ITEA - 2013

Ukrainian National Academy of Sciences Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine International Research and Training Center for Information Technologies and Systems

Eighth International Conference

New Information Technologies in Education for All: Lifelong Learning Proceedings

ITEA-2013 26-27 November 2013

Edited by Gritsenko V. Kiev 2013

CONTENT І. LIFELONG LEARNING: CHALLENGES OF THE MODERN INFORMATION SOCIETY………………………………………….10 Kolgatin O. ISSUES OF INFORMATION SECURITY IN THE OPEN EDUCATION SYSTEMS……………………………………………………..10 Manako A, Synytsya K. LIFELONG LEARNING AND INNOVATIONS…………………………….16 Shah-Ahmad Mutalov LIFELONG LEARNING, CONTINUOUS EDUCATION, AND NATIONAL IDENTITY IN THE INFORMATION SOCIETY………………22 Soshnev A. CONTINUOUS EDUCATION AS A PREREQUISITE FOR INNOVATICS……………………………………………………………26 Voronkin O. INFLUENCE OF EVOLUTION AND CONVERGENCE FACTORS ON INNOVATIONAL PROCESSES IN EDUCATION: AN EXAMPLE OF MULTIMEDIA…………………………………………..31 Zhuk M. EDUCATION IN CONDITION OF INFORMATION REVOLUTION CHALLENGES (CHALLENGES, SEARCHING FOR ANSWER)………….38 Zolochevska M., Elkin O., Paschenko M. INTERNET SERVICES AS A TOOL OF 21ST CENTURY COMPETENCIES………………………………………….42 Danevich M., Manako V, Manako D. LIFELONG LEARNING AND THE PROBLEMS OF THE ELECTRONIC LEARNING ENVIRONMENT DEVELOPMENT FROM THE PERSPECTIVE OF CIVIL CONSCIOUSNESS FORMATION……………...47 Danevich M., Manako D. GLOBALIZATION AND FORMING OF ENVIRONMENT FOR LIFELONG LEARNING………………………………………………………50

3

II. ICT IN EDUCATION FOR ALL………………………………….54 Artemenko V., Artemenko E., Artemenko L. REGIONAL MONITORING OF LIFE QUALITY IN TERMS OF THE LIFELONG LEARNING CONCEPT……………………………….54 Boyd Johnson R. INFORMATION COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN ADULT EDUCATION IN THE USA…………………………………………………..59 Buko S. QUALITY OF ONLINE DOCTORAL EDUCATION: CASE STUDY OF THE USA………………………………………………....64 Gluschenko V. CLOUD TECHNOLOGIES USE FOR ORGANIZING DISTANCE LEARNING IN VET…………………………………………………………..65 Kolos K. KEY PERFORMANCE EVALUATION COMPONENTS COMPUTER ORIENTED TRAINING ENVIRONMENT POSTGRADUATE TEACHER EDUCATION……………………………………………………..69 Kotylo M. INTERNET FORUM AS CONSOLIDATED INFORMATION RESOURCE FOR COMMUNICATIVE INTERACTION WITH ENTRANTS AND GRADUATES OF THE UNIVERSITY DEPARTMENT……………………………………………….73 Kramarenko T., Ukhova H. GEOGEBRA USE IN TEACHING PROBABILITY THEORY AND MATHEMATICAL STATISTICS…………………………………………….77 Kuzminska O. PPACTICES OF COLLABORATION: INFORMATION RESOURCES AND TECHNOLOGIES ………………………………………………………84 O. Prydatko, A.Renkas INNOVATIVE TECHNOLOGY IN EDUCATIONAL PROJECTS CIVIL PROTECTION…………………………………………………………………87 Zaretskaya M.A., Zaretsky M.V., Gladysheva M.M. FORMATION OF PROFESSIONAL MOBILITY OF FUTURE IT-SPECIALISTS………………………………………………90

4

III. ORGANIZATION AND METHODOLOGY ISSUES OF LIFELONG LEARNING…………………………………………….94 Jatcenko O. CONTROL SYSTEM OF STUDENTS' INFORMATIONAL SCIENTIFIC PORTAL ……………………………………………………….94 Johnson J., Wells S. SYSTEMS OF ACCOUNTABILITY FOR ON-LINE INSTRUCTORS IN THE UNITED STATES…………………………………98 Karplyuk S. CREATING AN AUTOMATED CONTROL SYSTEM FOR DEPARTMENT LEVEL LEARNING……………………………………….100 Kravchina O. ICT USE IN ADMINISTRATIVE TEACHER’S WORK…………………...105 Shyshkina M. ELECTRONIC RESOURCES QUALITY ESTIMATION IN THE CLOUD BASED LEARNING ENVIRONMENT……………………………………..111 Lytvyn A. COMBINATION OF TRADITIONAL AND INNOVATIVE FORMS AND METHODS OF THE EDUCATION IN VOCATIONAL SCHOOLS WITH THE USE OF ICT………………………………………..118 Motylkova Z. AN APPROACH TO CONNECTION SPECIAL SECONDARY SCHOOLS (FOR CHILDREN WITH HEARING IMPAIRMENTS) TO THE RESOURCE CENTRES FOR DISTANCE EDUCATION………..124 Slipenyuk K. SUCCESSFULLY ORGANIZATIONAL, METHODOLOGICAL AND PEDAGOGICAL APPROACHES TO LIFELONG LEARNING PROGRAMS IN THE USA…………………………………………………..130

IV. PEDAGOGICAL ASPECTS OF LIFELONG LEARNING……134 Antonchenko M. INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN THE POSTGRADUATION EDUCATION………………………………………..134

5

Bakhrushin V. NEW INFORMATION TECHNOLOGIES IN EDUCATION AND THE PROBLEMS OF PEDAGOGICAL MEASUREMENTS……………………137 Lebedev S. SIMULATION MODEL OF ENTERPRISE: DEVELOPMENT OF KРI AS А TASK OF INNOVATIVE MANAGEMENT…………………………144 Malakhov Y. INFORMATION TECHNOLOGIES AND CREATIVE APPROACH IN HIGH SCHOOL EDUCATION…………………………………………..150 Popova N., Kravchenko A., Polyakova V., Medvedeva N. MULTIMEDIA, TRAINING TEXT AND QUALITY OF ITS UNDERSTANDING………………………………………………...155 Matseyko O. PECULIARITIES OF ELECTRONIC EDUCATIONAL-METHODICAL COMPLEXES FOR TRAINING QUALIFIED WORKERS………………...160 Soroko N. PROBLEM OF THE DEVELOPMENT OF TEACHERS INFORMATION AND COMMUNICATION COMPETENCE IN COMPUTER-BASED ENVIRONMENT…………………………………………………………….163 Striuk A., Koval M. METHOD OF CLOUD ICT USE IN THE VOCATIONAL TRAINING IN SOFTWARE ENGINEERING……………………………………………….168 Zhuk Y. RESEARCH BEHAVIOR OF TEENAGER IN COMPUTER INFORMATION NETWORKS………………………………………………173

V. ICT IN SCHOOL EDUCATION…………………………………179 Buzko V. ICT FOR REALIZATION OF CONTINUITY IN THE FORMATION OF COGNITIVE INTEREST OF BASIC SCHOOL PUPILS IN PHYSICS……179 Khmil N., Morkvyan I. INTERACTIVE TEACHING METHODS AND THEIR USE IN CONDUCTING EXTRACURRICULAR EDUCATIONAL EVENTS IN INFORMATICS AT PRIMARY SCHOOL………………………………185

6

Pinchuk O., Rozhdestvenska D. CURRENT STATE OF AN ISSUE OF E-LEARNING ACCESSIBILITY AND QUALITY IN SCHOOL EDUCATION……………………………….190 Ponomaryova N. TASKS ON COMPUTER MODELING FOR TEACHING INFORMATICS IN SCHOOL……………………………………………….196 Sokolyuk O. PROBLEMS OF ICT USE IN SCHOOL LEARNING RESEARCH………..199 Zaritska S., Lytvynenko N. DEVELOPING PUPILS’ CONSTRUCTIVE ACTIVITY SKILLS

BY USING ICT……………………………………………………………….203 Dudka T. CHILDREN AND YOUNG PEOPLE ON THE INTERNET: OPPORTUNITIES AND CHALLENGES…………………………………...210 Stetsenko I. Volkov Y. KEY FEATURES INFORMATION SPACE AROUND PRESCHOOL CHILDREN…………………………………………………………………..216

VI TEACHERS’ TRAINING………………………………………..223 Chernykh V. TRAINING THE FUTURE TEACHERS OF COMPUTER SCIENCE THE BASICS OF THE EXPERT SYSTEMS USING THE CLIPS ENVIRONMENT……………………………………………….223 Dotsenko S. TRAINING OF THE PEDAGOGICAL STUDENTS IN MAKING DECISIONS BY MEANS OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES……………………………………229 Bilousova L., Kyselyova O. TRAINING OF THE FUTURE TEACHERS TO SELF-EDUCATION…….235 Lopai S., Roshchupkin S. DIRECTIONS OF MOODLE USE IN TRAINING OF THE FUTURE INFORMATICS TEACHERS………………………………………………..241

7

Moskalchuk O. THE ROLE OF THE INFORMATICS INTRODUCTORY COURSE IN THE FORMATION OF THE METHODOLOGICAL TRAINING SYSTEM………………………………………………………...245 Prokopenko A., Oleinik, T., Chebotova J. CURRENT ISSUES OF THE INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES INTEGRATION IN EDUCATION……………………...249 Pinchuk D. FEATURES OF ICT COMPETENCE DEVELOPMENT FOR ELEMENTARY SCHOOL TEACHERS…………………………………….256 Zaretskaya M.A., Zaretsky M.V. COMPUTER SCIENCE.CURRICULA 2013: MATHEMATICAL BASIS...261

VII ADVANCED TECHNOLOGIES AND SOLUTIONS………….265 Beknazarova S. THE PROGRAM CORE OF ONLINE SYSTEM MEDIACOURSE BUILDER…………………………………………………265 Benito A., Fernández J., González J., Prieto J. ADAPTIVE AND INTELLIGENT E-LEARNING SYSTEMS: HOW TO IMPROVE LEARNING PROCESS BY USING INTELLIGENT HYPERMEDIA NETWORKS……………………………………………….271 Doychyk P., Savyuk L. VIRTUAL LABORATORY WORKSHOP ON MODES OF OPERATION OF THE CONNECTED TANKS…………………………….275 Dyachuk P., Loginov D. ACTIOGRAMMS TECHNIQUES IN THE MANAGEMENT OF LEARNER’S WRITING DICTATION…………………………………..281 Matviienko R. DATABASE DESIGN FOR THE COMPUTER-BASED LEARNING, TRAINING AND CERTIFICATION COMPLEX…………………………..288 Mazurok T. A MODEL FOR METHODICAL SYSTEMS COORDINATION IN THE CONTROL SYSTEM FOR INDIVIDUALIZED LEARNING……292

8

Mihayliv N., Savyuk L. DEVELOPMENT OF THE COMPUTER SIMULATOR USING MODERN INFORMATION TECHNOLOGY AND THEORY OF DECISION MAKING……………………………………………………299 Rogach A., Savyuk L. COMPLEX APPROACH TO HARDWARE AND SOFTWARE REALIZATION FOR VIRTUAL LABORATORY TRAINING……………305 Yakovlev S.P. CENTRALIZING ENERGY MANAGEMENT SERVER COMPONENTS CONTINUOUS SUPPORT OF EDUCATIONAL SYSTEMS……………...309 Gerych T.P. COMPLEX ORGANIZATION OF LOCAL SEGMENTS IN THE CAMPUS NETWORK INFRASTRUCTURES……………………………..312 Antoniuk Y., Shiyak B. TELECOMMUNICATION INFRASTRUCTURES OF CAMPUS NETWORKS…………………………………………………………………315 Kameneva T., Koval A. INNOVATIONAL TECHNOLOGIES OF TEACHING FOREIGN LANGUAGES WITH SPECIFIC PURPOSES…………………318

9

І. LIFELONG LEARNING: CHALLENGES OF THE MODERN INFORMATION SOCIETY ISSUES OF INFORMATION SECURITY IN THE OPEN EDUCATION SYSTEMS

Kolgatin O. Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Україна Problems of information security in the open education systems at realisation of long-life learning are considered. Objects that need in protection are singled out, and approaches to searching the ways for prevention real and potential threats are suggested. ПИТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В СИСТЕМАХ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ

Колгатін О.Г.

Kharkiv National Pedagogical University named after G.S.Skovoroda, Ukraine Розглянуто проблеми інформаційної безпеки в системах відкритої освіти, яка є одним із провідних напрямів реалізації неперервної освіти. Виділено об’єкти, які потребують захисту, реальні і потенційні загрози інформаційної безпеці й запропоновано підходи до пошуку шляхів попередження й подолання таких загроз. Відкрита освіта є одним з провідних напрямів реалізації неперервної освіти, значення якого складно переоцінити. Багато досліджень присвячено ефективності відкритої освіти, моделям її організаційних форм [1], методам і засобам навчання, практиці підготовки фахівців з різних галузей. Як і для будь-якої складної системи, що відіграє значну роль у розвитку потенціалу держави, поєднує масове залучення фахівців і застосування інформаційнокомунікаційних технологій, зокрема потужних сервісів Інтернет, певної уваги слід приділити питанням інформаційної безпеки. Актуальним виявляється аналіз можливих загроз і шляхів їх подолання. Інформаційна безпека в системах освіти має розглядатися у контексті загальних питань безпеки інформаційних систем, зокрема спиратися на відповідні законодавчі акти. Так у доктрині інформаційної безпеки України [2] виділено життєво важливі 10

інтереси особи, суспільства й держави, а також реальні й потенційні загрози інформаційній безпеці України. Проблеми комплексного захисту інформаційних систем активно вирішуються зарубіжними й вітчизняними фахівцями [3]. До питань інформаційної безпеки систем відкритої освіти стосуються дослідження безпеки особистості в мережі Інтернет, зокрема захист від різноманітних технологій шахрайства й захист від матеріалів, які не є бажаними з точки зору суспільної моралі й нормального розвитку людини. Дослідники аналізують наслідки розповсюдження новітніх комунікаційних технологій і вважають, що настав час контрольованого пристосування комунікаційної реальності до освітньої практики [4]. Першочергова увага приділяється інформаційній безпеці в загальноосвітніх навчальних закладах на основі впровадження комплексу технічних, адміністративних і виховних заходів і пропонується функціональна модель забезпечення інформаційної безпеки старшокласника в комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі [5]. Звертається увага на необхідність формування компетентності з інформаційної безпеки. Важливими є проблеми боротьби і співробітництва в інформаційній сфері [6], які, на наш погляд розповсюджуються й на сферу освітніх послуг, і на наукові дослідження. Проблеми інформаційної безпеки дистаційної освітньої взаємодії розглядаються, також, в контексті психологічної безпеки особистості [7]. У спеціальних працях з дослідження проблем інформаційної безпеки в системі неперервної освіти [8] окреслені питання несанкціонованого доступу до навчальних ресурсів і персональних даних учасників навчального процесу, проблеми захисту навчальних ресурсів і програмного забезпечення від пошкодження, проблеми забезпечення надійності функціонування інформаційних систем, підкреслюється необхідність системного підходу до захисту інформації. Як бачимо, проблеми захисту інформації в технічних системах відкритої освіти окреслено в сучасних дослідженнях, але питання безпеки в процесах взаємодії людини з інформаційним середовищем під час навчання потребують глибокого вивчення, що й зумовлює актуальність даного дослідження. Тому метою даної роботи є висвітлення комплексної системи загроз інформаційній безпеці особистості та суспільства в системах відкритої освіти.

11

Виділимо основні інформаційні об’єкти в системі відкритої освіти, які потребують захисту: навчальні матеріали, які створено автором курсу й розміщено в мережі; матеріали, які створюються колективно учасниками навчального процесу; персональні дані, результати педагогічної діагностики й моніторингу навчальних досягнень тих, хто навчається, якщо ці результати зберігаються в інформаційній системі, наприклад, на сервері установи, яка є модератором або організатором навчального процесу; інформація про діяльність учасників навчального процесу, яка відбувається з використанням певних сервісів Інтернет загального доступу, – навіть, якщо системою навчання не передбачено збирання й обробка такої інформації вона фізично існує, містить певні персональні дані й може бути накопичена й використана без відома учасників навчального процесу; інформаційний потік від відкритого середовища до того, хто навчається: рекомендовані автором або тьютором (але зовнішні для системи навчання) джерела інформації; результати самостійного інформаційного пошуку студента (слухача, учня); дані, які постачають до системи інші студенти, роблять певний інформаційний вплив на особистість кожного студента; емоційний і психологічний вплив, який здійснюють студенти один на одного. Інформаційні загрози відносно навчальних матеріалів та інших даних, які розміщено в мережі, не відрізняються від таких загроз відносно будь-якої інформаційної системи. В першу чергу – це випадкові загрози, що пов’язані з помилками персоналу або розробників, відмовами технічних засобів, аваріями та впливом зовнішніх факторів. Навмисне порушення цілісності інформації, несанкціонований доступ до неї, порушення доступу користувачів до інформації або пошкодження інформаційної системи не є характерним для освітніх систем, але іноді акти вандалізму трапляються, і це має бути враховано при розробці системи інформаційного захисту. Звичайні заходи комплексного захисту інформації будуть цілком ефективні в системах відкритої освіти для всіх її компонентів, які розміщено в мережі. Інша ситуація виникає, коли мова йде про ресурси, які створюються колективно. Додатково до традиційних інформаційних 12

загроз слід враховувати можливі помилки користувачів, які не мають певної здатності до самоаналізу якості власних інформаційних продуктів. Інформаційний продукт з великою кількістю помилок стає небезпечним для інших учасників навчального процесу. Навіть людина з високим рівнем критичного мислення й предметної підготовки не завжди може помітити помилку в наведених фактах або викривлення значущості тих чи інших аспектів проблеми. Помилка в навчальних матеріалах засвоюється на рівні підсвідомості й призводить до підміни інформації на рівні навчальних досягнень людини. Більш того, у випадках, коли склад навчальних груп не є однорідним за соціально-етичними поглядами, можливо навіювання певних ідеї тією частиною групи, яка має більшість або більш активна. Ніякі технічні засоби не знижують означений вид інформаційної загрози. Її подолання потребує реалізації комплексу організаційних і виховних заходів, забезпечення певного рівня підготовки користувачів колективних систем створення навчальної інформації. Значна роль у забезпеченні якості колективного інформаційного продукту належить викладачу-модератору, доцільним є створення експертних груп із найбільш досвідчених студентів, важливо розвивати в тих, хто навчається навики самоаналізу й критичного мислення та поваги до думок колег. У сучасному світовому інформаційному середовищі чимало успішних проектів, у яких створені умови для подолання означеної загрози. Щодо персональних даних, то загроза їх нецільового використання пов’язана не тільки із ступенем захисту інформаційної системи, але й з можливими діями персоналу установи, яка надає навчальні послуги. У традиційній системі освіти той, хто навчається завжди довіряє свої персональні дані, в тому числі й дані педагогічної діагностики, викладачу, але він особисто знає викладача, спілкується з ним і має можливість впевнитися у високих морально-етичних якостях цієї людини або обрати інший навчальний заклад. Відкрита освіта не завжди передбачає особистісне спілкування студента й викладача, часто спілкування відбувається як обмін повідомленнями у віртуальному просторі, тому проблема довіри набуває нової якості. Можливими шляхами подолання означеної інформаційної загрози може бути чітке розуміння цієї проблеми постачальником освітніх послуг, здійснення організаційних, виховних і просвітницьких заходів у колективі викладачів і 13

серед технічного персоналу. З іншого боку, студент має обирати установу або викладача з урахуванням усієї доступної інформації про якість освітніх послуг. Доцільно, щоб певна частина навчального процесу відбувалась в очній формі. Необхідною умовою розвитку якісної освіти є зворотний зв’язок, широке інформування спільноти про особливості тих чи інших навчальних систем. Учасники навчального процесу мають розуміти, що всю діяльність, яка відбувається на базі загальнодоступних сервісів Інтернет може бути відстежено й проаналізовано без їхньої згоди. Не можливо передбачити або якось впливати на шляхи використання цієї інформації, яка, безумовно, містить елементи персональних даних. Так, наприклад, багато користувачів Інтернет вже мали справу з адресною цільовою рекламою, яку постачають пошукові системи на підставі аналізу дій користувача за певний період активності. Це не є підставою відмовитися від зручних і потужних сервісів, але потрібні додаткові дослідження проблеми й формування стилю поведінки користувача, який навчається дистанційно, під час застосування сервісів Інтернет. На наш погляд, доцільно поширювати використання в навчальному процесі спеціалізованих середовищ, які створені саме для навчання й забезпечують, з одного боку, конфіденційність персональних даних, а з іншого боку, можливість їх застосування на користь навчального процесу на основі розвиненої системи педагогічної діагностики. До речі, традиційний навчальний процес частіше відбувається в спеціально обладнаних приміщеннях, в аудиторіях, а не в місцях відпочинку. В багатьох країнах, доступ сторонніх спостерігачів до навчальної аудиторії під час занять обмежується. Неможливо переоцінити значення для відкритої освіти інформаційного потоку від відкритого інформаційного середовища. Потужне джерело інформації сприяє розвитку людини, демократизації навчання, швидкому розповсюдженню результатів новітніх наукових досліджень. Але будь-який потужний засіб несе в собі елементи небезпеки й має застосовуватися з повним розумінням можливих загроз. Інформаційне перевантаження може призвести до зниження ефективності сприйняття інформації людиною на фоні інформаційного шуму. Інформаційне середовище останнім часом стає ареною інформаційних війн [9] і це віддзеркалюється в навчальному процесі, якщо викладач-модератор не забезпечив відбір матеріалу. Можливою є загроза порушення 14

принципу пріоритетності національної інформаційної продукції [2], наприклад, стосовно популяризації вітчизняних наукових досягнень. Існує загроза втрати вихідного джерела інформації у випадку халатного цитування. Не завжди є можливість проаналізувати достовірність інформації. Усі ці питання мають бути в центрі уваги фахівців у галузі дистанційної освіти. Потрібно вдосконалювати методику викладання дистанційних курсів на основі ґрунтовних психолого-педагогічних досліджень. Це нова дидактика, яка суттєво відрізняється від традиційної. Потрібно забезпечити на рівні загальної освіти формування інформаційної культури в суспільстві й компетентностей щодо інформаційного пошуку. Висновок: майбутнє освіти суспільства знань нерозривне пов’язане з відкритою освітою, яка має бути досконалою й безпечною. Розглянуті реальні і потенційні загрози інформаційній безпеці в системах відкритої освіти мають ретельно досліджуватися з метою пошуку ефективних шляхів їх попередження й подолання. Література 1. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: Монографія. – К.: Атіка, 2009. – 684 с.

2. Про Доктрину інформаційної безпеки України : затверджено Указом Президента України від 8 липня 2009 року N 514/2009. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/514/2009.

3. Єсін В. І. Безпека інформаційних систем і технологій : навчальний посібник / В. І. Єсін, О. О. Кузнецов, Л. С. Сорока. – Харків, ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. – 632 с.

4. Максименко С. Д. Цивілізаційні процеси і розвиток особистості / С. Д. Максименко // Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць К_ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України. – 2012. – Випуск 15. – С.

3–18.

– Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pspl/2012_15/3-18.pdf.

5. Спірін О. М. Методика забезпечення он-лайн безпеки старшокласників у навчально-виховному процесі школи / О. М. Спірін, В. Н. Ковальчук // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2011 – № 1(21). – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/2011_1/Kovalchuk.pdf.

6. Ананьїн В.О. Інформаційна безпека як чинник захисту особистості в сучасних умовах / Ананьїн В.О., Пучков О.О. // Гілея 15

(науковий вісник). – 2009. – Вип. 29. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_gum/Gileya/2009_29/Gileya29/F2 1_doc.pdf.

7. Застело А. О. Інформаційно-психологічна безпека дистанційної освітньої взаємодії / А. О. Застело // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Психологічні науки. – 2011. – Т. 2. – Вип. 7.

– С.

143–147.

– Режим доступу: http:// archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvmdu/psykh/2011_7/29.pdf.

8. Федорус О. М. Проблеми захисту інформації в умовах масової безперервної освіти для всіх / О. М. Федорус // Сучасна освіта і наука в Україні: традиції та інновації: Матеріали ХІІ Всеукраїнської науково-практичної заочної конференції «Сучасна освіта і наука в Україні: традиції та інновації». – Том 1 (м. Харків, 30–31 січня 2021 р.). – Харків: 2012. – С. 120–123. – Режим доступу: http://novaosvita.com.ua/wpcontent/uploads/2011/10/Kharkiv_XII_OSVITANAUKA_PART1.pdf.

9. Остроухов В. До проблеми забезпечення інформаційної безпеки України / Володимир Остроухов, Валентин Петрик // Політичний менеджмент. – 2008. – № 4. – С. 135–141. – Режим доступу:http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pome/2008_4/PDF/ Ostroukhov.pdf.

LIFELONG LEARNING AND INNOVATIONS

Manako A, Synytsya K. International Research and Training Center for Information Technologies and Systems, Kiev, Ukraine Some aspects of innovative electronic research and educational space development and the role of innovation in lifelong learning are presented. НЕПРЕРЫВНОЕ ОБРАЗОВАНИЕ И ИННОВАЦИИ

Манако А.Ф., Синица К.М. Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем НАН и МОН Украины Представлены некоторые аспекты развития электронного инновационного научно-образовательного пространства и роли инноваций в непрерывном образовании.

16

Актуальность. Непрерывное образование – один из главных девизов развития образовательных систем всех стран мира. Имеющиеся ориентиры его развития позволили очертить некоторые контуры и за кратчайшее время сделать колоссальные сдвиги по направлению к его реализации. Естественно, что это длительный итерационный процесс со своими подъемами и спадами, множественностью подходов и научно-технических решений, моделей, методов и технологий. Национальные и международные стандарты в различных областях позволяют координировать развитие и создавать прочную платформу для его реализации в условиях глобализации. Человечество уже осознало факт, что без инноваций невозможно дальнейшее развитие. Непрерывное образование. Мнения ученых относительно генезиса идеи непрерывного образования расходятся. Существуют такие мнения: непрерывное образование существовало всегда, активизация процессов развития общества стимулировала развитие образовательных процессов, а в двадцатом веке под влиянием различных факторов произошли колоссальные изменения. Непрерывное образование – это скорее метафора [1], однако, прерывистость образовательного процесса не противоречит идее непрерывного образования. Совершенно очевидно, что непрерывность необходимо исследовать с позиций дискретности. Непрерывное образование призвано обеспечить доступ к информации и знаниям для всех, создать условия для индивидуализации обучения, сократить разрыв между абстрактными знаниями и их использованием для решения реальных задач и т.п. [2]. В центре любого этапа и уровня непрерывного образования и воспитания поставлен человек, личность со своими интересами. В настоящее время непрерывное образование можно характеризовать скорее как эпизодическое и несистематическое чем действительно мотивированный процесс получения знаний на протяжении всей жизни. Однако, по мнению ученых, ситуация стремительно меняется, у молодежи имеется большой стимул, формируется умение учиться, которое, по мнению социологов, должно еще более развиться с течением времени. Инновации. Инновации – одна из наиболее активных составляющих развития информационного общества - изменяют контуры развития, которые влияют на производительности труда, а, следовательно, определяют интенсификацию темпов его развития.

17

Инновация, как правило, это результат творческой, интеллектуальной деятельности, который вносит созидательные изменения во все сферы жизнедеятельности информационного общества [2]. Инновации в образовании. Основные направления инновационных преобразований в педагогической системе охватывают все ее компоненты: педагогическую систему в целом; учебные заведения; педагогическую теорию и технологию; участников образовательного процесса (преподавателей, обучаемых); содержание, формы, методы и средства обучения; управление; цели и результаты. Анализ современного процесса использования нововведений позволяет выделить следующие уровни: Анализ современного процесса использования нововведений позволяет выделить следующие уровни: 1. Низкий, к которому относятся поверхностные изменения, преимущественно на уровне описаний и формулировок.

2. Средний – изменение форм, не затрагивающее сущностей.

3. Высокий, характеризующийся комплексными изменениями основных компонентов, которые сопровождаются ярко выраженным повышением качества и эффективности. Выделятся внутрипредметные, общеметодические, административные и идеологические инновации. К основным критериям педагогических инноваций относятся новизна, оптимальность, результативность. Особое значение имеют критерии массовости и непрерывности. Критерий массовости предполагает возможность массового творческого применения инновации. Критерий непрерывности обеспечивает поддержку непрерывного создания и внедрения инноваций. Изучение лучшего опыта внедрения инноваций положительно сказывается на активизации процессов внедрения инноваций в образование. Педагогическое проектирование и инновации. Процесс обучения необходимо проектировать для получения нового качества, которое оказывает непосредственное влияние на повышение уровня результата. Поскольку педагогическая деятельность (в том числе, и педагогическое проектирование) включает достаточно широкий арсенал действий, ее структурные компоненты для удобства представления объединяют в четыре группы: определение целей (стратегических, тактических, оперативных); выбор средств; преобразование объекта; оценка и коррекция результатов (побочных и основных). Перечень методов педагогического проектирования [3] 18

достаточно разнообразен, прежде всего, за счет богатства палитры собственно педагогических методов. Их использование зависит не только от проблемы и предмета проектирования (объективных критериев выбора методов), но и от профессиональных возможностей и предпочтений разработчиков (набора стратегий, методов, и приемов, которыми они владеют). Цель педагогического проектирования – решение актуальной проблемы или задачи, направленной, в первую очередь, на повышение качества и эффективности достижения учебной цели. Задача и искусство педагога состоит в понимании путей ее решения, создания и дальнейшего внедрения в образовательный процесс. Результатом педагогического проектирования является модель образовательной инновации, ориентированной на массовое использование. Электронное научно-образовательное пространство и инновации. Термин «образовательная среда» активно исследовался на протяжении 80-х-90-х гг. прошлого века, в результате превратился в категорию и стал фундаментальным понятием [4]. Развитие ИКТ и дальнейшие научные исследования показали, что наряду с термином «образовательная среда» имеет право на жизнь термин «образовательное пространство» [5]. Поскольку современное образование невозможно без тесной связи с научными исследованиями, все чаще употребляется термин «научнообразовательное пространство». В свою очередь, развитие информационных и образовательных услуг, предоставляемых через Интернет, обусловило появление термина «электронное научнообразовательное пространство», который подразумевает динамику развития на основе инноваций [6] для поддержки массового непрерывного усовершенствования образовательных процессов. Инновации активно влияют на изменение контуров и интенсификацию темпов развития электронного научно-образовательного пространства, которого коснулись процессы глобализации. Процессы эволюции и конвергенции активно влияют на создание и внедрение инноваций, а также оценку процессов практического использования нововведений в разных областях человеческой деятельности, в том числе, и в образовании. Резко выросли темпы внедрения ИКТ, изменилась сама концепция создания и использования, как ИКТ, так и информационных ресурсов. Эволюционирует и инновационный процесс, его содержание, методы, модели, подходы к внедрению инноваций и тому подобное. Знания становятся 19

главной движущей силой развития информационного общества, в том числе, продуцируя новые требования к усовершенствованию процессов подготовки человечества к жизни в новых условиях. Инновации возникают тогда, когда неявные знания становятся явными. Фундаментальные исследования в области инноваций на современном этапе значительно отстают. Одним из главных вопросов, стоящих перед исследователями в области образования, является поддержка массового непрерывного образования для всех в контексте использования ИКТ и развития электронных научнообразовательных пространств. Массовое и непрерывное образование для всех. Международный центр и кафедра ЮНЕСКО «Новые информационные технологии в образовании для всех» проводят большую работу, направленную на поддержку массового непрерывного обучения для всех. Созданы уникальные учебные дистанционные курсы: 1. «Новые информационные технологии в образовании для всех» (учебный материал курса содержит обобщение результатов исследований, основанных на анализе международных инициатив, в том числе и под эгидой ЮНЕСКО) 2. «Непрерывное образование и инновации» 3. Модульная дистанционная программа «Новые информационные технологии для поддержки непрерывного образования». Аналогов этим курсам нет. Основная цель создания курсов – предоставление актуальной научно-учебной информации в области использования перспективных ИКТ для целей развития массового непрерывного трансграничного образования для всех. Курс «Непрерывное образование и инновации». Предназначен для широкой аудитории студентов и преподавателей, которые хотят и готовы создавать свои инновационные ресурсы. Данный курс предназначен для всех желающих получить основные представления о сущности современного непрерывного образования и роли инноваций в его развитии. Особенно данный курс может быть полезен аспирантам и молодым ученым, которые занимаются проблемами внедрения новых ИКТ в образовательный процесс, создания новых систем для поддержки образования, научными исследованиями в смежных областях. Выводы. Современное образование невозможно без использования ИКТ. Однако, ИКТ – это только средство, благодаря которому возможно обеспечить технологическую поддержку 20

непрерывных инноваций. Сочетание ИКТ и технологий гибкого педагогического проектирования - один из механизмов создания инноваций в области образования, за счет которых развивается электронное научно-образовательное пространство. Инновации служат базисом для развития электронного научно-образовательного пространства для поддержки непрерывного образования. Развитие их обусловлено развитием информационного общества, а качество механизмов усовершенствования образования – применением принципов инновационности, определенности и осознания, которые также реализуются в процессе обучения и формируют горизонты дальнейшего развития. Создание и внедрение инноваций – сложный многофакторный процесс, требующий системного изучения и серьезной подготовки кадров в этой области. Литература 1. «Образование сокрытое сокровище» Основные положения Доклада Международной комиссии по образованию для XXI века. Издательство ЮНЕСКО. 1996. - Електронный ресурс.- Режим доступа: URL: http://www.ifap.ru/library/book201.pdf 2. Манако А.Ф. ІКТ, інновації та підтримка масового безперервного навчання // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – №3. – 2012. – С. 20-30.

3. Merrill, M. D., Drake, L., Lacy, M. J., Pratt, J., & ID2_Research_Group. (1996). Reclaiming instructional design.

Educational Technology, 36(5), 5-7. http://mdavidmerrill.com/Papers/Reclaiming.PDF 4. Белая О.П., Горовая В.И. Инновационное образовательное пространство и инновационная культура общества: // «Вестник МГОУ». 2010. №3. С. 15-19.

5. Шендрик И.Г. Образовательное пространство субъекта и его проектирование: монография. – М.: АПКиПРО, 2003. – 454 с.

6. Манако А.Ф., Синиця К.М. Ключові фактори розвитку електронних науково-освітніх просторів //Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2013. – № 4. – с. 5-12.

7. Манако А.Ф., Синица К.М. Электронные научнообразовательные пространства и перспективы их развития в контексте поддержки массовости и непрерывности. // УСИМ. – 2012. – № 4. – с. 83-92.

21

LIFELONG LEARNING, CONTINUOUS EDUCATION, AND NATIONAL IDENTITY IN THE INFORMATION SOCIETY

Shah-Ahmad Mutalov National University of Uzbekistan Use of IT in lifelong learning in the condition of high unemployment and low job expectation may not be as useful as it is in the developed countries and cause change in behaviour leading to change in identity.

Some proposals have been put forward to mitigate the impact.

Lifelong learning, as defined by Wikipedia, is the "ongoing, voluntary, and self-motivated" pursuit of knowledge for either personal or professional reasons. Therefore, it not only enhances social inclusion, active citizenship and personal development, but also competitiveness and employability.[1] Furthermore, constant scientific and technological innovation and change, especially, IT, have had profound effect on learning. It is both, on learning needs and means. Learning no more confined in special place to learn, i.e. educational institutions, and application of knowledge is not confined to workplace. It is especially true for notmaterial production, people can work from home more and more.

Continuous education [2] is the term that is used to denote the idea of lifelong learning in Russia and Central Asia, in particular, in Uzbekistan.

What is different will be seen from the further discussion.

Home schooling, which is generally understood as a component of lifelong learning, is employed in Uzbekistan as in many post-Soviet countries for education of those children that cannot attend classes for a physical disablement, because of the laws requiring to attend schools.

No Waldorf education, or other type of alternative education providing educational credentials established by laws exists in Central Asia. The only area of alternative education is additional skills and knowledge like crafts, dancing, singing, etc.

Adult education is developed in Uzbekistan and Central Asia as a whole.

Continuing education, as it is understood internationally, is postsecondary learning activities and programmes for all categories of people. It is organized in variety of forms, and in the countries with compulsory secondary education it matches with adult education.

Knowledge work, which is listed as a component of lifelong learning, is not exactly learning, or education. It just means prevalence of brain work over work with “hands�, mental work over that physical, and those 22

who are engaged in this work are professionals, and need to learn lifelong through the same structures and methods of learning as other people.

“Personal learning environments or self-directed learning using a range of sources and tools including online applications”. “Self-directed learning” matches the classification better than the former. As a method, it can be employed at any of above components of lifelong learning.

In Uzbekistan, continuous education is understood as a set of institutions and opportunities to acquire education by the people of various age groups. Stages, or parts, of continuous education in Uzbekistan are preschool education; general secondary education; secondary special, vocational education; higher education; post-graduate education; professional development and retraining; and out-of-school education that is not necessarily adult education.

The most extensive use of IT is in secondary special, vocational education, higher education, post-graduate education, other types of education using IT, too. Official reports on educational system efficiency are always bright. They emphasize structural data on the system: number of schools, amount of funding allocated to building, equipping of the educational institutions, with computers especially.

E-learning that is available at most colleges and universities and/or to individuals learning independently developed along with lifelong learning and addresses many tasks of the latter. This is the area where IT is indispensible. There are even online courses being offered for free by many institutions and over the Internet, especially language courses.

All the above are opportunities, and can be utilized at certain economic conditions. For instance, preschool institutions are all paid.

Private kindergartens provide better preparation and charge more.

Preschools are supposed to prepare children for school learning. As not all parents can afford them level of preparation including preparation for using IT differs from the very beginning. Attendance in kindergartens is not mandatory, though.

Secondary education, general secondary, secondary special, and professional education is compulsory and free of charge in Uzbekistan.

As for IT at this stage of education, it is used more widely as compared to preschool. Some of leaning time is allocated to computer literacy although many students have skills to work on PCs. Teachers request to surf web to find material, on the other hand, the students themselves navigate and find essays they have to prepare.

23

Here we have to look at I-net accessibility and computer availability.

First, number of PCs owned by individuals most probably is not very high. No statistical data is available on the subject. The data fished out the web yields some 30 to 50 per thousand of population, rough estimation. Number of secondary education students is over 5 million 552 thousand people [3]. Under assumption that all those computers are available for use by the students it comes to about 150 to 250 PC per thousand of this population. Then we have to pay attention to difference between urban and rural population urban one being if much better position availability and speed-wise.

This difference is important because of the web content. In general terms, there is the problem of expose of undesirable and harmful content.

Then, content may not harmful as it is normally understood but nevertheless may develop attitudes and tastes in contradiction with traditional ones that are considered to be national values. Second, as not total urban population uses owned PCs they go to Internet cafes. Our estimation is that about 60 per cent of PC in the Internet cafes in Uzbekistan is aimed for games. Along with the above dangers there is additional danger of game addiction. Absolute majority of the games is violent ones and this results in behaviour change towards more violent, generates idea that violence may be an easy way of addressing problems, distorted impression about harm that violence causes, etc. In turn, this results in divide along that line in the nation. As rural population is less exposed to the above risks it stays more traditional.

Employment expectations are one more factor influencing learning and use of IT in learning process. Certain level of unemployment seems to inevitable to keep the situation that employers have possibility to chose employees on a competitive basis. The level of unemployment must not be high, though, which is not the case in Uzbekistan. The scale of migration tells of that. The studies on the subject of migration focus on economic impact and implications of the phenomenon. [4]. But the scale of out-migration is telling. It tells that employment and decent income expectations are very low in the countries of Central Asia. The out-migration scale is not recognized officially, but it is as extensive that forced the legislator to amend election law bringing the threshold of election validity from 50 per cent participation to 33 per cent.[5] Recently, fines have been established on the parents for the children missing schools. Justification for fining parents is Article 47 of the Code of the Republic of Uzbekistan on Administrative Liability. But the 24

growing scale of not attendance is law employment expectation than lack of parental care.

At the levels of education after secondary one IT is employed more and differently. But given the above consideration on job expectation, would people care of using learning opportunities provided by IT? We think, they would not. It is especially true for Massive Open Online Course type learning. Those who cannot afford learning in the higher educational institutions will rather migrate that engage in further learning via IT. Abroad, they will be exposed to different culture, which will result in impact on national identity.

Those who enrolled in the higher educational institutions and stay in the country are better equipped with computers. But the scale of IT use at the higher educational institutions itself is not sufficient. Use of IT is limited to fragmentary courses, wireless access in not available, electronic communication between tutors and students for control of progress is limited. Still, learning supposes use of the Internet with all its positive and negative implications. As the web-content is dominated by the West-generated information and ads are massively Western, it produces values and preferences change. This leads to alienation of people, and possible change in identity.

Motivated students use IT intensively. Probably, they are safe of game addiction and other harms like Internet dating etc. But intensive use entails exposure to ads, news, entertainment, etc. that produces proWestern bias in taste and preferences. Again, it leads to divide in the nation along the line of Western preference and traditionalism. Brain drain can be considered among outcomes of good progress in study combined with low employment expectation.

Of course to block Internet access is not the way to address the matter. Reallocation of resources in favour of developing campus local area networks with necessary resources along with developing software to prevent access to harmful content seem more reasonable and preferable. Along with that the Internet safety methods must be integrated into IT lessons at schools, and awareness of parents on available means of protection must be raised.

As for post-secondary level of education, it seems reasonable to allocate more budged for the government funded room for students. This measure means investment in humans, and more young people that cannot afford tuition would be able to enroll in the universities. Of course, this category can leave the country in the brain drain pattern, too.

25

But creation of jobs in intellectual sphere has a potential to compete with seeking jobs abroad.

References 1. http://en.wikipedia.org/wiki/Lifelong_learning 2. “Непрерывное образование” in Russian and “узлуксиз таълим” in Uzbek.

3. Official data: http://eduportal.uz/rus/info/information/docs/20122013/ http://www.generation.uz/content/3916; accessed on Oct. 26, 2013 4. See, for instance: lanic.utexas.edu/project/etext/llilas/cpa/spring06/ welfare/buckley.pdf‎ (accessed on Oct. 26, 2013); Juraev, Alisher (2012) Labor Migration from Uzbekistan: Social and Economic Impacts on Local Development.PhD thesis, University of Trento. eprintsphd.biblio.unitn.it/805/ (accessed on Oct. 26, 2013); mercury.ethz.ch/serviceengine/Files/.../Kursad_report_2_eng.pdf‎ (accessed on Oct. 26, 2013); http://www.silkroadstudies.org/ new/docs/silkroadpapers/0905migration.pdf(accessed on Oct. 26, 2013) 5. The Law of Uzbekistan on election to the Oliy Majlis (Parliament) of Uzbekistan in 2003 wording.

CONTINUOUS EDUCATION AS A PREREQUISITE FOR INNOVATICS

Soshnev A. Saint Petersburg State University Problems of education as a social institute are examined. The notion of educational space is introduced. Factors involved in formation of educational space are analyzed. Specifics of continuous education and its role in innovative development are pointed out. НЕПРЕРЫВНОЕ ОБРАЗОВАНИЕ КАК УСЛОВИЕ ИННОВАТИКИ

Сошнев А.Н. Санкт-Петербургский государственный университет Рассматриваются проблемы образования как социального института. Вводится понятие образовательного пространства. Анализируются факторы, формирующие его. Указывается на особенности непрерывного образования и его роли в инновационном развитии. В современном обществе проблемы образования привлекают всё больше внимания, поскольку практически всё население Земли в 26

той или иной форме включается в образовательные процессы. Образование многообразно в силу своей функциональности. Религиозное образование отличается от светского, общее от профессионального. Функционально различны уровни образования: начальное, среднее, высшее, основное и дополнительное. В исследовании образования важно определить методологические подходы, которые позволили бы сформулировать проблемы, актуальные для настоящего времени. Нам представляется, что продуктивными могут быть два подхода: педагогический – для постановки внутренних проблем функционирования образования, и социологический – представляющий возможность сформулировать проблемы образования как социального института общества. Именно социологический подход предлагается нами для анализа современного образования. Институт образования является обеспечивающим. Он удовлетворяет потребности людей и других институтов общества в профессиональной подготовке, в культурном развитии, регулировании рынка труда, выполняет роль социального маркера. Всякий раз, когда у общества возникает потребность, оно обращается к институту образования и приспосабливает его для достижения своих целей. Однако институт образования сам по себе является сложной системой, обладающей своей собственной динамикой, инерционностью, относительной закрытостью. История советского образования даёт богатый материал для выявления закономерностей функционирования этого института. Отделение церкви от государства и дальнейшая секуляризация приводит к резкому сокращению религиозного образования. Потребность в квалифицированных кадрах ведет к созданию профессионально-технического и инженерного образования. В постсоветский период смена ценностных установок в обществе приводит к изменениям структуры образования. Наиболее востребованными оказываются профессии юриста, менеджера, экономиста, государственного служащего. Появляется совершенно новый вид образования – глэм-образование. В России с 1 сентября 2013 года вступает в силу новый закон об образовании, который вносит значительные изменения в деятельность учебных заведений. Но, на наш взгляд, он слабо учитывает место образования в социальном воспроизводстве общества.

27

Прежде чем ответить на вопрос, какое образование нужно, требуется определить: кому и для чего? Концепция инновационного развития предполагает, что образование станет ключевым звеном, обеспечивающим переход к экономике знаний. Однако институт образования нельзя рассматривать вне социально-политического и экономического контекстов общественного воспроизводства. Более того, определённые технологические процедуры, которые в настоящее время внедряются в образование в обязательном порядке, подчиняются соответствующим социальным функциям вне зависимости от того, чем руководствуются авторы новаций. В качестве примера можно указать следующее: сегодня базовой социально-экономической концепцией реформирования (модернизации) высшей школы является концепция человеческого капитала. Содержательным ядром последней выступает получение прибыли от инвестиций в образование. Функции образования сводятся лишь к профессиональной подготовке кадров, поскольку культурное развитие оказывается даровой услугой, а социальное регулирование вообще теряет смысл. Не случайно успехи реформирования высшей школы весьма относительны. Потребности в образовании возникают, прежде всего, вне системы образования. Нужда в квалифицированных работниках, обладающих профессиональными навыками, формирует заказ образованию на подготовку специалистов. Данная потребность определяется целым рядом обстоятельств, в их числе: форма собственности, состояние производительных сил, социальная организация производства, стартовое состояние рынка труда и самого образования. Форма собственности выступает социальным фактором формирования образовательного пространства. Собственнику для осуществления производственных функций необходима рабочая сила определённой квалификации, его интересует не образование само по себе, а квалифицированный работник. Отечественный частный собственник переложил все расходы по развитию образования на плечи налогоплательщиков и пользуется услугами образования как даровыми, как силами природы. Факты благотворительности не меняют общего подхода, а лишь подтверждают его. Образовательное пространство претерпевает процесс сложной модификации. Оно дополняется особым негосударственным сектором образовательных услуг, который функционирует как в 28

рамках государственных образовательных учреждений, так и обособленно. Уже сегодня изъяны такой системы очевидны. Другим фактором формирования образовательного пространства выступает сопряжённость структуры учебных заведений и структуры производства. В предшествующий период социалистическая отраслевая структура производства представляла собой совокупность относительно обособленных комплексов, составным элементом которых были отраслевые учебные заведения. Сегодня структура производства преобразована, а структура образовательных учреждений не только сохранилась, но и дополнилась множеством мелких негосударственных вузов. Изменения в структуре общественного производства – один из важнейших факторов, формирующих образовательное пространство. Но нужно иметь ввиду следующее обстоятельство: процесс подготовки специалиста имеет установленный временной период. Образование должно принимать прогнозный заказ, формировать который наше производство пока ещё не способно в силу своей собственной неустойчивости. Отсюда возникают условия неопределённости для функционирования образовательного пространства во времени. На формирование системы образования оказывают влияние социально-политические факторы. Они проявляются в регионализации образовательных структур, их относительной обособленности, что разрывает единство образовательной системы, снижает степень мобильности специалистов и научно-педагогических работников. В числе факторов, воздействующих на образование, нельзя не учитывать и международные взаимодействия. Способы и формы включения России в мировое сообщество проявляются не только в структуре подготовки специалистов, но и в структуре самой образовательной системы. Включение Российской Федерации в Болонский процесс предполагает не просто переход к многоуровневой системе обучения, а изменение потребностей в специалистах за счёт расширения границ рынка труда. Названы лишь некоторые внешние факторы, оказывающие воздействие на формирование образовательного пространства посредством реализации функции профессиональной подготовки кадров. Система образования, в свою очередь, выполняет регулирующую роль в подготовке профессиональных кадров.

29

Образовательная система, как уже отмечалось, выполняет функцию культурного развития. Её реализация в образовательном пространстве предполагает удовлетворение потребностей общества и личности. В отличие от профессиональной подготовки, культура как совокупность норм и образцов выступает предпосылкой воспроизводства общества и человека, а образование создаёт возможность для их освоения. Внешними факторами по отношению к образовательному процессу выступают не только производственные, но и культурные потребности, формируемые идеологией, религией, этнонациональными институтами. Именно они формируют внутреннее содержание образовательного процесса, определяют направленность образовательной деятельности, сохраняя культурные ценности нации и отказываясь от них в пользу привносимых извне. Образование, выполняя функцию социального регулирования, обеспечивает воспроизводство элементов социальной структуры общества. Государство и общество устанавливают правила, регламентирующие распределение образовательных услуг, их доступность. Образование играет роль социального резервата для молодёжи, обеспечивая последней социальный статус, гарантируя ей особую форму общественной занятости. В настоящее время данная функция становится одной из главных, конструирующих и стабилизирующих общественную систему. Она прямо отображает социальные цели общества, формируя ресурсные возможности отдельных страт населения посредством профессиональной подготовки и культурного развития. Непрерывное образование – условное понятие. Оно может толковаться в отношении занятого населения как деятельность образовательных учреждений, обеспечивающих систематическое повышение квалификации и (или) освоение новых профессиональных знаний для выполнения новых видов деятельности. Оба варианта могут иметь непосредственное отношение к процессам инновационного развития, выступать факторами инноватики. Одной из форм организации непрерывного образования выступает обучение вне трудовой деятельности: пенсионеров, лиц пожилого возраста. Этот блок непрерывного образования, с одной стороны, характеризует уровень инновационного развития общества, а, с другой – обеспечивает доступ к потреблению инноваций лицами пожилого возраста.

30

Непрерывное образование в России доступно в настоящее время весьма узкому кругу лиц, но по мере его развития этот круг будет расширяться.

INFLUENCE OF EVOLUTION AND CONVERGENCE FACTORS ON INNOVATIONAL PROCESSES IN EDUCATION: AN EXAMPLE OF MULTIMEDIA

Voronkin O. Luhansk Taras Shevchenko National University Issues related to evolution and convergence of the multimedia technologies in education are discussed in short. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ЕВОЛЮЦІЇ ТА КОНВЕРГЕНЦІЇ НА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ОСВІТІ НА ПРИКЛАДІ МУЛЬТИМЕДІА

Воронкін Олексій Сергійович Комунальний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” Стисло розглянуті питання еволюції та конвергенції мультимедіа в освіті. Вступ Історичні процеси еволюції та конвергенції [1] інформаційно комунікаційних технологій (ІКТ) вплинули на цілий комплекс інновацій в освіті, пов’язаних із використанням мультимедіа. На сьогодні робота по впровадженню мультимедіа в освітню сферу ведеться у двох напрямках [2]. Перший з них полягає в тому, що мультимедіа використовують в навчальному процесі як допоміжний засіб традиційної освітньої системи. Впровадження мультимедіа у рамках другого напрямку змінює зміст і якість освіти, сприяє перегляду методів і форм організації навчального процесу, побудові онлайн курсів, заснованих на принципах відкритості, доступності, інтерактивності, неперервності й масовості. Історичні етапи еволюції мультимедіа пов’язані з інформаційними революціями – подіями, коли кардинальні зміни у сфері обробки інформації призводили до перетворення суспільних відносин, придбання людським суспільством нової якості [3] – відповідним розвитком інформаційних технологій: появою мовлення, винаходом писемності, друкарством. Широке впровад31

ження технічних засобів підтримки навчання в XX ст. (кіноапарат, слайд-проектор, радіо, телевізор, різноманітні пристрої звуко- та відеозапису, супутниковий зв'язок, комп’ютер) відкрило доступ у навчанні до широкого застосування динамічного мультимедіа. Становлення й розвиток мультимедіа-технологій за оцінками багатьох спеціалістів носить бурхливий, вибуховий характер, що безпосередньо пов’язано як з апаратною, так і з програмною складовою. Виділимо події, які мали безпосередній вплив на еволюцію мультимедіа. Історичний аспект розвитку мультимедіа в освіті Передумовою зародження комп’ютерних мультимедіа технологій прийнято вважати концепцію організації пам'яті „Memex” (від англ. MEMory EXtension), запропоновану в 1945 р. науковим радником президента Рузвельта Ваннівером Бушем [1, 4]. Вона передбачала пошук інформації відповідно до її смислового змісту, а не по формальних ознаках. Ідея знайшла свою комп'ютерну реалізацію спочатку у вигляді системи гіпертексту (система роботи з комбінаціями текстових матеріалів) [5], а потім і гіпермедіа (система, що працює з комбінацією графіки, звуку, відео й анімації), і, нарешті, у мультимедіа, що по'єднала в собі обидві ці системи. У зв’язку з відсутністю комп'ютерної техніки розробки В. Буша спочатку не одержували великого поширення, однак вже на початку шістдесятих років окремі дослідники почали розвивати цю ідею [6]. Так, в 1960 р. концепція „Memex” знайшла своє застосування в першій гіпертекстовій системі „Xanadu” Теда Нельсона. В 1960 р. було запропоновано перший варіант мультимедийной системи PLATO (англ. Program Logic for Automated Teacher Operations – програмована логічна система для автоматизованого навчання), що була розроблена в Університеті штату Іллінойс. В 1962-1963 р. Дуглас Енгельбарт працює над проектом по „расширению можливостей розуму” [7]. Під його керівництвом було розроблено комп'ютерну гіпертекстову систему NLS (On Line System). У процесі її розробки Енгельбарт винайшов ряд інноваційних пристроїв і концепцій – маніпулятор типу „миша”, багатовіконний інтерфейс, акордова клавіатура та ін. Наприкінці 1960-х рр. корпорацією MITRE було розроблено систему TICCIT (англ. Time Sharing Interactive Computer Control Information Television – інтерактивна комп'ютерна інформаційна телевізійна система з розподілом 32

часу). Так робилися перші кроки по застосуванню мультимедіа для вирішення окремих навчальних задач, але обчислювальні можливості не були доступними для широкої громадськості, а ті які існували були великими, складними, економічно затратними, і тому в першу чергу орієнтованими на вчених і дослідників. З початку 1970-х рр. розробляються мультимедіа-додатки [4], що використовуються в багатьох сферах життя й діяльності людини, у тому числі, й в галузі освіти, де особливе місце займають навчальні мультимедійні продукти, які б дозволили поглибити знання, підвищити ефективність і скоротити терміни навчання. В 1973 р. В дослідницькому центры Xerox PARC було розроблено перший у світі комп’ютер (Alto), що використовував метафори „робочого столу” та графічного інтерфейсу користувача. Xerox Alto був дослідним прототипом, хоча й передбачалося, що Alto буде випускатися серійно, але з різних причин цього не було реалізовано. Разом з тим, було вироблено кілька тисяч Alto, значна частина яких використовувалася в самому Xerox PARC і різних університетах. У цей час з’явилися перші інтерактивні доски Live Board [8]. В 1980 р. з’явився комп'ютерний гороскоп, який за допомогою динаміка й програмувального таймера синтезував розпливчасті усні прогнози на кожен день та переміщав по екрану зірки (зачатки анімації). В 1983 р. компанія Apple анонсувала свій перший настільний комп'ютер Lisa (local integrated systems architecture), що використовував графічний інтерфейс користувача (GUI), яким можна було управляти за допомогою „миші”. Ця модель коштувала $ 9995 і не увінчалася успіхом, й в 1984 р. Apple випустила перший комерційно успішний комп'ютер із графічним інтерфейсом, що був здатний працювати з настільними видавничими системами. Розробка поклала початок по створенню графіки й компонування сторінок, їхнього дизайну. Так зароджувалася технологія WYSIWYG (What You See Is What You Get – що бачиш, те й отримуєш). Подальші процеси по здешевленню виробництва персональних комп'ютерів, технічні характеристики яких постійно поліпшувалися, сприяли різкому збільшенню темпів інформатизації. В 1988 р. С. Джобс створює принципово новий тип персонального комп'ютера – NeXT, базові засоби мультимедіа якого закладені в архітектуру, апаратні та програмні засоби [10]. Основна ідея технології NeXT – це робота з інтерфейсом SILK (Speech – мовлення, Image – образ, Language – мова, Knowledge – знання).

33

Подальший сплеск інтересу до застосування мультимедіа в гуманітарних областях (у тому числі й освіті) прийнято пов'язувати з ім'ям Білла Гейтса [9], якому належить ідея створення та успішної реалізації на практиці мультимедійного (комерційного) продукту на основі службової музейної інвентарної бази даних. На початку 1990-х рр. гіпертекст представляв нову, багатообіцяючу технологію, що мала відносно велику кількість реалізацій з одного боку, а з іншого боку робилися спроби побудувати формальні моделі гіпертекстових систем, які носили скоріше описовий характер. В цей же час було введено новий термін „віртуальна реальність”. Розробників програмного забезпечення анонсують розвиток мультимедійних технологій пріоритетним. В середені 90-х рр. з’являються перші мультимедійні компакт-диски освітнього характеру (енциклопедії, довідники, тренажери). Наступний етап у розвитку мультимедіа пов'язаний з появою всесвітньої павутини. Ідея британського вченого Т. Бернерс-Лі полягала в тому, щоб застосувати гіпертекстову модель до інформаційних ресурсів, розподілених у мережі. Винахідник розробив технології, які стали основою сучасної Всесвітньої павутини, серед них: мова гіпертекстової розмітки документів HTML, універсальний спосіб адресації ресурсів у мережі URL, протокол обміну гіпертекстовою інформацією HTTP. Еволюція та конвергенція інформаційних технологій, програмної індустрії й розвиток можливостей персонального комп'ютера створили ідеальне середовище для технічної реалізації сучасних мультимедіа [11]. Одним з найважливіших факторів у сфері освіти стала ідея медіа-конвергенції – це як окремі технології, так і голосові (функції телефонії), бази даних (і похідні додатки), відеотехнології, які спільно використовують ресурси й взаємодіють один з одним, синергетично створюючи нові оперативності [12]. До питання ефективності навчального мультимедіа Численними дослідженнями доведено, що зорові аналізатори мають значно більш високу пропускну здатність, ніж слухові. За даними ЮНЕСКО [13], слухаючи людина запам'ятовує тільки 15% навчальної інформації, споглядаючи – 25%, а слухаючи і споглядаючи одночасно – 65%, а якщо її залучити до активних дій в процесі вивчення, наприклад за допомогою інтерактивних навчальних програм (мультимедіа додатків), то частка засвоєного може досягати 75% [14].

34

На початку 2000-их років вчений Р. Майєр провів ряд експериментів за різними стратегіями викладання в різних середовищах навчання, після чого їм були сформульовані й запропоновані наступні базові принципи ефективного навчання із застосуванням мультимедіа [15, 16]: 1) принцип мультимедійності – навчання буде більш ефективним при використанні тексту та ілюстрацій (слів і зображень), ніж використання лише тексту або графічних матеріалів; 2) принцип просторового зв’язку – навчання проходить ефективніше, коли пов’язані за змістом текст і зображення знаходяться близько один від одного, а не далеко; 3) принцип тимчасового зв’язку – навчання проходить ефективніше, коли пов’язані за змістом слова зображення вимовляються і представляються одночасно, а не послідовно; 4) принцип логічності – при навчанні за допомогою мультимедіа всі зайві звуки і зображення повинні бути видалені; 5) принцип модальності – навчання проходить ефективніше при використанні зображень і мовного супроводу, ніж при використанні зображень і тексту на екрані; 6) принцип надмірності – навчання проходить ефективніше при використанні анімації з мовним супроводом, ніж при використанні анімації в супроводі одночасно й мови, і тексту; 7) принцип індивідуалізації – представлені вище принципи ефективніше діють на слухачів з низьким рівнем первинних знань і на слухачів з найбільш розвиненою просторовою уявою (з переважаючим візуальним типом сприйняття). Наявність мультимедіа дає можливість збільшити канали одночасного сприйняття інформації. Найкращий результат досягається тоді, коли учень (студент) використовує одночасно (паралельно) два канали: зоровий і слуховий, що поставляють інформацію в такому обсязі, який не допускає когнітивного перевантаження. Висновки Таким чином, основними перевагами застосування технологій мультимедіа в освіті є: 1) наочне та образне подання інформації; 2) забезпечення індивідуалізації й диференціації процесу навчання за рахунок реалізації можливостей інтерактивного діалогу (Андерсен, Брінк, 1997); 3) стимулювання когнітивних аспектів навчання, таких як сприйняття й усвідомлення інформації (Йонассен, 1996; Майєр, 1994); 4) підвищення мотивації учнів (за рахунок емоційного впливу); 5) розвиток навичок спільної роботи та 35

колективного пізнання (Андерсен, Брінк, 1997); 6) розвиток у учнів більш глибокого підходу до навчання (Хемблтон та ін., 1998; Леймон та ін., 1993; Рамсден, 1992). Для успішних реалізацій зазначених цілей потрібно грамотно представляти мультимедійний навчальний матеріал, для чого слід враховувати психологічні особливості сприйняття й механізми запам’ятовування інформації людиною [2]. Так, запам’ятовування повинно спиратися на різні види пам’яті (зорову, слухову, емоційну, семантичну, процедурну), використання кольорів повинно відповідати психофізіологічним вимогам сприйняття (заспокійливі кольори викликають сонливий стан, стимулюючи діють як подразник, а комбінації деяких пар кольорів викликають стрес). Слід пам’ятати: 1) використання в якості фонового супроводу аудіо-додатків (пісень, мелодій) та анімацій, що не відповідають дидактичній меті, призводить до швидкої стомлюваності, розсіювання уваги та зниження продуктивності навчання; 2) ємність і час утримання інформації в сенсорній і короткочасній пам'яті обмежена 7±2, тобто навчальні об'єкти слід подавати згрупованими. З метою організації уваги людини слід використовувати заставки в фазі її біологічного зниження. Література 1. Манако А. Ф. Еволюція та конвергенція інформаційних технологій підтримки освіти та навчання // Нові інформаційні технології в освіті для всіх: навчальні середовища : тези VI міжнародної конф. ITEA-2011. – К.: МННЦ, 2011. – С. 20–35.

2. Воронкін О. С. Використання мультимедійних презентацій у навчальному процесі // Інтернет–Освіта–Наука: збірник праць VIII міжнародної науково-технічної конф. ІОН–2012 (1–5 жовтня 2012 р., м. Вінниця). – Вінниця, 2012. – C.12–13.

3. Воронкін О.С. Основи використання інформаційнокомп’ютерних технологій в сучасній вищій школі: навч. посібник. – Луганськ: Видавництво Луганського державного інституту культури і мистецтв, 2011. – 156 с.

4. Грибан О. Н. Мультимедиа технологии в образовании: исторический аспект рассмотрения [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.griban.ru/blog/13-multimedia-tehnologii-vobrazovanii-istoricheskij-aspekt-rassmotrenija.html.

36

5. Коляса О. В. Історія гіпертексту та передумови його виникнення [Електронний ресурс] // Studia Linguistica : збірник наукових праць, 2009. – Вип. 3. – Режим доступу: http://www.philolog.univ.kiev.ua/library/zagal/Studia_Linguistica_3/119_124.pdf.

6. Купер И. Р. Гипертекст как способ коммуникации [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.nir.ru/sj/sj/sj1-2-00kuper.html.

7. Engelbart D. C. A conceptual framework for the augmentation of man's intellect // Vistas in information handling. – Washington D.C. : Spartan Books, 1963. – Vol. 1.

8. Elrod S., Pier K., Tang J., Welch B., Bruce R., Gold R., Goldberg D., Halasz F., Janssen W., Lee D., McCall K., Pedersen E. Liveboard: A large interactive display supporting group meetings, presentations and remote collaboration // In Proceedings of the conference on Human factors in computing systems (May, Monterey (CA), USA). – ACM press, 1992. – P. 599–607.

9. Майстренко Н. В., Майстренко А. В. Мультимедийные технологии в САПР : учебное пособие. – Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2008. – Ч. 1. – 80 с.

10. Романчева Н. И. Информатика: учебное пособие. – М.: МГТУ ГА, 2004. – Ч. 2. – 128 с.

11. Балыкина Е. Н., Комличенко В. Н., Сидорцов В. Н. Мультимедиа системы. Попытка сравнительной характеристики // Круг идей: модели и технологии исторической информатики: труды III конф. Ассоциации „История и компьютер”. – М.: МГОА, 1996. – С. 329–334.

12. Бачурина А. Ю. Сферы применения мультимедийных технологий // Сборник материалов VII Всероссийской научнотехнической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых, 2011. [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://conf.sfukras.ru/sites/mn2011/thesis/s12/s12_01.pdf .

13. Андерсен Бент Б., Бринк Катя Ван Ден. Мультимедиа в образовании: специализированный учебный курс – М.: Дрофа, 2007. – 224 с.

14. Осин А. В. Мультимедиа в образовании: контекст информатизации. – М.: Издательский сервис, 2004. – 320 с.

15. Осадчий В. В. Мультимедійні курси у професійній підготовці майбутніх учителів // Педагогічний процес: теорія і практика : збірник наукових праць, 2012. – № 2. – С. 117–128.

16. Mayer R. E. Multimedia Learning. – Cambridge: Cambridge University Press, 2001.

37

EDUCATION IN CONDITION OF INFORMATION REVOLUTION CHALLENGES (CHALLENGES, SEARCHING FOR ANSWER)

Zhuk M. Sumy Regional IPPE Challenges of the information revolution. The rate of accumulation and the doubling of knowledge. Rapid "aging" of information and technology. Accelerating the development of e-education and distance education through ICT. Startups, transfer of technology.

Interdisciplinarity in education. Innovative educational management as the main platform of the information revolution and the responses of the paradox of XXI century (systemic and non-systemic interdependence). ОБРАЗОВАНИЕ В УСЛОВИЯХ ВЫЗОВОВ ИФНОРМАЦИОННОЙ РЕВОЛЮЦИИ (ВЫЗОВЫ, ПОИСКИ ОТВЕТОВ)

Жук Михаил Васильевич КЗ Сумской ОИППО Вызовы информационной революции. Скорость накопления и удвоения знаний. Быстрое «старение» информации и технологий. Ускоренное развитие е-образования и дистанционного образования, за счет ИКТ. Стартапы, трансфер-технологии. Интердисциплинарность в образовании. Инновационный образовательный менеджмент как основная платформа ответов информационной революции и парадокса ХХI столетия (взаимозависимость системности и ассистемности). Мы живем в быстроменяющемся мире. Поэтому умение жить в условиях постоянных изменений и создавать изменения превращаются в одно из основных качеств человека ХХI века. При этом происходит формирование качественно нового уровня платформ всех изменений. Начиная менять частный сегмент подсистемы общества, они могут быстро стать интегративным показателем всей общественной жизни. Происходят не просто изменения, формируется принципиально новая культура человеческой деятельности - умение создавать и реализовывать инновации. В свою очередь сама инновационная платформа развития создает, по нашему мнению, ситуацию основного парадокса ХХI века. Превращение инноваций в основной приоритет общественного развития фактически способствует возрастанию ассистемности, посредством которой переформатируются 38

устоявшиеся подсистемы жизни общества и создаются качественно новые, часто интегрированные подсистемы. Другими словами скорость инноваций в конкретном сегменте развития может превратиться в инструмент качественного изменения системы общественных отношений и общественных институтов. Достаточно посмотреть на вызовы информационной экономики и экономики знаний повлияли на поиск современной модели образования, практическому структурированию образования на протяжении жизни (LLL). Напомним, что основной задачей развития Болонского процесса на период 2010-2020 гг. является превращение образования в инструмент формирования креативной, инновационной Европы знаний. В этой связи нам хотелось бы остановиться на одном из факторов, интегрирующих образование в систему трансформационных инноваций, которые происходят в обществе – информационную революцию. Она не просто формирует качественно новый скачок в развитии информационных систем и технологий. Уже сегодняшний ее этап формирует совершенно новые вызовы всей общественной жизни – от экономики, образования до системы социальной коммуникации. Эти вызовы требуют не просто адекватных ответов, но и готовности к их нахождению в условиях видения перспектив развертывания информационных процессов в пространстве и во времени. Информационная революция создает как вызовы для развития образования, так и платформу для его модернизаций, формирования инновационного образования [1]. Остановимся на некоторых образовательных вызовах информационной революции.

- Ускорение темпов удвоения информации, знаний. Парадокс данной ситуации проявляется в том, что возникает вопрос об условности любой системы знаний и ее технологического и ресурсного сопровождения. Возникает проблема, каким образом адаптировать человека, специалиста, гражданина к новым знаниям, технологиям, ресурсам, каким образом отразить это в образовательных стандартах. Фактически речь идет о проблемах преемственности, старения и оперативной замены традиционной и новой информации, о взаимосвязи знаний и информации и их разделении, умении не только использовать, но и создавать новые знания, внедрять их технологически, создавать новые ресурсы, где 39

эти знания и технологии демонстрируются. Интересным отражением этих процессов является быстрое развитие образовательных стратапов и образовательных трансфер технологий. В мировом образовании идет активный поиск адекватных данному вызову информационной революции ответов, который проявляется и в интегрировании усилий целых регионов в развитии образования, взаимодействия образовательного и научноисследовательских пространств, формирование качественно-новых образовательных ресурсов третьего тысячелетия – образовательных сервисов в интернете. В качестве примеров данного процесса в ЕС можно привести студентоцентризм, формирование с 2014 года нового формата научных исследований «Горизонты 2020», образовательных обменов «Эразмус+». При этом следует отметить, что поиск идет как в области формально, так и неформального и информального образования. Данная ситуация ставит вопрос о при котором традиционное образование отстает от темпов накопления новых знаний. При этом акцент переносится не на новые знания, а на их технологическое воплощение. Смыслом обучения становиться не просто усвоение знаний (точнее граница между современными и устаревшими знаниями), а навыки формирования новых знаний и их технологического использования; - Изменение самой парадигмы образования под влиянием современных ИКТ и ИТ технологий и ресурсов. Формируется система партнёрства преподавателя и студента. Во-первых, преподаватель превращается в навигатора по проблемам, ресурсам, практикам (максимально позиционируя это к моделям успешности студента), а студент воспринимает процесс обучения в качестве тренажера к самостоятельной навигации по проблемам, которые могут возникнуть после окончания университета. Во-вторых, формируются новые типы образовательной коммуникации, пространства образовательных ресурсов, технологий практик. Речь идет об е-образовании, бурном развитии дистанционного образования, образовательных сервисах в интернете, формирования приближенного к практической деятельности тренажерного образования, навыков работы в виртуальных командах.

- Возрастание потребности в интердисциплинарности, кроссдисциплинарности в образовании. Это проявляется не только в конкуренции через сотрудничество при развитии международных 40

образовательных проектов и программ. Интердисциплинарность выступает одним из ответов информационной революции. Это происходит потому, что большинство инноваций идет на стыке проблем, образовательных предметов, секторов науки (что предполагает объединения знаний, технологий, практики). Сегодняшнее образование, формирования инновационный потенциал, инновационную культуру личности, укоряет ее адаптацию к содержательным, ресурсным, технологическим, коммуникативным изменениям в образовательной, производственной, социальной среде. При этом очень большую роль играет гибкость аналитической культуры участников образовательного процесса с позиций интердисциплинарности. Сегодня как преподаватель, так и студент должны научиться оперативно переходить от моделей системного анализа к другим моделям аналитики, которые позволяют увидеть новые проблемы и технологии их решений, новые формы взаимодействия. Думаем, это и есть решением парадокса, выделенного в начале статьи. Изменения, инновации ставят под вопрос сохранение системосоставляющих факторов. А точнее иерархии приоритетов построения систем. Новое можно увидеть, изменив точку восприятия, увидев проблему и пути ее решения. При этом меняется и сама суть традиционного менеджмента и самоменеджмента. Соотношение традиций и инноваций поворачивается в плоскость умения оперативно реализовать аналоговые инновации и разработать и внедрить собственные инновации. Но такие управленческие решения предполагают приоритет инновационной деятельности, с одной стороны, и способность человеческого потенциала, человеческого капитала реализовывать себя в управленческой среде, в которой постоянно внедряются новые подходы, которые предполагают соответственной коррекции деятельности на каждом управленческом уровне. Успешность сегодня прямо пропорциональна расширению диапазона задействованных и созданных возможностей и сужению количества рисков, которые при этом возникают. Фактически речь идет о формировании видения инновационного, управляемо-прогнозированного образовательного менеджмента. Он нуждается в новой философии, которая основана на массовом внедрении инновационных программ, проектов, решений, транзитов, трансформаций, модернизаций с одной стороны, и адекватности качеств, 41

компетенций, культуры человеческого капитала их уровню, с другой. Каждый новый виток развития – это новые глобальные, региональные и локальные вызовы. Именно инновационный образовательный менеджмент превращается в основной инструмент ответов вызовам информационной революции и парадоксам развития ХХI века. Литература 1. Манако А.Ф. ІКТ, інновації та підтримка масового безперервного навчання // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – №3. – 2012. – С. 20-30.

INTERNET SERVICES AS A TOOL OF 21ST CENTURY COMPETENCIES

Zolochevska M., Elkin O., Paschenko M. Some ideas of using Internet services for teachers are suggested. Simple yet very effective services for various courses and for the pupils of different ages help them to be successful in the 21st century. ІНТЕРНЕТ-СЕРВІСИ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ 21 СТОЛІТТЯ

М.В.Золочевська, О.Б. Елькін, М.В. Пащенко Харківська гуманітарно-педагогічна академія, освітня платформа EDUkІТ Запропоновано ідеї використання Інтернет-сервісів шкільними вчителями. Сервіси, що орієнтовані на різний вік школярів та навчальні дисципліни, прості та ефективні, підготують учнів до успіху в XXI столітті. Нова парадигма освіти вимагає від учителя пошуку нових методів, прийомів, форм роботи. Актуальність питань, що розглядаються в цій статті, зумовлена наявністю протиріччя, яке полягає, з одного боку, у розумінні необхідності включати у навчальний процес сучасну техніку та ІКТ, а з іншого, недостатнє розуміння вчителями для чого і як це робити, адже час захоплення презентаціями на весь урок, демонстрацією відео та аудіофайлів пройшов. Учителя бачать, як змінилися учні за останні роки, зокрема їх можливості щодо джерел отримання відомостей з будьякої галузі знань. Ще двадцять років тому можна було тільки мріяти про те, щоб, не виходячи з дому, побувати у найкращих бібліотеках 42

світу, заглянути у найвіддаленіші куточки планети, отримати миттєві повідомлення і побачити людину, що знаходиться далеко. Тоді здавалося, що такі можливості самі по собі зроблять людей кращими. Чи стали діти більш освіченими, розумнішими, чи стали вони більш ефективно спілкуватись, чи здатні вони бути успішними та щасливими в суспільстві 21 століття? На жаль, однозначного «Так!» не варто чекати. Окрім того, вчені відзначають, що на сьогодні більшій кількості дітей у класах властиві в тій чи іншій мірі ознаки синдрому дефіциту уваги та гіперактивності, ніж 10-20 років тому. Учні потребують нових підходів до навчання та виховання. За цих умов є підстави стверджувати, що самі по собі ІКТ не є ключем до щастя та підвищення рівня освіченості нації, потрібно знати; для чого, які, як і коли застосовувати, щоб отримати в результаті позитивний навчальний і виховний ефект. Метою написання статті є добір сервісів Інтернет та ознайомлення з ними вчителів з тим, щоб продемонструвати, які конкретні вчительські завдання можна за їх допомогою вирішити, щоб сформувати в учнів компетентності 21 століття, зокрема такі з них, як інформаційна грамотність, уміння працювати в команді, брати відповідальність за прийняте рішення, навчатися протягом життя [1]. Надамо поради щодо мети використання деяких сервісів. Для цього пропонується виокремлення їх у десять груп відповідно до тих завдань, які постають перед сучасними вчителями.

I. Створити позитивний настрій кожній дитині Знайти час і можливість вислухати кожну дитину не завжди вдається традиційним способом за браком часу, яке відводиться вчителям на знайомство з учнями різних класів. У результаті нерідко виникають непорозуміння та прохолодні стосунки. Пропонуємо «розтоплювати лід» засобами нових технологій. Криголами (icebreakers) - випробувані часом ігрові прийоми, якими часто користуються на початку нового навчального року. Ці ігри допомагають вчителям та школярам познайомитися між собою та сформувати позитивну навчальну атмосферу. Інтегруючи традиційні та нові технології, можна швидше досягти бажаного. Рекомендовані сервіси : 1. www.answergarden.ch (приклад: http://answergarden.ch/demonstration ) 2. www.wallwisher.com (приклад: http://padlet.com/wall/1rbmyjr47x ) 43

3. www.marshmallowchallenge.com II. Дати дорогу більш активним і обізнаним Багато хто з представників цифровий молоді проводять свій вільний час у створенні відео, публікаціях у соціальних мережах або роботі з подкастами. Доречним буде скористатися їх технічними ноу - хау в класі. Достатньо знайти школярів-експертів за допомогою опитувань, які дозволять дізнатися про їхній досвід. Он-лайнові опитування також можна використовувати під час рефлексії в кінці уроку або теми. Рекомендовані сервіси: 1. www.surveymonkey.com (приклад: https://ru.surveymonkey.com/mp/education-surveys ) 2. www.polldaddy.com (приклад: https://polldaddy.com/features ) 3. www.formhub.org (приклад:http://www.youtube.com/watch?v=jqpmMpkIXSQ&feature =player_embedded # t = 34 ) III. Додати ясності за допомогою інфографіки У світі нових медіа розповідати матеріал можна, не обмежуючись лише поданням сухого тексту. Інфографіка дозволяє об'єднати статистику з графічним дизайном і створити матеріал, що легко сприймається візуально. Рекомендовані сервіси: 1. www.wordle.net (приклад: http://www.wordle.net/show/wrdl/7084735/Autumn ) 2. www.simplediagrams.com (приклад:http://markjowen.files.wordpress.com/2010/11/blogging_trimmed1.jpg ) 3. www.incognita.day.kiev.ua (приклад: http://incognita.day.kiev.ua/infohraphics ) IV. Навчати працювати разом Співпраця - це навичка XXI століття, яка буде затребувана учнями у майбутній професійній діяльності. Щоб допомогти їм навчитися працювати разом, слід зробити інструменти для спільної діяльності частиною щоденної шкільної практики . Рекомендовані сервіси: 1. www.dropbox.com (приклад: https://www.dropbox.com/explore/100m ) 2. www.sync.in (приклад:http://www.youtube.com/watch?v=kQ2gxfHJkBc&feature=player_embedded) 44

3. www.wikispaces.com (приклад:http://blog.wikispaces.com/2011/10/featured-wiki-studentmathmovies.html) V. Соціалізувати навчання ВКонтакте і Facebook не втрачають популярності серед молоді. Тим не менш, багато шкіл продовжують тримати соціальні мережі в класі під забороною. Насправді ці та подібні ресурси можна використовувати в навчальних цілях, зберігши привабливість для технічно підкованих учнів. Рекомендовані сервіси: 1. www.todaysmeet.com (приклад: http://todaysmeet.com/about/backchannel ) 2. www.edmodo.com (приклад: https://blog.edmodo.com/2013/09/19/free-webinar-how-toincorporate-social-media-into-your-classroom ) 3. www.chatzy.com VI. Навчати презентувати себе з кращого боку Публічні виступи є важливою складовою діяльності сучасного фахівця майже у всіх сферах діяльності. Розвивати ці навички у наші дні доцільно разом з навичками створення комп’ютерних презентацій. Сьогодні школярі можуть вибирати з безлічі онлайн-інструментів, що допоможуть їм створювати переконливі презентації . Рекомендовані сервіси: 1. www.prezi.com (приклад: http://prezi.com/prezi-for-education ) 2. www.simplebooklet.com 3. www.edu.glogster.com (приклад: http://jennycontreras28.edu.glogster.com/phones/?=glogpedia-source ) VII. Самовдосконалюватись в онлайні Всесвітня мережа дозволяє створювати відкрите інформаційно освітній простір, де всі учасники процесу навчання мають рівні можливості для зростання і кожен має можливість удосконалюватися настільки, наскільки це дозволяє власний потенціал . Рекомендований сервіс: 1. www.khanacademy.org (Хан-академія) VIII. Вчитися у колег Без обміну досвідом, спілкування на професійні теми учитель не може вдосконалювати свою майстерність, розвиватися як особистість. Традиційна учительська дозволяє спілкуватися обличчям до обличчя, проте сьогодні можна істотно розширити аудиторію для 45

професійного спілкування, приєднавшись до педагогічних спільнот за інтересами. Рекомендовані сервіси : 1. www.ted.com (приклад: http://www.ted.com/topics/education/page/1 ) 2. www.visualta.org (приклад: http://visualta.com/2013/09/13/external-structure-of-leaf ) 3. www.classroom20.com IX. Ефективно працювати кожного дня Повноцінна робота сучасної школи неможлива без якісного ПЗ, що використовується для спільної роботи над документами,, відеомонтажу, обробки аудіоматеріалів, програм для редагування фотографій тощо. Рекомендовані сервіси: 1. www.drive.google.com 2. www.openshot.org 3. www.popcorn.webmaker.org 4. www.free - audio - editor.com 5. www.thumba.net X. Інтегруватися в інформаційний простір країни і світу За останні роки в нашій країні відбулася революція у сфері інформатизації освіти. Класи обладнані сучасною технікою, вчителі підвищують IT- компетентність, а школи виходять в онлайн. Продовжити та підняти ці процеси на новий рівень допоможуть нові сервіси Інтернет. Рекомендовані сервіси: 1. www.edukit.org.ua (приклад: http://edu.kh.ua/proekt_edukit/istorii_uspihu_uchasnykiv ) 2. www.iteach.com.ua 3. www.pil - network.com Отже, десять важливих задач, що стоять перед сучасним учителем можна розв’язувати на якісно новому рівні, використовуючи сучасні Інтернет інструменти, тридцять з яких наведено в цій роботі. Література 1. Патаракин Е.Д. Социальные взаимодействия и сетевое обучение 2.0: Монография /Патаракин Е.Д. - М.: НП "Современные технологии в образовании и культуре", 2009. - 176 с.

46

LIFELONG LEARNING AND THE PROBLEMS OF THE ELECTRONIC LEARNING ENVIRONMENT DEVELOPMENT FROM THE PERSPECTIVE OF CIVIL CONSCIOUSNESS FORMATION

Danevich M., Manako V., Manako D. International research and training center for information technologies and systems. Kiev. Ukraine Some issues of lifelong learning organization in a modernelectronic space are considered. БЕЗПЕРЕРВНЕ НАВЧАННЯ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗБУДОВИ ЕЛЕКТРОННОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В РАКУРСІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ СВІДОМОСТІ

Данєвич М. В, Манако В.В., Манако Д.В. Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України Київ, Україна Рассмотрены некоторые проблемы организации непрерывного обучения в современном электронном пространстве. Актуальність. Швидкі темпи розвитку інформаційного суспільства впливають на прискорення темпів впровадження інновацій різних рівнів та нових науково-технічних досягнень в процес освіти, тим самим продукуючи нові вимоги до окремих ланок підтримки освіти, оцінки її якості, розробки стандартів та рекомендацій, шляхів формування інтелектуального потенціалу, підвищення компетенцій тощо. Збільшуються вимоги до якості надання освітніх послуг на базі електронних освітніх просторів. Інформаційне середовище швидко формує у людей нові звички, стереотипи поведінки, культурні запити і нові цінності. Формуються нові електронні мережеві співтовариства, які виробляють, постачають та використовують інформаційні ресурси і тим самим сприяють вертикальному та горизонтальному розвитку електронного освітнього простору. Проблеми розвитку електронних просторів та безперервне навчання. На теперішній день багато пишеться про багато чисельні аспекти розвитку електронних освітніх просторів. Серед них – актуальні питання супроводження навчального процесу в умовах активного використання інформаційних та комунікаційних технологій, використання систем управління навчанням, створення тренажерів, дистанційних курсів з різних дисциплін, різні аспекти підвищення якості освіти тощо. Це важливі питання, розв’язок яких впливає на 47

стан сучасної освіти в Україні. Однак, поглянемо на проблему розвитку електронного освітнього середовища в іншому ракурсі. Однією з тез безперервного навчання є те, що людина має постійно вчитися для кращого працевлаштування та активного громадянства [1]. Якщо у першому випадку зрозуміло, що потрібно надавати різноманітні навчальні послуги через дистанційні курси, електронні посібники тощо, то можна стверджувати, що питання неперервної освіти в галузі активізації громадської свідомості є засадничим. Особливого значення набуває теза «інформація для всіх». Для розвитку демократії в інформаційному суспільстві необхідно вчити громадян інформаційній культурі спілкування в електронному просторі та користуватися он-лановими системами. Це велика проблема, тому що не всі громадяни можуть без додаткового психологічного навантаження працювати з системами нового покоління. Для цього потрібно створювати для кожної такої системи розвинену систему допомоги, крім того, і це головне, кожний користувач повинен знати і бути в цьому впевненим, що він не є особою, яка «невидима» в електронному просторі. Електронні міста як електронні простори для всіх. Поряд з поняттям «сайт», що складає основу електронного простору, виникає поняття «електронне місто». Що це таке? Можна вважати, що це місто, яке вміщує та живе за рахунок активного використання свого електронного аналогу – електронного міста – віртуального простору, в якому вирішуються глобальні та поточні проблеми за рахунок використання перспективних ІКТ; що має потужні сервіси підтримки електронного урядування, електронної демократії, розподілених систем управління місцевим господарством, системою управління адміністративних послуг та рад місцевого самоврядування та ще множину різних послуг. Віртуальний простір електронного міста можна розглядати як сукупність спеціалізованих просторів або підпросторів, які поєднані центральним органом управління містом. До них, наприклад, можна віднести підпростори культури, електронні бібліотеки, простори освіти – шкільної, професійної, самоосвіти, І таких прикладів можна привести багато. Потрібно формувати особистість громадянина цифрового світу та безперервно вчити його користуватися перевагами, що надають ІКТ та доступ до інформації для всіх. Електронне місто поєднує в собі не тільки головні посилання та каталоги, а ще й 48

різноманітні скрадні розподілені системи, які не тільки надають доступ до інформаційних ресурсів, а й впроваджують окремі елементи електронізації управління, наближають владу до громадян. Доведено, що впровадження будь-якого елемента інформатизації потребує навчання користувачів, а в сучасних умовах бурхливого розвитку інформаційного суспільства – підвищення рівня громадянської свідомості можливо за умови неперервної підтримки підготовки всіх прошарків громадян до активного використання ІКТ задля розвитку демократії та самоврядування. Що потрібно для забезпечення процесів безперервної освіти? По-перше, наявність доступу до мережі Інтернет. Зауважимо, що ця проблема в Україні вирішується на належному рівні, про що свідчать дані розвитку інформаційного суспільства в нашій країні. По-друге, постійне підвищення рівня інформаційної та комп’ютер-ної грамотності, особливо для прошарків населення, які за деяких умов не працюють активно з комп’ютером або в мережі Інтернет. Ця проблема також частково вирішується. Наприклад, існують навчальні курси для пенсіонерів. По-третє, Розуміння процесів участі у житті держави шляхом використання ІКТ. Ці питання заслуговують уваги освітян, Вирішення проблеми організації безперервного навчання на місцях. Розглянемо, яким чином можна вирішувати окремі питання на місцевому рівні. Головна задача - це створення умов для забезпечення підвищення рівня інформаційної та комп’ютерної грамотності для всіх. Велику увагу потрібно приділити людському фактору Є прошарки громадян,, які потребують уваги і забезпечити потрібний її рівень можуть у тому числі і перспективні рішення на рівні районів, в яких мешкають громадяни. Це означає і установку великої кількості комп’ютерів, і набуття елементарних навичок їх використання з метою покращення життя. На місцевому рівні потрібно створювати пункти – навчальні осередки, які можуть надавати відповідні навчальні послуги на базі спеціалізованих та загальних програм. До спеціалізованих навчальних програм можна віднести і навчальні програми з розвитку інформаційного суспільства, електронної демократії, електронного урядування, тощо. Зауважимо, актуальним є також створення комплексу дистанційних курсів для мешканців. Актуальними також можуть бути навчальні програми з організації використання віртуальних приймалень на рівні району. Зрозуміло, що, наприклад, створення комплексу найпростіших 49

віртуальних приймалень на рівні району дозволить значно поліпшити та прискорити діалог районної ради з її мешканцями. Це ціла програма в рамках району і ради самоврядування повинні вирішувати і такі складні проблеми. З іншого боку, будь-які, навіть дуже невеликі послуги, які будуть впроваджуватися на рівні районних рад, поставлять задачі підготовки та перепідготовки великої кількості персоналу, що буде підтримувати роботу таких приймалень. Тобто, необхідно створювати нові осередки, або забезпечувати розширення спектру послуг тих, які вже існують з метою створення відповідних навчальних програм і надавати послуги безкоштовно, за рахунок місцевого бюджету. Висновки. Електронні освітні простори у сучасних умовах розвиваються не тільки за рахунок лавиноподібного створення нових інформаційних ресурсів, але й за рахунок створення електронних міст. Без наявності розвиненої системи безперервного навчання досягнення електронної демократії неможливе. Література 1. Меморандум непрерывного образования Европейского Союза. [Електронний ресурс].

– Режим доступу: URL: http://www.znanie.org/docs/memorandum.html.

GLOBALIZATION AND FORMING OF ENVIRONMENT FOR LIFELONG LEARNING

Danevich M. V., Manako D.V. International research and training center for information technologies and systems. Kiev. Ukraine Some issues of development of the national system of lifelong learning are considered in the context of globalization and preservation of national features. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРУ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

Данєвич М. В, Манако Д.В. Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України Київ, Україна Рассмотрены некоторые вопросы развития национальной системы непрерывного образования в контексте глобализации и сохранения национальных особенностей.

50

Актуальність. Виклики глобалізації в сучасному світі стосуються різних аспектів розвитку інформаційного суспільства, у тому числі і сфери освіти, а саме, проблем організації безперервного навчання, яке за своїми властивостями. Вплив глобалізації на формування електронного простору безперервної освіти. Глобалізація стала терміном, який поєднав в собі цілий комплекс значень, що можна розглядати у річних контекстах та значеннях. З одного боку вона звужує світ та потребує жити та діяти за визначеними правилами, з інших – дає необмежені можливості для розвитку та подолання цифрових розривів. Глобалізація — об’єктивний процес, що має системний характер, тобто, охоплює всі сфери життя суспільства. Глобалізація несе суспільству як переваги, так і негативні явища, суттєво впливає і вплив цей має багатоаспектний характер на розвиток інформаційного суспільства, сприяє інформатизації, розвитку загального науково-технологічного рівня країн, виникають нові сектори виробництва у галузі розробки та використання інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) тощо. Процеси глобалізації суспільства обумовлюють як темпи розвитку різних систем та електронних просторів, так і системи безперервної освіти. Зауважимо, що розвиток системи безперервної освіти на умовах збереження кращих традицій національної системи освіти – запорука збереження національної культури при підтримці нових інформаційних технологій в освіті для всіх. Крім того, розвиток національної системи безперервного навчання повинен забезпечувати:  доступ до інформації для всіх на основі гуманізації та демократизації;  інтенсивне безперервне навчання різних груп користувачів основам електронного урядування, самоврядування та формування громадянської свідомості за рахунок створення нових навчальних програм та активізації процесів підготовки та перепідготовки різних прошарків громадян до активного життя в умовах глобалізації з метою збереження національної ментальності. Перспективні системи підтримки навчання повинні комплексно підтримувати: нові форми людино-машинної взаємодії, реалізовані на базі перспективні технології когнітивної підтримки користувачів; інтеграцію перспективних рішень в області підтримки комунікацій і засобів спільної розробки ресурсів; нові технології вирішення завдань навчання, значно розширювати можливості для 51

підтримки індивідуалізації тощо. Потрібний також новий погляд на розбудову системи безперервної освіти у зазначеній галузі на державному рівні. Розбудова потребує великої кількості спеціалісттів у галузі інформаційних технологій. Поряд з загальновідомими проблемами визначимо також наступні напрямки діяльності, які дозволять інтенсифікувати удосконалення процесів масової та безперервної освіти фахівців у галузі інформаційних технологій.: 1. Формування групи (спільноти) висококваліфікованих експертів (національних та закордонних) у галузі ІКТ. Основні завдання, що мають бути покладені на зазначену групу:  створення ядра знань, яке повинне забезпечувати випереджувальний розвиток навчальних програм за умови стрімкої зміни ІКТ (приблизно 1.8 роки) в інформаційному суспільстві, їх актуалізацію та генерацію для забезпечення випереджувального розвитку навчального процесу, підвищення його якості та ефективності.  Розробка перспективних методів, моделей та технологій навчання та методичних рекомендацій щодо їх інноваційного впровадження в навчальний процес.  Створення інфраструктури для підтримки неперервної електронної освіти для підготовки спеціалістів на базі використання сучасних ІКТ. При цьому особливу увагу потрібно приділити створенню інформаційних ресурсів багаторазового використання.

2. Оновлення національних освітніх стандартів повинно базуватися на всебічному забезпеченні випереджувального напрямку підготовки фахівців, та ураховування ядро базових знань у галузі інформаційних технологій.

3. Розвиток педагогічного потенціалу. Потрібно зосередити увагу на створенні та інтенсивному впровадженні нових моделей підвищення кваліфікації викладача, у тому числі на різних індивідуальних та групових формах інтенсивної підготовки та перепідготовки за окремими напрямками, а не за повною програмою. Потрібно забезпечувати можливість для вибору програм та місця підвищення кваліфікації, у тому числі і на базі провідних академічних установ за випереджуючими програмами. Значну роль буде відігравати електронна система освіти в галузі інформаційних технологій.

4. Робота з талановитою молоддю. Випереджуюча освіта базується також на формуванні потенціалу талановитої молоді у галузі ІКТ, потрібно розвивати систему заходів, яка сприяє 52

виявленню талантів та створенню умов для випереджуючого рівня їх підготовки та активного залучення до роботи з провідними академічними та прикладними спеціалістами для набуття міждисциплінарного досвіду у зазначеній галузі.

5. Активізація взаємодії вертикалями власті з метою формування системи безперервного навчання широких прошарків громадян без обмежень. Висновки. Безперервна освіта є основою розвитку країни, її основна задача – зберегти національні надбання та забезпечити темпи інтеграції у глобальний освітній простір Література 1. Шарий В.І. Глобалізація та регіоналізація місцевого розвитку як основні суперечливі фактори впливу на місцеве самоврядування //Державне управління. 2011. №1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.nbuv.gov.ua/ e-journals/

53

II. ICT IN EDUCATION FOR ALL REGIONAL MONITORING OF LIFE QUALITY IN TERMS OF THE LIFELONG LEARNING CONCEPT

Artemenko V., Artemenko E., Artemenko L. Lviv Academy of Commercial Methodological and methodical approaches to acquisition of skills and training by users of the life quality monitoring system in Ukraine's regions in terms of the lifelong learning concept are considered. The impact of some factor caused by the reluctance of regional development managers to use the software tools is discussed. In this situation, the expected results of implementation policy for the system for life quality monitoring in the regions may most likely not be achieved. To support introduction of the created regional monitoring system it is proposed to use Massive Open Online Courses (MOOCs) that allow users to see the capabilities of the system and to acquire knowledge and skills for practical use of monitoring tools based on the lifelong learning concept . РЕГІОНАЛЬНИЙ МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

Артеменко В.Б., Артеменко О.В., Артеменко Л.В. Львівська комерційна академія Розглядаються методологічні та методичні підходи до забезпечення набуття знань і навичок користувачів системи моніторингу якості життя населення регіонів України в умовах реалізації концепції неперервної освіти. Мова йде про вплив низка факторів, які обумовлені неготовністю фахівців органів управління регіональним розвитком застосовувати створювані інструментальні засоби. За таких умов, ймовірно, політика запровадження системи моніторингу якості життя населення регіонів може не дати бажаного ефекту. Для забезпечення розв’язання завдань, спрямованих на підтримку впровадження системи моніторингу, пропонується застосовувати так звані масові відкриті онлайн курси, які дозволять користувачам ознайомитися з можливостями цієї системи і набути знання й навички щодо використання засобів моніторингу на підставі концепції неперервного навчання.

54

У сучасних умовах економічний розвиток українських регіонів зазнає якісні зміни, пов’язані з переходом на постіндустріальний рівень, який характеризується підвищенням рівня інтелектуалізації всіх видів діяльності та інформатизацією процесів управління. Ці характеристики вказують на те, що змінюються вимоги до рівня підготовленості керівників та фахівців управління на державному, регіональному, місцевому рівнях, які повинні мати не тільки певну освіту, але й постійно актуалізувати свої знання. В інформаційно-аналітичному забезпеченні органів управління регіональним розвитком особливе місце займає моніторинг. Його місце і роль визначені в Законі України “Про Національну програму інформатизації” [1], а також у Постанові КМУ “Про запровадження моніторингу результатів діяльності Кабінету Міністрів України та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій” [2]. На наш погляд, стратегічним завданням економічного розвитку регіонів є створення міцних засад для послідовного підвищення якості життя населення. Тому сучасна методологія моніторингу має забезпечувати управління ефективністю економічного і соціального розвитку регіонів України на засадах інтегральних (синтетичних) індикаторів якості життя населення. У роботах [3, 4] висвітлені методологічні засади щодо побудови системи синтетичних індикаторів якості життя населення регіонів. Йдеться про використання таких двох підходів, як економетричного та кваліметричного, спрямованих на згортання визначених наборів статистичних показників та соціологічних опитувань у регіональні синтетичні індикатори якості життя. Практичним напрямом щодо їх ефективного використання є інноваційні науково-освітні простори на підставі перспективних інформаційних технологій [5]. На основі цих технологій, базових інструментальних засобів економетричного та кваліметричного аналізу можна розробити інформаційноаналітичну систему моніторингу якості життя населення регіонів України (ІАС-МЯЖНР). Ми маємо на меті обґрунтувати нові методологічні та методичні підходи, які спрямовані на: 1) побудову регіональних синтетичних індикаторів якості життя населення на базі методів багатовимірного статистичного аналізу та соціологічних опитувань, 2) використання теорії потрійної спіралі як мережевої моделі інноваційного розвитку регіонів, 3) дистанційну підтримку надбання знань, умінь і навичок 55

віддалених користувачів ІАС-МЯЖНР в умовах реалізації концепції неперервної освіти. Обґрунтування методологічних підходів до підтримки надбання знань та практичних навичок користувачів ІАС-МЯЖНР в умовах реалізації концепції неперервної освіти є важливим завданням. Йдеться про ефективність застосування системи МЯЖНР, на яку впливатиме низка факторів, обумовлених неготовністю спеціалістів органів регіонального управління використовувати інструментальні засоби системи моніторингу якості життя населення. За таких умов, ймовірно, політика запровадження системи МЯЖНР може не дати бажаного ефекту. В сучасних умовах концепція неперервної освіти або ж освіти через усе життя Lifelong Learning (LLL) є повсякденною практикою для більшості населення розвинених країн. Виникнення потреби в її практичній реалізації призвело до розуміння неперервної освіти як освітнього процесу, що забезпечує розвиток особистості протягом усього життя: підвищення вже наявної кваліфікації і перенавчання. На наш погляд, ефективне запровадження ІАС-МЯЖНР може відбуватися на основі масових відкритих онлайн курсів, англомовна транскрипція – Massive Open Online Courses (MOOCs). Такий підхід зможе забезпечити віддаленим користувачам системи моніторингу МЯЖНР ознайомлення з її можливостями, підтримку набуття знань і навичок щодо розроблення і застосування регіональної аналітики, навчання впродовж усього життя. Аналіз використання масових відкритих онлайн курсів (MВOК) дозволяє зробити певні висновки щодо їх особливостей [6]: великий обсяг неструктурованої інформації, особиста мета автора, свобода діяльності, відсутність контролю, учасник курсу – і вчитель і учень, використання двох платформ (табл. 1). Таблиця 1 Платформи для МООС хМООС: централізована платформа, що “замикає” на себе навчальний процес у рамках окремого курсу 56

сMOOC: відкрита платформа, що використовує персональні навчальні середовища (ПНС) і мережі (ПНМ)

когнитивно-біхевіористський і конструктивіський підходи

коннективістський підхід

цілі навчання визначаються викладачем

цілі навчання визначаються учнем

вивчення комп'ютерних наук та вивчення педагогічних теорій і інженерних дисциплін гуманітарних дисциплін спостерігачів практично немає

величезна кількість учасників

викладачі виконують різні ролі

викладачі виконують різні ролі

курси відкриті для всіх

відкритість для персоналізації навчання, до діалогу, дискусії, бесідам і т.ін.

На рисунку 1 представлена концептуальна структура відкритого онлайн курсу «Моніторинг якості життя населення регіонів». Цей дистанційний курс висвітлює методологічні засади щодо побудови та використання регіональних синтетичних індикаторів якості життя населення для підтримки управління ефективністю розвитку регіонів України. Зазначимо, що відкритий онлайн курс «Моніторинг якості життя населення регіонів» створюється на підставі як системи управління дистанційним навчанням (LMS) Moodle, так і ключових соціальних сервісів Web 2.0, які призначені для формування ПНС і ПНМ (див. рис. 2). Методологічні засади щодо синтезу LMS і веб-інструментів ПНС розглядаються в роботі [7]. Загальною ідеєю такого синтезу є те, що визначені під час дослідження ключові інструментальні засоби інтегровані в єдиний віртуальний простір. Розроблення і впровадження МВОК «Моніторинг якості життя населення регіонів» для неперервного навчання користувачів ІАСМЯЖНР є виправданим кроком. Це дозволить забезпечити управління ефективністю соціально-економічного регіонального розвитку в умовах реалізації концепції неперервного навчання фахівців органів регіонального управління, які є користувачами системи моніторингу якості життя населення регіонів України.

57

Рис. 1. Концептуальна структура відкритого онлайн курсу «Моніторинг якості життя населення регіонів»

Рис. 2. Інтеграція LMS із веб-інструментами ПНС Література 1. Закон України “Про Національну програму інформатизації” [Елек- тронний ресурс] – Режим доступу: http://vpf.kiev.ua/book/nac_inform_book.pdf.

2. Постанова КМУ “Про запровадження моніторингу результатів діяльності КМ України та Ради міністрів АРК, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій” [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=263-2005-%EF. 3. Артеменко В.Б. Моделювання комплексних оцінок ефективності соціально-економічного розвитку регіонів у контексті критеріїв якості життя населення // Вісник Львів. ун-ту. – Серія прикладна математика та інформатика. 2005. Вип. 10. – С.59-70.

58

4. Азгальдов Г. Разговор о квалиметрии [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://video.yandex.ua/users/labrate2005/view/1#.

5. Манако А.Ф., Синица Е.М. Инновационные научнообразовательные пространства на базе перспективных информационных технологий // Новые информационные технологии в образовании для всех: монография. – К., 2012. – С.204-265.

6. Кухаренко В.Н., Бугайчук К.Л. Открытые дистанционные курсы “Дистанционное обучение от А до Я” и “Куратор содержания” [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://dl.kharkiv.edu/.

7. Артеменко В.Б. Персональные учебные среды в управлении региональным развитием // Международ. журнал «Образовательные Технологии и Общество». – 2013. – Том 16. – № 1. – С.440-453 [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://ifets.ieee.org/russian/depository/v16_i1/pdf/3.pdf.

INFORMATION COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN ADULT EDUCATION IN THE USA

R. Boyd Johnson, Ph.D, Department of Organizational Leadership, Graduate Studies in Leadership, Indiana Wesleyan University, Indiana, USA The paper addresses impact of ICT on the development of adult online learning programs in the USA, providing a case study of a blended learning approach in the adult education doctoral program (Doctor of Education in Organizational Leadership) within Indiana Wesleyan University, USA. The main goal of the paper is to describe operations, value and implementation of blended learning for adult students, studying leadership in the US and look at the role of ICT. .

ICT and Blended learning in Adult & Graduate Programs Integration of new technologies into learning/teaching process became a critical part of a long term strategy for many US universities.

According to the National Sloan survey more than 96 percent of the largest institutions have some blended learning and online degree offerings. Doctoral/Research institutions in the US have the greatest number of online programs due to increased demand in the last several years (Allen & Seaman, 2013).

59

Educational Research registered overall enrollment growth in graduate level programs driven by rising unemployment in the US. Decreased availability of good jobs encourages more people to seek higher education. The Ph.D in the US brings many benefits, from developing a more knowledgeable, well-rounded individual, to the more obvious advantage in the job marketplace (Allen & Seaman, 2010).

Doctorate degrees in education can provide greater job security and promotion from jobs such as teaching, to administrative work, academic leadership roles (e.g. a school principal), curriculum development and administration, and teaching at a higher level in universities (e.g. professors). A Ph.D degree can also offer a wider choice in job opportunities, greater upward mobility, more influence within the job, and also an increased salary. Due to technological progress in the US Doctorate degrees can be earned through a qualified university program, both traditional, and online. Because of the rise of online colleges and courses, the possibility of attaining doctorate degrees in education is at its highest.

Within doctoral degree programs many US universities apply an adult education approach and new flexible learning approaches (blended learning) to the overall curriculum development, focusing on andragogical learning theory (Reischmann, 2005). Blended learning (hybrid learning) is a combination of traditional face-to-face teaching and computer-based online teaching. They are designed for an online environment, with varying degrees of face-to-face contact. (Martyn, 2003).

ICT plays an integral role in the development of the online education in the USA. ICTs are a potentially powerful tool for extending educational opportunities, both formal (providing degrees) and non-formal (Open Educational Resources (OERs) and Massive Open Online Courses (MOOCs)).

The concept of moving the traditional classroom of desks, notebooks, pencils, and blackboard to an online forum of computers, software, and the Internet intimidates many teachers who are accustomed to the faceto-face interaction of the traditional classroom. In the past 10 years, online instruction has become extremely popular as is evident in the rise of online universities ICTs can improve the quality of education in a number of ways: by providing learner-centered environment that augments student enthusiasm and commitment; by making possible the 60

acquirement of fundamental skills and by improving teacher training; the students can now study and comprehend the related information at their own convenient time (Sarkar, 2012). In order to use technology effectively, educators need to be trained in using technology and they need to develop a good understanding of it. Great point!Technology is used to enhance learning, therefore it is important for educators to be comfortable using it to ensure that students get the full advantages of educational technology (Geer, Sweeney, 2012). Teaching with technology is different than teaching within a typical classroom.

Case study: Doctor of Education in Organizational Leadership Degree Program Indiana Wesleyan University took into consideration the profile of their students within Adult & Graduate Programs and implemented a blended learning approach (www.indwes.edu/Adult-Graduate). This program is designed for working adults who have the intellectual capacity for advanced study, who thrive on the challenge of self-directed learning, who desire to master the discipline of organizational leadership, and who purpose to contribute to Indiana Wesleyan University’s mission to raise up leaders as world changers (IWU DOL).

This program is designed to be completed in three years. Terms are normally 11 weeks in length and include a blend of classroom and online sessions. The program offers an integrated and seamless progression through courses: onsite (on-campus classes), online classes, international internship trips to Ukraine.

There are several benefits of blended learning approach for the Ed.D program: ● Opportunity to work and network with other doctoral students ● Working with professors and students from around the world ● Opportunity to develop projects and discussion groups completely online ● Ability to download course materials and other related media as part of study and research ● Flexibility in learning, and maintaining an independent schedule for study ● Collaborating on a variety of projects in a virtual environment ● Online databases and libraries provide researchers with online access to the contents of hundreds of thousands of books from major publishing houses, research reports, and peer- reviewed articles in electric journals.

61

ICT and Online courses within the DOL program A set of DOL program courses are taught online. Students have an opportunity to use modern ICTs for research and reporting, and can quickly pick up essential skills for finding information, organizing research online, and developing their thesis or dissertation.

Indiana Wesleyan University is using the BlackBoard Learning (BB) software platform for the online element of blended learning. Usually online classes run for 5-8 weeks, although the doctoral courses are 11 weeks. During an online classes doctoral learners conduct online discussions in the discussion boards, organize group work online, take quizzes, submit written assignments and projects. The following features are used for online class teaching: Course content: This feature allows professors to post article, assignments, videos etc.

Calendar: Professors can use this function to post due dates for assignments and tests.

Learning modules: It allows professors to post different lessons for students to access.

Assessments: This allows professors to post quizzes and exams and allows students to access them anywhere there is an internet connection.

Assignments: This features allows for assignments to be posted and for students to be able to submit assignments online Grade Book: Professors may post grades on Blackboard for students to view.

Field trip within DOL program: Visits to Ukraine Curriculum is designed for students to put theory into practice.

Coached by the DOL faculty, students engage in leadership practices, action learning projects, and personal and organizational improvement processes. The praxis builds on seminars in which students interact with outstanding organizational leaders and theorists. These experiences are expressed in the culmination of a portfolio that demonstrates the students' understanding of theory through scholarly papers and praxis through evidence that they have integrated theory in their leadership practice.

As part of the practicum, a global teaching or mentoring project is developed in another county (Ukraine), including a visit to the country (Ukraine) in the spring. The purpose of this visit is to learn about Ukrainian leadership, particularly in education, business and healthcare.

The students meet with leaders to dialogue about leadership from many 62

perspectives, and to understand how history and culture influences this important part of society.

Summary This paper provided a brief overview of ICT role in adult education using a case study and success story of blended learning approach in an adult education doctoral program (Doctor of Education in Organizational Leadership) within Indiana Wesleyan University, USA. Blended doctorate education offers a flexible and efficient format for study. It is clear that blended learning doctoral programs give doctoral students flexibility in their schedule, and an opportunity to work on a variety of projects using technology and internet-based communications. Students who complete an online doctorate degree may move ahead into teaching, consulting, continuing education, or research within their field.

References 1. Allen, I. E. and Seaman, J. (2008) Staying the Course: Online Education in the United States, 2008 Needham MA: Sloan Consortium 2. Allen, I. E. and Seaman, J. (2010) Online Education in the United States, 2010 Needham MA: Sloan Consortium 3. Geer, R. and Sweeney, T. (2012). Students Voices about Learning with Technology. Journal of Social Schience 8 (2): 294 4. Martyn, M. (2003). The hybrid online model: Good practice.

Educause Quarterly: 18-23.

5. Reischmann, J. (2005) Andragogy. In: English, Leona (ed): International Encylopedia of Adult Education. London: Palgrave Macmillan. S. 58-63.

6. Sarkar, S. (2012) The Role of Information and Communication Technology (ICT) in Higher Education for the 21st Century, 2012 The Science Probe: 30-41 7. Watson, J. (2008). Blended learning: The convergence of online and face-to-face education. North American Council for Online Learning 8. Indiana Wesleyan University Online. Ed.D. in Organizational Leadership Program http://www.indwes.edu/Adult-Graduate/EdDOrganizational-Leadership/Curriculum/

63

QUALITY OF ONLINE DOCTORAL EDUCATION: CASE STUDY OF THE USA

Buko S., PhD, Precedent Academics, Ukraine The paper reflects on the state of online learning in the US, analyzing quality issues of graduate online education in the last 12 years, covering challenges, key trends, and perception changes of students and faculty.

Summaries are based on the results of the annual national surveys of online learning in the US done by the Babson Survey Research Group and the College Board, funded by the Sloan Consortium and Pearson.

Online education becoming part of long-term strategy for many schools in the US. According to the National Sloan survey (2013) more than 96 percent of the very largest institutions have some online offerings. Doctoral/Research institutions in the US have the greatest penetration of offering online programs. The most popular online schools in the US according to different ratings are: University of Phoenix Online, Liberty University Online, Colorado Technical University Online, Capella University online, Walden University.

National report data demonstrated that schools are on the road constant improvement of existing on-line programs, focusing on ICT integration, faculty trainings and student-oriented approach (Allen & Seaman, 2013).

Trained faculty must be hired to work with students on-line.

According to the national reports of Sloan foundation, institutions use about the same mixture of core and adjunct faculty to staff their online courses. (NASULGC-Sloan National Commission on Online Learning Benchmarking Study: Preliminary Findings, n.d., APLU, 2009). A commonly held view in the United States academia in the early 2000s, was that the quality of online education was inferior to the quality that a face-to-face interaction classroom brings (Allen & Seaman, 2008). The acceptance of online method of instruction by US faculty has been relatively constant in the period of 2002-2013. About one-third of academic leaders surveyed by the national Sloan survey believe that their faculty recognize and appreciate the value of online teaching and learning (Allen & Seaman, 2005).

A key trend in perception of the value of online education that is clearly seen through data collected by the national Sloan survey is that academics generally have a much more positive perception on the relative quality of online learning outcomes (Allen & Seaman, 2010).

64

To conclude, the results for 2012 show a substantial improvement in the opinion of academic leaders on the relative quality of the learning outcomes for online education (Sloan Report, 2013).

It is important to note that there have been no problems with acceptance of online degrees by potential employers and there’s a continuous demand in online education among potential students. (Allen & Seaman, 2013).

References Allen I.E & Seaman J. (2013). Changing course: Ten years of tracking online education in the US. Retrieved from http://www.onlinelearningsurvey.com/reports/changingcourse.pdf Allen, I.E., & Seaman, J. (2011). Going the distance: Online education in the United States, 2011. Babson Park, MA: Babson College, Babson Study Research Group.

Allen, I. E. and Seaman, J. (2010) Class differences: Online Education in the United States, 2010 Needham MA: Sloan Consortium Allen, I. E. and Seaman, J. (2008) Staying the Course: Online Education in the United States, 2008 Needham MA: Sloan Consortium E. I. Allen and J. Seaman. (2005) Growing by Degrees: Online Education in the United States, 2005 . Needham, MA: Sloan-Consortium NASULGC-Sloan National Commission on Online Learning Benchmarking Study: Preliminary Findings, n.d., APLU, 2009 CLOUD TECHNOLOGIES USE FOR ORGANIZING DISTANCE LEARNING IN VET

Gluschenko V. Institute of Information Technology and Training NAPS of Ukraine This paper deals with the definition of dedicated pros and cons of clouds and educational cloud technologies use for the establishment of elearning in VET. ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПТНЗ

Глущенко Володимир Володимирович Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України

В роботі розглядаються питання присвячені визначенню переваг і недоліків освітніх хмар і використанню хмарних технологій для організації системи підтримки дистанційного навчання у ПТНЗ.

65

Сучасні хмарні технології радикально змінюють підходи до організації навчально-виховного процесу у навчальних закладах різних типів, зокрема й професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ). Вони стають базою для створення єдиного інформаційного освітнього простору на основі хмарних сервісів для ПТНЗ, їх педагогічних працівників, учнів і, навіть, батьків, забезпечують впровадження у навчально-виховний процес дистанційних технологій навчання та управління. Аналіз останніх досліджень показав, що проблемами впровадьження дистанційного навчання займаються О. О. Андрєєв, В. Ю. Биков, І. М. Ібрагімов, В. М. Кухаренко, Н. В. Морзе, Є. С. Полат, Є. М. Смирнова-Трибульська, А. В. Хуторський, а проблемою хмарних технологій дистанційного навчання – В. Ю. Биков, Ю. Г. Запорожченко, С. В. Каплун, В. М. Кухаренко, С.О. Семеріков, З.С. Сєйдаметова, К. І. Словак, А. М. Стрюк, М. П. Шишкіна та інші дослідники. Але не зважаючи на ці дослідження, проблема впровадження дистанційного навчання в ПТНЗ, зокрема й на основі хмарних технологій, залишається недостатньо розробленою. Дана стаття присвячена визначенню переваг і недоліків освітніх хмар і використанню хмарних технологій для організації системи підтримки дистанційного навчання у ПТНЗ. На основі аналізу наукової літератури (див., наприклад, [1]) можна виокремити такі моделі організації дистанційного навчання: модель організації дистанційного навчання без використання глобальної мережі, модель мережного дистанційного навчання, модель мобільного дистанційного навчання та модель організації дистанційного навчання з використанням хмарних технологій. Сьогодні модель організації дистанційного навчання з використанням хмарних технологій є найвищим ступенем організації дистанційного навчання, оскільки не потребує від навчального закладу витрат на розгортання веб-сервера, на його апаратне і програмне забезпечення, на його підтримку та адміністрування. Доступ до мережі, серверів, систем зберігання додатків є швидким і забезпечує процес навчання великої кількості учнів. Оскільки додатки для підтримки дистанційного навчання постійно оновлюються, то розташування їх у хмарі робить цей процес швидшим. Організація процесу навчання за допомогою хмарних технологій дистанційного навчання створює рівний доступ учнів та викладачів до навчальних матеріалів та ресурсів ПТНЗ.

66

Система Moodle для свого функціонування потребує робочого веб-сервера, тобто інстальованих на налаштованих відповідним чином веб-сервера (наприклад, Apache), інтерпретатора РНР та баз даних (наприклад, MySQL). Для вирішення даної проблеми на рівні ПТНЗ мають місце три варіанти: 1. Закупити відповідне апаратне обладнання та програмне забезпечення і створити веб-сервер у ПТНЗ. Але для цього необхідні досить значні кошти, яких у більшості навчальних закладів немає. Крім того, потрібен фахівець високої кваліфікації для адміністрування веб-сервера.

2. Одним з найбільш реальних шляхів вирішення проблеми щодо розгортання в ПТНЗ системи підтримки дистанційного навчання на базі системи Moodle є, на нашу думку, налагодження співпраці між професійно-технічними навчальними закладами і вищими навчальними закладами регіонального рівня, що використовують систему Moodle у навчальному процесі і мають необхідне програмне і апаратне забезпечення.

3. Можна використати безкоштовний хостинг, або орендувати хостінг, скориставшись хмарними технологіями на основі SaaSрішення. До переваг використання хмарних технологій дистанційного навчання у ПТНЗ можна віднести: – економію коштів на придбання апаратного і програмного забезпечення веб-сервера, на його підтримкіу і адміністрування; – перенесення деяких видів навчальної діяльності учнів ПТНЗ в мережу, зокрема використання навчальних ресурсів, що знаходяться в Data-цетрах, розробка і використання електронних навчальних курсів, організація і підтримка самостійної роботи учнів, організація контролю за процесом навчання та оцінювання навчальних досягнень учнів на основі використання систем підтримки дистанційного навчання (СПДН); – відкритість навчального середовища як для викладачів, так і для учнів та їх батьків; – підвищення мобільності учнів. До загальних недоліків використання хмарних технологій незалежно від типу навчального закладу можна віднести такі: – проблема безпеки зберігання навчальних матеріалів у хмарі; 67

– питання конфіденційності відомостей про учнів, що навчаються з використанням хмарних технологій; – не всі додатки можуть бути розташовані у хмарі; – відсутність розробленої правової бази для організації процесу навчання у хмарі. У нашому дослідженні в якості системи підтримки дистанційного навчання у ПТНЗ було обрано систему Moodle, яка є вільно поширеною платформою, яка може бути використана як хмарна технологія дистанційного навчання [3]. Особливістю Moodle є її мобільність. Якщо версія 1.9 потребувала установки інтегрованого додатку MLE - Moodle, то всі наступні версії надають можливість доступу до системи з будь-якого апаратного мобільного пристрою, що створює умови для реалізації процесу навчання за моделлю змішаного навчання. Постійне оновлення програмного забезпечення Moodle та можливість інтеграції різноманітних додатків сприяє широкому її використанню в процесі навчання. Модульна структура розташування навчальних матеріалів надає учням можливість створювати своє персональне навчальне середовище, що сприяє: підвищенню організованої самостійної роботи учнів, формуванню аналітичного та креативного мислення, учні стають активними здобувачами знань, правильно організовують власне навчання, формують інформативні компетенції, систематизують та порівнюють отримані знання. У Державному навчальному закладі «Черкаський професійний ліцей» автором розроблено прототип СПДН на базі Moodle 2.3 для ПТНЗ [2]. Дана система, на основі двосторонньої угоди, розгорнута на веб-сервері Черкаського державного технологічного університету, але така хмара розгортається лише для одного навчального закладу і буде доступна лише учням та викладачам цього ж закладу. Після проведення педагогічного експерименту та апробації системи підтримки дистанційного навчання для ПТНЗ у ДНЗ «Черкаський професійний ліцей» на основі розробленого у дослідженні прототипу на одному з хмарних серверів планується розгорнути СПДН для ПТНЗ м. Черкаси. Висновки. Завдяки сучасним веб-сервісам у хмарі можна створювати і вже створюються навчальні середовища для підвищення кваліфікації вчителів, для загальносвітніх навчальних закладів і професійнотехнічних навчальних закладів, при цьому функціональні 68

можливості хмарних технологій значно розширюють засоби створення дистанційних курсів, інших електронних освітніх ресурсів. З урахуванням сучасних тенденцій в освіті зміна форм організації навчання у ПТНЗ повинна відбувається у напрямі переходу до форм змішаного навчання з використанням систем підтримки дистанційного навчання та передбачати використання як традиційних форм навчання (лекції, практичних робіт, семінарів, консультацій, самостійної роботи та ін.), так й інноваційних (інтерактивних відеолекцій, віртуальних лабораторій), а провідними методами навчання в ПТНЗ повинні стати методи, що стимулюють пізнавальну активність учнів і забезпечують їх залучення до систематичної самостійної роботи у процесі навчання. Література 1. Андреев А. А. Дистанционное обучение: сущность, технология, организация / А. А. Андреев, В. И. Солдаткин. –М. : Издательство МЭСИ, 1999. – 196 с.

2. Глущенко В. В. Використання системи електронного навчання у ПТНЗ // Звітна наукова конференція Інституту інформаційних технологій і засобів навчання АПН України: Матеріали наукової конференції. – Київ: ІІТЗН НАПН України, 2013. – С. 43-44.

3. Сайт системи MOODLE. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: URL: https://moodle.org/

KEY PERFORMANCE EVALUATION COMPONENTS COMPUTER ORIENTED TRAINING ENVIRONMENT POSTGRADUATE TEACHER EDUCATION

Kolos K. Institute of Information Technology and Learning Tools of the NAPS of Ukraine The study identified and proved most expedient tools and evaluation criteria of efficiency and communication between structural components of computer-based learning environment post-graduate teacher education.

69

ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМП’ЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Катерина Ростиславівна Колос Інститут інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України У дослідженні виявлено та обґрунтовано найдоцільніший інструмент та критерії оцінювання ефективності і встановлення зв’язку між структурними компонентами комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти. Необхідність кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості і конкурентоспроможності освіти в нових економічних і соціокультурних умовах, прискорення інтеграції України у міжнародний освітній простір потребує впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що забезпечують удосконалення навчально-пізнавального процесу (НПП), доступність та ефективність освіти [1]. Комп’ютерно орієнтоване навчальне середовище закладу післядипломної педагогічної освіти (КОНС ЗППО) як керований, штучно і цілеспрямовано побудований простір, у якому розгортається навчально-пізнавальний процес із використанням інформаційно-комунікаційних технологій і в якому створені необхідні і достатні умови для його учасників щодо ефективного здійснення підвищення кваліфікації педагогічних кадрів [2] – є досить складною педагогічною системою, яка повинна не лише відповідати встановленим державним стандартам, а й сучасним потребам швидкозмінного світу, тому потрібно, при контролюванні внутрішнього рівня ефективності КОНС ЗППО у навчальнопізнавальному процесі курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, співвідносити його із показниками рівнів ефективності інших закладів післядипломної педагогічної освіти України. Оскільки навчально-пізнавальний процес курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у КОНС ЗППО – це динамічний процес, ефективність здійснення якого залежить від педагогічно виваженого добору та умілого використання компонентів комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу 70

післядипломної педагогічної освіти учасниками НПП, тому найдоцільнішим інструментом оцінювання ефективності КОНС ЗППО є не абсолютні і навіть не відносні показники, а динаміка відповідності відносних показників – динаміці результативності навчально-пізнавального процесу у КОНС ЗППО. Для здійснення такого наскрізного аналізу оцінимо динаміку ефективності комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти за вертикаллю «Інфраструктура КОНС ЗППО – НПП курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у КОНС ЗППО – ІКТ-кваліфікація педагогічних (науково-педагогічних, методичних) працівників КОНС ЗППО – ІКТ-кваліфікація слухачів» – «Результативність НПП у КОНС ЗППО». Для здійснення оцінювання і встановлення зв’язку між структурними компонентами комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти виокремимо основні критерії оцінювання ефективності КОНС ЗППО. Критерії оцінювання навчально-пізнавального процесу курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі закладу післядипломної педагогічної освіти: - ціле-відповідний; - спонукально-мотиваційний; - організаційно-практичний; - контрольно-регулюючий; - здоров’язбережувальний; - оцінно-рефлексивний. Критерії оцінювання інфраструктури комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти: - фінансовий (витратно-прибутковий); - надійно-резервний; - організаційно-управлінський. Критерії оцінювання ІКТ-кваліфікації педагогічних працівників комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти: - кількісний; - сумісний; 71

- науково-практичний; - інноваційно-освітній; - оцінно-рефлексивний. Критерії оцінювання слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі закладу післядипломної педагогічної освіти: - мотиваційно-аксіологічний (ціннісний); - когнітивнний (знаннєвий); - праксеологічний (діяльнісний); - науково-освітній; - оцінно-рефлексивний. Отже, ефективність комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти – це оціночна категорія КОНС ЗППО, яка, визначаючи рівень результативності навчально-пізнавального процесу курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, створює підґрунтя для розвитку комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти. Критерії оцінювання ефективності КОНС ЗППО повинні враховувати всі аспекти навчально-пізнавального процесу курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у КОНС ЗППО, особливу увагу приділяючи найважливішим. Подальшого дослідження потребує обґрунтування найважливіших критеріальних показників оцінювання ефективності комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти. Література 1. Колос К. Р. Основні компоненти комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти [Електронний ресурс] / К. Р. Колос // Збірник матеріалів “Звітної конференції ІІТЗН НАПН України” (21 березня 2013 р.). К., 2013. - С. 170–171. Режим доступу : http://www.ime.eduua.net/cont/tezy_2013.pdf.

2. Указ президента України № 344/2013 : Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року ; за станом на 25.06.2013 р. [Електронний ресурс] / Офіційне інтернетпредставництво президента України Віктора Януковича. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/ documents/15828.html.

72

INTERNET FORUM AS CONSOLIDATED INFORMATION RESOURCE FOR COMMUNICATIVE INTERACTION WITH ENTRANTS AND GRADUATES OF THE UNIVERSITY DEPARTMENT

Kotylo M. Lviv Polytechnic National University This paper considers the main issues of consolidated information resource development as a communication link for interaction with entrants and graduates of the university department. The goal, expected effects of the Internet forum, incoming and outgoing resource data are defined. The necessity of opening this kind of web community on the official website of the department is based. ВЕБ-ФОРУМ ЯК КОНСОЛІДОВАНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕСУРС ДЛЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З АБІТУРІЄНТАМИ ТА ВИПУСКНИКАМИ КАФЕДРИ

Маріанна Котило Національний університет “Львівська політехніка” У статті розглянуто питання створення консолідованого інформаційного ресурсу як комунікативної ланки для взаємодії з вступниками та випускниками кафедри. Визначено мету розроблення, очікувані ефекти від створення веб-форуму, вхідні та вихідні дані ресурсу. Обґрунтовано доцільність відкриття такого роду веб-спільноти на офіційному сайті кафедри. Вступ. У сучасних умовах Інтернет-простір постає одним з основних джерел масової комунікації. Все частіше глобальна мережа використовується не тільки для задоволення побутових потреб, але і для навчальних цілей. Дедалі більше виші переходять на спілкування в режимі онлайн, тим самим забезпечуючи постійну комунікативну взаємодію з користувачами за допомогою вебспільнот. Двостороння комунікація між адміністраторами сайтів та їх користувачами стає можливою з використанням форумів, на гілках яких відбуваються тематичні дискусії. Мета розроблення та призначення. Метою розроблення є консолідований інформаційний ресурс у вигляді веб-форуму для спілкування вступників, випускників та викладачів кафедри. Існує декілька проблем, які можна розв’язати у випадку реалізації проекту пропонованого інформаційного ресурсу: 1. Інформація для абітурієнтів вищих навчальних закладів (а саме: про 73

напрями підготовки, необхідні документи для вступу, терміни подачі документів, розташування приймальної комісії, розрахунок прохідного балу, право на першочерговий вступ, додаткові бали тощо) не згрупована на єдиному офіційному веб-ресурсі. Вступникові необхідно самостійно здійснювати пошук відповідей на запитання, що його цікавлять, в онлайні та реальному житті. 2. Перед тим, як обрати фах, вступники повинні отримати якнайбільше інформації про професії, їх зміст, статус на ринку праці, рівні освіти, перспективи працевлаштування, можливості продовження навчання з обраної спеціальності. Те саме стосується і випускників, оскільки після закінчення вишу перед ними постає проблема професійного самовизначення. Для пошуку інформації про можливі вакансії зі спеціальності необхідно витратити чимало часу та зусиль, фільтруючи інформацію про вільні робочі місця, які не відповідають запитам потенційного працівника. 3. На сьогодні не існує єдиного інформаційного ресурсу, на якому випускники певної спеціальності могли би комунікувати між собою, обмінюватися досвідом та надавати поради майбутнім студентам. Вирішенням вищеназваних проблем є створення єдиного вебресурсу з інформацією щодо вступної кампанії, можливих вакансій для випускників та з темами для вільного обговорення з метою спілкування колишніх однокурсників та потенційних студентів між собою. У результаті здійснення процесу консолідації інформації буде створено структурований інформаційний ресурс у рамках вебсайту кафедри, в якому міститимуться дописи зареєстрованих (адміністратори, випускники, викладачі) та незареєстрованих (абітурієнти) користувачів. Деякі теми не матимуть загального доступу, їх зможуть переглянути лише користувачі, які увійшли, ввівши власний логін та пароль. Так, користувачі Інтернету матимуть змогу знайти всю необхідну інформацію щодо роботи кафедри на сторінках форуму. Місце застосування. Консолідація інформації матиме застосування в галузі освіти (при вступі до вищого навчального закладу та після його закінчення). Зокрема, це інформування абітурієнтів з метою надання довідкової інформації та проведення агітаційної роботи. Також можливе застосування в профорієнтаційній діяльності як вступників, так і випускників.

74

Впровадження отриманих результатів пропонується на веб-сайті кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Національного університету “Львівська політехніка” [1]. Обґрунтування розроблення. На сьогодні більшість інформації щодо напрямів підготовки студентів є статичною. Часто абітурієнти потребують відповідей на запитання, які їх цікавлять, що можливо завдяки організації двохстороннього зв’язку між представником вищого навчального закладу (або людини, яка компетентна в питаннях вступу до вишу) та потенційним студентом. Такий зв’язок може реалізовуватися з використанням груп та сторінок у соціальних мережах, які користуються великою популярністю серед молоді. Проте, тривалість існування повідомлень у соціальних мережах не залежить від автора публікації – в будь-який момент інформація може бути втрачена без можливості її відновлення. Крім того, на сторінках спільнот у соціальних мережах нерідко відсутня структуризація дописів. Створення веб-форуму для абітурієнтів та випускників кафедри дозволить об’єднати всю інформацію щодо кафедри та забезпечити чітку ієрархію тем та дискусій, що є важливою ланкою при структуруванні даних. Такий ресурс залежатиме від його створювача, тому зменшиться вірогідність втрати цінної інформації. Абітурієнт зможе знайти на сторінках форуму необхідні матеріали для підготовки та отримати поради від випускників обраної спеціальності. Повноцінне функціонування ресурсу можливе після ряду часових та фінансових затрат. Так, якщо говорити про витрати часу, то для реалізації проекту необхідно здійснити моделювання майбутньої системи, обрати методи вирішення проблеми, поетапно втілити структуру проекту, здійснити пошук інформаційних джерел та консолідацію отриманої інформації, а також просування форуму та підтримку його функціонування. Щодо фінансових затрат, то вони стосуються оплати за розміщення веб-форуму в глобальній мережі та здійснення промоутерської діяльності (розроблення рекламних листівок, друк поліграфії тощо). Очікувані ефекти. Консолідація інформації передбачає такі ефекти: 1. Економічний ефект. Впровадження веб-форуму дозволить збільшити відвідуваність сайту кафедри, тим самим збільшуючи трафік, адже сайт з хорошим трафіком дає великий спектр можливостей для монетаризації, тобто заробітку на ньому.

75

Розміщення обмеженої кількості тематичної реклами на сторінках форуму є ще одним джерелом прибутку ресурсу. 2. Ефект від зростання продуктивності праці. Для швидкого отримання необхідної інформації серед множини дискусій стане можливим використання розширеного пошуку, за допомогою якого користувач зможе знайти потрібну інформацію за певними параметрами (назва теми, автор, розділ тощо). Легшим стане пошук вручну, оскільки всі дописи будуть структуровані за темами. 3. Організаційний ефект. Теми форуму зможуть створювати не лише адміністратори, але і звичайні зареєстровані користувачі, що зменшить роботу керівника спільноти. 4. Рекламний ефект. Кількість абітурієнтів, які планують стати студентами кафедри, може збільшитися за рахунок надання актуальної інформації щодо спеціальностей. Вхідні дані ресурсу. Вхідними даними для консолідації інформації є інформаційні ресурси мережі Інтернет у галузі освіти, навчальні матеріали та документи для підготовки абітурієнтів, результати вступних випробувань, схеми розташування навчальних корпусів, вхідні повідомлення користувачів веб-форуму, довідкова інформація для вступу, новини спеціальності тощо. Головним інформаційним ресурсом Інтернету для консолідування даних є офіційний сайт Національного університету “Львівська політехніка” (зокрема, сторінка приймальної комісії університету для абітурієнтів [2]). Також паралельно може використовуватися інформація різноманітних освітніх порталів, спільнот навчальних закладів, студентських груп та онлайнжурналів у соціальних мережах, сайтів засобів масової інформації та ін. Усі ці ресурси можуть містити новини в галузі освіти, цікаві мультимедійні файли та факти. Оприлюднення результатів вступних випробувань можливе завдяки інформаційним оголошенням в університеті, а також інформаційним системам у глобальній мережі, які містять списки абітурієнтів та їх бали. Навчальні матеріали та документи для підготовки абітурієнтів – підручники, наукові статті, конспекти лекцій, онлайн-тести тощо. Інформація різного характеру може надходити від ресурсів кафедри, її викладачів, студентів та звичайних користувачів форуму. Інформація для випускників – це сайти працевлаштування, оголошень та пошуку роботи. Вихідні дані для консолідації. Вихідними даними консолідованого інформаційного ресурсу комунікативної взаємодії 76

з абітурієнтами та випускниками кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності є дописи форуму, в яких може міститися мультимедійна інформація (текст, зображення, аудіо-, відеофайли, анімація тощо), посилання на зовнішні сайти. Призначенням вихідної інформації є формування інформаційного наповнення форуму для реалізації мети його функціонування – надання достовірної та актуальної інформації для вступників та випускників кафедри. Висновки. Створення веб-сайтів навчальних закладів є одним із пріоритетних напрямків розвитку освітніх установ. Навчальні та освітні портали містять у собі низку інформаційно-довідкових матеріалів, необхідних вступникам та студентам навчальних закладів. Проте існує проблема комунікативної взаємодії користувачів, яка вирішується створенням консолідованого інформаційного ресурсу у вигляді веб-форуму. Саме форуми вебсайтів навчальних закладів є ключовою ланкою між абітурієнтами вишів, їхніми студентами та випускниками для спілкування в режимі онлайн, оскільки з їх допомогою користувачі можуть знайти відповіді на запитання, які їх цікавлять, а також задати власні. Література 1. Головне про кафедру [Електронний ресурс] // Кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності. Львівська політехніка [сайт]. – Режим доступу: http://skid-lp.info (07.10.2013).

– Назва з екрану.

2. Приймальна комісія [Електронний ресурс] // Національний університет “Львівська політехніка” [сайт]. – Режим доступу: http://www.lp.edu.ua/node/479 (07.10.2013). – Назва з екрану.

GEOGEBRA USE IN TEACHING PROBABILITY THEORY AND MATHEMATICAL STATISTICS

Kramarenko T., Ukhova H. Krivoy Rog National University We consider the problem of using software in learning mathematics, capacity building of teachers with ICT. Demonstrate the use of the dynamic features of GeoGebra in teaching mathematics of probability theory and mathematical statistics. For more on the teachers should use the eLearning platform Moodle.

77

ВИКОРИСТАННЯ GEOGEBRA У НАВЧАННІ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ І МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ

Тетяна Крамаренко, Олена Ухова Криворізький національний університет Розглядаються проблеми використання програмних засобів у навчанні математики, підвищення компетентностей викладачів з ІКТ. Продемонстровано особливості використання системи динамічної математики GeoGebra у навчанні теорії ймовірностей та математичної статистики. Для детальнішого ознайомлення викладачів доцільно використовувати електронні навчальні курси на платформі Moodle. Постановка проблеми. З широким запровадженням ІКТ у навчанні математики постає проблема удосконалення методичної підготовки вчителів загальноосвітніх навчальних закладів та викладачів вищої школи, які мають бути обізнаними з можливостями нових засобів програмного призначення та інноватиками, які можуть підвищити ефективність навчання. Особливо це стосується викладання курсу теорії ймовірностей та математичної статистики з метою забезпечення практичної спрямованості навчання, візуалізації абстракцій, застосування різноманітних обчислювальних засобів при розв’язуванні задач математичної статистики. Аналіз досліджень та публікацій. Проблеми використання програмних засобів Gran1, Excel при вивченні теорії ймовірностей і математичної статистики в Україні досліджували М. І. Жалдак [1], Ю. В. Горошко, Г. О. Михалін [1], Т. Г. Крамаренко [2] та ін. Значно менше досліджені можливості використання зарубіжних вільнопоширюваних засобів, локалізованих українською чи російською мовами. GeoGebra – це вільнопоширювана система динамічної математики для всіх рівнів навчання, що включає в себе окрім геометрії, алгебри, математичного аналізу також ймовірність і статистику в одному зручному для використання пакеті [3]. Основний матеріал. GeoGebra має легкий у використанні інтерфейс і потужні можливості здійснення обчислень і візуалізації абстракцій. Використовуючи засіб, викладач/вчитель може створити інтерактивний навчальний матеріал. Команди згруповані за призначенням (областю застосування або дисципліною): Математичні функції, GeoGebra, Алгебра, Вектори 78

та Матриці, Геометрія, Дискретна математика, Ймовірність, Команди оптимізації, Логіка, Список, Статистика, Таблиці, Функції та ін. Детальніше зупинимося на командах GeoGebra, які доцільно використовувати у процесі навчання теорії ймовірностей та математичної статистики. За допомогою GeoGebra зручно будувати гістограми та графіки функцій розподілу ймовірностей (кумулятивний розподіл) особливо для неперервних випадкових величин. Є можливість на полотні будувати графіки для рівномірного, показникового, нормального розподілів, а також розподілів широко затребуваних у статистиці, зокрема при статистичній перевірці статистичних гіпотез. Це F-розподіл, χ2розподіл, розподіл Стьюдента. В той же час, для дискретних розподілів можливості для побудови гірші (команди БернулліРозп, ПуассонаРозп, ГіпергеометричнийРозп та ін.). У вітчизняних підручниках [4] та ін. для дискретних випадкових величин передбачена побудова полігону ймовірностей, у той час як за допомогою засобу пропонується будувати гістограму. Зауважимо, що для унаочнення гістограма також досить зручна. Дещо некоректно будуються графіки функції розподілу – не здійснюється побудова променя у=1, для всіх значень аргументу, які можуть перевищувати найбільше значення випадкової величини; не в повній мірі враховується, що для дискретних випадкових величин функція неперервна зліва; нема можливості будувати графік поточково. Наведемо приклади використання команд. Команда НормальнийРозподіл має три варіанти реалізації: 1)НормальнийРозподіл [<Середнє>, <Стандартне відхилення>, <x>], 2) НормальнийРозподіл[ <Середнє>, <Стандартне відхилення>, <Значення змінної>], 3) НормальнийРозподіл[ <Середнє>, <Стандартне відхилення>, x, <Boolean Cumulative> ]. За допомогою першої команди маємо змогу побудувати графік функції щільності нормального розподілу. Використовуючи наступну, обчислювати значення функції розподілу у заданій точці. Залежно від булевої змінної <Boolean Cumulative> результат виконання третьої команди буде різним. У випадку true команда повертає функцію нормального розподілу та її графік із заданими математичним сподіванням і середнім квадратичним відхиленням. Для false одержимо функцію щільності нормального розподілу. Якщо будемо вводити по черзі команди з різними логічними 79

параметрами, то графіки будуть накладатись на одне полотно. Для перших двох параметрів (середнього і стандартного відхилення) зручно використовувати «повзунки», що дозволить динамічно відстежувати зміни графіків у разі зміни параметрів. Об’єкти у списку можна групувати за типом (функції, числа), що зручніше, ніж коли об’єкти подаються лише за чергою їх створення. При вивченні закону великих чисел студенти мають утруднення з розумінням додавання випадкових величин, особливо неперервних. Тому Geogebra зручно використовувати для демонстрації процесу додавання. Наприклад, продемонструвати, як у результаті додавання рівномірно розподілених на інтервалі величин чи розподілених за законом Бернуллі від додавання випадкових величин переходять до нормально розподіленої випадкової величини. Доцільно використовувати команди генерації випадкового числа, у тому числі для рівномірного та нормального розподілів для формування вибірок, зокрема при наближених обчисленнях за допомогою методу Монте-Карло. Можна паралельно з обчисленнями за алгоритмами вручну обчислювати з використанням команд статистики GeoGebra середнє арифметичне (СереднєАрифметичне), моду, медіану, дисперсію, виправлену дисперсію (ВибірковаДисперсія), виправлене середнє квадратичне відхилення вибірки (ВибіркаСтандартнеВідхилення). Для того, щоб виконати команду, необхідно ввести її у поле вводу, обравши із загального переліку. Параметри можуть бути сталими, змінними, наприклад, створеними з використанням повзунка та булевими (true, false). При потребі можна скористатися довідкою про потрібну команду, в тому числі «Довідкою Online» на офіційному сайті системи. На рис. 1 подано результати опрацювання статистичних даних. Аналіз здійснено за даними введеними у таблицю. Зручність представлення графічної характеристики у вигляді гістограми у тому, що є змога за допомогою динамічних параметрів змінювати кількість інтервалів. Це доцільно при висуненні гіпотези про закон розподілу ознаки генеральної сукупності. Використовуючи Список, можна знаходити частоти за вбудованими функціями. Розглянемо декілька команд із Статистики. Команда Дисперсія може працювати як із списком даних, так і з вже попередньо опрацьованими даними (числами, для яких обчислена частота).

80

Рис. 1. Аналіз даних вибірки. Для першого випадку використовується команда Дисперсія[ <Список вихідних даних> ], для другого — Дисперсія[ <Список чисел>, <Список частот> ]. Результати подаються на панелі об’єктів. Команда ВибірковаДисперсія працює аналогічно до команди Дисперсія з тією лише відмінністю, що вона обчислює виправлену дисперсію, тобто вибіркову, помножену на поправку Бесселя. Однією з переваг використання GeoGebra є «Калькулятор ймовірностей». За його допомогою зручно обчислювати ймовірність потрапляння випадкової величини на заданий інтервал двосторонній чи односторонній. У програмному засобі передбачено обчислення як для неперервних законів розподілу, так і для дискретних. Серед неперервних це Нормальний, Стьюдента, Хіквадрат, Фішера, Показниковий, серед дискретних - Біноміальний, Пуассона, Гіпергеометричний та ін. Використовуючи калькулятор ймовірностей, у викладача з’являється можливість інтенсифікації подання матеріалу і одночасно його унаочнення. Використовуючи калькулятор ймовірностей для дискретних розподілів у полі калькулятора зображається гістограма заданого розподілу (про даний недолік мова йшла вище). Розглянемо біноміальний розподіл, задамо його параметри, вид інтервалу і межі інтервалу, отримаємо ймовірність набування випадковою множиною певних значень. Є можливість накласти нормальну криву на графік розподілу, обчислювати ймовірності набування значень з певного діапазону. На рис. 2 подано результат, отриманий за допомогою калькулятора, для обчислення ймовірності того, в серії 50 повторних незалежних випробувань за схемою Бернуллі з 81

ймовірністю успіху р=0,5 у кожному випробуванні, випадкова величина набуватиме значення від 20 до 30. На практичних заняттях обчислення потрібно провести також з використанням інтегральної теореми Муавра-Лапласа і порівняти отримані результати.

Рис. 2. Обчислення з використанням калькулятора ймовірностей. Особливо зручно калькулятор ймовірностей використовувати при статистичній перевірці статистичних гіпотез. Користувачі при цьому можуть зручно знаходити критичні точки для різних статистичних критеріїв залежно від виду альтернативної гіпотези і виду критичної області. Враховуючи, що при цьому будується функція щільності розподілу, заштриховується область під кривою для критичної області, то можна відзначити наступні переваги: 1) студенти ще раз усвідомлюють геометричний зміст визначеного інтеграла; 2)здійснюється унаочнення відшукання критичних точок; 3) критичні точки можна знаходити для різних рівнів значущості без використання завчасно складених таблиць. На рис. 3 представлено обчислення критичних точок за допомогою калькулятора ймовірностей для перевірки статистичної гіпотези про рівність дисперсій нормально розподілених випадкових величин за критерієм Фішера-Снедекора. ймовірностей для перевірки статистичних гіпотез У навчанні студентів і на курсах підвищення кваліфікації вчителів математики використовуємо електронні навчальні курси, розроблені нами на платформі MOODLE (http://kdpu.edu.ua/moodle/).

82

Рис. 3. Обчислення критичних точок за допомогою калькулятора Зазначене вільнопоширюване програмне забезпечення MOODLE доцільно використовувати не тільки для розробки курсів для дистанційного навчання, але й у процесі очного та комбінованого навчання. Частина ресурсів курсу може бути спільною для підготовки бакалаврів за спеціальностями «Математика», «Фізика». Перевага використання електронних курсів у тому, що акумулюються навчальні ресурси, зокрема опорні конспекти лекцій, дистанційні уроки, веб-сторінки, створені для вивчення певних тем курсу, глобальні чи тематичні словники. За рахунок використання технологій дистанційного навчання можна значно покращити сприйняття студентами навчального матеріалу через самостійне використання посилань на електронні джерела з додатковими відомостями до певної теми; використання наочних матеріалів, зокрема, кольорових малюнків, анімації, аудіо- та відеофрагментів; завдяки використанню засобів, які дозволяють моделювати різні схеми, наприклад, розподіли випадкових величин. Розширюється арсенал форм організації діяльності учасників навчального процесу. В таких курсах доцільно розміщувати відомості і про можливості використання системи динамічної математики GeoGebra. Висновки. Отже, у навчанні теорії ймовірностей і математичної статистики доцільно використовувати GeoGebra, оскільки можна будувати гістограми розподілу і кумулятивні криві, обчислювати ймовірність потрапляння випадкової величини на заданий інтервал. За допомогою динамічних параметрів отримати динамічні графіки.

GeoGebra — це «інтерактивний» засіб, за допомогою якого у навчанні математики можна створювати динамічні моделі та унаочнити частину навчального матеріалу.

83

Література: 1. Жалдак М. І. Елементи стохастики з комп’ютерною підтримкою: посібник [для вчителів ] / М. І. Жалдак, Г. О. Михалін.

– К. : Шкільний світ, 2006. – 119 с.

2. Крамаренко Т.Г. Проблеми підготовки вчителя математики до використання ІКТ у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики / Т.Г. Крамаренко // Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. – Ч. : Черкаський нац. ун-т., 2013. – №8 (261) – С. 63-71.

3. Офіційний сайт GeoGebra - Dynamic Mathematics for Everyone. Режим доступу http://www.geogebra.org/.

4. Бобик О. І. Теорія ймовірностей і математична статистика : підручник / О. І. Бобик, Г. І. Берегова, Б. І. Копитко. – К.:ВД «Професіонал», 2007. – 560 с.

PPACTICES OF COLLABORATION: INFORMATION RESOURCES AND TECHNOLOGIES

Kuzminska O. National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine The article submits a conceptual model of University’s educational and scientific forming competence; it describes principles of creating an informational environment in the University and standards of developing a personal learning space for the members; an example of community’s practice implementation based on wiki-portal as a part of informationeducational environment is provided. СПІВПРАЦЯ ВИКЛАДАЧІВ ТА СТУДЕНТІВ: ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ

Кузьмінська О.Г., к пед. наук Національний Університет Біоресурсів і Природокористування (НУБіП) України У статті подано концептуальну модель формування компетентності суб’єктів освітньої та наукової діяльності університету; описано засади формування інформаційного середовища навчального закладу та стандарти створення персонального навчального середовища його учасників; наведено приклад реалізації спільноти практики на базі вікі-порталу - складової інформаційноосвітнього середовища навчального закладу.

84

Процес підготовки студентів, які здатні не лише успішно засвоювати державний стандарт обраної галузі знань у ВНЗ, а й бути готовими до подальших змін у своєму професійному становленні, навчатись протягом життя, використовуючи при цьому сучасні засоби інформаційно-комунікаційних технологій: енавчання, технологію «хмарних обчислень», ресурси для міжгрупової взаємодії, інструменти для аналізу, дослідження, прогнозу та моделювання, широко обговорюється у наукових колах [1]. Взаємозв’язок між знаннями, набутими навичками та компетентністю проявляється у діяльності та комунікації (рис. 1), яка, з іншого боку, пов’язує інформаційне освітнє середовище навчального закладу [2], як складову інформаційного простору, та персональне навчальне середовище викладача чи студента [3].

Рис. 1 - Модель компетентності в освітньому середовищі Розуміння сутності і завдань побудови та використання електронного інформаційно-освітнього середовища (http://nubip.edu.ua/en/node/3033), чітке уявлення його структури, складових, системи створення і відбору якісних ресурсів, добір ефективних сервісів, проектування та організація каналів доступу студентів, викладачів та наукових співробітників, а також системи постійного моніторингу, належить до одного з основних завдань сучасного університету. Існування інформаційно-освітнього середовища поза комунікацією викладачів, студентів та навчальних об'єктів неможливо. Оскільки Вікі-технологія дозволяє акумулювати знання, представляючи їх в електронній інтероперабельній формі, забезпечити навігацію по наявній базі знань та містить засоби її актуалізації, та враховуючи досвід використання вікі-технологій для організації різних спільнот – від глобальних Вікіпедій та електронних 85

енциклопедій великих корпорацій до легко оновлюваних довідкових систем невеликих організацій, підприємств та навчальних закладів [4], спільноту практики НУБіП України створено на вікі-порталі ЕкоАгроВікі (http://www.agrowiki.nubip.edu.ua ). У якості прикладу реалізації співпраці викладачів та студентів НУБіП України на базі ЕкоАгроВікі [5] розглядується переклад та спільна робота з адаптації Кодексу Аліментаріусу [6] - збірника міжнародно схвалених стандартів на харчові продукти, розроблених під керівництвом FAO/ООН, спрямованих на захист здоров'я споживачів і гарантування чесної практики в торгівлі ними. У рамках визначеного напряму передбачено наступні види діяльності: ● колективна робота над перекладом та уточнення Кодексу Аліментаріусу; ● створення мережних відгуків; ● написання анотацій, коментарів, приміток; ● поширення та експертна оцінка матеріалів Кодексу Аліментаріусу. Для організації колективної роботи у частині створення тематичних вікі-статей було розроблено структуру та визначено можливі ресурси для наповнення (рис. 2).

Рис. 2 – Схема структури вікі-статті З метою спрощення оформлення сторінок учасників спільноти розроблено шаблони електронного портфоліо. Структура шаблону електронного портфоліо розроблена відповідно до стандарту IMS ePortfolio Information Model (http://www.imsglobal.org/ep/epv1p0/imsep_ bestv1p0.html) та містить наступні розділи: короткі відомості про суб‘єкт освітньої діяльності; цифрові матеріали, створені (повністю або частково) суб‘єктом; діяльність, в якій суб'єкт бере участь або планує брати участь; корисні посилання; захоплення тощо. На основі розробленого шаблону викладачі та магістри університету ство86

рюють власні портфоліо, які можуть бути використані для пошуку партнерів, поширенні власного досвіду та створення колективного знання. Матеріали ЕкоАгроВікі перетинаються з іншими проектами університету (створення електронних навчальних курсів та розміщення на навчально-інформаційному порталі, розміщення наукової продукції в інституційному репозитарії тощо), але ці перетини повинні привести до інтеграції і взаємодії, а не до дублювання матеріалів. Література 1. Манако А. Ф. Еволюція та конвергенція інформаційних технологій підтримки освіти та навчання / А. Ф. Манако // ITEA2011. – IRTC, Kyiv. – С. 3-19.

2. Яшина Т. С. О понятии и структуре единого информационного образовательного пространства (ЕИОП) / Т.С. Яшина, А.В. Могилев // Информатизация образования – 2005: Материалы Международной научно-практической конференции. – Елец: Елецкий государственный университет им. А.И. Бунина, 2005. – С. 330-338 3. Attwell Graham. The Personal Learning Environments - the future of eLearning? // eLearning Papers. – 2007 . –vol. 2 – no. 1. –8 p.

4. Дягло Н. В. Вікі-технології у сучасній освіті / Н.В. Дягло // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2009. – № 2 (74) – С. 30-31.

5. Кузьмінська О.Г. ЕкоАгроВікі як дослідний зразок порталу для управління знаннями університету // Вища освіта України: теоретичний та науково-методичний часопис. №2 (додаток 2) – 2013 р. – Тематичний випуск “Науково-методичні засади управління якістю освіти у вищих навчальних закладах” – Луцьк: СПД Гадяк Ж. В., друкарня “ВолиньПоліграф”. – С. 396-402.

6. Codex Alimentarius [Electronic resource]. – Way of access: http://www.codexalimentarius.org/ (29.09.2013). –Title from the screen.

INNOVATIVE TECHNOLOGY IN EDUCATIONAL PROJECTS CIVIL PROTECTION

Prydatko O., Renkas A. Lviv State University of Life Safety This paper addresses the issue of the need and development innovative technologies for educational projects of civil defence that are aimed at 87

the development of educational space, increasing the efficiency of existing systems, providing lifelong learning and better quality product. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНІХ ПРОЕКТАХ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

О.В. Придатко, А.Г. Ренкас Львівський державний університет безпеки життєдіяльності В роботі розглядається питання необхідності та розробки інноваційних технологій для освітніх проектів системи цивільного захисту, які направлені розвиток освітнього простору, підвищення ефективності функціонування існуючої системи, забезпечення безперервної освіти та покращення якості освітнього продукту. Сьогодні спостерігаються процеси стрімкої інтеграції інноваційних методів навчання в освітні проекти вищих навчальних закладів, зокрема технічного спрямування. Питаннями інноваційного розвитку освітнього простору вже тривалий час займаються видатні вчені, а саме Бушуєв С.Д., Бушуєва Н.С., Тесля Ю.М., Рач В.А., Рак Ю.П., Кошкін К.В., Кононенко І.В., Гогунський В.Д., Оберемок І.І. та інші. Як відмічено в роботі [1] поняття «інновація» (в перекладі з латинської – novatio (обновлення, зміна) з приставкою in – (в напрямку)) – це впроваджене нововведення, яке направлене на зростання ефективності роботи існуючої системи або покращення продукції. Інноваційні технології (ІТ) в освітніх проектах мають бути направлені на серйозне підвищення ефективності діючої системи, що в результаті впливає якість освітнього продукту. В освітніх проектах системи цивільного захисту доцільною буде така інновація, яка підвищує ефективність підготовки сучасних рятувальників. Саме з цією метою у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності ведеться розробка та впровадження ІТ. Як показує практика, сучасні програмні середовища з дружнім інтерфейсом дозволяють широкому колу викладачів без спеціальної підготовки і глибоких знань в області програмування створювати власні ІТ, а саме інтерактивні тренажери чи анімаційне відтворення будь-яких фізичних, технологічних чи інших процесів. До комплексу інноваційних технологій в освітніх проектах цивільного захисту, які створені у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності, відносяться: 88

-комплекс інтерактивних тренажерів з відпрацювання практичних вправ роботи із пожежними насосами. В комплекс входять інтерактивні тренажери по роботі з чотирма основними типами пожежних відцентрових насосів (ПН-40УВ, НЦП-40/100, НЦПН-40/100, ЦСГ-7,2/150); -комплекс анімаційних засобів візуалізації для проведення лекційних та семінарських занять з дисципліни «Пожежна та аварійно-рятувальна техніка»; -комплекс інтерактивних тренажерів для вивчення конструкції і принципу роботи гідравлічного аварійно-рятувального обладнання вітчизняного та іноземного виробництва («Гідрум», «Lukas», «Hollmatro», «Nike»); -інтерактивний комплекс для виконання лабораторних робіт з пінного гасіння; -інтерактивні тренажери для вивчення порядку застосування вогнегасників різних типів; -комплекс анімаційних засобів візуалізації для вивчення конструкції та роботи додаткових систем і механізмів пожежних автомобілів; -комплекс інтерактивних тренажерів та анімаційних засобів візуалізації для вивчення конструкції та принципу роботи двигунів, механізмів і систем автомобільних транспортних засобів; -комплекс інтерактивних вправ з аналізу дорожньої обстановки для вивчення дисциплін «Автомобільна підготовка», «Інформаційне забезпечення учасників ДР», «Безпека дорожнього руху» тощо; -мультимедійний набір шаблонів для моделювання дорожніх ситуацій з використанням інтерактивної дошки та планшету. Розроблені інноваційні технології широко застосовуються в освітніх проектах системи цивільного захисту, які реалізуються у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності, в навчальних пунктах при ГУ (У) Державної служби України з надзвичайних ситуацій в областях. З використанням розроблених інноваційних технологій, з метою забезпечення безперервної освіти створено 4 електронних посібники та продовжується робота над створенням ще 2-х. Висновки: Отже, активне використання інноваційних технологій в освітніх проектах системи цивільного захисту значно збагачує та підвищує якість процесу формування компетенції майбутніх рятувальників. Інноваційні технології такого характеру 89

забезпечують безперервність освіти та спрямовані на розвиток систем підготовки та перепідготовки рятувальників. Література 1. Бушуєв С.Д. Креативные технологии проектами и программами / Бушуєв С.Д.,Бушуєва Н.С.,Бабаев И.А., Яковенко В.Б., Гриша Е.В., Дзюба С.В., Войтенко А.С. :монография /. –К.: «Саммит-Книга», 2010. -768 с.: ил.

2. Рак Т.Є., Рак Ю.П., Ренкас А.Г., Придатко О.В. Інформаційні технології та інтерактивні засоби навчання при підготовці сучасного пожежного рятівника. Збірник тез міжнародної конференції «Нові інформації технології в освіті для всіх: навчальні середовища». Київ – 2010.

FORMATION OF PROFESSIONAL MOBILITY OF FUTURE IT-SPECIALISTS

Zaretskaya M., Zaretsky M., Gladysheva M. Magnitigorsk State Technical University, Magnitogorsk, Russia We consider principles of the learning process construction, allowing to form a high-level professional mobility of the future IT-specialist. ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ МОБИЛЬНОСТИ БУДУЩИХ IT-СПЕЦИАЛИСТОВ

Зарецкая М.А., Зарецкий М.В., Гладышева М.М. Магнитогорский государственный технический университет им. Г.И. Носова, Магнитогорск, Россия Рассмотрены принципы построения учебного процесса, позволяющие сформировать профессиональную мобильность будущего IT-специалиста. Постановка проблемы. Принципиальным отличием ITиндустрии является высокий динамизм, быстрое моральное старение аппаратных средств и программных решений. Постоянно появляются новые сферы приложения усилий для специалистов, вчерашний аутсайдер при резкой смене обстоятельств может взять реванш. С другой стороны, ни у кого из IT-специалистов не может быть полной уверенности в своем будущем. Если аутсайдер может взять реванш, то вчерашний лидер может стать аутсайдером или уйти из профессии. Многие профессиональные навыки, приобретенные специалистом, обесцениваются.

90

Необходимо выработать принципы построения учебного процесса, позволяющие сформировать профессиональную мобильность будущего IT-специалиста — его готовность непрерывно отслеживать новые тенденции в мире IT-индустрии, постоянно совершенствовать свои знания и умения, при необходимости изменять свою сферу деятельности. Анализ литературы. Профессиональная мобильность может быть адекватно осмыслена только при учете сопутствующих социально-экономических факторов. Поэтому профессиональная мобильность рассматривается в более широком контексте социальной мобильности. Классическое рассмотрение широкого круга проблем социальной мобильности выполнил выдающийся российско-американский социолог П.А. Сорокин [1]. Профессиональная деятельность программиста подробно рассмотрена в работах классика отечественного программирования А.П. Ершова [2]. Очень интересна работа В. Турского [3]. В работе [4] рассмотрены вопросы образования специалистов, подготовленных к конкуренции на глобализованном рынке труда. Цель работы. Сформулировать концептуальные границы понятия «профессиональная мобильность». Предложить подход, позволяющий формировать у студента готовность к профессиональной мобильности. Авторская концепция. В первую очередь нам следует выделить профессиональную мобильность на фоне любой иной социальной мобильности. Например, программист занялся дистрибуцией программного продукта. А затем логика развития бизнеса привела его к необходимости заниматься дистрибуцией каких-либо товаров, не относящихся к программному обеспечению. Мы не даем оценок, но нам надо определить концептуальные границы профессиональной мобильности. Разумеется, эти границы не могут не быть весьма размытыми. Воспользуемся классификатором, разработанным Международной организацией труда (International Labour Organization). Данный классификатор International Standard Classification of Occupations (ISCO) (русское наименование — Международный классификатор занятий) [5]. Данный классифи-катор определяет две группы занятий IT- специалистов. К первой группе относятся: 2511 - системные аналитики, 2512 – разработчики программного обеспечения, 2513 – разработчики WEB и мультимедийных приложений, 2514 – программисты приложений, 2519 – разработчики и аналити91

ки программного обеспечения и приложе-ний, не входящие в другие группы. Ко второй группе относятся: 2521 – дизайнеры баз данных и администраторы, 2522- системные администраторы, 2523 – специалисты-профессионалы по компьютерным сетям, 2529 – специалисты по базам данных и сетям, не входящие в другие группы. Разумеется, можно отметить, что разработчик программного обеспечения может разрабатывать и сложный программный продукт, и простенькую программу. НО очевидно, что и при наличии самой подробной классификации можно построить контрпример. Свой подход к профессиональной деятельности программистов сформулирован ассоциацией предприятий компьютерных и информационных технологий (АП КИТ) [6]. Выделено двенадцать видов деятельности IT-специалиста: администратор баз данных, архитектор программного обеспечения, менеджер по информационным технологиям, менеджер продуктов в области информационных технологий, программист, руководитель проекта в области информационных технологий, руководитель разработки программного обеспечения, системный аналитик, специалист по информационным ресурсам, специалист по информационным системам, специалист по тестированию в области информационных технологий, технический писатель. Созданы стандарты для всех видов деятельности. Отметим, что содержание предыдущей версии стандартов было подвергнуто очень серьезной и убедительной критике со стороны известного специалиста В.А. Сухомлина [7]. К сожалению, эти замечания при создании новой версии в должной мере учтены не были. Тем не менее, рассмотренные документы позволяют определять сферы, к работе в которых должен быть подготовлен выпускник. Он должен быть способен в течение профессиональной жизни перемещаться из одной сферы IT-технологий в другую в зависимости от конъюнктуры и собственных предпочтений. Такая возможность обеспечивается серьезным изучением дисциплин, которые зачастую студенты из-за отсутствия опыта считают «ненужными». Мы подчеркиваем, что хорошее знание интерфейса программных продуктов необходимо, но оно не может заменить знания принципов, на которых основано функционирование программного продукта. Нужно быть готовым к тому, что придется изучать новые продукты с новым интерфейсом, а теоретические основы всегда неизменны.

92

Разработана система индивидуальных заданий, моделирующих для студентов разнообразные сферы деятельности специалиста в ITтехнологиях. Студентам предлагается изучать книги С.С. Лаврова [8], Э. Дейкстры [9] и многие другие, чтобы они поняли современность теории. Несомненно, полученные в вузе навыки должны постоянно совершенствоваться. Мы считаем, что профессиональное программистское сообщество совместно с IT-бизнесом может и должно построить систему профессионального совершенствования, доступную каждому профессионалу в области IT-индустрии. Выводы. Рассмотрено понятие профессиональной мобильности специалиста в области IT-технологий. Сформулированы концептуальные границы профессиональной сферы деятельности. Предложены методы формирования профессиональной мобильности у будущих ITY-специалистов. Литература 1. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. / П.А. Сорокин. – М.: Политиздат, 1992. – 543 с.

2. Избранные труды / А.П. Ершов. – Новосибирск: ВО «Наука». Сибирская издательская фирма, 1994. – 416 3. Турский В. Методология программирования / В. Турский –М.: «Мир», 1981. – 264 с.

4. Гладышева М.М. Образование IT-специалистов, конкурентоспособных на глобализованном рырке труда / М.М. Гладышева, М.В. Зарецкий // Новые информационнын технологии в образовании для всех. Тр. 5 Междунар. Конф.-К.:, 2010. – С. 369 – 373.

5. ILO [Электронный ресурс] Режим доступа: http://www.ilo.org/public/english/bureau/stat/isco/index.htm 6. АП КИТ [Электронный ресурс] Режим доступа: http://www.apkit.ru/ 7. Сухомлин В.А. Профессиональные стандарты и образование. Перпендикулярный взгляд / В.А. Сухомлин – М.: ВМиК МГУ, 2008. – 80 с.

8. Лавров С.С. Программирование.Математические основы, средства, теория / С.С. Лавров – СПб: БХВ-Петербург, 2001. – 320 с.

9. Дейкстра Э. Дисциплина программирования / Э. Дейкстра – М.: «Мир», 1978. – 275 с.

93

III. ORGANIZATION AND METHODOLOGY ISSUES OF LIFELONG LEARNING CONTROL SYSTEM OF STUDENTS' INFORMATIONAL SCIENTIFIC PORTAL

Jatcenko O. Zhytomyr State University named after Ivan Franko The article deals with certain aspects of creation, support and development of students' informational scientific portal and analyzes the peculiarities of its content management. СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ЗМІСТОМ СТДЕНТСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНО-НАУКОВОГО ПОРТАЛУ

Яценко Оксана Іванівна Житомирський державний університет імені Івана Франка У статті розглянуті та проаналізовані деякі аспекти створення, підтримки та розвитку студентського інформаційно-наукового порталу та особливості керування його змістом. Протягом останніх років ми є свідками непередбачено швидкого розвитку інформаційних технологій. Цей процес характеризується не тільки кількісними характеристиками (кількість комп’ютерів, користувачів і обсяг розташовуваної інформації в мережі Інтернет; пропускні здатності каналів зв’язку; обчислювальні можливості комунікаційного обладнання і т.п.), але й появою нових стандартів і протоколів, що надають якісно новий рівень сервісу (протоколи передачі аудіо та відео інформації; забезпечення гарантованої якості обслуговування; програмні засоби для розподілених та паралельних обчислень, мови розмітки, орієнтовані на структуру документів, об’єктно-орієнтовані бази даних). В цей же час, незважаючи на відносно високий середній рівень комп’ютерної оснащеності закладів освіти і науки, рівень інформаційних систем, покликаних автоматизувати процеси як основної, так і допоміжної діяльності, включаючи керування навчальним закладом та навчання студентів, поки значно відстає. Такий стан вказує на необхідність пошуку нових підходів до побудови багатофункціональної інтегрованої системи. Створення подібної системи – складний процес, який допускає різні методи та сценарії 94

інтеграції. Одним з таких сценаріїв, що зараз досить ефективно реалізується, є інформаційний портал. Інформаційний портал це сайт, який: - організований у вигляді системного багаторівневого об’єднання різних інформаційних ресурсів та сервісів; - орієнтований на певну цільову групу користувачів (по тематиці, функціям, сервісним службам і т.д.); - є «відправною точкою» в мережу своєї цільової групи і відіграє роль навігаційної системи. Можна виділити два основних підходи до побудови студентського науково-інформаційного порталу. Згідно з першим підходом при створенні інформаційно-наукового порталу виконується побудова „з нуля” єдиної системи. При створенні цієї системи попередньо визначаються всі типи і джерела інформації, розробляються єдині формати подання даних, вибирається єдина платформа, проектуються програмні механізми реалізації ресурсів інформаційного порталу, розробляються всі необхідні модулі, компоненти, служби та сервіси. І лише після цього проводяться роботи зі створення інформаційного наповнення порталу. Другий підхід припускає об’єднання існуючих ресурсів в єдиний інформаційний портал шляхом інтеграції інформації, що міститься на цих ресурсах. При цьому можливе використання як вже існуючих на цих ресурсах модулів, компонент, сервісів, служб, так і впровадження нових реалізацій програмних рішень, які легко інтегруються в створювані ресурси, що розширюють інформаційне наповнення і наділяють портал новою додатковою функціональ-ністю. При використанні цього підходу, основна інформація порта-лу концентрується для користувача в одній «точці входу» у портал – головному сайті порталу. Основне завдання даного ресурсу забезпечити єдиний стиль і структуру інформації, а також забезпечити навігацію та пошук інформації серед всіх ресурсів інформаційного порталу. Практика побудови студентських інформаційно-наукових порталів показує, що, незважаючи на переваги побудови «з нуля» і можливі технічні труднощі при інтеграції різних вже існуючих ресурсів у єдиний інформаційний простір, друга модель побудови, на основі інтеграції зовнішніх ресурсів, є більше життєздатною. Це забезпечується за рахунок використання вже існуючих супроводжуваних (оновлюваних) джерел інформації. Ці джерела можуть забезпечити ефективне та своєчасне наповнення і оновлення змісту 95

не тільки «рідного» ресурсу, але і відповідні розділи інформаційнонаукового порталу за рахунок наявності механізмів інтеграції інформації в структуру цього порталу. Для забезпечення роботи студентського інформаційно-наукового порталу необхідно реалізувати ряд функцій, основні з яких наведені нижче.

- Клієнтські функції покликані створити «спільноту» користувачів порталу та забезпечити моніторинг їх діяльності за допомогою системи реєстрації і розмежування прав доступу.

- Функції знаходження та візуалізації даних відповідають за надання інформації користувачеві з багатьох джерел.

- Функції забезпечення безпеки служать для захисту інформації від несанкціонованого доступу.

- Функції розмежування прав доступу та персоналізації забезпечують поділ та персоніфіковане подання даних.

- Функції публікації матеріалів які забезпечать розміщення на порталі матеріалів самими користувачами. На основі аналізу функціональності, якою повинен володіти створюваний інформаційно-науковий студентський портал можна запропонувати принципи та ідеї, що можуть лягти в основу системи його побудови.

1. Подання матеріалів у вигляді XML документів. Матеріал у системі представляється у вигляді XML документів. Застосування XML дозволяє досягти повного відділення змісту документу від його представлення, що дає можливість використовувати один документ багаторазово, не змінюючи його, а тільки лише застосовуючи інші правила відображення, описані мовою XSL. 2. Деревоподібна структура матеріалів. Матеріали поділяються на рубрики, які, у свою чергу, організовані у вигляді дерева. Джерелами матеріалів можуть служити як внутрішні документи системи, так і зовнішні інтерфейси та модулі.

3. Блочно-деревоподібна структура сторінки, яка використовується для візуалізації матеріалу. Візуалізація матеріалів відбувається на сторінці, яку запитує користувач. Сторінка являє собою набір блоків різних типів, організованих у вигляді дерева. Введення різних блоків дозволяє комбінувати в рамках однієї сторінки як XML матеріали, перетворені за допомогою XSLT шаблонів, так і чисті HTML фрагменти, що не несуть інформаційного навантаження але необ-хідні для побудови 96

допоміжних елементів оформлення (навігаційні меню, статичні елементи, такі як „шапки” або „підписи” і т.п.). Також цей підхід дозволяє додати сторінці деяку функціональність, необхідну для коректної роботи порталу (авторизація користувачів, підтримка сесій, додавання документів і т.п.).

4. Зберігання структури сайту в базі даних.

5. WEB-орієнтована система підготовки матеріалів і керування сайтом. У системі виділяються два основні компоненти – підсистема підготовки матеріалів і керування сайтом і підсистема візуалізації матеріалів. Перша підсистема надає можливості для введення, зміни, видалення матеріалів і шаблонів, створення сторінок, компонування блоків на сторінці та призначена для адміністрування сайту. Друга підсистема призначена для візуалізації сторінок по запиту користувачів. Для цього використовується опис сторінки, створений за допомогою підсистеми підготовки матеріалів, що зберігається в базі даних.

6. Групи користувачів. Наявність груп дозволяє організувати деяку спільноту користувачів, що мають однакові права на доступ до інформації. Реалізація принципів побудови інформаційних порталів відкриває досить широкі можливості в інформаційному супроводі процесу навчання та виховання студентів як денної так і заочної форм навчання. Але при створенні інформаційно-наукового порталу слід враховувати, що коректна та надійна робота таких систем ґрунтується не тільки на надійній технологічній базі, але і на досвіді розробників, керуючого та адміністративного персоналу, а результативність залежить від наповненості та правильно розроблених методичних вказівок щодо використання ресурсу. Література 1. Ауссем В.И. Некоторые тенденции развития российских информационных ресурсов фундаментальной науки // Материалы Всероссийской конференции «Научный сервис в сети Интернет», Новороссийск, 2004г. Способ доступа: URL: http://www.viniti.ru/icsti_papers/russian/Aussem.pdf 2. Иванов А.В., Балабанов К.В. Технология построения служб представления и персона-лизации корпоративного Web-портала на основе технологии Microsoft.net [Электрон. ресурс] // ХI научно97

практический семинар «Информационное обеспечение науки: новые технологии». — Таруса, 2005. — Способ доступа: URL: http://www.benran.ru/Magazin/cgi-bin/Sb_03/pr03.exe?!17 3. Симоненко Т.В. Науково-інформаційний портал НАН України: становлення, напрями розвитку // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 16-18 травня 2005 р. — К., 2006. — С. 147–149.

4. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 16 січня 2003 року № 433-IV. SYSTEMS OF ACCOUNTABILITY FOR ON-LINE INSTRUCTORS IN THE UNITED STATES

John Johnson, PhD, University of Phoenix, USA Steve Wells, PhD, Walden University, USA The paper addresses impact of online learning trends on the roles and expectations of online instructors in the graduate-level programs in the USA; authors also analyze different levels of accountability of online instructors and quality indicators of efficiency of educational programs of different online universities.

Over the last ten years online learning has become an indispensable part of the education process in the US. According to 2013 Sloan Report, the proportion of chief academic leaders that say online learning is critical to their long-term strategy is now at 69.1 percent. It is the highest point for the last ten years. Moreover, the proportion of institutions reporting online education is not critical to their long-term strategy has decreased to its lowest point of 11.2 percent. The proportion of all students taking at least one online course is at an all-time high of 32.0 percent, which is a new total of 6.7 million students (Sloan Report, 2013).

Such changes are driven by the nature of education in the US. Education process is perceived as an entrepreneurship or a service.

Teachers or instructors take the role of service providers whose main goal is to meet the needs of their customers or students. Students invest their motivation, time and money – they have their rights and needs which they expect to be followed by the universities and instructors.

As students are the ultimate customer in the educational service business, the primary focus of serving the needs of the student is taken into consideration not only in face-to-face learning but also in online 98

approach. The new educational online context raises a number of expectations. First of all, a professor is expected to take the role of a facilitator who covers the same corpus of course material as in face-toface teaching during online approach, directly interacting with his or her students via online systems. Secondly, as most students are adults who have their jobs and families, they expect from their professors to have real-world experience and the ability to be flexible and dynamic, be comfortable with learning equality and customer-service oriented.

The nature of online learning provides students with possibility to manage their schedule in more convenient way. During online learning at least 80 percent of the course content is delivered online. In comparison, face-to-face instruction includes courses in which zero to 29% of the content is delivered online. The remaining alternative, blended (sometimes called hybrid) instruction has between 30 and 80 % of the course content delivered online. Thus, online learning provides time and location flexibility. These are the factors that increase the popularity of online learning. Moreover, it is a high quality way to receive a required degree in a convenient and efficient way.

There is a number of dimensions that are considered when estimating education service. One of them is student satisfaction. 2011 Sloan Report confirmed that students are as satisfied with online courses as they are with face-to-face learning. Academic leaders also rated several other aspects, which are very similar between online and face-to-face instructtions. These are the presentation of course material, student to faculty communications and support for students with different learning styles.

However, face-to-face instruction is viewed as far superior for studentto-student communications. Over one-half of all academic leaders report that they believe that face-to-face instruction is ‘‘superior’’ or ‘‘somewhat superior’’ in supporting student-to-student interactions (Sloan Report, 2013). To conclude, the results for 2012 show a substantial improvement in the opinion of academic leaders on the relative quality of the learning outcomes for online education (Sloan Report, 2013).

To control the quality of online learning, US universities set a variety of standards for online instructors. First of all, every instructor goes through a rigorous hiring process. Secondly, qualifications, credentials and teaching experience are the criteria that are vital to succeed in selection process. Moreover, as the type of pedagogy used for face-toface classes may differ significantly for online courses, the growth of online courses and programs has increased the need for faculty to 99

become comfortable with online teaching and gain the necessary skills to make online courses a success. The most common training approaches for online faculty are internally run training courses (72 percent) and informal mentoring (58 percent). Only six percent of institutions with online offerings report that they have no training or mentoring programs for their online teaching faculty (Sloan Report, 2011). Apart from adapting new skills and teaching models for online courses, high quality of student’s performance is an indicator of good services provided by the university: universities use outcome based quality indicators to evaluate the efficiency of educational programs. Such indicators are as follows: subject proficiency, individual growth of a student, graduation rate and dissertation presentation rate at graduate programs and career readiness (INACOL, 2012; Kim & Bonk, 2006).

References 1. Allen, I.E., & Seaman, J. (2011). Going the distance: Online education in the United States, 2011. Babson Park, MA: Babson College, Babson Study Research Group.

2. Allen, I.E., & Seaman, J. (2013). Changing course: Ten years of tracking online education in the United States. Wellesley, MA: Babson College.

3. International Association for K-12 Online Learning. (2012).

Online learning: Virtual Schools Accountability Issues Brief.

4. Kim, K.-J., & Bonk, C.J. (2006). The future of online teaching and learning in higher education: The survey says. Educause quarterly, 29 (4), 22 – 30.

CREATING AN AUTOMATED CONTROL SYSTEM FOR DEPARTMENT LEVEL LEARNING

Karplyuk S. Zhytomyr State University named after Ivan Franko In the report the main features of existing automated control systems for faculty level learning are analyzed as well as methods of control and automation capabilities which they differ are provided. СТВОРЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ НАВЧАННЯ ФАКУЛЬТЕТСЬКОГО РІВНЯ

Карплюк Світлана Олександрівна Житомирський державний університет імені Івана Франка 100

У докладі проаналізовано основні можливості існуючих автоматизованих систем управління процесом навчання факультетського рівня, а також наведено методи управління та можливості автоматизації, за якими вони розрізняються. На сьогоднішній день рівень розвитку сучасної науки, зокрема інформаційно-комунікаційних технологій, дає можливість розглянути систему управління процесом навчання структурних підрозділів вищих навчальних закладів як унікальний феномен. Це пояснюється глобальною інформатизацією суспільства, яке просто неможливе без активного впровадження комп’ютерної техніки в усі сфери життя людини. Не виключенням стає і кожен із структурних підрозділів вищої школи, серед яких є навчально-наукові інститути та факультети, для яких це особливо характерно. Вирішення проблеми стає можливим за рахунок розвитку та активізації можливостей всесвітньої мережі Інтернет щодо створення спеціальної автоматизованої системи управління навчальним процесом факультетського рівня. На сьогоднішній день у більшості ВНЗ взаємодія між деканатами факультетів і студентами відбувається в трьох формах: 1. Паперова – обмін різними довідками заявами, формами. Також деканат вивішує об'яви та академічне розклад в паперовій формі.

2. Особиста – студенти звертаються безпосередньо до працівників деканату, як правило, для отримання усних довідок та роз'ясненнь.

3. Цифрова – ведеться облік успішності, відвідування і зберігання різної інформації про студентів (АСУ "Деканат") [2]. Фактично, для отримання будь-якої потрібної інформації, а також для доведення її до кінцевого слухача потрібна особиста присутність студента в деканаті. Це стосується розкладу занять, термінів здачі заяв, довідок, інформації про перенесення занять (одноразово, постійному), замінах викладачів, аудиторій, скасування занять у зв'язку з незаплановані подіями, і будь-якої іншої інформації, пов'язаної з навчальним процесом. Крім того, паперова робота не автоматизована на всі 100%. Наприклад, розклад для кожної групи пишеться вручну, і постійно корегується також вручну; аналогічно відбувається і з розкладом викладачів на кафедрі. Всі форми заяв поширюються в паперовій формі або у вигляді файлу.

101

Таким чином, автоматизація доступна тільки в одній області – у системі обліку успішності АСУ "Деканат" [2]. Існуючі системи розрізняються методами управління та можливостями автоматизації.

1. Традиційна, повністю ручна, до-комп'ютерна система управління характеризується тим, що всі рішення розповсюджуються у письмовій та усній формі і проходять через всю ієрархію факультету перш ніж потрапити до студента. Контроль за відвідуванням та оцінювання здійснюється в паперовій формі. Отже без журналу старости неможливо дізнатися кількість пропусків студента. Основна взаємодія зі студентами і вирішення більшості питань входить в обов'язки старости, передача різних розпоряджень, пропозицій, довідок від деканату до студента і навпаки, акумулювання контактних та інших даних про студентів. Також студент має можливість звернутися особисто в деканат для отримання особистої або службової інформації та переглянути об'яви та розклад поруч з деканатом. Завдяки багаторічній практиці ця система стабільно працює, проте працює дуже повільно.

2. Частково-автоматизована система, за рахунок якої частина завдань виконується за допомогою комп'ютерів, являє собою часткову комп'ютеризацію наведеного вище процесу. Як правило, в ній виконуються програми, що дозволяють спростити роботу працівників кафедр та деканатів. Можливості такої системи полягають у наступному: за даними, отриманими з приймальної комісії, можна підготувати наказ про зарахування студентів і розподіл по групах; ведуться особисті картки студентів (анкетні дані); видаються атестаційні, заліковоекзаменаційні відомості; вводяться оцінки, отримані студентами; студенти переводяться з курсу на курс; відбувається підготовка документів до випуску; видаються різні звіти і довідки. Також в рамках даної системи для кожної спеціальності існує затверджений навчальний план. Всі ці плани записані у системі в електронній формі. Структура навчальних планів максимально наближена до паперового варіанту. Навчальний план містить інформацію про предмети, які повинні вивчатися в певних семестрах. З будь-якого навчального плану автоматично можна отримати робочий план на будь-який семестр, який можна 102

роздрукувати. Є можливість відслідковувати навчання студентів за індивідуальним робочим планом. Система дозволяє автоматизувати видачу звітної форми 3НК, звітності по руху студентів за певний період часу, статистичні відомості про студентів тощо. Також дана система дозволяє виводити розклад на сайті факультету. Дана розробка використовується у багатьох російських і українських вишах. Однак дані системи не мають права редагуватися користувачами, тобто в них існує можливість переглядати будь-яку інформацію без права її змінювати [3].

3. Максимально автоматизована система, у відповідності з можливостями навчального закладу, яка є комплексним рішенням управління в цілому. Вона практично повністю виключає паперову роботу (прикладом такої системи є система управління вищим навчальним закладом, застосована в Університеті штату Огайо). Центральне місце в системі займає регістр, що являє собою – ядро інформаційної системи університету. У ньому зберігаються основні встановлювальні дані про всіх студентів і всіх курсів, що читаються, відслідковуються зв'язки між студентами та курсами, накопичуються оцінки з усіх предметів на іспитах. Згідно з офіційним проспектом, основні функції регістра полягають у наступному: · збір та зберігання інформації про освітні програми, включаючи процеси, пов'язані з реєстрацією на курсах (списки студентів на курсах, списки пропонованих курсів, екзаменаційні оцінки, розклад занять, перевірка даних); · узагальнення даних на підставі наявних записів про контингент студентів, складання офіційних документів; · визначення суми плати за навчання; · оцінка можливості та забезпечення процедури перескладан-ня кредитів для студентів, що поновлюються на навчання з інших ВНЗ; · складання офіційних відповідей на запити щодо студентів та освітніх програм, обслуговування посадових осіб в частині доступу до інформації про успішність. · координація ресурсів, які використовуються одночасно різними підрозділами (наприклад, загальноуніверситетські аудиторії та інші громадські місця). · підтримка різних систем загальнонаціонального та університетського тестування; 103

· оптимізація використання навчальних ресурсів, доступних студентам тощо [1]. Враховуючи вище зазначене, особливу увагу варто звернути на наступні можливості даного підходу до автоматизованої системи управління навчальним процесом факультетського рівня: · на основі індивідуального навчального плану кожному студенту складається індивідуальний розклад занять, а кожному викладачеві – список студентів (roster), які записалися на його курс. Всі ці відомості доступні через університетський Web-сайт; · усі дидактичні матеріали, пов'язані з курсом, розміщуються лектором в Інтернеті; · кожен студент може переглянути та роздрукувати поточний стан своєї успішності та історію свого навчання в університеті по інтернету, увійшовши в систему під відповідним паролем; · абітурієнти можуть подавати заяви заочно – звичайною поштою, електронною поштою, або по інтернету on-line, заповнивши реєстраційну форму на університетському сайті; · екзаменаційні оцінки проставляються самим викладачем у режимі on-line, при цьому інформаційна система показує йому список студентів (roster), що зареєструвалися на даному курсі. Залікових книжок, екзаменаційних відомостей і кафедральних екзаменаційних книг немає [1]. Таким чином, створення спеціальної автоматизованої системи управління процесом навчання факультетського рівня за засадах використання вище зазначеного досвіду, забезпечить доступ до всіх інформаційних ресурсів через єдиний графічний інтерфейс; надасть можливість підтримки єдиної системи ідентифікації та авторизації користувачів для доступу до всіх інформаційних ресурсів та програм; забезпечить структурну єдність факультетів та навчальнонаукових інститутів; створить єдине місце, де всі члени факультетської спільноти мають виконувати всі операції самостійно.

Література 1. Гладких Б. А. Управление учебным процессом в вузе в условиях перехода на международные стандарты высшего образования. Опыт Университета штата Огайо. [Електронний ресурс]: (http://www.irex.org/sites/default/files/FGladkikh.pdf).

104

2. Полянский Ю. А. Назначение и цель создания АСУ "Деканат" – Собщество студентов и преподавателей. [Електронний ресурс]: (http://www.np.vspu.ac.ru/show.php?t=1&id=54&st=4).

3. Ситников А.А., Ситников А.Г., Плутенко А.Д. Использование технологий WWW в образовании, учебно-информационная сеть ВУЗа. – Новосибирский государстенный університет. [Електронний ресурс]: (http://www.nsu.ru/archive/conf/nit/97/c3/node8.html).

ICT USE IN ADMINISTRATIVE TEACHER’S WORK

Kravchina O. Institute of Information Technologies and Learning Tools National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine In conditions of active implementation of information and communication technologies (ICT) into school education teachers must quickly adapt to modern conditions of work and develop new skills for their training and practical work. It will help them effectively use these technologies in their activities. ICT use in teacher’s administrative work, the contents of this work and its objectives are considered in this report. ВИКОРИСТАННЯ ІКТ В РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ЗАВДАНЬ

Кравчина Оксана Інститут інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України В умовах активного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у шкільну освіту вчитель має швидко адаптуватися до сучасних умов праці та розвивати нові навички навчання та практичної роботи для ефективного використання даних технологій у власній діяльності. Застосування ІКТ в адміністративній роботі вчителя, зміст цієї роботи та її завдання розглядаються в даній доповіді. Неминуче поширення ІКТ в школі, в першу чергу, має вплив на зміну ролі вчителя, оскільки змінюється зміст навчальних дисциплін, з'являються нові засоби і методи навчання. В той же час, використання засобів ІКТ, носить біполярний характер: с одного боку, зростаючий потік інформації підвищує складність роботи вчителя, а з іншого – автоматизує його діяльність та скорочує 105

навантаження. Саме тенденція до автоматизації та полегшення діяльності вчителя у вигляді розрахунку, планування та адміністрування своєї педагогічної діяльності може позитивно відбитися на ефективності системи навчання школярів. Для розуміння змісту адміністративної роботи вчителя необхідно розкрити сутність цього поняття, описати зміст цієї діяльності та її завдання. Слід зазначити, що вчитель виконує декілька функцій, він безпосередньо навчає дітей та в багатьох випадках працює класним керівником, а також займається профорієнтаційною роботою, що збільшує навантаження на нього. Науковцями вивчалися різні питання, що стосувалися адміністративної діяльності вчителя, а саме, проблеми формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя (Прокопенко І.А., 2008 [1]), діяльність классного керівника (Кірдан О.Л., 2002 [2]; Бачинська Є.М., 2004 [3]), особливості підготовки майбутніх вчителів фізичної культури до позакласної виховної роботи у старшій школі (Арефьєва Л.П., 2010 [4]), а також специфіка підготовки майбутніх вчителів технологій до організації позаурочної діяльності учнів (Чистякова Л.О., 2011 [5]). Для того, щоб зрозуміти зміст адміністративної роботи вчителя, надамо визначення цьому поняттю. В етимологічному словнику української мови зазначено, що слово «адміністративний», «адміністрація» походять від латинського «administratio», що означає прислужування, допомога, керування, адміністрація [6]. Автори словника-довідника з державного управління виділяють такі основні елементи системи адміністративної діяльності: планування, організацію, управління персоналом, керівництво, координацію, звітність, укладання бюджету [7]. Доцільним є надати таке визначення адміністративної роботи вчителя, що відображатиме найбільш суттєві ознаки кожного виду цієї роботи. Тобто під адміністративною роботою вчителя розуміємо діяльність, яка спрямована на розгляд та вирішення питань щодо навчально-методичного супроводу викладання предмету; налагодженню комунікації з батьками та учнями; взаємодії з колегами, адміністрацією закладу та органами управління освітою. Стосовно ефективного використання ІКТ в адміністративній роботі вчителя доцільним буде ознайомитися з досвідом європейських країн. Розглянемо детальніше завдання, які виконує вчитель в рамках своєї адміністративної діяльності. Найбільш повний та ґрунтовний їх перелік представлено на сайті об'єднання 106

професіоналів в галузі освіти Великої Британії (ATL) [8]. Цей перелік складається з 21 завдання (administrative tasks), який надає підстави виділити такі адміністративні функції вчителя: підготовка планів уроків і робочих планів; письмові звіти та індивідуальні плани навчання; збір та аналіз інформації стосовно досягнень учнів; облік та аналіз відвідуваності та інформацію про дисципліну;безпосередня робота зі всіма учасниками освітнього процесу: учнями, батьками, колегами, керівними органами. Окремою проблемою є спілкування вчителя з батьками, і, в даному випадку, використання телекомунікацій (зокрема, електронної пошти) дозволяє педагогам оперативно інформувати батьків про хід навчання і виховання кожного школяра, організовуючи при цьому індивідуальний діалог. Сучасні складні засоби ІКТ дозволяють проводити віртуальні збори з батьками, використовуючи для цих цілей списки розсилки та телеконференції, що дозволяє проводити масові заходи та інформувати батьків без очних зборів та візитів до школи. А наявність у школи власного сайту в мережі Інтернет надає батькам можливість оперативного отримання інформації про життя школи, класу, паралелі, розкладу занять, про навчальні та позанавчальні заходи у школі, про методи заощадження здоров'я дітей, їх безпеки, правила поведінки дитини в сім'ї і в суспільстві, корисні поради з навчання і виховання школярів. На такому сайті школи реалізовується система поділу прав і повноважень користувачів, коли кожен учасник освітнього процесу володіє своїм паролем для входу на такий сайт. Використовуючи такі сучасні засоби зв’язку, як мобільні телефони та кишенькові комп'ютери, оснащені доступом до всесвітньої комп'ютерної мережі та мобільної телефонії навчальні заклади оперативно інформують батьків про хід і результати навчання кожного школяра (мобільна пошта, SMS-повідомлення). У дослідженнях Департаменту освіти та професійної підготовки Великобританії (DfES – Department for Education and Skills) [9], доводиться необхідність знань, вмінь і навичок роботи з ІКТ для вчителів при їх адміністративній діяльності. Також метою цього дослідження було встановити головні чинники, що визначають робоче навантаження вчителів та директорів в Англії та Уельсі. В дослідженні взяли участь 100 шкіл Великобританії в період з березня по грудень 2001 року. Результати, представлені у звіті «Аналіз робочого навантаження вчителів: заключна доповідь» [9], 107

продемонстрували, що застосування ІКТ дозволяє заощадити вчителю від 3,25 до 4,55 годин свого робочого часу на тиждень і вказали на те, що забезпечення доступу вчителя до сучасних засобів дозволить заощадити час на виконання ним адміністративних задач. Отримані результати цього ж дослідження підтверджують вищенаведене припущення щодо зменшення навантаження на вчителя за рахунок ІКТ при дотримані наступних умов: чіткого планування і забезпечення ресурсами ІКТ на шкільному рівні; якістю програмного забезпечення та наявністю веб-ресурсів з матеріалами для викладання; постійною технічною підтримкою (підтверджено також дослідженням DfES [10] у 2002 році). До подібного висновку щодо позитивного впливу на зменшення витрат робочого часу вчителя від використання ІКТ дійшли дослідники Національної агенції освітніх досліджень Великобританії (DfES) К. Грін (K. Green), Б. Лі (B. Lee), Е.Спрінгелл (E. Springall) та Р.Бемроуз (R. Bemrose), вони також зазначають про необхідність необмеженого у часі доступу до обладнання, програмного забезпечення та шкільних мереж для всіх вчителів, а також наданням вчителям індивідуальних технічних засобів (нетбуки, ноутбуки) [11]. Дослідження Дж. Ірвінга (J. Irving) [12], що стосувалося використання ІКТ у реалізації персоналом школи своїх адміністративних функцій, показало залежність ефективності комунікації та взаємодії між освітніми установами та органами управління освітою від вмінь і навичок вчителів застосовувати ІКТ, якісного технічного та програмного забезпечення. Дослідження К. Грін (K. Green), Б. Лі (B. Lee), Е.Спрінгелл (E. Springall) та Р.Бемроуз (R. Bemrose) та Дж. Майо (J. Mayo) [11] щодо підвищення ефективності навчання та матеріали звітів експертів агенції БЕКТА В.Сомекх (B.Somekh), Д.Маверз (D.Mavers), К.Левін (C. Lewin) з використання ІКТ у налагодженні зв’язків між школою та батьками (A report to the DfES) [13], надають можливості виділити переваги застосування ІКТ при вирішенні адміністративних завдань, а саме: підвищення ефективності роботи всієї школи; кращий зв'язок між учасниками освітнього процесу; оперативна звітність; зменшення паперової роботи (копіювання); покращення взаємозв’язку між сім'єю та школою; якість і точність записів. Ці переваги змінюються в залежності від категорії учасників освітнього процесу, до яких входять учні, батьки та вчителі.

108

Зокрема, дослідження Дж. Ірвінга (J. Irving) [12] та Департаменту освіти та професійної підготовки Великобританії за 2001 та 2002 рр.

[14; 15] показали переваги застосування ІКТ для вчителів: забезпечення спільної роботи над матеріалами всіх учасників навчально-виховного процесу; спрощення процедур самоконтролю, експертизи та консультаційної роботи вчителів; зменшення кількості повторних дій при підготовці планів уроків, листів та звітності; забезпечення дистанційного спілкування з усіма учасниками освітнього процесу; надання учням необхідної інформації через електронні мережі. Важливість використання ІКТ в адміністративній роботі вчителів при роботі з батьками підтверджується у доповіді експертів (Stanislav Ranguelov (koordynacja) Anna Horvath, Simon Dalferth, Sogol Noorani) Європейської комісії «Основні дані про освіту та інновацій з використанням ІКТ у школах Європи в 2011 році» (Kluczowe dane o kształceniui innowacjach z zastosowaniem technologii informacyjnokomunikacyjnych w szkołachw Europie) [16]. В даній доповіді наведено дані, що в таких країнах, як Естонія, Іспанія (середня освіта), Франція (середня освіта), Латвія, Литва, Словаччина, Фінляндія, Великобританія (Англія) і Туреччина, відомості про учнівські досягнення, відвідуваність або дисциплінарні повідомлення передаються, при збереженні абсолютної конфіденційності, батькам виключно за допомогою засобів ІКТ (наприклад, електронні регістри, шкільні звіти, он-лайн або електронні щоденники), що вимагає наявності у вчителів необхідних вмінь, навичок та ставлень щодо застосування ІКТ. Це підтверджується дослідженням у Великобританії агенцією БЕКТА (Becta, 2009р.) [17], яке показало, що 65% опитаних батьків вважають ведення звітності в режимі он-лайн, значно покращують їх участь в освіті своїх дітей. Загальнонаціональний проект "Моя школа" (Scuolamia), запланований Міністерством освіти, університетів та досліджень Італії (Ministero dell'Istruzione, dell'Università e della Ricerca), як віртуальний офіс для зв’язку школи із сім’єю, що допомагає спростити адміністративні процедури і забезпечує активну участь сім'ї у житті школи та в освіті своїх дітей (наприклад, у системі можна домовитися про зустріч з вчителем, надрукувати необхідний дозвіл, звіт тощо). Важливо зауважити, що для ефективного вирішення адміністративних завдань вчителем необхідно мати у школі розвинуте 109

інформаційне середовище, яке об'єднає різні інформаційні ресурси структурних підрозділів навчального закладу та забезпечить їх однакове використання. Це середовище має включати: програмне забезпечення; програмно-методичне забезпечення для організації навчально-виховного процесу; інформаційні ресурси освітнього закладу. На останок можна зазначити, що вчителі, які володіють високим рівнем компетентності у сфері ІКТ, можуть бути більш активними у реалізації професійно-пошукової та адміністративної діяльності, а рівень ІКТ-компетентності педагога має принципове значення для його професійної діяльності. Література 1. Прокопенко І. А. Формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя: автореф. дис. на здобуття вчен. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / І. А. Прокопенко; Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. – Харків, 2008. – 23 с.

2. Кірдан О. Л. Виховні функції класного керівника в навчальних закладах України (середина ХІХ - початок ХХ століття): Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / О. Л. Кірдан; Ін-т педагогіки АПН України. — К., 2002. — 17 с.: рис. — укp.

3. Бачинська Є. М. Організаційно-методичні засади підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Є. М. Бачинська ; Центр. ін-т післядип. пед. освіти АПН України. — К., 2004. — 20 с.

4. Арефьєва Л. П. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до позакласної виховної роботи у старшій школі: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Л. П. Арефьєва ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. — К., 2010. — 22 с. — укp.

5. Чистякова Л. О. Підготовка майбутніх учителів технологій до організації позаурочної діяльності учнів: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Л. О. Чистякова ; Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка. — Кіровоград, 2011. — 20 с.: рис., табл. — укp.

6. Етимологічний словник української мови. У 7 т. Т. 1. – К. : Наук. думка, 1982. – 630 с.

7. Державне управління: словник-довідник / уклад: В. Д. Бакуменко (кер. творч. кол.), Д. О. Безносенко, І. М. Варзар [та ін.]; заг. ред. В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка. – К.: Вид. УАДУ, 2002. – 228 с 110

8. ICT teacher for administrative tasks [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.atl.org.uk/help-and-advice/workload-andhours/administrative-tasks.asp.

9. Teacher workload study: final report // London: DfES. – PRICEWATERHOUSECOOPERS, 2001. – 125 p.

10. Good practice in cutting bureaucracy: reducing bureaucratic burdens Phase 2. // London: Department for Education and Skills. – 2002. – 38 p.

11. Greene, K. Administrative support staff in schools: ways forward [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dera.ioe.ac.uk/4626/1/RR331.pdf.

12. Irving, J. Information technology and school administration. // The school management handbook 5th ed. London: Kogan Page, 1998.

13. Using ICT to enhance home-school links. ICT in Schools Research and Evaluation Series – No.4. A report to the DfES by Bridget Somekh, Diane Mavers and Cathy Lewin [Електронний ресурс] // BECTA, 2003.

– 40 p.– Режим доступу: http://dera.ioe.ac.uk/4725/2/ngflseries_hsl1.pdf.

14. Information management supporting success: making it a reality // London: Department for Education and Skills. – 2001. – 26 p.

15. Good practice in cutting bureaucracy: reducing bureaucratic burdens Phase 2. // London: Department for Education and Skills. – 2002. – 8 p.

16. Kluczowe dane o kształceniui innowacjach z zastosowaniem technologii informacyjnokomunikacyjnych w szkołachw Europie. / Komisja Europejska. – 2011. – 120 stron.

17. The role of technology in further education and skills [Електронний ресурс]. // Becta, 2009р. – Режим доступу: http://webarchive.nationalarchives.gov.uk/20101102103654/publications .becta.org.uk//display.cfm?resID=41523.

ELECTRONIC RESOURCES QUALITY ESTIMATION IN THE CLOUD BASED LEARNING ENVIRONMENT

Shyshkina Mariya Institute of Information Technologies and Learning Tools of the NAPS of Ukraine The article describes the problems of improvement of e-learning tools implementation and use arising in terms of increasing quality of ICT and accessibility of education. It is determined that those issues are closely 111

linked to specific scientific and methodological approaches to evaluation of quality, selection and use of ICT-based learning tools. The perspective methods of quality estimation are considered in view of emergence of promising information technological platforms in particular cloud-based for these resources implementation and delivery. ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ У ХМАРО ОРІЄНТОВАНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Шишкіна Марія Павлівна Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України Стаття присвячена проблемам підвищення якості впровадження і використання електронних освітніх ресурсів і засобів у контексті появи перспективних інформаційно-комунікаційних технологій, поліпшення якості і доступності навчання. Встановлено, що дані питання тісно пов’язані зі специфічними науково-методичними підходами до оцінювання якості, добору і використання електронних ресурсів в інформаційно-освітньому середовищі. Розглянуто перспективи розвитку методів оцінювання якості на базі інноваційних інформаційно-технологічних платформ постачання і використання даних ресурсів, зокрема із використанням сервісів хмарних обчислень. Стрімкий розвиток технологій призвів до виникненням не лише нових ІКТ-засобів навчання, але й технологічних платформ, інструментальних сервісів для створення і постачання електронних освітніх ресурсів. Мова йде про такі перспективні технології, як хмарні обчислення, засоби та сервіси адаптивних інформаційнокомунікаційних мереж, віртуального та мобільного навчання. З появою нових технологій змінюються уявлення про інфраструктуру організації процесу навчання та його інформаційного наповнення. Тому одним із нагальних завдань інформатизації освіти стає проведення комплексних фундаментальних досліджень процесів створення і впровадження засобів ІКТ. Це потрібно для того, щоб оцінити освітній потенціал виникаючих технологій підтримування е-навчання і з’ясувати, як це може вплинути на підвищення якості і розвиток методів оцінювання електронних ресурсів. Метою дослідження є аналіз перспектив підвищення якості впровадження і використання електронних ресурсів навчального 112

призначення на сучасному етапі розвитку інформатизації освіти та удосконалення сервісів інформаційно-комунікаційних мереж. Важливий напрям розвитку технологій відкритого навчання пов’язаний із застосуванням хмарних обчислень (ХО). Завдяки даній технології поліпшуються способи організації систем електронного навчання, забезпечуються умови гнучкого і адаптивного доступу до електронних ресурсів і сервісів, коли сама платформа навчання динамічно формується і налаштовується користувачем [13, 16]. Дана технологія має потенціал для поліпшення індивідуалізації процесу навчання, формування персональної освітньої траєкторії студента, добору і використання необхідних технологічних засобів. Інтенсивний розвиток сервісів інформаційно-комунікаційних мереж, наповнення освітнього середовища якісними ресурсами збагачує та поліпшує навчання [1, 3, 4, 8]. В умовах хмаро орієнтованого освітнього середовища розширюються межі доступу до якісних електронних ресурсів, що володіють такими інноваційними характеристиками, як адаптивність, мобільність, повномасштабна інтерактивність, вільний мережний доступ, уніфікована інфраструктура, забезпечення універсального підходу до роботи [8]. Тому реалізація принципів якості і доступності освіти стають основними засадами формування і розвитку середовища. Дослідженню різних аспектів інформатизації освітньої галузі в Україні присвячені роботи В. Ю. Бикова, М. І. Жалдака, В. В. Лапінського, А. Ф. Манако, Н. В. Морзе, С. А Ракова, О. М. Спіріна, О. В. Овчарук, Ю.В.Триуса, та ін. Питаннями оцінювання якості електронних засобів та ресурсів навчального призначення займалися такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як І.Є.Вострокнутов, С.Г.Григор’єв, В.В.Гриншкун, М.І.Жалдак, Т.І.Коваль, В.В.Лапінський, А.Ф.Манако, Н.В.Морзе, І.В. Роберт та ін. Загальні напрями впровадження хмарних технологій в організації освітніх систем досліджувалися у роботах Т. Л. Архіпової, В. Ю. Бикова, Ю. В. Грицук, Г. Д. Кисельова, Н. В. Морзе, M. Armbrust, A. Fox, R. Griffith, K. Subramanian, N. Sultan. Психолого-педагогічним аспектам формування персоніфікованого освітнього середовища присвячені роботи В. В. Гура, Е. Ф. Зеер, Е. Д. Патаракіна, С. Теплін, М. Хейдметс. З огляду на різноманітність і новизну існуючих підходів, методів і технологій проектування середовища, його формування і використання у навчальних 113

закладах, ці питання ще потребують експериментальних досліджень, уточнення підходів, моделей, методик, можливих шляхів впровадження. Одним із перспективних напрямів досліджень є оцінювання якості електронних ресурсів у хмаро орієнтованому освітньому середовищі. Серед причин, які перешкоджають більш інтенсивній інформатизації освітнього процесу є не лише брак необхідної кількості комп’ютерів, устаткування, програмного забезпечення. Серед головних проблемних питань залишається те, як саме використовується апаратно-програмне забезпечення, які існують шляхи поліпшення навчального процесу за умов комп’ютерної підтримки. Нинішня тенденція полягає у значному розмаїтті і складності систем електронного навчання. Це дає більше можливостей для інтеграції, концентрації і добору ресурсів та систем. Для того, щоб можна було зробити виважене рішення стосовно добору і доцільності використання тої чи тої інформаційно-технологічної платформи навчання, ресурсів для його наповнення, на перший план висуваються проблеми оцінювання якості засобів ІКТ. Тобто якість електронних засобів особливо суттєва в тому контексті, коли інтенсивно розвиваються інструменти та платформи надання освітніх ресурсів, змінюються форми і методи організації середовища і управління в системах енавчання. Як визначити, які засоби та технології найбільш продуктивні для підтримування навчальної діяльності, для досягнення необхідного рівня якості освіти та формування компетентностей учнів? Відповідь на це питання залежить від змісту систем підтримування електронного навчання, від того, які застосовуються методи і способи оцінки електронних ресурсів, засобів їх створення і постачання, а також від вибору та використання технологій їх реалізації [1, 3, 4, 5, 6]. Продуктивним видається підхід, за якого проблеми розвитку енавчання вирішувалися б через призму перспективних технологій, що надали б підходящу основу для дослідження цих систем, їх розроблення і використовування. Є декілька напрямів застосування технології хмарних обчислень у сфері освіти, за якої електронні ресурси і комп'ютерні потужності стають доступні користувачеві в якості веб-сервісу. Доцільно розглянути, як це могло б вплинути на розвиток освіти, щоб досягти 114

кращих результатів застосування систем е-навчання та підвищити рівень їх доступності, диференціації та потужності. Хмарні сервіси застосовують для того, щоб надавати користувачеві електронні освітні ресурси, що складають змістовне наповнення хмарно орієнтованого середовища, а також забезпечити процеси створення і постачання освітніх сервісів. Основні види хмарних технологій відображають можливі напрями використання ІКТ-аутсорсингу для створення освітніх сервісів, це такі сервіси як SaaS, PaaS, IaaS [6, 8, 9, 12]. Зазвичай, використання хмарних технологій спрямоване на те, щоб позбутися від необхідності підтримування складних інфраструктур опрацювання даних, клієнтських і мережних додатків. Зокрема, користувач може отримувати в своє розпорядження повністю готове віртуалізоване робоче місце. При цьому виникає можливість надання значного обсягу навчального контенту засобами достатньо дешевого апаратного забезпечення (це може бути ноутбук, нетбук і навіть смартфон). Відповідно до цього підходу вже сьогодні отримали помітне поширення ІКТ-засоби нового покоління, які завдяки своїм користувальницьким властивостям відповідають особливостям будови і функцій мережної хмарної ІКТ-інфраструктури (кишенькові, мобільні, портативні комп'ютери, електронні книги, смартфони, мультимедійні дошки з Інтернет доступом і ін.) [2]. Таким чином, завдяки механізму аутсорсингу з'являються передумови для реалізації практично будь-яких освітніх сервісів засобами хмарних технологій. Із використанням засобів і сервісів хмарних технологій формується персоніфіковане комп’ютерно інтегроване навчальне середовище – «відкрите комп’ютерно інтегроване навчальне середовище педагогічних систем, в якому забезпечується налаштування ІКТ-інфраструктури (у тому числі віртуальної) на індивідуальні інформаційно-комунікаційні, інформаційно-ресурсні та операційно-процесуальні потреби учасників навчального процесу» [2]. У чому перевага персоніфікованого освітнього середовища в світлі підвищення якості електронних освітніх ресурсів? Одним із можливих варіантів відповіді є створення передумов для удосконалення методів та методик оцінювання навчальної діяльності, що відбувається у середовищі, а також якості самих 115

електронних ресурсів, що входять до його складу. Завдяки сервісам хмарних технологій всі необхідні навчальні матеріали і засоби, що отримує користувач, віртуально «закріплені» за ним, можуть надаватися, постачатися у його розпорядження централізовано на базі єдиної платформи. Це уможливлює моніторинг навчальної діяльності учня або студента, відстежування реального стану і рівня користування сервісами. Коли це відбувається на базі прикладного програмного забезпечення чи локальної мережі, або ж навіть і мережі Інтернет, що є у вільному, але не персоніфікованому доступі, дослідити рівень використання сервісу можна лише опосередковано, збираючи статистичні дані, або ж оцінюючи загальні показники, такі, як кількість користувачів, які звернулися до даного ресурсу, зареєструвалися, заповнили анкети. У персоніфікованому середовищі виникають принципово нові способи моніторингу навчальної діяльності, що потенційно охоплюють значно більшу кількість показників. Наприклад, це – аналіз індивідуальної траєкторії навчання студента, коли і скільки разів він звертався до певного програмного забезпечення, які результати отримав і за який час, до яких програмних продуктів звертався частіше, яким з них надавав перевагу. Зрештою все це дає можливість оцінювати активність студента стосовно використання того чи іншого електронного ресурсу. Даний показник є додатковим свідченням на користь якості і результативності впровадження цього ресурсу, привабливості і дидактичної значущості його для користувача. Саме ці властивості зазвичай залишаються поза увагою при проектуванні систем оцінювання якості електронних ресурсів навчального призначення з огляду на значну складність і громіздкість процедур збирання необхідних даних. Таким чином, використання технології хмарних обчислень є перспективним напрямом розвитку та поліпшення якості електронних ресурсів, оскільки є уніфікованою методологією єдиної платформи, базисом для розроблення і тестування, вдосконалення й розвитку методів інтегрованої оцінки їх якості. З розвитком технологій хмарних обчислень можливості надання доступу та функціональність електронних ресурсів значно зростають, а розвиток ефективних методів оцінювання їх якості сприяє підвищенню ефективності їх використання.

116

Однією із основних причин недостатньої якості ІКТ навчання є те, що теоретичні засади оцінювання якості засобів інформаційних технологій недостатньо розроблені. Через це необхідні системні дослідження, оптимізація та параметризація показників якості засобів ІКТ, обґрунтування критеріїв оцінювання, дослідження методів комплексної оцінки якості, визначення та апробація дієвих методик встановлення відповідності електронних засобів і технологій навчального призначення певним об’єктивним психолого-педагогічним вимогам до їх якості. Література: 1. Биков В.Ю. “Моделі організаційних систем відкритої освіти”, Київ: Атіка, 2009. 684 с.

2. Биков В. Ю. “Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ”, Інформаційні технології в освіті, №10, 2011. с.8-23.

3. Григорьев С.Г., Гриншкун В.В., Макаров С.И. “Методикотехнологические основы создания электронных средств обучения”, Самара: Издательство Самарской государственной экономической академии, 2002. 110 с.

4. Жалдак М.І. “Використання комп’ютера в навчальному процесі має бути педагогічно виваженим і доцільним”, Комп’ютер в школі та сім’ї, 2011, № 3. С. 3-12.

5. Морзе Н.В. Як визначити педагогічну цінність електронних засобів навчального призначення? Директор школи, ліцею, гімназії, 2007. № 4.С. 31-36.

6. Сейдаметова З. С. “Облачные сервисы в образовании / З. С. Сейдаметова, С. Н. Сейтвелиева”. Информационные технологии в образовании, 2011, № 9. С. 105-111.

7. Шишкіна М. П. “Перспективні технології розвитку систем електронного навчання”. Інформаційні технології в освіті, 2011, № 10. С. 132-139.

8. Шишкіна М. П., Спірін O.М., Запорожченко Ю. Г. “Проблеми інформатизації освіти України в контексті розвитку досліджень оцінювання якості засобів ІКТ”. Інформаційні технології і засоби навчання. 2012, №1 (27). Режим доступу до журналу: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/632/483 9. “Cloud Computing in Education”. Policy Brief, 2010: UNESCO, 2010, 11 p 117

10. Dawson, C. “The cloud finally comes to education”. [Електронний ресурс]. - Dec. 27, 2008. Режим доступу: http://education.zdnet.com/?p=1883&LF;&LF. 11. Donnelly R., McSweeney F. “Applied E-Learning and ETeaching in Higher Education”, Hershey, New York, 2009.

12. Sultan Nabil. “Cloud computing for education: A new dawn?”.

International Journal of Information Management, 2010, № 30. pp. 109 – 116.

COMBINATION OF TRADITIONAL AND INNOVATIVE FORMS AND METHODS OF THE EDUCATION IN VOCATIONAL SCHOOLS WITH THE USE OF ICT

Lytvyn A. Lviv SPC VET NAPS of Ukraine Scientific and methodical provision of vocational education informatization includes a complex of organizational and methodical aspects: the professionally directed learning of informatics; the development of professionally oriented informative abilities; the professional training by means of the Internet; the development and introduction of teachware; the computer oriented diagnostics of training quality etc. The combination of traditional and innovative forms and methods with the use of ICT is most effective. Effectiveness study contributes methodologically justified the inclusion of ICT in educational technology, a combination of network databases and automated learning systems with textbooks, handbooks, individualization without disrupting traditional patterns of activities. ПОЄДНАННЯ ТРАДИЦІЙНИХ ТА ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ПТНЗ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ

Литвин А. В. Львівський НПЦ ПТО НАПН України Науково-методичне забезпечення інформатизації професійної освіти включає комплекс організаційно-методичних аспектів: професійно спрямоване навчання інформатики; розвиток професійно орієнтованих інформатичних умінь; професійна підготовка засобами Інтернету; розроблення і впровадження педагогічних програмних засобів; комп’ютерно орієнтована діагностика якості підготовки тощо. Найбільш ефективним є 118

поєднання традиційних та інноваційних форм і методів з використанням ІКТ. Результативності навчання сприяє методично обґрунтоване включення ІКТ у педагогічні технології, поєднання мережевих баз даних, автоматизованих навчальних систем з традиційними підручниками, посібниками, індивідуалізація без порушення традиційної структури занять. Створення і впровадження у професійну підготовку сучасних засобів навчання на основі інформаційно-комунікаційних технологій зумовлює розвиток України як держави, комунікаційнотехнологічні підсистеми якої формуватимуть інфраструктуру інформаційного суспільства, а освіта відповідатиме соціальноекономічним потребам, запитам громадян, вимогам роботодавців, забезпечуватиме відновлення виробничого персоналу [3]. Інформатизація професійної освіти передбачає комплекс організаційно-методичних заходів [10] тощо. Постає питання визначення ефективності нових форм і методів організації навчально-виховного процесу з використанням ІКТ. Розробляючи методику застосування ІКТ у закладах професійної освіти слід, по-перше, пам’ятати, що інформатична підготовка фахівців нероздільна з упровадженням ІКТ у навчальний процес з усіх навчальних предметів (дисциплін), передусім професійно орієнтованих, а по-друге, враховувати, яке місце посідають ІКТ у майбутній професійній діяльності випускників, адже інтенсивність використання комп’ютерної техніки та сучасних технологій навіть у межах однієї галузі є неоднаковою для фахівців різного рівня та різного профілю (спеціалізації). Впроваджуючи ІКТ у професійну підготовку кваліфікованих робітників, виходимо з того, що інформатичну компетентність майбутнього фахівця формує весь навчальний процес [6]. Реалізація ІКТ у системі профтехосвіти має враховувати дидактичні особливості циклів навчальних предметів, які відрізняються умовами проведення занять, психолого-педагогічними підходами, структурою навчальних планів. Це вимагає різних форм і методів реалізації ІКТ у навчанні. Відповідно до мети вивчення певного предмета кожен педагог вибудовує власну методику використання ІКТ, проектує систему формування в учнів знань, умінь і навичок з урахуванням педагогічних умов інформатизації навчального процесу.

119

Комп’ютерно орієнтовані технології навчання спрямовані на індивідуальні та індивідуально-групові форми навчання. З огляду на це деякі ІКТ складно інтегруються в традиційну класно-урочну систему навчання у ПТНЗ, а взаємодії «учень – комп’ютер» важко надати гнучкості, яка притаманна традиційній системі навчання. Однак з розвитком ІКТ, упровадженням у навчальний процес мультимедійних технологій, глобальних і локальних комп’ютерних мереж, віртуальних класів, появою мультимедійного проектора та інтерактивної дошки стало можливим урізноманітнити характер навчально-педагогічної взаємодії викладача й учня, що вносить відчутні позитивні зміни [5]. Нові форми викладення матеріалу за допомогою інтерактивного обладнання дозволяють поєднувати візуальні, слухові та кінестетичні стилі навчання. Ефективне, дидактично доцільне впровадження ІКТ, безперечно, потребує науково обґрунтованих форм, методів і прийомів професійної підготовки. На думку українських науковців, навчання в інформаційно-освітньому середовищі із застосуванням мережевих технологій спирається як на традиційне дидактичне і технічне забезпечення, так і на новітні форми організації навчального процесу, у якому традиційні методи навчання набувають нових якостей і змісту [1]. Низкою педагогічних досліджень доведено, що недоліками традиційного навчання є: неврахування індивідуальних особливостей майбутніх фахівців; недостатня інформація про рівень засвоєння матеріалу; неможливість оперативного коригування педагогічного впливу; неможливість приділити увагу тим учням, кому це потрібніше в певній навчальній ситуації; обмежені можливості активізації пізнавальної діяльності учнів; неможливість організувати якісну самостійну роботу тощо. Ці недоліки можуть бути усунені за допомогою ІКТ. Водночас досвід свідчить, що спроба повністю замінити традиційні форми, методи та засоби навчання комп’ютерно орієнтованими не завжди призводить до одержання бажаних результатів. Тому науковці та педагоги-практики прийшли до спільної думки, що використовувати ІКТ в професійній підготовці доцільно в тих випадках, коли це науково обґрунтовано та виправдано з методичної точки зору. У профтехосвіті вважаємо найбільш ефективним методично обґрунтоване включення ІКТ в інноваційні педагогічні технології. Зокрема інформатична підготовка у ПТНЗ базується на «широкому застосуванні 120

інтерактивних методів навчання, мультимедійних засобів і віртуальних педагогічних технологій, які дають змогу суттєво підвищити рівень методичного забезпечення освітнього процесу, відкривають нові можливості для підвищення якості освіти» [4]. Упровадження ІКТ у професійну підготовку робітників створює умови індивідуального просування в навчальному процесі у звичайній аудиторії, не порушуючи традиційної групової структури занять у цілому [14]. Разом із тим ІКТ розширюють можливості педагога, збільшують час на спілкування з учнем. Інтеграція звуку, зображення і тексту створює навчальне середовище зі значним потенціалом. Інтерактивні можливості комп’ютерних програм дозволяють налагодити надійний зворотний зв’язок, забезпечити діалог і постійну підтримку, що неможливо в традиційних системах навчання. Швидке об’єктивне опитування, добір навчальних програм для кожного учня індивідуально реалізує диференційований підхід до їхніх навчальних можливостей. Практика свідчить, що використання комп’ютерної техніки в навчально-виховному процесі сприяє урізноманітненню форм навчальних занять і може призвести до виникнення таких форм, де головна роль буде відведена учневі. Істотно змінюється роль викладача: з джерела знань, умінь і навичок – на творця індивідуальних траєкторій навчання. Звідси випливає необхідність ґрунтовної підготовки педагогів ПТНЗ до використання ІКТ у навчальному процесі [9]. Інформатизація професійної освіти має спиратися на дотримання сукупності дидактичних принципів, особистісного та діяльнісного підходів, теорії поетапного формування розумових дій, програмованого, модульного та проблемного навчання. Вважаємо доцільним особливу увагу педагогічних працівників ПТНЗ звернути на вимоги таких принципів: інформатизації; професійної спрямованості; технологічності; гуманізації; науковості; випереджувального характеру підготовки; інтеграції; індивідуалізації та диференціації; фундаменталізації; наступності [10]. Добір методів має ґрунтуватися на комплексі дидактичних принципів з урахуванням надбань педагогічної психології. Наслідком різних авторських задумок і методів їх реалізації є різноманітність підходів до використання ІКТ у навчальному процесі [7]. Адаптація обраного методу полягає у визначенні конкретного засобу який має бути задіяний у навчальній діяльності, 121

організації навчального середовища, врахування підготовленості учнівського контингенту, форм і методів формування ситуації, яка націлює учнів на виконання педагогічних завдань, форм і методів оцінювання навчальної діяльності тощо [2]. Тому важливу роль у впровадженні ІКТ виконують автори комп’ютерно орієнтованих методик і технологій, електронних освітніх ресурсів. Істотною вадою є віддаленість розробників від безпосередніх суб’єктів навчального процесу, консервативність педагогічних колективів ПТНЗ щодо впровадження ІКТ, відсутність розгорнутого зворотного зв’язку між розробниками, методистами та педагогами [11]. Дослідженнями доведено, що поєднання різноманітних педагогічних програмних засобів та автоматизованих навчальних систем, мережевих баз даних з традиційними інформаційними носіями: підручниками, навчальними посібниками, довідниками, задачниками тощо сприяє результативності навчання. У навчальному процесі ПТНЗ у поєднанні з традиційними доцільно застосовувати такі комп’ютерно орієнтовані методи: наочні методи навчання на основі ІКТ; комп’ютерні методи навчального контролю та самоконтролю; проблемно-дослідницькі та проектувальні методи; комп’ютерно-імітаційні методи; методи організації проблемних дискусій у ІКТ-насиченому освітньому середовищі; використання спеціалізованого комп’ютерного забезпечення з метою навчання креслення та виконання дипломних робіт [8]. Особливий інтерес з огляду на специфіку ПТНЗ становить створення та застосування електронних навчально-методичних комплексів з певної професії. Такий комплекс сприяє підвищенню пізнавальної активності учнів, стимулює інтерес до навчальних занять, забезпечує наочність і доступність навчальної інформації, структурованість і професійну спрямованість змісту навчання, динамічність навчальної інформації, індивідуалізацію навчальної діяльності, диференційованість навчальних завдань, оперативний зворотний зв’язок, розвиває ініціативу, творчий потенціал особистості, допомагає формувати в майбутніх фахівців установку на творчу професійну діяльність і постійне самовдосконалення [13]. Учні одержують можливість використовувати форми діяльності, які відповідають їхнім особистісним потребам, вимогам майбутньої професійної діяльності в інформаційному середовищі. Н. Г. Ничкало зазначає: «Життя вимагає створення необхідних умов для використання як простих, так і складних сучасних 122

інформаційних і комунікаційних технологій в навчальному процесі без втрати цінних аспектів традиційних методів навчання» [12]. Тобто підвищення якості професійної підготовки потребує поєднання традиційних форм і методів передачі знань з методами, що ґрунтуються на сучасних ІКТ, мультимедіа й інформаційному обміні за допомогою Інтернету. ІКТ не повинні бути самоціллю, а слугувати ефективному розв’язанню цілей професійної освіти. Таким чином, методика інформатизації спрямовується на ефективне стимулювання майбутніх фахівців, підвищення структурованості навчання, забезпечення комплексної візуалізації професійних явищ, моделювання професійних об’єктів, підвищення ефективності професійно практичної підготовки. На сучасному етапі інформатизації освіти в Україні, коли матеріальна база багатьох ПТНЗ ще недостатня, а електронні освітні ресурси для переважної більшості професій ще не розроблені, орієнтувати навчальний процес лише на ІКТ неможливо та недоцільно. Література 1. Андрущенко В. Електронна педагогіка: кроки в реалізації проекту / В. Андрущенко // Освіта. — 2007. — № 43 (5269). — С. 2.

2. Беспалько В. П. Образование и обучение с участием ИТО (педагогика третьего тысячелетия) / Владимир Павлович Беспалько.

— М.: Психол.-соц. институт ; Воронеж : МОДЕК, 2002. — 352 с.

3. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: [монографія] / Биков В. Ю. — К.: Атіка, 2008. — 684с.

4. Біла книга національної освіти України / Т. Ф. Алексєєнко, В. М. Аніщенко, Г. О. Балл [та ін.]; за заг. ред. акад. В. Г. Кременя; НАПН України. — К.: Інформ. системи, 2010. — 342 с.

5. Воробйова Л. Розширення й урізноманітнення системи «педагог — група в цілому» в межах мультимедійної технології навчання / Воробйова Людмила // Імідж сучасного педагога. — 2009. — № 1 (90). — С. 19—21.

6. Гладченко О. В. Формування інформаційної культури студентів вищого навчального закладу фінансового профілю / О. В. Гладченко // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання : зб. наук. пр. - К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова. - 2003. - Вип. 6. - С. 92-100.

7. Жук Ю. О. Планування навчальної діяльності з урахуванням використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій / Ю. О. Жук, О. М. Соколюк // Інформаційні технології і засоби 123

навчання: зб. наук. пр. / за ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. - К.: Атіка, 2005. - С. 96-99.

8. Коваль Т. І. Підготовка викладачів вищої школи : інформаційні технології у педагогічній діяльності : навч.-метод. посібник / Коваль Т. І., Сисоєва С. О., Сущенко Л. П. — К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. — 380 с.

9. Коломієць А. М. Інформаційна культура вчителя початкових класів: монографія / Алла Миколаївна Коломієць. — Вінниця : ВДПУ, 2007. — 379 с.

10. Литвин А. В. Інформатизація професійно-технічних навчальних закладів будівельного профілю: монографія / Литвин А.В. — Львів : Компанія «Манускрипт», 2011. — 498 с.

11. Львов М. С. Інформаційна система управління вищим навчальним закладом як платформа реалізації управління академічним процесом / Львов М. С., Співаковський О. В., Щедролосьев Д. Є. // Інформаційні технології і засоби навчання : зб. наук. пр. / за ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. — К. : Атіка, 2005. — С. 109—134.

12. Ничкало Н. Г. Професійна освіта нової доби / Н. Г. Ничкало // Педагогічні технології у неперервній професійній освіт: монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. — К. : Віпол, 2001. — С. 476—484.

13. Поясок Т. Б. Система застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів : [монографія] / Т. Б. Поясок / за ред. С. О. Сисоєвої. — Кременчук : ПП Щербатих О.В., 2009. — 348 с.

14. Сидоренко В. К. Умови забезпечення навчальної діяльності учнів профтехучилищ засобами інформаційних технологій / В. К. Сидоренко // Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті : досвід, проблеми, перспективи : зб. наук. пр. — Львів : ЛДУ БЖД, 2006. — Вип. 1. — С. 86—91.

AN APPROACH TO CONNECTION SPECIAL SECONDARY SCHOOLS (FOR CHILDREN WITH HEARING IMPAIRMENTS) TO THE RESOURCE CENTRES FOR DISTANCE EDUCATION

Motylkova Z. Institute of Information Technologies and Learning Tools of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine The paper presents the results of an analytical study on the introduction of distance education in a special school, a project of special measures 124

in secondary schools (for children with hearing impairments) to connect to online education resource centers. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАХОДІВ У СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ (ДЛЯ ДІТЕЙ З ВАДАМИ СЛУХУ) ДЛЯ ПІДКЛЮЧЕННЯ ДО РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Мотилькова Зінаїда Олександрівна Інститут інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України У статті представлено результати аналітичного дослідження по впровадженню дистанційної освіти у спеціальній школі, розроблений проект заходів у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах (для дітей з вадами слуху) для підключення до ресурсних центрів дистанційної освіти. Інформатизація навчально-виховних заходів є одним з основних напрямків сучасної освіти і відкриває для дітей з особливими потребами нові перспективи розвитку і адаптації їх в сучасному суспільстві. Завдяки дистанційній освіті у дітей з особливими потребами відкрилися нові перспективи змін у системі спеціальної освіти, пов'язані з новим ставленням до дітей з особливими потребами, з вирішенням питань їх соціалізації й інтеграції в суспільство [1]. В світі цього аспекту чільне місце займає питання дистанційної освіти для осіб з особливими потребами. Після прийняття Закону України "Про освіту" [2] та Закону України "Про загальну середню освіту" [3], а також «Положення про дистанційне навчання» [4] у батьків і дітей з'явилася можливість вибору різних форм навчання (у спеціальній школі, школі-інтернаті, навчально-реабілітаційному центрі, у корекційних класах при загальноосвітній школі, дитсадку-школі, надомного навчання, у формі екстернату та ін.). Протягом останніх десятиріч дистанційне навчання стало глобальним явищем освітньої та інформаційної культури. Попри це до нинішнього часу дистанційна форма освіти не використовується широко в освітньому процесі шкіл, коледжів, гімназій та інших середньо-спеціальних навчальних закладів. Метою нашого дослідження є розробка системи заходів для підключення спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів 125

(дітей з вадами слуху) до центрів дистанційної освіти та їх використання у навчально-виховному процесі. Виходячи з мети нашого дослідження ми поставили наступні завдання.

1. Провести огляд та систематизацію світового та вітчизняного досвіду, тенденцій розвитку у галузі формування та застосування мережі ресурсних центрів дистанційної освіти (РЦДО) для дітей з особливими потребами.

2. Розробити проект заходів у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах (для дітей з вадами слуху) для підключення до РЦДО.

3. Розробити методичні рекомендації для вчителів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів (для дітей з вадами слуху), щодо застосування мережі ресурсних центрів дистанційної освіти у навчально-виховному процесі. Актуальність даної проблеми висвітлюється у деяких наукових розробках. Так, наприклад, у праці «Організація середовища дистанційного навчання в середніх загальноосвітніх закладах» [5] висвітлюється питання, основні положення сучасних уявлень про відкриту освіту, особливості педагогічної взаємодії у дистанційній формі навчання, основні критерії відбору засобів організації енавчання, методичні рекомендації вчителям для успішного дистанційного навчання (рекомендації з розробки та використання навчального мультимедіа і вибору програмного забезпечення, рекомендації з самостійної роботи у дистанційному навчанні, рекомендації по контролю навчальних досягнень у дистанційній освіті). Дистанційна освіта дає можливість підвищувати рівень здобутих знань, здобувати нову професію, поглиблювати знання з шкільних предметів не виходячи з комп’ютерного класу чи дому. Це одна з перспектив подальшого розвитку спеціальної школи. Адже подальше здобуття вищої освіти випускниками таких шкіл є і досі великою проблемою: неукомплектованість більшості ВНЗ технічними засобами для таких студентів, неукомплектованість відповідним персоналом, відсутність методик викладання для студентів з особливими потребами, незручне або віддалене розташування закладів навчання.

126

Саме з цих міркувань дистанційна освіта може стати альтернативою для учнів і студентів з особливими потребами. Не менш цікавим для нас є питання впровадження дистанційного навчання в загальноосвітній школі. Ця проблема піднімається у роботі Дерби Т. О. «Дистанційне навчання школярів» [6]. У статті проведено аналіз розвитку дистанційної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах Росії і зарубіжжя, відображені проблеми запровадження дистанційної освіти у середній школи, показані перспективи дистанційної освіти для навчання старшокласників на профільному рівні та розглянуті приклади зарубіжних успішних проектів дистанційної форми навчання в середній освіті. У дослідженні Миронової С.П. [7] розглянуто проблему освітніх технологій у вищих навчальних закладах. Це, зокрема, впровадження таких інноваційних технологій, як модульне і дистанційне навчання, рейтингова система; розробка інформаційнопредметного навчання вчителів спеціальних шкіл. Проаналізовано можливості й значущість поєднання традиційних і новітніх технологій у підготовці вчителів спеціальних шкіл на прикладі вивчення корекційної педагогіки. Автор робить висновок, що проблема підготовки спеціальних педагогів має багато перспективних напрямів для розв’язання. Дослідження «Використання інформаційних технологій в умовах спеціального та інклюзивного навчання дітей зі слухомовленнєвими порушеннями» [8], серед іншого, присвячується вивченню питань впровадження в корекційноосвітню систему інформаційних технологій має відбуватися з урахуванням механізмів наявного дефекту, закономірностей його прояву, особливостей розвитку різних категорій дітей із спеціальними потребами. Це дозволить підвищити ефективність корекційного навчання в усіх його ланках, починаючи з дошкільної. Анжела Кірія працювала над темою «Інформатизація корекційно-педагогічного процесу як механізм стійкого інноваційного розвитку спеціальної школи-інтернату» (була обрана категорія дітей з вадами розумового розвитку) [9]. В межах реалізації регіональної програми «Впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес» у школіінтернаті було організовано довгостроковий проект «Удосконалення форм і змісту корекційно-педагогічного процесу».

127

Проведена робота дала змогу зробити висновки про те, що реалізація «Моделі сучасного корекційно-педагогічного процесу щодо впровадження інформаційно-комунікаційних технологій» дозволила: вивільнити час для реалізації управлінських функцій, зміст яких залежить від безпосередньої творчої діяльності керівників навчального закладу; створити відкрите інформаційне навчально-корекційне середовище; значно підвищити рівень інформаційної культури педагогів та учнів закладу. Головою Н. І. розроблялась проблема сучасного стану та перспектив розвитку системи спеціальної освіти осіб з обмеженими можливостями [10]. Ним були запропоновані зміни до структури спеціальної освіти, стратегію її практичного втілення має визначити варіативність форм одержання освіти і системи спеціальних установ. Перспективною в цьому плані видається інтегративна система навчання. Її ключовий принцип – створення умов для якомога меншої соціальної депривації, тобто розміщення особи з обмеженими можливостями в найменш спецефічному середовищі. Також питання реформування системи спеціальної освіти розглядає Бондар В. «Стан спеціальної освіти та динаміка її змін» [11]. На наш погляд, сутність специфічного розвитку дітей, які потребують особливих умов і підходів у навчанні та вихованні, розкривається терміном "діти з особливостями фізичного чи розумового розвитку". Безумовно, порушене питання про термінологічний апарат потребує зваженого підходу, аби не втратити специфіки навчання й виховання таких дітей, не розширити кола осіб, на яких розповсюджується спеціальне навчання. Водночас необхідно виробити таку термінологію та понятійний апарат, які не виступали б перешкодою в освіті й розвитку цієї категорії дітей, попереджували дискримінацію за ознаками, пов'язаними з тією чи іншою індивідуальною характеристикою дитини чи її сім'ї, які б морально не пригнічували ні дитини, ні її батьків, не зменшували соціальної цінності особистості. Зазначенні дослідження відмічають позитивну динаміку при інформатизації навчання у спеціальній школі, але фактично відсутні розробки по введенню дистанційної освіти та приєднання до ресурсних центрів.

128

Для кожної категорії учнів мають бути розроблені методистами, які працюють в системі дистанційної освіти окремі курси, або адаптовані чи доповнені існуючі з урахуванням їх психофізичних особливостей та відповідно до чинних законодавчих актів. Одним із перших завдань для проектування системи заходів у спеціальних загальноосвітніх закладах (для дітей з вадами слуху) для підключення до ресурсних центрів дистанційної освіти має стати: визначання матеріально-технічної підготовленості спеціальної школи при підключення до ресурсних центрів дистанційної освіти, підготовка педагогічного колективу до роботи в умовах дистанційної освіти, підготовка (рівень володіння ПК та вміння працювати в мережі Internet) і достатня мотивація учнів до отримання додаткових знань. Враховуючи згадані аспекти, ми пропонуємо створити проект заходів у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах (дітей з вадами слуху) для підключення до РЦДО та розробити методичні рекомендації для вчителів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів (дітей з вадами слуху), щодо застосування мережі ресурсних центрів дистанційної освіти. Ці заходи дадуть можливість для спеціальної школи долучитися до процесу дистанційної освіти, приєднатися до ресурсних центрів і користуватись кращим науковим і освітнім досвідом. В нашому науковому дослідженні можна виділити наступні напрямки: 1. Надання ресурсів для дистанційного навчання. Вимагає визначення і систематизації технічної бази школи. Також має бути присутнє відповідне програмове та апаратне забезпечення.

2. Забезпечення інформаційно-методичною підтримкою навчального процесу у спеціальних школах для осіб з вадами слуху.

3. Визначення рівня підготовленості самих вчителів до роботи в системі дистанційної освіти.

4. Зацікавлення учнів. Ми вважаємо, що популяризація дистанційного навчання є важливим напрямом у нашій роботі.

5. Створення продуктивних навчальних ситуацій. Залучення учня до самостійного навчання.

6. Моніторинг навчальних досягнень учнів. Моніторинг результатів дозволить побачити недоліки в організації навчального середовища, виявити актуальні дистанційні курси.

129

Література 1. Концепція державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами // Дефектологія.- 1999.- №4. – С.2-4.

2. Закон України «Про освіту»: З внес. змінами і допов. від 23 берез. 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України - 1996. - № 21. - Cт. 84.

3. Закон України "Про загальну середню освіту" // Освіта України. - 1999 -12 серпня.

4. Міністерством освіти і науки України затверджено Положення про дистанційне навчання (наказ № 466 від 25.04.2013 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.04.2013 р. за № 703/23235).

5. Організація середовища дистанційного навчання в середніх загальноосвітніх закладах: посібник / автори: Богачков Ю.М., Биков В.Ю., Пінчук О.П., Манако А.Ф., Вольневич О.І., Царенко В.О., Ухань П.С., Мушка І.В. / Наук. ред. Ю.М. Богачков – К.: Педагогічна думка, 2012. – 160с.: іл.

6. Дистанційне навчання школярів / Дерба Т.О.: [Электронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em13/content/09dtossi.htm 7. Теоретико-методичні основи підготовки майбутніх учителів до корекційної роботи в освітніх закладах для дітей з вадами інтелекту [Текст]: дис. д-ра пед. наук: 13.00.03 / Миронова Світлана Петрівна ; Інститут спеціальної педагогіки АПН України. - К., 2007.

- 390 арк. - арк. 354-390 8. Використання інформаційних технологій в умовах спеціального та інклюзивного навчання дітей зі слухомовленнєвими порушеннями / Засенко В.В., Колупаєва А.А., Мороз Б.С., Овсяник В.П.: [Электронний ресурс]. – Режим доступу: http://rc-vabos.at.ua/_ld/0/9.pdf 9. Інформатизація корекційно-педагогічного процесу як механізм стійкого інноваційного розвитку спеціальної школи-інтернату / Анжела Кірія.: [Электронний ресурс]. – Режим доступу: http://shkola.net.ua/view.php?doc=755.1323804989260844 10. Сучасний стан та перспективний розвиток системи спеціаольної освіти осіб з обмеженими можливостями / Н. І. Голова.: [Электронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv. gov.ua/portal/soc_gum/znpnapv_ppn/2012_62/12gnioom.pdf 11. Стан спеціальної освіти та динаміка її змін. Бондар В. Збірник. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник / Ред. кол. Н.Софій (голова), І.Єрмаков (керівник авторського колективу і науковий редактор),та ін. - К.: Контекст, 2000. - 336 С.

130

SUCCESSFULLY ORGANIZATIONAL, METHODOLOGICAL AND PEDAGOGICAL APPROACHES TO LIFELONG LEARNING PROGRAMS IN THE USA

Slipenyuk K. Junior Associate, Assistant Professor, Precedent Academics The author of the paper focuses on organizational, methodological and pedagogical solutions developed by the American universities that stimulate constant annual growth of on-line education by 17.3% annually during the last 10 years (Allen & Seaman, 2013). Massive Open On-line courses are discussed as organizational solution, its peculiarities and perspectives for development both in the US and Ukraine. In the second part of the paper the author focuses on teaching through feedback methodological approach as a core of online teaching in Northcentral University, USA American universities go through a constant rise of online programs over the past ten years. More than 6.7 million of students have taken at least one online course in the autumn of 2011, which adds up to 32% from the total student enrollment. Compound annual growth rate of online education is 17.3% annually during the last 10 years. This statistics was derived from the tenth annual report on the state of online learning in the U.S. higher education Changing Course: Ten Years of Tracking Online Education in the United States. This yearâ&#x20AC;&#x2122;s study, like those for the previous nine years, tracks the opinions of chief academic officers and is aimed at answering fundamental questions about the nature and extent of online education based on responses from more than 2,800 colleges and universities. (Allen & Seaman, 2013).

What are the reasons for such dynamics and how universities innovate and improve the quality of its services to keep it up? More academic officers agree that the level of online education is comparable to face-to-face. There is 44.6% of agreement that it takes more of staff time and effort to teach online. Popularity of Massive Open Online Courses (MOOCs) forces universities to rethink their strategic development. (Allen & Seaman, 2013). At the same time universities seek constant improvement of their on-line programs and raise quality of teaching through ICT innovations and high quality communication with the students.

131

Massive Open Online Courses (MOOCs) MOOCs are the non-profit organizations (Mitx, Edx) or for-profit commercial entities (Udacity, Coursera) partnering with multiple institutions and creating an online platform for course enrollment and distribution. (Allen & Seaman, 2013). MOOCs are free and welcome students from any place. The size of a class can be up to 10,000 students and is primarily based on self-learning and exchange of ideas in group discussions. After successful completion of such course a student receives certificate of completion from the university that held the course.

There is relatively high level of agreement among chief academic officers that MOOCs represent an important way for institutions to learn about online pedagogy. Yet, majority of academia are neutral on whether MOOCs are a sustainable method of offering courses with 55.4% of institutions undecided on whether to offer this type of learning. Some of the advantages of MOOCs are that they can attract potential students for paid programs. MOOC can be an opportunity for a student to try online format and decide whether it fits his or her learning style and whether such type of instruction is appropriate to them. (Allen & Seaman, 2013) The numbers of students that showed interest in MOOCs over the past years from all parts of the world are very high. Young people are interested and ready to invest time in education for a better quality of life. On-line education and MOOCs will take different shape in the near future and will influence overall approach to teaching, as was discussed during RevolutiOnline.edu round table a part of World Economic Forum in Davos organized by Victor Pinchuk Foundation [3].

Teaching through Feedback As opposite to MOOCs Northcentral University (NCU) primarily practices one-on-one teaching format (no group assignments or general discussion forums). Faculty teaches primarily through their high quality feedback on assignments. To differentiate between the two concepts “grading” and “providing feedback” the definitions are provided: Grading is providing information about performance on a specific assignment. It consists of giving a grade, indicating aspects of an assignment that are correct and incorrect, and making some corrections.

Feedback encompasses grading, but its primary purpose is to impact a student’s knowledge, skills, and dispositions so that work on future assignments is better than it would have been without the feedback.

Steps to provide quality feedback 132

1. Requirements of the assignment are specific and instructor is well familiar with them.

2. Form a mental picture of a student and understand at what level a student is currently standing. Feedback takes a student from the present to the future, from current knowledge, skills, and attitudes to a next level.

3. Feedback helps students understand strengths and weaknesses of their work, it can affirm student strengths and accomplishments, explain weaknesses and deficiencies, and describe characteristics of good work commensurate with meeting learning outcomes. To provide effective feedback instructor should ask him/herself the following questions: Did the students’ work meet requirements of the assignment? Does the student’s work demonstrate understanding of the material? Is student’s writing clear and compelling? Does the student’s work include appropriate usage of grammar, punctuation and formatting style?

4. In the comments to the students answer four questions above, noting both strengths and weaknesses of the assignment in warm, respectful, engaging, personal and professional tone. Choose 2-3 specific teaching points that could be recommended to a student for improvement.

5. Integrate Feedforward - provide models and resources that show students how they can improve, i.e. descriptive feedback with example of a better writing or reference to a source that has more information on how to improve student’s writing.

Summary. In this paper the author has discussed two forms of online teaching Massive Open Online Courses and one-on-one teaching through feedback methodology practiced by Nortentral University. Both of these practices make a strong contribution to the overall active development of online education in the US. References 1. Allen I.E & Seaman J. (2013). Changing course: Ten years of tracking online education in the US. Retrieved from http://www.onlinelearningsurvey.com/reports/changingcourse.pdf 2. Northcentral Univeristy. (2013) http://www.ncu.edu/ 3. Victor Pinchuk Foundation.

(2013). http://pinchukfund.org/en/news/8709/#.UPbS75KdLtk.facebook

133

IV. PEDAGOGICAL ASPECTS OF LIFELONG LEARNING INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN THE POSTGRADUATION EDUCATION

Antonchenko M.A Sumy Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education Thesis deals with issues related to the analysis of general scientific and methodological approaches to the use of ICT in post-graduate education. Types and possibilities of ICT in education are analysed. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Антонченко М.О., доцент кафедри ІКТ Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти У тезах розглядаються питання, які пов’язані з аналізом загальних науково-методичні підходів до використання інформаційнокомунікаційних технологій у системі післядипломної освіти. Проаналізовано види та можливості інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні. Динамічний розвиток сучасного суспільства України та стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) вимагає постійного підвищення фахового рівня спеціалістів різних галузей. Нові підходи до використання інформаційних технологій висвітлені у державних цільових програмах [1-4]. У них підкреслюється, що впровадження інформаційно-комунікаційних технологій є пріоритетом у освіті та суспільстві. Високий рівень розвитку інформаційних технологій дає можливість модернізувати процес професійної підготовки фахівців та реалізувати концепцію навчання протягом усього життя у системі післядипломної освіти і, зокрема, педагогічної. Важливою формою післядипломного навчання, яка набуває все більшого поширення, є дистанційне навчання. Воно відкриває слухачам дос-туп до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, надає нові можливості для творчості, оволодіння і 134

закріплення різноманітних професійних навичок, а викладачам дозволяє реалізувати принципово нові форми і методи навчання [5]. Одним з важливих протиріч у системі післядипломної освіти є необхідність підвищувати професійний рівень фахівців та недосконалість методів, які застосовуються при їх навчанні. Дослідити вдосконалення методів навчання у системі післядипломної педагогічної освіти і є метою даного дослідження. Розвиток інформаційних технологій став однією з перспективних платформ для удосконалення післядипломної педагогічної освіти. Впровадження у навчання новітніх інформаційні технології і, зокрема, Multimedia і Internet – технологій, дозволяють вчителям зробити даний процес більш наочним, цікавим та дозволяють проявити власну творчість. ІКТ ґрунтуються на використанні комп’ютерної техніки і телекомунікацій, відео- й аудіотехніки, засобів Multimedia та Internet. Ці засоби надають додаткові можливості для комунікації, отримання матеріалів, зворотного зв’язку, оцінювання (зокрема, автоматичного тестування), управління групами учнів. опитування тощо. Серед найновіших ІКТ – широке запровадження технологій wiki, блогів, електронного навчання (e-learning), мобільного навчання (m-learning), «умное» навчання (SMART leaning), змішане навчання (blended learning), які ефективно використовуються для вдосконалення різноманітних методів навчання. Сучасні ІКТ є різної спрямованості, в тому числі систем доставки контенту, організації та управління навчанням – LMS (Learning Management Systems), які об’єднують у собі інструменти адміністрування, комунікацій, оцінки знань, розробки навчальних курсів [6]. На сучасному етапі ЕНС включають до себе: електронні (комп'ютеризовані) підручники; довідники та бази даних навчального призначення; методичні розробки окремих тем, навчальні програми, збірники задач і генератори прикладів (ситуацій); предметно орієнтовані середовища; мультимедійні ілюстрації для підтримки різноманітних видів занять, короткометражні фільми, анімації, фотографії, аудіо-файли, лабораторне моделювання природних явищ, які не так легко відтворювати або які мають високу вартість і т.д , навчальні ресурси у мережі Internet, на основі яких створюють дистанційні курси. Засоби ІКТ створюють умови для розвитку нових форм та методів навчальних занять, наприклад метод проектів, пілотний 135

проект «LearnIn SMAR» та ін. Проте використання сучасних ІКТ пред’являє до учасників освітнього процесу спеціальні вимоги в області знань комп'ютерно-телекомунікаційної технології (наявність відповідних компетенції) [4]. Практика післядипломного навчання показує, що значну частину часу в ньому займає заочний (період, під час якого слухач займається самостійно. Таким чином, для ефективного навчання слухач повинен володіти методами планування й організації самостійної роботи з навчальним матеріалом, навичками самоосвіти. Крім того слухач повинен бути оснащений відповідними технічними засобами (персональним комп’ютером підключеним до Internet). На основі аналізу науково-педагогічної літератури та практичного досвіду ми виділили наступні можливості ІКТ у навчанні: • індивідуалізувати та диференціювати процес навчання; • здійснювати контроль із діагностикою помилок та зворотним зв'язком; • здійснювати самоконтроль і самокорекцію навчальної діяльності; • визволити навчальний час за рахунок виконання комп'ютером трудомістких рутинних обчислювальних робіт; • візуалізувати навчальну інформацію; • моделювати та імітувати досліджувані процеси або явища; • проводити лабораторні роботи в умовах імітації на комп'ютері реального досвіду або експерименту; • формувати уміння приймати оптимальне рішення в різноманітних ситуаціях; • розвивати певний вид мислення (наприклад, наочно-образне, теоретичне); • підсилити мотивацію до навчання (наприклад, за рахунок образотворчих засобів програми або вкраплення ігрових ситуацій); • формувати культуру пізнавальної діяльності та ін. При використанні ІКТ безперечно розширюється й оновлюється роль викладача, що координує пізнавальний процес, постійно вдосконалює навчальні курси, підвищує творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень і інновацій. Безпосереднє управління навчально-пізнавальною діяльністю слухачів при такому навчанні здійснюється шляхом Internrt- комунікації (телеконференцій, вебінарів, електронної пошти). Однією з найважливіших задач викладача є контроль знань, умінь та навичок слухачив. Ця традиційно 136

викладацька задача вирішується шляхом розробки електронних тестів поточного та підсумкового контролю. Таким чином, головними завданнями викладача у післядипломному навчанні з використанням ІКТ є розробка навчального курсу; розробка інструкцій до навчання; консультування слухачів з предмету та допомога їм у надзвичайних ситуаціях; контроль результатів навчання. Підсумовуючи, ми можемо зробити висновок, що подальший розвиток систем післядипломного навчання передбачає максимальне використання навчальних можливостей ІКТ. Література 1. Закон України від 02.12.2012 № N 5463-17 «Про Національну програму інформатизації» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/74/98-вр 2. Закон МОН від 25.04.2013 № 466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/z0703-13 3. Наказ МОН від 14.08.13 № 1176 «Про затвердження галузевої Концепції розвитку неперервної педагогічної освіти» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/36816/ 4. Указ Президента України від 20.10.2005 № 1497 «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 207.

5. Андрєєв А.А., Солдаткин В.И. Прикладная философия открытого образования: педагогический аспект. – М: РИЦ «Альфа» МГОПУ им. М.А. Шолохова, 2002. – 168 с.

6. Білик В.М. Інформаційні технології та системи: Навчальний посібник рекомендовано МОН України. – К.: Центр уч. літ., 2006. – 232 с.

NEW INFORMATION TECHNOLOGIES IN EDUCATION AND THE PROBLEMS OF PEDAGOGICAL MEASUREMENTS

Bakhrushin V. Classic Private University, Zaporizhia, Ukraine Certain problems arising from the use of pedagogical measurement methods in e-learning systems are considered. It is shown that some of them can be solved on the basis of the modern theory of educational measurements, and solving of other problems requires further development of the theory.

137

НОВЫЕ ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В ОБРАЗОВАНИИ И ПРОБЛЕМЫ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ИЗМЕРЕНИЙ

Бахрушин В.Е. Классический приватный университет, г. Запорожье, Украина Рассмотрены некоторые проблемы, возникающие при использовании методов педагогических измерений в системах elearning. Показано, что некоторые из них могут быть решены на основе современной теории образовательных измерений, а решение других проблем требует дальнейшего развития теории. В последнее время система образования сталкивается с рядом вызовов, ответы на которые еще предстоит сформулировать. Одним из них является развитие новых технологий, в первую очередь информационных, которые все шире используются в образовательных целях. В качестве наиболее значимого примера реализации таких технологий можно указать массовые открытые онлайн курсы (MOOC), реализованные на платформах Coursera, EdX, Udacity и др. Еще одним трендом современного образования является широкое внедрение в педагогическую практику разнообразных формализованных процедур оценивания различных составляющих качества образования. Все они базируются на тех или иных методах образовательных измерений, в т. ч. на педагогических тестах [1, 2], применяемых на разных уровнях оценивания - от отдельных учащихся и студентов до государств и регионов. Теория образовательных измерений в настоящее время в значительной степени основывается на т. н. классической теории тестирования и IRT теории [3-5] и позволяет в принципе давать ответы на широкий круг вопросов, связанных с образовательными измерениями. В то же время она базируется на ряде гипотез, многие из которых не имеют достаточного обоснования. Однако до недавнего времени ее развитие и практическое использование сдерживались необходимостью наличия достаточно больших выборок и достаточно производительных средств анализа получаемых данных. Развитие MOOC, дистанционного образования, а также широкое внедрение информационных технологий в традиционном образовании тоже ставят вопрос о необходимости совершенствования теории и практики образовательных измерений.

138

В данной статье не затрагиваются вопросы их организации, такие как идентификация пользователей, хранение и обработка информации и т. п. Основное внимание будет уделено более узкой проблеме специфики образовательных измерений в системах elearning, а также ряду задач, которые практика ставит перед теорией образовательных измерений. Говоря о специфике, следует, в первую очередь, выделить такие особенности: 1. Широкий диапазон варьирования числа тестируемых - от нескольких человек до миллионов участников.

2. Возможность гибкого регулирования условий тестирования.

3. Возможность использования большого числа параллельных версий тестов, на основе выбора заданий из имеющейся базы в соответствии с заданным алгоритмом либо на основе генерации однотипных заданий по заданному алгоритму.

4. Возможность оперативного внесения изменений в тесты.

5. Возможность автоматической генерации основных показателей качества тестовых заданий и других статистических характеристик тестов.

6. Возможность отслеживания нарушений процедуры оценивания на основе соответствующих алгоритмов обработки результатов тестирования.

7. Возможность гибкого автоматизированного формирования оценок с учетом уровня сложности заданий для конкретной группы, целей тестирования и других факторов, расчет стандартных отклонений и доверительных интервалов оценок. Качество педагогических тестов и других инструментов оценивания, характеризуют их валидность и надежность. Валидность означает измерение именно той характеристики, для измерения которой инструмент предназначен. Ее оценка предполагает определение корреляции между результатами измерения и оценкой той же самой характеристики на некоторой контрольной группе другими методами. Но получаемые коэффициенты корреляции зависят не только от качества рассматриваемых инструментов, но и от качества средств измерения, используемых для сравнения. Для прогностической валидности на результаты может влиять также и изменение самого объекта в промежутке между двумя измерениями.

139

При рассмотрении надежности средств измерения выделяют два ее вида - устойчивость результатов (ретестовая надежность) и внутренняя согласованность. Первая величина характеризует корреляцию результатов, получаемых при нескольких измерениях одной и той же характеристики. Однако на результат может сильно влиять изменение объекта в промежутке между двумя измерениями. Второе понимание надежности относится к педагогическим тестам и характеризует то, насколько согласовано все задания позволяют оценивать одну и ту же характеристику тестируемых (например, их соответствие некоторому образовательному стандарту). Внутреннюю согласованность измеряют методами расщепления и эквивалентных бланков, а также по величине альфа Кронбаха. В системах электронного образования это сопряжено с рядом существенных проблем. В частности, методы расщепления предполагают эквивалентность сравниваемых частей текста. Под эквивалентностью здесь, как и в методе эквивалентных бланков понимается то, что сравниваемые части (параллельные версии теста, бланки) должны характеризоваться одинаковыми валидностью, сложностью заданий, распределением результатов и другими значимыми параметрами. В системах электронного обучения часто используются случайный выбор заданий из имеющейся базы или случайная генерация однотипных заданий по заданному алгоритму. Поэтому, с одной стороны, необходима разработка методов структурирования баз тестовых заданий и алгоритмов их генерирования с учетом требований обеспечения эквивалентности всех генерируемых вариантов тестов. Как показывает практика, даже в элементарных математических задачах (например, решение уравнения вида ax + b = c, сложение дробей вида a/b +c/d и т. п.) сложность может сильно зависеть от числовых значений используемых параметров, буквенных обозначений переменных и других "несущественных" деталей. С другой стороны, нужны новые методики оценивания ретестовой надежности и внутренней согласованности, которые учитывали бы специфику формирования тестов в системах e-learning. Применение альфа Кронбаха, как меры внутренней согласованности теста, не предполагает необходимости создания параллельных версий или обеспечения эквивалентности отдельных частей теста. Поэтому в практике тестирования она является 140

наиболее популярным показателем надежности. Вместе с тем имеется большое число публикаций с критикой ее использования в этих целях [6]. При этом обычно обращают внимание на зависимость альфа Кронбаха от числа тестовых заданий и ее чувствительность к структуре теста. Необходимо обратить внимание еще на одно свойство этого параметра. Согласно [1], значение альфа Кронбаха можно рассчитать по формуле:

, где N - число заданий в тесте, - средний коэффициент корреляции всех заданий между собой. На рис. 1 показана связь между коэффициентом корреляции заданий и величиной альфа Кронбаха. Из рисунка видно, что высоким (хорошей надежности соответствуют значения более 0,8) значениям альфа Кронбаха могут соответствуют очень низкие значения коэффициента корреляции (обычно принимают, что при r < 0,3 корреляция отсутствует). Это ставит под сомнение целесообразность использования альфа Кронбаха, как характеристики внутренней согласованности заданий теста. Аналогичные результаты были получены нами на основе анализа связи значений альфа Кронбаха для тестов украинского ВНО и средних коэффициентов корреляции соответствующих тестовых заданий. Таким образом, можно констатировать, что на сегодняшний день нет достаточно качественных методик определения надежности тестов в системах электронного обучения. С надежностью тестов тесно связана такая важная характеристика, как стандартное отклонение итогового балла тестируемых. Во многих случаях оно может быть достаточно большим. В частности для тестов украинского ЗНО стандартное отклонение составляет 4-9% от максимально возможного итогового балла.

141

Рис. 1. Влияние коэффициента корреляции заданий на альфа Кронбаха Это также ставит вопрос о необходимости пересмотра пороговых значений для "достаточной", "хорошей" и "высокой" надежности тестов в сторону их повышения. Характеристики качества тестов и тестовых заданий, в частности и показатели надежности, обычно рассматриваются как точечные. Т. е. для каждого конкретного теста (задания) все они имеют вполне определенные (с точностью до статистической погрешности) значения. Современные методики разработки тестов в значительной степени базируются на оценивании этих показателей. Однако для MOOC и других систем e-learning могут возникать трудности двух типов. С одной стороны имеются тесты, которые проходит очень большое число обучаемых. Это относится к некоторым MOOC курсам, а также к таким системам стандартизованного тестирования, как SAT, TOEFL, украинское ВНО, российский ЕГЭ и т. п. В этом случае на каждый вариант ответа тестовых заданий, на каждое возможное значение итогового балла приходится большое число результатов. Поэтому имеющаяся статистика позволяет достаточно точно рассчитывать показатели качества не только для теста в целом, но и для отдельных его фрагментов, групп тестируемых и т. д. При этом появляется возможность (и 142

необходимость) рассматривать эти показатели не как точечные характеристики, а как функции от того или иного параметра, например от итогового балла тестируемых. В [7] показано, что для результатов украинского ВНО по математике, альфа Кронбаха, а также характеристики качества тестовых заданий существенно различаются для разных пороговых групп (групп абитуриентов, набравших больше или меньше определенного количества баллов). Поэтому необходимо внесение изменений в существующие методики оценивания качества тестов и тестовых заданий. Это можно сделать на основе IRT моделей, если обеспечено выполнение их исходных предположений, что не всегда возможно. Альтернативой может стать построение новых методик, базирующихся на применении непараметрических статистических методов, в частности на анализе эмпирических функций распределения исследуемых показателей [8, 9], а также методов нечеткой математики [10]. С другой стороны, по мере внедрения элементов электронного обучения в практику вузы все чаще сталкиваются с противоположной проблемой. Имеется большое число тестов, статистика которых недостаточна для корректного оценивания показателей качества. Более того, набор заданий, их формулировки, условия выполнения также постоянно изменяются вследствие доработок, корректировок и изменений учебных планов и программ и т. д. Здесь также требуется разработка новых методик оценивания качества тестов. Аналогичные проблемы возникают и при анализе показателей качества тестовых заданий - их сложности, коэффициентов корреляции и индексов (коэффициентов) дискриминации. Литература 1. Ким В.С. "Тестирование учебных достижений". Уссурийск: Изд. УГПИ, 2007. 214 с.

2. Челышкова М.Б. "Теория и практика конструирования педагогических тестов". М.: Логос, 2002. 432 с.

3. Novick M.R. "The axioms and principal results of classical test theory". Journal of Mathematical Psychology, 1966, Vol. 3, No 1. P. 1-18.

4. Rasch G. "Probabilistic models for some intelligence and attainment tests". Chicago: The University of Chicago Press, 1980, 199 pp.

5. Lord F.M. "Applications of item response theory to practical testing problems". Hillsdale, NJ: Erlbaum, 1980. 274 pp.

143

6. Schmitt N. "Uses and abuses of coefficient alpha". Psychological Assessment. 1996, Vol. 8, No. 4. P. 350-353.

7. Раков С.А. "Метод порогових груп та його використання для аналізу результатів ЗНО". Вісник ТІМО. 2013, № 7-8. С. 52-63.

8. Бахрушин В.Е., Журавель С.В., Ігнахіна М.О. "Эмпирические функции распределения результатов тестирования выпускников школ". Управляющие системы и машины. 2009, № 2. С. 82-84.

9. Бахрушин В.Є., Ігнахіна М.О. "Застосування емпіричних функцій розподілу в дослідженні соціально-економічних систем". Складні системи і процеси. 2012, № 1. С. 103-111.

10. Заде Л. "Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений". М.: Мир, 1976. 166 c.

SIMULATION MODEL OF ENTERPRISE: DEVELOPMENT OF KРI AS А TASK OF INNOVATIVE MANAGEMENT

Lebedev S. Kharkov National Economic University, Ukraine Features of project methodology application to teaching of specialists on economic specialties are considered. The example of project realization «virtual enterprise» with application of the electronic document system is resulted. The system of key performance indicators is developed as part of simulation model of industrial enterprise. It is built as a cascading of strategic aims of innovative development to the level of performers in accordance with their professional jurisdiction. ВІРТУАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО: ПОБУДОВА КРІ ЯК ЗАВДАННЯ ІННОВАЦІНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Лебедєв С. С. Харківський національний економічний університет, Україна Розглянуті особливості застосування проектної методології в процесі підготовці фахівців з економічних спеціальностей. Наведено приклад реалізації проекту «віртуальне підприємство» із застосуванням системи електронної документації. У межах імітаційної моделі промислового підприємства надаються принципи побудови системи ключових показників ефективності, що передбачає каскадування стратегічних цілей інноваційного розвитку до виконавців різного рівня відповідно з їх професійними компетентностями.

144

Відповідно з потребами сучасної економіки, яка визначається як інноваційна економіка, або економіка знань, стандарт вищої освіти щодо підготовки фахівців у будь-якій галузі діяльності передбачає формування не тільки системи теоретичних знань, але і набуття вмінь та навичок їх застосування, здатності виконувати обов’язки, що мають особливості в межах спеціалізації [1]. Виходячи з цього, форми організації навчального процесу у вищій школі та їх зміст визначаються компетентністним підходом, отже, поряд з традиційними методами організації навчання все більшого застосування набуває метод проектів. Спираючись на сукупність знань, що були набуті при вивченні декількох споріднених дисциплін, студенти самостійно здійснюють дослідження певної проблеми, яка завершується розробкою творчого продукту [2]. Достатньо часто презентація проекту відбувається у формі навчально-професійного тренінгу або ділової гри. Порівняно з вивченням окремих дисциплін, що проводиться у формі лекцій, семінарських, практичних та лабораторних занять, інтерактивна форма навчання сприяє більш глибокому засвоєнню професійних знань, надбанню вміння самостійного здійснювати пошук інформації, її систематизацію і аналіз. Навчально-професійний тренінг є тим дидактичним засобом, завдяки якому предмет навчальної діяльності трансформується у предмет професійної діяльності, оскільки він базується на завданнях, що відображають функції професії [3]. Крім того, оскільки розробка проекту передбачає об’єднання студентів у малі групи, то успіх роботи залежить не тільки від особистих якостей окремих її учасників, але і від готовності кожного члена групи до співпраці, вміння працювати в команді. Застосування методу проектів у вищій школі усуває розрив між характером освітнього процесу і сучасними вимогами виробничої діяльності, коли молодий фахівець не має часу на професійну адаптацію. Метою даної роботи є дослідження можливостей застосування методу проектів для формування навичок побудови ключових показників ефективності (key performance indicator, або КРІ) в управлінні персоналом виробничого підприємства. Проект здійснюється в межах комплексного тренінгу, який проводиться в Харківському національному економічному університеті відповідно з програмою підготовки фахівців кваліфікаційно-освітнього рівня «бакалавр» за спеціальністю «Облік і аудит» і спирається на такі 145

базові дисципліни, як звітність підприємств, управлінський облік, аналіз господарської діяльності, аналіз у галузях виробництва і послуг, економіко-математичні методи і моделі, інформаційні системи і технології в обліку тощо. Предметом дослідження є особливості створення електронних освітніх ресурсів у вигляді електронної документації та файлів MS Excel для забезпечення обліку результатів виробничої діяльності персоналу віртуального підприємства і визначення внеску кожного окремого співробітника відповідно до його кваліфікації і професійних обов’язків у виконання стратегічних цілей підприємства і досягненні загальних фінансових результатів. Концептуальні положення методу проектів були сформульовані Джоном Дьюі ще у 20-х роках ХХ сторіччя на базі філософії прагматизму і знайшли безпосереднє практичне втілення завдяки роботам Вільяма Х. Кілпартика. Кілпартик вважав, що проектна методологія в школі може бути застосована у будь-якій предметній області: від розв’язання математичних задач до спостереження за заходом сонця, і не має значення, приймають діти безпосередню участь у розробці проекту і його презентації чи є просто активними учасниками його обговорення. Цей метод враховує індивідуальні особливості людина, він спрямований, перш за все, на формування у неї внутрішньої потреби у навчанні, допитливого ставлення до навколишнього світу, навиків самостійно визначення проблеми, її аналізу та знаходження шляхів її розв’язання. Згідно з уявленнями Кілпартика в ідеалі метод проектів передбачає, що людина сама обирає напрямок досліджень, спираючись на власний досвід та свої інтереси, а наставник може лише здійснювати допомогу у спрямуванні пошуку та у реалізації ідей. Перехід суспільства на етап постіндустріального розвитку, актуалізація концепції Life Long Learning, поширення інформаційних технологій, створення єдиного інформаційного простору призвели до відродження інтересу до методу проектів на новому рівні. Зростає значення роботи з інформацією, коли людина самостійно проходить шлях від постановки проблеми до її розв’язання. У сучасній вищій школі метод проектів розглядається як одна із форм організації самостійної роботи студентів. Відповідно до вимог часу протягом терміну навчання у вищому навчальному закладі частка самостійної роботи студентів від загальної кількості годин, що передбачені стандартом вищої освіти, 146

суттєво збільшується. Так, для економічних вузів на перших курсах співвідношення аудиторної та самостійної робити складають в середньому 1:1, а на старших курсах для освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» воно становить вже 1:2, тоді як для освітньокваліфікаційного рівня «магістр» – 1:3. Окрім активізації самостійної роботи студентів метод проектів має ще один позитивний момент. Реалії суспільного життя не дозволяють забезпечувати для майбутніх фахівців проходження виробничої практики у достатньому обсязі, тому імітаційне моделювання окремих сторін професійної діяльності, яке можна здійснювати в межах роботи над проектами, здатне частково компенсувати такий брак практики. Метод проектів у його сучасній трансформації має певні особливості. Так, визначення напрямку досліджень у більшості випадків пропонує викладач, виходячи з вимог національної рамки кваліфікації і якості професійної освіти та спираючись на професійні знання та навички, яких набули студенти протягом навчального процесу, що здійснюється у його традиційних формах. Також викладач здійснює ненав’язливе керування процесом дослідження, спрямовуючи його відповідно з поставленою метою. Слід зазначити, що застосування методу проектів у навчальному процесі вимагає творчої активності як від студентів, так і викладачів вищого навчального закладу, оскільки підготовка дидактичного матеріалу, проведення тренінгів та постановка ділових ігор є новою і дуже відповідальною справою. Робота над проектом «Віртуальне підприємство» передбачала такі етапи: розробка проектного завдання; безпосередня робота над проблемою; презентація результатів; рефлексія. Згідно з навчальною програмою ХНЕУ вона здійснюється в форматі комплексного тренінгу, що проводився для кожної навчальної групи окремо. Основні принципи організації і методика проведення тренінгів для кваліфікаційно-освітнього рівня «бакалавр» є спільними для усіх напрямів підготовки, що здійснюється у ХНЕУ [4]. Для виконання проектного завдання студенти об’єднувались у творчі групи (по 8 - 10 осіб) за особистими уподобаннями. Кожна команда повинна була самостійно визначити напрям діяльності свого віртуального підприємства, формулювати його місію та стратегічні цілі, організувати роботу, здійснювати аналіз його господарської діяльності і оформлювати звітну документацію.

147

Тобто всі малі групи мали однакове завдання, основні питання якого були підготовлені викладачами, що проводять тренінг, однак вибір галузі виробничої діяльності віртуального підприємства та розподіл ролей в малій групі здійснювались самими членами групи. Функціонування підприємства відображалось за допомогою електронної документації. На етапі безпосередньої роботи над проектом роль викладача полягала у проведенні консультацій, однак основною задачею було стимулювання обміну думками між учасниками проекту, спрямування зусиль студентів на спільний пошук рішення та забезпечення своєчасного виконання проекту. Кожна команда розробляла документацію свого віртуального підприємства і підготовлювала пакет документів для здійснення аудиторської перевірки збоку інших команд. Етап презентації результатів проводився у форматі ділової гри, для чого спільними зусиллями викладача і членів усіх команд необхідно було створити доброзичливу творчу атмосфера. Також збоку викладача доцільно запрошувати на презентацію незалежного експерта, що має практичний досвід роботи у тій галузі, до якої належать віртуальні підприємства. Останнім етапом роботи над проектом є рефлексія, мета якої полягає в оцінюванні самого процесу з боку його учасників, а також оцінювання учасниками – і студентами, і викладачем – свого місця в цьому процесі, визначення співвідно-шення між цілями, що були поставлені, і результатами, які були досягнуті. Рефлексія проводиться не з метою означення оцінки кожного учасника проекту (хоча студенти за роботу над проектом отримують оцінки), вона є необхідним елементом професійного навчання, оскільки дозволяє проаналізувати результати діяльності вір туальних підприємств інших команд-учасниць, а також сприяє соціалізмції молодої людини, усвідомленню нею свого місця в соціумі. Розробка і застосування системи ключових показників ефективності для контролю за бізнес-процесами у межах проекту «Віртуальне підприємство» є однією з задач інноваційного менеджменту. За допомогою КРІ здійснюється каскадування стратегічних цілей підприємства і перетворення їх у тактичні задачі на кожному робочому місці. Після ідентифікації бізнес-процесу, визначення його входу, механізму виконання і очікуваного на виході результату, що здійснювалось із застосуванням методології функціонального моделювання IDEF0 [5], проводилась побудова системи КРІ. Вона складалась з показників витрат, показників 148

ефективності та показників якості, а також показників, що характеризують корпоративну культуру організації. На їх основі для кожного робітника обчислюють інтегральний показник ефективності, що визначає його особистий фінансовий результат. Система КРІ охоплює всі рівні організаційної структури підприємствва від рівня генерального директора (власника бізнесу) до рівня рядового виконавця. Завдання студентів на цьому етапі роботи над проектом полягало у формуванні переліку ключових показників ефективності і визначенні критеріїв, за якими обчислюється міра їх виконання, а також обґрунтування вагових коефіцієнтів, з якими ці показники входять до інтегрального показника. Система ключових показників ефективності і методика обчислення інтегрального показника розроблялись у вигляді карти індивідуального обліку і надавались у форматі файлів MS Excel, що містять формули обчислення. Це дозволяє на етапі презентації проекту «Віртуальне підприємство» кожній з команд проводити апробацію ключових показників ефективності та сформованої на її основі мотиваційної формули, які були запропоновані іншими командами. У поєднанні зі збалансованою системою показників (Balanced Scorecard, або BSC) ключові показники ефективності дозволяють здійснювати вимірювання інтелектуального капіталу, зокрема людського капіталу, тобто тієї частини інтелектуального капіталу, носієм якого є персонал підприємства [6]. За допомогою КРІ можна не лише оцінити внесок кожного працівника в загальний фінансовий результат, який отримало підприємство вже сьогодні, але і поставити завдання на майбутнє і вказати фактори ризику, що можуть лімітувати їх досягнення. Для успішного застосування КРІ з метою мотивації працівників підприємства ці показники повинні відповідати SMART-цілям, тобто бути конкретними, вимірюваними, досяжними, реалістичними та визначеними у часі. Зрозуміла і прозора система показників створює умови для того, щоб роботу працівника можна було об’єктивно оцінити «зверху», а також кожен працівник мав можливість суб’єктивно оцінити її «знизу», що надає йому впевненості у адекватному грошовому відображенні його праці. А в умовах економіки знань це слугує стимулом для реалізації творчого підходу до виконання службових обов’язків, пошуку шляхів збільшення ефективності праці завдяки її інтелектуалізації.

149

Виділення задачі побудови системи КРІ для оцінювання роботи персоналу підприємства в окремий блок завдань при реалізації навчально-професійного тренінгу в межах проекту «Віртуальне підприємство» обумовлено потребами постіндустріальної економіки, характерної рисою якої є перетворення знань у безпосередній виробничий ресурс. Отже, для підприємства, що спрямовано на інноваційний розвиток, зростають потреби у створенні такої системи мотивації персоналу, яка б спонукала кожного робітника до неперервного підвищення особистого людського потенціалу і перетворенні його у інтелектуальний капітал. Таким вимогам може повністю відповідати правильно побудована система КРІ. Література 1. Закон України Про вищу освіту. – Відомості Верховної Ради України, 2002. – №20, с. 134.

2. Андреев А. А. Педагогика высшей школы. Новый курс – М.: Московский институт эконометрики, информатики, финансов и права, 2006. – 264 с.

3. Педагогика профессионального образования / Под ред. В. А. Сластёнина. – М.: Академия, 2004. – 366 с.

4. Афанасьєв М. В. Тренінг формування компетенцій з економіки підприємства / М. В. Афанасьєв, І. В. Гонтарева, Д. О. Тишенко. – Харків : ВД «ІНЖЕК», 2010. – 328 с.

5. Методология функционального моделирования IDEF0. Руководящий документ [Электронный ресурс] – Режим доступа http://www.nsu.ru/smk/files/idef.pdf 6. Інтелектуальний капітал підприємства як об’єкт оцінки / К. Г. Сердюков, Н. Л. Гавкалова, М. П. Хохлов та ін. – Х.: ХНЕУ, 2012 – 324 с.

INFORMATION TECHNOLOGIES AND CREATIVE APPROACH IN HIGH SCHOOL EDUCATION

Malakhov Y. Bryansk State Technical University, Bryansk Issuess of creative approach application are considered when training students of technical college with use of information technologies. The assessment is given to different types of educational technologies.

Recommendations for the teacher of the higher school during the work with students are provided.

150

ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И ТВОРЧЕСКИЙ ПОДХОД В ВУЗОВСКОМ ОБРАЗОВАНИИ

Малахов Юрий Антонович ФБГОУ ВПО «Брянский государственный технический университет» (БГТУ) Рассматриваются вопросы применения творческого подхода при обучении студентов технического вуза с использованием информационных технологий. Дана оценка различным видам образовательных технологий. Приведены рекомендации для преподавателя высшей школы при работе со студентами. В настоящее время продолжается постепенная смена парадигмы образования в сторону развития мышления, креативности, формирования личности, способной в дальнейшем компетентно решать возникающие задачи. В свою очередь, новое направление в образовании «учиться самостоятельно учиться» требует применения и новых форм обучения. Традиционно во многих вузах лекционные занятия ведутся под запись материалов, предоставляемых студентам преподавателем. При этом не столь важно как это осуществляется: под диктовку или с использованием технических средств обучения, например, компьютер и проектор. В то же время современное высшее образование всё чаще базируется на гуманистических, творческих компонентах жизни и прогрессивных образовательных технологиях. Обучение — это процесс, оно означает действие и предполагает изменение. Приобретенный опыт меняет нас, у нас, возможно, появляются новые навыки и умения. Обучающийся считается компетентным по результатам деятельности, если он способен применять усвоенное на практике, то есть перенести компетентность на определённые ситуации реальной жизни. Если компетенция есть совокупность взаимосвязанных качеств личности (знаний, умений, навыков, способов деятельности), которая позволяет ставить и достигать цели, то компетентность – это интегративное качество личности, проявляющееся в общей способности и готовности к деятельности, основанной на знаниях и опыте. Под образовательными технологиями понимается совокупность организационных форм, педагогических методов, средств, а также социально-психологических, материально-технических ресурсов образовательного процесса, создающих комфортную и адекватную 151

целям воспитания и обучения образовательную среду, содействующую формированию всеми или подавляющим большинством студентов необходимых компетенций и достижению запланированных результатов образования. Можно выделить следующие виды образовательных технологий, позволяющие сформировать у студента вуза нужные компетенции: 1) традиционные образовательные технологии, 2) технологии проблемного обучения, 3) игровые технологии, 4) технологии проектного обучения, 5) информационно-коммуникационные образовательные технологии, 6) интерактивные технологии. Если традиционные образовательные технологии ориентируются в основном на организацию образовательного процесса и предполагают прямую трансляцию знаний от преподавателя к студенту преимущественно на основе объяснительно-иллюстративных методов обучения, то следующие виды образовательных технологий в большей мере способствуют развитию творческих способностей студентов вуза. Например, технологии проблемного и проектного обучения предполагают организацию образовательного процесса с постановкой проблемных вопросов, созданием учебных проблемных ситуаций для стимулирования активной познавательной творческой деятельности студентов. Особую роль в формировании творческой личности студента играют интерактивные технологии обучения, предполагающие активное взаимодействие всех участников учебного процесса, достижение на этой основе личностно значимого для них образовательного результата. Суть интерактивного обучения состоит в том, что учебный процесс организован таким образом, что практически все обучающиеся оказываются вовлеченными в процесс познания, они имеют возможность понимать и осознавать то, что они знают и думают. Совместная деятельность обучающихся в процессе познания, освоения учебного материала означает, что каждый вносит свой особый индивидуальный вклад, идет обмен знаниями, идеями, способами деятельности. Причем, происходит это в атмосфере доброжелательности и взаимной поддержки, что позволяет не только получать новое знание, но и развивает саму познавательную деятельность, способствует сотрудничеству. При этом преподаватель не даёт готовых знаний, но побуждает обучаемых к самостоятельному поиску. Активность педагога 152

уступает место активности обучаемых, а задачей педагога становится создание условий для их инициативы. Интерактивные формы обучения обеспечивают высокую мотивацию, прочность знаний, творчество и фантазию, коммуникабельность, активную жизненная позицию, деятельность, командный дух, ценность индивидуальности, свободу самовыражения, взаимоуважение и демократичность. В связи с использованием современных достижений науки и информационных технологий в образовании всё чаще в учебном процессе высшей школы применяют инновационные методы образования. Они также направлены на повышение качества подготовки путем развития у студентов творческих способностей, самостоятельности, и предполагают применение информационных образовательных технологий в процессе преподавания дисциплины, в частности: 1) использование мультимедийных учебников, электронных версий эксклюзивных курсов в преподавании дисциплины; 2)использование медиаресурсов, энциклопедий, электронных библиотек и Интернет; 3)проведение электронных презентаций рефератов, курсовых и выпускных квалификационных работ; 4)проведение занятий в режиме видеоконференцсвязи и другое. Кроме этого всё шире используется электронное интерактивное обучение с применением сетевых технологий, когда обучающиеся осваивают новый материал не в качестве пассивных слушателей, а в качестве активных участников процесса обучения. При этом увеличивается объем самостоятельной работы. Интерактивные технологии дают возможность постоянных контактов студентов с преподавателем, делают образование более индивидуальным. Преподавателю вуза при подготовке читаемых учебных дисциплин желательно, прежде всего, задавать себе следующие вопросы: 1) Станет ли педагогу интересно учить, а обучающемуся интересно учиться, если использовать в образовательном процессе современные образовательные технологии и методики?

2) Как использовать образовательные технологии, опираясь на инновационные методы, методы научно-технического творчества, креативного подхода? Приведём перечень некоторых учебных дисциплин БГТУ, в которых применяются образовательные технологии с использованием инновационных методов: история техники, основы инженерного творчества, защита интеллектуальной собственности, методо153

логия научного творчества и другие. Студенты БГТУ в процессе обучения и научно-исследовательских работ широко используют информационные технологии, что способствует значительному повышению их креативных способностей при высокой заинтересованности в выполнении своих творческих заданий [1,2,3]. Выделим некоторые моменты, которые могут на наш взгляд помочь преподавателю в работе со студентами: 1.Анкетирование студента. Распознавание его как личности. Назначение консультантов среди наиболее знающих студентов.

2.Выдавать студентам комплексные индивидуальные творческие задания по согласованию с преподавателем. Студент, занимаясь одной стороной комплексной проблемы, вынужден думать о проблеме в целом, так как он понимает, что если не будет вникать в содержание проблемы в общем, то может допустить ошибки в своём индивидуальном исследовании при его публичной защите.

3. Широкое использование в учебном процессе «мозгового штурма», особенно на занятиях по методам инженерного творчества. Лекции –встречи, лекции –дискуссии и т.п.

4. Применение в общении со студентами распознавания мимики и жестов, средств невербального общения.

5. Разработка программного обеспечения, электронных учебных пособий, тестов, подача заявок на изобретения в соавторстве со студентами. Очень важны человеческие отношения между преподавателем и студентом. Известно, что пока не станешь человеку другом, пока не заслужишь его расположения, совершенно невозможно будет повлиять на него и передать ему свои знания, хорошо обучить его. Каждый из нас когда-то учился у человека, которого уважал и любил. Отметим проблемы применения передового педагогического опыта, ограничивающие возможности педагога: 1) часто преподаватель находится в плену общепринятых штампов и боится опираться на свой жизненный опыт, использовать его в педагогической практике; 2) негативные профессиональные стереотипы мешают формированию положительного, продуктивного профессионального опыта; 3) иногда преподаватель слепо следует только педагогической теории, учебнику педагогики, чужим рекомендациям, которые не отвечают его личностным возможностям, способностям и особенностям.

154

Можно и нужно изучать и усваивать основы педагогики, но также важно развивать и свой индивидуальный подход в образовательном процессе. Каждый педагог вносит что-то своё, связанное с его индивидуальностью, неповторимостью. Поэтому, ориентируясь на общие положения, следует стараться проявлять свой творческий подход, который больше всего свойственен вашей личности. При этом информационные технологии позволяют значительно расширить творческий потенциал как студента, так и преподавателя. Литература 1. Аверченков В.И., Малахов Ю.А. Основы научного творчества: учеб. пособие. / В.И. Аверченков. – 2-е изд., стереотип. – М. Изд-во «Флинта», 2011, 156с. (электронный ресурс – 978-5-9765-1269-6).

2.Малахов, Ю.А. Алгоритм формирования компетенций студентов технического вуза // Управляющие системы и машины. – 2010. – №2(226). – с.73-79.

3. Malakhov Y. Formation of students’ professional competences during the solution of creative engineering tasks // proceedings of the Seventh International Conference “New information technologies in education for all: models and infrastructures” held 27-28 November 2012 in the International Research and Training Center for information Technologies and Systems, Kiev 2012, c. 253-257.

MULTIMEDIA, TRAINING TEXT AND QUALITY OF ITS UNDERSTANDING

Popova N., Kravchenko A., Polyakova V., Medvedeva N. International Research and Training Center for Information Technologies and Systems, Kiev, Ukraine The article discusses current approaches to multimedia create to improve understanding of educational text. МУЛЬТИМЕДИА, ОБУЧАЮЩИЙ ТЕКСТ И КАЧЕСТВО ЕГО ПОНИМАНИЯ

Попова Н.В., Кравченко А.Ю., Полякова В.Б., Медведева Н.Н. Международный научно учебный центр информационных технологий и систем НАН и МОН Украины В статье рассмотрены современные подходы к созданию мультимедиа, для повышения качества понимания учебных текстов.

155

Актуальность. На современном этапе развития информационного общества не возможно представить себе непрерывное обучение без активного использования мультимедиа. Ценность использования мультимедиа для повышения качества обучения признанное на международном уровне. Эффективность внедрения прогрессивных информационных и коммуникационных технологий в образование в значительной степени зависит от качества образовательного контента, удобства форм доставки и организации поддержки деятельности во время обучения, так и от выбора систем, которые поддерживают процесс обучения. Такие системы представляют собой сочетание нескольких типов программных решений. Большинство систем позволяет следить за обучением, создавать учебные материалы, а также сохранять и находить отдельные элементы учебных текстов (контента). Подобные системы позволяют охватить весь процесс обучения в условиях непрерывного образования. Постановка проблемы. Компьютер позволяет работать с разнообразной информацией учебного назначения, представленной в виде статической или динамической комбинацией текста, звука, видео, изображения и т.д. Удачная комбинация мультимедиа позволяет значительно улучшить качество и эффективность процесса обучения. Проблема состоит в исследовании современных подходов к созданию мультимедиа с целью повышения качества понимания учебных текстов. Актуальной задачей педагогического проектировщика [1] определить основные элементы мультимедиа и их состояние, которое влияет на понимание учебных текстов. Учебный контент становиться частью мировой системы хранения знаний и управления ими, прослеживается устойчивый рост числа библиотек контента (сборники готовых дистанционных курсов по различным предметам и библиотеки обучающих фрагментов). Современное дистанционное обучение требует обязательное наличие следующих элементов: инфраструктуры «доставка знаний», интеллектуального капитала, курсов и методик обучения, а также соответствующих услуг. Проблема понимания учебных текстов. Педагогам хорошо знакома проблема, связанная с пониманием учебных текстов, рассогласованием между действительным и кажущимся в понимании, порой даже полное непонимание учебного текста и 156

неумение обучать осознанию его, обусловлены незнанием самой его сложной структуры. Эта проблема долгое время изучалась учеными. Наша задача – рассмотреть влияние мультимедиа на повышение степени усвояемости учебных текстов. Для нас мультимедиа [2] это комбинация статических или динамических медиа, которыми можно руководить в интерактивном режиме и одновременно подавать в дистанционном курсе или его части. Например: комбинации текста и видео, или аудио и анимации. Множество имеющихся медиа средств предоставления информации и взаимодействие между ними, различным образом влияют на восприятие и мышление пользователя. Специфическими характеристиками мультимедиа являются: потенциально высокая загруженность восприятия, структурная и семантическая сложность, большой объем информации, который передается через учебные системы разного уровня сложности. Манипуляции информацией, которая представляется в учебных мультимедиа, часто является составной частью деятельности пользователя. Проектирование мультимедиа должно учитывать традиционные способы обработки информации людьми и базироваться на психо-педагогических средствах восприятия информации слушателями рис1. Оправданное и эффективное использование мультимедиа для поддержки дистанционного обучения дополняет аналитические (вычислительные и логические) возможности компьютера способностью к синтетическому, образному и всестороннему представлению предмета обучения, и тем самым, увеличивает эффекты понимания учебных текстов. Наряду с этим, необходимо знать и учитывать при организации учебного процесса основные позитивные и негативные аспекты использования мультимедиа ресурсов для того, чтоб минимизировать возможные негативные моменты, связанные с работой пользователя с современными средствами предоставления информации.

157

Рис. 1 Способы обработки информации людьми, базирующиеся на психо-педагогических средствах восприятия информации. Основные позитивные аспекты использования учебного мультимедиа: - формирование знаний, умений и навыков роботы с мультимедиа у пользователей, которые будут жить, и работать в информационном обществе; - совершенствование содержания и формы представления образовательных услуг, при условии индивидуализации и интенсификации обучения на базе активного использования современных информационных и коммуникационных технологий; - повышение общего качества образования путем реализации комплекса мероприятий, которые способствуют повышение когнитивных способностей пользователей, активному привлечению методов и технологий отбора и формирования содержания образования; - повышение эффективности поддержки дистанционного обучения средствами мультимедиа за счет его индивидуализации и дифференциации, использование дополнительных мотивационных рычагов; - организация новых форм взаимодействия в процессе дистанционного обучения; 158

- изменение содержания и характера деятельности пользователя и педагога и т.д. На базе Международного научно-учебного центра, начиная с середины 90-х годов, проводятся фундаментальные исследования в сфере использования мультимедиа для поддержки дистанционного обучения. Было разработано большое количество мультимедийных курсов, которые были одобрены национальными и зарубежными экспертами. Результаты исследований последний лет показывают, что качество дистанционного образования, в том числе поддержка массового и непрерывного, свидетельствует, что качество понимания учебных текстов зависит от результатов педагогического проектирования мультимедийного контента и удачного использования его составляющих [3-5] – статических и динамических изображений, использование цветов (нейролингвистическое программирование), эффективного сочетания голосовых сообщений с изображением и видео и т.д. Также на конечное качество существенно влияет организация навигации и помощь пользователям. Организация поддержки различных классов пользователей на базе такого подхода позволила организовать интенсивное дистанционное обучение пользователей в условиях внедрения онлайновой системы на базе МОН Украины [6]. Выводы. Использование мультимедиа для решения задачи повышения понятийного понимания учебных текстов имеет большой потенциал, однако, конечное качество зависит от качества педагогического проектирования и выбранных стратегий для решения учебных задач. Література 1. Instructional Design Theories.

Instructionaldesign.org. [Електронний ресурс].- Retrieved on 2011-10-07. - Режим доступу. http://www.instructionaldesign.org/theories/component-display.html 2. И. Я. Лернер «Проблемы понимания учебного текста Советская педагогіка». 1984. № 10. С. 129 - 131 3. ISO 14915-1:2002 Software ergonomics for multimedia user interfaces -- Part 1: Design principles and framework. 15 р.

4. ISO 14915-2:2003 Software ergonomics for multimedia user interfaces -- Part 2: Part 2: Multimedia navigation and control. 42 р.

5. ISO 14915-3:2002 Software ergonomics for multimedia user interfaces. Part 3: Media selection and combination. 54 р.

159

6. Манако А.Ф. Подход к построению формализованного описания информационных систем для образования и обучения / Международный журнал "Образовательные технологии и общество". – 2012. – Том 15. – №3. – С. 536 – 547. – Режим доступу: http://ifets.ieee.org/russian/depository/v16_i1/html/10.htm PECULIARITIES OF ELECTRONIC EDUCATIONAL-METHODICAL COMPLEXES FOR TRAINING QUALIFIED WORKERS

Matseyko O. Lviv Research Center of Vocational Education NAPS of Ukraine Article considers peculiarities of creating educational-methodical complexes for vocal training when professional operation is used as the system forming factor. ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОННИХ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ

Мацейко Ольга Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти НАПН України Розглядаються особливості створення навчально-методичних комплексів з професії, системотвірним фактором яких є професійна операція. Поняття навчально-методичного комплексу не є новим у професійній освіті – ще в 90-их р. ХХ ст. провідні педагоги говорили про необхідність створення таких засобів для викладачів загальнотехнічних (загальнопрофесійних) і спеціальних (професійно орієнтованих) предметів. Під навчальним комплексом С. Я. Батишев розумів сукупність навчальної програми, підручників, методики, дидактичних засобів для учнів, переліку технічних засобів навчання та переліку устаткування з оснащення навчального кабінету [1]. У процесі інформатизації освіти електронні засоби навчання (електронні освітні ресурси) повинні не тільки розвинути педагогічну теорію навчальних комплексів, а й піднести їх на якісно новий рівень, що відповідає ідеології інформаційного суспільства. Потужний потенціал щодо якісного підвищення рівня професійної підготовки в системі профтехосвіти 160

ми вбачаємо в активному впровадженні електронних навчальнометодичних комплексів (ЕНМК), під якими розуміємо сукупність сучасних компонентів освітнього процесу, а саме: комп’ютерних версій предметів професійної підготовки, баз даних віртуального супроводу процесу навчання, віртуальних лабораторних практикумів тощо [4]. ЕНМК з професії – це дидактичний засіб, який завдяки ІКТ здатний подолати суперечність між зростаючим обсягом інформації з професії та обмеженим часом на її засвоєння, забезпечити компетентнісний підхід до професійної підготовки. У процесі використання ЕНМК перед учнями, в міру опанування професійних знань та одержання практичного досвіду, повинна поступово відкриватися структура професійних знань, починаючи від їх схеми до цілісного комплексу елементів і взаємозв’язків між ними, зростати обсяг умінь і навичок, формуватися стиль мислення професіонала [3]. Оскільки будь-який комплекс є сукупністю предметів, явищ, дій або властивостей, що становлять одне ціле [6], ЕНМК повинен мати системотвірний фактор, під яким розуміють ідею, здатну об’єднувати компоненти системи, спрямовувати їх у заданому напрямку задля досягнення мети, стимулювати ціліснісний діяльнісний прояв, зберігаючи необхідну ступінь свободи кожного елементу та забезпечуючи саморегуляцію і саморозвиток нової системи [2]. Ми вважаємо, що системотвірними для ЕНМК з професії є професійні операції як навчальний результат підготовки кваліфікованих робітників. У світовій педагогічній практиці накопичено певний досвід побудови електронних курсів, переважно для дистанційного навчання у ВНЗ. Традиційно їх формують шляхом об’єднання змісту споріднених предметів з метою уникнення повторень. З огляду на психолого-педагогічні особливості учнівського контингенту ПТНЗ вважаємо за доцільне шукати не спорідненість, а дотичність навчальної інформації (за принципом «тому що»). Це дасть змогу виділяти головне у професійних знаннях і виправдано повторювати інформацію, розставляючи акценти відповідно до складових професійно-теоретичної підготовки. Вбачаємо в електронних освітніх ресурсах потужний потенціал забезпечення якісно нового інтегрування. Пропонуємо розглядати інтеграцію предметів професійної підготовки як систематизацію та об’єднання змісту навчальної інформації з професії з метою формування 161

комплексних, системних фахових компетенцій майбутніх кваліфікованих робітників. Базовою структурною одиницею ЕНМК слід вважати об’єкт знань (ОЗ) – модуль, який складається з навчальних елементів, що горизонтально інтегрують теоретичний зміст професійної операції, передбачають рішення практичних завдань і містять засоби контролю знань, умінь, навичок майбутніх кваліфікованих робітників. ОЗ концептуально компонуються з двох складових: контетного наповнення та технологій роботи із змістом для використання різних методичних сценаріїв. Встановлення логічних зв’язків як між різними ОЗ, так і між структурними елементами кожного ОЗ ми розглядаємо як окремі випадки в контексті загальної логіки системи професійних знань на основі горизонтальної (міжпредметної) та вертикальної інтеграції професійної інформації. До авторського колективу ЕНМК мають увійти педагоги – викладачі тих предметів професійно-теоретичної підготовки, вивчення яких передбачено типовим навчальним планом підготовки з професії, а також програміст, методист – спеціаліст з ІКТ в освіті та потенційні роботодавці. Оскільки за сучасних соціальноекономічних умов нових форм набуває партнерство бізнесу і професійно-технічної освіти, бізнес-компанії з метою просування на ринку товарів своєї продукції відкривають на базі ПТНЗ навчальновиробничі центри, в яких учнівська молодь і педагогічні працівники ознайомлюються зі специфікою нових матеріалів, обладнання, інструментів, оволодівають сучасними виробничими технологіями [5], вважаємо за необхідне долучити до авторського складу ЕНМК з професії ще й бізнес-партнерів. До подальших досліджень відносимо розроблення методики використання складних ЕОР та їх навчально-методичних комплексів в процесі підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ. Література 1. Батышев С. Я. Перспективы профессионально-технического образования [Електронний ресурс] / С. Я. Батышев. – Режим доступу: http://www.voppsy.ru/issues/1987/873/873108.htm.

2. Безрукова В. С. Словарь нового педагогического мышления / В. С. Безрукова. Екатеринбург. 1992. 93с.

3. Литвин А. Інформатизація навчально-методичного забезпечення професійної підготовки / Андрій Литвин // 162

Професійно-технічна освіта : науково-метод. журнал. – 2006. – № 4.

– С. 21–25.

4. Литвин А. В. Інформатизація професійно-технічних навчальних закладів будівельного профілю: монографія / Литвин А. В. — Львів: Компанія «Манускрипт», 2011. — 498 с.

5. Радкевич В. Принципи модернізації професійно-технічної освіти [Електронний ресурс] / Валентина Радкевич // Теорія і методика професійної освіти http://www.tmpe.gb7.ru/images/docs/2/11radvtm.pdf.

6. Словник української мови: в 11 томах. - Том 4, 1973. - с. 250.

PROBLEM OF THE DEVELOPMENT OF TEACHERS INFORMATION AND COMMUNICATION COMPETENCE IN COMPUTER-BASED ENVIRONMENT

Soroko N. Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAPS of Ukraine. Kyiv.

Based on the analysis of strategies that are used for the development of teachers information and communication competence create in computer-oriented environment are defined.

There are identified trends in the development and use of information technology in education, the conditions of functioning and design of computer-oriented environment. ПРОБЛЕМА РАЗВИТИЯ ИНФОРМАЦИОННОКОММУНИКАЦИОННОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ УЧИТЕЛЕЙ В УСЛОВИЯХ КОМПЬЮТЕРНО ОРИЕНТИРОВАННОЙ СРЕДЫ

Cороко Н.В., Институт информационных технологий и средств обучения Национальной академии педагогических наук Украины. Киев На основе анализа стратегий, которые применяются для развития информационно-коммуникационной компетентности учителей школы в условиях создания компьютерно ориентированной среды, определены тенденций развития и использования информационных технологий в обучении, условия функционирования и проектирования компьютерно ориентированной среды. Сложность и интенсивность социальных изменений в наше время обусловливают появление личностных приоритетов развития 163

человека, переход к новой стратегии развития общества на основе знаний и высокоэффективных технологий. В этих условиях возрастает значение общего образования как основы для адаптации молодежи к интенсивному развитию информационного общества. Особая роль отводится учителю, его профессионализму и общей культуре, в частности, в области информационнокоммуникационных технологий (ИКТ).

1. Информационная культура учителя В связи с универсальностью современной культуры, что требует формирования такой социокультурной организации общества, которая способствовала бы не хаотическому, а осознанному развитию каждой личности и стимулировала бы повышение уровня групповой консолидации для эффективности взаимодействия субъектов и объектов с целью накопления межкультурного опыта, важным процессом считают формирование у педагога так называемой "информологичной культуры", которая сочетает в себе всестороннюю информацию о социальных процессах, технические средства поддержки этих явлений, а также об осознанной необходимости и целесообразности этих процессов. [1] Исследователи считают [2], что информационная культура личности - это одна из составляющих общей культуры человека; совокупность информационного мировоззрения с системой знаний и умений, обеспечивающих целенаправленную самостоятельную деятельность по оптимальному удовлетворению индивидуальных информационных потребностей с использованием информационных технологий. Информационная культура учителя является системообразующим фактором профессиональной культуры учителя и состоит из взаимодействующих между собой компонентов, а именно, ценностных ориентаций, знаний, умений, навыков осуществления поиска необходимых данных и сведений, их отбора, оценки, хранения, интеграции, структурирования и создания новых с помощью ИКТ. [3] Выделим основные составляющие информационной культуры (ИК), которые, на наш взгляд, являются взаимосвязанными между собой: основные знания как основа научных представлений об информации, информационные процессы, системы, технологии, модели и др.; навыки применять ИКТ в повседневной жизни, в профессиональном образовании и самообразовании; умение работать с различными видами информации с помощью ИКТ; 164

проявление творческих способностей в профессиональной деятельности при использовании ИКТ; ответственное отношение к информации с учетом правовых и этических аспектов ее распространения. При этом ИК значительно зависит от развития ИКкомпетентность.

2. ИК-компетентность учителя Проведенный анализ научной литературы [1] позволил выделить следующие основные характеристики относительно определения понятия ИК-компетентность: сочетание понятий информационнокоммуникационная компетентность и информационная грамотность, а именно, информационно-коммуникационная компетентность рассматривается как совокупность определенных правил; отождествление понятий ИК-компетентность и компьютерная компетентность, медиакомпетентность, а именно, ИК-компетентность понимается как система способностей и умений в сфере пользования компьютерной техникой и информационными технологиями; основной элемент информационной культуры; способность демонстрировать знания, умения, навыки и отношения в сферах информационной и компьютерной грамотности. Обобщая вышеуказанные характеристики, следует определить, что ИК-компетентность означает способность применять современные информационно-коммуникационные технологии для решения учебных и научных проблем, обрабатывать различные источники, данные и сведения, а также соответствующие знания, умения и навыки, способность применять их для практической деятельности. Состояние сформированности ИK-компетентности учителя зависит от условий и потребностей, предъявляемых как на уровне учебного заведения, системы образования отдельного государства, так и на уровне международных организаций, которые участвуют в формировании мировой образовательной политики. При этом важное место в развитии ИК-компетентности учителей занимает учебная, компьютерно ориентированная среда (КО-среда).

3. Компьютерно ориентированная середа обучения Формирование KO-среды для целей обучения обуславливается, прежде всего, следующими факторами: требованиями информационного общества; стремительным развитием информационных и коммуникационных технологий; требованиями 165

современного рынка труда; информатизацией образования, научной деятельности и ее научно-методического обеспечения; динамическими процессами в экономической, политической, научной, бразовательной, технологической, философско-гуманитарной сферах. Отметим, что вопросы проектирования учебной среды, содержащей необходимые средства и формы ИКТ, изучаются в основном в методическом аспекте и в контексте открытого образования. [4] Главную роль следует отвести педагогическому проектированию (learning design), представляющему собой процедуру, которая состоит в информационной подготовке, предварительном осмыслении и описании конкретных действий участников педагогического процесса. Это, с одной стороны, информационная база предстоящей деятельности учителя или педагогического коллектива педагогов по осуществлению педагогического процесса; набор алгоритмов, методик, правил принятия конкретных решений, а с другой — текст, требующий понимания и сотворчества авторов и пользователей. Важная роль в создании среды отводится педагогическим условиям, которые включают: высокий уровень информационной культуры участников процесса обучения; внедрение инновационных, в том числе и ИКТ; активную деятельность субъектов учебного процесса, способных к адекватной самооценке. Мы предлагаем добавить еще свободный доступ к ресурсам Интернета, обеспечение необходимыми для процесса обучения ИКТ и высокий уровень ИК-компетентности участников процесса обучения. Процесс развития ИК-компетентности учителей в условиях КОсреды должен учитывать: специфику предмета, который преподает учитель; межпредметный подход к преподаванию, принципы обучения взрослых, требования системы образования страны, требования непрерывной системы образования, требования информационного общества. Особое значение при этом играют международные проекты (например, программы в рамках проекта “Сократ”(Socrates) (“Комениус” (Comenius), “Грундвиг” (Grundtvig), “Минерва” (Minerva) и др.), “Леонардо да Винчи” (Leonardo) и проекты компаний IBM, Microsoft, Google), направленные на развитие ИКкомпетентности учителей, постоянное обновление и усиление учебных программ, практико-ориентированное направление процесса повышения квалификации. [1] Следует подчеркнуть 166

важную и ключевую роль в данных процессах программ и проектов на уровне ООН, ЮНЕСКО, Совета Европы, других международных организаций. Вместе с тем важно придерживаться таких принципов учебной деятельности в КО-среде [1]: открытость образовательных ресурсов как условие саморазвития; сетевое взаимодействие как основа социального партнерства; единство образовательной и развивающей функций обучения; мотивация положительного отношения учителей к процессу образования; соединение коллективной учебной работы с индивидуальным подходом в обучении; сочетание абстрактности мышления с наглядностью в обучении; сотрудничество; объединение целей, совместная деятельность и согласованность действий, общения и взаимопонимания. Эффективность функционирования КО-среды для обучения зависит от особенностей организации среды в течение учебного процесса, а именно: наличие и доступность информационнокоммуникационных технологий для работы в среде; целесообразность информационно-коммуникационных технологий для задач, решаемых в учебном процессе; личные отношения участников учебного процесса к определенным информационнокоммуникационным технологиям; уровень знаний, умений и компетентностей участников учебного процесса в применении ИКТ; формы взаимодействия участников учебного процесса; организационные формы внедрения ИКТ в учебный процесс; личные способности учителей по мотивации участников обучения к использованию ИКТ и внедрению их в процесс обучения.

4. Заключение Проведенный анализ современных стратегий развития ИКкомпетентности учителей в условиях КО-среды в международном измерении, обобщение результатов научного поиска позволяет сделать следующие выводы: актуальность ИК-компетентности учителей определяется: изменением условий и потребностей, предъявляемых как на уровне учебного заведения, системы образования в целом, так и на уровне международных организаций, необходимостью поддержки на протяжении жизни надлежащего профессионального уровня учителя, его профессиональных компетентностей, совершенствованием практики преподавания учителей для повышения качества образования; ключевую роль в 167

разработке современных стратегий развития ИК-компетентносотей учителей играют международные организации и программы, осуществляемые в рамках деятельности ООН, ЮНЕСКО, Совета Европы, других международных организаций. Таким образом, сочетание потенциала международных стратегических направлений, информационных продуктов и сред и участия представителей образовательного сообщества, в частности учителей и учащихся, является эффективным механизмом развития учебной среды, что способствует развитию ИК-компетентности участников учебного процесса. Литература 1. Сороко Н.В. Современные стратегии развития информационно-коммуникационной компетентности учителей в условиях компьютерно ориентированной среды в международном измерении // Международный электронный журнал "Образовательные технологии и общество (Educational Technology & Society)". – 2013. –V.16. – №1. – С. 699-737. – ISSN 1436-4522.

URL: http://ifets.ieee.org/russian/periodical/journal.html.

2. Формирование информационной культуры личности: теоретическое обоснование и моделирование содержания учебной дисциплины / [Н. И. Гендина, Н. И. Колкова, Г. А. Стародубова, Ю. В. Уленко]. ― М. : Межрегиональный центр библиотечного сотрудничества, 2006. ― 512 с.

3. Коломієць А. М. Інформаційна культура вчителя початкових класів : монографія / А. М. Коломієць / Вінницький держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. ― Вінниця : ВДПУ, 2007. ― 379 с.

4. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія / В. Ю. Биков. ― К. : Атіка, 2008. ― 684 с.

METHOD OF CLOUD ICT USE IN THE VOCATIONAL TRAINING IN SOFTWARE ENGINEERING

Striuk A., Koval M. Kryvyi Rih National University, Ukraine The paper considers the impact of cloud ICT on methodical system of training specialists in software engineering, the main task of learning to be solved by cloud ICT, model proposed methodology of training specialists in software engineering using cloud-based ICT. 168

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ІКТ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З ПРОГРАМНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ

А. М. Стрюк, М. В. Коваль ДВНЗ «Криворізький національний університет» В статті розглянуто вплив хмарних ІКТ на методичну систему навчання фахівців з програмної інженерії, визначено основні задачі організації навчання, що вирішуються за допомогою хмарних ІКТ, запропоновано модель методичної системи навчання фахівців з програмної інженерії з використанням хмарних ІКТ. Фундаменталізація підготовки фахівців з програмної інженерії, посилення діяльнісного підходу до вивчення дисциплін циклу професійної та практичної підготовки, активне застосування методів проектів та контекстного навчання, елементів проблемного навчання та навчання у співпраці створюють підґрунтя для методичних досліджень щодо широкого використання в навчальному процесі хмарних та хмароорієнтованих технологій. Хмарні технології – найбільш перспективний на сьогодні напрям розвитку мобільних ІКТ [6], які передбачають доступ окремих користувачів до великого масиву легкодоступних віртуальних ресурсів (апаратних, програмних платформ та послуг) не залежно від пристрою, що використовується для доступу [3]. Автори дослідницького об’єднання EDUCASE [2] всебічно розглядають вплив на вищу освіту змін, що пов’язані з поширенням хмарних технологій, та визначають хмарні ІКТ як оптимальний інструмент забезпечення повсюдного та повсякчасного доступу до освітніх послуг. Методичним аспектам використання хмарних технологій в навчанні присвячено дослідження колективу авторів під керівництвом З. С. Сейдаметової [5]. Аналіз цих та інших досліджень надав можливість визначити основні задачі організації навчання майбутніх фахівців з програмної інженерії, які вирішуються за допомогою хмарних технологій (рис. 1). Перш за все, використання хмарних ІКТ надає можливість технологічно інтегрувати в навчальному процесі засоби електронного, дистанційного та мобільного навчання, поєднати їх із засобами та методами традиційного навчання для забезпечення ефективного впровадження технологій комбінованого навчання [4]. В умовах комбінованого навчання за допомогою хмарних технології стає природною організація спільної навчальної 169

діяльності, що є важливою складовою методів навчання у співпраці, проектних методів та проблемного навчання, що в свою чергу відіграють ключову роль у підготовці майбутніх фахівців з програмної інженерії. Поширення хмарних технологій впливає не лише на вибір технології навчання фахівців з програмної інженерії.

Рис. 1. Задачі організації навчання, що вирішуються за допомогою хмарних ІКТ У зв’язку з тим, що при вивченні дисциплін циклу професійної та практичної підготовки тенденції розвитку ІКТ є також об’єктом вивчення, а формування інформатичних компетентностей – метою навчання, використання хмарних технологій впливає також і на цільовий, і на змістовий, і на технологічний компоненти методичної системи навчання (рис. 2).

Рис. 2. Місце хмарних ІКТ у методичній системі навчання фахівців з програмної інженерії 170

На основі аналізу впливу хмарних технологій на цільовий, змістовий та технологічний компоненти методичної системи навчання побудовано модель навчання фахівців з програмної інженерії з використанням хмарних ІКТ (рис. 3).

Рис. 3. Модель методичної системи навчання фахівців з програмної інженерії з використанням хмарних ІКТ Цілі навчання включають систему знань, умінь і навичок, що формуються відповідно до компетентісної моделі спеціаліста та державних освітніх стандартів. Так, наприклад, підготовка фахівців з програмної інженерії у межах галузі знань «Інформатика та обчислювальна техніка», передбачає формування компетентностей зі створення, супроводження і використання будь-якого програмного забезпечення. За прогнозами дослідників [1] в 171

найближчі роки відбуватиметься подальше поширення хмарних технологій і зростання попиту на фахівців, здатних проектувати, створювати та супроводжувати велике програмне забезпечення, що використовує технології розподілених та хмарних обчислень. Таким чином, цілі навчання фахівців з програмної інженерії повинні враховувати необхідність сформувати у студентів навички використання методів аналізу та проектування, оцінки вартості, тестування, верифікації, супроводження хмароорієнтованого програмного забезпечення. Цілі навчання безпосередньо впливають на зміст навчання, добір методів та засобів його реалізації. В моделі на рис. 3. підкреслено доцільність використання хмарних ІКТ для системної реалізації принципів комбінованого навчання, технологічної інтеграції традиційних та інноваційних засобів навчання. Здійснюючи суттєвий вплив на засоби навчання, хмарні технології впливають і на інші компоненти технологічної підсистеми методичної системи – на методи та форми організації навчання. Взаємодія суб’єктів навчального процесу здійснюється з використанням хмарних ІКТ, що утворюють комунікативне середовище, спільний простір для розробки і тестування програмного забезпечення, планування та реалізації іншої навчальної діяльності. Таким чином, визначивши вплив хмарних технологій на цілі, зміст, методи, засоби та форм організації навчання, ми виділили основні риси методичної системи навчання фахівців з програмної інженерії. Ми визначили, що найбільший вплив хмарні технології здійснюють на технологічну складову методичної системи, але в той же час їх розвиток впливає на цілі та зміст підготовки майбутніх програмістів. Сприяючи підвищенню гнучкості, відкритості та мобільності навчального процесу, стабілізуючи технологічну складову, а також активізуючи самостійну навчальнопізнавальною діяльність, методика використання хмарних технологій сприятиме фундаменталізації підготовки майбутніх ІТфахівців. Запропонована модель методичної системи навчання фахівців з програмної інженерії з використанням хмарних ІКТ впроваджена на кафедрі моделювання та програмного забезпечення ДВНЗ «Криворізький національний університет» при підготовці фахівців за напрямом «Програмна інженерія». Триває організація 172

педагогічного експерименту, метою якого є перевірка впливу організація навчального процесу за методикою комбінованого навчання з використанням хмарних ІКТ на рівень сформованості професійних компетентностей фахівців з програмної інженерії. Література 1. Columbus L. Hype Cycle for Cloud Computing Shows Enterprises Finding Value in Big Data, Virtualization [Electronic resource] / Louis Columbus. – Forbes.com. – 04 August 2012 – Mode of access: http://www.forbes.com/sites/louiscolumbus/2012/08/04/hype-cycle-for-cloudcomputing-shows-enterprises-finding-value-in-big-data-virtualization/ 2. Katz R. N. The Tower and the Cloud: Higher Education in the Age of Cloud Computing / Richard N. Katz. – USA: Educase, 2008. – 273 p.

3. Vaquero L. M. A Break in the Clouds: Towards a Cloud Definition / Luis M. Vaquero, Luis Rodero-Merino, Juan Caceres, Maik Lindner // ACM SIGCOMM Computer Communication Review. – 2009. – Vol. 39.

– Iss. 1. – P. 50–55.

4. Коваль М. В. Аналіз доцільності використання хмарних технологій у комбінованому навчанні магістрів з програмної інженерії / М. В. Коваль, А.М. Стрюк // Теорія та методика електронного навчання : збірник наукових праць. Випуск IV. – Кривий Ріг : Видавничий відділ КМІ, 2013. – С. 134–139.

5. Сейдаметова З. С. Облачные технологии и образование / Сейдаметова З.С., Аблялимова Э. И., Меджитова Л. М. Сейтвелиева С. Н., Темненко В. А. – Симферополь: «ДИАЙПИ», 2012. – 204 с.

6. Ткачук В. В. Хмарні обчислення як основа мобільного навчання / В. В. Ткачук // Хмарні технології в освіті: матеріали Всеукраїнського науково-методичного Інтернет-семінару (Кривий Ріг – Київ – Черкаси – Харків, 21 грудня 2012 р.). – Кривий Ріг : Видавничий відділ КМІ, 2012. – С. 54.

RESEARCH BEHAVIOR OF TEENAGER IN COMPUTER INFORMATION NETWORKS

Zhuk Y. Institute of Pedagogics of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev The work is devoted to psychologo-pedagogical problems of teenager's cognitive activity at use of information-communicative technologies resources for information search in information computer networks.

173

ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЕ ПОВЕДЕНИЕ ПОДРОСТКА В КОМПЬЮТЕРНЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ СЕТЯХ

Жук Юрий Алексеевич Институт педагогики НАПН Украины В работе рассмотрены психолого-педагогические проблемы познавательной деятельности подростка в процессе использования средств информационно-коммуникационных технологий для поиска информации в компьютерных информационных сетях. В работе [1] сформулирован ряд проблем, которые не нашли пока должного раскрытия в литературе. Рассмотрим одну из затронутых проблем, а именно проблему формирования логикостилевых особенностей познавательной деятельности учащегося в процессе использования им сетевого информационного ресурса. По мнению Е. А. Климова [2] наиболее общепризнанными формальными признаками индивидуального стиля можно считать устойчивую систему приемов и способов деятельности, которая обусловлена определенными личными качествами и является средством эффективного приспособления к объективным требованиям. С этой точки зрения можно говорить о том, что в случае использования средств ИКТ формируется определенный стиль деятельности (а вернее поведения), который «навязывается» требованиями средства деятельности. Способы поиска информации в глобальных компьютерных сетях достаточно однообразны (как известно, существуют три основных способа поиска информации в Интернете) и поисковая деятельность представляется реализацией нормативно-ориетированного поведения, которое продиктовано идеологией информационных технологий. На первый взгляд такое ограниченное поле деятельности ученика не представляет интереса с точки зрения анализа его исследовательского поведения, т.к. такой тип поведения ассоциируется, в большинстве, как проявление творчества. Однако сложность самого информационного пространства позволяет говорить о сложности поведения в данном пространстве. Рассматривая проблему влияния информационных технологий на организацию процессов обучения, необходимо подчеркнуть все возрастающую роль информационно-коммуникативного пространства, которое является той объективной и субъективной реальностью, в которой живет современный человек.

174

Объективность этой реальности определяется тем, что она формируется независимо от каждого конкретного человека и является результатом деятельности множества тех, кто принимает участие в создании технологической базы и информационного ресурса данного пространства. Субъективность, в первую очередь, определяется личностным отношением человека к информационному ресурсу, который находится в том сегменте пространства, доступ до которого желателен и который технологически доступен пользователю [3]. С другой стороны, информационно-коммуникативное пространство (ИКП) можно рассматривать как некоторую слабо связанную совокупность подпространств, в которых информация ориентирована на разные категории пользователей. Такая дифференциация подпространств определяется тем, что в целом стихийное развитие ИКП детерминируется целями тех, кто его формирует. При этом наблюдается постепенная сегментация пространства соответственно требованиям пользователей. Такое двухстороннее влияние на формирование информационного ресурса в ИКП позволяет одновременно существовать в нем сегментам, которые на разных уровнях пересекаются в содержательном плане, но при этом предоставляют пользователю возможность создавать собственную информационную среду, которая соответствует их требованиям. Таким образом, интеллектуальная информация, которая находится в ИКП, может быть представлена (модельно) как некая «глобальная» неструктурированная энциклопедия, доступность до фрагментов которой предоставляет возможность формировать предметноориентированную область знаний на основе запросов пользователя [4]. При этом, если поиск информации в ИКП осуществляется целенаправленно, можно говорить о том, что найденная информация относительно личности выступает как основа его будущего личностного знания, а сформированная им информационная среда может рассматриваться как некоторая когнитивная среда, которая содержит в себе как содержательную, так и деятельностную компоненты [5, 6]. При этом, необходимо отметить, что «информация», в самом широком толковании этого термина, и «учебная информация» являются не тождественными, только «пересекающимися» понятиями. Основным их отличием является то, что учебная информация предполагает ее усвоение 175

субъектом обучения (с последующей проверкой степени усвоения) и в дальнейшем выступает как личностное знание. В случае формирования собственной информационной среды, новизна знаний определяется их новизной для пользователя. В случае самостоятельного получения учеником (подростком) информации из ИКП, вопрос о приобретении этой информации статуса учебной должен решаться пользователем также самостоятельно. Однако, новизна информации может определяться и разнообразием структур, в которые пользователь объединяет полученные информационные составляющие (группирует, систематизирует и т.д.). При этом пользователь ИКП конструирует новое знание путем подбора личностно важной, по его мнению, информации [7]. Сегодня многие исследователи приходят к выводу, что новое технологи обучения, ориентированные на использование средств информационно-коммуникационных технологий (ИКТ), существенно изменяют смысл глагола «знать», а понятие «помнить» заменяется понятием «доступ к информации». Именно такое преобразование понятия «знание» способствует формированию новой модели пользователя ИКП – модели, которая ориентирована на работу с «внешними», т.е. не «присвоенными» пользователем знаниями, а также другими конитивными сущностями, которые, тем не менее, способны стимулировать творческую активность человека [8]. С этой точки зрения ИКП представляется как средство учебной деятельности, которое может быть использовано соответственно целям и контексту поисковой деятельности пользователя. Хотя сама деятельность поиска (в технологическом смысле) осуществляется некоторым информационным устройством, отбор и структурирование информации осуществляется человеком. Даже в случае использования высокоинтеллектуальных средств автоматизированного поиска информации инициация этого поиска определяется пользователем, а средство ИКТ выступает как средство организации и технологической реализации деятельности. Однако средство деятельности оказывает влияние на структуру деятельности человека [9]. Система «субъект - объект» в процессе поисковой деятельности в ИКП распадается на два уровня: «субъект – средство поиска(средство ИКТ)» и «субъект – результат поиска(информация)».

176

Нас интересует именно второй уровень деятельности, который является по сути уровнем исследовательской деятельности. Мы рассматриваем исследовательскую деятельность не как исследование информационного пространства, а как исследование информации, полученной из этого пространства. Исходя из того, что два названных уровня в технологической среде взаимозависимы, можно говорить не просто об исследовательской деятельности, а об исследовательском поведении. Как подчеркивает А.Н. Поддьяков [10] исследовательское поведение, будучи самостоятельным феноменом, весьма интересным и неоднозначным образом связано с логическим мышлением, практическим и социальным интеллектом, творческими способностями. Рассматривая факторы, «запускающие» исследовательскую мотивацию, А.Н. Поддьяков выделяет новизну объекта или явления; его сложность; информационный конфликт (несоответствие или противоречие друг другу частей информации). Анализ литературы показывает, что единого общепризнанного определения исследовательского поведения нет, однако, для нашего исследования продуктивным можно считать так называемое когнитивное определение исследовательского поведения как поведения, направленного на поиск информации. Литература 1.Жук Ю.А. Информатизация образования: надежды и риски/ Збірник праць Шостої міжнародної конференції «Нові інформаційні техно-логії для всіх: навчальні середовища». – К.: Видав-ничий дім «Академперіо-діка» НАН України, 2011. – 512 с. – С. 301-307.

2. Климов Е. А. Индивидуальный стиль деятельности / Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я. Романова. М.: Изд-во МГУ, 1982. С. 74-77.

3. Жук Ю.О. Теоретико-методо-логічні проблеми формування інфор-маційного освітнь-о-го простору України / Інформаційні технології і засоби навчання. – Жовтень 2007. – № 3. –[WWW document]. URL http://www.nbuv.gov.ua/e-jounals/ITZN/em1/emg.html 4. Штерн И.Б. Канонические знания в модели исследователя: энциклопедия как информационная и как креативная среда./Сб. научн. трудов "Вопросы когнитивно-информационной поддержки постановки и решения новых научных проблем". - К.: ИК НАН Украины, 1995.-С.17-31.

177

5. Когнитивная наука и интеллектуальная технология. Реферативный сб. - М.: АН СССР, ИНИОН, 1991. - 130 с.

6. Marc De Mey. The Cognitive Paradigm/Publ. by D. Reidel Publ.

Company. - Dordrecht /Boston/ Lancaster., 1982. - 304 p.

7. Андриенко Н.В., Андриенко Г.Л. Образное представление отношений в инженерии знаний // Труды конф. КИИ-94. Рыбинск, 15-21 сент. - 1994. - С. 19-23.

8. Гладун В.П. Процессы формирования новых знаний. София, 1994. - 200 с.

9. Жук Ю.О. Навчальна діяльність, яка потребує засобів, і навчальні засоби, які потребують діяльності/ Наукові записки.Випуск 82.- Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В Вінниченка. – 2009. –Частина 1. – С. 150-155.

10. Поддьяков А.Н. Исследовательское поведение: стратегии познания, помощь, противодействие, конфликт М.: Эребус, 2006.

178

V. ICT IN SCHOOL EDUCATION ICT FOR REALIZATION OF CONTINUITY IN THE FORMATION OF COGNITIVE INTEREST OF BASIC SCHOOL PUPILS IN PHYSICS

Buzko V. Specialized Secondary School №6, Kirovohrad Municipal Council, Kirovohrad Region The article runs about the problem of succession in the formation of cognitive interest of secondary school pupils to physics. Examples of the cognitive interest formation by means of information and communication technologies are given. ВИКОРИСТАННЯ ІКТ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ НАСТУПНОСТІ У ФОРМУВАННІ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ ДО ФІЗИКИ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

Бузько Вікторія Спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів №6 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області У статті розглянута проблема наступності у формуванні пізнавального інтересу учнів основної школи до фізики. Наведено приклади формування пізнавального інтересу засобами ІКТ. Питання формування інтересу в учнів у процесі навчання вивчали відомі психологи та педагоги: В.Б.Бондаревський, В.Г.Іванов, А.М.Леонтьєв, А.К.Маркова, Н.Г.Морозова, С.Л.Рубінштейн, Г.І.Щукіна та ін. Проблема формування пізнавальних інтересів особистості завжди була в центрі уваги психологів, педагогів, методистів, учителів-практиків. Проблему розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі вивчення шкільного курсу фізики досліджували вітчизняні науковці: П.С.Атаманчук, О.І.Бугайов, С.У.Гончаренко та ін. Дослідження проблеми наступності між дошкільною та початковою освітою висвітлено у працях Т.І.Мантули, Т.О.Фадєєва. А.А.Люблінська, М.Н.Лебедєва, А.Н.Кухта вивчали предметну наступність між різними класами загальноосвітньої школи. Проблема наступності між основною, старшою та вищою школою досліджена у працях О.Г.Мороза, Є.С.Клоса та ін. Питання впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес досліджувались у працях С.П.Величка, М.І.Жалдака, Ю.О.Жука та інших.

179

Використання комп’ютерної техніки дає можливість суттєво активізувати пізнавальну діяльність учнів. Комп’ютерна техніка може бути використана як засіб моделювання складних фізичних експериментів або в ролі експериментальної установки для дослідження певних фізичних явищ і процесів у вигляді імітаційних комп’ютерних моделей, коли комп’ютер не лише імітує досліджуване явище, а й виконує роль інструмента для вивчення цього явища [1, с. 35]. Мета даної статті: на конкретних прикладах показати можливість реалізації наступності у формуванні пізнавального інтересу учнів основної школи до фізики за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Учень, працюючи в дидактичному інформаційному середовищі зацікавлений не лише кінцевим результатом своєї діяльності, але і в самій діяльності. Вищий етап формування та розвитку пізнавального інтересу під час навчання з використанням електронних засобів навчання — це інтерес до продуктивної діяльності. Під час проведення уроків фізики та у позаурочний час для формування пізнавального інтересу учнів учитель використовує: презентації; електронні енциклопедії; програмовані педагогічні засоби; програми-тренажери; програмні системи контролю знань (комп’ютерне тестування); використання електронних комунікацій й електронні форми звітів під час виконання домашніх лабораторних робіт і творчих завдань; проведення учнівських конференцій; використання учителем фізики особистого сайту для організації дистанційного спілкування з учнями та елементів дистанційного навчання [2], що дає можливість постійно здійснювати зворотний зв'язок між учнем та вчителем (можливість проводити он-лайн тестування засобами сервісу Google [3; 4; 5], учні проходять тестування, наприклад у якості підготовки до підсумкової контрольної роботи, тоді коли у них є вільний час, оцінку учні отримують на власну електронну адресу) [6, с. 87]; проведення міні-проектів (проекти, які розраховані на невелику кількість годин); спільна робота над проектом з використанням соціальних сервісів Web 2.0 створення (прикладом такого проекту може бути навчальний проект для учнів 5-х – 11-х класів „Сонце — джерело натхнення і життя” [7]).

180

Одним із засобів, що дозволяють реалізувати можливість використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на уроках фізики є інтерактивна дошка (ІД). Доцільно виділити наступні способи використання ІД на конкретному уроці: ІД — екран для показу готових презентацій; використання ІД для презентації, що є друкарською основою уроку; робота в режимі ІД; конструювання завдань за допомогою ІД; використання ІД для проектної діяльності учнів. Розглянемо перераховані способи використання ІКТ детальніше. Використання ІД для показу презентацій дає можливість адаптувати конкретну методичну розробку, враховуючи свої власні цілі і завдання, а також особливості кожного конкретного класу. В цьому випадку досить мати мінімальні навики роботи в програмі Power Point. Слід зазначити незаперечні переваги цього методу: візуалізація ряду об’єктів. Це і готовий конспект уроку для вчителя, до якого можна повернутися не один раз. Також знімається проблема оформлення дошки в тому випадку, якщо відбулися зміни в розкладі уроків. Проте необхідно зауважити: існує небезпека зловживання такою формою роботи з учнями. Окрім загальноприйнятих санітарно-гігієнічних норм, що регламентують час безперервного використання ІД на уроці, доцільність показу презентацій повинні диктувати доречність та знання вікових і психологічних особливостей учнів. ІД дозволяє конструювати завдання різного плану, використання таких завдань включає в активну діяльність навіть тих учнів, які звикли до пасивності на уроці. Ці завдання насправді дуже різноманітні, як приклад варто навести завдання на логічне впорядкування елементів за допомогою їх перетягання (вправа „Вир”); зрушення „шторки”, що прикриває правильну відповідь. Використання ІД дає майже необмежені можливості для використання елементів ігрової діяльності на уроках фізики. Наприклад, інтерактивний елемент „Вир” (рис. 1) доцільно використати під час проведення уроку фізики у 7-му класі за темою „Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах. Кристалічні та аморфні тіла”. Наведемо приклад використання ІД під час вивчення теми „Робота і потужність електричного струму” (9 клас).

181

Рис. 1. Використання вправи „Вир”, 7 клас На етапі актуалізації опорних знань, умінь та навичок доцільно поставити декілька запитань, які характеризують діяльність того чи іншого ученого. Учні називають вченого, розповідають про його досягнення та відкриття, вказують його портрет (рис. 2).

Рис. 2. Використання ІД, 9 клас ІД дає можливість спроектувати робочий модуль уроку, який учні можуть заповнювати і на дошці, і в зошиті (роздрукований дидактичний матеріал). Учні працюють у такому робочому модулі, 182

а після завершення мають можливість зробити самоперевірку і самооцінку. Значні переваги використання ІД у проектній діяльності учнів у процесі навчання фізики в основній школі та під час пропедевтики фізичних знань у процесі вивчення природознавства (5-6 клас). У такому випадку учень бере активну участь у створенні уроку або його частини. Це може бути створення власних презентацій або виконання навчально-дослідницьких завдань — у будь-якому випадку якісне опрацювання учнем теми практично забезпечене. Результатом систематичного застосування ІД на уроках фізики є підвищення інтересу учнів до предмету, залучення більшості учнів в активну навчально-пізнавальну діяльність, підвищення ефективності за рахунок економії часу і, як наслідок, насиченості уроку. Вище зазначенні чинники є заставою глибоких і міцних знань із фізики та сприяють формуванню активної, творчої особистості. Під час вивчення фізики в основній школі значним стимулом формування пізнавального інтересу до вивчення фізики є елементи ігрової діяльності, наприклад розв’язування кросвордів. Це можуть бути кросворди, запропоновані учителем, наприклад в інтерактивній формі створені за допомогою програми Eclipse Crossword або Hot Potatoes (рис. 3). Висновок. Використання під час навчання фізики в основній школі мультимедійних презентацій створених учителем та учнями, програмних педагогічних засобів, комп’ютерних тестів, сприяє: формуванню та розвитку пізнавального інтересу до фізики; стимулюванню активності та самостійності учнів при підготовці матеріалу, в роботі з літературою, позакласній роботі; формуванню навичок комунікаційної колективної роботи при обговоренні семінарських занять; забезпечення об’єктивного контрою якості засвоєння матеріалу. Застосування ІКТ на уроках фізики є засобом формування пізнавального інтересу учнів основної школи до даного предмету. Моделювання різноманітних процесів та явищ у жодному разі не замінює традиційних фізичних експериментів, але у поєднанні з ними дозволяє на більш високому рівні пояснити фізичні явища та процеси.

183

Рис. 3. Розв’язування інтерактивних кросвордів (кросворд „Магнітне поле”) [8] Проведення уроків з мультимедійною підтримкою, уроків з комп’ютерною підтримкою (кожен учень працює за персональним комп’ютером) та бінарних уроків з використанням ІКТ сприяє підвищенню пізнавального інтересу учнів до вивчення фізики і сприяє підвищенню ефективності навчального процесу. Інформаційно-комунікаційні технології, як найбільш оперативні, дозволяють зберегти єдність освітнього простору, дозволяють активізувати пізнавальний інтерес учнів, що в цілому сприяє розвитку системи дистанційної освіти. Література 1. Експеримент на екрані комп’ютера: монографія / авт. кол.: Ю. О. Жук, С. П. Величко, О. М. Соколюк, І. В. Соколова, П. К. Соколов. - За редакцією: Жука Ю. О. - К.: Педагогічна думка, 2012. - 180 с.

2. Бузько В. Л. „Фізика — це цікаво, важливо, прекрасно” [Електронний ресурс] / В. Л. Бузько. — Режим доступу: https://sites.google.com/site/fizikacecikavovazlivoprekrasno/ 3. Підсумкова контрольна робота, 7 клас. [Електронний ресурс] / В. Л. Бузько. — Режим доступу: https://docs.google.com/forms /d/1wnmdF8Y0Uu-p13jfjOJS8SQLDRgUHaMSALTObHBwPdw/viewform

4. Фізика, 9 клас, „Магнітне поле”. Контрольна робота. [Електронний ресурс] / В. Л. Бузько. — Режим доступу: 184

https://docs.google.com/forms/d/1ApvaUwKRtUsTH-Jna8lL6Ls5ZRKFbmeJ1qcvFd_8EY/viewform.

5. Підсумкова контрольна робота, 9 клас. [Електронний ресурс] / В. Л. Бузько. — Режим доступу: https://docs.google.com/forms /d/1ifW8jBj2ulLEEdinBgkCK8XJpeO16CUCdtVmbA_U8eg/viewform 6. Бузько В. Л. Використання інформаційних технологій для формування пізнавального інтересу до фізики учнів основної школи. / В.Л.Бузько.// „ІНТЕРНЕТ-ОСВІТА-НАУКА-2012”, восьма міжнародна науково-практична конференція ІОН-2012, 1-5 жовтня, 2012: Збірник праць. — Вінниця: ВНТУ, 2012. — 262 с. — С.87-88.

7. Бузько В. Л. „Сонце – джерело натхнення і життя” [Електронний ресурс] / В. Л. Бузько. — Режим доступу: https://sites.google.com/site/projectsunschool6/ .

8. Бузько В. Л. Дидактичний матеріал для перевірки знань з фізики. 9 клас, частина II: посібник для учнів / В. Л. Бузько; науковий редактор: проф. С. П. Величко. — Кіровоград: ФО-П Александрова М. В., 2012. — 84 с.

INTERACTIVE TEACHING METHODS AND THEIR USE IN CONDUCTING EXTRACURRICULAR EDUCATIONAL EVENTS IN INFORMATICS AT PRIMARY SCHOOL

Khmil N., Morkvyan I. Municipal Establishment Kharkiv Humanitarian-Pedagogical Academy of Kharkiv Regional Council, Kharkiv, Ukraine The report is devoted to the problems of interactive teaching methods application during extracurricular educational measures of computer science in primary school. Their use is illustrated by the examples of fragments of educational measures in computer science at the fourth form. ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПОЗАКЛАСНИХ ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ З ІНФОРМАТИКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Хміль Наталія Анатоліївна, Морквян Ірина В’ячеславівна Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, м. Харків, Україна Доповідь присвячено проблемам застосування інтерактивних методів навчання при проведенні позакласних виховних заходів з

185

інформатики в молодших класах. Проілюстровано їх застосування на прикладах фрагментів виховних заходів з інформатики в 4 класі. Як зазначено в новому Державному стандарті початкової загальної освіти одним із основних компонентів процесу виховання учнів є формування в них здатності продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі й команді, виконувати різні ролі та функції в колективі [1]. Зазначена мета потребує суттєвих змін у методиці виховання молодших школярів. Поступово традиційні методи трансформуються в інноваційні, спрямовані на розвиток комунікативних умінь та навичок для організації ефективної спільної співпраці. Важливою умовою формування у дитини вмінь критично мислити, аналізувати отриману інформацію, вирішувати поставлені перед нею завдання, зважувати і враховувати альтернативні шляхи їх розв’язання, приймати виважені рішення, дискутувати й спілкуватися з іншими людьми є впровадження у виховний процес початкової школи інтерактивних методів. Про важливість проблеми застосування інтерактивних методів навчання в навчально-виховному процесі свідчать численні наукові дослідження російських та українських учених І. Беха, Н. Коломієць, О. Коротаєвої, Л. Куликової, М. Левітова, А. Мартинця, А. Матвєєвої, Г. Мітіної, Д. Ольшанського, О. Пєхоти, Л. Пироженко, О. Пометун, С. Рубінштейна Г. Самохіної, М. Скрипник, О. Скрипченко, С. Стилік, Н. Суворової, О. Ярошенко та ін. Поряд зі значною кількістю праць метою нашої роботи є надання методичних рекомендацій щодо застосування існуючих інтерактивних методів навчання з урахуванням вікових особливостей учнів для організації та проведення позакласних виховних заходів з інформатики в початковій школі. Позакласна робота з інформатики складає невід'ємну частину навчально-виховного процесу для формування зацікавленості учнів у вивченні основних аспектів інформатики, поглиблення та розширення знань та навичок з предмета. Зокрема, під час організації навчально-виховної роботи з учнями 1-4 класів основною її метою є: розвиток пізнавальної діяльності учнів (сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, мови, уяви); виховання колективізму та товариськості (під час спільної роботи зі створення казкових історій, організації командних змагань, дослідженні явищ 186

у процесі розв’язання проблемного завдання тощо); посилення зацікавленості учнів у вивченні інформатики, розвитку інформаційно-комунікаційних здібностей. Педагоги-науковці у своїх працях наголошують, що для більш ефективної організації позакласної роботи з учнями доцільно використовувати інтерактивні методи навчання. Спираючись на наукові праці І. Кулагіної, О. Пометун, Л. Пироженко, П. Шевчука та ін. [2-4 та ін.] та з урахуванням логіки нашого дослідження сукупність інтерактивних методів навчання розподілимо за можливістю їх застосування в начально-виховному процесі з урахуванням вікових особливостей учнів: - 6-10 років – «Асоціативний кущ», «Читання із зупинками», «Карусель», «Займи позицію», «Мозковий штурм», гра «Так-ні», «Робота в парах», «Робота в малих групах»; - 11-15 років – «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм», «Навчаючи – учусь», «Дерево рішень», «Обери позицію», «Зміни позицію», «Дебати»; - 16-18 років – «Ротаційні трійки», «Два – чотири – всі разом», «Акваріум», метод «ПРЕС», «Обери позицію», «Зміни позицію», «Дебати», «Ток-шоу». Інтерактивна діяльність учнів під час проведення виховних заходів передбачає організацію та розвиток діалогового спілкування, яке призводить до взаєморозуміння, взаємодії, до сумісного вирішення загальних, але значущих для кожного учасника завдань. Під час організації та проведення виховних позакласних заходів з інформатики для учнів 1-4 класів ми звернули увагу на те, що у дітей виникають труднощі в розумінні завдання, дій щодо його виконання, відсутня цілеспрямованість в поведінці під час сумісної роботи. Тому, на наш погляд, для ефективнішого їх проведення у молодших класах варто більше приділяти уваги застосуванню інтерактивних методів, що й проілюструємо на прикладах фрагментів виховних заходів з інформатики в 4 класі. Наприклад, при проведенні виховного заходу на тему «Кодування інформації» ми скористались методом «Мозковий штурм». Навчальна мета полягала в ознайомленні учнів зі способами кодування інформації (текст, зображення), на прикладі дослідження правил дорожнього руху. Розвивальна – передбачала розвиток умінь висловлювати власну думку під час пояснення 187

правильності вибору шляху згідно з запропонованими ситуаціями та формування вмінь дослідницької діяльності. Виховна мета полягала у вихованні культури поведінки на дорозі, уважного ставлення один до одного. На початку проведення позакласного виховного заходу учням була запропонована гра за картою вигаданого міста Кодбург. Зміст завдання передбачав знаходження правильних шляхів переходу вулиць згідно зі створеними ситуаціями. Учні, об’єднані в малі групи, спільно шукали оптимальний спосіб вирішення поставленого перед ними завдання. У результаті діти знайомились із різними способами кодування інформації (за допомогою малюнків – дорожніх знаків, світлофорів та тексту). Вони із задоволенням виконували завдання та робили спроби співпрацювати. Як результат – поставлена триєдина мета виховного позакласного заходу була досягнута. При проведенні виховного позакласного заходу з теми «Компоненти комп’ютера» ми використали метод «Асоціативний кущ». Навчальна мета полягала в розгляді основних компонентів з яких складається комп’ютер. Розвивальна – передбачала розвиток логічного мислення під час обговорення завдання та формування асоціативних уявлень та пошук взаємозв’язків між ними. Виховна мета полягала у вихованні культури поведінки, інформаційної культури, формуванні навичок самостійного мислення. Діти повинні були навести асоціації до компонентів комп’ютера. Фіксуючи їх відповіді на дошці, ми отримали зображення, на якому посередині було записано слово «клавіатура», а навколо – запропоновані ними слова-асоціації. Продовжуючи роботу, учні шукали взаємозв’язки між записаними поняттями. З’єднуючи їх рисками, ми разом з ними отримали кущ із асоціативних понять, що сприяло кращому розумінню властивостей та функції компонентів комп’ютера. Застосування інтерактивного методу «Асоціативний кущ» дозволило їм не тільки творчо підійти до виконання завдання, а й обґрунтовано пояснити власні асоціації. При проведенні позакласного виховного заходу, присвяченого систематизації та узагальненню знань з властивостей і функцій основних складових частин комп’ютера ми скористались методичною грою «Вірю – не вірю». Навчальна мета заходу полягала в поглибленні знань учнів зі складу комп’ютера. Розвивальна мета – у розвитку вмінь відстоювати власну думку, 188

формуванні прагнення до пізнання чогось нового. Виховна мета передбачала виховання культури висловлювання думок, інтересу до вивчення інформатики. Ми запропонували дітям проаналізувати невеличке оповідання та пояснити: Чи могла відбутись така історія насправді? Чи всі її положення вірні? Яким може бути продовження цієї історії? Обов’язкова умова гри – це не тільки надання учнями односкладної відповіді «вірю» чи «не вірю» на кожне з положень оповідання, а й пояснення, чому вони так вважають? Таким чином, діти вчаться аналізувати текст, пояснювати, як вони його зрозуміли та обґрунтовувати власну позицію. Отже, наведені вище приклади свідчать, що інтерактивні методи навчання допомагають створювати на виховних позакласних заходах дружню, спокійну, неофіційну атмосферу, яка сприяє продуктивній розумовій роботі та виникненню зацікавленості щодо теми, яка розглядається; формуванню навичок спілкування, обґрунтованого відстоювання власної позиції, уміння виділяти головне й дослухатись один до одного; сприяють підвищенню задоволення учнів від заходу, працездатності, активності, що сприяє помітному засвоєнню матеріалу. Таким чином, у ході дослідження нами обґрунтовано, що вміло підібрані інтерактивні методи мотивують учнів до навчання, сприяють виникненню в них інтересу до знань, пізнанню чогось нового; дозволяють залучити до роботи весь клас; формують навички колективної співпраці, продуктивної взаємодії, ведення дискусії та обговорення тощо Література 1. Державний стандарт початкової загальної освіти. Постанова КМУ №462 від 20.04.11 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911/.

2. Інтерактивні методи навчання: Навч. посібник. / За заг. ред. П.Шевчука і П.Фенриха. – Щецін : Вид-во WSAP, 2005. – 170 с.

3. Кулагина И. Ю. Возрастная психология: развитие ребенка от рождения до 17 лет / Ун-т Рос. акад. образования. – 5-е изд. / И.Ю. Кулагина. – М. : Изд-во УРАО, 1999. – 175 с.

4. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Наук.-метод. посіб. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О.І. Пометун. – К. : Видавництво А. С. К., 2004. – 192 с.

189

CURRENT STATE OF AN ISSUE OF E-LEARNING ACCESSIBILITY AND QUALITY IN SCHOOL EDUCATION

Pinchuk O., Rozhdestvenska D. Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAPS Ukraine Regulation on Distance Learning approved by Ministry of Education and Science of Ukraine (decree № 466 from 25 April 2013) initiated a new wave of discussions related to the possibility of distance learning use in general secondary schools. We have studied the issue of mastery of distance learning innovative educational technologies by school teachers. Informational and analytical papers are grouped around the problems of providing schools with the ICT and the problem of informatization of national education. Among other things, the report uses statistical data of the European Statistics and Information Society of the European Commission (2009) and the Executive Agency for Education, Audio visual facilities and Culture (2011) СУЧАСНИЙ СТАН ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ДОСТУПНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ

Пінчук О., Рождественська Д. Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України Положення, затверджене Міністерством освіти і науки України про дистанційне навчання (наказ № 466 від 25.04.2013 р.), ініціювало нову хвилю обговорень можливості використання дистанційної форми навчання в загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ). Інформаційно-аналітичні матеріали доповіді згруповано навколо проблем забезпечення шкіл засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та стану інформатизації вітчизняної шкільної освіти. Серед іншого, у доповіді використано статистичні дані Агенції Європейської статистики та інформаційного суспільства Європейської комісії (2009 р.), а також Виконавчої агенції з освіти, аудіовізуальних засобів і культури (2011 р.). Аналізується також питання щодо володіння та використання інноваційних педагогічних технологій дистанційного навчання учителями. Електронна освіта є важливим інструментом розвитку інформаційного суспільства. Системне та послідовне провадження електронного навчання безперечно сприяє розширенню доступу до 190

якісної освіти всіх рівнів, розвитку в учнів навичок ХХІ століття, створює умови для оновлення форм, засобів, технологій та методів викладання навчальних предметів. Нами були проаналізовані дані Євростату розділ "ІКТ і молодь" [1]. Більшість даних, які використані у цих матеріалах, датовані 2008 р. На нашу думку, враховуючі розбіжності у стані інформатизації освіти та розвитку технологій у нашій державі та у країнах ЄС, ці дані можуть бути використані нами сьогодні і як ілюстрація сучасного стану в Україні, і як певні тренди використання ІКТ у навчанні (аналогічні дослідження в нашій країні не проводилися). Для аналізу з 27 країн (EU-27), які взяли участь у досліджені, нами були відібрані дані стосовно Латвії (LV), Литви (LT) та Естонії (EE). Так, домовласниками з дітьми не старшими за 15 років, які мають доступ до комп’ютера та Інтернет у себе вдома, є:

Рис.1. Відносна кількість домовласників з дітьми не старшими за 15 років, які мають доступ до комп’ютера та Інтернет у себе вдома. Частота використання Інтернет молоддю (16-24 роки) у % осіб у цій віковій групі наступна:

191

Рис.2. Відносна частота використання Інтернет молоддю. Дані, щодо місця використання комп’ютера особами різних вікових категорій, свідчать про те, що близько 90% використовують комп’ютер вдома. Зокрема, молодь 16-24 років – більше, ніж 90%. Зокрема, 48% респондентів цієї вікової категорії використовують комп’ютер за місцем навчання! Щодо місця використання Інтернет молоддю (16-24 роки), то маємо наступні дані (у % осіб цієї вікової групи):

Рис.3. Місце використання Інтернет молоддю (дані стосовно використання Інтернет в Інтернет-кафе за генеральною сукупністю недоступні). Привертає увагу показник – 51% використання Інтернет молоддю за місцем навчання!

192

За даними Виконавчої агенції з освіти, аудіовізуальних засобів і культури в 2011 р. [5] використання учнями ІКТ у різних предметних галузях є обов’язковим і як вимога включено до офіційних документів початкової (П) та основної (О) школи у 31 країні Європи. Предметні галузі

П

О

П

О

П

О

У

У+ПУ

У

У+ПУ

У

У+ПУ

ПУ

У+ПУ

У+ПУ

У+ПУ

У+ПУ

Рідна мова

У+ПУ

Математика

У+ПУ

Іноземні мови

У+ПУ

Природничі науки

У+ПУ

Суспільні науки

У+ПУ

ПУ

Мистецтво

У+ПУ

ПУ

EE

ПУ

У+ПУ

LV

У+ПУ LT

У таблиці введено наступні позначення: У – учні використовують ІКТ на уроках, ПУ – учні використовують ІКТ у позаурочний час, У+ПУ – учні використовують ІКТ і на уроках, і у позаурочний час. Отже, наявна статистика підтверджує той факт, що молоді люди є форпостом інноваційних змін у навчальному процесі. Існуюче матеріальне підґрунтя освіти Європейських країн, на відміну від українських реалій, дозволяє активно впроваджувати у шкільну практику технології електронного навчання, елементи дистанційного та он-лайн навчання. Нажаль, матеріально-технічне забезпечення в українських школах стримує інноваційний розвиток вітчизняної освіти та не дає можливості реалізувати потенціал учнівської молоді та учителів у сфері застосування ІКТ у навчанні, опосередковано впливаючи на результати.

193

Інформаційні матеріали до підсумкової колегії МОН України, а саме: «Стан готовності загальноосвітніх навчальних закладів до нового навчального року та впровадження державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти (2013)» [2] містять дані щодо стану підключення загальноосвітніх навчальних закладів до мережі Інтернет. Так в цілому по Україні – 82%, у тому числі 95% ЗНЗ І-ІІІ ст., 70% ЗНЗ І-ІІ ст., 26% ЗНЗ І ст. Якщо порівняти ці дані з відповідними за 2011 р. (67%) та 2012 р. (74%), то відслідковуємо безперечно позитивну динаміку.

Рис.4. Забезпеченість денних загальноосвітніх навчальних закладів (без шкіл-інтернатів) комп’ютерною технікою. Проте, більш ретельний аналіз вказує на те, що у навчальних закладах умови для використання сучасної комп’ютерної техніки у навчально-виховному процесі є несприятливими і не дають можливості вільно використовувати сучасні освітні ресурси. Так, · за даними 2012 р. менше половини (44%) комп’ютерів підключені до мережі Інтернет, крім того, 15% використовується в управлінсько-господарській діяльності. Більше половини (54%) комп’ютерів придбані понад 5 років тому [4]; · на 2013 р. плановим показником щодо кількості учнів на один комп’ютер є 21! (у 2012 зафіксовано відповідне значення – 25 ) [2]; · найбільш актуальними поміж проблем шкільної освіти, зокрема природничо-математичної, педагоги визначають проблеми матеріально-технічного забезпечення (77% - 86%) [3]; · узагальнені результати опитування вчителів [3] показали, що у переважної більшості респондентів відсутній доступ до мережі Інтернет у навчальних кабінетах: 194

Рис.5. Дані опитування вчителів за результатами І етапу моніторингового дослідження стану матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення предметів природничоматематичного циклу. Під час моніторингу [3] виявлено, що більшість проблем матеріально-технічного забезпечення навчального кабінету вирішуються за допомогою керівництва ЗНЗ (51%), а також за власний рахунок вчителів (52%). Ще 30% покладаються на батьківський комітет, допомога якого полягає у проведенні ремонту навчальних приміщень та закупівлі обладнання, пристроїв, меблів тощо. В той самий час, готовність учителів до використання сучасних ІКТ у навчальному процесі можна оцінити достатньо високо. Наприклад, у ході дослідження [3] близько 14% педагогів вказали, що використовують у своїй роботі ЕЗНП в повному обсязі та постійно вдосконалюють форми та методи роботи з учнями, 64% 69% вчителів використовують ЕЗНП епізодично, за потребою. Проте, як свідчить європейських досвід, знадобляться чималі зусилля щодо підвищення ІКТ-компетентності вчителів, створення відповідних навчальних платформ та мережевих спільнот. Література 1. Youth in Europe. A statistical portrait.-– Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2009. – 191 р.

195

2. Загальна середня та дошкільна освіта. Інформаційні матеріали до підсумкової колегії: Стан готовності загальноосвітніх навчальних закладів до нового навчального року та впровадження державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти // Рішення колегії МОН України Протокол № 4/1-2 від 27.08.2013. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/.

3. Інформація про проведення моніторингового дослідження стану навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення предметів природничо-математичного циклу // Інститут інноваційних технологій і змісту освіти. Відділ моніторингу освітніх процесів. – Режим доступу: http://iitzo.gov.ua.

4. Статистичний бюлетень «Загальноосвітні навчальні заклади України» [Електронний ресурс] // документів Державної Служби Статистики України.

– Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/druk/katalog/kat_u/publposl_u.htm 5. Key Data on Learning and Innovation through ICT at School in Europe. – Brussel: Eurydice, 2011. – 120 p.

TASKS ON COMPUTER MODELING FOR TEACHING INFORMATICS IN SCHOOL

Ponomaryova N. Kharkiv National Pedagogical University named after G.Skovoroda The article describes a particular task on computer modeling for teaching informatics in school. It's discussed possibilities of using tasks in the practice of teaching. ЗАДАЧІ З КОМП’ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІНФОРМАТИКИ

Пономарьова Н.О. ХНПУ імені Г.С.Сковороди В доповіді схарактеризовано особливості задач з комп’ютерного моделювання шкільного курсу інформатики. Розглянуто можливості використання їх у практиці навчання. Посилення інформатичної підготовки випускників є одним із основних завдань Національної стратегії розвитку освіти України. Сучасний ринок праці вимагає від молодої людини не лише глибоких теоретичних знань, а й здатності самостійно їх застосовувати в нестандартних, постійно змінюваних життєвих ситуаціях. [1] 196

Комп’ютерне моделювання посідає провідне місце у практичних застосуваннях інформаційно-комунікаційних технологій, тому уявляється необхідним ґрунтовне ознайомлення школярів з його основами як шляхом введення спецкурсів та факультативів, запровадження елементів комп’ютерного моделювання під час вивчення предметних дисциплін, так і, перш за все, безпосередньо у базовому шкільному курсі інформатики. Вивченню поняття моделі, типів моделей та основам моделювання як методу дослідження об’єктів у діючій на даний час програмі шкільного курсу інформатики для 10-11-х класів загальноосвітніх шкіл відведено вкрай недостатнє місце в межах теми «Основи алгоритмізації та програмування». Разом з тим, існує можливість забезпечити опанування учнями вказаними поняттями завдяки розв’язанню досить широкого кола задач з комп’ютерного моделювання під час вивчення інших тем курсу інформатики. Так, потужні засоби для розв’язання задач з моделювання надають електронні таблиці, оскільки вони мають розвинений інструментарій для опрацьовування та унаочнення даних, поданих у табличній формі. Крім того, робота в електронних таблицях припускає за необхідністю застосування елементів програмування, але не вимагає його. Вивченню можливостей електронних таблиць присвячена тема “Системи опрацювання даних, розміщених у таблицях” шкільного курсу інформатики (10-11 кл.). Звісно, електронні таблиці виявляються ефективними тільки для порівняно простих і спеціально підібраних задач. [2] Питання відбору задач є одним із найбільш значущих у практиці викладання інформатики, саме йому присвячено чимало робіт фахівців з педагогіки, психології, інформатики та методики її викладання. До основи такого відбору покладають, поряд із з’ясуванням істотних особливостей задач з даного предмету, також і подальше визначення вимог до задач, що застосовуються з метою навчання. Специфіка задач з інформатики і, зокрема, з комп’ютерного моделювання, полягає у їх змістовній насиченості (включенні до їх предметної галузі об'єктів різної природи), складності та багатоетапності процесу розв’язання задачі, високій пізнавальній цінності та узагальненому характері його результату тощо. Процес розв’язання задачі з комп’ютерного моделювання важкий для учнів вид діяльності, що вимагає певного рівня 197

сформованості загальнонавчальних умінь, оволодіння спеціальними знаннями і вміннями. Дійсно, побудова комп’ютерної моделі передбачає виконання специфічних взаємопов'язаних етапів, до визначення яких у науково-методичній літературі мають місце схожі підходи: постановка задачі (її опис, аналіз об'єкта моделювання та визначення мети моделювання); розробка моделі (створення інформаційної, знакової та безпосередньо комп’ютерної моделі); комп’ютерний експеримент та аналіз результатів експерименту. [3] Розгорнене виконання процесу розв‘язання задачі з комп'ютерного моделювання є багатоцільовим та складним процесом, що вимагає як значної підготовки учня, так і спеціальної організації з боку вчителя. Вирішенню проблеми практичного використання таких задач у навчанні сприяє застосування їх типології за ступенем розгорнутості задачі. За цією типологією залежно від дидактичної мети можливим є застосування у навчанні задач з різним ступенем деталізації окремих етапів розв‘язання. Урахування специфіки задач з інформатики при реалізації загальнопедагогічних вимог до них дозволяє визначити такі умови їх використання: розкриття сутності моделювання як методу пізнання, забезпечення етапності в навчанні, виділення ключових задач курсу та врахування реальних навчальних можливостей учнів. [4] Прикладами ключових задачами для ознайомлення учнів з основами комп’ютерного моделювання під час вивчення теми “Системи опрацювання даних, розміщених у таблицях” шкільного курсу інформатики можуть бути: “Задача про коробку найбільшої ємності”, “Рух тіла під кутом до горизонту”, “Моделювання чисельності популяції”, “Задача лінійного планування”, “Транспортна задача”, “Моделювання броунівського руху” тощо. Нами розроблено та апробовано методичні рекомендації до використання даних задач у практиці викладання інформатики у 10-11-х класах загальноосвітньої школи з врахуванням наведених умов. Таким чином, запропонована методика надає змогу сформувати в учнів цілісне уявлення про моделювання як про потужний засіб наукового пізнання, що інтегрує знання із різних навчальних дисциплін і, таким чином, забезпечує формування в них сучасного світогляду з позицій єдиного підходу до вивчення різноманітних явищ навколишнього світу.

198

Література 1. Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки. [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://www.kharkivosvita.net.ua/files/Rozv_osviti.pdf.

2. Теплицький І.О., Коновал О.А., Єчкало Ю.В. Деякі шляхи удосконалення методики викладання шкільного курсу фізики. Вісник ЖДУ імені Івана Франка, Житомир, 2004, Вип.14. С.72-75.

3. Теплицький І.О. Елементи комп’ютерного моделювання. Навчальний посібник, Кривий Ріг, 2009.

4. Пономарьова Н.О. Особливості навчання розв’язанню пізнавальних задач з інформатики. Педагогіка та психологія. Збірник наукових праць, Харків, 1998, Вип.7. Стор. 65-68.

PROBLEMS OF ICT USE IN SCHOOL LEARNING RESEARCH

Sokolyuk O. Institute of Information Technologies and Learning Tools of National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine The paper considers some problems of realization of automated learning research in a real educational process. ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ЗАСОБІВ ІКТ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Соколюк Олександра Миколаївна Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, м. Київ, Україна У статті розглянуто деякі проблеми реалізації автоматизованого навчального дослідження в умовах реального навчального процесу. Однією з найактуальніших проблем сьогодення є інформатизація освіти, яка виступає невід'ємною складовою інформатизації суспільства, і орієнтована на підготовку підростаючого покоління до плідної діяльності у високотехнологічному інформаційному середовищі. Характерною ознакою інформатизованого суспільства є поступове зміщення акценту діяльності людини в галузь оперування інформаційними потоками, перерозподіл діяльності між людиною та засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). У галузі навчання такий перерозподіл знаходить прояв не тільки в процесі безпосереднього отримання знань і спілкування 199

через засоби ІКТ, але і у процесі здійснення навчального дослідження. При вивченні предметів природничо-математичного циклу у середній загальноосвітній школі апаратно-програмні системи, які побудовані на базі цифрових технологій, здатні суттєво скоротити час дослідження, підвищити точність дослідження та ефективність використання лабораторного обладнання. Враховуючи той факт, що сучасні засоби ІКТ забезпечують збільшення ступеню автоматизації інформаційних процесів, у тому числі і процесів отримання і обробки експериментальних даних, з'являється можливість часткової автоматизації шкільного навчального експерименту. Як показує досвід автоматизації сучасних наукових досліджень [1], окрім використання високопродуктивної обчислювальної техніки необхідним є створення відповідних первісних датчиків і перетворювачів, системи збирання та обробки експериментальних даних. Реалізація автоматизованого навчального дослідження в умовах реального навчального процесу потребує, окрім цього, створення системи накопичення результатів навчальної діяльності учнів та системи, яка може забезпечити зв'язок між учнем та вчителем. Остання вимога продиктована необхідністю забезпечення можливості вчителю втручатися у процес виконання навчального дослідження і є, взагалі кажучи, дидактичною вимогою. Орієнтація навчального процесу на різноманітні види самостійної навчальної діяльності зі збирання і обробки експериментальних даних у процесі проведення навчального експерименту різного рівня автоматизації не виключає керівну роль вчителя з організації цілеспрямованого розвитку навчальних подій. Так, заздалегідь заплановані результати навчальної діяльності учня можуть бути досягнуті тільки за умови постійного відстеження вчителем правильності виконання дослідження учнем. Такий підхід до здійснення навчального дослідження принципово відрізняє його від наукового дослідження та, як зазначено вище, накладає на систему певні дидактичні вимоги. Необхідність постійної комунікації «учень - учитель» у процесі самостійного навчального дослідження визначається необхідністю обговорення результатів дослідницької діяльності учня для визначення істинності результатів і спрямування роздумів учня на правильність їх інтерпретації. У процесі навчального дослідження головним для вчителя є не отримання і обробка експериментальних даних, а 200

якість навчального процесу, яка може бути досягнута як результат правильної організації процесу навчання. Перерозподіл діяльності (в залежності від ступеня автоматизації експерименту) між учнем і апаратно-програмним комплексом (АПК) у процесі дослідження природного явища потребує суттєвого перегляду інструктивно-методичних матеріалів, на підставі яких учень здійснює дослідження. В першу чергу це викликано новим підходом до планування результатів освіти, а саме – результатом освіти має бути формування предметної компетентності учня. У випадку навчального дослідження до предметної компетентності, яка має бути сформована в учня у процесі вивчення навчального предмету, додається дослідницька компетентність, яка може бути визначена як надпредметна. Як показують дослідження, невід'ємною приналежністю навчальної дослідницької діяльності є діяльність учнів, яка пов'язана з розв'язанням творчого, дослідницького завдання і передбачає наявність основних етапів, які характерні для дослідження у науковій сфері: постановку проблеми, вивчення відповідної теорії, підбір методик дослідження і практичне оволодіння ними, збір експериментального матеріалу, його аналіз, узагальнення, інтерпретацію і власні висновки. Однак, якщо у сфері науки головною метою є отримання об’єктивно нових знань, то в освіті метою дослідницької діяльності виступає набуття учнем певної системи функціональних навичок дослідження як універсального способу освоєння реальності. Формування названої системи навичок здійснюється через підвищення мотивації до самого процесу навчальної діяльності і активізації особистої позиції учня в навчальному процесі, а основою виступає процес придбання суб'єктивно нових знань [6]. З іншого боку, навчальну дослідницьку діяльність можна визначити як діяльність з метою «подолання невизначеності» [5]. Зокрема, ситуативна невизначеність навчального дослідження в процесі виконання лабораторної роботи усувається відомими стандартними операціями за допомогою стандартних вимірювальних інструментів [3]. При цьому можуть бути чітко визначені мета, засоби і методи «подолання невизначеності», які подано в інструкції до лабораторної роботи. Невизначеною умовою залишається результат дослідження, який має дві складові: експериментальні дані та їх інтерпретація. Отже, у випадку 201

навчального дослідження мова може йти не про копію наукового дослідження, а про систему окремих дослідницьких дій або операцій, які має виконувати учень для досягнення встановленої мети діяльності. Такий поопераційний підхід надає змоги проектувати сценарій, на підставі якого має здійснюватися комунікація як в системі «учень – комп'ютер», так і у системі «учень - учитель» на підставі дидактично орієнтованого аналізу конкретного навчального дослідження. В міру ускладнення структури навчального дослідження зростає ступень «невизначеності», який, з одного боку, потребує залучення більшого спектру засобів пізнання, а з другого - надає можливості «перекласти» певну частину дій із засобами на АПК. Як показують педагогічні дослідження [2], залучення цифрових технологій до навчального дослідження не знижує різноманітності діяльності учня, але переводить навчальну діяльність у предметноінформаційний простір [4]. Очевидно, що працювати з такими системами можуть не всі учні, а лише такі, які мають необхідні знання та навички роботи із засобами ІКТ. Отже, підвищення ефективності навчальних досліджень у процесі виконання, зокрема, лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму в середній школі, залежить від рівня сформованості інформаційної культури учнякористувача засобами ІКТ. З психолого-педагогічної точки зору важливою характеристикою навчального експериментування є творча спрямованість підлітка на різноманітність всіх компонентів власної пізнавальної діяльності. Такий дивергентний підхід до пошуку способів розв’язання навчального завдання характеризує дослідницьку компетентність як надпредметну. Саме формування в учня основ продуктивної поведінки у ситуаціях невизначеності з залученням ним до власної діяльності засобів ІКТ є особистісно значущим фактором розвитку учня. У випадку навчального дослідження така поведінка має прояв в самостійній постановці учнем множини пізнавальних цілей, в формулюванні різноманітних гіпотез, що висуваються, в пошуку пояснень та інтерпретацій подій, що спостерігаються, в обстеженні різних елементів об'єкту, у вживанні різноманітних способів дій, у тому числі дій з управління АПК. Все це забезпечує гнучкість і достатність обстеження об’єкта дослідження, підвищує динаміку отримання нового знання учнем безпосередньо у навчальному процесі.

202

Література 1. Автоматизация физических исследований и эксперимента: компьютерные измерения и виртуальные приборы на основе Lab VIEW 7/ Под. ред. Бутырина П. А. — М.: ДМК Пресс, 2005. – 264 с.

2. Експеримент на екрані комп’ютера: монографія /авт. кол.: Ю.О. Жук, С.П. Величко, О.М. Соколюк, І.В. Соколова, П.К. Соколов. За редакцією: Жука Ю.О.- К.: Педагогічна думка, 2012. – 179 с.

3. Жук Ю.О. Навчальна діяльність, яка потребує засобів, і навчальні засоби, які потребують діяльності / Ю.О. Жук // Наукові записки.-Випуск 82. - Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В Вінниченка. – 2009. –Частина 1. – С. 150-155.

4. Жук Ю.О. Особистісний простір учня в комп’ютерноорієнтованому навчальному середовищі / Ю.О. Жук // Інформаційні технології і засоби навчання [Електронний ресурс]. – 2012. – Том 4 (26). – Режим доступу: http://www.jornal.iitta.gov.ua/index.php/ itlt/article/view/570 5. Поддьяков А.Н. Исследовательское поведение: стратегии познания, помощь, противодействие, конфликт / А.Н. Поддьяков. – 3-е изд., испр. и доп. М.: Эребус, 2006. – 188 с.

6. Соколюк О.М. Вплив мотиваційного фактора на планування навчального дослідження з фізики в середній школі / О.М. Соколюк // Інформаційні технології і засоби навчання [Електронний ресурс].

– 2007. – № 2. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ITZN/em5/emg.html http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em5/emg.html DEVELOPING PUPILS’ CONSTRUCTIVE ACTIVITY SKILLS BY USING ICT

Zaritska S., Lytvynenko N. Internation Research and Training Centre for Information Technologies and Systems, Kyiv, Ukraine The article describes the authors’ approach to develop pupils’ constructive activity skills by using ICT. The method of constructing is considered as the main type of activity in modern computer environments. This approach is a foundation for the learning courses developed and introduced by the authors into the school education process.

203

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК КОНСТРУКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ІКТ

Заріцька Світлана Іванівна, Литвиненко Наталія Іванівна Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем, м. Київ, Україна У статті описано авторський підхід до формування навичок конструктивної діяльності учнів засобами ІКТ. Розглядається метод конструювання як основний вид діяльності в сучасних комп’ютерних середовищах. Даний підхід покладено в основу розроблених і впроваджених у навчальний процес авторських навчальних курсів. Сучасному суспільству потрібна компетентна особистість, здатна брати активну участь у розвитку економіки, науки, культури. Тому сьогодні у шкільній освіті на перший план висувається завдання створення сприятливих умов для розвитку навчальнопізнавальної активності та творчої самостійності учнів. На думку відомого дидакта І. Я. Лернера, творчості можна вчити, дотримуючись трьох умов: навчання інтелектуальних операцій; навчання процедур творчої діяльності; формування ціннісного ставлення до творчості. На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу й суспільних відносин базисом технологій, що відповідають таким вимогам, є засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Конструктивна діяльність та її значення для формування творчої особистості У загальній структурі творчого потенціалу особистості виокремлюють наступні складові: - домінування пізнавальних інтересів; - допитливість, потяг до створення нового; - творча спрямованість на пошуки аналогій, комбінування, - реконструювання, зміни варіантів; - здібності до реалізації власних стратегій і тактик при розв’язанні різних завдань, пошуку виходу зі складних, нестандартних, екстремальних ситуацій. Ці якості найбільш ефективно розвиваються в ході продуктивної творчої діяльності. Представники гуманістичної психології розглядають особистість учня як активну, творчу, вільну у виборі свого ставлення до 204

зовнішніх обставин, здатну трансцедитувати умови свого існування і навіть саму себе (А. Маслоу, С. Джурард, В. Франкль). Така теоретична модель сучасної особистості може успішно формуватися завдяки наявності в учнів конструктивних умінь [1]. Слід відзначити відсутність єдиного наукового підхіду до розуміння сутності конструктивних умінь. Автори поділяють наступні тлумачення понять “конструктивні уміння” і “конструктивна діяльність”. Термін “конструювання” (від латинського construere) означає приведення до певного взаємоположення різних предметів, частин, елементів. Конструювання належить до продуктивних видів діяльності і має велике значення для творчого розвитку дитини. Конструктивна діяльність – це практична діяльність, спрямована на отримання певного, наперед заданого або задуманого предмета/об’єкта, що відповідає його функціональному призначенню. Конструктивна діяльність потребує уявного представлення її перебігу і результатів, здійснення аналізу об’єкта конструювання, планування діяльності по виконанню побудови заданого/ задуманого об’єкта та реалізацію розробленого плану. Для здійснення конструктивної діяльності необхідна сформованість конструктивних умінь. Традиційно в педагогіці вважають конструктивними уміння, які характеризуються свідомим виконанням учнями інтегральних дій, спрямованих на створення заданого, або задуманого об’єкта мовленнєвотворчими, образотворчими і предметно-перетворювальними засобами у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Поняття "конструктивне мислення", "конструктивний задум та "конструктивні дії", що зустрічаються в сучасній психологопедагогічній літературі, часто розглядаються як складові компоненти конструктивних умінь. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у шкільний навчальний процес створює нові умови для організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, змінює зміст і форми навчання. Це робить актуальним дослідження змісту поняття “конструктивна діяльність у комп’ютерному середовищі” та різних аспектів формування конструктивних умінь школярів засобами ІКТ. Конструктивна діяльність у комп’ютерному середовищі Більшість сучасних комп’ютерних середовищ (КС) є об’єктноорієнтованими: усі дані подаються у вигляді об'єктів, кожен об'єкт 205

має властивості, до об'єктів застосовується чітко визначений набір операцій. До цього класу належить текстові та графічні редактори (растрові й векторні), мультимедійні системи, середовища програмування тощо. Діяльність у такому середовищі, по своїй сутності, є конструкттивною. Про це свідчать, зокрема, і назви тем, що пропонуються для вивчення школярам та студентам в рамках предмету Інформатика:  Конструювання в графічному редакторі;  Конструювання в текстовому редакторі з використанням автофігур;  Комп’ютерний дизайн;  Конструювання презентацій;  Web – конструювання;  HTML – конструювання  Java Script – конструювання  Візуальне конструювання програм тощо. Отже, опанування ІКТ і використання їх можливостей у навчальному процесі потребує навичок конструктивної діяльності. Результатом конструктивної діяльності в сучасному комп’ютерному середовищі є інформаційний об’єкт, тип якого визначається призначенням КС – графічний, текстовий, аудіо, відео, тощо. Створений в КС інформаційний об’єкт може бути поданий як електронний продукт на носіях інформації. Будемо розуміти конструювання в комп’ютерному середовищі як створення нового інформаційного об’єкта з даного набору базових інформаційних об’єктів. До базових інформаційних об’єктів може бути застосований набір операцій, що визначається можливостями комп’ютерного середовища: виокремлення, переміщення, копіювання, вставляння, вилучення, трансформація та ін. Набір базових інформаційних об’єктів може містити: - стандартний набір об’єктів КС; - інформаційні об’єкти, створені в даному КС; - інформаційні об’єкти, імпортовані з інших КС. Набір базових інформаційних об’єктів може поповнюватись і учителем, і учнем. Конструювати можна як об’єкти, так і процеси. Конструювання інформаційного об’єкта в комп’ютерному середовищі здійснюється за такими основними етапами: 206

- аналіз заданого/задуманого інформаційного об’єкта, визначення його типу та потрібних для конструювання базових інформаційних об’єктів; - вибір комп’ютерного середовища для конструювання, якщо таке не вказане в умові завдання; - підготовка робочого поля для конструювання: визначення області розташування об’єкта що створюється; - визначення наявності базових інформаційних об’єктів та області їх розташування: окремо стандартних об’єктів КС, об’єктів, створених у даному КС і тих, що будуть імпортовані з інших КС; у разі відсутності - створити потрібні базові об’єкти власноруч; - визначення послідовності операцій для створення заданого/задуманого інформаційного об’єкта (розробка алгоритму); - створення (конструювання) заданого або задуманого інформаційного об’єкта шляхом копіювання/вставляння та розміщення базових інформаційних об’єктів на робочому полі (реалізація алгоритму); - аналіз побудованого інформаційного об’єкта, збереження результату; - аналіз розробленого алгоритму, внесення змін та доповнень (оптимізація). В процесі конструювання в комп’ютерному середовищі обов’язковим є дотримання таких правил: правило першого об’єкту – необхідно визначити перший базовий об’єкт, від якого буде здійснюватись подальша побудова зображення; правило виокремленого об’єкту – спочатку необхідно виокремити об’єкт, а потім застосовувати до нього операції; правило незмінності базових об’єктів – базові інформаційні об’єкти можна тільки копіювати; в області свого розташування вони залишаються без змін. Формування навичок конструктивної діяльності в середовищі графічного редактора Авторами здійснюється дослідження можливості використання ІКТ для розвитку творчих здібностей учнів різних вікових категорій шляхом залучення дітей до конструктивної діяльності в графічних комп’ютерних середовищах. Ми вважаємо, що конструктивна діяльність в комп’ютерному середовищі забезпечує змістовну основу для розвитку пізнавальних 207

інтересів і творчої активності дітей, а також є засобом для здійснення міжпредметної інтеграції й формування на цій основі наукового світогляду учнів. Графічний редактор є найбільш природним щодо сприйняття учнями середовищем конструювання, особливо на початковому етапі формування навичок конструктивної діяльності в КС. Результатами досліджень стали авторська програма курсу “Основи інформатики та обчислювальної техніки” для 5-7 класів середньої загальноосвітньої школи [2], та система завдань з графічного конструювання для підтримки репродуктивної та продуктивної навчальної діяльності учнів [3]. До системи завдань з графічного конструювання входять:  завдання на конструювання графічних моделей предметів навколишнього світу із заданих наборів базових графічних об’єктів (пазли, силуети тощо);  задачі з різних навчальних предметів (коллажі, орнаменти, математичні задачі про паркети, задачі з “сірниками”, геометричні задачі на побудову многокутників за даними властивостями та ін.);  творчі завдання та тематичні творчі проекти (створення зображення за власним задумом у заданому конструкторі (конструктор - це заданий наборів базових графічних об’єктів), доповнення бібліотеки конструктора новими елементами за власним задумом, створення тематичного конструктора за власним задумом). Завдання з графічного конструювання розроблено відповідно до основних типів конструктивної діяльності: конструювання за зразком; конструювання за даними умовами; конструювання за задумом. Кожний із типів конструювання розвиває у дитини специфічні здібності. Конструювання за зразком. Сутністю цього типу конструювання є відтворення в середовищі графічного редактора запропонованого як зразок предмета/об’єкта. Розрізняємо наступні рівні складності конструювання за зразком: 1) найпростіший – створення зразка на очах у дітей. Це дає змогу дітям спостерігати особливості й послідовність процесу, деталі об’єкта, що конструюється, дії того, хто конструює тощо; 2) використання розділеного на елементи зразка - виправдане лише на початку оволодіння конструктивною діяльністю, коли дитина 208

набуває перших навичок обстеження предмету, який необхідно буде cконструювати, вміння виокремлювати його основні частини.

3) конструювання за готовим зразком – більш складне завдання, оскільки дитині необхідно виділити окремі деталі предмету, який необхідно сконструювати. за результатами його обстеження. Основне при обстеженні зразка - проаналізувати основні його частини та їх взаємне розташування. Конструювання за заданими умовами. Його особливість полягає у необхідності побудувати графічний об’єкт на основі сформульованих учителем умов. Для цього необхідно бачити залежність конструкції об’єкта від його призначення, уміння враховувати і виконувати певні умови. Конструювання за заданими умовами становить основу творчого конструювання. Конструювання за задумом. Найчастіше вимагає створення графічних об’єктів, які дитина могла б практично використувати. Така настанова підвищує інтерес дітей до процесу конструювання. Типи конструювання чергуються залежно від завдання. Поступово графічне конструювання стає складною і різноманітною діяльністю. Учні вже можуть самостійно придумувати й конструювати оригінальні графічні об’єкти та отримують результати, які є новими в їхньому суб’єктивному досвіді, а іноді й об’єктивно новими. З позицій теорії розвиваючого навчання найбільш важливою тут є можливість використання конструювання в середовищі графічного редактора як засобу розвитку операційних структур мислення, пов’язаних із творчою продуктивністю. Досвід впровадження авторських програм і методик у навчальний процес середньої загальноосвітньої школи I-III ступенів №132 м. Києва свідчить про те, що розроблена авторами система завдань з графічного конструювання є ефективним засобом розвитку продуктивного мислення, сприяє підвищенню мотивації навчання, формуванню стійкого інтересу до пошукової дослідницької діяльності та спрямована на формування загальної інформаційної культури учнів. Підсумовуючи сказане, відзначимо, що формування навичок конструктивної діяльності в комп’ютерному середовищі – це багатоаспектна педагогічна проблема, зумовлена зміною освітніх пріоритетів, ідеєю глобалізму і спрямованістю сучасної 209

педагогічної науки на особистісний розвиток учнів, на підготовку особистості до самореалізації й саморозвитку в умовах інформаційного суспільства. Література 1. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / За ред. В.О. Моляко, О.Л. Музики. – Житомир: Вид-во Рута, 2006. – 320 с.

2. Гриценко В. І., Литвиненко Н. І., Заріцька С. І. Програма курсу “Основи інформатики та обчислювальної техніки” для 5-7 класів середньої загальноосвітньої школи // Шкільний світ: Інформатика. - 2009. - № 45-46 (525-526). - С. 3-17.

3. Литвиненко Н.І., Заріцька С.І. Конструювання як метод створення зображень. Завдання з графічного конструювання в MS Paint для учнів 5-7 класів // Шкільний світ: Інформатика - 2013. №2 (650), - С. 3-17.

CHILDREN AND YOUNG PEOPLE ON THE INTERNET: OPPORTUNITIES AND CHALLENGES

Dudka T. International research and training center for information technologies and systems. Kiev. Ukraine Based on the analysis of trends in the use of information and communication technologies by children and young people identified the main opportunities and risks of using the Internet. ДЕТИ И МОЛОДЕЖЬ В ИНТЕРНЕТЕ: ВОЗМОЖНОСТИ И ВЫЗОВЫ

Дудка Т.Н. Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем, Киев, Украина На основе анализа тенденций использования информационнокоммуникационных технологий детьми и молодежью выделены основные возможности и риски использования Интернета. Современный человек, начиная с детского возраста, не представляет свою жизнь без информационных технологий, в том числе и без Интернета. Проживая сутки, человек может находиться дома, на работе или учебе, на улице, в общественных местах или в 210

транспорте, при этом практически повсеместно его сопровождает Интернет. Совсем недавно для работы в Интернете необходим был компьютер и подключение к «всемирной паутине» посредством проводного соединения. Сегодня современные технологии, мобильные и портативные коммуникационные устройства, а также беспроводной Интернет расширили возможности доступа к всемирной глобальной сети. В последние годы дети с более раннего возраста начитают использовать Интернет. Сказки, стихи, книжки-раскраски, обучающая литература для малышей, развивающие и логические игры, мультфильмы – все это в неограниченном количестве представлено в сети для самых маленьких. Для детей школьного возраста и молодежи Интернет открывает целый ряд возможностей:  использовать образовательные и развивающие ресурсы;  использовать познавательные ресурсы и энциклопедии;  пользоваться словарями, переводчиками;  использовать информационно-поисковые службы;  использовать справочные ресурсы (перечень учебных заведений, погода, и т.п.);  отправлять и получать электронные письма;  общаться в режиме он-лайн с родными и друзьями, которые находятся на расстоянии;  участвовать в телеконференциях и форумах;  получать доступ к музыке, фильмам, играм и т.д.;  играть в он-лайн игры, в том числе с другими игроками;  совершать покупки в Интернет-магазинах. Перед взрослым поколением стоит задача наиболее полно интегрировать эффективное использование информационнокоммуникационных технологий в образование, обновить педагогику и расширить возможности обучения и образования [1]. Современное молодое поколение в силу своей любознательности и стремлению к познанию мира является самым активным потребителем информационно-коммуникационных услуг и Интернета. Результаты социологических исследований, проведенные институтом Горшенина в 2012-2013 гг. среди молодежи Украины, подтверждают Интернет-активность молодежи, а сравнение результатов показывает возрастающую тенденцию такой активности. В марте 2012 года было проведено всеукраинское социологическое исследование на тему «Молодежь Украины», в 211

ходе которого опрошено 1500 респондентов среди молодежи в городах с населением более 100 тысяч человек в 24 областях Украины и АР Крым. Ошибка репрезентативности исследования не превышает +/-2,5%[2]. В 2013 году Институт Горшенина провел всеукраинское социологическое исследование на тему «Современная молодежь Украины». Всего опрошено 2000 респондентов в возрасте от 15 до 21 года в городах с населением более 100 тысяч человек, расположенных в 24 областях Украины и АР Крым. Квотами в выборке были: возраст, пол и тип населенного пункта, в котором проживает респондент. Погрешность репрезентативности исследования не превышает +/-2,2% [3]. Представим сравнительный анализ результатов исследований института Горшенина за 2012-2013 гг. в отношении молодежи и Интернета. Как Вы считаете, могли бы Вы прожить без … ? Мобильного телефона данные 2012 г. данные 2013 г. Точно да 10,6% 7,2% Скорее да 16,0% 11,3% Скорее нет 29,1% 34,7% Точно нет 42,5% 45,5% Затрудняюсь ответить 1,8% 1,3% Интернета данные 2012 г. данные 2013 г. Точно да 13,6% 9,8% Скорее да 21,3% 16,1% Скорее нет 29,7% 32,8% Точно нет 32,6% 39,5% Затрудняюсь ответить 2,8% 1,8% Общения в социальных сетях данные 2012 г. данные 2013 г. Точно да 27,3% 23,2% Скорее да 26,7% 23,8% Скорее нет 20,7% 24,2% Точно нет 20,9% 25,4% Затрудняюсь ответить 4,4% 3,4% 212

Какой источник информации о событиях Вы предпочитаете? (можно указать несколько вариантов ответа) данные 2012 г. данные 2013 г. Интернет 69,4% 62,3% Телевидение 62,5% 58,2% Беседы с людьми 23,6% 21,7% (родственниками, друзьями, знакомыми) Печатные СМИ 13,8% 12,4% (газеты/журналы) Радио 6,3% 5,8% Другой 0,3% 0,8% Затрудняюсь ответить 1,7% 2,2% Пользуетесь ли Вы Интернетом, и если да, то как часто? данные 2012 г. данные 2013 г. Постоянно, ежедневно 70,7% 71,9% Несколько раз в неделю 20,4% 19,3% Несколько раз в месяц 4,3% 3,9% Эпизодически, но не 1,2% 0,9% менее 1 раза в полгода Не пользуюсь 2,8% 2,9% Затрудняюсь ответить 0,6% 1,1% Для чего Вам необходим доступ к сети Интернет? (можно указать несколько вариантов ответа) данные 2012 г. данные 2013 г. Для поиска любого рода 64,2% 65,8% информации Для работы, учебы 61,1% 58,7% Для общения с другими 45,9% 47,6 пользователями в чатах, на форумах, социальных сетях и т.д. Следить за новостями, 44,8% 41,1% событиями в мире и стране Слушать музыку, смотреть 39,9% 39,6% 213

фильмы, читать книги и пр. Для пользования 31,2% 33,1% электронной почтой Играть в игры 25,9% 24,6% Общения с родственниками 24,1% 23,4% Для поиска новых друзей, 21,1% 22,2% людей, близких по интересам Для совершения покупок 8,3% 10,5% Просмотра сайтов 4,3% 4,5% эротического содержания Другое 0,5% 1,2% Интернетом не пользуюсь 2,5% Затрудняюсь ответить 0,3% 0,62% Пользуетесь ли Вы социальными сетями, и если да, то как часто? (facebook, vkontakte, odnoklassniki и пр.) данные 2012 г. данные 2013 г. Постоянно, ежедневно 55,1% 62,4% Несколько раз в неделю 26,9% 28,6% Несколько раз в месяц 8,1% 7,3% Эпизодически, но не 1,8% 1,3% менее 1 раза в полгода Не пользуюсь 7,0% Затрудняюсь ответить 1,1% 0,4% Однако чрезмерное увлечение современных школьников и молодежи Интернетом не всегда является положительным, поскольку заменяет реальное общение с родными и друзьями, занятия спортом, прогулки на свежем воздухе, посещение художественных кружков и спортивных секций, посещение кинотеатров и театров и т.д. Интернет не обеспечивает необходимый уровень безопасности общения и доступа к полезной информации. Каждый пользователь, в том числе и ребенок, может попасть на так называемые «сайты для взрослых», которые содержат некорректную видео и фото-информацию, пропагандируют различные формы насилия, что может негативно повлиять на психику детей и молодежи, привести к проявлениям насилия в их 214

поведении. Общение в Интернете может привести к угрозе нежелательных знакомств, мошенничеству, доступу к личным данным. Дети и молодежь доверчивее и любопытнее взрослых, поэтому в большей мере подвержены возможным рискам при использовании Интернета. Выделим риски использования Интернета для детей и молодежи:  Коммуникационные риски: знакомства и общение в Интернете, киберпреследование (угрозы, сексуальные домогательства с использованием информационных технологий).  Контентные риски: порнографические сайты, детская порнография, нарушение авторского права, пропаганда насилия, наркотиков, нецензурные тексты.  Риски перехода от виртуальных отношений к реальным: - привлечение через Интернет к противозаконной деятельности; - знакомства через Интернет; - привлечение несовершеннолетних к противоправным действиям.  Нарушения безопасности: вирусы, нежелательная почта (Спам), он-лайн мошенничество и др. Дети и молодежь используют современные информационные технологии и коммуникационные устройства, даже не задумываясь над широтой всех возможностей, которые они способны предоставлять. Молодое поколение должно узнать больше о влиянии информационно-коммуникационных технологий на наше общество, об их положительных сторонах, так же как и некоторых опасностях и угрозах, которые они представляют [1]. Эффективность технологий не в их существовании, а в их использовании. Для преобразований в реальном мире под влиянием информационно-коммуникационных технологий недостаточно, чтобы технологии просто существовали. Необходимое условие заключается в том, что люди должны знать о них, а достаточное – что бы хотеть и иметь возможность их осознанно использовать для достижения нового качества или новых результатов [4]. Задача взрослого поколения создать условия и предоставить возможности использования информационно-коммуникационных технологий молодому поколению для его полноценного развития и участия в непрерывном образовании для всех на протяжении всей жизни.

215

Литература 1. Руководство по реализации пилотного проекта ИИТО ЮНЕСКО «Обучение для будущего» (LFF), ИИТО ЮНЕСКО, 2012. Электронный ресурс: http://iite.unesco.org/capacity_development/lff/ files/LLFGuidelines-final-rus-unoffic_transl.pdf 2. Исследование «Молодежь Украины», Институт Горшенина, 2012. Электронный ресурс: http://institute.gorshenin.ua/researches/108_molodezh_ukraini.html 3. Исследование «Современная молодежь Украины», Институт Горшенина, 2013. Электронный ресурс: http://institute.gorshenin.ua/ researches/122_sovremennaya_molodezh_ukraini.html

4. Манако А. Ф. Синица Е. М. Инновационные научно-образовательные пространства на базе перспективных информационных технологий. – Новые информационные технологии в образовании для всех: монография. – К., 2012. – 269 с.

KEY FEATURES INFORMATION SPACE AROUND PRESCHOOL CHILDREN

Stetsenko I. Volkov Y. International research and training center for information technologies and systems. Kiev. Ukraine The article describes the main features of the information space around the child in kindergarten and beyond the factors that can help adults to form a comfortable information environment for the child. ОСНОВНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ИНФОРМАЦИОННОГО ПРОСТРАНСТВА ВОКРУГ ДОШКОЛЬНИКА

Стеценко И.Б., Волков Ю.Н. Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем, Киев, Украина В статье рассмотрены основные особенности информационного пространства вокруг ребенка в детском саду и вне его, факторы, которые могут помочь взрослым сформировать комфортное информационное пространство для ребенка.

В настоящее время в Украине происходят процессы формирования информационного общества и его дальнейшего перехода в общество знаний [1]. Информация и знания становится 216

первоочередной потребностью, продуктом человеческой деятельности, источником дальнейшего развития общества. На них основаны перспективные информационные системы планирования, прогнозирования и моделирования, принятия решений и управления процессами в обществе, образовании и технике. В информационном обществе происходят процессы активного внедрения информационных и коммуникационных технологий во всех отрасли человеческой деятельности. Соответственно, порождаются и процессы подготовки широких слоев общества к их активному внедрению и использованию. Одну из основных проблем составляет подготовка общества к жизни и активной деятельности. В этой связи важно уже с детского сада уделять внимание формированию у детей навыков жить в таком обществе. В 2000 г. основанная Программа ЮНЕСКО «Информация для всех» — единственная межправительственная программа, полностью направленная на достижение всеобщего доступа к информации и знаниям в интересах развития. Концепция Программы — представление о мире, где каждый человек имеет доступ к информации, важной именно для него, где каждый имеет возможность и необходимые навыки использования полученной информации для построения более совершенного общества. Согласно Стратегическому плану действий Программы на 2008—2013 гг. основное внимание уделяется пяти основным приоритетам: информация с целью развития; информационная грамотность; сохранение информации; информационная этика; доступность информации [1, 2]. Можно выделить две проблемы — подготовка преподавателей и подготовка обучаемых к жизни и активной работе в информационном обществе. Только при условии быстрого получения качественной информации человек сможет постоянно быть в курсе всех новинок, своевременно, ответственно принимать решения, поддерживать свой культурный и профессиональный уровень. В условиях постоянного обновления технологий невозможно научиться всему один раз на всю жизнь, каждому необходимо учиться непрерывно, а к этому нужно готовить обучаемых уже с младшего дошкольного возраста. Именно поэтому на первый план выходит совокупность информационных технологий, которая помогает получать знания, воспитывать критическое отношение к информации. Учить детей грамотно работать с информацией нужно уже в дошкольных учреждениях, 217

методически обоснованно передавать накопленный взрослыми опыт, творчески, не навязывая шаблонов, учить общим методам и способам работы с информацией. Поэтому важно адекватно и рассматривать пространство вокруг ребенка. Значительная часть современного информационного пространства имеет большое образовательное значение, выступает в качестве источника и хранилища огромного количества знаний. Причем знания в информационном пространстве постоянно пополняются, уточняются и сохраняют свою актуальность. [3] Чаще всего педагоги рассматривают традиционные развивающие среды в детском саду вокруг ребенка: природную, предметноигровую, социальную среду и среду собственного «Я» ребенка. Эти же среды описаны в главном документе дошкольного образования Украины — Базовом компоненте дошкольного образования. Конечно, ни одна среда не существует обособлено: они пересекаются, взаимодействуют, по-разному влияют на познавательную активность ребенка. Взаимодействие, взаимопроникновение развивающих сред представлено на рисунке 1. Но есть среда, которая проникает во все среды, мы не можем отделить ее от других, она существует везде, где есть информация, а информация существует везде — это информационная среда. Эта среда настолько всеобъемлющая, что ее можно назвать информационным пространством. Информационное пространство — источник знаний об окружающем мире, но найденную информацию надо критически осмыслить и уметь на ее основе самостоятельно расширять и углублять свои знания.

218

Рис. 1. Взаимодействие развивающих сред Этот тезис как никогда актуален сегодня: образование должно быть непрерывным и учиться мы должны постоянно. Ребенок познает мир действуя, исследуя, взаимодействуя с другими людьми и объектами окружающего мира, анализируя и сопоставляя информацию из разных источников (рисунок 2).

Рис. 2. Основные ресурсы, необходимые ребенку для познания мира и связь между ними 219

Рассмотрим основные особенности информационного пространства.

1. Информационное пространство существует везде: на Земле нет мест без информации, даже там, где нет людей.

2. Информационное пространство существует независимо от нас. Есть объективная информация, которую все воспринимают одинаково, но есть и субъективная информация, которую каждый может воспринимать по-разному.

3. Информационное пространство не связано напрямую с реальным пространством: его создает каждый из нас и взаимодействие между людьми, людьми и объектами окружающего мира, различными объектами окружающего мира.

4. Информационное пространство динамично: изменяется очень часто, иногда трудно предсказать как именно и когда она изменится. Информацию нельзя сделать статичной, именно поэтому мы должны уметь ее воспринимать такой как она есть, сохранять в своей памяти необходимые сведения. Информация перемещается сразу же во всех направлениях, поэтому часто очень тяжело задать определенное направление информации. Это свойство информации усложняет наш контроль над ее распространением, поэтому мы должны думать как и когда, каким образом информация будет преподнесена детям и приучать детей к вдумчивому критическому отношению к информации.

5. Информационное пространство можно создавать без материальных затрат.

6. Информационное пространство не всегда возможно увидеть, зато всегда можно почувствовать.

7. Информационное пространство очень сильно влияет на психологическое состояние участников образовательного процесса.

8. Необходимо бережно относиться к информации, защищать ее, но в то же время и защищаться от информации. Все эти особенности необходимо учитывать во время общения с детьми, для более эффективной организации образовательного процесса, подготовки ребенка к взрослой жизни в современном обществе. К сожалению, систематических исследований факторов, влияющих на информационное пространство вокруг ребенка в дошкольных учреждениях недостаточно, поэтому будем опираться 220

на факторы, наиболее часто называемых педагогами дошкольных учреждений во время семинаров, проводимых Ириной Стеценко. Среди основных факторов, влияющих на информационное пространство вокруг ребенка в дошкольных учреждениях можно выделить следующие:  информационные стенды, плакаты, выставки работ и т. п.;  звуки, привычные в детском саду, и звуки извне;  разговоры взрослых, детей, родителей, гостей;  радио, телефон, телевизор (конечно, эти факторы действуют в основном вне детского сада, но и в детском саду полностью исключить их нельзя);  развивающее пространство группы (пространство вокруг ребенка);  все, что видно (и слышно) из окон, и все, что находится на площадках для прогулок (на улице). Учет этих факторов помогает нам сформировать комфортное информационное пространство для ребенка. Но необходимо не забывать, что эти же факторы влияют и на формирование информационного пространства вокруг ребенка где бы он ни был (см. примечания курсивом в скобках), а оно в идеале не должно коренным образом отличаться от информационного пространства в детском саду. Поэтому необходимо плотное взаимодействие с родителями детей для того, чтобы по возможности сделать информационное пространство вокруг ребенка однородным и выработать единые подходы по отношению к различным источникам информации, ее использованию, защите от информации (при необходимости), передаче и интерпретации. Только в этом случае ребенок не вырастет в тепличных условиях и будет готов к самостоятельной жизни, научится замечать, искать и анализировать информацию, критически относиться к ней. Первым выходом за пределы информационного образовательного пространства детского сада является поступление ребенка в школу, поэтому необходимо рассмотреть преемственность и информационных образовательных пространств: это влияет и на адаптацию детей к школьной жизни, и на их самочувствие, уверенность в себе, эффективность образовательного процесса и т. п.

221

Необходимо учитывать, что у школьников формирование информационного пространства тяжелее контролировать: они чаще остаются без присмотра взрослых, да и присматривать за ними тяжелее, больше используют разную технику, шире круг их путешествий и общения и т. п. Значит разнообразной информации у них больше, чем у дошкольников, а опыта «переварить» ее, критически отнестись к ней еще мало. Также мы не должны забывать о том, сейчас в школе много шестилеток, а они по своему психологическому возрасту еще дошкольники. Потому все вопросы, связные с формированием информационного пространства для них стоят более остро. Исходя из сказанного выше, мы уже в детском саду должны начинать:  обучать детей информационной безопасности;  обучать детей основам информационно-коммуникационных технологий;  формировать у них основы информационной культуры и грамотности. Компьютеры для детей должны стать не объектом изучения, а одним из помощников в поиске информации. Должны быть единые требования к представлению информации: полные ответы на вопросы, четкие рисунки, много наглядности, диалоги т. п. Литература 1. Гриценко В. И. Информационно-коммуникационые технологии в рамках программ ЮНЕСКО. — К.: ВД «Академпериодика» НАН Украины, 2010. — 26 с.

2. Формирование информационной культуры личности: теоретическое обоснование и моделирование содержания учебной дисциплины / Н. И. Гендина, Н. И. Колкова, Г. А. Стародубова, Ю. В. Уленко. — М.: Межрегиональный центр библиотечного сотрудничества, 2006. — 512 с.

3. Копова А. С., Давыдов Д. А. Современное информационное пространство как фактор формирования готовности учителя информатики к развитию культуры медиапотребления // Современные исследования социальных проблем (электронный научный журнал). — 2012. — № 3 (11). — http://sisp.nkras.ru/eru/issues/2012/3/kopovoi.pdf 222

VI. TEACHERS’ TRAINING TRAINING THE FUTURE TEACHERS OF COMPUTER SCIENCE THE BASICS OF THE EXPERT SYSTEMS USING THE CLIPS ENVIRONMENT

Chernykh V. South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinsky (Odesa) This paper is focused on the future education of pedagogical universities students. Study of artificial intelligence, including expert systems deemed necessary component of teacher`s education in computer science. The purpose, objectives and content of the course “The basics of expert systems” are shown. CLIPS was chosen as a learning environment НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ОСНОВАМ ЕКСПЕРТНИХ СИСТЕМ ЗА ДОПОМОГОЮ СЕРЕДОВИЩА CLIPS

Черних Володимир Володимирович Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського (м. Одеса) У даній роботі зроблено акцент на перспективу навчання студентів педагогічних ВНЗ. Навчання штучного інтелекту, зокрема експертних систем визнано необхідним компонентом в освіті вчителя інформатики. Наведено мету, завдання та зміста курсу з основ експертних систем. У якості навчального середовища було обрано середовище CLIPS Як показав аналіз науково - педагогічної літератури та практики, одним з головних недоліків у підготовці студентів є неузгодженість між теоретичними знаннями та навичками їх практичного застосування. Тому поствузівска адаптація до професійної діяльності продовжується досить тривалий час [1]. Підвищення рівня предметної підготовки вчителів інформатики може бути досягнуто, якщо застосувати методичну систему навчання теорії експертних систем та інженерії знань, при розробці якої фундаментальний підхід до навчання поєднується з використанням: ·Діяльнісного підходу в якості теоретичної основи вдосконалення професійної і, зокрема, предметної підготовки майбутніх вчителів інформатики; 223

·Системного підходу при аналізі теорії штучного інтелекту з метою виділення об'єктів, явищ і методів, які доцільно вибрати в якості навчальних елементів; ·Аналізу концепцій штучного інтелекту для уточнення системоутворюючого поняття «знання » і конкретизації його розуміння (використання) з точки зору штучного інтелекту; ·Логіко-семантичного підходу, методів штучного інтелекту (мережевого моделювання та тезаурусного методу) до систематизації і структурування понять навчального курсу; ·Технологій відбору елементів методичної системи навчання теорії експертних систем та інженерії знань, заснованих на застосуванні принципу відповідності цілям навчання , принципів випереджаючої професійної підготовки вчителів, дидактичних принципів. Одним з перспективних напрямків розвитку інформатики є штучний інтелект. Експертні системи (ЕС) відносяться до інтелектуальних систем, заснованим на знаннях, тобто необхідною характеристикою цих програм є наявність бази знань (БЗ). БЗ ЕС містить формалізовані знання фахівців (експертів) в деякій вузької предметної області, представлені в символьній формі. Спроби створення ЕС робляться в багатьох областях, включаючи освіту. Використання ЕС, спеціально створюваних для потреб освіти, дозволяє оптимізувати досягнення тих цілей, на які спрямовані ці системи. За рахунок використання особливих методів ЕС є таким інструментом, який допомагає викладачеві вирішувати деякі педагогічні завдання більш ефективно [2], автоматизувати деякі етапи педагогічної діяльності [3], а учням - порівняно швидко освоювати навчальний матеріал з відносно вузькій предметній області [4]. Сучасний вчитель інформатики поряд з викладанням шкільного предмета, як правило, здійснює і координацію впровадження ІКТ в усі сфери освітнього процесу. Тому підготовка майбутніх вчителів має носити випереджаючий характер, включати вивчення найсучасніших технологій і враховувати тенденції розвитку інформатики, як науки. У зв'язку з чим, вивчення основ інженерії знань та експертних систем є важливим елементом у процесі предметної підготовки вчителя інформатики. Набуті знання в області проектування, створення та використання ЕС майбутній вчитель інформатики може застосовувати в школі як при 224

профільному навчанні, так і при поглибленому вивченні інформатики. З урахуванням професійної орієнтації педагогічних вузів , в курсі висвітлюються питання, пов'язані з можливостями використання інтелектуальних систем в освіті. При цьому важлива роль належить розробці БЗ ЕС як виду навчальної діяльності. Розробляючи бази знань, студенти - майбутні вчителі інформатики освоюють на практиці методи вилучення, структурування та подання знань, набувають важливі з методичної точки зору вміння (виділення понять і метапонятть, визначення зв'язків між поняттями, складання системи питань, що охоплюють тему і ін..), поглиблюють і розширюють свої знання не тільки в області інформатики. Використання методів вилучення, структурування та подання знань, які є предметом інженерії знань , дозволяє глибше зрозуміти структуру предметних знань, встановити зв'язки між предметними поняттями. Крім усього перерахованого підготовка майбутніх вчителів за сучасними технологіями обробки знань сприяє формуванню готовності : ·застосовувати методи штучного інтелекту для обробки навчально-методичних матеріалів; ·брати участь у розробці навчальних програмних систем, що підвищують якість навчання . Основна мета вивчення курсу включає в себе дві складові: 1)фундаментальну - поглиблення теоретичної підготовки майбутніх вчителів у сфері штучного інтелекту і сучасних методів обробки інформації; 2)професійно-практичну - формування знань про те, як можна використовувати комп'ютер для вирішення професійних завдань , і вміння це робити. Завдання курсу : •вироблення уявлень про нові технології вирішення завдань за допомогою ЕС; •вироблення практичних навичок вилучення , структурування та формалізації знань у деякій предметній області; •вироблення практичних навичок проектування баз знань ЕС і реалізації їх за допомогою інструментальних засобів. Проектування змісту навчання проводиться на основі методів штучного інтелекту, зокрема, мережевого моделювання та тезаурусного методу. Побудова тезауруса - формалізованої моделі 225

системи понять навчального курсу - дозволяє не тільки чітко виділити структурно-логічні підстави навчальної дисципліни, коло базових понять, але також виділити і оптимальним чином використовувати міжпредметні зв'язки , забезпечити наступність і цілісність навчального змісту. [5] Переваги тезауруса [6]: •може служити основою для різних навчальних курсів шляхом обмеження кола використовуваних понять і рівня їх наповнення ; •дозволяє використовувати мережеву модель для побудови комп'ютерних навчальних систем. Зміст курсу : 1. Введення в ЕС 2. Характеристики ЕС 3. Технологія створення ЕС 4. Інженерія знань 5. Представлення знань в інтелектуальних системах 6. Обробка знань і висновок рішень в інтелектуальних системах 7. Представлення і формалізація нечітких знань 8. ЕС в освіті Організація самостійної роботи студентів спрямована на вирішення наступних завдань: •поглиблення теоретичних знань шляхом вивчення спеціальної літератури, пошуку інформації в мережі Інтернет; •проектування і розробка власної БЗ. Формою контролю є залік, який включає перевірку теоретичних знань за допомогою тестування і захист розроблених студентами прототипів ЕС. В якості середовища для навчання ЕС була взята оболонка CLIPS. CLIPS ( C Language Integrated Production System ) - це інструмент розробки ЕС, створений відділом програмного забезпечення космічного агентства NASA в Лондонському космічному центрі імені Б. Джонсона. Мова CLIPS вільний від недоліків попередніх інструментальних засобів для створення ЕС, заснованих на мові LISP. CLIPS включає в себе мову подання породжують правил і мова опису процедур. Основними компонентами мови опису правил є база фактів і база правил. На них покладаються такі функції: •база фактів являє початковий стан проблеми (факт - це список елементарних значень, на які посилаються або позиційно, або по імені. Звернення до фактів здійснюється за індексом або адресою.

226

Факти - це фундаментальна одиниця даних, використовувана правилами) ; •база правил містить оператори, які перетворять стан проблеми , приводячи його до вирішення . Для порівняння основних існуючих інструментальних засобів створення ЕС переглянемо порівняльну таблицю трьох мов подання знань ( табл. 1). Таблиця 1 «Порівняння мов подання знань» Мова програмування

Переваги

Недоліки

LISP

1. Наявність базового набору примітивів типу CAR / CDR, за допомогою яких і завдяки рекурсивної системі обробки інформації LISP дозволяє дуже компактно описувати функції.

2. Такі завдання, як автоматичне доведення теорем, розуміння природної мови і навколишнього світу, логічні числення, написання компіляторрів, скрізь, де потрібна обробка абстрак-тної структурної ін.-формації, дуже вдало описуються і програмуються на LISP.

PROLOG

1. Користувач може легко Відсутність запитувати систему Prolog механізму прямого про відносини, визначених виводу у програмі.

2. Масштабованість.

CLIPS

1. CLIPS підтримує сім 1. Не має різних стратегій вирішення можливостей 227

1. Складність освоєння мови LISP. 2.висока вартість засобів розробки.

конфліктів: стратегія гли- інкапсуляції, бини (depth strategy), стра- поліморфізму, тегія ширини (breadth stra- успадкування. tegy), стратегія спрощення (simplicity strategy), стратегія ускладнення (complexity strategy), LEX (LEX strategy), МЕЛ (МЕА strategy) і випадкова стратегія (random strategy).

2. Вільне розповсюдження.

3. Мультиплатформність.

4. Наявність повної відкритої документації 5. Об'єктно-орієнтоване розширення Object-Oriented Language (COOL).

6. Чітко сформульований синтаксис.

7. Виконавча система має цілком прийнятною продуктивністю; Отже, основними конкурентними перевагами інструментального засобу СLIPS, поряд з іншими мовами, є: 1.мова є вільно поширюваним програмним продуктом, його без труднощів можна знайти в Інтернеті ; 2.реалізація CLIPS мовою С + + дозволяє переносити конкретні ЕС на різні типи операційних систем; 3.за допомогою СLIPS може бути забезпечена можливість роботи в реальному масштабі часу, коли реакція системи на обурення повинна не перевищувати декількох мілісекунд ; 4.його виконавча система має цілком прийнятною продуктивністю ; 5.має чітко сформульований синтаксис ; 6.у нього включена безліч випробуваних на практиці конструкцій з інших інструментальних засобів; 7.мова допускає виклик зовнішніх функцій , написаних на інших мовах програмування ; 228

8.в свою чергу модулі, написані на CLIPS, можуть бути викликані програмами, написаними на інших мовах; 9.мова включає засоби, що дозволяють комбінувати породжують правила і об'єктно-орієнтований підхід. Література 1.Мирошниченко А.А., Иванова Н.П. “Семантическое структурирование социально-педагогических ситуаций” // “Вестник Ижевского государственного технического университета”. – 2010.– №1. – С. 163–166.

2.Кудинов, В.А. “Принципы построения и использования экспертных обучающих систем в курсе “Теоретические основы информатики”: дисс. канд.пед. наук / В.А. Кудинов. – Москва, 2000 г.

3.Куприна, Е.В. “Использование экспертных систем в обучении студентов” // Информационные технологии в образовании (ИТО97). http://ito.edu.ru/1997/index.html 4.Фролов, Ю.В. “Перспективы экспертных систем для решения задач обучения.” // Информационные технологии в образовании (ИТО-98/99) http://ito.edu.ru/1998-99/index.html 5.Гурье, Л.И. “Использование тезаурусов в проектировании педагогической подготовки преподавателей технических вузов в системе последипломного образования.” // Образовательные технологии и общество.

– 2001.

– №4. http://ifets.ieee.org/russian/periodical/journal.html 6.Кувалдина, Т.А. “Систематизация понятий курса информатики на основе методов искусственного интеллекта” дисс. док. пед. наук / Т.А. Кувалдина. – М.,2003.

TRAINING OF THE PEDAGOGICAL STUDENTS IN MAKING DECISIONS BY MEANS OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES

Dotsenko S. Kharkiv National Pedagogical University named after G.Skovoroda Kharkiv, Ukraine The article discusses the features of making decision in educational activities. Attention is focused on the use of ICT in educational decisionmaking. The efficiency of the intelligent maps use when selecting the optimal solution is defined.

229

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНОКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Доценко С.О. Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харків, Україна У статті розглянуто особливості процесу прийняття рішень у педагогічній діяльності. Акцентовано увагу на використанні інформаційно-комунікаційних технологій при прийнятті педагогічних рішень. Визначено ефективність застосування інтелектуальних карт при виборі оптимального рішення. Нові пріоритети освітньої політики потребують актуалізації діяльнісного характеру педагогічної освіти, зокрема створення оптимальних умов для особистісно-професійного становлення майбутнього вчителя, здатного до сприйняття та ефективного розв’язання проблем у реальному педагогічному процесі. Одним із провідних напрямків реалізації накреслених завдань професійної освіти є формування готовності випускника до прийняття педагогічних рішень. Прийняття рішення є визначальною складовою будь-якої діяльності. Рішення завжди пов’язані з вибором оптимального з альтернативних рішень. При дослідженні будь-якої діяльності, а тим більше педагогічної, особливого значення набуває рівень професіоналізму педагога. Безперечно, педагогічна діяльність являє собою безперервний процес виявлення і вирішення педагогічних проблем, які різні за видами, ступенями актуальності, складності і часу. Професіоналізм прийнятих учителем у процесі педагогічної діяльності рішень відображається не тільки на результатах навчальної діяльності учнів, а й формування їх світогляду, життєвому шляху. Тому актуалізується проблема професіоналізму вчителів в області прийняття рішень. Аналіз останніх досліджень і публікацій Аналіз педагогічних праць (Ю. Бабанський, Г. Балл, І. Бех, Б. Гершунський, І. Зязюн, В. Євдокимов, С. Подмазін, В. Сухомлинський, В. Шаталов, А. Хуторской І. Якиманська та ін.) свідчить про те, що прийняття рішень є й педагогічною проблемою. Дослідники зазначають, що вчитель у процесі своєї професійної діяльності постійно перебуває у 230

стані впливу, вимог та навіть тиску, які зумовлені змінами суспільного життя, що, в свою чергу, утворює коло педагогічних проблем. Отже, процес прийняття рішень багатоетапний, варіативний і найбільш «чутливий» до будь-яких змін зовнішнього середовища. Під професійним педагогічним рішенням розуміють свідомий, науково-обгрунтований вибір системи дій, що відповідають заданим критеріям, індивідуальним особливостям вчителя та учнів і оптимальних для даних умов діяльності [4]. Зазначимо, що процес прийняття педагогічних рішень — це складний процес, що потребує особливих вимог до професійної підготовки майбутніх учителів. Виняткової ролі ми віддавали використанню інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які є предметом багатьох досліджень (В. Биков, Л. Білоусова, М. Жалдак, Ю.Жук, В. Кухаренко, Н. Морзе, Т. Олійник, Є. Полат, А. Прокопенко, С. Раков, Ю. Рамський, В. Руденко, О. Співаковський, І. Теплицький та інші). Так, реалізація можливостей ІКТ при прийнятті рішень багатогранна. Це миттєвий зворотній зв’язок, автоматизований аналіз інформації, інтерактивний діалог при вирішенні проблеми, створення інформаційних комп’ютерних моделей, процесів, явищ, об’єктів дослідження тощо. Існують багато варіантів використання ІКТ при прийнятті рішень. Це різноманітні навчальні програми, експертні системи, бази даних, технології, інформаційні ресурси, пошукові системи тощо. У такий спосіб використання ІКТ в процесі прийняття рішень допомагає розумінню того, як краще розмірковувати, організовувати думки та визначати змістовні аргументи, обробляти інформацію, формулювати незалежні точки зору та їх відстоювати. На основі оцінювання результатів навчальної діяльності студентів, ми зробили висновок про необхідність запровадження до навчально-виховного процесу спецкурсу «Основи прийняття рішень» [2]. Методологічною базою спецкурсу був блок навчальних дисциплін, а саме «Педагогіка», «Основи педагогічної майстерності», «Сучасні інформаційні технології», «Інформаційні технології в освіті» [5]. Враховуючи специфіку зазначених дисциплін, ми визначили мету нашого спецкурсу — формування у студентів педагогічних спеціальностей умінь і навичок прийняття педагогічних рішень засобами ІКТ. У результаті вивчення спецкурсу «Основи прийняття 231

рішень» студенти отримали чіткі уявлення про структуру й етапи процесу прийняття рішень; особливості прийняття рішень у педагогічній діяльності; підходи до процесу прийняття рішень (інтуїтивний, алгоритмічний і творчий); роль критичного мислення в при виборі ефективних рішень; підтримку процесу прийняття рішень засобами ІКТ. Відповідно до завдань зазначеного спецкурсу, особливу увагу ми акцентували на створенні інформаційного освітнього простору, таких педагогічних умов, при яких студенти відчувають себе активними творчими учасниками інформаційних процесів. Зазначимо, що у педагогічних дослідженнях освітнє інформаційне середовище визначається як особистісно орієнтована педагогічна система, що спрямована на підтримку продуктивного навчання, розвитку креативного потенціалу людини, пробудження потреби в подальшому самопізнанні, творчому самовдосконаленні. Особливу увагу на заняттях ми приділяли формуванню у студентів знань та вмінь щодо застосування інформаційного пошуку, інтелектуального аналізу даних, експертних систем, створення баз даних тощо. Використання спеціалізованих математичних програм (MathCAD, Derive, DG, Microsoft Exсel) дозволило перерозподілити навчальний час на користь всебічного аналізу інформаційних моделей, що сприяє формуванню інформаційно-аналітичної компетентності, розвитку критичного мислення. При більш детальному розгляді переваг використання ІКТ при прийнятті рішень, важко переоцінити вагомість інтелектуальних карт (асоціативні карти, карти пам’яті, карти розуму, карти ідей, ментальні карти, схеми мислення). Це спосіб графічного зображення процесу мислення за допомогою структурно-логічних схем. В основі цієї техніки — принцип «радіантного мислення» що належить до асоціативних розумових процесів, відправною точкою або точкою дотику яких є центральний об’єкт. Радіантне мислення (від «радіант» – «точка небесної сфери, з якої ніби виходять видимі шляхи тіл з однаково направленими швидкостями») є аналогом асоціативного мислення і визначається як основний принцип функціонування людського мозку. Використання інтелектуальних карт при прийнятті педагогічних рішень допомагає створювати, візуалізувати, структуризувати і класифікувати ідеї, альтернативні рішення, критерії вибору того чи 232

іншого результату. Зазначені схеми допомагають здійснити міжсистемні зв’язки та побачити логічну послідовність пошуковоорієнтувальних дій, вибрати ефективне рішення. Інтелектуальні карти можуть бути і своєрідним педагогічним інструментарієм для проведення самоаналізу при прийнятті певного рішення, визначення власних цілей і життєвих цінностей. Автор концепції радіантного мислення Тоні Б’юзен визначив характерні риси та етапи будови інтелектуальних карт [1]: 1. Чітке визначення проблеми (або об’єкта дослідження), яку потрібно розмістити у центральному образі.

2. Визначити основні теми, що пов’язані з проблемою (або об’єктом дослідження), які розходяться від центрального образу у вигляді гілок.

3. Зображення другорядних ідеї у вигляді гілок, які відходять від гілок більш високого порядку. Ці риси і етапи збереглися і в комп’ютерних інтелектуальних картах, проте були доповнені і деякими іншими можливостями. Комп’ютерних програм для роботи з інтелектуальними картами існує значна кількість: безкоштовні (FreeMind, The Personal Brain, XMind, Free Mind Map – Freeware, ScreenHunter 5 Free); платні (DropMind, Mindjet MindManager, ConceptDraw MindMap, iMindMap, MindMapper Jr.); Online-програми (MindMeister, Bubbl.us, Mindomo Basic, Mind42). Наприклад, програма Bubbl.usn є безкоштовною On-line програмою для побудови інтелектуальних карт із зручною навігацією (рис.1). Вона є ефективним засобом для проведення мозкового штурму при знаходженні та аналізу альтернативних рішень. Створені карти в програмі Bubbl.usn можна друкувати, розміщати на форумах, блогах або сайтах. Над картою одночасно можуть працювати декілька осіб.

233

Рис. 1. Приклад інтелектуальної карти в програмі Bubbl.usn Отже, впровадження інтелектуальних карт сприяло опануванню прийомів модельного представлення проблеми, графічної класифікації інформації, символьного опису процесу прийняття рішень. Підсумовуючи викладений у статті матеріал, зазначимо, що використання ІКТ при прийнятті педагогічних рішень є безперечним, вагомими характеристиками якого є здатність до всебічного глибинного аналізу й осмислення нової інформації, до пошуку нестандартних способів прийняття рішень і формування оригінальних думок, до розумного вибору оптимального рішення. Література 1. Бьюзен Т. Супермышление / Т.Бьюзен; пер. з англ. Е.А.Самсонов. - 2-е изд. - Мн.: Попурри, 2003. - 304 с.

2. Доценко С. О. Основи прийняття педагогічних рішень : прогр. спецкурсу / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди ; уклад. С. О. Доценко. – Х.: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2007. – 32 с.

3. Лекції з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник / За ред. В.І. Лозової. – 2-е вид., доп. І випр. - Харків: «ОВС», 2010. – 480с.

4. Гриньова В.М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти). – Харків: Основа, 1998. – с. 300.

5. Методичні рекомендації з курсу «Інформаційнокомунікаційні технології в освіті»:/ А.І. Прокопенко, Т.О. Олійник, С. О. Доценко., М. В. Іващенко. – Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2009. – 34с.

234

TRAINING OF THE FUTURE TEACHERS TO SELF-EDUCATION

Bilousova L., Kharkiv National Pedagogical University named after G.Skovoroda Kyselyova O., Municipal Establishment "Kharkiv Humanitarian-Pedagogical Academy" of Kharkiv regional council Training of the future teachers for self-education is one of the leading tasks of modern pedagogical education system. The article defines the essence, characteristic, functions and features of future teachers’ selfeducation. The article describes the training stages of pedagogical trades’ students to implement it. ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Білоусова Людмила Іванівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди Кисельова Олеся Борисівна, Комунальний заклад "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради Підготовка майбутніх учителів до самоосвітньої діяльності є одним з провідних завдань сучасної системи педагогічної освіти. У статті визначено сутність, характеристичні ознаки, функції та особливості самоосвітньої діяльності майбутнього вчителя. Розглянуто етапи підготовки студентів педагогічних спеціальностей до її здійснення. Динамічні умови життя, постійне зростання обсягу інформації вимагають від сучасного вчителя високого рівня сформованості готовності й здатності до здійснення безперервної самоосвітньої діяльності з використанням її новітніх форм та опорою на електронні інформаційні ресурси й освітні ресурси мережі Інтернет з метою неперервного самовдосконалення щодо реалізації соціальних, особистісних та професійних функцій. Постає нагальне питання вдосконалення процесу професійної підготовки майбутніх вчителів, спрямоване на розвиток в них самоосвітніх мотивів, умінь та навичок, цінностей якостей, що дозволили б поповнювати свої знання, самостійно удосконалювати майстерність, зберігати високу пізнавальну активність упродовж усієї трудової діяльності. Дослідження самоосвітньої діяльності студентів віддзеркалено в роботах І. Зимньої, Є. Коган, В. Сєрікова, А.Хуторського та інших.

235

Проблема організації підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності розглядалися вченими у різних аспектах (А. Айзенберг, І. Барсуков, М.Косенко, Г. Марковець, В. Подшивалкіна, Г. Сєріков, В.Скнар, В. Третьяченко та інші). Проте, слід зазначити, що питання підготовки майбутніх учителів до здійснення самоосвітньої діяльності розроблено недостатньо (О. Малихін, І. Наумченко, М.Рогозіна, Н. Сидорчук, Р. Скульськиий, В.Шпак та інші), тоді як саме його професійна діяльність потребує безперервної освіти, постійного підвищення професіоналізму шляхом самоосвіти. Це актуалізує пошук ефективних шляхів вирішення даної проблеми з урахуванням умов інформаційного суспільства. Мета статті полягає у висвітленні особливостей та етапів підготовки майбутніх учителів до самоосвітньої діяльності у сучасних умовах. Теоретичний пошук визначення сутності, характеристичних ознак та функцій базується на аналізі й зіставленні основних параметрів самоосвітньої та самостійної навчальної діяльностей студентів (табл.1), що дозволяє краще усвідомити взаємозалежність і взаємовплив обох процесів, більш предметно підійти до вибору засобів і методів ефективної підготовки майбутніх педагогів до самоосвітньої діяльності. Зважаючи на складність і багатоаспектність поняття «самоосвітня діяльність», нами виокремлено її характеристичні ознаки: самостійність, добровільність, керованість самою особистістю, спрямованість на задоволення пізнавальних потреб та інтересів, неперервність. Крім того, даний вид діяльності реалізує різноманітні функції, а саме: соціальні (ре-соціалізація, соціальні захищеність та інтеграція особистості), особистісні (самовдосконалення й самоствердження особистості, самореалізація в професійній діяльності) та професійно-педагогічні (адаптивна, компенсаторна, інформаційна та розвивальна) [1]. Співвідношення між поняттями «самоосвіта» й «самоосвітня діяльність» доцільно розглядати як потенційне – актуальне, когнітивне – особисте, дане – освоєне, ціле – часткове. Так, О.Кочетов підкреслює, що самоосвіта – це результат освіти, але водночас це ще й умова високого рівня освіти, передумова успішного оволодіння майбутньою професією [3]. У свою чергу, самоосвітня діяльність студентів – це процес і результат розвитку 236

умінь постановки навчальної задачі; реалізації навчальних дій і операцій за рішенням задачі; контролю й оцінки результату [4]. Таблиця 1 Порівняння самостійної й самоосвітньої діяльностей студентів Параметри порівняння

Самостійна діяльність

Мета Місце Мотиви

визначається викладачем провідне соціально значущі, навчальні Характер обов’язковий визначається державними Зміст програмами Характер викладач визначає джерела, керування прийоми роботи, її обсяг; викладач керує роботою, контролює, коригує, виправляє Результати результати роботи оцінюються, батьками, громадськістю, самим студентом Організація організується викладачем як колективна, індивідуальна

Самоосвітня діяльність визначається самим студентом додаткове соціально значущі, суб’єктивно значущі добровільний визначається самим студентом особистість визначає прийоми роботи, її обсяг

результати оцінюються студентом, колективом

джерела,

самим

організується особистістю, групами, об’єднаннями студентів як індивідуальна, групова, колективна

Під самоосвітньою діяльністю майбутнього педагога будемо розуміти спосіб реалізації й успішного втілення в діяльності того або іншого змісту самоосвіти, спрямованого на досягнення певної особисто й суспільно значущої освітньої мети, якісну зміну особистості в процесі самостійного здобуття нових знань, яка орієнтує його на проектування особистих досягнень і підвищення професійної компетентності [2]. Також професійна самоосвітня діяльність майбутніх учителів – це творчий процес оволодіння професійними знаннями як особистісними цінностями на основі усвідомлення власних освітньо-розвивальних цілей і потреб суспільства у кваліфікованих фахівцях. У процесі такої діяльності майбутні вчителі не тільки досягають раніше намічених цілей, а й здійснюють самовиховну роботу, розвиваючи свою почуттєвоемоційну сферу, формуючи переконання, культуру розумової праці. У працях А. Громцевої, О. Малихіна, Г. Сєрікова, В. Шпак та інших визначено етапи здійснення самоосвітньої діяльності: постановка мети, планування, організація, реалізація, рефлексія.

237

Кожен із зазначених етапів потребує сформованості відповідних умінь, навичок та якостей, наявності певного досвіду їх використання [2]. Слід зазначити, що сьогодення певним чином трансформує комплекс самоосвітніх умінь в контексті умов, характерними рисами яких є інновації в навчальному середовищі, проникнення інформаційно-комунікаційних технологій в освіту. Це вплинуло на появу якісно нового інформаційно-навчального середовища, в рамках якого зазначені технології застосовуються для супроводу пізнавальної діяльності, реалізації зв’язків між учасниками навчального процесу й доступу до світових інформаційних ресурсів освітнього призначення (С. Гончаренко, В. Красільнікова, Є.Полат та інші). Тому самоосвітній діяльності в сучасних умовах стали притаманні такі особливості як: відкритість і динамічність інформаційного простору самоосвіти; розширення її форм; відсутність часових і територіальних обмежень щодо її здійснення; варіативність самоосвітніх електронних навчально-інформаційних ресурсів; опосередкованість доступу до Інтернет-джерел; наявність додаткових можливостей для самоконтролю. Наведені особливості суттєво впливають на сутність й змістове наповнення сукупності тих умінь, що забезпечують результативність самоосвітньої діяльності в цілому [1]. Професійна підготовка має забезпечувати наявність у студента педагогічних спеціальностей ціннісних орієнтацій, позитивних мотивів, внутрішньої потреби в систематичному оновленні й збагаченні професійних знань, усвідомлення ним особистісного та суспільного значення самоосвіти, розвиненого емоційно-вольового механізму щодо подолання труднощів на шляху до опанування новими знаннями, оволодіння вміннями використовувати засоби сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для самоосвітньої діяльності. Для підготовки майбутніх висококваліфікованих вчителів необхідно формувати у них компетентність самоосвіти, яка надає можливість реалізувати індивідуальну освітню траєкторію і є основною підтримкою адаптаційного потенціалу людини до змін як у суспільстві, так і у професійній діяльності. Перенесення акцентів із системи знань на розвиток зазначених якостей та здібностей передбачає створення у вищих навчальних закладах умов для саморозвитку, самоствердження й самореалізації 238

особистості кожного студента. Підготовка таких професійно активних педагогів можлива за умови впровадження нових технологій, нових підходів до організації навчання студентів предметів психолого-педагогічної спрямованості і особливо – до організації професійної самоосвіти. У руслі нашої роботи процес підготовки до самоосвітньої діяльності – це взаємозв’язана сукупність заходів, які забезпечують ефективне здійснення повного циклу самоосвіти. Нами враховано, що самоосвітня мотивація студентів повинна носити усвідомлений характер; компетентність самоосвіти представлена певною системою специфічних умінь і навичок, для формування яких потрібно використання адекватних засобів, що відповідають інноваційним освітнім тенденціям, рівню розвитку сучасного суспільства, техніки й технологій, у тому числі й інформаційних; підготовка повинна здійснюватися в системі, при якій засвоєння предметних знань й оволодіння самоосвітніми вміннями протікали б як єдиний процес; практичні дії по оволодінню самоосвітніми вміннями необхідно розглядати як операції, що допомагають студенту раціонально здійснювати всі види пізнавальної діяльності. Зазначена підготовка оптимізує досвід самоосвітньої діяльності студента й передбачає послідовну реалізацію етапів: ● пропедевтичного (адаптація студентів до інформаційнонавчального середовища, реалізованого у вищому навчальному закладі); ● базового (формування і узагальнення знань, умінь, навичок щодо здійснення самоосвіти в умовах інформаційнонавчального середовища); ● продуктивного (накопичення суб'єктивного самоосвітнього досвіду в педагогічній діяльності), для кожного з яких визначено мету й завдання. Основними завданнями підготовки на пропедевтичному етапі є: збудження позитивної мотивації, формування інформаційнопошукових, навчально-інформаційних, технологічних знань і вмінь, ініціація рефлексії, створення умов для оволодіння основними вміннями організації самоосвітньої діяльності. Студентам пропонувалися вправи, значимі для здійснення її окремих етапів (складання план-проспекту роботи над індивідуальним завданням, орієнтовний розподіл часу на виконання тих чи інших його фрагментів тощо).

239

Головними завданнями базового етапу підготовки є формування ціннісного ставлення до самоосвітньої діяльності як професійно значущої, конкретизація мети, складання та реалізація індивідуальних програм її здійснення, оволодіння інтегрованими вміннями роботи з електронною різноформатною інформацією, вдосконалення вмінь самоконтролю за допомогою автоматизованих засобів тестування і комплексу контрольних завдань. Впроваджено спецкурс «Самоосвіта в умовах інформаційно-навчального середовища», тренінг «Інтернет у самоосвіті», які надають поштовх даній діяльності студентів. На продуктивному етапі підготовки основними завданнями є інтеграція потреби у самоосвіті з майбутньою професією, реалізація її мети, формування самоосвітніх умінь учнів, поглиблення теоретичних знань і вдосконалення організаційно-управлінських вмінь і навичок, вироблених на попередніх етапах, залучення студентів до розширення інформаційно-навчального середовища, аналіз, пошук і визначення напрямів і ефективних шляхів вдосконалення власної самоосвітньої діяльності [1]. Під час опанування курсу «Методика навчання (профільної предметної дисципліни)» студенти самостійно ставили близькі й перспективні цілі, визначали проблему, здійснювали пошук і відбір необхідної інформації, оцінювали та коригували свої дії, виконували індивідуальні навчально-дослідні завдання на орієнтування в сучасній професійній сфері. Крім того, запроваджено тренінг «Тайм-менеджмент самоосвіти», спрямований на вдосконалення вмінь раціонально планувати й організовувати самоосвітню діяльність шляхом виконання спеціальних вправ на розподіл часу відповідно до пріоритетних задач, його контроль тощо. Отже, підготовка майбутніх учителів до самоосвітньої діяльності вимагає розробки та впровадження цілісної системи педагогічних впливів на розвиток означеної професійної якості. Узагальнення теоретичних джерел та практики роботи вищого навчального закладу засвідчує, що необхідно створити такі умови, які охоплюють вплив всіх чинників, що забезпечують підготовку майбутніх учителів до ефективної самоосвітньої діяльності. Проведене дослідження не вичерпує зазначеної проблеми, зокрема перспективним є вивчення й аналіз взаємозв’язків між самоосвітньою діяльністю педагогів, їх особистісно-професійним зростанням і підвищенням якості освіти учнів.

240

Література 1. Кисельова О.Б. Формування компетентності самоосвіти майбутнього вчителя у навчальному процесі сучасного педагогічного університету / Л.І. Білоусова, О.Б. Кисельова // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна. – Кам’янецьПодільський : Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2010. – Вип. 16. – С. 9-12 2. Кисельова О.Б. Формування компетентності самоосвіти у майбутніх педагогів в умовах інформаційно-навчального середовища : дис...канд. пед. наук : 13.00.09 / Кисельова Олеся Борисівна. – Харків, 2011. – 272 с.

3. Кочетов А.И. Как заниматься самовоспитанием / Александр Иоакимович Кочетов. – Минск : Высшэйш. школа, 1991. – 278 с.

4. Петрова М.А. Развитие самообразовательной деятельности студентов вуза на основе модульной технологии обучения : автореф. дис. на соискание науч. степени канд.пед.наук : спец.

13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / М.А.Петрова. – Омск, 2007. – 24 с.

DIRECTIONS OF MOODLE USE IN TRAINING OF THE FUTURE INFORMATICS TEACHERS

Lopai S., Roshchupkin S. Kharkiv National Pedagogical University named after G.Skovoroda The benefits of learning management system Moodle is considered. The areas of using Moodle in training future teachers of computer science at the Computer Science Department, Kharkiv National Pedagogical University are highlighted. НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ MOODLE У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ

Лопай Сергій Анатолійович, Рощупкін Сергій Вікторович Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди Розглянуто переваги застосування системи управління навчанням Moodle. Висвітленні напрямки використання Moodle у підготовці майбутніх вчителів інформатики на кафедрі інформатики Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.

241

На сьогодні одним з важливих факторів, що забезпечують ефективність освіти, є неперервність у навчанні. Вимога неперервного оновлення знань, вмінь та навичок стає необхідністю, що визначає нову парадигму освіти: не на все життя, а через усе життя", а оволодіння інформаційними технологіями в сучасному світі є життєвою необхідністю кожного вчителя інформатики. Сучасне суспільство потребує вчителя, який має здібності оновлювати зміст своєї діяльності через критичне, творче засвоєння й використання досягнень науки та педагогічного досвіду. Це в першу чергу повинно проявлятися в оволодінні новими технологіями і способами професійної самореалізації, у набутті здібностей до самонавчання, самоорганізації й саморозвитку. Особливо це стосується вчителів інформатики, адже сьогодні темпи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій дуже високі. Неперервна освіта характеризується рядом ознак: охоплює весь процес життя людини, навчання не обмежене місцем проживання, передбачає наявність системи відкритого навчання та реалізовує принцип самоосвіти, у якому той, хто навчається, дійсно стає суб’єктом навчального процесу. Для повноцінної реалізації неперервного процесу навчання було обрано відкрите середовище Moodle, що володіє широким набором можливостей: опції формування та подання навчального матеріалу; опції перевірки знань і контролю успішності; реалізація рейтингової оцінки робіт; легка організація модульного підходу в навчанні; зворотній зв'язок між педагогом і студентами, який дозволяє студентам розміщувати роботи в електронному вигляді на сервері, отримувати рецензії викладача, виправляти помилки і знову відправляти документи на перевірку, отримувати необхідні консультації дистанційно. Основними перевагами середовища Moodle є: ● можливість використання системи як для дистанційного навчання, так і для очного; ● урахування підтримки сучасних педагогічних технологій, досягнень педагогіки з акцентом на взаємодію між студентами; ● чітке планування навчального процесу й управління курсом згідно з вимогами навчальної програми, й освітніх стандартів; ● можливість додавати широкий спектр індивідуальних завдань, таких як віртуальні кейси, командні конкурси, використання яких при традиційній формі роботи є майже неможливим 242

● можливість використання у навчальному процесі різноманітного цифрового контенту (графічні, звукові, відео файли), що дозволяє накопичити і систематизувати великий об’єм інформації, що корисна для вивчення дисципліни; ● розмежування режимів доступу в систему, установка різних прав; ● простий і ефективний web-інтерфейс. Накопичені методичні розробки, в системі Moodle, насамперед, забезпечують підвищення якості теоретичної та практичної бази знань студента, який навчається за обраним дистанційним курсом, а для викладача, що розробив курс, система надає безліч можливостей для всебічного аналізу результатів самопідготовки студента. Для майбутнього вчителя-інформатика середовище Moodle є незамінним помічником, оскільки крім розміщення в системі самого курсу, його можна якісно представити за допомогою засобів, що з легкістю відтворюються в самій оболонці. Серед таких засобів є аудіо та відео файли, презентації, електроні таблиці тощо. Використання блочної структури курсів забезпечує можливість повернення до будь-якого місця в курсі для повторення матеріалу або для виконання практичних завдань. Розробка власних курсів майбутніми вчителями стає в нагоді коли вони, отримавши диплом про вищу освіту, приходять на роботу в навчальний заклад, а в них уже є готові курси, що можна використовувати в навчальному процесі. Саме тому майбутні вчителі-інформатики ретельно підходять до створення курсів, наповнюючи їх якісними теоретичними та практичними матеріалами, контрольними питаннями, тестовими завданнями, а маючи досвід та знання з програмування, вони можуть розробити власний модуль, що буде підключено до системи Moodle, доповнюючи її можливості. На кафедрі інформатики Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди у рамках неперервності процесу навчання з системою Moodle працюють під час вивчення різних дисциплін. Так, наприклад, у рамках курсу "Комп’ютерні мережі та Інтернет" майбутні викладачі інформатики вивчають мову php, вчаться встановлювати та адмініструвати webсервер, сервер баз даних MySql, що необхідні для встановлення та роботи з системою Moodle.

243

Не можна не відзначити, що самі студенти зацікавлені в отриманні освіти з застосуванням передових технологій, зокрема технологій дистанційного навчання, що задовольняють потребам сучасного суспільства та допомагають краще адаптуватися в швидко змінюваному світі. Студенти, які вивчають дисципліни на кафедрі інформатики, протягом всього навчання за допомогою системи Moodle, що встановлено на сервері кафедри, отримують навчальні матеріали, проходять тестування, виконують командні завдання, а також самі розробляють курси з різних предметних галузей, завдяки чому майбутні педагоги вчаться використовувати сучасну систему управління навчальним процесом для самоосвіти та підвищення рівня своїх знань, вмінь та навичок. На заняттях з методики навчання інформатики викладачі разом зі студентами аналізують різні напрямки застосування системи Moodle у навчальному процесі зі школярами. Як результат, є створення магістрами-інформатики власних дистанційних курсів. Зазначимо, що власноруч розроблені курси студенти успішно презентують на конференціях, а також активно впроваджують в навчальний процес. Література 1. Наказ Міністерства освіти науки України від 25.04.2013 №466 "Положення про дистанційне навчання".

2. Андреев А.А. Непрерывное образование и дистанционное обучение [Електронний ресурс]/ Андреев А.А. // Научно-культурологический журнал. – 2005. - № 20(122). – Режим доступу: http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tguwww.woa/wa/Main?textid=816&level1=main&level2=articles.

3. Дьяченко А.В. Принципы построение систем непрерывного образования на основе Интернет-технологий / Дьяченко А.В., Мяэотс В.В., Попов А.Э. // Материалы Международной научнопрактической конференции «Информационные технологии в науке и образовании». – 2015. – №12. – С. 78 – 84.

4. Корень А.В. Особенности разработки учебных курсов с использованием электронной образовательной среды Moodle / А.В. Корень // Интернет-журнал «Науковедение». – 2013.– №1 (14).

5. Кухаренко В.М. Дистанційне навчання. Умови застосування. Дистанційний курс / Кухаренко В.М., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г.

– 3-тє вид.,доп. – Харків: НТУ "ХПІ", Торсінг, 2002. – 319 с.

244

THE ROLE OF THE INFORMATICS INTRODUCTORY COURSE IN THE FORMATION OF THE METHODOLOGICAL TRAINING SYSTEM

Moskalchuk O. South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odessa, Ukraine The article reveals the role of propaedeutic informatics course nowadays, discusses methodological problems of teaching the informatics, as well as some solutions to these problems. РОЛЬ ПРОПЕДЕВТИЧНОГО КУРСУ ІНФОРМАТИКИ У ФОРМУВАННІ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ

Москальчук Ольга Яківна Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського, м. Одеса В статті розглянута роль пропедевтичного курсу інформатики з системних позицій, проблеми формування методичної системи навчання інформатики, а також деякі варіанти вирішення вказаних проблем. Сучасне століття називають століттям інформації, людина повинна навчитися орієнтуватися в інформаційному потоці. І чим раніше це відбудеться, тим ефективніше буде її робота. Ідея створення курсу інформатики для учнів початкових класів [1] виникла в зв’язку із широким впровадженням комп’ютерної техніки в систему шкільної освіти. Початкова школа є чи не найважливішим етапом в оволодінні дитиною частиною суспільного досвіду. Цей період визначається як унікальний у становленні учня, оскільки саме тоді закладаються фундаментальні основи розвитку, пробуджуються і змінюються передумови та механізми оволодіння різноманітними видами людської діяльності. Тому вивчення основ інформатики повинне починатися в молодшому шкільному віці. Одними з найважливіших факторів, що забезпечують ефективність освіти, є безперервність та наступність у навчанні. При цьому під безперервністю розуміють наявність послідовних цілей навчальних задач на протязі всього навчання, що переходять одна в одну та забезпечують постійне, об’єктивне та суб’єктивне просування уперед на кожному послідовному відрізку траєкторії 245

навчання. Під наступністю розуміють безперервність на межах різних етапів або форм навчання. Процес формування інформаційної культури, як складова цілісного освітнього процесу, пов'язаний із необхідністю забезпечення декількох взаємопов’язаних змістовних ліній, кожна з яких потребує забезпечення наступності. Особливої актуальності набуває ця нерозв’язана проблема у зв’язку із поступовим та неухильним збільшенням термінів формування інформаційної культури у середній школі, вводом пропедевтичного курсу інформатики. Забезпечення наступності у викладанні шкільного курсу інформатики обумовлює відповідні зміни у професійній підготовці майбутніх вчителів, що мають здійснювати навчання інформатиці та інформаційним технологіям (ІТ) у різних ланках процесу формування інформаційної культури. Різні аспекти розв’язування проблем формування інформаційної культури вчителів певною мірою представлені у наукових дослідженнях ряду вчених. Ключові питання інформатизації освіти, аналіз педагогічного потенціалу інформатизації навчального процесу розглядалися у працях Н. В. Апатової, Л. І. Білоусової, В. Ю. Бикова, І. Є. Булах, А. П. Єршова, М. І. Жалдака, Б. Г. Житомирського, Ю. О. Жука, В. І. Клочка, М. П. Лапчика, Г. О. Михаліна, Н. В. Морзе, С. А. Ракова, Ю. С. Рамського, О. В. Співаковського, М. І. Шкіля та ін. Необхідність пропедевтичного курсу інформатики не викликає сумнівів, але всебічні дослідження щодо подальшого вдосконалення його навчально-методичного, програмного та кадрового забезпечення обумовлюють потребу трансформації єдиної методичної системи навчання інформатики, створення теоретичної бази забезпечення наскрізного процесу інформаційної підготовки. Аналіз праць вітчизняних і зарубіжних вчених, а також узагальнення досвіду щодо практики викладання інформатики на пропедевтичному рівні дозволили виявити ряд проблем в цьому напрямку. Перша з них проявляється у відсутності узгоджених, науково обґрунтованих, навчальних та розвиваючих цілей [2]. Друга проявляється у відсутності оптимізованої за змістом на основі логічних внутрі-предметних та міжпредметних зв’язків послідовності вивчення навчальних блоків. Це призводить до нераціонального використання обмежених часових ресурсів [3]. Третя проблема пов’язана із незадовільними кількісними та якісними 246

характеристиками програмного забезпечення, що призначено для наскрізної підтримки навчання учнів молодшої вікової групи. Четверта проблема пов’язана з невирішеністю питання кадрового забезпечення, тобто дискусійним та невирішеним залишається питання: «Хто має вести пропедевтичний курс інформатики?» [4]. Можна визначити декілька напрямків вирішення цього питання, кожен з яких має свою аргументацію. Один з них пов'язаний із спеціальною психолого-педагогічною та методичною підготовкою (або перепідготовкою) вчителів інформатики [4]. Існує й шлях, що спрямований на оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями та методикою навчання інформатики вчителями початкових класів [4]. Слід зауважити, що ці та інші підходи до підготовки майбутніх вчителів до пропедевтичного курсу інформатики, не є суперечливими, не виключають один одного. В той же час, здійснення підготовки за вказаними та іншими напрямками має бути спрямованим на формування єдиної системи професійних компетенцій. Усунення вказаних проблем і невирішених питань, на нашу думку, неможливо без вдосконалення методики викладання пропедевтичного курсу інформатики, як невід’ємної частини цілісної методичної системи викладання всього шкільного курсу інформатики, на основі принципів безперервності та спадкоємності у навчанні. Для цього необхідно визначити цілі навчання на сучасному етапі, дослідити внутрішньо предметні та міжпредметні зв’язки за основними напрямками навчальної та розвиваючої діяльності. На основі сформованого змісту можливо вироблення принципів створення програмного забезпечення, що має властивість до розширення та переконфігурування. Для вирішення проблеми підготовки фахівців необхідно всебічно дослідити різні варіанти підготовки (перепідготовки) майбутніх вчителів до викладання пропедевтичного курсу інформатики. При підготовці вчителя з інформатики вважаємо доцільним моделювання сфери його професійній діяльності відповідно до сучасної структури шкільного курсу інформатики (пропедевтичний, базовий, профільний курси). Навчання орієнтується на пропедевтичний етап навчання і інтеграцію з предметними дисциплінами в початковій школі на основі спеціальної психологопедагогічної та методичної підготовки. Розширення сфери педагогічної діяльності до рівня всього пропедевтичного курсу 247

визначається потребою в розумінні вчителем подальших тенденцій навчання школярів з інформатики. З оглядом на висвітлення особливостей пропедевтичного курсу інформатики до компетенцій майбутніх вчителів можна віднести наступні: вміння вибудовувати логіко-структурну модель курсу інформатики для початкової школи; інтегрувати використання ІКТ у міжпредметних зв'язках; аналізувати існуючі програми з інформатики для початкової школи і обирати найбільш доцільні для конкретної педагогічної ситуації; передбачати реакцію дитини на отримані знання і результат виконаних дій; складати тематичне і поурочне планування; виявляти і формулювати навчальні та загально-розвиваючі проблеми; здійснювати якісний і інформаційний аналіз виявлених проблем і спрямовувати учнів на шляхи їх вирішення; всебічно і об'єктивно сприймати кожного учня для швидкого сприйняття ними правил та умов шкільного життя; здійснювати індивідуалізовані та диференційовані підходи навчання та ін. Отже, для забезпечення високого рівня ефективності навчання учнів початкових класів інформатиці, потрібно визначити систему професійних компетенцій вчителя, науково дослідити напрямки вдосконалення методичної системи навчання інформатики, на їх основі сформувати методику викладання інформатики для майбутніх вчителів пропедевтичного курсу інформатики. Література 1. Левшин М.М. До вивчення інформатики в 1-4 класах // Початкова школа. 2004. - № 8 - С. 19-24 2. Кивлюк О.П. Аналіз наукових досліджень з проблематики пропедевтики інформатики в початковій школі // Інформатика та інформаційні технології. - 2009. - № 6 - С.69-72 3. Мазурок Т.Л., Москальчук О.Я. Передумови забезпечення наступності в шкільному курсі інформатики // Теорія та методика навчання математики, фізики інформатики (педагогічні науки). – Криворізький національний університет, 2013. - Вип.11.- С. 115-122 4.Матвєєва Н.В. Хто має вести урок інформатики в початковій школі // Курс інформатики в початковій школі [Електронний ресурс] Режим доступу: http:kem367.ucoz.ru/pub/1-1-0-6

248

CURRENT ISSUES OF THE INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES INTEGRATION IN EDUCATION

Prokopenko A., Oleinik, T., Chebotova J. Kharkiv National Pedagogical University named after G.Skovoroda.

Kharkiv, Ukraine The article describes the roles of the main types of information and communication technologies to achieve quality teachers’ education. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ІНТЕГРАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННЯ

Прокопенко А., Олійник Т., Чеботова Я. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди. Харків, Україна У статті розглянуто ролі основних онлайн освітніх ресурсів у досягненні якісної освіти вчителів. В освітньому просторі набувають популярності гуманістично орієнтовані підходи, що спрямовані на глибоке розуміння сучасного світу, невід’ємною частиною якого є невизначеність. Безперечно, сучасна освіта потребує міждисциплінарного підходу, що спрямовано на стимулювання соціальної взаємодії та розвитку здатності керувати змінами, приймати рішення на основі ініціативи, самостійності й відповідальності. У доповіді з вивчення програми дій людства в галузі розвитку на період після 2015 року (групою високого рівня ООН у 2013 року) була підтверджена мета щодо забезпечення кожної людини якісною освітою протягом усього життя. Зрозуміло, що рівень сучасних технічних засобів та технологій надають вчителю можливості реалізувати різні підходи до створення відкритого освітнього середовища. Для віддаленого джерела навчання може бути використано програмне забезпечення веб-конференцій та потокового відео, що дозволяє зберігати на локальному диску, і потім відтворювати відео в автономному режимі, а також завантажувати і створювати відео з веб-камери, зберігати його на You Tube. Проте, зрозуміло, що можливості різноманітних високо технологічних засобів автоматично не гарантують інноваційності навчання. Загальновизнана складність процесу змін освітніх програм обумовлена взаємозалежністю вимог до формування ІКТкомпетентностей фахівця [4] та сучасними поглядами на педагогіку, 249

освітні програми та організацію навчального процесу. В запропонованих рекомендаціях проекту UNESCO ICT-CFT [7] (щодо визначення відповідних стандартів використання ІКТ вчителями) основні завдання полягають, в першу чергу, у (і) представленні базового набору кваліфікацій, що дозволяє вчителям інтегрувати ІКТ у навчальний процес; (іі) розширенні та варіюванні професійного розвитку вчителів, удосконалюючи їх навички в галузі педагогіки, співробітництва та впровадження інновацій. В сучасному освітньому просторі з’явилось велика кількість технологічних новацій (відкриті освітні ресурси, мобільне навчання, SMART-лабораторія, змішане навчання, віртуальний клас, віртуальне навчальне середовище, онлайн-университет, перевернуте навчання тощо), які фахівці у галузі сучасних освітніх технологій рекомендують педагогам для ефективного впровадження. Зрозуміло, це кардинально змінює шкільне середовище і вимагає запровадження інноваційних підходів до організації навчального процесу, що призводе до дуже швидкої і всебічної зміни ролі вчителів: вони стають проектувальниками, керівниками, менеджерами, кураторами, тьюторами, фасилітаторами, що здатні адаптувати, управляти і оцінювати освітнє середовище. З огляду на вищезазначене метою статті є вивчення впливу та перспектив використання ІКТ у досягненні якісної освіти вчителів. Осмислення особливостей освітньої парадигми Освіта 2.0, потребує врахування результатів досліджень різних галузей стосовно феномену соціалізації, під якою розуміється використання технологій, що підтримують створення співтовариств. Зокрема, забезпечення творчих процесів обумовлено розбудовою принципово нового синергетичного середовища для навчання, орієнтованого на співпрацю його учасників та конструювання нового знання. Потреба молодих людей в самовираженні є однією з важливих тенденцій, що виникає ще до того, як у них з’являються конкретні моделі для самоідентифікації. Таким чином, на думку дослідників [5], існує необхідність в ініціюванні обговорення особливостей даного етапу (внутрішньо-собистісних) трансформацій учнів і можливостей, що сприяють їх інтелектуальному розвитку. Зрозуміло, існує потреба у перегляді психологопедагогічних основ такого навчання для певної вікової групи. Ретельного дослідження також потребує ситуація щодо перспективи самовираження через соціальні мережі: сьогодні кожна 250

людина може брати безпосередню участь у формуванні різноманітної інформації в інтернет-спільнотах, блогах, форумах, вікі-ресурсах тощо. Зрозуміло, що у такий спосіб уможливлюється створення все більшої кількості стереотипів і помилок, котрі ймовірно потім тиражуються, таким чином, для маніпуляції свідомістю молодої людини, в першу чергу, (не кажучи про кіберзалякування) значно розширюються можливості (особливо з боку соціально безвідповідальних осіб). Особливу увагу сучасне освітнє співтовариство приділяє підготовці талановитих кадрів для науково-дослідної роботи, здатних до наукового пошуку, через програми створення STEMцентрів (STEM – Наука, Технологія, Інженерія, Математика). Цей підхід спрямовано на організацію інтерактивних лабораторій, музеїв, що здатні створити сприятливі умови для активної діяльності дітей різного віку з науковими об’єктами і явищами, формування зацікавленості, допитливості, творчого мислення учнів. Безперечно, це поширить фундаментальну та науково-дослідну складові загальної освіти природничого профілю: поліпшить умови науководослідної діяльності школярів, а саме: підсилить мотивацію старшокласників до подальшої побудови кар’єри в науково-технічній сфері, продовження освіти у виші, а також допоможе в адаптації майбутніх абітурієнтів до умов навчання, зокрема, студентської науково-дослідної діяльності у лабораторіях з природничих наук [4]. Слід зазначити, що окрім реальних STEM-центрів (STEMcentre‎, АРСЕНАЛ ІДЕЙ в музейному комплексі «Мистецький Арсенал»), створюються віртуальні середовища, які є не тільки джерелом поширення різноманітної інтелектуальної і культурної інформації, а також засобом віртуальної симуляції, що сприяє зацікавленості та підвищенню обізнаності молоді стосовно досягнень і проблем сучасної науки [2], в опануванні навичками проектування з інформаційними моделями (Media4Math, TeamLab, Healthline Body Maps тощо), розуміння проблем навколишнього середовища тощо. Осмислення зазначеного питання обумовило роль вчителя у функціонуванні проектних лабораторій, що має здійснювати організацію роботи та підтримку досліджень навчальних проблем (проектів) школярів, що проходить за такими етапами: формування цілей і завдань дослідження, складання плану роботи, отримання доступу до необхідних джерел інформації тощо. Зазначимо, що у такий 251

спосіб (на основі дослідження природних процесів та людського виробництва) шкільна освіта стає більш глибокою і досконалою. Наступне питання пов’язано з гейміфікацією [3] професійної освіти, тобто використання віртуальних середовищ разом з відеоіграми, що обумовило серйозні зміни через впровадження, віртуальних симуляцій в медичну (віртуальний стіл для анатомування і проведення операцій) та юридичну освіти (для проведення судової практики). В гуманітарній сфері підхід Game Based Learning (GBL – навчання на основі гри), також використовується, наприклад, техаський Університет Райса включив в розклад курс зі скандинавської міфології Skyrim. Природно, що високу активність в цьому напрямі демонструють й технологічні виші, наприклад, в Масачусетському (MIT) – з’явився курс під назвою «Від наукової фантастики до виробництва науки», що поєднує аналіз класичних і сучасних фантастичних текстів з фізичним виготовленням прототипів або програмними інтерпретаціями технологій, які в них описуються. Крім того, для всіх винахідників і підприємців, що працюють над інноваційними продуктами, у Media Lab (MIT) запропоновано список головних творів наукової фантастики (Sci-Fi), що рекомендовано вивчити. Заслуговує на увагу, ще деякі факти: (і) питанням менеджменту водних ресурсів присвячена остання стратегічна гра Aqua Republica компанії Serious Games, що була створена у партнерстві з ООН, (іі) за підтримки Національного наукового фонду (National Science Foundation) США у партнерстві з Університетом Вісконсін-Медісон розроблено навчальну екологічну гру Citizen Science, (ііі) Британською нагородою BETT у сфері освіти і технологій була відзначена гра Global Conflicts . Відомий дослідник і експерт в галузі освіти професор Джеймс Пол Джі, який займається розробкою теоретичної університетської бази для подальшого розвитку освітнього напрямку щодо використання відеоігор, аргументовано стверджує про освітні переваги в навчанні від використання комп’ютерних та відеоігор. Одна з його основних дослідницьких тем – теорія ігрового навчання Gee's Video Game Learning Theory [3] включає 14 базових принципів, серед яких сформульовано такі: активний контроль, мислення на мета-рівні, принцип психологічного мораторію, самобутності, збільшення вкладу, самопізнання. Він визначив три основні кластери позитивних змін відповідної освіти: (і) довіра 252

(«уповноважені» учні здатні самостійно налаштовувати і направляти свій освітній процес), (іі) рішення проблем (учні формують навички і освоюють побудову стратегій в безпечному і автентичному режимі), (ііі) розуміння (у процесі гри відбувається формування різних типів мислення учнів). Вирішення проблем в системі оцінювання також намітилися позитивні зміни, наприклад, в рамках PISA 2015 тепер буде оцінюватися вміння учнів разом вирішувати проблеми, що обумовлено змінами на ринку праці та приведення у відповідність вимог освіти. В цьому сенсі, важливим є впровадження освітньої технології портфоліо, що крім реалізації завдань неформального оцінювання орієнтовано на підтримку студента в визначенні найбільш відповідної його інтересам і здібностям сфери діяльності. Для розробки веб-портфоліо [8] у теперішній час активно використовуються сервіси типу TimeLine, інтелект-карти, спеціалізовані веб-сервіси (google.com/, linkedin.com/, навіть ВК і ФБ), що дозволяє розміщувати портфоліо на різних сайтах (університету, професійних і молодіжних форумах). Питання опанування навичками інформаційного та педагогічного дизайну (для розробки web-сторінок, е-підручників, інфографіки) як компонентами нової грамотності вчителя (цифрової, медійної, візуальної) є міждисциплінарним. Зрозуміло, що одночасне поєднання аудіо, відео, анімації, текстової інформації та числових даних потребує розуміння основ дизайну, правил конструювання технічно коректних та продуманим в естетичному плані різнопланових документів (гіпертекстових, мультимедійних), засобів добору змістовної інформації у відповідності до цілей та технологій навчання [8]. Сьогодні для роботи з зображенням існує безліч інструментів дизайн-лабораторії, а саме: для проектування моделей, розробки медіа-текстів, інфографіки (для візуалізації даних за допомогою готових шаблонів). Вони стають частиною творчих проектів, наприклад, використання 3D моделей (Солнечная система, Артпроект, спадщина ЮНЕСКО, картографічні сервіси), що спрямовані на реалізацію критичного підходу до опрацювання візуальної інформації, усвідомлення внутрішніх механізмів медіа-освіти. Зрозуміло, ці інструменти також необхідні й сучасному педагогу, чия діяльність пов’язана з фільтрацією медіа-контенту, інтегруванням меліа-технологій у навчання.

253

Особливої уваги заслуговує онлайн-форум TED-ED Brain Trust на сайті Education TED, на якому професіонали обговорюють проблеми і тенденції розвитку сучасної системи освіти. Члени спільноти (фахівці з навчання і освіти, діячі мистецтв) представляють освітні фото- і відео ресурси з науковими експериментами, які можуть бути цікаві як дітям, так й дорослим, зокрема, батькам для сімейного перегляду та ретельного вивчення (на каналі сайту сервісу YouTube). Водночас кожний вчитель, використовуючи інструменти типу Capture Software, може легко робити та розташовувати в Інтернеті різноманітні матеріли уроку, які будуть доступні як студентам, що вчаться вдома, так і колегам для стимулювання діалогу щодо спільного вирішення проблем. Слід зазначити, що інтеграція відкритих освітніх ресурсів, кількість яких постійно зростає, потребує спеціальних інструментів для їх зберігання та пошуку, прикладом такого знаряддя є XPERT – публічний репозиторій e-Learning ресурсів, а для науково-дослідної сфери е-бібліотеки, е-журнали, е-університети тощо. Окремо слід звернути увагу на сучасні електронні книги, зокрема, онлайнпідручники, інформація яких характеризується привабливим дизайном, інтерактивним контентом, зручним доступом (гіперпосилань) до необхідної інформації, вбудованими веб-додатками, (фото, відеороликами, анімацією, засобами самоперевірки, автоматизованою логікою формування індивідуальних навчальних траєкторій тощо). Застосування таких інструментальних засобів, як Xerte та Sophie Project, допомогає вчителям реалізувати подібні проекти. Відомим прикладами онлайн-підручника є доступні для дітей навчальний портал «Shkola.ua» та ресурси «Разбираем Интернет вместе с Google». Останній включає розділи про веб-інструменти, які допомогають отримувати доступ до знань, знаходити потрібну інформацію, критично оцінювати контент, створювати власні вебпроекти, а також довідатися про основні правила безпечного спілкування в мережі. Водночас, в рамках проекту Google in Education для викладачів та студентів розроблено низку оглядового відео або покрокових інструкцій до нових функцій ресурсу, списки планів уроків та сервісів Google, що доступні для використання в навчанні з посиланням на довідку про відповідні інструменти. Ще одне питання пов’язане з аналітикою навчання, за звітом Відкритого університету Великобританії [6] аналітика навчання включає добір, аналіз і звітність множини різноманітних даних, 254

пов’язаних з учнями та їх поточним процесом навчання, з метою поліпшення діючого процесу і умов (навчального середовища), в яких воно відбувається. Аналітика залучає візуалізацію і, що дуже важливо, оперативну розробку рекомендацій стосовно вчасного впливу на поведінку учнів, тобто ще під час навчання в курсі. Поточні зміни зосереджені на трьох областях: визначення обсягу та використання учбової аналітики, інтеграція аналітики в існуючі курси, а також розширення вивчення аналітики у новій сфері MOOCs (перекл. з англ. – масові відкриті освітні курси).

MOOCs (Coursera, Udacity, EdX, Alison) відносяться до інновацій дистанційної освіти (що відповідають різним аспектам і навчальним напрямкам), що створює умови для процесу навчання, спрямованого на створення мережі, вузлами якої є різноманітні джерела інформації (люди, бібліотеки, організації, бази даних тощо) [6]. Вони надають можливість не тільки відкритого навчання студентам, але й проведення досліджень, що дозволяє отримати більш точні результати експериментів щодо ефективності різноманітних інструментів і технологій навчання. Висновки. Отже, для пошуку плідних педагогічних ідей стосовно розв’язання актуальних питань модернізації освіти на основі ІКТ, сприяння її науковій направленості і результативному характеру необхідно створення умов інтеграції освіти з наукою та виробництвом. Зрозуміло, осмислення цих процесів відбивається на особливостях професійної підготовки майбутніх вчителів, зокрема, обумовлює формування їх кібернетичного стилю мислення, творчого підходу, медіа-комунікативних здібностей на основі нової методології. У такий спосіб, очевидною є ситуація, коли наука стає формою безперервної освіти та продуктивною силою суспільства, а виробництво – потужним засобом реалізації ідей освіти з наукою. Література 1. Биков В.Ю. Технології хмарних обчислень – провідні інформаційні технології подальшого розвитку інформатизації освіти в Україні. Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2011. – № 6.– С.3-11 2. Гриценко В.И. Новые информационные технологии в образовании для всех: интеграция науки и образования. Тези міжнародної конференції ITEA-2011, Київ, 2011. – С.3-11 3. Джеймс Пол Джі. Game Learning: научная база. [Електроний ресурс] / Реализация програм обучения на основе видеоигр. – 255

Режим доступу: http://zillion.net/ru/blog/237/riealizatsiia- proghrammobuchieniia-na-osnovie 4. Жалдак М.І. Використання комп’ютера в навчальному процесі має бути педагогічно виваженим. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2013. №1. С.10-18.

5. Коммерс Пит. Социальные медиа в обучении с применением ИКТ. – М.: ЮНЕСКО, 2011. – 12 p.

6. Кухаренко В.М. Про систему дистанційного навчання у відкритому дистанційному курсі. Інформаційні технології в освіті. – 2012. – № 11. – С. 32-42.

7. Педагогические аспекты формирования медийной и информационной грамотности. Институт ЮНЕСКО: Москва. [Електронний ресурс] – 2012. Режим доступу: www.iite.unesco.org 8. Страдлер Нил, Томпсон Энн, Шру Линн. ИКТ и компетентности учителей. – М.: ЮНЕСКО, 2011. – 12 c.

FEATURES OF ICT COMPETENCE DEVELOPMENT FOR ELEMENTARY SCHOOL TEACHERS

Pinchuk D. Sumy Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education The article describes the features of the ICT competence development for elementary school teachers. Basic directions are defined for teacher of the primary classes training in fundamental informatics. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Пінчук Діана Миколаївна Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти У статті розкрито особливості розвитку ікт-компетентності вчителів початкових класів. Визначено основні напрями підготовки вчителя початкових класів з основ інформатики. Характерною рисою сучасного стану розвитку суспільства є швидке проникнення інформаційних-комунікаційних технологій в різноманітні сфери життя людей. Саме це зумовлює зміни в державних стандартах, а як результат - необхідна адаптація школи до нових вимог, які висуваються. Для взаємодії інформаційного суспільства і навчального закладу необхідні фахівці, які можуть самостійно підвищувати свій професійний рівень, вміти шукати 256

різноманітну необхідну інформацію, можуть працювати з електронними ресурсами та інше. На сьогодні немає єдиної думки відносно того, хто дійсно повинен викладати інформатику в початкових класах – вчителі початкових класів чи вчителі інформатики. Вчитель початкових класів, який усвідомлює світові тенденції розвитку освіти, має сформовані навички, що відповідають сучасним вимогам, може ефективно керувати розвитком особистості учня. Але постає проблема того, що не всі вчителі початкових класів мають достатні теоретичні знання та практичні навички в галузі інформаційних технологій. Саме це і обумовлює особливості підготовки вчителів початкових класів в новому інформаційному середовищі. Вагомий внесок у дослідження даної проблеми внесли такі автори, які так чи інакше торкалися даного питання:І. Волобуєва, С. Гунько, М. Левшин, Ю. Машбиць, Й. Ривкінд, Ф. Ривкінд та. ін. Питання інформаційної культури вчителів початкової ланки освіти в останні роки досліджували такі вітчизняні вчені А.М. Коломієць, О.І. Шиман, Л.Є.Петухова, Є.М.Смирнова-Трибульска. Компетентність у сфері інформаційних та комунікаційних технологій включена у перелік ключових компетентностей, визначений науковцями міжнародної спільноти на Лісабонській конференції 2001 року, що співпадає з баченням українських науковців. Однією з п’яти ключових компетентностей, прийнятих Радою Європи, що мають бути сформовані у сучасних вчителів, є компетентності, пов’язані з поглибленням інформатизації суспільства; опанування цими технологіями та інше. Особливої уваги заслуговують норми ЮНЕСКО щодо компетентності учителів у використанні ІКТ, у яких запропоновано перелік програмних цілей та навичок учителя залежно від підходу до реформування системи освіти для кожного з шести таких компонентів системи освіти: політики і концепції, програм та оцінювання, педагогіки, ІКТ, організації та адміністрації, професійної підготовки учителів [2]. Згідно стандартів підготовки учителів прийнятих у Польщі кожен учитель для ефективної професійній діяльності повинен мати наступні компетентності у використанні ІКТ: - розуміння і використання термінології, засобів (обладнання), інструментів (програмного забезпечення) і методів ІКТ; 257

інформаційно-комунікаційні технології як складову свого робочого місця; - роль і використання ІКТ в предметній галузі, яку викладає учитель; використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні свого предмету; - правові, етичні і суспільні аспекти доступу до ІКТ і використання цих технологій [3]. Наведений перелік є актуальним і для нашої країни, але є має свою специфіку для учителів початкової школи, оскільки, на відміну від учителя-предметника, учитель молодших класів вирізняється значною міжпредметністю знань. Впровадження освітніх технологій у школу й практичне використання комп'ютерних навчальних програм, показує, що на перший план висувається принципово нове бачення ролі вчителі в засвоєнні знань і роботі учнів з інформацією. Хто ж має право викладати інформатику в початковій школі? На думку Міністерства освіти України – підготовлений вчитель початкової школи після опанування ним методики викладання інформатики, або вчитель інформатики старшої школи, який має пройти курси підвищення кваліфікації з питань методики навчання дітей молодшого шкільного віку, і тим самим отримати право викладати інформатику в початкових класах. Основними напрямами підготовки вчителя початкових класів з основ інформатики є: розвиток ціннісної й емоційної мотивації до формування установки на оволодіння комплексом інформаційних умінь і навичок; розвиток творчого педагогічного потенціалу; формування системи професійно-значущих якостей таких як високий професіоналізм, готовність до самоосвіти, інформаційної творчості у навчально-виховному процесі. Кожен вчитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, повинен вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Чим багатограннішою є теоретична підготовка вчителя, тим ширший його підхід до вибору можливих варіантів навчання. І коли стратегію засвоєння знань обрано правильно, то настає взаємне 258

підсилення зусиль учителя та самих учнів, і ефект навчання при цьому різко підвищується. Тому основну увагу слід звернути на створення умов для впровадження в школах ІКТ, які дають змогу вести гнучке й варіативне навчання учнів [1]. На перешкоді стає те, що вчителі початкових класів не вміють працювати з новими інформаційними та комунікаційними технологіями, часто не розуміючи, як можна їх використовувати на уроках. Провідна роль у підготовці вчителів початкових класів до впровадження нових навчальних програм початкової освіти, здійсненні науково-методичного супроводу впровадження нового Державного стандарту в загальноосвітніх навчальних закладах Сумської області належить Сумському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти. Для активізації роботи в напрямку оволодіння основ ІКТ для учителів початкових класів Сумської області проводяться експрескурси «Розвиток ІКТ-компетентності вчителів початкових класів» (для вчителів початкових класів, які викладатимуть інформатику з 2 класу). Для підтримки індивідуальної і колективної комунікації та методичного супроводу створений сайт, які засновані на самостійній творчій роботі, використанню мультимедійних матеріалів, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет, обліку інформації, творчому та практичному мисленню. Учителі освоюють ефективні педагогічні технології: навчання в співробітництві, теорію коллективних рішень, проблемне навчання, дослідницький метод. У процесі реалізації програми змінюється ставлення вчителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках і в позаурочній діяльності. Особливу зацікавленість заняттями виявили вчителі, які мають рівень володіння ІКТ "початківець" та педагоги, які зовсім не володіли основами ІКТ. Свої набуті навики вони з успіхом демонструють під час проведення конференції, яка проходить наприкінці експрес-курсів. Сучасний вчитель початкових класів має бути фундаментально освіченою людиною, здатною активно і творчо діяти, гнучко перебудовувати напрям і зміст своєї професійної діяльності у відповідності до вимог сьогодення, забезпечувати якість і результативність навчально-виховного процесу, самостійно набувати необхідні для професійної діяльності компетентності, грамотно використовувати 259

інформаційно-комунікаційні технології, самостійно працювати над власним розвитком, підвищенням свого освітнього і культурного рівнів, удосконалювати особисту систему моральних якостей, соціальних мотивів і цінностей. Таким чином, сьогодні інформаційно-технологічна компетентність вчителя як одна із складових професійної діяльності вчителя виступає як вирішальний чинник підвищення ефективності процесу навчання в початковій школі [4]. Пріоритетним завданням інституту післядипломної освіти є сприяння професійному розвитку і саморозвитку педагогічних працівників в галузі інформаційних технологій. Створення умов для розвитку інформаційно-технологічної компетентності вчителя початкових класів в системі післядипломної педагогічної освіти дозволить оптимізувати педагогічну діяльність в умовах ІКТнасиченого середовища. Література: 1. Ошега З. С. Формування та розвиток ІКТ-компетентності педагогів району//Інтернет - конференція «Методологічні аспекти використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі за програмою «Intel ® Навчання для майбутнього». Режим доступу: http://timso.koippo.kr.ua/ blogs/ index.php/blog2012/title-111. (27.09. 2013р.)

2. Петухова Л. Є. Особливості формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів - Наука і освіта. - 2008. - № 8-9. – С. 271-274.

3. Смирнова-Трибульская Е.Н. Основы формирования информатических компетентностей учителей в области дистанционного обучения. Монография. – Херсон: Айлант, 2007. – 704 с.

4. Чепурна Н. Сприяння підвищенню конкурентоздатності вчителя поч.кл. в інформаційно-комунікаційному освітньому просторі ЧОІПОПП//Матеріал з psyh.kiev.ua - Вісник психології і соціальної педагогіки. Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua/ 5. UNESCO ICT Competency Standards for Teachers. Норми ЮНЕСКО щодо компетентності учителів у використанні ІКТ. Режим доступу: http://portal.unesco.org/ci/en/ev.php-URL_ID=25740& URL_DO=DO_TOPIC&URL_SECTION=201.html (27.09. 2013р.)

260

COMPUTER SCIENCE .CURRICULA 2013: MATHEMATICAL BASIS

Zaretskaya M.A., Zaretsky M.V. Magnitigorsk State Technical University, Magnitogorsk, Russia We consider the amount of mathematical knowledge necessary for the development of a student of computer science to the extent permitted Computer Science Curricula 2013 COMPUTER SCIENCE .CURRICULA 2013: МАТЕМАТИЧЕСКИЙ БАЗИС

Зарецкая М.А., Зарецкий М.В. Магнитогорский государственный технический университет им. Г.И. Носова, Магнитогорск, Россия Рассмотрен объем математических знаний, необходимых студенту для освоения компьютерной науки в объеме, предусмотренном Computer Science Curricula 2013. Постановка проблемы. Образовательные стандарты серии Computing Science Curricula [1] играют особую роль в мире компьютерной науки и практики. Предыдущие версии документа, который издается с 1968 г., привлекали внимание всех специалистов, причастных к компьютерной индустрии. В частности, был издан русский перевод предыдущей версии документа [2]. Можно сказать, что Computing Science Curricula формулирует требования, которым должен соответствовать специалист, способный успешно проявить себя в сфере информационных технологий. Задачей педагогов является создание условий, благоприятствующих профессиональному и гражданскому становлению такого специалиста. Для решения данной задачи должна быть создана целостная учебно-воспитательная система, основанная на традициях отечественной высшей школы и способная воспринимать лучший мировой опыт, учитывать непрерывные изменения в сфере информационных технологий. Анализ литературы. Роль стандартов в подготовке специалистов в сфере информационных технологий подробно и разносторонне рассмотрена в работах многих авторов. Отметим работы В.А. Сухомлина [3, 4]. Содержательный анализ стандарта Computing Science Curricula с программистской точки зрения дан в работе З.С. Сейдаметовой [5].

261

Цель работы. На примере одной из областей знания, представленной в Computing Science Curricula, определить необходимые для ее освоения математические знания, умения и навыками (мы используем эту понятную каждому педагогу триаду). Авторская концепция. Рассмотрим только область знаний «Графика и визуализация». Авторы стандарта четко формулируют необходимость изучения теоретических основ графики, а не конкретных программных продуктов. Опустим чрезвычайно важные аспекты, относящиеся к физическим основам графики и к физиологии восприятия света и цвета. Студенту требуется понять принципы графического моделирования. Приведем цитату: “Modeling. Information to be displayed must be encoded in computer memory in some form, often in the form of a mathematical specification of shape and form”. Из данного текста следует, что студент должен быть знаком с аналитической геометрией, дифференциальной геометрией (хотя бы знать понятия кривизны, кручения, первой и второй квадратичных форм поверхности и уметь их осознанно применять). Если же говорить о методах моделирования кривых и поверхностей, применяемых в современных системах автоматизированного проектирования (САПР), то от студента потребуется знание теории сплайновых кривых и поверхностей, кусочных поверхностей и т.д. Закрашивание (по не вполне понятной причине в русском языке вошла в обиход транслитерация английского аналога “rendering”), анимация, визуализация. Приведем несколько цитат: “Animation is the rendering in manner that makes images appear to move and the synthesis or acquisition of the time variations of the models. The field of visualization is seeks to determine and present underlying correlated structures and relationships in data sets from a wide variety of applications areas” (курсив наш). Здесь мы выделили курсивом упоминание о многообразии приложений. Учтем, что в каждом из приложений допустим свой уровень отхода от математической обоснованности метода. Например, математически абсурдное «усреднение» компонент вектора нормали в точке стыка плоских элементов, образующих поверхность, может быть допустимо лишь в программном обеспечении, предназначенном для решения чисто «художественных» задач. Вычислительная геометрия. Здесь предлагается чрезвычайно широкий охват тем: “Computational geometry is the study of 262

algorithms that are stated in terms of geometry”. Под такое определение подходит самая широкая совокупность классов задач. Дополнительно отметим задачи распознавания образов, для решения которых в настоящее время активно применяются методы искусственного интеллекта, для осознанного применения которых необходимо владение весьма непростым математически аппаратом. Разумеется, можно заметить, что большая часть рассмотренных разделов относится к элективным. Но рассмотрев практически любую область знаний, мы придем к тому же выводу о необходимости осознанного владения весьма сложным математическим аппаратом. Перед преподавателями математики и компьютерных дисциплин встает нетривиальная проблема: как донести до студента необходимые ему знания в области математики. Не может быть и речи о существенном увеличении часов на математику — их просто неоткуда взять. Речь может идти об интенсификации учебного процесса. В первую очередь, учебный процесс должен быть продуман с точки зрения межпредметных связей. При изучении профессиональных дисциплин необходимо акцентировать внимание студентов на тех аспектах курсов, которые связаны с ранее изученными дисциплинами. Например, в курсе компьютерной графики выстраиваются межпредметные связи с ранее изучавшимися курсами аналитической геометрии, линейной алгебры, математического анализа, дискретной математики, физики. Естественно, в таком случае возникает вопрос об уровне научной строгости, на котором преподаватель специальной дисциплины должен излагать математический материал. Например, при изучении кривой Безье нельзя не упомянуть свойства полиномов Бернштейна. На строгое доказательство их свойств у преподавателя компьютерной графики нет времени. Но ему необходимо их четко изложить и проиллюстрировать с помощью специально разработанных программ. Отметим, что рассматриваемой системе межпредметных связей должна быть присуща адаптивность. Создаются новые, все более мощные аппаратные и программные средства, которые делают возможным применение математических концепций и методов, которые ранее в вычислительной практике не рассматривались. Необходимо одновременно встраивать новые 263

разработки в учебный процесс и перестраивать структуру и содержание межпредметных связей. Отметим также, что такая адаптивная система должна быть доступна и выпускнику вуза. Специалист в ИТ-индустрии должен учиться всю жизнь. Описываемая адаптивная система не может быть создана без концептуальной основы. В качестве такой основы может быть использована концепция непрерывной трансформации [6]. Данная концепция в наибольшей степени учитывает необходимость непрерывной адаптации учебного процесса. Выводы. Проанализирован математический базис, необходимый для овладения одной из областей знания, входящих в состав Computing Science Curricula. Предложена, адаптивная система межпредметных связей, предназначенная для усвоения математических основ компьютерных наук. Литература 10. Computer Science Curricula 2013. [Электронный ресурс]: The Joint Task Force on Computing Curricula. Association for Computing Machinery.

IEEE-Computer Society. Режим доступа: http://ai.stanford.edu/users/sahami/CS2013/ironman-draft/cs2013ironman-v1.0.pdf 11. Рекомендации по преподаванию информатики в университетах: Пер. с англ. – СПб.: Изд-во С.- Петербургского университета, 2002. – 372 с.

12. Сухомлин В.А. ИТ - образование: концепция, образовательные стандарты, процесс стандартизации / В.А. Сухомлин – М.: Горячая линия – ТЕЛЕКОМ, 2005. – 176 с.

13. Сухомлин В.А Международные образовательные стандарты в области информационных технологий /В.А. Сухомлин // Прикладная информатика № 1 (37), М.:, 2012. – С. 33 – 54.

14. Сейдаметова З.С. Образовательные стандарты и образовательные технологии в области компьютинга. / З.С. Седаметова // Професійна освіта: проблеми і перспективи. Збірник науковичх праць.Випуск 1 – Сімферополь, 2010. – С 180 15. Манако А.Ф. КТ в обучении: взгляд сквозь призму трансформаций / А.Ф. Манако, К.М. Синица // Образовательные технологии и общество, т. 5, № 3. К.:, 2012. – С. 392 – 414.

264

VII ADVANCED SOLUTIONS

TECHNOLOGIES

AND

THE PROGRAM CORE OF ONLINE SYSTEM MEDIACOURSE BUILDER

Beknazarova S. Tashkent University of Information Technologies This article describes the projecting process of programming the media educational system and software. ПРОГРАММНОЕ ЯДРО ОНЛАЙН СИСТЕМЫ MEDIACOURSE BUILDER

Бекназарова Саида Сафибуллаевна Ташкентский университет информационных технологий В данной статье рассматривается процесс проектирования программного обеспечения медиаобразовательной системы, ее основных частей. Проектирование – это итерационный процесс, при помощи которого требования к программным обеспечениям транслируются в ее инженерные представления. Обычно в проектировании выделяют две ступени – предварительное проектирование и детальное. Предварительное проектирование включает три типа деятельности: структурирование системы, моделирование управления, декомпозиция подсистем на модули. Каждая подсистема разбивается на модули. Определяются типы модулей и межмодульного соединения. Существует два типа моделей модульной декомпозиции: модель потока данных и модель объектов. Программное ядро онлайн системы - конструктора проектирования медиакурсов Mediacourse Builder в свою очередь делится на 2 системы: онлайн система создания медиакурсов, онлайн система обучения медиакурсам и состоит из четырех модулей: - администраторский; - преподавательский; студенческий; - информационный. Программное ядро состоит из следующих папок, которые находятся в главном каталоге сb.mediaedu.uz, расположенном в корневом вэб-каталоге (httpdocs): 265

- Blocks. Содержит единственный файл – header.php, который отвечает за верхнее меню (состояние изображений, надписей и т.д.) онлайн системы - конструктора проектирования медиакурсов Mediacourse Builder; - Captcha. Содержит в себе скриптовые файлы, необходимые для обеспечения защиты системы при регистрации.

-Functions. Содержит в себе скриптовые файлы необходимые для работы онлайн системы - конструктора проектирования медиакурсов Mediacourse Builder; - Images. Содержит в себе графические файлы, необходимые для визуального интерфейса онлайн системы - конструктора проектирования медиакурсов Mediacourse Builder; - Nimda. Содержит в себе скриптовые файлы необходимые для работы администраторского и преподавательского модуля; - Pages- Содержит в себе файлы, отвечающие за работу студенческого модуля; - Cabinet.php- отвечает за работоспособность второй части онлайн системы- конструктора проектирования медиакурсов Mediacourse Builder- Онлайн обучение медиакурсам; - Index.php. – основная страница онлайн системы- конструктора проектирования медиакурсов Mediacourse Builder, изменяющая свое содежимое, в соотвесвии с обращающимися страницами, переход происходит на папку Pages. Рассмотрим подробнее каждую часть в отдельности. Инициализация: «Администратор». Наиболее объёмная и важная часть онлайн системы - конструктора проектирования медиакурсов Mediacourse Builder с точки зрения управления информацией. К этой части имеет доступ только тот, кто знает пароль администратора. Этот каталог содержит следующие скриптовые файлы, таблица 1: Таблица 1. Скриптовые файлы администраторского модуля Название Название каталога файлов Function

Краткое описание

Function_admin.php

Настройка системы, соединение с базой данных, вход и выход администратора, проверка и форматирование файлов, загружаемых в систему и т.д.

266

Img

*.jpg, *.gif …

Папка, изображения

Js

Tiny_mce …

Папка, отвечающая за создание различных java объектов, редактора добавления лекций, уроков, новостей; Создание javascript.

Pages

содержащая

Файлы редактирования Test.php – тестов Uroki.php – уроков

Для записи контента страниц, в соответствии со страницами административного контента. Папка создана для того, Users.php-пользователей чтобы после каждого News.php - новостей добавления какой либо Courses.php- курсов информации, заново не Lexy.php- лекций загружать основную Authors.php- авторов страницу.

Priveleg.php- открытие доступа преподавателям

Style

Style.css Style.admim.css Jquery.css, Ie_style.css Bx_style.css

Папка, отвечающая за стили администраторского модуля

Index.php

Файл, отвечающий за авторизацию пользователя, проверка пароля.

Admin.php

После прохождения авторизации, работа системы передается файлу Admin.php – дос-туп ко всем страницам, находящимся в административном модуле, главная страница не меняется, изменяется лишь контент, ссылаясь на папку Pages

267

Работа онлайн ситемы - конструктора проектирования медиакурсов начинается с файла function_admin.php Соединение с базой данных: function db(){ $db = mysql_connect('localhost', 'root', 'sesame'); mysql_select_db('media_uz', $db); @mysql_query('SET NAMES utf8');} Выход администратора: function logout_admin(){ session_unset('admin'); session_unset('admin_logged_in'); header('location: index.php'); exit(); … Инициализация: «Преподаватель». Модуль онлайн системы конструктора проектирования медиакурсов Mediacourse Builder, которая отвечает за ведение БД онлайн системы - конструктора проектирования медиакурсов Mediacourse Builder. Именно преподаватели – есть основный персонал, который должен работать с системами подобного рода, т.к. именно преподаватели являются основными разработчиками медиакурсов, им необходимо вводить медиакурсы, вопросы для тестов, исправлять ошибки и т.д. Сюда имеет доступ только тот персонал, которому администратор открыл учётную запись преподавателя и дал доступ к тем или иным участкам онлайн системы - конструктора проектирования медиакурсов Mediacourse Builder. Этот каталог содержит следующие скриптовые файлы, содержащиеся в административном модуле (таблица 2): Таблица. 2. Скриптовые файлы преподавательского модуля Название каталога

Название файлов

Краткое описание

Index.php

Index.php

Вход в систему, проверка авторизации

Pages

Test.php – редактирование Для записи контента тестов страниц, в Uroki.php- редактирование соответствии со 268

уроков страницами Users.php- редактирование преподавательского пользователей модуля.

Priveleg.phpоткрытие доступа преподавателям Courses.phpредактирование курсов Lexy.php- редактирование лекций Индекс-файлом преподавательского модуля (оператора) является файл – index.php. Интерфейс оператора строится на основе его доступа, т.е. оператору будут доступны только те функции, доступ к которым ему разрешён. Первоначальное меню одинаково для всех операторов и состоит из следующих пунктов: персональные данные, смена пароля, доступ и выход. Все меню практически идентичны с одноименными меню администратора за исключением меню «Доступ» - именно через него оператор ведёт всю работу. После авторизации оператора как и в случае с администратором устанавливается сессионная переменная valid_oper содержащая в себе логин авторизованного оператора, но помимо логина устанавливается переменная valid_oper_id, которая хранит в течение сессии идентификатор авторизованного оператора. Идентификатор оператора нужен для проверок доступа оператора, т.к. все, что связано с доступом реализуется через идентификаторы операторов из принципов минимизации БД. Инициализация: «Студент». Данный модуль является тем ядром, в котором происходит весь процесс взаимодействия студентов с онлайн системой – конструктором создания медиакурсов, здесь же происходит регистрация новых студентов. Этот модуль содержится в корневой папке Pages, и содержит следующие скриптовые файлы, таблица 3: Таблица 3. Скриптовые файлы студенческого модуля Название файла Test.php

Краткое описание Регистрация студентов, изменение персональных данных студента для прохождения тестов, по изучению медиакурсов.

269

Video.php

Просмотр видеокурсов

Results.php

Результаты тестов

Repit.php

Информация о преподавателях медиакурсов

Courses.php

Выбор медиакурсов для изучения

Главным файлом является test.php. По умолчанию выводится форма авторизации зарегистрированных студентов, требующая ввода логина и пароля. Если студент ещё не зарегистрирован, то нужно перейти по ссылке «Регистрация». После перехода на страницу регистрации и ввода новых данных, эти данные передаются скрипту test.php на проверку. Данный файл фильтрует введённые данные: if(isset($_POST['register'])){ $fio = $filter->filter_var( 'fio', null, 'POST', 'string'); $email = $filter->filter_var( 'email', null, 'POST', 'string' ); $bd = $filter->filter_var( 'bd', null , 'POST', 'string' ); $password = $filter->filter_var( 'password', null , 'POST', 'string' ); $repassword = $filter->filter_var( 'repassword', null , 'POST', 'string' ); … Инициализация:«User». Модуль, предназначенный для ввода необходимой информации по медиаобразованию, о предназначении системы, новостей, деятельности и т.д, таблица 4. Таблица 4. Скриптовые файлы информационного модуля Название файла: Описание файла: View_news.php

Подробный просмотр добавленных новостей

Main.php

Страница для вывода контента главной страницы (вывод содержимого базы данных)

Deyat.php

Содержимое страницы «Деятельность»

Courses.php

Создание медиакурса, управление передается административному модулю

About.php

Страница, содержащая информацию о системе 270

View_news.php Вывод новостей: … $view_news_q = mysql_query("select * from news where id='$news_id'"); $view_news_r = mysql_fetch_array($view_news_q); $count = $view_news_r['view'] + 1; mysql_query("UPDATE news SET view='$count' WHERE id='$news_id'");} ?> … Таким образом, были рассмотрены основные моменты программного ядра онлайн системы - конструктора проектирования медиакурсов. В заключение отметим, что рассмотренный в статье программный комплекс нашел свое отражение в медиаобразовательной системе http://mediaedu.uz. Литература 1. Соммервил И. Инженерия программного обеспечения. - М.: Издат. дом «Вильямс», 2002.

2. Алгоритмическое моделирование: инструментальные средства и модели //Сб. тр. /Под ред. В.В. Иванищева - СПб.: СПИИРАН, 1992. - 205 с.

3. Баранов С.Н., Домарацкий А.Н., Ласточкин Н.К., Морозов В.П. Процесс разработки программных изделий. - М.: Наука, 2000. 182 с.

4. Райан Стивен, Рональд Плю. SQL./ Пер. с англ. –М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 1998. – 400 с.

5. Microsoft SQL Server: Database Developer’s Companion. Microsoft Corporation, 1998. -709 с.

ADAPTIVE AND INTELLIGENT E-LEARNING SYSTEMS: HOW TO IMPROVE LEARNING PROCESS BY USING INTELLIGENT HYPERMEDIA NETWORKS

Benito A., Ramón J., González J., Prieto J. Tecnalia Research & Innovation, Madrid, Spain The advent of information technology has enabled the development of new learning systems and methodologies. The next challenge is to apply Artificial Intelligence and Data Mining techniques to build adaptive, multimodal and multi-domain learning systems. These systems should 271

learn from student behavior in order to customize the learning experience. Combining these techniques with the use of hypermedia networks, the proposed system extracts knowledge from the data. This knowledge is used to modify the functionality of the system to improve the learning process.

Nowadays, the information technologies are frequently used to support the learning process. Although these technologies currently provide many benefits (ubiquity, flexibility, cost reduction, etc.), the current systems do not have the ability to learn from students behavior.

The main objective of this study is to figure out how to use the whole available data of learning networks to extract knowledge. These data do not only include the hypermedia content but also the data related to the behavior of students and their interaction with the network. The generated knowledge should be evaluated to enhance the learning process.

In order to achieve this objective, the first step is to define a generic and scalable architecture that will be the basis of the system. The architecture is based on client-server architecture [2]. The architecture defines two automatic learning levels. One of them is the domain level learning and the other one is the inter-domain learning level. Taking into account these levels, the architecture will implement a server for each different domain and another server for the inter domain learning level.

The learning mechanisms will be modeled as agents. These agents will employ data mining and artificial intelligence algorithms in order to analyze a specific task of the knowledge generation process. For example, the architecture will define an agent that will homogenize the data from the network by using ETL(Extract, Transform and Load) techniques.

Each domain will implement its own automatic learning system. This learning system and the domain functionality will be hosted on the domain server (Fig. 1). The domain learning system will be focused on domain student behavior analysis, knowledge extraction from data and finally on the interaction between knowledge and students. Therefore, the final purpose is to adapt the system to each student so that the learning process should be improved.The most relevant components used to achieve these goals are the following:

272

Figure 1. Domain Server Architecture - Content Homogenization Agent: In order to be able to process the data it is necessary to homogenize them. ETL process includes document format exchange, data modification, image or audio transcoding, null data treatment policies application, etc.

- Hypermedia Content Classifier Agent: This agent classifies data to facilitate the search and automatic data association processes. This agent could be implemented using, among others, decision trees that are easy to modify to include new hypermedia content types.

- Knowledge association Agent: By using association and clustering algorithms, data will be associated taking into consideration the characteristics of the data and also students behavior.

- Knowledge generator agent: Knowledge generation will be carried out by analysing domain data. On one hand neural networks will be used to predict discrete attributes. Temporal series and linear regression algorithms will be used to predict continuous attributes.

- User behavior analyzer agent: This agent will process the information related to the interaction between students and knowledge, enhancing thus the learning process. Sequence analysis algorithms will be implemented in order that this interaction could be evaluated. For example, the system will evaluate the studied topics to recommend related topics to be studied. In addition, the system will be able to adapt 273

the exercises to the student. Thereby, this will make the overcoming of studentâ&#x20AC;&#x2122;s weaknesses easier.

- User behavior trend analyzer and monitoring agent: This module will predict student behavior trends in order to provide decision support processes. Also this agent will permit to manage and monitor the domain activity.

- e-learning module: this module will implement the domain functionality, its design should be modular to support lifelong training processes.

Summarising, this server architecture allows to easily implement and analyze different domains. For example, the Future Internet II project implements the following case studies using the defined architecture and algorithms: languages learning domain, Alzheimer patients virtual tutor and pre - school education domain. This project has been funded by the ETORTEK 2011 program from Basque Government [1].

Figure 2. Inter - Domain Server Architecture The inter-domain server objective is to find common behavior patterns of students from different domains. Taking into account this patterns and the learning rules retrieved from each domain server, the inter - domain server optimizes the learning system. Also, another objective is to monitor and forecast the network usage. This server implements its own hypermedia content repository in order to store 274

knowledge that must be accessible from every domain. With the purpose to achieve this functionality the following agents should be defined: - Knowledge retrieval and homogenization agent: Behavior patterns and domain learning rules retrieved from each domain server are homogenized in order that the data could be processed. Extract, transform and load techniques are applied in this agent.

- Optimizer Agent: At this point, expert systems and data mining algorithms will generate new learning rules that will be applied to each domain. Also genetic algorithms will optimize the network configuration to enhance its performance.

- Knowledge Search Agent: This agent will implement advanced search algorithms that allows to search knowledge on the entire network.

This agent also include the required modules to visualize the different hypermedia content (images, videos, forms, documents, widgets, etc.).

- Monitoring and Predicting Agent: Performs monitoring processes that allow controlling the network. Also it provides predictions about the future use of the network.

In conclusion, the current e-learning system have many advantages.

However, with the addition of intelligent systems that analyze student behaviour the current learning systems can be improved by adapting it to each user. The detected behavior patterns will help decision makers to optimize education procedures.

References 1. Future Internet II project web page. http://futureinternet2.fibasque.eu/ Last visited: October 2013.

2. Sommerville I. "Software Engineering, 9th Editionâ&#x20AC;?. Addisonwesley. 2011. P. VIRTUAL LABORATORY WORKSHOP ON MODES OF OPERATION OF THE CONNECTED TANKS

Doychyk P., Savyuk L. National Technical University of Oil and Gas, Ivano-Frankivsk The necessity and prospects of automated laboratory practical work introduction into the system of higher engineering education are justified. The functional structure and the results of WEB-oriented workshop to explore the modes of operation of the connected tanks are described. The project was implemented based on the hardware software complex by Simens Simatic.

275

ВІРТУАЛЬНИЙ ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЖИМІВ РОБОТИ СПОЛУЧЕНИХ РЕЗЕРВУАРІВ

Дойчик Павло Володимирович, Сав’юк Лариса Олександрівна Івано-Франковский національний технічний університет нафти і газу Обгрунтовані необхідність та перспективи впровадження автоматизованих лабораторних практикумів у систему Вищого навчання технічного спрямування. Наведений опис функціональної структури та результат практичної реалізації WEB орієнтованого практикуму для вивчення режимів роботи сполучених резервуарів. Проект реалізований на основі апаратно програмних засобів фірми Simens Simatic. Основна особливість технічної освіти полягає у необхідності організації та проведення лабораторних практикумів із застосуванням реального дослідницького обладнання. Адже в даний час на перший план виступає потреба в підготовці не просто фахівців, що володіють певною сумою знань, а насамперед людей, які вміють творчо мислити, здатних швидко реагувати на будь-які нестандартні ситуації, постійно вдосконалювати свої знання, та вміння їх використовувати. Підготовка конкурентноспроможніх, висококваліфікованих кадрів, що володіють сучасними знаннями, практичними навичками роботи, є однією з найважливіших задач на даному етапі розвитку країни. Тому зараз, як ніколи гостро, відчувається необхідність докладання великих зусиль для вдосконалення самого змісту навчання, засобів і методів підготовки фахівців за таким важливим технічним напрямком як системи управління та автоматики. Для підвищення якості професійної освіти одне з головних місць займає наявність не тільки хороших викладачів, але і сучасних технічних засобів навчання, до яких відносяться різні навчальні установки, лабораторні стенди та комплекси. Сучасне навчальнолабораторне обладнання наближене за своїми функціональними характеристиками до виробничого і дозволяє моделювати виробничі технологічні процеси та надає можливість студентам, не тільки закріпити, а й практично перевірити ті теоретичні знання, які вони отримали. По тому, наскільки серйозно використовується лабораторна база та навчальна техніка, можна зробити висновок про те, наскільки 276

відповідально і професійно ставиться до своїх обов'язків навчальний заклад професійної освіти. Створення комплексу навчальних лабораторій, наближених до виробництва, в корені міняють форму навчання. Проте, витрати на організацію і проведення лабораторних практикумів можуть становити до 80% всіх витрат на підготовку фахівців у галузі систем управління та автоматики. Зрозуміло, що в умовах різкого зменшення фінансування навчальних закладів першою жертвою стають навчальні лабораторії: обладнання швидко старіє морально, а фізично приходить в неробочий стан. Традиційні навчальні лабораторії і стенди не виконують своєї основної функції, що складається в тому, щоб навчити студентів постановці, проведенню та обробці результатів інженерних експериментів. Саме тому на кафедрі комп’ютерних технологій в системах управління та автоматики (КТіСУ) Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу працює ініціативна група по створенню комп’ютеризованих та віртуальних лабораторних стендів для забезпечення профільних дисциплін [2, 3]. В процесі наукових досліджень вказаної групи удосконалений лабораторний стенд для дослідження динамічних процесів в апараті, складеному з трьох резервуарів та створений віртуальний лабораторний інтерфейс в SCADA системі з організацією віддаленого WEB-доступу. Лабораторний стенд (апаратна частина проекту), складається з трьох резервуарів, сполучених між собою трубами, поплавкових датчиків рівня, центра обробки інформації (програмованого логічного контролера), клапана (пуску, випуску рідини) і рідинних насосів. На рис.1 представлена спрощена функціональна схема лабораторного стенду. Як можна побачити з наведеного рисунку, Апаратне забезпечення автоматизованого лабораторного практикуму віддаленого доступу (АЛП ВД) утворює три підсистеми: вимірювання, управління та сполучення об'єкту вивчення з ЕОМ.

277

Рисунок 1 - Спрощена функціональна схема лабораторного стенду Для управління функціональними елементами системи у програмному середовищі Step7 MicroWIN фірми Simens Simatic реалізований алгоритм, блок схема якого представлена на рис. 2. Програма виконується на мові програмування контактно-релейних схем (LAD) програмного середовища Step 7.

Рисунок 2 - Алгоритм роботи практикуму віддаленого доступу Структура створеної програми відображена на рис. 3.

278

Для реалізації доступу до віртуального стенду управління рівнем води у сполучених резервуарах по мережевому протоколу Internet або локальній мережі використовується програмна утиліта середовища WinCC Web Navigator. WinCC Web Navigator надає можливість візуалізації та керування технологічним об'єктом через мережу Internet, через внутрішню корпоративну мережу Intranet або через локальну обчислювальну мережу. При налаштуванні доступу до АЛП ВД робоча станція або сервер, на якому зберігається даний проект, являється сервером WinCC, в якості сервера виступають права доступу користувачів. Для цього використовується утиліта WinCC User Administrator. Для публікації АЛП ВД у мережі Internet використовується утиліта WinCC Web Publishing Wizard. На рис. 4. представлене відображення віртуального лабораторного практикуму на стороні клієнту.

Рисунок 3 - Програма на мові контактно-релейних схем Cпроектований та удосконалений АЛП з віртуальним програмним інтерфейсом управління для дослідження динамічних процесів в системі трьох сполучених резеруварів розроблявся з допомогою підручних матеріалів, тому його вартість є не високою. Найбільш високе майнове навантаження несе ПЛК SIMATIC S7200, однак його використання дозволило поєднати всі підсистеми АЛП з комп’ютером з допомогою PPI/PC інтерфейсу, а використання SCADA системи WinCC в проекті - програмно 279

синхронізувати та візуалізувати лабораторне устаткування та реалізувати віддалений доступ до нього по WEB - протоколу.

Рисунок 4 - Відображення практикуму на стороні клієнту Даний АЛП ВД є частиною комлексної програми по розробці лабораторих стендів для лаборатоії мехатронних систем на кафедрі КТіСУ. Розробки даного рівня відкривають нові перспективи та надають можливості для використання реального лабораторного обладнання в дистанційній освіті. Література 1. Свириденко Ю.Ф., Кунцов В.П. Роль лабораторного практикума в процессе формирования инженера в современных условиях [Электронный ресурс] / Режим доступу: http://www.rusnauka.com /28_NIOXXI_2008/Pedagogica/35109.doc. htm 2. Рогач А.О., Сав’юк Л.О. Проектування віртуальних лабораторних практикумів в структурі систем дистанційного навчання.- Матеріали 1-ої міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні інформаційні системи та технології”.- Суми.2012.- С. 118-119.

3. Сав’юк Л.О. Проектирование дистанционніх курсов студентов инженерного уровня подготовки.- Збірник наукових праць міжнародної конференції “Cучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми”.-Випуск 33.-Винниця.-2012.- С.470-476 280

ACTIOGRAMMS TECHNIQUES IN THE MANAGEMENT OF LEARNER’S WRITING DICTATION

Dyachuk P., Loginov D. Krasnoyarsk State Pedagogical University V. P Astafeva, Russia The proposed actiogramms technique allows one to graphically display the collaborative learning activity between the learner and computer multimedia system. This approach enables the identification of the self-learning characteristics and ways of getting information about the text dictation. It increases the diagnostic efficiency of self-development capacity of the learner functional literacy. МЕТОД АКТИОГРАММ В УПРАВЛЕНИИ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ ОБУЧАЮЩЕГОСЯ НАПИСАНИЮ ДИКТАНТА

Дьячук Павел, Логинов Дмитрий Красноярский государственный педагогический университет им. В.П. Астафьева, Россия Рассмотрен метод актиограмм, позволяющий графически отобразить совместную деятельность обучающегося и компьютерной мультимедийной системы, что позволяет выявить особенности самоорганизации деятельности обучающегося и способы получения информации о тексте диктанта. Это повышает эффективность диагностики потенциала саморазвития функциональной грамотности обучающегося. В условиях постнеклассической парадигмы управления и диагностики учебной деятельности обучающиеся рассматриваются как человекоразмерные саморазвивающиеся открытые системы. В открытых системах, в состоянии неустойчивости, происходит самоорганизация, которая возникает как следствие взаимодействия внешней и внутренней информации и становления более совершенной структуры системы действий обучающегося. Генерация информации обучающимся [1] обусловлена неустойчивостью, возникающей из-за изменений неопределенности проблемной среды. Проблемная среда - это совокупность условий, выполнение которых необходимо и достаточно для выполнения задания (написания диктанта). В качестве таких условий можно выделить: 1. множество возможных 281

действий или операций, необходимых для выполнения деятельности по написанию диктанта; 2. рабочее поле набора текста; 3. аудиоустройство для прослушивания текста; 4. наличие адаптера – механизма местной обратной связь позволяющей ликвидировать неправильно набранные фрагменты текста, или вносить исправление в текст фрагмента, содержащего ошибку; 5. наличие «бифуркатора» – главной обратной связи, регулирующей относительную частоту подключения корректора текста. Общая схема разработанной системы автоматического управления (САУ) учебной деятельностью изображена на рис. 1

Рис. 1. Общая схема САУ учебной деятельностью. А – действия обучающегося, А1- действия управляющего устройства Работа системы автоматического управления учебной деятельностью построена следующим образом: обучаемый (испытуемый), с помощью «поля деятельности», т.е интерфейса САУ прослушивает звуковой фрагмент диктанта и производит действие А, записывая его в поле ввода. Для анализа это действие отправляется в блок «адаптера» САУ. Задачу управления адаптацией обучающегося к проблемной среде можно представить в виде (1)

282

где

- множество допустимых структур

допустимых

параметров

,

;

соответствующих

- множество структуре,

определяемой ; - оптимальная структура действий; оптимальные параметры этой структуры. Результатом работы «адаптера» становится действие управляющего устройства А--1, которое отражается в поле деятельности. Адаптер содействует адаптации обучающегося к учебной деятельности по написанию диктанта. Адаптер следит за тем, чтобы каждое действие, которое совершил испытуемый, вело к завершению задачи. Управляющее устройство осуществляет бинарное взаимодействие с обучающимся [2]. В рамках нашей модели бинарное взаимодействие с обучающим заключается в целенаправленном ограничении неправильных действий обучающегося путем их ликвидации или коррекции (исправлении) ошибок. Действия «ликвидатора» подобны действиям поводыря у слепого. Для этого адаптер контролирует правильность написания фрагментов текста, от пробела до пробела. Если этот фрагмент не совпадает с верным образцом, «ликвидатор» стирает его из поля ввода, не переводя его в поле набранного диктанта, и испытуемый обязан повторить его ввод. Если структура системы действий обучающегося не позволяет самому исправить ошибку, то у обучающегося возникает внутренний дисбаланс или конфликт. Предметом конфликта является потребнocть обучающегося в выполнении задания, а причиной несовершенство структуры системы действий. Для снятия структурного дисбаланса САУ должна обеспечивать положительную обратную связь. Подавить возникающее у обучаемого состояние фрустрации помогает «корректор». «Корректор» предлагает верный вариант написания фрагмента. На начальном уровне самостоятельности обучающегося «корректор» включается чаще, но с ростом уровня самостоятельности частота включения «корректора» снижается. Запомненные во внешней памяти данные о деятельности обучающегося обрабатываются и представляются в интерфейсе программы виде графиков, называемыми актиограммами [3]. Актиограмма - график деятельности человека. (Actio – действие) Сообщение обучающемуся информации: о «расстояние до цели», о 283

ходе целенаправленной деятельности в прошлом и о действии в настоящем времени гасит неопределенность обучающегося в принятии решений. На рис. 2. приведена актиграмма учебной вербальной деятельности отображающая действия испытуемого и реакцию управляющего устройства на них. По завершению диктанта система вычисляет уровень самостоятельности по 10-ти бальной шкале. Исследуя актиограмму, можно сделать вывод, на каком действии были произведены верные или неверные действия, а так же в какой момент вместо модуля «ликвидатора» включается модуль «корректора». Диктант считается пройденным только в том случае, если испытуемый 2 раза подряд заработает 10 уровень.

Рис. 2. Актиограмма учебной деятельности обучаемого (i – ось действий, H – траектория деятельности). А – верное действие обучаемого; B – неверное действие + включение ликвидатора; C – неверное действие+включение корректора. Экспериментальная часть. В исследовании участвовали 49 человека – студенты ИМФИ КГПУ им. В.П. Астафьева. Диктант был выбран короткий, всего 5 предложений, чтобы испытуемым он не успел надоесть, пока они его не выполнят. И сложный, чтобы испытуемые, с изначально хорошей подготовкой по русскому языку могли допускать ошибки. Для получения максимальной оценки в 10 баллов и попадания на 10 уровень испытуемый должен написать весь диктант безошибочно. Если во время набора слова была допущена ошибка, испытуемый может ее исправить, пока не нажмет пробел. Все действия испытуемых и реакция САУ на них записываются в файл протокола. Формализованная и сохраненная информация о деятельности в САУ позволяет проводить анализ деятельности учащихся при помощи, специально разработанной компьютерной программы 284

обработки протоколов деятельности. Возможности созданного обработчика позволили получить актиограммы деятельности учащегося и соответственно выявить его уровень обучаемости. Во время написания диктанта, испытуемые ориентируются по актиограмме деятельности, она является датчиком расстояния до цели и когда диктант будет выполнен – диаграмма «коснется» верхнего края графика. В ходе эксперимента были выявлены люди с разным уровнем обучаемости, актиограммы деятельности некоторых представлены на рисунках ниже.

а) б) Рис. 3. Актиограммы деятельности испытуемого с низким уровнем обучаемости: а) вначале обучения; б) в конце На рис. 3 представлены актиограммы деятельности испытуемого с низким уровнем обучаемости. При выполнении диктанта, за 12 попыток, испытуемый всего однажды добрался до 10 уровня (выполнил диктант без ошибок), но так и не смог удержаться на нем. В итоге, на 13 попытке он отказался от продолжения. График уровней самостоятельности представлен на рис. 4.

Рис. 4. График функции самостоятельности обучающегося в зависимости от времени (с низким уровнем обучаемости).

285

Отсюда можно сделать вывод, что испытуемый плохо запоминает и не анализирует свои ошибки. Но, не смотря на это, обладает огромным терпением и усидчивостью, потому как выполнил задание 12 раз, потратив на это около часа, хотя подавляющее большинство испытуемых отказывались от продолжения уже на 6 попытке.

а) б) Рис. 5. Актиограммы деятельности испытуемого с высоким уровнем обучаемости: а)- в начале обучения; б) – в конце обучения На рис. 5. представлены актиограммы деятельности испытуемого, который справился с заданием с третьей попытки. Это очень редкий результат. Это говорит именно о высоком уровне обучаемости (см. рис. 6.), а не о изначально отличных знаниях русского языка. Так как при первой попытке было допущено много ошибок, однако при второй и третье ошибок уже не было. При этом затрачено было около 6 минут.

Рис. 6. График функции самостоятельности обучающегося в зависимости от времени с высоким уровнем обучаемости.

286

Заключение. Процессуальный аспект научения реализуется в условиях контролируемого изменения проблемной среды, которое приводит обучающегося в неустойчивое состояние бифуркации и вынуждает его: либо продуцировать новую информацию и переходить в устойчивое состояние деятельности с более совершенным механизмом саморегуляции деятельности; либо возвращаться в устойчивое состояние с прежним механизмом саморегуляции. Метод актиограмм деятельности позволяет исследовать динамику самоорганизации деятельности человека в процессе выполнения заданий и диагностировать потенциал его саморазвития. По мере работы, система создает отчет, в котором представлены все действия испытуемого управляющего устройства и затраченное время на совершение этих действий. Обрабатывая эти отчеты можно сделать вывод об уровне обучаемости человека, внимательности, о типе его мышления. Практическая значимость предлагаемой САУ учебной деятельностью по написанию диктантов заключается в том, что она позволяет повысить эффективность обучения письменной речи, а также помогает в решении проблемы функциональной неграмотности обучаемых, реализуя индивидуальный подход. Литература 1. Чернавский Д.С. Синергетика и информатика. Динамическая теория информации. // Изд. 2-е, испр., доп. — М.: УРСС, 2004 2. Дьячук П.П., Бортновский С.В., Дьячук П.П. Результативность бинарного и полубинарного взаимодействия обучающегося с виртуальной проблемной средой//Образовательные технологии и общество (Educational Technology & Society) 2013. Т.16.№ 1. С 482499 3. Дьячук П.П. Шадрин И.В., Кудрявцев В.С. Метод актиограмм в управлении и диагностике деятельности человека//V международная конференция «Системный анализ и информационные технологии», Россия, Красноярск. 2013, с. 121-129.

287

DATABASE DESIGN FOR THE COMPUTER-BASED LEARNING, TRAINING AND CERTIFICATION COMPLEX

Matviienko R. Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas Ivano-Frankivsk, Ukraine In the article the necessity of the computer systems creating for training and refresher training of the operators’ complex technical objects is substantiated. Also the database structure of the computer complex learning, certification and training for exchangeable engineers of the gas-pumping aggregates is described, the types of relationships between database tables are identified, and the arguments for choosing database MySQL are offered. ПРОЕКТУВАННЯ БАЗИ ДАНИХ КОМП’ЮТЕРНОГО КОМПЛЕКСУ НАВЧАННЯ, АТЕСТАЦІЇ ТА ТРЕНАЖУ

Матвієнко Р.М. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу м. Івано-Франківськ, Україна В статті обґрунтовано необхідність створення комп’ютерних комплексів для навчання та підвищення кваліфікації операторів складних технічних об’єктів. Також описано структуру бази даних комп’ютерного комплексу навчання, атестації та тренажу змінних інженерів газоперекачувальних агрегатів, визначено типи зв’язків між таблицями бази даних, наведено аргументи щодо вибору СУБД MySQL. Головним питанням підготовки та підвищення кваліфікації операторів складних технічних об’єктів та процесів є створення комп’ютерних комплексів навчання, атестації та тренажу (ККНАТ). В більшості випадків ця задача вирішується шляхом використання сучасних апаратних та програмних засобів і впровадження інноваційних технологій в процес підготовки операторів АСУ. В свою чергу, нові форми підготовки та атестації фахівців вимагають нових правил і шляхів досягнення відповідних результатів, що не представляється можливим без застосування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій.

288

Постановка проблеми Найбільш ефективним засобом формування знань і професійних навиків, необхідних оператору-технологу в реальних умовах діяльності, є комп’ютерні комплекси навчання, атестації та тренажу. Розробка ККНАТ змінних інженерів газоперекачувальних агрегатів (ЗІ ГПА) є актуальною задачею, оскільки АСУ процесами пуску/зупинки, зміни чи підтримання відповідного режиму роботи ГПА вимагають від змінних інженерів постійної готовності до виконання своїх професійних обов’язків [1]. При проектуванні комп’ютерного комплексу навчання, атестації та тренажу важливим етапом є розробка структури бази даних ККНАТ. Правильно спроектована база даних дозволить суттєво спростити алгоритми доступу до бази даних комп’ютерного комплексу з метою її наповнення та вибірки необхідних даних. Розробка структури бази даних ККНАТ Провівши аналіз структури ККНАТ та завдань та вимог, що ставляться до даного комплексу було розроблено наступну структуру бази даних, фрагмент якої наведено на рис. 1. На цьому рисунку показано таблиці бази даних та зв’язки між ними [2]. В таблицях міститься інформація про диспетчерів (викладачів), змінних інженерів, тренувальні завдання та завдання тестів, їх типи і категорії. В структурі бази даних ККНАТ наведено дев’ять взаємозв’язаних таблиць. В таблиці “dispatcher” зберігається інформація про диспетчерів та викладачів (код, прізвище, ім’я та код місця роботи), які в базі даних мають назви id_disp, surname_disp, name_disp і id_job відповідно. Ця таблиця зв’язується з таблицею “job”, в якій зберігається інформація про їхні місця роботи. Важливою таблицею також є таблиця “engineer”, в якій зберігається інформація про змінних інженерів. Ця таблиця зв’язується з таблицею “dispatcher” відношенням “багато-добагатьох” через проміжну таблицю “disp-eng”. В останній також вказується тип відношення між диспетчером та інженером. Від таблиці “engineer” формуються зв’язки типу “багато-до-багатьох” з таблицями “training” і “test”. Ці зв’язки організовуються через проміжні таблиці “train-eng” і “test-eng”. В таблиці “training” задаються поля, що характеризують навчально-тренувальні завдання: назва завдання, кількість питань, час проведення завдання. В той же час, в таблиці “test” задаються поля, що задають 289

параметри тестів: назва тесту, кількість питань тесту, час, що виділяється на тестування, причому, час проходження тесту задається в форматі “ГГ:ХХ:СС”. Також для виділення категорії тестів організовується окрема таблиця “test-categ”, що зв’язується з таблицею “test” відношенням “один-до-багатьох”. Кожна з таблиць, представлених в даній базі даних, має ключове поле, що представляє собою унікальний ідентифікатор, за допомогою якого формуються зв’язки з іншими таблицями [2].

Рис. 1 – Структура бази даних ККНАТ Слід відмітити, що в даній БД розмежовуються профілі диспетчера (викладача) і змінного інженера (студента). Диспетчер (викладач) – по суті являється адміністратором даного ресурсу, маючи набагато ширші привілеї щодо доступу до бази даних ККНАТ.

290

Для проектування бази даних було вибрано програмний модуль MySQL Workbench 6.0 CE. Для роботи з базою даних необхідно розробити інтерфейс користувача та забезпечити проект необхідною функціональністю для виконання операцій вибірки, редагування та внесення нових даних в таблиці бази даних. Вибір програмних засобів для створення тривимірних зображень складних технічних об’єктів Для забезпечення відповідної функціональності ККНАТ необхідно вибрати програмні засоби, орієнтовані на розробку Webорієнтованих проектів. Проаналізувавши ряд програмних продуктів та середовищ розробки сучасних інтерактивних Web-орієнтованих систем було обрано наступні: - для розробки бази даних ККНАТ – СУБД MySQL 4.1; - для проектування ядра системи – PHP 5.2; - для розробки інтерфейсу користувача – HTML5, CSS3, JavaScript, jQuery-10.1.

MySQL – вільна система керування реляційними базами даних, на даний час – одна з найпоширеніших СУБД, що використовується для створення динамічних Web-сторінок. Висновки Розробка спеціалізованих комплексів навчання та атестації вузькопрофільних спеціалістів є актуальною в час активного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Такі розробки дозволяють спростити доступ молодих спеціалістів до відповідних ресурсів, покращити їхнє сприйняття суті технологічних процесів, підвищити рівень контролю за їх діями та продіагностувати їхній рівень знань. Література 1. Сав’юк Л.О., Матвієнко Р.М. Методологічні підходи до створення промислових тренажерів // Збірник праць Третьої Міжнародної конференції “Нові інформаційні технології в освіті для всіх: система електронної освіти”. Київ. – 2008. – C.218-230.

2. Аткинсон Л. MySQL. Библиотека профессионала: Пер. с англ.

– М.: Издательский дом “Вильямс”, 2002. – 624 с.: ил.

291

A MODEL FOR METHODICAL SYSTEMS COORDINATION IN THE CONTROL SYSTEM FOR INDIVIDUALIZED LEARNING

Mazurok T. South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odessa, Ukraine A coordination model for basic elements of the methodical systems of particular learning disciplines as an integrated control system of individualized teaching process by use of intelligent technology for synergetic teaching model implementation is proposed.

МОДЕЛЬ СОГЛАСОВАНИЯ МЕТОДИЧЕСКИХ СИСТЕМ В СИСТЕМЕ УПРАВЛЕНИЯ ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННЫМ ОБУЧЕНИЕМ

Мазурок Татьяна Южноукраинский национальный педагогический университет им. К.Д. Ушинского (г. Одесса) Предложена модель согласования основных элементов методических систем обучения конкретным учебным дисциплинам в рамках целостной системы управления процессом индивидуализированного обучения на основе применения интеллектуальных технологий реализации синергетической модели обучения. Актуальность и постановка задачи В условиях становления информационного общества происходит множество взаимосвязанных процессов, определяющих необходимость постоянного саморазвития, пополнения и обновления знаний, умений и навыков, повышения и иногда изменения квалификации, профессиональной направленности каждого члена общества. Повышение эффективности процесса поддержания собственных профессиональных компетенций в актуальном состоянии является чрезвычайно важным вопросом, как для каждого индивидуума, так и для общества в целом. Дидактически обосновано, что наиболее эффективным является индивидуализированная технология обучения, реализованная в рамках восьмой дидактической системы, которая позволяет осуществлять управление в виде замкнутого, направленного, 292

индивидуального по темпу и содержанию, процесса c автоматизированными средствами управления [1]. В условиях традиционного обучения каждый обучаемый в разные периоды обучения на протяжении жизни оказывается под влиянием несогласованных управляющих воздействий двух типов: внешних – обусловленных несогласованностью переходов от одной ступени обучения к следующей, внутренней - из-за несогласованности внутри одной ступени обучения, вызванной обучением различным учебным дисциплинам. Наиболее благоприятным для индивидуума, целесообразным с дидактической точки зрения и эффективным экономически, является построение и реализация целостной системы индивидуализированного сопровождения обучения на протяжении жизни. Такой подход позволит каждому обучаемому наиболее рационально использовать свои генетические задатки и направленность личности на определённый вид деятельности, использовать те виды интеллектуальных и физических способностей, которые в наибольшей мере могут обеспечивать успешную работу в выбранном виде деятельности. Развитие синергетической модели управления обучением [2] в направлении устранения несогласованных управляющих воздействий различного рода в процессе обучения на протяжении всей жизни, декомпозиция структурно-функциональных схем управления таким процессом, необходимость повышения их адаптивных свойств, приводят к необходимости согласования обучающих воздействий, полученных в результате проектирования методических систем обучения, составляющих педагогическую систему обучения в целом [3]. Поэтому, одной из актуальных и нерешённых задач в общей проблеме индивидуализированного обучения, является разработка модели согласования методических схем, входящих в целостную педагогическую систему, поддерживающую адаптивную технологию автоматизированного управления обучением на протяжении всей жизни. Особенности синергетического управления обучением. Объектом автоматизированной системы управления индивидуализированным обучением является педагогическая система. Современная педагогическая система представляет собой сложную организационно-техническую систему, состоящую из двух взаимосвязанных подсистем: подсистемы формирования 293

педагогической задачи и подсистемы педагогической технологии, которая гарантированно приводит к решению поставленной задачи. В результате развития кибернетического подхода к управлению обучением с учётом особенностей современных дидактических требований, современной методологии системного анализа и основных тенденций развития теории управления, получена синергетическая модель управления обучения, основное отличие которой состоит в возможности учёта внутреннего саморазвития обучаемого на основе параметров вектора интеллекта. Оптимизация управления обучением достигается на основе учёта распределения вектора интеллекта, что обеспечивает персонификацию процесса обучения. Реализация предложенной модели средствами интеллектуального управления осуществляется на основе анализа необходимых интеллектуальных преобразований информации о параметрах основных элементов синергетической модели. Разработана каскадная вложенная модель структурнофункциональной схемы управления обучением, которая состоит из выделенных унифицированных блоков, обеспечивает реализацию синергетического управления с учётом междисциплинарных взаимодействий на основе взаимосвязанных информационных преобразований. Ядром предлагаемой модели инфраструктуры является синтезированная гибридная схема интеллектуального преобразователя, функционирование которого основано на объединении средств логического вывода, нейро-нечётких сетей и генетических алгоритмов, а также средств учёта неопределённости нечёткого и вероятностного характера, объединённых на выбор наилучшего управляющего воздействия в виде сужения пространства допустимых решений. Модель взаимодействия методических систем. В рамках решения задачи индивидуализированного обучения на основе структурно-параметрической адаптивной настройки системы управления необходимо решение задачи согласования взаимодействия методических систем [4]. Необходимость выработки согласованного управляющего воздействия определяется междисциплинарным характером формирования компетенций. Таким образом, вложенная структура, реализующая интеллектуальную поддержку выработки персонифицированного управляющего воздействия, имеет следующую структуру (снизувверх): система управления (СУ) учебным элементом (УЭ) – СУ 294

учебной дисциплиной (УД) – СУ формированием компетенции (СКМП) – СУ системой компетенций (СКМП) (рис.1).

Рис.1 - Структура блоков управления обучением Как известно, методическая система преподавания учебной дисциплины включает в себя следующие взаимосвязанные элементы: цели, содержание, методы, средства и формы обучения. Учебная дисциплина является формой реализации методической теории, представленной в виде методической системы обучения. Как правило, формирование компетенций носит междисциплинарный характер и, следовательно, обучаемый находится под воздействием несогласованных между собой элементов различных методических систем. Интеграция научных знаний должна быть отражена в различных видах интегративного обучения, составлять неотъемлемую часть любой формы обучения - от традиционной до электронной. Известно, что интегративное обучение классифицируется в зависимости от степени интеграции на три вида: - взаимосвязь, при которой при преподавании одной учебной дисциплины случайным образом используются сведения из других учебных дисциплин; - межпредметная взаимосвязь, для которой характерно использование материала вспомогательной дисциплины, присоединённой к основной, равномерно на протяжении курса; - интеграция, которая предусматривает объединение понятий, задач систематично и постоянно в каждой теме. Модель согласования методических систем на основе управления межпредметными связями состоит из следующих элементов: 295

< ,

,

,

,

>

(1)

где - бинарное нечёткое отношение, выражающее степень уверенности эксперта – преподавателя в целесообразности взаимосвязанного изучения между рассматриваемыми УЭ; - лингвистическая переменная, характеризующая степень перекрытия между содержанием двух учебных дисциплин; - лингвистическая переменная, характеризующая степень равномерности использования межпредметных взаимосвязей; - лингвистическая переменная, характеризующая степень согласованности, определяемую на основе расстояния от главной диагонали матрицы ; - коэффициент интегрирования между УД. Вычисление коэффициентов интеграции осуществляется по одному из приведенных алгоритмов в зависимости от особенностей процесса планирования обучения. Схема вычисления восходящая. Шаг 1. Упорядочение УЭ в пределах одного учебного блока для каждой из пары дисциплин УД1, УД2. Упорядочение производится по матрицам смежности. Шаг 2. Подготовка для заполнения эксперам – преподавателям форм, в которых столбцы и строки соответствуют количеству УЭ соответствующих блоков из разных УД. Шаг 3. Заполнение ячейки таблицы степенью уверенности эксперта в целесообразности взаимосвязей между УЭ соответствующих УД. Шаг 4. Произвести вычисление с помощью нейро-нечёткой сети . Шаг 5. Повторить шаги 1 – 4 для всех пар УБ данного уровня. Шаг 6. Повторять шаг 5 для каждого уровня иерархии до тех пор, пока текущим уровнем не окажется уровень УД. Шаг 7. Стоп. Восходящий алгоритм целесообразно использовать при проектировании методических систем новых УД, формировании рабочих программ и учебных планов для проверки после 7 шага расхождения между полученными и заданными значениями степени интеграции между УД. При индивидуализированном обучении применение данной схемы позволяет при некоторых отклонениях 296

проверять возможность достижения необходимой степени перекрытия между УД. Схема вычисления нисходящая. Шаг 1. На основе определённых требуемых показателей интеграции между УД, вектор которых определяет достижение формируемой СКМП, сформировать таблицу входных данных. Шаг 2. Применить метод ассоциативного поиска на основе функционирования нейронной сети Хопфилда. Шаг 3. Получаем весовые значения, характеризующие силу взаимосвязи между учебными блоками нижнего уровня. Шаг 4. Занести полученные значения в матрицы межпредметных связей. Шаг 5. Выполнить замену найденных весов по правилу :применения пороговой функции. Шаг 6. Повторение шагов 1-5 для следующих уровне до тех пор, пока текущим уровнем не окажется уровень УЭ. Шаг 7. Стоп. Нисходящую схему целесообразно использовать для получения информации при составлении рабочих программ, реализации межпредметных связей в условиях компетентностного обучения, если экспертами определены степени интеграции между УД. Полученные результаты относительно количества УЭ из разных УД в одном УБ являются ориентиром для преподавателя при проектировании методической системы, дальнейшем текущем планировании. При осуществлении индивидуализированного обучения, для которого характерно гибкое определение степени интеграции между УД в зависимости от потребностей обучаемого, схема обеспечивает преобразование входной информации в информацию, передаваемую на уровень общего синергетического управления обучением. Практическая реализация. Предложенный подход к интеллектуальному управлению согласованного изучения содержания разных УД может быть реализован для различных видов обучения – от традиционного до разных форм электронного. Исследования и компьютерные эксперименты проведены на основе опыта преподавания учебных дисциплин «Системы искусственного интеллекта» и «Инженерия знаний», изучаемых в одном учебном семестре при подготовке бакалавров по специальности 080401 297

«Информационные управляющие системы» в Одесской национальной академии пищевых технологий. С помощью специально разработанного программного модуля «Редактор межпредметных связей» заполнена таблица, образованная на основе логической последовательности изложения тем одного из модулей. При заполнении таблицы использовано следующее распределение степени проявления взаимосвязи: 0 – отсутствие, 0,25 – низкая, 0,5 – средняя, 1 – высокая. По таблице вычислены входные показатели нейро-нечёткого анализа. Для анализа результатов моделирования межпредметных связей между модулями двух УД применены средства пакета нечёткого вывода Fuzzy Logic Toolbox математической системы Matlab. По матрице межпредметных связей получены следующие значения параметров интеграции: степень перекрытия , степень равномерности =0,3, степень согласованности =0.63. В качестве нечёткого вывода выбрана модель Мамдани, функции принадлежности – кривая Гаусса. База нечётких правил состоит из 27 правил. Методом дефаззификации выбран метод «центра весов». В результате моделирования получено значение выходной переменной – коэффициента интеграции , что соответствует средней степени осуществления интеграции. С дидактической точки зрения это свидетельствует о систематичном использовании межпредметных связей. Выводы Определение коэффициента интеграции составляет основу для управления процессом формирования компетенций. Рассмотренный пример свидетельствует о практической значимости моделей учебного материала, модели системы межпредметных связей. Программное обеспечение обеспечивает удобство для преподавателя при заполнении структуры таблицы. Результаты практической реализации нейро-нечёткой системы средствами Matlab подтверждают достоверность полученных данных. Таким образом, даже в условиях традиционного обучения, реализована одна из функций системы управления – формирование последовательности УЭ с учётом согласования различных методических систем. В качестве перспективных направлений развития предложенного подхода считаем конкретизацию применения различных 298

методических систем на структурированного контента дисциплин.

основе сформированного взаимосвязанных учебных

Литература 1. Беспалько В.П. Образование и обучение с участием компьютеров (педагогика третьего тысячелетия) / В.П. Беспалько. – М.: МПСИ, 2002. - 325 с.

2. Мазурок Т.Л. Синергетическая модель индивидуализированного управления обучением //Математичні машини і системи, 2010, № 3, С.124-134.

3. Ковтонюк М.М. Проблеми проектування методичної системи викладача ВНЗ / М.М. Ковтонюк //Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки». – Вип.191. – Черкаси: 2010. – С.49-59.

4. Пышкало А.М. Средства обучения математике / А.М. Пышкало. – М.: Просвещение, 1980. – 358 с.

DEVELOPMENT OF THE COMPUTER SIMULATOR USING MODERN INFORMATION TECHNOLOGY AND THEORY OF DECISION MAKING

Mihayliv N., Savyuk L. National Technical University of Oil and Gas, Ivano - Frankivsk Comparative analysis of software for organising teaching, training and certification of personnel of complex technological objects is offered.

The results of the development of a training complex for gas-pumping units engineers, which includes trainings, demonstrations and attestation modules as well as a module for processing statistical data on evaluation of the engineers in the structure of the complex are presented. РОЗРОБКА КОМП’ЮТЕРНОГО ТРЕНАЖЕРНОГО КОМПЛЕКСУ НА ОСНОВІ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ТЕОРІЇ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Михайлів Назар Дмитрович, Сав’юк Лариса Олександрівна Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Наведений порівняльний аналіз програмних засобів для організації навчання, тренажу та атестації персоналу складних технологічних об’єктів. Представлені результати розробки 299

комплексного тренажерного комплексу змінних інженерів газо перекачувальних агрегатів, який включає навчальнийдемонстраційний та атестаційний модулі та модуль обробки статистичних даних оцінки діяльності змінних інженерів у структурі комплексу. Застосування тренажерів має давню історію як у воєнній, так і цивільній галузях. Перші тренажери представляли собою пристрої, в яких намагалися скопіювати найбільш важливі функції та робоче середовище, управління яким здійснювалося одним або декількома змінними інженерами. Основним завданням таких пристроїв, було формування відповідних підказок і реакцій, необхідних для набуття навчаними певного роду навиків, які вони могли б в подальшому використовувати в своїй роботі. У загальному, у навчальних програмах перевагу надавали тренажерам-імітаторам, а не реальним пристроям, оскільки зменшувалися майнові та часові витрати на їх розробку і забезпечувалось більш комфортне середовище навчання. Не дивлячись на те що класифікація тренувальних засобів в деякій мірі є суб’єктивною, вона корисна для систематизації видів обладнання, яке необхідне для ефективного навчання багатьом складним навикам та функціональним обов’язкам персоналу складних технологічних об’єктів[1]. Одним із пристроїв нижнього рівня в ієрархії тренувальних засобів є процедурний тренажер. Він містить достатню кількість інформації для того, щоб основні процедури керування вхідного впливу знайшли відображення в висвітленій засобами індикації інформації, безпосередньо пов’язаній з функцією управління. Але в такому тренажері інформація представляється лише в тому об’ємі, який необхідний для спостереження і вивчення інженером основних процедурних кроків в роботі системи або в ході її перевірки. Системні тренажери представляють собою досконалі пристрої в плані забезпечення ними рівня імітації, проте вони не вирішують задач, пов’язаних з конкретною підсистемою, з якою зв’язані найбільш важливі, складні або більш затратні по часу цілі навчання. Такий тренажер надає можливість здійснювати професійну підготовку завдяки наявності в ньому органів управління та інформаційних джерел, зазвичай використовуваних інженером в реальній системі при виконанні поставлених перед ним завдань. Наявна інформація відображає стан системи, вплив на систему 300

оточення, а також результати впливу вхідних сигналів управління, що вводяться інженером в процесі роботи на тренажері. Цінність тренажера як тренувального засобу полягає в його здатності відтворювати саме ті умови, які необхідні для відпрацювання конкретного завдання або кожного елемента завдання, якщо це дає яку-небудь перевагу. Процесом тренування в реальній системі дуже важко керувати непередбачуваність впливу зовнішніх факторів і найчастіше через неможливість планування важливих умов виконання завдання. Інженеру необхідно (особливо на ранніх етапах навчання) мати можливість вивчення і в подальшому виявлення впливу, який надає кожен вхідний управляючий вплив на функціонування системи в міру того, як він намагається керувати системою в межах допусків, що вимагаються. Для інженера дуже важливою є можливість вивчення впливу кожного фактору, що впливає на роботу системи, включаючи зміни в характеристиках, режимах роботи і стані системи, а також зовнішніх умов, що здійснюють вплив на її функціонування. Сучасні комп’ютеризовані тренажерні комплекси (КТК) є унікальними за своєю можливістю створення саме тих умов, які необхідні для забезпечення прогресу в навчанні на кожному етапі удосконалення професійних навиків інженера. Будучи правильно спроектованими, вони являються найбільш гнучкими і ефективними тренувальними засобами. У пошуках нового підходу до підготовки інженерів складних технологічних об’єктів за допомогою КТК змішаного типу, були поставлені завдання та цілі для побудови комплексного рішення проблеми навчання та отримання навиків у роботі з імітаційними моделями цих об’єктів. Обрана структура КТК модульного типу, дала можливість розробляти окремі модулі які можуть обмінюватися між собою зібраною інформацією, та давати загальну картину про підготовку обслуговуючого персоналу складних технологічних об’єктів. В основі структури таких КТК повинні бути закладені три модулі: навчальний, атестаційний та експертний. На кафедрі комп’ютерних технологій в системах управління та автоматики (КТіСУ) Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ) розроблений і впроваджений у навчальний процес КТК змішаного типу для професійної підготовки та атестації змінних інженерів газо - перекачувальних агрегетів (ГПА), які експлуатуються на Долинському лінійному 301

виробичому управлінні магістральних газопроводів (ЛВУМГ, ІваноФранківська область). Навчально-демонстраційний модуль був реалізований у вигляді покрокового вивчення алгоритмів та особливостей функціонування агрегатів та вузлів ГПА. Система тестових завдань надає можливість демонстраційного керування функціональними вузлами агрегатів ГПА (рис. 1).

Рисунок 1 – Діалогове вікно навчального модуля під час проходження інженером вступного інструктажу Розроблений атестаційний модуль у структурі КТК дозволяє перевірити наявність та якість отриманих навиків роботи змінних інженерів після проходження навчального модуля. Тестові завдання атестаційного модуля були розроблені засобами графічного редактора Graphic Designer та програмного пакету SCADA WinCC (рис. 2).

Рисунок 2 – Діалогове вікно, що демонструє роботу атестаційного модуля В даному комп’ютерному тренажерному комплексі закладена можливість який дає змогу оцінити дії інженера на основі положень сучасної теорії прийняття рішень [2, 3, 4]. Прийняття рішення - це 302

вибір серед декількох альтернативних ліній поведінки, або варіантів, які зазвичай визначаються таким чином, що вибір одного із них виключає вибір інших. Коли варіант вибраний і реалізований, він називається дією. Послідовність «дія - подія» називається деревом рішень (рис. 3).

Рисунок 3 – Дерево прийняття рішень змінним інженером під час проходження тестування в атестаційному модулі Для того щоб експерт, який проводить тестування, зміг оцінити рівень підготовки майбутнього або діючого спеціаліста, було розроблено окремий модуль. Доступ до модуля надається через Web сервер програмного пакету SCADA WinCC. Під час проходження тестування у структурі атестаційного модуля настає момент генерування випадкової аварійної ситуації, яку експерт може побачити як відповідну зміну на дереві подій. Експерту доступне третє інформаційне вікно, в якому він може спостерігати дії випробуваного та давати їм свою оцінку. У структурі атестаційного модуля реалізована можливість занесення всіх показників якості відпрацювання аварійних подій змінними інженерами до бази даних з подальщим формуванням статистичних пакетів таких показників як доля вірних відповідей при виконанні поставленого завдання, час на виконання окремих операцій, загальний час виконання завдання для подальшого аналізу та прийняття рішення щодо готовності змінних інженерів до виконання своїх професійних обов’язків.

303

Рисунок 4 – Дерево подій, що демонструє режим роботи КТК Застосування КТК подібного рівня представляє собою найбільш безпечний, економічний і зручний спосіб навчання, атестації та перепідготовки персоналу газо-перекачувальних станцій у порівнянні з використанням для цієї цілі реальних експлуатуємих систем. Крім того в порівнянні з реальною системою тренажери дозволяють поглибити процес навчання завдяки розширенню спектру здобутих навиків і прийомів та можливістю імітування гіпотетично можливих не штатних і аварійних ситуацій на стратегічно небезпечному об’єкті подібного класу. Література 1. Автоматизированные обучающие системы: основные функции, классификация [Электронный ресурс] – Режим доступу: http://ru-safety.info/post/100783800050023/ 2. Y.-L. D., A Review of the literature on training simulators: transfer of training and simulator fidelity (Report No. 84-1). Atlanta, GA: Georgia Institute of Technology, School of Industrial and systems, Engineering, 1984.

304

3. Brooke J.B., Duncan K.D., and Marshall E.C., Interactive instruction in solving fault-finding problems, International of ManMachine Studies, 10, 603-611 (1978).

4. Rouse W.B., A model of human decision making in a fault diagnosis task, IEEE Transactions on Systems, Man and Cybernetics, SMC-8, 357-361 (1978).

COMPLEX APPROACH TO HARDWARE AND SOFTWARE REALIZATION FOR VIRTUAL LABORATORY TRAINING

Rogach A., Savyuk L. National Technical University of Oil and Gas, Ivano - Frankivsk The innovative method of realization and introduction into the learning process of the virtual laboratory workshops is introduced through a combination of tools for automation of technological processes by Simens Simatic and National Instruments into a general hardware software complex. КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД АПАРАТНО-ПРОГРАМНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ВІРТУАЛЬНИХ ЛАБОРАТОРНИХ ПРАКТИКУМІВ

Рогач Артур Олегович, Сав’юк Лариса Олександрівна Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Представлений інноваційний метод реалізації та впровадження у навчальний процес віртуальних лабораторних практикумів на основі поєднання у загальний комплекс апаратно - програмних засобів провідних фірм по автоматизації технологічних процесів Simens Simatic та National Instruments. Поява інформаційних технологій в учбовому процесі призводить до розширення методів і форм навчання відповідно до можливостей обчислювальної техніки. У Вищих навчальних закладах (ВНЗ) України безперервно зростає кількість кафедр які використовують компютер як засіб управління навчальним експериментом з подальшою обробкою зібраних даних. Сучасні інформаційнікомуникаційні технології дозволяють значно покращити якість підготовки майбутніх інженерних кадрів за рахунок розробки власними силами студентів та аспірантів під керівництвом викладачів сучасного лабораторного обладнання WEB орієнтовного рівня.

305

Враховуючи складне матеріальне становище, в якому опинилися Українські ВНЗ, викладацькому складу та студентамекспериментаторам зачасту приходиться при проведенні наукових досліджень комбінувати наявні апаратні та програмні засоби, виробниками яких є конкуруючі фірми. При поєднанні таких інструментальних засобів розширюються можливості розробки лабораторного обладнання для підтримки таких профільних дисциплін як “Теорія автоматичного управління”, “Розпізнавання та ідентифікація об’єктів”, “Локальні системи автоматики”, “Моделювання та імітація мехатронних систем”. Сучасні програмні засоби працюють в режимі тренажера, коли студент контролює хід віртуального експерименту і получає експериментальні результати, які характеризують динамічну поведінку складних динамічних об’єктів. Такій підхід справедливий, так як порівняно з невеликими фінансовими та часовими витратами досягається очікуваний ефект - реалізується активна форма навчання та гармонічно поєднуються теоретичні та професійні знання майбутнього спеціаліста. У даному випадку можна стверджувати, що філософія соціального конструктивизму, яка широко відома за кордоном, знаходе свою практичну реалізацію. При наявності лабораторії, реалізованої на професійних апаратно-програмних засобах з мультимедійними функціями та з відкритим доступом через мережу Internet, можна організувати віртуальний експеримент із залученням студентської аудиторії різних ВНЗ. Таким чином, при співпраці ВНЗ спільного профілю лабораторна база підготовки майбутніх спеціалістів може бути розширена у десяткі разів. В лабораторії “Моделювання та імітація мехатронних систем” кафедри комп’ютерних технологій в системах управління та автоматики (КТіСУ) Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу на протязі останніх років у рамках дипломного проектування, виконання випускних магістерських робіт та наукових досліджень аспірантів були спроектовані і впроваджені у навчальний процес такі лабораторні стенди як станок з числовим програмним управлінням, двохкоординатний графопобудовувач, стенд для вивчення термодинамічних процесів, система сполучених резервуарів, система управління тиском у герметичному резервуарі. При проектуванні та реалізації вказаного 306

лабораторного обладнання використані апаратні засоби фірми Siemens Simatic, які є надійними і широко використовуються в усьому світі при автоматизації технологічних процесів, в тому числі у нафто-газовій промисловости. Мабуть єдиною складністю, з якою може зіткнутися студент вперше використовуючи програмовані логічні контролери (ПЛК) серій S7-300 та S7-200 фірми Siemens Simatic - це сама структура програмування контролера. Програмне забезпечення (ПЗ), яке використовується для програмування самого ПЛК має складну специфіку, яку необхідно докладно вивчати, потративши певну кількість дорогоцінного часу, в кінцевому результаті не досягнувши швидких результатів. Так як однією з ідей розвитку кафедри КТіСУ є впровадження інноваційних технологій при вивченні систем управління та автоматики без жорсткої прив’зки майбутнього спеціаліста до апаратно-програмних засобів визначеного виробника, то новим аналогом ПЗ фірми Siemens Simatic було обрано об’єктно-орієнтоване середовище LabView фірми National Instruments, яке набрало неймовірної широти використання в усіх сферах виробництва багатьох країн Європи та Америки, так як графічне програмування має багато переваг перед традиційним [1]. ПЗ Step7 є основою для програмування контролерів компанії Siemens Simatic при початковій прошивці контролерів, однак середовище LabView містить всі засоби для комунікації з контролерами конкуруючої фірми. Найпростішим прикладом цього є обмін даними між вказаним ПЗ та ПЛК серії S7-200 по інтерфейсу RS-232. Користувачу не потрібно аналізувати пакети, які відсилає та принімає сам ПЛК, це автоматично зробить ОРС сервер середовища Labview. Єдиною вимогою для користувача є здійснення процедури прописування адрес входів та виходів, які вказані в інструкції до самого ПЛК, їх призначення, рівень захисту, необовязкові коментарі та дозвіл на запис або зчитування даних. Після завантаження конфігурації в ОРС сервер, дані будуть доступні по всій локальній мережі, в якій діє сервер, що дасть можливість для моніторингу та запису експериментальних даних певною кількістю студентів, які виконують лабораторну роботу, зберігши при цьому час на виконання поставленого завдання та технічний стан ПЛК без фізичного доступу до нього. Таким же шляхом організовано обмін даними з ПЛК серії S7-300 (рис. 1).

307

Рис.1 - структурна схема віддаленої лабораторії Незважаючи на труднощі, які виникають в організації такої системи організації віртуального лабораторного комплексу на основі реального апаратного забезпечення, планується використання відеомоніторингу роботи ПЛК та лабораторних стендів стендів, до яких вони підключені, що дасть студентам можливість створення власних унікальних програм управління складними динамічними об’ктами. Даний підхід стимулює бажання студентів до наукової творчості, дозволяє їм удосконалювати свої навички в програмуванні та оволодінні основами управління засобами автоматизації провідних світових фірм, а в подальшому спростить процеси їх професійної адаптації. [2]. Література 1. Рогач А.О. ІІ-ий Всеукраїнський Науково-практичний семінар “сучасні інформаційні технології в дистанційній освіті” Збірник матеріалів. Івано-Франківськ-2013. С. 70-71 2. Рогач А.О., Сав’юк Л.О. Проектування віртуальних лабораторних практикумів в структурі систем дистанційного навчання Матеріали 1-ої міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні інформаційні системи та технології”.- Суми.2012.- С. 118-119

308

CENTRALIZING ENERGY MANAGEMENT SERVER COMPONENTS CONTINUOUS SUPPORT OF EDUCATIONAL SYSTEMS

Yakovlev S. International Research and Training Center for Information Technologies and Systems, Kiev, Ukraine His emergence and development of the concept of lifelong education must primarily international cooperation within the framework of UNESCO, through which researchers from different countries were able to exchange ideas and national experiences. Creating server farms to support continuous educational spaces (ALD) systems and support functions along with the content, the general requirements for reliability, and others, implies the existence of a system of energy supply, which in turn is a source of energy and a system of centralized control and management of energy resources (STSKUE). ЦЕНТРАЛИЗАЦИЯ УПРАВЛЕНИЯ ЭНЕРГОРЕСУРСАМИ СЕРВЕРНЫХ КОМПОНЕНТ ПОДДЕРЖКИ НЕПРЕРЫВНЫХ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ СИСТЕМ

Яковлев С.П. Международный научно учебный центр информационных технологий и систем НАН и МОН Украины Своим появлением и развитием концепция непрерывного образования обязана в первую очередь международному сотрудничеству в рамках ЮНЕСКО, благодаря которому исследователи разных стран смогли наладить обмен идеями и национальным опытом. Создание серверных комплексов поддержки непрерывных образовательных пространств (НОП) и систем наряду с функциями поддержки контента, общими требованиями по надёжности, и другими, подразумевает наличие системы энергообеспечения, которая в свою очередь состоит из источников энергии и системы централизованного контроля и управления энергоресурсами (СЦКУЭ). В зависимости от сложности и архитектуры объекта поддержки система энергообеспечения включает в себя: 1. качественное основное энергоснабжение (с применением стабилизаторов напряжения), не зависимо от источника энергии, будь то классический или альтернативный. Качественное энергоснабжение обеспечиваетcя внедрением в электрическую сеть, 309

непосредственно перед потребителем, стабилизаторов напряжения (СН). СН - электрический прибор, предназначен сглаживать скачки напряжения сети, позволяя получить на выходе напряжение в заданных пределах (с погрешностью 2-7 %).

2. достаточную по мощности систему бесперебойного питания (СБП), в состав которой входит источник бесперебойного питания (ИБП) и аккумуляторные батареи. При отключении основного источника напряжения ИБП обеспечивает переключение нагрузки на аккумуляторные батареи на короткое время, достаточное для запуска источника аварийного энергоснабжения 3. систему аварийного энергоснабжения (САЭ), зачастую дизельгенератор, с запасом мощности 200% от необходимой, для достижения длительного срока службы САЭ, и для возможности расширения парка серверных систем.

4. система централизованного контроля и управления энергоресурсами. СЦКУЭ состоит из специального или модернизированного под задачу сервера и программного обеспечения управления и контроля которое зависит от применяемой архитектуры. Варианты конфигураций сервера для СЦКУЭ: 1. сборка и конфигурация сервера, под поставленную задачу, на базе стандартных решений. Плюсы отсутствуют для конкретной задачи. Минусы: громоздкость, чрезмерное для подобных задач энергопотребление, чрезмерное количество ресурсов для данной задачи.

2. сборка и конфигурация сервера на основе встраиваемых решений. Плюсы: компактность, малое энергопотребление. Минусы: не достаточно системных ресурсов для вычислительных многозадачных систем. Для достижения централизованного управления бесперебойным электропитанием нужно использовать компоненты которые поддерживают удаленное управление по технологии TCP/IP или RS-485, которые позволяют получить доступ к оборудованию на относительно больших расстояниях.

310

Рис.1 Взаимосвязь СЦКУЭ и устройств энергоснабжения. При использовании СЦКУЭ применяется пофазный метод мониторинга нагрузки (на каждую фазу ставится датчик замера напряжения, тока, мощности) или общий (электросчетчик) мониторинг с возможностью удаленного сбора данных. Выводы: рекомендации по подбору типа ЦСКУЭ зависят от типа и мощности серверного комплекса. Тип основного энергоснабжения зависит от географического расположения вычислительной системы. Конфигурация системы бесперебойного питания зависит от задач которые перед ней ставятся. Для минимизации энергопотребления при максимальной эффективности работы всего комплекса, необходимо применять серверные решения позволяющие при снижении нагрузки искусственно снижать свои характеристики, тем самым, снижая потребление энергии. Литература 1. Компьютерные технологии обучения: Словарь-справочник / Под ред. Гриценко В.И., Довгялло А.М. В 2-х томах. — К.: Наукова думка, 1992. — 784 с.

311

2. Системи управління якістю. Вимоги: ДСТУ ISO 9001-2001 (ISO 9001: 2000, IDT). — Чинний 2001-10-01. — К.: Держстандарт, 2001. — 23 с.

3. Манако А.Ф. Синиця К.М. Массовость и непрерывность как ключевые факторы развития электронного научно-образовательного пространства для всех // Proc. Fifth International Conference ITEA-2010. 23–24 November 2010. — Kiev, IRTC. — P. 23–33.

4. Манако А.Ф., Синиця E.М. Современные научно-образовательные пространства: технологии и подходы //Proc. 1-st International Conference ITEA-2006. 29-31 May 2006. — Kiev, IRTC. — P. 37–51.

5. Стеклов В.К., Беркман Л.Н., Кільчицький Є.В. Оптимізація та моделювання пристроїв і систем зв’язку. Київ, «Техніка», 2004 — 221 с.

6. Романов А.И. Телекоммуникационные сети и управление. КНУТШ — К.: Киевский университет, 2003 — 247с.

COMPLEX ORGANIZATION OF LOCAL SEGMENTS IN THE CAMPUS NETWORK INFRASTRUCTURES

Gerych T. International Research and Training Center for Information Technologies and Systems, Kiev, Ukraine The problems associated with the improvement of campus network infrastructures scientific and educational institutions are describe. ОРГАНИЗАЦИЯ СЛОЖНЫХ ЛОКАЛЬНЫХ СЕГМЕНТОВ В КАМПУСНЫХ СЕТЕВЫХ ИНФРАСТРУКТУРАХ НАУЧНООБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ

Герич Т.П. Международный научно учебный центр информационных технологий и систем НАН и МОН Украины Рассмотрены вопросы, связанные с усовершенствованием кампусных сетевых инфраструктурах научно-образовательных учреждений Актуальность. Развитие современной структуры непрерывного образования невозможна как без поддержки ИКТ, так и без развитой структуры его телекоммуникационной платформы. Так как научно-образовательные учреждения являются субъектами поддержки образовательной деятельности, следовательно, актуальной является проблема их телекоммуникационной поддержки на современном уровне. Во всём многообразии образовательных учреждений значительную роль играют так 312

называемые кампусы - развитые объединения территориально связанных единиц (зданий, кафедр, общежитий) учебного назначения, поддерживающие инфраструктуру определённого образовательного комплекса. Особенности структурного анализа телекоммуникационной компьютерной сети кампусного масштаба являются предметом приводимого обсуждения. Задачу проектирования больших корпоративных сетей можно разбить на две подзадачи. Первая - это проектирование магистральной подсети, составляющую ядро корпоративной сети, включающей в себя используемые глобальные соединения и магистральные каналы связи. Вторая - проектирование абонентских подсетей, которые, как правило, представляют собой кампусные сети и их сегменты различной степени сложности. Таким образом, отличие задачи оптимизации корпоративной сети от задачи оптимизации кампусной сети заключается в дополнительном требовании выбора способов объединения кампусных сетей предприятия или их сегментов при помощи глобальных соединений. Специфика научной и учебной деятельности. Сети кампусов объединяют множество сетей подразделений одного предприятия в пределах отдельного здания или одной территории, покрывающей площадь в несколько квадратных километров. При этом глобальные соединения в сетях кампусов не используются. Службы такой сети включают взаимодействие между сетями отделов, доступ к общим базам данных предприятия, доступ к общим факс-серверам, высокоскоростным модемам и высокоскоростным принтерам. Кампусные сети составляют основу телекоммуникационной поддержки образовательных структур. Компьютерная сеть поддержки кампуса или технологического подразделения образовательной среды представляет собой иерархическую структуру, состоящую их трех уровней: магистральный уровень (Core); уровень распределения (Distribution); уровень доступа (Access). Очевидно, что будущее локальных сетей связано с различными вариантами технологии Ethernet (Fast Ethernet, Gigabit Ethernet и 10G-40G Ethernet). Эти технологии являются фактическими стандартами при построении кампусных сетей, обеспечивая: ● эффективный высокоскоростной обмен данными; ● невысокую стоимость сетевого решения; ● простую практическую реализацию; 313

● совместимость со всеми распространенными типами приложений, включая мультисервисные. В приведенном представлении различные части кампуса объединяются высоконадежной коммутируемой магистралью. Высокая надежность ядра достигается за счет резервирования соединений между магистральными сетевыми устройствами и резервирования соединений, идущих от корпусов к ядру сети. Использование стандартных технологий позволяет гибко регулировать стоимость конечного решения в зависимости от эффективного радиуса кампуса. Наиболее эффективным способом решения указанных проблем является включения устройств в виртуальные ЛВС. При этом можно использовать перечисленные выше способы при условии их поддержки коммутаторами. После того, как соответствующие правила загружены во все коммутаторы, они обеспечивают организацию VLAN на основе заданных администратором критериев. Поскольку в таких сетях кадры постоянно просматриваются на предмет соответствия заданным критериям, принадлежность пользователей к виртуальным сетям может меняться в зависимости от текущей деятельности пользователей. Виртуальные ЛВС на основе правил используют широкий набор критериев принадлежности к сети, включая все перечисленные выше варианты: MAC-адреса, адреса сетевого уровня, тип протокола и т.д. Возможно также использовать любые комбинации критериев для создания правил, наиболее точно соответствующих рассматриваемым задачам

Литература 1. В.И. Гриценко, А.А. Урсатьев «Информационные технологии тенденция, пути развития» УСиМ, 2011, № 5 С. 13–28.

2. Манако А.Ф., Синиця E.М. Современные научнообразовательные пространства: технологии и подходы //Proc. 1-st International Conference, ITEA-2006. - May 2006. - Kiev, IRTC. - P. 37–51.

3. Э. С. Таненбаум. Компьютерные сети. - Питер, 2007. - 992 с.

4. Стеклов В.К., Беркман Л.Н., Кільчицький Є.В. Оптимізація та моделювання пристроїв і систем зв’язку- «Техніка» - К. 2004 - 221с.

5. Романов А.И. Телекоммуникационные сети и управление. КНУТШ — К.: Киевский университет, 2003 — 247с.

314

TELECOMMUNICATION INFRASTRUCTURES OF CAMPUS NETWORKS

Antoniuk Y., Shiyak B. International Research and Training Center for Information Technologies and Systems, Kiev, Ukraine The problem of the choice of software and hardware solutions, principles of creation and application services of scientific and educational academic institutions environment in conformity with basic and innovation information communication technology and general globalization was scrutinized. Based on the analysis of technological standards that apply to telecommunications infrastructure and network management centers, the formation of recommendations for the creation of a network control center NCC, in particular, basic computer telecommunication centre, is described.

Because the construction of a replica of the telecommunications infrastructure for the study of its properties and behavior often is not possible, it is advisable to use simulators based on existing structures.

Such simulators are organized in a dedicated user segment and generate a workload for a specific structure, including both local and cross-cutting requirements. Monitoring function parameters characterizing the overall server station condition uses a standard set of software that allow one to assess the state of the relevant parameters. Actually studying telecommunication structure model is finding and refining the specified function. The initial studyig stage is the formation of the tables of characteristic state parameters depending on the load, with the fixation of certain characteristics of resources. The next step is to approximate the data to the corresponding functions that are used in the future to analyze and predict the behavior of real-world telecommunications structures of educational spaces.

In connection with the general development of the telecommunication infrastructure (TI) campus networks and the structures of scientific and educational organizations, and components of research and education environment, an enhanced TI to enterprise scale, requirements of distributed computing [1, 2] for the practical implementation of the algorithms and calculations appears a problem of choice of software and hardware solutions, creation and application of the principles of correspondence services.

315

Based on the analysis of technological standards [3, 4], which are used in the TI and the network control centres, it is required to form recommendations for the creation of a network control center (NCC), in particular, basic computer telecommunication node. The decision is based on an analogy of technology grouping and combining the services with the perspective of creating cloud-like structures NCC and for support of life learning [5].

To adapt the software add-ons working systems according to user needs [6] we consider the general problem of simulating a TI, the rules for constructing simulation model of TI segments and theoretical approaches, the parameters and criteria for models in the TI scientific and educational areas TI principles modeling gateways, dedicated servers, the general model of server complex NCC. Special attention is given to NCC system status control methods within the QoS parameters [2, 3].

Scientific and educational environment is formin activities activities of academic institutions and other components of the overall structure of the field of science and education [5, 6].

The problem of organizing telecommunications environment as a component of Scientific and educational environment is considered by analogy with the task of building a corporate campus network. By the campus [7], we have in mind a group of closely buildings, such as industrial enterprises, educational institutions, students enterprises.

Accordingly, corporate campus is the structure, distributed on the Internet, bringing together standart objects. Therefore, to build a unified educational environment, which has a distributed structure of the corporate campus, one must provide the support of basic integrated network infrastructure.

The following capabilities are made available to educational environment users by modern digital technologies: ● support for multimedia applications (voice, video); ● support for broadband applications (voice conferencing, video conferencing, video surveillance systems); ● dynamic capacity expansion of bandwidth in the networks already deployed on the basis of traditional technologies; ● support the newest versions of programs which can be implementted on campus, regardless of the specifics of network protocols; ● association of users and departments based on the territorial principle to remote local subnets; 316

● grouping of users with a common interest (department, group, service) that are geographically located in different parts of the campus, into a single virtual team (VLAN), and controling access to information, operated by each of the group; ● creation of specialized information centers, where there is a processing and storage of the data needed to different groups of users.

Access to such common information resources should be equally easy from anywhere in the campus; ● simple mechanism for connecting new buildings to the TI which does not require adjustment of the existing network structure; ● high performance and scalability of the network infrastructure that answers the needs of users in the available bandwidth of communication channels; ● quick and easy renewal of network performance in case of failures; relatively low price of installation and management of the network ensuring high reliability of its functioning.

Given approach to the description of the network provides a choice of standard equipment, determine the configuration of subnets, the most precise formulation of the functional requirements of a particular network structure.

References 1. Computer technology training Reference Dictionary Gritsenko V.I., Dovgyallo A.M., eds. In 2 vol. Kiev: Naukova Dumka, 1992. 784p.

2. Gritsenko V.I., Ursatev A.A. Information technology — a trend, the development ways. USIM, 2011, no. 5, pp. 13–28.

3. Quality management and quality assurance. Terms and definitions: DSTU ISO 3230 — current 1/7/1996. Kyiv: State Standard, 1996. 29 p.

4. Quality Management Systems. Requirements: DSTU ISO 90012001 (ISO 9001: 2000, IDT). Kyiv: State Standard, 2001. 23 p.

5. Manako A.F., Synytsya K.M. The mass and continuity as key factors of e-research and educational environment for all. Proc. Fifth International Conference ITEA–2010. November, - Kiev, IRTC, pp. 23–33.

6. Manako A.F., Synytsya K.M. Modern scientific and educational spaces: technologies and approaches. Proc. 1-st International Conference ITEA-2006. 29–31 May 2006. Kiev, IRTC, pp. 37–51.

7. Tanenbaum E.S. Computer networks. Sant-Petersburg: Peter, 2007.

992 p.

317

INNOVATIONAL TECHNOLOGIES OF TEACHING FOREIGN LANGUAGES WITH SPECIFIC PURPOSES

Kameneva T. International Research and Training Center for Information Technologies and Systems, Kiev, Ukraine

Koval A. Odessa National Polytechnic University, Pr. of Shevchenko, 40 The paper deals with the innovational technologies of teaching foreign languages with specific purposes in electronic learning environment. ИННОВАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В ОБУЧЕНИИ ИНОЯЗЫЧНОМУ ПРОФЕССИОНАЛЬНОМУ ОБЩЕНИЮ

Каменева Татьяна Николаевна Международный центр информационных технологий и систем НАН и МОН Украины, tania@irtc.org.ua Коваль Анастасия Алексеевна Одесский национальный политехнический университет, nastusha_koval@mail.ru В работе рассматриваются инновационные технологии обучения иностранным языкам для профессионального общения в образовательной электронной среде. На этапе осуществления модернизации образовательных процессов в контексте внедрения в высшее образование Украины принципов Болонской декларации особое значение приобретает подготовка в высших учебных заведениях (вуз) неязыкового профиля квалифицированных специалистов в разных областях общественной жизни, которые владеют навыками и умениями иноязычного профессионального общения. Экономическая потреб– ность общества в многоязычных специалистах полностью понятна, ведь знание иностранных языков является гарантией их конкурентоспособности на рынке труда. Однако изучение и преподавание иностранных языков предполагает также воспитание всесторонне развитой, интеллектуальной, компетентной, культур– ной личности будущего специалиста, ориентированного на непрерывное обучение с использованием информационнокоммуникационных технологий (ИКТ). Необходимость применения ИКТ в вузе неязыкового профиля сегодня уже не вызывает никаких 318

сомнений. Анализ состояния информатизации образования в Украине подтверждает тот факт, что все больше вузов неязыкового профиля получают средства на приобретение технических и программных средств, которые позволяют оптимизировать учебный процесс по обучению иностранным языкам. Инструментальные специализированные и массового применения программы (электронные словари, переводчики, компьютерные игры, тренажеры), сеть Интернет и компьютерная коммуникация становятся обычными средствами обучения, как студента, так и преподавателя. Однако готовность и способность вузов неязыкового профиля эффективно использовать достижения инновационных технологий определяется не столько наличием технических и технологических средств, сколько разработанностью учебно-методической базы компьютерного обучения иностранным языкам [1]. Довольно большое количество компьютерных учебных курсов разработано зарубежными авторами. За границей уже продолжительное время обучение иноязычному профессиональному общению базируется преимущественно на использовании компьютерных программ. К сожалению, нельзя еще говорить о значительных наработках в этом плане в нашей стране, но часть преподавателей неязыковых вузов применяют в своей работе компьютерные учебные программы, и, уже сегодня имеют позитивные результатах. Конкретная профессиональная необходимость дала толчок преподавателям вузов неязыкового профиля к разработке своих собственных программ для спецкурсов, к созданию электронных учебных материалов, которые отвечают содержанию и задачам обучения иностранному языку для профессионального общения. Результаты исследований относительно потенциала ИКТ в обучении иноязычному профессиональному общению доказывают, что их использование позволяет значительно обогатить учебновоспитательный процесс за счет:  повышения процессуальной мотивации благодаря использованию продуктивных, творческих учебно-познавательных задач;  объективного контроля знаний, обеспечивающего опера– тивную обратную связь с автоматизированной системой диагностики ошибок;  деятельностного характера усвоения содержания обучения благодаря интерактивному взаимодействию студентов; 319

 моделирования ситуаций реальной коммуникации на иностранном языке;  обеспечение доступа к аутентичному языковому материалу;  развития социокультурной компетенции;  организации самостоятельной работы студентов [2]. На сегодня ведущими направлениями использования ИКТ в обучении иноязычному профессиональному общению являются: 1) реализация модели смешанного обучения иностранным языкам, которая базируется на комплексном использовании методов традиционного обучения в аудитории и широком внедрении в учебный процесс инновационных технологий; 2) организация интерактивного обучения в электронной учебной среде с использованием сервисов сети Интернет; 3) разработка и использование в учебном процессе систем компьютерных упражнений, созданных в среде учебных платформ, в частности Moodle; 4) использование проектной методики как особливого способа организации коммуникативно-познавательной деятельности, создающего условия для коллективной творческой учебной деятельности студентов; 5) внедрение в процесс самостоятельной внеаудиторной работы студентов электронных средств и дистанционных технологий обучения. Среди инновационных технологий, которые сегодня внедряются в процесс обучения иноязычному профессиональному общению, важно отметить технологии дистанционного обучения, которые позволяют реализовать целенаправленное и методически организованное управление учебной и познавательной деятельностью обучаемых, и базируются на использовании широкого спектра как традиционных методик, так и ИКТ [3]. В этой связи можно выделить преимущества использования дистанционных технологий в обучении иноязычному профессиональному общению, а именно:  профессиональная направленность обучения – акцент на определенные задачи будущей профессиональной деятельности студента;  интерактивность – „обеспечение вербального или невербального учебного диалога между человеком и компьютером, в 320

результате которого осуществляется обмен учебными материалами и результатами его обработки” [4];  гибкость – организация обучения в удобное для будущего специалиста время, в удобном месте и темпе;  мобильность – реализация эффективной обратной связи между преподавателем и студентом, студентом и электронным средством обучения, что является главным требованием успеха учебно-воспитательного процесса в вузе неязыкового профиля;  модульность – возможность формирования индивидуального учебного плана из набора независимых учебных курсов;  асинхронность – реализация профессиональной подготовки в удобное для каждого студента время и в удобном темпе;  индивидуализация – направленность на формирование индивидуального стиля деятельности будущего специалиста;  сотрудничество и сотворчество – развитие общей интерактивной деятельности педагогов и студентов в дискуссиях, форумах, деловых и ролевых играх и др.;  массовость – доступность неограниченного количества студентов к множеству источников учебных и методических данных (электронным библиотекам, базам данных, веб-страницам, электронным учебным материалам и т.п.), а также возможность общения студентов как между собой, так и с преподавателем с помощью сетевых средств коммуникации;  интернациональность – экспорт и импорт мировых достижений на рынке образовательных услуг;  новый статус преподавателя – организация работы преподавателя как координатора учебно-познавательного процесса, консультанта, руководителя учебных проектов;  положительное влияние на студента, который предусматривает повышение творческого и интеллектуального потенциала за счет самоорганизации, мотивации к обучению и использованию ИКТ, умения самостоятельно принимать ответственные решения;  экономическая эффективность – улучшение соотношения достигнутого результата к затратам времени, денег и других ресурсов по сравнению с традиционными формами обучения. К основным функциям дистанционных технологий в обучении иноязычному профессиональному общению можно отнести: 321

 организацию самостоятельной внеаудиторной учебнопознавательной работы студентов;  обеспечение будущих специалистов учебно-методическими материалами;  формирование и ведение каталога информационных ресурсов по изучаемым курсам;  проведение автоматизированного тестирования учебных достижений студентов (входного, текущего, модульного);  обеспечение интерактивной связи студентов с преподавателями и студентов между собой;  обеспечение всем студентам доступа к информационным ресурсам сети Интернет для выполнения учебных задач;  предоставление максимально полной информации о порядке и режимах обучения. Одной из главных особенностей инновационных технологий обучения является комплексное использование современных методов обучения, технических средств обучения и носителей учебной информации. Современные ИКТ все больше проникают в среду высшей школы, становясь чуть ли не главным его системным компонентом, который в значительной мере определяет характер и вектор развития языкового образования. Литература 1. Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Моисеева М.В., Петров А.Е. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед кадров / Под ред. Е.С.Полат. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 272 с.

2. Каменева Т.Н. Методика обучения будущих менеджеров деловому письменному общению на английском языке с использованием электронного учебника: автореф. дис. на соискание степени канд. пед. наук: 13.00.02 / Т. Н. Каменева. – К., 2010. – 21 с.

3. Кожухов К. Ю. Педагогическая модель применения дистанционных технологий в процессе формирования методичес-кой компетенции будущего учителя (на материале дисциплины „Теория и методика обучения иностранным языкам”): автореф. дис. на соискание степени канд. пед. наук: / К. Ю. Кожухов. – Курск, 2008. – 19 с.

4. Машбиц Е.И. Компьютеризация обучения: проблемы и перспективы. – М.: Знание, 1986. – 80 с.

322