«Проектування інформаційних технологій управління комп'ютерними інтегрованими виробництвами»

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Проектування інформаційних технологій управління комп'ютерними інтегрованими виробництвами Робоча навчальна програма для студентів напряму підготовки 7.05010101 «Інформаційні управляючі системи і технології» 8.05010101 «Інформаційні управляючі системи і технології»

КИЇВ - 2012

2

Укладач: Бородкіна І. Л., кандидат технічних наук, доцент Затверджено на засіданні кафедри комп’ютерних наук Протокол № 1 від 29 серпня 2011 р. Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету Протокол № 1 від 15 вересня 2011 р.

3

ВСТУП Опис дисципліни та її предмета. «Проектування інформаційних технологій управління комп'ютерними інтегрованими виробництвами» належить до професійно орієнтованих дисциплін напряму підготовки «Інформаційні управляючі системи і технології» освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» та «магістр». Викладається в обсязі 144 год. (4 кредитів), підсумковим контролем знань є іспит. Автоматизована інформаційна система сучасного промислового підприємства – це комплекс апаратно-програмних засобів, які реалізують мультикомпонентну інформаційну систему, що забезпечує сучасне управління процесами прийняття рішень, проектування, виробництва і збуту в режимі реального часу при транзакційній обробці даних. Складність розробки таких систем зумовлена, перш за все, наступними чинниками: − складністю реальної предметної області, для якої здійснюється проектування та розробка програмного продукту; − трудністю управління процесом розробки; − необхідністю забезпечити достатню гнучкість програми; − незадовільністю способів опису поведінки великих дискретних систем. Розробка інформаційної системи включає в себе всі роботи зі створення інформаційного програмного забезпечення і його компонентів відповідно до заданих вимог. В свою чергу розробка інформаційного програмного забезпечення включає: − оформлення проектної та експлуатаційної документації; − підготовку матеріалів, необхідних для проведення тестування розроблених програмних продуктів; − розробку матеріалів, необхідних для організації навчання персоналу. Розробка є одним з найважливіших процесів життєвого циклу інформаційної системи і, як правило, включає в себе стратегічне планування, аналіз, проектування і реалізацію (програмування). Означені фактори і зумовлюють актуальність вивчення питань, пов'язаних з використанням сучасних методологій та засобів розробки складних програмних систем. Метою дисципліни «Проектування інформаційних технологій управління комп'ютерними інтегрованими виробництвами» є формування у студентів уявлень про область моделювання та реінжиніринг бізнес-процесів. Завданнями вивчення дисципліни є: − вивчення основних методологій та засобів розробки складних програмних систем; − вивчення основних понять, принципів та особливостей моделювання бізнес-процесів; − набуття навичок використання сучасних інформаційних технологій та системного аналізу при проектуванні великих програмних комплексів.

4

Процес вивчення дисципліни спрямований на формування наступних компетенцій: − здатність проектувати організаційну структуру, здійснювати розподіл повноважень і відповідальності на основі їх делегування; − здатність ефективно організувати групову роботу на основі знання процесів групової динаміки та принципів формування команди; − здатність до аналізу та проектування міжособистісних, групових і організаційних комунікацій; − здатність аналізувати взаємозв'язки між функціональними стратегіями компаній з метою підготовки збалансованих управлінських рішень; − набуття навичок володіння сучасними технологіями управління персоналом; − набуття навичок володіння методами прийняття стратегічних, тактичних і оперативних рішень в управлінні операційною (виробничою) діяльністю організацій; − здатність планувати операційну (виробничу) діяльність організацій; − знання сучасних концепцій організації операційної діяльності та готовність до їх застосування; − уміння застосовувати кількісні та якісні методи аналізу при прийнятті управлінських рішень і будувати економічні, фінансові та організаційно-управлінські моделі; − здатність вибирати математичні моделі організаційних систем, аналізувати їх адекватність, проводити адаптацію моделей до конкретних завдань управління; − володіння засобами програмного забезпечення аналізу та кількісного моделювання систем управління ; − уміння моделювати бізнес-процеси і знайомство з методами реорганізації бізнес-процесів. Зміст курсу «Проектування інформаційних технологій управління комп'ютерними інтегрованими виробництвами» сформовано з точки зору інформаційно-комунікативного підходу до функціонування комп’ютерних систем. Після вивчення курсу «Проектування інформаційних технологій управління комп'ютерними інтегрованими виробництвами» студенти повинні знати: − основні бізнес-процеси в організації; − типи організаційних структур, їх основні параметри та принципи їх проектування; − основні теорії та підходи до здійснення організаційних змін; − технологію, методи та інструментальні засоби вдосконалення бізнеспроцесів; − принципи побудови, структуру і технологію використання CASEзасобів для аналізу бізнес-процесів.

5

Студенти повинні уміти: − аналізувати організаційну структуру і розробляти пропозиції щодо її вдосконалення; − організовувати командну взаємодію для вирішення управлінських завдань; − аналізувати комунікаційні процеси в організації та розробляти пропозиції щодо підвищення їх ефективності; − проводити дослідження і аналіз бізнес-систем, будувати їх опис у вигляді формальних моделей, формувати пропозиції щодо поліпшення бізнес-процесів. Студенти повинні володіти: − сучасним інструментарієм управління ресурсами; − методами моделювання бізнес-процесів; − інструментальними засобами моделювання бізнес-процесів. Курс знаходиться у міжпредметних зв’язках із такими загальнопрофесійними та спеціальними дисциплінами як «Інформатика», «Проектування інформаційних систем», «Інтерфейси автоматизованих систем обробки інформації та управління», «Інструментальні засоби проектування програмних систем», «Захист інформації в автоматизованих інформаційних системах», «Організація інформаційної діяльності», «Web-технології та Webдизайн» та ін. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Навчальна дисципліна «Проектування інформаційних технологій управління комп'ютерними інтегрованими виробництвами» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з чотирьох модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою за накопичувальною системою. Форми поточного контролю: − конспектування лекцій та матеріалів, відведених на самостійну роботу; − виконання практичних робіт та написання звітів; − виконання завдань із самостійної роботи; − реферат. Модульний контроль: результат вивчення кожного модуля складає підсумок всіх форм поточного контролю та виконання модульної контрольної роботи. Підсумковий контроль знань: іспит - проводиться у формі усної відповіді на теоретичні питання та письмової відповіді на тести. Умови допуску студента до іспиту: − відсутність заборгованостей з практичних занять; − відсутність заборгованостей з модульних контрольних робіт; − позитивні рейтингові бали за кожний модуль.

6

Підсумкова оцінка За результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100бальною системою, яка розраховується як сума оцінок з чотирьох модулів (стартовий рейтинг) та оцінки за іспит за такою шкалою оцінювання: Змістовий Змістовий Змістовий Змістовий Разом Іспит модуль 1 модуль 2 модуль 3 модуль 4 (підсумкова (КІ) ( ЗМ1) ( ЗМ2 ) ( ЗМ3 ) ( ЗМ4 ) оцінка - ПО) Максимальна оцінка в балах

19

19

19

13

30

100

Максимальна кількість балів за чотири модулі (стартовий рейтинг) – 70 балів. Розрахунок підсумкової оцінки: ПО = ЗМ1 + ЗМ2 + ЗМ3 + ЗМ4 + КІ Студент має можливість накопичити максимальну кількість балів у межах кожного модуля, використовуючи різні способи набуття знань. Бальна система оцінювання різних форм навчання студента в межах кожного модуля № з/п 1.

2.

3.

4.

Назви виду роботи, Бали за 1 способи набуття знань заняття Лекційні заняття: - відвідування занять, участь в аудиторній до 1 роботі, конспектування лекцій Практичні заняття: - письмовий звіт з до 5 практичної роботи Самостійна робота: - виконання до 2 практичних завдань до 5 - реферат Модульна контрольна до 3 робота Всього за модуль Іспит до 30 Підсумкова оцінка (ПО)

Бали за всі заняття (максимальні) Модуль 1 Модуль 2 Модуль 3 Модуль 4 1х2=2

1х2=2

1х2=2

1х1=1

5х1=5

5х2=10

5х1=5

5х1=5

2х2=4 5х1=5

2х2=4 -

2х2=4 5х1=5

2х2=4 -

3х1=3

3х1=3

3х1=3

3х1=3

19

19

19

13

30 19+19+19+13+30= 100 балів

Трансформація рейтингової оцінки Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться в оцінки системи оцінювання ECTS. Система передбачає семибальну шкалу

7

(A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок. Підсумковий рейтинговий бал

Підсумкова оцінка за шкалою ECTS

91 – 100 84 – 90 76 – 83 66 – 75

A – відмінно B – дуже добре C – добре D – задовільно E – достатньо (задовольняє мінімальні критерії)

61 – 65

Традиційна екзаменаційна оцінка відмінно

Традиційна залікова оцінка

добре зараховано задовільно

21 – 60

FХ – незадовільно

незадовільно

не зараховано

0 – 20

F – незадовільно (потрібна додаткова робота)

не допущено

не допущено

8

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН для студентів денної форми навчання № з/п

Види занять і розподіл годин Всього Форми Сам. Мод. годин Лекції Практ. контролю роб. конт. МОДУЛЬ 1. МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРОБКИ СКЛАДНИХ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ Назви тем

Основні принципи організації роботи 1.1. над проектом 1.2.

12

2

Порівняльний аналіз методів та підходів до розробки програмних систем

22

2

Модульна контрольна робота № 1

2

Всього

36

10

4

16 2

4

4

26

2

Конспект Практичні завдання Реферат Конспект Письмовий звіт Практичні завдання МКР Модульний контроль

МОДУЛЬ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОЕКТУВАННЯ СКЛАДНИХ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ CASE-ЗАСОБІВ 2.1.

Розробка складних програмних систем на основі використання CASE-засобів

18

2

8

8

2.2.

Тестування складних програмних систем

16

2

4

10

Модульна контрольна робота № 2

2

Всього

36

2 4

12

18

2

Конспект Письмовий звіт Виконання практичного завдання Конспект Письмовий звіт Виконання практичного завдання МКР Модульний контроль

Разом за семестр 72 8 16 44 4 МОДУЛЬ 3. ОБ'ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ПРОЦЕСІВ РОЗРОБКИ СКЛАДНИХ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ 3.1.

Основні принципи об'єктноорієнтованого проектування

Діаграми мови UML та їх 3.2. використання для створення моделі програмної системи

12

2

22

2

Модульна контрольна робота № 3

2

Всього

36

10

6

14 2

4

6

24

2

Конспект Виконання практичного завдання Реферат Конспект Письмовий звіт Виконання практичного завдання МКР Модульний контроль

МОДУЛЬ 4. СТРУКТУРНИЙ ПІДХІД ДО РОЗРОБКИ СКЛАДНИХ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ Основні принципи структурного 4.1. підходу до проектування

4.2.

Розробка функціональної моделі предметної області в DESIGN/IDEF

16

18

2

14

8

10

Конспект Виконання практичного завдання Конспект Письмовий звіт Виконання практичного завдання

9 Модульна контрольна робота № 4

2

2

Всього

36

2

8

24

2

МКР Модульний контроль

Разом за семестр Разом з дисципліни

72 144

6 14

14 30

48 92

4 8

ЗАЛІК

10

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ МОДУЛЬ 1. МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРОБКИ СКЛАДНИХ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ ТЕМА 1.1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ Лекція Предмет курсу, його місце в системі загальнопрофесійних та спеціальних навчальних дисциплін. Теоретичні основи курсу. Поняття про складність системи. Приклади складних систем. Структура складних систем. Проблеми опису поведінки великих дискретних систем. Труднощі управління процесом розробки. Основні особливості сучасних проектів програмного забезпечення, характеристики різних класів проектів. Проблема складності великих систем. Місце і роль CASE-технології в життєвому циклі ПЗ. Фактори для успішного ведення будь-якого проекту: постійна взаємодія з потенційними користувачами з метою з'ясування реальних вимог до системи; ретельно опрацьована архітектура системи, відкрита для можливих удосконалень; наявність висококваліфікованих фахівців; грамотно підібраний інструментарій; визначення вірного напряму робіт; продуманий процес розробки, що забезпечує адаптацію до потреб бізнесу і відповідає вимогам нових технологій; високий ступінь керованості проектом та отримання достовірної інформації щодо його стану в будь-який момент часу. Правила успішного впровадження програмних систем. Завдання для самостійної роботи 1. Проаналізувати фактори, які впливають на якість розробки складних програмних систем.

2. Проаналізувати ознаки складних програмних систем.

3. Написати реферат на одну із тем: «Проблеми опису поведінки великих дискретних систем». «Структура складних програмних систем» «Сутність та мета процесу проектування інформаційних технологій управління комп'ютерними інтегрованими виробництвами». Запитання для самоперевірки 1. Описати основні особливості сучасних проектів програмного забезпечення.

2. Охарактеризувати фактори, які впливають на успішність ведення будьякого проекту.

3. Охарактеризувати місце і роль CASE-технології в життєвому циклі ПЗ. Література: 3, 5 – 7. ТЕМА 1.2. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ ТА ПІДХОДІВ ДО

11

РОЗРОБКИ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ Лекція Методи і технології проектування програмного забезпечення як програмні продукти. Порівняльний аналіз сучасних технологій проектування. Проблема вибору методу, підходи до її вирішення. Допоміжні методи і засоби, що використовуються в життєвому циклі програмного забезпечення. Управління вимогами до системи. Оцінка витрат на проектування програмного забезпечення (метод функціональних точок). Управління конфігурацією програмного забезпечення. Документування програмного забезпечення. Тестування програмного забезпечення. Управління проектом програмного забезпечення. Практичне заняття Порівняльний аналіз методів та підходів до розробки програмних систем Мета: ознайомитись з найпоширенішими методами та підходами до розробки складних програмних комплексів. Завдання 1. Визначити існуючі на сьогодні методи та підходи до розробки складних програмних комплексів.

2. Дослідити їхні основні можливості.

3. Для найпоширеніших з них здійснити їх порівняльний аналіз. Завдання для самостійної роботи 1. Дослідити та описати метод структурного проектування зверху вниз.

2. Дослідити та описати метод потоків даних.

3. Дослідити та описати метод об'єктно-орієнтованого проектування.

1.

2.

3.

4.

Запитання для самоперевірки Методи і технології проектування ПЗ як програмні продукти. Які вам відомі сучасні технології проектування? Порівняйте їх. Як повинно здійснюватись документування програмного забезпечення відповідно до міжнародних стандартів? Як повинно здійснюватись тестування програмного забезпечення відповідно до міжнародних стандартів?

Література: 2, 3, 5, 9, 10. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА 1 Дати письмові відповіді на питання 1. Складність програмної системи.

2. Структура складних програмних систем.

3. Проблеми опису поведінки великих дискретних систем.

12

4. Основні особливості сучасних проектів програмного забезпечення.

5. Місце і роль CASE-технології в життєвому циклі програмного забезпечення.

6. Фактори успішного ведення будь-якого проекту.

7. Правила успішного впровадження програмних систем.

8. Методи і технології проектування програмного забезпечення як програмні продукти.

9. Проблема вибору методу і підходи до її вирішення.

10. Управління вимогами до системи.

11. Управління конфігурацією програмного забезпечення.

12. Документування програмного забезпечення.

13. Тестування програмного забезпечення.

14. Управління проектом програмного забезпечення. МОДУЛЬ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОЕКТУВАННЯ СКЛАДНИХ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ ОСНОВІ CASE-ЗАСОБІВ ТЕМА 2.1. РОЗРОБКА СКЛАДНИХ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ CASE-ЗАСОБІВ Лекція CASE-засоби і технологія їх впровадження. Загальна характеристика і класифікація CASE-засобів. Стан програмного ринку CASE-засобів. Визначення потреби в CASE-засобах. Аналіз ринку CASE-засобів. Розробка стратегії впровадження. Оцінка і вибір CASE-засобів (критерії та підходи до вибору). Виконання пілотного проекту. Прийняття рішення про впровадження та практичне впровадження CASE-засобів. Оцінка результатів впровадження. Функціональні можливості CASE-засобів. Сімейство продуктів Silverrun Technologies. Oracle Designer. Erwin, Bpwin. Сімейство продуктів Rational (Rational Rose та ін.) Порівняльна характеристика CASE-засобів. Практичне заняття Проектування програмної системи з використанням RATIONAL ROSE Мета: опанувати методологію роботи з RATIONAL ROSE для проектування програмної системи. Завдання 1. Ознайомитись із технологію роботи з програмним інструментарієм RATIONAL ROSE. 2. Здійснити моделювання предметної області інформаційної системи. Для цього засобами RATIONAL ROSE розробити модель діяльності (Business Object Model), в основі якої знаходяться діаграми діяльності і станів, які використовуються для опису бізнес-процесів, що підлягають автоматизації.

3. Розробити модель прецедентів (Business Use Case Model), для чого створити діаграму прецедентів.

4. Розробити модель взаємодії суб'єктів та об'єктів (business object model), яка

13

базується на діаграмах послідовностей і взаємодій.

5. Розробити модель класів об'єктів, яка базується на діаграмах класів об'єктів.

6. Ознайомитись з технологією документування робіт з використанням моделі компонент і розміщення, яка базується на діаграмах компонент і розміщення. Завдання для самостійної роботи Відповідно до індивідуального завдання здійснити моделювання предметної області інформаційної системи засобами, які підтримують RUPметодологію.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Запитання для самоперевірки Діаграма діяльності. Призначення. Основні елементи і зв'язки між ними. Діаграма станів. Призначення. Основні елементи і зв'язки між ними. Діаграма прецедентів. Призначення. Основні елементи і зв'язки між ними. Діаграма послідовності та взаємодії. Призначення. Основні елементи і зв'язки між ними. Діаграма класів. Призначення. Основні елементи і зв'язки між ними. Діаграма компонентів. Призначення. Основні елементи і зв'язки між ними. Діаграма розміщення. Призначення. Основні елементи і зв'язки між ними.

Література: 4, 5, 6. ТЕМА 2.2. ТЕСТУВАННЯ СКЛАДНИХ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ Лекція Тестування, його сутність та призначення. Задачі тестування програмних систем. Історія розвитку тестування програмного забезпечення. Складові якості програмних систем відповідно до стандарту ISO 9126 Міжнародної організації по стандартизації: надійність, можливість супроводження, практичність, ефективність, мобільність, функціональність. Ознаки, за якими класифікуються види тестування та їх загальна характеристика. Класифікація видів тестування відповідно до об'єкта тестування: функціональне тестування (functional testing), тестування продуктивності (performance testing), навантажувальне тестування (load testing), стрестестування (stress testing), тестування стабільності (stability / endurance / soak testing), юзабіліті-тестування (usability testing), тестування інтерфейсу користувача (UI testing), тестування безпеки (security testing), тестування локалізації (localization testing), тестування сумісності (compatibility testing). Класифікація видів тестування за знанням системи: тестування чорного ящика (black box), тестування білого ящика (white box), тестування сірого ящика (grey box). Класифікація видів тестування за ступенем автоматизації: ручне тестування (manual testing), автоматизоване тестування (automated testing),

14

напівавтоматизоване тестування (semiautomated testing). Класифікація видів тестування за ступенем ізольованості компонентів: компонентне (модульне) тестування (component/unit testing), інтеграційне тестування (integration testing), системне тестування (system/end-to-end testing). Класифікація видів тестування за часом проведення тестування: альфатестування (alpha testing), тестування при прийманні (smoke testing), тестування нової функціональності (new feature testing), регресійне тестування (regression testing), тестування при здаванні (acceptance testing), бетатестування (beta testing). Класифікація видів тестування за ознакою позитивності сценаріїв: позитивне тестування (positive testing), негативне тестування (negative testing). Класифікація видів тестування за ступенем підготовленості до тестування: тестування з документації (formal testing), тестування ad hoc або інтуїтивне тестування (ad hoc testing). Практичне заняття Дослідження видів тестування програмного забезпечення Мета: ознайомитись з видами тестування складних програмних систем. Завдання 1. Опанувати технологію тестування складних програмних систем.

2. Дослідити та описати призначення кожного з розглянутих в лекції видів тестування. Завдання для самостійної роботи 1. Дослідити технологію тестування складних програмних передбачену в RUP-методології.

2. Описати програмні продукти, які підтримують цю технологію.

систем,

Запитання для самоперевірки 1. Сутність та призначення тестування.

2. Види тестування програмних продуктів.

3. Процес тестування складних програмних систем, передбачений в RUPметодології. Література: 5, 6, 10, 11. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА 2 Дати письмові відповіді на питання 1. Об'єктно-орієнтована методологія фірми Rational Rose.

2. Процес розробки складних програмних систем RUP (Rational Unified Process).

3. Функціонально-орієнтоване проектування інформаційних систем.

4. Об'єктно-орієнтоване проектування інформаційних систем.

5. Проектування інформаційних систем, орієнтоване на дані.

15

6. Діаграмні методології розробки інформаційних систем.

7. Типи діаграм.

8. Діаграми, які використовуються на етапі аналізу життєвого циклу інформаційної системи.

9. Діаграми, які використовуються на етапі проектування життєвого циклу інформаційної системи.

10. Діаграми для розробки систем реального часу.

11. Методології розробки інформаційної системи.

12. Охарактеризувати сутність та призначення тестування.

13. Охарактеризувати види тестування програмних продуктів.

14. Описати процес тестування складних програмних систем, передбачений в RUP-методології. МОДУЛЬ 3. ОБ'ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ПРОЦЕСІВ РОЗРОБКИ СКЛАДНИХ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ ТЕМА 3.1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБ'ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ Лекція Аналіз і проектування ПЗ на основі об'єктно-орієнтованого підходу. Сутність об'єктно-орієнтованого підходу. Уніфікована мова моделювання UML. Основні засоби мови. Опис вимог до системи. Варіанти використання (use case). Моделювання статичної структури системи. Механізм пакетів. Моделювання поведінки системи. Моделювання реалізації системи. Генерація коду програм і описів баз даних. Реверсний інжиніринг. Приклад використання об'єктно-орієнтованого підходу. Завдання для самостійної роботи 1. Охарактеризувати призначення візуального моделювання.

2. Охарактеризувати покоління засобів візуального моделювання та їх можливості.

3. Написати реферат на одну із тем: «Аналіз специфікацій як етап аналізу вимог життєвого циклу інформаційної системи», «Методики об'єктно-орієнтованого аналізу», «Прототипування як етап життєвого циклу інформаційної системи», «Проектування як етап життєвого циклу інформаційної системи». Запитання для самоперевірки 1. Дати визначення таким поняттям: «об'єктно-орієнтоване програмування», «абстракція», «успадковування», «інкапсуляція», «поліморфізм».

16

2. В чому полягає складність проектів, для роботи з якими слід використовувати мову UML? Література: 8, 10 – 12. ТЕМА 3.2. ДІАГРАМИ МОВИ UML ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ ПРОГРАМНОЇ СИСТЕМИ Лекція Діаграми класів та їх використання для моделювання статичної структури системи. Діаграми взаємодії (діаграми послідовності та кооперативні діаграми), їх використання для моделювання поведінки системи. Діаграми станів. Діаграми діяльності. Діаграми компонентів та їх використання для моделювання реалізації системи. Діаграми розміщення. Практичне заняття Мета: опанувати принципи побудови об'єктно-орієнтованої UML-моделі системи. Завдання Засобами підсистеми Simulink пакета Matlab побудувати UML-модель системи, для якої в завданні наведено математичну модель її поведінки. Завдання для самостійної роботи Відповідно до індивідуального завдання здійснити об'єктно-орієнтованої системи засобами мови UML.

моделювання

Запитання для самоперевірки 1. Призначення мови UML. 2. Яка процедура створення діаграм з використанням мови UML? 3. В чому переваги та недоліки мови UML? Література: 10-12. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА 3 Дати письмові відповіді на питання 1. Основні поняття об'єктно-орієнтованого підходу до проектування Абстрагування. Обмеження доступу. Модульність. Ієрархія.

2. Основні поняття об'єктно-орієнтованого підходу до проектування Поняття класу. Поняття об'єкта. Інкапсуляція даних і методів.

3. Основні поняття об'єктно-орієнтованого підходу до проектування Роль наслідування в ООП.

4. Основні поняття об'єктно-орієнтованого підходу до проектування Властивість поліморфізму.

5. Основні поняття об'єктно-орієнтованого підходу до проектування Поняття типізації.

6. Призначення і основні властивості мови UML.

програм. програм. програм. програм. програм.

17

7. Мова UML. Поняття суті, відносини, діаграми.

8. Мова UML. Типи сутностей.

9. Мова UML. Типи відносин.

10. Мова UML. Діаграма прецедентів (використання). Вид діаграми. Призначення діаграми.

11. Мова UML. Діаграма класів. Вид діаграми. Призначення діаграми.

12. Мова UML. Діаграма об'єктів. Вид діаграми. Призначення діаграми.

13. Мова UML. Діаграми взаємодій. Діаграма послідовностей. Вид діаграми. Призначення діаграми.

14. Мова UML. Діаграми взаємодій. Діаграма кооперацій. Вид діаграми. Призначення діаграми.

15. Мова UML. Діаграма станів. Вид діаграми. Призначення діаграми.

16. Мова UML. Діаграма діяльності. Вид діаграми. Призначення діаграми.

17. Мова UML. Діаграма компонентів. Вид діаграми. Призначення діаграми.

18. Мова UML. Діаграма розгортання. Вид діаграми. Призначення діаграми.

19. Мова UML. Поняття прямого і зворотного проектування.

20. Мова UML. Елементи опису класу на діаграмі класів. МОДУЛЬ 4. СТРУКТУРНИЙ ПІДХІД ДО РОЗРОБКИ СКЛАДНИХ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ ТЕМА 4.1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СТРУКТУРНОГО ПІДХОДУ ДО ПРОЕКТУВАННЯ Лекція Аналіз і проектування ПЗ на основі структурного підходу. Сутність структурного підходу до розробки ПЗ. Моделювання потоків даних (процесів). Діаграми потоків даних. Побудова ієрархії діаграм потоків даних. Моделювання даних. Метод Баркера. Метод IDEF1. Генерація описів баз даних. Приклад використання структурного підходу. Зіставлення і взаємозв'язок структурного та об'єктно-орієнтованого підходів. Методології структурного моделювання. Структурний системний аналіз Гейна-Сарсона. Структурний аналіз та проектування Йордана-де Марко. Діаграми потоків даних. Методологія SADT (Structured Analisis and Design Technique). Методології інформаційного моделювання.

1.

2.

3.

4.

Завдання для самостійної роботи Для визначеної викладачем предметної області побудувати модель потоків даних. Для визначеної викладачем предметної області побудувати ієрархію діаграм потоків даних. Здійснити моделювання даних за методом Баркера. Здійснити моделювання даних за методом IDEF1. Запитання для самоперевірки

18

1.

2.

3.

4.

5.

В чому полягає сутність методології структурного моделювання? Методологія структурного системного аналізу Гейна-Сарсона. В чому полягає сутність методології SADT? В чому полягає сутність методології інформаційного моделювання? В чому полягає сутність методології структурного аналізу та проектування Йордана-де Марко? Література: 1, 2, 8, 11, 12. ТЕМА 4.2. РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ В DESIGN/IDEF

Практичне заняття Розробка функціональної моделі предметної області в DESIGN/IDEF Мета: ознайомитись з сучасними інструментальними засобами структурного моделювання та основними принципами їх роботи, опанувати технологію побудови функціональної моделі предметної області інформаційної системи. Завдання 1. На прикладі інструментальної системи DESIGN/IDEF ознайомитись з сучасними інструментальними засобами структурного моделювання.

2. Використовуючи DESIGN/IDEF побудувати функціональну модель деякої предметної області (відповідно до завдання викладача). Здійснити її перевірку синтаксису отриманої IDEF()-моделі. Завдання для самостійної роботи 1. Ознайомитись з методологією побудови функціональної моделі засобами DESIGN/IDEF. 2. Ознайомитись з методологією побудови інформаційної моделі засобами DESIGN/IDEF. 3. Дослідити основні компоненти IDEF1X-моделі та відношення між ними.

1.

2.

3.

4.

5.

Запитання для самоперевірки В чому призначення функціональної моделі? Описати її ієрархічне представлення. Атрибути та сутності як основні компоненти IDEF1X-моделі. Які основні правила, яким підпорядковуються атрибути? Ключі, їх призначення. Правила ключів. Первинний та альтернативний ключі. Література: 1, 2, 7, 8, 11, 12. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА 4 Дати письмові відповіді на питання 1. В чому полягає сутність методології структурного моделювання?

19

2. Методологія структурного системного аналізу Гейна-Сарсона.

3. Методологія SADT. 4. Методологія інформаційного моделювання.

5. Методологія структурного аналізу та проектування Йордана-де Марко.

6. Методологія побудови функціональної моделі засобами DESIGN/IDEF. 7. Методологія побудови інформаційної моделі засобами DESIGN/IDEF. 8. Основні компоненти IDEF1X-моделі та відношення між ними.

9. Призначення функціональної моделі.

10. Ієрархічне представлення функціональної моделі.

11. Атрибути та сутності як основні компоненти IDEF1X-моделі.

12. Основні правила, яким підпорядковуються атрибути.

13. Ключі, їх призначення. Правила ключів.

14. Первинний та альтернативний ключі.

20

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ 1. Місце моделювання у проектуванні великих програмних систем. Модельований аспекти програмних систем.

2. Основні поняття об'єктно-орієнтованого підходу до проектування програм. Абстрагування. Обмеження доступу. Модульність. Ієрархія.

3. Основні поняття об'єктно-орієнтованого підходу до проектування програм. Поняття класу. Поняття об'єкта. Інкапсуляція даних і методів.

4. Основні поняття об'єктно-орієнтованого підходу до проектування програм. Роль наслідування в ООП.

5. Основні поняття об'єктно-орієнтованого підходу до проектування програм. Властивість поліморфізму.

6. Основні поняття об'єктно-орієнтованого підходу до проектування програм. Поняття типізації.

7. Призначення і основні властивості мови UML. 8. Мова UML. Поняття суті, відносини, діаграми.

9. Мова UML. Типи сутностей.

10. Мова UML. Типи відносин.

11. Мова UML. Діаграма прецедентів (використання). Вид діаграми. Призначення діаграми.

12. Мова UML. Діаграма класів. Вид діаграми. Призначення діаграми.

13. Мова UML. Діаграма об'єктів. Вид діаграми. Призначення діаграми.

14. Мова UML. Діаграми взаємодій. Діаграма послідовностей. Вид діаграми. Призначення діаграми.

15. Мова UML. Діаграми взаємодій. Діаграма кооперацій. Вид діаграми. Призначення діаграми.

16. Мова UML. Діаграма станів. Вид діаграми. Призначення діаграми.

17. Мова UML. Діаграма діяльності. Вид діаграми. Призначення діаграми.

18. Мова UML. Діаграма компонентів. Вид діаграми. Призначення діаграми.

19. Мова UML. Діаграма розгортання. Вид діаграми. Призначення діаграми.

20. Мова UML. Поняття прямого і зворотного проектування.

21. Мова UML. Елементи опису класу на діаграмі класів.

22. Стадії проектування програмних систем. Ітераційне проектування.

23. Проблема складності при проектуванні програмного забезпечення. Різні види складності при проектуванні програмного забезпечення.

24. Основні характерні особливості великих програмних систем.

25. Визначення вимог до проектованого програмного забезпечення. Управління вимогами.

26. Документування процесу проектування. Призначення документування. Вимога до документування.

27. Використання декомпозиції при проектуванні великих програмних систем. Декомпозиція при алгоритмічній підході. Декомпозиція при об'єктноорієнтованому підході.

28. Вимоги до програмних модулів при проведенні декомпозиції.

29. Роль абстракції в процесі проектування. Бар'єр абстракції. Абстракції сутності та абстракції поведінки.

30. Рівень реалізації. Критерії вибору мови програмування і стандартів

21

програмування.

31. Проектування програмних систем. Головний програміст, його завдання та функції.

32. Тестування програм. Тестування модулів. Тестування скомпонованої програми.

33. Управління розробкою програм. Управління термінами. Управління кадрами. Управління організаційною структурою.

34. Управління розробкою програм. Значення внутрішніх стандартів. Документування розробки.

35. Методи інтеграції інформаційних систем. Інтеграція однорідних і різнорідних систем.

36. Методи інтеграції інформаційних систем. Сервіс орієнтована архітектура.

37. Класифікація CASE-засобів 38. Сучасні CASE-засоби.

39. Життєвий цикл розробки інформаційної системи.

40. Етап аналізу вимог життєвого циклу інформаційної системи.

41. Стратегічне планування як початковий етап аналізу вимог життєвого циклу інформаційної системи.

42. Моделі життєвого циклу інформаційної системи.

43. Причини виникнення помилок при розробці інформаційної системи.

44. Аналіз специфікацій як етап аналізу вимог життєвого циклу інформаційної системи.

45. Методики об'єктно-орієнтованого аналізу.

46. Прототипування як етап життєвого циклу інформаційної системи.

47. Проектування як етап життєвого циклу інформаційної системи.

48. Процес розробки RUP (Rational Unified Process).

49. Об'єктно-орієнтована методологія фірми Rational Rose.

50. Функціонально-орієнтоване проектування інформаційних систем.

51. Об'єктно-орієнтоване проектування інформаційних систем.

52. Проектування інформаційних систем, орієнтоване на дані.

53. Діаграмні методології розробки інформаційних систем.

54. Типи діаграм.

55. Діаграми, які використовуються на етапі аналізу життєвого циклу інформаційної системи.

56. Діаграми, які використовуються на етапі проектування життєвого циклу інформаційної системи.

57. Діаграми для розробки систем реального часу.

58. Методології розробки інформаційної системи.

59. Діаграма діяльності (Діаграма діяльності). Призначення. Основні елементи і зв'язки між ними.

60. Діаграма станів (Діаграма станів). Призначення. Основні елементи і зв'язки між ними.

61. Діаграма прецедентів (Use випадку схему). Призначення. Основні елементи і зв'язки між ними.

62. Діаграма послідовності та взаємодії. Призначення. Основні елементи і зв'язки між ними.

22

63. Діаграма класів (Class схему). Призначення. Основні елементи і зв'язки між ними.

64. Діаграма компонентів (Component схему). Призначення. Основні елементи і зв'язки між ними.

65. Діаграма розміщення (розгортання схему). Призначення. Основні елементи і зв'язки між ними.

66. Об'єктно-орієнтована методологія проектування інформаційних систем.

67. Діаграми, що підтримують об'єктно-орієнтовану розробку інформаційних систем.

68. Методології реінжинірингу бізнес-процесів.

69. Переваги використання об'єктно-орієнтованого підходу до розробки інформаційних систем в порівнянні зі структурним підходом.

70. Стандарти в проектуванні інформаційних систем, підтримувані CASEзасобами.

71. Стандарти IDEF0, IDEF1X, IDEF3 и IDEF5.

72. CASE-Toolkit BPWIN. 73. CASE-оточення SILVERUN. 74. CASE-засіб Rational Rose 2000.

75. Технологія впровадження СASE-засобів.

76. Етап визначення потреб у CASE-засобах в технології впровадження СASEзасобів.

77. Етап оцінки і вибору CASE-засобів в технології впровадження СASEзасобів.

78. Етап виконання пілотного проекту в технології впровадження СASEзасобів.

79. Етап практичного впровадження CASE-засобів в технології впровадження СASE-засобів.

80. Основні складові технології проектування інформаційної системи.

81. Загальні вимоги, які пред'являються до технології проектування інформаційної системи.

82. Стандарт проектування.

83. Стандарт оформлення проектної документації.

84. Стандарт інтерфейсу користувача.

85. Методологія RAD. Життєвий цикл програмних засобів в методології RAD. ТЕСТИ ДО ІСПИТУ Зразок 1. Які функції реалізуються в інформаційних системах організаційного

управління? а) оперативний облік б) перспективне і оперативне планування в) вимірювання параметрів технологічних процесів г) інженерні розрахунки 2. Рішенню яких задач сприяє впровадження методології проектування ІС?

23 1)

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

забезпечити спадне проектування ІС (проектування «зверху-вниз», в припущенні, що одна програма повинна задовольняти потреби багатьох користувачів) 2) гарантувати створення системи заданої якості, в задані терміни і в рамках встановленого бюджету проекту 3) забезпечити зручну дисципліну супроводу, модифікації та нарощування системи Вказати властивості каскадної моделі ЖЦ 1) передбачає розробку итерациями, з циклами зворотного зв'язку між етапами 2) передбачає послідовне виконання всіх етапів проекту в чітко фіксованому порядку 3) перехід на наступний етап означає повне завершення робіт на попередньому етапі 4) час життя кожного з етапів розтягується на весь період розробки Яка модель життєвого циклу найбільш об'єктивно відображає реальний процес створення складних систем?

1) спіральна модель 2) каскадна модель 3) поетапна модель з проміжним контролем Які з перерахованих дій є стадіями створення ІС?

1) формування вимог до ІС 2) обстеження об'єкта 3) проведення науково-дослідних робіт 4) розробка технічного завдання Дати визначення поняття «Основні бізнес-процеси» 1) процеси, орієнтовані на виробництво товарів і послуг 2) процеси, орієнтовані на наймання співробітників 3) процеси, що охоплюють весь комплекс функцій керування на рівні кожного бізнес-процесу й бізнес-системи в цілому Які основні поняття використовуються при створенні функціональної діаграми IDEF0?

1) функціональний блок 2) інтерфейсна дуга 3) декомпозиція 4) зовнішні джерела та отримувачі даних 5) сховища, необхідні процесам для своїх операцій Вказати основні компоненти діаграми потоків даних 1) процеси 2) зовнішні сутності 3) потоки даних 4) накопичувачі даних (сховища) 5) атрибут 6) сутність Вказати базові поняття ERD-діаграми 1) сутності

24

2) атрибути 3) зв'язки 4) ідентифікатор 10. Що таке «атрибут класу»? а) властивість об'єктів класу, що може приймати безліч значень б) числова характеристика допустимої кількості об'єктів у класі в) найменування класу

25

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ Організація проміжного контролю знань По завершенні вивчення кожного модуля студент виконує модульну контрольну роботу (далі МКР). Метою МКР є перевірка рівня засвоєння студентом теоретичного і практичного матеріалу модуля. Оцінка за МКР є оцінкою за модуль. Умови допуску до виконання МКР. До проведення МКР допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є обов’язковими складовими модуля. У випадку пропуску занять з поважних причин студент може відпрацювати матеріал теми на додатковому занятті згідно встановленого графіка. Студент, який не з’явився на МКР, у відомості зазначається «не з’явився» та йому виставляється 0 балів за модуль. Студент, який з поважної причини пропустив МКР, зобов’язаний надати відповідний документ та виконати МКР згідно встановленого кафедрою графіка. Порядок виконання МКР. Комплексна контрольна робота проводиться письмово на останньому практичному занятті у модулі відповідно встановленого графіка занять. Студент, який навчається за індивідуальним графіком, зобов’язаний скласти МКР у визначений деканатом час. Під час складання МКР студент не може користуватися додатковими матеріалами без дозволу викладача, у протилежному випадку, – він усувається від складання МКР, на роботі робиться відповідний запис, у заліково-екзаменаційну відомість виставляється 0 балів за МКР за модуль. Результати МКР та оцінка за модуль заносяться у заліково-екзаменаційну відомість у визначеній шкалі протягом трьох робочих днів після складання МКР. Результати МКР доводяться до відома студентів не пізніше трьох днів після складання. Студент, який не погоджується з оцінкою, має право звернутися до викладача та отримати обґрунтоване пояснення. У випадку незгоди з рішенням викладача студент може звернутись з письмовою апеляцією до завідувача кафедри в день оголошення результатів. Завідувач кафедри та викладач мають розглянути апеляцію у присутності студента протягом двох днів з дня її подання та прийняти остаточне рішення щодо оцінки студента. У результаті апеляції оцінка не може бути зменшена. Якщо студент не звернувся з апеляцією у встановлений термін, то оцінка, виставлена викладачем, є остаточною. Умови перескладання МКР. Модульний контроль проводиться лише один раз. Студент має право один раз перескласти модуль, оцінений «незадовільно» у термін, визначений деканатом, як виняток, у випадку, коли був не допущений до написання МКР. Загальні вимоги: - завдання для контрольних робіт розроблено згідно з робочою програмою; - завдання до контрольної роботи видається та керується викладачем; - зарахування контрольної роботи вважається виконаним, коли студент подає викладачу для перевірки письмову відповідь разом з виконаною практичною роботою.

26

Питання, що включені до модульної контрольної роботи, оцінюються в діапазоні визначеному робочою програмою дисципліни. Структура кожного комплексу завдань для модульного контролю має ідентичну побудову і може включати такі види завдань: тестові завдання, теоретичне питання, що потребує розгорнутої відповіді, практичне завдання. Система нарахування балів визначена робочою програмою. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ Практичне (лабораторне)1 заняття, як одна із форм навчальних занять, розрахована на виконання студентами в електронному вигляді певної задачі з використанням ПК. На практичному (лабораторному) заняття вони глибше опановують складні питання, беруть участь в їх колективному творчому обговоренні, оволодівають науковими методами аналізу певних явищ і проблем. Під час виконання лабораторної роботи створюються умови для перевірки та виявлення інтелектуального рівня студентів. Навчальні програми з переліком тем та питань дисципліни «Проектування інформаційних технологій управління комп'ютерними інтегрованими виробництвами» студенти отримують на першому практичному занятті. Для самостійного опанування тем предмету студенти можуть використовувати не тільки зазначений список основної літератури, а також інші джерела інформації, можливості Internet та додаткову літературу. На першому практичному занятті викладач вказує на основні теми предмету для практичного засвоєння, роз’яснює загальні положення, надає рекомендації по вивченню та опануванню всіх розділів, загострює увагу на найбільш важливих "вузлових" питаннях. На заключній лабораторній роботі розглядаються теми, які стали найбільш важкими для самостійного опанування.

1

Практичне заняття – вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача шляхом виконання певних відповідно сформульованих завдань закріплюють теоретичні положення навчальної дисципліни і набувають уміння їх практичного застосування. Лабораторне заняття – вид навчального заняття, на якому студент під керівництвом викладача проводить натурні або імітаційні експерименти або дослідження з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень, набуває уміння роботи з лабораторним обладнанням, оснащенням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, оволодіває методикою експериментальних досліджень в конкретній предметній галузі та обробки отриманих результатів. Комп’ютерний практикум – вид практичного заняття, на якому викладач організує індивідуальну роботу студентів на ПЕОМ з метою формування умінь та навичок практичного використання певних оболонок, програм тощо.

27

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Самостійна робота є однією із складових навчального процесу, на яку припадає значний обсяг навчального часу. При цьому студент є активним учасником навчального процесу, набуває навичок самоорганізації, самостійного пошуку інформації, прийняття рішень і т. ін. Правильна організація самостійної роботи дозволяє максимально індивідуалізувати навчання, підвищити ефективність навчального процесу в цілому. Самостійна робота студентів складається з роботи з літературою (доповнення конспектів лекцій, написання рефератів, ознайомлення з додатковою інформацією в мережі Інтернет) та роботи на персональному комп’ютері з певними програмними продуктами. Кожен студент повинен написати реферат або виконати індивідуальне завдання за погодженням із викладачем. Теми для самостійної роботи студентів (у тому числі, рефератів) та їх обсяг визначаються даною робочою програмою. Одним із видів самостійної роботи є опрацювання лекційного матеріалу, визначення головного у змісті лекції, засвоєння її основних моментів. Щоб зрозуміти і добре засвоїти лекційний матеріал, до кожної наступної теми слід ретельно готуватись: систематично опрацьовувати матеріал попередньої лекції, і, якщо це необхідно, опрацювати рекомендовану літературу, повторювати пройдений матеріал, на який лектор посилається при викладанні нового, якщо з певних причин лекція пропущена, її необхідно законспектувати і опрацювати самостійно, незрозумілі питання з’ясувати на консультації. Для ґрунтовного засвоєння першоджерел необхідно вдумливо конспектувати їх, вдаючись до різних видів запису (витяги, тези, цитати і т. ін.). Готуючись до відповіді, важливо, в першу чергу, визначити напрями наукових досліджень з певної проблеми та впровадження їх результатів у практику. Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями. Особлива увага під час самостійної роботи повинна приділятись набуттю навичок практичної роботи на комп’ютерах з тими програмними продуктами, що вивчаються. Потрібно ознайомитись із основними теоретичними відомостями про програмний продукт за допомогою спеціальної літератури, лекційного та методичного матеріалу або довідкової системи програми. Після цього можна виконувати конкретні практичні завдання. Викладач систематично контролює самостійну роботу студентів: перевіряє конспекти першоджерел, виконання завдань практичних завдань, надає необхідну допомогу для активізації навчальної діяльності студентів. При вивченні дисципліни студенти можуть застосовувати наступні форми самостійної роботи: − самостійне поглиблене вивчення матеріалу на основі конспекту лекцій, їхніх презентацій, рекомендованої й учбово-методичної літератури, періодичних видань по темах лекцій; − написання рефератів за переліком тем, запропонованих викладачем;

28

− самостійна підготовка до практичних занять з використанням навчальних комп’ютерних програм; − підготовка до виконання тестів; − самостійна підготовка до іспиту, у тому числі з використанням навчальних комп’ютерних програм. Методи контролю: − тестування студентів перед виконанням практичних і лабораторних робіт, − опитування студентів під час захисту звітів по лабораторних роботах і на консультаціях, − проведення атестаційного контролю знань студентів під час іспиту. Необхідним елементом для самостійної роботи студентів є користування електронною бібліотекою університету на сайті КНУКіМ www.knukim.edu.ua. Окремою формою самостійної роботи студента є написання реферату.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ Реферат (лат. referre - доповідати, повідомляти) підводить підсумок вивчення студентами як окремої теми, так і дисципліни в цілому. Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату складає 10 -15 сторінок. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20% від її загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм; всі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного листа, проте порядковий номер на ньому не ставиться. На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри; прізвище та ініціали автора реферату (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату. Після титульного листа подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфу) і вказуванням його сторінок. Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці в алфавітному порядку авторів. Монографії і збірники, що не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовку. Тема реферату - це не просто повторення засвоєного матеріалу лекції або семінарського заняття. Вона повинна являти собою самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання.

29

Важливими критеріями при доборі теми реферату, є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками. Структура реферату: - титульний аркуш; - зміст (план); - вступ; - розділи (вони часто поділяються на параграфи); - висновки; - список використаних джерел; - додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо); - перелік умовних позначень. У вступі реферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, назвавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули та розвиток явища або процесу, що досліджується, на недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації. Основну частину реферату складають кілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою. Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні для стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незвичних термінів і символів або пояснювати їх відразу, при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату. Неприпустимо використовувати цитати без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки. У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підтвердити їх найтиповішими прикладами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, приєднавшись до однієї з них, чи висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення. Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми.

30

Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.

31

ЛІТЕРАТУРА 1. Боггс У. UML и Rational Rose: пер. с англ. / У. Боггс, М. Боггс. – М.: ЛОРИ, 2000.

2. Брукс Ф. Мифический человеко-месяц или как создаются программные системы: пер. с англ. / Ф. Брукс. – СПб.: Символ-Плюс, 1999.

3. Буч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на C++. 2-е изд.: пер. с англ. / Г. Буч – М.: Издательство Бином, СПб.: Невский диалект, 1999.

4. Буч Г. Язык UML. Руководство пользователя.: пер. с англ. / Г. Буч, Дж. Рамбо, А. Джекобсон. – М.: ДМК, 2000.

5. Вендров A. M. CASE-технологии. Современные методы и средства проектирования информационных систем / A. M. Вендров. – М.: Финансы и статистика, 1998.

6. Вендров A. M. Проектирование программного обеспечения экономических информационных систем: учебник / A. M. Вендров. – М: Финансы и статистика, 2000.

7. Коуд П. Объектные модели. Стратегии, шаблоны и приложения: пер. с англ. / П. Коуд, Д. Порт, М. Мейфилд – М.: ЛОРИ, 1999.

8. Ларман Крэг. Применение UML и шаблонов проектирования.: пер. с англ., учебное пособие. / Крэг Ларман. – М.: Вильяме, 2001.

9. Липаев В. В. Документирование и управление конфигурацией программных средств. Методы и стандарты / В. В. Липаев. – М.: Синтег, 1998.

10. Липаев В. В. Системное проектирование сложных программных средств для информационных систем / В. В. Липаев. – М.: Синтег, 1999.

11. Фаулер М. UML в кратком изложении. Применение стандартного языка объектного моделирования: пер. с англ. / М. Фаулер, К. Скотт. – М.: Мир, 1999.

12. Шлеер С. Объектно-ориентированный анализ: моделирование мира в состояниях: пер. с англ. / С. Шлеер, С. Меллор. – Киев: Диалектика, 1993.