Васильчук Л. С.

Л. С. Васильчук Кам'янець-Подільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 Розвиток активної творчої особистості учнів, активізація розумової діяльності школярів початкової школи з використанням інноваційних технологій навчання «Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості» В. О. Сухомлинський Вступ Інтерес у навчанні – є своєрідним епіцентром активізації навчання, розвитку. Важливою проблемою сучасної школи є формування творчої активності учня і вчителя. Для вчителя важливо зробити навчальний процес творчим, осмисленим, активізувати всю пізнавальну діяльність школярів. В. О. Сухомлинський вважав, що майстерність учителя полягає в умінні вчити дітей мислити, кожний педагог повинен виховувати розум учнів, без цього школа перестане бути школою.

Треба

прагнути

зробити

навчання

не

простішим,

а

зрозумілішим.

Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи наявні нахили дитини. Чим раніше починається розвиток здібностей, талантів, тим більше шансів на їх розкриття. У дитячому віці учень більше здібний до творчості, ніж у зрілому, – на нього не впливають ще різного виду стереотипи. Тому перед вчителем стоїть завдання не повідомити матеріал і перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної вчителями інформації. Найголовніше завдання вчителя в будь-якій ситуації – створити творчу атмосферу, більше того, педагог повинен розуміти психологічну сутність цього процесу. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага інтелектуальної сили дитини. В початкових

класах

приорітети

надаються

розвивальній

функції

навчання,

культу

самостійності і нестандартності думки, який забезпечує здоровий інтелектуальний клімат класу. Основна частина Інноваційні технології можна представити як різновид активних методів навчання. Інноваційні технології грають важливу роль у сучасній освіті. Одним з видом інноваційних технологій є інтерактивні технології, суть яких полягає в тому, що навчання відбувається шляхом спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Ідеї, вироблені групою,

допомагають учасникам бути корисним одне одному. Висловлювання думок допомагає їм відчути особисті можливості та зміцніти їх. Інтерактивне навчання відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів, що дає змогу педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу. У своїй практиці я вже багато років працюю з такою інтерактивною технологією навчання як парна та групова робота. Таку форму навчання я використовую для досягнення мети: засвоєння, закріплення, перевірка знань тощо на уроках математики, читання, української мови, природознавства, «Я і Україна», починаючи з 1 класу. Така робота в парах та в групах дає учням можливість подумати, обмінятися ідеями з партнером, і лише потім озвучити свої думки перед класом. Робота сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, вміння переконувати й вести дискусію, критично мислити. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах учні швидко виконують вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу. Так на уроках читання в 1-4 класах я використовую роботу в парах для перевірки скоромовок, читання таблиць, переказ змісту тексту. Робота в парах є трампліном для роботи в групах, як в малих, так і в великих. Впровадження в практику інтерактивних технологій не може бути на достатньому рівні, якщо учитель початкових класів не буде проводити роботу над розвитком критичного мислення школярів, як на уроках математики, так і на уроках української мови, читання, природознавства. Починаючи роботу над розвитком критичного мислення у молодших школярів, я створюю умови, які б стимулювали критичне мислення, а саме:  дозволяю учням вільно розмірковувати;  приймати різноманітні ідеї та думки;  сприяю активному залученню учнів до процесу навчання;  підтримую віру у кожного учня в його здатності породжувати критичні судження;  ціную критичні міркування учнів;  підтримую віру у кожного учня в його здатність породжувати критичні судження. Працюючи

над

розвитком

критичного

мислення

я

розвиваю

навички

у

дітей

самоорганізації, комунікативні якості . Дитина є активним суб'єктом діяльності. Уся робота по розвитку критичного мислення

будується

на

основі

суб'єктивного

Задачі, які я ставлю в роботі над розвитком критичного мислення:

досвіду

дитини.

 формування основ теоретичного мислення;  розвиток навичок самоорганізації, рефлексії, аналізу одержуваної інформації з погляду логіки й індивідуально-психологічного підходу;  розвиток комунікативних якостей особистості. Робота в даному напрямку приводить до наступного позитивним результатам:  висока мотивація учнів до освітнього процесу;  зростання

розумових

можливостей

учнів,

гнучкості

мислення,

його переключення з одного типу на інший;  розвиток здатності самостійно конструювати, будувати поняття й оперувати ними;  розвиток здатності передавати іншим авторську інформацію, піддавати її;  корекції, розуміти і приймати точку зору іншої людини;  розвиток уміння аналізувати одержувану інформацію; Учитель стає одним з партнерів у навчальному процесі. Він намагається залучити усіх учнів

до

активного

одержання

знань,

складання

схем,

до

творчої

діяльності.

Усі учні стають учителями, а клас – діяльною громадою тих, хто вчиться. Учні набувають певних навчальних навичок, результатом чого є ефективна інтеграція нової інформації та попередніх знань. В технологію ЧПКМ входять такі стратегії: тренування, сенкан, позначки, ЗХВ, парне читання, кубування, шпаргалка, робота в парах, порушена послідовність. Гранування. Міністратегія для підведення підсумків вивченого, спосіб графічного зображення нових знань. Добре застосовується у невеликих групах. Забирає небагато часу. Не переобтяжує вчителя побудовою діалогу на уроці. Вигляд тренування на етапі накопичення фактів. Сенкан. Міністратегія для узагальнення вивченого, дуже стислого узагальнення знань учнів про історичні події, творчість письменників, літературні образи, явища природи тощо. Має чітку структуру. Це 5-рядковий вірш, який відкидає будь-яку другорядну інформацію. Його структура така: 1. Іменник – одне слово.

2. Опис іменника двома прикметниками.

3. Дія прикметника передана трьома дієсловами.

4. Складається речення із 4 слів.

5. Висновок пишеться одним словом – іменником. Кола

Вена.

Міністратегія

для

навчання

учнів

співставленню,

порівнянню,

знаходження спільних рис, явищ, ознак в образах літературних героїв, творчості

письменників, історичних діячів, явищах природи, властивостях геометричних фігур і т. п. На зразку в центрі записані спільні ознаки листяних та хвойних лісів, а ліворуч та праворуч відмінні ознаки. Позначки. Ця міні стратегія допомагає усвідомлювати текст, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, «сортувати» матеріал. В процесі читання тексту учні роблять на полях позначки «+» – відома інформація, «-» – нова інформація, «?» – незрозуміла інформація, «!» – що здивувало, збентежило. Після цього заповнюється табличка в зошиті, в яку заносяться записи з опрацьованого тексту. Це привчає до ефективної самостійної роботи з текстом. ЗХВ. Міністратегія, яка допомагає розвивати пізнавальні інтереси учнів, стимулювати їхній інтерес до вивчення нового матеріалу. На початок вивчення нової теми учні записують в таблиці те, що їм вже було відомо з нової теми в колонці з буквою З, тобто «Знаю». Далі в колонці під буквою X – «Хочу знати», в останній колонці під буквою В – «Вивчу». Учитель працює над оволодінням учнями процесом учіння. Розуміючи не лише зміст, а й особливості процесу навчання, учні перетворюються на особистостей здатних упродовж всього життя відкривати нові ідеї та інформацію і трансформувати її у практичні вміння та навички. Критичне мислення не може розвиватися без впровадження диференціювання навчальних завдань на різних етапах уроку. Диференційований підхід потребують усі діти. Не можна орієнтуватись на якогось середнього учня і через те обмежувати пізнавальну діяльність школяра, який має порівняно низький ступень логічного мислення, колом завдань, що засновані тільки на наочному сприйманні матеріалу. Доцільно ставити все нові, ускладнені завдання, які стимулювали б розвиток його логічного мислення. Те ж саме можна сказати і про роботу зі здібними учнями. Серед них є такі, хто ще не привчився до розумової праці, і якщо не давати їм повного інтелектуального навантаження, не виробляти високої працездатності, вони можуть стати так званими «середняками». Враховуючи це, найоптимальніший варіант навчального процесу полягає в поєднанні на

кожному

занятті

колективних

форм

роботи

з

індивідуальними.

Диференційований підхід до навчання має розвинути дві основні вимоги: запобігання відставанню слабо встигаючих і забезпечення розвитку інтересів, нахилів, здібностей всіх дітей відповідно до інших якостей, особливостей психіки. Насамперед, потрібно диференціювати пізнавальну діяльність школярів на уроці, при виконанні домашніх завдань та в позакласній роботі. Найлегше це робити під час закріплення навчального матеріалу і його практичного застосування; важче – коли діти опановують нові знання. Під час уроків

пізнавальне завдання ставиться одне для всього класу, але способи та прийоми розв’язання індивідуальні, залежно від рівня знань, умінь і навичок учнів. Одним дається загальна вказівка про мету, порядок і способи його виконання, іншим доцільно розподілити завдання на

окремі

частини,

логічно

і

структурно

пов’язавши

їх

між

собою.

Під час роботи вчитель спостерігає за учнями. Комусь допомагає скласти план розв’язування, подолання труднощів при виконанні завдання: переглянути раніше вивчений матеріал у підручнику, виконати аналогічні вправи, вчитель ставить навідні питання, орієнтує дітей. Можна запропонувати ускладнені додаткові вправи тим, хто вже виконав основну роботу. Здебільшого це потребує творчого підходу, додаткового розміркування. Висновки Розвиток пізнавальної активності учнів в початкових класах молодших школярів залежать від ефективності використання на уроках інтерактивних технологій. Стійкий пізнавальний інтерес – ознака готовності дитини до вивчення навчального матеріалу. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну активність учня, що виявляється в запитаннях, діях. Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з’явиться зацікавленість до навчальної діяльності. У школі дитина поглиблює і розширює свої пізнавальні інтереси. У неї виникає бажання змістового і досконалого вивчення певних навчальних понять, коли матеріал виходить за межі навчального. Такий інтерес має стійкий характер. Використана література 1. Вукіна Н. В., Дементієвськаа Н. Л., Суизенко І. М. Критичне мислення: як цього навчити: Науково-методичним посібник / За наук. ред. О. І. Пометун. – Х. 2007. – 190 с.

2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. – К. : Академвидав, 2004.

3. Евдокшюв В. И., Олейник Т. А., Горькова С. А. Практикум по развитию критического мышления. – X. : Торнадо, 2002. – 144 с.

4. Тягло О. В. Критичне мислення. – X. : ВГ «Основа», 2008. – 190 с.

5. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах. – К. : Магістр-5, 2007. – 255 с.

6. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології критичного мислення / Упор. Г. О. Ярош, Н. М. Седова. – X. : ВГ «Основа», 2005.