МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
Інтерфейси автоматизованих систем обробки інформації та управління Робоча навчальна програма для студентів напряму підготовки 8.05010101 «Інформаційні управляючі системи та технології»
КИЇВ - 2012
2
Укладач: Бородкіна І. Л., кандидат технічних наук, доцент Затверджено на засіданні кафедри комп’ютерних наук Протокол № 1 від 29 серпня 2011 р. Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету Протокол № 1 від 15 вересня 2011 р.
3
ВСТУП Опис дисципліни та її предмета. «Інтерфейси автоматизованих систем обробки інформації та управління» належить до циклу професійно-практичних дисциплін напряму підготовки «Інформаційні управляючі системи та технології» освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» та «магістр». Викладається в обсязі 108 год. (3 кредитів), підсумковим контролем знань є іспит. Найважливішу частину будь-якої програми або програмного комплексу складає її інтерфейс, призначений для користувача.. Сучасним інтерфейсом, призначеним для користувача, є сукупність засобів і методів, за допомогою яких користувач взаємодіє з різними, найчастіше складними, машинами, пристроями і апаратурою, які входять до складу автоматизованих систем обробки інформації та управління. Основними етапами проектування призначеного для користувача інтерфейсу є попереднє проектування, проектування прототипу, тестування прототипу, його модифікація відповідно до результатів тестування. На етапі попереднього проектування аналізується предметна область системи. Проектування прототипу інтерфейсу являє собою складний етап розробки, що включає високорівневе проектування, пов'язане з розробкою функціональних блоків програми, функціональністю окремих екранних форм, їх взаємозв'язком, проектуванням навігаційної системи продукту, включаючи низькорівневе проектування, кількісне оцінювання швидкодії та якості інтерфейсу. Етап тестування проводиться на представниках призначеної для користувача аудиторії для визначення продуктивності робіт програмної системи при практичному використанні продукту. Це дозволяє порівняти практичні результати взаємодії користувача з системою Означені фактори і зумовлюють актуальність вивчення питань, пов'язаних з використанням сучасних методологій та засобів проектування та розробки інтерфейсів складних програмних систем. Метою курсу є дослідження основних можливостей та вивчення принципів проектування інтерфейсів автоматизованих систем обробки інформації та управління, технологій використання різних інструментальних засобів підтримки питань, пов'язаних з реалізацією інтерфейсів автоматизованих систем обробки інформації та управління відповідно до міжнародних стандартів. Предметом вивчення є найпоширеніші на сьогодні методології проектування інтерфейсів автоматизованих систем обробки інформації та управління та інструментальні засоби підтримки цих методологій. Завданнями вивчення дисципліни є: – вивчення основних методологій та засобів розробки інтерфейсів автоматизованих систем обробки інформації та управління; – вивчення основних понять, принципів та особливостей моделювання інтерфейсів та аналізу отриманих результатів; – набуття навичок використання сучасних інформаційних технологій та системного аналізу при проектуванні інтерфейсів великих програмних комплексів.
4
Зміст курсу «Інтерфейси автоматизованих систем обробки інформації та управління» сформовано з точки зору інформаційно-комунікативного підходу до функціонування комп’ютерних систем. Після вивчення курсу «Інтерфейси автоматизованих систем обробки інформації та управління» студенти повинні знати: - класи та основні компоненти людино-програмної системи; - підходи до аналізу людино-програмної системи; - психофізіологічні основи взаємодії людини з програмним комплексом; - типи діалогових вікон, їх призначення та принципи їх проектування; - основні підходи до реалізації інтерфейсів автоматизованих систем обробки інформації та управління; - технологію, методи та інструментальні засоби проектування та створення інтерфейсів; - міжнародні стандарти та вимоги до побудови інтерфейсів складних програмних систем. Студенти повинні уміти: - аналізувати структуру і розробляти пропозиції щодо розробки інтерфейсів програмних систем; - попереднє та початкове проектування інтерфейсів; - створювати прототип інтерфейсу; - проектувати віконні форми; - здійснювати тестування розроблених інтерфейсних рішень. Студенти повинні володіти: - сучасним інструментарієм аналізу та проектування інтерфейсів автоматизованих систем обробки інформації та управління; - методами проектування та моделювання інтерфейсів; - інструментальними засобами моделювання інтерфейсів. Курс знаходиться у міжпредметних зв’язках із такими загальнопрофесійними та спеціальними дисциплінами як «Інформатика», «Проектування інформаційних систем», «Проектування інформаційних технологій управління комп'ютерними інтегрованими виробництвами», «Інструментальні засоби проектування програмних систем», «Захист інформації в автоматизованих інформаційних системах», «Організація інформаційної діяльності», «Web-технології та Web-дизайн» та ін. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Навчальна дисципліна «Інтерфейси автоматизованих систем обробки інформації та управління» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з чотирьох модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою за накопичувальною системою. Форми поточного контролю: - конспектування лекцій та матеріалів, відведених на самостійну роботу; - виконання лабораторних робіт та написання звітів;
5
- письмові відповіді на завдання із самостійної роботи; - виконання індивідуального завдання. Модульний контроль: результат вивчення кожного модуля складає підсумок всіх форм поточного контролю та виконання модульної контрольної роботи. Підсумковий контроль знань: іспит - проводиться у формі усної відповіді на теоретичні питання. Умови допуску студента до іспиту: - відсутність заборгованостей з практичних та лабораторних занять; - відсутність заборгованостей з модульних контрольних робіт; - позитивні рейтингові бали за кожний модуль; Підсумкова оцінка За результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100бальною системою, яка розраховується як сума оцінок з чотирьох модулів (стартовий рейтинг) та оцінки за іспит за такою шкалою оцінювання: Змістовий Змістовий Змістовий Змістовий Разом Іспит модуль 1 модуль 2 модуль 3 модуль 3 (підсумкова (КІ) ( ЗМ1) ( ЗМ2 ) ( ЗМ3 ) ( ЗМ4 ) оцінка - ПО) Максимальна оцінка в балах
22,5
16,5
17,5
13,5
30
100
Максимальна кількість балів за 1-4 модулі (стартовий рейтинг) – 70 балів. Розрахунок підсумкової оцінки: ПО = ЗМ1 + ЗМ2 + ЗМ3 + ЗМ4 + КІ Студент має можливість накопичити максимальну кількість балів у межах кожного модуля, використовуючи різні способи набуття знань. Бальна система оцінювання різних форм навчання студента в межах кожного модуля № з/п 1.
3.
4.
5.
Назви виду роботи, способи набуття знань Лекційні заняття: - відвідування, конспектування лекцій Практичні заняття: - виконання практичного завдання - письмовий звіт Лабораторні заняття: - виконання практичного завдання - письмовий звіт Самостійна робота:
Бали за 1 заняття
Бали за всі заняття (максимальні) Модуль 1 Модуль 2 Модуль 3 Модуль 4
до 1
1х2=2
1х2=2
1х2=2
1х1=1
до 1 до 5
1х4=4 5х1=5
1х4=4 5х1=5
-
-
до 1 до 5
-
-
1х2=2 5х1=5
1х2=2 5х1=5
6 6.
- виконання завдань - реферат Модульна контрольна робота Всього за модуль Іспит Разом з дисципліни
до 1 до 3
1х2=2 3х2=6
1х2=2 -
1х2=2 3х1=3
1х2=2 -
до 3,5
3,5х1=3,5
3,5х1=3,5
3,5х1=3,5
3,5х1=3,5
22,5
16,5
до 30
17,5 13,5 30 22,5 + 16,5 + 17,5 + 13,5 + 30 = 100 балів
Трансформація рейтингової оцінки Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться в оцінки системи оцінювання ECTS. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок. Підсумковий рейтинговий бал 91 – 100 84 – 90 76 – 83 66 – 75 61 – 65 21 – 60 0 – 20
Підсумкова оцінка за шкалою ECTS A – відмінно B – дуже добре C – добре D – задовільно E – достатньо (задовольняє мінімальні критерії) FХ – незадовільно F – незадовільно (потрібна додаткова робота)
Традиційна екзаменаційна оцінка відмінно
Традиційна залікова оцінка
добре зараховано задовільно незадовільно
не зараховано
не допущено
не допущено
7
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН для студентів денної форми навчання Всьог Види занять і розподіл годин Форми о Лабо Сам. Мод. контролю Лекції Практ. годин р. роб. конт. МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ ІНТЕРФЕЙСІВ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ № з/п
Назви тем
Поняття про інтерфейс користувача, моделі інтерфейсів користувача в 1.1. автоматизованих системах обробки інформації
1.2.
8
2
4
2
Правила проектування інтерфейсів користувача. Стандарти розробки
8
2
4
2
Модульна контрольна робота № 1
2
Всього
18
2 4
8
4
2
Конспект Виконання практичного завдання Письмовий звіт Реферат Конспект Виконання практичного завдання Реферат Письмовий звіт МКР Модульний контроль
МОДУЛЬ 2. ОБ'ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНІ ІНТЕРФЕЙСИ КОРИСТУВАЧА 2.1.
Архітектура об'єктно-орієнтованих інтерфейсів користувача
16
2
4
10
2.2.
Тестування та аналіз інтерфейсів користувача
18
2
4
12
Модульна контрольна робота № 2
2
Всього
36
2 4
8
22
2
Конспект Виконання практичного завдання Письмовий звіт Конспект Виконання практичного завдання Письмовий звіт МКР Модульний контроль
Разом за 1 семестр 54 8 16 26 4 МОДУЛЬ 3. МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ РОЗРОБКИ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА Технології та інструментарій, що 3.1. використовуються при розробці інтерфейсів користувача
14
2
2
10
Новітні методи та технології розробки 3.2. інтерфейсів користувача для програмних систем та WEB-застосувань
20
2
2
16
Модульна контрольна робота № 3
2
Всього
36
2 4
4
26
2
Конспект Виконання практичного завдання Реферат Письмовий звіт Конспект Виконання практичного завдання Письмовий звіт МКР Модульний контроль
МОДУЛЬ 4. ПРОЦЕДУРА РОЗРОБКИ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА Конспект 4.1. Етапи розробки інтерфейсів 10 2 2 6 Виконання користувача
практичного
8
4.2. Оцінка якості інтерфейсів користувача
6
Модульна контрольна робота № 4
2
Всього
18
2
4
10
2
завдання Письмовий звіт Конспект Виконання практичного завдання Письмовий звіт МКР Модульний контроль
54 108
6 14
8 8
36 62
4 8
ІСПИТ
Разом за 2 семестр Разом з дисципліни
2
4 2
16
9
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ ІНТЕРФЕЙСІВ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ТЕМА 1.1. ПОНЯТТЯ ПРО ІНТЕРФЕЙС КОРИСТУВАЧА, МОДЕЛІ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА В АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМАХ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ Лекція Поняття про інтерфейс користувача. Складові інтерфейсу програмного продукту. Користувач як інтегрована частина комп'ютерної системи. Задачі користувачів при роботі з програмними продуктами. Стилі інтерфейсів та категорії користувачів. Моделі інтерфейсів користувача. Модель користувача. Модель програміста. Модель проектувальника. Значимість моделей інтерфейсів. Поняття про метафору інтерфейсу користувача. Метафори інтерфейсів користувача: метафора «слуга», метафора «прискорювач», метафора «робочий стіл», метафора «віртуальна реальність», теоретико-множинна метафора. Практичне заняття Дослідження основних моделей та метафор інтерфейсів користувача Мета: дослідити існуючі моделі та метафори інтерфейсів користувача. Завдання 1. На прикладі 2-3-х програмних продуктів, наданих викладачем, дослідити їхні моделі та метафори інтерфейсу користувача. 2. Здійснити їх порівняння. Завдання для самостійної роботи 1. Проаналізувати інтерфейси пристроїв, які оточують нас у повсякденному житті. 2. Обґрунтувати необхідність розробки дружніх інтерфейсів у різних сферах соціальної практики. 3. Написати реферат на одну із тем: «Елементи інтерфейсу користувачів у текстовому процесорі MS Word» «Елементи інтерфейсу користувачів у табличному процесорі MS Excel» «Порівняльний аналіз інтерфейсів користувача MS Word 2003 та MS Word 2007». «Порівняльний аналіз інтерфейсів користувача MS Excel 2003 та MS Excel 2007». Запитання для самоперевірки 1. Які стилі інтерфейсів користувача відомі? 2. Основні моделі інтерфейсів користувача. 3. Основні метафори інтерфейсів користувача.
10
Література: 1, 6, 7. ТЕМА 1.2. ПРАВИЛА ПРОЕКТУВАННЯ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА. СТАНДАРТИ РОЗРОБКИ Лекція Властивості якісно розробленого інтерфейсу: природність інтерфейсу, узгодженість інтерфейсу в межах програмного продукту, узгодженість інтерфейсу в межах робочого середовища, узгодженість при використанні метафор, дружність інтерфейсу, принцип «зворотнього зв'язку», простота інтерфейсу, естетична привабливість. Стандартизація інтерфейсу користувача. Основні правила створення ефективного інтерфейсу користувача. Практичне заняття Правила проектування інтерфейсів користувача Мета: опанувати правила проектування інтерфейсів користувача. Завдання Використовуючи MS Office SharePoint Designer, спроектувати інтерфейс користувача для визначеного викладачем програмного продукту. Завдання для самостійної роботи 1. Охарактеризувати основні правила проектування ефективних інтерфейсів. 2. Пояснити, в чому полягає стандартизація розробки інтерфейсу користувача. 3. Написати реферат на одну із тем: «Основні елементи ефективного інтерфейсу користувача» «Інтерактивність в інтерфейсах користувача» «Стандарти розробки інтерфейсів користувача» Запитання для самоперевірки 1. В чому полягають принципи та призначення діалогових елементів в інтерфейсах користувача? 2. В чому полягає дружність інтерфейсу? Література: 1, 6, 9, 14. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1 Дати письмову відповідь на питання 1. Користувач як інтегрована частина комп’ютерної системи. 2. Моделі інтерфейсів користувача в автоматизованих системах обробки інформації.
11
3. 4. 5. 6.
Принципи проектування інтерфейсів користувача. Роль інтерфейсу в керуванні роботою комп’ютерної системи. Тестування та аналіз інтерфейсів користувача. Технології та інструментарій, що використовуються при розробці інтерфейсів користувача. МОДУЛЬ 2. ОБ'ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНІ ІНТЕРФЕЙСИ КОРИСТУВАЧА ТЕМА 2.1. АРХІТЕКТУРА ОБ'ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНИХ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА
Лекція Концепція інтерфейсу, керованого даними. Об'єкти та відношення між ними: властивості об'єктів, операції над об'єктами, відношення між об'єктами. Поширені помилки при розробці інтерфейсів програм. Перевантаженість елементами управління. Пункт головного меню, що спрацьовує відразу. Невідповідність малюнків на кнопках. Помилкове застосування кольорів. Недотримання загальноуживаної термінології. Практичне заняття Застосування об'єктно-орієнтованих мов програмування до розробки інтерфейсів користувача Мета: опанувати принципи побудови об'єктно-орієнтованих інтерфейсів користувача. Завдання 1. Опанувати технологію застосування об'єктно-орієнтованих мов програмування до створення елементів для інтерфейсів користувача. 2. Розробити елементи об'єктно-орієнтованого інтерфейсу, визначені викладачем. Завдання для самостійної роботи Спроектувати об'єктно-орієнтований інтерфейс користувача для доступу до бази даних з урахуванням потрібної функціональності. Запитання для самоперевірки 1. Які основні складові об'єктно-орієнтованого інтерфейсу користувача? 2. Технологія проектування об'єктно-орієнтованого інтерфейсу користувача. Література: 1-4, 8-9, 14. ТЕМА 2.2. ТЕСТУВАННЯ ТА АНАЛІЗ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА Лекція
12
Поняття про зручність застосування програмного продукту. Важливість тестування на зручність застосування програмного продукту. Цілі та задачі тестування. Необхідність залучення когнітивних психологів до та інших спеціалістів до процесу тестування. Критерії якості інтерфейсу. Швидкість виконання роботи. Помилки людини. Навчання роботі з системою. Суб'єктивне задоволення. Короткочасна пам'ять. Довготривала пам'ять. Візуалізація. Кнопки. Поля. Текст та піктограми. Меню. Контекстне меню. Списки. Повзунки. Групування елементів. Смуги гортання та їх альтернатива. Панелі інструментів. Вікна. Види тестування програмних продуктів на зручність використання. Оформлення результатів тестування. Надійність та достовірність результатів тестування. Приклади тестування різноманітних інтерфейсів. Практичне заняття Тестування інтерфейсу програмного продукту на зручність застосування Мета: опанувати принципи тестування інтерфейсу програмного продукту. Завдання 1. Здійснити тестування інтерфейсу одного з запропонованих викладачем програмних продуктів на зручність використання. 2. Результати тестування оформити відповідно до розглянутих на лекції вимог. 3. Оцінити надійність та достовірність результатів тестування. Завдання для самостійної роботи Здійснити тестування інтерфейсу одного з продуктів MS Office 2010 на зручність використання. Запитання для самоперевірки 1. Які основні етапи тестування інтерфейсу програмного продукту. 2. Яка технологія здійснення тестування інтерфейсу програмного продукту на зручність використання? 3. Способи оформлення результатів тестування. Література: 1, 2, 4, 10.
1. 2. 3. 4.
МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2 Дати письмову відповідь на питання Основні складові об'єктно-орієнтованого інтерфейсу користувача. Технологія проектування об'єктно-орієнтованого інтерфейсу користувача. Тестування та аналіз інтерфейсів програмного продукту як завершальна фаза роботи над проектом комп’ютерної системи. Методи та технології тестування інтерфейсів користувача в автоматизованих системах обробки інформації.
13
5. Принципи тестування інтерфейсів користувача на зручність використання. 6. Роль тестування інтерфейсів в загальному процесі розробки комп’ютерної системи. МОДУЛЬ 3. МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ РОЗРОБКИ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА ТЕМА 3.1. ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ РОЗРОБЦІ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА Лекція Загальні питання проектування інтерфейсів: заборона на бомбу, мінімізація збитків, запобігання помилкам, наявність інформації про свою аудиторію, чітке визначення можливих подальших дій програми, створення якісного повідомлення про помилку. Життєвий цикл програмного продукту. Формування вимог до системи та урахування в них питань розробки інтерфейсу користувача. Розробка прототипів. Повторне проектування з урахуванням помилок першого етапу. Оцінювання споживчих властивостей програмних додатків в процесі розробки. Підходи до дослідження споживчих властивостей програмних додатків. Етапи проектування інтерфейсів користувача. Вибір структури діалогу. Розробка сценарію діалогу. Методи розробки гнучкого інтерфейсу. Візуальні атрибути інформації, що відображається. Особливості сучасних графічних інтерфейсів. Проектування графічного інтерфейсу користувача. Лабораторне заняття Розробка інтерфейсу користувача. Етапи попереднього та високорівневого проектування Мета: закріпити теоретичні знання з розробки користувальницького інтерфейсу; отримати практичні навички з проведення етапів попереднього і високорівневого проектування інтерфейсу користувача. Завдання 1. Виконати етапи попереднього і високорівневого проектування при розробці інтерфейсу програми для предметної області, відповідної варіанту завдання. 2. Розробити головне меню в середовищі розробки програми з аналізом і обгрунтуванням його різних станів. Завдання для самостійної роботи 1. Сформувати профілі потенційних користувачів програмного забезпечення інформаційної системи. 2. Визначити функціональність програми, виходячи з цілей і завдань користувача.
14
3. Сформувати декілька користувальницьких сценаріїв для профілів користувачів. 4. Визначити функціональні блоки програми, скласти схему навігаційної системи. 5. Встановити для окремих функціональних блоків відповідні їм операції та об'єкти операцій. Згрупувати їх в розділи меню. У конкретному середовищі розробки програми сформувати меню. 6. Скласти граф стану меню і провести перевірку можливих переходів по графу відповідно користувацьким сценаріям. 7. Написати реферат на одну із тем: «Профілі потенційних користувачів програмного забезпечення інформаційної системи та їх призначення» «Функціональність програми та її зв'язок з цілями і завданнями користувачів програмного продукту» 1. 2. 3. 4.
Запитання для самоперевірки Навігаційні елементи програми. Яка їх роль? Яка методика формування меню? Які основні вимоги до меню? Загальні рекомендації по стандартизації меню.
Література: 1-3, 5-7, 12. ТЕМА 3.2. НОВІТНІ МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ РОЗРОБКИ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА ДЛЯ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ ТА WEB-ЗАСТОСУВАНЬ Лекція Загальна характеристика та призначення WEB-інтерфейсів. Метафори WEB-інтерфейсів. Злиття комп'ютерного та WEB-інтерфейсів. Основні елементи розробки WEB-інтерфейсів. Середовище передачі повідомлень. Навігація по WEB-інтерфейсам. Час та динамічні дані у WEB-середовищі. Рекомендації та підходи до розробки WEB-інтерфейсів. Міжнародний WEB-дизайн та тестування на зручність застосування. Перспективи розвитку комп'ютерних та WEB-інтерфейсів. Лабораторне заняття Низькорівневе проектування інтерфейсу: кількісна оцінка та побудова прототипу Мета: отримати навички створення варіантів прототипів інтерфейсу користувача; отримати практичні навики по кількісній оцінці інтерфейсу на етапі низькорівневого проектування; опанувати принципи обгрунтування вибору прототипу інтерфейсу за його кількісною оцінкою. Завдання
15
1. Базуючись на результатах проектування інтерфейсу на високому рівні, розробити варіанти моделей – прототипи екранних форм для кожного з функціональних блоків. 2. Використовуючи розроблені прототипи форм, провести кількісну оцінку елементів інтерфейсу за вказівкою викладача. Метод кількісної оцінки – GOMS, інформаційна продуктивність, символьна ефективність задається викладачем. 3. За результатами кількісної оцінки зробити висновки про можливість удосконалення інтерфейсу. 4. При можливості внести необхідні удосконалення в моделі форм і реалізувати їх в середовищі розробки програми. Кожну форму слід забезпечити описом навігації по ній. Завдання для самостійної роботи 1. Здійснити проектування основних екранних форм. 2. Виконати кількісну оцінку продуктивності елементів інтерфейсу розроблених форм. Запитання для самоперевірки 1. Технологія проектування інтерфейсу на високому рівні. 2. Які основні можливості при проведенні кількісного оцінювання розробленого інтерфейсу користувача? 3. Основні шляхи вдосконалення інтерфейсу користувача. Література: 1, 10-12. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3 Дати письмову відповідь на питання 1. Процес розробки інтерфейсу, призначеного для користувача. Попередня робота при створенні нового інтерфейсу програмного додатку, зміст етапів. 2. Процес розробки інтерфейсу, призначеного для користувача. Первинне проектування, його особливості, зміст етапів. 3. Процес розробки інтерфейсу, призначеного для користувача. Створення прототипу на високому рівні, зміст і особливості етапів. 4. Процес розробки інтерфейсу, призначеного для користувача. Створення прототипу на низькому рівні, зміст і особливості етапів. 5. Кількісна оцінка прототипу інтерфейсу за допомогою методу GOMS. Правила розстановки ментального оператора. 6. Проектування віконних форм: компоненти введення і відображення текстової інформації, елементи керування, панелі і компоненти зовнішнього оформлення. 7. Використання командних кнопок, радіокнопок і чекбоксів. Елементи прямої і відкладеної дії.
16
8. Використання компонентів введення інформації: списків, полів введення, повзунків. 9. Поняття меню, класифікація меню, приклади. Особливості використання контекстного меню. 10. Особливості використання головного меню. Групування елементів меню. Ширина і глибина меню. 11. Вікна, структура вікна. Рекомендації по проектуванню структури вікна. Збільшення екранного простору. 12. Навігація в середині екранної форми. Організація переходів за допомогою клавіатури і прямим маніпулюванням. Використання майстрів. МОДУЛЬ 4. ПРОЦЕДУРА РОЗРОБКИ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА ТЕМА 4.1. ЕТАПИ РОЗРОБКИ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА Лекція Основні принципи розробки інтерфейсів користувача. Технологія розробки, орієнтована на користувача (UCD- User centered Design). Проектування інтерфейсу с подальшим його розвитком в процесі розробки самого програмного продукту. «Внутрішня свобода» користувача при роботі з якісним інтерфейсом. Параметри, за якими можна оцінити якість розробленого інтерфейсу, – час. За який можна опанувати роботу з програмним продуктом, збереження отриманих навичок з плином часу, швидкість вирішення задач з використанням даного додатку, суб'єктивне задоволення користувача при роботі з програмним продуктом. Лабораторне заняття Проектування довідкової системи Мета: опанувати методику створення файлів довідкової системи Windows (*. HLP) при розробці додатків. 1. 2. 3. 4.
Завдання Спроектувати довідкову систему для програмного додатку, визначеного завданням. Тексти та довідки повинні бути складені грамотно і коректно. В темах довідкової системи розмістити відповідні графічні елементи (піктограми, малюнки) і гарячі області. У довідковій системі передбачити безпосередні переходи і переходи від однієї теми до іншої за ключовими словами. Забезпечити можливість пошуку за ключовими словами.
Завдання для самостійної роботи 1. Створити глосарій – перелік унікальних понять, що використовуються в додатку і його інтерфейсі. 2. Додати в глосарій опис загальної концепції програми, її функціональності в цілому, а також окремих функцій, що надаються користувачу для виконання
17
(оглядова довідка). 3. Включити до глосарію виклад алгоритмів виконання користувачем окремих функцій (процедурна довідка). 4. Визначити розділи, які повинні бути включені в зміст і предметний покажчик довідкової системи. 5. При проектуванні довідкової системи визначити вид основного вікна, введення зображень, наявність гарячих областей і посилань, організацію переходів тощо. Запитання для самоперевірки 1. Які основні етапи розробки довідкової системи програмного додатка? 2. Програмне забезпечення, яке слід використовувати при розробці довідкової системи програмного додатка. 3. Які основні вимоги до довідкової системи програмного додатка. Література: 1-6, 9, 13. ТЕМА 4.2. ОЦІНКА ЯКОСТІ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА Лабораторне заняття Створення прототипу інтерфейсу і його тестування Мета: набуття навичок із формування електронного прототипу – демонстраційного ролика інтерфейсу; набуття практичних навичок зі створення тестових завдань; закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок з проведення тестування інтерфейсу. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.
8. 9.
Завдання Зібрати повну схему програмного додатку. Виконати перевірку відповідності структури повної схеми і послідовностей дій, описаних в призначених для користувача сценаріях. При виявленні невідповідностей внести корективи у зміст екранних форм і /або схему навігації по додаткам. Виділити різні стани окремих екранних форм, в яких можуть знаходитися форми в процесі взаємодії користувача з додатком. Сформувати слайди для створення демонстраційного ролика. Кожен слайд повинен відповідати певному стану окремої екранної форми. Згідно з повною схемою додатка зібрати демонстраційний ролик. Для організації переходів між слайдами використовувати гіперпосилання. Сформувати тестові завдання, виходячи з користувацьких сценаріїв. Перевірити за тестовими завданнями відповідність послідовностей переходів між слайдами і послідовностей дій, описаних в призначених для користувача, сценаріях. При виявленні невідповідностей внести корективи в електронний прототип. Визначити завдання тестування, зафіксувати кількісні оцінки якості розроблюваного інтерфейсу.
18
10. Провести тестування прототипу з використанням різних методів тестування. 11. Проаналізувати результати тестування, співвіднести їх з кількісними оцінками якості продукту. 12. Сформувати рекомендації щодо подальшої модифікації інтерфейсу. Завдання для самостійної роботи 1. Визначити завдання тестування, зафіксувати кількісні оцінки якості розроблюваного інтерфейсу. 2. Сформувати тестові завдання, виходячи з користувацьких сценаріїв. 3. Перевірити за тестовими завданнями відповідність послідовностей переходів в призначених для користувача сценаріях. Запитання для самоперевірки 1. Методи проведення тестування. 2. Як окремі етапи проектування інтерфейсів зв'язані з створенням прототипу, тестуванням прототипу та його модифікацією за результатами тестування? Література: 1, 2, 8-9, 12, 14. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4 Дати письмову відповідь на питання 1. Процес розробки інтерфейсу користувача. Тестування прототипу, його вміст, призначення і особливості. 2. Критерії якості інтерфейсу користувача: швидкість виконання роботи. Тривалість сприйняття інформації, тривалість інтелектуальної діяльності. 3. Критерії якості інтерфейсу користувача: швидкість виконання роботи. Тривалість фізичних дій користувача, закон Фітса. Тривалість реакції системи. 4. Критерії якості інтерфейсу користувача: помилки оператора. Типи помилок. Напрями зниження числа помилок. Виправлення помилок. 5. Навчання роботі з системою, навчальна функція інтерфейсу користувача. 6. Використання ментальної моделі і метафор для забезпечення «зрозумілості» системи. 7. Поняття аффорданса і способи його передачі. 8. Стандарти розробки інтерфейсів. Види стандартів, їх взаємозв'язок. 9. Використання аффорданса і стандартів для забезпечення «зрозумілості» системи. 10. Навчання роботі з системою, учбові матеріали. Види учбових матеріалів, їх призначення. Використання в довідковій системі спіральних текстів. 11. Критерії якості інтерфейсу користувача: суб'єктивне задоволення. 12. Принципи дизайну, вживані при проектуванні інтерфейсу користувача .
19
ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ 1. 2. 3. 4.
Інтерфейси в сучасних інформаційних системах. Користувач як інтегрована частина комп’ютерної системи. Стилі інтерфейсів та категорії користувачів. Моделі інтерфейсів користувача в автоматизованих системах обробки інформації. 5. Принципи проектування інтерфейсів користувача. 6. Роль інтерфейсу в керуванні роботою комп’ютерної системи. 7. Властивості якісно розробленого інтерфейсу. 8. Тестування та аналіз інтерфейсів користувача. 9. Технології та інструментарій, що використовуються при розробці інтерфейсів користувача. 10. Основні моделі інтерфейсів користувача. 11. Основні метафори інтерфейсів користувача. 12. Основні правила проектування ефективних інтерфейсів. 13. Стандартизація розробки інтерфейсу користувача. 14. Призначення діалогових елементів в інтерфейсах користувача. 15. Дружність інтерфейсу користувача. 16. Принципи побудови об'єктно-орієнтованих інтерфейсів користувача. 17. Основні складові об'єктно-орієнтованого інтерфейсу користувача. 18. Технологія проектування об'єктно-орієнтованого інтерфейсу користувача. 19. Принципи тестування інтерфейсу програмного продукту. 20. Основні етапи тестування інтерфейсу програмного продукту. 21. Методи та технології тестування інтерфейсів користувача в автоматизованих системах обробки інформації. 22. Принципи тестування інтерфейсів користувача на зручність використання. 23. Роль тестування інтерфейсів в загальному процесі розробки комп’ютерної системи. 24. Поняття людино-машинної системи. Класифікація людино-машинних систем залежно від характеру і значущості виконуваних функцій. 25. Машиноцентричний і антропоцентричний підходи до дослідження людиномашинних систем. 26. Організація взаємодії в системі ЛЮДИНА-ВС. Особливості діалогової взаємодії. Поняття і функції людино-машинного інтерфейсу. 27. Докладна схема людино-машинної системи. Оператор як динамічна система. 28. Машина як сукупність пристрою, що управляє, органів управління і засобів відображення інформації. 29. Психофізичні основи діяльності оператора в системі ЛЮДИНА-ВС. 30. Загальна схема перетворень інформації в системі ЛЮДИНА-ВС. 31. Перетворення і зберігання інформації в пам'яті оператора. Пам'ять як процес запам'ятовування, зберігання і відтворення інформації. 32. Поняття інтерфейсу, призначеного для користувача, на практичному і теоретичному рівнях. 33. Аспекти узгодженості інтерфейсу, призначеного для користувача, приклади.
20
34. Поняття ментальної моделі. Відмінність ментальних моделей користувача і розробника програмного забезпечення. 35. Модель проектувальника інтерфейсу, призначеного для користувача (айсберг). 36. Поняття метафори. Значення метафори при формуванні ментальної моделі користувача, приклади. Недоліки використання метафор. 37. Процес розробки інтерфейсу, призначеного для користувача. Попередня робота при створенні нового інтерфейсу програмного додатку, зміст етапів. 38. Процес розробки інтерфейсу, призначеного для користувача. Первинне проектування, його особливості, зміст етапів. 39. Процес розробки інтерфейсу, призначеного для користувача. Створення прототипу на високому рівні, зміст і особливості етапів. 40. Процес розробки інтерфейсу, призначеного для користувача. Створення прототипу на низькому рівні, зміст і особливості етапів. 41. Кількісна оцінка прототипу інтерфейсу за допомогою методу GOMS. Правила розстановки ментального оператора. 42. Процес розробки інтерфейсу користувача. Тестування прототипу, його вміст, призначення і особливості. 43. Критерії якості інтерфейсу користувача: швидкість виконання роботи. Тривалість сприйняття інформації, тривалість інтелектуальної діяльності. 44. Критерії якості інтерфейсу користувача: швидкість виконання роботи. Тривалість фізичних дій користувача, закон Фітса. Тривалість реакції системи. 45. Критерії якості інтерфейсу користувача: помилки оператора. Типи помилок. Напрями зниження числа помилок. Виправлення помилок. 46. Навчання роботі з системою, навчальна функція інтерфейсу користувача. 47. Використання ментальної моделі і метафор для забезпечення «зрозумілості» системи. 48. Поняття аффорданса і способи його передачі. 49. Стандарти розробки інтерфейсів. Види стандартів і їх взаємозв'язок. 50. Використання аффорданса і стандартів для забезпечення «зрозумілості» системи. 51. Навчання роботі з системою, учбові матеріали. Види учбових матеріалів, їх призначення. Використання в довідковій системі спіральних текстів. 52. Критерії якості інтерфейсу користувача: суб'єктивне задоволення. 53. Принципи дизайну, вживані при проектуванні інтерфейсу користувача . 54. Проектування віконних форм: компоненти введення і відображення текстової інформації, елементи керування, панелі і компоненти зовнішнього оформлення. 55. Використання командних кнопок, радіокнопок і чекбоксів. Елементи прямої і відкладеної дії. 56. Використання компонентів введення інформації: списків, полів введення, повзунків. 57. Поняття меню, класифікація меню, приклади. Особливості використання контекстного меню. 58. Особливості використання головного меню. Групування елементів меню. Ширина і глибина меню.
21
59. Вікна, структура вікна. Рекомендації по проектуванню структури вікна. Збільшення екранного простору. 60. Навігація в середині екранної форми. Організація переходів за допомогою клавіатури і прямим маніпулюванням. Використання майстрів.
22
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ Організація проміжного контролю знань По завершенні вивчення кожного модуля студент виконує модульну контрольну роботу (далі МКР). Метою МКР є перевірка рівня засвоєння студентом теоретичного і практичного матеріалу модуля. Оцінка за МКР є оцінкою за модуль. Умови допуску до виконання МКР. До проведення МКР допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є обов’язковими складовими модуля. У випадку пропуску занять з поважних причин студент може відпрацювати матеріал теми на додатковому занятті згідно встановленого графіка. Студент, який не з’явився на МКР, у відомості зазначається «не з’явився» та йому виставляється 0 балів за модуль. Студент, який з поважної причини пропустив МКР, зобов’язаний надати відповідний документ та виконати МКР згідно встановленого кафедрою графіка. Порядок виконання МКР. Комплексна контрольна робота проводиться письмово на останньому практичному занятті у модулі відповідно встановленого графіка занять. Студент, який навчається за індивідуальним графіком, зобов’язаний скласти МКР у визначений деканатом час. Під час складання МКР студент не може користуватися додатковими матеріалами без дозволу викладача, у протилежному випадку, – він усувається від складання МКР, на роботі робиться відповідний запис, у заліково-екзаменаційну відомість виставляється 0 балів за МКР за модуль. Результати МКР та оцінка за модуль заносяться у заліково-екзаменаційну відомість у визначеній шкалі протягом трьох робочих днів після складання МКР. Результати МКР доводяться до відома студентів не пізніше трьох днів після складання. Студент, який не погоджується з оцінкою, має право звернутися до викладача та отримати обґрунтоване пояснення. У випадку незгоди з рішенням викладача студент може звернутись з письмовою апеляцією до завідувача кафедри в день оголошення результатів. Завідувач кафедри та викладач мають розглянути апеляцію у присутності студента протягом двох днів з дня її подання та прийняти остаточне рішення щодо оцінки студента. У результаті апеляції оцінка не може бути зменшена. Якщо студент не звернувся з апеляцією у встановлений термін, то оцінка, виставлена викладачем, є остаточною. Умови перескладання МКР. Модульний контроль проводиться лише один раз. Студент має право один раз перескласти модуль, оцінений «незадовільно» у термін, визначений деканатом, як виняток, у випадку, коли був не допущений до написання МКР. Загальні вимоги: - завдання для контрольних робіт розроблено згідно з робочою програмою; - завдання до контрольної роботи видається та керується викладачем; - зарахування контрольної роботи вважається виконаним, коли студент подає викладачу для перевірки письмову відповідь разом з виконаною практичною роботою.
23
Питання, що включені до модульної контрольної роботи, оцінюються в діапазоні визначеному робочою програмою дисципліни. Структура кожного комплексу завдань для модульного контролю має ідентичну побудову і може включати такі види завдань: тестові завдання, теоретичне питання, що потребує розгорнутої відповіді, практичне завдання. Система нарахування балів визначена робочою програмою. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ Практичне (лабораторне)1 заняття, як одна із форм навчальних занять, розрахована на виконання студентами в електронному вигляді певної задачі з використанням ПК. На практичному (лабораторному) заняття вони глибше опановують складні питання, беруть участь в їх колективному творчому обговоренні, оволодівають науковими методами аналізу певних явищ і проблем. Під час виконання лабораторної роботи створюються умови для перевірки та виявлення інтелектуального рівня студентів. Навчальні програми з переліком тем та питань дисципліни «Інтерфейси автоматизованих систем обробки інформації та управління» студенти отримують на першому практичному занятті. Для самостійного опанування тем предмету студенти можуть використовувати не тільки зазначений список основної літератури, а також інші джерела інформації, можливості Internet та додаткову літературу. На першому практичному занятті викладач вказує на основні теми предмету для практичного засвоєння, роз’яснює загальні положення, надає рекомендації по вивченню та опануванню всіх розділів, загострює увагу на найбільш важливих «вузлових» питаннях. На заключній лабораторній роботі розглядаються теми, які стали найбільш важкими для самостійного опанування. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Самостійна робота є однією із складових навчального процесу, на яку припадає значний обсяг навчального часу. При цьому студент є активним 1
Практичне заняття – вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача шляхом виконання певних відповідно сформульованих завдань закріплюють теоретичні положення навчальної дисципліни і набувають уміння їх практичного застосування. Лабораторне заняття – вид навчального заняття, на якому студент під керівництвом викладача проводить натурні або імітаційні експерименти або дослідження з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень, набуває уміння роботи з лабораторним обладнанням, оснащенням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, оволодіває методикою експериментальних досліджень в конкретній предметній галузі та обробки отриманих результатів. Комп’ютерний практикум – вид практичного заняття, на якому викладач організує індивідуальну роботу студентів на ПЕОМ з метою формування умінь та навичок практичного використання певних оболонок, програм тощо.
24
учасником навчального процесу, набуває навичок самоорганізації, самостійного пошуку інформації, прийняття рішень і т.ін. Правильна організація самостійної роботи дозволяє максимально індивідуалізувати навчання, підвищити ефективність навчального процесу в цілому. Самостійна робота студентів складається з роботи з літературою (доповнення конспектів лекцій, написання рефератів, ознайомлення з додатковою інформацією в мережі Інтернет) та роботи на персональному комп’ютері з певними програмними продуктами. Кожен студент повинен написати реферат або виконати індивідуальне завдання за погодженням із викладачем. Теми для самостійної роботи студентів (у тому числі, рефератів) та їх обсяг визначаються даною робочою програмою. Одним із видів самостійної роботи є опрацювання лекційного матеріалу, визначення головного у змісті лекції, засвоєння її основних моментів. Щоб зрозуміти і добре засвоїти лекційний матеріал, до кожної наступної теми слід ретельно готуватись: систематично опрацьовувати матеріал попередньої лекції, і, якщо це необхідно, опрацювати рекомендовану літературу, повторювати пройдений матеріал, на який лектор посилається при викладанні нового, якщо з певних причин лекція пропущена, її необхідно законспектувати і опрацювати самостійно, незрозумілі питання з’ясувати на консультації. Для ґрунтовного засвоєння першоджерел необхідно вдумливо конспектувати їх, вдаючись до різних видів запису (витяги, тези, цитати і т.ін.). Готуючись до відповіді, важливо, в першу чергу, визначити напрями наукових досліджень з певної проблеми та впровадження їх результатів у практику. Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями. Особлива увага під час самостійної роботи повинна приділятись набуттю навичок практичної роботи на комп’ютерах з тими програмними продуктами, що вивчаються. Потрібно ознайомитись із основними теоретичними відомостями про програмний продукт за допомогою спеціальної літератури, лекційного та методичного матеріалу або довідкової системи програми. Після цього можна виконувати конкретні практичні завдання. Викладач систематично контролює самостійну роботу студентів: перевіряє конспекти першоджерел, виконання завдань практичних завдань, надає необхідну допомогу для активізації навчальної діяльності студентів. При вивченні дисципліни студенти можуть застосовувати наступні форми самостійної роботи: - самостійне поглиблене вивчення матеріалу на основі конспекту лекцій, їхніх презентацій, рекомендованої й учбово-методичної літератури, періодичних видань по темах лекцій; - написання рефератів за переліком тем, запропонованих викладачем; - самостійна підготовка до практичних занять з використанням навчальних комп’ютерних програм; - підготовка до виконання тестів; - самостійна підготовка до іспиту, у тому числі з використанням навчальних комп’ютерних програм.
25
Методи контролю: - тестування студентів перед виконанням практичних і лабораторних робіт, - опитування студентів під час захисту звітів по лабораторних роботах і на консультаціях, - проведення атестаційного контролю знань студентів під час іспиту. Необхідним елементом для самостійної роботи студентів є користування електронною бібліотекою університету на сайті КНУКіМ www.knukim.edu.ua. Окремою формою самостійної роботи студента є написання реферату. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ Реферат (лат. referre - доповідати, повідомляти) підводить підсумок вивчення студентами як окремої теми, так і дисципліни в цілому. Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату складає 10 -15 сторінок. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20% від її загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм; всі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного листа, проте порядковий номер на ньому не ставиться. На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри; прізвище та ініціали автора реферату (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату. Після титульного листа подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфу) і вказуванням його сторінок. Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці в алфавітному порядку авторів. Монографії і збірники, що не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовку. Тема реферату - це не просто повторення засвоєного матеріалу лекції або семінарського заняття. Вона повинна являти собою самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання. Важливими критеріями при доборі теми реферату, є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками. Структура реферату: - титульний аркуш; - зміст (план);
26
- вступ; - розділи (вони часто поділяються на параграфи); - висновки; - список використаних джерел; - додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо); - перелік умовних позначень. У вступі реферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, назвавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули та розвиток явища або процесу, що досліджується, на недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації. Основну частину реферату складають кілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою. Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні для стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незвичних термінів і символів або пояснювати їх відразу, при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату. Неприпустимо використовувати цитати без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки. У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підтвердити їх найтиповішими прикладами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, приєднавшись до однієї з них, чи висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення. Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми. Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.
27
ЛІТЕРАТУРА 1. Microsoft Press. Толковый словарь по вычислительной технике / Microsoft Press. Пер. с англ. - М.: Издательский отдел «Русская редакция», 1995. - 496 с. 2. Астапов М. Пользовательский интерфейс программ / М. Астапов // «Королевство Delphi» Виртуальный клуб программистов: http://delphi.vitpc.com/article/interface.htm 3. Белов Е. А. Программирование приложений Windows. API графического интерфейса пользователя / Е. А. Белов. – Брянск: БГТУ – 2010. – 350 с. 4. Буковецкая О. А. Дизайн текста: шрифт, эффекты, цвіт / О. А. Буковецкая. – М.: ДМК, 1999. – 304с. 5. Ганеев Р. М. Проктирование интерфейса пользователя средствами WIN32 API. Горячая Линия / Р. М. Ганеев. – Телеком 2001. – 336с. 6. Гультяев А. К. Проектирование и дизайн пользовательского интерфейса / А. К. Гультяев, В. А. Машин. – Корона-Принт, 2007. – 352 с. 7. Раскин Джеф. Интерфейс: новые направления в проектировании компьютерных систем / Джеф Раскин. 8. Коутс Р. Интерфейс «человек - компьютер»: пер. с англ. / Р. Коутс, И. Влейминк. – М.: Мир,1990. – 501с. 9. Лидин К. Л., Меерович М. Г. Общие принципы композиции в скрин-дизайне / К. Л. Лидин, М. Г. Меерович // «Интерфейсы для всех»: http://interface.bluebird.ru/stat.htm 10. Массель Г. Г. Психологические аспекты пользовательского интерфейса современных компьютерных систем / Под ред. Л. В. Массель / Г. Г. Массель. ИСЭМ СО РАН. Иркутск, 2000. 11. Портянкин И. Swing: Эффектные пользовательские интерфейсы / И. Портянкин. – Санкт-Петербург: «Лори», 2011. – 600 с. . 12. Седельников А. Пять распространенных ошибок при разработке интерфейсов программ / А. Седельников // «Центр практичных программ»: http://hci.psychology.ru/toader/articles/ 13. Солсо Р. Л. Когнитивная психология / Р. Л. Солсо, пер. с англ. – М.: Тривола, 1996. – 600с. 14. Тогназзини Б. Основные принципы проектирования интерфейсов / Б. Тогназзини // «Центр практичных программ»: http://hci.psychology.ru/toader/articles/