МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ УСТАНОВ Робоча навчальна програма для студентів напряму підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки»
КИЇВ – 2012
Укладач: Матвієнко О. В., доктор педагогічних наук, професор Затверджено на засіданні кафедри комп’ютерних наук Протокол № 1 від 29 серпня 2011 р. Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету Протокол № 1 від 15 вересня 2011 р.
2
ВСТУП Опис дисципліни та її предмета. «Інформаційні технології соціокультурних установ» належить до циклу дисциплін вільного вибору вищим навчальним закладом напряму підготовки «Комп’ютерні науки» освітньокваліфікаційного рівня «бакалавр». Викладається на першому курсі в обсязі 126 год. (3,5 кредитів), підсумковим контролем знань є залік. Метою і завданням курсу «Інформаційні технології соціокультурних установ» є вивчення теоретико-методологічних та практичних засад забезпечення інформаційної взаємодії в системі управління сучасними підприємствами та установами соціокультурної сфери шляхом впровадження інформаційних технологій. Соціокультурна сфера – сукупність галузей, підприємства яких виробляють товари та послуги, необхідні для задоволення соціально-культурних потреб людини. Діяльність у соціально-культурній сфері здійснюють організації, заклади та підприємства різної відомчої приналежності (державні, приватні, суспільні організації) та різної форми власності. Зміст курсу враховує специфіку соціально-культурної сфери як предметного поля діяльності майбутніх фахівців за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Оскільки об’єктами професійної діяльності фахівця є професійно-орієнтовані автоматизовані системи та технології, інформаційні процеси та інформаційні потоки, напрями діяльності, які передбачають використання комп’ютерного обладнання, локальних та глобальних мереж, ключовими компетенціями фахівця є: - здатність визначати стратегію застосування інформаційних технологій у сфері соціокультурної діяльності; - знання специфіки предметної галузі – соціокультурної сфери; - уміння ставити та вирішувати за допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій завдання із предметної галузі соціокультурної сфери; - здатність формулювати вимоги до інформаційної системи, проектувати бізнес-процеси; - процеси управління інформацією та знаннями; - уміння проектувати, впроваджувати, здійснювати супровід та управляти інформаційною системою. Професійна компетентність фахівця за спеціальністю «Комп’ютерні науки» – це інтегративна властивість особистості, яка виражається у сукупності знань і умінь в галузі програмування, умінь та навичок з професійного використання комп’ютерної техніки, досвіду роботи з професійно-орієнтованими інформаційними системами; здатність застосовувати їх у прикладній галузі – соціокультурній сфері; наявність внутрішньої мотивації до якісного здійснення своєї професійної діяльності, особистого досвіду виконання професійних дій; у наявності професійних цінностей, а також у здатності виходити за межі предмета своєї професії та наявності творчого потенціалу саморозвитку. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: - задачі предметної області та комп’ютерні методи їх вирішення; 3
- перспективи розвитку інформаційних технологій та інформаційних систем у предметній галузі, їх зв’язок із суміжними галузями. Студенти повинні вміти: - формулювати і вирішувати завдання проектування інформаційних систем для предметної області. Ефективність засвоєння дисципліни студентами забезпечується комплексом заходів, зокрема, завданнями для самостійної роботи, написанням рефератів. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Навчальна дисципліна «Інформаційні технології соціокультурних установ» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з чотирьох модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою за накопичувальною системою. Форми поточного контролю: - виконання практичного завдання; - реферати. Модульний контроль: результат вивчення кожного модуля складає підсумок всіх форм поточного контролю та виконання модульної контрольної роботи. Підсумковий контроль знань: залік - проводиться у формі усної відповіді на питання. Умови допуску студента до заліку: - відсутність заборгованостей з практичних занять; - відсутність заборгованостей з модульних контрольних робіт; - позитивні рейтингові бали за кожний модуль. Підсумкова оцінка За результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100бальною системою, яка розраховується як сума оцінок з чотирьох модулів (стартовий рейтинг) та оцінки за залік за такою шкалою оцінювання: Курс І, семестри 1-2
Максимальна оцінка в балах
Змістовий модуль 1 (ЗМ1)
Змістовий модуль 2 (ЗМ2)
Змістови й модуль 3 (ЗМ3)
Змістовий модуль 4 (ЗМ4)
Залік (КЗ)
Разом (підсумкова оцінка - ПО)
20
17
21
22
20
100
Максимальна кількість балів за 1–4 модулі (стартовий рейтинг) – 80 балів. Розрахунок підсумкової оцінки: ПО = ЗМ1 + ЗМ2 + ЗМ3+ ЗМ4 + КЗ Студент має можливість накопичити максимальну кількість балів у межах кожного модуля, використовуючи різні способи набуття знань. 4
Бальна система оцінювання різних форм навчання студента в межах кожного модуля № з/п 1. 2.
3. 4.
Назви виду роботи, способи набуття знань Лекційні заняття: - відвідування, конспектування Практичні заняття: - виконання практичного завдання (звіт) Самостійна робота: - реферат - виконання практичного завдання Модульна контрольна робота Всього за модуль Залік Разом з дисципліни
Бали за 1 заняття
Бали за всі заняття (максимальні) Модуль 1 Модуль 2 Модуль 3 Модуль 4
до 1
1х3=3
1х4=4
1х2=2
1х3=3
до 2
2х4=8
2х1=2
2х5=10
2х5=10
до 2 до 2
2х1=2 2х1=2
2х2=4 2х1=2
2х1=2 2х1=2
2х1=2 2х1=2
до 5
5х1=5
5х1=5
5х1=5
5х1=5
20
17
21
22
до 20
20 20 + 17 + 21 + 22 + 20 = 100 балів
Трансформація рейтингової оцінки Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться в оцінки системи оцінювання ECTS. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок. Підсумковий рейтинговий бал 91 – 100 84 – 90 76 – 83 66 – 75 61 – 65 21 – 60 0 – 20
Підсумкова оцінка за шкалою ECTS A – відмінно B – дуже добре C – добре D – задовільно E – достатньо (задовольняє мінімальні критерії) FХ – незадовільно F – незадовільно (потрібна додаткова робота)
Традиційна екзаменаційна оцінка відмінно
Традиційна залікова оцінка
добре зараховано задовільно незадовільно
не зараховано
не допущено
не допущено
5
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН для студентів денної форми навчання № з/п
Види занять і розподіл годин
Форми Сам. Мод. контролю Лекції Практ. роб. конт. МОДУЛЬ 1. ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ Форми, види та Конспект 1.1. властивості 12 2 2 8 Звіт з практичної інформації роботи Інформаційні Конспект 1.2. системи в 12 2 4 6 Звіт з практичної менеджменті роботи Конспект Організаційні Реферат, 1.3. 10 2 2 6 комунікації звіт з практичної роботи Модульна контрольна робота 2 2 МКР №1 Модульний Всього 36 6 8 20 2 контроль МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗРОБКИ І ВПРОВАДЖЕННЯ ІС Життєвий цикл Конспект 2.1. інформаційної 12 4 8 Реферат системи Управління Конспект проектом Звіт з практичної 2.2. 12 2 2 8 інформаційної роботи системи Стандартизація Конспект компонент 2.3. 10 2 8 Реферат інформаційних технологій Модульна контрольна робота 2 2 МКР №2 Модульний Всього 36 8 2 24 2 контроль Разом за 1 семестр 72 14 10 44 4 МОДУЛЬ 3.СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКЛАДІВ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ Комп’ютерні Конспект технології у Звіт з практичної 3.1. бібліотечно16 2 4 10 роботи інформаційній діяльності Назви тем
Всього годин
6
3.2.
Інформаційні технології у музеях Модульна контрольна робота №3
18
2
4
Конспект Звіт з практичної роботи, реферат
12
2
2
МКР
Модульний контроль МОДУЛЬ 4. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ ІнформаційноКонспект комунікативні Звіт з практичної 4.1. 18 4 4 2 можливості мережі роботи, Інтернет реферат Інформаційні ресурси бібліотек та Звіт з практичної 4.2. 16 2 2 2 музеїв у мережі роботи Інтернет Модульна контрольна робота 2 2 МКР №4 Модульний Всього 18 6 6 4 2 контроль Разом за 2 семестр 54 10 14 26 4 Разом з дисципліни 126 24 24 70 8 ЗАЛІК Всього
36
4
8
22
2
7
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ МОДУЛЬ1. ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ ТЕМА 1.1. ФОРМИ, ВИДИ ТА ВЛАСТИВОСТІ ІНФОРМАЦІЇ Лекція Поняття «інформація-дані-знання» Види інформації залежно від галузі практичного використання. Наукова, технічна, комерційна, соціальна, правова та інші види інформації. Управлінська інформація. Класифікація видів економічної інформації за місцем виникнення та функціями управління. Вхідна інформація, вихідна інформація. Планова, нормативно-правова розпорядницька, облікова, звітностатистична, аналітична інформація. Властивості економічної інформації. Точність, достовірність, оперативність, достатність, доступність інформації. Метаінформація як особливий вид економічної інформації. Дані. Типи даних. Знання. Приховані та явні знання в організації. Форми явного організаційного знання. Управління знаннями. Практичне заняття Аналіз видів діяльності та організаційно-розпорядчої документації, яка використовується у навчальних та наукових підрозділах ВНЗ Мета: виявити види документації, яка використовується у діяльності кафедр та факультетів ВНЗ, як основи для подальшого проектування впровадження інформаційної системи. Завдання Скориставшись ресурсами мережі Інтернет, виконати пошук Положень про діяльність факультету та кафедри вищого навчального закладу1. Виявити, які види діяльності та документації (навчально-організаційної, навчальнометодичної, обліково-звітної, науково-дослідної, кадрової тощо) використовуються у діяльності цих науково-навчальних підрозділів. Завдання для самостійної роботи 1. На основі аналізу наукової літератури виконати порівняння визначень поняття «інформація», виявити основні риси кожного із знайдених визначень. За результатами укласти таблицю. 2. На основі аналізу наукової літератури виконати пошук визначень понять «наукова інформація», «технічна інформація», «комерційна інформація», «соціальна інформація», «правова інформація». Визначити особливості кожного з видів інформації відповідно до галузі використання.
1
Розробниками таких концепцій можуть виступати ВНЗ різних профілів. Ці розробки можуть бути використані при виконанні практичної роботи. 8
3. На основі аналізу літературних джерел дати визначення поняття «управління знаннями» (Knowledge Management), пояснити його сутність. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.
Запитання для самоперевірки Визначення понять «інформація» та «дані». Які особливості цих понять? Визначення економічної та управлінської інформації. В чому полягає процес управління організаційною системою з точки зору передавання інформації? За якими ознаками здійснюється класифікація видів економічної інформації? Якими властивостями визначається якість економічної інформації? Визначення метаінформації як особливого виду економічної інформації. Чинники, які впливають на цінність інформації. Чинники, які впливають на ціну інформації. Розкрити поняття «ступінь структурованості даних».
Література: 9, 10, 15, 23. ТЕМА 1.2. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В МЕНЕДЖМЕНТІ Лекція Поняття «інформаційна технологія» та «інформаційна система» Інформаційні технології в аспекті еволюційного розвитку. Трактування поняття «інформаційна технологія». Поняття «інформаційні процеси». Основні види технологічних операцій (процедур) з обробки даних. Збирання даних, формалізація даних, фільтрація даних, сортування даних, архівація, захист, транспортування, перетворення даних. Способи обробки даних у межах організаційної структури. Централізований, децентралізований, розподілений та інтегрований способи обробки даних. Поняття «система» та «інформаційна система». Етапи еволюції інформаційних систем. Автоматизовані робочі місця. MRP (Material Requirements Planning – система, яка дає змогу планувати потребу підприємства у ресурсах). ERP (Enterprise Resource Planning). BPM (Business Performance Management – управління ефективністю бізнесу). OLAP-системи як засіб аналітичної обробки даних у реальному режимі часу. Класифікація інформаційних систем. Класифікація інформаційних систем залежно від сфери застосування. Інформаційні системи організаційного управління. Інформаційні системи управління технологічними процесами. Інформаційні системи автоматизованого проектування. Інтегровані (корпоративні) інформаційні системи. Структурованість завдань як ознака класифікації ІС. Структуроване (формалізоване) завдання. Неструктуроване завдання. Частково структуроване завдання. Основні складові ІТ-інструментарію сучасних ІС. Математичне забезпечення. Програмне забезпечення. Технічне забезпечення. Комунікаційне 9
забезпечення. Методичне забезпечення. Організаційне забезпечення. Інформаційне забезпечення. Лінгвістичне забезпечення. Персонал інформаційних систем. Групи фахівців, які відносяться до персоналу інформаційних систем. Професійні стандарти в галузі інформаційних технологій. Програміст. Системний архітектор. Спеціаліст з інформаційних систем. Системний аналітик. Спеціаліст із системного адміністрування. Менеджер інформаційних технологій. Менеджер з продажу рішень та складних технічних систем. Спеціаліст з інформаційних ресурсів. Адміністратор баз даних. Користувач інформаційної системи. Практичне заняття № 1 Аналіз організаційної структури ВНЗ Мета: оцінити організаційну структуру ВНЗ як об’єкта інформатизації. Завдання 1. Виявити структурні підрозділи управління університетом (ректор, ректорат (проректори), деканати, кафедри, відділ кадрів, бухгалтерія, бібліотека та ін.). 2. Заповнити таблицю, до якої занести назви структурних підрозділів ВНЗ та функції, які вони виконують. Назва структурного підрозділу
Функції структурного підрозділу
Примітки
3. Представити у виді схеми ієрархічну підпорядкованість структурних підрозділів (ректорат, деканат, кафедра, науковий відділ, бібліотека тощо). Практичне заняття № 2 Кваліфікаційні вимоги до персоналу інформаційних систем Мета: розкрити зміст діяльності фахівців, які задіяні у створенні та впровадженні інформаційних систем. Завдання 1. Виявити групи фахівців, які працюють з інформаційною системою (наприклад: програмісти, системні адміністратори, безпосередні користувачі, фахівці з технічної підтримки тощо). 2. Описати професійну діяльність фахівців, залучених до створення та експлуатації інформаційних систем. Завдання для самостійної роботи 1. Зобразити схематично централізований, децентралізований та розподілений способи обробки даних в організації. 2. Назвати первинний та вторинний типи інформації у деканаті факультету. Запитання для самоперевірки 10
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.
Сутність понять «система», «інформаційна система». Які основні складові ІТ-інструментарію сучасних ІС? Які групи фахівців включає персонал ІС? Ступені структурованості завдань як одна із ознак класифікації ІС. За якими основними ознаками можна класифікувати інформаційні системи? Зміст основних видів технологічних операцій (процедур) з обробки даних. Які основні переваги та недоліки централізованого та децентралізованого способів обробки даних? 8. Які основні види інформаційних технологій в аспекті їх еволюційного розвитку? Дати їх характеристику. Література: 8, 6, 16, 17. ТЕМА 1.3. ОРГАНІЗАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ Лекція Інформаційна модель організації Електронний офіс. Етапи розвитку концепції електронного офісу. Основні функції електронного офісу. Основні види інформаційних обмінів в організації. Інформаційна модель організації. Організація як об’єкт впровадження електронного документообігу. Критерії визначення потреби організації у впровадженні електронного документообігу. Електронний документ як засіб та спосіб реалізації управлінських функцій. Документальні потоки у системі управління. Документопотік вхідних, внутрішніх, вихідних документів. Загальна структура документаційного забезпечення управління. Переведення документів у електронну форму. Класифікація документів з точки зору переведення у електронну форму. Принципи побудови та функціонування систем електронного документообігу. Основні вимоги до систем електронного документообігу. Системи управління електронними документами Electronic Record Management System (ERMS) та Electronic Document Management System(EDMS)), платформи управління корпоративним контентом (або інформаційними ресурсами підприємства) (Enterprise Content Management Systems, ECMS). Практичне заняття Електронний офіс: сутність та способи реалізації Мета: виявити суттєві ознаки електронного офісу. Завдання На основі аналізу інформаційних джерел мережі Інтернет виявити сутність понять «електронний офіс», «віртуальний офіс», з’ясувати способи їх реалізації. Завдання для самостійної роботи 1. Підготувати реферат на тему: «Складові процесу організаційної комунікації». 11
Запитання для самоперевірки 1. Характеристика системи організаційних комунікацій. 2. Які основні вимоги для систем електронного документообігу? 3. Характеристика систем електронного документообігу (EDMS, ERMS, ECMS). Література: 12, 20, 23. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА 1 Тестові завдання 1. Обрати правильні твердження За місцем виникнення економічна інформація може бути: 1) Плановою; 2) керуючою; 3) вихідною; 4) керованою; 5) вхідною. 2. Обрати правильні твердження Класифікація видів економічної інформації може здійснюватись за такими ознаками: 1) за відповідальністю; 2) за функціями управління; 3) за посадою менеджера; 4) за місцем виникнення; 5) за звітністю. 3. Якість економічної інформації визначається такими властивостями: 1) звітність; 2) точність; 3) достовірність; 4) оперативність; 5) достатність; 6) доступність. 4. На ціну інформації впливають: 1) об’єктивні чинники; 2) суб’єктивні чинники; На цінність інформації впливають: 3) об’єктивні чинники; 4) суб’єктивні чинники; 5. Розрізняють такі способи обробки інформації у організації: 1) централізований; 2) плановий; 3) децентралізований; 4) обліковий; 12
5) розподілений; 6) інтегрований. 6. До основних видів технологічних операцій з обробки даних можна віднести: 1) облік даних; 2) збирання даних; 3) формалізація даних; 4) планування даних; 5) сортування даних; 6) архівація даних; 7) транспортування даних; 8) перетворення даних. 7. Персонал ІС включає такі групи фахівців: 1) розробники інструментарію ІТ/ІС; 2) спеціалісти з впровадження ІТ/ІС в умовах конкретної організації; 3) безпосередні виконавці інформаційних процесів у межах розглядуваної ІТ; 4) фахівці, які забезпечують працездатність інструментарію; 5) керівництво організації; 6) керівництво вищих органів. 8. Поміж головних ознак класифікації ІС виділяють ступінь структурованості вирішуваних завдань: 1) структуроване відповідно до завдань управління; 2) структуроване; 3) неструктуроване відповідно до кваліфікації користувача; 4) неструктуроване; 5) частково структуроване; 6) частково структуроване відповідно до змісту економічної інформації. 9. Назвати основні види інформаційних обмінів у організації (обрати правильні відповіді) 1) перехресний обмін; 2) обмін між організацією та зовнішнім середовищем; 3) міжрівневий (вертикальний) обмін інформацією в організації; 4) горизонтальний обмін інформацією; 5) неформальний обмін інформацією. 10.Основні складові ІТ-інструментарію сучасних ІС: 1) фінансове забезпечення; 2) математичне забезпечення; 3) кадрове забезпечення; 4) організаційне забезпечення; 5) інформаційне забезпечення; 11.В організації можуть існувати такі потоки документів (обрати правильні відповіді): 1) потік вхідної документації; 2) потік внутрішньої документації; 3) потік вихідної документації; 13
4) потік архівної документації. 12.Інформаційна модель організації – це: 1) система всебічного використання в управлінській діяльності засобів обчислювальної техніки і телекомунікацій; 2) схема потоків інформації, використовуваної в процесі управління, відображає різні процедури виконання функцій управління організацією і представляє за кожним завданням зв’язок вхідних і вихідних документів і показників;
3) сукупність суб'єктів управління, які перебувають організуючим впливом процесів управлінської діяльності.
під
13.Функціональні можливості систем електронного документообігу: (обрати пункти, які разом утворюють правильну відповідь) 1) реєстрація документів; 2) контроль виконання; 3) маршрутизація об'єктів документообігу (workflow-підсистема); 4) вихід в Інтернет; 5) колективна робота; 6) нормативно-довідкова інформація; 7) пошук; 8) звітність;
9) адміністрування. 14.Життєвий цикл електронного документа складається з таких етапів: (обрати правильні відповіді) 1) реєстрація документів і збереження відомостей про них у базі даних; 2) обробка і збереження власне документів; 3) рух документів; 4) друк документів; 5) відправлення документів; 6) контроль виконання. 15.Обрати відповіді, які разом характеризують електронний документ: 1) програмно та технічно залежний продукт; 2) фізично документ може зберігатись в кількох різних файлах; 3) зберігається на фізичному носії інформації; 4) може неадекватно сприйматись користувачем. 16.Основними технологіями, які забезпечують різні операції опрацювання документів, є: 1) засоби мультимедіа; (звук, анімація тощо) 2) технології розпізнавання текстів, які трансформують паперові вхідні документи у електронну форму; 3) електронний цифровий підпис; 4) засоби передавання даних; 5) засоби зберігання документів у електронній формі. 17.Юридична сила електронного документа забезпечується: 1) використанням електронно-цифрового підпису (ЕЦП), який ідентифікує автора надісланого електронного документа і забезпечує неможливість зміни документа у процесі доставки; 14
2) використанням ксерокопії власного підпису особи, яка надіслала документ; 3) використанням факсиміле особи, яка надіслала документ; 4) адресою електронної пошти особи, яка надіслала документ. 18.Електронний цифровий підпис – це: 1) дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних; 2) вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувала; 3) параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки підписувачу. МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗРОБКИ І ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТЕМА 2.1. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ Лекція Проектування інформаційних систем Поняття «проект інформатизації». Етапи створення інформаційної системи. Поняття «життєвий цикл інформаційної системи». Життєвий цикл інформаційної системи як методологія проектування. Моделі життєвого циклу інформаційної системи. Каскадна модель. Поетапна модель з проміжним контролем. Спіральна модель. Переваги та недоліки кожної з моделей. Проектування ІС на основі каскадної моделі. Стадії та етапи створення ІС. Технологічні документи для підтримки практичного використання стандарту ISO/IEC 12207. Процеси життєвого циклу програмного забезпечення відповідно до базового міжнародного стандарту ISO/IEC 12207. Зміст основних процесів програмного забезпечення інформаційної системи (ISO/IEC 12207). Стадії створення систем (ISO/IEC 15288). Групи процесів у структурі життєвого циклу відповідно стандарту ISO/IEC 15288. Договірні процеси, процеси підприємства, проектні процеси, технічні процеси, спеціальні процеси. Склад та зміст технічного завдання на створення ІС. Завдання для самостійної роботи 1. Виконати порівняльний аналіз основних моделей життєвого циклу інформаційної системи. Дані представити у таблиці. 2. Охарактеризувати основні методи проектування інформаційних систем. 3. Виконати систематизацію основних особливостей і проблем проектування сучасних інформаційних систем у менеджменті. 4. Підготувати реферат на тему: «Аналіз основних моделей життєвого циклу інформаційної системи». 15
1. 2. 3. 4.
Запитання для самоперевірки Визначення поняття «модель життєвого циклу системи». Які основні моделі життєвого циклу інформаційних систем? Які недоліки та переваги кожної з моделей життєвого циклу інформаційної системи? Які основні закони регулюють правовідносини у сфері інформації, інформаційних систем та технологій?
ТЕМА 2.2. УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ Лекція Методологія управління проектами Проект інформатизації. Сутність методології управління проектами. Життєвий цикл проекту. Основні етапи управління проектами. Цілепокладання, планування, управління ресурсами, стимулювання і контроль, оперативне управління. Зміна поколінь інформаційних систем. Етапи процесу переходу на нову систему. Оцінка ефективності впровадження інформаційних систем. Види ефектів від впровадження інформаційної системи. Обчислюваний ефект, ефекти часу та продуктивності праці, необчислюваний ефект. Основний ефект від впровадження ІС – підвищення продуктивності праці. Економія робочого часу управлінського персоналу. Ефективне використання людських ресурсів. Зменшення вартості здійснення тих або інших видів робіт на підприємстві. Правові аспекти придбання і використання інформаційних систем. Практичне заняття Формування вимог до інформаційної системи Мета: обгрунтувати вимоги до впровадження інформаційної системи в організації. Завдання Для проектування інформаційної системи виконати обслідування об’єкта, обґрунтувати необхідність створення ІС та виявити вимоги користувачів до ІС (стадія формування вимог до ІС), оформити звіт про виконану роботу та розробити тактико-технічне завдання. Для прикладу може бути взято проектування ІС для спільної діяльності кафедр та деканату. Завдання до самостійної роботи 1. Виявити можливі методики оцінки ефективності впровадження інформаційних систем та проаналізувати види ефектів від впровадження інформаційної системи. 2. Окреслити основні особливості процесу зміни інформаційної системи організації. 3. Дати визначення поняття «проект інформатизації». Запитання для самоперевірки 16
1. Які основні методи проектування інформаційних систем? 2. Систематизація основних особливостей і проблем проектування сучасних інформаційних систем у менеджменті. Література: 6, 13, 21. ТЕМА 2.3. СТАНДАРТИЗАЦІЯ КОМПОНЕНТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Лекція Мета стандартизації інформаційних технологій. Стандартизація компонент інформаційних технологій. Стандартизація програмних засобів. Стандартизація апаратних засобів. Стандарти інформаційної безпеки. Міжнародні організації із стандартизації інформаційних технологій. Національні стандарти України в галузі стандартизації інформаційних технологій. Відкрите програмне забезпечення. Завдання до самостійної роботи 1. Виконати пошук національних стандартів України (ДСТУ), які регламентують впровадження і використання програмного забезпечення. 2. Виконати їх аналіз. Дані занести в таблицю. 3. Підготувати реферат на одну із тем: «Стандарти України у сфері інформаційних технологій», «Міжнародні стандарти у сфері впровадження інформаційних систем». 1. 2. 3. 4.
Запитання для самоперевірки Яка нормативно-методична база створення, супроводу та розвитку сучасних інформаційних систем? Які з компонент інформаційної системи підлягають стандартизації? В чому полягає мета стандартизації інформаційних технологій? Розкрити зміст поняття «відкрите програмне забезпечення».
Література: 4, 6, 11, 13, 21. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2 Тестові завдання 1. Проект — це: 1) план довгострокових фінансових вкладень; 2) бізнес-план; 3) програма дій з використання фінансових ресурсів; 4) завдання з певними вихідними даними й плановими результатами (цілями), що зумовлюють спосіб його вирішення; 5) задум (завдання, проблема) та необхідні засоби його реалізації з метою досягнення бажаного економічного, технічного, технологічного чи організаційного результату. 17
4. До головних ознак проекту не відносяться: 1) зміна стану для досягнення мети проекту; 2) обмеженість у часі; 3) обмеженість ресурсів; 4) складність; 5) неповторність. 5. Визначення мети проекту не передбачає: 1) визначення результатів діяльності на певний термін; 2) обмеження ресурсів проекту; 3) кількісної оцінки проекту; 4) доведення, що результати можуть бути досягнуті; 5) визначення умов, за яких результати проекту можуть бути досягнуті. 6. Окремі конкретні проекти чітко визначеної орієнтації та масштабу, що припускають певні спрощення проектування та реалізації, формування команди проекту тощо, називаються: 1) монопроекти (або прості); 2) мультипроекти; 3) мегапроекти. 7. Управління проектом – це: 1) мистецтво координації людських та матеріальних ресурсів протягом життєвого циклу проекту; 2) сукупність заходів, спрямованих на реалізацію проекту, з метою отримання прибутку; 3) процес управління командою, ресурсами проекту за допомогою спеціальних методів та прийомів з метою успішного здійснення поставленої мети. 8. До стадій життєвого циклу управління проектом не відносяться: 1) зародження; 2) зростання; 3) зрілість; 4) оцінка проекту; 5) завершення проекту. 9. На стадії зародження проекту здійснюється: 1) планування та контроль; 2) управління ризиком; 3) управління організаційною структурою; 4) проектний аналіз за аспектами; 5) оцінка стану проекту. 10.Система управління проектами, при якій менеджер проекту не несе ніякої фінансової відповідальності за прийняття рішення, відповідає за координацію і управління розробкою та реалізацією проекту, у контрактні відносини з іншими учасниками проекту не вступає, називається: 1) простою; 2) розширеною. 11.Основними критеріями прийняття проекту є: 1) технічна та технологічна можливість його реалізації; 18
2) довгострокова життєздатність; 3) економічна ефективність; 4) організаційне та адміністративне забезпечення; 5) всі відповіді вірні. 12.Функція, яка забезпечує фінансовий контроль завдяки накопиченню, аналізу та складанню звіту з витрат проекту, називається: 1) управління обсягом; 2) управління якістю; 3) управління часом; 4) управління контрактом та забезпеченням проекту; 5) управління витратами. 13.Моделі життєвого циклу інформаційної системи: 1) каскадна; 2) поетапна з проміжним контролем; 3) спіральна з вихідним контролем; 4) спіральна; 5) каскадна із вхідним контролем. 14.Основні етапи управління проектами (обрати пункти, які разом утворюють правильну відповідь) 1) цілепокладання; 2) планування; 3) управління ресурсами; 4) стимулювання і контроль; 5) оперативне управління; 6) написання програмного коду; 7) експлуатація. 15.Ефект від впровадження інформаційної системи: 1) обчислюваний ефект; 2) ефект зростання продуктивності праці; 3) ефективне використання людських ресурсів; 4) підвищення іміджу працівника; 5) мотивація працівника. 16.Згрупувати відповідні терміни та визначення згідно з даними таблиці. Термін А. Проект
Визначення 1. Перелік робіт із зазначенням строків, виконавців, результатів, які ведуть до отримання комплексу показників, що намічені концепцією проекту.
Б. Бізнес-план 2. Детальне викладення цілей та шляхів досягнення виробництва, що створюється, для обґрунтування інвестицій. В. Техніко3. Специфічна організаційна структура, яку очолює керівник проекту. економічне Вона створюється на період здійснення проекту і завданням її є обґрунтування здійснення функцій управління проектом. інвестицій Г. Управління
4. Задум (завдання, проблема) та необхідні засоби його реалізації з 19
проектами
метою досягнення бажаного економічного, технічного, технологічного чи організаційного результату.
Д. Ціль проекту
5. Час від моменту задуму проекту до його ліквідації.
Ж. Життєвий цикл проекту
6. Передпроектна розробка інженерно-конструкторських, технологічних і будівельних рішень, порівняння альтернативних варіантів і обґрунтування вибору конкретного способу здійснення проекту.
З. Команда проекту
7. Бажаний результат діяльності, який намагаються досягти за певний проміжок часу при заданих умовах реалізації проекту.
Е. План проекту
8. Процес управління командою, ресурсами проекту за допомогою спеціальних методів та прийомів з метою успішного здійснення поставленої мети.
МОДУЛЬ 3. СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКЛАДІВ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ ТЕМА 3.1. КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ У БІБЛІОТЕЧНОІНФОРМАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Лекція Історія автоматизації бібліотек. Електронні каталоги бібліотек. Структура інтегрованої автоматизованої бібліотечної системи. Спільне використання ресурсів бібліотек. Консолідований запис зведеного каталогу бібліотечного консорціуму. Структура записів, які містять бібліографічну інформацію. Стандарт ISO 2709. Функціональні вимоги до програмних засобів автоматизації бібліотек. Система CDS/ISIS як стандарт автоматизованої бібліотечної системи. Система WinISIS. Специфічні особливості системи. Система ИРБИС. Практичне заняття 1 Системи для автоматизації бібліотек Мета: виявити перелік систем для автоматизації бібліотечних процесів, оцінити їх функціональні можливості. Завдання 1. Виконати пошук в мережі Інтернет сайтів, на яких представлено спеціалізовані системи для автоматизації бібліотек та музеїв. 2. Скласти таблиці, у яких навести порівняльний аналіз функціональних можливостей бібліотечних (музейних) систем. Практичне заняття 2 Використання системи ИРБИС у практичній діяльності бібліотек Мета: розкрити зміст функціональних можливостей системи ИРБИС. 20
Завдання 1. У бібліотеці Університету дослідити функціональні можливості системи ИРБИС, виконати пошук за заданим запитом. 2. Скласти звіт. Завдання для самостійної роботи Виконати аналіз функціональних можливостей системи автоматизації бібліотек ИРБИС. Запитання для самоперевірки Охарактеризувати основні вимоги до функціональних характеристик програмних засобів автоматизації бібліотек. Література: 1, 2, 7. ТЕМА 3.2. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У МУЗЕЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Лекція Спеціалізовані системи для автоматизації діяльності музеїв Простір діяльності музею. Комплексні інформаційно-довідкові системи для широкого спектру завдань музейної діяльності. Каталогізація музейних колекцій. Впровадження інформаційних технологій у експозиційно-виставкову діяльність. Електронний інформаційний кіоск. Облік, опис та зберігання музейних предметів, створення відеоохоронного банку зображень музейних предметів, здійснення науково-дослідної та краєзнавчої діяльності, експозиційно-виставкова діяльність, робота з відвідувачами музею. Основні функції, які реалізуються спеціалізованими системами автоматизації музеїв. Практика використання інформаційних технологій у музейній діяльності: вітчизняний та зарубіжний досвід. Практичне заняття Використання автоматизованих інформаційних систем у практичній діяльності музеїв Мета: оцінити практику застосування системи автоматизації у музеях м. Києва. Завдання Обстежити стан автоматизації діяльності одного з музеїв м.Києва, скласти звіт. Завдання для самостійної роботи 1. Виконати аналіз стану автоматизації одного з музеїв Києва. 2. Виконати порівняльний аналіз стану автоматизації вітчизняних бібліотек та музеїв. Запитання для самоперевірки 1. Окреслити основні функціональні вимоги до спеціалізованих програмних засобів автоматизації музейної діяльності. 21
2. Охарактеризувати основні види музейної діяльності, які підлягають автоматизації. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА 3 Дати письмові відповіді на питання 1. Охаратеризувати основні функціональні вимоги до програм автоматизації бібліотечних процесів. 2. Навести основні види, що підлягають автоматизації у музейній діяльності. МОДУЛЬ 4. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ ТЕМА 4.1. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ МОЖЛИВОСТІ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ Лекція Мережа Інтернет як інформаційно-комунікативне середовище Концепція віртуалізації підприємств. Інтерпретації терміна «віртуальне підприємство». Основні форми віртуальних підприємств. Сайти закладів соціокультурної сфери у мережі Інтернет. Інтернет-портали. Види порталів. Сервіси, які надаються порталами. Архітектура представлення інформаційних ресурсів соціокультурної сфери у мережі Інтернет. Практичне заняття 1 Віртуальні підприємства СКС у мережі Інтернет Мета: оцінити стан представленості у мережі Інтернет віртуальних підприємств, що надають послуги у сфері забезпечення соціокультурних потреб користувачів. Завдання 1. Виконати пошук віртуальних підприємств та сайтів реально існуючих підприємств, що надають послуги у галузі туризму, розваг, книговидання тощо. 2. Охарактеризувати їх структуру та наповнення. Практичне заняття 2 Інтернет-портали СКС Мета: узагальнити Інтернет-порталів СКС як інтегрованих інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Завдання 1. Виявити Інтернет-портали для забезпечення соціокультурних потреб споживачів. 2. Охарактеризувати їх структуру та наповнення. Завдання для самостійної роботи 22
1. Виконати пошук горизонтальних порталів, орієнтованих на культурнодозвіллєву діяльність. 2. Підготувати реферат на тему: «Інтернет у професійній інформаційній діяльності». Запитання для самоперевірки 1. Визначення поняття «портал». 2. Яке призначення порталів в мережі Internet? Надати їх класифікацію. 3. Які основні сервіси порталів? Література: 14, 18. ТЕМА 4.2. ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ БІБЛІОТЕК ТА МУЗЕЇВ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ Лекція Інформаційно-технологічні ресурси мережі Інтернет у бібліотечній та музейній діяльності Вимоги до ВЕБ-сайту бібліотеки. Використання Інтернет у бібліотечних процесах. Комплектування, каталогізація, віртуальні довідкові служби, електронна доставка документів, обслуговування читачів. Вимоги до ВЕБ-сайту музею. Практичне заняття Сайти (портали) бібліотек та музеїв України та Росії у мережі Інтернет Мета: охарактеризувати інформаційно-комунікативні можливості сайтів (порталів) бібліотек та музеїв. Завдання 1. Виконати пошук у мережі Інтернет сайтів (порталів) бібліотек та музеїв України, бібліотек та музеїв Росії. 2. Побудувати таблиці (окремо для бібліотек та музеїв), у яких виконати порівняльний аналіз інформаційно-комунікативних можливостей сайтів (порталів) бібліотек (музеїв) України та Росії. Завдання для самостійної роботи 1. Виконати в мережі Інтернет пошук сайтів дитячих бібліотек. Виконати їх порівняльний аналіз стосовно їх функціональних можливостей. 2. Виконати в мережі Інтернет пошук бібліотечних порталів України та Росії. 3. Виконати їх порівняльний аналіз стосовно їх функціональних можливостей. Запитання для самоперевірки 1. Які вимоги висуваються до Веб-сайту бібліотеки? 2. Які послуги можуть надаватись Веб-сайтом бібліотеки користувачам мережі Інтернет? 23
3. Які вимоги висуваються до Веб-сайту музею? Література: 7, 5, 19, 22, 24. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4 Дати письмові відповіді на питання 1. Сформулювати вимоги до сайту бібліотеки. 2. Окреслити сутність поняття «Віртуальне підприємство», навести приклади організації віртуальних підприємств для соціокультурної сфери. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ Складові процесу організаційної комунікації. Економічна інформація в діяльності соціокультурних установ. Інтелектуальний капітал соціокультурних установ. Персонал інформаційних систем: професії, завдання діяльності, функції. Аналіз основних моделей життєвого циклу інформаційної системи. Стандарти України у сфері інформаційних технологій. Міжнародні стандарти у сфері впровадження інформаційних систем. Інтернет у професійній інформаційній діяльності.
ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ 1. Визначення понять «інформація» та «дані». Окреслити особливості цих понять. 2. Визначення економічної та управлінської інформації. 3. Процес управління організаційною системою з точки зору передавання інформації. 4. За якими ознаками здійснюється класифікація видів економічної інформації? 5. Якими властивостями визначається якість економічної інформації? 6. Визначення метаінформації як особливого виду економічної інформації. 7. Чинники, які впливають на цінність інформації. 8. Чинники, які впливають на ціну інформації. 9. Суть поняття «ступінь структурованості даних». 10.Сутність понять «система», «інформаційна система». 11.Основні складові ІТ-інструментарію сучасних ІС. 12.Які групи фахівців включає персонал ІС? 13.Ступені структурованості завдань як одна з ознак класифікації ІС. 14.За якими основними ознаками можна класифікувати інформаційні системи? 15.Зміст основних видів технологічних операцій (процедур) з обробки даних. 16.Основні переваги та недоліки централізованого та децентралізованого способів обробки даних. 17.Основні види інформаційних технологій в аспекті їх еволюційного розвитку, дати їм характеристику. 18.Характеристика системи організаційних комунікацій. 24
19.Основні вимоги для систем електронного документообігу. 20.Характеристика систем електронного документообігу (EDMS, ERMS, ECMS). 21.Визначення поняття «модель життєвого циклу системи». 22.Основні моделі життєвого циклу інформаційних систем. 23.Характеристика недоліків та переваг кожної з моделей життєвого циклу інформаційної системи. 24.Основні закони, які регулюють правовідносини у сфері інформації, інформаційних систем та технологій. 25.Основні методи проектування інформаційних систем. 26.Систематизація основних особливостей і проблем проектування сучасних інформаційних систем у менеджменті. 27.Нормативно-методична база створення, супроводу та розвитку сучасних інформаційних систем. 28.Які з компонент інформаційної системи підлягають стандартизації? 29.В чому полягає мета стандартизації інформаційних технологій? 30.Зміст поняття «відкрите програмне забезпечення». 31.Основні вимоги до функціональних характеристик програмних засобів автоматизації бібліотек. 32.Основні функціональні вимоги до спеціалізованих програмних засобів автоматизації музейної діяльності. 33.Основні види музейної діяльності, які підлягають автоматизації. 34.Визначення поняття «портал». 35.Призначення порталів в мережі Internet. Надати їх класифікацію. 36.Основні сервіси порталів. 37.Які вимоги висуваються до Веб-сайту бібліотеки? 38.Які послуги можуть надаватись Веб-сайтом бібліотеки користувачам мережі Інтернет? 39.Які вимоги висуваються до Веб-сайту музею? МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ Практична робота виконується в аудиторії за темами, встановленими Робочою програмою курсу. Практична робота виконується відповідно до поставленої мети, завдань, які необхідно виконати у процесі виконання практичної роботи. Звіт з практичної роботи, виконаної в процесі аудиторних занять, представляє собою представлену у письмовому виді самостійну роботу, яка завершується висновками, зробленими на основі аналізу та узагальнень. Робота оформлюється у вигляді звіту на сторінках формату А4. На титульному аркуші вказується тема практичної роботи, прізвище виконавця та група, у якій він навчається. Виконання та своєчасна здача звітів з виконаних практичних робіт є формою поточного контролю і складовою модульно-рейтингової системи оцінювання. Термін здачі звіту з виконаної роботи – не пізніше 2-х тижнів після її 25
виконання. Несвоєчасне представлення викладачу звітів з виконаних практичних робіт знижує встановлений бал до 1. Основою для виконання практичної, окрім рекомендованої навчальної літератури, можуть бути ресурси мережі Інтернет, відповідним чином опрацьовані, проаналізовані та узагальнені. При виконанні звітів з практичної роботи студент повинен користуватись навчально-методичною та матеріально-технічною базою Університету: всіма доступними навчально-методичними, довідковими матеріалами, які наявні на кафедрі та у бібліотеці Університету, а також комп’ютерною технікою, доступною для використання у позанавчальний час. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Завдання до самостійної роботи з курсу «Інформаційні технології соціокультурних установ» доповнюють навчальну програму і побудовані на її основі. Завдання до самостійної роботи полягають в аналізі (узагальненні) відомих методів або реферативному викладі сучасних досягнень в галузі створення, впровадження та використання інформаційних технологій в соціокультурних установах. Тематика завдання для самостійної роботи обирається із переліку, наведеного у Робочій програмі після кожної з тем. Якщо перелік містить кілька завдань, студент обирає одне з них на власний розсуд. Звіт із самостійної роботи складає 2-3 сторінки із списком використаних джерел. Виконання та своєчасна здача звітів з виконаних завдань для самостійної роботи є формою поточного контролю і складовою модульно-рейтингової системи оцінювання. Звіт надається на перевірку викладачеві не пізніше, ніж починається вивчення наступного модуля навчальної дисципліни. Протягом виконання завдання для самостійної роботи студент може консультуватись у викладача щодо обрання тем, щодо основної та додаткової навчальної літератури, необхідної для виконання завдання, організації та змісту самостійної діяльності, її корекції та контролю. З першого тижня вивчення навчальної дисципліни студенти одержують на кафедрі перелік завдань для самостійної роботи згідно з кожною темою відповідного модуля. При виконанні завдань для самостійної роботи студент повинен користуватись навчально-методичною та матеріально-технічною базою Університету: всіма доступними навчально-методичними, довідковими матеріалами, які наявні на кафедрі та у бібліотеці Університету, а також комп’ютерною технікою, доступною для використання у позанавчальний час. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ Загальні вимоги 26
У курсі «Інформаційні технології соціокультурних установ» передбачено 4 модульні контрольні роботи. Модульна контрольна робота за модулями 1 та 2 виконується у формі тестування. Модульна контрольна робота за модулями 3 і 4 передбачає письмові відповіді на два запитання. Модульна контрольна робота вважається зарахованою, якщо студент дав правильні відповіді на 2/3 всіх тестових запитань (за 1 та 2 модулем) або дав вичерпну відповідь на одне із запитань і продемонстрував обізнаність із інших питань. Відповіді на тести та письмові відповіді на запитання здаються викладачеві на перевірку і надалі зберігаються на кафедрі. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ Реферат (лат. referre - доповідати, повідомляти) підводить підсумок вивчення студентами як окремої теми, так і дисципліни в цілому. Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату складає 10-15 сторінок. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20% від її загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм; всі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного листа, проте порядковий номер на ньому не ставиться. На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри; прізвище та ініціали автора реферату (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату. Після титульного листа подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфу) і вказуванням його сторінок. Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці в алфавітному порядку авторів. Монографії і збірники, що не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовку. Вибір теми реферату. Тема реферату - це не просто повторення засвоєного матеріалу лекції або семінарського заняття. Вона повинна являти собою самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання. Важливими критеріями при доборі теми реферату є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками. 27
Структура реферату: - титульний аркуш; - зміст (план); - вступ; - розділи (вони часто поділяються на параграфи); - висновки; - список використаних джерел; - додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо); - перелік умовних позначень. У вступі реферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, назвавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули та розвиток явища або процесу, що досліджується, на недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації. Основну частину реферату складають кілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою. Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні для стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незвичних термінів і символів або пояснювати їх відразу, при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату. Неприпустимо використовувати цитати без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки. У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підтвердити їх найтиповішими прикладами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, приєднавшись до однієї з них, чи висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення. Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми. Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.
28
29
ЛІТЕРАТУРА Алешин Л. И. Автоматизация в библиотеке: учебное пособие / Л. И. Алешин // МГУ культуры и искусств. – М., 2001. – 213 с. 2. Благодатских В. А. Стандартизация разработки программных средств / В. А. Благодатских, В. А. Волнин, К. Ф. Поскакалов. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 285 с. 3. Воройский Ф. С. Корпоративные автоматизированные библиотечноинформационные системы: состояние, принципы построения и перспективы развития: аналит. обзор / Ф. С. Воройский, Я. Л. Шрайберг. – М., 2003. – 129 с. 4. Глаголев В. А. Разработка технической документации. Руководство для технических писателей и локализаторов ПО / В. А. Глаголев. – М.: Питер, 2008. – 192 с. 5. Гончаров М. Практическая реализация библиотечного интернеткомплекса / М. Гончаров. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2005. – 192 с. 6. Емельянова Н. З. Проектирование информационных систем Н. З. Емельянова, Т. Л. Партыка, И. И. Попов // Профессиональное образование. – М.:Форум, 2008. – 432 с. 7. Земсков А. И. Электронные библиотеки: учебное пособие для студентов унтов и вузов культуры и искусств и др. учебн. заведений / А. И. Земсков, Я. Л. Шрайберг. – М., 2001. – 72 с. 8. Информационные системы и технологии управления / По ред. Г. А. Титоренко. – М.: ЮНИТИ, 2010. – 592 с. 9. Информационные технологии в социальной сфере: учеб. - метод. материалы. – М.: Изд-во МГСУ «Союз», 2003. – 23 с. 10.Каптерев А. Информатизация социокультурного пространства: уч. пособие для студентов, аспирантов, библиотекарей-практиков. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. – 512 с. 11.Крупский А. Ю. Разработка и стандартизация программных средств / А. Ю. Крупский, Л. А. Феоктистова. – М.: ДАШКОВ И К, 2009. – 100 с. 12. Матвієнко О. Основи організації електронного документообігу: навчальний посібник / О. Матвієнко, М. Цивін. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 112 с. 13.Матвієнко О. В. Основи менеджменту інформаційних систем: навч. посібник / О. В. Матвієнко, М. Н. Цивін. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 176 с. 14. Матвієнко О. В. Internet-технології: проектування Web-сторінки: навч. посібник / О. В. Матвієнко, І. Л. Бородкіна. – К.: Альтерпрес, 2003. – 132 с. 15.Михеева Е. В. Информационные технологии в профессиональной деятельности. – М.: Проспект, 2009.– 448 с. 16.Мишенин А. И. Теория экономических информационных систем: практикум. – М.:Финансы и статичтика, 2005. –192 с. 17. Мошелла Д. Бизнес-перспективы информационных технологий: как заказчик определяет контуры технологического роста / Д. Мошелла // 1.
30
Customer driven IT. How users are shaping technology industry growth. – М.: Альпина, 2004. – 252 с. 18. Пелещишин А. М. Позиціонування сайтів у глобальному інформаційному середовищі. – Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2007. – 258 с. 19.Публичные библиотеки в век цифровой информации. Рекомендации проекта PULMAN Европейской Комиссии / Под. ред. Л. А. Казаченковой. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. – 416 с. 20.Сапков В. В. Информационные технологии и компьютеризация делопроизводства: учебное пособие. – 4-е изд. – М.: ACADEMIA, 2008. – 288 с. 21.Сатунина А. Е. Управление проектом корпоративной информационной системы предприятия / А. Е. Сатунина, Л. А. Сысоева. – М.:Финансы и статистика, 2009. – 352 с. 22.Степанов В. К. Применение Интернета в профессиональной информационной деятельности / В. К. Степанов. – М.: Издательство ФАИР, 2009. – 304 с. 23. Суркова Л. Е. Предметно-ориентированные экономические информационные системы: учебное пособие / Л. Е. Суркова, В. М. Вдовин, А. А. Шурупов. – М.: ДАШКОВ И К, 2009. – 388 с. 24.Солов’яненко Д. В. Інтернет-технології бібліотечного сервісу в Україні: становлення і розвиток (1990-ті рр. – початок ХХI ст.): автореф. дис. ... кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.08 – «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» / Д. В. Солов’яненко // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. – К., 2008. – 18 c.
31