«Комп’ютерні мережі» by Margo Tolmach

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ Робоча навчальна програма для студентів напряму підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки»

КИЇВ – 2012

Укладач: Волощук О. М., ст. викладач, Терейковський І. А., кандидат технічних наук, доцент Затверджено на засіданні кафедри комп’ютерних наук Протокол № 1 від 29 серпня 2011 р. Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету Протокол № 1 від 15 вересня 2011 р.

ВСТУП Опис дисципліни та її предмета. «Комп’ютерні мережі» належить до циклу професійної та практичної підготовки напряму «Комп’ютерні науки» освітньокваліфікаційного рівня «бакалавр». Викладається на четвертому курсі в обсязі 180 год. (5 кредитів), в тому числі 66 годин аудиторних занять. З них 42 години лекцій, 16 годин практичних робіт, 8 годин модульний контроль. Закінчується іспитом наприкінці 8 семестру. Навчальний курс «Комп’ютерні мережі» включений у програму підготовки спеціалістів, фахова діяльність яких пов’язана з використанням комп'ютерної техніки, організацією її функціонування, впровадженням у практику роботи підприємств і установ. Курс включає загальнотеоретичну і практичну частини. Перша передбачає засвоєння понять і концепцій функціонування комп’ютерних мереж, розуміння основних тенденцій їх сучасного розвитку, шляхів забезпечення ефективного використання сучасних комп'ютерних технологій у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Практична частина передбачає ознайомлення із сучасними методами проектування комп'ютерних мереж, які обумовлені реальними потребами підприємств, а також з інноваційними технологіями. Об'єктом навчальної дисципліни «Комп’ютерні мережі» є процеси створення та використання комп’ютерних мереж. Предмет навчальної дисципліни «Комп’ютерні мережі» полягає в є принципах, способах і методах створення та використання комп’ютерних мереж. Метою курсу є вивчення базових принципів функціонування комп’ютерних мереж, розгляд особливостей традиційних і перспективних технологій створення локальних та глобальних мереж, великих об’єднаних мереж і керування ними. Завдання курсу полягає в набутті студентами навичок роботи, пов’язаних із підключенням сітьових ресурсів; конфігуруванням нових підключень у робочій групі, домені. Студент повинен знати: - історію створення комп’ютерних мереж; - принципи вибору необхідних компонентів для підключення ПК до діючої локальної мережі; - переваги використання мереж у бізнесі; - спільні та відмінні риси в локальних і глобальних мережах; - методи передачі дискретної інформації; - провідні технології створення традиційних локальних мереж. Студент повинен вміти: - розробити оптимальну архітектуру комп’ютерної мережі; - визначити необхідне апаратно-програмне забезпечення, необхідне для реалізації комп’ютерної мережі з визначеною архітектурою; - на базі визначеного апаратно-програмного забезпечення та розробленої архітектури створити комп’ютерну мережу; - проводити діагностику технічного стану комп’ютерної мережі; 3

- підключати та відключати апаратно-програмні компоненти комп’ютерної

мережі; - підключати та відключати локальну комп’ютерну мережу до глобальних комп’ютерних мереж; - оптимізувати технічні параметри комп’ютерної мережі відповідно виконуваних нею функцій. Навчальна дисципліна «Комп’ютерні мережі» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Для засвоєння матеріалу даної дисципліни необхідне знання теоретичних основ дисциплін: «Операційні системи», «Комп’ютерна схемотехніка та архітектура комп’ютерів», «Системний аналіз», «Організація баз даних та знань», «Кросплатформне програмне забезпечення», «Алгоритмізація та програмування», «Математичні методи дослідження операцій» та «Інженерія знань та інтелектуальні системи», «Моделювання систем», у поєднанні з відповідними практичними навичками.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Навчальна дисципліна «Комп’ютерні мережі» оцінюється за модульнорейтинговою системою. Вона складається з чотирьох модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100бальною шкалою за накопичувальною системою. Форми поточного контролю: - виконання практичного завдання; - усна відповідь на практичному занятті; - перевірка конспекту. Модульний контроль: результат вивчення кожного модуля складає підсумок всіх форм поточного контролю та виконання модульної контрольної роботи. Підсумковий контроль знань: іспит - проводиться у формі усної відповіді на питання та виконання практичного завдання. Умови допуску студента до іспиту: - відсутність заборгованостей з практичних занять; - відсутність заборгованостей з модульних контрольних робіт; - позитивні рейтингові бали за кожний модуль. Підсумкова оцінка За результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як сума оцінок з 4-х модулів (стартовий рейтинг) та оцінки за іспит за такою шкалою оцінювання: Курс ІV, семестри 7-8

Максимальна оцінка в балах

Змістовий модуль 1 (ЗМ1)

Змістовий модуль 2 (ЗМ2)

Змістовий модуль 3 (ЗМ3)

Змістовий модуль 4 (ЗМ4)

Іспит (КІ)

Разом (підсумко ва оцінка - ПО)

100

Максимальна кількість балів за 1–4 модулі (стартовий рейтинг) – 70 балів. Розрахунок підсумкової оцінки: ПО = ЗМ1 + ЗМ2 + ЗМ3 + ЗМ4 + КІ Студент має можливість накопичити максимальну кількість балів у межах кожного модуля, використовуючи різні способи набуття знань.

Бальна система оцінювання різних форм навчання студента в межах кожного модуля № з/

Назви виду роботи, способи набуття знань

Бали за 1 заняття

Бали за всі заняття (максимальні)

п 1. 2. 3. 4.

Лекційні заняття: - відвідування, конспектування Практичне заняття: - виконання практичного завдання Самостійна робота: - письмові відповіді Модульна контрольна робота Всього за модуль Іспит Разом з дисципліни

Модуль 1

Модуль 2

Модуль 3

Модуль 4

до 1

1х5=5

1х6=6

до 3

3х4=12

3х3=9

до 1

1х2=2

до 5

5х1=5

до 30

30 12 + 12 + 24 + 22 + 30 = 100 балів

Трансформація рейтингової оцінки Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться в оцінки системи оцінювання ECTS. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок. Підсумковий рейтинговий бал 91 – 100 84 – 90 76 – 83 66 – 75 61 – 65 21 – 60 0 – 20

Підсумкова оцінка за шкалою ECTS A – відмінно B – дуже добре C – добре D – задовільно E – достатньо (задовольняє мінімальні критерії) FХ – незадовільно F – незадовільно (потрібна додаткова робота)

Традиційна екзаменаційна оцінка відмінно

Традиційна залікова оцінка

добре зараховано задовільно незадовільно

не зараховано

не допущено

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН для студентів денної форми навчання Всього годин

Види занять і розподіл Форми годин контролю № Назви тем С М з/п Л П ам. од. екції рак. роб. конт. МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ Конспект 1.1 Основні характеристики 18 6 12 Письмові . обчислювальних мереж відповіді Конспект 1.2 Апаратне забезпечення 16 4 12 Письмові . комп’ютерних мереж відповіді Модульна контрольна робота № 1 2 2 МКР Модульний Всього 36 10 24 2 контроль МОДУЛЬ 2. ЛОКАЛЬНІ КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ Конспект 2.1 Базові технології створення 18 6 12 Письмові . локальних комп’ютерних мереж відповіді Конспект 2.2 Мобільні комп’ютерні мережі 16 4 12 Письмові . відповіді Модульна контрольна робота № 2 2 2 МКР Модульний Всього 36 10 24 2 контроль МОДУЛЬ 3. ГЛОБАЛЬНІ КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ Конспект 3.1 Принципи створення глобальних мереж 20 6 14 Письмові . відповіді Конспект 3.2 Перевірка Сітьовий рівень побудови великих мереж 32 4 8 20 . практичних робіт Модульна контрольна робота № 3 2 2 МКР Модульний Всього 54 10 8 34 2 контроль МОДУЛЬ 4. ЗАХИСТ ТА КЕРУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИМИ МЕРЕЖАМИ Конспект 4.1 Перевірка Засоби захисту комп’ютерних мереж 30 6 6 18 . практичних робіт Конспект Засоби 4.2 моніторингу та керування Перевірка 22 6 2 14 . комп’ютерними мережами практичних робіт Модульна контрольна робота № 4 2 2 МКР

Всього Разом з дисципліни

Модульний контроль

180

114

ІСПИТ

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ БУДОВИ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ ТЕМА 1.1. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МЕРЕЖ Лекція Історія створення і потенційні можливості обчислювальних мереж. Види комп’ютерних мереж. Основні програмні та апаратні компоненти мережі. Топологія мереж. Адресування комп’ютерів. Рівні моделі OSI. Локальні та глобальні мережі. Основні характеристики мережі. Методи передачі дискретної інформації в мережах. Завдання для самостійної роботи 1. Дати стислий опис функцій кожного рівня моделі OSI і навести приклади стандартних протоколів для цих рівнів. 2. Пояснити, (письмово) з яких міркувань обрано пропускну спроможність 64 Kbit/s елементарного каналу цифрових телефонних мереж.

Запитання для самоперевірки 1. Чим пояснюється той факт, що глобальні мережі з’явились раніше від локальних? 2. Чи будь-яке ПО, що виконується в мережі, можна назвати сітьовими? 3. Що спільного і відмінного у взаємодії ПК в мережі та взаємодії ПК із периферійним пристроєм? 4. Що означають поняття «клієнт», «сервер», «редиректор»? 5. Які основні недоліки повнозв’язної топології? 6. Яке функціональне призначення основних типів комунікаційного обладнання? 7. В чому полягає відмінність логічної структуризації мережі від фізичної? 8. Яке призначення стандартизації за допомогою моделі OSI? 9. Які основні показники продуктивності мережі? 10. Що є більш важливим для передачі мультимедійного трафіка: надійність чи синхронність? 11. Чи можна за допомогою цифрових ліній зв’язку передавати аналогові дані? 12. Які методи компресії найбільш відповідні текстовій інформації? Чому вони неефективні при стисненні двійкових даних? 13. Який спосіб комутації більш ефективний: комутація каналів чи комутація пакетів? 9

Література: 1, 2, 3, 6, 8. ТЕМА 1.2. АПАРАТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ Лекція Обладнання локальних мереж. Структуровані кабельні системи. Концентратори. Функції та характеристики сітьових адаптерів. Методи логічної структуризації мереж. Комутатори локальних мереж. Віртуальні локальні мережі. Завдання для самостійної роботи Розглянути особливості використання мостів і комутаторів. Навести приклад, коли заміна моста комутатором не підвищує продуктивності мережі.

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Запитання для самоперевірки Що таке структурована кабельна система? Як впливає на продуктивність мережі пропускна спроможність сітьового адаптера і порту концентратора? Чи є відмінності в роботі сітьових адаптерів, що з’єднують ПК з комутатором, мостом, концентратором? Чому повнодуплексний Ethernet не підтримується в концентраторах? Яким чином комутатор може керувати потоком пакетів, що надходять від сітьових адаптерів станцій мережі? Яка інформація міститься в таблицях мостів/комутаторів та маршрутизаторів?

Література: 1–7. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1 Дати розгорнуті письмові відповіді на питання: Варіант 1 1. Коли виникли перші локальні мережі? 2. Що входить до апаратного забезпечення мережі? 3. Що входить до програмного забезпечення мережі? 4. Які основні характеристики мережі? 5. Що таке структура мережі? 6. Що таке технологія клієнт-сервер? 7. Що таке модель взаємодії відкритих систем? 8. Що таке зіркоподібні мережі? 9. Що таке системна мережена архітектура? 10. Що таке кільцеві мережі? 10

Варіант 2 1. Коли виникли перші глобальні мережі? 2. Як оцінюється якість мережевого сервісу? 3. Що таке деревоподібна мережа? 4. Що таке мережі з шинною топологією? 5. Що таке мережа з послідовним з’єднанням? 6. Що таке системна мережена архітектура SNA? 7. Що таке системна мережена архітектура DA? 8. Що таке системна мережева архітектура ATM? 9. Що таке логічні організація мережі? 10. Що таке мережі із складною нерегулярною топологією? МОДУЛЬ 2. ЛОКАЛЬНІ КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ ТЕМА 2.1. БАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ СТВОРЕННЯ ЛОКАЛЬНИХ МЕРЕЖ Лекція Провідні технології, які використовуються в локальних мережах, історія їх створення і розвитку. Загальна характеристика протоколів локальних мереж. Методики розрахунку коректності конфігурації мережі. Технологія Ethernet. Технологія Token Ring. Технологія FDDI. Технологія Fast Ethernet. Технологія Gigabit Ethernet. Завдання для самостійної роботи Обрати одну з базових технологій локальних мереж для конкретних підприємств різних галузей виробництва і обґрунтувати свій вибір.

Запитання для самоперевірки 1. Які технології використовуються для створення локальних мереж? 2. Що таке колізія: а) ситуація, коли при передачі станцією пакета виявляється, що в даний момент середовище передачі вже зайняте іншою станцією; б) ситуація, коли дві робочі станції одночасно передають дані в середовище передачі? 3. Які типи помилок у мережі Ethernet призводять до відключення концентратором порту? 4. Якщо один із двох варіантів технології Ethernet має більш високий показник швидкості передачі даних, то який із них зберігає більшу максимальну довжину мережі? 5. Як коефіцієнт використання впливає на продуктивність мережі Ethernet? 6. З чим пов’язане обмеження, відоме як «правило 4-х хабів»? 7. Які особливості методу доступу до технології FDDI? 11

8. Які формати кадрів технології Token Ring відомі? 9. Які основні правила побудови сегментів у технології Fast Ethernet?

Література: 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8. ТЕМА 2.2. МОБІЛЬНІ КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ Лекція Бездротове середовище передачі інформації. Електромагнітний спектр частот. Наземний зв’язок з використанням надвисоких частот. Супутниковий зв'язок. Широкомовні бездротові радіоканали. Архітектура і компоненти бездротової мережі. Стандарти передачі даних в бездротових мережах. Визначення максимальної швидкості передачі даних. Бездротові мережі з інфраструктурою і без інфраструктури. Рівень керування доступом до середовища передачі даних. Функції розподіленої координації. Функції централізованої координації. Завдання для самостійної роботи Обрати одну з базових технологій створення локальної бездротової мережі для конкретного підприємства різних галузей виробництва і обґрунтувати свій вибір.

Запитання для самоперевірки 1. Характеристика стандарту IEEE 802.11. 2. Характеристика стандарту IEEE 802.11a. 3. Характеристика стандарту IEEE 802.11b. 4. Характеристика стандарту IEEE 802.11g. 5. Які технології використовуються для створення зв’язку у інфрачервоному діапазоні? 6. Які частоти називаються надвисокими? 7. Які частоти в основному використовуються у мобільних мережах при не спрямованому зв’язку? 8. Які частоти належать до інфрачервоного діапазону? 9. Які частоти використовуються для систем далекого зв’язку? 10. Які частоти використовуються для супутникового зв’язку при передачі даних на землю? Література: 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2 Дати розгорнуті письмові відповіді на питання Варіант 1 12

Характеристика бездротового середовища передачі інформації. Характеристика електромагнітного спектру частот. Характеристика наземного зв’язку з використанням надвисоких частот. О Характеристика супутникового зв'язку. Характеристика широкомовних бездротових радіоканалів. Характеристика архітектури бездротової мережі. Характеристика компонентної бездротової мережі. Характеристика стандартів передачі даних в бездротових мережах. Як визначається максимальна швидкость передачі даних в бездротових мережах? 10. Характеристика бездротової мережі з інфраструктурою. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Варіант 2 1. Характеристика бездротових мереж без інфраструктури. 2. Характеристика рівнів керування доступом до середовища передачі даних в бездротових мережах. 3. Характеристика функцій розподіленої координації в бездротових мережах. 4. Характеристика функцій централізованої координації в бездротових мережах. 5. Характеристика технології Ethernet. 6. Характеристика технології Token Ring. 7. Характеристика технології FDDI. 8. Характеристика технології Fast Ethernet. 9. Характеристика технології Gigabit Ethernet. 10. Характеристика провідних технологій, які використовуються в локальних мережах. МОДУЛЬ 3. ГЛОБАЛЬНІ КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ ТЕМА 3.1. ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ МЕРЕЖ Лекція Основні поняття та визначення глобальних мереж. Структура і функції глобальної мережі. Транспортні функції глобальних мереж. Типи глобальних мереж. Відокремлені канали. Магістральні мережі та мережі доступу. Віддалений доступ. Доступ до мережі з віддаленого комп’ютера. Завдання для самостійної роботи Підприємство вирішило створити власну глобальну мережу. Визначити, який тип глобальних зв’язків буде найбільш ефективним, якщо підприємству необхідно з’єднати локальну мережу в штаб-квартирі з трьома локальними мережами регіональних підрозділів, розташованих у різних містах. Обґрунтувати відповідь. 13

1. 2. 3. 4.

5. 6.

Запитання для самоперевірки Які основні функції глобальної мережі? Які існують типи глобальних мереж? Що таке віддалений вузол? Якщо модем стабільно працює на виділеному двопровідному каналі як в асинхронному, так і в синхронному режимах, то використання якого режиму є більш доцільним? До пристрою якого рівня в термінах моделі OSI можна віднести сучасний модем? Скільки каналів Т1 можливо передати в одному каналі STS-1?

Література: 1, 2, 3, 7, 8, 9. ТЕМА 3.2. СІТЬОВИЙ РІВЕНЬ ПОБУДОВИ ВЕЛИКИХ МЕРЕЖ Лекція Принципи об’єднання мереж на основі протоколів сітьового рівня. Поняття internetworking. Принципи маршрутизації. Протоколи маршрутизації. Функції маршрутизатора. Здійснення міжсітьової взаємодії засобами TCP/IP. Багаторівнева структура стека TCP/IP. Адресування в IP-мережі. Типи, адрес, стека TCP/IP. Типи IP-адрес. Автоматизація процесу призначення IP-адрес. Протокол IP, основні його функції. Структура IP-пакета. Практичне заняття 1 Встановлення та конфігурування протоколу TCP/IP Мета: ознайомитися з роботою стека протоколів TCP/IP та утилітами TCP/IP, що входять до стандартної поставки ОС; навчитись конфігурувати TCP/IP. Завдання 1. Відкрити меню Start→Settings та обрати Network And Dial-Up Connections. В результаті на екрані монітора повинно з’явитись однойменне вікно. 2. Ініціювати Local Area Connection і в меню File обрати команду Properties. На екрані монітора з’явиться діалогове вікно Local Area Connection, у якому відображено встановлений адаптер, а також використані в ньому сітьові компоненти. 3. Переконатися, що навпроти елемента Internet Protocol (TCP/IP) встановлено прапорець. 4. Переглянути властивості даного елемента, відображення яких виводиться кнопкою Properties. 5. Ініціювати перемикач Use The Following IP address, внаслідок чого стануть доступними для введення поля IP address, Subnet mask, Default gateway. 6. Заповнити поля IP address, Subnet mask, Default gateway у відповідності із вказівками викладача. 14

8. 9. 10. 11.

Ініціювати перемикач Use The Following DNS Serwer Address, внаслідок чого стануть доступними для введення поля Preferred DNS server та Alternate DNS server. Заповнити поля Preferred DNS server та Alternate DNS server у відповідності із вказівками викладача. Натиснувши кнопку OK, закрити діалогове вікно Internet Protocol (TCP/IP) Properties. Натиснувши кнопку OK, закрити діалогове вікно Local Area Connection Properties. Закрити вікно Network And Dial-Up Connections.

Практичне заняття 2 Встановлення та конфігурування сітьового принтера Мета: набуття практичних навичок конфігурування і користування пристроєм друкування. Завдання 1. За допомогою майстра Add Printer інсталювати на комп’ютер локальний принтер та відкрити до нього спільний доступ. 2. Перевести принтер в автономний режим і роздрукувати тестовий документ. Хід виконання Завдання 1. Для виконання даної роботи сам пристрій не потрібен, оскільки взаємодія з ним відбуватиметься в автономному режимі для уникнення повідомлень про помилки. 1. Зареєструватися в системі як Administrator за допомогою паролю password. 2. В меню Start\Settings Відкриється вікно Printers. (Пуск\Настройка) обрати пункт Printers (Принтери). 3. Двічі викликати значок Add З’явиться вікно майстра встановлення Printer (Інсталяція принтера). принтера. 4. Натиснути кнопку Next (Далі). У вікні, що відкриється - Local Or Network Printer (Локальний, або сітьовий принтер) – слід вказати розташування принтера. Враховуючи те, що встановлюваний принтер підключений безпосередньо до вашого ПК, слід зробити його локальним. 5. Переконавшись, що обрано Відкриється вікно Select The Printer перемикач Local Printer Port (Обрати порт принтера). (Локальний принтер), зняти прапорець Automatically Detect And Install My Plug And Play 15

Printer (Автоматичне визначення та інсталяція принтера Plug and Play) і натиснути кнопку Next (Далі). 6. Обрати перемикач Create A New Стане доступним випадаючий список Port (Створити новий порт). Туре (Тип порта). 7. Натиснути стрілку праворуч від Пропонуються варіанти Local Port и списку Туре (Тип порту). Standard TCP/IP Port. Локальний порт доступний завжди. Доступність інших портів залежить від встановлених сітьових протоколів. У даному випадку встановлено протокол TCP/IP, тому є можливість обрати порт, що базується на цьому протоколі. 8. Ініціювати перемикач Use The Following Port (Використати наступний порт) і переконатися, що обрано порт LPT1:. В даному випадку вважатимемо, що пристрій друкування підключено до вашого ПК напряму через порт LPT1. 9. Навтиснути кнопку Next (Далі). Майстер запропонує ввести відомості про виробника та модель принтера. 10. Обрати принтер HP LaserJet З’явиться вікно Name Your Printer 1100. В переліку Manufacturers (Назва вашого принтера). В полі (Виробники) обрати HP, а в Printer Name (Ім’я принтера) вже розділі Printers (Принтери) — задано ім’я HP LaserJet 1100, яке не HP LaserJet 1100. Натиснути слід змінювати. кнопку Next (Далі). 11. Переконатися, що для параметру Do You Want Your Windows-Based Programs To Use This Printer As The Default Printer? (Вважати даний принтер визначеним у середовищі Windows?) обрано варіант Yes (Так). 12. Натиснути кнопку Next (Далі). Відкриється вікно Printer Sharing (Надання принтера для спільного використання). 13. Переконатися, що обрано перемикач Share As (Доступний як). 14. У текстовому полі Share As З’явиться вікно Location And Comment (Доступний як) ввести Printerl і (Разташування і коментарі). натиснути кнопку Next (Далі). 16

15.

16.

В текстовому полі Location (Розташування) набрати Building 36 Floor 4, Office 413, а в Comment (Коментарі) — Black and White Output Laser Printer — High Volume, а після чого натиснути кнопку Next (Далі). Обрати No (Ні) і натиснути кнопку Next (Далі).

Відкриється вікно Print Test Page (Надрукувати текстову сторінку). Друкування текстової сторінки дає змогу переконатися, що принтер інстальовано коректно.

З’явиться вікно Completing The Add Printer Wizard (Завершення роботи майстра встановлення принтерів) із статистикою обраних параметрів. 17. Натиснути кнопку Finish Якщо з’явиться вікно Windows 2000 (Готово). CD-ROM, слід його закрити. 18. Натиснути ОК, щоб закрити Windows 2000 скопіює файли діалогове вікно Insert Disk принтера, і значок для принтера HP (Вставляння диска). LaserJet 1100 з’явиться у вікні Printers (Принтери). Звернути увагу на зображення руки, що з’явилось під значком принтера – це дозвіл на підключення принтеру до мережі. Галочка поряд із піктограмою принтера означає, що він є визначеним пристроєм для друкування. Завдання 2. Перевести створений принтер в автономний режим (режим відкладеного друкування). В цьому режимі документи, що відправляються на принтер, зберігаються на жорсткому диску ПК, доки пристрій друкування не стане доступним. Переведення принтера в автономний режим дозволить уникнути появи повідомлень про помилки (інакше Windows 2000 видаватиме повідомлення про помилку при кожній спробі відправити документ на пристрій друкування, не підключений до ПК) 19. У вікні Printers (Принтери) обрати піктограму HP LaserJet 1100. 20. Відкрити меню File (Файл) і При цьому зміниться значок принтера, обрати Use Printer Offline а на лівій панелі вікна Printers (Відкладене друкування). (Принтери) з’явиться інформація про статус: Use Printer Offline (Відкладене друкування). 21. У вікні Printers двічі натиснути Звернути увагу на те, що список значок HP LaserJet 1100. документів, відправлених на друкування, порожній. 22. Відкрити меню Start\Programs\Accessories і запустити текстовий редактор 17

23. 24.

25.

26.

27.

28. 29.

30.

Notepad (Блокнот). В текстовому редакторі набрати текст: «» Розташувати вікна текстового редактора і HP LaserJet 1100 так, щоб можна було бачити інформацію з обох вікон. У вікні програми Notepad розкрити меню File (Файл) і обрати команду Print (Друкування). Натиснути кнопку Print (Друкування).

У діалоговому вікні Print (Друкування) можна обрати принтер і параметри друкування. Даний принтер є визначеним у середовищі Windows, тому він обирається автоматично. Notepad повідомить, що документ друкується. Повідомлення швидко зникне з екрана – так, що його можна навіть не помітити. У вікні HP LaserJet 1100 можна побачити, що документ чекає відправлення на пристрій друкування. Документ зберігається в черзі на друкування, оскільки увімкнено режим відкладеного друкування (інакше його було б відправлено на друкування відразу).

Закрити програму Notepad, натиснувши No (Ні) при запиті про збереження документа. У вікні HP LaserJet 1100 обрати У вікні підтвердження своїх намірів відправлений на друкування натиснути кнопку Yes. Документ буде документ, а потім у меню Printer видалено з черги на друкування. (Принтер) скористати командою Cancel All Documents (відмінити друкування всіх документів). Закрити вікно HP LaserJet 1100, а потім — вікно Printers.

Практичне заняття 3 Логічне структурування локальної мережі Мета: набуття практичних навичок проектування локальних мереж, розподілених на логічному рівні. Завдання 1. Конфігурувати необхідну кількість ПК для роботи в локальній мережі. 2. Переконатися, що ті ПК, які знаходяться в різних сегментах, не можуть обмінюватись інформацією. 18

Практичне заняття 4 Фізичне структурування локальної мережі Мета: набуття практичних навичок використання масок IP-адрес та ознайомлення з конфігуруванням сервера як мосту між двома фізичними сегментами локальної мережі. Завдання 1. Розрахувати оптимальну маску IP-адреси для даної структури сітьових з’єднань. 2. Конфігурувати мережу таким чином, щоб забезпечити максимальну ефективність передачі інформації. 3. Дослідити вплив структури фізичної мережі на трафік. Завдання для самостійної роботи 1. Приймемо IP за адресу певного вузла підмережі, значення якої становить 198.65.12.67, а значення маски для цієї підмережі – 255.155.255.240. Визначити номер підмережі і максимальну кількість у ній вузлів. 2. Порівняти функції муршрутизаторів, що підтримують маршрутизацію від джерела, з функціями маршрутизаторів, що підтримують протоколи адаптивної маршрутизації.

1. 2. 3.

4. 5. 6. 7. 8. 9.

Запитання для самоперевірки В чому полягає відмінність між завданнями, що розв’язуються за допомогою протоколів сітьового рівня в локальних і глобальних мережах? Яку частину від усієї множини IP-адрес складають адреси класу А; класу В; класу С? Яку максимальну кількість підмереж теоретично можна створити, якщо ви маєте в своєму розпорядженні мережу класу С? Якого значення при цьому набуває маска? Які елементи мережі можуть здійснювати фрагментування? Які протоколи стека TCP/IP відносяться до рівня Internet? За якої умови комутатори третього рівня прискорюють процес маршрутизації? Яка структура пакета ІР? Яка структура пакета ТСР? Як взаємодіють протоколи ІР та ТСР? Література: 1–4, 6–9. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3 Дати розгорнуті письмові відповіді на питання Варіант 1 19

1. Що входить до складу глобальної мережі? 2. Що таке система доменних імен? 3. Як отримати власну ІР-адресу? 4. Що таке статична адресація? 5. Що таке динамічна адресація? 6. Що таке транспортна служба? 7. Як в браузері визначити адресу шлюзу? 8. Як отримати доменне ім’я для власного Веб-сайту? 9. Що таке класи транспортних протоколів? 10. Характеристика поняття «маршрутиризатора».

Варіант 2 1. Характеристика структури і функції глобальної мережі. 2. Характеристика транспортних функцій глобальних мереж. 3. Характеристика типів глобальних мереж. 4. Характеристика принципи об’єднання мереж на основі протоколів сітьового рівня. 5. Характеристика поняття «internetworking». 6. Характеристика функцій маршрутизатора. 7. Характеристика здійснення міжсітьової взаємодії засобами TCP/IP. 8. Характеристика адресації в IP-мережі. 9. Характеристика типів IP-адрес. 10. Характеристика принципів автоматизації процесу призначення IP-адрес. МОДУЛЬ 4. ЗАХИСТ ТА КЕРУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИМИ МЕРЕЖАМИ ТЕМА 4.1. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ Лекція Основні проблеми безпеки комп’ютерних мереж. Категорії безпеки. Нормативно-правова база захисту комп’ютерних мереж. Основні типи атак на мережу. Мережеві компоненти, що зазнають атак. Активні атаки на рівні ТСР. Системи виявлення атак. Криптографічні засоби захисту. Використання електронно-цифрового підпису. Стандарти шифрування. Апаратні засоби шифрування. Міжмережеві екрани, класифікація та основні типи. Архітектура між мережевого екрану. Характеристики міжмережевих екранів провідних виробників. Практичне заняття 1 Захист локальної мережі за допомогою між мережевого екрану операційної системи Мета: набуття практичних навичок захисту локальних мереж за допомогою міжмережевих екранів. 20

1. 2. 3. 4.

Завдання Ознайомитися з основними можливостями та командами між мережевого екрану, що входить до складу операційної системи. Розробити та реалізувати політику використання між мережевого екрану, що входить до складу операційної системи. Ознайомитися з основними можливостями та командами між мережевого екрану, одного із провідних виробників. Розробити та реалізувати політику використання між мережевого екрану, одного із провідних виробників.

Завдання для самостійної роботи Розробити структуру системи захисту комп’ютерної мережі для різних категорій підприємств, різних галузей народного господарства.

Запитання для самоперевірки 1. Які основні вітчизняні нормативні документи регламентують захист інформації локальної комп’ютерної мережі? Які основні вітчизняні нормативні документи регламентують захист інформації локальної комп’ютерної мережі? 2. Які основні закордонні нормативні документи регламентують захист інформації локальної комп’ютерної мережі? 3. Що таке симетрична криптографія? 4. Що таке асиметрична криптографія? 5. Що таке цифровий підпис? 6. Що таке хост-бастіон? 7. Що таке брандмауер з двоспрямованим хостом? 8. Що таке брандмауер з екрануючою підмережею? 9. Що таке демілітаризована зона? 10. Що таке шлюз? Література: 1, 2, 3, 6, 7, 8. ТЕМА 4.2. ЗАСОБИ МОНІТОРИНГУ ТА КЕРУВАННЯ МЕРЕЖАМИ Лекція Функції систем керування мережами. Функціональні групи завдань керування. Архітектура систем керування мережами. Стандарти систем керування. Функції та засоби моніторингу мережі. Класифікація засобів моніторингу та аналізу локальних мереж. Аналізатори протоколів. Сітьові аналізатори. Кабельні сканери і тестери. Багатофункціональні портативні прилади для здійснення моніторингу. Моніторинг локальних мереж на основі комутаторів. 21

Практичне заняття 1 Перевірка працездатності мережі за допомогою стандартних утиліт операційної системи Мета: набуття практичних навичок використання стандартних утиліт операційної системи. Завдання 5. Ознайомитися з основними командами ОС, що дозволяють виявити неполадки в роботі ПК в мережі. 6. Перевірити конфігурацію і здійснити тестування з’єднання за допомогою утиліти ping. 7. Перевірити поточну конфігурацію TCP/IP за допомогою утиліти ipconfig. 8. Ознайомитись із статистикою протоколу TCP/IP та з’єднання, що використовує даний пакет протоколів. 9. Перевірити маршрут з’єднання з віддаленою системою за допомогою утиліти tracert. Хід виконання 1. За допомогою утиліт ipconfig та ping перевірити конфігурацію TCP/IP. 2. Зареєструватись у системі як Administrator із паролем password. 3. В режимі консольного введення набрати ipconfig/all|more і натиснути клавішу Enter. Утиліта IP Configuration відобразить конфігурацію TCP/IP адаптера (ів), встановленого на ПК. 4. Натиснувши клавішу SpaceBar, перейти до поточних параметрів для ‹тип адаптера› adapter Local Area Connection. Використовуючи значення, наведені на екрані, заповнити порожні поля таблиці: Параметр Значення Host Name Primary DNS Suffix Description Autoconfiguration Enabled Physical Address IP Address Subnet Mask DHCP Enabled Default Gateway DNS Server 3. Переконатися в тому, що TCP/IP функціонує і асоційований з вашим

адаптером. Набрати ping 127.0.0.1 і натиснути клавішу Enter. Якщо TCP/IP асоційований з адаптером, внаслідок внутрішньої перевірки за вказаною адресою (loop-back) на екрані відобразиться 4 відгуки. 4. Закрити вікно консольного введення. Завдання для самостійної роботи 22

Є припущення, що частина колізій у мережі спонукається електромагнітними полями. Чи можна за допомогою аналізатора протоколів підтвердити або спростувати це припущення? Обґрунтувати відповідь.

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Запитання для самоперевірки Які основні функції систем керування мережами? Які існують стандарти для систем керування? Як класифікуються засоби моніторингу та аналізу? Чи можна створити систему керування, здатну функціонувати без платформи керування? Які команди ОС дозволяють перевірити роботу ПК в мережі? Які функції виконує утиліта ping? Які функції виконує утиліта tracert? Які функції виконує утиліта hostname?

Література: 1, 2, 3, 6, 7, 8. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4 Дати розгорнуті письмові відповіді на питання Варіант 1 1. Що таке злам інформації? 2. Що таке доступ до терміналу? 3. Що таке підбір пароля? 4. Як розрахувати термін життя пароля? 5. Що таке прослуховування трафіку? 6. Що таке відмова в обслуговуванні? 7. Що таке DОS-атака? 8. Що таке DDOS-атака? 9. Які мережеві компоненти найчастіше атакуються? 10. Що таке між мережевий екран?

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Варіант 2 Функції систем керування мережами. Архітектура систем керування мережами. Стандарти систем керування. Функції засобів моніторингу мережі. Класифікація засобів моніторингу локальних мереж. Що таке аналізатори протоколів? Що таке кабельні сканери і тестери? Що таке моніторинг локальних мереж на основі комутаторів? 23

9. Що таке несанкціонований доступ до інформації? 10. Методика використання цифрового підпису.

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ Історія створення і розвитку обчислювальних мереж. Можливості обчислювальних мереж. Види комп’ютерних мереж. Основні програмні та апаратні компоненти мережі. Топологія мереж. Адресування комп’ютерів. Роль моделі ISO/OSI. Рівні моделі OSI. Поняття відкритої системи. Основні показники продуктивності мережі. Вимоги до сучасних обчислювальних мереж. Сучасні методи передачі дискретної інформації в обчислювальних мережах. Особливості взаємодії ПК в мережі і взаємодії ПК з периферійним пристроєм: спільне і відмінне. Провідні технології, які використовуються в локальних мережах. Історія створення і розвитку комп’ютерних технологій. Протоколи локальних мереж. Методики розрахунку коректності конфігурації мережі. Технологія Ethernet. Метод доступу CSMA/CD. Формати кадрів у технології Ethernet. Специфікація фізичного середовища Ethernet. Методика розрахунку конфігурації мережі Ethernet. Технологія Token Ring. Формати кадрів Token Ring. Фізичний рівень технології Token Ring. Технологія FDDI. Особливості методу доступу FDDI. Фізичний рівень технології FDDI. Технологія Fast Ethernet, її фізичний рівень. Правила побудови сегментів Fast Ethernet. Технологія Gigabit Ethernet: загальна характеристика стандарту. Обладнання локальних мереж. Структуровані кабельні системи. Ієрархія в кабельній системі. Основні функції концентраторів. Функції та основні характеристики сітьових адаптерів. Класифікація адаптерів. Методи логічної структуризації мереж. Структуризація за допомогою мостів та комутаторів. Принципи роботи мостів. Комутатори локальних мереж, особливості їх технічної реалізації. Віртуальні локальні мережі. 25

42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. 59. 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73. 74.

Принципи об’єднання мереж на основі протоколів сітьового рівня. Поняття internetworking. Принципи маршрутизації. Протоколи маршрутизації. Функції маршрутизотора. Реалізація міжсітьової взаємодії засобами TCP/IP. Адресування в IP-мережі. Типи адрес стека TCP/IP. Типи IP-адрес. Автоматизація процесу призначення IP-адрес. Протокол IP, основні його функції. Структура IP-пакета. Функції протоколу IP з передачі і фрагментування пакетів. Протокольний стек TCP/IP. Основні поняття та визначення глобальної мережі. Структура і функції глобальної мережі. Типи глобальних мереж. Відокремлені канали. Глобальні мережі з комутацією каналів. Глобальні мережі з комутацією пакетів. Магістральні мережі та мережі доступу. Віддалений доступ. Доступ до мережі з віддаленого комп’ютера. Загальна схема двоступеневого доступу. Функції систем керування мережами. Архітектура систем керування мережами. Стандарти систем керування. Моніторинг і аналіз локальних мереж. Класифікація засобів моніторингу та аналізу. Функції і засоби моніторингу мережі. Аналізатори протоколів. Сітьові аналізатори. Кабельні сканери і тестери. Багатофункціональні портативні прилади для моніторингу. Моніторинг локальних мереж за допомогою комутаторів.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО ІСПИТУ 1. За допомогою мережевого екрану операційної системи заборонити доступ до визначеного сайту, керуючись його доменним іменем. 26

2. За допомогою мережевого екрану операційної системи заборонити доступ

до визначеного сайту, керуючись його ІР-адресою. 3. За допомогою мережевого екрану системи заборонити доступ до визначеного сайту, керуючись його доменним іменем. 4. За допомогою мережевого екрану системи заборонити доступ до визначеного сайту, керуючись його ІР-адресою. 5. Провести моніторинг мережі за допомогою сітьового аналізатора. 6. Провести моніторинг мережі за допомогою кабельного тестера. 7. Засобами операційної системи провести конфігурацію протоколу TCP/IP. 8. Підключити та настроїти мережевий принтер. 9. Розрахувати оптимальну маску IP-адреси для даної структури сітьових з’єднань. 10. Перевірити конфігурацію і здійснити тестування мережі з’єднання за допомогою утилітиping. 11. Перевірити поточну конфігурацію TCP/IP за допомогою утиліти ipconfig. 12. Додати в локальну мережу новий персональний комп’ютер. 13. За допомогою мережевого екрану заборонити показ банерів на екрані браузеру. 14. Перевірити конфігурацію і здійснити тестування мережі з’єднання за допомогою утиліти tracert. 15. Засобами операційної системи визначити параметри загальнодоступних ресурсів власного комп’ютера. 16. Визначити ІР-адреси комп’ютерів, доступних до вашого в локальній мережі. 17. Визначити ІР-адресу заданого викладачем Веб-сайту. 18. Заборонити доступ до вашого комп’ютера з певного діапазону ІР-адрес. 19. Заборонити доступ до вашого комп’ютера з певної доменної зони. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ Під час вивчення дисципліни «Комп’ютерні мережі» використовуються різні форми навчання, однією з яких є лекція. Метою лекції є сприйняття, розуміння і засвоєння студентом тематичної інформації. Для того, щоб точно сприймати навчальний матеріал, необхідно зосередитися на суті лекції, зрозуміти її основні положення і запам'ятати їх. Конспектування – це своєрідний процес, який містить ряд складових: - слухання (аудіювання) інформації; - відбір та скорочення інформації (виділення головної думки); - переформулювання відібраної інформації; - записування переформульованої інформації. Результатом цього процесу є конспект, який дозволяє його автору відтворити в подальшому одержану інформацію з необхідною точністю. 27

У будь-якому навчальному матеріалі міститься інформація трьох основних різновидів: головна, другорядна і допоміжна. Головною є та інформація, яка має найістотніше значення для засвоєння навчального матеріалу, виражає сутність теми. До неї належать означення наукових понять, формулювання законів, теоретичних принципів тощо. В тексті така інформація виділяється певним чином, на лекції ж - задиктовується. Другорядна інформація може мати подвійне значення: або її засвоєн ня необхідне для більш глибокого й цілісного розуміння головної інформації, або ж вона відображає конкретні наслідки та практичні рекомендації, що випливають з цієї інформації. До цього різновиду інформації належать різного роду коментарі, пояснювальні зауваження, тлумачення. Призначення допоміжної інформації — допомогти студентові краще засвоїти певний матеріал. Це різного роду методичні поради, нагадування про раніше викладений матеріал, запитання для самоперевірки та ін. В процесі конспектування кожен з вищеназваних різновидів інформації вимагає і різних способів опрацювання. Головну інформацію необхідно записати якнайповніше, без істотних переробок і скорочень, майже дослівно. Допоміжну інформацію, навпаки, повністю пропускаємо. Основна ж робота при конспектуванні полягатиме в переробці другорядної інформації. При цьому інформацію треба узагальнити й скоротити, подати у вигляді плану, тез, висновків, схем, викладення основних результатів тощо. Необхідно звернути увагу на важливості правильного і зрозумілого скорочення інформації при конспектуванні, акуратності та чіткості оформлення конспекту, виділення основних положень, означень, термінів кольором, графічними оздобленнями (можливо, не в процесі конспектування під час лекції, а в подальшому доопрацюванні) та інше. Якщо з відповідних причин лекція пропущена, її необхідно законспектувати і опрацювати самостійно, а всі незрозумілі питання щодо загальної структури лекції з’ясувати на консультації.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ Практичне (лабораторне)1 заняття, як одна із форм навчальних занять, розрахована на виконання студентами в електронному вигляді певної задачі з використанням ПК. На практичному (лабораторному) заняття вони глибше опановують складні питання, беруть участь в їх колективному творчому обговоренні, оволодівають науковими методами аналізу певних явищ і проблем. Під час виконання лабораторної роботи створюються умови для перевірки та виявлення інтелектуального рівня студентів. Навчальні програми з переліком тем та питань дисципліни «Нейронні мережі та генетичне програмування» студенти отримують на першому практичному занятті. Для самостійного опанування тем предмета студенти можуть використовувати не тільки зазначений список основної літератури, а також інші джерела інформації, можливості Internet та додаткову літературу. На першому практичному занятті викладач вказує на основні теми предмета для практичного засвоєння, роз’яснює загальні положення, надає рекомендації з вивчення та опанування всіх розділів, загострює увагу на найбільш важливих «вузлових» питаннях. На заключній лабораторній роботі розглядаються теми, які стали найбільш важкими для самостійного опанування.

1 Практичне заняття – вид навчального заняття, на якому студенти під

керівництвом викладача шляхом виконання певних відповідно сформульованих завдань закріплюють теоретичні положення навчальної дисципліни і набувають уміння їх практичного застосування. Лабораторне заняття – вид навчального заняття, на якому студент під керівництвом викладача проводить натурні або імітаційні експерименти або дослідження з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень, набуває уміння роботи з лабораторним обладнанням, оснащенням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, оволодіває методикою експериментальних досліджень в конкретній предметній галузі та обробки отриманих результатів. Комп’ютерний практикум – вид практичного заняття, на якому викладач організує індивідуальну роботу студентів на ПЕОМ з метою формування умінь та навичок практичного використання певних оболонок, програм тощо. 29

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Самостійна робота є однією із складових навчального процесу, на яку припадає значний обсяг навчального часу. При цьому студент є активним учасником навчального процесу, набуває навичок самоорганізації, самостійного пошуку інформації, прийняття рішень і т. ін. Правильна організація самостійної роботи дозволяє максимально індивідуалізувати навчання, підвищити ефективність навчального процесу в цілому. Одним із видів самостійної роботи є опрацювання лекційного матеріалу, визначення головного у змісті лекції, засвоєння її основних моментів. Щоб зрозуміти і добре засвоїти лекційний матеріал, до кожної наступної теми слід ретельно готуватись: систематично опрацьовувати матеріал попередньої лекції, і, якщо це необхідно, опрацювати рекомендовану літературу, повторювати пройдений матеріал, на який лектор посилається при викладанні нового, якщо з певних причин лекція пропущена, її необхідно законспектувати і опрацювати самостійно, незрозумілі питання з’ясувати на консультації. Для ґрунтовного засвоєння першоджерел необхідно вдумливо конспектувати їх, вдаючись до різних видів запису (витяги, тези, цитати і т. ін.). Готуючись до відповіді, важливо, в першу чергу, визначити напрями наукових досліджень з певної проблеми та впровадження їх результатів у практику. Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями. Особлива увага під час самостійної роботи повинна приділятись набуттю навичок практичної роботи на комп’ютерах з тими програмними продуктами, що вивчаються. Потрібно ознайомитись із основними теоретичними відомостями про програмний продукт за допомогою спеціальної літератури, лекційного та методичного матеріалу або довідкової системи програми. Після цього можна виконувати конкретні практичні завдання. Викладач систематично контролює самостійну роботу студентів: перевіряє конспекти першоджерел, виконання завдань практичних завдань, надає необхідну допомогу для активізації навчальної діяльності студентів. При вивченні дисципліни студенти можуть застосовувати наступні форми самостійної роботи: - самостійне поглиблене вивчення матеріалу на основі конспекту лекцій, їхніх презентацій, рекомендованої й учбово-методичної літератури, періодичних видань по темах лекцій; - написання рефератів за переліком тем, запропонованих викладачем; - самостійна підготовка до практичних занять з використанням навчальних комп’ютерних програм; - підготовка до виконання тестів; - самостійна підготовка до іспиту, у тому числі з використанням навчальних комп’ютерних програм. Методи контролю: 30

тестування студентів перед виконанням практичних і лабораторних робіт, опитування студентів під час захисту звітів по лабораторних роботах і на консультаціях, - проведення атестаційного контролю знань студентів під час іспиту. Необхідним елементом для самостійної роботи студентів є користування електронною бібліотекою університету на сайті КНУКіМ www.knukim.edu.ua. Окремою формою самостійної роботи студента є написання реферату. -

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ Організація проміжного контролю знань По завершенні вивчення кожного модуля студент виконує модульну контрольну роботу (далі МКР). Метою МКР є перевірка рівня засвоєння студентом теоретичного і практичного матеріалу модуля. Оцінка за МКР є складовою оцінкою з вивчення модуля. Умови допуску до виконання МКР. До проведення МКР допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є обов’язковими складовими модуля. У випадку пропуску занять з поважних причин, студент може відпрацювати матеріал теми на додатковому занятті згідно з встановленим графіком. Студент, який не з’явився на МКР, у відомості зазначається як «не з’явився» та йому виставляється 0 балів за МКР. Студент, який з поважної причини пропустив МКР, зобов’язаний надати відповідний документ та виконати МКР відповідно до встановленого кафедрою графіка. Порядок виконання МКР. Комплексна контрольна робота проводиться письмово на останньому практичному занятті у модулі, відповідно до встановленого графіка занять. Студент, який навчається за індивідуальним графіком, зобов’язаний скласти МКР у визначений деканатом час. Під час складання МКР студент не може користуватися додатковими матеріалами без дозволу викладача, у протилежному випадку, – він усувається від складання МКР, на роботі робиться відповідний запис, у відомість рубіжного контролю виставляється 0 балів за МКР з відповідного модуля. Результати МКР та оцінка за модуль заносяться у відомість рубіжного контролю у визначеній шкалі протягом трьох робочих днів після складання МКР. Результати МКР доводяться до відома студентів не пізніше трьох днів після складання. Студент, який не погоджується з оцінкою, має право звернутися до викладача та отримати обґрунтоване пояснення. У випадку незгоди з рішенням викладача, студент може звернутись з письмовою апеляцією до завідувача кафедри в день оголошення результатів. Завідувач кафедри та викладач мають розглянути апеляцію у присутності студента протягом двох днів з дня її подання та прийняти 31

остаточне рішення щодо оцінки студента. У результаті апеляції оцінка не може бути зменшена. Якщо студент не звернувся з апеляцією у встановлений термін, то оцінка, виставлена викладачем, є остаточною. Умови перескладання МКР. Модульний контроль проводиться лише один раз. Студент має право один раз перескласти модуль, оцінений «незадовільно» у термін, визначений деканатом, як виняток, у випадку, коли був не допущений до написання МКР. Загальні вимоги: завдання для контрольних робіт розроблено згідно з робочою програмою; завдання до контрольної роботи видається та керується викладачем; зарахування контрольної роботи вважається виконаним, коли студент подає викладачу для перевірки письмову відповідь разом з виконаною практичною роботою. Питання, що включені до модульної контрольної роботи, оцінюються в діапазоні визначеному робочою програмою дисципліни. Структура кожного комплексу завдань для модульного контролю має ідентичну побудову і може включати такі види завдань: тестові завдання, теоретичне питання, що потребує розгорнутої відповіді, практичне завдання. Система нарахування балів визначена робочою програмою. ЛІТЕРАТУРА 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Основна Антонов В. М. Сучасні комп'ютерні мережі / В. М. Антонов. – К.: МК-Прес, 2005. – 480 с. Валецька Т. М. Комп'ютерні мережі. Апаратні засоби / Т. М. Валецька. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 208 с. Вишняков В. М. Сучасні технології побудови комп'ютерних мереж / В. М. Вишняков. – К.: КНУБА, 2004. – 140 с. Жуков І. А. Комп'ютерні мережі та технології / І. А. Жуков, В. О. Гуменюк, І. Є. Альтман. – К.: НАУ, 2004. – 276 с. Інформатика та комп’ютерна техніка: навч. посібник / За ред. А. В. Сенченко, А. О. Білятинський. – К.: КНУКіМ, КДІДПМіД, 2003. – 299 с. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы / За ред. В. Г. Олифер, Н. А. Олифер. – СПб.: Питер, 2001. – 672 с. Матвієнко О. В. Internet-технології: проектування Web-сторінки: навч. посібник / О. В. Матвієнко, І. Л. Бородкіна. – К., 2002. – 130 с. Матвієнко О. В. Основні мови HTML: лабораторний практикум / О. В. Матвієнко, І. Л. Бородкіна. – К., 2001. – 81 с. Олексюк В. П. Організація комп'ютерної локальної мережі / В. П. Олексюк, Н. Р. Балик, А. В. Балик. – Т.: Підручники і посібники, 2006. – 80 с. 32

10. Стандарты по локальным вычислительным сетям: справочник / Под ред. С.

И. Самойленко. – М.: Радио и связь, 1990. 11. Таненбаум Э. Компьютерные сети / Э. Таненбаум. – 3-е изд. – СПб.: Питер, 2002. 12. Шпига П. С. Комп'ютерні мережі та телекомунікації / П. С. Шпига. – К.: Київський міжнародний ун-т, 2005. – 127 с. 13. Янг М. Л. Internet: Полное руководство / М. Л. Янг. – К., 2001. Додаткова 14. Блэк Ю. Сети ЭВМ: протоколы, стандарты, интерфейсы / Ю. Блэк. – М.: Мир, 1990. 15. Габрусєв В. Ю. Вивчаємо комп'ютерні мережі / В. Ю. Габрусєв. – К.: Видавничий дім «Шкільний світ», 2005. – 128 с. 16. Коваленко А. Є. Корпоративні комп'ютерні мережі та телекомунікації: конспект лекцій для студ. спец. 7.080401 «Інформаційні управляючі системи та технології» А. Є. Коваленко / / Національний ун-т харчових технологій. – К.: НУХТ, 2004. – 27 с. 17. Компьютерные сети: учеб. курс. – 2-е изд. – MicrosoftPress, Русская редакция, 1998. 18. Кульгин М. В. Коммутация и маршрутизация IP/IPX трафика / М. В. Кульгин. – М., 1998. 19. Стерн М. Сети предприятий на основе Windows NT для профессионалов / М. Стерн, Г. Монти, В. Бэчман. – СПб.: Питер, 1999.