.
підсилює природа: землю усіяно конваліями; кучеряві гілки увінчують крони дерев, немов дихають таємничі ліси; на обрії — пісенне вечірнє сонце. Виразності цим поетичним малюнкам надає зіставлення яскравих барв. Визнаним центром, що спрямовує творчі пошуки майстрів декоративного розпису Житомирщини, є обласний Будинок народної творчості. Вишукуванням, гуртуванням та консолідацією майстрів протягом багатьох років займався тут талановитий методист з питань образотворчого мистецтва В. І. Кобилинський. На повну силу розкрилися таланти ряду менш відомих поліських майстрів, серед них, зокрема, М. І. Наумчук, колгоспниці з с. Вчорайше Андрушівського району. Наумчук — визнаний майстер орнаментальних композицій, в котрих серед квіткового моря, виведеного пурпурно-золотистими барвами осінньої природи, панує основний мотив — «квітка», «птаха», «пташина пара», «пара звірків» і т. ін. Усе це складається на лагідну пісню, присвячену красі поліських жоржин, мальв, чорнобривців, що оточують «жар-птаху», «павичів» та «півнів». Н а відміну від живописної м’якої манери письма М. Н аум чук, підкреслена графічність, сувора манера контурного малювання відзначає письмо іншої розписувачки— М. П. Мельничук, яка своє недовге життя провела в с. Собочині Олевського району. Ця майстриня фіолетовим чорнилом виводила контури квітів, гілок, грон винограду, ягід, які заповнювала розмиванням зеленою, синьою, рожевою чи фіолетовою фарбами. Визначними майстринями народного поліського розпису у с. Прокоповичі є М .'І. Кравченко-Мужецька та М. В. Охрімчук. Стриманість у зображенні рослинних мотивів на темному тлі відзначає першу, м’якість письма, прагнення створити рясні та ускладнені, і багатобарвні рішення — властиве другій. Крім майстрів, що працюють у галузі суто орнаментального розпису, на Житомирщині чимало митців, які у своїх творах дають асоціативно-символічні рішення, де і композиція, і рух, і колорит спрямовані на виявлення прихованого «знакового» підтексту. Одним з таких митців став О. Д. Макаренко, родом з Брусилова, який нині проживає в Житомирі. Малює він на папері, полотні, фанері, де як водяними, так і олійними фарбами виводить свої витончені асоціативні побудови, котрі нагадують то бароккові оздоби титулів давніх українських книг, то металеві решітки балконів, то вензелі з таємничим «кодом» літер чи букети польових квітів. 126
НАУКОВО-ПОПУЛЯРНЕ ВИДАННЯ
Л АЩУК Юрій Пилипович Н А РО Д Н Е М ИСТЕЦТВО У К РА ЇН С ЬК О ГО П О Л ІССЯ Р едактор А. А. Че р н я к Х у до ж н є оформлення і макет Р . А. Г і м о н а Художній редактор В. С. С а в а Технічний редактор 3. Ф. С т е ц ь к і в Коректор М. І. Т к а ч
ІБ № 2140. З д а н о на складання 20.06.91. П ідписано до друку 19.02.92 Формат 6 0 X 8 4 /1 6 . Папір друк. № 1. Гарнітура літературна. Високий друк. Умов. друк. арк. 7 ,9 1 + 4 вкл. Умов. фарб. відб. 10,12. Обл.-внд. арк. 7 ,4 8 + 0 ,3 7 вкл. Тираж 5000 пр. Замовлення 2187. Видавництво «Каменяр». 290000 Львів. П ідвальна, 3. Ж овківська книжкова друкарня. 292310. Ж овква, Василіанська 8.
Л ащ ук Ю. П.
Л 32
Народне мистецтво Українського Полісся. . — Львів: Каменяр, 1992. — 134 с.: іл., 4 арк. іл. ІЗ В К 5-7745-0404-2: 5000 пр.
У кинзі вперше робиться спроба дослідити комплекс різних видів н ар одного мистецтва Українського П олісся. Ц е — дерев’яне зодчество та його оздоблення, худож н я обробк а дерева, ткацтво та килимарство, одяг і і вишивка, кераміка і худо ж н є скло, худож ній метал, вироби з каменю й кістки, ^екортивн-і розписи, малюваяия та народні картини. Видання ілюстроване, розраховне на масового читача,
Л
4904000000-059
.
------------- ;г---------- Б е з
о го л о ш е н н я