Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі, 2016. Частина 1. by kn.knukim

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ІНФОРМАТИКИ ІНСТИТУТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (КАУНАС, ЛИТВА)

МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В КУЛЬТУРІ, МИСТЕЦТВІ, ОСВІТІ, НАУЦІ, ЕКОНОМІЦІ ТА БІЗНЕСІ 21-22 квітня 2016 р.

КИЇВ – 2016

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В КУЛЬТУРІ, МИСТЕЦТВІ, ОСВІТІ, НАУЦІ, ЕКОНОМІЦІ ТА БІЗНЕСІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

21-22 квітня 2016 р.

МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ Частина 1

Київ – 2016

ББК 32.97 УДК 004+338 І - 741 Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. / М-во освіти і науки України; М-во культури України; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв.– Ч.1. – Київ : Видавничий центр КНУКіМ, 2016. – 343 с.

ISBN 978-966-602-173-4

У збірнику наведені матеріали Міжнародної науковопрактичної конференції «Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі». Збірник становить інтерес для наукових працівників, викладачів, студентів, представників сфер бізнесу, економіки та культури. УДК 004+338 Друкується за рішенням Вченої ради Київського національного університету культури і мистецтв (протокол № 24 від 14 квітня 2016 р.) Матеріали публікуються за оригіналами, які представлені авторами. Відповідальний за випуск Ткаченко О. І.

ISBN 978-966-602-173-4

ЗМІСТ Секція «ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СИСТЕМИ» ........... 7 Барбасов С.О. ОРІЄНТОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ УЧІННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «КОМП’ЮТЕРНА СХЕМОТЕХНІКА» ........................................... 7 Бездрабко В.В. ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО – ДІЛОВОДСТВО – ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ДО ПИТАННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ......... 10 Безвершенко Є.І. МЕТОДИ І ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ВІД КОМП’ЮТЕРНИХ ВІРУСІВ .................................................. 15 Бодненко Д.М. ВИКОРИСТАННЯ ВЕБІНАРІВ ТА ЇХ РОЛЬ В ОСВІТІ ............. 19 Бородкіна І.Л., Бородкін Г.О. ECDL-ТЕСТУВАННЯ ЯК МОТИВАЦІЯ ПІДВИЩЕННЯ СТУДЕНТАМИ РІВНЯ ЯКОСТІ НАВЧАННЯ ............................ 25 Бородкіна І.Л., Мухоїд В.О. MATERIAL DESIGN ЯК ЗАСІБ УНІФІКАЦІЇ ІНТЕРФЕЙСУ ВЕБ-ДОДАТКІВ ПІД ANDROID ВІД GOOGLE .......................... 30 Бородкіна І.Л., Нікулін А.О. МІКРОНІШЕВИЙ ВЕБ-САЙТ ЯК ЗАСІБ ОТРИМАННЯ ПРИБУТКУ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ............................................... 35 Бородкіна І.Л., Шостак Д.О. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНО-РОЗВАЖАЛЬНИХ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ ДЛЯ ПОЗАШКІЛЬНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ ............................................................................................. 40 Булавин Д.А., Гончаренко Е.В., Шматков С.И. ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В НЕФОРМАЛЬНОМ ОБРАЗОВАНИИ .......... 46 Гетьман І.А. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ............................... 49 Гладка І.В., Тарновський Є.С. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ТУРИЗМІ.. 54 1

Гребеннік І. В., Грицай Д. В. РОЗРОБКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНІЙ ГАЛУЗІ .... 60 Гузій М.М., Жуков І.А., Проценко М.М. ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ ХМАРНИХ ОБЧИСЛЕНЬ .................. 62 Дєордіца Т.Ю. ОРІЄНТОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ УЧІННЯ ДЛЯ ДИСЦИПЛІНИ «ІТ У ПЕДАГОГІЧНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ» .............. 65 Желєзний В.В., Овчарук І.В. ОСНОВНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ ІНФОРМАЦІЙНО-ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ ШВИДКІСНИХ ЕЛЕКТРОПОТЯГІВ ..... 67 Задерей Н.М., Мельник І.Ю., Нефьодова Г.Д. ІННОВАЦІЇ В ВИКОРИСТАННІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТІ ............................................................................................. 74 Заболотний І.І., Ткаченко О.І. СИСТЕМА ТЕСТУВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У СФЕРІ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ПРОГРАМНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ............ 78 Заховалко Т.В., Максишко Н.К. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ТЕХНІЧНОЇ ПІДТРИМКИ КОРИСТУВАЧІВ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ БАНКУ ......... 84 Зацерківна М.О. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ВНЗ . 90 Калипов В.В., Ткаченко К. О. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ94 Кириленко К. М. ОСВІТНІЙ ДОСВІД КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИХ ДИДАКТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ ТА ТРАНСФЕРУ ЗНАНЬ ........................... 99 Коцюбівська К. І., Русу І. ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА СОЦІОКУЛЬТУРНУ ТРАНСФОРМАЦІЮ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА........ 104 Клівак В. С., Ткаченко О.А. СИСТЕМА РОЗРОБКИ ГРАФІЧНИХ ВЕБ-ЗАСТОСУВАНЬ .. 109 Клименко Н. А., Фесенко О. Ю. ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМ СУЧАСНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ .............................. 115 2

Кочержук Д. В. НОВІТНІ ПРОГРАМИ ОБРОБКИ ЗВУКУ В ДІЯЛЬНОСТІ ВИКОНАВЦЯ ................................................................................. 118 Лошній В.І., Ткаченко О.М. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМА ОПТИМІЗАЦІЇВИТРАТ НА ПОСЛУГИ МОБІЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ........................................... 123 Машко Р.Л., Овчарук І.В. СТВОРЕННЯ ПЛАТФОРМИ ВЕБ-МАГАЗИНУ APPLE .......... 127 Овчарук В.О. ЗАСТОСУВАННЯ «ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» У НАВЧАННІ НА ПРИКЛАДІ MICROSOFT OFFICE 365 ................................. 131 Савченко В. Ю., Овчарук І. В. ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВА СИСТЕМА «МАГАЗИН ЕЛЕКТРОНІКИ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ» ................... 133 Остапенко М.В. ВИКОРИСТАННЯ ГЕОСЕРВІСІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ....................................................... 137 Педина І.В., Чайковська О.А. ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ОСВІТІ .................................................................. 142 Потапенко С. Д. УПРАВЛІННЯ РОЗРОБКОЮ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ............................................................................ 146 Проскуряков М.О., Ткаченко О.І. СТВОРЕННЯ МОБІЛЬНОГО ДОДАТКУ ОФІСНОГО СПРЯМУВАННЯ ........................................................................... 152 Рибальченко Є.В., Салій Д.І., Коцюбівська К.І. СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ТА БІЗНЕСУ ........................................ 156 Руденко С.В. ЕЛЕКТРОННЕ НАВЧАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВИКЛАДАННЯ ФІЛОСОФСЬКИХ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН .................................................................................. 161 Сінельнікова В.В. СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ ПРОВІДНИХ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНЬОГО КЕРІВНИКА ФОЛЬКЛОРНОГО КОЛЕКТИВУ ... 162 3

Сиротенко Л.А. ДО ПРОБЛЕМИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ УЧІННЯ ..... 169 Слободяник С., Ткаченко О.І. ІНТЕРАКТИВНА СИСТЕМА РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЛЮДИНИ .............................................................. 172 Стратанович Т.Е., Шклярський С.М. ДОСВІД СТВОРЕННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ ДЛЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ........................................................ 177 Ткаченко О.А. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ............................................................. 185 Ткаченко О.І. ВИКОРИСТАННЯ «ХМАРНИХ» ТЕХНОЛОГІЙ ТА Е-ОСВІТИ В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ ................. 190 Ткаченко О.І., Червак О. СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ .. 196 Ткаченко О.І., Четверикова Л.О. ВЕРИФІКАЦІЯ ТА АТЕСТАЦІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ............................................................................ 199 Траханов В.Ю., Ткаченко О.І. РОЗРОБКА WEB-ДОДАТКІВ ДЛЯ СФЕРИ ІТ .......................... 204 Хорольський С.А., Чайковська О.А. ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ .............. 207 Фейчер О.О. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ............... 210 Червякова Т.І. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ ............ 215 Шевцова А.Ю. ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ КОМП’ЮТЕРНИХ ІГОР НА МОЛОДЬ.... 221 Шепель В.А., Ткаченко О.І. СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ РУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ В СФЕРІ РОЗВАГ, ТУРИЗМУ ТА СПОРТІ ............. 224 Dr. Renata Danielienė, Dr. Eugenijus Telešius E-SAFETY SELF-EVALUATION TOOL RESULTS ANALYSIS .. 228

Секція «МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ І СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ТА СИСТЕМ» .................................... 233 Булига К. Б., Булига О. А. ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ СПІВРОБІТНИКІВ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ МАСОВИХ ВИДОВИЩНИХ ЗАХОДІВ ..... 233 Булига К.Б., Булига О.А. ВИКОРИСТАННЯ АНАЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСОРА MATHCAD ДЛЯ РОЗРОБКИ СУЧАСНИХ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ .... 241 Вовк Л.В., Лупас К.Ю. ЕКОНОМЕТРИЧНІ МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ В ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ .......................................................................... 244 Вовкодав Н.І., Кривець Т.О. ВИКОРИСТАННЯ МАТЕМАТИЧНОГО ПАКЕТУ MATHCAD СТУДЕНТАМИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ ПРОЦЕСІВ ...................................................... 249 Гордієнко І.В., Іваницька І.Л. КОГНІТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОГНОЗУВАННІ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ......................................................... 251 Гребеннік І. В., Чорна О. С. СПЕЦИАЛЬНЫЕ ТРАНСПОЗИЦИИ ЭЛЕМЕНТОВ ПЕРЕСТАНОВОК И СВОЙСТВА КОМПОЗИЦИИ .................. 256 Далайін Бадер Омар Ахмад, Іванченко Г.Ф. МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ МОЛОЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ..................................................... 259 Івохін Є.В., Навродський В.О. Моделювання ПРОЦЕСУ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ РЕКЛАМИ НА ОСНОВІ РІВНЯННЯ ДИФУЗІЇ .................................................... 265 Загарій В.К., Даценко О.К. МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ ...................... 269 Клименко Н.А., Мягков В. МОДЕЛЮВАННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ........................................................................................ 274 Комісарик К.С., Михальська В.В. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦІ У СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ФІРМИ ... 278 5

Оборська І.С., Скрипник А.В. МОДЕЛЮВАННЯ ЦІНОВОЇ СТРАТЕГІЇ ВНЗ УКРАЇНИ ....... 283 Михальська В.В., Соболєва Н.К. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ........... 287 Мучник М.М. АНАЛІЗ СКЛАДНОСТІ ПРОЦЕСУ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ............................................. 294 Овчарук І.В. СУЧАСНІ МЕТОДИ МОДЕЛЮВАННЯ ОБ’ЄКТІВ В САПРСИСТЕМАХ ...................................................................................... 299 Панкратьєв В. СУЧАСНІ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ .......................................................................... 304 Пархоменко А.М., Сєдих О.Л. ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛІ ХОЛЬТА ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ПРОГНОЗНИХ ЗНАЧЕНЬ ЧАСОВИХ РЯДІВ ........................... 309 Сєдих О.Л. ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОГО ПАКЕТУ MATHCAD ПРИ ПРОЕКТУВАННІ В ХАРЧОВІЙ ГАЛУЗІ .......................... 312 Тітов С.В., Чорна О.С. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПЛАТФОРМЫ FLYELEPHANT ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ ЛИНЕЙНЫХ ФУНКЦИЙ НА ЦИКЛИЧЕСКИХ ПЕРЕСТАНОВКАХ ........................................ 318 Tkachenko К., Tkachenko O. MODELLIG OF MANAGEMENT DECISIONS’ PROCESSES IN COMPLEX ECONOMIC SYSTEM ................................................ 321 Ткаченко О.І. МЕРЕЖЕВЕ МОДЕЛЮВАННЯ СКЛАДНИХ СИСТЕМ .......... 327 Ткаченко О.М., Якубчук К.О., Засядько П.А. СТОХАСТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОГНОЗУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕРЕЖІ ПРОДАЖУ ..................................... 333 Шпига П.С. МОДЕЛІ ВИКОРИСТАННЯ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНИХ САЙТІВ У ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ КОМП'ЮТЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ...................................................................... 337

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Секція «ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СИСТЕМИ» УДК 378.147 Барбасов С.О. викладач кафедри комп’ютерних наук, Київський міжнародний університет, м. Київ, Україна

ОРІЄНТОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ УЧІННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «КОМП’ЮТЕРНА СХЕМОТЕХНІКА» Згідно з останніми документами МОН України, вітчизняні університети почали поступово проваджувати нову студентоцентровану освітню модель. Це означає зміну пріоритетів і ролей учасників навчального процесу. На нашу думку, має змінитися і процес проектування програм навчальних дисциплін. У нашій педагогічній практиці ми використовуємо таку проектувальну технологію: визначення результатів учіння (Learning Outcomes); розроблення оціночних засобів; підбір методів і педагогічних технологій викладання; відбір змісту навчання. Цей підхід відрізняється від традиційного порядком слідування етапів педагогічного проектування. Однак він повною мірою відповідає зазначеній освітній моделі. Визначення результатів учіння – складне і трудомістке педагогічне завдання. Метою доповіді є висвітлення нашого власного досвіду, який ми накопичили щодо проектування результатів учіння з дисципліни «Комп’ютерна схемотехніка». Під результатами учіння ми розуміємо те, що студент повинен знати, розуміти, бути в змозі продемонструвати після опанування модуля/дисципліни. Існує кілька ме7

Секція «Інформаційні технології та системи»

тодів визначення результатів учіння на інституціональному рівні: таксономія Блума, піраміда Міллера, уточнена таксономія Блума за Андерсоном тощо. Ми обрали саме таксономію Блума з оглядом на її простоту і технологічність. У таксономії Блума вирізняють шість видів розумових процесів. Їх можна розділити на дві групи. До першої належать: знання, розуміння, застосування, до другої – аналіз, синтез, оцінювання. Конкретизуємо зазначені дескриптори на прикладі дисципліни «Комп’ютерна схемотехніка». 1. Знання – означає запам’ятовування і відтворення вивченого матеріалу від конкретних фактів до цілісних теорій. Від студента очікується знання основних визначень понять схемотехніки: тригери, регістри, лічильники; їх характеристики; їх схематичне позначення; уміння на схематичному зображенні вказати окремий елемент. 2. Показником розуміння має бути перетворення (трансляція) матеріалу з однієї форми вираження в іншу (наприклад, із словесної в математичну); інтерпретація матеріалу студентом (пояснення, короткий виклад); передбачення подальшого розвитку явищ, подій, наслідків чи результатів. Студент, спираючись на характеристику елемента, має вказати за до якого виду він належить. 3. Застосування означає уміння використовувати вивчений матеріал у конкретних умовах і нових ситуаціях.. Студент має: скласти схему поєднання декількох елементів; пояснити принцип роботи приладу; вміти обґрунтувати своє рішення, посилаючись на визначення та властивості елемента. 4. Аналіз означає уміння поділити матеріал на складові частини так, щоби чітко проявилася його структура; здатність знайти частини 8

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

цілого та виявити взаємозв’язки між ними; усвідомлення принципів організації цілого. Студент має: − визначати раціональну послідовність дій при складанні комп’ютерних схем; − знаходити і виправляти помилки в уже готових схемах. 5. Синтез означає уміння комбінувати елементи так, щоби одержати нове ціле. Таким новим продуктом має бути: повідомлення (виступ, доповідь), план дій, схеми, які впорядковують наявні дані. Студент має: − знаходити і виправляти помилки в уже готових схемах − розробляти алгоритм дій для розв’язування комбінованих завдань. 6. Оцінка означає уміння оцінювати значення того чи іншого матеріалу (твердження, художнього твору, дослідницьких даних). В основі судження студента повинні бути чіткі критерії: внутрішні (структурні, логічні) чи зовнішні (відповідність поставленій меті). Студент має: виконувати перевірку розробленої схеми; оцінювати раціональність побудови схеми. Вважаємо, що таксономія Блума є дуже корисною при проектуванні програми з будь-якої дисципліни. Наша конкретизація її дескрипторів «мовою дій» викладача і студента представлено у табл.1. Таблиця 1 Зведений перелік завдань учасників навчального процесу Дескриптор Знання Розуміння

Прояв відбір необхідної інформації Розуміння отриманої інформації

Завдання викладача розказує, показує Порівнює, демонструє 9

Завдання студента сприймає, запам’ятовує Пояснює,

Секція «Інформаційні технології та системи» Застосування

Використання знань в нових ситуаціях

Спостерігає, допомагає

Аналіз

Розкладання інформації на складові

Наставляє, досліджує,

Синтез

Компіляція інформації

Узагальнює, оцінює

Оцінка

Оцінювання за критеріями

Уточнює, допускає

Демонструє знання, розв’язує завдання Розкладає, обговорює, розкриває суть Узагальнює, формулює, складає алгоритм дій Оцінює, робить вибір

Список використанихджерел 1. Традиційна ієрархія розумових процесів – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.intel.ua/content/dam/www/program/education/ emea/ua/uk/documents/project-design/thinking-skills/bloom-taxonomy.pdf

УДК 930.22 Бездрабко В.В. доктор іст. наук, професор, завідувач кафедри документознавства та інформаційної діяльності, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО – ДІЛОВОДСТВО – ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ДО ПИТАННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ Однією з найкрупніших сфер роботи з документами залишається діловодство. Попри різні коментарі фахівців незаперечним є факт про «опікування» його практичними проблемами від початку й донині загальним документознавством (у розумінні К.Г.Мітяєва) [5]. І навпаки, широкі прикладні напрацювання людства упродовж тисячоліть спричинили необхідність загальних теоретичних конструкцій [1]. Відтак на тлі документальних практик складається система наукових знань, яка й претендує називатися теорією. 10

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Саме тому дивним є штучне протиставлення теорії практиці в межах науки про документ. Діловодство вважають практичним сегментом, базисом загального документознавства і його невід’ємною частиною водночас. Адекватне сприйняття їхньої органічної єдності й розуміння залежностей між ними створюють необхідні умови для представлення цілісної картини сучасного стану та перспектив розвитку галузі. Аргументом адептів розгляду діловодства поза теоретичними (а тим паче історичними) документознавчими студіями є начебто відсутній інтерес науки до практичних потреб документальної діяльності. Утім, якщо ознайомитися з тематикою розвідок, наприклад, Всесоюзного (нині – Всеросійського) науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи від моменту зародження й становлення науки, то відмітимо відчутне переважання прикладних розробок, присвячених студіюванню уніфікованих моделей документів та їхніх систем; вивченню документування управлінських функцій, потоків документації та вирішенню її класифікаційних проблем; розбудові ефективної організації роботи з документами у рамках Єдиної державної системи діловодства, впровадженню автоматизованих систем управління, інформаційного пошуку тощо. Відомий російський радянський дослідник В.М.Автократов, котрий тривалий час перебував на посаді заступника директора з наукової роботи ВНДІДАС, неодноразово зауважував на тому, що діловодство як «документаційний управлінський процес», «форма управління», а «не лише праця одних канцеляристів», інституціоналізувало документознавство, яке, в свою чергу, в зворотному напрямі, «дисциплінувало» практичну сферу роботи з документами [2, c.47]. Такий підхід до документознавства як результату теоретичного освоєння практики властивий для ВНДІДАС упродовж майже 11

Секція «Інформаційні технології та системи»

п’ятдесятилітнього його існування, а сучасні вектори прикладання зусиль колег і зміст їх науково-практичної, нормативно-методичної діяльності вказують на справедливість твердження [8]. Після умовної відмови від радянської моделі організації науки та настання в Україні якісних змін у розвитку документознавства протягом 1990–2010-х рр., поряд із альтернативною його версією, спостерігаємо наслідування також традицій. Посилаючись на праці провідної галузевої установи – Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства (УНДІАСД), констатуємо, що їх документознавча тематика орієнтована, в першу чергу, на організацію документаційного забезпечення управління, уніфікацію всіх технологічних процесів у діловодстві й архівістиці, розроблення нормативно-правового й науковометодичного забезпечення діяльності діловодних і архівних служб, освоєння зарубіжного досвіду керування документаційними процесами тощо [3, с.28–30]. Теми виконаних в інституті дисертаційних праць чи студій його дослідників вказують на сталість інтересу до актуальних теоретико-прикладних, науково-технологічних питань діловодства в межах документознавства [7]. Не коментуючи розвиток документознавства як навчальної дисципліни у вишах чи в стінах деяких академічних установ, що має радше спорадичний характер, вкажемо на справедливість апелювань до досвіду УНДІАСД. Численні дискусії про зміст і перспективи розвитку документознавства в Україні мають академічний зміст і мало впливають на практики роботи з документами. Представляючи проект концепції розвитку документознавства, С.Г.Кулешов виокремлює такі основні його напрями: теоретикофундаментальний, теоретико-прикладний, науково-технологічний і 12

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

історичний [6, c.83–89]. Із-поміж першочергових теоретико-прикладних галузевих завдань знаний фахівець називає: побудову уніфікованих моделей службових документів та їхніх систем, у т.ч. електронних; вивчення динаміки потоків службової документації, її класифікацію; дослідження правових аспектів створення, функціонування, зберігання службових документів та доступу до інформації; вирішення економічних питань діяльності з документування управлінської інформації та організації роботи з нею [6, с.83–86]. Окреслюючи зміст пріоритетних науково-технологічних студій С.Г.Кулешов вказує на такі [6, c.26–88]: − підготовка проектів нормативно-правових актів із метою встановлення єдиних правових основ створення документації та організації її функціонування й зберігання; − гармонізація міжнародних стандартів із керування документаційними процесами; − розроблення раціональних наукових методик створення службових документів, упровадження їх уніфікованих форм та уніфікованих систем документації; − удосконалення методик роботи з документами; − опрацювання практичних проблем створення електронних документів і вирішення питань, пов’язаних із користуванням ними у динамічному стані та під час зберігання в архіві; − розв’язання лінгвістичних проблем організації текстів службових документів; − вивчення методів інформаційно-документаційного забезпечення прийняття управлінських рішень, використання документаційних фондів із цією метою та як ресурсу для задоволення запитів гро13

Секція «Інформаційні технології та системи»

мадян; − підвищення інформаційної культури працівників служб діловодства. Ми погоджуємося зі слушністю міркувань, висловлених С.Г.Кулешовим. Подібний перелік завдань є типовим для фахівців, які порушували будь-коли подібні питання, і чітко вказує на безперечне визнання нерозривного зв’язку документознавства з діловодством. Важливе місце з-поміж новітніх документознавчих завдань посідає застосування в діловодстві інформаційних технологій. Суть інформаційних технологій така, що вони обов’язково мають конкретну сферу реалізації, як-то архівна, бібліотечна, музейна, діловодна практики тощо. За таких умов їх загальні можливості конкретизуються, а отже, наповнюються реальним змістом. Зауважимо, інформаційні технології в діловодній службі мають тривалий час апробації, впровадження й функціонування. Якщо слідувати міркуванням Дж.Ґліка, то найперші способи кодування інформації з метою її документування слід вважати інформаційними технологіями [4]. Комп’ютерна техніка, телекомунікаційні мережі створюють широкі можливості для оптимізації усіх технологічних процесів у діловодстві. Тому цілком очікуваним є попит на інформаційні технології, екстрапольовані на практично незмінні в часі за змістом основні види робіт у документально-комунікаційні сфері діяльності суспільства. Список використаних джерел 1. Бездрабко В. Історія науки про документ, або Відкриття відомого : монографія / Валентина Бездрабко. – Київ : Четверта хвиля, 2011.– 296с. 2. Бездрабко В. Ще один штрих до біографії В.М.Автократова : нові 14

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

джерельні знахідки /В. Бездрабко //Пам’ятки: археографічний щорічник. – Київ, 2008. – Т.9. – С. 46–55. 3. Гаранін О.Я. Проект концепції розвитку Українського науководослідного інституту архівної справи та документознавства / О.Я..Гаранін // Архіви України. – 2013. – № 3/5. – С. 28–38. 4. Глик Дж. Информация. История. Теория. Поток: [пер. с англ. М.Кононенко] / Джеймс Глик. – Москва: АСТ : CORPUS, 2013. – 576 с. 5. Кулешов С.Г. Загальне документознавство: навч. посіб. / С.Г.Кулешов. – Київ : Видавн. дім «КМА», 2012. – 136 с. 6. Кулешов С. Проект концепції розвитку документознавства в Україні (матеріали до обговорення) / Сергій Кулешов // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: міжвідомч. наук. зб. – 2007. – Вип. 9. – С. 80–100. 7. Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства [електронний ресурс] // Режим доступу: http://undiasd.archives.gov.ua/ 8. Всероссийский научно-исследовательский институт документоведения и архивного дела [електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.vniidad.ru УДК 004.492 Безвершенко Є.І. Старший викладач кафедри комп’ютерних систем та мереж УжНУ, м. Ужгород, Україна

МЕТОДИ І ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ВІД КОМП’ЮТЕРНИХ ВІРУСІВ На сьогоднішній день серед руйнівних програмних засобів саме комп'ютерні віруси набули найбільшого розповсюдження. Класичні комп'ютерні віруси — це програмні засоби, які здатні самостійно відтворюватися і використовують як носій інший програмний код, який вони модифікують у такий спосіб, щоб впровадити в нього свою 15

Секція «Інформаційні технології та системи»

копію для виконання коду вірусу. До класичних комп'ютерних вірусів відносяться програми, що поширюють свої копії по ресурсах комп'ютера з метою: - подальшого запуску коду при яких-небудь діях користувача; - подальшого впровадження в інші ресурси ОС. Дослідження проблеми захисту комп'ютерних систем від шкідливого програмного забезпечення, зокрема комп’ютерних вірусів, показало неможливість створення універсальних програм як вірусних, так і антивірусних (Дж. фон Нейман, Ф. Коуен , Л.Адлеман). Сучасні методи захисту від деструктивних програм зводяться до виявлення та запобігання деструктивним впливам шкідливих програм. Математичний апарат для вивчення динаміки «звичайних» біологічних епідемій був розроблений достатньо давно. Біологічний підхід до моделювання вірусної проблеми почався з робіт J. O. Kephart і S. R. White з фірми IBM ще до винаходу WWW, проте актуальним цей напрям став тільки в 2001 р. після спалахів вірусних епідемій Code Red і Nimda. Епідемічні моделі припускають, що суб’єкт послідовно приймає ряд дискретних станів, причому перехід з одного стану в інший відбувається з певною вірогідністю. Розробка подібної моделі вимагає визначення набору станів суб’єкту і вірогідності переходу. Розглянемо декілька основних моделей. У простій SI-моделі (від Susceptible – Infected, тобто Сприйнятливий – Заражений), що складається тільки з двох станів, кожен суб'єкт може перебувати або в "сприйнятливому" (S) стані, або в "зараженому" (I). Суб'єкти, що знаходяться в стані S, здорові і можуть потенційно бути заражені. I-суб’єкти, у свою чергу, є носіями вірусу і можуть заражати S-суб’єкти, що залишилися. Якщо суб'єкт заражений, він залишається в такому стані назавжди. 16

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Динаміка розповсюдження вірусу згідно SI- моделі описується рівнянням [1]: dJ (t ) = βJ ( t )[N − J (t )] , dt де J(t) – число заражених суб'єктів в момент часу t; N – кількість суб'єктів, і β – швидкість зараження.. Модель Кермака – Маккендріка (SIR-модель) враховує процес виведення заражених суб’єктів з системи. Вона базується на припущенні, що під час епідемії деяка кількість заражених суб'єктів або позбавляється від вірусу, або перестає функціонувати. Ссуб'єкти приймають три стани: «сприйнятливий» (S), «заражений» (I), «несприйнятливий»(R). Така модель описуватиметься системою рівнянь:

 dJ (t )  dt = βJ (t )[N − J (t )],   dR(t ) = γI (t ),  dt   J (t ) = I (t ) + R(t ) = N − S (t ),   де β – швидкість розповсюдження, а γ – швидкість виведення суб’єктів з мережі. Для кількісної оцінки існуючих методів захисту пропонується побудувати ймовірнісну модель розповсюдження вірусів як багатоканальної СМО з необмеженою чергою М/М/С. Пропонується математична модель для розрахунку ефективності, яка може будуватися залежно від завдань, які вирішуються[2]:

Секція «Інформаційні технології та системи»

Основними параметрами пропонованої моделі є інтенсивність обслуговування

і інтенсивність вступу заявок . Під інтенсивністю

обслуговування

розуміється інтенсивність випуску нових сигнатур і

евристик, під інтенсивністю вступу заявок розуміється інтенсивність виявлення нових шкідливих програм. Далі розрахуємо середню довжину черги обробки заявок [3]:

звідси, середній час обслуговування: Висновки. Ефективність антивірусного програмного забезпечення слід оцінювати виходячи з кількості заявок в черзі на обслуговування і час чекання в черзі. Передбачаючи, що система працює в стаціонарному режимі, то задаючи інтенсивність вступу заявок і кількість аналітиків, отримали систему близьку до нестаціонарної, оскільки в крайніх точках черга різко зростає. Це свідчить про низьку ефективність існуючих антивірусних програм і про відсутність необхідного рівня захисту. Це говорить про необхідність в нових методах захисту інформації. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Вредоносные программы в компьютерных сетях: учеб. пособие / Ю.М. Монахов, Л.М. Груздева; Владим. гос. ун-т. – Владимир : Изд-во Владим. гос. ун-та, 2010. -72 с. 2. Гнеденко Б. В. Введение в теорию массового обслуживания / Б. В. Гнеденко, И. Н. Коваленко. – 6-е изд. – М.: УРСС: Изд-во ЛКИ, 2013. – 352 с. 3. Ивченко Г. И. Теория массового обслуживания / Г. И. Ивченко – М.: УРСС, 2012. – 296 с. 18

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 378.091.21:004 Бодненко Д.М. канд. пед. наук, доцент кафедри інформаційних технологій і математичних дисциплін, Київський університет ім. Б.Грінченка, м. Київ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ВЕБІНАРІВ ТА ЇХ РОЛЬ В ОСВІТІ Різноманітні форми онлайн-навчання дозволяють дистанційно отримувати знання в самих різних напрямках, набувати нові навички та вміння. Завдяки вебінару, стають доступні вузькоспеціалізовані онлайн-курси і консультації провідних фахівців з географічно віддалених від слухача місць, на що не завжди можна розраховувати у традиційній системі навчання. Проблемою, яку ми розглядатимемо у цій статті є здобуття навичок у використанні вебінарів, під час роботи та навчального процесу. В наш час, коли комп'ютерні технології задіяні майже в усьому, що оточує людей, освіта залишається однією з небагатьох білих плям, в якій комп'ютерні технології не займають належного місця. Також ми розглядаємо аспекти використання вебінару під час викладання, як форму спрощення навчального процесу, і подальшої зацікавленості учнів. Перші системи текстового спілкування в режимі реального часу, такі як IRC (Internet Real Chat), з'явилися на самому початку історії Інтернету, в кінці 1980-их. Веб-чати, ПЗ для миттєвого обміну повідомленнями побачили світ у середині 1990-х. Перша ж повноцінна можливість конференц-зв'язку з'явилася в кінці 1990-х, після чого було розроблено безліч інших засобів спілкування в режимі реального часу. Торгівельний знак терміна «webinar» був зареєстрований в 1998 році Еріком Р. Корбі (Eric R. Korb), але він був оскаржений в су19

Секція «Інформаційні технології та системи»

ді і зараз належить компанії InterCall[1]. Вебінар - це сучасний мультимедійний інструмент для організації онлайн-навчання та ділового спілкування через Інтернет[1]. Вже саме походження слова вебінар (web + семінар) частково відповідає на питання «що таке вебінар?», Оскільки передає його суть: навчання за допомогою веб-технологій. Ви можете, не виходячи з дому, відвідувати онлайн-курси, приймати участь в онлайнсемінарах або онлайн-тренінгах різної тематики. Завдяки сучасним мультимедіа для учасників вебінару створюється ефект повної присутності – ви отримуєте не тільки нову інформацію, але і можливість прямого спілкування з тренером та колегами по навчанню, а також індивідуальні консультації викладачів і допомогу у важких питаннях. Крім online-навчання, за допомогою технології проведення вебінарів можна вибудувати цілу систему віртуальних комунікацій - онлайн-презентації, інтернет-конференції, оналйн-зустрічі. Таким чином можна не тільки оптимізувати процес дистанційної освіти, але й вирішити проблему віддаленого спілкування філій з головним офісом в середовищі великих корпорацій, менеджерів або служб підтримки з клієнтами і т.д. Вебінари бувають різних видів і покликані вирішувати різноманітні завдання. Але в будь-якому випадку процес комунікацій відбувається наступним чином: тренер або викладач, перебуваючи перед своїм комп'ютером, веде заняття, спілкуючись з аудиторією за допомогою веб-камери, мікрофона і навушників (динаміків), спілкуючись з аудиторією в аудіо-, відеоформаті і в чаті. Мультимедійні засоби майданчики для проведення вебінарів дозволяють демонструвати слайди, графіки, схеми та відеозаписи, завантажувати документи в різних форматах, використовувати «дошку для малювання», проводити опитування. Ведучий вебінару може також «передати мікрофон» 20

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

учаснику. Вебінар− це мультимедійний інструмент для організації онлйннавчання та ділового спілкування. З цілою низкою віртуальних комунікацій, для оптимізації процесу навчання. У залежності від поставленої мети можна вибирати найбільш підходящий формат вебінару. Вебінари як форма онлайн-навчання: онлайн-курси, онлайнсемінари, онлайн-тренінги Різноманітні форми онлайн-навчання дозволяють дистанційно отримувати знання в найрізноманітніших напрямках, набувати нові навички та вміння. Завдяки вебінару, стають доступні вузькоспеціалізовані онлайн-курси і консультації провідних фахівців з географічно віддалених від слухача місць, на що не завжди можна розраховувати у традиційній системі навчання. Онлайн-тренінги дають слухачам можливість удосконалювати свої особисті або професійні якості, а для тренерів та викладачів вебінари є унікальною можливістю звернутися до багатомільйонної аудиторії Інтернету. Число слухачів вебінару не обмежена, і ці заняття можуть відвідати люди з усіх куточків планети. Цікава форма онлайнтренінгів і для комерційних організацій. Будь-яке підприємство, що має розгалужену мережу філій, стикається з проблемою професійного вдосконалення персоналу на місцях. Онлайн-тренінги дозволяють успішно вирішувати ці завдання, не відриваючи людей від основної роботи. Вебінари значно скорочують витрати на відрядження організації. Вебінари як інструмент ділового спілкування: онлайн-наради, онлайн-презентації, онлайн-зустрічі, онлайн-конференції. Онлайнпрезентації. Достовірну і якісну інформацію тепер можна викласти для усієї цільової аудиторії без обмежень у часі і просторі. Онлайнпрезентації дозволяють продемонструвати нові товари та послуги, докладно розповісти про їхні особливості, а також отримати від слухачів 21

Секція «Інформаційні технології та системи»

зворотний зв'язок − у вигляді анкетування, опитувань, безпосереднього спілкування в чаті. Онлайн-презентацію зручно провести на спеціалізованому сервісі, яким є портал, зробити запис вебінару, а посилання на неї потім використати для подальшої роботи з клієнтською базою. Онлайн-зустрічі, онлайн-наради, онлайн-конференції. Для компаній, що освоїли технологію організації і проведення вебінарів, цей сервіс стає незамінним засобом вирішення багатьох щоденних завдань: онлайн-зустрічі з розподіленими з обговоренням складних питань у режимі реального часу, онлайн-наради між великою кількістю співробітників, розташованих в різних офісах, вирішення інших комунікаційних завдань всередині великої корпорації. Онлайнконференції стають зручною формою комунікацій для політичних партій і громадських рухів. Організація контрольованих онлайнзустрічей є унікальним інструментом у практиці шлюбних агентств. Таким чином, сервіс для проведення вебінарів є універсальною площадкою для організації різноманітних форм онлайн-навчання та ділового спілкування. Аналізуючи викладений матеріал можемо зробити наступні вистновки: 1. Вебінар − це мультимедійний інструмент для організації онлйн-навчання та ділового спілкування. З цілою низкою віртуальних комунікацій, для оптимізації процесу навчання. У залежності від поставленої мети можна вибирати найбільш оптимальніший формат вебінару. 2. Сервіс для проведення вебінарів є універсальним майданчиком для організації різноманітних форм онлайн-навчання та ділового спілкування. 3. Негативи співпраці з вебінарними майданчиками: 22

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

великі черги на платних майданчиках, приходиться довго очікувати; безкоштовні майданчики, не володіють усіма функціями, але і тих іноді буває достатньо; багато функцій може не працювати, що є непередбаченим ускладненням. Отже, що вебінари зручна технологія і засіб здійснення едукаційного процесу. За допомогою онлайн-семінарів, є можливість навчатися, проводити ділові конференції, з будь-якої точки світу. Має багато можливостей (наприклад: відео зв’язок, аудіо зв’язок, можливість переглядати малюнки, текстові файли, презентації, графіки). Хоч мовлення під час вебінару є одностороннім, керівник має можливість передати слово будь-якому з учасників конференції. Існує дуже великий вибір серед «вебінарних» майданчиків. Але платний майданчик, не завжди краще безкоштовного. Тому, що на деяких безкоштовних майданчиках, існує достатньо функцій для проведення семінару не гіршого за платний. Недолік платних майданчиків, на наш погляд, це великі черги, іноді можливе те що ви можете прочекати місяць. Зручність полягає також в тому, що ви можете зайти на майданчик, та обрати будь-який вебінар, в якому надалі можете прийняти участь. Але існують закриті вебінари, для того щоб прийняти участь, потрібен можливо запис, і входити доводиться під логіном та паролем, які вам дадуть ведучі або організатори. Хочемо зауважити, що завдяки вебінару, стають доступні вузькоспеціалізовані онлайн-курси і консультації провідних фахівців з географічно віддалених від слухача місць, на що не завжди можна розраховувати у традиційній системі навчання. Використання вебінарів сприяє всебічному розвитку, залучаючи новітні інформаційно-комунікаційні та психолого-педагогічні технології. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаються в деталізації використання вебінарів для викладання дисциплін природни23

Секція «Інформаційні технології та системи»

чо-математичного циклу. Список використаних джерел 1. Брескіна Л.В. Професійна підготовка майбутніх вчителів інформатики на основі сучасних мережевих інформаційних технологій : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Брескіна Лада Валентинівна. – Одеса, 2003. – 229 с. 2. Завадський І.О. Програмування в курсі інформатики: сучасність та анахронізми [Електронний ресурс] / І.О. Завадський. – Режим доступу: http://zavadsky.at.ua/Zavadsky_programming.pdf. 3. Кукушин B.C. Теория и методика обучения / B.C. Кукушин. – Ростов н/Д.: Феникс, 2015. – 474 с. – (Высшее образование). 4. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 3 ч. / За ред. акад. М.І. Жалдака. – К.: Навчальна книга, 2014. – Ч. І. Загальна методика навчання інформатики. – 256 с.: іл. 5. Морзе Н.В., Ігнатенко О.В. Методичні особливості вебінарів, як інноваційної технології навчання / Н.В. Морзе, О.В. Ігнатенко // Інформаційні технології в освіті: зб. наук. пр. – Херсон: ХДУ, 2010. – Вип. 5. – С. 31-39. 6. Семеріков С.О. Фундаменталізація навчання інформативних дисциплін у вищій школі: Монографія / Науковий редактор академік АПН України, д.пед.н., проф. М. І. Жалдак. – Кривий Ріг: Мінерал; К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. – 340 с. 7. Фокеев М.И. Организационные и методические основы занятий по подготовке сельских школьников к единому государственному экзамену по математике на базе виртуального класса: дисс. … канд. пед. наук: 13.00.02 / Фокеев Максим Игоревич. – Арзамас, 2009. – 144 с. 8. Царенко В.О. Вебінар як технологія навчального співробітництва учнів і вчителів середніх шкіл // Інформаційні технології в освіті: Збірник наук. праць. – Херсон: ХДУ, 2011. – Вип. 9 – С. 89-93. 24

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 377: 371.13:373.3 Бородкіна І.Л. канд. тех. наук,доцент кафедри комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Бородкін Г.О. НВО «Інститут розробки інформаційних систем», м. Київ, Україна

ECDL-ТЕСТУВАННЯ ЯК МОТИВАЦІЯ ПІДВИЩЕННЯ СТУДЕНТАМИ РІВНЯ ЯКОСТІ НАВЧАННЯ Сьогодні як українські, так і зарубіжні роботодавці стикаються з невідповідністю знань випускника вищого навчального закладу вимогам практичної роботи. Наявність диплому вже не гарантує наявності відповідних професійних компетенцій. Щоб впевнитись у професійній відповідності майбутнього співробітника компанії – роботодавці вимушені звертатись до незалежних систем сертифікації компетентності персоналу, створюючи галузеві системи сертифікації. А між тим, це питання може бути вирішене шляхом використання у вищих навчальних закладах Європейської програми сертифікації комп'ютерних знань (ECDL), яка передбачає по-перше - дослідження навичок володіння ІКТ за допомогою системи діагностичного тестування, що охоплює основні офісні програми; по-друге – розробка персоніфікованої програми навчання; по-третє – навчання студентів, адаптоване відповідно до виявленого рівня знань. По завершенню навчання забезпечується єдиний рівень знань, достатній для виконання виробничих функцій. по-четверте - незалежна міжнародна сертифікація, яка підтверджує якість навчання і рівень отриманих знань. Таким чином, сертифікація, яка проходитиме по закінченню курсу, дозволить вирішити основну проблему навчання – мотивацію студентів до завершення курсу. Дослідження показують, що мотивація професійного самовиз25

Секція «Інформаційні технології та системи»

начення дуже динамічна: вона регулює діяльність особистості щодо підготовки та здійснення вибору свого професійного і освітнього шляху, постановки та досягнення професійних цілей, вибору засобів їх досягнення, а також по саморозвитку та самовдосконалення в професійній сфері. Професійна мотивація і професійні інтереси як елемент в загальній структурі особистості істотно впливають на задоволеність професією, на успішність діяльності, в тому числі і в процесі навчання. Мотивація до навчання – одна із головних умов реалізації навчально–виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Формування мотивації у студентів до навчальної діяльності є однією з головних проблем сучасної вищої освіти. ЇЇ актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування у студентів прийомів самостійного набуття знань. Соціальний заказ суспільства вимагає від закладів освіти підвищення якості навчання та виховання, розвиток та формування конкуренто-спроможного випускника, запобігання формалізму в оцінці результатів навчання. Сертифікація ECDL (European Computer Driving Licence - Європейські комп'ютерні права) сьогодні є де-факто глобальним стандартом комп'ютерної грамотності. Єдиний кваліфікаційний стандарт ECDL був розроблений під егідою Єврокомісії з метою модернізувати систему державного управління. З моменту створення в 1995 році і багато в чому завдяки офіційним рекомендаціям Єврокомісії, сертифікація ECDL стала міжнародним індикатором базової користувальницької компетенції, що визнається. Вона використовується міжнародними організаціями (UNDP, UNESCO, Red Cross), міністерствами освіти (Австралія, Австрія, Голландія, Угорщина, Італія, Йорданія, Польща, Норвегія), державними програмами інформатизації (Велико26

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

британія, Німеччина, Естонія, Угорщина, Італія, Норвегія). Сучасний стан міжнародних зв’язків України, її входження до європейського та світового простору зумовлюють розглядати ECDLтестування, яке все ширше використовується в багатьох країнах світу як стандарт комп’ютерної компетентності де факто. Питання переходу на міжнародні стандарти контролю якості навчання мають першорядну важливість. Переваги наявності єдиного стандарту для такої важливої галузі, як інформаційні технології, вже визнали більшість європейських освітніх організацій. Участь в загальносвітовий програмі сертифікації сприяє підвищенню престижу української освіти за кордоном. Під ІКТ-компетентністю розуміється здатність і готовність організовувати свою професійну діяльність з використанням інформаційних і комунікаційних технологій. Залежно від мотивації, за допомогою сертифікату можна підтвердити свій фаховий рівень на одному з наступних рівнів [1]: розуміння ІКТ, ІКТ-грамотність у повсякденному житті; ІКТ компетентність на робочому місці; спеціальні знання та досвід, які забезпечують можливість обіймання провідних посад. ECDL-тестування легко інтегрується в навчальні плани, стимулює особистий і професійний розвиток, підвищення продуктивності праці, розвиток творчих здібностей і застосування інновацій на заняттях. Викладання навчального матеріалу з урахуванням програм ECDL і подальшим спрямуванням на сертифікацію шляхом ECDLтестування робить випускників більш привабливими для потенційних роботодавців і покращує репутацію навчального закладу. В цілому ж можна окреслити такі переваги від впровадження ECDL-тестування [2]. 1. Переваги для студента – майбутнього працівника 27

Секція «Інформаційні технології та системи»

допомагає оцінити власний професійний рівень; підтверджує наявний професійний рівень; допомагає визначити напрям подальшого підвищення кваліфікації; - полегшує процес освоєння робочого місця в новому трудовому колективі; - підвищує затребуваність на ринку праці, спрощує та скорочує терміни пошуку роботи; - забезпечує соціальну стійкість на ринку праці; - сприяє можливості отримання більшої оплати праці; - підвищує імідж працівника. 2. Переваги для роботодавця - допомагає вибирати якісний персонал на ринку праці; - дозволяє забезпечувати впевненість в якості праці персоналу; - стимулює професійний ріст персоналу; - покращує стандарти якості через контроль і підвищення професіоналізму своїх працівників; - формує мотивації персоналу; - дозволяє домогтися ефективності - високих економічних та управлінських результатів, якості послуг, що надаються, підвищити конкурентоспроможність; - контролює професійні навички персоналу. 3. Переваги для навчального закладу - Відповідність навчального процесу всім рівням комп'ютерної грамотності. - Якісні, визнані в усьому світі програми навчання та сертифікації, розроблені, перевірені і схвалені галузевими експертами. -

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Різноманітні навчальні матеріали та варіанти навчання, що задовольняють різним вимогам різних навчальних закладів. - Сучасність і релевантність, відповідність потребам ринку і технологічним досягненням. - Міжнародне визнання і організація відповідно до світових стандартів забезпечення якості освіти. Підсумовуючи можна так окреслити задачі, які вирішуватимуться впровадженням тестування і сертифікації в навчальний процес: - забезпечується об'єктивна оцінка знань і умінь студентів і викладачів і демонструється їх відповідність встановленим світовим стандартам; - здійснюється вплив на доступність умінь, необхідних студентам і викладачам для ефективної освітньої та професійної діяльності; - освітнім установам надається інструмент для оцінки умінь і ефективності навчання; - забезпечується оцінка отриманих умінь і, відповідно, підвищується впевненість студентів і викладачів освітніх установ у власній комп'ютерній грамотності. - здійснюється мотивація студентів і викладачів продовжувати навчання; - викладачі, які мають відповідно сертифікований рівень комп'ютерної грамотності, викладають успішніше і продуктивніше, витрачають менше часу на підготовку до занять; - студенти, які мають відповідно сертифікований рівень володіння інформаційно-комп'ютерними технологіями, показують кращі результати, більш залучені в навчальний процес і краще підготовлені до життя, професійної діяльності і -

Секція «Інформаційні технології та системи»

навчання у вищих навчальних закладах. Унікальність навчального плану ECDL полягає в тому, що він є абсолютно незалежним від постачальників програмного забезпечення [3]. Це дає власникам сертифікату мобільність і свободу вибору, дозволяючи застосувати отримані навички в тому програмному середовищі, яке буде потрібно їм в подальшій роботі. Список використаних джерел 1. ECDL Foundation [Електронний ресурс] URL.:http://ecdl.org/ - Загол. з екрану. 2. Сертификация взрослая [Електронний ресурс] URL.:http://www.ecomputeria.ru/people-edu/sertification - Загол. з екрану. 3. Никишина И.Н. Обзор стандартов ИКТ-компетентности учителей [Електронний ресурс] URL. : http://конференция.com.ua/pages/view/265 - Загол. з екрану.

УДК 004.55 Бородкіна І.Л. канд. тех. наук, доцент кафедри комп’ютерних наук

Мухоїд В.О. студентка гр.КН-22, кафедра комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

MATERIAL DESIGN ЯК ЗАСІБ УНІФІКАЦІЇ ІНТЕРФЕЙСУ ВЕБДОДАТКІВ ПІД ANDROID ВІД GOOGLE Останнє десятиріччя розвитку сфери прикладного застосування засобів обчислювальної техніки характеризується появою великої кількості різноманітних пристроїв, які працюють на різних програмних платформах, з різною роздільною здатністю, під різними інтерфейсними рішеннями. Це суттєво ускладнює користувачам перехід 30

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

від користування одним пристроєм до іншого. Крім того, одні й ті ж програмні додатки на різних типах пристроїв виглядають по-різному внаслідок їх різної інтерпретації. Все це зумовлює необхідність уніфікувати засоби розробки програмного забезпечення для Web-додатків. Основною метою такої уніфікації є розробка технології, яка дозволяла б отримувати однакове інтерфейсне представлення програмних додатків на різних програмних платформах. Одним із шляхів вирішення цієї задачі є технологія Material Design. Material Design (Матеріальний дизайн) – дизайн програмного забезпечення та додатків операційної системи Android від компанії Google. Вперше був представлений на конференції Google I/O в червні 2014 року. Ідея дизайну полягає в створені додатків, котрі відкриваються і згортаються як картки, використовуючи ефект тіней. Ще в 2012 р. команда дизайнерів Google відчула необхідність придумати єдиний зовнішній вигляд і функціонал для програмного забезпечення, котрі могли б застосовувати у всіх продуктах: Android, Chrome OS, web-сервісах. Вирішення цієї задачі розпочали з аналізу питання: «Що таке програмне забезпечення?» Замість того, щоб просто використовувати пікселі на екрані і абстрактні слої, команда почала розглядати дизайн як реальний об’єкт. Таким чином розпочалась робота над метафоричним матеріалом, що нагадуватиме папір – плоский і білий, з реалістичними тінями. Дизайнери Google називають це – «квантовий папір» – оскільки, матеріал підчиняється фізиці і він не попадає в пастку сквеморфізму. Це не імітація фізичних об’єктів в точності, як каже Дуарт – «…це дещо «чарівне»». З цього виросла інша частина дизайну, реалізацію якого можна побачити в Android L. Material Design – це яскраві кольори, мінімалізм і відчуття послідовності. В 2012 та 2013 в стінах штаб-квартири Google розпочалась активна робота над Project Kennedy, котрий мав уніфікувати дизайн всього. В 31

Секція «Інформаційні технології та системи»

основу проекту було покладено такі принципи. 1. Метафора матеріалу. Material Design – це система, яка раціоналізує простір та рухи. Дизайн орієнтується на тактильну реальність, натхненну можливостями паперу та чорнил, але відкриту для магії та уяви. 2. Інтуїтивно зрозумілі поверхні. Площини та грані передають візуальні сигнали, засновані на людському сприйнятті реальності. Використання знайомих тактильних атрибутів дозволяє звертатись до первинних частин нашого мозку і зрозуміти «уявне». 3. Розмірність породжує взаємодію. Основи світла, поверхні, рухи є ключовими для взаємодії між об’єктами. Реалістична підсвітка поділяє простір і акцентує увагу на частинах, що рухаються. 4. Єдиний адаптивний дизайн. Цей принцип постулює дизайн для будь-яких об’єктів. Кожний пристрій відображає погляд на одні й ті ж елементи. Кожен вигляд адаптований до розміру і на взаємодію для кожного пристрою. Кольори, іконографія, ієрархія і просторові відношення залишаються незмінними. 5. Шрифти, графіка, кольори. Чіткий дизайн створює ієрархію, розуміння і допомагає сфокусуватись на головному. Спеціально підібрані кольори, використання простору від краю до краю, крупні шрифти і навмисне використання білого дозволяє повністю занурити користувача в процес взаємодії, зробити його ясним та зрозумілим. 6. Первинність дій. Дії користувача і є суть дизайну. Первинні дії перетворюють весь дизайн. В них акцент робиться на основний функціонал і відразу кидається в очі користувачу. 7. Користувачі ініціюють зміни. Матеріальний дизайн постулює. 32

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

що рух являє собою сутність процесу. Рух підсилює сутність первинної дії. 8. Анімаційна хореографія. Всі дії відбуваються в єдиній сфері. Об’єкти, які бачить користувач, не порушують окремий досвід використання навіть після перевтілення і реорганізації. 9. «Рух забезпечує сенс». Рух забезпечує сенс і він необхідний для привертання уваги. Переходи ефективні.[1] Нині Gmail або You Tube на всіх пристроях виглядають стилістично - це знають всі. І не тільки виглядають, у них повністю однаковий функціонал. Мета матеріального дизайну від Google – об’єднати і зробити єдиною для всіх сервісів та додатків логіку роботи і зовнішній вигляд для зручності користувачів. Найголовніше в концепції сатеріального дизайну те, що властивості об’єктів та їх поведінка на екрані повинні бути такими ж зрозумілими і передбачуваними, як звичайні події в житті людини. Натискання на кнопку має викликати дію, котра зачіпає повністю весь інтерфейс, незалежно від розміру пристрою і діагоналі екрану. Мета MD – роз’яснити користувачу, що відбувається, коли той чи інший елемент інтерфейсу з’являється на екрані або зникає з нього. Якщо простіше - Material Design – це інтуїтивно зрозумілий дизайн для всіх. Щоб користувач не думав де яка кнопка і, що вона робить на різних сайтах та сервісах. Все всюди зрозуміло і допомагає користувачу. Оскільки, все це придумали в Google – Material Design слід вважати корпоративним стилем, адже він використовується у всіх сервісах корпорації. Material Design – це не лише дизайн, а й нова філософія сучасного цифрового світу. Підсумовуючи, слід розглянути також основні 33

Секція «Інформаційні технології та системи»

ідеї, які й відрізняють дану технологію від технологій, які застосовувались раніше: 1) Material – це метафора. Метафора Materialу є об’єднуючою теорією, що раціоналізує простір і систему руху. Матеріал базується на тактильній реальності, натхненний вивченням паперу та чорнил, і відкритий для фантазії і магії. Поверхня та краї матеріалу забезпечують візуальні підказки, котрі базуються на реальності. Використання знайомих тактильних атрибутів допомагає користувачам швидко зрозуміти ідею. Тим не менш, гнучкість матеріалу створює нові ідеї, які відміняють ідеї в фізичному світі, не порушуючи правил фізики. Основи світла, поверхності і рухів які є ключовими для відображення руху, взаємодіють між собою і існують в просторі і по відношенню одне до одного. Реалістична підсвітка показує тіні, ділить простір і указує на ті частини, що рухаються. 2) Поліграфічний дизайн. Ключові елементи на основі дизайну – типографіка, сітки, простір, масштаб, колір. Ці елементи не тільки радують око. Вони створюють ієрархію, значення, фокус. Навмисний вибір кольору, зображення від краю до краю, крупні шрифти, а також навмисний білий простір створюють сміливий графічний інтерфейс, в котрий користувач занурюється повністю. Акцент на діях користувача робить основні функціональні можливості. 3) Дія передбачає суть. Рух поважає і закріплює користувача в якості первинного рушія. Первинні користувальницькі дії є точками перебільшення, котрі ініціюють рухи, змінюючи всю конструкцію. Вся дія відбувається в єдиному середовищі. Об’єкти представляються користувачу, не порушуючи безперервність досвіду, навіть по мірі видозміни та реорганізації. [2] На сьогодні наведені вище принципи Material Design реалізовані в таких додатках: Вікіпедія, Google Play, Gmail, You 34

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Tube,Google+, Hangouts, Vkontakte, ASK,fm. Список використаних джерел 1. Матеріал Дизайн – нова філософія веб-дизайну. [Електронний ресурс] URL.: http://it-fox.com.ua/material_design/ - Загол. з екрану. 2. Гайдлайни по Material Design від Google [Електронний ресурс] URL.: http://www.google.com/design/spec/material-design/introduc tion.html - Загол. з екрану.

УДК 004.55 Бородкіна І.Л. канд. тех. наук, доцент кафедри комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Нікулін А.О. студент гр.. КН-22 кафедра готельно ресторанного бізнесу ПВНЗ Київський університет культури м. Київ, Україна

МІКРОНІШЕВИЙ ВЕБ-САЙТ ЯК ЗАСІБ ОТРИМАННЯ ПРИБУТКУ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ Сьогодні мережа Інтернет являє собою не тільки інформаційний, але й фінансовий майданчик. Причому останній набуває все більшої значущості, оскільки величезний сектор економіки, пов’язаний з торгівельною діяльністю, досить швидко переміщується в мережу Інтернет. Величезна кількість сайтів або інтернет-проектів створюється з метою отримання прибутків. Залучитись до отримання прибутків в мережі Інтернет сьогодні може навіть самий звичайний користувач, не кажучи вже про користувача, який здатен створити власний сайт і вжити хоча б невеликі зусилля по його просуванню. В Інтернет на сьогодні існує 3 основних методи отримання прибутку. 1. Прості способи заробітку для звичайних користувачів, які не 35

Секція «Інформаційні технології та системи»

потребують спеціальних знань, великих зусиль і стануть в нагоді для отримання невеликого додаткового прибутку. Такими способами, як правило, є нескладна робота, допомога в наповненні сайтів, допомога в розкручуванні і рекламі сайтів. Різноманітність простих завдань, які можна знайти і виконати через Інтернет, досить велика - від заповнення каталогу товарів в інтернет-магазині до рішення шкільних задач з математики. Знайти таку просту роботу можна на спеціалізованих форумах або біржах для фрілансерів. Це найбільш доступний для користувача мережі варіант заробітку - допомогти комусь в рекламі і розкрутці сайтів та інших ресурсів. Найкраще це зробити, зареєструвавшись як виконавець на спеціальних біржах-посередниках між виконавцями і замовниками реклами в блогах, форумах, соціальних мережах. 2. Способи, пов'язані з активною віддаленої роботою через Інтернет. З поширенням інтернету з'явилося безліч людей, здатних виконувати роботу дистанційно. Вони називаються фрілансерами, а сам такий метод роботи - фріланс. Існує досить велика кількість професій, представники яких отримують замовлення і відправляють результати роботи через мережу. Це, наприклад, дизайнери, програмісти, перекладачі, оптимізатори (тобто люди, які займаються розкручуванням сайтів), системні адміністратори, бухгалтери, консультанти тощо. Існують спеціальні форуми і біржі, де замовники можуть знаходити фрілансерів і навпаки. Навіть якщо у людини немає спеціальної освіти, заробити на фрілансі цілком реально. В останні роки підвищився попит і розцінки навіть на порівняно просту роботу, таку, як написання статей для сайтів (копірайтинг) або модерування форумів. 3. Способи, пов'язані з отриманням прибутку зі своїх сайтів або інших майданчиків в мережі Інтернет. Власний сайт або інший майданчик, наприклад, блог, твіттер, група в соціальній мережі, канал в 36

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Ютубі тощо, відкривають масу чудових способів заробітку в мережі Інтернет. Чим більше відвідуваність сайту або іншого майданчика, тим більший дохід від реклами на цьому сайті можна отримати. Втім, дохід залежить не тільки від відвідуваності, але і від тематики сайту, від аудиторії, яка користується цим сайтом (наприклад, якщо сайт відвідують солідні бізнесмени, потенціал заробітку на ньому вище, ніж якщо основна аудиторія - школярі) і інших факторів. Широке використання Інтернет для отримання прибутків призвело до того, що внаслідок боротьби розробників сайтів за перші позиції у відгуку пошукових систем суттєво знизилась релевантність відгуку на пошукові запити. Для виправлення цієї ситуації пошукові системи змушені були змінити свою політику і суттєво підвищити вимоги до якості сайтів. В свою чергу, це призвело до появи нових, спеціалізованих технологій розробки сайтів. До таких технологій можна віднести технологію розробки мікронішевих веб-сайтів. Мікронішевий веб-сайт за своєю структурою нагадує блог. Є кілька основних рис, які відрізняють блог від сайту. По-перше це наявність автора. Якщо у сайта їх може бути незліченна кількість, то у блога він один. По-друге, записи в блозі впорядковані, в той час як на сайті вони можуть бути розташовані хаотично. У блозі статті публікуються кілька разів на тиждень, в той час як на сайті оновлення може відбутися і через рік. Ведення блогу на будь-які конкретні ключові слова або сукупність ключових слів називається мікронішевим вебсайтом. Основною задачею при створенні такого сайту є пошук вузької ніші, в якій існує висока конкуренція серед рекламодавців і майже відсутні площадки для показу реклами. Зайнявши таку нішу сайт автоматично потрапить в площадки для показу об’яв та реклами. Дуже часто контент мікронішевого сайту складає декілька сторінок (як пра37

Секція «Інформаційні технології та системи»

вило – це пости по 1000-2000 знаків), причому на кожній сторінці ключові слова розташовуються дуже щільно. Дуже важливо, щоб ключові слова були задіяні в тегах title, description. Тексти постів, як правило, повинні бути цікавими і орієнтуватись на читача, а не на пошук, що забезпечить велику кількість відвідувачів. Типовими для мікронішевого сайту є ключові фрази, які мають 3 або більше слів. Цей тип сайтів містить тільки близько 10-20 текстів, які націлені лише на певні ключові слова. Таким чином, мікронішевиі сайти — це ресурси, створені під невеликі (по трафіку и обсягу інформації) тематики. Наприклад, ніша: взуття, мікроніша — кросівки Adidas.Для мікронішевого сайту характерні наступні способи отримання прибутку. По-перше - продаж посилань з сайту. Нажаль таких посилань небагато, оскільки у мікронішевого сайту не може бути багато сторінок (інакше сайт перестане бути мікронішею). По-друге – продаж місця під банери на сайті. Потретє – розміщення на сайті контекстної реклами, яка стосується тієї вузької тематики, якій присвячено мікронішевий сайт. Створення та застосування мікронішевого веб-сайту має свої особливості. По-перше – це ретельний аналіз статистики використання ключових слів, на які буде спиратись мікронішевий сайт. По-друге – створення сайтів подібного спрямування передбачає використання відповідних технологій та програмних засобів. Для створення мікронішевих веб-сайтів використовуються такі технології та програми: Wordpress, SEO, Market Samurai, GSA Ranker. WordPress — потужна система управління контентом, яка дозволяє швидко розгорнути необхідний набір інструментів для створення контенту на сайті. Для створення мікронішевого веб-сайту використовуються SEO методи, які форсують просування ресурсу. Якщо зовнішня оптимізація звичайного веб-сайту відбувається дуже тривалий час, то з ви38

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

користанням програмами для чорного та сірого SEO це відбувається близько тижня. Для знаходження ньзькочастотного ключового слова використовується програма Market Samurai, яка допомагає в підборі ідеальної теми для сайту. Програма GSA Search Engine Ranker використовується для нарощування лінкової ваги. Особливостями цієї програми є автоматичне створення зворотних посилань на сайт (беклінків), відсутність фіксованої бази даних сайтів, динамічний зв'язок з ключовими словами і пошуковою системою, причому зворотні сайти завжди будуть пов'язані з визначеним ключовим словом, анкорний текст зворотних посилань завжди пов'язаний з визначеним ключовим словом, автоматичне повідомлення пошуковим системам про нові зворотні посилання. Програма дуже проста у використанні, має безкоштовні оновлення, підтримує більше 100 платформ. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що мікронішеві сайти – це спеціальний різновид сайтів, який створюється виключно для заробітку грошей. Вони займають незначне місце в мережі Інтернет порівняно зі стандартними блогами. Їх дуже рідко можна зустріти в мережі Інтернет. Ще рідше вони зустрічаються в Інтернет-просторі країн СНД. Однак, мікронішевий сайт гранично точно розкриває всі напрямки тієї вузької тематики, якій він присвячений. Так, мікронішевий сайт відповідає на всі запитання користувачів, щодо якоїнебудь конкретної теми, тобто вибирає все низькочастотні запити в даній конкретній ніші і надає максимальний трафік по цих запитах.

Секція «Інформаційні технології та системи»

УДК 004.55 Бородкіна І.Л. канд. тех. наук, доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Шостак Д.О. студентка 4 курсу, Київський університет культури м. Київ, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНО-РОЗВАЖАЛЬНИХ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ ДЛЯ ПОЗАШКІЛЬНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ Кінець двадцятого і початок двадцять першого століття називають періодом становлення і розвитку всесвітньої інформаційної системи. Дійсно, на зміну газетам і журналам і навіть більш солідним друкованим продуктам — книгам, приходять їх електронні аналоги, що не тільки дешевше, але і значно зручніше. Інформація стає універсальною і легко засвоюється завдяки стрімкому розвитку всесвітньої мережі Internet, яка за час свого існування перетворилась з великої іграшки для інтелектуалів в повноцінне джерело різноманітної корисної інформації для будь-яких категорій користувачів. Недивно, що одною з таких категорій стали діти. Вони як найактивніша і найдопитливіша частина споживачів інформації одними з перших почали активно використовувати мережу Інтернет і для навчання і для розваги. Це призвело до появи цілого напрямку в сайтобудівництві – проектування та реалізація дитячих інформаційнорозважальних Інтернет-ресурсів. Виходячи іх загальноуживаних міркувань сайт - це іменований набір інформаційних і програмних блоків, організованих і розміщених в мережі Інтернет з наперед визначеною метою і призначених для активного сприйняття цільовою аудиторією. Конструктивно ж сайт або Webсайт (від англ. Website, місце, майданчик 40

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

в Інтернеті) — сукупність Web- сторінок, доступних у мережі Інтернет, які об'єднані як за змістом, так і за навігацією. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах. Сайт обов'язково має ім'я (його прийнято називати адресою сайту), а інформація на ньому підбирається відповідно до інтересів цільової аудиторії групи людей, об'єднаних за якоюсь ознакою (галузевою, професійною, віковою, за статтю, інтересами тощо). Оскільки зараз активно збільшується кількість користувачів дитячого віку, то створення електронних ресурсів спеціально для них є необхідною передумовою для їх безпечної роботи у Всесвітній мережі. Також необхідно звертати увагу на наявність потенційної небезпеки на ресурсах, які відвідує дитина, та подання інформації в доступній формі та відповідно до вікової категорії. Для того, щоб розпочати роботу з сайтом, потенційний відвідувач повинен добровільно зайти на нього і самостійно ознайомитися з розміщеною інформацією в обраній їм послідовності у відповідності зі своїми побажаннями. У цьому - принципова відмінність Інтернету від інших, більш активних ЗМІ (телебачення, радіо), і схожість з іншими пасивними джерелами інформації (книги, рекламні буклети). Великий вплив на інтелектуальний, емоційно-ціннісний та фізичний розвиток дитини має предметно-ігрове розвивальне середовище. Як його невід'ємні елементи, дедалі ширше застосовуються нові інформаційні технології, в основі яких — комп'ютерна техніка. Комп'ютеризація поступово проникає практично в усі сфери життя і діяльності сучасної людини, вносить свої корективи і у підходи до розвитку та освіти дітей. Дистанційне навчання покликане забезпечити досягнення сучасних вимог до навчального процесу, втілити принципи відкритості навчання та навчання протягом всього життя. Сучасні освітні тенден41

Секція «Інформаційні технології та системи»

ції вимагають великої гнучкості та динамічності в організації навчального процесу. Навіть класичні спеціальності вимагають модернізації процесу навчання в умовах стрімкого розвитку науки і техніки. Таким чином виникає потреба в створенні систем навчання нового покоління, характерними рисами яких стає: − орієнтація на індивідуальні особливості людини, що навчається; − гнучкість; − відкритість для модифікації і розширення; − простота підготовки вихідного матеріалу. Для підтримки навчання з використанням інформаційних технологій застосовуються різні архітектури програмно-технічного забезпечення і методологічні підходи. Важливість методів та засобів підтримки навчання у вказаному аспекті стрімко зростає у зв'язку із все більшим застосуванням різних ресурсів і сервісів Web-навчання. Тому, концепція розробки ефективної програмної архітектури підтримки навчання стають досить актуальними. Сучасний досвід підтримки навчання з використанням інформаційних технологій орієнтований на створення та широке використання парадигми Web- освітнього простору. Під поняттям Web- освітнього середовища розуміється створене за рахунок сучасних інформаційних технологій спеціальне віртуальне середовище, яке поєднує у собі функції організації дистанційного керування навчанням і забезпечення Web-доступу до різних захищених освітніх Web- ресурсів, за рахунок чого створюються передумови для підвищення якості навчання. Такий доступ реалізується через Інтернет або локальну комп'ютерну мережу. У Web- освітньому середовищі повинні бути визначені та обумовлені: − методологія організації навчальних ресурсів; 42

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

− методологія керування навчальними ресурсами; − методологія навчання; − інструментарій створення навчальних ресурсів; − освітні стандарти; − освітні сервіси і режими. Основною метою Web-освітнього середовища є підвищення якості навчання за рахунок використання досягнень сучасних інформаційних технологій, організації віддаленого керування навчанням і забезпечення Web- доступу до різних захищених освітніх Webресурсів. Головне завдання, що має бути розв'язане створенням єдиного освітнього Web- середовища, – забезпечення інтеграції різних, в тому числі й розподілених, інформаційних ресурсів для їхнього несуперечливого використання різними користувачами через уніфікований, бажано – єдиний, інтерфейс. Для цього кожен з ресурсів повинен формуватися з урахуванням вимог освітніх стандартів, зокрема стандарту SCORM, який визначає інфраструктуру Web-середовища з урахуванням сучасних технологій організації єдиного доступу до захищених освітніх ресурсів, наприклад, технології Shibboleth. Необхідність створення й використання освітнього Webпростору викликана наступними тенденціями: − створення навчальних ресурсів на основі банків готових до використання сертифікованих і авторизованих об'єктів навчання; − використання єдиного авторизованого доступу до всіх компонентів освітнього простору; −

використання єдиних освітніх сервісів і режимів;

− використання єдиного авторського інструментарію зі створення, редагування і керування освітніми ресурсами; 43

Секція «Інформаційні технології та системи»

− використання єдиних уніфікованих освітніх стандартів і рекомендацій. У загальному вигляді структуру системи підтримки освітнього Web- середовища можна представити у вигляді взаємодії інформаційно-керуючого ядра, системи з двома підсистемами керування ресурсами та Web- порталом, які також взаємодіють з користувачами. Інформаційно-керуюче ядро є ключовим елементом, що забезпечує системну функціональність, і, насамперед, підтримку інтегрування розподілених електронних ресурсів у єдине освітнє Web-середовище. При взаємодії з користувачем вважається, що будь-який інформаційний компонент не тільки надає системі свій блок керування ресурсом, але й забезпечує поповнення функцій інформаційного керуючого ядра за рахунок сервісу, який він підключає до нього. Інформаційнокеруюче ядро здійснює взаємозв’язок з підсистемою керування ресурсами, Web- порталом і користувачами через прикладні програмні інтерфейси (API). Для забезпечення роботи користувачів у системі підтримки освітнього Web- середовища передбачене виконання звичайних функцій інформаційної системи: електронної пошти, служби новин, електронного документообігу, тематичних форумів, сховищ адміністративно-організаційних даних тощо, які покладено на підсистему Webпорталу, а також функції забезпечення міжкомпонентної взаємодії. Web- портал – це самостійний структурний елемент системи, що забезпечує інтегрований доступу до наявних і створюваних електронних ресурсів за допомогою уніфікованого Web-інтерфейсу. Web портал також має забезпечувати інформаційну взаємодію системи підтримки освітнього Web- середовища із освітніми закладами, установами та організаціями, а також з іншими інформаційними системами, яка базується на використанні сучасних інформаційних технологій. 44

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

СКБД порталу керує загальним сховищем даних інформаційних ресурсів активного користування користувачів з профілями прав доступу до них. Підсистема керування ресурсами забезпечує інформаційне наповнення системи підтримки освітнього Web - середовища, яке складається із сукупності включених у систему цифрових навчальних ресурсів, а також відповідних функцій, що забезпечують маніпулювання ними (збереження, читання, редагування, копіювання, видалення), їх упорядкування, класифікацію, пошук, їх спільне та повторне використання та взаємодію користувачів з навчальними ресурсами системи. При створенні сайту велику увагу слід приділяти розробці інтуїтивно-зрозумілого web-інтерфейсу управління інформаційним наповненням, структурою і функціональними модулями ресурсу. Система повинна надавати можливість керувати елементами навігації, структурою розділів і підрозділів сайту, редагувати документи сайту. Розташування інформації на сторінках сайту і перехід між ними має бути максимально зручним і логічним. А також сайт обов'язково повинен бути динамічним. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Дитячий інформаційно-розважальний портал 4Kids [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://4kids.com.ua. 2. Максимчук Л.І. Про вплив комп’ютера на дитину [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://teacher.at.ua/publ/pro_vpliv_komp_jutera_na_ditinu/ 26-1-0-10916. 3. Розвиток інтелектуальних здібностей молодших школярів [Текст]/ Упоряд. О.Л.Яворська – Х.: Основа, 2009. – 176 с.

Секція «Інформаційні технології та системи»

УДК 004.9 Булавин Д.А. канд. тех. наук, доцент, заместитель декана ФКН

Гончаренко Е.В. канд. пед. наук

Шматков С.И. доктор тех. наук, профессор, заведующий кафедрой ТПС Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, г. Харьков, Украина

ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В НЕФОРМАЛЬНОМ ОБРАЗОВАНИИ Перспективы современного образования во многом связаны с совершенствованием информационно-коммуникационных технологий (ИКТ) и инновационных педагогических методик, которые основываются на их внедрении. Обучение в такой ситуации принимает формы индивидуально-ориентированного, гибкого, и что самое важное непрерывного процесса. В законопроекте Украины « О внесении изменений в некоторые законы Украины» от 12.02.2015, законодательно признается наличие наряду с традиционной формой образования, еще двух его видов: неформального и информального (самообразование) [1]. Формальное образование организовывается, как правило, в классической форме. Информационные технологии в данном случае используются для обеспечения дистанционного образования. С другой стороны неформальное образование является специально организованным, проводимое не в рамках образовательных программ и квалификаций или без квалификации вообще. Оно является альтернативным, дополняющим к формальному образованию, и должно продолжаться на протяжении всей жизни. 46

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

В отличие от формального образования, информативность и эффективность неформального образования полностью зависит от использования образовательных информационных технологий и больше направленно на практическую деятельность. Именно практическая направленность неформального образования и возможность учиться дистанционно больше привлекает аудиторию взрослых, чем аудиторию абитуриентского возраста. Целью исследования является – анализ системы неформального образования, ее архитектуры и задачам, которые решаются в рамках этой системы. Система современного неформального образования может включать в себя следующие основные взаимосвязанные подсистемы: экономическая, педагогическая, технологическая, организационная, теоретико-методологическая (Рис. 1)[2]. В докладе дан анализ каждой из этих подсистем, их архитектуры и взаимосвязей. Выявлены и обоснованы задачи, которые решаются в процессе работы системы неформального образования. Особое внимание уделено видам информации, которой обмениваются подсистемы.

Рис 1. Система неформального образования 47

Секція «Інформаційні технології та системи»

Эффективная работа такой системы невозможна без применения современных информационных технологий. В качестве примера использования IT в педагогической подсистеме рассмотрены платформы дистанционного обучения, которые используются в педагогической подсистеме. На данный момент существует множество подобных платформ обучения, но в докладе рассмотрены наиболее эффективные и популярные [3]. На основе анализа платформ дистанционного образования педагогической подсистемы выделены их общие достоинства и недостатки (Табл. 1). Таблица 1 Достоинства Простота ции.

Недостатки

аутентифика- Высокая трудоемкость создания новых видов работ.

Простота общения меж- Требует существенные ресурсы на серведу участниками. рной стороне. Многоплатформенность.

Низкая скорость и удобство работы.

Масштабируемость.

Невозможность создания учебных групп по уровням, создание групп обучаемых возможно только внутри курса.

Простота работы с классическими видами занятий. Таким образом, применение современных ИКТ в педагогической подсистеме в целом позволяет эффективно предоставлять обучающую информацию пользователю, а также с необходимым качеством обеспечивает общение преподавателя с участниками обучения. Однако при этом работа подобной подсистемы требует существенных ре48

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

сурсов на серверной стороне и обладает высокой трудоемкостью. Подобные проблемы выявлены и в остальных подсистемах системы неформального образования. Дальнейшая декомпозиция подсистем системы неформального образования и внедрение ИКТ позволит максимизировать эффективность работы подобной системы. Список использованных источников 1. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо визнання неформальної освіти» / http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54026. 2. Абалуев Р.Н., Астафьева Н.Г., Баскакова Н.И. и др. Интернеттехнологии в образовании: Учебно-методическое пособие. Ч.3. - Тамбов: Изд-во ТГТУ, 2002. - 114 с. 3. Разработка и использование web-ресурса в качестве педагогического инструментария / Д. Булавин , О. Гончаренко, Г. Поляков // Научный рецензируемый журнал. Белгородского государственного университета. История. Политология. Экономика. Информатика. – №21(192). – 2014. – Вып. 32/1. – С. 131–136.

УДК 378.147.88 Гетьман І.А. канд. тех. наук, доцент кафедри комп’ютерних інформаційних технологій Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ, Україна

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ Відмінною рисою дистанційного навчання (ДН) є активізація самостійної роботи студентів за допомогою інформаційних та комунікаційних технологій, що сприяє більш ефективному освоєнню навчальних і навчально-методичних матеріалів, розвиває творчу активність 49

Секція «Інформаційні технології та системи»

й ініціативу, сприяє зростанню мотивації навчання. В останні роки особливого значення набуває організація самостійної діяльності студентів в умовах використання електронних освітніх ресурсів, розвитку дистанційного та змішаного навчання, що знайшло своє відображення в роботах Н.А. Александрової, Н.В. Баранової, С.Г. Гусєвої та ін. Питання дистанційного навчання студентів піднімаються в роботах Л.А. Введенської, Н.Т. Журавської та ін. Однак в цих роботах не в повній мірі відображені питання ролі самостійної роботи студентів в системі дистанційного навчання. Ґрунтуючись на дослідженнях, присвячених самостійній діяльності студентів (Годнік С.М., Зимня І.О., Турбіна Н.Е. та ін.), і роботах, присвячених дистанційному навчанню (Ваграменко Я.А., Пак Н.І., Роберт І.В., Тихонова А.М. та ін.), можна виділити наступні аспекти організації навчального процесу за навчальними планами системи дистанційної освіти зі збільшеною часткою самостійної роботи. 1 Зміна ролі викладача і посилення його відповідальності за розвиток навичок самостійної роботи, за виховання творчої активності та ініціативи у студентів. В системі дистанційного навчання на викладача покладаються такі нові функції, що сприяють підвищенню ролі самостійної роботи студентів: розробка та оновлення навчальнометодичних комплексів (НМК) на базі інформаційних і комунікаційних технологій; надання допомоги студентам в орієнтації у великій і різноманітній навчальній інформації і пошуку підходящої освітньої траєкторії; забезпечення активної взаємодії студентів з викладачем в інформаційно-освітньому середовищі вищого навчального закладу. Основний обсяг роботи студентів приходиться на самостійну роботу, яка проводиться протягом усього часу навчання. Самостійна робота студентів організовується, планується і контролюється кафед50

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

рою, яка видає завдання відповідно до робочого навчального плану, контролює підготовку до занять, заліків та іспитів. Викладачі рекомендують найбільш раціональні методи самостійного вивчення матеріалів, організують вивчення і узагальнення такої роботи і прийняття дієвих заходів з підвищення її ефективності, здійснюють систематичний контроль за самостійною роботою студентів. 2 Забезпечення доступу студентів до НМК. У традиційній педагогіці під самостійною роботою студентів розуміється найчастіше лише самостійна робота з навчальною літературою. В системі дистанційної освіти вуз забезпечує доступ студентів до НМК (зазвичай на електронному носії), що дозволяє забезпечити успішне освоєння і реалізацію освітньої програми. УМК надаються студентам також через електронну бібліотеку вузу. Основу самостійної роботи становить робота з навчальними програмними продуктами, з тестуючими системами, з інформаційними базами даних. 3 Активне використання інформаційних технологій, що дозволяють студенту в зручний для нього час освоювати навчальний матеріал. Деякі елементи самостійної роботи студентів присутні в наступних формах навчальної діяльності: участь студентів в телеконференціях, робота студентів у навчальній аудиторії, бібліотеці, методичному кабінеті, дисплейному класі зі спеціально розробленими електронними підручниками, перегляд навчальних відеофільмів, комп'ютерних та телевізійних програм. Інформаційні технології дозволяють використовувати як основу для самостійної роботи не тільки друковану продукцію навчальних матеріалів, а й електронні видання, інформаційні ресурси Інтернет електронні бази даних, каталоги і фонди бібліотек, архівів і т.д. 51

Секція «Інформаційні технології та системи»

4 Організація консультацій в системі дистанційного навчання. Найпоширенішим способом взаємодії викладача та студента є електронна пошта. З економічної і технологічної точки зору електронна пошта є найбільш ефективною технологією, яка може бути використана не тільки в процесі консультацій, але і для доставки зміненої змістовної частини навчальних курсів, пересилання студентами контрольних робіт і т.д. Організація дистанційного навчання з використанням Інтернеттехнології передбачає складання графіка проведення Інтернетконсультацій, чергування викладачів-консультантів та організація постійної присутності в Інтернет методиста-консультанта, що реагує на всі запитання студентів і відповідає на них у міру можливості або здійснює оперативну переадресацію цих питань викладачу - консультанту. 5 Методичні рекомендації (матеріали) для викладача з самостійної роботи студентів. З метою активізації діяльності викладачів по керівництву самостійною роботою студентів необхідно розробити інструктивні матеріали для професорсько-викладацького складу, що регламентують навчальний процес у вузі і орієнтують викладацький корпус на методичні та організаційні рішення, які посилюють роль і значення самостійної роботи студентів. В системі дистанційного навчання методичні та інструктивні матеріали для викладача по самостійній роботі повинні вказувати на засоби, методи навчання, способи навчальної діяльності, застосування яких для освоєння тих чи інших тем і модулів найбільш ефективно. 6 Методичні вказівки студентам з самостійної роботи. До складу НМК повинні бути включені рекомендації для студентів з вивчення дисципліни, організації самоконтролю, підготовці до різних видів занять, поточного контролю знань і проміжної атестації. У ме52

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

тодичних вказівках повинні бути розкриті рекомендований режим і характер навчальної роботи, особливо в частині виконання домашніх завдань. 7 Удосконалення системи поточного контролю роботи студентів. Відповідно до робочого навчального плану студенти, що освоюють освітні програми по заочній формі з використанням дистанційного навчання, протягом семестру виконують курсові роботи (проекти) і контрольні роботи. У зв'язку з цим до складу НМК повинні увійти методичні вказівки щодо виконання курсової роботи (проекту) і контрольної роботи з комплектами завдань. Організація захисту даних видів робіт відбувається в контактній фазі навчального процесу, тобто під час заліково-екзаменаційних сесій. 8 Впровадження комп'ютеризованого тестування знань в навчальному процесі. Використання ДН в навчальному процесі і модульна структура навчальних матеріалів вже припускають контроль знань студентів через комп'ютерне тестування. При наявності технічних можливостей студенту може бути надано індивідуальне право складання тестів через Інтернет. 9 Вимоги до особистісних рис студента в системі ДН. Ефективне функціонування системи ДН неможливо без активної пізнавальної діяльності студентів та вміння самостійно працювати над навчальним матеріалом. Відповідно до вимог системи ДН студент повинен володіти навичками самостійного оволодіння новими знаннями, використовуючи сучасні освітні технології. Тому ДН пред'являє високі вимоги до таких особистісних рис, як відповідальність, цілеспрямованість, уміння планувати свою роботу, вміння відстежувати своє просування вперед, фіксуючи свої успіхи і неуспіхи у навчальній діяльності. 53

Секція «Інформаційні технології та системи»

Слід зазначити, що ДН не тільки вимагає, а й тренує такі психічні функції, як увага, пам'ять, мислення. Виходячи з вищесказаного можна зробити висновок, що здійснення переходу від принципу «освіта на все життя» до принципу «освіта через усе життя» на основі дистанційного навчання неможливе без реорганізації всієї системи самостійної роботи студентів. Список використаних джерел 1. Роберт И.В. Теория и методика информатизации образования (психолого-педагогический и технологический аспекты) / И.В.Роберт. - М., 2010. – 274 с. 2. Роберт И.В. Толковый словарь терминов понятийного аппарата информатизации образования. / И.В. Роберт, Т.А. Лавина // - М., 2009. – 98 с. 3. Турбина Н.Е. Педагогические условия организации самостоятельной деятельности студентов в образовательном процессе университета: дис. К.п.н / Н.Е. Турбина. - Воронеж, 2011. – 261 с. 4. Гетьман І.А. Організація самостійної роботи студентів в умовах інформаційно-освітнього середовища технічного вузу і її контроль. /І.А. Гетьман./ Актуальні питання освіти і науки: зб. наук. ст.., матеріали ІІІ між нар. наук.-прак. конф., 10-11 листоп. 2015 р. / Національна академія Національної гвардії України. – Х.,: ХОГОКЗ, 2015. С. 43-47. УДК 338.462:004.9 Гладка І.В. канд екон. наук, доцент кафедри економіки і менеджменту

Тарновський Є.С. студент 4-го курсу заочної ф/н напряму підготовки «Програмна інженерія» Київська державна академія академія водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ТУРИЗМІ Наприкінці 20-го століття, розвиток інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) трансформував галузь туризму в глобаль54

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ному масштабі. Досягнення в сфері ІКТ безперечно змінили не тільки практику господарювання, бізнес-стратегії, але й також деякі галузі структурно [1]. Починаючи з 2000 року, у сфері ІКТ спостерігався інтенсивний розвиток великої серії інструментів і послуг, які полегшують взаємодію між учасниками ринку на глобальному рівні [2]. Розвиток пошукових систем, транспортних потужностей і швидкість мережі вплинули на кількість туристів із усього світу, які використовують технології для планування і документування їхньої подорожі. Інформаційні та комунікаційні технології не тільки пропонують клієнту можливість ідентифікувати, персоналізувати й купити туристичні продукти, але й надають підтримку для туристичної галузі, пропонуючи ефективні інструменти для агентів туризму, для того, щоб розробляти і поширювати їх пропозицію в глобальному масштабі [3]. Безперечно, туризм є динамічною сервісно-орієнтованою галуззю. Широке використання потенційними туристами (e-tourist) вебресурсів породило появу електронного туризму; розвиток інтелектуальних веб-сервісів для вироблення рекомендацій, які допомагають клієнту визначитися з маршрутом подорожей та інформаційних систем прийняття рішень в індустрії туризму. Внаслідок розвитку ІКТ виник сектор електронної комерції в туризмі, так званий електронний туризм (e-tourism). Е-туризм – це спосіб встановлення комерційних зв'язків (головним чином продажів), використовуючи Інтернет для надання туристичних продуктів, пов'язаних із замовленням квитків на рейси, бронюванням готелів, прокатом автомобілів і так далі. В даний час у всьому світі спостерігається тенденція «заміщення» традиційної індустрії туризму індустрією електронного тури55

Секція «Інформаційні технології та системи»

зму. Головне для туристичних компаній - зрозуміти, чого хочуть користувачі. А вони хочуть шукати, шопитися, робити покупки і ділитися (Search, shop, buy & share) - ось кити, на яких тримається вся електронна комерція. Електронний туризм традиційно включає електронні сервіси наступних категорій: інформаційні сервіси (наприклад, надання інформації про пункти призначень, туристичні маршрути або готелі); комунікаційні сервіси (наприклад, обговорення з клієнтом або відправлення електронної пошти); сервіси угод або транзакцій (наприклад, інформація про бронювання, резервування, платежі) [4]. Не дивно, що туристична галузь не стоїть осторонь, максимально впроваджуючи сучасні технології в свої сервіси. Одне з нововведень - туристичні агентства, які працюють переважно в режимі онлайн. Туристичні послуги в мережі Internet включають служби замовлень квитків, служби резервування місць в готелях, інформацію про тури, Internet-представництва туристичних компаній. Працюючи в Інтернеті, туристична компанія має кілька переваг у порівнянні зі своїм оффлайновим аналогом (табл. [5]). Таблиця. Переваги використання онлайн-послуг в туризмі Переваги використання онлайн-послуг для туристичних компаній для туристів • Клієнти обирають поїздку, не • Клієнти мають можливість витрачаючи час менеджера на під- самостійно спланувати подорож, а бір туру, який в результаті вони не вибирати серед запропонованих можуть так і не купити. варіантів. • Онлайн-турагентством можна • Клієнти можуть з будь-якої управляти з будь-якої точки земної зручної локації вибрати відповідну кулі, в якій є доступ в мережу Інте- подорож у зручний для себе час. рнет 56

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі • Онлайн-агентство дозволяє значно зменшити рівень витрат на красивий іміджевий офіс і розширений штат співробітників, а також заощадити їх час. • Онлайн-сервіси є ефективним інструментом просування тур продукту до потенційних клієнтів. • Послуги в Інтернеті виступають потужною рекламою самої туркомпанії.

• Використання онлайнсервісів дозволяє знизити вартість подорожі (до 30-50%). • Отримання детальної інформації завдяки використанню технологій мультимедіа. • Одержання додаткових послуг у вигляді єдиного пакету.

Із запропонованої таблиці видно, що використання онлайнсервісів туристичними фірмами має ряд незаперечних переваг: поперше, можливість залучення більшої кількості потенційних клієнтів, економія робочого часу менеджера на підбір туру. По-друге, онлайнтурагентством зручність управління з будь-якої локації, в якій є доступ в мережу Інтернет; відкрити таке агентство може навіть житель маленького містечка, не хвилюючись з приводу кількості клієнтів. По-третє, робота такого агентства дозволяє значно зменшити рівень витрат на утримання красивого іміджевого офісу і розширеного штату співробітників, що є актуальним в сучасних умовах господарювання. Використання Internet дає клієнтам турфірм такі переваги: пропозицію послуг зі значною знижкою, індивідуальне обслуговування, надання детальної інформації завдяки використанню технологій мультимедіа, одержання інформації в будь який час і будь якому місці, одержання додаткових послуг у вигляді єдиного пакету. Професіонали турбізнесу відмічають, що кількість інтернеткористувачів у світі постійно зростає, що спонукатиме перехід турагентств на онлайн-схему роботи [6]. Онлайновий туризм стає на сьогодні одним з найбільш ефективних вертикальних ринків, де більш ніж половина угод укладаються через мережу Internet. 57

Секція «Інформаційні технології та системи»

За рівнем представлення у мережі Internet онлайнові туристичні ресурси можна класифікувати таким чином: - сайти загального призначення, в яких є туристичні розділи. Найбільш часто туристичні розділи зустрічаються у каталогах ресурсів, де можуть бути зібрані посилання на значну кількість сторінок, які присвячені туризму, подорожам, країнам, курортам, тур фірмам, причому вони можуть бути згрупованими у підкатегорії, що полегшує пошук потрібного ресурсу. - спеціалізовані портали і сайти. Туристичні портали можна розглядати у якості онлайнових рекламних майданчиків, що покликані сприяти продажу послуг рекламодавців - туроператорів і турагентств. На порталах можна подати заявку на тур через спеціально розроблену форму чи одержати інформацію про потрібну пропозицію по електронній пошті. В деяких ресурсах реалізований механізм онлайнового замовлення турів, на деяких сайтах є можливість вставляти прайс-листи або програми турів, писати розгорнуті коментарі, підібрати компаньйона для замовника туристичної послуги тощо. Значною популярністю на туристичних сайтах користуються онлайнові туристичні конференції (форуми), де кожен користувач може висловити свою думку щодо роботи тої чи іншої тур фірми, порадити іншим, де краще відпочити, порадитися з аудиторією з приводу дії у тій чи іншій ситуації. - сайти фірм-туроператорів, де часто застосовується внутрішньокорпоративні системи бронювання турів з використанням Internet. Турагент з бази турів у мережі Internet вибирає одну із пропозицій, вносить свої реквізити, дані на туристів, які потрапляють у внутрішню базу туроператора. - сайти туристичних агентств. Головною особливістю таких сайтів є деталізований опис кожного об'єкта продажу туристичних 58

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

послуг (квитків, автомобіля в оренду, страхового поліса). Надання такого роду інформації неможливе без використання он-лайн бази даних по турах. Також важливу роль у сфері електронного туризму відіграють сервери, які називаються «Каталогами турів». Їх «ядром» є банки даних з пропозиціями турагентств з можливістю бронювання турів. Навколо них розвиваються різні сервіси, включаючи пізнавальну інформацію про теми подорожей, бази даних про готелі, розклади транспорту, інформацію юридичного плану, рейтинги найпопулярніших турів, інформація про «гарячі» тури тощо. Отже, використання інформаційних технологій є не тільки сучасним трендом, а й необхідною умовою розвитку туристичної галузі. Активно використовуючи сучасні технології туристичні підприємства мають змогу залучити велику аудиторію користувачів мережі Internet, спростити процес надання туристичних послуг та зміцнити свої конкурентні позиції на ринку. Список використаних джерел 1. Porter, M. (2001). Strategy and the Internet / M. Porter. Harvard Business Review, 3 (79), 63–78. 2. Werthner, H. (2004). E-Commerce and Tourism. Communications of the ACM (47), 101–105. 3. Condratov I. E-tourism: concept and evolution / I. Condratov. Ecoforum, Volume 2, Issue 1(2). – 2013. - P. 58-61 4. Шалева О.І. Електронна комерція. Монографія / О.І. Шалева. – К.: ЦУЛ, 2011. – 216 с. 5. Gladka, I. V. (2015). The development of on-line services in tourism //A new role of marketing and communication technologies in business and society: local and global aspects/ Ed. by Y.S. Larina, O.O. Romanenko. USA, St. Louis, Missouri: Publishing House Science and Innovation Center, Ltd., 2015.- P. 491-500. 6. Рудниченко Н. Туристическое агентство онлайн: новый тренд отрасли [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://nuance.com.ua/article/nuance_twelve/89 59

Секція «Інформаційні технології та системи»

УДК 519.853.7 Гребеннік І. В. доктор тех. наук, професор., завідувач кафедри системотехніки

Грицай Д. В. аспірант кафедри системотехніки Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків, Україна

РОЗРОБКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНІЙ ГАЛУЗІ Значна кількість підприємств потребує розширення застосування інформаційних технологій для більш складних бізнес-процесів, які характеризуються діяльністю, здатною обробляти декілька бізнесоб’єктів, бізнес-логіку та комплекс бізнес-правил [1, 2]. З розвитком науки і техніки, рівень автоматизації підприємств підвищився. Підприємство стає бізнес середовищем, яке повинне відчувати зміни в ринковій конкуренції та миттєво реагувати на попит, який швидко змінюється. Використання інформаційних технологій дозволяє не тільки налагодити процеси обліку, а й оптимізувати виробничі процеси за рахунок автоматизації їх складових. Реінжиніринг підприємства, який робиться завдяки впровадженню інформаційних технологій дозволяє досягти ефективного та впорядкованого управління разом з високим ступенем гнучкості [3]. Комплекс інтегрованих бізнес-додатків інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень є складною системою, що складається з трьох рівнів: ярус даних, ярус додатків, ярус користувача. Ярус користувача. Підсистема інтерфейсу користувача призначена для формування наборів вихідних даних, у якості яких виступають параметри задачі, а також відповідні математичні моделі та методи розв’язання. Формування вихідних даних може робитися оператором або в автоматичному режимі у випадку інтеграції комплексу з 60

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

іншими програмними засобами. Саме цей ярус визначає простоту та ефективність використання обчислювальної системи. Модуль складання завдань виконує роль транслятора, який передає вихідні дані та обрані користувачем моделі й методи до обчислювального модулю де вони перетворюються у форму подання даних, яку використовує модуль аналізу, який інтерпретує отримані під час обчислення результати. На основі накопичених у базі даних результатів аналізу та отриманих від обчислювального модулю результатів, виконується оптимізаційна задача пошуку найкращого рішення для відповідної задачі (обраної користувачем). Ярус додатків. Кожен додаток є специфічним та розробляється під вирішення конкретної задачі з використанням конкретної математичної моделі. Кількість додатків не обмежена та може поповнюватися новими додатками. Головна умова це відповідність вхідних та вихідних даних нового додатку специфікації комплексу. Ярус даних. Всі характеристики матеріалів, типи матеріалів, шаблони розміщення, ефективні плани розкрою, вартість матеріалу та граничні значення коефіцієнтів знаходяться в інформаційній системі. Модуль результатів перетворює, отримані від модулю аналізу дані, до виду, який відображається користувачеві на екрані монітору. При цьому тут також робиться підготовка звітів та журналів обчислювального процесу до наочного вигляду. Запропонована структура інтелектуальної системи, що містить комплекс інтегрованих бізнес-додатків для підтримки прийняття рішень, яка дозволяє проводити планування видавничо-поліграфічного процесу. Розширення комплексу можливе за рахунок додавання нових додатків або модифікації існуючих. Комплекс побудований на принципах модульності. 61

Секція «Інформаційні технології та системи»

Список використаних джерел 1. Mehmet Sayal, Fabio Casati, Umesh Dayal, Ming-Chien Shan. Integrating Workflow Management Systems with Business-to-Business Interaction Standards // Software Technology Laboratory (HP Laboratories Palo Alto).— july, 2001.— HPL-2001-167. 2. J. Li, D. Liu and W. Yu. J2EE-based and Interactive Workfoow Management System // Computer Engineering and Applications.— 2005.— vol. 3, no. 22. 3. L. Wenhao and W. Haiyang. Based on J2EE research and application of business process management system // Information Technology and Informatization,— 2007.— vol. 4.

УДК 004.042 Гузій М.М., к.т.н., професор кафедри комп’ютерних систем та мереж НАУ, м. Київ, Україна

Жуков І.А., д.т.н., завідувач кафедри комп’ютерних систем та мереж НАУ, м. Київ, Україна

Проценко М.М. к.т.н., доцент кафедри комп’ютерних систем та мереж, НАУ, м. Київ, Україна

ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ ХМАРНИХ ОБЧИСЛЕНЬ Хмарні обчислення (англ. cloud computing) - технологія розподіленої обробки даних, в якій апаратні ресурси та програмне забезпечення надаються користувачеві як Інтернет-сервіс. Основою для створення хмарних обчислювальних систем послужили Інтернет-сервіси ( Google, Amazon і ін), також розвиток апаратних засобів, збільшення 62

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ємності носіїв інформації, віртуалізація та технології багатопоточного програмування. Актуальними залишаються не вирішені проблеми забезпечення захисту інформації в хмарних обчисленнях (ХО). Розробка класичних КСЗІ в комп’ютерних системах базується на концепції захисту периметру, але для захисту інформації ХО при передачі даних і додатків необхідні нові решення. Виділяють наступні проблеми інформаційної безпеки, що виникають при використанні ХО. 1. Технологічні і організаційні проблеми: - відсутність стандартів з безпеки; - відсутність методик оцінки захищеності ресурсів; - недосконалі моделі загроз і моделі порушника; - небезпечні програмні інтерфейси; - загроза заволодіння даними провайдером або зловмисником; - брак контролю над серверами і технологічними процессами; - специфічні уразливості при використанні засобів віртуалізації. 2. Юридичні проблеми: відсутність стандартів і законодавчих актів. 3. Антропогенні проблеми. Основні завдання безпеки хмарних технологій наступні: 1. Збереження даних. Шифрування - основний способ захисту даних при зберіганні інформації клієнта в центрах обробки даних. 2. Захист транспорту даних. Для безпечної обробки даних обов'язкове шифрування даних при передачі. Для захисту даних в публічній хмарі використовуються відомі рішення - тунель віртуальної приватної мережі (VPN) для моделі клієнт-сервер для отримання пуб63

Секція «Інформаційні технології та системи»

лічних хмарних послуг. При передачі даних в публічних хмарах VPNз'єднання використовує загальнодоступні ресурси з шифруванням за допомогою двох ключів на базі протоколу Secure Sockets Layer (SSL). Протоколи SSL і VPN підтримують використання цифрових сертифікатів для аутентифікації, які дозволяють вивонати ідентифікацію сторін до початку передачі даних, а зашифровані дані доступні тільки після аутентифікації користувачів на базі протоколів AES, TLS, IPsec. 3. Аутентифікація. Для забезпечення високої надійності взаємодії клієнт-провайдер використовують токени і сертифікати, зокрема технологію одноразових паролів (One Time Password, OTP). Для прозорої взаємодії провайдера з системою ідентифікації при авторизації рекомендується використовувати протокол LDAP (полегшений протокол доступу до каталогів) і мову програмування SAML (Security Assertion Markup Language). 4. Ізоляція користувачів. Технології віртуалізації дозволяють реалізувати розмежування доступу до інформаційних ресурсів користувачів шляхом створення індивідуальної віртуальної машини і віртуальної мережі. Віртуальні мережі реалізуються із застосуванням технологій VPN (Virtual Private Network), VLAN та VPLS (LAN Service Virtual Private). СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. А. А. Кондратьев Распределённая система обнаружения и предотвращения сетевых атак на системы облачных вычислений Вестник РУДН. Серия Математика. Информатика. Физика. № 1. 2014. С. 99–105 2. Ю. Г. Емельянова, В. П. Фраленко. Анализ проблем и перспективы создания интеллектуальной системы обнаружения и предотвращения сетевых атак на об¬лачные вычисления, Программные системы: теория и приложения, 2011, том 2, выпуск 4, 17-31 4. Котяшичев И. А., Бырылова Е. А. Защита информации в 64

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

«Облачных технологиях» как предмет национальной безопасности // Молодой ученый. — 2015. — №6.4. — С. 30-34. УДК 378.147 Дєордіца Т.Ю. доктор пед. наук, доцент, завідувач кафедри інформатики ГНПУ ім.О.Довженка, м.Глухів, Україна

ОРІЄНТОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ УЧІННЯ ДЛЯ ДИСЦИПЛІНИ «ІТ У ПЕДАГОГІЧНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ» Стрімкий розвиток інформаційних (ІТ) дозволяє підняти на новий рівень організацію та якість дослідницької роботи в педагогіці. Застосування ІТ у педагогічних дослідженнях є одною з найменш освітлених в інформаційному аспекті проблем. Це актуалізує її ретельне розроблення. Аналіз змісту певного масиву програм з назвою «ІТ в наукових дослідження» свідчить про їх надлишковість і алогічність стосовно відбору інформаційних технологій. За нашими спостереженнями, застосування ІТ у наукових дослідженнях здійснюється, як правило, за двома напрямами: − для розв’язання специфічних наукових завдань; − як IT-супровід наукових досліджень. Метою доповіді є обґрунтування опису результатів учіння, що очікуються від аспірантів після опанування інформаційних технологій, необхідних для IT-супроводу наукового дослідження. Результати учіння у межах зазначеної дисципліни ми розглядаємо як прояви очікуваної IT-компетентності педагогів-дослідників, визначені мовою здатностей здійснювати ІТ-супровід наукового дослідження. Щоби скласти їх реальний перелік, ми спробували конкре65

Секція «Інформаційні технології та системи»

тизувати етапи процесу наукового дослідження, які потребують ІТ-супроводу:  планування: створення календарного плану реалізації етапів процесу наукового дослідження;  інформаційний пошук: збирання та аналіз літературних джерел в електронній формі;  науковий пошук: збирання, зберігання, оброблення та аналіз результатів експерименту в електронній формі;  оформлення результатів дослідження: створення та опрацювання багатосторінкового документа, графічна інтерпретація результатів дослідження;  оприлюднення результатів: розробка мультимедійних презентацій. Табл.1 містить перелік здатностей – проявів ІТ-компетентності педагогів-дослідників, та відповідних їм результатів учіння з оглядом на визначені етапи ІТ-супроводу наукового дослідження. Таблиця 1 Орієнтовні результати учіння для дисципліни «ІТ у педагогічних наукових дослідженнях» ІТ-здатності Здійснювати планування процесу дослідження за допомогою електронних планувальників завдань Володіти методами інформаційного пошуку Використовувати засоби автоматизації при створенні

Результати учіння Пояснювати принципи роботи електронних планувальників завдань Планувати оптимальну послідовність завдань наукового дослідження Знати назви потужних наукових пошукових систем і метасистем, вміти ними користуватися. Володіти засобами навігації на сайтах провідних бібліотек Створювати зміст, виноски, назви, посилання у багатосторінковому документі 66

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі ІТ-здатності та опрацюванні багатосторінкових документів Здійснювати збирання, зберігання, оброблення та аналіз результатів експерименту в електронному вигляді Виконувати графічну інтерпретацію результатів дослідження Візуально грамотно презентувати результати дослідження

Результати учіння Управляти структурою багатосторінкового документа Проектувати та застосовувати Googleформи для опитування та анкетування Виконувати зберігання, обробку та аналіз даних засобами табличних процесорів і систем управління базами даних Здійснювати графічну інтерпретацію результатів експерименту Розробляти схеми графічними засобами текстового процессора Word і графічних редакторів Структурувати інформацію за допомогою ментальних карт Створювати якісні мультимедійні презентації , демонструючи візуальну грамотність

Спроектовані результати учіння повною мірою відповідають SMART-критеріям, тобто є конкретними, вимірюваними, досяжними, актуальними та визначеними в часі. УДК 681.3 Желєзний В.В. студент- магістр, Київська Державна академія водного транспорту ім. Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

Овчарук І.В. канд. тех. наук, доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і містецтв, м. Київ, Україна

ОСНОВНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ ІНФОРМАЦІЙНОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ ШВИДКІСНИХ ЕЛЕКТРОПОТЯГІВ Розвиток транспортної інфраструктури є найважливішим пока67

Секція «Інформаційні технології та системи»

зником соціально-політичної та економічної стабільності. Вона забезпечує основну частину поїздок населення, безпосередньо впливаючи на економіку країни в цілому. Аналіз інфраструктури міста показує, що назріли серйозні проблеми, що призводять до зниження якості транспортного обслуговування населення, неефективності діяльності транспортних організацій. Автоматизована система управління, до якої повною мірою відноситься інформаційно-транспортна системв (ІТС), призначена для збору інформації про об'єкт управління та її аналізу. Об'єктом управління для ІТС є транспортні потоки. Джерелом інформації про об'єкт управління є датчики і детектори на дорозі, суміжні інформаційні системи і введення даних оператором. Економіко-математичны методи разом із сучасними (супутниковими і ін.) технічними засобами є основою для ефективного оперативного, в режимі он-лайн, управління транспортним процесом. Для правильної побудови інформаційного управління транспортним процесом треба чітко дослідити особливості залізничного транспорту. Відомо, що система управління залізничним транспортом складна, багатофакторна і характеризується великою взаємною залежністю між об'єктами управління. Кожна підсистема складної системи має свою мету функціонування, яка підпорядкована загальній меті, що стоїть перед системою. Головна мета у залізничній транспортній системі може змінюватися у часі залежно від умов зовнішнього середовища. Так, наприклад, перед залізничним транспортом, як однією із основних галузей народного господарства, стояла головна мета забезпечити потреби у масових перевезеннях підприємств металургії, будівельної індустрії, хімічних і машинобудівних заводів, теплових електростанцій і т. ін. На даний час, залізничний транспорт, як і багато інших галузей народно68

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

го господарства, поставлено в інші умови функціонування. Пріоритетним завданням для УЗ є орієнтація на якомога більший рівень прибутковості галузі, за умови дотримання відповідно високого рівня безпеки перевезень. У таких умовах актуальною є проблема підвищення системного ефекту при функціонуванні залізничної транспортної системи. З цією метою, слід детально дослідити особливості роботи залізничного транспорту, хоча б з основних позицій ТС, які можливо вичленити з визначення системи. Розробка програми оптимізації системи транспортного обслуговування населення проводиться на підставі програмно-цільового підходу, найбільш повно розкриває існуючі проблеми та методи їх вирішення. Проектування дерева цілей здійснюється за принципом побудови ієрархічних рівнів безлічі цілей. При формуванні дерева цілей основна мета розбивається на складові її елементи - під цілі, яких необхідно досягти в першу чергу. При цьому першим рівнем цілей є генеральна мета програми, якій підпорядковані нижчестоящі мети. Основним завданням при побудові дерева цілей є визначення інтегральних цілей, а також їх економічних або технічних показників, що відображають процес розвитку для досягнення основної мети. Програма оптимізації системи транспортного обслуговування населення розробляється на наступні п'ять років - 2015– 2020 рр. При розробці програмного продукту використовувались системи керування базами данних[1-2] та мова програмування C# Wpf .Net на платформі Microsoft Visual Studio[3-5].Після розробки дерева цілей можна виділити необхідні цілі реалізуючи системи, а також позначити рівні розвитку і досягнення цілей. Перший рівень - існуючий, що відображає реальне сьогоднішній стан транспортної системи. Другий рівень - прогнозований, що визначає стан системи на 2020 рік пі69

Секція «Інформаційні технології та системи»

сля проведення всіх необхідних цілі реалізуючих заходів. Час переміщення береться з розрахунку часу, проведеного в шляху і часу очікування транспорту. Показники взяті із власного дослідження по переміщенню від станції до станції. Вартість проїзду представляється ціною проїзду і існуючою системою пільг, визначаються середніми показниками. Бали, що відображають рівень комфорту при поїздці отримані експертним шляхом. Програму потрібно створити аби допомогти зорієнтуватись у незнайомому місті та підказати, який громадський транспорт обрати для свого пересування. Отже необхідно розробити інформаційну систему, яка б виконувала наступні функції: побудова маршруту по одному типу транспорту; побудова маршруту з можливістю вибору спеціальних параметрів(швидкий маршрут,оптимальний); побудова маршруту з можливістю пересадки на будь-який вид транспорту(в даному випадку метро,міська електричка,швидкісний трамвай); перегляд схем у повному розмірі та можливістю використати масштаб зображення; перегляд історії такої,як виду транспорту так і окремої станції чи зупинки; перегляд історії розвитку київського метрополітену у повно екранному режимі дивлячись слайд-шоу. У результаті виконання завдання і потрібно отримати оптимальний розподіл перевезення. Основна задача програми, полегшити доступ до інформації та покращити розуміння користувачам скільки часу їм потрібно буде для того,щоб дізтатись до пункту призначення та яким видом транспорту. Зменшити затрату часу на пошук інформації, підвищити ефективність та швидкість обробки інформації. Інформаційну систему можна впроваджувати для підвищення рівня популярності громадського транспорту в частості міської електрички, що дозволить збільшити швидкість пошуку, обробки інформації. Дана програма має можливість доповнення функціоналу згідно 70

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

вимог тої чи іншої специфікації, з умовою доопрацювання предметної області. Система має великий потенціал для запровадження на в інформаційних блоках громадян міста Києва та гостей столиці. Для більш зручного використання була проведа систематизація таблиці, кожна з яких воконує важливу роль в роботі програми. В данних таблицях містится вся інформація про міську електричку, лінії метро та маршрути швидкіского трамваю. Інтерфейси є основою взаємодії сучасних інформаційних системах. Якщо інтерфейс якого-небудь об'єкту (персонального комп'ютера, програми, функції) не змінюється (стабільний, стандартизований), це дає можливість модифікувати сам об'єкт, не перероблюючи його принципи взаємодії з іншими об'єктами. Нижче наведено короткий опис інтерфейсу системи. 1. Після запуску програми ми відразу потрапляємо на головне меню (рис. 1)

Рис.1. Головне меню. 2. Вікно Побудова маршруту Метро,в даному вікні можна визначити час на проїзд у київському метрополітені(рис. 2). Для зручності зроблено декілька випадаючих меня, щоб з економити час на запо71

Секція «Інформаційні технології та системи»

внення.

Рис.2. Вікно Побудова маршруту. 3. Вікно Побудова маршруту Міська електричка,в даному вікні можна визначити час на проїзд, час прибуття найближчої електрички до станції та графік перших трьох електричок.Для зручності зроблено декілька випадаючих меня, щоб з економити час на заповнення. 4. Вікно Допомога,в даному вікні можна визначити час на проїзд у будь-якому виді транспорту з можливою пересадкою між видами ними,обираючи один з параметрів(оптимальний,найшвидший).Для зручності зроблено декілька випадаючих меня, щоб з економити час на заповнення. 5. Вікно Схема Київського Метрополітену(рис. 3). В даному вікні можна подивитись схему метро, а при потребі зробити масштаб зображення. 6. Вікно Схема Київських електропотягів. Уданому вікні можна подивитись схему метро, а при потребі зробити масштаб зображення. 7. Вікно Історія. Уданому вікні можна подивитись історію будь-якого виду транспорту та будь-якої станції. Є можливість переходу на нове вікно історія розвитку Київського Метрополітену в режимі слайд-шоу. 8. Вікно Слайд-шоу, це вікно показує історію розвитку Київсь72

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

кого Метрополітену в режимі слайд-шоу

Рис.3. Вікно Схема Київського Метрополітену Список використаних джерел 1. Боб Виллариал. Программирование Access 2002 в примерах.[Текст]/ Виллариал Боб- Кудиц-образ,2003-175с. 2. Диго С.М. Базы данных. Проектирование и создание.[Текст]/ С.М. Диго –УМК:ЕАОИ, 2008 -171с. 3. Евсеева О. Н., Шамшев А. Б. Работа с базами данных на языке C#. Технология АDO .NET.[Текст]/ О. Н. Евсеева, А. Б. Шамшев. - Ульяновск: УлГТУ, 2009. - 170 с. 4. Мак-Дональд Мэтью. Windows Presentation Foundation в .NET 4.[Текст]/ Мэтью Мак-Дональд- Вильямс,2011-245с. 5. Троелсен Э. Язык программирования C# 2010 и платформа .NET 4.[Текст]/ Э. Троелсен - Вильямс,2010-750с.

Секція «Інформаційні технології та системи»

УДК 007.51 Задерей Н.М. канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, м. Київ, Україна

Мельник І.Ю. канд. тех. наук, доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна.

Нефьодова Г.Д. канд. фіз.-мат. наук, старший викладач кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”м. Київ, Україна

ІННОВАЦІЇ В ВИКОРИСТАННІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТІ Сфера навчання на базі сучасних ІТ - рішень охоплює велику кількість різноманітних теорій, моделей, методів і стратегій, пов'язаних з відповідними технологіями, науково-освітніми системами й середовищами. Інноваційні інформаційні технології, до яких відносяться й технології навчання, є одним з основних класів технологій, на якому базується сучасний підхід до організації безперервного масового навчання з високим ступенем індивідуалізації надання навчальних послуг. На Світовому саміті інновацій в освіті, який проходив минулої зими в Катарі обговорено головні тенденції сучасних освітніх технологій: корпоративне навчання он-лайн, вимірювання компетенцій, альтернативні стилі навчання, перевернута технологія навчання, онлайн-навчання, засноване на компетенціях [1]. Стрімкий розвиток IT-технологій несе цікаві технічні рішення та підходи в систему управління навчанням. Сьогодні постає питання 74

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

необхідності створення ресурсів для адаптивного навчання яке використовує штучний інтелект. На підставі того, які онлайн-курси проходить студент, які оцінки отримує, з якими завданнями справляється, а з якими - ні, система буде вибудовувати віртуальну карту знань користувача і "підказувати", що йому ще потрібно пройти, вивчити. Цікавим було б використання такого віртуального тьютора починаючи з перших кроків навчання в початковій школі та супровід навчання на протязі життя [2]. Новим підходом в навчанні є розвиток технологій доповненої реальності, який дозволить отримувати нові знання скрізь: наприклад, навівши камеру смартфону на зруйнований історичний об'єкт, людина на екрані зможе побачити, яким він був. Подібні технології будуть застосовуватися і в паперових підручниках: при наведенні на сторінку камери смартфону включається анімація, що ілюструє матеріал. Проект з доповненою реальністю був реалізований у 2008 році, а сьогодні практичне використання данного проекту перевищує декілька десятків, включаючи унікальні розробки: "Живі 3D-мітки" (система розпізнавання маркерів), "AR студія" (рішення великої сцени, інструментарій для створення та перегляду проектів з доповненою реальністю EV Toolbox) [3, с.516]. Найновітнішими тенденціями, щодо процесів які сьогодні тільки переходять з лаборатій університетів та компаній у освітній простір, є використання так званих просторових операційних середовищ («spatial operating enviroments»), що дозволяє проводити колективну роботу під`єднуючи об’єкти реального та віртуальних світів (наявне жестове управління). Прикладом є G-speak платформа, розробка якої була розпочата в Массачусетському технологічному інституті в «MIT media lab». Важливим елементом аудиторної роботи є комплексне викори75

Секція «Інформаційні технології та системи»

стання інтерактивних засобів навчання. Комплекс апаратних засобів, необхідних для забезпечення інтерактивного навчання, як правило, складається з комп’ютера, інтерактивної дошки, мультимедійного проектора та пристроїв зв’язку (веб-камера, система передачі даних, адаптер тощо). До складу комплексу може також входити пристрій тактильного введення даних (інтерактивний безпровідний планшет; інтерактивний рідинокристалічний дисплей, інтерактивна графічна панель), об’єднуючий в собі функції монітора і цифрового планшета; система інтерактивного опитування – пульти, безпровідні мікрофонні системи і система звукового супроводу. Інтерактивні електронні дошки використовують, як правило для відображення візуальної та інтерактивної інформації, для колективної співпраці та відображення її результатів. За допомогою інтерактивних безпровідних планшетів студенти можуть відповідати на запитання викладача, ставити свої запитання, брати участь в процесі обговорення. Таким чином, між викладачем і студентами виникає інтерактивний діалог, що значно підвищує рівень сприйняття і розуміння матеріалів заняття. Якщо студент працює біля дошки, то викладач може вільно переміщатися по аудиторії і вносити корективи за допомогою безпровідного планшету. Під час заняття викладач ставить запитання, а студенти відповідають на них простим натисненням на кнопки пульта. Результати опитування зберігаються і відображаються в режимі реального часу. Після закінчення заняття результати опитування можна експортувати в MS Excel або інший програмний продукт і проводити аналіз. Сучасному студенту цікаво працювати з новими дослідницькими проектами. В цій роботі використовуються різноманітні джерела. Найцікавішим елементом для студентства є власні доробки, робота в блогах й власне інтерв`ю за допомогою скайпу, спільна робота з 76

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

студентством з іншої країни. Студенти навіть бажають створити свій власний блог, в якому вони будуть розповідати про новації в дослідженнях на протязі певного періоду. Цікавим для всіх учасників проекту є можливості он-лайн активно відправлять за допомогою Твіттера питання, чекати відповідей на них й головне цікавих коментарів. Особливо приваблює молодь тематика, яка носить спірний характер й на яку є різні точки зору, іноді навіть суперечливі. Одним з важливих аспектів сучасного навчання є використання на заняттях віртуальних світів для: проведення онлайнконференцій, дистанційної колаборації між університетами, проведення онлайн-лекцій, семінарів і тренінгів створення мультиплеєрних освітніх ігор. Так, наприклад, біля 80 % університетів Великобританії використовують віртуальні світи в навчальному процесі. Такий підхід є потужним інструментом навчання, доповненням до існуючих дистанційних курсів, а іноді й повною заміною їх, оскільки: забезпечує мотивацію; пропонує різні засоби симуляції як імітації реальної діяльності; поєднує різні етапи отримання досвіду. Вони нерідко безкоштовні для академічного використання, а отже, можуть бути апробовані з мінімальним ризиком у навчальному процесі вищих навчальних закладів. Інтеграція інноваційних ІТ-технологій у освітянські методики стала нетрадиційним підходом, який приходить в доповнення традиційній освіті. Поки освітній сектор продовжує освоювати нові технології навчання незалежно від того, наскільки цікава і захоплююча нова технологія, сам інструмент повинен завжди залишатися вторинними по відношенню до мети, яку студент, викладач або адміністратор намагаються досягти, або ж по відношенню до проблеми, яку вони прагнуть вирішити. 77

Секція «Інформаційні технології та системи»

Список використаних джерел 1. Майбутнє освіти за новими технологіями та інноваціями в методичних підходах у навчанні. Портал освітян в Україні «Педрада».Режим доступу: http://pedrada.com.ua/news/gruppy/shkola/majjbutnye_ osviti_za_novimi_tekhnologijami/. 2. Иван Примаченко. «Какие онлайн-курсы нужны в Украине? Все!».- Режим доступу: http://educlub.com.ua/ivan-primachenko-kakieonlajn-kursy-nuzhny-v-ukraine-vse/ 3. Мельник І.Ю. Нові IT-рішення в університетській освіті // Педагогіка вищої школи: Методологія, теорія, технології. Том ІІ. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Зб. наук. праць. - Випуск 12(55), К., 2015. - С.512-519 УДК 004.4 Заболотний І.І., магістр, Київська Державна академія водного транспорту ім. Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Ткаченко О.І., канд. фіз.-мат. наук, доцент Київська Державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

СИСТЕМА ТЕСТУВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У СФЕРІ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ПРОГРАМНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ Існує стійка тенденція поступового перекладання перевірки знань на відповідні інформаційно-технічні засоби та системи, у тій мірі, в якій це можливо. Час, що вивільняється завдяки автоматизованому контролю знань, може бути використаний, зокрема, для розробки нових навчальних методичних і контролюючих матеріалів, самовдосконалення викладачів та методик і змісту викладання. 78

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Використання інформаційних технологій (ІТ) у тестуванні рівня знань та навичок студентів поступово перетворюють процес навчання у креативний творчий, сприяючи процесу самостійного навчання і розвитку студентів. В даній роботі розглядаються основні аспекти розробки системи тестування знань студентів сфери комп’ютерних наук (КН) та програмної інженерії (ПІ). Кожна сфера професійної діяльності потребує специфічного набору компетенцій, знань та вмінь. Специфіка притаманна і сфері КН і ПІ. Тому при розробці тестів треба було враховувати особливості як самої сфери ІТ, так і системи підготовки фахівців для сфери КН і ПІ. Було проаналізовано велику кількість літературних джерел, щодо методичних основ створення комп’ютерних тестів та багато програмних продуктів, в яких реалізовано тестування знань студентів. На основі проведеного аналізу було визначено мету розробки, вимоги до авторської системи тестування знань студентів та основний функціонал програмного продукту, основним призначенням якого є тестування знань студентів сфери КН і ПІ. Система тестування знань студентів, що пропонується є більш гнучкою та захищеною у порівнянні з іншими сучасними системами тестування. Система тестування студентів: − забезпечує об’єктивне оцінювання студентів, зводячи до мінімуму можливість повторення певного набору запитань; − надає можливість використання декількох видів запитань: одна правильна відповідь із декількох, декілька правильних відповідей із декількох; − реалізує аутентифікацію користувачів двома методами: на ос79

Секція «Інформаційні технології та системи»

нові внутрішнього ідентифікаційного коду; із використанням їхніх імені та прізвища; − зберігає вибірки запитань, на випадок, якщо студент не зміг пройти тест до кінця; − реалізує зручний і комфортний інтерфейс для роботи з програмою; − є відкритим програмним продуктом з перспективою розвитку та доповнення додатковими функціями; − реалізує команду роботу по тестуванню програмних продуктів. Для створення тестів по наочній області розробляються спеціальні інструментальні програми-оболонки, що дозволяють створювати комп’ютерні тести та формувати бази даних з набору тестових завдань. При розробці комп’ютерного варіанту тесту необхідно з’ясувати, якими є припустимі форми тестових завдань. Програми-оболонки для розробки комп’ютерних тестів знань поділяються на: − універсальні; − спеціалізовані. Універсальні програми-оболонки містять тестову оболонку як складову частину. До них відносять, зокрема, «Linkway» (США), «Adonis» (Росія), «Feya» (Росія), «Raduga» (Росія) [1, 2]. Спеціалізовані програми-оболонки призначені лише для формування тестів. Серед таких програм можна виділити, наприклад: «Aist» (Росія), «Inow» (Росія), «Test» (Росія) [3]. При створенні тестів слід, зокрема, враховувати особу, що проходить тестування, вигляд контролю, методику використання тестів в учбовому процесі, рівень тесту. Якісно зробленим вважається 80

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

тест: − захищений від вгадування особою, що проходить тестування (виключає таке явище, як вгадування); − захищений від неуважності і помилкових дій особи, що проходить тестування; − позитивно впливає на взаємодію викладача і студента. У рамках комп’ютерного тестування виділяють адаптивні тести — завдання, у яких пред’являються по одному, у залежності від відповіді на попереднє питання. Перевагами комп’ютерного тестування, зокрема, є: − тести приваблюють своєю оперативністю: можна швидко перевірити й оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу; − підвищується об’єктивність перевірки й оцінки знань і умінь тих, хто навчається; − тести є найбільш перспективними вимірювачами рівня підготовки студентів в умовах введення в практику ВУЗУ освітніх стандартів. Комп’ютерні тести мають і свої недоліки — провокують випадкові помилки, не залишають початкових результатів на випадок апеляції. Тести класифікуються: − За процедурою створення: стандартизовані (в освіті, для цілей підсумкової атестації); не стандартизовані. − За засобами представлення: бланкові; предметні (маніпулюємо матеріальними об’єктами); апаратурні (використовуються пристрої для вивчення особливостей уваги, сприйняття, пам’яті, мислення); практичні (лабораторні роботи, оснащені відповідними інструкціями і, які мають тестове оснащення); комп’ютерні. 81

Секція «Інформаційні технології та системи»

− За спрямованістю: тести інтелекту; особистісні тести; тести досягнень. − За характером дій: вербальні (з використанням розумових дій); невербальні (пов’язані з практичним маніпулюванням предметів). − За головною орієнтацією: тести швидкості (містять прості задачі; час рішення обмежений); тести потужності або результативності (містять важкі задачі, час рішення не обмежено, або м’яко лімітовано); змішані тести (задачі різного рівня складності, від найпростіших до самих складних, час іспиту обмежений, але достатньо для рішення більшості задач). − За ступенями однорідності задач: гомогенні (задачі, подібні по характеру, але які відрізняються конкретним змістом); гетерогенні (завдання відрізняються і по характеру, і по змісту). − За об’єктивністю оцінювання: об’єктивні (у процесі обробки результатів тестування не передбачається використання суб’єктивних роз’яснені тестуючим); проективні тести (допускається надзвичайно велика кількість відповідей і прояв визначеної суб’єктивності при їхньому роз’яснені тестуючим). − За спеціалізацією: широкоорієнтовані, що дозволяють оцінити ефективність процесу навчання, ступінь освоєння студентами системи знань, умінь і навичок у ході навчального процесу; вузькоорієнтовані, спрямовані на виявлення досягнень студентів у процесі освоєння окремих предметів, окремих тем і т.д. − За цілями використання (тільки для тестів у системі освіти): попередній визначаючий тест (визначає знання на початку навчання, торкається мінімум знань по темі навчання); тест прогресу, досягнутого в процесі навчання, формуючий тест (торкається обмежений сегмент навчання, розділ або главу, складається із серії окремих тесто82

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

вих питань, що всебічно охоплюють обмежену область навчання); діагностичний тест (містить велику кількість питань, які мають відносяться до конкретної тестуючої області); підсумовуючий тест (використовується для оцінки широкого діапазону результатів навчання, очікуваного наприкінці навчального процесу, містить питання, що представляють більш високий рівень складності, чим інші види тестів). − За широтою використання (тільки для тестів у системі освіти): для використання вчителем; для використання групою вчителів або адміністрацією освітньої установи; для цілей добору і формування груп; для атестації студентів. − За формою: тести закритого типу (завдання з вибором вірної відповіді (або декількох вірних) з набору пропонованих; тести відкритого типу (введення передбачуваної відповіді на завдання самим тестуючим). Тест може використовуватися студентом для самоконтролю. Для викладача тест є засобом корегування навчального процесу, допоміжного поточного контролю знань студентів та засобом дистанційного навчання. За останні роки в усьому світі в системах освіти відбулися суттєві структурні зміни, зумовлені розвитком Інтернет та його зростаючим впливом на всі сторони діяльності суспільства. Основну роль в удосконаленні системи освіти, мають ІТ, зокрема сфері дистанційної освіти та тестування знань. Система тестування знань, що пропонується забезпечує: - багатоплановість тестування знань студентів. - проведення тестування з підвищеним рівнем захисту тестів та їх результатів для перевірки та оцінювання поточних знань студентів. Список використаних джерел 1. Фуллер М. Архитектура корпоративных программных приложе83

Секція «Інформаційні технології та системи»

ний.[Текст]/М. Фуллер-Вильямс,2004 - 544с. 2. Макгрегор Д., Сайкс Д. Тестирование ОО ПО, [Текст]/Д. Макгрегор, Сайкс Д. ДиаСофт,2002-432с. 3. Браун К., Кобб Г. Быстрое тестирование, [Текст]/К. Браун, Г. КоббВильямс, 2002-374с.

УДК 330.45: 338.2 Заховалко Т.В. канд. фіз.-мат. наук, доцент, докторант кафедри економічної кібернетики

Максишко Н.К., доктор екон. наук, професор, завідувач кафедри економічної кібернетики Запорізький національний університет, м. Запоріжжя, Україн

УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ТЕХНІЧНОЇ ПІДТРИМКИ КОРИСТУВАЧІВ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ БАНКУ Інтенсивний розвиток ринкових відносин потребує від організацій пошуку та використання нових ефективних інструментів конкурентної боротьби, у першу чергу, таких, які дозволяють більш повно задовольняти вимоги споживачів та спрямовані на підвищення якості послуг. Одним з таких інструментів є управління бізнес-процесами – цілеспрямована скоординована діяльність (що включає технологічні та управлінські аспекти) щодо досягнення високих результатів бізнеспроцесів шляхом ефективного використання ресурсів та з урахуванням узгодження процесів функціонування організації з вимогами зовнішніх споживачів [1]. Метою роботи є аналіз особливостей бізнес-процесу технічної підтримки користувачів інформаційних систем банківської установи та оцінки ефективності практичної реалізації. Розглянемо процес технічної підтримки користувачів інформа84

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ційних систем у банку. Сьогодні кожен банк, як і будь-яка установа пов’язаний з використання різноманітних технічних та програмних засобів. Іх застосування вимагає постійної уваги технічих фахівців, оскільки пов’язани з виявленням помилок, несправностей, необхідності внесення змін та знаходження інформації. Крім того банки вводять різноманітні мобильні додатки для своїх клієнтів, що також сприяє збільшенню питань щодо функціонування в даних системах. Отже одним із суттєвих бізнес-процесів стає процес технічної підтримки користувачів. Метою опису та удасконалення процесу технічної підтримки визначимо поліпшення квалітативних характеристик процесу, що призведе до зменшення собівартості надання банківських послуг. Технічна підтримка користувачів розподіляється на три рівні, кожен з яких виконує свою низку функцій і обов’язків. Перший рівень призначений для вирішення найпростіших і, водночас, найпоширеніших проблем, що виникають у користувачів. Спеціаліст першого рівня підтримки має отримати інформацію від користувача і, проаналізувавши її, визначити проблему, що має бути вирішена. Другий рівень технічної підтримки є більш обізнаним у своїй галузі і, таким чином, є більш дорогим ніж перший. Фахівці цього рівня підтримки допомагають працівникам першого рівня у вирішенні їх завдань та розв’язують більш складні проблеми, що їм було ескальовано з першого рівня. У останньому випадку спеціалісти цієї ланки відповідають за збирання додаткової інформації, що може знадобитись фахівцям третього рівня. Третій рівень технічної підтримки є найвищим, його завдання – вирішувати найскладніші та найважливіші проблеми. Фахівці третього рівня є експертами у своїх галузях, вони відповідальні не тільки 85

Секція «Інформаційні технології та системи»

за допомогу своїм колегам з першого та другого рівнів, а й за розробку та розшук рішень для нових та найскладніших проблем. Ця група аналізує дані, що були попередньо зібрані на першому та другому рівнях підтримки. При одночасній обробці декількох інцидентів визначаються їх пріоритети. Обґрунтуванням для призначення пріоритету є рівень важливості помилки для бізнесу і для користувача. На основі діалогу з користувачем і відповідно до положень Угоди про Рівень Послуг [15] (Service Level Agreement - SLA) служба Service Desk призначає пріоритети, що визначають порядок обробки інцидентів. При ескалації інцидентів на другу та третю лінії підтримки, той же пріоритет повинен бути дотриманий, але іноді він може бути скоректований за узгодженням зі службою Service Desk. Ступінь впливу і терміновість також можуть самі змінюватися в часі, наприклад при зростанні кількості користувачів, що зазнали дії інциденту або в критичні моменти часу. Ступінь впливу і терміновість можуть бути об'єднані в матрицю, як показано в табл. 1. Таблиця 1. Матриця пріоритетів інцидентів процесу підтримки користувачів Ступінь впливу Пріорітет/ час на вирішення Висока Середня Низька Критичний/ ВисоСередній/ Висока <1 год. кий/<8 год. <24 год. ТерміВисокий/ Середній/ Низький/ Середня новість <8 год. <24 год. <48 год. Середній/ Низький/ Низька Планування <24 год. <48 год. Якщо інцидент не може бути вирішений першою лінією підт86

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

римки за узгоджений час, необхідне залучення додаткових знань або повноважень. Це називається ескалацією, яка відбувається відповідно до розглянутих вище пріоритетів і, відповідно, часу вирішення інциденту. Розрізняють функціональну та ієрархічну ескалацію: − Функціональна ескалація (горизонтальна) - означає залучення більшої кількості фахівців або надання додаткових прав доступу для вирішення інциденту; при цьому, можливо, відбувається вихід за межі одного структурного ІТ-підрозділу. − Ієрархічна ескалація (вертикальна) - означає вертикальний перехід (на вищий рівень) в рамках організації, так як для вирішення інциденту недостатньо організаційних повноважень (рівня влади) або ресурсів. Завданням власника процесу технічної підтримки є завчасне резервування можливостей для функціональної ескалації в рамках лінійних підрозділів організації так, щоб вирішення інцидентів не вимагало регулярної ієрархічної ескалації. У кожному разі, лінійні підрозділи повинні надати для цього процесу достатню кількість ресурсів. Процедура ескалації графічно представлена на рис. 1. Для оцінки продуктивності процесу необхідно чітко визначити контрольні параметри і вимірювані оцінки, часто звані показниками ефективності. Звіт за цими показниками проводиться регулярно, раз на тиждень, щоб отримувати картину змін, за якою можна визначити тенденції. Такими параметрвамі є: - загальна кількість інцидентів; - середній час вирішення інцидентів; - середній час вирішення інцидентів за пріоритетами; - середнє число інцидентів, вирішених в рамках угод (SLA); - відсоток інцидентів, вирішених першою лінією підтримки (без направлення в інші групи); 87

Секція «Інформаційні технології та системи»

- середня вартість підтримки на інцидент; - число вирішених інцидентів на одного працівника служби Service Desk; - інциденти, вирішені без відвідування користувача (віддалено); - відсоток інцидентів зі спочатку некоректною класифікацією; - відсоток інцидентів, неправильно розподілених в групи підтримки.

Рис. 1. Моделі бізнес-процесу ескалації інцидентів Метою процесу технічної підтримки є якнайшвидше відновлення нормального Рівня Послуг [15], визначеного в SLA, з мінімальними можливими втратами для бізнес-діяльності організації і користувачів. Переваги від використання процесу можна умовно розділити на дві частини. Для бізнесу в цілому впровадження процесу дає: - своєчасне вирішення інцидентів, що веде до зменшення втрат 88

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

для бізнесу; - підвищення продуктивності роботи користувачів; - незалежний, орієнтований на потреби замовника моніторинг інцидентів; - доступність об'єктивної інформації про відповідність послуг, що надаються узгодженим домовленостям (SLA). Для ІТ-організації (підрозділів ІТ): - покращений моніторинг, що дозволяє проводити точне зіставлення рівня продуктивності ІТ-систем з угодами (SLA); - ефективне керівництво та моніторинг виконання угод (SLA) на основі достовірної інформації; - ефективне використання персоналу; - запобігання втрат інцидентів і запитів на обслуговування або їх неправильної реєстрації; - підвищення точності інформації в конфігураційний Базі Даних (Configuration Management Database - CMDB) за рахунок її перевірки при реєстрації інцидентів в прив'язці до конфігураційних одиниць (Configuration Items - CI); - підвищення задоволеності користувачів і замовників. В процесі дослідження було оптимізовано бізнес-процес підтримки користувачів інформаційних систем. Це дало можливість підвищити ефективність праці, скоротити витрати на вирішення типових проблем та навчання нових співробітників, чітко розподіляти відповідальність в процесі оперативного управління бізнес-процесами, та ефективно управляти бізнес-процесами компанії в цілому. Список використаних джерел 1. Харрингтон Д. Оптимизация бизнес-процессов: документирование, анализ, управление, оптимизация / Д. Харрингтон. — СПб. : АЗБУКА Бмикро, 2002. — 314 с. 89

Секція «Інформаційні технології та системи»

2. Офіційний сайт ITIL [Електронний ресурс]. — Режим доступу : ttp://www.itil-officialsite.com/

УДК 004:378.16 Зацерківна М.О., аспірант кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ВНЗ Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – засоби і технології для створення, передання, збереження, обробленння та управління інформацією. Даний термін включає в себе всі засоби і технології, що використовуються для спілкування та роботи з інформацією [2]. У свою чергу інформаційний простір – це сукупність баз даних і банків знань, технологій їх супроводу та використання, інформаційнокомунікаційних систем, що функціонують на основі загальних принципів і забезпечують взаємодію організацій і громадян, їх обмін інформацією, а також задоволення різних потреб, у тому числі інформаційних. Основними компонентами інформаційного простору є інформаційні ресурси, засоби інформаційної комунікації та інформаційна інфраструктура [3]. Впровадження ІКТ на сучасному етапі розвитку освіти суттєво прискорює обмін знаннями і досвідом людства не лише між поколіннями, а й між різними людьми. Сучасні ІКТ не лише підвищують якість освіти та навчання, а й дають змогу людині швидко та ефективно адаптуватися до соціальних змін у навколишньому середовищі [1], крім того, ІКТ активно впливають на процес навчання, змінюючи схему отримання знань та освіти. 90

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Впровадження нових інформаційних технологій у процес навчання, вдосконалення методики викладання та поява нових дисциплін призводять також до збільшення обсягу освітніх ресурсів, що, безперечно, впливає на всю систему безперервної освіти (дитячі садки, школи, ВНЗ та інші навчальні заклади). Враховуючи широке використання ІКТ у навчальному процесі, інформаційний простір вищого навчального закладу (ВНЗ) являє собою сукупність: а) інформаційно-комунікаційних технологій, телекомунікаційних мереж і систем, баз даних та банків знань, інформаційних технологій їх ведення і використання, що функціонують на основі єдиних принципів і забезпечують інформаційну взаємодію всіх структурних підрозділів ВНЗ в інтересах здійснення наукової, навчальної, фінансової та адміністративно-господарської діяльності; а також б) задоволення інформаційних потреб студентів, аспірантів і співробітників. Створення інформаційного простору ВНЗ, працюючи в якому, студенти, викладачі та співробітники могли б отримувати будь-яку необхідну інформацію (для освіти, наукової роботи, підвищення загального рівня знань) швидким і зручним способом, безпосередньо пов’язане з необхідністю забезпечення ефективного функціонування нових технологій у процесі освіти і, отже, інтенсивного зростання інформаційних ресурсів. Це дасть змогу, зокрема, знизити до мінімуму витрати на пошук інформації і в кінцевому рахунку підвищить рівень освіти у ВНЗ [5]. Виокремлюють такі види внутрішніх інформаційних ресурсів ВНЗ: 1) інформаційні дані і знання професорсько-викладацького складу, студентів, аспірантів університету освітнього і наукового характеру; 91

Секція «Інформаційні технології та системи»

2) дослідницька діяльність – науково-дослідницькі роботи, лабораторні роботи, експерименти; 3) інформаційні ресурси міжособистісних контактів, що не мають відношення до науки й університетської освіти (новини, оголошення); 4) інформаційні ресурси системи управління у ВНЗ; 5) бібліотечні ресурси [4]. Інформаційний простір ВНЗ повинен повністю задовольняти сучасні запити економічності, надійності і демократичності, максимально повно забезпечувати запити студентів, викладачів, співробітників, а також мати гнучкі механізми для впровадження нових технологій у процес освіти. Крім того, використання принципів єдиного інформаційного простору в процесі навчання повинно забезпечити інтеграцію інформаційних потоків, які, в свою чергу, будуть перетворені на знання, вміння і функціональні можливості. Якість такого перетворення безпосередньо впливає на кваліфікацію випускників, а значить, і на рівень освіти у ВНЗ. Впровадження ІКТ в інформаційний простір ВНЗ не лише впливає на освітні технології, а й створює нові, пов'язані із застосуванням різних комунікацій, зокрема комп'ютерів і телекомунікацій, спеціального обладнання, систем обробки інформації, апаратних та програмних засобів. Також ІКТ пов'язані зі створенням нових засобів навчання, нових баз даних і банків знань, до яких відносяться електронні підручники та мультимедіа, електронні бібліотеки та архіви, локальні та глобальні освітні мережі, інформаційно-довідкові та інформаційно-пошукові системи тощо [2]. Для побудови єдиного інформаційного простору ВНЗ слід реалізувати певні принципи роботи з ІКТ: 1) максимально зручний і комфортний доступ до основних ін92

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

формаційних ресурсів ВНЗ (необхідно створити середовище спілкування для роботи з неформалізованими типами інформаційних ресурсів); 2) захист інформаційних ресурсів (усі програмні продукти повинні бути захищені від несанкціонованого доступу; зберігання інформації і доступ до неї повинні відповідати всім вимогам безпеки); 3) підготовка професорсько-викладацького складу для широкого використання ІКТ (кожному учаснику навчання в інформаційному просторі ВНЗ, включаючи адміністрацію, необхідно володіти інформаційною грамотністю і розумінням використовуваних технологій); 4) розвиток системи електронної та мобільної освіти; 5) створення методологічного центру, завдяки якому процес розвитку системи освіти буде повністю координованим та використовуватиме високоефективні технології і процеси. Але найбільш вирішальним кроком формування інформаційного простору вищого навчального закладу, що надаватиме йому властивість відкритості є здійснення проектів зі створення освітніх національних ресурсів, наприклад, таких, як, національна віртуальна школа і національний віртуальний університет [1]. Формування єдиного інформаційного простору обумовлює необхідність розвитку інформаційної професійної культури майбутнього фахівця. Професійна культура – це не лише оволодіння новітніми методами створення, передання, збереження, оброблення та управління інформацією. При сприйнятті навчальної інформації студент повинен підходити до її вибору й осмислення з позицій новизни і значущості в його майбутній професійній діяльності. Зміст інформаційного освітнього простору ВНЗ повинен надавати студентам нові знання та уявлення про той чи інший предмет, створювати передумови усвідом93

Секція «Інформаційні технології та системи»

лення необхідності саморозвитку тощо. Ефективність цього процесу залежить від загального рівня розвитку інформаційного простору ВНЗ [5]. Список використаних джерел 1. Дослідження запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітню діяльність [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: http://ivo.kneu.edu.ua/ua/dosl_glot/doslid_ikt/ 2. Єдиний інформаційний простір ВНЗ: принципи, завдання, структура [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: http://cyberleninka.ru/article/n/edinoe-informatsionnoe-prostranstvo-vuzaprintsipy-zadachi-struktura 3. Інформаційний простір [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: http://www.evartist.narod.ru/text24/0027.htm 4. Інформаційно-комунікаційнітехнології – як сучаснийзасібнавчання в освіті [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/informatsiino-komunikatsiinitekhnologiyi--yak-suc.html 5. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та їх роль в освітньому процесі [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: http://osvita.ua/school/method/technol/6804/ УДК 004.9 Калипов В.В. студент групи КН-22, кафедра комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв , м. Київ, Україна

Ткаченко К. О. асистент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв , м. Київ, Україна

ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ В наш час тестування є одним з основних способів ефективної перевірки результатів навчання, рівня знань, компетенцій та навичок, 94

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ступеня готовності до тієї чи іншої діяльності. Основними принципами процесу тестування, зокрема, є:  ситуаційність – умова тестової задачі є коротким описом визначеної ситуації, однієї з ключових для даної теми;  комплексність – варіантами відповідей є твердження, які вимагають від студента розгляду даної ситуації з різних боків;  поетапний аналіз – відповіді часто підібрані в такій послідовності, що вони дають приклад раціонального аналізу даної ситуації;  індивідуалізація – варіанти тестових завдань залежать від груп користувачів, їх спеціалізації, загального базового рівня тощо. В процесі тестування використовуються дві категорії тестів: традиційні і адаптивні [1]. Традиційний тест поєднує:  змістовну систему знань, яка описується мовою навчальної дисципліни, що перевіряється;  формальну систему завдань зростаючої складності;  статистичні характеристики завдань і результатів. Традиційний навчальний тест розглядається з двох сторін: як метод педагогічного виміру (для визначення рівня компетенцій, знань та умінь) і як результат застосування тесту (оцінки, статистика тощо). Обидва ці критерії характеризують тест із різних сторін, тому що тест одночасно виступає і в ролі методу, і в ролі результату навчального виміру. Одне доповнює інше. Тест як метод неможливий без результатів, що підтверджують якість самого тесту (рівень складності завдання, спосіб подання питання тощо) і якість оцінок виміру тих, хто проходить тестування, з урахуванням їх різного рівня підготовленості. 95

Секція «Інформаційні технології та системи»

Адаптивний тест. Доцільність адаптивного контролю знань випливає із необхідності раціоналізації традиційного тестування. Кожен викладач розуміє, що добре підготовленому студенту недоцільно надавати легкі завдання, бо занадто висока імовірність правильного рішення таких завдань. До того ж легкий навчальний матеріал не надає студентам поштовху до їх подальшого розвитку і збільшення інтелектуального потенціалу. Аналогічно, через високу імовірність неправильного рішення недоцільно надавати складні завдання студенту з низьким рівнем знань. Відомо, що складні і дуже складні завдання знижують навчальну мотивацію багатьох студентів. Потрібно знаходити оптимальний рівень в одній шкалі для вимірювання складності завдань і вимірювання рівня знань [2]. Підхід до винайдення оптимального рівня тесту було знайдено в теорії педагогічних вимірів. Г. Раш [3] назвав міру оптимального рівня тесту словом "логіт". Після появи комп'ютерів і відповідних інформаційних технологій цей підхід було покладено в основу методики адаптивного контролю знань, що використовує способи регулювання складності та кількості запропонованих студенту завдань, у залежності від відповіді студентів на питання тестів. При успішній відповіді наступне завдання система тестування підбирає більш складним, при неуспішному – легшим. Зрозуміло, цей алгоритм вимагає попереднього випробування всіх завдань, визначення їх міри складності, створення інформаційної бази тестових завдань та спеціальної програми обробки (подання, редагування, зберігання, статистичної обробки тощо). Використання завдань, що відповідають рівню підготовленості студентів, суттєво підвищує точність вимірів і значно мінімізує час індивідуального тестування (при використанні системи, що пропону96

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ється, час можна зменшувати до 10 хвилин). Адаптивне тестування дозволяє забезпечити автоматичне пред’явлення (видачу) завдань на оптимальному (а не 50%-му) рівні імовірності правильної відповіді для кожного студента. Тестування знань має свої переваги і недоліки [4, 5]. До переваг можна віднести наступне: • Тестування є більш якісним і об'єктивним способом оцінювання, його об'єктивність досягається шляхом стандартизації процедури проведення, перевірки показників якості завдань і тестів у цілому. • Тестування є більш справедливим методом, що ставить всіх студентів в однакові умови, як в процесі контролю, так і в процесі оцінювання, практично усуваючи суб'єктивізм викладача. За даними англійської асоціації NEAB, що займається підсумковою атестацією студентів Великобританії, тестування дозволяє знизити кількість аппеляцій майже втричи, зробити процедуру оцінювання однаковою для всіх студентів незалежно від місця проживання, типу і виду навчального закладу, де навчаються студенти. • Тестування є об'ємним інструментом, оскільки воно може включати в себе тести з завданнями по усіх темах курсу (дисципліни), тоді як на екзамен зазвичай виноситься лише декілька основних тем. Це дозволяє визначати (діагностувати) рівень знань студента по всьому курсу, виключаючи елемент випадковості при витягування екзаменаційного білета. За допомогою тестування можна встановити рівень знань студента по дисципліні в цілому і по окремих її розділах. • Тестування – це найбільш м'який інструмент, воно ставить всіх студентів в однакові умови, використовуючи єдину процедуру і єдині критерії оцінки, що приводить до зниження передекзаменаційних нервових напружень. 97

Секція «Інформаційні технології та системи»

До недоліків тестування можна віднести наступне: • Розробка якісного тестового інструментарію – тривалий, трудомісткий і затратний процес. Стандартні набори тестів для більшості дисциплін ще не розроблені, а ті, що розроблені, зазвичай мають низький рівень якості. • Дані, що отримує викладач в результаті тестування, хоча й включають інформацію про недостатність підготовки по конкретних розділах, але не дозволяють судити про причини цього. • Тестування не дозволяє перевіряти і оцінювати високі, продуктивні рівні знань, що пов'язані з творчістю (імовірнісні, абстрактні і методологічні знання). • Широта охоплення тем при тестуванні є й недоліком, бо студент при тестуванні (на відміну від усного або письмового іспит) не має достатньо часу для скільки-небудь глибокого аналізу теми. • Забезпечення об'єктивності і справедливості тестування потребує прийняття спеціальних заходів щодо забезпеченяю конфіденційності тестових завдань. При повторному застосуванні тестів бажано вносити зміни до завдань. Список використаних джерел 1. Адаптивні тести: загальні положення [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: http://cyberleninka.ru/article/n/adaptivni-testi-zagalnipolozhennya 2. Аналіз основних підходів до визначення якості освіти [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: http://bukvar.su/pedagogika /page,2,100408-Analiz-osnovnyh-podhodov-k-opredeleniyu-kachestvaobrazovaniya.html 3. Дослідження основних підходів до визначення якості освіти [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: http://ukreferat.com/ 98

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

page,8,94832-Issledovanie-osnovnyh-podhodov-k-opredeleniyu-kachestva -obrazovaniya.html 4. Методи тестування у дидактичних дослідженнях [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: http://www.edudirect.net/sopid-1541.html 5. Тестування як інструмент педагогічного контролю [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: http://www.edudirect.net/sopids-10741.html

УДК[001.2+378]001.895 Кириленко К. М. д. п. н., доц., завідувач кафедри філософії Київський національний університет культури і мистецтв , м. Київ, Україна

ОСВІТНІЙ ДОСВІД КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИХ ДИДАКТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ ТА ТРАНСФЕРУ ЗНАНЬ Сучасна європейська культура, стан існування якої прийнято позначати як ситуацію постмодерну, нагально шукає світогляднометодологічного підґрунтя нової єдності сучасного світу, яку потрактовує як співіснування сукупності великої кількості часто взаємо суперечливих ідей та концептів. За цих умов нагальним стає одвічне культур-філософське питання трансляції знань, що їх накопичує культура протягом певного періоду свого існування та передає наступним поколінням з метою збереження власних здобутків та забезпечення своєї присутності в площині культурного буття всього людства. Відомими є дві моделі трансляції культурних надбань, які прийнято позначати географічними назвами двох парадигм філософування, у рамках яких вони поста99

Секція «Інформаційні технології та системи»

ли, як західну та східну. Західному типу культури та відповідно сформованому в його рамках способу передачі знань властиве збереження та трансляція наступним поколінням невеликої кількості найбільш важливих здобутків людства певної епохи, як правило, таких, що мають інваріантний характер та можуть бути відтворені у самих широких контекстах. (Наприклад, евклідова геометрія, поетика Аристотеля, теологія Аквінського, ньютонівська механіка тощо.) Така передача знань носить кумулятивний характер, символічно його можна зобразити драбиною чи східцями (не даремно відомий чеський мислитель доби відродження Ян Амос Коменський писав про «драбину світу» як сукупність здобутого людством знання). На сході сформувався та століттями вдосконалювався принципово інший спосіб сприйняття світу як великої кількості неповторних сутностей, які можуть і повинні бути потрактовані у множинні нюансів та відтінків їх змістів, і кожне з таких потрактувань є цінним та неповторним, його слід без будь-якої редукції зберегти та передати у спадок наступникам. Це буде їх відправною точкою у безкінечно відкритому шляху до істини. Символічним зображенням моделі існування східної культури та властивого їй способу трансляції знань є образ віяла: воно має основу, з якої у різні напрямки розходяться стулки, кожна з яких є самостійним вектором, втім, ці стулки можна згорнути докупи в одне ціле. Західна культура, що знаходиться нині в стані пошуку нових світоглядних засад свого існування, має непересічний інтерес до накопиченого в рамках східної традиції досвіду, у тому числі і досвіду трансляції культурних надбань. Східна традиція в цьому контексті виявилася когерентною системно-синергетичній парадигмі сучасної культури, яка все помітніше обґрунтовується сучасною західною наукою та культурою. Важливе місце в рамках системно-синергетичної світоглядно100

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

методологічної настанови сучасності посідає вивчення місця та ролі освіти в процесі трансляції знань, з’ясування відповідного наповнення як змістових, так і процесуальних її складових. Змінюється при цьому саме розуміння освіти, яка перестає бути короткочасним періодом здобуття певної кількості визначених наперед знань. Освіта стає синонімом життя як такого, процес її здобуття є перманентним, він триває протягом усього періоду свідомого життя людини. Об’єм знань, що при цьому засвоюються людиною, є відкритою системою, яка перебуває у постійному розвитку та становленні. «Освіта протягом життя» чи «перманентна освіта» - поняття, які є стрижневими для «знаннєвого суспільства», а саме у такий спосіб потрактовують сучасний тип суспільства, коли мають на меті підкреслити особливу роль, яку у ньому відіграють знання та технології, пов’язані з використанням та тиражуванням знань. Базовим питанням у роздумах над змістом та методологією освіти в контексті її відповідності запитам сучасного «знаннєвого суспільства» є пошук відповідних сучасному змісту знань (та стану їх існування) певних освітніх форм. Знання, що фіксуються та пропонуються відповідними освітніми курсами як вузькоспеціалізованими, такими, що не мають трансформаційних можливостей, не відповідають потребам сучасної освіти. Не заперечуючи необхідність та можливість побудови навчального процесу у такий традиційний спосіб, освітній простір сучасного вищого навчального закладу будується переважно шляхом активного впровадження в реальну освітню практику так званих інноваційних мультидисциплінарних освітніх комплексів (ІМДК). «Під мультидисциплінарним дидактичним комплексом (МДК) нами розуміється сукупність дисциплін, яка спроектована на основі синергетичного і особистісно-діяльнісного підходах, при використан101

Секція «Інформаційні технології та системи»

ні яких виникає нелінійний ефект посилення дидактичного результату» [2, 122]. В основу розробки таких МДК слід покласти технологію проектування [1], що ґрунтується на синергетичному підході до триступінчатого проектування змісту (дивергенція, трансформація, конвергенція) та етапів функціонування дидактичних систем. Такі МДК створюють сприятливі умови для формування інноваційних знань, умінь, навичок, зрештою, інноваційної культури, що є водночас і професійною, і особистісною характеристикою сучасної людини. В освітньому просторі Київського національного університету культури і мистецтв, що відзначається інноваційним спрямуванням, постійним пошуком нових освітніх та навчальних рішень, спрямованих на розкриття творчого потенціалу студентів, успішно впроваджено на рівні магістерської підготовки інноваційний МДК «Культура і наука». «У мультидисциплінарному курсі, нами запропонованому, послідовно розглянуто питання цілісного бачення сучасної культури, сутнісні виміри культури та основні напрями її становлення і розвитку. Системно окреслено контури інноваційної культури та необхідність її творення як соціального феномену. Визначальним у цьому творенні є інтеграція гуманітарної і природничо-наукової форм культури і їх еволюція у єдину (інноваційну) культуру. Автором системно представлено сучасне природознавство як науку про розвиток і особливу галузь культури. У свою чергу, фундаменталізація гуманітарної освіти природознавством сприятиме виробленню у майбутніх фахівців сучасного наукового світогляду, ознайомленню їх із природничонауковими основами життєдіяльності сучасної людини, формуванню екологічних цінностей тощо». [2, 187]. Трирічний досвід впровадження даного навчального курсу в КНУКІМ засвідчив високу вмотивованість студентів до його вивчення, а також підвищення рівня їх інноваційної культури, покращення навчальних показників тощо. 102

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Навчальні курси, що вибудовуються за не лінійним принципом, такі, що створюють можливості перекомпонування знань та їх формування шляхом відкритої системи, яка має фрактальний принцип побудови, є потужним засобом підсилення синергетичного ефекту сучасної освіти, шляхом формування світогляду сучасної людини, який має бути водночас цілісним, повним, довершеним та безкінечно відкритим до змін. Дані навчальні курси є дієвим засобом трансляції знань, що постійно оновлюються та розвиваються, в сучасному освітньому просторі, є шляхом підготовки сучасного студента до усвідомлення необхідності перманентної освіти та ознайомленням з її світоглядно-методологічними засадами. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бочкарева Т. С. Мультидисциплинарные дидактические комп-лексы как средство формирования инновационной культуры студентов вузов: дис. … канд. пед. наук: 13.00.08 «Теория и методика профессио-нального образования» / Бочкарева Т. С. ; науч. руководитель В. И. Стол-бов; Тольяттинский гос. ун-т. – Тольятти: ТГУ, 2008. – 224 с. – Библиогр.: с. 204–217. – Прил.: с. 218–224. 2. Кириленко К. М. Теоретичні та методичні основи формування інноваційної культури майбутніх культурологів у вищому навчальному закладі: монографія / К. М. Кириленко. – Київ : ТОВ Агентство «Україна», 2014. – 300с. 3. Кириленко К. М. Методологічні чинники та методична система вивчення нової навчальної дисципліни «Культура та наука» на культурологічних спеціальностях університету // Зб. наук. пр. Кам'янець-Поділ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Серія «Педагогічна» / [редкол.: П. С. Атаманчук (голова, наук. ред.) та ін.]. – Кам'янецьПодільський: Кам'янець-Подільський національний уніврситет імені Івана Огієнка, 2013. – Вип. 19. – С. 24–26. 103

Секція «Інформаційні технології та системи»

УДК 004 Коцюбівська К. І. канд.тех.наук, доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Іван Русу (Ioan Rusu) PhD, доцент факультету матеріалознавства та інженерії Технічний університет 'Gheorghe Asachi', Ясси, Румунія. (Associate professor, PhD, Technical University 'Gheorghe Asachi' from Iasi, Romania, Faculty of Materials Scince and Engineering)

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА СОЦІОКУЛЬТУРНУ ТРАНСФОРМАЦІЮ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА Постіндустріальний стан людської цивілізації правомірно пов'язують з розвитком інформаційного суспільства – суспільства, рівень якого визначається кількістю і якістю накопиченої інформації, її свободою та доступністю. Виникнення інформаційного суспільства нерозривно пов'язане з усвідомленням фундаментальної ролі інформації у суспільному розвитку, розглядом в широкому соціокультурному контексті таких феноменів, як інформаційні ресурси, нові інформаційні технології, інформатизація. Стрімкий розвиток інформаційних технологій суттєво впливає на формування культурних стереотипів, ідеалів, на вибір певної моделі соціокультурної реальності. Взаємодія масової культури і суспільства у формуванні національного культурного простору – проблема, яка потребує глибокого осмислення і відповідного вирішення не лише в Україні, а й у світі. Інформаційна культура поки що є показником не загальної, а, скоріше, професійної культури, але з часом стане важливим чинником розвитку кожної особистості. Поняття "інформаційна культура" характеризує одну з граней 104

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

культури, що пов'язана з інформаційним аспектом життя людей. Роль цього аспекту в інформаційному суспільстві постійно зростає; і сьогодні сукупність інформаційних потоків навколо кожної людини така велика, різноманітна і розгалужена, що вимагає від неї знання законів інформаційного середовища і уміння орієнтуватися в інформаційних потоках. Інакше не можливо адаптуватися до життя в нових умовах, зокрема, до зміни соціальних структур, наслідком якої буде значне збільшення чисельності працюючих у сфері інформаційної діяльності та послуг. Сучасна інформаційна культура є особливим аспектом соціального життя. Вона виступає як предмет, засіб і результат соціальної активності, відображає характер і рівень практичної діяльності людей. Інформаційно-комунікативні технології є одним із найважливіших факторів, що впливає на формування суспільства ХХІ століття [1]. Настає новий етап розвитку процесів інформатизації. Інтенсивне впровадження і переплетіння сучасних комп'ютерних, теле-, радіо- і телефонних технологій та комунікаційних служб, швидке розповсюдження локальних і глобальних мереж створює принципово нову якість інформаційного обміну та інструментарію впливу на масову свідомість, що призводить до посилення соціально-психологічних і культурно-інформаційних аспектів глобалізації. В умовах інформаційного суспільства, що еволюціонує до суспільства знань, людина бере участь у великій кількості комунікацій одночасно. Велика роль у цьому процесі належить розвитку інформації, упровадження якої у повсякденність породжує нові форми реальності. Зміни в сучасному суспільстві є постійним атрибутом суспільного життя і висувають нові вимоги до формування знань, навичок, мотиваційного інструментарію та способу життя людей. У багатьох країнах уже сьогодні сформована постматеріальна економіка, у якій 105

Секція «Інформаційні технології та системи»

найважливішим активом є не матеріальні ресурси, а інтелект, інформація, знання. Відповідно до підрахунків експертів, ще у 90-х рр. ХХ ст. понад 70% зростання валового національного продукту постіндустріальних держав отримали завдяки інформації. У другій половині 60-х рр. ХХ ст. виникло поняття «Інформаційне суспільство», що виникає внаслідок інформаційно-комп'ютерної революції та базується на інформаційних технологіях − "інтелектуальних" комп'ютерах, автоматизації та роботизації всіх сфер і галузей економіки й управління, єдиній інтегрованій системі зв'язку. Можна назвати три моделі розвитку інформаційного суспільства: «Американська модель» – відкрите інформаційне суспільство, детерміноване силами ринку; - "Сінгапурська модель" − авторитарне інформаційне суспільство, що розвивається також на ринкових засадах; - "Фінська модель" − відкрите соціально-контрольоване суспільство, що розвивається на основі суспільства добробуту. Інформаційне суспільство сьогодні називають суспільством довічного навчання, оскільки в ньому населення вимушене вчитися все своє активне життя. Інформаційна революція ставить перед нами проблему інформаційних перенавантажень, неможливість засвоїти і переробити колосальні обсяги інформації, устежити за всіма нововведеннями, що призводить до відставання та дисбалансу всієї системи, намагання змінити інформацію, адже змінюючи інформацію, ми змінюємо її структуру. Сьогодні Інтернет не тільки прискорив інформаційні потоки, а й створив нові варіанти інформаційного існування людини. У сучасних умовах розвитку інформаційних технологій зростає інформаційна культура, або кіберкультура, яка впливає на мозок, свідомість і підсвідомість людини. Саме цей термін свідчить про ради-

106

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

кальні зміни в ментальності сучасної людини, які були спричинені запровадженням і розвитком нових комунікаційних технологій наприкінці ХХ століття. Поняття "інформаційна культура особистості" дає комплексну характеристику особистісних і професійних якостей, які відповідають вимогам суспільної та професійної діяльності, у контексті якої визначальним чинником є всебічна інформація та знання, які задають систему мислення і світосприйняття. Інформаційна культура є показником не загальної, а професійної культури, але з часом стане важливим чинником розвитку кожної особистості. До критеріїв інформаційної культури людини відносяться:

- уміння адекватно формулювати свою потребу в інформації; - ефективно здійснювати пошук потрібної інформації; - переробляти інформацію та створювати якісно нову; - здібність до інформаційного спілкування та комп'ютерну грамотність. Поняття "інформаційна культура особистості" дає комплексну характеристику особистісних і професійних якостей, які відповідають вимогам суспільної та професійної діяльності, у контексті якої визначальним чинником є всебічна інформація та знання, які задають систему мислення і світосприйняття. Культура інформаційного суспільства втілена у віртуальних мережах, націлених на створення нового мультикультурного суспільства, матеріалізованого у функціонуванні нової інформаційної економіки та нової глобальної культури Культура інформаційного суспільства стала дискретизованою, розпалася на культури окремих спільнот, своєрідні культурні діаспори, що відрізняються за смаками, звичками й віруваннями, у яких відбувається поширення комерціалізації, іронії, гри, переструктурування всього формату домінуючої елітарної культури. Ефективні комуніка107

Секція «Інформаційні технології та системи»

ції працюють на рівні не поверхневих, а глибинних факторів, які виходять на проблему ірраціонального, несвідомого чи підсвідомого. Україна повинна виходити з того, що навіть якщо у 2020 р. світ не стане принципово іншим, саме на цей період припаде початок реального впровадження в життя технологій, які сьогодні з'являються як тренди. Це потребуватиме якісної інформаційної інфраструктури, здатної забезпечити впровадження цих технологій у життя. Основою інформаційного суспільства стають комп'ютерні технології здатні заміщувати або підсилювати розумову працю людини. Інтелектуальне виробництво поступово стверджується як провідна галузь суспільного виробництва. Інтенсивно зростає значення інформації як стратегічного ресурсу цивілізаційного зростання, посилюється роль засобів масової комунікації, змінюється процес підготовки людини до життя, характер освіти і виховання. Процеси інформатизації примушують нас дивитися на світ новими очима, що потребує формування нового погляду на світ, формування комп'ютерної грамотності та комп'ютерної культури, зміни самого мислення як елементу загальної культури людини. Україна має лише один шлях – формування інформаційного суспільства, основою якого є інформаційна особистість, розвиток її інтелектуальних та креативних можливостей з відповідним включенням в інформаційну економіку, яка потребує високої інформаційної культури. Велике значення у формуванні інформаційної культури має освіта, яка повинна формувати нового фахівця інформаційного співтовариства, що володіє уміннями і навиками розділення інформації; виділення важливої інформації; вироблення критеріїв оцінки інформації; створювати інформаційний контент та використовувати його. Отже, оволодіння інформаційною культурою – це шлях універсалізації якостей людини, який сприяє реальному розумінню людиною самого себе, свого місця і своєї ролі у суспільстві та у світі в цілому. 108

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Список використаних джерел 1. Окинавская Хартия глобального информационного общества //iis.ru'library/okinawa/charter.ru.html 2. Широкосмуговий доступ до мережі Інтернет як важлива передумова інноваційного розвитку України: аналіт. доп. / Д.В. Дубов, М.А. Ожеван. − К.: НІСД, 2013. − 108 с. 3. Почепцов Г.Г. Контроль над розумом. − К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2012. − 350 с. 4. Джинчарадзе Н.Г. Основи філософії культури / К.: Знання України, 2004. - С. 97. 5. Моль А. Социодинамика культуры / М., 1974. - С. 38. УДК 004 Клівак В. С. студент групи КН-22, кафедра комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв , м. Київ, Україна

Ткаченко О.А. канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв , м. Київ, Україна

СИСТЕМА РОЗРОБКИ ГРАФІЧНИХ ВЕБ-ЗАСТОСУВАНЬ В наш час Internet-середовище та веб-браузери, пропонують своїм користувачам все більше можливостей для комфортного вирішення своїх завдань. Для задоволення потреб різних класів користувачів потрібно розвивати мережу Інтернет та програмне забезпечення, завдяки якому здійснюється вирішення поставленої задачі. Для розробки програмного забезпечення, що підтримує функціонування Internet-середовища, мови програмування JavaScript, PHP, Ruby та багато інших [1] зробили користування Internet-середовищем більш комфортним. Завдяки крос-платформності ці мови стали популярними. Використовуючи веб-браузер як середовище для роботи, 109

Секція «Інформаційні технології та системи»

мови програмування для веб-розробки дозволяють створювати документи, редагувати зображення, слухати музику та дивитись фільми, не встановлюючи при цьому спеціальне програмне забезпечення. Перевага побудови веб-застосувань, що підтримують стандартні функції веб-браузера полягає в тому, що вони виконуються незалежно від операційної системи (ОС) даного користувача. Додаток створюється для довільно обраної платформи тільки один раз, тому зникає необхідність різних версій додатка для різних ОС і специфічних серверних систем. Такі веб-застосування називаються кросплатформними. Графічне веб-застосування – розподілене веб-застосування, що використовує можливості веб-браузера і стекових технологій та мов, таких як HTML та JavaScript, для рендерингу без використання додаткових бібліотек. Використання бібліотек, які побудовані з урахуванням можливостей HTML5 [2], для швидкої розробки програмного забезпечення, є великою перевагою. Основна відмінність графічного веб-застосування полягає в використанні графічних можливостей технології генерації самого вебзастосування. Наприклад, засобами HTML5 та CSS3(Cascading Style Sheets) [2, 4] можна зробити тільки анімацію певного елементу сторінки. Використовуючи засоби JavaScript можна взаємодіяти з цією інформацією повністю: групувати, редагувати, зберігати, відправляти. Існує декілька способів малювання на веб-сторінці: Canvas, SVG (Scalable Vector Graphics), CSS і пряма анімація через DOM (Document Object Model) [2, 4]. SVG − прикладний програмний інтерфейс для малювання векторних фігур. Кожна фігура є об'єктом, який можна пов'язати з обробником подій. Фігури при масштабуванні залишаються згладженими, в той час як в Canvas помітні пікселі. CSS призначений для стилізації 110

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

елементів. Оскільки DOM не містить ніяких об'єктів, які малюються в Canvas, неможливо використовувати CSS для їх стилізації. CSS буде в пливати тільки на прямокутну площу самого Canvas, так що можна встановити лише межі та колір фону. Анімація через DOM: DOM визначає кожен об'єкт на екрані. Анімація за допомогою CSS або JavaScript для пересування об'єктів в деяких випадках може бути більш плавною, ніж зроблена через Canvas, але це залежить від реалізації браузера [3]. Всі сучасні веб-браузери підтримують елемент Canvas і його властивості. Більшість мобільних платформ також підтримують Canvas, бо в основному вони засновані на WebKit, що вже давно має хорошу підтримку. Властивості елемента Сanvas доступні в веббраузерах: Internet Explorer 9.0, Safari 3.0, Firefox 3.0, Chrome 3.0, Opera 10.0 [4]. Якщо доступ до веб-сторінки здійснюється браузером, який не підтримує елемент Canvas або деяку підмножину засобів HTML5 Canvas, то потрібно надати альтернативний вміст, вказавши відповідний текст всередині тегу Canvas. Бібліотека JavaScript – збірник класів і функцій на мові JavaScript набула широкої популярності з приходом WEB 2.0. JavaScript стала активно використовуватися при розробці інтерфейсів користувача як веб-застосувань, так і настільних додатків. JavaScript разом із CSS використовується для створення динамічних сайтів, які більш доступні, ніж створені за допомогою платформи Adobe Flash [1]. Зростання популярності JavaScript, простота створення динамічних елементів, що призначені для інтерфейсу користувача, стали відігравати ключову роль у веб-розробці. Цим обумовлена поява великої кількості різних бібліотек, в тому числі – графічних [5]. Система розробки графічних веб-застосувань, що пропонується в даній роботі, дозволяє швидко генерувати готовий програмний 111

Секція «Інформаційні технології та системи»

продукт, який можна буде відразу використовувати. Ця система працює на основі веб-технологій, що підтримуються HTML5, CSS, JavaScript, різними бібліотеками та фреймворками. Завдяки цьому система може використовуватися на різних ОС, практично не змінюючи програмних код. Все це робить систему розробки графічних вебзастосувань крос-платформною. За допомогою системи розробки графічних веб-застосувань можна створювати графічні, інтерактивні веб-застосування. Принцип модульності, що використовувався при розробці цієї системи, є засобом спрощення задач проектування і розподілу процесу розробки системи між групами розробників. При визначенні основних модулів системи для кожного з них вказується реалізована в ньому функціональність, та зв'язки з іншими модулями [6]. Зручність використання модульної архітектури в системі розробці полягає в можливості відновлення/заміни модуля без зміни інших елементів системи. Для візуалізації та створення інтерактивності використовуються спеціальні бібліотеки, зокрема: Vis.js – динамічна бібліотека візуалізації у веб-браузері, призначена для простої обробки великих обсягів динамічних даних і управління ними; Epoch – динамічна бібліотека, що дозволяє створювати графіки з хорошою візуалізацією в реальному часі, націлена на відображення «часових ліній», історичних звітів, подання даних у вигляді графіків; D3.js – JavaScript-бібліотека з вбудованою підтримкою crossfilter для візуалізації та аналізу даних у веб-браузері та на мобільному пристрої; Cytoscape – бібліотека з відкритим вихідним кодом, за допомогою якої можна аналізувати і візуалізувати дані; JointJS – HTML-бібліотека для візуалізації та взаємодії з діаграмами і графіками, використовується при створенні статичних та інтерактивних діаграм для веб-застосувань [7]. Веб-застосування, розроблені за допомогою системи розробки 112

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

графічних веб-застосувань, пропонують нову схему розробки графічних програмних продуктів. Наприклад, за допомогою системи розробки графічних веб-застосувань можна створити такі класичні ігри як «Змійка», «Тетрис», «Пінг-понг» та інші. Всі веб-застосування оптимізовані, крос-платформні і максимально налаштовані для роботи в різних веб-браузерах. Наприклад, для створення гри «Арканоїд» потрібно використати такі функції системи розробки графічних веб-застосувань: – «keyDownHandler()», «keyUpHandler()», «mouseMoveHandler()» – для отримання даних про натискання відповідних клавіш на клавіатурі та захвату положення вказівника миші на екрані; – «collisionDetection()» – для виявлення зіткнень між об’єктами; – «drawBall()» – для промальовування кулі на екрані; – «drawPaddle()» – для промальовування об’єкта, який відбиває кулю; – «drawBricks()» – для промальовування на екрані «брикетів» гри; – «drawScore()» та «drawLives()» – для виводу результату про «Рахунок» та кількість «Життів». При розробці програмного продукту за допомогою системи розробки графічних веб-застосувань потрібно дотримуватись наступної структури побудови гри: 1. Отримати контекст елемента Canvas. 2. Оголосити всі необхідні змінні. 3. Налаштувати події роботи з клавіатурою та курсором. 4. Додати відповідні функції для промальовування необхідних об’єктів. 5. Викликати функцію «draw()» з необхідними об’єктами. Використовуючи систему розробки графічних веб-застосувань 113

Секція «Інформаційні технології та системи»

можна виділити, зокрема, наступні переваги: швидка розробка; кросбраузерність; крос-платформність; велика кількість налаштувань. Недоліком цієї системи є втрата якості зображення при збільшенні розміру екрану веб-застосування на моніторах з великою роздільною здатністю. Отже, розроблена система графічних веб-застосувань дозволяє створювати веб-застосування з мінімальними знаннями мов програмування. Це дозволяє використовувати її широкому колу споживачів. Список використаних джерел 1. Обзор популярных языков программирования [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.prostoweb.com.ua/ sozdanie_sayta/stati/yazyk_do_sayta_dovedet_obzor_populyarnyh_yazyko v_veb_programmirovaniya 2. 20 интересных возможностей HTML5 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://thinking.bohdanvorona.name/html5 3. Основы рисования [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://webref.ru/dev/canvasdeepdive/chapter01 4. Библиотека JavaScript [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Библиотека_JavaScript 5. Модульное программирование [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://vslovar.org.ru/comp/599.html 6. Введение в Canvas [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://ruseller.com/lessons.php?rub=1&id=1010 7. 14 библиотек для создания визуализации, графиков и диаграмм [Електронний ресурс] // Режим доступу:: https://test.ru/2015/03/24/javascript-chart-and-graph-libraries

114

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 332.3:631.95(477) Клименко Н. А., канд. екон. наук, доцент кафедри економічної кібернетики Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

Фесенко О. Ю., студентка 4 курсу напряму підготовки «Економічна кібернетика» Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМ СУЧАСНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ Актуальність теми приваблює до неї увагу дослідників різних галузей науки: як вчених-грунтознавців, що вивчають стан ґрунтів та властивості рослин, так і спеціалістів в області прикладної математики, кібернетики, які намагаються запропонувати напрями оптимального використання ресурсів ґрунту шляхом застосовування при розв’язуванні таких задач математичних методів, сучасних інформаційних технологій. На основі необхідності поєднання різних напрямків землеробства в Україні була розроблена система сучасних основних напрямків землеробства (рис.1), що виникають внаслідок нестабільності вимог ринку, особливості якості землі та погодного фактору. До неї входять ґрунтозахисне землеробство — система землеробства, основним завданням якої є захист ґрунту від водної та вітрової ерозії; комплекс науково обґрунтованих організаційногосподарських, агротехнічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів, спрямованих на боротьбу з ерозією ґрунту. Високоінтенсивне точне землеробство— впровадження технологій у рільництво на основі ґрунтових картографічних одиниць. Для оцінки і детектування цих неоднорідностей використовуються новітні 115

Секція «Інформаційні технології та системи»

технології, такі як системи глобального позиціонування GPS, спеціальні датчики, аерофотознімки і знімки з супутників, а також спеціальні програми для агроменеджменту на базі геоінформаційних систем (ГІС) [3]. Нестабільність погодних та кліматичних умов Органічне землеробство

Високоінтенсивне точне землеробство

Якість продукції

Кількість продукції

Собівартість продукції

Землеробство на забруднених територіях

Грунтозахисне та біодинамічне землеробство

Рис. 1 Орієнтовна система сучасних напрямків землеробства Ідея органічного виробництва (землеробства) полягає у повній відмові від застосування ГМО, антибіотиків, отрутохімікатів та мінеральних добрив. Це призводить до підвищення природної біологічної активності у ґрунті, відновлення балансу поживних речовин, підсилюються відновлювальні властивості, нормалізується робота живих організмів, відбувається приріст гумусу, і як результат — збільшення урожайності. В Україні є близько 8 млн га екологічно чистих чорноземних земель. Вони знаходяться у Північно-Полтавському, ПівнічноСхідно-Луганському, Вінницько-Прикарпатському і ПівденноПодільському регіонах України (рис.2). До того ж у різних областях країни є в сукупності 15-16 млн га окремих ділянок [1]. Офіційні статистичні огляди IFOAM підтверджують, що якщо на початок 2003 р. в Україні було зареєстровано 31 господарство, що отримало статус “органічного”, то в 2013 р. нараховувалось вже 175 116

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

сертифікованих органічних господарства, а загальна площа сертифікованих органічних сільськогосподарських земель склала 393 400 га [2].

500000 400000 300000 200000 100000 0

200 150 100 50 0

Кількість господарств

Площа, га

Рис.2 Придатність території України для вирощування екологічно чистої продукції

Площа, га

Рис. 3 Динаміка показників, які характеризують розвиток органічного виробництва в Україні Україна, маючи значний потенціал для виробництва органічної сільськогосподарської продукції, її експорту, споживання на внутрішньому ринку, досягла певних результатів щодо розвитку власного органічного виробництва. 117

Секція «Інформаційні технології та системи»

Список використаних джерел 1. Клименко Н.А. Ефективність екологобезпечного використання земель у сільському господарстві / Наталія Клименко. // Формування ринкових відносин в Україні. – 2012. – № 10 – С. 90-94. 2. Kadiyevskyy V.A., Klymenko N.A. Systemic vision of ecological and economic interaction of land-use factors in modern agrosphere/ Наталія Клименко. // Актуальні проблеми економіки. – 2014.-№2(152) – С.313-320 3. Органік в Україні [Електронний ресурс] // Федерація органічного руху України – Режим доступу до ресурсу: http://organic.com.ua/. УДК 784.011.26: 681.84.083 Кочержук Д. В. аспірант Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

НОВІТНІ ПРОГРАМИ ОБРОБКИ ЗВУКУ В ДІЯЛЬНОСТІ ВИКОНАВЦЯ Робота з музичним звуком дедалі стає більш прогресивною, як у використанні так і в провадженні нових програм. Це дає поштовх не тільки звукорежисерам, але і вокалістам розширювати можливості звучання свого музичного репертуару. Першим визначення щодо програм обробки звуку, його термінології та розуміння дав Рахімов Р. Г. у своїй статті «Комп’ютерні технології в музиці», а трактував він це поняття таким чином: «Програми для обробки звуку – це програми, які дозволяють записувати музику, міняти тембр звучання голосу, висоту звукових частот, темп, ритм і додавати різні звукові ефекти. Після запису композиції з ним можна проводити наступні процеси, такі як: мастеринг та зведення» [6]. Також автор Ріхімов Р. Г. дав визначення і поняттю мастеринг, 118

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

описавши цю систему як: «Мастеринг» – це комплекс процесів, спрямований на поліпшення звучання фінальної зведеної доріжки або «підгонку» її під якийсь стандарт» [6]. Основними процесами «мастерингу» є – «компресія» і «еквалізація». Компресія – процес зміни динаміки звуку, вирівнювання його гучності, що робить гучний звук тихіше. Еквалізація – процес обробки звукового сигналу еквалайзером. Термін зазвичай має на увазі корекцію амплітуди або зміну ставлення частот. Зведення – стадія створення з окремих записаних треків, кінцевого запису [7]. Серед програм обробки звуку зустрічаються як зовсім прості, де усі важливі компоненти вже включені до звукових карт при їх купівлі, так і призначені для професійної роботи (складаються з декількох музичних програм, котрі об’єднуються в єдину компонентну галузь). В останніх версіях всіх сучасних «програм-секвенсорів MIDI» (тобто редакторів MIDI - файлів) передбачена можливість запису і редагування треків, що зближує ці програми з багатоканальними звукорежисерськими системами. MIDI (Musical Instrument Digital Interface) – стандарт цифрового звукозапису на формат обміну даними між електронними музичними інструментами. Так як в різних програмах використовуються відповідно різні алгоритми обробки звуку, ефект від їх застосування на одному і тому ж звуковому матеріалі відрізняється. Тому розглядати обробку звуку на одній музичній програмі – неправильно. Однак для серйозної роботи зі звуковою інформацією, як правило, потрібно розглядати зовнішній аудіо редактор, тобто якраз програму для роботи зі звуком. На відміну від «MIDI-секвенсорів», якість програми визначається не тільки зручністю і функціональністю інтерфейсу, не 119

Секція «Інформаційні технології та системи»

тільки наявністю доповнень, а й власне алгоритмами обробки [3]. Вироблений компанією Microsoft – програмний інтерфейс «DirectX», зробив можливим розробку музичних програм для професійної роботи зі звуком. Її основний зміст полягає в подоланні обмежень Microsoft Windows за швидкодією при роботі додатку з пристроями комп’ютера. Для роботи з модулями ефектів, насамперед, необхідно мати на комп’ютері програмне забезпечення, призначене для обробки звуку, котре має підтримку модуля «DirectX». Отже, маючи вбудований комп’ютерний музичний модуль в інтерфейсі комп’ютерної музичної програми «DirectX», схиляємось до того що є можливість використовувати музичні ефекти у будь-якій комп’ютерній музичній системі. Завдяки такій технології з’являється можливість користуватися широким набором найрізноманітніших аудіо ефектів, залишаючи при цьому програми редагування звуку. «VST» – це формат ресурсозалежних (native) «плагінів» реального часу, розроблений музичною компанією «Steinberg». В даний час в цьому форматі існують сотні «плагінів», він став одним з найпоширеніших форматів для аудіо-додатків. Додатки «VST» відрізняються від плагінів «Direct X» за кількома параметрами; зокрема, вони існують для обох платформ «PC» і «Mac» [2]. Крім того, на відміну від ранніх версій «DX», «плагіни VST» володіють розвиненим інтерфейсом автоматизації. До речі, більшість сьогоднішніх «MIDI-програм» вміють працювати і з звичайним цифровим звуком. Ви можете накласти поверх «MIDI-доріжки» власний вокал і, зберігши отриманий результат, у вигляді звичайного WAVфайлу (стандартний формат цифрового звуку) отримаєте готову пісню, яку потім можна і на компакт-диск записати. Досить велика кількість програмних забезпечень існує в галу120

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

зях обробки звуку, тому ми розглянемо не тільки окремі новітні програми обробки голосу та звуку, а й етапи створення за допомогою цих програм музичної композиції. Почнемо з важливої групи музичних програм – це звукові редактори, такі як: Adobe Audition 2, Wavelab, Sound Forge Вони призначені для запису і «оцифрування» звуку, правки робочого матеріалу, відомості, накладення ефектів, мастерингу і збереження результату в різних форматах і на різних носіях. Крім загальних характеристик редакторів, увагу, також, приділено різним особливостям кожної програми. Це має допомогти у виборі не тільки функціонального, а й найзручнішого інструменту для роботи, що насправді важливо [3]. Спеціалізовані реставратори аудіо відіграють також важливу роль в обробці звуку. Такі програми дозволяють відновити втрачену якість звучання аудіоматеріалу, видалити небажані клацання, шуми, тріск, специфічні перешкоди записів з аудіокасет і провести інші коригування аудіо [1]. Програми подібного роду: WaveArts Master Restoration Suite (VST/DX/RTAS), Magix Audio Cleaning Lab, iZotope RX Advanced. WaveArts Master Restoration Suite (VST/DX/RTAS) – це комплект музичних плагінів, призначений для відновлення та очищення аудіо записів від акустичних, вінілових та інших шумів (клацання, потріскування) [1]. У комплект входять 5 інструментів: ― MR Noise – для видалення широкосмугового шуму; ― MR Click – для видалення клацань і потріскування; ― MR Hum – для видалення дзвонів, шипіння; ― Master Restoration – плагін «все в одному» (шуми, клацання, потріскування). 121

Секція «Інформаційні технології та системи»

Обробка звуку і написання музики – це не тільки творчий процес. Іноді потрібен аналіз їх даних, а також здійснення пошуку неякісних звуків. Крім того, аудіо матеріал, з який доводиться мати справу, не завжди має високу якість звучання. У цьому зв’язку не можна не згадати про цілий ряд програм-аналізаторів аудіо, спеціально призначених для здійснення вимірювальних аналізів аудіо даних [4]. Одна з найбільш відомих і розвинених програм подібного плану – програма «SpectraLAB». Потужний двоканальний аналізатор спектру. Вона дозволяє вимірювати частотну характеристику, спотворення і перехідну характеристику. Програма підтримує швидке перетворення «Фур’є» (FFT) розміром до 65536 точок, що згладжують вікна, цифрову фільтрацію, обробку сигналу з перекриттям, усереднення, утримання піків, синхронний запуск. Вона також може відображати, експортувати і друкувати тимчасовий ряд, спектр, фазу, графік тривимірної поверхні і спектрограму. Утиліта генератора сигналів виробляє рожевий/білий шум, «свип»-сигнал», тони і імпульси. Хоча вся сигнальна обробка виконується в ЦПУ. На сучасних комп’ютерах можлива робота в режимі реального часу [5]. Також як аналізатори аудіо, підійдуть й такі програми як «Sound Forge», «Wavelab». Новітні програми обробки звуку бувають різними. Це може бути видалення шумів, спотворень, підвищення і пониження частот, накладення ефектів, додавання реверберації і «delay». Найбільш використовуються програми з видалення шумів. Шуми можуть бути як зовнішніми, випадково записаними на мікрофон фоновими звуками в приміщенні з поганою звукоізоляцією, так і внутрісистемними, що виникли внаслідок поганого екранування шнурів та іншого звукозаписувального обладнання. Шуми мають свої частоти, діапазон яких порівняно вузький. Це дозволяє заглушувати їх 122

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

шляхом простої еквалізації, тобто – прибирати частоти, на яких найбільше шуму і найменше потрібних звуків. Список використаних джерел 1. Алдошина І. Музична акустика / І. Алдошина, Р. Пріттс. – СПб: Композитор, 2007. – 719 с. 2. Бєлов Г.Г. Музичний комп’ютер (новий інструмент музиканта) / Г.Г. Бєлов, І.Б. Горбунова, А.В. Горельченко. – СПб: СМІО Пресс, 2006. – 216 с. 3. Вейнценфельд А. Спочатку була музика / А. Вейнценфельд. // Звукорежисер. – 2010. – №10. – С. 98. 4. Вербер Б. Рай на замовлення / Б. Вербер, А.В. Дадикіна. – М: РИПОЛкласик, 2010. – 576 с. 5. Ігнатов П.В. Еволюція засобів художньої виразності у творчості звукорежисера: дис. канд. мистецтвознавства: 17.00.09 / Ігнатов П.В. – М, 2006. – 192 с. 6. Рахімов Р.Г. Комп’ютерні технології в музиці / Р.Г. Рахімов. – Уфа: ВагантВ, 2007. – 39 с. 7. Чернецький М. Процесори просторової обробки / М. Чернецький. – СПб: Звукорежисер, 1999. – 171 с. УДК 004.4 Лошній В.І. студент, Національний університет біоресурсів і природокористування м. Київ, Україна

Ткаченко О.М. канд. тех. наук, Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ, Україна

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМА ОПТИМІЗАЦІЇВИТРАТ НА ПОСЛУГИ МОБІЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ Криза, яку переживає світ в останні роки, змушує підприємства оптимізувати витрати за всіма доступними напрямами. Одним із на123

Секція «Інформаційні технології та системи»

прямів економії є оптимізація витрат на послуги мобільного зв'язку. Ця задача не втрачає своєї актуальності у зв'язку з періодичним переходом на нові стандарти зв'язку, що тягне за собою зміну моделі використання мобільних сервісів. Так якщо ще 10 років тому найпопулярнішими видами спілкування СМС і голосовий трафік, то сьогодні трафік пакетної передачі даних стає домінуючим. Для розв'язання задачі оптимізації витрат на послуги мобільного зв'язку, зокрема, на українському ринку, необхідно мати деяку модель використання послуг, яка включатиме такі параметри: - кількості хвилин за день/місяць на дзвінки абонентам кожного з діючих операторів стільникового зв'язку (для спрощення у варіанті України можна розглядати трійку найбільших операторів, які працюють у даний час у стандарті 3G); - середня тривалість розмови – опціонально, якщо цей параметр користувач може визначити для себе; - кількість коротких повідомлень за день/місяць; - обсяг пакетних даних у день/місяць; - обсяг мобільних послуг (голос, СМС, передача даних) у роумінгу тощо. Оптимізація витрат можлива у двох розрізах: - мінімізація витрат згідно конкретної моделі використання послуг; - максимізація обсягу послуг згідно пріоритету (голосові, СМС чи передача даних) в межах заданого бюджету на день/місяць. Крім того, необхідно передбачити можливість визначення оптимального єдиного тарифу або оптимальної пари чи трійки тарифів. Для пошуку оптимального тарифу було розроблено прототип у формі веб-сайту, в бізнес-логіці якого закладено алгоритми визначення оптимального тарифу чи пари тарифів. Після авторизації користу124

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

вач з правами адміністратора має доступ до такої функціональності: - конструктор тарифів (створення нового або редагування існуючого); - управління правами доступу для користувачів; - перегляд даних статистичної обробки даних користувачів; - надання відповідей на запитання користувачів тощо. Після введення параметрів використання мобільних послуг (рис.1) програма здійснює розрахунок згідно актуальних тарифів, які присутні у її базі.

Рис. 1. Форма введення параметрів моделі використання зв'язку Результати виводяться у вигляді пріоритетного списку (рис.2). 125

Секція «Інформаційні технології та системи»

Рис. 2. Виведення результатів пошуку Після відправлення форми з даними відбувається обрахунок ціни для дзвінків на мережу "свого" оператора, інших операторів, на міські номери, обсяг трафіку даних, СМС та ММС. Отримані суми додаються до абонплати, якщо вона є в тарифі. Дії повторююся, поки не буде здійснено перебір усіх наявних тарифів. Після отримання місячної плати для кожного тарифу їх відсортований список виводиться на екран. Результати зберігаються в базі даних. Система вже виконує основну задачу – визначає оптимальний з діючих на момент розрахунку тарифів мобільного зв'язку, а також передбачає можливість статистичної обробки даних від користувачів. Задача може бути також узагальнена для оптимізації витрат на всі послуги: телекомунікаційні, комунальні, транспортні тощо. Для цього необхідна наявність конкурентних альтернатив. Основними проблемами при розробці системи є різна структура тарифів від різних операторів та різні тарифи для різних регіонів України. Створений прототип дозволяє вести розмову про його потенційну популярність не лише в Україні, а й за її межами, оскільки задача оптимізації витрат є актуальними у всьому світі. Список використаних джерел 1. Андрианов В.И. Средства мобильной связи / В.И. Андрианов, А.В. Соколов. – СПб.: БХВ, 2008. – 486 с. 2. Корнейчук В.Н. Сотовые коммуникации / В.Н. Корнейчук. – К.: ВИПОЛ, 2007. – 340 с. 126

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 371.3:004.85 Машко Р.Л. студент гр. КН-22 Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

СТВОРЕННЯ ПЛАТФОРМИ ВЕБ-МАГАЗИНУ APPLE В роботі проведено аналіз та порівняння різноманітних методів та технологій призначених для створення Web-сайтів та Webпорталів, дослідження як використовуються дані технології в різних галузях та для різних задач, дослідження оцінки використання Framework при супроводженні Web-сайтів побудованих на CMS як робочого місця програміста, диференціація в залежності від галузі використання, та особливості при створенні сайтів для різних задач, порівняння складності та працездатності Web-сайтів створених за допомогою CMS та засобів з використанням мов програмування. Дана робота допомагає проаналізувати питання, які стосуються для розробки Web-сайтів, допомагає підібрати технологію яку буде найзручніше застосовувати для розв’язання поставленої задачі. Особлива увага приділяється засобам подальшого супроводження Web-сайтів та Webпорталів, ролі Web-адміна та Web-майстра та їхній подальшій підтримці [1,2]. Практичну частину роботи можна охарактеризувати актуальністю для купування товару, а саме продаж продукції Apple роботами. В подальшому дану систему можна використовувати для створення інтернет-магазину. Система, що розроблюється включає такі функції: 127

Секція «Інформаційні технології та системи»

• розробити інтернет-магазин apple, використовуючи мову webпрограмування PHP, мови розмітки сайтів HTML і CSS, та середовище розробки БЗ - реляційну СКБД MYSQL; •

розмістити платформу в інтернет мережі;

•

створити інтерфейси для користувачів Internet- магазину (рис

•

створити інтерфейси для власника Internet- магазину (рис 2)

•

передбачити операції для обробки інформації (рис 3);

•

розробити та оформити кошик для заказу товарів (рис. 4)

Рис. 1. Іінтерфейс системи для споживача.

Рис. 2. Інтерфейс системи для власника 128

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Рис. 3. Редагування

Рис. 4. Кошик для оформлення заказу товару. Інтернет магазин повинен мати: каталог, зручну форму заповнення каталогу, зміна данних в каталогах, невеликий кошик для перегляду суми заказу та кінцеву форму заказу (кошик в якому ми матимемо змогу видаляти товар і переглядати його, перед тим як зробити кінцевий заказ). Інформаційні сторінки на яких ми можемо получити детальну інформацію про місцезнаходження магазину, способів оплати товару та його доставлення. Власно написаний інтернет магазин, дає змогу, зрозуміти як працюють компоненти веб програмування між собою. Розробити таку систему, що буде влаштовути мої потреби і не буде займати великий простір, - непотрібними компонентами, як в професійно розроблених системах CMS (Joomla, IPB, Dle, WordPressі багато інших), які мають великий обсяг накопичення модулів і які навіть не використовуються 129

Секція «Інформаційні технології та системи»

в побуті взагалі. В дипломній роботі буде розкрита інформація що до методики взаємоповязані бази данних та php, css та html. Головна мета всих інтернет магазинів, це надати якомога більшу інформацію про товар, країну розробника, та надати змогу покупцям, вибрати та ридбати товар, не виходячи з дому. Це дуже потрібно для таких людей, які обмежені в пересувані, які не мають змоги приїхати в магазин щоб його придбати. Без сумніву можна стверджувати що при розробці веб– проектів, більшість користувачів для даних різного виду будуть використовувати MySQL. Багото веб–додатків використовують MySQL в якості компонентів програмного забезпечення. Популярність використання веб– додатків тісно повязана з популярністю РНР з Myqsl. [1] CSS в Html сторінках використовується, щоб визначити кольори, шрифти, верстку та інші аспекти вигляду сторінки. Одна з головних переваг — можливість розділити зміст сторінки або контенту від вигляду документу (що описується в CSS). Таке розділення може покращити сприйняття та доступність контенту, забезпечити більшу гнучкість та контроль за відображенням контенту в різних умовах, зробити контент більш структурованим та простим, прибрати повтори тощо. CSS дозволяє адаптувати контент до різних умов відображення.[2] Список використаних джерел 1. Блог, веб дизайнерів http://ruszura.in.ua/neobhidno-znaty/scho-takemysql-yak-i-de-vykorystovuyut-mysql.html 2. Вікипедія для студентів http://www.studopedia.su/16_152166_ zagalna-struktura.html

130

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 004.4 Овчарук В.О. канд. тех. наук, доцент, завідувач кафедри інформатики Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна

ЗАСТОСУВАННЯ «ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» У НАВЧАННІ НА ПРИКЛАДІ MICROSOFT OFFICE 365 Що таке Microsoft Office 365? Microsoft Office 365 – це набір програм, що базується на «хмарних технологіях». До складу Microsoft Office 365 безкоштовну електронну пошту, службу обміну миттєвими повідомленнями, засіб проведення відеоконференцій і здійснення голосових викликів, а також дозволяє створювати і редагувати документи в онлайн-режимі. Хмарний формат означає, що всі дані зберігаються в центрі обробки даних Microsoft, а не на комп'ютері користувача, і це забезпечує користувачам доступ до документів і даних з різних пристроїв через Інтернет з допомогою браузера. Цей програмний продукт має певні вимоги до апаратної та програмної складової. Апаратна частина повинна відповідати таким мінімальним вимогам: процесор 2,5 Г.Гц, оперативна пам'ять 500 мБ.. Операційна система: Windows ХР SP3, Windows Vista SP2, Windows 7(8), Мас OS X 10.5 і вище, Windows Server 2003 і Windows Server 2008. Пакет MS Office бажано починаючи з Office 2007 SP2, а також Lync 2010. Браузери: Internet Explorer 7 і вище, Firefox З, Safari 3, з більш новим Macintosh OS X 10.5 і, звичайно ж, з Chrome 3. А от в Opera нічого, крім Outlook не буде доступно, інші програми не відкриються. На користь вибору Office 365 зіграли роль кілька факторів. Наш університет завжди використовував програмне забезпечення компанії Microsoft в адміністративно-управлінських та навчальному процесі. З початком розвитку хмарних технологій ми проводили аналіз можливості розгортання освітнього простору ВНЗ на різних плат131

Секція «Інформаційні технології та системи»

формах і з різними компаніями, що надають пули потужностей. На даному етапі в Україні тільки одиничні компанії можуть гарантувати безперебійну роботу хмарних рішень 24 години на добу 365 днів на рік і професійну технічну підтримку, тобто основним фактором вибору стала надійність. До Office 365 на вітчизняному ринку взагалі не існувало гнучких комплексних програмних рішень для освіти , на яких можна було б не тільки реалізувати бізнес-процеси вузу , але й навчання студентів. І це другий , дуже вагомий аргумент на користь Office 365. Наступною дуже важливою особливістю надання програмноапаратного забезпечення як послуги є цінова політика. Пропоновані хмарні рішення здатні віджахнути своєю вартістю будь-який, навіть самий передовий вуз, в той час як компанія Microsoft надає їх в плані A2 для вузів безкоштовно. Рішення Office 365 дозволяють не переривати навчальний процес, коли викладачі знаходяться у відрядженнях. Використовуючи Office 365 ВНЗ отримують ряд незаперечних переваг перед колегами. Наприклад, документообіг став доступний співробітникам не тільки в стінах інституту, а й за його межами з будь-якої точки світу з доступом в Інтернет. З'являються можливості проведення мобільних нарад за допомогою програми Lync. Удосконалюються засоби комунікацій не тільки серед співробітників, а й професорсько-викладацького складу і студентів. Співробітники деканатів, викладачі університету можуть здійснювати документообіг, спільні проекти, видавати завдання студентам за допомогою хмарних технологій. Список використаних джерел 1. Microsoft Office 365: Connect and Collaborate Virtually Anywhere, Anytime (ISBN 9780735656949), – Published by Microsoft Press A Division of Microsoft Corporation One Microsoft Way Redmond, Washington 98052-6399, 2013. – 382 р. 132

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 004.415 Савченко В. Ю. студент , Київський національний університет культури і містецтв

Овчарук І. В. канд. тех. наук, доцент кафедри комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і містецтв

ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВА СИСТЕМА «МАГАЗИН ЕЛЕКТРОНІКИ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ» Впровадження інформаційно-довідкової системи на перших етапах розвитку підвищило продуктивність праці, тому що дало можливість в автоматизованому режимі займатися зберіганням всієї необхідної інформації. Для обробки та зберігання інформації на всіх стадіях виробництва застосовуються інформаційно-довідкові системи. Які містять інформацію про об'єкти які використовуються на виробництві, їх характеристику, призначення, маркування і т.д. Головним є збір, обробка для подальшого зберігання та надання відомостей користувачам по відповідних запитах. Вигляд і зміст наданої інформації формується під впливом накопичених в довідкових сховищах даних. Процес видачі запитуваних відомостей заснований на асоціативному пошуку в базах (сховищах) з подальшою переробкою їх у зручний для користувача формат. Інформаційнодовідкова система архівної галузі дозволяє накопичувати і зберігати дані протягом тривалих проміжків часу. Також можливий обмін відомостями із зовнішніми джерелами, абонентами. Можна навести такі приклади інформаційно-довідкових систем: міська довідка, диспетчерська служба організації, відділи пошуку даних у сховищах та інші. Інформаційно довідкова система ««Магазин електроніки та комп’ютерної техніки»», яка користується попитом в оптово133

Секція «Інформаційні технології та системи»

роздрібних магазинах передбачає наступні основні функції: 1) створення звітів, 2) виведення звітів за допомогою електронної таблиці Excel, •

звіт по товарах;

• звіт по поставщиках, 3) надання інформаційних ресурсів адміністрації, 4) сортування та пошук інформації, 5) формування запитів мовою SQL, 6) створення різноманітних фільтрів, 7) візуалізація інформації, 8) управління запасами товарів, 9) створення дружного інтерфейсу. Система робота розроблялася у візуальному середовищі програмування Borland C++ Builder з використанням системи керування базами даних MS Access. Запити до бази даних реалізовані мовою SQL C++ Builder — програмний продукт, інструмент швидкої розробки додатків (RAD), інтегроване середовище розробки (IDE), система, яка використовується програмістами для розробки програмного забезпечення на мові програмування C++. C++ Builder об'єднує в собі комплекс об'єктних бібліотек (STL, VCL, CLX, MFC та ін.), компілятор, редактор коду та інших компонентів. В роботі використовувалися OLE-технології.[1,2]. Створена інформаційно-довідкова система дозволяє зберігати, редагувати і відображати інформацію про наявність товарів магазину «Магазин електроніки та комп'ютерної техніки». Розроблена система фільтрації дозволяє формувати різні вибірки з довідників баз даних з можливістю їх експорту в Excel. Розроблений програмний комплекс може бути використаний адміністрацією для зберігання і пошуку 134

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

необхідної інформації, а також для підтримки управління наявністю товарів на складі. Управління запасами - важлива сфера управлінської діяльності на багатьох підприємствах різних галузей. В умовах ринкової економіки стають особливо актуальними питання раціональної та ефективної організації процесів управління і контролю з метою підвищення ефективності матеріально-технічного постачання самого підприємства і збуту виробленої їм готової продукції. Це необхідно для оптимізації рівня запасів і ефективного їх використання. При запуску програми відкривається головне вікно програми (рис. 1)

Рис.1. При додаванні даних про товар відкривається вікно (рис. 2)

135

Секція «Інформаційні технології та системи»

Рис. 2 При додаванні даних про поставщика відкривається вікно (рис.3)

Рис. 3 Список використаних джерел 1. Бруно Бабе. «Просто і ясно про Borland C ++» [Текст]/ М., 1996. 400с. 2. Borland C++ Builder 5. «Энциклопедия программиста.» [Текст]/ Калверт Ч., Рейсдорф К., ДиаСофт; - 2001, 944 С. 136

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 378. 147:378.12 Остапенко М.В. аспірант кафедри інформаційних технологій і математичних дисциплін Київський університет ім. Б.Грінченка м. Київ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ГЕОСЕРВІСІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА Викладач зазвичай має володіти даними щодо місця подій, які доведеться розкривати у навчально-виховному процесі. . З розвитком технологій ми маємо унікальні можливості щодо надання картографічного матеріалу в об’ємному зображенні. Зараз достатньо увімкнути Google Earth або Panoramio та з легкістю проілюструвати свою розповідь. Дане дослідження має на меті розглянути аспекти ефективного використання геосервісів для максимальної оптимізації роботи освітянина. Архітектурою сучасних геоінформаційних систем на основі баз геопросторових даних присвячено роботи АА. Лященко та А.Г. Черіна. напрямам розвитку геодезичної галузі присвячено праці Ю.А. Карпінського, Рунецт досліджує структури геопросторових баз даних. Сьогоденний стан забезпечення картографічним матеріалом установ екологічного спрямування бажає бути кращим. Переважають карти, виконані на основі старої методології і присвячені в основному фізичним та природним ресурсам і звичайно ж карти не можуть надати об’ємність зображення. В сьогоднішній ситуації доцільним вирішенням проблеми є використання геосервісів. Сучасне життя пересічної людини неможливе без використання геосервісів. На зміну застарілим географічним картам, атласам, прогнозам погоди по телебаченню прийшли GPS-навігатори, електронні карти, геологічні програми, метеосервіси тощо. Зручність та 137

Секція «Інформаційні технології та системи»

адаптація географії до мультимедіа сприяла виокремленню усієї природничої сфери у якісно нову галузь інтерактивної сфери– геосервеси. ГІС (Геоінформаційні сервіси) – це новий виток у розвитку мультимедійно-географічних технологій. Його цільова аудиторія не обмежується лише фахівцями у географічній сфері, а такой є досить популярним серед пересічних користувачів комп'ютеру та інтернету. Погодьтесь, що зараз на знаходження дороги, Ви не витрачаєте купу часу копирсаючись у старих пошарпаних картах. Достатньо лише відкрити Google чи Яндекс maps і ви швидко знайдете найкоротший та найшвидший шлях до необхідної точки. Або збираючись у довготривалу подорож ви сумніваєтесь, які речі потрібно взяти із собою до країни з нестабільною погодою. Декілька простих кліків мишкою і ресурси Sinoptik та Gismeteo покажуть вам довготривалий прогноз (від 10 днів до місяця). ГІС – це необхідні у повсякденному житті ресурси, що зберігають наш дорогоцінний час та створюють комфортні умови для усіх сфер нашої діяльності. У широкому сенсі веб-картографія – це сукупність технологій, пов’язаних зі створенням різноманітних віртуальних карт, їх розміщенням та обробкою у веб-просторі. Перші картографічні програми та Інтернет-ресурси почали з’являтися ще у середині 90-х років минулого століття. За винятком нечисленних віртуальних атласів, вони в основному були вузькоспеціалізованими (геодезія, геологія, навігація, демографія, статистика, землеустрій, бізнес-дані тощо), призначалися лише для професіоналів і мали статичний, неінтерактивний характер. Звісно, й поширення їхнє було значно меншим. Можна сказати, що онлайн-карти почали популярно використовуватися лише 20 років потому. На даний час ситуація має зовсім інший вигляд: на базі Інтернет швидко формується глобальна, інтерактивна, розгалужена інфра138

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

структура веб-картографії, у якій начислено крім професілоналів, безліч користувачів-аматорів по всьому світу(для прикладу – лише спільнота відкритого веб-сервісу OpenStreetMap налічує більше 500 000 членів) [5, c8]. Сучасне програмне забезпечення на основі хмарних обчислень, доступ до баз даних і можливість миттєвої перехресної комунікації дозволяють колективно створювати «в онлайні» загальнодоступні електронні карти з будь-якою геопросторовою інформацією, що оновлюється в режимі реального часу. Спектр застосування тут надзвичайно широкий: від спеціалізованих до суто побутових потреб, наприклад – міська інфраструктура, екологічні потреби, маршрути, погода тощо. В цілому, можна виділити три типи карт: карти, створені за flash-технологіями і два типи ГІС-карт (побудованих на технологіях геоінформаційних систем) – звичайні ГІС – карти, та ГІС–кари з візуалізацією. Мінімальний ступень інтерактивності зазвичай наявний у flashкартах. Він виявлений у відображенні якоїсь інформації за вибраним об`єктом при наведенні та/або натиску миші. При перегляді інтерактивної ГІС-карти користувач бачить лише ту її частину, що цікавить його на даний час. При бажанні він має можливість переміститися по карті у будь якому напрямку, наблизити чи віддалити потрібний йому фрагмент, отримати по ньому короткі відомості тощо. Окремо стоять інтерактивні ГІС-карти з візуалізацією, в яких ідеально "зшиті" знімки з супутника, географічно прив'язані до карти, завдяки чому користувач бачить не умовні позначення, а реальні пейзажі. Наприклад, таким можна побачити пейзаж із вершини Говерли на інтерактивній ГІС-карті з тривимірною візуалізацією Google Earth. 139

Секція «Інформаційні технології та системи»

Інтерактивні атласи світу і карти країн існують у двох варіантах – як автономні програмні продукти, або онлайн-сервіси в інтернеті. Перші дозволяють працювати з картою за відсутності доступу до мережі, а перевагою онлайнових карт, що зберігаються на серверах, є їх регулярне уточнення і доповнення, завдяки чому представлена на таких картах інформація завжди актуальна. Електронні карти незамінні, коли необхідно знайти точку на місцевості, а тим більш наочно показати розташування якогось об'єкта, будь то пам'ятка, або ж дорожня розв'язка. Більш того, сучасні інтерактивні карти вже можна розглядати не тільки як картографічний довідник, але і як джерело найрізноманітніших відомостей, пов'язаних з конкретною областю на місцевості. Інтерактивні flash-карти найчастіше застосовуються в корпоративному середовищі. Вони представлені на web-сайтах низки компаній, оскільки являють собою зручний спосіб відображення інформації про розташування компанії. Крім цього, інтерактивні flash-карти ефективно і наочно відображають аналітичну, статистичну та іншу інформацію, тому можуть бути присутні не тільки на корпоративних, але і на аналітичних, історичних та іншого роду сайтах. 1. Геосервіси – корисні ресурси, які достатньо прості і зручні у використанні в сфері освіти. 2. Картографічні геосервіси покликані допомогти орієнтуватися у просторі, знаходити правильну вулицю, прокладати маршрути будьякому користувачу мережі інтернет. 3. Метеосервіси подають відомості про погоду на певний період чи на данний момент часу, додаткову інформацію про хмарність, опади тощо. 4. Геосервіси можуть надавати додаткові можливості, такі як онлайн перегляд поверхні Землі так, як це видно з супутників, пода140

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

вати топографічні відомості, або ж картографічне подання даних. 5. Для викладача вони виступають надійною підтримкою щодо надання досить оперативних даних. Водночас використовуючи хмарні технології можна забезпечити якісну обробку й подання даних. Наразі сучасні технології розвиваються швидкими темпами, тож в майбутньому варто очікувати на те, що геосервіси надаватимуть можливість виконувати додаткові операції пов’язані з Learning Apps. Останнє виступає безпосереднім об’єктом наших подальших наукових розвідок. Список використаних джерел 1. Карпінський Ю.О., Лященко А.А. Формування національної інфраструктури просторових даних – пріоритетний напрям топографогеодезичної та картографічної діяльності // Вісник геодезії та картографії. – 2001. - №3. С. 65-74. 2. Лященко А.А., Черін А.Г. Архітектура сучасних ГІС на основі баз геопросторових даних // А. А. Лященко, А. Г. Черін, 2011 Вісник геодезії та картографії, 2011, № 5 (74) 3. . Карпінський Ю.О. Українська картографічна мережа в Internet [Текст] / Ю.О. Карпінський, А.А. Лященко, О.Г. Кібець, С.А. Іванченко// Вч. зап. ТНУ. Сер: Географія. – Т. 17. – 2004. – № 2. – С.111-118. 4. Лященко А.А. Концептуальне моделювання геоінформаційних систем [Текст] / А.А. Лященко // Вісн. гео дез. та картогр. – 2002. – № 4. – С. 44-50. 5. Лященко А.А. Реляционные модели и пространственная индексация геоданных [Текст] / А.А. Лященко // Інж. геодез. – 2000. – Вип. 43. – С.139-150. 6. Лященко, А.А. Визначення параметрів для просторової індексації об’єктів в базах геопросторових даних кадастрових ГІС [Текст] / А.А. Лященко // Інж. геодез. – 2001. – Вип. 46. – С. 158-166. 7. Лященко А.А. Дослідження спеціальних методів доступу до баз 141

Секція «Інформаційні технології та системи»

геопросторових даних [Текст] / А. Лященко, В. Смирнов, О. Ціпенко // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва: зб. наук. пр. – Л.: Ліга-Прес, 2004. – С. 313-321. 8. Лященко А.А. Концептуальні моделі геопросторових даних [Текст] /А.А. Лященко, В.В. Смирнов, С.А. Іванченко // Інж. геодез. – 2005. – Вип. 51. – С. 216-226. 9. Рунець Р.В. Структура та фун кції бази даних елек т рон - ного каталогу топографічних об’єктів [Текст] / Р.В. Рунець, А.Г. Черін // Вісн. геодез. та кар - тогр. – 2010. – № 3. – С. 31-35. 10. Черін А.Г. Стандартизація гео інформаційних сервісів [Текст] / А.Г. Черін // Вісн. геодез. та кар - тогр. – 2009. – № 4. – С. 34-39. УДК 378+004 Педина І.В. студент гр. КН-22, кафедра комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Чайковська О.А. канд. пед. наук, доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ОСВІТІ Застосування технологій дистанційного навчання для підготовки фахівців є однією з найважливіших складових інноваційного розвитку освіти. Актуальність дистанційного навчання в умовах сьогодення проявляється у можливості упровадження новітніх педагогічних, психологічних і методологічних розробок з розбиттям матеріалу на окремі функціонально завершені модулі (теми), які вивчаються у міру засвоєння і відповідають здібностям окремого студента або групи загалом. 142

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Дослідженню стану та перспектив розвитку дистанційного навчання, вивченню теорії та практиці дистанційного навчання присвячені роботи як зарубіжних учених, так і українських дослідників (Дж.Андерсон, Т.Едвард, Дж.Мюллер, М.Рід, Є.Полат, В.Солдаткін, В.Биков, Ю.Пасічник, П. Стефаненко, Б. Шуневич та ін.). Аналіз наукової літератури та дисертаційних досліджень з питань організації дистанційного навчання показує, що здебільшого увага дослідників прикута до навчального процесу вищих навчальних закладів «технічної спрямованості», або ж зосереджена на застосуванні технологій дистанційного навчання при викладанні таких дисциплін як інформатика, фізика, математика. Тому маємо відзначити, що проблеми організації дистанційного навчання в закладах сфери культури і мистецтв в сучасній педагогічній науці залишаються поза увагою. Саме тому, вважаємо за доцільне створення сайту для дистанційного вивчення курсу «Релігієзнавство» в Київському національному університеті культури і мистецтв. Мета роботи забезпечити можливість професійної підготовки та перепідготовки спеціалістів, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів за певними спеціальностями, забезпечення самостійної підготовки студентів для здачі іспитів. Дистанційне навчання – це форма організації навчального процесу, яке за рахунок використання інформаційно-телекомунікаційних технологій може бути реалізовано як в умовах географічної віддаленості студента і викладача, так і безпосередньо в університеті для формування самостійної діяльності студента під час засвоєння навчальної програми [1]. У межах дистанційного навчання реалізуються всі існуючі традиційні дидактичні принципи та з’являються нові (принцип педагогічної доцільності використання нових інформаційних технологій; 143

Секція «Інформаційні технології та системи»

принцип відповідності технологій навчання; принцип мобільності навчання та ін.), пов’язані з використанням сучасних інформаційних технологій. Дистанційні курси спрямовані на творчу самореалізацію студентів, індивідуалізацію їх навчання та формування у них просторового світогляду [2]. Дистанційне навчання можна розглядати як допоміжний елемент традиційного навчання або ж як основну форму навчання. До переваг дистанційного навчання належить його гнучкість, тобто можливість індивідуально навчатися, обираючи час, місце та темп навчання. При цьому студент може навчатися за індивідуальним планом, що відповідає його особистим потребам [3]. Дистанційний курс «Релігієзнавство» розроблено в інформаційному середовищі Moodle (Modular ObjectOriented Dynamic Learning Environment – модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище, яка є вільно поширюваною системою управління навчальним контентом). Так, зазначена вище система Moodle має широкі можливості для комунікації, потужний механізм створення тестів, дозволяє формувати власні бази даних. Тому, окрім створення повноцінних дистанційних курсів, її можна застосовувати в якості: − системи тестування. Елемент системи «Тести» дозволяє викладачеві розробляти тести з використанням питань різних типів: питання в закритій формі (множинний вибір), так/ні, коротка відповідь, числовий, відповідність; випадкове питання, вкладена відповідь та ін. Питання тестів зберігаються в базі даних і можуть повторно використовуватися в одному або різних курсах. На проходження тесту може бути дано декілька спроб. Можливо встановити ліміт часу на роботу з тестом. Викладач може оцінити результати роботи з тестом або просто показати правильні відповіді на питання тесту; − системи спілкування, навчальної співпраці та обговорення 144

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

навчальних проблем (форуми, чати, wiki). Форум зручний не тільки для обговорення проблем та проведення консультацій. Його можна використовувати і для завантаження слухачами файлів – у такому разі навколо цих файлів можна побудувати обговорення, дати можливість слухачам оцінити роботи один одного. Чат дозволяє організувати обговорення проблем в режимі реального часу; − інструменту створення та зберігання окремих інформаційних ресурсів [4]. Підсумовуючи вище сказане, можемо дійти висновку, що впровадження дистанційного навчання в навчальний процес закладів культури і мистецтв дозволить: − підвищити якість освітніх послуг, які надаються у ВНЗ України в сфері культури і мистецтв шляхом впровадження технологій дистанційного навчання, та залучення висококваліфікованих викладачів, фахівців-практиків з різних галузей, у тому числі фахівців у сфері інформаційних та телекомунікаційних технологій; − підвищити конкурентоспроможність вітчизняних навчальних закладів у сфері культури і мистецтв на українському та світовому ринку освітніх послуг за рахунок істотного підвищення рівня кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних кадрів, підвищення рівня комп’ютерного, програмного та телекомунікаційного оснащення навчальних закладів, створення, накопичення і постійного удосконалення освітніх ресурсів; − рівномірно розподілити подачу матеріалу і контроль знань у межах навчального часу без безпосереднього контакту викладача зі слухачами; − швидку передачу навчальних матеріалів в електронному вигляді; 145

Секція «Інформаційні технології та системи»

− можливість здійснювати контроль за процесом опанування слухачами навчальних матеріалів у дистанційному режимі. Подальший розвиток дистанційного навчання в сучасних умовах визначається необхідністю розробки інтерактивних дидактичних технологій, реалізованих на основі сучасних комп'ютерних і комунікаційних засобів. Список використаних джерел 1. Дистанційне навчання – від теорії до практики [Електронний ресурс] Спосіб доступу: URL: http://www.osvita.org.ua/ distance/articles/15/ – Загол. з екрану. 2. Стефаненко П.В. Теоретичні і методичні засади дистанційного навчання у вищій школі / П.В. Стефаненко //Автореф. дис... д-ра наук: 13.00.04 – 2003. 3. Кулинич М. Застосування технологій дистанційного навчання під час викладання обліково-аналітичних дисциплін / М. Кулинич // Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. – 2015. – № 3. – С. 79-85. 4. Дистанційне навчання у вищих навчальних закладах [Електронний ресурс] Спосіб доступу: URL: http://www.vuzlib.com.ua/ articles/book/32286-Distanсіjjne_navchannja_u_vi/1.html – Загол. з екрану. УДК 004.4, 658 Потапенко С. Д. канд. екон. наук, . доцент кафедри інформаційного менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ, Україна

УПРАВЛІННЯ РОЗРОБКОЮ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Розробка програмного забезпечення – це багатоетапний процес, кожний елемент якого потребує уваги. Сьогодні розроблені стандарти, що описують життєвий цикл програмного забезпечення [7] та 146

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

стандарти, що регламентують процес оформлення відповідної програмної документації, а також висувають інші вимоги [1–6]. Якісь з цих нормативних документів є сучасними міжнародними стандартами, деякі прийняті ще за часів Союзу Радянських Соціалістичних Республік або є державними стандартами інших країн. Всі вони актуальні і для України, оскільки дані документи є квінтесенцією досвіду світових фахівців і несуть виключно важливу інформацію щодо регламентації, уніфікації та формалізації процесу створення програмного забезпечення. Всі згадані документи дають відповідь на питання: «що потрібно робити» і «як це потрібно роботи». Можливо, для невеликих проектів програм, за умови наявності одного розробника (під словом «розробник» тут і далі будемо мати на увазі «програміст»), іншого і не потрібно. Але, коли мова йде про великий проект або участь у процесі створення програми декількох розробників, то виникають питання «як організувати» та «як узгодити роботи», що виконуються. З власного досвіду, можна стверджувати, що відповіді на останні два питання кожний колектив намагається давати самостійно. Як наслідок – існування різних підходів до організації роботи над складними проектами. Такі підходи не завжди узгоджені між собою. Як правило, це стосується так званих корпоративних стандартів, які формуються кожною компанією окремо і, які суттєво відрізняються один від одного, а іноді мають і відверто унікальний вигляд. Все це не сприяє розвитку відповідних інформаційних технологій і може навіть уповільнити дані процеси. У попередньому абзаці зустрічались декілька важливих словосполучень – це «невеликий проект», «великий проект» та «складний проект». Дамо визначення цим трьом важливим термінам. «Невеликий проект» – проект, який не містить задач, які потрі147

Секція «Інформаційні технології та системи»

бно реалізовувати з метою забезпечення реалізації основної задачі. Для успішного виконання такого проекту достатньо одного розробника та часового проміжку в один календарний місяць, а іноді і менше. Прикладом невеликого проекту є розробка деякого web-сайту з доступних програмних компонент, що вже заздалегідь створені, або надходять від сторонніх розробників. Інші роботи з програмування не виконуються. Вирішується виключно одна задача. «Великий проект» – проект, реалізація якого потребує виконання сукупності різнопланових задач. Такі задачі можна реалізовувати як послідовно, так і паралельно одна одній. Над реалізацією проекту може працювати як одна особа, так і декілька осіб. Але, у будьякому випадку, кожна з задач, з яких складається проект, не може розглядатись як окремий проект. Жодна з задач не має своєї самостійної цінності поза межами даного проекту. Прикладом великого проекту є створення системи управління діяльністю підприємством, яка містить різнопланові елементи, що суттєво не залежать один від одного. Наприклад, до складу такої системи можуть входити модулі (як окремі елементи) управління складським господарством, ведення транспортної та складської логістики, розрахунки з клієнтами, ведення бази самих клієнтів, розрахунок заробітної плати співробітників, облік виробництва та реалізації продукції, облік надання послуг тощо. «Складний проект» – проект, що за своєю суттю є сукупністю інших проектів. Кожний з проектів, що є складовим елементом, складного проекту може належати до будь-якого різновиду проектів, що зараз розглядаються. Фактично складний проект вирішує одну єдину задачу – це забезпечення успішного виконання всіх тих проектів, з яких він складається. Тоді і сам складний проект буде успішним. Інших задач складний проект не вирішує. До складного проекту можна віднести розробку системи управління web-сайтом організації, що мі148

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

стить програмне ядро, яке придатне до повторного використання в інших подібних проектах. Наведений приклад вказує на необхідність: •

розробити програмне ядро організації web-сайту, як окремий незалежний проект;

•

розробити web-сайт організації, як окремий незалежний проект;

розробити систему управління web-сайтом організації, як окремий незалежний проект. Розробка web-сайту організації, на перший погляд, не потрібна для реалізації цього складного проекту. Наприклад, у випадку коли web-сайт вже існує. Але насправді це не так. Існує багато передумов, що говорять на користь створення нового web-сайту за умови існування старого. Основним фактором, що зумовлює дану ситуацію, є висока вірогідність конфліктів між програмним кодом програмного ядра, що створюється, та програмним кодом web-сайту, який вже функціонує. Причина може бути як у різних підходах до створення webсайту, так і у відмінностях інструментів, які для цього застосовуються. Це програмна несумісність, яку дуже важко усунути. В одиничних випадках вдається адаптувати одну програмну розробку до особливостей функціонування іншої. Останнє можливе лише за умови плідної сумісної співпраці команд розробників обох програмних розробок. Така ситуація майже не можлива на практиці. Крім трьох вище описаних типів проектів, іноді може застосовуватись словосполучення – «складений проект». Складеним може бути кожний з розглянутих проектів, але тільки «невеликий проект» може таким не бути, всі інші типи проектів завжди є складеними. Особливості реалізації «невеликих проектів» не розглядаються у даній доповіді. Більше цікавим є висвітлення матеріалу, що стосується реалізації «великих» та «складних» проектів. Обидва типи прое•

149

Секція «Інформаційні технології та системи»

ктів містять сукупності робіт, які потрібно виконати. Саме тому потрібно надати відповідь на питання – «як організувати» виконання потрібних робіт. Обидва типи проектів можуть потребувати залучення до свого виконання різних колективів розробників. У такому випадку, потрібно надати відповідь на питання – «як узгодити роботи», що виконуються. У класичній теорії управління виділяють чотири базових функції менеджменту [8]. Так або інакше, їх можна розглядати, як сукупність послідовних етапів, що повинні бути виконані для досягнення поставленої мети управління. Все це повністю співвідноситься з процесом управління розробкою програмних засобів. На рис. 1 продемонстровано авторське тлумачення зв’язку робіт пов’язаних зі створенням програмного засобу з класичними функціями менеджменту.

Рис. 1. Зв’язок задач з класичними функціями менеджменту 150

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Даний перелік не є обов’язковим, так як він має рекомендаційний характер. Крім того, сам перелік показаних робіт може бути доповнений з огляду на особливості задач проекту або з огляду на особливості взаємодії колективу розробників тощо. Але висвітлення особливостей та відповідна підготовка до забезпечення виконання кожної з базових функцій менеджменту є виключно необхідною задачею, що є передумовою здійснення ефективного управління процесом розробки програмних засобів та запорукою успішної діяльності відповідних компаній. Список використаних джерел 1. ГОСТ 34.003-90. Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Термины и определения. — [Действующий с 01.01.1992]. — М. : Стандартинформ, 2009. — 16 с. 2. ГОСТ 34.201-89 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Виды, комплектность и обозначение документов при создании автоматизированных систем. — [Действующий с 01.01.1990]. — М. : ИПК Издательство стандартов, 2002. — 11 с. 3. ГОСТ 34.601-90 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Стадии создания. — [Действующий с 01.01.1992]. — М. : ИПК Издательство стандартов, 2009. — 6 с. 4. ГОСТ 34.602-89 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Техническое задание на создание автоматизированной системы. — [Действующий с 01.01.1990]. — М.: Стандартинформ, 2009. — 12 с. 5. ГОСТ 34.603-92. Информационная технология. Виды испытаний автоматизированных систем. — [Действующий с 01.01.1993]. — М. : Стандартинформ, 2009. — 6 с. 151

Секція «Інформаційні технології та системи»

6. РД 50-34.698-90 Методические указания. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Требования к содержанию документов. — [Действующий с 01.01.1992]. — М. : ИПК Издательство стандартов, 2002. — 27 с. 7. ISO/IEC 12207:2008 Systems and software engineering – Software life cycle processes. — USA, Piscataway : International Organization for Standardization, International Electrotechnical Commission, 2008. — 123p. 8. Мескон М. ОСНОВЫ МЕНЕДЖМЕНТА / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. — М. : Издательство "Дело", 1997. — 704 с. — (Перевод с английского. Общая редакция и вступительная статья доктора экономических наук Л. И. Евенко. Академия народного хозяйства при правительстве Российской Федерации). УДК 004.4 Проскуряков М.О. студент гр.КН-22, кафедра комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв , м. Київ, Україна

Ткаченко О.І. канд. фіз.-мат. наук, доцент, кафедра комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв , м. Київ, Україна

СТВОРЕННЯ МОБІЛЬНОГО ДОДАТКУ ОФІСНОГО СПРЯМУВАННЯ В наш час прискоренного професійного та особистого життя у людини все більше виникає потреба у помічнику, який би дозволяв, зокрема: − планувати виконання завдань; − нагадувати про важливі події; 152

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

− надавати термінові відомості щодо часового плану дня, тижня, місяця. Тому в галузі інформаційних технологій виник новий напрям – програми офісного призначення («офісні» системи). Програми офісного призначення – це програми, що застосовуються практично переважають у всіх ділових цілях комп'ютерів. Це редактори текстів, табличні процесори, програми підготовки презентацій й різноманітні корисні дрібниці – нотатники, організатори робочого дня тощо. Саме такий набір програм (програми інколи з невеликими варіаціями) зазвичай входить у комплекти офісних програм Microsoft Office, LotusSmartSuite,Perfect Office фірмиCorel тощо [1]. Персональні інформаційні менеджери. Гарним прикладом таких програмних продуктів може бути LotusOrganizer фірми Lotus [2]. Програма виводить на екран блокнот з перекидними сторінками, має 6 стандартних розділів: календар, список поточних справ, адресну книжку, планувальник і записничок. Користувач може додавати власні розділи, і навіть створювати декілька таких блокнотів, захищаючи їх за допомогою пароля. Програма, що розглядається, дозволяє призначати разові і повторювані заходи, нагадувати про справи, які потрібно виконувати регулярно і т.і.. В ній також реалізовано засіб набору телефонного номеру, система реєстрації дзвінків та інші функції. Аналогічні засоби пропонує програма Sidekick фірми Starfish Software [3]. Програма-органайзер належить до персональних інформаційних менеджерів. Органайзер – програма, призначена для накопичення інформації користувача, а потім оперативного пошуку по ній, організації справ і контролю за їх виконанням, відслідковування визначених користувачем подій. 153

Секція «Інформаційні технології та системи»

Органайзер (мобільний органайзер) – багатофункціональна програма, тому в подальшому є можливість удосконалення розробленого програмного продукту додатковими функціями. Прикладне програмне забезпечення призначене для користувачів, що зазвичай не створюють своїх програм, а лише використовують існуючі програмні засоби для вирішення своїх конкретних задач. Серед стандартного прикладного програмного забезпечення загального застосування для управлінської діяльності слід виділити: − Системи підготовки документів (текстові редактори, текстові процесори, настільні видавничі системи). − Системи обробки фінансово-економічної інформації (універсальні табличні процесори, спеціалізовані бухгалтерські програми, спеціалізовані банківські програми внутрішніх та міжбанківських розрахунків, спеціалізовані програми фінансовоекономічного аналізу і планування). − Системи керування базами даних призначені для створення, зберігання та маніпулювання масивами даних великих обсягів. Системи цього класу розрізняються способами організації зберігання даних, обробки запитів на пошук інформації, характером інформації, що зберігається в базі даних. − Особисті інформаційні системи (програма-секретар) дозволяють проводити планування особистого часу, своєчасно нагадують про початок запланованих заходів, ведуть персональні та інші карточки з можливістю автоматичної вибірки інформації, ведуть персональні інформаційні записники для збереження різноманітної особистої інформації. − Офісні інформаційні системи призначені для призначені для 154

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

перетворення паперових документів в електронні, автоматизації діловодства і управління документообігом. Мобільний органайзер дозволяє управляти справами користувача додатку прямо зі свого смартфона. За допомогою мобільного органайзера користувачу надається можливість, зокрема: − створювати списки завдань; − розподіляти завдання по категоріях; − привласнювати завданням пріоритети; − планувати завдання по термінам їх вирішення. Попереднє планування справ сприяє підвищенню ефективності планування та організації будь-якої діяльності, як особистої, так і професійної. Створення таких програмних продуктів можлива на різноманітних мовах програмування і в різних середовищах розробки. Функції типової мобільної програми-органайзера пов’язані із забезпеченням роботи наступних підрозділів: − календар; − записна книжка; − події, прив’язані до певної дати (свята, зустрічі); − план дій на певний період (день по годинах, тиждень − по днях і годинах). Сфери застосування і вимоги до органайзерів досить різноманітні, тому існують різні версії, які можуть не містити деяких функцій, вказаних вище, проте мати певні специфічні додатки, необхідні конкретній категорії користувачів. Завданням роботи було створення програмного продукту – мобільного органайзера для планування робочого часу. 155

Секція «Інформаційні технології та системи»

Розроблений мобільний додаток можна встановити на любий мобільний пристрій, який має операційну систему Android [4]. На даний момент розроблений мобільний додаток успішно виконує намічені завдання і придатен для використання в повсякденні. Список використаних джерел 1. Класcифиация программ офисного назвачения [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: http://bukvar.su/informatika _programmirovanie/170265 2. Органайзер [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Lotus_Organizer. 3. [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: http://www.starfish solutions.com/. 4. [Електронний ресурс] Режим доступу: URL: http://www.an droid.com/intl/ru_ru/history/. УДК 004 Рибальченко Є.В. студент групи КН-22, кафедра комп’ютерних наук КНУКіМ, м. Київ, Україна

Салій Д.І. студентка групи КН-22, кафедра комп’ютерних наук КНУКіМ, м. Київ, Україна

Коцюбівська К.І. канд. техн. наук., доцент кафедри комп’ютерних наук КНУКіМ, м. Київ, Україна

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ТА БІЗНЕСУ Вплив інформаційних технологій на стан молодіжної культури зокрема та на світову спільноту в цілому не може біти недооціненим. 156

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Деякі досягнення людства в комп’ютеризації суспільства відчувають на собі лише певні верстви населення, інші ж – впливають майже на кожного. Напевно, одним із найбільших глобальних досягнень можна вважати появу соціальних мереж. Стрімке зростання популярності соціальних мереж припадає на 2003–2004 роки, коли були запущені такі проекти, як LinkedIn, MySpace і Facebook. Станом на 27 січня 2016 року мережею Facebook користується 1 млрд. 591 млн. людей з різноманітними релігійними, політичними, національними та культурними поглядами. Хоча б раз на місяць 72% дорослих користувачів відвідували мережу, а 65% робили це щодня. 91% з домінуючого покоління міленіалів (15 – 34 роки) є активними користувачами Facebook [1]. Найбільша соціальна мережа планети може похизуватися такою кількістю послідовників, яку не можуть собі уявити більшість світових релігійних конфесій та жодна політична партія будь-якої країни світу. За майже років свого існування з простої платформи для соціальної активності Facebook перетворився на потужний рекламний майданчик, простір для розвитку бізнес- та культурних процесів і в одну з найбільших та найдетальніших статистичних вибірок для маркетингових досліджень. Опираючись на вищезазначене, постає ряд доволі логічних питань: чи не трансформують соціальні мережі звичну для минулих поколінь культуру в дещо нове? Чи не було створення перших соціальних медіа вирішальним кроком на шляху до повної віртуалізації людського буття? Які наслідки це буде мати для майбутніх поколінь? Будь-яка значуща технологія у житті соціуму на ранніх етапах свого розвитку сприймається неоднозначно. Ще Платон в своєму діалозі «Федр» вказує на зворотну сторону медалі появи писемності [2], 157

Секція «Інформаційні технології та системи»

винаходження друкарського верстату було сприйеяте сучасниками з певною відразою, а в створені телебачення вбачали погрозу для суспільного життя людей. Проте жодна технологія не розвивалася такими стрімкими темпами, як це відбувається з соціальними медіа. В період з 2000-го по 2015-й рік кількість людей, що підключені до мережі Інтернет, збільшилася в сім разів. Що не дивно, цей розвиток одразу стає помітним в культурній, політичній, технологічній та інших сферах життя суспільства. Якщо згадати, що більшість соціальних та політичних процесів минулого десятиліття були розпочаті за допомогою соціальних мереж, стає очевидним, що соціальні медіа стають одним з найвпливовіших інструментів у керуванні дій та думок людських мас. Арабська Весна, мобілізація сил проти влади в Україні та в Гонконгу в значній мірі залежали від ресурсів, що були представлені соціальними мережами. Вплив соціальних мереж спостерігається і у повсякденній культурі. Кожне третє сучасне подружжя на території США познайомилось в мережі [3], важлива науково-популярна інформація розповсюджується з неймовірною швидкістю, а будь-яка подія світового масштабу з великою долею ймовірності першою з’явиться у соціальних мережах. Звичайно ж, й більш висока культура стає доступною рядовому користувачеві, проте саме зміни у повсякденній культурі є найбільш органічними й радикальними. Настав той час, коли технології від культури відокремити неможливо. Вперше за історію людства суспільство досягнуло тієї точки свого розвитку, коли творцем інформаційного контенту є пересічний користувач мережі. Писемні художні твори перетворилися у пости на Facebook та твіти, великі картинні галереї замінив собою Instagram, а музичні сцени – MySpace та SoundCloud. 158

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Суттєвих змін набувають і мови людства. Сленг із соціальних мереж вкоренився у більшості мов, створюючи так званий «діалект» – причому діалект планетарного масштабу. Активне коментування та участь у дискусіях в соціальних медіа розширює лексику людини. Окремо слід описати процеси розвитку бізнесу, який так само тісно пов’язаний з соціальними мережами. Зміна форм масового маркетингу великих комерційних установ є неминучою, адже у часи інформаційної революції застаріли «паперові» способи рекламування бренду не є рентабельним. За даними нещодавно проведених досліджень використання соціальних медіа в інтегрованих маркетингових кампаніях безпосередньо пов’язане із збільшенням продажів [4]. Одна з частин дослідження встановила, що впровадження соціальних медіа до PRстратегії сприяє зростанню витрат споживачів послуг підприємства на 17%, інтеграція соціальних мереж та зовнішньої реклами збільшує ймовірність продажу у 1,5 рази. Із 20 проаналізованих у дослідженні рекламних каналів за величиною впливу на витрати споживачів соціальні медіа займають перше або друге місце. Використання соціальних мереж для досягнення цілей маркетингової кампанії перестає бути чимось неординарним в Україні. Соціальні медіа надають підприємствам безкоштовний маркетинг, який дає можливість чітко реагувати на те, що подобається людям, а що ні. Крім того, вони створюють рекламний майданчик через реакцію споживачів на послуги, що висвітлюються соціальними мережами. Вплив соціальних мереж не закінчується на самому лише аналізі числа переглядів та кількості прихильників і оперативному реагуванні представників компанії. Користувачі можуть самостійно створювати групу чи публічну сторінку торгової марки, пропонувати шляхи розвитку, опираючись на вихідну концепцію бренду. Актив159

Секція «Інформаційні технології та системи»

ність споживачів, високий рівень їх взаємодії із брендом є основним фактором успішного розвитку бізнесу у соціальних медіа. Основною проблемою у освоєнні соціальних мереж у їх впровадженні для вирішення проблем культури і бізнесу є їх постійний розвиток та поява нових засобів і методик, які необхідно освоїти у короткий термін. Вже зараз у комерційному середовищі набуває популярності використання мессенджерів, які покликані зробити комунікацію між клієнтом і співробітником більш дружньою та неформальною. На даному етапі розвитку мессенджерів ця функція реалізується за допомогою створення так званого «корпоративного бота», що потребує базового знання мов програмування [5]. Таким чином, соціальні медіа є рушійною силою у зміні повсякденної культури людства та розвитку бізнес-процесів, залишаючись доволі непомітною, проте явно необхідною сучасному світові, що наразі повністю залежить від інформації та технологій. Список використаних джерел 1. By the Numbers: 200+ Amazing Facebook Statistics (January 2016) [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://expandedramblings.com/index.php/by-the-numbers-17-amazingfacebook-stats/ 2. Платон. Сочинения в четырех томах. Т. 2 / Под общ. ред. А. Ф. Лосева и В. Ф. Асмуса; Пер. с древнегреч. – СПб.: Изд-во С.Петерб. ун-та: «Изд-во Олега Абышко», 2007. — 626 с. (222, С. 25) 3. Study: More than a third of new marriages start online [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.usatoday.com/story/news/ nation/2013/06/03/online-dating-marriage/2377961/ 4. Сайт компанії «MediaPost» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.mediapost.com/publications/article/164698/socialmediaimpacts-business-value-marketing-ope.html#ixzz1hpMBViPj/ 5. Инструкция: Как создавать ботов в Telegram [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://habrahabr.ru/post/262247/ 160

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 378.147 Руденко С.В. доктор філософських наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ЕЛЕКТРОННЕ НАВЧАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВИКЛАДАННЯ ФІЛОСОФСЬКИХ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН В системі вищої освіти України типовими проблемами викладання філософських та культурологічних постають: - суттєво обмежений бюджет часу навчальних філософських та культурологічних курсів, які спрямовані на формування загальних компетентностей; - великі за чисельністю лекційні групи (80-150 студентів) та групи практичних занять (25-30 студентів); - низька продуктивність роботи студентів на лекціях; - переобтяженість викладача та студента супровідною паперовою документацією, оформлення якої здійснюється за рахунок навчального часу. - комунікація студентів із викладачем лише в усній формі. Продуктивним інструментом розв’язання вищеописаних проблем є застосування електронного навчання. Високу ефективність може мати, на наш погляд, програмний продукт відкритого коду Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment). На основі практичного застосування програмного продукту Moodle протягом 2014 – 2016 рр. у викладанні філософських та культурологічних дисциплін для аспірантів та студентів Київського національного університету імені Т.Шевченка гуманітарних та природничих спеціальностей можна сформулювати наступні позитивні можливості електронного навчання: 161

Секція «Інформаційні технології та системи»

- Підвищення продуктивності лекційних занять шляхом попереднього розміщення матеріалів лекції на електронній сторінці курсу. - Авторизований та керований викладачем доступ до змісту навчального курсу, створення персональних облікових записів методом самореєстрації. - Контроль навчальної активності кожного студента. - Проведення онлайнових тестових завдань із заданим часом, кількістю спроб та методом оцінювання, автоматизована система оцінювання. - Автоматичне формування списків студентів, академічних груп, журналів оцінок. - Покращення умов самостійної роботи студента шляхом розміщення електронних посилань та електронних версій рекомендованої навчальної та наукової літератури. - Вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Навчальні матеріали та уся інформація про навчання студентів зберігаються на сервері необмежено, створюється масив статистичної інформації для подальшого аналізу. УДК 78.01:004.45 Сінельнікова В.В. канд. іст. наук, доцент, завідувач кафедри народної художньої творчості та фольклору ФММ, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна.

СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ ПРОВІДНИХ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНЬОГО КЕРІВНИКА ФОЛЬКЛОРНОГО КОЛЕКТИВУ Стан гіперінформатизації суспільства і стрімкий розвиток ІТ – це реалії сьогодення. Зважаючи на різноманітність і різновекторність 162

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

трансформаційних процесів в українському суспільстві загалом і у системі української вищої мистецької освіти зокрема, особливої актуальності сьогодні набуває проблема підготовки конкурентоспроможних фахівців - фольклористів, які здатні гідно представляти професійну галузь на міжнародному рівні. Це питання зумовлено необхідністю формування нового типу професіоналів - митців усіх галузей, у яких має зберігатись фундаментальність освіти та водночас враховуватись тенденції міжкультурної взаємодії з посиленням акценту на становлення універсального професіоналізму як найвищого рівня фахової майстерності. У контекст означеної проблеми вписується питання підготовки практиків – фольклористів як сучасних фахівців у галузі професійного і аматорського (самодіяльного) народнопісенного мистецтва України. Зауважимо, що у класичних вітчизняних університетах (КНУ ім. Т. Шевченка, Львівський НУ ім. І. Франка, Черкаський НУ ім. Б. Хмельницького) готують фахівців з фольклористики в межах ґрунтовної філологічної освіти. Крім того, на філологічних факультетах провідних педагогічних університетів реалізується фольклористична підготовка вчителів-словесників, які отримують також спеціалізацію з українознавства (НПУ ім. М. Драгоманова, Глухівський НПУ ім. О. Довженка, Вінницький ДПУ ім. М. Коцюбинського та ін.). Теоретичні засади музичної фольклористики вивчають студенти – музикознавці в НМАУ ім. П. Чайковського, Львівський НМА ім. М. Лисенка (детальніше див. [3]). Музикантів – фольклористів – практиків (майбутніх керівників і артистів фольклорних ансамблів, викладачів) сьогодні готують Київський національний університет культури і мистецтв (факультет музичного мистецтва, кафедра народної художньої творчості та фольклору), Харківська державна академія культури (кафедра українського народного співу) і Рівненський державний гуманітарний 163

Секція «Інформаційні технології та системи»

університет (кафедра музичного фольклору). Вважаємо, що за час існування спеціальності «Музичний фольклор» як напряму підготовки фахівців – практиків у мистецьких ВНЗ України (близько 20 – 25 років) виникла необхідність окреслити домінуючі характеристики фахових компетенцій та фольклористичної компетентності музиканта фольклориста з позиції метакомпетентнісного підходу і урахуванням сучасного стану розвитку ІТ-технологій, що і є метою статті. У цьому аспекті також актуальною є проблема визначення прогнозованих фольклористичних компетенцій та шляхів набуття фольклористичної компетентності майбутніми музикантами – фольклористами – практиками, а також роль у цих процесах сучасних інформаційних технологій як складової фахової підготовки майбутнього керівника фольклорного колективу (професійного, аматорського) Теоретичні положення компетентнісного підходу, окреслені М.П. Вовк [2], надають нам можливість виокремити професійні та особистісні компетенції, як прогнозовані результати підготовки музикантів – фольклористів у ВНЗ мистецького спрямування, та відповідно обґрунтувати цілісну дефініцію фольклористичної компетентності особистості майбутнього керівника фольклорного колективу – фольклориста – дослідника. М.П. Вовк визначає такі компетенції, як результат здобутої мистецької фольклористичної освіти випускниками ВНЗ: теоретико-методологічна компетенція (зумовлює надання інформації щодо сучасних наукових методів та методологічних принципів у фольклористиці); історико-фольклористично-мистецька компетенція (зумовлює набуття знань про історичні етапи становлення та розвитку історії українського мистецтва, хорового мистецтва, внесок відомих українських митців у розвиток українського мистецтва у різні часові періоди (музикантів, етнологів, народознавців, істориків, мовознавців та ін.), про сучасні напрями зарубіжної фольклористики то164

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

що); фольклорно-жанрологічна компетенція (передбачає оволодіння знаннями щодо основних теорій походження і функціонування різних уснопоетичних жанрів, а також засвоєння фактологічного матеріалу щодо специфіки і еволюції системи жанрів українського та зарубіжного фольклору). Назвемо також культурологічну і етнолінгвістичну компетенції (забезпечуються шляхом оволодіння знаннями про теорію українського фольклору, специфіку світового музичного фольклору і визначають коло набуття необхідних інформаційних відомостей про фольклор як об’єкт аналізу у контексті лінгвістичних концепцій). Однією із вагомих у формуванні майбутнього керівника фольклорного колективу є аксіологічна компетенція (регламентує процес формування світоглядних орієнтацій, спектр цінностей особистості музиканта - фольклориста, згідно з якими відбувається усвідомлення суспільної потреби дослідження фольклору у процесі педагогічної, науково - дослідницької діяльності). Зрозуміло, що у музикантів – фольклористів має бути сформованою естетична компетенція, що передбачає усвідомлення впливу фольклору на різновиди мистецтва як естетичного фактору, визначає ставлення особистості до народної творчості як до естетичного регулятора явищ культури. Використання сучасних інформаційних технологій під час навчання студентів у мистецькому ВНЗ сприяє формуванню і розвитку комунікативної компетенції майбутніх керівників фольклорних колективів, що передбачає засвоєння теоретичних положень з основ усної комунікації, міжкультурної комунікації, сучасних інформаційних технологій у фольклористиці; володіння комунікативними уміннями щодо передачі фольклорної інформації, ретрансляції її і осмислення, інтерпретації у процесі педагогічної і творчої діяльності; засвоєння особливостей педагогічного мовлення і слухання, володіння технікою 165

Секція «Інформаційні технології та системи»

адекватного використання невербальних засобів комунікації тощо. Неабияку вагу в означеному контексті має формування психологопедагогічних компетенцій випускника – фольклориста – практика (забезпечується крізь призму засвоєння методики викладання фахових дисциплін у середній і вищій школі, розуміння теоретикопрактичного матеріалу під час вивчення етномузикознавчих дисциплін з керівництва гуртами українського народного співу, художньої специфіки сценічної мови, методики роботи з фольклорним ансамблем, методики комп’ютерної обробки пісенного фольклору. Формує мотиваційний компонент реалізації фольклористично-педагогічної діяльності, психологічні установки до осмислення фольклорних явищ), а також науково-дослідницької компетенції, яка передбачає практичну реалізацію набутих теоретичних знань у практичному вимірі: узагальнення, систематизація теоретичних положень крізь призму історико-типологічного, структурно-семіотичного, функціонального методу; шляхи організації фольклористичних досліджень, зокрема фольклористичної експедиції, написання курсових робіт, статей, доповідей на конференції, а також вироблення умінь і навичок подальшої фольклористично-наукової діяльності (написання монографій, дисертаційних досліджень, посібників тощо). Отже сучасні інформаційні технологій займають не останнє місце у формуванні провідних фахових компетенцій майбутнього керівника фольклорного колективу, фольклориста - дослідника. Спектр використання ІТ у фольклористиці є надзвичайно широким: від використання новітніх диктофонів і мобільних телефонів (цифрових відеокамер) із функцією аудіо – відеозапису і значно більшим, порівняно із касетними магнітофонами, об’ємом пам’яті, під час здійснення фольклорних польових досліджень і комп’ютерної обробки експедиційних аудіо-, відео-, фотоматеріалів (систематизація, архівування, збере166

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ження, створення резервних файлів експедиційних матеріалів, нарізка і чистка аудіо- відеофайлів, транскрибування (розшифровка) текстів фольклорних творів, підготовка відео- і фотопрезентацій тощо) до комп’ютерної обробки музичного матеріалу і його використання сучасними поп-гуртами при створенні нових творів (наприклад, група «Іван Купала» м. Санкт-Петербург); назвемо також збереження файлів із музичною і відеоінформацією фольклорних експедицій в режимі «Інтернет – хмари» (науково-дослідна проблемна лабораторія музичного фольклору НМАУ ім. П. Чайковського) і проведення відео(скайп) наукових фольклористичних конференцій та ін. Однією із можливостей використання ІТ у фольклористиці є впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у вигляді електронних засобів навчання, на що звертає увагу К.М. Альошкіна [1]. «Соціально-гуманітарна галузь освіти має порівняно низьке забезпечення електронними засобами навчання, що викликає підвищену потребу створювати ЕЗН з дисциплін цієї сфери знань», – зауважує дослідниця. – «Відповідно актуальним є створення електронного посібника з теоретичної фольклористики, прецедентів розробки якого в Україні не виявлено». Зауважимо, що електронний посібник з теоретичної фольклористики позіціонується в КНУ ім. Т. Шевченка як електронне навчальне видання допоміжного характеру, покликане сприяти ефективному засвоєнню навчальної дисципліни «теоретична фольклористика» і призначене для використання в системі вищої освіти у навчальному процесі в індивідуальному або колективному режимі. Також в стадії розробки знаходяться електронні посібники для студентів – фольклористів КНУКіМ із дисциплін «Сучасні музичні технології», «Методика комп’ютерної обробки пісенного фольклору». Сподіваємося, використання таких ЕЗН сприятиме формуванню сучасного, інформаційно-освіченого фахівця із фольклористики, грамотного 167

Секція «Інформаційні технології та системи»

практика – музиканта і фольклориста – дослідника. Отже, в результаті аналізу провідних компетенцій як результату цілеспрямованого процесу фольклористичної підготовки в умовах вищих навчальних мистецьких закладів можна сформулювати дефініцію фольклористичної компетенції як інтегративну властивість особистості, яка визначається стійкою цілеспрямованою психологічною мотивацією, сформованою естетичною культурою, володінням спектром сучасних інформаційно-комунікативних знань (теоретикофольклористичного, історико-фольклористичного, фольклорножанрологічного, культурологічного, етнолінгвістичного, етнопедагогічного, комунікативного та ін. спрямування), реалізацією у науководослідницькій фольклористичній діяльності з установкою на фаховоінформаційне самовдосконалення протягом життя. Список використаних джерел 1. Альошкіна К.М. Електронний посібник з теоретичної фольклористики: проблематика розроблення на базі LMS MOODLE [електронний ресурс] // Режим доступу: http://2013.moodlemoot.in.ua/course/ view.php?id=67&lang=en 2. Вовк М.П. Компетентнісний підхід до аналізу сучасної системи фольклористичної підготовки майбутнього словесника-фольклориста [електронний ресурс] // Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/2584/1/.pdf 3. Вовк М.П. Фольклористика у класичних університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): навч. посібн. / Мирослава Петрівна Вовк. – К.: Ін-т пед. освіти і освіти дорослих НАПН України, 2014. – 202с.

168

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 004.4 ,378.036 Сиротенко Л.А. ст. викладач, кафедра комп’ютерних наук Київський міжнародний університет, м. Київ, Україна

ДО ПРОБЛЕМИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ УЧІННЯ Реформування освіти передбачає реалізацію принципів гуманізації, демократизації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості студента. Відповідно до цього змінюються і підходи до оцінювання навчальних досягнень студентів. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень студента, а не ступеня його невдач. Визначення рівня навчальних досягнень студентів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині певну суму знань, умінь та навичок, а сформувати відповідний рівень її компетенції в предметній галузі. Метою доповіді є огляд особливостей і функцій оцінювання. Разом з Т.Дєордіцею будемо розуміти під оцінюванням співвіднесення процесу та результату учбової діяльності з наміченим еталоном для: – встановлення рівня та якості просування студента в учінні; – визначення та прийняття завдань для подальшого удосконалення діяльності усіх учасників навчального процесу. Об'єктом оцінювання навчальних досягнень студентів є знання, вміння та навички, досвід їхньої творчої діяльності. До функцій оцінювання можна віднести такі: контролюючу, навчальну, діагностико-коригуючу, стимулюючо-мотиваційну, розвивальну, виховну; функцію управління. 169

Секція «Інформаційні технології та системи»

Контролююче оцінювання передбачає визначення рівня досягнень окремого студента (групи), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу викладачу відповідно планувати і подавати навчальний матеріал. Оцінювання сприяє формуванню в студентів навичок раціональної організації навчальної праці, вони вчаться працювати з контрольними запитаннями в підручнику, тестами, діаграмами, графіками, таблицями, контролюючими програмами тощо. Потреба у регулярних заняттях з вивчення нового матеріалу, як відомо, не завжди виникає в студентів і не завжди її стимулом є тільки пізнавальний інтерес. Часто саме оцінювання, яке примушує студентів працювати регулярно, викликає потім безпосередній потяг до знань, потребу в частіших заняттях, коли навчальна функція контролю та оцінювання, змінюючись, стає більш опосередкованою. Діагностико-коригуюча функція допомагає виявленню рівня оволодіння знаннями, вміннями і навичками; прогалин у них і встановленню причин труднощів, які виникають в студента під час навчання; коригуванню навчальної діяльності студентів, яка спрямована на усунення виявлених недоліків. Стимулюючо-мотиваційна функція визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень студентів, коли проведення оцінювання стимулює бажання покращити свої результати, розвиває відповідальність та сприяє змагальності студентів, формує мотиви навчання. Ефективно проведене оцінювання звертає увагу студентів на прогалини в знаннях, спонукає до посилення зусиль. Розвивальна функція оцінювання полягає у цілеспрямованому залученні студентів до здійснення цілого ряду розумових операцій. Щоб відповісти на поставлене запитання або розв'язати задачу, студентові необхідно швидко проаналізувати умову, активізувати знання, 170

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

вибрати потрібні факти і поняття, певним чином їх систематизувати і логічно подати. Виховна функція передбачає формування вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми оцінювання і самоконтролю, розвиток якостей особистості: працелюбності, активності, акуратності та інших. Виховна функція оцінювання полягає у сприянні вихованню в студентів старанності, почуття обов'язку і відповідальності за результати своєї праці, вміння цінити час. Ефективне оцінювання виховує в студентів свідому дисциплінованість, виробляє вміння долати труднощі в навчанні, тобто формує волю і наполегливість, розвиває об'єктивність самооцінки та інші позитивні якості. Дослідники [1] розрізняють оцінювання формуюче та підсумкове. Формуюче оцінювання полягає в пошуку викладачем та студентом інформації, яка дозволить зрозуміти, як проходить процес учіння, для того, щоби: – викладач модифікував подальше навчання, – студент отримав зворотний зв’язок, який допоможе йому вчитися. Існує два підходи до формуючого оцінювання: перший – з точки зору прийомів та методів використання (елементи формуючого оцінювання), і другий з точки зору ідеї – для чого використовуємо формуюче оцінювання (стратегії формуючого оцінювання). Можна виділити п’ять стратегій формуючого оцінювання: мета, діалог, зворотний зв’язок, відповідальність, обмін. Формуюче оцінювання, яке називають також «оцінювання, що допомагає вчитися», в багатьох країнах вважається одним з найбільш перспективних напрямків реформування освіти. Підсумкове оцінювання проводиться в кінці вивчення навча171

Секція «Інформаційні технології та системи»

льного курсу. Воно може мати форму: контрольної роботи, заліку, екзамену, захисту творчої роботи. Даний тип контролю передбачає комплексну перевірку освітніх результатів з усіх ключових цілей і напрямів. Насамкінець зазначимо, що оцінювання має позитивний вплив на розвиток і тренування пам'яті студентів, оскільки, звикаючи до постійного формуючого та підсумкового оцінювання, вони роблять особливі зусилля щодо запам'ятовування матеріалу, користуючись різними його прийомами. Список використаних джерел 1. Пинская М. Формирующее оценивание: оценивание в классе / М.А. Пинская. – М.: Логос, 2010. – 264 с.

УДК 004.04 Слободяник С., магістр, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Ткаченко О.І., канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри інформаційних технологій Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

ІНТЕРАКТИВНА СИСТЕМА РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЛЮДИНИ В наш час інформаційні технології (ІТ) відіграють одну з найважливіших ролей у житті людей. З кожним днем ІТ охоплюють все більше сфер діяльності людини, допомагаючи реалізовувати різні проекти, розробки, ідеї (думки) в реальні речі. В роботі розглядається інтерактивна система розвитку інтелек172

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

туальних здібностей людини – ефективна програма для освоєння сліпого друкування. Сліпий метод друку – методика набору тексту наосліп, використовуючи всі пальці рук. Для забезпечення роботи некваліфікованого користувача з даним програмним продуктом, необхідно надати йому зручний, зрозумілий і комфортний інтерфейс. При розробці інтерфейсу були дотримані такі вимоги: − легкість використання (простота роботи з прикладними програмами і максимально зручний графічний інтерфейс); − доступність (можливість роботи з системою, не вивчаючи основ програмування, тобто знання комп'ютера на рівні користувача); − простота внесення змін до налаштування програми; − продуктивність і швидкодія; − динамічність; − перевірка вхідних даних; − захист від спотворення і знищення інформації; − секретність; − гарантований доступ до інформації виключно привілейованим користувачам; − невисокі вимоги до комп'ютерного обладнання; − технічна підтримка. На головній формі програмного продукту розташоване основне меню, яке відображає наступні реалізовані функції: − робота з файлом: завершити сеанс і вихід з програми; − інструменти: настройка і статистика; − допомога: довідка і про програму. Серед існуючих аналогів клавіатурних тренажерів, не було виявлено такого, щоб дозволяв розділяти права доступу до системи. Авторський програмний продукт є системою з функціями адміністратора. 173

Секція «Інформаційні технології та системи»

Тим, кого навчають, доступно виконання різних за рівнями складності тренуючи вправ. У ході виконання вправ відбувається підвищення кваліфікації тих, кого навчають. Для них також доступний перегляд статистики виконаних вправ. Користувачам програмного продукту надана можливість гнучкого налаштування системи. Процес розробки програмного продукту з тренування методом сліпого друку передбачав виконання наступних етапів: − Об'єктно-орієнтований аналіз додатка «Клавіатурний тренажер», результатом якого стало технічне завдання, побудоване у вигляді діаграми варіантів використання. − Проектування системи, в результаті якого були виділені класи і екземпляри класів (об'єкти) та визначено відносини між ними. Проект системи був представлений у вигляді діаграми класів. − Реалізація програми в середовищі C ++ Builder 6.0 під Windows 95/98 / NT/ХР. На сучасному етапі інформатизації суспільства все більшого поширення в різноманітних сферах життя набувають ІТ, що виступають як один з інструментів пізнання. Таким чином, пропонуємий авторський програмний продукт дозволяє користувачам різної кваліфікації вдосконалювати навички роботи з клавіатурою персонального комп'ютера, вивчати розташування клавіш на клавіатурі та збільшувати швидкість друку, розвивати інтуїцію та увагу. Актуальність роботи полягає у необхідності створення повноцінної програмної бази для розвитку інтелектуальних здібностей людини за допомогою розробленої авторської комп’ютерної гри. В роботі розглянуті особливості функціонування та вплив гри на увагу, пам'ять та інтуїцію. В рамках проекту було створено та про174

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

тестовано програму у формі гри, яка призначена для: загального інтелектуального та емоційного розвитку людини; розвитку загальних розумових здібностей людини; запам’ятовування різноманітної інформації; розвитку дрібної моторики рук і очей; виховання цілеспрямованості; розвитку уваги, пам’яті, фантазії, інтуїцію. Ключовим аспектом є розвиток пам’яті та уваги. Саме ці процеси лежать в основі успішного навчання та всебічного розвитку людини, формуючи свідому навичку концентрації уваги, використовуючи зовнішні чинники, що допомагають людині зосередитись. Комп’ютерна гра – є ефективним способом заохотити людину до невимушеного навчання. Слід зазначити, що гра є одним з основних видів діяльності, завдяки якому засвоюється максимум інформації. Тому від змісту комп’ютерної гри залежить розвиток загальних розумових здібностей людини. Практична цінність створеної комп’ютерної гри полягає у тому, що вона розвиває: − − − − − −

− пам'ять; − мислення; − увагу; − інтуїцію; − моторику рук. Ці аспекти є ключовими у розвитку та вихованні людини, підготовці її до роботи та подальшого навчання, сприйняття великої кількості нової інформації та формування навичок відтворення отриманих знань. Оскільки важливим принципом навчання дітей є помірність та поступове збільшення навантаження, створена програма має широкий функціонал, що включає наступні опції: 175

Секція «Інформаційні технології та системи»

− режим роботи; − складність; − час виконання; − вибір бажаного режиму гри. Таким чином, можна налаштувати гру, враховуючи особливості розвитку людини та вже отримані результати і успіхи. Поступове ускладнення завдання або скорочення часу, відведеного для його виконання, дає можливість розвивати навички якісно та кількісно. Створений додаток має виконувати такі функції: − відкриття програми; − установка необхідних опцій; − виконання вправи; − перегляд результату в графічному режимі; − виведення довідкових даних про програму та розробника. Одним із варіантів гри є «Режим тексту», що сприяє візуальному запам’ятовуванню літер алфавіту. Цікавим та корисним для розвитку уяви та логіки є режим «П’ятнашки», в якому користувач складає з окремих частин суцільний малюнок. Слід зазначити, що цей режим передбачає вибір картинки. За допомогою цієї функції можна обрати зображення з улюбленими героями користувача чи малюнки з необхідним навчальним матеріалом і, таким чином, поєднати одразу два завдання: зацікавити і донести бажану інформацію у графічному вигляді. Цей режим також передбачає налаштування таких параметрів як кількість плиток та швидкість анімації. Полегшення завдання дає змогу створити ситуації успіху, що відіграє важливу роль у навчальному процесі. В той же час, поступове ускладнення виховує у користувача цілеспрямованість та наполегливість. Пазли малюнка необхідні для того, щоб користувач почав швидше думати логічно. Адже це допоможе йому в майбутньому. Ось 176

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

чому ігри для інтелектуального розвитку людини мають велику користь. Цікавим та оригінальним є режим «АБВГДейка», що створений для розвитку інтуїції. На екрані будуть з’являтися літери у випадковому порядку. Відсутність певної логіки чи послідовності дозволить користувачеві застосувати власну інтуїцію, щоб передбачити, яка літера буде наступною. Отже, створена програма має простий інтерфейс та максимально зручний функціонал, що дозволяє використовувати її як для інтелектуального розвитку дорослої людини, так і для навчання та виховання дітей. Варіативність режимів дозволяє чергувати види діяльності та активізувати різні психічні процеси: увагу, пам'ять, інтуїцію, моторику. Застосування такої комп’ютерної гри позитивно впливатиме на загальний інтелектуальний розвиток людини (незалежно від її віку). УДК 378.147:004.738.5 Стратанович Т.Е. провідний спеціаліст лабораторії дистанційного навчання кафедри програмної інженерії та інформаційних систем , Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ, Україна

Шклярський С.М. канд. екон. наук, доцент кафедри економічної кібернетики, Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ, Україна

ДОСВІД СТВОРЕННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ ДЛЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ Розвиток системи освіти в сучасних умовах потребує докорінних змін у багатьох напрямах: інформаційному, методичному, технологічному, організаційному та інших. 177

Секція «Інформаційні технології та системи»

Інформаційне забезпечення навчального процесу складається з декількох джерел, серед яких можна виділити бібліотечні фонди, загальнодоступні ресурси мережі Інтернет, власно лекційні матеріали, методичні розробки і т.п. Вимоги до інформаційних матеріалів, які повинні опановувати студенти у процесі навчання, можна звести до наступних: повнота, актуальність, доступність. На наш погляд, найбільш вагомим та проблемним в цій ланці є організація доступу студентів до навчальних матеріалів, що накладає суттєві вимоги до засобів їх підготовки, накопичення та доставки до кінцевого споживача. Певний час вирішення цієї проблеми базувалося на впровадженні різноманітних систем дистанційного навчання (СДН). Однією з компонент, яка є важливою в СДН, є електронні підручники, посібники та інші первинні матеріали в оцифрованому вигляді. Розвинуті СДН мають можливість доставляти такий матеріал через веб-сервери, списки розсилок, прямим скачуванням та іншими (іноді достатньо екзотичними) способами. Формати цих матеріалів коливаються в широкому спектрі, від простих текстових файлів до doc- та pdf-форматів, і далі у бік flash-анімації та мультимедіа, що іноді унеможливлює користувачам адекватний доступ до навчальних матеріалів. Сучасні тенденції розвитку веб-технологій орієнтують споживачів інформаційних ресурсів на використання малогабаритних мобільних пристроїв: смартфонів, планшетів та нетбуків, які дуже поширені в студентському середовищі, насамперед, як засіб спілкування. Тому використання цих пристроїв в навчальному процесі було б ефективним доповненням до традиційних методів і технологій навчання. Тобто принцип “mobile first” у цьому контексті є, на наш погляд, актуальним і своєчасним. 178

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Вищезгадане дозволило окреслити та сформулювати задачу впровадження в навчальний процес елементів мобільних технологій у вигляді мобільних додатків, які забезпечують потреби у швидкому, якісному та дешевому доступі до навчальних матеріалів з будь-якого мобільного пристрою. Вікіпедія визначає мобільний додаток (МД), як комп’ютерну програму, спеціально розроблену для мобільних пристроїв, таких як смартфони та планшети [1]. Властивостями МД є можливість працювати в широкому діапазоні мобільних пристроїв, підстроювання інтерфейсу під конкретні параметри оточення без втрати функціоналу, простота інсталяції та оновлення. Насамперед, найбільш затребуваною властивістю мобільних пристроїв, а саме тому й додатків, по аналогії з паперовим носієм, є можливість доступу до нього в режимі “24/7”. Але на відміну від паперового носія, МД включає в себе різноманітні додаткові функції, які суттєво вдосконалюють та полегшують засвоєння учбового матеріалу. Такими функціями можуть бути пошукові засоби, активні інтернет-посилання, тести та багато інших корисних можливостей, які властиві сучасним гаджетам. Таким чином, основні задачі, які повинен виконувати навчальний МД, можна звести до наступних: • зберігання та надання розвинутого доступу до структурованого навчального контенту; • підтримка тестової системи з можливостями самоконтролю та перевірки; • виконання пошукових запитів як до навчального контенту, так і до тестової бази з видачею результатів в релевантній послі179

Секція «Інформаційні технології та системи»

довності. В той же час сучасний МД навчального спрямування повинен відповідати наступним вимогам: • мати простий, інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, який дозволяє сконцентруватися на питаннях, що вивчаються; • встановлюватися, адаптувати інтерфейс та ефективно використовувати ресурси будь-якої мобільної платформи чи пристрою; • функціонувати в умовах Інтернет або в автономному режимі, що є дуже важливим для споживачів з обмеженими фінансовими чи технічними можливостями. Для створення оболонки навчального МД нами була використана технологія та інструментарій розробки гібридних додатків. Це дозволило у повній мірі охопити всі вищезгадані задачі та вимоги до їх реалізації. Розроблена оболонка реалізована за допомогою фреймфорка Ionic [2] на платформі Cordova [3]. Логіка роботи та організація доступу до навчальних матеріалів забезпечуються фреймворком AngularJS, який тісно інтегрований з Ionic. Сама інформаційна база, тобто навчальний контент, побудована в форматі JSON, та може розміщуватись як локально в середовищі самого МД, так і на віддаленому NoSQL ресурсі (наприклад в БД mongoDB). Перераховані інструментальні засоби та технології дозволили розробити універсальну та гнучку оболонку МД навчального спрямування, яку можна достатньо швидко наповнювати учбовими матеріалами, доводити до студентів та впроваджувати в навчальний процес. В якості приклада, в докладі представлений МД з дисципліни “Web-дизайн”, деякі скріншоти якого наведені на малюнках. 180

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Рис. 1. Навігаційна панель На рис. 1 наведено навігаційну панель, виконану у сучасному стилі “material design”, через яку здійснюється доступ до статей, що згруповані в тематичні секції. Приклад окремої статті наведений на рис. 2.

181

Секція «Інформаційні технології та системи»

Рис. 2. Приклад статті Зі сторінки статті або через навігаційну панель здійснюється доступ до системи самотестування, приклад якої наведений на рис. 3.

182

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Рис 3. Режим самотестування Робота пошукової підсистеми проілюстрована на рис. 4. Викладена концепція створення та використання навчальних МД впроваджена в навчальному процесі на кафедрі Економічної Кібернетики КНТЕУ в таких дисциплінах, як “Корпоративні інформаційні системи”, “Web-дизайн і програмування” та деяких інших. Напрямами подальшої роботи над цією проблематикою є вдосконалення та нарощування функціональних можливостей МД з ура183

Секція «Інформаційні технології та системи»

хуванням специфічних особливостей мобільних пристроїв.

Рис. 4. Пошук посилання на визначення СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Mobile_app 2. Режим доступу: http://ionic.io 3. Режим доступу: https://cordova.apache.org/ 184

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 004.9, 004.031.4, 004.85 Ткаченко О.А. канд. фіз.-мат. наук., доцент, кафедра комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ Сучасний період розвитку суспільства характеризується сильним впливом на нього комп'ютерних технологій (інформаційних технологій (ІТ), інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), мультимедійних технологій (МТ) тощо), які проникають в усі сфери діяльності людини, спільноти, суспільства та держави, забезпечуючи поширення інформації в суспільстві, утворюючи глобальний інформаційний простір. Людина, яка вміло й ефективно володіє технологіями та інформацією, має новий стиль мислення, принципово інакше оцінює проблеми, що виникають, організовує свою діяльність. В наш час в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий інформаційно-освітній та інформаційно-професійний простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в теорії та практиці навчального процесу, пов'язаними з внесенням коректив у зміст освітніх технологій, які повинні відповідати сучасним вимогам та технічним можливостям, сприяти гармонійному входженню людини в інформаційне суспільство, сприяти комфортному перебуванню людини в інформаційному просторі. ІТ, ІКТ та МТ покликані стати не просто додатковим «навантаженням» в процесах навчання, а невід'ємною частиною цілісного освітнього процесу, з метою значного підвищення його ефективності [1]. Будь-яка освітня технологія пов’язана з обміном та обробкою інформації. Сучасні ІКТ створені для отримання, передачі, відбору, 185

Секція «Інформаційні технології та системи»

трансформації (обробки) і використання інформації у вигляді звуку, тексту, графічного зображення і цифрової інформації. Якщо в якості ознаки ІКТ вибрати інструменти, за допомогою яких проводиться обробка інформації (інструментарій, технології), то можна виділити такі етапи її розвитку: 1. «Ручна» інформаційна технологія (інструментарій: перо, чорнильниця, книга; комунікації здійснювалися через пошту, листи, пакети, депеші; мета технології: представлення інформації в потрібній формі). 2. «Механічна» технологія (інструментарій: друкарська машинка, телефон, диктофон; комунікації через більш досконалі засоби доставки пошти; мета технології: представлення інформації в потрібній формі більш зручними засобами). 3. «Електрична» технологія (інструментарій: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні друкарські машинки, ксерокси, портативні диктофони;. комунікації через пошту, телефон, телеграф; мета технології: формування змісту навчання). 4. «Електронна» технологія (інструментарій: великі ЕОМ, створені на їхній базі автоматизовані системи управління (АСУ) і інформаційно-пошукові системи, оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів; комунікації: через пошту, телефон, телеграф, факс, пейджер; мета технології ще більш зміщується на формування змістовної сторони інформації для управлінського середовища різних сфер суспільного життя, особливо на організацію аналітичної роботи). 5. «Комп'ютерна» («нова») технологія (інструментарій: персональний комп'ютер із широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення (зокрема, систем підтримки прийняття рішень певними спеціалістами, систем з елементами аналізу та штуч186

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ного інтелекту для різних рівнів управління, систем телекомунікації); комунікації: через пошту, телефон, телеграф, факс, мобільний телефон;. Мета технології: формування змістовної сторони інформації для побутового, культурного та іншого призначень). 6. «Мережева технологія» (інструментарій: персональний комп'ютер (ПК), ноутбук із широким спектром стандартного програмного забезпечення різного призначення; комунікації: електронна пошта, глобальні і локальні комп'ютерні мережі; мета технології: забезпечення інформаційних потреб користувачів у відповідному обсязі та представленні). З появою ПК з’явився термін «нові ІТ (НІТ)», під яким розуміють впровадження нових підходів до навчального процесу, що орієнтований на розвиток інтелектуально творчого потенціалу людини з метою підвищення його ефективності, завдяки застосуванню сучасних технічних засобів. На цьому етапі методи, способи і засоби безпосередньо взаємопов'язані з ПК, тому їх ще називають комп'ютерні технології. НІТ характеризуються наявністю мережі Інтернет та такими її сервісами, як електронна пошта, телекомунікації. Сучасна комунікація неможлива без використання ІТ, тому на сучасному етапі розвитку технічних і програмних засобів інформаційні технології називають інформаційно-комунікаційними. У ІКТ ПК відіграє важливу роль, забезпечуючи комфортну, індивідуальну, різноманітну, високоінтелектуальну взаємодію об'єктів комунікації. ІКТ можна визначити як сукупність різноманітних технологічних інструментів і ресурсів, які використовуються для забезпечення процесів комунікації, створення, поширення, збереження та управління інформацією. Під технологічними інструментами та засобами мають на увазі ПК, Інтернет, радіо- і телепередачі та телефонний 187

Секція «Інформаційні технології та системи»

зв’язок. Поєднуючи інформаційні та комунікаційні технології, використовуючи їх в освітньому процесі, слід зазначити, що основною проблемою їх впровадження є адаптація людини до життя в інформаційному суспільстві в межах обраного інформаційно-професійного чи інформаційно-суспільного простору. Перспективи для використання ІКТ: забезпечення нової форми фіксації продуктів інтелектуальної діяльності; доступ до практично необмеженого обсягу навчальної і наукової інформації; висока швидкість отримання інформації; варіативність способів аналітичного оброблення інформації; індивідуалізація процесів навчання; виникнення феномену "безпосереднього знаходження" особистості в глобальному інформаційному просторі. Функції ІКТ в інформаційному просторі навчальних закладів: засіб навчання (застосування мультимедійних навчальних курсів); технічний засіб автоматизації процесу навчальної діяльності студента; зразок сучасних інноваційних технологій; ефективний тренажер. ІКТ здатні: стимулювати пізнавальний інтерес студентів; надавати навчальній роботі проблемний, творчий, дослідницький характер; розвивати самостійну діяльність студентів; забезпечувати навички діяльності студента щодо інформації навчальних предметів та освітніх областей; формувати вміння студентів самостійно шукати, аналізувати і відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її. Використання ІКТ у роботі викладача надає можливість: його самоосвіти, підвищення професійного рівня; отримання найсучаснішої інформації з теми, дисципліни, що вивчається; оновлення навчального матеріалу; доступу до методичної бази розробок; спілкування з колегами на різних форумах; отримування кваліфікованих консуль188

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

тацій та порад експертів; публікації своїх матеріалів; обговорення опублікованих матеріалів; участі в професійних конкурсах, вебінарах; обміну досвідом з колегами з інших регіонів і країн. Систематичне включення ІКТ в освітній процес забезпечить формування і розвиток інформаційно-комунікаційної культури викладачів і студентів. Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і ПК впливають на людину та її сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється і характер її практичної діяльності. Раніше інформацію з будь-якої теми можна було отримати з різних каналів: підручник, довідкова література, лекція, конспект. В наш час до навчального процесу треба включати нові методи подачі інформації. Треба навчити кожного за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності великі обсяги інформації. Важливо організувати процес навчання так, щоб студент активнопрацював на занятті, бачив плоди своєї роботи і міг би їх оцінити. Використання ІКТ в процесі навчання забезпечує: − адаптивність (пристосування навчання до особливостей студента); − керованість (можлива корекція викладачем процесу навчання); − інтерактивність і діалоговий характер навчання; − оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи; − необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі. ІКТ в процесі навчання виконує такі ролі: 189

Секція «Інформаційні технології та системи»

− У ролі викладача є: джерелом навчальної інформації; наочним посібником; тренажером; засобом діагностики і контролю. − У ролі робочого інструменту: є засобом підготовки текстів, їх зберігання; графічним редактором; засобом підготовки виступів; обчислювальною машиною великих можливостей. Використання ІКТ у навчальному процесі обумовлено тим, що в них закладені великі можливості для навчання на якісно новому рівні, істотно підсилюється мотивація до навчання, підвищується рівень індивідуалізації навчання, інтенсифікується процес навчання. При активному використанні ІКТ досягаються загальні цілі освіти, легше формуються компетенції в області комунікації: вміння збору фактів; їх аналізу, порівняння та організації; висловлювання своїх думок, логічного міркування; здібності до інновацій, відкриття чогось нового, вибору і прийняття рішень. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Современные информационные технологии в образовании [Электронный ресурс] / С.А. Зайцева, В.В. Иванов. Режим доступа: http://sgpu2004.narod.ru/infotek/infotek2.htm

УДК 004.9, 004.031.4, 004.85 Ткаченко О.І. канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри комп’ютерних технологій Київський національний університет культури і мистецтв, м.Київ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ «ХМАРНИХ» ТЕХНОЛОГІЙ ТА Е-ОСВІТИ В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ В наш час Е-освіта (Е-learning) активно розвивається завдяки підвищеному попиту на освітні послуги (ОП) та розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Найбільше користувачів Е190

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

освіти в США та Канаді, а в Європі − в Великобританії, Германії, Італії та Франції. Е-освіта, виступаючи в ролі заміни чи доповнення до традиційної підготовки (навчання), є, мабуть, найбільш швидко зростаючим сегментом у сфері вищої освіти. Найбільше ця тенденція спостерігається в США, де Е-освіта, виступаючи в ролі повної заміни традиційного навчання, має в середньому щорічне збільшення чисельності студентів і охоплює трохи менше 20% всіх студентів в період між 2004 і 20014 рр., приблизно 320 тис. викладачів займаються в сфері Е-освіти (у тому числі у США в 2014 р. від 23 до 29 % студентів реєструвалися хоча б в одному onlineкласі). Згідно заяви голландського центру з вищої освіти політичних досліджень «Міжнародне порівняльне дослідження на сьогодення і майбутнє використання ІКТ у вищій освіті» європейські викладачі дивляться на Е-освіту досить скептично. Сучасні вимоги до рівня компетенції фахівців обумовлюють необхідність впровадження в освітній процес Е-освіти, що орієнтує майбутніх фахівців на новий стиль підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, сприяє розвитку їх вмінь, навичок та компетенцій. Розвиток Е-освіти: 1-й етап (1920-1950 рр.) – навчальний матеріал подавався та виконувався контроль і самоконтроль знань завдяки використанню різних механічних, електромеханічних та електронних індивідуалізованих пристроїв; Е-освіта ґрунтувалася на технології програмованого навчання. 2-й етап (1950-1980 рр.) – поява інтелектуальних навчаючих системи, комп’ютерно-орієнтованих систем навчання, комп’ютерні системи контролю знань. В Україні (зокрема, в Інституті кібернетики НАНУ) почали формуватися наукові школи, що займалася автомати191

Секція «Інформаційні технології та системи»

зованими навчальними системами (АНС). В цей період було створено багато спеціалізованого програмного забезпечення (зокрема, АНС PLATO, Coursewriter, Tutor). АНС були стаціонарними та автономними. Технічні та технологічні можливості ЕОМ обмежували процеси обміну ОП між користувачами. 3-й етап (з 1980-х рр. по теперішній час) – поява комп’ютерних мереж та персональних комп’ютерів (ПК), використання спільних та розподілених ресурсів, Web-технологій, віддалений доступ до навчальних матеріалів. Все це забезпечило суттєве підвищення ефективності професійної підготовки, її доступності та масовості. Ключовим стає використання Інтернету, поширення Web-курсів з різних дисциплін, робота з гіпертекстами, віртуальне навчання, поява віртуальних університетів, Е-освіта та мобільне навчання, впровадження дистанційного навчання в систему освіти та освітній інформаційний простір. Е-освіта − різновид дистанційного навчання, за яким учасники і організатори навчального процесу здійснюють індивідуалізовану взаємодію, використовуючи електронні системи доставки засобів навчання та інших інформаційних об’єктів, комп’ютерні мережі, мультимедійні навчальні засоби та ІКТ. Е-освіта є інноваційною технологією і на сучасному етапі розвитку ІКТ може розглядатися як технологічна основа освіти та створення професійного і суспільного інформаційного простору (національного та світового). Основним в Е-освіті є: використання навчального Webконтенту, «хмарних» та мультимедійних технологій. В наш час Еосвіта є невід’ємною частиною освітнього процесу і включає: електронні курси, електронні бібліотеки, нові програми та системи навчання. Специфічні якісні властивості Е-освіти: гнучкість і адаптив192

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ність навчального процесу до потреб і можливостей студентів; модульність побудови навчальних програм; зміна ролі викладача; нові форми контролю якості навчання, що поєднують традиційні форми контролю якості освіти та дистанційні; використання спеціалізованих засобів навчання; використання сучасних ІКТ, «хмарних» та мультимедійних технологій. Е-освіта набуває все більшої популярності, тому виникла необхідність в стандартизації підходів до створення її курсів. В 1990-х рр. було розроблено стандарт Е-освіти SCORM (Sharable Content Object Reference Model, «зразкова модель об’єкта вмісту для спільного використання»), який визначає структуру навчальних матеріалів та інтерфейс середовища виконання. Завдяки цьому навчальні об’єкти можуть бути використані в різних системах Е-освіти. Згідно SCORM були сформульовані вимоги до систем навчання: доступність, адаптованість, ефективність, довговічність, інтероперабельність, багаторазове використання. Для телекомунікаційного середовища (зокрема, мережі Інтернет) характерна клієнт-серверна модель. Така модель використовується і в стандарті SCORM, в даному випадку сервером є LMS (Learning Management System, Система Управління Навчанням). Елементи системи Е-освіти: змістові об’єкти (навчальний матеріал), спільноти, експертна online-допомога, можливості для співпраці (online-конференції, спільна online-робота над проектом тощо), мультимедіа (аудіо- та відеотехнології подання навчальних матеріалів). Переваги Е-освіти: персоніфікація (студент самостійно визначає: швидкість, час та зміст та послідовність вивчення навчального матеріалу); можливість навчання без відриву від виробництва; можливість комбінування навчального контенту для формування адаптова193

Секція «Інформаційні технології та системи»

них під конкретного учня навчальних програм; можливість отримання більше інформації, необхідної для оцінки знань; вартість Е-освіти значно нижче порівняно з традиційним очним навчанням; використання різноманітних засобів навчання; можливість навчання осіб, які мають обмежені можливості; надання доступу до навчання особам, які не мають можливості навчатися у традиційній очній формі; ефективна система управління навчанням. Недоліки Е-освіти: складність внесення оперативних змін, у випадку якщо навчання вже почалося; необхідність формування додаткової мотивації у слухачів; необхідність інвестицій при побудові середовища Е-освіти та створення професійного інформаційного середовища; висока залежність від технічної інфраструктури; відсутність достатньої кількості фахівців у сфері технологій Е-освіти; високі інвестиції на внесення змін у навчальний контент. Швидкість подальшого розвитку Е-освіти залежить успішного вирішення існуючих проблем. Основні проблеми в сфері Е-освіти: визначення еквівалентності дистанційної освіти та традиційної освіти; мовна проблема при імпорті/експорті ОП; недостатній розвиток ІКТ, що підтримують Е-освіту; відсутність достатньої кількості фахівців у сфері Е-освіти з необхідним рівнем компетенції; висока вартість розробки і підтримки в актуальному стані дистанційних курсів; різниця в часі в разі проведення дистанційного online-навчання на великих територіях. В наш час відбувається швидке впровадження Е-освіти, «хмарних» технологій і сервісів в систему освіти та розбудова єдиного інформаційного освітнього простору. Сучасний єдиний інформаційний освітній простір будується з використанням «хмарних» технологій, які мають ряд переваг: не потрібні потужні ПК; зменшення витрат на ПЗ; «необмежений» обсяг да194

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

них; доступність з різних пристроїв; відсутність прив’язки до робочого місця; виконання багатьох видів навчальної діяльності (контролю, оцінювання, online-тестування); відкритість освітнього інформаційного простору. Завдяки зростанню популярності «хмарних» технологій для викладачів з’являються нові можливості управління навчальним процесом. Забезпечити доступ студентів до основних компонентів навчального процесу, створити умови для навчання та саморозвитку також допомагають «хмарні» технології. Форми використання «хмарних» технологій в освіті: віртуальні предметні спільноти, «віртуальні кафедри», «віртуальний університет», «віртуальні методичні кабінет», «віртуальний клас», електронний журнал, тематичний форум, організація самостійної роботи студентів, сховища контенту. Види діяльності, що підтримуються у «хмарі»: комунікація, колаборація, кооперація. Комунікація − процес обміну інформацією між двома або більше особами. Колаборація − процес спільної діяльності (наприклад, в інтелектуальній сфері) двох чи більше осіб або організацій для досягнення спільних цілей через обмін знаннями, навчання і досягнення згоди. Кооперація − співробітництво, взаємозв'язок людей у процесах їх діяльності. Варіанти використання «хмарних» технологій: від простих online-інструментів до складних технологій спільної роботи над проектами дозволяють входити в єдиний інформаційний простір, вибирати ту його частину, яка є адекватною можливостям, потребам та індивідуальним характеристикам студента. Найбільше тут підходять технології SaaS (Software As a Service), бо серед них є багато безкоштовних. Сьогодні Е-освіта в Україні може повноцінно розвиватися при 195

Секція «Інформаційні технології та системи»

наявності нормативно-правової бази; навчальних закладів Е-освіти; контингенту студентів; кваліфікованих викладачів; навчальних програм і курсів; відповідної матеріально-технічної бази; фінансової підтримки тощо. Дані про стан Е-освіти в нашій країні та в усьому світі свідчать про нагальну необхідність її стимулювання для забезпечення динамічного розвитку і впровадження на всіх рівнях освіти, перш за все, – вищої, бо Е-освіта є інноваційною технологією, спрямованою на професіоналізацію та підвищення мобільності тих, хто навчається, і на сучасному етапі розвитку ІКТ вона може розглядатися як технологічна основа фундаментальності вищої освіти. Сучасні Е-освіта та «хмарні» технології вибудовують національний та світовий професійний та суспільний інформаційний простір.

УДК 004.04 Ткаченко О.І. канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Червак О. студент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ Одним із методів удосконалення системи управління освітою є впровадження новітніх інформаційних технологій (ІТ) та інформаційних систем (ІС) [1]. Тому в сучасних умовах для забезпечення ефективного функціонування вищих навчальних закладів (ВНЗ) України необхідно реорганізувати систему управління навчальним процесом. Дієвий метод підвищення ефективності управлінням навчаль196

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ним процесом є використання ІТ, а задача розробки ефективної ІС управління (ІСУ) навчальним процесом у ВНЗ є однією з найбільш актуальних задач інформатизації освіти. Для ефективного управління навчальним процесом у ВНЗ доцільним є організація розгалуженого навчання студентів. Функції та задачі ІСУ навчальним процесом з його розгалуженою організацією процесу мають стати одним з основних об’єктів теоретичних досліджень та практичних розробок, оскільки проблема розроблення ефективної ІСУ навчальним процесом у ВНЗ наразі є актуальною. Оглянувши популярні методи створення сучасних ІСУ навчальним процесом, зокрема, динамічних та гнучких Web-додатків та Web-служб, можна зробити висновок, що клієнт-серверна архітектура нікуди не ділась і використовується ще й досі. Використання сучасних технологій впровадження такої архітектури стало значно легшим та простішим. Зокрема, використання таких програмних каркасів, як Twitter Bootstrap, HTML5 Boilerplate та т.і. дозволяють за лічені дні впровадити у ІСУ, що підтримують навчальний процес, будь-які інтерфейси. При розробці ІСУ та автоматизації навчального процесу повинні бути враховані її наступні майбутні властивості: - слабка зв'язаність елементів архітектури ІСУ між собою (окремі елементи повинні мати можливість працювати незалежно від того чи перестав бути доступний інший компонент у системі, чи ні ); - тестувальність (можливість встановлення факту «правильного» функціонування системи); - діагностованість (можливість знаходження «несправної» частини системи); - надійність (наприклад, шляхом резервування); - простота обслуговування та експлуатації (мінімальні вимоги до 197

Секція «Інформаційні технології та системи»

кваліфікації та додаткового навчання користувачів системи); - безпека (відповідність вимогам промислової безпеки та техніки безпеки); - захищеність системи від вандалів і некваліфікованих користувачів; - економічність (економічна ефективність в процесі функціонування); - модифікаційність (можливість перенастроювання для роботи з іншими технологічними процесами та системами); - функціональна розширюваність (можливість введення в систему додаткових функціональних можливостей, не передбачених у технічному завданні); - збільшуваність (можливість збільшення розміру ІСУ при збільшенні розміру об'єкта управління); - можливість переконфігурування системи для роботи з новими технологічними процесами. На початку проектування архітектури системи “Університет 2.0”, були встановлені наступні пріоритетні завдання: - проектування модулю авторизації користувачів; - проектування модулю доступів до функціональних можливостей системи; - проектування функціональних можливостей системи; - проектування слою відображення відповідно до можливостей системи; - проектування слою безвідмовності окремного компоненту; При подальшому проектуванні та розробці авторської інформаційної системи автоматизації навчального процесу “Університет 2.0” було застосовано різні суміжні технології для прискорення розробки та досягнення її більш високого рівня якості та надійності. 198

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Використання систем контролю версій, автоматизація процесу компіляції окремих компонентів, призвели до пришвидшення та покращення якості розробки. В основі роботи системи були закладені сучасні принципи проектування, зокрема: клієнт-серверна архітектура, автентифікація за допомогою квитка, модуль доступу до ресурсів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Поляков Д.В. Интегрированная система управления учебным процессом в ВУЗе / Д.В. Поляков // НОУ Академия управления ТИСБИ, Казань − Режим доступу [Електроний ресурс]: http://www.ict.edu.ru/vconf/files/10261.doc.

УДК 004.04 Ткаченко О.І. канд. фіз.мат. наук, доцент кафедри інформаційних технологій Київська Державна Академія Водного Транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

Четверикова Л.О. магістр кафедри інформаційних технологій, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

ВЕРИФІКАЦІЯ ТА АТЕСТАЦІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Верифікацією й атестацією називаються процеси перевірки й аналізу, у ході яких перевіряється відповідність програмного забезпечення своєї специфікації і вимогам замовників. Верифікація й атестація охоплюють весь цикл життя забезпечення програмного (ПЗ) – вони починаються на етапі аналізу вимог і завершуються перевіркою програмного коду на етапі тестування програмної системи [1]. Верифікація й атестація – абсолютно різні поняття, однак часто 199

Секція «Інформаційні технології та системи»

їх плутають. Для того, щоб розрізняти їх, необхідно зрозуміти головне розходження між цими термінами. Верифікація відповідає на запитання, чи правильно створена система, а атестація відповідає на запитання, чи правильно працює система. З цього випливає, що верифікація перевіряє відповідність ПЗ системній специфікації, зокрема функціональним і нефункціональним вимогам. Атестація – це більш загальний процес. Під час атестації ціль інженера – довести замовникові, що продукт себе виправдує. Атестація проводиться після верифікації. На ранніх етапах розробки ПЗ дуже важлива атестація системних вимог. У вимогах дуже часто зустрічаються помилки, недоліки, недогляди, що може привести до невідповідності продукту бажанню замовника. Інженер повинний справлятися з цією проблемою. Однак, як відомо, складно викорінити всі погрішності у вимогах. Окремі помилки можуть виявитися лише тоді, коли програмний продукт реалізований. У процесах верифікації й атестації використовуються дві основні методики перевірки й аналізу систем: інспектування ПЗ і тестування ПЗ. Інспектування ПЗ має на увазі аналіз і перевірку різних представлень системи, наприклад, документації. Інспектування відбувається на всіх етапах розробки програмної системи. Паралельно з інспектуванням може проводитися автоматичний аналіз вихідного коду програм і відповідних документів. Інспектування й автоматичний аналіз – це статичні методи верифікації й атестації, оскільки їм не потрібна виконуюча система. Тестуванням ПЗ називається аналіз вихідних даних і робочих характеристик програмного продукту для перевірки правильності роботи системи. Тестування – динамічний метод верифікації й атестації, тому що застосовується до системи, що виконується. На рис.1 показано мі200

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

сце інспектування і тестування в процесі розробки ПЗ. Стрілки вказують на ті етапи процесу розробки, на яких можна застосовувати дані методи.

Рис.1 Статична і динамічна верифікація й атестація Відповідно до цієї схеми, інспектування можна виконувати на всіх етапах розробки системи, а тестування – у тих випадках, коли створений прототип або виконуюча програма. До методів інспектування відносяться: − інспектування програм, − автоматичний аналіз вихідного коду − формальна верифікація. Однак статичними методами можливо здійснити перевірку тільки на відповідність програм специфікації, з їх допомогою неможливо з'ясувати правильність функціонування системи. Крім того, статичними методами не можна перевірити такі нефункціональні характеристики, як продуктивність і надійність. Отже, для аналізу нефункціональних характеристик варто проводити тестування системи. В наш час, незважаючи на широке застосування інспектування ПЗ, що переважає методом верифікації й атестації усе ще залишається тестування. Тестування – це перевірка роботи програм з даними, подібними реальним, котрі будуть оброблятися в процесі експлуатації 201

Секція «Інформаційні технології та системи»

системи. Недоробки в роботі ПЗ виявляються при аналізі вихідних даних, серед яких виділяються і досліджуються аномальні. На різних етапах процесу розробки ПЗ застосовують різні види тестування. Тестування дефектів проводиться для виявлення невідповідностей між програмним продуктом і його специфікацією, що обумовлені помилками в програмному коді. Такі тести розробляються для виявлення помилок у системі, а не для імітації її роботи. Статистичне тестування оцінює продуктивність і надійність програм, а також роботу програми при використанні різних режимів її експлуатації. Тести розробляються з метою імітування, причому імітується реальна робота системи з реальними вихідними даними. Надійність функціонування системи визначається по кількості збоїв, відзначених у роботі програм. Продуктивність оцінюється за результатами вимірів повного часу виконання операцій і часу відгуку системи при обробці тестових даних. Між цими двома методами тестування немає чітких границь. Під час тестування випробувач може одержати інтуїтивне представлення про надійність ПЗ, а під час статистичного тестування є можливість виявлення програмних дефектів. Головна мета верифікації й атестації – упевнитися у тому, що система «відповідає своєму призначенню». Відповідність програмної системи своєму призначенню аж ніяк не припускає, що в ній зовсім не повинно бути помилок. Скоріше, система повинна добре відповідати тим цілям, для яких вона планувалася. Рівень необхідної вірогідності відповідності залежить від призначення системи, чекань користувачів і умов на ринку програмних продуктів. Рівень вірогідності відповідності залежить від важливості (критичності) розроблювального програмного продукту за якиминебудь критеріями. Наприклад, ПЗ для медичного приладу «Апарат 202

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

серця-легені» є «суперкритичним», тому що від якості роботи системи залежить людське життя. Можна привести приклад систем малої критичності. Це, зокрема, досвідчені зразки програмних систем, розроблювальні для демонстрації деяких нових ідей. У більшості користувачів у даний час дуже низькі вимоги до програмного забезпечення. Це пов'язано з тим, що користувачі звикли до різноманітних збоїв, що відбуваються при роботі з ПЗ. Вони згодні терпіти збої в роботі ПЗ, якщо вигода від використання ПЗ перекриває недоліки. Однак, останнім часом терпимість користувачів стосовно ПЗ знижується. Створення недоброякісного ПЗ стає неприпустимим. Тепер фірми, що виготовляють програмні продукти, прагнуть приділяти більше уваги верифікації й атестації ПЗ. Ще один важливий момент: умови ринку програмних продуктів. При оцінці програмної системи розроблювач повинний знати конкуруючі системи, ціну, яку покупець згодний заплатити за продукт і призначений термін виходу цієї системи на ринок. Ціль розроблювача – не допустити виходу конкуруючої системи на ринок раніше. Якщо покупці не бажають здобувати ПЗ за високою ціною, вони, можливо, згодні терпіти більшу кількість дефектів таких систем. При визначенні витрат на верифікацію й атестацію всі ці фактори повинні враховуватися. При проведенні верифікації й атестації в системі, як правило, виявляються помилки, що повинні виправлятися. Після виправлення помилок необхідно знову перевірити програму. Для цього можна ще раз виконати інспектування програми або повторити тестування. Розроблювач повинний знати, що простих методів виправлення помилок у програмах не існує. Повторне тестування необхідно проводити для того, щоб пере203

Секція «Інформаційні технології та системи»

конатися, що зроблені в програмі зміни не внесли в систему нових помилок, оскільки на практиці високий відсоток «виправлення помилок» або не завершується цілком, або вносить нові помилки в програму. При розробці великих систем кожне повторне тестування всієї системи обходиться дуже дорого; при цьому для економії засобів визначають зв'язок і залежність між частинами системи і проводять тестування саме цих окремих частин. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Соммервилл И. Инженерия программного обеспечения, 6-е издание.: Пер. с англ. – М.: Издат. Дом. «Вильямс», 2002. – 624 с. УДК 004.09 Траханов В.Ю. магістр, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Ткаченко О.І. канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри інформаційних технологій Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

РОЗРОБКА WEB-ДОДАТКІВ ДЛЯ СФЕРИ ІТ Розвиток інформаційних технологій (ІТ) сприяв розвитку глобальної мережі Internet, в якій за допомогою соціо-культурного Webдодатку можна зобразити будь-який процес, що відбувається в різних сферах науки, культури, освіти та бізнесу. Розробка технологій автоматизації процесів генерації Webдодатків для сфери ІТ з метою зменшення витрат (матеріальних та часу) є нагальною потребою і актуальною проблемою в сфері інфор204

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

маційних технологій, зокрема в сфері дистанційного навчання (Еосвіти) та командної розробки програмного продукту в Інтернетсередовищі тощо. Такими технологіями є, зокрема, фреймворки, що допомагають розробникам програмних продуктів, зокрема, Web-додатків для сфери ІТ, структурувати продукту на іншу платформу. Швидкий розвиток інформаційного Web-середовища призвів до того, що вимоги до Web-додатків взагалі, та Web-додатків для сфери ІТ, зокрема, суттєво змінилися. Зокрема спостерігається тенденція до створення багатьох Web-додатків, яким притаманні наступні властивості: − контент тісно пов'язаний з проблемами сфери ІТ; − інтерфейс надає можливості комфортного спілкування при вирішенні різного роду задач в сфері ІТ, зокрема, командній розробці програмного продукту в Інтернет-середовищі; − можливості додатку можуть динамічно змінюватися в бік їх розширення. При роботі програмних продуктів, що підтримують мережеву взаємодію, усунути затримку відповіді, пов’язану з передачею даних через мережу Інтернет, принципово неможливо. Пом’якшити негативний ефект від затримки даних дозволяє технологія Ajax. Але застосування цієї технології повністю змінило структуру та принципи роботи соціо-культурних Web-додатків. В сучасних мережевих програмах все більше функцій виконується на клієнтському боці, тому обсяг коду клієнтської частини Webдодатку для сфери ІТ суттєво збільшується і робота над нею виконується групою розробників. В результаті виявилося, що мова JavaScript, яка застосовується для написання Ajax-додатків, має специфічне 205

Секція «Інформаційні технології та системи»

застосування і не відповідає вимогам до інструментальних засобів розробки та налагодження програм. Web-додатки для сфери ІТ – це програми, призначені для використання в середовищі браузера. За допомогою додатків можна, наприклад: − створювати текстові і документи, зокрема технічні завдання на розробку програмних продуктів; − редагувати текстові документи, програмні коди тощо, не встановлюючи при цьому складне програмне забезпечення (як системне, так і прикладне); − здійснювати обговорення в команді технічного завдання, окремих задач, програмних компонентів і проблем реалізації; − здійснювати розробку програмного продукту та його тестування в команді. Основним призначенням Web-додатку для сфери ІТ є: − полегшення доступу до інформації ІТ-змісту; − полегшення пошуку бажаємих послуг чи товарів ІТ-сфери; − зменшення затрату часу на пошук інформації ІТ-сфери; − підвищення ефективності та швидкості обробки інформації ІТсфери; − швидке отримання результатів. В роботі розглядається авторська інформаційна система, яка виконує, зокрема, наступні функції: − перегляд категорій (товарів, послуг, інформаційних ресурсів тощо); − перегляд галереї обраних товарів, послуг, інформаційних ресурсів; − можливість фільтрування змісту Web-додатку для сфери ІТ по відповідним критеріям; 206

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

− ознайомлення з детальною інформацією про відповідну культурну подію, особу, період, тенденцію тощо; − ознайомлення з детальною інформацією про замовлення інформації ІТ-змісту (як товару чи послуги); − ознайомлення з детальною інформацією про спосіб оплати замовленного інформаційного контенту в сфері ІТ; − можливість ознайомитися з новинками ІТ-сфери. В якості подальшого вдосконалення системи розробки Webдодатків для сфери ІТ є доцільним розширення її функціональних можливостей в аналітичній частині, тобто використання більшої кількості алгоритмів аналізу різноманітного контенту, додавання графіків відвідуваності та відслідковування змін показників Web-сайту у часі тощо. Також можливе доопрацювання інтерфейсу Web-сайту з метою подальшого підвищення його інформативності, привабливості та зручності.

УДК 004+378.147 Хорольський С.А. студент гр. КН-22, кафедра комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м.Київ, Україна

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ Зміни, пов’язані з переглядом ряду наукових, політичних і соціальних положень, відбуваються в усіх сферах людського життя, торкаються всіх суспільних й культурних інституцій. У зв’язку із цим 207

Секція «Інформаційні технології та системи»

відбуваються зміни і в системі вищої мистецької освіти, ініційовані як самою системою, так і під тиском змін в інших сферах. Перехід на нові освітні технології нині неможливе без упровадження в процес навчання різного роду автоматизованих навчальних систем, і головну роль у цьому процесі відіграють технології дистанційного навчання. Значний внесок у розвиток інформаційних технологій для навчання й освіти зробили вітчизняні вчені В. Глушков, В. Гриценко, О. Довгялло, М. Згуровський, Г. Теслер, Є.Машбіц, Н. Панкратова, П. Федорук та ін. Дистанційне навчання — нова форма організації освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання і призначається для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров’я тощо [4]. Але методика викладання з використанням технологій дистанційного навчання істотно відрізняється від традиційних технологій навчання, а основною особливістю дистанційної освіти є надання студентам можливості самостійно отримувати необхідні знання, користуючись сучасними інформаційними технологіями. До найбільш поширених систем дистанційного навчання (СДН) відносяться: • • • • • • • •

Moodle; Lotus Learning Space; Blackboard Learning System; REDCLASS; «Прометей»; «Віртуальний Університет»; ГЕКАДЕМ; e-University. 208

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

«Веб-клас ХПІ» та інші [2]. Після проведеного порівняльного аналізу навчальних можливостей СДН, для використання в навчальному процесі Київського національного університету культури і мистецтв було обрано модульне об'єктно- орієнтоване динамічне навчальне середовище Moodle, яке є вільно поширюваною системою управління навчальним контентом. В зв’язку з цим була поставлена задача визначення оптимальної структури дистанційного курсу та наповнення електронного навчального курсу навчально-методичними ресурсами для вивчення дисципліни «Філософія». При проектуванні курсу було вирішено дотримуватися структури, яку запропонувала дослідниця Є. Полат, Ця структура складається з таких компонентів: 1) загальні відомості про курс: його призначення, цілі, задачі, зміст, умови запису на курс; 2) довідкові матеріали; 3) блоки для установлення контакту з користувачами; 4) навчальний курс, структурований за модулями; 5) блок завдань, направлений на засвоєння матеріалу; 6) блок творчих завдань; 7) блок контролю [1]. Процес створення електронного навчального курсу (ЕНК) на рівні ВНЗ передбачав такі послідовні етапи: Етап 1. Навчання науково-педагогічних працівників щодо створення електронного навчального курсу. Етап 2. Наповнення ЕНК електронними навчально-методичними ресурсами в повному обсязі відповідно до вимог. Етап 3. Апробація ЕНК протягом одного навчального семестру. Етап 4. Атестація електронного навчального курсу на рівні ВНЗ. Слід зазначити появу нового дослідницького напрямку у сфері дистанційного навчання на Web-платформі – це адаптивні й інтелектуальні технології в навчанні, за допомогою яких можливо врахуван•

209

Секція «Інформаційні технології та системи»

ня індивідуальних здібностей студента, його попередніх знань й умінь [3]. Все це сприятиме удосконаленню й індивідуалізації навчального процесу в закладах мистецької освіти, а також зробить навчальний процес більш привабливим, демократичним, комфортним і стимулюватиме студентів до самоосвіти та навчання протягом усього життя. Список використаних джерел 1. Полат Е.С. Теория и практика дистанционного обучения / Е.С. Полат // Информатика и образование. – 2001. – № 5. – С. 37-42. 2. Системи дистанційного навчання: порівняльний аналіз навчальних можливостей [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.academia.edu/931578/Системи_дистанційного_навчання_по рівняльний_аналіз_навчальних_можливостей. – Назва з екрану. 3. Федорук П. І. Адаптивна система дистанційного навчання та контролю знань на базі інтелектуальних Інтернет-технологій: автореф. дис... д-ра техн. наук: 05.13.06 / П.І. Федорук ; НАН України, Ін-т пробл. мат. машин і систем. — К., 2009. — 37 с. 4. Чередніченко Г. А. Інформаційні технології дистанційного навчання: перспективи та проблеми / Г. А. Чередніченко, І. П. Тригуб // Науковий вісник НУБіП України. – 2010. - № 1. УДК 338.1 Фейчер О.О. аспірант Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, завідувач лабораторії кафедри економіки, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ В сучасних умовах розвитку економічних процесів зміст функціонування ВНЗ мистецького спрямування не задовольняє вимоги демократичного суспільства та не відповідає в повній мірі основним 210

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

принципам євроінтеграційного розвитку. Слід пам’ятати, що українська мистецька освіта має бути конкурентоздатною і в глобалізаційному вимірі інформаційного простору: маємо віднайти й забезпечити перспективи вдосконалення змісту мистецької освіти та її інформаційно-технічного забезпечення. Замість традиційної ретрансляції знань у навчальному процесі повинно домінувати формування умов і засобів для успішного творчого пошуку, втілення інноваційних технологій в освітянську діяльність мистецьких ВНЗ. Серйозними проблемами у цьому напрямку є значна централізація ВНЗ, проблема їх автономії, недостатньо уваги приділяється ВНЗ мистецького спрямування, спостерігається масштабна культурна, духовна та освітня криза загалом. Сьогодні в умовах переходу до інформаційного суспільства важливу роль відіграє проблема доступності до інформації, основними проявами якої є недостатні координація інформаційно-обмінних відносин та керованість інформаційними потоками, обмеженість у коштах. Тому інформаційні забезпечення та ємність мистецької вищої освіти мають надважливе значення для економічного розвитку сучасного суспільства України. Економічну цінність інформаційної діяльності у мистецьких ВНЗ по виробництву інформаційних продуктів та послуг можна розглядати як частину інформаційного бізнесу у валовому національному продукті. Відносно економічного критерію оцінки стану національного інформаційного простору мистецька вища освіта належить до вторинного інформаційного сектору економіки [3, с. 98]. Ефективне інформаційне забезпечення мистецьких ВНЗ сприяє підвищенню ефективності праці та управління освітянським процесом, а економічна цінність інформаційної діяльності оцінюється за якістю підготовки фахівців. Підвищення якості наукового та науково211

Секція «Інформаційні технології та системи»

методичного інформаційного забезпечення у ВНЗ мистецької освіти задля покращення ефективності навчального процесу визначається переважно двома чинниками: наукової кваліфікації професорськовикладацького складу та наявності необхідних умов оточуючого середовища, що сприятиме засвоєнню нових і вдосконаленню набутих вже знань. Щодо освітнього простору України, то для кожного ВНЗ притаманна наявність власного окремого інформаційного посередника – наукової бібліотеки або навчального інформаційно-ресурсного центру. Формуючи організацію інформаційних центрів, необхідно насамперед визначити індивідуальний рівень інформаційної насиченості кожного навчального закладу, що забезпечує якісні показники навчального процесу. Тому первинною ланкою у формуванні стратегії інформаційного забезпечення головних напрямів діяльності ВНЗ, зокрема мистецьких, є створення саме моделі стратегічного інформаційного забезпечення їх функціонування. Моделювання інформаційного забезпечення мистецьких ВНЗ є необхідним чинником формування ефективного їх організаційно-економічного механізму управління, що забезпечуватиме стабільність розвитку вишів, їх мобільність і значущість в сучасному глобалізаційному середовищі. Взаємовпливовість та взаємообумовленість науки та навчального процесу є соціальною необхідністю сьогодення, оскільки динаміка наукового знання сучасного періоду розвитку науки, диктує необхідність впровадження інновацій у змістовне наповнення наукових дисциплін [3, с. 98]. Еволюція сучасного знання на принципах інтеграції фундаментальних наук і міждисциплінарних зв’язків прикладних наук сприяє оновленню глосаріїв, розробки галузевих тезаурусів, їх використання в створенні наукових і навчальних текстів [3, с. 99]. Більшість стратегічних завдань сучасного університету тісно пов’язані з діяльністю його інформаційного центру — наукової біблі212

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

отеки, що є це інформаційною основою освітнього, науководослідницького процесів, творчою лабораторією, від ресурсів і послуг якої багато в чому залежить якість навчання та наукових досліджень. Сьогодні є необхідність у представленні читачам повнотекстових варіантів книжок, науково-методичної літератури, архівних документів у Інтернет-мережі. В Україні систематична робота зі створення електронних каталогів у бібліотеках ВНЗ розпочалась у 1990-х рр., з’явились перші сайти бібліотек в мережі Інтернет. Слід відзначити цінні доробки з цього напряму наукової бібліотеки ім. М.О.Максимовича Київського національного університету ім. Т.Шевченка, яка проводить велику роботу з поцифрування стародруків. На сайті бібліотеки в цифровому депозитарії Old Printed books www.rarelib.undp.org.ua/ukr виставлені версії стародруків [1]. Створення повнотекстових копій книг є трудомістким, але необхідним заходом не тільки для доступу читачів до раритетів, але й для збереження самих оригіналів. На сьогодні фонд рідкісних і цінних видань наукових бібліотек ВНЗ України становить близько 1 млн примірників [2]. Кожна бібліотека мистецького ВНЗ є унікальною, а їхні фонди формувалися протягом тривалого часу. Так, за останнє десятиріччя три університетські бібліотеки України набули статусу бібліотек національного надбання ( Наукова бібліотека Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І.Франка). Зберігання унікальних культурних колекцій бібліотеками мистецьких ВНЗ сприяє накопиченню обсягів електронних ресурсів, які є основою для мережевого інформаційнобібліотечного обслуговування науковців. Позитивним є наступний факт: багато бібліотек українських ВНЗ стали учасниками проекту 213

Секція «Інформаційні технології та системи»

«Електронні бібліотеки України: Центри знань для університетів України» і представили в Інтернеті свої депозитарії, які включають статті вчених, автореферати, тексти рідкісних видань з питань культури та мистецтва [1]. Репозитарії є відкритими для вчених, викладачів, студентів і аспірантів, що сприяє підвищенню ефективності навчального процесу і наукових досліджень у цій галузі. Проаналізувавши університетський рівень системи інформаційного забезпечення науковців сфери культури та мистецтва, можна стверджувати, що бібліотеки мистецьких ВНЗ України посідають гідне місце, але залишається невирішеним питання забезпечення доступу до даної наукової інформації, використання рідкісних фондів як з навчальною метою, так і з науковою. Тому серед перспектив наукового та прикладного удосконалення інформаційного забезпечення наукової та науково-педагогічної діяльності у мистецьких ВНЗ України, маємо намір виокремити наступні: - удосконалення та оптимізація нормативно-правової бази щодо формування та використання наукоємних інформаційних ресурсів в електронному середовищі мистецьких вищих навчальних закладів; - створення оптимального локального сховища електронної інформації мистецького вищого навчального закладу, інтегруючи інформаційні ресурси усіх рівнів мистецького вищого навчального закладу (бібліотеки, кафедр, науково-дослідних підрозділів); - організація ефективного депозитарію електронних видань і електронних версій друкованих видань, архівування наукової інформації в електронних соціальних мережах. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Абакумова В. І. Ресурси ВНЗ України з інформаційнобібліотечного забезпечення сфери культури та мистецтва / В. І. Абакумова, Н. К. Литвиненко // Вісник Харківської державної академії 214

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

культури. – 2013. - Вип. 41. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ic.ac.kharkov.ua/RIO/v41/29.pdf 2. Копанєва В. Бібліотека як центр збереження інформаційних ресурсів Інтернету : [монографія] / В. О. Копанєва ; НАН України; Нац. бка України ім. В. І. Вернадського. — К. : [б.в.], 2009. — 198 c. 3. Лесюк О.В. Інформаційне забезпечення науки у ВНЗ у сучасному освітянському просторі України / О.В. Лесюк // Зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-техн. конф. «Бібліотека вищої школи на новому етапі розвитку соціальних комунікацій». – Дніпропетровськ: ДНУЗТ ім..В.Лазаряна, 2013. – С. 97-99. УДК 378.018.43 Червякова Т.І. канд. тех. наук, доцент, доцент кафедри електроніки та обчислювальної техніки Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ Національною стратегією розвитку освіти в Україні як пріоритетний напрямок визначено впровадження сучасних інформаційнокомунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Серед сучасних освітніх технологій провідне місце посідають дистанційні технології навчання, які підтримують і забезпечують дистанційну освіту. Інформаційно-комунікаційні технології забезпечують створення, накопичення, зберігання та доступ до веб-ресурсів (електронних ресурсів) навчальних дисциплін, а також організацію і супровід на215

Секція «Інформаційні технології та системи»

вчального процесу за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення та засобів інформаційно-комунікаційного зв’язку. Дистанційний курс являє собою комплекс навчальнометодичних матеріалів та освітніх послуг, створених у віртуальному навчальному середовищі для організації дистанційного навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій за моделлю дистанційного навчання [1, 2]. Система навчально-методичних матеріалів включає за формою: − структуровані електронні інтерактивні навчальні матеріали, що розміщені у віртуальному навчальному середовищі, для організації навчання через Інтернет; − друковані матеріали (навчальний посібник, опорний конспект або/і робочий зошит, методичні рекомендації для слухачів, методичні рекомендації для викладачів), необхідність розроблення яких визначається специфікою курсу; − додаткові навчальні засоби та носії навчальної інформації (компакт-диски, відеокасети, аудіокасети), що містять довідки та енциклопедичні посилання для поглиблення пізнавальних можливостей дистанційного курсу і, також, необхідність розроблення таких засобів згідно із специфікою дистанційного курсу. Система навчально-методичних матеріалів включає за змістом: − методичні розробки викладача для супроводження навчання з посібником, конспектом, робочим зошитом (найбільш характерні бар'єри при опрацюванні теоретичного матеріалу, коментарі і поради для зняття бар'єру невпевненості; приклади конструювання відкритих питань і можливих варіантів відповідей; питання до дискусій та ін.); − методичні розробки викладача для студентів з коментарями до характерних ситуацій у всіх формах навчального процесу. 216

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Система освітніх послуг включає підсистеми, що спрямовані і передбачають: − доставку студенту навчальних матеріалів; − забезпечення необхідної адаптації на початку навчання і мотивації впродовж усього процесу, а також інтерактивної взаємодії студентів і викладача, яка реалізує функції співтворчості, активних форм навчання, допомоги тощо; − організацію самостійної роботи студента щодо засвоєння навчального матеріалу; − самооцінювання та контроль знань, умінь і навичок студентів перед навчанням (попередній контроль), у процесі навчання (проміжний контроль) та у кінці навчання (заключний контроль); − технічну підтримку дистанційного навчання. Основою формування дистанційного навчання є електронний навчальний курс (ЕНК), який може містити електронні ресурси трьох типів: а) інформаційні ресурси, що містять навчальні матеріали (електронні конспекти лекцій, мультимедійні презентації лекцій, методичні рекомендації, аудіо та відео матеріали тощо); б) діяльнісні ресурси, призначені для закріплення вивченого матеріалу, формування вмінь і навичок, самооцінювання та оцінювання досягнень студентів (практичні, самостійні, тестові завдання до теми, контрольні запитання тощо); в) комунікаційні ресурси для здійснення інтерактивного спілкування, зворотного зв’язку (чат, оголошення, анкетування тощо). Електронні навчальні курси розміщуються на навчальному порталі в системі дистанційного навчання. Робота порталу повинна бути організована на основі системи управління навчальними ресурсами соціальних мереж або систем власної розробки. Функціональні 217

Секція «Інформаційні технології та системи»

можливості таких систем мають дозволяти: студенту – отримувати персоніфікований доступ до електронного навчального курсу та університетського репозитарію чи електронної бібліотеки через Інтернет, відкривати та завантажувати на власний комп’ютер навчально-методичні матеріали курсу, в тому числі і мультимедійні, відправляти виконані завдання для перевірки, проходити електронне тестування; спілкуватися із іншими слухачами курсу індивідуально чи в малих групах, ставити викладачеві запитання, переглядати електронний журнал обліку оцінок тощо; викладачу – самостійно створювати та редагувати ресурси ЕНК, надсилати повідомлення студентам, розподіляти, збирати та перевіряти завдання, вести електронні журнали обліку оцінок та відвідування, налаштовувати різноманітні ресурси курсу, організовувати електронне обговорення актуальних проблем між студентами в групі або малих групах в он-лайн та off-лайн режимах тощо. Електронні навчальні курси можуть використовуватись для підтримки усіх форм навчання у цілому чи окремими частинами для організації самостійної роботи, проведення модульного та підсумкового контролю, проведення консультацій та ін. Сутність ЕНК полягає у тому, що він призначений для оволодіння студентами навчальними матеріалами під керівництвом викладача. Типова структура ЕНК представлена на рис. 1 [4]. На сьогоднішній день у світі існує значна кількість e-learning платформ для організації електронного навчання, які поділяються на дві великі категорії: з закритим кодом (комерційні) та відкритим кодом (поширюються безкоштовно) [3, 4, 5].

218

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Рис. 1. Типова структура електронного навчального курсу Запропонована структура ЕНК допоможе широкому колу викладачів у створенні власних навчальних курсів. Кожний ЕНК може вміщувати як уніфіковані структурні елементи та їх компоненти, так і такі, що відповідають особливостям конкретної дисципліни і потребам розвитку студентів, забезпечуючи їм педагогічну підтримку. Подальші дослідження будуть спрямовані на знаходження балансу між методикою використання ЕНК і традиційними формами та методами навчання. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Положення про дистанційне навчання. – [Електронний ресурс] – 219

Секція «Інформаційні технології та системи»

Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13 2. Биков В.Ю. Технологія створення дистанційного курсу: навч. посіб. // В.Ю. Бикова, В.М. Кухаренка, Н.Г. Сиротенко, О.В. Рибалко, Ю.М. Богачков / За ред. В.Ю. Бикова та В.М. Кухаренка. – К.: Міленіум, 2008. – 324 с. 3. Вишневський В.В. Організація дистанційного навчання. Створення електронних навчальних курсів на електронних тестів: – навч. посіб. / В.В. Вишневський, М.П. Гніденко, Г.І. Гайдур, О.О. Ільїн. –К. ДУТ, 2014. –140 с. 4. Офіційні документи сервера ДН ТНТУ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dl.tntu.edu.ua/showpage.php?id=7 5. Сисоєва С.О. Системи дистанційного навчання: порівняльний аналіз навчальних можливостей / С.О. Сисоєва, К.П. Осадча К.П. – [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу: http://www.academia.edu/931578. 6. Готская И.Б., Жучков В.М., Кораблев А.В. Аналитическая записка «Выбор системы дистанционного обучения». – [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу: http://ra-kurs.spb.ru/2/0/2/1/?id=13. 7. Atutor. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.atutor.ca 8. Dokeos. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dokeos.com 9. DotLRN. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dotlrn.org 10. ILIAS.–[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ilias.de/index.html 11. LON-CAPA. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lon-capa.org 12. Moodle. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://moodle.org 13. OpenUSS [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 220

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

http://www.openuss.org 14. Sakai [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sakaiproject.org 15. SpaghettiLеarning [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.spaghettilearning.com

УДК-1082.004 Шевцова А.Ю. студентка групи КН-22, кафедра комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв , м. Київ, Україна

Ткаченко О.А.

канд. фіз.- мат. наук, доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв , м. Київ, Україна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ КОМП’ЮТЕРНИХ ІГОР НА МОЛОДЬ В сучасному світі комп’ютерні ігри набувають особливої уваги. Про це свідчить активний розвиток ігрового комп'ютерного бізнесу, розширення ринку ігрового програмного забезпечення, збільшення ігрових комп'ютерних журналів і газет, зростання кількості ігрових веб-серверів в мережі Інтернет. На сьогоднішній день у світі триває дискусія щодо того, чи відносяться відеоігри до мистецтва. Наприклад, у Німеччині в 2008р. розробники ігор офіційно увійшли до складу культурної ради держави. В США комп'ютерні ігри були офіційно визнані окремим видом мистецтва ще в 2011 р. [1]. На превеликий жаль проблема відеоігор залишається актуальною і сьогодні. Багато дітей-підлітків не можуть жити без комп’ютерних ігор. Проблема полягає в тому, що велика кількість ігор не тільки не приносять користі, а ще й можуть травмувати психіку, викликати залежність, замкнутість, негативні емоції, що можуть 221

Секція «Інформаційні технології та системи»

призвести навіть до самогубства. Звісно, не всі ігри негативно впливають на гравців. Є ігри, які розвивають пам’ять, покращують функціонування головного мозку, розвивають логічне мислення, тренують дрібну моторику, і т.д.. Але звернемо увагу на ігри які спричинили занадто багато шкоди[2]. За даними газети «The Independent» та порталу «Бібліотека природи» можна сказати, що найчастіше смертність виникає від того, що гравець повністю віддає себе грі, а про відпочинок та їжу забуває [3, 4]. В статті І.Харитонова «ТОП смертей від комп’ютерних ігор» [5]. було розглянуто такі нещасні випадки:  22-річний житель Таїланду помер під час гри в Counter-Strike. Після роботи попрямував в інтернет-клуб, захвативши провізію для більшого азарту, захопився, помер наступного дня від серцевої недостатності.  Два підлітки пограбували і вбили свого приятеля для того, щоб оплатити комп’ютерний час в клубі.  Молодий чоловік провів за іграшкою більше 86 годин, не відволікаючись ні їжу, ні на сон. Смерть від виснаження і перевтоми організму.  За даними досліджень, до 80% школярів у віці 12-13 років страждають комп'ютерною залежністю.  28-річний чоловік помер після двох днів безперервної гри.  Молодий чоловік помер після того, як сорок годин грав в Diablo III.  Юнак після дводенної безперервної гри заснув, після прокидання зробив кілька кроків і впав замертво внаслідок проблем із серцево-судинною системою через довге сидіння на одному місці.  Фанат гри Warcraft, якого батьки покарали, забравши гру, вчинив самогубство. 222

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

 Молодий чоловік помер від 70-годинної гри в Starcraft.  Чоловік застрелився після тривалої гри в Everquest через відходження від реальності і надмірне занурення в гру. В роботі, що розглядається, пропонується змінити аудиторію маленьких «кривавих» відео-геймерів на веселих та кмітливих. Багатьох дітей цікавлять комп’ютерні ігри, хоча вони негативно на них впливають. Такі ігри можна назвати «кривавими». Щоб вирішити цю проблему, можна спробувати замінити «криваву» гру дитини на «повчальну» і в одно час цікаву. На жаль в Україні не дуже серйозно відносяться до конфіденційності. Якби комп’ютерні ігри купували тільки ліцензійні, а не скачували піратських версій, можливо зменшилась би кількість смертей. Тобто будь хто не зміг би скачати гру, тільки з дозволу батьків (за їх кошт). А якщо батьки платять, то вони мають знають що це за гра і які її наслідки. Друге рішення. Можна в кожну «криваву» гру при її запуску поставити «Міні-тест» з запитаннями, на які може відповіти лише доросла людина (чому тільки доросла, тому що підліток знайде все в інтернеті). Можливо це не дуже захистить від дитячих рук, але точно зменшиться їх кількість. Третє рішення направлена на батьків – заохочуйте дітей до веселих, цікавих, розвиваючих ігор. Наприклад, діти завжди цікавляться кольорами, чому б не запропонувати гру на перевдягання і цікаво і без зайвої кривавості [6]. Заохочуючи дітей до навчально-повчальнорозвиваючих ігор, слідкуючи за часом (скільки часу дитина проводить за комп’ютерною грою), читаючи застереження до ігор, можна отримати від комп’ютерних ігор користь, а не шкоду. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Комп’ютерні ігри: небезпека, забавка чи мистецтво? [Електронний 223

Секція «Інформаційні технології та системи»

ресурс] // Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content /article/24898990.html 2. Відеоігри негативно впливають на поведінку дітей [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://health.unian.ua/worldnews/1064269videoigri-negativno-vplivayut-na-povedinku-ditey.html 3. Игровая зависимость ведет к самоубийству [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.golkom.ru/news/2115.html 4. Смерть из-за компьютерных игр [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.junkievideogames.ru/content/view/13/2/ 5. ТОП смертей от игр [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://fishki.net/1626311-top-smertej-ot-igr.html 6. Развивайте творческие способности ребенка с помощью компьютерных игр по переодеванию [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.junkievideogames.ru/content/view/8/2/

УДК 519.688 Шепель В.А. магістр кафедри економіки та менеджменту Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Ткаченко О.І. канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ РУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ В СФЕРІ РОЗВАГ, ТУРИЗМУ ТА СПОРТІ Розробка систем навігації та моніторингу рухомих об’єктів шляхом спостереження за їх рухом є актуальною проблемою, хоча існує вже достатньо програмних та технологічних рішень цієї проблеми і може здаватися, що вона не потребує додаткових досліджень та рішень. Проте це невірне твердження так, як ресурсні та технічні 224

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

характеристики відповідних пристроїв та програмних продуктів є достатньо дорогими та затратними, і далеко не всі виконують свої функції в повній мірі. На даний момент подібні технологічні та програмні засоби широко використовуються для отримання інформації, що актуальна на певній місцевості: погода, карти, знаходження найближчих об’єктів, підключень до сервісів та інше. Широкого використання технології навігації та моніторингу рухомих об’єктів знаходять в військовій та оборонній сферах. Самі ці засоби потребують: − великих затрат (інтелектуальних, інформаційно-технологічних, апаратних, матеріальних, тощо); − великої енергоємності апаратного та програмного забезпечення; − складних алгоритмів і технологічних засобів шифрування та їх відповідної реалізації; − складних алгоритмів і технологічних засобів передачі даних та їх відповідної реалізації. Для повсякденного використання пересічним користувачем це не завжди підходить і не завжди зручно. Найбільш підходящим напрямком у розвитку даного питання була б розробка більш дешевого та простого способу спостереження за рухомими об’єктами, при раціональному використанні ресурсів та можливостей наявних мобільних пристроїв. Це дозволило б: − скоротити витрати за рахунок: − здешевлення комплектуючих; − повної заміни GPS-навігаторів на дешеві аналоги мобільних пристроїв; 225

Секція «Інформаційні технології та системи»

− зменшення енерговитратності пристрою; − збільшити час роботи самого мобільного пристрою з підключеним додатком за разунок: − визначення пріоритетних функцій мобільного пристрою; − вилучення непотрібної функціональної нагромадженості. Для практичного створення мобільного додатку, що визначатиме координати користувачів потрібно розробити (створити, підготувати) набір спеціального прикладного програмного забезпечення (ПЗ). Для досягнення найкращого ефекту слід використовувати безкоштовне ПЗ, щоб отримати максимальну економію вартості проекту. За апаратну основу мобільного додатку пропонується брати мобільний пристрій (смартфон) на операційній системі Android, саме завдяки широкій популярності і зручності даної операційної системи (ОС). Також даний пристрій має потенціал для використання додаткових служб та додатків, що зручно буде імпортувати та використовувати при розробці та використанні. Середовище програмування – Android Studio. Сучасне середовище для створення додатків використовуючи об’єктно-орієнтовану мову програмування Java [1]. Саме за рахунок політики безкоштовності та відкритості була вибрана мова програмування Java. Для роботи із технологією позиціонування слід використати Google-карти та доступ до їхніх додатків через API-ключ [2]. Для зберігання даних і роботи додатку пропонується використання зовнішньої бази даних (БД) за допомогою виділеного хостингу та вбудованого phpMyAdmin (PHP + MySQL) [3]. Таким чином архітектура мобільного додатку складається базується на архутектурі «Клієнт-Сервер» (рис. 1), що широко викорис226

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

товується в подібних додатках. Із наведених пунктів будується система зв’язку клієнтського додатку із серверною БД та набором phpскриптів до виконання.

Рис. 1. Приклад архітектури «Клієнт-Сервер» Використання віддалених серверів, служб та функцій надає можливість послабити мінімальні вимоги до характеристик фізичного пристрою, звільнивши мобільний пристрій майже від всіх обчислювальних аспектів роботи програмного продукту. Здешевлення розробки забезпечується використанням APIфлагманів Інтернет-сервісу (Google, Яндекс тощо). Розроблений таким чином програмний продукт легкий в користуванні і може використовуватися при активному відпочинку, спорті, розвагах тактичного та туристичного характеру, якщо його імпортувати як окремий програмний додаток у будь-який сучасний мобільний пристрій. При подальшій розробці та додаванні нових функцій і методів шифрування, програмний продукт може використовуватися доброво227

Секція «Інформаційні технології та системи»

льчими батальйонами, військовими силами або спеціальними тактичними групами при проведенні тактичних тренувань та навчань. Беручи до уваги сучасні тенденції, можна спрогнозувати, що використання систем спостереження, моніторингу та відображення місцезнаходження рухомого об’єкту (геоінформаційних та навігаційних) у туристичній та іншій діяльності буде розширюватися, а розробка технологій їхнього застосування для розв'язання конкретних завдань у певних сферах стане перспективним напрямом подальших наукових досліджень. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. FAQ по програмуванню під Android від новачка, і для новачків [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://geektimes.ru/post/232885/ 2. Карти Google [Електроний ресурс]. – Режим доступу: https://www.google.com.ua/maps?ie=UTF8&hl=uk 3. Конверс Т., Парк Дж. Морган К. PHP 5 та MySQL. Біблія користувача / Т.Конверс, Дж. Парк, К. Морган. 2006. – 365с.

УДК 004:378 Dr. Renata Danielienė, Dr. Eugenijus Telešius Information Technologies Institute (ECDL Lithuania) Kaunas, Lithuania

E-SAFETY SELF-EVALUATION TOOL RESULTS ANALYSIS 1. E-Safety importance The Internet is getting increasingly prevalent in our daily life. We communicate and manage our bank accounts on line, we use e-services, read the news, browse the Internet for different information, etc. Thus our ability to use the Internet safely and to protect our friends and relatives against potential threats is gaining in importance. The numbers of Internet 228

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

users are rocketing. Moreover, the users are becoming younger. At times evil-minded people crop up on the Internet. They are apt to exploit, ridicule, abuse the gained trust, spread viruses, steal and destroy information, to say nothing of the pornography business, which has literally flooded the Internet with content inappropriate for children. The worst of it is the availability of such content to the minors, who are highly sensitive to it although quite often they are not able or willing to discuss that with adults. The advantages of the Internet are well known as well as importance of Internet usage for communication (email, instant messages), for exchange shared information in the Intranet, on clouds. Social networks are used for communication and advertisement. Many people share their personal information on the Internet with good intention. But people must know when using of the Internet is an advantage, and when it becomes dangerous. In order to solve such problem it is necessary to educate and teach adults and children about how to safeguard themselves from threats on the Internet and how to become competent e-citizens instead of scaring them using computers and Internet. There are numerous educational programmes designed to deal with this problem. Lithuania also has interesting works in this field. ECDL Lithuania created two e-safety programmes (For IT Professional - v.1 and For Educators - v.2), that were approved by the ECDL Foundation [1, 2]. e-Guardian v.1 is a higher-level programme designed for those who want to protect children against potential Internet dangers and to safeguard their own computers from unwanted access. This programme is recommended for parents and IT administrators at primary or higher schools. e-Guardian v.2 is designed for to pedagogues of educational institutions, who seek to safely use their computers and the Internet, to teach their students, and to protect them from the Internet threats [3]. ECDL Foundation has developed Module 12 - IT Security. This 229

Секція «Інформаційні технології та системи»

new security-specific module is intended for computer users at home or at work (rather than for IT professionals) and it will enable those who spend a considerable amount of time online or using a computer during the course of their work or at home to protect both themselves and their data from a range of fraudulent/malicious activities [1]. ECDL Lithuania team has developed the automated multilingual ECDL Test System which was approved by the ECDL Foundation [4]. e-safety certification tests are also included into the Lithuanian ECDL Test System. 2. Analysis of the results of online self-evaluation test The huge attention has to be paid to e-safety trainings and dissemination. For this reason it was decided to create a self-assessment tool in order to evaluate computer users e-safety skills, because many people are tended overestimate their skills. An online e-skills evaluation tool was used to identify the initial skills and knowledge level about e-safety. e-safety self-evaluation tool is web-based tool, published on www.ecdl.lt website. Each user can take this test for free. Test takes about 20 minutes, could be taken any time, from any place with Internet connection. Before test will start, user has to fill short form about occupation, gender and age and provide e-mail. After the test user gets feedback, graphical evaluation and score in each of the categories, and there are provided general recommendations to improve e-safety skills. This tool provides initial skills assessment and encourages to participate in further skills improvement process. In this paper we shortly analyze data from the beginning of 2015 until 10 of February 2016. This tool was used to evaluate knowledge level by 2608 participants in Lithuania [5]. Males and females participated equally actively: males were a little bit more active (55% males and 45% females). The majority of survey participants (85%) were youth (pupils and students) under 25 years old, older 230

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

participants were not so active: 29% of teachers were the ages of 26 and 40; 54% of teachers were the ages of 41 and 55. Most participants from business and state sector were the ages of 26 and 55, and most of librarians were over 55. Online e-skills evaluation tool has a set of questions from three main e-safety categories: privacy and data protection knowledge, web and e-mailing skills, and using social networks. 35 questions are given step-bystep during this test. Analyzing tests results we identified that one third of participants have less than 50% overall knowledge, 39% have average knowledge and 32% have good or very good knowledge in e-safety. A half of participants have a good or very good knowledge in privacy and data protection, 41% of participants have a good or very good knowledge in social networks as well as one third of participants in web and e-mailing. Self-evaluation test’s results show that the best grade (73% from 100% grade) was collected by participants of the ages of 26 and 40. This diagram identified that youth and participants over 41 have a lack of esafety knowledge (~59% from 100% grade), especially about social networks. Analyzing data we have identified that males and females have very similar e-safety knowledge. 3. Conclusions e-safety topic is very important in this technological age for all computer, phones and smart devices users, because the number of threats is growing every day. The analysis of e-safety self-evaluation tool’s results shows that people lack knowledge about e-safety, in particular youth has insufficient knowledge about e-safety in web and e-mailing and social networks. Therefore it is necessary to educate and teach users, especially youth, about how to safeguard themselves from threats on the Internet and how to become competent e-citizens. 231

Секція «Інформаційні технології та системи»

Self-evaluation tool from ECDL Lithuania could be used to identify initial e-safety knowledge level for all IT users not only in Lithuania, but also in Ukraine or other countries. After this test users get their score in each of the categories, as well as graphical evaluation. In addition they are provided with recommendations. Having these results users can acquire missing and improve weak e-safety knowledge. References 1. An official European Computer Driving Licence (ECDL). Available: http://www.ecdl.org [viewed 2016 04 11]. 2. Information Technologies Institute (ECDL Lithuania). Available: http://www.ecdl.lt [viewed 2016 04 11]. 3. e-Guardian project. Available: http://www.langasiateiti.lt/eguardian [viewed 2016 04 11]. 4. Danieliene, R., Telesius, E. (2012). The innovative features of the automated digital literacy testing system. The Future of Learning Innovations and Learning Quality. Proceedings of the European Conference LINQ 2012, Held in Brussels, Belgium on 23rd of October 2012. P 143-151.ISBN 978-3-942183-86-4 5. Augmented reality for technical entrepreneurs. Available: http://www.camis.pub.ro/index.php/arte [viewed 2016 04 11].

232

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Секція «МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ І СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ТА СИСТЕМ» УДК 339.54:338:321(063):004 Булига К. Б., канд. тех. наук, доцент кафедри комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Булига О. А., старший викладач, Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ СПІВРОБІТНИКІВ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ МАСОВИХ ВИДОВИЩНИХ ЗАХОДІВ Організації, що займаються проведенням масових видовищних заходів постають перед проблемою невизначеності остаточної кількості учасників, а відповідно і з плануванням штатного розкладу. Зазвичай кількість працівників береться на основі середньостатистичної інформації. У випадку перевищення штатних можливостей постає задача залучення сторонніх спеціалістів. При цьому складається така ситуація: якщо звертатися заздалегідь, то вартість додаткових послуг одна, а у термінових випадках – інша. Формалізуємо задачу: якщо підготовка вчасно не виконується, фірма несе збитки в розмірі ZB гр. Можна збільшити ймовірність виконання робіт до N%, якщо попередньо набрати допоміжний персонал, вартість додаткових послуг в цьому випадку складає А1 гр. В терміновому випадку вартість додаткових послуг складає nА1 гр. Побудуємо математичну модель раціональної організації штатного складу. 233

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

Розіб’ємо задачу на наступні підзадачі: розрахунок кількості працівників як каналів СМО при заданих інтенсивностях надходження і обробки заявок [1]; прогнозування інтенсивності надходження заявок на основі попередньої статистики; розв’язання задачі оптимізації на основі результатів задач 1 і 2. Нехай інтенсивність надходження заявок на участь в масових видовищних заходах складає λ од/добу, а інтенсивність їх обробки kλ од/добу при умові k > 1 . За допомогою функції Mathcad[2] проведення масових видовищних заходів змодельованояк систему масового обслуговування [1]. На рис.1 показана залежність ймовірності простою системи від кількості каналів обслуговування при k = 1.1 .

Рис. 1.Залежність ймовірності простою системи від кількості каналів обслуговування при k = 1.1

З графіка видно, що при такому співвідношенні інтенсивності надходження і обробки, збільшення кількості каналів обслуговування з 2 до трьох і далі якісних змін не викликає. На рис.2 показана залежність ймовірності простою системи при одному (трикутні маркери), двох (хрестоподібні маркери) і трьох (квадратні маркери) каналах обслуговування від співвідношення інтенсивності надходження і обробки заявок при k ∈1.1,...1.8 .

234

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Рис. 2. Залежність ймовірності простою системи від співвідношення інтенсивності надходження і обробки заявок

Аналіз розглянутих залежностей показує, якщо виконується умова k > 1 , наявність двох каналів обслуговування є оптимальною. Таким чином, планувати додаткові штатні одиниці можна виходячи з наявної інтенсивності обробки заявок і прогнозу їх надходження. Нехай витрати без залучення додаткового персоналу складають А0 гр., при вчасному замовленні додаткового персоналу маємо додаткові затрати А1 гр., а при терміновому замовленні – nA1 гр. Розглянемо випадкову величину витрат без залучення додаткового персоналу (табл.1), при вчасному замовленні додаткового персоналу (табл.2) і при терміновому замовленні (табл.3). Таблиця 1. Витрати без залучення додаткового персоналу Вартість А0 А0 Ймовірність 100- N0% N0% Таблиця 2.Витрати при вчасному замовленні Вартість А0 + А1 А0 Ймовірність 100% - N% N% Таблиця 3. Витрати при терміновому замовленні Вартість А0 +nА1 А0 Ймовірність 100% - N% N% 235

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

Відповідні математичні сподівання складатимуть: M 1( X ) = A0 (1 − 0, 01N 0 ) + 0, 01A0 ⋅ N 0 , M 2( X ) = A0 (1 − 0, 01N ) + 0, 01( A0 + A1 ) N , M 3( X ) = A0 (1 − 0, 01N ) + 0, 01( A0 + nA1 ) N .

Нехай прибуток від митного оформлення складає PR гр. за добу, а якщо впродовж доби митне оформлення не виконується, фірма несе збитки в розмірі ZB гр. Розглянемо випадкову величину прибутку від митної обробки без залучення додаткового персоналу (табл.4), при вчасному замовленні додаткового персоналу (табл.5) і при терміновому замовленні (табл.6). Таблиця 4.Прибуток без залучення додаткового персоналу Прибуток ZB PR Ймовірність 100- N0% N0% Таблиця 5. Прибуток при вчасному замовленні Прибуток ZB PR Ймовірність 100% - N% N% Таблиця 6.Прибуток при терміновому замовленні Прибуток ZB PR Ймовірність 100% - N% N% Відповідні математичні сподівання складатимуть: M 4( X ) = − ZB (1 − 0, 01N 0 ) + 0, 01PR ⋅ N 0 , M 5( X ) = − ZB(1 − 0, 01N ) + 0, 01PR ⋅ N , M 6( X ) = − ZB(1 − 0, 01N ) + 0, 01PR ⋅ N .

Таким чином, маємо наступні варіанти дій фірми: 236

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

V1 - не вживати ніяких додаткових заходів; V2 - заздалегідь залу-

чити додатковий персонал; V3 - терміново залучити додатковий персонал. Їм відповідають два варіанти надходження заявок: U1 - кількість заявок не перевищує можливостей обробки k > 1 ; U 2 - кількість заявок перевищує можливості обробки k < 1 . Усього можливі 6 ситуацій, які описують всі комбінації з трьох стратегій фірми А та двох варіантів надходження заявок. Ці ситуації та супутні їм збитки і витрати наведено в табл. 7. Таблиця 7. Можливі середні денні витрати фірми Математичне № Ситуація Витрати Прибуток Всього сподівання 1

V1 − U1

А0

V2 − U1

А0 + А1

V3 − U1

А0 + nА1

V1 − U 2

А0

-ZB

PR- А0 PR – (А0 + А1) PR-( А0 +nА1) -ZB- А0

M 4 − M1 M5 − M2 M6 − M3 M 4 − M1

-ZB – (А0 + M5 − M2 А1) -ZB-( А0 6 А0 + nА1 - ZB V3 − U 2 M6 − M3 +nА1) Вочевидь, перший варіант є найвигіднішим, а останній – найгіршим, але при цьому не враховуються ймовірності реальних ситуацій. Урахування статистичних даних можливе при обчисленні з використанням математичного сподівання та співвідношення між величинами А0 і А1, PR і ZB, а також значення коефіцієнта n. Розв’язання такої за5

V2 − U 2

А0 + А1

-ZB

237

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

гальної задачі оптимізації в термінах теорії ігор не завжди можливо, тому в роботі пропонується порівнювати чисельні розрахунки для конкретних варіантів. Для розрахунків таблиці 7 розроблено дві підпрограми-функції Mathcad, які дозволяють обраховувати показники в автоматичному режимі. В таблиці 8 наводяться вихідні дані для розрахунку ефективності проведення митного контролю. Таблиця 8.Вихідні дані Показник Числове значення Початковий рівень надійності N0% 50 Бажаний рівень надійності N% 85 Початкові витрати А0, гр.од. 1000 Додаткові витрати А1, гр.од. 500 Коефіцієнт терміновості n 2 Збиток від невиконання ZB, гр.од. 2000 Прибуток від виконання PR, гр.од. 2500 На рис.3 показано результати відповідних розрахунків з урахуванням статистичної інформації при різних стратегіях.

Рис. 3. Розрахунок математичного сподівання прибутку для різних стратегій На рис.4 показано результати відповідних розрахунків без урахування статистичної інформації при різних стратегіях. 238

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Рис. 4. Розрахунок прибутку для різних стратегій Розрахунки без урахування статистичної інформації дають тривіальний заздалегідь передбачуваний результат. Навпаки, використання додаткової інформації дає можливість знайти реальне співвідношення між витратами і кінцевим результатом. Вочевидь, що залучення додаткового персоналу підвищує надійність роботи і дає додатковий прибуток. Наявність числового інструментарію розрахунків дає можливість розв’язувати обернені задачі. Наприклад, при заданому рівні прибутку знайти вартість додаткових послуг А1 при виконанні митно-брокерських операцій. Нехай необхідний рівень прибутку складає 500 гр. При умовах, що заданий в табл.8 рівень прибутку складає у другому варіанті 400 гр. Для підбору необхідного значення А1 скористаємося графічними можливостями Mathcad (див. рис.5) Подальше уточнення показано на рис.6. Таким чином урахування статистичної інформації дозволяє знизити додаткові витрати з 1000 гр.од. до 382.

239

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

Рис. 5. Підбір необхідного значення А1

Рис. 6. Уточнення необхідного значення А1 Проведемо аналогічні розрахунки без урахування статистичної інформації. При умовах, що задані в табл.8 рівень прибутку складає в цьому варіанті 1000 гр. Для підбору необхідного значення А1 також скористаємося графічними можливостями Mathcad (див. рис.7) 240

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Рис. 7. Підбір необхідного значення А1 без урахування статистичної інформації

Список використаних джерел 1. Дмитриченко М.Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем: [навч. посібник для ВНЗ] / М.Ф. Дмитриченко, Л.Ю. Яцківський, С.В. Ширяєва, В.З Докуніхін.–К.: ВД «Слово», 2009. –336 с. 2. Кирьянов Д. Самоучитель Mathcad 13 / Д. Кирьянов – СПб: БХВПетербург, 2006. – 528 с. УДК 339.54:338:321(063):004 Булига К.Б. канд. тех.наук, доцент кафедри комп’ютерних наук, Національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Булига О.А.

старший викладач Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ АНАЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСОРА MATHCAD ДЛЯ РОЗРОБКИ СУЧАСНИХ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ В роботі [1] наведено приклади використання спеціальних квадратурних формул із змінними координатами внутрішніх вузлів для 241

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

чисельного розв’язання просторових задач термомеханіки. Відсутність на той час інформаційних засобів для аналітичних перетворень приводила до великих обсягів рутинних математичних розрахунків. Наявність в наш час розвинених математичних процесорів, зокрема, додатку Mathcad [2], дозволяє значно прискорювати наукові розрахунки. Розглянемо це на прикладі виводу квадратурної формули. Якщо вважати невідомими не тільки ваги {ci } , але й вузли {xi } квадратурної формули, то отримаємо формулу Гауса, яка буде точною для всіх многочленів степені 2N-1 (N – кількість вузлів). Така квадратурна формула називається формулою Гауса. Вимагаючи, щоб для одночленів 1, x , x 2 , ..., x m , ..., x N формула була точною, тобто m J N=  x 

x m +1 1 = = = = ck x x dx , m 0, 1, ..., 2N − 1, (1) ∑ ∫ m +1 0 m +1 k =0 0 1

m k

отримаємо для вузлів і ваг систему з 2N + 2 нелінійних рівнянь

c0 + c1 + ... + cN = 1, c0 x 0 + c1 x1 + ... + cN x N = 1 / 2, ................................................................ m c0 x 0m + c1 x1m + ... + cN x= 1 / ( m + 1) , N ................................................................. +1 1 / ( N + 1) . c0 x 02 N +1 + c1 x12 N +1 + ... + cN x N2 N =

(2)

Загальне число невідомих складає 2N + 2 , тобто N + 1 невідомих вузлів і N + 1 вагових множників. Число рівнянь також дорівнює 2N + 2 . На рисунку показано, як за допомогою аналітичного процесора MathCAD [1] отримати вузли і ваги формули Гауса для двох вузлів. 242

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Розв’язання нелінійної системи рівнянь здійснюється за допомогою ключового слова Given (дано) та функції Find (знайти).

Рис. Лістинг знаходження вузлів і ваг формули Гауса для двох вузлів Відповідна формула Гауса має вигляд J 2 [ f ]=

1 1 3  1 1 3 f − + f +  . 2  2 6  2  2 6 

Аналогічно можна отримати вузли і ваги для більшої кількості точок. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Булыга К.Б. О напряженно - деформированном состоянии тел вращения сложной формы при нестационарном температурном воздействии / К.Б. Булыга, Б.М. Лисицын, О.Г. Мартынюк // Прикладная механика, XXVIII, № 3, 1992,.–К., 1992.- С. 71 - 76 2. Кирьянов Д. Самоучитель Mathcad 13 / Д.Кирьянов – СПб: БХВПетербург, 2006. – 528 с.

243

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

УДК 303.72 Вовк Л.В., канд. фіз.-мат. наук., доцент кафедри економіки Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна.

Лупас К.Ю., студентка II курсу спеціальності «Економіка підприємства» Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна.

ЕКОНОМЕТРИЧНІ МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ В ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ Процес прийняття науково обґрунтованих рішень в економіці тісно пов’язаний з визначенням кількісних співвідношень між економічними показниками. Економетрика - галузь економічної науки, яка вивчає методи кількісного вимірювання взаємозв’язків між економічними показниками, оцінювання параметрів й аналізу економетричних моделей, розглядає основні напрямки застосування економетричних моделей в економічних дослідженнях [2,4,5]. Алгоритми задач ґрунтуються на методах, моделях та з використанням понятійного апарату теорії ймовірностей і математичної статистики [1], статистики, дослідження операцій [6], економіко-математичного (оптимізаційного) моделювання, матричної алгебри, диференціального числення, водночас широко використовуючи економічні категорії і поняття на мікрота макрорівнях. «Економетрія є синтезом економічної теорії, математики і статистики» [3]. Найважливішою задачею економетричного моделювання є побудова економетричної моделі, оцінювання її параметрів і перевірка значущості. Розв’язання цієї задачі пов’язане з виконанням таких кроків економетричного дослідження та аналізу: збір і підгото244

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

вка економічної інформації, формування масиву статистичних даних; специфікація моделі в математичній формі, вибір форми функціональної залежності; оцінювання параметрів моделі; перевірка економетричної моделі на вірогідність. Оцінки дисперсії залишків моделі відіграють вирішальну роль при з’ясуванні якості економетричних моделей, вони необхідні для визначення надійності обчислених параметрів і для застосування розроблених моделей у прогнозуванні. У даному дослідженні на базі статистичних даних побудовано економетричну модель залежності ціни Y на товари, які випускає підприємство, від формуючих ціну економічних показників: Х1 – заробітна плата, Х2 – витрати на сировину, Х3 – транспортні витрати, Х4 – амортизація, Х5 – інші витрати. Таблиця 1. Статистична інформація Наймення товару

Ціна товару, Y (тис. грн.)

Товар 1 Товар 2 Товар 3 Товар 4 Товар 5 Товар 6 Товар 7 Товар 8 Товар 9 Товар 10

5,2 8,6 4,4 3,8 15,6 6,5 4 8,5 10,6 9,7

Витрати Заробітна на сироплата, Х1 вину, Х2 (тис. (тис. грн.) грн.) 1,5 1,9 2,2 2,6 1,1 1,8 0,8 1,1 4,6 6 2,06 2,6 0,99 1,11 2,3 3 3,5 4,3 4,2 1,5

Транспортні витрати, Х3 (тис. грн.) 0,4 0,8 0,45 0,32 1,1 0,4 0,3 0,7 0,5 0,9

Інші Амортивитрати, зація, Х4 Х5 (тис. (тис. грн.) грн.) 0,44 0,61 0,23 0,4 0,5 0,5 0,2 0,52 0,4 0,56

0,3 0,4 0,13 0,4 0,3 0,2 0,1 0,33 0,4 0,3

Згідно з метою дослідження здійснено кореляційнорегресійний і дисперсійний аналіз залежності функції ціни на товари 245

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

від формуючих її факторів. Для побудови й аналізу економетричної моделі застосовано класичний кореляційно-регресійний і дисперсійний аналізи [3,4,5], статистичні методи підготовки, збору, впорядкування й аналізу статистичної інформації, статистичні критерії перевірки статистичних гіпотез [1]. Досліджено множинну й парні регресійні й кореляційні взаємозв'язки між змінними даної моделі. Побудовано графіки з прогнозом нелінійних форм: поліноміальної вищого ступеня, логарифмічної й експоненціальної функціональних залежностей ціни на товар від формуючих ціну показників; оцінено параметри таких моделей. Досліджено тісноту зв’язку між формуючими ціну факторами. Досліджено явище мультиколінеарності пояснювальних змінних. Перевірено гіпотезу про істотність зв’язку між залежною і незалежною змінними за допомогою F-критерію. Здійснено перевірку гіпотези про значущість параметрів економетричної моделі за tкритерієм. На основі t-критерію і стандартної помилки побудовані граничні довірчі інтервали для оцінок параметрів моделі. Здійснено перевірку моделі на вірогідність та значущість за критерієм Фішера. За побудованими моделями здійснено прогнозування. Розрахунки реалізовано за допомогою обчислювального інструментарію редактора електронних таблиць Microsoft Excel, зокрема, пакету програм економетричних досліджень «Аналіз даних». Висновки, які можна зробити в результаті економетричного моделювання, у великій мірі зумовлені якістю вихідних даних - їх повнотою та вірогідністю. Також оцінки параметрів моделі згідно з методом найменших квадратів є досить чутливими до точності розрахунків та адекватності аналітичної форми моделі. Явище мультиколінеарності може негативно впливати на кількісні характеристики економетричної моделі. 246

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Таблиця 2. Кореляційно-регресійний і дисперсійний аналіз

247

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

Таблиця 3. Кореляційна матриця Ціна товару Ціна товару Заробітна плата Витрати на сировину Трансп витрати Амортизація

Інші витрати

Заробітна плата

Витрати на сировину

Трансп витрати

Амортизація

0,937771925

0,886916014

0,71894176

0,874231273

0,839223681

0,624884552

0,554416769

0,560560494

0,333873888

0,651213331

0,392434521

0,340516424

0,305785986

0,330106848

0,670617924

Інші витрати

Економетрична модель дає кількісну оцінку кореляційнорегресійного взаємозв’язку між економічними показниками, один чи кілька з яких є залежними, а решта приймаються незалежними змінними. Побудова й аналіз економетричної моделі базується на єдності аспектів: теоретичного, аналізу емпіричної інформації та якісного аналізу. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Барковський В. В. Математика для економістів. Теорія імовірностей та математична статистика / В. В. Барковський, Н. В. Барковська, О.К. Лопатін. – Київ.: Центр навчальної літератури, 2006. 2. Вітлінський В.В. Моделювання економіки: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / В.В. Вітлінський, Г.І. Великоіваненко. – К.: КНЕУ, 2005. 3. Жлуктенко В.І. Економетрія: навч. посібн. / В.І.Жлуктенко, Н.К. Водзянова, С.С. Савіна, О.В. Колодінська – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. 4. Наконечний С.І. Економетрія: Підручник. / С.І. Наконечний, Т.О. Терещенко, Т.П. Романюк — К.: Вид-во КНЕУ, 2000. 5. Ставицький А.В. Навчально-методичний комплекс з курсу „Економетрика”. / А.В.Ставицький. – К.: Вид-во КНУ імені Тараса Шевченка, 2004. 248

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

6. Таха, Хемди А. Введение в исследование операций / Таха, Хемди А. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2007. УДК 004.4 Вовкодав Н.І. канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри інформатики, Національний університет харчових технологій, м.Київ, Україна.

Кривець Т.О. канд. екон. наук, доцент кафедри інформатики, Національний університет харчових технологій, м.Київ, Україна.

ВИКОРИСТАННЯ МАТЕМАТИЧНОГО ПАКЕТУ MATHCAD СТУДЕНТАМИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ ПРОЦЕСІВ В процесі навчання студентам технологічних спеціальностей потрібно виконувати багато різноманітних розрахунків, проводити різні дослідження, виконувати детальний комп’ютерний аналіз і здійснювати математичний опис, тобто будувати математичні моделі технологічних процесів. Метод математичного моделювання — це ефективний засіб дослідження реальних об’єктів та явищ, але він вимагає величезної обчислювальної роботи. Застосування обчислювальної техніки для розв’язання складних прикладних задач сформувало новий спосіб проведення теоретичних досліджень на базі математичних моделей — обчислювальний (або математичний) експеримент. Важливим етапом обчислювального експерименту є пошук ефективного методу розв’язування математичної моделі. Як правило, прикладні задачі описуються моделями, розв’язання яких не можна знайти в аналітичному вигляді. В такому випадку з відомих чисельних методів підбирають найбільш ефективний для пошуку наближеного розв’язку або розробляють новий. Наступним етапом є алгоритмізація і програ249

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

мування цього методу та реалізація його на комп’ютері з подальшим аналізом отриманих результатів. Тому, важливим для студентів технологічних спеціальностей є вивчення математичного пакету MathCAD, який займає одне з провідних місць серед інших математичних систем, тому що містить все необхідне для виконання розрахунків будь-яким фахівцем. Простота інтерфейсу зробила MathCAD одним із самих популярних і розповсюджених в студентському середовищі математичних пакетів. MathCAD дозволяє студенту, який не володіє в повній мірі технікою математичних перетворень, самостійно виконати громіздкі обчислення, розв’язати змістовні задачі і набути стійких навичок вирішення прикладних задач. Цей пакет має доступ до потужної бази вбудованих математичних функцій, які виконують інженерні та науково-технічні обчислення, а також реалізують різноманітні чисельні методи.Розділ «Програмування» MathCAD дозволяє написати програми будь-якої складності і таким чином розширює клас задач, що може вирішити студент. Наприклад, отримання аналітичного вигляду апроксимуючої функції z(х,у) для початкової таблично заданої функції f(х,у) здійснюється за допомогою комбінації вбудованих функцій regress, interp та створеної програми (для виведення коефіцієнтів поліноміальної регресії) в середовищі MathCAD. Для отриманої математичної моделі і таблиці експериментальних даних можна побудувати різноманітні графіки та за допомогою вбудованих функцій Minimize і Maximize розв’язати оптимізаційні задачі. Для прикладу, побудовано апроксимуючу функцію z(х,у), яка описує залежність розмірів частинок білків молочної сироватки від параметрів електроіскрового оброблення (напруги і кількості імпульсів). Використовуючи функції Minimize і Maximize були визначені оптимальні параметри технологічного режиму обробки електроіскро250

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

вими розрядами, а також графіки вихідної функції f(х,у) і отриманої апроксимуючої функції z(х,у).

- площина відгуку;

- площина експериментальних даних.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Маноха Л.Ю. Обчислювальна математика та програмування: навч. посіб. / Л.Ю. Маноха, Н.І. Вовкодав, Н.М. Бреус. − К.: НУХТ, 2015. − 187 с. УДК 519.865:659.1 Гордієнко І.В. канд. екон. наук, доцент кафедри інформаційних систем в економіц, ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана», м. Київ, Україна

Іваницька І.Л. студент ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана», м. Київ, Україна

КОГНІТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОГНОЗУВАННІ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Рекламний бізнес України розвивається у складних економічних умовах під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Зовнішні 251

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

фактори, утворюючи кон’юнктуру ринку рекламних послуг, не регулюються фірмою, але можуть суттєво вплинути на результати її діяльності. Так, науково-технічний прогрес приводить до розширення ринку, загострення конкурентної боротьби і водночас до зростання виробничих можливостей фірми. Стадія економічного циклу визначає збільшення або зменшення платоспроможного попиту на рекламу і також впливає на структуру і масштаб ринку рекламних послуг. Внутрішні фактори діяльності фірми, зокрема, її виробничі можливості, ціни на матеріали, заробітна плата впливають на результати її діяльності – собівартість, рентабельність тощо. Вплив вищеназваних чинників має враховуватись при прогнозуванні результатів діяльності рекламного агентства і прийнятті управлінських рішень, проте деякі з чинників не підлягають точному кількісному визначенню, а можуть бути описані лише узагальнено, за допомогою словесних виразів або лінгвістичних змінних. За таких умов прогноз діяльності рекламного агентства доцільно здійснювати з використанням підходу когнітивного моделювання. Методологія когнітивного моделювання призначена для аналізу, прогнозування і прийняття рішень у слабоструктурованих системах та проблемних ситуаціях і дає змогу подати в моделі відомості про причинно-наслідкові зв’язки між факторами, шкали їхніх значень, описати і спрогнозувати поведінку системи за тих чи інших вхідних умов [1, с. 374 – 410; 2]. При цьому для побудови моделі необхідні знання і практичний досвід експертів у певній предметній галузі. Когнітивна модель відображає пізнавальні можливості експертів і втілює їхні оцінки, сприйняття і пояснення щодо суті і взаємозв’язків суттєвих елементів слабоструктурованої системи. Заснована на реальних знаннях когнітивна модель адекватно відображає механізм функціонування системи і надає можливість імітувати можливі сценарії 252

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

її розвитку з отриманням прогнозних значень цільових факторів в залежності від вхідних значень факторів впливу. Результати обчислення сценаріїв використовуються для прийняття управлінських рішень у відповідних ситуаціях. Під час когнітивного моделювання діяльності рекламного агентства було розроблено когнітивну карту (рис. 1), що являє собою зважений орієнтований граф, вершини якого відповідають факторам, а дуги між вершинами – причинно-наслідковим зв’язкам між факторами.

Рис. 1. Когнітивна карта діяльності рекламного агентства До складу когнітивної карти було включено фактори, що спричиняють вплив на діяльність рекламного агентства, а саме: вартість рекламного товару (послуги); собівартість рекламного товару (послуги); рентабельність; стадія економічного циклу; ціни на матеріали і зарплата; платоспроможний попит на рекламу; конкурентна боротьба; темп науково-технічного прогресу; ринок рекламних послуг; виробничі можливості рекламного агентства. Зв’язки між факторами моделі здебільшого позитивні, тобто 253

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

збільшення фактора-причини приводить до збільшення факторанаслідку. За негативного зв’язку між факторами збільшення факторапричини приводить до зменшення фактора-наслідку і навпаки. У даній моделі негативні зв’язки існують між собівартістю рекламного товару (послуги) і рентабельністю; між собівартістю рекламного товару (послуги) і виробничими можливостями рекламного агентства; між конкурентною боротьбою і вартістю рекламного товару (послуги).Вагові коефіцієнти причинно-наслідкових зв’язків між факторами були уточнені за допомогою методу попарних порівнянь, що відображено у матриці суміжності (рис. 2). Від’ємні значення вагових коефіцієнтів відповідають негативним зв’язкам моделі.

Рис. 2. Матриця суміжності факторів Сценарне дослідження когнітивної моделі дає змогу відстежити вплив змін вхідних факторів на цільові фактори моделі. На рис. 3 подано сценарій розвитку системи, за якого при збільшенні темпу науково-технічного прогресу на 4 %, зміні стадії економічного циклу (в 254

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

напрямку пожвавлення) на 10 % та зростанні цін на матеріали і зарплати на 4 % вартість рекламного товару (послуги) зростає на 9,8 %, а рентабельність збільшується на 2 %.

Рис. 3. Сценарій розвитку системи Когнітивне моделювання діяльності рекламного агентства дає змогу описати склад і взаємодію вагомих зовнішніх і внутрішніх чинників, що визначають стан зовнішньоекономічного середовища і внутрішню ситуацію фірми. Застосування когнітивного підходу до опису поведінки і прогнозування розвитку слабоструктурованої системи рекламної діяльності в цілому надає додаткові можливості для обґрунтування управлінських рішень і пошуку подальших стратегій розвитку рекламного бізнесу. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Моделирование систем и процессов: учебник для академического бакалавриата / В.Н. Волкова, Г.В. Горелова, В.Н. Козлов и др.; под ред. В.Н. Волковой, В.Н. Козлова. — М.: Издательство Юрайт, 2014. 255

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

— 592с. 2. Горелова Г.В. Когнитивный анализ, синтез, прогнозирование развития больших систем в интеллектуальных РИУС / Г.В. Горелова, Э.В. Мельник, Я.С. Коровин // Искусственный интеллект. — 2010. — № 3. — С. 61—72.

УДК 519.854.2 Гребеннік І. В. доктор тех. наук, професор кафедри системотехніки Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків, Україна

Чорна О. С. асистент кафедри системотехніки Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків, Україна

СПЕЦИАЛЬНЫЕ ТРАНСПОЗИЦИИ ЭЛЕМЕНТОВ ПЕРЕСТАНОВОК И СВОЙСТВА КОМПОЗИЦИИ В ряде исследовательских и прикладных задач в качестве основного рассматриваемого объекта выступают комбинаторные множества. В частности множество перестановок и его различные подмножества [1-6]. Исследование свойств этих комбинаторных объектов облегчает процесс моделирования и решения задач, связанных с комбинаторной генерацией и оптимизацией. Широко распространён следующий способ исследования комбинаторных множеств: погружение множества перестановок или его подмножеств в евклидово пространство [3,6]. Тогда, выпуклая оболочка, полученная в результате данного погружения, представляет собой перестановочный многогранник [2]. Такое погружение позволяет использовать средства непрерывной математики, в том числе, комбинаторные многогранники, при анализе комбинаторных задач [2, 7]. 256

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Одним из базовых свойств перестановочного многогранника является критерий смежности его вершин. Основой построения перестановок являются транспозиции порождающих элементов. Существует особый класс транспозиций, характеризующихся тем, что данные транспозиции соответствуют критерию смежности в перестановочном многограннике [3]. При применении к любой перестановке транспозиции данного класса будет получена перестановка, такая что, соответствующие им вершины в комбинаторном многограннике являются смежными. Использование таких транспозиций и соответствующих свойств комбинаторного многогранника позволяет решать задачи комбинаторной генерации и оптимизации, используя перемещения по смежным вершинам многогранника [2, 3]. Актуальной является задача построения и исследования свойств композиции нескольких транспозиций специального класса и анализа результатов их воздействия на некоторую перестановку. При этом различный порядок следования транспозиций в композиции определяет различные перестановки в результате применения композиции нескольких транспозиций к некоторой перестановке. Существенными являются следующие два вопроса о применении композиций транспозиций к некоторой перестановке: 1. Сколько различных перестановок можно получить, применяя заданную композицию транспозиций к некоторой перестановке, если транспозиции могут следовать в различном порядке? 2. Сколько различных последовательностей транспозиций и какие именно в заданной композиции при применении к некоторой перестановке приведут к одной результирующей перестановке? Данная работа посвящена поиску ответов на данные два вопроса. Для этого сформулированы и доказаны теоремы, леммы и след257

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

ствия из них. Рассматривается применение доказанных утверждений и лемм для решения следующей задачи. Есть некоторая исходная перестановка. Необходимо сгенерировать циклические перестановки, которые можно получить из исходной перестановки, используя некоторую композицию минимального количества транспозиций. Стратегия решения данной задачи: Разбиение исходной перестановки в произведение циклов. Подсчет количества циклов, из которых состоит исходная перестановка. Выбор из всех, возможных транспозиций, транспозиции соединения, таких чтобы с их помощью, можно было объединить все циклы. Согласно доказанным утверждениям, подсчет количества различных перестановок, которые можно породить с помощью композиции транспозиций из пункта 2. Генерация перестановок, путем применения к исходной перестановке композиции выбранных транспозиций, учитывая соотношение пересекающихся и непересекающихся транспозиций в композиции. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Гребенник И.В., Юрченко Л.Ю. Упорядочение перестановок при решении задач комбинаторной оптимизации с линейной целевой функцией // Системи обробки інформації.– 2007.– Вип. 8 (66).– 139–142 с. 2. Емеличев, В. А. Многогранники, графы, оптимизация. / В. А. Емеличев, М. М. Ковалев, М. К. Кравцов – М.:Наука, 1981. – 344 с. 3. Стоян, Ю.Г. Математические модели и оптимизационные методы геометрического проектирования. / Ю.Г. Стоян, С.В. Яковлев – К.: Наук. думка, 1986. – 268 с. 4. Гребенник И.В., Панкратов А.В., Чугай А.М., Баранов А.В. Упа258

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ковка n-мерных параллелепипедов с возможностью изменения их ортогональной ориентации в n-мерном параллелепипеде // Кибернетика и системный анализ. – 2010. – № 5. – 122 – 131 с. 5. Стенли, Р. Перечислительная комбинаторика: пер. с англ. – М.: Мир, 1990. – 440 с. 6. Стоян, Ю.Г. Теорія і методи евклідової комбінаторної оптимізації. / Ю.Г. Стоян, О.О. Ємець – К.: Інститут системних досліджень освіти, 1993. – 188 с. 7. Bona M. Combinatorics of permutations Chapman & Hall/CRC, 2004.– 337 c.

УДК 330.342.3: 330.46 Далайін Бадер Омар Ахмад (Йорданія), аспірант кафедри інформаційних систем в економіці, ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, м. Київ, Україна

Іванченко Г.Ф., канд. тех. наук, доцент, професор кафедри інформаційних систем в економіці, ДВНЗ “Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана”, м. Київ, Україна

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ МОЛОЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Еволюційний підхід в економічній науці сформувався на стику різних наукових напрямів. Основні принципи еволюційного підходу в економіці були запозичені з еволюційної біології. Передбачається, що в економічній системі існують аналоги механізмів спадковості, мінливості, природного відбору і різноманітності, а економічні агенти − підприємства конкурують один з одним за загальні ресурси. 259

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

Економічні явища володіють деякими властивостями, характерними для фізичних процесів: нерівноважністю, стохастичністю, наявністю процесів, що самопідтримуються. Кожна економічна система здійснює перетворення деякого набору ресурсів в продукцію. Незалежно від спеціалізації системи і специфіки її функціонування, по суті, типи використовуваних нею ресурсів однакові - основні засоби, оборотні кошти і праця. У основу математичної моделі динаміки конкуренції можна покласти, по аналогії з моделями чисельності популяцій в біології, міркування балансу сумарної чисельності популяції. Для економічної системи це може бути обсяг виробництва, прибуток, ціна акцій, кількість клієнтів та ін. Стратегічним фактором успіху компанії на внутрішньому і зовнішньому ринках є збільшення її ринкової вартості, що здійснюється через фінансування, як за рахунок власних, запозичених засобів так і за допомогою складного механізму злиття та поглинання M&A (англ. Mergers&Acquisitions) з іншою компанією. Модуль прогнозування синергетичного ефекту (M&A) належить до класу комп'ютерних систем, які засновані на специфічних обчислювальних моделях та інформаційно − комунікаційних технологіях, що відтворюють функціональні аспекти живих організмів - моделі біологічних популяцій і може бути застосован у інформаційноаналітичних системах підтримки процесу прийняття ефективних рішень топ-менеджерами при формуванні оперативних та стратегічних планів на ринку злиття та поглинання з іншою компанією. Одним з основних мотивів М&А є прагнення отримати синергетичний ефект, тобто створити вартість, яка перевищує сепаративну вартість компаній, що поглинаються, за рахунок використання активів обох компаній. 260

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Сьогодні існує необхідність розробки системи прогнозування синергетичного ефекту, яка враховує всі аспекти операцій еволюційного процесу, динаміку всіх популяцій в трофічній мережі відносин: “продуцент“→ “сировина“→ “консумент— потенційний конкурент“ → “покупець— господарюючий суб’єкт (потік грошових коштів)“, що дозволяє отримати та оцінити на основі прогнозованих значень показник “чистого приведеного ефекту синергії“. Не буває двох абсолютно ідентичних злиття, тому в розрахунках використовуються усереднені ринкові еволюційні мультиплікатори, до того ж порівняльний підхід не дозволяє виявити всі потенційні джерела синергії. Тому, на наш погляд, на основі даного підходу можна набути лише приблизного значення ефекту синергії. З урахуванням вищевикладеного, представляється доцільним використовувати величину ефекту синергії на основі – NPVS ( Net present value synergies ) чистого приведеного ефекту синергії. Якщо в системі конкурують декілька "популяцій" - фірм, підприємств, організацій, то система диференціальних рівнянь, що описують економічну систему має вигляд:  dx1 x1(t )2 11 ( 1 ( ) ) + a12 * x1(t ) * x 2(t ) − a13 * x1(t ) * x 3(t ) − a14 * x1(t ) * y (t ) − ξ (t ) a x t = ∗ −  dt K1  x 2( t ) 2  dx 2 22 ( 2 ( ) ) + a 21 * x 2(t ) * x1(t ) − a 23 * x 2(t ) * x 3(t ) − a 24 * x 2(t ) * y (t ) a x t = ∗ −  dt K2  x 3(t ) 2  dx 3 ) + a 31 * x 3(t ) * x1(t ) + a 32 * x 3(t ) * x 2(t ) − a 34 * x 3(t ) * y (t ) = a 33 ∗ ( x 3(t ) −  K3  dt  dy y (t ) 2  dt = a 44 ∗ ( y (t ) − K 4 ) + a 41 * y (t ) * x1(t ) + a 42 * y (t ) * x 2(t ) + a 43 * y (t ) * x 3(t )  n ∆y i  NPVS = −P−E; ∑  ( 1 + re )i i =1 

Де: xi (t ) —чисельність популяції трофічної мережі для економічної системи.Це може бути відповідно: обсяг виробництва, прибуток, ціна 261

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

акцій, кількість клієнтів, питомі доходи i -го підприємства (популяції) на одиницю капіталу;

aij

— усереднені ринкові еволюційні мультиплікатори;

aii — мультиплікатор збільшення швидкості росту питомих доходів i го підприємства, залежить від джерела доходів. Чим краще положення підприємства, тим більше aii ;

y (t ) — чисельність популяції “покупець— господарюючий суб’єкт“ ∆yi - потік грошових коштів для акціонерів під -час M&A; K2=f(K1), K3=f(K1,K2), K4=f(K1,K2,K3) — коефіцієнти доступності трофічних ресурсів; xi (t ) 2 y (t ) 2 — зниження швидкості росту питомих доходів , Kj K4

підприємства із-за впливу конкуруючих підприємств, урахування внутрішньо-видової популяційної конкуренції пов'язане з «конкуренцією» за ресурси (трудові, природні, інформаційні і т.д.). Забезпечує зворотний зв'язок; i, j = 1,2,3., dxi dy , — збільшення швидкості росту питомих доходів i -го dt dt підприємства, залежне від джерела доходів;

NPVS ( Net present value synergies )

— чистий приведений

ефект синергії; re — ставка дисконтування; Р — премія, що виплачується при поглинанні акціонерам; Е — витрати покупця в ході M&A . Схема модуля прогнозування синергетичного ефекту (M&A) підприємств складається з послідовно – паралельно з'єднаних блоків (Рис.1.). 262

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Рис. 1. Схема системи еволюційного прогнозування синергетичного ефекту злиття та поглинання підприємств

Блоки 1 ÷4 − Арифметичні блоки, для розрахунку чисельності популяції трофічної мережі для економічної системи; 1.

263

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

Блоки 5 ÷8− Інтегруючі, які використовують перетворення Лапласа лінійності і диференціювання та розраховують числові значення доходів популяції відповідно x1(t), x2(t), x3(t), y(t); 2.

Блоки 9 ÷29 − Пропорційні блоки, які надають значення коефіцієнтів aij усереднених ринкових еволюційних мультиплікаторів; 3.

Блоки 30 − Блок, який розраховує NPVS ( Net present value synergies ) чистий приведений ефект синергії; На цьому рисунку також зображено наступне: K1, K2=f(K1), K3=f(K1,K2), K4=f(K1,K2,K3) − коефіцієнти доступності трофічних ресурсів; Зв.Зв.- Зворотній Зв’язок. Результати роботи системи еволюційного прогнозування синергетичного ефекту злиття та поглинання на прикладі трофічної мережі підприємств молочної промисловості приведені на Рис.2. 4.

Рис.2. Результати прогнозування синергетичного ефкту злиття та поглинання на прикладі трофічної мережі підприємств молочної промисловості 264

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Патент України на корисну модель UA 104435 U, G06Q50/00, G06Q90/00. Система еволюційного прогнозування синергетичного ефекту злиття та поглинання підприємств / Г.Ф. Іванченко, Бадер Омар Ахмад Далайін, Н.О.Іванченко. – № u201508401; заявл. 26.08.2015; опубл. 25.01.2016. – Бюл. № 2/2016. 2. Далайін Бадер Омар Ахмад, Іванченко Г.Ф. Еволюційна теорія та проблеми моделювання процесів управління підприємством. / Далайін Бадер Омар Ахмад, Іванченко Г.Ф. // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки» Випуск 8 частина 3. – 2014. – С. 224-228. 3. Іванченко Г.Ф. Прикладні системи штучного інтелекту. Навч.посібник. -К. : КНЕУ, 2014. - 630 с. 4. Іванченко Г.Ф. Системи штучного інтелекту Навч.посібник. К.:КНЕУ, 2011.-382 с. УДК 519.87 Івохін Є.В. доктор фіз.-мат. наук, професор кафедри системного аналізу та теорії прийняття рішень Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

Навродський В.О. канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри економіки Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ РЕКЛАМИ НА ОСНОВІ РІВНЯННЯ ДИФУЗІЇ Вважається, що вимірювання ефективності реклами є досить складною проблемою. Більша частина дослідників вважає її нерозв'язною, інші пропонують як прості, так і складні рішення. Проте, абсо265

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

лютно усі дотримуються думки, що вимірювати ефективність реклами треба. За визначенням Россера Рівса реклама є «мистецтвом впровадження унікальної торгової пропозиції в голови найбільшого числа людей при найменших витратах». При цьому слід розуміти, що мінімізація витрат без вимірювання ефективності неможлива. Головною проблемою визначення оптимального рекламного бюджету є визначення бюджету, що дозволив би одержати гарантовану віддачу від реклами. Відхилення від оптимальності приводить до неефективності [1]. Сутність ефективності реклами полягає в оцінці величини позитивного зрушення відносно покупців до предмету реклами і залежить від торгової пропозиції, форми її подання, використання рекламо носіїв та частоти і часу дії реклами на покупців. Припускаючи, що у рекламодавця є хороша торгова пропозиція, розроблені форми його подачі, для чого використовуються ті або інші носії (ЗМІ і т.д.), змоделюємо процес розповсюдження дії реклами на покупців. Використаємо для цього опис зміни концентрації впливу у часі. Одним з підходів, який застосовується для оцінки ефективності заходів реклами на її результат, є моделювання процесу розповсюдження впливу за схемами, подібними до моделей дифузії. Позначимо через u ( x, t ) функцію рівня розповсюдження реклами в межах заданої кількості населення x , що не перевищує наперед визначеної величини A, 0 ≤ x ≤ A . Будемо моделювати зміну впливу (концентрації) реклами на процес продажів товару за допомогою рівняння дифузії [2]. Цей процес аналогічний розповсюдженню деякої речовини протягом конкретного часового інтервалу

t ∈ [0, T ] і може бути описаний рівнянням: 266

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

2 = −k (t ) d u

dx 2

(1)

з початковою умовою u ( x,0) = 0 та крайовою умовою

u ( A, t ) = 1 , де k (t ) - коефіцієнт, що характеризує вплив реклами (коефіцієнт дифузії) і є пропорційним швидкості зміни рекламозалежної частини населення. Склад населення розбивається на 3 групи: на чутливих до реклами y1 , тих, що вже знаходяться під впливом реклами жих до реклами

y2 , і байду-

y3 . На основі моделі Кермана-Маккендріка [3] можна

записати систему диференці-альних рівнянь, що описує процес розповсюдження рекламної інформації серед населення, а її розв’язки, відповідно, визначають кількості окремих груп:

y1 = − y1 y2 ,

y 2 = y1 y2 − y2 ,

(2)

y3 = y2 .

Відзначимо, що за такою постановкою величина A залежатиме від часу, при чому

A = A(t ) = y1 (t ) + y2 (t ) . Крім цього, можна

покласти k (t ) = µ . Шукаємо функцію u ( x, t ) у вигляді u ( x, t ) = X ( x(t )) . Тоді для будь-якого моменту часу t ∈ [0, T ] отримуємо величину рівня впливу реклами виду u ( x, t ) = µ (1 − e − x (t ) / µ ) ,

0 ≤ x(t ) ≤ y1 (t ) + y2 (t ) ,

y1 (t ), y2 (t ) - компоненти розв’язку системи (2). Іншу модель можна отримати за умов наявності заданої кількості товарів x , яка не перевищує наперед визначеної величини 267

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

A, 0 ≤ x ≤ A . Позначимо u ( x, t ) , як і у попередньому випадку, функцію рівня розповсюдження реклами . Процес розповсюдження реклами за умов зміни кількості товарів на ринку протягом конкретно заданого часового інтервалу t ∈ [0, T ] може бути описаний рівнянням (1) з початковою умовою u ( x,0) = 0 та крайовою умовою u ( A, t ) = 1 , в якому k (t ) - коефіцієнт, що характеризує зміну впливу реклами з часом. Цей коефіцієнт вважаємо пропорційним швидкості зміни кількості товару. Припустимо, що товару проводиться у М торгових точках. Опишемо процес зміни товарного обсягу на основі математичної моделі нейрону:

x (t ) = − x(t ) + 1 де

M∑ i =1

xi (t ) , x(0) = A ,

(3)

xi (t ) - сумарна кількість товару, що була продана і-ю тор-

говою точкою до моменту часу t .

Таким чином, припускаючи k (t ) = γx (t ) , отримуємо гібридну

модель для розрахунку величини функції рівня розповсюдження реклами за умов наявності заданої кількості товарів у вигляді системи рівнянь (1), (3).

Шукаючи функцію u ( x, t ) у вигляді

u ( x, t ) =

X ( x(t )) , визначаємо рівень реклами для кожного моменту часу t в межах можливого обсягу товарів значення якого

0 ≤ x ≤ x(t ) , максимальне

x(t ) маємо з розв’язку рівняння (3).

Проведено чисельні експерименти, які дозволили зробити висновок про адекватність отриманих на основі запропонованого підходу розрахунків результатам реального процесу зміни рекламного 268

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

впливу. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Шведун В.А. Разработка методического обеспечения формирования совокупного рекламного бюджета предприятия // Бизнес Информ. – 2008. – № 9. – С. 60–68. 2. Араманович И.Г., Левин В.И. Уравнения математической физики. М.: Наука. – 1969. - 288 с. 3. Хайрер Э., Нерсетт С., Ваннер Г. Решение обыкновенных дифференциальных уравнений. Нежесткие задачи. - M: Мир. – 1990. – 512 с.

УДК 005.915:516.673 Загарій В.К. канд. екон. наук, доцент кафедри економіки Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна.

Даценко О.К. студентка IV курсу, гр. ЕКО-12 Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ В умовах глобальної економічної кризи в Україні все частіше постає питання ефективного управління фінансовими ресурсами на підприємстві. Тому виникає проблема розробки ефективної фінансової стратегії. Враховуючи той факт, що діяльність кожного підприємства має унікальну систему функціонування, найкраще використовувати для її побудови економіко-математичні методи моделювання. Вивченню проблеми формування економіко-математичних моделей присвячено роботи українських вчених Вершигори В. Г.[1], 269

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

Перевалова Б. М.[3] та інших. Ефективність формування фінансової стратегії досліджували Поддьоргін А.М., Буряк Л.Д., Павліковський А.М., Павловська О.В. та інші. Розгляд складових економіко-математичної моделі вибору ефективної фінансової стратегії підприємства за показником рентабельності сукупного капіталу, її механізму для оцінювання варіантів фінансової стратегії та вибору найефективнішого з них. Моделювання, як відомо, може замінити експеримент в економіці. Це і служить причиною широкого застосування моделювання в економіці, перетворивши його на один з основних напрямів підвищення ефективності управління. Досвід роботи провідних організацій в цій галузі показує, що ефективність від застосування моделювання зазвичай складає 5-15% знижень собівартості, підвищення продуктивності або поліпшення інших техніко-економічних показників. [3, с. 80]. Найбільше розповсюдження в економіці взагалі і в процесі управління при оптимізації схвалюваних рішень зокрема отримують математичні (або, як їх зазвичай називають, економіко-математичні) моделі [3, с. 81]. В основу процесу розроблення математичної моделі вибору ефективної фінансової стратегії підприємства покладено ступінь досягнення та збалансованості стратегічних завдань, які підприємство, відповідно до своєї фінансової стратегії, повинно реалізовувати за функціональним призначенням. Для розроблення моделі необхідно визначити основні показники, за якими потрібно оцінити ефективність варіантів фінансової стратегії підприємства і вибрати найефективніший з них за визначеними критеріями [1, с.352-353]. При вдосконаленні методичних основ розроблення фінансової стратегії встановлено, що головна мета фінансової стратегії підпри270

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ємства, яка є головним критерієм результативності, – максимізація ринкової вартості підприємства. На показник ринкової вартості підприємства впливають такі фактори: динаміка обороту активів, динаміка рентабельності, структура активів, значущість оподаткування, відношення кредиторів, прийнятний ступінь ризику для керівництва підприємства, фінансова гнучкість [1, с.353]. При виборі коефіцієнту для моделювання ефективної фінансової стратегії, на наш погляд, найоптимальнішим варіантом є вибір рентабельності підприємства, так як він є узагальнюючим показником економічної ефективності виробництва та враховує основні фактори ринкової вартості підприємства. Рентабельність як індикатор, характеризує ефективність фінансово-економічного механізму та прибутковість діяльності підприємства в умовах жорсткої ринкової конкуренції, а також світової економічної кризи. Вона відображає адекватність системи управління та доцільність управлінських заходів у процесі функціонування підприємства [2, с.26]. Отже, спираючись на створену модель В.Г. Вершигори [1], можемо провести огляд її компонентів. Для відображення рентабельності сукупного капіталу підприємства було присвоєно таке позначення Rij, розрахунок здійснюється відношенням Pij (операційний прибуток) до Aij( матриця, елементами якої є фінансова політика "і" та сценарії подій "j"). Далі будуть розглядатися її компоненти, що показані на рис.1

271

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

Рис.1. Структурна схема коефіцієнтів, з яких складається розрахунок рентабельності сукупного капіталу підприємства Rij Виходячи з рис.1, маємо такі позначення: Pij – операційний прибуток; Vij – чиста виручка; Sij – собівартість; IOVij – інші операційні витрати; AIVij –адміністративні витрати; OSZij – основні засоби; LAij – ліквідні активи (грошові кошти плюс вартість виробничих запасів); DEZij – дебіторська заборгованість [1, с.354]. Основою алгоритму є матриця (Aij розмірністю і*j). Механізм економікоматематичної моделі вибору ефективної фінансової стратегії підприємства складається з вісімнадцяти блоків. У перших трьох блоках задаються вихідні величини, та визначається величина приросту рентабельності сукупного капіталу та ризику, який виникає в процесі впровадження варіанту фінансової стратегії. Четвертий блок характеризується оцінюванням та вибором фінансових стратегій. П’ятий, шостий та сьомий блоки використовуються для розрахунку співвідношенням операційного прибутку та чистої виручки підприємства, співвідношенням чистої виручки та активів підприємства та відображенням ро272

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

зрахунку співвідношення операційного прибутку та активів підприємства. У восьмому блоці здійснюється розрахунок приросту за кожним елементом показника рентабельності сукупного капіталу. Дев'ятий блок виводить отримані раніше результати. Десятий блок використовується для розрахунку темпу приросту рентабельності сукупного капіталу i -ї фінансової політики j -го сценарію n -го періоду [1, с.355]. Одинадцятий блок – це розрахунок співвідношення темпу приросту рентабельності сукупного капіталу та ризику, що виникає в процесі реалізації i - ї фінансової політики j -го сценарію n -го періоду. Дванадцятий блок – визначення динаміки приросту рентабельності сукупного капіталу у стратегічному періоді реалізації стратегії підприємства. Тринадцятий блок – перевірка отриманого співвідношення з максимально заданим. Чотирнадцятий блок - здійснюється присвоєння виведеному результату максимального значення. Останні три блоки характеризуються перебиранням кількості визначених періодів фінансової стратегії та виведенням максимально можливого значення співвідношення: U, n, i, j. Це дає можливість вибрати оптимальний варіант приросту рентабельності капіталу i - ї фінансової політики j -го сценарію n -го періоду фінансової стратегії підприємства та вести контроль приросту модельованих фінансових показників вибираючи найкращу комбінацію. Неможливість відтворити експерименту в реальних умовах, спонукає більшість керівників підприємств моделювати розвиток подій з урахуванням головних динамічних факторів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Вершигора В.Г. Економіко-математична модель ефективної фінансової стратегії стабільності підприємства / В. Г. Вершигора // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки. - 2013. - Вип. 2. - С. 352-357. - Режим доступу: 273

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchtei_2013_2_67. 2. Бержанір І.А. Діагностика рентабельності суб'єктів господарювання України /І.А.Державні//Економiка i органiзацiя управлiння.-2014.-№ 3 (19)- С.26 3. Перевалов Б. М. Сучасні економічні методи, моделі та методології моделювання / Б. М. Перевалов // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер. : Педагогічні науки.- 2013. - Вип. 113. - С. 80-83. - Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/ VchdpuP_2013_113_23.

УДК 331.59 Клименко Н.А. к.е.н., доцент кафедри економічної кібернетики, НУБІП України, м. Київ, Україна

Мягков В. студент 4 курсу напряму підготовки «Економічна кібернетика», Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

МОДЕЛЮВАННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ Соціально-економічна категорія "рівень життя населення" має пріоритетне значення для характеристики рівня задоволення фізичних, духовних і економічних потреб суспільства. Оцінка якості життя населення, ступеня його добробуту та благополуччя виступає важливим соціально-економічним критерієм при визначенні векторів політики держави у соціальній та економічній сфері. Рівень життя відображає обсяг і структуру споживання, соціальні та виробничі умови праці, розвиненість сфери послуг, структуру позаробочого і вільного часу, розміри особистої власності. 274

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

В такому широкому розумінні ця категорія характеризує економічне становище населення. У більш вузькому сенсі під рівнем життя розуміється рівень задоволення потреб і відповідний йому рівень доходів. Якісний рівень життя населення як соціально-економічна категорія в кінцевому рахунку визначається сукупністю великої кількості факторів обумовлених культурними, геополітичними, історичними та іншими особливостями держави. Зробити об’єктивну оцінку рівня життя певного регіону можна лише проаналізувавши головні сфери суспільного життя. Основні групи показників, на основі яких можна зробити аналіз, подано на рис.1. Основні групи показників рівня

Демографічний розвиток

Матеріальний добробут Розвиток ринку праці

Рівень освіти

Рис.1. Групи показників рівня життя Коефіцієнт Джині – макроекономічний показник, що характеризує диференціацію грошових доходів населення у вигляді ступеня відхилення фактичного розподілу доходів від абсолютного рівного їх розподілу між жителями країни. Коефіцієнт Джині будемо розраховувати шляхом побудови 275

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

кривої Лоренца й прямої абсолютно рівномірного розподілу та обчислення площ фігур, які утворюються точками відповідності частки населення та доходу, що йому належить. Методологію розрахунку коефіцієнта Джині проілюструємо на прикладі Вінницької області. Зведені дані та нагромаджена сума для побудови кривої Лоренца (Рис.2. )

Рис.2. Коефіцієнт Джині розрахуємо за формулою:

У даній формулі ми(0,0;100,100;100,0), а

– площа трикутника з координата– сума площ фігур 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11.

=18,98+78,33+129,71+184,39+244,4+479,5+511,81+455,3+484,62+482,1 3+190,57=3259,8 276

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

= 5000, так як це половина квадрата зі стороною 100.

Проаналізувавши отримані результати, можна сказати, що в українському суспільстві по всій території спостерігається певна диференціація доходів населення на рівні 30-45%. Такі дані більш-менш нормально ілюструють реалії сьогодення, але в розрахунки не включено верстви населення з «космічними» доходами, тіньові доходи та інші фактори. Загальний рівень життя населення – динамічний показник, який змінюється в часі під впливом багатьох чинників. Диференціація доходів населення різних регіонів має значний ступінь, як показує розрахований коефіцієнт Джині. Така ситуація в країні є приводом до невдоволення населення своїм добробутом. Тому першочерговим завданням уряду будь-якої країни, зокрема України, є подолання високої диференціації доходів та факторів, які її викликають. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Сенів Л.А. До питання про поняття та економічну природу доходів // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2010. – № 690. – С. 134-138 2. Фаріон М.М. Диференціація доходів населення України: сучасні реалії // М.М.Фаріон // Загальні проблеми економіки. – 2014 - №3 –С. 255-261 3. The Legatum Prosperity Index [Електроннийресурс]. – Режимдоступу: http://www.prosperity.com/

277

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

УДК 658:334.758 Комісарик К.С.,

студ. 3 курсу спеціальності «Економіка підприємств» Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Михальська В.В.,

к.держ.упр., доцент Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦІ У СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ФІРМИ У сучасних умовах інтеграції економічних систем головним фактором, що забезпечує ефективність суспільного виробництва, стають не засоби праці, а працівники розумової праці тому менеджмент XXІ століття стає менеджментом інтелектуальної праці. Справа в тому, що інтелектуальні здатності будь-якої виробничої системи мають різні властивості, одним із яких є унікальне - бути джерелом підвищення ефективності виробничої діяльності за рахунок комбінації науково-технічного, виробничого, соціального, етичного потенціалу. [5,c.1] Ефективність розвитку невиробничої сфери має оцінюватися насамперед із народногосподарських позицій. Отже, до уваги необхідно приймати всі напрямки впливу цієї сфери на зростання виробництва, підвищення добробуту народу і створення умов для всебічного розвитку особистості.[1,c.4] Із точки зору інтересів економіки держави ефект розвитку невиробничої сфери втілюється перш за все в прискорені росту валового внутрішнього продукту (ВВП). Але це не єдиний напрямок впливу невиробничої сфери на результати господарювання в масштабах всього суспільства. Народногосподарський ефект розвитку невиробничої сфери складається із прямого і непрямого ефектів. Прямий ефект виражається кількістю і якістю послуг , які надала безпосередньо сама невиробнича сфера, непрямий – перш за все кількістю і якістю мате278

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ріальних благ, що додатково отримані за рахунок підвищення впливу цієї сфери на матеріальне виробництво. Матеріальні блага у яких втілюється непрямий ефект, − це продукція матеріального виробництва , але в її обсязі опосередковано відображаються і зусилля працівників невиробничої сфери. В методичних матеріалах цей ефект витрат у невиробничій сфері називається також супутнім.[1,c.3] Поняття економічної та соціальної ефективності можуть бути застосовані до будь-якої з галузей невиробничої сфери. Разом із тим в 11 окремих галузях використовуються специфічні критерії ефективності, що пов’язані з конкретним змістом трудових процесів. Так, у охороні здоров’я використовується поняття медичної ефективності, в освіті – педагогічної і т.п. З точки зору цих критеріїв можна судити про успішність виконання галуззю чи ланкою невиробничої сфери притаманних їм особливих функцій, тоді як критерії економічної та соціальної ефективності характеризують результативність їх роботи з позицій соціально-економічного розвитку в цілому.[1,c.3] Отже, використання в практиці господарювання підприємств і установ невиробничої сфери показників ефективності господарювання , націлених на раціональне використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, забезпечить більш тісний взаємозв’язок як матеріального стимулювання , так і матеріальної відповідальності колективів за досягнуті результати, посилення контролю вищих органів за витрачанням ресурсів, якістю послуг і культурою обслуговування населення. [1,c.5] Дослідження проблем та шляхів підвищення продуктивності праці завжди знаходилось в центрі уваги економічної думки. Актуальність даної теми пов’язана з тим, що продуктивність праці є однією з найважливіших показників ефективності громадського виробництва. В умовах ринкових відносин задача підвищення продуктивності праці як джерела реального економічного прогресу стає життєво 279

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

важливою для подальшого розвитку економіки. Як показує світовий досвід останніх десятиліть, економічними лідерами стають не ті країни, які мають значні ресурси, а ті, які досягли високої продуктивності праці. Не випадково в економічно розвинених країнах функціонують спеціальні установи, які займаються дослідженням і розробкою технології управління продуктивністю праці.[7,c.24] Для підвищення продуктивності праці необхідно враховувати фонд оплати праці. При розробці системи оплати праці необхідно знайти оптимальне співвідношення складових фонду оплати праці, щоб забезпечити справедливе співвідношення кількості і якості праці робітників з розмірами їхньої заробітної плати. При цьому повинні вирішуватись такі завдання - підвищення зацікавленості працівника в зростанні ефективності його праці; - заробітна плата робітника повинна відповідати індивідуальним кінцевим результатам праці; - оптимізація співвідношень в оплаті праці робітників різних категорій і професійних кваліфікацій з урахуванням складності виконуваних робіт, умов праці, рівня впливу праці робітника на кінцеві результати діяльності та інші фактори; - забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зменшенні її витрат на одну гривню виручки від реалізації товарів.[2,c.4] Серед безлічі складових які впливають на ефективність праці підприємств невиробничого характеру найактуальнішою є мотиваційна складова. Гнучкість системи мотивації повинна забезпечуватися стимулюванням робітників за досягнення вимірюваних результатів (грошових і натуральних показників, кількості здійсненої праці, її якості). Крім того, вона повинна передбачати індивідуальні показники діяльності робітника, його структурного підрозділу та торговельного підприємства в цілому. Тобто нарахована заробітна плата буде мати такий вигляд: - основна заробітна плата; - стимулювання за індивіду280

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

альні показники діяльності; - стимулювання за результативність діяльності структурного підрозділу; стимулювання за результативність діяльності торговельного підприємства в цілому.[2,c.4] Управління мотивацією інтелектуальної праці в свою чергу, вимагає наявності керівника, який повинен розвиватися скоріше за інших членів групи, володіючи теоретичними і практичними засадами інтелектокористування на основі комплексного використання інтелектоінтегруючих технологій та інтелекто-мотивуючих стилів керівництва. Більша частина мотиваційного механізму сучасних соціальноекономічних систем повинна бути орієнтована на розвиток інтелекту (в т.ч. емоційного) при використанні дивергентного мислення, яке, на відміну від конвергентного, передбачає «… відхід від базового напрямку обговорення та рух у розмаїтті інших напрямків …» за допомогою чого «… ми можемо створити абсолютно різні ідеї, які не завжди прямо пов’язані з початковою задачею або концепцією …». Саме тому з подальшим переходом до ери креативності втіленої у продуктах та послугах, особлива увага управлінців звернена на розвиток емоційного інтелекту (нажаль методів виміру якого сьогодні ще не знайдено, а механізмів мотивації індивіда до його прояву – недостатньо).[6,c.3] Модель ефективного керівника складається з вміння працювати з людьми, ідеями та цифрами і містить наступні компоненти: — обмірковуюче мислення – управління собою (рефлексія); — аналітичне мислення – управління організацією (розкладення місії організації на складові з метою розподілення праці між працівниками); — земне мислення – управління контекстом (увага до відмінностей між ринками, культурами, цінностями і т.п.); — об’єднуюче мислення – управління взаємовідносинами (управління стосунками людей в командах); — дієве мислення – управління змінами (розуміння навколишнього 281

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

середовища і того, що здатна змінити в ньому команда)[6,c.4] Важливо підкреслити, що закріпленню працівників знань у фірмі сприяє не тільки оплата праці, а й інші чинники: економічного, соціального, організаційного характеру. Так, ефективними засобами збереження фірмою працівників знань, від яких залежить інноваційний бізнес, є формування в них мотивації власника за допомогою зміни їх статусу у фірмі – з найманого працівника на партнера (акціонера).[4,c.2] Отже, спільним для підвищення особистого рівня працівника та ефективності діяльності підприємства сфери послуг безумовно є розвиток персоналу, що в умовах зростаючої конкурентної боротьби є невід’єсною складовою підвищення конкурентного статусу підприємства та закріплення певних позицій на ринку.[3,c.2] 1. Для побудови ефективної системи мотивації праці робітників доцільно враховувати структуру заробітної плати, яка включає такі складові: постійну частину (базові ставки та оклади) та змінну (різні премії, соціальний пакет). З метою посилення трудової мотивації працівників використовується та нараховується змінна частина заробітної плати. 2. Побудована система мотивації праці робітників повинна бути гнучкою та виступати одним з інструментів удосконалення планування господарської діяльності підприємств. Гнучкість системи мотивації забезпечується стимулюванням робітників за досягнення кінцевих кількісних та якісних результатів, серед яких визначені індивідуальні показники діяльності робітника, структурного підрозділу та торговельного підприємства в цілому. 3. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розробка ефективного мотиваційного механізму діяльності підприємства з визначенням відповідних форм, методів, інструментів та важе282

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

лів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Астахова О.В. Невиробнича сфера:показники ефективності.-1-5. 2. Єгоркіна Т.О. Удосконалення системи мотивації праці робітників підприємства: Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності, 2016.-1-6. 3. Луцька Т.В. Фактор персоналу для здійснення конкурентного бізнес-процесу підприємства сфери послуг,2015-1-3. 4. Марченко О.С. Мотивація інтелектуальної праці як складова системи управління знаннями,2015-1-5. 5. Смоловик Р.Ф., Фадєєв А.В., Коротун О.В. Особливості обліку, аналізу інтелектуального капіталу, продуктивності інтелектуальної праці, 2015- 1-2. 6. Тимошенко Д.В. Інтелектуальна праця: особливості та актуальні завдання з управління мотивацією, 2015.-1-5. 7. Янковий Р.В., Харченко Т.С. Шляхи підвищення продуктивності та результативності праці на підприємстві: Економіка: реалії часу, №1(6), 2015.-23-26 УДК 330.46 Оборська І.С. студентка-магістр, спеціальність «Економічна кібернетика», Національний університет біоресурсів і природокористування Україїни, м. Київ, Україна

Скрипник А.В., д. е. н., професор, завідувач кафедри економічної кібернетики, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м Київ, Україна

МОДЕЛЮВАННЯ ЦІНОВОЇ СТРАТЕГІЇ ВНЗ УКРАЇНИ Складні економіко-політичні процеси, що відбуваються в Україні на даний час, зумовлюють низку змін в різних секторах еко283

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

номіки країни, зокрема, в тому числі, і на ринку освітніх послуг. З одного боку, серед основних змінних - фінансування, а, як наслідок, забезпеченість трудовими кадрами, матеріальним забезпеченням тощо. Так в 2015 р. загальні державні витрати на освіту становили на 28% менше, ніж в 2013 р. Викладацький склад ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації на початок 2015/16 навчального року скоротився на 26, 5% порівняно з 2013/14 навчальним роком, а викладацький склад ВНЗ ІІІ - ІV рівнів акредитації на початок 2015/16 навчального року – на 18,1%.[1]. З іншого боку, виникає зміна попиту на освіту. Так в загальноосвітніх ВНЗ, які функціонують на безоплатній основі змін не відбулося. А у вищих навчальних закладах, де існує навчання за рахунок державного бюджету, а також за кошти фізичних та юридичних осіб, відбувається постійна варіація показника, що, в першу чергу, зумовлена зміною попиту на платну вищу освіту. Метою роботи є моделювання попиту на вищу освіту в Україні та аналіз факторів впливу на нього. Пояснити зміни попиту для вищої освіти можна за допомогою піраміди людських потреб Маслоу, де освіту можна розглядати за допомогою декількох підходів. Першим (базовим) рівнем є забезпечення фізіологічних (або біологічних) потреб людини, які необхідно реалізовувати кожному: їжа, житло, відпочинок, відновлення сил та інші, наступними є потреба в безпеці, приналежності та коханні, повазі, пізнанні і т.д. За першим підходом вважаємо, що освіта не відноситься ніяким чином до першого (базового) рівня людських потреб, а відображає четвертий рівень піраміди Маслоу - необхідність в повазі, адже рівень освітнього рівня надає і певний статус в суспільстві, та п’ятий це необхідність у пізнанні [2]. Особа оцінює свою платоспроможність та відповідно до пріоритетності забезпечує свої потреби. 284

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Тоді в загальному вигляді вважаємо, що попит на вищу освіту в будь-якому ВНЗ залежить, в першу чергу, від вартості навчання та престижу університету, за який вважаємо в першому наближенні його національний рейтинг і інших характеристик ( ∑і ), в який входять: відстань інституту від житла, наявність гуртожитку, зовнішній вигляд, наявність сучасного обладнання тошо: Di =

Ai ( Pi , P0 , Ri , ∑i )

(1)

Piα i

де Di - попит на освітні послуги, Ai - функція величин

Pi , P0 , Ri , ∑i , Р0 - собівартість вищої освіти, Рi - вартість навчання,

R i - рейтинг ВНЗ, ∑і

- інші фактори, що впливають на попит вищої

освіти, α i - показник еластичності. Крім того, важливою характеристикою вважається його неформальний рейтинг серед різних груп населення, які вважають престижним і перспективним з точки зору майбутньої кар’єри навчання в ВНЗ, оскільки студент отримує необхідні знайомства та зв’язки, які допоможуть йому в майбутньому. Дохід від надання освітніх послуг для ВНЗ в математичному виразі буде мати наступний вигляд:

Pr( Pi ) =

Ai ( Pi − P0 ) Piα i

(2)

За умовою сталої величини Ai знайдемо маргінальний дохід від надання освітніх послуг: Pr ′( Pi ) =

Ai ( Piα i − α i Piαi −1 ( Pi − P0 )) Ai ( Pi − α i ( Pi − P0 ) (3) = αi +1 Piα i Pi

Умовою можливості підвищення вартості навчання є додатнє 285

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

значення чисельника (3), що можливо тільки при нееластичному попиті. Однак в умовах гострої конкурентної боротьби на освітньому ринку, існуючого жорсткого бюджетного обмеження для більшості домогосподарств та, базуючись на пріоритетності людських потреб, попит на платну освіту для більшості ВНЗ буде еластичним. В цьому випадку зростання доходів визначається тільки шляхом зменшення вартості навчання. За іншим підходом вищу освіту можна також розглядати як таку, яка тісно пов’язана з фізіологічними потребами людини, адже фактично кожен працівник вважає роботу засобом забезпечення цих фундаментальних потреб. Тоді зарплата повинна дозволити людині задовольнити життєво необхідні потреби з достатнім рівнем комфорту. Освіта стає інструментом для досягнення бажаного рівня зарплати. Проте, варто зазначити, що при рівню середньомісячної заробітної плати українця згідно офіційних джерел - 4362 грн [3], це приблизно 166,2$ важко забезпечити фізіологічні потреби, а тому обираючи професію, особа буде керуватися фізіологічними потребами. Абітурієнт буде керуватися показниками ринку праці, зокрема і рівнем заробітної плати по спеціальностях також [4]. Отже, можна зробити висновок про те, що в загальному вигляді попит на вищу освіту буде зумовлюватися платоспроможністю абітурієнтів, тобто буде залежати від вартості навчання. Також на попит будуть впливати престиж ВНЗ та інші специфічні характеристики. При виборі стратегії ВНЗ слід враховувати свою цільову аудиторію абітурієнтів та шукати альтернативні шляхи збільшення фінансових надходжень за умови відсутності визначеної соціальної групи користувачів освітніх послуг. Також при зміні вартості навчання ВНЗ слід враховувати затребуваність та популярність спеціальностей, проте даний підхід потребує детальнішого дослідження. 286

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Державна служба статистики України [Електронний портал] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/; 2. Маслоу А. Мотивація і особистість [Електронний ресурс]/ пер. А. М. Татлібаєвої; термінолог. правка В. Данченка. - К.: PSYLIB - 2004 – Режим )доступу: http://psylib.org.ua/books/masla01/ index.htm; 3. Середня заробітна плата на Україні// офіційний портал Міністерства фінансів України [Електронний портал] – Режим доступу: http://index.minfin.com.ua/index/average; 4. Статистика зарплат в Україні// кадровий портал Work.ua [Електронний портал] – Режим доступу: http://www.work.ua/ua/stat/

УДК 658:334.758 Михальська В.В., к.держ.упр., доцент Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Соболєва Н.К., студ. 3 курсу спеціальності «Економіка підприємств» Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА Штучне продовження тривалості робочого дня та нераціональна витрата часу – результат відсутності чіткості, плановості й організованості в роботі менеджерів, керівників, особливо в кризових умовах функціонування організації. Вміння економно і правильно використовувати робочий час, постійно вдосконалювати процес його планування – ознака організованого керівника. Врахування затрат робочого часу за видами робіт дає можливість 287

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

отримати повну картину завантаження того чи іншого дня конкретного керівника.[5,с.102] Аналіз ефективності діяльності керівників включає: аналіз використання фонду робочого часу та аналізу продуктивності праці. [4, с. 219] Проблема ефективного використання робочого часу і його планування хвилює керівників будь-якого рівня. Вітчизняні дослідження, в ході яких визначались основні причини перевантаження керівників вищого та середнього рівнів і причини неефективного використання робочого часу, призвели до таких результатів: недостатня кваліфікація управлінського персоналу – 66%; невпорядкованість інформації – 50%; низький рівень механізації праці в управлінні – 50%; неорганізованість виробництв – 32%; нечіткий розподіл прав та обов’язків – 30%; велика кількість нарад – 28%. [5, с. 103] Для нормування управлінської праці в умовах кризи слід застосовувати такі методи [5, с. 103] : а) розрахункові (аналітичні) методи – за їх допомогою аналізується використання робочого часу висококваліфікованими фахівцями. Зміст їх праці приймається як еталонний, а структура їх робочого дня – нормативом; б) дослідницькі методи – допомагають визначити трудомісткість конкретних видів робіт з урахуванням спеціалізації організації і змісту праці. За допомогою фотографії робочого дня і хронометражу вивчаються усі види робіт, їх структура і витрати робочого часу. Після цього визначаються усереднені показники, які є нормативними; в) метод аналогів – встановлюються нормативи витрат часу за аналогією з передовими організаціями. Цей метод використовується для визначення обсягів робіт тих категорій управлінських 288

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

працівників, праця яких взагалі не піддається задовільному обліку через відсутність критерій регламентації термінів виконуваної ними роботи; г) методи прямого нормування – використовуються для визначення нормативів постійно повторюваних робіт; д) методи непрямого нормування – враховують вплив різних факторів на навантаження службовців. Поряд з цим пропонуємо використовувати і традиційні методи обліку затрат робочого часу: фіксація і самофіксація використання робочого часу; хронометраж; моментні спостереження. Найефективнішим методом вважаємо самофіксацію робочого дня, так як тут діє управлінське правило: якщо працівник залучений до процесу регламентації своєї праці, він буде виконувати ці рекомендації. Отже, основні принципи техніки ведення обліку часу повинні зводитися до наступного [5, с. 104]: - облік усіх затрат часу – перевірка твердості рішення раціонально організувати свій час; - виявлення простоїв, повільності, витоку часу – основа обґрунтованих реальних планів майбутніх справ; - перш, аніж змінити способи роботи, необхідно їх детально вивчити; - навчіться планувати час – реальна трудова перемога; Не починайте створювати блискучих планів раціонального використання часу на майбутнє, поки не обдумали, як на даний період часу ви його витрачаєте. Облік часу, який витрачається на виконання тих чи інших видів робіт, – не просте завдання, так як його можна звести до різного ступеня деталізації. Однак можна постійно займатися пояс289

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

ненням того, як витрачається кожна хвилина, і втратити з поля зору головну мету обліку й аналізу використання робочого часу – підвищення ефективності роботи менеджера, керівника. Техніка й методи обліку повинні бути в міру можливості прості й зручні, а групування видів діяльності повинно враховувати специфіку роботи того чи іншого керівника. З метою зменшення непродуктивних затрат часу пропонуємо використання тайм-менеджменту. Даний вид менеджменту вважається одним із шляхів підвищення ефективності використання власного робочого часу; набором правил, порад, навиків, інструментів і систем, використання яких дозволяє ефективніше використовувати власний час менеджера і, на перспективу, покращити якість його життя. Серед основних принципів тайм-менеджменту доцільно відзначити такі: не витрачайте марно часу; ставте перед собою цілі; користуйтеся спеціальними інструментами тайм-менеджменту (блокнот, записник, спеціальні програми тощо); формуйте пріоритети; розподіляйте завдання; обмежуйте час на виконання кожного завдання; використовуйте час, який витрачається на очікування. [5, с. 105] Ефективність управлінської праці - соціально-економічна категорія, що характеризує рівень результативності управлінської діяльності щодо реалізації мети управління. Визначають її відношенням економічних результатів до затрат праці. При оцінці ефективності праці визначають, крім економічного, соціальний ефект (поліпшення умов праці, підвищення соціальної активності колективу та ін.), який проявляється в якісному аспекті діяльності та в управлінні (кількісному) економічного ефекту. Тому, одним із головних завдань дослідження процесу управління є визначення критеріїв ефективності 290

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

або успішності управління. [3, с. 1] Ефективність управління визначається за допомогою різних критеріїв, серед яких найбільш часто використовуваним є ступінь того, наскільки успішно керівник виконує завдання та досягає поставлених цілей. У всякому разі, даний параметр вимірювання торкається результатів дій підлеглих. При цьому у більшості випадків об'єктивна виробничо-економічна оцінка грає велику роль. Критеріями досягнення цілей виступають прибуток, обсяг продажу, частка ринку, кількість продаж відносно до поставлених цілей, продуктивність, витрати на одну одиницю порівняно до результатів або до фінансової переваги. Головний напрямок підвищення ефективності діяльності управлінців має бути покладений на національні органи як на державному, так і на місцевому рівнях. На першому рівні має вдосконалюватися законодавча основа забезпечення мінімального рівня доходів, професійної підготовки, соціальної політики в цілому. Регулювання цих процесів здійснюється, як правило, практичними заходами щодо введення тих чи інших форм контролю за переміщенням робочої сили, наданням фінансової допомоги і кредиту, регулюванням процесу банкрутства, державною політикою щодо валютних курсів, фондового ринку.[2, с. 42] Також це можуть бути результати роботи людини, яка за певний період досягла відповідного рівня в ієрархії організації або рівня заробітної плати. Також враховуються суб'єктивні критерії визначення успішного управління: оцінка роботи керівництвом підприємства, начальниками, співробітниками чи колегами, при цьому суттєву роль відіграє критерій задоволеності або тісний зв'язок співробітників організації з поставленим завданням. Крім, того в експериментальних дослідженнях ефективності управління часто порівнюють людей, які 291

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

досягли посади керівника, та людей, які не змогли отримати підвищення по посаді [3, с. 1]. Зазначені вище критерії оцінки ефективності управлінської діяльності здебільшого являють собою якісні показники. Але на сучасному етапі розвитку науки управління не менш важлива увага повинна приділятись і кількісним критеріям оцінки ефективності управлінської діяльності. При цьому до кількісної оцінки управлінської діяльності можна висунути такі вимоги, як: точність, правильність, повнота, придатність, вичерпність, надійність, зрозумілість, індивідуальність, контрольованість, ефективність. Крім того, показники оцінки ефективності управлінської діяльності повинні забезпечувати можливість як переведення якісних ознак в кількісні, так і якісну інтерпретацію результатів вимірювання явища чи процесу. Також, необхідно сформулювати принципи, що дозволяють визначити ефективність праці керівника. До них відносяться [3, с. 2]: 1) Результати роботи колективу, що відображають ефект праці менеджера; 2) Відокремлення відповідальності керівника, з одного боку, по стадіях виробничої діяльності та за спеціальними функціями управління (наприклад, капітальне будівництво і реконструкція), а з іншого - за ієрархічними рівнями управління (бригада - дільниця - зміна); 3) Розподіл відповідальності між управлінським працівниками за загальними функціями управління; 4) Взаємозв'язок показників виробничої діяльності підприємства. Серед всіх цих принципів можна встановити, де менеджер прикладає більше зусиль, а де менше. Специфіка проведення оцінки ефективності системи управлін292

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ня зумовлена особливостями управлінської праці. Оскільки праця у сфері управління є розумово- інформаційною діяльністю, яка не створює безпосередньо матеріально-речових цінностей, вона не може оцінюватися виходом готової продукції або вартістю наданих послуг. Однак, оскільки управлінська праця є продуктивним видом діяльності (має великий і всебічний вплив на результати виробництва), при її оцінці потрібно зіставити показники виробничої діяльності підприємства з показниками керуючої підсистеми. Виходячи з цього кількісна оцінка ефективності управління базується на використанні системи економічних показників, які відображають результати господарської діяльності аграрних формувань, а також рівень витрат на управління у співвідношенні із загальними витратами виробництва. При цьому використовують індексний метод оцінки (порівняння досліджуваних показників за проектною та фактичною структурами) [3, с. 2]. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бондаренко А.Н. Фактори успіху менеджера в сучасних умовах.: Молодий вчений., №2(17), 2015р. – 234 с. 2. Коваль С.П., Біда Д.В. Проблеми ефективного використання трудових ресурсів.: Економічний вісник університету., - №24(1), 2015р. – С38-45. 3. Левицька І.В., Герасименко О.С. Критерії оцінки ефективності управлінської діяльності менеджера.: Вінницький торговельноекономічний інститут КНТЕУ., - 2015р. 4. Турко М.О., Макарова Г. С. Облік розрахунків з оплати праці та аналіз ефективності використання трудових ресурсів.: Економічний простір., - №95, 2015р. – 255с. 5. Юрик Н. Особливості нормування управлінської праці, обліку та аналізу робочого часу менеджера в умовах антикризового менеджменту.: Галицький економічний вісник., - №2(41), 2013р. – 142с. 293

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

УДК 681.3 Мучник М.М. к.т.н., с.н.с., доцент кафедри інформаційних технологій Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

АНАЛІЗ СКЛАДНОСТІ ПРОЦЕСУ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Програмне забезпечення (ПО) є одним з найбільш складних об'єктів інженерної діяльності людину. Складність ПО приводить до істотного збільшення термінів і вартості його розробки [1]. Питання оцінки складності алгоритмів і програм детально розглядаються в теорії алгоритмів [2], однак ці методи, наскільки відомо авторові, дотепер не використовувалися для оцінки складності процесів розробки ПЗ як таких. У цій доповіді пропонується підхід до оцінки складності процесу розробки ПЗ, заснований на тезі про те, що й сам процес розробки ПЗ також можна розглядати як алгоритм, складність якого можна оцінювати вже відомими методами теорії алгоритмів. У якості алгоритмів розробки ПЗ можуть бути використані моделі життєвого циклу (ЖЦ) розробки ПЗ [3-5]. Моделі ЖЦ У літературі найчастіше згадується про такі моделі ЖЦ [3]: каскадна (водоспадна) або послідовна; ітеративна (інкрементальна еволюційна); спіральна (модель Боэма). Усі ці моделі були розроблені в припущенні, що програмний проект являє собою одну єдину програму. У [5] була запропонована рекурсивна модель ЖЦ, яка розглядає великий і складний програмний проект у вигляді ієрархічномодульної структури, сформованої в процесі спадного покрокового 294

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

проектування (рис.1), де кожний модуль, незалежно від рівня, повинен пройти повний життєвий цикл.

Рис. 1. Ієрархічно- модульна структура програмного комплексу Слід зазначити, що кожну наступну із згаданих моделей можна вважати розвитком попередньої, причому лінійна послідовність етапів у каскадній моделі, і на кожній ітерації в ітераційній та спіральній моделях, практично однакові, так що можна говорити про такий ти295

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

повий набір лінійних етапів ЖЦ: 1. Формування вимог; 2. Проектування; 3. Реалізація; 4. Тестування; 5. Впровадження, експлуатація й супровід. В ітераційній та спіральній моделях ці етапи повторюються до отримання остаточної версії програми. На мал.2 типовий життєвий цикл для зручності подальшого викладу представлений у вигляді граф-схеми, яка адекватна лінійній частині у каскадній, ітераційній та спіральній моделей. На цієї граф- схемі крім ітерації після етапу впровадження й експлуатації на етап формування вимог додана внутрішня ітерація після етапу тестування на початок етапу проектування. Необхідність такої ітерації, на думку автора, відповідає природі процесу розробки ПЗ. 1 2 3 4 5 --→--------→--------→------→------→-----→ Рис.2. Граф- схема типового життєвого циклу На рис.3 рекурсивна модель ЖЦ представлена для однієї з гілок дерева ієрархічно - модульної структури програмного комплексу у вигляді багаторівневої граф- схеми. При такому підході модель процесу розробки програм можна розглядати й вивчати як алгоритм типу «розділяй та володарюй», що представляється деревом рекурсії [2]. Розглянемо адекватність згаданих моделей реальним процесам розробки ПЗ. Каскадна модель. Була запропонована в 1970р. У. Ройсом і припускає послідовну реалізацію етапів програмного проекту (без во296

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

роття до попередніх етапів).

Рис. 3. Граф-схема рекурсивного життєвого циклу розробки ПЗ При виявленні помилок на ранніх етапах розвитку програмування, при реалізації невеликих проектів, вона була більш менш прийнятною, однак, якщо помилки виявляються на останніх етапах великого проекту, то це фактично означає, що проект необхідно ре297

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

алізовувати спочатку, що свідчить про неадекватність цієї моделі реальниому процессу розробки ПЗ. Алгоритмічну складність цієї моделі можна оцінити як О(1). Ітераційна та спіральна моделі. Ці моделі передбачають розбиття життєвого циклу проекту на послідовність ітерацій, кожна з яких нагадує "міні-проект", які включають всі етапи процесу розробки. Мета кожної ітерації - одержання працюючої версії програмної системи, яка включає певну функціональність. Результат фінальної ітерації містить усю необхідну функціональність продукту [1]. Слід зазначити, що реальний процес розробки ПЗ не зовсім відповідає цим моделям. Так, етап 3 (реалізація) включає внутрішні ітерації, що виникають при налагодженні програми. Таким чином, якщо підходити формально (по опису цих моделей), то можна було б вважати, що мінімальна алгоритмічна складність цих моделей (якщо внутрішній цикл етапу реалізації проходиться без ітерацій) S(n) складає О(n), а, з його урахуванням -О(n?),тобто О(n)<S(n)< О(n?). Тут n – це кількість операторів на вихідній мові. Однак, як показує практика, фактична складність процесу розробки ПО суттєво вище. Це говорить про неповну адекватність згаданих моделей реальним процесам розробки ПЗ. Рекурсивна модель. Рекурсивна модель містить у собі всі основні особливості послідовних і ітераційних моделей і, крім того, враховує наявність на кожному рівні ще 1-2 вкладених циклів. Оскільки при декомпозиції на кожному рівні утворюється додатковий вкладений "життєвий цикл" модуля нижчого рівня (див. рис.3), тo можна вважати, що складність процесу розробки ПЗ є поліноміальною. Показник ступеня визначається «висотою» дерева проекту, 298

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

тобто кількості його рівнів. У [2] показано, що для простих алгоритмів типу «розподіляй та володарюй» висоту дерева можна оцінити як lg (n), а складність - як Θ(n*lg(n)). Враховуючи, що на кожному рівні дерева проекту використовуються два явні цикли і один неявний (цикл процесу реалізації), можна вважати, що кожний новий рівень збільшує показник ступеня у функції складності на 3. Тоді, якщо позначити а = lg(n), складність процесу розробки ПЗ S(n) можна оцінити як О (an)< S(n) < О(n??). СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Гагарина Л.Г., Кокорева Е.В., Виснадул Б.Д. Технология разработки программного обеспечения: уч. пос. / под ред. Л.Г. Гагариной.- М: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2008. - 400 с: ил. 2. Кормен Т.Х., Лейзерсон Ч.И., Ривест Р.Л., Штайн К. Алгоритмы. Построение и анализ.:-М.2-е изд.-Изд.: «Вильямс», 2005.-1296 с. 3.ISO / IEC 12207:1995 "Information Technology - Software Life Cycle Processes" 4. Международные стандарты, поддерживающие жизненный цикл программных средств. - М.: МП «Экономика», 1996. 5. Мучник М.М. Жизненный цикл разработки программ: рекурсивная модель.- Корпоративные системы, № 3, 2003, с.74-76. УДК 514.18 Овчарук І.В., к.т.н., доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

СУЧАСНІ МЕТОДИ МОДЕЛЮВАННЯ ОБ’ЄКТІВ В САПР-СИСТЕМАХ Створення та широке впровадження САПР дозволяє забезпечити якісну розробку проектів в умовах зростаючої складності технічних об'єктів. Однією з головних проблем при розробці САПР є 299

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

створення підсистем, інваріантних щодо об'єкта проектування. Це дозволяє істотно скоротити трудомісткість, терміни та витрати при побудові САПР конкретних виробів. Однією з таких підсистем САПР є підсистема введення, обробки та виведення графічної інформації. Графічна інформація є найбільш зручною для сприйняття людиною. Технічні об'єкти, що проектуються, обмежені поверхнями, тому проектувальник працює, насамперед, із геометричними об'єктами. При цьому він повинен оперувати великою розмаїтістю форм поверхонь, з огляду на специфіку виробу, що проектується. Крім того, геометричні параметри технічного об'єкта є вихідними для міцносних, аеродинамічних і інших розрахунків та зв'язують конструктивні параметри з експлуатаційними [1,2]. Формування геометричної підсистеми САПР базується на досягненнях в галузі прикладної геометрії [ 1,2,3] Сучасний розвиток науки і техніки супроводжується ускладненням об'єктів виробництва, зокрема, виробів машинобудування. Збільшення складності технічних виробів накладає підвищені вимоги до процесів їх проектування, наприклад, ефективність роботи двигунів внутрішнього згоряння, в значній мірі, залежать від досконалості процесів, що відбуваються у проточних їхніх частинах, і, насамперед, від конструкції впускних та випускних каналів. У сучасних умовах ефективне вирішення задач проектування неможливе без комплексного застосування математичних методів та засобів обчислювальної техніки. Серед різноманітності поверхонь технічних форм до числа найбільш складних у проектуванні відносяться каналові поверхні. Усі відомі методи геометричного моделювання відносяться до аналітичних методів, які ускладнюють вирішення деяких задач при проектуванні каналів. Наприклад, конструювання до300

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

вільної форми перерізу, визначення форми перерізу і його площі у довільній точці осі. Для вирішення цих проблем можна скористатися геометричним моделюванням методом політканинних перетворень. Цей метод має такі переваги: для отримання будь-якого перерізу не потрібно знати його аналітичний опис; легко керувати площею фігури, керуючи площею політканини, що визначає фігуру; легко отримувати будьяку форму перерізу, деформуючи форму політканини або керуючи ваговими функціями; можна побудувати переріз у довільній точці осі і обчислити його площу, не застосовуючи аналітичних функцій. Cеред поверхонь технічних форм виділяються поверхні, які обтікаються середовищем, і поверхні, що спрямовують (трасують) середовище (газ, рідина, сипуча суміш) при її транспортуванні. Каналові поверхні призначені для транспортування різноманітних газо- і рідиноподібних середовищ (конфузори, дифузори, трубопроводи). Вони широко застосовуються в машинобудуванні, наприклад, при конструюванні двигунів внутрішнього згоряння, в авіаційній промисловості, а також при виготовленні грунтообробних знарядь для сільськогосподарської техніки. Cучасна практика геометричного конструювання все частіше вимагає застосування таких методів, які б не залежали від певного виду функціонального визначення геометричних об’єктів. У зв’язку з цим застосовується метод політканинних перетворень[4,5]. Цей підхід забезпечує можливість розробки таких геометричних методів, які не залежатимуть від виду задіяних функцій (аналітичного опису) і дозволятимуть працювати з дискретною інформацією без застосування складних алгоритмів інтерполяцій або апроксимацій. Визначаюча ідея цього підходу полягає в тому, що в процесі відповідного моделювання перетворюється не тільки сам геометричний об’єкт, а й увесь прос301

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

тір, що охоплює цей об’єкт. Ідея методу політканинних перетворень була запропонована д.т.н., проф Бадаєвим Ю.І.[4]. Детальне дослідження політканинних перетворень викладено в монографії Дорошенка Ю.О. [5]. Форма вхідного і вихідного перерізів каналу залежить від агрегатів, які з'єднує цей канал. Одержані форми перерізів бувають прості, наприклад, у вигляді кіл або еліпсів, і складні – у вигляді багатокутників з округленими кутами, овалів, що складаються з дуг кіл або інших кривих. Форма осі каналу залежить від положення початкового, кінцевого і проміжного перерізів. Вид осі визначається з урахуванням обмеження простору суміжними частинами виробу, а також, з урахуванням поводження середовища під час руху в каналі. Один з ефективних засобів зменшення втрат енергії в каналі – це знаходження шляхів зниження ступеня нерівномірності швидкості в будь-якому перерізі. Нерівномірність поля швидкості значною мірою залежить від плавності переходу від одного перерізу каналу до іншого. Тому істотним є питання про забезпечення плавного сполучення різноманітних, як завгодно малих ділянок каналу. Таким чином, вхідними даними при проектуванні каналів є: форма і розташування початкових і кінцевих перерізів каналу; форма і розташування осьових або направляючих ліній; графік зміни площ поперечних перерізів, заданий у вигляді функції S = F(x), від довжини осьової або направляючої лінії. Поряд із перерахованими вище вхідними даними геометрична модель каналу повинна задовольняти і ряд додаткових вимог: центри ваги проміжних перерізів повинні розташовуватися на заданій осі; варіювання форми проміжних перерізів; варіювання орієнтацією перерізів. 302

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Для проектування перерізів каналових поверхонь застосовувалося політканинне перетвореня [4,5] із функціоналом виду p

S = ∑ b i (k iω i − M ) → min

(1)

i =1

де М – масштабний коефіцієнт, який розраховується як відношення площі нової політканини до первинної, а також функціоналом виду

S = ∑∑ (k i ωi − k jω j ) → min p

(2)

Після обчислення площі перерізу здійснюється масштабування політканини, в результаті змінюється і його площа. Після приведення площ перерізів у відповідність до заданого графіку площ маємо політканини і відповідні до них, обчислені методом політканинних перетворень, ключові перерізи на площині. Для розрахунку моделі каналу задається просторова вісь, обчислюються координати точок на осі, відповідно до початкових даних, в яких буде розташовано перерізи. Самі перерізи розташовані у відповідних політканинах у просторі перпендикулярно до осі. Після перерахунку координат фігур з площини у простір будується модель поверхні каналу за ключовими перерізами (рис 1.)

Рис.1. Модель реалізована на мові AutoLisp в середовище AutoCad. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 303

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

1. Михайленко В.Е, Кислоокий В.Н, Лященко А.А и др. Геометрическое моделирование и машинная графика в САПР [Текст]/ В.Е Михайленко . – Вища школа: К., 1991. – 374 с. 2. Гилой В. Интерактивная машинная графика: Структуры данных, алгоритмы, языки.[Текст]/ В. Гилой – Мир: М., 1981. – 384 с. 3. Жермен-Пакур П., Жорж П.Л., Пистр Ф., Безье П. Математика и САПР: В 2-х кн.: Кн. 2. Пер. с франц. [Текст]/ П. Жермен-Пакур .. – Мир: М., 1989. – 264 с. 4. Бадаєв Ю.І., Дорошенко Ю.О. Варіанти політканинних перетворень / Ю.І. Бадаєв, Ю.О. Дорошенко // Прикл. геометрія та інж. графіка. Вип. 58. – КДТУБА:К., 1995. – С. 39 – 42. 5. Дорошенко Ю.О. Політканинні перетворення у деформативному конструюванні геометричних об’єктів. – Педагогічна думка: К., 2001. С – 390 с.

УДК 004.896 Панкратьєв В. старший викладач кафедри комп’ютерних наук факультету інформаційних технологій Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна

СУЧАСНІ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ Сучасні системи автоматизованого проектування (САПР) охоплюють практично всі напрямки в проектуванні, тому надання студентам можливості оволодіти використанням подібних систем є вкрай важливим. Яка ж мета впровадження САПР в процес навчання? Поперше, навчання студентів роботі з тією САПР, яку вони будуть використовувати у своїй подальшій роботі на підприємстві; по-друге, 304

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

використання студентами САПР при виконанні лабораторних, курсових та дипломних робіт (для машинобудівників, наприклад, ДМ, Опір матеріалів, ТММ та ін.). Що ж пропонують сучасні компаніїрозробники САПР? Pro / ENGINEER (PTC Creo Parametric | PT) від PTC. САПР високого рівня, яка охоплює всі сфери проектування, технологічної підготовки виробництва та виготовлення виробу. Її використовує, наприклад, відома компанія Caterpillar Inc., один з провідних світових виробників спецтехніки. CATIA - САПР високого рівня фірми Dassault Systemes. Комплексна САПР, що включає моделювання та проектування (CAD), підготовку виробництва (CAM), інженерний аналіз (САЕ), програмну імітацію технологічних процесів, засоби аналізу і єдину базу даних текстової та графічної інформації. CATIA займає близько 70% світового ринку САПР в авіакосмічній промисловості і більше 45% - в автомобілебудуванні. Серед користувачів такі компанії, як Boeing, Renault, Merсedes-Benz, BMW, Chrysler, Volvo, Peugeot, Fiat, Ferrary, Volkswagen, Motorola та інші. SolidWorks - програмний комплекс, якій включає різні прикладні модулі: інженерні розрахунки, електротехнічне проектування, механообработку, ЧПУ, контроль якості, інженерний аналіз, аналіз технологічності та ін. SolidWorks має можливість відкривати файли Rhino 3D - програми, яка широко використовується в промисловому дизайні, архітектурі, корабельному проектуванні, ювелірному та автомобільному дизайні. Solid Edge від компанії Siemens - це набір програмних інструментів, спрямованих на всі етапи процесу розробки виробів: проектування, моделювання, інженерні розрахунки, виробництво, управління проектуванням та інші. 305

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

Компанія Delcam - один з постачальників САМ-систем для обробки поверхонь складних форм, що зустрічаються в аерокосмічній, автомобільній, інструментальної промисловостях і при виробництві медичного обладнання. Постачає програму PowerSHAPE. Для електротехнічного проектування існують спеціалізовані програми, наприклад PCAD та ORCAD. Окремо потрібно сказати про продукти компанії Autodesk, одного з лідерів ринку САПР. Програми Autodesk охоплюють практично всю галузь САПР - машинобудування, будівництво, дизайн, інженерний аналіз. Autocad - один з найбільш поширених продуктів САПР, визнаний як свого роду стандартом. Створено безліч продуктів на платформі AutoCAD, зокрема Autodesk Mechanical Desktop і Autodesk Inventor, а також ряд дизайнерських програм. КОМПАС від компанії АСКОН - програмний продукт для 2D креслення (КОМПАС-Графік) і 3D-моделювання (КОМПАС-3D). Система дає можливість оформлення проектної та конструкторської документації відповідно до стандартів ЕСКД, за якими працюють конструктори і проектувальники з країн СНД. Засоби імпорту / експорту графічних документів дозволяють організувати обмін даними між різними системами. Існує також версія САПР КОМПАС для будівництва. Як же слід вибирати САПР для ВНЗ та на що слід звернути увагу. Насамперед, визначимо критерії вибору: а) спрямованість ВНЗ та його факультетів; б) можливість створення креслень відповідно до національних стандартів, побудова 3D-моделей і збірок. Система повинна мати можливість параметризації креслень і моделей; в) CAD-система повинна мати хороший Help, бажано, щоб була література та документація. 306

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

г) система повинна бути доступна за ціною (або безкоштовна). д) бажано, щоб CAD-система була інтегрована з CAM і САЕсистемами. е) бажано мати русифіковану систему, оскільки не всі студенти в достатній мірі володіють англійською мовою. ж) обрана система повинна бути ліцензійною. з) слід вибирати систему підприємств, з якими співпрацює ВНЗ. і) для навчання слід рекомендувати системи з хорошим інтерфейсом і зручними засобами креслення і моделювання. Яке ж програмне забезпечення (в тому числі безкоштовне) можуть отримати ВНЗ і студенти. Creo Elements / Direct Modeling Express від корпорації PTC можна отримати безкоштовно. Від комерційної версії відрізняється обмеженням за розмірами збірки - до 60 унікальних деталей. Студентська програма Free Creo Parametric Schools Edition for Students доступна студентам для роботи вдома. CATIA (Dassault Systemes) пропонує 3D VIAshape. Безкоштовний додаток прямого моделювання, орієнтований на створення відносно простих об'єктів і збірок. Доступно для скачування всім бажаючим. Платна Учбова версія CATIA V5. коштує близько $ 100. SolidWorks (Student Design Kit). Тріальна версія доступна для скачування з офіційного сайту. Siemens PLM роздає Cтудент Solid Edge Student Edition безкоштовно. Пакет дозволяє розробляти конструкції і дизайн будь-яких виробів. Безкоштовне завантаження доступно всім студентам і викладачам навчальних закладів. Delcam поставляє повнофункціональний безкоштовний CAD PowerSHAPE. На цю програму варто звернути увагу. 307

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

Безкоштовне програмне забезпечення Autodesk для студентів і викладачів можна завантажити з офіційного сайту Autodesk. Всі навчальні заклади мають можливість безкоштовно забезпечити своїх студентів і викладачів студентськими версіями для підготовки до занять та виконання курсових і дипломних проектів. Студентські версії полнофункциональни. Працюючи в цих версіях студенти можуть повністю освоїти функціональні можливості програмного продукту. Але їх можна встановлювати тільки на особисті (домашні) комп'ютери. Безкоштовний програмний комплекс AutoCAD Inventor LT Suite об'єднує AutoCAD LT і Autodesk Inventor LT. Забезпечує 3D моделювання деталей; обмін даними між САПР; креслення і автоматичне створення креслень у форматі DWG. З переліком програмних продуктів, доступних для безкоштовного завантаження можна ознайомитися на офіційному сайті Autodesk. АСКОН випустив безкоштовну навчальну версію КОМПАС3D V15. КОМПАС-3D V15 Учбова версія - це модифікація повнофункціональної версії КОМПАС-3D, доступна учням освітніх установ. КОМПАС-3D V15 Учбова версія дозволить виконувати лабораторні роботи, виконувати курсові та дипломні проекти, створювати креслення і специфікації, готувати текстову частину, виробляти інженерні розрахунки відповідно стандартам. КОМПАС 3D LT - це призначена для некомерційного використання полегшена версія системи тривимірного моделювання КОМПАС-3D. КОМПАС-Графік V15 - комерційна САПР, що дозволяє випускати креслення, схеми, специфікації, таблиці, інструкції, технічні умови, текстові документи. Система орієнтована на підтримку стан308

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

дартів ЕСКД. Ціна близько 20000 грн. КОМПАС-3D - комерційна система тривимірного моделювання, що стала свого роду стандартом, завдяки простоті освоєння, легкості роботи і можливості твердотільного і поверхневого моделювання. Ціна близько 40000 грн.Назвемо ті САПР, які можна рекомендувати для використання у ВНЗ. Оптимальний і в той же час найпопулярніший варіант - це середні САПР, такі як SolidWorks, Solid Edge, Delcam, Autocad + Autodesk Inventor, а також КОМПАС. Ці системи відповідають більшості вимог, що пред'являються до САПР для ВНЗ.Відмітимо, що SolidWorks, Solid Edge і Autodesk Inventor орієнтовані на моделювання, Autocad і КОМПАС зручні для креслення. Як показує досвід, студенти, які оволоділи середньою САПР, потім досить легко переходять до роботи і з більш просунутими системами.

УДК 004.2 Пархоменко А.М. студентка 1 курсу Національний університет харчових технологій, м.Київ, Україна

Сєдих О.Л. старший викладач кафедри інформатики Національний університет харчових технологій, м.Київ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛІ ХОЛЬТА ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ПРОГНОЗНИХ ЗНАЧЕНЬ ЧАСОВИХ РЯДІВ Часовий ряд – це послідовність спостережень yt1,yt2,…ytn, кожне з яких відноситься до деякого відрізку часу t1, t2,….tn, або визначає результати за деякий період часу. Ряди є поширеною і важливою фо309

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

рмою опису даних. Задача прогнозування значень часового ряду на основі його попередніх значень є основою для планування, управління та оптимізації обсягів виробництва, складського контролю. Задача прогнозування часового ряду вирішується на основі створення моделі прогнозування, яка адекватно описує досліджуваний процес. На сьогоднішній день існує безліч моделей аналізу і прогнозування часових рядів. Найбільш відомими є метод ковзної середньої, який дає можливість вирівнювати динамічний ряд на основі його середніх показників і використовується при короткостроковому прогнозуванні; метод експоненціального згладжування дає можливість виявити тенденцію, що склалася до моменту останнього спостереження, і дозволяє оцінити параметри моделі, використовується при короткостроковому і середньостроковому прогнозуванні; метод найменших квадратів заснований на виявленні параметрів моделі, які мінімізують суми квадратичних відхилень між вихідними величинами і розрахунковими. Розглянемо метод Хольта, який представляє собою комбінацію методу експоненціального згладжування із врахуванням наявності тренду. Формулювання методу має вигляд:

yˆt + k = Lt + kTt де

Lt = α xt + (1 − α ) ( Lt −1 + Tt −1 ); Tt = β ( Lt − Lt −1 ) + (1 − β ) Tt −1 Метод Хольта дозволяє прогнозувати на k періодів часу. Метод використовує два параметри α і β, значення яких знаходяться в межах від 0 до 1. Змінна L вказує на довгостроковий рівень значень або базове значення даних тимчасового ряду. Змінна T вказує на можливе зростання або спадання значень за один період, тобто наявність тренду. Розглянемо роботу цього методу на прикладі прогнозування 310

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

доходу в наступному (13) кварталі на основі даних квартальних звітів. Дані та діаграма надані на рис. 1. На рис.1 видно, що дані мають явний тренд. Для прогнозування методом Хольта значення прибутку на одну акцію на тринадцятий квартал необхідно задати початкові значення для L і T. Існує декілька варіантів вибору: L дорівнює значенню прибутку на 1 акцію за 1-ший квартал і T=0; L дорівнює середньому значенню прибутку на 1 акцію за 12 кварталів і T дорівнює середньому значенню змін за всі 12 кварталів. Існують і інші варіанти початкових значень для L і Т. Для розрахунку вибираємо перший варіант.

Рис. 1. Дані і діаграма вихідних даних За допомогою надбудови MS Excel «Пошук рішення» знаходимо оптимальне значення параметрів α і β, при яких значення середнього абсолютних помилок у відсотках буде мінімальним. Отриманий прогноз представлений на рис.2. Оптимальними є значення α = 0,59 і β = 0,42, при яких середнє значення абсолютних помилок у відсотках дорівнює приблизно 38%.

311

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

Рис. 2. Розрахунок прогнозного значення методом Хольта Висновок: використання сучасних інформаційних технологій дозволяє ефективно і швидко вирішувати задачі прогнозування. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Мур, Дж. Экономическое моделирование в Microsoft Excel / Дж. Мур, Л. Уэддерфорд, Р. Ларри и др. 6-е изд. –М.: Издательский дом "Вильямс", 2004. –1024 с. 2. Светуньков, С. Г. Методы маркетинговых исследований: уч. пособ. / С. Г. Светуньков. – СПб : ДНК, 2003. 3. Ханк, Д. Э. Бизнес-прогнозирование / Д.Э. Ханк, Д.У. Уичерн, А.Дж. Райтс. – М. : Вильямс, 2003. УДК 004.2 Сєдих О.Л. старший викладач кафедри інформатики Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна

ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОГО ПАКЕТУ MATHCAD ПРИ ПРОЕКТУВАННІ В ХАРЧОВІЙ ГАЛУЗІ Можливості інформаційних технологій дозволяють підвищити якість підготовки студентів технологічних спеціальностей. Кваліфіко312

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ване використання програмних продуктів і систем дозволить фахівцям в рамках своєї професійної діяльності: - оперативно вирішувати поставлені виробничі задачі, скорочуючи час на виконання рутинних операцій з обробки інформації при аналізі і прийняття управлінського або виробничо-технологічного рішення; - знизити ймовірність виникнення помилок в прийнятих рішеннях; зменшити трудомісткість процесів збору, обробки, систематизації інформації, що накопичується і використовується в процесі професійної діяльності. Тому майбутнім інженерам-технологам харчових виробництв, як і будь-яким іншим фахівцям, необхідно знати сучасні прикладні програми та вміти грамотно їх використовувати при вирішенні практичних завдань. У національному університеті харчових технологій при підготовці інженерів-технологів вивчають програмні продукти, що реалізують чисельні методи, методи оптимізації та методи статистичного аналізу даних. До цих програмних продуктів відносяться: математичний пакет MathCAD, табличний процесор MS Excel. Для розв'язання виробничих задач майбутні фахівці повинні також мати і фундаментальну підготовку у галузі методології проектування продуктів харчування із застосуванням методів математичного моделювання та оптимізації. Одним із засобів автоматизації виробничої та наукової робіт є математичний пакет MathCAD, який має універсальні можливості. Цей сучасний програмний продукт, який може використовуватися студентами, інженерами, науковцями для виконання будь-яких розрахунків. Пакет MathCAD виділяє серед інших пакетів надзвичайно зручний інтерфейс і чудова графіка. Застосування шаблонів для створення складних графіків, використання рі313

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

зноманітних засобів форматування графіків дозволяє досягти наочності, що не досягається традиційними засобами. Особливий інтерес представляє візуалізація поведінки в динаміці різних об'єктів за допомогою засобів анімації. Для оволодінням пакетом, на відміну від мов програмування, не потрібно багато часу. Однією з найсуттєвіших особливостей MathCAD є можливість об'єднувати в одному документі обчислення, коментарі та ілюстрацію графікою, включаючи кольорову та анімаційну. Завдяки цьому розв'язок задачі стає більш наочним. Електронний документ, підготовлений у MathCAD, у разі змінення будь-якої величини автоматично проводить всі потрібні обчислення, оновлюючи значення та графіки. Пакетом передбачена можливість обміну даними з іншими програмами, наприклад з Excel, MathLAB тощо. Моделювання рецептурного складу продукту являє собою процес створення продукту як цілісної системи, що складається із сировинних компонентів, які окремо не забезпечують необхідних споживчих властивостей. Концептуальні підходи до моделювання продуктів з високими споживчими властивостями лежать в оптимізації вибору і співвідношення вихідних компонентів, за якими можна отримати рецептурну композицію, яка за кількісним вмістом і якісним складом максимально відповідає формулі збалансованого харчування, відповідає медико-біологічним вимогам і володіє покращеними споживчими властивостями. Розглянемо рецептуру розробки глазурованих желейних цукерок з мінімальною енергетичною цінністю. В рецептурі в якості сировини, що містить цукор можна використовувати: цукор-пісок, фруктозу. Вміст сухих речовин в продукті повинен бути не менше 75%. Дані для розрахунків представлені в табл.1-2. 314

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Таблиця 1. Початкові дані для розрахунку рецептури 1 Можливий діаЕнергеРецептурні інгредієнти Вміст сухих пазон варіювантична (РІ) речовин РІ, % ня РІ, % цінність Цукор-пісок 50…65 99,85 379,00 Патока крохмальна 15…30 78,00 307 Пектин цитрусовий 1…4 92,00 43 Цитрат натрію 1…1,5 96,00 0 Лимонна кислота 0,3…1 98,00 0 Шоколадна глазур 20…25 99,10 540,1 Таблиця 2. Початкові дані для розрахунку рецептури 2 Рецептурні інгредієнти Можливий діа- Вміст су- Енергетич(РІ) пазон варію- хих речо- на цінність вання РІ, % вин РІ, % Цукор-пісок 30…65 99,85 379,00 Фруктоза 10…20 97,20 92,0 Патока крохмальна 15…30 78,00 307 Пектин цитрусовий 1…4 92,00 43 Цитрат натрію 1…1,5 96,00 0 Лимонна кислота 0,3…1 98,00 0 Шоколадна глазур 20…25 99,10 540,1 Позначимо через x1,x2,x3,x4,x5,x6 відповідно вагу включення у продукт

кожного

виду

сировини.

x1,x2,x3,x4,x5,x6 при яких

315

Потрібно

знайти

значення

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

F = 379 x1 + 307 x2 + 43x3 + 540,1x6 → min 99,85 x1 + 78 x2 + 92 x3 + 96 x4 + 98 x5 + 99,1x6 > 75 x + x + x + x + x + x = 1 1 2 3 4 5 6  0,5 ≤ x1 ≤ 0,65; 0,15 ≤ x2 ≤ 0,3; 0,01 ≤ x3 ≤ 0,04; 0,01 ≤ x4 ≤ 0,015; 0,003 ≤ x5 ≤ 0,01; 0,2 ≤ x1 ≤ 0,25 Це математична модель для рецептури 1.

Рис. 1. Розрахунок рецептури 1 316

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Рис. 2. Розрахунок рецептури 2 Розрахунок глазурованих желейних цукерок з мінімальною енергетичною цінністю по рецептурам 1 і 2 в середовищі математичного пакету MathCAD представлені на рис. 1 і рис. 2. відповідно. Представлений метод проектування багатокомпонентних харчових продуктів відрізняється простотою, наочністю і інформативніс317

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

тю і може бути використаний при проектуванні багатокомпонентних харчових продуктів харчування із заданими властивостями. Таким чином, оптимальною рецептурою з найменшою енергетичною цінністю є друга рецептура. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Химический состав пищевых продуктов. Книга 2: Справочные таблицы содержания аминокислот, жирных кислот, витаминов, макро- и микроэлемнтов, органических кислот и углеводов / Под ред. И.М. Скурихина и М.Н. Волгарева. – 2-е изд. – М.: Агропромиздат, 1987. – 360с.

УДК 519.854.2 Тітов С.В. к.т.н., доцент кафедри системотехніки Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків, Україна

Чорна О.С. асистент кафедри системотехніки Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків, Україна

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПЛАТФОРМЫ FLYELEPHANT ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ ЛИНЕЙНЫХ ФУНКЦИЙ НА ЦИКЛИЧЕСКИХ ПЕРЕСТАНОВКАХ В научном сообществе существенная часть исследований посвящена задачам, для описания и решения которых используются комбинаторные модели. Среди комбинаторных задач весомую часть занимают задачи, математические модели которых строятся на основе перестановок [1-3]. Введение в эти модели различных ограничений приводит к рассмотрению классов комбинаторных множеств, которые являются 318

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

подмножествами классического множества перестановок. Одним из таких подмножеств является множество циклических перестановок [4]. Рассмотрим задачу комбинаторной оптимизации в следующей постановке:

= L( x)

∑α x i =1

i i

→ min ;

Cx ≤ d ;

x ∈ ENC ⊂ R N , где

C = [C ji ]m× N , d ∈ R N , α i ∈ R , xi ≥ 0 ;

ENC – образ множества циклических перестановок в евклидовом пространстве. Применение точных методов для решения задач большой размерности либо не приводит к получению точного решения, либо связано с высокими затратами вычислительных ресурсов. Один из подходов, позволяющих преодолеть указанные затруднения, связан с применением для решения задач комбинаторной оптимизации идеологии случайного поиска в комбинации с использованием свойств классов комбинаторных множеств, описывающих области допустимых решений задач оптимизации. Одним из основных этапов решения задачи комбинаторной оптимизации на основе схемы случайного поиска являются серии испытаний, в каждом из которых происходит генерация некоторого количества точек внутри допустимой области со случайными координатами, после чего для каждой сгенерированной точки решается задача 319

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

g (α ) = α − d

→ min [5]. Для множества PnC задача нахождения

g (α ) = α − d

→ min не тривиальна, и её предлагается решать с

помощью метода ветвей и границ. Описанная стратегия оптимизации линейной функции с линейными ограничениями на множестве циклических перестановок хорошо работает для решения задач относительно небольших размерностей. Но с ростом размерности исходной задачи, наблюдаются значительные затраты времени, необходимые для решения. Особенности принятой стратегии решения задачи дают возможность выполнить распараллеливание вычислений. Вычисления можно ускорить путем параллельного решения вспомогательных задач в рамках каждой серии испытаний. Для проведения вычислений предлагается использование платформы FlyElephant. Это платформа, которая предоставляет ученым готовую вычислительную инфраструктуру для проведения расчетов, автоматизирует рутинные задачи и позволяет сосредоточиться на основных вопросах исследований. В качестве вычислительного ресурса используется облако Azure. Этот сервис предназначен для выполнения задач научных расчетов, анализа данных, рендеринга и других, которые требуют больших вычислительных мощностей. Пользователям доступны каталоги специализированного программного обеспечения, шаблонов, алгоритмов и вычислительных ресурсов, которые позволяют эффективно выполнять задачи, экономить время на запуске и создании вычислительных программ. Пользователи могут публиковать решения задач в качестве публичных или приватных облачных сервисов и взаимодействовать с ними через API, а также быть частью сообщества — обмениваться знаниями и совместно работать над проектами. 320

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Сергиенко И.В. Математические модели и методы решения задач дискретной оптимизации / И.В. Сергиенко – К.: Наук. думка, 1988. – 472 с. 2. Стоян Ю.Г. Теорія і методи евклідової комбінаторної оптимізації. / Ю.Г. Стоян, О.О. Ємець – К.: Інститут системних досліджень освіти, 1993. –188 с. 3. Стоян Ю.Г. Математические модели и оптимизационные методы геометрического проектирования. / Ю.Г. Стоян, С.В. Яковлев – К.: Наук. думка, 1986. – 268 с. 4. Стенли Р. Перечислительная комбинаторика : пер. с анг.– А.И. Барвинка ; М.: Мир, 1990. – 440 с. 5. И.В. Гребенник, А.В. Баранов, О.С. Чёрная, Е.Е. Горбачева Оптимизация линейных функций на циклических перестановках на основе случайного поиска // Радиоэлектроника и информатика. – 2015.– №3 (70). — С. 34–38.

УДК 004 Tkachenko Кostiantyn, Assistant, Department of Computer Science Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv, Ukraine

Tkachenko Olga, PhD, Associate Professor, Department of Computer Science Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv, Ukraine

MODELLIG OF MANAGEMENT DECISIONS’ PROCESSES IN COMPLEX ECONOMIC SYSTEM The need for a conceptual model of the complex economic system (СES) For example specialists’ training system (STS) [1] justify the cur321

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

rent requirements for managerial decisions making in the field of specialists’ training, analysis of the various aspects of the СES management and modeling of appropriate managerial decisions making. Existing approaches to modeling of complex economic systems which include CES led to the urgency of the managerial decision making problems on the basis of modeling processes which take place in the CES. Modeling of CES provides presence of the following classification of management objectives, organization and functioning of the CES: Conceptual (conceptual understanding, organization, anticipation and integration of all other classes). Fundamental (modeling of fundamental objects of the CES, considering the internal and external situations (local and global). Specialized (modeling of processes of individual objects and subjects of the CES). Development of the CES provides for its analysis and development of technology on the basis of the system’s model. General requirements for such models are: the adequacy; objectivity; simplicity; agility; reliability; resistance; versatility; completion. As a model of the CES in this paper the situation-production model (SPM) [2-4], which satisfies the above mentioned requirements. To build this model, you need to determine: goals of CES simulation; the main classes of CES problems; criteria for CES model evaluation; criteria for evaluating the CES; classes of CES impact factors (local and global, internal and external); classes of situations that arise in the CES. The paper deals with making of managerial decisions based on the SPM in order to determine: - the number of enterprises CES, their level and specialization based on their integrated rating; - the number of people who receive educational services; 322

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

- the volume and range of issued educational services. In order to make management decisions on the basis of SPM of CES, the following steps should be clarified: who makes the decisions; what are the objectives of decision-making; what is the decision-making; what is a set of possible options to achieve the objective; the conditions under which decisions are made. SPM of CES is a dynamic model. It takes into account the possibility of appearing of a new kind of educational services, new factors of impact or increasing of the time interval. In such situations model changes its shape and provides the possibility to take into account the new data for making the better prediction. The model, on the basis of which the managerial decisions take place, should take into account the set of conditions and impact factors, at which decisions are made. Such opportunity is provided by the SPM of CES [3,4], specifying elements of which, defining their characteristics and properties, you can get the specific decision-making model by taking into account the situation, impact factors, decision-maker (his goals in the reviewed CES situation), CES issues. SPM considers the influencing factors (external, internal, intra, inside the enterprise) of the CES. CESOMOgener ‒ common organization’s SPM, management and operation of the CES – have the following appearance [2,3]: CESOMOgener = CESOMOext U CESOMOint U CESOMOintra U CESOMOinside, where the following impact factors’ models are used: CESOMOext ‒ external, CESOMOint ‒ internal; 323

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

CESOMOintra ‒ intraindustrial, CESOMOinside ‒ inside the CES enterprise. Considering these groups of factors, the CES model will look like: CESOMO = CESOMOsds U CESOMOgsds U CESOMOsdes U CESOMO OMO OMO OMO OMO Ogsdes U CES ms U CES pp U CES gpp U CES cc U CES MO OMO OMO qoi U CES da U CES bs Where the following submodels are used: CESOMOsds (CESOMOgsds) ‒ supply/demand (growth in supply/demand) of specialists in all labor markets; CESOMOsdes (CESOMOgsdes) ‒ supply/demand (growth in demand/supply) of educational services; CESOMOms (CESOMOpp) ‒ monetary sphere (public price) for the development and functioning of the CES; CESOMOgpp ‒ government policies of price regulation for educational services; CESOMOcc ‒ competition and the competitiveness of CES educational services and enterprises; CESOMOqoi ‒ quality, originality and innovation of educational services; CESOMOda ‒ dynamism and the adequacy of the CES to the current requirements; CESOMObs ‒ dynamicity of enterprises’ basic supplying with the CES. Each submodel of the CES has the following form: CESOMO = {<SOMO, POMO >}, 324

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

where <SOMO, POMO> ‒ products (principle) that displays the conversion of ATP (change, development, regression, stability); SOMO ‒ set of situations that arise in the CES; POMO‒ a variety of activities that define the CES processes (organization, management, operation and training). CES modeling envisages the development the specialist model. When forming the specialist model you should take into account the fact that the competitiveness of the specialist may be determined by the level of his professionalism. The specialist’s requirements after completing preparatory processes should take into account, in particular, the supply/demand in the labor market, the level of the right experts and their specialization. Specialist’s model displays the volume and structure of its professional and socio-psychological characteristics, knowledge and skills, types of training, curricula and programs. Administrative decisions on the CES development are focused on the development of the CES, strengthening links with the labor market and educational services, achieving the appropriate level of social usefulness of CES; ensuring the Ukraine’s CES entrance into the European and world educational space on the principle of specialists’ transferring, technologies, and educational services; the implementation of new forms and methods of educational services (eg, E-education); the increase of educational services’ volume; increasing the competitiveness level of Ukrainian CES enterprises; improving the quality of educational services. Automating of the decision-making process based on the SPM is carried out by means of an appropriate managerial decision making supporting system by determination: range and volume of educational services, the number of CES enterprises and their specialization based on their 325

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

integral indicator rating. As part of theme «Мodelling of management decisions’ processes in complex economic system» explores some aspects of the CES’ modelling, in particular: - the system’ structure; its main components, conditions, processes; - model of the objects and subjects in CES, domain model preparation, model of communication system components; - the relationship between the models; - classification of management decisions; - routing management decision-making processes; - situational decision-making; - information technology to support decision-making. Modeling of processes of management decision-making is carried out based on the proposed authors situation-production model that takes into account a wide range of local and global impacts, including the state of the labor market and the education market. Making decisions based on the proposed situation-production model comes with the appropriate information technology. References 1. К.О. Ткаченко, О.І. Ткаченко Ситуаційно-продукційне моделювання системи підготовки фахівців водного транспорту // Системний аналіз. – 2012. – Вип. 11. – Частина 4. – С. 170 – 174. 2. К.О. Ткаченко, О.І. Ткаченко Моделювання системи підготовки/перепідготовки фахівців водного транспорту//ІХ міжнародна конференція «Нові інформаційні технології в освіті для всіх» ІТЕА-2014. (Київ, 26 листопада 2014). К. – 2014. – Ч.2. – С.237-242. 3. О.І. Ткаченко, О.А. Ткаченко, К.О. Ткаченко Моделювання системи підготовки фахівців водного транспорту на основі мереж Петрі // 326

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Водний транспорт. – 2015. – Вип. 21. 4. О.І. Ткаченко, К.О. Ткаченко Деякі аспекти багаторівневого моделювання складної економічної системи підготовки фахівців //Вісник Одеського Національного університету. Економіка. Том.20. вип.3. Одеса: ОНУ. – 2015.

УДК 004.8 Ткаченко О.І. к.ф.-м.н., доцент, кафедра комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв , м. Київ, Україна

МЕРЕЖЕВЕ МОДЕЛЮВАННЯ СКЛАДНИХ СИСТЕМ Існує декілька формалізмів складних систем (СС), в основі яких лежать графові та мережеві моделі, зокрема, схеми паралельних програм Карпа-Мілнера, А-програми Котова-Наріньяни, біологічні графи, оператори Хоара. Мережа Петрі (МП) як компонент багаторівневої ситуаційно-продукційної моделі, є зручним та ефективним засобом дослідження СС. МП – інструмент дослідження процесів моделювання та аналізу СС. Теорія МП включає формальну теорію, що займається розробкою основних засобів, методів і понять, необхідних для застосування мереж, та прикладну теорію, яка зв'язана із застосуванням МП у моделюванні СС, аналізу систем, їхніх структур та результатів моделювання. МП – N=(P,T,F), де P – непуста множина елементів, що називаються позиціями (місцями, змістовними вершинами) (P≠Ø), T – непуста множина елементів, що називаються переходами (портами); F ⊆ (P x T) ∪ (T x P) – множина дуг (відношення інцидентності) така, 327

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

що dom(F) ∪ ran(F)=P ∪ T, де dom(F) = {y ∈ P ∪ T| ∃ x ∈ P ∪ T,(x,y) ∈ F}, ran(F) = {y ∈ P ∪ T| ∃ x ∈ P ∪ T, (x,y) ∈ F}, тобто будь-який елемент мережі інцидентний хоча б одному елементу іншого типу. Елементи множини P ∪ T − вузли мережі. Множиною входів (виходів) елемента x ∈ P ∪ T (y ∈ P ∪ T )

називається множина

x = {x ∃y, (x, y ) ∈ F } (

y = {y ∃x, (x, y ) ∈ F }). Моделювання СС за допомогою МП здійснюється на рівні подій. Визначається, які дії відбуваються в системі, які ситуації (стани) обумовили виконання цих дій і в які ситуації (стани) перейде система після виконання відповідної дії. Виконання МП, описує функціонування СС. Аналіз результатів виконання передбачає повідомлення про ситуації, в яких перебувала/не перебувала система, які ситуації для системи є недосяжними і неможливими. Всі ситуації, згідно яких здійснюється моделювання СС можна поділити на: штатні та нештатні. Всі штатні ситуації, в свою чергу, можна поділити на: загальнозначимі, загальні та специфічні. Аналіз функціонування СС за допомогою МП надає кількісні та якісні характеристики станів системи. Тип характеристик залежить від типу МП (звичайна чи так звана «кольорова»). Якщо при аналізі в проекті знайдено недоліки, то проект може модифікуватися. МП модифікується до отримання моделі, адекватної СС. Крім очевидних переваг МП мают і недоліки, до яких, зокрема, можна віднести незручності їх застосування як мови програмування, відсутність чіткого поняття процесу, який можна було б виконувати на зазначеному процесорі, неоднозначність послідовності виконання МП. МП СС використовує поняття умовно-дієвої (ситуаційнопродукційної) моделі системи. Компоненти системи та їхні дії висту328

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

пають як абстрактні події. Кожна подія може не відбутися жодного разу, відбутися один раз чи багато разів. В СС це означає, що подія заблокована і не буде реалізована до виконання відповідних умов. Сукупність дій, що виникають як реалізація подій при функціонуванні СС, утворює процес (множину процесів), що породжується цією системою. Щоб подія відбулася, необхідна поява ситуації, в якій ця подія може бути реалізована. Ситуація − сукупність умов виникнення події. Подія реалізується, якщо виконані умови її реалізації. Умова може бути невиконана (її ємність дорівнює нулю), виконана (її ємність дорівнює одиниці), виконана з n-кратним запасом (її ємність дорівнює n, де n – натуральне). Позиції МП для СС інтерпретуються як умови (ситуації) проектування, організації, управління та функціонування процесів підготовки/перепідготовки фахівців, а переходи відповідають подіям, що відбуваються в системі. МП належить до класу мережевих моделей. Мережеві моделі СС задаються так: r=<X,X,R>, R ⊆ XxX, f=<R,Y,F>, f: R→Y, X={x1,…xk}, Y ⊆ R1= [ 0, ∞ ). Всі моделі СС можна поділити на: динамічні та статичні. Статична модель описує зв’язок між компонентами СС в умовах рівноваги та/або відсутності зміни стану. Динамічною є модель, в якій розкриваються причинно-наслідкові зв’язки (реалізується принцип причинності), що визначають динамічний процес перехіду системи з одного стану в інший. МП є динамічною моделлю паралельних дій. Динамічна модель (ДМ) СС задається множинами: T, X, V, Y і відображеннями: φ, ψ. При цьому X − множина станів ДС, Y − множина виходів ДС, U − множина керуючих впливів, Ξ− множина збурюючих впливів, T − множина моментів часу, V = U x Ξ − множина 329

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

вхідних впливів. Перехідне і вихідне відображення задаються функціями φ і ψ. φ: X x V x T → X − перехідне відображення, ψ: X x V x T → X − вихідне відображення, ДМ СС = <X, Y, U, Ξ, T, φ, ψ> −класична ДМ СС. При цьому X, V, Y можуть бути кінечною, зліченною, континуальною множиною, а T може бути континуальною і дискретною множиною. Опис СС дозволяє, аналізуючи властивості множин та відображень: утворювати різні класи моделей СС; встановлювати взаємозв’язки між вказаними класами; організовувати багаторівневі модельні дослідження реальних процесів. Основними класами задач управління СС: задачі аналізу, задачі спостереження (моніторинга), задачі управління. Ординарна маркирована МП − C = P, T , R1 , R2 , m 0 , де P − кінечна множина позицій P = {p1 , p 2 ,..., p n }, Т − кінечна множина пере-

ходів T = {t1 , t 2 ,..., t n } , R1 і R2 − бінарні відношення, що задані на множинах P і T: R1 ⊆ P × T і R2 ⊆ T × P , m 0 − вектор початкового маркування. Існують взаємнооднозначні відповідності між відношеннями R1 та R2 і представленням МП за допомогою вхідної та вихідної функцій інцидентності f R1 і f R2 : f R1 : P × T → {0,1} , f R2 : T × P → {0,1} . Ці функції описуються матрицями інцидентності

M R1 і M R2 . Знахо-

дження маркера у відповідній позиції МП інтерпретується так: m(p1) – вирішення завдання (проблеми) знаходиться в стані очикування, m(p2) – компонент обробки інформації в СС знаходиться в стані очикування, m(p3) – завдання (проблема) вирішуються (відповідний компонент виконується), m(p4) – завдання виконано і очикує виводу, t1 ( t 2 ) – по330

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

чаток (кінець) виконання завдання.

~ ~ Маркирована МП загального вигляду − C = P, T , R1 , R2 , m 0 , де P − кінечна множина позицій, T − кінечна множина переходів

~ R2

~ R1

− бінарні відношення, задані на множинах Т і R з необмеженим тиражуванням. Функціонування МП ґрунтується на процесі зміни її маркування (перехід з одного стану в інший). При запуску відповідних переходів, конструктивно правило функціонування МП задається за допомогою правил: дозволу переходів, зміни станів маркування при запуску (здійсненні) переходу. Перехід tj дозволено, якщо кожній його вхідній дузі може бути поставлено у відповідність хоча б один маркер у позиції, з якої ця дуга виходить. При здійсненні переходу tj з кожної його вхідної позиції pi слід видалити кількість маркерів, що дорівнює кратності ребер, які з’єднують позицію pij і перехід tj, і в кожну його вихідну позицію pk повинно додатково розміщено до вже існуючих маркерів кількість маркерів, що дорівнює кратності ребер, що з’єднують перехід tj з позицією pk. Аналіз СС на основі багаторівневої моделі, до складу якої входить МП, грунтується на деревах досяжності для відповідних МП. Побудова таких дерев полягає в наступному: коренем дерева стає вершина, що відповідає початковому маркуванню МП; виявляються всі дозволені при цьому маркуванні переходи; визначаються маркування, що отримуються при їхньому запуску, кожному з яких співставляється вершина дерева, що беспосередньо досягається з початкової. Ця процедура повторюється для кожної з цих вершин. Показник зв'язності структури γзв для n-вершиною графа визначається як відношення сумарної кількості ребер до мінімальної їх331

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

ньої кількості, при якому може бути побудовано зв'язний граф з вершинами (величина n-1). Для орієнтованого графа показник зв'язності γзв може бути визначений як відношення суми полустепеней виходу (або заходу (входу)) вершин, яка дорівнює сумі елементів матриці суміжності Мс до величини n-1. Показник надлишковості α = γзв − 1. Показник досяжності моделі СС δд визначається для орієнтованих графів як відношення суми всіх елементів матриці досяжності Мд до n2. Показники компактності моделі СС визначаються на основі матриці відстаней Мp. Інтегральний показник структурної компактності визначається як сумма всіх елементів матриці відстаней Мp (чим менше цей показник, тим структура компактніше). Показник централізованності структури СС визначається так: для кожної вершини матриці суміжності Мc підраховується сумарне число вхідних і вихідних дуг (полустепеней заходу та виходу). Властивості СС, зокрема: якщо СС має високу ступінь зв’язності, велику надлишковість і рівномірні розподілення зв’язків, то їй притамана висока надійність; якщо СС має мінімальний показник компактності, то це обумовлює високу швидкодію; якщо ступінь централізованності невелика, то маємо розподілену структуру з високою ступінню живучості. Основні етапи побудови моделі СС: опис функціонування СС; визначення та опис елементів СС; визначення зовнішніх факторів впливу на СС та їх характеристик; вибір показників ефективності СС; побудова формальної та комп’ютерної моделі СС. Вимоги до моделі визначаються її призначенням (завданням): цілеспрямованість; простота і зрозумілість; достатність; зручність; надійність; можливість змін (від простої до складної). Рівень точності моделі повинен забезпечувати достовірне порівняльне оцінювання і ранжування по рівню якості альтернативних варіантів 332

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 004.4 Ткаченко О.М. к.т.н., доцент, заступник декана факультету ІТ Національний університет біоресурсів і природокористування України, м.Київ

Якубчук К.О., Засядько П.А. студенти, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м.Київ

СТОХАСТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОГНОЗУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕРЕЖІ ПРОДАЖУ Більшість проблем в новітній економіці України були пов'язані з відсутністю в перехідний період традицій ведення господарства і відповідних знань у населення, яке виявило бажання створювати і розвивати власний бізнес. Однією з найбільш поширених сфер приватної ініціативи в Україні є сфера торгівлі. Для людини чи компанії, яка хоче інвестувати у створення і/або розвиток торгівельної мережі найважливішими питаннями є: - скільки необхідно вкласти коштів; - через який період інвестиції окупляться і чи окупляться в взагалі. На сьогоднішній день наука пропонує цілу систему методів прогнозування, у тому числі у сфері ефективності інвестицій та торгівлі [1, 2, 3]. 1. Група об'єктивних методів, у т.ч. економіко-статистичні (екстраполяційні, регресійні); засновані на врахуванні ринкових можливостей (еластичність товарообороту, ринкова частка підприємства, сегментація ринку); 333

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

засновані на врахуванні ресурсного забезпечення. 2. Суб'єктивні (експертні) методи оцінювання: засновані на судженнях експертів метод аналогій метод обмежень і взаємозв’язку ринкових параметрів нейронні мережі та ін. Для прийняття рішення щодо вкладання коштів у розвиток торгівельної мережі інвестору потрібен простий у використанні інструмент. Таким інструментом може бути фахівець з прогнозування або програмний продукт, у бізнес-логіці якого закладено набір необхідних методів і алгоритмів. У даній публікації пропонується стохастична модель прогнозування ефективності розвитку мережі продаж деякого продукту/послуг, яка враховує розмір інвестиції, ємкість ринку, рівень конкуренції, просторовий розподіл платоспроможного попиту тощо. Передбачено, що результат для кожної точки присутності на ринку (точки продажу) і мережі продажу загалом буде отримано після виконання комп'ютером певної кількості ітераційних кроків. Кількість таких кроків, помножена на потрібний часовий коефіцієнт, буде строком окупності або строком банкрутства точки присутності або мережі. До основних сутностей предметної області віднесемо такі: регіон, потенційний покупець, точка присутності, мережа точок присутності (мережа продажу). Регіон у нашому розумінні – частина простору, який може бути "своїм" для потенційного покупця і точки присутності, якщо вони територіально знаходяться в цьому регіоні. Прикладом регіону може бути мікрорайон, квартал або ринок. Інші регіони будемо називати "чужими". Нехай {Ri, i=1, 2, ...r} – множина регіонів, які охоплені даною моделлю. Властивості регіону: 334

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

- кількість точок присутності Ri.ktp; - кількість точок присутності конкурентів Ri.ktpс. Кількість точок присутності ініціалізується на основі даних множини об'єктів типу "Точка присутності" (див. нижче). Потенційний покупець – людина або організація. Нехай маємо множину покупців {Ci, i=1, 2, …c}. Для кожного покупця виділимо властивості: - Сі.reg – номер "свого" регіону; - Сі.min, Сі.max – діапазон разових (за одну ітерацію) витрат при покупці цільового товару/послуги; - Сі.bj, j=1, 2, …r – масив імовірностей покупки товару/послуги в j-му регіоні. Точка присутності – сутність, для якої можна виділити властивості: - номер "свого" регіону; - сума початкових інвестицій у створення; - ітераційні витрати (витрати на діяльність за одну ітерацію); - всі витрати (початкові і накопичення ітераційних); - накопичені доходи. Якщо точка присутності вже існує, то сума початкових інвестицій вважається рівною 0. Оскільки точок присутності може бути багато, розглядатимемо їх множину {Pi, i=1, 2, …p}. Множина точок присутності (мережа продажу) агрегує масив точок і має властивості: загальна сума інвестицій, загальні витрати, накопичені доходи. Для нової точки присутності окупність настає тоді, коли різниця між накопиченими доходами і всіма витратами є додатною протягом визначених користувачем (інвестором) Iprofit ітерацій підряд. Точку присутності вважатимемо збитковою (збанкрутілою), якщо зазна335

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

чена вище різниця є від'ємною і зростає в абсолютному вимірі протягом визначених користувачем Iloss ітерацій підряд. Аналогічно можна перенести поняття окупності і банкрутства на всю мережу продажу, тобто суму відповідних різниць для всієї множини {Pi}. Загальний опис алгоритму. Ініціалізація множин {Ri}, {Ci,}, {Pi}. Задання параметрів Iprofit, Iloss. Встановлення часового коефіцієнта Т для однієї ітерації. Запуск ітераційного процесу. За одну ітерацію виконуються такі операції: - здійснення покупок відповідно до заданих імовірностей Сі.bj, в межах діапазону чеків (рівномірний розподіл) та рівномірного розподілу надання переваг усім точкам присутності (у тому числі конкурентів) в межах регіону, де здійснюється оплата товару/послуги; - змінюються значення всіх витрат і накопичених доходів для кожної точки присутності; - перевіряються значення лічильників кількості ітерацій поспіль, як прибуткових, так і збиткових (із зростанням збитковості); 3. Ітераційний процес призупиняється, якщо - з'являється точка присутності, яка окупила себе, програма про це повідомляє і виводить інформацію про точку, про її "свій" регіон (скільки там нараховується конкурентних точок і скільки потенційних покупців) і кількість ітерацій та час з початку запуску; - з'являється точка-банкрут, виводиться аналогічна інформація; після цього користувач може продовжити ітераційний процес; - користувач призупиняє сам роботу ітераційного процесу; він може додати нову точку присутності або вилучити існуючу. 4. Ітераційний процес зупиняється на вимогу користувача 336

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

або коли програма продемонструвала окупність чи збитковість всієї мережі продажу. Описаний метод дозволяє не лише визначити строки окупності або банкрутства мережі продажу, а й поставити обчислювальний експеримент, подаючи різні значення вхідних параметрів. Дана стохастична модель є спрощеною, оскільки неточно показує імовірності покупки, адже в межах одного регіону теж є переваги у просторовому розміщенні точок присутності. Уточнення даної моделі передбачає можливість використання теорії графів для географічної прив'язки розміщення потенційних покупців і точок присутності. Це ускладнить алгоритм, але і дозволить зробити його більш точним. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства: підручник / А.А. Мазаракі, Н.М. Ушакова, Л.О. Лігоненко. – К.: Хрещатик, 1999. – 800 с. 2. Ханк Д.Э. Бизнес-прогнозирование / Д.Э. Ханк, Д.У. Уичерн, А.Дж. Райтс; перевод с англ. под. ред. А.В. Слепцова. – 7-е изд. – М.: Вильямс, 2003. – 656 с. УДК 378.147 Шпига П.С. к.т.н, професор кафедри комп'ютерних наук Київський міжнародний університет, м. Київ, Україна, м. Київ, Україна

МОДЕЛІ ВИКОРИСТАННЯ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНИХ САЙТІВ У ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ КОМП'ЮТЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ Процеси входження України у світовий освітній простір, зростання ролі інформаційних і телекомунікаційних технологій, необхід337

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

ність орієнтації на сучасний динамічний ринок праці вносять суттєві зміни у загальну модель підготовки студентів комп'ютерних спеціальностей в Україні. Пріоритетом цих змін є професійна підготовка фахівця, який орієнтований не тільки на пошук, опрацювання та збереження цифрової інформації, а й швидко адаптується до нових вимог і технологій інформаційного простору, володіє сучасними інструментами і технологіями віддаленого управління інформацією, пов’язаними зі специфікою організації інформаційних процесів у віртуальному середовищі. Незважаючи на досить широкий спектр освітніх і наукових ІТспеціальностей, які пропонують українські ВНЗ, значний обсяг державного замовлення на підготовку ІТ-фахівців, професійні об’єднання роботодавців досить критично оцінюють внесок вищої школи у кадрове забезпечення ІТіндустрії. Цю оцінку підтверджують вітчизняні вчені, які досліджують особливості вищої ІТ-освіти [1, 2], та проблеми з працевлаштуванням за фахом випускників комп'ютерних спеціальностей за стійкого й значного дефіциту навіть високооплачуваних ІТ-фахівців. Відтак важливими є питання не кількості підготовлених ІТ-фахівців, а недостатній рівень їхньої кваліфікації. Сучасний рівень розвитку телекомунікаційних технологій дозволяє реорганізувати процес навчання та підвищити його ефективність. Одним із напрямів підвищення якості ІТ-освіти, який пропонується вченими, є використання віртуального інформаційнонавчального середовища, соціальних мереж та освітніх сайтів. Проте результати аналізу наукових праць дають змогу констатувати, що більшість освітян розглядають телекомунікаційні технології та відповідне навчальне середовище в основному як джерело інформації та інструмент комунікацій [3]. На нашу думку, в сучасних дослідженнях варто більше уваги приділити дослідженню моделі телекомунікацій338

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ного навчального середовища як педагогічної системи, орієнтованої не тільки на нові форми подання знань, але й на оволодіння прийомами цього засвоєння, розвиток професійних умінь і навичок майбутніх ІТ-фахівців, а також організаційним та педагогічним засадам використання цих технологій для забезпечення нової якості професійної підготовки. Теоретичний аналіз наукових праць, нормативно-правових актів, вивчення виробничих потреб і практичного досвіду професійної підготовки майбутніх ІТфахівців дозволив виявити серед великого спектру напрямів та дисциплін певні напрями, які можна нині вважати найбільш актуальними. В першу чергу, це напрями пов'язані із проектуванням, створенням, тестуванням, підтримкою, модернізацією, захистом, управлінням веб-сторінок, порталів, віртуальних спільнот і середовищ (надалі замість цього переліку ми будемо вживати термін сайтодіяльність). Власний досвід викладання у вищих навчальних закладах засвідчив, що вивчення перелічених напрямів роботи з сайтами лише через подання теоретичних матеріалів, роботу з офісним програмами (навіть з елементами гіпертекстових технологій) не забезпечує потрібних для фахівців знань та умінь. Отримання ґрунтовного розуміння принципів, стійких навичок та умінь сайтодіяльності можливе через надання можливості студентам виконання базових сайтових операцій у реальних веб-системах мережі Інтернет. Створення таких демонстраційних і практичних можливостей у повному обсязі вимагає значних фінансових витрат, виділення додаткового робочого часу викладачів. Значно зменшити ці витрати на створення можливостей для теоретичного і практичного засвоєння основ сайтодіяльності дозволяють навчально-тренувальні сайти (НТС), які можуть створюватись з використанням поширених систем управління вмістом та безкоштовного хостінгу. З метою теоретичного обґрунту339

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

вання та експериментальної перевірки цих можливостей автором було створено два сайти: у вересні 2009 року НТС з назвою "Зерна: наука, освіта, аналітика" (http://zerna.at.ua), у січні 2010 року – "Електронне урядування" (http://egov.at.ua) [4]. Навчально-тренувальний сайт (drill-and-practice site) розуміється нами як технологічний інформаційно-освітній веб-сайт, що розташований в мережі Інтернет, управляється викладачем, містить певну навчально-методичну інформацію і призначений для демонстрації механізмів та отримання практичних навичок проектування, підтримки, управління, наповнення, редагування сайтів. Основною відмінністю НТС від освітнього сайту є його орієнтація на отримання і закріплення практичних вмінь та навичок сайтодіяльності студентів комп'ютерних спеціальностей. Тобто, у пропонованій організаційноосвітній моделі НТС є не стільки джерелом новітніх освітніх текстів, сучасним інформаційним каналом комунікації між викладачем і студентами, засобом формування переліку актуальних інформаційних ресурсів, скільки засобом практичної демонстрації внутрішніх механізмів систем керування вмістом сайту, отримання навичок сайтової діяльності й підвищення відповідної компетентності студентів. Практика використання цих сайтів, як інструмента електронної освіти та певного аналогу наочного приладдя, показало їхню високу ефективність при викладанні дисциплін "Електронне урядування", "Електронна установа", "Електронні послуги", "Інструментальні засоби електронного офісу" в Національній академії державного управління та "Веб-технології та веб-дизайн", "Захист інформації в інформаційних системах", "Комп'ютерні видавничі технології", "Організація баз даних і знань" в Київському міжнародному університеті. Варто зазначити, що використання навіть поширених систем керування вмістом (СКВ; англ. Content Management System, CMS) та безкоштовного хос340

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

тінгу вимагає від викладача значного збільшення витрат часу (особливо на початковому етапі), додаткових сайтових знань і умінь, врахування цифрової нерівності студентів. Спробуємо окреслити деякі елементи цієї освітньої моделі, які дозволяють передбачити і тим самим зменшити труднощі у створенні й використанні навчально-тренувальних сайтів для професійної підготовки студентів комп'ютерних спеціальностей. При проектуванні та розробці структури, наповнення сайту та технології його використання як засобу навчання, варто орієнтуватися з одного боку, на перелік і завдання дисциплін, для яких призначено цей НТС, а з іншого – на можливості тієї СКВ, яка буде використовуватись для демонстрації інструментів сайтодіяльності та відповідних тренувальних вправ. Створення навчально-тренувального сайту, як і будь-якого іншого сайту, передбачає розробку проекту, наявність певних умінь, ресурсів, інструментів та матеріалів для його наповнення. Проектування та планування використання НТС передбачає підготовку відповідей на наступні питання: структура головного меню та її зв'язок із структурою дисциплін; тривалість і періодичність його використання; потреби, які він покликаний забезпечувати; початкові та наступні права, кількість груп і категорії студентів; можливість залучення студентів до його створення і технічної підтримки. Важливо детально продумати логічну структуру сайту та його сторінок з урахуванням кількості дисциплін, студентів, практичних занять, завдань для самостійної роботи тощо. Впровадження проектних рішень може бути поступовим (це має бути передбачено в проекті), але завчасна підготовка відповідних сторінок-шаблонів значно спрощує створення та скорочує витрати часу на наступне розширення НТС. Грамотна структура сайту, зрозуміла система навігації дозволять студентам не тільки швидко знайти потрібні розділи, але й відчути значення його якісної структури. 341

Секція «Математичне моделювання соціальних процесів та систем»

Особливої уваги як на проектному етапі, так і в процесі розширення НТС заслуговує поділ сайту на освітню, довідкову та тренувальну частини. Матеріали, які відносяться до перших двох частин, може змінювати тільки викладач чи відповідальний працівник. Тренувальні матеріали публікують, редагують і видаляють студенти під час практичних занять чи самостійної роботи, вони можуть мати спеціальні позначки та обмеження в доступі. Використання НТС в навчальному процесі обумовлює певні характеристики технічного і програмного забезпечення робочих місць слухачів: способи та швидкість доступу до Інтернет, різноманіття браузерів, якісний антивірус, налаштування роутерів та проксісервера. Повільний доступ до Інтернет значно ускладнює роботу з НТС, зменшує зацікавленість студентів, збільшує час виконання завдань. Використання НТС може мати недоліки, пов'язані з наявністю доступу студентів до Інтернет: можливість виникнення рекламних повідомлень сумнівного змісту, порушення авторського права, ненадійний захист від спаму, фішингу та шкідливих програм, використання студентами комп'ютерних ігор, перегляд сторонніх інформаційних матеріалів тощо. Отже, модель використання навчально-тренувальних сайтів дозволяє підвищити ефективність навчального процесу, ґрунтовність засвоєння знань та практичних навичок сайтодіяльності майбутніх ІТфахівців. Подальшої розробки потребують задачі проектування, створення, підтримки та розвитку таких сайтів, дослідження впливу систем керування вмістом на формування практичних навичок. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Іванов В.О. Практико-орієнтовані технології в інженерній освіті: навчальний посібник [Текст] / В.О. Іванов, Д.В. Криворучко, О.В. Купенко. – Харків: НТМТ, 2015. – 140 с. 342

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

2. Морозова Т. Вища ІТ-освіта в Україні (системне дослідження) [Текст] / Т. Морозова. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. – 287 с. 3. Мартинюк Л.А. Персональний сайт викладача як засіб упровадження новітніх інформаційних технологій [Електронний ресурс]/ Л. А. Мартинюк // Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. Т. 41, вип. 3. – С. 299-310. –Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2014_41_3_30. 4. Шпига П.С. Навчально-тренувальний сайт викладача як інноваційний компонент сучасної освіти [Текст]/ П.С. Шпига // Інноваційний розвиток освіти України, закордонний та вітчизняний досвід інтеграції до Європейського освітнього простору: Зб. матеріалів VІІІ Всеукраїнської наук.-метод. конф., Київ, 24-25 травня 2011 р. – К.: МНТУ, – 2011. – C. 109-214.

343

МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В КУЛЬТУРІ, МИСТЕЦТВІ, ОСВІТІ, НАУЦІ, ЕКОНОМІЦІ ТА БІЗНЕСІ 21 – 22 квітня 2016 р. м. Київ

Відповідальний за випуск Ткаченко О. І. Комп’ютерне забезпечення Толмач М.С.

Підписано до друку 15.04.2016 № замовлення Видавничий центр КНУКіМ

національний університет культури і мистецтв, 2016