Приватний вищий навчальний заклад Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету Кафедра міжнародної інформації та країнознавства
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛІНИ „ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД” напрям підготовки 6.030204 „Міжнародна інформація” спеціальність 8.03020401 „Міжнародна інформація”
Факультет міжнародних відносин
Рівне – 2013
Навчально-методичний комплекс дисципліни „ Електронний уряд” для студентів за напрямом підготовки 6.030204„Міжнародна інформація” спеціальності 8.03020401 „Міжнародна інформація” „____” ________________ 2013 року. – 25 с.
РОЗРОБНИК: Шинкарук Антон Любомирович, кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародної інформації та країнознавства
ЗМІСТ Навчальна програма……………………………………………………….
4
Робоча навчальна програма……………………………………………..
9
Опис навчальної дисципліни……………………………………………...
11
Мета…………………………………………………………………………
12
Програма навчальної дисципліни…………………………………………
13
Структура навчальної дисципліни………………………………………
22
Індивідуальні завдання……………………………………………………
25
Розподіл балів, які отримують студенти…………………………………
27
Рекомендована література…………………………………………………
29
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів……………
30
Методичні рекомендації з підготовки до практичних (семінарських) занять………………………………………………………………………
31
Питання модульного та підсумкового контролю ………………………
37
Пакет ККР…………………………………………………………………
42
Приватний вищий навчальний заклад Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету Кафедра міжнародної інформації та країнознавства
ПРОГРАМА нормативної навчальної дисципліни „ ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД” 2433.1 – Інформаційний аналітик-міжнародник, 2444.2 – Перекладач напрям підготовки 6.030204„Міжнародна інформація” спеціальність 8.03020401 „Міжнародна інформація” (Шифр за ОПП ЗП 3.04)
Рівне - 2013
РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету
РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ: кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародної інформації та країнознавства Шинкарук Антон Любомирович
Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою РІС КСУ від „_____” ________________ 2013 року, протокол № __
ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Електронний уряд» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки магістра напряму 8.030404 – міжнародна інформація. Предметом вивчення курсу є формування системних знань про особливості розвитку нових ІКТ в органах державного управління. Особлива увага приділяється досвіду ЄС у впровадженні політик електронного врядування та участі, розвиток проектів місцевого електронного врядування. Завдання курсу - (1) поточні тенденції розвитку електронного врядування; (2) розвиток веб-присутності; (3) технології розвитку і менеджменту; (4) розвиток технологій державних послуг і обміну даних (5) як розвинути ефективне електронне врядування на різних рівнях (6) довго та короткострокове планування. Міждисциплінарні зв’язки. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: Змістовний модуль 1. Основи теорії електронного врядування і демократії Змістовний модуль 2. Політики та проекти електронного врядування 1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Скласти у студентів уявлення про можливості використання нових інформаційних і комунікаційних технологій в органах державної влади і місцевого самоуправління з метою підвищення ефективності державного і регіонального управління в умовах розвитку інформаційного суспільства і розвитку нової постіндустріальної економіки. 1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни є (1) поточні тенденції розвитку електронного врядування; (2) розвиток веб-присутності; (3) технології розвитку і менеджменту; (4) розвиток технологій державних послуг і обміну даних (5) як розвинути ефективне електронне врядування на різних рівнях (6) довго та короткострокове планування. 1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати: - основні теорії електронного врядування та управління; - підходи та принципи залучення громадян до використання електронних засобів зв’язку з органами влади; - кращі приклади використання ІКТ в світі для вдосконалення системи державного управління. вміти: - аналізувати проекти електронного врядування; - визначати потреби та барєри впровадження електронних послуг; - досліджувати особливості розвитку проектів електронного врядування у містах; - створювати проекти для електронної участі. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 години / 2 кредити ECTS. 2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни МОДУЛЬ 1. Основи теорії електронного врядування і демократії Тема 1. Теорії електронного врядування. Уряд 2.0 Тема 2. Електронна демократія, можливості участі громадян Тема 3. Світові підходи до електронного управління, участі, процесу прийняття рішень МОДУЛЬ 2. Політики та проекти електронного врядування
Тема 4. Тема 5. Тема 6. Тема 7.
Проекти електронного управління Електронні послуги Розвиток місцевого електронного врядування Проекти електронної участі, залучення та цифрової демократії
3. Рекомендована література 1. 2011 eGovernment Benchmark Pilot on Open Government and Transparency. Measuring the potential of eGovernment to foster Open Government and Transparency in Europe. July 2011 - 81 p. 2. Digital activism decoded : the new mechanics of change / Mary Joyce 2010 3. Digitizing Public Services in Europe: Putting ambition into action 9th Benchmark Measurement | December 2010 4. Handbook for Citizen-centric eGovernment Version 2.1 December 2007 http://www.ifap.ru/library/book246.pdf 5. Kubicek H., Lippa B., Westholm H. (Eds.) Report on state of the art approaches, relevant disciplines, key researchers, and socio-technical research issues. DEMO-net: Deliverable 6.1 6. Public Services the Way Citizens Want Them,бюллетень Microsoft Insight – Government, 2002 г., http://www.microsoft.com/europe/insight/Government/Keynotes/item121.htm 7. Ratcliffe, M. – Lebkowsky, J. (2005, eds.): Extreme democracy. On-line edition (http://www.extremedemocracy.com/) 8. Дрожжинов В. Новые бизнес модели для электронного правительства в Российской Федерации. – Москва: EuropeAid/126204/SER/RU - Сентябрь2010 г. – 94 с. 9. Информационные технологии и государственное реформирование в странах Европы: прогноз на 2010 год По материалам форума Microsoft для государственных деятелей Европы // Информационный бюллетень Microsoft №25 10. Киви Б. Гигабайты власти: Информационные технологии между свободой и тоталитаризмом М.: Бестселлер, 2004 г. – 352 с. 11. Світова доповідь ООН з питань державного сектору 2003: Е-уряд на перехресті. Пер. з англ. — Київ: СП ”Інтертехнодрук”, 2004. - 258 с. 12. Свобода інформації, прозорість, електронне врядування: погляд громадянського суспільства (аналітичні доповіді, збірка перекладів документів) /За ред. к.ю.н. А.В. Пазюка. _ Київ: МГО "Прайвесі Юкрейн", 2004. - 206 с. 4. Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік. 5. Засоби діагностики успішності навчання модульні контрольні роботи.
Усне опитування, практичні завдання,
„ЗАТВЕРДЖЕНО” Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 29 березня 2012 року № 384 Форма № Н-3.04 Приватний вищий навчальний заклад Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету Кафедра міжнародної інформації та країнознавства „ЗАТВЕРДЖУЮ” Проректор з навчальної роботи РІС КСУ ______________/ / „___” _________________ 2013 р. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗП 3.04 ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ напрям підготовки 6.030204 „Міжнародна інформація” спеціальність 8.03020401 „Міжнародна інформація” спеціалізація „Зв’язки з громадськістю”
Факультет міжнародних відносин
Рівне – 2013
Електронний уряд. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів напряму підготовки 6.030204 „Міжнародна інформація”, спеціальність 8.03020401 „Міжнародна інформація”. – 2013 рік. – 22 с.
Розробник: кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародної інформації та країнознавства Шинкарук Антон Любомирович
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри міжнародної інформації та країнознавства, протокол №7 від 21 лютого 2013 року _Завідувач кафедри міжнародної інформації та країнознавства _______________________ / Б. М. Юськів / „___” __________________ 2013 року
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки 6.030204 „Міжнародна інформація” факультету міжнародних відносин, протокол від „____” __________________ 2013 року №___ Голова методичної комісії, декан факультету міжнародних відносин _______________________ / В. А. Черній / „____” _______________ 2013 року
© РІС КСУ, 2013 рік
1. Опис навчальної дисципліни
Найменування показників
Кількість кредитів – 2
Характеристика навчальної Галузь знань, напрям дисципліни підготовки, освітньокваліфікаційний денна форма заочна форма рівень навчання навчання Галузь знань 0304 - міжнародні відносини
Нормативна
(шифр, назва)
Модулів – 2
Напрям 8.030404 – міжнародна інформація
Рік підготовки:
(шифр, назва)
Змістових модулів – 2 Загальна кількість годин – 72
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 8
Спеціальність (професійне спрямування) Міжнародна інформація
Освітньокваліфікаційний рівень: Магістр
6-й Семестр 2-й Лекції
Лекції
14 год. Практичні, Практичні, семінарські семінарські 14 год. Самостійна робота 44 год. ІНДЗ: 44 години Вид контролю: практичні роботи, залік
2. Мета Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Електронний уряд» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки магістра напряму 8.030404 – міжнародна інформація. Предметом вивчення курсу є формування системних знань про особливості розвитку нових ІКТ в органах державного управління. Особлива увага приділяється досвіду ЄС у впровадженні політик електронного врядування та участі, розвиток проектів місцевого електронного врядування. Завдання курсу - (1) поточні тенденції розвитку електронного врядування; (2) розвиток веб-присутності; (3) технології розвитку і менеджменту; (4) розвиток технологій державних послуг і обміну даних (5) як розвинути ефективне електронне врядування на різних рівнях (6) довго та короткострокове планування. Метою курсу є формування у студентів уявлення про можливості використання нових інформаційних і комунікаційних технологій в органах державної влади і місцевого самоуправління з метою підвищення ефективності державного і регіонального управління в умовах розвитку інформаційного суспільства і розвитку нової постіндустріальної економіки. Основними завданнями вивчення дисципліни є (1) поточні тенденції розвитку електронного врядування; (2) розвиток веб-присутності; (3) технології розвитку і менеджменту; (4) розвиток технологій державних послуг і обміну даних (5) як розвинути ефективне електронне врядування на різних рівнях (6) довго та короткострокове планування. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати: - основні теорії електронного врядування та управління; - підходи та принципи залучення громадян до використання електронних засобів зв’язку з органами влади; - кращі приклади використання ІКТ в світі для вдосконалення системи державного управління. вміти: - аналізувати проекти електронного врядування; - визначати потреби та бар’єри впровадження електронних послуг; - досліджувати особливості розвитку проектів електронного врядування у містах; - створювати проекти для електронної участі. 3. Програма навчальної дисципліни МОДУЛЬ 1. Основи теорії електронного врядування і демократії Тема 1. Теорії електронного врядування. Уряд 2.0 Визначення електронного уряду. Розвиток концепції «електронного уряду». Моделі роботи електронного уряду. Стратегії, оцінка готовності, стандарти. Перешкоди на шляху створення електронного уряду. Оцінка проектів електронного врядування. Інформаційна структура. Хмарні технології. Мобільний уряд. Відкритий код в уряді. Уряд 2.0 Тема 2. Електронна демократія, можливості участі громадян Електронна влада. Електронна демократія. Концепції е-демократії. Мережні закони. Електронна участь (eParticipation). Електронне залучення (eInclusion). Теорія електронної участі. Техніки участі. Різниця у підходах до ІКТ у політичних
процесах. Громадянин 2.0. Активізм і Спротив: смартмоби, хактивізм та інші прояви соціально-політичних ефектів децентралізованої мережі. Цензура: відносини з політичним режимом. Цифрові вибори і кампанії. Соціальний краудсорсінг - в пошуках стійких джерел управління Тема 3. Світові підходи до електронного управління, участі, процесу прийняття рішень Інформаційне суспільство та електронний уряд в країнах ЄС. Європейський план дій по електронному уряду 2011-2015. Інформаційні стратегії. E-комісія 2006-2010. Правові основи. Е-послуги для адміністрацій. Е-послуги для громадян. Е-послуги для бізнесу. Політика електронного залучення. Результати застосування політики електронного врядування МОДУЛЬ 2. Політики та проекти електронного врядування Тема 4. Проекти електронного управління Національні проекти електронного врядування. Політика відкритих даних у країнах ЄС. Проекти для державного управління. Оцінка веб-сайтів органів державного управління. Тема 5. Електронні послуги Електронні послуги для громадян і бізнесу в ЄС. 12 електронних послуг для громадян. 8 електронних послуг для бізнесу. Доступність сервісів. Електронні закупівлі. Ідентифікація. Різні механізми аутентифікації. Єдина точка реєстрації (SSO). Е-Центри державних послуг. Електронні платежі. Хмарні технології у державних послугах. Кращі практики електронних послуг у країнах ЄС Тема 6. Розвиток місцевого електронного врядування Розвиток муніципальних електронних порталів, системи залучення громадян, голосування, збір документів і відгуків. Необхідність створення місцевих електронних ресурсів. Розвиток електронних технологій в містах ЄС. Рекомендації по створенню локального порталу. Створення муніципальної ІКТ архітектури. Вдосконалення бізнес-процесів і надання кращих е-послуг. Використання географічних інформаційних систем для кращих е-послуг. Соціальні медіа та додатки. Відкритий уряд. Моделі електронного муніципального управління європейських міст Тема 7. Проекти електронної участі, залучення та цифрової демократії Політика цифрової участі в ЄС. Проекти електронної демократії, громадянської участі, використання нових медіа для розвитку відносин у спільнотах. Eголосування, соціальні кампанії, соціальне обговорення і суспільна політика з використанням нових медіа в ЄС.
4. Структура навчальної дисципліни Кількість годин Назви змістових модулів і тем
1
денна форма
заочна форма
у тому числі усього 2
л
п
3
4
ус ьо лаб інд с. р. го 5
6
у тому числі л
п лаб інд с. р. 10 11 12
7
8
9
13
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I. Основи соціального веб 2.0 Тема 1. Теорії електронного врядування. Уряд 2.0
10
2
2
-
-
6
-
-
-
-
-
-
Тема 2. Електронна демократія, можливості участі громадян
10
2
2
-
-
6
-
-
-
-
-
-
20
4
4
-
-
12
-
-
-
-
-
-
Разом за змістовим модулем 1
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IІ. Інструменти соціальних медіа Тема 3. Світові підходи до електронного управління, участі, процесу прийняття рішень
10
2
2
-
-
6
-
-
-
-
-
-
Тема 4. Проекти електронного управління
10
2
2
-
-
6
-
-
-
-
-
-
Тема 5. Електронні послуги
10
2
2
-
-
6
-
-
-
-
-
-
Тема 6. Розвиток місцевого електронного врядування
11
2
2
-
-
7
-
-
-
-
-
-
Тема 7. Проекти електронної участі, залучення та цифрової демократії
11
2
2
-
-
7
-
-
-
-
-
-
Разом за змістовим модулем 2
52
10 10
-
-
32
-
-
-
-
-
-
Усього годин
72
14 14
-
-
44
-
-
-
-
-
-
5. Теми семінарських занять Кількість годин
№ з/п
Назва теми
Денна форма навчання
1. Тема 1. Теорії електронного врядування. Уряд 2.0 1
2
2. Тема 2. Електронна демократія, можливості участі 2 громадян
2
3. Тема 3. Світові підходи до електронного управління, 3 участі, процесу прийняття рішень
2
4.
2
Тема 4. Проекти електронного управління
5. Тема 5. Електронні послуги 4
2
6.
Тема 6. Розвиток місцевого електронного врядування
2
7.
Тема 7. Проекти електронної участі, залучення та цифрової демократії
2
Разом
14
Заочна форма навчання
6. Самостійна робота
№ з/п
Кількість годин Назва теми
Денна форма навчання
1. Тема 1. Теорії електронного врядування. Уряд 2.0 1
6
2. Тема 2. Електронна демократія, можливості участі 2 громадян
6
3. Тема 3. Світові підходи до електронного управління, 3 участі, процесу прийняття рішень
6
4. Тема 4. Проекти електронного управління 4
6
5. Тема 5. Електронні послуги 5
6
6.
Тема 6. Розвиток місцевого електронного врядування
7
7.
Тема 7. Проекти електронної участі, залучення та цифрової демократії
7 44
Заочна форма навчання
7. Індивідуальні завдання Індивідуальне навчально-дослідне завдання (практична робота студентів − ІРС) є видом позааудиторної самостійної роботи студента навчально-дослідного характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується разом із складанням підсумкового заліку із даної навчальної дисципліни. Мета ІРС. Самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи. Зміст ІРС. ІРС – це завершена практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних в процесі лекційних та семінарських занять, охоплює кілька тем або зміст навчального курсу в цілому: Для допомоги студентам на виконання індивідуального завдання пропонуються загальні рекомендації з проектної роботи, наведені в опорному конспекті лекцій. Звіт з індивідуального завдання повинен мати таку структуру: − титульна сторінка; − формулювання сутності проблеми; − мета аналізу; − завдання аналізу; − моделі проблеми (опис і графічне представлення); − висновки по кожній моделі; − зіставлення висновків; − загальний висновок проекту. Звіт подається на перевірку в письмовій формі на аркушах формату А4. Порядок подання та захисту ІРС: звіт про виконання ІРС подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням всіх позицій змісту завдання; ІРС подається викладачу даної дисципліни не пізніше ніж за 2 тижні до завершення теоретичного курсу; оцінка за ІРС виставляється на заключному семінарському занятті з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІРС. Оцінка за ІРС є обов’язковим компонентом при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу. Питома вага ІРС у загальній оцінці з дисципліни становить 20 балів. Умови індивідуального завдання (проект): Електронна політика: демократія і управління в назва країни (дати детальний опис застосування елементів електронної держави в окремих країнах світу, за визначеними критеріями) Варіант 1. Оцінка веб-присутності політичних інститутів різних рівнів (громадських організацій, політичних партій, державних установ, міністерств тощо) Інформаційні функції Історія організації Програма Заяви для преси Структура організації Біографії керівників Позиція організації Рубрика керівника організації Статут організації (документи)
Комунікаційні функції Рубрика контакт Адреса e-mail керівників Адреса e-mail вебмастера Адреса e-mail голови Координація з обранцями Координація з чиновниками Формуляр на запит інформації Отримання документів
Результати місцевих виборів Дії обранців Новини Зібрання організації Аудіо і відео Секція жінок організації Секція для молоді Секція інших організацій Англійська версія Іншомовна версія Рубрика партнерської організації Зовнішні посилання
Отримання заяв для преси Форум Кіберопитування Пошукова система Карта сайту Підписка на новини
Варіант 2. Контент-анализ функцій веб-сайтів Інформаційне постачання
Генерація ресурсу
Відвертість
Участь
Створення мережі
Проведення кампанії
Пояснення
Інформація про організацію, цінності, лідерів і т.п.
Членство, пожертвування і онлайн закупівлі
Контактна електронна пошта на сайті
Зворотний зв'язок і взаємодія
Всі лінки поза сайтом
Оцінка
1 бал за кожну наявність елементу, наприклад: організаційна історія; структура; цінності/ідеології; політика; партійні документи; інформаційні бюлетені; медіавипуски; люди; FAQs
Бали визначаються за кожен з чотирьох індексів (індекс пожертвування, індекс торгівлі, членський індекс, і асоційоване членське/добров ільне пожертвування)
Сукупний оцінка всієї електронної пошти, внесеної в список на офіційному сайті
Бали визначаються за наявність форумів, чатів, опитувань, можливості відправки епошти від відвідувачів сайту
Бали за кількість гіпертекстових зв'язків з іншими вебвузлами (0 = немає зв'язків; 1 = 1–10; 2 = 11– 20; 3 = 21–50; 4 = 51–100; 5 = 100)
Спроби агітації голосів через заохочення виборців до урядових (партійних) повідомлення або надсилання повідомлень виборцям 1 бал за розміщення виборчих сайтів, сайтів до виборчих округів, електронні розсилки новин, завантажувана виборча інформація і т.п.
Стиль веб-сайту і доступність Глітц-індекс Пояснення
Дизайн початкової сторінки
Мультимедіа
Оцінка
1 бал за графіку, фрейми, оформлення меню
1 бал за наявність звуку, відео, прямого ефіру
Доступ Загало м
Оцінка доступу(в цілому)
Оцінка доступу (на практиці)
Навігаційніс ть
Оновлюваніс ть
1 бал за такі елементи як лише текстові документи для закачування і друку, безфреймова версія, іншомовна версія
Розмір початкової сторінки, в КБ. (>25 КБ. значно уповільнює час завантаження)
1 бал за пошукову систему, меню, карту сайту, символ початкової сторінки і т.д.
Бали за регулярне оновлення: щоденно (6); 1– 2 дні (5); 3–7 днів (4); кожні 2 тижні (3); щомісячно (2); 1–6 місяців (1); >6 місяців (0)
8. Методи навчання У процесі викладання навчальної дисципліни використано наступні методи навчання: бесіда, лекція, демонстрація, ілюстрація, практична робота аналітичного спрямування, аналітичний, дедуктивний, індуктивний методи. Крім того, використано Проблемні завдання, робота з науковою літературою (першоджерелами праць філософів та політологів), аналіз праць видатних вчених, виконання індивідуальних наукових, творчих завдань, робота в Internet.
9. Методи контролю Для визначення успішності навчання використовуються контрольні заходи. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретного завдання. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання після закінчення вивчення дисципліни (семестровий контроль) або відокремлених за робочим навчальним планом модулів. Під час вивчення дисципліни використовуються такі форми поточного контролю: – усне бліц-опитування з питань семінарського заняття; – письмове виконання тестових завдань. Під час вивчення даної дисципліни використовуються така форма модульного (проміжного) контролю, як виконання тестових завдань. Під час вивчення даної дисципліни використовується така форма семестрового контролю як екзамен. 10. Розподіл балів, які отримують студенти Поточне тестування та самостійна робота Змістовий модуль № 1 Т1
Т2
Т3
Змістовий модуль № 2 Т4
Т5
Т6
Т7
10 10 10 10 10 10 Примітка: форма контролю – модульний контроль.
10
Підсумко ва контроль на робота
Сума
30
100
Шкала оцінювання: національна та ECTS Оцінка за національною шкалою
Сума балів за всі види навчальної діяльності
Оцінка ECTS
90–100
А
82–89
В
74–81
С
64–73
D
60–63
Е
35–59
FX
незадовільно з можливістю повторного складання
не зараховано з можливістю повторного складання
0–34
F
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики
для заліку
відмінно добре
зараховано
задовільно
Бали в діапазоні (90–100) означають, що студенти виявили систематичні знання та глибоке розуміння положень навчального матеріалу; засвоїли основну та додаткову літературу, рекомендовану програмою; проявили великі здібності в осмисленому,
логічному, аргументованому, чіткому і вільному трактуванні навчально-програмного матеріалу; засвоїли взаємозв'язок основних понять дисципліни; демонструють вміння вільного використання теорій та підходів, проблемних завдань; самостійно дають правильні відповіді на тестові завдання. Бали в діапазоні (82–89) означають, що студенти виявили систематичні та глибокі знання навчального матеріалу та вільно його викладають, дають правильні пояснення теорій, понять; демонструють розуміння матеріалу, аргументують свої висновки та судження, уміють застосовувати знання на практиці, легко наводять потрібні приклади не тільки з підручника, а й самостійно; викладають матеріал логічно і послідовно, з дотриманням мовних норм; уміють робити висновки; легко знаходить відповіді на тестові запитання і розв’язує без помилок проблемні завдання. Бали в діапазоні (73–81) означають, що студенти виявили знання, які відповідають вимогам, показали систематичний характер знань з дисципліни, засвоїли основну літературу, рекомендовану програмою, але допускають ряд помітних помилок, які самі можуть виправити, до того ж роблять помилки не більше як у 15–20% тестів чи розв’язанні проблемних завдань. Бали в діапазоні (64–73) означають, що студенти мають знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, однак подають матеріал неповно, допускають неточності у визначенні понять і формулюванні теорій; не спроможні належним чином обґрунтувати свої судження, навести власні приклади; викладає матеріал непослідовно з мовними помилками; орієнтуються лише у 50% тестів і підходах до розв’язання проблемних завдань. Бали в діапазоні (60–63) означає, що студенти виявили знання основного навчального матеріалу в мінімальному обсязі, необхідному для подальшого навчання та майбутньої професійної діяльності; в основному ознайомилися з літературою, рекомендованою програмою; спроможні дати правильні відповіді на 30% тестових завдань і проблемних питань. Бали в діапазоні (35–59) свідчать про значні прогалини в знаннях основного навчального матеріалу, про принципові помилки при виконанні, передбачених програмою завдань, але студенти спроможні самостійно доопрацювати програмний матеріал і підготуватися до перездачі дисципліни. Бали в діапазоні (0–34) означають, що студенти не мали знань зі значної частини навчального матеріалу; допускали принципові помилки при виконанні більшості передбачених програмою завдань; не спроможні самостійно засвоїти програмний матеріал і потребує повторного вивчення дисципліни. 11. Методи контролю Усне опитування, тестові завдання, модульні контрольні роботи. 12. Методичне забезпечення 1. Матеріали до лекцій з різних тем курсу. 2. Методичні вказівки (плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентам). 13. Рекомендована література
1. 2.
Базова 2011 eGovernment Benchmark Pilot on Open Government and Transparency. Measuring the potential of eGovernment to foster Open Government and Transparency in Europe. July 2011 - 81 p. Barbara Łukasik-Makowska, Jolanta Sala Portal lokalny. 20 kroków do użytecznego serwisu internetowego gminy, regionu, miejscowości Fundacja Wspomagania, Wsi
3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14.
Warszawa 2011 Creating Municipal ICT Architectures. A reference guide from Smart Cities Digital activism decoded : the new mechanics of change / Mary Joyce 2010 Digitizing Public Services in Europe: Putting ambition into action 9th Benchmark Measurement | December 2010 Foot, Kirsten A. Web campaigning 2006 Heeks Richard Implementing and Managing eGovernment 304 р. 2006 i2010 eGovernment Action Plan Progress Study (SMART 2008/0042) FINAL REPORT Prepared for the European Commission by: The Danish Technological Institute, Denmark TNO Information and Communication Technology, the Netherlands November 2009 Smarter, Faster, Better eGovernment. 8th eGovernment Benchmark Measurement | November 2009 The e-Government Readiness Quick-check Tool http://www.itu.int/ITU-D/cyb/app/egov_checktool.html West, Darrell M., 2005 Digital government : technology and public sector performance 253 р. Горлопанов В.В., Яловецкий В.И. Информационные технологии в органах государственной власти Аналитический обзор М.: МАГМУ, 2007. -182 с. Клiмушин П.С. Електронне урядування в iнформацiйному суспiльствi: [монографiя] / П. С. Клiмушин А. О. Серенок. — Х. : Вид-во ХарРI НАДУ Магiстр”, 2010. — 312 с. Руководство по разработке качественных веб-сайтов государственных учреждений Составитель и переводчик: Новичков Д.Ю. Редактор: Сатин Д.К. Научный редактор: Костин А.Н.
Методичні рекомендації з підготовки до практичних (семінарських) занять Завдання-дискусія 1. Обговорення “За і проти нових технологій у державному управлінні” Завдання-дискусія 2. SWOT-аналіз електронної демократії - свободи для громадян, залучення, політичної участі і активності, мобілізації тощо. Завдання 3. Провести аналіз політики у сфері електронного врядування в країнах ЄС (джерело eupractice.eu) Завдання 4 Проекти електронного управління для окремих країн та регіонів ЄС Провести оцінку національних проектів електронного врядування окремих країн ЄС. Використати категорії аналізу та інформацію з розділу eGovernment Factsheets <http://www.epractice.eu/en/factsheets/> Порівняння з українським урядовим порталом. Завдання 5 (1) Дослідження національної інфраструктури електронного врядування однієї з країн ЄС. Дати коротку характеристику останніх подій в розвитку інфраструктури. (використати factsheets). (2) Оцінка національних урядових проектів країн ЄС. (3) Обрати урядовий портал однієї з країн ЄС (центральний портал, міністерство, департамент, регіональний портал). Визначити особливості порталу, його відповідність критеріям. Завдання 6. Визначення можливостей для розвитку електронного громадянина. На основі данської Хартії e-Громадянина провести аналіз електронних послуг, що надаються у ЄС та Україні. 1. Вибір каналу Як громадянин, я можу сам вибирати, яким чином взаємодіяти з урядом. Уряд забезпечує багатоканальний доступ до послуг, тобто наявні усі канали зв'язку: пошта, телефон, електронна пошта, Інтернет Чи сайт пояснює як контактувати, відвідати, подзвонити надіслати листа або електронне повідомлення? Чи є єдиний телефонний номер або колл-центр? Чи існують опубліковані керівництва, електронна пошта, і чи підтверджується отримання електронної пошти? 2. Прозорість державного сектору Як громадянин, я знаю, куди звертатися для отримання офіційної інформації і громадських послуг. Уряд гарантує створення єдиного вікна державних послуг. Чи існує каталог продуктів і послуг, який пояснює, як і де отримати ці послуги? Чи є посилання або переходи на відповідні організації при подачі заяви на послуг, які поставляються іншими агентствами? Чи сайт відповідає міжнародним стандартам доступності веб-сайтів (WCAG)? 3. Огляд прав та обов'язків Як громадянин, я знаю, які послуги я маю право отримувати і на яких умовах.
Чи інформація надається систематично, тобто у відповідності з профілями, життєвими подіями чи цільовими групами? Чи є можливість адаптувати загальну інформацію до ваших особистих потреб і обставин? Чи здатні працівники колл-центру відповісти на питання, що стосуються всього спектру послуг? 4. Індивідуальна інформація Як громадянин я маю право на отримання повної, актуальної і несуперечливої інформації. Уряд подає відповідну інформацію з урахуванням моїх потреб. Чи можна підписатися на індивідуальне інформаційне обслуговування? Чи є можливість перевірити і при необхідності особисто поправити свої дані? Чи мають постійні відвідувачі пільги? 5. Зручні послуги Як громадянин, я можу надати особисті дані один раз. Уряд ясно дає зрозуміти, які записи він тримає про мене і не використовує дані без моєї згоди. Чи існуючі вебформи дозволяють додавати файли? Чи доступна інформація не запитується знову, замість попередньо заповнених бланків? Чи існують в організації особисті інтернет-сторінки? 6. Зрозумілі процедури Як громадянин, я можу легко узнати, як працює уряд і моніторити його процеси. Уряд інформує мене про процедури у яких я беру участь шляхом відстеження та моніторингу. Чи існує чітка місія і чи база даних юридичних або договірних рішень присутня онлайн? Чи процедури чітко описані і пояснені? Відстеження і моніторинг доступні при подачі заявки або запиту? 7. Довіра і надійність Як громадянин, я припускаю, що уряд компетентний у електронному середовищі. Уряд гарантує безпеку управління ідентифікаційними даними і надійність зберігання електронних документів. Чи декларація про конфіденційність чітко вказує, які заходи вживаються для запобігання зловживанням даними? Чи можливі електронні платежі? Чи можна використати цифровий підпис? 8. Уважна адміністрація Як громадянин, я можу пропонувати ідеї щодо вдосконалення та подавати скарги. Уряд компенсує наслідки помилок і використовує інформацію зворотного зв'язку для поліпшення своїх продуктів і процедур. Чи опубліковано сертифікат якості і чи вказані рівні обслуговування? Чи є можливість подавати скарги в електронній формі? 9. Підзвітність і контроль Як громадянин, я можу порівнювати, перевіряти і вимірювати результати діяльності уряду. Уряд активно надає порівняльні дані про свою діяльність. Чи організації публікують свої показники? Чи опубліковані річні звіти в Інтернеті і чи написані вони в популярній формі? Організація бере участь у відповідних системах тестування? 10. Участь і розширення прав і можливостей Як громадянин, я запрошений до участі в прийнятті рішень і в просуванні своїх інтересів. Уряд підтримує розширення прав і можливостей і гарантує наявність необхідної інформації і документів. Чи громадян запрошено до участі в прийнятті рішень?
Чи можна зареєструватися в якості члена панелей опитування? Чи існують інтернет-форуми і блоги? Завдання 7. Дослідження електронних послуг країн ЄС Використовуючи дані порталу epactice.eu (розділ Cases) або ourservices.eu проаналізувати проект електронних послуг в ЄС. Для оцінки можна використовувати 10 принципів дизайну електронних послуг (Великобританія) та список електронних послуг для громадян та бізнесу. Чи існує аналог цієї послуги в Україні? Якщо ні, опишіть ваші рекомендації щодо створення такого ресурсу. Якщо так, в чому відмінність українського сервісу. Завдання 8. Розробка рекомендацій та етапів для створення порталу місцевого самоврядування.
ПИТАННЯ МОДУЛЬНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ 1. Проблеми ефективності державного управління. 2. Еволюція підходів до підвищення ефективності державного управління в кінці 20 століття. 3. Виникнення концепції електронного уряду. 4. Передумови розвитку електронного уряду. 5. Особливості концепцій електронного уряду в різних країнах світу: загальне і відмінності. 6. Класифікації видів взаємодії уряду з суспільством. 7. Взаємодія G2G, G2B, G2C. Приклади впровадження електронних послуг. 8. Інформаційне забезпечення державного управління (послуги G2G) як елемент внутрішньої інформаційної інфраструктури електронного уряду. 9. Реалізація адміністративних функцій держави за допомогою Інтернет. 10. Електронні державні закупівлі (e-procurement). 11. Поняття цифрової демократії (digital democracy). 12. Можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій в демократичному процесі. Поняття прозорості державного управління. Розвиток цифрової демократії в світі. 13. Структура електронного уряду: внутрішня і зовнішня інформаційна інфраструктура. 14. Етапи створення електронного уряду. Основні принципи. 15. Портал як ефективний спосіб організації роботи державної установи. 16. Місце і роль проектів електронного уряду в адміністративних реформах різних країн світу. 17. Оцінка потенціалу країни по ефективному впровадженню електронного уряду. 18. Особливості електронного уряду як проекту, що реалізовується державним сектором. 19. Розробка стратегії розвитку електронних державних послуг. 20. Проаналізувати за визначеними критеріями розвиток проекту електронного врядування в Україні 21. Місцеве самоуправління і електронна політична участь: можливості розвитку в Україні