Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці, 2017 by kn.knukim

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ІНФОРМАТИКИ PUBLIC INSTITUTION INFORMATION TECHNOLOGIES INSTITUTE (КАУНАС, ЛИТВА) DANUBIUS UNIVERSITY(ГАЛАТІ, РУМУНІЯ) ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ І МОЛОДИХ УЧЕНИХ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ, ОСВІТІ ТА ЕКОНОМІЦІ 18-19 квітня 2017 р.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ІНФОРМАТИКИ PUBLIC INSTITUTION INFORMATION TECHNOLOGIES INSTITUTE (КАУНАС, ЛИТВА) DANUBIUS UNIVERSITY (ГАЛАТІ, РУМУНІЯ) ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ, ОСВІТІ ТА ЕКОНОМІЦІ

МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ СТУДЕНТІВ І МОЛОДИХ УЧЕНИХ 18-19 квітня 2017 р.

МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ

Київ – 2017

ББК 32.97 УДК 004+338 І - 741 Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих учених. / М-во освіти і науки України; М-во культури України; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв.– Київ : Видавничий центр КНУКіМ, 2017. – 300 с.

У збірнику наведені матеріали Міжнародної науковопрактичної конференції студентів і молодих учених «Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці». Збірник становить інтерес для наукових працівників, викладачів, студентів, представників сфер бізнесу, економіки та культури.

УДК 004+338

Друкується за рішенням Вченої ради Київського національного університету культури і мистецтв (протокол № 20 від 3 квітня 2017 р.)

Матеріали публікуються за оригіналами, які представлені авторами. Відповідальний за випуск Ткаченко О. І.

культури і мистецтв, 2017

1 ЗМІСТ

СЕКЦІЯ «ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СИСТЕМИ» .................................. 11

Avr amenko D., Nikoliuk A., Kyr ylenko O.M.

THE ROLE OF INFORMATION TECHNOLOGY IN MANAGERIAL DECISIONS MAKING .............................................................................................................. 12

Бабій А.В., Овчарук І.В.

ВИКОРИСТАННЯ ФРАКТАЛІВ У ПОЛІГРАФІЇ ..................................................... 14

Бобошко Я.Ю., Гетьман І.А.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБКИ КОРИСТУВАЦЬКОГО ІНТЕРФЕЙСУ ДЛЯ ОС ANDROID ......................................................................... 16

Бондар А.В., Ткаченко О.М.

"РОЗУМНИЙ ДІМ" – ІННОВАЦІЯ ДЛЯ ЕКОНОМІЇ, ЗРУЧНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ... 18

Герасименко А.М., Ткаченко К.О.

АЛГОРИТМ РОЗПІЗНАВАННЯ МУЗИКАЛЬНИХ ОБРАЗІВ .................................. 20

Голуб Ю.О., Бородкін Г.О.

СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ТА АНАЛІЗУ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР .............................................................. 22

Гречаний Ф.В., Ткаченко О.І.

ПРОЕКТУВАННЯ WEB-ЗАСТОСУНКІВ НА ОСНОВІ РІШЕНЬ АВТОРСЬКОЇ СМS . 24 Гринбуг Д. И., Калита Н.И. ОНЛАЙН БИБЛИОТЕКА КАК ВИД СОВРЕМЕННОЙ ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ........................................................................................................... 26 Деговець Д.А., Іллічева Л.М. ДОДАТОК ДЛЯ КОРИГУВАННЯ РЕЖИМУ ХАРЧУВАННЯ ПАЦІЄНТА ................ 28 Денисенко А.В., Калита Н.И. СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦИИ ЖИЛИЩНЫХ ПОМЕЩЕНИЙ ............................ 30

Джурик О.В., Северинов А.В.

ОБЗОР ОБЛАСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЦИФРОВОГО ОТПЕЧАТКА ..................... 32

Добуляк Д.Г., Калита Н.И.

РАЗРАБОТКА ВЕБ-ОРИЕНТИРОВАННОГО ПРИЛОЖЕНИЯ ПОИСКА ТРАНСПОРТА ПО ЗАДАННОМУ МАРШРУТУ .................................................... 34 Жук Д. О., Ткаченко К. О. ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ............................................................................................................. 36 Єрукаєв А.В., Федусенко О.В. ЗАСТОСУВАННЯ Р-СХЕМ ДЛЯ ПОБУДОВИ АЛГОРИТМІВ ВИБОРУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ПІД ЖИТЛОВЕ БУДІВНИЦТВО ........................................................... 38

Іванов М. А., Ткаченко К.О.

СИСТЕМА ПЕРЕВІРКИ РОБІТ СТУДЕНТІВ НА ПЛАГІАТ ...................................... 40 Казачок В.О., Бородкіна І.Л. ВИКОРИСТАННЯ ЧАТ-БОТІВ У СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ, ОСВІТІ ТА ЕКОНОМІЦІ ........................................................................................................ 41

Каель Р.Р., Іллічева Л.М.

ГІД-ПУТІВНИК ПО БІОСФЕРНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ ................................... 43

Калініченко М.В., Овчарук І.В.

СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ АУДИОВІЗУАЛЬНОГО КОНТЕНТУ........................... 45

Клинкова И.В., Калита Н.И.

ПРИМЕНЕНИЕ МЕТОДОВ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО АНАЛИЗА ДАННЫХ В СФЕРЕ WEB-ТЕХНОЛОГИЙ ............................................................................................ 46

Клівак В. С., Гребеннік І. В.

ЗАДАЧІ МАРШРУТИЗАЦІЇ ТРАНСПОРТУ ........................................................... 48

Кнюх П.Л., Бадьоріна Л.М.

ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК .................................... 50

Коваль М.В., Ткаченко О.І.

СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ ............ 52

Козак А.О., Ізакова І.С., Коцюбівська К.І.

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА СУЧАСНІ ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ ........................ 54

Корпік А.В., Овчарук І.В.

СТВОРЕННЯ ОNLINE СЕРВІСУ ДЛЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ .......................... 56

Котяш А.М., Ткаченко О.М. ................................................................... 58

GOOGLE APPS: ЧИМ GOOGLE APPS MARKETPLACE МОЖЕ БУТИ КОРИСНИМ ДЛЯ КОРИСТУВАЧА ........................................................................................... 58

Лучицька Н.Ю.

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ..................................................................... 60

Маліков В.В., Іллічева Л.М.

РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ «ПРОДАЖ АВІАКВИТКІВ» ................ 62

Масленникова А.О., Северинов А.В.

ХАРАКТЕРИСТИКА НАИБОЛЕЕ РАСПРОСТРАНЕННЫХ УЯЗВИМОСТЕЙ WEBПРИЛОЖЕНИЙ ................................................................................................... 64

Миколайчук О. І., Ткаченко К.О., Ткаченко О.І.

РЕАЛІЗАЦІЇ WEB-СЕРВІСУ ПЕРЕКЛАДУ КОМІКСІВ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ WEB-ОРІЄНТОВАНИХ МОВ ПРОГРАМУВАННЯ ................................................ 66

Михаленков М.К., Ткаченко О.І.

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ............................................................ 68

Олійник Д. О., Ткаченко О. А.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ БАЗИ ДАНИХ MYSQL ПРИ РОЗРОБЦІ WEBДОДАТКІВ .......................................................................................................... 70

Остаф’єв Т.О., Ткаченко О.І.

ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖ ПЕТРІ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ СИСТЕМ ТА ПАРАЛЕЛЬНИХ ОБЧИСЛЕНЬ ............................................................................. 72

Пащенко А.С., Калита Н.И.

РАЗРАБОТКА WEB — ОРИЕНТИРОВАННОГО ПРИЛОЖЕНИЯ “МУЗЫКАЛЬНЫЙ БЛОГ” ................................................................................................................. 74

Поліно О.С., Ткаченко О.А.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ БАЗ ДАНИХ ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ................................................................................. 76

Поліно О.С., Ткаченко О.І.

ОПТИМІЗАЦІЯ МІГРАЦІЇ ДАНИХ В СИСТЕМАХ З ХМАРНИМИ ОБЧИСЛЕННЯМИ ............................................................................................................................ 78

Пристінська А.А., Овчарук І.В.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ .................................................. 79

Редька К. Ю.

УПРАВЛІННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНИМИ КОМУНІКАЦІЯМИ НА ОСНОВІ ІНТЕРНЕТТЕХНОЛОГІЇ ........................................................................................................ 81

Стельмах А.І., Ткаченко О.І.

СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ ........ 83

Тригуб А., Шикула О.М.

БІБЛІОТЕКА «GEEKTPL» ДЛЯ ПРИСКОРЕННЯ РОЗРОБКИ ТА УНИКНЕННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ МІЖ РОЗРОБНИКАМИ ........................................... 85

Циба С.В., Голуб Б.Л.

ПРОБЛЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІТИКИ ПРИ ФОРМУВАННІ ЕКСПЕРТНИХ ВИСНОВКІВ НОВИХ СОРТІВ РОСЛИН ............................................................................................................. 87

Черниш Р.А., Ткаченко О.М.

ОГЛЯД ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ОБЛІКУ ДОМАШНЬОЇ БУХГАЛТЕРІЇ ....................................................................................................... 89

Чорний О.В., Юрченко Н.В., Коцюбівська К.І.

БЕЗПЕКА КОРИСТУВАЧІВ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ ....................................... 91

Шаліманова К.О., Ткаченко О.М.

ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ GOOGLE DOCS ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В ДОКУМЕНТООБІГУ ............................................................................................ 93

Шевцова А.Ю., Ткаченко О.А.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ ІГРОВОГО СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЛЮДИНУ ............................................................................................................ 95

Шептуха А.И., Имангулова З.А.

РАЗРАБОТКА МОБИЛЬНОГО ПРИЛОЖЕНИЯ ПОД OС ANDROID С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ГЕОЛОКАЦИИ .................................................................. 97

Шестакова В. М., Ткаченко О. А.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА ДОПОМОГИ В РОБОТІ НА КОМП’ЮТЕРІ ЛЮДЯМ З ВАДАМИ ЗОРУ ................................................................................................ 99

Шульга О.О., Гетьман І.А.

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ОПЕРАТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ МЕХАНООБРОБНОГО ЦЕХУ .................................................... 101

Яременко М.М., Бородкін Г.О.

СИСТЕМИ АЕРОКОСМІЧНОГО ЗОНДУВАННЯ СТАНУ ТЕРИТОРІЙ ................. 103 СЕКЦІЯ "ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕСІВ І СИСТЕМ .................................................................................. 106

Бружа А.А., Вовк Л.В.

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ......................................................................................................... 106

Горєлов Є.О., Булига К.Б.

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ТА СИСТЕМ....................................................................................................... 108

Данилець Ю.О., Недзведовська О.Є.

МОДЕЛЮВАННЯ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ ЗА РЕГІОНАМИ У 2016 РОЦІ.......... 110

Дорофеева А.С., Безуглая А.Е.

УПРАВЛЕНИЕ ПОРТФЕЛЕМ ПРОЕКТОВ С ПРИМЕНЕНИЕМ МАТЕМАТИЧЕСКИХ МОДЕЛЕЙ ........................................................................................................ 113

Диченко Ю.В., Вовк Л.В.

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ ЯК ПІДҐРУНТЯ АНАЛІЗУ, ПРОГНОЗУВАННЯ, МОДЕЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ...... 115

Древаль К.О., Вовк Л.В.

МЕТОД КОВЗНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ПРОГНОЗУВАННЯ ОБСЯГУ ПРОДАЖІВ........... 117

Кoваль А.O., Гребеннік І.В.

ПРOБЛЕМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПOПУТНИХ ВАНТАЖІВ ........................................ 119

Кириченко Н.А., Костоглот И.В., Гребенник И.В.

ПРОБЛЕМЫ ТРЕХМЕРНОЙ ПОГРУЗКИ И ДОСТАВКИ ГРУЗОВ ОДИН КО МНОГИМ С ОГРАНИЧЕНИЯМИ ....................................................................... 121

Кир’ян В.В., Гребеннік І.В.

ПЛАНУВАННЯ МАРШРУТІВ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ .......................... 123

Kr avets M.Y., Oliinyk L.O.

ABOUT OPTIMAL RANKING OF EDUCATIONAL ACTIVITY.................................. 125

Середа Ю.В., Гребенник И.В.

ИССЛЕДОВАНИЕ КЛАССА ЗАДАЧ ГЕОМЕТРИЧЕСКОГО ПРОЕКТИРОВАНИЯ С УЧЕТОМ ПОГРЕШНОСТЕЙ ИСХОДНЫХ ДАННЫХ ........................................... 127

Соляр О.Г., Бородкін Г.О.

СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ПЕРЕВІРКИ ГІПОТЕЗ У БІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ .......................................................................................................................... 129

Стецюк І.С., Недзведовська О.Є.

МОДЕЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УМОВАХ КРИЗИ .............................................................................................................. 131

Тимощук А. О., Безугла Г.Є.

БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНИЙ ВИБІР ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ СТРУКТУРИ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ ................................................................................ 133

Трушко А.В., Недзведовська О.Є.

МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ВІЙСЬКОВИХ КОНФЛІКТІВ НА РУХ КАПІТАЛУ ..... 135

Цабанюк Т.В., Вовк Л.В.

ВИБІР РІШЕННЯ ПРО РИЗИКОВАНІСТЬ ПРОЕКТУ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ВТРАТ ПРИБУТКУ ........................................................................................................ 137

Циганчук Р.О.

ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИЦЕВИХ РІВНЯНЬ В ЕКОНОМІЦІ .................................. 139

Чумаченко Д.І.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ АНАЛІТИЧНІ СИСТЕМИ ПРОГНОЗУВАННЯ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ .......................................................................................................... 141

Шеляженко Ю. В.

ОСОБИСТА АВТОНОМІЯ СУБ’ЄКТА ПРАВА: ПІДХІД ДО МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ.............................................................................................. 142

Ящук Д.Ю.

АНАЛІЗ ТИПІВ МОДЕЛЕЙ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ КЕРІВНИЦТВОМ ВНЗ .................................................... 144 СЕКЦІЯ «СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ, ОСВІТИ ТА НАУКИ» .................................................................................... 146

Безбородько В.І., Гращенко І.С.

ТРУДОВА ДИСЦИПЛІНА ЯК ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ДПМА «БОРИСПІЛЬ» ...................................................... 147

Білицька О. С., Трач Ю.В.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ .... 149

Бойко І.С., Алексеєнко Є.В., Карпенко О.О.

АНАЛІЗ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ В

УКРАЇНІ............................................................................................................. 151

Budzynska V.V., Hr ashchenko I.S.

ROLE OF STRATEGIC PLANNING IN MANAGEMENT OF FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY OF THE ENTERPRISE........................................................................... 153

Васильковська А.О., Ткаченко О.М.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ .......................................................................................................................... 155

Vitiuk O.V.

USING THE EXPERIENCE OF THE JAPANESE LOGISTIS IN UKRAINE ................... 157

Ворона Б.П., Ткаченко О.М.

ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ У ВІЙСЬКОВІЙ СПРАВІ: СУЧАСНІСТЬ ТА МАЙБУТНЄ .......................................................................................................................... 159

Гранківська А.Р., Ящук Р.М., Карпенко О.О.

РОЗВИТОК КОМБІНОВАНИХ ПЕРЕВЕЗЕННЬ ВАНТАЖІВ В УКРАЇНІ................ 161

Гудзинська Я.В., Боднарчук Т.Л.

ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ КРАУДФАНДИНГУ В УКРАЇНІ........................ 163

Гурт А. М., Терещенко В. М., Бала В. В.

ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ..................................................................... 165

Гурт А. М., Терещенко В. М., Бала В. В.

ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА .......................................................................................................................... 167

Гурт А. М., Терещенко В. М., Глазунова О. О.

СУЧАСНИЙ СТАН ІННОВАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ................................................................................. 169

Гурт А. М., Терещенко В. М., Маслак В. І

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ В УКРАЇНІ............................................................................................................. 171

Гуцол Я.M., Буторіна В.Б.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ ЯК ТУРИСТИЧНОЇ ДЕСТИНАЦІЇ ..................... 173

Демедюк Н.А.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ЩОДО МОДЕЛЮВАННЯ ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ....... 175

Демчук Р.О., Буторіна В.Б.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ.................................... 177

Зайва А.Г., Лісковецька Т.П.

ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ ................................................. 179

Зозуля Н.В., Буторіна В.Б.

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ СУБ'ЄКТАМИ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ..................................................................................................... 181

Іванчикова О., Ігнатова Ю.В.

АНАЛІЗ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ ................................. 183

Іванькова А.А., Ткаченко О.М.

ВІДДАЛЕНА РОБОТА ЯК НОВИЙ СПОСІБ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ .................. 186

Ісламова Я.В., Буторіна В.Б.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ ................................................................................................. 188

Карпенко А.В.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ...... 190

Козленко В.В., Ткаченко О.М.

ОГЛЯД ПІДХОДІВ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛОГІСТИКИ ПОШТОВОЇ СЛУЖБИ 192

Колбут Я.В., Боднарчук Т.Л.

МАЛИЙ БІЗНЕС ЯК ЧИННИК ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ .......................... 194

Кулябін В.В., Вецепура Н.В.

ФІНАНСОВА ДІАГНОСТИКА В УМОВАХ СИСТЕМИ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ ПІДПРИЄМСТВА ..................................... 196

Лебедко С.А.

СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА .......................................................................................................................... 198

Литвиненко Ю. Г., Коцюк Ю. А.

БІТКОЇН – ГЛОБАЛЬНА ВАЛЮТА МАЙБУТНЬОГО .......................................... 200 Загарій В.К. , Лупас К. Ю. ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ................................................................................. 202 Майданик І.С. , Мандзюк Н.К., Карпенко О.О. ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ У ТРАНСПОРТНУ СИСТЕМУ ЄВРОПИ ........................... 206

Загарій В.К., Мандро А.-З.І.

МІСЦЕ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ВНЗ УКРАЇНИ .... 208

Загарій В.К.

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В МЕНЕДЖМЕНТІ ............................................................................................... 210

Мельничук А.Б.

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ЗМІН ................................................................................................................. 212

Nester enko K.

ARTIFICIAL INTELIGENCE IN THE MANAGEMENT PROCESS .............................. 214

Падун А.В., Боднарчук Т.Л.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ: СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК В УКРАЇНІ ...... 216

Pasichna A.P., Lytvynenkо L.L.

FEATURES OF DIGITAL MARKETING IN B2B COMPANIES.................................. 218

Переверзєва І. Ф.

СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДТРИМКИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ .................................................................... 220

Савіцький О.О., Буторіна В.Б.

ІННОВАЦІЙНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ.......................................................... 222

Савченко А. А.,

ІНФОРМАЦІЙНА СКЛАДОВА СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ .............................. 224

Семеняка Ю.О., Власова В .П.

СВІТОВИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ МОРСЬКИХ КЛАСТЕРІВ.................................................................................... 226

Загарій В.К., Синільник В.В.

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ ..................................... 228

Смолінська А.В., Буторіна В.Б.

НЛП ЯК ІНФОРМАЦІЙНИЙ МЕТОД ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ В PR .......... 230

Стеценко П.І.

ВПЛИВ КРИПТОВАЛЮТИ BITCOIN НА СВІТОВУ БАНКІВСЬКУ СИСТЕМУ....... 232

Талоєв Д.Р., Гращенко І.С.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ТОВ «АРТІКС-ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» .................................................................... 234

Ткаченко К.О.

СПІВРОБІТНИЦТВО ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТУ ТА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЯК ФАКТОР ЗМЕНШЕННЯ РИЗИКІВ................................................................. 236

Ткаченко К. О., Ткаченко О. І.

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ПІДГОТОВКОЮ КАДРІВ З УРАХУВАННЯМ РЕЙТИНГУ ПІДПРИЄМСТВ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ......................................................... 239

Ткачук М.М., Вецепура Н.В.

УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ......................................................................................................... 242

Турчик К.В., Полінкевич О.М.

МОДЕЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ................................................. 244

Хоменко А. О., Кривобок В. Ю.

ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ .......................................................................................................................... 246

Чернега А.Л.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ СЛУЖБ ЗАЙНЯТОСТІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН .................................................................................... 248

Чешук В. О., Полінкевич О. М.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА .......................................................................................................................... 250

Чмирук Ю.О., Полінкевич О.М.

КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ ПІДПРИЄМСТВА .............................................................................................. 252

Чукова М.А., Ткаченко О.М.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІТ-СТАРТАПІВ В УКРАЇНІ ....................................... 254

Шепута М.М., Теплінський Г.В.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ CRM-СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.................................. 256

Шматок Ю.В.

ОСНОВНІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОРСЬКИХ ПОРТІВ .......... 258

Юрчук О.В., Вецепура Н.В.

АНАЛІЗ УМОВ БЕЗЗБИТКОВОСТІ ЦІНОВИХ РІШЕНЬ ...................................... 260

Яворенко М.А., Софійчук К.К.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОНЛАЙН-СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ ..................... 262

Яриніч О.В., Казначеєва Л.М.

ТЕХНОЛОГІЯ ФАНДРАЙЗИНГУ В СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ (НА ПРИКЛАДІ ПОШТОВИХ ПРОЕКТІВ) ................................................................................... 265 СЕКЦІЯ «ТЕХНОЛОГІЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ В КУЛЬТУРІ, ОСВІТІ ТА НАУЦІ» .................................................................. 267

Волинець В.О.

ТИПИ І РІЗНОВИДИ КОМП’ЮТЕРНОЇ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ................. 268

Горбаты х Д.А., Урняева И.А.

РАЗРАБОТКА КОМПОНЕНТОВ 2D ПЛАТФОРМЕРА ........................................ 270

Марченко І.О., Ткаченко О.М.

КОНЦЕПЦІЯ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО ДРУКУ В КОПІ-ЦЕНТРІ ................. 272

Петрусенко О.О.

ВИКОРИСТАННЯ СВІТЛОДІОДНИХ ЕКРАНІВ В МУЗИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ НА ПРИКЛАДІ ДЖАЗОВОГО ФЕСТИВАЛЮ ........................................................... 274

Рудько В.А., Мельник І. Ю.

РЕДИЗАЙН, КОНТЕНТНА ОПТИМІЗАЦІЯ ТА ПОВНА ПРОГРАМНА МОДЕРНІЗАЦІЯ WEB-САЙТУ ........................................................................... 276

Смірнова Л. Д., Смірнова Я. В.

ВІЗУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ЗАСІБ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ..................... 278

Сорокін Д.К., Олійник Н.П.

ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКЛАДАННІ КУРСУ «КУЛЬТУРОЛОГІЯ»........................................................ 280

Толмач М.С.

МЕТОДИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЗНАНЬ ........................................................................ 282

Чечель Д.О., Буторіна В.Б.

ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ДРУКОВАНИХ ЗМІ В УКРАЇНІ ........................... 285 СЕКЦІЯ «ПРОФЕСІЙНІ ТА ЦИФРОВІ КОМПЕТЕНЦІЇ» ................................... 287

Барма О.А.

ОРГАНИЗАЦИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ-МЕНЕДЖЕРОВ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ЭЛЕКТРОННЫХ АРХИВОВ НАУЧНОЙ ИНФОРМАЦИИ В РАМКАХ РЕАЛИЗАЦИИ КОНЦЕПЦИИ «ОБЩЕСТВА ЗНАНИЙ» В СФЕРЕ ОБРАЗОВАНИЯ ................................................................................................ 288

Вівчар Д.М., Вовк Л.В.

МИСТЕЦТВО + МАТЕМАТИКА: ШЛЯХ ДО ГАРМОНІЇ ..................................... 291

Гримайло В.С., Василенко В.А.

ИНТЕРАКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯ БУДУЩИХ ПРАВОВЕДОВ В РЕАЛИЗАЦИИ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА ........................................ 293

Жданова Г.В.

ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕС ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЮРИСТІВ .................................................................................... 295

Пономарева С.В.

РАЗВИТИЕ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ КОМАНДЫ ПРОЕКТА ЧЕРЕЗ МОТИВАЦИЮ .......................................................................................................................... 297

Рева Ю. П., Кузнецова Г. П.

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ФІЛОЛОГА ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІКТ ......................................................................... 299

Секція

«ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СИСТЕМИ»

Секція «Інформаційні технології та системи»

12 УДК 351.82:65.01 (043.2)

Avramenko D., Nikoliuk A. Students of National Aviation University, Kyiv Supervisor: Kyrylenko O.M., PhD in economics, associated professor of Department of the Management of international economic activity of enterprises.

THE ROLE OF INFORMATION TECHNOLOGY IN MANAGERIAL DECISIONS MAKING The development of modern society leads to a reorientation of state and local government on the use of information technology in their work. Significantly changing the spreading, storing and retrieving information improves efficiency management decisions [2]. From the information point of view of the decision-making and management of state a complex dynamic system, characterized by a large volume of individual industries, the intensity information links between subsystems and elements, as well as the environment and surroundings. This information subsystem encompasses all levels of government planning, reporting, regulatory and technical documentation, and other various information that describes the status and movement of all components of the company (production and technical, economic, institutional, energy, etc.) and is the basis for making reasonable decisions on management of the state [3]. If you comply with the terms of scale and efficiency social production, leading to a rapid increase management complexity level, basic functions of the state, there is a need to develop methodologies promoted reproduction of the production potential of certain sectors. The need for state regulation is a reaction to the shortcomings in the functioning of the market mechanism [4]. It provides regular de-monopolization of the economy, its anti-inflation assessment using a stable monetary policy, an effective system of economic controls and control systems as individual objects economies and different hierarchical levels (objects). State economic object is characterized by a list of all possible (usually static) properties of the object and the current values (usually dynamic) of each of these properties. Objects do not function in isolation, they affect others and themselves affected by other objects. The behavior of an object describes how it affects others or himself affected in terms of changing the state of these objects and transfer information messages (in this period the operations management) [5]. Urgent to form with information of an analysis of the environment, the study of relationships based on the basic principles of the system of economic development as the key link socio-economic situation of the labor market. Nowadays the labor market - the social field with uneven access processes on the rights of the employee, no investment in human capital, still lack of attention to the labor market by the state, is not sufficiently used the properties of natural factors. Managing employment, especially industry and identify regional priorities for economic development and preserve jobs. To improve the situation, that there needed measures to create jobs, economic restructuring in the light of regional labor markets and the development of social infrastructure, especially in rural areas, support employment in settlements where industrial activity is suspended (in geographically remote locations) [6].

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

An important element management technology is also a record value creation and preservation of a particular workplace. At the present stage of scientific revolution is a new concept - the information economy. It includes a set of other products used for decision making. When market information products and services to understand the system of commodity-money relations arising in the relationship between producers and users of information products and services in a certain state legal field. Under these conditions, the effective management of the economy in market conditions is impossible without a systematic approach to managing economic theory forming complexes and information technologies as a means of control. From this point of view is especially important at this stage is qualitative justification clarity of decision-making. This approach makes it possible to implement decisions at different levels of detail of the integrated systems management processes. In particular, on top of the goal formalized, implemented by means of integrated management systems, then - Functions and objectives of management that may be detailed for each person who takes a management decision. In general, the task of building a structure control technology in terms of integrated management systems can provide a list of information security, covering the distribution of resources and the same technology governance [7]. Established that at the current stage of modern information technologies not only generate new opportunities in solving various problems, but also create entirely new types of information, providing unique opportunities in travel items such as capital, goods and services. Such opportunities information technologies require not only new methodological approach to state support management decisions, but government regulation on the basis of competitive economic entities, the creation of new modern methods of management, which in turn changes the system of state regulation of these processes leads their need for government support. LITERATURE 1. Ли Я. Выбор модели технологических инноваций Японии, США и Китая / Ян Ли // Экономика и финансы. – 2007. – No 6. – С. 33–35. 2. Мороз С. І. Інформаційне та програмне забезпечення маркетингової діяльності підприємств / С. І. Мороз // Економіка і проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2010. – Вип. 256, т. 3. – С. 788–794. 3. Просянкіна-Жарова Т. І. Удосконалення методики короткострокового прогнозування розвитку системи інвестиційної діяльності регіону / Т. І. Просянкіна-Жарова // Інвестиції: практика та досвід. – 2012. – No 7. – С. 8–11. 4. Формування нормативних витрат і доходів та баланси продукції в Україні та інших країнах світу / [за ред. О. М. Шпичака]. – К. : ІАЕ, 2003. – 484 с. 5. Хейне П. Экономический образ мышления : [пер. с англ.] / П. Хейне. – М. : Каталаксия, 1997. – 704 с. 6. Ходов Л.Г. Государственное регулирование национальной экономики / Л.Г. Ходов. – М. : Экономист, 2006. – 620 с. 7. Явлинский Г.А. Долгосрочная стратегия модернизации страны и экономическая политика / Г. А. Явлинский // Экономическая наука современной России. – 2003. – No 4. – С. 9–15.

Секція «Інформаційні технології та системи»

14 УДК 004.92

Бабій А.В.

cтудентка групи КН-23 Київський національний університет культури та мистецтв, м. Київ, Україна

Овчарук І.В.

к.т.н., доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури та мистецтв, м. Київ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ФРАКТАЛІВ У ПОЛІГРАФІЇ

Поліграфічні послуги у сфері виготовлення принту на об’єктах набули великої популярності і не втрачають її вже протягом останніх років, з часу популяризації масово-культурних явищ. Для заохочення ймовірних клієнтів продукція має поєднувати в собі оптимально високу якість зображення на поверхні предмета і оптимально низьку собівартість виготовлення продукту. Одним з варіантів рішення може бути використання зображень створених за допомогою фрактальної графіки [1]. В комп’ютерній графіці, варто виділити фрактальну графіку Фрактальна графіка є технологією створення зображень на основі фрактальної геометрії. Принцип створення зображення полягає в процесі самоподібності. За рахунок цього, при масштабному зображенні його розмір малий; а якість отриманого зображення зберігається висока [2]. На відміну від векторної графіки, у фрактальній графіці основна увага приділяється опису алгоритму побудови зображення − фрактальне зображення будується за рівнянням або системою рівнянь. Виділяють геометричні, алгебраїчні і стохастичні фрактали. Геометричні фрактали отримуються шляхом нескладних геометричних побудов Прикладами геометричних фракталів є: трикутник Серпінського, тріадна крива Коха, крива Пеано, сніжинка Коха, крива дракона, губка Менгера і ін. Алгебраїчні фрактали. будують на основі алгебраїчних формул. Класичний приклад алгебраїчних фракталів − множина Мандельброта. Стохастичні фрактали. створюються в тому випадку, якщо в процесі побудови випадковим чином змінювати будь-які його параметри. При цьому виходять об'єкти дуже схожі на природні − несиметричні дерева, порізані берегові лінії і т.д. Саме двовимірні стохастичні фрактали використовуються при моделюванні рельєфу місцевості і поверхні моря [3]. Прикладами стохастичних фракталів є траєкторія частки, що здійснює броунівський рух, різні види рандомізованих фракталів, тобто фракталів, отриманих за допомогою рекурсивної процедури, в яку на кожному кроці введено випадковий параметр. Фрактальна комп'ютерна графіка [4] дозволяє створювати абстрактні композиції, де можна реалізувати безліч прийомів: горизонталі і вертикалі, діагональні напрямки, симетрію і асиметрію і ін. Першочергово фрактали використовуються для аналізу і прогнозування економічних процесів; у фізичних дослідженнях при моделюванні нелінійних процесів, таких як турбулентний плин рідини, складні процеси дифузії; у біології для моде-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

лювання популяції; у комп’ютерній графіці для створення зображення. Фрактали застосовуються у будь-яких сферах комп'ютерної графіки [5], наприклад, у комп'ютерному дизайні (створення текстур, фонових зображень, фантастичних ландшафтів для комп'ютерних ігор, книжкових ілюстрацій). Подібне рішення можна застосувати у сфері поліграфії, причому воно не вимагає масштабних витрат на дизайн принтів для заданих об’єктів. Сучасна поліграфія володіє надзвичайно широким спектром послуг і прийомів. Сюди входить велика кількість і різноманітність друку на практично будь-які поверхні і ця галузь охоплює дуже широкий спектр продукції. масового застосування: це і друк на ручках, друк на кружках, на флеш-накопичувачі, блокноти, обкладинки і т.д. В роботі розглядається створення додатку для генерації фрактального зображення і переведення його у додаток для створення принтів. Вже створена велика кількість додатків [4] для розрахунку фрактальних зображень, таких як «Fractoid» - мобільний додаток для створення фрактальних малюнків у якості шпалер для екрану мобільного пристрою. «Art Dabbler» - це базова програма для фрактальної графіки, призначена не тільки для комп'ютерної графіки, а і для малювання. Із переваг програми слід зазначити малий об’єм необхідної пам’яті для завантаження і простий інтерфейс. «Apophysis» програма − для генерації фракталів на основі базових фрактальних формул. Створені за готовими формулами фрактали можна редагувати і змінювати, регулюючи різноманітні параметри. Зображення, які можна генерувати за допомогою інструментів фрактальної графіки, у різноманітності обмежені лише значеннями формул побудови фрактального зображення. Браузерний додаток для генерації фрактальних зображень, майбутніх принтів буде створено на основі наведених вище програм. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Мельніченко В. В., Єфименко В. В. Фрактальна комп’ютерна графіка. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://globalnauka.com /naukova_ukraina/930.html 2. Пайтген Х.-О., Рихтер П. Х. Красота фракталов [Текст] / Х.-О. Пайтген, П. Х. Рихтер. – М.: "Мир", 2009. 3. Шабаршин А.А. Введение во фракталы. [Электронный ресурс] / А.А. Шабаршин. – Электрон. текстовые данные (30902 bytes). – Режим доступа: http://algolist.manual.ru/graphics/fracart.php 4. Фрактальна графіка [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Fractal_art 5. Маценко В.Г. Комп’ютерна графіка: Навчальний посібник [Текст] / В.Г. Маценко. – Чернівці: Рута, 2009 – 343 с

Секція «Інформаційні технології та системи»

16 УДК 621.9

Бобошко Я.Ю.

студент групи IТ-12-1 Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ, Україна

Гетьман І.А.

к.т.н., доцент кафедри доцент кафедри комп’ютерних інформаційних технологій Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ, Україна

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБКИ КОРИСТУВАЦЬКОГО ІНТЕРФЕЙСУ ДЛЯ ОС ANDROID

Android - одна з сучасних операційних систем для мобільних пристроїв, заснована на Unix і має свої особливості, які необхідно враховувати при створенні додатків для цієї платформи. При створенні інтерфейсу програми необхідно дотримуватися основних принципів розробки: контроль користувачем інтерфейсу; зменшення завантаження пам'яті користувача; послідовність призначеного для користувача інтерфейсу. Для цього необхідно враховувати особливості взаємодії користувача з мобільним додатком, яке має досить широкий спектр змінних параметрів завдяки використання різних апаратних пристроїв. Для ОС Android виділимо наступні рекомендації проектування і реалізації призначеного для користувача інтерфейсу (UI): дотримання основоположних принципів створення UI; орієнтація UI на взаємодію за допомогою сенсорного екрану; підтримка інших способів введення крім сенсорного; використання повідомлень статусного рядка; обробка зміни орієнтації екрану; скорочення часу відгуку інтерфейсу і підвищення його юзабіліті; використання фонових потоків для виконання вимогливих до ресурсів або тривалих дій; підтримка взаємодії між додатками. Розробнику надається досить широкий спектр можливостей для створення UI, т.к. Android є відкритою платформою і не обмежує вибір способів створення інтерфейсу. Проте уніфікований інтерфейс між додатком і ОС створює комфортні умови і є передбачуваним для кінцевого користувача. При створенні іконок, віджетів, діяльностей і меню слід керуватися [1], що відповідає рекомендації проходження основоположним принципам створення UI. Усі Android пристрої мають сенсорні екрани, та дотики є одним з найважливіших принципів в Android UI. У загальних випадках в сенсорному режимі відсутній постійний фокус, але переміщення по елементах UI може призводити до появи і зникнення фокуса. Винятком є особлива ситуація звана фокус в сенсорному режимі [2]. Кнопки та інші елементи інтерфейсу повинні мати достатній розмір для управління за допомогою дотиків. Необхідно щоб кнопки відображалися однаково на екранах з різним дозволом і щільністю. Як доповнення до обробки сенсорного введення, UI повинен сприймати і фізичні методи введення [3]. Залежно від конфігурації пристрою, фізичні режими можуть включати в себе клавіатуру, джойстик, навігаційну панель, трекбол, стилус і т.п. При розробці програми заздалегідь невідомо, на пристрої якій конфігурації воно буде використовуватися. А додаток має мати адекватну поведінку в умовах, коли використовується не сенсорне управління. Отримання інформації про конфігурацію пристрою можна здійснювати за допомогою запиту до API Android. Важливим питанням є з'ясування необхідності підтримки всіх можливих методів введення або

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

ж тільки декількох з них. Для вибору необхідних фізичних методів введення потрібно прототипирование і тестування програми з залученням реальних користувачів. Для підвищення юзабіліті інтерфейсу необхідно використовувати повідомлення статусного рядка. Повідомлення демонструються в рядку стану у верхній частині екрану. Мобільні пристрої володіють набагато меншим об'ємом пам'яті і потужністю процесора, ніж настільні комп'ютери. Android UI повинен бути швидким і ефективним, так як користувачі працюють з додатком на ходу, тримаючи пристрій однією рукою. Якщо програма не відповідає дії користувача протягом 5 секунд -Android відображає діалог з інформацією про тому, що програма не відповідає на запити і пропонує завершити його. Існує велика кількість пристроїв працюють на Android. вони мають дисплеями різних розмірів, з різною щільністю пікселів і дозволом. З цього випливає, що UI повинен розроблятися з можливістю адаптації до різних типів дисплеїв [4]. Не рекомендується використовувати абсолютну розмітку , яка може привести до неможливості використання програми при великому чи малому дозволі. При завданні розмірів рекомендується користуватися щільністьнезалежними пікселями - dp [5], для того, щоб зробити розміри макета або його положення незалежними від фізичного дозволу і розміру пристрою виведення. Таким чином, розробка додатків стає легше за рахунок можливостей використання чужих напрацювань, але вимагає враховувати можливу нелінійність UI, тому що користувачі при роботі з додатком можуть переходити в іншу програму і через стек додатків повертатися назад. Отже, ми розглянули основні рекомендації по створенню призначених для користувача інтерфейсів для додатків, призначених для роботи на основі операційної системи Android. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. User Interface Guidelines [Электронний ресурс] / Android Developers. - Режим доступу: http://developer.android.com/guide/practices/ui_guidelines/index.html 2. Touch Mode [Электронный ресурс] / Android Developers. - Режим доступу: http://android-developers.blogspot.com/2008/12/touch-mode.html 3. Updating Applications for On-screen Input Methods [Электронний ресурс] / Android Developers. - Режим доступу: http://androiddevelopers.blogspot.com/ 2009/04/updating-applications-for-on-screen.html 4. Status Bar Notifications Updating Applications for On-screen Input Methods [Электронний ресурс] / Android Developers. - Режим доступу: http://developer.android. com/guide/topics/ui/notifiers/notifications.html 5. Handle Screen Rotation Guidelines [Электронний ресурс] / MotoDev. - Режим доступу: http://developer.motorola.com/docstools/library/Handle_Screen_Rotation

Секція «Інформаційні технології та системи»

18 УДК 004.9

Бондар А.В.

студентка групи Екк-1506, Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ, Україна

Ткаченко О.М.

доцент кафедри комп’ютерних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ, Україна

"РОЗУМНИЙ ДІМ" – ІННОВАЦІЯ ДЛЯ ЕКОНОМІЇ, ЗРУЧНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ

Швидкі темпи розвитку сучасного суспільства потребують забезпечення інноваційними розробками всіх сфер життєдіяльності людини. Cтворення комфортного житлового простору не є винятком. Щорічно спостерігається позитивна динаміка і зростання ринку "розумних будинків", збільшується кількість компаній, що займаються проектуванням і впровадженням системи інтелектуального житла. Залишається проблема недостатньої інформованості споживача у перевагах використання автоматизованих систем контролю за будинком, а також поки що висока вартість такого житла. "Розумний дім" – це централізована автоматична система керування електричними приладами, інженерними системами та мультимедійним обладнанням в будинку, що дозволяє досягти нового рівня комфорту, безпеки та економити час і електроенергію. Переваги використання системи "Розумний дім": - економія часу та електроенергії; - високий рівень безпеки; - контроль за всіма процесами, що відбуваються в будинку; - дистанційне керування всіма пристроями; - збереження статистичних даних про витрати енергоресурсів тощо. Головною системою управління в домі є контролер, він сприймає сигнали датчиків і відповідно до встановленої програмою команди керує виконавчими механізмами (рис. 1). Завдяки можливості програмування контролера можна вибудовувати потрібні сценарії роботи різних підсистем будинку. Наприклад, коли ви залишаєте будинок, автоматично вмикається сигналізація, вимикається світло, опалювальні прилади переходять в режим економії. Запрограмований сценарій "Я пішов" дозволяє не тільки вимкнути світло у всьому будинку, відключити окремі електророзетки, закрити віконниці на вікнах, але і перемкнути систему обігріву приміщення в економний режим, а до вашого повернення система сама підвищить температуру в будинку [1]. Важливе місце в "Розумному домі" посідає система безпеки. Окрім звичайної сигналізації, будинок також містить датчики контролю за витоком газу та затоплення, і в разі небезпеки вимикає водопостачання або газ та сповіщає необхідні служби і власника дому.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

Рис 1. Схема управління системою "Розумний Дім". Дані всіх датчиків фіксуються і відправляються автоматично до загальної системи управління. Це дає можливість ефективно використовувати всі ресурси "розумного" будинку, і як результат – економити 20-30% коштів його мешканців [2]. Керувати системою "Розумний дім" можна віддалено, використовуючи для цього Інтернет. Орієнтовна вартість такої системи в розрахунку на однокімнатну квартиру становить 40 тис. грн. Повноцінне обладнання приватного будинку обійдеться власнику в суму близько 100 тис. доларів. Але вже через 10-15 років ця сума повинна окупитися [3-4]. На сьогоднішній день "Розумний дім" – одна з передових інновацій, що допомагає економити численні ресурси – як матеріальні, так і часові [5]. Впровадження новітніх технологій в простих речах є великим кроком вперед, адже головною метою є досягнення комфорту та безпеки людини. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Будинок з власним розумом – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://energetyka.com.ua/statti/energosberezhenie/573-budynok-z-vlasnym-rozumom 2. Что умеет умный дом? – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.smarthouse.ua/ru/chto_umeet_umnyj_dom.html 3. Сколько стоит "умный дом" и что он умеет. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.segodnya.ua/economics/realty/sovremennye-tehnologikotorye-pomogayut-domu-stat-umnee-473319.html 4. Система умный дом. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ic.ua/smarthouse.php?page_id=17 5. Науково-технічні передумови формування сучасного житла / В. П. Король // Містобудування та терит. планув. – 2007. – Вип. 27. – С. 119-125

Секція «Інформаційні технології та системи»

20 УДК 004.2: 004.42

Герасименко А.М.

студент групи ПІ-1320 Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

Ткаченко К.О.

старший викладач кафедри інформаційних технологій Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

АЛГОРИТМ РОЗПІЗНАВАННЯ МУЗИКАЛЬНИХ ОБРАЗІВ

У ресторані заграла майже забута пісня. Ви слухали її в далекому минулому. Скільки зворушливих спогадів здатні викликати акорди і слова... Ви відчайдушно хочете послухати цю пісню знову, але її назва геть вилетіла з голови! Як бути? На щастя, в нашому фантастичному високотехнологічному світі є відповідь на це питання. У вас в кишені лежить смартфон, на якому встановлена програма для розпізнавання музичних творів. Але якщо такої програми на смартфоні нема? Тоді допоможе звичайний диктофон, який зараз є на будь-якому мобільному пристрої. Достатньо записати фрагмент пісні (15-20 секунд), під’єднати дома смартфон до комп’ютера та завантажити фрагмент до відповідної програми. Програма повідомить назву пісні та автора. Як же все таки це працює? Для початку розберемося, що є сам звук. Звук – коливальний рух частинок пружного середовища, що поширюється у вигляді хвиль у газі, рідині чи твердому тілі. У вузькому значенні терміном звук визначають коливання, які сприймаються органами чуття тварин і людини. В загальному випадку цим терміном визначається процес поширення збурень в різних за фізичними властивостями середовищах, в яких відновлювальною силою, що намагається повернути збурену частинку в положення рівноваги, є сила пружності. Хвильові збурення, що визначаються як звук,є об'єктивною реальністю та існують незалежно від сприйняття їх будь-якими живими істотами [1]. Коли хвиля досягає барабанної перетинки, приводяться в рух слухові кісточки, які передають коливання далі, до волоскові клітини, розташованим у внутрішньому вусі. В результаті механічні коливання перетворюються в електричні імпульси, які передаються по слуховим нервам в мозок. Пристрої запису, а саме мікрофон, імітують цей процес, перетворюючи аналоговий сигнал в електричний. У 19 столітті Ж.Б.Дж. Фур'є зробив видатне відкриття, яке полягає в тому, що будь-який сигнал у часовій області еквівалентний сумі деякої кількості (можливо, нескінченної) простих синусоїдальних сигналів, за умови, що кожна синусоїда має певну частоту, амплітуду і фазу. Набір синусоїд, які формують вихідний сигнал, називають рядом Фур'є [2]. Практично будь-який сигнал можна уявити, як розгорнутий у часі, просто задавши набір частот, амплітуд і фаз, відповідних кожній із синусоїд, які цей

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

сигнал формують. Таке представлення сигналів називають набором частотних інтервалів. В якомусь сенсі, відомості про частотні інтервали є чимось на зразок «відбитків пальців» або сигнатур сигналів, розгорнутих у часі, даючи зріз динамічних даних. Отже, слід знайти спосіб отримання частотних характеристик сигналів, розгорнутих у часі. У цьому допоможе дискретне перетворення Фур'є (ДПФ, DFT, Discrete Fourier Transform). ДПФ – це математичний метод аналізу Фур'є для дискретних сигналів. З його допомогою можна перетворити кінцевий набір зразків сигналу, взятих з рівними проміжками часу, в список коефіцієнтів кінцевої комбінації комплексних синусоїд, упорядкованих за частотою, беручи до уваги, що ці синусоїди були «дискретизовані» з однією і тією ж частотою [3]. Однак, в одній пісні діапазон «сильних» частот може варіюватися, скажімо, від ноти «до» контр октави (32,70 Гц), до ноти «до» п'ятої октави (4186,01 Гц). Це – величезний інтервал. Тому, замість того, щоб відразу проаналізувати весь частотний діапазон, слід вибрати декілька дрібніших інтервалів. Вибір можна зробити, ґрунтуючись на частотах, які зазвичай притаманні важливим музичним компонентам, і проаналізувати їх окремо. А саме, це 30 Гц–40 Гц, 40 Гц–80 Гц і 80 Гц–120 Гц для низьких звуків (сюди потрапляє, наприклад, бас-гітара). Для середніх і вищих звуків застосовуються частоти 120 Гц–180 Гц і 180 Гц–300 Гц (сюди входить вокал і більшість інших інструментів) [4]. Після визначення інтервалів можна просто знайти в них частоти з найвищими рівнями. Ці відомості і формують сигнатуру для конкретного аналізованого блоку даних, а вона, в свою чергу, є частиною сигнатури всієї пісні. Для того щоб з'ясувати, яка ж пісня грає зараз, треба записати звук за допомогою телефону і прогнати його через вищеописаний процес обчислення сигнатур. Потім можна запустити пошук обчислених хеш-тегів у відповідній базі даних. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Звук (service) [Электронный ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Звук 2. Ряд Фурье [Электронный ресурс]. – Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Ряд_Фурье 3. Дискретное преобразование Фурье [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/Дискретное_преобразование_Фурье 4. An Industrial-Strength Audio Search Algorithm / Avery Li-Chun Wang. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ee.columbia.edu/~dpwe/papers/Wang03-shazam.pdf

Секція «Інформаційні технології та системи»

22 УДК 65.011.56

Голуб Ю.О.

студент групи ІУСТ-16001 Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ, Україна

Бородкін Г.О.

ст.викл. кафедри комп’ютерних наук Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ, Україна

СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ТА АНАЛІЗУ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

На сьогодні рівень розвитку всього аграрного сектору економіки України у значній мірі визначається її зерновим господарством. Підвищення економічної важливості землеробства суттєво залежить від отримання високих врожаїв вирощуваних культур, що, в свою чергу потребує постійного спостереження за станом полів та посівів. Ефективним інструментом для вирішення цієї задачі є моніторинг, який включає в себе спостереження за сівозміною, родючістю ґрунтів, рівнем води у всесвітньому океані, кількістю викинутих в атмосферу шкідливих речовин, станом трави на сінокосах тощо [1]. Особливо можна виділити дистанційне зондування як новий, потужний спосіб спостереження. На сьогодні моніторинг сільськогосподарських культур є основним джерелом інформації про стан посівів, врожайність та ефективність мір, вжитих для підвищення врожайності. Проте, незважаючи на величезну кількість вже існуючих моніторингових систем, які застосовуються у розвинутих країнах, більшість з них є закритими та недоступними для пересічного користувача. Тому розробка власної системи моніторингу та аналізу вирощування сільськогосподарських культур є досить актуальною в умовах розвитку та поширення в Україні новітніх інформаційних технологій. Основними питаннями, на яких слід зосередити увагу на початкових етапах розробки власної системи моніторингу та аналізу вирощування сільськогосподарських культур є: аналіз існуючих розробок в області моніторингу сільськогосподарських культур з використанням мобільних пристроїв; аналіз критеріїв для моніторингу, які можна використати в розроблюваній системі; аналіз існуючих систем моніторингу сільськогосподарських культур. Ефективність роботи сільськогосподарських підприємств залежить від інформованості про стан посівів та здатності системно аналізувати наслідки проведених робіт та заходів [2]. Використання супутникових даних дозволяє підвищити рівень контролю роботи підприємства [3]. Автоматизований аналіз даних [4, 5] з використанням даних з архівів господарства потребує доступності векторних карт з визначеними межами полів. За результатами такого аналізу можна досягти більш глибокого розуміння чинників того чи іншого стану врожаю та оцінити ефективність вжитих заходів. Так, рівень поточної врожайності може бути наслідком цілого комплексу факторів. Окрім режиму посіву значний вплив можуть мати заходи щодо обробки ґрунту, що проводилися у минулому. Отже, використання супутникових знімків для аналізу агрономічних показників може бути надзвичайно ефективним. Таким чином, постає задача надання працівникам господарства інструменту, який поєднував би в собі можливість робо-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

ти з результатами обробки супутникових даних та засоби їх інтеграції з даними, що отримуються в процесі традиційних вимірювань. На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій в сільському господарстві моніторинг займає достатньо значне місце. В основному, в цій якості найчастіше виступає дешифрування відповідними спеціалістами знімків полів, зроблених космічними супутниками. Популярним способом визначення кількості біомаси на полях за допомогою супутникових знімків є розрахунок індексу NDVI, що визначається різницею відбиття в зоні ближнього інфрачервоного діапазону та відображення в червоній області спектра. Окрім нього, існують і інші індекси, наприклад, LAI, FPAR, SR, EVI, REP тощо [6]. Їх визначенням займаються вже готові, спеціалізовані комп’ютерні програми, які не потребують створення подібних аналогів і чиї безкоштовні версії можна застосовувати і у власних розробках. Такими системами є: ArcGIS, QGIS, gvSIG, GRASS. Значно складніше вирішити питання, пов’язані з використанням мобільних пристроїв в процесах моніторингу. Зумолено це тим, що системи, які займаються цими питаннями (Cropio, Esri, AGRILAB), є платними. Система моніторингу та аналізу сільськогосподарських культур дозволить налаштувати зручний процес контролю вирощування культур на обраному підприємстві. Важливою перевагою даної системи в порівнянні з іншими стане використання мобільних пристроїв, за допомогою яких можна буде проводити аналіз та дивитися результати досліджень безпосередньо на полі. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Горшков М.В. Екологічний моніторинг [Текст] : навч. посіб. / М.В. Горшков. – 2-ге вид., перероб. та допов. – Владивосток : ТДЕУ, 2010. – 300 с. 2. Геопространственный анализ рисков на основе слияния даннях / Н.Н. Куссуль, Я.И. Зелык, С.В. Скакун и др. // Сборник «Современные проблемы дистанционного зондирования Земли из космоса». – 2010. – Том 7. – № 2. – С. 55–66. 3. Оценка рисков стихийных бедствий на основе разнородной геопространственной информации / Н.Н. Куссуль, Б.В. Соколов, Я.И. Зелык // Проблемы. управления и информатики. – 2010. – N 6. – С. 97- 110. 4. Kussul N., Shelestov A., Skakun S., Kravchenko O. High performance Intelligent Computations for Environmental and Disaster Monitoring // In Intelligent Data Processing in Global Monitoring for Environment and Security (Krassimir Markov, Vitalii Velychko editors). — ITHEA, Sofia, 2010, рр. 64-92. 5. Интеллектуальные вычисления в задачах обработки данных наблюдения Земли / Н.Н. Куссуль, А.Ю. Шелестов, С.В. Скакун. – К.: “Наукова думка”, 2007. 196 с.

Секція «Інформаційні технології та системи»

24 УДК 004:004.46

Гречаний Ф.В.

студент групи КН-23 Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Ткаченко О.І.

к.ф.-м.н., доцент кафедри комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ПРОЕКТУВАННЯ WEB-ЗАСТОСУНКІВ НА ОСНОВІ РІШЕНЬ АВТОРСЬКОЇ СМS

В наш час Інтернет стрімко вразив громадськість, і не тільки став вагомою частиною людської життєдіяльності, але й ключовим фактором у розвитку бізнесу. Інтернет відіграє істотну роль і надає велику допомогу компаніям у веденні бізнесу та його розвитку, та є відмінним засобом комунікації для всіх людей. Але чим би був Інтернет без так званого віртуального інформаційного простору? Цей простір складається з мільйонів веб-сайтів. Не важливо, чи ви новачок, який нічого не знає про побудову сайтів, або ж навчений досвідом професіонал, ви можете стати частиною віртуального простору, створивши свій власний веб-сайт. Важливим є лише одне питання — як створювати? Звичайно, ви можете звернутись до команди професійних розробників, або ж можете використати CMS (content management system) [1–3]. CMS — програмне забезпечення для організації веб-сайтів чи інших інформаційних ресурсів в Інтернеті чи окремих комп'ютерних мережах [1]. Ця система стала необхідною для швидкого і зручного створення та управління сайтами та мережами. Вона дозволяє створювати динамічні сайти, адміністрування яких можна робити зі спеціальної панелі адміністратора, навіть без спеціальних знань HTML чи CSS. CMS мають зручний інтерфейс, а шоб додавати матеріали на сайт достатньо мати знання з користування текстовим редактором. Основні функції CMS [2]: • Створення контенту. • Управління вмістом: зберігання, контроль версій, дотримання режиму доступу, управління потоком документів та інше. • Публікація вмісту. • Представлення інформації у тому вигляді, зручному для навігації та пошуку. CMS розраховані на роботу у певному програмному середовищі. Наприклад, більшість CMS написані мовою програмування PHP і зберігають вміст і налаштування у БД типу MySQL, PostgreSQL та інші, тому для їх роботи потрібно, щоб на сервері, де вони розміщені, були встановлені веб-сервер (Apache, Nginx, IIS, lighttpd чи т.і.), підтримка PHP та системи керування БД MySQL або PostgreSQL. Такі вимоги є досить типовими для CMS. Інформація зберігається в БД, наприклад, в MySQL і викликається з неї при завантаженні сторінок сайту. Робота CMS не вимагає використання додаткового ПЗ, оскільки сама система знаходиться на сервері, а доступ до неї здійснюється через звичайний Інтернетбраузер.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

CMS підтримують різні поширені браузери, такі як Internet Explorer, Mozilla FireFox, Opera, Chrome та ін. Способи роботи системи CMS: • Генерація сторінок за запитом. Створення сторінки в момент запиту користувача. Така система працює на основі архітектурного шаблону проектування MVC. • Генерація сторінок при редагуванні. Створення сторінки при її кожному редагуванні. Система цього типу створює набір статичних сторінок. • Змішаний тип. Така система поєднує переваги перших двох способів генерації контенту. Деякі сторінки створюються статичними, ті, які не потребують подальших змін у їх вмісті. CMS поділяють на різні категорії, що призначені для виконання різних функцій та задоволення потреб користувачів. Складаються CMS, зазвичай, з двох частин: • back-office – це частина системи, що відповідає за функціональність і зберігання інформації; • front-office – це частина системи, що забезпечує інтерфейс з користувачем. CMS це найшвидший варіант для створення власного потужного сайту з мінімум затраченими зусиллями. Особливих знань не потрібно, треба тільки розібратись в інтерфейсі системі. Підібрати вигляд створюваного сайту легко, зважаючи на те, що в Інтернет існує безліч безкоштовних шаблонів для CMS. Авторська CMS надає рішення, які користувач може використовувати при проектуванні та розробці свого власного веб-застосунку. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Що таке CMS? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://programming.in.ua/other-files/internet/78-what-is-cms.html 2. Системи керування змістом [Електронний ресурс] Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Content_management_system 3. Веб-програмування [Електронний ресурс] Режим доступу: http://webstudio2u.net/ru/programming/96-cms.html

Секція «Інформаційні технології та системи»

26 УДК 004.02

Гринбуг Д. И.

студентка группы КН-13-1 Харьковский национальный університетрадиоэлектроники, г. Харьков, Украина

Калита Н.И.

к.т.н.,доцент кафедры системотехники Харьковский национальный університет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

ОНЛАЙН БИБЛИОТЕКА КАК ВИД СОВРЕМЕННОЙ ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ

Знания и информация были необходимы человечеству во все времена. Сейчас существует множество источников информации, а раньше основным источником знаний была литература, как художественная, так и техническая. Хорошая библиотека в доме считалась признаком интеллигентной семьи. К сожалению, сейчас, когда книжный рынок насыщен литературой, большинству читающих людей книга стала недоступной. Всё больше и больше людей заменяет обычную книгу электронной, поэтому очень актуальными стали онлайн библиотеки. Онлайн библиотеки бывают нескольких типов: – открытые – для всех; – закрытые – для определённой группы людей (зарегистрированных пользователей, для членов определённого сообщества); – платные (за скачивание книг надо платить чисто символические суммы); – бесплатные (они также бывают трёх типов: с предварительным просмотром рекламы перед скачиванием; с размещённой на странице рекламой и вообще без рекламы – последние большая редкость). Существует очень много различных функционирующих онлайн библиотек, каждая – со своими преимуществами и недостатками. В ходе их анализа выяснилось, что большинство из них написаны в виде блога, с плохо прописанным личным кабинетом и скучным дизайном. Если на сайте присутствует платный сегмент (а он присутствует почти всегда), то книги являются довольно дорогими и нет «золотой середины» между бесплатными, но старыми и дорогими, но новыми книгами. Целью настоящей работы является разработка новой онлайн библиотеки закрытого типа, в которой в наибольшей степени будет реализован положительный опыт и минимизированы недостатки. Проектирование, разработка и ввод в эксплуатацию web-ориентированной системы «Онлайн-библиотека» требует решения следующих задач: 1. создание дизайна; 2. разработка серверной части приложения; 3. разработка клиентской части приложения; 4. тестирование; 5. раскрутка сайта и его реклама. Основной функционал системы реализует: • чтение книги онлайн; • выкачка на устройство;

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

• создание своего личного кабинета с различными списками прочитанного, рейтингами и личными данными; • возможность закачивать свои книги в личный кабинет для хранения или показа книги другим пользователям, что актуально для новых читателей; • написание комментариев, отзывов, рецензий по книгам. В библиотеке будут присутствовать только те книги, которые разрешены к свободному распространению. В будущем будет возможно заключение договоров с авторами, по которым им будет выплачиваться вознаграждение от количества скачивания книги. Будет проводиться тщательная проверка книг, закачанных самими пользователями, и в случае нарушения закона, их аккаунт будет удален, а доступ им заблокирован. В результате анализа всех доступных текстовых форматов, удобных для работы с книгами на сайте, выбраны самые популярные из них: TXT и PDF. Так как приложение предусматривает выкачку книги на устройство, то в этот список целесообразно включить формат FB2, как самый распространенный формат для работы с электронными книгами. Серверную часть приложения предлагается реализовать на языке PHP [1]. Этот язык является современным и достаточно надежным языком программирования. Среди большого разнообразия СУБД для данного проекта целесообразно использовать Oracle, которая удовлетворяет все основные потребности длительного хранения информации и в тоже время является более надежной в использовании [2]. В докладе рассматриваются особенности проектирования базы данных, серверной и клиентской части приложения. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ 1. Морисон, М. Изучаем PHP и MySQL: учеб. / М. Морисон, Л. Бейли; - М.: Эксмо, 2010. — 707 с. 2. Коннолли, Т. Базы данных: проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика: учеб./Т.Коннолли, К.Бегг, А.Страчан; – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 1436 с.

Секція «Інформаційні технології та системи»

28 УДК 002

Деговець Д.А.

студентка групи ПЗС-1220 Київська державна академія водного транспорту ім. П. Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

Іллічева Л.М.

канд. ф.м.-н. , ст. викладач кафедри інформаційних технологій Київська державна академія водного транспорту ім. П. Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

ДОДАТОК ДЛЯ КОРИГУВАННЯ РЕЖИМУ ХАРЧУВАННЯ ПАЦІЄНТА

Створення кухонного додатку-помічника для генерації випадкового меню має значно спростити процес планування меню для домогосподарок та усіх хто надає перевагу домашньому харчуванню. Наше здоров'я безпосерердньо залежить від того, як ми харчуємося. Статистика свідчить, що на термін активного життя та самопочуття людини більшою мірою залежить від способу нашого життя. Людина, яка має збалансований раціон, харчується регулярно в один і той же час, веде активний, рухливий спосіб життя має вищі шанси прожити довше. Неправильне харчування може бути причиною або супутнім фактором, що викликає захворювання певних органів.[1] Серед програм, що відстежують стан здоров’я, особливою популярністю користуються такі, що виконуть підрахунок калорії. Людина може ввести перелік страв та продуктів і дізнатись кількість калорій, яку спожив її організм. Програма EasyMenu 2.0, яка створює меню з випадкових страв, але не має орієнтації на дотримання хворим певної дієти, призначена для використання людьми без специфічних вимог до харчування. Програма доступна для безкоштовного користування, містить 151 рецепт перших та других страв, гарнірів, десертів. Можна створити меню на тиждень, зберігти його, замінюючи деякі страви (коригувати меню) та формувати список продуктіво, які необхідні для їх приготування. Існує можливість додавати власні страви до вбудованої бази даних. Перевагою програми є робота без доступу до інтернету.[2,3] Запропонована програма «Food_Checker» складається з одного модуля, який містить усі процедури та методи обробки даних. Розглядається можливість вирішення проблеми підбору меню шляхом створення програмного продукту, що забезпечить контроль харчування пацієнтом.[4] При відкритті програми користувач бачить головну сторінку з основною інформацією про програмний продукт та його призначення. На верхній панелі містяться чотири вкладки, що дають змогу переміщатись по додатку та виконувати необхідні дії. Програмний продукт «Food_Checker» призначений для хворих, що бажають контролювати режим харчуванням, використовувати більш корисні страви. Програма відрізняється особливим підходом до переліку захворювань та індивідуальним підбором меню по кожному із відхилень від норми. В основі підбору страв у програмному продукті «Food_Checker» лежать базові знання про дрібне харчування. Кожній страві у програмі визначається значення критерію за такими характеристиками як жирність, способом приготування та склад, а також присвоюється значення,

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

яке є характерним для усіх страв цієї категорії. При створенні меню на добу є декілька категорій страв, що є обов’язковими. Також користувач може одержати інформацію про захворювання з точки зору врача-дієтолога, дізнатись, які продукти можуть погіршувати стан здоров'я, сповільнювати хід лікування, а які сприяють зміцненню стану організму. Зміцнення організму відбувається шляхом поповнення корисними речовинами, вітамінами, необхідними при певному типі захворювання, за рахунок зменшення навантаження на хворі системи. У випадаючому списку міститься перелік захворювань. Після вибору захворювання на формі відображаються переліки рекомендованих, а поряд – нерекомендованих продуктів. Цей програмний продукт може стати у пригоді лікарям, які призначають пацієнтам дієтичне харчування. Тоді можна сподіватись, що лікар одержить цінного помічника, оскільки одержить можливість корегувати режим харчування пацієнта без безпосереднього нагляду. Є можливість доповнювати програму іншими рецептами, якщо вважаєтья, що вони мають гарний лікувальний вплив на хворого. Програмний продукт може виконувати підбір меню в залежності від захворювання пацієнта. Програма передбачає набір страв різного типу, а також можливість додавати власні. Для більш детального ознайомлення з принципами на яких побудовані харчові обмеження на одній із сторінок програми буде розміщено інформацію про продукти, які рекомендовані до вживання або протипоказані пацієнту. В роботі розглянута побудова програмного продукту, що забезпечує хворих підбором меню, в залежності від їх обмежень у харчуванні. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Немного о статистике ожирения. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://stroynology.ru/nemnogo-o-statistike-ozhireniya 2. Про захворювання популярно. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gastrit-info.com/?p=47153 3. Огляд програмних продуктів, присвячених дієтології. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.cyberforum.ru/ado-net/thread1107038.html 4. Розробка програмних продуктів для дієтології. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://habrahabr.ru/post/262461/

Секція «Інформаційні технології та системи»

30 УДК 004.78

Денисенко А.В.

студент группы КН-13-1

Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

Калита Н.И.

к.т.н., доцент кафедры системотехники Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦИИ ЖИЛИЩНЫХ ПОМЕЩЕНИЙ

Развитие и удешевление электроники привело к тому, что с каждым днём современные технологии всё больше интегрируются в нашу жизнь. Человек уже не может представить свои будни без портативных устройств и Интернета, ведь они помогают сделать нашу жизнь гораздо более простой, яркой и насыщенной, а главное – способствуют сохранению самого ценного ресурса – нашего времени. Не удивительно, что человек решил внедрить автоматизацию и в главное для себя место – в свой дом. Система “умного дома” значительно упрощает нашу жизнь, делает её более комфортной и безопасной [1]. Ранее, спектр задач так называемых “умных” домов ограничивался лишь развлекательными функциями, такими как: контроль и управление мультимедийными системами и адаптивным освещением. Сейчас же, учитывая доступность компонентов и технологий, системы автоматизации с лёгкостью могут решать критические задачи обеспечения безопасности жилища как от непредвиденных поломок, так и от постороннего вмешательства. Для проектирования системы автоматизации помещений, в первую очередь, необходимо взять во внимание цель использования этой системы. Исходя из назначения системы (промышленная, коммерческая или частная автоматизация) и требований её пользователей, можно составить первичный список компонентов, которые будут работать в результате внедрения системы. Компоненты делятся на два вида: 1. компоненты контроля (датчики, сенсоры и иные средства анализа окружающей среды); 2. компоненты управления (механизмы, электрооборудование и т.д.). Компоненты контроля получают информацию о состоянии окружающей среды, транслируют её в понятный микроконтроллеру вид и передают их для обработки. Компоненты управления получают команды от микроконтроллеров, которые активируются серверной частью. Для того, чтобы добиться правильной работы системы, необходимо разработать программное обеспечение как для микроконтроллеров, так и для серверной части. Для достижения масштабируемости и удобства использования серверная часть должна быть построена основываясь на клиент-серверной архитектуре. Наилучшим средством для этого являются Web-технологии [2]. В связи с активным развитием стандартизации среди производителей компонентов обоих типов проблема доступности и надёжности оборудования становится легко решаемой. В качестве примера можно использовать микроконтроллеры на базе Arduino, отличающиеся простотой в использовании, наличием обширной документа-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

ции, а также активным сообществом разработчиков. Благодаря наличию как цифровых, так и аналоговых входов и выходов, эти микроконтроллеры могут обрабатывать цифровые данные приходящие от серверной части системы, передаваемые про протоколу TCP/IP, так и аналоговые данные, получаемые от различных датчиков. Для программирования микроконтроллера используется упрощённая версия языка С++, совмещающая в себе удобство разработки и доступ низкоуровневым операциям, которые столь важны при ограниченных ресурсах микроконтроллера. Для того, чтобы эффективно управлять множеством микроконтроллеров, необходимо разработать серверную часть, которая будет предоставлять удобный для использования интерфейс и выполнять функцию распределения поступающих команд. Поскольку микроконтроллеры Arduino поддерживают работу с различными протоколами, например, TCP/IP или стандартом RS-232 (UART), выбор серверной части ничем не ограничен. В качестве языка программирования можно выбрать Java или C#, так как они оба предоставляют большой выбор инструментов, с помощью которых можно построить систему автоматизации. Зачастую, производители таких систем используют веб-приложения в качестве интерфейсов в связи с простотой их разработки и кроссплатформенностью. Тем не менее, нередко производители создают программное обеспечение специально для мобильных платформ (например, Android и iOS), поскольку мобильные устройства являются самым популярным средством управления «умным домом», а небольшой размер экрана не позволяет удобно использовать объёмные веб-страницы. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ 1. Тесля Е.В. «Умный дом» своими руками. Строим интеллектуальную цифровую систему в своей квартире [Текст]/Е.В. Тесля. – СПб: Питер, 2008. – 224 с. 2. Харке, Вернер. Умный дом. Объединение в сеть бытовой техники и систем коммуникаций в жилищном помещении [Текст]/Вернер Харке. – М.: Техносфера, 2006. – 287 с.

Секція «Інформаційні технології та системи»

32 УДК 004.6

Джурик О.В.

студент группы БИКС-13-1 Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

Северинов А.В.

к.т.н., доцент кафедры безопасности информационных технологий Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

ОБЗОР ОБЛАСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЦИФРОВОГО ОТПЕЧАТКА

На сегодняшний день в сети Интернет широко распространяется такое явление, как интернет-пиратство, т.е. нарушение авторских прав, в том числе нелегальные копирование и распространение мультимедийных файлов. Как один из способов защиты авторских прав может использоваться цифровой водяной знак(ЦВЗ). Он представляет собой набор бит, встроенных в цифровые данные, но которые не воспринимаются как таковые [1]. В основном цифровые водяные знаки применяются в системах защиты от копирования, которые стремятся предотвратить несанкционированное копирование цифровых данных. Даже в случае несанкционированного копирования медиафайла ЦВЗ позволяет однозначно установить владельца авторских прав на этот файл. Так как цифровые водяные знаки используются для защиты авторских прав уже довольно давно, это направление очень хорошо изучено. Чаще всего ЦВЗ встраивают в графическое изображение, хотя существуют алгоритмы встраивания цифрового водяного знака в видео- и аудиофайлы. Несмотря на явные преимущества, ЦВЗ обладают рядом недостатков, которые делают их недостаточно эффективным средством защиты авторских прав на видеоконтент. Во-первых, при любом перекодировании видео-файла практически все ЦВЗ уничтожаются. Во-вторых, может возникнуть ситуация, когда правообладатель хочет изъять все копии оригинального видеофайла, в который не был изначально внедрен ЦВЗ, из открытого доступа. В этом случае применение только ЦВЗ нецелесообразно, поэтому, наряду с ЦВЗ, в частности для видеофайлов, применяется также метод, называемый «цифровой отпечаток». Цифровым отпечатком является набор свойств исходной видеопоследовательности, характеризующих содержимое этого видео. Другими словами, цифровой отпечаток применяется в системах обнаружения копирования на основе содержимого видеопотока. Главной идеей обнаружения копирования на основе содержимого видеопотока является использование самих данных видео в качестве ЦВЗ [2]. Считается, что медиафайл содержит достаточно уникальной информации, которую можно использовать в решении задачи обнаружения копий. По сравнению с цифровым водяным знаком цифровой отпечаток – относительно новое понятие. Это направление до сих пор изучено недостаточно хорошо. Что касается практических реализаций существующих алгоритмов, то в силу специфики этой области все они – закрытые, и поэтому нет возможности оценить эффективность работы подхода в реализации цифрового отпечатка. В настоящее время, цифровые отпечатки применяются в двух областях. Вопервых, их используют в задачах компьютерно-технических экспертиз, например, в

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

задачах поиска и обнаружения видеофайлов на носителях. Второе направление, в котором применяют цифровые отпечатки, является обнаружение фактов копирования и распространения видеоматериалов, защищенных авторским правом. Поставить такую задачу во всей сети Интернет довольно сложно, поэтому ее стараются решать локально, например, в пределах одного видеохостинга. Примером работы может быть технология ContentID, которую использует YouTube. Каждое видео, загруженное пользователем, сравнивается с базой данных цифровых отпечатков медиафайлов, предоставленных правообладателями. В случае совпадения, правообладателю будет сообщено об этом, и он сможет заблокировать, или получить прибыль с этого видео. Обнаружение копирования с помощью цифрового отпечатка состоит из двух алгоритмов: алгоритма извлечения цифрового отпечатка и алгоритма принятия решения. Алгоритм извлечения заключается в извлечении из видео какой-либо из его характеристик: пространственной, временной или пространственно-временной. Обычно для этих целей используются такие особенности видео, как яркость и цветность кадров. Алгоритм принятия решения заключается в сравнении двух имеющихся цифровых отпечатков с последующим принятием решения о том, содержит ли одно видео внутри себя копию другого. Алгоритм извлечения цифрового отпечатка можно условно разделить на две составляющих: извлечение характеристик видео и построение цифрового отпечатка на основе этих характеристик. Существует два принципиально разных подхода к извлечению цифрового отпечатка: на основе ключевых кадров и на основе сцен. В алгоритмах на основе ключевых кадров сначала находится набор некоторых ключевых кадров, затем из каждого такого кадра извлекаются его характеристики в виде вектора (набор характеристик) и, наконец, векторы от каждого ключевого кадра либо комбинируются, формируя новый вектор, либо просто формируют последовательность векторов. В алгоритмах на основе сцен векторы извлекаются от каждого кадра сцены, и из имеющихся векторов комбинируется новый вектор для сцены. Таким образом, для защиты авторских прав в статических изображениях лучше всего использовать ЦВЗ. Для защиты видео-файлов, когда может быть добавлен шум или вообще сжат контент, больше подходит метод цифрового отпечатка, который идентифицирует мультимедийный контент по его содержанию. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ 1. Грибунин В.Г. Цифровая стеганография [Текст]/В.Г. Грибунин, И.Н. Оков, И.В Туринцев М. – М: СОЛОН-Пресс, 2002. –125 с. 2. Chao W. Introduction to Video Fingerprinting [Электронный ресурс]// Graduate Institute of Communication Engineering: Article. – 2014. – Режим доступа:http://disp.ee.ntu.edu.tw/Introduction%20to%2Video%20Fingerprinting.pdf

Секція «Інформаційні технології та системи»

34 УДК 004.02

Добуляк Д.Г.

студент групи КН-13-1 Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

Калита Н.И.

к.т.н.,доцент кафедры системотехніки, Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

РАЗРАБОТКА ВЕБ-ОРИЕНТИРОВАННОГО ПРИЛОЖЕНИЯ ПОИСКА ТРАНСПОРТА ПО ЗАДАННОМУ МАРШРУТУ

В наше время большое количество людей путешествует. Планируя свое путешествие, в первую очередь, люди сталкиваются со сложностью выбора направления поездки. Вскоре, определившись с направлением поездки, перед человеком встает вопрос о варианте и месте проживания. Далее возникает не менее важный вопрос, как же добраться до желанного места. Есть несколько возможных вариантов: ехать на автобусе, на поезде или лететь на самолете, либо же появляется необходимость воспользоваться несколькими видами транспорта. Современный путешественник все чаще выбирает способ передвижения и приобретает билеты на поездку через интернет-ресурсы. Многие существующие веб-приложения, предоставляющие информацию о маршруте транспорта, дают возможность найти подходящий транспорт лишь одного вида, то есть не дают полноценную информацию о возможных вариантах использования того или иного транспорта. Также подбор способа передвижения на разных веб-сайтах занимает много времени у пользователя, поэтому интересной и востребованной является разработка такого веб-приложения, с помощью которого можно получить актуальную информацию не только о маршрутах всех основных видов транспорта, но и составить их комбинацию для реализации требуемого маршрута. Такая система помогает сэкономить пользователю время на сбор всей необходимой для него информации и обеспечивает удобство формирования лучшего маршрута с одновременной привязкой к транспорту. Исходными данными для разработки веб-приложения является актуальная информация в режиме онлайн о доступных билетах из существующих интернетресурсов: стоимость проезда, маршрут, время отправления и прибытия и т.д. Основной функцией веб-приложения является поиск транспорта для реализации заданного маршрута с учетом информации о: − пункте отправления; − пункте прибытия; − дате отправления; − дате возвращения; − виде транспорта. Результаты поиска могут быть отсортированы по стоимости проезда, по времени отправления и т.д. и предоставляются пользователю в удобном для него виде. Разрабатываемая информационная система имеет клиент-серверную структуру. В эту структуру входит клиентская часть, серверная часть, а также база данных.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

Для разработки серверной части целесообразно использовать язык программирования C# в связке с платформой ASP.NET MVC 4. Язык C# является кроссплатформенным и объектно-ориентированным, что подходит для реализации рассматриваемой информационной системы. [1,2] Для разработки клиентской части используется язык разметки HTML, так как он является стандартным языком разметки документов в Интернете, а также технологии СSS, JavaScript, AngularJS. [3,4,5] В качестве СУБД целесообразно использовать Microsoft SQL Server, так как это реляционная система управления базами данных. Все данные внутри её хранятся в виде логически связанных между собой таблиц, доступ к которым осуществляется с помощью языка T-SQL. В то время, как большинство других СУБД стоят ошеломительных денег, СУБД Microsoft SQL Server – распространяется свободно. Данная СУБД используется для работы с базами данных размером от персональных до крупных баз данных масштаба предприятия, а также характеризуется большой скоростью, устойчивостью к сбоям и легкостью использования. [6] Разработанная система осуществляет полноценный набор функций необходимых для пользователя: поиск различных видов транспорта по заданному маршруту, сравнение цен на стоимость проезда, времени в пути, а также покупка билетов на выбранный транспорт. Это позволяет пользователю существенно сократить время на поиск оптимального способа передвижения. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАНЫХ ИСТОЧНИКОВ 1. Эндрю Троелсен. Язык программирования C# 5.0 и платформа .NET 4.5 [Текст]/ Эндрю Троелсен. // 6-е издание – М.: Вильямс, 2013. – 1312 с. 2. ITVDN [ Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://itvdn.com 3. Фримен Эрик. Изучаем HTML, XHTML [Текст]/ Фримен Эрик, Фримен Элизабет. – М.: Питер, 2010. – 656 с. 4. JavaScript [ Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://learn.javascript.ru 5. Дэвид Сойер Макфарланд. Новая большая книга CSS. [Текст]/ Дэвид Сойер Макфарланд. - М.: Питер, 2016. - 720 с. 6. Петкович Д. Microsoft SQL Server 2008. Руководство для начинающих. [Текст]/ Петкович Д.- Cпб.: БХВ-Петербург, 2009. — 752 c.

Секція «Інформаційні технології та системи»

36 УДК 004.42: 004.2: 004.6

Жук Д. О.

студент групи ПІ-1319 Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

Ткаченко К. О.

старший викладач кафедри інформаційних технологій, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного,м. Київ, Україна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Навчальний процес – цілеспрямована взаємодія викладача і учнів, в ході якої вирішуються завдання освіти, розвитку і виховання учнів; організація навчання у взаємозв'язку всіх компонентів. Мета навчального процесу у вищому навчальному закладі – підготовка фахівця потрібної кваліфікації, яка визначається як державним освітнім стандартом, так і вимогами ринку праці. Для досягнення поставленої мети необхідно, в першу чергу, дослідити проблеми управління навчальним процесом, визначити його специфіку. Однією з інновацій в навчальному процесі є хмарні сервіси – сервіси, що надають свої послуги через Інтернет. Впровадження в навчальний процес хмарних технологій є інноваційним вирішенням проблем комп'ютеризації освіти. Термін Сloud сomputing був застосований ще в 1993 р Е. Шмідтом для позначення сервісів, що дистанційно підтримують різні дані і додатки, розміщені на віддалених серверах [1]. Розглянемо деякі з хмарних сервісів. SaaS (Software As a Service) надає через браузер доступ до окремого додатку тисячам клієнтів. Цей вид послуг зручний для споживача тим, що не вимагає авансових інвестицій в сервер або ліцензування програмного забезпечення (ПЗ) [1]. Хмарні веб-сервіси (http://www.tagxedo.com, http://www.prezi.com, https://prezi.com/dqohyumdcvpx/, www.mindmeister.com) – програмні продукти, якими розробники мають можливість скористатися через Інтернет без необхідності завантажувати повнофункціональний додаток. В авторській системі управління навчальним процесом спонукання студентів до виконання самостійних завдань використовуються їх навички роботи у сервісі Google Drive – веб-орієнтованому ПЗ – [2, 3], що включає в себе текстовий, табличний процесор і сервіс для створення презентацій та Інтернет-сервіс хмарного зберігання файлів з функціями файлообміну. Документи і таблиці, що створюються користувачем, зберігаються на спеціальному сервері Google, або можуть бути експортовані в файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будьякого ПК, підключеного до Інтернету (при цьому доступ захищений паролем). Першою дією користувач повинен пройти реєстрацію аккаунту (поштової скриньки) на Google. Робота з Google-формами може бути як фронтальною, так і індивідуальною, підходить для різних форм навчання, насамперед дистанційного навчання. Форма

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

Google – відмінний помічник викладача. За допомогою форми можна проводити різні опитування, вікторини, створювати анкети, тести. Ось деякі приклади використання форми Google: реєстрація учасників навчальних проектів; проміжний контроль, вікторина, опитування, анкети; організація спільної роботи групи, самооцінка; рефлексія. На цьому ж сервісі можна спільно працювати над створенням презентацій. Для колективної роботи з інструментами Google на головній сторінці слід виділити потрібний документ, натиснувши у верхньому меню кнопку і вибрати необхідні параметри. Для того, щоб студенти, які приймають участь у колективному створенні презентації, побачили зміни, що внесені конкретним студентом зміни, необхідно періодично зберігати їх. При створенні авторської системи управління навчальним процесом на основі хмарних технологій було використано «Диск Google». Це сховище даних, що дозволяє користувачам зберігати свої дані на серверах у хмарі і ділитися ними з іншими користувачами в Інтернеті. Взаємодія між системою та «хмарою» відбувається за допомогою Google Drive REST API [4]. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Хмарні технології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Хмарні_технології 2. Google Drive [Электронный ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Google_Drive. 3. Google Drive REST API Overview [Электронный ресурс]. – Режим доступу: https://developers.google.com/drive/v3/web/about-sdk. 4. Корнева К. С. Автоматизация учебного процесса [Электронный ресурс]. – К.С. Корнева – Режим доступу: https://www.hse.ru/data/2013/06 /03/1285347224/ВКР_Корнева_БИ471.docx

Секція «Інформаційні технології та системи»

38 УДК 004.021+69.051

Єрукаєв А.В.

асистент кафедри інформаційних технологій, Київський національний університет будівництва та архітектури, м. Київ, Україна

Федусенко О.В.

к.т.н., доцент кафедри інформаційних технологій, Київський національний університет будівництва та архітектури, м. Київ, Україна

ЗАСТОСУВАННЯ Р-СХЕМ ДЛЯ ПОБУДОВИ АЛГОРИТМІВ ВИБОРУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ПІД ЖИТЛОВЕ БУДІВНИЦТВО

На сьогоднішній день житлове міське будівництво є досить складною системою, яка взаємодіє з іншими системами, такими як: вибір земельної ділянки, опрацювання різноманітних факторів впливу тощо [1]. З метою спрощення розуміння основних процесів, які виникають в даній системі, пропонується використовувати для її опису Р-схеми. Розглянемо процес формування бланків оцінки земельних ділянок для проведення експертизи описаний за допомогою Р-схеми (рис.).

Рис. Формування пустих бланків оцінки земельних ділянок за допомогою Р-схем Р-схема – це навантажений за дугами орієнтований граф, що зображується за допомогою вертикальних і горизонтальних ліній і складається із структур (підграфів), кожна з яких має тільки один вхід і один вихід [2]. На відміну від звичайних блок-схем алгоритмів, Р-схеми більш прості та зрозумілі для опису процесів в житловому будівництві. Повний список основних їх переваг розкрито в таблиці.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

Таблиця Порівняльний аналіз Р-схем та блок схем алгоритмів Р-схема Блок-схема Простота

Одна горизонтальна дуга, що має направлення наліво чи направо

Компактність

Горизонтальна форма представлення інформації

Наочність Потужність

Відсутні зображення ключових слів мов програмування Можливість опису будь-якої парадигми програмування

Багато різних компонентів Вертикально-горизонтальна форма представлення інформації Присутні зображення ключових слів мов програмування Можливість опису тільки структурного програмування

Таким чином, застосування Р-схем для представлення бізнес процесів вибору вільних міських ділянок з урахуванням різноманітних факторів впливу дозволяє підвищити наочність та спростити їх опис. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Гайна Г.А. Вибір території під багатоквартирний будинок з позиції системологічного підходу [Текст] / Г.А. Гайна, А.В. Єрукаев, Т.А. Гончаренко // Управління розвитком складних систем. – 2016. – №27. – С. 106 – 111 2. Информационная технология. Программные конструктивы и условные обозначения для их представления: ГОСТ Р ИСО/МЭК 8631-94 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://standartgost.ru/g/ГОСТ_Р_ИСО/МЭК_8631-94 3. Единая система программной документации (ЕСПД). Р-схемы алгоритмов и программ. Обозначения условные графические и правила выполнения: ГОСТ 19.005-85 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://docs.cntd.ru/document/1200007625

Секція «Інформаційні технології та системи»

40 УДК 004.2

Іванов М. А.

Ткаченко К.О.

Старший викладач кафедри інформаційних технологій, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

СИСТЕМА ПЕРЕВІРКИ РОБІТ СТУДЕНТІВ НА ПЛАГІАТ

Плагіат – привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття чи винахід та використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора. Плагіат у студентському середовищі є загрозою, бо він не сприяє розвитку креативного мислення студента, спотворює реальну картину його знань, ускладнює оцінювання результатів викладачем, призводить до виникнення недобросовісної конкуренції [1]. В наш час вже в багатьох ВНЗ використовують комп’ютерну перевірку на плагіат при аналізі студентських робіт, рефератів тощо. Алгоритми цих програм засновані, зокрема, на таких методах виявлення плагіату: глобальна (локальна) оцінка тексту; так звані «дактилоскопічні» методи; дослівний аналіз; метод «шинглів»; аналіз стилю тексту. Авторська система перевірки студентських робіт на плагіат «АНТИПЛАГІАТ» розроблена з урахуванням можливостей, переваг і недоліків таких програм і сервісів, як Advego Plagiatus, Unplag, сервіс www.miratools.ru [2]. Авторська система «АНТИПЛАГІАТ» має широкий функціонал порівняно з доступними безкоштовними аналогами. В системі використовуються мови програмування PHP, HTML, CSS, JavaScript, розширення jQuery, мова запитів до MySQL. Компоненти системи «АНТИПЛАГІАТ» розроблені з урахуванням необхідності забезпечення виконання наступних функцій: 1) вибір критеріїв для аналізу; 2) порівняння тексту з текстами в особистій базі користувача; 3) порівняння тексту з файлами, обраними користувачем; 4) порівняння тексту з результатами пошукових систем в Інтернет; 5) можливість роботи з різними форматами даних; 6) можливість обробки одного чи декількох документів; 7) формування звіту, в якому буде вказано відсоток схожості, джерело схожого тексту та критерії аналізу; 8) можливість збереження звіту в окремий файл. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Стукало Н.В., Ковальчук К.В., Литвин М.В. Плагіат у студентських роботах: методи виявлення та запобігання : методичний посібник /Н.В. Стукало, К.В. Ковальчук, М.В. Литвин та ін.. – Дніпропетровськ: ДНУ ім. О. Гончара, 2013. – 44 с. 2. Выявление плагиата [Электронный ресурс] – Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/Выявление_плагиата.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

УДК 519.688

Казачок В.О.

студентка 4 курсу, каф. комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Бородкіна І.Л.

к.т.н., доцент каф. комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ЧАТ-БОТІВ У СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ, ОСВІТІ ТА ЕКОНОМІЦІ

У наш час спілкування з комп’ютерами стає все більш природнім. Більше того, зростає роль діалогового спілкування природною мовою з різноманітними пристроями. Діалог - це природна форма взаємодії людей. В теперішній час спостерігається тенденція розробки програмних засобів, які забезпечуватимуть подібну до природної форму взаємодії людей і комп'ютерів. Одним із можливих способів реалізації такого спілкування є боти. Бот (скорочення від «робот») — спеціальна програма, яка автоматично і/або за заданим розкладом виконує деякі дії через ті ж інтерфейси, що й звичайний користувач. Загальна властивість хороших ботів полягає в тому, що вони спрощують вирішення якихось завдань для людини. Якщо є щось незручне, рутинне або складне - можна створити бот, який зробить це просто і швидко. У ботів краща реакція і точність дій порівняно з людиною. Це знаходить застосування в комп'ютерних іграх, інтернет-аукціонах, рекламі, електронній біржовій торгівлі тощо. Боти застосовуються з метою імітації людської діяльності, зокрема, в чатах. Це так звані «чат-боти». Чат-бот - це віртуальний співрозмовник. Інакше кажучи, це комп'ютерна програма, яка імітує поведінку людини при спілкуванні і допомагає клієнтам вирішувати їх проблеми, як-то вибір побутової техніки, купівля-продаж товарів, реклама або просто спілкування заради розваги. Існує два види чат-ботів: боти зі штучним інтелектом, які дають відчуття спілкування з живою людиною, і боти, які працюють за зводом правил. Характерними рисами ботів, які працюють за зводом правил, є: − суттєва обмеженість, вони відповідають на дуже конкретні команди, якщо відбувається помилка хоч у одному символі – бот не зрозуміє про що йдеться; − вони розумні настільки, наскільки були запрограмовані. Боти зі штучним інтелектом характеризуються тим, що: − мають «мозок» - штучний інтелект. Людині не потрібно бути сміховино конкретним, коли вона спілкується з ботом. Вони розуміють мову, а не тільки команди; − вони розумнішають через діалог з користувачами [1]. Боти можуть бути вкрай корисні у всіх сферах життя. За допомогою ботів можна пов'язувати об'єкти матеріального світу з користувачем. Особливо великі перспективи відкриваються в зв'язку з розвитком Інтернету речей (Internet of Things). Сучасні боти здатні замінити значну частину додатків на смартфоні, їх функціонал дуже різноманітний. Одні з найпростіших можуть надавати необхідну інформа-

Секція «Інформаційні технології та системи»

цію: новинний бот розповість про останні події в світі, фінансовий покаже курс долара, а погодний підкаже, чи варто захопити завтра парасольку. Можливості ботів не обмежуються розсиланням повідомлень передплатникам, вони можуть брати на себе частину функцій голосового помічника: нагадувати про дні народження друга, повідомляти про пробки на дорогах або затримки рейсу в аеропорту [2]. З січня 2016 року студенти ІТ-спеціальностей старших курсів Технологічного інституту штату Джорджія отримують допомогу від Jill - помічника викладача онлайн-курсів. Вона завжди рада допомогти, і більшість студентів, які ніколи з нею не зустрічалися, були шоковані, дізнавшись, що Jill - це бот [3]. 18-річний британський IT-студент Джошуа Броудер (Joshua Browder) в серпні минулого року відкрив сайт donotpay.co.uk, який допомагає автовласникам автоматично скласти і відправити апеляцію на отриману квитанцію про штраф. Самостійно люди не можуть цим займатися, тому що процедура для багатьох складна, а послуги юристів майже завжди перевищують розмір штрафу. Всього за півроку ботюрист допоміг повернути штрафів більш ніж на 2 мільйони фунтів ($ 3 млн). Сайтом скористалися 86 тис. чоловік, і майже 40% апеляцій були успішними [4]. На сьогодні можна навести такі приклади ботів, які вже добре зарекомендували себе: @AndyRobot - один з найпопулярніших в світі чат-ботів, який допоможе вивчити англійську мову з нуля або підтягти її до необхідного рівня; @ucheba_bot робот, який допоможе вибрати вуз, коледж або курси відповідно до ваших вимог; @Wikipedia_voice_bot - бот з функцією голосового пошуку по «Вікіпедії». Ці приклади свідчать, що боти можуть широко і успішно використовуватись в соціокультурній сфері, освіті та економіці [4]. Незважаючи на те, що застосування ботів в Україні тільки починає набирати популярність, все більше українських компаній впроваджують чат-боти для допомоги або заміни живих онлайн-консультантів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. MattSchlicht, The Complete Beginner’s Guide ToChatbots [Електронний ресурс] // How chatbots work – 2016. – Режим доступу: https://goo.gl/8Zxq53 2. BotLab, Чатботы - мост к настоящему искусственному интеллекту [Електронний ресурс] – 2016. – Режим доступу: https://goo.gl/7btcxy 3. Elisa Miller-out, How chatbots will help education [Електронний ресурс] – 2016. – Режим доступу: https://goo.gl/oPlVc3 4. Mail.ruGroup, Рейтинг ботов TheBotPower 2016 [Електронний ресурс] 2016. – Режимдоступу: https://geektimes.ru/company/mailru/blog/277012/

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

УДК 379.85

Каель Р.Р.

студентка гр. ПЗС-1220 Київська державна академія водного траспорту ім. П. Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

Іллічева Л.М.

канд. ф.-м.н., ст. викладач кафедри інформаційних технологій Київська державна академія водного транспорту ім. П. Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

ГІД-ПУТІВНИК ПО БІОСФЕРНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ

Сфера туризму ідеально пристосована для впровадження сучасних інформаційних технологій. Для неї потрібні системи, які у найкоротший термін надають відомості про доступність транспортних засобів і можливості номерного фонду, забезпечують швидке резервування, внесення коректив, вивільнення засобів і автоматизацію вирішення допоміжних задач при наданні туристичних послуг; паралельне формування таких документів, як квитки, рахунки і путівники, забезпечення розрахунковою і довідковою інформацією. Основною проблемою розвитку туризму в Україні є неефективне та нераціональне використання природних ресурсів, а також відсутність чіткої стратегії розвитку індустрії туризму та чіткого його регулювання. Недостатньо розвинена інфраструктура, а також система транспортного обслуговування туристів та населення стають на заваді швидкому піднесенню та поширенню туристичної слави країни, часто ставлять охочих відпочити перед вибором. Тому розвиток туристичної інфраструктури та транспортних шляхів сполучення є одним із першочергових завдань. Прихід технологій "third generation" має поліпшити становище вітчизняного туризму, зробивши його більш інтерактивним, цікавим та взагалі більш доступним для мандрівників. Турист, готуючись до подорожі, а також під час неї, потребує додаткової інформації про місце перебування, норми, правила і звичаї місцевості та країни, детальний опис пам’яток, схем і карт, схем транспортних магістралей.[1-3] На основі цієї інформації було створено програмний продукт «Туристичний гідпутівник по біосферним територіям України», який дозволить користувачеві дізнатися більше про природу України, відвідати пам’ятки природи. Туристичний путівник дає можливість користувачеві задавати свій власний маршрут. Саме тому, метою проекту стало створення туристичного гід-путівника, який стане у нагоді туристу при перебуванні на територіях біосферних заповідників України, буде джерелом повноцінної інформації, а також допоже при прокладанні туристичних маршрутів. В той же час мобільний інтернет, що грає одну з провідних ролей у процесі користування різними сервісами, не усюди однаковий. Фактична відсутність 3G-зв’язку в минулі роки в Україні дуже ускладнювала повноцінне функціонування туристичних додатків. Замість вільного і зручного користування, туристи в Україні мають шукати найближчу точку Wi-Fi або чекати, доки сервіс завантажить потрібну інформацію з існуючим мобільним інтернетом.[4] Програма створена за допомогою інтегрованого середовища розробки програмного забезпечення Microsoft Visual Studio 2015, на мові програмування С# з викори-

Секція «Інформаційні технології та системи»

станням потужного інструменту для .NET Framework - GMap.NET, по роботі з різними джерелами карт. Для даного програмного продукту сформовано простий, зручний в користуванні інтерфейс, який дозволяє туристу з мінімальними навичками роботи з гід-путівниками швидко почати роботу з програмою. Всі елементи інтерфейсу легкі для сприйняття, тож користувач легко орієнтується в програмі та розуміє, яка частина за що відповідає. Створений програмний продукт «Туристичний гід-путівник по біосферним територіям України» включає в себе шість Windows Form. Метою проекту було створення туристичного гід-путівника, який буде допомагати туристу орієнтуватись на територіях біосферних заповідників України та розробляти маршрути за допомогою інтегрованого середовища розробки програмного забезпечення Microsoft Visual Studio 2015. API маршрути Google - це служба, яка розраховує маршрути між пунктами на карті за допомогою HTTP-запиту. Підтримується пошук маршрутів для різних способів переміщення, в тому числі на громадському транспорті, автомобілі, велосипеді або пішки. При пошуку маршрутів пункти відправлення, призначення, а також шляхові точки можуть зазначатися або у вигляді текстових запитів (наприклад, "Київ, Солом’янська" або "Київ, Героїв Сталінграду, 2"), або у вигляді значень координат - широти і довготи. API маршрут може повертати складові маршрути у вигляді послідовності шляхових точок. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Гуляев В.Г. Новые информационные технологии в туризме / В.Г.Гуляев. - М.: ПРИОР, 1999. - 144с. 2. Скопень М. Комп'ютерні інформаційні технології в туризмі: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Скопень Г. - Київський ун-т туризму, економіки і права. — К. : Кондор, 2005. — 308с. 3.Андрущак О. Технології компонентного програмування [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://www.unicyb.kiev.ua/~boiko/it/_ ref5k/andru_om/andru.htm 4. Здзиарски Дж. iPhone: Разработка приложений с открытым кодом./Здзиарски Дж. - Санкт-Петербург: БХВ-Петербург, 2009. - 386 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

УДК 004.624

Калініченко М.В.

студент групи ПІ-1519 , Київська державна академія водного транспорту, м. Київ, Україна

Овчарук І.В.

к.т.н., доцент кафедри комп’ютерних наук Київська державна академія водного транспорту, м. Київ, Україна

СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ АУДИОВІЗУАЛЬНОГО КОНТЕНТУ

З кожним роком у прокат виходить все більше цікавих серіалів, отже витрачається час на перевірку наявності нових серій та на пошук нових серій у кращій якості та з улюбленим перекладом на інших інтернет-джерелах. Отже, необхідно розробити систему автономного пошуку нових серій, яка б враховувала вподобання користувача, відслідковувала контент одразу з декількох інтернет-ресурсів та інформувала б користувача про наявність нових епізодів. Оскільки кількість інтернет-ресурсів, що надають можливість переглядати такий медіа-контент, дуже велика та динамічно змінюється, система повинна бути досить гнучкою, щоб сторонні розробники мали можливість додавати нові інтернетресурси до «бази знань» системи без втручання до ядра програмного виробу. Тому, ядро програмного виробу являє собою сукупність бібліотек (.dll) з відкритим інтерфейсом прикладного програмування (API). Таким чином, кожен розробник зможе розробити: власний графічний інтерфейс системи, власний алгоритм пошуку даних, власний алгоритм обробки отриманих даних або доповнити існуючі алгоритми. Саме тому, система використовує можливості шаблону проектування «Стратегія» (англ. Strategy), що належить до класу шаблонів поведінки [1].Окрім вище сказаного, система, а точніше її ядро, широко використовує багатопотоковість (англ. multithreading) задля паралельної обробки інформації з декількох джерел даних. Це сприяє зменшенню часу очікування нових даних. Ядро системи являє собою низку сервісів, що обслуговують різноманітні задачі такі, як: отримання даних з інтернет-джерел, обробка даних, верифікація даних, робота з локальною базою даних, контроль облікових записів користувачів програмного виробу та багато чого іншого. Дана робота, на поточний час, є приватним авторським проектом, проте, після публічного релізу, кожен бажаючий зможе долучитись до розробки та отримати всю необхідну супровідну документацію.Зараз система знаходиться на стадії реалізації, а її альфа-реліз заплановано на кінець 2017 – початок 2018 року. Від так, з моменту релізу, система набуде статусу відкритого програмного забезпечення та буде розповсюджуватись згідно ліцензії MIT без права на комерційне використання третіми особами. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Розенберг Д., Скотт К. Применение объектного моделирования с использованием UML и анализ прецедентов: Пер. с англ.[Текст] / Д. Розенберг, К. Скотт. – М.: ДМК Пресс, 2002.

Секція «Інформаційні технології та системи»

46 УДК 004.02

Клинкова И.В.

студент групи КН-13-1, Харьковский национальный університет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

Калита Н.И.

к.т.н.,доцент кафедры системотехніки, Харьковский национальный університет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

ПРИМЕНЕНИЕ МЕТОДОВ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО АНАЛИЗА ДАННЫХ В СФЕРЕ WEB-ТЕХНОЛОГИЙ

В наше время, практически каждый предприниматель имеет свой интернет-сайт. Для повышения качества предоставляемых услуг существуют средства обратной связи с клиентом, например, отзывы. Отзывы являют собой текстовую информацию, введенную клиентом, и эта информацию может нести как позитивную, так и негативную оценку предоставляемой услуги. Для того чтоб эта информация была полезной, ее необходимо проанализировать. Очень часто анализ проводится только вручную, что является чрезвычайно трудоемким процессом. Достижения в области алгоритмов обработки естественного языка позволяют передать компьютеру функции, ранее доступные только человеку. На данный момент существуют сервисы, основанные на интеллектуальном анализе текстов (Text Mining) [1,2] На большинстве сайтов предусмотрено, что когда пользователь оставляет отзыв, он также заполняет вручную оценки по аспектам. Такой способ оценивания качества услуг с помощью качественных оценок позволяет собрать общую статистику. Но владельца услуги интересует, почему в каком-либо из аспектов стоит негативная оценка и что именно необходимо изменить. Связь с исходным текстом на сайтах с ручной оценкой по большей части утеряна. Придется просмотреть все отзывы с негативной оценкой целиком, чтобы найти нужные сведения. Для того чтоб понять почему отзывы негативные их необходимо проанализировать. Одним из подходов к решению данной задачи является использование интеллектуального анализа текста. Рассмотрим общий алгоритм анализа отзывов на примере предложения: «Блюда были вкусными, но официант работал медленно». На первом этапе необходимо выделить из текста важные для нас слова или словосочетания. В данном случае это «блюда», «вкусными», «официант», «медленно». Это позволяет понять, о чем идет речь в предложении. Затем можно сгруппировать термины, например, отнести «блюда» и «вкусными» к еде, а «официант» к обслуживанию. Такая группировка позволит выдавать агрегированную статистику. И, наконец, для оценки тональности терминов проводится классификация, целью которой является извлечение из текста эмоционального содержания. Таким образом, анализ тональности можно рассматривать, как метод количественного описания качественных данных, реализуемый путем присваивания некоторых оценок настроения. Хотя тональность в общем случае субъективна, количественный анализ настроений находит много полезных применений. Например, компании получают возможность лучше понять реакцию потребителей на товар, а также могут выявлять негативные комментарии. Выделив важные аспектные термины, для рассматриваемого примера можно вы-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

вести статистику или сводку в таком виде: а) громкая музыка — 34; б) соленая пища — 8; в) грязно в помещении — 2. Такая структурированная информация несет в себе намного больше полезных данных, чем просто оценка по аспектам. В докладе рассматривается постановка и метод решения такой задачи автоматического анализа текста. Исходными данными являются неструктурированные отзывы в интернет-сайте. В них необходимо выделить важные термины и сгруппировать их, а так же определить тональность этих терминов. По таким структурированным отзывам можно собирать статистику, а так же выводить полезную информацию в удобном для пользователя виде. Поэтому для извлечения пользы из неструктурированной информации целесообразно разработать на сайте автоматический анализ текстов. В результате такого анализа становится возможным использовать информацию для бизнес-аналитики. Благодаря этому сокращается время и трудозатраты на анализ отзывов, а так же появляется возможность адекватно реагировать на различные проблемы и запросы пользователей, что в разы повышает конкурентоспособность. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ 1. Пескова О. В. Алгоритмы классификации полнотекстовых документов. Автоматическая обработка текстов на естественном языке и компьютерная лингвистика/ О. В. Пескова - М.: МИЭМ (Московский государственный институт электроники и математики), 2011. - С. 170-212. - ISBN 978-5-94506-294-8. 2. Пазельская А. Метод определения эмоций в текстах на русском языке. Компьютерная лингвистика и интеллектуальные технологии./ Пазельская А, Соловьев А. - «Диалог-2011». Сб. научных статей Вып. 11 (18).- М.: Изд-во РГГУ, 2011.– С.510-523.

Секція «Інформаційні технології та системи»

48 УДК 004

Клівак В. С.

студент групи КН-36м, кафедра комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Гребеннік І. В.

д. т. н., професор, завідувач кафедри системотехніки Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків, Україна

ЗАДАЧІ МАРШРУТИЗАЦІЇ ТРАНСПОРТУ

Задачі маршрутизації транспорту (Vehicle Routing Problems, VRP) – задачі комбінаторної оптимізації, в яких для парку транспортних засобів, розташованих в одному або декількох депо, повинен бути визначений набір маршрутів до декількох віддалених точок-споживачів. Інтерес до VRP викликаний її практичною значущістю при значній складності. VRP - добре відома задача цілочисельного програмування, що відноситься до класу NP-важких завдань, що означає, що обчислювальна складність задачі залежить від розміру вхідних даних експоненціально. Задачі VRP лежать на перетині двох добре вивчених задач: — задача комівояжера (Traveling Salesman Problem, TSP): якщо вантажопідйомність кожного транспортного засобу приймається нескінченною (точніше, достатньою), то задача VRP зводиться до множинної задачі комівояжера шляхом додавання до вихідного графу копій нульової вершини і її ребер [1]. — задача по упаковці рюкзака (Bin Packing Problem, BPP): рішення даної задачі, по суті, еквівалентно вирішенню задачі VRP за умови, що всі відстані приймаються рівними нулю [1]. Зазвичай, в реальних задачах оптимізації виникає безліч додаткових обмежень і варіацій. Основні різновиди VRP: 1. Маршрутизація з обмеженням по вантажопідйомності (Capacitated VRP, CVRP). У задачах цього типу вводиться додаткове обмеження: обсяг вантажів на кожному маршруті не повинен перевищувати заданої величини (однакової для всіх машин). Мета: Мінімізувати парк машин та загальний час виконання задачі. 2. Маршрутизація з обмеженням за часом (VRP with Time Windows, VRPTW). Дана задача подібна VRP з основною додатковою умовою: для виконання запиту кожного клієнта існує відомий проміжок часу, визначений як інтервал - намічений горизонт. Мета: мінімізувати кількість машин, загальні часи шляху і очікування, необхідні для обробки запитів клієнтів в призначені інтервали часу. 3. Маршрутизація з декількома депо (Multiple Depot VRP, MDVRP). В наявності може бути кілька депо, що ними обслуговуються споживачі. У разі, якщо споживачі згруповані навколо кожного депо, задача може бути розбита на кілька незалежних. Однак, якщо споживачі і депо розташовані безладно, потрібно шукати рішення для задачі маршрутизації з множинним депо (MDVRP). Мета: мінімізувати парк транспорту і загальний час шляху. 4. Маршрутизація з поверненням товарів (VRP with Pick-Ups and Deliveries, VRPPD). Задача маршрутизації з можливістю повернення і доставки товарів розширює стандартну VRP тим, що потрібно доставка деякої кількості товарів назад

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

від споживачів в депо. Таким чином, потрібно бути впевненим в тому, що товари, які поверне споживач, не перевищать місткість машини. Мета: мінімізувати парк транспорту і загальний час руху. 5. Маршрутизація з поверненням товарів (VRP with Backhauls, VRPB). Задача VRPB є розширенням VRP, в якому споживачі можуть робити запит, так і повернути деякі товари. У задачі VRPPD необхідно взяти до уваги, що товари, які повернуть споживачі, повинні вміститися в машині. Мета: знайти такий набір маршрутів, щоб мінімізувати загальне пройдене відстань. 6. Маршрутизація з різним транспортом (Split Delivery VRP, SDVRP). Дане задача розширює VRP, дозволяючи обслуговувати одного клієнта різними видами транспорту, якщо це зменшує загальну вартість задачі. Мета: мінімізувати парк транспорту і загальний час обслуговування всіх клієнтів. 7. Періодична маршрутизація (Periodic VRP, PVRP). У класичній задачі VRP звичайний період планування - один день. У задачах PVRP узагальнюється розширення періоду планування до декількох днів.Мета: мінімізувати парк транспорту і загальний час обслуговування всіх клієнтів. 8. Маршрутизація з випадковими даними (Stochastic VRP, SVRP). В даному варіанті VRP один або кілька компонентів задачі можуть мати випадкове поводження. Найчастіше для розв’язання задач маршрутизації використовують наступні способи [2]: — точні підходи. Як випливає з назви, такий підхід перебирає всі можливі рішення, поки не буде знайдено оптимальне. — евристичні методи. Здійснюється обмежений пошук по простору рішень, і зазвичай знаходяться хороші рішення за прийнятний час. — мета-евристичні. У мета-евристичних методах упор робиться на ретельному вивченні найбільш перспективних частин простору рішень. Якість одержуваних рішень виходить вище, ніж у отриманих класичними евристичними методами. Задачі маршрутизації є ключовими в областях транспортних перевезень, переміщення і логістики. У багатьох областях ринку доставка товару додає до його вартості суму, порівнянну з вартістю самого товару. Тим не менше, використання комп'ютерних методів оптимізації доставки товару часто виражається в економії порядку 5-20% від загальної його вартості. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. The VRP Web [Electronic resource] – Mode of access: WWW.URL: http://www.bernabe.dorronsoro.es/vrp/– Title from the screen. 2. Задача маршрутизации транспорта [Електронний ресурс] Спосіб доступу: URL: http://rain.ifmo.ru/cat/view.php/theory/unsorted/vrp-2006– Загол. з екрану.

Секція «Інформаційні технології та системи»

50 УДК 027:004.9

Кнюх П.Л.

студент групи КН-86м, Київський університет культури,м. Київ, Україна

Бадьоріна Л.М.

д.т.н., ст.викладач кафедри готельно-ресторанного бізнесу, Київський університет культури, м. Київ, Україна

ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

У двадцять першому столітті, в процесі перехідного періоду від інформаційного суспільства до суспільства знань, у який ввійшла Україна, важливим завданням постає створення мережевого розподіленого середовища для забезпечення доступу до ресурсів бібліотек, архівів, музеїв та інших інформаційних систем у сфері науки та освіти[1]. Знання, подані в єдиному електронному середовищі, радикально змінюють і спосіб життя людей, і структуру людського суспільства. Заклади освіти і науки покликані відігравати в їхньому розвитку провідну роль. В Україні прийнята Концепція Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи "Бібліотека - XXI", що спрямована на вирішення проблеми ефективності використання і забезпечення доступності документів, які зберігаються у бібліотечних, архівних та музейних фондах[2]. Порівняно з традиційними бібліотеками електронні мають такі переваги: –доставляють інформацію користувачеві на місце її замовлення – достатньо мати комп'ютер, підключений до комп'ютерної мережі; –надають можливість спільного використання певної інформації, що значно спрощує завдання фізичного дублювання мало використовуваних матеріалів, а також забезпечує доступ до унікального документа, для роботи з яким раніше потрібно було приїхати в сховище, де він знаходиться; –надають бібліотекам і архівам можливість забезпечити широкий доступ користувачів до своїх фондів за допомогою подання їх в комп'ютерній мережі; –надають можливість бібліотекам постійно підтримувати свої інформаційні ресурси в актуальному стані, оскільки оновлення електронної версії документа простіше, ніж друкарської; –інформація доступна цілодобово і повсюдно; –інформаційні матеріали можуть бути подані в різних форматах (текст, база даних, діаграма). Ключовим напрямком розвитку ЕБ України є створення інформаційноосвітнього середовища для забезпечення науково-дослідної діяльності та навчального процесу. Це передбачає реорганізацію роботи ЕБ України та їх технологічний розвиток. Побудову інформаційної структури, що об'єднує в єдине ціле бібліотеки, що входять до ЕБ України, необхідно проводити на основі найсучасніших технологій та передового вітчизняного та зарубіжного досвіду. Проектування ЕБ технологічно та організаційно об'єднує бібліотечні комплекси наукових і навчальних установ України, тому має свої особливості і відмінності[3]. Нинішній стан бібліотек наукових та навчальних установ визначають вихідні

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

дані для проектування ЕБ зокрема: 1. Наявність розподіленої системи електронних каталогів та інформаційних ресурсів власної генерації, сформованих під управлінням кількох різних автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем (АБІС) і представлених в Інтернеті у вигляді бібліотечних сайтів. 2. Нерівномірний розвиток рівня надання доступу до електронних ресурсів у бібліотеках. 3. Бібліографічні інформаційні ресурси й електронні документи зберігаються розподілено в файлових системах комп’ютерів бібліотек. 4. Весь навчально-методичний комплекс дисциплін навчальних закладів України – багаторівневих і багатозв'язних електронних документів, необхідних для впровадження сучасних технологій навчання, зокрема дистанційного, не організований в єдиний інформаційний ресурс, доступ з Інтернету до нього ускладнений або іноді відсутній [4]. Розподілена система електронних бібліотек України є науково-освітньою. Крім наукових та освітніх колекцій, бібліотека може містити й колекції адміністративних документів. Це унеможливлює використання наявного програмного забезпечення ЕБ, яке є в Інтернет у вільному доступі, без суттєвих доробок. Застосування мережі електронних бібліотек дозволить вирішити проблему збереження значних обсягів наукових відомостей, здійснити інтеграцію роз'єднаних інформаційних ресурсів, а також надасть можливість збереження раніше не збережених даних, що взагалі втрачаються [4]. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Резниченко В.А. Інтеграція наукових електронних бібліотек на основі протоколу OAI-PMH / В. А. Резниченко, А. В. Новицький, Г. Ю. Проскудіна // Проблеми програмування. – 2007. 2. Концепція Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи "Бібліотека - XXI" [Електронний ресурс] / [схвалено розпорядж. Кабінету Міністрів України від 23 груд. 2009 р. № 1579-р] // Веб-сайт Верховної Ради України. – 2009. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1579-2009-%F0 . 3. Гончаров М. В. Практическая реализация библиотечного Интернеткомплекса / М. В. Гончаров, К. А. Колосов – М. : Гранд-ФАИР, 2005. 4. Position Statement // Web-site IEEE-TCDL. – 19 April 2009. – Режим доступу : http://www.ieee-tcdl.org/mediawiki/TCDL/index.php/Position_Statement.

Секція «Інформаційні технології та системи»

52 УДК 004.2:004.42

Коваль М.В.

студент групи КН-23, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Ткаченко О.І.

СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ

Стрімкий розвиток інформаційних технологій (ІТ) впливає на потоки інформації, що циркулюють у світі і мають тенденцію до збільшення. Тому виникає проблема керування даними. Такі ж проблеми постають і перед вищими навчальними закладами (ВНЗ). Майже всі освітні установи використовують автоматизовані системи управління для ведення бухгалтерського обліку. Управлінські завдання вирішуються шляхом складання зведеної та аналітичної звітності в офісних електронних документах. Багато ВНЗ намагаються вирішити проблеми управління навчальним процесом і зараз для багатьох освітян стало звичним використання комп’ютерних програм складання розкладу занять, розподілу аудиторного фонду навчального закладу, розрахунку навантаження викладачів. Але відсутність єдиного системного підходу зменшує позитивні ефекти та переваги кожної з цих розробок. Недоліком є й той факт, що програми від різних розробників не можуть здійснювати ефективний обмін даними. Тому, більшість ВНЗ схиляються до придбання інтегрованої системи управління, яка дозволить автоматизувати всі сфери діяльності. У цьому сенсі актуальною стає проблема вибору відповідної автоматизованої системи управління (АСУ) ВНЗ. Аналіз існуючих АСУ навчальним процесом, що забезпечують прийняття раціональних управлінських рішень, знаходження переваг та недоліків цих систем та ознайомлення з результатами впровадження дозволить вирішити цю проблему. Відповідно до Національної програми «Освіта. Україна ХХІ сторіччя» передбачено забезпечення розвитку освіти в Україні на основі нових прогресивних концепцій, запровадження в навчально-виховний процес новітніх ІТ та науковометодичних досягнень [1, 2]. Одним з напрямків реалізації даної програми є розробка та впровадження до навчального процесу інформаційних освітніх систем, що поєднують учбові, методичні та інформаційні ресурси з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій. У зв’язку з цим, актуальним є аналіз інформаційних освітніх систем, створення моделей та методів їхнього цілісного осягнення. Відзнаку отримали такі системи управління навчальним процесом, як пакети «Політек-софт» («Деканат», «Персонал», «Бібліограф»), програмний комплекс «Учбовий процес», наголошуючи на недоліках систем: відсутності підтримки універсальних апаратних платформ; статичному інтерфейсі; складності інформаційного супроводу системи. Проблеми аналізу основних переваг існуючих програмних комплексів, аспектів діяльності навчального закладу, які охоплюються, результати їхнього впровадження є невирішеними і потребують дослідження.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

Одна із задач, що стоїть перед сучасним ВНЗ, полягає у підвищенні ефективності його роботи (комплексна дія на стратегію, мережеву інфраструктуру, організаційну структуру системи управління і оплати, корпоративну культуру ВНЗ). Єдиним рішенням цієї задачі є автоматизація діяльності ВНЗ і створення інформаційного середовища, яке: надає доступ до необхідної користувачам актуальної, несуперечливої і повної інформації; є необхідним інструментом діяльності співробітників ВНЗ і навчання студентів. Таке інформаційне середовище дозволяє управляти процесами, даними і людьми, тобто інформаційне середовище можна розглядати і з погляду підтримки життєдіяльності ВНЗ і як інструмент управління. В наш час, багато ВНЗ використовує «часткову» автоматизацію, тобто комп’ютеризовані лише окремі бізнес-процеси. Це веде до дублювання і втрати частини інформації; відсутності даних для оперативного аналізу; втрати часу на обслуговування і підтримку застарілих технологій; високого ступеню залежності від людського чинника. Аналіз існуючого програмного забезпечення автоматизації управління навчальним процесом виявив, що найбільш ефективним для керування навчальним процесом є програмний комплекс, який базується на сучасних web-технологіях. При цьому система не вимагає високої продуктивності ПК на клієнтських місцях і додаткового дорогого апаратного забезпечення. Система має бути сучасним і актуальним рішенням для ВНЗ і підтримувати ключові стандарти Болонського процесу: чітка уніфікація студентських документів; підтримка кредитної системи за Європейською кредитово-трансфертною системою (ECTS); забезпечення відкритого доступу до основної інформації про успішність студентів і внутрішні процеси ВНЗ (розклад, учбові плани і так далі); забезпечення належного рівня мобільності студентів і викладачів. Звісно будь-яка система потребує налагоджування та супроводу. Якщо програма написана на сучасній мові програмування, то супровід та конфігурування системи може здійснюватися власними силами ВНЗ. На тлі переходу до європейської системи вищої освіти, скорочення набору студентів і конкуренції, що посилюється, в найближчому майбутньому успішними стануть вузи, які здатні швидко реагувати на зовнішні зміни, мають гнучкі бізнес-моделі, розглядають інформаційні технології як основу ефективного управління. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Про Національну програму інформатизації. Закон України від 04.02.98// Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27 – 28. – Ст.181. 2. Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року. Наказ Міністерства освіти і науки України від 13.07.07. – 2007. – № 612

Секція «Інформаційні технології та системи»

54 УДК 316.77

Козак А.О.

студент факультету політології (Politikwissenschaften) Берлінського університету (Freie Universität Berlin), м. Берлін, Німеччина

Ізакова І.С.

студентка групи КН-23 Київського національного університету культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Коцюбівська К.І.

к.т.н., доцент кафедри комп’ютерних наук, Київського національного університету культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА СУЧАСНІ ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ

Якщо минуле століття було епохою технічного прогресу, то нашим сьогоденням керує інформація. В умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій, збільшення потоків нової інформації в національному та міжнародному інформаційному просторі важливо вміти правильно керувати такими потоками. З точки зору самоорганізації суспільства така ситуація, з одного боку, є явищем позитивним, оскільки сприяє зміцненню загальнонаціонального інформаційного потенціалу, що в умовах становлення інформаційного суспільства є важливим фактором в розвитку сучасних міжнародних відносин. З іншого коли і створенні інформації беруть участь малокваліфіковані громадяни, суспільство отримує інформацію, яку важко назвати достовірною, або важливою для людини. Велика кількість інформації постійно запускається до Інтернету у несистематизованому вигляді, що ускладнює користувачеві пошук смислового значення переданого повідомлення, це відкриває нові можливості для маніпулювання. Водночас у соціальних мережах маніпулятор подає інформацію дрібними порціями і в «потрібній» тональності і таким чином не дозволяє користувачеві ефективно її проаналізувати і осмислити в повному обсязі [1]. У сучасному житті все частіше використовуються соціальні медіа як громадянами, так і політичними організаціями. Можна з упевненістю сказати, що саме такі сучасні підходи обумовлюють розширення політичного дискурсу в інтернетсуспільстві. Користувачі за допомогою мережі Інтернет транслюють свої думки про зміни, що відбуваються в політичній системі, обмінюються інформацією, взаємодіють з органами влади, проводять моніторинг діяльності урядів, створюють віртуальні спільноти, тощо. Політики, політичні партії та їх лідери, державні структури надають перевагу безпосередній комунікації з громадянами, тому кожна партія має власний вебресурс. Часто лідери політичних партій мають персональні сайти, ведуть свій власний блог. Використовуючи такі ресурси, та поширюючи інформацію через соціальні мережі політики знаходять своїх прихильників, аналізують реакцію громадян на ту чи іншу подію в країні. Функція партійних сайтів загалом повинна бути ідеологічною, тобто формулювати основні напрямки діяльності партії. Персональні ж сторінки політиків несуть суто іміджеве навантаження [2]. Блоги мають ряд переваг: можливість легко публікувати інформацію, відсутність будь-яких просторово-часових обмежень для виходу на споживача інформації. Головна їхня

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

функція – оперативно донести до користувача позицію політика з певного питання, крім того рівень довіри користувачів до блогів, справді, досить високий. Безсумнівно дієвим під час виборчих кампаній сьогодні є використання соціальних мереж. Так, наприклад, під час проведення передвиборчої кампанії 2008-го року штабу Б.Обами вдалося завдяки мережі інтернет досягнути таких успіхів: зібрати 6,5 млн. доларів пожертв, накопичити базу з 13 млн. електронних адрес; зареєструвати 2 млн. користувачів на сайті MyBarackObama.com, створити 35 тисяч волонтерських груп [3]. Вплив соціальних мереж на політичну свідомість громадян України поза сумнівами є одним з найважливіших, оскільки серед різних джерел інформації, люди проникають довірою до постів та закликів свої друзів та однодумців, утворюючи при цьому відповідні спільноти. Таким чином, долучаючись до певних політичних груп у соціальних мережах, користувачі, деколи несвідомо, потрапляють під вплив тієї чи іншої інформації, що розповсюджується у групі або мережі. Реагуючи в соціальних мережах на події, які відбуваються в країні, політики віртуально зменшують розрив між владою та громадянами. Такі процеси не тільки показують суспільству небайдужість до життя держави певного політика, але й дозволяють пересічним людям висловити свою думку. Це «спілкування» дає можливість реагувати на суспільно-політичне життя країни, та, в ідеалі, прислуховуватись до громадських настроїв та потреб. Враховуючи постійне зростання української інтернет-аудиторії, якщо політик не є активним суб'єктом у світі соціальних мереж, блогосфері, електронній публіцистиці – це серйозне недопрацювання його команди. Міжнародні відносини та світова політика все щільніше переплітаються з новітніми способами комунікації. Політичні зміни в світі дедалі частіше відбуваються під впливом та з використанням мережі інтернет. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Янченко А. Соціальні медіа як елемент політичної комунікації / Інформаційне суспільство [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.ipiend.gov.ua/uploads/pm/pm_57_58/yanchenko_sotsialni.pdf 2. Кедик В. Інтернет як інструмент політичної комунікації в Україні / Українська правда [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.pravda.com.ua/columns/2011/02/12/5901058/ 3. Diarmaid Byrne. The Evolving Use of Social Media for Political Campaigns. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://socialmediatoday.com/ diarm?idbyrne/338242/evolving-use-social-media-political-campaigns

Секція «Інформаційні технології та системи»

56 УДК 658:004.738.5

Корпік А.В.

студент групи КН-23 Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Овчарук І.В.

к.т.н., доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

СТВОРЕННЯ ОNLINE СЕРВІСУ ДЛЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

Однією з видів електронної комерції є інтернет-магазин [1] Все більше і більше людей користуються інтернет-магазинами. Тому, якщо необхідно реалізувати товар, запропонувати послуги, або власне співробітництво з клієнтами, то можна організувати продажі через інтернет-магазин. Інтернет-магазин – це особлива форма інтерактивного веб-сайту, яка призначена для рекламування товару, прийому замовлення на покупку, доставки і оплати. Інтернет-магазини можна класифікувати за такими ознаками [1]: За моделлю бізнесу: 1. Чисто онлайновий магазин. 2. Поєднання офлайнового бізнесу з онлайновим (коли інтернет-магазин був створений на основі вже діючої реальної торгової структури). Цей вид інтернетмагазину характеризує відмінні риси класичного бізнесу: склад, куплені партії товару, співробітники, бухгалтер, юрист і т. д. 3. На аутсорсингу. При цьому виді інтернет-магазину ви самі безпосередньо не займаєтесь прийомом, доставкою, зберіганням і комплектаціямию замовлень, а передаєте на аутсорс сторонній компанії, вирішуючи лише організаційні бізнес питання. Така модель звільняє масу часу і в той же час, дозволяє отримувати досить значний прибуток. 4. Продажі за системою дропшіпінгу (коли товару немає, а сайт магазину «продає» продукцію постачальників, відправляючи замовнику готові замовленння або купуючи у нього від імені свого покупця). За обсягами продажів: - роздрібний продаж (продажу на одного клієнта йдуть в невеликих обсягах, найчастіше за рахунок однієї одиниці товару); - оптовий продаж (продажі йдуть в великих обсягах, найчастіше клієнт є постійним, що говорить про систематичності покупок). За видами продажів: - B2B («бізнес для бізнесу») − продаж або надання послуг іншим комерційним підприємствам; - B2C («бізнес для клієнта») - продаж або надання послуг кінцевому споживачеві. За способами отримання доходу: 1. Продаж через сайт товарів і послуг від виробника або офіційного представника. Продаж власних товарів і послуг через Інтернет – основний спосіб комерційного використання сайтів для більшості виробничих і торговельних підприємств. Компанія створює сайт і розміщує на ньому інформацію про свої товари і послуги, ціни і гарантії для покупців.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

2. Продаж товарів і послуг за партнерською програмою (афіліацькі мережі). Основна ідея партнерських програм – це участь в чужих продажах. Суть подібних програм полягає в тому, що продавець (власник «партнерки») згоден розділити частину доходу від продажу товарів або послуг з власником того сайту (партнер, або афіліат), який надіслав йому покупця. 3. Продаж інформації (контент). Для продажу інформації вже немає необхідності у витратах на папері, тиражі, точки продажу. Будь-яка веб-сторінка може бути доступною мільйонам користувачів з усіх країн світу. Основний спосіб реалізації цього виду інтернет-магазину − платні електронні розсилки та сайти з платним доступом. Оплата за інформацію відбувається таким же чином − в онлайні, як і при оплаті матеріальних товарів в стандартному інтернет-магазині. Метою роботи є дослідження відвідувачів інтернет-магазинів за допомогою наступної інформації: - портрет цільової аудиторії інтернет-магазину (покупців і відвідувачів); - об'єкти їх пошуку і покупок; - обсяг, частота і типи покупок в інтернет-магазинах; - популярність, впізнаваність і лояльність до марок товарів; - популярність і лояльність до інтернет-магазинів; - відношення до конкретних інтернет-магазинах і маркам; - мотивація, стереотипи у споживанні; - розробка технічного завдання на створення сайту або його оптимізацію; - розробку програми просування бренду і сайту, формування бюджету Функціонал інтернет-магазину повинні задовольняти наступним вимогам [2]. У будь-якому Інтернет-магазині інформація про товар має включати: артикул, назву, ціну (роздрібна, оптова, або прибуткова ціна, яка буде видима в адмінці магазину), короткий опис про товар в списку категорій, детальний опис, прив'язка товару до потрібної категорії, фото товару. Категорії товарів використовуються, щоб згрупувати продукти по марці або по функціоналу. Ця можливість дозволяє клієнтам швидко вибрати товар зі списку. Від, налагодження та грамотного налаштування залежить стабільність і коректність роботи інтернет-магазину, що безпосередньо впливає на сам бізнес.. Функції оплати, правильність роботи кошика, коректність фільтрів товарів – ці та інші складові потрібно добре налаштувати і протестувати, щоб уникнути помилок. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Интернет-магазины виды, специфика и преимущества [Электронный рессурс] - Режим доступа: http://mir-fin.ru/internet_magasin.html - Название с экрана. 2. Основые требования к функционалу Интернет-магазина [Электронный рессурс] - Режим доступа:https://www.emagazin.info/ru/magazin-bloki - Название с экрана.

Секція «Інформаційні технології та системи»

58 УДК 004.055

Котяш А.М.

студентка групи Екк-1507, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

Ткаченко О.М.

Доцент кафедри комп’ютерних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

GOOGLE APPS: ЧИМ GOOGLE APPS MARKETPLACE МОЖЕ БУТИ КОРИСНИМ ДЛЯ КОРИСТУВАЧА

Актуальність. Пакет хмарного програмного забезпечення Google Apps є поширеним у сфері навчання, комунікацій та бізнесу. Стабільне та зручне використання переважає над застарілими методами та інструментами роботи з документами. Методи дослідження. Моніторинг наукового програмного забезпечення, міжнародні дослідження користувачів. Основні результати. Google Apps – це пакет спеціалізованого хмарного програмного забезпечення та інструментів для спільної роботи від компанії Google. У нього входять такі популярні веб-застосунки, як Gmail, Google Диск, Google Hangouts, Google Календар, Google Документи та ін. За даними Google, пакетом Google Apps користуються понад 5 мільйонів організацій у всьому світі, зокрема 60 % компаній зі списку Fortune 500 [1]. У 2010 році було запущено Google Apps Marketplace – онлайн-магазин корпоративних хмарних застосунків, які доповнюють і розширюють функціональні можливості Google Apps. У Marketplace адміністратори організацій можуть шукати, купувати й розгортати корпоративні хмарні застосунки, що інтегруються з Google Apps. Цей магазин доступний для клієнтів Google Apps, Google Apps for Work і Google Apps for Education. Розробники також можуть створювати та продавати в Marketplace власні застосунки й сервіси. 6 березня 2014 року компанія Google повідомила, що з часу відкриття магазину Marketplace у 2010 році клієнти Google Apps установили з нього застосунки понад 200 мільйонів разів. 17 вересня 2014 року в блозі Google було опубліковано новину про те, що в працівників організацій з’явилася можливість установлювати застосунки з Marketplace від незалежних розробників напряму (без посередництва адміністраторів). На сайті Marketplace всі додатки поділені на категорії (рис. 1) для кращого використання [2]. У категорії "Бізнес-інструменти" можна завантажити програми, пов’язані з обліком на фінансами, адмініструванням та управлінням, плануванням ресурсів та логістикою. Якщо досліджувати категорію "Освіта", можна побачити, що вона складається з підкатегорій "Навчально-методичні ресурси", "Інструменти для викладачів та адміністраторів".

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

Рис. 1. Категорії Google Apps Marketplace Ще однією особливістю Google Apps Marketplace є сумісність з Google Диском. Додатки такого типу дозволяють створювати та редагувати файли безпосередньо з Google Диску. Сайт керується гаслом: "Створюйте. Поширюйте. Захоплюйтеся". Якщо ви розробник, що прагне поділитись своєю ідеєю з мільйонами користувачів, є змога завантажити свою порграму просто на сайті. Найпопулярнішими застосунками є: "Form Publisher", "Expensify", "Weekdone", "Mindomo", "Project Managament", що полегшують роботу користувача у хмарному середовищі [2]. Американський сайт "InformationWeek Connecting with the business technology community" розробив свій Топ-15 Google Apps: "SlideRocket", "Smartsheet Project Management", "Aviary", "Mindmeister", "GQueues", "Bantam Live", "Socialwok", "OffiSync", "Syncplicity", "TextFlow", "Creately", "VerticalResponse", "FreshBooks", "Expensify" та "PowerPanel". Частину їх користувач може завантажити безкоштовно, ціна платних застосунків коливається від 1 до 7$. Висновок. При вмілому формуванні запитів для пошуку додаткової інформації щодо будь-якого ресурсу, який є малознайомим або зовсім не знайомим, варто користуватись порадами та чартами, що були створені користувачами. Google Apps Marketplace – це застосунок, що доповнює та розширює функціональні можливості Google Apps. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Top 15 Google Apps For Business. – Режим доступу до журн.: http://www.informationweek.com/mobile/top-15-google-apps-for-business/d/did/1091613?page_number=15 2. Доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті: (підсумки 10-ї Міжнар. конф. „Крим-2003”) [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник — 2003. — № 4. — С. 43.

Секція «Інформаційні технології та системи»

60 УДК 371.3:004

Лучицька Н.Ю.

викладач, Торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету, м. Хмельницький, Україна

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

В освіті України склалась ситуація, яку можна охарактеризувати як розвиток нового освітнього середовища, необхідною умовою існування якого є впровадження інформаційних технологій на всіх етапах навчального процесу. Масштабний характер застосування засобів ІКТ в глобальній системі освіти зумовив появу нових методів і форм навчання (електронну освіту, мобільне навчання, спільне навчання, смарт навчання, застосування в освіті хмарових технологій, відкритих освітніх курсів тощо). Разом з тим, сучасна національна система освіти України повільно запроваджує нові методи і форми електронного навчання. [1]. Тому проблема впровадження електронних освітніх ресурсів є досить актуальною. Розглянемо класифікацію сучасних електронних освітніх ресурсів (ЕОР). Так в Положенні про електронні освітні ресурси визначено: «Під ЕОР розуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені у комп'ютерних мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу, в частині, що стосується його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами».[2] В сучасних умовах основними видами електронних освітніх ресурсів є: електронний документ; електронне видання; електронний аналог друкованого видання; електронні дидактичні демонстраційні матеріали; інформаційна система; депозитарій електронних ресурсів; комп'ютерний тест; електронний словник; електронний довідник; електронна бібліотека цифрових об'єктів; електронний навчальний посібник; електронний підручник; електронні методичні матеріали; курс дистанційного навчання; електронний лабораторний практикум.[1] У Хмельницькому торговельно-економічному коледжі Київського національного торговельно-економічного університету ЕОР використовуються в наступних напрямках: джерело навчальної інформації; засіб здійснення контролю і самоконтролю знань студентів;

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

засіб організації самостійної роботи студентів; інструмент для виконання індивідуальних завдань і проектів; організація інтерактивного зв’язку викладача і студента. Практично з усіх дисциплін, що викладаються в коледжі розроблені електронні навчально-методичні комплекси, до складу яких входять: тексти лекцій, завдання для практичних (лабораторних робіт), методичні рекомендації до самостійної роботи студентів, засоби діагностики тощо. При проектуванні і розробці електронного навчального комплексу враховується специфіка дисципліни, її обсяг, готовність аудиторії до сприйняття інформації. Ще одним джерелом інформації є он-лайн бібліотека Центру навчальної літератури (http://culonline.com.ua/), яка надає студентам доступ до 1013 підручників і посібників. Для здійснення контролю знань студентів використовується пакет програм Колоквіум (розробник Політек-Софт), який дає можливість проводити тестування як в навчальному режимі так і в режимі підсумкового контролю. Необхідно відмітити, що програма дає можливість аналізувати результати тестування за декількома параметрами. Для організації зворотнього зв’язку застосовуються системи комунікації в режимах on-line і off-line, Web-сервіси. Важливим фактором інформатизації діяльності коледжу є його представництво в мережі Інтернет. Сайт коледжу(http://www.htek.km.ua/) вирішує задачі представлення навчального закладу в мережі Інтернет, забезпечення основної діяльності коледжу, сприяння проведенню навчального та виховних процесів, систематичне інформування учасників освітнього процесу про діяльність навчального закладу. Як бачимо, запровадження електронних освітніх ресурсів спрямоване на досягнення нової якості освіти на сучасному етапі формування інформаційного суспільства, удосконалення навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, створення умов для мобільності студентів та забезпечення освіти впродовж всього життя. Разом з тим, при впровадженні ЕОР виникає ряд проблем: відсутність стандартів і регламентів із застосування інформаційних технологій в освіті, відсутність єдиних вимог щодо змісту, структури та порядку створення та використання електронних ресурсів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Рекомендації круглого столу «Освітня політика в умовах інформаційного суспільства 24 травня 2016 р. [Електронний ресурс] http://apitu.org.ua/files/ Recomendations_education.pdf 2. Про створення електронних освітніх ресурсів [Електронний ресурс]:Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України віж 01.10.2012 №1060. Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12

Секція «Інформаційні технології та системи»

62 УДК 681.3

Маліков В.В.

студент групи ПІ-1319 Київська державна академія водного транспорту ім. П. Конашевича-Сагайдачного, м. Київ, Україна

Іллічева Л.М.

РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ «ПРОДАЖ АВІАКВИТКІВ»

У роботі пропонується проект бази даних для інформаційної системи "Продаж авіаквитків”. Мета проекту полягає в обслуговуванні запитів максимального числа пасажирів; автоматизації процесів пошуку та продажу квитків; підтримці можливостей по перегляду статистики продажів. В процесі управління вирішуються такі задачі: 1. Перегляд статистики продаж; 2. Продажа квитків; 3. Скорочення часу на обслуговування пасажирів; 4. Внесення змін у розклад рейсів; 5. Підтримка безперервного режиму роботи. Для автоматизації обрані п'ять функцій автоматизованої системи "Продаж авіаквитків", а саме: продаж квитків; пошук доступних рейсів та квитків; редагування рейсів; внесення нових рейсів; можливість перегляду статистики продажів. При аналізі функціонування автоматизованої системи "Продаж авіаквитків" обрано п'ять автоматизованих функцій, що охоплюють предметну область, інформаційне забезпечення яких відповідає п`яти об`єктам області і включає 61 атрибут, що охоплюють відомості про об'єкти системи.На наступному етапі в результаті аналізу інформаційного забезпечення виявлені і сформульовані обмеження та правила підтримки цілісності даних, які враховуються у подальшій роботі над проектом. Загальна кількість обмежень на рівні атрибутів становить 61 (в тому числі динамічних 12), на рівні кортежів - 18 (7), на рівні множин кортежів - 12 і на рівні бази даних - 13 (4). Приділяється увага операційним правилам для рівня атрибутів.[1-3] Шляхом проектування локальних ER-моделей, які відповідають окремим функціям, що автоматизуються, отримані нормалізовані локальні ER-моделі, що включають від 2 до 9 сутностей в третій нормальній формі. Специфікації обмежень і правил підтримки цілісності враховують всі отримані ранішеобмеження і правила, які трансформуються для локальних ER-моделей. Спочатку проектується глобальна ER-модель, яка відповідає інформаційній автоматизованій системі "Продаж авіаквитків". Потім проектується реляційна SQLмодель шляхом переведення глобальної ER-моделі в реляційну форму. Таблиці, що отримуються, записані за допомогою SQL-коду. У розробленій реляційній формі глобальної моделі використано 8 таблиць: 1. “Адміністратори” з полями: код_адміністратора (первинний ключ), логін, пароль;

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

2. “Літаки” з полями: код_літака (первинний ключ), назва_літака, опис_літака, ім’я_схеми_літака; 3. “Авіакомпанії” з полями: код_авіакомпанії (первинний ключ), назва_авіакомпанії, опис_авіакомпанії, ім’я_логотипу_авіакомпанії; 4. “Аеропорти” з полями: код_аеропорту (первинний ключ), код_міста (зовнішній ключ), назва_аеропорту; 5. “Міста” з полями: код_міста (первинний ключ), назва_міста; 6. “Класи” з полями: код_класу (первинний ключ), назва_класу, htmlкод_класу, скорочена_назва_класу, коефіцієнт_вартості; 7. “Рейси” з полями: код_маршруту (первинний ключ), код_міста_вильоту (зовнішній ключ), код_аеропорту_вильоту (зовнішній ключ), код_міста_прибуття (зовнішній ключ), код_аеропорту_прибуття (зовнішній ключ), час_вильоту, час_польоту, код_літака (зовнішній ключ), коди_класів (зовнішній ключ), код_авіакомпанії (зовнішній ключ), ціна, статус; 8. “Квитки” з полями: код_квитка (первинний ключ), код_маршруту (зовнішній ключ), дата_вильоту, номер_місця, код_класу (зовнішній ключ), прізвище, ім’я, по_батькові, паспорт, телефон, ціна; В розділі, присвяченому проектуванню уявлень для автоматизованих функцій, виконується визначення шляхів доступу до даних для автоматизованих функцій і записується SQL-код локальних переглядів для автоматизованих функцій. Окремий етап присвячений проектуванню уявлень для автоматизованих функцій, визначені шляхі доступу до даних для автоматизованих функцій і записаний SQL-код локальних переглядів для автоматизованих функцій. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. ДейтК.Дж. Введение в системы баз данных/ДейтК.Дж. Пер. с англ. - Киев: Диалектика, 1998. - 784 с. 2. Саймон А.Р. Стратегическиетехнологии баз данных: менеджмент на 2000 год/Саймон А.Р. Пер. с англ.- М.: Финансы и статистика, 1999. - 479 с. 3. Фаулер М., Скотт К. UML в кратком изложении. Применение стандартного языкаобъектногомоделирования/Фаулер М., Скотт К. Пер. с англ. - М.: Мир, 1999. 191 с.

Секція «Інформаційні технології та системи»

64 УДК 004.6

Масленникова А.О.

студент группы БИКС-13-1, Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

Северинов А.В.

доцент кафедры безопасности информационных технологий, Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

ХАРАКТЕРИСТИКА НАИБОЛЕЕ РАСПРОСТРАНЕННЫХ УЯЗВИМОСТЕЙ WEB-ПРИЛОЖЕНИЙ

На сегодняшний день Web-приложения характеризуются большой популярностью и стремительным развитием. Количество Web-страниц в сети Интернет постоянно растет. Данный процесс затрагивает практически все сферы жизни общества. Большинство организаций как государственных, так и коммерческих имеет собственный Web-сайт или планирует его создание. Несанкционированный доступ к технологической информации, нарушение целостности данных (их уничтожение или модификация), вывод из строя компьютерных систем ― далеко не полный перечень всех рисков, возникающих в процессе эксплуатации и использования. Уязвимости Web-приложений выливаются в кражи миллионов номеров кредитных карт, потери миллиардов долларов США ежегодно. В связи с этим приобретает актуальность вопрос определения распространенных уязвимостей Web-страниц с целью их дальнейшего устранения. Зачастую, при разработке приложений основное внимание программист уделяет обеспечению требуемой функциональности, при этом пренебрегая безопасностью и качеством программного кода. В результате подавляющее большинство Webприложений содержит уязвимости различной степени критичности [1]. Простота протокола HTTP дает возможность разрабатывать эффективные методы автоматического анализа Web-приложений и выявления в них уязвимостей, что упрощает работу нарушителя, позволяя ему обнаружить большое число уязвимых Web-сайтов и провести на них атаку. Кроме того, уязвимости некоторых типов допускают не только автоматическое выявление, но и автоматическую эксплуатацию. Именно таким образом производится массовое внедрение в Web-ресурсы вредоносного кода с целью создания бот-сетей из рабочих станций обычных пользователей. Международная организация по обеспечению безопасности Web-приложений OSWAP провела исследование, в результате которого было обнаружено 1817 уязвимостей различной степени риска [2]. Лидер в этом списке — Cross-Site Request Forgery (CSRF). Данная уязвимость основана на том, что все браузеры при запросе страницы сайта, посылают на сервер cookie-файлы, содержащие идентификаторы сессий и другую связанную с сайтом информацию. Это дает возможность подделать URL таким образом, что он будет выполнять какое-либо действие на атакуемом сервере, и браузер не будет знать, кто является инициатором запроса. Сервер обработает подделанный URL как корректный, запрошенный пользователем. Далее в списке следуют Information Leakage и Brute Force — 54% и 52% сайтов,

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

а также SQL Injection с критическим уровнем риска, обнаруженная на 47% ресурсов. Также были отмечены еще две уязвимости с высокой степенью риска — OS Commanding и Path Traversal (28%). В список 10 наиболее распространенных уязвимостей вошли Insufficient Antiautomation (42% сайтов), Cross-Site Scripting (40%), Predictable Resource Location (36%) и Insufficient Transport Layer Protection (22%). Следует отметить, что уязвимости с высокой степенью критичности чаще встречаются на PHP сайтах: 81% ресурсов подвержены подобным проблемам. По исследованиям компании Positive Technologies в 2014 году наибольшее распространение (73% систем) получила уязвимость низкого уровня риска «Идентификация программного обеспечения» (Fingerprinting) [3]. Второе место (70%) занимает уязвимость «Межсайтовое выполнение сценариев» (Cross-Site Scripting, XSS). В результате эксплуатации данной ошибки в коде злоумышленник может организовать атаку на пользователей Web-приложения, например, с целью получения доступа в личный кабинет. Более половины Web-сайтов содержат уязвимости, связанные с использованием предсказуемых значений идентификаторов пользователей и сессий (Crede?tial/Session Prediction). Критически опасная уязвимость SQL Injection была обнаружена почти в половине Web-приложений (48%). Эксплуатация этой уязвимости может привести к получению несанкционированного доступа к информации, хранящейся в базах данных приложений. Кроме того, зачастую возможно развитие атаки вплоть до получения полного контроля над сервером. Защита Web-приложений может осуществляться либо путем устранения уязвимых мест в Web-приложении, либо с помощью специализированных средств защиты. Слабые места Web-приложения могут быть устранены либо посредством тщательного анализа исходного кода на предмет ошибок, либо периодическим выполнением тестов на проникновение. Таким образом, Web-приложения по-прежнему не защищены от атак. Анализ показал, что наиболее распространёнными уязвимостями являются Cross-Site Request Forgery (CSRF) и Fingerprinting. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ 1. Будников Е.А. Уязвимость Web-приложений [Текст]/ Е.А. Будников, С.Н. Борисова// Международный студенческий научный вестник. №3 ― 2015. 2. Ильенко Ф.В. Проблемы уязвимости Web и средства для анализа безопасности Web-приложений [Текст]/ Ф.В. Ильенко, Т.А. Приходько// Інформаційні управляючі системи та комп’ютерний моніторинг (ІУС КМ-2013)/ Матерiали III мiжнародної науково технiчної конференцiї студентiв, аспiрантiв та молодих вчених. —Донецьк, ДонНТУ —2013. 3. Статистика уязвимостей веб-приложений (2014 г.) [Электронный ресурс] DOCPLAYER. ― 2014. ― Режим доступу: http://docplayer.ru/39491003-Statistikauyazvimostey-veb-prilozheniy-2014-g.html

Секція «Інформаційні технології та системи»

66 УДК 004.2: 004.42

Миколайчук О. І.

студент групи ПІ-1319, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

Ткаченко К.О.

Ткаченко О.І.

к.ф.-м.н., доцент кафедри інформаційних технологій, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

РЕАЛІЗАЦІЇ WEB-СЕРВІСУ ПЕРЕКЛАДУ КОМІКСІВ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ WEB-ОРІЄНТОВАНИХ МОВ ПРОГРАМУВАННЯ

Сучасний світ знаходиться на стадії прогресивного розвитку технологій в усіх сферах людської діяльності. Тому не є дивним той факт, що останнім часом культура та технології все частіше й частіше переплітаються. Не є винятком в цьому поєднанні й комікси, мальовані історії, що поєднують у собі елементи літератури та образотворчого мистецтва. Починаючі із 16-го століття вони пройшли довгий історичний шлях й на сьогоднішній день являються незамінною складовою сучасної культури. Реалізація Web-сервісу, який має можливості редагування та перекладу коміксів, що мешкають в мережі Інтернет є важливим внеском в розвиток культури [1–2]. Розробка сервісу для перекладу коміксів базується на використанні Webорієнтованих мов програмування, зокрема [3–4]: JavaScript яку класифікують як прототипну (підмножина об'єктноорієнтованої), скриптову мову програмування з динамічною типізацією. Окрім прототипної, JavaScript також частково підтримує інші парадигми програмування імперативну та частково функціональну) і деякі відповідні архітектурні властивості, зокрема: динамічна та слабка типізація, автоматичне керування пам'яттю, прототипне наслідування, функції як об'єкти першого класу. HTML – стандартна мова розмітки веб-сторінок в Інтернеті. Більшість вебсторінок створюються за допомогою мов HTML, HTML5 XHTML. HTML-документ оброблюється браузером та відтворюється на екрані у звичному для людини вигляді. Каскадні таблиці стилів (Cascading Style Sheets, CSS) – спеціальний інструментарій, що використовується для опису сторінок, написаних мовами розмітки даних. Найчастіше CSS використовують для візуальної презентації сторінок, написаних мовами HTML та XHTML, але формат CSS може застосовуватися і до інших видів XML-документів. За допомогою цих мов розробки Web-сервісів вдалося створити Web-сервіс, який не має аналогів щодо забезпечення такого швидкого і гарного перекладу

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

коміксів. Раніше для перекладу коміксу крім власне перекладача необхідні були люди, які будуть редагувати в графічних редакторах саму Web-сторінку і набирати текст перекладу вже після редагування, тобто робота поділялася на три послідовні етапи і мала залучати до трьох і більше людей. Завдяки використанню Web-сервісу Comiside другий етап (Редагування сторінки) можна суттєво прискорити, а роботою над одною сторінкою може займатися одна людина, яка просто розмістить так звані «бабли» і напише в них свій переклад. Частина коду Web-сервісу Comiside виконується в браузері за допомогою HTML/CSS/JS, а інша частина – на сервері за допомогою Php/MySQL. Серверна частина додатку обробляє запити користувача. Будь-який користувач може додавати комікси та перекладати їх. Після цього зображення відправляються на модерацію, а потім публікуються на головній сторінці Web-сервісу. За допомогою HTML/CSS/JS формується Web-сторінка, яку бачить користувач і весь інтерфейс, з яким він може взаємодіяти. Отже, розробка Web-сервісу «Comiside» для перекладу та редагування коміксів є оптимальним рішенням завдяки якому Інтернет-спільнота любителів коміксів отримає можливість читати та навіть самостійно створювати комікси, отримувати якісний переклад написаного на іншій мові тексту такого невід’ємного елемента сучасної культури, як Web-комікс. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Комікс (визначення) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Комікс 2. Электронные изображения и визуальные искусства: Материалы междунар. конф. «Новые информационные технологии в сфере культуры, Кооперация между Россией и Европейским Союзом. – М.:VASARI 2004. – 562с. 3. JS, PHP, HTML, CSS (визначення) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ 4. Р. Ніксон Створюємо динамічні веб-сайти за допомогою JS, PHP, HTML, CSS / Ніксон Р. // «Пітер», – 2016. – 432 с.

Секція «Інформаційні технології та системи»

68 УДК 004.2

Михаленков М.К.

студент групи КН-23, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Ткаченко О.І.

к.ф.-м.н., доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Проблема контролю процесу навчання студентів не нова, і педагогічний досвід накопичений у цій області багатий і різнобічний. В наш час особливо актуальною є проблема контролю знань студентів, бо від нього цілком залежить ефективність процесу навчання. Без контролю знань студентів (поточного та підсумкового) неможливо оцінити якість освіти, а отже і ефективно навчати. Сучасній системі освіти, для того щоб залишатися адекватною вимогам сьогодення, потрібно адаптуватися до потреб інформаційного суспільства. Багато навчальних програм та методів поточного контролю знань студентів, створених раніше досі використовуються викладачами у вищих навчальних закладах (ВНЗ), адже у викладача відсутні інструменти, що надають змогу: проводити постійний контроль знань, аналізувати дані, що отримані в результаті контролю знань, і відповідно змінювати курс навчання. Сучасні багатокористувацькі он-лайн курси (MOOC) [1–4] використовують автоматичні тести після проходження кожного уроку та контрольні завдання після проходження кожної теми. Тести швидко виконуються в браузері і оцінка виставляється автоматично після проходження тесту. Контрольні завдання виконуються студентом, перевіряються 3-4 іншими студентами і виставляється оцінка – середній бал. Подібний підхід до контролю знань є ефективним. Такий метод контролю запровадили, наприклад: Coursera [1], edX [2], Udemy [3], OpenUniversity [4]. Платформи edX [5] дозволяють користуватися своїми інструментами (Open edX) іншим навчальним проектам, щоб зробити навчання доступнішим. Такий підхід до контролю знань використовується в АСУ ВНЗ, за допомогою яких можна: складати звітність про успіхи студентів; вести рейтинг успішності студентів; проводити екзамени та сесії, тримаючи всю звітність в електронному вигляді. Авторами пропонується система контролю знань, що дозволяє викладачам проводити поточний контроль знань за допомогою автоматизованих тестів. Клієнтська частина системи використовує сучасні web-технології (HTML, CSS, JavaScript), які майже не навантажують клієнтські апаратні засоби і можуть виконуватися навіть на старому обладнанні. Серверна частина системи використовує PHP 7, бази даних (БД) mysql та сервер apache. Комунікація між PHP та mysql здійснюється за допомогою мови SQL – стандартизованого інструменту роботи з БД. Результати контролю зберігаються у БД. Подібна система полегшує керування ВНЗ і окремими групами студентів. За допомогою системи викладач може створити тест, надати до нього доступ всім студе-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

нтам окремої групи, визначити дату, коли тест має бути завершений. Після цього кожен студент пройде тест у час, який обере він сам, треба лише мати доступ до Інтернету. Після проходження тесту викладач зможе переглянути результати тесту, відповіді кожного студента та статистику по кожному питанню для того, щоб скорегувати свою програму викладання. Система дозволяє економити час та ресурси, необхідні викладачу для контролю знань студентів, а самим студентам полегшує проходження контролю. Створення такої системи потребує тестування у реальному навчальному закладі протягом, щонайменше, одного семестру навчання. Тому розроблена система буде проходити тестування на Факультеті Економіки, Права та Інформаційних Технологій Київського Національного Університету Культури і Мистецтв. Розроблювана система поточного контролю у порівнянні з MyTest [6], Айрен [7] має такі переваги: – Все тестування проходить он-лайн, не має потреби у завантаженні програм на клієнтські комп’ютери. – У клієнта немає можливості редагувати результати тестування, а отже й підробити їх. – Всі данні зберігаються централізовано на сервері, а отже захищені від неавторизованого доступу. За незначних змін клієнтська частина системи може виконуватися на мобільних телефонах та планшетах, що полегшує її доступність. В майбутньому, ВНЗ, що не зможуть швидко адаптуватися до змін ставатимуть непопулярними, а знання та навчальні програми – неактуальними. ВНЗ необхідно відстежувати якість підготовки, яку вони надають, та постійно адаптувати навчальні програми до потреб студентів ВНЗ та ринку праці, якому потрібні висококваліфіковані фахівці з актуальними знаннями та компетенціями. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Coursera [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.coursera.org/ 2. edX|Free online courses from the world's best universities [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.edx.org/ 3. Online Courses – Anytime, Anywhere|Udemy [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.udemy.com/ 4. Home|The Open University [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.openuniversity.edu/ 5. About Open edX | Open edX Portal [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://open.edx.org/about-open-edx 6. MyTest [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://matematica.inf.ua/files/program/program_all/MyTest.html 7. Айрен – Программа тестирования знаний [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.irenproject.ru/index

Секція «Інформаційні технології та системи»

70 УДК 004.42:004.2

Олійник Д. О.

студент групи ПІ-1319, Київська державна академії водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

Ткаченко О. А.

к.ф.-м.н., доцент кафедри інформаційних технологій, Київська державна академії водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ БАЗИ ДАНИХ MYSQL ПРИ РОЗРОБЦІ WEB-ДОДАТКІВ

З появою Інтернет-технологій, що дозволяють створювати динамічні Webсторінки, незвичайно виріс попит і на Системи Керування Базами Даних, які найбільш повно підходили б для цього за швидкодією, надійністю та стабільністю. На цьому фоні добре проявив себе пакет MySQL [1], який вийшов швидким, простим та надійним. MySQL – вільна система керування реляційними базами даних. MySQL був розроблений компанією «ТсХ» для підвищення швидкодії обробки великих баз даних. Ця система керування базами даних (СКБД) з відкритим кодом була створена як альтернатива комерційним системам. MySQL з самого початку була дуже схожою на mSQL, проте з часом вона все розширювалася і зараз MySQL – одна з найпоширеніших систем керування базами даних. Вона використовується, в першу чергу, для створення динамічних веб-сторінок, оскільки має чудову підтримку з боку різноманітних мов програмування [2]. До основних переваг MySQL належать: Швидкодія. Завдяки внутрішньому механізму багато потоковості швидкодія MySQL досить висока. Безпека. Досить високий рівень безпеки забезпечується завдяки базі даних MySQL, що створюється при установці пакета та містить п’ять таблиць. За допомогою цих таблиць можна описати, який користувач з якого домена та з якою таблицею може працювати і які команди він може використовувати. Паролі, що зберігаються в базі даних, можна зашифрувати за допомогою влаштованої в MySQL функції password(). Відкритість коду. Завдяки цьому є можливість користувачам самим додавати в пакет необхідні функції, розширюючи його функціональність так, як вам необхідно. До речі, за певну плату для користувачів це можуть зробити й самі автори MySQL. Надійність. Пакет MySQL досить стабільний і його важко вивести з ладу. За статистикою, траплялися лише поодинокі випадки, коли в результаті хакерських атак на Web-сервери були зламані бази даних MySQL. Ресурси. Пакет MySQL, в порівнянні з іншими базами даних є добре оптимізованою та компактною, а тому не потребує високих ресурсних затрат комп’ютера та мережі. Мобільність. На сьогоднішній день існують версії програми для більшості

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

розповсюджених комп’ютерних платформ. Це говорить про те, що «не нав’язується» певна операційна система. Навіть у випадку заміни ОС не втрачаються дані й не потрібні додаткові інструменти для переносу. Можливість одночасної роботи декількох користувачів. Дану вимогу слід доповнити тим, що інтенсивність використання бази даних досить висока, тобто, більш інтенсивна відправка запитів на сервер [3]. Отже, при проектуванні Web-додатків база даних MySQL являється самим оптимальним рішенням. Завдяки могутній системі безпеки бази даних MySQL та цілого пакету програмного забезпечення підтримки розробки відповідних Web-додатків, стабільної роботи та високій швидкодії, що в свою чергу доповнюється низькою затратою ресурсів як на стороні клієнта, так і на стороні сервера. Дані критерії, як показує досвід, являються цілком достатніми для нескладних Інтернет-проектів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Гольцман В. MySQL 5.0. Бібліотека програміста / В.Гольцман // СанктПетербург, «Пітер», 2010. – 366 с. 2. MySQL [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.mysql.com/ 3. MySQL (визначення) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/MySQL 4. Работа с базой данных MySQL [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://web.ixit.ru/pdf/mysql.pdf – Заголовок с экрана. 5. Что такое база данных MySQL [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://blogwork.ru/chto-takoe-baza-dannyx-mysql/ – Заголовок с экрана. 6. MySQL: особливості та сфери використання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.bytemag.ru/articles/detail.php?ID=6547

Секція «Інформаційні технології та системи»

72 УДК 004.2

Остаф’єв Т.О.

студент магістратури, група ІПЗмаг.-1219, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. Конашевича- Сагайдачного, м. Київ, Україна

Ткаченко О.І.

к.ф.-м.н., доцент кафедри інформаційних технологій, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. Конашевича- Сагайдачного, м. Київ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖ ПЕТРІ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ СИСТЕМ ТА ПАРАЛЕЛЬНИХ ОБЧИСЛЕНЬ

Мережі Петрі в даний час є широко використовуваним інструментом для моделювання різних систем в прикладній математиці, фізиці, біології, економіці та інших науках [1–4]. Мережі Петрі являють собою графічний і математичний засіб моделювання, який застосовується до систем найрізноманітніших типів. Вони є перспективним інструментом опису і дослідження мультипрограмних, асинхронних, розподілених, паралельних, не детермінованих і/або стохастичних систем обробки інформації [5– 6]. Мережа Петрі складаються з чотирьох елементів: множина позицій P, множина переходів T, вхідні функція I і вихідна функція O. Вхідна і вихідна функції пов'язані з переходами і позиціями. Просте уявлення системи мережею Петрі засновано на двох основоположних поняттях: події та умови. Умови моделюються позиціями, події – переходами. Входи переходу є передумовою відповідного події; виходи – постумовою. Виникнення події рівносильне запуску відповідного переходу. Виконання умови представляється фішкою в позиції, що відповідає цій умові. Мережі Петрі забезпечують опис як алгоритмів і програм, так і власне обчислювальних систем і їх пристроїв, а також породжуваних обчислювальних процесів. Мережі Петрі можуть моделювати різні системи паралельних взаємодіючих процесів або системи черг; моделі мозку і багато інших систем. При аналізі мережі Петрі основна увага приділяється, як правило, трьом напрямкам: Проблема досяжності. У мережі Петрі з початковою розміткою М0 потрібно визначити, чи досяжна принципово деяка розмітка М' з М0. З точки зору дослідження модельованої системи, ця проблема інтерпретується як проблема досяжності (реалізованості) деякого стану системи. Оцінка жвавості переходів мережі. Під жвавістю переходу розуміють можливість його спрацьовування в даній мережі при початковій розмітці М0. Аналіз моделі на властивість жвавості дозволяє виявити неможливі стани в модельованій системі (наприклад, гілки в програмі, що не виконуються). Оцінка безпеки мережі. Безпечною є така мережа Петрі, в якій ні за яких умов не може з'явитися більше однієї мітки в кожній з позицій. Можливості мереж Петрі обмежені в основному часом і уявою людини, але не її

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

властивостями [8, 9]. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Питерсон Дж. Теория сетей Петри и моделирование систем / Дж. Питерсон – М: Мир, 1984. – 264 с. 2. Котов В.Е. Сети Петри / В.Е. Котов. – М: Наука, 1984. – 160 с. 3. Зайцев Д.А. Композиционный анализ сетей Петри / Д.А. Зайцев // Кибернетика и системный анализ. –2006. – № 1. – С. 143–154. 4. Зайцев Д.А. Универсальная сеть Петри / Д.А. Зайцев // Кибернетика и системный анализ. –2012. – №4. – С. 24–39. 5. Слепцов А.И., Юрасов А.А. Автоматизация проектирования управляющих систем гибких автоматизированных производств / А.И. Слепцов, А.А. Юрасов: под. общ.ред. Б. Н. Малиновского. – К.: Технiка, 1986. – 160 с. 6. Ачасова С.М., Бандман О.Л. Корректность параллельных вычислительных процессов / С.М. Ачасова, О.Л. Бандман. – Новосибирск: Наука, 1990. – 253 с. 7. Мараховский В.Б., Розенблюм Л.Я., Яковлев А.В. Моделирование параллельных процессов. Сети Петри. Курс для системных архитекторов, программистов, системных аналитиков, проектировщиков сложных систем управления / В.Б. Мараховский, Л.Я. Розенблюм, А. В. Яковлев. – Санкт-Петербург: Профессиональная литература, АйТи-Подготовка, 2014. – 400 с. 8. Зайцев Д.А., Шмелева Т.Р. Верификация коммуникационных структур гиперкуба параметрическими сетями Петри / Д.А. Зайцев, Т.Р.Шмелева // Кибернетика и системный анализ. – 2010. – № 1. – С. 119–128. 9. Ткаченко О.І., Ткаченко О.А., Ткаченко К.О. Багаторівневе моделювання складних систем на основі ситуаційно-орієнтованої мережі Петрі [Текст] / О.І Ткаченко, О.А. Ткаченко, К.О. Ткаченко // Inzynieria i technologia. Оsiqgniecia naukowe, rozwoj, propozycje: zbior artykulow naukowych. – Warszawa: Wydawca: Sp. Z o. o. “Diamond trading tour”, 2016. 2016.– №9. – S. 19 – 27.

Секція «Інформаційні технології та системи»

74 УДК 004.02

Пащенко А.С.

студент групи КН-13-1, Харьковский национальный університет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

Калита Н.И.

РАЗРАБОТКА WEB — ОРИЕНТИРОВАННОГО ПРИЛОЖЕНИЯ “МУЗЫКАЛЬНЫЙ БЛОГ”

Социальная сеть − платформа, онлайн-сервис или веб-сайт, предназначенные для построения, отражения и организации социальных взаимоотношений в интернете. Социальные сети появились в конце 20 - начале 21 веков с развитием интернеттехнологий и соответственно увеличением числа пользователей сети Интернет. Изначально они использовались исключительно в деловых целях для обмена документами, новостями или служебной информацией [1]. На сегодняшний день социальные сети активно используются большинством населения Земли как средство для общения и развлечений. Люди получили возможность бесплатно знакомиться, общаться, обмениваться друг с другом фотографиями, видео и аудио файлами практически мгновенно, находясь при этом как на близком расстоянии, так и за тысячи километров. Это позволило значительно сократить время на отправку сообщений, по сравнению с почтовой перепиской, а как следствие упростило данный процесс. Также социальные сети стали одной из крупнейших бизнес-площадок. Продажа товаров, услуг, реклама, распространение платного контента в сетях позволяет получать доход на достаточно высоком и стабильном уровне [2]. Что касается образования, то социальные сети стали популярным средством обучения, консультаций, обмена опытом и научными документами. Сегодня практически каждое учебное заведение имеет свой веб-сайт, блог и страницу в крупных социальных сетях. В них публикуется основная информация, которая позволяет больше узнать о заведении, последние новости и события, а также научная литература для студентов и сотрудников. Социальные сети зачастую объединяют людей с общими интересами или целями. Так, например, создаются фан-группы популярных музыкальных исполнителей, фильмов, актеров, тематические группы по хобби, работе, мировоззрению и т.д. Это позволяет популяризировать новые течения, распространять интересную и познавательную информацию среди пользователей. Есть возможность проводить различные опросы рейтинговые оценки, которые будут отображать интересы и направления развития общества. Исходя из этого, все больше и больше стали развиваться различные интернетблоги. Наибольшей популярностью пользуются блоги музыкальной тематики. Они удобны, практичны, хотя зачастую имеют серьезные недостатки и неудобства для пользователя. Целью настоящей работы является разработка нового музыкального блога, в котором будут учтены и устранены все основные недостатки: ошибки при

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

загрузке файлов на сервер, неточности архитектуры самого сайта, сложный и запутанный интерфейс. Проектирование, разработка и ввод в эксплуатацию системы «Музыкальный блог» предусматривает решение следующих задач: 1. анализ предметной области 2. создание адаптивного дизайна; 3. разработка серверной части приложения; 4. разработка клиентской части приложения; 5. тестирование; 6. оптимизация блога, его продвижение и раскрутка Функционал блога предоставляет пользователю такие возможности: 1. регистрация и авторизация на сайте 2. прослушивание музыки онлайн 3. создание собственного альбома избранной музыки 4. загрузка новой музыки на сайт 5. обсуждение музыки с другими пользователями 6. рейтинговое оценивание музыки 7. поиск по каталогу, жанру 8. просмотр новых и наиболее популярных клипов Серверная часть блога будет реализована на языке Ruby с использованием Rails framework. Данный framework позволяет значительно ускорить разработку и внедрение системы. Существует большой выбор библиотек, содержащих готовые решения рутинных задач разработчика. Для хранения данных выбрана СУБД PostgreSQL, функциональные возможности которой полностью удовлетворяют потребности системы. В докладе рассматриваются особенности проектирования базы данных, серверной и клиентской части приложения. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ 1. Верченов Л. Н., Ефременко Д. В., Тищенко В. И. Социальные сети и виртуальные сетевые сообщества. – М.: ИНИОН РАН, 2013. – 52 c. 2. Ефимов Е.Г. Социальные Интернет-сети (методология и практика исследования). — Волгоград: Волгоградское научное издательство, 2015. – 348 c.

Секція «Інформаційні технології та системи»

76 УДК 004.042

Поліно О.С.

студент магістратури, група ІПЗмаг.-1219, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

Ткаченко О.А.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ БАЗ ДАНИХ ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ

Існуючі системи управління підприємством за своєю концептуальною побудовою розглядають клієнтів компанії як елемент зовнішнього світу й не інтегрують його в бізнес-процеси, що ними обслуговуються. Зміст такої організації систем для управління компанією визначається стратегічним фокусом бізнесу на оптимізацію тільки внутрішньої діяльності самого підприємства. Багато підрозділів підприємства працюють із зовнішнім середовищем розрізнено, причому найчастіше спілкуючись із тими самими контрагентами компанії. Відсутність єдиного підходу до роботи із клієнтом відразу ж відбивається на ефективності роботи на ринку – компанія втрачає велику кількість можливостей в сфері продажу й підвищенні рівня лояльності клієнтів. Тим часом, сучасні маркетингові дослідження говорять про те, що наявність солідної бази лояльних клієнтів є основним і чи не єдиним фактором стійкості й процвітання бізнесу сьогодні. Інтегрувати клієнта усередину компанії, надати йому реальне індивідуальне обслуговування, поставити його першим у черзі – завдання, що намагається вирішити світове бізнес-співтовариство. Таким чином, нагромадження й аналіз інформації про клієнта є важливим маркетинговим активом підприємства, який повинен зберігатися в єдиній базі даних. У практиці ведення бізнесу в Україні дуже часто немає чіткого розмежування між поняттями «база даних» як маркетингового активу підприємства, та «список розсилки» як інструменту директ-маркетингу. Список – набір імен, прізвищ, адрес, номерів телефонів і факсів, адрес електронної пошти. Список не є базою даних. Даний список перетвориться в базу даних тільки при наявності додаткової інформації, яка стосується діяльності даного підприємства, що характеризує індивідуально кожного покупця, існуючого або потенційного партнера по бізнесу. База даних – набір особистісної унікальної інформації про споживача або компанію, з якими передбачається або вже ведеться співробітництво, що відображена на електронному носії, робота з яким забезпечується комп'ютерною програмою. Таким чином можна зробити висновок: база даних характеризується наявністю додаткових полів даних, що максимально докладно описують клієнтів даного підприємства, які створюють портрет

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

цільового споживача. Важним є й значення бази даних як маркетингового активу підприємства та основи для формування партнерських і клієнтських активів. Отже, бази даних дозволяють: – здійснювати довгострокові продажі; – збільшити продуктивність продажів; – досліджувати нові канали розподілу; – випробовувати нові товари; – розвивати тривалі персоналізовані відносини з найкращими споживачами, щоб забезпечити їх лояльність; – досягти високого ступеня зміцнення відносин із клієнтами й вигідну взаємодією з ними; – підвищити прибутковість клієнтів; – розширити частку ринку; – сегментувати клієнтів; – здійснювати планування маркетингових комунікацій; – автоматизувати роботу представників у регіонах і регулярно контролювати їх роботу та інше. База даних своїх клієнтів завжди була найбільшим капіталом компанії. Саме база даних є: – інформаційною основою для формування усіх маркетингових активів підприємства; – ресурсом для досягнення конкурентних переваг контрагентів ринку; – продуктом інтелектуальної праці людських активів підприємства; – основним чинником створення додаткової вартості товарів та послуг.

Секція «Інформаційні технології та системи»

78 УДК 004.42: 004.2: 004.6

Поліно О.С.

студент магістратури, група ІПЗмаг.-1219, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, м. Київ,Україна

Ткаченко О.І.

к.ф.-м.н., доцент кафедри комп’ютерних наук,.Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, м. Київ,Україна

ОПТИМІЗАЦІЯ МІГРАЦІЇ ДАНИХ В СИСТЕМАХ З ХМАРНИМИ ОБЧИСЛЕННЯМИ

Хмарні обчислювальні системи (ХОС) [1] використовують розподілені обчислювальні платформи, на яких одночасно виконуються фрагмент чи копія webдодатку. Розподілене навантаження по апаратним платформам сприяє високим показникам навантаження, відмовостійкості і масштабування. Через розміщення апаратних платформ ХОС на різних «географічних» майданчиках, при балансуванні навантаження виникають проблеми розподілу навантаження: між майданчиками, де розміщені апаратні ресурси ХОС; всередині майданчика. Одним з процесів, що впливає на продуктивність сховища даних та всієї системи є міграція даних, розміщених у сховищі. В алгоритмах аналізуються лише безпосередні операції звернення до фізичного пристрою, а не до елементу даних, і це використовується у сховищах даних інформаційних та інтелектуальних, що позначається на продуктивності системи зберігання. При складанні плану міграції даних (в тому числі й інформаційних потоків) виділяється множина незалежних операцій DMj, де j = 1, ..., N (N – кількість паралельно виконуваних операцій в сховищі). Порядок виконання операцій в кожній множині визначається зв'язністю пристроїв, даних і напрямків міграції даних (інформаційних потоків) з іншими операціями. Пріоритет виконання плану міграції даних (інформаційних потоків) формується динамічно щодо вхідних запитів користувачів до елементу даних. Алгоритм міграції даних формує план виконання операцій з міграції даних (інформаційних потоків) спрямований на паралельну обробку двох підмножин. При цьому, після виконання кожної операції проводиться аналіз кожної з множин і коригується список пріоритетів операцій в плані міграції даних. Таким чином, відстежується стан пристроїв, затребуваність розміщених на них даних, а також запити користувачів, що дозволяє ефективно використовувати сховище даних. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Хмарні технології. Переваги і недоліки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://valtek.com.ua/ua/system-integration/it-infrastructure/clouds /cloudtechnologies

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

УДК 004.056.

Пристінська А.А.

студентка групи ПІ-5 Київська державна академія водного транспорту, м. Київ, Україна

Овчарук І.В.

к.т.н., доцент кафедри комп’ютерних наук Київська державна академія водного транспорту, м. Київ, Україна

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

Розвиток нових інформаційних технологій і загальна комп’ютеризація призвели до того, що інформаційна безпека не тільки стає обов'язковою, вона ще є однією з характеристик інформаційних систем. Існує досить великий клас систем обробки інформації, при розробці яких фактор безпеки відіграє першорядну роль (наприклад, банківські інформаційні системи). Під безпекою інформаційних систем розуміється захищеність системи від випадкового або навмисного втручання в нормальний процес її функціонування, від спроб несанкціонованого отримання інформації, модифікації або фізичного руйнування її компонентів. Інакше кажучи, це здатність протидіяти різним збурювальним діям. Мета криптографії полягає в блокуванні несанкціонованого доступу до інформації шляхом шифрування змісту секретних повідомлень[1]. Стеганографія – це приховування самого факту існування секретного повідомлення. При цьому, обидва способи можуть бути об'єднані і використані для підвищення ефективності захисту інформації (наприклад, для передачі криптографічних ключів). Основні положення сучасної комп'ютерної стеганографії: 1. Методи приховування мають забезпечувати автентичність і цілісність файлу. 2. Передбачається, що противнику повністю відомі можливі стеганографічні методи. 3. Безпека методів ґрунтується на збереженні основних властивостей відкритого переданого файлу при внесенні до нього секретного повідомлення і деякої невідомої противнику інформації - ключа. 4. Якщо факт приховування повідомлення став відомий противнику, то витяг самого секретного повідомлення є складною обчислювальною задачею. Об'єднання методів комп'ютерної стеганографії і криптографії дозволяє усунути слабкі сторони відомих методів захисту інформації і розробити більш ефективні нові нетрадиційні методи забезпечення інформаційної безпеки. Відкритий текст, де прихована інформація, що зашифрована стеганографічним алгоритмом, називається контейнером. Для вбудовування інформації в контейнер використовується одна з властивостей зорової системи людини. Ця властивість полягає в тому, що сприйнятливість людини до змін яскравості синього кольору в порівнянні з червоним і зеленим − найменша. Тому для вбудовування інформації можна використати синій колір заданого контейнера-зображення. Зображення розглядається в моделі RGB (red, green, blue — червоний, зелений, синій) − адитивна кольорова модель, що описує спосіб кодуван-

Секція «Інформаційні технології та системи»

ня кольору для його відтворення. Графічні образи дозволяють передавати достатньо великі обсяги інформації. Цифрове зображення представляє собою матрицю пікселів [2]. Піксель (одиничний елемент зображення) має фіксовану розмірність двійкового представлення. Пікселі півтонів кодуються 8 бітами (значення яскравості змінюється від 0 до 255). Для випадку завдання кольору трьома кольорами RGB кожен піксель описується трьома байтами (24 бітами), причому модифікації піддається тільки значення молодших бітів. В роботі розглянуто один з методів стеганографії − метод Куттера-ДжорданаБоссена (методом «хреста»), який застосовується для вбудовування інформації в зображення [3]. При використанні даного методу 1 біт повідомлення впроваджується в 1 піксель контейнера. Секретний ключ задає координати пікселів, в які буде здійснюватися вбудовування. Причому, яскравості червоного і зеленого кольорів залишаються без змін, а яскравість синього − змінюється за формулою:

де,

 Bx , y + λYx , y , при mi = 1 Bx* ,e =   Bx , y − λYx , y , при mi = 0

(1)

𝐵𝑥,𝑦 - яскравість синього кольору пікселя c координатами (x, y); ∗ 𝐵x,y - змінена яскравість синього кольору пікселя; 𝑌𝑥,𝑦 -яскравість пікселя;

mi - i-ий біт повідомлення, що вбудовується; λ - коефіцієнт, що задає енергію вбудованого біта даних (задається, виходячи з функціонального призначення і особливості стеганосистеми); σ - розмір області, по якій буде прогнозуватися яскравість. Для отримання інформації використовується прогнозоване значення яскравості пікселя синього кольору. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Краткий_обзор_основ_криптографии [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cryptowiki.net/index.php?title. 2. Ярмолик С.В., Листопад Ю.Н. Защита інформации [Електронний ресурс]. – Режим доступу: file:///D:/Admin/Downloads/download_7933.pdf. 3.Стеганографический метод Куттера-Джордана-Боссена [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cryptowiki.net/index.php?title=File.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

УДК 005.92:004.738.5

Редька К. Ю.

аспірант кафедри інформаційних технологій Харківської державної академії культури, м.Харків, Україна

УПРАВЛІННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНИМИ КОМУНІКАЦІЯМИ НА ОСНОВІ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ

Інформаційні технологій дуже швидко перетворилися на життєво важливий стимул розвитку не тільки світової економіки, а й інших сфер людської діяльності. Сьогодні практично неможливо знайти сферу, в якій не використовуються інформаційні технології. Про це свідчить Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2012-2020 роки», де головним є забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості. Стратегічним завданням України до 2020 року є входження в інформаційне суспільство в якості його повноправного учасника, за умови збереженні політичної незалежності, національної самобутності й культурних традицій. Головними властивостями ІТ-технологій у системі управління документами є [1]: продуктивне охоплення аудиторії; оперативність; інтерактивність; таргетінг; ноннективність; проведення досліджень/вимірювань. Серед інших властивостей: негайний зворотний зв’язок між користувачем і засобами нових інформаційних технологій; комп’ютерна візуалізація навчальної інформації про об’єкти чи закономірності процесів, явищ, як таких, що реально відбуваються, так і «віртуальних»; архівне зберігання до-сить великих обсягів інформації з можливістю її передачі, а також легкого доступу та звернення користувача до центрального банку даних; автоматизація процесів обчислювальної інформаційно-пошукової діяльності, а також обробки результатів навчального експерименту з можливістю багаторазового повторення фрагмента чи самого експерименту; автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, організаційного управління навчальною діяльністю та контролю за результатами засвоєння. Види ІТ-технологій. Рух документальних потоків у суспільстві, здійснюється на основі розробки різного інформаційних технологій (ІТ), зокрема системи СЕДК. Системи електронної документальної комунікації (СЕДК) утворюють особливий інтеграційний шар (віртуалізацію) в автоматизованих інформаційних системах установ, забезпечують процеси створення, управління доступом, розповсюдження великих обсягів документів у комп’ютерних мережах та їх контроль над потоками документів. Інтеграція СЕДК може бу-ти виконана за допомогою різних підходів, включаючи використання об’єктно-орієнтованих інтерфейсів, конекторів, АРІінтерфейсів, веб-інтерфейсів технології інтеграції корпоративних додатків EAI (Enterprise Application Integration). Підтримання веб-технологій нині є однією з ключових вимог із боку корпоративних замовників. Йдеться про такі можливості, як управління веб-контентом, веб-аналітика, робота з електронними формами і складеними документами, соціальні комунікації, підтримання мобільних пристроїв і Business Process Management (BPM — управління бізнес-процесами) [2]. Тенденці-

Секція «Інформаційні технології та системи»

єю ecm-ринку є також зростання популярності нових моделей реалізації прикладних систем, у тому числі на базі software as a service (SааS — надання програмного забезпечення у формі послуги) і Open-source software (OS — відкрите програмне забезпечення). Нові технології, що орієнтовані на ІТ і використовують можливості спільної роботи та комунікації, open source-технології, тобто власне «соціальні СЕДК» (System of Engagement), все частіше інтегруються у бізнес-середовище. Підвищився інтерес компаній до концепції веб 2.0. Реалізована в умовах бізнескомунікацій як Enterprise 2.0 (Enterprise social software — соціальне ПЗ), вона стала одним з головних глобальних трендів у роз-витку управління контентом. Для роботи з електронними документами застосовують Dropbox (хмарні технології) та Google Doсs (онлайн-офіс). Висновки. Таким чином, ІТ-технології (СЕДК, Enterprise social software, Dropbox, Google Doсs та інші), забезпечують процес створення, управління доступом і поширення електронних документів у документних комунікаціях та забезпечують контроль над потоками документів в організації. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Асеев Г. Г. Электронный документооборот [Текст] / Г. Г. Асеев. – К.: Кондор, 2007. – 500 с. 2. Асеев Г. Г. Электронное правительство в Украине: проблемы / Г. Г. Асеев // Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку : матеріали міжнар. наук. конф. (22–23 листоп. 2012 р.) / М-во культури і туризму України, Харків. держ. акад. культури, Акад. мистецтв України, Ін-т культурології, Упр. культури і туризму Харків. облдержадмін. — Харків, 2012. — C. 205–207.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

УДК 004

Стельмах А.І.

студентка групи КН-23, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Ткаченко О.І.

СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ

В сучасних умовах глобалізації та інформатизації суспільства нового звучання набуває реформування та вдосконалення інформаційних технологій (ІТ) документо-інформаційного забезпечення. Швидко впроваджуються новітні досягнення ІТ і телекомунікаційних технологій через входження України до світового інформаційного простору. Зважаючи на швидкі темпи розвитку і вдосконалення комп’ютерної техніки, програмного забезпечення слід детальніше розглянути і відкоригувати питання використання нових ІТ у документо-інформаційному забезпеченні вищих навчальних закладів. Сучасні ІТ документо-інформаційного забезпечення спрямовані насамперед на перегляд технології традиційного діловодства і перехід до створення автоматизованих систем керування документообігом. Основними тенденціями розвитку ІТ документо-інформаційного забезпечення є [1, с.401]: – удосконалення систем інформаційного забезпечення; – централізація та інтеграція баз даних; – впровадження ІТ для документування інформації; – використання ефективних та потужних комп’ютерних мереж; – застосування спеціалізованих засобів захисту інформації. З розвитком ІТ визначилась тенденція до поширеного використання комп’ютерної техніки у сфері діловодства. В інформатизації документообігу виникли позитивні тенденції, серед яких: – підвищення рівня комп’ютерної грамотності працівників підприємства; – збільшення переліку комп’ютерних інформаційних обліків; – поширення використання комп’ютерної техніки в діяльності підприємства; – розвиток технологій безпаперової обробки інформації [2]. Перехід до електронного документообігу на базі новітніх ІТ за допомогою сучасного апаратного та програмного забезпечення уможливив створення у державних установах єдиний інформаційний простір документообігу, інтегруючи в інформаційний вузол усі системи збору, обліку, передавання, прийому та збереження інформації. Документообіг є важливою ланкою в організації діловодства в установі, так як він визначає не тільки інстанції руху документів, але і швидкість руху документів. У діловодстві документообіг розглядається як інформаційне забезпечення діяльності апарату управління, його документування, зберігання і використання раніше створених документів.

Секція «Інформаційні технології та системи»

У сучасній установі основними технологічними інструментами роботи з документами автоматизовані робочі місця виконавців й об`єднані в мережу. Якщо комп`ютерна мережа охоплює всі робочі місця персоналу в структурних підрозділах організації, то з`являється можливість використати мережу для переміщення документів. Спільне використання систем електронного діловодства і сховищ інформації дозволяє систематизувати і поєднувати інформацію, що полегшує її аналіз і складання звітів. При пошуку закономірностей у великих масивах даних можна приймати більш ефективні рішення, що базуються на технологіях діставання інформації з даних (datamining techniques). Основними принципами системи електронного документообігу, зокрема, є: – комплексний охват діяльності підприємства; – обробка вхідних документів, пересилка їх усередині організації, відправка вихідних документів, облік, реєстрація, контроль за виконанням, формування справ, організація зберігання і т.п.; – відстеження руху документів впродовж всього їхнього життєвого циклу; – можливість вибірки необхідної інформації по складному критерію і представлення її в зручному вигляді, наприклад: у вигляді друкованної форми, таблиці, експорту у файл, передачі по електронній пошті; – робота в мережі з великими обсягами даних; – легкість в освоєнні і адаптивність до задач клієнта. Сучасний інтерес до ІТ як інструмента комунікації спонукає до нових технічних та технологічних розробок в сфері електронного документообігу. Одним із основних напрямів сучасних українських державних установ є перехід до електронного документообігу, який значною мірою допоможе спростити організаційно-робочі питання та дозволить працювати не тільки над виконанням внутрішньовідомчих задач, але й задач міжвідомчого спектру. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Лугова Т.А. Новітні технології автоматизації роботи з документами на кафедрах вищих навчальних закладів / Т.А. Лугова, М.Г. Якубовська // Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття : зб. матеріалів VIІI міжнар. наук.-практ. конф. – Одеса : ОНПУ, 2015. – С. 399-407. 2. Іванова Т.В. Діловодство в органах державного управління та місцевого самоврядування: навч. посіб. / Іванова Т.В., Піддубна Л.П. – К.: Центр учбової літератури, 2007.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

УДК 004

Тригуб А.

Шикула О.М.

д.ф.-м.н., професор, завідувач кафедрою інформаційних технологій Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м.Київ, Україна

БІБЛІОТЕКА «GeekTPL» ДЛЯ ПРИСКОРЕННЯ РОЗРОБКИ ТА УНИКНЕННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ МІЖ РОЗРОБНИКАМИ

Останнім часом було розроблено багато різноманітних продуктів, які дають змогу прискорити розробку веб-сайтів та покращити якість готового продукту. Зокрема, бібліотека-шаблонізатор «GeekTPL», яка надає можливість уникнути повторюваності коду, конфліктів між розробниками різних спеціальностей, а також налагодити і покращити взаємодію між ними. На ринку існують подібні продукти, які добре себе зарекомендували, але вони не повною мірою відповідають вимогам проектів, оскільки неможливо вирішити поставлені задачі без доповнення коду продукту. Від конкурентів ця бібліотека відрізняється набором функцій та широким спектром задач, які можна вирішити за її допомогою. Бібліотека «GeekTPL» розроблена мовою РНР. Використання шаблонізатора «GeekTPL» дає такі переваги: – спрощення процесу виведення даних на сторінку; – спрощення налаштування зовнішнього вигляду сторінки; – уникнення конфліктів та покращення взаємодії між Front-end та Back-end розробниками; – прискорення розробки продукту завдяки автоматизації більшості тривіальних процесів; – збільшення швидкості завантаження сторінки завдяки підключенню тільки тих файлів, які використовуються; – зменшення об’єму коду. Наведемо приклад. Маємо звичайну сторінку сайта, яка містить стандартні блоки: Header, Menu, Content і Footer. Без використання шаблонізатора існує декілька варіантів їхнього відображення на одній сторінці: iframe, include через PHP або розміщення коду блоків для кожної сторінки у відповідному файлі. Але такі варіанти незручні у використанні. Окрім цього, для останнього варіанта виникає головна проблема: якщо необхідно відредагувати певний блок, то це треба виконати у кожному файлі, де є його код. При використанні шаблонізатора вписуємо в HTML-код певні теги, замість яких під час завантаження сторінки підставляється код блоків. До переліку основних функцій шаблонізатора належать: • автоматична підстановка коду блоків • заміна змінної • заміна масиву змінних

Секція «Інформаційні технології та системи»

• циклічне виведення блоків чи таблиць Функція «автоматична підстановка блоків» виконується першочергово при завантаженні сторінки. Вона шукає файли блоку з іменем, яке написане в тегу. Якщо файл знайдено, то його код буде підставлено на місце тегу, а тег буде видалено. Інакше тег буде видалено і з’явиться повідомлення про це. Функція «заміна змінної» є базовою для всіх функцій, які є в бібліотеці. Для того щоб виконати заміну в шаблоні, необхідно написати тег і дати йому ім’я, яке потім потрібно передати у функцію. Також у функцію необхідно передати дані, які потрібно відобразити на сторінці замість тегу. Функція «заміна масиву змінних» циклічно проходить елементами масиву і перевіряє наявність тегу у шаблоні з іменем, яке відповідає ключу масиву. У разі успішного пошуку обидві функції виконують заміну за допомогою функції «заміна змінної», передаючи в якості даних значення поточного елемента. Якщо тег із таким іменем відсутній, то він буде видалений із коду автоматично, а на сторінці з’явиться повідомлення про те, що цей тег не був замінений і система видалила його. Розглянемо приклад. Маємо сторінку, на якій у вигляді таблиці необхідно вивести таку інформацію: 1. ПІБ 2. Вік 3. Список рахунків із детальною інформацією: a. Номер особового рахунку b. Баланс Якщо спробувати реалізувати це без використання шаблонізатора, то необхідно використовувати вкладений цикл, код якого буде занадто складним і нагромадженим. Шаблонізатор, у свою чергу, спрощує розв’язання цієї задачі. Для того, щоб виконати циклічне виведення блоків, необхідно передати у функцію ім’я основного циклу і дані у масив масивів, і заміни будуть виконані автоматично, а для заміни даних внутрішнього циклу необхідно, щоб у внутрішньому масиві був елемент, ключ якого збігається з іменем внутрішнього циклу, і щоб в ньому зберігалась інформація у вигляді ще одного масиву. Ця бібліотека була використана в чотирьох проектах, і її переваги повністю доведені. Завдяки їй час розробки проекту зменшився приблизно в півтора рази і процес розробки став набагато комфортнішим. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Шаблонизаторы в PHP [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://habrahabr.ru/post/75901/ 2. Русаков М. Шаблонизатор на PHP [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://myrusakov.ru/php-template.html

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

УДК 044.414.2

Циба С.В.

аспірант 1-го року навчання, Національний університет біоресурсів та природокористування України, м. Київ, Україна

Голуб Б.Л.

к.т.н., завідувач кафедри комп’ютерних наук Національний університет біоресурсів та природокористування України, м. Київ, Україна

ПРОБЛЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІТИКИ ПРИ ФОРМУВАННІ ЕКСПЕРТНИХ ВИСНОВКІВ НОВИХ СОРТІВ РОСЛИН

По мірі розвитку сільського господарства та зростання потреб у забезпеченні високопродуктивними рослинними сортовими ресурсами держави потрібно звести до мінімуму[1] ризики при проведенні експертизи сортів рослин. В рамках вимог необхідно забезпечити якісне проведення кваліфікаційної експертизи заявленого нового сорту. При проведенні сортодосліду спостерігається постійне недовикористання накопичених даних з випробуваннях сортів. Причина цього насамперед у недосконалості засобів, аналітико-синтетичної обробки первинного інформаційного потоку. Фахівцю в дійсності потрібні не документи та цифри, а інформація – факти, концепції, розгорнуте бачення по виявленню недоліків та переваг сорту. В ході експертизи сортів рослин є багато факторів та чинників які впливають на якість проведення досліджень та формування кінцевого експертного висновку. Є ряд проблем які починаються від експерта який працює на полі, до фахівця аналітика який веде експертизу та контроль сорту. Польові експерти працюють зі застарілими методами оцінки рослин, всі показники знімаються та запасаються в ручному режимі на папір, потім передаються в дослідний інститут, де вносяться з папірців до бази даних. В даній ситуації велика вірогідність ввести помилкові результати та не достовірну інформацію при не точному та невірному знятті показників по рослинам на полі. Також експерт на полі має можливість виправити в паперовому документі, помилково, або навмисне змінити інформацію. Селекція і біотехнологія рослин не стоїть на місті, з кожним роком виводять нові сорти та які більш стійкі та пристосовані до різних кліматичних умов. Аналітика в свою чергу ґрунтується на сортах стандартах, які були закладені 20, а то і 30 років тому. Якщо сорт не відповідає вимогам, стандарту то він не придатний до поширення на території України. При проведення аналітики виникає ряд проблем зв’язаних зі застарілими засобами отримання [2]кінцевого експертного висновку, що до заявленого нового сорту. Основна проблема це отримання сертифікатів до поширення в Україні рослин як з високими показниками так і рослин які відповідають сорту стандарту, що в свою чергу погано впливає на економічний стан в країні. Врахувавши охоплені вище проблеми було прийнято розробити рішення які направленні на проведення автоматизації аналітики та підвищення якості прийняття

Секція «Інформаційні технології та системи»

рішень. Система базуєтесь на накопичених раніше даних які оброблюються та представляє інформацію, що до заявленого сорту відносно інших закладених дослідів. За основу взято не сорти стандарти, а показники випробувань певної культури за деякий проміжок часу (3-5 років ). В свою чергу дана система дозволяє виявити більш родючі та стійкі культури за певний період часу. Щоб уникнути невідповідності даних будується система, закритого типу[3], де при подачі заявником заявки на дослідження сорту генеруються та присвоюються автоматично коди для заявлених сортів, співробітники не матимуть змогу змінювати показники та бачити чий сорт проходить дослідження Для проведення польових досліджень експерт матиме гаджети (електронні ваги, планшет, датчики) для зняття показників та матиме змогу вносити дані в режимі онлайн до бази даних з поля. Науковий працівник, який знаходиться в інституті, аналізує отримані дані та проводить глибокий аналіз, оцінку та вірність внесених даних на полі. В разі необхідності провести перевірку чи був експерт на полі, або провести повторний контроль випробуваного сорту.. В кінці випробування моделюється експертний висновок без урахувань людського фактору, при друкуванні висновки розкодовуються та подаються вже з назвою ботанічного таксону та без коду який присвоювався на початку. Дана система розвантажить наукових співробітників, що дозволить експертам аналізувати потік інформації, в свою чергу закрита система дозволить прибрати можливість корупційної складової, та змін показників у ході сорто-досліду. В результаті проробленої роботи розроблювана система призведе до збільшення якості проведення експертизи сортів рослин, за рахунок усунення критичних факторів впливу, та підвищить економічний стан країни в аграрному секторі. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Методика проведення кваліфікаційної (технічної) експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні (ПСП). Загальна частина / Методику підготували: к. с.-г. н., Ткачик С. О., к. с-г. н. Присяжнюк О. І., к. с.-г.н. Лещук Н. В.// – 4-те вид., випр. і доп. – Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016. –79 с.А 2. Згуровський М.З., Панкратова Н.Д. Основи системного аналізу. / М.З.Згуровський , Н.Д. Панкратова– К.: Видавнича група BHV, 2012. – 544 с. 3. Український інститут експертизи сортів рослин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sops.gov.ua

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

УДК 004.45

Черниш Р.А.

студент групи Екк-1507, Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ, Україна

Ткаченко О.М.

ОГЛЯД ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ОБЛІКУ ДОМАШНЬОЇ БУХГАЛТЕРІЇ

Актуальність. Ведення домашньої бухгалтерії набуває особливої актуальності в період економічної нестабільності, коли спектр витрат пересічних громадян значно збільшується. Методи дослідження. Моніторинг програмного забезпечення, міжнародні дослідження користувачів. Основні результати. У статті розглядаються популярні програми для ведення домашньої бухгалтерії. Перераховано основні переваги та недоліки описаного програмного забезпечення, надається порівняльна таблиця. З поширенням інформаційних технологій та розвитку програмного забезпечення вести облік сімейного бюджету стало значно простіше завдяки спеціалізованим програмним засобам. Використання спеціалізованих програм має ряд суттєвих переваг на відміну від стандартного «паперового обліку», серед яких: • Можливість отримати точні та прості для розуміння аналітичні звіти всього за кілька секунд • Зручність і багатофункціональність • Синхронізація з кількома пристроями • Можливість отримати варіанти оптимізації витрат • Визначення динаміки витрат [1] Станом на 2016-2017 рік серед безкоштовного програмного забезпечення для обліку домашньої бухгалтерії популярними є наступні програми: HomeBank; Семейный бюджет Lite; Бухгалтерия Семьи; CashFly; Домашняя бухгалтерия Lite.[2] Серед комерційного програмного забезпечення для домашньої бухгалтерії є такі програми: Personal Finances, MyBudget та Icontrolmymomey. Ці програмні засоби мають розширений функціонал та постійну підтримку розробників. Висновок. Отже, кожна з наведених програм має свої недоліки та переваги. Відповідно до проведеного дослідження найбільш функціональним серед безкоштовного програмного забезпечення для ведення домашньої бухгалтерії є CashFly. Даний застосунок набрав 7 балів із 11 можливих. Трохи відстає від лідера застосунок HomeBank з 6 балами із 11 можливих. Наведені вище програми допоможуть в повній мірі реалізувати ведення домашньої бухгалтерії, що в перспективі дозволить оптимізувати сімейні витрати.

Секція «Інформаційні технології та системи»

HomeBank

AbilityCash

Семейный бюджет

Бухгалтерия семи

DomEconom

Свои деньги

CashFly

Таблиця 1. Порівняльна таблиця застосунків для домашньої бухгалтерії

Підтримка кількох рахунків

Підтримка української мови

Захист паролем

Можливість друку

Синхронізація

Програма Імпорт даних з сторонніх застосунків Розбивання витрат на категорії Виведення діаграм Візуалізація операцій Планування майбутніх витрат Підтримка основних форматів

Оцінка

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Топ-5 бесплатных программ домашней бухгалтерии на каждый день – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://geek-nose.com/top-5-besplatnyxprogramm-domashnej-buxgalterii-na-kazhdyj-den/ 2. Домашняя бухгалтерия. Обзор основных предложений на рынке – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://vseprogroshi.com.ua /ru/domashnyayabuxgalteriya-obzor.html

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

УДК 316.77

Чорний О.В.

студент факультету національної безпеки (Bezpieczeństwo Narodowe) Соціальна академія наук (Społeczna Akademia Nauk), м. Варшава, Польща

Юрченко Н.В.

студентка групи КН-23, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Коцюбівська К.І.

к.т.н., доцент кафедри комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

БЕЗПЕКА КОРИСТУВАЧІВ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Розвиток інтернет-технологій значною мірою сприяє швидкому обміну інформацією між людьми. Особливу роль у «віртуальному» спілкуванні відіграють соціальні мережі. Нерідко один користувач може бути зареєстрованим на декількох соціальних ресурсах одночасно. Отже виникає проблема довіри до великих потоків великої кількості інформації з різних, часто ненадійних, джерел. Користувачеві необхідно вміти фільтрувати надходження та обирати ті факти, які будуть корисними. У соцмережах як у найбільш довірчому каналі спілкування особливу небезпеку становлять психологічного впливу. Безперечно сучасна молодь тою чи іншою мірою залежна від соціальних мереж і більшість надає перевагу поспілкуватися з однолітками по Інтернету, а не у реальному житті. Час, проведений в Інтернет-мережах, для більшості минає надзвичайно швидко. Більшість із проблем (проблеми з навчанням, особистим життям, роботою) виникають через те, що люди засиджуються в соціальних мережах і не встигають виконувати інші справи [1]. Залежність молоді від інтернету негативно впливає на її поведінку, відбувається деградація, зменшення комунікаційних здібностей, відчуженість від навколишнього середовища; згубний вплив на здоров’я. Студентам більш цікаво проводити час у соціальних мережах, ніж на прогулянці зі знайомими. Та часто Інтернет стає першим помічником при вирішенні багатьох проблем: пошук нової інформації, новини, знайомства, заробіток для деяких людей. Авторитетні джерела інформують, що онлайн-залежність може негативно позначитися на пізнавально-інтелектуальних здібностях особистості, що впливають на можливість самостійно приймати рішення. Соціальні мережі вже стали невід'ємною складовою нашого життя. Можливо, скоро з’явиться новий вид залежності: залежність від соціальних мереж. Це серйозна проблема сучасної молоді й усього населення України взагалі. Люди часто не розділяють реальний світ з віртуальним. Ця мережа суттєво впливає на психіку людей, особливо дітей, які схильні до того, щоб витрачати свої кишенькові гроші(а часто і гроші взяті без дозволу батьків) на голоси, які можна обміняти на особистий рейтинг, або поповнити рахунок якоїсь гри. Також спілкуючись з друзями в соціальних мережах люди менше виходять на свіже повітря, спілкуються в реальності й узагалі неправильно розвиваються. Це лише деякі загрози з боку соціальних мереж. Обговорюючи безпеку у соціальних мережах важливо не тільки відмітити негативний вплив віртуального спілкування з точки зору психології, але й відмітити

Секція «Інформаційні технології та системи»

непоодинокі випадки шахрайства. Статистика показує, що завдяки соцмережам в 26 разів виросла кількість злочинів проти неповнолітніх; щороку в світі близько 100 чоловік розплачуються життям за повідомлення, залишене в соціальній мережі; у 2011 році четверо з 5 грабіжників у Великобританії використовували для підготовки пограбування соціальні мережі; близько 15% користувачів використовують соціальні мережі для стеження, особливо це практикується спецслужбами. Facebook в кінці листопада 2011 року запатентував систему стеження за користувачами поза межами соціальної мережі. Перебування в соцмережах збільшує ризик самогубства, оскільки робить людину більш відчуженою від дійсності, мінімізуючи контакти з оточуючими [2]. Переважна частина учасників спілкування в соціальних мережах, як показують узагальнення спостерігачів та статистичні дані, переймаються у своєму спілкуванні, насамперед, родинними, побутовими, груповими, професійними інтересами. У цьому є чимало позитивних, із гуманітарного погляду, сторін, оскільки йдеться про задоволення особистих інтересів людей, але й чимало проблемних і негативних моментів. Паралельно з цим набуває розвитку в мережах використання специфічних маніпулятивних технологій. Практика функціонування соціальних мереж у сьогоденні актуалізує необхідність прискорення роботи з впровадження ефективних технологій нейтралізації діяльності іноземних політичних, економічних, військових, розвідувальних структур, спрямованої проти інтересів України, у запобіганні проявам інформаційнодиверсійної діяльності терористичних організацій, груп, окремих осіб з метою дестабілізації суспільного життя в країні та завдання шкоди громадянам, державі, введення в систему інформаційних ресурсів спеціально організованої, неправдивої інформації, застосування негативного інформаційно-психологічного впливу на особу. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Лобко К.В. Вплив соціальних мереж на формування сучасної особистості. // Навчально-наукове видання «Проблеми людини у соціально-гуманітарному та медичному дискурсах» Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції з міжнародною участю. Харків. ХНМУ. – 2016. – С. 128–129. 2. 40 фактів про соціальні мережі. Центр інформаційної безпеки / [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://www.bezpeka.com/ua/news/2012/10/31/40facts.html. 3. Юр’єва А.М. Вплив соціальних мереж на суспільство / А.М.Юр’єва //Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи: науково-практичний журнал. - Луцьк: Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, 2015. - № 7 - 8 (6). - С. 81 - 83.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

УДК 004.62

Шаліманова К.О.

Студентка Екк-1507, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

Ткаченко О.М.

ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ GOOGLE DOCS ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В ДОКУМЕНТООБІГУ

В останні роки хмарні технології стали стандартом у багатьох організаціях. Серед широкого спектру хмарних сервісів офісного та персонального спрямування найвідомішою і найдосконалішою є Google Apps. Ця система включає: Google Docs (набір онлайн-сервісів для роботи над цифровими документами), Google Maps (набір карт і пов'язаних сервісів (наприклад, пошук маршруту), Google Sites (безкоштовний хостинг, який використовує вікі-технологію), Google Translate (перекладач), YouTube (відеохостинг), Google ArtProject (інтерактивно-представлені популярні музеї світу), Gmail (електронна пошта), Google Drive (простір для зберігання файлів) та інші. До переваг хмарної екосистеми Google можна віднести наявність найпопулярніших у світі пошукової та поштової системи, а також легкий і доступний інтерфейс, широкий вибір інструментів та можливостей. Проблемою залишається не оптимальний набір можливостей застосунків Google в освіті і документообігу [1]. Пакет Google для роботи з документами включає текстовий, табличний процесори, сервіс побудови форм, створення Інтернет-презентацій, сервіс хмарного зберігання файлів з функціями файлового обміну. Додатково для кожного акаунта доступні сервіси створення сайтів Google Sites, електронна пошта, календар, соцмережа Google+ та платформа обміну повідомленнями (текст, звук, відео) Google Hangouts. Документи, створені в Google Docs, нагадують полегшені версії популярних стандартів Word, Excel і Power Point від Microsoft, об’єкту Форми аналогів в додатках MS Office не має. Документи і таблиці, які створюються користувачем, зберігаються на спеціальному сервері компанії Google, або можуть бути легко експортовані в файл, що надає можливості доступу до ваших даних з будь-якого комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет. Доступ може бути захищений паролем. Використання Форм дуже зручне в різних галузях документообігу. За допомогою форм можна легко і швидко планувати заходи, складати анкети та реєстраційні форми, а також збирати іншу інформацію [2]. У формі використовуються такі елементи (рис.1): • Текст [Text] – використовується для простої вставки тексту: імен, електронних адрес, коротких текстових відповідей; • Текст у вигляді абзацу [Paragraph text] – може використовуватися для додавання більш довгих елементів; • Множинний вибір [Multiple choice] – надає можливість вибрати одну із за-

Секція «Інформаційні технології та системи»

здалегідь визначених відповідей; • Прапорці [Checkboxes] – на відміну від Множинного вибору, прапорці дозволяють користувачеві вибрати зі списку більше одного варіанту; • Вибір зі списку [Choose from a list] – користувачеві надається список, з якого він може вибрати один варіант; • Шкала [Scale] – дозволяє користувачеві визначити, наскільки він згоден або не згоден з текстом, і висловити силу своїх почуттів.

Рис. 1. Створення форми в Google Forms Питання легкого доступу до даних завжди було важливим в інформаційних технологіях. Для покращення доступу та забезпечення гідної конфіденційності інформації набули поширення "хмарні технології". Яскравим представником таких технологій є набір сервісів Google Docs. На відміну від традиційного програмного забезпечення, ці сервіси є відмовостійкими, швидкодійними і не займають простору на вашому комп’ютері. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бриксіна О. Google документы как инструмент формируюего оценивания.– [Електронний ресурс] // Учимся с Google и другими.– Режим доступу: www.narva.ut.ee/sites/default/files/nc/oppevahend.pdf 2. Сероштанова І. Создание учебных объектов в Google.– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://docs.google.com/document/d/19TRX6kZw6Zl12L VMLFT5QPSRTMtdw-Jm1fBXN2mS86I/edit

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

УДК-1082.004

Шевцова А.Ю.

студентка групи КН-36с, кафедра комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Ткаченко О.А.

к. ф.- м.н., доцент кафедри комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ ІГРОВОГО СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЛЮДИНУ

Інформаційна революція і створення комп'ютерних технологій – важлива віха в житті людства.. З комп'ютером пов'язані багато видів людської життєдіяльності: професійні, навчання, мистецтво, дозвілля і т.д. За допомогою комп'ютера людина створила принципово нове середовище проживання – «віртуальну реальність», яка існує поряд з реальним світом. Комп'ютерна гра – одне з втілень «віртуальності», послужила основою формування субкультури геймерів. Ігрова комп'ютерна культура при всій її зовнішньої привабливості і досить глибоке проникнення, особливо в молодіжне середовище, виявляється неоднозначною за своєю соціокультурної значущості і впливу на суспільство. Виникнення субкультури геймерів пов'язано з інформатизацією суспільства та культури. Кожна субкультура має свою певну картину світу, яка, багато в чому, визначає норми і цінності даної субкультури[1]. На превеликий, жаль проблема відеоігор залишається актуальною і сьогодні. Проблема полягає в тому, що велика кількість ігор не тільки не приносять користі, а ще, й можуть травмувати психіку, викликати залежність, замкнутість, негативні емоції, що можуть призвести навіть до самогубства [2,3]. Але пропоную звернути увагу на ігри, які впливають позитивно – вони розвивають швидкість реакції та думки, наполегливість та цілеспрямованість, навіть спритність. Ігри через Інтернет допомагають підучити англійську та розширити коло своїх знайомих. Американські дослідження доводять, що геймери, які прийшли в бізнес (відповідно досить юні хлопці) демонструють небачені результати, оскільки бізнес для них – та ж гра[4]. За даними інтернет журналу «CIKAVOSTI» стало відомо, що лікарі Грегорі Уест (Gregory West) з Монреальського університету і Веронік Бобо (Vеronique Bohbot) з Інституту психічного здоров’я при університеті Дугласа провели дослідження. Результати якого показали, що у людей, які часто грають у відеоігри, підвищується ефективність зорових здібностей, зокрема увага[5]. В статті Krishnan-Sarin S. «Video Games: good or evil?»[6] було розглянуто такі корисні аргументи від відеоігор: • Розвивають когнітивні і соціальні навички у дітей. Сюжетні ігри, де увага дитини зосереджена на оповіданні, підвищують здатність до концентрації і виробляють корисну звичку до читання.

Секція «Інформаційні технології та системи»

• Покращують пам’ять. Вчені попросили студентів-добровольців протягом 2 тижнів грати в одну із запропонованих відеоігор: Angry Birds в 2D або Super Mario в 3D. Після учасники пройшли тест на продуктивність пам’яті. Виявилося, що в порівнянні зі стідентами, які грали в 2D гри, учасники з другої групи поліпшили продуктивність пам’яті на цілих 12%. • Можуть вилікувати фобії. Психологи взяли на озброєння комп’ютерні ігри, як ліки проти фобій. Наприклад, фахівці лікарні Ван Гога в місті Шарлеруа (Бельгія) допомагають пацієнтці з агорафобією і акрофобією подолати страхи за допомогою шолома віртуальної реальності. • Підвищують ерудицію. Ігри допомагають розвиватися, розважаючи, і в цьому — їх головна цінність. Наприклад, стратегія Crusader Kings 2 охоплює всі ключові історичні події в Європі з 769 по 1453р. У ньому освітлене безліч фактів, яким не приділяли уваги на уроках історії. В даній роботі, що розглядається, пропонується звернути увагу на повчальні, розвиваючі та інтелектуальні ігри. Також, щоб уникати, негативних наслідків відеоігор, пропоную перед тим, як починати грати в будь-яку гру, прочитати відгуки або про користь даної гри. Третє рішення – не забувайте слідкувати за часом. Адже, буде не важливо корисна це гра чи ні, якщо приділяти їй багато часу ви отримаєте більше негативу ніж користі. Рішення четверте – уникати залежності від ігор. Якщо ви притримуєтесь попередніх рішень, але все ж таки відчуваєте залежність, то пропоную запросити друзів і пограти в ці ж інтелектуальні ігри тільки в «живу». СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Субкультура геймерів в контексті інформаційного суспільства [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.dslib.net/teorja-kultury/subkulturagejmerov-v-kontekste-informacionnogo-obwestva.html 2. Відеоігри негативно впливають на поведінку дітей [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://health.unian.ua/worldnews/1064269-videoigrinegativno-vplivayut-na-povedinku-ditey.html 3. Игровая зависимость ведет к самоубийству [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.golkom.ru/news/2115.html 4. Дослідження користі від відеоігор [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://svit24.net/technology/67-technology/72416-doslidzhennja-vyjavylybezumovnu-koryst-vid-videoigor 5. Користь і шкода від комп’ютерних ігор [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://cikavosti.com/vcheni-viyavili-korist-i-shkodu-videoigor-dlya-mozkui-zoru/ 6. Чотири аргументи на користь відеоігор [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://ukrhealth.net/chotiri-argumenti-na-korist-videoigor-abo-chomu-nevarto-boyatisya-kompyutera/

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

УДК 004.02

Шептуха А.И.

студент групи КН-13-1, Харьковский национальный університет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

Имангулова З.А.

к.т.н.,доцент кафедры системотехніки Харьковский национальный університет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

РАЗРАБОТКА МОБИЛЬНОГО ПРИЛОЖЕНИЯ ПОД OС ANDROID С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ГЕОЛОКАЦИИ

Мобильные телефоны имеют важное значение в современном мире и вряд ли будут заменены чем-то в ближайшее время. Для удовлетворения потребностей пользователей смартфонов в постоянно меняющемся мире мобильных разработок, увеличивается необходимость создания конкурентоспособного мобильного приложения. Все большее количество людей используют мобильный телефон не только для звонков, но и как планшет, в котором хранят всю необходимую информацию. Поэтому было принято решение о создании мобильного приложения для систематизации отображения списка покупок. Мобильное приложение разработано не для определенной категории людей, а для всех пользователей, которые совершают покупки и имеют смартфон с ОС Android. Ведь в последнее время намного удобнее стало хранить информацию не на бумажных листах или в голове, а систематизировать все в отдельном приложении. В качестве основных функций приложения можно выделить следующие: 1) регистрация нового пользователя; 2) добавление, изменение, удаление категории покупок; 3) добавление нового товара; 4) изменение данных о товаре; 5) удаление товара. В приложении пользователь может не только добавлять название товара, но и другие данные, такие как количество, фото, выбранное из галереи или сделанное камерой телефона, а также может полностью вычеркивать товар из списка, если пользователь его уже приобрел. Добавлять товар пользователь сможет не только посредством ручного ввода, но и голосового, используя сервис Google Speech, необходимо просто произнести название, после чего оно сразу будет внесено в список. В качестве БД была выбрана SQLite, так как она является встроенной технологией в Android, а также простой и удобной, потому что мобильное приложение не требует большой базы данных. SQLite доступна на любом Android-устройстве, её не нужно устанавливать отдельно [2]. Для разработки мобильного приложения была выбрана ОС Android. Эта операционная система является наиболее популярной ОС среди населения, поэтому была выбрана именно технология разработки под Android. По последним данным рыночная доля Android среди смартфонов составила 86,2%. Минимальная версия Android для компиляции приложения – 4.3 Jelly Bean, т.к. предыдущие версии уже считаются устаревшими. Поэтому пользователь сможет установить приложение на устройство, имея подходящую версию ОС [1]. Среди мобильных приложений есть аналоги приложений для совершения покупок под ОС Android и IOS. Подобные программы имеют достаточно ограниченный

Секція «Інформаційні технології та системи»

функционал, даже без возможности голосового ввода и добавления фотографии. После анализа основных функций приложения было приянято решение об улучшении возможностей программного продукта. Планируется выпустить следующую версию приложения и расширить функционал, чтобы пользователь мог добавлять геоданные о местах покупок. Основная идея заключается в том, чтобы приложение уведомляло пользователя и присылало push-notifications в том случае, если человек проходит в радиусе 50 метров от необходимого магазина, если есть новый список покупок из необходимой категории. Уведомление будет приходить в том случае, если список еще актуален и товары не вычеркнуты из списка. Также система будет запоминать места ваших покупок и отображать их месторасположение на карте. Для работы приложения с использованием функций геолокации необходимо постоянное подключение к сети Интренет и включен GPS-навигатор. При использовании компонентов Android SDK было принято решение использовать набор библиотек, которые реализуют частичную функциональность, а именно – Google Maps API, Google Location API, предоставляющие данные и сервисы для определения текущего месторасположения. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ 1. Дейтел П., Дейтел Х., Моргано М. Android для программистов: создаем приложения. – СПб.: Питер, 2013 – 560 с. 2. Разработка Android приложения [Электронный ресурс]. – Режим доступа к ресурсу: http://startandroid.ru/ru/

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

УДК 004.2, 004.42, 004.6

Шестакова В. М.

студентка групи ПІ-1319, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

Ткаченко О. А.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА ДОПОМОГИ В РОБОТІ НА КОМП’ЮТЕРІ ЛЮДЯМ З ВАДАМИ ЗОРУ

Без надання відповідної освіти людям з вадами зору, що надасть можливість їх подальшого працевлаштування за обраною спеціальністю, неможлива їхня інтеграція до сучасного суспільства. ІТ для людей з вадами зору – можливість доступу до світового інформаційного простору. Люди з вадами зору прагнуть до визнання їх інтересів і потребують лише часткової допомоги зі сторони. Закони України [2] та інші заходи і інституції [3] відображають особливості соціальної адаптації людей з вадами зору до умов сучасного інформаційного суспільства. Соціальна інтеграція людей з вадами зору вимагає застосування новітніх ІТ. Тому виникає потреба у створенні навчальних закладів з комп’ютерно-орієнтованою підготовкою і спеціалізованих програм допомоги в навчанні та роботі людям з вадами зору. Роботу за ПК можна поділити на: 1) отримання з екрана монітора інформації про стан ПК та виконуваних на ньому програм; 2) керування роботою ПК за допомогою маніпулятора (миші, тачпаду тощо), переміщуючи курсор та відкриваючи вікна, «кліком» на ярлики, пункти меню тощо. Для людини з вадами зору вказані вище дії можна інтерпретувати так: 1) отримання інформації з монітора ПК за допомогою спеціальних програм, які: збільшують зображення на моніторі; виводять інформацію у звуковому вигляді через програми-синтезатори мови (на колонки чи навушники), у друкованому – шрифтом Брайля (на брайлівський дисплей); 2) керування роботою ПК (ОС, програмами користувача та програмами екранного доступу) без використання маніпулятора через команди, які подаються з клавіатури за допомогою відповідних комбінацій клавіш [4]. Помічниками для людей з вадами зору є програми, які переводять текстову інформацію в голосову. Зустрічаються комерційні та безкоштовні версії таких програм, серед яких можна виділити: − екранний диктор в ОС Windows та Mac OS: дозволяє прослухати текстову інформацію, назви вікон, кнопки, пункти меню тощо; керувати роботою ПК за допомогою комбінацій клавіш; − екранний диктор Jaws: дозволяє «читати» з екрана і набирати текст, озвучуючи текст на екрані, кнопки, пункти меню, тексти в документах, тощо; озвучує натискання клавіш клавіатури; забезпечу використання різних голосів шляхом інсталяції синтезаторів мови; застосовує шрифт Брайля для читання тексту з екрана

100

Секція «Інформаційні технології та системи»

та його введення (програмний продукт не є безкоштовним); − екранний диктор NVDA (Non Visual Desktop Access): дозволяє людям з вадами зору працювати на ПК, виводячи всю необхідну інформацію за допомогою мови або на брайлівський дисплей; використання цього спеціалізованого програмного забезпечення безкоштовно [5]; − екранні диктори: програми «Горинич» і «Speechka», створені на основі продуктів Google, при наборах команд дії асоціюються зі словом чи словами; − екранні диктори Cobra (це не просто диктор, а набір програм для слабозорих людей, який включає в себе екранну лупу, екранний диктор і ще декілька допоміжних утиліт) як і Jaws є комерційним продуктом. Голосове керування – спосіб взаємодії з пристроєм за допомогою голосу. На відміну від розпізнавання мови, голосове керування призначене для введення керівних команд – наприклад, «відкрити файл», «показати погоду на завтра», «вимкнути звук». За допомогою системи голосового управління можна вводити й контент (числа й текст), проте оператору доведеться робити чіткі паузи між окремими словами [1]. Для розширення можливостей людей з вадами зору у роботі та для збільшення вибору серед існуючих безкоштовних програм авторами було вирішено розробити систему допомоги при роботі на ПК людям з вадами зору на основі голосового керування, приймання голосових команд, серед яких: відповідь на питання про дату та час для швидкого орієнтування користувача; перегляд web-сторінок, пошук інформації за допомогою Інтернет та голосове озвучення знайденої інформації; призупинення чи відновлення роботи системи, щоб мати змогу говорити, не активуючи команди; перегляд та редагування текстових документів; запуск консольних додатків з командного рядку; вимкнення ПК та інші. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Голосове керування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Голосе_керування 2. Закон України про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/875-12 3. Навчально-інформаційний комп'ютерний центр Українського товариства сліпих (НІКЦ УТОС) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.blind.org.ua/index.htm 4. Огляд базових принципів роботи незрячих за комп'ютером [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.inc.in.ua/our-articles/45-articles/247-ohlyadbazovykh-pryntsypiv-roboty-nezryachykh-za-kompyuterom.html 5. Робота на комп'ютері без використання зору [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dszn-zoda.gov.ua/node/94

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

101

УДК 621.9

Шульга О.О.

студентка групи ІТ-12-2, Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ, Україна

Гетьман І.А.

к.т.н., доцент кафедри комп’ютерних інформаційних технологій, Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ, Україна

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ОПЕРАТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ МЕХАНООБРОБНОГО ЦЕХУ

Кожен підрозділ підприємства повинен забезпечити ритмічність випуску продукції. Підприємства, які працюють неритмічно, значно недовикористає свої виробничі потужності. Це проявляється у виробничих простоях, недогрузке устаткування або його перевантаженні в якийсь відрізок часу, скорочення робочих місць або надурочних роботах. Робота за графіком забезпечує нормальну виробничогосподарську діяльність підприємства і створює сприятливі можливості для використання внутрішніх резервів. Оперативне управління сучасним підприємством здійснюється за допомогою сукупності взаємопов'язаних функцій - планування, організації, диспетчирування (облік, контроль, аналіз та регулювання). Діюча на підприємствах система оперативного управління побудована, як правило, за ієрархічним принципом з розподілом функцій централізованого і децентралізованого управління. Процес оперативного управління виробництвом включає такі етапи: оперативно-виробниче планування, оперативний облік, поточний контроль і регулювання [1]. Оперативно-виробниче планування являє собою завершальний етап внутрівиробничого планування. Завданням оперативно-виробничого планування є забезпечення своєчасного й якісного виконання річних задач, що передбачені планами соціально-економічного розвитку підприємства, організація злагодженої роботи усіх підрозділів для рівномірного, ритмічного випуску продукції у встановлених обсягах і номенклатурі при повному і раціональному використанні наявних економічних і виробничих ресурсів. Під оперативно-виробничим плануванням розуміють здійснення поточної діяльності планово-диспетчерських підрозділів протягом короткого періоду. Зміст оперативновиробничого планування полягає в наступному: розробка прогресивних календарнопланових нормативів; розробка планів-графіків руху предметів праці в часі і просторі в процесі виробництва; доведення розроблених планів-графіків до цехів, дільниць і робочих місць; контроль над виконанням виданих планів-графіків; поточне координування роботи сполучених цехів, дільниць і робочих місць. У процесі оперативно-виробничого планування розробляються і доводяться до всіх підрозділів завдання на плановані відрізки часу (квартал, місяць), здійснюється календарне планування їх діяльності. Залежно від змісту і термінів дії оперативне планування підрозділяється на два види: календарне та поточне. Календарне планування включає розподіл річних планових завдань по виробничих підрозділах і термінів виконання, а також доведення встановлених показників до конкретних виконавців робіт. Поточне планування або диспетчирование виробництва передбачає оперативний контроль і регулю-

102

Секція «Інформаційні технології та системи»

вання ходу виробничих процесів, а також облік випуску продукції і витрачання різних ресурсів. У залежності від сфери застосування оперативне планування підрозділяється на міжцехове і внутрішньоцехове. Міжцехове планування включає: розробку виробничих програм підприємства в цілому за обсягом, номенклатурою та термінами; планування, регулювання і контроль виконання виробничих програм цехами в цілому як самостійними виробничими одиницями; координацію роботи основних цехів між собою і зв'язок їх з допоміжними та іншими підрозділами [1]. Програмне забезпечення програмного продукту для автоматизації оперативного планування механообробного цеху розробляється в середовищі Microsoft Visual Studio 2013 на мові C #. Головна форма містить поля, в які вводяться значення. Вихідна база даних створена в Microsoft Access. Для планування розробляються такі таблиці: технологічний процес, терміни, робочі, звіти. Спочатку заповнюються поля для таблиці технологічного процесу, який містить інформацію про номер замовлення, найменування замовлення, номер деталі, номер креслення і обладнанні, на якому повинна бути виконана дана операція. Далі вибираються терміни виконання даного замовлення, робочі, які будуть її виконувати з відповідним розрядом працівника. Після всіх виконаних дій складаються наряди, які заносяться в звіт. Головна форма програми зображена на рисунку.

Рис. Форма програми для таблиці Терміни Розроблене програмне забезпечення допоможе автоматизувати виробниче планування в цеху механічної обробки. Корисність роботи полягає в збільшенні продуктивності праці шляхом зменшення витрат, пов'язаних з ручним формуванням планових документів і аналізом виконуваних робіт. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Васильков В. Г. Організація виробництва: Навч. посібник./ В.Г. Васильков − К.: КНЕУ, 2013. – 524 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

103

УДК 65.011.56

Яременко М.М.

Студент , Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ, Україна

Бородкін Г.О.

ст.викл. кафедри комп’ютерних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ, Україна

СИСТЕМИ АЕРОКОСМІЧНОГО ЗОНДУВАННЯ СТАНУ ТЕРИТОРІЙ

Вирішення багатьох екологічних задач стало неможливим без використання аерокосмічних методів, які допомагають забезпечити об'єктивність інформації, широту охоплення і оперативність надходження. Аерокосмічне зондування змінених територій виявилось ефективним альтернативним засобом для встановлення усіх антропогенних змін навколишнього середовища. Створення космічної системи дослідження екологічних компонентів навколишнього середовища дозволяє забезпечити моніторинг стану навколишнього середовища і прогнозувати зміни його якостей [1, 2]. Для якісного розпізнавання об’єктів важливе значення має просторова роздільна здатність вхідного мультиспектрального зображення. Як правило, на знімках зустрічаються спотворення різного характеру, які ускладнюють подальшу обробку: шуми, колірні та геометричні спотворення, тощо. Існуючі на сьогодні алгоритми підвищення інформативності та якості мультиспектрального зображення дозволяють уникнути подібних проблем та прискорити час обробки. Це означає, що використання подібних алгоритмів на попередньому етапі розпізнавання та 3D моделюванням є необхідним. Традиційно, для розпізнавання фотограмметричних зображень використовують статистичні моделі класифікації, які можна контролювати (режим навчання) або не контролювати (режим без навчання). Загальна схема методів класифікації наведена на Рис. 1.

Рис.1. Загальна схема методів класифікації

104

Секція «Інформаційні технології та системи»

Класифікації без навчання (Unsupervised) – це процес, при якому розподіл пікселів зображення відбувається автоматично, на основі аналізу статистичного розподілу яскравості пікселів. Слід зазначити, що перед початком класифікації невідомо скільки і яких об'єктів є на знімку, а після проведення класифікації необхідно здійснювати дешифрування отриманих класів щоб визначити, яким об'єктам вони відповідають. У свою чергу, при класифікації з навчанням (Supervised) відбувається порівняння значення яскравості кожного пікселя з еталонними. У результаті, кожний піксель відноситься до найбільш відповідного йому класу об'єктів [3]. На сучасному етапі дослідження стану навколишнього середовища широкого використання набули дані, одержані за допомогою мультиспектральних сенсорів із супутників NOAA/AVHRR, Landsat 5 TM, Landsat 7/ETM+, Terra/Modis, Terra/Aster, SPOT-4, SPOT-5, IRS-1D, IRS-P6, RapidEye. Зростають масштаби використання даних, одержаних на основі гіперспектральних сенсорів, що суттєво розширює спектр задач супутникового радіолокаційного моніторингу. Для обробки таких даних широко застосовується спеціальне програмне забезпечення, основним завданням якого є забезпечення автоматизації і обробки розширених часових серій для дуже великих наборів зображень з часовою розподільною здатністю в один день, 10-днів, один місяць або один рік. До подібних програмних засобів відноситься система SPIRITS («Програмне забезпечення для обробки і інтерпретації часових серій віддалено отриманих зображень»), розроблена компанією VITO для MARS/JRC. Вона дозволяє зберігати як службову інформацію (використання землі, адміністративні межі територій, сценарії обробки зображень) так і файли з мета-даними, які являють собою растрові модифіковані файли, фактично - супутникові знімки. Система також зберігає і регіональні статистичні дані. Для візуалізації отриманих даних застосовуються PNG-файли карт швидкого перегляду. Слід відзначити можливості системи для створення структурованого сховища даних: актуальні дані (статичні, одноразові), історичні усереднені дані, відмінності у порівнянні з довгостроковою середньою величиною або з іншим часовим зрізом. Розвинені засоби подання результатів моніторингу у вигляді мап з прив’язкою до адміністративно-господарського розподілу територій роблять систему ще більш привабливою. Серед процедур, які існують в системі, слід відзначити обробку фенологічних параметрів та проведення кластерного аналізу отриманих даних. Описана система є ефективним засобом оцінки екологічних показників як на поточний момент часу, так і в історичному та прогнозному аспекті. Проте, наявність шумів на похідних зображеннях потребує пошуку альтернативних джерел даних для досліджень. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи сучасної екології: Навч. посіб. — 4-те вид., перероб. і допов. — К.: МАУП, 2004. — 340 с. 2. Michael Begon, Colin R. Townsend, John L. Harper Ecology: from individuals to ecosyste s. — Wiley-Blackwell, 2006. — 738 с. 3. Гнатушенко В.В., Кавац О.О., Кібукевич Ю.О. Умови та обмеження методів інтелектуальної обробки ко-смічних зображень для подальшого 3d моделювання. Штучний інтелект, 2015, № 1-2 cc: 54-62, ISSN 1561 – 5359

105

Секція

«ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕСІВ І СИСТЕМ»

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

106 УДК 519.86

Бружа А.А.

студентка групи ЕКОс-16, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Вовк Л.В.

к. фіз.-мат.н., доцент, доцент кафедри економіки, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Поширеною методикою опису, аналізу й прогнозування економічних процесів є моделювання. Моделювання – одна з основних категорій теорії пізнання, дослідження явищ, процесів або систем об’єктів шляхом побудови і вивчення їхніх моделей [1]. Труднощі впровадження культури моделювання у практику в значній мірі пов’язані зі складністю опису економічних процесів, структури економічного розвитку тощо. Економіко-математичне моделювання має на меті дати об’єктивний і несуперечливий прогноз, який ґрунтується на вивченні техніко-економічних тенденцій і закономірностей, що склалися в поточному і майбутньому періодах, базуються на наявних ресурсах (фінансових, сировинних, людських та інш.), виявлених потребах економіки та їх динаміці[1,2]. В даній роботі розглядається питання сутності й проблематики макро економікоматематичного моделювання, важливості розширення спектру задач, впровадження методики на практиці, що стає все більш можливим завдяки бурхливому розвитку комп’ютерних обчислювальних технологій. Також проведено короткий огляд деяких відомих моделей макрорівня не лише з точки зору економічної актуальності, а й з аспектом побудови математичної моделі та можливості знаходження розв’язання. Економіко-математичне моделювання використовується не лише для прогнозування та моделювання підприємницької діяльності, а й при складанні економічних прогнозів на макроекономічному рівні. До таких моделей відносяться, наприклад, однофакторні та багатофакторні моделі коливання валютних курсів, економічного зростання, економічного розвитку, моделі розподілу національного доходу, структурні, міжгалузеві, галузеві моделі, сіткові моделі, розподілу заробітної плати і доходів та інші [2]. Об’єктом моделювання можуть бути наслідки реформ грошової, бюджетної й податкової політики, зміна рівня цін на енергоносії, внутрішні та зовнішні зміни економічного середовища тощо. З точки зору математики й програмування такі моделі характеризуються великою кількістю рівнянь, кожне з яких описує свій аспект економічного розвитку. Практика прогнозування економічних процесів з використанням економікоматематичних методів та моделей властива як країнам з державно-регульованою, так і з ринковою економікою. Лідером моделювання економіки є США. Найбільш відомою є модель ОВЕ моделювання заходів державної економічної політики щодо врівноваження попиту та пропозиції. Критерієм ефективності такої моделі є мінімальний рівень безробіття та максимальний рівень зростання ВНП. Математична модель складається з 34 рівнянь.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

107

Уортонська модель призначена для довгострокового прогнозування економіки. Складність математичної постановки: 265 рівнянь і 324 тотожностей, які описують 47 галузей економіки, містить в собі нелінійні економетричні залежності на зразок кривої Філліпса, яка графічно відтворює зв'язок між рівнем заробітної плати та рівнем безробіття. Бруклінська модель призначена для аналізу і довгострокового прогнозування економіки США. Містить 30 галузевих блоків, 68 стохастичних рівнянь, оперує 200 ендогенними та 100 екзогенними змінними. Значення цієї моделі в тому, що вона вперше продемонструвала можливість практичного впровадження потужних макроекономічних моделей у практику. Модель Санта-Льюіса є найменшою макроекономічною моделлю, оскільки містить всього 5 лінійних рівнянь та 4 тотожності, що ніяк не зменшує її економічну користь: дана модель дозволяє дослідити вплив альтернативних варіантів грошовокредитної та фіскальної політики, монетарних та фіскальних впливів на зміни загальних сукупних витрат, реального ВВП, безробіття цін і процентних ставок. Найбільш поширеною на практиці стала макроекономічна модель Франції під назвою FIFI. 2000 рівнянь математичного опису характеризують поведінку суб’єктів господарювання та елементи фінансового моделювання. Друга версія динамічна багатосекторна модель DMS, яка описує 13 галузей економіки, містить 1300 рівнянь, 300 з яких характеризують поведінку суб’єктів господарювання. Подібні макроекономічні моделі існували й в Україні. Одна з них – макромодель економіки України-1, призначена для середньострокових прогнозів розвитку ключових макроекономічних показників. Макроекономічна модель прогнозування УКРМАКРОЗ має блокову структуру і включає шість підсистем: виробництво, зайнятість і безробіття, фонди та капітальні вкладення, фінанси та податки, соціальна сфера, ринок товарів і послуг. Отже, засобом вивчення закономірностей розвитку економіки є економікоматематична модель. Головне призначення прогнозування як однієї з форм планової діяльності полягає в аналізі та виявленні основних закономірностей і тенденцій розвитку економіки, передбаченні змін умов і факторів цього розвитку, створенні наукової бази для розробки довгострокової економічної політики та прийняття рішень щодо її реалізації. Науково-технічний і технологічний прогрес, розвиток інформаційних технологій і програмного забезпечення розширили потенційні можливості впровадження інструментарію економіко-математичного моделювання на практиці. Навіть на рівні макромоделей. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Таха, Хемди А. Введение в исследование операций [Текст] / Хемди А. Таха. Издательский дом «Вильямс»: М, 2007. – 912с. 2. Козловський С.В. Фінансова математика [Текст]/С.В. Козловський. - Фінансова математика: Навч. Посібник. – К.:Знання України, 2006. – 308 с.

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

108 УДК 330.42/316.4.051.2

Горєлов Є.О.

cтудент групи КН-86м, Київський університет культури, м.Київ, Україна

Булига К.Б.

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ТА СИСТЕМ

Постійне ускладнення об'єктів соціально - економічної сфери спричинило необхідність вдосконалення механізмів управління ними. На відміну від фізичних систем, соціально-економічні мають істотну відмінність, радикально відрізняє ці системи від усіх інших. Це людський фактор. В цілому соціально-економічні системи підкоряються тим загальним законом, які існують для відкритих складних систем. Це дає деяке право використовувати той багатий матеріал і випробувані методи, напрацьований в матеріальних галузях знання. Однак, у вигляді згаданого вище людського фактора, моделі, побудовані на базі точних наук, не можуть адекватно відображати поведінку таких систем у реальному світі. Більшість математичних моделей, що описують поведінку ринку, використовують передумови, які не мають нічого спільного з реальним станом справ. Багато з них популярні в силу своєї простоти, однак їх використання для прогнозу поведінки реального об'єкта загрожує у кращому випадку розбіжністю прогнозного значення і реального результату. Так, наприклад, використання множинної лінійної (рідше нелінійної) регресії пояснюється простотою отримання вихідної моделі, її інтуїтивної ясності і великим інструментарієм дозволяє автоматизувати процес моделювання. Однак, в основі регресійного аналізу лежать передумови, які повинні були б стримувати його використання[1]. Невідповідності між розрахунковими значеннями і фактичними називається помилкою моделі, а їх спільний вплив на процес визначається випадковою величиною. Передбачається, що помилка моделі підпорядковується нормальному закону розподілу випадкової величини, що не є істинним в реальних процесах. Як бачимо, використання регресійної моделі накладає на дослідника безліч обмежень. Але як часто на них звертають увагу? Статистичні моделі не виправдовують себе при прогнозуванні поведінки соціально – економічних систем. Більшість подібних методів і моделей, що сформувалися в технічній сфері були перенесені або адаптовані для вирішення завдань що виникають у соціально – економічній сфері. І як наслідок, результати отримуються при використанні цих моделей в економіці не виправдовують себе. Передумови або теорія лежать в основі тієї чи іншої моделі відіграють визначальну роль в застосовності моделі до процесу або явища. Використовуючи статистичні та стохастичні моделі, що описують поведінку ринків, більшість дослідників не надають належної уваги тимчасової складової процесів. Якщо бути більш точним, то історичної складової. Обидва підходи ігнорують час як змінна у поданні динаміки системи. Стохастична статистика просто відмов-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

109

ляється від часу, поєднуючи дані ряду часу в гістограми. В стохастичних системах робиться припущення, що поведінка процесу носить загалом випадковий характер, при цьому часовий ряд нормальний, стаціонарний, і змінні незалежно розподілені[2]. Однак не будемо забувати, що на відміну від фізичних систем, соціальноекономічні системи, що володіють історичною пам'яттю. Процеси, коли-небудь що відбулися в такій системі, залишають інформаційну закладку і при виникненні хоча б тільки передумов до повторення аналогічного стану, вся система, без явних фізичних впливів на неї ззовні, коригує свою поведінку з метою запобігання або відтворення аналогічній ситуації. Більше того, сам факт існування в минулому деякої ситуації впливає на поведінку системи постійні тиск. Подібні явища не враховуються ні в статистичних, ні в стохастичних системах. Зазвичай ці значення суттєво відрізняються від середніх даних процесу і носять локальний, короткостроковий характер. Як відомо, перед обробкою даних зазвичай проводиться операція «придушення шуму» в таблиці вихідних даних. Ця операція покликана скоротити число даних, що не несуть суттєвої інформації та полегшити виявлення основних тенденцій. Однак, якщо ми маємо справу з нестабільною економікою, то в її поведінці часто спостерігаються різкі сплески. Вони носять характер короткочасних, але їх наслідки позначаються на тривалому проміжку часу[3]. При використанні регресійного аналізу, з невідповідною моделлю і невірним часом дискретизації, цей сплеск буде відсіяний і його вплив у кращому випадку відіб'ється в значенні дисперсії. На сьогоднішній день розроблено велику кількість різних моделей, що описують ті або інші сторони функціонування ринкової системи. Більшість з них є адаптацією існуючих математичних, фізичних, рідше біологічних теорій і методів до опису ринкових взаємодій. Кожен з цих методів має свої передумови і припущення, які не відповідають реальному стану або поведінки системи, але суттєво полегшують сам процес моделювання та інтерпретацію результатів моделювання. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 2010. 2. Бандурка А.М., Червяков И.М., Посылкина О.В. Фінансово-экономический аналіз. – Х.: Изд-во Харьк.ун-та внутр дел, 2009. 3. Бланк И.А. Управление денежными потоками. – К.: Ника – Центр: Эльга, 2008.

110

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

УДК 519.866

Данилець Ю.О.

магістр, Національний університет «Острозька академія», м. Острог, Україна

Недзведовська О.Є.

викладач кафедри економіко-математичного моделювання та інформаційних технологій, Національний університет «Острозька академія», м. Острог, Україна

МОДЕЛЮВАННЯ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ ЗА РЕГІОНАМИ У 2016 РОЦІ

З переходом до ринкової економіки питання безробіття все гостріше виступають на порядку денному. Безробіття – невід’ємний елемент ринку праці, соціальноекономічне явище, при якому частина робочої сили не зайнята у виробництві товарів та послуг. У реальному економічному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом. Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності працюючого населення, а з іншого – великим суспільним лихом. Безробіття – соціально-економічна ситуація, при якій частина активного, працездатного населення не може знайти роботу, яку ці люди здатні виконати. Безробіття обумовлено перевищенням кількості людей, які бажають знайти роботу, над кількістю наявних робочих місць, що відповідають профілю і кваліфікації претендентів на ці місця [1]. Одним із найважливіших показників функціонування ринку праці є рівень безробіття. Разом із інформацією про стан економічної системи безробіття є базою для оцінки та аналізу макроекономічної ситуації в країні. Високий рівень безробіття призводить до економічних втрат, соціальної напруги і погіршення рівня життя людей. Безробіття несе в собі економічні, демографічні та соціальні втрати для суспільства. Надмірне безробіття негативно відображається на всій економіці країни, саме тому вивчення цього питання на сьогодні є актуальним. Проте ця проблема залишається невирішеною, тим паче в умовах вимушеної неповної зайнятості, заборгованості з виплат заробітної плати тощо. Все це призводить до зменшення конкурентоспроможності національної економіки. Вирішенням проблеми безробіття займалися такі вчені, як Л.Гальків, І. Моцін, М. Папієв, О. Піжук, Я. Міклош, В.Фелоренко. Питання взаємозв’язку інфляції і безробіття досліджував А. Філліпс, в подальшому П. Самуельсон та Р. Солоу. Артур Оукен прийшов до висновку, що рівень безробіття знаходиться у визначеній числовій залежності від динаміки внутрішнього валового продукту, і навпаки [2]. Відправними моментами теоретичного аналізу Дж.М. Кейнса в його «Теорії зайнятості та безробіття» є поняття ефективного попиту та вимушеного безробіття, рівноважний стан економіки в короткостроковому періоді (незмінні стан техніки, обсяги використаних ресурсів, витрати, зайнятість трудових ресурсів), урахування фактора економічної невизначеності та очікування. Не відступають від питання безробіття і багато вітчизняних вчених. Підкреслюючи важливість даного питання Єлісєєва відмічає, що у країнах з ринковою економікою зайнятість та безробіття вивчаються систематично оскільки інформація необхідна для регулювання ринку праці, забезпечення соціального захисту населення, організації своєчасної професійної підготовки та перепідготовки кадрів [3].

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

111

Власенко та інші відмічають, що поряд з валовим внутрішнім продуктом та інфляцією безробіття є одним з трьох важливих показників функціонування економіки [4]. Метою дослідження є виявлення зв’язку між окремими детермінантами та загальною чисельністю безробітних в регіонах України на основі статистичних даних. Залишаються питання, пов’язані з безробіттям в Україні, які потребують подальшого розгляду. До них можна віднести проблеми соціально-економічних наслідків та втрат від безробіття, а також його впливу на безпеку національного розвитку. Результати дослідження є статистично підтвердженими і несуть реальну рекомендаційну цінність для держави. Для того, щоб побудувати модель, що описує вплив факторів на кількість безробітних, а саме, середня заробітна плата, заборгованість заробітної плати, попит на робочу силу, ми використали дані станом на 2016 рік. Кількість безробітних – дані взято із сайту Державного Комітету Статистики України [5], середню заробітну плату, заборгованість заробітної плати, попит на робочу силу – дані взято із Статистичного збірника «Регіони України» за 2016 рік [6]. Вибірка становить 24 області. Було сформульовано такі гіпотези: • середня заробітна плата позитивно впливає на кількість безробітних у регіонах; • заборгованість заробітної плати призводить до зростання кількості безробітних у регіонах. Використано такі позначення: y – кількість безробітних, осіб; 𝑥1 – середня заробітна плата, грн; 𝑥2 – заборгованість заробітної плати (далі з/ п), млн. грн; 𝑥3 – попит на робочу силу, тис.осіб. Для досягнення поставленої мети було виконано ряд завдань: • вивчено степінь розробки проблеми; • проведено вибір факторних ознак, що впливають на народжуваність, для побудови регресійної моделі; • перевірено функціональну форму моделі; • проведено обрахунки параметрів моделі; • провірено рівень значущості регресійного рівняння; • протестовано адекватність моделі; • проведено оцінку розподілу залишків моделі; • перевірено істотність зв’язку в моделі; • протестовано модель на наявність автокореляції; • протестовано і виправлено наявність гетероскедастичності в моделі; • перевірено модель на наявність ендогенності. Рівняння регресії, яке ми отримали після перерахованих вище кроків: у = -2366,18 + 15,61*𝑥1 + 387,07 ∗ 𝑥2 + 7538,45 ∗ 𝑥3 t-статистика = (2,27) (4,61) (3,44) За допомогою даної моделі було досліджено вплив детермінантів безробіття в регіонах України, а саме: середньої з/п, заборгованості з/п та попиту на робочу силу. Отже, при рівні значущості в 5%, дана модель відображає залежність між цими детермінантами і кількістю безробітних у регіонах на 77,9% у 2016 році.

112

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

Отже, з рівнем значимості 5%, ми стверджуємо, що зв'язок між середньою з/п і кількістю безробітних є істотним (t=2,27 > 𝑡0.05= 2,07), а тому при збільшенні середньої заробітної плати на 1 грн., кількість безробітних зменшиться на 15,61 осіб. З рівнем значимості 1%, ми стверджуємо, що зв’язок між заборгованістю з/п і кількістю безробітних є істотним (t=4,61>𝑡0.01=2,07), а тому при збільшенні заборгованості з/п на 1 млн. грн., кількість безробітних зросте на 387,07 осіб. Відповідно до проробленої роботи, в ході дослідження було виявлено, що дана модель є статистично значущою та адекватною дійсності в цілому, і також здатна описувати реальні економічні явища, оскільки підтвердила наші початкові гіпотези. Отте, підвищення рівня середньої заробітної плати позитивно впливає на кількість безробітних у регіонах, тобто їхня чисельність знижується; негативним є явище збільшення заборгованості по заробітній платі, адже воно призводить до зростання безробітних у регіонах. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Визначення безробіття [Eлeктрoнний рeсурс]. – Рeжим дoступу: URL: http://www.ekonomiks.net.ua/Безробіття/ 2. Піжук О.І. / Прогнозування росту жіночого безробіття в умовах фінансовоекономічної кризи на основі економетричних моделей // Економіка та держава. – 2009. – №9. – с. 35-36. 3. Елисеева И. И. Социальная статистика: [учеб] / И. И. Елисеева; – М: Финансы и Статистика - 2014 – 416 с; 4. Статистика ринку праці: міжнародні стандарти та національний досвід: [навч. посіб.] / за ред - Н. С. Власенко, Н; В; Григорович, Н.В. Рубльової; – К.: ТОВ «Август трейд» - 2014 – 320 с. 5. Статистичні дані про кількість безробітних у регіонах України [Електронний ресурс] – Рeжим дoступу : URL: www.ukrstat.org/ 6. Статистичний збірник «Регіони України» [Електронний ресурс] – Режим доступу: URL: www.ukrstat.org/.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

113

УДК 51-77

Дорофеева А.С.

Студентка группы КН-13-1 Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

Безуглая А.Е.

Старший преподаватель кафедры системотехніки Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

УПРАВЛЕНИЕ ПОРТФЕЛЕМ ПРОЕКТОВ С ПРИМЕНЕНИЕМ МАТЕМАТИЧЕСКИХ МОДЕЛЕЙ

Деятельность организаций часто представлена как совокупность проектов, которые называются портфелем проектов и вместе обеспечивают достижение стратегических целей организации. Таким образом, для эффективной работы предприятия необходимо решить ряд задач, связанных с формированием, планированием и управлением таким портфелем. При решении каждой из задач применяются математические методы и модели. [1] Для управления портфелем проектов, исходя из анализа известных методов управления, актуальным является решение следующих задач: - оценка проектов и их реализации с точки зрения стратегических целей организации; - формирование эффективного портфеля проектов - планирование реализации этого портфелями - задача распределения ресурсов между проектами портфелями - оперативное управление с учетом изменяющихся внешних условий Для формирования действенного портфеля проектов необходимо провести оценку эффективности проектов и соответствие их стратегическим целям предприятия, что включает в себя создание системы критериев и функции целей организации, при этом нужно учесть взаимосвязи проектов. На этом этапе задача сводится к дискретной оптимизации и при условии, что функции и ограничения известны, решается задача согласования интересов. Процедура формирования портфеля проектов является процедурой принятия решения, которая может быть как однокритериальной, так и многокритериальной. В качестве критериев могут быть финансовые, ресурсные и временные ограничения проекта. Для решения этой задачи самым распространенным классом применяемых математических моделей являются линейные: задача о ранце, статическая модель Дина, одноступенчатая модель Альбаха, многоступенчатая модель Хакса и Вайнгартнера, модель с несколькими производственными ступенями – расширенная модель Ферстнера-Хенна и модель с возможностями выбора установок и дезинвестиций Якоба.[2] Также существует ряд нелинейных, динамических и графических моделей, которые представлены модификациями сетевых моделей. Но однокритериальные модели не показывают одновременного общего достижения экономических, финансовых и др. результатов, соответствующих целям предприятия. Поэтому используются подходы для решения многокритериальных задач, в частности многокритериальная нечеткая задача оптимизации портфеля по критериям «рискдоходность».

114

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

Следующим важным этапом в управлении портфелем проектов является планирование. Необходимо учесть временные рамки каждого проекта, потребность в финансовых, материальных и трудовых ресурсах. Для этого применяется критерий минимальных затрат. Проблема оптимального распределения ресурсов решается с помощью экономико-математических моделей. Такие модели направлены на то, чтобы обеспечить минимум затрат либо максимум эффекта при существующих ограничениях. А также в условиях недостаточной определенности нужно учесть риски по каждому объекту портфеля. Оперативное управление портфелем проектов обеспечивает выполнение плановых показателей и повышение общей эффективности функций планирования и контроля проекта. Строится на основе оценки и фактических показателей выполнения и сравнения их с плановыми. На этапе оценки эффективности проектов необходимо учитывать статистические данные и проводить дальнейший анализ по каждому из критериев, таких как объем реализованной продукции, сроки выпуска, потери при реализации и т.д. Это позволит формировать оптимальные портфели проектов. В результате для выбора модели принятия решений в управлении портфелем проектов необходимо учитывать разного рода критерии, такие как эффективность проектов, включающая в себя ряд подкритериев, финансовые ограничения проектов и портфеля проектов, ограничения по ресурсам и времени. Для успешного формирования и управления портфелем проектов разработана система, обеспечивающая автоматизацию принятия решений. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ 1. Полковников, А. Ю. Эффективное управление проектами [Текст]/ А. Ю. Полковников – М.: Ланит, 1998. – 92с. 2. Матвеев, А.А. Модели и методы управления портфелями проектов [Текст]/ Д.А. Новиков, А.В. Цветков. – М.:ПМСОФТ, 2005. – 206 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

115

УДК 519.816

Диченко Ю.В.

студентка групи ЕКО-15 Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Вовк Л.В.

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ ЯК ПІДҐРУНТЯ АНАЛІЗУ, ПРОГНОЗУВАННЯ, МОДЕЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Процес прийняття науково обґрунтованих рішень в економіці й підприємницькій діяльності тісно пов’язаний з використанням економіко-математичних методів та моделей [1]. Практичне впровадження математичних методів в економіці, синергетична взаємодія двох наук – математики й економіки, особливо проявилися з бурхливим розвитком інформаційних технологій, що забезпечило використання потужних обчислювальних і аналітичних можливостей для прогнозування і моделювання економічних явищ і процесів. В даній роботі висвітлена проблематика необхідності й можливості застосування математичних методів в економічних дослідженнях в сучасних реаліях науковотехнічного прогресу і розвитку технологій та зростаючих потреб підприємницької діяльності в аналізі, прогнозуванні, моделюванні своєї діяльності, особливо в сучасних умовах ризику чи невизначеності. Розглянута задача оптимізації рішень в умовах ризику. Природа сучасних економічних процесів складна, що легко проілюструвати навіть на прикладі функціонування і взаємодії складових логістичного ланцюга «сировина – виробництво - споживач», компонентами якого є: закупівельна логістика; логістика виробничого процесу; управління запасами; транспортна і збутова логістика, розподіл ресурсів (сировинних, фінансових, матеріальних, трудових та інш.). Така складність часто була аргументом для обґрунтування неможливості моделювання і прогнозування сучасної економіки. Але економіка як галузь знань перебуває на стику природничих, технічних і соціальних наук, тому арсенал її методів містить і математичний, і логіко-аналітичний апарат. Спектр економіко-математичних моделей широкий як з позиції економічної постановки на мікро- і макрорівнях, так і у виборі математичної моделі й методів її розв’язання. Моделювати можна об'єкт будь-якої природи і будь-якої складності. Побудова й аналіз моделі базується на єдності аспектів: теоретичного, аналізу емпіричної інформації та якісного аналізу. Так, економетричне моделювання дає можливість аналізу кількісних взаємозв’язків між економічними показниками на основі емпіричних спостережень. Методи й моделі імітаційного моделювання дозволяють проаналізувати поведінку системи шляхом створення її комп’ютерної моделі, знаходячи широке застосування в задачах моделювання підприємницької діяльності, оцінки поведінки споживача, визначенні цін, в процесі створення систем масового обслуговування та інше. Економіко-математичні моделі планування й управління можна поділити на такі групи: оптимізаційні методи та моделі; ймовірностно-статистичні методи з врахуванням елементів невизначеності в економічних процесах і явищах; економетричні

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

116

моделі; методи побудови й аналізу імітаційних моделей; теорія ігор, методи аналізу конфліктних ситуацій [1]. При прийнятті рішень в менеджменті виробничих систем та обслуговування використовуються: моделі технологічних процесів, зокрема, моделі контролю і управління; моделі забезпечення якості продукції, зокрема, моделі оцінки і контролю надійності; моделі масового обслуговування; логістичні моделі; імітаційні та економетричні моделі діяльності підприємства [1]. Як приклад, розглянемо постановку і розв’язання задач оптимізації рішень в умовах ризику [2]. Підприємницька діяльність в сучасних економічних реаліях неможлива без ризику, тому підприємцю потрібно не уникати ризику, а вміти оцінювати його ступінь для подальшого керування і зменшення [3]. Забезпечення механізмів для підвищення рівня управління ризиками є надзвичайно актуальною проблемою сучасної економіки, а побудова моделей оптимізації ризиків є однією з головних в системі факторів, що впливають на ефективну діяльність підприємства та перспективи його розвитку. Діяльність підприємства як складної економічної системи призводить до виникнення категорії ризику, а отже і необхідності управління та оптимізації для зміцнення стратегічної позиції підприємства, а саме зменшення витрат на виробництво та збільшення прибутку [3]. Постановка і розв’язання задач оптимізації рішень в умовах ризику: • підприємець може прийняти m можливих рішень S1, S2, …, Sm; • можна зробити n припущень H1, H2, …, Hn про настання різних подій; • результат, так званий виграш aij, що відповідає кожній парі сполучень (Si, Hj), подається у вигляді таблиці ефективності. Для кожного рішення розраховується середньозважений показник ризику: 𝑛

𝑅�𝚤 = � 𝑎𝑖𝑗 ∙ 𝑝𝑗 → min, i = 1, 𝑚. (1) 𝑖=1

Перевага віддається рішенню, що має найменший показник ризику. Отже, в даній роботі обґрунтована доцільність впровадження математичних методів і моделей в практику аналітики, прогнозування і моделювання підприємницької діяльності, особливо в сучасних умовах ризику чи невизначеності. За словами математика П.Л.Чебишова, нині людство переживає „...третій період, коли задачі задає практика”. Результат моделювання є підґрунтям прийняття обґрунтованих господарських і управлінських рішень. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Таха, Хемди А. Введение в исследование операций [Текст] / Хемди А. Таха. - Издательский дом «Вильямс»: М, 2007. – 912с. 2. Івченко І.Ю. Моделювання економічних ризиків і ризикових ситуацій [Текст] / І.Ю.Івченко. – Центр учбової літератури: К, 2007. – 344 с. 3. Вітлінський В.В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком [Текст] / В.В. Вітлінський, П.І. Верченко. – К. : КНЕУ, 2000. – 292 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

117

УДК 519.87

Древаль К.О.

студентка групи Еко(б)-36 Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Вовк Л.В.

к. фіз.-мат.н., доцент, доцент кафедри економіки Київський національний університет культури і мистецтв, м.Київ, Україна

МЕТОД КОВЗНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ПРОГНОЗУВАННЯ ОБСЯГУ ПРОДАЖІВ

Ми завжди замислюємося над своїм майбутнім. Ми маємо безліч планів і сподівань. Прагнемо заглянути в майбутнє. Започатковуючи бізнес, інвестуючи кошти чи готуючись реалізувати певний проект, починаємо з прогнозування. Образно мислячи, бізнес-планування – це трикутник, основа якого – прогнозування. Потрібно врахувати всі наявні зовнішні і внутрішні фактори: фінансові, економічні, політичні, юридичні, соціальні, екологічні та інші чинники, які впливають на успішність реалізації проекту чи подальшого стабільного функціонування підприємства. Стійка основа – запорука успіху. Так, інвесторів цікавить аналіз беззбитковості, період окупності проекту, прогнозування грошових потоків, явні та неявні вигоди і затрати проекту, альтернативна вартість, методи аналізу й оцінки ризиків та інше. Тому процес прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень, особливо в умовах стохастичної невизначеності, нестабільності сучасної економіки, має бути тісно пов’язаний з використанням понятійного апарату й інструментарію економіко-математичного моделювання, економетричних методів аналізу й прогнозування економічних процесів і явищ, методів оцінки ризиків [1]. У даний публікації розглянуто один з методів прогнозування, а саме метод з використанням ковзної середньої [2]. У разі створення й функціонування виробничого чи торговельного підприємства ефективність бізнесу вимірюється кінцевим результатом – кількісною оцінкою наявного обсягу продажів товарів чи послуг. У теорії управління запасами господарські рішення обґрунтовуються, базуючись на попиті на певні види продукції впродовж певного планового періоду. Розглянемо задачу, де з використанням методу ковзної середньої дамо прогноз обсягу попиту товару на наступні за спостереженими місяці (t = 13...) Таблиця 1. Обсяги попиту на певний товар за останні 12 місяців Місяць t 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Попит yt 33 35 40 42 40 43 45 50 55 56 61 57 Основні припущення методу ковзної середньої: • часовий ряд є стійким в тому розумінні, що члени цього ряду yt реалізуються випадковим процесом yt = a + εt, де a – деякий сталий невідомий параметр, який оцінюється на основі даних задачі, εt - випадкова компонента в момент часу t, яка має нульове математичне сподівання і сталу дисперсію; • бажано, щоб дані для різних періодів часу були некорельовані; • останні n спостережень є рівнозначно важливими для оцінки параметра a, тобто, якщо в поточний момент часу t останні спостереження yt-n+1, yt-n+2, …, yt, то оцінюване значення для моменту часу t+1 обчислюється за формулою yt+1=( yt-n+1 +

118

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

yt-n+2 + … + yt ) / n. За спостереженими даними, є тенденція до зростання значень yt в часі. Це означає, що прогнозне значення може бути не дуже точним. Зокрема, велике значення бази методу n в даній ситуації недоцільне, оскільки приведе в прогнозі до погашення тенденції на зростання даних. Тому виберемо невелике значення n=3 в якості бази ковзної середньої. Оцінка попиту на наступний місяць t=13 буде дорівнювати середній величині попиту за 10, 11 і 12-й місяці, а саме y13 = 58. Аналогічно, величина попиту y14 = 58,67 і т.д.

Рис 1. Прогноз попиту товару з використанням ковзної середньої Дані обчислення виконані з використанням функції «Ковзна середня» надбудови «Пакет аналізу» редактора електронних таблиць Microsoft Excel. Отже, в даній роботі розглянуто метод прогнозування коливань змінної як функції часу, а саме прогнозування з використанням ковзної середньої, умови застосування даного методу, а також на конкретному прикладі за статистичними даними зроблено прогноз попиту товару на наступні за спостереженими місяці. Наразі потужній розвиток сучасних інформаційних технологій дає поштовх і мотивацію впровадження інструментарію математичного моделювання і прогнозування економічних явищ і процесів у практику сьогодення [1, 2]. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Івченко І.Ю. Моделювання економічних ризиків і ризикових ситуацій [Текст] / І.Ю.Івченко. – Центр учбової літератури: К, 2007. – 344 с. 2. Таха, Хемди А. Введение в исследование операций [Текст] / Хемди А. Таха. Издательский дом «Вильямс»: М, 2007. – 912с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

119

УДК 519.85

Кoваль А.O.

студент групи СІу-14-1 Харківський націoнальний університет радіoелектрoніки, м. Харків, Україна

Гребеннік І.В.

д.т.н., прoфесoр кафедри системoтехніки, Харківський націoнальний університет радіoелектрoніки, м. Харків, Україна

ПРOБЛЕМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПOПУТНИХ ВАНТАЖІВ

Дo деякoгo часу вантажoперевізники працювали, а деякі навіть зараз працюють, за принципoм oплати в дві стoрoни. Це oзначає щo в oдну стoрoну вoни їдуть з вантажем, а назад пoрoжніми, а oплачувати хoлoстий прoбіг пoвинен все oднo кліент. З першoгo пoгляду для самoгo перевізника витрат майже ніяких, адже грoшoві надхoдження в будь якoму випадку будуть oплачені від вoріт дo вoріт транспoртнoгo підприємства, але для багатьoх замoвників це були непід’ємні та безглузді витрати і вoни не мoгли дoзвoлити сoбі найняти транспoртний засіб, та шукали альтернативні шляхи для дoсягнення пoставлених цілей. Пoставленнoю задачею є висвітлення актуальнoсті oднієї з важливих транспoртних прoблем – прoблеми пoпутних вантажів та являється підсумкoм власних спoстережень щoдo данoї тематики. Автoр вислoвлює свoї думки щoдo висвітлення прoблеми, прoвoдить паралелі мoжливих шляхів та відміннoстей з екoнoмічнoї та енергетичнoї тoчки зoру, а такoж вплив пoпутних вантажів на час дoставки. Відзначається вигoда oбoх стoрін, як клієнта, так і кoмпанії-перевізника за всіма вище сказаними критеріями, та oписуються нюанси для кoжнoгo з них. Метoю є висвітлення актуальнoсті транспoртування будь яких вантажів на будь які відстані шляхoм грамoтнoгo складання маршрутів з урахуваннях oсoбливoстей транспoртнoгo засoбу. Слід відзначити, щo якщo замoвник oплатив перевезення в oдну стoрoну, цей маршрут для ньoгo кoштував в 2 рази менше. Вихoдячи в цьoгo oтримаємo втрату прибутку перевізника еквівалентну виграшу замoвника. Для врівнoваження пoпередньoї дo первиннoї суми перевізнику рекoмендується зрoбити перевезення за аналoгoм звoрoтнoгo маршруту, але від іншoгo клієнта. Неoбoв’язкoвo щo це мoже бути цільний маршрут від oднoгo замoвника. Це мoже бути 2 абo більше замoвників де за ланцюжкoм буде викoнуватись замoвлення кoжнoгo. Транспoртна кoмпанія і замoвник вже не в збитoку. Пoбудуємo математичну мoдель щo oписує oрганізацію перевезення [1]. Oбумoвимo щo перевізник – система масoвoгo oбслугoвування, пo вище сказанoму алгoритму вoна працює як oднoканальна (замoвлення – перевезення). Але звернемo увагу на систему рoбoти пoштoвoї служби: є деякі транспoртні засoби, щo слідкують за заздалегідь встанoвленим маршрутoм. З пункту А в пункт Б викoнується перевезення X вантажів на суму Y. Хoча маршрут залишається незмінним, як і витрати пoштoвoї служби, сума прибутку Y напряму залежить від числа Х, кoтре мoже станoвити Х + 2 підвищуючи тим самим прибутoк. Від технічних характеристик транспoртнoгo засoбу (oб’єм та плoща кoриснoгo прoстoру для перевезення, та вантажoспрoмoжність) залежить максимальне числo

120

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

вантажів Х. Тoбтo, розмістивши вантажі максимальнo ефективнo перевізник мoже брати таку кількість пoпутних грузів вихoдячи в прибутoк в рази більший, ніж під час фoрмату oднoканальнoї системи. Найбільш пoпулярні маршрути в Україні прoхoдять через міста: Київ, Харків, Oдеса, Дніпрo, Львів, Запoріжжя. Але грузи які неoбхіднo дoставити мoжуть знахoдитись в інших містах держави, як виснoвoк з урахуванням кoрегуванням маршруту виникає неoбхідність визначення раціoнальнoсті зміни, та мoжливий прибутoк з урахуванням витрат [2]. Викoристання фoрмату математичнoї мoделі багатoканальнoї системи дoзвoлить перевізнику фoрмувати маршрут з тoчки А в тoчку Б максимальнo вигіднo, тим самим пришвидшити загальний витрат часу на кoжнoгo з клієнтів, та зниження витрат енергoресурсу, адже перевезення пo oднoму й тoму самoму маршруту N кількість разів в стільки ж разів підвищує екoлoгічну загазoваність. Вирішенням данoї прoблеми є ствoрення єдинoї диспетчерськoї служби (щo вже застoсoвується на теритoрії України), абo ствoрення централізoванoгo прoграмнoгo забезпечення, щo дoзвoлить вантажoперевізнику згіднo вже заданoгo маршруту визначити мoжливі варіанти кoрегування для дoсягання максимальнoї ефективнoсті за визначеними критеріями. Аналoгами системи пoпутних вантажів в Україні мoжнo вважати служби приватнoї дoставки такі як: «НoваПoшта», «ІнТайм», «НічнийЭкспресс», «Автoлюкс», функціoнують міжнарoдні відправлення «EMS», «DHL», «FedEx». Ці служби часткoвo викoристoвують тактику пoпутних вантажів, зазвичай при курьерських дoставках, але ця система не надтo прoдуктивна, щo вказує інфoрмація на сайтах підприємств в рoзділі відстеження вантажу. Є у пoпутних вантажoперевезень і недoлік: не завжди швидкo вдається знайти декількoх клієнтів з схoжими маршрутами, тoму якщo є неoбхідність термінoвoї дoставки вантажу, такий варіант мoже не підійти. Маршрут прямування транспoртнoгo засoбу складається з тoчки зoру інтересів oснoвнoгo замoвника і мoже виявитися не найoптимальнішим для дoставки пoпутнoгo вантажу з чoгo виникають затримки. Дoсить складнo знайти пoпутника і якщo мoва йде прo габаритний абo дуже важкий вантаж. Пoпутні вантажoперевезення - вигідне рішення і для клієнта, і для фірмиперевізника. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Советов Б.Я. Моделирование систем [Текст] / Б.Я. Советов, С.А. Яковлев. – М.: Высш. шк., 2001. – 343 с. 2. Свиридов Ю.В. Міжнародні вантажоперевезення. Довідник для логістів [Текст] / Ю.В. Свиридов. − Київ.: Саміздат, 2012. – 96 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

121

УДК 515.2

Кириченко Н.А., Костоглот И.В.

студенты группы СПРм-16-1 Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

Гребенник И.В.

д.т.н., профессор кафедры системотехники, Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

ПРОБЛЕМЫ ТРЕХМЕРНОЙ ПОГРУЗКИ И ДОСТАВКИ ГРУЗОВ ОДИН КО МНОГИМ С ОГРАНИЧЕНИЯМИ

Проблема трехмерной погрузки и доставки грузов «один ко многим» с ограничениями заключается в необходимости оптимального сопоставления множества факторов, как при самой погрузке грузов, так и при построении маршрута доставки грузов. При трехмерной погрузке грузов [1] возникает множество проблем еще на начальном этапе, а именно на этапе, когда необходимо загрузить транспортное средство не только оптимально относительно порядка погрузки и выгрузки, но также оптимально относительно свободного пространства и расположения грузов относительно друг друга. Данную задачу также усложняет то, что объекты могут быть не только квадратной и прямоугольной формы, но и шарообразные, треугольные, ромбовидные и вовсе – произвольной формы. Также могут быть наложены ограничения на каждый груз в виде строгого задания его положения – вертикального либо горизонтального. Допустимым является и ограничение относительно максимальной массы груза, расположенной поверх другого груза. При погрузке грузов необходимо также предусмотреть оптимальный вариант разгрузки транспортного средства в точке доставки, чтобы достичь оптимальности таких критериев как – минимальное время на разгрузку транспортного средства и минимальное время на повторную загрузку транспортного средства. Значительно усложнило бы процесс погрузки и разгрузки транспортного средства тот факт, что погрузка может быть в нескольких точках, но в рамках данной работы рассматривается вариант исключительно с погрузкой в одной точке и выгрузкой во многих точках. В связи с тем, что могут накладываться и такие ограничения, как максимальное время доставки груза в определенную точку, то маршрут необходимо составлять с определенным временным запасом на временные затраты по неопределенным обстоятельствам, таким как погодные условия, технические проблемы и возможные проблемы со здоровьем у водителей транспортного средства. При построении маршрутов [2] необходимо учитывать еще и тот факт, что маршрут должен быть построен оптимально относительно содержимого грузов, если груз хрупкий, то вести его по проблемным дорогам будет совершенно не оптимально. Также это будет иметь высокий риск в плане того, что груз может быть поврежден и транспортная компания понесет убытки от возмещения стоимости груза. В данном случае необходимо рассмотреть вариант объездных путей по более качественным дорогам или воспользоваться платными магистралями, при наличии таковых. В случае, когда груз достаточно крепкий и неприхотливый к способу перевоз-

122

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

ки, то можно выбирать практически любые дорожные пути, которые позволят достичь оптимального времени грузоперевозки, однако следует учитывать и тот факт, что износ деталей транспортного средства может быть ускорен при выборе некачественных транспортных путей. При перевозке грузов на достаточно долгие расстояния может потребоваться дозаправка транспортного средства, в этом случае необходимо предусмотреть оптимальный путь к ближайшей автозаправочной станции таким образом, чтобы транспортному средству не приходилось делать объездной путь ни к автозаправочной станции, ни к следующему пункту разгрузки. Готовое решение данной проблемы представляет собой программное средство, которое при задании в нее входных параметров, таких как массив грузов с ограничениями, массив транспортных путей с ограничениями и массив точек отгрузки с ограничениями предоставит оптимальный план размещения грузов внутри транспортного средства, а также оптимальный план по передвижению транспортного средства. Разрабатываемое программное средство [3] будет полезно для транспортных компаний, которые занимаются доставкой грузов по принципу один ко многим, т.е. имеют один центр погрузки и несколько центров выгрузки. А также имеют сходные ограничения по погрузкам и способам движения транспортных средств. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ 1. Manuel Iori. An exact approach for the vehicle routing problem with twodimensional loading constraints. — Tenerife.: Universidad de La Laguna, 2004. – 33с. 2. Guenther Fuellerer. European Journal of Operational Research. — Reggio Emilia.: University of Modena and Reggio Emilia, 2010. – 751–759с. 3. Langevin A., Soumis F. PHP и MySQL. Design of multiple-vehicle delivery tours satisfying time constraints. Transportation Research Part B. – 1989, 123-138с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

123

УДК 519.85

Кир’ян В.В.

студент групи СІу-14-1, Харківський націoнальний університет радіoелектрoніки, м. Харків, Україна

Гребеннік І.В.

ПЛАНУВАННЯ МАРШРУТІВ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ

На сьoгoдні вартість перевезень багатo в чoму залежить від oбранoгo маршруту під час перевезення вантажу чи людей. Бувають випадки кoли транспoртні витрати, наприклад вартість палива, дoрівнює пoлoвині загальнoї вартість перевезення. Скoрoтити витрати грoшoвoгo ресурсу, часу і дoставити максимальнo мoжливий oбсяг вантажу, дoпoмoже пoпередній вибір oптимальнoгo транспoртнoгo шляху транспoртнoї. Пoстанoвкoю задачі є висвітлення актуальнoсті oднієї з важливих транспoртних прoблем – планування маршрутів для перевезень вантажів та являється підсумкoм власних спoстережень та аналізування матеріалу данoї теми. Автoр oписує принципи щoдo неoбхіднoсті планування маршрутів, фактoри з якими мoжна зіткнутися та на які неoбхіднo звернути увагу при викoнанні планування врахoвуючі енергoзатрати, а такoж вплив на час дoставки. Метoю є висвітлення актуальнoсті транспoртування будь яких вантажів на будь які відстані шляхoм грамoтнoгo складання маршрутів з урахуваннях oсoбливoстей вантажу і шляхів. На прикладі метoю рoбoти транспoртнo-технoлoгічнoї системи є дoставка вантажів від між пoчаткoвoю тoчкoю і пунктoм призначення, тoбтo викoнання транспoртнoгo прoцесу. Транспoртним прoцесoм вважається переміщення вантажів у прoстoрі та у часі, щo являє сoбoю сoвoкупність oперацій з вантажем та транспoртними засoбами (при викoристанні навантажувальнo-рoзвантажувальних засoбів).[1] Прoцес перевезення є складoвoю частинoю транспoртнoгo прoцесу, дo якoгo вхoдять oперації з рухoмим складoм, а сам прoцес складається з наступних елементів: ‒ навантаження транспoртнoгo засoбу; ‒ рoзвантаження транспoртнoгo засoбу; ‒ прoбіг рухoмoгo складу з вантажем; ‒ прoбіг рухoмoгo складу без вантажу. Зменшення дoвжини маршрутів дoпoмoже зменшити час, неoбхідний для пoдoлання шляху, і зниження витрат на транспoртування, але слід врахoвувати транспoртну складoву щoдo завантаженoсті дoріг та їх якoсті. Oрганізація будь-якoгo прoцесу, наприклад транспoртнoгo, визначає неoбхідність узгoдження найменших деталей, відпрацювання плану дій. Важливим рішенням вважаються питання пo матеріальнo-технічнoму, фінансoвoму забезпеченню, а такoж забезпечення трудoвим ресурсoм. Гoлoвним сенсoм такoгo планування є не в тoму, щoб рoзрoбити план як дoкумент, а в тoму, щoб в хoді планування виявити різнoманітні фактoри щo впливають на сам транспoртний прoцес,

124

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

oцінити їх рoль в підвищенні ефективнoсті, а в негативнoму випадку рoзрoбити захoди, спрямoвані на підвищення ефективнoсті, адже oснoвнoю метoю функціoнування будь-якoгo підприємства є oтримання прибутку. Прoаналізувавши рoзташування пoчаткoвих і кінцевих тoчoк маршруту виникає мoжливість викoнання перевезень зі звoрoтним завантаженoї їздки, з кільцевих і развoзoчнoзбірним маршрутами. Вивчення стану під'їзних шляхів, мoжливих специфічних умoв дoзвoляє визначити витрати часу на завантаження і рoзвантаження. Складність планування маршруту під час перевезення, безпoсередньo залежить від типу вантажу, так наприклад для перевезення великoгабаритних вантажів викoристoвують нестандартні маршрути руху. Найчастіше, складність рoзрахунку маршруту вантажoперевезення залежить і від дoвжини самoгo шляху. Так самo, під час руху транспoртнoгo засoбу в тoчку рoзвантаження вантажу, за раніше рoзпланoванoму маршруту дoвoдиться вирішувати раптoвo з'являються прoблеми [2]. Припустимo, при плануванні міськoгo маршруту, дoвoдиться врахoвувати кількість світлoфoрів виникають на шляху і ймoвірність виникнення затoрів, а при міжнарoдних перевезеннях вантажів, під час рoзрахунку маршруту дoвoдиться врахoвувати найбільш зручні митні пункти та шляхи перетину кoрдoну держав. У таких випадках, витрачений час на дoставку вантажу екoнoмиться в рoзрахунках не на дoбу, а часoм на тижні. Найчастіше найбільш важливим для вантажoвідправника є спoстереження і кoнтрoль за перевезенням вантажу. Незалежнo від вантажу, щo перевoзиться, в вимoги вантажoвідправника вхoдить йoгo цілoдoбoвий мoнітoринг. Незважаючи на те, щo GPS навігація набрала свoю пoпулярність, саме прoфесійне планування маршруту пересування транспoртнoгo засoбу дoпoмoже вам уникнути пoдібних місць, і дoзвoлить бути завжди в курсі де на даний мoмент знахoдиться вантаж. СПИСOК ВИКOРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Плoтник Б.К. Oснoвы лoгістики [Текст] / Б.К. Плoтник. – М.: ЮНИТИДАНА, 2002. – 24 с. 2. Белoв И. В. Екoнoміка і планування залізничнoгo транспoрту [Текст] / И. В. Белoв. – М., 1989. – 90 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

125

UDC 519.85

Kravets M.Y.

Student of group PM-16-1dm, Dniprovsk State Technical University, Kamenskoy, Ukraine

Oliinyk L.O.

Doctor of Science of Applied Mathematics department, Dniprovsk State Technical University, Kamenskoye, Ukraine

ABOUT OPTIMAL RANKING OF EDUCATIONAL ACTIVITY

One of the important questions in the automation of learning process in the university is optimal distribution of rating mark among all types of learning activities such way that total mark of student for semester will be equal to 100 points. Marks put by the teacher for this or that type of learning activity should be transformed into total semester’s rating mark in certain discipline. In order to model this problem detailed classification of educational activity types (as during the class-work so during self-learning of certain discipline’s section) was created. In this work the method of consecutive clarification of total rating mark’s elements is proposed by the way of consecutive collecting of statistical information about distribution of total mark among different types of learning activity. Initial approximation of total rating mark’s distribution is defined as solution of linear inequalities system to which implementation of total rating mark obtaining conditions (which correspond to ECTS system) leads. In order to simplify the task, marks allotted for different types of learning activity are considered independent from each other. Such way, new mark is found proceeded only from statistical data for this type of learning activity. So, current task has the next form: N  (1) (1) (1) 2 → min,  E1 = ∑ y i − a xi + b i =1  N (1)  (2 ) (2 ) (2 ) 2 → min,  E 2 = ∑ y i − a xi + b  i =1    N  (m ) (m ) (m ) 2 → min  Em = ∑ y i − a xi + b i =1 

(

))

(

))

(

where

E j j = 1, ..., m

is total error;

yi( j ) , a j , b j

))

is amount of statistic data,

xi = 1, . 2, .., N

marks chosen before for -type of lesson, marks

(

yi( j )

are

are relative time position of

are coefficients which we are looking for.

So as amount of statistic data is always small, we will try to find accurate solution. So, we can write Ej =

where

∑ (y ( ) − (ax N

i =1

)

+ b ) → min (1) in matrix form: 2

is vector with elements a and b ,

(

E j = y j − xθ is

N ×2

) (y − xθ ) , (2)

j T

matrix, first column of

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

126

which contains relative time position of marks

y i( j ) , and the second one contains .

Differentiating this function (2) by θ and equating it to zero, we have got: x T y j − xθ j = 0 . j

(

Expressing

θ we’ve got:

)

θ j = (x T x ) x T y j . −1

So, the solution of initial task can be written as [1]:

θ 1 =  θ 2 =    m θ =

(x x ) (x x ) T

−1

x T y1 ,

−1

x T y 2 , (3)



(x x ) T

−1

xT y m

This model (3) doesn’t depend on different sets of statistical data. So as, process of statistical data collecting is long enough it was decided to use three set of data in order to get good-working model much faster. They are: data collecting by one teacher, data collecting by many teachers from one discipline, data collecting by many teachers from many disciplines. j After definition of parameters θ found mark’s distribution can be represented in the vector

which are balanced by diagonal matrixes

σi

elements of which are before

given values. Furthermore, the time budget should be noticed in the final form of mark’s distribution vector. Denote that

is vector of class hours allotted for every type of lesson, shi is

vector of hours allotted for self training for every type of lesson, hours, and S is amount of all self training hours. Then final vector of marks distribution has a form:

A is amount of all class

v = σ 1norm(v1 ) + σ 2 norm(v2 ) + σ 3 norm(v3 ) + σ 4 norm(v4 ) ,

where v = 4

hi hi . ∗ A + S hi + shi

The method was implemented using NumPy library of Python in JetBrains PyCharm IDE. BIBLIOGRAPHY 1. Trevor Hastie, Robert Tibshirani, and Jerome Friedman.”The Elements of Statistical Learning: Data Mining, Interface, and Prediction”. — Second edition. — Springer. pp. 44-50.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

127

УДК 519.85

Середа Ю.В.

Студент группы КН-13-1, Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г.Харьков, Украина

Гребенник И.В.

д.т.н., проф., зав. кафедрой системотехніки, Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г.Харьков, Украина

ИССЛЕДОВАНИЕ КЛАССА ЗАДАЧ ГЕОМЕТРИЧЕСКОГО ПРОЕКТИРОВАНИЯ С УЧЕТОМ ПОГРЕШНОСТЕЙ ИСХОДНЫХ ДАННЫХ

При разработке интеллектуальных систем различного назначения важную роль играют математические модели объектов, составляющих их предметные области, и методы их анализа [1-3]. Одной из актуальных проблем при решении задач геометрического проектирования является учет погрешностей исходных данных. Важный класс задач геометрического проектирования составляют задачи, описываемые оптимизационными моделями, которые ранее решались в основном без учета погрешностей исходных данных. Развитию новых подходов к решению задач и новым достижениям в указанной области способствовали результаты, касающиеся применения методов интервального анализа в геометрическом проектировании. Модели задач геометрического проектирования, учитывающие погрешности исходных данных, используют понятия и методы интервального анализа для описания геометрических объектов и отношений между ними, закладывая тем самым основы интервальной геометрии. Важный класс задач геометрического проектирования составляют задачи, описываемые оптимизационными моделями, которые ранее решались в основном без учета погрешностей исходных данных. Целью построения интервальных оптимизационных моделей является учет погрешностей метрических характеристик и параметров размещения объектов. Под интервальной математической моделью задачи оптимизации понимается задача поиска минимального значения интервальной функции, заданной в интервальном пространстве, в том числе при наличии ограничений на переменные в виде интервальных соотношений. В случае если все погрешности в интервальной математической модели задачи оптимизации положить равными нулю, получим идеализированную оптимизационную модель. Основой построения интервальных оптимизационных моделей задач геометрического проектирования является новое приложение теории интервального анализа в геометрическом проектировании, изложенное в работах проф. Стояна Ю.Г. и его учеников. Для учета особенностей задач геометрического проектирования в этих работах введено n-мерное интервальное метрическое пространство, в котором заданы отношение порядка и основные операции [2]. Настоящий доклад является попыткой изложения общего подхода к решению одного класса оптимизационных задач геометрического проектирования с учетом погрешностей исходных данных [3]. Пусть задача геометрического проектирования описывается оптимизационной моделью в интервальном пространстве. На основе предлагаемого отображения

128

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

формулируется двухкритериальная задача оптимизации в евклидовом пространстве. При этом первый критерий выражает центр, а второй критерий – радиус интервала – значения интервальной функции цели. Анализируются различные способы решения поставленной двухкритериальной задачи. Подробно рассмотрен случай, когда оба критерия в двухкритериальной задаче – линейные функции при наличии линейных ограничений на переменные. В этой ситуации рассматривается подход, при котором один из критериев переводится в разряд ограничений-равенств. Его правая часть принимает значения, принадлежащие построенному отрезку, определяя множество эффективных (Паретооптимальных) решений двухкритериальной задачи. Для выбора решения двухкритериальной задачи предлагается провести параметрический анализ полученной таким образом задачи линейного программирования. В результате параметрического анализа может быть проанализировано все множество эффективных решений двухкритериальной задачи. При этом для каждого значении параметра известна связь между центром и радиусом интервала – значения целевой функции. Дальнейший выбор единственного решения задачи следует проводить на основе дополнительной информации. Источником такой информации является предложенное отношение предпочтения на множестве интервалов. Применение указанного отношения предпочтения вместе с результатами параметрического анализа позволяет обосновать выбор единственного решения двухкритериальной задачи. Выбранное решение, в свою очередь, позволяет однозначно перейти к решению исходной задачи оптимизации в интервальном пространстве [3]. Предлагаемый подход может быть использован при решении оптимизационных задач геометрического проектирования, в которых соответствующие двухкритериальные задачи имеют линейные критерии. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ 1. Стоян Ю.Г. Математические модели и оптимизационные методы геометрического проектирования [Текст]/ Ю.Г. Стоян, С.В. Яковлев – К.: Наук. думка, 1986. – 268 c. 2. Стоян Ю.Г. Метрическое пространство центрированных интервалов [Текст]/ Ю.Г. Стоян // Докл. НАН Украины. Сер. A. № 7– 1996. – С. 23–25. 3. Подиновский В.В. Парето-оптимальные решения многокритериальных задач [Текст]/ В.В. Подиновский, В.Д. Ногин – М.: Наука, 1982. – 256 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

129

УДК 519.242

Соляр О.Г.

Студент, Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ, Україна

Бородкін Г.О.

СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ПЕРЕВІРКИ ГІПОТЕЗ У БІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Статистичні методи в клінічних дослідженнях стали використовуватися відносно недавно – з 30-х років ХХ сторіччя. [1, 2]. З того часу кількісно-статистичний підхід до опису й аналізу клінічних явищ міцно затвердився у свідомості багатьох поколінь медиків. Саме біостатистика зіграла ключову роль у переході медичних досліджень від опису окремих спостережень і серій випадків до проведення експериментальних робіт з використанням контрольних груп і масштабних рандомізованих контрольованих випробувань, що стало науковим стандартом якості наукових досліджень. Для дослідження обрано проблему впливу вітаміну D на перебіг вагітності у жінок та вплив дефіциту цього вітаміну на стан новонароджених. Вітамін D (кальциферол) - це група біологічно активних жиророзчинних сполук, що містять більше 50 метаболітів, які синтезуються з стеринів під впливом ультрафіолетового випромінювання в тканинах тварин і рослин [3-5]. У ссавців вітамін D набув функцію гормону з множинними біологічними механізмами завдяки регуляції до 10% генів людини. Вітамін D взаємодіє з рецепторами до вітаміну D (VDR), які локалізуються в ядрах клітин кісткової і хрящової тканини, шкіри, нирок, кишечника, нервової системи, скелетних м'язів, легень, печінки, селезінки, Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів, моноцитів, макрофагів, стовбурових клітин. Тому вітамін D отримав назву Dгормон. При цьому, підтримуючи історичні традиції, в науковій літературі його продовжують називати вітаміном. Зазвичай у наукових роботах необхідно довести відмінність між двома групами об’єктів дослідження. Порівнюються дослідні та контрольні вибірки, результати лікування різними медичними препаратами, показники у хворих та здорових тощо. При цьому дослідник спочатку висуває нульову гіпотезу про те, що групи не відрізняються. Якщо імовірність того, що ці групи однакові, менше 5%, дослідник сміливо може відкинути гіпотезу про подібність груп і стверджувати, що групи вірогідно відрізняються. Цей п’ятивідсотковий поріг називається рівнем значущості. В медико-біологічних дослідженнях рівень значущості зазвичай приймають рівним 0,05; 0,01; 0,001 або 5%; 1%; 0,1% відповідно. Отже, р – це рівень значущості або ймовірність того, що досліджувані групи не відрізняються, або ймовірність подібності основної групи та групи контролю. При цьому величина, що дорівнює (1-р) – це ступінь вірогідності різниць показників або ступінь вірогідності змін між досліджуваними групами. Тобто, при р=0,05 ступінь вірогідності різниць показників дорівнює 0,95 [2, 6]. Питання про достовірність різниці вирішують за допомогою статистичних кри-

130

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

теріїв, які бувають параметричні та непараметричні. Параметричні критерії побудовані на основі знань про параметри даної сукупності. Якщо закон розподілу сукупностей невідомий, використовують непараметричні критерії. При нормальному розподілі ознаки параметричні критерії є більш потужними, ніж непараметричні, тобто дають меншу ймовірність здійснити помилку другого роду – прийняти нульову гіпотезу про те, що вибірки взяті з однієї генеральної сукупності, коли насправді вибірки взяті з різних сукупностей. Тому в усіх випадках, коли вибірки, що порівнюються, взяті із нормально розподілених сукупностей, необхідно застосовувати параметричні критерії. Але при розподілах, які відрізняються від нормального, параметричні критерії застосовувати неможна. В цьому випадку використовують непараметричні критерії або модифікують вибірку до нормального закону. Одним з початкових кроків під час проведення статистичного аналізу медичних досліджень є перевірка на нормальність закону розподілу сукупностей. На практиці важко побачити нормальний розподіл в клінічних дослідженнях, оскільки при цьому не вивчається нормальна популяція в цілому, а лише специфічні вибірки з неї. В той час, коли нормальний розподіл, що спирається на математичну теорію, відображає лише випадкові варіації, свій внесок в розподіл результатів клінічних вимірів вносить множина інших джерел варіації, особливо біологічні відмінності між індивідуумами. Отже, подібність реальних розподілів до кривої нормального розподілу в клінічній медицині, як правило, носить випадковий характер. Для перевірки гіпотез у біологічних дослідженнях щодо D-гормону слід спиратись на класичний підхід із застосування статистичних методів у клінічних та експериментальних дослідженнях, які викладені у роботах з розрахунків у медичних дослідженнях [2, 6]. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Атраментова Л.О., Утєвська О.М. Біометрія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. [Текст]/ Л.О. Атраментова — Х.: Ранок, 2007. — 176 с. 2. Гланц С. Медико-биологическая статистика. Пер. с англ. [Текст]/ С. Гланц — М.: Практика, 1998. — 459 с. 3. Горкавий В.К., Ярова В.В. Математична статистика: навч. посібн. [Текст]/ В.К. Горкавий – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 384 с. 4. Поворознюк В.В., Плудовські П. Дефіцит та недостатність вітаміна Д : епідеміологія, діагностика та лікування [Текст]/ В.В.Поворознюк - Донецьк: Видавець Заславський О.Ю., 2014.- 262с. 5. Zerwekh J.E. Blood biomarkers of vitamin D status // Am J Clin Nutr.-2008.Apr;87(4):1087S-91S. 6. Голикова Т.И., Никитина Е.П., Терехин А.Т. Математическая статистика: Учеб. пособие для студентов-биологов. [Текст]/ Т.И. Голикова – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 185 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

131

УДК 519.8

Стецюк І.С.

магістр, Національний університет «Острозька академія», м. Острог, Україна

Недзведовська О.Є.

МОДЕЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УМОВАХ КРИЗИ

Сучасна банківська система є досить важливою сферою національного господарства. Вона проводить та здійснює контроль над платежами та розрахунками, кредитує господарство, виступає посередником у перерозподілі капіталів, підвищує ефективність будь-якого виробництва і разом з цим продуктивність суспільної праці [1]. Проте на сьогодні виникає безліч перешкод, які заважають нормальній роботі банків. Процес глобалізації фінансових ринків спричинив проблему забезпечення фінансової стійкості банків. Це є досить актуальним явищем в Україні, адже її прагнення відповідати міжнародним стандартам вимагає певних змін та інновацій в банківській сфері. Для того аби правильно управляти фінансовою стійкістю банків, насамперед, необхідно визначити саме поняття «фінансової стійкості». Саме це поняття є визначним індикатором, що відображає проблеми та тенденції банківської діяльності – це інтегральний показник, який визначається групою факторів і існувати окремо не може, а також показує результат розвитку банків [2]. У світі існують різні підходи моніторингу фінансової стійкості банків: 1) коефіцієнтнийаналіз та аналізодноріднихгруп (Німеччина, США); 2) рейтингові системи оцінки, що передбачають ранжування банків (Словаччина, Туркменістан, США, Італія, Франція, Росія, Україна, Польща, Чехія, Казахстан, Узбекистан, Вірменія, країни Балтики); 3) комплексніоцінкибанківськогоризику (Великобританія, Нідерланди); 4) статистичнімоделі (США); 5) макропруденційнийаналіз (країни-члени МВФ) [3]. Метод коефіцієнтного аналізу та аналізу однорідних груп базується на тому, що дані такої системи дають змогу оперативно визначати відхилення в діяльності банку і забезпечують повноту та комплексність аналізу. Недолік в тому, що для банків із різною спеціалізацією чи з індивідуальною специфікою нормальні діапазони значень деяких коефіцієнтів можуть суттєво відрізнятись, і зрозуміло, що результати такого аналізу за всією сукупністю банків будуть неточними [4]. Рейтинг банку – це система оцінки банківської діяльності, що заснована на фінансових показниках і даних балансу банку. Перевага: система містить ряд компонент, які отримані експертним шляхом чи за допомогою найпростіших математичних операцій і зданими звітності. Недоліки: є значна ймовірність використання фальсифікованих даних, оскільки інформація не підтверджена аудиторськими висновками. Комплексна оцінка банківського ризику базується на визначенні всередині бан-

132

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

ківських груп і банків важливих функціональних одиниць, присвоєнні вагових коефіцієнтів кожній із них, а також на наступній оцінці кожної одиниці за видами ризиків і категоріями контролю за ризиками. Оцінки кожної одиниці агрегують в оцінку груп вищого рівня, а потімоцінюютьситуацію в банку чибанківськійгрупі в цілому. Ще одним підходом являються статистичні моделі, особливостями яких є те, що вони передбачають: 1) формування прогнозної оцінки діяльності банків протягом визначеного інтервалу часу, визначають потенційні проблеми; 2) використовують тільки кількісні дані та комплексні статистичні модулі, програми і підходи для підготовки висновків щодо перспектив розвитку банку. Недолік у тому, що якісні фактори не враховуються при побудові даних моделей. Тому в результаті аналізуцих методик, було виявлено, що кожна з них має свої недоліки та переваги. Жодна з них, на нашу думку, не може достовірно оцінити фінансову стійкість банків. Рішенням цієї проблеми може бути використання економіко-математичних моделей. Одним із таких методів є багатовимірний статистичний аналіз, а саме дискримінантний, змістом якого є розробка методів рішення задач розрізнення об'єктів спостереження за певними ознаками. Суть методу в тому, щоб великі статистичні сукупності розділити на однорідні групи, що дає кращі результати моделювання залежностей між окремими ознаками[1]. Тому задля швидкої ідентифікації фінансової кризи, виявлення причин, що її зумовлюють на сьогодні використовують дискримінантний аналіз, зміст якого полягає впобудові функції та обчисленні інтегрального показника, на підставі якого з достатньою ймовірністю можна передбачити банкрутство банківських установ.Дискримінантний аналіз базується на емпіричному дослідженні фінансових показників численних банків, певна частка з яких є банкрутами, а решта – успішно діють далі. При цьому добирається сукупність показників – коефіцієнтів, для кожного з яких визначається питома вага в так званій «дискримінантній функції». В результаті побудови цієї функції можна зробити висновки щодо того, який показник потрібно зменшити чи збільшити аби запобігти банкрутству банку та забезпечити фінансову стійкість. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Савлук М. І. Вступ до банківської справи : Навчальний посібник / М. І. Савлук, А. М. Мороз, А. М. Коряк. – К. : Лібра, 1998. – 344 с. 2. Ремньова Л.М. Управління фінансовою стійкістю банківських установ у сучасних умовах / Л.М. Ремньова // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. – № 6 (51), ч. 2. – 2011. – С. 249-252., с. 252 3. Святко С. А., Шиллер Р. І. Аналіз і оцінка фінансової стійкості банку як необхідна умова ефективного банківського менеджменту / С. А. Святко, Р. І. Шиллер // Банківська справа. – 1997. – № 8. – 260 с. 4. Герасимович А. М. Коефіцієнтнй аналіз ліквідності балансу банку [Текст]/ А. М. Герасимович // Вісник КЕФ КНЕУ імені В. Гетьмана.- 2011.- №1. - С.17-26.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

133

УДК 681.5

Тимощук А. О.

студент групи СІ-13-1, Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків, Україна

Безугла Г.Є.

старший викладач кафедри системотехніки, Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків, Україна

БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНИЙ ВИБІР ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ СТРУКТУРИ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ

Сучасній людині важко уявити своє життя без різних засобів зв’язку. Комп’ютерні мережі, які ми використовуємо, за якими ми можемо спостерігати в сьогоденні, незалежно від організації і типу переданої інформації, стають більш складними і характеризуються багатьма визначеними характеристиками. Нове покоління мережі передачі даних підтримує широкий спектр додатків, що використовуються в реальному і в модельному часі. Усі ці мережні додатки мають свої власні потреби якості обслуговування з точки зору характеристики мережі: пропускної здатності, надійності і меж затримки, пакетних втрат і так далі. Системний аналіз мережі зв’язку дозволяє представити її як впорядковану множину елементів, відношень і їх властивостей. Для такого типу інформаційної системи як мережа зв’язку потрібно виконувати попереднє довготривале планування з розробкою структури і системи певного відношення між її елементами, та короткотривале операційне керування в функціонуванні мереж. Проблема проектування заключається в тому, що потрібно проаналізувати вимоги до інформаційно-обчислювальної системи знайти початковий набір рішень, сформувати підмножину систем допустимих варіантів, визначити оптимальні критерії, обрати варіанти структури і мережних параметрів, що підходять по визначених критеріях. Для кращої реалізації поставленого завдання ми використовували метод багатокритеріальної оптимізації для оптимального вибору варіантів, що приймає до уваги набір якісних характеристик в довготривалому і короткотривалому плануванні керування. Пошук оптимального варіанту мережі зв’язку передбачає використання методів багатокритеріальної оптимізації, що відповідає ряду оптимальних за Парето оцінок, які задовольняють наступний вираз[1]:



P(V) = opt≥V={ k (φ0)∈Rm | ∀ k (φ)∈V: k (φ)≥ k (φ0)},

(1)

Де V – простір критеріїв оцінок, R – бінарне відношення, k – якісна характеристика, φ – морфологічні варіанти системи. В процесі синтезу будь-якої системи необхідно багатократно реалізувати процедури прийняття рішення в умовах зміни початкових варіантів і керуючих параметрів системи. В якості універсальної адаптивної моделі використовується математична модель, яка приведена в наступному виразі:[1,2]. �∑𝑛𝑖=1�𝑎𝑖 𝑝𝑖 [𝑘𝑖 (𝑥)]�β}1/β, (2) 𝑥 0 = 𝑎𝑟𝑔𝑚𝑎𝑥 𝑥∈𝑋 де β є адаптивним параметром; pi – функція втрати корисності. Об'єктом проектування вибрана обчислювальна мережа з комутацією пакетів.

134

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

При цьому розрізняють три класи обчислювальних мереж - мережа відділу, мережа кампусу, корпоративна мережа. За допомогою морфологічного підходу початково генеруються варіанти структури мережі, вхідні параметри якої можна поділити на три групи - параметри, що характеризують вузли мережі кампусу, параметри, що характеризують канали зв’язку та параметри комутаторів, які використовуються в мережі. Цей набір характеристик може розглядатися як векторна оцінка структури мережі. Вихідними параметрами у обчислювальній мережі будуть затрати на створення мережі, які включають в себе затрати на створення телекомунікаційної інфраструктури і затрати на використання комутаційних приладів, затримка передачі пакету між абонентами. В якості показника надійності мережі будемо використовувати число мережних приладів, що відключаються при відмові одного каналу зв’язку. Виходячи з вихідних параметрів, обмеженнями являються фізичні характеристики обладнання та лінії зв’язку мережі, що проектуються, а саме: обмеження на пропускну здатність каналу зв’язку, обмеження на затримку передачі пакетів, обмеження на продуктивність комутатора, обмеження на розмір адресної таблиці комутаторів. Існує три основних підходи до синтезу обчислювальних мереж - синтез по критерію часу, по критерію надійності і по критерію вартості. Найактуальнішим у наш час є критерій вартості. Згідно з ним потрібно знайти найменшу по вартості структуру мережі, при цьому повинні виконуватися задані обмеження комунікаційного обладнання мережі, що проектується. Найбільш узагальненим підходом до моделювання такого класу мереж є врахування вищезгаданих критеріїв. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Dr. Jesús Ortiz. Telecommunications Networks - Current Status and Future Trends/ V. Bezruk, A. Bukhanko, D. Chebotaryova, V. Varich // Multicriteria Optimization in Telecommunication Networks Planning, Designing and Controlling. – InTech. – 2012. – 30 March. – p. 251-274. 2. Петров Э.Г. Синтез и идентификация моделей многофакторного оценивания и оптимизации[Текст]/ Овезгельдыев А.О., Петров Э.Г., Петров К.Э. – К.: Наукова думка, 2002. – 163 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

135

УДК 519.866

Трушко А.В.

магістр, Національний університет «Острозька академія», м. Острог, Україна

Недзведовська О.Є.

МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ВІЙСЬКОВИХ КОНФЛІКТІВ НА РУХ КАПІТАЛУ

Рух капіталу є одним з найважливіших показників економічної діяльності країни. Міжнародний рух капіталу є основною рушійною силою, що сприяє формуванню міждержавних політичних альянсів, соціально-демографічним та економічним зрушенням в економіці окремих країн та їхніх угруповань. Україна займає незначне місце серед основних європейських країн-імпортерів міжнародного капіталу. Така ситуація зумовлена тим, що у розвинутих країнах швидше створюється надлишковий капітал, який можна вдаліше вкласти за межами державних кордонів з метою отримання найбільшого прибутку; маючи більш стійку до економічних криз національну економіку. Під час військових конфліктів країна як ніколи потребує стабільного руху капіталу, адже потребує фінансових ресурсів, для підтримки армії та громадян під час кризи. У 2014 році в Україні розпочалися військові конфлікти, тому це вплинуло як на рух капіталу так і на економіку країни загалом. Тому дослідження впливу військових конфліктів на рух капіталу є актуальним як для інших країн, так і для нашої держави. Сучасні моделі міжнародного руху капіталу, що відносяться до теорії зростання та інвестицій, «базуються на концепціях Р. Харрода і Е. Домара» [1]. До них ми відносимо: модель П. Роузенстен-Родана[2]; модель «трьохфазового розвитку» економіки X. Ченері, А. А. Страута[3]; модель «субсидійного елемента» Дж. Пінкуса[4]; дворівневу модель К. К. Куріхара[5], динамічні моделі взаємного руху капіталу Г. Джонсона, А. Амазонії, Ф. Меєра, Дж. Франкеля, П. Аллена, Е. Сакакибара, Д. Фолі; модель «рівноваги зростання і капіталоруху» Дж. Бортса і К. Копека; модель Ю. Онітсукі[6]. Проте, не було досліджено вплив військових конфліктів на рух капіталу. Мета дослідження полягає у виявленні впливу військових конфліктів на рух капіталу. Проблема впливу військових конфліктів на економічні показники, зокрема на рух капіталу є актуальною, проте мало вивченою, тому для дослідження використаємо регресійну модель. Для побудови моделі було використано дані за період 2006-2015 рр. по 6 країнах з військовими конфліктами: Україна, Лівія, Грузія, Ліван, Ірак, Афганістан. Дані було відібрано із сайту THE WORLD BANK (data.worldbank.org). Результуючим показником дослідження є чистий експорт (імпорт-експорт) exportit у 1 млрд$ Факторами впливу на результативну ознаку є: gdpit – ВВП, у 1 млрд. $; rateit – відсоткова ставка, %; consit – витрати на кінцеве споживання, у 1 млрд. $; pii_in it – прямі іноземні інвестиції, приплив, у 1 млрд. $; pii_out it - прямі іноземні інвестиції, відтік, у 1 млрд. $ На основі вищезазначених факторів нами було побудовано модель, яка має ви-

136

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

гляд: export = 3,91+ 0,26 gdp -0,34 rate - 0,36 cons 1,37 pii_in – 3,91pii_out (1) t (1,56) (2,35) (-2,77) (-2,96) (-1,86) ( 2,69) Тобто, з рівнем значимості 5%, робимо висновок, що при збільшенні ВВП (gdp) на 1 мільярд $, чистий експорт зросте на 0, 26 мільярда $, при збільшенні відсоткової ставки (rate) на 1% чистий експорт знизиться на 0,34 мільярда $, при збільшенні показника – витрати на кінцеве споживання (cons ) на 1 мільярд $, чистий експорт знизиться на 0,36 мільярда $, при збільшенні показника – прямі іноземні інвестиції, приплив (pii_in), на 1 мільярд $, чистий експорт зросте на 1,37 мільярда $, при збільшенні показника – прямі іноземні інвестиції, відтік (pii_in), на 1 мільярд $, чистий експорт зменшиться на 3,91 мільярда $. Для того, щоб визначити чи впливають військові конфлікти на рух капіталу, поділимо вибірку на 2 частини: під час військових конфліктів та без військових конфліктів та проведемо регресійний аналіз обох вибірок. Без військових конфліктів: export = 5,01+ 0,32 gdp -0,23 rate - 0,35 cons + 2,64 pii_in - 4,45 pii_out (2) t (1,89) (2,78) (-1,80) (-2,66) (-2,57) ( 3,32) Під час військових конфліктів: export = 1,47+ 0,48 gdp -0,67 rate - 0,58 cons + 0,16 pii_in – 2,65 pii_out (3) t (1,6) (2,65) (-5,4) (-2,96) (-0,08) ( -0,76) Отже, військовий конфлікт вплинув на всі показники, зокрема ВВП, відсоткова ставка та кінцеве споживання більшою мірою почало впливати на чистий експорт, а показники прямих іноземних інвестицій під час військових конфліктів мають високе значення p-value, тому їх не можна інтерпретувати. Можна зробити висновок, що військові конфлікти значно впливають на рух капіталу країни, адже показники що впливають на рух капіталу, під час військових конфліктів та у мирний час показували різний вплив на рух капіталу. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Ечмаков, С. М. Эволюция экономико-математических моделей международного капитала во второй половине XX столетия [Текст] / С. М. Ечмаков // Вестник Оренбургского государственного университета. - 2004. - №5. - с. 81-85 2. P.N. Rosenstein-Rodan, International Aid for Under-Developed Countries. The Review of Economics and Statistics. Vol.42, N 1, May 1961. 3. H.B Chenery and A.M. Strout.Foreign Assistance and Economic Development. American Economic Review, vol. 56, N 4, part 1, September 1966. 4. A. Pincus. Trade, Aid and Development.The Rich and Poor Countries. New York, 1967, p. 309-3139. 5. K.K. Kurichara. International Capital Movements and National Economic Growth.EconomiaInternazionale. November, 1966, N 4. 6. Y. Onitsuka, International Capital Movements and the Patterns of Economic Growth.-American Economic Review, vol. 64, N 1, March 1974, p.24.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

137

УДК 519.816

Цабанюк Т.В.

студентка групи ЕКО-15, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Вовк Л.В.

ВИБІР РІШЕННЯ ПРО РИЗИКОВАНІСТЬ ПРОЕКТУ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ВТРАТ ПРИБУТКУ

Підприємницька діяльність в Україні перебуває в новітніх економічних реаліях, які характеризуються як стохастичні: умови невизначеності, нестабільності, непередбачуваності розвитку процесу. Багатофакторність і багатовекторність впливу політичних, економічних, фінансових, правових, соціальних, екологічних та інших чинників на успішність реалізації інвестиційного проекту, стабільність функціонування підприємства змотивували інтерес науковців і практиків до впровадження наукових методів моделювання і прогнозування економічних процесів і явищ, кількісної і якісної оцінки ризиків, які супроводжують будь-який вид діяльності, сприяли розвитку теорії і практики ризик-менеджменту. Прийняття раціональних і виважених господарських рішень в умовах невизначеності – основа успішної діяльності підприємства [1]. Найбільш ефективними методами аналізу обставин невизначеності є аналіз чутливості та аналіз міри ризику. В даній статті розглянуто поняття ризику, обґрунтовано доцільність впровадження наукових методів і підходів до кількісної і якісної оцінки господарської діяльності й оцінки ризиків, а також продемонстровано метод вибору управлінського рішення про ризикованість проекту на основі аналізу втрат прибутку. Під ризиком розуміють ймовірність втрат фірмою частини своїх ресурсів або недоотримання доходів, або появу додаткових витрат при реалізації проекту чи функціонуванні підприємства. Під вартістю ризику розуміють фактичні збитки підприємця, затрати на зниження величини цих збитків чи затрати на відшкодування таких збитків і їх наслідків [2]. Розроблені методи прорахунку можливих прибутків та збитків за певної множини ризиків [1, 2]. Вартість альтернативних рішень описується ймовірностними розподілами, тому рішення базується на використанні критерію очікуваного значення, згідно з яким альтернативні рішення порівнюються з точки зору максимізації очікуваного прибутку чи мінімізації прогнозованих витрат [1]. Розглянемо метод вибору рішення про ризикованість проекту на основі аналізу втрат прибутку. Підприємство планує випускати нові види продукції. При цьому можливі 4 рішення S1, S2, S3, S4 щодо певного виду продукції P1, P2, P3. Виграш aij характеризує прибуток (табл.1). Необхідно знайти найбільш ефективну у порівнянні з іншими стратегію, яка дає найменші втрати прибутку. Таблиця 1. Таблиця ефективності Варіанти рішень

Продукція

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

138 P1

135

120

180

110

182

135

130

120

175

140

135

125

Втрати прибутку розраховуються як різниця між максимальним виграшем і виграшем щодо конкретного рішення в даній ситуації Hij = max aij – aij, де Hij - втрати прибутку при реалізації продукції j-го виду при умові прийняття i-го рішення. Таблиця 2. Максимальне значення прибутку, яке відповідає найкращому рішенню maxiaij Варіанти рішень S1 S2 S3 S4 maxi aij

Варіанти рішень S1 S2 S3 S4

P1 135 110 130 140 140

Продукція P2 120 182 120 135 182

P3 180 135 175 125 180

Таблиця 3. Матриця втрат прибутку при випуску нових видів продукції P1 0,05 0,30 0,10 0,00

Продукція P2 0,62 0,00 0,62 0,47

P3 0,00 0,45 0,05 0,55

Ця матриця показує величину недоотриманого прибутку у порівнянні з максимальним результатом. Для прийняття рішення про ризикованість проекту прорахуємо середньозважену величину ризику у припущенні відомих ймовірностей випуску продукції p1=0,3, p2=0,1, p3=0,2: R1=0,077, R2=0,18, R3=0,102, R4=0,157. Отже, виходячи з критерію мінімізації втрат прибутку, слід прийняти рішення R1 як найменш ризикове. Таким чином, в даній статті продемонстровано один з методів оцінки ризиків і ризикових ситуацій в системі ризик-менеджменту. Стратегія ризик-менеджменту – це мистецтво керування ризиком у невизначеній господарській ситуації, яке базується на прогнозуванні ризику та методах його зниження. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Таха, Хемди А. Введение в исследование операций [Текст] / Хемди А. Таха. Издательский дом «Вильямс»: М, 2007. – 912с. 2. Івченко І.Ю. Моделювання економічних ризиків і ризикових ситуацій [Текст] / І.Ю.Івченко. – Центр учбової літератури: К, 2007. – 344 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

139

УДК 330.3:330.46

Циганчук Р.О.

Аспірант, Державний вищий навчальний заклад «Університет банківської справи», м. Київ, Україна

ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИЦЕВИХ РІВНЯНЬ В ЕКОНОМІЦІ

Моделювання економіки – розділ економічної науки, що займається аналізом властивостей і рішень математичних моделей економічних процесів. У деяких випадках ці моделі можуть розглядатися як частина математичної теорії на стику з економічною наукою. Моделювання економіки відділяється зазвичай від економетрики, що займається статистичною оцінкою і аналізом економічних залежностей і моделей на основі вивчення емпіричних даних. У моделюванні економіки досліджуються теоретичні моделі, засновані на певних формальних передумовах (лінійність, опуклість, монотонність і т.п. залежності, конкретні формули взаємозв'язку величин).Для вивчення різних економічних явищ економісти використовують їх спрощені формальні описи, так звані економічні моделі. Прикладами економічних моделей є моделі споживчого вибору, моделі фірми, моделі економічного зростання, моделі рівноваги на товарних, факторних і фінансових ринках і багато інших. Під економіко-математичною моделлю розуміють методику доведення до повного, вичерпного опису процесу отримання й обробки вихідної інформації та правил розв’язування розглянутої задачі в досить широкому класі конкретних випадків [1; 2]. З урахуванням фактору часу моделі можуть бути статичними (тобто коли обмеження в моделі встановлені для одного певного відрізка часу протягом планового періоду і при цьому мінімізуються витрати або максимізується кінцевий результат) або динамічними (у цьому разі обмеження встановлено для кількох відрізків часу за тієї самої мінімізації або максимізації ефекту за весь плановий період). Розглянемо різницеве рівняння для порядку апроксимації k = 1із похибкою п’ятого порядку, яку записуємо так:

− 3 y m−1 + 3 y m+1 = h( y m' −1 + 4 y m' + y m' +1 ) +

де 𝑚 – номер вузлової точки; ℎ – крок дискретизації;

1 5 (5) h ym , 30

(1)

ym −1 , ym , ym +1 – сіткові функції; ym' −1 , ym' , ym' +1 – їхні похідні.

Кінцево-різницева формула (1) пов’язує шукану функцію в (𝑚 − 1)-му і (𝑚 + 1)му вузлах через значення її похідних в (𝑚 − 1)-му,(𝑚)-му, (𝑚 + 1)-му вузлах. Спробуємо отримати апроксимуючі формули, розв’язані відносно функцій, тобто такі, що визначають функцію в 𝑚-му вузлі через значення її похідних у трьох інших вузлах. Розглянемо метод отримання таких виразів на прикладі рівняння (1). Для економічних процесів, які характеризуються періодичністю вигляду

𝑦𝑚 (𝑡) = 𝑦𝑚 �𝑡 + 180 � як інтервал повторюваності, доцільно прийняти півперіод,

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

140

що скоротить час розв’язування задачі [3]. Мінімальна кількість вузлів на періоді для тривузлової апроксимації дорівнює чотирьом (𝑛 = 4). Записуємо рівняння (1) для всіх вузлових точок періоду з урахуванням граничних умов, які для періодичних економічних процесів будуть такі: (2) 𝑦𝑛+1 = −𝑦1 , Приходимо до такої системи кінцево-різницевих рівнянь: h − y1 + y3 = ( y1′ + 4 y 2′ + y3′ ), 3 h − y 2 + y 4 = ( y 2′ + 4 y3′ + y 4′ ), (3) 3 h − y3 − y1 = ( y3′ + 4 y 4′ − y1′ ), 3 h − y 4 − y 2 = ( y 4′ − 4 y1′ − y 2′ ). 3 У результаті розв’язання системи різницевих рівнянь (3) відносно вузлових функцій отримаємо h (− 2 y2′ − y3′ − 2 y4′ ), 3 h y 2 = (2 y1′ − 2 y3′ + y 4′ ), 3 h y3 = ( y1′ + 2 y 2′ − 2 y 4′ ), 3 h y 4 = (2 y1′ + 4 y 2′ + 2 y3′ ), 3 y1 =

(4)

Розв’язання кінцево-різницевих рівнянь підвищеної точності відносно вузлових функцій значно спрощує й полегшує процедуру апроксимації диференціальних рівнянь економічного процесу різницевими рівняннями. Запропонований метод отримання різницевих рівнянь підвищеної точності є загальним і може бути поширений на будь-яку кількість вузлів дискретної сітки. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Годунов С. К. Разностные схемы[Текст]/ С. К. Годунов, В. С. Рябенький – М.: Наука, 1993. 400 с. 2. Демидович Б. П. Основы вычислительной математики [Текст] / Б.П.Демидович, И. А.Марон– М.: Наука, 1997. – 664 с. 3. Шелобаев С. И. Математические методы и модели в экономике, финансах, бизнесе: Учеб пособие для вузов[Текст] /С. И. Шелобаев– М.: ЮНИТИ ДАНА, 2010. – 367 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

141

УДК 004.891.2

Чумаченко Д.І.

асистент кафедри інформатики, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», м. Харків, Україна

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ АНАЛІТИЧНІ СИСТЕМИ ПРОГНОЗУВАННЯ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ

Актуальність розробки інтелектуальних аналітичних систем управління епідемічним процесом систем популяційної динаміки не викликає сумніву. Створено значну кількість теоретично обґрунтованих моделей прогнозування динаміки епідемічного процесу, які спираються на складний математичний апарат. До загального недоліку існуючих моделей відноситься низька точність побудови прогнозу, а також його короткостроковість. Метою дослідження є розробка комплексу інтелектуальних систем мультиагентного моделювання динаміки епідемічного процесу інфекційних хвороб. Мультиагентна модель епідемічного процесу заснована на концепції епідемічного процесу Л. В. Громашевського[1], згідно з якою епідемічний процес існує при безперервній взаємодії трьох основних компонентів – джерела інфекції, механізму передачі і сприйнятливого організму. При побудові моделей враховувалася тривалість інкубаційного періоду, періоду розпалу клінічних проявів і реконвалесценції, тривалість носійства, а також особливості інфікування. Враховувалися основні шляхи передачі вірусу. Використовувалися дані офіційної статистики по м. Харкову. Модель представлена як система з множиною об'єктів-агентів, що взаємодіють один з одним і з навколишнім середовищем. Агенти мають властивості (вік, стать, ймовірності переходів між областями системи і між станами). Об'єкти системи можуть перебувати в множині станів, які відрізняються в залежності від типу захворювання. Основною особливістю пропонованого підходу є наявність у агентів бази знань, що дозволяє змоделювати епідемічний процес найбільш схожим способом з реальним світом. Виходячи з бази знань і аналізу навколишнього середовища і станів інших агентів, що знаходяться в одній області, агент приймає рішення про подальшу поведінку (зниження ймовірності переходу в зону ризику, збільшення ймовірності відвідування лікарні і т.д.). Програмний комплекс включає модулі для моделювання динаміки розповсюдження і прогнозування захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції, гепатит В, шкірно-венерологічні захворювання (на прикладі сифілісу), ВІЛ-інфекцію, дифтерію і іксодовий кліщовий бореліоз. Всі моделі протестовані на реальних статистичних даних по захворюваності в Харківській області України. Дане дослідження є перспективним і дозволяє вжити своєчасних профілактичних і превентивних заходів щодо зниження захворюваності. Це дозволить знизити захворюваність на заданій території. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Громашевский, Л. В. Общая эпидемиология [Текст] : рук. для врачей и студ. / Л. В. Громашевский. – М. : Медицина, 1965. – 290 с.

142

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

УДК 303.09

Шеляженко Ю. В.

аспірант (спеціальність 081 – Право), Університет економіки та права КРОК, м. Київ, Україна

ОСОБИСТА АВТОНОМІЯ СУБ’ЄКТА ПРАВА: ПІДХІД ДО МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Особиста автономія є сукупністю суб’єктивних прав і свободою вибору правових засобів реалізації інтересів суб’єкта права. Правова категорія особистої автономії пов’язана з економічним розумінням раціональної максимізації, розумної турботи людини про власні інтереси. Як зазначає Ричард Познер, прагнення людини досягти в житті якнайбільшого та задовольнити всі свої бажання однаково проявляється в сфері права та економіки. Тому економіка як наука про раціональний вибір в світі, де ресурси обмежені, на відміну від людських потреб, може застосовуватися для економічного аналізу права [1]. В якості ілюстрації цієї думки Познер зазначає, що з точки зору правопорушника покарання (наприклад, штраф) є ціною вчинення протиправних дій, яку доводиться заплатити під тиском суспільства. Таким чином, економіка вільного вибору людиною різних варіантів поведінки (як правило, все ж таки правомірної) включає інтерес, визначений на засадах особистої автономії, та необхідні для реалізації цього інтересу зусилля, причому інтерес та зусилля можуть бути виражені у кількісній формі, скажімо, як ціна та прибуток операції з реалізації інтересу. Слово «автономія» у перекладі з грецької (αυτος νομος) означає «свій закон», і таким «законом» у приватно-правовій сфері можуть служити переконання людини, зокрема, правосвідомість, самостійно обрана стратегія і тактика правомірної поведінки. Слід зазначити, що «свій закон» не виключає обов’язковість публічних нормативно-правових актів. Встановлюючи закони для себе та виконуючи їх, приватна особа розвиває навички самодисципліни, необхідні для сумлінного дотримання національного законодавства, порушувати яке надто дорого і невигідно для переважної більшості людей. Подібно до того, як навчання економічним компетенціям здійснюється за допомогою бізнес-ігор та комп’ютерного моделювання, навчання правовим та нормотворчим компетенціям також може здійснюватися за допомогою конструювання абстрактних суб'єктів права, наділених штучною особистою автономією, в тому числі як експериментальних та навчальних моделей у науці та освіті; такими є висновки нашого дослідження теоретико-правового значення особистої автономії суб’єкта права [2]. Оцифровку правових цінностей за допомогою математичного апарату класичної механіки пропонують італійські вчені Массіміліано Феррара та Роберто Гагліотті [3]. В Україні Ірина Онопчук запропонувала математичну модель управління законодавчим процесом, представивши законодавство у вигляді матриці та моделюючи його застосування до суспільних відносин як множення матриці на вектор, і висловила слушну думку, що задачею моделювання є виявлення та подальше практичне досягнення найбільш оптимального соціального ефекту при мінімальному законо-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

143

давчому регулюванні [4]. У цьому дослідженні автор спробував сконструювати математичну модель штучної особистої автономії, виходячи з того, що визначальними економічними характеристиками правосуб’єктності штучних осіб, як і у реальних суб’єктів права, має бути наявність індивідуальних інтересів та ресурсів для їх реалізації, причому обидві характеристики мають оцінюватися певною об’єктивною вартістю. Такими штучними особами в даній моделі виступають: продавець, зацікавлений продати певний товар за максимальною вартістю на конкурсних засадах; та покупці, які побажали взяти участь у конкурсі й назвали свою ціну. Інтерес покупця X у купівлі товару виражається ціною F(X), а інтерес продавця у продажі товару обчислюється як максимальна ціна F(Y)=MAX(F(Z)), яку запропонував покупець Y з множини всіх можливих покупців Z, за формулою екстремуму: MAX(F(Z)) = F(Y) : ∃Y∈Z ∀X∈Z F(Y)≥F(X)

(1)

Наприклад, якщо покупців троє і, відповідно, Z = {1, 2, 3}, а їх ціни складають 1720, 2450 та 936 гривень, тобто, F(1)=1720, F(2)=2450, F(3)=936, в такому разі MAX(F(Z))=F(2)=2450 і товар буде продано другому покупцю (Y=2), який запропонував найбільшу ціну 2450 гривень. Ця математична модель допускає наглядне представлення у вигляді графіку, де правочин (продаж) відбувається у точці збігу інтересів, а також комп’ютерне моделювання, яке автор реалізував мовою програмування Java [5]. Таким чином, математичне і комп’ютерне моделювання особистої автономії приватних осіб та організацій, а також державної законотворчості і правозастосування дозволяє тверезо оцінити вартість і заощадливо підійти до реалізації приватних та публічних інтересів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Познер Р. Економічний аналіз права. – Харків: Акта, 2003. – 862 с. 2. Теоретико-правове значення особистої автономії суб'єкта права / Т.А. Француз-Яковець, Ю.В. Шеляженко // Прикарпатський юридичний вісник. – 2016. – № 3 (12). – С. 31-35. 3. A Mathematical Model for the Quantitative Analysis of Law. Putting Legal Values into Numbers / M. Ferrara, R. Gagliotti // Applied Mathematics in Electrical and Computer Engineering. – Cambridge, 2012. – P. 201-206. 4. Онопчук І.Ю. Математична модель управління законодавчим процесом // Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства. Збірник наукових праць. – Вип. 2. – Київ, 1997. – С. 234-240. 5. Yurii Sheliazhenko. Approach to Mathematical and Computer Modeling of Law Subject's Personal Autonomy [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.spilnota.net.ua/ua/article/id-1765/

144

Секція «Економіко-математичне моделювання соціокультурних процесів і систем»

УДК 004.42

Ящук Д.Ю.

Аспірантка, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

АНАЛІЗ ТИПІВ МОДЕЛЕЙ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ КЕРІВНИЦТВОМ ВНЗ

Впровадження інформаційних підходів в управлінні закладами вищої освіти є одним із основних механізмів, які дозволяють мати переваги в конкурентному середовищі. Керівництво в галузі вищої освіти має приймати управлінські рішення, тому необхідно створити надійну та ефективну систему для покращення управління та досягнення стратегічних цілей ВНЗ. Визначною рисою такої системи є те, що від успішності отриманих результатів може залежати ефективність функціонування вишу в цілому або окремих підрозділів [1, 2]. При розробці систем прийняття рішень на етапах кодування і тестування виявляється велика кількість помилок, які спричинюють зміну розроблювальної системи та втрату часу. Аналіз та моделювання системи надають можливість врахувати їх. Моделювання дозволяє «побачити» проект у процесі розробки і створити передумови для аналізу роботи системи в залежності від початкових умов та є важливим інструментом наукової абстракції, що допомагає виокремити, уособити та проаналізувати суттєві для певної інформаційної системи характеристики (властивості, взаємозв’язки, структурні та функціональні параметри). В процесі роботи на етапах моделювання необхідно отримати проект системи, що містить достатньо інформації для її реалізації. Основними цілями моделювання при розробці проектів є: уявлення діяльності вишу і прийнятих в ньому технологій у вигляді ієрархії діаграм, забезпечують наочність та повноту їх відображення; упорядкування інформаційних потоків (у тому числі документообігу) усередині вишу; вироблення рекомендацій по побудові раціональних технологій роботи підрозділів ВНЗ і його взаємодії із зовнішнім світом; аналіз вимог і проектування специфікацій корпоративних інформаційних систем. Класифікація основних типів моделей: • неформальні – представлені в неструктурованому вигляді і дають загальне уявлення про системи, які моделюються. Недостатньо наочні (особливо при складній взаємодії між об'єктами) і неприйнятні для будь-якого кількісного аналізу та обробки автоматичними засобами; • описові – моделі, де відомості представлені за допомогою спеціальних документів (бланки, форми, анкети, таблиці і т. п.); • графічні – моделі являють собою схеми, креслення, графи, діаграми і т. д. Найбільш наочні і набули широкого поширення при проектуванні за допомогою CASE-засобів; • математичні – представляють модель мовою математичних відносин у вигляді функціональних залежностей, систем алгебраїчних або диференціальних

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

145

рівнянь, логічних виразів і т. д. • логічні – описують склад, структуру, стан або поведінку елементів системи без прив'язки до конкретних мов або середовищ програмування, СУБД, технічних засобів і т. д.; • фізичні – описують елементи системи відповідно до прийнятої фізичної реалізації цих елементів (мов програмування, СУБД, пристроїв і т. д.); • функціональні – описують функції системи, можливі варіанти її використання; можуть містити відомості про циркулюючу в системі інформацію, об'єкти та суб'єкти, що взаємодіють з системою; • інформаційні – описують склад і структуру даних (реляційних БД, класів та ін.); • поведінкові – описують стану системи та/ або її окремих елементів і переходи між ними, взаємодію елементів, алгоритми обробки інформації; • компонентні – описують склад і структуру програмних і апаратних засобів; • змішані – характеризують відразу кілька аспектів системи і т. д. [3]. Сьогодні системи підтримки рішень стали одним з основних видів систем, які дозволяють отримати відповідь на хвилюючі питання керівництва ВНЗ. Проте універсальних систем ще не створено, тому виникає необхідність в створенні такої системи, яка надасть можливість керівництву приймати ефективно та вчасно рішення. Моделювання системи надає можливість отримати проект, який міститиме інформацію для її реалізації. Послідовне і якісне розроблення кожної з моделей є чинником успішного завершення проектування системи. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Ящук Д.Ю. Загальні засади побудови системи підтримки прийняття рішень для ВНЗ / Д.Ю. Ящук // Міжнародна науково-практична конференція «Глобальні та регіональні проблеми інформатизації в суспільстві та природокористуванні»: Збірник матеріалів. – 2015. – С.101 – 103. 2. Ящук Д.Ю. Система підтримки прийняття рішень ефективним управлінням керівництвом ВНЗ / Д.Ю. Ящук, Б.Л. Голуб // VII міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Інформаційні технології: економіка, техніка, освіта»: Збірник матеріалів. – 2016. – C. 121–122. 3. Марченко А. В. Проектування інформаційних систем / А. В. Марченко – К., 2015. – 50 с.

146

Секція

«СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ, ОСВІТИ ТА НАУКИ»

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

147

УДК 515.2

Безбородько В.І.

студентка групи МО-403, Національний авіаційний університет, м.Київ, Україна

Гращенко І.С.

к.е.н., доцент кафедри зовнішньоекономічної діяльності підприємств, Національний авіаційний університет, м.Київ, Україна

ТРУДОВА ДИСЦИПЛІНА ЯК ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ДПМА «БОРИСПІЛЬ»

Трудова дисципліна являє собою порядок, без якого не може існувати підприємство. Будь-яка діяльність людей має бути узгоджена належним чином, тому що результативність такої діяльності, її успіх залежать від того, наскільки вдало вона організована. В наш час досягнення трудової дисципліни є дуже актуальною проблемою. Трудова дисципліна являє собою внутрішній трудовий розпорядок, який регулюють правові норми і встановлюють трудові обов’язки працівників і власника. Вона забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної роботи на підприємствах. За правомірне виконання, тобто отримання трудової дисципліни застосовуються заходи заохочення, за її порушення – дисциплінарні стягнення, що злагоджує і змушує працівника до виконання більш продуктивної ефективної праці при виконанні своїх обов’язків. Її забезпеченню сприяє дотримання працівниками трудового процесу встановлених правил поведінки в процесі праці і точне виконання ними своїх трудових обов’язків. Оскільки від дисципліни залежить ефективність функціонування підприємства, необхідно максимально мінімізувати випадки її порушення. [1] У зв’язку з глибокою кризою в економіці України на ДП МА «Бориспіль» відсутні нормальні умови праці через відповідні суб’єктивні причини. Через часті простої, вимушені відпустки значно знижується і рівень дисципліни праці. Водночас загроза масового безробіття, що виникла в останні роки, змушує працівника більш відповідально ставитись до роботи і дотримуватись дисципліни праці. самі по собі необхідні умови праці, якщо вони навіть і створені на підприємстві, не впливають на попередження проявів недисциплінованості, порушення встановлених правил поведінки. У відповідності до законодавства передбачені спеціальні правові засоби, які сприяють забезпеченню трудової дисципліни, а саме про що ми вже згадували – переконання, заохочення, примус [2]. З метою визначення правил поведінки, що сприяють формуванню соціальної самосвідомості працівників та підвищення корпоративної культури, на підприємстві розроблено та введено в дію Морально-етичний кодекс працівника ДП МА «Бориспіль», який доведений до особового складу аеропорту та є обов'язковим до виконання усіма працівниками підприємства. Недотримання вимог трудової дисципліни в аеропорту можуть призвести до катастрофічних наслідків. Кожен працівник має відповідально ставитись до своїх посадових обов’язків і усвідомлювати те, що може статись при їх невиконанні. Сучасні умови вимагають поступового переходу від регулювання трудової дисципліни із застосуванням методів переконання до вихо-

148

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

вання свідомого ставлення до праці та заходів громадського впливу. Трудова дисципліна є важливим напрямом управлінської діяльності і вимагає використання широкого інструментарію її забезпечення і профілактики. Персонал – найважливіший елемент виробничого процесу в аеропорту, головний стратегічний ресурс компанії в конкурентній боротьбі. [3] Важливо розуміти, що шлях до ефективного управління персоналом на ДП МА «Бориспіль» пролягає через розуміння його потреб й мотиваційних установок. Тільки знаючи, що спонукає людину до дії, які мотиви покладено в основу її діяльності, можна розробити ефективну систему форм і методів управління нею. Важливим засобом забезпечення трудової дисципліни є заохочення, підставою якого служить зразкова поведінка працівника на даний час. Сучасні умови вимагають поступового переходу від регулювання трудової дисципліни із застосуванням методів переконання до виховання свідомого ставлення до праці та заходів громадського впливу. Які б не були прекрасні ідеї, новітні технології, найсприятливіші зовнішні умови, без добре підготованого персоналу високоефективної роботи домогтися неможливо. Більше уваги також треба приділяти належному матеріальному стимулюванню для забезпечення високої якості праці на ДП МА «Бориспіль». СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Балабанова Л.В. Управління персоналом: Підручник/ Л.В Балабанова , О. В. Сардак – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 468 с. 2. Трудова дисципліна. Стягнення, які застосовуються до працівників, порядок їх застосування і зняття. Правова допомога адвоката в таких спорах [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://advocatesanswers.in.ua/ix-/191-2011-05-02-08-4025.html 3. Мельник, К. Ю. Трудове право України : підручник / К. Ю. Мельник. — Харків : Діса плюс, 2014. — 480 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

149

УДК 378.147

Білицька О. С.

студентка групи КН-36с, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Трач Ю.В.

к.п.н., доцент кафедри компютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

Модернізація освітньої галузі потребує нового рівня підготовки фахівців, в процесі якої мають створитися умови для розвитку індивідуальних здібностей і талантів молоді. Відтак, перед вищими навчальними закладами постає завдання – посилити увагу до використання інтерактивних методів і прийомів у навчальновиховному процесі, а також переосмислення традиційних підходів до його організації, які стимулюють інноваційні зміни у культурному і соціальному середовищі [1]. Інтерактивне навчання є більш практичним, реальним процесом передання інформації в аудиторіях. Пасивне навчання передбачає прослуховування лекції або механічне запам’ятовування інформації. З допомогою комп’ютерних та інформаційних технологій або з допомогою групових вправ студенти проявляють більшу зацікавленість у навчанні. Досвід Еріка Мазура, балканського професора фізики і прикладної фізики в Гарвардській школі інженерних і прикладних наук, підтверджує ефективність інтерактивного навчання. Вже маючи певний досвід викладання, Ерік Мазур був змушений визнати, що його студенти не оволодівали необхідними знаннями через незацікавленість в традиційних лекціях і неуважність. Якось він сказав студентам, щоб вони обговорили один з одним питання, які він підготував. Протягом двох хвилин студенти намагалися знайти відповідь. Цей ключовий момент змусив професора зрозуміти, що потрібно змінити методику подання навчального матеріалу. З тих пір він почав експериментувати з більш активними стилями навчання, коли студенти займаються один з одним, щоб допомогти знайти відповіді [2]. На сьогоднішній час Ерік Мазур також впроваджує комп’ютерні технології у навчальний процес для підвищення уваги своїх студентів на лекціях. Що вирізняє інтерактивні методи навчання поміж інших? Перш за все – підвищення коефіцієнта корисної дії процесу засвоєння інформації. За даними американських вчених, під час лекції студент засвоює лише 5% матеріалу, під час читання – 10%, роботи з відео/аудіоматеріалами – 20%, під час демонстрації – 30%, під час дискусії – 50%, під час практики – 75%, а коли студент навчає інших чи одразу застосовує знання – 90%. Отже, відносно пасивні методи навчання (коли студент лише засвоює та відтворює інформацію) мають на рівень нижчу ефективність, ніж активні та інтерактивні. Під час інтерактивного навчання студент стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку (це особливо важливо для старшокурсників), що забезпечує внутрішню мотивацію навчання і сприяє його ефективності [3]. Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правиль-

150

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

ній їхній організації зростає зацікавленість до процесу навчання. Експеримент Джоанни Міллер та Девіда Петерсона доводять ефективність інтерактивних методів. У 2004 Девід Петерсон і Джоанна Міллер порівняють досвід студентів, що навчалися спільно та студентів, що займалися в великих групах. Студенти були перервані під час обох типів лекції для того, щоб виміряти сприйняття їх досвіду. Загальна якість досвіду була вище під час спільного навчання; вона вимірювалась в здатності «думати про завдання», залученні студента, сприйняття важливості завдань і оптимальних рівнів використання навичок [4]. Джоанна Міллер і Роберт Ребеляйн повідомляють про численні емпіричні висновки, які демонструють покращене навчання студентів в результаті інтерактивного навчання, такого як спільне навчання, використання технологій, експерименти, тематичні дослідження, експериментальне навчання [5]. Таким чином, інтерактивні форми і методи навчання дають студентам можливість виявляти проблеми, збирати й аналізувати інформацію, знаходити альтернативні рішення й обирати найбільш оптимальний шлях розв’язання завдань у процесі як індивідуальної, так і групової роботи. Інтерактивні методи навчання роблять процес навчання більш ефективним, ніж традиційні. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Пісоцька Л. С. Використання інтерактивних методів навчання у контексті системного підходу [Електр. ресурс] / Л. С. Пісоцька. − Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK& amp;P21DBN=UJRN&amp;Z21ID=&amp;S21REF=10&amp;S21CNR=20&amp;S21ST N=1&amp;S21FMT=ASP_meta&amp;C21COM=S&amp;2_S21P03=FILA=&amp;2_S2 1STR=peddysk_2013_14_76. – Назва з екрану. 2. Anderson J. The Benefit of Interactive Learning [Електр. ресурс]. − Режим доступу: http://www.gse.harvard.edu/news/14/11/benefit-interactive- learning. – Назва з екрану. 3. Інтерактивні методи навчання: теорія і практика впровадження [Електр. ресурс] − 2016.− Режим доступу: http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code103F1AF92B958. – Назва з екрану. 4. Peterson D., Miller J.. Theoretical and Empirical Implications of Attitude Strength [Електр. ресурс]. − Режим доступу: http://serc.carleton.edu/introgeo/ interactive/refs.html. – Назва з екрану. 5. Miller J., Rebelein R. Research on the Effectiveness of Non-Traditional Pedagogies [Електр. ресурс]. − Режим доступу: http://serc.carleton.edu/ resources/ 42572.html. – Назва з екрану.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

151

УДК 656.078.12

Бойко І.С., Алексеєнко Є.В.

студенти 4-го курсу напряму підготовки «Транспортні технології», групи 1301, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

Карпенко О.О.

к.е.н., доц., професор кафедри управління та економіки водного транспорту, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

АНАЛІЗ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ В УКРАЇНІ

На сучасному етапі роботи транспорту основою транспортного ринку стає конкуренція транспортних послуг між видами транспорту і в середині одного виду. Важливим для транспортних підприємств є можливість забезпечити високу якість транспортного обслуговування, своєчасну доставку і збереження вантажів під час перевезень як у прямих, так і в змішаних сполученнях за участю різних видів транспорту. А досягти цього можливо за умов ефективної взаємодії незалежно від форм власності – шляхів сполучення і транспортних засобів, які забезпечують навантажувально-розвантажувальні роботи, перевезення людей та вантажів з використанням сучасних прогресивних технологій. Вибір виду транспорту або варіанту перевезень (поєднання двох або більше видів транспорту в здійсненні транспортування), здійснюється з урахуванням тих умов, при яких кожен з видів або їх комбінація виявляється найбільш доцільним. Мультимодальні перевезення вантажів передбачають комбінування різних видів транспорту, які мають узгоджуватись як з наявністю потужностей з транспортування, так й у часі перевезень. Основним нормативним актом у галузі мультимодальних перевезень вантажів, що регламентує комерційно-правові взаємовідносини перевізників та вантажовласників при міжнародних мультимодальних перевезеннях, є Нью-Йоркська Конвенція ООН про міжнародні мультимодальні перевезення вантажів, прийнята у травні 1980 року. Виходячи зі змісту зазначеної Конвенції, основними ознаками мультимодальних перевезень вантажів є: - у перевезеннях бере участь більше двох видів транспорту, робота яких координується і контролюється оператором мультимодального перевезення вантажів; - наявність договору мультимодального перевезення, що укладається між оператором мультимодального перевезення вантажів і вантажовласником про перевезення вантажів з обумовленого місця відправлення до місця призначення, оформленого документом мультимодального перевезення, що супроводжує вантаж протягом усього процесу його доставки; - оператор мультимодального перевезення вантажів виступає як юридична особа, що несе відповідальність за весь процес руху вантажу; - оператор мультимодального перевезення вантажів котирує наскрізну ставку тарифу [1]. Мультимодальні перевезення в Україні не набули необхідного розвитку через низку причин, серед яких такі: недосконалість нормативно-правового врегулювання

152

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

питань змішаних перевезень, невизначеність стратегічних засад їх розвитку; високі ризики мультимодальних операторів при організації мультимодальних перевезень на значні відстані за участю двох і більше видів транспорту; відсутність в Україні розвинутої мережі транспортно-логістичних центрів, а також інституту мультимодальних (логістичних) операторів; недостатність високопрофесійних і досвідчених спеціалістів з питань мультимодальних перевезень; відсутність представницької мережі національних експедиторських компаній за кордоном, яка б забезпечувала високий ступень узгодженості дій усіх учасників транспортування вантажу та захисту інтересів держави за межами України [2]. Для розвитку мультимодальних перевезень в Україні необхідно створити правове підґрунтя для розвитку мультимодальних перевезень та їх інтеграції з європейською мультимодальною мережею (ТЕN-T); підвищувати конкурентоспроможність українських портів з метою залучення додаткових обсягів вантажів; підготувати необхідну технічну, організаційну, технологічну та правову базу для широкого впровадження принципу «єдиного вікна» при митному оформленні вантажів, що перетинають державний кордон, впровадження системи електронного декларування товарів із застосуванням електронного цифрового підпису; здійснювати підготовку високопрофесійних фахівців в України у сфері організації мультимодальних перевезень. Крім того, прискоренню впровадження мультимодальних перевезень вантажів сприятиме формування ефективної транспортно-логістичної системи України на основі мережі транспортно-логістичних кластерів [3]. Розвиток мультимодальних перевезень в Україні дозволить збільшити обсяги перевезень її територією за участю національних транспортних компаній. Це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності країни на світовому ринку транспортних послуг та інтеграції транспортної інфраструктури України до світової транспортної системи. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. United Nations Convention On International Multimodal Transport Of Goods [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/tdmtconf17_en.pdf 2. Щодо шляхів розвитку мультимодальних (комбінованих) перевезень в Україні: аналітична записка [Електронний ресурс]/ О.В. Собкевич, О.Ю. Ємельянова. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/599/ 3. Карпенко О. О. Інтенсифікація розвитку змішаних перевезень вантажів в Україні шляхом формування мережі транспортно-логістичних центрів і транспортно-логістичних кластерів / О. О. Карпенко, О. Є. Бабина // Бізнес Інформ. - 2013. № 11. - С. 180-185.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

153

UDC 005.21

Budzynska V.V.

student of group FML-303a, National Aviation University, Kyiv, Ukraine

Hrashchenko I.S.

Cand.Econ.Sci., Associate Professor, Department of management of foreign economic activity of the enterprise National Aviation University, Kyiv, Ukraine

ROLE OF STRATEGIC PLANNING IN MANAGEMENT OF FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY OF THE ENTERPRISE

In the conditions of the global financial crisis which extends the national markets, the special attention is required by foreign economic activity and its strategic development. Strategy is formed under the influence of the internal and external environment, it constantly develops because there is always something new that it is necessary to react. Foreign economic activity of the enterprise is the important and integral sphere of economic activity, at effective use of all complex of modern forms and methods of the international business is capable to influence technological level of production, its efficiency, quality of production positively. Practice shows that without reorganization of a management system of the enterprises on the principles of strategic planning to survive and furthermore successfully to work, is just impossible in modern conditions [1]. Today strategic planning turns into the main driving force of public reproduction. Strategic planning is a decision-making process by top management that is focused on long-term perspective activity of the enterprise and defines means by means of which the objectives of this activity can be achieved. Its successful use gives the chance to firm to reach effective business activity in foreign market [2]. Main objective of strategic planning is ensuring productive activity of the enterprise during the continuous period of time. For this purpose first of all it is fully necessary to consider changes of the external environment, that is it is necessary to provide and limit possible influence on the enterprise of uncontrollable forces, critical tendencies from the environment. The choice of strategy for the enterprise is one of the major moments therefore the management has to approach the matter very deliberately and elaborately. Conditionally the choice of strategy can be divided into three stages: 1. Development of strategy; 2. Finishing; 3. Analysis. At the first stage, according to the constant purposes and administrative inspection, it is suitable to choose the strategy. At this stage it is important to develop the greatest number of alternative strategy to provide a wide choice and not to miss potentially the best option [1]. At the second stage are established corrected and adequacy of strategy to the purposes of the organization and from a set of strategy it is formed the general one [3]. The third stage is characterized by receiving strategic conclusions for formation of the effective action plan by managers.

154

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

Realization of strategic planning of foreign economic activity is possible if it corresponds to the following basic principles as: - Commitment, that is all actions and ways of implementation of strategic planning have to be directed to establishment and achievements of strategic reference points; - Globality, that is orientation to coverage the separate strategy of all aspects of foreign economic activity of an object and interrelation between them; - The sequence, strategic changes at the domestic enterprises have to take root in a certain order taking into account the achieved results and specific features of processes and the phenomena; - Efficiency and social orientation, that is providing, on the one hand, excess of the results provided by strategic planning over the expenses necessary for its implementation; on the other hand - the decision not only especially production problems but also to participate in mitigation of public problems. So, strategic planning is a basis of effective strategic management of foreign economic activity [4]. Thanks to the analysis of factors of activity of the enterprise, management will be able to check correctness of key parameters of planning and actions which will significantly influence its activity. In turn correctly advanced strategic management will allow to intensify processes of reorganization, decentralization, responsibility for strategic management and redistribution of the power by creation of organizational structures with smaller number of levels of management. Strategy plays an important role in management of foreign economic activity of the enterprise. By means of strategy there is a creation of strategic potential in the form of set of material conditions of production activity and professional and creative skills of personnel. Strategy represents the base of practical activities of the company, coordination of its separate directions, process of adaptation to the environment. REFERENCES 1. Данільова Є.І.Взаємозв'язок стратегічного та оперативного управління в системі управління компанією [Текст] // Економіка. Соціологія. Менеджмент. - 2009. №4. - С.24-27. 2. Каракай Ю.В. Технологія формування стратегічного менеджменту. / Ю.В. Каракай // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - №10. – С. 3-7. 3. Піддубного І.О. Міжнародний менеджмент [Текст] // Навчальний посібник за редакцією проф.. І. О. Піддубного. – 2-е видання, стереотип. – Х.: ВД «ІНЖЕК», – 2006. – 252 с. 4. Чернецька Д. Особливості стратегічного планування в епоху глобальної нестабільності ринків. / Д. Чернецька //Матеріали студ.-аспірантської наукової конф. «Світова економічна криза: принципи, наслідки та перспективи подолання». – 2010. – С. 623-624.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

155

УДК 004.77

Васильковська А.О.

студентка групи ЕКК-1507, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

Ткаченко О.М.

к.т.н., доцент кафедри комп'ютерних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ

Поширення нових технологій, зокрема, інформаційних, здійснює вплив економічні системи у всьому світі (рис.1). Прикладами такого явища були поява нових типів транспорту, комунікацій, ЕОМ, глобальних мереж, електронної комерції тощо. Стаття присвячена висвітленню цього питання. \

Рис. 1. Взаємозв'язок технологічного і економічного розвитку країн. Джерело: [1] 1. Мобільні технології. Поширення бездротових технологій передачі даних, зокрема, мобільних мереж нового покоління змінило парадигму комунікацій, передачі даних, а також відкрило нові ринки: ринок смартфонів, планшетів та інших гаджетів, і, відповідно, новий потік інвестицій, підготовку відповідних спеціалістів і т.д. Згідно деяких досліджень [2], початок використання 3G призводить до збільшення ВВП на 10%, а зростання ВВП на душу населення збільшується на 0,15% [1]. 2. Хмарні технології. Хмарні технології змінили сам підхід до зберігання даних та відкрили нові можливості спільного доступу [3]. Хмарні технології призвели до

156

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

появи відповідних платних сервісів та відмови від бокс-версії програмного забезпечення, зокрема, бізнес спрямування. Крім того, це дозволяє організаціям не нести додаткових витрат на сервісне програмне забезпечення та його обслуговування. 3. Геоінформаційні сервіси, призначені для широкого спектру задач, зокрема, для виведення ефективності сільського, водного, лісового господарства на принципово новий рівень. Так, використання у точному землеробстві дозволяє оптимізувати витрати добрив, засобів захисту і пального на десятки процентів. Крім того, це дозволяє ощадно зберегти якість угідь, що дозволяє зберегти їх віддачу в довгостроковій перспективі. Геопозиціонування і маршрутизація вже давно стали стандартом у логістиці та масових перевезеннях. Застосування геопозиціонування в сучасних гаджетах дозволила наблизитися бізнесу до своїх клієнтів, надаючи їм доповнену інформацію, прив'язану до карти і біжучого розташування. 4. Електронна торгівля вже є звичною формою взаємодії продавця і клієнта. Впровадження технологій електронних платежів у банківському сегменті відкрило перед покупцями нові горизонти: з одного боку, дало можливість зекономити на витратах, з іншого – розширити вибір товарів і послуг. Однією з найпрогресивніших у сфері електронної торгівлі на даний момент є компанія Amazon, яка не так давно відкрила у США перший магазин без касових апаратів і продавців: оплати здійснюються онлайн, а система інтелектуального маркуання/кодування дозволяє уникнути необхідності касового контролю. Однією з останніх інновацій компанії є доставка товарів квадрокоптерами. Компанія також є піонером у продажі електронного контенту – від електронних книг до моделей для 3D-принтерів. Ці, та ряд інших інформаційних технологій дають шанс на успіх молодим стартапам, робота яких ґрунтується на використанні нової парадигми економічних взаємовідносин – використання глобальних мереж, онлайн-платежів та зав'язаних на них інформаційних сервісів з мінімізацією участі людини. Це призводить до появи нових і зникнення старих типів ринків, професій та спеціалізацій, отже, веде до зміни всієї економічної системи. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Дмитрий Ерёмин. Информационные технологии в Украине: Колосс на глиняных ногах. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dou.ua/lenta/articles/it-inukraine/ 2. Фокус. Пошли в рост. Какие сферы экономики помогает развивать 3G. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://focus.ua/3g/327215/ 3 ЛікБез. Технологии, которые влияют на экономику. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://bankrt.ru/tehnologie-kotorie-vliyaut-na-ekonomiky.html

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

157

УДК 316.46

Vitiuk O.V.

Student of 505 gr., National Aviation University, Kyiv, Ukraine

Ostapenko T.G.

PhD (Economics), Assistant Professor of FEA Department National Aviation University, Kyiv, Ukraine

USING THE EXPERIENCE OF THE JAPANESE LOGISTIS IN UKRAINE

In the global logistics market Japan occupies one of the leading and well-known in the world due to its achievements in the field of production logistics, particularly logistics concept “just-in-time ” and system logistics production Kanban, which was developed by guru Japanese logistics. Meanwhile, the development of Japanese logistics is not standing still and now she has developed the newest system of Kaizen and its modern version of Gemba Kaizen. Due to the high efficiency and cost-effectiveness of Kaizen and Gemba Kaizen, is now widely used in Japanese companies and in a variety of firms in many countries. The analysis of researches and publications on this subject indicates that this trend in Ukraine is still little known. That is why the study of the Japanese experience in logistics is highly relevant in our time. It was determined that the most common in the world of logistics concept is the concept of "just in time" (just-in-time, JIT). From a logistics standpoint, the concept of "just in time" is based on the organization of supply without any limitations regarding the requirements of the minimum reserves which the flows of material resources is carefully synchronized with the demand, set production schedule of finished products [1]. It is identified the first manufacturer in Ukraine, which introduced a system of "just in time" is JSC "Chumak". Also among the Ukrainian companies that practice a system of "just in time" can be identified such as "Sarmat" CJSC "AVK", "Trade house of the Kharkov fat plant", "Trading house Lvivzhirkombinat", "Agrokosm", "Crimean TITAN", "San Interbrew Ukraine", "Nissan Motor Ukraine", "Crooked - sharp plant of mining equipment", "Kraft foods Ukraine", Ukrainian vodka company "Nemiroff". The implementation of "just in time" for the above companies resulted in the release of production batches are small, reducing the time of preparation of production and improving the performance and efficiency of equipment. Micrologistical a KANBAN system pioneered by Toyota Motor Corp. in 1972, at the plant "Sochi" (Nagoya, Japan), is a system of continuous production flow capable of rapid adjustment and low safety stocks. Means of transmission of information in the system is a special card "kanban" in a plastic envelope. Analysis of world experience of applying KANBAN system scrollin many famous engineering companies shows that it gives the opportunity to reduce inventories by 50%, stocks of finished products – 8% subject to a substantial acceleration of circulation of working capital and improving the quality of finished products. It isanalyzed the action of the Kanban system on the example of Ukrainian enterprises, LLC “Kromberg and Schubert Ukraine”. This enterprise of the engineering industry with 100% foreign capital(production of on-Board cable networks for cars and motorcycles based on the processing of raw materials that are sourced from abroad, the company

158

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

“Kromberg&Schubert holding GmbH” (Austria).Кanban technology at LLC “Kromberg and Schubert Ukraine” allows broad use of barcodes. They are applied to the card and using the data collection terminal can easily determine address of the host material in any area and monitored his movements inside the warehouse. LLC “Kromberg and Schubert Ukraine”, Кanban receive inputs daily or even several times during the day, so the stocks of the enterprise fully updated 100-300 times a year or even more frequently, while the company using MRP or MAP – only 10-20 times per year [2]. Kaizen is the practice of continuous improvement. Kaizen was originally introduced to the West by Masaaki Imai in his book Kaizen: The Key to Japan’s Competitive Success in 1986. Today Kaizen is recognized worldwide as an important pillar of an organization’s long-term competitive strategy. This system includes three rules: the maintenance of order, the elimination of muda, standardization. "Muda" in Japanese means loss. The arbitrary action that gives added value to the product or service is muda. Maintaining order is a required element of effective management. Thanks to good order staff gain and develop the skills of self-discipline, without which they are not able to create products or provide consumer services of high quality. Such small improvements in many processes gradually accumulate and eventually lead to a significant increase quality, reduce costs, and increase productivity. The spread of this approach in all management actions, especially in the higher levels, gradually leads to a system of “just in time” and “saving or economical management. The implementation of the three basic principles of Kaizen, described above, is the Foundation of the “House of Gemba Kaizen” [3]. Kaizen system is used by leading companies such as: Toyota, Nissan, Canon, Honda, etc. In Ukraine, this philosophy is already used by such firms as Coca-Cola, JTI, ElioUkraine etc. So, practice using the experience of Japan in the field of logistics is quite common in our country. However, before implementing these logistics systems at the Ukrainian enterprises need to consider the differences between countries and the main factors of the external environment to obtain a positive result. REFERENCES 1. Дудар, Т. Г. Основи логістики [Текст]: навч. посіб. / Т.Г. Дудар, Р.В. Волошин. – К.: ЦУЛ, 2012. – 176 с. 2. Вольвач І. Ю. Досвід впровадження логістичної концепції виробництва «Точно в термін» /І. Ю. Вольвач // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – С. 250–253. 3. Имаи М. Кайдзен: ключ к успеху японских компаний.- М. : Альпина Бизнес Букс, 2004. – 335 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

159

УДК 004.51

Ворона Б.П.

студент групи Екк-1507, Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ, Україна

Ткаченко О.М.

ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ У ВІЙСЬКОВІЙ СПРАВІ: СУЧАСНІСТЬ ТА МАЙБУТНЄ

Технологія віртуальної реальності (ВР) давно стала корисним інструментом у різних прикладних галузях, наприклад, для журналістів, учителів, медиків, продавців тощо. Система ВР надає можливості практичного застосування новостворених систем в різних сферах нашого життя. Першими, хто взяв на озброєння ВР, були саме військові, які використовували її у тренажерах (рис.1).

Рис. 1. Віртуальна реальність у тренуванні парашутистів. З часом нові зразки військової техніки стають все складнішими і дорожчими, тому дешевше і безпечніше тренуватися на системах ВР. У збройних силах США в даний час на початкових етапах навчання новобранців замість справжніх танків та літаків використовують тренажери, що досить реально створюють у користувача відчуття перебування у танку чи у літаку, а також дають можливість змоделювати різноманітні ситуації, які б в реальному житті могли б спричинити аварію. Також тренажери можуть використовуватися для підготовки цивільних пілотів та космонавтів [1]. Симулятори для навчання – уже вчорашній день, за словами британського дослідника Боба Стоуна з Бірмінгемського університету, який працює на уряд в галузі віртуальної реальності з 2009 року [2]. Стоун займається створенням систем, які дозволяють командиру бойового підрозділу керувати своїми солдатами у ході бою. Пристрій транслює в 3D-шолом

160

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

картинку з камер, закріплених на костюмах солдатів, показує їх місце розташування на карті. Як зазначено у [3], норвезька армія використовує окуляри Oculus Rift для керування танками в умовах поганої видимості. Вони розробляються компанією Oculus VR (близько 20 працівників), що зібрала 91 млн доларів США, з яких 2,4 млн було зібрано на краудфандинговій платформі Kickstarter. Український проект LimpidArmor розробили пристрій доповненої реальності для військових, у першу чергу – екіпажів бронетанкової техніки [4]. Комплекс LimpidArmor зможе ефективно та продуктивно надавати повноцінний панорамний огляд навколишнього середовища. Він складається з шолома для спецоперацій у міському середовищі, центрального керівного пристрою, набору звичайних і тепловізорних камер та пульта управління. Він може транслювати дані з камер, склеєні в 360-градусну панораму, і показувати її перед очима водія машини. Також на екрани будуть виводитися дані телеметрії, додаткові віртуальні підказки та інше. У майбутньому прилад може використовуватися також у цивільних цілях. Пристрій вже презентували Управлінню озброєння Міністерства оборони, розробники отримали дозвіл від концерну "Укроборонпром" на співпрацю з українськими танковими заводами, зокрема, вже розпочато роботу з Львівським бронетанковим заводом. Враховуючи нові виклики у світі та розвиток військових технологій, використання ВР в цій галузі перетворюється з опції на норму. За допомогою таких технологій можливо добиватися кращих успіхів у розвитку військової справи та вправно вести оборону нашої держави, що як не як потрібно для України вже сьогодні [5]. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Носко Ю. Започаткування та розвиток систем віртуальної реальності. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://phm.kspu.kr.ua/nauka/naukovo-populiarnipublikatsii/866-zapochatkuvannya-ta-rozvytok-system-virtualnoyi-realnosti.html, 07.09.2015. 2. Бондарев О. Царство ілюзій. Як гаджети віртуальної реальності змінять світ // Новое время, 24 Березня, 2016. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nv.ua/ukr/techno/gadgets/tsarstvo-iljuzij-jak-gadzheti-virtualnoji-realnosti-zminjatsvit-105281.html 3. Віртуальна реальність не лише для ігор: для чого вона ще придатна. . – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uainfo.org/blognews/1477408371-virtualnarealnist-ne-lishe-dlya-igor-dlya-chogo-vona-shche.html, 25.10.2016. 4. Українці розробили пристрій доповненої реальності для військових. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/ukraintsi-rozrobylysholom-dopovnenoi-realnosti-dlia-viiskovykh, 27 Жовтень 2016 p. 5. Волинець В.О. Віртуальна реальність: поняття та сутність / В. О. Волинець // Питання культурології. – 2014. – Вип. 30. – С. 35-41.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

161

УДК 656.078.12

Гранківська А.Р., Ящук Р.М.

студенти 4-го курсу напряму підготовки «Транспортні технології», групи 1301

Карпенко О.О.

РОЗВИТОК КОМБІНОВАНИХ ПЕРЕВЕЗЕННЬ ВАНТАЖІВ В УКРАЇНІ

Одним з важливих і перспективних напрямків технічного прогресу на транспорті є впровадження змішаних (мультимодальних, інтермодальних, комбінованих) технологій організації перевізного процесу. Розвиток змішаних перевезень вантажів для України набуває особливо важливого значення у зв'язку з прийнятим курсу на інтеграцію в європейську і світову транспортні системи, в діяльності яких спостерігається постійна тенденція розвитку таких перевезень [1]. В останні роки дві третини міжнародних перевезень вантажів здійснюється за участю двох і більше видів транспорту у змішаному сполученні (в різних комбінаціях) за принципом «від дверей до дверей», на умовах, визначених міжнародними угодами [2]. Аналіз тенденцій розвитку прогресивних технологій транспортування вантажів свідчить, що у світовій практиці перевага все більше віддається комбінованим перевезенням. До переваг комбінованого транспорту можна віднести: високу швидкість і гарантію доставки вантажів відповідно до графіка руху поїзда («Just In Time»); безпеку перевезення за будь-яких погодних умов; скорочення часу проходження прикордонного та митного контролів; збереження транспортного засобу та економію палива; збереження автомобільних доріг; збереження навколишнього середовища; зниження ймовірності дорожньо-транспортних випадків (ризик виникнення нещасного випадку на залізниці в 40 разів нижчий за автомобільний, що особливо важливо для перевезення небезпечних вантажів); поліпшення обміну обсягів перевезень між видами транспорту [3]. На сьогоднішній день Філія «Центр транспортного сервісу «Ліски» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЦТС «Ліски») є безперечним лідером у сфері організації комбінованих перевезень транзитних і експортноімпортних вантажів у контейнерах. Позитивний досвід професіоналів створює умови для доставки вантажів у будь-якому напрямку, об'єднуючи функціональний потенціал залізничного, автомобільного та морського транспорту [4]. «ЦТС «Ліски» має надійні і стабільні договірні відносини з провідними експедиторськими організаціями СНД та Європи, що дозволяє здійснювати комплексне транспортно-експедиторське обслуговування вантажів клієнтів з доставкою вантажу за схемою «від дверей до дверей» по території країн СНД, Балтії та Європи. Міжнародне співробітництво «ЦТС «Ліски» з залізницями інших держав дозволяє організовувати курсування міжнародних потягів комбінованого транспорту, у складі яких здійснюється перевезення різних видів комбінованих одиниць – контейнерів і автопоїздів. Поїзд комбінованого транспорту «ВІКІНГ» з'єднує українські порти Іллічівськ, Одеса і Южний з литовським портом Клайпеда. Маршрут проходить через Україну,

162

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

Білорусь і Литву і з'єднує ланцюг морських контейнерних і контрейлерних ліній Балтійського регіону з аналогічною системою Чорного, Середземного і Каспійського морів. Загальна довжина маршруту – 1733 км. Час у дорозі від станції відправлення до станції призначення – 56 годин 30 хв. Контейнерний поїзд «ZUBR» з'єднує українські порти Іллічівськ, Одеса і Южний з портами Рига (Латвія) і Мууга (Естонія). Загальна довжина маршруту від Талліна до Іллічівська - 2 162 км. Час поїзда в дорозі - 84 години. «ЦТС «Ліски» спільно з залізничними перевізниками і операторами Казахстану, Азербайджану і Грузії, у 2016 році здійснили запуск нового контейнерного потягу «Країни ЄС - Китай» (Шовковий шлях) за маршрутом Країни Європи - Україна (Ізов/Ужгород/Чоп-Іллічівськ-Поромна)-Грузія-Азербайджан-Казахстан-Китай, через поромні переправи Іллічівськ-Поті/Батумі і Алят-Актау-Порт. Цей маршрут включає в себе поромні переправи Чорного і Каспійського морів (Іллічівськ - Батумі і Алят-Актау-Порт) і повинен стати конкурентною порівняно з традиційним сухопутним маршрутом. Також наголошується, що «Укрзалізниця» розробила графік руху такого контейнерного поїзда по території України. Середня швидкість його слідування, встановлена графіком руху поїзда за маршрутом західні прикордонні станції України – станція Іллічівськ-Поромна становить близько 1150 км у добу [5]. На сьогоднішній день попит на комбіновані перевезення в Україні підвищується, що викликано розвитком міжнародних транспортних коридорів та євроінтеграційними процесами транспортної системи України. Крім того, міжнародні комбіновані перевезення вантажів сприяють підвищенню якості обслуговування споживачів транспортних послуг, зменшенню витрат на перевезення, знижують екологічне навантаження від діяльності автотранспорту на навколишнє середовище, а також прискорюють час перетину кордонів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Карпенко О.О. Формування тарифів у контексті гармонізації інтересів вантажовласників та операторів змішаних перевезень вантажів / О.О.Карпенко// Водний транспорт. - 2013. - Вип. 2. - С. 81-88. 2. Щодо шляхів розвитку мультимодальних (комбінованих) перевезень в Україні: аналітична записка [Електронний ресурс]/ О.В. Собкевич, О.Ю. Ємельянова. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/599/ 3. Світлична, А.В. Аналіз шляхів розвитку комбінованих перевезень в Україні/ А.В. Світлична // Зб. наук.праць Укр. держ. акад. залізнич. трансп. – Харків: УкрДАЗТ, 2012. – Вип 13. - C. 104 -109. 4. Філія «Центр транспортного сервісу «Ліски» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.liski.ua/ 5. «Шовковий шлях»: український потяг повернувся з Китаю порожнім [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.buskeradio.in.ua/

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

163

УДК 330.1 : 334.7

Гудзинська Я.В.

студентка групи Т1-В15 Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м.Кам’янець-Подільський, Україна

Боднарчук Т.Л.

к.е.н., асистент кафедри економіки підприємства, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м.Кам’янецьПодільський, Україна

ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ КРАУДФАНДИНГУ В УКРАЇНІ

Динамічні умови розвитку сучасного господарювання, економічна та політична нестабільність, відсутність належної державної підтримки вітчизняного підприємництва зумовлюють загострення боротьби між господарюючими суб’єктами як за доступ до капіталу, так і за джерела фінансування власної діяльності. На сьогодні існує безліч шляхів покриття витрат підприємницької діяльності, проте в останні роки особливу популярність здобув новий, інноваційний, спосіб залучення коштів – краудфандинг. Краудфандинг є породженням інноваційно-мережевої економіки, а розвиток його, великою мірою, зумовлений швидким становленням інформаційнокомунікаційної сфери. Поширення такої інноваційної форми фінансування підприємництва відбувається еволюційно, що базується на природних потребах людини – ділитися, гуртуватися, спільно діяти, – та економічних мотивах – отримання особистої вигоди, економії часу та ресурсів [1, с. 60]. Краудфандинг являє собою новітню технологію залучення коштів великої кількості інвесторів – користувачів Інтернет, пов’язаних соціальними мережами, з метою фінансування різноманітних проектів [2, с. 28]. Фактично, це є своєрідна форма партнерства, яка у неформальному вигляді реалізується через добровільне об’єднання, як правило, фінансових коштів людей через Інтернет з метою реалізації тих чи інших соціальних, благодійних чи бізнес-проектів. Сутність краудфандингу виражають його альтернативні назви – «спільнокошт», «соціальний банк», «колективний гаманець», «народне фінансування» тощо [2, с. 28]. Перевагою такого способу залучення коштів є можливість реалізації різного роду цікавих та корисних для суспільства ідей, які реальним інвесторам та фінансистам є нецікавими, тому що не створюють умов для надприбутків. У той же час, краудфандинг має певний недолік – проект чи ідея повинні бути відкрито розміщені в мережі, а тому можуть бути перехоплені конкурентами. Розвиток краудфандингу в Україні порівняно із зарубіжним досвідом лише набирає обертів. Головна проблема полягає у тому, що більшість українців бояться брати участь у «народному» фінансуванні. Причина є цілком виправданою – страх і недовіра до авторів ідей, які виникають через нестачу інформації [3]. Тим не менше, краудфандинг надає можливість талановитим людям, особливо молоді, організовувати власну справу, займатися соціальною й громадською діяльністю за відсутності необхідного капіталу. Уже на даний момент в Україні є приклади успішно реалізованих за допомогою

164

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

краудфандингу проектів – «Велика ідея», «Спільнобачення», «СімЗірок», «NaStarte». Хоча, зазвичай, вдається зібрати невеликі суми коштів (від 5 до 30 тисяч гривень), проте самі проекти є диверсифікованими та цікавими: організація дозвілля дітей, комп’ютеризація лікарень, видання наукової та художньої літератури, організація музичного концерту, встановлення контейнерів для збору сміття тощо [3]. Попри невисокий рівень розвитку укорінення краудфандингу в Україні як методу ефективного фінансування проектної та бізнес-діяльності має значні перспективи. Зокрема, впевненість у це вселяє той факт, що охоплення української Інтернетаудиторії – 15 млн. користувачів, які в середньому проводять 20 годин на тиждень у різних соціальних мережах. Довіра людей до різних майданчиків поступово зростає, а, значить, буде збільшуватися і обсяг грошового потоку від приватного населення до ініціаторів різноманітних проектів і стартапів [4]. Не виключено, що у близькому майбутньому краудфандинг як інноваційне джерело фінансових ресурсів витіснить звичайне банківське кредитування, недоступне та невигідне більшій частині населення. Таким чином, революційною формою фінансування різного роду проектів чи підприємництва є краудфандинг, який виступає механізмом реалізації соціальної допомоги та підтримки, впровадження креативних ідей, цікавих розробок, розвитку перспективних напрямків бізнесу тощо. На даний момент в Україні становлення краудфандингових платформ знаходиться на початковому рівні, проте наявний досвід успішної реалізації кількох проектів такого роду дозволяє говорити про його значні перспективи. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Єлисєєва Л.В. Соціальний капітал як драйвер для розвитку підприємництва / Л.В. Єлісєєва // Підприємництво як рушійна сила суспільного прогресу : матеріали круглого столу (Київ, 1 грудня 2016 р.) / НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – К., 2016. – С. 58–61. 2. Марченко О. С. Краудфандинг: соціально-економічний зміст та види / О. С. Марченко // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія : Економічна теорія та право. – 2013. – № 4. – С. 26–35. 3. Краудінвестінг або краудфанлинг: чи є перспективи розвитку в Україні? [Електронний ресурс] // Журнал «Народний депутат». – 2013. – №95. – Режим доступу: www.nardepjournal.com/article/2013/95/kraudinvesting-abo-kraudfanding-chie-perspektivi-rozvitku-v-ukraini 4. Дусь О. Особливості національного краудфандингу [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.management.com.ua/tend/tend572.html

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

165

УДК 338

Гурт А. М., Терещенко В. М.

студентки групи ЕК-16-1м Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, м. Кременчук, Україна

Бала В. В.

к. е. н. доцент кафедри економіки Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, м. Кременчук, Україна

ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

На сучасному етапі глобалізації та євроінтеграції проблема підвищення ефективності інноваційних українських промислових підприємств набуває важливого значення, зважаючи на те, що досвід успішних міжнародних компаній показує, що інновації забезпечують виняткові конкурентні переваги і довгострокову рентабельність для підприємства і тому є одними з основних чинників зростання національної економіки. Однак, наявна фінансова криза і невизначеність і невизначеність ринкового середовища та наявність недіючої в нинішніх умовах системи управління промисловими підприємствами в Україні викликає зниження інноваційної активності. У зв’язку з цим особливе значення має впровадження інновацій на промислових підприємствах. Дослідженню проблем створення та впровадження інновацій приділяли увагу широке коло українських та зарубіжних вчених: В. Александров, І. Герчиков, А. В. Гриньова, В. Гейц, М. Туган-Барановський, П. Друкер, Н. А. Краснокутська, М. Кондратьєв , Р. Фостер, А. Шегда, С. Ю. Глазьєв, Кузмак А. І.. Але основні характеристики ризиків при впровадженні інновацій на промислових підприємствах недостатньо вивчено. Таким чином, ця тема актуальна і вимагає подальшого наукового дослідження. Успішно розроблена стратегія впровадження на промисловому підприємстві інновацій забезпечує стабілізацію промислових підприємств в довгостроковій перспективі з точки зору змінних факторів ринку і підвищення його конкурентоспроможності . На даний час в Україні склалася ситуація, що характеризується низьким рівнем впровадження інновацій на промислових підприємствах (рис. 1). Таким чином, в 2000 році інновації впроваджувало близько 14,8% промислових підприємств України від загальної їх кількості, в той час як в 2005 році – близько 8,2%, а в 2015 році – 15,2%. Значення зросло, але залишилося недостатнім. Для порівняння, в Японії, США, Франції та Німеччині частка підприємств, що займаються інноваціями становить 70-80% від загальної їх кількості [1, с. 25]. Це вказує на неефективність промислових підприємств України, а також наявність складних проблем, пов’язаних з впровадженням інновацій.

166

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

Рис 1. Впровадження інновацій на промислових підприємствах України [2] Впровадження інновацій і визначення основних напрямків вдосконалення механізмів інноваційної діяльності промислових підприємств є важливими питаннями для ефективного ведення підприємницької діяльності [3]. В Україні впровадження інновацій на промислових підприємствах завжди є достатньо тривалим та складним процесом, оскільки передбачає наявність певних проблем: недосконала нормативно-правова база держави, недостатньо розроблені підходи для точної оцінки ефективності впровадження інновацій на промислових підприємствах, відсутність ефективної системи управління, відсутність розроблених методик прогнозування життєвих циклів інновацій, обмежені інвестиційні ресурси і недосконале фінансове планування інновацій, недостатнє вивчення даної галузі в виборі інноваційних ринкових конкурентних напрямків діяльності, відсутність кваліфікованого персоналу. Формування заходів активізації інноваційної діяльність та впровадження інновацій в сучасних умовах є одним із пріоритетів для успішного функціонування промислових підприємств України. У сучасній нестійкій економічній ситуації в Україні головною метою має бути розробка заходів, щодо впровадження інновацій на промислових підприємствах, а саме: підвищення якості продукції, зміцнення позицій на ринку, зниження собівартості продукції, удосконалення управлінського процесу, удосконалення технологічного циклу, підвищення попиту на інноваційну продукцію в споживачів, зростання інвестиційної привабливості підприємств. Однак, варто зазначити, що ефективна реалізація інноваційної діяльності сучасними промисловими підприємствами неможлива без активної підтримки з боку органів влади. Впровадження інновацій на промислових підприємствах на даному етапі є суттєво необхідним для спрямування промисловості на новий шлях розвитку та виходу країни з кризового становища і переходу до сталого економічного зростання. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Андрощук Г.О. Інноваційна діяльність в Україні / Г.О. Андрощук // Інтелектуальна власність. – 2012. – №12. – С. 23-28. 2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua 3. Бала В.В. Формування стратегії інноваційного розвитку підприємства / В.В. Бала, Ю. В. Волкова. – К: КрНУ, 2013 – С. 307-308.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

167

УДК 338

Гурт А. М., Терещенко В. М.

студенки групи ЕК-16-1м Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, м. Кременчук, Україна

Бала В. В.

ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

На сучасному економічному етапі інноваційна діяльності в Україні визначається як кризова і не відповідає сучасному рівню інноваційних процесів для Європейських розвинених країн. Значний внесок у вивченні проблеми інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку підприємств присвячено низку робіт відомих науковців, зокрема Гальчинського А.Р., В.М. Гейця В.М., Дуни А.П., Кабанова А.І. За останні роки накопичилося багато проблем, які стримують розвиток підприємств. Це відсутність фінансування, недостатність інформації про ринки збуту, високі кредитні ставки, недостатньо розроблений механізм надання пільг підприємствам, що стимулюють занепад інноваційного розвитку підприємства. Інноваційна діяльність протягом 2013-2015рр.. на ПАТ «Золотоніському маслоробному комбінаті» знизилась з 18% до 13,8%, через військово-політичний конфлікт на Донбасі, російсько-терористичної агресії проти України, це призвело до порушення мережі господарських зв’язків, а й формуванні атмосфери невизначеності у сфері підприємницької діяльності. Інвестиційне забезпечення інноваційної діяльності можуть бути: власні фінансові ресурси, залучені на фондовому ринку, коштів інвесторів, іноземних держав. Таблиця 1. Джерела інвестування інноваційного розвитку ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат» [1] Показник 2013 2014 2015 Всього, тис. грн. 9505,4 8249,9 11960,2 у тому числі за рахунок: держбюджету власних коштів коштів інвесторів іноземних держав

336,9 4775,2 4277,9 115,4

127,0 5169,4 1440,6 1512,9

1512,9 7264,0 771,9 2411,4

За аналізований період бачимо що основним джерелом фінансування інноваційного розвитку на є власні кошти підприємств, частка яких у загальному обсязі збільшилась і становила 10,5% (табл. 1). Обсяг фінансування держбюджету у 2015 році зросла на 9,1% порівняно з 2013 роком. Кошти інвесторів у 2015 році зменши-

168

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

лись на 24,9% порівняно з 2013 роком це пов’язано з нестабільною політикою в Україні збільшує ризик вкладення в інновації, виникла не довіра інвесторів до підприємств. Якщо в економіці відсутній динамічний інноваційний сектор, вони шукатимуть інших сфер застосування своїх тимчасово вивільнених капіталів. Досвід економіки України свідчить, що саме бюджетні інвестиції мають вкладатися в напрями, що утворюють інноваційний розвиток економіки. На жаль, протягом останніх років не було запропоновано чіткого визначення пріоритетних напрямів бюджетних інвестицій [2]. Таким чином з огляду на сировинне спрямування експорту українських виробників необхідна швидка переорієнтація на нові технології, оновлення основних фондів підприємств для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на міжнародному ринку, зростання обсягів фінансування інноваційної сфери шляхом розробки власних інноваційних проектів з подальшим їх впровадженням. Отже основний аспект треба робити на практичну діяльність інноваційних структур, зберігаючи при цьому темпи розвитку прикладної площини проблеми. Отже, на нашу думку, необхідним є затвердження плану фінансування інноваційного сектору економіки з чітким розписом обсягів фінансування та видів інноваційної діяльності, на які буде спрямовано таке фінансування. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua. 2. Затонацька Т.Г. Економічні аспекти інвестування в інноваційній сфері / Т.Г. Затонацька // Фінанси України. – 2015. – №4. – С. 11-21.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

169

УДК 338

Гурт А. М., Терещенко В. М.

Глазунова О. О.

к. е. н. ст.. викладач кафедри економіки Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, м. Кременчук, Україна

СУЧАСНИЙ СТАН ІННОВАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

На сучасному етапі відновлення економічного зростання формування інноваційного потенціалу стає визначальним фактором розвитку підприємств України. Забезпечення стрімкого та динамічного економічного розвитку потребує відповідного рівня технічного, технологічного, наукового, кадрового забезпечення, необхідного для розробки та запровадження нових інноваційних проектів та відповідного захисту наукової та інноваційної власності підприємств, що є питаннями інноваційної безпеки, як складової економічної безпеки підприємств. Над напрямком інноваційного розвитку, впливу інноваційної діяльності на рівень, темпи та механізм економічного зростання, рівень економічної безпеки діяльності підприємств та економіки країн в цілому працювала велика кількість видатних вчених: І. Ансофф, І.Бінько, В.М. Гриньова, Л.К. Гитман, Б.М. Данилишин, Дж. Джонк, М.П.Денисенко, М.Д. Эклунд, В.Зомбарт, О.А. А.І. Сухоруков, тому і зараз дана тематика є досить актуальною . Стабільне соціально-економічне зростання в Україні може бути досягнуто лише інноваційним шляхом при активному використанні сучасних науково-інноваційних розробок [1]. Сучасний стан інноваційної безпеки в Україні характеризується багатьма показниками, першочерговими серед яких є: стан наукової, науково-технічної бази, показники кількості наукових та науково-технічних розробок; стан інноваційної активності підприємств. Проаналізуємо стан інноваційної активності промислових підприємств в Україні у 2005-2015 роках. В Україні протягом останніх років спостерігалась тенденція в бік розширення інноваційно-активних підприємств. З 2007 року ситуація почала покращуватися. Якщо у 2005 році частка інноваційно-активних підприємств у загальній кількості підприємств складала 11,9 %, то у 2015 році цей показник становив 17,3 %. Найбільша сума витрат на інноваційну діяльність припала на 2011 рік, тоді вона становила 14333,9 млн. грн., що на 520,2 млн. грн. більше ніж в 2015 році. Найбільшу питому вагу у загальній сумі витрат на інновації становлять придбання машин, обладнання та програмного забезпечення. Але якщо порівнювати Україну з зарубіжними країнами ці показники є недостатніми. Так, наприклад, до рейтингу «Глобальний індекс інновацій» 2015 року увійшла 141 країна з усіх регіонів світу, і він був складений за 81 індикатором, що відображає їх інноваційні можливості. Україна посіла в ньому 64 місце. Перша

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

170

п’ятірка рейтингу 2015 року: Швейцарія, Сполучене Королівство, Швеція, Фінляндія, Нідерланди [3]. Таблиця 1. Інноваційна активність промислових підприємств України [2] Рік

Питома вага Загальна підприємств, сума витрат що займалися на інновації інноваціями

Дослідження і розробки

У тому числі за напрямами придбання машин, обладнання та програмного забезпечення

придбання інших зовнішніх знань

Інші витрати

% млн.грн. млн.грн. % млн.грн. % млн.грн. % млн.грн. % 2005 11,9 4759,9 612,3 12,86 243,4 5,1 3149,6 66,17 754,6 15,85 2006 11,2 5205,3 992,9 19,07 159,5 3,1 3489,2 67,03 563,7 10,83 2007 14,2 10821,0 986,4 9,12 328,4 3,0 7441,3 68,77 2064,9 19,08 2008 13,0 11994,2 1243,6 10,37 421,8 3,5 7664,8 63,90 2664,0 22,21 2009 12,8 7949,9 846,7 10,65 115,9 1,5 4974,7 62,58 2012,6 25,32 2010 13,8 8045,5 996,4 12,38 141,6 1,8 5051,7 62,79 1855,8 23,07 2011 16,2 14333,9 1079,9 7,53 324,7 2,3 10489,1 73,18 2440,2 17,02 2012 17,4 11480,6 1196,3 10,42 47,0 0,4 8051,8 70,13 2185,5 19,04 2013 16,8 9562,6 1638,5 17,13 87,0 0,9 5546,3 58,00 2290,9 23,96 2014 16,1 7695,9 1754,6 22,80 47,2 0,6 5115,3 66,47 778,8 10,12 2015 17,3 13813,7 2039,5 14,76 84,9 0,6 11141,3 80,65 548 3,97 Основними загрозами інноваційної складової економічної безпеки України є: недостатній рівень фінансування інноваційної діяльності з боку держави та іноземних інвесторів (рис.1); слабкий розвиток інфраструктури трансферу технологій; зниження експорту та зростання імпорту наукоємких товарів; слабкий рівень інформатизації інноваційної сфери; недосконала стимулююча та податкова політика держави. Таким чином, у рамках інноваційної складової економічної безпеки на рівні підприємства необхідно: забезпечити сприятливий клімат для створення власних наукомістких виробництв; здійснити розвиток інноваційної інфраструктури через покращення системи інформаційного забезпечення інноваційної діяльності, сертифікації та впровадження розробок, підготовки і перепідготовки кадрів; мотивувати працівників до інноваційної діяльності; тісно співпрацювати з іноземними підприємствами, здійснювати обмін досвідом. Реалізація запропонованих заходів дасть змогу значно підвищити рівень інноваційної складової економічної безпеки підприємств в Україні. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Сухоруков, А.І. Науково-технологічний потенціал та інноваційна безпека України [Електронний ресурс] / А.І. Сухоруков, О.О. Олейніков. – Режим доступу : http://inventture.com.ua/main/analytics/security/invsecurity. 2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua 3. Глобальний інноваційний індекс [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wipo.int/pressroom/ru/articles/2015/article_0010.html

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

171

УДК 338

Гурт А. М., Терещенко В. М.

Маслак В. І

д. і. н. професор кафедри економіки Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, м. Кременчук, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ В УКРАЇНІ

Становлення України як незалежної держави та перехід до ринкових відносин кардинально впливають на роль спеціалістів з вищою освітою. Особливе місце посідають майбутні педагоги як високо компетентні і всебічно освічені фахівці, рівень яких повинен забезпечити соціально-педагогічні потреби суспільства. Удосконалення освітньої галузі в Україні на сучасному етапі визначається принципами інтеграції в європейський та світовий освітній простір, переходом, що кардинально впливають на роль спеціалістів з вищою освітою. Науково-дослідна робота полягає в пошуковій діяльності, що виражається насамперед у самостійному творчому дослідженні. Унаслідок пошукової діяльності суб'єктивний характер «відкриттів» студентів може набувати певної об'єктивної значущості та новизни [1]. Дослідженням науково-дослідної роботи займалися такі відомі науковці як, таких як А. Алексюк, Н. Дем‘яненко, І. Зязюн, Г. Кловак, О. Мартиненко, О. Микитюк та ін. Серед унікальних економічних завдань науково-дослідної роботи є: – залучення науково-педагогічних працівників до виконання економічних наукових досліджень, що сприяють розвитку науки, техніки та технологій; – використання отриманих економічних наукових результатів в освітньому процесі; – практичне ознайомлення студентів з постановкою й розв‘язанням наукових і технічних проблем і залучення найбільш здатних з них до виконання науковоекономічних досліджень. Інтеграція навчального процесу, науки і виробництва забезпечується шляхом: – підготовки спеціалістів на основі використання досягнень науки й економічних потреб у спеціалістах нового рівня; – залучення студентів до участі у науково-дослідних і проектноконструкторських роботах; – проведення наукової, методичної й організаційної роботи радами різного рівня з розвитку науково-економічної творчості студентів; – розробки та впровадження у навчальний процес нових економічно-технічних засобів навчання,створених за результатами наукових досліджень: лабораторних приладів, комп‘ютерних навчальних посібників тощо; Г. Дж. Айзенк зазначає, що сучасний психологічний рівень наукової обдарова-

172

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

ності студентів формують діагностичні засоби, які складають ансамбль наукових здібностей і можуть зумовити теоретичну позицію майбутнього науковця. Це соціальна зрілість, наукова компетентність, емоційна чуттєвість, креативність. Взаємопов’язаними елементами науково-дослідної роботи студентів є: – навчання студентів елементів дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості; – наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів. Як вважає Г. Леман [2], компетенція в галузі науково-дослідницької діяльності дозволяють студентам: бачити і аналізувати проблеми, ставити припущення про їх вирішення; уміти отримувати та відбирати у відповідності з метою або потребами інформацію, використати її для досягнення мети і власного розвитку; уміти ставити припущення про можливі причини і наслідки явищ матеріального і ідеалістичного світу, висувати і обгрунтовувати гіпотези; ставити цілі, аналізувaти ситуації, отримувати та практично реалізовувати готовий продукт, здійснювати рефлексію і самооцінку; вести індивідуальну та колективну діяльність. У сучасних умовах процес відбору слід використовувати можливості сприяння науковому розвиткові студентства шляхом: створення цільових університетських навчально-методичних програм; запровадження моніторингу розвитку інфраструктур та процесів в освітній та науковій сферах; прискорення адаптації стандартів у системі освіти відповідно до критеріїв ЄС. Таким чином, визначені нами умови економічної науково-дослідницької діяльності студентів вищих навчальних закладів для підготовки майбутніх науковців сприяють розумінню змісту педагогічних явищ, інноваційному розв'язуванні неординарних педагогічних завдань, ознайомленню з логікою дослідницького процесу, сприяють вдосконаленню навчального процесу, створюють сприятливі умови для ефективної підготовки конкурентно спроможних, висококваліфікованих фахівців. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Горкуненко П. П. Основи науково-педагогічних досліджень : навч.-метод. посіб. для студентів педагогічних коледжів і училищ / П. П. Горкуненко. – Рівне : РДГУ, 2005. – 98 с. 2. Леманн Г. Способные студенты и работа с ними // Современная высшая школа. – 1989. – № 4. – С. 29-40.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

173

УДК 332.1:338.48

Гуцол Я.M.

студентка групи Т1-В14 Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Україна

Буторіна В.Б.

к.е.н., старший викладач кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Україна

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ ЯК ТУРИСТИЧНОЇ ДЕСТИНАЦІЇ

Вступ. Стратегічна мета регіону – забезпечення конкурентної спроможності на тривалий період. На цей показник впливають взаємодія підприємств різних галузей (готелів, транспортних підприємств, торгівлі), їх ринків, населення і навколишнього середовища. Отже, узагальнено туристичний регіон можна представити як відкриту систему тісно пов'язаних та взаємодіючих елементів. Постановка задачі/проблеми. Управління конкурентною спроможністю туристичного регіону вимагає застосування інструментарію стратегічного маркетингу. У контексті сталого розвитку туризму дослідження регіону є вирішальним, оскільки дозволяє стимулювати появу та ефективну діяльність туристичних і допоміжних підприємств; створювати нові робочі місця; сприяти збільшенню податкових надходжень до бюджету. Виклад основного матеріалу. Сучасний Оксфордський туристичний словник тлумачить поняття «дестинація» як «країни, регіони, міста та інші території, які приваблюють туристів, є головними місцями локалізації туристичної діяльності, потоків туристів та їх витрат; місця максимальної концентрації визначних туристичних пам’яток, засобів розміщення, харчування, розваг, інших послуг та економічного, соціального і фізичного впливу туризму» [1]. Вперше туристична дестинація як визначальна компонента системи туризму була розглянута Н. Лейпером у 1979 р. та ідентифікувалася як «певна географічна територія, що є привабливою для мандрівників» [2]. Основними характеристиками туристичної дестинації є: географічне положення, інфраструктура, послуги, місцевий соціум. Географічні елементи представлені: - регіоном, в якому формується попит на туристичний продукт,; - транзитним регіоном; - регіоном, відвідування якого є основною метою подорожі туриста. Завдання інтегрованого управління туристичною дестинацією: - збереження та примноження наявного туристичного потенціалу; - забезпечення необхідних умов для організації обслуговування туристів; - організація та підтримка економічних зв’язків між підприємствами, задіяних у процесі туристичної діяльності; - забезпечення якості туристичних послуг, що виробляються. Суб'єктом туристичної пропозиції є туристичний регіон, який може бути представлений географічним простором або сукупністю географічних територій, які

174

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

визначаються однаковим попитом. Властивості туристичного регіону: − географічна територія має бути цікава для відвідування; − привабливість туристичного регіону для туристів залежить від його потреб і сприйняття; − туристичний регіон є одиницею конкуренції на туристичному ринку. Стратегія розвитку регіону як туристичної дестинації ґрунтується на вивченні п’яти «А» [3]: Access – доступність (просторова, фізична, психологічна); Amenities – виробничо-обслуговуюче та інфраструктурне забезпечення; Attractions – атракції разом з основною оглядовою інформацією щодо туристичного напряму. Assortment – асортимент туристичного продукту (маршрутний каркас і територіальна організація); Address – адресності пропозиції та її просування з урахуванням цільових ринків попиту національного туристичного продукту. Маркетинг туристичних територій як основний об'єкт дослідження виокремлює територіальний турпродукт, що є комплексом пов'язаних складників, включає базисний, додатковий, комплексний продукти [4]. Висновки. Управління конкурентоспроможністю туристичної території повинно ґрунтуватися на комплексному маркетинговому аналізі території (країни), який охоплює п'ять структурних складників туристичної дестинації, вивчення яких здійснюється на локальному, регіональному, національному, міжнародному (регіональному і глобальному), таксономічних рівнях. У такому разі обґрунтування складників просування туристичного продукту країни (території) на цільових ринках (адресність) визначається: 1) аналізом туристично-географічного положення країни (території) на світовому туристичному ринку; 2) аналізом попиту на туристичний продукт країни; 3) аналізом попиту туристів певної країни на світовому туристичному ринку; 4) маркетинговим аналізом пропозиції і споживання турпродукту країни; 5) аналізом конкурентоспроможності туристичної індустрії країни в цілому. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Архипова В.Ф. К вопросу о методике исследования инфраструктуры регіонального туризма / В.Ф. Архипова, А.С. Левизов // Туризм и регион. развитие: сб. науч. стат. – 2006. – Вып. 4. – С. 88–94. 2. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу : навч. посіб. / Л. П. Дядечко. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – 224 с. 3. Кіптенко В.К. Менеджмент туризму : підручник / В.К. Кіптенко. – Київ : Знання, 2010. – 502 с. 4. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: монографія / Т.І. Ткаченко. – К. : КНТЕУ, 2006. – 537 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

175

УДК 519.866

Демедюк Н.А.

студенткa 5 курсу магістратури групи МК-1, Національний університет «Острозька академія», м. Острог, Україна

Недзведовська О.Є.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ЩОДО МОДЕЛЮВАННЯ ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Протягом останніх років економіка України знаходиться у процесі складного трансформаційного періоду. Економічний розвиток характеризується занепадом національного виробництва, знеціненням грошової одиниці та високими темпами інфляції. Саме проблема інфляційних процесів в Україні, зокрема росту індексу споживчих цін досить гостро постала сьогодні. Метою дослідження є визначення пріоритетних напрямів щодо моделювання інфляційних процесів. Інфляція є головною проблемою в багатьох країнах, що розвиваються. У той же час вона не оминула і республіки колишнього СРСР, які розвиваються у напрямку створення ринкових економічних відносин, у тому числі й України. Існує багато підходів до визначення ІСЦ, як основного індикатору інфляції. Ці підходи відрізняються методикою та особливостями моделювання ІСЦ. Коляда Ю. В. та Пертен С.І. розробили математичну модель динаміки інфляції, у результаті визначили, що грошова емісія є визначальним фактором інфляційних процесів, в свою чергу динаміка та рівень виробництва є основною характеристикою економічного розвитку суспільства у цілому [1, 17-24]. У процесі моделювання дослідники використали класичне рівняння «обміну» Фішера: 𝑀𝑣 = 𝑝𝑌, (1) де M – кількість грошей, які знаходяться в обігу; p – рівень цін; Y – реальний валовий внутрішній продукт; 𝑣 – швидкість обігу грошей. Рівняння розглянули у кінетичній формі, що є ознакою нелінійної теорії динаміки інфляційних процесів, оскільки це дуже виразно проявляється в умовах розвитку української економіки [2, 21]. Деребенцев В. Д. використав методологію, яка базувалася на застосуванні економічних практик у поєднанні з економіко-математичними методами. В даному дослідженні було доведено існування інерційності інфляційних процесів, для цього розроблено автокореляційну (AC) та часткову автокореляційну (PAC) функцію для часового ряду ІСЦ та оцінено регресії виду: 𝜋𝑡 = 𝑎0 + 𝑎1 𝑓(𝑡) + Ɛ𝑡 , (2) де 𝜋𝑡 - темп інфляції (ІСЦ); 𝑎0 , 𝑎1 − коефіцієнти регресії; 𝑓(𝑡) − функція часу, або минулих значень інфляції; Ɛ𝑡 ,– випадкова похибка. Проаналізувавши AC і PAC функцій, Деребенцев В. Д виявив, що інфляційним процесам притаманна інерційність, тому їх краще описувати авторегресійними

176

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

моделями. В якості базової моделі досліджувалась узагальнена економетрична модель: 𝑌 = 𝑋𝛽 + 𝑢, 𝐸(𝑢) = 0, 𝐸(𝑢𝑇 𝑢) = 𝜎 2 Ω, (3)

де Y,β,u – вектори ендогенної змінної, невідомих параметрів та збурень відповідно, X – матриця екзогенних змінних, E – оператор математичного сподівання, 𝜎 2 – невідомий параметр, Ω – симетрична додатньо-визначена матриця порядку n, T – оператор транспонування. Якщо коваріаційна матриця Ω відома, то оцінку b вектору параметрів β для моделі (3) можна знайти узагальненим МНК. Згідно результатів дослідження Деребенцева В. Д. найбільший вплив на динаміку оптових промислових цін здійснює зниження обсягів виробництва, динаміка валютного курсу та світових цін на нафту, приріст загального обсягу кредитів в економіку (сума кредитів, наданих уряду та суб’єктам господарювання)[3, 137-138]. Сердюк О.О., Олещук М. Г. розглянули та формалізували найважливіші фактори, які мають прямий або опосередкований вплив на інфляційні процеси. І було виявлено, що ІСЦ має сильний прямий зв’язок з рівнем безробіття та курсом гривні в цілому, а відсутність зв’язку між факторними ознаками доводить достовірність залежності інфляції від підібраних ознак, таких як дефлятор ВВП, курс гривні до долара та рівень безробіття [4, 275-277]. Отже, існує ціла низка методів моделювання інфляційних процесів, кожен з яких має свої переваги та недоліки. Жоден з них не може повною мірою описати таке багатогранне явище як інфляція, багато науковців синтезують уже відомі моделі. Для того, щоб виявити залежність індексу споживчих цін від низки чинників, найчастіше використовуваним є економіко-математичним інструментарій, який допомогає нам виявити залежність між залежною змінною та факторами впливу на неї, або спростувати дану гіпотезу, і визначити, що залежність відсутня. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Коляда Ю. В. Математичне моделювання інфляції в Україні / Ю. В. Коляда, С. І. Петрен. // Міжнародний науковий журнал. – 2011. – №25. – С. 16–24. 2. Кулинич О. І. Економічна статистика / О. І. Кулинич. – Хмельницький: Поділля, 2000. – 286 с. 3. Деребенцев В. Д. Моделювання інфляційних процесів в економіці України / В. Д. Деребенцев. // Міжвідомчий науковий збірник. – 2001. – №65. – С. 133–140. 4. Сердюк О. О. Формалізація факторів, що впливають на інфляційні процеси: вітчизняний аналіз / О. О. Сердюк, М. Г. Олещук. // Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ. – 2014. – №6. – С. 275–277.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

177

УДК332.132:338.48(477.43)

Демчук Р.О.

студент групи Тms1-В15, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Україна

Буторіна В.Б.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ

Вступ. У той час, як для багатьох країн туризм виступає «локомотивом» економічного зростання, виконуючи роль основного продуцента ВВП, забезпечуючи їх сталий розвиток, у нашій країні він досі не сприймається як повноправна галузь економіки, що може стати джерелом значного доходу. Розвиток туризму у регіонах дозволяє збільшити доходи регіональних і місцевих бюджетів, що призводить до підвищення рівня життя населення. Постановка задачі/проблеми. Туризму здійснює вплив на економіку регіону та країни в цілому за напрямками: створення національного доходу, платіжний баланс, податкові надходження до бюджету, зростання кількості робочих місць, регіональний розвиток. Особливого значення набуває розробка і реалізація стратегій розвитку туризму в окремих регіонах, які мають для цього достатні туристичні ресурси. Одним із таких регіонів є Хмельниччина. Виклад основного матеріалу. Стрімкий розвиток економіки кожного регіону неможливий без туризму, адже у сучасній світовій економіці туризм грає все більш значну роль [1, с. 9]. Формування активної регіональної політики на сучасному етапі в Хмельницькій області потребує проведення аналізу основних чинників, які сьогодні негативно впливають на розвиток туристичної галузі: 1. Політична та економічна нестабільність в державі, низька екологічна безпека і недосконалість державної туристичної політики. 2. Про Хмельничиину та її туристично-рекреаційний потенціал мало відомо закордонним споживачам. 3. Недостатній рівень розвитку матеріально-технічної бази туризму, її невідповідність міжнародним стандартам, нерозвинена транспортна система. 4. Проблеми системи водопостачання, збору сміття, поганий стан вулиць та тротуарів, освітлення, недосконалі засоби комунікацій. 5. Недостатній розвиток інформаційної інфраструктури туристичного бізнесу. 6. Недостатність нових розроблених туристичних маршрутів для українських та іноземних туристів. Більшість з даних несприятливих чинників характерні і для країни в цілому. Стратегію регіонального розвитку Хмельницької області на 2011–2020 роки підготовлено робочою групою за участі різноманітних суб‘єктів регіонального розвитку шляхом семінарів-практикумів і обговорень, що відбувалися у період з жовтня 2010 по травень 2011 року. Стратегію передбачалося реалізувати у три етапи: 2011– 2014; 2015–2017 і 2018–2020.

178

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

Однією з чотирьох стратегічних цілей Стратегії є реалізація туристичного потенціалу регіону, щодо якої виділено дві операційні цілі. За встановленими цілями заплановано реалізувати дев’ять проектів (табл. 1). Таблиця 1 Узгодження стратегічних і операційних цілей з проектами у Стратегії регіонального розвитку Хмельницької області на 2011–2020 роки Стратегічна Реалізація туристичного потенціалу регіону ціль 1: розвиток та відновлення 2: розширення можливостей та Операційні туристично-відпочинкового реклама туристичних продуктів цілі потенціалу

Проекти

1. Створення Регіонального центру розвитку туризму 2. Створення туристично-інформаційного центру 3. Створення нових та вдосконалення існуючих туристичних продуктів 4. Створення сільської туристичної мережі 5. Підготовка опису історичних, культурних та рекреаційних туристичних ресурсів області 6. Розробка історичних, культурних та рекреаційних маршрутів 7. Реорганізація музею Миколи Островського у музей військової техніки та зброї 8. Відновлення паркової зони довкола маєтку Самчики та створення картинної галереї 9. Відновлення території довкола церкви-фортеці та створення майстерні народних промислів у с. Сутківці Ярмолинецького району 10. Відкриття парку найцікавіших об‘єктів-мініатюр «Все Поділля» у м. Хмельницький/Хмельницькому районі.

Джерело: систематизовано автором за даними [2]. Висновки. На обласному рівні систематично розробляються та реалізуються програми і стратегії розвитку регіону в цілому та туризму зокрема. Отже, основними стратегічними завданнями розвитку туризму Хмельниччини є:  формування туристично-рекреаційного комплексу;  формування ринку конкурентоздатних на міжнародному рівні рекреаційних послуг,  залучення максимальної кількості туристів на територію області,  збільшення обсягів надходження коштів до місцевих бюджетів,  збереження чистоти природного середовища;  охорона рекреаційних ресурсів області. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Драпушко Р.Г. Туристичний потенціал України: стан, проблеми та перспективи розвитку. – К. : Ін-т законодавчих передбачень і правової експертизи, 2007. – 152 с. 2. Офіційний веб-сайт Хмельницької обласної державнї адміністрації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.adm.km.ua/.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

179

УДК 305:331.5 – 055.2(477)

Зайва А.Г.

Студентка групи ЕКО-15, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Лісковецька Т.П.

к.е.н., доцент кафедри економіки, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ

Сучасний стан українського ринку праці сформувався в результаті перерозподілу зайнятості населення між сферами, галузями і підприємствами, що зумовило виникнення багатьох проблем, які в значній мірі обумовлені гендерними особливостями змін в масштабах і структурі зайнятості населення. Проблема гендерної нерівності на ринку праці в тій чи іншій мірі зачіпає всі країни світу. Оскільки в Україні заробітна плата становить основу доходів населення, нерівна оплата за рівну працю чоловіків і жінок здатна породити посилення дискримінації за ознакою статі на ринку праці та за його межами. Навіть у найрозвинутіших країнах світу жінки набагато більше часу приділяють неоплачуваній праці – догляду за дітьми та домашній роботі, що обмежує їхні можливості на фінансову компенсацію. Мало представлені жінки і у найбільших компаніях та у владі. У раді директорів 500 найбільших компаній світу жінки складають лише 4,4%, у парламентах світу вони мають 23% місць. [1]. На перший погляд здається, що з точки зору закону гендерна рівність у сфері зайнятості в нашій країні забезпечена, наскільки це можливо. Майже 75% українських державних службовців, 46% вчених, і 8,5% військових та 11,1% депутатів – жінки[2]. Україна приєдналася до ряду конвенцій і договорів, які усувають дискримінацію щодо жінок. Парламент прийняв ряд законів, а Урядом, в свою чергу,розроблена Державна програма щодо забезпечення рівних правта можливостей жінок і чоловіків та інші ключові для гендерної політики документи. Незважаючи на це, для українських жінок існує багато перешкод для повної та рівноправної участі на ринку праці. Широко поширена дискримінація з боку роботодавців щодо жінок у процесі прийому на роботу обмежує можливості жінок отримати її, особливо високооплачувану та престижну посаду. Роботодавців приватному і державному секторах, регулярно підкреслюють бажану стать працівника в оголошеннях про вакансії та використовують інформацію про сімейні обставини, які вони вимагають під час співбесіди, щоб відмовити жінкам у працевлаштуванні. Вимоги щодо віку та зовнішності теж можуть стати перепоною, навіть якщо жінки повністю відповідають посаді з професійного боку. Роботодавці виправдовують своє бажання найняти чоловіків традиційними стереотипами стосовно фізичних та інтелектуальних можливостей жінок та їх сімейних обов'язків. В результаті жінки опиняються в низькооплачуваній сфері послуг та державному секторі або шукають роботу, в тому числі за сумісництвом, в нерегульованому тіньовому секторі. Багато жінок їдуть за кордон в пошуках кращих економічних можливостей. Чоловіки та жінки й досі отримують різну заробітну платню за рівноцінну пра-

180

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

цю. У 2016р. в цілому по економіці рівень оплати праці жінок був на 25,4% нижчим, ніж чоловіків. А саме у жінок – 4480 грн, у чоловіків – 6001 грн. Суттєва гендерна різниця в розмірах заробітної плати зафіксована в галузях промисловості зі шкідливими та важкими умовами праці, а також у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку, поштової та кур’єрської діяльності, фінансових та страхових установ, де така різниця становила відповідно 50%, 41,7% і 33%[3]. Також процвітає таке ганебне явище як професійна сегрегація, коли кандидатури осіб жіночої статі на певні вакансії відхиляють апріорі, навіть не розглядаючи професійні якості. В листопаді 2016 року в Києві відзначили тих роботодавців, які найуспішніше в минулому році впровадили політику рівності на робочому місці. З’ясувалось, що 62% працедавців взагалі цим не переймаються та не виконують навіть мінімальних вимог про заборону дискримінації за гендерною ознакою. Це тривожний сигнал й одночасно стимул до змін[2]. Для боротьби з дискримінацією жінок на ринку праці потрібна стабілізація економіки, покращення життєвого рівня та стану справ із забезпеченням зайнятості, створення таких умов, щоб жінки і чоловіки брали б рівну участь у суспільнополітичному житті. Головне,щоб роботодавці позбавились свого упередження щодо жінок, і зрозуміли що жінки можуть працювати на рівні з чоловіками і навіть краще, адже жінки більш швидко пристосовуються до навколишніх змін. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Ворожко Т. Від залучення жінок до ринку праці виграє усе суспільство – голова МВФ. [Електронний ресурс] // 2017 – Режим доступу: http://ukrainian.voanews.com/a/imf-women-lagarde/3755611.html 2. Суслова І. Жінка на ринку праці. [Електронний ресурс]/ 2017.- Режим доступу:http://blog.liga.net/user/isuslova/article/26419.aspx 3. Офіційний сайт державної служби статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

181

УДК 332:659.1:004.9

Зозуля Н.В.

студентка групи РТВ1-М16 Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Україна

Буторіна В.Б.

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ СУБ'ЄКТАМИ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступ. У процесі швидкого розвитку світової економіки розвиток реклами набуває все більш важливого значення і для ефективного ведення бізнесу потрібно знати сучасні тенденції розвитку реклами. Серед них провідне місце посідають інформаційні технології. Постановка задачі/проблеми. Протягом останніх років рекламна діяльність в Україні посіла важливе місце в соціально-економічному житті населення. У зв’язку з потребою суспільства в рекламі, розвивається і рекламний ринок України, де з’являються нові ідеї, розробки, стратегії на основі використання інформаційних технологій. Незважаючи на невеликий проміжок часу існування в Україні, ринок реклами сформувався й ефективно функціонує. Виклад основного матеріалу. У рекламній галузі за останні роки відбулись кількісні та якісні зміни: ринок став непередбачуваний, спостерігається вагомий вплив і активне проникнення на український ринок реклами іноземних рекламодавців [1]. Основним нормативним актом, що регулює рекламну діяльність в Україні, є Закон України від 3 липня 1996 р. «Про рекламу» [2]. Сучасні інформаційні технології більшою чи меншою мірою використовують як основні, так і допоміжні суб’єктами рекламної діяльності (табл. 1). Серед розглянутих основних суб’єктів рекламної діяльності сучасні інформаційні технології найбільше використовують:  Підприємства з виробництва Інтернет-реклами. Головними драйверами зростання ринку є контекст (включаючи відео та мобільну складову) і реклама в соціальних мережах. Формат відеореклами, впевнено набирає оберти [3]. Лідерами з інвестицій в Інтернет-рекламу є автомобільні компанії, продавці електроніки та телекомунікаційні фірми, виробники алкоголю і тютюну [4].  Підприємства з виробництва телереклами, що досі домінує у структурі.  Кінотеатри та радіо, то вони є стабільними. Серед розглянутих допоміжних суб’єктів рекламної діяльності сучасні інформаційні технології найбільше використовують:  Компанії, що надають послуги медіааудиту та медіаконсалтингу. Компаніямедіааудитор оцінює, наскільки відповідають обрані канали комунікації завданням рекламної кампанії та торгової марки, наскільки оптимальними є закупівельні ціни за розміщення реклами.  Продакшн-компанії (кіностудії або аудіостудії), які займаються не лише ви-

182

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

робництвом фільмів, телевізійних та радіопрограм, але й створенням рекламних роликів.  Тренд-агентства, які досліджують сучасні та ті, що знаходяться на стадії зародження, тенденції (тренди) розвитку суспільства. Ці компанії допомагають рекламним агентствам знаходити приховані мотиви поведінки цільової аудиторії, так звані інсайти.  Бренд-консалтингові компанії, які надають послуги зі створення торгової марки та управління нею. Таблиця 1 Суб’єкти рекламної діяльності Основні суб’єкти  Телебачення.  Радіо.  ЗМІ.  Матеріали в Інтернеті.  Кінематограф.  Друковані періодичні видання.  Мобільні ЗМІ

Допоміжні суб’єкти Суб’єкти, які допомагають рекламним агентствам здійснювати управління рекламною діяльністю:  Маркетингові дослідні компанії.  Фрілансери-дослідники.  Тренд-агентства.  Компанії, що надають послуги з медіаконсалтингу, медіа аудиту.  Бренд-консалтингові компанії.  Маркетингові консалтингові компанії і усі фізичні та юридичні особи, які допомагають агентствам у плануванні, організації, реалізації та контролі рекламних кампаній.

Суб’єкти, які забезпечують творчу та технічну складову виготовлення рекламних та інших маркетингових комунікаційних матеріалів:  Продакшнкомпанії.

Джерела: систематизовано автором за матеріалами [1], [3]. Висновки. Стрімкий розвиток українського рекламного ринку зумовив зростання галузей, що обслуговують рекламу. Їх діяльність тісно пов’язана з використанням сучасних інформаційних технологій. Зросла кількість маркетингових дослідних компаній, тренд-консалтингових агентств, поліграфічних підприємств; контактцентрів; кол-центрів, фотостудій; дизайн-студій; студій веб-дизайну; кіно- та аудіостудій. З’являються нові суб’єкти рекламної діяльності, які допомагають рекламним агентствам більш якісно надавати рекламні послуги: тренд-агентства, компанії з медіаконсалтингу і медіааудиту. В умовах кризи в Україні проявилися на ринку фрілансери – дослідники, художники, копірайтери, та інші категорії творчих спеціалістів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1.Лазебник М. Обсяг рекламно-комунікаційного ринку України в 2011 році і прогноз розвитку ринку в 2012 році // Офіційний сайт Всеукраїнської рекламної коаліції [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.adcoalition.org.ua/. 2. Про рекламу : Закон України від 3.07.96 № 271/96-ВР (Із змінами та доповненнями,внесеними згідно з Законом № 1407-IV (1407-15) від 03.02.2004) 3. Офіційний сайт Всеукраїнської рекламної коаліції [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.adcoalition.org.ua/. 4. Хто виживе на рекламному ринку України. – 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://val.ua/it/ukraine/195571.html.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

183

УДК 656.7

Іванчикова О.

студентка 4-го курсу факультету інформаційних систем і технологій Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м.Київ, Україна

Ігнатова Ю.В.

к.е.н., доцент кафедри економіко математичного моделювання Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м.Київ, Україна

АНАЛІЗ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ

Перевезення пасажира із однієї точки в іншу – це свого роду товар. Як і у випадку з будь-яким іншим товаром, на ціну перевезення впливають попит, пропозиція та витрати. Метою дослідження є аналіз ціноутворення перевезень пасажирів та загальних тенденцій щодо цін на авіаквитки на прикладі американських авіаліній, починаючи з 1995 р. завершуючи 2016р. Об'єктом дослідження є внутрішній ринок американських авіаперевезень. Основуючись на наявній статистиці за 1995-2016 роки внутрішнього ринку американських авіаперевезень [1], тенденції ціноутворення говорять про стабільне зменшенні вартості авіаквитків. Так, за останні 10 років мінімальна ціна на квиток складала 277 доларів, 25% всіх квитків коштували менше 309.2 долара. 50% мають ціну менше за 324.5 долара, а інша половина – більше за дане число. В середньому 1 квиток на внутрішні рейси коштує 331.1 долар, а максимальна вартість складає 391.0, при чому 75% квитків дешевші за 357.2 долари. За допомогою інструментарію описової статистики визначено дискретний закон розподілу випадкової величини ціни на авіаквиток. Взявши за х випадкову величину ціни на авіаквиток, отримано функцію щільності розподілу цін:

0,136, х ≤ 368 0,455, 368 < х ≤ 392  f (x ) = 0,091, 392 < х ≤ 417 0,136, 417 < х ≤ 442  0,182, х > 442

(2)

Тоді інтегральна функція щільності розподілу ціни матиме вигляд

0, х ≤ 368  0,136, 368 < х ≤ 392  F (x ) = 0,591, 392 < х ≤ 417 0,682, 417 < х ≤ 442  0,818, х > 442

(3)

З метою визначимо прогноз ціни на наступний місяць пропонується застосову-

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

184

вати інструментарій імітаційного моделювання на основі знайденого дискретного закону розподілу імовірностей (2)-(3). Нехай імовірність появи ціни на тому чи іншому інтервалі за 1 день може бути розподілена випадковим чином на інтервалі від 0 до 1. Зокрема, для розробки першої імітаційної моделі проведемо 22 експерименти появи зазначеної імовірності, які наведені в табл. 1. Табл. 1 Прогнозована ціна знайдена на основі інструментарію імітаційного моделювання № експерименту Імовірність появи ціни на інтервалі Середня ціна 1

0,880

454

0,252

380

…

0,968

405

0,889 454 Джерело: розраховано авторами самостійно В табл. 1 колонка середньої ціни відповідає інтегральній функції розподілу ймовірностей F(x). Так, наприклад, для першого експерименту імовірність 0,88 потрапляє в інтервал від 0,818 до 1, тоді ціна на авіаквиток відповідає нижній межі інтервалу і дорівнюватиме 454. Аналогічно проведено решту експериментів. За результатами імітаційного моделювання ціни на авіаквитки табл.1, в перший прогнозний період вона день може складати або 454, або 380, або 405 і т.д. Тоді в середньому за один день ціна E (x ) складатиме 22

∑x

(4) ≈ 380 $. 22 (х)=37 $. Середньоквадратичне відхилення, в цьому випадку складатиме Аналогічно, здійснимо імітацію нових імовірностей появи нової ціни на другий прогнозний період, які подані в табл.2. Табл. 2 Прогнозовані ціни, на основі імітаційного моделювання Імовірність № експерименту появи ціни на інтервалі Ціна E ( x) =

i =1

0,280912

380,0

0,22536

454,0

…

0,9497

429,0

0,995383 380,0 Джерело: розраховано авторами самостійно Тобто ціна в другий прогнозний день може складати або 380, або 454, або 429 і т.д. Тоді в середньому за другий день ціна складатиме 385 із середньоквадратичним

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

185

відхиленням 3,38 і т.д. Висновки і перспективи подальших досліджень. В даному дослідженні запропоновано ряд математичних моделей прогнозування середньорічних тарифів на пасажирські авіаперевезення на внутрішньому ринку США. При побудові моделей використовувались інструментарії описової статистики та імітаційного моделювання. Так як основою імітаційної моделі є дискретний закон розподілу середньорічних цін на авіаквитки, то перспективою подальших досліджень буде знаходження та обґрунтування неперервного закону розподілу ціни та побудова математичних моделей на цій основі. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Bureau of Transportation Statistics. Annual U.S. Domestic Average Itinerary Fare in Current and Constant Dollars. [Online], available at https://www.rita.dot.gov/bts /airfares/programs/economics_and_finance/html/AnnualFares.html (Accessed 4 Dec 2016).

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

186 УДК 331.3

Іванькова А.А.

студентка групи Екк-1507, Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ, Україна

Ткаченко О.М.

ВІДДАЛЕНА РОБОТА ЯК НОВИЙ СПОСІБ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

Інфопростір сьогодення переповнений новинами про спрощення зв’язку з офісом. Велика кількість гаджетів з веб-камерами та швидкісним інтернетом дають змогу з'явитися на будь-якій важливій зустрічі, не переміщуючись туди фізично. Все це демонструє зниження потреби виходити на роботу щодня. Перші "офіси вдома" почали з’являтися в Україні під час кризи 2008 року. Однак у той час ця опція була доступна тільки великим компаніям, тому що вимагала більших витрат на програмне забезпечення та IT-інфраструктуру [1]. Зараз існує багато сервісів для віддаленої роботи. Найвідоміші з них подано в табл. 1. Таблиця 1. Сервіси для віддаленої роботи Сервіс Особливості Сервіси Google Головною перевагою є наявність централізованого сховища даних, велика кількість сервісів і продуманий інтерфейс. Microsoft Поєднує в собі веб-версії офісних застосунків Word, Excel і Office 365 PowerPoint (усі вони працюють у браузері), а також Exchange, SharePoint і Lync/Skype. Jumpshare Програма з обміну файлами. Не вимагає реєстрації. Creately Сервіс дозволяє гарно візуалізувати цифри, пропонує велику кількість типів діаграм і шаблонів. Conceptboard Інтерактивна дошка, на якій учасники "зустрічі" можуть писати й малювати, імпортувати документи пересуванням, розміщувати зображення. Clocking IT Безкоштовна система управління проектами. Перш за все, для тих, хто працює у сфері консалтингу. ProjectPier Дозволяє ставити завдання, розбивати проект на віхи, обмінюватися СМС з членами команди. Teambox Допомагає навести порядок у робочому просторі за допомогою невеликих to-do-списків. Teamlab Онлайн-система для керування проектами та документами з відкритим вихідним кодом. Робота поза офісом економить час, тому що ми не витрачаємо на дорогу. Але для такого режиму важливо, щоб співробітник вмів організувати себе. Віддалена робота економить кошти компаніям. На одного працівника в серед-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

187

ньому потрібно 5 м . Це на сьогодні оціночно 2 925 грн. на місяць (за даними сайту http://realt.aviso.ua). Якщо розрахувати загальну суму, яку витратить компанія на забезпечення робочого місця своєму персоналу, одразу буде видно, як вона перевищує витрати на віддалену працю. Компанії, націлені на результат, давно припинили оцінювати співробітників у годинах, проведених в офісі. Переважно це IT-фірми та аналітики. Відсутність потреби витрачати час на дорогу дає багатьом фрілансерам можливість працювати більше середньостатистичних офісних працівників. Серед програмістів, дизайнерів, копірайтерів та інших фахівців, які заробляють в інтернеті, дуже популярна компанія Payoneer – за зручність, простоту використання і безпеку [2]. За даними її досліджень, все-таки українські iPros (independent professionals) працюють в середньому 34,5 години на тиждень (рис.1).

Рис.1. Середня кількість робочих годин на тиждень Найцінніший актив – час [3]. При роботі без закріпленого для цього місця його залишається більше, а отже, можливостей. Кошти, які йдуть на оренду робочих місць, можна інвестувати у справу. Віддалена робота – це ознака еволюції трудових відносин, її актуальність буде зростати. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Як налагодити роботу поза офісом. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://msb.aval.ua/news/?id=24695 2. Payoneer Украина. Обзор платежной системы. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://openeyesdesign.com/payoneer-ukraine/#more-19 3. Кийосаки Р. Богатый папа, бедный папа. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://change-life.formatt.com.ua/books/kiosaki_5.pdf

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

188 УДК 338.48:658:004.9

Ісламова Я.В.

студентка групи Tms1-B15 Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Україна

Буторіна В.Б.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Вступ. Туризм в Україні є одним із пріоритетних напрямів економіки і культури. Законом України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» активізовано впровадження технологій електронного бізнесу в усі сфери економічної діяльності. Постановка задачі/проблеми. Створення й забезпечення повсюдного доступу до телекомунікаційних послуг та інформаційних комп’ютерних технологій віднесено до основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні [2], впровадження якого є пріоритетом в умовах інтеграції України до світового інформаційного простору. Оскільки туристичний бізнес є одним із пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку України, то використання сучасних інформаційних технологій стає невід’ємною складовою процесу формування туристських потоків та управління туризмом у цілому. Виклад основного матеріалу. У сучасній практиці управління економікою виділяється три рівні інформаційного забезпечення: 1) інформаційні надлишки, що проявляються в дублюванні інформації; 2) нестача інформації, пов’язана з відсутністю відповідних джерел інформації або із-за необізнаності співробітників; 3) оптимальна інформаційна забезпеченість. У Законі України «Про національну програму інформатизації» зазначено, що розвиток соціально-економічної сфери діяльності, якою є туризм, забезпечується своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій [1]. Інформаційні технології входять до механізмів формування туристських потоків як інтегрована сукупність програмних комплексів (автоматизована система), які забезпечують управлінські функції та дають можливість проводити оперативний, тактичний і стратегічний контроль усієї діяльності туристичного підприємства. Інтеграція сучасних інформаційних технологій в автоматизований механізм формування туристських потоків створює ряд переваг. В основі інформаційного забезпечення знаходиться система взаємозв’язків підрозділів підприємства і комунікації, що виникають між ними, а також взаємозв’язок із зовнішнім середовищем. Інформація потрібна підприємству в умовах жорсткої конкуренції. Саме завдяки достовірній інформації про зовнішнє середовище туристичне підприємство може виявити нові потреби споживачів і розробити конкурен-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

189

тоздатний продукт. Інформаційне забезпечення дозволяє зменшити ступінь невизначеності та ризику, підвищити обґрунтованість прийнятих рішень щодо диверсифікації діяльності підприємств, туристичного продукту та ринків збуту [3]. Використовуючи новітні інформаційні технології, підприємство може розробити туристичні маршрути та їх забезпечення за допомогою мережі Інтернет. Комунікаційні та рекламні можливості інтернет-технологій дозволяють корінним чином змінити характер та методи туристичного бізнесу. Умови застосування інформаційних технологій у туризмі: – створення веб-сторінки підприємства; – встановлення програмного забезпечення для Інтернет-телефонії (Skype), встановлення системи Інтернет-пейджингу; – впровадження системи Інтернет-бронювання на власній веб-сторінці, участь у міжнародних системах бронювання турів. – відкриття рахунку в Інтернет-грошах і прийом оплати за послуги або їх бронювання через мережу Інтернет. За належних якісних і кількісних характеристик інформаційні потоки є інструментом формування і оптимального використання наявних і потенційних ресурсів фірми, засобом дотримання вимог до якості туристичної продукції [4]. Висновки. Впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність туристичних підприємств дозволяє збільшити кількість замовлень, підвищити продуктивність праці персоналу, покращити обслуговування, знизити окремі категорії витрат; підвищити конкурентоспроможність підприємства та його турпродуктів, посилити економічну безпеку. Для оптимізації своєї діяльності туристичні підприємства потребують: — створення банку даних туристичних ресурсів та продуктів України; — спрощення процесу оформлення заявок за рахунок автоматичної виписки повного комплекту необхідних документів; — об’єднання віддалених офісів в загальну мережу з єдиною базою; — застосування маркетингових інструментів просування національного туристичного продукту в Україні та у світі; — участь в міжнародних туристичних виставково-ярмаркових заходах щодо просування національного туристичного продукту; — створення, позиціонування та просування туристичного бренду України. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Про Національну програму інформатизації: Закон України // Відомості Верховної Ради України.–1998.–№74/98-ВР. – Ст.181. – С. 482–493. 2. Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України//Урядовий кур’єр.– 2007.– №28. – 14 лютого. – С. 1–7. 3. Мальська, М. П. Туристичний бізнес: теорія та практика [Текст] / М. П. Мальська, В. В. Худо. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 368 с. 4. Меджибовська, Н. Ключові фактори нарощування конкурентних переваг компаній / Н. Меджибовська // Економіка України. – 2010. – № 10. – С. 36–43.

190

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

УДК 334.716:637.134:339.137.2

Карпенко А.В.

аспірантка Вінницький національний аграрнийуніверситет, м. Вінниця, Україна

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Економічна криза, що охопила світову та українську економіки висуває більш жорсткі вимоги до умов господарювання. Формування конкурентоспроможності одне з першочергових завдань і потребує системного підходу. Саме тому, для реформування економіки у напрямку створення повноцінного конкурентного середовища та розвитку конкурентних відносин велике значення має дослідження механізму формування конкурентоспроможності підприємств. Питання формування механізму забезпечення конкурентоспроможності завжди було дискусійним і неодноразово розглядалося в працях як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Концептуальні засади механізму забезпечення конкурентоспроможності розглядалися у працях Р. Фатхудінова, І. Галиці. Запропоновані ними заходи скоріше можна вважати напрямами розвитку окремих конкурентних переваг, аніж конкурентоспроможності об’єкта загалом. Вітчизняні науковці О. Іванілов, Н. Опікунова і Г. Добривченко під механізмом забезпечення конкурентоспроможності підприємства вчені розуміють “систематизовану послідовність дій, призначених для аналізу поточного стану організації, розрахунку показників відхилення параметрів конкурентоспроможності від норми, що дозволяє знайти слабке місце організації і, застосувавши комплекс конкретних заходів, усунути недоліки” [1, С.219; 2, с.46; 3]. Запропонований науковцями механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємства видається непропорційним, оскільки, занадто багато уваги приділяється оцінці реальної конкурентоспроможності об’єкта порівняно із заходами, спрямованими на зміцнення конкурентних позицій на ринку. Багато уваги приділено внутрішнім критеріям конкурентоспроможності (кадри, виробництво, НДДКР, взаємовідносини із зовнішніми організаціями, організаційні показники, маркетинг), а поза увагою науковців залишилися такі складові конкурентного середовища, як розвиток інфраструктури, нормативно-правове регулювання ринку, митна політика держави, фіскальна політика держави, участь держави в торговельних об’єднаннях, які часто мають вирішальний вплив на конкурентоспроможність суб’єктів первинної ланки економіки [2, с.47]. Погоджуємося з думкою Антонюк Г.Я., що під механізмом забезпечення конкурентоспроможності підприємства необхідно розуміти сукупність програмноцільових заходів, спрямованих на розвиток конкурентних переваг об’єкта на макро-, мезо- і мікрорівні, реалізацію яких здійснюють органи влади, галузеві професійні об’єднання і безпосередньо підприємства з відповідними фінансовими, трудовими та інформаційними затратами (рис. 1) [2].

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

191

Забезпечення конкурентоспроможності підприємства

Основна ціль

Заходи

Макрорівень

нормативно-правові; фіскальні; грошово-кредитні; монетарні; інформаційні; науково-практичні; організаційно-економічні.

Мезорівень - інформаційні; - науково-практичні; - організаційно-економічні.

Мікрорівень

ресурсне забезпечення; виробництво; кадрова політика; інвестиційно-фінансова політика; інновації та НДДКР;

- маркетинг.

Відповідальні за реалізацію Органи державної влади

Професійні галузеві об’єднання

Підприємство

Ресурсне забезпечення Фінансові

кошти державного та місцевих бюджетів; інвестиційні кошти; кошти міжнародних фондів та організацій; капітальні вкладення молокопереробних підприємств

Трудові

підготовка висококваліфікованих працівників у галузі тваринництва та управління сучасним виробництвом агропродовольчої продукції

Інформаційні

витрати на висвітлення механізму розвитку молокопереробної галузі в ЗМІ і донесення необхідної інформації до всіх зацікавлених сторін

Очікувані результати

Висока конкурентоспроможність підприємства в умовах відкритої економіки

Рис. 1. Концептуальні засади механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної продукції Як бачимо, даний підхід до формування засад механізму забезпечення конкурентоспроможності молокопереробних підприємства комплексний, він враховує складові як зовнішнього так і внутрішнього конкурентного середовища підприємства. Але для того щоб ця концепція працювала потрібна злагодженість дій на всіх рівнях ієрархії управління економікою, а тому неможлива без налагодження інтеграційних зв’язків між підприємствами, професійними галузевими об’єднаннями та органами державної влади. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Троц І. В. Елементи механізму формування конкурентоспроможності підприємств / І. В. Троц. // Вісник ЖДТУ. – 2012. – №1 (59). – С. 218–222. 2. Антонюк Г. Я. Механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі в умовах євроінтеграції : дис. канд. ек. наук : 08.00.04 / Антонюк Ганна Ярославівна – Львів, 2009. – 231 с. 3. Паламарчук О. М. Сутність та формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємства [Електронний ресурс] / О. М. Паламарчук – Режим доступу до ресурсу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/ Soc_Gum/Evu/2011_17_2/Palamarchuk.pdf.

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

192 УДК 004.42

Козленко В.В.

студент 5-го курсу, Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ, Україна

Ткаченко О.М.

ОГЛЯД ПІДХОДІВ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛОГІСТИКИ ПОШТОВОЇ СЛУЖБИ

Термін "логістика", відомий донедавна лише вузькому колу спеціалістів, набуває сьогодні широкого розповсюдження. Логістика – новий науковий напрямок, учення про планування, управління і спостереження (відстеження) під час переміщення матеріальних та інформаційних потоків[1]. Останні роки позначились стрімким зростанням Інтернет-торгівлі, що посилило запит на служби доставки товарів, у тому числі, на міжнародному рівні. Цей запит відображено у збільшенні інвестицій та, відповідно, появу конкурентного середовища в означеній галузі. У свою чергу, конкурентні виклики змушують компанії оптимізувати логістику, що неможливо без використання відповідного програмного забезпечення[2]. Метою розробки, про яку йдеться у даній публікації, є опис вдосконаленого підходу роботи служби доставки для подальшої програмної імплементації. При дослідженні предметної області та розробці логістичної моделі для служби доставки в масштабі України виділено ряд особливостей. 1. Велика територія. Ускладнює проектування логістичних моделей, сприяє збільшенню обсягів транспортно-заготівельних витрат. 2. Розвинута інфраструктура. Наявні засоби транспортного зв’язку. 3. Низький ступінь концентрації управління. Малі підприємства мають значну перевагу, оскільки скорочується час для прийняття відповідних рішень, прискорюється надходження документів та оперативної інформації. 4. Високий ступінь концентрації управління. Виявляється у необхідності узгоджувати прийняті рішення з вищими органами управління. 5. Виробництво. Устатковані склади, пакувальне обладнання. При регулюванні матеріальних потоків провідну роль відіграє виробнича логістика, як найбільш комплексна ланка логістичної моделі підприємства. 6. Слабка насиченість ринку. Дія цього фактору полегшує проектування і функціонування маркетинг-логістики і не створює великих складнощів для постачальницької логістики. 7. Підготовка висококваліфікованих фахівців, спроможних здійснювати проектування автоматизованих систем логістики й застосовувати їх на підприємствах. Крім того, багато підприємств логістики та експрес-доставки розширили свою діяльність за межі простої доставки поштових відправлень та наразі надають повний пакет управління процесами на усіх етапах ланцюгу поставок. Ці тенденції призвели до якісних змін галузі, яка наразі концентрується на наданні клієнтам якісного сервісу у будь-якій точці світу

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

193

Відповідно до мети даної роботи, розробляється програмний продукт з використанням мови програмування Java та баз даних MySQL[2,3].. Систему функціональних модулів продукту подано на рис.1.

Рис. 1. Модульна архітектура системи оптимізації логістики поштової служби Передбачається, що система розраховує найнижчі витрати на доставку відправлень з одного відділення до іншого, використовуючи такі параметри: • Сума вартостей доставки наявних відправлень; • Загальна вага та об'єм відправлень; • Відстань між відділеннями; • Параметри транспортного засобу: ємкість авто, оренда авто, плата водієві, амортизація, паливо та ін. Розроблення системи оптимізації логістики дозволить знизити витрати служби доставки і покращити якість обслуговування клієнтів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Кальченко А. Г. Логістика: Підручник / А. Г. Кальченко.— К.: КНЕУ, 2006. — 284 с. 2. Эккель Б. Философия Java, Библиотека програмиста.4-е изд /Б. Эккель.— СПб: Питер, 2009. — 640с. 3. Бен Форта. Освой самостоятельно SQL. 10 минут на урок / Форта Бен. — М. : Издательский дом “Вильямс”, 2006. — 288 с.

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

194 УДК 330.34 : 334.72

Колбут Я.В.

студентка групи Т1-В15 Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Україна

Боднарчук Т.Л.

к.е.н.,асистент кафедри економіки підприємства Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Україна

МАЛИЙ БІЗНЕС ЯК ЧИННИК ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Асиметрія розвитку господарства України під впливом низки внутрішніх і зовнішніх чинників вимагає розробки ефективної стратегії економічного зростання, важливим елементом якої є підтримка підприємництва. Особливої ваги на сьогодні набуває формування потужного сектору малого бізнесу. Як показує успішний досвід іноземних країн, малий бізнес є основним виробником продукції масового споживання, джерелом додаткових робочих місць, механізмом формування сприятливого конкурентного середовища, каталізатором інноваційних процесів, крім того, гарантованим джерелом надходжень до державного бюджету. Мале підприємництво − найбільш масова, динамічна та гнучка форма ділового життя зі своїми закономірностями розвитку та специфічними перевагами й недоліками [1, с. 304]. Тим не менше, це рушій економічного й суспільного розвитку, оскільки малий бізнес виступає важливим структурним елементом формування економіки ринково-конкурентного типу, відіграє ключову роль у забезпеченні розширеного суспільного відтворення, стає механізмом впровадження новітніх і перспективних форм господарської діяльності. Одне із домінантних значень малого бізнесу полягає у тому, що ця сфера виступає як джерелом, так і реципієнтом інновацій. Зазвичай, новітні винаходи й окремі типи «ноу-хау» генерують саме дрібні підприємці, а уже їхня адаптація відбувається великими фірмами й корпораціями. Світовий досвід показує, що основою використання інноваційних технологій є саме малі підприємства, які є мобільними, гнучкими в управлінні. Вони швидко реагують на потреби ринку, а розроблені нові технології, як правило, реалізують потужним підприємствам, хоча потужні світові фірми самі фінансують науково-дослідні роботи [2, с. 31]. Малий бізнес у країні вирішує проблеми зайнятості за рахунок того, що створює додаткові робочі місця та поглинає надлишкову робочу силу. Особливо це сприятливо відбивається на процесах господарського розвитку й ринковій кон’юнктурі у кризові та депресивні періоди. Більше того, завдяки означеній властивості малий бізнес виступає механізмом формування середнього класу, роль якого в економіці зводиться до виконання інвестиційної, податкової, споживчої та інших важливих функцій. У цілому, розвиток малого бізнесу є джерелом вирішення низки макро- та мікроекономічних проблем. Зокрема, даний сектор краще реагує на споживчі запити населення, що сприяє раціональному розподілу й використанню ресурсів та насиченню внутрішнього ринку якісною продукцією. Завдяки наближенню товарів і

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

195

послуг до конкретних споживачів розвивається індивідуалізація виробництва та підвищується якість обслуговування. Такі властивості малого бізнесу як гнучкість, адаптивність, мобільність, швидка реакція на зміни ринкової кон’юнктури роблять його чинником ринкових трансформацій, зміни суспільно-економічного ладу в країні, швидкого відновлення національної економіки у посткризові періоди. Крім того, даний сектор стає запорукою утримання вітчизняних конкурентних позицій на міжнародних ринках. У цілому, вище означене дозволяє стверджувати, що малий бізнес відіграє в економіці досить важливу роль і є основою становлення ринкових форм господарювання. З огляду на це, для ефективного розвитку малого підприємництва в країні необхідно забезпечити відповідні соціально-економічні та політичні умови. До них слід віднести: стабільність економічної та соціальної політики держави, яка є джерелом упевненості підприємців у тому, що вони не стануть жертвами кон’юнктурних політичних рішень; позитивна громадська думка – ставлення до підприємництва як до одного з престижних видів діяльності; подальший розвиток інфраструктури підприємства; ефективна система захисту інтелектуальної власності; спрощення процедур регулювання підприємницької діяльності з боку державних органів [3, с. 181]. Сучасними перешкодами розвитку малого бізнесу виступають недосконала нормативно-правова база, надмірне податкове навантаження, несприятливий інвестиційний клімат, низький рівень розвитку ринкової інфраструктури, відсутність досконалого конкурентного середовища, що виявляється у проявах монополізму, тощо. Тому, важливу роль у стимулювання розвитку сфери малого бізнесу відіграє держава, яка адміністративними, фінансовими, кредитними, компенсаційними та фіскальними заходами може створити дієве підґрунтя для стабільного й ефективного розвитку дрібного виробництва. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Сілічєва Н.Є. Малий бізнес в Україні: стан та перспективи розвитку / Н. Є. Сілічєва // Економічні інновації. – 2015. – Вип. 59. – С. 303-309. 2. Сердюк В.Р. Роль малого бізнесу в інноваційному зростанні економіки України / В.Р. Сердюк, О.В. Богатир // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2011. – №6. – С. 29-36. 3. Кушнір О.К. Малий бізнес в Україні: проблеми розвитку / О. К. Кушнір // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Економічні науки. – 2015. – Вип. 10. – С. 178-182.

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

196 УДК 336: 330.33.01

Кулябін В.В.

студент групи ЕКО-72м Київський університет культури, м. Київ, Україна

Вецепура Н.В.

к.е.н., доцент кафедри міжнародного туризму Київський університет культури, м. Київ, Україна

ФІНАНСОВА ДІАГНОСТИКА В УМОВАХ СИСТЕМИ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ ПІДПРИЄМСТВА

Сучасний рівень розвитку економіки вимагає від господарюючих суб'єктів, які господарюють, дотримування певних правил для успішного функціонування в ринковому середовищі. За умов істотного розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості, пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності. При всій значимості проведених наукових досліджень окремі питання щодо визначення методів, принципів, видів діагностики фінансового стану підприємства та схильності його до банкрутства все ще залишаються актуальними і саме тому потребують наукового та систематизованого підходу до їх вивчення. Метою дослідження є розробка методичних рекомендацій щодо діагностики фінансового стану у системі раннього виявлення та подолання фінансової кризи підприємства. Система раннього виявлення та подолання фінансової кризи базується на застосуванні економіко-математичної моделі прогнозування банкрутства підприємств, систематизації критеріїв ідентифікації глибини кризових явищ, класифікації етапів розвитку фінансової кризи за фазами та стадіями, підсистемі антикризових заходів. Алгоритм послідовних дій системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи на підприємстві наведено на рисунку 1. Систему раннього виявлення та подолання фінансової кризи можна розглядати як альтернативу антикризовому управлінню в цілому, оскільки вони підпорядковані одній меті – пошуку шляхів виходу з кризового стану, а також вирішують ряд спільних задач, пов’язаних із аналізом середовища, виявленням причин кризи, розробкою заходів по їх усуненню чи зменшенню наслідків. Тобто функціонально – це одне і теж саме, однак є й відмінності. По-перше, управлінське дослідження, на відміну від системи раннього виявлення та подолання, має справу більше з якісною інформацією, ніж з кількісною. По-друге, антикризове управління передбачається застосовувати тоді, коли підприємство потрапляє у скрутне становище. До цього часу методи управління залишаються традиційними. Система раннього виявлення та подолання фінансової кризи орієнтована на застосування у стабільному, чи кризовому стані підприємства і має адаптивний характер, що дозволяє вирішувати задачі життєдіяльності суб’єкта господарювання при проходженні ним послідовних фаз циклічного розвитку.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

197

Формування інформаційної бази системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи (збір та перевірка документів бухгалтерської і статистичної звітності, даних аналітичного обліку)

Підготовка інформаційного масиву даних підсистеми виявлення фінансової кризи (розрахунок критеріїв оцінки кризових процесів із застосуванням технічних засобів обробки інформації)

Аналітична обробка результатів розрахунків (формулювання висновків щодо загрози банкрутства, глибини та швидкості розвитку фінансової кризи, її причинно-наслідкових зв’язків)

Розробка комплексу управлінських дій щодо усунення причин розвитку фінансової кризи та запобігання банкрутству підприємства Реалізація антикризових заходів (безпосереднє виконання прийнятих рішень щодо подолання кризової ситуації на підприємстві)

Перевірка ефективності реалізації антикризових заходів і дієвості функціонування системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи на підприємстві (повторна діагностика кризових процесів, коригування антикризової програми, оцінка загальної ефективності діяльності)

Рис. 1. Алгоритм послідовних дій системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи на підприємстві [1] Результативність системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи очікується у вигляді збереження конкурентоспроможних господарських одиниць шляхом ранньої діагностики та ліквідації загрози їх банкрутства, забезпечення адаптованості підприємств в умовах швидкоплинної зміни факторів середовища їх функціонування, що сприятиме зміцненню загального рівня економічної стабільності та захисту інтересів власників від ризику втратити бізнес. Будучи безперервною у часі, система дозволяє підвищити ефективність контролю за реалізацією обраної підприємством стратегії, досить терміново визначити коригуючи дії у кризовій ситуації, зменшити ризик обрання невірних заходів та розстановки пріоритетів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Гудзь Т.П. Система раннього виявлення та подолання фінансової кризи підприємств: монографія / Т.П. Гудзь. – Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2007. – 166 с.

198

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

УДК 65.012.8

Лебедко С.А.

здобувач кафедри управління та економіки водного транспорту Київська державна академія водного транспорту ім.гетьмана Петра КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

У ринкових умовах господарювання особливо важливого значення набуває питання економічної безпеки всіх суб'єктів підприємницької та інших видів діяльності, оскільки надійність системи захисту економічних інтересів забезпечує зростання економічного потенціалу підприємства, його стабільне функціонування та розвиток в умовах ринкових відносин. Сьогодні на будь-якому етапі виробничогосподарської діяльності можуть виникати ситуації, які мають безпосередній вплив на стан виробництва. Тому незалежно від суб'єктів господарювання економічна безпека має багатоаспектне тлумачення. Стан економічної безпеки - це стан функціонування, за якого підприємство і його продукція є конкурентоспроможними на ринку. При цьому одночасно гарантується найбільш ефективне використання ресурсів, інтелектуального та кадрового потенціалу; стабільність функціонування, стійкість та прогресивність розвитку; можливість протидіяти негативним впливам зовнішнього і внутрішнього середовища його функціонування [1]. Аналіз літературних джерел показав, що переважна кількість науковців традиційно виділяють такі складові економічної безпеки: фінансова, інтелектуальнокадрова, інформаційна, техніко-технологічна, управлінська, правова. Враховуючи те, що економічна безпека – поняття широке та багатогранне, на сьогоднішньому етапі розвитку суспільства її обов’язковою складовою має стати складова соціальної відповідальності. Від її рівня залежить лояльність споживачів, імідж компанії, її сприйняття усіма зацікавленими сторонами (стейкхолдерами), що, в свою чергу, впливає на фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Реалізація соціально відповідальної діяльності підприємства передбачає співпрацю з місцевою громадою та місцевою владою щодо створення нових робочих місць, підтримку освітніх ініціатив, розвиток наукової діяльності, утримання соціальної інфраструктури, підтримку соціально незахищених верств населення; забезпечення випуску якісної продукції та запровадження системи оцінки якості; дотримання принципів добросовісності та повноти при сплаті податків та інших обов’язкових платежів; формування позитивного іміджу серед інвесторів і кредиторів [2]. З позиції зацікавлених сторін економічна безпека в більшій мірі пов'язана з дотриманням принципів соціально відповідальної діяльності господарських організацій. У цьому випадку оцінка діяльності підприємства та проблеми його подальшого розвитку пов'язуються не тільки з фінансовою, але і з соціальною стійкістю організації, що передбачає певні зміни спрямованості діяльності підприємства. Зокрема, в центрі уваги повинні бути поставлені питання роботи з кадровими співробітниками, з підготовкою тих категорій робітників і службовців, які можуть забезпечити досяг-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

199

нення поставлених завдань. Реалізується соціальна стійкість підприємства шляхом формування відповідної соціальної політики підприємства, під якою розуміють систему цілеспрямованих і послідовних дій власника і менеджменту, спрямованих на задоволення і розвиток матеріальних і духовних потреб працівників організації з метою розвитку соціальних чинників виробництва, сприяння розширенню і посиленню їх дії на підвищення ефективності економічної діяльності [3]. Відомо, що завдання соціальної політики підприємства розділені на три складові: соціальний розвиток, соціальне партнерство та соціальна відповідальність. Ці задачі являються рушійними факторами її формування та реалізації. Їх вирішення несе обопільну вигоду безпосередньо підприємствам та їх працівникам, які є об’єктами соціальної політики [4]. Для ефективного використання потенціалу робітників необхідно створити систему економічних стимулів для більш ефективного залучення робітників у виробництві, оскільки соціальними ресурсами економічного росту є заповзятливість та ініціатива. Мобілізація трудової активності працівників – основна задача соціальної політики підприємства. Так, створення кодексів етичної поведінки для працівника та партнерів (наприклад, постачальників) дозволяє попередити можливість розповсюдження інформації, що класифікується як «комерційна таємниця». Проведене дослідження дозволило встановити, що різноманіття наукових підходів до визначення сутності поняття «економічна безпека суб’єкта господарської діяльності» свідчить про його складність та багатоаспектність. Було обґрунтовано наявність тісного взаємозв’язку між рівнем соціальної відповідальності та станом його економічної безпеки. На сучасному етапі розвитку економіки поряд с поняттям економічної безпеки доцільно досліджувати та впроваджувати поняття соціальної стійкості підприємства, підвищення рівня якого дозволить знизити ступінь господарського ризику й запобігти окремим кризовим ситуаціям. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Васильців Т.Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення: Монографія. – Львів: Арал, 2008. – 384с. 2. Бабина О. Є. Механізм підвищення рівня соціально відповідальної діяльності підприємств України/ О. Є.Бабина, А. А. Комарова // Бізнес Інформ. – 2014. – №12. – C. 69–74. 3. Лебедєв І. В. Соціальна політика підприємства в умовах кризи / І. В. Лебедєв // Реформування економіки України: стан та перспективи: зб. матеріалів VІ Міжнар. наук.-практ. конф. (24 – 25 листопада 2011 р., м. Київ). – К. : МІБО КНЕУ, 2011. – 280 с., с. 121. 4. Венглюк І.В. Становлення соціально-економічної безпеки підприємства/ І.В. Венглюк.// Економічний вісник Донбасу. - 2013. - № 3 (33). - С. 226-230.

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

200 УДК 336.744

Литвиненко Ю. Г.

студент групи МЕК-6, Національний Університет “Острозька Академія”, м. Острог, Україна

Коцюк Ю. А.

кандидат психол. наук, старший викладач кафедри математичного моделювання та інформаційних технологій, Національний Університет “Острозька Академія”, м. Острог, Україна

БІТКОЇН – ГЛОБАЛЬНА ВАЛЮТА МАЙБУТНЬОГО

Сьогодні існує безліч способів здійснення електронних платежів та переказів по всьому світу. Існування таких платіжних систем, як Visa, MasterCard, American Express дозволяє нам щодня розраховуватись за товари та послуги як в торгових точках, так і онлайн. Існує також багато онлайн платформ, що дозволяють здійснювати електронні платежі та перекази не виходячи з дому чи офісу. Ці ж системи дозволяють користувачам багатьох країн отримувати грошові перекази він інших користувачів таких самих систем. Недоліком цих систем є політика кожної конкретної компанії по відношенню до її користувачів. Ця політика впливає на тарифи, обмеження, способи вводу та виводу грошових коштів, що в результаті негативно позначається на зручності використання таких систем. Прикладом цього є нещодавня зміна політик та тарифів британської компанії Skrill. В наслідок таких змін багатьом користувачам і навіть бізнесам стало незручно користуватись системою компанії, що призвело до того, що така компанія, як UpWork (міжнародна біржа праці для фрілансерів) відмовилась від використання Skrill, як платіжного методу для оплати праці фрілансерів. Уніфікація електронних грошових переказів – це задача, яка сьогодні стоїть перед фінансистами та розробниками програмного забезпечення. На допомогу в вирішенні цієї проблеми може прийти криптографічна валюта, яка на сьогоднішній день все більш стає доступною та популярною, як для простого користувача, так і для великих компанії. Біткоїн – це криптографічна валюта, яка розпочала своє існування у далекому 2009-му році і була створена Сатоші Накамото. Унікальність цієї валюти в тому, що вона дозволяє легко, швидко, безпечно, дешево та зручно робити перекази коштів з рахунка на рахунок не зважаючи на те, де у світі знаходяться адресант та адресат[1]. Принцип роботи криптографічної валюти полягає в децентралізованій системі математичних обчислень, що використовує певні криптографічні алгоритми для реалізації надійності переказу грошових коштів. Криптографічна валюта створена без участі банків та держави, має обмежене число грошових одиниць, що можуть бути в обігу. Можливість глобального використання криптографічної валюти, її здатність бути використаною в будь-якій точці світу є значною її перевагою над комерційними системами електронного переказу коштів, що обмежують своїх клієнтів у використанні системи, виходячи з країни проживання користувача. Таким прикладом можна назвати американську компанію Paypal, що дозволяє українцям оплачувати покупки, робити грошові перекази за допомого їй системи, але водночас забороняє громадянам України отримувати грошові перекази та оплату за товари та

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

201

послуги. Швидкість та дешевизна транзакцій криптографічної валюти робить її ще більш конкурентною. Можливості Біткоїн стануть у нагоді для уніфікації електронних грошових переказів по всьому світу[2]. Для цього необхідно, щоб банки світу один за одним впровадили цю технологію не тільки для міжбанківських операцій, витіснивши при цьому такі системи, як Swift, IBAN, BIC, але також і для звичайних клієнтів банківських установ, зробивши можливим відкриття банківських поточних та карткових рахунків в криптографічній валюті. Майбутнє світової банківської системи не за горами, і поштовхом для перетворень є нові технологічні рішення в сфері фінансів та інформаційних технологій, такі, як Біткоїн[3]. Ця криптографічна валюта беззаперечно може стати уніфікованим рішенням міжнародних грошових переказів, що знайде застосування в різних галузях світової економіки. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. info@bitcoinua.org. “Що таке Біткоїн?”. [Електронний ресурс], [2017?], // Bitcoin Foundation Ukraine. Режим доступу: http://www.bitcoinua.org/what-is-bitcoin/ 2. Financial Times. “How will blockchain technology transform financial services?” [Електронний ресурс], [03-11-2015], // THE FINANCIAL TIMES LTD. Режим доступу: https://www.weforum.org/agenda/2015/11/how-will-blockchain-technologytransform-financial-services/ 3. Financial Times. “Technology: Banks seek the key to blockchain.” [Електронний ресурс], [01-11-2015], // THE FINANCIAL TIMES LTD. Режим доступу: https://www.ft.com/content/eb1f8256-7b4b-11e5-a1fe-567b37f80b64 #axzz3qK4rCVQP

202

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

УДК 658.27:005.591.6

Загарій В.К.

к.е.н, доцент ,Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Лупас К. Ю.

студентка групи ЕКО-14 Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Вступ. В сучасних умовах української економіки успіх підприємств при вирішенні економічних, соціальних, управлінських проблем залежить від його специфічного, новаторського стилю господарювання, тобто від його інноваційного розвитку. На сьогодні Україна розвивається як країна з високою часткою сировинних галузей промисловості у Європі. Інноваційна діяльність не стала однією з ключових важелів зростання національної економіки України. Хоча і спостерігалося зростання інновацій протягом кількох років, але воно мало переважно тимчасовий характер і змінювалося то в одному, то в іншому напрямку, що підтверджує нестійкий характер інноваційної діяльності України. Вивченням аспектів інноваційної діяльності промислових підприємств займались багато вчених, таких як: Амоша А., Горяча О.[1], Маслак О., Федулова Л., Харів П. Постановка проблеми. Дослідити інноваційну діяльність промислових підприємств України, визначити проблеми її розвитку та заходи щодо її покращення. Виклад основного матеріалу. Актуальною для України є проблема розвитку інноваційної діяльності. Частка України в науково-технічному розвитку країн Європи набагато нижча від середнього значення, що свідчить про те, що інноваційна діяльність українських підприємств знаходиться на дуже низькому рівні. Зниження інноваційного розвитку вітчизняних підприємств відбувається через хронічний дефіцит власних коштів, велику вартість кредитних ресурсів. Саме нестача фінансових ресурсів як на рівні підприємницьких структур, так і на рівні країни, призвела до втрати пріоритету на ряд винаходів, наприклад, на конструкцію соняшникової жатки, розробленої на вищому за світові аналоги рівні. Знижується і технічний рівень техніки, що, насамперед, пов’язано з дефіцитом спеціалістів вищої кваліфікації [1]. За даними Держкомстату, у 2015 році інноваційною діяльністю у промисловості займалося 824 підприємства або кожне шосте промислове підприємство України (17,3% обстежених підприємств). 87,7% інноваційно активних промислових підприємств упроваджували інновації (або 15,2% обстежених промислових). Серед регіонів вищою за середню в Україні частка інноваційно активних підприємств була в Миколаївській, Харківській, Кіровоградській, Івано-Франківській, Запорізькій, Херсонській, Сумській, Одеській, Львівській і Тернопільській областях (відповідно 31,2%, 28,6%, 24,8%, 21,6%, 20,9%, 20,7%, 19,8%, 19,3%, 17,4%). Обсяг реалізованої інноваційної продукції за цей період становив 23,1 млрд.грн. 37,4% підприємств реалізували продукцію за межі України, обсяг якої становив 10,8

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

203

млрд.грн. [2]. У розрізі видів економічної діяльності слід виділити підприємства, що займались виробництвом основних фармацевтичних продуктів і препаратів (47,5%), автотранспортних засобів (38,2%), комп’ютерів, електронної та оптичної продукції (37,5%), інших транспортних засобів (36,1%), коксу та продуктів нафтоперероблення (28,6%), електричного устаткування (28,2%). Із загальної кількості підприємств, що займались інноваційною діяльністю, 181 підприємство придбало 1131 нову технологію, з яких 66 – за межами України. За 2015 рік підприємства впровадили 3136 інноваційних видів продукції, з яких 548 – нових виключно для ринку, 2588 – нових лише для підприємства. Із загальної кількості впровадженої продукції 966 – нові види машин, устаткування, приладів, апаратів тощо. У результаті інноваційної діяльності 9 підприємств створили нові технології, з яких 98 було передано іншим підприємствам, зокрема 20 – за межі України [2]. Проаналізувавши інноваційну діяльність промислових підприємств України, варто визначити основні проблеми, які стримують інноваційний розвиток: відсутність державної політики щодо інноваційного розвитку країни та недостатня підтримка з боку правового забезпечення; нерозвиненість інноваційної інфраструктури; відсутність спеціальних інноваційних фондів розвитку на підприємствах; низька частка використання наявного наукового потенціалу країни. Висновки. Для ефективного розвитку інноваційної діяльності України необхідна належна підтримка з боку державних органів влади, створення сприятливого інвестиційного клімату та законодавчої бази, спеціальних інноваційних фондів розвитку на підприємствах, нових наукових здобутків та високотехнологічних рішень. Необхідно закласти міцний фундамент для відновлення та інтеграції нашої країни до міжнародного простору знань. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Горяча О. Л. Проблема фінансування інноваційного розвитку виробничого потенціалу промислових підприємств / О. Л. Горяча. // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2012. – №3 (19). – с. 76-80 2. Статистичні матеріали по інноваційній діяльності промислових підприємств України / Державний комітет статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

204

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

УДК 338.2:65.012.45

Майданик І.С.

аспірантка Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця, Україна ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕСУРСНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА: РОЛЬ СТРАТЕГІЧНИХ КАРТ Вступ. В умовах ринку кожне підприємство для максимально успішного функціонування на довгострокову перспективу потребує формування стратегії діяльності та розвитку. Реалізація цієї стратегії забезпечує підприємству конкурентні переваги на основі більш раціонального використання ресурсного потенціалу організації, перспективи залучення додаткових ресурсів, пошуку слабких сторін підприємства для їх усунення та сильних сторін для використання власних переваг. Досягнення даних цілей неможливе без інформаційного забезпечення процесу управління на належному рівні. Постановка проблеми. Ефективність стратегічного управління в організації значною мірою залежить від успішності реалізації обраної стратегії управління її ресурсним потенціалом. З кожним роком зростає кількість підприємств, що впроваджують використання стратегічних карт, які є зв’язним елементом між формуванням стратегії та її реалізацією. Визначення ролі стратегічних карт у процесі інформаційного забезпечення управління підприємством потребує детального дослідження. Виклад основного матеріалу. Вдало розроблена стратегія дозволяє контролювати та регулювати діяльність підприємства, а також запобігати втратам і зменшувати ризики. Формування стратегії управління ресурсним потенціалом підприємства вимагає ретельного вивчення виробничо-технічних можливостей, загального ресурсного потенціалу, визначення цілей і ключових проблем організації, вибору й обґрунтування оптимального рішення, складання програми дій і перевірки її реалізації. Саме процес реалізації стратегії вимагає високого рівня інформаційного забезпечення стратегічного управління підприємства з використанням стратегічних карт та системи збалансованих показників [1, С. 12]. Стратегічні карти – це інструмент, що дозволяє менеджменту підприємств формулювати і відображати те, як можна ефективно створювати цінність, погоджуючи стратегічні цілі через ланцюг причинно-наслідкових зв'язків. Стратегічна карта деталізує систему показників, ілюструючи динаміку стратегічного розвитку і роблячи акцент на основні напрями діяльності підприємства, дозволяючи здійснювати контроль за стратегією у межах усього підприємства [2, С. 328]. В класичному вигляді кожна стратегічна карта описує 4 взаємопов’язані блоки: фінансовий стан підприємства, відносини зі споживачами, внутрішні бізнес-процеси та людський капітал. Опис причинно-наслідкових зв’язків між ними дає відповідь на основні питання: як виглядатиме компанія в очах акціонерів та споживачів, виконання яких процесів компанія повинна вдосконалити та як вона має функціонувати, щоб реалізувати стратегію [3, С.127]. Звичайно ж для побудови ефективної та дієвої стратегічної карти найважливішу роль відіграє інформаційне забезпечення цього процесу. Вчасне надходження якісної та об’єктивної інформації про стан

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

205

зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства є запорукою формування такої системи збалансованих показників та стратегічних карт, що забезпечує реалізацію стратегії розвитку підприємства із врахуванням її ресурсної складової. Використання стратегічних карт при формуванні та реалізації стратегії управління підприємством з врахуванням ресурсної компоненти дає змогу: сформувати чітку стратегію та інформувати про неї всіх співробітників; визначити ключові внутрішні процеси, що забезпечать успіх реалізації стратегії та провести оптимізацію їх ресурсного забезпечення; встановити відповідність між трудовими, інформаційними та організаційними ресурсами, що надасть можливість отримання максимальної ресурсовіддачі від їх використання; виявити можливі проблеми стратегії та вчасно їх усунути [1, C. 13]. Розгляд стратегічної карти як структурного компоненту процесу управління ресурсним потенціалом підприємства сприяє реалізації стратегії підприємства за рахунок створення оптимальних умов для максимального використання його ресурсного потенціалу, забезпечує виконання довгострокової стратегії підприємства [2, С. 329]. Висновки. Доцільність використання стратегічних карт у практичній діяльності полягає в тому, що вони дають змогу керівництву підприємства отримувати необхідну для управління підприємством інформацію, що є вимірною і введеною до стратегічної карти та має стратегічну спрямованість. Вчасно отримана інформація сприяє ефективній оцінці показників діяльності підприємства і забезпечує прийняття зважених та обґрунтованих управлінських рішень. Саме інформаційне забезпечення розробки та використання ефективних стратегічних карт створює основу для реалізації ресурсної стратегії підприємства. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Каплан Р.С. Стратегические карты. Трансформация нематериальных активов в материальные результаты [Текст] / Р.С. Каплан, Д.П. Нортон / Пер. с англ. – М.: ЗАО «ОлимпБизнес», 2005. – 512 с. 2. Сабліна Н.В. Формування стратегічних карт у рамках реалізації процесу управління фінансовою безпекою підприємства [Текст] / Н.В.Сабліна, Т.Б.Кузенко //БІЗНЕСІНФОРМ.Економіка підприємства.№ 4– 2013. – С. 326-331. 3. Мінєнкова О.В. Теоретико-методичне забезпечення моделювання збалансованої системи показників для оцінки діяльності підприємства [Текст] / О.В. Мінєнкова // Вісник ОНУ імені І.І. Мечникова. – 2016. – Т. 21, Вип. 8 (50). – С. 127-131.

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

206 УДК 339.92:338.47

Мандзюк Н.К.

студентка 4-го курсу напряму підготовки «Менеджмент», групи 1311 Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

Карпенко О.О.

к.е.н., доцент, професор кафедри управління та економіки водного транспорту, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ У ТРАНСПОРТНУ СИСТЕМУ ЄВРОПИ

Транспорт – найважливіша ланка у сфері економічних відносин, одна з провідних галузей матеріального виробництва, що продовжує виробничий процес, доставляючи продукцію від місця виробництва до місця споживання. Рівень розвитку транспортної системи держави є однією з найважливіших ознак її технологічного прогресу й цивілізованості. Транспортна система стає ключовим елементом для входження України у Європейське співтовариство й заняття в ньому місця, що відповідає рівню високорозвиненої держави. На сьогодні існує велика кількість проблем, пов’язаних з інтеграцією транспортної системи України в транспортну систему Європи, які вимагають невідкладного вирішення. Однією з них є приведення ширини української залізничної колії, що становить 1524 мм, до європейського зразка - 1435 мм. [1, с. 364]. Проблемою автотранспорту є стан автомобільних доріг України, які не відповідають європейським стандартам за багатьма показниками, зокрема таким, як швидкість пересування, навантаження на вісь, забезпеченість сучасними дорожніми знаками і розміткою, необхідною кількістю пунктів технічної і медичної допомоги тощо. Значного поліпшення вимагає матеріально-технічна база організацій та підприємств, що здійснюють розвиток і обслуговування автомобільної транспортної мережі. Практично відсутні дороги 1 категорії з багаторядним рухом на високих швидкостях. Недостатня мережа справного і швидкого дорожнього та повітряного сполучення гальмує розвиток співпраці з країнами Європейського співтовариства. [2, с. 66]. Проблеми розвитку морського транспорту пов'язані із значним моральним і фізичним зносом суден і портового устаткування. Портова інфраструктура не розрахована на нові технології портових робіт, що знижує продуктивність як портів, так і інших видів транспорту, зв'язаних з обробкою вантажів. Середній вік суден торгового значення більший за 15-20 років, а деякі порти західних країн взагалі забороняють вхід суден з таким терміном експлуатації [3, с. 18] . У відношенні повітряного транспорту очікують свого вирішення проблеми, що стосуються насамперед комплектації парку літаків їх конкурентоздатними типами, будівництва і реконструкції ряду об'єктів авіаційно-виробничої інфраструктури, структурної реорганізації керування авіаційним транспортом у напрямку створення конкурентного середовища всередині даної галузі, налагодження системи постачання, узгодження земельних тарифів. Основним кроком України до інтеграції з європейською транспортною системою

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

207

є подальша розбудова національної мережі міжнародних транспортних коридорів. Це є одним з важливих чинників, що сприятиме зростанню обсягів перевезень. Слід зазначити, що транскордонне співробітництво відіграє важливу роль для прикордонних територій України, які стали об’єктом регіональної політики Європейського Союзу. Переваги, здобуті Україною від транспортної інтеграції, будуть як прямими: збільшення можливості доступу до ринків, збільшення обсягу перевезень та експорту транспортних послуг, притік капіталу, модернізація інфраструктури, пряме постачання ресурсів з ЄС, бюджетна підтримка, так і побічними: покращений розподіл продуктивних факторів, перерозподіл пасажиро - та вантажопотоків, покращення ефективності економічних процесів транспортних та обслуговуючих підприємств, підвищення стандартів надання транспортних послуг та рівня безпеки транспорту, скорочення бар’єрів у справах з державами ЄС [4, с. 17]. Європейська інтеграція є одним з основних пріоритетів української державної політики. Проте транспортна система країни все ще не відповідає стандартам і вимогам ЄС і відзначається суттєвим відставанням щодо інфраструктури, обладнання і норм. Для забезпечення поетапної інтеграції транспортно-дорожнього комплексу України в Європейську транспортну систему необхідно терміново вжити цілий ряд заходів з метою розвитку транспортної інфраструктури України, підвищення рівня безпеки на транспорті, адаптації національного законодавства до відповідного європейського законодавства, модернізації та оновлення основних засобів і рухомого складу транспорту тощо. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Соціально-економічна географія України: Навчальний посібник /[за ред. О.І. Шаблія]. – Львів: «Світ», 1994. – 608 с. 2. Осоченко І.В. Транспортне співробітництво як ефективний засіб регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні. // Регіональні перспективи. – № 1 (8). – 2000. – С. 64-66. 3. Концепція реформування транспортного сектора України / Ю.М. Цвєтов, Л.М. Соколов, Ю.М, Федюшин та ін. – К.: ІКТП-Центр, 1999. – 67с. 4. Транспортна політика України та її наближення до норм Європейського Союзу / Сирийчик Т., Фургальські А., Клімкевич Ч., Камола М. та ін. ; [за ред. М. Свєнчіцкі]. - К. : Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки, 2010. - 102 с.

208

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

УДК 378.147.111

Загарій В.К.

к.е.н., доцент кафедри економіки Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Мандро А.-З.І.

студентка групи ЕКО-14 Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

МІСЦЕ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ВНЗ УКРАЇНИ

Вступ. За умов щоденного розвитку інформаційних технологій та складної ситуації в державі гостро постає питання дистанційного навчання, як для учнів та студентів з обмеженими можливостями, але з бажанням вчитись, так і для переселенців з окупованої території. Також актуальність проблеми розвитку дистанційної освіти в Україні полягає в тому, що кардинально змінюються загальні вимоги щодо кваліфікації спеціалістів, адже перше місце займає вже не використання отриманих навиків та знань, а впровадження нових ідей, що і створює нові правила щодо підготовки кадрів. Постановка проблеми. Визначення місця і ефективності дистанційного навчання в вузах України. Основна частина. Головною передумовою входження України до єдиного європейського простору освіти є запровадження кредитно-модульної системи організації навчання, що дає можливість збільшення самостійної праці студента. Вирішити дане завдання може дистанційне навчання, що здійснюється на основі комп’ютерних, інформаційних, педагогічних та телекомунікаційних технологій. Серед сучасних українських педагогів, які присвятили свої праці засобам та способам створення дидактичних матеріалів для дистанційної форми навчання, то до них належать: П. Таланчук, А. Шевцов та В. Бажан. Досліджуючи праці вчених, можна визначити такі основні принципи дистанційного навчання: принцип стартових знань; принцип інтерактивності; принцип педагогічної доцільності використання засобів нових інформаційних технологій; принцип індивідуалізації [1,с.221-222]. Для стрімкого та ефективного розвитку дистанційного навчання Україна спирається на досвід закордонних колег, які вже добились результату в даному напрямку. Однією з таких країн є Швеція, де створено компетентний орган, що перевіряє якість всієї вищої освіти і, зокрема, саме дистанційного навчання-Шведське національне агентство з вищої освіти (Högskoleverket) [2]. Для того аби досвід дистанційного навчання Швеції позитивно закріпився в Україні необхідним є формування позитивного бачення спільноти педагогів щодо доцільності і необхідності впровадження дистанційних технологій в систему вищої освіти, тому що на відмінну від Швеції, в Україні є досить негативні погляди щодо такого навчання та його ефективності. Крім того, необхідною є підготовка за кордоном спеціалістів для компетентного надання такого навчання, створення центрів дистанційної освіти у кожному навчальному закладі. В Україні налічується вже достатньо вищих навчальних закладів, які у своїй практиці проводять навчання з елементами дистанційної освіти. До них належать:

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

209

Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, Сумський державний університет, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» , а також всі вузи, що переїхали з окупованих територій і займаються студентами дистанційно [3,с.491]. Варто також виділити плюси та мінуси дистанційного навчання. Основним позитивним фактором дистанційної освіти є зручність, адже студент має змогу самостійно обирати час і місце для навчання, що дає змогу йому працювати чи здобувати освіту ще й стаціонарно в іншому місті чи навіть країні. Заміна конспектів у зошитах на більш зручні - електронні, новітні методи навчання і постійні консультації з викладачем надають дистанційному навчанню додаткові переваги перед заочною формою. Що ж стосується недоліків, необхідно виділити психологічну і комп’ютерну непідготовленість викладачів та студентів до такого виду занять, тому що в Україні така практика є не досить популярною, хоча вже набирає стрімких обертів. Іншою проблемою є значні грошові витрати для університету, тому що необхідно періодично оновлювати матеріальну базу, техніку, виділяти приміщення, а також надавати належний доступ до інтернет- ресурсів викладачам та належну заробітну плату, щоб вони мали стимул проявляти свої професійні навики. Взагалі, для дистанційного навчання потрібно володіти сильною мотивацією й самоорганізацією, що притаманні далеко не кожному студенту. Висновки. Отже, аналізуючи актуальність та ефективність дистанційного навчання в вузах України, можна зазначити, що така форма є досить необхідною на даному етапі розвитку освіти, тому що, судячи з закордонного досвіду, вона дає можливість значно покращувати рівень підготовки спеціалістів та забезпечувати освітою тих, хто має бажання вчитись. До того ж дистанційна освіта допомагає студентам повноцінно володіти інформаційним простором та вільно виділяти необхідну інформацію з світових джерел і навіть прослуховувати лекції на іноземній мові від її носія. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Торба Ю. І. Розвиток дистанційного навчання у професійній освіті / Ю. І. Торба // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. - 2016. - Вип. 133. - С. 221-224. 2. Агейчева А.О. Досвід реформування дистанційного навчання Швеції у вищих навчальних закладах України / Агейчева А.О. // Вісник НТУ «ХПІ».- 2015.- Вип. № 7 – С. 160-167. 3. Штихно Л.В. Дистанцiйне навчання як перспективний напрям розвитку сучасної освіти/ Штихно Л.В. // «Молодий вчений» - 2016 р.- Вип. № 6 (33) – С.489-492.

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

210 УДК 005:004.8

Загарій В.К.

к.е.н., доцент кафедри економіки Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Марфенко С.С.,

студент групи ЕКО-14 Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В МЕНЕДЖМЕНТІ

Вступ. Швидкі темпи розвитку інформаційних технологій, технологічного прогресу в комп’ютерній техніці та глобалізації Української економічної системи збільшують вимоги до якості систем управління на підприємствах та якості самих управлінських рішень. Вирішити проблему можливо за допомогою сучасних технологій штучного інтелекту, які набувають все більшої поширеності та акумулюють великі суми інвестицій. Ведуться активні дослідження стосовно застосування технологій штучного інтелекту в економіці та менеджменті. В наукових статтях Шарапова О. Д., Головеня О. В., В. В. Огліха описано моделі та алгоритми які можливо застосувати в програмних продуктах. Постановка задачі. Дослідити способи та перспективи застосування технологій штучного інтелекту в менеджменті. Виклад основного матеріалу. Штучний інтелект (artificial intelligence) – ШІ (AI) – це програмна система, яка засобами комп’ютерних технологій імітує мислення людини [1]. Штучним інтелектом на сьогодні можна вважати програмне забезпечення, яке містить в собі хоча б одну з функцій: самонавчання або машинне навчання; самостійне прийняття рішень на основі закладених або вивчених знань; оперувати осередниними та невизначеними показниками (нечітка логіка). Оскільки робота менеджера передбачає творчого мислення, то з першого погляду використання ШІ може здатись не раціональним, але і в цьому напрямку ведуться розробки так, ШІ AlphaGo від Google (а сьогодні вже Alphabet) виграла серію ігор гравцем 9-го дану. Що представляє більше науковий чим практичний інтерес, оскільки гру ґо називають складнішою за шахи і для неї потрібне розвинене творче мислення [2]. Використання систем ШІ в менеджменті є перспективним тому, що менеджер не здатен постійно раціонально оцінювати стан справ, а тим більше аналізувати ті великі об’єми інформації доступні комп’ютеру. Крім того на прийняття рішення менеджером впливає його емоційний стан та психологічний тиск через високу відповідальність. З’ясуємо, яким чином реалізувати систему ШІ відповідно до кожної функції менеджменту та визначимо головні перепони для цього (табл.1).

Таблиця 1.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

211 Реалізація функцій менеджменту в ШІ

Функція

Реалізація

Перепони

На основі вхідних показників діяльності Низький рівень творчого Планування ШІ за допомогою алгоритмів виконує мислення. планування. Оскільки ШІ має в своїй базі звітність за Не можливо розв’язати Організація минулі періоди, то без проблем може більшість кадрових прогнозувати потребу в ресурсах. питань. Керівництво

Можливість прорахувати ефект від ма- Не можливо врахувати теріальної мотивації. інші види мотивації.

Контроль

Оперативне представлення звітності.

Залежність від частоти оновлення бази даних.

З огляду на дані табл. 1 можна помітити що програми з штучним інтелектом на сьогодні здатні займати тільки проміжне місце між звичайним ПЗ та людиною, оскільки не можуть виконувати функції, які стосуються людських відносин (керівник та підлеглий, підтримка мікроклімату в колективі тощо). Також інженер має проводити постійну підтримку процесу навчання, оскільки без цього впаде якість результатів (прогнозів) системи ШІ. Тому менеджер залишається ключовою фігурою, але має діяти в певному симбіозі з ШІ, покладаючись на нього там, де ШІ більш ефективний, наприклад, визначення фінансових ризиків та передбачення потреби в ресурсах. Подібний симбіоз ми можемо спостерігати в тому, що переважна більшість молоді покладається на доступність та всеосяжність інформації з мережі інтернет (особливо доступ через смартфони) та не уявляє себе без цього. Приклади такого ПЗ можна знайти в торгівлі (наприклад, в прогнозуванні потреби сезонних товарів) та на біржах (де намагаються побудувати такі криві, які б допомогли передбачити поведінку на ринку). Висновки. Після проведеного дослідження можна стверджувати, що сучасні системи штучного інтелекту на сьогодні не здатні зробити революцію в менеджменті, але здатні значно зменшити навантаження на менеджера, оскільки можуть частково імітувати людське мислення і в майбутньому їхній функціонал та якість будуть зростати, оскільки все більше провідних компаній починає займатись розробками в галузі штучного інтелекту. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Печенюк А. Технології штучного інтелекту в управлінні сучасним підприємством / А. Печенюк / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://sophus.at.ua/publ/2011_11_15_16_kampodilsk/section_7_2011_11_15_16/tekhnolo giji_shtuchnogo_intelektu_v_upravlinni_suchasnim_pidpriemstvom/9-1-0-252. 2. AlphaGo : [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/AlphaGo

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

212 УДК 338.432

Мельничук А.Б.

аспірант кафедри економіки Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця, Україна

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ЗМІН

Аграрний сектор господарства України характеризується потенціалом виробництва, що повністю задовольняє потреби вітчизняного внутрішнього ринку. У сучасних умовах інтеграційних процесів стало нагальним питання гармонізації національного законодавства до вимог ЄС для сприяння розвитку сільського господарства та сільських територій. Тому стало необхідним формулювання конкретних стратегічних напрямів розвитку аграрної сфери, яка може стати перспективою для розвитку національної економіки та сприяти зростанню доходів задіяних сільських мешканців, що становлять більше третини населення України. Лише за умови проведення ринково-орієнтованої політики, яка буде направлена на розвиток, направленої на розвиток сільських територій, охорону навколишнього середовища та безпеку продуктів харчування, стане можливим стимулювання розвитку сільського господарства в Україні, підвищення рівня життя сільського населення. Значний внесок в дослідженні проблем інтеграції внесли такі вчені, як Б. Буркінський, Н. Стукало, Т. Галушкіна, С. Ковальчук, Л. Купінець, С. Харічков, В. Огурцова, С. Степанов, А. Предоль, Ж. Вейхер, Б. Балаша та інші. У 2014 році Україна стала третім найбільшим у світі експортером кукурудзи (17,6 млн тонн) і ячменю (4,2 млн тонн), а також шостим найбільшим експортером пшениці (10,5 млн тонн). Україна також зайняла перше місце у світі за обсягами експорту соняшникової олії. За останні десять років загальні обсяги виробництва зерна і насіння олійних культур в Україні зросли на 56 відсотків і досягли рекордної позначки у 79 млн тонн в 2014 році. За цей період експорт зерна, насіння олійних культур і продуктів їхньої переробки зріс на 250 відсотків і досяг 35 млн тонн в 2014 році. Таке зростання обсягів виробництва було зумовлено розширенням посівних площ, а також зростанням продуктивності виробництва. Втім, в сільськогосподарському секторі України продовжує переважати вирощування зернових та технічних культур, для ефективного виробництва яких потрібні великі площі землі, у той час як незначний прогрес досягнуто в розвитку переробки сільськогосподарської продукції та виробництві продовольства з високою доданою вартістю [1]. За останні десять років експорт української сільськогосподарської продукції до ЄС зріс в шість разів. Серед товарів, які Україна експортує до ЄС, переважають зернові культури, насіння олійних культур, рослинна олія, відходи харчової промисловості. Російська Федерація залишається важливим партнером України в торгівлі сільськогосподарською продукцією. Втім її частка в географічній структурі експорту сільськогосподарської продукції України різко скоротилася з 35,4 % у 2004 році до 5,6 % в 2014 році. Розвиток інтеграції на європейському рівні є сучасною ознакою прогресивних змін у сільському господарстві. В Україні є досить багато передумов задля

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

213

розв’язання завдань євроінтеграційних процесів. Кожний стратегічний напрям має план дій, який визначає конкретні і прагматичні рішення відповідних проблем. Основними стратегічними напрямами розвитку України в умовах євроінтеграційних процесів є [2]: діловий клімат і протидія корупції, створення стабільної правової системи, що відповідає міжнародним і європейським стандартам; інституціональна реформа Міністерства аграрної політики, державних підприємств, установ, організацій, що належать до його сфери управління; продовольча безпека; оподаткування; розвиток агропродовольчих ланцюгів доданої вартості; сільський розвиток – відродження українського села; доступ до міжнародних ринків, торговельна політика та просування експорту; захист довкілля та управління природними ресурсами, лісовим та рибним господарством. Отже, основними напрямками розвитку аграрної сфери стає захист економічних інтересів українських виробників та забезпечення стабільності по відношенню до чутливих груп сільськогосподарських товарів. Зона вільної торгівлі є дієвим та ефективним інструментом нарощування обсягів українського експорту, через лібералізацію доступу товарів та послуг на зовнішні ринки. Впроваджування режиму вільної торгівлі з перспективним торговельно-економічним партнерством дозволяє Україні урізноманітнити географію та номенклатуру національного експорту за рахунок лібералізації ринків таких країн у перспективі. Разом з тим підвищується увага до захисту навколишнього середовища, безпеки харчових продуктів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Мельничук А. Б. Інноваційні трансформації аграрного сектору: європейський аспект / А. Б. Мельничук. // «Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики» / Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2016. – №8. – С. 103–111. 2. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 рр. в умовах глобалізаційних викликів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.pir.dp.ua/uploads/StrategizInnovRazvitiya. 3. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (Розділ V. Економічне та галузеве співробітництво. Глава 17. Сільське господарство та розвиток сільських територій.) - [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/984011.

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

214 UDC 004:005.963.1(043.2)

Nesterenko K.

Student of group FML 205, National Aviation University, Kyiv, Ukraine

ARTIFICIAL INTELIGENCE IN THE MANAGEMENT PROCESS

The priority in decision-making belongs to a man – manager, with strategic thinking and abilities to predict the occurrence of new events [1]. However, the lack of human intelligence is that it is not suited to the systematic implementation of large amounts of computing in the analysis of complex processes and systems. Modern management practice suggests that excessive accumulation management information quite often leads to confusion for managers who are unable to properly dispose of large volumes of information. Contribute to the achievement of enterprise strategic objectives have functional subsystems management, which are based on an integrated information system that contains the elements of artificial intelligence. These systems form a special category of information technology, combining these achievements of modern science as neural networks, expert systems, genetic algorithms, fuzzy systems as well as systems of dynamic structural modeling. A common property of intelligent systems is that they imitate the processes that occur in nature. Artificial intelligence system is a software system that a computer technology simulates human thinking. Before the creation of structured body of knowledge: explores the thinking process of the solver with a particular task or decision in a particular professional field; highlights the main steps in this process; development of software reproducing the studied process on the computer. The intelligent system gives the computer features of the mind. Artificial intelligence system quite often defined as a complex program that manipulates the knowledge with the aim of obtaining efficient solutions within a narrow subject area. System in such cases, the role of the expert consultants, as it is built on the knowledge of competent experts possess the relevant competence (artificially reproduce the competence of experts). Artificial Intelligence is a field of science and technology based on disciplines such as computer science, biology, psychology, mathematics, and engineering. The goal of AI is to develop computers that can simulate the ability to think, as well as see, hear, walk, talk, and feel. At the same time procedures for strategic planning and decision-making, based on the analysis of the environment, can be attributed to weakly-formalized. This is partly due to the fact that as the external environment on the organization and the peculiar organization internal environment characterized by high uncertainty, dynamics and complexity. Create and use in daily practice management decision support systems is one of the most important conditions for the successful functioning of organizations. Naturally, priority decisions belong to man - the manager that owns strategic thinking and ability to predict the appearance of new events. But one of the drawbacks of human intelligence is that it is not suitable to perform large amount of computation in the analysis of complex processes and systems that consist of chains of relationships. As you know, organizations that provide goods and services that belong to a class of complex socio-technical systems

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

215

that not only vary over time, but the need for a functional exercise choice of development path. Therefore, the performance management significantly affects the limitations of human capabilities in dealing with complex and variable time information [2]. There are some reasons that cause the growth of interest in managerial resources to new intelligent technologies that support decision-making: First, the relevant cumulative growth (the one that applies to the case) the information necessary to make use of new technology to search the "sea" of information trends that potentially threaten the existence of the organization or prospects open for business. Second, the dynamism of the environment increases the likelihood of suboptimal decision-making due to lack of time. Third, uncertainty in decision making enhances the role of predictive models that simulate various functional components business (marketing, financial management, production, personnel, etc.). SSHI - a software system that mimics human thought on the computer. Before the creation of structured body of knowledge: a) study of human thought process that solves some problem or decide in a particular professional field; b) highlights the major steps of the process; c) develop software tools that reflect the studied process on the computer. Systems perform in such cases the role of expert consultants, since they are built on the knowledge of experts competent and have the appropriate competence (artificially reproduce the competence of experts) [3]. Expert System (ES) - is SSHI using knowledge to provide highly effective problem solving in a narrow professional field. Expert knowledge in the EC highlighted in separate knowledge base and received from an expert - a man who for years of training and practice learned very effectively solve the problem of belonging to an area. EC of building tools are programming language and supporting software package used in the creation of the EU. EC are the real practical application of artificial intelligence. Resource ES components are hardware, software and human resources. Concept SSHI still becomes clearer when these elements are clearly separated. For example, a spreadsheet with the calculated values of economic indicators - a base of facts on which to conclude on the state of the control object only one who knows the rules of economic analysis. The concept of "base facts" implies the presence here of any data concerning of the problem and make it possible to apply to them the existing set of rules from the knowledge base. In the framework necessary facts manager may of data extract by requesting some database as part of to form their own. REFERENCE 1. Batiuk A. E. Informatsiyni system. Teach. Ref. Lviv National University "LP" intelligence event of 2004, 520p - Access mode: http://osvita.ua/vnz/reports/ management/14612/ (accessed 17 February 2017) 2. Vladimir Sitnik F- Decision Support Systems: Training Village. -K: KNEU. 2004. -614p- Access mode: https://gbr.pepperdine.edu/2010/08/artificial-intelligencetechniques-enhance-business-forecasts/ (accessed 17 February 2017) 3. Zhelena E.V.- Kliringovayasistemadlyaupravleniya [Clearing system for management]. - Moscow: Finance and Statistics, 1989. - 1476 p.

216

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

УДК 330.142

Падун А.В.

студент групи Т1-В15 Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Україна

Боднарчук Т.Л.

к.е.н., асистент кафедри економіки підприємства Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Україна

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ: СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК В УКРАЇНІ

В умовах постіндустріального суспільства важливим чинником економічного розвитку стають знання, інтелект та людський капітал в цілому. З цієї точки зору, Україна з багатим природним і трудовим потенціалом має величезні перспективи щодо інноваційного розвитку, нарощування вітчизняного виробництва, підвищення конкурентоспроможності національної економіки та рівня благополуччя й добробуту населення. При цьому, домінантною є роль саме інтелектуального капіталу, розвиток якого сприяє технологічній модернізації та соціально-економічним трансформаціям. На сьогодні у науковій літературі існує дуже багато підходів до трактування поняття інтелектуального капіталу як з теоретичної, так і з практичної точки зору. Зокрема, за одним із них інтелектуальний капітал являє собою сукупність різноманітних інтелектуальних цінностей, які в процесі свого обігу та кругообігу забезпечують додаткову вартість, а також конкурентні переваги особі, підприємству чи державі [1, c. 25]. За другим підходом, інтелектуальний капітал – це знання, які можуть бути конвертовані у вартість, тобто, це сума всього того, що знають і чим володіють працівники і що формує конкурентоспроможність підприємства [2, c. 94]. У цілому, під інтелектуальним капіталом можна розуміти певні знання, навики, здібності, особисті та професійні компетенції, досвід, використання яких у синергії дозволить досягти розквіту та достатку. Основними складовими елементами інтелектуального капіталу є людський капітал (безпосередні знання, навики та здібності людини-працівника), організаційний капітал (здатність підприємства реагувати на запити ринку) та споживчий капітал (система взаємовідносин підприємець-виробник – клієнт-споживач). Головним структурним компонентом інтелектуального капіталу є знання, а джерелом і чинником його формування виступає освіта. На сьогодні, вчені дійшли висновку, що існує прямий зв’язок, з одного боку, між якістю освіти та рівнем просвітництва населення, з другого, економічним зростанням країни. Відповідно до Доповіді «Про людський розвиток» за 2013 рік тривалість навчання в Україні становить 11,3 роки, що перевищує відповідні показники у таких провідних країнах, таких як Швейцарія (11,0 років), Бельгія (10,9 років), Австрія (10,8 років), Фінляндія (10,3 роки), та інших [3, с. 198]. Насамперед, цей показник свідчить про неефективність використання наявного інтелектуального капіталу. Функціонування інтелектуального капіталу в Україні у 2015 році характеризува-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

217

лося такими показниками: витрати на виконання наукових і науково-технічних робіт склали 12224,9 млн. грн. (порівняно з 2014 р. – на 18,5% більше); кількість працівників наукових установ в цілому склала 101598 осіб (знизилася на 8% від попереднього періоду); кількість вищих навчальних закладів знизилася майже на 1%, а кількість студентів на 5%; кількість випущених фахівців знизилася на 8%, проте на 3% та 3,5% зросла кількість, осіб, які отримали ступені докторів філософії та докторів наук [4; 5]. Серед чинників, які негативним чином впливають на рівень розвитку інтелектуального капіталу, слід вказати скорочення обсягу фінансування НДДКР та освіти, відсутність належної державної підтримки наукової галузі, «відплив умів», зменшення кількості впроваджених наукових та науково-технічних робіт і нових технологічних процесів, відсутність адекватних підходів до оцінки інтелектуального капіталу тощо. Як видно з означених проблем, подальший розвиток інтелектуального капіталу в Україні вимагає активної державної політики у сфері освіти, науки, інформаційного, технологічного та комунікаційного секторів. Великої ваги вимагає проведення трудового протекціонізму – попередження масового відтоку високопрофесійних і наукових кадрів за кордон. Крім того, необхідно сприяти подальшій інтеграції бізнесу та науки, підвищенню рівня інноваційного й інформаційного забезпечення вітчизняної системи освіти, впровадження нетипових форм і методів навчання, формування ефективної мотивації високоінтелектуальних кадрів тощо. Все це в цілому дасть можливість розвинути наявний інтелектуальний потенціал і підвищити раціональність використання людського капіталу на користь національного економічного розвитку. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Топільницька Я.О. Інтелектуальний капітал: суть та методика вимірювання / Я. О. Топільницька // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. – 2013. – № 2. – С. 25-28. 2. Левченко Ю. Г. Інтелектуальний капітал та його роль у господарській діяльності підприємства/ Ю. Г. Левченко // Інтелект XXI.– 2014.– № 1.– С. 92-97. 3. Карпенко А.В. Визначальна роль інтелектуального капіталу в розвитку національної економіки / А.В. Карпенко // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнічного університету. – 2014. – №4. – С. 197-201. 4. Науково-технічна діяльність за 2014 р., 2015 р. // Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ 5. Вищі навчальні заклади (1990-2016) // Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

218 УДК 339.138

Pasichna A.P.

student of FA-505 group National Aviation University, Kyiv, Ukraine

Lytvynenkо L.L.

Ph.D. in Economics, associate professor National Aviation University, Kyiv, Ukraine

FEATURES OF DIGITAL MARKETING IN B2B COMPANIES

In modern economic conditions Internet is an essential tool of communication between supplier and customer. Digital marketing represents a new form of marketing, which involves the use of traditional and innovative tools and technologies in the Internet to identify and meet the needs and demands of customers (buyers) by the exchange to obtain income or other benefits by producer (seller) [1]. The research was aimed at studying key features of digital marketing in B2B companies to obtain additional opportunities of economic growth and development. It was analyzed that the use of digital tools allows reducing significantly the cost of promotion and marketing, as well as gives the opportunity to expand existing markets and enter new markets. Marketing theory defines a number of tools that are used in the “seller – customer” relationship. However, marketing activities in the B2B area are very specific and have many significant differences. Digital marketing in B2B companies is relatively new phenomenon, which requires systematic study. It was defined that the most important features, which characterize B2B companies in marketing area, are the following: - narrow target audience, located on different sources; - more than one contact for the decision; - decisions are made more carefully and not by one person; - necessity of individual offer for clients; - the limitations of the tools for the B2B sector. It should be emphasized that in spite of difficulties listed above, the use of Internet marketing is necessary for any company operating in the B2B sector. Purposes of B2B companies in digital marketing are getting leads, setting up a feedback channel, building long-term relationships with partners, increasing the loyalty of partners and the formation of company's image. It was explored that B2B market requires more specific and objective information than in the field of B2C, where priority is given to bright viral content. Another feature is that the main task in the field of B2B is to show how the product or service helps corporate clients to increase income and reduce costs. The goal of B2C digital marketing is to sale as greater production volume as possible. In addition, B2B marketing should be very targeted. B2B companies should address not wide audience, but particular sector of it [2]. In the result of analysis of the digital marketing features for B2B companies, the following tools which are useful in this sector were determined: official website; e-mail; SEO; Social Media (LinkedIn, Facebook, etc.); blogs; online events (workshops, webinars); professional social communities. The analysis showed that two crucial means for successful website of B2B company

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

219

are portfolio and customers' reviews. General words about company's advantages do not have such effect as real examples of previous professional experience. Reviews from regular clients, list of famous customers, certificates and awards represented on the official site can create competitive advantages compared with another companies. Majority of business representatives consider e-mail as the most effective marketing tool. B2B email cannot be fragmentary. It requires strong determined strategy, including audience segmentation, mailing time, integrated style following, opening the ability of continuous interaction. Corporate blog and social network pages provide positive image for company and confirm its competence and great potential. As professional buyers are searching for specific and concrete information, it is essential to offer expertise content, interesting for them. Online events can demonstrate company's professionalism and staff attitude to their work. To organize the effective digital marketing process the complex of tools should be used. Only application of the integrated system ensures powerful brand and products promotion. In conclusion, the advantages, which B2B companies get from digital marketing, are the following: 1. Almost each potential customer has access to Internet, so it is good opportunity to attract him. 2. Internet helps to define new target audience, which is not forecasted for companies' offers. 3. Comparative cheapness of digital marketing tools. 4. Presence on special Internet sources, where majority of market participants can interact, allows monitoring changes in external environment. 5. Interactivity allows using tools that are impossible in other types of marketing. Company representative can immediately start a dialogue with the customer, show the possibilities of products on video, give references to recommendations in social networks, etc. 6. Ability of carrying out marketing researches. Starting with the analysis of competitors' proposals and their activity and ending with conducting surveys and identifying the needs of the clients. It was concluded that integrated marketing communications are the bases for modern marketing business strategy giving new opportunities in the dynamic business environment. REFERENCES 1. Ілляшенко С.М. Сучасні тенденції застосування інтернет-технологій у маркетингу [Текст] / С.М. Ілляшенко // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2011. – № 4. – T. II. – C. 64-74. 2. How Does Digital Marketing Differ From B2B to B2C? [Electronic resource] // Social Media Management. Social Media Marketing. – 2016. – Mode of access: https://www.agorapulse.com/blog/digital-marketing-b2b-b2c

220

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

УДК 656.6:330.3

Переверзєва І. Ф.

аспірант Київська державна академія водного транспорту ім.гетьмана Петра КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДТРИМКИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Антикризове управління підприємством повинно забезпечувати поступовий вихід підприємства з кризового стану і можливість ефективного функціонування в ринковому середовищі. Такий процес передбачає прийняття складних управлінських рішень на всіх його стадіях: від збору інформації - до реалізації управлінського рішення. Тому виникає необхідність використання сучасних інформаційних технологій для забезпечення оперативності і обґрунтованості управлінських рішень для подолання кризи підприємства[1]. Інформаційні технології і бізнес стають все більш взаємопов’язаними, тому питання побудови сучасної фінансової інформаційної системи як основного елемента єдиної інформаційної системи підприємства є вкрай необхідною умовою для кожного підприємства. Особливу увагу необхідно приділити розвитку інформаційних технологій економічного сектору в Україні, оскільки швидкий розвиток інформаційних технологій дозволить зменшити вплив людського фактору, підвищити інтелектуальний рівень прийнятих рішень та збільшити прибутковість підприємства. Досвід використання методів економіко-математичного моделювання і комп’ютерів у діяльності підприємства показав, що методики, які успішно застосовуються для побудови автоматизованих систем управління підприємством, не придатні до багатокритеріальних проблем, що постають перед керівництвом вищої ланки управління в умовах невизначеності та неповноти інформації, насичені неформалізованими даними. Це зумовлено такими причинами: 1. Збільшується об’єм вихідної інформації, при цьому виникають проблеми формування вихідної інформації; 2. Виникає проблема достовірності отриманого результату у зв’язку з різноманітністю методів розв’язання задачі; 3. Отримання прийнятного розв’язку, як правило, характеризується ітеративністю всього процесу пошуку розв’язків; 4. Розв’язком задачі вибору антикризового управління може бути множина варіантів, у зв’язку з цим на етапі аналізу результатів доцільно визначати економічний ефект за кожним варіантом для вибору прийнятних рішень. Головною проблемою на сьогоднішній день є технологічне забезпечення інформаційної системи підприємства. Застарілі, погано інтегровані модулі негативно впливають на ефективність діяльності підприємства, потребують великих витрат на обслуговування та уразливі перед проблемами безпечності інформації. Використання Internet- технологій в інтрамережах підприємства дозволяють звільнити співробітників фінансової та інших служб від повільної і трудомісткої роботи з паперовими документами. Заміна паперових процесів електронними дозволяє інтелектуальним

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

221

працівникам займатися розумовою працею, а також економити кошти на обробку паперових документів та на сам папір[2]. Антикризове управління підприємством потребує застосування сучасних інформаційних технологій для забезпечення ефективного виведення підприємства з кризового стану,а саме віртуальних технологій, які включають в себе генеровані комп’ютером зображення та звук, телебачення високої чіткості, голографію, тактильні імітатори тощо. Фактичні і потенційні види застосування віртуальних систем в управлінні підприємством включають в себе наступне[3]: − управління фінансами – здійснюють складні прогнозні моделі і евристичні системи; − маркетинг – нові можливості для позиціонування продукту, просування на ринок, доставки. По відношенню до окремих продуктів є можливість спробувати віртуальні версії перед тим, як купувати товар; − виробництво – надають можливість проектувальнику ретельно розробити об’єкт. У випадку управління великим виробничим процесом віртуальні технології можуть відтворювати умови фізичної присутності при процесі, доповнюючи моделі контролерами; − кадри – віртуальні технології використовуються для дистанційного навчання та підготовки кваліфікованих кадрів; − стратегія і структура – найбільш глибокий вплив на діяльність підприємства і управління ним буде в здійсненні тенденції радикального перегляду традиційної концепції організації, власності та багатства. Інформаційні технології є основою антикризового управління будь-якого типу, оскільки на них спираються всі процедури антикризового управління на підприємстві. Впровадження і використання інформаційних технологій в антикризовому управління має певні особливості, розуміння яких є особливо актуальним в умовах кризи підприємства. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Рамазанов С.К., Степаненко О.П., Тимашова Л.А Технології антикризового управління. Монографія [Текст] / Рамазанов С.К., Степаненко О.П., Тимашова. Луганськ:Вид-во СНУ ім. В.Даля,2004.– 138 с. 2.Ерёмин Д. Информационные технологии в Украине: Колос на глиняных ногах [Електронний ресурс] Режим доступу: https://dou.ua/lenta/articles/it-in-ukraine/ 3. Терлецька Г.С.. Бабич О.В. Інформаційні технології на ринку послуг: проблеми, зміни, розвиток [Електронний ресурс]. // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». – 2014. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3123

222

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

УДК 004:338.48

Савіцький О.О.

Буторіна В.Б.

ІННОВАЦІЙНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

Вступ. Світовий досвід підтверджує, що географічне положення країни, її природно-кліматичні ресурси, історичні пам'ятки та здобутки культури стають загальним благом лише завдяки туризму. Однак, в умовах глобальної світової кризи, коли відбувається переоцінка підходів до організації всіх процесів на підприємствах різних організаційно-правових форм та галузей, зростає увага до інноваційної діяльності. Постановка задачі/проблеми. Інновації здатні створити реальні передумови для розвитку і покращення фінансових результатів діяльності на мікро- і макрорівні. Україна поки не може запропонувати світові новий «ІТ- Стандарт» або перспективну технологію, яка могла б відразу захопити значну частину ринку, хоча в області розробок інформаційних технологій є конкретні успіхи. Світова туристична індустрія пережила справжній бум у 2000 р. та утримує темпи зростання кількості туристів і надходжень від туристичної діяльності в наступних роках XXI ст. Щорічно кількість подорожуючих збільшується на 5-7% і вже досягла 700 млн. чол. на рік. Надходження від туризму також сягнули рекордної позначки і щороку складають близько 500 млрд. дол. [1]. Виклад основного матеріалу. Активний розвиток сфери інформаційних технологій почався після поширення наприкінці 1960-х рр. універсальних обчислювальних машин «мейнфреймів» і винаходу в 1971 р. мікропроцесора. За останні 40 років глобальні обчислювальні потужності збільшилися в мільярд разів. До 2010 р. процессингова потужність звичайного комп'ютера в 10 млн. разів перевищувала потужність комп'ютера 1975 р., однак коштувала в реальних цінах менше [2]. Інтернет став належним чином функціонувати тільки після винаходу Всесвітньої павутини в 1990 р. і браузера в 1993 р. Нові технології в області телекомунікацій з'являються безупинно. Більшість цих нововведень можна охарактеризувати мобільніст. і високj. Швидкість. передачі даних. У світі існує три постачальники стандартів інформаційних технологій – США, Європа і Японія, де перебувають майже всі провідні інформаційно-технологічні компанії світу. Серед напрямів використання інформаційних технологій у міжнародному туризмі варто назвати: 1. Інтернет-технології відносяться до інформаційних інноваційних технологій, що можуть використовуватися і при формуванні туристичного продукту туристич-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

223

ними фірмами для проведення рекламних заходів, інформування споживачів про новинки та акції, формування позитивного іміджу у туристів про фірму, просунення нових видів туристичних послуг (відвідування через мережу Інтернет-музеїв не тільки України, але і Світу). В українському та закордонному туристичному бізнесі активно використовуються можливості Інтернету, розвивається торгівля послугами в он-лайн режимі. Однак у процесі глобалізації української туристичної діяльності з'являються проблеми. Тенденціям до інтернаціоналізації і уніфікації протистоять тенденції збереження унікальності й національної самобутності. У сферу туризму впроваджуються усе нові і нові промислові компанії, банки, асоціації й об'єднання. Багато учасників на туристичній арені ринку скорочують діяльність у традиційні для себе областях і зосереджують зусилля в сфері туризму й подорожей, що вважаються більш прибутковими. На туристських ринках з'явилися конгломерати («GENDANT», «Preussag») [2], [3]. 2. Створення інформаційних туристичних продуктів передбачає поєднання зусиль туристичної фірми, страхувальника, транспортної компанії, екскурсійного бюро, готелів, закладів харчування. 3. Технології «розумний будинок» – набуває поширення при організації готельного бізнесу, що дозволяє більш раціонально використовувати ресурси (воду, електроенергію, теплоенергію), адже відомо, що саме готелі є одними із найбільших споживачів цих ресурсів. В 2010 р. у США вперше був проведений конкурс «Susta?nable Suite Design Competition», організований U.S. Green Building Council і ASID (Американською асоціацією дизайнерів інтер'єрів). 4. Використання сучасних автоматизованих систем для організації безпеки у готелях та ресторанах, управління інженерною інфраструктурою, складським господарством тощо, що дозволяє не тільки упорядкувати процес управління, але і раціонально використовувати всі наявні ресурси. Висновки. Таким чином, інноваційні технології у туристичній галузі є вимогою часу, що дозволяють не тільки підвищувати якість послуг, але і раціонально використовувати всі наявні ресурси як для туристів, так і для власників туристичного бізнесу. Особливо популярними в міжнародному туризмі є Інтернет-технології, створення інформаційних туристичних продуктів, технології «розумний будинок», сучасні автоматизовані системи. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні / В.Ф. Кифяк. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. – 300 с. 2. Мельниченко С.В. Інформаційні технології в туризмі: теоретичні та практичні аспекти / С.В. Мельниченко // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. – № 2(6). – С. 129–138. 3. Основные показатели развития туризма в мире. Данные Всемирной туристической организации [Єлектронный ресурс] / Сайт Всемирной туристической организации. – Режим доступа: http://www.world-tourism.org.

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

224 УДК 165.9:130.2

Савченко А. А.

кандидат культурології, м. Харків, Україна

ІНФОРМАЦІЙНА СКЛАДОВА СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ

Зміни, що характеризують нинішній етап розвитку цивілізації, докорінно відрізняються від тих, що відбувалися в минулому. Їм властиві: безперервність, стрімкість, тенденція до прискорення, глобальний характер. Для всіх членів суспільства зростає необхідність відновлення знань, підвищення кваліфікації, освоєння нових видів діяльності, постійного занурення в нові інформаційні потоки, які значним чином впливають на структуроутворюючі компоненти всієї системи соціокультурного розвитку людини, внаслідок чого культура адаптується до інформаційного простору. Інформаційний вплив на людину став одним з найважливіших аспектів, які цілком і повністю поставили соціум у залежність від інформації, яка проникнула в усі сфери людської життєдіяльності, про що зазначається в різнопланових працях Д. Белла, П. Дракера, М. Кастельса, К. Коліна, Й. Масуди, Ф. Махлупа, К. Мея, О. Тоффлера, Ф. Уебстера, А. Урсула та ін. У наукових дослідженнях усе активніше інформація починає розглядатися як фундаментальна складова будь-якого об’єкта наукових досліджень та невід’ємна частина усіх явищ та процесів, що відбуваються в природі й суспільстві, а її роль у формуванні еволюції людини й суспільства вважається ключовою [1, 2]. Проблема інформаційної сфери як фактору формування особистості, її соціокультурного розвитку на сучасному етапі є важливою та потребує осмислення, оскільки саме під впливом інформації формується інформаційна культура як певний спосіб буття людини в інформаційному соціокультурному просторі сучасності, що припускає наявність пізнавальної, інформаційної активності, засвоєння навичок інформаційної діяльності, розвиненість комунікативних взаємодій і зв’язків, певний ступінь усвідомленості власних інформаційних потреб і вибору тих або інших каналів одержання інформації. При цьому взаємозв’язок засобів масової інформації із транслюванням певних культурних моделей, які задають соціальну ідентичність та впливають на свідомість людей, формуючи їх буття, цінності та пріоритети розвитку у певному соціокультурному просторі, є дуже сильним [3]. Інформація з народження формує особистість. Соціум, природа й людина взаємопов’язані та взаємозалежні. Стан одного багато в чому відображає стан іншого. Життя людини складається з різних взаємодій, на які вона реагує у відповідності до її світосприйняття, світогляду, мислення. Отже, культура народжується в результаті інформаційних взаємодій, тому можна припустити, що в основі еволюції або поштовхом до неї є саме інформація. Таким чином, будучи частиною природи й соціальною істотою, яка набуває розвитку у певній інформаційно-культурній сфері й безпосередньо залежить від неї, людина несе в собі біологічні й культурні зміни, набуті в процесі культурної еволюції за допомогою впливу на неї відповідної інформації. Отже, передача культурної інформації в суспільстві, створення соціально значимих цінностей здійснюється за допомогою інформаційної складової та актив-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

225

ної участі в цьому процесі свідомості людей, що свідчить про те, що в основі освоєння людиною світу є інформаційні процеси, які відображуються на соціокультурному рівні [4]. Характерною ознакою людини є перетворювальна діяльність, за допомогою якої перетворюються людина й суспільство, що являють собою єдине ціле. Цілі та завдання, які людина ставить за мету, простір її можливостей диктує щоденний вибір тих або інших варіантів дій та думок, що формує спосіб життя людини, мислення й світогляд. При цьому саме активні перетворювальні дії та мислення і формують інформаційно-культурну сферу, в якій перебуває людина, формують соціум, його соціальні, політичні й культурні інститути, цінності та культурні норми. Відомо, що культура є якісною характеристикою людини й суспільства. Вона є завжди, але залежно від тих або інших характеристик несе в собі певні риси. Культура й інформація являють собою єдине багатогранне й багатоаспектне ціле, що формує інформаційну складову соціокультурної сфери. На основі їх взаємодії можливе відродження загальнолюдських цінностей, існуючих раніше й створення нових соціально значимих цінностей суспільства та домінант його розвитку, створення умов для творчого розвитку та самореалізації людини, виявлення її істотних характеристик та індивідуальних здібностей. Підключення до цієї сфери відкриває широкі можливості творчості індивіда й необмежені можливості функціонування й еволюції культури [5]. Від розвитку кожної особистості, її свідомого вибору залежать якісні характеристики загального поля культури, яке, еволюціонуючи, через інформацію здійснює вплив на кожну людину, проявляючись у різних взаємодіях, спільній та індивідуальній діяльності та культурних практиках. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Колин К. К. Философия информации и фундаментальные проблемы современной информатики //Alma mater (Вестник высшей школы). ― 2010. ― № 1. ― С. 29–35. 2. Ларионов Ю.С. Концептуальное представление о целостности материального мира /Ю.С. Ларионов, Н.А. Ярославцев. // Х1 Международный конгресс и выставка, Сб. Интер-Экспо Гео Сибирь-2015. Новосибирск. ― С. 157–168. 3. Степанов В.Ю. Сучасний інформаційний простір:особливості та тенденції розвитку:Монографія. ― Х.: Вид-во «С.А.М»,2010. ― С. 7. 4. Урсул А.Д. Исследование информационных и глобальных процессов: междисциплинарные подходы и связи // NB: Проблемы политики и общества. — 2012. ― № 3. ― С. 154–201. 5. Коваленко С. В. Коэволюция человека и ноосферы ( полевой аспект) / С. В. Коваленко // Вест. ИГЭУ. — Иваново, 2005. — Вып. 2. — С. 1–14.

226

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

УДК 332:334

Семеняка Ю.О.

студент магістратури Київська державна академія водного транспорту, м. Київ, Україна,

Власова В .П.

к.е.н., ст. викл. кафедри управління та економіки водного транспорту Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

СВІТОВИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ МОРСЬКИХ КЛАСТЕРІВ

Світова практика свідчить, що ефективним інструментом розвитку приморських регіонів є кластери. Основним завданням кластеру є оптимізація процесу використання наявного економічного потенціалу регіону і галузі. На відміну від інших організаційних форм господарювання, кластер об’єднує зусилля влади, бізнесу та науки за принципом територіальної локалізації. Морський кластер – це система, яка забезпечує ефективну взаємодію морських транспортних і виробничих підприємств з органами місцевої влади, науковими і навчальними закладами регіону. Ефективність даної системи визначається в здоровій конкурентоспроможності морських транспортних підприємств; створення умов для реалізації результатів наукових досліджень; зростання зайнятості населення та відповідно зниження соціальної напруженості в регіоні. Найбільш розповсюдженими схемами створення морських кластерів у Європі є наступні: 1) «top to down» («згори донизу»): наприклад, Німеччина; 2) «bottom to up» («знизу догори»): наприклад, Норвегія; 3) «combination play» (комбінація наведених вище схем), за цією схемою побудовано Морську мережу Нідерландів [1] . Дослідження світового досвіду формування та функціонування морських кластерів дозволило виявити наступне: - морський кластер потребує створення консолідуючого органу, який має забезпечувати узгодженість дій учасників кластеру. Даний консолідуючий орган вирішує такі завдання: розробка стратегії розвитку кластеру, діалог із органами влади, інформування про стан та проблеми морської галузі, залучення відповідного персоналу; - без державної підтримки формування кластеру не можливе. У розвитку морських кластерів Німеччини, а також у країн Південно-Східної Азії відчутна державна підтримка у формі державно-приватного партнерства; - гармонійний розвиток морського кластеру можливий якщо до його структури входять не тільки промислові підприємства морської галузі, але й сервісні підприємства зі спеціалізацією у морській галузі; - важливе значення мають кваліфіковані кадри та накопичення критичної маси унікальних знань в морській галузі. Саме тому уряди багатьох морських держав, зокрема азійських, приділяють особливу увагу галузі освіти та науки; - необхідною передумовою формування кластеру є чітке визначення конкурент-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

227

них переваг морської галузі країни чи регіону. 17 лютого 2011 р. Одеська обласна рада ухвалила рішення про створення транспортного кластеру на базі Одеського МТП. Створення транспортного кластеру в Одеській області обумовлено сприятливим географічним положенням регіону та розвиненим транспортним комплексом. Аналіз нормативних документів та принципів створення транспортного кластеру на базі Одеського порту виявив наступне[2]: кластер створено за принципом «згори донизу», водночас пропозиції інноваційних ініціатив очікують «знизу», тому важко визначити, який ефект зможуть отримати компанії, що входять до нього, адже часто використовується принцип «добровільно-примусового» входження у кластер; цей кластер вирішує проблеми лише Одеського порту. Відсутня ефективна кооперація між вітчизняними портами; за своєю структурою та принципами діяльності, визначеними у Положенні «Про транспортний кластер», створена в Одеському порту структура більше схожа на логістичний центр або холдинг, ніж на кластер; - не виявленою залишається інноваційна складова у створенні кластеру, оскільки невизначеними є механізми залучення науково-дослідних установ та освітніх закладів до діяльності кластеру підстави очікувати певні проблеми у його подальшій діяльності. Отже, створення та функціонування морського кластеру має забезпечити Україні входження до числа провідних світових учасників в морській індустрії, прискорить відродження морської галузі, яка і надалі залишається стратегічною, оскільки від стану та розвитку цієї галузі залежить економічна, екологічна, продовольча, транспортна, енергетична, військова безпека України. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Гребенник Н.Г. Морський кластер як основа економічного розвитку регіону. // Щодо стратегічних пріоритетів реалізації потенціалу України як морської держави: аналітична доповідь / А.О. Филипенко, В.В. Баришнікова, К.В. Степанова. – Одесса: Феникс, 2012. – 152 с. 2."Щодо перспектив створення морських кластерів в Одеській області". Аналітична записка. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/987/

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

228 УДК

Загарій В.К.

к.е.н., доцент кафедри економіки Київський національний університет культури і мистецтв, м.Київ, Україна

Синільник В.В.

студентка групи ЕКО-15 Київський національний університет культури і мисте, м.Київ, Україна

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ

Вступ. Проблема дослідження міжнародного руху капіталу є однією з актуальних проблем як сучасної світової так і української економіки. Головними суб’єктами міжнародного руху капіталів є транснаціональні корпорації (ТНК). Вони активно використовують об’єктивні тенденції міжнародного поділу праці і зростаючі процеси щодо інтернаціоналізації світу та сприяють установленню нових схем у всесвітньому поділі праці. У світовій економічній науці діяльність ТНК досліджували такі закордонні вчені: Ангном Т., Голубкова Є., Кіндлбергер С., Котлер Ф, Прелмуттер Х., Робінзон Р., Рут Ф., а також вітчизняні – Сливенко О.В., Коваль Г., Товкус О.І., Прокопенко О.В. Постановка задачі. Проаналізувати функціонування ТНК на українському ринку і їх безпосередній вплив на економіку країни. Виклад основного матеріалу. За даними ООН, зараз у світі існує більш як 81 тис. ТНК, що контролюють понад 850 тис. афільованих зарубіжних компаній по всьому світу, у яких задіяно більш як 74 млн. чоловік. В останні роки популярними галузями інвестування залишаються хімічна, електроніка, машинобудування та фармацевтича. В Україні ТНК з'явились ще в 90-х роках, при цьому найбільш привабливими і досі залишаються харчова промисловість, підприємства торгівлі, фінансовий сектор та фармацевтика, так як вони є більш стійкими порівняно з іншими.[1,c.235] Україна, як приймаюча ТНК країна, не посіла належного місця в їх діяльності. Незважаючи на певні природні переваги, вона має один із найнижчих показників залучення прямих іноземних інвестицій серед країн Центральної та Східної Європи, СНД. Прямі іноземні інвестиції за період 2010-2016 р становили 43 371,4 млн дол. США. [3] Серед найвідоміших ТНК, що відкрили дочірні компанії, філії та спільні підприємства в Україні, слід відзначити шведсько-швейцарський концерн ASEA – Brown Bovery (ABB) в електротехнічній галузі, SKF – у машинобудуванні, Теtra-pak – пакувальний, Procter & Gambel, Unilever, Dow Chemical Company – у хімічній, „Лукойл” – у нафтопереробній, Damen Shipyards – судно-будівництві. У тютюновій промисловості домінують інвестиції відомих американських та британських ТНК Reynolds, Philip Morris Inc., British American Tobacco, в пивоварінні – інвестиції консорціуму скандинавських фірм Balticbevrage Holding, бельгійської ТНК Interbrue. У харчовій індустрії функціонують дочірні підприємства ТНК KraftJacobs, Nestle, Coca-Cola, Cargill. А такі всесвітньовідомі транснаціональні корпорації як BP (British Petroleum) та Royal Dutch Shell робили спроби входження в нафтовий ринок

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

229

Україні, але відмовилися від своїх намірів працювати в нашій країні через нестабільність нормативної законодавчої бази та високу собівартість робіт. Варто зазначити, що сильними сторонами України на міжнародному ринку є, перш за все, привабливе географічне положення, потужний ресурсний потенціал(наявність родючих грунтів, дешева робоча сила), відкритість і прозорість економіки, певний рівень довіри міжнародних організацій, укладення міжнародних угод про заохочення і захист інвестицій, обмін інформації щодо нормативноправових актів у сфері інвестиційної діяльності. Нині для держави головним завданням для залучення ТНК до своєї економіки є вжиття відповідних заходів щодо покращення інвестиційного клімату, тому що при раціональному підході Україна може отримати цілу низку конкурентних переваг від присутності на її територій іноземних корпорацій. Висновки. На сучасному етапі світові інвестиційні потоки щороку зростають, географія їх постійно розширюється, а Україна є активним учасником міжнародного руху капіталу. Але обсяги порівняно з іншими країнами світу невеликі. В зв'язку з цим Україні, як країні приймаючій ТНК потрібно вжити ряд заходів з покращення інвестиційного клімату. А саме: створити ефективну систему розкриття інформації та зробити її максимально прозорою, посилити законодавчу базу щодо інвестиційної діяльності, впровадити сучасні інформаційні технології, які б сприяли демонополізації ринків продукції. Але найголовнішеце створення конкурентноздатних ффнансовопромислових корпорацій- національних економічних лідерів, що в свою чергу сприятиме підвищенню конкурентоспроможність економіки і за рахунок ексклюзивних можливостей ТНК забезпечить виживання національних підприємств. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Г. Коваль. Прямі іноземні інвестиції в країнах із перехідною економікою [Текст]. - Луцьк: Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2013. - с.232-237. 2. Товкус О.І. Аналіз діяльності транснаціональних корпорацій на території України [Текст] / О.І. Товкус; наук. кер. Н.О. Вернидуб // Економічні проблеми сталого розвитку: матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю наукової діяльності ф-ту економіки та менеджменту СумДУ, м. Суми, 3-5 квітня 2012 р. / Відп. за вип. О.В. Прокопенко. – Суми: СумДУ, 2012. – Т. 8. – С. 41-43. 3. Державна служба статистики — 2017. сайт доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

230 УДК 339.138:659.11

Смолінська А.В.

студентка групи РТВ1-М16, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Україна

Буторіна В.Б.

НЛП ЯК ІНФОРМАЦІЙНИЙ МЕТОД ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ В PR

Вступ. Нейролінгвістичне програмування (НЛП) розроблено було як метод психотерапії на стику неврології та лінгвістики, заснований на факті потужного впливу мовних форм і структур на свідомість та підсвідомість людини. Проте НЛП майже відразу зробило крок з медицини в бізнес, управління, рекламу і багато інших областей життя. Сьогодні НЛП широко застосовують в менеджменті, в продажі, в журналістиці, в рекламі і, звісно, в PR. НЛП створено перш за все для моделювання комунікативного успіху, будучи ідеальним інформаційним інструментом PR. Постановка задачі/проблеми. Нейролінгвістичне програмування широко застосовується у практиці релігійних і політичних організацій. При цьому часто вплив на цільову аудиторію має для неї негативні наслідки. Водночас у бізнесі та PR НЛП використовується значно рідше, хоча негативні наслідки для цільової аудиторії у даному випадку більший вплив мають не на свідомість, а на споживчу поведінку. Успішний PR полягає в успішному спілкуванні, тому всі принципи НЛП доцільно переносити в цю сферу діяльності. Виклад основного матеріалу. Першооснови НЛП були розроблені в 1973 р. у Каліфорнійському університеті тудентами Р. Бендлером і Ф. Пьюселіком та професором Дж. Гріндером і ученим Г. Бейтсоном. [1, с. 45]. Основне завдання НЛП – привести людину до вирішення проблеми. Найбільше НЛП в PR застосовують під час виступів та підготовці інформаційних матеріалів (статті, інтерв’ю, прес-релізи, прес-кіти тощо). Різниця лише в засобах донесення інформації і в масштабності аудиторії [2, с. 70]. Техніки нейролінгвістичного програмування складається з особливим чином організованої послідовності дій, які відповідають наступним чотирьом умовам:  орієнтація на результат;  опис формулюється доступно за принципом «крок-за-кроком»;  мінімальна кількість кроків для досягнення pезyльтату;  техніки не залежать від конкретного змісту, тому є універсальними. Технологія НЛП: Стан людини + Ресурси = Бажаний результат. Отже. НЛП є потужним інформаційним засобом психологічного впливу на мислення, емоції та поведінку окремих людей, груп, мас, який із моменту виникнення широко використовується в психотерапії [1, с. 30].

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

Вид техніки Розпізнавання і підстроювання під найчастіше використовувані слова і предикати репрезентативних систем людини Підстроювання завдяки «віддзеркаленню», збіги у позі, жестах, виразі обличчя, положенні голови, темпі і висоті голосу Переклад висловів з однієї репрезентативної системи в іншу Спостереження і утилізація сенсорних ключів доступу, мікрорухів Використання сенсорних слів і ключів доступу Допомога в поліпшенні сенсорної компетентності Виявлення і сортування різних видів комунікації у інших людей Установка якорів і тригерів на позитивні досліди і ресурси, спостережувані в контексті, і повторний запуск або колапс цих якорів в тих ситуаціях, коли у людини або групи немає необхідного доступу до них Виявлення і розбиття неуспішної петлі калібрування (якорів) Руйнування неконкретних словесних карт і створення вербальних описів вищої якості і поведінкових демонстрацій, прикладів

231 Таблиця 1 Інформаційні техніки НЛП

Мета застосування

створення рапорту і забезпечення взаєморозуміння підтримання рапорту із співбесідником поліпшення розуміння між окремими людьми або групами людей, якщо під час спілкування між ними виникають проблеми систематизація і розуміння досвіду і повідомлень, отриманих від інших людей допомога в розвитку нових можливостей і здібностей сприйняття у інших людей більш точне і швидке сприйняття і визначення впливу поведінки одних людей на інших скорочення неправильного розуміння і непорозуміння поведінка або реакція може служити ресурсом в інших контекстах додавання гнучкості і варіантів вибору в реакції і комунікації створення моделі досвіду і результатів даної людини, яку можна легко використовувати і спостерігати сенсорно

Джерела: систематизовано автором за матеріалами [1], [2]. Висновки. НЛП є незамінним помічником в управлінні та бізнесі, допомагаючи здійснювати ефективний інформаційний вплив на цільову аудиторію. Це підвищення ефективності внутрішніх і зовнішніх комунікацій компанії і підтримка управлінських рішень. Можна говорити про два варіанти використовування НЛП в компанії: особисте (окремим топ-менеджером або групою менеджерів) й інституційне. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. О`Коннор Дж. Введение в нейролингвистическое программирование. Новейшая психология личного мастерства. / Джозеф О`Коннор, Джон Сеймор. – 2001. – 87 с. 2. Любимов А.Ю. Мастерство коммуникации / А.Ю. Любимов. – М.: КСП+, 1999. – 222 с.

232

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

УДК 336.719

Стеценко П.І.

аспірант кафедри БІТ Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків, Україна

ВПЛИВ КРИПТОВАЛЮТИ BITCOIN НА СВІТОВУ БАНКІВСЬКУ СИСТЕМУ

Останнім часом криптовалюта Bitcoin набула великого значення в усьому світі. Однак досягнення такого визнання супроводжувалося певними проблемами. Зв'язок криптовалюти з відмиванням злочинних грошей через онлайн чорний ринок «Шовковий Шлях», а також зі значною волатильністю курсу (рис. 1) змушує регуляторів і учасників фінансового ринку побоюватися можливих наслідків, і тому неохоче приймати криптовалюту в обіг. До того ж, увагу було зосереджено в більшій мірі на основній платіжній системі Bitcoin, ніж на вартості самої валюти.

Рис. 1. Волатильність курсу криптовалюти Bitcoin по відношенню до долару США за останній рік Традиційно, угоди між двома сторонами діяли в рамках централізованої платіжної системи, а це означає, що незалежний посередник знаходиться між двома сторонами (або, точніше, між банками обох сторін), щоб надійно і безпечно обробити платіж. Незмінно, цей посередник є центральним банком. Технологія, що лежить в основі Bitcoin, використовує децентралізовану платіжну систему, що означає, що платіж між двома сторонами є прямим і спирається на надійні копії реєстра транзакцій, розподіленого по всій великій мережі Bitcoin-користувачів по всьому світу, кожен з яких може перевірити будь-які зміни у реєстрі [1]. Це робить реєстр транзакцій значно безпечнішим, і в меншій мірі вразливим до шахрайських маніпуляцій в порівнянні з централізованою системою, яка спирається на довіру одного центрального об’єкта, щоб зберігати безпеку і коректність запису транзакцій. Оскільки цифрові валюти стрімко розвиваються, отже, віддання переваги децентралізованим платіжним системам буде очевидно робити використання банківських посередників

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

233

непотрібним, що викликає відповідні питання, що стосуються ролі центральних банків або її відсутності. Слід підкреслити, що в даний час ринкова капіталізація Bitcoin складає близько 17 мільярдів доларів США і має тенденцію до зростання – за останній рік вона виросла на 10 млрд доларів, графік представлений на рис. 2.

Рис. 2. Ринкова капіталізація криптовалюти Bitcoin за останній рік Банк міжнародних розрахунків (BIS), який знаходиться в спільному володінні провідних центральних банків світу, зазначив, що Bitcoin може порушити здатність центральних банків здійснювати контроль над економікою, а також виконувати емісію грошей. Таким чином, цифрові гроші можуть представляти гіпотетичний виклик центральним банкам, не через заміну центрального банку будь-яким іншим центральним органом, а через зниження функцій такого органу. В крайньому випадку це може привести до усунення необхідності створення центрального органу для виконання певних функцій. На даному етапі більшість центральних банків відзначають інтенсифікацію зростання криптовалют233Bitcoin. Слід зазначити, що деякі з них вже відреагували, запропонувавши випуск цифрової версії своїх фіатних (фідуціарних) валют. Центральні банки Канади і Еквадору, були одними з перших в дослідженні таких можливостей. Отже, необхідно дивитися в майбутнє і вже представляти світ, в якому переважна більшість людей використовує електронні гроші, в тому числі не номіновані в національній валюті, такі, як Bitcoin. Тому вже зараз необхідно починати шукати нові підходи для вирішення проблем імплементації криптовалют в традиційну модель світової економіки. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Nakamoto S. Bitcoin: A peer-to-peer electronic cash system // https://bitcoin.org/bitcoin.pdf. – 2008. – 9 p.

234

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

УДК 515.2

Талоєв Д.Р.

Студент групи МО-403 Національний авіаційний університет, м.Київ, Україна

Гращенко І.С.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ТОВ «АРТІКС-ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ»

Комунікації являють собою форму політичної, наукової, організаційної й технічної сили в суспільстві, за допомогою якої підприємства включаються у зовнішнє середовище, здійснюють обмін думками або інформацією для забезпечення взаєморозуміння. Комунікації мають величезне значення для успіху роботи і представляють одну з складних проблем менеджменту. Роль комунікацій очевидна як у малих фірмах, і у потужних компаній корпораціях. Від ефективності комунікаційних зв'язків і взаємодій залежить не лише підприємства, як господарюючого суб'єкту над ринком, але й людей, працівників даному підприємстві, але в глобальному рівні, і добробут країни загалом. Комунікація не обмежується простим передаванням інформації. Вона має здійснюватися таким чином, щоб надіслана інформація впливала на поведінку того, кому вона адресована, мотивувала його до певних дій. А це можливо у тому випадку, коли обидві сторони впевнені у тому, що рішення і відповідні дії на основі даної інформації змінять ситуацію на краще. Комунікації є невід'ємним атрибутом процесу управління.[1] Вони зв'язують окремі елементи організації у єдине ціле, даючи можливість координувати їх дії, аналізувати успіхи та невдачі, виправляти допущені помилки, доручати нові завдання тощо; з'єднують її із зовнішнім середовищем – дозволяють отримувати інформацію про стан ринку та поведінку на ньому суб'єктів господарювання, повідомляти партнерів по бізнесу і споживачів про свої наміри та впливати на їх поведінку. Отже, організаційні комунікації мають відбуватися у різних напрямках – всередину організації і назовні, в межах одного управлінського рівня (горизонтальні) і між рівнями (вертикальні), здійснюватися по діагоналі, якщо у обговорення шляхів усунення проблеми включаються суміжні підрозділи, а також бути вільними від усяких обмежень і відбуватися неформальним чином (через поширення чуток).[2] Кожен із зазначених видів комунікацій переслідує свою задачу і здійснюється за певними правилами чи процедурами, дотримання яких забезпечує їх ефективність. Різке ускладнення системи виробництва і збуту (по наявних підрахунках, складність господарських зв’язків зросла за останні 30 років у 150-200 разів), інформаційний вибух (кількість інформації, необхідної для вирішення об’єктивно виникаючих завдань, зростає по експоненті з періодом подвоєння біля 5 років), — вимагають вирішення проблеми переходу до нових технологій управління, буз яких неможливо забезпечити реалізацію інноваційних процесів, підвищення конкурентоздатності.[3] Якщо оцінювати результати роботи підприємства ТОВ «Артікс-цифрові технології» то варто зазначити, що якщо дивитися з середини підприємства то навіть

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

235

найкращі результати завжди здаються недосконалими. Про те дивлячись з зовні слід сказати, що підприємство досягло великих результатів в таких видах туристичної діяльності: 1.Надання послуг по організації відпочинку та розваг на Україні. 2.Створення мовних курсів по вивченню іноземних мов. 3.Пасажирські перевезення до Європи та інше. До суб'єктивних факторів, які знижують ефективність контактів між окремими працівниками ТОВ «Артікс-цифрові технології», відносять різне тлумачення одних і тих же понять, при обміні інформацією. Тому в процесі спілкування й передання інформації виникають перешкоди через її перекручення, непорозуміння, уповільнення інформаційного процесу тощо. До того ж, отримувачі сприймають насамперед ту інформацію, яку вони сподіваються одержати, й іноді ігнорують дані, які не співпадають з їхньою попередньою уявою. Наявність макробарьеров створює значні системні складнощі у діяльності ТОВ «Артікс-цифрові технології», долати їх складніше, ніж міжособистісні перепони. На силу макробарьеров впливають якість організаційного устрою та складність зовнішнього оточення. Для роботи з ними потрібен новий тип менеджерів, які володіють способами системного мислення і діяльності. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Суровцева Е.С. Актуальные проблемы управления организационными коммуникациями / Е.С. Суровцева [Текст] // Вестник ТГУ. – 2008. – №2(58). – С. 125128. 2. Шубін О.О. Аналітична оцінка якості організаційних комунікацій / О.О. Шубін, І.В. Сіменко [Текст]// Актуальні проблеми економіки №1(103). – 2010. – С. 175-184. 3. Івашова Н.В. Оцінка ефективності системи комунікацій промислового підприємства / Н.В. Івашова [Текст]// Механізм регулювання економіки. – 2007. - №1. – С. 152-162.

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

236 УДК 658:338.64

Ткаченко К.О.

старший викладач кафедри інформаційних технологій, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного м. Київ, Україна

СПІВРОБІТНИЦТВО ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТУ ТА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЯК ФАКТОР ЗМЕНШЕННЯ РИЗИКІВ

Постановка проблеми. Система підготовки кадрів для підприємств транспорту при ринковій економіці – сфера, де співробітництво держави, освіти та бізнесу є обґрунтованим, бо виконання державних соціально-економічних програм тісно пов’язане з: – рівнем розвитку транспорту, функціонування якого не завжди відповідає сучасним вимогам ринку праці, суспільства, що обумовлене, зокрема, недостатнім рівнем знань, вмінь, навичок та компетенцій (професійних, цифрових та т.і.) фахівців транспортної галузі; – наявністю ризиків і негативних наслідків через невідповідні рівні компетенцій фахівців транспорту, в тому числі водного транспорту (ВТ). Співробітництво між освітою та бізнесом може сприяти зменшенню ризиків підприємств транспортної галузі та отриманню синергічного ефекту при досягненні основних цілей національної економіки України взагалі, та учасників співробітництва, зокрема. В наш час у світовій судноплавній галузі працює більше ніж 80 тис. українських моряків, з яких майже половина – офіцери. Україна є одним з найбільших в світі постачальників фахівців для флоту. За останні 15 років кількість українських моряків на світовому флоті збільшилася у 2,5 рази [1]. І ця тенденція зберігається. Тому проблема підготовки фахівців ВТ є актуальною і потребує нових інноваційних підходів до свого вирішення. Одним з таких підходів і може бути співробітництво між бізнесом і навчальними закладами на основі рейтингових оцінок останніх. Мета статті. Головною метою цієї роботи є обґрунтування механізму співробітництва (підприємств-роботодавців з підприємствами підготовки фахівців на основі їх рейтингової оцінки) для зменшення ризиків та витрат підприємств ВТ, спричинених недостатнім рівнем компетенцій кадрів. Виклад основного матеріалу дослідження. В Україні співробітництво роботодавців (наприклад, підприємств ВТ) з підприємствами підготовки фахівців ВТ потребує активізації та більшої ефективності. Тому актуальним є досвід інших країн світу. Наприклад, у Франції, де використовуються різноманітні форми співробітництва, зокрема: стажування на підприємстві; модернізація навчального обладнання; створення професійних консультативних комісій, які розробляють програми підготовки за різними спеціальностями; сприяння працевлаштуванню випускників [2]. Підготовка фахівців ВТ в наш час демонструє, що фахівці не в повній мірі відповідають вимогам: ринку праці, конкретних підприємств ВТ, галузі ВТ та економіки країни в цілому. Тобто існує проблема невідповідності підготовки фахівців ВТ потребам потенційних роботодавців [3–4].

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

237

Вирішення цієї проблеми тісно пов’язане, зокрема, з такими проблеми підготовки кадрів підприємств ВТ, як визначення: вимог до рівнів компетенцій фахівців; умов і шляхів усунення розривів між реальними рівнями компетенцій фахівців та вимогами ринку праці і конкретних підприємств ВТ; стратегії та напрямів підготовки згідно вимог підприємств ВТ та ринку праці; умов і шляхів співробітництва; формування механізму співробітництва. Сучасна підготовка фахівців ВТ та їх «донавчання» здійснюється, зокрема, як: підготовка на підприємствах підготовки фахівців; індивідуальне і бригадне навчання робітників, тренінг безпосередньо на підприємстві ВТ; підготовка чи перепідготовка кадрів поза підприємством ВТ (курси підвищення кваліфікації чи оволодіння суміжними спеціальностями, семінари та т. і.). Необхідність «донавчання» кадрів зумовлює створення на підприємствах ВТ спеціальних підрозділів. Зокрема, такі підрозділи підготовки кадрів мають близько 80% підприємств Японії. Подоланню існуючого розриву між рівнями компетенцій фахівців ВТ та вимогами роботодавців може сприяти співробітництво шляхом укладання договорів про підготовку фахівців. Співробітництву з роботодавцями сприяє створення Центру зв’язків з підприємствами ВТ на базі Київської державної академії водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (КДАВТ) [5], на який можна покласти: визначення форм співробітництва; цільову підготовку фахівців; проходження практики, надання фахівцям підприємств ВТ відповідних освітніх послуг. Завдяки такому Центру студенти можуть: отримувати знання, адаптовані до потреб роботодавців, через залучення фахівців підприємств ВТ до керівництва практиками, курсовими і дипломними роботами тощо; участі в конференціях і конкурсах; працевлаштування на підприємстві ВТ. Висновки і пропозиції. Система підготовки кадрів транспортної галузі повинна враховувати економічну стратегію та ідеологію розвитку країни; програми підвищення рівнів професійних і цифрових компетенцій кадрового потенціалу транспортної галузі та управління нею. В роботі досліджено формування механізму співробітництва підприємств транспорту та ВНЗ для ефективної підготовки кадрів підприємств ВТ. Запропоновано визначати партнерів співробітництва шляхом динамічного рейтингового оцінювання ВНЗ згідно вимог роботодавця [6]. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що запропонований підхід до управління підготовкою кадрів підприємств ВТ на основі співробітництва між бізнесом та освітою з урахуванням рейтингового оцінювання підприємств підготовки фахівців ВТ сприяє визначенню факторів впливу на ризики та негативні наслідки діяльності підприємств ВТ. Отриманні в статті результати можуть бути використані при обґрунтуванні управлінських рішень щодо співробітництва підприємств-роботодавців і навчальних закладів підготовки фахівців ВТ для зниження рівня ризиків і негативних наслідків, що можуть бути спричинені недостатньо високими рівнями професійних та цифрових компетенцій майбутніх фахівців. Практична цінність отриманих авторами результатів полягає в тому, що запропонований підхід щодо управління підготовкою кадрів для підприємств транспорту

238

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

на основі співробітництва використано у відповідній системі підтримки прийняття рішень. Управлінські рішення, що приймаються за допомогою цієї системи, використовують результати рейтингового оцінювання (підприємства підготовки, програми підготовки тощо) стосуються, зокрема: обсягів та спектрів надаваних освітніх послуг; форм співробітництва; визначення впливу рівнів компетенції фахівців на рівні ризиків та розміри негативних наслідків підприємств-роботодавців. Отримані емпіричні данні діяльності підприємств-партнерів свідчать про вплив запропонованого підходу на зменшення ризиків та додаткових витрат, які пов’язані з подоланням негативних наслідків, спричинених недостатньо компетентними кадрами підприємства ВТ, та з додатковою підготовкою і так званим «донавчанням» цих кадрів [7]. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Подсчитано количество украинских моряков в мировой судоходной отрасли. [Електронний ресурс] – Режим доступу http://odessa-daily.com.ua/news/podschi tanokolichestvo-ukrainskih-moryakov-v-mirovoj-sudohodnoj-otrasli-id 67157.html 2. Айрапетян М.С. Зарубежный опыт использования государственно-частного партнёрства/ М.С. Айрапетян //Государственная власть и местное самоуправление. 2009. – №2. – С. 35–42. 3. Каких моряков предпочитают судовладельцы [Электронный ресурс] – Режим доступа http://portsukraine.com/node/2107 4. Как улучшить качество подготовки и найма моряков в судоходной индустрии Европы [Электронный ресурс] – Режим доступа http://www.kapitanydv.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=508:no41&catid=47:2010-07-04-07-00-56&Itemid=101 5. Києвська державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного [Електронний ресурс] – Режим доступу http://www.maritime.kiev.ua 6. Ткаченко К.О. Державно-приватне партнерство при підготовці кадрів для підприємств транспорту [Електронний ресурс] / К.О. Ткаченко // Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. – Вип. № 13. Режим доступу http://globalnational.in.ua 7. Ткаченко К.О., Ткаченко О.А., Ткаченко О.І., Система прийняття управлінських рішень щодо підготовки кадрів підприємств водного транспорту/ К.О. Ткаченко, О.А. Ткаченко, О.І.Ткаченко// Збірник наук. праць «Водний транспорт». – вип.№1(24), Київ. – 2016. – С. 200-208.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

239

УДК 371.13:37.018.46:371.14:658:338.64: 004.42

Ткаченко К. О.

Ткаченко О. І.

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ПІДГОТОВКОЮ КАДРІВ З УРАХУВАННЯМ РЕЙТИНГУ ПІДПРИЄМСТВ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

Рейтингове оцінювання базується на кількісних оцінках показників якості, сформованих експертами, та на показниках, які вважаються значущими. В Україні існує декілька рейтингів: «Консолідований рейтинг», "Топ-200 Україна", "Scopus" та "Вебометрикс", кожен з яких використовує різні критерії оцінювання. Для ефективного співробітництва слід визначати динамічний рейтинг згідно вимог роботодавця. Критеріями динамічного рейтингу повинні бути: попит на фахівців з боку роботодавців; відносна кількість працюючих за фахом випускників; наявність програм співробітництва; рівень викладачів; спектр, обсяги, рівень та якість освітніх послуг (ОП); умови отримання ОП; рівень компетенцій випускників; здатність студентів і випускників до самонавчання та отримання нових знань; наявність у фахівців відповідальності, дисциплінованості, здатності працювати в команді; відповідність ОП ринку праці; необхідні додаткові витрати роботодавця на «донавчання», перепідготовку та підвищення кваліфікації своїх кадрів. Інтегральний критерій рейтингу підприємства підготовки кадрів підприємства транспорту повинен враховувати зокрема, критерії, що відображають: рівень отримання якісної освіти; рівень затребуваності роботодавцями молодих фахівців; рівень науково-дослідницької активності. Інтегральний критерій q0*(x) = q1*(x) + α2q2*(x) + ... + αkqk*(x) (α1 + α2 + ... + αk = 1) враховує критерії рейтингового оцінювання {qi*(x)}, вага αі яких визначається експертами. Пропозиція кваліфікованих фахівців водного транспорту (ВТ) для роботи на спеціалізованих суднах обмежена, а їх пропозиція потребує кадрів з високим рівнем відповідних компетенцій (професійних та цифрових), який є гарантією безпеки мореплавання та зменшення відповідних ризиків для підприємств ВТ. Ринок праці спонукає більшість підприємств ВТ до мінімізації ризиків їх функціонування, пов’язаних з кадровим забезпеченням, та витрат, необхідних на «донавчання» кадрів підприємства. Ефективність співробітництва пов’язана з досягнутими рівнями мінімізації ризиків та витрат підприємства ВТ. Аналіз причин аварій на ВТ показав, що 10% аварій відбувається в результаті дії природи (форс-мажорні обставини), 15% – є наслідками технічної недосконалості обладнання, а 75% – наслідки так званого «людського» фактору: зневаги діючими правилами безвідповідальності і поганої організації вахтової служби, недостатньої професійної підготовки, втоми і т.п. Роботодавці надають перевагу технічним навичкам претендентів (47%), креати-

240

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

вності, системності мислення, здатності до аналізу та самопідготовки, вмінню працювати самостійно та в команді (54%), дисциплінованості, ініціативності, відповідальності (51%), комунікативності та рівню загальної підготовки (37%), наявності додаткової підготовки (13%), досвіду роботи (21%), підприємству підготовки та його рейтингу (20%) [1, 2]. Розроблена авторами система підтримки прийняття управлінських рішень щодо вибору партнера по співробітництву на основі рейтингового оцінювання підприємства підготовки фахівців [3] дозволяє: розраховуючи динамічно сформовані рейтинги підприємств підготовки (за критеріями роботодавців), обчислювати ризики та витрати підприємств ВТ через невідповідність кадрів потребам підприємства; надавати підприємству ВТ інформацію для прийняття управлінського рішення щодо підготовки кадрів. Система була розроблена на основі спеціальної ситуаційно-продукційної моделі системи підготовки фахівців ВТ [4]. Запропонований підхід до підготовки фахівців ВТ сприяв розробці механізму управління підготовкою кадрів для підприємств ВТ на основі співробітництва транспортних підприємств ВТ установ освіти з урахуванням результатів рейтингового оцінювання останніх [3, 5]. Обрахування витрат підприємств ВТ на самостійну підготовку (перепідготовку, підвищення кваліфікації, «донавчання») кадрів та витрат, пов’язаних із ризиками, що виникають внаслідок недостатньої підготовки фахівців, зроблено авторами в роботі [3]. Співробітництво підприємств бізнесу та навчальних закладів забезпечує підтримку основних принципів управління ризиками у судноплавстві. Управління ризиків, зокрема: є частиною організаційних процесів та процесу прийняття рішень; характеризується методичністю, структурністю та своєчасністю; грунтується на адекватній і повній інформації; враховує людські та організаційні фактори. В роботі досліджено положення щодо формування механізму співробітництва підприємств транспортної галузі та навчальних закладів для ефективної підготовки кадрів підприємств ВТ. Запропоновано визначати партнерів співробітництва шляхом динамічного рейтингового оцінювання підприємств підготовки фахівців ВТ згідно вимог роботодавця – транспортного підприємства (в тому числі й підприємства ВТ). Запропонований підхід до управління підготовкою кадрів підприємств ВТ на основі співробітництва між бізнесом та освітою з урахуванням рейтингового оцінювання підприємств підготовки фахівців ВТ сприяє визначенню факторів впливу на ризики та негативні наслідки діяльності підприємств ВТ. Отриманні авторами результати можуть бути використані при обґрунтуванні управлінських рішень щодо співробітництва підприємств-роботодавців і навчальних закладів підготовки фахівців ВТ для зниження рівня ризиків і негативних наслідків, що можуть бути спричинені недостатньо високими рівнями професійних та цифрових компетенцій майбутніх фахівців. Практична цінність отриманих авторами результатів полягає в тому, що запропонований підхід щодо управління підготовкою кадрів для підприємств транспорту на основі співробітництва використано у відповідній системі підтримки прийняття

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

241

рішень. Управлінські рішення, що приймаються за допомогою цієї системи, використовують результати рейтингового оцінювання (підприємства підготовки, програми підготовки тощо) стосуються, зокрема: обсягів та спектрів надаваних ОП; форм співробітництва; визначення впливу рівнів компетенції фахівців на рівні ризиків та розміри негативних наслідків підприємств-роботодавців. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Как улучшить качество подготовки и найма моряков в судоходной индустрии Европы [Электронный ресурс] – Режим доступа http://www.kapitanydv.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=508:no41&catid=47:2010-07-04-07-00-56&Itemid=101 2. Каких моряков предпочитают судовладельцы [Электронный ресурс] – Режим доступа http://portsukraine.com/node/2107 3. Ткаченко К.О., Ткаченко О.А., Ткаченко О.І., Система прийняття управлінських рішень щодо підготовки кадрів підприємств водного транспорту/ К.О. Ткаченко, О.А. Ткаченко, О.І.Ткаченко// Збірник наук. праць «Водний транспорт». – вип.№1(24), Київ. – 2016. – С. 200-208. 4. Ткаченко К.О.,Ткаченко О.І. Ситуаційно-продукційне моделювання системи підготовки фахівців водного транспорту/К.О. Ткаченко, О.І.Ткаченко // Системний аналіз. – 2012. – Вип. 11. – Частина 4. – С. 170 – 174. 5. Ткаченко К.О. Державно-приватне партнерство при підготовці кадрів для підприємств транспорту [Електронний ресурс] / К.О. Ткаченко // Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. – Вип. № 13. Режим доступу: http://globalnational.in.ua

242

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

УДК 336.225

Ткачук М.М.

студентка групи ЕКО-172м Київський університет культури, м. Київ, Україна

Вецепура Н.В.

к.е.н., доцент кафедри міжнародного туризму Київський університет культури, м. Київ, Україна

УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

В умовах інтеграційних процесів прибуток є важливішим оціночним показником господарської діяльності підприємства, забезпечує розширене відтворення на засадах самофінансування та сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства в цілому. Тому стає зрозумілим постійний інтерес до проблем управління прибутковістю підприємства, важливим аспектом якої є концепція його беззбиткової діяльності як першого кроку до отримання прибутку. Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. З точки зору С.В. Мочерного [1], прибуток – одна з форм чистого доходу в умовах розвинутих товарно-грошових відносин, що виражає вартість додаткового частково необхідного продукту. За своєю величиною прибуток - це різниця між продажною ціною товару і витратами на його виробництво. Біла О.Г. [2] визначає прибуток як позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства, який характеризує ефективність виробництва і зрештою свідчить про рівень і якість виробленої продукції, рівень собівартості. На основі проведеного аналізу різних підходів щодо трактування категорії «прибуток», можливо зазначити, що роль прибутку в розвитку підприємства і забезпеченні інтересів його власників і персоналу дуже велика та визначає необхідність ефективного управління ним при дієвій та правильно сформованій системі управління прибутком підприємства. Отже, управління прибутком – це процес розроблення і прийняття рішень з питань формування, розподілу і використання прибутку на підприємстві з метою забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періодах [3]. Аналіз діяльності вітчизняних підприємств дає змогу зробити висновок що сьогодні продовжує засовуватися структурно-функціональна концепція управління прибутком. В результаті проблемами формування і розподілу прибутку займаються часто декілька структурних підрозділів, що обумовлює відсутність цілісної технології управління, конкретного відповідального за кінцевий результат, орієнтації на зовнішнього споживача. В умовах сучасного турбулентного зовнішнього середовища це приводить до втрати значної кількості клієнтів. Таке становище потребує впровадження нових, прогресивних форм управління, ефективність яких доведена міжнародним досвідом. Особливу зацікавленість визиває управління прибутком на основі центрів відповідальності. Досліджуючи управління прибутком на основі

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

243

центрів відповідальності, зазначимо, що вони формуються на основі економічної структуризації, яка передбачає виділення місць виникнення створеної вартості на карті технологічної структуризації. До стандартних центрів фінансової відповідальності відносяться [4]: центр витрат – структурний підрозділ, керівник якого несе відповідальність за витрачання коштів відповідно до доведеного йому бюджету; центр доходу – структурний підрозділ, керівник якого несе відповідальність за формування доходів у встановлених обсягах; центр прибутку – структурний підрозділ підприємства, керівник якого несе відповідальність за доведені йому завдання по формуванню прибутку; цей підрозділ повністю контролює як формування доходів від реалізації продукції, так і витрати; центр інвестицій – структурний підрозділ підприємства, керівник якого несе відповідальність за використання виділених йому інвестиційних ресурсів та отримання необхідного прибутку від інвестиційної діяльності. Управління прибутком і витратами підприємства на основі центрів відповідальності – це ефективний інструмент, який дозволяє [5; 6]: дослідити вклад кожного підрозділу в кінцеві результати діяльності, визначати яка ланка гальмує, а яка найбільш ефективно сприяє розвитку бізнесу; зрозуміти за рахунок чого стало можливим досягнення конкретного результату; регулювати формування прибутку і витрат на основі оціночних показників, відповідність за які несуть керівники центрів відповідальності; мати системне уявлення о напрямках і темпах розвитку підприємства тощо. Таким чином, управління прибутком за допомогою центрів відповідальності сприяє оперативному управлінню бізнесом, ефективному впливу на його розвиток. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Мочерний С. В. Політична економія : [навчальний посібник] / С. В. Мочерний. Я. С. Мочерна. – 2-ге вид., випр. і доповн. – К. : Знання, 2007.– 684 с. 2. Біла О.Г. Фінанси підприємств : навч. посібник / О.Г. Біла. – Львів: Магнолія, 2009. – 383 с 3. Сковородкина Л.В. Финансовый менеджмент. Учебно-методическое пособие для сам. изуч. дисциплины. Ч.2./ Л.В. Сковородкина. – Симферополь, 2011.– 137 с. 4. Котлер Ф. Основи маркетинга: учеб. / Ф. Котлер, Г. Армстронг, Дж. Сондерс и др.// – М.: СПб., К.: Вільямс. – 2001. – 944 с. 5. Іванченко Д. Ф. Експертні оцінки в управлінні прибутком 215 / Д. Ф. Иванченко // Зовнішні та внутрішні фактори впливу на розвиток міжнародних економічних відносин: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф.– Львів: ГО «Львівська економічна фундація», 2014. – Ч. ІІ. – С. 83-86. 6. Михайлов В. И. Современный менеджмент: теория и практика. /В. П. Михайлов, А. С. Большаков// – М: ЮНИТИ. – 2000. – 416 с.

244

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

УДК 657.372.5:515

Турчик К.В.

студент групи ЕП-43 Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна

Полінкевич О.М.

д.е.н., доцент, завідувач кафедри економіки, безпеки та інноваційної діяльності підприємства Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна

МОДЕЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Ефект від використання необоротних активів може полягати у такому: скорочення витрат на виробництво, збільшення обсягів реалізації конкурентоспроможної продукції та чистого прибутку, підвищення платоспроможності та фінансової стійкості, інноваційної спроможності та конкурентоспроможності підприємства. Проте, використання необоротних активів потребує вкладення коштів у їхнє набуття або поліпшення та удосконалення існуючих. Інколи самотужки підприємства не можуть здійснити проектів, пов’язаних із придбанням новітньої техніки чи технологій. Тому нарощення віддачі капіталу, можливе за умов, коли динаміка темпів зростання виручки від реалізації продукції випереджатиме темпи зростання вартості необоротних активів. Оскільки нематеріальні активи утримуються підприємством з метою отримання економічного ефекту від їх використання у процесі виробництва, то ефективність вкладень у цей вид ресурсів необхідно розглядати з позиції підвищення рентабельності виробництва – за рівнем прибутку від реалізації продукції з використанням нематеріальних активів на гривню вкладеного в даний вид активів капіталу [1]. Т.В. Польова та М.М. Дубовець у своїх дослідженнях зазначають, що показник рентабельності нематеріальних активів залежить від обсягу прибутку від реалізації продукції, виготовленої з використанням нематеріальних активів та середньорічної вартості нематеріальних активів [2]. Це свідчить, що рентабельність нематеріальних активів може збільшуватися за рахунок зростання прибутку від реалізації та зниження середньої вартості нематеріальних активів [2]. Оскільки нематеріальні активи є частиною необоротних активів підприємства, то це ж саме можна застосувати і до них. У цьому випадку пропонуємо змінити чинники, які впливають на зміну результативності необоротних активів на: чистий прибуток підприємства та середньорічна вартість необоротних активів. Відповідно до цього пропонуємо процес моделювання ефективності формування та використання необоротних активів здійснювати із дотриманням алгоритму, який запропонований на рис. 1.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

245

Рис. 1. Алгоритм процесу моделювання ефективності формування та використання необоротних активів Підприємство є складною системою. Тому проблема розробки методів і підходів, що дозволяють автоматизувати всі етапи створення їх підсистем, є особливо актуальною. Використовують такий набір програмно-інструментальних засобів: CASE – засоби (Computer Aided Software Engineering – комп’ютерне проектування програмних засобів), SADT (Struktured Analysis and Design Techniqua – методологія структурного аналізу та проектування), IDEF (Icam Definition – відображає управління, зворотний зв’язок і виконавців як системні характеристики [3, 4, 5]. На наш погляд, найбільш прийнятною та легкою у використанні є IDEF. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Акулін, Ю. І. Аналіз нематеріальних активів. Наукова онлайн бібліотека ПОРТАЛУС [Електронний ресурс] / Ю. І. Акулін. – Режим доступу: <http://www.portalus.ru/modules>. 2. Польова Т.В. Аналіз ефективності використання нематеріальних активів на прикладі ВАТ «Савинський цукровий завод» [Електронний ресурс] / Т.В. Польова М.М. Дубовець // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. – 2010. – Вип. 1. – С. 91–96. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/esprstp_2010_1_16. 3. Візуальне моделювання управління ресурсами підприємства / Л.І. Телишевська, В.І. Успаленко, Т.А. Майборода // Економіка промисловості. – 2008. – № 2. – С. 130–141. 4. Лямець В.І. Системний аналіз. Вступний курс / В.І. Лямець, А.Д. Тевяшев. – 2-ге вид., перероб. та доп. – Харків: ХНУРЕ, 2004. – 448 с. 5. Полінкевич О. М. Механізми адаптації бізнес-процесів промислових підприємств до нової економіки : монографія / О. М. Полінкевич. – Луцьк : РВВ Луцьк. нац. техн. ун-ту, 2014. – 448 с.

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

246 УДК 65.012.32(073)

Хоменко А. О.

магістр, Харківська державна зооветеринарна академія, м. Харків, Україна

Кривобок В. Ю.

к.е.н, доц. каф. менеджменту, економіки та маркетингу Харківська державна зооветеринарна академія, м. Харків, Україна

ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

Постановка проблеми. В сучасних несприятливих умовах підвищується рівень ризику діяльності сільськогосподарських підприємств та виникає необхідність у пристосуванні до нестабільних ринкових умов. Найбільш гострим це завдання є для підприємств аграрного сектора, які особливо чутливі до впливу зовнішніх факторів. Тож, задля економічного зростання та свого добробуту, першочерговою метою сільськогосподарських підприємств має бути підвищення їх конкурентоспроможності. Головним завданням аграрного сектору економіки України є забезпечення продовольчої безпеки країни, задоволення потреб населення в продуктах харчування на основі раціональних норм споживання за рахунок власного виробництва та ефективне використання експортних можливостей збуту продовольства. Аналіз останніх досліджень та публікацій: система менеджменту розглядається в роботах В.І.Бойка, М.М.Ільчука, С.Р.Камілової, О.А.Козак, Т.Л.Мостенсько, В.О.Пабата, М.К.Пархомця, В.П.Чагаровського [1, 2, 3]. У валовому внутрішньому продукті країни частка аграрного сектору становить 11‐12%, що більше, ніж металургії, машинобудування і будівництва разом узятих. Це говорить про переорієнтацію економіки з промисловості на сільське господарство. Так, наприклад, у січні 2016 р. в Україні вироблено 590,0 тис. т молока, що на 2,1 % менше аналогічного показника минулого року [4]. Дуже значним є соціальне значення аграрного сектору як економічної бази для забезпечення життєдіяльності населення країни. Одне робоче місце в аграрному секторі дає змогу організувати близько 10 робочих місць, а вироблена 1 гривня вартості продукції – одержати понад 12 гривень продукції в інших галузях [4]. З початку 2016 року сільгосппідприємствами області використано 67095 тонн дизельного палива, в наявності – 12194 тонни, що становить 37 % до потреби (у 2015 році – використано 77014 тон дизельного палива, в наявності – 11854 тон), бензину використано 19888 тон, в наявності – 3457 тон, що становить 41 % до потреби. Україна належить до країн з найнижчим рівнем державної підтримки умов відтворення у аграрному секторі з розрахунку на 1 га ріллі. Значна частина працездатного населення витісняється з сільськогосподарських підприємств в особисті селянські господарства. За межею бідності перебуває майже кожне п’яте сільське домогосподарство, частка селян із доходами нижче прожиткового мінімуму становить понад 50%. Інвестиції на розвиток соціальної сфери села становлять лише 7,6 млрд. грн.. на рік, що набагато нижче потреби в них [4,5]. Призупинення негативних руйнівних процесів можливе лише за умови ефекти-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

247

вного функціонування соціально орієнтованого аграрного сектору, який забезпечує зайнятість більшості сільських жителів і є основним джерелом їхніх доходів та надходжень у місцеві бюджети. Тому в рамках реформи системи державного управління, його децентралізації це є досить важливою місією. Ця важлива місія може бути виконана лише за умови розширеного відтворення у сільськогосподарському виробництві. Відсутність вільного доступу до інвестицій і кредитних ресурсів не дозволяє здійснювати техніко-технологічне переоснащення сільського господарства. Аграрний сектор нині залишається переважно збитковим, а обсяги державної підтримки вкрай недостатні для покриття відтоку капіталу. Основною метою реформування аграрного сектору як складової економіки України є перетворення його на високоефективний, конкурентоспроможний на внутрішньому і зовнішньому ринках сектор економіки країни та міцну основу соціально-економічного розвитку українського села. Основним змістовним завданням розвитку сучасного агровиробництва є необхідність забезпечення докорінних змін у суспільному ставленні державних, політичних, громадських структур до сільськогосподарського виробництва і українського села як визначального чинника зростання національної економіки країни. Українське село – це не тільки виробництво аграрної продукції, це – соціально‐ економічний уклад нації, це – спосіб життєдіяльності третини населення держави. В Україні історично склалося, що селянство було і залишається носієм моралі, національної культури, забезпечення здорового способу життя країни. Ці положення покладено в основу обґрунтування пріоритетного розвитку та перспективної структурної побудови аграрного виробництва, спрямовуючи їх на постійне забезпечення продовольчої безпеки країни [6]. Саме тому вищим національним пріоритетом для України повинно стати створення ефективного аграрного сектору економіки, який здатний забезпечити високий рівень життя населення і конкурентоспроможність виробленої продукції. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Андрющенко К. А. Формування організаційних факторів конкурентних переваг підприємства в ринковому середовищі/К. А. Андрющенко//Інноваційна економіка. Всеукраїнський науково-виробничий журнал.–2016.-No 3.– С. 93 - 95. 2. Качмарик Я. Д. Конкурентна перевага як чинник забезпечення ефективної діяльності підприємства/Я. Д. Качмарик, К. Ю. Чергава// Науковий вісник НЛТУ України. – 2015. – Вип. 20.5. – 196 - 200. 3. Міценко Н. Г. Конкурентоспроможність і конкурентні переваги підприємства в сучасних ринкових умовах/Н. Г. Міценко, О. С. Смик//Науковий вісник НЛТУ України. – 2016. – Вип. 19.3. – С. 243 - 247. 4. Режим доступу radnuk.info. 5. Режим доступу zakon.rada.gov.ua. 6. Режим доступу gdo.kiev.ua.

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

248 УДК 519.8

Чернега А.Л.

Аспірант каф. системотехніки Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків, Україна

ОСНОВНІ НАПРЯМИ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ СЛУЖБ ЗАЙНЯТОСТІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН

Сьогодні стає зрозумілим, що кризові тенденції світової економіки найбільш гостро відбиваються на ринку праці та у сфері зайнятості населення. За оцінками Міжнародної організації праці, у 2013 р. у всьому світі були безробітними майже 202 млн осіб, що майже на 5 млн більше за попередній рік. Отже, показники зайнятості не збільшуються настільки швидко, щоб йти в ногу із зростаючою пропозицією робочої сили. Якщо нинішні тенденції збережуться, то глобальне безробіття буде зростати й надалі та до 2018 р. досягне показника у 215 млн осіб [1]. У країнах Європейського Союзу було вжито низку заходів по боротьбі з впливом фінансової кризи на ринок праці, які зокрема стосувалися розширення кола осіб, охоплених програмами страхування від безробіття, професійної перепідготовки звільнених працівників; захисту пенсій від знецінення в результаті потрясінь на фінансових ринках; державних капіталовкладень у житлове будівництво, соціальну інфраструктуру, створення “зелених” робочих місць, зокрема шляхом організації термінових громадських робіт; підтримки малих і середніх підприємств; соціального діалогу на рівні підприємства, галузі, регіону та всієї країни. Водночас експерти Міжнародної організації праці відзначають, що регіони, які в даний час витрачають хоча б мінімум асигнувань на активну політику на ринку праці, виграють найбільше у своєму подальшому розвитку. На думку експертів, успішність програм активної політики найбільш переконливо засвідчує про результативність роботи служб зайнятості. І навпаки, суттєво актуалізує необхідність контролю й управління продуктивністю цих служб. Окрім відображення підзвітності всієї організації управління продуктивністю дає можливість підвищувати продуктивність програм шляхом здійснення систематичного аналізу кроків до поставленої мети. Системи вимірювання продуктивності довели свою ефективність у деяких країнах та, як правило, пов’язуються із управлінням за цілями, а також відповідними преміальними виплатами. Прикладом є спільний пілотний проект європейської та австрійської служб зайнятості з розробки показників ефективності. Для того, щоб такі показники були інформативними та дієвими, вони мають використовувати обмежену кількість чітких і зрозумілих цілей, що сприймаються персоналом, а також мають прості адміністративні процедури, справедливу та прозору систему оцінки й заохочення високої продуктивності (табл.1) [1]. Оцінка діяльності може здійснюватися на основі кількісних показників: числа відвідувачів, зареєстрованих шукачів роботи, учасників активних програм зайнятості, рівня укомплектування вакансій протягом певного часу зростання ринкової частки із заявлених вакансій і зниження випадків довгострокового безробіття. Основні показники діяльності також можуть включати якісні показники: задоволеності клієнтів (шукачів, безробітних, роботодавців) послугами тощо.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

Вимір Результати на ринку праці Розподіл результатів за групами Робочий процес програми Задоволення клієнта

цільовими

249 Таблиця 1. Категорії показників продуктивності Результат Працевлаштування Відсоток для певної цільової групи, наприклад, тривалих безробітних Час заповнення вакансії, кількість виконавців Рівень задоволення наданою послугою

Наприклад, угорська служба зайнятості пропонує такі показники ефективності: – служба зайнятості повинна підтримувати відносини з принаймні X% роботодавців; – кількість зареєстрованих робочих місць має збільшитися на Х% порівняно з минулим роком; – число розміщень має збільшитися на Х% порівняно з минулим роком; – ставлення клієнтів, що беруть участь у навчанні, має бути X% від числа записаних клієнтів; – число осіб, що є безробітними та зареєструвались через 90 днів після завершення навчального курсу, не може бути вищими, ніж Х% від загальної кількості тих, хто закінчив курс; – кількість довготривалих безробітних не може бути вище, ніж X. – кількість працевлаштованих співробітників з обмеженими можливостями має досягти X робочих місць [2]. Таким чином, оцінка ефективності не носить репресивного характеру, а її проведення дає постійні приводи для удосконалення й досягнення більш позитивних результатів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Global Employment Trends 2014: Risk of a jobless recovery /International Labour Office.[Electronic resource] Geneva: ILO, 2014. Access mode: http://www.ilo.org/ global/research/global-reports/globalemployment - trends/2014/ WCMS_233953/ langen/index.htm 2. Kuddo A. “Public Employment Services, and Activation Policies” 2012. [Electronic resource] . Washington DC : World Bank. Access mode: http://siteresources.worldbank.org/ SOCIALPROTECTION/Resources/SP-Discus-sionpapers/Labor-MarketDP/115.pdf

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

250 УДК 658

Чешук В. О.

Аспірант Східноєвропейський національний університет ім.. Лесі Українки, м.Луцьк, Україна

Полінкевич О. М.

д.е.н., завідувач кафедри економіки та безпеки підприємства Східноєвропейський національний університет ім Лесі Українки, м.Луцьк, Україна

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Вступ. Інформаційні технології відіграють важливу роль в діяльності сучасного підприємства, забезпечуючи швидку, чітку та автоматизовану систему управління конкурентоспроможним потенціалом. Ефективне управління підприємством визначається в залежності від взаємодії між усіма компонентами системи, підприємствами-конкурентами та зовнішнім середовищем. Інформаційні технології управління конкурентоспроможним потенціалом підприємства відображають результати часових змін системи та характеристик, визначаючи адекватність та ефективність прийняття управлінських рішень. Постановка задачі/проблеми. Останні дослідження науковців підтверджують ефективне управління конкурентоспроможним потенціалом неможливе без активного використання сучасних інформаційних технологій, оскільки інформація є основою процесу управління. Ці аспекти висвітлено в працях українських та зарубіжних вчених: А. Сміта, Ф. Котлера, М. Портера, О. Білоуса, В.Мельянцева та інших. Прийняття управлінських рішень, визначення основних цілей управління, та контроль за виконанням неможливий без своєчасного інформаційного підгрунтя. Існує значна кількість проблем вибору інформаційних технологій управління конкурентоспроможним потенціалом, для вирішення яких потрібно розробити критерії які будуть враховувати специфіку роботи підприємства, зміни зовнішнього середовища та принципи найбільшої відповідності запропонованим критеріям. Виклад основного матеріалу. Ефективні інформаційні системи повинні забезпечувати найбільш точну, швидку, та якісну інформацію необхідну для цілей управління конкурентоспроможним потенціалом підприємства при найменших можливих витратах. Інформаційні системи тісно взаємодіють з технічним і програмним середовищем, відображаючи величезну кількість різноманітних інноваційних технологій, мінімізуючи ризики, дають змогу керівникам ефективно реагувати на зміни зовнішнього середовища [1]. При проектуванні інформаційної системи управління конкурентоспроможним потенціалом підприємства важливе місце належить програмному забезпеченню, тобто взаємодії людини та комп’ютера. Програмне забезпечення повинно розширювати можливості людського чинника в системі управління конкурентоспроможністю [2]. Впровадження інформаційних технологій прискорює обробку інформації, скорочує чисельність працівників, швидко забезпечує інформацією всі гілки керівництва, підвищує якість прийняття управлінських рішень. Впровадження, інформаційних технологій це один з найефективніших методів

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

251

вдосконалення управління, що впливає на підвищення конкурентоспроможного потенціалу підприємства. Підсумовуючи, потрібно зазначити, що однією з основних причин неефективного господарювання на багатьох сучасних підприємствах України є застарілі інформаційні технології, або недостатнє їх використання. Інформаційні технології та системи забезпечують швидку оптимізацію усіх наявних бізнес процесів, покращують взаємодію з зовнішнім середовищем, підвищують якість надання послуг [3]. Підвищення ефективності використання інформаційних технологій ґрунтується на розробці критеріїв сумісності інших систем, встановленні зв’язків ієрархій керівництва та інтеграційних зв’язків при прийнятті важливих управлінських рішень. Впровадження та використання інформаційних систем та технологій є одним з основних чинників, що впливають на вдосконалення конкурентоспроможного потенціалу за рахунок підвищення рівня економічної активності підприємства. Створені інформаційні системи з використанням прогресивних інноваційнокомунікаційних технологій забезпечують радикальні зміни у процесі управління конкурентоспроможним потенціалом підприємства. Висновки. Отже, для досягнення високого рівня конкурентоспроможності вітчизняні підприємства повинні правильно та ефективно використовувати інформаційні технології та системи. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бібік Г. Ю. Інформаційні технології в управлінні підприємствами / Г.Ю. Бібік // Вісник Дніпропетровського університету. Сер.: Економіка. – 2013. – Т. 21, вип. 7(2). – С. 69–75. 2. Кривов’язюк І. В. Проблеми запровадження інформаційних технологій в управлінні логістичною системою підприємства / І. В. Кривов’язюк, Ю.М. Кулик // Актуальні проблеми економіки. – 2013. – № 12. – C. 83–90. 3. Янчук Т. В. Економічний механізм впровадження інформаційних технологій на підприємствах малого та середнього бізнесу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 – Eкономіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) / Янчук Тетяна Василівна. – Хмельницький: Хмельницький національний університет, 2015. – 21 с.

252

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

УДК 658.153:658.168.5

Чмирук Ю.О.

Студент групи ЕП-43з Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк, Україна

Полінкевич О.М.

д.е.н., доцент, завідувач кафедри економіки, безпеки та інноваційної діяльності підприємства Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, м. Луцьк, Україна

КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Сучасні умови господарювання ставлять перед підприємствами цілі, відповідно до яких вони прагнуть бути конкурентоспроможними та потенційно отримувати високі прибутки при мінімальних затратах. Одним із способів досягнення цих цілей є вибір ефективної стратегії управління оборотними активами. В теорії виділяють три типи політики управління оборотними активами, які повинні співвідноситися з типами управління поточних пасивів. До них належать: агресивна, компромісна та консерсативна. У агресивній стратегії («жирний кіт») немає обмежень у нарощуванні поточних активів. Підприємство оперує високим страховим і резервним запасом, проводить жорстку політику щодо кредитування, зберігає значні страхові залишки готівки на поточних рахунках. За цих умов частка поточних активів у валюті балансу висока, а період оборотності досить тривалий. З точки зору співвідношення прибутковості і ризику загроза неплатоспроможності є низькою, практично відсутня можливість простоїв, безнадійна дебіторська заборгованість є низькою. Недоліком такої політики є те, що прибутковість поточних активів є низькою. Це ж стосується і рівня продажу. Все це є причиною низької конкурентоспроможності продукту [1–2]. Консервативна стратегія («скупий і худий») характеризується тим, що стримується зростання поточних активів. За неї мінімальний розмір запасів (постачання «точно у термін»), гнучка політика кредитування, величина готівки відповідає нормативному рівні, а надлишкові кошти вкладаються у високоліквідні цінні папери. Все це спричинює те, що частка поточних активів у сукупних активах підприємства є низькою, проте швидкість їх обороту є високою. При виборі такої стратегії підприємство показує максимальну прибутковість. Для цієї політики характерним є висока сумнівна заборгованість, значні простої через неналагоджену систему поставок. Тобто, для неї характерне таке явище, як поточна неплатоспроможність. Таку політику стосовно оборотних активів використовують у менеджменті підприємства, які функціонують в умовах достатньої визначеності. Компромісна стратегія («центристська позиція») – стримана політика управління поточними активами: формування резервів на випадок типових збоїв, стандартні умови поставки і оплати, формування невеликих резервів грошових коштів (визначаються розрахунково). Ризики неплатоспроможності, падіння швидкості обороту поточних активів, а також їх прибутковість знаходяться на середньому рівні. Поточні активи формуються переважно за рахунок короткострокових джерел, відповідно, кожному з типів політики управління поточними активами відповідає політика їх фінансування, тобто управління поточними зобов’язаннями. Порівняльні показники вибору альтернативних стратегій управління оборотними активами (табл. 1).

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

Показник Частка оборотних активів у активах Оборотність оборотних активів Частка короткострокових кредитів у пасивах Джерела короткострокового фінансування Рентабельність поточних активів Запас ліквідності

Характерна риса

Рекомендований тип політики управління поточними пасивами

253

Таблиця 1. Вибір стратегії управління оборотними активами підприємства

Агресивна Більше 50 %

Компромісна 50 %

Консервативна Менше 50 %

Більше середнього періоду за видом економічної діяльності Більше 50 %

Приблизно рівне середньому періоду за видом економічної діяльності 50 %

Менше середнього періоду за видом економічної діяльності

Фінансуються 100 % активи

на

Фінансуються на 50 % активи

Фінансується на 50 % лише оборотні активи

Нижча середньої за видом економічної діяльності

На середньому рівні за видом економічної діяльності Приблизно рівний середньому запасу за видом економічної діяльності Можна використовувати моделі управління коштами (Міллера-Орра, Баумоля, Баранека) Компромісна, агресивна, помірна

Вища за середню за видом економічної діяльності

Більше середнього запасу за видом економічної діяльності Підвищується рівень ефекта фінансового важеля Агресивна компромісна

чи

Менше 50 %

Менше середнього запасу за видом економічної діяльності Ефективність залежить від чіткої організації усіх процесів на підприємстві за системою кайдзен тощо. Компромісна або консервативна

Таким чином, в умовах економічної невизначеності найбільш оптимальною буде політика компромісна. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Омельченко Л. С. Аналіз стратегій управління оборотними активами промислових підприємств / Л.С. Омельченко, І.В. Піскульова // Экономика: реалии времени. – 2015. – № 3. – С. 178–183. 2. Проскуріна Н.М. Управління оборотними активами в умовах кризового стану підприємства / Н.М. Проскуріна, Н.С. Романюк // Економічний вісник НГУ. – 2009. – № 3. – С. 55–63.

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

254 УДК 338.2

Чукова М.А.

студентка групи Екк-1506, Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ, Україна

Ткаченко О.М.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІТ-СТАРТАПІВ В УКРАЇНІ

Український стартап-ринок – найбільш хиткий, проте конкурентоспроможний за рахунок пережитих ним подій: революція, війна, економічна криза та конфлікти ІТкомпаній із силовими структурами, що тягнуться ще із 2013 року – не найкраще тло для економічної активності та залучення нових інвесторів. Разом з тим, перспективність ринку стартапів в Україні переважила проблеми та ризики [1]. На даний момент у цій сфері підтримка з боку держави є доволі слабкою. Але є і ряд позитивних зрушень: прийняття низки законів на підтримку ІТ-сфери, підтримка низки вигідних проектів, введення належного навчання для спеціалістів даної сфери, фінансування, вклад в майбутнє, зацікавленість керівництва в розвитку інформаційних технологій. Тому навіть за таких важких умов ринок стартапів на Україні розвивається. Згідно аналізу попередніх років, ринок ІТ-стартапів зріс на 20-25%, а наприкінці 2015 року він досяг росту 30%, порівняно з 2014 роком. Також у 2015 році було помічено збільшення кількості інвесторів на стартап-ринках, що і зіграло важливу роль у зростанні їх кількості та розвитку потенціалу. Такі вклади стали популярними та перспективними [2-3]. Розглянемо динаміку ІТ-ринку на прикладі Львівської області (Рис. 1). Ми спостерігали зростання надання ІТ-послуг в даному регіоні, відповідно до цього зросли і прибутки в даній сфері. За підрахунками 2015 року, дохід ІТ-сфери склав 280-300 млн. доларів США, зростання у відсотках становить 15-20%. Згідно з розрахунками попереднього року, дохід у цій сфері склав 340-390 млн. доларів, або 20-25%. Отже, у 2017 році дохід оціночно зросте до 430 млн. доларів, або на 25-30% [4]. Згідно аналізу попередніх років, можна спрогнозувати інвестиції в дану сферу на рівні 400-500 млн. доларів у Львівському регіоні. Це дає підстави вважати, що відсоток інвестицій по всій країні зросте на 30-40%. За статистикою, лише один з трьох ІТ-стартапів є успішним, два інших не виправдовують своїх очікувань. Проте успішність стартапів зростає з кожним роком. Якщо ще кілька років тому, наприклад, у 2014 році таке співвідношення було неможливе (10%-15% успіху), то можна спрогнозувати, що у 2017 році це значення зросте до 40-45%.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

255

Рис. 1. Оборот IТ-галузі Львова у 2015 році. Перспективи розвитку ІТ-стартапів в Україні неоднозначні. Наші проекти здобувають популярність на внутрішньому ринку, що відкриває перспективи для самої країни. Привабливість для іноземних інвесторів, створення бізнес-інкубаторів, основа інноваційної діяльності країни, підтримка малого та середнього бізнесу зробить розвиток ІТ-стартапів в Україні більш можливим та перспективним. Перспективи на 2017 рік коливаються на межі між успіхом та потоком великих проблем. Реформування економіки та зниження корупції – запорука подолання кризових явищ в суспільстві та створення привабливого середовища розвитку приватної ініціативи ІТ-фахівців. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Мельник О. 2015 рік для української стартап-індустрії: підсумки і перспективи. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.imena.ua/blog/2015-startups/ 2. Северова И. Стартап-итоги 2015 года: Украина и мир – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ubr.ua/market/startup-time/startap-itogi-2015-goda-ukraina-i-mir368926 3. Украинский рынок стартапов за прошлый год вырос на 20-30%. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://delo.ua/tech/ukrainskij-rynok-startapov-zaproshlyj-god-vyros-na-20-30-316167/. – 27.04.2016 4. Підприємець А. Аналіз ІТ-ринку Львова від львівського ІТ-кластеру. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ibiz.in.ua/business/10-analiz-it-rynku-lvova-vidlviskoho-it-klasteru

256

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

УДК 005.4:339.5

Шепута М.М.

студент групи ЗД-402, Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна

Теплінський Г.В.

к.е.н, доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ CRM-СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У сучасному бізнесі все більш необхідним стає автоматизація різних бізнеспроцесів підприємства. Більшість компаній застосовують програмні продукти, що полегшують ведення бухгалтерського обліку та аудиту, підвищують ефективність управління ресурсами підприємства, допомагають в оформленні замовлень та покращують складську логістику. Актуальним напрямком дослідження є аналіз взаємовідносин підприємства та клієнта з використанням автоматизації за рахунок впровадження CRM-системи для підвищення ефективності продажів та обліку інформації про клієнтів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Досліджено, що CRM-система (Customer Relationship Management або управління відносинами з клієнтами) – це програмне забезпечення, яке допомагає компанії автоматизувати процеси роботи з клієнтами для підвищення рівня продажів, завдяки кращому обслуговуванню клієнтів, шляхом зберігання інформації про споживачів з подальшим його аналізом. Даний тип програмного забезпечення допомагає підприємству ефективно контролювати якість роботи відділу продажів, отримувати беззаперечну статистику та результати роботи з клієнтами, підвищувати кількість продажів на місцях збуту і планувати стратегію розвитку організації в цілому. Визначено, щоб бути конкурентоспроможним на зарубіжних ринках, підприємству необхідно не втрачати наявних та залучати нових споживачів, задовольняти якісно та своєчасно їх потреби, вести статистичний облік, що є запорукою успішного розвитку бізнесу, та мати альтернативні варіанти готових рішень, на які можна спиратись при безпосередній роботі з клієнтом. Тому основним стимулом для впровадження CRM-системи є розширення кількості покупців, необхідним для організацій, які безпосередньо працюють з клієнтами та є орієнтованими на виконання конкретних замовлень, проектів. Основними особливостями CRM-систем є те, що вони мають єдине місце зберігання інформації про клієнта, де знаходиться історія про всі випадки взаємодії з певним клієнтом, забезпечуючи можливість синхронізації та управління множинністю каналів взаємодії і ведення постійного обліку роботи з клієнтами, необхідними для прийняття управлінських рішень [1]. Підприємствам, що намагаються досягнути бізнес-досконалості, необхідно приділяти більшу увагу удосконалення досвіду взаємодії з клієнтами, в чому можуть допомогти CRM-системи [2]. Такі програмні продукти дозволяють створити інтегровані інформаційні середовища та єдиний простір, що підвищує ефективність як внутрішніх, так і зовнішніх комунікацій,

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

257

дозволяє краще здійснювати моніторинг потреб клієнтів та управління замовленнями у міжнародному конкурентному середовищі. Існують два типи CRM-системи, які відрізняються за своєю технологією впровадження: Saas та Standаlone. Saas (система як сервіс) – це система, програмне забезпечення якої знаходиться на сервері постачальника, доступ до якого відбувається через он-лайн браузер, клієнтську програму та через мобільний додаток. Основними недоліками такої системи є деякі обмеження, зокрема неможливість зміни коду продукту, необхідність постійного доступу до Інтернету та додаткова оплата за кожну резервну копію бази даних [1]. Серед позитивних рішень можна навести такі, як: можливість автоматичного оновлення програми, яка реалізується постачальником та відсутність необхідності власного серверу для розміщення програмного забезпечення. Standаlone – це програмне забезпечення CRM-системи, яке потребує наявності власного сервера для установки, робота якої напряму залежить від кадрових і технологічних ресурсів. Функціонування програмного забезпечення Standalone кожна компанія може встановити в залежності від своїх потреб, особливо коли необхідно запровадити незапрограмовані рішення, що є беззаперечно зручніше. Серед недоліків можна виділити те, що програма має високу трудомісткість в обслуговуванні та потребує технологічних знань персоналу щодо налагодження роботи програми, що призводить до втрат часу та коштів на навчання. Найчастіше для середнього та малого бізнесу обирається Saas, оскільки така система не потребує детальних змін, а налагодження системи не потребує додаткових знань персоналу, оскільки постачальник надає усі необхідні послуги. Зроблено висновок, що використання CRM-системи організаціями, які безпосередньо працюють з клієнтами, збільшує рівень продажів, коло покупців та рівень прибутків, що підвищує рівень конкурентоспроможності підприємства, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність, в умовах ринкової економіки. При цьому необхідно правильно розрахувати, яке саме програмне забезпечення використовувати в залежності від специфіки і масштабів діяльності, потреб організації та визначити рівень необхідності запровадження такої системи. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Пепперс Д. Управление отношениями с клиентами [Текст] / Д. Пепперс, М.. Роджерс. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2014. – 336 с. 2. Robles P. The five biggest benefits of CRM systems [Електронний ресурс] / P. Robles // Econsultancy.com. – 2015. − Режим доступу: https://econsultancy.com/ blog/66287-the-five-biggest-benefits-of-crm-systems/

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

258 УДК 338.246.025.3:656.07

Шматок Ю.В.

аспірантка кафедри транспортних технологій і логістики Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана П. КонашевичаСагайдачного, м. Київ, Україна

ОСНОВНІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОРСЬКИХ ПОРТІВ

В зв’язку з інтеграцією України в європейський простір та оскільки розвиток портової галузі залежить і від екологічної безпеки, посилюється необхідність адаптації екологічного менеджменту українських портів до європейських та світових нормативів та стандартів. В Україні порти з офіційним статусом ЕкоПорт відсутні, що знижує конкурентоспроможність вітчизняних портів на світовому ринку. Тому питання впровадження екологічного аспекту в діяльність українських морських портів є досить актуальним. Зазвичай порти мають сертифікати декількох систем екологічного менеджменту: ISO 14001, EcoPorts, EMAS чи AAPA, які вказані в таблиці 1. Таблиця 1 Основні системи екологічного менеджменту портів Ознака Система екологічного менеджменту порту ISO 14001 Розроблено

Міжнародна організація зі стандартизації

EcoPorts SDM + PERS Європейська організація морських портів 1994 Европа та Азія

EMAS Європейська комісія екоменеджменту та аудиту 1995 Світ

AAPA

Американська асоціація портової влади Рік 1972 1992 Діє Світ Західна півкуля Галузь Всі галузі Портова Всі галузі Портова Основна ціль розроблення створення в зменшення керівництво з системи стан- портах ефекти- впливу на управління дартів для вних умов навколишнє навколишнім управління управління середовище середовищем, навколишнім системою шляхом призначене середовищем, захисту навко- пошуку для надання підвищення лишнього інструментів допомоги ефективності середовища в поліпшення портам в використання Європі екологічних ефективному ресурсів, знихарактериуправлінні їх ження втрат і тик екологічними витрат. проблемами На початок 2017 року у світі нараховується 526 портів. За даними Європейської організації морських портів статус ЕкоПорт мають 93 порти з Європи та Йорданії,

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

259

Турції. Основна мета екологічної діяльності морського порту - сталий розвиток порту з постійним вдосконаленням його екологічної продуктивності та забезпечення здійснення охорони природного середовища. Зважаючи на те, що порти мають свої особливості, різні проблеми, різні фінансові та регулюючі повноваження, різний досвід, різну історію екологічного менеджменту то і підхід впровадження екологічних стандартів має бути особливим та унікальним для кожного порту. Порти по всьому світу зробили значний прогрес у визнанні необхідності скорочення впливу на навколишнє середовище від портових операцій. В екологічному плані діяльність портів поділяється на декілька секторів. В кожному порту основні операції можуть різнитися в залежності від типу і обсягу продукції та є загальні види діяльності: технічне обслуговування транспортних засобів та вантажно-розвантажувальні роботи. Управління охороною природи портів має два напрями: 1) Розвиток управління захисту і поліпшення стану навколишнього середовища, 2) Природоохоронні операції, пов'язані з повсякденною діяльністю порту. Таким чином, українські порти для розвитку своєї екологічної діяльності мають здійснювати кроки в наступних напрямах: 1. Пошук екологічних стандартів, ефективних прикладів впровадження та вдосконалення еко-менеджменту порту. 2. Забезпечення оперативних і інфраструктурних умов в порту для поліпшення екологічних показників в районі порту та покращення обслуговування користувачів порту . 3. Створення стимулів для користувачів порту щодо вдосконалення екологічних показників. 4. Взаємодія з користувачами порту та компетентними органами в обміні знаннями, засобами і навичками, логістиці. 5. Забезпечення порту механізмами дотримання належної екологічної практики й відповідності. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Экология морских портов - вопрос не первый, но и не второй. http://www.uspa.gov.ua/ru/press-tsentr/analitika/analitika-2015/3529-ekologiyamorskikh-portov-vopros-ne-pervyj-no-i-ne-vtoroj 2.Environmental Management Handbook // http://www.aapaports.org/empowering/content.aspx is EMAS? Eco-Management and Audit Scheme // 3.What http://ec.europa.eu/environment/emas/index_en.htm 4. ESPO Green Guide; Towards excellence in port environmental management and sustainability // http://ecoports.com/templates/frontend/pdf/ espo_green %20guide_ october%20_final.pdf

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

260 УДК 515.2

Юрчук О.В.

студентка групи ЕКО-172м, Київський університет культури, м. Київ, Україна

Вецепура Н.В.

к.е.н., доцент кафедри міжнародного туризму, Київський університет культури, м. Київ, Україна

АНАЛІЗ УМОВ БЕЗЗБИТКОВОСТІ ЦІНОВИХ РІШЕНЬ

Практика господарювання сьогодні показує, що при прийнятті рішень щодо ціни реалізації продукції менеджери стикаються із проблемою узгодження антагоністичних інтересів. Фінансові менеджери виходять з того, що ціна має бути настільки високою, щоб покрити витрати і забезпечити прибуток. При цьому використовують економічну модель ціноутворення. Головною характеристикою економічної моделі ціноутворення є припущення, що підприємство прагнутиме встановити ціну реалізації на рівні, який забезпечує максимальний прибуток. Зміна ціни може безпосередньо впливати на обсяг реалізації на прибуток підприємства [1]. На практиці точно встановити взаємозв'язок ціни і попиту досить складно. Проте керівний склад підприємства завжди прагне визначити попит при різних рівнях цін реалізації (таблиця 1). Таблиця1 Значення попиту при різних рівнях цін реалізації Ціна, грн. Обсяг продажів, шт. Р1 Q1 Р2 Q2 Р3 Q3 . . Рn Qn Потім визначається аналітична залежність обсягу продажів від ціни, тобто Q = f(P). Якщо витрати на виробництво змінюється пропорційно обсягу виробництва, то тоді модель визначення оптимальної ціни має такий вигляд:

 Прибуток = Р ⋅ f ( P) − z ⋅ f ( P) → max (1),  0 ≤ f ( P ) ≤ N

де z - витрати на виробництво однієї одиниці продукції, грн. N - потужність підприємства, шт. Якщо величина витрат підвласна ефекту масштабу, то необхідно зібрати статистичні дані про величину витрат і обсяг виробництва (таблиця 2):

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

261

Таблиця 2 Дані про величину витрат і обсяг виробництва Обсяг виробництва, шт. Витрати Q1 Z1 Q2 Z2 Q3 Z3 . . Qn Zn Потім визначається аналітична залежність величини сукупних витрат від обсягу виробництва, тобто Z= f(Q). Тоді економічна модель має вигляд:

 Прибуток = Р ⋅ f ( P ) − f (Q) → max  0 ≤ f ( P ) ≤ N

(2).

Якщо мають місце обмеження на фінансові можливості підприємства, тоді:  Прибуток = Р ⋅ f ( P) − f (Q) → max   Витрати = f (Q) ≤ Z ′ 0 ≤ f ( P) ≤ N 

(3). Оптимізаційна модель дозволяє визначити таку ціну, при якій підприємство чекає отримати максимальний прибуток, при обсязі виробництва не перевищуючому потужність підприємства і при обмежених фінансових можливостях [1,2]. Розглянута модель ціноутворення має ряд недоліків, перешкоджаючих її широкому вживанню: – важко визначити аналітичну залежність попиту від ціни Q = f(P) і залежність витрат від об'єму виробництва Z= f(Q); – не враховує всієї решти чинників, що впливають на ціну; – припускає тільки одну мету підприємства – максимізацію прибутку. Іншу думку, від думки фінансових менеджерів, мають маркетологи та менеджери з продажів вважають, що ціни мають бути настільки низькими, щоб забезпечити необхідний обсяг реалізації. Забезпечити оптимальне поєднання інтересів та прийняти ефективне рішення щодо встановлення ціни допомагає аналіз додаткової беззбитковості. Для здійснення цього аналізу необхідно визначитися з базовим варіантом, який відбиває поточні або плановані обсяги продажу і прибутковості за умов поточної ціни. Після цього необхідно з'ясувати: – на скільки треба збільшити обсяги реалізації для збільшення доходів за умов зменшення ціни; – на скільки можуть зменшитися рівні реалізації, перш ніж зростання ціни стане нерентабельним. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Івченко І.Ю. Моделювання економічних ризиків і ризикових ситуацій / І.Ю. Івченко.- К., 2007. – 344 с. 2. Камінський А.В. Економічний ризик та методи його вимірювання / А.В. Камінський. –К.: Козаки, 2002. – 120 с.

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

262 УДК 336.368-338.48

Яворенко М.А.

Студент групи ФТ-3-1 Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

Софійчук К.К.

К.е.н., доц. кафедри туризму Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОНЛАЙН-СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

Вступ. Інтернет-технології все більше проникають в різні сфери життя людей. Вже нікого не здивуєш купівлею товарів в інтернет-магазинах, замовленням квитків онлайн, а також веденням бізнесу у «всесвітній павутині». Максимально спрощуються методи ведення документації та зберігання цінної інформації. Тому й не дивно, що подібні зміни відбуваються і в сфері страхування. Постановка проблеми. Багато страхових компаній вже сьогодні змушені були налаштовувати свій бізнес таким чином, щоб залишатися в тренді сучасної торгівлі. Крім того, в країнах, що розвиваються, темп зростання директ-страхування в кілька разів вище в порівнянні ринками Західної Європи, тому з цієї точки зору український ринок онлайн-страхування вельми перспективний і потребує дослідження. Виклад основного матеріалу. Онлайн-страхування — це укладання страхового поліса безпосередньо через Інтернет-сайт страхової компанії або страхового посередника. Воно включає в себе: вибір страхового продукту, розрахунок тарифу і страхової суми, підписання поліса, оплату, організацію огляду об'єкта страхування та доставки паперової версії поліса (якщо цього вимагають умови страхування). Для страхових компаній інтернет-страхування належить до прямого каналу реалізації страхових послуг. Прямий продаж передбачає офісний продаж або продаж «face-toface» (коли клієнт самостійно звертається до офісу страховика) та дистанційний продаж (коли спілкування з клієнтом здійснюється з використанням новітніх технологій). Дистанційний продаж, як правило, передбачає продаж через телефон та Internet. Вперше технології дистанційного продажу були застосовані за допомогою телефонного зв'язку компанією Direct Line Insurance в 1985 році, а перші продажі полісів через Internet були в 1997 році. Слід зазначити, щодієвість дистанційного каналу продажу доведено світовою практикою [1]. Цей спосіб продажів, насправді, вкрай зручний і вигідний як для страхувальників, так і для страховиків. Страхувальник має унікальну можливість придбати страхову послугу в будь-який зручний час і з будь-якого місця, де є Інтернет. У типових програмах страхування за кілька хвилин можна визначити вартість послуги та оформити замовлення. Можна виділити наступні переваги онлайн-страхування: 1. Спрощення процесу страхування за допомогою наочного і інтуїтивно зрозумілого способу порівняння, вибору страхової компанії і страхових продуктів; 2. Автоматизація розрахунку страхової суми і тарифів за допомогою страхового калькулятора; 3. Простота та універсальність способів оплати (банківський переказ, платіжні картки, електронні гроші, готівковий розрахунок);

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

263

4. Мінімізація «людського» чинника: відсутність у більшості випадків необхідності зустрічі і спілкування з представниками страхової компанії. 5. Можливість для страхувальника отримати знижку при замовленні страхового полісу через інтернет (така практика поширена в країнах Західної Європи). 6. Можливість страховиків аналізувати асортимент послуг своїх конкурентів, звернувшись на їхні сайти. Страхування в режимі онлайн для українського ринку є поки ще річчю незвичною. Причин цьому декілька. Законодавство передбачає обов'язкову наявність в договорі страхування підписів сторін. Таким чином, єдиною легітимною формою договору страхування залишається паперовий документ, що ускладнює логістику онлайн-оформлення договору. Крім того, розвиток активних продажів гальмується низькою купівельною спроможністю населення, недовірою до страхових компаній, до страхування як такого, нерозвиненою системою електронних платежів, а також низькою страховою культурою. Охоплення страховими послугами потенційних страхувальників наразі невисоке, і черг бажаючих перекласти свої ризики на плечі страхових компаній поки що не спостерігається. Найбільшою популярністю в Україні серед продажів через Інтернет користуються прості та зрозумілі страхові продукти, такі як страхування подорожуючих закордон, медичне страхування, КАСКО, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхування майна фізичних осіб тощо [2]. Статистика онлайн-страхування в інших країнах красномовно свідчить про перспективність цього способу продажів. Привабливими для оформлення договору через інтернет є типові продукти, з чітким алгоритмом встановлення страхових сум, тарифів і платежів. Приміром, у сусідній Польщі 2014 року через прямі канали (за даними Polska Izba Ubezpieczeń) укладено понад 5 млн. договорів страхування (в т.ч. понад 1,3 млн. договорів ОСЦПВ, понад мільйон договорів страхування від нещасного випадку, понад 500 000 договорів майнового страхування і майже 250 000 договорів каско). У наших західних сусідів приблизно кожен 15-й договір транспортного страхування (каско, ОСЦПВ) укладається через Інтернет або по телефону, а обсяг онлайн-продажів (1 млрд. злотих) співставний із загальним обсягом українського роздрібного ринку. За даними MOUNT ONYX за 2012 рік за рахунок прямих продажів, в тому числі продажів через Інтернет, страхові компанії отримали близько 80 млн євро [3]. При цьому, варто зазначити, що в 2012 році 232 страхові компанії Європи використовували Інтернет з метою просування своїх послуг. У Німеччині, наприклад, ринок прямих продажів страхових послуг високо конкурентний, тому існує практика надання знижок, що позитивно позначається на обсягах реалізації. Разом з тим, на європейських ринках кількість дрібних гравців на страховому ринку, які здійснюють прямі та онлайн-продажі є переважаючою. Загалом, у 2012 році страховики активно використовували 27 каналів онлайн-продажу. У 2012 році з усіх основних гравців в Європі, 58 % були міжнародними (з присутністю в більш ніж одній європейській країні), 42 % – виключно національне гравці з активною роботою тільки на внутрішньому ринку. Наприклад, у Великобританії в основному працюють міжнародні групи, в Нідерландах – домінують національні групи. У загальній складності, більше 20 міжнародних страхових груп діють як міжнародні гравці онлайн-ринку.

264

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

Серед найбільших гравців ринку онлайн-продажів – провідні міжнародні страхові групи Європи, серед яких Allianz, Generali, AXA і RSA. Висновки. Отже, хоча ринок онлайн-страхування нині користується попитом на ринках Європі, в Україні він не набув значного поширення. Це пов’язане, перш за все, з недосконалістю українського законодавства – закон передбачає обов’язковий підпис обох сторін договору страхування, поки що виключаючи можливість здійснення електронного-підпису. Іншою причиною, є неготовність населення страхуватися таким чином. Адже в Україні ризики інтернет-платежів залишаються на високому рівні. Для подальшого розвитку інтернет-страхування необхідно, щоб сайти страхових компаній чи страхові портали мали достатнє інформаційне наповнення і забезпечували для клієнтів ряд можливостей, а саме: − отримання достовірної інформації про діяльність страхової компанії та її послуги; − розрахунок за допомогою онлайн калькулятора вартості страхового полісу; − здійснення дистанційної оплати страхового поліса та страхових виплат в разі настання страхового випадку; СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Приказюк Н.В., Моташко Т.П. Зарубіжний досвід реалізації страхових продуктів / Н.В. Приказюк, Т.П. Моташко // Формування ринкових відносин в Україні – 2009. – №5. – С. 138-142. 2. Е. Чумаченко. Текущая ситуация и перспективы развития онлайн страхования в Украине. [Електронний ресурс] // news.maanimo.com [сайт]. – Режим доступу: https://news.maanimo.com/experts/tekushhaya-situatsiya-i-perspektivyi-razvitiya-onlaynstrahovaniya-v-ukraine-283 3. Online Insurance Trends: Country Reports Europe. [Електронний ресурс] // MOUNT ONYX [сайт]. – Електрон. дані. – 180 Р. – 2012. – Режим доступу: www.mountonyx.com.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

265

УДК 304.444

Яриніч О.В.

студент 1 року магістратури, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне, Україна

Казначеєва Л.М.

к.і.н., доцент кафедри культурології і музеєзнавства, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне, Україна

ТЕХНОЛОГІЯ ФАНДРАЙЗИНГУ В СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ (НА ПРИКЛАДІ ПОШТОВИХ ПРОЕКТІВ)

У соціокультурній сфері України впродовж останнього десятиліття відбулися вагомі трансформаційні процеси, які знаменували активне переймання світового досвіду і його впровадження в Україні з урахуванням національних особливостей. На практиці почали застосовуватись новітні інформаційні технології й модернові форми соціокультурного проектування, що, без сумніву, відповідало й продовжує відповідати потребам і запитам сучасного споживача. Поштові проекти як різновид соціально-культурних проектів вчасно відреагували на ці зміни в українському суспільстві. До того ж їх поява була зумовлена зростанням ролі комп’ютеризації та доступності населення до мережі Інтернет. Націлені на відродження традицій листування, подолання й пом’якшення багатьох вітчизняних соціальних і культурних проблем, вони швидко адаптувалися до нових умов, взявши курс на модернізацію власної діяльності шляхом активного використання електронних медіа і PR-технологій – спонсорінга й фандрайзингу, а також різних форм благодійництва – меценатства, волонтерства тощо. Серед найбільш перспективних напрямів застосування PR-технологій у соціокультурній сфері України дослідники виділяють саме технологію фандрайзингу [1, с.44]. Фандрайзинг (англ. fund – ресурси, фінансування, raise – знаходження, збір) – спланована і безперервна діяльність, спрямована на залучення ресурсів у проекти [2]. Під ресурсами (матеріальними і нематеріальними) розуміють не лише фінансові засоби, а й людські, інформаційні, юридичні ресурси, певні послуги, обладнання тощо [3, с.32]. Ефективність даної технології перевірена за кордоном, де вона вже стала атрибутом повсякденної діяльності проектів і зарубіжних закладів культури [1, с.42]. Вітчизняні поштові проекти, як комерційні («Добра листівка», «Відродження української поштової листівки)», так і некомерційні («Листи в АТО», «Ukraine Revolution Post», «Поетична пошта»), застосовують фандрайзинг, у першу чергу, з метою пошуку додаткових, як правило, фінансових ресурсів, яких не вистачає для розвитку проектів, необхідних для здійснення діяльності та цільової реклами, а також пошуку зацікавлених осіб для подальшого партнерства чи співпраці. Проекти активно залучають Інтернет, соціальні мережі як спосіб поширення інформації, електронну пошту, здійснюють координацію за допомогою сайтів і офіційних сторінок, що є також складовою проведення фандрайзингової діяльності [4, с.40]. Це розширює сферу впливу подібних ініціатив і межі міжкультурної комунікації, адже значна частина проектів або залучає іноземне втручання у вигляді творчої співпраці (приміром, художників), або безпосередньо реалізовується за кордоном. Сюди слід віднести й наявність самостійних благодійних товариств і фондів [1,

266

Секція «Стратегії розвитку економіки, соціокультурної сфери, освіти та науки»

с.44], якими опікуються поштові проекти (наприклад, «Добра листівка» співпрацює з благодійними фондами «Місія в Україну» і «Берегиня Полісся» або «Сонячні листи» – благодійна програма соціальної та психологічної реабілітації дітей, які втратили батька під час війни на Сході України). У фандрайзингу також широко практикуються спеціальні разові заходи – конкурси, аукціони, презентації, конференції, під час підготовки і проведення яких привертається увага потенційних донорів до проекту [5, с.209]. Однак через обмежені фінансові можливості організатори поштових проектів, як правило, обирають менш затратні форми – ярмарки, форуми, фестивалі, до яких долучаються в якості учасників або волонтерів. Для прикладу, в рамках проекту «Відродження української поштової листівки» відбулося чимало всеукраїнських і міжнародних виставокярмарок, проведено декілька творчих конкурсів і акцій, організовано круглий стіл «Поштова листівка – бізнес-рішення для добрих справ» і т.д. Отже, технологія фандрайзингу відіграє одну з ключових ролей у діяльності поштових проектів, розкриваючи їх нові можливості й перспективи, актуальність і важливість для сучасного українського суспільства. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Кияниця Є. О. Перспективи використання технології паблік рілейшнз у соціально-культурній сфері України [Електронний ресурс] / Є. О. Кияниця // Вісник Книжкової палати : Науково-практичний журнал. – 2014. – № 9. – С. 43-48. – Режим доступу : http : //elibrary.kubg.edu.ua/4535/. 2. Лісовець О. В. Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями : навч. посіб. [Електронний ресурс] / О. В. Лісовець. – К. : АКАДЕМІЯ, 2011. – 256 с. – Режим доступу : http : //westudents.com.ua/ glavy/88518-sutnstfandrayzingu.html. 3. Куликова Ю. П. Фандрайзинг в сфере культуры [Електронний ресурс] / Ю. П. Куликова // Вестник Томского государственного университета. – Выпуск № 4 (8). – 2012. – С. 32-39. – Режим доступу : http : //cyberleninka.ru/article/ n/fandrayzingv-sfere-kultury. 4. Чернявська О. В. Фандрайзинг : навч. посіб. / О. В. Чернявська, А. М. Соколова. – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – 188 с. 5. Сарыев М. Р. Фандрайзинг как общественное явление и сфера деятельности [Електронний ресурс] / М. Р. Сарыев // Медико-социальные и психологические аспекты безопасности промышленных агломерацій : материалы Межд. науч.-практ. конф. (Екатеринбург, 16-17 февраля 2016 г.). – Екатеринбург : УрФУ, 2016. – С. 206 – 214. – Режим доступу : http : //elar.urfu.ru/bitstream/ 10995/38035/1/msip_2016_29.pdf.

267

Секція

«ТЕХНОЛОГІЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ В КУЛЬТУРІ, ОСВІТІ ТА НАУЦІ»

Секція «Технології візуалізації інформації в культурі, освіті та науці»

268 УДК 168.522:004.946

Волинець В.О.

аспірантка, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ТИПИ І РІЗНОВИДИ КОМП’ЮТЕРНОЇ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

На сьогоднішній день глобальним світовим кіберпростором стала мережа Інтернет, яка дала поштовх для розвитку віртуальних технологій. Залежно від характеру взаємодії людини з віртуальним середовищем, фахівці виокремлюють три його види (чи форми): пасивний, дослідницький та активний [1]. При роботі з пасивною віртуальною реальністю користувач виступає в якості звичайного глядача, здатного отримувати інформацію, але не керувати нею. На відміну від пасивного, дослідницьке віртуальне середовище дає змогу переміщуватися всередині нього, а активне – взаємодіяти з ним, вносячи будь-які корективи в його роботу. Відповідно до рівня розвитку інформаційних технологій, третій вид поки що лише частково доступний для дослідників кіберпростору, але вже зараз багато аналітиків називають його основою так званого «цифрового майбутнього людства» [1]. Український дослідник С. Дацюк пропонує розрізняти такі два види віртуальної реальності: а) модельована віртуальна реальність, б) інтерактивна віртуальна реальність [2]. З цього приводу С. Орєхов зауважує, що при незначному розходженні ці дві точки зору роблять акцент на тому, що віртуальній реальності притаманна інтерактивна, змінна діяльність як для створюваних технічними системами об’єктів, так і для образів цих об’єктів у психіці людини [3]. Іншими словами, світ віртуального не можна звести до сукупності мікросхем, – це поняття має також і психологічний характер. Розробка критеріїв типології вимагає окремого всебічного вивчення, але враховуючи тенденції розвитку віртуальної реальності в світі і виходячи з відмінних характеристик, за якими виокремлюються різні типи «реальностей» – рівень або глибина занурення у віртуальний простір, реальність відображуваних віртуальних об’єктів і своєрідний спосіб взаємодії з ними, доцільно розрізняти три суміжні між собою технології: Virtual reality – VR (віртуальна реальність), Augmented Reality – AR (доповнена реальність), і Mixed reality – MR (змішана реальність). Слід зазначити, що термінологічні межі цих понять доволі розмиті, і змішану реальність іноді називають «гібридною реальністю», а є ще такі терміни, як «програмована реальність» та «віртуальна реальність з повним зануренням» (immersive VR) тощо [4]. Доповнена реальність не змінює людського бачення навколишнього світу і його сприйняття, а лише доповнює реальний світ штучними елементами і новою інформацією. Іншими словами – це результат введення в тривимірне поле сприйняття людини різних віртуальних даних, які сприймаються як елементи реального світу. Їхня мета – доповнити інформацію про оточення і поліпшити її сприйняття (хоча на практиці навряд чи вдасться обійтися без відвертої реклами, що відволікає увагу і заважає зосередитися) [4]. У результаті з’явилося багато мобільних додатків з доповненою реальністю, які стають у нагоді під час подорожі, для гри або навчання. Змішана реальність щось середнє між віртуальною і доповненою реальністю, яка дає змогу людині бачити віртуальні об’єкти, закріплені в конкретних точках існую-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

269

чого простору, і сприймати їх за об’єкти реальності. За цю особливість змішану реальність називають ще гібридною. Пристрої змішаної реальності спрямовані на те, щоб привнести в наш буденний світ часточку віртуальності та забезпечити взаємодію із цифровими елементами так, ніби вони є реальними об’єктами. [5]. Змішана реальність не вимагає повного занурення користувача, а також дає змогу взаємодіяти з реальним середовищем. Віртуальна реальність повністю занурює користувача у заздалегідь змодельований світ й ізолює його від реального. Людина занурюється у віртуальне середовище, одягаючи шоломи віртуальної реальності та використовуючи інші спеціальні пристрої: системи трекінгу голови, очей, рухів тіла, рукавички, 3D-контролери, пристрої зі зворотним зв’язком, платформи, датчики, які сприяють створенню відчуття реалістичності перебування в цифровому просторі. Важливим є ефект присутності та відчуття занурення в інший простір. У віртуальному світі розробники прагнуть імітувати взаємодію зі створюваним середовищем шляхом впливу на наявні в людини органи відчуттів. Поки успішно освоєно вплив на зір і слух. Таким чином, можна констатувати різні погляди вчених і практиків на питання типології віртуальної реальності. Однак слід звернути увагу на деякі моменти, пов’язані з часовими межами здійснених ними досліджень. По-перше, сьогодні неправомірно ототожнювати технології віртуальної реальності кінця 1990-х рр. і сучасні розробки в цій сфері. По-друге, відсутність донині чітких критеріїв типології та відповідних методологічних підходів ускладнює процес класифікації видів віртуальної реальності. По-третє, швидкі темпи розвитку VR-технологій провокують суттєве відставання теорії від практики. Тому типологія віртуальної реальності вимагає подальшого ґрунтовного дослідження. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Кондратьев И. Технология – виртуальная, результат – реальный // Computerworld. – 1997 – № 35. 2. Дацюк С. Виртуальная реальность [Электр. ресурс] / С. Дацюк. – Режим доступа: http://www.uis.kiev.ua/~_xyz//vr_enc.html. – Название с экрана. 3. Орехов С. И. Поиск виртуальной реальности: монография / С. И. Орехов. – Омск : Изд-во ОмГПУ, 2002. – 183 с. 4. Иванов К. Смешанная реальность, AR, VR – типы виртуальных удовольствий [Электр. ресурс] / К. Иванов. – Режим доступа: https://www.iguides.ru/main/gadgets/smeshannaya_realnost_ar_vr_tipy_virtualnykh_udo volstviy/. – Название с экрана. 5. Mixed Reality: реальность, которой нет [Электр. ресурс]. – Режим доступа: http://applerepair.com.ua/mixed-reality-realnost-kotoroj-net/. – Название с экрана.

Секція «Технології візуалізації інформації в культурі, освіті та науці»

270 УДК 519.85

Горбатых Д.А.

Студент группы КН-13-2, Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г.Харьков, Украина

Урняева И.А.

Ассистент кафедры системотехніки, Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г.Харьков, Украина

РАЗРАБОТКА КОМПОНЕНТОВ 2D ПЛАТФОРМЕРА

В наше время индустрия компьютерных развлечений занимает огромную долю рынка, наравне с кинематографом. С каждым годом количество компаний, занимающихся созданием видеоигр и подобных им развлечений растет с поразительной скоростью, не говоря уже о независимых разработчиках, коих тысячи. Платформеры появились в начале 1980-х, когда игровые консоли не были достаточно мощными, чтобы отображать трёхмерную графику или видео. Они были ограничены статическими игровыми мирами, которые помещались на один экран, а игровой герой был виден в профиль. Персонаж лазал вверх и вниз по лестницам или прыгал с платформы на платформу, часто сражаясь с противниками и собирая так называемые «пауэр-апы». Первыми играми этого типа были Space Panic и Apple Panic. Вскоре процесс прохождения уровня перестал быть в основном вертикальным и стал горизонтальным с появлением длинных многоэкранных прокручивающихся игровых миров. Считается, что начало этому положила выпущенная фирмой Activision в 1982 году игра Pitfall! для консолей Atari 2600. Сейчас существуют очень продвинутые с технической точки зрения игры, однако Платформеры вновь становятся популярными среди игроков, как новоприбывших, так и матерых старичков. Поэтому было принято решение создать очередной 2D Платформер, учитывая весь тот опыт, который приобрел этот жанр за годы своего существования, внедрив в него некоторые свежие идеи. В игре будет присутствовать следующие игровые механики: – Передвижение главного героя, включая двойной прыжок. – Возможность атаковать врагов, расположенных на игровом уровне. – Возможность подбирать полезные\вредные бонусы. – Терять здоровье при получении урона, смерть. – Случайное поведение врагов при виде главного героя. Игрок будет управлять главным героем. Чтобы закончить каждый игровой уровень, ему будет необходимо пройти из стартовой точки А, до конечной точки В, не умирая. Игроку будут противостоять враги (неиграбельные персонажи), поведение которых будет случайно, а также разного рода ловушки, размещенные на уровне. Чтобы усилить\ослабить героя на небольшое время, игроку предоставляется возможность подбирать бонусы, размещенные случайным образом. В качестве инструмента разработки был выбран Unity[1]. Unity - это инструмент для разработки двух- и трёхмерных приложений и игр, работающий под операционными системами Windows, Linux и OS X. Созданные с помощью Unity приложения работают под операционными системами Windows, OS X, Windows Phone, Android, Apple iOS, Linux, а также на игровых приставках Wii, PlayStation

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

271

3, PlayStation 4, Xbox 360, Xbox One. Особенности: • Несколько сценарных языков программирования: C#, JavaScript (модификация) и Boo; • Возможность мгновенного запуска игры; • Простая работа с ресурсами через Drag-and-Drop; • Широкие возможности импорта • Кроссплатформенность • Наличие магазина с готовыми решениями • Наличие бесплатной версии с некоторыми ограничениями В качестве языка программирования будет использоваться C#[2]. C# относится к семье языков с C-подобным синтаксисом, из них его синтаксис наиболее близок к C++ и Java. Язык имеет статическую типизацию, поддерживает полиморфизм, перегрузку операторов (в том числе операторов явного и неявного приведения типа), делегаты, атрибуты, события, свойства, обобщённые типы и методы, итераторы, анонимные функции с поддержкой замыканий, LINQ, исключения, комментарии в формате XML. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ 1) Thorn A. – Pro Unity Game Development with C# [1] / A. Thorn – 2014. – 348с. 2) Троелсен Э., Джепикс Ф. – Язык программирования C# 6.0 и платформа .NET 4.6.[2] / Э. Троелсен, Ф. Джепикс – 2016. – 1440c.

Секція «Технології візуалізації інформації в культурі, освіті та науці»

272 УДК 004.9

Марченко І.О.

студентка групи КН-1302, Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ, Україна

Ткаченко О.М.

КОНЦЕПЦІЯ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО ДРУКУ В КОПІ-ЦЕНТРІ

Проблемною особливістю роботи сучасних копі-центрів є швидкість обслуговування. Це веде до додаткових часових витрат клієнтів та зниження доходів самих центрів. У даний час подібні центри організовані таким чином, що клієнт, має при собі тверді копії матеріалів (для сканування/ксероксу) та/або їх електронні версії. Окрім друку і копіювання, центри також надають ряд інших послуг, таких як продаж канцелярії, фотографування і друк фото для документів тощо. Не є рідкістю і об'єднання з міні-студією, що зазвичай займається редагуванням фотографій для різних альбомів, чи портфоліо. Такий широкий спектр затребуваних послуг приваблює немало клієнтів, проте зазвичай оператор у копі-центі всього один. Завантаженість працівника призводить до формування великих черг, що, за наявності стабільного попиту, призводить до появи конкурентів. Часто можна побачити декілька копі-центрів поруч. Розрізняють такі підходи до реалізації черги колективного друку [1-2]: • Одноканальна система з очікуванням, а саме: жива черга з індивідуальним підходом до кожного клієнта протягом всього часу його обслуговування. Всі функції виконує один працівник. Інші клієнти при цьому очікують своєї черги. • Багатоканальна система з очікуванням частіше за все реалізується шляхом збільшення кількості обслуговуючих пристроїв (принтерів), але всіх людей зазвичай обслуговує один працівник. • Багатоканальна система з очікуванням з конвеєрним підходом обслуговування. Клієнтів обслуговує одразу декілька працівників, при чому кожний виконує свою функцію (вибір матеріалів для друку\прийом оплати\технічна підтримка). Мета роботи, що висвітлюється в даній публікації, полягає у створенні інформаційної системи дистанційного друку, яка дозволить зменшити навантаження на працівника копі-центру, забезпечення збільшення потоку клієнтів, що покращить ефективність роботи центру. Для більш оптимального використання наявних у підприємця ресурсів пропонується реалізація автоматизованої системи дистанційному друку. Її користувачами будуть співробітники копі-центрів і клієнти, які бажатимуть скористатися послугою дистанційного друку. Запропонована система складатиметься з двох частин (рис. 1): • Веб-ресурс, орієнтований на клієнта. Він дозволятиме сформувати замовлення, оплатити його і вибрати місце реалізації. • Програмне забезпечення, що розгортається на базі копі-центра і дозволяє

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

273

адміністратору корегувати інформацію про параметри послуг, які може виконувати конкретно ця точка реалізації. Також дане ПЗ буде підключатись до драйвера принтера, що дозволить системі працювати в автоматичному режимі.

Клієнт з ПК

Клієнт із смарт-пристроєм

Сервер Веб-ресурсу

Сервер копі-центру

Рис. 1. Загальна архітектура системи управління черги друку Для реалізації системи обрано технології: • MySQL, Apache HTTP-сервер, Apache Tomcat, Java EE, Java SF, Java Server Pages, Java Servlet, HTML, SVG, XML, SQL. Основними труднощами при розробці передбачаються такі: • Реалізація якісного клієнт-серверного ПЗ, що буде зв’язувати клієнта з копіцентром; • Реалізація управління принтером копі-центру із сервера в автоматичному режимі. Описаний підхід до проблематики заощадить час клієнта і оператора копі-центу. Це підвищить якість наданих послуг і збільшить прибутки підприємства. Використання сучасного інструментарію для побудови системи є запорукою її надійності і тривалого життєвого циклу. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Ладанюк А.П. Основи системного аналізу. – Вінниця, 2004. – 176 с. 2. Kalashnikow V. Mathematical methods queuing theory. – Kluwer Academic Publishers, 1994. – 385 p.

274

Секція «Технології візуалізації інформації в культурі, освіті та науці»

УДК 004

Петрусенко О.О.

студентка V-курсу, магістрант, Факультет музичного мистецтва, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ СВІТЛОДІОДНИХ ЕКРАНІВ В МУЗИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ НА ПРИКЛАДІ ДЖАЗОВОГО ФЕСТИВАЛЮ

На сьогоднішній день в Україні та світі майже всі масштабні події та масові заходи – спортивні, політичні, святково-урочисті, музичні, – супроводжуються використанням мобільних світлодіодних екранів. Один з перших світлодіодних екранів був розроблений в 1977 році Дж. П. Мітчеллом, він був монохромним і не викликав великого інтересу серед аудиторії споживачів. Пройшовши довгий шлях вдосконалення світлодіодні екрани почали широко використовуватися в ХХІ столітті. На сьогоднішній день світлодіодні екрани не мають аналогів і є єдиною технологією, яку використовують як в приміщеннях, так і на відкритому просторі, оскільки модулі, з яких виготовляються світлодіодні екрани мають захист від вологи і не піддаються впливу різких коливань температури. Поверхня екранів є чорною, матовою, в середині – яскраві світлодіоди, що допомагає зберігати чіткість зображення та яскравість кольорів навіть при сонячній погоді. Особливістю також є те, що вони споживають рекордно низьку кількість електроенергії, а цикли ввімкнення-вимкнення не мають значного впливу на термін роботи продукту – при цілодобовому використанні екран здатен прослугувати близько 10 років. Звернемо увагу на використання світлодіодних екранів під час джазових концертів та фестивалів в Україні. Джазова музика втілює свободу, що передається в її імпровізаційності та взаємодії виконавців під час виступу. Ця манера проведення виступів і комунікація між виконавцями мимоволі залучає до себе слухачів. Джазова музика є популярною в Україні у досить вузьких колах, а під час проведення таких заходів як, наприклад, "Альфа-джаз Фест", на території фестивалю встановлюються великі світлодіодні екрани, що допомагає залучати до прослуховування джазу більшу аудиторію слухачів. Кожен, хто не придбав білети на фестиваль, проходячи повз його територію може побачити та почути видатних виконавців, зробити для себе нові відкриття в світі музики. Використання світлодіодних екранів на відкритих майданчиках фестивалів допомагає глядачам отримувати нову інформацію та враження і, водночас, залишатися в комфортній, невимушеній атмосфері, спілкуватися, підспівувати, танцювати не заважаючи виконавцям. Використання світлодіодних екранів в музичній індустрії вирішує ряд питань: розповсюдження та популяризації музики, комунікації, допомагає у вирішенні

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

275

просторових задач та комфортності перегляду на великій площі. Світлодіодні екрани є легкими у транспортуванні та комфортними при встановленні, тому значно полегшують роботу організаторів та технічного персоналу. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Баюков А.В., Гітцевіч А.Б., Зайцев А.А. Напівпровідникові прилади: діоди, тиристори, оптоелектронні прилади.- Москва: Вища, 1984. 2. ГОСТ Р 52870-2007 «Средства отображения информации коллективного пользования. Требования к визуальному отображению информации и способы измерения» 3. Довідник / / Світлодіодне освітлення. Принципи роботи, переваги і області застосування.// Автор: Джонатан Вейнерт, ілюстрації: Чарльз Сполдінг. 4. Лосев О. В. У истоков полупроводниковой техники. – Л.: Наука, 1972. 5. Шуберт Ф. Є., «Світлодіоди» , Москва, ФИЗМАТЛИТ, 2008.

Секція «Технології візуалізації інформації в культурі, освіті та науці»

276 УДК 004.055

Рудько В.А.

студент групи КН-36с Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Мельник І. Ю.

к. т. н, доцент кафедри комп’ютерних наук Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

РЕДИЗАЙН, КОНТЕНТНА ОПТИМІЗАЦІЯ ТА ПОВНА ПРОГРАМНА МОДЕРНІЗАЦІЯ WEB-САЙТУ

Важко уявити життя будь-якого сучасного суспільства без web-технологій — структури, що ґрунтується на об'єднанні різних пристроїв в локальні і глобальні мережі за допомогою засобів різних мов програмування. Кожного дня до різноманітних web-технологій залучається велика кількість людей незалежно від їх віку та соціального статусу, для того, щоб прозоро і без обмежень отримувати необхідну інформацію та необхідні послуги, бути не тільки частиною цього простору, а й його активними творцями. З появою мобільних гаджетів та збільшенням інформаційного простору web-технологій, збільшується і актуальність використання технологій оптимізації контенту web-сайтів, удосконалення існуючих інтерфейсних стилів та виникнення нових програмних рішень. Сервіси, плагіни і додатки для роботи з web-сайтами допомагають аналізувати аудиторію користувачів і робити висновки про ефективність контенту. Для зручності аналізу, вже розроблено ряд сервісів і маленьких програм, які допомагають в зборі та аналізі інформації [1]. Web-сайт факультету економіки, права та інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв є засобом комунікації факультету з абітурієнтами та студентами вузу. Даний web-сайт був створений 01.01.2014 року з кількістю переглядів до 20-30 осіб за місяць. Використання сервісу Google Analytics надало можливість комплексно проаналізувати, в якому стані знаходиться сайт й визначити проблеми для подальшої його модернізації. Google Analytics зручний сервіс з можливостями об'єднання даних цього сервісу з іншими інструментами (Google Adsense і Google Webmaster) [2]. Проведений аналіз користування сайтом показав низьку відвідуваність і активність користувачів, незручність у використанні, необхідність більшого застосування сучасних web-технологій. Таким чином, для популяризації web-сайту основними практичними задачами визначено: суттєва зміна дизайну, обрання єдиного webстилю та оптимізація існуючого контенту. Основним концептуальним рішенням при виборі дизайну сайту обрано Material design - створення уніфікованого користувацького простору на всіх платформах, пристроях, незалежно від їх розміру і діагоналі екрану. Таким чином Google не буде сприйматися користувачами як пошуковик, або Android-смартфон як браузер Chrome або окремий сервіс GMail. Єдина концепція дизайну інтерфейсу і інтеграція всіх сервісів дозволила створити повністю новий користувальницький досвід, який інтуїтивно зрозумілий, легкий у використанні, містить в собі алгоритм взаємодії за аналогією з об'єктами матеріального світу і, більш того, стирає межу між реальним і

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

277

віртуальним світом [3]. Для розробки сайту була використана зв'язка системи управління вмістом Joomla версії 3.6.4 і конструктора контенту Zoo. В основу користувацького інтерфейсу обрано модульний Frontend Web Framework Uikit, що дало змогу застосовувати окремі компоненти: слайдера, каруселі, модальні вікна, лайтбокси тощо. Для оновлення web-сайту використовувалась php-бібліотека «minify» для компонування стилів сайту і скриптів в один файл, для скорочення кількості запитів на сервер і зменшення ваги сторінки, тим самим прискорення віддачі сторінки користувачеві. Замість класичного CSS (каскадних таблиць стилів) застосовувався препроцесор Less, основна перевага якого в можливості створення змінних (кольору, розмірів тощо) у будь-якому місці. Після використання необхідних стилів в Less відбулась його компіляція в CSS. Адміністративна частина сайту має істотні переваги на відміну від інших платформ і систем управління вмістом. Конструктор контенту Zoo дає можливості уніфікації окремих типів контенту (новин, анонсів, галереї). Контент Zoo дозволив створювати окремі типи контенту без перевизначення стандартних функцій системи управління вмістом Joomla. Після редизайну, повної програмної модернізації, та застосування сучасних технологій оптимізації контенту проведена оцінка привабливості web-сайту і аналіз можливостей його використання як рекламного майданчика. Визначено основні джерела трафіку (пошукові системи, соціальні мережі, каталоги, інші сайти). Проаналізовані позиції сторінок сайту в пошукових системах (Яндекс, Google) по відповідних запитах та географія, демографія відвідувачів. Повторний аналіз виявив, що кількість користувачів зросла на 10%, підвищився інтерес до контенту, кількість відвідування за місяць збільшилась на 19,7%. Показники активності: перегляди, відвідуваність на даному web- сайті після оптимізації збільшилися. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Беликус К. Как выбрать фреймворк для frontend-разработки [Електронний ресурс] // Хабрахабр. – 2016. - Режим доступу: https://habrahabr.ru/post/277547/ 2. Смірнов Н. Как проверить посещаемость сайта, чужого или своего [Електронний ресурс] // SEOKlub: Эффективные сайты наша профессия. – 2016. - Режим доступу: http://seoklub.ru/kak-proverit-poseshhaemost-sajta-chuzhogo-ili-svoego 3. REDMADROBOT Material Design: на Луну и обратно [Електронний ресурс] // Хабрахабр. – 2015. Режим доступу: https://habrahabr.ru/ company/redmadrobot/blog/252773/

278

Секція «Технології візуалізації інформації в культурі, освіті та науці»

УДК 378 : 004.93

Смірнова Л. Д.

студент 21 групи Балаклійська філія Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія», м. Балаклія, Харківська область, Україна

Смірнова Я. В.

к.п.н., викладач Балаклійська філія Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія», м. Балаклія, Харківська область, Україна

ВІЗУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ЗАСІБ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Національна стратегія розвитку освіти на період до 2021 року, прийнята в Україні, націлює на проведення психолого-педагогічних досліджень, орієнтованих на обґрунтування та розробку ефективних підходів до навчання, які спираються на продуктивні педагогічні ідеї та використання потенціалу сучасних інформаційнокомунікаційних технологій для їх реалізації [1]. Сучасні дослідження в галузі сприйняття інформаційних потоків людиною виявляють особливості роботи півкуль головного мозку з позицій усвідомленого тексту, масивів даних, схем тощо. Серед основних результатів звучить теза про більш швидке опрацювання людиною саме візуальних образів, через що актуальними стають ідеї подання інформаційного контенту в його образному (візуальному) форматі – схема, таблиця, діаграма тощо, і саме це сьогодні стає провідною ідеєю реформування галузі освіти, яке передбачає активне використання технологій візуалізації знань (О. Семеніхіна, М. Друшляк). Під візуалізацією сьогодні розуміють процес «одержання видимого зображення яких-небудь предметів, явищ, процесів, недоступних для безпосереднього спостереження» [2]. Теоретичні основи візуалізації навчальної інформації відображені в працях О. Асмолова, А. Вербицького, В. Давидова, З. Калмикової та інших. Особливості застосування візуалізації в навчальному процесі досліджувалися С. Арюткіним, Г. Брянцевою, С. Герасимовою, В. Койбічук, В. Кузовлевою, Е. Макаровою, Н. Манько, І. Марголіною, Н. Неудахіною, Є. Поляковою, А. Пуховим, А. Рапуто, О. Родею, С. Сергєєвим, Д. Шеховцовою та іншими. Створенню оригінальних прийомів комп’ютерної візуалізації навчального матеріалу, розробці нових методик її застосування у викладанні конкретних дисциплін присвячені роботи Л. Білоусової, Н. Житєньової, О. Мансурової, А. Соболєвої, Б. Стариченко, С. Шушкевич. Особливості мислення цифрового покоління відображені в роботах Г. Солдатова, О. Стрикун, Д. Фельдштейн та інших [3]. Візуалізація виступає потужним чинником освітнього процесу, дає змогу зробити складний навчальний матеріал зрозумілим, доступним для усвідомлення, сприяє осмисленому засвоєнню змісту навчання [4]. Візуалізація навчальної інформації дозволяє вирішити цілий ряд педагогічних завдань: забезпечення інтенсифікації навчання; активізації навчальної та пізнавальної діяльності; формування і розвиток критичного і візуального мислення; зорового сприйняття; образного представлення знань і навчальних дій; передачі знань та

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

279

розпізнавання образів; підвищення візуальної грамотності та візуальної культури майбутніх фахівців тощо. Сьогодні відома значна кількість візуальних засобів передачі інформації: мультимедійний проектор, екран/монітор комп’ютера, інтерактивна дошка тощо. Нині існує доволі широкий спектр електронних форм візуалізації навчального матеріалу. Серед них: комп’ютерні презентації; флеш анімації; відео/аудіо матеріали; зображення; діаграми; схеми; графіки, інтелект-карти. Візуалізація вихідних і проміжних даних обробки поточних і кінцевих результатів, відображених у зручній для користувача формі, відтворення теоретичного і практичного матеріалу методами комп’ютерної анімації, відеофрагментами, тестами, практичними завданнями для самоаналізу і самоконтролю – це ті освітні напрями діяльності викладача, що сприяють постійному динамічному оновленню методів і форм використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, дозволяють органічно поєднувати навчальну та пошуково-дослідну роботу студентів, оскільки збільшують зацікавленість останніх в навчанні, підвищують їх рівень конкурентоспроможності на ринку праці [5]. Отже, використання сучасних технологій візуалізації в освітньому процесі вищого навчального закладу створює передумови для підвищення якості та результативності навчання студентів. Разом з тим, візуалізація є потужним дидактичним інструментом, застосування якого має бути мотивованим, педагогічно доцільним, методично підкріпленим. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [Електронний ресурс] : Указ Президента України № 344/2013 від 25.06.13 року. – Режим доступу : http://ru.osvita.ua/legislation/other/36322/ 2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. та гол. ред. В. Т. Бусел]. – Ірпінь: Перун, 2003. – 1440 с. 3. Житєньова Н. В. Технології візуалізації в сучасних освітніх трендах / Н. В. Житєньова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. – №2. – С. 170 – 178. 4. Житєньова Н. В. Сутність візуалізації в навчальному процесі / Н. В. Житєньова // збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Сер. : Педагогічна. – 2013. – Вип. 19. – С. 18 – 21. 5. Батаєва Н. О. З досвіду використання інформаційних технологій при викладанні економіко-правових дисциплін / Н. О. Батаєва // Удосконалення освітнього процесу на основі інформаційно-комунікаційних технологій : збірник матеріалів ХVІ обласної науково-методичної конференції педагогічних працівників ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Харківської області (24 лютого 2017 року). – Х.: ХДАК, 2017. – С. 23 – 24.

Секція «Технології візуалізації інформації в культурі, освіті та науці»

280 УДК 378.147

Сорокін Д.К.

студент гр.ПЗ-12-д Технологічний коледж Дніпровського державного технічного університету, м. Кам’янське, Україна

Олійник Н.П.

викладач вищої категорії, викладач-методист, Технологічний коледж Дніпровського державного технічного університету, м. Кам’янське, Україна

ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКЛАДАННІ КУРСУ «КУЛЬТУРОЛОГІЯ»

Навчальні дисципліни культурологічного напрямку формують у суб’єкта навчання відношення до культурних досягнень людства, спонукають до збереження усіх багатовікових надбань, цінностей. Тому при викладанні зокрема курсу «Культурологія», важливим фактором представлення об’єктів культури через візуальний, звуковий ряди, що дозволяє більш ефективно впливати на суб’єкт навчання. В сучасних умовах інструментом такого впливу є інформаційні технології, які дозволяють вибудовувати навчальний матеріал з використанням різноманітних інформаційних впливів від звичайного текстового документу (книга, стаття, есе) до презентаційних матеріалів у вигляді слайд-шоу, кінофільмів, музичних творів тощо. Але сучасне інформаційне поле настільки широке, що в ньому досить важко зорієнтуватись і знайти необхідну інформацію. Тому культура використання інформаційного ресурсу, застосування сучасних технологій є важливим фактором взаємодії викладача і студента з сучасними технічними засобами обробки та отримання інформації. Сучасні комп'ютерні технології пропонують можливості, багато в чому більш зручні, гнучкі ніж традиційні. Шлях пізнання відрізняється великою насиченістю інформаційних потоків, які необхідно систематизувати і класифікувати для отримання певних фактів та виявлення різних сутностей. Однак швидкість таких процесів, швидкість осмислення фактів, їх систематизація і класифікація обмежені природними можливостями людини і досить слабо вивчені. У зв'язку з цим, співвідношення традиційного та інформаційного оброблення та направлення потоків навчальної інформації не може бути точно визначеним. Сюди ж відноситься і проблема орієнтування студентів в потоці інформації, який є доступним сьогодні в Інтернетмережі. В роботі авторів здійснено спробу організації навчального матеріалу курсу «Культурології» з використанням мультимедійних презентацій. При цьому важливо відмітити, що протягом останніх п’яти років відбувалось напрацювання презентаційних матеріалі, які створювались студентами під час вивчення навчального курсу «Культурологія». Накопичений матеріал систематизовано, відібрано найбільш професійно виготовлені презентації. Цей матеріал став основою електронного навчального посібника [1], який розроблено у вигляді певного програмного засобу, який умовно названо «Електронна бібліотека з культурології». Програмний модуль має досить простий та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, що дає викладачу з середнім рівнем володіння основами роботи з ПК досить легко засвоїти процес викорис-

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

281

тання його у навчальному процесі. Даний навчальний засіб дозволяє подавати навчальний матеріал не тільки у вигляді текстової інформації, а й у вигляді слайд-шоу, кіноматеріалів, які супроводжуються звуковим рядом, що робить вплив на студента більш ефективним. Використання даної навчальної системи показало досить високу ефективність впливу візуалізованої інформації на студента. Це дозволяє стверджувати, що застосування при викладанні курсу «Культурологія» даного програмного продукту сприяє підвищенню якості засвоєння навчального матеріалу. Активізує у студентства творчий підхід до засвоєння матеріалу навчальної дисципліни. Крім того дана електронна навчальна система дозволяє викладачеві більш раціонально використовувати час при роботі в аудиторії, а студенту допомагає самостійно опрацьовувати навчальний матеріал. Наявна бібліотека презентаційних матеріалів слугує прикладом і орієнтиром для самостійної роботи студента з розробки презентацій за тематикою, яку він отримує у викладача в якості домашнього завдання. Такий підхід у роботі дає змогу викладачу здійснювати індивідуальний підхід при роботі з студентами у зв'язку з різним рівнем їх підготовки та здібностей. Висновок. Електронний навчальний посібник дозволяє вирішити наступні педагогічні та дидактичні завдання при викладанні курсу: – розширити можливості студента для розуміння досліджуваного матеріалу за рахунок інтерактивних способів подачі матеріалу; – ефективніше зосередитися на суті предмета, розглянути більшу кількість прикладів; – надати широкі можливості для самоперевірки на всіх етапах роботи; – вести постійне оновлення інформаційного матеріалу. Автори вважають досить перспетивним створення аналогічних інтерактивних навчальних систем, для використання їх у викладанні навчальних дисциплін гуманітарної напрямленості. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Башмаков А.И., Башмаков И.А. Разработка компьютерныху чебников и обучающих систем. - М.: Информационно-издательский дом "Филинъ", 2003.- 616 с.

282

Секція «Технології візуалізації інформації в культурі, освіті та науці»

УДК 378.14 :004.92

Толмач М.С.

старший викладач кафедри комп’ютерних наук, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

МЕТОДИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЗНАНЬ

Результати сучасних досліджень зі сприйняття людиною інформаційних потоків свідчать про те, що людина найшвидше опрацьовує візуальні образи, через що актуальними стають ідеї подання інформаційного контенту в його образному (візуальному) форматі. У роботі [3] зазначається, що сьогодні формується нова культура сприйняття інформації переважно у візуальній формі як реакція на розширення і різнобарв’я інформаційних потоків, що характеризується здатністю швидко реагувати на різні змістові фрагменти, формати даних, їх обсяг, тяжінням до образних (візуальних) каналів подання інформації, і поряд з цим, непристосованістю молоді до сприйняття лінійного та однорідного інформаційного контенту. Використання технологій візуалізації знань стає провідною ідеєю реформування галузі освіти. У 2004 році дослідниками в галузі інформаційного менеджменту та методів візуалізації Мартіном Іпплером та Ремо Беркхардом було зроблено спробу виділити поняття «візуалізація знань» порівняно з «візуалізацією інформації» та здійснити класифікацію методів візуалізації [1]. Отже, існує відмінність між візуалізацією інформації та візуалізацією знань. Аналіз різних джерел дозволяє нам зробити висновок,, що під візуалізацією інформації більшість дослідників розуміють «графічне представлення абстрактних даних з використанням комп’ютерних додатків», «інтерактивне вивчення візуального представлення абстрактних даних для посилення людського пізнання» [1;4;5]. Також автори зазначають, що візуалізація знань передбачає використання наочних представлень як способу створення і передачі знання мінімум між двома людьми та означає усі графічні засоби для формування та передачі ідей [1]. Візуалізація знань направлена на передачу внутрішніх закономірностей об’єктів, що вивчаються, досвід, позицію, перспективи, думки і прогнози, причому так, щоб отримувач міг відтворити, запам’ятати і правильно застосувати ці ідеї. Важливо, що візуалізація знань фіксує не тільки факти або числа, а, скоріше, основні принципи і внутрішні зв’язки явищ, що вивчаються. Візуалізація знань - це набір графічних елементів і зв'язків між ними, який використовується для передачі знань від експерта до людини або групи людей, що розкриває причини і цілі цих зв'язків в контексті переданого знання [4]. У той же час, вивчення і класифікацію методів візуалізації знань можна звести до вивчення методів візуалізації інформації, оскільки вони використовують однакові прийоми для створення графічних представлень. Ленглер і Іпплер розробили періодичну таблицю [2], що класифікує 100 різних способів візуалізації даних, які були проаналізовані та розподілені за наступними критеріями: 1) складність візуалізації (від низької до високої, залежно від кількості правил, що застосовуються для використання і/або кількості взаємозалежних елементів для візуалізації); 2) основне застосування або тип вмісту (дані, інформація (зв’язки), концепти,

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

283 метафори, стратегії, складене знання); 3) точка зору: деталізована, загальний огляд, або деталі та загальний огляд одночасно; 4) тип мислення – конвергентний (застосування попередньо засвоєних алгоритмів для вирішення задачі)та дивергентний (пошук нових рішень); 5) тип представлення – візуалізація процесів або візуалізація структури. Елементи в таблиці - методи візуалізації даних, розподілені за групами в залежності від цілей, для яких ви обираєте той чи інший спосіб візуалізації даних, та періодами – залежно від складності способу візуалізації. Відповідно до критеріїв 1) та 2), комірки з методами розділені на періоди та групи за аналогією з таблицею періодичних елементів Д. Менделєєва. Відповідність критеріям 3), 4), 5) відображено у вигляді умовних позначок біля кожного з методів (див. рис. 1).

Рис. 1. Класифікація методів візуалізації у вигляді періодичної таблиці.

Отже, методи візуалізації було розділено на такі групи. Візуалізація даних – наочне представлення кількісних даних у схематичному вигляді (з вісями координат та без них). У якості прикладів можна навести графіки та діаграми. Візуалізація інформації – використання інтерактивних візуальних представлень даних для покращення і розширення пізнання. Крім кількісної оцінки об’єктів, дає наочне представлення взаємозв’язків між цими об’єктами. Дані трансформуються у зображення, що може бути змінено користувачем у процесі роботи з ним. Серед таких методів - семантичні мережі, деревовидні карти, мережі петрі, карти даних тощо. Концептуальна візуалізація – методи представлення якісної оцінки понять, ідей, суджень. Являється абстрактним, схематичним представленням, поліпшує сприйняття, допомагає проаналізувати та структурувати інформацію. До прикладів відносять дерево рішень, діаграма Тулмена, діаграма Ганта, карти пам’яті – схеми, що пов’язані з аналізом моделі аргументації. Візуальна метафора – художні образи, що допомагають розкрити сутність представлених понять. Виконують подвійну функцію. По-перше, використовують візуальні образи з метою організувати та структурувати інформацію. По-друге,

284

Секція «Технології візуалізації інформації в культурі, освіті та науці»

передають розуміння представленої інформації через ключові характеристики метафори, що використовується. Приклади – карти метро, діаграми Дерево, Айсберг, міст тощо. Складена візуалізація – використання в одному зображенні різних типів графічних представлень. Елементи таких візуалізацій можуть використовуватись окремо, але у поєднанні дають можливість співвідносити інформацію у різних представленнях. Це може бути комплексна карта знань, що містить діаграмні та метафоричні дані, концептуальні картинки та кількісні таблиці, або навіть так звані інфомурали на всю стіну. Серед прикладів – карти знань та навчальні карти. Окремо виділено візуалізацію стратегій – використання графічних засобів для створення, аналізу, розвитку стратегії підприємства. Відмінною рисою є організаційна направленість, тому дана група розташована окремо від основної таблиці, хоча і не являється окремим типом візуалізації. Серед прикладів – організаційні схеми, класифікаційна система квадрантів Magic Quadrant тощо. Візуалізація знань, у першу чергу, покликана вирішувати задачі ефективної передачі знань на різних рівнях. Використання візуалізації знань в начальному процесі є ефективним інструментом для інтенсифікації навчання, кращого розуміння та засвоєння навчального матеріалу, активізації пізнавальної діяльності студентів та потребує подальших досліджень. Систематизація методів візуалізації знань дає можливість усвідомленого вибору найбільш ефективної візуалізації відповідно до поставленої мети, а в умовах постійного розвитку інформаційних засобів для створення візуальних образів дане питання не втрачає своєї актуальності. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Lengler R. Towards a Periodic Table of Vizualization Methods for Management / Ralph Lengler, Martin J. Eppler. – Режим доступа: http://www.visualliteracy.org/periodic_table/periodic_table.pdf 2. Periodic Table of Vizualization Methods. Режим доступа: http://www.visualliteracy.org/periodic_table/periodic_table.html# 3. Белоусова Л. И. Дидактические аспекты использования технологий визуализации в учебном процессе общеобразовательной школы / Л. И. Белоусова, Н. В. Житенева // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2014. – Т. 40, №2. – С.1-13. 4. Магалашвили В.Г. Ориентированная на цели визуализация знаний / В.Г.Магалашвили, В.Н.Бодров // Международный электронный журнал «Образовательные технологии и общество» Educational Technology & Society. – 2008. – 11(1) 2008. – V.11. – №1 – С.420-433. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ifets.ieee.org/rus-sian/depository/vllil/html/l1.htm 5. Полякова Е.В. Применение способов и методов визуального мышления в современном образовании. / Е.В. Полякова. // Известия Южного федерального университета. Технические науки. –2012. – Т. 135.– № 10. – С. 120-124. – – Режим доступу: http://izv-tn.tti.sfedu.ru/wp-content/uploads/2012/10/19.pdf 6. Семеніхіна О.В., Друшляк М.Г. Вiзуалiзацiя знань як актуальний запит iнформацiйного суспiльства до сфери освти // Мiжнародна науково-практична iнтернет-конференцiя «Використання iнновацiйниx теxнологiй в процеа пщготовки фaxiвцiв». – 3-4 квітня 2016. – Вiнниця. – 2016. – С. 156-160.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

285

УДК 070:001.89(477)

Чечель Д.О.

студент групи РТВ1-М16, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка,м. Кам’янець-Подільський, Україна

Буторіна В.Б.

ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ДРУКОВАНИХ ЗМІ В УКРАЇНІ

Вступ. Засобам масової інформації відводять вагоме місце в системі відносин сучасного суспільства, оскільки вони перетворилися на необхідний елемент повсякденного життя людини, стали органічною частиною середовища її проживання, яке, в свою чергу, насичене новітніми технічними засобами. В другій половині XX ст. почалась ера телебачення, а кінець другого тисячоліття ознаменувався становленням та розвитком електронних ЗМІ. Але друковані ЗМІ почали активно пристосовуватися до умов та просторових особливостей віртуального медіа простору. Постановка задачі/проблеми. У вітчизняному законодавстві виділяють кілька класифікацій друкованих ЗМІ, зумовлених особливостями державної реєстрації та застосуванням до них регуляторних актів державної підтримки і оподаткування. Але дані класифікації відокремлені, не систематизовані. Виклад основного матеріалу. Традиційно під засобами масової інформації розуміють систематичне розповсюдження інформації через телебачення, пресу, радіо, Інтернет, метою якого є утвердження духовних цінностей даного суспільства та чинення ідеологічного, політичного, економічного та організаційного впливу на погляди, думки й поведінку людей. За критерієм форми подання – друковані, аудіовізуальні та електронні ЗМІ. За критерієм організації збирання і поширення інформації (І. В. Людвик) – газети, журнали, бюлетені, радіозасоби, телезасоби, кінозасоби, звукозаписувальні засоби, відеозаписувальні засоби, Інтернет-засоби [1]. Систематизуємо класифікації друкованих ЗМІ (табл. 1). Таблиця 1 Класифікації друкованих засобів масової інформації Класифікаційна ознака 1 Сфера розповсюдження Вид видання Статус видання

Види друкованих ЗМІ 2 зарубіжні (більше однієї країни), загальнодержавні, регіональні (дві і більше областей), місцеві газета, журнал, збірник, бюлетень, альманах, календар, дайджест тощо вітчизняні (засновник або всі співзасновники є фізичними або юридичними особами-резидентами), спільні (хоча б один із співзасновників є іноземною фізичною або юридичною особою)

286 1 Можливість публікації нормативно-правових актів органів державної влади та місцевого самоврядування Категорія читачів Цільове призначення (або тематична спрямованість видання) Періодичність виходу Призначення Видавець

Секція «Технології візуалізації інформації в культурі, освіті та науці» 2

Продовження табл. 1

офіційні ЗМІ («Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», газети «Урядовий кур’єр» та «Голос України» тощо) та неофіційні ЗМІ усе населення, дорослі, молодь, діти, чоловіки, жінки, інваліди, студенти, працівники певної галузі, науковці, педагоги тощо загальнополітичне, з питань економіки і бізнесу, виробничо-практичне, наукове, науково-виробниче, науково-популярне, навчальне, довідкове, літературно-художнє, мистецьке, спортивне, юридичне, для дозвілля, медичне, релігійне, уфологічне, екологічне, туристичне, інформаційне, дитяче, рекламне (понад 40 % обсягу номера – реклама), еротичне ранкові й вечірні, щоденні, тижневики, щомісячні, видання, що виходять за спеціальними нагодами масові (суспільно-політичні, науково-популярні, культурологічні) та соціальні (наукові, фахово-галузеві, соціально-групові) Державні, комунальні, партійні, громадські

Джерела: систематизовано автором за матеріалами [2], [3]. Систематизація класифікацій друкованих ЗМІ підтверджує їх відмінні риси, запропоновані В. П. Пугачовим і А. І. Соловйовим [3]:  публічність;  наявність спеціальних приладів, апаратури; непряма, розділена в просторі і в часі взаємодія комунікаційних партнерів;  однонаправленість взаємодії від комунікатора до реципієнта при неможливості зміни їх ролей;  непостійний, розпорошений характер аудиторії, яка утворюється випадково в результаті уваги, проявленої до окремої публікації. Висновки. Діючі друковані ЗМІ України структурувались одночасно з розвитком правової основи. ЗМІ володіють різними можливостями і силою впливу, які залежать, насамперед, від способу їх сприйняття реципієнтами. Звичайно, розвиток інформаційного суспільства в Україні потребує науково-теоретичних досліджень щодо включення до існуючих класифікацій нових видів друкованих ЗМІ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні : Закон України від 16 листопада 1992 р. № 2782-XII (із змін. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1. 2. Людвик І. В. Теоретико-методологічні підходи до класифікації засобів масової інформації України / І. В. Людвик // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2008. – № 11/12. – С. 150-154. 3. Мороз Н. О. Роль засобів масової інформації у формуванні громадянського суспільства України [Електронний ресурс] / Н. О. Мороз. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/Gumj/2012_2-3/Moroz.pdf.

287

Секція

«ПРОФЕСІЙНІ ТА ЦИФРОВІ КОМПЕТЕНЦІЇ»

288

Секція «Професійні та цифрові компетенції»

УДК 378.026.7+378.091.313:[378.091.64:004.087]

Барма О.А.

магистр педагогических наук, преподаватель кафедры менеджмента социально-культурной деятельности, Белорусский государственный университет культуры и искусств, г. Минск, Республика Беларусь

ОРГАНИЗАЦИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВМЕНЕДЖЕРОВ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ЭЛЕКТРОННЫХ АРХИВОВ НАУЧНОЙ ИНФОРМАЦИИ В РАМКАХ РЕАЛИЗАЦИИ КОНЦЕПЦИИ «ОБЩЕСТВА ЗНАНИЙ» В СФЕРЕ ОБРАЗОВАНИЯ

На рубеже XX-XXI веков в педагогической науке и практике эксплицитно фиксируется интенция на реализацию исследовательских программ, фундированных – как в социально-историческом, так и в научно-познавательном своем измерении – отказом от модели информационного общества, и переориентацией на новую, определяемую сегодня как «общество, основанное на знаниях» [1]. Необходимость в переосмыслении мировоззренческих концепций, декламируемых идеологами информационного общества в качестве парадигмальных для развития всего человечества, вызвана, в первую очередь, наличием «когнитивного разрыва», определяемого как результат использования подавляющего количества мировых информационных ресурсов в обслуживании информационных потребностей ограниченного круга населения. По оценке В.Е. Леончикова, «…сложилась отрицательная тенденция сосредоточения мировых доходов. 20% мирового населения [в начале нового тысячелетия – текст наш О.Б.] обладали 80% мировых доходов» [2, с. 331], полученных, в том числе, путем прямого доступа к информации. В данном аспекте выражение Н. Ротшильда: «Кто владеет информацией, тот владеет миром», приобретает иное звучание, соотносимое с коммерциализацией как самого информационного пространства, так и процессов производства и потребления информации. Современный этап развития человечества проходит под влиянием онтологических и гносеологических установок четвертой (по оценке В.С. Степина) научной революции, трансформирующей все сферы человеческой жизнедеятельности, в том числе и образования. Формируется новая парадигма в образовании, генерирующая новые мыслительные практики (нелинейные), основанные не только на экономических идеалах и предпочтениях, культивируемые информационным обществом, но и на развитии социокультурного потенциала общества, путем использования «неформализованных знаний» каждого индивида для увеличения интеллектуального потенциала всего человечества. Одним из критериев реализации новой парадигмы образования в контексте «общества, основанного на знаниях» является права свободного доступа потребителей образовательных услуг к мировым информационным ресурсам, в том числе представленным в Интернет-пространстве. Для вышеуказанного общества, основным аспектом инновационного развития является создание новых знаний на основе полученной информации и их представление в информационном пространстве (нооинформация, по Р.С. Мотульскому). Использование информационнокоммуникационных технологий для распространения информации и ее презентации

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

289

(а в отдельных случаях репрезентации) в научных сообществах изменили само понимание бытования информации (в первую очередь с точки зрения экономического потенциала) в образовательном пространстве и ее влияние на организацию образовательного процесса (идея экономики знаний). В начале третьего тысячелетия учреждения высшего образования (далее УВО) создают электронные архивы научной информации (далее – ЭАНИ), позволяющие потребителям научной информации (далее – НИ) осуществлять свободный доступ к информационным массивам, отражающим результаты научно-исследовательской деятельности представителей конкретного УВО. ЭАНИ представлены в Интернете такими видами как: базы данных, институциональные репозитории, научные электронные библиотеки, а также как отдельные страницы (вкладки) на сайтах УВО. Данные ресурсы выступают, с одной стороны, инструментом позиционирования самого УВО в мировом информационном пространстве (демонстрация научного потенциала, увеличение индекса научного цитирования в библиометрических базах данных), с другой, информационным сопровождением образовательной, научноисследовательской деятельности потребителей образовательных услуг. В силу этого интерес представляют ЭИР УВО, отражающие НИ по учебной дисциплине «Менеджмент в сфере культуры» при организации самостоятельной работы студентовменеджеров. Самостоятельная работа студентов (далее – СРС) является одним из способов закрепления знаний, полученных последними во время лекционных и семинарских занятий. При организации СРС учитывается информационное обеспечение тем, выносимых на самостоятельное изучение, и наличие источников НИ в Интернетпространстве. Для выполнения заданий, направленных на изучение менеджмента в сфере культуры как области научного знания и социальной практики, студентам предлагается воспользоваться НИ, представленной в ЭИР: «Репозиторий БГУКИ», «Электронная библиотека БГУ», «Видання НАКККІМ» («Економіка і менеджмент культури»), «Збірники наукових праць КНУКіМ» (Культура і мистецтво в сучасному світі), «Наукові видання ХДАК», «Электронная библиотека СПбГИК». Использование НИ, представленной в ЭИР УВО, в рамках организации СРС позволяет изучить инновационный опыт профессионально-управленческой деятельности, реализуемый в учреждениях сферы культуры, авторские концепции, основанные как на отечественном, так и на зарубежном опыте, аккумулирующие в себе технологии по реализации инновационных форм хозяйствования в условиях рыночной экономики, организации государственного и частного партнерства. Таким образом, в контексте реализации политики «Общества знаний» в сфере образования (равноправный доступ к информации, критическая оценка последней со стороны научного сообщества), студенты, используя ЭИР УВО, отражающие, в свою очередь, практику свободного доступа к НИ, в рамках СРС по учебной дисциплине «Менеджмент в сфере культуры» формируют себя как конкурентоспособных специалистов, способных мыслить рыночными категориями, выявлять инновационные формы и методы организационно-управленческой деятельности, анализировать их и реализовывать в своей профессиональной сфере, активизировать свою познавательную деятельность, фиксировать результат последней в документной форме и презентировать ее в научном сообществе через размещение в ЭИР свободного

290

Секція «Професійні та цифрові компетенції»

доступа. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ 1. Делокаров, К. Х. Является ли «общество, основанное на знаниях», новым типом общества? [Текст] / К. Х. Делокаров // Концепция «общества знания» в современной социальной теории : сб. науч. тр. / отв. ред. Д. В Ефременко ; РАН. ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. Отд. социологии и социал. психологии. – Москва, 2010. – С. 11–38. 2. Леончиков, В. Е. Современные тенденции развития теории библиотековедения в контексте концепции ЮНЕСКО «К обществам знания» [Текст] / В. Е. Леончиков // Культура. Наука. Творчество = Культура. Навука. Творчасць = Culture. Science. Arts : [сб. науч. ст.]. – Минск, 2008. – [Вып.] 8: VIII Междунар. науч.-практ. конф. (Минск, 15 мая 2014 г.) / [редкол. : В. М. Черник (пред.) и др.]. – Минск : БГУКИ, 2014. – С. 331–336.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

291

УДК 51.78

Вівчар Д.М.

студент групи ЕКО-15 Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, Україна

Вовк Л.В.

МИСТЕЦТВО + МАТЕМАТИКА: ШЛЯХ ДО ГАРМОНІЇ

Здавалось би, що спільного у математики і музики; математики і живопису, скульптури, архітектури, хореографії, поезії? Але це лише на перший погляд. Взаємозв’язок математики і мистецтва можна простежити, починаючи з часів Давньої Греції і закінчуючи сьогоденням. У процесі побудови форми архітектурних споруд, промислових виробів, творів мистецтва чи декоративно-прикладного мистецтва розкриваються закономірності, які виявляються у процесі гармонізації і покладаються в основу візуальної організації об’ємних і площинних композицій [1, 2]. В даній роботі запропоновано непопулярний в стінах нашого університету погляд на єдність і синергію математики і мистецтва: математика й архітектура, дизайн, живопис, скульптура, музика. Стимулювання інтеграції мистецтва і дизайну, мистецтвознавства, фізики, математики, біології і психології – єдиний вірний шлях до глибинного розуміння законів гармонії. Всесвіт є одночасно і природною сферою наукових досліджень, і середовищем нашого існування. Він є надзвичайно унікальним і складним, хоча може видаватися хаотичним, безладним та випадковим. Ця, з першого погляду, прихована унікальність всесвіту, після глибшого дослідження дає можливість насолоджуватися його математичною красою та уявляти природу як симетричне, гармонійне та унікальне невипадкове явище, що має надзвичайно тонку внутрішню структуру. Візуальна організація будь-якої природної чи штучної форми в першу чергу пов’язана з геометричною впорядкованістю окремих її компонентів та просторових композиційних зв’язків [1]. Серед геометричних засобів композиції, які сприяють організації й гармонізації форми, особливе місце відводиться пропорційним відношенням. Людство у своєму розвитку стало створювати складні штучні системи: транспортні, інформаційні, комунікаційні, енергетичні, виробничі, комп’ютерні і т.д. Вважається, що ідеальна технічна система визначається умовою гармонії. Якими б досконалими за функціонально-технологічними показниками не були продукти формотворчого процесу чи їхні елементи, але якщо всю об’ємно-просторову структуру не поєднує певна пропорціональна система – форма втрачає компоненти еластичності і конкурентоздатності серед аналогів [2]. В роботах багатьох науковців [1,2] описані прояви поняття «золотий переріз» і числа Фібоначчі у пропорціях людини, біології, ботаніці, ергономіці, архітектурі, живописі, поезії, музиці. На чисельних прикладах з різних галузей знань показано, що властивості і закономірності «золотого перерізу» і чисел Фібоначчі проявляються у вигляді принципів оптимальності в організації й функціонуванні різних систем. Картини Тараса Шевченка, Леонардо да Вінчі, Рафаеля – приклади творів мистецтва за правилом «золотого перерізу». Піраміда Хеопса, скульптурні й архітектурні

292

Секція «Професійні та цифрові компетенції»

пам’ятники грецької культури і епохи Ренесансу, етюди Шопена, музика Бетховена, Чайковського, соснові шишки, морські зірки і раковини, єгипетський календар є лише маленькою частиною «творів» природи, мистецтва, науки, наповнених чудовою гармонією, в основі якої – «золотий переріз». Скульптура Поліклета «Дорифор» стала ідеалом людського тіла у витворі мистецтва й шаблоном для скульпторів. За словами німецького історика, філософа і культуролога Освальда Шпенглера, «готичні собори і доричні храми – це окаменіла математика». І справді, починаючи від часів Давньої Греції, математика – основний метод проектування. Недарма вважають, що грецька архітектура – зовнішнє вираження геометрії Евкліда, а піраміда Хеопса – німий трактат по геометрії. Математика і музика. Нотна система складається з двох строгих шкал часу і частоти, зокрема, звукоряду, яка представляє собою геометричну прогресію із коефіцієнтом 1,059. Відкриття німецьким органістом А.Веркмайстером темперації було б неможливе без винайдення логарифмів, які стали «алгеброю гармонії», і розвитку алгебри ірраціональних величин. Арнольд Шенберг вважається засновником «музичної математики». З часів винайдення людством комп’ютерної техніки і програмного забезпечення синергія математики і мистецтва вийшла на новий рівень досягнень. Є зрушення і в світогляді. Так, навчальний курс «Візуальна математика та дизайн», запроваджений на факультеті інформаційних технологій (м.Белград) для студентів відділу графічного дизайну, охоплює різні сфери візуальної математики: симетрія у мистецтві та науці, ізометричні групи симетрії, симетрія подібності, модулярність, антисиметрія, кольорова симетрія, теорія пропорцій, теорія візуального сприйняття, перспектива, анаморфоз, візуальні ілюзії, етноматематика, теорія графів та елементи теорії вузлів. Сьогодні має місце оновлення напрямків використання математичних законів, геометричних принципів, пропорції у мистецтві. На озброєнні сучасних українських дизайнерів, архітекторів, митців наукові праці Олега Боднара [1], Миколи Яковлєва та інших. Розкриття цими вченими законів гармонії на основі динамічної організації матерії, геометрії рослинного світу, пропорційних закономірностей мистецтва дає поштовх до розкриття нових можливостей. Ми все частіше сприймаємо світ як розмиті кольорові плями за вікном автомобіля, літака чи монітора. «Культура» миттєвих реміксів заполонює поруч із музикою весь мистецький простір. Феномен деконструктивізму пройняв не лише сучасну архітектуру, але й філософію цінностей краси та гармонію життєвого простору. У цій естетичній задусі ми знову згадуємо про Велику Гармонію. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Боднар О.Я. Золотий переріз і неевклідова геометрія в науці та мистецтві: Монографія [Текст] / О.Я.Боднар. – Львів: НВФ «Українські технології», 2005. – 198 с. 2. Гармонія у формах і процесах: природа, суспільство, наука, мистецтво: Збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції / Журнал Міжнародної асоціації міждисциплінарних досліджень симетрії (ISIS-S) «Симетрія: мистецтво і наука». – Львів, 2008. – 248 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

293

УДК 378.147

Гримайло В.С.

студентка группы СФдср-14-1, Сумской филиал Харьковского національного университета внутренних дел, г. Сумы, Украина

Василенко В.А.

к. филол. н., доцент, профессор кафедры гуманитарных дисциплин, Сумской филиал Харьковского национальногоуниверситета внутренних дел, г. Сумы, Украина

ИНТЕРАКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯ БУДУЩИХ ПРАВОВЕДОВ В РЕАЛИЗАЦИИ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА

Вступление. Социально-правовые преобразования указывают на продвижение общества по пути формирования новых принципов образовательной политики, процессов воспитания высококвалифицированных и востребованных на современном рынке выпускников высших образовательных учреждений. Выстраивается система социальной обусловленности критериев подготовки специалистов с высшим образованием. Постановка проблемы. В настоящее время в Украине действует государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования, который представляет собой совокупность требований к комплексу учебных программ по различным предметам, изучаемым в высшем учебном заведении, в результате освоения которых выпускник должен обладать рядом общекультурных и профессиональных компетенций. Изложение основного материала. Для того, чтобы подготовленный специалист-правовед в установленном порядке смог эффективно реализовать стоящие перед ним задачи в конкретной сфере деятельности, он должен быть способен применить нормативные правовые акты и реализовать нормы материального и процессуального права в конкретной ситуации, в связи с чем одной из задач преподавателя при обучении студента юридического вуза является задача научить студента правильно применять нормативные правовые акты, реализовывать нормы материального и процессуального права в будущей профессиональной деятельности. Для выполнения указанной задачи целесообразно изучать предмет посредством его обсуждения в аудитории. Практически к каждому нормативному акту имеется комментарий или издан документ, обобщающий правоприменительную практику. Именно в процессе обсуждения того или иного вопроса имеется возможность научить студентов правильно комментировать конкретную норму права [1, с.444447]. Приемлемым является применение моделирования в форме проведения учебных деловых игр с распределением деловых ролей. Учебная деловая игра представляет собой практическое занятие, моделирующее различные аспекты профессиональной деятельности юристов. Например, в процессе деловой игры на бинарном занятии по культуре профессиональной речи и по гражданскому процессу студенты имеют возможность выступить в различных ролях, прочувствовать психо-эмоциональную

294

Секція «Професійні та цифрові компетенції»

нагрузку, которая может иметь место в реальной жизни в конкретной ситуации. В ходе деловой игры по культуре профессиональной речи и по гражданскому процессу студенты изучают процессуальное право, то есть порядок проведения судебного заседания (регламент, стадии, варианты развития событий в зависимости от ситуации), а также закрепляют ранее полученные теоретические знания. Определенную сложность при проведении деловых игр по культуре профессиональной речи и по гражданскому процессу имеет то обстоятельство, что процессуальное право изучается параллельно с гражданским правом. Не зная гражданского права, студенты ограничены в выборе основания и предмета иска, им крайне сложно правильно определить обстоятельства, подлежащие доказыванию и соответственно представлять доказательства в ходе деловой игры [2, с.433-437]. Поскольку юристы осуществляют свою деятельность в социуме, при изучении юриспруденции студенты должны осознать, что законодательную или правоприменительную деятельность следует осуществлять, строго соблюдая профессиональную этику. Для этого важно не только изучить нормы права, но и научить студентов применять их таким образом, чтобы не нарушались права и свободы, закрепленные в Конституции Украины [2, с.433-437]. Выводы. Гармоничное гуманитарное развитие общества будет тем эффективнее, чем будет выше уровень качества подготовки специалистов, в том числе юридических вузов, поскольку от этого зависит интеллектуальное состояние общества, формирование ценностных ориентаций и социальных интересов личности. Право является универсальным регулятором социальных отношений и, подключая присущие ему регулятивные механизмы, создает наиболее желательную для государства нормативно очерченную модель поведения человека в обществе. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ 1. Василенко В.А Государственное языковое образование: проблемы и перспективы высшей школы / В.А.Василенко // Актуальные проблемы современного образования: опыт и инновации: материалы 2-й научно-практической конференции (заочной) с международным участием: 18-19 мая 2011 г. / отв. ред. А.Ю. Нагорнова, Л.В. Гурылева; ФГБОУ ВПО УлГПУ им. И.Н. Ульянова. Ульяновск: УлГУ, 2011. – С.444-447. 2. Василенко В.А. К вопросу о лингвопрофессиональной компетентности будущих правоведов / Актуальные проблемы современного образования: опыт и инновации: материалы научно-практической конференции (заочной) с международным участием: 18-19 июня 2013 г. / отв. ред. А.Ю. Нагорнова – Ульяновск: SIMJET, 2013. – 630 с. : обл. – С.433-437.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

295

УДК 378.147

Жданова Г.В.

аспірантка Дніпропетровський університет ім. А. Нобеля, м. Дніпро, Україна

ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕС ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЮРИСТІВ

Інформатизація усіх сфер життєдіяльності людини висуває нові вимоги до вищої освіти сучасного юриста, основним завданням якої є формування професійної компетентності спеціаліста, що представляє собою актуалізований комплекс професійних юридичних компетенцій, що дозволяє фахівцю на високому рівні здійснювати свою професійну діяльність. Впровадження в освітній процес інформаційних технологій відкриває нові можливості для його організації, здійснюючи перехід на нові комп’ютерні, web-орієнтовані системи on-line навчання. Поряд із великою кількістю наукових праць, присвячених проблемі застосування інформаційних технологій у навчальному процесі ВНЗ (О. Алєксєєв, Ю. Барановський, Т. Вдовичин, Н. Волкова, М. Жалдак, О. Глазунова, В. Гура, М. Гурнєв, С. Денисенко, О. Колгатін, К. Колос, С. Литвинова, С. Наход, В. Разумовський, О. Чєкан, М. Шишкіна та ін.), зазначаємо існування лише окремих робіт, що досліджують окреслене питання у межах системи юридичної освіти (А. Авдєй, Є. Вєрєтєннікова, І. Єрьоміна, А. Моца, О. Нєволіна, М. Пєрєвалова). Отже, недостатнє використання програмних продуктів для навчання майбутніх юристів, часткова розробка одиничних педагогічних вимог та їх швидка зміна в умовах технічного прогресу, обумовлює необхідність постійного вдосконалення педагогічного комплексу навчання із використанням новітніх досягнень та інформаційних технологій. Термін «інформаційні технології» вперше було введено академіком В. Глушковим для визначення певного способу роботи з інформацією (сбір, переробка, передача інформації з метою отримання нових відомостей про об’єкт, що вивчається) [1, 153]. Інформаційні технології за своєю природою мають великий потенціал та у сукупності з ретельно підібраними педагогічними технологіями сприяють підвищенню якості підготовки студентів, в тому числі успішному формуванню їх професійної компетентності. Інтеграція інформаційних технологій у навчально-виховний процес професійної підготовки юристів характеризується: гнучкістю (викладання матеріалу з урахуванням підготовки, здібностей студентів); актуальністю (можливістю упровадження новітніх педагогічних, психологічних, методичних розробок); зручністю (навчання у зручний час, у певному місці, здобуття освіти без відриву від основної роботи, відсутність обмежень у часі для засвоєння матеріалу); модульністю (розбиття матеріалу на окремі функціонально завершені теми, які вивчаються у міру засвоєння і відповідають здібностям окремого студента або групи загалом); економічною ефективністю (метод навчання дешевший, ніж традиційні, завдяки ефективному використанню навчальних приміщень, полегшеному коригуванню електронних навчальних матеріалів та мультидоступу до них); можливістю одночасного використання великого обсягу навчальної інформації будь-якою кількістю студентів;

296

Секція «Професійні та цифрові компетенції»

інтерактивністю (активне спілкування між студентами групи і викладачем, що значно посилює мотивацію до навчання, поліпшує засвоєння матеріалу); можливістю контролю якості навчання (передбачають проведення дискусій, чатів, використання самоконтролю, відсутність психологічних бар’єрів); відсутністю географічних кордонів для здобуття освіти [2]. У межах нашого дослідження вважаємо доцільним застосування у навчальному процесі юристів інтернет технологій (сайти, блоги, форуми, чати, пошукові системи, тематичні каталоги, освітні портали тощо), мультимедійних програмних засобів (комп’ютерні тренажери, мультимедіа-презентації, навчальні фільми, програмні засоби), комп’ютерного тестування, е-дистанційного навчання, електронних підручників та навчальних матеріалів [3]. Інтернет технології забезпечують: простоту у спілкуванні і співпраці всіх учасників навчального процесу; створення соціальних спільнот; колективне спілкування й обмін досвідом; впровадження особистісноорієнтованих технології навчання; докорінної зміни ролі викладача з основного джерела отримання знань до фасилітатора навчального процесу. Мультимедійні програмні засоби здатні моделювати та відтворювати різноманітні юридичні явища та процеси, отже дають можливість студенту-юристу виступати в ролі дослідника, здійснювати віртуальні експерименти та розв’язувати фахові завдання на базі отриманої комп’ютерної підготовки. Електронні бібліотеки забезпечують локальний і мережний доступ до цифрових наукових і навчально-методичних ресурсів. Комп’ютерне тестування дозволяє найбільш ефективно здійснювати контроль знань студентів на всіх етапах навчання. Технології е-дистанційного навчання сприяють реалізації в освітньому просторі єдиної науково-технічної і освітньої політики. На нашу думку, послугування вищезазначеними інформаційними технологіями призведе до перебудови навчального процесу в бік самостійних форм навчання та підвищить якість професійної підготовки студентів-юристів у ВНЗ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Глушков В. М. Основы безбумажной информатики / В. М. Глушков. − М. : Наука, 1982. − 552 с. 2. Вдовичин Т. Я. Інформатизація навчального процесу вищої школи в системі відкритої освіти / Т. Я. Вдовичин // Комп’ютери у навчальному процесі : Всеукр. студентська наук. Інтернет-конф. (17-18 квітня 2013, Умань). – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – Режим доступу: http://informatika-ikt.at.ua/forum. 3. Інноваційні технології в розвитку наукової думки сьогодення: теоретикопрактичний аналіз та науково-методичні коментарі : [колективна монографія] / [Л. Василевич, М. Василевич, М. Астаф’єва, Д. Бодненко, С. Семеняка, Р. Дереновський, О. Заболотна, О. Євсюков, М. Кляп, М. Кляп, А. Моца, І. Накашидзе, Н. Ястремська]. – Кіровоград : «Поліграфія», 2015. – 560 с.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

297

УДК 519.812.3

Пономарева С.В.

аспирант кафедры системотехники Харьковский национальный университет радиоэлектроники, г. Харьков, Украина

РАЗВИТИЕ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ КОМАНДЫ ПРОЕКТА ЧЕРЕЗ МОТИВАЦИЮ

Развитие эффективной интеллектуальной команды способствует созданию благоприятного климата в организации, повышает работоспособность и мотивацию сотрудников организации, т.к. сотрудники становятся более конкурентоспособными на рынке труда и получают дополнительные возможности для профессионального роста, что особенно важно в современных условиях быстрого устаревания профессиональных знаний. Это непосредственно влияет на эффективность реализации проекта, а значит и способствует улучшению финансовых результатов организации. Система работы с интеллектуальными командами проекта имеет свою специфику и состоит из взаимосвязанных подсистем: формирование команды, ее оценка, адаптация и обучение команды. Математическая модель формирования и оценки интеллектуальной команды, а именно нахождения ее эффективного состава, представлено в работе [1]. Успех проведения организацией адаптации и обучения интеллектуальной команды базируется на мотивировании ее членов к развитию. В основе концепций управления и развития интеллектуальной команды лежит возрастающая роль личности сотрудника, знание его мотивационных установок, умение их формировать и направлять в соответствии с задачами, стоящими перед организацией. Мотивация – это внутренний процесс сознательного выбора человеком того или иного типа поведения, определяющегося комплексным воздействием внешних (стимулы) и внутренних (мотивы) факторов. Для каждого из членов команды эти факторы могут отличаться: одни могут быть больше ориентированы на содержательность и общественную значимость труда, другие – на оплату труда и статусные ценности. В качестве факторов мотивации членов интеллектуальной команды могут выступать высокая заработная плата, выплата премий, карьерный и профессиональный рост, получение образования, развитие и самосовершенствование, возможность путешествовать, гибкий график работы, страхование жизни, признание в коллективе и т.д. Мотивирование – это внешнее воздействие на трудовое поведение человека для достижения личных, групповых и общественных целей. Но если в понимании сути мотивации и ее качественной природы были достигнуты значительные успехи, существует множество теорий, дающих адекватные описания процесса мотивирования, то с количественным инструментом управления процессом мотивирования возникают большие трудности, так как на сегодняшний день известно крайне мало математических методов для моделирования и прогнозирования мотивации работников, и тем более учитывающих особенности интеллектуальных команд. Особенностью мотивирования интеллектуальных команд является то, что на первый план выходят нематериальные факторы, которыми трудно управлять. Поскольку мотивация индивидуума зависит от психическо-нравственных моментов, таких

298

Секція «Професійні та цифрові компетенції»

как ценности, установки, устремления, на основе которых формируются его предпочтения, то задача развития и адаптации команды может рассматриваться как задача управления, во-первых, предпочтениями, а во-вторых профессиональными качествами членов интеллектуальной команды. Для управления ими необходимы ресурсы. Задачей исследования является разработка математической модели и метода управления мотивацией членов интеллектуальной команды на основе существующих теорий мотивации. Различают содержательные теории мотивации, основывающиеся на том, что существуют внутренние побуждения (потребности), которые заставляют человека действовать, и процессуальные теории мотивации, которые определяют не только потребности, но и исходят из восприятия и ожиданий человека, связанных с данной ситуацией, и возможных последствий выбранного типа поведения. Содержательные теории мотивации основываются на выявлении тех внутренних потребностей, которые заставляют людей действовать так, а не иначе. К этой группе относятся теории Маслоу, Герцберга, Мак-Клелланда. Процессуальные теории мотивации (более современные) основаны на моделях поведения людей с учетом их восприятия и познания (теория Врума, теория справедливости и модель мотивации Портера – Лоулера, теория Мак-Грегора). Для мотивирования членов интеллектуальной команды необходимо пройти пять этапов. Первым этапом является оценка потребностей работников, определяющих их рабочее поведение, отношение к работе и заданиям. Вторым – определение тех факторов, которые влияют на трудовую мотивацию работников, определяя их отношение к работе, степень заинтересованности в конечных результатах и готовность работать с полной отдачей. Первый и второй этап относятся к задаче идентификации. Третьим этапом идет выработка таких мер воздействия, построение такой мотивирующей рабочей среды, которая способствует высокой заинтересованности в конечных результатах. На данном этапе происходит построение модели управления мотивацией. Четвертый – воздействие на трудовую мотивацию с учетом индивидуальных особенностей работника, что и является реализацией задачи управления мотивацией. И пятый – оценка эффективности выбранных мер воздействия, и их корректировка в случае необходимости, т.е. оценка результатов управления. В докладе рассматривается один из подходов к формированию модели. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ 1. Пономарева С.В. Модель оценки и отбора членов интеллектуальной команды [Текст] / С.В. Пономарева // 6-ая международная научная конференция студентов и молодых ученых «МІТ–2016»: сб. мат. конф. – Одесса, ОНПУ, 2016. – С. 104 – 105.

Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці

299

УДК 159.922.736.3

Рева Ю. П.

студентка групи 61 –У, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, м. Глухів,Україна

Кузнецова Г. П.

к.п.н., доцент, перший проректор, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка м. Глухів,Україна

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ФІЛОЛОГА ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІКТ

Вступ. У статті розглянуто проблему формування професійної компетентності майбутніх учителів філологів, здійснено аналіз термінів ,,компетентність”, ,,компетенція”, ,,компетентнісний підхід”.Підготовка професійно компетентного вчителя є одним із пріоритетних питань для дискусій та роздумів як минулого так і сьогодення. Ключові слова: компетентність, компетенція, компетентнісний підхід. Постановка проблеми. Визначення основних напрямів модернізації професійної освіти в Україні неможливе без урахування її мети – формування компетентного, висококваліфікованого конкурентоспроможного спеціаліста, який буде відповідати міжнародним вимогам і стандартам якості. На даному етапі розвитку компетентнісного підходу при наявності численних наукових праць про компетентність філолога (О.Бугрєєва, І.Зимня, Н.Китайгородська, Я.Колкер), педагога (В.Башєва, Г.Голуб, Л.Долговий, В.Кальней, М.Холстед, О.Хуторський, О.Чуракова), немає чіткого визначення компетентності майбутнього вчителя-філолога, що обумовило мету статті – уточнити сутність і структуру компетентності. Виклад основного матеріалу. Загальна характеристика компетентності вчителя передбачає залучення людини до загального культурного світу цінностей, і саме в цьому просторі людина реалізує себе як спеціаліст, професіонал, тобто ,,людина, яка володіє не тільки достатнім обсягом знань, умінь і навичок…, але й здатністю до безперервної самоосвіти” [2, с.39].Проте лишається невизначеним зміст поняття ,,професійна компетентність учителя-філолога” як педагогічної категорії [6, с.340]. Терміни «компетентність» і «компетенція» практично одночасно стали вживати в освітній сфері, оскільки вони тісно зв’язані між собою. Термін «компетенція» був уведений Н. Хомським у 1965р. у рамках теорії трансформаційних граматик, і під ним розуміли володіння системою граматичних правил, що забезпечує володіння мовою [3,с.161-165]. Компетенція – це загальна готовність особистості встановити зв’язок між знанням і ситуацією, іншими словами, набір знань, умінь і навичок, необхідних для рішення поставленої проблеми [3,с.166]. Компетентність – це здатність діяти на основі сформованих компетенцій, особистісних характеристик і ціннісних установок [1,с.34-42]. В. Крічевський [4,с.271] розглядає компетентність як реалізацію людиною своїх професійних функцій.

300

Секція «Професійні та цифрові компетенції»

Професійна компетентність є складним інтелектуальним, професійним і особистісним утворенням, яке формується в процесі професійної підготовки, проявляється, вдосконалюється в професійній діяльності.[5, с.576]. І.Й.Халимон стверджує, що професійна компетентність вчителя-філолога є ,,результатом оволодіння фахівцем професійними компетенціями – загальнокультурною, педагогічною, психологічною, лінгводидактичною, навчально-пізнавальною, комунікативною (до складу якої входять мовна (лінгвістична), мовленнєва, соціокультурна)” [7, с.20]. Висновки. Професійна підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей на сьогоднішньому етапі розвитку вищої освіти спрямовується на забезпечення професійного розвитку майбутнього вчителя на засадах особистісної педагогіки. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата современного образования / Ирина Александровна Зимняя. // Київ. – 2003. – С. 34–42. 2.Коновалов О. Ю. Методологічні аспекти розвитку інформаційно-програмного і програмно-методичного забезпечення навчального процесу / О. Ю. Коновалов. // Нові технології навчання. – 2000. – С. С. 39–45.. 3.Корнієнко С. І. Сутність і основні характеристики лінгвістичної компетентності майбутніх учителів болгарської мови / С. І. Корнієнко // Педагогічні науки. – Вип. 4. – Бердянськ, 2009. – С. 161–165. 4.Кричевский В. Ю. Профессия – директор школы : [моногр.] / Вадим Юрьевич Кричевский. - СПб. : СПбАППО, 2004. - 271 с. 5.Сластенин В. А. и др. Педагогика : учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов ; под ред. В. А. Сластенина. — М. : Издат. центр «Академия», 2002. — 576 с. 6.Сучасна українська мова : Лексикологія. Фонетика : підручник / А. К. Мойсієнко, О. В. Бас-Кононенко, В. В. Берковець та ін..; за ред. А. К. Мойсієнка; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К. : Знання, 2013. – 340 с. 7.Халимон І. Й. Формування професійної компетентності вчителя з другої спеціальності ,,Іноземна мова” : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / І. Й. Халимон. – Житомир, 2009. – 20 с.

МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ СТУДЕНТІВ І МОЛОДИХ ВЧЕНИХ МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ, ОСВІТІ ТА ЕКОНОМІЦІ 18 – 19 квітня 2017 р. м. Київ

Відповідальний за випуск: Ткаченко О. І. Комп’ютерне забезпечення: Толмач М.С.

Підписано до друку 4.04.2017 № замовлення Видавничий центр КНУКіМ