли Іванівни, завуча школи, вчителя математики. Учні добре згадують моїх батьків. Батько, крім того, що навчав учнів, був творчою людиною, грав у музичному оркестрі в полку зв’язку, а згодом — у шкільному ансамблі на скрипці. Він показував приклад вчителям та учням, що потрібно не тільки вчитися шкільних наук, але й дбати про свій духовний розвиток, займатися спортом, щоб виростати гідними громадянами своєї держави. Пригадую, як мати, пропрацювавши в школі більше 20 років і вийшовши на пенсію, не захотіла сидіти без діла вдома, а проводила катехизацію учнів при церкві в 1989 році, виховувала зростаюче покоління в релігійному дусі, готувала їх до сповіді. У той час церква тільки відкрилася, не було кому навчати учнів, тому мати з радістю взялася під керівництвом отця Івана за цю справу. Хочеться побажати, щоб адміністрація школи й надалі підтримувала музей школи, зберігала спогади про життя рідного краю, адже це допомагає виховувати молоде покоління».
Іванишин Даниїла Іванівна разом з учнями в церкві
Учительський колектив у 50-х роках
6
9 жовтня 2015 ювілейний випуск
ГОРДІСТЬ ОПРИШІВЕЦЬКОЇ ШКОЛИ В
асилишин Петро Павлович народився 29.04.1923 р. у селі Опришівці (м. Станіслав) у сім’ї робітника шосейних доріг. На початку війни 1941 р. Петро бере участь у перезахороненні жертв НКВС зі Станіславської тюрми, у створенні Опришівецької української поліції (охорони села) як секретар. Організовує в Опришівцях осередок ОУН. Загинув 1 листопада 1946 року в Лисці від куль чекістів МБД. Місце захоронення «главаря українських буржуазних націоналістів» і досі не встановлено.
С
елепей Степан Васильович народився 10 січня 1923 р. в Опришівцях, де й проживав із сім’єю. 1943 р. С. Селепей став дивізійником І Галицької української дивізії, двічі був на фронті. За приналежність до ОУН його 28 січня 1945 р. арештувала контррозвідка МДБ. Вирок трибуналу воєнної трійки — 10 років ув’язнення та 5 років позбавлення громадянських прав. Із 1990 р. він активний учасник осередку Руху в Опришівцях, хору «Відродження», член Спілки Івано-Франківської міської організації політв’язнів, брав активну участь у відбудові церкви в рідному селі, а як учасник ОУН–УПА — в усіх національних і патріотичних виховних заходах.
Р
евчук Іван Йосипович народився 25.05.1936 року в селі Опришівцях у бідній багатодітній селянській родині. Закінчив педагогічний інститут ім. В. Стефаника за спеціальністю вчителя історії. 1982 р. удостоєний високого почесного звання «заслужений вчитель України». 1988 р. став першим в обласному центрі демократично обраним директором школи. У к. 80-х — на поч. 90-х років І. Ревчук порушив питання будівництва нової школи в мікрорайоні. Втілити в життя головну мету — передати своєму наступникові ключі від нової школи, поліпшити умови праці наших дітей і вчителів — завадила смерть. 30 березня 1996 року І. Ревчук зненацька помер.
В
асилишин Богдан (1941–2012) народився в сім’ї заможних селян у селі Опришівці. Із 1 вересня 1971 року доцент, завідувач кафедри математики. Із грудня 1979 р. проректор з навчальної роботи Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника, згодом — перший проректор. 1996 року йому присвоєно почесне звання «заслужений працівник народної освіти України», вчене звання професора кафедри інформатики і математичного аналізу. Науковий доробок становить близько ста наукових статей, два підручники математичного спрямування. Є автором багатьох навчально-методичних посібників.
Д
ідух Іван Миколайович, народився 1957 року в Опришівцях. 1972 р. із відзнакою закінчив Івано-Франківську восьмирічну школу №6. Проходив військову службу в Центральній групі військ у Чехословаччині. 1983 р. закінчив із відзнакою факультет підготовки лікарів для військово-морського флоту Військово-медичної академії імені С. Кірова в Ленінграді. 1985 р. у складі медичної групи брав участь у ліквідації наслідків аварії атомної енергетичної установки підводного човна (бухта Чажма). Рішенням Президії Верховної Ради АР Крим від 28 листопада 2008 р. йому присвоєно звання «заслужений лікар Автономної Республіки Крим». Лауреат медичної премії ім. адмірала Ярослава Окуневського (2007 р.)
Г
аврилів Іван — художник живописець, народився 1938 р. у мікрорайоні Опришівці, де постійно проживає. 1970 р. у краєзнавчому музеї відкрито першу персональну виставку оформлювального мистецтва. За багаторічну діяльність у справі збереження історико-культурної спадщини України 2008 р. став лауреатом обласної премії ім. Івана Вагилевича, а 2009 р. – ім. академіка Івана Крип’якевича. 2015 р. здобув обласну мистецьку премію ім. Ярослава Лукавецького. За роки незалежності художник І. Гаврилів розробив ескізні проекти та оформив 11 музеїв і музейних кімнат, зокрема: Літературний музей, кімната-музей Федора Погребенника (с. Рожнів), Центр патріотичного виховання учнівської молоді ім. Степана Бандери, кімната-музей Івана Вагилевича, музей с. Микитинців, музей мікрорайону Опришівці, музей прикарпатської міліції.
Ш
ибель Ігор Васильович — завідувач відділу травматології МКЛ № 1 м. Івано-Франківська. Мистецтво ортопедії травматології удосконалював у провідних науково-дослідних інститутах Харкова, Києва, Донецька, Єревана, Кургана, Львова, Дніпропетровська. Набуті знання, пошук сучасних, новітніх технологій в ортопедії, співпраця з провідними науковцями дозволили впровадити в роботу відділення новітні методи хірургічних операцій. Автор 40 наукових праць, 32 раціоналізаторських пропозицій, двох патентів на винаходи. 2002 р. видав посібник «Надання першої медичної допомоги потерпілим при автодорожніх травмах». За сумлінну працю його неодноразово нагороджували почесними грамотами адміністрації лікарні та органів місцевої влади. 2014 року ввійшов у ТОП найкращих хірургів м. Івано-Франківська.
Д
авидів Мирослав Петрович, «інженер за фахом і романтик за покликанням», народився 1952 року в Опришівцях. На відмінно закінчив сільську восьмирічну школу. У пошуках засобів для виживання сім’ї тривалий час працював за межами України. Автор статей «Влада», «Обов’язки перед Богом і Україною», «Україна між прокляттям і благословенням», «Деякі питання української ідеології» та ін. Засновник громадської організації «Український шлях». Разом із науковцем В. Сабадухою (м. Луганськ) є автором ідеології персоналізму — ідеї про становлення й розвиток української державної національної ідеології. Автор книги «Український шлях».
9 жовтня 2015 ювілейний випуск
7
ГОРДІСТЬ ОПРИШІВЕЦЬКОЇ ШКОЛИ П ці.
ідгірняк Степан Васильович народився 1941 р. у с. Опришів-
Голова первинного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка на ЦШК з дня його заснування. Із часів так званої перебудови брав участь у заходах, які проводили з відродження мови, віри та становлення України. Друкується постійно в газеті «Поступ». Зрідка в інших газетах. Вийшли у світ його збірки поезій під назвою «Храм душі» та «Голуб на долоні».
Л
юбомира Юстинівна Гаврилів (дівоче — Возняк) народилася 1944 р. у с. Опришівці. Навчалася в Опришівецькій школі, після закінчення якої здобула в училищі спеціальність «Дизайнер з художнього моделювання й конструювання одягу. Авторка поетично-пісенних збірок «Ой нічко-чарівниченько», «Пелюстки мого життя», «Я заступлю дорогу журбі», «Усе починається з любові», «Світанки України». 2004 р. вийшов пісенник, в якому вміщено 54 пісні різної тематики в співтоваристві з композиторами з м. Тернополя, Чернівців, Івано-Франківська. Член Національної спілки журналістів України, лауреат літературної премії ім. Марійки Підгірянки, член партії «Народний союз «Наша Україна»», голова Всеукраїнської громадської організації «Жінки за реформи» в Івано-Франківській області, а також член Української асоціації письменників Західного реґіону (м. Львів).
З
ахарчук Ігор Романович народився 1988 році в м. Івано-Франківську (мікрорайон Опришівці). 2005 року закінчив Івано-Франківську загальноосвітню школу № 6 ім. Івана Ревчука. 2005 р. вступив до Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Інститут мистецтв, відділення театрального мистецтва, спеціальність — актор драми та кіно (курс О. Добр’яка). Артист драми Івано-Франківського театру з 2010 року, однак працювати у складі трупи розпочав ще будучи студен-
М
К
нишук Данило Михайлович народився 1978 р. у м. Києві. Навчався в Івано-Франківську — в Опришівецькій школі, згодом — у фізико-технічному ліцеї при ІФНТУНГ, Івано-Франківському технічному університеті нафти і газу. У 2013 р. закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури, відділ скульптури. Із дитячих років зростав у мистецькій родині й отримав належну підготовку до вступу в Київську художню академію. Тепер працює над скульптурними портретами Т. Шевченка, П. Куліша, М. Муравського, М. Грицишина, М. Поповича, Папи Римського Івана Павла ІІ, А. Шептицького та інших діячів науки і культури. Д. Книшук є автором затверджених проектів пам’ятників Т. Г. Шевченкові на Прикарпатті, а також святому папі Римському Іванові Павла ІІ в м. Івано-Франківську.
Є
вчук Микола Васильович народився 1988 р. в Опришівцях. Майстер спорту України. Із 2007 року бере активну участь та здобуває перемоги у всеукраїнських змаганнях зі штовхання ядра серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату в класі F-46. У 2010р. його було включено в кандидати до штатної збірної команди України з легкої атлетики серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату, згодом його було прийнято до штатної збірної команди України з легкої атлетики на посаду спортсмена-інструктора.
том ІV-го курсу, на запрошення дирекції театру. У 2010 р. отримав премію Кабінету Міністрів України ім. Лесі Українки за роль Пса Бровка в трагікомедії «Дуже проста історія» Марії Ладо (режисер — С. Кузик). Тепер у молодого артиста за плечима вже понад 20 ролей та образів.
оя рідна школо № 6 ! Від щирого серця вітаю директора, завуча, вчителів та учнів із 175-річчям нашої школи! Безмежно тішить те, що школа користується великою повагою серед мешканців нашого району та міста. Хочеться побажати насамперед міцного здоров’я, добробуту й благополуччя, розвитку, процвітання та творчої наснаги! Із приємними спогадами пригадую звук шкільного дзвінка, запах класу, свою парту й класного керівника Віру Йосипівну. Висловлюю велику подяку вчителям, які вкладали в мене своє серце та душу, які вчили мене в першу чергу бути людиною. Не можу не згадати свою улюблену Людмилу Василівну, яка привила
мені любов до української мови та літератури, та Олену Миколаївну, яка відкрила мені сторінки зарубіжної літератури. Не є особисто знайомий із новим директором школи, Ігорем Євстаховичем, та вдячний йому за такий прогресивний розвиток школи. Я бажаю, щоб наша школа завжди займала достойне місце серед кращих шкіл України. З любов’ю Ваш випускник Ігор Захарчук, актор Івано-Франківського обласного драматичноготеатру, засновник дитячої театральної школи «ЖИВБУВПЕС»
8
9 жовтня 2015 ювілейний випуск
МИРНОГО НЕБА ШКОЛІ-ЮВІЛЯРЦІ! Найщиріші вітання складаємо для учнів та вчителів школи №6 мікрорайону Опришівці, на чолі з директором, Максимчуком Ігорем Євстаховичем, із нагоди 175‑літнього ювілею вашого навчального закладу. За цією датою криється наполеглива праця багатьох педагогів, які починали свою діяльність ще в далекому 1840 році. Саме тоді з ініціативи духовенства церкви св. влмч. Параскевії було засновано початкову дяківську парафіяльну школу, яка відіграла велику роль у просвіті дітей та молоді с. Опришівці. За всі ті роки Опришівецька школа виховала безліч гідних учнів, багато її випускників, здобувши педагогічну освіту, повертались до своєї альма-матер вже як педагоги та наставники. Нехай і далі примножуються досягнення нашої школи в найважливішій справі українського суспільства — формуванні високоосвіченої, творчої, духовно багатої людини. Усім вам бажаємо рясного Божого благословення. Школі‑ювілярці — процвітання, вчителям й учням — успіхів, щастя та міцного здоров’я, а найголовніше — мирного неба! Отець Тарас Огар, сотрудник церкви святої Параскевії
НАСАМПЕРЕД ВИХОВАТИ ЛЮДИНУ У
твердити в кожній людині доброту, сердечність, чуйність, готовність прийти іншому на допомогу, чутливість до всього живого й красивого — елементарна азбучна істина шкільного виховання. Із цієї істини починається школа.
Головна мета виховного процесу в школі — виховання вільної, духовно багатої, життєлюбної, талановитої особистості, що володіє знанням про природу й людину, що готова до творчої діяльності. А тому кожен педагог намагається, щоб школа стала острівцем людяності й гуманності, творчості й постійного пошуку. В Опришівецькій школі створені всі умови для розвитку творчих здібностей школярів, залучення їх до активного шкільного та громадського життя. У школі працюють талановиті, креативні педагоги, які привчають дітей любити й цінувати прекрасне. Вчитель музичного мистецтва Шиптур Тетяна Василівна прививає любов і розуміння до музики в цілому і до
пісні зокрема. Саме тому учні протягом навчального року беруть участь у різноманітних художньо–мистецьких фестивалях, конкурсах та постійно здобувають перемоги в міських й обласних заходах: • міський фольклорний конкурс патріотичної пісні «Ой у лузі черво-
на калина»; міський конкурс колядницьких гуртів «Бо прийдуть до тебе три празники в гості», участь колядницького гурту «Опришівські соловейки»; • міський дитячо-юнацький фестиваль «Таланти землі Галицької; • міський конкурс «Карпатські соловейки»; • міський етап Всеукраїнського фестивалю «Дружин юних пожежників»; • міська інтерактивна гра «Таємниці Станіславської фортеці» та багато інших. Жодне шкільне свято не обходиться без запального таночка. •
9 жовтня 2015 ювілейний випуск
9
Однією з найважливіших ланок роботи з розвитку естетичних смаків учнів є шкільна бібліотека. У школі систематично проводяться акції «Живи книго!», «Подаруй книжку бібліотеці», за рахунок чого наша читальня постійно поповнюється новою та цікавою для учнів літературою. Бібліотекарем школи постійно організовуються тематичні виставки, бібліотечні уроки, зустрічі з цікавими людьми… Бібліотека — центр формування та розвитку читача. Робота з книгою уже тривалий час залишається пріоритетним напрямком роботи біблі-
У школі діє багато різноманітних гуртків, одним із найпопулярніших є таеквон-до. Вихованці цього гуртка систематично беруть участь у профільних змаганнях (Одеса, Київ, Харків, Львів), де здобувають значних успіхів. Так, учень 10 класу Р. Третяк у 2015 н.р. отримав цілковиту перемогу (І місце) на Чемпіонаті України з таеквон-до (м. Київ). Школа тісно співпрацює з церквою Св. Параскевії: Щотижнево служаться Божественні Літургії, при школі створений дитячий церковний хор, проводяться виховні години за участю отців церви, та катехизація учнів, підготовка до Першого Причастя.
отеки поряд із використанням нових інформаційних технологій. Ефективними формами пропаганди літератури є презентація книг, мандрівки літературними стежками українських письменників. Розвиток масової фізичної культури і спорту націлений на зміцнення здоровя учнів, фізичний розвиток і рухову активність. Саме тому учні Івано-Франківської ЗШ №6 постійно беруть участь у різноманітних спортивних змаганнях під керівництвом В.Ткачука, В. Кузьміна, вчителів фізичного виховання. Участь наших учнів у змаганнях завжди успішна.
Діє вівтарна дружина, молодіжна організація «Молодь Христові» Виховна робота школи сприяє розвитку в дітей творчих здібностей, підтримці обдарованих учнів, вихованню патріотизму, громадянських якостей особистості, а також збереженню морального, фізичного та психічного здоров’я зростаючого покоління. Леся Климина, завуч з виховної роботи
10
9 жовтня 2015 ювілейний випуск
ШКІЛЬНА БІБЛІОТЕКА — ХРАМ ДУШІ Школу не можна уявити без бібліотеки, як народ без імені, без пам`яті, без історії: школа — це перш за все слово, книга й людські стосунки. В. Сухомлинський
С
учасна шкільна бібліотека — центр інформації, духовного збагачення учнів, вона відіграє важливу роль у розвитку, вихованні та навчанні відповідальної особистості, здатної до самоосвіти та саморозвитку. У нових умовах роботи, пов’язаних із впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій, бібліотекар змінюється сам та змінює свою бібліотеку. Робота бібліотеки стає багатовекторною, суттєво змінюються її основні функції. За останні 5 років бібліотека ЗШ № 6 стала значно сучаснішою та привабливішою для читачів. Завдяки депутату І. Максимчуку та піклувальній раді школи було замінено меблі та вікна на нові в читальній залі, встановлено стаціонарний телефон, Інтернет, до послуг читачів з’явився новий комп’ютер та принтер. Особливо хочеться відзначити, що фонд шкільної бібліотеки у 2013‑2014 н. р. поповнився на 279 назв змістовної енциклопедичної та художньої літератури за рахунок проведення Всеукраїнської благодійної акції «Подаруй бібліотеці книгу», завдяки чому школа виборола І місце
серед навчальних закладів міста та була нагороджена грамотою управління освіти й науки. Для підвищення читацької активності учнів у 2012 р. бібліотекарем Н. Стасюк було розроблено програму й цикл авторських бібліотечних уроків, які ввійшли в книгу під назвою «Інформаційна культура читача». Програма була затверджена на раді інформаційно-методичного центру управління освіти і науки, пройшла апробацію в загальноосвітніх школах м. Івано-Франківська, а також була презентована на семінарі, який відбувався в ЗШ №6 для слухачів обласних курсів бібліотекарів при ОІППО. Зміст програми сприяє активізації пізнавальної діяльності школярів, оволодінню знаннями, уміннями й навичками інформаційної культури; підвищенню читацької активності серед учнів та залученню їх до різноманітних конкурсів, олімпіад та творчих проектів. У 2014 році створено бібліотечний сайт за адресою http://bibl6.edukit. if.ua/, у 2015 році — бібліотечні спільноти «Бібліотека Івано-Франківської ЗШ І-ІІІ ст. № 6 ім. І. Ревчука» у соцмережах vk.com за адресою http:// vk.com/club85724062 та facebook за адресою www.facebook.com/groups/ bibl6/, де висвітлюються всі проведені бібліотечні заходи, виставки літератури, анонсуються зустрічі з письменниками та відомими діячами рідного краю, також тут можна ознайомитись із правилами користування бібліотекою, історією бібліотеки та її структурою. Кожного року учні школи беруть участь у різноманітних всеукраїнських, обласних та міських читацьких конкурсах і здобувають перемоги. Зокрема: • Дівнич Тетяна, учениця 7 класу, посіла І місце у Всеукраїнському конкурсі «Найкращий читач 2010» та була нагороджена разом із бібліотекарем триденною поїздкою на фестиваль дитячого читання в місті Львів; • Фучко Надія, учениця 7 класу, — І місце на І та ІІ етапі конкурсу «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу» у 2012 році; • Рибчук Артур, учень 4‑Б класу, став лауреатом міського конкурсу кращих ілюстрацій до улюбленої книги в 2012 році; у результаті його роботу було вміщено в книгу “Цілюще джерело”, видану коштом міського управління освіти і науки про обдарованих школярів міста; • Кузик Марта, учениця 5 класу, — І місце на міському етапі Всеукраїнського конкурсу «Найкращий відгук на сучасну дитячу книгу» та ІІ місце на обласному в 2013 році; • Шкіра Ангеліна, учениця 5-А класу — І місце на міському етапі Всеукраїнського конкурсу «Найкращий відгук на сучасну дитячу книгу» та ІІ місце на обласному в 2014 році; • Млиниська Іванна, учениця 6 класу — ІІ місце у міському бібліоміксі «Шев-
ченко у моєму серці» серед учнів 6‑7 класів у 2014 році; Оленюк Людмила, учениця 10 класу, — І місце в І міському етапі та ІІ місце в ІІ обласному етапі Всеукраїнського конкурсу на кращу публікацію про книгу та бібліотеку в номінації «Бібліотека — аптека для душі» у 2014‑2015 навчальному році. Бібліотекар школи щорічно бере участь у конкурсах професійної майстерності та акціях, результатом яких є нагороди: • грамоти управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (2014 р., 2013 р., 2011 р., 2010 р.); • грамота голови Івано-Франківської міської ради з нагоди 24-ої річниці незалежності України (2012 р.) • диплом ІІ ступеня Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, інституту інноваційних технологій і змісту освіти за лауреата Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека» у 2010/2011 навчальному році у номінації «Компетентний читач» (2011 р.) •
9 жовтня 2015 ювілейний випуск
11
ДОСЯГНЕННЯ НАШИХ ПЕДАГОГІВ С
тасюк Наталія Миколаївна — лауреат Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека» в 2010-20111 році в номінації «Компетентний читач», нагороджена дипломом ІІ ступеня МОН, молоді та спорту України та інститутом інноваційних технологій і змісту освіти. Її учні щороку займають призові місця на міських та обласних етапах читацьких конкурсів «Найкращий читач року», «Найкращий відгук на сучасну українську книгу», «Найкраща публікація про книгу та бібліотеку». Бібліотекар займається методичною роботою, випустила свою методичну розробку, програму «Інформаційна культура читача» для учнів 6‑7 класів» із циклом бібліотечних уроків. Новизна запропонованої програми полягає у використанні інноваційних форм проведення бібліотечних занять: тренінги, читацькі проекти, уроки-дослідження, електронні презентації літератури, мультимедійні презентації досвіду вітчизняних та світових бібліотек.
В
ойтків Галина Володимирівна, учитель фізики та інформатики, у 2013 н.р. посіла ІІ місце в міському етапі конкурсу «Учитель року» у номінації «Фізика», де, продемонструвавши високу фахову майстерність, досконале володіння методикою викладання, доцільне використання найновішої інформації, застосування інноваційних технологій, мультимедійних засобів, зарекомендувала себе як креативний і талановитий педагог. Конкурс відбувався на базі школи– ліцею №23 . Журі враховувало оригінальність уроків, творчі знахідки учасників конкурсу, ерудицію вчителя, вміння дати критичну оцінку свого уроку. Окремо оцінювалася презентація власного педагогічного досвіду, вміння довести його актуальність та систему роботи з учнями. Того ж року Г. Войтків отримала науковий ступінь кандидата педагогічних наук. Під її керівництвом учні школи здобули не одну перемогу на міських олімпіадах з інформатики та фізики.
Г
ринів Леся Іванівна — переможець ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників «Джерело творчості» в номінації «Керівник гуртка» за напрямком «Військово-патріотичне виховання». У 2013‑2014 навчальному році як лауреат конкурсу їздила в Київ на урочисту церемонію нагородження. Л. Гринів є незмінним куратором музею Опришівецької школи вже протягом багатьох років. Вихованці вчителя образотворчого мистецтва та керівника гуртка є постійними переможцями міських та обласних конкурсів.
Ш
ушайло Лілія Іванівна, учитель української мови та літератури, у 2012 році стала переможцем міського етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» з уроком на тему «Новела «Сойчине крило» Івана Франка» у 10 класі Івано-Франківської школи №11 із поглибленим вивченням англійської мови. Л. Шушайло підготувала багатьох переможців творчих конкурсів та змагань. олодюк Ірина Романівна, учитель української мови та літератури, у 2014‑2015 н.р. посіла І місце на міському етапі конкурсу «Учитель року» та пройшла у фінал обласного етапу. Одним із нововведень конкурсу стала розробка власного блогу в Мережі (www.sonenia. wordpress.com), презентація мультимедійного проекту та проведення майстер-класу. Того ж року, за сумісництвом викладаючи українську мову іноземцям в Івано-Франківському національному медичному університеті, І. Голодюк успішно захистила дисертацію з теорії літератури та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук. Вихованці І. Голодюк постійно займають призові місця у творчих конкурсах та олімпіадах.
Г
УЧЕНЬ РОКУ
І
з 2012 н.р. у школі запровадили нову рейтингову систему особистих досягнень учнів та середнього балу класу. Відтоді щороку, враховуючи навчальні результати та перемоги у всеукраїнських предметних олімпіадах і творчих конкурсах, дирекція школи нагороджує кращих учнів серед початкової, середньої та старшої шкільних ланок.
2012-2013 н.р. Рибчук Артур Фучко Надія Дівнич Тетяна
Н
2013‑2014 н.р. Головатий Владислав Родчин Тетяна Лотоцька Мар’яна
адя Ільчишин, учениця 5-А класу, стала учнем року серед початкових класів у 2014-2015 навчальному році. Зі слів учениці: «Памятаю час, коли вперше переступила поріг школи № 6. Мене вперше завела до класу перша вчителька Ольга Василівна. Вона мені стала другою мамою та добрим порадником. Вона навчила мене всього, чого тільки можна було навчити, а головне — розкрила мої таланти. Завдяки їй я зайняла ІІІ місце в міському етапі конкурсу з української мови ім. Петра Яцика та отримувала перемоги в природничих конкурсах.
2014-2015 н.р. Ільчишин Надія Когут Вікторія Соломка Тарас
Мої найулюбленіші предмети в школі — українська мова, математика та малювання. Обожнюю читати, у шкільній бібліотеці перечитала вже майже всі книги, зокрема пригодницькі. Вважаю, що саме читання допомагає в навчанні, розвиває вміння висловлювати свою думку, творчо мислити, фантазувати. А ще я захоплююсь спортивними танцями, плаванням, малюванням. На танці я ходила вісім з половиною років, брала участь у різноманітних змаганнях та займала призові місця. Я щиро вітаю рідну школу з ювілеєм і бажаю, щоб вона й надалі процвітала й була найкращою, а учням я хочу побажати гарно вчитися, займатись улюбленою справою та багато читати».
12
9 жовтня 2015 ювілейний випуск
Р
ибчук Артур, учень 2012‑2013 навчального року. 4 роки він навчався у нашій школі, сьогодні Артур студіює природничі дисципліни в гімназії . Зі слів Артура: «Пам’ятаю, ще кілька років тому я навчався в шостій школі. Ці роки надовго закарбувалися в моїй памяті. Важливу роль у моєму навчанні відіграла моя перша вчителька — Римик Людмила Михайлівна. Вона стала для мене не тільки вчителькою, а й другою мамою та другом. Людмила Михайлівна повела мене шляхом науки у світ, за що я їй дуже вдячний. Також хочу подякувати бібліотекарю Наталії Миколаївні, яка завжди мені пропонувала прочитати цікаві книги та всьому педагогічному колективу. Завдяки тому, що вчителі вклали в мене свій труд, я здобув так багато перемог в олімпіадах та конкурсах. Зокрема, ІІ місце на олімпіаді з української мови імені П. Яцика, математики, природознавства та інших.
Г
оловатий Владислав, учень 6-А класу, — учень 2013-2014 року серед початкових класів. Зі слів Владислава: «Я хочу привітати свою рідну школу з ювілеєм. Я бажаю їй постійно розвиватися й процвітати, щоб вона була найкращою у всьому місті. Я дуже люблю навчатися, читати. Беру участь у всіх можливих конкурсах («Колосок», «Кенгуру», «Грінвіч», результатами стали нагороди «Золотий колосок» та «Відмінний кенгуру»). У п’ятому класі я посів перше місце в міській олімпіаді з природознавства. На мою думку, перемоги досягаються тоді, коли читаєш дуже багато енциклопедичної та художньої літератури. У шкільній бібліотеці ще в 2‑3 класі я перечитав усі найновіші книги сучасних письменників. Вдома збираю свою бібліотечку. Зокрема, серію книг «Золота серія. Бібліотека пригод», адже полюбляю читати пригодницькі та фантастичні романи. Також я захоплююсь футболом, брав участь у багатьох турнірах. Нещодавно наша команда зайняла ІІ місце серед шкіл міста в грі «Шкіряний м’яч». Моя школа мені дуже подобається, адже тут є багато майданчиків для занять спортом, різноманітних цікавих гуртків, є чим зайнятися. Тому я бажаю школі залишатися завжди такою цікавою, а учням — займатися улюбленою справою та не забувати про спорт.
Дівнич Тетяна — випускниця Івано-Франківської ЗШ №6, учениця 2012-2013 року: «Вітаю з днем народження, Школо!» Твоє свято — це велике свято й для мене особисто, бо ти для мене, Школо, стала рідною. Зараз я студентка Львівського національного університету імені Івано Франка, навчаюсь на другому курсі спеціальності «міжнародний бізнес». Вступивши до вищого навчального закладу з достатньо великим багажем знань, здобутих у школі, я отримала більше вільного часу для того, щоб займатись діяльністю в позауніверситетський час. Семінари, тренінги, конференції, стажування в державних і бізнес-структурах Львова збільшують мій досвід і сприяють моєму інтелектуальному розвитку. Участь у таких заходах дозволяє мені розуміти, наскільки сучасне суспільство цінує освічених та ідейних людей. Та, звісно, моє світобачення формувалося ще з часів школи, тож звертаюся до всіх своїх вчителів. Дякую Вам за те, що допомагали мені розвивати здібності. До цього додам: я невимовно рада, що в нашій школі викладають французьку мову — зараз це є особливою перевагою в міжнародному середовищі. Залишу послання теперішнім учням: беріть знання, що дає вам школа, — вони вам знадобляться. І від щирого серця бажаю кожному учню бути сильно мотивованим
Моїм основним захопленням є творчість. Я люблю ліпити фігурки з полімерної глини. Окрім того, я написав, але ще не видав книгу для дітей. Книга називається «Муккі та його друзі. Пригоди на фермі.» У ній розповідається про п’ятьох друзів тварин. Окрім книги, я написав ще кілька віршів про Україну. Також мрію зняти аніме-серіали. Для цього я почав готуватися — намалював багатьох персонажів. До речі, я люблю малювати не тільки персонажів, але й тварин, архітектуру, пейзажі. Рідній школі бажаю завжди процвітати, а учням – вірити в себе, розвивати свої таланти, наполегливо вчитися та досягати перемог.»
Ф
учко Надія — учениця 20122013 н.р.: «Усім вітання! Напевно, варто почати зі слів подяки школі, якій сьогодні виповнюється 175 років. Чудово пам’ятаю момент, коли вперше сіла за парту рідної школи. Тоді почався мій довгий шлях праці, невдач, успіхів. Хочу зазначити, що саме з початкових класів я почала розвивати в собі наполегливість, ретельність, старанність, впевненість та віру в себе. У цьому допомогла мені перша вчителька — Людмила Ярославівна, за що їй щиро вдячна. Хороша база знань, дана початковою школою, створила для мене й перші перешкоди, адже з’явилося багато конкурентів у змаганні першості. Проте вимогливі вчителі та прагнення до знань зробили своє. У 7 класі я закінчила рік на відмінно й посіла призові місця на предметних олімпіадах. Зрештою, отримала нагороду Учня року. Зараз я активно продовжую свою діяльність. Минулого року стала призером вже ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури, виграла грошову премію. Попри те, що навчаюся в іншому навчальному закладі, я сумую за рідною школою, усвідомлюючи, що без неї не була б такою, якою є зараз. З нагоди свята хочу побажати рідній школі хороших та успішних учнів і, звісно, чудових вчителів. Також збереження прекрасних традицій, процвітання, розвитку й постійного удосконалення!
здобувати знання, учителям — завжди вселяти любов до вивчення їхнього предмету, а Школі — пишатися своїми досягненнями.
9 жовтня 2015 ювілейний випуск
13
ТВОРЧЕ ПЕРО ВЧИТЕЛЯ Моє село Багато різних сіл на світі, Але миліш за все мені Мої Опришівці рідненькі, Такі прекрасні й дорогі. Я в нім живу багато років, Пройшла тут молодість моя. Та все життя іду я крок за кроком, Люблю усіх людей свого села. І не байдужі теж вони до мене, Щодня чекають, коли зі школи я іду. Старенькі, кволі, безпорадні Розкажуть про біду свою. А я їх завжди заспокою, Чим зможу їм допоможу, Та добрим словом підбадьорю, Та з гумором їм щось скажу. Стежина знов веде мене до школи, Бо вранці вже чекає дітвора. А я благаю в Бога благодаті Для всіх людей свого села… Ольга Коваль, вчитель початкових класів *** Вибір — це найважче у житті. Добро чи зло, тінь чи Людина? Скільки всього таїться у душі, Хоча вона у нас одна-єдина. А ми, дорослі, часто боїмось: У що перетворились наші діти? Раби залежності, невже збулось Те, чого боялись ми найбільше в світі. Давайте не лукавити самі собі, Адже в гонитві за достатком, грішми Ми втратили частиночку душі, Ту ниточку, що нас єднає з дітьми. А дітям треба тільки ласки і тепла, І казки на ніч, й мудрої поради, Їм невідомий світ жорстокості і зла, Котрий нав’язують щодня телеекрани. Ми так захоплено женемось за усім, Що розучились думати, читати. Сучасним школярам не до книжок зовсім — Їм треба в ігри встигнути зіграти. Але пишаймось мудрістю віків, Що розуміли цінність слова, книги. Духовність — це найбільший скарб років, Який здобули, злу зламавши крила... Наталія Стасюк, бібліотекар
*** Подалась я працювати у шкільну бібліотеку! Треба ж таке щастя мати, щоб потрапити в халепу! Думала, робота — свято! Лиш сиди собі й читай, Хоч зарплати небагато, зате лиш відпочивай. Як поріг переступила у книжкове царство я, Аж тоді вже зрозуміла, яка місія моя! Школярі вже тут як тут, на підручники вже ждуть, А їх треба ж ще возити, ну як їм це пояснити? Звідки учні можуть знати про нестачу коштів, книг, Бо ж газети прочитати — стовідсотковий вердикт. Як нарешті розібралась із підручниками я, — Холоднеча вже настала, а опалення — нема. Не пора ще зігріватись, спробуй працювати так, Книги учням видавати, вдовольнять читацький смак. І при цьому ще уроки тематичні проводи, І посвяти, і турніри — все осилить мусиш ти! А зимою — рай у школі! Тепло, затишно, святково! Аж тоді є час у мене прочитати щось для себе! Як люблю я працювати! Й коли вдячні читачі Просять книгу прочитати не для когось — для душі! Отоді ти розумієш, які любі книги ті, Яким скарбом володієш і для чого це тобі! Наталія Стасюк, бібліотекар *** Я так люблю цей давній, історичний край! Тут для польоту творчості й натхнення просто рай. Не так давно тут пролягав торговий шлях Й купцями аж гуло на міжнародних ярмарках. Рікою Бистрицею із Карпат сплавляли ліс, Тому так швидко край збагачувався й ріс. Опришівцями названо його на честь купця, Що поселився з Югославії у нас здавна. Впродовж віків ми прославляли Станіслав, Що завдяки нашим краянам зріс, постав. Борці за волю, просвітяни та отці Творили героїчним серцем землі ці. І ми пишатись завжди маємо за те, Що предки наші зберегли надбання все Й величний храм — життя духовного основу, — Куди ми линемо душею знову й знову. На наших теренах народжуються і митці — Поети та художники, історики–знавці. Усіх вражає, манить, вабить рідний край. Це наш куточок світу, славний, милий рай. Наталія Стасюк, бібліотекар
ТВОРЧІСТЬ НАШИХ УЧНІВ Він перейняв із материнським молоком Любов до рідної землі, до волі, Хоч і зростав злиденним кріпаком, Та духом вільний був, як сокіл в полі. Його життєвий шлях такий важкий: Кріпацтво, тюрми, заслання в солдати, Та надавала сил і по життю вела Його стражденна Україна-мати. Його талант — то щедрий Божий дар, Який прославив нашу Україну, Бо наша гордість — Тарасів «Кобзар», У ньому сила наша і надія. Олеся Волошин, 8-А клас Я вірю в майбутнє твоє, Україно, Як батькові й матері вірить дитина, Як дерево вірить дощу, Як вірять дорослі і діти В Господню силу ясну. І вірю в майбутнє твоє я, Бо змін я вже хочу давно. Не хочу війни, ні туману брехні, А хочу я сонця на небі й землі. Щоб ясне проміння торкалось дітей, Й не було Чорнобиля знову, І хочу я жити у щасті й добрі, Й сміятися знову і знову. Ірина Майданська, 8-Б клас
*** Полита кров’ю, горем оповита, Оплакана слізьми й журбою вмита, І пройдена тяжким випробуванням, В хвилини волі втомлена чеканням. Чеканням тим, що називається свобода, Чеканням тим, що ні одна людина, жодна, Не буде кров братерську проливати, Щоб із полону рідну землю взяти. Узяти в руки, огорнути щиро Й сказати: «Україна наша — з миром». Сказати так, щоб українці знали Й за гроші свою душу не продали. Бо вірю я в твоє майбутнє, Україно! І знаю: ти у нас одна, єдина. Та буду до останньої краплини жити, Щоби від ворога тебе оборонити! Анна Ставнича, 8-А клас *** Молода Україно, Юна наша світла квітко, Чом ти зажурилась? Може, світла ти не бачиш? Може, утомилась? Що з тобою, люба, сталось? Ти ж бо була красна, Гожа, ставна, чарівлива
14
9 жовтня 2015 ювілейний випуск
І лицем прекрасна. Стала моя Україна Смутна та нещасна. Зникло чомусь з її долі Сонечко преясне. Ви виніть кого завгодно, Кажіть «краще буде», Бо у тузі Батьківщини Винні самі люди. Ви забули рідну мову, Як, що говорити. На святе ви потягнулись — Мову спотворити.
Власну ахінею. Скажуть: «Вчіть, що ви тварини, нічого не знали, ми ж — благі і мудрі люде, ми вас врятували!» А всі будуть тому вірить І оте вивчати. А вони — лиш керувати, Нами керувати. Що ж робити тим, хто хоче Неньку з колін звести? Скинути лихого ката, Все до ладу звести?
Мову ж ката, що вас мучив, Вчити ви зачали. Тонни книг надрукували, Зразу мудрі стали! Рідне слово — тепер рідкість. Зате ката слово Вже лунає звідусюди, Голосить промови. Чи для того вам «Кобзар», Щоб ви не читали? Щоб не знали, як за вас Ще предки вмирали? Ох, не тії зараз люди І не той в них норов, Бо продались за копійку Злодіяці, «вору». І за гривню у кишені Готові стояти. Хоч не знають — то за що? Хоч йти проти брата — Все пороблять, все що скажуть! Для цілої шкури Оборонять того ката, Зведуть йому мури. А що скажеш проти тих, Хто стоїть за волю? Хто за правду на все ладен, Хто ішов до бою? Чи захоче кат і злодій Народу свободи? Чи захоче нам віддати Нашу землю, воду? З кого тоді собі візьме, Запхає в кишеню? Взяти правдою не може — Так візьме брехнею! Візьмуть книжку і закреслять, Як ми воювали, Як ми щастя і добробут Вкраїні дістали! Замалюють наші вчинки, Всі — заради неї, Перепишуть, що лишилось,
Люди, стійте до кінця ви, Поки не почують. Візьміть слово, візьміть силу, Хоч би і малую, Кличте всіх іти до себе, Йти за Україну, Вибороти право щастя Рідній Батьківщині. Скажіть людям усю правду! Як насправді було! Нехай знає, хто не знав ще, Чи ті, що не чули. Скажіть правду своїм дітям. Діти мають знати, Щоб вже далі мирно жити І не воювати. Та не все біда в нас буде, Неньку ще потішим, Буде вона заквітчана, Краща, веселіша. І спитаєте у мене: «Через що так буде?» Скажу: «То все чесно зроблять українські люди». Тетяна Родчин, 11 клас, учень 2014-2015 рр. Школа Шоста школа стала моїм Першим у світі кроком, Я не забуду її Мудрі, повчальні уроки. Вчила мене вона Не тільки науки потрібні, Навчала жити мене, Любити, служить Україні. Із вдячністю згадую я Теплі навчання роки. Рідна школо моя, В тобі — мої перші уроки. Тож вічно живи і навчай, Рідна, прекрасна школо.
Ти завжди у наших серцях, Привітна, улюблена школо… Артур Рибчук, 7 клас, учень 2013-2014 року *** Скільки ж років вже пройшло, Відколи школу в нас відкрили. Давайте нагадаєм, як було, Коли дітей сюди впустили! У храмі знань тоді лунало свято. Маленькі діти, вчителі й батьки, Усі так клопоталися завзято,
Щоб мали де навчатись малюки. Й настало стосімдесятип’ятиліття, А школа все іще стоїть, І їй бажають всі багатоліття, Величності, краси й різноманіть. Вона для нас є маяком надії. Який веде усіх в далеку путь, Допомагає здійснювати мрії, Які до величі людину приведуть. Тому низенько їй вклонімось, Подякуємо щиро за всі роки. А ще давайте, друзі, всі учімось, Щоб не робити більше помилки! Отож вітаємо ми школу! Нехай і далі в ній життя кипить. І Бог най величчю свого престолу Для всіх людей її хранить! Люда Оленюк, 11 клас *** Було життя в свободі й мирі На Україні у роки, Коли здобули незалежність Діди, прадіди чи батьки. Здавалося, так буде вічно. Та ворог злий готує план, Щоб захопити краї наші І відродити царство зла. Сліпив й дурив він свій народ, Готуючися до війни. Своїх людей послав до влади, Щоб ті розставили сітки. Та українці не стерпіли, Бо Україна — це народ. Тирана з трону повалили, Хоча чимало було втрат.
9 жовтня 2015 ювілейний випуск А ворог цього не чекав! Зозла війну оголосив, На схід України напав, Степи вкраїнські полонив. На захист рідної землі Стають вкраїнські воїни. Російські бойовики злі Ослухались правил війни. Наші вкраїнці не здаються, Незламний й вільний їхній дух. Хай із перемогою вернуться І волю знову повернуть. Вони — герої українські, Бо, ризикуючи життям, Від злих підступних терористів Стають на захист майбуття. Ми їх ніколи не забудем, Як не забудемо ціну, Яку сплатили українці, Йдучи безстрашо на війну. Артур Рибчук, 7 клас, учень року *** Дорога школо! Від щирого серця вітаю тебе з великим святом. Мої вітання теж звучать і для всіх вчителів, що працюють задля того, щоб дати учням нові знання. Рідна школо, тобі вже сто сімдесят п’ять! Здається, так багато, Що навіть не порахувати. До школи учні вже прийшли вітати, Щоб розпочати величезне свято! Ірина Бойко, учениця 6-Б класу *** Скільки тисяч хлопців і дівчат Вийшло з стін її, її дверей. Наша рідна школа №6 Відзнача сьогодні 175 ювілей. Тут зібрався із усіх усюд, Із шляхів далеких і не дуже Зовсім юний і поважний люд — Ті, кому це свято не байдуже. І нехай не всіх впізнали ми, І нехай не всі впізнали нас, але це нічого, добре, що прийшли ми на зустріч в школу, в рідний клас! Леся Мельник, учениця 7-Б класу
*** Я вітаю найкращу школу в м. Івано-Франківську зі 175-річчям! За свої 6 років навчання я дуже її полюбила. Я продовжую добре вчитися та отримувати гарні оцінки. У ній працюють найдобріші вчителі, які нас навчають, а також чудовий директор, якого я дуже поважаю! Моя школа — це мій другий дім!. Я дуже вдячна всім вчителям, які виховують у нас любов до прекрасного та директору за таку можливість навчатись у школі № 6! Світлана Афанасьєва, учениця 6-А класу *** Уже понад 175 років школа гостинно відчиняє двері для школярів. І ось вкотре вона приймає привітання від своїх вдячних учнів. Я хочу привітати школу й подякувати їй за підтримку, надані мені знання і, звичайно ж, за знайдених мною друзів саме тут! Юліана Литвинчук, учениця 6-Б класу *** У школі нашій свято, тобі вже, школо, 175! Люблю тебе, о нене рідна, тобі я хочу побажати, щоб далі ти могла навчати.
15
А учням хочу так сказати: «Знання ви, друзі, здобувайте і рідну школу прославляйте!» Вероніка Рущак, учениця 6-А класу
*** Рідну школу я вітаю, щастя й радості бажаю, щоб було все в тебе гарно, щоб жила завжди безхмарно! Пройшли роки… Скільки змінилося в житті людей. Але, як і тоді, діти вчать літери, складають із них слова, вчаться мислити, діяти, творити. Як і тоді, відчиняються двері школи і лунає гучний веселий шкільний дзвінок. «Золотий фонд школи» — це її вчителі. Ті, що працювали не покладаючи рук. Ті, що несли і несуть дітям з покоління в покоління своє серце, душу, розум. Школа єднає не тільки покоління. Вона єднає наші душі й серця! Мої найкращі привітання тобі, школо! Олеся Свістяк учениця 7-Б класу
16
9 жовтня 2015 ювілейний випуск
РЕЦЕПТИ ХОРОШОГО ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ С
ьогодні купила нову кулінарну книгу. Розгорнула — а там багато цікавих і ще досі не випробуваних рецептів. Вирішила приготувати щось смачненьке й здивувати друзів своїми кулінарними здібностями. Та раптом відчула, що погано себе почуваю: десь підхопила грип. Тому, довго не думаючи, згадала про перевірені методи лікування — народні, ефективні. І тут я задумалась: є кулінарні рецепти, рецепти в медицині... Тож, напевно, кожна професія має свій рецепт? Цікаво тоді, яким же рецептом славиться шкільна кухня? На ній інгредієнтів є багато, головне знати, у якій кількості і як їх готувати. За всім цим стежить шкільний «шеф-кухар», який створює сильну й дружну команду та контролює за створенням шкільного меню. Важливо вміти не тільки смачно готувати, а й правильно й апетитно подати, щоб страви стали улюбленими. Варто пам’ятати, що кухня є різною: традиційною, запозиченою. З одних і тих же продуктів можна приготувати абсолютно різні страви. Щоб страва була смачною, потрібно готувати за рецептом, вважати, щоб не пересолити чи щоб не підгоріло. Так і в школі: є різні учні, вчителі, батьки. Вдало сказано: «Усі ми різні, але мета в нас одна — вчити й навчитися». Спільними зусиллями можна смачно приготувати на шкільній кухні. Головне пам’ятати, що основними інгредієнтами в школі є учні, а справжній вчитель той, хто не лише передає знання дитині, а й виховує характер і допомагає стати самим собою. Багатим є меню шкільної кухні. Головне не тільки знати рецепти, а й ними користуватися й обмінюватися. Потрібно пам’ятати: запозичуючи нові рецепти, не викидайте зі шкільного раціону традиційну кухню, яка є надійною й корисною. Тож які рецепти хорошого шкільного життя? Деякі вчителі пропонують до повсякденного повторення додати трішечки експромту, переварити зі знанням й приправити розвагами. Упевнені, що буде смачно.
П
іклувальна рада школи та батьківський комітет вітають ЗШ №6 із 175-річчям! Тільки спільними зусиллями можна досягти тих цілей, які ми ставимо перед собою, а саме: високий рівень навчальних досягнень наших дітей, достойне виховання, правильні настанови, духовний розвиток, любов до ближнього та своєї Батьківщини. Саме це наша школи вже друге століття прагне реалізувати і в неї, на мою думку, добре вдається. Тож бажаємо ЗШ №6 випускати зі своїх стін істинну еліту, гордість нашої України та бути завжди в першості найкращих шкіл міста Івано-Франківська. А ми, члени піклувальної ради та батьківський комітет, і надалі будемо підтримувати всі хороші починання та тісно співпрацювати з нашою ювіляркою. Світлана Захарчук, член батьківського комітету школи.
Інші радять віддавати серце дітям, пізнавати в кожному з них особистість, а всі свої проблеми залишати за шкільними дверима. Результат ефективний. Досвідчені педагоги переконані, що хороше шкільне життя гарантоване, якщо користуватись трьома правилами: • Рух, швидкість — і максимальний вперед; • Працювати, працювати й ще раз працювати всім; • Інколи краще зробити крок вперед і два кроки назад, щоб не помилитись. Молоді вчителі готують за своїми рецептами. Беруть день, добре очищають його від заздрості, впертості й байдужості. Додають три повні ложки оптимізму, велику жменю віри, ложку терпіння, кілька зерен винахідливості й креативності та щіпку ввічливості. Усю суміш заливають любов’ю й ніжністю. Коли страва готова, прикрашають її пелюстками квітів доброти й уваги. Щоденно подають із гарніром з теплих слів і сердечних посмішок. Дуже смачно готують вчителі-ветерани. Ось що вони рекомендують учням. Завжди до школи йти з бажанням вчитися й ніколи не казати «я не вмію», а впевнено стверджувати «я навчусь». Завжди потрібно пам’ятати, що вчитель — це друг і порадник, який радіє вашим успіхам, а школа не тільки дає знання, а й навчає, як оминати зло й робити добро. Адже добро, яке зробите ви, завжди обернеться до вас добром. Варто зауважити, що рецептами користуються як молоді вчителі, так і досвідчені педагоги. Кожен щось рекомендує, по-своєму готує, додає якусь родзинку, але головне, що у всіх страви смачні й корисні. Ото цікава шкільна кулінарна книга. Готуйте з любов’ю! Смакуйте на здоров’я! Уляна Дирів, учитель української мови та літератури
Щ
иро вітаємо учнів і вчителів школи на чолі з директором І. Максимчуком з нагоди 175-літнього ювілею! За цією датою криється наполеглива праця багатьох педагогів, які розпочинали свою трудову діяльність ще в далекому 1840 році. Саме тоді була заснована наша школа. Нелегкий шлях було пройдено, зате ми маємо, чим пишатися. За роки свого існування школа виховала безліч гідних учнів, результатом успішного навчання яких стали призові місця на олімпіадах та конкурсах. Нехай і надалі примножуються досягнення закладу в найважливішій справі українського суспільства — формуванні високоосвіченої, творчої, духовно багатої людини. Школі-ювілярці бажаємо процвітання, а вчителям та учням — успіхів, щастя та міцного здоров’я! Тетяна Симак, голова батьківського комітету школи
Номер підготували: ідея — Ігор Максимчук, керівники проекту — Наталія Стасюк, Ірина Голодюк. Набір тексту — Наталія Стасюк, Мар’яна Щерба, Анжела Куціль, Христина Чорноус. Верстка, редактура — Ірина Голодюк. Друк ТзОВ «Місто НВ». Наклад — 1000.