Magazine

LANDLORD.UA

ПРАВИЛА УСПІХУ В АГРОБІЗНЕСІ

№10 (36) ЖОВТЕНЬ 2018

МОДЕЛЬ ЛІДЕРСТВА

УКРАЇНА СТАЄ ПЕРШИМ НОМЕРОМ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ВИСОКООЛЕЇНОВОЇ ОЛІЇ

ДОРОГА НА СХІД СОНЦЯ

ЯК НАЛАГОДИТИ УСПІШНИЙ ЕКСПОРТ АГРОПРОДУКЦІЇ ДО ЯПОНІЇ

10 СЕРГІЙ КРОЛЕВЕЦЬ Головне — це чесність і порядність у стосунках з партнерами

НАЙБІЛЬШИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ УГОД В АГРОСЕКТОРІ

СЛОВО

П’ЄР КОАДОН, Syngenta в Україні

генеральний директор компанії

ФОТО НАДАНО ПРЕС-СЛУЖБОЮ КОМПАНІЇ

ЗБЕРЕГТИ ЛІДЕРСТВО забезпечувати розуміння актуальності ситуації на ринку та опера­ тивну відповідь його потребам. Попит на українську соняшникову олію, й високоолеїнову зокрема, у світі динамічно зростає. Українські виробники успішно експортують олію до країн Західної Європи, Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії. Український продукт має всі якісні харак­ теристики, щоб скласти гідну конкуренцію світовим брендам олії. Україну по праву можна вважати найсильнішим гравцем у секторі виробництва соняшникової олії, і в перспективі — ринку рослинних олій в цілому. Для цього у наших агровиробників є необхідні знання, бажання розвивати нові ринки збуту, доступ до технологій та іннова­ цій — генетики і засобів захисту рослин останнього покоління, а та­ кож доступ до фінансових інструментів, що надаються передовими міжнародними R&D агрокомпаніями. Для України зараз важливо як ніколи зберегти лідерство в цьому сегменті, зміцнити імідж країни — виробника здорового продукту, а також виходити на новий рівень сталого сільського господарства. Я впевнений, що Україна має потенціал стати ключовим постачаль­ ником безпечних, якісних продуктів харчування для зростаючого населення планети і глобальним трендсетером у сфері здорового харчування. Країна впевнено рухається у правильному напрямку, а такі компанії, як Syngenta, створюють для сільгоспвиробників мож­ ливості отримувати високі врожаї та максимальні прибутки поряд з оптимізацією бізнес-процесів агропідприємства, впроваджуючи передові технології в насінні, засобах захисту рослин і цифровому сільському господарстві, одночасно піклуючись про здоров’я спо­ живачів і навколишнє середовище.

Роль України у світовому сільському господарстві складно пере­ оцінити, а лідерство на глобальному ринку олійних і рослинних олій — безперечне. Країна займає міцні позиції з виробництва соняшника та олії з нього, а також є експортером соняшникової олії номер один у світі. Незважаючи на те що глобально Україна займає друге місце за посівними площами, що обробляються під соняшником, за валом вирощеної продукції країна на першому місці. Фактично з 15,5 млн т прогнозованого врожаю товарного соняшника цього року в Україні 90% будуть експортовані у ви­ гляді олії. Ми розуміємо, що конкуренція в глобальному масштабі лише поси­ люється і для утримання лідерських позицій необхідно розвивати нові ринки, і нішеві сегменти в тому числі. Безпосередньо нішевим сегментом ринку олійних є високоолеїновий соняшник. Україна успішно розвиває цей напрям і поступово виходить на перше місце у світі за валовим виробництвом цієї культури. За останні шість років площі під високоолеїновим соняшником збільшилися у 3,5 раза. Можна збільшувати площі й надалі, але куди більше значення має наявність попиту, зацікавленість фермера вирощувати високоолеї­ новий соняшник — наявність привабливої премії та відрегульований процес збуту. Зокрема для досягнення балансу між попитом та пропозицією ком­ панія Syngenta і створила «Високоолеїновий клуб». Ми прагнемо надавати більше інформації та знань про вирощування високо­ олеїнового соняшника і користь високоолеїнової олії для здоров’я споживачів, формувати попит на ринку, підтримувати відкритий, рівний діалог всіх учасників виробничо-збутового ланцюжка, аби

1

жовтень 2018

ЗМІСТ

|

№10 (36), ЖОВТЕНЬ 2018

12 ДЕСЯТЬ НАЙМАСШТАБНІШИХ УГОД ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ В АГРОСЕКТОРІ

АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ 10

28 ЯК ОБРАТИ ПОСЕРЕДНИКА ПРИ КУПІВЛІ ЧИ ПРОДАЖУ АГРАРНИХ АКТИВІВ

ЗИМОВИЙ НАБІР Україна може покращити позиції на експортному ринку заморожених овочів і фруктів

РЕЙТИНГ 12

ЗРОСТАННЯ ГАБАРИТІВ Топ-10 інвестиційних угод в аргосекторі України

28 ІНВЕСТБРОКЕРИДЖ ПО-УКРАЇНСЬКИ Чи потрібні посередники при купівлі-продажу агроактивів

30 ПРОДАВЕЦЬ ДИКТУЄ ПРАВИЛА

На ринку M&A в агросекторі України попит перевищує пропозицію

2

ЗМІСТ

|

ІСТОРІЯ УСПІХУ 36 КВАНТОВИЙ СТРИБОК

Як власник компанії «Ерідон» створював бізнес

36 З АСНОВНИК «ЕРІДОН» СЕРГІЙ КРОЛЕВЕЦЬ ТА ІСТОРІЯ ЙОГО УСПІХУ

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ 50 ДОРОГА НА СХІД СОНЦЯ

Що треба знати, щоб успішно експортувати до Японії

ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ КЛУБ 64 МОДЕЛЬ ЛІДЕРСТВА

Учасники «Високоолеїнового клубу» домовляються про правила гри в сегменті

70 ПРЕМІАЛЬНА ПОЗИЦІЯ

Syngenta готова взяти на себе роль координатора розвитку всього високоолеїнового сектора

74 ПЕРШИЙ НОМЕР У СВІТІ

Цього року Україна може обігнати Францію за обсягами виробництва високоолеїнової олії

78 КВІТКА СОНЦЯ

Навіщо господарство «Перше травня» збільшує площі під високоолеїновим соняшником

64 Г ЛОБАЛЬНІ ПЕРСПЕКТИВИ ВИСОКООЛЕЇНОВОЇ ОЛІЇ

50 НА НАСИЧЕНОМУ ЯПОНСЬКОМУ РИНКУ ЗНАЙДЕТЬСЯ МІСЦЕ Й ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ТОВАРІВ

4

82 ДЖЕРЕЛО ПЕРЕВАГ

78 К ОЛИ ВИГІДНО ВИРОЩУВАТИ ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ СОНЯШНИК

Жорстка конкуренція стимулювала «Укролію» обрати нішу виробництва продуктів для здорового харчування

84 КОРИСНА МАНДРІВНИЦЯ

Як українські компанії просувають високоолеїнову олію на зовнішніх ринках

ТЕХНОЛОГІЇ 94 ПОПЕРЕДИТИ ТА ЗНЕШКОДИТИ

Що треба зробити, щоб шкідники картоплі не уразили весь урожай

98 ТРИВАЛА ГРА

Як за допомогою точного землеробства підвищити врожайність і знизити вартість вирощеної продукції

102 ПАРАД ІННОВАЦІЙ

Які технології та мобільні додатки є у відкритому доступі та кому вони можуть стати у пригоді

АНАЛІТИКА 106 МАЇСОВИЙ ТОНУС

У наступному маркетинговому році на світовому ринку може скластися рекордна пропозиція кукурудзи

ЗАХОДИ 110 НАЙМАСШТАБНІША ВИСТАВКА УКРАЇНИ Підсумки VІ Міжнародної агропромислової виставки AgroExpo 2018

112 ВСЕ БУДЕ АПК

Агросектор України готовий стати драйвером подальшого економічного розвитку країни

ФОТОПРОЕКТ 116 ТЕХНОЛОГІЇ МАЙБУТНЬОГО

Навіщо «Алана-Еко» почала виробляти біопаливо з водоростей і вирощувати салат у невагомості

120 ВИХІДНІ ДАНІ

116 Х ТО І НАВІЩО СТВОРЮЄ БАРАБАННІ ТЕПЛИЦІ

5

жовтень 2018

АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ

|

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

АГРОСЕЗОН–2018: ОЧІКУВАННЯ ТА РЕАЛЬНІСТЬ ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНСЬКОЇ КУКУРУДЗИ У СЕЗОНІ–2018/2019 МОЖЕ ДОСЯГТИ РЕКОРДНОГО ЗНАЧЕННЯ досягти рекордного значення. Основні ринки її споживання — Нідерланди, Іспанія та Єгипет. Наприклад, один з учасників «Клубу но­ ваторів агробізнесу» Юрій Бєлінський, який має фермерське господарство «Альфа» на Харківщині, розповів нам про врожай кукурудзи. Порівняно з по­ передніми роками, коли врожай сягав 11 т, цьогоріч культура не дає показо­ вих результатів через негоду. Проте відмінно показали себе зернові. Сама лише Харківщина вже зібрала 2,3 млн т, а це один з найбільших показників по Україні, враховуючи низькі прогнози Інституту агроекономіки. Щодо соняш­ ника поки сказати складно — зараз лише триває фаза його росту. Збір озимої пшениці вже залишає бажати кращого, повідомляють аграрії західних областей. Зокрема, деякі з них скаржаться, що близько 20% зерна озимої пшениці не відповідають дер­ жстандарту за якістю. Аграрії вважають, що таку ситуацію спричинили затяжні опади під час збору врожаю. Про проблеми врожаю розповів й інший учасник «Клубу новаторів агробізнесу» BASF — Сергій Косюк, власник госпо­ дарства «Перше травня» на Херсонщи­ ні. Цьогоріч висока вологість та рання весна (яка скоротила час, придатний для сівби) не дозволили показати висо­ кий результат ярому ячменю. Ситуація з пшеницею на півночі України інакша. Наприклад, ще один член «Клу­

8

ТІБЕРІУ ДІМА, BASF Agricultural Solutions в Україні, Молдові та країнах Кавказу керівник департаменту

бу новаторів» Максим Даниленко, який очолює господарство «Олімп» Черкась­ кої області, відзначив, що цьогоріч має гарний результат у 58 ц/га пшениці. Тож північний регіон сподівається виправ­ дати високоврожайність сої, кукурудзи та соняшника — першим двом сприяла погода, а соняшник підтримували мор­ форегулятором-фунгіцидом Архітекттм. Аграрії розраховують отримати якісний урожай, і ми раді їх у цьому підтримувати. Для гарного результату щороку ми рекомендуємо аграріям використову­ вати препарати, що допоможуть посівам розвиватися за будь-яких умов. Для нас результат урожайно­ сті — це у тому числі результат якості наших продуктів. Найкращий спосіб для господарства продемонструвати високі показники — це першочерговий вибір надійних партнерів у засобах захисту рослин.

ФОТО НАДАНО ПРЕС-СЛУЖБОЮ КОМПАНІЇ

Агропромисловий комплекс — один з найприбутковіших секторів української економіки (17% ВВП). Саме він формує значну частину державного бюджету. В Україні задіяні понад 35 000 госпо­ дарств, які займаються вирощуванням олійних та зернових культур. Українська аграрна продукція кори­ стується попитом по всьому світу, але найбільше її споживають Нідерланди, Іспанія, Саудівська Аравія, Білорусь та Туреччина. Розуміючи важливість агро­ сектора для України, Інститут аграрної економіки НАН щороку складає прогноз врожайності ключових культур: соняш­ ника, пшениці та кукурудзи. Цього року в Україні намолотили 34,6 млн т зерна, що вдвічі менше, ніж за рік до того. Та попри це українське зерно продовжує експансію нових ринків — Індії, Єгипту та Бангладеш. Натомість урожай кукурудзи цьогоріч має бути високим — близько 26,3 млн т та може на 9,3% перевищити врожай 2017-го. Також позитивний прогноз ма­ ємо щодо соняшника — минулого року показники впали, але обсяги виробни­ цтва повинні відновитися. Щоб краще розуміти український агроринок, ми у компанії BASF не тільки зважаємо на прогнози, але й тримаємо зв’язок безпосередньо з аграріями. Так, на практиці українські поля найбільше засаджені пшеницею та соняшником, але експортний потенціал української кукурудзи у сезоні–2018/2019 може

АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ

|

ЕКСПОРТ

ЗИМОВИЙ НАБІР УКРАЇНА МОЖЕ ПОКРАЩИТИ ПОЗИЦІЇ НА ЕКСПОРТНОМУ РИНКУ ЗАМОРОЖЕНИХ ОВОЧІВ І ФРУКТІВ

ВИРОБНИЦТВО ЗАМОРОЖЕНИХ ФРУКТІВ І ОВОЧІВ В УКРАЇНІ, ТИС. Т 2014 р.

2015 р.

2016 р.

2017 р.

Фрукти

7,46

10,53

11,84

9,13

Овочі

17,72

20,52

14,59

11,6

Джерело: Pro-Consulting

ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦИБУЛІ У ФІЗИЧНОМУ ВИМІРІ, ТИС. Т 2015 р.

2016 р.

2017 р.

2017 р.

(8 місяців)

2018 р.

(8 місяців)

18,5

13,1

16,2

13,4

13,3

Джерело: Держстат України

ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦИБУЛІ У ГРОШОВОМУ ЕКВІВАЛЕНТІ, $ МЛН 2015 р.

2016 р.

2017 р.

2017 р.

(8 місяців)

2018 р.

(8 місяців)

2,8

2,3

2,93

2,2

3,03

Джерело: Держстат України

10

Настання холодної пори та поступове згортання активної торгівлі свіжими фрук­ тами, ягодами й овочами після закінчення сезону збору врожаю підвищують попит на продукцію глибокого заморожування, популярність якої зростає на світовому ринку щороку. За даними доповіді «Екс­ портні можливості для українських овочів, фруктів і ягід», оприлюдненої Ukrainian Food Export Board (Рада з питань експор­ ту продовольства), споживання заморо­ жених фруктів і овочів стає глобальним трендом на противагу споживанню консервованої продукції, продажі якої щороку скорочуються на 1%. Зараз у світі на експортні ринки поста­ чається приблизно 9% усього виробни­ цтва фруктово-овочевої замороженої продукції, і попит зростає на 5% щороку. Основними споживачами є США, країни ЄС і Китай з країнами Південно-­Східної Азії, де досягнутий високий рівень урба­ нізації.

ФОТО: SHUTTERSTOCK

ТЕКСТ: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

Щоправда, конкуренція на світовому ринку овочів і фруктів шокового заморожування чимала — на най­ ближчому привабливому для України ринку ЄС є власні виробники, крім того, стрімко нарощує обсяги поста­ чання Латинська Америка. Згідно з нещодавнім звітом IndexBox «ЄС: заморожені фрукти — звіт про ринок, аналіз і прогноз до 2025 року», виробництво заморо­ жених фруктів у Євросоюзі минулого року становило 799 000 т, а двома ключовими постачальниками стали Польща (359 000 т) та Італія (173 000 т). Але разом з тим ЄС — і найбільший імпортер заморо­ жених фруктів, яких минулого року ввезли до європей­ ських країн 1,3 млн т (на 2,2 млрд євро). Найбільшим покупцем цієї продукції традиційно виступає Німеччина, яка у 2017-му вибрала 30% загального обсягу імпор­ ту — 404 000 т. Україна вже має певні позиції на європейському ринку свіжих фруктів, ягід та овочів, але виробництво заморо­ женої продукції, а, відповідно, й її експорт, мають досить нестабільний характер. В основі технології — процедура шокового заморожу­ вання при температурах від –30 0С, і потрібно облад­ нання для промивання, очищення, бланширування, заморожування та упакування. Також є необхідність інвестування у склади-морозильники для зберігання продукції — адже між заморожуванням у пік сезону збо­ ру врожаю та реалізацією є інтервал у декілька місяців. Та попри затрати у 2017-му Україна збільшила екс­ порт овочів у півтора раза (до 8200 т), а у грошовому вимірі — у 2,5 раза (до $8,8 млн). Цього року, за даними фахівців, тенденція набирає силу. До овочів підтягують­ ся і заморожені фрукти, експорт яких поступово теж зростає. Щоправда, головним покупцем української замороженої продукції поки виступає Білорусь, яка займає в експорті частку 36,6%. На другому місці — Польща, яка небагато поступається Білорусі в обсягах (34%). Втім, Україна ще може встигнути активно пограти і на овочевому фреш-ринку — цього року в ЄС склала­ ся вкрай несприятлива ситуація з врожаєм цибулі. Наприклад, Нідерланди недобрали 30% планованого врожаю, склався дефіцит культури у Німеччині, Франції, Іспанії. Крім того, є ще одна проблема — розміри самих цибулин менші, ніж звикли європейські споживачі та переробники. Проте, в Україні цибулевий сектор обіцяє великі можли­ вості. Вітчизняні аграрії здатні постачати європейським покупцям цибулю в категорії 60–80 мм (мінімальний розмір цибулин, який потрібен). Крім того, в Україні зібраний і непоганий врожай цибулі більш затребуваної категорії 80–100 мм. Тому, за даними європейських аналітичних агенцій, українські постачальники мають намір не тільки постачати цибулю до ЄС, а й закріпитися на ринках Індонезії, Сінгапуру та Малайзії у період, коли туди ще не почалося постачання продукції з Австралії та Нової Зеландії, які будуть збирати врожай через декілька місяців.

11

жовтень 2018

РЕЙТИНГ

|

M&A

ЗРОСТАННЯ ГАБАРИТІВ ТОП-10 ІНВЕСТИЦІЙНИХ УГОД В АРГОСЕКТОРІ УКРАЇНИ

ності з переробки сільськогосподарських культур. Угоди M&A ранжовані за розміром земельного банку компаній, що поглина­ ються. Офіційні дані стосовно вартості угод не завжди доступні через конфіден­ ційність інформації. Однак за деякими уго­ дами все ж наведені вартісні індикатори транзакцій на основі експертних оцінок учасників ринку. Припущення щодо вартості угод склада­ лися на основі експертної оцінки ринкової вартості основних засобів підприємств, при цьому кредиторська і дебіторська заборгованість не бралися до уваги. Рейтинг угод M&A включає вже прове­ дені транзакції та такі, що перебувають на розгляді в Антимонопольному комітеті України. При підготовці рейтингу проводилися консультації з найбільшими аудиторськи­ ми та юридичними компаніями України щодо ідентифікації проведених угод та їх умов. Аналізувати ринок допомагали такі компанії, як Dragon Capital, Concorde Capital, Alexandrov&Partners, Asters.

В Україні налічується понад 150 агрохол­ дингів і агрокомпаній, капіталізація яких перевищує десятки мільйонів доларів. Більшість з них виявляє високу активність у напрямі розширення своєї діяльності, у тому числі шляхом поглинання агро­ активів. У результаті в країні продовжує зроста­ ти кількість угод злиття та поглинання в агросекторі. Їх основними фігурантами лишаються рослинницькі компанії. Угоди укладаються зазвичай заради отриман­ ня контролю та консолідації земельного банку. Журнал Landlord спільно з інвести­ ційною компанією InVenture склали рей­ тинг найбільших угод M&A в агросекторі України серед рослинницьких підприємств за три квартали 2018 року. У дослідженні були проаналізовані угоди з основними активами рослинницьких підприємств. А сюди входить не лише право оренди землі сільськогосподар­ ського призначення, а й комплекс сіль­ ськогосподарської техніки для обробки підконтрольних земель, тваринницькі комплекси, елеваторні потужності, потуж­

12

ФОТО: SHUTTERSTOCK

ТЕКСТ: ОЛЕКСІЙ ОЛЕЙНІКОВ, КЕРУЮЧИЙ ПАРТНЕР INVENTURE

13

жовтень 2018

РЕЙТИНГ

|

M&A

Основні активи:

Напрями діяльності: тваринництво

$242

земельний банк: 165

000 га

насіннєвий бізнес зберігання та переробка сільгосппродукції

МЛН

логістика елеватор: 380

000 т

трейдинг

Регіон: Тернопільська, Хмельницька, Львівська, Рівненська, Івано-Франківська та Чернівецька області

насіннєвий та крохмальний заводи

Покупець: SALIC UK Ltd (Велика Британія) Продавець: Mriya Farming PLC (Велика Британія) Консультанти: Rothschild & Co, ICU, FinPoint, Hogan Lovells

№1

«МРІЯ АГРОХОЛДИНГ» 11 вересня 2018 року Mriya Farming PLC (Велика Британія) та SALIC UK Ltd (Saudi Agricultural and Livestock Investment Company, Велика Британія) оголосили про укладення договору купівлі-продажу сільськогосподарських активів групи «Мрія», включаючи всі об’єкти інфраструктури, технічний парк, а також компанії, які мають право оренди земельного банку. Після завершення угоди «Мрія» продовжить операційну діяльність в Україні спільно з дочірньою компанією SALIC — Continental Farmers Group (CFG). Передбачається, що «Мрія Агрохолдинг» стане керуючою компанією, а українські підприємства «Агромарк Юкей», «Агро ЛВ Лімітед», «Грейн Ленд», «Агролендінвест Юкей», що входять до Continental Farmers, увійдуть до складу нового холдингу. Підконтрольні Continental Farmers компанії в Україні контролюють 45 000 га, а земельний банк «Мрія Агрохолдинг» налічує 165 000 га, таким чином сумарний земельний банк нового холдингу сягає 210 000 га.

14

© F. ZVARDON - RAGT Semences

РЕЙТИНГ

|

M&A

Основні активи:

Напрями діяльності: рослинництво

$28

земельний банк: 20

000 га

МЛН*

*експертна оцінка Регіон: Рівненська область

Покупець: Vitagro Продавець: Агропромислова група «Пан Курчак»

№2

«АГРОФІРМА ТРИПІЛЛЯ» «РАДИВИЛІВ АГРО» Група компаній Vitagro через агрохолдинг «Зоря» в лютому 2018 року уклала угоду з придбання 100% акцій «Агрофірми Трипілля» та «Радивилів Агро», розташованих у Рівненській області. Обидва підприємства входили до Агропромислової групи «Пан Курчак». Угода дозволила Групі компаній Vitagro збільшити свій земельний банк до 80 000 га. До Групи компаній Vitagro входять під­ приємства сільськогосподарського профілю у Хмельницькій, Рівненській та Тернопільській областях. Група спеціалізується на виробництві та переробці сільськогосподарських культур, у тому числі фруктів і овочів, а також на молочному тваринництві та свинарстві. Крім цього, Vitagro займається будівництвом і ремонтом доріг, виробництвом цегли. Група підприємств «Пан Курчак», створена у 2002 році, об’єднує низку компаній, у тому числі «Західну аграрну компанію», «Агротехніку», «Птахокомплекс «Губін», «Українські торгівельні мережі» тощо. Група займається виробництвом зернових і комбікормів, вирощуванням птиці та виробництвом м’яса птиці.

16

Основні активи:

Напрями діяльності: рослинництво

$15,9

земельний банк: 15

Регіон:

елеватор: 32

000 га

насіннєвий бізнес тваринництво

МЛН

000 т

Черкаська область Покупець: LNZ Group Продавець: Farm Invest Corporation S.A. (ByFrederic) Консультанти: EY, «Василь Кісіль і Партнери», Baker Tilly

№3

«ШПОЛА-АГРО ІНДУСТРІ» LNZ Group придбала 100% корпоративних прав «Шпола-Агро Індустрі» з усією інфраструктурою та технікою в Черкаській області й тим самим збільшила земельний банк на 16,7% — до 70 000 га. LNZ Group, що створена на базі Лебединського насіннєвого заводу, займається торгівлею насінням кукурудзи, соняшника, пшениці, ячменю, вирощуванням сільськогоспо­ дарської продукції. Крім рослинницького бізнесу LNZ Group також володіє тваринницьким (4600 голів великої рогатої худо­ би). LNZ Group належать елеваторні комплекси в Сумській і Кіровоградській областях, загальна потужність зберігання яких становить 170 000 т зернових. Об’єкт поглинання, компанія «Шпола-Агро Індустрі», спеціалізується на вирощуванні пшениці, кукурудзи, соняшника, розве­ денні великої рогатої худоби, а також надає послуги первинної обробки та зберігання зерна. Група ByFrederic продовжить діяльність в Україні з продажу насіння кукурудзи, соняшника, ріпака, сої та інших сільськогоспо­ дарських культур, а також з продажу та обслуговування агротехніки.

17

жовтень 2018

РЕЙТИНГ

|

M&A

Основні активи:

$12

земельний банк: 14

500 га

Напрями діяльності: вирощування сільськогосподарських культур

МЛН*

*експертна оцінка Регіон: Донецька область

Покупець: «АПК-Інвест» Продавець: Валерій Прилипко, Максим Єфімов, Руслан Луняченко

№4

«КЗТС МАШИНІНГ» Компанія «АПК-Інвест» Бориса Колеснікова у жовтні 2018 року отримала схвалення Антимонопольного комітету на придбан­ ня частки у статутному капіталі компанії «КЗТС Машинінг». У результаті угоди «АПК-Інвест» збільшить свій земельний банк майже до 47 000 га. Компанія «КЗТС Машинінг» спеціалізується на вирощуванні зернових, бобових і олійних культур, а також займається тва­ ринництвом. Господарства укомплектовані сучасною технікою John Deere, CLAAS тощо. Засновниками «КЗТС Машинінг» є Валерій Прилипко, Максим Єфімов та Руслан Луняченко. «АПК-Інвест» — вертикально інтегрована агропромислова компанія з повним замкненим циклом виробництва охолодженої свинини: від вирощування зернових і виготовлення комбікормів до виробництва та реалізації м’ясної продукції. На ринку компанія представлена торговими марками «М’ясна весна» та «Колбаспищепром» і фірмовою роздрібною мере­ жею «М’ясна весна».

18

РЕЙТИНГ

|

M&A

Основні активи:

$7,5 МЛН*

рослинництво земельний банк: 10

000 га

*експертна оцінка

Регіон:

Напрями діяльності:

тваринництво зберігання та переробка сільгосппродукції трейдинг

елеватор: 20

000 т

виробництво комбікорму

Запорізька область

Покупець: Landfort Продавець: приватна особа

№5

«АГРОФІРМА «РОСІЯ» Агрохолдинг Landfort, який входить у структуру групи компаній BKW, за рахунок поглинання «Агрофірми «Росія» збільшив свій земельний банк до 37 000 га.

Landfort — відносно молода структура з українським капіталом. Власниками компанії є Віталій Боговін і Вадим Коверник, які об’єднали свої активи у 2016 році. Крім земельного банку в 10 000 га новий власник у результаті поглинання отримав також тваринницький комплекс на 1500 голів великої рогатої худоби, комбікормовий завод, елеватор потужністю 20 000 т у 40 км від Бердянського морського порту, а також парк сільськогосподарської техніки — понад 40 одиниць. Основна спеціалізація «Агрофірми «Росія» — вирощування пшениці, соняшника, ячменю, гороху і кукурудзи.

20

Основні активи:

$14

земельний банк: 8700 га

МЛН*

Напрями діяльності:

*експертна оцінка

рослинництво

Покупець:

тваринництво

«Ерідон» Продавець:

Регіон:

Група компаній «Агрейн»

Київська та Черкаська області

№6 «АГРОФІРМА «ІСКРА» «СОЄВА СФЕРА» «ПЛЕМЗАВОД «ЯНЕНКІВСЬКИЙ» Компанія «Евросіт», яка входить до групи компаній «Ерідон», на початку червня уклала угоду з купівлі трьох підприємств — «Агрофірми «Іскра» (Черкаська область), «Соєва Сфера» (Київська область) і «Племзавод «Яненківський» (Київська область). Усі три підприємства входили до Групи компаній «Агрейн», яка спеціалізується на вирощуванні сільськогоспо­ дарських культур і насіння олійних, торгівлі зерном, необро­ бленим тютюном, насінням та кормами для тварин. У результаті угоди група компаній «Ерідон» збільшила свій земельний банк на 8000 га. Придбані активи дозволять більш ефективно розвивати тваринницький напрям і молочно-­ товарний бізнес.

РЕЙТИНГ

|

M&A

Основні активи:

$18,5

рослинництво земельний банк: 8000 га

виробництво комбікорму виробництво білково-мінеральних вітамінних домішок

МЛН*

*експертна оцінка елеватор: 50

000 т

переробка олійних культур зберігання cільгосппродукції

Регіон: Київська та Черкаська області

Напрями діяльності:

комбікормовий завод цех по переробці олійних культур

Покупець: «Ерідон» Продавець: Kyiv Atlantic Group Консультанти: VI2 Partners

№7

«КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА» Група компаній «Ерідон» на початку червня закрила угоду з придбання агрохолдингу «Київ-Атлантик Україна». Засновниками виступали сім’я американців Свірі та данська компанія DUI Holding, яка приєдналася до складу акціонерів у 2006 році. Рішення про продаж «Київ-Атлантик Україна» власники прийняли у 2017-му, щоб забезпечити реструктуризацію кредитних зобов’язань перед Укрсоцбанком. Після придбання «Київ-Атлантик Україна» «Ерідон» здійснив подальший продаж комбікормового бізнесу німецької компанії Agrolife GmbH. Рослинницькі компанії «Атлантик Фармз» і «Атлантик Фармз II» залишилися у власності «Ерідон». Основним видом їх діяль­ ності є вирощування зернових і технічних культур. У результаті угоди «Ерідон» збільшив свій земельний банк до 39 000 га. Як прокоментували в компанії, у «Ерідон» на 2018 рік більше немає планів з придбання нових активів або будівництва додат­ кових потужностей з переробки або зберігання сільськогосподарської продукції.

22

JULIA 24

загальний об’єм центрального бункера 9000 л 2000 л насіння/7000 л добрива сівалка обладнана висіваючими секціями MTR із пневматичними пружинами регулювання тиску на ґрунт та міжряддям 70 см агрегатується з тракторами потужністю від 350 к. с. діапазон робочої швидкості від 4 до 12 км/год

РЕЙТИНГ

|

M&A

Основні активи:

$6,5

Напрями діяльності: вирощування зернових та олійних культур

земельний банк: 6500 га

МЛН

торгівля зерном, насінням та кормами для тварин

Регіон: Івано-Франківська область

Покупець: «Гудвеллі Україна» («Даноша») Продавець: «Українські аграрні інвестиції» (Kernel Group)

№8

«ГАЛИЦЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» Свинарська компанія «Даноша», 100% якої належить данським інвесторам, у лютому 2018 року оголосила про укладення угоди з придбання 100% акцій компанії «Галицькі аграрні інвестиції», яка входила до складу агрохолдингу «Українські аграрні інвестиції». У результаті поглинання «Даноша» збільшила свій земельний банк на 6500 га й отримала доступ до сировинної бази діючого добре налагодженого підприємства. «Галицькі аграрні інвестиції» спеціалізуються на вирощуванні зернових і олійних культур. Підприємство також торгує зерном, насінням та кормами для тварин. У червні 2017 року «Українські аграрні інвестиції» перейшли під контроль компанії Kernel Group, найбільшого у світі ви­ робника й експортера соняшникової олії, провідного виробника і постачальника сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну.

24

Основні активи:

$5,6 МЛН*

*експертна оцінка Покупець: група компаній «УкрАгроКом» і «Гермес‑Трейдінг» Продавець: «Українські аграрні інвестиції» (Kernel Group)

Напрями діяльності:

Регіон:

рослинництво

Кіровоградська та Одеська області

земельний банк: 6500 га

№9

«ІНТЕР-КОНТАКТ-АГРО» «СТАРТ» Агрохолдинг «УкрАгроКом» у травні 2018-го завершив операцію з придбання двох агропідприємств Kernel Group за $5,6 млн: «Інтер-Контакт-Агро» та «Старт». Угода відповідає планам «УкрАгроКом» та «Гермес-Трейдінг» щодо збільшення земельного банку з 114 000 га до 120 000 га. За словами комерційного директора «УкрАгроКом» Павла Фесюка, рішення про придбання двох зазначених підприємств було прийнято агрохолдингом у лютому нинішнього року. Підприємства «Інтер-Контакт-Агро» та «Старт» розташовані в Кіровоградській і Одеській областях відповідно, обробляють у цілому понад 6500 га орендованої сільськогосподарської землі. До мо­ менту угоди обидві компанії завершили всі агрохімічні та посівні роботи на полях. Компаніям також належить необхідна сільськогосподарська техніка для обробітку всього масиву земельного банку.

–

25

жовтень 2018

РЕЙТИНГ

|

M&A

Основні активи:

$7,7 МЛН*

*експертна оцінка

Напрями діяльності: вирощування сільськогосподарських культур

земельний банк: 5500 га

вирощування овочів трейдинг

Регіон: Житомирська область

Покупець: Cygnet Продавець: «Агрофірма «Світанок»

№10

«РУЖИНСЬКИЙ КРАЙ» Група компаній Cygnet у липні 2018 року закрила операцію з купівлі підприємства «Ружинський край», збільшивши свій земельний банк на 5500 га. Завдяки угоді розмір земельного банку Cygnet досяг 29 000 га. Компанія «Ружинський край», кінцевим бенефіціаром якої була Тетяна Засуха, спеціалізується на вирощуванні та реалі­ зації сільськогосподарських культур, у тому числі овочів. Група Cygnet, створена в 2011 році, до приєднання нового підприємства обробляла 24 000 га в Житомирській і Вінницькій областях. Група займається вирощуванням кукурудзи, сої, пшениці, цукрових буряків. Cygnet також володіє молочним бізнесом, продукцію якого вона реалізує місцевим переробникам. Група має у розпорядженні елеваторні по­ тужності у 60 000 т.

26

РЕЙТИНГ

|

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

ІНВЕСТБРОКЕРИДЖ ПО-УКРАЇНСЬКИ ЧИ ПОТРІБНІ ПОСЕРЕДНИКИ ПРИ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ АГРОАКТИВІВ брокер стає незалежною структурною одиницею компанії з потрібним набором компетенцій і мотивацією. У власника відпадає необхідність особисто займа­ тися питаннями купівлі-продажу або утримувати штат фахівців з пошуку та підбору агроактивів або ж з їх «упаков­ ки» і продажу. Професіонали можуть забезпечити власнику конфіденційність та психологічний комфорт. Адже часто власникам агробізнесу некомфортно виступати від свого імені при продажу або купівлі активів і розкривати власні наміри сусідам, партнерам або кон­ курентам. Діючи через професійного посередника продавцеві або покупцеві немає необхідності на перших порах розкривати своє ім’я, тим самим можна діяти завуальовано. Це дає можливість впливати на ціну активу і не шкодити ре­ путації. У своєму арсеналі посередники мають ефективні рішення для усунення ризиків у сфері забезпечення безпеки й одночасно сприяють розкриттю важ­ ливої ділової інформації. Участь брокера безпосередньо пов’яза­ на з пошуком і виробленням конструк­ тивних і взаємоприйнятних для всіх сторін рішень з метою досягнення консенсусу і закриття угоди. Йдеть­ ся про врегулювання розбіжностей і суперечок за умовами угоди, розробку та впровадження примирних процедур. Особлива цінність посередництва також полягає у врегулюванні розбіжностей між сторонами в неофіційній обстановці (за межами зустрічі сторін). Тайм-менеджмент — істотний чин­ ник успішної операції M&A. Якщо цей процес розтягується на місяці, в учас­ ників угоди з’являється відчуття вто­

28

ОЛЕКСІЙ ОЛЕЙНІКОВ, ЮРІЙ БОЧКУР-КРАСНЯНСЬКИЙ, старші партнери InVenture Investment Group

ми. Збільшується шанс, що один або обидва партнери припинять перегово­ ри. Інвестиційні брокери, маючи досвід успішних і провальних угод, можуть грамотно вибудувати часові межі по всіх ітераціях угоди. На нашому досвіді максимально швид­ кий термін закриття угоди становив 10 днів. Хоча, як правило, весь процес від пошуку активу або інвестора до за­ криття угоди займає від трьох до шести місяців, а часом досягає року. Досвідчені посередники володіють усім доступним інструментарієм для здійснення угоди від різнопланової консалтингової підтримки, здійснення аукціонів, використання спеціалізованих інструментів, таких як escrow рахунки, аж до залучення довірених підрядників для проведення due diligence і структу­ рування угоди за кордоном. Інвестиційні посередники знають, як збільшити вартість агрокомпанії шляхом проведення її передпродажної підго­

ФОТО НАДАНО АВТОРАМИ

В умовах зростання кількості угод M&A в агросекторі України зросла і кількість посередників, які всіляко намагають­ ся допомогти власникам. У результаті співпраці з брокерами хтось отримує позитивний досвід, а хтось навпаки, і тому всіляко намагається їх уникати. Отже, питання, чи варто платити тисячі доларів посередникам, і досі лишається відкритим. Брокер може допомогти укласти успіш­ ну угоду на вигідних для клієнта умовах. Але на ринку багато і непрофесійних гравців — приватних осіб, вирішувачів, дії яких призводять до дезорієнтації та завдають шкоди розвитку ринку. Остан­ нім властиво поширювати неперевірену, неправдиву інформацію в надії зірвати великий куш від продажу активів. Прикладів безліч. Нещодавно одеським агроброкерам вдалося вийти безпо­ середньо на покупця, минаючи його представників. Вони запропонували інвестору актив за завищеною вартістю в $1 млн з надбавкою до ціни об’єкта у $100 000. Крім того, ці кмітливі хлопці примудрилися вимагати від інвестора додатково 5% комісії та аванс у $20 000 на організацію спільної зустрічі з влас­ ником. Завищення вартості об’єкта — своє­ рідна візитна картка таких вирішувачів. Ще одні посередники запропонували ін­ вестору купити близько 8000 га по $500 за 1 га орендованої землі. Хоча власник продавав 1 га по $300. З огляду на такі випадки здається, що залучати посередників не варто. Проте робота з професіоналами дозволяє досягти ефективного результату, зеко­ номити час, скоротити витрати. По суті

годжені зв’язки з більшістю місцевих та іноземних інвесторів, які розглядають можливість придбання активів в агро­ секторі України. Представляючи сторону продавців бізнесу і добре розуміючи критерії пошуку агроактивів різними категоріями інвесторів, посередники підкажуть, хто саме зможе запропонувати максимальну ціну за об’єкт, і зроблять точково пропозицію в потрібній формі. Другою стратегією може стати створення конкурентної боротьби за актив, коли безліч потенційних інвесторів розглянуть можливість покупки і зроблять свою пропозицію за ціною, а власник отримає можливість вибору кращої. Професійний посередник може забезпечити доступ до ексклюзивних пропозицій. Усі пропозиції, які перебува­ ють на відкритому ринку, в публічному доступі протягом тривалого періоду, швидше за все, або приховують певні проблеми, не є інвестиційно привабли­ вими, або переоцінені. Покупці ж, як правило, схиляються до вибору ексклю­ зивних пропозицій. Охочих придбати

ФОТО: SHUTTERSTOCK

товки. Адже зазвичай дисконт по угоді при виявленні певних проблем може істотно перевищити витрати на due diligence і створення прозорої корпора­ тивної структури. Вважається, що наявність посередника під час переговорів знижує напруже­ ність, а також підвищує впевненість і силу сторони, яку він представляє. Під час опитування власників українських агрокомпаній близько 70% респонден­ тів зізналися, що, вдаючись до послуг професійних посередників, досягали бажаного результату. Навіть якщо угода не була закрита, задоволеними від співпраці з брокерами залишалися 85% респондентів. Професійні посередники як ніхто інший можуть ідентифікувати справедливу ціну на агроактиви на основі оцінки існуючого попиту і пропозицій на агроринку, а також на основі власних кейсів, закритих угод. Власники ж, як правило, орієнтуються на свої суб’єктивні оцінки, підкріплені чутками з продажу активів на ринку. Професійні посередники мають нала­

29

жовтень 2018

«щось особливе» можуть задовольнити лише професійні брокери, яким довіри­ ли ексклюзивний продаж об’єктів самі власники. Саме тому важливо зробити правильний вибір професійного брокера, який буде представляти ваші інтереси протягом усіх етапів операції. При виборі брокера перш за все слід проаналізувати наявність успішних реалізованих угод. Далі варто звернути увагу на напрацьовану базу пропозицій в агросекторі або мандатів від інвесторів на придбання агроактивів. Також не варто забувати про рекомендації від учасників агроринку. Вдалих вам угод!

ПРИ ВИБОРІ БРОКЕРА ПЕРШ ЗА ВСЕ СЛІД ПРОАНАЛІЗУВАТИ НАЯВНІСТЬ УСПІШНИХ РЕАЛІЗОВАНИХ УГОД

РЕЙТИНГ

|

ТЕНДЕНЦІЇ

ПРОДАВЕЦЬ ДИКТУЄ ПРАВИЛА НА РИНКУ M&A В АГРОСЕКТОРІ УКРАЇНИ ЦЬОГОРІЧ ПОПИТ ПЕРЕВИЩУЄ ПРОПОЗИЦІЮ. ПОКУПЦІ ГОТОВІ ПЕРЕПЛАЧУВАТИ

Щоб виявити основні тренди розвитку ринку злиття та поглинання (M&A) в укра­ їнському агросекторі, інвестиційна компа­ нія InVenture спільно з журналом Landlord провели опитування основних учасників ринку — провайдерів інвестиційно-бан­ ківських та юридичних послуг. Респон­ дентам були поставлені дев’ять запитань. В опитуванні взяли участь представники компаній Dragon Capital, Concorde Capital, Alexandrov&Partners, Asters Law Firm. ЗАПИТАННЯ: 1. Назвіть три основні тренди 2018 року на ринку M&A в агросекторі України.

2. Як ви оцінюєте динаміку цін на агроактиви в Україні у 2018 році? Які основні фактори впливали на зміну ціни?

3. Як ви оцінюєте баланс попиту від інвесторів і пропозиції з продажу агрокомпаній?

4. Які мотиви продажу агрокомпаній переважали в Україні у 2018 році?

5. Як ви оцінюєте привабливість агросектора України з точки зору придбання агрокомпаній у 2018 році? Які типи інвесторів виявляють інтерес до інвестування в агросектор України сьогодні?

30

6. Наскільки активні іноземні інвестори, які ще не ведуть діяльність в Україні, по відношенню до входження на наш ринок шляхом M&A? 7. Чи є мораторій основним стримуючим фактором для купівлі агрокомпаній в Україні? Яку кількість і обсяг угод M&A можна було б очікувати в разі, якби мораторій було знято на початку цього року?

8. Що стримує ріст угод M&A в агросекторі України?

9. Як ви оцінюєте 2019 рік з точки зору розвитку ринку M&A в агросекторі України?

ФОТО: SHUTTERSTOCK

ТЕКСТ: ОЛЕКСАНДР РУДЬ, РОМАН КАНТАРОВСЬКИЙ, ОЛЕКСІЙ ОЛЕЙНІКОВ, ПАРТНЕРИ INVENTURE

ФОТО: LAWYERS.COM.UA

«ПЕРЕВАГА ЯВНО НА БОЦІ ПОКУПЦІВ», — ОКСАНА КРИЖАНІВСЬКА, СТАРШИЙ ПАРТНЕР ALEXANDROV&PARTNERS 1. По-перше: перерозподіл ринку між компаніями, які вже працюють в Україні. Після досить довгого періоду умовного застою після кризи і дестабілізації в країні (хоча на ринку аграрних M&A угоди йшли навіть у цей період), компанії активізувалися. Зараз трендом і необхідністю є робота над підвищенням ефективності та оптимізацією структури, тому холдинги продають ті свої частини, які у них у структурі неефективні. По-друге: прояв інтересу до україн­ ського АПК у великих інвесторів, які ще не працюють в Україні. За нашими спостереженнями, іноземні інвестори, які не мають досвіду роботи з Україною, стали більше цікавитися купівлею саме великих обсягів землі. Самі ж угоди щодо виходу на український ринок таких інвесторів очікуються у 2019–2020 роках. По-третє: після кризи інвестори форму­ вали земельний банк через концентра­ цію невеликих аграрних підприємств, що обробляють 1000–2000 га. Зараз же з’являється все більше запитів на при­ дбання великих обсягів землі в одній угоді.

2. Основним фактором, що впливає на формування ціни, завжди був стан компанії. Якщо це гарний бізнес з налагодженими процесами і добре сформованим земельним банком, то ціна відповідно вища. Загалом у 2018 році ми відзначили два фактори. Перший — зростання цін на ринку в ці­ лому, оскільки сьогодні компанії борють­ ся за кожного пайовика і практично вся земля в середньо- або довгостроковій оренді, тому гарні агропідприємства розкуповуються дуже швидко. Якщо говорити про середній і дрібний бізнес, то завдатки за придбання підприємств покупці насмілюються передавати готів­ кою та навіть без оформлення належних юридичних документів. Швидкість часом стирає ризики. Другий — разом зі зростанням цін зрос­ ли і запити продавців. Саме у 2018 році більше спостерігається випадків, коли продавець вимагає передачу авансу в розмірі не менше 10% від вартості підприємства за те, щоб всього лише

допустити юристів до проведення аудиту. Продавці вкрай незговірливі в цінах: «Або ви купуєте за ті гроші, що я сказав, або я знайду іншого».

3. Зараз перевага явно на боці покупців — запитів набагато більше, ніж пропозицій. Але завжди варто звертати увагу на якість активів. Досить поширені випадки, коли під виглядом діючої компанії продають напівживі підприємства із сумнівними правами на землю і старою технікою. Що стосується якісного структурованого бізнесу, то попит на купівлю такого активу вкрай високий.

4. Основний мотив продажу агрокомпаній у 2018 році — це відділення холдингом частини бізнесу, яка є неефективною або малоефективною для нього. Наприклад, явна віддаленість виробництва від елеваторного комплексу, що створює неефективне транспортне плече, тощо. Причому дуже часто за продажем неефективного активу йде придбання іншого, більш привабливого і зручного. Якщо говорити про продаж не части­ ни бізнесу, а 100%, то причини таких відчужень чітко простежувалися у спо­ кусі власника продати підприємство на вкрай вигідних для нього умовах.

5. Український агросектор завжди був і залишається привабливою інвестиційною гаванню. У 2018 році проявилися досить активно всі типи інвесторів: - виробники нішевих культур і органіки, також активізувався інтерес до садів­ ництва; у цьому сегменті інвестори про­ явлені невеликими обсягами землі — 100–1000 га; - багато дрібних іноземних аграріїв, що бажають створити невеликий агробіз­ нес в Україні — близько 1000 га; - середній сегмент, націлений на купів­ лю до 8000 га; - великі інвестори; досить багато запи­ тів на формування земельного банку обсягом 10 000 га і більше; - особливо великі системні інвестори (від 20 000 га), наприклад пули фондів або окремі іноземні фонди, більше придив­ ляються до можливостей українського ринку, але інтерес виявляють високий.

6. Активність іноземних інвесторів висока. Більшість з них мають бажання придбати саме 100% агропідприємства для подальшого ведення бізнесу.

31

жовтень 2018

Про створення партнерств з українськими підприємцями йдеться набагато рідше. При цьому факторами, що вплива­ ють на бажання іноземного інвестора купити українське підприємство, є якість землі та рельєфу, відсутність «шахматки», довгострокові договори оренди. Ціна підприємства відіграє одну з останніх ролей.

7. В Україні існує налагоджений механізм придбання прав на землю, а саме купівля-продаж корпоративних прав компанії, з якою підписані договори оренди. Дуже сумнівно, що після зняття мораторію кількість угод M&A в агросфері збільшилася б кардинальним чином. Хоча на практиці перспективою відкриття ринку землі цікавиться кожен інвестор.

8. Традиційно це корупція, бюрократія та наявність військових дій. Багато іноземних інвесторів зацікавлені у вкладенні грошей в український АПК, але поки придивляються і спостерігають за цими трьома факторами, чекаючи стабілізації ситуації.

9. В цілому тенденції йдуть на підвищення. Але щодо України розглянути можна два сценарії: оптимістичний та песимістичний.

Оксана Крижанівська, старший партнер

Alexandrov&Partners

|

ТЕНДЕНЦІЇ

Сергій Чуйкин, керуючий директор інвестиційнобанківського департаменту

Concorde Capital

Оптимістичний сценарій. Ринок буде розвиватися вкрай активно. І особливу активізацію слід очікувати серед інозем­ них інвесторів. Але для цього необхідно виконати низку політичних та економіч­ них умов. Песимістичний сценарій. Багато еко­ номістів говорять про високий ризик наступної кризової хвилі після виборів і падіння курсу гривні. Тому до виборів і безпосередньо після них слід очікува­ ти затишшя в інвестиціях, а українські холдинги продовжать свою оптимізацію. Але в подальшому в будь-якому випад­ ку угоди M&A в агросекторі України активізуються (навіть у песимістичному сценарії є величезна частка оптимізму). «ПОПИТ ПЕРЕВИЩУЄ ПРОПОЗИЦІЮ», — СЕРГІЙ ЧУЙКИН, КЕРУЮЧИЙ ДИРЕКТОР ІНВЕСТИЦІЙНО-БАНКІВСЬКОГО ДЕПАРТАМЕНТУ CONCORDE CAPITAL 1. По-перше: в агросекторі триває консолідація ринку — більш великі гравці купують або поглинають дрібніших. По-друге: вартість аграрних госпо­ дарств зростає в основному за рахунок

зростання вартості прав оренди землі. По-третє: трохи змінюється географія придбань. Інвестори стали більше диви­ тися на північні та західні регіони Укра­ їни, в тому числі за рахунок невеликої зміни клімату — відбувається поступове зміщення вологості з півдня на північ.

2. Ціни агроактивів істотно зросли за останні кілька років і продовжують рости у 2018-му. Основний фактор — зростання вартості прав оренди землі. Це обумовлено тим, що прибутковість інвестицій в рослинництво поступово порівнюється з прибутковістю інвестицій в будь-який інший реальний сектор економіки в Україні — окупність близько п’яти років.

3. На наш погляд, на ринку попит на якісні агроактиви перевищує пропозицію. Пропозицій не так багато, а кількість бажаючих розширити земельний банк досить велика практично в усіх регіонах України.

4. Як правило, продавали ті, для кого рослинництво не є ключовим або основним бізнесом, а також ті, у кого виникли фінансові труднощі, сформувалося високе боргове навантаження та які таким чином вирішують свої фінансові питання.

32

5. Агросектор залишається однією з найпривабливіших індустрій в Україні для інвестицій. З одного боку, ми бачимо якусь активізацію M&A активності в агросекторі за останні кілька років, але з іншого боку ми не бачимо на ринку появи великої кількості нових гравців, особливо іноземних — як правило, всі угоди відбуваються всередині країни між локальними гравцями.

6. На жаль, іноземні інвестори не дуже активні. Основна причина — ризики країни та негативний досвід у минулому. Багато великих іноземних фондів, стратегічних інвесторів поки не розглядають Україну для інвестицій через політичну ситуацію в країні.

7. Так, на мій погляд, мораторій на продаж землі — головна перешкода для залучення великого іноземного капіталу і суттєвого розвитку агросектора. Зняття мораторію могло б стати тим тригером, який би дозволив залучити по-справжньому великі інвестиції в нашу країну. Складно точно оцінити, який ефект ми могли б отримати, але думаю, що обсяг інвестицій оцінювався б десятками мільярдів доларів США.

8. Я б виділив земельну реформу. Мораторій — це якір для подальшого розвитку агросектора. Крім цього, значна частина нашого агроринку досі перебуває в тіні. Прозорість ведення бізнесу — одна з основних умов для приходу на ринок великого іноземного капіталу.

9. З огляду на рік виборів в Україні я не очікую великої активності та великої кількості угод на ринку. Безумовно, угоди будуть, триватиме консолідація ринку великими локальними гравцями, але я не очікую приходу великого іноземного капіталу в Україну найближчим часом. «ДОМІНУЮТЬ МІСЦЕВІ ПОКУПЦІ», — ЮРІЙ АСТАХОВ, ДИРЕКТОР ІНВЕСТИЦІЙНО-БАНКІВСЬКОГО ДЕПАРТАМЕНТУ DRAGON CAPITAL 1. Зростання інтересу іноземних інвесторів, подальше зростання ціни на землю через права оренди і закріплення за ринком статусу ринку продавця через дисбаланс попиту і пропозиції на якісні активи.

2. Динаміка позитивна, хоча темпи

ФОТО: LIGA.NET

РЕЙТИНГ

трохи сповільнилися. Основні драйвери — набагато менший обсяг пропозиції якісних господарств, ніж у попередні роки. Ринок уже набагато більше консолідований. Також зараз перспектива земельної реформи вже не виглядає настільки примарною, як, наприклад, три-п’ять років тому.

4. Головним чином це приватні обставини акціонерів-продавців або оптимізація земельного банку. Також слід відзначити реінвестування в інші сектори, у тому числі у відновлювану енергетику та нерухомість.

5. Україна, як і раніше, передбачає високі ризики для іноземних інвесторів, тому домінують місцеві покупці, а також міжнародні стратегічні інвестори, які шукають можливості диверсифікації та ефективну з точки зору витрат ресурсну базу. Для фінансових інвесторів прямі інвестиції в рослинництво — це швидше виняток.

6. Значно активніше, ніж раніше. Багато іноземців заходять з боку Росії, де вже спробували вести агробізнес і бачать переваги в тому, щоб робити це в Україні.

7. Це все ще один з основних факторів, що стримує прямі інвестиції в сектор. Є маса інвесторів, які кинуться сюди,

як тільки повноцінний ринок землі відкриється.

8. Відсутність ринку землі, зростаюча вартість активів і корупція, що відлякує іноземців.

9. Цілком можливо, активність трохи знизиться, але точно не пропаде. При розумінні результатів виборів, які не будуть нести негатив для інвестиційного клімату, обсяг угод і потік інвестицій може почати рости. «ПЕРЕВАЖАЮТЬ ВНУТРІШНІ ІНВЕСТОРИ», — ОЛЕКСІЙ ДЕМ’ЯНЕНКО, ПАРТНЕР ASTERS LAW FIRM 1. По-перше: переважання внутрішніх інвесторів, розширення земельного банку існуючими аграріями шляхом укрупнення та консолідації активів. По-друге: потреба в розширенні площі оброблюваних земель, низький попит на техніку і нерухомість. По-третє: отримання покупної ціни за активи, що продаються за межами України.

2. Основними визначальними чинниками ціни є: регіон розташування земель та їх бонітет; площа оброблюваних земель і тривалість зареєстрованих прав оренди.

Юрій Астахов,

Окремі аграрії, що розширюють свій земельний банк, пропонують високу ціну за землі, що розташовані поряд з їх кластерами, особливо за зареєстровані права оренди із залишковим терміном від п’яти років.

3. Попит і пропозиція присутні на ринку, однак цінові очікування покупців і продавців часто не збігаються. Продавці зацікавлені продати актив повні­ стю, включаючи техніку і приміщення. По­ купці мають власну техніку і приміщення, їх інтерес обмежується правами оренди.

4. Початок другого бізнесу. Вигідна пропозиція, що надійшла від покупця.

5. Переважають внутрішні інвестори.

6. Угоди є, і їх кількість збільшується в порівнянні з минулими роками.

7. Так не вважаю. Зняття мораторію призведе до скуповування земель існуючими орендарями у фермерів, які готові продати. Очікую, що багато фермерів відмовляться від продажу. Будуть спроби інших аграрних компаній перехопити землю в існуючих орендарів.

8. Відсутність впевненості іноземних інвесторів у стабільності української правової системи, ефективного захисту від рейдерських захоплень, а також конфлікт на сході країни.

9. Не очікую суттєвих змін в порівнянні з 2018 роком.

Олексій Дем’яненко,

директор інвестиційнобанківського

партнер

департаменту

Asters Law Firm

ФОТО: FACEBOOK, ASTERSLAW.COM

Dragon Capital

33

жовтень 2018

|

«ЕРІДОН»

ФОТО:

ІСТОРІЯ УСПІХУ

36

КВАНТОВИЙ СТРИБОК СТВОРИТИ ВЕЛИКИЙ БІЗНЕС БЕЗ ЗНАЧНИХ КРЕДИТІВ МОЖЛИВО — ДОВЕДЕНО КОМПАНІЄЮ «ЕРІДОН» ТЕКСТ: ЛАРИСА СТЕПАНУШКО

Із засновником групи компаній «Ерідон» Сергієм Кролевцем ми зустрілися в його офісі у селі Софіївська Борщагівка Київської області. Живописні краєвиди київського передмістя, які відкриваються з вікон офісу компанії та простягаються до горизонту, заворожують, мимоволі згадуються слова партнерів і конкурентів про бізнесмена. Вони стверджують, що Кролевець має незвичайну властивість бачити перспективу не лише власного підприємства, а й галузі, давати точні прогнози на роки вперед, а відтак — прокладає власний шлях до мети. За чверть століття засноване ним дис­ триб’юторське підприємство розрослося у групу компаній з різними бізнес-­ напрямами, які забезпечують агровироб­ ників комплексними послугами, серед яких — вирощування насіння та його доробка і фасування на власному насін­ нєвому заводі потужністю 240 т/добу, дис­ трибуція добрив, засобів захисту рослин, агрономічний консалтинг, забезпечення агротехнікою відомих світових брендів, виготовлення обладнання для зерносхо­ вищ, проектування і будівництво сучасних потужностей для переробки та зберіган­ ня сільгосппродукції. Компанія «Ерідон», яка є серцем структури, створила найбільшу в Україні мережу регіональних представництв і логістичної інфраструкту­ ри, що налічує понад півсотні складських приміщень загальною площею близько

80 000 кв. м, через які обслуговує понад 11 000 агропідприємств. Партнери вважа­ ють, що компанії вдається розширювати клієнтську базу завдяки дотриманню взятих на себе зобов’язань, широкому асортименту продукції, забезпеченню технологічного супроводу, швидкій і зруч­ ній логістиці, системності та ефективно налагодженим робочим процесам. Для того щоб глибше розуміти специ­ фіку діяльності аграрних підприємств і самим контролювати та покращувати якість усіх технологічних процесів ви­ рощування і збирання врожаю, підпри­ ємства групи компаній «Ерідон» почали культивувати основні сільгоспкульту­ ри та станом на сьогодні наростили земельний банк до 40 000 га. Крім того, компанія побудувала та розвиває сучасну роботизовану молочно-товарну ферму на 500 голів. Сукупні елеваторні потужності групи компаній «Ерідон» пе­ ревищують 30 000 т, проте елеваторний бізнес як окремий напрям діяльності не є пріоритетним. Досягнувши певних позицій у кількох ринкових сегментах, групі компаній вдається утримувати високі обороти. При цьому власник «Ерідон» принципово не залучає великі кредитні ресурси — не любить зайвих ризиків, а розвиває компанію на власні кошти. Проте, обережність підприємця з кредитами не заважала йому розвивати бізнес.

37

жовтень 2018

У 2017-му група компаній «Ерідон» посіла 39-те місце у топ-100 найбільших підприємств Украї­ни. За офіційними даними, за 2017 рік виручка становила 16,74 млрд гривень, а прибуток — 226 млн гривень. «Я амбіційний, розмір­ ковую логічно і приймаю рішення дуже швидко. Можливо, це і вплинуло на те, що бізнес так швидко розвивався», — зауважує Кролевець. Втім, у плани бізнесмена не входить створення некерованого гіганта з бага­ тьма ризиками. Найближчими роками тут розвиватимуть наявні бізнес-­активи та поліпшуватимуть їх показники, а також планують запустити переробку зернових і олійних культур. Кролевець упевнений, що успішний бізнес має базуватися на прозорості, відпові­ дальності, небайдужості працівників, справедливості та довірі. «З роками я все більше довіряю людям. А якщо я довірив людині — то даю можливість їй себе реалізувати», — зізнається він. У своєму робочому кабінеті Сергій Кро­ левець сприймає себе одночасно і як власника, і як найманого співробітника, який відповідає за розвиток компанії. «Я цікавлюся психологією, філософією — хочу краще розуміти природу людських вчинків, навчитися налагоджувати діалог та мотивувати. Адже щасливий працівник — це успіх компанії», — пере­ конаний власник.

ІСТОРІЯ УСПІХУ

|

«ЕРІДОН»

ПІДПРИЄМНИЦЬКА ТРАНСФОРМАЦІЯ Про власний бізнес Сергій Кролевець у дитинстві не мріяв, хоча змалку прагнув досягти фінансової незалежності та стабільності, оскільки відчував відпові­ дальність за родину. Закінчивши восьми­ річку на Переяслав-Хмельниччині, поїхав навчатися до технікуму в Приморськ Запорізької області, де жив брат матері. «Дядько мені сказав: досить пасти корів, поїхали вчитися, бо лишишся тут фура­ жувати до кінця життя, — пригадує Кро­ левець. — Так почався мій самостійний життєвий шлях». Здобувши професію ін­ женера-механіка сільськогосподарських машин, Сергій відслужив у армії та по­ вернувся до рідного села. Однак швидко зрозумів, що на сільські статки матері та молодшому брату не допоможе, і вирішив їхати на заробітки до Тюменської області. Там вже за рік роботи водієм пишався тим, що сам став фінансово незалеж­

ним і міг допомагати рідні. Але за кілька років, з початком розвалу Союзу, Сергій повернувся до України та влаштувався механіком в автогараж радгоспу «Кня­ жицький» на Київщині. На привезені кошти придбав перший автомобіль, а кілька тисяч відклав на ощадкнижку. «Це був перший і невдалий досвід роботи з банком, оскільки гроші незабаром знецінилися через інфляцію, — згадує Кролевець. — Ощадкнижка і досі лежить у шафі — нагадує про час, коли не мав ані досвіду, ані розуміння та не дослухав­ ся до поради більш досвідчених людей перевести гроші в товар». На початку 1990-х у радгоспі перестали платити зарплату, і Сергій був вимуше­ ний шукати способи заробити, аби про­ годувати дружину та маленького сина. Трохи таксував, організував зі знайомим пошив шкіряних курток: шкури купували в господарстві та відвозили на доробку

38

до Василькова, найняли майстра з по­ шиття, а готові вироби самі продавали на Центральному стадіоні в Києві. «За вихідні заробляли по $100–200. Тоді, мабуть, і виникло бажання займатися підприємництвом», — пригадує він. Після розвалу радгоспу разом із кількома колегами створили компанію «Антарес»: займалися посередницькою діяльніс­ тю, продовжували шити та продавати куртки. Втім через рік партнери розі­ йшлися — не змогли поділити зароблені $1000. «Це був дуже сильний урок, і я зробив висновок: людям краще пла­ тити велику зарплату або частку з при­ бутку, ніж ділити прибуток між співвлас­ никами, — вважає Кролевець. — Це, мабуть, одне з моїх правильних рішень у подальшому — рішення приймати самому, а поруч мати партнерів, які отри­ мують дохід. Так компанія може розвива­ тися більш ефективно».

39

жовтень 2018

ІСТОРІЯ УСПІХУ

|

«ЕРІДОН»

ЗАРОДЖЕННЯ ДИСТРИБУЦІЇ Самостійний бізнес підприємець запо­ чаткував у 1993-му, зареєструвавши компанію «Ерідон». У пошуках заробіт­ ку він та ще кілька співробітників чим тільки не займалися: шили та продава­ ли спецодяг, торгували в орендованих сільських магазинах, перепродавали продукти, тканину та метал. «Ми по­ стійно пробували щось нове, шукали свою нішу, — пригадує Кролевець. — Але я завжди схилявся до сільського господарства, оскільки найкраще на цьому розумівся». У 1994-му біз­ несмену вдалося вийти на власний шлях — компанія почала скуповувати у посередників мелясу та експортувати її до Болгарії, відправила першу партію ячменю до Прибалтики та заробила валюту. То був час, коли Кролевець осягав ази бізнесу — вчився заробляти на різниці цін, налагоджувати стосунки з постачальниками та клієнтами, вибу­

довувати бізнес-процеси. Новий досвід примусив замислитися над питанням, звідки постачальники беруть мелясу та яку маржу він втрачає, купуючи її у посередників. Схемою заробітку поділився Євген Шелепін з компанії «Західагросервіс», з яким співпрацював Сергій Кролевець: підприємець поста­ чав сільгоспвиробникам засоби захисту рослин, ті розраховувалися мелясою, яку він продавав компанії «Ерідон». Крім того, на прохання молодого бізнесмена Шелепін дозволив йому попрацювати з товарними кредитами, які надавав фермерам: зібрати борги у проблем­ них господарствах, реалізувати товар, а ще — тимчасово використати вируче­ ні кошти як капітал на розвиток власної справи. Відпрацювавши субдистриб’ю­ тором рік, Кролевець рушив у самостій­ не плавання — уклав перший контракт з компанією BASF на 100 000 німецьких марок на поставку гербіцидів. «Тоді ба­

40

гато світових лідерів мали власні офіси в Україні. Ми вибрали BASF, оскільки у них були продукти, які потрібні для цу­ крового заводу», — пояснює бізнесмен. Він зауважує, що багато чому навчився саме у зарубіжних партнерів. BASF була першою з міжнародних компаній, яка почала працювати з «Ерідон» за між­ народним контрактом. За останні п’ять років обсяг її товарообороту з «Ері­ дон» збільшився вдвічі, та на 2019 рік підписаний контракт на понад $47 млн. «Ми єдина компанія, яка чітко пропи­ сує обсяги по продуктах на наступний рік, беручи взаємну відповідальність: «Ерідон» — за купівлю, BASF — за по­ ставку», — розповідає керівник відділу продажів компанії «BASF-Україна» Андрій Касіян. З «Ерідон» комфортно працювати з кількох причин: це перша українська компанія, яка була готова до точності планування за обсягом продуктів не лише в цілому на рік, а й за

місяцями поставки, підкреслює Касі­ ян. Відтак, «Ерідон» як дистриб’ютор став першим, з ким BASF підписала трирічний контракт. Крім того, компанія має тривалу історію, тому BASF дуже лояльно підходить до її кредитуван­ ня. А ще «Ерідон» — дуже потужний партнер щодо просування інноваційних продуктів BASF, оскільки має найбільшу кількість регіональних представництв, а найширша мережа регіональних складів дозволяє забезпечити най­ коротше логістичне плече від складу до кінцевого споживача. З кінця 1990-х «Ерідон» почав співпрацювати й з інши­ ми постачальниками сільгоспхімії, які розгледіли у молодій компанії надійного та перспективного партнера. Першим клієнтом «Ерідон» став Цукро­ вий завод ім. Цюрупи на Житомирщині, а схема співпраці була простою: навесні «Ерідон» дає підприємству гербіциди, а восени забирає мелясу та експортує її до Болгарії. «У той період я багато чому навчився», — згадує Сергій Кролевець. Наприклад, з 1993 року компанія почала акумулювати власні кошти, іноді дово­ дилося брати короткострокові кредити, але старалися працювати на зароблені. «Думку, що розвиватися без кредитних грошей неможливо, я вважаю стереоти­ пом, — зауважує Кролевець. — Хіба що у випадках, коли витрачаєш більше, ніж заробляєш. Я завжди намагався пускати гроші в обіг, і не шикував у ті роки». Втім, уроки стосувалися не лише торгівлі, а й сприяли розумінню важливості створити імідж і репутацію. Офіс компанії розташовувався у двокімнатній квартирі, де все було по-сімейному: у кімнатах працювали, а на кухні жінки-бухгалтери по черзі готували чоловікам обід. Коли штат розширився, запросили кухаря та винайняли сусідню трикімнатну квар­ тиру. Такий уклад влаштовував праців ­ ників, а от у клієнтів викликав підозру. «Пригадую, приїхав за товаром чоловік з Чернігівської області — солідний такий, на мерседесі, і каже: «Що це за компа­ нія, яка сидить на шостому поверсі? Ліфт поряд, завтра втечете — от як вам гроші давати?» Чути таке було дуже непри­ ємно», — говорить Сергій Кролевець. На початку 2000-х компанія не лише збу­ дувала власний офіс у Петропавлівській Борщагівці, а й відкрила два представни­ цтва, оскільки серед її клієнтів вже було близько трьох десятків господарств.

41

жовтень 2018

ІСТОРІЯ УСПІХУ

|

«ЕРІДОН»

БІЛЬШЕ ЗА ВСІХ Сьогодні «Ерідон» має близько 11 000 клі­ єнтів по всій території України і займає 25–30% ринку дистрибуції засобів захи­ сту рослин, насіння польових культур, мінеральних та мікродобрив. Працюють із сільгоспвиробником, навіть якщо він обробляє один гектар поля. «Це наша по­ зиція: ми працюємо з кожним, хто до нас звертається», — підкреслює Кролевець, хоча і погоджується, що робота з дрібни­ ми фермерами вимагає великих витрат часу на виїзди на поля, аналіз та надання консультацій, але кожен клієнт цінний. Відтак, власник компанії на даному етапі вважає завдання утримати клієнтів важ­ ливішим, ніж розширювати їх перелік. Однією з переваг «Ерідон» є активне товарне кредитування сільгоспвиробни­ ків, у результаті компанія значною мірою взяла на себе роль банківського секто­ ра. На даний час кредитний портфель компанії становить 5 млрд гривень, однак Сергій Кролевець не має наміру його збільшувати, оскільки виникає занадто багато ризиків через рейдерські захо­ плення та необов’язковість, яка часто зустрічається в аграріїв. З метою якісного обслуговування клі­ єнтів «Ерідон» створив потужну логіс­ тично-складську мережу. «Із самого початку діяльності компанії всі процеси я виконував сам, тому знаю, як роз­ митнити товар, як винайняти машину та доставити. Відтак, я розумів, як має бути організована робота», — пояснює Кролевець. Особисте розуміння власни­ ком усіх процесів, постійне інвестування у будівництво складських комплексів і залучення професійних спеціалістів з логістики та складського управління, транспортне забезпечення та чітко налагоджений трансфер дали позитивні результати: девіз компанії «За 24 години доставити продукт до кінцевого спожи­ вача» втілений на практиці. Для місцевих агропідприємств — це ще й можли­ вість скоротити транспортні витрати та мінімізувати строки поставки продукції. Як розповів директор Бердянського підрозділу «Ерідон» Ігор Нікітенко, який працює на підприємстві понад 20 років, найвагомішими конкурентними перевага­ ми компанії є розвинена інфраструктура, найширший асортимент продукції та сервісних послуг, найбільша кількість постачальників. У списку партнерів такі бренди, як Syngenta, Bayer, Dupont,

42

Euralis, Limagrain, Monsanto, Pioneer, DSV, RAGT, SESVanderHave та багато інших. «Замовники сприймають нас як надійного партнера, а в часи економічно-­ фінансових чи політичних криз до нас звертаються навіть ті агровиробники, які працювали з іншими дистриб’юто­ рами, оскільки не бояться довірити нам кошти», — додає Нікітенко. Та головною цінністю компанії він вважає людей, що тут працюють. У центральному офісі та в регіональних колективах є досвідчені працівники та багато енергійної молоді, які постійно підвищують кваліфікацію, пропонують зручні та вигідні для сільгосп­ виробників рішення, наприклад стосовно фінансових інструментів — вексель та аграрні розписки. У «Ерідон» чимало партнерів, з якими працюють від часу започаткування компанії. Агрофірма «Єрчики» знайома з «Ерідон» з 1993 року. «Пригадую, як молодий Кролевець зайшов у наш офіс і запропонував нам постачати добрива та насіння. Він говорив дуже переконливо, відчувалося, що розбирався у продукції, яку пропонував, обіцяв постачати лише якісний товар і не підводити з терміна­

ми поставок, — розповідає директор агрофірми Володимир Дідківський. — Звичайно, ми зверталися до різних постачальників, але головне, що я відчув у цьому чоловікові, — що він справедлива людина, за 25 років спів­праці не було жодного випадку, коли би він поставив підробку або неякісні продукти». У цьому в агрофірмі мали змогу добре перекона­ тися на власних посівах. «Чутками земля повниться — у нашому районі з «Ерідон» співпрацювали практично всі господар­ ства, — додає Дідківський. — До кожного Кролевець приїздив особисто, вів фахову розмову, буквально за три роки сформу­ вав кваліфікований колектив». За 25 ро­ ків між ними та Кролевцем не виникло жодної суперечки чи претензії. «Колись працювали на тисячі гривень, зараз укладаємо контракти на мільйони, — за­ значає директор «Єрчиків». — Коли з’я­ вилася компанія «Ерідон-Тех», ми почали купувати в них більшість своєї сільгосп­ техніки, з «Ерідон-Буд» уклали контракт на будівництво молочного комплексу. Кролевець сам по собі мовчазний, але що задумав — те обов’язково зробить». Клієнт теж змінився, зауважує Сергій

43

жовтень 2018

Кролевець. «Якщо 20 років тому фермер довго аналізував пропозицію, то зараз ледве не кожен, хто має 100 га, прово­ дить тендер, — уточнює він. — Більшість вимагає поставляти товар безпосередньо перед посівною, буквально за день до її початку. Але чи знайдеться у світі компа­ нія, яка здатна забезпечити одночасно всіх? Я не знаю такої». Ще одна пробле­ ма, за його словами, полягає в тому, що фермери у прагненні купити дешевше навчилися маніпулювати дистриб’ютора­ ми. «Кінцевий споживач від цього виграє, але всі дистриб’ютори програють, — за­ уважує власник компанії. — Жорстка цінова конкуренція — велика проблема на ринку. І це не наш метод боротьби — ми прагнемо привабити клієнтів додат­ ковими опціями». Кожен дистриб’ютор­ ський центр — це комплексне рішення для сільгоспвиробників. Наприклад, у центрі, що відкрився у вересні в селі Колоденка на Львівщині, крім сучасного складського приміщення та просторого офісу для роботи з клієнтами працює сервісний центр компанії «Ерідон-Тех», де проводиться технічне обслуговування та ремонт сільгосптехніки та вантажівок.

ІСТОРІЯ УСПІХУ

|

«ЕРІДОН»

в їхню роботу не втручаюся, разом лише вирішуємо стратегічні питання», — за­ певняє Кролевець. На думку Віталія Кукурузи, власнику «Ерідон» не властиво одразу довіряти новим людям. Майбут­ ньому директору «Ерідон-Буд» доводило­ ся кілька років переконувати Кролевця виділити будівельний напрям в окремий бізнес. «Сергій Вікторович не вірив у ідею та відверто говорив, що знає, як працює дистрибуція, але не розби­ рається у будівельному бізнесі. Я його переконував, писав бізнес-плани, наш відділ набував досвіду: розбудовував інф­ раструктуру «Ерідон» — зводив офісні та складські приміщення, елеватори, насін­ нєвий завод. Врешті — переконав», — згадує Віталій. Здобутки «Ерідон-Буд» доводять, що рішення про відокремлення було правильним: компанія запустила виробництво металоконструкцій та елеваторного обладнання, виступає генпідрядником при будівництві різних промислових об’єктів, зокрема заводу Bayer з доробки насіння кукурудзи, і постійно шукає нові шляхи розвитку. Зросла і професійність команди: якщо спочатку в колективі нараховувалося близько 70% різноробочих і лише 20% — професіоналів, то зараз ситуація зміни­ лася дзеркально. «Раніше я вважав, що Кролевець — досить жорсткий керівник. Він справедливий і нетерпимий до не­ професіоналізму, а найвища похвала від нього — це відсутність критики, — зазна­ чає Віталій Кукуруза. — Але, очоливши компанію, змінив думку і навіть почав переймати його стиль управління».

ПОЄДНАТИ ДРУЖБУ ТА БІЗНЕС Прагнучи налагодити ефективний бізнес, Кролевець ще на старті діяль­ ності компанії створив окремі відділи, які займалися будівельними роботами та продажем техніки і запчастин. Але з ростом компанії відділам ставало тісно, до того ж кожен із них потребував вузькопрофільних фахівців і різного підходу до організації бізнес-процесів. Так постало питання про відділення їх в окремі компанії. У 2009-му була створе­ на компанія «Ерідон-Тех», через дев’ять

років — «Ерідон-Буд». В обох є співвлас­ ники, але більша частка належить Сер­ гію Кролевцю. «Якщо у мене спитають, що краще: дружба на бізнесі, чи бізнес, а потім дружба, то я відповім, що друге. Я вже обпікся на бізнесі з друзями ще в 1990-х», — каже власник «Ерідон». З обома майбутніми директорами — Іва­ ном Міхаліною та Віталієм Кукурузою — познайомився під час роботи у компанії, згодом стали друзями і лише потім — партнерами. «Я їм на 100% довіряю. Тому, хоча і маю більшу частку власності,

44

МОТИВОВАНІ НА РЕЗУЛЬТАТ Зростання та розвиток компанії відкрили для будь-якого працівника структури можливості для кар’єрного росту. «Якщо людина сама хоче чогось досягнути, то ми даємо можливість їй і кажемо: «Досягай!» — розповідає Кролевець. Для досягнення мрії пра­ цівнику доведеться особисто зустрі­ тися з власником компанії, розповісти про амбіції — посаду, озвучити власні очікування, скласти план і вже за ре­ зультатами його виконання Кролевець приймає рішення. Як приклад — ни­ нішній комерційний директор Вадим Лук’яненко, який починав роботу в компанії на складі, потім обіймав по­ саду менеджера відділу засобів захисту рослин, поступово став заступником

керівника відділу, далі очолив його і за­ раз є комерційним директором компанії «Ерідон». Одна з основних компетенцій власника «Ерідон» — робота з людьми. І перше правило — це справедливе ставлення до людей. «Існує думка, що в компанії повинні бути незмінні правила. Я з цим не погоджуюся», — зауважує Сергій Кролевець і пояснює: процеси, систе­ му придумують люди, для одних вони ідеальні, для когось — неприпустимі, тому їх треба завжди підлаштовувати під людей, враховуючи їх індивідуальність. «З хорошими гравцями можна й про­ грати, але виграти без них неможливо. Тому ми всі постійно вчимося», — під­ креслює він. Як у будь-якій великій компанії, тут працює HR-відділ, діють мотиваційні програми, проводяться курси та семінари з підвищення квалі­ фікації, менеджери їздять у бізнес-тури до партнерів — до Аргентини, Брази­

лії, США, країн Європи. «Найкращим стимулом досягати вищих результатів є щорічні рейтинги представництв, — вважає Нікітенко. — Перші три переможці нагороджуються поїздками за кордон, куди саме — вибирають у рамках наданого бюджету. Так ми колективом побували у Таїланді, подо­ рожували Україною». Вибір напрям­ ку — як у турагенції: хочеш — у круїз по Середземному морю на кораблі чи вітрильнику, любиш тишу — їдь риба­ лити до Фінляндії. Досить комфортно і в самому офісі — тут облаштований спортзал, а місце на терасі облюбува­ ли дівчата для занять йогою. Власник компанії з гордістю проводить нас міс­ цями релаксу працівників, відчувається, що дбати про внутрішній комфорт під­ леглих для нього дуже важливо. Втім, Кролевець переконався і в протилеж­ ному: якщо у людини немає саморозу­ міння і самомотивації, то всі мотиваційні

45

жовтень 2018

заходи не матимуть жодного сенсу та не будуть працювати. Уже за два-три роки у когось з команди з’явиться можливість очолити новий напрям діяльності компанії — переробку зернових культур. «Я схиляюся до того, щоб виховувати власні кадри на посади топ-менеджерів», — каже Кролевець. Знайдеться місце і для просунутого користувача інновацій — зараз техніч­ ний відділ компанії розробляє онлайн-платформу для роботи з контра­ гентами. Підказка від Кролевця: обираючи між професіоналом і амбіт­ ною людиною з великим бажанням працювати, він вибере другого. «Най­ складніше було на початку шляху, коли відчував нестачу коштів та кадрів, — вважає власник «Ерідон». — Зараз є більше можливостей, більше впевнено­ сті та фінансова незалежність. Тому за наступні 20 років ми зробимо нашу компанію ще більш успішною».

ІСТОРІЯ УСПІХУ

|

«ЕРІДОН»

Правила успіху СЕРГІЯ КРОЛЕВЦЯ 1. Про лідерські якості: «У лідера повинні бути професій­ ність, амбіції та харизма».

2. Про девіз компанії: «Співпраця, яка гарантує успіх». Тут мається на увазі співпраця не тільки з партнерами, а й усередині компанії та з громадськістю. Адже бізнес, який ми ведемо, соціально направлений».

3. Про імідж: «Треба виконувати всі взяті зобов’язання. Це — імідж компанії. Якщо ти виконуєш у повному обся­ зі та своєчасно — тебе поважатимуть на ринку».

4. Про лідерів галузі: «Розмір господарства не гарантує його успіх. Є невеликі приватні компанії, які відігра­ ють значну роль у районі чи області. Наприклад, Олег Крижовачук з Тернопільщини демонструє високі врожаї, впроваджує технології, постійно щось будує та роз­ виває. Керівник цукрового заводу ім. Цюрупи — усі 25 років, які ми з ними співпрацюємо, вони інвестують у розвиток: збирають високі врожаї, будують елеватори та системи поливу, займаються тваринництвом — і всі

46

напрями діяльності у них прибуткові. Тому розвиток компанії залежить від господаря».

5. Про ефективне управління великим колективом: «По­ трібно щодня комунікувати з людьми — тоді вони відчу­ вають, що працюють у команді та проявляють ініціативу. Крім того, компанія як роботодавець мусить виконувати свої обов’язки».

6. Про шанс: «У компанії працює багато людей, які далекі від сільськогосподарського бізнесу, але досягли успіху у продажах, в управлінні, в організації та керуванні представництвами».

7. Про обман: «Обманщиків треба дуже швидко звільняти. А як інакше реагувати на людину, яка запевняє, що поїхала в господарство, а сама відпочиває?»

8. Про ледарів: «Що таке крадіжка? Можна вкрасти якусь річ. Але часто люди крадуть кошти та час — це ті, хто просиджують на роботі час, а компанії доводиться за це платити гроші. Такого я не люблю».

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

|

ДІАЛОГ

ДОРОГА НА СХІД СОНЦЯ ЩОБ УСПІШНО ЕКСПОРТУВАТИ ДО ЯПОНІЇ, ТРЕБА НЕ ТІЛЬКИ БУТИ ВВІЧЛИВИМ, А Й МАТИ ПРАВИЛЬНИЙ ІМІДЖ ФОТО: SHUTTERSTOCK

ТЕКСТ: ІРИНА ЧУХЛЄБ, МАРИНА БРИКИМОВА

50

Країна сонця, що сходить, має не лише високі технології, високоякісну техніку, сакури та сади каміння. Там є ще доволі великий споживчий ринок, нескінченно цікавий українським сільгоспвироб­ никам. Щоб дізнатися, як українським аграріям хоча б на крок наблизитися до японського ринку, яка продукція може зацікавити тамтешніх ритейлерів, директор із розвитку журналу Landlord запросила до ресторану «Бассано» поважних гостей. Запрошення прийня­ ли заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроін­ теграції Ольга Трофімцева, Надзви­ чайний та Повноважний Посол Японії в Україні Сумі Шігекі, голова представ­ ництва Marubeni Corporation в Україні Тецуо Акія­ма, генеральний директор «Panasonic Україна» Терадзіма Кодзі, менеджер з розвитку бізнесу (агропро­ довольчий сектор) Marubeni Corporation Ірина Лемешова. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ПАНЕ ПОСОЛ, ВИ ПРАЦЮЄТЕ В УКРАЇНІ ЧОТИРИ РОКИ. МОЖЕТЕ СКАЗАТИ, ЯКІ ПОЗИ­ ТИВНІ ЗМІНИ ВІДБУЛИСЯ У КРАЇНІ ЗА ЦЕЙ ЧАС? СУМІ ШІГЕКІ: Однією з таких змін можна вважати підписання договору про створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом та наближен­ ня до європейських стандартів якості. Покращення якості та безпеки продукції добре впливає на збільшення обсягів експорту взагалі, а також на збільшення обсягів експорту до Японії. Бо в Японії дуже високі вимоги до споживчих това­ рів, особливо до тих, що імпортуються.

ПАРТНЕР РУБРИКИ: РЕСТОРАН «БАССАНО»

51

жовтень 2018

ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ЗА МИНУЛИЙ РІК УКРАЇНА ЕКСПОРТУВАЛА ДО ЯПОНІЇ ТОВАРІВ НА СУМУ БЛИЗЬКО $86 МЛН. ЗРОЗУМІЛО, ЦЕ НЕ ДУЖЕ БАГАТО. АДЖЕ ЩОРІЧНИЙ ІМПОРТ СІЛЬСЬКО­ ГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ДО ВАШОЇ КРАЇНИ ПЕРЕВИЩУЄ $60 МЛРД. УКРАЇНА У ЦЬОМУ ОБСЯЗІ ЗАЙМАЄ ДУЖЕ МАЛЕНЬКУ ЧАСТКУ. ЩО, НА ВАШУ ДУМКУ, БУЛО Б ЦІКАВО ЯПОН­ СЬКОМУ СПОЖИВАЧЕВІ? ЕКСПОРТ ЯКОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНА МОГЛА Б ЗБІЛЬШИТИ?

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

|

ДІАЛОГ

Сумі Шігекі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні (ліворуч)

ТЕЦУО АКІЯМА: Компанія Marubeni пра­ цює в Україні вже 20 років. Ми традицій­ но займаємося імпортом хімії — поста­ чаємо українським аграріям пестициди, добрива, також експортом з України зерна, реалізацією інфраструктур­ них проектів. Останні чотири роки ми імпортуємо звідси олійні культури. Ми зацікавленні в українській агропродук­

ції, особливо враховуючи те, що її якість значно зросла. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: MARUBENI — ВЕ­ ЛИКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ. ВИ РОЗ­ ГЛЯДАЛИ ІНШУ МОДЕЛЬ СПІВПРАЦІ З УКРАЇНОЮ? НАПРИКЛАД, ІНВЕСТУ­ ВАТИ ТУТ У СТВОРЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ, АБО ПРИДБАТИ КОМ­ ПАНІЮ З ВИРОБНИЦТВА АГРОПРО­ ДУКЦІЇ, ЩОБ ВИРОБЛЯТИ ЩОСЬ ТУТ, А ПОТІМ ЕКСПОРТУВАТИ ДО ЯПОНІЇ ЧИ ІНШИХ КРАЇН. ТЕЦУО АКІЯМА: Я приїхав до Украї­ ни після Майдану. У той час нам як представникам Японії активно про­ понували інвестувати в Україну, але якось не склалося. Хоча ми й досі не виключаємо такої можливості. Наша мета — співпраця між українськими та японськими компаніями.

52

ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ПРИКЛАДИ НЕЩОДАВНІХ УСПІШНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ЯПОНСЬКИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНУ? СУМІ ШІГЕКІ: Кілька років тому в Украї­ ну зайшла японська компанія Thirdwave. Вони займатимуться тут агровиробни­ цтвом. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ЯКІ УКРАЇНСЬКІ ПРОДУКТИ ВЖЕ ПРИСУТНІ НА ЯПОН­ СЬКОМУ РИНКУ? ТЕРАДЗІМА КОДЗІ: Наша компанія біль­ ше задіяна у виробництві техніки. Проте я особисто помітив в Японії два україн­ ські продукти. Перший — гречка. Вона дуже популярна як корисна та дієтична їжа. А другий продукт — бджолиний пилок, що добре впливає на здоров’я людини.

ФОТО: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

СУМІ ШІГЕКІ: Японія імпортує з України багато зернових. Ми також зацікавлені в курятині. Зараз між країнами ведуть­ ся перемовини щодо імпорту м’яса птиці, яке б відповідало нашим вимогам якості та безпеки, і вони доволі успішні. Міністерство сільського господарства Японії навіть відправило до України інспекторів. Тому найближчим часом ми розраховуємо отримати результат цих перемовин. Адже курятина дуже популярна в Японії.

ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: З ЯКИМИ ОС­ НОВНИМИ ПРОБЛЕМАМИ СТИКАЮТЬ­ СЯ ЯПОНСЬКІ КОМПАНІЇ, ЩО ХОЧУТЬ ІНВЕСТУВАТИ В УКРАЇНУ? ЩО БІЛЬШ ЗА ВСЕ ЇХ ВІДЛЯКУЄ? ЯКИХ ПОМИЛОК ПРИПУСКАЮТЬСЯ ІНВЕСТОРИ? СУМІ ШІГЕКІ: Я нещодавно мав зустріч із представниками компаній, що вже кілька років інвестують в Україну. Усі вони кажуть, що найбільше питань викликає система оподаткування. ТЕЦУО АКІЯМА: Для нас, напевно, так само, як і для компанії Panasonic, найбільші складнощі створює велика відстань між країнами, віддаленість кор­ донів. А також оподаткування на прибу­ ток, деяка нечіткість в оподаткуванні. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ДУЖЕ ПРИКРО ЦЕ ЧУТИ. ТА МІЖ ТИМ Я ЗДИВОВАНА, ЩО ВИ НЕ ЗГАДУЄТЕ КОРУПЦІЮ. МЕНІ ШКОДА, ЩО ЛИШЕ ОДНА КОМПАНІЯ ІНВЕСТУВАЛА В НАШЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО МИНУЛОГО РОКУ. МОЖЛИВО, ДЛЯ ЯПОНСЬКИХ КОМ­ ПАНІЙ УКРАЇНА НЕ ДУЖЕ ЦІКАВА, ЧИ, МОЖЛИВО, ВОНИ ПРОСТО ДУЖЕ ОБЕРЕЖНІ, АБО ЧЕКАЮТЬ НА УСПІШ­ НУ РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОЕКТІВ?

ТЕРАДЗІМА КОДЗІ: Ми, компанія «Panasonic Україна», намагалися отримати фінансування для того, щоб почати займатися й іншими напрямами, наприклад ІТ. Оскільки тут це більш прийнятно по вартості, по витратах порівняно з європейськими країнами, тією ж Німеччиною. До того ж рівень ІТ-спеціалістів в Україні дуже високий. Але відповідь головного офісу на такі пропозиції завжди була негативною. Там вважають, що у країні не дуже безпеч­ но. Більшість японців вважають, що в Україні досі йде війна. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: На жаль, на сході у нас дійсно все ще складна ситуація. Та виявляється, для більшості спожива­ чів та виробників Японії Україна — терра інкогніта. Вони не знають нашої країни. ТЕРАДЗІМА КОДЗІ: В Японії досі дехто вважає, що Україна лишається части­ ною Росії. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: КАЖУЧИ ПРО СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В УКРАЇ­ НІ, Я РОЗУМІЮ, ЩО МИ ТІЛЬКИ-НО ПОЧИНАЄМО ЗМІНЮВАТИ СВОЮ БІЗНЕС-КУЛЬТУРУ. МИ ВЧИМОСЯ МАТИ СПРАВУ НЕ ЛИШЕ З СУСІДАМИ,

Тецуо Акіяма, голова представництва Marubeni Corporation в Україні

А Й ВЕСТИ БІЗНЕС З ТАКИМИ КРАЇНА­ МИ, ЯК ЯПОНІЯ, З АФРИКАНСЬКИМИ КРАЇНАМИ, КРАЇНАМИ БЛИЗЬКОГО СХОДУ, ТОБТО З КРАЇНАМИ З РІЗНОЮ КУЛЬТУРОЮ ТА МЕНТАЛЬНІСТЮ. ЯКИХ ПОМИЛОК ПРИПУСКАЮТЬСЯ УКРАЇНЦІ У СПІЛКУВАННІ? НАСКІЛЬ­ КИ СИЛЬНО ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ НАШІ БІЗНЕС-КУЛЬТУРИ, МЕНТАЛЬНІСТЬ? ІРИНА ЛЕМЕШОВА: Японці дуже багато уваги приділяють, на перший погляд здавалося б, дрібницям. У мене є гар­ ний приклад культурно-ділових розбіж­ ностей. У нас з колегою-японцем була зустріч з одним із керівників потужної української компанії в Києві. Ми при­ йшли до офісу, секретар привітала нас та розповіла, куди йти. Зустріч відбула­ ся. Ми обговорили всі важливі моменти та розпрощалися. Наступного разу з тим керівником ми зустрілися вже в Токіо. Ми запросили його до себе, в головний офіс. У холі компанії вста­ новили український прапор, через його колег дізналися, що він полюбляє, яка японська їжа йому до смаку. І хоча це не був сезон для вугра — його улюбле­ ної риби, все одно знайшли ресторан, де подають її. Ми повезли його саме туди на обід. Запитували, що ми ще мо­ жемо для нього зробити. Він був дуже здивований, що в Японії ділових партне­ рів зустрічають як дорогих гостей. Коли наступного разу вже в Україні у нас знову була зустріч із цим керівником, він вже особисто зустрічав нас у холі, вів до свого кабінету і був дуже ввічливим. Для японців зустрічати ділових партне­ рів як дорогих гостей — це звичайна справа. Це наша традиція ведення бізнесу.

ФОТО: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

ЯПОНІЯ ІМПОРТУЄ З УКРАЇНИ БАГАТО ЗЕРНОВИХ. КРАЇНА ТАКОЖ ЗАЦІКАВЛЕНА В КУРЯТИНІ. ЗАРАЗ ВЕДУТЬСЯ ПЕРЕМОВИНИ ЩОДО ІМПОРТУ ДО ЯПОНІЇ М’ЯСА ПТИЦІ З УКРАЇНИ 53

жовтень 2018

|

ДІАЛОГ

ТЕЦУО АКІЯМА: Та Україна з кожним роком стає більш сучасною, гостин­ ною у тому, що стосується ведення бізнесу. Україна ще дуже молода, і вам не варто перейматися помилками. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Ми повинні зна­ ти, повинні вивчати ці моменти. ТЕЦУО АКІЯМА: Україні потрібен бренд. Треба створювати позитивний імідж країни. Брендинг дуже символіч­ ний для маркетингу. З Україною має щось асоціюватися: як вино із Франці­ єю, шоколад з Бельгією, так і, напри­ клад, мед з Україною. Ми зараз також визначаємо, в чому полягає функція України. Адже 55% діяльності ваших компаній — це агро­ сфера. Як ми можемо їм допомогти та розвиватися далі. Україна має гарне геополітичне розміщення в центрі Європи, а в нас також є партнери в Європі. Можливо, ми скористаємо­ ся цим, і Україна буде платформою для створення або започаткування чогось нового. Наприклад, нового напряму в інвестуванні. ТЕРАДЗІМА КОДЗІ: Можу навести цікавий приклад стосовно модерніза­

ції у країні. Наша компанія випускає планшет. Доволі міцний, водостійкий. З ним нічого не станеться, якщо він упаде чи забрудниться. Цей план­ шет дуже зручний для використання на вулиці. Підходить для працівників поліції, військових. Нещодавно, відві­ дуючи господарство, я побачив, що ним користуються агрономи. Був дуже здивований. Виявилося, він їм потрі­ бен, щоб визначати погоду, вологість повітря, швидкість вітру та багато інших показників. Ви маєте пишатися таким розвитком аграрної сфери. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: МИ ДУЖЕ ПИШАЄМОСЯ. ТЕХНОЛОГІЇ В АГРАР­ НІЙ СФЕРІ У НАС ШВИДКО РОЗВИ­ ВАЮТЬСЯ. ТОМУ НЕ ДИВУЙТЕСЯ Й ЧЕКАЙТЕ НА НАСТУПНІ ЗАМОВ­ ЛЕННЯ ВІД АГРАРНИХ КОМПАНІЙ З УКРАЇНИ. ВАША ВИСОКОПОВАЖНОСТЕ, ВИ ДУЖЕ ДОСВІДЧЕНИЙ ДИПЛОМАТ. НА ВАШУ ДУМКУ, ЯКИХ ПОМИЛОК ПРИ­ ПУСКАЮТЬСЯ УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС­ МЕНИ У СПІЛКУВАННІ З ПРЕДСТАВ­ НИКАМИ ЯПОНСЬКИХ КОМПАНІЙ? З ЯКИМИ ВИКЛИКАМИ ТА ТРУДНО­ ЩАМИ СТИКАЮТЬСЯ ЯПОНСЬКІ БІЗНЕСМЕНИ В УКРАЇНІ?

Терадзіма Кодзі, генеральний директор

«Panasonic Україна»

СУМІ ШІГЕКІ: 90% меду, що потрапляє до Японії, надходить з Китаю. Але якість цього меду, його безпека сумнівні. Тому представники компанії-імпортера Kato Brothers Honey звернули увагу на Україну. І з минулого року почали імпортувати мед звідси. Ця компанія на­ лежить до малих і середніх підприємств, але вона завжди намагається знайти надійних партнерів та нові можливості для розвитку. Між компаніями повинна бути довіра, а не бажання швидко заробити і розій­ тися. Мета — знайти надійного партне­ ра, з яким можна налагодити тривалі відносини, співробітництво, надійні по­ ставки. Компанія-партнер має дотриму­ ватися підписаного контракту, незважа­ ючи на різні обставини. Україна повинна шукати нові можливості для свого ринку, для себе, особливо з медом. Надійне, довготривале співробітництво дуже важливе. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Ми співпра­ цюємо з консалтинговою компанією, що допомагає нашим підприємствам вийти на ринок Японії. Ми з’ясували, що є група продуктів, що має потенціал на японському ринку. Окрім меду та м’яса птиці це солодощі, горіхи, ягоди та продукція з них, часник, томатна паста, молочні продукти. Ми вже постачаємо деякі молочні продукти на ринок Японії, але поки що не дуже багато. Також постачаємо мінеральну воду. Можливо, ви вже бачили її на ринку у пляшках з українським орнаментом. Ця вода береться з карпатських джерел, вона дуже високої якості. Наступного року на виставці FOODEX планується зробити перший колектив­

В УКРАЇНІ ПОТРІБНО ВДОСКОНАЛЮВАТИ ІНФРАСТРУКТУРУ. ОСКІЛЬКИ ТУТ Є КОМПАНІЇ-ЕКСПОРТЕРИ З НІШЕВОЮ ПРОДУКЦІЄЮ, ЦІКАВОЮ ДЛЯ ЯПОНСЬКИХ СПОЖИВАЧІВ 54

ФОТО: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

55

жовтень 2018

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

|

ДІАЛОГ

Ірина Лемешова,

Ольга Трофімцева,

менеджер з розвитку бізнесу (агропродовольчий сектор) Marubeni Corporation

заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції

СУМІ ШІГЕКІ: Україні необхідний продукт, який би з нею асоціювався. Тому що імідж країни для японців має дуже велике значення. Перш ніж щось купити, японці запитують: а звідки цей продукт? На щастя, Україна немає поганого іміджу в Японії. А асоціюватися з країною може, наприклад, мед або соняшник. Пам’ятаєте фільм «Соняшники» 1969 року із Софі Лорен, що був знятий у Полтавській області? Там дуже гарно було зображене поле. Імідж дуже важливий. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ЯКІ НАЙКРАЩІ ВИДИ РЕКЛАМИ? ЯК ДОНЕСТИ ІНФОР­ МАЦІЮ ДО ЯПОНСЬКОГО СПОЖИВАЧА? ІРИНА ЛЕМЕШОВА: Найкраще за­ прошувати до України представників

Японії. Коли вони приїжджають сюди, то на власні очі можуть побачити іншу реальність, на відміну від тієї, яку собі уявляли. Вони бачать, що українці інтелігентні, добрі, готові до співпраці. При особистому спілкуванні японці починають їм довіряти. Коли людина бачить особисто май­ бутнього партнера, то розуміє, з ким доведеться вести бізнес. Якщо є довіра, спілкування, тут і починається бізнес. Це не просто слова по телевізору в ро­ лику. Це кращий спосіб рекламувати країну та її можливості. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ЯК ВИ МОЖЕТЕ ОЦІНИТИ РОБОТУ НА МІЖУРЯДОВОМУ РІВНІ МІЖ НАШИМИ КРАЇНАМИ? ЩО МОЖЕ БУТИ ПОКРАЩЕНЕ У ЦЬОМУ НАПРЯМКУ? СУМІ ШІГЕКІ: Між Україною та Японією діє спільний бізнес-комітет. До ньо­ го входять і представники компаній Marubeni та Panasonic. Вони доволі ефективно працюють. Японська організація зовнішньої торгівлі (JETRO) готова рекламувати український експорт. Вже двічі вони організовували візити бізнес-місій до України й останнього разу привезли

56

продовольчу компанію, що відкрила тут ресторани. Але я зацікавлений не лише в експорті до України, але й в імпорті аграрної продукції до Японії. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ТОРГІВЛЯ ЗАВЖДИ МАЄ БУТИ ДВОСТОРОН­ НЬОЮ. В УКРАЇНІ МИ ТАКОЖ МАЄМО ЯПОНСЬКУ ПРОДУКЦІЮ, МИ ЗНАЄМО, ЩО ВОНА ВИСОКОЇ ЯКОСТІ, АЛЕ ЇЇ ПОКИ ЩО НЕБАГАТО. ОСОБИСТО ДЛЯ СЕБЕ КІЛЬКА РОКІВ ТОМУ Я ВІДКРИЛА ЯПОНСЬКЕ ВІСКІ. НА МОЮ ДУМКУ, ЦЕ НАЙКРАЩЕ ВІСКІ У СВІТІ. ТА ХОЧУ ПОВЕРНУТИСЯ ДО ТЕМИ ТЕХНОЛОГІЙ. НА ВАШУ ДУМКУ, ЯК ЗМІНИТЬСЯ РИНОК ПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ ЗА 20–30 РОКІВ НЕ ЛИШЕ В НАШИХ КРАЇНАХ, А ВЗАГАЛІ ГЛО­ БАЛЬНО? КУДИ МИ РУХАЄМОСЯ, ЩО БУДЕ В МАЙБУТНЬОМУ? ЩО БУДЕ, КОЛИ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ У СВІТІ ЗРОСТЕ ДО 10 МЛРД? ЧИ ЗМОЖЕМО МИ ЇХ НАГОДУВАТИ? ТЕЦУО АКІЯМА: В Україні потрібно роз­ вивати та вдосконалювати інфраструк­ туру. Оскільки тут є компанії-експортери з нішевою продукцією — медом, горіха­ ми, соковими концентратами, томатною пастою, цікаві для нас. Але, на жаль,

ФОТО: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

ний павільйон українських виробників, де будуть презентовані більше 10 компаній. Для українських компаній, українського бізнесу ринок Японії дуже цікавий, але існує упередження, що він доволі закри­ тий. Когось зупиняють високі стандарти якості, когось проходження усіх фітоса­ нітарних та ветеринарних процедур та оформлення документів.

57

жовтень 2018

|

логістичні можливості країни обмежені. Це стосується не лише аеропортів, але й портів, контейнерних перевозок. Є складнощі з інфраструктурою. Напри­ клад, ягоди та продукція з них в Україні дуже високої якості, але ви можете їх експортувати лише до країн ЄС. Потріб­ но розвивати експортні можливості. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: У НАЙБЛИЖЧІ 20–30 РОКІВ ЯПОНІЯ ЗМОЖЕ ЗАБЕЗ­ ПЕЧИТИ СЕБЕ ОВОЧЕВОЮ ПРОДУК­ ЦІЄЮ САМОСТІЙНО ЗАВДЯКИ ВЕРТИ­ КАЛЬНОМУ ФЕРМЕРСТВУ? ТЕРАДЗІМА КОДЗІ: Не виключено. Це дуже перспективний напрям. У Сінга­ пурі та на інших фермах ми вже почали цим займатися. Ми не будуємо великих ферм. Зазвичай це невеликі приміщен­ ня, де овочі вирощуються на полицях. Ми забезпечуємо рослини водою,

ДІАЛОГ

теплом, мікроелементами. Нам навіть не потрібне сонце, достатньо пра­ вильного освітлення. Ми з’ясували, які кольори найкраще впливають на темпи росту рослин та підсвічуємо приміщен­ ня таким світлом. Отже, вирощування відбувається дуже швидко. Погодні умо­ ви не мають значення, хімічні добрива теж не потрібні. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ЧИ ВІРИТЕ ВИ У ШТУЧНЕ М’ЯСО, ВИРОЩЕНЕ В ЛА­ БОРАТОРІЇ? БУДУТЬ ЯПОНЦІ ЇСТИ ТАКЕ М’ЯСО? СУМІ ШІГЕКІ: Японці надаватимуть перевагу натуральним органічним продуктам. ТЕЦУО АКІЯМА: В Україні 70% орних земель — чорноземи. У вас є 18 аграр­ них вишів, це близько 300 000 студентів.

58

В України великі перспективи розвит­ ку у цьому напрямі. Японія очікує від України у майбутньому високої якості продукції. Вам треба більше себе пре­ зентувати. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ВИ ЗГАДУВАЛИ ПРО ДВОСТОРОННЮ РАДУ МІЖ УРЯ­ ДАМИ КРАЇН. МОЖНА БУЛО Б ЗА ДО­ ПОМОГОЮ ЦІЄЇ РАДИ ОРГАНІЗУВАТИ СПІЛЬНУ БІЗНЕС-ПОДІЮ З ЯПОНСЬКИ­ МИ КОМПАНІЯМИ, ЩО ЗАЦІКАВЛЕНІ НЕ ЛИШЕ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАР­ СТВІ, АЛЕ Й В РОЗВИТКУ ІТ-ТЕХНОЛО­ ГІЙ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ? БО ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ УКРАЇНИ. СУМІ ШІГЕКІ: Японська сторона го­ това брати участь в організації таких подій, але так виходить, що українська сторона не готова, не має фінансових можливостей.

ФОТО: SHUTTERSTOCK

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: УРЯД НЕ МОЖЕ ЧАСТО ДО­ ЛУЧАТИСЯ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТАКИХ ЗАХОДІВ, А ЯК ЩОДО БІЗНЕСУ? СУМІ ШІГЕКІ: З компаніями схожа ситуація також часто трапляється. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Надалі, будь ласка, залучайте нас, і я буду допомагати. СУМІ ШІГЕКІ: Це довготривалі інвестиції, від них буде складно отримати прибуток вже наступного року. Можливо лише за п’ять-шість років. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: З ОГЛЯДУ НА ВАШ ЧОТИРИ­ РІЧНИЙ ДОСВІД РОБОТИ В УКРАЇНІ МОЖЕТЕ ДАТИ ДЕКІЛЬКА ПОРАД УРЯДУ КРАЇНИ, МІНІСТЕРСТВУ СТОСОВНО РЕФОРМ? ЩО ЗМОЖЕ ПОЛІПШИТИ ІН­ ВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ В УКРАЇНІ? ЩО МОЖЕ ЗБІЛЬ­ ШИТИ ПРИВАБЛИВІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО АГРОСЕКТО­ РА? І НЕ ЛИШЕ ДЛЯ ЯПОНСЬКИХ АГРОКОМПАНІЙ. СУМІ ШІГЕКІ: Інвестклімат поліпшується, але дуже важлива прозорість. Під час моєї роботи були випад­ ки, коли компанія працювала в країні близько 10 років, експортувала продукцію. Усе було добре, але у якийсь момент виявлялося, що у цієї компанії виникли пробле­ ми, хоча в її діяльності нічого не змінилося. Їй заборо­ нили надалі займатися цією діяльністю. За останні два роки я знаю два таких випадки. Закони повинні бути однаковими для всіх. Щоб компанії були впевнені, що вони зможуть працювати наступні п’ять років без пе­ решкод. І ніхто, ніякі представники державних органів, силових структур не зможуть припинити їх легальну діяльність. Прозорість надзвичайно важлива. Щодо брендингу, реклами країни, на мою думку, варто було б призначити окремого посла, що презентував би новий імідж країни. ТЕРАДЗІМА КОДЗІ: Це може бути залучення відомих людей, що презентують країну, до якихось спортивних подій. Наприклад, представник Грузії в Японії дуже цікавиться сумо, відвідує поєдинки, презентує Грузію. І зрештою Грузія стала відома в Японії. ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Дарина Білодід, яка нещодавно стала чемпіонкою світу із дзюдо, — гарний приклад для реклами країни. Вона молода, струнка. Такі особи привертають увагу. На виставку FOODEX ми спробує­ мо її також залучити. СУМІ ШІГЕКІ: У 1960-ті роки Японія експортувала, але не була такою популярною у світі. Тоді уряд країни створив офіс із просування експорту. В України, здається, немає офісу з просування, рекламування країни в Токіо. В Києві ми спілкуємося, підтримуємо діалог, тут усе добре. А от у Токіо цього немає. А діалог для японців дуже важливий.

59

жовтень 2018

ТЕХНІКА

|

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

ДОДАТИ КОНКРЕТИКИ ЩО ТАКЕ 3D-МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОЕКТУВАННІ ЕЛЕВАТОРА ТА ЯКІ ВОНО МАЄ ПЕРЕВАГИ Таким чином з окремих частин майбут­ нього елеватора формується комплекс у цілому. Одна з важливих опцій застосування 3D-технології — створення проекту елеватора. Завдяки 3D-моделюванню робота над різними розділами проекту буде виконана швидше та якісніше. Маючи модель елеватора з достатньою деталізацією всіх його об’єктів, можна отримати чимало переваг. Наприклад, будь-які види, розрізи для створення 2D-креслень робочої документації виходять майже миттєво. Доробок креслення вручну не уникнути, але це все одно приводить до значної еконо­ мії часу. Ще один плюс — створення різних специфікацій і відомостей: зміна у процесі проектування якогось вузла чи обладнання буде миттєво відобра­ жатися завдяки наскрізному зв’язку між моделлю і створюваним докумен­ том. Серед переваг — можливість перевірки моделі на «колізії», інакше кажучи, пошук внутрішніх нестикувань засобами програмного комплексу. Виявлення таких нестикувань у моделі, а не в процесі будівництва дозволяє отримати значну економію. Також для деяких складних вузлів ізометрич­ не 3D-креслення є набагато більш наочним варіантом подачі інформації — наприклад, для норійного приямка, в якому сходяться кілька одиниць транспортного обладнання, що потріб­ но правильно пов’язати між собою.

3D-модель дає можливість детальніше опрацювати з’єднання різного облад­ нання і менше віддавати на відкуп буді­ вельникам для доопрацювання на місці. Виконати різні розрахунки — напри­ клад, фундаментів або розрахунок

60

СЕРГІЙ СИНИЦЬКИЙ, інженер-технолог ТОВ «ТД «Югелеватор»

на міцність металоконструкцій, можна за допомогою спеціальних модулів або окремих програмних комплексів. Не для кожного потенційного комп­ лексу необхідне створення 3D-моделі. Іноді це буває зайвим: наприклад, коли у замовника є чітке бачення майбутньо­ го комплексу або досвід експлуатації елеваторів. Або ж якщо обсяги май­ бутнього елеватора відносно невеликі та всі учасники і без 3D чітко уявляють його компонування. Ще одна популярна у світі технологія, яка розвивається в Україні, — Building Information Modeling (BIM), або ін­ формаційне моделювання будівлі. Це набір взаємопов’язаних технологій і процесів, завдяки застосуванню яких вдається поліпшити результати на різ­ них етапах життєвого циклу об’єкта будівництва. Уся інформація BIM об’єд­ нується в базу даних, що дозволяє в будь-який час отримувати актуальну проектну документацію та візуалізації, а також аналізувати їх. Підхід у проек­ туванні, коли об’єкт не тільки розгля­ дається як геометрична модель, але і враховує план-графік будівництва, часто називають 4D, а 4D плюс інфор­ мацію про витрати прийнято позначати вже 5D. 3D-модель дозволяє замовнику побачить майбутній елеватор у найдріб­ ніших деталях, не виходячи зі свого кабінету. Ця опція безкоштовна та доступна для кожного клієнта.

ФОТО НАДАНО ПРЕС-СЛУЖБОЮ КОМПАНІЇ

Будівництво чи реконструкція будь-­якого елеватора починається зі створення про­ ектної документації. Щоб наочно уявити майбутній комплекс у цілому, детально промалювати окремі його вузли і таким чином візуально зв’язати цю модель з тех­ нологічною схемою, ми рекомендуємо створити 3D-модель. При розгляді комер­ ційної пропозиції, що включає 3D-модель, замовник побачить не знеособлений список обладнання, а наочний образ майбутнього зерно­сховища. Щоб створити повноцінний 3D-образ майбутнього зернокомплексу, необхід­ но візуалізувати тривимірну графічну модель: додати текстуру до кожного об’єкта, вибрати точку спостереження і виставити світло, додати елементи навколишнього середовища і ланд­ шафту. Після цього замовник може отримати знімки візуалізації з різних ракурсів і відеоролик обльоту комплек­ су. Така віртуальна екскурсія допомагає інвестору чи власнику виявити помилки чи додати елементи, які в майбутньо­ му підвищать ефективність роботи всього комплексу, — наприклад, додати силоси чи змінити їх розміри, посунути під’їзні шляхи чи розширити майданчик для транспорту тощо. Маючи 3D-модель, можна її модифіку­ вати під нові вимоги замовника: змінити діаметр чи висоту силосу, додати або прибрати яруси тощо. Зміни одних еле­ ментів приведуть до зміни інших: збіль­ шення діаметра силосу тягне за собою автоматичну зміну (перебудовування) діаметра розташування вертикальних сходів і перехідних майданчиків; збіль­ шення довжини скребкового транспор­ тера автоматично збільшує кількість опорних лап залежно від довжини.

61

жовтень 2018

|

ДИСКУСІЯ

Учасники «Високоолеїнового клубу»: директор із глобальних «PepsiСo Україна» Руслан Денежко; співзасновник і директор з розвитку компанії «Укролія» Юрій Шевченко; керівник з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо

закупівель компанії

Представники компанії «Укролія» презентували учасникам клубу свою продукцію

ФОТО: ОЛЕКСАНДР ЛАРИЧКІН

ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ КЛУБ

64

МОДЕЛЬ ЛІДЕРСТВА УЧАСНИКИ «ВИСОКООЛЕЇНОВОГО КЛУБУ» ДОМОВИЛИСЯ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ МОДЕЛІ КОНТРАКТІВ З ФІКСОВАНИМИ ОБСЯГАМИ ТА ПРЕМІЯМИ. ЦІНА ПИТАННЯ — ЛІДЕРСТВО УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ВИСОКООЛЕЇНОВОЇ ОЛІЇ ТЕКСТ: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

Ринок високоолеїнової соняшнико­ вої олії після злетів і падінь останніх років увійшов у фазу спокійного планомірного розвитку, що дає його учасникам можливість довгостроко­ вого планування. Саме цьому і була приділена головна увага на черговому засіданні «Високоолеїнового клубу», організованого за ініціативою компанії Syngenta. Спонсорами заходу висту­ пили Коньячний дім Hennessy, вино Нової Зеландії Cloudy Bay, курорт Forte Village Resort. З огляду на поточну динаміку цін на олії-конкуренти привабливість соняшникової високоолеїнової олії для глобальних продовольчих компа­ ній буде зростати. ПРЕМІЇ ТА ПЛОЩІ Як зазначив керівник з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо, протягом трива­ лого часу ринок високоолеїнової олії

для виробників і переробників був таким собі суфле. Премія ланцюга виробників і постачальників від нуля злітала до $300–400/т, і залежно від цього коливалися посівні площі під ви­ сокоолеїновими гібридами соняшника в Україні, Румунії, Угорщині тощо. Але зараз для виробників високоолеї­ нового соняшника та олії склалася дуже сприятлива кон’юнктура. Цього року ціни на більшість олій постій­ но просідали — пальмова, соєва, звичайна соняшникова дешевшали. Проте ціни на ріпак і ріпакову олію залишилися стабільними і навіть трохи підростають. Як наслідок — тонна ріпакової олії вже продається на $100 дорожче, ніж соняшникової. Це, підкреслює Алонсо, дуже важливо для українського висо­ коолеїнового сегмента. У 2014 році була ситуація, коли ціни на ріпакову олію були нижчими за соняшникову і споживачі перейшли на використання

65

жовтень 2018

ріпака. Зараз тренд змінився і премії на високоолеїнову соняшникову олію будуть більш стабільними — на рівні $100/т з тенденцією до невеликого зростання. Таким же чином будуть поводитися і премії для сільгосппідприємств, які культивують високоолеїновий соняш­ ник. У розвинених європейських краї­ нах премія для фермерів, які вирощу­ ють такий соняшник, стабілізувалася в середньому на рівні 25–30 євро/т, у Східній Європі (Угорщина, Румунія, Болгарія) — $30–35/т. Це досить висо­ кий рівень, який говорить про наяв­ ність певного дефіциту високоолеїно­ вої соняшникової олії на ринку. В Україні, за спостереженнями Syngenta, ситуація для фермерів на­ віть ще краща — в середньому премії становлять $40–45/т високоолеїнового соняшника. Це дає підстави очікувати, що площі під такими гібридами наступного року

ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ КЛУБ

|

зростуть із 300 000 га до 350 000 га. Але, на думку Алонсо, навіть якщо проаналізувати найбільш оптимістич­ ний сценарій (зростання площ у ос­ новних країнах-продуцентах на 25%, в Україні — до 400 000 га), трагедії на ринку не станеться. З огляду на ди­ наміку споживання інших високоолеї­ нових олій ринок забере додатковий обсяг. Щоправда, в цьому випадку розмір премій буде дещо знижуватися, хоча вони все одно залишаться привабли­ вими для виробників і переробників. Але, як вважає Алонсо, найкращим шляхом розвитку виробництва високо­ олеїнової соняшникової олії для україн­ ських аграріїв і крашерів буде посту­ пове нарощування обсягів з постійним оглядом на динаміку світового ринку. Досягти цього можливо у разі укладан­ ня довгострокових контрактів по всьо­ му ланцюгу, від постачальників насіння високоолеїнових гібридів до великих споживачів готового продукту, і про­

ДИСКУСІЯ

водити планування посівів у постійній координації між учасниками ринку. Це дозволить стабілізувати премії на при­ йнятному рівні та уникнути «злетів і па­ дінь» споживання високоолеїнової олії. ТЯГАР ЛІДЕРА Є одна важлива причина, з якої укра­ їнським виробникам варто пристати на цю пропозицію. Виходячи з дина­ міки посівних площ, вже наступного сезону Україна стає номером один на світовому ринку високоолеїнової соняшникової олії, й таке лідерство накладає на виробників певні зобов’я­ зання. Ціни та премії на високоолеїно­ ву олію встановлюються саме по рівню країни-­лідера. Тому українським сіль­ госпвиробникам і переробникам треба навчитися підтримувати стабільність ринку у своїх інтересах. Зараз, як наводить приклад Алонсо, США вже заявили про намір збільшу­ вати площі під високоолеїновою соєю і до 2027 року вийти на експорт олії

з неї у 700 000 т. Плани про збільшен­ ня виробництва високоолеїнової олії з каноли має Канада. Це, як вважає фахівець, говорить про те, що амери­ канські виробники вже прорахували прогноз ринку високоолеїнових олій і дійшли висновку про його зростання. Але їм ще треба засіяти нові пло­ щі, переробити сировину, виходити на ринки. Навіть селекція необхідної кількості насіння для нових площ за­ ймає два-три роки. Україна це все вже має — питан­ ня тільки в тому, чи зможуть гравці організувати ринок і свою діяльність на ньому. НАСІННЯ Цього року Syngenta передбачила зростання попиту на насіння гібри­ дів високоолеїнового соняшника ще у лютому. Тому проблем з посівним ма­ теріалом майбутньої посівної у клієнтів компанії не буде. Як зазначає керівник з розвитку бізнес-рішень у сфері переробки сільськогосподарської продукції компанії «Сингента Україна» Сергій Тимошенко, у співпраці між постачальником насіння та аграріями вкрай важливо досягти стратегічних рішень, які визначать розвиток вироб­ ництва і ринку на роки вперед. Адже у світі просто не існує компанії, яка б мала можливість оперативно збільши­ ти виробництво насіння, наприклад, вдвічі — цикл виробництва насіння дворічний. І, як говорить Тимошен­ ко, для того щоб суттєво збільшити постачання насіння, Syngenta повин­

— Від «Високоолеїнового клубу» ми чекаємо, що він стане платформою для обміну думками і координації дій учасників ринку. Але не тільки це — треба мати на увазі, що Україна стає лідером світового високо­ олеїнового ринку, лідером з експорта високоолеїно­ вих олій. Тобто перетворюється на місце, за яким всі інші виробники будуть звіряти годинники, будуть саме по цій шкалі орієнтуватися і планувати свої дії. Також треба розуміти, що є інші високоолеїнові олії — ріпакова, канола, соєва, кукурудзяна. Це

66

все — конкуренти для української соняшникової олії на різних ринках. І ми сподіваємося, що саме завдя­ ки клубу українськи виробники зможуть розробити стратегію захисту свого продукту та його просування на світовий ринок. Наприклад, північноамериканські виробники високоолеїнової сої зараз мають дуже амбіційні плани щодо експансії на ринок і добре організовану асоціацію. Вони ще на самому початку шляху, але це сигнал до організації для українських виробників.

ФОТО: ОЛЕКСАНДР ЛАРИЧКІН

ЛУЇС КАРЛОС АЛОНСО, керівник з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta:

на спрогнозувати зростання попиту і взяти на себе сміливість наростити виробництво. Але, як вважає фахівець, у тако­ го часового лагу є певні переваги. Завдання «Високоолеїнового клу­ бу» — не перегріти ринок, збалан­ сувати попит і пропозицію, виходячи з реальної потреби у високоолеїновій олії. Це стабілізує премії на всіх ланках і гарантує поступовий розвиток. СПОЖИВАННЯ Як зауважує директор із глобальних закупівель компанії «PepsiСo Україна» Руслан Денежко, це може здаватися дивним і не асоціюватися з іміджем компанії, але PepsiСo завдяки снеко­ вому бізнесу зараз один з найбільших споживачів жирів у світі. У країнах Європи за рахунок високо­ олеїнової соняшникової олії на ви­ робництвах компанії вже задоволь­ няється 65% потреби у жирах. Але беручи до уваги прагнення споживачів вживати більш здорову їжу, PepsiСo вже прогнозує впродовж найближ­ чих трьох-п’яти років збільшення цієї частки. Щоправда, для цього на ринку повинні буди відповідні умови по всьому лан­ цюгу постачання — тобто пропозиція продукту відповідної до стандартів компанії якості за прийнятними цінами. Адже зараз на світовому ринку є вибір різних високоолеїнових олій зі схожи­ ми характеристиками, і соняшникова високоолеїнова олія не є безальтерна­ тивною.

Залежно від ситуації та місцевих звичок споживання на різних регіо­ нальних ринках PepsiСo використо­ вує ріпакову, кукурудзяну, пальмову високоолеїнові олії у чистому вигляді або у міксах. Що стосується України — вітчизняний високоолеїновий сегмент вже посі­ дає поважне місце у виробництвах PepsiСo. Приблизно 25% високоолеї­ нової олії, що використовується у ЄС, поступає саме з України за непрямими контрактами. Зараз, як каже Денежко, гігант має намір змінити ситуацію та перейти до прямої співпраці з україн­ ськими виробниками. Крім того, PepsiСo фактично вже формує внутрішній український ринок промислового споживання високоолеї­ нової олії — ще у 2013-му в Миколаєві було запущене виробництво снеків ТМ «ХрусTeam», а наступного року буде встановлена лінія виробництва чі­ псів Lay’s. Наразі, за словами Денеж­ ка, Україна споживає лише 5–7% влас­

ної високоолеїнової соняшникової олії. Розширення виробництва тільки компанією PepsiСo може подвоїти цю цифру. МОДЕЛЬ ВЗАЄМОДІЇ За таких умов, підкреслює Денежко, прогнозованість і поступовий роз­ виток потрібні всім учасникам — від фермера до виробника харчових продуктів. Зі свого боку компанія вже обговорює з найбільшими постачаль­ никами високоолеїнової олії модель фіксування премії на певний проміжок часу. Задля запобігання ризикам втрат можливих учасників моделі PepsiСo пропонує укладати середньо- і дов­ гострокові контракти, гарантуючи придбання певного обсягу з фіксова­ ною премією, яка буде далі розподіля­ тися по ланцюгу — до постачальника насіння. У пілотному варіанті Денежко запропонував контрактувати невеликі партії високоолеїнового соняшни­ ка — 10–15% врожаю фермера. Втім,

РУСЛАН ДЕНЕЖКО, директор із глобальних закупівель компанії «PepsiСo Україна»: — Ми беремо участь у клубі вже втретє. Спочатку були присутні як слухачі, знайомилися з учасниками ринку. За минулий рік компанія багато зробила для розробки різних варіантів сорсингу української високоолеїно­ вої олії та інтеграції її у наші виробничі процеси — як в Україні, так і в ЄС. Сьогодні ми вже готові представити своє бачення того, як може розвиватися ринок, що ми можемо привнести на нього з точки зору гарантування попиту і зменшення цінових коливань на високоолеїно­ ву соняшникову олію. Для нас клуб — це платформа

для обміну думками між всіма учасниками для пошуку рішень, які влаштують всіх, від постачальника насіння до виробників готової харчової продукції. Нестабіль­ ний ринок не цікавий нікому. Фермери прагнуть мати стабільний дохід і планувати площі під високоолеїно­ вим соняшником на багато років, стабільність потрібна переробникам, щоб не перейматися куди і кому продати олію, стабільність потрібна нам для довгострокового планування, підтримання цінової політики, і насамперед вона потрібна кінцевим споживачам.

67

жовтень 2018

ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ КЛУБ

|

розмір обсягу з фіксованою премією та розмір самої премії треба детально обговорювати. Подібні моделі взаємодії дійсно обго­ ворюються, підтверджує віце-прези­ дент з комерції компанії AgroGeneration Катерина Конащук. Але з точки зору аграрної компанії для планування посівів високоолеїнового соняшника треба мати чітку домовленість не тіль­ ки з покупцями, а й з постачальниками насіння гібридів. Тому вкрай важливо заздалегідь дійти згоди про період дії пілотного проекту. За словами Алонсо, Syngenta аналі­ зувала таку можливість і у компанії прийшли до думки, що найбільш опти­ мальним для початку буде період у три роки — тобто всі учасники ланцюга домовляються три роки контрактувати певний обсяг посадкового матеріалу, насіння та олії з фіксованою ціною. Умови та строки можуть обговорюва­ тися, але, на думку Алонсо, всі учасни­ ки повинні добре продумати, чи буде

ДИСКУСІЯ

це їм вигідно — адже за нестабільності ринку ціни та премії можуть як падати, так і зростати. Термін у три роки оптимальний і на переконання Денежка — за цей час можна буде протестувати модель, подивитися, як вона працює, та внести необхідні корективи. Втім, розробляючи будь-які моделі, треба йти від бажання споживача кін­ цевого продукту, зазначає директор з розвитку бізнесу компанії «Укролія» Юрій Шевченко. Вже зараз у портфе­ лі компанії є контракти на постачання високоолеїнової олії з фіксованою премією терміном до п’яти років. Але при таких тривалих контрактах є небезпека того, що вони будуть невигідними для аграрних компаній, попереджає Тимошенко. Наприклад, цього року в порівнянні з попере­ днім ціна на високоолеїнове насіння у Syngenta значно знизилася. Тому Тимошенко запропонував сіль­ госпвиробникам самим відповісти

на запитання, чи є в них бажання платити фіксовану ціну, незважаючи на коливання ринку. Інша справа — укладання довгострокових контрактів терміном навіть у п’ять років. У разі коли постачальник насіннєвого мате­ ріалу буде мати чітке уявлення про те, як змінюватимуться площі під висо­ коолеїновим соняшником, зміниться і ціноутворення. Досвід фіксування ціни у Syngenta дійсно є, підтверджує Алонсо. Такі контракти терміном саме у три роки укладаються у країнах зі сталими ринками. Можливо, якщо переробники і споживачі самі піднімають це питан­ ня, то й український ринок вже достат­ ньо стабілізувався і виріс до такого механізму. До того ж, додає Денежко, йдеться про частку у 10–15% для окремих гос­ подарств, які приєднаються до моделі, та це не буде розповсюджуватися на весь ринок і не створить якихось форс-мажорів ані для постачальника насіння, ані для споживачів. Підсумовуючі результати дискусії, Тимошенко запропонував усім учасникам долучитися до обговорен­ ня конкретних правил фіксації цін або премій по термінах і розмірах. Він порадив аграріям звертатися до Syngenta з пропозиціями умов довгострокових контрактів і підкрес­ лив, що для компанії отримати гарантовані замовлення на насіння на п’ять років є ідеальною бізнес-­ моделлю.

— Ми хотіли б домогтися прозорості на ринку, розумін­ ня, щоб всі учасники ланцюжка поважали один одно­ го. Тоді цей ринок буде більш прогнозованим і кожен гравець на ньому зможе отримати додатковий прибу­ ток. Якщо кожен буде діяти окремо, жити у своєму світі, намагатися спекулювати — це неправильний шлях. Завдання клубу — щоб всі були переможцями: і агро­ холдинги, і переробники, і кінцеві споживачі, і виробни­ ки насіння.

68

Ще основною метою клубу можна назвати стабілізацію ринку. Ми не хочемо волатильності та спекуляцій, хоче­ мо стабільного та прогнозованого прибутку і зростання цього сегмента, а також популяризації високоолеїнової олії не тільки в Україні, але і в глобальному масшта­ бі, тому що Україна — світовий лідер по соняшнику. А з цього року, судячи з усього, країна буде вироб­ ником високоолеїнової олії номер один, обігнавши Францію.

ФОТО: ОЛЕКСАНДР ЛАРИЧКІН

СЕРГІЙ ТИМОШЕНКО, керівник з розвитку бізнесрішень у сфері переробки сільськогосподарської продукції компанії «Сингента Україна»:

ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ КЛУБ

|

ВИРОБНИК

Луїс Карлос Алонсо, керівник з розвитку бізнесу олійних

Syngenta

ФОТО: ОЛЕКСАНДР ЛАРИЧКІН

компанії

70

ПРЕМІАЛЬНА ПОЗИЦІЯ КОМПАНІЯ SYNGENTA ВПЕВНЕНО ЛІДИРУЄ У ПОСТАЧАННІ НАСІННЯ ВИСОКООЛЕЇНОВОГО СОНЯШНИКА І ГОТОВА ВЗЯТИ НА СЕБЕ РОЛЬ КООРДИНАТОРА РОЗВИТКУ ВСЬОГО ВИСОКООЛЕЇНОВОГО СЕГМЕНТА ТЕКСТ: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

Компанія Syngenta з обігом у першому півріччі 2018 року у $7,25 млрд — один з провідних світових виробників насіння багатьох сільськогосподарських культур і засобів захисту рослин. За оцінками самої компанії, приблизно 30% усіх площ під соняшником на планеті засі­ ваються гібридами Syngenta. При цьому через високу цінність і продуктивність насіння у грошовому вимірі соняшникові гібриди Syngenta забезпечують до 38% вартості всього врожаю. На таких ринках, як Украї­на, РФ і країни Східної Європи, насіння соняшника Syngenta займає лідируючи позиції. Останніми роками компанія багато уваги приділила «омолодженню» свого насін­ нєвого портфеля, який поповнився більш продуктивним насінням всіх культур, але особлива увага була приділена забез­ печенню аграріїв якісними гібридами високоолеїнового соняшника. Саме Syngenta стала в Україні апологетом нового високоолеїнового напряму, який стрімко набирає обертів. Про майбутнє виробництва високо­ олеїнового соняшника та олії в Україні, проблеми ринку та перспективи розвитку нового сегмента розповів керівник з роз­ витку бізнесу олійних компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо. У 2018 РОЦІ ПІД СОНЯШНИКОМ В УКРАЇ­НІ БУЛИ ЗАЙНЯТІ ПРИБЛИЗНО 6,4 МЛН ГА РІЛЛІ. ПРИ ЦЬОМУ ПЛОЩІ

ВИСОКООЛЕЇНОВИХ ГІБРИДІВ СТА­ НОВИЛИ, ЗА ОЦІНКАМИ САМОЇ Ж SYNGENTA, ВСЬОГО 300 000 ГА (АБО МЕНШЕ 5%). ЯКЩО ВИСОКООЛЕЇНОВІ СОНЯШНИК І ОЛІЯ ТАКІ ВИГІДНІ ДЛЯ ВИРОБНИКІВ, ЧОМУ ПІД ЦІ ГІБРИДИ НЕ ВІДВЕДЕНІ БІЛЬШІ ПЛОЩІ? Причина полягає в тому, що ринок високоолеїнової соняшникової олії поки розвивається дуже повільними темпами. Взагалі, останніми роками Україна значно розширила свій ринок соняшникової олії та позиції в експорті. Успішними зараз є і виробники соняшника, і безпосеред­ ньо крашери, які його переробляють. Це стосується звичайного соняшника і звичайної олії. Але ринок, споживачі все більше уваги приділяють питанням здорового харчування, і тому почало роз­ виватися й виробництво високоолеїнової олії. Просто потрібен час для того, щоб ринок усвідомив увесь потенціал нового напряму і провів відповідну сегментацію. Адже будь-який новий ринок — це гра, в яку грають дуже небагато людей, це не гра, до якої приєднуються всі. Дайте цифрам площ вирости більше 5%, які є зараз. Тільки тоді на новий напрям звернуть увагу не окремі гравці, а велика кількість підприємств. І ось тоді, коли кількість фермерів і переробників висо­ коолеїнового соняшника значно зросте, Україна стане не спорадичним, а струк­ турним гравцем на світовому ринку високоолеїнових рослинних олій.

71

жовтень 2018

ЩО ВИ МАЄТЕ НА УВАЗІ, КОЛИ ГОВО­ РИТЕ ПРО СПОРАДИЧНОГО ГРАВЦЯ? ЯК ЦЕ ВИГЛЯДАЄ З ТОЧКИ ЗОРУ ПОВЕДІН­ КИ НА РИНКУ? Усе дуже просто. Високоолеїновий со­ няшник і олію з нього виробляли всього декілька українських компаній, і саме виробництво було нестабільним. Україна була, так би мовити, резервним гравцем, який починав активно діяти у разі недо­ статнього виробництва високоолеїнової соняшникової олії у Франції та Іспанії. Та часи змінилися — багато країн, як у ЄС, так і за його межами, вже розглядають Україну як одного з провідних гравців у високоолеїновому сегменті. За моїм прогнозом, Україна взагалі може стати номером один у постачанні високо­ олеїнової соняшникової олії на світовий ринок вже цього року. Навіть якщо цього не станеться, лідерство безперечно буде наступного сезону. Це докорінно змінює ставлення українських підприєм­ ців до ринку високоолеїнової олії — буде зростати кількість учасників, розширяти­ ся площі, збільшуватися обсяги вироб­ ництва. АЛЕ ЯКЩО ЙТИ ЗА ЦІЄЮ ЛОГІКОЮ, ТО У ПЕРСПЕКТИВІ ВЕСЬ СВІТ БУДЕ ПРАГНУТИ ПЕРЕЙТИ З ВИРОЩУВАННЯ ЗВИЧАЙНОГО СОНЯШНИКА ДО КУЛЬ­ ТИВАЦІЇ ВИСОКООЛЕЇНОВИХ ГІБРИДІВ? Частка високоолеїнової олії буде неодмін­ но збільшуватися, але на 100% такого пе­

ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ КЛУБ

|

ВИРОБНИК

роки. Це докорінно змінює картину рин­ ку, і коливання, як у минулі роки, будуть поступово згладжуватися, премія стане стабільною. ТОБТО УЧАСНИКИ РИНКУ ПОВИННІ НАВЧИТИСЯ КООРДИНУВАТИ СВОЇ ДІЇ ЗАДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ПЕРЕГРІВУ РИНКУ? Саме так, Syngenta постійно намагається переконати всіх учасників ринку звіряти годинники, вчитися працювати на стабіль­ них преміях. Премія може бути не найви­ щою з можливих, головне, щоб вона була стабільною і прогнозованою.

У ЧОМУ В ТАКОМУ РАЗІ ПЕРЕВАГИ ЗВИ­ ЧАЙНОЇ ОЛІЇ? Звичайна соняшникова олія — продукт, збагачений всіма олеїновими кислотами та іншими мікроелементами. Вона дуже корисна як при прямому вживанні, так і при приготуванні їжі та має навіть певний фармакологічний ефект. Є статистичні дані, які доводять, що у країнах Схід­ ної Європи, Україні, РФ, де традиційно вживають соняшник і соняшникову олію, нижчий рівень захворювань шкіри. Високоолеїнова олія приваблює своєю стабільністю, її перевагою є те, що вона більш корисна для вживання дорослими, особами похилого віку, коли важливим стає питання рівня холестерину в крові. Вона рекомендована діабетикам, особам, які мають ниркові захворювання, людям з надмірною вагою. Споживачам потрібні обидва продукти, і Syngenta приділяє увагу розвитку обох напрямів.

ЗАРАЗ ПРЕМІЇ НА ВИСОКООЛЕЇНОВОМУ РИНКУ СТАНОВЛЯТЬ ПРИБЛИЗНО $100– 120 ЗА ТОННУ ОЛІЇ. ЦЕ ЗНАЧНО НИЖЧЕ РІВНЯ ПРЕМІЙ, ЯКІ БУЛИ ЩЕ ДЕКІЛЬКА РОКІВ ТОМУ. ЯКЩО ВИРОЩУВАННЯМ І ПЕРЕРОБКОЮ ВИСОКО­ОЛЕЇНОВОГО СОНЯШНИКА ЗАЙМУТЬСЯ БАГАТО ПІДПРИЄМСТВ, ІСНУЄ НЕБЕЗПЕКА ЗНИ­ ЖЕННЯ РІВНЯ ПРЕМІЙ. ЧИ НЕ ВИКЛИЧЕ ЦЕ РОЗЧАРУВАННЯ ТА ЯК НАСЛІДОК ВІДМОВУ ВІД ВИСОКООЛЕЇНОВОГО НАПРЯМУ? Такі коливання притаманні ринкам, які ще не сформувалися. У країнах, які є на високоолеїновому ринку резервни­ ми, премія постійно коливається з дуже високою амплітудою. Але є країни, де вона майже стала фіксованою, — на­ приклад, ринок Франції з високим рівнем споживання високоолеїнової олії та вели­ кою часткою у загальному виробництві соняшника. Зараз ринок України трансформу­ ється — він привертає увагу великих гравців, які зацікавлені у довгостроково­ му партнерстві, українські агрохолдинги вже розуміють переваги в укладанні довгострокових контрактів, на два-три

72

ЩО МОЖНА СКАЗАТИ ПРО ПЕРСПЕК­ ТИВИ НА АЗІАТСЬКИХ РИНКАХ, ОСО­ БЛИВО З ОГЛЯДУ НА ВИСОКІ СТАВКИ ВВІЗНОГО МИТА В ІНДІЇ? Тут важко щось сказати — мито в Індії постійно вводять, змінюють ставки, зніма­ ють. Але воно має більший вплив на екс­ порт низькомаржинальних продуктів. Якщо в Індії сформується попит на висо­

ФОТО: ОЛЕКСАНДР ЛАРИЧКІН

реходу ніколи не відбудеться. Для ринку потрібні обидва види соняшникової олії, як звичайна, так і високоолеїнова. У них дещо різні цілі, різна аудиторія.

ВНУТРІШНЄ СПОЖИВАННЯ ВИСОКО­ ОЛЕЇНОВОЇ ОЛІЇ В УКРАЇНІ ПОКИ ДУЖЕ НЕЗНАЧНЕ. ЯКИЙ З ЕКСПОРТНИХ РИН­ КІВ ВИ ВВАЖАЄТЕ НАЙБІЛЬШ ПЕРСПЕК­ ТИВНИМ З ОГЛЯДУ НА ТЕ, ЩО У ЄС ВИРОБЛЯЄТЬСЯ БАГАТО ВЛАСНОГО ВИСОКООЛЕЇНОВОГО СОНЯШНИКА? Це може здаватися нелогічним, але найбільш привабливими і перспективни­ ми для України є ринки саме країн ЄС. Незважаючи на великий обсяг власної високоолеїнової олії, європейські країни готові стабільно закуповувати додаткові обсяги продукту — тренд до здорового харчування постійно посилюється. Крім того, для українських виробників за­ раз є чудова нагода виходу на найбільш платоспроможний ринок світу — США. Там склалася дуже сприятлива ситуація для високоолеїнової соняшникової олії, зараз ціни на ріпакову і соєву високоолеї­ нову олії вищі за соняшникову. Це дуже перспективний ринок, на якому має вели­ кий сенс спробувати закріпитися. Певні можливості є і на південноамериканських ринках. Таким чином, потрібна координована політика просування українського про­ дукту, його брендування. Адже ринки, які я перелічив, дуже привабливі, але й від­ різняються високим рівнем конкуренції, працювати на них нелегко.

коолеїнову соняшникову олію, вона буде в категорії товарів з високою маржею. Більше значення має те, що в цій країні є конкурент соняшниковій високоолеїновій олії — сафлор (у невеликих кількостях він культивується і в ЄС, і на американському континенті). Олія з сафлору дуже схожа на соняшникову, адже це споріднені рос­ лини, фактично це різновид соняшника.

ФОТО: ОЛЕКСАНДР ЛАРИЧКІН

ЯКІ ВЕЛИКІ КОРПОРАЦІЇ МОЖУТЬ СТАТИ ЛОКОМОТИВАМИ У СПОЖИВАННІ УКРА­ ЇНСЬКОЇ ВИСОКООЛЕЇНОВОЇ ОЛІЇ? КОГО З НИХ ВИ Б ВИДІЛИЛИ НАСАМПЕРЕД? У харчовій індустрії першими на вико­ ристання високоолеїнових олій пере­ йшли компанії, які працюють у сегменті смаження. Природно, що більша частина високоолеїнових олій у світі споживається саме корпораціями, які використовують смаження у виробничих процесах. Інші підрозділи харчової галузі підтягуються не так оперативно. Швидше за інших відреагували вироб­ ники снеків — у Європі вони взагалі перейшли на високоолеїнову олію. Також серед лідерів можна назвати й індустрію фастфудів. Після переходу на високо­ олеїнову олію в ЄС McDonald’s анонсува­ ла відмову від пальмової олії на китай­ ському ринку. Можна тільки уявити, про які обсяги споживання йдеться. Тобто перехід на споживання більш здо­ рових олій триває по всьому світу і буде тільки прискорюватися.

ЯКИЙ ВАШ ПРОГНОЗ У СЕГМЕНТІ ВИ­ СОКООЛЕЇНОВОЇ ОЛІЇ НА 2019 РІК? Безперечно, сегмент буде зростати в усіх країнах, а в Україні, за моїми очікуваннями, наступного року високо­ олеїновим соняшником будуть засіяні щонайменше 350 000 га, а скоріш за все, остаточна цифра буде ближ­ чою до 400 000 га. Тому Україні зараз треба не дивитися на інших виробників високо­олеїнового соняшника, а почи­ нати грати роль лідера цього ринку. ЧИ НЕ ВІДОБРАЗИТЬСЯ ТАКЕ ЗРОСТАН­ НЯ НА РОЗМІРІ ПРЕМІЙ ФЕРМЕРІВ І ЧИ НЕ ПРИЗВЕДЕ ЦЕ ДО ПЕВНОГО РОЗЧА­ РУВАННЯ? Премії можуть дещо впасти. Але врахуйте, що зараз українські вироб­ ники високоолеїнового соняшника мають чудові премії. За моїми дани­ ми, розмір доходить до $50/т. Тому невелике падіння не буде катастро­ фою. Інша річ, що треба переходити на практику укладання контрактів на два-три роки, яка гарантує ста­ більний прибуток, нехай і не в такому великому розмірі.

ВИ НАВЕЛИ ПРИКЛАД ЄВРОПИ. АЛЕ У НИЗЦІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН НА ДЕР­ ЖАВНОМУ РІВНІ ЗАПРОВАДЖУЄТЬСЯ ОБМЕЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДЕЯКИХ ЖИРІВ У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ. МОЖЕ, УКРАЇНІ ТАКОЖ МАЄ СЕНС ПЕ­ РЕДБАЧИТИ ТАКІ ОБМЕЖЕННЯ НА РІВНІ ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ? Насамперед Україні треба почати пе­ реглядати харчові звички — українці вжи­ вають дуже багато насичених жирів, вони активно використовуються у харчовій промисловості. Задля здоров’я населення треба змінювати звички дуже швидко. Але треба зберігати баланс — не можна, наприклад, уявити, що масові споживачі відмовляться від м’яса. У цьому і немає жодної потреби. Але, якщо я споживаю м’ясо, навіщо мені мати в раціоні насичені жири ще й у печиві або снеках. Просто треба збалансувати споживання, йти від нього.

73

жовтень 2018

ЯКИЙ РОЗМІР ПРЕМІЙ, НА ВАШ ПО­ ГЛЯД, ГАРАНТУЄ СТАБІЛЬНИЙ ПОСТУ­ ПОВИЙ РОЗВИТОК ВИСОКООЛЕЇНО­ ВОГО НАПРЯМУ, БЕЗ РІЗКИХ ЗЛЕТІВ І ПРОВАЛІВ? Навіть гадки не маю і не хочу гадати. Адже на ринку все вирішує баланс попи­ ту і пропозиції — саме це співвідношення і формує той чи інший розмір премій. Можу навести приклад французьких фермерів, які багато років працювали з фіксованою премією 26 євро/т, тобто приблизно $30–35/т. Я вважаю такий розмір премії справедли­ вим, нижче якого спускатися не мож­ на — фермери почнуть відмовлятися від високоолеїнового соняшника і площі будуть зменшуватися. Але тут треба врахувати, що ми маємо приклад чудового саморегулювання виробників. Фермерські господарства об’єднані у кооперативи у різних регіонах, які вирішують питання розміру площ високоолеїнового соняшника, виходячи з попиту. Кооперативи закуповують у фермерів соняшник, вони ж переробля­ ють його і вони ж займаються реалізацією безпосередньо олії.

ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ КЛУБ

|

ВИРОБНИК

Сергій Тимошенко, керівник з розвитку бізнес-рішень у сфері переробки сільськогосподарської продукції компанії

ФОТО: ОЛЕКСАНДР ЛАРИЧКІН

«Сингента Україна»

74

ПЕРШИЙ НОМЕР У СВІТІ ЦЬОГО РОКУ УКРАЇНА МОЖЕ ОБІГНАТИ ФРАНЦІЮ ЗА ОБСЯГАМИ ВИРОБНИЦТВА ВИСОКООЛЕЇНОВОЇ ОЛІЇ ТЕКСТ: ОЛЕКСАНДР БЕРДИНСЬКИХ

З цього року, судячи з усього, Украї­ на буде виробником високоолеїнової олії номер один, обігнавши при цьому Францію, яка завжди була законодав­ цем моди у цьому сегменті. Які фактори дозволили досягти таких результатів і як буде розвиватися ринок у середньоі довгостроковій перспективі, в інтерв’ю Landlord розповів керівник з розвитку бізнес-рішень у сфері переробки сіль­ ськогосподарської продукції компанії «Сингента Україна» Сергій Тимошенко. ЯК ЗМІНИЛАСЯ ЧАСТКА ВИСОКО­ ОЛЕЇНОВИХ КУЛЬТУР У ЗАГАЛЬНИХ ПОСІВАХ СОНЯШНИКА В УКРАЇНІ У 2018 РОЦІ? Високоолеїновий соняшник цього року зайняв приблизно 300 000–320 000 га. Це близько 5% від загальних площ. Зростання в порівнянні з минулим ро­ ком досить істотне — майже у два рази. У 2017-му високоолеїновим соняшником були засіяні близько 180 000 га, макси­ мум — 200 000 га. ПРО ЩО ЦЕ ГОВОРИТЬ? Це говорить про те, що з’явився попит, а отже, господарствам цікавий високо­ олеїновий напрям. Основний фактор збільшення площ — це, звичайно, премія. Прогнозувалося, що премія за товарний соняшник цього року буде в межах $30–40 за тонну, а за фактом виходить, що господарства, які виро­ щують товарний соняшник, отримують премію від $40 до $70 залежно від лока­

ції та домовленостей. Якщо контракт го­ рить, то премія, відповідно, вища. Якщо не горить, то домовляються на місці: $40, $45, $50 за тонну. Можна навести простий приклад: якщо врожайність становить 3 т/га, то госпо­ дарство отримує з гектара $150 додат­ кового прибутку без особливих витрат. ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ВИСОКООЛЕЇНОВОГО СОНЯШНИКА? Вирощування високоолеїнового соняш­ ника не вимагає принципово відмінних технологій. Єдине, що потрібно, — ок­ ремий посів, зачищення техніки при по­ сіві й окреме зберігання. Тобто витрати мінімальні, а прибуток виходить дуже гарним. Багато виробників вважають, що доцільно вирощувати високоолеїно­ вий соняшник при премії $25, це точка беззбитковості. МОЖНА ГОВОРИТИ, ЩО НИНІШНІЙ ТРЕНД ДОВГОСТРОКОВИЙ, ЧИ РИНОК ЗАЛИШАЄТЬСЯ ВОЛАТИЛЬНИМ? Україна стає законодавцем моди з високо­олеїнового соняшника. За пло­ щами ми трохи менше Франції, але врожайність в Україні вища. Відповідно, загальний урожай високоолеїнового со­ няшника в Україні вищий, ніж у Франції. Фактично Україна зараз світовий лідер. Ситуація в сегменті залежить від пове­ дінки виробників, переробників і на­ сіннєвих компаній. Теоретично можна збільшити площі у три рази. Насіннєва

75

жовтень 2018

компанія зможе провести необхідний обсяг насіння. І тоді пропозиція буде вищою за попит і премія впаде до нуля. Нас ця ситуація не влаштовує. Ми хо­ чемо, щоб ринок був передбачуваним. Щоб насіннєві компанії могли прогно­ зувати обсяг виробництва насіння, переробники знали, з якої премії вони зможуть купити, і споживачі високоолеї­ нової олії теж відчували передбачува­ ність ринку. У довгостроковій перспективі ринок, швидше за все, буде волатильним, але багато що залежить від нас. Ми робимо «Високоолеїнові клуби», тому що це єдина платформа, де зустрічаються всі гравці ринку: від аграрних виробників до тих компаній, які виробляють фіналь­ ний продукт, — Nestl , PepsiCo та інші. ЯКІ ІНСТРУМЕНТИ ДОЗВОЛЯТЬ ЗБА­ ЛАНСУВАТИ РИНОК? Основний інструмент — форвардні контракти. Їх потрібно укладати на пев­ ну фіксовану премію. Другий інстру­ мент — діалог між агрохолдингами, переробниками та кінцевими спожива­ чами. Має бути чітке замовлення, і ця інформація повинна транслюватися на рівень виробника: більше виро­ бляти не треба або менше виробляти не треба. Сьогодні ми намагаємося показати зацікавленим сторонам процесу чітку картину балансу попиту і пропозиції. На даному етапі розвитку високо­ олеїнового сегмента ми вважаємо, що

|

БАГАТО ФЕРМЕРІВ, НА ЖАЛЬ, НАВІТЬ ГАДКИ НЕ МАЮТЬ, ЩО ТАКЕ ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ СОНЯШНИК посівні площі можуть вирости істотно. Але головне — ринок не перегріти. У перегріві ніхто не зацікавлений. Адже можна в один рік заробити, а потім ринок обвалиться як картковий будиночок. Це вже відбувалося, і це нікому не потрібно. Тому всі учасники мусять шанувати один одного. Потріб­ ні форвардні контракти, розуміння, відкритість, і тоді, я впевнений, ринок стабілізується. ЗАРАЗ ПЕРЕРОБНИКАМ ЦІКАВО ПРО­ ПОНУВАТИ ФЕРМЕРАМ ФОРВАРДНІ КОНТРАКТИ? Ми почали активно займатися високо­

ВИРОБНИК

олеїновим соняшником шість років тому. П’ять років тому про форвардні контракти ніхто не хотів чути. Зараз багато переробників працюють з фер­ мерами за такими контрактами, вони фіксують премії, за якими готові вику­ повувати високоолеїновий соняшник. Зрозуміло, що немає сенсу фіксувати ціну на сам соняшник, тому що ринок волатильний. Фіксується премія. На мо­ мент купівлі береться середня ціна на соняшник і додається премія. У цьо­ му випадку виникає передбачуваність. ВИХОДИТЬ, ЩО РИЗИКИ БЕРЕ НА СЕБЕ ПЕРЕРОБНИК... Переробники у свою чергу підписують довгострокові або середньострокові контракти з кінцевими споживачами. Це може бути індустрія фастфуду або виробництво снеків, де використовуєть­ ся високоолеїнова олія. Щоб переробник міг підстрахуватися, ми пропагуємо підписання контрактів на третину або на половину. Решту не­ хай фермер має право продати на спо­

76

товому ринку. Якщо премія буде вищою, фермер зможе продати дорожче. Якщо нижчою — це його ризики. КОМУ ВИГІДНО ВИРОБЛЯТИ ВИСОКО­ ОЛЕЇНОВИЙ СОНЯШНИК: МАЛОМУ, СЕРЕДНЬОМУ АБО ВЕЛИКОМУ ГОС­ ПОДАРСТВУ? Багато фермерів, на жаль, навіть гадки не мають, що таке високоолеїновий со­ няшник. Дрібні фермери для «Синген­ ти» зараз зовсім не фокусний сегмент. Навіть після утворення «Високоолеїно­ вого клубу», за нашими підрахунками, 70% виробників — це агрохолдинги, 25% — середні господарства, 5% — дрібні, що випадково купили насіння. При цьому дрібними ми вважаємо господарства із земельним банком до 2000 га, середніми — до 5000 га, великими — від 5000 га і вище. Індустрії набагато зручніше працювати з агрохолдингами — там є передбачува­ ність. Разом з тим потрібно розширюва­ ти пул, тому не варто відкидати і серед­ ніх виробників.

ФОТО: ОЛЕКСАНДР ЛАРИЧКІН

ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ КЛУБ

ВИСОКООЛЕЇНОВА ТЕХНОЛОГІЯ В ПЕРСПЕКТИВІ МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ ДРІБНИХ ВИРОБНИКІВ? В ідеалі для дрібних виробників, щоб стати більш конкурентоспроможними, це може бути цікаво. Тому що як би там не було — високоолеїновий соняшник більш прибутковий. Але це в середньо­ строковій перспективі. Зараз всі за­ цікавлені в укрупненні господарств для досягнення передбачуваності ринку. Поки зручніше працювати із сотнею великих компаній, ніж з тисячею дрібних фермерів. ЧИ Є ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК ВІД ВЕЛИ­ КИХ СПОЖИВАЧІВ ВИСОКООЛЕЇНОВОЇ ОЛІЇ? Мультинаціональні компанії зацікавлені у високоолеїновій олії, і це глобальний тренд. PepsiCo, Unilever, Nestl — усі на­ магаються використовувати її в рецептурі своїх продуктів через те, що у високоолеї­ нової олії склався імідж здорового продук­ ту. Вона витісняє менш здорові олії.

На сьогоднішньому «Високоолеї­ новому клубі» PepsiCo презентує свою бізнес-модель у високоолеї­ новому сегменті. Це гарний сигнал для збільшення прогнозованих площ під високо­олеїновим соняшником. Відповідно, фермери зможуть отрима­ ти більше прибутку, насіннєві компанії зможуть прогнозувати обсяги вироб­ ництва насіння. ЯКІ ТЕМИ ПЛАНУЄТЕ ПІДНІМАТИ НА НАСТУПНИХ ЗАСІДАННЯХ «ВИСОКО­ ОЛЕЇНОВОГО КЛУБУ»? Цьогорічний захід у нас вже четвертий. Наступного року ми плануємо провести ще три клуби, і тематики будуть обрані залежно від сезонності. У січні засідан­ ня буде більш цікавим для агрохолдин­ гів, для людей, які займаються закупів­ лею насіння. У травні буде проводитися засідання клубу з великим фокусом на те, що сталося, скільки посіяно. І осіннє засідання — це підбиття підсум­ ків усього сезону. Три засіданні клубу

77

жовтень 2018

дозволяють протягом року ділитися інформацією, яка необхідна для стабілі­ зації ринку. ЯК ПЛАНУЄТЕ РОЗВИВАТИ ФОРМАТ «ВИСОКООЛЕЇНОВОГО КЛУБУ»? Надалі можливе створення Високоолеї­ нової асоціації. Адже рано чи пізно будь-яке зростання закінчується, і на такий випадок потрібно мати план із захисту та розвитку свого ринку. Як це роблять, наприклад, у Сполучених Штатах Америки, де є потужна органі­ зація фермерів-виробників, як це роблять у Малайзії, в Індонезії. Те саме потрібно робити і нам, тому що соняшник для України — дуже важлива валютоутворююча культура. Щорічно ми експортуємо на $4–5 млрд — це дуже серйозна сума. Тому нам потріб­ но більше підтримки, більше участі, більше командної роботи. Тоді Україна зможе продовжувати зростання і завойовувати додаткові частки ринку в цьому сегменті.

|

ВИРОБНИК

ФОТО: SHUTTERSTOCK

ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ КЛУБ

78

КВІТКА СОНЦЯ ГОСПОДАРСТВО «ПЕРШЕ ТРАВНЯ» ЩОРІЧНО ЗБІЛЬШУЄ ПЛОЩІ ПІД ВИСОКООЛЕЇНОВИМ СОНЯШНИКОМ ТЕКСТ: ЛАРИСА СТЕПАНУШКО

Агрофірма «Перше травня» на Дніпро­ петровщині — одне з тих підприємств, що утворилися на базі колишнього великого колгоспу. З 2000 року банк землі практично не змінювався і стано­ вить близько 10 000 га. У господарстві традиційно розвивають тваринництво, хоча останніми роками відмовилися від вирощування корів і бичків — низькі закупівельні ціни на молоко примусили змінити традиції. Тепер фокусуються на свинарстві та вівчарстві: тримають у господарстві близько 4500 голів свиней та 800 ярих баранів і ягнят, яких збувають живою вагою. Втім, 90% при­ бутку агрофірмі приносить рослинни­ цтво, тому дотриманню технологій вирощування та оновленню технопарку тут приділяють багато уваги. Серед основних культур, які вирощу­ ють на полях «Першого травня», — пшениця, ріпак і соняшник, також сіють трохи ячменю та кукурудзи, яку використовують на силос для тварин­ ницького комплексу. Врожаями задово­ лені: наприклад, цього року кукурудзи зібрали по 50 ц на круг, що для регіону досить гарний показник. У господарстві постійно експериментують з нішевими культурами, шукаючи такі, що прино­ ситимуть більший прибуток. Пробували садити гарбузи, просо та овес, але щоразу переконувалися, що економіч­ но це зовсім не вигідно. «На просі ми зазнали збитків, оскільки ціна на нього приблизно така, як на пшеницю, проте врожайність 20–25 ц/га проти 30–40 ц/га відповідно», — пояснює засновник

79

жовтень 2018

агрофірми Володимир Леперда. Дізнавшись про те, що торговельні компанії та олійно-жирові підприємства платять сільгоспвиробникам премії за високо­олеїновий соняшник, у гос­ подарстві вирішили спробувати. За три роки визначилися з найперспектив­ нішими гібридами високоолеїнового соняшника, а площі під ним збільшили з 200 до 600 га. Додаткових інвестицій не знадобилося, оскільки у великому господарстві достатньо фахівців, техніки та окремих складів. Лише відбулися зміни у технології — під високо­олеїновий соняшник довелося брати великі масиви землі. Цього року премія становить $40–50 на тонні, і в господарстві підра­ хували, що високоолеїновий соняшник із вмістом олеїнової кислоти понад 83% у порівнянні з товарним принесе мінімум 1400 гривень на тонні. «На 2000 тонн високоолеїнового соняшника можна от­ римати близько 3 млн гривень додатко­ во. За цю суму можна повністю закрити потреби у насінні для посіву на наступ­ ний рік», — підраховує Леперда. Щодо витрат, то у порівнянні зі звичайним соняшником вони збільшилися хіба що при закупівлі насіння — на $10–15/га. Втім, залежно від ситуації на ринку ціна на насіння коливається і може зрівняти­ ся з традиційним. Минулого року багато господарств через дефіцит звичайного насіння сіяли високоолеїнові сорти, хоча і не прагнули отримати високоолеїнову продукцію, адже вартість насіння була приблизно однаковою, по деяких позиці­ ях навіть дешевшою.

|

ВИРОБНИК

НА 2000 Т ВИСОКООЛЕЇНОВОГО СОНЯШНИКА МОЖНА ОТРИМАТИ БЛИЗЬКО 3 МЛН ГРИВЕНЬ ДОДАТКОВО

Засновник агрофірми «Перше травня» Володимир Леперда та головний агроном господарства

Олександр Широкий

ЧОМУ ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ СОНЯШНИК? За оцінками аналітиків ринку рослинної олії, дефіцит на високоолеїнову олію в країнах ЄС до 2020 року збільшиться втричі, до того ж з’явиться ринок блен­ дів олій, що включають високоолеїнову. Тому вирощування такого соняшника — вільна перспективна ніша для вітчизня­ них аграріїв. Попит на високоолеїнову олію, а відтак — на сировину, пояс­ нюється її унікальними властивостями для споживачів та економічною ви­ гідністю для харчової промисловості. Генетичний потенціал вмісту олеїнової кислоти в насінні такого соняшника найвищий серед усіх олійних культур — до 95%. Олія, виготовлена з нього, цінна вітаміном Е та омега-9, необхід­ ними для багатьох біохімічних процесів організму. За своїми характеристиками високоолеїнова соняшникова олія схо­ жа на оливкову, але дешевша. Ще одна відмінність — економічність при приго­ туванні: якщо на звичайній соняшни­ ковій олії можна смажити при високій температурі до трьох годин, бо далі починають вироблятися канцерогени, то на олії з високоолеїнового соняшни­

ка — добу. Додатковий плюс — вона має більш тривалий період зберіган­ ня. Перспективність цього напряму для українських аграріїв полягає ще й у тому, що наявні в Україні потужності дозволяють переробити приблизно 500 000 т високоолеїнової сировини. ПОРАДИ ФАХІВЦІВ Ще один плюс високоолеїнових гібри­ дів — технологія їх вирощування, яка аналогічна вирощуванню звичайного со­ няшника. Але існують деякі рекомендації. Варто дотримуватися просторової ізоля­ ції від класичного соняшника не менше 300 м або узгоджувати сівозміни з влас­ никами сусідніх полів, інакше відбува­ ється запилення високоолеїнових сортів звичайними і в результаті отримується традиційна продукція. Також потрібно застосовувати інтенсивну технологію та уникати загущення посівів, проводити роздільне від класичного соняшника збирання і зберігання, аби уникнути змішування. У «Першому травні» вже відточили технологію вирощування: про­ водять сівозміни, сіють високоолеїновий соняшник після пшениці та обирають для нього великі масиви землі в одному

80

місці, від пилку звичайного соняшни­ ка відділяють лісосмугою та дорогою. Технологію обрали класичну: проводять зяблеву оранку, весною боронують, а під культивацію вносять гербіциди суцільної дії, далі йде прополювання, підгодовування дають за потреби, а от комплексні добрива вносять обов’яз­ ково. На посівах — мінімальна засміче­ ність, адже проти бур’янів застосовують ефективний гербіцид Примекстра Голд виробництва Syngenta. На полях працює сучасна техніка: трактори та комбайни New Holland, 24-рядна сівалка Horsch Maestro, три сівалки Kverneland Optima, що дає можливість посіяти увесь соняш­ ник за два тижні. Сіють у три зміни вдень та вночі, одна бригада сіє високоолеї­ новий соняшник, решта — звичайний. Збирають урожай послідовно: спочатку вичищають комбайни та зерноочисні машини і збирають високоолеїнове на­ сіння, завозять насіння на окремі склади, після чого переходять на поля з товар­ ним соняшником. Оскільки технологія відпрацьована, то врожайність можна підвищити лише підбором насіннєвого матеріалу, розповідає головний агроном господар­ ства Олександр Широкий. В агрофірмі надають перевагу якісному насіннєвому матеріалу провідних селекційних компа­ ній, з якими уже працювали та отримали гарні результати. Найкращу врожайність показали гібриди Тутті Syngenta та 166 Pioneer — близько 30 ц/га, у посушливі роки врожайність може бути 24 ц/га. Обидва гібриди інтенсивного типу, швид­ ко проростали та не хворіли, виявилися стійкими до паразитів. «Якщо виробники насіння запропонують нову версію гі­ бридів, ми будемо їх випробовувати», — підкреслює Широкий. Усі роки висо­ коолеїновий соняшник господарства показує високий вміст олії — близько 50%, а олеїнових кислот в олії — до 93%. Якість насіння підтверджують фахівці

ФОТО НАДАНО КОМПАНІЄЮ

ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ КЛУБ

кількох олійноекстракційних заводів, які самостійно проводять відбір насіння на складах агрофірми та аналіз урожаю. НЕСТІЙКА ВЕЛИЧИНА Цьогорічний урожай «Першого травня» поки лежить на складі, оскільки керів­ ництво навчене досвідом попередніх років. Так, одного року господарство продало врожай високоолеїнового соняшника за ціною товарного, минуло­ го — дотримали збіжжя аж до травня та продали з невеликою надбавкою. Тому, отримавши кілька пропозицій, у госпо­ дарстві поки не поспішають продавати зерно, а моніторять ціни. «Ми хочемо дорожче продати, переробники — де­ шевше купити, тому треба уважно стежити за ринком і чекати найкращої пропозиції, — пояснює Леперда. — Од­ нак, можна й прогадати, оскільки у ви­ сокоолеїнового соняшника, на відміну від звичайного, обмежене коло покуп­ ців, і купують вони сировину лише тоді, коли є потреба у ній». Господар додає: з власними складами простіше зберіга­ ти насіння до кращої ціни, тим, хто зму­ шений скористатися послугами чужого складу чи елеватора, послуги стануть дорожче, ніж звичайного соняшника,

до того ж не кожен візьме на зберігання високоолеїнове насіння. Сільгоспвироб­ никам, як і закупівельникам, вигідніше торгувати великою партією: перероб­ никам не доводиться їздити по різних господарствах і збирати по 20–30 т, відтак вони дають вищу ціну аграріям. За будь-яких умов, додає керівник господарства, високоолеїновий соняш­ ник вирощувати вигідно — його завжди можна продати як товарний. Леперда впевнений: якщо переробники збіль­ шать обсяг закупівель, аграрії зможуть його забезпечити, головне — зрозумілі умови щодо виплати премій. «Якщо буде доплата близько $50 на тонні, то все більше сільгоспвироб­ ників будуть переходити на цей соняш­ ник, — впевнений Леперда. — Навіть за умови більш високих витрат на ви­ рощування та складування високоолеї­ нового соняшника, витрат на логістику, на приймання та зберігання на чужому елеваторі прибуток все одно цікавий аграріям». Наразі сільгоспвиробники не поспіша­ ють замінювати звичайний соняшник на високоолеїновий. Головний фактор, що обмежує нарощення площ під високоолеїновим соняшником в Украї­

ПОТЕНЦІАЛ ВМІСТУ ОЛЕЇНОВОЇ КИСЛОТИ В НАСІННІ ВИСОКООЛЕЇНОВОГО СОНЯШНИКА СЯГАЄ 95%

81

жовтень 2018

ні, — це нестабільна маржа для агрови­ робників. Її коливання спричинені нестабільним попитом та пропозицією на ринку. Переробники заохочують агра­ ріїв вирощувати високоолеїновий соняшник — пропонують укладати форвардні угоди, купують його насіння з премією. Розмір надбавки залежить від попиту та врожаю, а отже — щороку змінюється. Наприклад, у 2013-му премія коливалася у межах 80–120 євро/т, у 2015-му не перевищувала 90 євро, у 2016 році впала до 20–40 євро, а в 2017-му становила $50–110. Після відкату саме час очікувати на черговий підйом. Цьогоріч премія стартує від $40, у деяких випадках переробники готові платити на $70 за тонну більше, ніж за звичайну продукцію. Як вона себе поведе далі — спрогнозувати важко. Загалом спостерігається тенденція: два роки зростає ринок і зростає премія, на третій рік — падає. Тому виробникам радять укладати трирічний контракт з фіксованою ціною та премі­ єю, або зафіксувати 30% урожаю за допомогою попередніх контрактів, а 70% продавати на спотовому ринку, щоб залишити можливість для маневру і потенційного виграшу в ціні.

ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ КЛУБ

|

ПЕРЕРОБНИК

Співзасновник і директор з розвитку компанії «Укролія» Юрій Шевченко (ліворуч) та керівник з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо (праворуч) вчать учасників клубу, як дегустувати високоолеїнову олію

ДЖЕРЕЛО ПЕРЕВАГ ЖОРСТКА КОНКУРЕНЦІЯ СТИМУЛЮВАЛА «УКРОЛІЮ» ОБРАТИ НІШУ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКТІВ ДЛЯ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ

Виробництвом соняшникової олії компа­ нія «Укролія» займається з 2002 року. За цей час підприємство розшири­ ло асортимент продукції, виробничі потужності та удосконалило техноло­ гію обробки насіння олійних культур. Продукція виробника відома в Україні та за кордоном. Втім, внутрішній дефіцит соняшникового насіння, який почав виникати близько чотирьох років тому, ризик витіснення соняшникової олії пальмовою та соєвою на глобальних

ринках змусили підприємство шука­ ти способи диверсифікувати ризики. Альтернативою для «Укролії» виявилося виробництво високоолеїнової олії, попит на яку на світовому ринку щорічно зро­ стає, та виробництво органічної олії — продукту з доданою вартістю. «Кон­ курентна боротьба в Україні жорстка, оскільки врожаю мінімум на 6 млн тонн менше, ніж здатні переробити вироб­ ничі потужності, — зазначає співза­ сновник і директор з розвитку компанії

82

«Укролія» Юрій Шевченко. — Зміна мар­ кетингової політики — наш стратегічний шлях відійти від конкурентної боротьби за звичайний соняшник. Ми вирішили піти в ніші здорового харчування та виробництва продуктів для нього — це професійна кулінарна олія, розроблена спеціально для шеф-кухарів та техноло­ гів HoReCa, виробників випічки, снеків і кондитерських виробів, та органічна високоолеїнова олія». Серед стратегічних пріоритетів ком­

ФОТО: ОЛЕКСАНДР ЛАРИЧКІН

ТЕКСТ: ЛАРИСА СТЕПАНУШКО

панії — збільшення обсягів закупівель високоолеїнового соняшника та частки виробництва олії з нього. Як повідомив Шевченко, ще минулого року підпри­ ємство переробляло 20 000 т високо­ олеїнового соняшника, цьогоріч цифра збільшилася удвічі, а у 2020-му запла­ новано виготовити високоолеїнову продукцію з майже 120 000 т насіння. МАРКЕТИНГ — СПРАВА КРОПІТКА Зміна маркетингової політики для про­ сування нового продукту означала для компанії вихід із зони комфорту та кардинальну зміну способу комунікації з кінцевим споживачем, інструментів для просування продукції. «Ми змінили свого клієнта — для нас це у першу чер­ гу шеф-кухар ресторану, який цінує пе­ редусім додаткову цінність продукту», — пояснює директор з розвитку компанії. Під додатковою цінністю продукту він має на увазі не лише високий вміст мо­ ноненасиченої олеїнової кислоти омега-9 (понад 82%), яка в процесі приготування їжі не утворює трансжири. Висикоефек­ тивним цей продукт робить можливість використання його утричі довше, ніж звичайної олії, тобто збільшення кілько­ сті циклів смаження, 50% економії коштів на олію за рахунок менших витрат цього продукту, більш тривалий термін збері­ гання та висока точка димоутворення, безпека під час очищення фритюра, поліпшення органолептичних властивос­ тей готової продукції. Аби донести інформацію про про­ дукт до учасників ринку HoReCa та організувати пряму дистрибуцію шеф-­кухарям, у компанії сформува­ ли спеціальну команду. «Просування високоолеїнової олії — досить склад­ на справа», — зауважує Шевченко. Перед менеджерами стоїть завдання проінформувати шеф-кухаря про пере­ ваги високоолеїнового продукту, попри недовіру та спротив переконати його протестувати її поряд з іншими оліями. Лише після випробовування на власній кухні, перевірки якості та калькуляції й порівняння з вартістю використання звичайної олії шеф-кухар приймає рішення. Не останню роль у цьому віді­ грає той факт, що запропонована олія нейтральна за смаком. «Один з одесь­ ких кухарів відмовився від інших олій на користь нашої при приготуванні соусів для салатів, оскільки ті змінюють

смак продуктів, які використовують­ ся для приготування, — розповідає Шевченко. — Минулого року на одному з кулінарних фестивалів кухар з Іспа­ нії негативно відреагував, коли йому для смаження дали оливкову олію, оскільки при приготуванні страва набу­ де іншого смаку». Минулого року підприємство запустило виробничий комплекс, де переробляє на олію органічну сировину. Поки що усю продукцію виробник відправляє за кордон: внутрішній ринок, хоч і пер­ спективний, але поки його ємностей недостатньо для споживання всього внутрішнього органічного виробництва. На думку Шевченка, для вітчизняних виробників це означає чудову пер­ спективу в освоєнні ємних зарубіжних ринків і можливість розвивати внутріш­ нє споживання органічних продуктів. ПЛАНИ В «Укролії», зважаючи на слова Шев­ ченка, чимало роботи, адже HoReCa — досить великий сегмент в Україні, до якого входять мережеві ресторани, фастфуди, пивні ресторани, в яких готують снекову продукцію, а ще — елітні заклади, в яких важливо готувати

83

жовтень 2018

здорову їжу зі здорових продуктів. Шевченко анонсував і наступний крок підприємства. Найближчим часом «Укролія» планує стартувати з продажем органічної олії ТМ garna organica, що має в своєму асортименті не лише класичну, а й високоолеїнову рафіновану та нерафіновану олії. На швидкий результат на підприємстві не сподіваються. «Сегмент повільно розвивається, зокрема через слабку інформованість населення про те, що високоолеїнова олія — це здоровий і корисний про­ дукт, — пояснює він. — Аби донести інформацію до кінцевого споживача, необхідний великий маркетинговий бюджет». До слова, в Америці на телебаченні існують освітні програми, в яких фахівці розповідають про різницю між високоолеїновою олією та звичайною соняшниковою, пальмовими жирами та рапсовою олією, таким чином споживач можем зробити свідомий вибір на користь того чи іншого продукту. На думку Шевченка, учасникам усього ланцюжка виробництва високоолеїнової олії варто об’єднатися задля створення бренду вітчизняного продукту та просу­ вання його на внутрішньому та зовніш­ ньому ринках.

ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ КЛУБ

|

ДИСТРИБУЦІЯ

ПЕРЕХIД ВIД КIЛЬКОСТI ДО ЯКОСТI. РЕАЛЬНА ПЕРСПЕКТИВА У ПЕРЕРОБЦІ ВИСОКООЛЕЇНОВОГО СОНЯШНИКА ТЕКСТ: ЛАРИСА СТЕПАНУШКО

Обколесити пів-Європи довелося засновнику і власнику компанії DANKEN Євгену Куценку задля того, щоб осо­ бисто розповісти про переваги висо­ коолеїнової олії власного виробництва шеф-кухарям провідних ресторанів

Старого Світу та переконати їх спробу­ вати використати її у приготуванні своїх фірмових страв. А якщо сподобається, у чому виробник не сумнівався, — на­ лагодити постачання. Куценко побував бізнес-туром у закладах сегменту

84

HoReCa Німеччини, Нідерландів, Фран­ ції, Австрії та Польщі. Найбільше часу провів у Іспанії — країні з унікальними гастрономічними перемогами та вели­ кою кількістю ресторанів, відзначених зірками Мішлен — своєрідним оскаром

ФОТО НАДАНО ПРЕС-СЛУЖБОЮ КОМПАНІЇ

КОРИСНА МАНДРІВНИЦЯ

ФОТО: SHUTTERSTOCK

ресторанних рейтингів. В Європі укра­ їнські продукти викликали неабиякий інтерес і здивували високою якістю. Сліпе тестування на порівнянні якості їжі, приготовленої на традиційній для єв­ ропейців оливковій олії та на новій для них високоолеїновій олії україн­ ського походження провели, зокрема, у ресторані «Каль Катала», розташова­ ному неподалік міста Розас у Каталонії. Для цього шеф-кухар Кандідо Чавес Гарсія обрав відоме блюдо «Маріска­ да», головні інгредієнти якого — кре­ ветки та молюски. Страву вибрали спеціально через розмаїття продуктів і велику кількість білка в кожному з них, адже білкові продукти чутливі до якості олії, від неї залежить смак страви. Кожен молюск обох страв смакували та оцінювали за багатьма критеріями. Фінальні результати тесту показали, що з українською олією страва смачніша, вона дозволяє зберігати натуральний смак та колір інгредієнтів, більш еконо­ мічна у використанні. До того ж якість високоолеїнової соняшникової олії, ви­ робленої в Україні, набагато вища, ніж оливкової для смаження, яка містить до­ мішки інших олій. «Український продукт переможе на цьому ринку, і не лише завдяки своїм якостям і нижчій ціні, — впевнений Куценко. — Перевага такої олії полягає ще й у тому, що за селекції соняшника для її виробництва не ви­ користовують ГМ-методи на відміну від деяких інших олійних культур, таких як соя та кукурудза». Оливкову олію роблять напівручним методом, а висо­ коолеїнову — промисловим, кількість оливкових дерев в Європі обмежена через клімат, а кількість посівних площ під високоолеї­новим соняшником — ні, додає бізнесмен. Протягом 10 років він виготовляє та просуває продукт на вну­ трішньому та міжнародному ринку, за­ реєстрував торгову марку DANKEN, що гарантує якість, допомагає позиціонува­ ти продукт на міжнародному ринку. Крім продукції для професійних шеф-кухарів виробник випускає бутильовану олію по 0,75 л — це оптимальний об’єм для використання високоолеїнової олії після відкриття пляшки. ЗНАЙОМСТВО З ГІБРИДОМ Про високоолеїновий соняшник Куценко дізнався наприкінці нульових на сільськогосподарській виставці в Ки­

єві. Першою завозити насіння високоо­ леїнового соняшника до України почала компанія Agrimatco (селекцiя французь­ кої компанiї RAGT), але через кілька років згорнула напрям. «На той час українські сільгоспвиробники не були настільки організованими та освічени­ ми, як зараз, не могли ані гарантувати якість вирощування та зберігання ви­ сокоолеїнового соняшника, ані забез­ печити обсяги поставок», — пояснює Куценко. Зараз лiдером у постачаннi насіннєвого матерiалу високоолеїно­ вого соняшника до України є компанiя Syngenta. Сам він повірив у перспективність справи, тому купував насіння, постачав його сільгоспвиробникам, пояснював переваги та розповідав про особливості вирощування, домовлявся про купівлю врожаю. Сировину переробляв на олій­ ноекстракційному заводі, яким на той час керував. Після аналізу жирно-кислотного балан­ су переконався, що високоолеїнова олія — найкращий конкурент оливкової. «В оливковій олії є запах, у салатах вона підсилює аромат зелені, але для смаження не підходить, бо вона має гірчинку та впливає на смак страви», — пояснює виробник. Переконавшись у перевагах продукту на власному досвіді, Куценко почав культивувати ви­ сокоолеїнову олію, доводити, що за нею майбутнє. «У нашому південному регіоні соняшнику бракує вологи, тому врожаї тут низькі. А оскільки високоолеїновий соняшник має однакову врожайність, як звичайний, але сільгоспвиробники отримують за нього премії, то вигода його вирощувати очевидна. Та й для пе­ реробника це вигідно, бо таку олію він продасть дорожче», — зазначає він. Втім, доводити фермерам, що ця спра­ ва більш прибуткова, довелося кілька років — вони боялися, що врожайність буде нижчою, не готові були забезпечи­ ти ізоляцію від звичайного соняшника при вирощуванні та зберіганні, напо­ лягали, щоб переробник гарантував їм придбання всього врожаю. Поступово бізнесмен налагодив виробничий лан­ цюжок: від постачання насіння ферме­ рам — до переробки насіння на олію та експорту продукту. ВІД ПЕРЕРОБКИ ДО ДОРОБКИ Технологічно виробництво високоо­

85

жовтень 2018

леїнової олії нічим не відрізняється від виробництва звичайної соняшнико­ вої. Головне — забезпечити чистоту виробництва: встановити окрему лінію або проводити попереднє очищення існуючої. Також важливо забезпечити підігрів обладнання на всьому ланцюж­ ку — транспортування, сортування, переробки, оскільки при низьких тем­ пературах продукт може затвердіти через високий вміст олеїнової кислоти та більш високу температуру переходу в рiдку фракцію. Через цю особли­ вість чимало виробників конт­рактує закупівлі з вересня по листопад і з бе­ резня по літні місяці, щоб уникнути переробки в холодну пору року. Перші обсяги олії були невеликі — з соняшника, зібраного з полів пло­ щею до 1000 га. При середній урожай­ ності 13–15 т/га сировини вистачало на виготовлення близько 500 т олії.

|

Кількість виробленої продукції щороку змінювалася і не завжди у більший бік — не було постійного ринку збуту, а в окремі роки низькі ціни на олію робили її виробництво збитковим. Крім того, через дефіцит сирови­ ни не завжди вдавалося виробляти достатню кiлькiсть олiї для виконання замовлень. «Раніше високоолеїно­ вої олії не було, тому доводилося організовувати повний виробничий ланцюжок: від насіннєвого матеріалу до виробництва олії, вкладаючи суттє­ ві інвестиції, — пояснює бізнесмен. — Я не бачу сенсу використовувати на її виробництво велику кількість обігових коштів». Вже сьогоднi ринок повнiстю змiнився, i в Українi майже всi переробнi заводи знайомi з високоолеїновою олiєю. ДЕ ЖИВУТЬ ПОЦІНОВУВАЧІ Щороку під ТМ DANKEN виробля­ ється близько 500–1000 т олії. Втім, на вітчизняних полицях її практич­

ДИСТРИБУЦІЯ

но не можливо зустріти — хіба що у фірмовому магазині Київського маргаринового заводу. «Українці не розуміють різниці між високоолеї­ новою та звичайною олією, тому ми її експортуємо до більш поінформова­ ного європейського споживача. Хоча у стратегії — постійно бути присутніми на внутрішньому ринку», — пояснює Куценко. За кордоном її здебільшого купують заклади громадського харчу­ вання, до цього їх стимулює держава. Наприклад, в ЄС ввели законодавчі обмеження на використання в харчо­ вій промисловості окремих видів олій, зокрема трансжирів, що стимулюва­ ло виробників шукати альтернатив­ ний якісний та відносно не дорогий продукт. Олію DANKEN споживають у ресторанах та кафе Словенії, Поль­ щі та країн Балтії, бутильовану можна придбати у магазинах Грузії та Китаю. Всього у роздріб споживається близь­ ко 40% виробленої продукції. Виробник продовжує розширювати

86

географію збуту у країнах Європи та в Україні. Розраховувати, що дрібні продажі стануть драйвером розвитку, не доводиться — з досвіду розвитку світового ринку високоолеїнової продукції, частка внутрішнього ринку може зрости за наступні п’ять років до 10%. У майбутньому основними сегментами внутрішнього ринку могли би стати кондитерська промисловість та масложирова галузь, молочна промисловість та фастфуди, де готують на фритюрах. «Сьогодні стало можливим домовлятися про поставки транснаціональним компаніям в Украї­ ні, які виробляють чіпси, снеки тощо, бо сегмент формується, — зазначає Куценко. — Далі працювати стане легше: у продукті є потреба, про його переваги дізнається все більше споживачів». За його прогнозами, щороку виробництво високоолеїново­ го соняшника зростатиме у півто­ ра-два рази, а внутрішній збут олії — до 20%.

ФОТО: SHUTTERSTOCK

ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ КЛУБ

|

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

СЬОГОДНІ ВІДОМІ ДЕСЯТКИ РЕЙДЕРСЬКИХ СХЕМ, АЛЕ ЗАКОНОДАВЧЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЦЬОГО ПОНЯТТЯ ЗНАЙТИ НЕМОЖЛИВО В Україні під рейдерством розуміють вилу­ чення майна (майнових прав у тому числі) на нібито законних підставах, основою якого є прогалини законодавства. Специфіка рейдерства полягає у на­ ступному: 1) відбувається перехід майнових прав чи контролю над підприємством від однієї особи до іншої; 2) перехід цих прав відбувається не тільки без згоди, але й без відома особи, яка має відповідні права чи здійснює кон­ троль/управління підприємством; 3) наявна чітка стратегія «конфлікту», в ході якого і відбувається перехід цих прав. При цьому «конфліктом» є спірна ситу­ ація, яка має удавані правові підстави і реа­лізується з дотриманням (але часті­ ше з імітацією) законодавчо встановле­ них процедур. Використання силових методів захоплен­ ня врожаю чи земельної ділянки (для посіву), хоч і найбільш поширене явище в Україні, — лише один з інструментів рейдерів. Основна мета агрорейдер­ ства — заволодіння майновими правами та/або можливістю керувати/контролю­ вати діяльність суб’єкта господарювання в аграрній сфері для отримання прибутку в подальшому. У сформованій практиці виділяють три основні види рейдерства. «Біле» рейдерство — ретельно спланова­ ний комплекс дій для поглинання компанії, яке відбувається всупереч волі власника

і без порушення правових норм. Дуже часто використовується по відношенню до активів, які мають проблеми з корпо­ ративним управлінням чи тяжкий фінан­ совий стан. Для того щоб уникнути несприятливого розвитку подій, слід приділити належну увагу якісному юридичному супроводу на стадії створення компанії та оформ­ лення документів з метою мінімізації прогалин корпоративного управління, які можуть використати рейдери. Наприклад, можна подати заяву до органів реєстрації щодо посвідчення всіх угод, укладених компанією, у певного нотаріуса з метою ускладнити підробку документів (це один з інструментів захисту активів і корпора­ тивних прав). «Сіре» рейдерство — поглинання компанії, яке поєднує як законні, так і незаконні методи. За своєю суттю найскладніше, оскільки всі незаконні дії пізніше підтверджуються цілком законни­ ми механізмами, що ускладнює подаль­ ше оскарження таких дій власниками компанії. Для того щоб уникнути можли­ вих неприємностей, наприклад, у сфері захисту земельного банку підприємства, слід обов’язково і невідкладно реєстру­ вати, а також нотаріально посвідчувати договори оренди земельних ділянок, усіх наступних змін до них. Також особливу увагу слід приділити обліку договорів оренди, щоб відслідковувати строки закінчення дії договорів та вчасно їх про­ довжувати.

88

РОМАН ВОРОНОВ, керуючий партнер юридичної компанії

«Воронов і партнери»

«Чорне» рейдерство — захоплення акти­ вів з використанням незаконних методів: підкупу засновників компанії, державних органів, правоохоронних органів, судової влади, підробки документів, злочинної змови з державними реєстраторами чи нотаріусами. Такий вид рейдерських атак може бути застосований до будь-яких під­ приємств, проте найчастіше в зоні ризику опиняються непублічні компанії. Для уникнення перерахованих вище сценаріїв необхідно розумно розподіляти власні активи (земля, урожай і сільгосп­ техніка) шляхом розмежування: кожен окремий актив зареєструвати на балансі окремого підприємства, що вам підкон­ трольне. Метою цього є ускладнення про­ цедури зміни власника, до якої дуже часто вдаються рейдери. Необхідно уважно слідкувати за збереженням конфіденційної інформації в межах підприємства і під­ писувати з кожним співробітником угоду про нерозголошення, щоб ані конкуренти, ані рейдери не дізналися зайвого. Також необхідно регулярно проводити моніторинг державних реєстрів і запитів до державних органів щодо вашої компа­ нії. Таким чином можна прослідкувати, чи не готується рейдерська атака на ваше підприємство. У сучасних умовах неможливо бути абсолютно захищеним. Однак, можна максимально захистити бізнес, приділяю­ чи належну увагу грамотному та якісному юридичному супроводу протягом усього бізнес-процесу.

ФОТО НАДАНО ПРЕС-СЛУЖБОЮ КОМПАНІЇ

РЕЙДЕРСТВО

ТЕХНОЛОГІЇ

|

ТЕНДЕНЦІЇ

Сергій Феофілов, генеральний директор аналітичного

«УкрАгроКонсалт»

ТРАНСФОРМАЦІЯ ОЛІЙНОГО РИНКУ ЯК УКРАЇНСЬКОМУ БІЗНЕСУ ВИКОРИСТАТИ НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР СОБІ НА КОРИСТЬ ТЕКСТ: АНДРІЙ ПЕТРОВ

90

ФОТО НАДАНІ ОРГАНІЗАТОРАМИ КОНФЕРЕНЦІЇ

агентства

ФОТО НАДАНІ ОРГАНІЗАТОРАМИ КОНФЕРЕНЦІЇ

20 вересня ключові представники олійної галузі вже традиційно зі­ бралися у столичному готелі Hilton на VI Міжнародній конференції Black Sea Oil Trade-2018. Глобаль­ ні трансформації на ринку олійних культур — головна тема цьогоріч­ ного заходу. У рамках конференції Black Sea Oil Trade-2018 учасники обго­ ворили ключові тенденції на світовому ринку олійних культур та як українсько­ му ринку під них підлаштуватися.

зору забезпеченості сировиною все досить непогано. Так, валовий збір олійних у 2018 році прогнозується на рівні 21,7 млн т, у розрізі культур це: соняшник — 15 млн т, соя — 4 млн т, ріпак — 2,7 млн т. У майбут­ ньому виробництво сировини всіх олійних культур буде розширюватися завдяки більшій прибутковості олійних

У НАСТУПНІ 10–15 РОКІВ ОСНОВНИМ РУШІЄМ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ БУДЕ ЗАГОСТРЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ Ольга Трофімцева, заступник міністра

ОНОВЛЕНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ «Для України сьогодні пріоритетни­ ми є такі завдання: диверсифікація виробництва, якість продукції та пошук нових ринків. Це саме те, над чим наразі працює міністерство. Наша мета — працювати в рамках тих договорів, що зараз діють з експорте­ рами, і, не порушуючи їх, створювати додану вартість тут, в Україні. Це дає можливість отримувати нові робочі місця, створювати нові підприєм­ ства в Україні та дозволить залучати нових інвесторів. Таким чином, ми можемо зайнятися виробництвом усіх можливих видів рослинних олій та експортувати їх на зовнішні ринки», — відмітила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева під час вступної промови на відкритті конференції. Але рішення цих завдань неможливе без урахування глобальних трендів та перспективи їх розвитку в майбутньому. «Основним рушієм глобальної еко­ номіки на наступні 10–15 років буде загострення конкуренції, що матиме критично важливі особливості», — за­ значив генеральний директор аналі­ тичного агентства «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов. За його словами, сюди можна віднести фактор уповіль­ нення темпів зростання глобальної торгівлі рослинними оліями: за про­ гнозами FAO та USDA, у наступне десятиріччя цей показник збільшиться на 18–20%, порівняно зі зростанням у 40% у попередньому. Іншим фак­ тором загострення конкуренції стане політика протекціонізму: минулого року було близько 600 рішень, які роз­ глядаються як протекціоністські, і це вдвічі більше, ніж у 2010-му. Якщо проектувати всі ці тенденції на олійний сектор України, то з точки

аграрної політики та продовольства

України

Бен Бакнер, аналітик AgResource, США

91

жовтень 2018

|

ТЕНДЕНЦІЇ

культур у порівнянні з іншими. Але зниження рентабельності — неминуче, підсумував Феофілов. Цього року вперше спостерігався дисбаланс, коли фізичні обсяги екс­ порту сільгосппродукції росли, а обсяг валютної виручки зменшувався. Тобто прибутковість олійного сектора пока­ же ще більшу тенденцію до зниження.

На думку експертів «УкрАгроКонсалт», саме зараз час змінювати стратегію розвитку олійного сектора у країні. Наразі олійний комплекс України звертається по допомогу до держави. «Ми припускаємо, що роль державної підтримки буде зростати, але наскіль­ ки стабільною вона буде?» — відмітив Феофілов.

Пол МакАліфф, World Commodity Analysis Corporation, США президент

Кайл Теплі, старший агрометеоролог

Radiant Solutions, США

У цьому контексті передусім варто змінити ставлення до соняшникової олії та позиціонувати її як продукт преміум-­ якості. «Соняшникова олія сприйма­ ється як звичайний продукт, практично ніхто не інформований про унікальні властивості, якими вона володіє. Подивіться на оливкову олію: інвестиції на формування бренду зараз окупа­ ються за найвищою ціною на ринку: в цьому сезоні оливкова олія в трип’ять разів дорожча, ніж інші рослинні олії», — наголосив Феофілов. ПОЛІТИКА І ПОГОДА За висновками конференції Black Sea Oil Trade-2018 політика та по­ годні умови в цьому сезоні будуть вирі­ шальними факторами у формуванні цін, структури посівних площ в основних країнах — виробниках олійних культур та рослинної олії. «Основні фактори, що будуть впливати на ціни у наступні роки, — це Китай, Індія та торговельні бар’єри», — за­ уважив у виступі аналітик AgResource (США) Бен Бакнер, розглядаючи фун­ даментальні фактори і тренди розвитку світового олійного сектора. «Кожного року ми відмічаємо підвищен­ ня врожайності олійних. Хоча у 2019-му ми прогнозуємо деякий спад: середня врожайність буде на рівні 2,53 т/га. Якщо говорити в розрізі культур та їх основних виробників, то ситуація така: цього року в США прогнозується зростання виробництва сої на 12%, у Канаді виробництво ріпака зросте на 14%, — пояснив Бакнер. — Якщо го­ ворити про соняшник, то тут ключовими гравцями залишаються Україна і Росія: прогнозоване зростання українського виробництва — 28%, у Росії — 20%». УКРАЇНСЬКІ МОЖЛИВОСТІ Одним із найбільш перспективних ринків для соняшникової олії сьогодні є Індія. «Зараз споживання рослин­ них олій в Індії становить близько 21 млн тонн на рік. При цьому вну­ трішнє виробництво займає лише 7 млн тонн. Приріст населення щороку становить близько 2%, або 20 млн осіб, у зв’язку з цим імпорт буде також стрімко зростати», — за­ значив у своєму виступі експерт світо­ вого агроринку Гурусвамі Чандраше­ кар, Індія Q&A. За його словами, зараз

92

ФОТО НАДАНІ ОРГАНІЗАТОРАМИ КОНФЕРЕНЦІЇ

ТЕХНОЛОГІЇ

ФОТО НАДАНІ ОРГАНІЗАТОРАМИ КОНФЕРЕНЦІЇ

левова частка імпортованої рослинної олії — це олія-сирець. Усю фасовку та рафінування здійснюють безпо­ середньо в Індії. Так і мита дешевші, і доставка. Є можливість експортувати вже бутильовану олію, але це не га­ рантує більшої маржі для виробників: вищі мита, доставка дорожча мінімум у два рази й інші витрати. «У такій ситуації для України може бути перспективним спільне брендування і виробництво бутильованої олії з укра­ їнської сировини на індійських потуж­ ностях», — зазначив Чандрашекар. Цікаву думку щодо переробної про­ мисловості олійних культур в Укра­ їні висловила провідний експерт «УкрАгроКонсалт» Юлія Гаркавенко. Враховуючи брак сировинної бази для переробної промисловості в Укра­ їні, можна розглядати два сценарії подальшого розвитку: слідувати світо­ вим тенденціям і збільшувати площі під

олійні культури, та розпочати імпорт олійної сировини. Перший сценарій малоймовірний, оскільки Україна не може збільшувати площі під олійні культури безкінечно, тому що в першу чергу страждають зернові. Так, у 2018 році соняшник став головною сільськогосподарською куль­ турою на українському ринку, змістив­ ши пшеницю. Другий сценарій може стосуватися соєвого ринку, як, наприклад, у Туреч­ чині чи Аргентині, де соя імпортується або на переробку в комбікорми, або для завантаження власних потуж­ ностей. Однак Україна має достатній потенціал для нарощування власного виробництва сої за рахунок зростан­ ня врожайності. Це знизить дефіцит сировини для переробки. Крім того, частка продукції з високою доданою вартістю в загальному обсязі експорту України значно зросте.

93

жовтень 2018

ОДНИМ ІЗ НАЙБІЛЬШ ПЕРСПЕКТИВНИХ РИНКІВ ДЛЯ СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ СЬОГОДНІ Є ІНДІЯ, ДЕ СПОЖИВАННЯ РОСЛИН­НИХ ОЛІЙ СТАНОВИТЬ БЛИЗЬКО 21 МЛН Т НА РІК Цьогорічна конференція Black Sea Oil Trade-2018 стала дуже практичною для всіх учасників галузі. За її висновками, і фермерам, і пере­ робникам вже треба оцінювати ситуацію на світовому ринку та відповідно до подій будувати плани на майбутнє.

|

АГРОНОМІЯ

ПОПЕРЕДИТИ ТА ЗНЕШКОДИТИ 94

ФОТО: SHUTTERSTOCK

ТЕХНОЛОГІЇ

ШКІДНИКИ КАРТОПЛІ ЗДАТНІ УРАЗИТИ ВЕСЬ УРОЖАЙ. ЩОБ УНИКНУТИ ЦЬОГО, ПОТРІБНО ЗАСТОСОВУВАТИ КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ІЗ ЗАХИСТУ ТЕКСТ: ТЕТЯНА КУПРІЯНОВА, К. С-Г Н., ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛУ ВИРОБНИЦТВА, ЗБЕРІГАННЯ І ПЕРЕРОБКИ ІНСТИТУТУ КАРТОПЛЯРСТВА НААН

Вирощування картоплі — справа досить клопітка для агрономів. Бульбі загрожують приблизно 60 видів шкід­ ників і переносників вірусів та близь­ ко 80 хвороб. Від їх дії страждають надземні частини рослин та їх коріння, різко знижується врожайність, при великій численності шкідників може бути уражений весь урожай. Дорослі комахи та личинки, які зимують у ґрунті, бульбах і рослинних залишках, стають своєрідною відстроченою загрозою для аграріїв. Щоб отримувати стабільно високі врожаї та якісні плоди, госпо­ дарствам варто проводити комплекс заходів, націлених на профілактику та боротьбу зі шкідниками картопляного бадилля та бульб. КАРТОПЛЯНІ ВОРОГИ ТА ПРОФІЛАТИКА До найбільш небезпечних шкідників належать колорадський жук, дротяни­ ки, несправжні дротяники, капустянки, личинки хрущів і підгризаючих совок, попелиці — переносники вірусних хво­ роб, карантинні об’єкти — картопляна міль, картопляна нематода та рак кар­ топлі. Найбільш поширені хвороби — фітофтороз, фомоз, альтернаріоз, суха фузаріозна гниль, ризоктоніоз, парша звичайна; чорна ніжка, мокра і кільцева гнилі; картопляна і стеблова нематоди, звичайна мозаїка, зморшку­ вата та смугаста мозаїки, скручування і закручування листя, кучерявість листя, готика, дуплистість та удушення бульб, потемніння м’якуша, іржава плямистість тощо. Найбільш небезпечні ті хвороби, що зумовлюють недобір урожаю та погіршення його якості. Важливу роль у боротьбі з хвороба­ ми картоплі та шкідниками відіграють

95

жовтень 2018

профілактичні заходи, серед яких дотримання чергування культур у сівозміні, своєчасне та якісне ви­ конання всіх технологічних опера­ цій, підбір не заражених вірусами та збудниками, відносно стійких до хвороб і шкідників сортів картоплі. Аби змен­ шити ураження хворобами та шкідни­ ками, посіви картоплі слід повертати на попереднє місце не раніше ніж через три роки. Щоб передбачити ступінь загрози від шкідливих організмів і хво­ роб, треба регулярно проводити оцінку фітосанітарного стану посівів. Хімічні заходи необхідно використовувати у випадках, коли виникає реальна за­ гроза відчутних втрат урожаю та лише препаратами, дозволеними до викори­ стання, у терміни та у дозах, які вказані в інструкціях із застосування. ЗАГРОЗА ФІТОФТОРОЗУ ТА АЛЬТЕРНАРІОЗУ Фітофтороз — одна з найбільш поши­ рених і небезпечних хвороб картоплі, яка зустрічається на всій території. Найбільш радикальний та економічно вигідний захід у боротьбі з хворобою — це створення і районування стійких до неї сортів. Основним прийомом у боротьбі з фітофторозом зали­ шається обробка посівів фунгіцидами. Визначати строки першої профілактич­ ної обробки насаджень фунгіцидами буває надзвичайно складно, оскільки зміни в біології збудника значно знизи­ ли точність прогнозування строку появи хвороби на картоплинні та ефектив­ ність захисних заходів. Тому в більшості країн тактика застосування фунгіцидів змінилася на користь більш раннього обробітку. Якщо раніше спостерігати за появою фітофторозу починали з фази

|

АГРОНОМІЯ

повної бутонізації — початку цвітіння, то тепер рекомендується починати обробіток насаджень із фази змикання картоплиння в рядках. Максимальної ефективності від за­ стосування фунгіцидів можна досягти, застосовуючи комбіновані засоби, до складу яких входять системні та контактні препарати. Це дозволяє на 20–30 діб затримати зараження картоплиння і таким чином знизи­ ти епіфітотійний потенціал і втрати врожаю. Першу та другу профілактичну обробку комбінованими препаратами починають

БУЛЬБІ ЗАГРОЖУЮТЬ ПРИБЛИЗНО 60 ВИДІВ ШКІДНИКІВ І ПЕРЕНОСНИКІВ ВІРУСІВ ТА БЛИЗЬКО 80 ХВОРОБ

із фази змикання картоплиння в ряд­ ках, не очікуючи перших ознак появи фітофторозу. Якщо хвороба проявила­ ся рано, то першу обробку проводять комбінованими препаратами, а на­ ступну — препаратами контактної дії. Системні засоби застосовують через 10–12 днів, контактні — через сім-вісім діб. За теплої вологої погоди інтервали доцільно скоротити до п’яти діб. У дру­ гій половині вегетації — після цвітіння, а також після появи ознак хвороби — на картоплинні обробку слід проводити фунгіцидами контактної дії. Ще одне досить поширене захво­ рювання картоплі, здатне знищити рослини ще задовго до кінця вегета­ ції, — альтернаріоз. На шкірці уражених бульб утворюються чорні плями, на яких під час зберігання поселяються мікро­організми, і до весни картопля загниває. Хвороба уражує здебільшо­ го ранньостиглі сорти, у яких період бульбоутворення збігається з початком розвитку хвороби. Заходи боротьби

проти альтернаріозу такі самі, як і про­ ти фітофторозу, але запроваджувати їх слід раніше. ШКІДЛИВІ ВІРУСИ ТА ЖИВУЧИЙ ЖУК Вірусні хвороби розповсюджені в усіх зонах України. Уражені вірусами росли­ ни пригальмовують у рості та розвитку, а врожайність картоплі може впасти на 85%. Віруси поширюють від хворих на здорові рослини попелиці, цикади та жуки, вони передаються при контакті рослин. Основний метод боротьби проти вірус­ них хвороб — використання здорового садивного матеріалу. Якщо садивні бульби проростити, то на хворих утво­ рюються ниткоподібні або ослаблені паростки, — такі бульби для садіння непридатні. Під час вегетації всі рос­ лини із симптомами хвороб необхідно видалити. Колорадський жук — найбільш сер­ йозний з економічної точки зору шкідник картоплі. Але у боротьбі з ним

ФОТО: SHUTTERSTOCK

ТЕХНОЛОГІЇ

96

ФОТО: SHUTTERSTOCK

варто керуватися принципом доціль­ ності. Хімічні препарати слід застосо­ вувати при перевищенні економічного порогу шкодочинності, тобто тоді, коли на полі личинками буде засе­ лено понад 10% рослин з кількістю не менше 20 особин на одну росли­ ну. Застосування інсектицидів буде успішним за умов правильного підбору препаратів та врахування біологічних особливостей колорадського жука: розтягнутий період заселення насад­ жень, висока плодючість і наявність різних форм діапаузи. Щоб запобігти звиканню жуків до інсектицидів, препа­ рати з різним механізмом інсектицидної дії слід застосовувати почергово. ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ Наявність 250 г бур’янів на 1 кв. м здат­ на суттєво знизити врожай та погірши­ ти товарний вигляд бульб. Тому одне з основних завдань системи догляду за рослинами картоплі — підтримка ділянки в чистому від бур’янів стані.

На відміну від інших польових культур, у картоплі період від садіння до появи сходів триває від 20 до 40 днів залеж­ но від особливостей сорту, підготов­ ки садивного матеріалу та погодних умов. За цей період ґрунт під впливом власної маси та опадів поступово осідає й ущільнюється. Бур’яни менш вибагливі до вологи та стану ґрунту, ніж бульба, ущільнений ґрунт не є перешкодою для їх росту. Вони активно розвиваються та конкурують з карто­ плею за вологу, поживні речовини та затінюючи посіви. Крім того, бур’яни сприяють збільшенню кількості шкід­ ників і збільшують втрати від хвороб. Оскільки у насадженнях картоплі пе­ реважає змішаний тип забур’яненості, необхідний інтегрований системний підхід, який включає агротехнічні, механічні, біологічні та хімічні спосо­ би боротьби з ними. Останні повинні включати широкий спектр вибірково діючих гербіцидів, їх суміші та комбіно­ вані обробітки.

97

жовтень 2018

Щоб забезпечити надійний захист картопляних полів від бур’янів, боротьбу з ними слід проводити у два етапи. Перший — у літньо-осінній період після збирання врожаю попередника, другий — під час догляду за насаджен­ нями картоплі. У літньо-осінній період створюються сприятливі умови для знищення злакових та дводольних багаторічних бур’янів, таких як пирій повзучий, осот жовтий, осот рожевий, чистець болотний тощо. Проте ефектив­ ність гербіцидів визначається не тільки показником зниження рівня забур’яне­ ності. Гербіциди як високо­активні хімічні сполуки не лише впливають на бур’яни, а й знижують продуктивність культурних рослин. Так, після застосування гербіцидів культурні рослини перебува­ ють у депресивному стані від чотирьох до 15 і більше днів. Тому на сучасному етапі важливе внесення регуляторів росту в баковій суміші з гербіцидами для зниження стресового впливу на рослини картоплі.

ТЕХНОЛОГІЇ

|

ТОЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО

ТРИВАЛА ГРА ЯК ЗА ДОПОМОГОЮ ТОЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА НЕ ЛИШЕ ПІДВИЩИТИ ВРОЖАЙНІСТЬ, А Й ЗНИЗИТИ ВАРТІСТЬ КОЖНОЇ ВИРОЩЕНОЇ ТОННИ

В одному господарстві на Чернігівщині вирішили вдосконалити технологію точного землеробства у вирощуванні озимої пшениці, аби отримувати більші врожаї. Для цього закупили високоточ­ ну сівалку, провели аналіз ґрунту та

на основі його результату інвестували у додаткові добрива та засоби захисту рослин. Втім, незважаючи на всі ці заходи, культура продемонструвала на полі середню продуктивність — тобто результат був далеким від того,

98

на який орієнтувалися при розробці технології. Залучення зовнішніх кон­ сультантів допомогло виявити помилку, якої припустилися у господарстві. Вия­ вилося, що головний агроном знехтував рекомендацією провести боротьбу з плужною підошвою, оскільки вважав,

ФОТО: SHUTTERSTOCK

ТЕКСТ: ЛАРИСА СТЕПАНУШКО

ФОТО: SHUTTERSTOCK

що це не варте додаткових інвестицій і часових затрат. Обираючи між про­ веденням глибокого рихлення і точним посівом, агроном обрав другий варіант. Так, агрофірма зекономила близько $12 на гектарі — саме у таку суму обійшло­ ся б додаткове проведення глибокого рихлення. Але в той же час господар­ ство недобрало по врожайності близько 1,2 т озимої пшениці з кожного гектара, або понад $200 при закупівельній вар­ тості зерна $170. «Таких прикладів чимало: господарства інвестують у точне землеробство, а за­ мість очікуваного підвищення прибутків та ефективності діяльності отриму­ ють збитки», — розповідає директор з розвитку бізнесу компанії «Агроскоп Інтернешнл» Олексій Стеценко. На його думку, основна причина виникнення подібних ситуацій полягає у тому, що впровадження точного землеробства відбувається безсистемно. Українські сільгоспвиробники мають змогу вибира­ ти провайдера, який допоможе впро­ вадити той чи інший елемент точного землеробства: переобладнати та замі­ нити сівалки, обприскувачі чи трактори, отримати агрономічний супровід тощо. Однак отримати всі елементи системи та методику визначення фінансових результатів досить складно — бракує компаній, які компетентні надати весь спектр послуг. Безсистемність при­ зводить до того, що дуже незначний відсоток агрокомпаній розуміє, які зміни відбудуться після впровадження технологій точного землеробства, як і на якому етапі змінюється собівартість вирощеної продукції. Щоб зрозуміти, як підвищити врожайність і при цьому зни­ зити вартість кожної вирощеної тонни, варто прослідкувати логічний ланцюжок впровадження технології точного земле­ робства.

не обладнання, але при цьому не купу­ ють найкраще програмне забезпечення або використовують безкоштовні версії з обмеженим функціоналом. Четвер­ та — вирішують, що у них «абсолютно унікальні умови й господарство і тому потрібен штат висококваліфікованих програмістів для написання власного програмного комплексу». П’ята — впро­ ваджують технології точного землероб­ ства, але при цьому забувають вимі­ рювати їх ефективність — собівартість тонни вирощеної продукції та врожай­ ність по кожному полю. «У більшості випадків господарство не використовує накопичену інформацію для прийняття рішення — про якість посіву, монітор урожайності, урожайності з поля та інші, — пояснює експерт. — Відтак витрати на сівалки точного висіву чи дообладнання комбайнів моніторами врожайності виявляються невиправда­ ними, а господар не отримує від цього додаткового зиску». Ще одна з помилок полягає у тому, що рішення про впровадження комплек­ су точного землеробства приймають одні працівники, а впроваджувати та використовувати його будуть інші.

ОСНОВНІ ПОМИЛКИ Існує низка помилок, яких припуска­ ються аграрії при впровадженні систем точного землеробства. Перша полягає у тому, що господарства починають із контролю витрат пального і телема­ тики, а не з розуміння того, що відбува­ ється з ґрунтом. Друга — аграрії нама­ гаються використовувати безкоштовний GPS-сигнал замість використання системи RTK. Третя — інвестують гроші у дорогі високоякісні машини й апарат­

99

жовтень 2018

При цьому у більшості випадків керів­ ники у центральних офісах розуміють доцільність, а виконавці, що працюють у полях, не бачать, як це позначиться на оцінці та результативності їх праці, а відтак — не мотивовані. Іноді знайти помилку досить складно без проведення зовнішнього технологіч­ ного аудиту. Вартість послуг підрядника залежить від показників виміру ефек­ тивності його «втручання» у процес впровадження точного землеробства — наприклад, врожайності чи собівартості вирощеної продукції, останнє, очевид­ но, краще. Загалом оплата коливається в межах $10–20/га, серед обов’язкових робіт — надання рекомендацій щодо ви­ користання техніки, агрохімії та загаль­ ного землеробства. ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ За 20 років, після проведення реформи у вітчизняній аграрній галузі, відбулося кілька етапів впровадження інновацій­ них технологій точного землеробства. Перший був пов’язаний із засобами захисту рослин і ознаменувався пере­ ходом від екстенсивного вирощування сільгоспкультур до більш інтенсивного.

|

ТОЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО

За ним слідувала технічна революція. Після неї сільгоспвиробники — зде­ більшого великі компанії — почали впроваджувати інновації, пов’язані з менеджментом, управлінням кадрами та капіталом. Останні п’ять-сім років відбувається наступний етап — впрова­ дження інновацій з використанням про­ грамних продуктів і технічних засобів: систем точного землеробства, сівалок точного висіву, систем управління сіль­ госптехнікою з прив’язкою до системи GPS або власної системи RTK. Завдяки впровадженню вищеперерахованих етапів середня врожайність основних зернових та олійних культур з 1997 року зросла мінімум на 30%, а по деяких культурах майже вдвічі, як кукурудзи, — з 3,5 до 6,5 т/га. Відповідно знизилася

ПЕРІОД ОКУПНОСТІ СИСТЕМИ ТОЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА В СЕРЕДНЬОМУ СТАНОВИТЬ ЧОТИРИ-П’ЯТЬ РОКІВ

собівартість кожної вирощеної тонни, конкурентоспроможність продукції під­ вищилася, заробітки компаній збільши­ лися, і вони мають можливість збільши­ ти витрати на впровадження інновацій. «Усі етапи послідовні та логічні, але унікальність впровадження їх в Україні полягала в тому, що перші два впрова­ дили набагато швидше, ніж це відбу­ валося у Західній Європі та Америці: п’ять-сім років на впровадження кож­ ного етапу у нас і десятиліття в Європі чи Америці», — зазначає Стеценко. Таким чином, впровадження цифрово­ го етапу в Україні розпочалося майже одночасно з Європою та Америкою. Унікальність четвертої стадії розвитку полягає у тому, що в Україні завдяки агрохолдингам із земельним банком понад 20 000 га впровадження цих інно­ вацій відбувається швидше і раніше, ніж у «пересічних» фермерських господар­ ствах чи об’єднаннях від 1000 га Захід­ ної Європи або господарствах Північної Америки. До того ж вплив цифрових інновацій на бізнес можна виміряти. Українському агросектору властива ще одна особливість впровадження систе­ ми точного землеробства, яка пов’язана

з тим, хто є її носієм. «Точне землероб­ ство принесли технічні компанії, лідери ринку, які використовують його у першу чергу для просування власних про­ дуктів і відповідно впроваджують його з огляду на технічну складову аграрної науки й аграрної технології, — пояснює Стеценко. — Тому в господарствах точне землеробство іноді зупиняється на етапі технологічного тюнінгу висівних агрегатів». Переваги очевидні — госпо­ дарства економлять посівний матеріал, добрива та засоби захисту рослин. Але при цьому часто поза увагою залишається агрономічний супровід, що безумовно призведе до підвищення врожайності та зменшення собівартості. Щоб зменшити цей дисбаланс у впро­ вадженні технології точного землероб­ ства, господарствам потрібно розпоча­ ти з вивчення ґрунту — що відбувається з його родючістю, ущільненням на полі, із живленням сільгоспкультур і чи всім їм у сівозміні вистачає основних еле­ ментів та мікроелементів. Маючи таке розуміння, господар може або підвищи­ ти врожайність, або зменшити витрату тих чи інших елементів технологій, які зараз перебувають у надлишку, — на­ приклад, у південних регіонах це може бути фунгіцидний захист, де сонце відіграє більш значну роль, ніж хімічні продукти. У регіонах Західної України з високим забезпеченням вологи це може бути вища густота посівів, яка приведе до зростання врожайності. Фо­ кусування роботи з основним засобом сільгоспвиробництва — землею без до­ даткових чи з незначними інвестиціями у засоби захисту рослин і мінеральні добрива зможе підняти врожайність на 15–20%. ОБОВ’ЯЗКОВІ ЛАНКИ Існують три пріоритетні етапи при впро­ вадженні точного землеробства. У пер­ шу чергу потрібно вивчити основний актив господарства — ґрунт. Для цього, зокрема, скласти карту його ущільнен­ ня — вартість такої послуги коливається в межах $5–20/га залежно від вихідних умов. Отримавши 3D-карту ущільнення ґрунту на своїх полях і провівши роботи із боротьби з ущільненням — глибоке рихлення, руйнування плужної підошви, господарство може отримати надбав­ ку по врожайності на 10–20%, більше нічого не міняючи — ані засоби захисту

100

ФОТО: SHUTTERSTOCK

ТЕХНОЛОГІЇ

ФОТО: SHUTTERSTOCK

ГОСПОДАРСТВА ПОВИННІ РОЗУМІТИ, ЩО ШВИДКОГО ПОВЕРНЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ НЕ БУДЕ І ЦЕ ГРА У ДОВГУ

рослин, ані удобрення. Наприклад, гос­ подарство з високим рівнем агротехніки отримує в середньому 8 т/га кукурудзи. Збільшення врожайності на 15%, або 1,2 т/га при вартості закупівлі кукуру­ дзи у сільгосппідприємствах $140–150 принесе господарству прибавку $160–170/га. Також важливо визначити потенціал поля — який максимальний урожай воно може давати. «В одному господар­ стві, з яким ми співпрацюємо, врожай­ ність у межах одного поля коливалася від 5 т/га до 13,5 т/га. Враховуючи, що на ньому один тип ґрунту, один тип клімату, господарство має зрозуміти, чому така різниця, та розширити зони з найбільшою врожайністю», — радить Стеценко. Для цього потрібно створити карту врожайності за допомогою опції монітору врожайності, яку мають ком­ байни, визначити родючість ділянок і на їх основі сформувати для кожної з них норму висіву та удобрення. Ці дії можуть дати господарству приблизно третю частину врожаю від різниці між абсо­ лютним потенціалом поля і поточним рівнем врожайності. Наступний етап — вдосконалення висівної техніки. Механізатору досить складно витримати паралельність руху сівалки при розвертанні на полі, а відтак — важко уникнути перекриття рядків, при яких відбувається пере­ криття висівного матеріалу і надмірне загущення культури, що призводить до зменшення врожайності. Інвестиції у тюнінг сівалок залежно від кілько­ сті рядків сівалки на кожен сошник і рядок можуть становити $1200–2500. Зробивши його, господарство далі може зекономити 5–7% від собіварто­ сті вирощування на економії посівного матеріалу та за рахунок оптимальної густоти на полі. Третій обов’язковий етап — живлен­ ня. Провівши агрохімічне обстеження

ґрунтів, господарство обере правильне агрономічне рішення: під поля з висо­ ким потенціалом родючості внесе біль­ ше добрива, що призведе до зростання врожайності, на поля із значно мен­ шим потенціалом родючості застосує заощадливу технологію, яка дозволить при зменшенні густоти вирощування, посіву отримати максимальний уро­ жай, але при цьому витратити на тонну вирощуваної продукції менше. Загалом впровадження цього елементу техноло­ гії приводить до економії в середньому 8% коштів на кожну тонну і показує результат у перший рік. ЩО ДАЛІ «Наступним етапом, на мій погляд, має стати поєднання усіх чинників, що впливають на сільське господарство, у єдину систему — об’єднану циф­ рову платформу, — вважає Стецен­ ко. — Вона допомагатиме кожному працівнику — як робітнику в полі, так і топ-менеджеру у штаб-квартирі агрохолдингу, розуміти свій КРІ, бачити, на якому етапі досягнення своїх цілей він перебуває, та усвідомлювати, як дії впливають на результат, за яким його пізніше будуть оцінювати». Із програмних продуктів фахівець

101

жовтень 2018

радить сучасну ERP-систему (Enterprise Resource Planning System), яка дозво­ лить аграріям відстежувати собівартість вирощеної продукції окремо по кожному полю. Також необхідний програмний продукт для дистанційного моніторингу стану полів — будь-який, що аналізує дані за індексом NDVI. Ще один — мо­ більний додаток чи веб-сервіс, який видає точний прогноз погоди для по­ треб планування польових робіт. Най­ більш перспективними є продукти, які дозволять аграрію приймати щоденно рішення, що базуються на інформації кількагодинної свіжості. Наприклад, приймати рішення про вечірнє обпри­ скування та діючу речовину, що буде використовуватися, на основі ранково­ го обльоту полів за допомогою БПЛА. Період окупності впровадження систе­ ми точного землеробства залежить від його комплексності. У середньому це чотири-п’ять років. «Віддачу можна моніторити щоденно і мало не щогодинно, контролюючи певні показники, — додає Стеценко. — Але господарства повинні розуміти, що швидкого повернення інвестицій не буде і це гра у довгу, результатом якої буде зміна продуктивності господа­ рювання».

ТЕХНОЛОГІЇ

|

ІТ-РІШЕННЯ

ПАРАД ІННОВАЦІЙ ЯКІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МОБІЛЬНІ ДОДАТКИ Є У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ ТА КОМУ ВОНИ МОЖУТЬ СТАТИ У ПРИГОДІ ТЕКСТ: МАРИНА БРИКИМОВА

102

Де оперативно знайти потрібні запчасти­ ни або відповіді на запитання з органічно­ го землеробства? Чи можна безкоштовно отримати результати супутникового мо­ ніторингу своїх полів? Чи можна продати врожай онлайн? Як боротися з деграда­ цією ґрунтів? Чи існує карта елеваторів України та де її взяти? Відповіді на ці та багато інших запитань журнал Landlord отримав на конференції AgroTalks Day і тепер готовий поділитися ними зі своїми читачами.

ФОТО: SHUTTERSTOCK

БУМ ДОДАТКІВ Мобільні додатки для аграріїв — один з модних трендів сучасності. Їх роз­ робкою не займається тільки ледачий. У результаті кількість платформ і сервісів зростає швидше, ніж аграрії встигають у них розбиратися. Корисні та не дуже, дорогі, дешеві, безкоштовні, для агроно­ мів, механізаторів, власників… У представлених на конференції AgroTalks Day додатків були дві незапе­ речні переваги: корисність і безкоштов­ ність для аграріїв. Отже, знайомтеся. Додаток OrganicHelper — буде корис­ ний компаніям, агрономам і фермерам, що зробили ставку на вирощування органічної продукції. З його допомогою можна визначити причину і навіть знайти рішення виявлених на полі проблем. Додаток допоможе підібрати добрива та засоби захисту рослин, надасть перелік сертифікованих препаратів і виробників, допоможе оперативно отримати у них консультацію. «В Європі щороку об­ сяг ринку органічної продукції зростає на 10%. Україна також може долучитися до нього, якщо допомогти аграріям роз­ виватися у цьому напрямі», — вважає ди­ ректор із розвитку компанії Lambo Food Ukraine та засновник мобільного додатку OrganicHelper Олександр Приходько. За його словами, програма не лише до­ поможе звичайним агрономам працювати з органікою, розповість, що і коли можна вносити, але й вирішить питання комуні­ кації між учасниками ринку.

103

жовтень 2018

ТЕХНОЛОГІЇ

|

ІТ-РІШЕННЯ

Додаток Infoparts — це place market платформа, призначена для пошуку зап­ частин. Аграрії, що будуть нею користу­ ватися, зможуть зекономити гроші та час. За словами засновника Infoparts Сергія Кіпрі, їм буде достатньо розмістити заявку (фото та назву) про необхідність купівлі деталі, щоб отримати всі наявні на ринку пропозиції на пошту. І тоді вже обирати те, що необхідне та влаштовує. Плануєть­ ся, що переглядати та порівнювати про­ позиції можна буде в особистому кабінеті. Надійність постачальників перевірятимуть організатори. І лише постачальники вирі­ шуватимуть, надсилати пропозиції чи ні. Додаток білоруських розробників OneSoil дозволяє аграріям безкоштовно отри­ мати аналіз власного поля із супутника. Співробітники платформи за допомо­ гою технологій штучного інтелекту вже визначили кордони полів по всій Європі та у США, а також навчилися розпізна­ вати, що там росте (19 культур на ранніх етапах вегетації). Усе це, за словами засновника OneSoil Всеволода Геніна,

повинно забезпечити швидкий та легкий вхід фермерів на платформу. Адже їм не потрібно обводити свої поля, вка­ зувати культури. Зараз розробники працюють над тим, щоб автоматизувати прогнозування дати висіву та визначення технологічного етапу розвитку рослини. Отже, аграрії зможуть бачити, як розви­ ваються їх поля, отримувати вегетаційний індекс раз на три-п’ять днів. «До того ж, коли фермер обирає поле на карті, вже через декілька секунд може отримати супутникові знімки за весь рік», — під­ креслює Генін. Також додаток прогнозує погоду за до­ помогою американського сервісу, що дозволяє отримувати дані з точністю до 2 км. ДЕ КАРТА, БІЛЛІ Ще одна цікава онлайн-платформа — Agroxy. Тут можна, наприклад, спробува­ ти продати свій врожай, дізнатися індекс цін на агропродукцію чи де та яку техніку можна орендувати. За словами співза­

104

сновника Agroxy.com Андрія Дресвянні­ кова, на продаж врожаю на сайті буває до 500 заявок на місяць. Учасники ринку обмінюються контактами. Проте підтвер­ джений обсяг торгів низький, бо немає концентрації ринку. Один з найпопулярніших інструментів платформи, як каже Дресвянніков, — інтерактивна карта елеваторів. Аграрії можуть знайти найближчий до їх поля елеватор, розрахувати вартість зберіган­ ня власного врожаю майже на будь-яко­ му з них. Дізнатися, на яких є сушарки, які розташовані в порту, а які поблизу залізниці. Можна навіть розрахувати вар­ тість перевезення врожаю з елеватора до порту залізницею. Найближчим часом на базі платфор­ ми буде реалізований сервіс, у якому можна буде обирати насіння тієї чи іншої культури, а також його виробника, тобто купувати насіння, минаючи посередників. «Згідно з реєстром виробників насіння в Україні 5527 насіннєвих компаній. Усі їх сорти зареєстровані, записані. І ми

ФОТО: ФОТО НАДАНО ОРГАНІЗАТОРАМИ КОНФЕРЕНЦІЇ

Засновник Infoparts Сергій Кіпря

Керівник

Засновник OneSoil Всеволод Генін

компанії

AgroSurveyor Лариса Бондаренко

ФОТО: ФОТО НАДАНО ОРГАНІЗАТОРАМИ КОНФЕРЕНЦІЇ

ладні надати виробникам можливість продавати насіння не через дилерів, а безпосередньо фермерам», — каже Дресвянніков. Поки що ця сторінка сайту перебуває у розробці. Окрім України Дресвянніков зараз запу­ скає такі платформи в Індії, Танзанії та інших країнах. МАТЧАСТИНА З практичної точки зору була також корисною доповідь керівника компанії AgroSurveyor Лариси Бондаренко, що розповідала про комплекс рішень для бо­ ротьби з деградацією ґрунтів. «Ерозія ґрунтів, їх деградація є великою проблемою. Це не просто модне слово. Це той показник, що впливає на успіш­ ність агровиробництва, — підкреслює керівник компанії AgroSurveyor. — Коли у нас здорові ґрунти, вони не потребують застосування стимуляторів, внесення гу­ матів, додаткових мікродобрив». Ґрунт — дуже серйозна буферна структура, що може абсорбувати на собі усі негативні

препарати, впливи тощо, зауважує Бон­ даренко, тому потрібно відновлювати ті поживні елементи, які винесені з ґрунту, дбайливо його обробляти, розуміти, які пестициди лишаються у ґрунті. Дуже велика помилка — внесення мікроелементів у ґрунт. Зазвичай вміст мікроелементів дуже низький. «Напри­ клад, внесення цинку, який належить до важких металів, у неправильних дозах призведе до того, що він із собою автома­ тично підтягне кобальт. І ви матимете як мінімум забруднену продукцію та знижен­ ня врожайності на 10–15%», — резюмує експерт. На думку Бондаренко, боротьба з деградацією потребує напрацюван­ ня маркерів, до яких входять не лише агрохімічні дослідження, а й візуалізація, що виконується за допомогою карто­ грам, відпрацювання 3D-моделювання. «Боротьба з деградацією веде до здо­ ров’я ґрунтів. Здоровий ґрунт не містить багато патогенів, проте містить велику кількість позитивної біоти. А це дозво­

105

жовтень 2018

ляє рослині мати міцний імунітет», — підкреслює вона. Особливу увагу Бондаренко приділила питанням сканування ґрунту (інфра­ червоний діапазон, гіперспектральне сканування). На її думку, вони є доволі ефективними та якісними, лише коли по полях напрацьовані карти спектрів. В Україні сканування будуть мати відносну точність, бо карти спектрів не відпра­ цьовані. «У нас є кому це зробити, проте знадобиться не менше трьох років. Та це дасть можливість ефективно, швидко та недорого проводити аналіз ґрунтів у май­ бутньому без «мокрої хімії» та з високою точністю», — зауважує вона. До того ж Бондаренко розповіла про впровадження спільно з Інститу­ том мікробіології мікробіологічних препаратів, що підвищують імунітет рослин. Вони працюють як природний антибіотик і не викликають звикання, дуже вдало борються з фузаріозами, ефективно зв’язують залишки пести­ цидів у ґрунті.

АНАЛІТИКА

|

ЦІНИ

МАЇСОВИЙ ТОНУС У НАСТУПНОМУ МАРКЕТИНГОВОМУ РОЦІ НА СВІТОВОМУ РИНКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ МОЖЕ СКЛАСТИСЯ РЕКОРДНА ПРОПОЗИЦІЯ КУКУРУДЗИ

Пристрасті навколо прогнозів світового ринку зернових і олійних потроху вщу­ хають. Країни-експортери Північної пів­ кулі закінчують збирання пізніх культур, і провідні агенції, за якими відбудовують­ ся біржові котирування і ціни контрак­ тів, остаточно визначилися з оцінками балансу попиту і пропозиції. Визначилася з оцінками власного

врожаю і Україна — в середині жовтня Мінагрополітики підтвердило про­ гноз щодо валового збору зернових у 2018 році у 63,1 млн т, з яких близь­ ко 24 млн т становитиме пшениця. Щоправда, прогноз, озвучений першим заступником міністра аграрної політи­ ки і продовольства України Максимом Мартинюком, дещо відрізняється від

106

оцінок, наприклад, Департаменту з сіль­ ського господарства США (USDA). Аме­ риканські фахівці, як і місяцем раніше, вважають, що сумарний збір зернових в Україні буде мінімум на 1,5 млн т біль­ ше, ніж прогнозують у Мінагрополітики. Передусім це стосується саме пшениці, валовий збір якої, як вважають у USDA, сягне 25,5 млн т.

ФОТО: SHUTTERSTOCK

ТЕКСТ: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

Але різні оцінки, які роблять по оби­ два боки Атлантики, майже збігаються в прогнозуванні обсягів експорту зерна з України. Тобто вказані розбіжності вже майже не мають впливу на цінову динаміку. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА Як зазначено у черговій доповіді Між­ народної ради по зерну (IGC), прогноз світового виробництва всіх видів зерна у 2018/2019 маркетинговому році у по­ рівнянні з оцінками місячної давнини був збільшений на 9 млн т — до 2072 млн т. Корегування прогнозу майже повністю відбулося за рахунок збільшення показ­ ників врожайності кукурудзи. Зокрема, оцінка валового збору культури у Сполу­ чених Штатах Америки була переглянута у позитивний бік на 6,1 млн т, а прогноз збору кукурудзи в Україні Міжнародна рада по зерну збільшила на 1,2 млн т. Після вкрай негативних прогнозів врожаю зернових у Європейському Союзі, які біли зроблені наприкінці літа цього року, показники ЄС поступово, вже два місяці поспіль, переглядаються у бік збільшення. Зокрема, цього разу IGC додала до цифри валового збору кукурудзи у Європі ще 2,7 млн т. Також були позитивно переглянуті прогнози щодо валового збору пшениці у країнах Чорноморського басейну, зокрема Росії. Але на загальну картину балансу світо­ вого ринку і динаміку цін на зернові пе­ регляд прогнозів, скоріше за все, впли­ ву не матиме, оскільки були збільшені й оцінки світового споживання зерна (на 7 млн т, переважно за рахунок тієї ж кукурудзи).

Як випливає з висновків Міжнародної ради по зерну, цього року відбудеться скорочення світових запасів кукурудзи (на 38 млн т) і пшениці (на 17 млн т), що буде мати позитивні наслідки для актив­ ності глобальної торгівлі культурами. При цьому оцінка самих обсягів тор­ гівлі майже не змінилася і залишилася на рекордному рівні у 369 млн т. У доповіді особливо підкреслено, що поступове збільшення рентабельності культивації пшениці дає підстави очіку­ вати збільшення площ посівів культури під врожай–2019/2020 — це буде перше збільшення європейського пшеничного клину за останні чотири роки. На противагу цьому посіви озимого ріпака можуть скоротитися внаслідок зниження цін на нього та несприятливих кліматичних умов для вирощування ос­ танніми роками. Це підтверджує і цінова динаміка на український ріпак у портах Чорного моря — з початку осені ціни знизилися на $10/т. АМЕРИКАНСЬКИЙ ПРОГНОЗ Більш детальний аналіз по різних ринках був зроблений у черговому звіті USDA. Перше, що треба зазначити, — загаль­ ний прогноз про скорочення перехідних зернових запасів на тлі збалансовано­ го попиту, за якого зниження імпорту в окремих країнах буде компенсувати­ ся збільшенням споживання в інших регіонах і меншими врожаями у деяких експортерів. Так, окремо відзначене скорочення врожаю пшениці в Австралії на 1,5 млн т через пошкодження посівів морозами, а потім і посухою. Як наслідок Австралія

матиме найменше із сезону–2007/2008 виробництво культури — на рівні 18,5 млн т, з яких на експорт буде від­ правлено приблизно 13 млн т. Ще місяць тому експорт оцінювався у 14 млн т, а у липні цього року — у 17 млн т. При цьому USDA зберіг оцінку валового збору пшениці та експортних можливо­ стей для України та РФ. Так, фахівці Де­ партаменту з сільського господарства США підтвердили прогноз української пшениці (як продовольчої, так і фураж­ ної) місячної давнини — 16,5 млн т у 2018/2019 маркетинговому році. Але загальне зниження пропозиції пшениці на ринку буде компенсоване за рахунок зниження запасів і скоро­ чення обсягів імпорту цього виду зерно­ вих у низці країн. Зокрема, як говорять у USDA, головна частка скорочення припаде на Бангладеш, Азербайджан і Нігерію. Також, розглядаючи питання балан­ су кукурудзи, американські фахівці відзначили, що останні дані про врожай культури у РФ говорять про його зниження у порівнянні з попередніми очікуваннями. Взагалі, для всіх країн СНД прогноз маїсового валового збору знижений на 1 млн т — до 46,76 млн т, і таке зниження переважно сформова­ не Російською Федерацією. Натомість це буде компенсоване більшими врожаями кукурудзи у Спо­ лученому Королівстві, Сербії та Канаді. Завдяки цьому, а також тому, що оцінка українського експорту збережена на високому рівні (25 млн т), збільшен­ ня попиту на маїс з боку Мексики та Ізраїлю пройде для світових цінових показників непомітно.

ДИНАМІКА ПРОГНОЗУ ВИРОБНИЦТВА ТА ЕКСПОРТУ ПШЕНИЦІ З УКРАЇНИ У 2018/2019 МР, МЛН Т

Валовий збір Експорт

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

26,5

26,5

26,5

25,5

25,5

17

17

16,5

16,5

16,5

Джерело: USDA, WASDE

ДИНАМІКА ПРОГНОЗУ ВИРОБНИЦТВА ТА ЕКСПОРТУ КУКУРУДЗИ З УКРАЇНИ У 2018/2019 МР, МЛН Т Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Валовий збір

30

30

30

31

31

Експорт

24

24

24

24,5

25

Джерело: USDA, WASDE

107

жовтень 2018

АНАЛІТИКА

|

ЦІНИ

СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО ТА ЕКСПОРТ ЗЕРНОВИХ ПО МАРКЕТИНГОВИХ РОКАХ, МЛН Т 2015/2016

2016/2017

2017/2018

2018/2019 (вересневий прогноз)

2018/2019 (жовтневий прогноз)

Виробництво

2016

2138

2095

2063

2072

Експорт

346

353

368

370

369

Джерело: IGC

СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО ТА ЕКСПОРТ ПШЕНИЦІ ПО МАРКЕТИНГОВИХ РОКАХ, МЛН Т 2015/2016

2016/2017

2017/2018

2018/2019 (вересневий прогноз)

2018/2019 (жовтневий прогноз)

Виробництво

737

752

758

716

717

Експорт

166

177

176

174

173

Джерело: IGC

СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО ТА ЕКСПОРТ КУКУРУДЗИ ПО МАРКЕТИНГОВИХ РОКАХ, МЛН Т 2015/2016

2016/2017

2017/2018

2018/2019 (вересневий прогноз)

2018/2019 (жовтневий прогноз)

Виробництво

983

1087

1047

1064

1074

Експорт

136

138

152

156

157

Джерело: IGC

ПРОГНОЗ ЕКСПОРТУ КУКУРУДЗИ З КРАЇН ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ ПО МАРКЕТИНГОВИХ РОКАХ, МЛН Т

Аргентина Бразилія

2016/2017 (факт)

2017/2018 (розрахунок)

2018/2019 (попередні дані)

2019/2020 (прогноз)

21,6

25,9

23,5

28

14

31

23

30

Джерело: IGC

У звіті USDA можна також відзначити прогноз світового ринку насіння олійних культур, що актуально для України з ог­ ляду на збір врожаю соняшника. Прогноз глобального виробництва насіння олійних у 2018/2019 маркетин­ говому році був переглянутий амери­ канськими фахівцями у бік зменшен­ ня — до 603,9 млн т (на 0,7 млн т менше попереднього прогнозу). Але, як зазначили у USDA, врожаї сої та ріпака навпаки будуть збільшувати­ ся, а загальне зниження відбудеться здебільше за рахунок арахісу. ДАЛЕКИЙ ПРИЦІЛ Втім, досить цікаво буде подивитися, яким чином скрадатиметься кон’юнк­ тура світового ринку навіть не у но­ вому маркетинговому році, а у на­ ступному — 2019/2020. Міжнародна

рада по зерну вже провела перший моніторинг майбутніх посівів кукурудзи в Аргентині та Бразилії, які будуть зро­ блені наприкінці осені — на початку зими. Південноамериканське зерно кукурудзи майбутнього врожаю буде пропонуватися на світовому ринку наприкінці 2018/2019 та на початку 2019/2020 маркетингового року і пря­ мо вплине на загальну глобальну ку­ курудзяну цінову картину. Українським аграріям має сенс слідкувати за цими прогнозами — адже у них буде час навесні майбутнього року скорегувати структуру сівозміни з урахуванням наявної інформації. Та поки що ця інформація для вітчизня­ них сільськогосподарських підприємств не дуже втішна. Так, за прогнозами IGC, виробництво кукурудзи у Південній Америці майбут­

108

нього року буде зростати і трейдинг на світовий ринок культури з Аргентини та Бразилії сягне ледь не рекордних позначок. Зокрема, фахівці Міжнародної ради по зерну вважають, що експорт аргентинського зерна кукурудзи у 2019/2020 маркетинговому році стано­ витиме 28 млн т, що на 4,5 млн більше, ніж у поточному. Ще більш оптимістичним (але не для українських аграріїв) виглядає прогноз експорту кукурудзи з Бразилії. Передбачається, що у 2019/2020 мар­ кетинговому році він зросте одразу на 7 млн т — до 30 млн т. У Бразилії збирають по два врожаї кукурудзи, перший з яких повністю йде на внутрішні потреби країни — у харчо­ вій промисловості, скотарстві та вироб­ ництві етанолу. А ось другий, який самі

бразильці називають «малим врожаєм» (safrinha), експортується. Але саме цей врожай більше потерпає від погодних умов у період вегетації рослин. Крім того, бразильські фермери, орієнтую­ чись на поточну кон’юнктуру, постійно змінюють площі під safrinha. Внаслідок цих двох факторів валовий збір другого врожаю має циклічний характер. На­ приклад, після сезону 2017/2018 років, коли Бразилія експортувала 31 млн т кукурудзи, у 2018/2019 маркетинго­ вому році експорт маїсу з країни впав до 23 млн т. А у 2016/2017 Бразилія вза­ галі поставила на світовий ринок всього 14 млн т культури. Таким чином, ці дві латиноамериканські країни у 2019/2020 маркетинговому році сумарно можуть запропонувати майже 60 млн т зерна кукурудзи. Для порівнян­ ня: за інформацією Міжнародної ради по зерну, два останні маркетингові роки глобальна торгівля кукурудзою стано­ вить 156–157 млн т (за інформацією USDA — 160–163 млн т).

Та це ще не всі «приємності», які мо­ жуть прийти до вітчизняного агросекто­ ра з-за Атлантичного океану через рік. Торговельна війна, яку затіяли США і Китай, як відомо, стосується і світово­ го соєвого ринку (введення КНР мита на сою із США) і може суттєво вплинути на загальний глобальний баланс зерна. Американські аналітики вже прораху­ вали, що, скоріше за все, за неспри­ ятливого сценарію фермери США будуть вимушені замістити у сівозміні сою на кукурудзу. І, схоже, справа таки до цього дійде — адже строки закупівлі насіння, добрив і засобів захисту рос­ лин на наступний сезон вже наступають і наближається час прийняття рішення. Якщо до 1 березня наступного року дві супердержави на владнають свої суперечки, процес набуде незворот­ ного характеру і виробництво кукуру­ дзи у США зросте одразу на 38 млн т. Оскільки для потреб внутрішнього ринку фермери вирощують культуру за довгостроковими контрактами,

109

жовтень 2018

практично увесь додатковий обсяг буде запропонований на експорт. Вже цього маркетингового року експорт зерна маїсу зі Штатів становитиме близько 62–63 млн т (оновлений прогноз USDA). З додатковим врожаєм ця цифра зро­ стає до 100 млн т. Тобто теоретично, у випадку «ідеаль­ ного шторму», країни американського континенту зможуть у 2019/2020 марке­ тинговому році задовольнити весь по­ пит імпортерів кукурудзи, не залишаючи місця на ринку іншим постачальникам. Щоправда, такий сценарій малоймо­ вірний — адже латиноамериканські латифундисти також будуть діяти з ог­ лядом на США. І в разі нарощування кукурудзяних площ у США більше ріллі у Бразилії та Аргентині буде відведе­ но під сою для задоволення попиту з боку Китаю. Але вже зрозуміло, що українським аграріям майбутньої весни доведеться вирішувати нелегке питання щодо планування посівів зернових.

ЗАХОДИ

|

ВИСТАВКА

З 26 ПО 29 ВЕРЕСНЯ У КРОПИВНИЦЬКОМУ ПРОЙШЛА VІ МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА ВИСТАВКА З ПОЛЬОВОЮ ДЕМОНСТРАЦІЄЮ ТЕХНІКИ AGROEXPO 2018 ТЕКСТ: АНДРІЙ ПЕТРОВ

Виставка була проведена на рекордній для України площі та увійшла до десят­ ки найбільших виставок Європи. Цього року площа виставкового комплексу зросла до 125 000 кв. м: відкритий ви­ ставковий майданчик — 102 300 кв. м, критий павільйон — 22 700 кв. м. «Коли ми говоримо про АПК — ми гово­ римо про дуже багато речей. І мені дуже

приємно, що саме AgroExpo віддзерка­ лює ті зміни, які відбуваються у вітчиз­ няному АПК. На моє переконання, АПК України — це не тільки про сільсько­ господарське виробництво. Це не лише про забезпечення продовольчої безпеки України, але це і про технології. АПК України — це і про переробку, харчо­ ва промисловість розвивається у нас

110

дуже швидко. Мені дуже приємно, що AgroExpo має технологічний напрям і фокус у своїй роботі. AgroExpo стала place to be», — заявила під час офіцій­ ного відкриття виставки заступник міні­ стра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева. Одна з головних особливостей AgroExpo — демонстрація сільгосптех­

ФОТО НАДАНО ОРГАНІЗАТОРАМИ AGROEXPO 2018

НАЙМАСШТАБНІША ВИСТАВКА УКРАЇНИ

ВИСТАВКА AGROEXPO 2018 УВІЙШЛА ДО ДЕСЯТКИ НАЙБІЛЬШИХ ВИСТАВОК ЄВРОПИ

ніки світових та вітчизняних виробників безпосередньо у роботі. На спеціально­ му полігоні для демопоказів цього року компанії-учасниці продемонстрували 40 одиниць техніки. «Я був присутнім на АgroExpo всі роки. І дивлячись на її успіх, впевнений, що у нашому сільському господарстві, у тому числі у сільськогосподарському машинобудуванні, буде все гаразд. Але нам потрібно все ще працювати над брендом «зроблено в Україні», — підкреслив генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький. На виставці працювала і традиційна експозиція тваринництва та птахів­ ництва. У двох спеціалізованих па­ вільйонах були представлені племінні тварини та птиця. Загальна площа експозиції становила 2000 кв. м. Цього року виставкова зона автомобілів Autoland була розширена з 5500 кв. м до 6500 кв. м. На виставці були пред­ ставлені автомобілі відомих світових брендів. На спеціальному майданчику проводився тест-драйв позашляхови­ ків та кросоверів, де кожен бажаючий

зміг випробувати новинки світового автопрому. Окремим феєричним дійством на AgroExpo 2018 стали Міжнародні змагання зі стронгмену — етап Кубка світу AGROEXPO strongman CUP 2018. У змаганнях взяли участь дев’ятеро атлетів з України, Польщі, Грузії, Латвії та Білорусі. У підсумковому заліку пред­ ставники України посіли друге та третє місця. Також у рамках виставки протягом чотирьох днів тривав «Покровський ярмарок». Гості насолоджувалися ви­ ступами народних колективів, куштува­ ли найкращі продукти від фермерських господарств, а також могли придбати сувеніри та вироби народного мисте­ цтва з усіх куточків України. Важливою складовою виставки була насичена ділова програма. У перший день відбулися дві панельні дискусії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства та Федерації роботодавців України. Перша панельна дискусія пройшла на тему «Державна підтримка розвитку галузей АПК Украї­

111

жовтень 2018

ни», у якій взяли участь Ольга Трофім­ цева, Тарас Висоцький, голова комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, заступник голови — виконав­ чий директор Національного комітету з промислового розвитку Анатолій Гіршфельд, народний депутат України Сергій Тарута. Друга панельна дискусія пройшла на тему «Перспективи роз­ витку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу». Другий день програми включав Четвер­ ту національну аграрну конференцію «Мільйон з гектара». На третій день відбувся ресторанно-готельний форум Муніципального інвестиційного форуму TIME to INVEST. «Успіх агросектора можливий при одно­ часному потужному розвитку про­ мисловості. Ми не можемо підходити до розвитку агросектора хаотично. Потрібна системна державна підтримка та стимулюючі правила гри, які зада­ ють вектор цього розвитку. Нам треба пишатися не тим, скільки сировини ми експортували до інших країн, а експор­ том продукції глибокої агроперероб­ ки, харчопрому тощо. Я вже не кажу про комплексний розвиток машинобу­ дування», — зазначив під час панельної дискусії Галасюк. Виставка проходила під патронатом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства аграрної політики та продовольства України. Загалом за чотири дні виставку відвідали понад 35 000 відвідувачів. Кількість експонентів — 592 компанії.

ЗАХОДИ

|

КМЕФ

ВСЕ БУДЕ АПК АГРОСЕКТОР УКРАЇНИ ГОТОВИЙ ГІДНО ВІДПОВІСТИ НА НОВІ ВИКЛИКИ СУЧАСНОГО РИНКУ І СТАТИ ДРАЙВЕРОМ ПОДАЛЬШОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ

У середині жовтня понад 2000 делегатів п’ятого Київського міжнародного еконо­ мічного форуму — відомих підприємців, економістів, інвесторів, представників фінансових організацій та влади з понад 30 країн — обмінювалися ідеями щодо подальшої стратегії існування і розвитку України у сучасному глобальному світі.

Ключовою темою форуму стало май­ бутнє держав, бізнесу та громад у світі хай-тек — в умовах, коли проривні тех­ нології та швидкі трансформації одразу в багатьох секторах змінюють правила гри навіть на стабільних ринках. Екс­ перти з різних сфер дали свої прогнози щодо того, які зміни найбільше вплинуть

112

на життя людства у найближчі роки і що варто робити бізнесу та державам, щоб скористатися викликами нової епохи. ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ЧИ ІННОВАЦІЇ? Питання саме людського капіталу займало чільне місце в дискусіях, адже для інновацій потрібні таланти і розви­

ФОТО: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

ТЕКСТ: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

ФОТО: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

нені екосистеми, а не дешева праця та сировина. Як зазначив засновник інвестиційної групи UFuture Василь Хмельницький, ще п’ять років тому перевагою для інвесторів в українську економіку була дешева, але кваліфікована робоча сила. Сьогодні ці переваги не працюють, бо важливішими є технології. Та щоб ефективно вико­ ристовувати ці інновації та вигравати кон­ куренцію, компаніям необхідні талановиті фахівці. Тому важливо забезпечити всі можливі умови, щоб таланти залиша­ лися у країні та створювали тут успішні команди. «Сьогодні багато великих компаній в Україні впроваджують інновації. Одним із результатів цього процесу стане скорочення робочих місць. Тому державі потрібно підтримувати малих і середніх підприємців — саме вони можуть ство­ рити мільйони робочих місць і збалансу­ вати ситуацію на ринку праці», — заявив Хмельницький. Іноземні інвестори також відзначили багатий кадровий потенціал нашої країни. Зокрема, Хосе Мануель Ентреканалес, головний виконавчий директор компа­ нії ACCIONA, яка цього року зайшла до України з великими інвестиціями у відновлювану енергетику, відмітив, що в Україні є набагато більше талантів, ніж зазвичай можна знайти у країнах, що розвиваються.

«Ми вже бачимо, як підвищення ставки ФРС призвело до негативних явищ у Ар­ гентині, Бразилії, Туреччині», — відмітив інвестор. Тому рецесія неминуча і не треба споді­ ватися, що Україна залишить осторонь глобальний процесів, тому що «ми вже впали і так, що далі нікуди». На думку Ложкіна, наша країна вже відчула цей тренд — просто він наклався на внутрішні проблеми і негативні процеси і не був так помітний. Але падіння економіки і курсу гривні було пов’язане не тільки з війною та внутрішньою кризою — свій вплив мали і загальні світові процеси. Тому, за словами Ложкіна, борги для України стануть ще дорожчими, залучення креди­ тів — ще важчим. Та є і гарна новина — саме внаслідок дисбалансу в інвесторів по світу накопи­ чився приблизно $1 трлн вільних коштів. Інша справа, що кредитори будуть більш перебірливими і вимогливими. «В Україні є сектори, куди будуть інвестувати, незва­ жаючи на рецесію. Просто інвестори бу­ дуть вишукувати якісні компанії, підходити до вкладання більш консервативно та обережно», — підкреслив Ложкін.

У перервах між сесіями учасники та гості КМЕФ могли ознайомитися з технологічними новинками

КРИЗА ЧИ КОРЕКЦІЯ? Але зараз, на думку відомого інвестора, віце-президента Всесвітнього єврей­ ського конгресу Бориса Ложкіна, треба шукати відповіді та заздалегідь обмір­ ковувати варіанти дій з огляду на вкрай негативні тенденції глобальної економіки і фінансової системи. «Світ стоїть на по­ розі чергової системної кризи, яка, на мій погляд, вибухне найближчі 12–24 місяці. Це відбудеться неминуче — адже у сві­ товій економіці накопичено дуже багато дисбалансів, які так чи інакше мають себе проявити, — наголосив Ложкін. — Ситуація погіршується торговими війна­ ми, насамперед між США і Китайською Народною Республікою, погіршується нестабільністю фінансової системи у ЄС тощо». До того ж ніхто не відміняв циклічність світових фінансово-економіч­ них криз, додав він, — цей цикл підйому глобальної економіки вже був найбільш тривалим, і так не може тягнутися далі.

113

жовтень 2018

Втім, як зауважив голова ради директорів групи компаній «Ефективні інвестиції» Ігор Ліскі, в оцінках поточної ситуації, можливо, поки ще зарано вживати термі­ ни криза і рецесія, більш доцільно казати про коригування світової економіки. «Будь-яка криза і рецесія не виникають зненацька — потрібен спусковий гачок, який їх запускає. Історично тригера­ ми світових криз були або банківська система, або нафтова галузь. Поки з боку банківської системи я не бачу наявних загроз, вона не переоцінена, як це було у 2008 році, — наголосив Ліскі. — Найбільші компанії світу, які працюють у IT-секторі, мають на рахунках сотні мільярдів доларів і можуть погасити свої кредитні зобов’язання. Тому і з боку провідного сектора світової економіки загрози немає, можливе, як я казав, ко­ ригування, але не криза». А ось у нафто­ вій галузі дійсно назріває дисбаланс, що, на його думку, проявиться за три-чотири роки і вдарить по низці галузей — ма­ шинобудування, автомобільна галузь, виробництво комплектуючих тощо. Тобто під тиск потраплять індустрії з мільйонами робочих місць.

|

КМЕФ

Засновник інвестиційної групи UFuture Василь Хмельницький (на екрані в центрі) закликає забезпечити умови, щоб таланти залишалися у країні та створювали тут успішні команди

«Прискорити процес можуть торговельні війни і політична нестабільність, вони вже впливають на світові процеси. Провідні гравці так чи інакше досягнуть згоди, але на яких умовах і як це вплине на Украї­ ну? Тому, на мій погляд, інвесторам має сенс вкладатися в проекти, які не мають спекулятивного характеру, основані на сталих бізнес-моделях та довгостро­ ковому плануванні, — зауважив Ліскі. — Єдине, що я раджу, — особливу увагу звертати на борги підприємств. Адже за будь-якої кризи, коригування, простої фінансової нестабільності борги завжди дорожчають». АГРАРНО-ІННОВАЦІЙНА ВІДПОВІДЬ Ймовірно, відповідь на можливу тур­ булентність глобальної економіки Україна зможе знайти у власному аграрному секторі. Це не пусті слова — стрімке зростання сільськогосподарського ви­ робництва та якісних зрушень у вітчизня­ ному аграрному секторі почалося саме під час минулої кризи 2008 року. Саме за несприятливі для більшості галузей економіки роки рецесії українські сільськогосподарські підприємства спро­

моглися посісти провідні місця у світових рейтингах експортерів продовольства і провели технічне переозброєння вироб­ ництва — від закупівлі інноваційної сіль­ ськогосподарської техніки до будівництва сучасних елеваторів і переробних ліній. Та це і не дивно — адже за будь-якої фінансової кризи попит на продукти хар­ чування не зазнає великих змін. Падає промислове виробництво, скорочується видобуток корисних копалин, зменшу­ ється використання електроенергії, але не продовольчих товарів, попит на які гарантований зростаючим населенням планети. Тому саме аграрний сектор у тривожні часи і привертає увагу інвес­ торів, які шукають острівці стабільності у нестійкому середовищі. Щоправда, Україна перебуває у не зовсім вигідному положенні як постачальник на­ самперед сільськогосподарських сиро­ винних товарів. Під час світових криз ціни на них знижуються у кільватері цінової динаміки на всіх сировинних ринках. А ось відповіддю вже на цей, наступний виклик може стати впровадження нових технологій. Тому учасники КМЕФ шукали відповідь, чи потрібні інновації українсько­

114

му селу, чи, як зазначив адвокат, керую­ чий партнер і співзасновник АТ Arzinger Тімур Бондарєв, можна пристати на по­ зицію частини клієнтів компанії про те, що в аграрній сфері і так все добре, є родючі землі та працьовиті люди і мож­ на продовжувати вести господарство, як і раніше; чи варто запозичувати досвід успішних на продовольчому ринку Ні­ дерландів чи Канади, чи треба йти своїм шляхом розробки власних технологій. У свою чергу заступник міністра аграр­ ної політики і продовольства України Ольга Трофімцева зауважила, що в неї викликає смуток сама тема обговорення простих аграрних питань на економіч­ ному форумі. Але такі реалії сьогоден­ ня, що саме АПК відіграє надважливу роль як в економіці країни в цілому, так і у формуванні зовнішньоторговельного балансу країни. Зараз треба будувати політику поступо­ вого еволюційного переходу від країни АПК до країни аграрно-технологічної, країни високих технологій. Тобто шукати модель, за якої новітні розробки у різних сферах знайдуть своє втілення саме в аграрному секторі як головному драй­ вері української економіки. «Наші іноземні партнери, інвестори зараз очікують від українського агросек­ тора дуже швидких змін. Насправді ми маємо справу з поступовим еволюцій­ ним шляхом. Але зараз ми опинилися на межі, де дійсно можливий швидкий якісний стрибок, накопичилися якісні зміни, що роблять це можливим, — про­ довжила Трофімцева. — Ми експортуємо багато сировинних сільгосптоварів, але поряд з цим зростає експорт продоволь­ ства з високою доданою вартістю». До цього підштовхує саме життя — адже головна конкурентна перевага у вигляді дешевої робочої сили стає минулим. Глобальний ринок праці вже вирівнює ставки платні в Україні та сусідніх країнах. Тому, як переконана Трофімцева, най­ ближче майбутнє українського агросек­ тора — працювати на випередження, вибирати свій шлях. І через 10 років ставати експортером не тільки пшениці чи протеїнів, а й постачальником агротех­ нологій, комплексних рішень для ферм, дронів, програмного забезпечення для сільськогосподарських підприємств тощо. Як розповіла засновник платформи Agrohub, співзасновник технологічного

ФОТО: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

ЗАХОДИ

ФОТО: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

кластера Radar Тech Юлія Порошенко, головна проблема українського агро­ сектора — урбанізація, яка до 2050 року становитиме вже 70%. Внаслідок цього вже зараз у селі є досить відчутний дефіцит робочої сили, особливо фахових співробітників. «Єдиним виходом із ситуації є приско­ рене впровадження інновацій, комп’ю­ теризація та, можливо, роботизація певних виробничих процесів. Прикла­ дом може бути Ізраїль — один сільгосп­ робітник цієї країни може прогодувати 115 осіб. У той час як один український аграрій — лише 15 (і це, до речі, досить високий показник). Відповідь дуже про­ ста — в Ізраїлі є розвинуте інтенсивне сільське господарство», — продовжила Порошенко. Гарна новина у тому, що елементи технологій, які використовуються у сіль­ ському господарстві, стають доступні­ шими — дешевшають сенсори, камери, дрони. Аграрних стартапів стає більше, і вони стають все більш «розгалуже­ ними» за призначенням. У світі вже працюють тисячі готових рішень, які пе­ рестали бути стартапами, а перетвори­ лися на стабільні технології. Але погана новина полягає в тому, що ці технології адаптовані для конкретної місцевості й умов. Неможливо просто взяти готову технологію з Нідерландів чи Ізраїлю і чекати від неї високої віддачі в Україні. Технологію треба адаптувати, а ще кра­ ще — розробляти власні рішення, які враховують місцеві погодні та ґрунтові особливості, наявну інфраструктуру, рівень кваліфікації робітників. Засновник Групи компаній «УКРАВІТ» Віталій Ільченко звернув увагу на те, що в Україні, попри всі успіхи агросектора, йде деградація ґрунтів. З країни виїхали мільйони фахівців, село залишається без кваліфікованих кадрів, і як наслідок багато фермерів ведуть господарство «давнім звичаєм», бездумно вносячи добрива і засоби захисту рослин, не від­ новлюючи ріллі. На рівні «УКРАВІТ», як зазначив Ільченко, вирішили розв’язати цю проблему від­ криттям власного вітчизняного науково-­ дослідного інституту, найсучаснішого у Східній Європі. Він повинен стати як платформою з розробки нових рішень для агросектора, так і центром підготов­ ки кадрів, які ці рішення будуть впрова­ джувати на практичному рівні.

За його словами, майбутнє агросекто­ ра — у поєднанні штучного інтелекту з самим виробництвом. Прикладом може бути, зокрема, розробка точкового внесення мікродобрив і засобів захисту рослин. За допомогою супутникового спостереження будуть визначатися критичні місця, які потребують обробки. Потім, за допомогою тих же дронів, на ці точки вноситимуться добрива і засоби захисту рослин залежно від потреби. «Тобто майбутні технології — не у ма­ совому використанні хімічних речовин. Навпаки, вони дозволяють кардинально мінімізувати вплив людини та її господар­ чої діяльності на навколишнє середо­ вище. Ми позичили землю не в наших предків, а взяли її в борг у наших нащад­ ків. І повинні зберегти та примножити це багатство», — підкреслив Ільченко. Втім, як застеріг учасників КМЕФ 2018 засновник Horsch Maschinen GmbH Міхаель Хорш, в Україні питанню якнайшвидшого та якнайглибшого впровадження інновацій і діджиталізації сільгоспвиробництва приділяють заба­ гато уваги. «Компанія Horsch вже понад 20 років працює в Україні, і я вражений

Віце-президент Всесвітнього єврейського конгресу Борис Ложкін (у центрі) звертає увагу на вкрай негативні тенденції глобальної економіки і фінансової системи

115

жовтень 2018

тим, які зміни відбулися в українському агросекторі. Країна показала про­ сто безпрецедентні темпи зростання виробництва — у світі не було, мабуть, жодної країни, яка б розвивала агро­ сектор настільки швидко та якісно. Ми вітаємо прагнення українських фермерів до всього нового, але треба бути обе­ режним», — зауважив він. За словами Хорша, він і на власних фер­ мах компанії, і у господарствах клієнтів спостерігав, що найкращі результати отримували ті аграрії, хто попри всі технології продовжував працювати без­ посередньо у полі, а не за комп’ютером в офісі. «Іноді п’ять міліметрів опадів вирішують, чи отримаєте ви рекордний врожай і гарний прибуток, чи взагалі залишитеся ні з чим. Жодна технологія, якою б напрочуд успішною вона не була, не дасть вам відповіді, що робити в цьому випадку, — наголосив засновник Horsch. — Тому найуспішнішими будуть ті господарства, де поєднають практичний досвід робітників і сучасні технології. Але технології мають допомагати людям, а не відігравати головну роль».

|

ТЕПЛИЦІ

ТЕХНОЛОГІЇ МАЙБУТНЬОГО 116

ФОТО НАДАНО КОМПАНІЄЮ

ФОТОПРОЕКТ

Команда компанії «Алана-Еко»

У роботі комплексу людський фактор зведений до мінімуму

НАВІЩО «АЛАНА-ЕКО» ПОЧАЛА ВИРОБЛЯТИ БІОПАЛИВО З ВОДОРОСТЕЙ І ВИРОЩУВАТИ САЛАТ У НЕВАГОМОСТІ ТЕКСТ: МАРИНА БРИКИМОВА

117

жовтень 2018

|

ТЕПЛИЦІ

Компанія «Алана-Еко» була створена у 2010 році. Саме тоді миколаївські інженери об’єдналися для розробки інноваційних рішень у сфері вирощу­ вання рослин і мікроорганізмів. Першою розробкою компанії стала барабанна теплиця — автоматизова­ ний комплекс з вирощування рослин в умовах штучного освітлення та орбітропізму (управління впливом гравітаційної складової на рослини у процесі росту). Це дозволило більш ніж втричі ско­ ротити енерговитрати, у півтора раза збільшити корисну площу, скоротити споживання живильного розчину і підвищити ефективність його засво­ єння до 98,5%. У результаті загаль­ ний час вирощування того ж салату скоротився у півтора раза у порівнянні з класичною методикою. Влітку 2017-го «Алана-Еко» отримала замовлення на розробку автоматизо­ ваного комплексу для вирощування мікроводоростей (хлорели). Комплекс повинен був стати основою альтерна­ тивної технології виробництва біодизе­ ля для однієї агрокомпанії. З олії хлорели «Алана-Еко» отримала біопаливо, схоже за якістю з ріпако­ вим. Але потенціал продуктивності по олії з одиниці площі у водоростей виявився в сотні разів вищим. Та

й зростати вони могли на землях, непридатних для землеробства. На жаль, сланцева революція та зниження цін на нафту серйозно скоротили потік інвестицій у дослі­ дження вирощування водоростей з метою їх переробки на біопаливо. Але в «Алана-Еко» знайшли інше за­ стосування суспензії хлорели. Її стали використовувати як БАДи для годуван­ ня тварин. Виявилося, що добавки з хлорелою дозволяють різко скоротити падіж мо­ лодняка, збільшити надої корів і при­ ріст при відгодівлі бичків, позбавити птахів від багатьох хвороб, на кшталт авітамінозів і туберкульозу, скоротити витрати на ветпрепарати. Сьогодні «Алана-Еко» спільно з хол­ дингом МХП працює над інтеграцією в технологічний ланцюжок з вирощу­ вання бройлерів модульного комплек­ су з виробництва суспензії хлорели потужністю 960 л на добу. «Для партнера з Латвії, що займається вирощуванням племінних телят, ми розробили модуль для виробництва суспензії на базі морського ­контейнера, — зазначає генеральний директор компанії Юрій Новіков. — На даний момент йде процес підготов­ ки до сертифікації комплексу відповід­ но до нормативних вимог ЄС».

Мобільна гідропонна установка

118

«ЄВА»

ФОТО НАДАНО КОМПАНІЄЮ

ФОТОПРОЕКТ

Автоматизований комплекс «АДАМ»

Гендиректор компанії

ФОТО:

«АланаЕко» Юрій Новіков

119

жовтень 2018

ВИХІДНІ ДАНІ

|

LANDLORD №10 (36), жовтень 2018 Журнал LANDLORD Журнал виходить щомісяця www.landlord.ua ЗАСНОВНИК Баскін Костянтин Володимирович ШЕФ-РЕДАКТОР Олександр Бердинських a.berdinskikh@landlord.ua НАШІ АВТОРИ Лариса Степанушко Марина Брикимова Михайло Дикаленко ВІДДІЛ ПО РОБОТІ З КЛІЄНТАМИ (044) 332-26-67 (067) 627-52-75 info@landlord.ua

ЗАХОДИ І СПЕЦПРОЕКТИ info@landlord.ua ВИДАВЕЦЬ І РЕДАКЦІЯ ТОВ «АГРАРНИЙ МЕДІА ХОЛДИНГ» 01004, Україна, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 21 Відповідальний за випуск номера видання Баскін К. В. Свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ № 21898-11798ПР від 23.02.2016, видано Міністерством юстиції України. Заснований 11.2015. © ТОВ «АГРАРНИЙ МЕДІА ХОЛДИНГ»

ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ І ПОШИРЕННЯ (044) 332-26-67 (067) 627-52-75 info@landlord.ua

ФОТО НА ОБКЛАДИНЦІ Олександр Ларичкін

Індекс видання, розповсюджуваного за передплатою: 98128

Підписано до друку: 25.10.2018 Дата виходу: 31.10.2018 Тираж: 10 000 примірників У журналі використані фотоматеріали з фотобанку www.shutterstock.com Всі права на матеріали, опубліковані в журналі LANDLORD, належать ТОВ «АГРАРНИЙ МЕДІА ХОЛДИНГ» ЦІНА ДОГОВІРНА Передрук без письмового дозволу заборонено. Використовувати частково або повністю матеріали і фотографії, опубліковані в журналі, без письмового дозволу видавця заборонено. Редакція не несе відповідальність за достовірність інформації, що міститься в рекламних матеріалах. Надіслані матеріали не рецензуються і не повертаються. Думки авторів не завжди збігаються з позицією редакції. Матеріали, розміщені на кольоровому тлі або позначені літерою R, публікуються на правах реклами.

LANDLORD.UA

ПРАВИЛА УСПІХУ В АГРОБІЗНЕСІ

№10 (36) ЖОВТЕНЬ 2018

МОДЕЛЬ ЛІДЕРСТВА

УКРАЇНА СТАЄ ПЕРШИМ НОМЕРОМ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ВИСОКООЛЕЇНОВОЇ ОЛІЇ

ДОРОГА НА СХІД СОНЦЯ

ЯК НАЛАГОДИТИ УСПІШНИЙ ЕКСПОРТ АГРОПРОДУКЦІЇ ДО ЯПОНІЇ

10 СЕРГІЙ КРОЛЕВЕЦЬ

ДРУКАРНЯ ТОВ «Видавничий будинок «Аванпост-Прим», 03035, Україна, м. Київ, вул. Сурикова, 3, корпус 3, Тел.: (044) 251-27-68, (044) 251-18-33

НАЙБІЛЬШИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ УГОД В АГРОСЕКТОРІ

FP: фотографії взяті з офіційних джерел або надані безкоштовно компаніями-виробниками.

Головне — це чесність і порядність у стосунках з партнерами

120