Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі, 2017. Частина 1. by kn.knukim

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ІНФОРМАТИКИ PUBLIC INSTITUTION INFORMATION TECHNOLOGIES INSTITUTE (КАУНАС, ЛИТВА) DANUBIUS UNIVERSITY(ГАЛАТІ, РУМУНІЯ) ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В КУЛЬТУРІ, МИСТЕЦТВІ, ОСВІТІ, НАУЦІ, ЕКОНОМІЦІ ТА БІЗНЕСІ Частина 1 19-20 квітня 2017 р.

КИЇВ – 2017

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В КУЛЬТУРІ, МИСТЕЦТВІ, ОСВІТІ, НАУЦІ, ЕКОНОМІЦІ ТА БІЗНЕСІ

МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ 19-20 квітня 2017 р.

МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ Частина 1

Київ – 2017

ББК 32.97 УДК 004+338 І - 741 Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. / М-во освіти і науки України; М-во культури України; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ : Видавничий центр КНУКіМ, 2017. – Ч.1. – 191 с.

У збірнику наведені матеріали Міжнародної науковопрактичної конференції «Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі». Збірник становить інтерес для наукових працівників, викладачів, студентів, представників сфер бізнесу, економіки та культури.

УДК 004+338

Друкується за рішенням Вченої ради Київського національного університету культури і мистецтв (протокол № 20 від 3 квітня 2017 р.)

Матеріали публікуються за оригіналами, які представлені авторами. Відповідальний за випуск Ткаченко О. І.

культури і мистецтв, 2017

ЗМІСТ СЕКЦІЯ «ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СИСТЕМИ» ................... 9 Артемчук Л.М. ЕКСПЕРТНА СИСТЕМА ЯК ОДИН ІЗ ВИДІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ...................................................................................................... 10 Безвершенко Є.І., Мішко Є.В. ТЕХНОЛОГІЇ ВИЯВЛЕННЯ АТАК В МЕРЕЖІ ПРОВАЙДЕРА................ 12 Белей О.І. ТЕХНОЛОГІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ДАНИХ В СИСТЕМАХ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ................................................. 14 Булига К.Б., Булига О.А., Гой Д. О. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ........................................................ 17 Вітер М. Б. ВЕКТОР ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ .................................................... 20 Вовкодав Н.І., Кривець Т.О., Бахмач В.О. ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ VISUAL BASIC СТУДЕНТАМИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ПРИ ВИВЧЕННІ ТА ВИКОНАННІ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОЗРАХУНКІВ ВИРОБНИЦТВА МАРГАРИНОВОЇ ТА МАЙОНЕЗОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ................................. 22 Волощук О.М. ВІРТУАЛІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ПЕРЕХІД ДО СЕРВІСНИХ МОДЕЛЕЙ ................................................................................. 24 Голуб Б.Л., Томаченко М.О. СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ З ПИТАНЬ УПРАВЛІННЯ БОТАНІЧНИМ САДОМ ....................................................... 26 Голуб Б.Л., Трохименко В.Ю. ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ OLAP-ТЕХНОЛОГІЙ ЗАСОБАМИ MICROSOFT BI, EXCEL ТА POWER BI ................................. 28 Плиска Л.Д., Голуб Б.Л. СИСТЕМА ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ПАРАМЕТРІВ РОБОТИ ПРОМИСЛОВОГО ПТАШНИКА .................................................................. 31 Царинник С.В., Голуб Б.Л. ОРГАНІЗАЦІЯ ДАНИХ ПРИ РОЗРОБЦІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІГОР ........................ 34 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................... 36

Гордієнко І. В., Луніна Г. О. КОГНІТИВНА МОДЕЛЬ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ТУРИСТИЧНОМУ БІЗНЕСІ ........................................................................... 37 Денисюк Ж. З. ТЕХНОЛОГІЧНА ПЛАТФОРМА BЕБ 2.0 В ПОШИРЕННІ ПОСТФОЛЬКЛОРНОГО ТИПУ КОМУНІКАЦІЇ В ІНТЕРНЕТ-МЕРЕЖІ 40 Довгань І.А. ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ .............................. 43 Дранник В.А. ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В РОБОТІ СУЧАСНОГО КЕРІВНИКА ......................................................... 46 Дубук В.І., Коцун В.І. ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ ЛЮДИНО-МАШИННОГО ІНТЕРФЕЙСУ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ДАНИХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ................................ 48 Задерей Н. М., Мельник І. Ю., Нефьодова Г. Д. СВІТОВИЙ ДОСВІД ПОБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ЕЛЕКТРОННИХ УРЯДІВ ......................................................................... 51 Івахненко В.О. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ....................................................................... 54 Колесник Л.В., Вивденко С.А. ИНФОРМАЦИОННО-РЕКОМЕНДАТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА ДЛЯ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ПОТРЕБИТЕЛЬСКОГО СПРОСА ......................... 56 Голик Т.М., Кочеткова В.В., Компанець К.А. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕКОНОМІЧНИХ ЦЕНТРАХ СВІТУ .......................................................... 58 Конон Н. Г. БІБЛІОТЕКА ЯК ТЕХНОЛОГІЧНА ІНФРАСТРУКТУРА У ПІДВИЩЕННІ РІВНЯ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ............................................................................. 60 Олійник А.С., Литвишко Л.О. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У СУЧАСНОМУ БІЗНЕС ПРОЦЕСІ ...... 62 Мельник І. Ю., Задерей Н. М., Нефьодова Г. Д. РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ГЛОБАЛЬНЕ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ СУСПІЛЬСТВА ............................ 63 Моцний С.В. ОПТИМІЗАЦІЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ З УРАХУВАННЯМ ЗАГРОЗ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ......................................................... 66 Mykytenko N.V., Zamerlova A.V. CONDITIONS FOR SUCCESSFUL FUNCTIONING MANAGEMENT INFORMATION SYSTEMS ............................................................................. 70

Овсак О.П., Разумова К.М. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УПРАВЛІННІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ ПРОДАЖУ АВІАЦІЙНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ТА ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ ............................................................................. 73 Овчарук В.О. ЗАСТОСУВАННЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ПРИ ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ ......................................................... 75 Овчарук І.В. КОМП’ЮТЕРНІ МЕТОДИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ ................................. 77 Олійник Л.О. СИСТЕМА АВТОМАТИЗОВАНОГО ОБЛІКУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА ................................................... 80 Опря Б. О. МОБІЛЬНІ ДОДАТКИ ЯК СПОСІБ КОМУНІКАЦІЇ В ТУРИЗМІ ............. 83 Понікаровська С.В. ПОТЕНЦІАЛ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ .......................................................... 86 Ребко А.А., Семутенко К.М., Шаршакова Т.М. ОСОБЕННОСТИ ВНЕДРЕНИЯ СОВРЕМЕННЫХ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В СФЕРЕ МЕДИКО-СОЦИАЛЬНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ И ПРОФИЛАКТИКИ ЗАБОЛЕВАНИЙ СРЕДИ ЛИЦ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА .......................... 89 Роганов В.П., Стратанович Т.Е. ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА В СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ КНТЕУ MOODLE ............ 92 Савченко А.А. ІНФОРМАЦІЙНИЙ АСПЕКТ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ .................................. 95 Саенко В.Г. ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И СПОРТИВНЫЙ БИЗНЕС КАК ЕДИНЫЙ ФАКТОР ОБРАЗОВАНИЯ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОЙ СИЛЫ ОБЩЕСТВА ..................................................................................................... 98 Столярчук І. А., Якутович М. В. РОЗРОБКА ІНСТРУМЕНТІВ ОПЕРАТИВНОЇ ОЦІНКИ СТАНУ БІЗНЕСУ ТА ПІДТРИМКИ ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ У КОНФІГУРАЦІЯХ СИСТЕМИ «1С:ПІДПРИЄМСТВО 8» ......................................................... 101 Столярчук І. А., Сорвіна С. М., Якутович М. В. НОВИЙ РІВЕНЬ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ НА БАЗІ СИСТЕМИ "1С: ПІДПРИЄМСТВО 8" ......................................................... 103 Ткаченко К.О., Герасименко А.М. АНАЛІЗ ПРОГРАМ РОЗПІЗНАВАННЯ МУЗИЧНИХ ОБРАЗІВ ............. 106

Ткаченко О.А. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ В УПРАВЛІННІ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ............ 108 Ткаченко О.А., Гречаний Ф.В. СИСТЕМА РОЗРОБКИ КЛІЄНТ-ОРІЄНТОВАНИХ WEB-ЗАСТОСУВАНЬ НА ОСНОВІ АВТОРСЬКОЇ СМS ................................................................. 111 Ткаченко О.А., Ковчан М.А. ДЕЯКІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ РОЗРОБКИ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ .. 114 Ткаченко О. А., Шестакова В. М. СИСТЕМА «ПОМІЧНИК В РОБОТІ НА ПК ЛЮДЯМ З ВАДАМИ ЗОРУ». 116 Ткаченко О.І. ФОРМУВАННЯ ВИМОГ ДО МОДЕЛІ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЗНАНЬ ...... 119 Ткаченко О.І., Іванов М. А. ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ ПЕРЕВІРКИ СТУДЕНТСЬКИХ РОБІТ НА ПЛАГІАТ ..................................................... 122 Ткаченко О.І., Прикін І.О. ДЕЯКІ АСПЕКТИ МОДЕЛЮВАННЯ БІОСИСТЕМ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНИХ АЛГОРИТМІВ ................................... 125 Ткаченко О.І., Стельмах А.І. ПРОЦЕС ОПТИМІЗАЦІЇ ДОКУМЕНТООБІГУ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ........................................................................ 128 Ткаченко О. І., Ткаченко К. О., Жук Д. О. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ НА ОСНОВІ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ........................................................................... 130 Ткаченко О.І., Ткаченко К.О., Коваль М.В. ДЕЯКІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ........................................................ 133 Ткаченко О.І., Ткаченко О.А. ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ ХМАРНО-ОРІЄНТОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ............................................ 136 Ткаченко О.І., Ткаченко О.А., Остаф’єв Т.О. СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ: ПРИНЦИПИ, КОНЦЕПЦІЇ, ФУНКЦІЇ, ВИКОРИСТАННЯ .............................................. 138 Хрущ С.С. ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ ЕФЕКТИВНОЇ РОБОТИ СТРУКТУРНОГО ПІДРОЗДІЛУ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ................ 141 Федорова Є. В. ЕЛЕКТРОННІ ІНФОРМАЦІЙНІ НОСІЇ У ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ МАЙСТРІВ ІНДУСТРІЇ КРАСИ (НА ПРИКЛАДІ ПЕРУКАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА)................................................................................................ 143

Черв’яков О.О. З ДОСВІДУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ «ДЕРЕВ’ЯНА ТЕХНІЧНА ІГРАШКА»...... 146 Шевчук В.О., Шевчук С.О. ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТІ ......................................................................................................... 148 СЕКЦІЯ «МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ І СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ТА СИСТЕМ» .......... 151 Авдєєва Т.В., Іллічева Л.М. ПРО ВИЗНАЧЕННЯ РОЗСІЯННЯ ІНФОРМАЦІЇ В КАНАЛАХ ДАНИХ ЧЕРЕЗ ЕНТРОПІЮ ........................................................................................ 152 Бойко Г.Ф., Литвишко Л.О. МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ГРУПАМИ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ ........................................................................................................ 154 Булига К.Б., Булига О.А., Гаращенко В.В. AВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЛІНІЙНОЇ МОДЕЛІ ВИРОБНИЦТВА ............................................................................................ 157 Гетьман И.А., Держевецкий В.В. РАЗРАБОТКА МОДЕЛИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ УСТАНОВКИ ДЛЯ ИССЛЕДОВАНИЯ ВЫДЕЛЕНИЯ ЭНЕРГИИ ЭЛЕКТРИЧЕСКОГО ВЗРЫВА .......................................................................................................... 159 Гончар А. В., Добровольська Н. В. ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ ЯК ОДИН ІЗ ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ ....................................................................................... 162 Задерей Н. М., Мельник І. Ю., Нефьодова Г. Д. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ ......................................... 165 Зомчак Л. М., Нич О. В. БАГАТОВИМІРНИЙ АНАЛІЗ В ОЦІНЮВАННІ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ....................................................................... 168 Івохін Є.В., Навродський В.О. ПОШУК НАБЛИЖЕНОГО РОЗВ’ЯЗКУ ЧІТКИХ ТА НЕЧІТКИХ ЗАДАЧ ЛІНІЙНОГО ПРОГРАМУВАННЯ З СИСТЕМОЮ ОБМЕЖЕНЬ ВЕЛИКОЇ РОЗМІРНОСТІ ............................................................................................... 170 Мелащенко О. П. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ АГРЕГИРОВАННЫХ ВОЗРАСТНЫХ КЛАССОВ ПРИ ПОСТРОЕНИИ МОДИФИЦИРОВАННОЙ МОДЕЛИ ЛЕСЛИ ....... 173

Мучник М.М. ОЦЕНКА СЛОЖНОСТИ ПРОЦЕССА СБОРА ОТЧЁТНЫХ ДАННЫХ . 175 Гріга Г.Ю., Недзведовська О.Є. МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ................................ 178 Пашко А.О. СТАТИСТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СТОХАСТИЧНИХ ФІНАНСОВИХ ПРОЦЕСІВ ...................................................................................................... 181 Сєдих О.Л. ПРОГНОЗУВАННЯ ЧАСОВИХ РЯДІВ МЕТОДОМ ХОЛЬТА В МАТЕМАТИЧНОМУ ПАКЕТІ MATHCAD................................................ 184 Сєдих О.Л. РІШЕННЯ ЗАДАЧ ОПТИМІЗАЦІЇ ЗАСОБАМИ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ............................................................. 187 Шикула Е.Н. КОМПЬЮТЕРНАЯ РЕАЛИЗАЦИЯ АЛГОРИТМА ОПРЕДЕЛЕНИЯ ЭФФЕКТИВНЫХ ДЕФОРМАТИВНЫХ ХАРАКТЕРИСТИК МНОГОНАПРАВЛЕННЫХ ВОЛОКНИСТЫХ КОМПОЗИТНЫХ МАТЕРИАЛОВ С ФИЗИЧЕСКИ НЕЛИНЕЙНЫМИ КОМПОНЕНТАМИ .......................................................................................................................... 190

Секція

«ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СИСТЕМИ»

Секція «Інформаційні технології та системи»

10 УДК 681. 378.

Артемчук Л.М.

к.п.н., доцент, доцент кафедри вищої математики ім.М.П.Кравчука Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ, Україна

ЕКСПЕРТНА СИСТЕМА ЯК ОДИН ІЗ ВИДІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

В ХХ столітті було сформовано поняття штучний інтелект. Одним з перших визначень штучного інтелекту, яке і сьогодні ще актуальне, було таке «Спосіб заставити комп’ютер думати як людина». Фактичним автором цього визначення є Алан Тьюрінг, а саме тест Тьюрінга. Якщо ти пройшов тест Тьюрінга то ти володієш сильним штучним інтелектом, який базується на строгих логічних основах, слабкий штучний інтелект базується на штучних нейронних мережах, генетичних алгоритмах і еволюційних методах. Штучний інтелект – це штучна система, яка імітує розв’язок людиною складних завдань в процесі її життєдіяльності. Людина у своїй діяльності використовує різноманітні інтелектуальні функції (інтуїція, творчість, уява, асоціація, індукція, дедукція, обчислення, пошук та ін.). Створення штучних систем, які б реалізовували ці функції і є головним завданням проблематики штучного інтелекту. Видами інтелектуальних програмних систем є: експертні системи, інтелектуальні інформаційні системи, розрахунково-логічні (гібридні) системи, інтелектуальні системи проектування та наукових досліджень, інтелектуальні роботи, системи для навчання. [1]. Єдвард Фейгенбаум, один з основоположників технологій експертних систем, визначив поняття експертної системи як «…інтелектуальна комп’ютерна система, в якій використовуються знання і процедури логічного виводу для розв’язку задач, достатньо трудомістких для того, щоб застосувати експертні знаня людини значного об’єму.» [2]. За структурою експертна система складається із двох компонентів: базу знань і машину логічних висновків. Чим більше знань буде внесено в базу знань, тим більше дії системи будуть нагадувати дії експерта. До характеристик експертних систем відносять: ефективність, високу надійність, доступність для розуміння, часовизначеність. Відомими експертними програмами є: Dendral (в області хімії), Dipmeter та Prospector (аналіз геологічних даних в області нафтопромисловості та пошуку корисних копалин), Mycin (діагностика захворювань- медицина), Ptrans (прогнозування успішної роботи комп’ютерів DEC). Для написання експертних систем використовують CLIPS та Prolog CLIPS - мова програмування та інструмент побудови експертних систем, є вільним програмним забезпеченням. Назва є скороченням від англ. C Language Integrated Production System (Інтегрована система продукцій на мові програмування Сі). Синтаксис та назва системи були обрані під впливом від системи OPS5 (від англ. Official Production System, офіційна система продукцій, хоча, нічого офіційного в ній не було). Робота над першими версіями CLIPS відбувалась починаючи з 1985 і до середини 1990-тих в Центрі космічних досліджень Джонсона в NASA (в

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

якості альтернативи існуючій системі ART*Interface) [3]. Мова CLIPS підтримує підходи в програмуванні трьох типів: основані на правилах, об’єктно орієнтованих та процедурних. Prolog - мова логічного програмування, заснована на теорії предикатів першого порядку. Назва мови програмування розшифровується як програмування в логіці. Ідея використання можливостей теорії предикатів першого порядку — одна з головних переваг мови Prolog для комп'ютерних наук взагалі та штучного інтелекту. Основними поняттями у цій мові є факти, правила логічного висновку та запити, що дозволяють описувати бази знань, процедури логічного виводу та прийняття рішень. Факти описуються логічними предикатами з конкретними значеннями. Правила – записуються у формі правил логічного виводу з логічними висновками і списком логічних умов[2]. Особливістю сучасних експертних систем є їх вузька спеціалізація. Сьогодні експертні системи використовуються при: керуванні складними диспетчерськими пультами (розподіл електроенергії, рух транспорту), постановці медичних діагнозів та інтерпретації результатів аналізів, пошуку несправностей в електронних приладах, діагностиці відмовлень контрольно-вимірювального устаткування, прогнозуванні воєнних дій, формуванні портфеля інвестицій, оцінці фінансових ризиків. аналізі кредитоспроможності чи фінансового стану підприємств і банків. Отже, експертні системи – одне з найбільш суттєвих практичних досягнень у галузі штучного інтелекту. Сфера їх застосування постійно розширюється. Досягнуті значні результати розв’язку реальних завдань. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Субботін С. О. Подання й обробка знань у системах штучного інтелекту та підтримки прийняття рішень [Текст] / С.О.Субботін. — Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. — 341 с. 2. Эндрю А. Искусственный интеллект [Текст] : Пер. с анг. /А. Эндрю. Под ред. и с предисл. Д.А.Поспелова. - М.: Мир, 1985.- 264 с. 3. Джарратано Д. Экспертные системы: принцыпы разработки программирование. [Текст] : 4-е издание. : Пер. с анг. / Д. Джарратано, Г. Райли. -– М.: ООО «И.Д.Вильямс», 2007. – 1152 с.

Секція «Інформаційні технології та системи»

12 УДК 004.7

Безвершенко Є.І.

ст.викладач кафедри комп’ютерних систем та мереж Ужгородський національний університет, м.Ужгород, Україна

Мішко Є.В.

магістр кафедри комп’ютерних систем та мереж Ужгородський національний університет, м.Ужгород, Україна

ТЕХНОЛОГІЇ ВИЯВЛЕННЯ АТАК В МЕРЕЖІ ПРОВАЙДЕРА

Атакою на інформаційну систему називаються дії зловмисника, що використовують уразливості інформаційної системи і призводять до порушення доступності, цілісності і конфіденційності оброблюваної інформації. Усунення уразливості інформаційної системи призводить до усунення і самої можливості реалізації атак. Мета дослідження - виявлення атаки в мережі Інтернет- провайдера. Існує три типи атак:  Розвідка. Ці атаки включають ping sweeps, передачу DNS-зони, розвідку за допомогою e-mail, сканування TCP або UDP-портів.  Експлойт (exploit - використовувати в своїх інтересах, зловживати). Це комп'ютерна програма, фрагмент програмного коду або послідовність команд, що використовують уразливості в програмному забезпеченні і застосовуються для проведення атаки на обчислювальну систему [1]. Метою атаки може бути як захоплення контролю над системою (підвищення привілеїв), так і порушення її функціонування (DoS-атака).  Відмова в обслуговуванні (Denial of Service, DoS). При такій атаці порушник намагається зруйнувати сервіс (або комп'ютер), перевантажити мережу, перевантажити центральний процесор або переповнити диск. Існує два підходи до виявлення мережевих атак : аналіз мережевого трафіку і аналіз контенту. У першому випадку аналізуються тільки заголовки мережевих пакетів, в другому - їх вміст. Звичайно, найповніший контроль інформаційних взаємодій може бути забезпечений тільки аналізом усього вмісту мережевих пакетів, включаючи їх заголовки і області даних. Проте з практичної точки зору це завдання є важким через величезний об'єм даних, які доводилося б аналізувати. Сучасні СВВ починають випробовувати серйозні проблеми вже в мережах з продуктивністю 100 Мбіт/с. Тому в більшості випадків доцільно використовувати для виявлення атак методи аналізу мережевого трафіку, в деяких випадках поєднуючи їх з аналізом контенту. Сигнатура мережевої атаки концептуально практично не відрізняється від сигнатури вірусу. Вона є набором ознак, що дозволяють відрізнити мережеву атаку від інших видів мережевого трафіку. Моніторинг трафіку життєво важливий для ефективного управління мережею. Він є джерелом інформації про функціонування корпоративних додатків, яка враховується при розподілі засобів, плануванні обчислювальних потужностей, визначенні і локалізації відмов, вирішенні питань безпеки [2].

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

У недалекому минулому моніторинг трафіку був відносно простим завданням. Як правило, комп'ютери об'єднувалися в мережу на основі шинної топології, тобто мали розподілене середовище передачі. Це дозволяло під'єднати до мережі єдиний пристрій, за допомогою якого можна було стежити за усім трафіком. Проте вимоги до підвищення пропускної спроможності мережі і розвиток технологій комутації пакетів, падіння цін на комутатори і маршрутизатори, зумовили швидкий перехід від середовища передачі, що розділялося, до сегментованих топологій. Загальний трафік вже не можна побачити з однієї точки. Для отримання повної картини потрібно виконувати моніторинг кожного порту. Використання з'єднань типу "точкаточка" робить незручним підключення приладів, та і знадобилося б занадто велике їх число для прослуховування усіх портів, що перетворюється на занадто дороге завдання. [3] Одним з актуальних наукових завдань нині є аналіз самоподібної структури трафіку в сучасних мультисервисних мережах. Для вирішення цього завдання необхідне накопичення і наступний аналіз різноманітної статистики (швидкість, об'єми переданих даних і т. д.) в діючих мережах. Збір такої статистики в тому або іншому виді можливий різними програмними засобами. Проте існує набір додаткових параметрів і налаштувань, які виявляються дуже важливими при практичному використанні засобів моніторингу трафіку. Для проведення експерименту обрано мережу провайдера Інтернет. На вході в мережу знаходиться сервер під управлінням ОС FreeBSD, ширина каналу зв’язку – 1,5 Гбіт/с. Дослідження проводилося протягом 14 днів, в ході якого аналізувався вхідний трафік за допомогою NetFlow. Отриманий набір представляє собою файли даних, в кожному з яких записано трафік за інтервал часу – 5хв. В файлі міститься інформація про джерело та адресу призначення, тип протоколу, порт джерела та призначення, кількість октетів та кількість пакетів. Висновки. В ході проведення експериментальних досліджень було зафіксовано, що сучасні DoS-атаки направлені не на канал зв’язку, так як він досить широкий і його важко перевантажити, а на служби операційної системи. В нашому випадку це служба NAT. При великій кількості запитів до цієї служби центральний процесор навантажується до 100% і подальша обробка пакетів не відбувається. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Шелухин О.И. Обнаружение вторжений в компьютерные сети (сетевые аномалии): учебное пособие для вузов / О.И. Шелухин, Д.Ж. Сакалема, А.С. Филинова. – М.: Горячая линия-Телеком, 2013. – 220 с. 2. Лукацкий А. В. Как работает сканер безопасности? [Електронний ресурс], – 2002. – Режим доступу: www.citforum.ru/security/internet/scaner.shtml. 3. Потёмкин А. Общий обзор наиболее часто применяемых техник компьютерных атак и защиты от них [Електронний ресурс] // Системный администратор № 1 (2). – 2003. – Режим доступу:http://samag.ru/archive/article/62

Секція «Інформаційні технології та системи»

14 УДК 004.032.26

Белей О.І.

к.е.н., доцент кафедри економіки, Львівський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», м. Львів, Україна

ТЕХНОЛОГІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ДАНИХ В СИСТЕМАХ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Постійне удосконалення технологій баз даних та сховищ даних сприяє зростанню обсягів обробки даних, що зберігаються в системах підтримки прийняття управлінських рішень. Ці дані містять в собі багато важливої інформації, яка має великий потенціал для нарощування прибутку. Зважаючи на це, багато підприємств використовують технологію інтелектуального аналізу даних (data mining), яка дозволяє обробляти багатовимірні масиви баз даних і добувати з них необхідну інформацію. Завданням інтелектуального аналізу даних в системах підтримки прийняття рішень є виявлення закономірностей та логічних правил у сховищах даних, де зберігається вся управлінська інформація. Тривалий час основним інструментом інтелектуального аналізу даних була традиційна математична статистика, але і вона часто не в змозі вирішити завдання з реального життя. Математична статистика в основному корисна при перевірці заздалегідь сформульованих гіпотез (verificationdriven data mining) [1]. На початку впровадження нейронних мереж в інтелектуальний аналіз даних викликало скептичне ставлення, з огляду на ряд недоліків, що характерні для нейронних мереж: складна структура, погана інтерпретованість і тривалий час навчання. Однак їх переваги, такі як, висока допустимість до точності даних і низький коефіцієнт помилок, безперервне удосконалення і оптимізація різних алгоритмів навчання, алгоритму використання правил, алгоритму спрощення мереж, роблять нейронні мережі все більше і більше перспективним напрямком в data mining [2]. Сам процес аналізу даних можна представити трьома основними фазами [3]: підготовка даних, аналіз даних, вираз і інтерпретація результатів. Ці фази представлено на рис. 1.

Рис. 1. Пофазовий процес аналізу даних

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

В Data mining, робота якого базується на методології нейронної мережі, можна виділити три етапи: підготовка даних, вилучення правил і оцінка правил.

Рис. 2. Етапи Data mining Для виявлення знань в даних недостатньо просто застосувати методи Data Mining, хоча, безумовно, цей етап є основним в процесі інтелектуального аналізу. Весь процес складається з кількох етапів. Розглянемо основні з них, щоб продемонструвати, що без спеціальної підготовки аналітика методи Data Mining самі по собі не вирішують існуючих проблем. Отже, весь процес можна розбити на наступні етапи (рис. 3): 1. Розуміння і формулювання завдання аналізу. 2. Підготовка даних для автоматизованого аналізу (препроцессінг). 3. Застосування методів Data Mining і побудова моделей. 4. Перевірка побудованих моделей. 5. Інтерпретація моделей людиною.

Рис. 3. Етапи інтелектуального аналізу даних в системі прийняття управлінських рішень

Секція «Інформаційні технології та системи»

На першому етапі осмислюється поставлена задача і уточнюються цілі, які повинні бути досягнуті методами Data Mining. Важливо правильно сформулювати цілі і вибрати необхідні для їх досягнення методи, бо від цього залежить подальша ефективність всього процесу. Другий етап зводиться до приведення даних у форму, придатну для застосування конкретних методів Data Mining. Вид перетворень, що виконуються над даними, багато в чому залежить від використовуваних методів, обраних на попередньому етапі. Третій етап являє собою власне застосування методів Data Mining. Сценарії цього застосування можуть бути різними і включають складну комбінацію методів, що дозволяють проаналізувати дані з різних точок зору. Етап перевірки побудованих моделей є дуже простим і часто зводиться до того, що всі наявні дані, які необхідно аналізувати, розбиваються на дві групи. Як правило, одна з них більшого розміру, інша - меншого. Для більшої групи даних застосовуємо певні методи Data Mining та отримуємо моделі прийняття рішення, а для меншої даних перевіряють запропоновані рішення. За відмінністю в точності між тестовою та навчальною моделлю можна приймати рішення про адекватність побудованої моделі. Останнім етапом є інтерпретація отриманих моделей управлінцем з метою їх використання для прийняття рішень, додавання розроблених правил і залежностей в бази знань та сховища даних. Цей етап часто зводиться до використання методів, які перебувають на стику технології Data Mining і технології експертних систем. Від того, наскільки ефективним він буде, значною мірою залежить успіх виконання поставленого завдання та прийняття рішення управлінцем. Остаточна оцінка ефективності отриманого рішення виходить за рамки будьякого аналізу (автоматизованого або традиційного). Таку оцінку можна здійснити тільки після втілення в життя рішення, яке прийняте на основі здобутого знання, тобто після перевірки нового знання на практиці. Дослідження досягнутих практичних результатів завершує оцінку цінності отриманого засобами Data Mining нового знання та рішення. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Барсегян А.А. Методы и модели анализа данных: OLAP И Data Mining / А.А. Барсегян, М.С. Куприянов, В.В. Степаненко, И.И. Холод. - СПб.:BHV, 2004. - 331 с. 2. Чубукова И.А. Data Mining. - М.: Изд-во «Интернет-университет информационных технологий - ИНТУИТ.ру», 2006. - 384 с. 3. Xianjun Ni Research of Data Mining Based on Neural Networks // World Academy of Science, Engineering and Technology. - 2008. - № 39. - P. 381-384.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 658.8

Булига К.Б.

к.т.н., доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м.Київ, Україна

Булига О.А.

старший викладач Національний транспортний університет, м.Київ, Україна

Гой Д. О.

студент Київський національний університет культури і мистецтв, м.Київ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ

При створенні нових проектів виникають різноманітні задачі оптимізації проектних рішень. Зокрема, мінімізація ризику та збільшення ефективності використання ресурсів [1]. В роботі запропонована методика розв’язання цих задач з використанням цифрового процесора Excel. Ризик у контексті проекту розглядається як вплив на проект і його елементи непередбачених подій, що можуть завдати певної шкоди і перешкоджати досягненню мети проекту. Ризик проекту характеризується трьома факторами: - подіями, що негативно впливають на проект; - ймовірністю появи таких подій; - оцінкою збитку, нанесеного проектові такими подіями. Управління ризиком застосовують в тих випадках, коли ступінь ризику в проекті досить високий. У цьому разі користуються ймовірнісним підходом, що припускає прогнозування можливих наслідків і присвоєння їм ймовірностей [2]. При цьому користуються: відомими, типовими ситуаціями, попередніми розподілами ймовірностей, суб'єктивними оцінками, зробленими аналітиком самостійно або при залученні групи експертів. Розглянемо приклад, в якому для декількох інвестиційних проектів величина планованого доходу не визначена і наведена у вигляді розподілу ймовірностей (рис. 1). Обчислення виконано з використанням вбудованих функцій цифрового процесора Excel. Вочевидь найбільш вигідним буде 5-й проект: разом із 6-м він має найбільше математичне очікування прибутку і водночас менший від 6-го розмах варіації проекту. Збільшення ефективності використання ресурсів у загальному випадку є складною математичною задачею, проте у випадку, коли є один ресурс (наприклад, гроші) і один критерій (ефект від вкладень), можливе проектне рішення при використанні методу «витрати - ефект» [1,2]. Алгоритм розв’язання задачі полягає в наступному: насамперед, для кожного проекту оцінюється його ефективність щодо віддачі (ефекту) на одиницю витрат. Потім усі проекти упорядковуються за мірою спадання їхньої ефективності. Потім обирається перший найефективніший проект і фіксується його результат і витрати, потім два найефективніших, і фіксується сумарний результат і витрати, і так до перегляду всіх без винятку проектів. Отримана в такий спосіб залежність результату (наростаючим підсумком) від витрат

Секція «Інформаційні технології та системи»

(наростаючим підсумком) і є залежністю «витрати – ефект». Вона, зокрема, характеризує потенційні можливості інвестування при зміні рівня ресурсу.

Рис. 1. Обчислення математичного сподівання прибутку проектів Вигляд отриманої кривої дає змогу якісно побачити можливість і доцільність концентрації ресурсів на тих проектах, що дають основний внесок у загальні результати. Детально алгоритм і спосіб розв’язання розглянемо на наступному прикладі. В таблиці 1 наведено вихідні дані сімох інвестиційних проектів [2]. Таблиця 1. Вихідні дані проектів № Ефект Найменування проекту Витрати на проект проекту проекту 1 Десятиповерховий будинок 7000 100 2 Дитячий сад 100 5 3 Коледж 2000 80 4 Шістнадцятиповерховий будинок 12000 30 5 Готель 300 120 6 Поліклініка 500 40 7 Санаторій 6000 50 Для кожного проекту обчислюється його ефективність, тобто відношення ефекту до витрат. Потім рядкам таблиці надаються ранги (пріоритети) за убуванням ефективності і таблиця переформовується у відповідності до рангу. На останньому кроці обчислюються сумарні витрати і сумарний ефект (наростаючим підсумком), результат заноситься до підсумкової таблиці (рис.2).

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Рис. 2. Підсумкова таблиця ефективності проектів Будуємо графік залежності сумарного ефекту від сумарних витрат (рис. 3). Ця залежність називається «витрати – ефект».

Рис. 3. Графік залежності сумарного ефекту від сумарних витрат Побудувавши графік, можна приступати до його аналізу. Якщо керівництво компанії захоче досягти деякої ефективності від усіх заходів, то за графіком знаходять необхідні для цього ресурси. І навпаки, якщо є обмеженість у ресурсах, за допомогою графіка легко знайти максимальний ефект який може бути досягнутий при даному обмеженні. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Управління проектами. Навчальний посібник [Електронний ресурс] // Цифровий репозиторій ХНУМГ ім.О.М.Бекетова Режим доступу: http://eprints.kname.edu.ua /4464/2/Навчальний_посибник_Лекции_1-16.pdf 2. Бабаєв В.М. Методичні вказівки для виконання практичних завдань з курсу «Управління проектами» (для студентів 4 курсу денної форми навчання спеціальності 6.050200 – «Менеджмент організацій» [Текст]/ В.М.Бабаєв, Г.В.Висоцька, Т.Г.Молодченко-Серебрякова, В.О.Мельман – Харків: ХНАМГ, 2006. – 51 с.

Секція «Інформаційні технології та системи»

20 УДК 004

Вітер М. Б.

кандидат фіз.-мат. наук, доцент кафедри комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ВЕКТОР ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Впровадження технології електронного урядування в Україні можливо забезпечити лише шляхом реформування існуючої системи інформаційної взаємодії органів державної влади. Одним з напрямів удосконалення цієї взаємодії є побудова адекватних моделей простору інформаційної взаємодії державних органів (ПІВДО) [1]. У ролі одного з базових елементів моделі ПІВДО пропонується вибрати вектор інформаційної взаємодії V(s1,s2, n, f, t), який описує процес передавання інформації від одного суб’єкта (s1) до іншого (s2). Параметри вектора представляють такі складові інформаційної взаємодії: s1, s2 – суб’єкти інформаційної взаємодії; n, f, t – відповідно, елементи нормативноправового, функціонального і телекомунікаційного видів взаємодії [1]. Зокрема, параметр n описує сценарій інформаційної взаємодії. Він містить: мету інформаційної взаємодії, порядок і регламент надання інформації, положення щодо захисту даних тощо. Параметр f характеризує складові взаємодії, пов’язані з інформаційними ресурсами: об’єм даних, тип, формат тощо. Параметр t характеризує засоби передаванні інформації: у паперовому вигляді, електрона пошта, веб-доступ тощо. Напрям вектора інформаційної взаємодії V(s1,s2, n1, f1, t1) співпадає з напрямом передавання інформації від суб’єкта s1 до суб’єкта s2. У якості конкретного прикладу розглянемо інформаційну взаємодію між Міністерством фінансів України (МФУ), Державною казначейською службою України (ДКСУ) і головними розпорядниками бюджетних коштів (ГРК) при організації бюджетного процесу. Обмін інформацією між МФУ і ДКСУ будемо описувати відповідно векторами V1 = V(МФУ, ДКСУ, n, f, t) і V2 = V(ДКСУ, МФУ, n, f, t). Обмін інформацією між Міністерством фінансів і головними розпорядниками коштів буде характеризуватись, відповідно, векторами V3 = (ГРКі, МФУ, n, fі, tі) і V4 = V(МФУ, ГРКі, n, f, t), де і=1,n (n – кількість головних розпорядників коштів). Обмін інформацією між Державною казначейською службою і головними розпорядниками коштів буде характеризуватись відповідно векторами V5 = (ГРКі, ДКСУ, n, fі, tі) і V6 = V(ДКСУ, ГРКі, n, f, t). Процес інформаційної взаємодії вищезгаданих суб’єктів графічно можна зобразити наступним чином (Рис.1):

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Рис.1. Інформаційна взаємодія МФУ, ДКСУ і ГРКі. Аналіз параметрів вектора інформаційної взаємодії дозволяє виокремити базові елементи простору інформаційної взаємодії, сформулювати проблемні задачі взаємодії і побудувати відповідні оптимальні розв’язки. Так, наприклад, параметри вектора V(ДКСУ, МФУ, n, f, t), що описує передавання інформації від ДКСУ до МФУ, містять наступні дані. Сценарій обміну n передбачає щоденне, щотижневе, щодекадне, щорічне надання відповідних даних, а також у відповідь на запит. Засоби захисту даних – захист від спотворення і знищення даних. Параметр f містить таку інформацію: показники виконання державного та місцевих бюджетів; дані щодо погашення та обслуговування державного боргу; інформацію про перерахування до державного бюджету коштів та отримані кредити, залучені державою або під державні гарантії тощо. Щоденна інформація від Державного казначейства формується майже двома десятками видів файлів. Для зручності і більшої інформативності формується таблиця відповідності класифікаторів і розділів, за якими подається інформація. Дані надаються у форматі dmf-файлів та xls- файлів. Параметр t містить опис виділеного каналу зв’язку між ДКСУ і МФУ. Аналіз даних параметрів дозволяє зробити висновок про недоцільність завантаження мережі (навіть виділеної) такими великими об’ємами щоденної інформації. Як один з варіантів розв’язання даної проблеми пропонується створення спільного для ДКСУ і МФУ сховища даних. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Вітер М.Б. Моделювання єдиного простору інформаційної взаємодії органів державної влади [Текст]/М.Б. Вітер, Х.О. Засадна // Науковий вісник національного лісотехнічного університету України. Вип. 26.5. – Л., 2016. – С. 288-294.

Секція «Інформаційні технології та системи»

22 УДК 004.4

Вовкодав Н.І.

канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри інформатики, Національний університет харчових технологій, м.Київ, Україна.

Кривець Т.О.

канд. екон. наук, доцент кафедри інформатики, Національний університет харчових технологій, м.Київ, Україна.

Бахмач В.О.

канд. тех. наук, доцент кафедри технології жирів та парфумерно-косметичних продуктів, Національний університет харчових технологій, м.Київ, Україна.

ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ VISUAL BASIC СТУДЕНТАМИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ПРИ ВИВЧЕННІ ТА ВИКОНАННІ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОЗРАХУНКІВ ВИРОБНИЦТВА МАРГАРИНОВОЇ ТА МАЙОНЕЗОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

В процесі навчання студентам технологічних спеціальностей потрібно виконувати багато різноманітних досліджень та розрахунків. З цією метою розроблено комплекс алгоритмів та програм в середовищі Visual Basic, яке дозволило створити зручний і зрозумілий для користувача інтерфейс з можливістю оновлювати та доповнювати довідникову базу, в залежності від поставленої технологічної задачі. Програми дають можливість визначити необхідні значення для технологічних процесів з заданою точністю, а також виводити результати обчислень на екрані або в роздрукованому вигляді. Було розглянуто такі задачі: • забезпечення автоматизації технологічних розрахунків виробництва майонезів з урахуванням продуктивності лінії та наявного виду обладнання; • забезпечення автоматизації технологічних розрахунків виробництва маргаринової продукції з урахуванням сучасного стану виробництва та технологічного обладнання; • забезпечення автоматизації розрахунків витрат водню, каталізатора та жирової сировини у гідрогенізаційному виробництві. Майонези являють собою найчастіше сметаноподібну, дрібнодисперсну емульсію типу «олія в воді», виготовлену з рафінованої дезодорованої олії з додаванням яєчного порошку, сухого молока, гірчиці та інших рецептурних компонентів, дозволених МОЗ України. Рецептурний склад майонезів може містити від 10 до 30 компонентів. Завданням технолога є проведення розрахунків сировини, збалансування рецептури за складовими компонентами, головним чином вміст жирів, кількість та вид емульгатора, смакові компоненти, тощо. З метою автоматизації технологічних розрахунків виробництва майонезів з урахуванням продуктивності лінії та наявного виду обладнання розроблені програми в середовищі Visual Basic. Створено простий інтерфейс, який дозволяє користувачу легко модифікувати рецептуру продукту, виходячи з якості наявної сировини. Технологія гідрування рослинних жирів та олій широко застосовується у вироб-

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ництві жирів із заданими фізико-хімічними властивостями та жирнокислотним складом. Матеріальні розрахунки для гідрогенізаційного виробництва зводяться до визначення потреби у вихідних жирах, водню та жировій суспензії каталізатору. Технолог на виробництві в ручному режимі має визначати витрати сировини та реагентів для проведення процесу. А оскільки на виробництво приходить сировина та матеріали з широким спектром показників, то виконання розрахунків вимагає постійного корегування та уточнення вихідних даних та виходів готового продукту. Для забезпечення автоматизації розрахунків створено первинний комплекс програм для розрахунків витрат водню, каталізатора та жирової сировини у гідрогенізаційному виробництві. Маргарини призначені для безпосереднього вживання в їжу, домашньої кулінарії, а також для використання у мережі громадського харчування: при виготовленні кулінарних, кондитерських та хлібобулочних виробів. Маргарини є переохолодженими високодисперсними емульсіями прямого, зворотного або змішаного типу, до складу яких входять високоякісні рафіновані харчові жири рослинного і тваринного походження у натуральному та модифікованому вигляді, молоко, вода, вітаміни, поверхнево-активні речовини (ПАР), харчові барвники, ароматизатори, сіль та інші добавки. Найбільш розповсюдженим методом одержання жирових основ маргарину з певними фізико-хімічними характеристиками є змішування твердих пластичних і рідких жирових компонентів. Головна роль у структуроутворенні маргарину належить жировій основі, структура якої, у свою чергу, значною мірою залежить від умов охолодження та темперування. Жирова композиція маргаринів є багатокомпонентною системою, яка включає натуральну рослинну олію (соняшникову, соєву, кокосову та інші харчові жири), а також модифіковані (гідровані та переетерифіковані) жири. Для забезпечення автоматизації технологічних розрахунків виробництва маргаринової продукції з урахуванням сучасного стану виробництва та технологічного обладнання розроблена програма в середовищі Visual Basic. Вона дозволяє підібрати рецептурний склад компонентів та автоматичний підрахунок виходу готової продукції з урахуванням виробничих відходів та втрат. Розроблено простий та зрозумілий для користувача інтерфейс. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Кривець Т.О. Обчислювальна техніка і алгоритмічні мови [Електронний ресурс] // Mетодичні рекомендації до виконання лабораторних робіт. Модуль 1 "Алгоритмізація та програмування типових задач в середовищі VB" ⁄ уклад. Т.О.Кривець, В.О.Овчарук. – К.: НУХТ, 2016 – 77 с. - Режим доступу: http://library.nuft.edu.ua/ebook/file/50.19.pdf

Секція «Інформаційні технології та системи»

Волощук О.М.

старший викладач кафедри комп'ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ВІРТУАЛІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ПЕРЕХІД ДО СЕРВІСНИХ МОДЕЛЕЙ

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Секція «Інформаційні технології та системи»

26 УДК 515.2

Голуб Б.Л.

к.т.н., доцент, завідувач кафедри комп’ютерних наук Національний університет біоресурсів та природокористування України, м. Київ, Україна

Томаченко М.О.

студентка групи ІУСТ-16001м Національний університет біоресурсів та природокористування України, м. Київ, Україна

СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ З ПИТАНЬ УПРАВЛІННЯ БОТАНІЧНИМ САДОМ

Ботанічний сад створюють для вивчення, збереження, акліматизації, та розмноження деревинних рослин у спеціальних умовах, ефективного використання у різних цілях рідкісних й типових видів місцевої та світової флори, ведення наукової та навчально-освітньої роботи. Утримання ботанічної колекції передбачає ведення відповідної документації що містить інформацію стосовно обсягу, стану та структури (таксономічної, вікової, просторової), а також інформацію щодо її складових частин (експозиційнодослідних ділянок, масивів, груп, куртин та окремих рослин). Накопичувана інформація є основою для планування та здійснення заходів пов’язаних з інвентаризацією існуючих насаджень дендрарію, поповнення його колекцій новими таксонами, доглядом, проведенням наукових досліджень, навчальним процесом тощо[1]. Робітниками ботанічного саду обробляється велика кількість інформації, в основному в паперовому вигляді. Це призводить до неточності ведення даних, витрат значної кількості часу, некоректності у прийнятті рішень. Для оптимізації та підвищення ефективності роботи Ботанічного саду НУБіП України було запропоновано створити нову систему, цілями впровадження якої є: • створення інформаційної інфраструктури, яка дозволить мінімізувати людський фактор, та зробить процес визначення та аналізу абсолютної та відносної зміни показників росту рослин максимально легким, зручним та швидким; • забезпечення надійного, своєчасного зберігання та доступу до необхідної інформації; • забезпечення автоматичного аналізу абсолютної та відносної зміни показників росту рослин. Для реалізації поставлених цілей та задач використовуються технології OLAP. OLAP — це технологія баз даних, оптимізована для створення запитів та звітів, а не для проведення транзакцій. Вихідними даними для OLAP є бази даних Online Transactional Processing (OLTP), які часто зберігаються в інформаційних сховищах. Дані OLAP створюються на основі цих накопичених даних та впорядковуються в структурах, що дозволяють проводити складний аналіз. Дані OLAP також впорядковані ієрархічно та зберігаються в кубах, а не в таблицях. Це складна технологія, яка використовує багатовимірні структури, що надають швидкий доступ до даних для аналізу. Така організація полегшує відображення зведень високого рівня у звітах зведених таблиць або зведених діаграм, наприклад, обсягів продажу в країні або в регіоні, а також відображення відомостей про місця, де рівень продаж особливо високий або низький.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Бази даних OLAP створені для прискорення витягнення даних. Такий підхід надає можливість працювати з набагато більшою кількістю вихідних даних, ніж у разі, якщо б дані було оформлено в традиційному стилі, коли Excel завантажує усі окремі звіти, а тоді підраховує сумарні значення.[2] Система підтримки прийняття рішень (СППР) – це комплекс програмних засобів, що включає комплекс різних алгоритмів підтримки рішень, базу моделей, базу даних, допоміжні та керівну програми. Керівна програма забезпечує процес прийняття рішень з урахуванням специфіки проблеми. На сьогодні є всі інструменти для створення такої системи: • базу даних та сховище даних; • у середовищі SQL Server Business Intelligence Development Studio було реалізовано розгорнутий куб; • за допомогою SSIS перенесено інформацію з бази даних до кубу; • побудовано звіти за допомого служби Reporting Services SQL Server; • визначено ключові показники ефективності. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Ботанічний сад університету: реалії сьогодення та перспективи розвитку [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://botsad.nubip.edu.ua/ 2. OLAP-Технології [Електронний ресурс]. – режим доступу до сайту: http://www.olap.ru

Секція «Інформаційні технології та системи»

28 УДК 004.62

Голуб Б.Л.

к.т.н., доцент, завідувач кафедри комп’ютерних наук Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

Трохименко В.Ю.

студент групи ІУСТ-16001м Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ OLAP-ТЕХНОЛОГІЙ ЗАСОБАМИ MICROSOFT BI, EXCEL ТА POWER BI

За останні роки інформаційні технології спричинили бум у повсякденному житті і не тільки. Потоки інформації ростуть не лінійно, а по експоненті. І неминуче настає інформаційний бар’єр, коли складність завдань обробки інформаційних потоків перевищує людські можливості. Існує достатньо багато середовищ, що дозволяють застосовувати дані для всебічного аналізу процесів, виявлення трендів, контролю ефективності роботи тощо, але не всі вони є безкоштовними, зручними у використанні і т.п. Сучасні вимоги привели від простого пошуку і статистичної обробки даних до складнішого аналізу накопиченої інформації. З метою проведення такого аналізу були розроблені OLAP (Online Analytical Processing) технології та Data Mining, основна мета яких забезпечити кінцевих користувачів методологією структурування великих об’ємів даних, аналізом роботи корпорації в режимі реального часу, побудовою будь-якої складності звітів та отримання нових знань, використовуючи методи штучного інтелекту. Використання цих технологій вимагають високопродуктивних обчислень для обробки великих об’ємів даних та застосування спеціальних програмних засобів. OLAP – технологія оперативної аналітичної обробки даних, що використовує методи і засоби для збору, зберігання та аналізу багатовимірних даних з метою підтримки процесів прийняття рішень. Основне призначення OLAP-систем – підтримка аналітичної діяльності, довільних запитів користувачів-аналітиків. Метою роботи є порівняння програмних засобів MS щодо проведення аналізу даних у режимі реального часу. Середовище MS SQL Server Business Intelligence (SSBI). Використовується для створення та зміни рішень бізнес-аналітики. За допомогою SSBI можна створювати наступні проекти служб: • SSAS (SQL Server Analysis Services) – розміщення табличних моделей, гіперкубів, а також моделей інтелектуального аналізу даних; • SSIS (SQL Server Integration Services) – розробка ETL- процесів (вилучення, перетворення, завантаження даних із різних джерел); • SSRS (SQL Server Reporting Services) – розробка, побудова, перегляд звітів. Як приклад, у середовищі SSAS побудовано рішення, основна мета якого полягає у проведенні експертизи нових сортів рослин, побудувавши гіперкуб, рис. 1а. Дані у гіперкуб потрапляють з різних джерел, основна з яких – центральна БД.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

В середовищі SSAS також можна реалізувати відповідно OLAP технології розрахунки різних показників. Наприклад, у цьому середовищі розраховано KPI (ключовий показник ефективності), рис. 1(б-в). а) б)

в)

± ± +

Можливість роботи з безкоштовною версією

+ − −

Зручність використання

+ − −

Використання алгоритмів Data Mining

+ + +

Визначення трендів та прогнозування

± + +

Розрахунок KPI

+ + +

Візуалізація даних

MS BI MS Excel MS Power BI

Побудова складних звітів

Рис.1. SSAS: а) розгорнений гіперкуб; б) обчислення KPI; в) результат KPI За допомогою інструментарію SSIS проводиться формування потоків даних, як основне джерело інформації для гіперкуба. У середовищі SSRS побудовано ряд звітів, на основі яких відбувається експертиза нових сортів рослин. Для середовища MS Excel поставлено те ж саме завдання, що і для SSBI. Такий механізм реалізується за допомогою вбудованої функції «Отримання зовнішніх даних», де спочатку потрібно з’єднатися з БД, а потім будувати зведені діаграми або таблиці. Також є можливість обрахунку KPI. Для платформи MS Power BI поставлено ті ж завдання, що і для Excel. Механізм реалізації такий самий. Power BI також дозволяє обрахувати KPI. Візуалізація даних відображається на «dashboard». Висновки. Досліджено виконання одних і тих завдання OLAP технологій за допомогою різних середовищ. У результаті вони були оцінені за критеріями, що представлені в табл. 1, з використанням трьох градацій оцінення: відсутня можливість (-), середня можливість (±), хороша можливість (+). Таблиця 1. Оцінення критеріїв

− − +

Секція «Інформаційні технології та системи»

Таким чином, в залежності від обраних критеріїв, можна зробити вибір на користь того чи іншого програмного продукту. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Голуб Б.Л. Автоматизація обліку показників придатності сортів до поширення в Україні / Голуб Б.Л., Трохименко В.Ю. // Енергетика і автоматика: електрон. наук. фах. вид. / Національний університет біоресурсів і природокористування України. – Київ: ВЦ НУБіП України, 2016. – Вип. 1. – с. 129-134 2. Трохименко В.Ю. Створення сховища даних для системи прийняття рішень сертифікації сортів рослин / Трохименко В.Ю., Голуб Б.Л. // Інформаційні технології: економіка, техніка, освіта 2016 : матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених (Київ, 17-18 листопада 2016 р.) – К.: НУБіП України, 2016 р. – с. 115-116

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 515.2

Плиска Л.Д.

студентка групи ІУСТ-16001м Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

Голуб Б.Л.

к.т.н., доцент кафедри комп’ютерних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

СИСТЕМА ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ПАРАМЕТРІВ РОБОТИ ПРОМИСЛОВОГО ПТАШНИКА

Актуальність. За виробництвом продукції птахівництва, особливо яєць, Україна входить в число країн з високим рівнем розвитку даної галузі. Проте, втрата керованості старою системою господарювання, а також часткова відсутність належних автоматизованих інформаційних систем керування промисловими пташниками призвело до занепаду птахівництва. Для розширеного виробництва продукції птахівництва необхідно налагодити роботу племінних птахівничих підприємств, які б забезпечили потреби вітчизняних підприємств і господарств населення якісним молодняком сільськогосподарської птиці та достатньою кількістю виробленої яєчної продукції за прийнятними цінами. Для підвищення конкурентоспроможності продукції птахівництва присадибних і фермерських господарств й подальшого їх розвитку, необхідно створення системи обліку та аналізу параметрів роботи промислового пташника, що підвищить ефективність галузі. Мета роботи. Мета роботи полягає у підвищенні ефективності якості контролю параметрів роботи промислового пташника шляхом створення системи обліку та аналізу, що дозволить оптимізувати процес утримання курей-несучок. Матеріали та методи. Дослідження роботи системи обліку та аналізу параметрів роботи промислового пташника проводяться у лабораторних умовах. Інформація надається безпосередньо керівництвом промислового пташника. Для проектування системи використовуються case-засоби, а саме: Rational Rose, ERwin Data Modeler; для управління базою даних – Microsoft SQL Server, для реалізації технологій OLAP – SQL Server Business Intelligence Development Studio. Виклад основного матеріалу. Прoцес утримання та вирoбництва прoдукцiї птахiвництва залежить вiд самoї фiзioлoгiї організму птицi та її породи. В прoцесi свoєї життєдiяльнoстi птиця вирoбляє велику кiлькiсть енергiї, яку вoна викoристoвує для нoрмалiзацiї рoбoти власнoгo oрганiзму. Щоб птиця давала максимальні результати виробництва продукції (несучість яєць), потрібно враховувати безліч факторів: наприклад, температура у пташнику, достатня кількість корму та води. Для отримання розрахунку прибутку, що приносить виробництво за певний період, потрібно брати до уваги такі види затрат, як використання електроенергії, води та корму для кожного пташника. Сучасні автоматизовані системи управління технологічними процесами і виробництвами використовують великий обсяг інформації в режимі реального часу для прийняття миттєвих рішень та контролю за роботою системи [1, 2]. Саме тому, завдяки новітнім технологіям, таким як OLAP - технологія обробки даних, яка

Секція «Інформаційні технології та системи»

полягає в підготовці сумарної (агрегованої) інформації на основі великих масивів даних, структурованих по багатовимірному принципу, реалізації технології OLAP є компонентами програмних рішень класу Business Intelligence [3], можливо відслідковувати процеси роботи і проводити облік та аналіз. Традиційно OLAP-системи поділяють на такі види: • OLAP з багатьма вимірюваннями (Multidimensional OLAP), MOLAP; • реляційна OLAP (Relational OLAP), ROLAP; • гібридна OLAP (Hybrid OLAP), HOLAP [4] . Головна причина використання OLAP для обробки запитів — це швидкість. Ядром будь-якої OLAP-системи є ідея OLAP-куба (багатовимірний куб, або гіперкуб). OLAP-структура, створена з робочих даних, називається OLAP-кубом. Він складається з чисельних фактів (розмірів), розподіленних за вимірами. Зазвичай куб створюється за допомогою з'єднання таблиць із застосуванням схеми «зірка», або схеми «сніжинка». У результаті дослідження були визначені джерела інформації системи, побудовано сховище даних, розгорнуто куб в середовищі SQL Server Business Intelligence Development Studios із застосуванням схеми «сніжинка», який зображено на рисунку 1.

Рис.1. Розгорнутий куб Було побудовано звіти, що зображені на рисунках 2,3, за допомогою SSRS - програмної серверної системи створення звітів, що була розроблена корпорацією Microsoft.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Рис. 2. Звіт «Прибуток підприємства для певного сорту, за певний місяць »

Рис. 3. Звіт «Яйценосність за певний рік для певного сорту» Висновки. Сучасні автоматизовані системи управління технологічними процесами обробляють великий обсяг інформації. Збільшення кількості інформації пов’язане із підвищенням вимог щодо роботи системи. Система обліку та аналізу параметрів роботи промислового пташника, яка ґрунтується на використанні технологій OLAP, дозволить шляхом своєчасного і всебічного моніторингу у режимі реального часу підвищити прибуток підприємства, при цьому зменшити кількість затрачених ресурсів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Лисенко В.П. Методи і засоби сучасного автоматизованого управління / Лисенко В.П., Голуб Б.Л., Руденський А.А. – К.: Видавничий центр НАУ, 2007. – 62 с. 2. Ярошенко Ф.О. Птахівництво України: стан, проблеми і перспективи розвитку / Ярошенко Ф.О. – К.: Аграр. наука, 2004. – 504 с. 3. IT Term Definitions [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.gartner.com/it-glossary/ 4. Krzysztof J. Cios, Data Mining: A Knowledge Discovery Approach / Krzysztof J. Cios Page 123 «4.2 OLAP Server Architectures»

Секція «Інформаційні технології та системи»

34 УДК 004.65

Царинник С.В.

студентка групи КН-1301 факультету інформаційних технологій, Національний університет біоресурсів та природокористування України, м. Київ, Україна

Голуб Б.Л.

к.т.н., доцент кафедри комп’ютерних наук, Національний університет біоресурсів та природокористування України, м. Київ, Україна

ОРГАНІЗАЦІЯ ДАНИХ ПРИ РОЗРОБЦІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІГОР

Інтелектуальна гра — це вид гри, що ґрунтується на застосуванні гравцями свого інтелекту й/або ерудиції. Приклади інтелектуальних ігор: • Що? Де? Коли? • Своя гра • Брейн-ринг Мета й завдання інтелектуальних ігор у навчальній діяльності: • Пропагування наукових знань і розвиток у інтересу до наукової діяльності. • Стимулювання розвитку інтелектуальних і пізнавальних можливостей. • Організація дозвілля студентів. Інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?», створена в 1975 р. телеведучим В.Ворошиловим, так швидко набула популярності, що, крім оригінальної, з'явилася спортивна версія. Гра неймовірно захоплююча. Нині Міжнародна асоціація клубів «ЩДК» об'єднує 85 клубів із 66 міст 19 країн світу[1]. В базі рейтингу зареєстровано 28784 команд[2]. При проведенні турнірів ведення статистики та підрахунок підсумку результатів найчастіше відбувається на папері або в таблицях Excel, реєстрація команд за допомогою Google-форм, а перегляд розкладу та анонсів в соціальних мережах. Через це проведення потребує більше людських ресурсів, додає рутинної роботи та доволі часто відволікає ведучого. Саме тому виникла ідея створити інформаційну систему, котра спростить проведення інтелектуальних ігор та зможе поєднати всі етапи проведення турнірів в один єдиний комплекс. Очікуваний функціонал інформаційної системи: • управління гравцями та їх командами; • ведення та перегляд календаря турнірів; • перегляд результатів та статистики команд та турнірів; • формування рейтингу команди та визначення переможця турнірів • формування боїв при проведенні брейн-рингу; • проведення турнірів («Що?Де?Коли?» та брейн-рингу) Опис вхідної та вихідної інформації в системі:

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Вхідна: Дані про команду (назва, дата заснування, університет, місто, ПІБ гравців, тип команди) Дані про команду (ПІБ, дата народження, назва команди) Дані про турнір (назва, опис, дата, місце, допустима кількість команд, розмір внеску, ПІБ ведучого, кількість запитань) Дані про хід турніру (№ команди, №з запитання, стан відповіді(не дано, правильно, не правильно)) Вихідна: (у вигляді звітів) Календар турнірів Поточні результати турніру Рейтинговий список по турніру Ігрова статистика команди Потоки даних продемонстровано у вигляді DFD діаграми. (Рис.1)

Рис. 1. Діаграма DFD ІС підтримки проведення інтелектуальних ігор Організацію даних у вигляді 3 нормальної форми продемонстровано у вигляді схеми, створеної засобами ERwin Data Modeler. (Рис.2) Для реалізації такої системи буде створений програмний продукт з використанням мови програмування С# для розробки програми, а також система управління базами даних Microsoft SQL Server 2008.

Секція «Інформаційні технології та системи»

Рис. 2. Схема бази даних ІС підтримки проведення інтелектуальних ігор

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Інтелектуальні ігри - Що? Де? Коли? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.liveinternet.ru/users/nelaplak2009/post248370587 (11.11.2016) 2. Команди – спортивне «Що?Де?Коли?». Офіційний рейтинг МАК. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rating.chgk.info/teams.php (11.11.2016)

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 005.311.6:004.81:338.48

Гордієнко І. В.

к. е. н., доцент, доцент кафедри інформаційних систем в економіці, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, м. Київ, Україна

Луніна Г. О.

студ. 6 курсу спеціальності «Інформаційні управляючі системи», Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, м. Київ, Україна

КОГНІТИВНА МОДЕЛЬ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ТУРИСТИЧНОМУ БІЗНЕСІ

Останнім часом активно розвивається методологія когнітивного моделювання, що передбачає використання фахових знань експертів та їхнього розуміння суттєвих зв’язків між факторами (об’єктами) певної предметної галузі [1]. Актуальним є дослідження можливостей використання когнітивних моделей для підтримки прийняття рішень і пошуку ефективних альтернатив. Когнітивні моделі можна розглядати як дескриптивні моделі прийняття рішень, а інформаційні системи когнітивного моделювання – як системи підтримки прийняття рішень, що надають засоби дослідження моделі, її статичного і динамічного аналізу та вибору ефективних сценаріїв розвитку проблемної ситуації. При цьому важливим аспектом створення моделі є вибір значущих для проблемної області факторів та визначення сили та напряму їх взаємного впливу. До складу когнітивної моделі діяльності туристичної фірми (рис. 1) доречно включити цільові фактори (прибуток; кількість і задоволеність споживачів); керовані фактори (бізнес-процеси; мотивація, навчання і розвиток персоналу; реклама; екскурсійні тури; програми залучення споживачів) та некеровані фактори (зовнішні транспортні і готельні послуги; конкуренти; державні нормативи; стан економіки і політична ситуація).

Рис. 1. Когнітивна модель діяльності туристичної фірми Зв’язки між факторами відображають їх взаємний вплив і можуть бути позитивними (у моделі показані суцільними стрілками), якщо збільшення фактора-причини приводить до збільшення фактора-наслідку, та негативними (у моделі показані

Секція «Інформаційні технології та системи»

пунктирними стрілками), якщо збільшення фактора-причини приводить до зменшення фактора-наслідку. Ступінь впливу відображається показниками інтенсивності впливу, які набирають значень на відрізку [– 1, 1]. Побудована когнітивна модель надалі піддається статичному аналізу, завданнями якого є визначення опосередкованого взаємного впливу факторів і системи в цілому, показників консонансу впливу і т. ін. Результати формалізації зв’язків між факторами (концептами) моделі та її статичного аналізу в системі підтримки прийняття рішень «ИГЛА» [2] подано у нечіткій когнітивній матриці, елементами якої є показники інтенсивності взаємного впливу факторів, та у таблиці системних показників (рис. 2).

Рис. 2. Нечітка когнітивна матриця та системні показники статичного аналізу моделі На базі системних показників може бути визначений характер впливу кожного керованого фактора на цільовий, а саме: сприятливий, несприятливий або обидва види впливу. Альтернативи, генеровані системою, являють собою вектори впливів на керовані фактори. Генерація альтернатив відбувається таким чином, що в них значення сприятливих факторів збільшуються, несприятливих – зменшуються, а решти – або збільшуються, або зменшуються. Під час динамічного моделювання система для кожної альтернативи розраховує прогноз розвитку ситуації, визначаючи значення факторів у дискретні моменти часу. До початку процесу мають бути задані початкові умови, бажані значення цільових факторів (рис. 3) та зовнішні впливи.

Рис. 3. Початкові умови динамічного моделювання та бажані значення цільових факторів Отримані прогнозні значення цільових факторів (концептів) кожної альтернативи можуть бути проаналізовані з погляду їхньої близькості до заданих бажаних

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

значень, після чого за цими критеріями встановлюють відношення домінування на множині альтернатив. Відібрані недоміновані альтернативи (рис. 4) надалі пропонують на розгляд ОПР для вибору рішення.

Рис. 4. Вибір недомінованих альтернатив Вибір кращої альтернативи ОПР здійснює, оцінюючи значення факторів за сценаріями недомінованих альтернатив у таблицях і графіках (рис. 5, 6). Отже, методологія когнітивного моделювання надає необхідну підтримку на різних етапах прийняття рішень.

Рис. 5. Змінення значень факторів за сценарієм альтернативи

Рис. 6. Графіки зміни цільового фактору недомінованих альтернатив СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Моделирование систем и процессов: учебник для академического бакалавриата [Текст] / В. Н. Волкова, Г. В. Горелова, В. Н. Козлов и др.; под ред. В. Н. Волковой, В. Н. Козлова. — М.: Издательство Юрайт, 2014. — 592 с. 2. СППР «ИГЛА» [Електронний ресурс] / А. Г. Подвесовский, Д. Г. Лагерев, Д. А. Коростелев. – 2007. − Режим доступу: http://iipo.tu-bryansk.ru/quill/index.html

Секція «Інформаційні технології та системи»

40 УДК 398 (477)+008

Денисюк Ж. З.

к. культурології, начальник відділу наукової та редакційно-видавничої діяльності, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ, Україна ORCID: 0000-0003-0833-2993

ТЕХНОЛОГІЧНА ПЛАТФОРМА BЕБ 2.0 В ПОШИРЕННІ ПОСТФОЛЬКЛОРНОГО ТИПУ КОМУНІКАЦІЇ В ІНТЕРНЕТ-МЕРЕЖІ

Вступ. Активізація розвитку наукових технологій та інформаційнокомунікаційних мереж і каналів зв’язку, що спостерігалася з останньої чверті ХХ ст., вже на початку ХХІ ст. суттєвим чином позначилася на видозміні соціокультурних зв’язків, породжуючи нові способи соціальної взаємодії і комунікації. Інтернеткомунікація, яка стала домінуючою не лише в професійних галузях, але й на рівні повсякденного вжитку, розгорнула простір віртуальної (електронної, дигітальної) культури, що згодом утворив окреме середовище знаково-символічної комунікації. Завдяки технологічним удосконаленням інтернет-комунікації не лише розширюється інформаційний потік, але й постають нові культурні феномени з переважанням візуальних форм культури, які формують нові наративи. Вони відображають перманентний процес модернізації суспільства і якісну зміну повсякденних практик людського спілкування. Разом з тим, з’являється можливість розповсюдження інтернет-користувачами власних інформаційних повідомлень (дописів, постів у соцмережах), візуально-графічних творів, записів, відео-робіт тощо, що викликало хвилю інтернет-творчості як окремого сегменту культури. Технологічним субстратом в цьому аспекті стало запровадження інтернет-платформи веб 2.0, яка багато в чому, власне, й визначила сучасне «обличчя» інтернет-комунікації: запровадження соціальних мереж, створення та поширення користувачами власного контенту, інтерактивність комунікації – всі ці чинники стали структуроутворюючими для численного жанрового різноманіття культурних взірців інтернет-комунікації. Постановка проблеми. Одним з результатів активної інтернет-творчості стала поява творів, які за своїми жанрово-типологічними характеристиками належать до постфольклору, чи навіть постфольклорного типу комунікації, що виник в ході повсякденних комунікативних практик. Постфольклор інтернет-мережі багато в чому визначається саме можливостями технічних/технологічних інструментів віртуального (електронного) творення та розповсюдження, і одним з визначальних джерел для постання цього феномену стала саме інтернет-платформа веб 2.0. Виклад основного матеріалу. Явище постфольклору, що має своїми витоками розвиток міської культури під впливом урбанізованого середовища та підвищення технічного розвитку суспільства, в умовах розвитку інформаційно-комунікативного середовища трансформується та набуває нових рис і форм та способів творення і розповсюдження. Інтернет-мережа стала тим новітнім каналом комунікації, що остаточно сформував окремий сегмент постфольклору – інтернет-фольклор – серед дослідників також він позначається термінами інтернет-лор, е-фольклор. Інтернеткультура в фольклорних формах постає як одна з найяскравіших субкультур сучас-

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ності, що, по суті, синтезує в собі всі представлені варіанти розвитку сучасної культури і викликає найбільший інтерес. Як зазначає М. Домокос, цифрова революція, яка пройшла в останній чверті ХХ століття, дала новий сенс для спілкування і, в той же час, нові канали передачі для інформації в тому числі міського фольклорного типу, які відрізнялися від попередніх [1, c.283-284]. Інтернет-сервіс Web 2.0 є спільною назвою додатків, де користувач/споживач інформації є одночасно і її творцем, а головною його функцією стала інтерактивність та обмін контентом. В цьому контексті О. Горошко наголошує ще на гіпертекстових технологіях та існуванні нелінійних і лінійних текстів, що в результаті призводять до прямої залежності жанру від способу прочитання гіпертексту та часового параметру передачі інформації (синхронність/асинхронність комунікації) [2]. Таким чином, в інтернет-мережі з’являються нові типи творів, які опосередковуються технологічними налаштуваннями та здатністю комунікантів користуватися різними сервісними програмами, а сам користувач одночасно може бути як автором, так і реципієнтом. М. Алексєєвський підкреслює, що результатом революції веб 2.0 стала серйозна зміна форм інтернет-активності звичайних користувачів: якщо раніше вони були, головним чином, пасивними споживачами контенту, який створювався вузькою групою технічних фахівців, то тепер у них з'явилася можливість голосно заявити про себе, наповнюючи своїм контентом спеціально підготовлені інтернетплатформи [3]. Саме ці чинники стали рушійною силою в розвиткові постфольклору інтернет-мережі. Інтернет-фольклор як частина мережевої культури значно відрізняється від традиційного фольклору: сучасні інтернет-технології дозволяють включати в текст звук, відеозображення, анімацію, завдяки чому він «відрізняється високим ступенем креолізованості, гіпертекстуальності, оперативності, інтерактивності і т.д.» [4, c.124]. Інтернет-середовище пропонує нові способи соціальної взаємодії та комунікації, які опосередковані візуально через обмін картинками, фотографіями, що формують нове середовище, наповнене новими значеннями і сенсами. Найбільш поширеними і популярними є соціальні мережі, форуми, коментарі під публікаціями, як дозволяють публікувати власні дописи, колажі, репліки, що утворюють також особливий інформаційний контекст. Варто також зазначити, що анонімність інтернеткомунікації дає широкі можливості для найрізноманітнішого спілкування, уникаючи традиційних усталених нормативів, перебираючи натомість на себе інші ролі та ідентифікації, змінюючи спосіб мислення й реагування. Цей чинник також є одним з визначальних для характеристики способів створення й поширення творів постфольклорного типу в інтернет-мережі. Багатократне миттєве копіювання і поширення різноманітного контенту, а також творче його переосмислення і доповнення стало повсякденним процесом комунікації індивідів, що сформувало переважно власний розважально-ігровий стиль постфольклорної комунікації, яка слугує свого роду засобом реалізації творчої активності та вільного мислевиявлення. Основними умовами виникнення такої комунікації дослідники називають усно-письмовий характер комунікації, анонімність та варіативність творення, певні правила формату комунікації, головним регулятором відбору постфольклорних текстів є виключно

Секція «Інформаційні технології та системи»

колективна думка та вподобання [5, c.88]. Колективність та анонімність творення в інтернет-мережі, варіативність цих культурних зразків породжує особливе середовище сегменту постфольклорної комунікації, яке постійно оновлюється в залежності від інформаційних приводів в медійному фокусі, актуальних суспільно значимих подій, які близькі за тематикою для користувачів інтернету. Висновки. Сучасні комунікативні практики, опосередковані мережею інтернет, найбільше спричинилися до формування окремої інтернет-культури, а особливо до утворення її нових форм, що складають сегмент постфольклору і є результатом як індивідуальної, так і колективної творчості. Технологічним підґрунтям для можливості такої творчості стало запровадження інформаційних технологій веб 2.0, що дають можливість користувачеві в інтернет-мережі створювати і поширювати власний контент. Це явище ознаменувало собою нову добу в розвитку інтернетмережі загалом, а також в розвитку принципів комунікації: появу соціальних мереж, блогів, які давали можливість для висловлення власної думки, креативу, та їх поширення серед знайомого і незнайомого загалу. В розвитку постфолькору та постфольклорного типу комунікації спостерігаємо пряму залежність від інформаційної технологічної платформи. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Domokos M. Towards methodological issues in electronic folklore [Text] / М. Domokos // Slovak Etnology. – 2014. – Vol. 62. – PP. 283–295. 2. Горошко Е. И. Теоретический анализ Интернет-жанров: к описанию проблемной области [Электронный ресурс] / Е. И. Горошко. – Режим доступа: http://www.textology.ru/article.aspx?aId=77. 3. Алексеевский М. Д. Интернет в фольклоре или фольклор в Интернете? Современная фольклористика и виртуальная реальность [Электронный ресурс] / М. Д. Алексеевский. – Режим доступа: http://www.folk.promorsu.ru. 4. Горошко Е. И., Полякова Т. Л. К построению типологии жанров социальных медий [Текст] / Е. И. Горошко, Т. Л. Полякова // Жанры речи. – 2015. – №2 (12). – С.119 –127. 5. Загидуллина М. В. Теория интернет-фольклора: коммуникация фольклорного типа и само-идентификация участников крупных форумов [Текст] / М. В. Загидуллина // Учен. зап. Казан. ун-та. Сер. Гуманит. науки. – 2015. – Т. 157, Кн. 4. – С. 86–96.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 004:378

Довгань І.А.

ассистент кафедри інформаційних технологій Подільський державний аграрно-технічний університет, м. Кам’янець-Подільський, Україна

ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

В останні роки все більшої популярності набувають так звані хмарні технології або хмарні обчислення (Cloud computing), які відповідають пріоритетному напряму державної освітньої політики забезпечення професійної підготовки здобувачів вищої освіти для роботи в інформаційному суспільстві, а також доступу навчальних закладів до світових інформаційних ресурсів. Хмарні технології – це сучасні інформаційні комп’ютерні технології (ІКТ), які надають користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів потужного серверу і використання програмного забезпечення онлайн-сервісу для віддаленої обробки та зберігання даних. Такі технології дозволяють користувачам використовувати програми без їх установки на комп’ютері, а також надають доступ до особистих файлів, розміщених у хмарі з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернет-мережі, більш того, більшість хмарних технологій передбачає синхронізацію роботи на різних цифрових пристроях (планшети, смартфони, нетбуки, тощо) [1]. Для ефективної організації навчального процесу, яка пов'язана з підвищенням якості професійної підготовки студентів необхідно впровадження засобів ІКТ на основі хмарних технологій в Україні на державному рівні. Відображенням цього є прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2013-2020 рр. [2], що передбачає формування сучасної інформаційної інфраструктури на основі хмарних технологій. Отже, хмарні технології поступово входять до всіх сфер суспільства, у тому числі в освіту і науку. Використання хмарних технологій у навчальному процесі розглядали такі науковців, як В.Ю. Биков, Я.В. Булахова, О.М. Бондаренко, Р.С. Гуревич, В.Ф. Заболотний, Г.О. Козлакова, О.А. Міщенко, С.О. Семеріков, Ю.В. Триус та інші. Метою даної статті є впровадження хмарних технологій 1С:Підприємства у навчальний процес для організації якісної професійної підготовки майбутніх фахівців. Хмарні технології 1C: Підприємства забезпечують повсюдну і зручну роботу з прикладними рішеннями на різних клієнтських пристроях з різними операційними системами. У новій версії програми «1С 8.3» розвинулись хмарні технології та технології роботи через Інтернет. Використання хмарних технологій полегшить роботу бухгалтера, позбавить зайвих турбот та дозволить раціонально використати свої час та кошти. Хмарні технології в 1С – це новий вид послуг, коли бухгалтерські дані вашого підприємства зберігаються у віддаленому доступі на сервері іншої організації. Для малого та середнього бізнесу це є найоптимальнішим варіантом зберігання даних та економії фінансів [3]. Впровадження хмарних технологій у навчальний процес надає можливість [4]: зменшити витрати на апаратне та програмне забезпечення; створювати віртуальні

Секція «Інформаційні технології та системи»

середовища для студентів та викладачів (студент може зайти на домашню сторінку, отримати доступ до матеріалів навчальних курсів, коментарів та відповідей викладача); створювати віртуальні навчальні класи та лабораторії, що реалізують можливості з проведення конференцій, лекцій, семінарів, тренінгів тощо; мобільного доступу до інформаційних ресурсів і сервісів Інтернету через використання смартфонів, нетбуків, тощо; розширити комунікативне поле «студент–викладач» за межі навчального закладу; забезпечити рівні можливості тих, хто навчається, до якісних навчальних програм незалежно від місця проживання та навчання; організувати електронний документообіг навчального закладу; збільшити доступні обчислювальні потужності і об’єм. Так, фірма «1С» активно впроваджує можливості хмарних обчислень в освітній процес ВНЗ. Вона пропонує для навчальних закладів Програмний продукт «1С:Підприємство 8. Комплект для навчання у вищих та середніх навчальних закладах України» включає платформу «1С:Підприємство» версій 8.3, типові прикладні рішення, повний комплект документації по платформі «1С:Підприємство», до програмного продукту входять такі типові конфігурації: 1С:Документообіг КОРП для України, редакція 1.3; 1С:Управління невеликою фірмою для України, редакція 1.6; 1С:Бухгалтерія для України, редакція 1.2; 1С:Управління торгівлею для України, редакція 3.1; 1С:Зарплата і Управління Персоналом для України, редакція 2.1; 1С:Управління торговим підприємством для України, редакція 1.2; 1С:Управління виробничим підприємством для України, редакція 1.3; 1С:Комплексний облік для бюджетних установ України, редакція 1.0 [5]. Так нова версія програми «1 С:Підприємство 8.3» створювалась для роботи на мобільних пристроях та в «хмарі». Комплекс рішень призначений для автоматизації ведення податкового, бухгалтерського, оперативного, виробничого та управлінського обліку, розрахунку заробітної плати і реалізації кадрової політики. Програмний продукт потребує наявності ліцензій при використанні у хмарах. За відсутності ліцензії практично кожний хмарний сервіс надає можливість використання демо-версії у хмарі. Такі демо-версії та наявність відеороликів і відеокурсів дають можливість використання бізнес-додатків у хмарних сервісах для самостійної роботи студентів. Так відео курс «1С:Бухгалтерія 8» надає можливість студентам отримати практичні навички щодо введення даних про організацію, автоматичного й ручного вводу бухгалтерських проводок, оформлення покупки товару у постачальника, оформлення продажі товару покупцю, освоєння інтерфейсу та загальних принципів роботи з «1С:Бухгалтерія». Фірма «1С» постійно приділяє увагу взаємодії з системою освіти. Спеціально для підтримки навчального процесу, орієнтованого на підготовку молодих фахівців у галузі економіки, управління та ІТ-технологій, було створена професійна інформаційна система ІТСПРОФ ВУЗ, доступна на сайті іts.1с.ru і на DVD-випусках. Вона рекомендує викладачам навчальних закладів активно використовувати матеріали цієї інформаційної системи для підготовки і актуалізації профільних навчальних курсів і програм для студентів, оперативно і легально отримувати оновлення використовуваних у навчальному процесі програму «1С: Підприємство». Договір ІТС

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ПРОФ ВУЗ оформляється для навчальних закладів безкоштовно [5]. Отже, застосування хмарних технологій в навчальному процеси ВНЗ є новим напрямком у сфері комп’ютерних технологій, якій підвищить ефективність навчального процесу, рівень знань в інформаційній та економічній спрямованості, а й знизить економічні витрати. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Ушеренко С.В., Власій О. Організація групової роботи засобами хмарних технологій як складова професійної підготовки студентів [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://ibe.kneu.org/uk/usherenko-s-v-vlasij-o-organizatsiya-grupovoyiroboty-zasobamy-hmarnyh-tehnologij-yak-skladova-profesijnoyi-pidgotovky-studentiv/ 2. Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-р#n8. 3. Облачные технологи. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://v8.1c.ru/overview/Term_000000803.htm 4. Словак . К. І. Можливості використання хмарних технологій у навчанні вищої математики // [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/704368/1/Extract%20Pages%20From%20%D0%92%D0%A1%D0%9D%D0%98%D0%9A2013-12(265).pdf 5. 1С:Підприємство 8. Комплект для навчання у вищих та середніх навчальних закладах України // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://1c.ua/ua/training/products-for-education/set_UZ.php

Секція «Інформаційні технології та системи»

46 УДК 35.081

Дранник В.А.

викладач кафедри філософії факультету соціології і права НТУУ «КПІ» ім. Ігоря Сікорського, м. Київ, Україна

ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В РОБОТІ СУЧАСНОГО КЕРІВНИКА

Актуальність обраної теми буде зрозуміла, якщо звернути увагу на складність, що зараз набуває все гостріший характер, у спілкуванні між людьми взагалі та в трудовому колективі зокрема. І це відбувається на фоні все зростаючої ролі нових інформаційних технологій. Комунікація становить важливу частину процесу управління. Сучасний керівник витрачає багато часу саме на процеси, пов’язані з комунікацією та інформатизацією в межах та за межами колективу. На наш погляд, рівень комунікативної культури менеджерів не відповідає сучасним вимогам. З огляду на важливість ролі комунікації в менеджменті, на перший план постає ефективність обміну інформацією, від якої залежить успішне вирішення стратегічних і тактичних завдань розвитку даної організації. Оскільки рівень комунікативності залежить від рівня культури особистості, то ці два поняття або характеристики людини потрібно розглядати саме у словосполученні «комунікативна культура» або «інформаційна культура». При цьому, якщо в буденному житті ми вимушені допускати різні рівні культури у різних людей, то в умовах ділового спілкування треба визнати необхідність встановлення вимог до певного рівня комунікативної культури менеджерів та використання всього наявного обсягу інформаційних технологій в даній сфері [1]. При будь-яких постановчих схемах комунікативного процесу кінцевим результатом є (повинно бути) взаєморозуміння. Іншими словами, процес обміну інформацією повинен призвести до сприйняття її (оволодіння нею) всіма учасниками комунікативного процесу. Загальна схема процесу передачі інформації дуже проста: відправник - одержувач, але на практиці цей процес ускладнюється саме людським фактором. Мається на увазі психологічні фактори людини, до складу яких належить рівень культури особистості. Якщо виконання функціональних обов’язків працівниками можна в тій чи іншій мірі забезпечити (передбачити) шляхом проведення робіт з регламентації: розробкою положень про структурні підрозділи, посадових інструкцій тощо, то стосовно культурного рівня працівників вирішення цього питання ускладнене. Також треба брати до уваги і правильне управління мотивацією керівником. Воно полягає не на примусі, а у впливі на працівників за допомогою мотиваційних регуляторів, що враховують особливості самого працівника, стимулюють його самодіяльний потенціал. Все це також можна вираховувати за допомогою інформаційних технологій. Бо мотивація до праці залежить від багатьох чинників, і у кожної людини вона дуже індивідуальна. Керівник повинен чітко уявляти, якими повинні бути цілі організації, плани розвитку, як потрібно організувати працю, які приймати рішення для реалізації оптимального результату подій. Для того, щоб підлеглий

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

виконував певну роботу на високому рівні, керівник повинен адекватно мотивувати його, а для цього він повинен зрозуміти, що рухає самим працівником. Керівник повинен сформулювати перед працівником основні завдання й цілі, пояснити і показати, що, виконавши роботу, підлеглий задовольнить і свої потреби. У будь-якій роботі, в якій основним потенціалом є людський ресурс, обов'язково потрібно враховувати схильності й особливості самої людини. Інакше це можна назвати трудовою турботою, турботою про людину в процесі праці. Ми назвали б це: етос праці. У процесі роботи між працівником і організацією, в якій він працює, відбувається взаємодія у вигляді обміну: працівник віддає організації свої сили, знання, вміння, навички, час, що він його витрачає на трудову діяльність в організації, а натомість отримує від неї матеріальні блага (зарплату, премії, надбавки, матеріальну допомогу, і т.і.) і нематеріальні (визнання, підвищення, навчання, підтримку і т.і.) [2]. Проблема ускладнюється ще більше у разі розгляду цього питання відносно керівника трудового колективу. Враховуючи вирішальну роль керівника у формуванні високого рівня соціально-психологічного клімату в трудовому колективі, треба передбачити (розробити) систему суворого відбору претендентів на керівні посади, в складі якої передбачити вимоги до рівня комунікативної культури сучасного менеджера, з особливим наголосом на культуру ділового спілкування. А також вміння використовувати нові інформаційні технології в прийнятті управлінських рішень та на практиці в подальшому у роботі. Навіть висококваліфікований керівник може мати випадки зривів у роботі очолюваного ним структурного підрозділу в разі та в результаті дії такого фактора, як низький рівень його комунікативної та інформаційної культури [3]. Таким чином, подальші розробки цієї теми можуть бути направлені на забезпечення, по-перше, контролю за виконанням визначених вимог до менеджерів (а особливо керівників) у питаннях комунікативної культури, по-друге, забезпечення оточення з високим рівнем загальної культури, а по третє, і саме головне, впровадження і використання всіх важелів інформаційних технологій в прийнятті управлінських рішень, та саме в оптимізації управлінської та організаційної роботи. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Искусство управления персоналом. Таланты и лидеры. Книга 1 / Под. ред. Ю.Наврузова, Н.Черепухиной. – К: Издательство Алексея Капусты, 2002.- 320 с. 2. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 2000.- 704 с. 3. Шибалкин Ю.А. Основы управления персоналом.- М.: МГИУ, 2000.- 260 с.

Секція «Інформаційні технології та системи»

48 УДК 004.4;004.5

Дубук В.І.

к.т.н., доцент кафедри математики та комп’ютерних дисциплін, Європейський університет, Львівська філія, м. Львів, Україна

Коцун В.І.

к.т.н., завідувач кафедри математики та комп’ютерних дисциплін, Європейський університет, Львівська філія, м. Львів, Україна

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ ЛЮДИНО-МАШИННОГО ІНТЕРФЕЙСУ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ДАНИХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Розробка людино-машинного інтерфейсу програмного забезпечення для візуалізації даних є актуальною задачею, що виникає у практиці розробки нових та удосконалення роботи раніше розроблених інтелектуальних інформаційних систем, наприклад - для моніторингу електричної напруги, автоматизованого аналізу даних, інш. Актуальність розробки та удосконалення людино-машин-ного інтерфейсу (ЛМІ) обумовлена необхідністю розширення діалогових мож-ливостей з метою підвищення ефективності обробки інформації [1, 2]. Відповідна розробка ЛМІ є також актуальною і для багатьох інших практич-них застосувань - імітаційних інтелектуальних програмних систем, тренінгових програмних систем, інформаційних систем автоматизованої обробки і аналізу даних, інформаційних систем підтримки прийняття рішень, експертних інфор-маційних систем та інш. Особливості розробки ЛМІ програмного забезпечення візуалізації даних полягають у використанні різних підходів [2 - 5]: - побудови програмного забезпечення на основі прямого програмування; - використання прикладного програмного забезпечення – табличних проце-сорів з подальшим використанням їх вбудованих інструментів для розробки ЛМІ та візуалізації даних [2]; - використання прикладного програмного забезпечення – систем управління базами даних з подальшим використанням їх вбудованих інструментів для роз-робки ЛМІ та візуалізації даних; - використання спеціального прикладного програмного забезпечення з елементами інтелектуальних засобів [3 - 5] з подальшим використанням їх вбу-дованих інструментів для розробки ЛМІ та візуалізації даних. Підхід побудови ЛМІ програмного забезпечення візуалізації даних на основі прямого програмування характеризується значною складністю і необхідністю повного врахування усіх процесів структурування графічного відображення даних у відповідній формі, що приводить до додаткової складності процесів розробки програмного забезпечення. Підходи використання прикладного програмного забезпечення – більшості систем управління базами даних та спеціального прикладного програмного забезпечення з елементами інтелектуальних засобів з подальшим викорис-танням їх вбудованих інструментів можливостей для візуалізації даних мають суттєвий недолік, пов’язаний з пропрієтарністю та відносно високою вартістю ліцензій на викорис-

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

тання відповідного програмного забезпечення, інструмен-тарій якого може використовуватися для візуалізації даних. Тому, для розробки ЛМІ програмного забезпечення візуалізації даних інтелектуальної інформаційної системи було обрано використання підходу на ос-нові табличних процесорів з подальшим використанням їх вбудованих інст-рументів для реалізації можливостей візуалізації даних. Разом з економічними перевагами, зумовленими можливостями використан-ня відповідного програмного забезпечення з відкритою ліцензією, можливос-тями ефективної реалізації графічних форм з відповідними елементами управ-ління даними вибраний підхід уможливлює використання методу напівавтома-тичної генерації коду на основі створення макросів, що спрощує процес роз-робки програмного забезпечення. Метою даного наукового дослідження було дослідження можливості використання методів розробки ЛМІ програмного забезпечення для застосування на платформах під управлінням операційних систем сімейств Microsoft Windows та Linux для візуалізації даних інтелектуальної інформаційної системи. Приклад практичної реалізації розробленого ЛМІ програмного забезпечення візуалізації даних інтелектуальної інформаційної системи, що створений у середовищі табличного процесора OpenOffice.Org Calc, засобами вбудованого інструментарію представлений на рис. 1.

Рис. 1. Вигляд реалізації форми людино-машинного інтерфейсу програмного забезпечення візуалізації даних інтелектуальної інформаційної системи. Також було досліджено можливість крос-платформної переносимості гра-фічних форм у складі ЛМІ у середовищі табличного процесора OpenOffice.Org Calc під управлінням операційних систем сімейств Microsoft Windows та Linux для візуалі-

Секція «Інформаційні технології та системи»

зації даних інтелектуальної інформаційної системи. Висновки 1. Розглянуті, проаналізовані і досліджені особливості розробки людино-машинного інтерфейсу програмного забезпечення візуалізації даних інтелекту-альної інформаційної системи. 2. Досліджена і підтверджена можливість використання методів об’єктноорієнтованого програмування для графічної реалізації форм у складі людиномашинного інтерфейсу інтелектуальної інформаційної системи. 3. Метод розробки людино-машинного інтерфейсу програмного забезпечення на основі створення форм у середовищі Visual Basic може успішно використо-вуватися на практиці. 4. Досліджена і підтверджена можливість використання методу крос-платформної переносимості форм у складі людино-машинного інтерфейсу у середо-вищі табличного процесора OpenOffice.Org Calc під управлінням операційних систем сімейств Microsoft Windows та Linux. 5. Наведені результати експериментів підтверджують високу техніко-економічну ефективність і доцільність використання досліджених методів розробки людино-машинного інтерфейсу програмного забезпечення. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Дубук В.І., Коцун В.І. Особливості прикладного застосування інформаційної технології інтелектуального аналізу даних [Текст] // Сучасні інформаційні технології в економіці, менеджменті та освіті (СІТЕМ-2012): Матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції, Львів, 21 листопада 2012 р. – Львів: Львівська філія Європейського університету, 2012. – С.214-215. 2. Коцун В.І., Дубук В.І. Особливості розробки програмного забезпечення візуалізації даних інтелектуальної інформаційної системи [Текст]// Стратегічні перспективи розвитку соціально-комунікативної діяльності: теорія, практика, інновації (СПРСКД-2015): Збірник Міжвузівської наук.-практ. конф., Львів, 21 квітня 2015 р./ За ред. В. Наконечного. – Л.: ЗУКЦ, 2015. – C. 62 – 65. 3. Дубук В.І. Математичне моделювання даних засобами програмних систем з елементами штучного інтелекту [Текст] // Сучасні інформаційні системи і технології: матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції, м. Суми, 21-24 травня 2013 р. – Суми: СумДУ, 2013, с. 47-48. 4. Дубук В.І. Особливості побудови математичних моделей процесів з використанням програмних систем з елементами штучного інтелекту [Текст] // Сучасні інформаційні технології в економіці, менеджменті та освіті (СІТЕМ-2014): Матеріали IV Всеукр.наук.-пр.конф., Львів, 20.03.2014 р. – Львів: Львів-ська філія Європейського університету, 2014. – С. 90– 94. 5. Дубук В.І., Коцун В.І. Особливості розробки програмного забезпечення імітаційного моделювання роботи логічних пристроїв інформаційної системи [Текст]// Сучасні інформаційні технології в економіці, менеджменті та освіті (СІТЕМ-2016): Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції, Львів, 8.12.2016 р. – Львів: Львівська філія Європейського університету, 2016. – C. 59 – 62.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 316.77

Задерей Н. М.

к. ф.-м. н, доцент кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей НТУУ «КПІ» ім. Ігоря Сікорського, м. Київ, Україна

Мельник І. Ю.

к. т. н, доцент кафедри комп’ютерних наук Київського національного університету культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Нефьодова Г. Д.

к. ф.-м. н, старший викладач кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей НТУУ «КПІ» ім. Ігоря Сікорського, м. Київ, Україна

СВІТОВИЙ ДОСВІД ПОБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ЕЛЕКТРОННИХ УРЯДІВ

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), який базується на вражаючих технічних і технологічних досягненнях останніх десятиріч, створив необхідні умови для переходу до абсолютно нової форми суспільної організації - інформаційного суспільства, з усіма відповідними атрибутами, що його визначають: − широке застосування у виробництві, установах, системі освіти і в повсякденному житті новітніх інформаційних технологій; − формування “інформаційної самосвідомості” людини, причому доступ до глобальної інформації стає найважливішим стимулятором зміни якості життя; − переорієнтація економіки на використання інформації в якості ресурсу, товару, послуг, а також джерела доходу й зайнятості; − зростаюча політична активність суспільства на основі свободи інформації, рівного доступу до неї та глобальних комунікацій. Побудова інформаційного суспільства, з огляду на його величезний потенціал, була визнана Європейським Союзом і ООН ключовим елементом при розробці стратегії розвитку на XXI століття. Так на засіданні Ради Європи в Лісабоні в 2000 році була прийнята програма “Європа - інформаційне суспільство для всіх”, як план дій Євросоюзу в цьому напрямку [1]. Резолюцією 59/220 Генеральної Асамблеї ООН був підтриманий план дій, який був прийнятий в Женеві в 2003 році на Всесвітній зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства. На цьому форумі було заявлено про “спільне бажання і рішучість побудувати інформаційне суспільство, яке буде орієнтовано на інтереси людей та розвиток”, а також були затверджені одинадцять напрямків діяльності в конкретних областях [2]. Було визнано, що найважливішим етапом формування інформаційного суспільства є етап побудови електронного уряду (E-Government), на якому здійснюється перехід до функціонування державних і громадських інституцій в електронному вигляді. Основою при цьому є системи глобальної ідентифікації населення, широке використання цифрових комунікацій, систем надання інформаційних послуг та формування прозорих управлінських рішень. З початку століття світ пройшов величезний шлях в цьому напрямку. У багатьох країнах вже здійснені програми запуску електронних урядів, що докорінно змінили

Секція «Інформаційні технології та системи»

взаємини між населенням і державними органами влади. З 2003 року Відділом державного управління і управління розвитком при ООН (The Division for Public Administration and Development Management, The United Nations) здійснюється дослідження рівня розвитку електронних урядів в різних країнах, а також системна оцінка тенденцій використанні ІКТ державними структурами. З цього ж року обчислюється індекс розвитку електронного уряду (UN Global E-Government Development Index), як комплексний показник, що оцінює готовність і можливості національних державних структур у використанні ІКТ для надання громадянам державних послуг (публікується раз у два роки). Нижче наведені дані за 2016 рік [3]: Таблиця 1. Рівень країн світу за індексом розвитку електронного уряду

Концепція електронного уряду (е-уряд) не передбачає відмову від традиційного уряду та інших державних інституцій на більш низьких рівнях. Йдеться про переведення їх роботи в абсолютно іншу якість. Повністю електронний документообіг, використання цифрових підписів, відкриті і доступні бази даних, автоматизація стандартних операцій, переведення більшості послуг державних установ в онлайн режим - це лише мала частка того, що забезпечує e-уряд. Мінімум - це економія часу і грошей, максимум - можливість ефективно керувати державою. Однією з базових складових ІКТ та побудови е-уряду є впровадження цифрової ідентифікації особистості, тобто підтвердження ідентичності особистості людини за сукупністю ознак (наприклад, біометричних), та застосування електронного цифрового підпису (ЕЦП). Це використовується в новітніх електронних технологіях для забезпечення доступу до інформації та матеріальних об’єктів, дотримання процедур перетину кордонів, участі в соціальних програмах, для реалізації громадянами своїх виборчих прав та обов’язків платника податків в онлайн режимах, для доступу до платіжних, страхових, медичних та освітніх програм. Застосування ЕЦП може бути

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

засновано на різноманітних технологіях криптографічного перетворення даних і має на увазі використання її користувачами закритих (особистих) і відкритих цифрових ключів. Безумовно, найважливішим фактором впровадження е-уряду є досягнення критичного рівня цифрової грамотності населення. Таким чином, тотальна комп’ютерна освіта населення є пріоритетною на першому етапі впровадження таких систем. Світовий досвід показує, що такі освітні програми повинні бути в першу чергу спрямовані на молоде покоління і літніх людей. Так в Естонії, де еурядування успішно працює більше десяти років, для середніх шкіл ефективно функціонує система eKool, яка відразу занурює дітей в цифрове середовище супроводу навчального процесу, а для людей похилого віку працює система навчання Ole kaasas (“будь включеним”), яка містить також і державне субсидування для придбання комп’ютерів пенсіонерами [4]. Для успішного функціонування системи е-уряду також необхідним є високий рівень довіри населення до неї, тому ефективна і надійна система захисту персональних даних є ключовим елементом таких систем. Без сумніву, така масштабна програма перебудови суспільства ставить нові завдання перед системою освіти. Навчання населення користуватися сучасними ІКТ, переформатування навчальних програм, підготовка фахівців за новими спеціальностями, перетворення самого навчального процесу за допомогою сучасних технологій - все це є необхідними умовами просування нашої держави до цифрового інформаційного суспільства. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. eEurope–An Information Society for All. The special European Council of Lisbon, 23 and 24 March 2000.- Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/TXT/?uri=URISERV%3Al24221 2. Засідання високого рівня Генеральної Асамблеї по загальному огляду ходу здійснення рішень Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства, 15-16 грудня 2015 р. в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку. Administration and Development Management Department of Economic and Social Affairs, UN.- Режим доступу: https://publicadministration.un.org/en/Intergovernmental-Support/WSIS-10 3. The UN Global E-Government Development Index. UN E-Government Survey 2016.- Режим доступу: https://publicadministration.un.org/egovkb/Data-Center 4. Электронная Эстония: Как построить самое современное цифровое государство мира.- Режим доступу: https://apparat.cc/network/e-estonia-rule/

Секція «Інформаційні технології та системи»

54 УДК 378.147

Івахненко В.О.

викладач фізичного виховання, Красноградський коледж Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, м. Красноград, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Педагогічна професія – одна з найдавніших. Виникла вона на початку розвитку людства. З покоління в покоління потрібно було передавати знання і навички володіння знаряддями праці, зброєю тощо. В сучасному світі викладач займає далеко не останнє місце житті та здоров’ї студентів, адже основну частину свого дня вони проводять у навчальному закладі. Гарний викладач – людина, що добре знає науку, на основі якої побудована навчальна дисципліна. Гарний викладач знає набагато більше, ніж передбачає навчальна програма. Для викладача важлива не тільки всебічна освіта, а й особливий інтерес до певної науки, галузі знань [1]. Обов’язковим компонентом підготовки сучасного педагога є оволодіння ним сучасними технологіями отримання і передачі студентам нової інформації. Звичайно, використання інформаційних технологій не вирішить всіх питань як у освіті, так і в повсякденному житті. Але вони можуть допомогти викладачу найбільш ефективно використати навчальний час занять та час підготовки до занять. Комп’ютери стали невід’ємною частиною реальності. Їх використовують як на роботі, так і вдома в години дозвілля. Майбутня професійна діяльність більшості студентів буде пов’язана з використанням комп’ютерної техніки. Розв’язуючи певні завдання у трудовій діяльності та в особистому житті, всі вони неминуче зіткнуться з дедалі зростаючою різноманітністю складних пристроїв. Студенту слід звикнути до того, що комп’ютер – це звичайний пристрій, використання якого допомагає йому отримувати нові знання. Впровадження в практику роботи зі студентами інформаційних технологій, дає змогу зацікавити їх самостійним пошуком різних джерел інформації, розвивати їхні творчі здібності, критичне мислення, вміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки. Адже у сучасному інформаційному просторі дана технологія є актуальною. Ця ідея допомагає підняти на новий рівень засвоєння навчального матеріалу. Викладач має готувати людину, органічно адаптовану до життя у світі багатоманітних зв’язків – від контактів із найближчим оточенням до глобальних зв’язків. Середовище електронного навчання – це освітній простір, у якому відбувається формування якостей і вмінь, необхідних сучасній людині ХХІ століття, таких, як медіаграмотність, критичне мислення, громадянська свідомість, здатність до розв’язку творчих завдань, уміння мислити глобально, готовність працювати в команді. Важливу роль у зазначених процесах відіграє професійна майстерність викладача, його особиста фахова підготовка, вміння користуватися комп’ютером. Викладачі надають перевагу впровадженню таких технологій: мультимедіа (проекти, презентації, електронні підручники); окремі типи файлів (зображення, відео-,

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

аудіо-, анімації) [2]. Електронні презентації дають можливість викладачу при мінімальній підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до занять. Заняття, складені за допомогою PowerPoint видовищні і ефективні в роботі над інформацією. PowerPoint – програма, яка дозволяє створювати та демонструвати яскраві презентації на будь-яку тему, що цікавить вас, тут і зараз. Презентація є послідовністю слайдів, які змінюють один одного – тобто електронних сторінок. Показ слайдів може бути здійснений на екрані монітору комп’ютера чи на великому екрані за допомогою спеціального пристрою – мультимедійного проектора [3]. Переваги мультимедійних презентацій: презентації дають змогу викладачу зацікавити аудиторію предметом – заняття стають більш емоційними; презентації можуть створюватися не тільки для показу на великому екрані, але також можуть використовуватися для індивідуального перегляду на комп’ютері; комп’ютерні презентації можуть використовуватися як для занять з безпосередньою участю викладача, так і без його участі; маневреність при доборі потрібної послідовності відображення навчальної інформації; мультимедійні презентації легко тиражуються та розповсюджуються. Можливості використання мережі Інтернет на заняттях полягають в наступному: вільний пошук Інтернет-ресурсів по заданій темі; вивчення конкретного Інтернетресурсу за методичними вказівками викладача; використання Інтернет-ресурсу в якості дидактичного засобу на занятті; пошук інформації в Інтернеті може супроводжувати такі види навчальної роботи як: написання рефератів, збір матеріалу за темою, ілюстрування своїх текстів матеріалами з Інтернету. Сучасний викладач – це творча особистість. Він повинен бути активним, комунікабельним, динамічним, працездатним, вольовим, впевненим у собі, толерантним, високо компетентним у використанні новітніх педагогічних технологій. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Волков В.Ю. Комп’ютерні технології освітньому процесі на уроках фізичної культури / В.Ю. Волков. – К.: Ранок, 2007. – 127с. 2. Лисенко В.Ю. Використання ІКТ під час уроків фізичної культури / В.Ю. Лисенко – К.: Ранок, 2008. – 186с. 3. Волков В.Ю., Волкова Л.М. 3.Комп’ютерний дистанційний курс з дисципліни «Фізична культура» / В.Ю. Волков, Л.М. Волкова. – К.: Ранок, 2008. – 186с.

Секція «Інформаційні технології та системи»

56 УДК 519.8

Колесник Л.В.

к.т.н., доцент кафедры системотехники Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г. Харьков

Вивденко С.А.

аспирант кафедры системотехники Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г. Харьков

ИНФОРМАЦИОННО-РЕКОМЕНДАТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА ДЛЯ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ПОТРЕБИТЕЛЬСКОГО СПРОСА

Задача прогнозирования спроса потребителей является актуальной для предприятий любой формы собственности. И адекватное прогнозирование такого спроса – залог успеха и процветания самого предприятия. Поэтому разработка информационнорекомендательной системы (ИРС) является необходимой и востребованной. Разработанная система позволит решить задачу прогнозирования потребительского спроса, а также на основе динамической системы управления запасами рассчитать размер заказа на ожидаемый период и сформировать план закупок расходных материалов для предприятия. С учетом проведенного анализа [1, 2, 3], при разработке ИРС использовались метод экспоненциального сглаживания (модель Брауна-Майера и модель Тригга-Лича), а также выбранная система контроля за состоянием запасов. При использовании метода экспоненциального сглаживания важным является выбор значения альфа-фактора (α). Неверный выбор этого показателя может приводить модель прогнозирования в состояние неадекватности реальному процессу. Для скорейшего обнаружения неадекватности модели реальному процессу, что необходимо для внесения соответствующих изменений в модель прогнозирования, Р. Браун разработал способ анализа прогнозирующей системы, состоящий в подсчёте величины следящего контрольного сигнала K t . При этом, K t определяется как сумма ошибок прогнозирования делённая на величину их сглаженного абсолютного значения. В свою очередь, Д. Тригг предложил модификацию правила Брауна: вместо суммы ошибок использовать сглаженную ошибку [4]. При этом актуальной остается задача регулирования параметра сглаживания в модели с адаптивным параметром адаптации. Для этого предлагается руководствоваться следующими рекомендациями: – первое значение следящего контрольного сигнала имеет смысл рассчитывать только в том случае, когда посчитанная ошибка между полученным прогнозным значением и исходной величиной является отрицательной; – перерасчет параметра сглаживания на каждой итерации ухудшает прогноз, делая его неустойчивым, потому что эти расчеты зависят от значений сглаженной ошибки и величины сглаженного абсолютного значения ошибок прогнозирования, разница между которыми не должна превышать 6%; – пересчитывать параметр сглаживания в случае, когда K t > 0.8,,0.94 . С учетом сформулированных выше рекомендаций и проведенного анализа, можно сделать вывод, что при любой длине временного ряда модель Тригга-Лича позволи-

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ла построить прогноз с меньшей средней ошибкой, чем модель Брауна-Майера. Также следует отметить, что модель Тригга-Лича «лучше» реагирует на всплески потребительского спроса. Поэтому разработанная ИРС проводит расчёт объема заказываемой партии товаров именно на основе последней модели. Основным назначением разработанной ИРС является выполнение процедуры формирования прогнозных моделей продаж и расчета заказа на основе полученных моделей. Основными функциями ИРС являются: функция прогнозирования спроса (описывает временной ряд полиномом второй и третей степени, затем рассчитывает ошибку полученных значений от фактических и, исходя из ошибок, выбирает "лучший полином"); функция расчета страхового запаса; функция выбора из БД невыполненных заказов клиентов по определённому виду товара, поставленных на ожидание; функция выбора из БД всех заказов клиентов по определённому виду товара; функция выбора из БД текущего запаса товаров на складе по определённому виду товара; функция расчета дефицита товаров по определённому виду товара; функция расчета объема заказываемой партии товара. Таким образом, ИРС позволяет автоматизировать процедуру формирования оптимального плана закупок по всему ассортименту товаров предприятия, что позволит минимизировать издержки на хранение избыточной продукции, а также свести к минимуму вероятность дефицита определённой продукции на предприятии, благодаря чему повысится общая прибыль предприятия. СПИСОК ИСПОЛЬЗУЕМОЙ ЛИТЕРАТУРЫ 1.Колесник Л.В. Прогнозирование потребительского спроса с использованием метода экстраполяции временных рядов [Текст] / Л.В. Колесник, С.А. Вивденко // Тезисы докладов 4-й Международной научно-технической конференции «Информационные системы и технологии»: 21-27 сентября 2015 г. – Харьков: НТМТ, 2015. – C. 167–168. 2. Колесник Л.В. Исследование методов экстраполяции при прогнозировании спроса на расходные материалы для полиграфического предприятия [Текст] / Л.В. Колесник, З.А. Имангулова, С.А. Вивденко // Бионика интеллекта. – 2016. – №1 (86). – С. 22–26. 3. Колесник Л.В. Анализ методов статистики для прогнозирования спроса на полиграфическую продукцию [Текст] / Л.В. Колесник, С.А. Вивденко // Тезисы докладов 1-й Международной научно-технической конференции «Полиграфические, мультимедийные и web-технологии»: 16–20 мая 2016 г. – Харьков: ХНУРЭ, 2016. – C. 176–177. 4. Лукашин Ю.П. Адаптивные методы краткосрочного прогнозирования временных рядов [Текст] / Ю.П.Лукашин. – М.: «Финансы и статистика», 2003. – 416с.

Секція «Інформаційні технології та системи»

58 УДК 65.011.56

Голик Т.М.

студентка групи ТМ-3-3 Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

Кочеткова В.В.

студентка групи ТМ-3-3 Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

Компанець К.А.

к.е.н., доцент кафедри менеджменту Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕКОНОМІЧНИХ ЦЕНТРАХ СВІТУ

Незворотні процеси трансформації людського суспільства в контексті збільшення інформаційного потоку спричиняють появу та швидкий розвиток інформаційних технологій як засобу обробки інформації. Вплив інформаційного середовища на людину, її світосприйняття веде за собою необхідність осмислення цього процесу та загальної наукової рефлексії. У зв’язку з тим, що «освіта складає основу прогресу людства», рівень освіти і обсяг знань, відіграють вирішальну роль у становленні економічної свободи держави, процеси становлення та розвитку інформаційних технологій в галузі освіти постають предметом вивчення та аналізу. Мета – дослідження впливу інформаційних технологій на формування суспільства, а також реакцію систем освіти різних країн світу на пошук нових технологій навчання.використання інформаційних технологій (далі ІТ): як технічних засіб навчання розглядали Б. Скіннер, Р. Тайлер, А. Борк, Д. Селф, В. Грейвз та ін.; роль та місце ІТ в освіті вивчали Дж. Тул, Ж. Тайлер, Г. Клейман, X. Саймон та ін. Однією з перших країн, що реалізувала програми інформатизації є США. Приводом для розвитку інформаційного суспільства економісти, політики та вчені США вважають економічний ефект від становлення інформаційного суспільства, зокрема розвиток освітніх та інформаційних технологій. Використання ІТ в освіті, закріпилось за терміном CBT (Computer Based Training) – комп’ютерна підтримка навчання. Навчальна інформація, в основному, поширюється на інформаційному накопичувачі, включи в себе текст, графіку, аудіо та відео інструкцію, що дозволяє студентам взаємодіяти з навчальними матеріалами у власному ритмі. CBT включає в себе і контролюючу систему, що містить ряд питань у тестовій формі. Вища освіта в Японії дуже престижна, хоча студенти навчаються на комерційній основі. Освіта є своєрідним культом, що цілком підтримується сім’єю та суспільством. Необхідно зазначити, що вимоги до рівня знань дуже високі, завдяки високій конкуренції з якою зустрічається абітурієнт при вступі до ВНЗ. В Японії інформатизація суспільства розвивалась завдяки багаторазовому збільшенню інформації, доступної для населення (публічні бібліотеки, електронні бібліотеки, масс-медіа, спеціалізовані курси, доступ до освітніх ресурсів) [1; 2]. Держави Західної Європи відіграють ключову роль у світовій політиці, економіці, науці і культурі. Соціально-економічні інтеграційні процеси спричинили появу

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

нових умов існування вищої освіти, а також єдиного ринку освітніх послуг. Висока мобільність кваліфікованих фахівців у світовому масштабі стає головною метою вищої освіти. А отже, одним з головних аспектів підвищення ефективності розвитку освіти Європи виступили системи розробки, впровадження і контролю якості реалізації стандартів професійної освіти. Досліджуючи, досвід вищих навчальних закладів країн Європи, науковці А. Петров, А. Грудзинський, М. Щербань, І. Машина стверджують, що першими європейськими країнами, що почали здійснювати контроль за якістю навчання були Великобританія, Франція і Нідерланди [3]. Використання інформаційних технологій в економічних центрах світу сприяє розвитку особистості учня (студента), підготовці індивіда до комфортного життя в умовах інформаційного суспільства, а саме: розвиває мислення (наочно-дієвого, наочно-образного, інтуїтивного, творчого, теоретичного видів мислення); естетичне виховання (за рахунок використання можливостей комп'ютерної графіки, технології Мультимедіа); розвиває комунікативні здібності; формує уміння приймати оптимальне рішення або пропонувати варіанти вирішення в складній ситуації (за рахунок використання комп'ютерних ігор, орієнтованих на оптимізацію діяльності з прийняття рішення); розвиває уміння здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність; формує інформаційну культуру, уміння здійснювати обробку інформації (за рахунок-використання інтегрованих користувальницьких пакетів, різних графічних і музичних редакторів) тощо. Після розгляду тенденцій розвитку інформаційного суспільства в економічних центрах світу, можна зробити висновок, що кожна країна в силу свого технологічного потенціалу, пріоритетів розвитку ІКТ та ментальності народу йшла своїм шляхом до формування інформаційного суспільства. Основними рисами для розвитку інформаційного суспільства є: процес інформатизації, переосмислення значення інформаційних технологій в житті людини, зменшення вартості технічних засобів та інформаційних продуктів, побудова та розвиток телекомунікаційної інфраструктури. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Н.Т. Тверезовська, С.В. Євстрат’єв, 2013, Еволюція та сучасний стан використання інформаційних технологій у вищій освіті країн США, Японії та Європи; 2. Каверина Э. Приоритеты политики США в области образования / Э. Ка- верина // США-Канада. – 2002. - № 5. - С. 90-103; 3. The Orbit Report. Information Technology Provision in Primary and Secondary Schools in The Group of Eight (G8) Nations and other representative Nations (1998). TheAdvisoryUnit: ComputersinEducation, UK. - Hatfield, 1999 p. 190 с.

Секція «Інформаційні технології та системи»

60 УДК 025:004 (477)

Конон Н. Г.

старший викладач кафедри документознавства та інформаційної діяльності Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна», м. Луцьк, Україна

БІБЛІОТЕКА ЯК ТЕХНОЛОГІЧНА ІНФРАСТРУКТУРА У ПІДВИЩЕННІ РІВНЯ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

Бібліотека – це єдина інституція, що надає безкоштовний доступ до інформації, знань і культурного надбання нації та світу і сприяє просвіті. Відповідно до цього розроблена та представлена розпорядженням Кабміну України «Стратегія розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України» від 23 березня 2016 року за № 219-р., що передбачає інтенсивний розвиток та актуалізація документно-інформаційних ресурсів бібліотек на традиційних та електронних носіях і забезпечення доступу до них [2]. Бібліотечно-інформаційна діяльність є системою, тобто сукупністю елементів, що взаємопов’язані між собою і створюють єдність. Ця цілісність забезпечується загальною метою – збір, обробка, зберігання певних видів документів, включаючи електронні, задоволення на їх основі потреб користувачів в інформації. Завдяки формуванню баз електронних ресурсів, розширенню он-лайн мережі, з 2011 р. у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва (ВОБЮ) діє сервіс «Дистанційне бібліографічне обслуговування», який дає можливість доступу до бібліографічної інформації віддаленим користувачам, яка надається через електронну пошту бібліотеки (voub@ukr.net). На відміну від сервісу «віртуальна довідка», що функціонує у багатьох бібліотеках, дистанційне бібліографічне обслуговування передбачає обслуговування не абстрактного, а конкретного віддаленого користувача, можливість діалогу з ним з метою уточнення теми та мети запиту, в подальшому – електронної доставки документів (ЕДД), яка дає можливість користувачам ВОБЮ замовляти електронну копію друкованих документів, а саме: статей із журналів, збірників; фрагментів монографій до 40 сторінок, власних електронних ресурсів. Терміни виконання довідок становлять від одного до п’яти днів, у порядку їх надходження. Такі терміни відповідають Закону України «Про доступ до публічної інформації» ст. 2. [1]. У системі інформаційно-бібліографічного обслуговування відбулася реорганізація, яка враховує диференціацію. Цьому сприяє бібліографічна база даних у програмі «УФД/Бібліотека». Поряд з традиційними складовими інформаційних заходів, готуються електронні інформаційні продукти : добірки бібліографічних, вебліографічних, аналітико-інформаційних видань, електронні презентації, повнотекстові документи. Навчанню основам Інтернет-пошуку сприяють нові форми інформаційних заходів – презентації баз даних та веб-сайтів. Користувачі бібліотеки самостійно поповнюють свої електронні бібліографічні архіви, систематично одержують інформацію за певними темами, проблемами в електронній формі, цьому сприяє групове та індивідуальне інформування. Бібліографічні посібники ВОБЮ є доступними для вільного використання відвідувачами сайту бібліотеки (http://vollibr.org.ua/), основні їх жанри та види – це бібліографічні покажчики,

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

дайджести, списки, вебліографічні посібники. Вибір жанру залежить від мети конкретного видання : інформування про нову літературу, бібліографічний супровід розроблення складної, інноваційної теми (проблеми), навігація в інтернеті тощо. Вебліографічні посібники мають на меті орієнтацію, або, як сьогодні кажуть, навігацію серед інформаційного потоку матеріалів у мережі Інтернет. Бібліографічні описи веб-ресурсів представлені практично в кожному з бібліографічних видань бібліотеки. Досвід роботи та доробки спеціалістів Волинської обласної бібліотеки для юнацтва систематично висвітлюється у матеріалах засобів масової інформації [3]. Підвищує рівень популяризації ВОЮБ «Пункт європейської інформації». Проект розпочато в 2016 році, завдяки перемозі у конкурсі «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках» за підтримки програми «Еразмус +» та Української бібліотечної асоціації (УБА). Проект передбачає активну роботу з популяризації знань про ЄС та європейський вибір України, надання інформаційно-просвітницьких послуг для мешканців громад Волині. Детальніше: http://voub-punkt.blogspot.com/ e-mail: vollibr@yandex.ua, voub@ukr.net Отже, на модернізацію бібліографічної служби ВОБЮ вплинуло впровадження у бібліотечні процеси новітніх інформаційних технологій. Нові підходи до організації бібліографічної діяльності обумовлюють наявність джерел на електронних носіях та в Інтернеті, розширення каналів зв’язку, рівень підготовки соціуму. Проте, в усіх формах бібліографічного обслуговування користувачів слід пам’ятати основну вимогу будь-якого професійного сервісу – забезпечення високої якості наданих послуг та бібліографічних продуктів, особистісно-орієнтовані принципи обслуговування читачів. Технологічне забезпечення модернізації бібліографічної діяльності – це лише передумова встановлення тривалих і продуктивних взаємовідносин з індивідуальними і груповими користувачами бібліотеки. CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Про доступ до публічної інформації [Текст] : Закон України від 13 січ. 2011 р. № 2939-VI // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 10. – Ст. 446. 2. Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України» [Електронний ресурс].− Режим доступу: http:// zakon0. rada.gov.ua/ laws/ show/ 219-2016-%D1%80. 3. Ількевич Н. А. Бібліографічне обслуговування користувачів Волинської обласної бібліотеки для юнацтва: традиції та інновації [Текст] / Н. А. Ількевич // Минуле і сучасне Волині і Полісся : наук. зб. – Луцьк, 2015. – Вип. 54. – С. 93–96.

Секція «Інформаційні технології та системи»

62 УДК 65.011.56

Олійник А.С.

студентка групи МА-4-1 Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

Литвишко Л.О.

к.е.н., доцент кафедри менеджменту Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У СУЧАСНОМУ БІЗНЕС ПРОЦЕСІ

Згідно з визначенням ЮНЕСКО, інформаційна технологія – «це комплекс взаємопов'язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і зберіганням інформації; обчислювальна техніка і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні і культурні проблеми». Більш вузько під інформаційними технологіями розуміють сукупність способів збору, зберігання, передачі, обробки та виведення інформації, які об'єднані в єдиний процес для вирішення певних завдань або задоволення певних потреб, з використанням матеріалів та технічних засобів, характерних для даного рівня розвитку науки і техніки [1]. Інформаційні процеси повсюди пов’язані з людською діяльністю, в той чи інший життєвий час. Важливе значення використання інформаційних процесів у трудовій діяльності, у виробництві товару (послуги), в управлінській сфері різних компаній. Адже, кількісні зміни в інформаційних технологіях призводять до зміни усталених трудових процесів інформаційних працівників, в тому в числі і в менеджменті, бізнес-процесів на підприємствах і в організаціях. Все це веде до того, що аналітики прогнозують: «Протягом найближчих 10 років глобальний діловий клімат зміниться настільки, що звичний для нас бізнес перестане існувати». Сьогодні важливо не тільки те, наскільки менеджер опанував існуючі інформаційні технології, але й наскільки він здатний сприймати нове і навчатися [2]. Менш помітною, проблему з кваліфікованого персоналу робить нове покоління. Яке з раннього віку має більший досвід і навички у використанні сучасних інформаційних технологій. Отже, інформаційні технології дуже сильно вплинули на наше життя, відкрили нові можливості для роботи, відпочинку, дозволили багато в чому полегшити працю людини. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Основні риси сучасних інформаційних технологій / [Електронний ресурс]:http://stud.com.ua/62387/menedzhment/suchasniy_stan_informatsiynih_tehnologiy _rol_menedzhmenti 2. Сучасні інформаційні технології / [Електронний ресурс]: http://ittehnolog.com/statti/suchasni-informatsiyni-tehnologiyi

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 316.77

Мельник І. Ю.

к. ф.-м. н, доцент кафедри комп’ютерних наук Київського національного університету культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Задерей Н. М.

Нефьодова Г. Д.

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ГЛОБАЛЬНЕ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ СУСПІЛЬСТВА

Розвиток інформаційних технологій стрімко змінює життя людей. Сьогодні в світі, що налічує майже 7,491 млрд. жителів, використовується більш, ніж 7,5 млрд. підключених SIM-карт, а це біля 5 млрд. користувачів мобільного зв’язку [1]. За статистикою 3,59 млрд. користувачів мережі Internet щогодини відправляють більш, ніж 10 млрд. електронних повідомлень [2]. На наших очах руйнується встановлений протягом десятиліть устрій життя суспільства, прив'язаний до обслуговування і відтворення традиційних технологій та пов'язаних з ними виробничих відносин. Глобальна інформатизація підірвала основу постіндустріального світу кінця ХХ століття. Світ стоїть на порозі глобального перезавантаження, пов'язаного зі змінами практично в усіх сферах життя. Відбуваються закриття традиційних галузей і поява нових, масштабна роботизація на основі штучного інтелекту, перехід з традиційних вуглеводневих джерел енергії на альтернативні, корінні зміни в системи управління на основі повної інформаційної глобалізації та розвитку систем комунікації (починаючи з державного управління і закінчуючи приватними справами кожної людини), прориви в медицині, в біотехнологіях тощо. Сьогодні майбутнє країн залежить не тільки від кількості добутих корисних копалин, виплавленої сталі або зібраних автомобілів, а від здатності зрозуміти сучасні тенденції розвитку і спрямувати ресурси і зусилля на розвиток передових високоінтелектуальних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Успіхи в цій галузі забезпечують прямий доступ до світових ринків, зокрема, і до найбільш масових та рентабельних - ринків інформації та комунікацій, а прорив і лідерство в цій галузі є основою домінування на цих ринках в глобальному масштабі. Причому з огляду на бурхливу динаміку розвитку інтелектуальних технологій, розрив між лідерами та аутсайдерами зростає стрімкими темпами. На наших очах відбувається переформатування світу, переформатування ролі країн у світовій економіці. Вже зараз формується стрижень майбутньої геоекономіки. Одним з найважливіших показників, що визначає глобальний цифровий розрив між країнами в області інформаційних технологій є Індекс розвитку ІКТ (Infor?ation and Communication Technologies), який обчислюється та публікується спеціалізованим підрозділом ООН - Міжнародним союзом електрозв'язку (International Telecommunication Union), що визначає світові стандарти у сфері ІКТ. Цей індекс обчислюється з 2007 року на основі одинадцяти показників. Він зводить ці показни-

Секція «Інформаційні технології та системи»

ки в єдиний критерій, який дозволяє порівнювати досягнення країн світу у розвитку ІКТ. Дані показники групуються у три розділи та стосуються доступу до ІКТ, використання ІКТ, а також навичок, які має населення країн в цій області. Сьогодні рівень розвитку ІКТ є одним з найбільш важливих показників економічного і соціального добробуту держави. Щороку OOH встановлює рейтинг країн світу за його рівнем. Наведемо дані за 2016 рік [3]: Таблиця. Рейтинг країн світу за рівнем індексу розвитку ІКТ за 2016 рік

Розвиток ІКТ характеризується просуванням за наступними напрямками: − вдосконалення технічної і технологічної бази (експоненціальне зростання технічних характеристик, мініатюризація і зниження вартості компонентів, уніфікація стандартів і технологічних платформ); − розвиток передових телекомунікацій (побудова надшвидкісних широкосмугових мереж передачі даних, перехід до повсюдних (ubiquitous) інтерактивних персоналізованих супершвидкісних мереж пристроїв і систем глобального масштабу); − перехід до інформаційного суспільства (побудова електронного уряду на основі систем глобальної ідентифікації населення, цифрових комунікацій, систем надання інформаційних послуг і формування прозорих управлінських рішень на всіх рівнях). Аналіз динаміки розвитку ІКТ показує, що прогрес в перших двох напрямках забезпечує стрімку, в рамках життя одного покоління, трансформацію як виробничих відносин, в яких відбувається процес прискореної автоматизації і роботизації осно-

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

вних галузей виробництва і управління, так і інформатизації суспільства, при якій створюються умови, за яких − будь-який член суспільства або організація можуть отримувати в будь-який час і в будь-якій точці планети, користуючись різноманітними системами зв'язку довільну інформацію і знання, які їм необхідні для життєдіяльності та вирішення особистих, виробничих або соціальних завдань; − усі члени суспільства і організацій отримують доступ до дедалі зростаючого ринку електронних послуг державних органів влади для реалізації своїх конституційних прав і обов'язків, а також доступ до величезного ринку комерційних електронних послуг (торговельних, сервісних, культурних, спортивних тощо); − відбуваються радикальні зміни соціальних структур і спільнот, створюються віртуальні групи, які об'єднані сукупністю політичних, професійних, світоглядних та інших інтересів; − змінюється модель професійної кар’єри (з'являється можливість працювати дистанційно, незалежно від місця проживання особи), а також удосконалюється технологія отримання освіти, підвищення кваліфікації (надається можливість дистанційного навчання в провідних вишах світу та участі в різних міжнародних програмах навчання); − розширюються права і свободи особистості, створюються умови для розвитку демократії і самоврядування, зростання особистої самооцінки і суспільної самосвідомості; Очевидно, що такі глобальні зміни ставлять перед системою освіти абсолютно нові завдання, вимагають докорінного реформування. Розуміння сучасних тенденцій в умовах переходу до інформаційного суспільства дає можливість формувати стратегію підготовки всебічно розвиненого покоління, що відповідає всім вимогам і викликам XXI століття. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Ericsson Mobility Report. On the pulse of the networked society [Електронний ресурс] // November 2016. - Режим доступу: https://www.ericsson.com/assets/local/ mobility-report/documents/2016/ericsson-mobility-report-november-2016.pdf 2. Worldometers - real time world statistics [Електронний ресурс] // - Режим доступу: http://www.worldometers.info/ 3. International Telecommunication Union: The ICT Development Index 2016 [Електронний ресурс] // - Режим доступу: http://www.itu.int/net4/ITU-D/idi/2016/

Секція «Інформаційні технології та системи»

66 УДК 519.854

Моцний С.В.

аспірант кафедри спеціалізованих комп'ютерних систем (СКС) Український державний університет залізничного транспорту, м. Харків, Україна

ОПТИМІЗАЦІЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ З УРАХУВАННЯМ ЗАГРОЗ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Вступ. З кожним роком відбувається розширення масштабів використання телекомунікаційних мереж, за допомогою яких вирішуються різноманітні типи завдань, що пов’язані зі збором, верифікацією, обробкою, передачею на віддалені робочі місця, зберіганням та захистом інформації. Сучасні технології створення обчислювальної техніки мають великий потенціал для забезпечення високого рівня продуктивності та ефективності функціонування систем, які є складовою тих чи інших телекомунікаційних процесів, що відіграють важливу роль у таких сферах діяльності, як державне управління, управління бізнесом та виробничими процесами, розв’язання проблем обчислювальної біології тощо. Розкриття такого потенціалу найбільш повною мірою можливе при використанні паралелізму на рівнях, починаючи від декількох конвеєрів та закінчуючи паралельно працюючими обчислювальними вузлами у розподіленій системі. Однак окрім оптимізаційної складової потрібно також враховувати фактор синхронного зростання кількості загроз порушення мережевої безпеки разом зі збільшенням користувачів телекомунікаційних технологій та інформації, що потребує надійного захисту [1]. До таких загроз відноситься поширення шкідливого програмного забезпечення (вірусів), розсилка фішингових повідомлень за допомогою електронної пошти, руйнування мережевої структури, знищення важливих файлів, несанкціонований доступ до ключових серверів та інше. Узагальнення наукових підходів до підвищення рівня безпеки у телекомунікаційних системах і мережах [2][3] дозволяє виділити основні існуючи проблеми, серед яких: встановлення систем виявлення й запобігання вторгнень на кожному вузлі мережі обмежує наявність фіксованих можливостей канальної та сервісної інфраструктури; постійне збільшення вірусної бази сигнатур негативно впливає на швидкість обробки й аналізу переданої інформації, обумовлює збільшення витрат для забезпечення необхідного рівня продуктивності функціонуючої системи; більш жорсткі вимоги користувачів до конфіденційності інформації потребують модернізації існуючих підходів протидії дестабілізуючому впливу зовнішніх і внутрішніх інформаційних загроз. Постановка проблеми. У сучасних умовах розвитку телекомунікаційних технологій процес планування розподілом ресурсів є одним із першим та найбільш важливих кроків при організації як локальної, так і глобальної мережевої інфраструктури. Стратегічний підхід до планування дозволяє вирішувати загальні проблеми продуктивності, діагностики й контролю робочого стану та аналізу безпеки даних у телекомунікаційних системах і мережах. Незважаючи на отримані суттєві наукові результати [4][5], дослідження проблем оперативності обробки завдань у вузлах телекомунікаційних систем потребує подальшого поглиблення. Актуальними залишаються питання, пов’язані з розвит-

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ком науково-методичних підходів до оптимізації планування ресурсами системи у режимі реального часу, врахуванням факторів ризику порушення інформаційної безпеки телекомунікаційних мереж, розробкою стратегії мінімізації економічних витрат, які виникають як на етапі проектування телекомунікаційної системи, так і при її динамічному функціонуванні. Очевидно, що існує необхідність розробки такого підходу щодо впровадження системи управління плануванням й розподіленням обчислювальних ресурсів у телекомунікаційних системах, який, з одного боку, дозволяє знизити кількість ресурсів, необхідних для забезпечення оптимального функціонування при динамічному навантаженні, а з іншого – підтримати високий рівень безпеки мережевої інфраструктури. Це завдання зводиться до рішення задачі про найменше покриття (далі — ЗНП) при поданні довільного графа у якості вхідних даних. ЗНП має широке прикладне значення [6] при побудові складних систем, розробці комплексної математичної моделі, впровадженні відповідного програмного забезпечення. Оптимізація обробки комплексних завдань на основі зведення оптимального планування до рішення ЗНП у довільних графах. Планування охоплює широкий спектр питань, пов’язаних із забезпеченням оптимізації процесів виявлення ресурсів, необхідних для вирішення ряду завдань, що знаходяться у черзі відповідної системи, застосуванням нових технологій у межах існуючої інфраструктури, прогнозуванням змін вимог користувачів тієї чи іншої мережі, фіксацією результатів дослідження функціонування системи у вигляді проекту чи моделі та ін. Мережеве планування представляє собою окремий випадок застосування теорії графів. Теорія графів відноситься до розділу дискретної математики, у якому вивчаються властивості множин об’єктів, що представлені у вигляді графу [7]. Планування розподілу ресурсів у телекомунікаційних системах і мережах моделюється за допомогою неорієнтованих графів, оскільки напрямок потоків передачі інформації не впливає на оптимізаційні характеристики досліджуваних методів. Аналіз мережевого планування проводиться виходячи з припущення, що усі ресурси системи можуть бути застосовані для виконання поточного завдання. При цьому до уваги беруться основні параметри мережевого графіку: 1. Критичний шлях – найбільший шлях між початковою та кінцевою подією. Впродовж критичних шляхів виконуються критичні роботи; 2. Резерви часу робіт – поділяються на повні та вільні. Повний резерв визначає максимальний час, на який можливо затримати початок роботи без змінення критичного терміну, вільний — максимальний час, на який можливо збільшити тривалість виконання роботи, не змінюючи при цьому події настання подальших робіт; 3. Резерви часу подій – визначають проміжок часу, на який може затриматися необхідна подія без змінення часу настання завершальної події. При оптимальному плануванні представляється можливим значно скоротити критичний шлях за рахунок перерозподілу ресурсів між критичними та некритичними шляхами у моменти затримки та зміни організації робіт [8]. Припустимо, що для системи S ( x, t ) , функціонуючої у режимі реального часу, існує два типу рішення, орієнтованих на отримання екстремальних властивостей обраної системи: оптимальне та досяжне. Ці рішення можуть бути представлені у вигляді математичної залежності:

Секція «Інформаційні технології та системи»

оптимальне : I ( x, t ) → extr( S ( x, t )), досяжне : I ( x, t ) ≥ I необ ( x, t )

(0)

де I необ ( x, t ) – необхідний рівень якості QoS (англ. Quality of service – Якість обслуговування) для кожного компоненту обраної системи. З точки зору оперативної обробки завдань важливо не скільки конкретне технічне обладнання, а топологія й структура розміщення високонавантажених вузлів телекомунікаційних систем та їх логічні функції роботи. Наприклад, виникає питання, які вузли системи повинні бути обладнані пристроями фільтрації трафіку так, щоб був забезпечений високий рівень мережевої безпеки, але з врахування необхідних обмежень економічних витрат. Для знаходження найкращого з усіх можливих варіантів рішення поставленого завдання з дотриманням необхідних обмежень пропонується використання оптимізованих алгоритмів розв’язку ЗНП [9]. Наявність або відсутність обладнання фільтрації трафіку у даному підходу характеризується сукупністю змінних {x i }, які приймають значення 1, та сукупністю xj змінних , які відповідно приймають значення 0. Очевидно, що для зменшення необхідних витрат треба знайти найменшу множину даних змінних, які відповідають за наявність обладнання, але при умові, що буде забезпечена неможливість розповсюдження зловмисного програмного забезпечення. Іншими словами, до складу математичної моделі даної системи входить множина пар змінних {xi x j }, які ототожнюють вузли системи. У гетерогенних високонавантажених обчислювальних системах вибір ефективного методу розв’язку ЗНП обумовлює стабільність функціонування при надходженні великої кількості завдань з жорсткими вимогами обробки та високий рівень продуктивності з залученням лише необхідної кількості ресурсів розподіленого середовища. Висновок. Продемонстрована актуальність зведення оптимізації процесів планування до рішення задач теорії графів та математичного програмування. Визначено вплив збільшення масштабів телекомунікаційної інфраструктури на обсяги необхідних витрат як на етапі проектування, так і при динамічному функціонуванні системи. На основі зробленого аналізу планування розподілу ресурсів встановлено найбільш гнучкі й оптимальні способи моделювання систем. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бабенко Г. В. Анализ современных угроз безопасности информации, возникающих при сетевом взаимодействии. // Вестник Астраханского государственного технического университета. Серия: "Управление, вычислительная техника и информатика", 2010. №2. – С. 149—152. 2. Гатчин Ю. А., Сухостат В. В. Теория информационной безопасности и методология защиты информации. – СПб.: СПбГУ ИТМО, 2010. – 98 с. 3. Малюк А. А. Информационная безопасность: концептуальные и методологические основы защиты информации. Учебное пособие для вузов // А. А. Малюк. – М.: Горячая линия – Телеком, 2004. – 280 с.

{ }

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

4. Кофман А., Дебазей Г. Сетевые методы планирования и их применение. – М.: Прогресс, 1968. — 182 c. 5. Канторович Л. В. Математические методы организации и планирования производства. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1939. – 68 с. 6. Listrovoy S. V., Minukhin S. V. Investigation of the Scheduler for Heterogeneous Distributed Computing Systems based on Minimal Cover Method // International Journal of Computer Applications (0975 – 8887), Volume 51– No.19, August 2012, рp. 35–44. 7. Кристофидес Н. Теория графов. Алгоритмический подход. – Москва: Мир, 1978. – 309 с. 8. Костевич Л. С. Математическое программирование: Информационные технологии оптимальных решений. – Учебно-практическое пособие/ Л. С. Костевич. – Минск: Новое знание, 2003. – 424 с, ISBN 985-6516-83-8. 9. Листровой С. В., Гуль А. Ю., Листровая Е. С. Точный алгоритм решения задачи о минимальном покрытии. // Сборник научн. трудов. Информатика. Вып. 5. – Киев; Наукова думка, 1998. – C. 32–36.

Секція «Інформаційні технології та системи»

70 UDC 005.3:004

Mykytenko N.V.

Ph.D., Associate Professor, Department of Management Kyiv National University of Trade and Economics, Kiev, Ukraine

Zamerlova A.V.

The first category teacher Chernihiv Luseum 22, Chernihiv, Ukraine "Information and knowledge: two currencies that have never gone out of style" Neil Gaiman

CONDITIONS FOR SUCCESSFUL FUNCTIONING MANAGEMENT INFORMATION SYSTEMS

Introduction. In modern conditions of instability of the socio-economic environment and competition leading positions in the market occupied by those organizations whose leadership is able to think several steps ahead. Therefore, on the threshold of the third Millennium, the prospects for further development associations are in the extension of intelligent human capabilities through the application of information and communication systems and technologies. To date, the possession of information is equivalent to the possession of power, it is not enough to have intuition, experience, financial resources, currently in the conditions of strict competition reality chances to win in the market competition is given to those organizations that are better able to work with information and better information systems and technologies. Problem. However, attempts indiscriminately to introduce into the management activities of the information system, not creating the basic enabling conditions to ensure its competitiveness and effectiveness are doomed to failure. This causes the relevance of the chosen research topic. The main part. One of the main conditions for the success of information systems in organizations is compliance with the principle of purposefulness in their design and structuring. So before you create and use information systems appropriate to set clear organizational priorities, to take into account the strategic objectives of the organization to realize its functions and policies, and then to build a system that will work with the organization "in the same strategic boat" and not contrary to its General motion vector [1, p.19]. The next important aspect of creating an information system and the condition for its further efficient work is the improvement of organizational structure of management (OSM) in accordance with the requirements of the information direction. The OSM should be responsible for the operation of the information system the person with an expression of her rights and responsibilities. It will be a kind of coordinator, who will analyze your organization's information needs, evaluate them on the ability of the information system, will be the nature, content and sources of information, to identify information problems, to be responsible for rational distribution of information in the right quantity and appropriate quality, and most importantly, daily monitoring of the funct?oning of this system.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

It should be noted that the information system is a separate kind of large family systems and how the system is a holistic set of interrelated elements that are in relations with each other. Therefore, all operations in relation to information systems (design, analysis, control, regulation and the like) should be based on the principles of systemic approach, in particular, the principles of plurality, hierarchy, structuring, commitment, integrity. In the structure of any information system needs to be debugged subsystem that will ensure its effective functioning, in particular: • the subsystem of information security will be responsible for the timely flow of information is sufficient for managers and specialists in a scope, avoiding as lack and excess of unnecessary, confusing data; • the subsystem of technical support should be configured to form a base with the necessary technical and documentary tools for information processing; • the subsystem of mathematical software aims at developing methods and models for the implementation of the tasks of the information section; • subsystem of organizational support should focus on the application of methodical approaches to the organization of interaction in the chain "worker-equipment-info"; • subsystem of legal support of functioning of information system will regulate the norms and rules of work with information [1, pp. 53-54]. The information system will have a high potential of success if its subsystems will not resonate with each other and work in tandem. Introducing information systems, it is also important to provide technical, institutional and methodological integration of the basic directions of administrative activity. Only by creating a unified information environment it is possible to achieve binding of information systems to all business processes of the organization and their simultaneous consistency. To do this, first it is advisable to distribute information on functional areas of respo?sibility, and then to accumulate in a single database under the control of the administrator of the information network [2]. Relevant factors for the effective operation of the new information system is ensuring its harmonious alignment with the previously introduced information systems and other software, as organizational innovations should not create obstacles for stable operation of the organization. And all information systems must be ensured an effective and consistent exchange of data and information should be fully consolidated at the level of the entire organization. It is important to note that the information system – the category of dynamic and rapidly developing in the scientific and technical progress. And since any organization is an open system and is in constant exchange with the external environment "live energy" in the form of information, a priority of the leadership of the organization is the estab?ishment of an effective monitoring system of the complexity and dynamism of internal and external factors for their subsequent consideration in the operation of information systems that will provide the adaptability and flexibility of the latter. In the context of information security is particularly relevant condition for the smooth functioning of information system is the principle of the confidentiality of certain categories of information with a view to its protection from destruction, theft, disclosure or leak of strategically important information. Management therefore must establish a

Секція «Інформаційні технології та системи»

reliable system of information security with a possible multi-level, preserving the past, data encryption, password way access restrictions and the like [3, p. 63]. In addition, the information system should be economical to benefit from the processing and consumption of information within the organization to significantly exceed investments in the acquisition and equipping of an information system. Finally, it should be added that today the most requested competencies of managers should be their ability to work with information, understanding of methods of collection, processing and storage of information, ability to use information systems to solve professional problems. Modern managers and specialists do not just have to know the latest achievements in the field of information technology and to be able to professionally use computer technology, fully aware of the importance of information systems in management activities, and to be knowledgeable about the principles of creation and functioning of information systems in the organization. Conclusions. Thus, adoption and integration of information systems in managerial functions, on the one hand, opens new horizons in the implementation of management activities, and prepares a trap a significant negative socio-economic consequences for those leaders who in their activities are guided by stereotypical conservative management thinking, is an incompetent and do not use a systematic approach to solving management problems. Therefore, it is vital for managers not only to master information skills, but also take care of creating the Foundation of a relatively successful application of the organization's information systems. REFERENCE LIST 1. Salnikov O.M., Romaniuk O.M., Olenchenko V.T. (2015). Informatsiini systemy v menedzhmenti [Information system in management]. Kharkiv: NANHU [in Ukrainian]. 2. Harasym M.P., Saiko L.Ya. (2012). Neobkhidnist informatsiinykh system i tekhnolohii v upravlinni pidpryiemstvom [The need for information systems and technologies in enterprise management] www.nbuv.gov.ua. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegment/2012_722/62.pdf [in Ukrainian]. 3. Yehorova Ye.N., Suleimanova Yu.S. (2013). Aktualnost ispolzovaniia informatsionnykh sistem upravleniia dlia sovremennoho predpriiatiia [The relevance of the use of management information systems for the modern enterprise]. – Intellect. Innovations. Investment, 4, pp. 61-64 [in Russian].

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 338.486.4

Овсак О.П.

к.е.н., доцент кафедри економіки, Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна

Разумова К.М.

д.е.н., професор кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств Навчально-науковий інститут економіки та менеджменту, Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УПРАВЛІННІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ ПРОДАЖУ АВІАЦІЙНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ТА ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ

Планування розвитку сучасного успішного туристичного агентства при вельми розгалуженій його структурі та напрямках діяльності (бронювання та продаж авіаквитків, залізнічних квитків, організаційні та консультаційні послуги по оформленню закордонних паспортів, розробка та організація туристичних програм. організація конференцій та семінарів, бронювання номерів у готелях, екскурсійне обслуговування, організація турів тощо) неможливо забезпечити тільки спираючись на використання стандартних програм автоматизаціі типу MS Office. Індустрія туризму потребує використання різноманітних інформаційних технологій, починаючи від спеціалізованих програмних засобів, що забезпечують автоматизацію діяльності окремої туристичної фірми чи готелю до використання глобальних комп’ютерних мереж. В теперішній час формування тур продукту спирається на використання глобальних розподільчих систем GDS (Global Distribution System), які забезпечують швидке та зручне бронювання квитків на транспорті, резервування місць у готелях, оренду автомобілів, обмін валюти, замовлення квитків на концерти тощо [1]. Самими крупними GDS вважаються натупні: «Amadeus», «Galileo», «Sabre», «Worldspan». Система бронювання «Amadeus» була створена у 1987р. найбільшими європейскими авіакомпаніями «Air France», «Lufthansa», «SAS» та є однією з найбільших та розповсюджених систем резервування у світі. Система «Galileo» - одна з самих крупних CRS (Costumer Reserving Service) у світі, заснована у 1987р. авіакомпаніями «British Airways», «Swissar», «KLM» та «Covia», до яких пізніше приєднались «Alitalia» та «Austrian Airlines»[ 2]. Система «Worldspan» з’явилась в результаті об’єднання комп’ютерної системи бронювання «PARS» європейського відділення амеріканської авіакомпанії «TWA» та «КСБ DAT AS» амеріканського авіаперевізника «Delta Airlines». «Worldspan» - є найбільш розповсюдженою системою бронювання в Америці, займає третє місце за популярності в Європі після «Amadeus» та «Galileo» та розширює сферу свого впливу на Ближньому Сході та Південній Азії. Система «Sabre» була створена ще у 1964р. «American Airlines», а в 1976р. г. була створена підсистема бронювання готельних місць. Центр мережи знаходиться в Оклахомі (США). Мережа «Sabre» включає в себе більш ніж е 114 тис. турагентів у більш ніж 27 тис. регіонів світу. Вона забезпечує резервування авіа- та залізничних

Секція «Інформаційні технології та системи»

квитків, номерів в готелях тощо.[ 2]. Аналіз використання інформаційних технологій для продажу перевезень вітчизняного перевізника - авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» (МАУ) показав, що придбати електронний квиток на веб - сайті МАУ можливо як на усі її регулярні міжнародні та внутрішні рейси, так і на рейси, що виконуються разом з авіакомпаніями - партнерами: «Austrian Airlines», «KLM», «Air France», «Alitalia», «Tap - Air Portugal» тощо. Сьогодні електронні квитки по самих вигідних тарифах можливо придбати як на власному веб-сайті МАУ, так і в авіа-касах та мережі агентств по продажу авіаперевезень практично в усіх країнах світу. Продаж електронних квитків на рейси авіакомпанії МАУ здійснюється за допомогою GDS: «Galileo», «Sabre» та «Worldspan». Безпеку грошових операцій на сайті МАУ забезпечує глобальна процессінгова система «Bibit Global Payment Services» банка «Royal Bank of Scotland». Для здійснення оплати приймаються кредитні карти «Visa», «Visa Electron», «Master Card» та «American Express». На кінець 2016 року частка електронних квитків в загальному обсягу продажу авіакомпанії МАУ складала 98%. Ще одним кроком вперед для МАУ та інших вітчизняних авіаперевізників у напрямку використання інформаційних технологій в управлінні бізнес-процесами продажу авіаційних перевезень має стати використання Системи менеджменту доходів від продажу перевезень. Такі системи забезпечуються як інвентарними, так і глобальними дистрибьюторними системами. Наприклад, «Amadeus» активно систему «Amadeus Altéa Network Revenue Management». Вона заснована на системі обліку інформації о пунктах відправлення та призначенняя (O&D), здійснює управління доходами, враховує наступні потреби авіакомпанії та повністю інтегрована з новимі мерчендайзінговими продуктами: динамічним ціноутворенням, родиною тарифів та продажем додаткових послуг [4]. Отримуючи та обробляючи дані з різних джерел, система надає актуальні рекомендації з кращої ціни, додатковим сервісам, що надає авіакомпанія. Таким чином, для успішної діяльності в змінних ринкових умовах сучасним авіакомпаніям необхідно використовувати нові можливості інформаційних технологій. Традиційні методи втрачають актуальність та вже не задовольняють зростаючі потреби авіаційних перевізників. необходим новый, революционный подход. Настав час використання технологій «Великих даних», які створюють можливості для комплексного підходу. Авіакомпаніям доцільно скористатися рішеннями, що дають можливість отримати максимальну користь з наявних в неї масивів даних. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Драчева Е.Л. Экономика и организация туризма: международный туризм [Текст] / Е.Л. Драчева. - М.: КноРус, 2006. - 576 с. 2. Есіпова К.А. Дослідження методів управління бізнес-процесами туристичних підприємств [Текст] / Есіпова К.А. [Электронный ресурс] – Режим доступаfile:///C:/Documents%20and%20Settings/Sv/My%20documents/Downloads/ecnem_2012_9(1)__ 16%20(1).pdf 3. Мельниченко С.В. Інформаційні технології в туризмі: теорія, методологія, практика: [Монографія] / С.В. Мельниченко. – К.: - Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007.- 493 с. 4. Новое решение ИАТВТ на базе технологий Amadeus поможет увеличить эффективность обслуживания клиентов туристических агентств». [Электронный ресурс] – Режим доступа http://www.amadeus. com/web/amadeus/ru_RU-

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 004.4

Овчарук В.О.

к.т.н., доцент кафедри інформатики, Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ПРИ ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ

В зв’язку з масовим запровадженням дистанційної форми навчання, виникає питання якісної та об’єктивної перевірки знань студентів. Тестування при перевірці знань студентів виконує три основні взаємопов’язані функції – діагностичну, навчальну і виховну: - діагностична функція полягає у виявленні рівня знань, вмінь, навиків студента. Це основна і найбільш очевидна функція тестування. За об’єктивністю, широтою та швидкістю діагностування, тестування перевершує усі інші форми контролю. - навчальна функція тестування полягає в мотивуванні студента до активації роботи по засвоєнню навчального матеріалу. - виховна функція проявляється в періодичності та невідворотності тестового контролю [1,2,3]. При підготовці матеріалів для тестового контролю необхідно дотримуватися таких правил: недоцільно включати відповіді, неправильність яких на час тестування не обґрунтована студентом; неправильні відповіді повинні бути сконструйованими на основі типових помилок і правдоподібними; правильні відповіді серед усіх запропонованих слід розміщати у випадковому порядку; завдання не мають повторювати формулювання підручника; відповіді на запитання не повинні бути підказками до інших питань. Такий вид контролю дає змогу ефективніше використовувати час, ставить перед усіма студентами однакові вимоги, допомагає уникати надмірних хвилювань. Тестова перевірка унеможливлює випадковість в оцінюванні знань, стимулює студентів до самоконтролю. Однак тест може виявити лише знання фактів, він заохочує до механічного запам'ятовування, а не до роботи думки. На кафедрі інформатики НУХТ вже декілька років успішно використовується для контролю знань студентів тестова програма «Асистент ІІ», що розроблена Іваненком Ф.Г. (Copyright (С) 2000,2001 Иваненко Ф.Г.). Програма призначена для контролю знань студентів за допомогою персонального комп’ютера та має два режими роботи: контроль знань та тренажер. Програма зберігає статистику роботи в текстовому файлі, який може бути опрацьований за допомогою EXCEL. Питання для програми можна написати у будь-якому текстовому редакторі у форматі TXT, наприклад, за допомогою стандартного NOTEPAD'a. Авторами створено пакети тестових питань з основних розділів інформаційних технологій, що вивчаються майбутніми фахівцями у галузі управління та автоматизації. Для початку роботи необхідно вписати прізвище та ім’я студента, а також вибрати ті набори питань, які необхідні для контролю. Режими контролю знань, шлях до файлу статистики та інші параметри вибира-

Секція «Інформаційні технології та системи»

ються в пункті "Настройка". Текстові файли з питаннями мають приблизно наступний вигляд: ? Це текст першого питання. Воно може бути досить довгим і займати декілька рядків. + Це правильний варіант відповіді. − Це неправильний варіант відповіді. Правильних і неправильних варіантів відповідей може бути декілька (рис.1).

Рис. 1. Початок тестування За кожну відповідь на питання студент може отримати від 0 до 1 бала. Для отримання 1 бала студент повинен відзначити тільки усі правильні варіанти відповідей. Оцінка за відповідь розраховується за формулою: Mark := КВП / ОКП / (КВН + 1),

(1)

де: КВП – кількість вибраних правильних відповідей; ОКП – загальна кількість правильних варіантів у питанні; КВН – кількість вибраних неправильних відповідей. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Федоров М.А. Основы современных компьютерных технологий [Текст]/ М.А. Федоров. – К.: МАУП, 2008. – 595 с. 2. Експлуатація комп’ютерних систем та мереж [Текст] / І.А.Жуков, В.І. Дрововозов, Б.Г. Масловський. – К.:НАУ, 2007. – 368 с. 3. Дибкова Л.М. Інформатика та комп’ютерна техніка [Текст] /Л.М. Дибкова. – К.: Академвидав, 2005. – 416 с.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 004.056.5

Овчарук І.В.

КОМП’ЮТЕРНІ МЕТОДИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

Одним з напрямків вивчення основ захисту інформації від несанкціонованого доступу є криптографія. На початку виникнення цієї області для шифрування відкритих (вихідних) текстів застосовувалися різні типи шифрів: підстановки, перестановки, гамування, комбіновані шифри. Мета криптографії полягає в блокуванні несанкціонованого доступу до інформації шляхом шифрування змісту секретних повідомлень. Сучасна криптографія має математичну природу і базується на багатьох математичних дисциплінах, таких як лінійна алгебра, теорія груп, теорія автоматів, математичний аналіз, теорія дискретних функцій, теорія чисел, комбінаторний аналіз, теорія ймовірностей і математична статистика, теорія кодування, теорія інформації та ін. [1]. Для вирішення різних задач захисту інформації застосовується криптографічна система. Криптографічні методи використовуються для вирішення наступних задач [2]: − передача конфіденційної інформації по каналах зв'язку (наприклад, електронна пошта); − встановлення достовірності повідомлень, що передаються; − зберігання інформації на носіях в зашифрованому вигляді. За принципами використання ключів [3] криптосистеми розділяються на системи з секретним і відкритим ключем (рис.1).

Рис.1 Класифікація криптосистем. Одним з видів криптографічного перетворення є хешування. Криптографічна хеш-функція має широке застосування. Вона використовується, наприклад, для аутентифікації, при створенні електронного підпису, зберігання паролів та ін. Криптографічну хеш-функцію можна розділити на наступні типи в залежності від методів, що покладені в основу її побудови (рис.2).

Секція «Інформаційні технології та системи»

Рис.2 Класифікація хеш-функцій. Крім криптографії, існує ще ряд напрямків, пов'язаних із захистом інформації, наприклад, стеганографія. Стеганографія має інше завдання, і її мета – приховати сам факт існування секретного повідомлення. Прогрес в області інформаційних технологій привів до появи нового напряму – комп'ютерної стеганографії. Причому, повідомлення можуть вбудовуватися в цифрові дані, що мають аналогову природу, наприклад, мову, аудіозапис, відео, а також в графічні зображення і текстові файли. Методи комп'ютерної стеганографії дозволяють приховувати повідомлення в файлах. Відкритий текст, де прихована інформація, що зашифрована стеганографічним алгоритмом, називається контейнером. Причому, на відміну від криптографії, дані методи приховують сам факт передачі інформації. Стеганографічні системи використовуються для вирішення наступних основних задач: − захист конфіденційної інформації від несанкціонованого доступу; − подолання систем моніторингу та управління мережевими ресурсами; − камуфлювання програмного забезпечення; − захист авторського права на деякі види інтелектуальної власності. При цьому, обидва способи можуть бути об'єднані і використані для підвищення ефективності захисту інформації (наприклад, для передачі криптографічних ключів). При використанні стеганографічних методів захист інформації відбувається на трьох рівнях: 1) невідомий сам факт передачі прихованої інформації, 2) невідомий алгоритм впровадження прихованої інформації в контейнер, 3) невідомий спосіб кодування інформації. Для вбудовування інформації в контейнер використовується одна з властивостей зорової системи людини. Це властивість полягає в тому, що сприйнятливість людини до змін яскравості синього кольору в порівнянні з червоним і зеленим − найменша. Тому для вбудовування інформації можна скористатися саме синім кольо-

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

ром заданого контейнера-зображення. Зображення розглядається в моделі RGB (red, green, blue — червоний, зелений, синій) − адитивна кольорова модель, що описує спосіб кодування кольору для його відтворення. Графічні образи дозволяють передавати достатньо великі обсяги інформації. Цифрове зображення представляє собою матрицю пікселів [3]. Піксель (одиничний елемент зображення) має фіксовану розмірність двійкового представлення. Пікселі півтонів кодуються 8 бітами (значення яскравості змінюється від 0 до 255). Для випадку завдання кольору трьома кольорами RGB кожен піксель описується трьома байтами (24 бітами), причому модифікації піддається тільки значення молодших біт. Один з поширених методів стеганографії є метод Куттера-Джордана-Боссена, який застосовується для вбудовування інформації в зображення [4]. При використанні даного методу 1 біт повідомлення впроваджується в 1 піксель контейнера. Секретний ключ задає координати пікселів, в які буде здійснюватися вбудовування. При встановленні яскравості червоного і зеленого кольорів залишаються без змін, а яскравість синього − змінюється за формулою:

 Bx , y + λYx , y , при mi = 1 Bx* ,e =   Bx , y − λYx , y , при mi = 0

де, Bx,y - яскравість синього кольору пікселя c координатами (x, y); ∗ Bx,y - змінена яскравість синього кольору пікселя; Yx,y -яскравість пікселя; mi - i-ий біт повідомлення, що вбудовується; λ - коефіцієнт, що задає енергію вбудованого біта даних (задається виходячи з функціонального призначення і особливості стеганосистеми); σ - розмір області, по якій буде прогнозуватися яскравість. Для отримання інформації використовується прогнозоване значення яскравості пікселя синього кольору. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Краткий_обзор_основ_криптографии [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cryptowiki.net/index.php?title 2. Классификация_криптосистем.jpg [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cryptowiki.net/index.php?title=File 3. Анин Б.Ю. Защита компьютерной информации /Б.Ю. Анин – Петербург: СПб.БХВ, 2000. – 384с.:ил. 4. Стеганографический метод Куттера-Джордана-Боссена [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cryptowiki.net/index.php?title=File

Секція «Інформаційні технології та системи»

80 УДК 519.85

Олійник Л.О.

к.ф.-м.н., доцент кафедри прикладної математики, Дніпровський державний технічний університет, м. Кам’янське,. Україна

СИСТЕМА АВТОМАТИЗОВАНОГО ОБЛІКУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА

Входження України до Болонського процесу, перехід ВНЗ на уніфіковану кредитно-модульну систему оцінювання знань студента призвело до збільшення обсягу інформації стосовно обліку навчальної діяльності студента, яку необхідно обробляти для прийняття управлінських рішень. Тому розробка системи автоматизованого обліку та оцінювання навчальної діяльності студента є актуальною проблемою сьогодення української освіти. Розвиток і функціонування освітнього простору потребує активного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Особливо відчутною є потреба новітніх технологій у сфері менеджменту освіти [1]. Метою даної роботи є описання математичної моделі системи автоматизованого обліку навчальної діяльності (далі САОНД). САОНД дозволяє вимірювати і вести облік навчальних досягнень студента шляхом накопичення рейтингового балу протягом одного або кількох семестрів, у, так званому, «електронному журналі», який формується у реальному часі. Одною з важливих особливостей САОНД є детальна класифікація видів самостійної роботи студента, що дає змогу визначити певні часові рамки (норми) виконання різних видів навчальної діяльності і пропорційно врахувати внесок кожного з них при формуванні загального семестрового рейтингового балу. Загальний рейтинговий бал студента формується на основі врахування усіх видів навчальної діяльності, починаючи від регулярності відвідування занять, виконання контрольних завдань і самостійної роботи і закінчуючи підготовкою до складання модульного контролю. Для збалансованості різних видів навчальної діяльності у САОНД реалізуються наступні принципи формування загального рейтингового балу: - регулярні пропуски занять зменшують вірогідність отримання студентом найвищого рівня рейтингового балу настільки, що відмінний рейтинговий бал можна отримати за умови стовідсоткового успішного виконання усіх інших видів навчальної діяльності; - при невиконанні поточних контрольних заходів (тестувань, домашніх та аудиторних контрольних робіт) неможливо отримати оцінку задовільно, навіть, якщо поточний модульний контроль здано успішно; - стовідсоткове відмінне виконання поточних контрольних заходів при незадовільному поточному модульному контролі не дає можливості отримати задовільну оцінку; - підсумковий модульний контроль (екзамен) дає змогу студенту підвищити свій загальний рейтинговий бал у разі, коли одержаний рейтинговий бал в семестрі його не влаштовує. У САОНД для обчислення балів за відповідні види навчальної роботи передба-

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

чено, окрім різних типів аудиторних занять, врахування різних видів самостійної роботи з відповідними нормами часу з розрахунку на одну годину аудиторних занять або на один контрольний захід. Для моделювання процесу навчальної діяльності студента необхідно ввести певну кількість параметрів, які визначаються навчальними планами, умовами формування оцінки в кредитно-модульній системі. Ці параметри розподілено на такі, що призначаються користувачем, такі, що визначаються нормативними документами і ті, що обчислюються. У математичній моделі САОНД при побудові загального рейтингового балу реалізовано принцип пропорційності бюджету часу, що відводиться на виконання кожного запланованого виду навчальної діяльності.Тому перш за все, необхідно виконати детальний розподіл бюджету часу самостійної навчальної роботи. На основі даного розподілу формуються базові вагові значення балів накопичувальної модульної оцінки студента. Розподіл часу для k-того модуля навчальної дисципліни І-того циклу обчислюється наступним чином. Кількість часу, необхідного для підготовки до лекцій: 5

S kл ( I ) =

∑ S (K , I ) = λ ( I ) ∑ L (K ) = λ ( I ) L K =1

л k

K =1

(1)

I = 1,4

де Lk (K ) кількість лекційних годин К-того змістового модуля навчальної дисципліни. Загальна кількість часу, необхідного для підготовки до практичних занять різних типів, визначається наступною формулою: 5

K =1

(I ) = ∑ S kпр (K , I ) + ∑ S kсем (K , I ) + ∑ S kлаб (K , I ) = Σ пр k K =1

K =1

= π ( I ) ∑ Pkпр (K ) + σ ( I ) ∑ Pkсем (K ) + µ ( I ) ∑ Pkлаб (K ),

I = 1,4

(2 )

де λ ( I ) , π ( I ) , σ ( I ) , σ ( I ) - норми часу самостійної роботи студента відповідно на підготовку до лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять на 1 годину занять (визначаються навчальним закладом). Pk - кількість годин практич-

них, семінарських та лабораторних занять К-того змістового модуля. Кількість часу самостійної роботи необхідного для вивчення окремих тем, що не розглядаються в курсі лекцій визначається наступною формулою:

~ Σ k (I ) = Tk − Lak − Σ k (I ),

Σ (I ) = S л (I ) + Σ пр (I ) + Σ кр (I ) + Σ МК (I )

(3)

k k k k де k . Таким чином формується розподіл часу (1)-(3) для формування k-того модуля робочої програми навчальної дисципліни, який є основою формування загального рейтингового балу студента. Загальний рейтинговий бал складається з балів, що призначаються за той чи інший вид навчальної діяльності і залежить від системи вагових коефіцієнтів, що відповідають кожному з них. Визначаються вагові коефіцієнти з наступного рівняння: 2 Bk = c (I )Lak + n (cпр (I )(Pkпр + S kпр (I )) + cсем (I )(Pkсем + S kсем (I )) + c лаб v (Pkлаб + S kлаб (I ))) +

Секція «Інформаційні технології та системи»

+ 2m (c АКР ( I ) + c ДКР ( I )) + 2 NcМКТ ( I )

(4 ) ,

де k - загальний рейтинговий бал (100), n – значення шкали оцінювання різних видів аудиторних занять (наприклад, 5-ти бальна); m – значення шкали оцінювання контрольних заходів (наприклад, 10 бальна); N – значення шкали оцінювання поточного та підсумкового модульного контролю (наприклад, 100 бальна), cпр (I ) , cсем (I ) , c лаб (I ) , c (I ) , c АКР (I ) , c ДКР (I ) , c ПМК (I ) – ваги одного балу оціночної шкали відповідно практичного, семінарського та лабораторного заняття, відвідування одного заняття, контрольних заходів, модульного контролю. Одержані з рівняння (4) вагові коефіцієнти, дають змогу визначити максимальний бал, який студент може отримати за певний вид навчальної діяльності, і визнаC чити його персональний рейтинговий бал наступним чином. Студент j , отримує певний рейтинговий бал: M k (C j ) = Bkv (C j ) + BkАкр (C j ) + BkДкр (C j ) + (5) + Bkпр (C j ) + Bkсем (C j ) + Bkлаб (C j ) + Bkt (mod, C j ) , Bkv (C j ) = l j ⋅ c ( I )

(

,де

- кількість відвіданих занять.

)

 + ⋅ c АКР (I ),  BkАкр (C j ) =  А  O j ⋅ c АКР (I ), w = 1 O jА1

(

O jА 2

)

 + ⋅ c ДКР (I ),  BkДкр (s j ) =  Д  O j ⋅ c ДКР (I ), q = 1 O jД 1

O jД 2

w=2 ,

q=2

, O jАi O jДi де , - оцінка за i-ту відповідно аудиторну домашню контрольну робо-

Bk (С j ) = O j ⋅ ξс (I ) ту в m-значній шкалі оцінювання, ; лаб сем Oj Bk (С j ) = O j ⋅ αξс (I ) Bk (С j ) = O j ⋅ βξ с (I ) ; ; де - середня оцінка поточної навчальної роботи, яка обчислюється як середнє значення оцінок, отриманих студентом протягом семестру. пр

Bkt (mod)  t (mod) , p=2 O j  N Bkt (mod, С j ) =  t пр O t (mod) Bk (mod) + Bk (mod) ,  j N

p =1

t O , j

- оцінка модульного контролю в N-значній шкалі оцінювання. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти [Текст]/Навчальний посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти. - ВВП«КОМПАС»:К,1997. – 64 с.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 004.4:005.57:338.48

Опря Б. О.

к.і.н., доцент кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Україна

МОБІЛЬНІ ДОДАТКИ ЯК СПОСІБ КОМУНІКАЦІЇ В ТУРИЗМІ

Інформація – одна з найбільш яскравих рис системи суспільних відносин розвинутих країн. Людство вступило в такий етап розвитку цивілізації, в котрому інформація відіграє головну роль у всіх сферах діяльності. При цьому інформація у сучасному суспільстві є головним фактором економічного розвитку. Варто зазначити, що технологічний процес є на сьогодні не лише головним фактором забезпечення нації, але й важливою умовою процесу її стабільного розвитку. Інформаційні технології – це концентроване втілення наукових знань, свідчень і практичного досвіду, котрий дозволяє раціонально організовувати той чи інший інформаційний процес. При цьому досягається економія затрат праці, енергії чи матеріальних ресурсів, необхідних для реалізації даного процесу. В якості загального критерія ефективності будь-яких видів технологій можна використовувати економію соціального часу, котра досягається в результаті їх практичного використання. Інформація для туризму є надзвичайно важливою, адже збір, обробка, застосування і передача інформації сприяють щоденному функціонуванню туристичної індустрії. Саме інформаційні потоки, а не товари забезпечують зв’язки між виробниками туристичних послуг; вони ідуть не лише у формі потоку даних, але виступають також у формі послуг і платежів. У ХХІ ст люди багато подорожують та надзвичайно цінують свій час. Незалежно від того, подорожуєте ви по світу чи по одній країні організація поїздки займає купу часу. Зібрати речі, знайти інформацію про головні туроб’єкти, купити розмовник і карту тощо. Спростити подорожі та зробити їх максимально комфортними допомагають туристу мобільні додатки. Будь-яка мандрівка починається з валізи. Мобільний додаток: список речей uPackingList допоможе вам скласти список необхідних речей, котрі потрібно взяти з собою [1]. План TripIt чудовий додаток для планування подорожі. З його допомогою можна скласти список справ і етапів, зберегти в компактному і зручному вигляді всю інформацію про подорож [2]. Бронь білетів SeatGuru, якщо ви завжди намагаєтесь вибрати кращі місця в літаку, то цей додаток вкрай зручний та простий у використанні. По номеру рейса програма виводить план літака з вказаними вільними місцями [3]. В базі GateGuru міститься інформація про розташування магазинів і кафе більше чим в 180 аеропортах світу з поділом по терміналах. Як не загубитися в аеропорту, скільки часу необхідно на реєстрацію та іншу інформацію можна знайти тут [4]. Прилетівши в іншу країну, з допомогою SixT ви можете переглянути пропозиції різних компаній і вибрати по ціні і характеристикам автомобіль на прокат [5]. Після запуску програми ви безкоштовно закачуєте карту будь-якої країни. Загруженою картою можна користуватися і без підключення до Інтернету [6]. Використання місцевих СІМ-карт по приїзду в іншу країну дозволяє економити,

Секція «Інформаційні технології та системи»

не створюючи певні незручності через використання чужого номера, котрий доводиться повідомляти рідним і близьким. За допомогою додатку Roamer ви можете переадресувати усі дзвінки на тимчасовий номер від Roamer, котрий підключається до придбаної місцевої СІМ-картки [7]. Якщо ви хочете пізнати країну, проте поселитися в готелі вам не по кишені, то програма Airbnb допоможе знайти пропозиції по оренді від приватних осіб. З допомогою даного додатку ви зможете винайняти квартиру, будиночок чи щось більш екзотичне [8]. Couchsurfing в першу чергу призначається для пошуку місць, де можна переночувати. Люди надають ліжка на основі безкоштовного обміну. Окрім цього її учасники обмінюються враженнями, фотографіями, відгуками та іншою інформацією про цікаві куточки по всьому світі [9]. Додаток MapMyRide для тих хто полюбляє кататися на велосипеді, пізнавати інші міста не пішки чи на автомобілі. З допомогою MapMyRide ви зможите планувати свій маршрут, переглядати маршрути інших велосипедистів, збирати статистику своїх поїздок і ділитися нею з іншими [10]. Одне з самих цікавих вражень про іншу країну – її кухня. Проте в умовах глобалізації стає все складніше знайти заклади, де подають дійсно аутентичні страви. Додаток Foodspotting допоможе вам знайти кафе і ресторани, де ви зможете спробувати блюда місцевої національної кухні [11]. Додаток Wikitude дає можливість при наведенні камери на будь-який об’єкт, бачити на екрані додаткову інформація по ньому. Браузер додаткової реальності використовує бази даних таких популярних служб якTripAdvisor и Yelp, фотографії і твіти ваших друзів і, звичайно ж інформацію зWikipedia [12]. Uber один з найпопулярніших сервісів замовлення таксі більше чим в 100 містах світу на сьогоднішній день. Можна порівняти тарифи на різні автомобілі, взнати вартість поїздки і оплатити її з рахунку мобільного телефону, відслідкувати місце знаходження автомобіля в реальному часі [13]. Отож, продовжувати перелік мобільних додатків можна досить довго, проте варто зазначити, що розвиток інформаційних та інноваційних технологій значно покращує життя пересічного громадянина у ХХІ столітті. Доступ до інформації головний ресурс, котрий дозволяє подорожувати, вести бізнес, розвивати власний світогляд, заводити друзів та здобувати безліч позитивних вражень. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. uPackingList [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://play.google.com /store/apps/details?id=com.nixsolutions.upack 2. TripIt [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://play.google.com/ store/apps/details?id=com.tripit 3. SeatGuru [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://play.google.com/ store/apps/details?id=com.seatguru&hl=ru 4. GateGuru [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://play.google.com/store /apps/details?id=com.gateguruapp.android 5. SixT [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://play.google.com/ store/apps/details?id=com.sixt.reservation 6. MAPS.ME [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://play.google.com/ store/apps/details?id=com.mapswithme.maps

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

7. Roamer [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://play.google.com/store/ apps/details?id=com.mapswithme.maps 8. Airbnb [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://play.google.com/ store/apps/details?id=com.airbnb.android 9. Couchsurfing [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://play.google.com/store/apps/details?id=com.couchsurfing.mobile.android 10. MapMyRide [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://play.google.com /store/apps/details?id=com.mapmyride.android2 11. Foodspotting [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://play.google.com /store/apps/details?id=com.foodspotting 12. Wikitude [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://play.google.com /store/apps/details?id=com.wikitude 13. Uber [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://play.google.com/ store/apps/details?id=com.ubercab

Секція «Інформаційні технології та системи»

86 УДК 378.1

Понікаровська С.В.

старший викладач кафедри іноземних мов, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, м. Харків, Україна

ПОТЕНЦІАЛ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

У сучасному світі освіти інтелектуальні системи навчання займають важливі позиції, мають величезний потенціал та високі перспективи розвитку та впровадження досягнень у освітній процес з метою його глобальної модернізації та переходу на якісно новий рівень навчання для досягнення максимально ефективного результату у цій сфері. З використанням сучасних мультимедійних технологій досягається максимальна ефективність навчання, посилюється мотивація, активізується пізнавальна діяльність, інтенсифікується навчання, засвоюється більший обсяг матеріалу, відбувається взаємодія користувача і системи, краще запам’ятовується отримана інформація, довше утримується у пам’яті, отримані знання застосовуються на практиці, показуючи високі результати. За останні десять чи п’ятнадцять років відбулися майже революційні зміни в області передачі візуальної інформації, а саме: обсяг інформації, що передається, сягає колосальних розмірів, з’явилися нові види візуальної інформації та способи їх передачі. Природно, що технічний розвиток та формування нової культури викладання накладає відбиток на вимоги до діяльності викладача. Використання наочних засобів у сучасному освітньому процесі не повинно зводитися до простого ілюстрування з метою зробити навчальний курс більш доступним та легким у засвоєнні. Такі засоби повинні стати органічною частиною пізнавальної діяльності студента, засобом формування та розвитку не тільки наочнообразного, а й абстрактно-логічного мислення. Тому для посилення пізнавальних здібностей студентів треба не просто застосовувати електронну наочність, яка передбачає пасивне сприйняття інформації або просте управління ходом її демонстрації, але й когнітивну візуалізацію навчальної інформації, тобто зробити візуалізацію інтерактивною. Треба виділити декілька переваг навчання іноземних мов за допомогою комп’ютерних технологій. Це, по-перше, створення відповідного клімату, підвищення мотивації навчання. По-друге, це методичні плюси, такі як більший ступінь інтерактивності навчання, аніж при роботі в аудиторії, можливість вибрати самому темп та рівень завдань для виконання, що відповідає принципам індивідуального навчання. По-третє, це технічні переваги навчання, які дають можливість використовувати програми перевірки граматики та орфографії, використовувати інтерактивні мультимедіа при навчанні усної мови. Графічні можливості дозволяють реалізувати принцип наочності навчання. Освітнє значення комп’ютерних мереж, як локальних, так і глобальних, що об’єднують користувачів по всьому світі, є неоціненним. До того ж, використання комп’ютерних технологій підвищує професійний рівень викладачів.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Та не дивлячись на всі переваги, величезний потенціал, який є у інформаційних технологій, використовується далеко не повністю з тих причин, що це досить новий метод. Освіта взагалі, і вища освіта перш за все, дуже погано оздоблена сучасною технікою, має недостатньо якісного програмного забезпечення у тому числі стосовно програм з навчання іноземних мов [1]. Аналіз літератури показав, що з питання використання інформаційних технологій у навчанні іноземним мовам можна виділити такі варіанти їхнього використання: 1. Проведення поточних та підсумкових тестів (за різними темами та розділами) з використанням діагностичних, тестових програм з лексики та граматики. 2. Використання педагогічних програмних засобів як одного із засобів введення нової лексики або граматики у тих випадках, коли це складно з якихось причин (наприклад, коли немає мотивованої основи використання лексичного або граматичного матеріалу). 3. Використання інструментальних програмних засобів – словників, довідників, програм перевірки орфографії – для виконання студентами самостійних творчих завдань, перекладів, а також для викладача у якості інструментального засобу для створення тестів, навчальних програм, автоматизації процесу обробки результатів навчального процесу і таке інше. 4. Використання інформаційних технологій у позааудиторний час (завдання для самостійного виконання, проекти, підготовка до доповідей із презентаціями тощо). Сучасні комп’ютерні технології на сьогоднішній день використовуються у різних сферах діяльності людини. Комп’ютерна грамотність стає однією із складових сучасного розуміння освіченої людини. Саме тому сьогодні необхідно приділяти найсерйознішу увагу використанню засобів нових інформаційних технологій у навчанні іноземної мови. Не дивлячись на те, що зараз вже визначені наукові та методичні основи розвитку інформаційно-освітньої системи, у тому числі і для вивчення інозем них мов, їх аналіз виявляє декілька протиріч. Більшість дослідників розглядають не вивчення потреб розвитку освітнього процесу, а орієнтацію на можливий дидактичний потенціал засобів інформаційно-комунікаційних технологій. В результаті цього використовуються у більшості ті можливості інформаційно-комунікаційних технологій, які найпростіше реалізувати. Це підвищення наочності, оперативний контроль, тренінг типових вмінь, підвищення інтерактивності. Друге протиріччя стосується можливих моделей використання засобів інформаційних технологій у освітньому процесі. Фактично всі вони орієнтовані на підвищення ефективності діяльності викладача та студентів у рамках традиційних цілей, результатів та вмісту освіти. Разом з тим спроби інтегрувати засоби інформаційних технологій у традиційну парадигму навчання з тим, щоб тільки передати комп’ютеру деяких функцій викладача, по суті не призводить до перебудови освітнього середовища ані в технологічному, ані в результативному аспектах, оскільки комп’ютер у цьому випадку не реалізує свої специфічні можливості, а виконує деякі обов’язки викладача [2]. Такий підхід не дозволяє у повній мірі використати потенціал інформаційно-комунікаційних технологій. Третє протиріччя пов’язане із тим, що середовище – це не тільки сукупність

Секція «Інформаційні технології та системи»

суб’єктів та об’єктів (засобів навчання, інструментів діяльності), але й їхня змістовна основа, так званий «контент» (інформаційна наповненість), який є найважливішим фактором ефективності будь-якого електронного ресурсу. Проте, розглядаючи інформаційне освітнє середовище майже всі дослідники зосереджуються на інструментах, засобах діяльності та комунікацій, джерелах інформації, тобто на операційному компоненті, та майже ніхто не аналізує змістовне наповнення. Як наслідок, нове середовище підвищує ефективність старих методик та педагогічних технологій та орієнтоване на традиційні освітні результати. Тобто, модель освітньої системи, що складається на базі засобів інформаційнокомунікаційних технологій та використовується для формування іншомовної професійно-орієнтованої компетенції студентів немовних вишів буде інноваційною, якщо вона орієнтована на досягнення освітніх результатів, які адекватні сучасним уявленням про цілі та цінності освіти – розвиток пізнавальних потреб, системи ціннісних відносин та життєвих прагнень, оволодіння універсальними засобами діяльності, пріоритетне формування у студентів пошукових та дослідницьких вмінь та здібностей. Тільки в цьому випадку електронні освітні ресурси як найважливіші компоненти такої освітньої середи зможуть проявити свої специфічні дидактичні якості і тим самим принципово (за цільовими та результативними засадами) змінити освітню діяльність, у яку включаються викладачі. Викладені міркування дозволяють зробити висновок, що в основі своєї діяльності з формування інформаційно-освітнього середовища є цільова установка на інновацію – підвищення якості освіти. Сукупність всіх можливих освітніх технологій, що використовуються у рамках інформаційно-освітнього середовища, визначає набір видів навчальної діяльності, які можуть бути реалізовані у даному середовищі. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Маслюк Ю. А. Проблеми використання інформаційних та комунікаційних технологій у навчальній діяльності [Текст] / Ю. А. Маслюк // Інновації в освіті. № 1. К., 2006. – С. 117–123. 2. Зенкина С. В. Информационно-коммуникационная среда, ориентированная на основные образовательные результаты [Текст] / С. В. Зенкина. – М.: Просвещение, 2007. – 260 с.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК 616 – 053.9:004

Ребко А.А.

аспирант, кафедра неврологии и нейрохирургии с курсом медицинской реабилитации, Учреждение образования «Гомельский государственный медицинский университет» г. Гомель, Республика Беларусь

Семутенко К.М.

аспирант, кафедра общественного здоровья и здравоохранения, Учреждение образования «Гомельский государственный медицинский университет» г. Гомель, Республика Беларусь

Шаршакова Т.М.

д.м.н., профессор, кафедра общественного здоровья и здравоохранения, Учреждение образования «Гомельский государственный медицинский университет» г. Гомель, Республика Беларусь

ОСОБЕННОСТИ ВНЕДРЕНИЯ СОВРЕМЕННЫХ ИНФОРМАЦИОННОКОММУНИКАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В СФЕРЕ МЕДИКО-СОЦИАЛЬНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ И ПРОФИЛАКТИКИ ЗАБОЛЕВАНИЙ СРЕДИ ЛИЦ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА

Введение. Информационно-коммуникационные технологии (ИКТ, ICT) - совокупность методов, производственных процессов и программно-технических средств, интегрированных с целью сбора, обработки, хранения, распространения, отображения и использования информации в интересах ее пользователей [1]. Необходимость внедрения ИКТ-устройств вытекает из тенденции к ускорению процесса старения населения, наблюдаемой по всей Европе и за ее пределами. [1,2,3]. Цель работы. Установить ключевые факторы, влияющие на уровень внедрения современных информационно-коммуникационных технологий в сфере медикосоциального обеспечения и профилактики заболеваний среди лиц пожилого возраста. Материалы и методы. Публикации, содержащие информацию о ключевых факторах, определяющих уровень внедрения современных информационнокоммуникационных технологий в сфере здравоохранения с целью поддержания высокого качества жизни и здоровья среди лиц пожилого возраста. Проведен анализ, обработка и систематизация полученных данных. Результаты и обсуждение. Устройства на основе ИКТ: 1. системы вызова помощи telecare (включает три поколения); 2. системы домашней телемедицины (telehealth); 3. системы умного дома. В настоящее время в экономически развитых странах в области использования информационно-коммуникационных технологий с целью решения медицинских проблем старения населения наиболее развит рынок сигнальных устройств мониторинга (social alarms). Данные устройства относятся к первому поколению систем вызова помощи (telecare) [1]. Второе поколение систем telecare, включает возможности использования дополнительных датчиков для повышения эффективности устройств. Начало широкого внедрения и использования данных устройств впервые

Секція «Інформаційні технології та системи»

было положено в Великобритании. Применение систем домашней телемедицины (telehealth) по сравнению с системами telecare во многих станах западной Европы ограничено рядом факторов, о которых будет сказано ниже. Примерами широкого внедрения и использования домашней телемедицины могут поделиться США (Организация ветеранов США) и Япония. Факторы, ограничивающие внедрение ИКТ-устройств, направленных на удовлетворение потребностей пожилых людей в повседневную жизнь. 1. Неопределенность в отношении эффективности в сравнении со стоимостью ИКТ-устройств [1, 2]. 2. Отсутствие заинтересованности бизнес-сообщества и экономической выгоды. Данный аспект является ограничивающим фактором развития рынка ИКТ– устройств [1]. 3. Этические аспекты занимают центральное место в вопросах взаимоотношений между практической и экономической составляющей использования ИКТустройств. Важным этическим вопросом применения данных решений является «избыточный» поиск выгоды от их использования, при этом недостаточно уделяется вниманию возможным отрицательным эффектам на человека [1, 2]. 4. Проблемы финансирования внедрения ИКТ-устройств [1, 3]. 5. Отсутствие комплексных подходов к выявлению и удовлетворению потребностей пожилых людей [1, 2, 3]. 6. Существующая нормативно-правовая база, регулирующая процесс оказания медицинских услуг населению также может представлять определенные препятствия в сфере использования ИКТ-устройств [1, 3]. 7. Распределение ответственности и рисков, связанных с использованием ИКТтехнологий между государством, провайдерами ИКТ-услуг и самими пациентами требует нормативного регулирования и остается открытым вопросом, требующего доработки во многих европейских государствах [1]. 8. Отсутствие организационной готовности специалистов здравоохранения к изменениям и инновациям является значимым барьером в области внедрения и применения ИКТ-устройств [1, 2, 3]. Факторы, способствующие внедрению ИКТ-устройств в повседневную жизнь. 1. Сочетание финансовой поддержки правительства (Грант по стимуляции развития профилактических технологий) и целого ряда других мер позволили местным поставщикам социальных и медицинских услуг широко внедрять ИКТ-устройства по всей стране [1]. 2. На сегодняшний день реализация программы домашней телемедицины CCHT (The Care Coordination Home Telehealth) администрацией организации ветеранов в США, является ярким примером широкого применения данных систем. В настоящее время в данной организации услуги домашней телемедицины являются стандартной опцией, предлагаемой ветеранам [1]. 3. В Германии, сочетание нормативных и политических изменений привели к созданию более благоприятных условий для внедрения и использования домашней телемедицины [1].

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

4. Ряд стран поддерживают разработку технологических инноваций в области «социального благополучия», которые могут способствовать решению задач социального обслуживания населения, и, в то же время, представляющих коммерческие возможности. Финляндия одной из первых стран приступила к решению данной проблемы, с помощью программ iWell и FinnWell, а также достигла значительных успехов на рынке таких систем (например, часы компании Vivago). В Дании в настоящее время так же реализуется одна из основных государственных инвестиций в области «технологий всеобщего благосостояния» [1, 2]. Процесс внедрения информационно-коммуникационных технологий представляет собой сложную систему частно-государственного взаимодействия. Она включает в себя широкий круг субъектов, представленных как производителями ИКТустройств, так и провайдерами социальных услуг, которые активно взаимодействуют и играют немаловажную роль в обеспечении разработок новых технологий, их внедрения и использования. Заключение. 1. Стареющее население Европы нуждается во всесторонней как медицинской, так и социальной поддержке со стороны государства и родственников, в связи с чем экономические затраты на обеспечение независимости пожилого пациента и его качества жизни постоянно растут. 2. Внедрение информационно-коммуникационных технологий во все сферы жизни, в том числе медицину, является значимым трендом функционирования общества в последнем десятилетии. Внедрение ИКТ-устройств в повседневную жизнь пациентов пожилого возраста в странах западной Европы протекает медленно в связи с наличием многочисленных бюрократических трудностей, проблем этического характера и низким комплаенсом самих пациентов. 3. В Республике Беларусь наблюдается процесс старения населения, как и в странах Западной Европы, в связи с чем необходимо использовать европейский опыт внедрения ИКТ-решений в преодолении возникающих препятствий, как в области нормативного регулирования, так и этической сфере. СПИСОК ИСПОЛЬЗУЕМОЙ ЛИТЕРАТУРЫ 1. Kubitschke, L ICT & Ageing European Study on Users, Markets and Technologies: Final Report / L. Kubitschke, K. Cullen // European Commission: Empirica, WRC. – 2010. 2. Hank, K Societal Determinants of Productive Aging A Multilevel Analysis Across 11 European Countries // European Sociological Review – 2010. 3. Good Practices in E-Inclusion, Ethical Guidance and Designing A Dialogue Roadmap // SENIOR project (2009) [Электронный ресурс]. – 2016 год. – Режим доступа: http://www.ifafiv.org/attachments/ 059_Report /– Дата доступа: 26.09.2016.

Секція «Інформаційні технології та системи»

92 УДК 37.018.43:004.77:378.4(477-25)КНТЕУ

Роганов В.П.

завідувач лабораторії дистанційного навчання кафедри програмної інженерії та інформаційних систем КНТЕУ, м. Київ, Україна

Стратанович Т.Е.

провідний спеціаліст лабораторії дистанційного навчання кафедри програмної інженерії та інформаційних систем КНТЕУ, м. Київ, Україна

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА В СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ КНТЕУ MOODLE

В сучасному світі відбувається розширення традиційної системи освіти і пошуки нових методів навчання з використанням дистанційного викладання, комп’ютерних освітніх програм, нових технологій створення, обробки та збереження електронних ресурсів для навчання. Враховуючи потреби сучасної молоді в неперервному здобуванні освіти, з використанням новітніх технологій та засобів, перед викладачами стає проблема пошуку і застосування нових форм і методик в освіті, яка має бути якісною. Використання системи дистанційного навчання Moodle відкриває широкі можливості в розвитку інтерактивних технологій для самостійного здобуття знань в умовах обмежених часових ресурсів традиційної освіти. Лабораторія дистанційного навчання (ЛДН) КНТЕУ входить до складу кафедри програмної інженерії та інформаційних систем. Основною метою діяльності лабораторії є адміністрування та супровід системи дистанційного навчання (СДН) КНТЕУ Moodle, впровадження сучасних освітніх Web-технологій в навчальний процес, методична підтримка викладачам при створенні дистанційних курсів. Створений інформаційний сайт Центра дистанційного навчання КНТЕУ [2]. В 2016р. був розроблений та впроваджений модуль зовнішньої on-line само-реєстрації студентів КНТЕУ в системі дистанційного навчання. На Головній сторінці системи дистанційного навчання КНТЕУ [1] представлений список всіх діючих дистанційних курсів з дисциплін, відсортованих по факультетах та кафедрах. Дистанційні курси або їх елементи можна ефективно використовувати в заочному навчанні, і в якості підтримки очних занять. Пріоритетним напрямком навчально-методичної роботи викладачів КНТЕУ є розробка власних дистанційних курсів та впровадження їх у навчальний процес. В КНТЕУ діє «Положення про визнання Web-ресурсів для дистанційного навчання навчально-методичною працею». Створюючи свій курс, викладач ретельно систематизує навчально-методичні матеріали та намагається викласти їх у відповідному сучасним вимогам вигляді. В дистанційній системі КНТЕУ авторське право захищене неможливістю копіювання вмісту Web-сторінок з екрану. Жодний дистанційний курс не може бути статичним, він має бути «живим», постійно розширюватись та доповнюватись новими матеріалами. На сьогодні практично кожний викладач стикається з проблемою створення, оновлення та удосконалення навчально-методичного змісту свого курсу, використовуючи можливості Moodle та різноманітного програмного забезпечення. Лабораторія дистанційного навчання надає методичну та консультаційну підтримку викладачам по розробці курсів та впровадженню їх у навчальний процес. В

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

КНТЕУ стає більш популярною очно-дистанційна форма навчання. Викладачі КНТЕУ можуть самостійно освоїти наступні навчальні курси, створені в лабораторії дистанційного навчання, та отримати консультації у авторіврозробників: «Програмне та методичне забезпечення дистанційних курсів», «Розробка дистанційного курсу в середовищі Macromedia Dreamweaver», «Створення дистанційних курсів за допомогою Articulate Storyline», «Створення дистанційних курсів в Adobe Сaptivate», «Створення тестів в Moodle», «Методика створення дистанційного курсу в Moodle (з використанням прикладів)». Крім загальноприйнятих форм вивчення дистанційних курсів та проведення електронних екзаменів, творчі викладачі винаходять нові технології використання ресурсів та елементів системи Moodle для організації навчального процесу. Найбільш цікавою є практика проведення вебінарів на базі лабораторії дистанційного навчання. Вебінар може виглядати як дистанційна лекція або on-line-семінар. На одному з таких вебінарів студенти представляли свої доповіді, використовуючи інтерактивну дошку, на якій були розміщені слайди презентації за обраною темою. Лектор передавав право на керування презентацією і надавав можливість голосових повідомлень учасникам вебінару. Після закінчення доповіді лектор задавав питання і робив кваліфіковані зауваження щодо змісту, структури та оформленню презентації, які були корисні та необхідні всім учасникам вебінару в подальшій професійній діяльності. Студенти задавали питання on-line і через чат. Така інтернет-технологія проведення дистанційних занять, як вебінар, відкриває нові цікаві можливості для навчання, ділового віртуального спілкування і вміння представляти бізнесінформацію. Студенти переконалися, що вебінар є ефективним інструментом для корпоративного навчання. На базі системи дистанційного навчання КНТЕУ щорічно проводиться змістовний та видовищний проект - творча дистанційна оff-line-олімпіада «Дизайн в рекламі». Ця надзвичайно цікава подія мала такі підготовчі заходи. В системі дистанційного навчання був створений дистанційний курс «Дизайн в рекламі». В поясненні до кусу студентам пропонується переглянути 36 студентських робіт та обрати ту, яка найбільш сподобалась, а також обґрунтувати свій вибір на форумі. Для цього був добавлений елемент курсу Форум з трьома темами. В темі «Правила голосування» викладач окреслила умови та часові межі заходу. В темі «Голосування» в цей період часу проходило безпосереднє оff-line-голосування. Учасники форуму в своїх повідомленнях називали номер та надавали змістовний, професійний аналіз вибраної роботи з 14 аспектів, таких як візуальний прийом, образ, вид, формат, закони та засоби гармонізації композиції, композиційні форми, образотворчі засоби, шрифти та колір і т.ін., а також висловлювали свої зауваження та побажання. Галерея робіт для представлення в курсі створювалась в наступні етапи: 1. Нумеровані зображення розміщуються в документ *.doc MSWord; 2. Документ *.doc конвертується в формат *.pdf. Формат PDF відображає зображення з фотографічною точністю, як знімки. 3. Документ *.pdf конвертується в формат *.swf для прискорення завантаження та перегляду з масштабуванням; 4. Документ *.swf встановлюється в курс за допомогою підключення модулю SWF. Завдяки режиму оff-line для проведення олімпіади, студенти мали можливість вибрати час та місце, щоб уважно, не поспішаючи, переглянути велику кількість робіт, і написати рецензію.

Секція «Інформаційні технології та системи»

В голосуванні приймали участь також і викладачі. Переможці названі в темі форуму «Підсумки олімпіади». При створенні дистанційного курсу викладачі практикують долучати студентів. Так, в процесі апробації одного з курсів, була використана технологія спільного (викладача та студентів) створення тестових завдань. Викладач запропонував студентам в якості самостійної роботи по вивченню чергової лекції створювати тестові завдання різних видів на оцінку. Викладачем було наголошено, що від якісно складених тестів до кожної теми залежить екзаменаційний тест, і, зрештою, екзаменаційна оцінка. Студенти намагалися добре та вчасно виконати завдання, усвідомлюючи відповідальність. Розроблені тестові питання студенти надсилали викладачу на електронну пошту для рецензування. З одержаного банку питань викладач формував тест до поточної теми та розміщував у дистанційному курсі для навчального тестування з даної теми. З тематичних тестів був сформований екзаменаційний тест, який був використаний в якості залікового. В процесі спільного створення тестів до тем дистанційного курсу визначилися переваги такої технології. В процесі роботи над тестами в формі діалогу викладач контролює участь, активність студента, оцінює роботу комплексно. Студенти включаються в активне засвоєння навчального матеріалу та створення нових елементів дистанційного курсу, таких як тест. Студенти вчаться правильно формулювати питання, узагальнювати та аналізувати інформацію. Складання тестів структурує та систематизує знання. Взагалі студентам цікаво розроблювати практичні завдання для самих себе. В іншому курсі викладач долучив студентів до створення контенту у вигляді мультимедійних презентацій із голосовим супроводженням. Найкращі озвучені мінілекції, створені студентами, вставлені як елементи курсу та демонструють високий рівень володіння технологіями представлення дослідної інформації. Формування інформаційного навчального середовища в системі дистанційного навчання КНТЕУ Moodle - це творче професійне вдосконалення та впровадження новітніх інтерактивних методів навчання. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Режим доступу: http://ldn.knteu.kiev.ua/ 2. Режим доступу: http://dist.knteu.kiev.ua/

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

УДК165.9:130.2

Савченко А.А.

кандидат культурології, м. Харків, Україна

ІНФОРМАЦІЙНИЙ АСПЕКТ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

Соціально-економічні, політичні, духовні трансформації, пов’язані з процесами глобалізації у просторі сучасності, зростання та розвиток інформаційних технологій, засобів масової інформації та комунікації викликають глобальні зміни та істотні трансформації в сучасному суспільстві. Процеси, що відбуваються в інформаційному просторі, формують структуру суспільства, його політичні, соціальні й культурні інститути, безпосередньо впливають на соціокультурний розвиток людини, її світогляд, мислення й спосіб життя. Саме поняття інформації набуває загальнонаукового характеру, оскільки все частіше в різних напрямках наукової діяльності виникає необхідність враховувати інформаційні аспекти досліджуваних об’єктів, процесів або явищ. Інформація починає розглядатися як фундаментальна складова будьякого об’єкта наукових досліджень, а її роль у формуванні еволюції людини й суспільства вважається ключовою [1-3]. Питання сутності інформації, інформаційних технологій, виявлення тенденцій, закономірностей, механізмів їх впливу на формування сфери культури нині широко й всебічно обговорюються й досліджуються в різних наукових напрямках. У науці формується нова методологія досліджень, яка ґрунтується на більш широкому застосуванні інформаційних підходів до дослідження тих або інших явищ і процесів у соціокультурному просторі. Зокрема в різнопланових працях Д. Белла, П. Дракера, М. Кастельса, К. Коліна, Й. Масуди, Ф. Махлупа, К. Мея, О. Тоффлера, Ф. Уебстера, А. Урсула та ін., відзначено, що інформаційний вплив на людину став одним з найважливіших аспектів, які цілком і повністю поставили соціум у залежність від інформації, яка проникнула в усі сфери людської життєдіяльності при формуванні сфери культури. У наукових роботах названих авторів інформація постає перед нами у вигляді системи накопичення знань у різних галузях, технологій її поширення. При цьому однією з найбільш актуальних проблем є необхідність дослідження природи інформації як одного із проявів об’єктивної реальності, виявлення її ролі в еволюції людини, її способі життя, формуванні соціокультурної сфери. Історичний досвід свідчить, що інформаційні технології значно впливають на розвиток суспільства й соціокультурну сферу. Ускладнення суспільного життя супроводжується розширенням обсягів інформації, що, у свою чергу, веде до збільшення потреби в інформаційному обміні через інформаційні технології. Тобто чим більшою є потреба в інформаційному обміні, тим більше інформації поширюється в суспільстві. Вона визначає свідомість, поведінку людей, їх життєдіяльність, спосіб життя, є в основі прийняття рішень, формуванні світогляду, інформаційнокомунікативних відносин в суспільстві. Інформація являє собою фактор, який керує суспільним розвитком й впливає на свідомість людей та їх культуру, а інформаційна діяльність стає основою розвитку всіх соціальних і культурних інститутів суспільства [4].

Секція «Інформаційні технології та системи»

Інформаційна система суспільства припускає наявність нових комунікаційних технологій, створення й посилення комунікативних зв’язків і взаємодій між членами суспільства. При цьому засоби масової комунікації повинні бути не тільки основними інформаційними каналами, якими транслюється інформація про ті або інші події у суспільстві, але й засобами передачі інформації, яка буде сприяти створенню умов для творчої самореалізації людини, її освіті, культивуванню соціально значимих дій і культурних цінностей даного суспільства. Відомо, що культура є якісною характеристикою людини й суспільства на тому або іншому етапі розвитку. Вона є завжди, але залежно від тих або інших характеристик несе в собі певні риси. Будь-яка культурна інформація через інформаційні технології в суспільстві поширюється за допомогою інформаційного впливу на свідомість людей, які своїми активними діями створюють існуючу соціокультурну реальність, формують соціум, його соціальні, політичні й культурні інститути. Таким чином в основі освоєння людиною світу є глибинні інформаційні процеси, що проявляються в сфері культури [1]. Відзначимо, що інформаційно-культурний простір є основою формування інформаційної культури, яка є важливою складовою культури людини й суспільства, невід’ємним елементом соціальної реальності й способом життєдіяльності людини в певному соціокультурному просторі. У сучасних умовах її комунікативна функція розширюється. Інформаційна культура припускає наявність у людини пізнавальної, інформаційної активності, засвоєння навичок інформаційної діяльності, розвиненість комунікативних взаємодій і зв’язків, певний ступінь усвідомленості власних інформаційних потреб і усвідомлений вибір тих або інших каналів одержання інформації завдяки сучасним інформаційним технологіям [5]. Прикладом подібної комунікації за принципом «мережної матриці» (М. Кастельс) є простір Інтернету, який виявляє великий інформаційний вплив на людину, надаючи можливість спілкування й формування відносин на всіх рівнях і у всіх формах, відмінних від прийнятих у реальному світі, обмеженому межами соціальних систем, культур і субкультур [6]. Глобальність і свобода вибору в інформаційному просторі Інтернету надає можливість розширення знань і контактів, але вимагає вироблення нових якостей і механізмів самоорганізації й самоосвіти для повноцінного усвідомленого існування в сучасному інформаційному соціокультурному просторі. Збільшення обсягів нової інформації й джерел доступу до неї надає можливість бути незалежним і вільним в одержанні будь-яких знань, однак інформаційна наповненість веде до інформаційного перевантаження, що деякою мірою може впливати на людину, її психічний стан і спосіб життя. Саме тому людина повинна уміти оцінювати якість отримуваної інформації, відбирати ту, яка надає знання та досвід, й відбраковувати непотрібну – ту, яка несе негатив і руйнування, є порожньою й блокує свідомість, веде до деградації й обмеженості. Набуття цих якостей є важливою складовою формування інформаційної культури особистості в соціокультурній динаміці сучасного суспільства. Доведено, що чим культурнішим є суспільство, тим більш культурною є людина. І навпаки. За допомогою культури людина накопичує й відтворює досвід життєдіяльності, який проявляється в культурологічних вимірах. Взаємодіючи зі світом

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

природи, соціумом людина відчуває на собі його вплив і своєю діяльністю впливає на нього. Отже, культура як результат взаємодії природи, людини й соціуму, народжується в результаті інформаційних взаємодій між людьми, природою й Всесвітом. Оскільки людина здатна взаємодіяти з навколишнім світом на всіх рівнях буття і рівень такої взаємодії залежить від її якісних характеристик та рівня засвоєної інформації, культура людини в даному випадку може бути розглянута як результат і сукупність цих взаємодій. Культура й інформація являють собою єдине багатогранне й багатоаспектне ціле, що формує інформаційне поле культури. На основі їх взаємодії можливе відродження загальнолюдських цінностей та створення нових соціально значимих цінностей суспільства та домінант його розвитку, створення належних умов для творчого розвитку та самореалізації людини в просторі сучасності в різних напрямках за допомогою своєї культурної діяльності в суспільстві. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Урсул А. Д. Космическая глобалистика в ракурсе информационной гипотезы освоения мира // Глобалистика как область научных исследований и сфера преподавания / Под ред. И.И. Абылгазиева, И.В. Ильина. Вып. 5. ― М.: МАКС Пресс, 2011. ― 385с. 2. Колин К. К. Философия информации и фундаментальные проблемы современной информатики / К. К. Колин // Alma mater (Вестник высшей школы). ― 2010. ― № 1. ― С. 29–35. 3. Ларионов Ю. С. Концептуальное представление о целостности материального мира / Ю. С. Ларионов, Н. А. Ярославцев. // ХІ Международный конгресс и выставка, Сб. Интер-Экспо Гео Сибирь-2015, Новосибирск. ― С. 157–168. 4. Можаева Г. В. Информация как историческая категория: к вопросу об информационном источниковедении / Г. В. Можаева // Гуманитарная информатика. ― 2012. ― № 6 ― С: 17–37. 5. Елистратова Н. Н. Информационная культура как критерий информатизации высшего образования в современных условиях реформирования / Н. Н. Елистратова // Современные научные исследования и инновации : электр. науч. журн. ― 2012. ― № 7.― Режим доступа до журн.: http://web.snauka.ru/issues/2012/07/15770. 6. Шлыкова О. В. Культура Мультимедиа: Уч. Пособие для студентов / О. В. Шлыкова. ― МГУКИ. ― М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. ― С. 34.

Секція «Інформаційні технології та системи»

98 УДК 007.51 : 338.467.6

Саенко В.Г.

к.физ.восп., доц., доцент кафедры олимпийского и профессионального спорта, Луганского национального университета имени Тараса Шевченко, г. Старобельск, Украина

ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И СПОРТИВНЫЙ БИЗНЕС КАК ЕДИНЫЙ ФАКТОР ОБРАЗОВАНИЯ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОЙ СИЛЫ ОБЩЕСТВА

Сфера услуг пополняется отраслями экономики, которые относятся к группе сервисной деятельности [1]. Они успешно развиваются, совершенствуются и утверждаются в глобальных сетях, мировом пространстве и отдельных государствах, вырабатывают новые условия кооперации и разделения труда, открывают закономерные связи и схемы отражения реальности. Все это основывается на кумулятивном и синергетическом эффектах управления взаимодействием и исполнителями. Такой процесс усложняет труд и приводит в движение режим экономии. Экономика, о которой ведется речь, формируется технологиями средств массовой информации (СМИ). Ее преимущества целесообразно рассматривать в увязке с конкретной деятельностью. В исследовании она связывается с физической культурой, спортом и организацией здорового образа жизни, которые, как и информационная сеть, имеют широкую территориальную распространенность. Индустриализация отношений в области поставки информации увеличивает ее объем, частоту обновления, распознаваемость, удешевляет процессы и технологии интеллектуальной обработки, т.е. приводит к постепенному понижению интеллектуального уровня информационного продукта. Это, собственно, область экономического его удешевления, т.е. – экономики, но нельзя сбрасывать со счетов и социальную нагрузку, что ложится на СМИ и неуклонно приобретает характер движущей силы. Фактом, что подтверждает сказанное, связывается следующее: одностороннее доминирование в информационной спортивной сфере в ущерб другим нескольких ведущих видов спорта, какими выступают футбол и хоккей, негативно влияет на решение основных социальных и экономических задач в области физической культуры, ибо тогда создание позитивного имиджа спорта, повышение статуса культуры тела, культуры здоровья, утверждение ценности здорового образа жизни забывается вообще. Снижается и заинтересованность спортивного бизнеса. То есть, в совокупности решаемых в Украине задач естественно вести исследование сервисной деятельности состояния информационной матрицы в области физической культуры, спорта и здорового образа жизни как единого экономико-организационного процесса взаимодействия. Цель статьи – раскрытие первоначального представления о производительной силе общества, формируемой сервизной деятельностью, в которой составляющая информационной технологии выступает инструментом движения, а составляющая физической культуры, спорта и организации здорового образа жизни – функциональной основой материализации движения. Информационная технология имеет отличительные черты, а именно: 1) когнитивный способ исследования экономико-организационного процесса взаи-

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

модействия; 2) информация о переменах в частном капитале и бизнесе, извлекается по данным о происходящих в ряду замещающих друг друга социальноэкономических укладов. Материалы анализа представлены в источниках [2-8]. Исследованию подвергаются условия образования экономической среды бизнеса, которая подчиняется распределению человеческой деятельности по родам, сферам, отраслям и видам. Основой формирования такой среды выступают факторы сервисной деятельности, а из общего процесса исключаются факторы воспроизводства. В постиндустриальном обществе образовываются временные творческие коллективы, сегменты, элементы и системы, в которых действия не конкурируют между собой, а работают друг на друга на комплементарных началах. Наблюдается разграничение функций, когда крупные корпорации выполняют на территории функцию анклава, что расширяет спектр вспомогательного и обслуживающего труда, а это, в свою очередь, фокусирует их помыслы на вкладывании материальных и финансовых средств, к примеру, в предмет исследования, т.е. в спортивные команды, клубы, лиги и турниры. Побудительных мотивов для этого насчитывается достаточное множество, и они варьируются в широких пределах – от спектра эмоциональных удовольствий до прагматических надежд на награды и богатство. Это складывается таким образом, если ведется оценка ситуации организации бизнеса относительно спортсменов и зрителей. Прагматические мотивы владельцев капитала связываются с надеждой на приумножение за счет любителей спорта рядов потребителей продукции, улучшение бренда, имиджа и узнаваемости продукта, фирмы или торговой марки. Кроме того, система массовой информации, прежде всего телевидение, включена в бизнес с позиции вещания, а для этого приобретают права на трансляцию спортивных событий и зарабатывают на продаже рекламного времени. В поле зрения владельцев капитала непременно находится строительство арен, спорткомплексов, стадионов и прочих объектов спортивной инфраструктуры. В совокупный перечень включаются также производители спортивной одежды и обуви, амуниции и инвентаря, продуктов здорового питания, методических систем тренировки человека и функционально-оздоровительных массовых практик. Критериями для классификации продукта спортивного бизнеса и вхождения в деятельность избирается обычно 1) свойство производительной силы труда, 2) качество профессионализма и 3) ролевое значение физической культуры и спорта для экономики. Согласно схемы действий по первому критерию можно осуществлять формирование групп продукта спортивного бизнеса, в который включено группы деятельности, среди которых свое место занимают а) основная, б) организационная, в) обслуживающая, г) обеспечивающая и д) коммерческая. Учитывается при прочих равных условиях ряд условностей, что отражаются в комплементарности отдельных услуг, их сплетении и взвешенной ценности по дополняемости. Выводы. Информационной технологией, этой технологией распространения информации, составляющая физической культуры, спорта и организации здорового образа жизни представляется как производитель массового продукта. Разнообразие целей, за которым он формируется, указывает на физическую или мыслительную способность личности, на положительный имидж предприятия или репутацию спортивного клуба, на достижения спортсмена или спортивной организации. Пози-

100

Секція «Інформаційні технології та системи»

тивное отношение к продукту массового спорта жизненно необходимо такому государству, каким представляется Украина в современных ее условиях жизнеобеспечения. Потребитель в спорте от спортивного бизнеса ожидает: 1) достижение любимой командой наивысшего спортивного достижения или результата, что позволяет ему ассоциироваться с клубом или спортсменом, 2) чувствовать и представлять собственную значимость в окружении в обычной жизни и амбициозно возвышать себя по этой причине, 3) иметь надежный способ для времяпрепровождения, получения положительных заряда и эмоций, быть причастным к победам. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ 1. Аванесова Г. А. Сервисная деятельность: историческая и современная практика, предпринимательство, менеджмент / Г. А. Аванесова. – М. : Аспект Пресс, 2006. – 130 с. 2. Бритченко И. Г. Организационные основы взаимодействия спортивного бизнеса: постановка и последовательное движение к инновационному управлению в Украине / И. Г. Бритченко, В. Г. Саенко // e-Journal VFU. – Варна : ВСУ "Черноризец Храбър", 2016. – № 9. – С. 1 – 32. 3. Саенко В. Г. Кумулятивная эффективность спортивного бизнеса и ее наполнение – экспериментальная основа инновации / В. Г. Саенко // Інвестиції : практика та досвід. – 2017. – № 2. – С. 8 – 15. 4. Саенко В. Г. Парадигма развития человека в инновационной среде спортивного бизнеса / В. Г. Саенко // Національні особливості та світові тенденції соціально-економічного розвитку країни : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. У 2-х ч. – Дніпро : НО «Перспектива», 2016. – Ч. 2. – С. 51 – 54. 5. Саенко В. Г. Спортивный бизнес и инновации: движение и связи / В. Г. Саенко // Научные экономические исследования: теории и предложения: сб. матер. ІІІ Междунар. науч.-практ. конф. / Восточноукраинский институт экономики и управления. – Запорожье : ОО «ВИЭУ», 2016. – C. 135 – 139. 6. Саенко В. Г. Услуга по развитию физической способности человека в среде спортивного бизнеса [Электронный ресурс] / В. Г. Саенко // Ефективна економіка. – 2016. – № 7. – Режим доступа : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5079. 7. Саенко В. Г. Функциональная модель спортивного бизнеса / В. Г. Саенко // Фінансові аспекти розвитку економіки України: теорія, методологія, практика : Зб. наук. пр. – Хмельницький : ХНУ, 2016. – Т. 2. – С. 136 – 138. 8. Saienko V. G. Marketing and management in the field of sports business / V. G. Saienko // Proceedings of academic science – 2016 : XI International scien.practical conf. – United Kingdom : Science and Education Ltd, 2016. – рр. 29 – 35.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

101

УДК 347.728.1:004.45

Столярчук І. А.

к.ф.-м.н., ст. викладач кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м.Київ, Україна

Якутович М. В.

студентка групи КН-36 Київський національний університет культури і мистецтв, м.Київ, Україна

РОЗРОБКА ІНСТРУМЕНТІВ ОПЕРАТИВНОЇ ОЦІНКИ СТАНУ БІЗНЕСУ ТА ПІДТРИМКИ ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ У КОНФІГУРАЦІЯХ СИСТЕМИ «1С:ПІДПРИЄМСТВО 8»

В умовах розвитку ринкових відносин в економіці необхідно приймати рішення, що забезпечують ефективний розвиток і функціонування підприємства.Це призводить до необхідності застосування технологічних механізмів планування та оперативного аналізу у їх взаємозв’язку з обліковими задачами для побудови ефективних автоматизованих алгоритмів оцінки стану бізнесу та результатів прийняття управлінських рішень з метою мінімізації збитків. Звідки виникає задача розробки таких інструментів у прикладних програмах, що призначені для автоматизації управління господарчою діяльністю підприємства. Таким чином, створення ефективних працюючих технічних засобівдля автоматизованогооперативного аналізу показників діяльності компанії, оцінкирезультатів прийняття фінансових рішень та дослідження практичних аспектів впровадження таких механізмів є актуальною задачею та узгоджується з потребами сучасної практики. Прийняття та реалізація управлінських рішень засновані на даних про фінансове становище підприємства, аналізі характеру та динаміки його можливих змін і подальших планах розвитку. Найбільш важливими є результати аналітичних розрахунків, які надають інформацію про фактичне фінансово-економічне становище підприємства.Теоретичні і практичні аспекти досліджуваної проблеми знайшли відображення в працях відомих вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, таких як Бутинець Ф. Ф., Литвак Б. Г., Науменко М. А., Снегова Е. В., Трофімова Л. А. та інші[1, 2]. У роботі досліджено технологічні інструменти управлінського аналізу, що входять до типового функціоналу прикладних рішень (конфігурацій) на платформі «1С: Підприємство 8», та питання їх подальшого удосконалення. Одним з базових інструментів для аналізу стану грошових коштів підприємства є звіт «Платіжний календар (з урахуванням замовлень)», який призначено для виведення інформації про плановані платежі, надходження і залишки за вибраний період часу з урахуванням замовлень покупців[3].Його можна застосовувати при реалізації механізмів планування грошових коштів, оцінки поточної фінансової ситуації та розрахунку і аналізу витрат від прийняття різноманітних фінансових рішень, наприклад, при рішенні задачі оптимізації використання позикових коштів з метою покриття касових розривів у платіжному календарі. Звіт відноситься до штатних механізмівсистеми та входить до складу конфігурацій, що містять опера-

102

Секція «Інформаційні технології та системи»

тивний та регламентований контур управління грошовими коштами, таких як «1С: Управління виробничим підприємством 8 для України» (УВП) та «1С: Управління торговим підприємством 8 для України» (УТП). При автоматизації задач прийняття управлінських рішень стосовно планування закупівельта продаж ефективним є використання таких сервіснихмеханізмів: обробка «Помічник планування»,обробка «Формування потреб» та обробка «Помічник заповнення календарного плану закупівель». Ці механізми допомагають суттєво автоматизувати побудову бізнес-процесів від створення планів продажів до автоматичного формування замовлень постачальникам з підбором постачальника за максимальною надійністю та мінімальною ціною на товар з урахуванням необхідних дат постачання. Одним з найбільш багатофункціональних інструментів підтримки прийняття рішеньсистеми «1С: Підприємство 8», що орієнтовані на керівництво компанії єаналітична панель «Монітор ефективності». Фактично цезібрання даних з довільних звітів системи з метою створення зручного і потужного засобу моніторингу найбільш суттєвих показників діяльності компанії.Показники можуть бути трьох типів: стандартний показник, план-факт та план-прогноз. Перевагою звіту є гнучке налаштування, що дозволяє користувачу системи самостійно обрати спектр показників ефективностідля оперативного аналізу бізнесу і динаміки його розвитку.Основне завдання інструменту – допомогти своєчасно виявити відхилення, негативну динаміку, точки росту, тобто охопити«весь бізнес одним поглядом».Відзначимо, щоуспішність використаннята затребуваність звіту«Монітор ефективності»в конфігурації УВП підтверджує необхідність створення його аналогів в інших прикладних рішеннях, наприклад, в конфігурацій «1С: Бухгалтерія 8 для України», де він суттєво доповнить традиційний набір звітів «Рапорт керівника». Що ставить актуальну задачу доопрацювання прикладних рішень системи. Відзначимо також, що для повноцінного аналізу необхідна суміжна по відношенню до аналізованого показника інформація. Цю задачу в «Моніторі ефективності» вирішують передбачені додаткові звіти-розшифровки. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Петруня Ю. Є. Прийняття управлінських рішень: навчальний посібник для студ. вузів / Ю. Є. Петруня, В. Б. Говоруха, Б. В. Літовченко; за ред.: Ю. Є. Петруня. – 2-ге вид. – К. : Центр учбової літ., 2011. – 213 с. 2. Плескач В. Л. Інформаційні системи і технології на підприємствах : підручник / В. Л. Плескач, Т. Г. Затонацька. – К. : Знання, 2011. – 718 c. 3. Столярчук I. А. Автоматизація процесів прийняття фінансових рішень на виробничому підприємстві засобами системи «1С:Підприємство 8» // Глобальні та регіональні проблеми інформатизації в суспільстві і природокористуванні: Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції – Київ: НУБіП України, 2015 – С. 96-98.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

103

УДК 65.014.1:004.4

Столярчук І. А.

Сорвіна С. М.

методист відділу маркетингу Торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету, м.Київ, Україна

Якутович М. В.

студентка 5-го курсу групи КН-36с Київський національний університет культури і мистецтв, м.Київ, Україна

НОВИЙ РІВЕНЬ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ НА БАЗІ СИСТЕМИ "1С: ПІДПРИЄМСТВО 8"

Господарча діяльність сучасного підприємства проходить в умовах багатьох факторів впливу та потребує оперативного прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Сьогодні задачі управління та обліку не можливо реалізувати без використання ефективних механізмів автоматизації господарчої діяльності[1, 2, 3]. Поширеними інструментами для виконання цих завдань є прикладні рішення (конфігурації) системи «1С:Підприємство 8», які поділяються на типові, галузеві, спеціалізовані та інші. Функціонал сучасних конфігурацій системи надає керівництву підприємства й керівникам, відповідальним за розвиток бізнесу – широкі можливості аналізу, планування і гнучкого управління ресурсами компанії для підвищення її конкурентоспроможності, керівникам підрозділів, менеджерам – інструменти, що дозволяють підвищити ефективність щоденної роботи за своїми напрямками, працівникам облікових служб підприємства – засоби для автоматизованого ведення обліку в повній відповідності до вимог законодавства і корпоративних стандартів підприємства[4]. Відзначимо, що сучасний рівень автоматизації надається як на рівні технологічної платформи системи, так і на рівні розроблених на її базі прикладних рішень. Остання версія платформи, а саме «1С:Підприємство 8.3»,призначена для максимального забезпечення ефективної, неперервної і безпечної роботи підприємства та мобільності і зручності роботи його співробітників. З цією метою вона задовольняє високим вимогам масштабованості, стабільної роботи на вузьких каналах зв’язку та через «хмарні сервіси», налаштована на роботу з мобільними пристроями тощо[5]. Розглянемо сучасні можливості типових рішень системи на прикладі конфігурації «1С: Підприємство 8. Управління торгівлею 8 для України» – програмного продукту для автоматизації оперативного управлінського обліку торгівельного підприємства. Базовий функціонал програми налагоджується опціонально (для запобігання ускладнень експлуатації ПЗ) та охоплює практично всі напрямки господарчої діяльності торгівельних підприємств, які відображаються в обліку технічними засобаминаступних підсистем: • планування і план-фактний аналіз продажів і закупівель; • управління складськими запасами; • управління поставками і продажами (включаючи оптову, роздрібну та комі-

104

Секція «Інформаційні технології та системи»

сійну торгівлю); • ціноутворення (аналіз цін, управління ціновою політикою, конкурентна розвідка тощо); • управління відносинами з клієнтами, сегментація клієнтської бази, бізнесрегіони продаж; • управління грошовими коштами, зокрема формування платіжного календаря; • облік і аналіз комерційних витрат; • управління замовленнями покупців і внутрішніми замовленнями підрозділів; • управління взаємодією з клієнтами через торгових представників; • самообслуговування клієнтів через web; • інтеграція з торговим обладнанням; • інтеграція з іншими конфігураціями системи «1С: Бухгалтерією 8 для України», «1С: Роздріб 8 для України». • моніторинг і аналіз ефективності торгової діяльності. При цьому конфігурації постійно доопрацьовуються розробниками під задачі сьогодення, тобто зростає спектр можливостей прикладних рішень. Так для підвищення ефективності управління іклієнтоорієнтованості компанії, вирішення задач оптимізації товарних запасів, запобігання недоотримання прибутку через відсутність продукції в товарному асортименті та інше в останніх редакціях програми з’явилися деякі додаткові можливості: • самообслуговування або самостійна реєстрація замовлень клієнтами через Інтернет (клієнту дається доступ до бази даних і пароль входу). В системі самообслуговування клієнт може: подивитися загальну інформацію по своїм замовленням та стан замовлень; оформити нове замовленнята вказати спосіб доставки; проконтролювати стан взаєморозрахунків, уточнити свої дані; зареєструвати скаргу або претензію і бачити стан її обробки; зареєструвати заявку на повернення; оформити звіт про продажі, якщо клієнт є комісіонером; оформити акт розбіжностей при прийманні товарів; зареєструвати плани по закупкам товарів; отримувати автоматичні повідомлення за результатами подій в інформаційній базі або на основі аналізу даних; • автоматизація продажів групи торгових компаній / холдингу (схема роботи, при якій товар закупається на одні організації компанії, а продається від імені інших - «Інтеркампані»); • управління торговими представниками: можливість роботи торгових агентів самостійно або з оформленням попередніх завдань. Порівняння ефективності роботи агентів і план-фактний аналіз їх діяльності; • Мобільний робоче місце працівника складу (можливість працювати з програмою мобільно за допомогою спеціалізованого терміналу збору даних та спеціального програмного модуля); • асортиментне планування продажів: в розрізі товарних категорій, форматів магазинів і номенклатур; управління колекціями товарів тощо; • автоматизація бізнес-процесу продажу з можливістю оцінити ймовірність успішного завершення угоди продажу та аналізувати вузькі міста на кожному етапі процесу; • сегментація бази клієнтів та пошук нових ринків збуту за допомогою сегмен-

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

105

тування. Зазначена вище автоматизація бізнес-процесу продажу в свою чергу дозволяє управляти якістю обслуговування, оперативно отримувати інформацію про: • терміни обробки операцій на етапах процесів продажів; • вузькі місця процесів (кількість програшів і втрачений потенціал на етапах), ймовірнісний прогноз надходження грошових коштів; • графічне (у вигляді діаграми «воронка продажів») уявлення стану процесів продажів; • докладний стан процесів: кількість угод (в роботі, виграних і програних); • відхилення від середніх значень по менеджерам, партнерам і видам угод. На підставі статистики угод можна оцінити ймовірність їх успішного завершення таоцінити ступінь задоволення первинного попиту клієнтів. Таким чином, різноманітність прикладних рішень на платформі «1С:Підприємство», та постійне зростання об’єму і складності вирішених засобами цих конфігурацій задач автоматизації господарської діяльності, з одного боку потребує підготовлених користувачів, а з іншого надає самому вимогливому управлінцю сучасні інструменти підвищення ефективності бізнесу. Все це обумовлює зростаючий попит на підготовлених фахівців з економіки таменеджменту. Причому це спільна задача, як бізнесу (що виробляє, супроводжує та використовує програмне забезпечення) так і освіти, що готує кадри для бізнесу. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Плескач В.Л. Інформаційні системи і технології на підприємствах[Текст] / В.Л. Плескач, Т.Г. Затонацька – К. Знання, 2011. – 718 с. 2. Петрун Ю. Є. Прийняття управлінських рішень: навчальний посібник для студ. вузів [Текст] / Ю. Є. Петруня,В.Б. Говоруха, Б.В. Літовченко; за ред.: Ю.Є. Петруня. – 2-ге вид. – К. : Центр учбової літ., 2011. – 213 с. 3. Носуліч А. Процесний підхід до побудови механізму оптової торговельної діяльності [Електронний ресурс] / Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=158 4. Столярчук I.А. Автоматизація процесів прийняття фінансових рішень на виробничому підприємстві засобами системи «1С:Підприємство 8» [Текст] / Глобальні та регіональні проблеми інформатизації в суспільстві і природокористуванні: Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції – Київ: НУБіП України, 2015 – С. 96-98 5. Радченко М.Г. 1С: Предприятие 8.2: Практическое пособие разработчика [Текст] / М.Г. Радченко, Е.Ю. Хрусталева – 1С-Паблишинг, 2009. – 857 с.

Секція «Інформаційні технології та системи»

106 УДК 004.2: 004.42

Ткаченко К.О.

старший викладач кафедри інформаційних технологій Київська державна академія водного транспорту ім.гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

Герасименко А.М.

студент групи ПІ-1320 Київська державна академія водного транспорту ім.гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

АНАЛІЗ ПРОГРАМ РОЗПІЗНАВАННЯ МУЗИЧНИХ ОБРАЗІВ

В наш час музика пов’язана з повсякденним життям дуже тісно. З музикою ми стикаємось в кафе, в міському транспорті, в магазинах та навіть коли просто йдемо по вулиці. Іноді, хочеться дізнатись назву тієї чи іншої композиції, дізнатись більше про автора або знайти текст композиції. Саме тому питання розпізнавання музикальних образів є якщо не самим важливим, то досить вагомим. Зараз на ринку існує досить багато програм, які можуть розпізнавати музичні образи. Фундатором в розробці додатків для розпізнавання музичних образів є компанія Shazam, заснована ще в 1999 р. і така, що функціонує по теперішній час. Бібліотека музичних образів налічує більше 11 000 000 композицій. Спочатку додаток був розроблений тільки для мобільних пристроїв, та зараз вже доступні додатки для Windows та Mac OS. Тобто, на даний момент Shazam підтримує пристрої на Windows 8, Windows Phone, iOS, BlackBerry, Symbian, Android, Mac OS, Windows Mobile [1]. Shazam може ідентифікувати записані звуки, які передаються з будь-яких джерел, таких, як радіо- чи телетрансляція, музика кінофільму чи музичний фон у клубі, за умови, що рівень фонового шуму не надто високий. Shazam зберігає каталог аудіо, розпізнаних за допомогою програми, надаючи прямі посилання на відповідні треки на YouTube, якщо вони там присутні. У 2015 р. на ринку з’явилося оновлення Shazam, яке дозволяє здійснювати пошук по текстам пісень і назвах альбомів. Крім того у програмі з'явився розділ «Перевірені виконавці». У 2015 р. стала доступною технологія Shazam Visual Recognition, яка дозволяє користувачеві сканувати друковане зображення зі спеціальною міткою і потім перенаправляти його на сайт компанії [2]. Крім Shazam на ринку програм, що розпізнають музичні образи, є також SoundHound, Gracenote, ACRCloud. Ці програми вони мають ідентичний фунціонал. Вони майже не відрізняються одна від одної. Цікавим аналогом є TrackID – сервіс, створений на початку 2006 р. каліфорнійською компанією Gracenote для телефонів серії Walkman компанії Sony Ericsson (крім ранніх моделей серії – W200, W300, W550, W700 і W800), що дозволяє дізнаватися про виконавця та назву музичного твору за його коротким уривком, записаним на мікрофон мобільного телефону чи іншого мобільного гаджета. До 2007 р. сервіс TrackID став стандартним для більшості телефонів Sony Ericsson (за винятком деяких бюджетних моделей), переставши бути ексклюзивною

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

107

функцією серії Walkman. Починаючи з 2010 р. сервіс представлений у вигляді додатку для платформи Android і поширюється компанією Sony безкоштовно через Google Play. Практично не маючи аналогів, сервіс TrackID швидко набув популярності і серед людей, що не володіють телефонами з такою функцією. Однак розробники не бажали пускати його у відкритий доступ, і тому в веб-інтерфейс сервісу був впроваджений захист від несанкціонованого доступу (не з телефонів Sony Ericsson). Таким чином, формально дозволялося використання сервісу і з тих телефонів Sony Ericsson, в яких ця функція не була спочатку реалізована [3]. Tunatic (Тунатік, Тьюнатік) – безкоштовне програмне забезпечення для онлайнідентифікації музики, розроблене Sylvain Demongeot для Windows і Mac OS. Після розпізнавання образу видається посилання, за яким можна перейти на сторінку веб-сайту, де вже будуть зазначені виконавець і назва композиції, а також запрошення завантажити цю композицію в iTunes. База аудіо- відбитків поповнюється за допомогою програми Tunalyzer (тільки Mac OS). Недоліками даного сервісу є те, що він не працює через проксі-сервер та не розпізнає класичну музику [4]. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Shazam (service) [Електронний ресурс]. Режим доступу: https:// en.wikipedia.org/wiki/Shazam_(service) 2. Шазам [Електронний ресурс]. Режим доступу: https:// uk.wikipedia.org/ wiki/Шазам 3. Tunatic [Електронний ресурс]. Режим доступу: https:// ru.wikipedia.org/ wiki/Tunatic 4. TrackID [Електронний ресурс]. Режим доступу: https:// ru.wikipedia.org/ wiki/TrackID

Секція «Інформаційні технології та системи»

108 УДК 004 004.2:371.1

Ткаченко О.А.

к.ф.-м.н., доцент кафедри комп’ютерних наук, Київській національній університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ В УПРАВЛІННІ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

Одна з основних умов оптимального управління – організація інформаційного забезпечення не тільки навчального процесу, а й процесу безпосередньо організації та управління навчанням. Управлінська діяльність включає в себе обробку великих обсягів інформації. Для того, щоб ця інформація дійсно допомагала приймати вірні управлінські рішення, вона повинна бути об’єктивною, своєчасною, адекватною, відображати динаміку змін в об’єкті управління. Крім того потрібні інформаційні технології (ІТ) [1] та інформаційно-комунікаційні технологій [2, 3] для швидкого і зручного управління вищим навчальним закладом (ВНЗ) з витратами часу. Процес інформатизації є одним з перспективних напрямків розвитку освіти. Використання ІТ в управлінні ВНЗ надає нові можливості для його керівництва. Використання ІКТ передбачає оснащення ВНЗ відповідною обчислювальною технікою, організацію і проведення навчання персоналу відповідним ІТ та цифровим компетенціям. Інформаційне забезпечення процесів управління ВНЗ, що побудоване на створенні відповідних інформаційних систем (ІС) управління ВНЗ (ІСУ ВНЗ), надає можливість зменшити складності у обробці інформації та розширити сферу її застосування. При цьому кожна ІС є сукупністю підсистем: інформаційною, організаційною, правовою і програмною. ІСУ ВНЗ в наш час сприяє аналізу навчального процесу; виявленню проблем та знаходженню шляхів їх ефективного (оптимального) вирішення. Важливою умовою інформаційного забезпечення процесу управління ВНЗ є використання ІКТ. Впровадження ІТ, ІКТ та ІСУ ВНЗ в процес управління ВНЗ в наш час відбувається не на всіх етапах життєдіяльності ВНЗ. Найбільш поширене використання ІТ та ІКТ безпосередньо у процесах навчання, тестування рівня знань, поточного та підсумкового контролю, ведення документообігу тощо. Але процеси прийняття управлінських рішень ще базуються на особах, що приймають рішення, і ці особи не використовують ІТ та ІКТ у своїй управлінській діяльності. Розуміючи ІС як взаємопов’язані сукупності засобів, методів і персонала, такі, що використовуються для збереження, обробки і надання чи візуалізації інформації. Згідно мети, функцій та сфер застосування серед ІТ та ІС управління ВНЗ можна виділити такі ІС та ІТ: управління кадрами; управління контингентом (студентами, абітурієнтами); управління навчальним процесом (контроль, моніторинг знань, тестування, організація дистанційного навчання тощо); управління виховним процесом (робота кураторів, їхня звітність тощо). ІСУ ВНЗ: містить уніфіковані системи документації, схеми інформаційних потоків; регламентує взаємодію працівників з технічними засобами і між собою в проце-

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

109

сі експлуатації ІС; визначає області управлінських задач, які треба вирішувати за допомогою ІТ та ІКТ; розподіляє функціональні обов’язки кожного при вирішенні цих задач; містить інформаційну базу нормативно-правових документів; підтримується сучасним апаратно-програмним забезпеченням. Це дозволяє використовувати великі обсяги управлінської інформації, співставляти показники, робити швидкий пошук і обробку даних, тобто здійснювати вибір найкращого варіанту з можливих і приймати оптимальні управлінські рішення. Створення єдиного інформаційного простору (на рівні ВНЗ, країни, світу), впровадження ІТ та ІКТ в навчальний процес та управління ВНЗ надає наступні можливості: – стимулює творчу активність, звільняє від фізіологічних обмежень, страху самовираження; – знімає навантаження – рутинні операції виконуються ПК, а користувач оперативно залучає необхідні джерела інформації; – розширюються можливості представлення результатів навчальної діяльності студентів (гіпертексти, презентації, моделі тощо). Єдине інформаційне середаовище ВНЗ повинно включати компоненти, що забезпечують інформатизацію основних видів діяльності ВНЗ: управління кадрами; управління ресурсами; забезпечення комунікації; управління контингентом студентів. ІСУ ВНЗ включають в себе: єдину базу даних; введення даних з можливістю їх наступного редагування; розмежування прав доступу до даних; використання одних і тих же даних в різних застосуваннях і процесах; можливість обміну даними між різними прикладними програмами без виконання операцій експорту-імпорту. Розв’язання задачі підвищення ефективності управління можливо шляхом: використання ІТ та ІКТ в навчальних та управлінських процесах; надбанні персоналом ВНЗ відповідних цифрових компетенцій, рівень яких має бути підтверджено як національними, так і міжнародними сертифікатами (наприклад, ECDL [4]). В умовах потока інформації, що зростає, є бажання позбутися великої кількості інформаційних джерел, які не завжди є комп’ютерно-орієнтованими [5–7]. Однако це може бути успішним лише при здійсненні та виконанні таких вимог: – використання для створення первинних документів тільки найпростіших і поширених програмних продуктів; – мінімум додаткового обладнання і програмного забезпечення; – мінімізація вимог до рівня підготовки учасників процесу; – доступність конечного продукту, що забезпечується через локальну мережу ВНЗ. Поставлена задача вирішується в декілька етапів: – перший – визначення кола учасників і формалізація їх вимог до програми; – другий – пошук або написання необхідного програмного забезпечення; – третій – технічне оснащення робочих місць; – четвертий – навчання та підготовка персоналу; – п’ятий – впровадження інформаційних технологій як у процес навчання, так і у професійну діяльність фахівців соціокультурної сфери; – шостий – оцінка ефективності навчального процесу підготовки фахівців со-

110

Секція «Інформаційні технології та системи»

ціокультурної сфери, яка здійснюється з використанням інформаційних технологій та набуттям цифрових компетенцій. Сучасний етап модернізації освіти визначив зростання уваги до навчального процесу взагалі з боку основних «замовників» освітніх послуг (зокрема, майбутні фахівців, суспільство, держава) та до проблеми отримання ними цифрових. Компетенцій, зокрема. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Інформаційні технології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційні_технології 2. Інформаційно-комунікаційні технології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційно-комунікаційні_технології 3. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та їх роль в освітньому процесі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/method/technol/6804/ 4. ECDL [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ecdl.org/ 5. Коростелев А.А. Технология анализа результатов работы образовательной системы на основе информационного обеспечения / А.А. Коростелев // Информатика и образование, 2008. – № 7. – С. 33-35. 6. Руководитель современного образовательного учреждения: слагаемые эффективной работы (отчет по итогам социологического исследования). - Тольятти: Изд-во Фонда «Развитие через образование», 2001. – 176 с. 7. Ромашко С.М. Конспект лекцій з дисципліни "Комп’ютерні мережі і телекомунікації" / C.М. Ромашко. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2006. – 61с.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

111

УДК 004.2, 004.42

Ткаченко О.А.

к.ф.-м.н., доцент кафедри комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв

Гречаний Ф.В.

студент групи КН-23, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

СИСТЕМА РОЗРОБКИ КЛІЄНТ-ОРІЄНТОВАНИХ WEB-ЗАСТОСУВАНЬ НА ОСНОВІ АВТОРСЬКОЇ СМS

CMS – система управління контентом – система ефективного виконання рутинних завдань з розміщення інформації та редагування або створення розділів. Основними завданнями такої системи є: збір і об'єднання в єдине ціле різних джерел інформації на основі ролей і завдань; забезпечення взаємодії різних співробітників, проектів і робочих груп, з тими базами знань і даних, які були раніше створені, в такому вигляді і таким способом, щоб зробити процес пошуку і повторного використання максимально комфортним і звичним. У CMS визначається все різноманіття даних: стандартні документи, музика, звуки, відео, каталоги і т.і.. CMS служать для управління, зберігання, обробки, перегляду і публікації даних різними групами користувачів. Звідси нова професійна діяльність – контентменеджер, редактор сайту. CMS – інформаційна система, що використовується для забезпечення та організації створення, редагування та управління контентом [1, 2]. CMS дозволяє створювати динамічні сайти, оновлення можливо навіть без спеціальних знань html чи css. Системи мають зрозумілий інтерфейс, а щоб додавати новини на сайт достатньо вміти користуватись текстовим редактором. Основні функції CMS [2]: надання інструментів для створення вмісту, організація спільної роботи над вмістом; управління вмістом: зберігання, контроль версій, дотримання режиму доступу, управління потоком документів та інше; публікація вмісту; представлення інформації у тому вигляді, зручному для навігації та пошуку. Системи управління веб-сайтом часто розраховані на роботу у певному програмному середовищі. Наприклад, більшість систем керуванням вмістом написані мовою програмування PHP і зберігають вміст і налаштування у базі даних типу MySQL або PostgreSQL, тому для їх роботи потрібно, щоб на сервері, де вони розміщені, були встановлені веб-сервер (Apache, IIS чи інший), підтримка PHP та системи керування базами даних MySQL або PostgreSQL, а також, в разі необхідності, додаткові програми для обробки зображень чи математичних формул. Способи роботи CMS: Генерація сторінок за запитом. Системи такого типу працюють на основі зв'язки «модуль редагування → база даних → модуль представлення» (MVC). MVC генерує сторінку з контентом на основі інформації з бази даних. Інформація в базі даних змінюється за допомогою модуля редагування. Сторінки заново створюються сервером при кожному запиті, а це створює навантаження на сервер, яке може бути

112

Секція «Інформаційні технології та системи»

зменшене при використанні методів кешування, що є в сучасних веб-серверах. Генерація сторінок при редагуванні. Системи цього типу вносять зміни у вміст сайту та створюють набір статичних сторінок. При такому способі втрачається інтерактивність між відвідувачами сайтів та контентом даного сайту. Змішаний тип поєднує в собі переваги перших двох. Може бути реалізований шляхом кешування – MVC генерує сторінку один раз, надалі вона буде швидко завантажуватися із кешу. Другий підхід – збереження певних інформаційних блоків на етапі редагування сайту і збирання сторінок з цих блоків при запиті відповідної сторінки користувачем. Основні переваги використання CMS [3]:  в роботі використовується найбільш ефективний інструмент для вирішення конкретного завдання (в залежності від виду сайту і вимог до його функціоналу підбирають оптимальну CMS);  використання CMS дозволяє власнику сайту самостійно створювати і видаляти розділи сайту, редагувати різну інформацію без залучення стороннього фахівця - це одна з переваг над статичними сайтами;  робота сайту постійно тестується безліччю користувачів, а знайдені помилки і уразливості досить оперативно усуваються, при цьому сайт працює на самих передових і перевірених технічних рішеннях;  часові витрати на розробку сайту істотно знижуються, так як розробнику не треба фіксувати свою увагу на чисто технічних завданнях: «як зробити стрічку з новинами» або «як навчити CMS шукати товари в каталозі», а можна зосередитися на інформаційній та візуальної складових майбутнього сайту. Деякі системи орієнтовані тільки на вирішення конкретних завдань (ведення блогів, інтернет магазини, форуми), інші є універсальними і надають розробником зручне середовище проектування і програмування для розробки чого завгодно. Частина CMS може складатися з безлічі функціональних блоків і модулів, інші монолітні, неподільні, та ще й зашифровані. Одні системи поставляються безкоштовно і з можливістю внесення своїх доробок, а деякі надаються за гроші і не допускають можливість редагування ядра «движка». Найпоширеніші функції CMS-систем:  створення контенту;  збір та адаптація контенту з існуючих джерел;  класифікація та індексування контенту; перегляд контенту;  затвердження опублікованого контенту;  перетворення контенту;  зберігання контенту;  тестування і верифікація контенту;  перевірка готовності контенту;  публікація;  підтримка, актуалізація та контроль за змінами;  Recall та архівування;  звіти та аналіз. CMS поділяють на різні категорії, призначені для різних потреб.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

113

CMS – це найшвидший варіант для створення власного потужного сайту з мінімум затраченими зусиллями. Особливих знань не потрібно, треба тільки розібратись в інтерфейсі системі. Підібрати вигляд створюваного сайту теж легко зважаючи на те, що в інтернеті безліч безкоштовних шаблонів для CMS. На основі аналізу існуючих СМS [1-3] авторами було розроблено авторську СМS для розробки клієнт-орієнтованих Web-застосувань широкого направлення ( від технічних до культурних і мистецьких). СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Що таке CMS? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://programming.in.ua/other-files/internet/78-what-is-cms.html 2. Системи керування змістом [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Content_management_system 3. Що таке CMS? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://moolkin.ru/joomla/cms/chto-takoe-cms-dlya-chego-ona-nuzhna-kakie-byvayut-cms

Секція «Інформаційні технології та системи»

114 УДК 004.2: 004.4: 004.6

Ткаченко О.А.

к.ф.-м.н., доцент кафедри інформаційних технологій Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного м. Київ, Україна

Ковчан М.А.

студент групи ПІ-1319 Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного м. Київ, Україна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ РОЗРОБКИ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ

Мобільні телефони досить швидко еволюціонували від "просто телефон" до "тут вже можна запустити Autocad". Цей блискавичний стрибок став можливим завдяки гармонійному поєднанню hardware і software [1]. Якщо для роботи над частиною апаратного забезпечення необхідні команди інженерів, то для роботи над окремим додатком іноді досить і одного розробника. Це стало можливо завдяки зручному інструментарію для ведення розробки додатків. Чим дорожчий мобільний телефон, тим дорожчі апаратні комплектуючі (в тому числі краща теплопровідність матеріалу корпусу для запобігання перегріву), а отже і ширший простір розробника для створення "важкого" графічного додатку. Важливу роль відіграє також середовище розробки, чим він зручніше, тим легше створювати якісні програми (на жаль, середовище тільки інструмент, тож не може перешкоджати створенню низькопробних програм). У наш час на ринку смартфонів домінують Android, iOS, використання Windows Phone майже непомітне на фоні конкурентів [2]. Популярність Android-пристроїв [3] забезпечується порівняно низькою вартістю моделей (бюджетних і середнього класу), в той час як iOS хоч і може відлякати вартістю, але приваблива своєю зручністю як для користувача, так і розробника, для якого компанія Apple не поскупилася створити чудове середовище розробки – XCode [4]. Аудиторія розробників Windows Phone вкрай мала через незначну кількость користувачів, а мало користувачів, бо мало додатків, що вже не може залучити разбалуваного кількістю додатків iOS і Android споживача. Тож iOS – дорого, але комфортно, Android – буває по-різному, а Windows особливої довіри не викликає. Поріг входження для розробника-початківця теж відчутно різниться між операційними системами, але для розробки iOS-додатку необхідна Mac OS X [5], яка стабільно працює тільки на пристроях від Apple. Аккаунт розробника для розміщення та подальшого продажу додатків користувачам являє собою платну річну підписку (вартість якої $99), для популярного додатка "воно того варте". XCode дозволяє створювати додатки для будь-якого пристрою від Apple, починаючи зі смартфонів і телевізорів, закінчуючи годинниками iWatch. Особливою властивістю платформи iOS є те, що один пристрій може виконувати дії на другому, якщо це передбачено в додатку. Наприклад, користувач в своєму додатку може дописати код, який дозволить перемикати треки його плеєра з годинника iWatch. У XCode можна одночасно і створювати дизайн додатків, і відразу писати код, що керуює елементами дизайну.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

115

Крім того присутній емулятор пристроїв iPad & iPhone, що дозволяє розробляти програму і тут же тестувати її на предмет того, як воно буде виглядати на тому чи іншому смартфоні, з можливістю вибору покоління пристрою та параметри екрану. Apple демонструє той рідкісний випадок, коли середовище розробки робиться не для формальності, а використовується самою компанією для створення додатків, тому розробник може реалізувати в своєму додатку будь-яку «родзинку», яку він побачив в будь-якому стандартному додатку iOS. Підводячи підсумки, слід сказати, що у кожної платформи своя історія, свої унікальні переваги і недоліки, своє бачення майбутнього для користувачів і розробників, тому кожен завжди обирає те, що йому ближче. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1.Hardware vs. Software [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.diffen.com/difference/Hardware_vs_Software. 2. IDC: Smartphone OS Market Share 2016, 2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.idc.com/promo/smartphone-market-share/os. 3. Why android phones are the most popular phones in the world? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.quora.com/Why-android-phones-are-the-mostpopular-phones-in-the-world. 4. XCode – Apple Developer. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://developer.apple.com/xcode/. 5. macOS – Apple. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.apple.com/macos/sierra/.

Секція «Інформаційні технології та системи»

116 УДК 004.2: 004.42: 004.6

Ткаченко О. А.

к.ф.-м.н., доцент кафедри інформаційних технологій Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

Шестакова В. М.

студентка групи ПІ-1319 Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

СИСТЕМА «ПОМІЧНИК В РОБОТІ НА ПК ЛЮДЯМ З ВАДАМИ ЗОРУ»

ПК вже давно став невід’ємною частиною життя сучасної людини. Він проник у всі сфери діяльності, починаючи з освіти, закінчуючи діловою та робочою сферою. Життя людини завжди було пов’язане з отриманням, обробкою і накопиченням інформації, а з появою ПК цей процес став ще більше посилюватися. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) [1] дозволило кардинально змінити можливості людини Робота з ПК для людини з вадами зору не дуже доступна, слід відмітити те, що у багатьох людей з вадами зору взагалі відсутнє поняття про значення і можливості ПК та ІКТ, а тому і бажання навчатись і здобувати професію, яка пов’язана з використанням ПК та програмуванням у них майже відсутнє. Процес навчання роботи на ПК можна розділити на етапи. Спочатку користувачі, які почитають навчатись комп’ютерній справі, не мають чіткого поняття про ПК. На другому етапі вони починають розуміти призначення ПК та оволодівають елементарними діями на ньому. Наступні етапи є такими самими як і у людей без вад зору, однак вони значно розтягнуті у часі. В допомогу інвалідам зору було створене Українське товариство сліпих. Сайт НІКЦ УТОС – Інтернет-портал, призначений для людей з вадами зору. Його мета – надавати різноманітну інформацію, що сприятиме реалізації інтересів та захисту прав людини з вадами зору на освіту, працевлаштування, реабілітацію, тощо. З іншого боку, висвітлення в Інтернеті проблем незрячих дозволяє суспільству більше дізнатись про ці проблеми. Розробники сайту намагаються зробити інформаційний внесок у створення сприятливих умов інтеграції незрячих у громадянське суспільство [3]. Соціальна інтеграція людей з вадами зору в наш час вимагає застосування ІКТ та методик навчання, що забезпечать рівні умови для людей з обмеженнями та конкурентоспроможність. В наш час виникає нагальна потреба як у створенні навчальних закладів з комп’ютерно-орієнтованою підготовкою, так і спеціалізованих комп’ютерних програм допомоги в навчанні та роботі. Робота на ПК передбачає отримання інформації про стан ПК і виконуваних на ньому програм та керування роботою ПК. Для людини з вадами зору ці дії важко чи неможливо виконати, тому для них: отримання інформації з монітора ПК здійснюється спеціальними програмами екранного доступу, які виводять інформацію у звуковому вигляді чи шрифтом Брайля; керування роботою ПК здійснюється за допомогою комбінацій клавіш, які озвучуються [5].

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

117

Одними з можливих помічників для людей зі слабим зором є програми, які переводять текстову інформацію в голосову, завдяки яким можна не тільки бачити, але і чути текст [2]. Зустрічаються як комерційні, так і безкоштовні версії програм. Серед таких програм можна виділити екранний диктор в ОС Windows та Mac OSх. Такі програми дозволяють прослухати текстову інформацію, назви вікон, кнопки, пункти меню тощо та керувати роботою ПК за допомогою комбінацій клавіш. Прикладами екранних дикторів є: • Jaws (дозволяє «читати» з екрана і набирати текст, озвучує текст на екрані: кнопки, пункти меню, тексти в документах, тощо; озвучує натиснення клавіш клавіатури; використовує шрифт Брайля для читання тексту з екрана і його введення). • NVDA (дозволяє людям з вадами зору працювати на ПК, виводячи всю необхідну інформацію за допомогою мови або на брайлівський дисплей) [5]. • «Горинич» і «Speechka (створені основі продуктів Google, всі набори команд потрібно вводити вручну, асоціюючи дію зі словом, чи набором слів). • Cobra – набір програм для людей з вадами зору, який включає в себе екранну лупу, екранний диктор та ще декілька допоміжних утиліт. Завдання, пов'язані з розпізнаванням голосу – це складні завдання. Однак зараз стали з'являтися багато сторонніх сервісів, бібліотек, які можуть виконати досить якісне розпізнавання вимовлених фраз. Для цих потреб використовується голосовий пошук Google. Використовуючи Google-бібліотеки розпізнавання голосу можна управляти пристроями за допомогою голосових команд і навіть будувати голосовий діалог з спеціальними програмами (наприклад, такі як Cortana). Для розширення можливостей людей з вадами зору у роботі та освіті, для збільшення вибору серед існуючих безкоштовних програм була створена авторська система допомоги в роботі на ПК людям з вадами зору на основі голосового керування. Голосове керування – спосіб взаємодії з пристроєм за допомогою голосу. Голосове керування не є розпізнаванням мови (слів та речень) і призначене для введення керівних команд, наприклад, «відкрити файл», «закрити файл», «увімкнути ПК», «вимкнути ПК», «увімкнути звук», «вимкнути звук» та т.і.. За допомогою системи голосового управління можна вводити контент файлу чи веб-сторінки. При виконанні команди виведення великого текстового чи числового контенту оператору доведеться робити чіткі паузи між окремими словами, щоб користувач встигав сприймати інформацію [1]. Система «ПОМІЧНИК В РОБОТІ НА ПК ЛЮДЯМ З ВАДАМИ ЗОРУ» забезпечує виконання багатьох команд, зокрема: відповідь на питання про дату та час; перегляд web-сторінок, пошук контенту в Інтернеті та голосове озвучення знайденої інформації; перегляд і редагування текстових документів; запуск консольних додатків з командного рядку; вимкнення ПК та т.і. Ці функції допоможуть людям з вадами зору користуватись ПК, запам’ятовуючи невелику кількість комбінацій клавіш для керування роботою ПК, займатись самоосвітою без допомоги інших (завдяки перегляду web-сторінок та озвучення контенту) і т.і. ІКТ для людей з вадами зору – можливість доступу до світового інформаційного

118

Секція «Інформаційні технології та системи»

простору, а не лише навички та знання, необхідні для роботи. За допомогою спеціальних програм інваліди зору в майбутньому зможуть отримати можливість свого професійного самовизначення, а також можливість вільно спілкуватися з усім світом. І від того, наскільки успішно люди з вадами зору опанують інформаційні технології, залежить їх адаптація і інтеграція в сучасному суспільстві. Без надання відповідної освіти інвалідам зору і кваліфікації, що дасть можливість подальшого працевлаштування за обраною спеціальністю, неможлива інтеграція до сучасного суспільства. Спеціалізовані програми дають людині з вадами можливість відчути себе повноцінною та незалежною, що дуже важливо для кожної особистості. Придбання досвіду роботи з ПК є необхідним для людей з проблемами зору – спеціалістів різних професій, – оскільки це значно полегшує, вдосконалює, підвищує рівень виконання ними своїх завдань та професійних обов’язків. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Поняття та роль інформаційно-комунікаційних технологій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://svitppt.com.ua/informatika/ponyattya-ta-rolinformaciynokomunikaciynih-tehnologiy-ikt.html 2. Голосове керування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Голосе_керування 3. Закон України про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/875-12 4. Навчально-інформаційний комп'ютерний центр Українського товариства сліпих (НІКЦ УТОС) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.blind.org.ua/index.htm 5. Огляд базових принципів роботи незрячих за ПК [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.inc.in.ua/our-articles/45-articles/247-ohlyad-bazovykhpryntsypiv-roboty-nezryachykh-za-kompyuterom.html 6. Робота на комп'ютері без використання зору [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dszn-zoda.gov.ua/node/94

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

119

УДК 004.2

Ткаченко О.І.

к.ф.-м.н., доцент кафедри інформаційних технологій, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

ФОРМУВАННЯ ВИМОГ ДО МОДЕЛІ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЗНАНЬ

Формування вимог до моделі представлення знань (МПЗ) будемо виконувати шляхом аналізу і узагальнення множини вимог, які висуваються до МПЗ. Якщо МПЗ задовольняє деякій вимозі, то така вимога вже виступає в якості властивості даної МПЗ. Таким чином, метою процеса формування вимог до МПЗ, що розробляється, є визначення множини властивостей, які повинні бути притаманні МПЗ, що розробляється. Для досягнення поставленної мети треба вирішити такі задачі: 1) Виявити модель, що належить множині основних МПЗ, яка задовольняє більшості вимог, традиційно висуваємих до МПЗ. До основних МПЗ належать: продукційна, фреймова, логічна, мережева (зокрема, семантична мережа Куілліана). В результаті буде визначена МПЗ, яку доцільно розглядати в якості моделі, що потребує розвитку і вдосконалення притаманних їй властивостей. 2) Проаналізувати і виявити властивості МПЗ, що розроблені в межах робіт з розвитку та вдосконаленню властивостей МПЗ, яка вибрана в якості рішення у попередній задачі. В результаті буде визначена множина властивостей, які повинні бути у МПЗ, що розробляється. Ці властивості будуть вимогами до МПЗ. Виходячи з основних вимог, що висуваються до МПЗ, яка розробляється, повинно дозволяти: – представляти знання в термінах природної (обмежено природньої, природньо-професійної) мови предметної області, що досліджується та моделюється; – представляти декларативні та процедурні знання; – наочно відображати логічні зв’язки і семантичні відношення предметної області, що досліджується та моделюється; – отримувати цілісний образ знань, що представляються. В якості МПЗ, яка має найбільшу кількість бажаних властивостей, доцільно вибрати семантичну мережеву модель [1]. В наш час існує достатньо багато моделей, які можна розглядати як вдосконалення семантичної мережевої моделі. Такі моделі можна поділити на два класи. До перщого класу слід віднести моделі, які безпосередньо є вдосконаленням моделі семантичної мережі в логічному і/або обчислювальних аспектах. Прикладами таких моделей є: блочні семантичні мережі, асоціативні мережі, процедурні семантичні мережі, зростаючі пірамідальні мережі, концептуальні графи, пропозиціональні семантичні мережі, обчислювальні моделі, багаторівневі семантичні мережі, неоднорідні семантичні мереж, узагальнена модель представлення предметної області. До второго класу слід віднести моделі, які є вдосконаленням моделей, що належать до першого класу. Прикладами таких моделей є:

120

Секція «Інформаційні технології та системи»

– Q-мережі (розроблені на основі зростаючих пірамідальних мереж і розширених семантичних мереж); – нечіткі об’єктно-орієнтовані семантичні мережі (розроблені на основі розширених семантичних мереж); – динамічні семантичні мережі (розроблені в результаті розвитку неоднорідних семантичних мереж); – динамічні концептуальні графи [2], концептуальні графи, що виконуються, аніміровані концептуальні графи (останні три моделі належать до моделей, що розроблені на основі концептуальних графів) і т.п. Жодна з проаналізованих мережевих МПЗ одночасно не володіє всіма розглянутими властивостями, але кожна з цих властивостей притаманна хоча б одній з цих МПЗ. Очевидно, що МПЗ, яка розробляється повинна володіти всіма розглянутими властивостями. Під можливістю об’єднання структур знань розуміється можливість МПЗ дозволяти об’єднувати різні мережеві структури, до складу яких можуть, зокрема, входити й такі вершини, які є семантично ідентичними, тобто представляють в структурі мережі імена, що означають одне й те ж саме. Доцільність об’єднання мережевих структур пояснюється необхідністю злиття структур знань, які описують споріднені предметні області, що дозволяє приймати рішення в рамках інтегрованої предметної області. З іншого боку, можливість об’єднання мереж дозволяє виконувати незалежне формування окремих структур знань різними експертами з подальшим об’єднанням створених структур знань в єдину структуру, тобто дозволяє розподіляти процес створення баз знань між різними спеціалістами. Можливість об’єднання структур знань необхідна при побудові онтологій. Така властивість притаманна концептуальним графам і багаторівневим семантичним мережам. Слід зауважити, що якщо в концептуальних графах об’єднання двох мереж виконується за допомогою спеціальної операції об’єднання, то в багаторівневих розширених семантичних мережах за допомогою спеціальних команд, що виконують об’єднання двох мереж на основі врахування властивостей атрибутів вершин мереж, що об’єднуються. Необхідно підкреслити, що виконання об’єднання мереж засобами даних моделей може призвести до отримання семантически некоректних результатів, оскільки в обох випадках об’єднання виконується не за ознакою еквівалентності логічних структур імен вершин, а за ознакою співпадання імен вершин, яка не дозволяє гарантувати, що імена таких вершин означають одне й те ж саме. З метою запобігання таких можливих некоректних результатів об’єднання необхідно вимагати, щоб об’єднання структур знань основувалося на об’єднанні логічних структур імен вершин. Проте для того, щоб така вимога була реалізована, необхідно, щоб в основі побудови моделі представлення знань лежали відповідні положення логічної семантіки, в область компетенції якої входить вивчення логічної структури імен. З іншого боку, при реалізації методів об’єднання структур знань в складі інформаційної системи, що розробляється, необхідно потребувати, щоб процес

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

121

об’єднання виконувався автоматично (при завантаженні відповідних структур знань), а кількість мереж, що об’єднуються, могло би бути довільним (а не різним двом мережам, як в вищевказаних моделях). Під можливістю представлення екстенсіонала (інтенсионала) розуміється можливість представлення в моделі відповідно множини об’єктів, що позначаються конкретним іменем (екстенсіонала імені), і множини властивостей об’єктів, що позначаються конкретним (інтенсіонала імені). Поняття «екстенсіонал» і «інтенсіонал» є основоположними поняттями, що використовуються в логічній семантиці для аналізу логічної структури імен, в дослідженнях, які проводяться в області штучного інтелекту, в тому числі і при розробках МПЗ. Екстенсіоналом будемо називати конкретні характеристики кожного елемента цієї множини понять і відношень. Таким чином, виходячи зі сказаного вище, можна стверджувати, що до МПЗ, яка розробляється, слід висунути такі основні вимоги: – можливість представлення знань в термінах природньої мови; – можливість представлення процедурно-декларативних знань; – можливість представлення як чітких, так і нечітких знань; – можливість представлення логічних операцій; – можливість представлення кванторів; – можливість представлення екстенсіоналу і інтенсіоналу; – можливість розпізнавання протиріч в представлених знаннях; – однородність моделі; – забезпечення цілісності представлених знань; – наочність опису знань; – можливість об’єднання структур знань. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Семантические сети или сетевые модели знаний [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.aiportal.ru/articles/knowledge-models/semantic-network.html 2. Богатырев М.Ю., Тюхтин В.В. Построение концептуальных графов как элементов семантической разметки текстов/ М.Ю. Богатырев, В.В. Тюхтин [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.dialog-21.ru/digests/dialog2009/ materials/html/06.htm

Секція «Інформаційні технології та системи»

122 УДК 004.2

Ткаченко О.І.

к.ф.-м.н., доцент кафедри інформаційних технологій, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного,

Іванов М. А.

студент групи ПІ-1319, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ ПЕРЕВІРКИ СТУДЕНТСЬКИХ РОБІТ НА ПЛАГІАТ

Плагіат [1] є однією з основних проблем у сфері інтелектуальної діяльності людини. З розвитком інформаційних технологій (ІТ) та всесвітньої мережі Інтернет ця проблема набуває все більших масштабів. Стрімка інформатизація суспільства полегшує процес використання та розповсюдження інформації. Водночас набувають все більших обертів процеси недобросовісного запозичення, присвоєння і використання чужих ідей та думок. Ці процеси є найбільш розповсюдженими в сферах навчання та науки. Плагіат можна поділити на [2]: – Копіювання чужої наукової роботи, чи декількох робіт та оприлюднення результату під своїм іменем. – Створення суміші власного та запозиченого тексту без належного цитування джерел. – Перефразування чужої праці без згадування оригінального автора. Цей тип плагіату, якщо він зроблений більш-менш досконало на сьогодні важко виявити технічними засобами пошуку плагіату (так званими програмами антиплагіату). – Елементарне «списування» студентами робіт один у одного Плагіат у студентському середовищі становить загрозу, зокрема, через такі причини: гальмування розвитку особистого креативного мислення студента; спотворення картини реальних рівнів знань, вмінь і навичок студента; ускладнення процесу оцінювання результатів навчання викладачем; виникнення недобросовісної конкуренції у студентському середовищі [1]. Існує ряд факторів заохочення студентів до плагіату: наявність у продажу різноманітних книжок, що містять рішення домашніх завдань зі шкільних підручників; існування безлічі web-сервісів, що пропонують написання рефератів, доповідей, курсових та дипломних робіт за грошову винагороду; пропонування написання чужих робіт своїм колегам з боку самих студентів [3]. Авторами було проведено дослідження факторів, що обумовлюють використання плагіату, серед яких особливу увагу було приділено наступним: 1. Нерозуміння призначення освітнього процесу та його недосконалість –для багатьох студентів процес отримання вищої освіти зводиться лише до отримання диплома, що, на їхню думку, підвищить рівень їх конкурентоспроможності на ринку праці. 2. Слабка мотивація викладачів, які не зацікавлені у витрачанні зусиль на перевірку знань студентів, що зумовлено, зокрема: низьким рівнем заробітної платні;

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

123

високим рівнем відповідальності та обов’язків. 3. Застарілі освітні технології. Матеріальна та інформаційна бази вищих навчальних закладів (ВНЗ) часто не відповідають міжнародним стандартам. В деяких ВНЗ вже почали боротися з плагіатом, використовуючи різноманітні програми аналізу тексту на виявлення схожості (зокрема, визначення контекстної і неконтекстної синонімічності) [4]. Серед алгоритмів таких програмних продуктів можна виділити: глобальна оцінка (використовує великі частини тексту для знаходження схожості в цілому); локальна оцінка (аналізує менші сегменти тексту); дактилоскопія (аналіз ряду текстів одного автора для виявлення характерних «відбитків», за якими потім відбувається розпізнавання); дослівний аналіз (порівняння рядків тексту); метод «Шинглів» (поділ тексту на окремі словосполучення та подальше їх порівняння); стилометрія (метод, що базується на аналізі стилю тексту). Для запобігання плагіату пропонується використовувати, зокрема, такі заходи: комп’ютерна перевірка робіт; вивчення методів підготовки дослідницьких матеріалів з уникненням плагіату; ознайомлення студентів з етикою та етичними проблемами наукового дослідження; навчання студентів грамотному викладенню своїх думок, правилам цитування, вмінню цікаво представляти матеріал; пояснення студентам, що творча робота є індивідуальною, унікальною. Уникненню плагіату в студентських роботах буде сприяти: планування наукового дослідження; ретельна підготовка до дослідницької роботи на основі обробки інформаційних джерел; консультації з науковим керівником; дотримання балансу між запозиченими та власними ідеями; створення своїх власних приміток; чітке розрізнення власних ідей та цитування інших джерел. В роботі визначено широкий спектр інформаційно-технологічних (інструментальних) засобів виявлення плагіату. Серед яких слід виділити: Система «Антиплагиат» виконує он-лайн пошук в власній базі даних та базах даних свої партнерів (Російській державній бібліотеки, науковій електронній бібліотеки ELibrary.ru, компанії Lexpro) та в базі даних користувача. Система виконує пошук за допомогою власних алгоритмів і є менш ефективною, ніж ті, що використовують Google чи Яндекс. Програма Advego Plagiatus здійснює он-лайн перевірку з використанням пошукових систем. Програма, зокрема: визначає відсоток збігу тексту з відповідними джерелами; не перетворює літери (немає перетворення регістру, заміни латиниці на кирилицю і т.п.); немає підтримки пошуку у власній базі. Сервіс Unplag може здійснювати перевірку на плагіат як в режимі реального часу он-лайн, так і порівнювати документ зі збереженою базою документів в бібліотеці користувача. Підтримує роботу з різними типами документів. Сервіс www.miratools.ru, зокрема: використовує результати пошукових систем; надає можливість заміни англійських букв на російські та можливість зміни довжини і кроку шинглів, що використовуються для перевірки. За результатами перевірки видається відсоток збігів і знайдені джерела. Система не працює з власною базою, існує обмеження на довжину тексту в 3000 символів і обмеження на кількість перевірок протягом доби. Програма Praide Unique Content Analyser II: перевіряє тексти з використанням пошукових систем; надає можливість вибору пошукових систем, містить засоби

124

Секція «Інформаційні технології та системи»

додавання нових пошукових систем; перевірка здійснюється за допомогою шинглів, довжину яких можна змінювати; надає можливість вибору кількості слів перекриття шинглів; формує детальний звіт з перевірки в кожній пошуковій системі; немає заміни букв, обробки стоп-слів; немає підтримки роботи з власною базою даних. Програмний продукт, що пропонується авторами буде мати широкий функціонал порівняно з доступними безкоштовними версіями аналогів. Розробка проводитиметься в web-середовищі, мови, які використовуються для розробки: PHP, HTML, CSS, JavaScript і розширення jQuery, та мова запитів до баз даних MySQL). Такий підхід дозволить використовувати розроблений програмний продукт лише за умов наявності підключення до мережі Інтернет. Функціонал програмного продукту перевірки студентських робіт на плагіат: – Вибір критеріїв для аналізу. – Порівняння тексту з особистою базою користувача. – Порівняння тексту з файлами, обраними користувачем. – Порівняння тексту з результатами пошукових систем в мережі Інтернет. – Можливість роботи з різними форматами вхідних документів. – Можливість обробки як одного документу так і декількох. – Формування звіту по закінченню роботи програми, у якому буде вказано відсоток схожості, джерело схожого тексту та критерії за якими проводився аналіз. – Можливість збереження звіту в окремий файл. Функціонал програмного продукту можна розширювати, підключаючи нові можливості. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Стукало Н.В., Ковальчук К.В., Литвин М.В. Плагіат у студентських роботах: методи виявлення та запобігання : методичний посібник /Н. В. Стукало, К. В. Ковальчук, М. В. Литвин та ін. – Дніпропетровськ: ДНУ ім. О. Гончара, 2013. – 44 с. 2. Каченко О.І. Перевірка на плагіат /О.І. Каченко [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://library.kubg.edu.ua/informatsiya/naukovtsiam/4-informatsiia/ naukovtsiam/253-perevirka-na-plahiat.html. 3. Бурний В. Хронічний плагіат в українських ВНЗ / В. Бурний. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://commons.com.ua/uk/pro-plagiat/. 4. Выявление плагиата [Электронный ресурс] – Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Выявление_плагиата.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

125

УДК 004.2: 004.42

Ткаченко О.І.

к.ф.-м.н., доцент кафедри інформаційних технологій Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

Прикін І.О.

студент групи ПІ-1320 Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ МОДЕЛЮВАННЯ БІОСИСТЕМ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНИХ АЛГОРИТМІВ

Моделювання є загальновизнаним засобом дослідження реальності. Цей процес складається з двох великих етапів: розробки моделі і аналізу розробленої моделі. Моделювання дозволяє досліджувати суть складних процесів і явищ за допомогою експериментів не з реальною системою, а з її моделлю [1]. Обмеженість можливостей дослідження складних систем, робить актуальною розробку методики їх моделювання, яка дозволила б у відповідній формі представити процеси функціонування систем, опис перебігу цих процесів з допомогою математичних моделей, отримання результатів експериментів з моделями за оцінкою характеристики досліджуваних об'єктів. Моделювання біосистем являє собою потужний інструмент для досліджень. Під біосистемою можна вважати, як і мікроскопічний світ бактерій обмежений рамками так і безмежній макроскопічний світ людей. Імітаційна модель повинна грати головну роль у дослідженні глобального екологічного процесу. Конкретні емпіричні дослідження завжди лежали і завжди будуть лежати в основі пізнання навколишнього світу. Але ми не можемо провести експерименті над всією біосферою. Тому необхідна структуризація експериментально-теоретичних досліджень, з метою отримання імітаційної моделі. Володіючи такою системою, можна отримати не тільки інструмент аналізу, але й керування [2]. Генетичний алгоритм – це еволюційний алгоритм пошуку, що використовується для вирішення задач оптимізації і моделювання шляхом послідовного підбору, комбінування і варіації шуканих параметрів з використанням механізмів, що нагадують біологічну еволюцію [3, 4]. Генетичні алгоритми в різних формах застосовуються до вирішення багатьох наукових і технічних проблем. Генетичні алгоритми використовуються при створенні інших обчислювальних структур, наприклад, автоматів або мереж сортування. У машинному навчанні вони використовуються при проектуванні нейронних мереж або керуванні роботами. Вони також застосовуються при моделюванні розвитку в різних предметних областях, включаючи біологічні (екологія, імунологія і популяційна генетика) та соціальні (такі як економіка і політичні системи) системи. Проте, можливо найбільш популярне застосування генетичних алгоритмів – це оптимізація багатопараметричних функцій. Багато реальних задач можуть бути сформульовані як пошук оптимального зна-

126

Секція «Інформаційні технології та системи»

чення, де значення – складна функція, що залежить від певних вхідних параметрів. У деяких випадках, потрібно знайти ті значення параметрів, при яких досягається найкраще точне значення функції. В інших випадках, точний оптимум не потрібний – рішенням може вважатися будь-яке значення, краще за певну задану величину. У цьому випадку, генетичні алгоритми – часто найбільш прийнятний метод для пошуку "прийнятних" значень. Сила генетичного алгоритму полягає в його здатності маніпулювати одночасно багатьма параметрами, що використовується в сотнях прикладних програм, включаючи проектування літаків, налаштування параметрів алгоритмів і пошуку стійких станів систем нелінійних диференціальних рівнянь [3, 4]. Однією із найпопулярніших програмних реалізацій генетичних алгоритмів є програма Avida, яка була створена у 1990 рр. К. Адамі для допомоги студентам у вивченні процесу еволюції та для наглядного показу її у дії [4]. Кожен живий організм у Avida являє собою просту програму, зміст якої імітує генетичний код. Єдиною задачею цих цифрових організмів є самореплікація. Цифровий організм – самовідтворювана комп'ютерна програма, яка мутує і розвивається. Цифрові організми використовують як інструмент для вивчення динаміки еволюції за Дарвіном, для тестування або перевірки конкретних гіпотез або математичних моделей еволюції. Але внаслідок мутацій і різного роду впливу зі сторони експериментаторів, організми здатні вчитися вирішувати різноманітні задачі [6]. Іншою, цікавою реалізацією генетичних алгоритмів є ScriptBots [7]. Як і у Avida, тут присутні живі організми, але ScriptBots пішов далі, адже в ньому реалізується біосистема «хижак – жертва». Тобто, присутні два види організмів, задача одних – жертв, шукати їжу, задача других – хижаків, полювання на жертв. Кожний із організмів має свій маленький мозок та набір зовнішніх відчуттів таких як слух, нюх та зір, які допомагають кожному із видів у пошуку їжі. З часом, вони еволюціонують, жертви починають тікати від хижаків більш вишуканим способом а хижаки адаптуючись до нової поведінки шукають нові способи до полювання. Авторами було запропоновано реалізацію наступних моделей: 1. Реалізація моделі «хижак-жертва». 2. Реалізація генетичного алгоритму функціонування біосистеми. Реалізація моделі «хижак – жертва» представляє собою 2 цифрових організми, один із яких схожий зі звичайною травоїдною твариною, ціль якої пошук їжі. Другий організм – хижак, його ціль полювання на «травоїдний» цифровий організм. Реалізація генетичного алгоритму, запропонованого авторами, представлятиме собою інструмент еволюції. Завдяки йому, кожен із організмів буде розвиватися від покоління до покоління СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ 1. Авдин В.В. Математическое моделирование экосистем: Учебное пособие /В.В. Авдин. – Челябинск: Изд-во ЮУрГУ. – 2004. – 80с. 2. Карпов Ю.Г. Имитационное моделирование систем. Введение в моделирова-

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

127

ние с AnyLogic5/ Ю.Г. Карпов. – Спб.: БХВ – Петербург, 2006. – 400с. 3. Тема 10. Популярно про генетичні алгоритми [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.victoria.lviv.ua/html/oio/html/theme10.htm 4. Субботін С.О., Олійник А.О., Олійник О.О. Неітеративні, еволюційні та мультиагентні методи синтезу нечіткологічних і нейромережних моделей: Монографія / С.О. Субботін, А.О. Олійник, О.О. Олійник О.О.: під заг. ред. С. О. Субботіна. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2009. – 375 с. 5. Нейронные сети [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://masandilov.ru/ai/neural_networks 6. Шумков Е.А., Чистик И.К. Использование генетических алгоритмов для обучения нейронных сетей //Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета. – Вып. № 91, 2013 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://cyberleninka.ru/ article/n/ispolzovaniegeneticheskih-algoritmov-dlya-obucheniya-neyronnyhsetey# ixzz4c94vS28z 7. ScriptBots [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://sites.google.com/site/scriptbotsevo/

Секція «Інформаційні технології та системи»

128 УДК 004.42

Ткаченко О.І.

к.ф.-м.н., доцент кафедри комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Стельмах А.І.

студентка групи КН-23, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ПРОЦЕС ОПТИМІЗАЦІЇ ДОКУМЕНТООБІГУ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Глобальна інформатизація суспільства зумовила суттєві зміни кількісних та якісних показників щодо документування інформації. В наш час все більшого значення набуває впровадження новітніх інформаційних технологій. В цьому зв’язку зазнала кардинальних змін і організація документообігу. В наш час існує питання впровадження і розвитку електронного урядування в усіх сферах життя суспільства, однією з важливих складових якого є електронний документообіг. Це надає можливість отримати важливі якості управління, як оперативність обміну електронними документами, можливість їх дистанційного опрацювання, погодження і підписання, забезпечить накопичення і загальну доступність масивів документів, зробить цілком природнім створення і використання електронних архівів. Управлінська діяльність вищих навчальних закладів та підпорядкованих їм інститутів та факультетів здійснюється шляхом видання організаційно-розпорядчих документів. Документація використовується як спосіб і засіб реалізації функцій управління. При цьому в документах зосереджується інформація, яку необхідно надійно зберігати протягом певного часу. Перехід до електронного документообігу на базі новітніх інформаційних технологій за допомогою сучасного апаратного та програмного забезпечення уможливить створення в установі єдиний інформаційний простір безпаперового документообігу, інтегруючи в інформаційний вузол усі системи збору, обліку, передавання, прийому та збереження інформації. Електронний документообіг повинен володіти такими основними принципами та завданнями: - одноразова реєстрація документа, що дозволяє однозначно його ідентифікувати у будь-якій підсистемі; - можливість паралельного виконання операцій, що дає змогу скоротити час руху документів і підвищити оперативність їх виконання; - безперервність руху документа, що дозволяє ідентифікувати відповідального за його виконання (завдання) в кожен момент часу життєвого циклу документа (процесу); - ефективно організована система пошуку документів, що забезпечує пошук документів, володіючи мінімальною інформацією про них; - розвинена система звітності при різних статусах і атрибутах документів, що дає змогу контролювати їх рух по процесах документообігу і приймати управлінські рішення, ґрунтуючись на даних зі звітів [1].

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

129

Процеси документообігу та діловодства у вищих навчальних закладах (ВНЗ) повинні бути строго структуровані, що зустрічається далеко не завжди. Тому система повинна мати функцію, що дозволяє організувати й спланувати виконання робіт з документами, як по заздалегідь визначених маршрутних технологічних схемах, так і з наданням виконавцям певної волі в ухваленні рішення на своєму рівні [2]. До важливих характеристик системи можна віднести: - програмна платформа (система, що забезпечує зберігання й пошук документів, а також система обміну повідомленнями); - підтримка розподіленої обробки інформації; - максимальне число користувачів; - відкритість архітектури й можливість інтеграції з іншими додатками; - типи документів, з якими працює система (формати документів); - робота зі складеними документами й декількома версіями документа; - спільне використання електронних і звичайних (паперових) документів; - колективна робота групи виконавців над документами; - засоби для визначення маршрутних схем проходження документів; - можливості контролю за проходженням документів; - особливості настроювання продукту для потреб конкретного замовника; - наявність локалізованого інтерфейсу; - засоби регламентації доступу й криптозахисту; - засоби оповіщення про порушення в регламенті проходження документів; - орієнтація на традиційну українську концепцію інформаційнодокументаційного забезпечення. Процес оптимізації документообігу – кропіткий та складний, проте він дозволить підвищити ефективність праці кадрів при роботі з документами. Документообіг дозволить створити у ВНЗ єдиний інформаційний простір, інтегруючи в інформаційний вузол усі документальні системи та зменшити чисельність апарату управління й ліквідувати зайві посади. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Кукарін О.Б. Електронний документообіг та захист інформації: навч. Посіб./ О.Б. Кукарін : за заг. ред. д.держ.упр., професора Н.В. Грицяк – К.: НАДУ, 2015. – 84 с. 2. Бірюкова Т.Л. Аналіз складових інформаційного простору держави: ресурсний потенціал архіву як документно-комунікаційного інституту / Т.Л. Бірюкова // Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХ століття : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 8–10 верес. 2011 р.) / Одес. нац. політехн. ун-т. – О.: ОНПІ, 2011. – С. 57–62.

Секція «Інформаційні технології та системи»

130 УДК 004.42: 004.2: 004.6

Ткаченко О. І.

к.ф.-м.н., доцент кафедри інформаційних технологій Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного

Ткаченко К. О.

старший викладач кафедри інформаційних технологій Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного

Жук Д. О.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ НА ОСНОВІ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Управління навчальним процесом – невід'ємна частина діяльності вищого навчального закладу (ВНЗ). При традиційному підході до навчального процесу існують такі проблеми [1]: − Необхідність надання студентам навчально-методичних матеріалів у зручному вигляді, яка не завжди забезпечується паперовими носіями. − Несвоєчасність надання студентам потрібної навчально-методичної, довідкової інформації, новин, повідомлень і об’яв від деканату, кафедр, викладачів. − Відсутність або недосконалість автоматизації систем самоконтролю студентом своїх знань; перевірки завдань студентів та рівнів їх знань. В наш час для вирішення цих проблем ВНЗ часто впроваджують інформаційні системи (ІС) підтримки навчання. Це дозволяє значно спростити і автоматизувати роботу всіх підрозділів ВНЗ та сторін, залучених в освітній процес. При створенні ІС управління навчальним процесом виникає ряд проблем: технічних, пов'язаних з підготовкою необхідної інфраструктури, конфігурацією системи, технічною підтримкою і супроводом, виділенням видаленого серверу для збереження матеріалів, тощо; кадрових, пов'язаних з недостатньою кваліфікацією викладачів та студентів для роботи з ІС, небажанням використовувати ІС в силу прихильності традиційним підходам, небажанням витрачати час і зусилля на організацію роботи в ІС і т. д. [1]. Сучасні ІС управління навчанням, як правило, забезпечують: управління контингентом студентів; планування навчального процесу; облік поточної успішності і відвідуваності; розрахунок стипендії; формування розкладу; електронний документообіг [2]. Аналіз ринку програмного забезпечення (ПЗ) показує, що більшість ІС управління навчанням розроблені під конкретний університет, факультет або кафедру. Вони складні для розширення або редагування. Більшість існуючих ІС управління навчанням націлені на: інформування студентів щодо їхньої успішності (для цього вони містять електронні журнали у відкритому доступі); розміщення інформації про розклад занять (для студентів та викладачів). В основному такі ІС є інформативними і не вирішують проблем взаємодії викладача зі студентом. Також існують ІС, які зорієнтовані на розміщення навчально-методичних матеріалів, що згруповані за певними розділами. Не обов’язково реєструватися чи

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

131

належати до конкретного університету, щоб отримати доступ до цих файлів. Часто такі ІС містять застарілі матеріали, що не поновлюються. Для вирішення вказаних вище проблем було розроблено авторську ІС управління навчанням на основі хмарних технологій. Ця ІС об’єднує в собі інформаційну складову для інформування студентів та функціонал електронної бібліотеки, реалізованої за допомогою хмарних технологій, щоб подолати проблеми виділення видаленого серверу для збереження файлів. Авторська ІС має такі компоненти: Головна сторінка, на якій розміщуватимуться новини, повідомлення та довідкова інформація університету; Сторінки факультетів, на яких розміщуватиметься інформація, необхідна студентам кожного з факультетів; Сторінки кафедр, на яких будуть новини, повідомлення та довідкова інформація кожної з кафедр; Сторінки груп, в яких буде розміщена вся необхідна інформація для певної групи. На всіх сторінках реалізовано функцію пошуку для швидкого отримання необхідної інформації, а на головній сторінці реалізована функція глобального пошуку для отримання інформації з інших сторінок, не переходячи на них. Сторінки кафедр та Сторінки груп містять розділи з навчально-методичною інформацією, необхідною для навчання студентів. Ця інформація поновлюється, до неї можуть додаватися необхідні розділи. На Сторінки груп інформацію можуть розміщувати старости чи студенти, які мають доступ, наданий адміністрацією ІС. Всі Сторінки факультетів, Сторінки кафедр та Сторінки груп будуть створюватись адміністрацією групи. Всі користувачі ІС матимуть свій персональний кабінет, в який можуть додавати необхідну інформацію про себе. Також в ІС реалізовано функцію повідомлень для спілкування студентів між собою, або з викладачами. Авторська ІС розроблена за допомогою веб-технологій з посиленим контролем доступу, щоб студенти не змінювали дані, опубліковані викладачами, або користувачі однієї групи не мали доступ до іншої. Такий підхід підвищує рівень захищеності наданої інформації. Хмарні технології – парадигма, що передбачає віддалену обробку та зберігання даних. Ця технологія надає користувачам Інтернет, доступ до ресурсів сервера і використання ПЗ як on-line-сервісу. Таким чином при наявності Інтернету можна виконувати складні обчислення, опрацьовувати дані, використовуючи потужності віддаленого сервера [4]. Для роботи з «хмарами» необхідні: Інтернет; комп’ютер (планшет, мобільний телефон, нетбук); браузер; компанія, яка надає послуги хмарних технологій; навички роботи з Інтернет та веб-застосунками [4]. Переваги використання хмарних технологій в ІС управління навчанням: непотрібні потужні комп'ютери; менше витрат на закупівлю ПЗ і його оновлення; надвеликий обсяг збереження даних; доступність з різних пристроїв і відсутність прив’язки до робочого місця; захист даних від втрат; виконання багатьох видів навчальної діяльності, контролю і оцінювання, on-line-тестування; відкритысть освітнього середовища тощо [4]. Існує багато сервісів, які надають послуги «хмар»: Яндекс Диск, Google Диск, Microsoft SkyDrive, Dropbox, Mega, eDisk [4]. Авторська ІС створена на основі приватної «хмари» [3], тобто з використанням хмарної інфраструктури, що призначена для використання однією організацією, яка включає декілька користувачів (підрозділів). Для її створення було використано

132

Секція «Інформаційні технології та системи»

Google Диск – сховище даних, яке належить Google Inc., що дозволяє користувачам зберігати свої дані на серверах у «хмарі» і ділитися ними з іншими користувачами в Інтернеті. Компанія виділяє 15 ГБ для безкоштовного збереження даних, що цілком достатньо для розміщення матеріалів, необхідних для навчання [5]. Взаємодія між ІС та «хмарою» відбувається за допомогою Google Drive REST API. Ця платформа надає розробникам набір готових класів та функцій з клієнтськими бібліотеками, прикладами на конкретних мовах програмування, а також документацію для розробки додатків, які інтегруються з Google Диск. Основними функціональними можливостями Google Drive REST API є завантаження та отримання файлів з Google Диск [6]. Google Drive REST API надає наступні можливості: передавання файлів на сервер; завантаження файлів з серверу; управління метаданими файлів; робота з папками; пошук папок та файлів; спільне використання файлів [7]. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Корнева К. С. Автоматизация учебного процесса [Электронный ресурс] / К.С. Корнева – Режим доступа: https://www.hse.ru/data/2013/06/03/1285347224/ВКР_Корнева_БИ471.docx 2. Решетняк Н. В. Анализ автоматических систем управления учебным процессом в вузах / Н. В. Решетняк. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.kpi.kharkov.ua/archive/MicroCAD/2016/S1/2016_5_MicroCAD_2016_part_ 1_34.pdf 3. Хмарні технології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Хмарні_технології. 4. Хмарні технології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oblakovosviti.blogspot.com/ 5. Google Drive [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Google_Drive 6. Google Drive REST API Overview [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://developers.google.com/drive/v3/web/about-sdk. 7. Использование Google Drive API для управления хранилищем отчетов [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://www.slideshare.net/vitebsk-miniq/googledrive-api

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

133

УДК 004:004.2

Ткаченко О.І.

к.ф.-м.н., доцент кафедри комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв

Ткаченко К.О.

асистент кафедри комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв

Коваль М.В.

студент групи КН-23, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Стрімкий розвиток науки, техніки і технологій, модернізація освітньої галузі та соціально-економічні умови висувають нові вимоги до змісту, обсягу та рівня підготовки фахівців для різних галузей: від технічних (наприклад, транспорт, програмна інженерія, комп’ютерні науки) до соціокультурних (наприклад, історія, політологія, культурологія). Належна організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів та ефективне управління нею відіграють особливу роль у забезпеченні якісної професійної підготовки майбутніх фахівців, створюючи умови для творчого засвоєння студентом знань та формування на достатньо високому рівні ключових компетенцій (професійних, організаційно-діяльних, інформаційних, комунікаційних та ін.), які є основою оволодіння фахом у вищому навчальному закладі (ВНЗ). З огляду на викладене вище актуальним постає питання вдосконалення та модернізації професійної підготовки майбутніх фахівців, що потребує експериментально-теоретичного обґрунтування та розробки ефективних інформаційних технологій і організаційних підходів до управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів при вивченні фахових дисциплін. У працях А.М. Алексюка, В.К. Буряка, С.У. Гончаренка,. В.А. Козакова, П.І. Підкасистого, М.М. Солдатенка, О.М. Спіріна та ін. розкрито тенденції удосконалення навчально-методичного процесу з врахуванням сучасних вимог до підготовки фахівців у ВНЗ, визначено сутність і місце самостійної навчальної-пізнавальної діяльності студентів у системі навчання та її роль у професійному становленні фахівця, розглянуто особливості кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Але більшість цих праць не дають розгорнутої і сучасної відповіді на питання автоматизації процесів організації і управління навчальним процесом у ВНЗ. В.Ю. Биков, Р.С. Гуревич, І.В. Роберт, М.І. Жалдак, М.Ю. Кадемія та інші вчені у своїх дослідженнях доводять, що впровадження у навчальний процес інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) відкриває нові можливості поглиблення та розширення теоретичної бази знань, активізації навчально-пізнавальної діяльності,

134

Секція «Інформаційні технології та системи»

створення умов для індивідуалізації навчання та реалізації особистісного підходу до студентів. Водночас аналіз наукових джерел засвідчує відсутність досліджень проблеми організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів, які б враховували сучасні вимоги до професійної підготовки фахівців та особливості використання у процесі вивчення фахових дисциплін ІКТ. Одним із перспективних шляхів удосконалення та інформатизації навчального процесу у ВНЗ є впровадження комплексних програмних рішень – систем управління навчанням (англ. Learning Management System, LMS) [4], призначених для: – створення електронного інформаційного освітнього середовища; – управління навчанням; – розробки, організації, розміщення електронних навчальних матеріалів; – адміністрування навчальних ресурсів; – відстеження ходу навчальної діяльності і оцінювання її результатів. Такі системи досить давно і успішно використовуються в усьому світі [4–6], вони представлені: – комерційними програмними продуктами (наприклад, WebCT, Blackboard, HyperMethod eLearning Server); – вільним програмним забезпеченням з відкритим кодом (наприклад, Moodle, ILIAS тощо). Одним із завдань комплексних програмних засобів управління навчанням є забезпечення організації навчального процесу, в якому поєднано традиційне навчання в аудиторії та технології навчання в електронному дистанційному навчальному середовищі [1–3]. Така концепція організації навчального процесу носить назву змішаного або комбінованого навчання. У ній поєднано ефективність і оперативність сучасних ІКТ та переваги традиційного навчання, в якому визначальними є робота в аудиторії та безпосереднє спілкування учасників навчального процесу [2, 3]. Результати теоретичних та експериментальних досліджень свідчать про ефективність описаного вище підходу до організації та управління навчальним процесом ВНЗ. Запровадження в навчальний процес ІКТ та дистанційних технологій підвищує якість засвоєння матеріалу за рахунок створення якісно нового інформаційного освітнього середовища, заснованого на сучасних ІКТ та освітніх технологіях та дозволяє ефективно організувати самостійну навчально-пізнавальну діяльність студентів – основу навчального процесу в цих умовах становить цілеспрямована і контрольована інтенсивна самостійна робота студента, який може навчатися в зручному для себе місці, за індивідуальним розкладом, використовуючи комплекс інформаційно-методичного забезпечення і погоджену можливість контакту з викладачем за допомогою різноманітних технічних засобів, а також особистого спілкування учасників процесів навчання [1–3, 5]. Організація процесу вивчення фахових дисциплін з використанням засобів ІКТ безпосередньо впливає на зміст освіти. Нові форми організації навчального процесу та управління ним можуть забезпечити набуття якісно нових професійних умінь та навичок. Завдяки їм змінюються організаційні принципи навчально-виховного

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

135

процесу. Впровадження автоматизованої комплексної системи управління навчальним процесом забезпечило підвищення якості навчально-методичного забезпечення та ефективності організації навчально-пізнавальної діяльності у порівнянні з традиційними методами роботи. Комплексна система на базі ILIAS виявилася гнучкою і легкою з точки зору організаційно-технічного супроводу і створення комплексного інформаційнометодичного забезпечення. Однак, із впровадженням автоматизованої системи управління навчальним процесом з'являється низка завдань теоретичного, практичного й організаційного характеру, вирішення яких потребує спеціального теоретичного дослідження. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Стефаненко П. В. Теоретичні і методичні основи дистанційного навчання у вищій школі. Дис. ... докт. пед. наук: 13.00.04 / П.В. Стефаненко; Ін-т пед. і псих. АПН України. – К., 2002. – 490 с. 2. Капустин Ю.И. Педагогические и организационные условия эффективного сочетания очного обучения и применения технологий дистанционного образования. Дис. ... докт. пед. наук: 13.00.02 / Ю.И. Капустин; Ин-т содержания и методов обучения РАО. – М., 2007. – 419 с. 3. Шимкова І.В. Дистанційні технології в системі самостійної роботи студентів очної форми навчання / І.В. Шимкова // Зб. наук. пр. «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми». – Вип. 14. – Київ-Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2006. – С. 454-459. 4. Osman, A.A. Learning Management Systems (LMS): Evaluation Framework / A.A. Osman. ‒ LAP LAMBERT Academic Publishing, 2010. – 232 pp. 5. Garrison D.R., Vaughan N.D. Blended learning in higher education: Framework, principles, and guidelines/D.R. Garrison, N.D. Vaughan. – San Francisco, CA: JosseyBass, 2007. – 272 pp 6. Gardner J,. Holmes B. E-Learning: Concepts and Practice / J. Gardner, B. Holmes. – London: SAGE Publications Ltd., 2006.

Секція «Інформаційні технології та системи»

136 УДК 004:004.2

Ткаченко О.І.

к.ф.-м.н., доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв м. Київ, Україна

Ткаченко О.А.

ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ ХМАРНО-ОРІЄНТОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Впровадження інновацій у навчальний процес вищого навчального закладу (ВНЗ) передбачає цілеспрямовані дії та заходи, орієнтовані на сучасні освітні та управлінські підходи та принципи. Суттєвим при проектуванні інформаційного освітнього середовища ВНЗ і його сервісів є можливість динамічного управління доступом до програмно-апаратного забезпечення, його гнучким налаштуванням згідно потреб користувачів. Поява високотехнологічних платформ, зокрема на основі хмарних обчислень, засобів адаптивних інформаційно-комунікаційних мереж (ІКМ) [1, 2], інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) [1, 3], мобільних сервісів є певним кроком при вирішенні проблем доступності та якості навчання, що змінює уявлення про інфраструктуру організації навчання, його інформаційного наповнення та управління цими процесами. Хмарні технології – перспективний напрямок розвитку засобів і сервісів сучасних ІКМ [1, 2, 6]. Цією концепцією передбачається, що простір для зберігання даних, обчислювальні потужності або програмні додатки стають доступними користувачеві у якості веб-сервісу. Хмарні технології привносять більшу індивідуалізацію та диференціацію освітнього процесу, гнучку адаптацію до особистісних характеристик користувача. Інфраструктура ІКМ має потенціал для створення умов рівного доступу до кращих електронних навчальних ресурсів та засобів навчання для практично необмеженого кола користувачів. Принципове оновлення ІКТ та ІКМ потребує аналізу існуючих дидактичних, методичних, технологічних, організаційних та інших аспектів застосування перспективних платформ і засобів е-навчання за умов їх хмарно-орієнтованого представлення, їх переваг та недоліків, засобів, умов їх впровадження та шляхів застосування. Хмарно-орієнтоване інформаційне освітньо-наукове середовище – ІКТсередовище ВНЗ, у якому окремі дидактичні функції та функції наукових досліджень передбачають координоване та інтегроване використання сервісів хмарних технологій. Це необхідно для зниження ризиків при пошуку оптимальних рішень щодо інформатизації освітнього середовища (ВНЗ, національного та світового). Основні види хмарних технологій [5–7] відображають можливі напрямки використання ІКТ-аутсорсингу для створення освітніх сервісів.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

137

Адаптивні мережеві освітні системи і системи повторного використання курсів на основі стандартів складають два великі напрями досліджень в області е-навчання на основі хмарно-орієнтованного навчання. Системи повторного використання курсів з'явилися як реакція на стандартну практику «об'єднання» високоякісних фрагментів навчального матеріалу в єдиний курс. Ця практика не надавала можливість повторного використання навчального матеріалу і в результаті даремно витрачалися зусилля освітнього товариства в цілому через необхідність розробляти повторно той же самий матеріал знову і знову. Для вирішення цієї проблеми було створено базу даних освітніх ресурсів, яка розміщувалась на хмарно-орієнтованому ресурсі, що надавало можливість повторного використання курсів, авторизації нових курсів. Використання спільної освітньої бази, знайшло підтримку в освітньому середовищі та обгрунтування в мережевому навчанні (наприклад, проекти АRIАDNE, MTS, що були спрямовані на використання курсів навчання, які розміщувалися в єдиній освітній базі). Іншими аналогічними проектами є PROMETEUS і GESTАLT [5–7]. Навчальні хмарно-орієнтовані системи будують моделі цілей, уподобань і знань кожного індивідуального студента і використовують ці моделі протягом усього часу взаємодії зі студентом (студентами) для адаптації до потреб кожного студента. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Биков В.Ю. Хмарні технології, ІКТ-аутсорсингінові функції ІКТ-підрозділів освітніх і наукових установ / В.Ю.Биков // Інформаційні технології в освіті. – №10. – 2011. – С.8–23. 2. Склатер Н. Электронное образование в облаке // 10-й международный журнал по проблемам систем управления виртуальными индивидуальным обучением, (Январь-Март 2010). – 1(1). – С.10–19. 3. Ставицька І.В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті / І.В. Ставицька [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://confesp.fl.kpi.ua/node/1103 4. Шишкіна М.П. Перспективні технології розвитку систем електронного навчання / М.П.Шишкіна // Інформаційні технології в освіті. – №10. – 2011. – С.132– 139. 5. Cha J. ICTs for new Engineering Education / J. Cha, B. Koo. // Policy Brief, February 2011.: UNESCO, 2011. – 11 pр. 6. Cloud Computing in Education // Policy Brief, 2010: UNESCO, 2010, 11 pр. 7. Sultan Nabil. Cloud computing for education: A new dawn? // International Journal of Information Management. – 2010. – № 30. – Р. 109–116.

138

Секція «Інформаційні технології та системи»

УДК 004.2:004.42

Ткаченко О.І.

Ткаченко О.А.

Остаф’єв Т.О.

магістрант групи ІПЗмаг.-1219 Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного м. Київ, Україна

СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ: ПРИНЦИПИ, КОНЦЕПЦІЇ, ФУНКЦІЇ, ВИКОРИСТАННЯ

Існує багато різних інформаційних технологій, що використовуються для прийняття управлінських рішень [1-4]: • Management Information Systems (MIS); • Decision Support Systems (DSS) – інформаційні системи для підтримки прийняття рішення на управлінському рівні; • Knowledge Work Systems (KWS) – системи знань; • Office Automation Systems (OAS) – системи автоматизації діловодства на рівні знань; • Transaction Processing Systems (TPS) - системи діалогової обробки запитів на експлуатаційному рівні [1]. DSS-система – інтерактивна комп'ютерна система, яка повинна допомагати особі, що приймає рішення, у вирішенні не програмованих, неструктурованих (напівструктурованих, інколи взагалі слабоформалізованих) проблем. DSS-система повинна пропонувати можливості формування інтерактивних запитів в природній мові, близькій до предметного і легкій у вивченні. Для аналізу і вироблення пропозицій в системах підтримки прийняття рішень (СППР) використовуються різні методи, серед яких, зокрема, можуть бути: • інтелектуальний аналіз даних; • інформаційний або пошук знань в базах даних; • міркування на основі прецедентів; • імітаційне моделювання; • еволюційні обчислення і генетичні алгоритми; • нейронні мережі; • ситуаційний аналіз; • когнітивне моделювання. СППР притаманні, зокрема, такі основні характеристики [6]: • СППР призначені для допомоги менеджерам в ухваленні рішень для неструктурованих та слабкоструктурованих предметних областей; • СППР використовує дані, знання та моделі; • метою СППР є поліпшення ефективності рішень;

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

139

• СППР підтримують, а не замінюють процеси вироблення (генерації) рішень менеджерами. Ідеальна СППР здійснює виконання, зокрема, наступних дій: • оперує зі слабкоструктурованими рішеннями; • призначена для осіб, що приймають рішення різного рівня; • адаптована для індивідуального та групового використання; • підтримує взаємозалежні та послідовні рішення; • проста у використанні і модифікації; • підтримує різноманітні стилі та методи вирішення проблем, що може бути корисно при вирішенні завдання групою осіб, що приймають рішення; • підтримує 3 фази процесу рішення: інтелектуальну частину, проектування і вибір; • є гнучкою і адаптується до змін як організації, так і її оточення; • підтримує моделювання; • покращує ефективність процесу прийняття рішень; • дозволяє людині управляти процесом прийняття рішень за допомогою комп'ютера, а не навпаки; • легко адаптується до мінливих вимог та підтримує еволюційне використання; • може бути легко побудована, якщо може бути сформульована логіка конструкції СППР; • дозволяє використовувати знання. Для СППР відсутнє не тільки єдине загальноприйняте визначення, але і вичерпна класифікація [5]. Сферами використання СППР, зокрема, можна назвати [6]: • маркетинг реалізації і закупівель; • аналіз ризиків; • аналіз стереотипів клієнтського поведінки і виявлення прихованих закономірностей; • військова справа (тактика та стратегія ведення військових операцій); • фінансовий аналіз і прогнозування; • управління активами. До основного функціонального набору DSS-систем входять: • фінансове планування та бюджетування; • формування консолідованої звітності (до 200 попередньо налаштованих звітів); • створення інформаційної системи стратегічного управління на основі ключових показників діяльності (Balance Scorecards) з попередньо налаштованими бібліотеками показників (до 500); • аналіз взаємовідносин з клієнтами та постачальниками; • аналіз ринкових тенденцій; • функціонально-вартісний аналіз (ABC-Costing); • функціонально-вартісний управління (Activity Based Management, ABM); • система постійних поліпшень (Kiezen Costing);

140 • • • • • • • 600)); • • • • • • • •

Секція «Інформаційні технології та системи»

багатовимірний аналіз даних (OLAP); виявлення прихованих закономірностей (Data Mining); виявлення моделей (структур) даних; статистичний аналіз і прогнозування часових рядів; подієве управління бізнесом (Event-driven BI); аналіз ризиків; формування попередніх рішень (попередньо налаштованих запитів (до 500-

інтелектуальний пошук (за умов неповноти даних та неформальних запитів); бізнес-моделювання та аналіз ефективності виконання бізнес-процесів; референтні галузеві моделі; оцінювання варіантів складних (агрегованих) рішень; імітація рішень експертів; навчання експертному ефективному вирішенню проблем (штучний інтелект); багатокритеріальні прийняття рішень; оцінювання альтернативних рішень. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Шамрай А.С. Информационные технологии, используемые для принятия управленческих решений на предприятиях / А.С. Шамрай // Научно-методический электронный журнал «Концепт». – 2015. – № 6 (июнь). – С. 241–245. – URL: http://ekoncept.ru/2015/15222.htm. 2. Першина Е.Л., Попова О.А., Чуканов С.Н. Интеллектуальные системы поддержки принятия решений: комплексы программ, модели, методы, приложения/ Е.Л. Першина, О.А. Попова, С.Н. Чуканов: монография. – Омск: СибАДИ, 2010. – 204 с. 3. Лотов А.В., Поспелова И.И. Многокритериальные задачи принятия решений: учебное пособие / А.В. Лотов, И.И. Поспелова. – М: МАКС Пресс, 2008. – 197 с. 4. Геловани В.А. и др. Интеллектуальные системы поддержки принятия решений в нештатных ситуациях/ В.А. Геловани. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 304 с. 5. Терелянский, П.В. Системы поддержки принятия решений. Опыт проектирования: монография / П.В. Терелянский. – Волгоград: ВолгГТУ, 2009. – 127 с. 6. Turban, E. Decision support and expert systems: management support systems. – Englewood Cliffs, N.J.: Prentice Hall, 1995.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

141

УДК 378.147 : 004

Хрущ С.С.

завідувачка лабораторії кафедри комп'ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ ЕФЕКТИВНОЇ РОБОТИ СТРУКТУРНОГО ПІДРОЗДІЛУ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Розвиток сучасної національної освіти має формуватися відповідно до сучасних інтеграційних і глобалізаційних процесів. Стрімкий розвиток комп’ютерної техніки та інформаційних технологій, а також їх впровадження у всі сфери суспільного життя стрімко наближають нас до нового інформаційного суспільства – суспільства знань. Саме високі вимоги до інформатизації та формування сучасного суспільства передбачають інформатизацію галузі науки і освіти, де в основному формується кадровий та науково-технічний фундамент нашої держави. Засоби інформаційно-комунікаційних технологій сприяють глобалізації, розвитку міжнародного ринку праці, зростанню різних видів індивідуальної мобільності особистості. Одним із передових напрямків розвитку мобільних інформаційнокомунікаційних технологій є широке використання хмарних технології обчислень. Останнім часом хмарні технології набули значного поширення в усіх сферах людської діяльності, тому особливу увагу слід приділити тенденціям упровадження хмарних технологій саме в галузях освіти та науки, оскільки саме вони є рушійними силами розвитку сучасного суспільства. Використання новітніх інформаційних технологій, зокрема високотехнологічних платформ навчання на основі хмарних технологій, допоможе в розв’язанні таких проблем, як – вдосконалення й оновлення змісту навчальних програм предметів із метою покращення якості навчання і підготовки всебічно розвинених учнів загальноосвітніх та магістрів вищих навчальних закладів. Такий підхід може значно підвищити ефективність роботи основних учасників процесу навчання. Хмарні технології – це система надання користувачеві мобільного і зручного мережевого доступу до загальних інформаційних ресурсів (мереж, серверів, систем зберігання даних, додатків і сервісів), які можуть бути швидко надані та гнучко налаштовані на його потреби. Комплексна мета проектування хмарно-орієнтованого навчального середовища – це формування компетентностей з основ навчальної комунікації, співпраці та кооперації студентів з викладачами; формування комунікативних навичок викладачів та студентів під час як вивчення теоретичних основ навчальної дисципліни, розробки курсових чи дипломних робіт; забезпечення всебічного розвитку особистості студента; формування нових форм і методів навчання з метою активізації навчальної діяльності. Під час навчання у ВУЗі основною задачею науково-педагогічних працівників є підготувати студентів до вміння орієнтуватись в великій кількості інформації, вміти вирішувати задачі різної складності, користуючись засобами сучасної техніки. Сформувати необхідні сучасному спеціалісту навички та вміння можна тільки за допомогою застосування нових методів та елементів різних сучасних освітніх

142

Секція «Інформаційні технології та системи»

технологій. Використання хмарно-орієнтованого навчального середовища забезпечить не тільки умовну ізоляцію студентів та викладачів від потоків великої кількості інформації, але й забезпечить навчальну мобільність, групову співпрацю викладачів та студентів для ефективного та безпечного досягнення дидактичних цілей навчання. Сьогодні відомі основні компанії, які надають можливості створення хмаро орієнтованого навчального середовища Microsoft, Google, Amazon, IBM. До основних характеристик хмарних обчислень належать: самообслуговування, широкий доступ до мережі, об’єднання ресурсів, швидка еластичність, вимірювання обслуговування. Існує чотири моделі розгортання хмар: корпоративна, хмара спільнот, публічна, гібридна. Використовуючи хмарно-орієнтовані системи навчання учасники освітнього процесу не тільки мать зручний доступ до спільних документів, навчальних програм, програм дисциплін але й можуть використовувати системи відеоконференцій створення нарад, онлайнового навчання, проведення вебінарів. Що забезпечить можливість дистанційної співпраці між викладачами, або викладачами та студентами. Таким чином, поява високотехнологічних платформ навчання на основі хмарних обчислень, використання сервісів адаптивних інформаційно-комунікаційних мереж, засобів віртуального і мобільного навчання є певним кроком на шляху вирішення проблем доступності і якості навчання. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Katz R. N. The Tower and the Cloud: Higher Education in the Age of Cloud Computing / Richard N. Katz. — USA : Educase, 2008. – 273 p. 2. Литвинова С. Г. Методика проектування та використання хмаро орієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу : методичні рекомендації / С. Г. Литвинова – Київ. : Компринт, 2015. 3. Сейдаметова З. С. Облачные технологии и образование / З. С. Сейдаметова, Э. И. Аблялимова, Л. М. Меджитова, С. Н. Сейтвелиева, В. А. Темненко – Симферополь : ДИАЙПИ, 2012. — 204 с. 4. Стрюк А. М. Система хмаро орієнтованих засобів навчання як елемент інформаційного освітньо-наукового середовища ВНЗ / А. М. Стрюк, М. В. Рассовицька // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2014 – Том 42, №4. 5. Шишкіна М. П. Хмаро орієнтоване освітнє середовище навчального закладу: сучасний стан і перспективи розвитку досліджень [Електронний ресурс] / Шишкіна М. П., Попель М. В. // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2013. – №5 (37). – Режим доступу : http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/903

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

143

УДК: 687.53

Федорова Є. В.

аспірантка Київський національній університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ЕЛЕКТРОННІ ІНФОРМАЦІЙНІ НОСІЇ У ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ МАЙСТРІВ ІНДУСТРІЇ КРАСИ (НА ПРИКЛАДІ ПЕРУКАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА)

На сучасному етапі електронні інформаційні ресурси широко використовуються майстрами beauty-індустрії, зокрема іміджмейкерами візажистами, стилістами, дизайнерами одягу, дизайнерами зачіски та ін., тому що це є найшвидшим способом отримання інформації стосовно останніх модних направлень. Оскільки зачіска разом з костюмом завжди відображала естетичні ідеали суспільства, виступаючи як атрибут класової і станової приналежності [1,c.5], та й досі відіграють надзвичайно важливу роль у сучасному житті суспільства, об’єктом дослідження була обрана сфера перукарського мистецтва, а саме моделювання зачіски. Для донесення та розповсюдження нових тенденцій моди у моделюванні зачісок чільне місце відіграють електронні інформаційні системи, зокрема електронні мережі. Є досить значна кількість тематичних сайтів на яких розміщена інформація по те які саме конструктивні елементи зачіски є на піку популярності цього сезону, але не відомо чи достатньо професійна ця інформація для використанні її у навчально-освітній діяльності майбутніх дизайнерів зачіски. Це і обумовило вибір предмету дослідження, а саме популярні електронні Інтернет ресурси, що є широко відвідувані користувачами. Зокрема, розглянемо тематичній сайт «Fashion-hairs» [2], головна сторінка якого одразу пропонує останні новинки та тренди моди 2017 року. Дуже зручно виражені конкретні тематичні напрямки сайту, що одразу мажуть задовольнити потреби користувача даного Інтернет ресурсу, це перехід на такі вкладки як: зачіски на коротке волосся, можна стрижка Боб, зачіски на волосся середньої довжини, зачіски на довге волосся та модне фарбування. Кожному з цих розділів характерні наявність великої кількості різновидів та інтерпретації стрижок та зачісок обраної довжини та форми (загалом від 87 до 102 фото матеріалів), та у деяких супроводжується наявністю відео майстер-класів. Акценти, у кожному із посилень, розставлені не лише на форму стрижки, а і на декілька різновиди їх укладки. Окрім вище згаданих посилань є ще загальні що розділять сайт по тематикам: стрижки, зачіски, модне фарбування, для дітей та догляд за волоссям. Кожен розділ містить більш розширену та загальну інформацію, наприклад у тематичному розділі «стрижки» є посилання на статті про модні чоловічі стрижки, модні стрижки та зачіски для жінок за сорок, модні стрижки з чілками, стрижки каре, стрижки боб, стрижки піксі, жіночі стрижки з вибритими скронями або потилицею. У розділі «зачісок» представлені статті з такою тематико: вечірні зачіски, модні плетіння, зачіски які відлякують чоловіків, об’ємні зачіски, високі зачіски, зачіски з начісом та ін.. Розділ «модне фарбування» включає в себе: фарбування у два кольори, мелірування, модні техніки і прийоми, фарбування шатуш, балаяж, фарбування у яскраві тони. Також є розділ «для дітей», що містить інформацію про: модні стриж-

144

Секція «Інформаційні технології та системи»

ки і зачіски для дітей різних вікових категорій та статі. Кожен й цих розділів має ілюстровані матеріалі у вигляді фото (загалом від 80 до 140 екземплярів) це зображення повсякденних образів, що можуть вдало застосовуватись у сучасному житті, але не всі представлені зразки є професіональними кадрами, здебільшого це фото з червоних доріжок, глянцевих видань та ін.. До використання запропонованих силуетних форм та кольорових вирішень можуть вдаватися як модельєри-перукарі, дизайнери зачісок, стилісти та іміджмейкери, для щоб наочно продемонструвати майбутній варіант стайлінгу, так і самі клієнти та особи зацікавлені у отриманні конкретного бажаного результату. Останнім розділом даного сайту є розділ під назвою «догляд за волоссям» який пропонує наступні статті: 8 звичок, що шкодять нашому волоссю, 10 способів змусити своє волосся рости швидше, як зірки Голлівуду піклуються про своє волосся та 4 признаки того що терміново потрібно стригтися. Наступним було проаналізовано сайт, з представленими на ньому професійними роботами, Hair's How [3], що розроблений редакціє друкованого періодичного видання HAIR'S HOW. Даній електронній ресурс містить такі розділи як: «статті» про моду, стиль у перукарському мистецтві та індустрії краси; «Інтернет магазин» з виданнями які публікують редактори сайту, а саме книги та періодичні видання; «підбір зачісок» де представлений он-лайн-сервіс для підбору зачіски, стрижки, макіяжу і аксесуарів по фотографії; «майстер-клас» - розписана покрокова інструкція з прикріпленими до неї фото стрижок, фарбувань та укладок; «навчання та кар’єра» демонструє найближчі семінари та навчальні курс; «новини» про моду, стиль і індустрію краси; розділ «відео» включає підрозділи про зачіски, стрижки і макіяж, які в сою чергу містять відео уроки та майстер-класи як виконувати модні зачіски і стрижки та макіяж; розділ «журнали он-лайн» дає можливість переглянути електронні версії професійних періодичних видань редакції, а саме: «HAIR'S HOW», «Причёски» та «Парфюмерия и косметика от А до Я» та ін.. Сайт має окремий розділ під назво «форум», який поділяється на BEAUTYфорум, що призначений більше для звичайних користувачів та клієнтів, а також PROFI-форум, де розглядаються питання, що цікавлять майстрів професіоналів перукарського мистецтва, на кшталт: інструменти та обладнання, навчання, салонній бізнес та ін.. Розділ який зазвичай має найбільшу популярність серед майстрів індустрії краси - це «Колекції зачісок», у ньому представлені зачіски та стрижки 2016/2017 років та налічує більше 1500 робіт від найвідоміших майстрів перукарського мистецтва, у якому можливо знайти безліч моделей зачісок та стрижок для чоловіків, жінок та дітей. Для зручного пошуку працює фільтр: віку, призначення, статі, довжини та кольору волосся, а також силуетної форми та конструктивних особливостей. Інформація розміщена на даному електронному ресурсі у більшості цікава лише майстрам beauty-індустрії, оскільки основна частина запропонованих варіантів має авангардний характер та перспективне направлення. Більшість із представлених фото-робіт (відзнятих у студії) приймали участь у міжнародних конкурсах та створені зарубіжними майстрами. Отже, виконавши вибірковий огляд електронних інформаційних ресурсів, з тематики перукарського мистецтва, а саме зачіски, та провівши аналіз представленої

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

145

інформації, дає змогу зробити висновки, щодо можливості або неможливості використання даної інформації у навчально-освітній діяльності. На обох сайтах зазначається, що данні образи є трендовими у поточному році, але на непрофесійному сайті ця інформація нічим не підкріплювалася, на відміну від сайту з професійними роботами: під кожною фото-роботою вказується ім’я автора роботи, візажиста та фотографа, а інколи і цілої команди що працювала над створенням зачіски, або колекціє зачісок. Крім цього поряд із роботами вказується конкурс у якому буда представлена дана зачіска та чи зайняла вона призове місце, що натомість можливо перевірити у інших Інтернет ресурсах. Підсумуємо, інформацію з непрофесійних Інтернет ресурсів бажано використовувати лише при практичній діяльності, а інформація з професійних Інтернет джерел, може бути використана у освітньому процесі для навчальних цілей. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Шутова, Т. В. Исторические аспекты профессиональной подготовки специалистов в области парикмахерского искусства, дизайна имиджа и стиля / Т. В. Шутова, С. Н. Власенко // XXI век – век дизайна: материалы Всероссийской научнопрактической конференции. — Екатеринбург, 2014. – С. 199-207. 2. Fashion-hairs [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://fashion-hairs.net/. 3. Hair's How [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://hair.su/.

146

Секція «Інформаційні технології та системи»

УДК 373.62

Черв’яков О.О.

Фахівець з інформаційних технологій Благодійний фонд «е-TERRA» м. Глухів, Україна

З ДОСВІДУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ «ДЕРЕВ’ЯНА ТЕХНІЧНА ІГРАШКА»

Останнім часом у педагогічних університетах України у межах освітньої спеціальності «Середня освіта. Трудове навчання та технології» простежується тенденція впровадження як додаткової спеціалізації «Інформаційні технології» (ІТ). На нашу думку, це є цілком природним, оскільки застосування ІТ значною мірою підвищує продуктивність праці викладачів і студентів на етапі розроблення моделі будь-якого виробу. У Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка перевага надається навчанню майбутніх вчителів трудового навчання та технологій методам і засобам комп’ютерного моделювання. Поєднання умінь, набутих студентами у межах дисципліни «Комп’ютерна графіка», з навичками ручної праці здійснюється, як правило, під час виконання курсових і дипломних проектів. Розроблення змістового наповнення цих проектів є досить складним дидактичним завданням, оскільки їх метою є розвиток пізнавальних, творчих навичок студентів, їхніх умінь самостійно конструювати знання, орієнтуватися в інформаційному просторі і розвиток критичного мислення [1]. За нашими спостереженнями, у педагогічній літературі переважають загальні огляди проектного методу, без конкретизації їх змістового наповнення. Метою нашої доповіді є репрезентація авторського досвіду щодо виконання проекту «Розробка дерев’яної технічної іграшки з використанням методів 3D-моделювання» та визначення результатів учіння, що очікуються від студентів після виконання подібних проектів. Обґрунтуємо наш вибір саме дерев’яної технічної іграшки. Экспериментально доведено, що дерев'яні іграшки дуже позитивно впливають на розвиток дрібної моторики і сенсорного сприйняття дитини. Технічні іграшки, до яких належать водний, сухопутний, повітряний і космічний транспорт; іграшки, що відображають побутову, сільськогосподарську та військову техніку, промислове обладнання, електронні іграшки тощо, дають дітям правильне уявлення про предмети, їх особливості та функціональне призначення. Ключовими вимогами, яким повинні задовольняти технічні іграшки, є такі: − наявність динамічних властивостей, що забезпечують багатопланове використання технічної іграшки в грі: рухливість частин і деталей; − відповідність віковим особливостям сприйняття дітей; − безпечність і гігієнічність. З оглядом на ці вимоги, ми задумали, спроектували та зробили іграшковий дерев’яний вантажний автомобіль, призначений для дітей від двох років. Комп’ютерним засобом створення проекту цієї іграшки нам слугувала програма КОМПАС. Аргументи на користь її вибору: підтримка найбільш поширених графічних форматів; значна база вбудованих бібліотек; широкий інструментарій;

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

147

відносна простота засвоєння та використання. Застосування віртуального моделювання дозволило відтворити практично всі значущі властивості реальної іграшки, зокрема, форму і фізико-механічні властивості матеріалу деталі та взаємодію з іншими деталями та навколишнім середовищем. Під час моделювання можна було одержати вигляд об’єкта в різних проекціях, змінюючи масштаб. Розробка креслень, специфікації та технологічної карти також входило у наше завдання, адже це сприяло більш ефективному використанню ресурсів. Все це значно зменшило обсяг роботи у майбутньому з фізичним матеріалом. На момент виготовлення іграшки ми не раз зверталися до 3D моделі, адже це дозволяло розглянути її під різними кутами, зрозуміти, як розташовані деталі у просторі та відносно одна одної. За допомогою комп’ютерного моделювання нам вдалося відносно швидко спроектувати і виготовити робочу модель іграшки з дерева. Весь процес виготовлення зайняв близько 50 годин (без склеювання). Використовуючи 3D моделі деталей, ми уникнули багатьох недоліків, які б сприяли використанню значно більшої кількості ресурсів. Використовуючи дану техніку виготовлення іграшки, ми мали змогу побачити готовий виріб на конструкторському етапі його проектування, спрогнозувати всі нюанси технологічного етапу, що значно вплинуло на процес виготовлення в цілому. Очікувані результати учіння після реалізації цього проекту з оглядом на три перші дескриптори таксономії Блума [2] − знання, розуміння, застосування − можна, на нашу думку, описати таким чином. Студент має: − називати призначення основних елементів управління графічного інтерфейсу користувача програми «КОМПАС»; − розуміти відмінності методів проектування, які можна умовно назвати «знизу вгору» і «згори вниз»; − пояснювати масо-центрувальні характеристики моделі − застосовувати збірні креслення та створювати специфікації. СПИСОК ВИКРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров. – М.: Академия, 2000. – 272 с. 2. Bloom B.S., (Ed.). 1956. Taxonomy of educational objectives: The classification of educational goals: Handbook I, cognitive domain. New York: Longman.

Секція «Інформаційні технології та системи»

148 УДК 37:004

Шевчук В.О.

к.е.н., доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

Шевчук С.О.

вчитель інформатики, спеціаліст ІІ кваліфікаційної категорії Гімназія №283, м. Київ, Україна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТІ

В умовах формування інформаційного суспільства на перший план виходять найбільш вагомі ресурси – інформація та знання. Із збільшенням кількості інформації в сучасному суспільстві, в умовах новітніх технологій виробництва збільшується потреба у висококваліфікованих фахівцях та посилюється конкуренція на ринку праці. Таким чином, постає питання про компетентність сучасних спеціалістів в їхній галузі, вміння володіти, опрацьовувати та подавати інформацію з різних джерел. Дивлячись на сьогоденну систему освіти, настає момент розуміння, що їй терміново потрібно прокинутись від «радянських стандартів» і поглядів на відносини між викладачем (учителем) та студентом (учнем). Маючи поруч такий стрімкий рівень розвитку новітніх технологій як глобальна мережа, електронні пристрої нового покоління, одразу видно, що використовуючи їх, ми можемо перейти на більш високий та продуктивний рівень освіти, змінити «стару школу» на «школу нового зразка». Таким чином, розвиток інформаційних технологій, сучасний рівень розвитку науки, бурхливі процеси автоматизації і комп’ютеризації спричиняють зміни в сфері освіти (сприяють розвитку і поширенню безперервного навчання, призводять до скорочення аудиторних занять за рахунок самоосвіти та дистанційного навчання тощо), та вимагають пошуку ефективних шляхів її вдосконалення. Тому очевидним стає необхідність адаптації вітчизняної освіти до інформаційних технологій, що швидко змінюються та прогресують. Загалом, інформаційні технології – це сукупність методів та програмнотехнічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збирання, оброблення, зберігання, поширення та відображення інформації, з метою зменшення трудомісткості процесів використання інформаційного ресурсу, а також підвищення їхньої надійності та оперативності [1]. Нові інформаційні технології (НІТ) в освіті – це впровадження нових підходів у навчально-виховний процес, орієнтований на розвиток інтелектуально творчого потенціалу людини, з метою підвищення його ефективності завдяки застосуванню сучасних технічних засобів, у тому числі й комп’ютерних [2, с.17-18]. Засобами нових інформаційних технологій є програмно-апаратні засоби й пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем інформаційного обміну, які забезпечують операції збору, продуціювання, накопичення, збереження, обробки, передачі інформації. Інформатизація освіти – це впровадження засобів нових інформаційних техноло-

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

149

гій у систему освіти, що надає можливість [3, с. 57]: 1. удосконалення механізмів управління системою освіти на основі використання автоматизованих банків даних науково-педагогічної інформації, інформаційно-методичних матеріалів, а також комунікаційних мереж; 2. удосконалення методології і стратегії добору змісту, методів і організаційних форм навчання, що відповідають завданням розвитку особистості того, кого навчають, у сучасних умовах інформатизації суспільства; 3. створення методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу того, кого навчають, на формування умінь самостійно здобувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну, експериментально-дослідницьку діяльність, різноманітні види самостійної діяльності з обробки інформації. Варто зазначити, що застосування інформаційних технологій дозволяє реалізувати диференційований підхід до студентів з різним рівнем готовності до навчання. Так, використання глобальної мережі надає можливість забезпечити повноцінну присутність на заняттях студентів або учнів, які мають певні фізичні вади. Батьки, які критикують певного учителя або викладача зі слів своєї дитини, також мають можливість в режимі «реального часу» бути присутніми на лекції (чи уроці), тим самим не заважати лектору проводити заняття та побачити поведінку не тільки своєї дитини, а і всього коллективу, та отримати наглядну інформацію про лекції (чи уроки) та об’єктивність оцінювання знань. Сам викладач, відправляючи домашнє завдання або певну інформацію, яку потрібно підготувати до наступного заняття, буде впевнений, що інформація буде надіслана і учень або студент (студент-заочник) отримає і виконає поставлену задачу. Також відсутність на занятті студента (учня) з будь-яких причин дає змогу відправити домашню роботу і отримати оцінку саме в «день здачі». Впровадження інформаційних технологій в освітній процес є непростим завданням, адже керується зростанням вимог до якості професійної діяльності викладачів та недостатньою розробленістю науково-методичних і практичних аспектів підвищення кваліфікації педагогів із проблеми інформаційних технологій навчання та інформатизації управління навчальним процесом. Постає запитання – скільки коштів потрібно для досягнення такої мети? Багато компаній пропонують безкоштовне програмне забезпечення, яке дає змогу в режимі «реального часу» робити дзвінки та відео-дзвінки, такими є: Skype, Viber, Team Speak, Raid Call. Майже кожний студент має мобільний телефон нового покоління, але навіть не здогадується, як він може допомогти у навчанні. Використання розділу «нотатки» спростить життя студента, оскільки сам програмний засіб нагадає про зустріч або домашнє завдання. Програми-сканери, які сфотографований документ перетворюють на ксерокопію, спростять конспектування з «гори» підручників. Навіть звичайна програма «Диктофон» допоможе студентові записати лекцію і виправити помилки у конспекті. Допомогти викладачу проводити лекцію, яка не залишиться без уваги студентів, може новий пристрій від компанії «Epson» документ-камера (ELP-DC11) заявлена виробником як пристрій для інтерактивного навчання. Вона являє собою 5мегапіксельну камеру на міцному поворотному штативі та має ряд корисних і

150

Секція «Інформаційні технології та системи»

зручних функцій. З’єднавши камеру з мікроскопом дає можливість лектору на великому екрані демонструвати студентам життя мікросвіту. Ще більше можливостей документ-камера може продемонструвати при підключені камери до ПК. Так, наприклад, можна забезпечити спостереження за процесами, що протікають повільно протягом відрізка часу до 72 годин, роблячи знімки з певною періодичністю. Завдяки цьому стає можливим побачити, як тане лід, розпускаються квіти тощо [4, с. 16-17]. Процес інформатизації освіти і пов’язане з цим використання можливостей сучасних інформаційних технологій у процесі навчання призводить не тільки до зміни організаційних форм і методів навчання, але і до виникнення нових методів навчання. Реалізація можливостей сучасних інформаційних технологій у процесі навчання і пов’язане з цим розширення спектра видів навчальної діяльності приводять до якісної зміни вимог до засобів навчання. Таким чином, впровадження нових інформаційних технологій дозволить збільшити обсяг доступних освітніх послуг, розширить можливості та покращить використання матеріалу нового покоління, а їх застосування стане одним з факторів підвищення якості освіти, призведе до зниження затрат часу та витрат сил викладачів та студентів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Муц Л.Б. Роль інформаційних технологій в освіті [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/muts-lb-rol-informatsiynih-tehnologiy-v-osviti/. 2. Гурін Р.С. Підготовка майбутнього вчителя гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук / Р.С. Гурін; Південноукраїнський держ. пед. ун-т ім. К. Д.Ушинського. – Одеса, 2004. – 23 с. 3. Основи організації та методики викладання у вищій школі: навч. посіб. / [В.Т. Білоус, Л. І. Горюнова, А.В. Цимбалюк, С.Я. Цимбалюк]. – Ірпінь, 2001. – 144 с. 4. Високович Є. Незамінний помічник вчителя. Тест документ-камери Epson ELP-DC11 / Є. Високович // hi-Tech у школі. – 2011. – № 7. – листопад. – С. 16 – 17.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Секція

«МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ І СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ТА СИСТЕМ»

151

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

152 УДК 002

Авдєєва Т.В.

ст. викладач кафедри математичної фізики Національний технічний університет України «КПІ», м. Київ, Україна

Іллічева Л.М.

к. ф.- м.н.-ст. викладач кафедри інформаційних технологій Київська державна академія водного транспорту ім. П. Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

ПРО ВИЗНАЧЕННЯ РОЗСІЯННЯ ІНФОРМАЦІЇ В КАНАЛАХ ДАНИХ ЧЕРЕЗ ЕНТРОПІЮ

Відомо, що ентропія дозволяє кількісно оцінювати процес відбора, який реалізує як відправник, так і одержувач повідомлення. Наприклад, при передачі одного із восьми можливих повідомлень - A,B,C,D,E,F,I,H - кожному повідомленню відповідає трирозрядне двійкове число. Набір із трьох сигналів дозволяє вибрати одно із восьми повідомлень: 8 = 23 . Взагалі для розпізнання повідомлення із N можливих необхідно прийняти 𝑚 = 𝑙𝑜𝑔2 𝑁 сигналів. Тобто, для вибору одного із N варіантів необхідна інформація в J біт: 𝐽 = 𝑙𝑜𝑔2 𝑁. Якщо повідомлення мають різну частоту, можна використовувати і меншу кількість сигналів. Тобто, якщо набір можливих повідомлень та їх ймовірності відомі, для кожного окремого повідомлення кількість інформації дорівнює логарифму величини, яка є зворотньою до частоти (статистичній ймовірності) появи цього повідомлення.[1] Для розрахунку середньої кількості інформації додаються добутки значень статистичних ймовірностей на кількість інформації для кожного повідомлення, тобто на логарифм величини, зворотньої до цієї ймовірності: 𝑛 𝑛 1 𝐻 = � 𝑝𝑖 𝑙𝑜𝑔2 = − � 𝑝𝑖 𝑙𝑜𝑔2 𝑝𝑖 (1) 𝑝𝑖 𝑖=1

𝑖=1

Розглянемо передачу сигналів через канал. Нехай пара (X,x), де X- скінченний абстрактний простір, x – елементи цього простіру, p(x) – розподіл ймовірностей для елементів цього простору, визначає вхідні дані каналу; пара (Y,y), також p(y) – розподіл ймовірностей для елементів цього простору визначає вихідні дані каналу. Якщо для кожного x на Y заданий розподіл ймовірностей 𝑝(𝑦/𝑥), тоді можна оцінити міру інформації, яка передана через канал: p(x,y)=p(x)p(y/x); p(y)=∑𝑋 𝑝(𝑥, 𝑦). Міра інформації, яка загубилася в каналі: p(x/y)=p(x,y)/p(y). Нехай прийнятий сигнал y=𝑦0 . Кількість інформації, яка необхідна для визначення переданого сигнала, при цьому треба взяти середнє значення по всім передачам, для яких прийнятий цей сигнал: − � 𝑝(𝑥/𝑦0 )𝑙𝑜𝑔𝑝(𝑥/𝑦0 ) 𝑋

(2)

Якщо потім узяти середнє по всім прийнятим сигналам 𝑦0 :

− � 𝑝(𝑦) �� 𝑝(𝑥 ⁄𝑦)𝑙𝑜𝑔2 𝑝(𝑥/𝑦)� = − � � 𝑝(𝑥, 𝑦)𝑙𝑜𝑔2 𝑝(𝑥 ⁄𝑦) = 𝐻(𝑋/𝑌) 𝑌

𝑋

𝑌

𝑋

Таким чином визначається розсіяння інформації в каналі, тобто середня кількість

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

153

інформації, яка загубилася в каналі під час передачі.[2] Як відомо, значення сигнала x треба визначити ще до передачі, причому H(X)- середня кількість інформації, яка необхідна для точного визначення x до передачі, то саме різниця: 𝐻(𝑋) − 𝐻(𝑋/𝑌) і буде визначати кількість інформації, переданої через канал. Ця різниця називається швидкістю передачі інформації по каналу при заданому розподілі ймовірностей на вході. Із співвідношень для ентропій одержимо: 0 ≤ 𝐻(𝑋) − 𝐻(𝑋/𝑌) ≤ 𝐻(𝑋) Розглянемо, коли 𝐻(𝑋/𝑌) = 0, тобто у каналі відсутнє розсіяння інформації. 𝑙𝑜𝑔2 𝑝(𝑥 ⁄𝑦) = 0 при 𝑝(𝑥, 𝑦) ≠ 0, коли 𝑝(𝑥 ⁄𝑦) = 1 Якщо розглянемо вираз для умовного розподілу ймовірностей пари (𝑥0 , 𝑦0 ), одер𝑝(𝑥0 , 𝑦0 ) 𝑝(𝑥0 , 𝑦0 ) �𝑝(𝑦 )= жимо: 1 = 𝑝(𝑥0 �𝑦0 ) = �∑ 𝑝(𝑥, 𝑦 ) 0 𝑋 0

Тому p(x,𝑦0 ) = 0 для всіх x, крім x = 𝑥0 . Одержимо висновок, що розсіяння інформації дорівнює нулю тоді і тільки тоді, коли по прийнятому сигналу y можно однозначно відновити переданий сигнал x. Причому, в каналі можуть бути шуми, тобто 𝑝(𝑦⁄𝑥 ) можуть приймати ненульові значення. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Спирина М.С. Дискретна математика: учебник для студ. проф. образования/М.С. Спирина, П.А. Спирин – 8-е изд.- М.: Изд.центр «Академия», 2012.- 368 с. 2. Файнстейн А. Основы теории информации/А. Файнстейн – М: ИЛ, 1960.137 с.

154

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

УДК 658.7.011.

Бойко Г.Ф.

к.е.н., доцент кафедри менеджменту Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

Литвишко Л.О.

к.е.н., доцент кафедри менеджменту Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ГРУПАМИ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ

В умовах розвитку ринкових відносин та інтеграції України у світовий економічний простір важливого значення набуває впровадження інформаційних технологій в управління підприємствами різних галузей підприємницької діяльності. Особливою галуззю господарського комплексу України є транспортна, яка є складовою частиною сфери матеріального виробництва. В транспортному комплексі найбільшу питому вагу в загальному обсягу транспортної роботи займає автомобільний транспорт. Крім технологічних перевезень автомобільний транспорт забезпечує соціально-культурний розвиток країни, економічні та культурні зв’язки з зарубіжними країнами, розвиток туристичної галузі [1]. Головною метою функціонування транспортної галузі країни є задоволення потреб виробничо-господарського комплексу країни у перевезеннях вантажів і пасажирів. Для своєчасного забезпечення та підтримання рівня технічної готовності транспортних засобів доцільно використовувати форму асортиментного каталогу формування запасів та розподілу номенклатури на товарні групи запасних частин. Використання цього каталогу (табл. 1) дозволяє приймати зважені управлінські рішення щодо формування запасів та розподілу багатономенклатурних асортиментних позицій на товарні групи. При цьому виділено класи запасних частин: АВС (клас за обсягом продажу), XYZ (клас за масовістю попиту), KLM (клас за прибутковістю). Зокрема, для визначення та прогнозування потреби в запасних частинах залежно від попиту доцільно використання методики, яка дозволяє удосконалити систему планування та управління розподілом запасних частин між регіональними філіями дилерських організацій та споживачами, а також мінімізувати логістичні витрати при обмеженні на сумарну величину поставок. З метою ефективного управління логістичними витратами пропонується економіко-математична модель, у якій використано апарат марковських випадкових процесів. Для побудови моделі оцінювання стану s-ї філії, як споживача запасних частин до транспортних засобів використовується вектор

n s = (n1 , n2 ,...n N )

n де s ( s = 1,N ) – потреби s-ї філії в запасних частинах; N – кількість регіональних філій дилерських організацій. Період планування T поставок у філіях запасних частин поділено на k інтервали ( k = 1,2,..., l ). Припустимо, що на k -му інтервалі стан s-ї філії як споживача запасних частин

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

описується ймовірністю переходу

155

pij = P ξ k +1 = j = i  ξk . 

Таблиця 1. Асортиментний каталог формування запасів та розподілу номенклатури товарних груп запасних частин з використанням методів АВС–XYZ

Товарна група запасних частин До імпортних автомобілів До імпортних автомобілів До імпортних автомобілів

Код марки

4030

4040

4060

Каталожний номер

Найменування запасних частин

Ремкомплект гідропосилювача руля Фільтр масляний 94797406-K Hyundai (Ф/Т10.101) Елемент фільтра 16546AA07 повітряного (10.98) 20581362-Л

Призначення товарних груп запасних частин за ознакою класу Залишок АВС XYZ KLM запасних частин на клас за клас за клас за складі, шт. обсягом масовістю припродажу попиту бутковістю

Сума, грн.

1329,7

5149,1

3338,8

Це умовна ймовірність того, що процес постачання запасних частин переходить з k -го в (k+1)-й інтервал. Матриця ймовірностей переходів визначається як P = [ pij ]

Позначимо через p = (n1 , n2 ,...nN ) стаціонарну ймовірність потреби s-ї філії в запасних частинах, а через p = (ns ) – розподіл імовірностей того, що в s-й філії міститься ns вимог на запасні частини. Після задоволення потреб s-ї філії переходимо до (s+1)-ї філії, потреби якої позначаються вектором m = (m1 , m2 ,...m N ) , причому p s +1 (ms +1 ) - розподіл імовірно-

стей того, що в (s+1)-й філії міститься ms+1 потреб на запасні частини. Тоді спільний розподіл за всіма регіональними філіями дорівнює добутку розподілів:

p s (ns ) ⋅ p s +1 (ms +1 ) .

Для мінімізації сукупних витрат за обмеженої сумарної величини поставок запасних частин розроблено таку модель [2]: T C ij = Z xi + Z ТЗ 2 i ⋅ (m 2 j − n 2i ) + Z ТЗ 3i ⋅ (m3 j − n3i ) + (1 N N     ) + Z yi ⋅  ∑ϖ ik − m2 j − m3 j  ⋅ δ ( j ) + Z xiЗ ⋅  m2 j + m3 j − ∑ϖ ik  ⋅ (1 − δ ( j ) ) k 1  k 1=  



де Z ТЗ 2i , Z ТЗ 3i – витрати на закупівлю запасних частин, транспортні витрати в перерахунку на запасні частини i-го найменування при поставках з центрального складу і транзитні відповідно; Z xi = (Z xiT + Z xiÇ ) – частка витрат на транспортування та зберігання запасних частин i-го найменування на філії протягом одного проміжку часу між двома послідовними поставками;

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

156

Z yi

– частка втрат філії від незадоволеного попиту внаслідок відсутності запасної частини i-го найменування за той же час;

ϖ ik

- величина потреби в запасних частинах i-го найменування на k -му інтервалі планування за заданої величини довірчої імовірності;

δ ( j ) - бінарна змінна: δ ( j)

N  0, якщо ∑   k =1 =  N 1, якщо ∑  k =1 

〈m 2 j +

〉m2 j +

(2)

, Таким чином, оптимальну стратегію поставок запасних частин i-го найменуван-

ня знаходимо, мінімізуючи очікувані витрати Z (k ) для K-го крокового процесу планування поставок за умови, що система виходить зі стану i в стан k, де j – це стан s-ї філії на k+1 інтервалі крокового процесу планування.

Z (k )

Тоді функціональне рівняння динамічного програмування для буде мати вигляд: Z (k ) = min ∑ P (C + Z ( j − 1)) (3) , де j = (1,..., k ) Використання запропонованого алгоритму обчислення витрат, за умови використання комплексного підходу до визначення складу та структури витрат на збутову діяльність, дозволяє максимізувати товарообіг запасних частин підприємства. Отже, впровадження інформаційних технологій в управління формуванням та розподілом запасних частин для транспортних засобів дозволяє підвищити ефективність діяльності автотранспортних виробничих систем в цілому. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Економіка підприємства: Навчальний посібник / Крайник О.П., Барвінська Є.С.; За ред. О.П.Крайник. Публікація: Львів: Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект-Захід», 2003 – С. 51-54; 2. Литвишко Л.О. Основні підходи до формування політики управління запасами / Л.О. Литвишко // Вісник НТУ: в 2 ч.– К.: НТУ, 2012. – Ч.1 – Вип. 22. – С. 321 – 324. j

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

157

УДК 658.8

Булига К.Б.

кандидат технічних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Булига О.А.

старший викладач Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

Гаращенко В.В.

студент, Київський університет культури, м. Київ, Україна

AВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЛІНІЙНОЇ МОДЕЛІ ВИРОБНИЦТВА

При розв'язанні задач оптимізації потрібно: по-перше, вибрати математичний метод, який приводив би до кінцевих результатів з найменшими витратами на обчислення або ж давав можливість отримати найбільший об'єм інформації про шукане рішення, по-друге, враховуючи значну трудомісткість обчислень автоматизувати розрахунки у максимально можливий спосіб. Сучасні інформаційні технології надають широкий спектр програмних продуктів для пошуку оптимальних рішень. Зокрема, загальновідома надбудова MS Excel «Розв’язувач», або «Поиск решения» у попередніх версіях, дозволяє розв’язувати різноманітні задачі оптимізації не заглиблюючись у деталі розрахунків. Вбудована мова програмування VBA дає можливість повністю автоматизувати порядок розрахунків. В роботі розроблено додаток на мові VBA, який дозволяє розв’язувати різноманітні задачі оптимізації, для вхідних даних, що розміщуються у книзі MS Excel. Додаток працює наступним чином: при запуску книги MS Excel відкривається головна об’єктна форма (рис.1), за допомогою якої вибирається модель оптимізації. Натискання відповідної кнопки дозволяє перейти на розрахункову сторінку і виконати розрахунок з використанням надбудови «Розв’язувач».

Рис. 1. Скріншот головної об’єктної форми На рисунку 2 показано скріншот початкових даних розв’язання задачі оптимізації лінійної моделі виробництва, а на рисунку 3 скріншот результату.

158

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

Рис. 2. Початкові дані

Рис. 3. Результат розв’язання

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Минько А.А. Принятие решений с помощью Excel. Просто как дважды два [Текст]/А.А. Минько. – Москва:Эксмо, 2007. – 240 с.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

159

УДК 621.9.048

Гетьман И.А.

к.т.н., доцент кафедры компьютерных информационных технологий, Донбасская государственная машиностроительная академия, г. Краматорск, Украина

Держевецкий В.В.

инженер-конструктор отдела главного конструктора горнорудного и кузнечно-прессового оборудования, Новокраматорский машиностроительный завод, г. Краматорск, Украина

РАЗРАБОТКА МОДЕЛИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ УСТАНОВКИ ДЛЯ ИССЛЕДОВАНИЯ ВЫДЕЛЕНИЯ ЭНЕРГИИ ЭЛЕКТРИЧЕСКОГО ВЗРЫВА

Электрический взрыв проводников (ЭВП) достаточно активно исследуется в последние десятилетия. Интерес к этому явлению обусловлен бурным развитием физики высоких плотностей энергий, изучением экстремальных состояний вещества при высоких давлениях и температуре, рядом практических применений, связанных с современными исследованиями в области энергетики, космической техники, нано технологий и в других областях науки. В целом, механизм разрушения проводников при протекании по ним тока различной плотности изучен достаточно подробно [1]. Однако некоторые явления, происходящие при ЭВП, оказываются достаточно сложными для строгих теоретических исследований. Поэтому, попрежнему актуальна задача получения соотношений, описывающих взаимосвязь характера выделения энергии в проводнике в процессе взрыва, с его физическими свойствами, основанных на методах теории подобия. На рисунке 1 представлена структурная схема экспериментальной установки.

БМК – блок микроконтроллера; МК – микроконтроллер; БТК – блок транзисторного ключа; ОР – оптронная развязка; ТК – транзисторный ключ; ДК – драйвер транзисторного ключа; КЭЗ – контакт «электрод-заготовка»; БП1,БП2 – блоки питания электроники; СБП – силовой блок питания; ЭВМ – электронновычислительная машина; ЖКИ - жидкокристаллический индикатор; К - клавиатура; ДТ - место измерения тока; ДН - место измерения напряжения. Рис. 1. Структурная схема экспериментальной установки

160

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

Устройство для формирования импульсов электрического тока работает следующим образом. Сигнал от микроконтроллера (МК) подается на блок транзисторного ключа (БТК), который представляет собой набор параллельно включенных силовых IGBT транзисторов, и проходит через оптронные развязку (ОР) на драйвер транзисторного ключа (ДK), где он усиливается и открывает транзисторной ключ (ТК). В этот момент электрическая цепь замыкается и импульс тока от силового блока питания (СБП) проходит через контакт «электрод-заготовка» (КЕЗ). Через заданный интервал времени микроконтроллер (МК) закрывает транзисторной ключ (ТК), таким образом формируя длительность импульса тока. Напряжение необходимого уровня формируется в силовом блоке. Выходные параметры работы установки снимаются с помощью цифрового осциллографа, подключаемого к местам ДТ и ДН на схеме экспериментальной установки. Настройка параметров работы устройства осуществляется с помощью клавиатуры (К) и жидкокристаллического индикатора (ЖКИ), а также с помощью компьютера через COM порт. Для моделирования системы, была разработана установка в программной среде MATLAB Simulink (рис. 2).

Рис. 2. Структура модели экспериментальной установки разработанная в MATLAB Simulink Программа Simulink является приложением к пакету MATLAB. При моделировании с использованием Simulink реализуется принцип визуального программирования, в соответствии с которым, пользователь на экране из библиотеки стандартных блоков создает модель устройства и осуществляет расчеты. Имеются также библиотеки блоков для разных областей применения (например, Power System Blockset – моделирование электротехнических устройств, Digital Signal Processing Blockset – набор блоков для разработки цифровых устройств и т.д). При работе с Simulink предоставляется возможность модернизировать библиотечные блоки, создавать свои собственные, а также составлять новые библиотеки блоков. В ходе моделирования имеется возможность следить за процессами, происходящими в системе. Для этого используются специальные устройства наблюдения, входящие в состав библиотеки Simulink. Результаты моделирования могут быть представлены в виде графиков или таблиц [2]. На модели представлены: трансформатор, датчики тока и напряжения, транзисторный ключ и другие элементы. Модель работает следующим образом: при

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

161

подаче питания от источника, напряжение необходимого уровня прикладывается к нагрузке (Load), которая имитирует контакт «электрод-заготовку». Сигнал управления поступает с PulseGenerator и подаётся на блок MOSFET (транзисторный ключ), с которого непосредственно происходить подача импульсов на заготовку. Отслеживание параметров с датчиков тока и напряжения происходит с помощью осциллографов (SCOPE). Таким образом, проведя анализ, существующих технических решений в сфере импульсной обработки металлических изделий было обнаружено малое количество проведенных экспериментальных исследований, а также небольшое количество написанных на данную тему научных работ. Данный факт подтверждает необходимость создания новых устройств для исследования выделения энергии электрического взрыва, а также исследования процессов, проходящих в структуре материалов под воздействием импульсных токов разной амплитуды и длительности. Разработанная математическая модель и человеко-машинный интерфейс являются достаточно надёжными, удобными и понятными при эксплуатации и моделировании. При разработке математической модели были учтены многие факторы, но некоторые не были доработаны, например сопротивление нагрузки является фиксированным значением на протяжении одного эксперимента, а на практике это не возможно, т.к. при протекании токов больших номиналов свыше 500А происходит интенсивный нагрев проводника, что способствует изменению сопротивления самого проводника. Поэтому в дальнейшем планируется совершенствовать математическую модель, с целью получения выходных данных с минимальной погрешностью. Также планируется усовершенствовать пульт управления, заменив жидкокристаллический индикатор и клавиатуру на боле удобную сенсорную панель, которая будет отображать не только параметры работы установки, но и выходные значения. СПИСОК ИСПОЛЬЗУЕМЫХ ИСТОЧНИКОВ 1. Кумыш М. М. Исследование миллисекундного электрического взрыва металлических проводников / М. М. Кумыш, А. Л. Суркаев, В. И. Усачев. Письма в ЖТФ, Т. 36. Вып. 23, 2011.- С. 97-104. 2. Держевецкий В. В. Экспериментальная установка для исследования выделения энергии электрического взрыва / В. В. Держевецкий // Всеукраїнська Науковопрактична конференція «ТАК», ДонНТУ, Покровськ, 2016

162

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

УДК 658.517

Гончар А. В.

студентка 3 курсу Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету

Добровольська Н. В.

кандидат педагогічних наук, старший викладач Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, м. Вінниця, Україна

ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ ЯК ОДИН ІЗ ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ

В сьогоднішньому часі процес прогнозування відіграє важливу роль у різних сферах діяльності людини. Існує безліч методів прогнозування, які використовуються в промисловості, торгівлі, транспортній сфері, освіті, науці та культурі, тобто здійснення прогнозів відбувається у виробничій сфері та сфері послуг. На нашу думку, серед великої кількості наявних методів слід обрати оптимальний для дослідження конкретного явища. Одним із основних методів прогнозування є метод екстраполяції, що оптимізує процес пізнання та дозволяє здійснити прогноз на майбутній час завдяки аналізу наявних показників попереднього стану розвитку, що характеризують обраний об’єкт дослідження. Даний метод є простішим у використанні та менш точним у порівнянні з іншими, проте його застосування не потребує моделювання приватних параметрів об’єкта та отримання інформації про показники організаційно-технічного рівня виробництва. Дослідженням прогнозів на основі використання методів екстраполяції часових трендів економічних показників займались такі українські науковці, як: А. С. Гальчинський, А. Ф. Мельник, Б. Є. Грабовецький [1], В. Г. Щука, В. І. Бережний, В. М. Геєць, В. П. Драпогуз [2], Є. І. Бойко, З. С. Варналій, І. Ф. Коломієць, К. В. Бережна, М. І. Долішній, Н. Б. Черник [3], О. О. Терещенко. Дане питання аналізували також й зарубіжні вчені: А. Кларк, А. Тоффлер,В. Тейлор, Г. Кан, Д. Белл, С. Лем. Екстраполяція є одним із найпоширеніших методів короткострокового прогнозування. Методи екстраполяції тенденцій базуються на припущенні, що закономірності, які мали місце в минулому, зберігатимуться і в майбутньому. Ефективність та надійність екстраполяції залежать не безпосередньо від міри адекватності певній закономірності, якою характеризуються прогнозовані об’єкти, а й більшою мірою – від типу даної закономірності, а також від питомої ваги її у визначенні їх існування, функціонування та розвитку [2, с. 607]. Прогнозну екстраполяцію зазвичай здійснюють за допомогою методів найменших квадратів, експонентного згладжування, ковзних середніх, адаптивного згладжування, а також екстраполяції трендів. Методи екстраполяції застосовуються у пошуковому підході, використовуючи принцип інерції для того, щоб продовжити часовий ряд прогнозованого параметра. Формування прогнозів за допомогою екстраполяції відбувається із використанням статистично створених тенденцій зміни певних кількісних характеристик об’єкта прогнозування. Використання методів передбачає екстраполювання кількісних параметрів як великих систем, так і окремих характеристик економічного, науково-

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

163

го, виробничого потенціалу, відомостей про результати науково-технічного прогресу. Застосуємо метод екстраполяції із використанням середньорічного коефіцієнту росту для прогнозування оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі Вінницької області. Необхідні для розрахунків дані наведено у таблиці 1. Таблиця 1. Структура оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі Вінницької області [4] Оптовий товарооборот – усього (без ПДВ і Рік Номер року акцизу), млн. грн 2007 1 4702,5 2008 2 6772,8 2009 3 6847,8 2010 4 8501,0 2011 5 7735,1 2012 6 8909,8 2013 7 8743,0 2014 8 10539,9 2015 9 18228,0 Використовуючи п’ять останніх років, здійснимо прогноз на перспективу на 2016 - 2019 роки. Застосуємо формулу середньорічного коефіцієнту росту: �� Kp =

n−1 yn

�y ,

(1)

де yn – кінцевий рівень ряду; y1 – початковий рівень ряду; n – кількість рівнів динамічного ряду. Кінцевий рівень динамічного ряду має значення оптового товарообороту 18228 млн. грн., а початковий – 7735,1 млн. грн. Кількість рівнів динамічного ряду – 5. Розрахуємо середній коефіцієнт росту, підставивши наведені дані у формулу (1): 4

�� Kp = �

18228 ≈ 1,24 7735,1

Для здійснення прогнозування на основі середнього коефіцієнту росту, використаємо наступну формулу: T Kp , (2) y� = yn ∙ �� де y� – прогнозне значення досліджуваного об’єкта; yn – кінцевий рівень ряду; �� K p – середній коефіцієнт росту; T – величина горизонту пронозу. Розрахуємо прогнозовані значення оптового товарообороту у 2016 - 2019 роках, використавши формулу (2): 𝑦�𝑘+1 = 18228 ∙ 1,241 ≈ 22602,72 (млн. грн.) 𝑦�𝑘+2 = 18228 ∙ 1,242 ≈ 28027,37 (млн. грн.) 𝑦�𝑘+3 = 18228 ∙ 1,243 ≈ 34753,94 (млн. грн.)

164

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

𝑦�𝑘+4 = 18228 ∙ 1,244 ≈ 43094,88 (млн. грн.) Отже, прогнозоване значення оптового товарообороту на 2016 рік становить 22602,72 млн. грн., на 2017 рік – 28027,37 млн. грн., на 2018 рік – 34753,94 млн. грн. та на 2019 рік – 43094,88 млн грн. Вагомим недоліком середнього коефіцієнту росту є те, що його значення більшою мірою залежать від крайніх рівнів динамічних рядів. Перевагами методу екстраполяції є [1, с. 34]: доступність використання даного методу на практиці завдяки відносно невисоким затратам на його реалізацію; швидке отримання прогнозних результатів; забезпечення високої ефективності методу при умові стабільних показників макросередовища; наявність необхідної інформації на підприємствах для проведення прогнозів. До недоліків даного методу слід віднести: швидкі зміни тренду; неможливість здійснити довгостроковий прогноз. Таким чином слід зазначити, що для отримання значень прогнозних показників досліджуваного об’єкта або явища у майбутніх періодах, необхідно простежити його динаміку в минулому. Застосування методу екстраполяції забезпечить одержання висновків внаслідок вивчення однієї частини сукупності та поширення їх на іншу аналогічну частину певного явища. Для отримання більш точного прогнозу слід ретельно дослідити об’єкт із використанням різноманітних методів прогнозування. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Грабовецький Б. Є. Методи експертних оцінок: теорія, методологія, напрямки використання : моногр. / Б. Є. Грабовецький. – Вінниця : ВНТУ, 2010. – С. 16 - 59. 2. Драпогуз В. П. Екстраполяція як метод наукового пізнання / В. П. Драпогуз // Гуманітарний вісник Державного вищого навчального закладу "ПереяславХмельницький державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди". – 2013. – № 28. – С. 606 - 612. 3. Драпогуз В. П. Екстраполяція як метод наукового пізнання / В. П. Драпогуз // Гуманітарний вісник Державного вищого навчального закладу "ПереяславХмельницький державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди". – 2013. – № 28. – С. 606 - 612. 4. Головне управління статистики України у Вінницькій області [Електронний ресурс] / Статистична інформація. – Режим доступу : http://www.vn.ukrstat.gov.ua/index.php/statistical-information/4817-2012-09-21-13-3949.html

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

165

УДК 330.44

Задерей Н. М.

Мельник І. Ю.

Нефьодова Г. Д.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ

Протягом століття ведеться жвава дискусія щодо ролі та використання математичних методів в економіці країн світу. Існують різноманітні точки зору, починаючи від «антиматематичного» трактування економічної теорії до тверджень, що без застосування законів математики взагалі не може бути жодної економічної науки. Та на сьогоднішній день все більше дослідників, вчених, викладачів вишів та науковців збігаються на тому, що місце, форми та межі математики в різних областях економічного знання залишаються, без сумніву, основним інструментом аналізу сучасних економічних явищ і процесів [1]. Математичні методи є невід’ємним інструментом побудови теоретичних моделей, що дозволяють відображати існуючі зв'язки в економічному житті, прогнозувати поведінку економічних суб'єктів та їх економічну динаміку. До одного з найбільш перспективних напрямків математичних методів в економіці на теперішній час можна віднести економіко-математичне моделювання з використанням функцій комплексної змінної, яке у більшості випадків по своїй суті стає мовою сучасної економічної теорії та базисом для оцінки ефективності інвестиційних проектів [2]. Основна мета інвестицій та інвестиційних проектів полягає в отриманні прибутку. За умов обмеженості ресурсів оцінка ефективності інвестиційних проектів дозволяє визначити найоптимальніший напрямок використання грошових коштів. Можна відокремити такі основні завдання інвестування: – задано певний обсяг інвестицій для реалізації проекту, мета полягає в отриманні максимально можливого ефекту від їх використання; – задано певну ціль, що необхідно досягти за рахунок вкладення грошових коштів, при цьому варто шукати шляхи мінімізації витрат інвестиційних коштів. Економічна ефективність інвестиційного проекту - це категорія, що відображає відповідність інвестиційного проекту цілям та інтересам його учасників. Реалізація успішних інвестиційних проектів позитивно впливає на збільшення ВВП, який згодом можна розділити поміж всіма учасниками проекту, а саме акціонерами, банками, працівниками підприємств тощо. Різноманітні види ефективності реалізації інвестиційного проекту визначаються надходженнями та витратами даних учасників. За допомогою різних математичних моделей рекомендується оцінювати саме такі види ефективності проекту [3].

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

166

Міжнародний досвід оцінки ефективності інвестицій базується на концепції тимчасової вартості грошових коштів. Дана практика використовує наступні принципи: – завдяки зіставленню грошового потоку (cash flow) відбувається оцінка ефективності використання інвестованого капіталу, що формується протягом реалізації інвестиційного проекту (якщо проект забезпечує повернення вкладеної суми інвестованих грошових коштів, то відповідний проект визнається ефективним); – інвестований капітал аналогічно грошовому потоку застосовується до сьогоднішнього часу або до певного розрахункового року (зазвичай до початку здійснення проекту); – дисконтування грошових потоків та капітальних вкладень виконується за різними ставками дисконту. Структура інвестицій та вартість визначених частин капіталу враховуються при окресленні ставки дисконту [4]. При оцінці ефективності інвестиційних проектів використовуються наступні основні показники: 1) Дисконтованій термін окупності інвестицій - DPP (Payback Period). 𝑛 𝐶𝐹𝑡 > 𝐼𝐶 (1) 𝐷𝑃𝑃 = min 𝑛, при якому � (1 + 𝑟)𝑡 𝑡=1

де 𝑛 - число періодів, r - обрана ставка дисконтування, 𝐶𝐹𝑡 (Cash Flow) - грошовий потік в період 𝑡, 𝐼𝐶 ( Invest Capital) – початкові інвестиційні затрати в проекті. 2) Чистий приведений дохід - NPV (Net Present Value) Показник NPV впливає на безпосереднє збільшення капіталу компанії, отже, він є найбільш значущим для акціонерів підприємства. Розрахунок чистого приведеного доходу відбувається за наступною формулою: 𝑁

𝑁

𝑛=1

𝑡=1

𝐶𝐹𝑛 𝐼𝑁𝑉𝑡 𝑁𝑃𝑉 = � −� 𝑛 (1 + 𝑟) (1 + 𝑟)𝑡

(2)

Позитивне значення NPV – основний критерій прийняття проекту. Коли необхідно зробити вибір із кількох привабливих проектів, проект з більшою величиною чистого приведеного доходу має бути пріоритетним. 3) Внутрішня норма прибутковості - IRR (Internal Rate of Return) Показник відповідає ставці дисконтування, за якого поточна вартість майбутнього грошового потоку збігається з величиною вкладених коштів. Для розрахунку застосовується наступне обчислення: 𝐶𝐹0 𝐶𝐹1 𝐶𝐹𝑛 𝐼𝑅𝑅 = + + ⋯+ (3) 0 1 (1 + 𝑅) (1 + 𝑅)𝑛 (1 + 𝑅) де 𝐶𝐹 (Cash Flows) – грошові потоки, 𝑅 – відсотна ставка, вартість капіталу, 𝑛 – кількість періодів часу. Критерієм прийняття інвестиційного проекту виступає завищення показника IRR обраної ставки дисконтування (IRR > R). Кращими будуть проекти з великими значеннями IRR [5]. Інвестиції ефективні, якщо їх потік достатній для:

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

167

– забезпечення необхідної віддачі на вкладений капітал; – повернення вихідної суми капітальних вкладень. Найбільш поширені показники, такі, як дисконтований термін окупності (DPP), значення інвестиційного проекту – чистий приведений дохід (NPV), внутрішня норма рентабельності (IRR), і відповідні методи їх обчислення використовуються в двох випадках: – для визначення ефективності незалежних інвестиційних проектів (так звана абсолютна ефективність), коли робиться висновок про те, чи прийняти проект, чи відхилити; – для визначення порівняльної ефективності взаємовиключних проектів, щоб визначити доцільний проект з альтернативних [5]. Отже, з метою прийняття обґрунтованого рішення стосовно ефективності інвестиційного проекту необхідно застосовувати системний аналіз з використанням математичних моделей. Це дає можливість здійснити глибоку оцінку доцільності вкладення інвестицій. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Klein Michael Mathematical Methods for Economics (2nd Edition), [Текст]/ Michael Klein, 2015 – 242 с. 2. Wainwright Kevin Fundamental Methods of Mathematical Economics [Текст]/ Kevin Wainwright, 2011 – 182 с. 3. Cтaрoвeрoвa Г. Оценка эффективности инвестиционных проектов [Електронний ресурс] // 2011 – Режим доступу: http://bizkiev.com/content/view/1015/205/ 4. Савчук Владимир Павлович Оценка эффективности инвестиционных проектов [Текст]/ В.П.Савчук, 2014 – 132 с. 5. Brusov Peter Influence of Debt Financing on the Efficiency of Investment Projects: The Analysis of Efficiency of Investment Projects Within the Perpetuity (Modigliani– Miller) Approximation [Текст]/ Peter Brusov, Tatiana Filatova, Natali Orekhova, Mukhadin Eskindarov, 2015 – 216 с.

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

168 УДК 336.012.23(045)

Зомчак Л. М.

к.е.н., доцент кафедри економічної кібернетики Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна

Нич О. В.

студентка групи Еккм-71з Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна

БАГАТОВИМІРНИЙ АНАЛІЗ В ОЦІНЮВАННІ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Фінансова стійкість підприємства, як один із головних показників економічної діяльності підприємства, слугує основою для ухвалення ефективних управлінських рішень щодо його подальшого функціонування. Тому оцінювання фінансової стійкості належить до важливих економічних проблем як з точки хору самих підприємців, так і їхніх конкурентів. Особливо гостро проблема її оцінювання постає в кризові для економіки загалом періоди. Класичні підходи до аналізу фінансової стійкості підприємств базується на обчисленні групи показників та аналізі отриманих результатів, при чому показники ці можуть набувати значень з різних діапазонів та мати відмінні трактування результатів. Тому виникає потреба агрегованого показника, який дозволив би оцінити стійкість підприємства. Ще однією із проблем при цьому є також наявність тісного кореляційного зв’язку між показниками, тобто, вони значною мірою дублюють один одного. Проблемам застосування математичних методів та моделей до оцінювання фінансової стійкості підприємств присвячені публікації вітчизняних вчених: О. Головко та А. Тараскіної [1], К. Курганського [2], А. Матвійчука [3] та ін. Метою роботи є оцінювання фінансової стійкості підприємства з можливістю порівняння такої оцінки для різних підприємств із використанням методу аналізу головних компонент. Для проведення аналізу фінансової стійкості підприємств використано інформацію, отриману від приватного підприємства «Львів-Аудит», яке надає аудиторські послуги. Для визначення рівня фінансової стійкості підприємств було проаналізовано фінансову звітність п’яти підприємств Львова, які працюють у сфері торгівлі. Для оцінювання фінансової стійкості підприємств, які є клієнтами ПП «ЛьвівАудит», пропонується використати методи багатовимірного аналізу, а саме метод головних компонент. Для оцінювання фінансової стійкості підприємств використано такі показники: 1) коефіцієнт фінансової незалежності (автономії); 2) коефіцієнт фінансової стабільності; 3) коефіцієнт забезпечення запасів власним капіталом; 4) коефіцієнт маневреності оборотних запасів; 5) коефіцієнт маневреності власного капіталу. На першому етапі на основі річної фінансової звітності («Баланс» та «Звіт про фінансові результати») обчислено показники фінансової стійкості з наведеного вище переліку для п’яти підприємств (табл. 1).

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

169

Таблиця 1 Коефіцієнти фінансової стійкості підприємств

Підприємства

0,162

0,193

0,170

0,137

0,823

0,111

0,124

1,958

0,111

1,000

-6,202

-0,861

-27,033

-6,202

1,000

0,00023

0,000

-0,919

-2118,714

0,073

0,078

0,124

0,066

0,905

Для подальших досліджень значення показників необхідно відцентрувати та нормалізувати. Використовуючи як вхідні дані пронормовану матрицю, побудовано матрицю парних коефіцієнтів кореляції R. Виявлено, що між змінними є кореляційний зв'язок, максимальне значення становить 0,9981 між першою та третьою змінними. На основі кореляційної матриці обчислено власні вектори. Перша головна компонента (чинник 1) пояснює 80,25% загальної варіації, тому, включивши в розрахунок тільки першу компоненту, описуємо однією змінною 80,25% зміни п'яти змінних. Це цілком достатньо для практичного застосування. В якості показника фінансової стійкості використано першу головну компоненту. Після переходу від стандартизованих змінних отримано рівняння зі звичайними змінними:

FS /1 = 0,1984 ⋅ X 1 + 1,2729 ⋅ X 2 + 0,0451 ⋅ X 3 + 0,2016 ⋅ X 4 − 0,00013 ⋅ X 5 − 0,793

Згідно з отриманими даними найвищий показник фінансової стійкості у першого підприємства, який дорівнює 1,106, у другого показник фінансової стійкості становить 1,084, у п’ятого – 0,926 та у четвертого 0,887. Для цих підприємств показники фінансової стійкості практично на одному рівні. Найгірша ситуація у третього підприємства, його показник фінансової стійкості становить -4,003. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Головко О. Г. Удосконалення оцінки та прогнозування фінасової стійкості підприємства в сучасних умовах господарювання / О. Головко, П. Тараскіна // Вісник ЖДТУ. Серія: економічні науки. – 2012. - №1(59). – С. 254-257. 2. Курганський К. С. Фінансова стійкість підприємства: застосування апарату нечіткої логіки для прогнозування банкрутства / К. С. Курганський // Моделювання та інформаційні системи в економіці. – 2011. – №85.– С. 185-199. 3. Матвійчук А. Моделювання фінансової стійкості підприємств із застосуванням теорій нечіткої логіки, нейронних мереж і дискримінантного аналізу / А. Матвійчук // Вісник НАН України. – 2010. – № 9. – С. 24-46.

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

170 УДК 004

Івохін Є.В.

д.ф.-м.н., професор кафедри системного аналізу та теорії прийняття рішень Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

Навродський В.О.

к.ф.-м.н., доцент кафедри економіки Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ПОШУК НАБЛИЖЕНОГО РОЗВ’ЯЗКУ ЧІТКИХ ТА НЕЧІТКИХ ЗАДАЧ ЛІНІЙНОГО ПРОГРАМУВАННЯ З СИСТЕМОЮ ОБМЕЖЕНЬ ВЕЛИКОЇ РОЗМІРНОСТІ

Пошук оптимального або близького до оптимального розв’язку в задачах дослідження операцій на основі методів математичного програмування здійснюється з урахуванням системи обмежень, яка визначає область допустимих розв’язків (ОДР). В задачах лінійного програмування система обмежень визначається, як правило, системою лінійних нерівностей. За невеликої кількості обмежень область може бути легко побудована, а оптимальний розв’язок – знайдений шляхом перебору значень цільової функції в усіх симплексах (вершинах) отриманого багатогранника [1]. Система обмежень може містити сукупності незалежних умов, які є близькими. В задачах лінійного програмування з великою кількістю обмежень це суттєво знижує ефективність роботи алгоритмів пошуку оптимального розв’язку. Близькі обмеження незначним чином впливають на вигляд області допустимих розв’язків, що дозволяє розглядати задачу оптимізації з урахуванням обмеженої кількості умов, які визначають деяке наближення початкової області допустимих розв’язків. Зрозуміло, що говорити про оптимальність отриманого при цьому розв’язку для вихідної задачі дуже складно. Метод перетворення ОДР чіткої задачі лінійного програмування. Розглянемо стандартну задачу лінійного програмування, записану у векторноматричному вигляді

max cT x

(1)

при обмеженнях

Ax ≤ b; x ≥ 0 ,

(2) b - вектор-стовбець вільних членів де A - матриця обмежень розміру m × n , m x n (розміру ), - вектор змінних (розміру ), c = (c1 , c2 ,..., cn ) - вектор коефіцієнтів цільової функції. T Введемо позначення: Ai = ( ai1 , ai 2 ,..., ain ) - вектор коефіцієнтів у лівій чаT

стині обмеження з номером i , Ai = ( ai1 , ai 2 ,..., ain , bi ) - розширений вектор, що містить окрім коефіцієнтів лівої частини i-тої нерівності значення вільного члена правої частини bi , i = 1, m .

Означення 1. Два обмеження системи лінійних нерівностей (2) з номерами j , 1 ≤ i, j ≤ m , назвемо γ -слабкозв’язаними, якщо для величини

та

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

vij = ( Ai , A j ) ( Ai

Aj )

справедливе співвідношення vij ≤ γ 0 ≤ γ < 1 , .

171

, 1 ≤ i, j ≤ m ,

(3) (4)

Тут

( Ai , A j ) = ∑ ais a js s =1

- скалярний добуток векторів

Ai , A j 1 ≤ i, j ≤ m , .

Значення ij співпадає зі значенням косинуса кута між векторами градієнтів Ai , A j , 1 ≤ i, j ≤ m , ( vij = cos ϕij = cos ϕ ( Ai , A j ) ), і при невеликих значеннях γ дві нерівності з номерами i та j , 1 ≤ i, j ≤ m , суттєво відрізня-

ються.

Означення 2. Два обмеження системи лінійних нерівностей (2) з номерами i та j , 1 ≤ i, j ≤ m , назвемо γ -сильнозв’язаними, якщо для величини vij виду (3)

справедливе співвідношення vij ≥ γ 0 < γ ≤ 1 , .

(5)

Означення 3. Два обмеження системи лінійних нерівностей (2) з номерами

j , 1 ≤ i, j ≤ m ,

назвемо γ

vij = ( Ai , Ai ) ( Ai

(7)

Означення 4. Два обмеження системи лінійних нерівностей (2) з номерами

vij ≥ γ 0 < γ ≤ 1 , .

Зрозуміло, що поняття γ випадку

та

(6)

справедливе співвідношення vij ≤ γ 0 ≤ γ < 1 , .

назвемо справедливе співвідношення

та

-слабкозв’язаними, якщо для величини

A j ) 1 ≤ i, j ≤ m , ,

j , 1 ≤ i, j ≤ m ,

- сильнозв’язаними, якщо для величини

-слабкозв’язаних і γ

vij

виду (6) (8)

-сильнозв’язаних обмежень, як і у

γ -слабкозв’язаних і γ -сильнозв’язаних обмежень, зв’язані з величиною

кута між векторами (

vij = cos ϕij = cos ϕ ( Ai , A j )

), отриманою для розшире-

A , A j 1 ≤ i, j ≤ m них векторів i , . Наведені вище означення дозволяють оцінити зв’язаність обмежень вихідної задачі і запропонувати спосіб їх модифікації, замінюючи пару сильно зв’язаних нерівностей на одну нову. Метод перетворення ОДР нечіткої задачі лінійного програмування. Наведений вище підхід для перетворення ОДР можна застосувати для пошуку розв’язків нечітких задач лінійного програмування з нечітко заданими ресурсами [2]:

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

172 n

∑cjxj

→ max

, з нечіткими обмеженнями на ресурси j =1

∑ aij x j

(9)

~ ≤ bi

x j ≥ 0, j = 1, n , i = 1, m , , (10) де праві частини обмежень (10) подаються у вигляді правих нечітких трикутних ~ bi = (bi , bi , bi + bi0 ) , bi0 ≥ 0 , i = 1, m [3]. Допустимі відхилення чисел j =1

bi0 ≥ 0 , i = 1, m , визначають величини граничних змін ресурсів моделі.

З урахуванням понять нечітких трикутних чисел, задача лінійного програмування (9)-(10) може бути переписана як задача оптимізації цільової функції (9) з обмеженнями [4] n

∑ aij x j

≤ bi + bi0 − λbi0

x ≥ 0, j = 1, n , λ ∈ [0,1], i = 1, m , j (11) У цьому випадку нечітка задача лінійного програмування (9), (11) переписується у формі оптимізаційної задачі такого вигляду: знайти значення параметра λ ∈ [0,1], яке є розв’язком задачі лінійного проj =1

грамування max λ x

λ (U − L) − ∑ c j x j + L ≤ 0, j =1

∑ aij x j j =1

≤ bi + bi0 − λbi0 , i = 1, m,

x ≥ 0, 0 ≤ λ ≤ 1.

(12) Z Z U ≥ L min( Z , Z ) max( Z , Z ) U l u , l u , Тут L = = , l , u - оптимальні значення функцій цілі задач (9), (11) при λ = 1 і λ = 0 відповідно, а оптима-

льне значення цільової функції моделі (9), (11) буде належати інтервалу [L,U ] * при деякому значенні параметра λ ∈ [0,1] . Запропоновано послідовність для перетворення системи обмежень, що враховує подання величин ресурсів у вигляді правих трикутних нечітких чисел, ~ bi = (bi , bi , bi + bi0 ) , i = 1, m . Потрібно також зауважити, що наведені вище процедури перетворення ОДР необхідно залучати для ресурсів одного виду. Тоді отримане нове обмеження буде розглядатися як деяке узагальнення умов, що накладаються на обсяг конкретного ресурсу. У протилежному випадку схема немає сенсу. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Зайченко Ю.П. Дослідження операцій/ Ю.П. Зайченко. – К.: «Слово», 2006. – 815 с.

2. Dubois D. Linear programming with fuzzy data / D. Dubois // Analysis of Fuzzy Information / J. C. Bezdek (ed.). Boca Raton : CRC Press, 1987. 3. Bablu J. Multi-objective fuzzy linear programming and its application in transportation model/ J.Bablu, K.R.Tapan// Tamsui Oxford Journal of Math. Sc. – 2005. – V.21(2). – P.243-268.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

173

УДК 577.4:517.9

Мелащенко О. П.

ст.преподаватель кафедры информационных технологий Харьковского национального университета внутренних дел, м. Харків, Україна

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ АГРЕГИРОВАННЫХ ВОЗРАСТНЫХ КЛАССОВ ПРИ ПОСТРОЕНИИ МОДИФИЦИРОВАННОЙ МОДЕЛИ ЛЕСЛИ

Оценка и прогнозирование численности биологических популяций – актуальные задачи демографической статистики и популяционной биологии [1]. Широкое распространение для описания численности популяций, стратифицированных по возрастным группам, получила модель, которую предложил Лесли. Если обозначить через x(t) вектор-столбец, координатами которого являются численности всех n возрастных групп, то модель Лесли имеет вид x (t + 1) = Lx (t ) , где L –квадратная матрица Лесли (1) α i (α i ≥ 0, i = 1, 2,..., n ) В данной матрице -возрастные коэффициенты рожда( β 0 < β ≥ 1, i = 1, 2,..., n ) - коэффициенты i емости (элементы первой строки), i

выживаемости (элементы первой поддиагонали). Все остальные элементы матрицы равны нулю [2]. Для популяции виноградной улитки (Helix pomatia) была построена однородная модель Лесли, матрица L которой имеет размерность 7х7 0,349 0,349 0,349 0,349 0,349 0,349   0   0 , 59 0 0 0 0 0 0    0 0,803 0 0 0 0 0    L= 0 0 0,865 0 0 0 0   0 0 0 0,772 0 0 0    0 0 0 0 0,749 0 0    0 0 0 0 0 0 , 731 0  

(2) Данный размер матрицы делает вычисления достаточно объемными [3]. Для их упрощения возможно использовать понятие агрегированных возрастных классов предложенное А.Г. Балакиревой, где агрегированный возрастной класс j состоит из всех особей возрастных групп j , j + 1 , …, n [4]. Для популяции Helix pomatia рассмотрен агрегированный возрастной класс 4+, построена модифицированная модель Лесли. Демографическая таблица данных для данной популяции будет иметь вид: возрастной класс 1991 1992 1993 0 165 149 136 1 102 96 89 2 88 81 78 3 79 74 72 4+ 153 183 137

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

174 Коэффициенты выживания

β 3+ ( k )

рассчитываются следующим образом:

x4+ (1992) 183 183 = = = 0,789 β 3+ (1991 − 1992) = x3 (1991) + x4+ (1991) 79 + 153 232

β 3+ (1993 − 1992) =

x4+ (1993) 137 137 = = = 0,533 x3 (1992) + x4+ (1992) 74 + 183 257

(3) 0 . 661 β = Усредняя полученные значения, имеем, что 3+ . Тогда новая матрица Лесли с агрегированным возрастным классом имеет вид:

0.349 0.349 0.349   0   0 0 0   0.59 L= 0 0.803 0 0     0 0 0.865 0.661  

(4) Анализ полученных результатов для двух моделей Лесли (однородной и модифицированной) показывает их сопоставимость, что дополнительно подтверждает обоснованность предложенного А.Г. Балакиревой использования понятие агрегированных возрастных классов. Таким образом, было дополнительно подтверждено, что для упрощения расчетов при оценке и прогнозировании численности биологических популяций вместо классической модели Лесли возможно использовать ёё модификацию на случай агрегирования возрастных классов, результаты применения которой на примере Helix pomatia показывают их сопоставимость. Актуальным вопросом при построении модифицированной модели Лесли остается определение погрешности полученных результатов. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Рудалев В. Г. Фильтрация и прогнозирование данных демографических наблюдений [Електронний ресурс] / В. Г. Рудалев, А. И. Кремер // Вестник Воронежского государственного университета. Серия: Системный анализ и информационные технологии. – 2014. – №2. – С. 61-67. – Режим доступу: http://www.vestnik.vsu.ru/pdf/analiz/2014/02/2014-02-10.pdf 2. Герасин С. Н. Моделирование циклических колебаний в модифицированной модели Лесли [Електронний ресурс] / С. Н. Герасин, А. Г. Балакирева // Украинский математический конгресс – 2009. – Режим доступу: http://www.imath.kiev.ua/~congress2009/Abstracts/Balakireva.pdf 3. Балакирева А. Г. О широком применении модели Лесли к изучению динамических систем [Електронний ресурс] / А. Г. Балакирева, О. П. Мелащенко // Вісник Запорізького національного університету. Фізико-математичні науки. – 2013. –№1.– С.4-9.– Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_mat_2013_1_3 4. Балакирева А. Г. Модификация популяционной модели Лесли на случай агрегирования возрастных классов / А. Г. Балакирева, Е. Г. Добринская // Радиоэлектроника и информатика. – 2010. – №3. – C.35–38.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

175

УДК 681.3

Мучник М.М.

к.т.н., с.н.с., заведующий кафедрой программной инженерии Национальный педагогический университет им. М.П.Драгоманова, г. Киев, Украина

ОЦЕНКА СЛОЖНОСТИ ПРОЦЕССА СБОРА ОТЧЁТНЫХ ДАННЫХ

В [1] была предложена рекурсивная модель систем сбора отчётных данных в корпоративных объединениях (т.е. таких, подразделения которых организованы по иерархическому (древовидному) принципу. В каждом подразделении корпоративного объединения собранные отчетные данные проходят определенные этапы (цикл) отработки, что обеспечивает их полноту и корректность. Эту модель можно рассматривать как алгоритм процесса сбора отчетных данных в корпоративных объединениях.

Рис. 1. Иерархия системы сбора и обработки отчетных данных На Рис. 2 типовой цикл обработки отчетных данных в центрах приема и обработки данных каждого уровня представлен в виде граф-диаграммы.

Рис. 2. Граф-диаграмма типового цикла отработки отчетных данных Конечной целью любого процесса сбора отчетных данных является их запоминание в центральной базе отчетных данных (ЦБД) корпоративного объединения. В соответствии с рекурсивной моделью процесс сбора отчетных данных сначала начинается “сверху вниз”, т.е. из центра корпоративного объединения делается запрос о предоставлении отчетов непосредственно подчиненным ему подразделениям, т.е. запрашивают непосредственно подчиненные им подразделения и т.д. вплоть до первоисточников, а собственно сбор отчетных данных происходит после

176

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

“возврата” отчетов первоисточниками, при этом в каждом подразделенииполучателе производится цикл отработки отчетных данных (см.Рис. 3). Стрелками, направленными сверху вниз показаны запросы на получение отчетов, а стрелками, направленными снизу вверх показана передача сформированных отчетов от более низких уровней на более высокие.

Рис. 3. Процесс сбора отчетных данных Анализ сложности алгоритма сбора отчетных данных. С точки зрения теории алгоритмов алгоритм сбора отчетных данных отнести к классу алгоритмов типа «разделяй и властвуй» [2,3], которые описываются рекуррентными соотношениями следующего вида: 𝛩(1), если 𝑛 = 1 𝑇(𝑛) = � (1) 𝑎𝑇(𝑛/𝑏) + 𝛩(𝑛), если 𝑛 > 1 где а>1 и b>1-константы, одни и те же на каждом уровне, а Θ(n) — асимптотически положительная функция. Предполагается, что задача делится на а подзадач, размер каждой из которых равен 1/b от объёма исходной задачи. Однако в программных проектах каждая подзадача может иметь свой размер, т.е. заранее неизвестно, на сколько подзадач будет разбита основная задача. Построим рекуррентное соотношение для систем сбора отчетных данных. Если проанализировать этапы цикла отработки отчётных данных, то становится очевидным, что рекурсивным является только первый этап (сбор отчетов k-1-го уровня), а время работы всех остальных линейно зависит от количества данных в отчётах предыдущего уровня, т.е. их можно объединить в виде зависящей от n функции. Предположим, что 𝑛 = 2𝑖 . Тогда дерево рекурсии будет представлять собой двоичное дерево, а его высота равна lg 𝑛 = 𝑙𝑔2𝑖 = 𝑖. Соотношение (1) можно переписать в следующем виде [2]: 𝑐 при 𝑛 = 1, Т(𝑛) = � (2) 𝑛 2𝑇 � � + 𝑐𝑛 при 𝑛 > 1, 2 где константа с обозначает время, которое требуется для решения задачи, размер который равен 1 (в расссматриваемом нами приложении - это время сбора и формирования отчетных данных об одном работнике).

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

177

Двоичное дерево представляет интерес также и в связи с тем, что оно имеет максимальное количество уровней по сравнению с деревьями другой арности. Это позволяет утверждать, что, найдя количество уровней двоичного дерева, мы получим верхнюю оценку количества уровней для деревьев рекурсии большей арности. Проведём суммирование длительности выполнения всех узлов дерева. Полное время выполнения верхнего уровня равно сn, следующий уровень дает вклад, равный с*(n/2)+с*(n/2)=сn. Ту же величину вклада дают и все последующие уровни. В общем случае уровень i (если вести отсчет сверху) имеет 2𝑖 узлов, каждый из которых дает вклад в общее время работы алгоритма, равный, c(𝑛/2𝑖 ). Поэтому полное время выполнения всех принадлежащих одному уровню узлов равно 2𝑖 𝑐(𝑛/2𝑖 ) = 𝑐𝑛. На нижнем уровне - n узлов (это количество работников, которые (о которых) сдают отчёты. Время сбора данных об одном работнике дает вклад с, что в сумме дает время, равное сn [2]. Чтобы найти полное время, являющееся решением рекуррентного соотношения, нужно сложить вклады от всех уровней. Всего имеется lgn+1 уровней (с учётом корня дерева), каждый из которых выполняется в течение времени сn, так что полное время равно сn*(lgn+1)= сn*lgn+сn. Пренебрегая членами более низких порядков и константой с, получаем функцию сложности: Θ(nlgn). В описанном расчете не учитывается, что цикл отработки отчетных данных включает ещё два внутренних цикла (см. Рис.2), совокупная сложность которых теоретически составляет Θ(𝑛2 ). Однако цикл корректировки данных навряд ли будет выполняться более 1-2-х раз, а цикл дополнения баз данных проводится не со всеми работниками какого-то региона, а только с очень небольшим их количеством, т.е. в совокупности - не более Θ(n). Общая сложность алгоритма рассматриваемой системы не будет превышать Θ(nlgn)*Θ(n)=𝛩(𝑛2 lg 𝑛). СПИСОК ИСПОЛЬЗУЕМЫХ ИСТОЧНИКОВ 1. Мучник М.М. Mодель систем сбора отчетных данных в корпорациях.- Корпоративные системы, №1, 2003, с.69-71. 2. Кормен Т.X., Лейзерсон Ч.И., Ривест Р.Л., Штайн К. Алгоритмы: построение и анализ,2-е издание.-М.:Издательский дом "Вильяме",2005.-1296 с. 3. Ахо А.В., Хопкрофт Д., Ульман Д.Д. Структуры данных и алгоритмы: М.: Издательский дом "Вильяме", 2000.- 384 с.

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

178 УДК 519.866

Гріга Г.Ю.

магістр, Національний університет «Острозька академія», м. Острог, Україна

Недзведовська О.Є.

викладач кафедри економіко-математичного моделювання та інформаційних технологій Національний університет «Острозька академія», м. Острог, Україна

МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Економічне зростання являє собою тривале збільшення виробничого потенціалу країни. По своїй суті, економічне зростання вказує на економічну могутність країни, тобто значить стійке розширення масштабів економічної діяльності системи, яка проявляється у збільшенні частки використовуваних факторів виробництва та товарів і послуг, як виробленого продукту. На сьогодні, бажання населення в ресурсах та його потреби спричиняють загострення проблеми економічного зростання, яке є, ймовірно, результатом розвитку науково-технічного прогресу, розташуванням країни, природніми ресурсами, екологічним середовищем, рівнем демократії, демографічної ситуації тощо. Метою дослідження є визначення сучасних напрямів аналізу проблематики моделювання економічного зростання та факторів, що на нього впливають. Підтримка довгострокового рівня економічного зростання в країні є однією з найважливіших напрямків політики будь-якої держави. Тому в наукових дослідженнях важливим аспектом є визначення та оцінка основних факторів, які зумовлюють економічне зростання. В кожній країні набір факторів може бути однаковий, проте існують певні особливості впливу, на основі яких необхідно розробити рекомендації щодо правильного напрямку та ефективності економічної політики країни. Проблемам виявлення, дослідження та побудови системи факторів економічного зростання присвячено багато праць. Зокрема, вчені Ю. В. Матвеєв та К. Ю. Матвеєв в своєму дослідженні виділили, що на економічне зростання впливають чотири групи факторів [1]: • природні ресурси (земельні ресурси, корисні копалини, природнокліматичний потенціал, якість навколишнього середовища); • капітал і виробнича інфраструктура; • людський капітал (включає як чисельність активного населення, яке формує пропозицію праці, так і рівень освіти, професійної майстерності, культури і мотивації праці зайнятих працівників); • підприємництво і технології (включає науку, інжиніринг, менеджмент, економічні і соціальні стратегії розвитку). Російський вчений А. А. Полідуц також підтверджує, що економічне зростання є наслідком дії факторів, що на нього впливають [2]. Очевидно, що ці процеси чи явища дозволяють збільшити ВВП національної економіки, збільшити реальний об’єм виробництва та його ефективність. Дослідник вважає, що суттєвим фактором є економічна політика уряду, яка може як сприяти економічному зростанню, так і пригнічувати його. Крім цього, демографічне зростання, вичерпування ресурсів, їх подорожчання, індустріалізація, ріст промислового виробництва, науково-технічний прогрес також впливають на стимулювання економічного зростання.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

179

В працях вченого В. І. Бархатова виділено сукупність таких факторів, що впливають на економічне зростання: збільшення чисельності населення і підвищення якості трудових ресурсів, зростання об’єму і підвищення якості основного капіталу, вдосконалення технологій і організації виробництва, підвищення кількості і якості природніх ресурсів, що використовуються, зростання підприємницьких здібностей [3]. Саймон Кузнець вважав, що факторами економічного зростання є демографічне зростання населення країни, адаптація в країні до факторів росту і зовнішніх економічних зв’язків між державами [4]. Дослідник П. Упреті також вивчав фактори, що можуть впливати на економічне зростання. В модель вчений включив такі фактори: ВВП на душу населення, експорт, державний борг, чиста іноземна допомога, тривалість життя, інвестиції, іноземні інвестиції, природні ресурси. За результатами дослідження виявлено, що факторами, які впливають на економічне зростання є державний борг, природні ресурси, інвестиції [4]. Під час дослідження економічного зростання необхідно згадати американського економіста Е. Денісона, який намагався визначити кількісно долю кожного із досліджуваних ним факторів в щорічному прирості ВВП американської економіки [5]. Вченим було виділено 23 фактори, що впливають на економічне зростання, при чому 4 фактори відносились до праці, фактор – до землі, а всі інші 14 факторів характеризували внесок науковотехнічного прогресу в економічне зростання. Дослідником виділено також такі фактори, як злочинність, халатність, міри державного регулювання у вигляді охорони навколишнього середовища і підвищення безпеки праці, які викликають зниження вимірюваного зростання на душу населення. Як результат, Е. Денісон довів, що джерелом зростання є освіта, підкреслюючи важливість інвестицій в людський капітал, а також вчений підтвердив, що збільшення продуктивності праці, як найважливішого фактору, забезпечує ріст реального продукту і доходу, що пояснюється науково-технічним прогресом. Велика кількість досліджень показують, що одним з факторів є людський капітал, який схильний впливати на рівень доходів громадян, тим самим сприяти економічному зростанню в країні. Автор Л.С. Головко стверджує, що людський капітал є основним чинником економічного розвитку, що має об’ємний ресурс, як за якісно-кількісними, так і за часовими параметрами. Згідно з автором капітал як економічна категорія є відносинами економічної власності між капіталістами та найманими працівниками з приводу раціонального використання сукупності матеріальних і нематеріальних чинників виробництва, робочої сили, інтелектуального потенціалу, фінансового капіталу з метою відтворення себе як системи, створення конкретних цінностей, доходу на основі виробленого економічного інтересу є людським капіталом [5]. Р.В. Яковенко та Р.О. Козенко трактують людський капітал як запас навичок, знань, здібностей, який доцільно використовується людиною в тій або іншій сфері суспільного відтворення та який сприяє зростанню продуктивності праці та виробництва. Доцільне використання такого запасу внаслідок високопродуктивної діяльності закономірно призводить до зростання доходів працівника. Як наслідок, збільшення доходів стимулює, зацікавлює людину шляхом вкладень, які можуть стосуватися здоров’я, освіти тощо, збільшити та накопичити новий запас навиків, знань, мотивацій для подальшого його ефективного застосування [5].

180

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

Аналізуючи літературу, можна стверджувати, що на економічне зростання впливає велика кількість факторів. Щоб розрахувати роль кожного фактору, необхідно побудувати економіко-математичну модель, адже одним важливим завданням моделювання економічного зростання є визначення факторів, що на нього впливають, а також необхідних напрямків збільшення чи зменшення того чи іншого фактору. Тому таке визначення напрямків збільшення чи зменшення факторів на основі економіко-математичної моделі дає можливість вирішити проблему економічного зростання, яка є важливою для кожної країни. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Матвеев Ю. В. Система факторов экономического роста национальной экономики в условиях кризиса / Ю. В. Матвеев, К. Ю. Матвеев — Самара: Весник Самарского государственного экономического университета, 2009. – (5; вип. 55). 2. Полидуц А. А. Природа экономического роста и факторы, на него влияющие [Електронний ресурс] / А. А. Полидуц // Вестник Челябинского государственного университета.. — 2015. — Режим доступу до ресурсу: http://www.lib.csu.ru/vch/366/015.pdf. 3. Бархатов В. П. Экономическая теория / В. П. Бархатов, Г. П. Журавлева, А. В. Горшков. — Москва: Финансы и статистика, 2007. — 848 с. 4. Frauke Voosholz. A survey on modeling economic growth [Електронний ресурс] / Frauke Voosholz. — 2014. — Режим доступу до ресурсу: https://www.wiwi.unimuenster.de/cawm/forschen/Download/Diskbeitraege/CAWM_DP69.pdf. 5. Головко Л. С. Людський капітал як ресурс економічного розвитку [Електронний ресурс] / Л. С. ГОЛОВКО. — 2014. — Режим доступу до ресурсу: http://duan.edu.ua/uploads/vidavnitstvo14/ekonomichnij-nobelivskij-visnik-114/7602.pdf. 6. Яковенко Р. В. Проблеми та перспективи розвитку людського капіталу [Електронний ресурс] / Р. В. Яковенко, Р. О. Козенко. — 2010. — Режим доступу до ресурсу: http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_17_ekon/stat_17/67.pdf.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

181

УДК 519.6

Пашко А.О.

д.ф.-м.н., зав. НДС Проблем системного аналізу Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

СТАТИСТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СТОХАСТИЧНИХ ФІНАНСОВИХ ПРОЦЕСІВ

В останні роки методи статистичного моделювання випадкових процесів та полів знаходять широке застосування в різних прикладних галузях. Особливе місце займає моделювання стохастичних фінансових процесів, а саме, моделювання курсу валю, ціни акцій на ринку цінних паперів, портфелю страхових компаній та інші. Так, в роботі [1] досліджуються фінансові процеси, що описуються стохастичними диференціальними рівняннями на основі дробового броунівського руху. Так модель ціни акцій на ринку цінних паперів має вигляд

W (t )

t t  S (t ) = exp∫ v( s )ds + ∫ w( s )dWα ( s ) 0 0 ,

- дробовий броунівський рух з індексом Хюрста α . де α В даній роботі досліджуються методи статистичного моделювання дробового броунівського руху із заданими точністю і надійністю в просторі L2 (T ) . Побудовано реалізації дробового броунівського руху та реалізації ціни акцій. Отримані реалізації можна використовувати в обчислювальному експерименті при досліджені ринку цінних паперів. Нехай (T , Β, µ ) - деякий вимірний простір з µ (T ) = 1. Означення 1. Узагальненим вінерівським процесом (дробовим броунівським ру-

хом) з індексом

Хюрста

α ∈ (0,1) називається гауссовий випадковий процес

Wα (t ), t ∈ [0, T ] з кореляційною функцією W (0) = 0 , EWα (t ) = 0 . що α

Rα (t , s ) =

(

)

1 2α 2α 2α t + s − t−s 2 , такий

1 2 маємо стандартний вінерівський процес. При Вінерівський процес з довільним індексом Хюрста можна представити у вигляді ряду [2]

α=

∞

Wα (t ) = ∑ (a k sin ( x k t )X k + bk (1 − cos( y k t ))Yk ) k =1

де {X k , Yk }- незалежні стандартні гауссові {x k }- дійсні нулі функції Бесселя J α (x) , {y k }- дійсні нулі функції Бесселя J 1−α ( x) , −

випадкові величини,

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

182

ak =

π α 2C α +1

x k J 1−α ( x k ) ,

bk =

π α 2C y kα +1 J −α ( y k ) ,

Γ(2α + 1) sin(πα )

π 2α +1

Модель процесу будується у вигляді ряду M

S α (t , M ) = ∑ (a k sin ( x k t ) X k + bk (1 − cos( y k t ))Yk )

k =1

}

k k - незалежні строго субгауссові випадкові величини. де Властивості строго субгауссовських випадкових величин і процесів досліджувались в роботі [3]. Для обчислення функцій Бесселя будемо використовувати їх представлення

J 12−α ( xn ) = J −2α ( y n ) =

2   2απ − π  4α 2 − 1  2απ − π    cos xn + x sin − +     n πxn   4 8 xn 4    2

2(1 − α )π − π  4(1 − α ) − 1  2(1 − α )π − π 2    cos y n + sin  y n + − 4 8 yn 4   

πy n 

    .

Оскільки нулі функції Бесселя точно знайти не можемо, то їх будемо знаходити з деякою точністю. Позначимо наближені значення

 a k , bk , x k , y k відповідно a k , bk , x k , y k .

  a bk − bk ≤ hkb a − a ≤ h k k k , , Нехай y a b x де hk , hk , hk , hk точність обчислення.

 x k − x k ≤ hkx ,

Тоді модель процесу має вигляд

(

M      S α (t , M ) = ∑ a k sin ( x k t )X k + bk (1 − cos( y k t ))Yk k =1

А точність моделювання ∆ (t ) буде рівною

)

 y k − y k ≤ hky ,

 ∆(t ) = Wα (t ) − S α (t , M ) .

 В роботах [4,5] досліджувались оцінки точності і надійності моделей S α (t , M ) в різних функціональних просторах, а саме, в просторі L2 (T ) , в просторах Орліча та в просторі неперервних функцій.  Теорема 1. Модель S α (t , M ) наближає процес Wα (t ) з точністю δ > 0 і надійністю

1 − ε , 0 < ε < 1 в нормі простору L2 ([0, T ]) , якщо мають місце нерівності

δ 2 > B1M де

B1M = T

та

 δ2  1  δ exp  exp−  ≤ ε,  2  B1M  2 B1M 

y x a 2 b 2 ∑ (ak2 + 4bk2 ) + T ∑  (Ta k hk + hk ) + (Tbk hk + 2hk )  ∞

k = M +1

k =1

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

183

На рис.1 представлені реалізації дробового броунівського руху з індексом Хюрс-

та α = 0,8 та відповідні реалізації ціни акцій.

На рис.2 представлені реалізації дробового броунівського руху з індексом Хюрста α = 0,3 та відповідні реалізації ціни акцій.

а) б) Рис. 1. Реалізації дробового броунівського руху (а) та ціни акцій (б).

а) б) Рис. 2. Реалізації дробового броунівського руху (а) та ціни акцій (б). СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Mishura Yu. Stochastic calculus for fractional Brownian motion and related processes [Текст]/ Yu.Mishura, - Berlin: Springer,2008.- 393 p. 2. Dzhaparidze K.O. A series expansion of fractional Brownian motion [Текст]/ K.O. Dzhaparidze, J.H. Zanten. - CWI. Probability, Networks and Algorithms, R0216. 3. Булдыгин В.В. Метрические характеристики случайных величин и процессов [Текст]/ В.В. Булдыгин, Ю.В. Козаченко. - Киев:ТВиМС, 1998. - 288 с. 4. Пашко А.О., Оцінка точності моделювання узагальненого вінерівського процесу [Текст]/ А.О. Пашко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія:математика і інформатика.Вип. 25, № 1. - 2014. - С. 106-113. 5. Пашко А.О. Точність моделювання субгауссових вінерівських процесів в рівномірній метриці [Текст]/ А.О. Пашко//Журнал обчислювальної та прикладної математики. № 3(120). – 2015. - С.160–169.

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

184 УДК 004.2

Сєдих О.Л.

старший викладач кафедри інформатики Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна

ПРОГНОЗУВАННЯ ЧАСОВИХ РЯДІВ МЕТОДОМ ХОЛЬТА В МАТЕМАТИЧНОМУ ПАКЕТІ MATHCAD

Часовим рядом називається послідовність значень, які змінюються у часі. Прикладів таких даних можна зустріти дуже багато – обсяги продажів, звернення клієнтів, дані в різних прикладних науках (соціологія, метеорологія, геологія, спостереження у фізиці) і багато іншого. Ряди є поширеною і важливою формою опису даних. Задача прогнозування є однією з найбільш складних і актуальних задач в області аналітичної обробки даних. У більшості випадків доводиться знаходити закономірності в невеликих наборах даних, для яких на сьогоднішній день розроблена значна кількість ефективних методів прогнозування. Дуже перспективним є застосування адаптивних моделей. Головною перевагою адаптивних методів є побудова самокоригуючих моделей, які здатні враховувати результат прогнозу, що був зроблений на попередньому кроці. Нехай модель знаходиться в деякому стані, для якого визначені поточні значення її коефіцієнтів. На основі цієї моделі робиться прогноз. При надходженні фактичного значення оцінюється помилка прогнозу (різниця між цим значенням і значенням, яке обчислене відповідно до моделі). Помилка прогнозування через зворотній зв'язок надходить в модель і враховується в ній у відповідності з прийнятою процедурою переходу від одного стану до іншого. В результаті виконуються «компенсуючі» зміни, що складаються у коригування параметрів з метою більшого узгодження поведінки моделі з динамікою ряду. Потім розраховується прогнозна оцінка на наступний момент часу, і весь процес повторюється знову. Таким чином, адаптація здійснюється ітераційно з отриманням кожної нової фактичної точки ряду. Модель постійно «вбирає» нову інформацію, пристосовується до неї і тому відображає тенденцію розвитку, яка є наявною в даний момент. Завдяки зазначеним властивостям адаптивні методи часто використовуються при короткостроковому прогнозуванні (при прогнозуванні на один або на кілька кроків вперед). До адаптивних методів відноситься метод Хольта. Основу методу Хольта складають три рівняння. Lt = α yt + (1 − α ) ( Lt −1 + Tt −1 )

Tt = β ( Lt − Lt −1 ) + (1 − β ) Tt −1 yˆ t + k = Lt + kTt де Lt і Lt-1 ‒ прогнозні (згладжені) значення показника в наступний і попередній моменти часу; yt ‒ табличне значення показника в момент часу t; Tt-1 ‒ значення тренду на момент часу t-1, визначається з рівняння (2); α, β ‒ постійні згладжування, необхідні для згладжування оцінки тренду. Для визначення прогнозу на k кроків наперед використовується рівняння (3).

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

185

Спочатку постійні згладжування α, β визначаються довільно. Передбачається, що значення належать інтервалу [0; 1]. Пропонується почати моделювання з α=β=0,3. А після коефіцієнти α, β перерахувати за допомогою мінімізації відносної помилки прогнозування і обраховується остаточний прогноз. Для прогнозування методом Хольта необхідно задати початкові значення для L і T. За початкові значення вибираємо L0=y1 і T0=0. Розглянемо роботу цього методу на прикладі прогнозування прибутків від продажів в наступному (13) кварталі на основі даних квартальних звітів наданих в табл.1. Таблиця 1 Дані квартальних звітів Квартал Прибуток 1 2 2 3 3 2,5 4 4,5 5 6,6 6 10,5 7 11,1 8 12,6 9 11,1 10 15,9 11 17,7 12 19,5 Виконання обчислень можна проводити в електронних таблицях MS Excel. Але недоліком побудови та аналізу моделі в Excel є її «непрозорість»: всі формули та реалізація алгоритму приховані. Для подолання цього недоліку будемо використовувати середовище математичного пакету MathCAD. На рис. 1 представлені результати вирішення задачі прогнозування за допомогою математичного пакету MathCAD при наявності загальноприйнятих обмежень з використанням запропонованого методу оптимізації за двома змінними.

186

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

Рис. 1. Розрахунок прогнозного значення методом Хольта За допомогою логічного блоку Given і функції Minimize були знайдені оптимальні значення параметрів α і β, при яких значення середнього абсолютних помилок у відсотках буде мінімальним. Оптимальними є значення α = 0,586 і β = 0,44, при яких середнє значення абсолютних помилок у відсотках дорівнює приблизно 19,4%, а прогнозне значення на 13 квартал ‒ 21,318. Висновок: використання сучасних інформаційних технологій дозволяє ефективно і швидко вирішувати задачі прогнозування. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Светуньков С.Г. Методы маркетинговых исследований [Текст]/С.Г. Светуньков. – СПб : ДНК, 2003. 2. Ханк Д.Э. Бизнес-прогнозирование [Текст]/ Д.Э. Ханк, Д.У. Уичерн, А.Дж. Райтс. – М. : Вильямс, 2003.

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

187

УДК 004.2

Сєдих О.Л.

старший викладач кафедри інформатики Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна

РІШЕННЯ ЗАДАЧ ОПТИМІЗАЦІЇ ЗАСОБАМИ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Сучасний фахівець повинен мати фундаментальну підготовку, здібності до самоосвіти, сприйняття інновацій та до прийняття нестандартних рішень і повинен володіти сучасними інформаційними технологіями. Тому для вирішення задач інженерно-економічного характеру в навчальному процесі університетів використовуються сучасні комп'ютерні інформаційні технології. Які звільняють студентів від проведення громіздких, однотипних обчислень і дозволяють зосередитися на теоретичному матеріалі. Більшість оптимізаційних задач можуть бути вирішені за допомогою табличного процесора Excel. Процес рішення в Excel, що полягає в заповненні даними задачі клітин таблиці, внесення в них формул, виконання команд і заповнення діалогових вікон, не є до кінця автоматичним. Нові можливості відкриває MathCAD ‒ система для автоматизації математичних розрахунків. Основною перевагою MathCAD є те, що опис розв'язання математичних задач задається за допомогою звичних математичних формул, символів і знаків, а також шляхом звернення до спеціальних функцій. Проблеми щодо вибору рішень, які виникають при управлінні технологічними процесами, можна сформулювати у вигляді задач математичного програмування. Прикладами таких задач є задачі оптимального використання ресурсів, завантаження обладнання, оптимізація перевезень, планування виробництва, тощо. MathCAD має потужний інструмент вирішення оптимізаційних задач ‒ це вбудовані функції Maximize, Minimize і логічний блок Given». Мета роботи: поєднати засвоєння математичних методів і використання для їх рішення математичного пакету MathCAD. Розглянемо транспортну задачу (оптимізація перевезень). На трьох складах A,B,C знаходиться 200, 300 і 500 центнерів борошна відповідно. Потрібно скласти план його перевезення до чотирьох споживачів (I, II, III, IV) так, щоб вони отримали потрібні 200, 200, 300 і 500 центнерів борошна відповідно, а затрати на перевезення були мінімальними, тобто потрібно визначити, скільки одиниць вантажу повинно бути відправлено із довільного i-го складу відправлення в довільний j-ий пункт призначення так, щоб максимально задовольнити потреби і щоб сумарні затрати на перевезення були мінімальними. Вартість перевезення 1 центнера борошна (в гривнях) зі складів до споживачів надані в табл. 1.

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

188

Таблиця 1. Вартість перевезення 1 центнера борошна зі складів до споживачів Склади Споживачі I 4 2 6

A B C

II 3 3 7

III 2 5 9

IV 1 6 12

Розв’язання: Нехай

 x11 x12 x13 x14    x =  x21 x22 x23 x24  x   31 x32 x33 x34  − матриця, що визначає план перевезень;

4 3 2 1    C = 2 3 5 6   6 7 9 12   

− матриця транспортних витрат; a =(200 300 500) ‒ вектор ресурсів складів A, B, C; b= (200 200 300 500) − вектор потреб споживачів I, II, III, IV. Ця транспортна задача є закритою, оскільки сумарні ресурси і сумарні потреби співпадають: 3

∑ a = ∑b i =1

j =1

= 1000

Сформулюємо математичну модель задачі. Цільова функція, що відповідає сумарним затратам на перевезення борошна зі складів споживачам має вигляд: 3

Z = ∑∑ cij ⋅ xij → min i =1 j =1

при цьому задача має наступні обмеження: обмеження по ресурсам:  x11 + x12 + x13 + x14 = 200;   x21 + x22 + x23 + x24 = 300;  x + x + x + x = 500; 33 34  31 32

(2)

обмеження по потребам:  x11 + x21 + x31 = 200;  x + x + x = 200;  12 22 32  x x x + + 23 33 = 300;  13  x14 + x24 + x34 = 300;

(3)

умови невід’ємності:

xij ≥ 0, (i = 1,...3; j = 1,...4)

(1)

(4)

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

189

Таким чином, розв’язання транспортної задачі зводиться до мінімізації цільової функції (1) для всіх xij , які задовольняють умовам (2) - (4). Перейдемо до реалізації задачі в MathCAD.

Рис. 1. Розв’язання транспортної задачі в середовищі MathCAD Висновок: застосування комп'ютерних інформаційних технологій сприяє економії навчального часу при виконанні на комп'ютері трудомістких обчислювальних робіт, підвищенню якості викладання. Застосування математичного пакету MathCAD у навчальному процесі полегшує сприйняття матеріалу, стимулює самостійну роботу студентів, сприяючи їх інтелектуальному розвитку. Крім того, придбані знання використовуються надалі при написанні курсових і дипломних робіт, при проведенні науково-дослідної роботи студентів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 3. Лащенко А.П. Инженерно – экономические задачи на базе Mathcad: практикум для студентов экономических специальностей [Текст]/А.П. Лащенко. – Минск: БГТУ, 2006. – 69 с. 4. Кирьянов Д.В. MathCAD 14 [Текст]/ Д.В. Кирьянов. – CПб.: БВХ-Петербург, 2007. – 704 с.

190

Секція «Математичне моделювання економічних і соціальних процесів та систем»

УДК 539.3:004

Шикула Е.Н.

д.ф.-м.н., професор, завідувач кафедри інформаційних технологій Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

КОМПЬЮТЕРНАЯ РЕАЛИЗАЦИЯ АЛГОРИТМА ОПРЕДЕЛЕНИЯ ЭФФЕКТИВНЫХ ДЕФОРМАТИВНЫХ ХАРАКТЕРИСТИК МНОГОНАПРАВЛЕННЫХ ВОЛОКНИСТЫХ КОМПОЗИТНЫХ МАТЕРИАЛОВ С ФИЗИЧЕСКИ НЕЛИНЕЙНЫМИ КОМПОНЕНТАМИ

При достаточно высоком уровне нагрузок многие композитные материалы проявляют нелинейный характер зависимостей между макронапряжениями и макродеформациями вследствие физически нелинейного деформирования компонентов. Такой вид нелинейности характерен для композитов на основе пластической металлической матрицы, а также на основе полимеров при повышенных температурах. Однако экспериментальные исследования показывают, что при достаточно высоких температурах нелинейно деформируются также высокомодульные материалы типа стекловолокон. Так, при температуре 800 зависимость между напряжением и деформацией для них имеет параболический характер. Поэтому представляет интерес исследование физически нелинейного деформирования композитных материалов при нелинейном деформировании как матрицы, так и волокон. Нелинейные волокнистые и слоисто-волокнистые композитные материалы изучались многими авторами. Однако авторы или рассматривали материалы с нелинейной или упругопластической матрицей и упругими волокнами, или применяли упрощенную теорию трансверсально-упругой пластичности. Деформирование волокнистых композитов в случае нелинейного деформирования как связующего, так и волокон было проведено в [1, 2]. Исследования для слоисто-волокнистого материала с нелинейными компонентами не проводились. В настоящей работе предложен алгоритм для определения эффективных деформативных свойств и напряженно-деформированного состояния слоисто-волокнистых композитных материалов, а также проделана его компьютерная реализация. Будем рассматривать слоисто-волокнистые материалы косоугольной намотки, т.е. слоистые материалы, в которых каждый слой представляет собой однонаправленный волокнистый композитный материал, причем возможны два типа слоев с углами ориентации γ 1 = γ и γ 2 = −γ , при этом объемное содержание слоев с различной ориентацией волокон одинаково, кроме того, одинаковы упругие характеристики и объемные содержания волокон и связующего в слоях с различной ориентацией волокон. Определение эффективных деформативных характеристик слоисто-волокнистых материалов проводилось в два этапа. На первом этапе, исходя из значений упругих постоянных для волокон K1 , µ1 и связующего K 2 , µ 2 на линейном участке их деформирования, в предположении, что объемные деформации компонентов являются линейными, т.е. модули объемного сжатия К1 , K 2 не зависят от деформаций, а сдвиговые деформации описываются

Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

191

заданными нелинейными диаграммами, т.е. модули сдвига зависят от деформаций в компоненте µ1 = µ1 (ε1 ), µ 2 = µ 2 (ε 2 ) , методом условных моментов Л.П.Хорошуна [3, 4] были определены нелинейные деформативные характеристики волокнистого *

композитного материала λ11 , λ12 , λ13 , λ33 , λ44 [1, 2].

* * * * * На втором этапе по известным свойствам слоев λ11, λ12 , λ13 , λ33 , λ44 методом усреднения были получены характеристики для материала в целом ∗ ∗ ∗ ∗ ∗ ∗ ∗ ∗ ∗ l11 , l22 , l33 , l12 , l13 , l23 , l44 , l55 , l66 . При реализации алгоритма использовалась ите-

рационная схема, в качестве нулевого приближения было выбрано решение для линейной задачи [5]. Было исследовано влияние нелинейности и угла намотки на деформирование композита. Установлено, что нелинейность компонентов и величина угла намотки существенно влияют на эффективные деформативные свойства и напряженнодеформированное состояние слоисто-волокнистых композитов. <σ22>/µ2

<σ11>/µ2 1

2.5

2.0

1.5

0,6 0,4

1.0

0,2

0.5

2.5

0,6 0,2

0.5

c1=0 0.02

0.04

0.06

<ε11>

Рис.1. Кривые зависимостей макронапряжения

σ 11 от ε11 для разных значений угла намотки γ

0.02

0.04

0.06

0,4 c1=0 <ε22>

Рис.2. Кривые зависимостей макронапряжения

σ 22

от

ε 22

для разных значений угла намотки

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ

1. Хорошун Л.П., Шикула Е.Н. Эффективные деформативные свойства волокнистых композитных материалов при физически нелинейном деформировании компонентов /Л.П. Хорошун, Е.Н. Шикула // Доповіді НАН України. – 2016. – № 6. – С. 47-55. 2. Шикула Е.Н., Хорошун Л.П. Нелинейное деформирование волокнистых материалов /Л.П. Хорошун, Е.Н. Шикула // Водний транспорт: Зб. наук. праць. – К.: КДАВТ, 2016. – Вип. 2 (25). – С. 153-157. 3. Хорошун Л. П. Методы теории случайных функций в задачах о макроскопических свойствах микронеоднородных сред /Л.П. Хорошун // Прикладная механика. – 1978. – 14. № 2. – С. 3-17. 4. Хорошун Л. П. Метод условных моментов в задачах механики композитных материалов /Л.П. Хорошун // Прикладная механика. – 1987. – 23, № 10. – С. 100-108. 5. Гузь А. Н., Хорошун Л.П., Ванин Г. А. и др. Механика материалов / А.Н. Гузь, Л.П. Хорошун, Г.А.Ванин. – Киев: Наук, думка, 1982. – 368 с. (Механика композитных материалов и элементов конструкций: В 3-х т.; Т. 1).

МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В КУЛЬТУРІ, МИСТЕЦТВІ, ОСВІТІ, НАУЦІ, ЕКОНОМІЦІ ТА БІЗНЕСІ 19 – 20 квітня 2017 р. м. Київ

Відповідальний за випуск: Ткаченко О. І. Комп’ютерне забезпечення: Толмач М.С.

Підписано до друку 04.04.2017 № замовлення Видавничий центр КНУКіМ